# партія

У п'ятницю, 27 березня, партія "Слуга народу" провела позачерговий з'їзд. Обговорили низку важливих питань.Про це повідомила пресслужба партії."Сьогодні відбувся позачерговий з’їзд політичної партії "Слуга народу", на якому затвердили кілька важливих рішень щодо удосконалення внутрішньої архітектури політсили та пріоритетів в умовах повномасштабної війни", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що у ході з'їзду стратегічним пріоритетом діяльності партії було визначено допомогу Силам безпеки та оборони. Зокрема, головна мета — спрямувати за рік 120 мільйонів гривень коштів державного фінансування саме на забезпечення оборони та захисту населення."Вже передали допомоги майже на п’ять мільйонів гривень. У роботі — десятки запитів від військових частин", — відзначили у партії.Крім того, було ухвалено нову редакцію статуту, яка передбачає створення Президії партії як оперативного органу управління."Створення оперативного органу — Президії — це про здатність партії швидко реагувати на виклики. Партія має спрямовувати всю свою спроможність і ресурси туди, де цього найбільше чекає суспільство — передусім на підтримку Сил безпеки та оборони", — заявив голова партії Олександр Корнієнко.Нагадаємо, зранку 25 березня на засіданні Верховної Ради України були присутні лише 171 народний депутат. Для ухвалення ключових законопроєктів необхідно щонайменше 226 голосів "за", тож низька явка ускладнювала роботу парламенту.Читайте також:В Україні планують продовжити податок на надприбутки банків, — ГетманцевУ Раді готують план роботи на роки вперед через затяжну війну, — ЗМІРада розглядає законопроєкт про неможливість залучення до бойових дій одразу після військової підготовки.

У вівторок, 24 березня, в Данії відбулися дострокові парламентські вибори. Результати голосування залишили майбутнє прем'єр-міністерки Метте Фредеріксен невизначеним.Про це повідомили медівники агенції AP. Вони констатували: офіційні результати показали, що лівоцентристська Соціал-демократична партія прем'єр-міністерки Метте Фредеріксен втратила позиції порівняно з останніми виборами 2022 року, як і її два партнери в уряді, що йде у відставку.Соціал-демократи залишилися найбільшою окремою партією з деяким відривом, але з 21,9% голосів, що значно нижче за 27,5%, які вони отримали на виборах 2022 року.При цьому ні лівий, ні правий блок не отримали більшості в парламенті. В результаті "золоту акцію" отримав міністр закордонних справ Ларс Льокке Расмуссен. Його центристська партія "Помірковані", що має 14 депутатів у парламенті зі 179 місць, може визначити, чи зможе Метте Фредеріксен залишитися на третій термін на чолі Данії.Сама Метте Фредеріксен заявила, що готова залишитися на посаді очільниці данського уряду."Світ перебуває в нестабільному стані. Навколо нас дмуть сильні вітри. Данії потрібен стабільний уряд, компетентний уряд. Ми готові взяти на себе лідерство", — зазначила вона.Чинна прем’єр-міністерка Данії додала, що сподівалася на кращий результат, але для партії, яка прагне до третього терміну, втрата позицій — це нормально. Вона порівняла нинішній результат з 25,9% голосів, які її партія отримала 2019 року, коли вона стала очільницею уряду."Я очолюю цю чудову країну вже майже сім років. Ми пережили пандемію; нам довелося мати справу з війною. Нам погрожував американський президент, і за ці майже сім років ми спостерігали падіння на чотири відсотки", — акцентувала вона.Водночас Льокке Расмуссен закликав суперників лівого та правого політичних спектрів відмовитися від деяких позицій, які вони займали під час передвиборчої кампанії, та "приєднатися до нас"."Данія — це маленька країна з населенням у шість мільйонів людей у світі з населенням у вісім мільярдів, який переживає потрясіння. Ми — одне плем’я. Ми повинні об’єднатися. Ми не повинні бути розділені", — наголосив він.Однак міністр оборони Троельс Лунд Поульсен, найсильніший правоцентристський суперник Метте Фредеріксен, дав зрозуміти, що він і його Ліберальна партія не мають наміру знову входити до уряду разом зі соціал-демократами.Однопалатний данський парламент обирають на чотирирічний термін. Законодавці з Данії займають 175 місць, по два місця відводяться представникам малонаселеної Гренландії й іншої напівавтономної території королівства — Фарерських островів. Право голосу на нинішніх дострокових виборах мали понад 4,3 мільйона осіб.Нагадаємо, наприкінці лютого цього року стало відомо, що данський уряд планує змінити правила проживання для деяких біженців з України. Військовозобов'язані чоловіки й українці з безпечніших регіонів не зможуть отримати дозвіл на проживання, який визначається за спеціальним законом країни..

