# партія

На виборах до парламенту Австрії наразі перемагає проросійська Австрійська партія свободи. Наразі вона здобуває 29,1% голосів і 57 місць, що на 26 більше, ніж на попередніх виборах у 2019 році. Про це повідомляє Kurier. Згідно з попередніми результатами, ще дві опозиційні сили Соціал-демократична партія і NEOS набрали 20,9% (40 місць) і 8,8% (17 місць) відповідно. За провладну Народну партію проголосували 26,3% виборців. Зараз у неї буде 52 місця, що на 19 менше у порівнянні з результатами 2019 року. "Зелені - Зелена альтернатива" втратили дев'ять місць (8,7%, 17 місць). Варто зазначити, що лідер Австрійської партії свободи Герберт Кікль відкрито виступає проти виділення грошей на військову допомогу Україні та критикує санкції проти Російської Федерації. Як зазначає видання, ситуація буде захопливою, коли справа дійде до коаліційних варіантів. Наразі коаліція, що складається тільки з ÖVP та SPÖ, хитка — залежно від прогнозів, вона може бути, а може і не бути тісною. З іншого боку, АПС та Народна партія мали явну більшість, але віце-президент генерального секретаря Крістіан Стокер у вечір виборів наголосив, що співпраці з Партією свободи під керівництвом її лідера Герберта Кікла не буде. У кращому разі ÖVP та SPÖ могли б об'єднати сили з NEOS чи "Зеленими". Нагадаємо, раніше міністр закордонних справ Австрії Александр Шалленберг закликав шукати діалог з Росією на тлі її війни проти України. Водночас він погодився, що наразі російська сторона не готова до переговорів про завершення війни.

У понеділок, 15 липня, відбулося засідання партії "Слуга народу". На ньому виключили з організації народного депутата Миколу Задорожнього. Напередодні його затримали за хабарництво. Про це повідомила прес-служба "Слуги народу". "Відбулося засідання дисциплінарної комісії політичної партії "Слуга Народу", на якому ухвалено рішення виключити з лав партії народного депутата Миколу Задорожнього. Правоохоронні органи оголосили йому підозру у скоєнні злочинів, передбачених частиною 4 статті 368 і частиною 3 статті 27, частиною 4 статті 368 Кримінального кодексу України", — йдеться в заяві політичної сили. Раніше прес-служба НАБУ повідомила, що в березні 2024 року нардеп висловив прохання голові сільської ради на Сумщині надати неправомірну вигоду за неперешкоджання у проведенні тендеру щодо ремонту водогону в Охтирському районі Сумської області. "Його "відкат" становив 10% від загальної суми укладеного контракту, а ще 4% призначались для місцевих правоохоронців, які за це не мали чинити перешкод в освоєнні виділених коштів. За даними слідства, йдеться загалом про суму 3,4 мільйона гривень", — йдеться в повідомленні. Досудове розслідування триває, встановлюються інші можливі учасники схеми. Нагадаємо, що співробітники Служби безпеки України спільно з працівниками Державного бюро розслідувань затримали одного з головних митників на Прикарпатті. Його підозрюють у хабарництві.

Невідомі обстріляли штаб-квартиру Соціал-демократичної партії Олафа Шольца у Дрездені. Це відбулося за декілька тижнів до регіональних виборів у Саксонії. Про це повідомило видання Bild. Журналісти зазначили, що офіс соціал-демократів розташований у старій частині Дрездена поруч із місцевим парламентом на річці Ельба. Поліція виявила кульовий отвір у вікні на третьому поверсі ще наприкінці червня, проте про це стало відомо лише зараз. Кульовий отвір на приміщенні офісу соціал-демократів. Джерело: Bild "Згідно з результатами розслідування, пошкодження могли бути спричинені вогнепальною зброєю. Однак самі кулі поки що не знайдені", — повідомив представник поліції Карстен Егер у коментарі виданню. Правоохоронці додали, що отвір у склі відповідає калібру близько п'яти міліметрів. Розслідування інциденту взяла на себе служба державної безпеки Німеччини. "Той факт, що наразі не можна виключити політичний мотив цього злочину, спонукав нас розглянути питання про вжиття додаткових заходів безпеки. Але зрозуміло одне: нас не залякати за жодних обставин", — заявив лідер СДПН у Саксонії Хеннінг Гоманн. Нагадаємо, що 1 червня в німецькому Алені (земля Баден-Вюртемберг) скоїли напад на депутата Бундестагу від Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Родеріха Кізеветтера. Він відомий своєю проукраїнською позицією.

