# партія

У п'ятницю, 26 грудня, вперше збереться парламентська робоча група з підготовки законів щодо проведення виборів під час війни. До неї входять по дві людини від всіх парламентських фракцій і груп, 10 осіб від ключових громадських організацій, а також представники органів виконавчої влади та силовиків.Про це розповів голова робочої групи, перший віце-спікер Верховної Ради України Олександр Корнієнко в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна"."Завтра о 13.00 заплановано перше онлайн-засідання робочої групи з питань підготовки виборів, референдумів під час воєнного стану та в повоєнний період. Наразі до складу робочої групи вже долучено близько 60 людей. Також можливо долучатимуться люди без статусу члена робочої групи, але з можливістю брати участь", — зазначив він.За його словами, перше засідання робочої групи складатиметься з двох великих блоків."Перший блок — організаційний. Ми поговоримо, як працюватимемо далі. У мене є ідея, зокрема, об’єднатися в тематичні підгрупи й у них провести професійніші технічні обговорення, а потім на великій групі це все вже обговорювати, фіналізувати", — пояснив депутат.Корнієнко конкретизував, що в другому блоці члени робочої групи заслухають доповідь Центральної виборчої комісії."Члени ЦВК підготують таку оглядову презентацію, де порушать усі ті проблеми, які є й у виборах під час воєнного стану, й у повоєнних виборах. І далі ми просто обміняємося думками щодо того, які з цих проблем і як можна вирішувати, куди треба рухатися", — наголосив він.Корнієнко також повідомив, що засідання робочої групи буде транслюватися в Youtube і соціальних мережах.Попередній контекстАмериканський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.У вівторок, 23 грудня, вперше за час повномасштабного вторгнення, відновлено роботу "Державного реєстру виборців". Це ще один крок до проведення виборів в Україні..

Оптимальний термін для підготовки й організації виборів в Україні — приблизно шість місяців. При цьому чинне українське законодавство передбачає значно коротші терміни.Про це заявив заступник голови Центральної виборчої комісії України Сергій Дубовик в інтерв’ю "РБК-Україна".За його словами, законодавство передбачає підготовку до виборів у проміжку 60 або 90 днів, залежно від типу виборчої кампанії. Водночас ці терміни є регламентними та не залежать від бажань самої комісії.Він зазначив, що пів року було б оптимальним терміном, аби оцінити стан державної інфраструктури та належно підготуватися до виборчого процесу."Однак мене турбує не стільки готовність державної інфраструктури, скільки готовність політичної інфраструктури нашого суспільства", — наголосив заступник голови ЦВК.Дубовик звернув увагу, що значна частина виборчого процесу залежить від політичних партій, громадських організацій і міжнародних партнерів, зокрема, в питанні спостереження за виборами та формування виборчих комісій.За його словами, активісти політичних партій нині перебувають на фронті, стали внутрішньо переміщеними особами або виїхали за кордон. Водночас саме партії формують дільничні, окружні та територіальні виборчі комісії, а на президентських виборах — представників кандидатів."Де зараз узяти та швидко підготувати таку кількість осіб? Цей важливий нюанс треба обговорювати", — акцентував він.Водночас Дубовик зауважив, що державна система, навіть в умовах війни та концентрації управлінських зусиль, теоретично може вкластися у визначені законом терміни. Однак залишається відкритим запитання щодо того, чи підготується політична інфраструктура до таких темпів.Попередній контекст:Американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.В інтерв’ю польській агенції PAP президент України заявив, що не має наміру триматися за президентське крісло. Але за теперішніх обставин організувати вибори надзвичайно складно..