Лідерка білоруської демократичної опозиції Світлана Тихановська невдовзі планує відвідати Україну. Під час візиту відбудеться відкриття Місію демократичних сил Білорусі, яка працюватиме в Києві.Про це Світлана Тихановська розповіла в інтерв’ю "Європейській правді". Вона висловила сподівання на те, що зустріне національне свято білорусі День Волі, який відзначають 25 березня, в Україні."Зараз чекаємо від української сторони підтвердження щодо дат, ведемо переговори й про змістовну частину. Тут багато питань — і логістика, й безпека. Звісно, я хочу приїхати не з порожніми руками — а привезти допомогу для добровольців. Для мене дуже важливо підтримати Україну зараз, тому що від долі України залежить доля Білорусі", — зазначила білоруська опозиціонерка.На переконання Тихановської, такий візит став би сильним сигналом для білорусів і тих, хто не погоджується з політикою режиму Олександра Лукашенка."Сигналом про те, що Україна — за вільну Білорусь, що Лукашенко — воєнний злочинець, що білоруси й українці — разом проти російського імперіалізму. Це справді важливо, оскільки білоруси дивляться на Україну з величезною надією та сприймають президента Зеленського як лідера не лише України, а й усього регіону", — впевнена вона.За її словами, під час свого візиту вона відкриє представництво білоруської опозиції в Києві — Місію демократичних сил Білорусі в Україні."У нас уже є така місія в Брюсселі, є в Естонії, Чехії, Італії, зараз у Португалії відкриваємо", — перерахувала вона.Окрім того, лідерка білоруської демократичної опозиції розраховує вирішити низку практичних питань, зокрема, щодо статусу білорусів в Україні."Це болюче для багатьох, дуже важливе питання. Йдеться і про тих білорусів, хто служив у Силах оборони України, закінчив службу; це і протерміновані паспорти білорусів, це й білоруські діти, народжені в Україні", — пояснила вона.Також, за її словами, ведуться переговори щодо спільних проєктів, як білоруси можуть допомогти у відбудові України."У нас є пропозиція про координацію в інформаційній політиці, у боротьбі з російською пропагандою. Я дуже сподіваюся, що вийде зустрітися і з Верховною Радою, і з діаспорою, і з добровольцями, і з білорусами-волонтерами", — підсумувала Світлана Тихановська.Нагадаємо, що останніми часом США послабили тиск на Білорусь та Росію. Зокрема, це проявилося в частковому знятті санкцій із диктаторських режимів у цих країнах..

Представниця Демократичної партії в американському Сенаті Джин Шахін запропонувала новий санкційний інструмент для тиску на Росію. Однак це обурило її колегу від Республіканської партії Ліндсі Грема.Про це повідомила "Європейська правда" з посилання на заяви американських політиків.Річ у тому, що сенаторка-демократка та представниця комітету Сенату з міжнародних відносин Джин Шахін запропонувала новий законопроєкт щодо тиску на Росію.Цей документ розширить повноваження адміністрації США щодо арешту російських нафтових танкерів, які належать до "тіньового флоту". Комітет підтримав цю ініціативу 20 голосами проти двох."Звідки Росія отримує більшу частину своїх доходів? Від нафти та газу. Ми вважаємо, що це ефективніший механізм, ніж той, що пропонується в новій версії законопроєкту про санкції", — сказала сенаторка.Вона мала на увазі законодавчу ініціативу Ліндсі Грема, яка дозволить президенту США запроваджувати вторинні санкції і тарифи щодо країн, які продовжують купувати дешеву російську нафту і газ, підтримуючи таким чином воєнну машину Росії.Цей законопроєкт, попри двопартійну підтримку, вже декілька місяців перебуває в Конгресі США, очікуючи схвалення від американського президента.Грем висловив занепокоєння, що Шахін таким чином переконає демократів не підтримувати його законопроєкт про санкції."Неймовірно непокоїть те, що після всіх цих зусиль демократи можуть вирішити не підтримувати законопроєкт про санкції проти Росії, який дозволить президенту Трампу запроваджувати мита на країни, що купують дешеву російську нафту, що підтримує військову машину Путіна. Тарифні повноваження пов'язані винятково з російсько-українським конфліктом, а не зі загальними тарифними повноваженнями, та мають трирічний термін дії", — написав сенатор у соцмережах.Нагадаємо, 14 лютого Ліндсі Грем висловив переконання в тому, що президент США Дональд Трамп не збирається робити в Україні "те, що з Афганістаном". За його словами, він завершить російську війну проти України таким чином, що "не буде наступного вторгнення"..