У звітах політичної партії "Голос" виявлено низку суттєвих порушень. Ідеться про майно, доходи та зобов'язання фінансового характеру. Неправдива інформація стосується понад 4,725 мільйона гривень. Про це повідомила прес-служба Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Там зазначили, що аналіз звіту за третій квартал свідчить, що політична партія "Голос" оформила договори про надання послуг із ТОВ "Мейнтіс" на 1 мільйон гривень. Серед послуг — усні консультації з питань практичних аспектів застосування Виборчого кодексу України для представників партії, перевірка правильності заповнень документів для спостерігачів на чергових місцевих виборах 25 жовтня 2020 року тощо. "Але зазначене товариство не надавало партії цих послуг. Це підтверджують, зокрема, матеріали, отримані від органів державної влади (Державного бюро розслідувань, Державної податкової служби України), інформаційних баз даних, а відтак інформація є неправдивою", — йдеться у повідомленні. Також НАЗК виявило, що договори, укладені партією із двома фізичними особами — підприємцями на 274 тисяч гривень містять неправдиві дані, зокрема, інформацію про номери законопроектів, яких на момент укладання договорів ще не зареєстрували у Верховній Раді. "Ці порушення є підставою для зупинення державного фінансування статутної діяльності політичної партії до усунення причин виявленого порушення (наказ №166/24 від 25 червня 2024 року)", — повідомили в НАЗК. Також у звіті за четвертий квартал вказано, що "Голос" знову оформив договори з "Мейнтіс" на суму 1 мільйон гривень, а Київська міська територіальна організація оформила договір на понад 2,4 мільйона гривень на послуги, яких товариство не надало. Тож агентство повідомило, що передало відповідні матеріали у ДБР. Окрім того, у звіті встановили й інші порушення та недоліки, не пов'язані з неправдивістю відомостей. Як відомо, право на фінансування з державного бюджету мають усі партії, які набрали щонайменше 5% голосів виборців і пройшли до Верховної Ради, до цього переліку входить, зокрема, і "Голос". Нагадаємо, раніше в НАЗК повідомляли, що ще 26 квітня завершилася кампанія звітування за 2020-2023 роки для непарламентських і парламентських політичних партій. Майже 200 партій не здали звіт або виконали його не в повному обсязі.

У середу, 19 червня, Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалив рішення про заборону проросійської партії "Наш край" на території України. Відповідне рішення опубліковано на сайті суду. Зазначається, що колегія суддів розглянула позов міністерства юстиції України та ухвалила рішення щодо заборони діяльності політичної партії "Наш край". "Майно, кошти та інші активи партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень передано у власність держави", -- йдеться у повідомленні. Водночас, партія ще може оскаржити рішення -- у такому випадку справу розглядатиме колегія Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду. Після цього заборону вже не можна буде оскаржити. Нагадаємо, раніше Восьмий апеляційний адміністративний суд Львова ухвалив рішення про заборону в Україні проросійської партії "СПАС" (Соціал-патріотичну асамблею слов’ян), яка проводить інформаційно-підривну діяльність на користь Росії.