У неділю, 14 грудня, Демократична партія Гонконгу проголосувала за саморозпуск після 31 року діяльності. Вона вела опозиційну діяльність проти політики Китаю щодо автономії Гонконгу після передачі суверенітету над містом від Великої Британії до Пекіна.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg. Журналісти зазначили, що Демократичну партію Гонконгу заснували 1994 року — за три роки до передачі суверенітету над Гонконгом Китаю.Партія вела опозиційну діяльність щодо політики Китаю у Гонконзі. Вона відстоювала повноцінне виборче право мешканців міста до місцевої влади.Політична сила намагалася зберегти високий рівень автономії, обіцяний Китаєм Великій Британії під час передачі суверенітету. Китай зобовʼязався утримувати демократичний лад у Гонконзі до 2047 року, відомий як "одна держава — дві системи".Однак 2021 року Китай змінив виборчий кодекс Гонконгу. Тепер місцевий уряд міста обирає виборчий комітет, який складається з представників індустрії у регіоні, делегатів Всекитайських народних зборів і представників місцевих організацій. У Китаї такий принцип виборів і управління містом назвали "принцип патріотів".Аналітики стверджували, що саме лояльність до Комуністичної партії Китаю дозволяла представника індустрій Гонконгу ввійти до виборчого комітету. Таким чином опозиційні сили міста опинилися поза урядом, серед них — Демократична партія Гонконгу. В партії подякували своїм прихильникам за підтримку."Ми завжди ставили добробут Гонконгу та його народу нашою провідною метою. У політиці ми працювали над відкриттям виборів та наполягали на запровадженні загального виборчого права. Ми прагнули служити мостом між громадськістю й урядом, допомагаючи вирішувати конфлікти", — зазначили у партії.Як відомо, Гонконг має свою економічну зону та власну валюту. Водночас місто є одним із посередників для Росії в імпорті електроніки подвійного призначення для виробництва зброї, яку використовують у війні проти України.Нагадаємо, 10 жовтня стало відомо, що адміністрація американського президента Дональда Трампа запропонувала заборонити китайським авіакомпаніям літати над Росією на маршрутах до та зі США. Скорочення часу польоту, яке забезпечує така практика, ставить американських перевізників у невигідне становище..

Лідер найбільшої опозиційної партії Угорщини "Тиса" Петер Мадяр після можливої перемоги на виборах змінить підхід до війни в Україні. Його не влаштовує, яку політику в цьому плані проводить нинішній угорський уряд.Про це Петер Мадяр заявив в інтервʼю угорській службі "Радіо Свобода".У контексті політики президента США Дональда Трампа щодо війни Росії проти України він наголосив, що вона не відповідає уявленням Віктора Орбана."Президент Трамп не використовує метод, який уявляв собі Віктор Орбан, що він відкличе всю підтримку українців і припинить постачання зброї. Натомість США намагається тиснути на росіян із точністю до навпаки, аби змусити їх укласти мир або принаймні перемир'я", — зауважив Мадяр.На переконання лідера політичної сили "Тиса", є ознаки того, що такий підхід "може стати успішним".Орбан часто блокував або пом'якшував санкції Євросоюзу проти Росії та висловлювався проти постачання зброї Києву.Петер Мадяр і раніше категоричніше висловлювався щодо російської агресії проти України — зокрема, стверджував, що Угорщина повинна чітко обрати бік Заходу.Водночас лідер "Тиси" подекуди висловлює неоднозначні твердження, зокрема, він казав, що не підтримує прискореного вступу України до Євросоюзу.Нагадаємо, що наприкінці червня очільник угорської опозиційної партії "Тиса" Петер Мадяр заявляв про провал урядового "референдуму" щодо України. Його організувала й активно просувала команда прем’єр-міністра країни Віктора Орбана..