Через те, що прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо вирішив припинити аварійні постачання електроенергії Україні, його можуть притягнути до відповідальності. Зокрема, опозиційна парламентська партія "Свобода та Солідарність" підготувала кримінальну скаргу до прокуратури.Про це повідомило словацьке видання Dennik N. Журналісти цитують лідера партії "Свобода та Солідарність" Браніслава Грьолінга, який заявив під час пресконференції біля генпрокуратури Словаччини, що у скарзі прем’єру закидатимуть низку важких порушень.Йдеться, зокрема, про зловживання повноваженнями посадовця, державну зраду, нелюдяність, терористичний акт, порушення обов’язків при управлінні державним майном.Депутат Кароль Галек заявив, що, на його думку, словацький прем’єр "відкриває новий фронт проти України" на боці Росії. За словами політика, припинення аварійних поставок електроенергії може мати критичні наслідки."Може статися так, що в лікарні, де оперуватимуть поранених після російського удару, не буде світла", — навів він красномовний приклад.Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомляв, що після атаки 27 січня припинено транзит російської нафти нафтопроводом "Дружба". Угорщина та Словаччина звинуватили у цьому Україну. Зокрема, угорський міністр Петер Сійярто заявляв про нібито "енергетичний шантаж" з боку Києва.Після цього Роберт Фіцо заявив, що Словаччина з 23 лютого припиняє аварійні постачання електроенергії в Україну. За його словами, "якщо українська сторона звернеться до Словаччини з проханням про допомогу в стабілізації енергетичної мережі, вона такої допомоги не отримає". Водночас Фіцо заявив, що готовий скасувати обмеження після відновлення транзиту нафти до країни через нафтопровід.Нагадаємо, вчора пресслужба "Укренерго" заявила, що можливе припинення аварійного постачання електроенергії зі Словаччини не вплине на енергосистему України. Там також зауважили, що офіційних документів про припинення дії договору наразі не надходило..

Польських громадян, які після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну допомагали українським біженцям, запропонували висунути на Нобелівську премію миру. З такою ідеєю виступила партія "Зелених" Польщі.Про це повідомило польське видання Onet. Журналісти зазначили, що представники "Зелених" подали відповідний запит спікеру польського Сейму Влодзімежу Чажастому. За словами авторів запиту, Нобелівську премію миру мають отримати ті поляки, які займаються допомогою біженцям з України."Багато людей запропонували біженцям притулок у власних домівках. Ці феноменальні зусилля заслуговують на міжнародне визнання", — сказала ініціаторка ідеї депутатка Магдалена Галкевич.Вона додала, що нагорода має стосуватися мільйонів людей, зокрема, приватних осіб, громадських організацій, органів місцевого самоврядування та волонтерів."Зелені" також назвали зростання антиукраїнських настроїв у Польщі причиною своєї ініціативи. На думку політиків, потрібно повернутися до хороших стосунків між пересічними громадянами."Ми хочемо повернутися до солідарності, якої ми досягнули 2022 року між народами", — сказала представниця партії.Раніше Польща опинилася в епіцентрі скандалу через висловлювання спікера Сейму Влодзімежа Чажастого. Він заявив, що не підпише лист про подання кандидатури президента США Дональда Трампа на Нобелівську премію миру, адже вважає його негідним такої відзнаки.Таким чином Чажастий відповів на лист голови Кнесету Аміра Охани та спікера Палати представників Конгресу США Майка Джонсона. У ньому вони зверталися до голів парламентів багатьох країн, закликаючи підтримати номінацію Дональда Трампа.Після цього посол США в Польщі Том Роуз заявив, що припинить будь-які контакти з Чажастим через його коментарі щодо Трампа. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск розкритикував таке рішення дипломата.Нагадаємо, що Росія висунула чергову зухвалу умову для припинення вогню, вимагаючи від міжнародної спільноти офіційного визнання окупованого Донбасу частиною Росії. Проте Польща дала чітко зрозуміти, що не збирається підігравати планам агресора та легітимізувати захоплення українських територій..