Молдовський уряд хоче заборонити на шість місяців діяльність проросійської партії "Шанс", вона пов’язана з олігархом-втікачем Іланом Шором. З цього приводу Міністерство юстиції Молдови вже звернулося до суду. Про це повідомило видання NewsMaker. Журналісти зазначили, що в позові молдовський Мін'юст називає підставою тимчасової заборони діяльності "Шансу" те, що під час перевірки партії Центральною виборчою комісією її керівництво не надало повні дані про свою діяльність, порушивши закон. "Міністерство юстиції зареєструвало в суді сектора Центр у районі Кишинева позов, за допомогою якого вимагає застосувати положення закону про політичні партії, обмеживши роботу партії "Шанс" на шість місяців", — заявили у відомстві. Згідно зі звітом, який опублікувала Служба інформації та безпеки Молдови торік, "Шанс" фактично фінансує олігарх-утікач Ілан Шор, якого засудили до 15 років в'язниці у так званій справі про "крадіжку мільярда" з банківської системи країни. Тоді це стало підставою для урядової комісії зняти кандидатів "Шансу" з місцевих виборів у жовтні 2023 року. "Шанс" виник після того, як Конституційний суд Молдови визнав неконституційним інший політичний проект Шора — однойменну політичну партію — та заборонив її діяльність через зв'язки з Росією. До речі, минулого місяця партії, пов'язані з молдовським олігархом-втікачем Іланом Шором, створили передвиборчий блок "Перемога" під час заходу, що відбувся в одному з готелів Москви. Нагадаємо, у квітні спікер парламенту Молдови Ігор Гросу заявляв, що Росія хоче зірвати майбутні вибори в Молдові. Влада країни звернулася до Європейського Союзу за допомогою у продовженні боротьби за демократію.

Служба безпеки України (СБУ) затримала колишнього народного депутата від "Партії регіонів". Він сприяв російській збройній агресії. Політик намагався втекти з України. Про це повідомила прес-служба СБУ. Там розповіли, що його затримано поблизу прикордонного пункту пропуску на Одещині. Звідти 60-річний чоловік намагався виїхати до сусідньої країни як особа непризовного віку. За даними слідства, 2020 року він став депутатом міської ради Бахмута від забороненої ОПЗЖ. "Після захоплення частини регіону фігурант пішов на співпрацю з ворогом і "перереєстрував" власну компанію інтернет-провайдера за російським законодавством. Окрім того, він надав ФСБ повний доступ до наявного обладнання, що дозволило російській спецслужбі контролювати інтернет-активність місцевого населення. Сам депутат переїхав на підконтрольну Україні територію й управляв компанією у віддаленому режимі", — пояснили в СБУ. Там додали, що саме він розпорядився регулярно сплачувати кошти до бюджету Росії у вигляді "податків" і "зборів". Таким чином він фінансував військово-промисловий комплекс Росії та її окупаційні угруповання, які воюють проти України. До того ж публічно виправдовував збройну агресію Росії, про що неодноразово розповідав у чатах прокремлівських Telegram-каналів. Згодом вирішив втекти за кордон. "Під час обшуку у затриманого вилучено мобільний телефон і чорнові записи з доказами його злочинних дій", — зазначили в Службі безпеки України. Депутату повідомлено про підозру за виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Росії проти України, глорифікація її учасників. Також розв’язують питання щодо додаткової кваліфікації незаконної діяльності фігуранта. Йому загрожує тюремне ув’язнення. У Службі безпеки України не вказано, про кого саме йдеться, але різні інформаційні ресурси стверджують, що затримано колишнього регіонала Владислава Лук'янова. Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що соратниця агента Росії Анатолія Шарія намагалася зірвати мобілізацію в Сили оборони України. Правоохоронці її затримали, тепер їй загрожує ув'язнення.

