Спеціальний проект TrueUA та Асоціації з розвитку міжнародних відносин ADRUM представляє роботи артмарафону "Покоління війни", де TrueUA є постійним інфопартнером. Арт-марафон є частиною Міжнародного художнього фестивалю Малюй.ua.war, який розпочався в перші дні повномасштабного вторгнення та планується проводитися до Перемоги. Виставки робіт артмарафону були представлені в Україні, США, Польщі, Греції, Чорногорії, Болгарії, Албанії, Японії, Північній Македонії, Малайзії, Пакистані.Як взяти участь у виставці до Дня Незалежності України, дивіться тут: https://adrum.com.ua/xvi-maliuy-ua/Ксенія Хандусь, 7 років, КиївКсенія малювала з малечку — одразу було помітно, що в неї до цього є хист, і рідні вирішили відправити талановиту дівчинку до закладу, де є ухил до малювання. Зараз юна художниця навчається у Мистецькому ліцеї "Київська дитяча Академія мистецтв імені М.І. Чембержі", закінчила 1 клас по образотворчому мистецтву. Для неї це важко, адже щодня потрібно їздити на заняття через увесь Київ, і уроків багато — по 6-8 уроків щодня, а окрім школи, є ще додаткові заняття з малювання тричі на тиждень.Та результат є: впродовж першого року навчання роботи талановитої учениці подавались на різні конкурси, де вона отримувала гран-прі та перші місця. Загалом брала участь в 50-ти міжнародних конкурсах, один з її малюнків був відправлений до Японії для участі у Міжнародній виставці дитячого малюнку міст-побратимів міста Кіото. Наприкінці року маленька мисткиня отримала диплом за відмінне навчання.Ксенія — емоційна, чутлива, ніжна дівчинка. Дуже любить малювати котиків, один з них (30х40 см, папір, олівці, 2024 р.) був представлений в артмарафоні покоління війни на виставці до Дня Києві у Центральному парку культури та відпочинку м. Києва. Роботи Ксенії можна подивитися тут: https://www.instagram.com/p/C-NI8jhtOgQ/?locale=ru&img_index=1.
1 серпня минає 112 років з дня смерті Лесі Українки — поетеси, драматургині, перекладачки, яка зуміла перетворити особистий біль, фізичні страждання та соціальну несправедливість на безсмертні тексти, що досі хвилюють українців.Про те, як жила та творила українська поетеса — у матеріалі TrueUA.Ранні роки та освітаСправжнє ім'я Лесі Українки — Лариса Петрівна Косач. Народилася 25 лютого 1871 року в Новограді-Волинському (нині — Звягель). Вона була другою із шести дітей Косачів. Батько і мати Лариси походили зі шляхти: Петро Косач — із заможного українсько-козацького шляхетства, яке мало власний герб і після ліквідації Гетьманщини отримало права російського дворянства, а Олена Пчілка — із роду Драгоманових, що належав до козацької старшини.Здобувала освіту майбутня поетеса вдома — втім, це було не через хворобу, а тому, що у такий спосіб навчалися всі діти у родині Косачів. Це була принципова позиція матері — Олени Пчілки, адже вона не хотіла віддавати дітей до навчальних закладів у Російській імперії, де навчали виключно російською.Домашня освіта була на рівні з гімназійною. Так, впродовж життя Лариса Косач вивчила 11 іноземних мов: латину, грецьку, німецьку, французьку, італійську, англійську, польську, болгарську, грузинську, іспанську, шведську, а також українську й російську.Вже у п'ятирічному віці навчилася писати, у дев'ять років — написала перший вірш. Першу книгу Леся Українка надрукувала у 14 років. Це був спільний з братом Михайлом переклад "Вечорниць" Миколи Гоголя з російської на українську.Хвороба Лесі УкраїнкиЛеся Українка страждала від туберкульозу кісток та суглобів, який у неї виявили у віці 10 років. Під час святкування Водохреща 1881 року вона сильно застудилася, а вже за два роки недугу було діагностовано. У жовтні 1883 року професор Олександр Рінек прооперував їй ліву руку, видалив кістки, уражені патологічним процесом. Ця хвороба супроводжувала її протягом усього життя і значно вплинула на творчість та спосіб життя, змушуючи шукати лікування за кордоном та в різних санаторіях. Та фізичний біль не зламав її бажання творити.Творчість у зрілому віціПобувавши 1891 року на Галичині, а пізніше й на Буковині, Косач знайомиться з культурним бомондом Західної України: Іваном Франком, Михайлом Павликом, Ольгою Кобилянською, Василем Стефаником, Осипом Маковеєм, Наталією Кобринською. Втім, основний зарис соціально-політичного світогляду поетеса сформувала після річного перебування у Михайла Драгоманова в Софії (Болгарія) і його трагічної смерті.