Останнім часом у Верховній Раді України немає можливості ухвалювати важливі рішення голосами "Слуги народу". Середній показник від цієї політичної сили — 170-180 голосів. Однак монобільшість тримається та долучається до ухвалення важливих для України документів.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами у вівторок, 20 січня."Розвалити монобільшість — завжди було великим бажанням різних фінансових і політичних груп. Так відбувалося від початку існування монобільшості, ще п’ять років тому. Спочатку це робили фінансові групи, включно з "групою Коломойського", згодом інші. Всі хотіли впливати на монобільшість, на "Слугу народу", голосувати ті закони, які комусь потрібні", — пояснив він.За його словами, різні сили хотіли розвалити, ходили з різними пропозиціями, але монобільшість зберегла у переважній більшості депутатів свою свободу."Під час повномасштабної війни охочих в Україні залишитися стало менше, і ці великі політичні та фінансові групи, багато хто з них, поїхали за кордон. І навіть зараз із-за кордону спробували під час повномасштабної війни розвалити монобільшість", — додав український президент.При цьому він наголосив, що, попри це, монобільшість голосувала за всі закони, які просив Європейський Союз, Світовий банк, які дуже нам потрібні для кандидатства на шляху в ЄС — й Україна стала кандидатами, монобільшість на теперішній момент працює."Авжеж, є багато запитань. Я знаю багато депутатів, які вже хочуть припинити свій депутатський термін або депутатський мандат. Але є війна, є виклики війни та є закон. Так що наразі всім потрібно працювати, як би складно не було", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що 13 січня Верховна Рада провалила голосування за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики, першого віцепремʼєр-міністра України. Крім того, питання щодо очолення Михайлом Федоровим оборонного відомства тоді залишилося відкритим. Наступними днями ці призначення все ж відбулися – в парламенті знайшлися голоси..

У середу, 14 січня, Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) офіційно підтвердили підозру керівниці однієї з депутатських фракцій Верховної Ради. Юлія Тимошенко пропонувала неправомірну вигоду народним депутатам на постійній основі.Про це повідомили офіційні інформаційні ресурси НАБУ та САП."За даними слідства, після викриття НАБУ та САП у грудні 2025 року фактів отримання неправомірної вигоди народними депутатами України за ухвалення рішень щодо законопроєктів у парламенті, підозрювана ініціювала переговори з окремими народними депутатами щодо запровадження системного механізму надання неправомірної вигоди в обмін на лояльну поведінку під час голосувань", — ідеться в повідомленні.Тобто, як встановили антикорупційні органи, йшлося не про разові домовленості, а про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед. Їх розрахували на тривалий період.За даними НАБУ та САП, народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.Слідство встановило, що домовленості стосувалися не лише законопроєктів, а й кадрових рішень. Представники антикорупційних органів показали також вилучення грошових коштів в американській валюті під час обшуків.Антикорупційники наголосили, що зараз триває досудове розслідування. Про його результати вони пообіцяли поінформувати згодом.Як відомо, вчора та сьогодні зранку офісі політичної сили "Батьківщина", яку очолює народна депутатка Юлія Тимошенко, проводили обшуки.Нагадаємо, що сама Юлія Тимошенко вже відреагувала на ці події, назвавши дії антикорупційників "необґрунтованими та політично вмотивованими"..