У середу, 27 серпня, політична партія "Наш край" на позачерговому з’їзді ухвалила рішення про саморозпуск. Цьому передувало судове рішення про законність її діяльності. Партійці пояснили своє рішення небажанням брати участь у політичних чварах під час війни.Про це повідомили на офіційному сайті політичної партії "Наш край"."Партія "Наш Край" відстояла свою честь і право на діяльність у судах всіх інстанцій, а Верховний суд України визнав проукраїнську позицію партії та поставив крапку в спробах її знищити. Разом із тим позачерговий 40 з’їзд політичної партії "Наш край" ухвалив рішення про саморозпуск партії", — йдеться у зверненні.За словами співголови партії Олександра Мазурчака, всі кошти з партійних рахунків — близько одного мільйона гривень — вони передадуть на потреби Збройних сил України.У партії поінформували, що рішення про саморозпуск ухвалено з низки причин, насамперед через те, що багато членів партії зараз служать у ЗСУ та займаються волонтерством.Окрім того, партійці зазначили, що, попри перемогу в судах, політичній силі завдано критичної репутаційної шкоди."Розцінюємо цю атаку суто як пошук чиновниками "хайпу" та спробу вислужитися. Під час війни ми вважаємо недопустимим брати участь у політичних чварах, які роз’єднують країну. Битися маємо лише з ворогом — Росією", — наголосили в "Нашому краї".Партія також вважає недопустимим, щоби декілька зрадників або колаборантів кидали тінь недовіри на всю організацію, в якій 926 партійців пішли на фронт добровольцями, а тисячі працюють як волонтери."Герої, які воюють на фронті, повинні отримати нагороди та відзнаки, а колаборанти — терміни ув’язнення. Ми впевнені: відповідальність за зраду чи колабораціонізм має бути персональною. У будь-якій політичній силі можуть траплятися люди, які обрали шлях зради, і вони мають понести заслужене покарання", — акцентували в "Нашому краї".Звертаючись до партійців і прихильників, "Наш край" закликав усіх продовжувати чесно виконувати свої обов’язки до наступних виборів, завжди тримати проукраїнську позицію, залишатися державниками та захищати інтереси своїх громад.Як відомо, 1 липня 2025 року Верховний суд виніс рішення про законність діяльності партії "Наш край" і незаконність спроб її заборонити. Звинувачення на адресу партії через нібито проросійську й антидержавницьку позиції суд визнав безпідставними та незаконними й за духом, і за буквою закону.Нагадаємо, що 24 жовтня минулого року Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалив рішення про заборону проросійської партії "Слов'янська партія" на території України.

Політичну партію премʼєр-міністра Угорщини Віктора Орбана "Фідес" обурило рішення мера Будапешта Гергея Карачоня підсвітити Ланцюговий міст угорської столиці в кольори прапора України. Та акцію провели до нашого Дня Незалежності.Про це повідомило угорське видання Hirado, журналісти якого цитують представника фракції "Фідес" у міській раді Будапешта Белу Радіча.У вівторок, 26 серпня, він провів прес-конференцію на Ланцюговому мосту, а його колеги неподалік тримали угорські прапори.Радіч засудив мера Будапешта за рішення відзначили День незалежності України в неділю ввечері синьо-жовтою ілюмінацією на мосту."Що робить справжній очільник міста, коли його народ загрожує і шантажує інша країна? На думку Гергея Карачоня, відповідь така: потрібно прикрасити в кольори країни, що загрожує, один з найзнаковіших мостів і символів нашої чудової країни", — сказав він.За словами Радіча, "наше серце червоно-біло-зелене, ми працюємо для всіх угорців", маючи на увазі кольори прапора Угорщини.Як відомо, мер Будапешта ще за день до повномасштабного вторгнення Росії підняв прапор України на будівлі мерії міста у знак солідарності з українським народом.Будівлю Європейської ради теж підсвітили кольорами національного прапора України на знак підтримки українського народу ввечері 23 серпня.Нагадаємо, що міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто звинуватив президента України Володимира Зеленського у погрозах після його заяв про удар по нафтопроводу "Дружба".