Вона також стає співзасновницею першої на Наддніпрянщині української соціал-демократичної організації, групи "Українська соціал-демократія". З юних літ, постійно подорожуючи до Європи та великих міст царської Росії задля лікування, формувала особистий та письменницький світогляд. Косач відвідала майже всі найкращі європейські театри, слухала найвідоміших музикантів та знала про всі новини музично-театрального світу.Такі вимушені потребою подорожі до Німеччини, Австро-Угорщини, Італії, Єгипту, кількаразові перебування на Полтавщині, Одещині, у Криму, на Кавказі збагачували та наснажували її душу і тіло для творчості.Діяльність Лесі Українки в останні роки життяУ січні 1907 року Лесю Українку та її сестру Ольгу без жодної формальної причини арештували. Таким чином, вона потрапила до тієї самої камери, де сидів український письменник Борис Грінченко. Протримавши ніч, обох сестер відпустили. Вже на початку березня 1907 року Леся Українка переїхала з Колодяжного (село в Ковельському районі Волинської області) до Києва. А наприкінці березня разом із Климентом Квіткою, який був українським музикознавцем та фольклористом, здійснила поїздку до Криму, зокрема, побувала у Севастополі, Алупці та Ялті.Попри те, що Олена Пчілка була категорично проти стосунків дочки "з якимось жебраком", як презирливо називала Климента Квітку, 7 серпня 1907 року вони офіційно оформили шлюб у церкві Вознесіння Господнього та оселилися у Києві. З письменницею Квітка прожив у шлюбі шість років до смерті Українки у 1913 році. Відомо, що багато народних мелодій він записав з її голосу.Вже 21 серпня вони разом вирушили до Криму, де Квітка одержав посаду в суді. Подружжя мешкало спочатку в Ялті (жовтень 1907 — кінець 1908), а 6 грудня 1908 від'їздить до Батумі, і на початку 1909 оселяється у Грузії. У цей час Леся Українка багато працює на літературній ниві. Вже у травні 1907 написала драматичну поему "Айша та Мохаммед", а 18 травня остаточно завершила поему "Кассандра", роботу над якою розпочала ще 1903. 12 травня надіслала до альманаху "З неволі" (Вологда) драматичну поему "На руїнах", видання для допомоги політичним засланцям. У вересні пише поезію "За горою блискавиці", продовжує роботу над творами "У пущі", "Руфін і Прісцілла".На початку липня 1913 року здоров'я поетеси різко погіршилося через туберкульоз нирок. Так, 4 липня на звістку про важкий стан Лариси до Грузії терміново приїхала її мати, яка наполягала на переїзді доньки до Сурамі.Виснажена хворобою, Лариса Косач-Квітка померла 19 липня (за сучасним календарем 1 серпня) 1913 року в Сурамі у 42-річному віці. Похована на Байковому кладовищі в Києві.Поряд із нею поховані батьки та брат Михайло.Творчість, що житиме вічноЛеся Українка — не лише геніальна поетеса, а й приклад людської сили, яка перемагає біль. Її тіло майже з дитинства змагалося з тяжкою недугою — туберкульозом кісток. Щодня, зазнаючи фізичних страждань, й навіть у хвилини найгострішого болю — вона не мовчала, а творила. Її поезія не просто література — це зброя духу. Кожен рядок написаний крізь біль, кожна строфа — як виклик долі. Вона не жалілась, не просила поблажливості. Навпаки — із неймовірною внутрішньою силою вона підіймала голос за свободу, гідність, любов до рідного краю.Талант Лесі Українки найяскравіше проявився у глибокому, художньо витонченому втіленні національної ідеї та щирій любові до рідної землі. Вона відстоювала право українського народу на самостійне національне й державне життя. Свої переконання поетеса майстерно втілила у витонченій літературній формі, сповненій багатих поетичних образів і мелодійного звучання. Леся Українка вийшла за межі традиційної тематики — її творчість охопила універсальні, світові мотиви, що зробило її вагомою постаттю не лише української, а й світової культури.Сьогодні поезія Лесі Українки — не просто літературна спадщина. Це — голос свободи, гідності й сили, що не втрачає актуальності в нових історичних обставинах. Її твори надихають боротися, не здаватися, залишатися собою навіть тоді, коли важко — фізично, морально, національно. Леся Українка була і залишається символом нескореності. У час війни її рядки про боротьбу, внутрішню твердість і жагу до волі читаються як заклики до дії. Її образ — це нагадування, що справжня сила — в характері. Що навіть тіло, ослаблене хворобою, не може стримати дух, який обирає шлях.Нагадаємо, у травні поточного року у віці 85 років помер український письменник, літературознавець і перекладач Валерій Шевчук. Останнім часом він боровся з важкою недугою.