У п'ятницю, 26 грудня, вперше збереться парламентська робоча група з підготовки законів щодо проведення виборів під час війни. До неї входять по дві людини від всіх парламентських фракцій і груп, 10 осіб від ключових громадських організацій, а також представники органів виконавчої влади та силовиків.Про це розповів голова робочої групи, перший віце-спікер Верховної Ради України Олександр Корнієнко в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна"."Завтра о 13.00 заплановано перше онлайн-засідання робочої групи з питань підготовки виборів, референдумів під час воєнного стану та в повоєнний період. Наразі до складу робочої групи вже долучено близько 60 людей. Також можливо долучатимуться люди без статусу члена робочої групи, але з можливістю брати участь", — зазначив він.За його словами, перше засідання робочої групи складатиметься з двох великих блоків."Перший блок — організаційний. Ми поговоримо, як працюватимемо далі. У мене є ідея, зокрема, об’єднатися в тематичні підгрупи й у них провести професійніші технічні обговорення, а потім на великій групі це все вже обговорювати, фіналізувати", — пояснив депутат.Корнієнко конкретизував, що в другому блоці члени робочої групи заслухають доповідь Центральної виборчої комісії."Члени ЦВК підготують таку оглядову презентацію, де порушать усі ті проблеми, які є й у виборах під час воєнного стану, й у повоєнних виборах. І далі ми просто обміняємося думками щодо того, які з цих проблем і як можна вирішувати, куди треба рухатися", — наголосив він.Корнієнко також повідомив, що засідання робочої групи буде транслюватися в Youtube і соціальних мережах.Попередній контекстАмериканський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.У вівторок, 23 грудня, вперше за час повномасштабного вторгнення, відновлено роботу "Державного реєстру виборців". Це ще один крок до проведення виборів в Україні..

Оптимальний термін для підготовки й організації виборів в Україні — приблизно шість місяців. При цьому чинне українське законодавство передбачає значно коротші терміни.Про це заявив заступник голови Центральної виборчої комісії України Сергій Дубовик в інтерв’ю "РБК-Україна".За його словами, законодавство передбачає підготовку до виборів у проміжку 60 або 90 днів, залежно від типу виборчої кампанії. Водночас ці терміни є регламентними та не залежать від бажань самої комісії.Він зазначив, що пів року було б оптимальним терміном, аби оцінити стан державної інфраструктури та належно підготуватися до виборчого процесу."Однак мене турбує не стільки готовність державної інфраструктури, скільки готовність політичної інфраструктури нашого суспільства", — наголосив заступник голови ЦВК.Дубовик звернув увагу, що значна частина виборчого процесу залежить від політичних партій, громадських організацій і міжнародних партнерів, зокрема, в питанні спостереження за виборами та формування виборчих комісій.За його словами, активісти політичних партій нині перебувають на фронті, стали внутрішньо переміщеними особами або виїхали за кордон. Водночас саме партії формують дільничні, окружні та територіальні виборчі комісії, а на президентських виборах — представників кандидатів."Де зараз узяти та швидко підготувати таку кількість осіб? Цей важливий нюанс треба обговорювати", — акцентував він.Водночас Дубовик зауважив, що державна система, навіть в умовах війни та концентрації управлінських зусиль, теоретично може вкластися у визначені законом терміни. Однак залишається відкритим запитання щодо того, чи підготується політична інфраструктура до таких темпів.Попередній контекст:Американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.В інтерв’ю польській агенції PAP президент України заявив, що не має наміру триматися за президентське крісло. Але за теперішніх обставин організувати вибори надзвичайно складно..

