# Протести

У суботу, 4 жовтня, у центрі Тбілісі одночасно з місцевими виборами 4 жовтня зібрався багатотисячний протест проти влади. Демонстранти увірвалися у двір президентського палацу.Про це повідомляє "Грузія.онлайн". За даними видання, протестувальники звинувачуючи владу у фальсифікації місцевих виборів. Демонстранти називають голосування "фарсом" та "російською спецоперацією".Мітингувальники зламали огорожу та напали на кількох представників варти президентського палацу. Проти демонстрантів правоохоронців застосували перцевий газ, відбуваються затримання.Журналісти зазначили, що протестувальники попрямували до резиденції президента після заклику голови політради "Єдиного національного руху", колишнього генерального прокурора Муртаза Зоделава."Я прошу всіх (рушити, — ред.) у бік парку Бараташвілі, чоловіча сила тільки. Ми збираємось там і починаємо діяти, щоб народ Грузії повернув собі владні центри… Тбілісі, Грузія, виходьте! Чоловіча сила. Ми зберемося за садом Бараташвілі та візьмемо ключі від палацу президента", — звернувся він до протестувальників.До того ж Зоделава звернувся до родичів силовиків. Він закликав їх забрати охоронців резиденції і вберегти "від народного гніву"."Вони теж грузини, у них має бути можливість повернутись додому до родин. Тому що 13 років у грузинського народу такого шансу не було", — заявив грузинський опозиційний політик.Нагадаємо, 26 липня у столиці Грузії Тбілісі пройшла акція протесту щодо допуску представників Російської Федерації на чемпіонат світу з фехтування. Люди зібралися біля місцевого Олімпійського палацу спорту. .

Пов'язані з Кремлем молдавські політики можуть закликати до протестів найближчими днями та тижнями, перш ніж молдавська влада затвердить результати парламентських виборів 28 вересня. Про це повідомляють аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Як зазначають аналітики, пов'язаний з Кремлем "Патріотичний блок" 30 вересня заявив, що молдавська влада скоїла "кричущі" порушення виборів, і що блок "домагатиметься справедливості через вуличні протести, у судах і, за необхідності, у Конституційному суді". Пов'язані з Кремлем молдавські політики 29 вересня заявили, що оскаржать результати виборів під приводом порушень виборів. Високопоставлені кремлівські чиновники продовжують підтверджувати заяви пов'язаних з Кремлем молдавських політиків про фальсифікації та порушення виборів. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 30 вересня заявив, що вибори були "шахрайськими", а молдовська влада "відверто маніпулювала" голосами. Голова Ради Федерації Росії Валентина Матвієнко 29 вересня заявила, що президент Молдови Мая Санду привела "Партію дії та солідарності" (ПАС), яка отримала парламентську більшість на виборах, до перемоги "на багнетах", і що вибори були нелегітимними. Матвієнко заявила, що громадяни Молдови не визнають вибори. Речниця міністерства закордонних справ Росії (МЗС) Марія Захарова 29 вересня заявила, що вибори були "безпрецедентно брудними", а молдовська влада використовувала позаправові механізми, шантаж та погрози.Згідно з молдавським законодавством, Центральна виборча комісія (ЦВК) повинна створити звіт про результати парламентських виборів протягом п'яти днів після виборів, а потім подати цей звіт до Конституційного Суду протягом одного дня — до 4 жовтня. Конституційний Суд повинен підтвердити або визнати законність виборів недійсною протягом 10 днів з моменту отримання звіту ЦВК (не пізніше 14 жовтня). Учасники виборчих перегонів можуть вимагати від влади перерахунку голосів до підтвердження результатів судом. Конституційний Суд може визнати вибори недійсними, якщо виявить порушення виборчого кодексу під час виборчого процесу або підрахунку голосів, які вплинули на результати. "ISW продовжує оцінювати, що Кремль створював умови для виникнення (можливо, насильницьких) протестів з метою усунення Санду від влади після виборів і може розпочати протести для оскарження результатів виборів", — пишуть аналітики.Кремль може все ще планувати розпалювання насильницьких протестів, навіть якщо Конституційний Суд підтвердить результати у жовтні 2025 року, можливо, для того, щоб створити ініційоване Кремлем дзеркальне відображення спонтанних проєвропейських протестів Євромайдану 2014 року в Україні, які призвели до усунення проросійського президента України Віктора Януковича з посади. Кремль встановив інформаційні умови для розпалювання протестів у Молдові аж до кінця листопада 2025 року.Перемога партії СандуПравляча партія "Дія і солідарність" (PAS) здобула переконливу перемогу, набравши понад 50 відсотків голосів. За попередніми розрахунками, PAS отримує одноосібну більшість у парламенті, який складається зі 101 депутата (забезпечуючи близько 52-54 мандати). Це дозволить партії самостійно формувати уряд та продовжувати проєвропейський курс.Нагадаємо, 29 вересня Володимир Зеленський провів розмову з президенткою Молдови Маєю Санду. Глава держави привітав її з перемогою на парламентських виборах.