Українські та міжнародні організації звернулися до музеїв "Анахуакаллі" в Мексиці та "Лазара Сегала" у Бразилії, щоби вони відмовилися від наміру співпрацювати з "Російською галереєю мистецтв", яка діє в окупованому Севастополі. Така ініціатива "є прямою загрозою дотриманню норм міжнародного права".Про це повідомила громадська правозахисна організація "Центр прав людини Zmina". "Севастопольське телебачення" нещодавно запевнило, що в окупантів вже "існують домовленості про виставку колекції робіт із країн Латинської Америки"."Співпраця з інституціями, створеними та контрольованими державою-окупантом, суперечить як нормам міжнародного гуманітарного права, так і загальновизнаним стандартам у сфері культури та музейної справи. Вона створює ризик де-факто визнання окупаційної влади, сприяє легітимації порушення норм міжнародного правопорядку та може бути інтерпретована як порушення принципу невизнання територіальних здобутків, досягнутих шляхом збройної агресії", — йдеться у заяві-зверненні.Також у заяві згадують про те, що й Мексика, і Бразилія на державному рівні в численних резолюціях Генасамблеї ООН визнавала Крим невіддільною частиною України, тимчасово окупованою Російською Федерацією.Активісти наголосили, що з моменту окупації півострова Росія "нищила культурну спадщину Криму"."Музейні установи на окупованій території активно здійснюють незаконні руйнівні археологічні розкопки на більш ніж 1 100 об’єктах, включно з Херсонесом Таврійським, пам’яткою ЮНЕСКО. Близько 14 мільйонів цінностей вилучено, з яких значну частину, включно з полотнами українських художників, переміщено до музеїв на території Росії, де вони використовуються для трансляції наративів, що виправдовують окупацію та заперечують культурну самобутність України та кримськотатарського народу", — наголошується у зверненні.Тому така співпраця "може суперечити зобов’язанням Мексики та Бразилії як членів міжнародної спільноти".Музейників з Латинської Америки закликають відмовитися від будь-яких форм співпраці з культурними установами, створеними або контрольованими Росією на окупованих територіях України, та утриматися від участі в заходах за участі таких організацій.Нагадаємо, що 6 червня в Києві під час масованої атаки країни-агресорки Росії на столицю України вибухова хвиля пошкодила фасад музею в підніжжі "Батьківщини-матері".
У понеділок, 21 липня, керівництво Королівського палацу Казерта в Італії скасувало концерт за участю російського диригента Валерія Гергієва. Його називають близьким другом диктатора Володимира Путіна.Інформацію про скасування концертів оприлюднило італійське видання Ansa. Журналісти зазначили, що він мав відбутися 27 липня в межах фестивалю Un'Estate da Re ("Літо короля")."Запланований концерт викликав бурхливу реакцію, його критикували центральний уряд Італії, російські дисиденти та українські асоціації", — йдеться в повідомленні.Медійники констатували, що 72-річний диригент, якого запросив уряд регіону Кампанія, ніколи не висловлювався негативно проти війни Росії в Україні.Зазначалося, що виступ у колишньому королівському палаці Бурбонів на півночі Неаполя фактично поклав би край фактичній забороні на виступи Гергієва на європейських сценах після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.Як відомо, після 24 лютого 2022 року Валерія Гергієва усунули від співпраці з більшістю провідних музичних інституцій у Європі, з якими він був пов’язаний як керівник або запрошений диригент.Зокрема, як давній соратник Путіна, він втратив посаду головного диригента в Мюнхенській філармонії, яку обіймав з 2015 року.Також від співпраці з ним відмовилися Віденська та Роттердамська філармонії, фестивалі в Единбурзі, Верб’є та Празі, театр "Ла Скала" в Мілані й інші.Нагадаємо, в серпні минулого року стало відомо, що Римська опера вирішила повернути на свою сцену росіянку Анну Нетребко, яка раніше особисто підтримувала російського диктатора Володимира Путіна. Вона схвально ставиться до дій кремлівського режиму.