У четвер, 17 липня, президент Чехії Петр Павел підписав поправку до кримінального кодексу країни. Вона криміналізує пропаганду комуністичної ідеології, ставлячи її в один ряд з нацистською пропагандою.Про це повідомило видання Euractiv. Журналісти зазначили, що оновлене законодавство передбачає тюремне ув'язнення терміном до п'яти років для тих, хто "створює, підтримує або пропагує нацистські, комуністичні або інші рухи, які явно спрямовані на придушення прав і свобод людини або розпалювання расової, етнічної, національної, релігійної або класової ненависті".Зміни відбулися після закликів чеських історичних інституцій, зокрема, Інституту вивчення тоталітарних режимів, виправити те, що вони вважали "правовим дисбалансом".Своєю чергою, Комуністична партія Чехії та Моравії, яку очолює депутат Європарламенту Катержина Конечна та яка зараз є частиною нового виборчого альянсу "Досить", засудила цей крок як політично вмотивований."Це ще одна невдала спроба вивести Комуністичну партію за межі закону та залякати критиків нинішнього режиму", — заявили в цій політичній силі.Журналісти Euractiv зауважили, що залишається незрозумілим, як новий закон застосовуватися до таких партій.Наразі комуністи не мають місць у парламенті, але нещодавні опитування показують, що лівий альянс набирає 5% — цього вистачає, щоби повернутися до нижньої палати на виборах у жовтні.Нагадаємо, 17 червня міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський заявив, що його країна готова продовжити програму постачання боєприпасів Україні до наступного року. Це відбуватиметься в межах посилення підтримки Києва з боку європейських країн.

Американців далеко не все влаштовує в діяльності президента Дональда Трампа. Рейтинг його несхвалення встановив другий максимум від дня початку його другого терміну.Про це повідомило видання The Hill із посиланням на останнє опитування від Economist / YouGov.За дослідженням громадської думки, що проводили минулими вихідними, президентством Трампа невдоволені 55%, тоді як схвально оцінюють його 41% опитаних. Соціологи зазначили, що минулого та позаминулого тижня ці показники становили 53% і 42% відповідно.До того ж, за опитуваннями, які проводили на початку каденції Дональда Трампа, його оцінювали схвально 49%, натомість несхвально — 43%.Аналітики пояснили, що поступове просідання рейтингу відбувається здебільшого за рахунок падіння мінімальної підтримки демократів, яка все ж була на початку, та так званих незалежних, деякі з них теж розчарувалися в можливостях нинішнього президента.Водночас серед республіканців ставлення до президента практично не змінюється: на початку каденції його президентство схвалювали 94%, зараз — 92%.В опитуванні Economist / YouGov також розділили на окремі групи радикальних трампістів (MAGA) та тих республіканців, які не зараховують себе до MAGA. Представники кожної з груп складають половину опитаних республіканців.Серед тих, хто називає себе "трампістами MAGA", схвалення Трампа тримається на рівні 98%.У групі республіканців, які не належать до MAGA, на початку каденції Трампа позитивно оцінювали його 90%, станом на квітень — вже 70%. В останньому опитуванні цей показник знову зріс до 85%.Загальна вибірка респондентів в останньому дослідженні налічує 1 680 осіб, можлива похибка складає 3,4%.Нагадаємо, що, за результатами опитування центру "Нова Європа", майже 90% українців втратили довіру до президента США Дональда Трампа вже після 100 днів його перебування на головній посаді у своїй країні.

Польська антиукраїнська партія "Конфедерація" зміцнює свої позиції серед населення, залишаючись на третьому місці, але маючи найбільше зростання підтримки. Керівна "Громадянська коаліція" — на першому місці у рейтингу виборчих симпатій із невеликим відривом від опозиційної політичної сили "Право і справедливість".Про це свідчать результати останнього опитування від IBRiS, про які повідомив мовник RMF24.Соціологи визначили, що за "Громадянську коаліцію" готові проголосувати 32,3% опитаних, це на 1,2 пункту більше, ніж у березні.Партія "Право і справедливість" відстає рівно на чотири пункти з показником 28,3%. Для неї зростання порівняно з березневим опитуванням склало 0,8 пункту.Найбільший приріст підтримки — у "Конфедерації". Партію готові підтримати 20,7% виборців, що на 3,6 пункту більше, ніж у березні.Результат двох партій, що формують блок "Третій шлях", виявився нижчим прохідного порогу для політичних блоків — 5,1% з необхідних 8%. Порівняно з березнем, підтримка знизилася на 0,7 пункту.За "Лівицю" готові голосувати 6.3%, що на 1,8 пункту більше, ніж у попередньому опитуванні.Збір даних для опитування проводили 6-7 червня серед 1 069 респондентів. До речі, лідер "Конфедерації" Славомір Менцен у першому турі виборів президента посів третє місце, а перед другим відмовився підтримувати будь-кого з кандидатів — попри те, що підтримуваний партією "Право і справедливість" Кароль Навроцький погодився на його вимоги, що містили у тому числі відмову від підтримки вступу України до НАТО.Нагадаємо, Euronews учора повідомив із посиланням на члена польської виборчої комісії Рішарда Каліша, що через заповнені з помилками протоколи на дільницях у Польщі можуть переглянути результати президентських виборів.