У листопаді відбудеться онлайн-голосування учасників Європейської спілки радіомовлення та телебачення (EBU), яке має ухвалити остаточне рішення щодо участі ізраїльського мовника Kan у "Євробаченні-2026". До цього спричинили погрози деяких країн бойкотувати пісенний конкурс у разі участі Ізраїлю.Таку інформацію оприлюднило видання The Guardian. Журналісти послалися на лист, який надіслано до мовників країн-учасниць.Президентка EBU Дельфін Ернотте Кунчі зазначила, що існує "безпрецедентна різноманітність поглядів" на участь Ізраїлю в "Євробаченні", тож це питання вимагає "ширшої демократичної основи".Голосування щодо участі Ізраїлю в конкурсі відбудеться на позачерговому онлайн-засіданні генеральної асамблеї EBU на початку листопада.Згідно зі статутом EBU, Ізраїль усунуть від участі в "Євробаченні", якщо 50% мовників не проголосують на його користь. Така заборона не може тривати понад три роки. Водночас для повного усунення Ізраїлю з організації потрібно 75% голосів.До цього низка країн висловилася проти участі Ізраїлю. Зокрема, ірландський мовник RTE 11 вересня заявив, що країна не братиме участі в "Євробаченні", якщо Ізраїль залишиться серед учасників конкурсу. До нього 12 вересня доєднався суспільний мовник Нідерландів Avrotros.Іспанський мовник RTVE 16 вересня повідомив, що приєднується до бойкоту Ізраїлю на "Євробаченні-2026". Це перша країна з "великої п'ятірки", яка ухвалила таке рішення. Такої ж позиції дотримуються Іспанія, Бельгія, Словенія та Ісландія.Водночас інші джерела стверджують, що Німеччина й Італія готові залишити конкурс, якщо Ізраїль усунуть без чітких юридичних підстав. Очікується також, що Швейцарія, Австрія, Греція, Азербайджан і Кіпр підтримають Ізраїль на голосуванні.Пісенний конкурс "Євробачення", який стане вже 70 за ліком, пройде у Відні (Австрія). Півфінали заплановані на 12 і 14 травня, а гранд-фінал — на 16 травня.Нагадаємо, на початку вересня стало відомо, що популярна українська співачка переможниця "Євробачення-2016" Джамала (Jamala) продюсуватиме національний відбір на "Євробачення-2026". До цього вона сім разів входила в журі конкурсу.

У Китаї повторно засудили журналістку Чжан Чжань, яка документувала початкові етапи пандемії COVID-19 в Ухані. Вона отримала ще чотири роки ув’язнення.Про це повідомила менеджерка з адвокації "Репортерів без кордонів" Александра Бєляковська, яка оприлюднила відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х.За її словами, Чжан звинуватили у "провокуванні сварок і створенні проблем". Таке ж обвинувачення їй висунули 2020 року.Тоді вона опублікувала серію репортажів про переповнені лікарні та порожні вулиці під час спалаху коронавірусу.Вважається, що саме її журналістські матеріали, набувши особливого розголосу, стали першими, які донесли світу інформацію про стан справ із хворобою в Китаї на початкових стадіях.У грудні 2020 року журналістку засудили до чотирьох років ув’язнення. Чжан Чжань вийшла на свободу у травні 2024 року, але вже за три місяці її знову затримали та згодом заарештували.За словами колишнього адвоката журналістки, нові звинувачення стосуються її коментарів на закордонних сайтах."Репортери без кордонів" наголосили, що переслідування Чжан Чжань необхідно припинити, а новий вирок пов’язаний із її репортажами про порушення прав людини в Китаї.За даними організації, у Китаї зараз перебувають за ґратами щонайменше 124 журналісти. 2025 року країна посіла 178 місце зі 180 у Світовому індексі свободи преси.Нагадаємо, що в середині серпня в Україні підтвердили випадки нових субваріантів коронавірусу — Nimbus та Stratus. Це нові мутації штаму Омікрон.

Чоловіча збірна України з пляжного футболу не вийде на матч за третє місце Євроліги. В ньому "синьо-жовті" мали грати проти команди Білорусі.Про це повідомила прес-служба Асоціації пляжного футболу України на своїй сторінці у Facebook.Україна після поразки у півфіналі Євроліги від Італії (1:4) мала зіграти проти Білорусі матч за третє місце на турнірі.Однак законодавчо українці зобов'язані бойкотувати гру: існує чинний наказ Міністерства молоді та спорту України, який забороняє грати проти команд (чи спортсменів) з Росії та Білорусі, що представляють на міжнародних змаганнях власну країну під національною символікою.Зрештою матч за третє місце проти Білорусі Україна не проведе. В асоціації пляжного футболу України офіційно підтвердили, що не вийдуть на гру проти білоруської збірної."Суперником збірної України у матчі за третє місце мала би стати збірна, яка представляє країну зі самопроголошеним президентом (ця команда програла в іншому півфіналі Іспанії 3:6). Однак цей поєдинок збірна України бойкотуватиме через те, що Білорусь — посіпака країни-терористки", — йдеться в повідомленніБойкот України матчу за третє місце означає, що наша команда займає четверте місце у Євролізі з пляжного футболу.Головний титул змагань між собою розіграють збірні Італії й Іспанії, які в очному протистоянні визначать переможця.Україна не вперше бойкотує змагання через наявність на турнірі збірної Білорусі з пляжного футболу. 2023 року українська команда відмовилася від участі у Євролізі через допуск білорусів, а згодом з тієї ж причини знялася з чемпіонату світу 2024 року.Крім України, торік від участі в грі проти білорусів у Євролізі з пляжного футболу відмовилася Естонія, а наприкінці липня 2025 року на матч не вийшла збірна Латвії.Нагадаємо, що в травні 2023 року Федерація шахів України повідомила про бойкот чемпіонату світу серед юнаків і дівчат віком 8-18 років. Причина — допуск росіян і білорусів до турніру.