У понеділок, 21 липня, на українсько-польському кордоні прикордонники виявили ікону XIX століття. Зараз її автентичність перевіряють експерти.Про це повідомили в Західному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України — Західний кордон."У пункті пропуску "Угринів" прикордонники Сьомого прикордонного Карпатського загону спільно з митниками виявили, ймовірно, старовинну ікону", — йдеться в повідомленні.За попередньою оцінкою фахівців і експертів, вона може датуватися XIX століттям."Реліквію знайшли в багажному відділенні автомобіля Renault, яким кермував 42-річний мешканець Чернігівської області", — додали прикордонники.Вони навели слова водія про те, що ікона — це передача, яку він мав доставити на Чернігівщину."Чи має виявлений предмет історичну або культурну цінність, визначить відповідна експертиза", — підсумували в Державній прикордонній службі України.Нагадаємо, 13 липня цього року стало відомо, що київські митники запобігли спробі вивезення за кордон цінної ювелірної прикраси. Йдеться про намисто, окремі деталі якого датуються І-ХІІ століттями.Тоді прикрасу виявили під час митного контролю міжнародної посилки, яка прямувала з Білгород-Дністровського на Одещині до Німеччини. Відправник зазначив, що у ній є біжутерія.
Весільний обряд "заплітання долі", що побутує здебільшого у Стрийському районі Львівської області, а також в інших регіонах України з урахуванням місцевих особливостей, внесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.Про це повідомила прес-служба Міністерства культури та стратегічних комунікацій України."Цей обряд, також відомий як "завивання віночка", відбувається у передвесільні дні — зазвичай у четвер чи п’ятницю. Він супроводжується обрядовими текстами, піснями та спеціальною атрибутикою. Мета його проведення — передати родинні цінності, побажати молодятам щасливої долі, вшанувати природу та виявити повагу до батьків", — ідеться в повідомленні.Вважається, що віночок і "доля" мають бути зшиті суцільною ниткою без вузликів — тоді життя подружжя буде спокійним і безконфліктним.У Мінкульті констатували, що вінок і "долю" плетуть тільки тим, хто вступає у шлюб уперше. "Ритуал розпочинається зі збирання барвінку в лісі або в лузі. Цим займаються молоді люди — наречена, наречений, дружки та дружби — співаючи при цьому обрядові пісні. Зібрану рослину миють, висушують, після чого молодих збирають до церкви на сповідь і освячують барвінок. Далі відбувається внесення обрядових символів — барвінку, весільного короваю, "колачів", зерна, меду та солоду, кожен з яких має своє символічне значення", — пояснили в повідомленні.Особливу роль відіграють батьки нареченої. Вони беруть участь у ритуальному розплітанні коси, розчісуванні волосся молодої, а потім знову заплітають його, прикрашаючи барвінковим віночком з колача на знак того, що дівчина має стати заміжньою жінкою."Кульмінаційним моментом є ритуал "посаду", що символізує остаточне поєднання двох родів. Він включає викуп "барвінкової долі", виголошення "прощі" молодими, батьківське благословення та громадське схвалення шлюбу з частуванням гостей (обряд "дарин")", — зауважили у відомстві.Після цього батьки нареченої передають "барвінкову долю" — велику гірлянду з барвінку та запашних квітів. Її кладуть під іконами або на стіл перед молодятами, а до того часу ховають від лихого ока. У деяких селах вінки для нареченої та нареченого плетуть окремо в їхніх домівках, після чого всі збираються разом, щоби сплести спільну "барвінкову долю", викупити віночок та благословити пару."За традицією після весілля вінки та барвінкову долю подружжя зберігало все життя як оберіг сімейного щастя", — підсумували в дописі міністерства.Нагадаємо, що в березні цього року у Вишгороді провели виставку "Окупована спадщина" — одна половина експонатів представлена у Музеї давньоруського гончарства, а друга — в Історичному музеї ВІКЗ.