Лідер партії "Європейська Солідарність" Петро Порошенко зможе стати учасником конгресу Європейської народної партії в Румунії. Керівництво Верховної Ради дало дозвіл на його виїзд за кордон. Про це заявив перший заступник голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко в ефірі телемарафону "Єдині новини". "Відрядження Петру Олексійовичу Порошенку на конгрес Європейської народної партії підписано", — зазначив він. За його словами, торік "опозиційні фракції їздили за кордон більше, ніж монобільшість — якщо брати у відсотковому співвідношенні. У них депутати міжнародно активніші". "Іноді в нас є певні підстави забороняти або не дозволяти виїзд. Вони безпекові, чітко регламентовані", — додав заступник голови парламенту. Він також заявив, що "системної проблеми" з невипуском опозиції за кордон немає — зараз за кордоном перебувають один або два представники "Європейської Солідарності", й "Петро Олексійович теж поїде на свій з'їзд". Те саме, за словами Корнієнка, стосується "Голосу", "Батьківщини" й інших фракцій і груп. Натомість представники забороненої фракції ОПЗЖ не мають права перебувати у складі офіційних делегацій Верховної Ради. Наприкінці лютого Європарламент у своїй резолюції висловив занепокоєння у зв’язку з обмеженням закордонних поїздок депутатів Верховної Ради, зокрема, тих, хто представляє опозицію. А раніше єврокомісар з питань розширення та політики сусідства Олівер Варгеї опублікував лист Петра Порошенка, у якому той просить вплинути на уряд України, щоб там "припинили дискримінаційну практику" невипуску опозиції за кордон. Порошенко заявляв, що отримав запрошення на конгрес Європейської народної партії в Бухаресті 6-7 березня від лідера партії Манфреда Вебера, але голова Верховної Ради Руслан Стефанчук попередньо відрядження не підписав. Лідер "Європейської Солідарності" у своєму листі також зазначав, що якщо це прохання залишиться поза увагою, то це питання можна порушити в майбутньому звіті Єврокомісії щодо переговорів про вступ з Україною. Нагадаємо, що віце-прем'єр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що в листі був заклик "зупинити подальший рух України переговорним процесом через особисті інтереси", і назвала це "проявом найвищого цинізму". У "Європейській Солідарності" назвали таку реакцію влади "емоційною та неадекватною".

Латвійська ліберальна партія Kustiba Par! (у перекладі "Рух За!") висунула українку Іванну Волочій своїм головним кандидатом на виборах до Європарламенту в червні. Партія зробила вступ України до Євросоюзу та НАТО головною метою своєї програми в Європі. Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на саму кандидатку Іванну Волочій. У разі обрання Іванна Волочій з Івано-Франківська, яка протягом останніх 17 років вивчає питання ЄС та працює в європейських інституціях, стане першою євродепутаткою-українкою за ідентифікацією, етнічним походженням і світоглядом. "Надання Україні голосу в Європарламенті зараз є важливим як символічно, так і практично. Це покаже, що, попри жорстокість війни та невіру багатьох у швидку перемогу, попри Путіна й Орбана, Україна впевнено рухається до повноправного членства в європейських інституціях", — заявила Іванна Волочій. Те, що вона очолить виборчий список, ще не гарантує перемоги, оскільки у Латвії європейські вибори проходять за системою "відкритого списку", де громадяни віддають голос не лише за партію, а і за конкретного кандидата. Партія Kustiba Par!, від якої вона балотується, зробила вступ України до Євросоюзу та НАТО головною метою своєї програми в Європі. "Нашим першим завданням були й залишаються рішучі дії ЄС для припинення російської агресії. І ми зробимо все можливе, щоби протягом 10 років реформована Україна приєдналася до реформованого ЄС", — йдеться у програмі партії. Партія Kustiba Par! разом з українськими партіями "Слуга народу" та "Голос" є членом європейської партії "Альянс лібералів і демократів Європи". Уже існував прецедент обрання до Європарламенту громадянки України — але та, на відміну від Волочій, не ідентифікує себе з Україною та є етнічною угоркою. У чинному скликанні Європарламенту працює представниця партії Віктора Орбана "Фідес", угорська викладачка історії з Берегова Андрея Бочкор. За час роботи у Європарламенті вона запам'яталася виражено проросійською політикою, включно з просуванням ініціатив Віктора Медведчука та представників його команди. Нагадаємо, в січні стало відомо, що Латвія надасть Україні новий пакет допомоги. Він міститиме гаубиці, боєприпаси й інше. Також країни підписали угоду про військову співпрацю, зокрема, щодо виробництва дронів.