Через 11 місяців роботи урядова коаліція в Нідерландах офіційно розпалася. Лідер ультраправої "Партії свободи" (PVV) Герт Вілдерс заявив, що його політична сила залишає коаліцію. Надалі премʼєр-міністр країни Дік Схооф оголосив, що подає у відставку.Про це повідомило видання Dutch News. Журналісти зазначили, що Вілдерс звинуватив партнерів з уряду у відмові підтримати його жорстку політику щодо міграції та вийшов із коаліції. Це й призвело до розпаду уряду.За інформацією видання, минулого тижня Вілдерс оприлюднив план із 10 пунктів з обмеження міграції. Серед запропонованих заходів — залучення армії для охорони кордонів, закриття притулків для біженців і депортація всіх сирійських біженців, посилаючись на те, що Сирія вже не є країною підвищеного ризику.Після демаршу "Партії свободи" прем’єр-міністр Дік Схооф подав заяву про відставку. Він уточнив, що виконуватиме обов'язки премʼєр-міністра до призначення нового уряду. Нові вибори можуть відбутися не раніше осені.На прес-конференції у вівторок Схооф розкритикував дії ультраправих, назвавши їхній вихід з коаліції "невідповідальним і непотрібним".Далі Схооф має формально подати прохання про відставку королю Віллему-Олександру, після якого міністри остаточно втрачають повноваження.Опозиція тим часом привітала розпад уряду. Представники лівоцентристських партій назвали цей рік часом політичного аматорства, що паралізував країну. У D66 заявили, що уряд допустив надто багато внутрішніх конфліктів і "дозволив Вілдерсу взяти всіх у заручники".Відповідно до нідерландського законодавства, міністри залишаться виконувати обов’язки до формування нового уряду. Проте Вілдерс заявив, що міністри від його "Партії свободи" негайно складають повноваження.Нагадаємо, раніше Дік Схооф заявляв, що Росія може протягом двох-трьох років наростити військову силу на кордоні з Північною Європою, щоби розпочати ще одну війну.

В Угорщині партія Віктора Орбана "Фідес" посіла би друге місце з відчутним відставанням від опозиційної політичної сили "Тиса", якби парламентські вибори відбулися найближчої неділі.Про це свідчить опитування аналітичного центру Publicus на замовлення порталу Nepszava.Якщо рахувати лише тих виборців, які готові голосувати, то 43% підтримали би партію "Тиса" Петера Мадяра, тоді як за "Фідес" проголосували би лише 36%.Приблизно така ж різниця спостерігається, якщо взяти рівень підтримки партій серед усіх угорців: 30% респондентів готові підтримати "Тису", а тільки 24% — партію Орбана.Що стосується інших партій, то серед угорських виборців, готових голосувати, 9% обрали б опозиційну лівоцентристську Демократичну коаліцію, а 5% — ультраправу "Нашу батьківщину". Решта політичних сил не долають прохідний барʼєр.Опитування також виявило високий рівень мобілізації виборців в Угорщині: 85% опитаних заявили, що якби парламентські вибори відбулися в неділю, вони обов'язково пішли би голосувати, а ще 4% — ймовірно, взяли б участь у голосуванні.Інше опитування показало, що угорське суспільство кардинально розділилося у поглядах на 15-річне перебування прем’єр-міністра Віктора Орбана при владі.Наступні парламентські вибори в Угорщині відбудуться не раніше 2026 року.Нагадаємо, що 27 травня на засіданні Ради Європейського Союзу із загальних питань у Брюсселі обговорять можливість застосування до Угорщини статті 7 договору про ЄС, яка дозволяє позбавити державу права голосу, якщо існує ризик серйозного порушення нею цінностей, на яких заснований Євросоюз.