На 27 липня запланований виступ російського диригента Валерія Гергієва на фестивалі в Італії. Він є особистим другом диктатора Володимира Путіна та просуває кремлівські наративи у світі.Про це заявив заступник міністра культури та стратегічних комунікацій Андрій Наджос."Європейські сцени не мають ставати простором для виступів російських виконавців, чия діяльність підтримується російською державою та слугує виправданням воєнних злочинів російської армії в Україні та інших країнах світу", — наголосив він.Український чиновник нагадав, що з 2022 року в Україні застосовані санкції до Валерія Гергієва."Надалі потрібно докласти зусиль, аби цю особу внести до чергового 18 пакету санкцій ЄС", — додав Андрій Наджос.У відомстві додали, що з 55 представників російських музеїв, кримських музеїв, керівників російського міністерства культури, які з березня цього року перебувають під санкціями, дві особи включені до 17 санкційного пакета ЄС. Тож приклади успішної координації санкційної політики існують, можна очікувати на їхнє повторення.Андрій Наджос також висловив вдячність міністру культури Італії Алессандро Джулі за чітку оцінку виступу Гергієва як прояву російської пропаганди та за увагу до цієї теми під час зустрічі з міністром культури та стратегічних комунікацій Миколою Точицьким у Римі під час Конференції з відновлення України.Він уточнив, що важливим кроком для спільної протидії російським підривним впливам в Європі є також позиція віце-президентки Європейського парламенту Піні Печерно, яка публічно звернула увагу до цієї проблеми, зокрема, вказала на неприпустимість фінансування російських виконавців коштом програм і фондів ЄС.Валерій Гергієв є близьким другом Володимира Путіна з 1990 років. 2012 року він з'явився у його передвиборчій рекламі, 2014 року підтримав анексію Криму.Його вважають одним із найвпливовіших культурних діячів Росії. 2022 року, після того, як він відмовився засудити вторгнення Росії в Україну, його звільнили з міланського театру "Ла Скала". З того часу він не давав концертів у Європі.Виступ диригента є можливим після того, як Італія порушила загальноєвропейську заборону на в'їзд прокремлівських митців. Це рішення схвалив лівий політик, президент італійського регіону Кампанія Вінченцо де Лука. Він заявив, що культура "не повинна залежати від політики та політичної логіки".Нагадаємо, в серпні минулого року стало відомо, що Римська опера вирішила повернути на свою сцену росіянку Анну Нетребко, яка раніше особисто підтримувала російського диктатора Володимира Путіна. Вона схвально ставиться до дій кремлівського режиму.
Під час перевірки особистих речей громадянки України на кордоні з Польщею прикордонники виявили унікальну історичну цінність — псалтир початку XIX століття.Про це повідомили в Західному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України — Західний кордон."Під час здійснення контрольних процедур прикордонники Сьомого прикордонного Карпатського загону спільно з працівниками Львівська митниця виявила псалтир, датований початком XIX століття", — йдеться в повідомлення. Прикордонники зауважили, що видання, яке має значну історичну цінність, надруковане у типографії Києво-Печерської лаври."Його знайшли серед особистих речей у сумці водійки автомобіля Toyota", — додали в Держприкордонслужбі.Там додали, що жінка прямувала до Польщі через пункт пропуску "Смільниця"."Книга має історичну та культурну цінність. Її рівень встановлюватиме експертиза", — підсумували в Західному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України.Нагадаємо, 18 червня цього року стало відомо, що прикордонники Сьомого Карпатського загону зупинили вивезення з України старовинної колекції монет. Мешканець Прикарпаття з таким "скарбом" прямував до Німеччини.
Після російської атаки на Київ у ніч на 10 липня згоріла фотостудія Daylight. У ній, зокрема, знімали новий кліп Dorofeeva та Positiff, а також інші українські популярні музичні виконавці.Про це студія Daylight повідомила в соціальних мережах."Це був привілей і велике щастя працювати для таких прекрасних людей. Дякуємо за час разом! Усі бронювання скасовуються з поверненням коштів", — йдеться у дописі.Власники студії додали, що дрони влетіли в кут будівлі, в якій розташовувалася студія, внаслідок цього сталася пожежа, будівля вигоріла зсередини. Студію відновлювати не планують.Саме в цій студії знімали кліп на нову спільну пісню Dorofeeva та Positiff, яка ознаменувала їх короткого повернення до спільної роботи. Переглянути цей допис в Instagram Допис, поширений DOROFEEVA (@nadyadorofeeva)Також тут знімали кліпи інші виконавці. Зокрема, звідси вийшла у світ пісня "Убер" Жені Галича й Ігоря Кириленка.Як відомо, в ніч на 10 липня російські війська завдала ударів по Києву балістичними ракетами та дронами. Відбулися влучання та падіння уламків збитих цілей у шести районах. Відомо про двох загиблих людей і 28 поранених.За інформацією Повітряних сил ЗСУ, рашисти атакували Україну 415 засобами повітряного нападу. Серед них — "шахеди", ракети "Іскандер-М", "Х-101" і "С-300".Нагадаємо, що 14 липня на Трафальгарській площі в Лондоні боксер Олександр Усик презентуватиме відтворену мозаїку Алли Горської "Боривітер", яку пошкодили окупанти, обстрілюючи Маріуполь. Це відбудеться перед боєм із британцем Даніелем Дюбуа.