У неділю, 14 грудня, Демократична партія Гонконгу проголосувала за саморозпуск після 31 року діяльності. Вона вела опозиційну діяльність проти політики Китаю щодо автономії Гонконгу після передачі суверенітету над містом від Великої Британії до Пекіна.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg. Журналісти зазначили, що Демократичну партію Гонконгу заснували 1994 року — за три роки до передачі суверенітету над Гонконгом Китаю.Партія вела опозиційну діяльність щодо політики Китаю у Гонконзі. Вона відстоювала повноцінне виборче право мешканців міста до місцевої влади.Політична сила намагалася зберегти високий рівень автономії, обіцяний Китаєм Великій Британії під час передачі суверенітету. Китай зобовʼязався утримувати демократичний лад у Гонконзі до 2047 року, відомий як "одна держава — дві системи".Однак 2021 року Китай змінив виборчий кодекс Гонконгу. Тепер місцевий уряд міста обирає виборчий комітет, який складається з представників індустрії у регіоні, делегатів Всекитайських народних зборів і представників місцевих організацій. У Китаї такий принцип виборів і управління містом назвали "принцип патріотів".Аналітики стверджували, що саме лояльність до Комуністичної партії Китаю дозволяла представника індустрій Гонконгу ввійти до виборчого комітету. Таким чином опозиційні сили міста опинилися поза урядом, серед них — Демократична партія Гонконгу. В партії подякували своїм прихильникам за підтримку."Ми завжди ставили добробут Гонконгу та його народу нашою провідною метою. У політиці ми працювали над відкриттям виборів та наполягали на запровадженні загального виборчого права. Ми прагнули служити мостом між громадськістю й урядом, допомагаючи вирішувати конфлікти", — зазначили у партії.Як відомо, Гонконг має свою економічну зону та власну валюту. Водночас місто є одним із посередників для Росії в імпорті електроніки подвійного призначення для виробництва зброї, яку використовують у війні проти України.Нагадаємо, 10 жовтня стало відомо, що адміністрація американського президента Дональда Трампа запропонувала заборонити китайським авіакомпаніям літати над Росією на маршрутах до та зі США. Скорочення часу польоту, яке забезпечує така практика, ставить американських перевізників у невигідне становище..

Лідер найбільшої опозиційної партії Угорщини "Тиса" Петер Мадяр після можливої перемоги на виборах змінить підхід до війни в Україні. Його не влаштовує, яку політику в цьому плані проводить нинішній угорський уряд.Про це Петер Мадяр заявив в інтервʼю угорській службі "Радіо Свобода".У контексті політики президента США Дональда Трампа щодо війни Росії проти України він наголосив, що вона не відповідає уявленням Віктора Орбана."Президент Трамп не використовує метод, який уявляв собі Віктор Орбан, що він відкличе всю підтримку українців і припинить постачання зброї. Натомість США намагається тиснути на росіян із точністю до навпаки, аби змусити їх укласти мир або принаймні перемир'я", — зауважив Мадяр.На переконання лідера політичної сили "Тиса", є ознаки того, що такий підхід "може стати успішним".Орбан часто блокував або пом'якшував санкції Євросоюзу проти Росії та висловлювався проти постачання зброї Києву.Петер Мадяр і раніше категоричніше висловлювався щодо російської агресії проти України — зокрема, стверджував, що Угорщина повинна чітко обрати бік Заходу.Водночас лідер "Тиси" подекуди висловлює неоднозначні твердження, зокрема, він казав, що не підтримує прискореного вступу України до Євросоюзу.Нагадаємо, що наприкінці червня очільник угорської опозиційної партії "Тиса" Петер Мадяр заявляв про провал урядового "референдуму" щодо України. Його організувала й активно просувала команда прем’єр-міністра країни Віктора Орбана..

У середу, 27 серпня, політична партія "Наш край" на позачерговому з’їзді ухвалила рішення про саморозпуск. Цьому передувало судове рішення про законність її діяльності. Партійці пояснили своє рішення небажанням брати участь у політичних чварах під час війни.Про це повідомили на офіційному сайті політичної партії "Наш край"."Партія "Наш Край" відстояла свою честь і право на діяльність у судах всіх інстанцій, а Верховний суд України визнав проукраїнську позицію партії та поставив крапку в спробах її знищити. Разом із тим позачерговий 40 з’їзд політичної партії "Наш край" ухвалив рішення про саморозпуск партії", — йдеться у зверненні.За словами співголови партії Олександра Мазурчака, всі кошти з партійних рахунків — близько одного мільйона гривень — вони передадуть на потреби Збройних сил України.У партії поінформували, що рішення про саморозпуск ухвалено з низки причин, насамперед через те, що багато членів партії зараз служать у ЗСУ та займаються волонтерством.Окрім того, партійці зазначили, що, попри перемогу в судах, політичній силі завдано критичної репутаційної шкоди."Розцінюємо цю атаку суто як пошук чиновниками "хайпу" та спробу вислужитися. Під час війни ми вважаємо недопустимим брати участь у політичних чварах, які роз’єднують країну. Битися маємо лише з ворогом — Росією", — наголосили в "Нашому краї".Партія також вважає недопустимим, щоби декілька зрадників або колаборантів кидали тінь недовіри на всю організацію, в якій 926 партійців пішли на фронт добровольцями, а тисячі працюють як волонтери."Герої, які воюють на фронті, повинні отримати нагороди та відзнаки, а колаборанти — терміни ув’язнення. Ми впевнені: відповідальність за зраду чи колабораціонізм має бути персональною. У будь-якій політичній силі можуть траплятися люди, які обрали шлях зради, і вони мають понести заслужене покарання", — акцентували в "Нашому краї".Звертаючись до партійців і прихильників, "Наш край" закликав усіх продовжувати чесно виконувати свої обов’язки до наступних виборів, завжди тримати проукраїнську позицію, залишатися державниками та захищати інтереси своїх громад.Як відомо, 1 липня 2025 року Верховний суд виніс рішення про законність діяльності партії "Наш край" і незаконність спроб її заборонити. Звинувачення на адресу партії через нібито проросійську й антидержавницьку позиції суд визнав безпідставними та незаконними й за духом, і за буквою закону.Нагадаємо, що 24 жовтня минулого року Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалив рішення про заборону проросійської партії "Слов'янська партія" на території України.