Проросійська партія "Союз Сари Вагенкнехт", яка недавно з'явилась у Німеччині, закликає припинити надавати Україні військову допомогу. Там переконані, що війну можна швидко завершити шляхом переговорів. Про це повідомляє DW. За даними видання, на своєму першому з'їзді в суботу, 27 січня, в Берліні  партія "Союз Сари Вагенкнехт" представила себе як об'єднання незадоволених всього політичного спектра. У документі політичної сили вказується вимога до уряду Німеччини щодо припинення постачання зброї в Україну. На їхню думку, такий сценарій нібито допоможе вмовити Кремль піти на переговори. У партії переконані, що для забезпечення сталого миру та безпеки в Європі необхідно долучити РФ до довгострокового європейського мирного порядку. Своєю чергою члени "Союзу Сари Вагенкнехт" закликають до відновлення імпорту енергоресурсів з Росії, а також обмеження міграції до Німеччини та скасування санкцій щодо РФ. Також політсила виступає з критикою щодо Європейського Союзу. Лідерка партії заявляє, що держави-члени повинні мати більше повноважень. Її ціллю також є "мораторій на розширення ЄС", категорично відкидаючи переговори щодо вступу до Євросоюзу з Україною, Молдовою та Грузією. Цікаво, що Сара Вагенкнехт підтримує Росію, а раніше вона була лідером Лівої партії у Бундестазі. Нагадаємо, 4 січня Німеччина оголосила новий список військової допомоги Україні. До нього ввійшли дуже потрібна нашій армії система протиповітряної оборони Skynex із боєприпасами, десять бойових машин піхоти Marder і ракети до зенітно-ракетних комплексів IRIS-T.

У суботу, 27 січня, в багатьох країнах Європи відзначають Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. З цієї нагоди на території всієї Німеччини відбулася хвиля протестів проти правого екстремізму. Про це повідомив DPA. Журналісти зазначили, що лише в землі Північний Рейн-Вестфалія відбулися приблизно 30 окремих мітингів проти правого екстремізму, найчисельніший із яких у Дюссельдорфі, за даними поліції, зібрав близько 100 тисяч людей. Учасники маршу йшли містом з гаслом "Проти AfD — не будемо мовчати. Не відвернемося. Ми діємо!" У місті Оснабрюк (Нижня Саксонія) перед 25 тисячами людей виступив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус, який попередив про небезпеку ультраправих, які "хочуть повернутися до темних часів расового божевілля, дискримінації, нерівності та несправедливості". Цей населений пункт є рідним для міністра. Понад 10 тисяч людей зібрала акція проти правого екстремізму в Кілі (Шлезвіг-Гольштайн). У десятках інших німецьких міст мітинги були або такої ж чисельності, або менші. Занепокоєння щодо правого екстремізму та популярності партії "Альтернатива для Німеччини" зросло після оприлюднення інформації про зустріч крайніх правих, де обговорювали ідею про масову депортацію з країни осіб іммігрантського походження. За попередніми даними, "Альтернатива для Німеччини" може стати найбільшою партією в трьох східних регіонах — Бранденбурзі, Саксонії та Тюрингії — у вересні, коли там відбудуться вибори до парламентів земель (ландтагів). Декілька днів тому багатотисячні демонстрації проти правого екстремізму відбулись і в трьох великих містах сусідньої Австрії. Нагадаємо, що, за інформацією німецьких медівників, вже з наступного року українські біженці в Німеччині зможуть отримати громадянство країни за нових умов. Німецький уряд дещо спростив правила натуралізації, щоб залучити якомога більше легальних мігрантів і розв'язати проблему нестачі робочих рук.