Італія надасть 32,5 мільйона євро на відновлення культурної спадщини Одещини, яку пошкодили рашисти своїми обстрілами. Це буде безповоротна допомога для України.Про це повідомила прес-служба Міністерства культури та стратегічних комунікацій із посиланням на відповідну угоду, яку підписали уряди обидвох країн 10 липня в Римі під час Міжнародної конференції з питань відновлення України.Згідно з домовленостями, фінансування спрямують на реставрацію шести архітектурних пам'яток в Одесі, які постраждали внаслідок російської агресії. Йдеться про:Одеський національний художній музей;Одеський музей Західного та Східного мистецтва;Одеську обласну філармонію імені Давида Ойстраха;Одеський літературний музей;Будинок Зонтага;Палац Одружень.Програма передбачає комплексну реставрацію, підвищення рівня безпеки й енергоефективності будівель, модернізацію інженерних систем і доступність для маломобільних груп.Окрім реконструкції памʼяток планують створити Одеський центр управління спадщиною ЮНЕСКО — установи, що координуватиме збереження обʼєктів, внесених до Списку світової спадщини.Грант реалізовуватиме Італійська агенція з розвитку співробітництва (AICS) у координації з МЗС Італії (MAECI) й у співпраці з українськими міністерствами, Одеською обласною військовою адміністрацією та міською радою.Також Італія надасть шість мільйонів євро на реконструкцію двох зрошувальних систем в Одеській області. Реалізація проекту дозволить модернізувати зрошувальні системи, зменшити втрати води та підвищити врожайність зернових і овочевих культур до 50%.Нагадаємо, що 9 липня президент України Володимир Зеленський зустрівся в Римі з президентом Італії Серджо Маттареллою. Вони обговорили низку важливих питань.
У п'ятницю, 11 липня, у Києві походить церемонія прощання із відомим композитором Ігорем Покладом.Урочиста церемонія відбувається у Національній філармонії. Прощальна церемонія розпочалася о 10:00. Поховають Ігоря Поклада на Берковецькому кладовищі.Віддати останню шану творцю прийшли Олексій Суханов, Юрій Рибчинський, Павло Зібров, Ольга Сумська з чоловіком, Алла Кудлай, Дмитро Гордон, а також волонтер Костянтин Гудаускас, який у 2022 році вивіз композитора разом із родиною з окупованого Ворзеля.За даними "Еспресо" під час церемонії прощання волонтер пригадав, як рятував родину Ігоря Поклада із захопленого росіянами міста."Той день, він був важким для мене, важким, щоби приїхати туди. Я не знав до цього Ігоря Дмитровича, але я прочитав тоді у соцмережах про те, що відомий український композитор знаходиться у підвалі свого будинку в окупації. Знаєте, я з дитинства чув пісні, як їх співала моя бабуся в далекому Казахстані, і я вирішив, що така людина не може там залишитись. І коли я прийшов, він мені сказав: "А ми з вами знайомі?" Я кажу: "Ні, Ігоре Дмитровичу, ну я вас знаю, ви мене ні". Але, знаєте, оці три роки його життя, коли ми снідали, а він телефонував і казав: "Ми давно не бачились, приходьте повечеряти", — поділився Костянтин Гудаускас.Водночас вдова Ігоря Поклада Світлана пригадала останні дні життя видатного композитора. Вона розповіла, що її чоловік пішов з життя через важку хворобу під час чергового обстрілу Києва."