Політичну партію премʼєр-міністра Угорщини Віктора Орбана "Фідес" обурило рішення мера Будапешта Гергея Карачоня підсвітити Ланцюговий міст угорської столиці в кольори прапора України. Та акцію провели до нашого Дня Незалежності.Про це повідомило угорське видання Hirado, журналісти якого цитують представника фракції "Фідес" у міській раді Будапешта Белу Радіча.У вівторок, 26 серпня, він провів прес-конференцію на Ланцюговому мосту, а його колеги неподалік тримали угорські прапори.Радіч засудив мера Будапешта за рішення відзначили День незалежності України в неділю ввечері синьо-жовтою ілюмінацією на мосту."Що робить справжній очільник міста, коли його народ загрожує і шантажує інша країна? На думку Гергея Карачоня, відповідь така: потрібно прикрасити в кольори країни, що загрожує, один з найзнаковіших мостів і символів нашої чудової країни", — сказав він.За словами Радіча, "наше серце червоно-біло-зелене, ми працюємо для всіх угорців", маючи на увазі кольори прапора Угорщини.Як відомо, мер Будапешта ще за день до повномасштабного вторгнення Росії підняв прапор України на будівлі мерії міста у знак солідарності з українським народом.Будівлю Європейської ради теж підсвітили кольорами національного прапора України на знак підтримки українського народу ввечері 23 серпня.Нагадаємо, що міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто звинуватив президента України Володимира Зеленського у погрозах після його заяв про удар по нафтопроводу "Дружба".

У четвер, 17 липня, президент Чехії Петр Павел підписав поправку до кримінального кодексу країни. Вона криміналізує пропаганду комуністичної ідеології, ставлячи її в один ряд з нацистською пропагандою.Про це повідомило видання Euractiv. Журналісти зазначили, що оновлене законодавство передбачає тюремне ув'язнення терміном до п'яти років для тих, хто "створює, підтримує або пропагує нацистські, комуністичні або інші рухи, які явно спрямовані на придушення прав і свобод людини або розпалювання расової, етнічної, національної, релігійної або класової ненависті".Зміни відбулися після закликів чеських історичних інституцій, зокрема, Інституту вивчення тоталітарних режимів, виправити те, що вони вважали "правовим дисбалансом".Своєю чергою, Комуністична партія Чехії та Моравії, яку очолює депутат Європарламенту Катержина Конечна та яка зараз є частиною нового виборчого альянсу "Досить", засудила цей крок як політично вмотивований."Це ще одна невдала спроба вивести Комуністичну партію за межі закону та залякати критиків нинішнього режиму", — заявили в цій політичній силі.Журналісти Euractiv зауважили, що залишається незрозумілим, як новий закон застосовуватися до таких партій.Наразі комуністи не мають місць у парламенті, але нещодавні опитування показують, що лівий альянс набирає 5% — цього вистачає, щоби повернутися до нижньої палати на виборах у жовтні.Нагадаємо, 17 червня міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський заявив, що його країна готова продовжити програму постачання боєприпасів Україні до наступного року. Це відбуватиметься в межах посилення підтримки Києва з боку європейських країн.