У неділю, 4 травня, у Стамбулі зазнав нападу лідер головної опозиційної партії Туреччини Озгюр Озель. Це сталося на одній із вулиць міста. Він повертався з меморіальної церемонії.Про це повідомила агенція АР. Журналісти зазначили, що Озель, який очолює Республіканську народну партію, виходив із Культурного центру Ататюрка в центрі міста, коли до нього підійшов сивочолий чоловік і вдарив його в обличчя відкритою долонею.У прокуратурі Стамбула поінформували, що підозрюваного затримано. Сам Озель не постраждав.Цей інцидент посилив розмови щодо побоювань за безпеку політиків у Туреччині. Зокрема, 2019 року попередник Озеля на посаді лідера Республіканської народної партії Кемаль Киличдароглу зазнав нападу під час похорону солдата в провінції Анкара.У Туреччині останнім часом посилилися репресії проти опозиції на тлі ув'язненого опозиційного мера Стамбула Екрема Імамоглу.Як відомо, наприкінці березня затриманого мера Стамбула Екрема Імамоглу, якого підтримала опозиція, заарештували за звинуваченнями у корупції. До того ж у Туреччині призупинили його повноваження.Після цього в Стамбулі й інших містах Туреччини впродовж декількох тижнів тривали масові акції протесту, які організували прихильники опозиції. Влада різними шляхами, в тому числі залякуваннями й арештами, намагалася зменшити хвилю мітингів.Нагадаємо, на початку квітня міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявляв, що будь-який варіант мирної угоди, яку можуть підписати Україна та Росія, буде складно прийняти. Але мирний підсумок перемовного процесу однозначно кращий за продовження війни.

Угорський прем’єр Віктор Орбан написав лист Будапештському зоопарку. В ньому він висловив бажання "всиновити" зебру. Таким чином він відповів на звинувачення опозиції про те, що в політика начебто є "домашнє сафарі".Фото відповідного листа з підписом "Операція "Зебра" розпочалася" Віктор Орбан опублікував на своїй Facebook-сторінці."Я хочу всиновити зебру. Я розумію, що у вас це можливо. Будь ласка, допоможіть", — йдеться в листі за підписом Віктора Орбана з печаткою прем'єр-міністра.Лист до Будапештського зоопарку з'явився після того, як два дні тому опозиційний політик Петер Мадяр виступив з різкими звинуваченнями щодо власності сім'ї Віктора Орбана в центральній Угорщині.Серед іншого, Мадяр заявив, що, на його думку, сім'я Орбана має "домашнє сафарі", де вони утримують зебр. В угорському уряді назвали звинувачення з боку Мадяра невдалим жартом.Сайт зоопарку Будапешта повідомляє, що за мінімальну пожертву в 15 тисяч форинтів можна стати символічним названим "батьком" тварини. При цьому тварина залишається в зоопарку та не переходить у чиюсь власність. Названі "батьки" не мають жодних зобов'язань щодо тварини та додаткових прав порівняно зі звичними відвідувачами. Названих "батьків" у тварини може бути більше одного, тож якщо хтось бажає взяти на "виховання" зебру разом з Орбаном, він може також це зробити.Двічі на рік зоопарк організовує "батьківські збори", на яких кожен названий "батько" отримує картку, що дає йому право безкоштовного відвідування зоопарку для участі в заході. На зборах він отримує інформацію про те, як фонд зоопарку використовує його пожертвування.Нагадаємо, що партія "Тиса" на чолі з Петером Мадяром впевнено лідирує в опитуваннях громадської думки за рік до виборів в Угорщині. Наступні парламентські вибори в Угорщині відбудуться не раніше 2026 року. Партія влади "Фідес" премʼєр-міністра Угорщини Віктора Орбана втрачає позиції серед виборців..