Були дуже важкі часи. Чесно вам кажу. І ще на фоні того, що відбувається в країні. Так, він дійсно пішов з життя під звуки "шахедів", які летіли у нас над головою. Але він пішов дуже тихо, дуже мирно, дуже спокійно. Господь настільки його любив, що він при такому важкому діагнозі не мав жодної хвилини болю. І, мабуть, це має якось втішити кожного з нас. Ви знаєте, сьогодні ми прощаємося з ним як з людиною. Але він по собі залишив такий скарб неймовірний, з яким ми ніколи не прощаємося…Він не дожив до перемоги, але ми всі сподіваємося, що доживемо і співатимемо, і слухатимемо його музику", — зазначила Світлана Поклад. До того ж пам'ять видатного композитора вшанував й президент Володимир Зеленський. У своєму дописі у Telegram він зазначив, що Ігор Поклад залишив по собі спадок, який звучатиме в серцях українців довгі роки."Творчість композитора стала частиною душі нашого народу. Вдячні за кожну мелодію, глибину й любов до України, вкладену в музику. Світла пам’ять легенді", — наголосив композитор.Що відомо про Ігоря ПокладаІгор Дмитрович Поклад народився у Ворзелі Київської області. Він був українським композитором та опермейстером. Лауреат Шевченківської премії (1986), Заслужений діяч мистецтв УРСР (1989), Народний артист України (1997), Герой України (2021). Національна легенда України (2024). Член Національної спілки композиторів України. Серед написаних ним пісень — Два крила, Чарівна скрипка, Кохана, Дикі гуси, Тиха вода. У 2022 році він пережив окупацію Ворзеля, звідки його евакуювали волонтери. Нагадаємо, у 2012 році композитор переніс кілька складних операцій. А 9 липня 2025 року серце Ігоря Поклада зупинилося. Він відійшов у вічність у віці 84 років.
У понеділок, 14 липня, на Трафальгарській площі в Лондоні боксер Олександр Усик презентуватиме відтворену мозаїку Алли Горської "Боривітер", яку пошкодили окупанти, обстрілюючи Маріуполь. Це відбудеться перед боєм із британцем Даніелем Дюбуа.Про це повідомило "Суспільне Культура". Журналісти зазначили, що оригінальне панно створила група художників на чолі з видатною мисткинею Аллою Горською у Маріуполі 1967 року. В липні 2022 року його суттєво пошкодили російські військові.За задумом організаторів, відновлена робота подорожуватиме світом та розповідатиме історії тих, кого Росія намагається знищити.Відтворений "Боривітер" представили 12 червня у центрі Києва, на майдані Незалежності. Усі охочі могли переглянути роботу до 22 червня.Над мозаїкою три місяці працювали 15 художників-монументалістів та дослідників, серед яких Анастасія Лелюк, Тетяна Тадай, Інга Леві, Ольга Чикало, Аля Сєгал, Тамара Турлюн, Поліна Пискурьова, Анастасія Антонець, Тетяна Бакум, Андрій Фішер, Ганна Круть.Команду очолили онука Алли Горської Олена Зарецька та культурна менеджерка Настя Іщенко.Аби максимально наблизитися до оригіналу, з різних куточків країни та світу привезли понад 700 кілограмів матеріалів: від непрозорого скла смальти та плитки потрібних кольорів до металевих плит і алюмінієвих ложок.Для подальшого транспортування мозаїки розробили унікальну конструкцію зі 68 пазлів, які збираються на металевий каркас.Український боксер Олександр Усик і британець Даніель Дюбуа проведуть чемпіонський матч-реванш у важкій вазі 19 липня на лондонському стадіоні "Вемблі". Навколо цього бою в Лондоні відбудеться чимало інших акцій, у тому числі й культурних.Нагадаємо, раніше український боксер надважкої ваги Олександр Усик заявляв, що британець Даніель Дюбуа заслуговує на реванш із ним. Це пов'язано з тим, що представник Великої Британії чудово провів три останні поєдинки.