Німецький політик Ганс-Георг Маасен створить ще одну політичну партію — "Союз цінностей" (WerteUnion). Вона готова співпрацювати з "Альтернативою для Німеччини" — AfD (націоналістична та правопопулістська політична партія Німеччини), а її членів звинувачують у правому екстремізмі. Про це пише BILD з посиланням на заяву 61-річного Ганса-Георга Маасена. За даними джерела, сам політик вже 35 років перебуває у правоцентристській партії ХДС і водночас очолює правоконсервативний "Союз цінностей" (близько чотирьох тисяч членів). Саме цю організацію він і планує переформатувати на партію. Раніше Маасен заявив, що готовий відокремитися від ХДС і створити незалежну партію: відповідне рішення було ухвалене 20 січня на загальних зборах "Союзу цінностей" в Ерфурті. Критика "Союзу цінностей" BILD зазначає, що деяких членів партії звинувачують у правоекстремістських поглядах, адже кілька її представників були присутні на таємній зустрічі в Потсдамі, де обговорювалися плани депортації іноземців з Німеччини. "Оскільки подібним організаціям, на відміну від політичних партій, дозволено проводити збори непублічно, Маассен не запросив на захід журналістів. Сам він зайшов до будівлі театру DasDie, де проходила зустріч, закривши обличчя чорним капелюхом, щоб залишитися невпізнаним", — йдеться у статті BILD. Що каже про партію Маасен Ганс-Георг Маасен у соцмережах написав, що його нова партія виступатиме проти "всіх форм тоталітаризму та неосоціалізму" та "знову поведе країну вперед". Водночас у своїй програмній промові перед членами "Союзу цінностей" він заявив про "сповзання" ХДС/ХСС у табір "лівих та зелених". За попередніми оцінками, створення партії вже збільшило кількість членів "Союзу цінностей" від чотирьох до приблизно шести тисяч осіб. Після цього Маассен, швидше за все, піде з ХДС, щоб завершити процедуру виключення його з партії, яка триває вже рік. У вересні 2024 року Маассен, ймовірно, братиме участь зі своєю новою силою на виборах у Тюрингії, Саксонії та Бранденбурзі. При цьому лідер "Союзу цінностей" не виключає угоди з AfD. Згідно з опитуванням інституту INSA для BILD, 5% громадян Німеччини можуть собі уявити, що проголосують за "Союз цінностей".

У четвер, 14 грудня, під час чергового з’їзду політичної партії "Слуга Народу" члени політичної сили продовжили повноваження Олени Шуляк на другий термін. Вона обіймала посаду голови партії з листопада 2021 року. Про це повідомляє прес-служба партії. Аналізуючи роботу партії "Слуга Народу" за останні 2 роки, Олена Шуляк відзначила роботу членів політичної сили, яка стосується масштабної допомоги ЗСУ та ВПО.  Зокрема зазначається, що члени політсили зі всієї України доставили українським захисникам 2 700 автівок, тисячі одиниць техніки (дрони, тепловізори тощо), 72 тисячі одиниць військової амуніції, 138 тисяч медичних наборів. Очільниця партії також наголосила, що завдяки зекономленим 130 мільйонам гривень бюджетних коштів, партії "Слуга Народу" вдалося перерахувати їх на протитанкові ракетні комплекси "Стугна П".  Олена Шуляк окреслила подальші плани роботи партії "Слуга Народу", наголосивши, що разом з активним партійним будівництвом, розширенням регіональних проектів та партійних рухів "ЗеЖінки" та "ЗеМолодіжка", продовженням створення кадрового резерву партійців, курс має бути спрямований на перемогу, євроінтеграцію, антикорупцію та очищення, а також відновлення. "Першочерговим завданням для нас усіх є перемога і мир. Це те, над чим зараз в режимі 24/7 працює і президент, і дипломати, і вся наша команда", — наголосила Шуляк. Нагадаємо, наприкінці листопада парламентська фракція "Слуга народу" призупинила членство народного депутата Андрія Одарченка в партії. Його підозрюють у корупції. Зазначається, що народного депутата викрито на спробі підкупу топ-посадовця біткойнами. Він пропонував голові Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафі Найєму неправомірну вигоду у криптовалюті Bitcoin в еквіваленті 50 тисяч доларів.