Новий прем’єр-міністр Канади Марк Карні офіційно анонсував проведення дострокових виборів. Вони відбудуться незвично швидко після оголошення — 28 квітня.Про це повідомило канадське видання CBC."Ми маємо побудувати найсильнішу економіку в G7. Маємо реагувати на тарифи президента Трампа. Канадці повинні мати вибір з приводу того, хто візьме на себе лідерство в цих зусиллях", — заявив він.Журналісти зауважили, що передвиборча кампанія — 36 днів — стане найкоротшою з дозволених канадським законодавством, а головні меседжі традиційних конкурентів — лібералів і консерваторів — очікувано зосередяться на тому, як вони планують реагувати на торгову війну президента США Дональда Трампа та його посягання на суверенітет Канади.Ще декілька місяців тому опитування прогнозували перемогу Консервативній партії. Проте на тлі заяв американського президента щодо Канади та відставки Джастіна Трюдо ситуація змінилася на користь Ліберальної партії.Аналітики зробили висновок, що, призначаючи дострокові вибори, Карні намагається скористатися очевидною позитивною динамікою в опитуваннях для лібералів.Як відомо, новий лідер Ліберальної партії Канади Марк Карні 14 березня склав присягу й офіційно став премʼєр-міністром країни після відставки Джастіна Трюдо.Нагадаємо, що 16 березня новий прем'єр-міністр Канади Марк Канрі провів перші на цій посаді телефонні перемовини з президентом України Володимиром Зеленським..

"Громадянська коаліція" прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска має найбільшу підтримку серед потенційних виборців. Її найближчого суперника — партію "Право і справедливість" — наздоганяє антиукраїнська "Конфедерація".Про це свідчить опитування компанії Opinia24, проведене для RMF FM. Якби парламентські вибори відбулися цієї неділі, "Громадянська коаліція" набрала би 34% голосів. Друге місце посіла би партія "Право і справедливість" з 26,3%. А третьою фінішувала би "Конфедерація" — 21,4%.Антиукраїнська політична сила "Конфедерація" вже впродовж декількох місяців демонструє чітку тенденцію до зростання, загальний приріст з грудня 2024 року склав понад 7 відсоткових пунктів."Третій шлях" може розраховувати на 6,7% голосів, "Нові ліві" — на 4,8%, а партія "Разом" — на 2,4%.Опитування також показало, що "Право і справедливість" повністю втрачає підтримку наймолодшої групи виборців, віком 18-29 років, а також серед чоловіків (24% порівняно з 28% в опитуванні місяць тому).Протилежна тенденція в "Конфедерації", яка приваблює молодих виборців, — її вже підтримують 54% 18-29-річних (порівняно з 35% у лютому цього року та 29% у січні цього року). З кожним місяцем вона також отримує все більше прихильників серед чоловіків — зараз 31% (порівняно з 23% місяць тому).Результати останнього опитування підтверджують закономірності, які спостерігаються в протистоянні між кандидатами партій на посаду президента, а саме Каролем Навроцьким і Славоміром Менценом.Згідно з останнім опитуванням дослідницької компанії Opinia24, більшість поляків хочуть проголосувати за Рафала Тшасковського в першому турі президентських виборів — 32% опитаних. Однак у боротьбі за друге місце нинішньому другому кандидату Каролю Навроцькому явно загрожує Славомір Менцен. За кандидата, якого підтримує "Право і справедливість", хочуть проголосувати 19,5% респондентів, тоді як за лідера "Конфедерації" — 18,9%.Нагадаємо, в жовтні минулого року стало відомо, що прихильниками ідеї прийняття українських біженців залишається 53% поляків. Це найнижчий показник із лютого 2022 року — тоді 94% респондентів заявляли, що підтримують біженців з України в Польщі..