У середу, 9 липня, помер відомий композитор, Герой України Ігор Поклад. Він відійшов у вічність у віці 84 років.Про це на своїй сторінці в Facebook повідомила дружина композитора Світлана Поклад. "От і все. Любила, люблю і любитиму завжди. Помоліться за Ігоря Дмитровича, будь ласка, за його безсмертну душу", — написала жінка. Що відомо про Ігоря ПокладаІгор Дмитрович Поклад народився у Ворзелі Київської області. Він був українським композитором та опермейстером. Лауреат Шевченківської премії (1986), Заслужений діяч мистецтв УРСР (1989), Народний артист України (1997), Герой України (2021). Національна легенда України (2024). Член Національної спілки композиторів України. Серед написаних ним пісень — Два крила, Чарівна скрипка, Кохана, Дикі гуси, Тиха вода. У 2022 році він пережив окупацію Ворзеля, звідки його евакуювали волонтери.Нагадаємо, 28 червня у Львові помер відомий український поет і дисидент Ігор Калинець, якому 9 липня мало б виповнитися 86 років. Свого часу він був багаторічним політв’язнем радянських таборів.Також 29 березня помер Микола Козюбра — професор кафедри загальнотеоретичного правознавства та публічного права, доктор юридичних наук, професор, керівник Могилянської докторської програми "Право", суддя Конституційного суду України у відставці, один з авторів Конституції України.
Після декількох місяців перебування у важкому стані в четвер, 3 липня, у віці 76 років померла акторка Тетяна Шеліга. Раніше вона грала в театрах, знімалася в телесеріалах і кіно.Про смерть Тетяни Шеліги повідомила донька акторки Анастасія Савицька-Шеліга на своїй сторінці у Facebook.За словами доньки, Тетяна Шеліга померла 3 липня — значне ускладнення зі здоров'ям у неї сталося у квітні. Дату та час прощання повідомлять згодом.Тетяна Шеліга народилася 10 грудня 1948 року в Києві. У 1972 році закінчила школу-студію імені Немировича-Данченка при МХАТ у Москві. Після цього 24 роки працювала у Севастопольському театрі російської драми, де, за словами самої акторки, їй вдалося втілити всі образи, які хотілося.Згодом, 1995 року, вона стала актрисою Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки (з 2022 року — Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки). А 1996 року їй надали звання "Заслужена артистка України".Окрім театру, Шеліга активно знімалася в телесеріалах і кіно. Найбільше відома за роллю в комедійному телесеріалі "Коли ми вдома".Після виходу на пенсію продовжувала активно працювати — разом із колегами гастролювала з антрепризними виставами.Однак останні кілька років акторка мала серйозні проблеми зі здоров'ям: перенесла декілька складних операцій, а у квітні цього року її стан критично погіршився.Нагадаємо, 15 червня стало відомо, що український актор Юрій Феліпенко загинув на війні проти російських окупантів. Він відомий глядачам за роллю в серіалі "Обіцянка Богу".
Солістка Львівської національної опери Мар'яна Мазур перемогла на Міжнародному конкурсі молодих оперних співаків імені Рікардо Дзандонаї. Його регулярно проводять в Італії.Про це повідомила прес-служба Львівської національної опери. Там додали, що співачка отримала дві премії: Рікардо Дзандонаї та MusicaRivа."Вітаємо солістку Львівської національної опери Мар'яна Мазур із блискучою перемогою на Міжнародному конкурсі молодих оперних співаків імені Рікардо Дзандонаї (Роверето, Італія). Це важлива професійна перемога, бажаємо нових творчих горизонтів і невичерпного натхнення!" — йдеться в повідомленні.В опері додали, що на сцені театру Мар'яна Мазур виконує провідні партії Мімі (опера "Богема" Дж. Пуччіні), Наталки Полтавки ("Наталка Полтавка" М. Лисенка), Анни ("Украдене щастя" Ю. Мейтуса), Оксани ("Запорожець за Дунаєм"), Лю ("Турандот" Дж. Пуччіні) та багато інших.Мар'яна Мазур має голос сопрано. Освіту здобула у Дрогобицькому інституті музичного мистецтва та Музично-педагогічному факультеті Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.У Львівському національному академічному театрі опери та балету імені Соломії Крушельницької розпочала працювати як артистка хору, 2020 року стала солісткою театру.Співачка є лауреаткою численних нагород, серед них — на конкурсах у Сербії, Болгарії та в Україні.Міжнародний оперний конкурс молодих співаків імені Ріккардо Дзандонаї — це престижний щорічний конкурс, який проходить у місті Ріва-дель-Гарда (Італія). Його назвали на честь італійського композитора початку XX століття Ріккардо Дзандонаї. Його журі може посприяти подальшій участі переможців у міжнародних постановках і проектах.Нагадаємо, що 8 червня, виконуючи свою волонтерську місію на Сумщині, загинув соліст Одеської національної опери Владислав Горай.