Партія "Слуга народу" в середу, 29 листопада, планує виключити з партії в Київській обласній раді поплічників народного депутата Олександра Дубінського. У списку на виключення чотири особи. Про це повідомила головна редакторка сайту руху "Чесно" Ірина Федорів. У списку на виключення: Денис Січовий; Станіслав Семергей; Володимир Тимофійчук; Марія Кисельова.       "Звісно, що це не вичерпний список "консерв". У мене він на старті був більший, і хотілося б, аби політрада масштабувала застосування імперативного мандату", — зазначила Ірина Федорів. Вона назвала інших членів команди Дубінського, який співпрацював із колишнім мером Ірпеня Карплюком. Вони, за її словами, разом допомагали дерибанникам Біличанського лісу: Денис Дьомін, Станіслав Вихор, Олексій Мешков, Юліан Москаленко. "Я останні декілька років складала докупи ці "консерви" й інформацію про них, бо на старті було зрозуміло, що наш регіон тупо продали, і заробляє на цьому держрадник", — наголосила Ірина Федорів. Справа Дубінського про держзраду: усі подробиці Підозру у держзраді Дубінському 13 листопада повідомив генеральний прокурор. Як з'ясували слідчі Державного бюро розслідувань та Служба безпеки України, він "здійснював інформаційно-підривну діяльність" на користь Росії. У підозрі зазначено, що під псевдонімом "Буратіно" нардеп входив до складу злочинної організації, яку сформувало головне розвідувальне управління генштабу збройних сил Росії. Організація мала розхитувати суспільно-політичну ситуацію та дискредитувати Україну за кордоном. Слідство наполягає, що нардеп розповсюджував неправдиву інформацію щодо втручання українських посадовців у президентські вибори у США у 2019 році. На сьогодні Дубінському загрожує до 15 років в'язниці з конфіскацією майна. Печерський районний суд Києва 14 листопада обрав позафракційному народному депутату Олександру Дубінському запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб без альтернативи застави.  Нагадаємо, що 23 листопада Печерський суд Києва заарештував майно народного депутата України Олександра Дубінського, якого підозрюють у державній зраді. Також арешт наклали на нерухомість і автомобілі його матері та колишньої дружини. У документі йдеться, що Олександр Дубінський і його родина є власниками 24 квартир, 17 автівок, двох будинків і 70 соток землі на загальну суму близько 2,5 мільйона доларів.

У четвер, 19 жовтня, Верховна Рада підтримала законопроект про заборону релігійних організацій, які повʼязані з Російською Федерацією. За нього проголосували 267 народних обранців. Зокрема, законопроект підтримали: "Слуга народу" — 175 голосів, "Європейська Солідарність" — 26, "Батьківщина" — 17, "Платформа за життя та мир" — 1, "За майбутнє", — 8, "Голос" — 18, "Довіра" — 12. Жодного голосу не дала депутатська група "Відновлення України".  Варто відзначити, що 11 нардепів із фракції "Платформа за життя та мир" і троє з "Відновлення України" проголосували проти заборони УПЦ МП. Скріншот з трансляції Цікаво, що під час голосування на трибуну Верховної Ради на захист Московської церкви вийшов народний депутат Євгеній Шевченко. Раніше він позитивно висловлювався про білоруського диктатора Олександра Лукашенка. Реакція ПЦУ на заборону Московської церкви Відповідне рішення парламентарів прокоментував священник Православної Церкви України Михайло Омелян. За його словами, головна мета такого законопроекту — унеможливлення діяльності в Україні релігійних організацій, які підпорядковуються державі-агресору. "267 голосів за проект закону України 8371 від 19.01.2023 "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій". Мета — унеможливлення діяльності в Україні релігійних організацій, керівний центр (управління) яких знаходиться за межами України в державі, яка здійснює збройну агресію проти України. Слава Богу! Слава Україні!" — наголосив священник. Нагадаємо, на Закарпатті заборонили діяльність релігійних організацій, пов’язаних із Російською Федерацією. Відповідне рішення на сесії обласної ради 1 червня підтримали депутати. Також 9 червня проект рішення щодо заборони діяльності Української Православної Церкви підтримала Київська обласна рада. УПЦ раніше декларувала зв’язок з Московським патріархатом.