У суботу, 13 вересня, в Лондоні відбулися два протести — за та проти мігрантів. На антиміграційний протест вийшло понад 110 тисяч людей. Таку цифру назвала поліція.Про це пише The Guardian.Антиміграційний протест пройшов під гаслами "Зупиніть човни". Його ініціатором став Томмі Робінсон, його справжнє імʼя Стівен Крістофер Якслі-Леннон.Журналісти зазначили, що це британський ультраправий активіст і колишній радник Жерарда Баттена, члена партії незалежності Сполученого Королівства (UKIP).Томмі Робінсон підтримує політику Дональда Трампа, поширював конспіраційні теорії про пандемію COVID-19, як закликав порушувати режим карантину у Британії.Він також виступає проти допомоги Україні від Великої Британії та поширював конспіраційні теорії про нібито кризу торгівлі дітьми в Україні.Окремо у Великій Британії пройшов мітинг "Ні расизму". На цей протест вийшло близько п’яти тисяч людей, за інформацією поліції Лондона. Вони тримали у руках плакати "Біженцям тут раді" та вигукували "Антифашизм!".Ілон Маск виступив на антиміграційному протесті через відеозвʼязок. Він заявив, що у Великій Британії потрібен "розпуск парламенту" та "зміна уряду". Маск також заявив, що британська громадськість "боїться скористатися своєю свободою слова", та стверджував, що BBC була "співучасником знищення Британії".Між протестувальниками відбулися сутички. Поліція заарештувала дев’ять людей за напади на протестувальників з маршу "Ні расизму". Від нападів з боку антиміграційних протестувальників постраждали поліцейські. Офіцерів били ногами та кулаками. У них кидали пляшки, сигнальні ракети й інші снаряди.Нагадаємо, що 10 вересня Францію охопили масштабні протести проти політики президента Еммануеля Макрона. Мітинги пройшли під гаслом "Заблокувати все".

Сербський тенісист Новак Джокович переїхав до Греції. Це стало наслідком політичних процесів у Сербії та конфлікт з президентом країни Александаром Вучичем.Про це повідомило грецьке видання Tennis News. Журналісти зазначили, що 24-разовий чемпіон турнірів серії "Великого шолома", четверта ракетка світу Новак Джокович орендував будинок у Гліфаді в південному передмісті Афін."Його діти вже зараховані до приватної англомовної школи. Новака помітили в одному з тенісних клубів Афін, там він займався зі своїм старшим сином Стефаном", — додали медійники.Новини про швидкий переїзд Джоковича та його сім'ї до Греції з'явилися влітку 2025 року. Після US Open серб заявив, що цього сезону точно зіграє на турнірі в Афінах, який пройде з 2 по 9 листопада.Джоковіч, який поступово завершує кар’єру у віці 38 років, планує подати заявку на отримання грецької "Золотої візи" — програми, яка передбачає право на проживання в Греції в обмін на інвестиції в нерухомість на суму щонайменше 250 тисяч євро.Також він переносить турнір ATP 250, який організовує його брат Джордже. Змагання мали відбутися в Белграді, але вони "переїжджають" в Афіни. Деякі сербські ЗМІ розкритикували Джоковича, називаючи його "фальшивим патріотом".Не є таємницею, що в тенісиста склалися напружені стосунки з чинним урядом Сербії. Новак різко критикував президента Александара Вучича, а також підтримує протестний студентський рух.Медійники констатували, що ситуація загострилася минулого листопада після обвалу укриття на залізничному вокзалі в Нові-Саді, через який загинули 15 людей. Це спричинило протести проти уряду, звинуваченого в корупції та порушеннях під час укладання контрактів на реконструкцію вокзалу, які підтримав знаменитий тенісист.Нагадаємо, що російський тенісист Даніїл Медведєв зганьбився на старті престижного турніру US Open, вилетівши уже в першому колі від француза Бенжамена Бозі. Його провал супроводжувався гучним скандалом — під час поєдинку він посварився зі суддею, а потім розтрощив свою ракетку.

У середу, 10 вересня, Францію охопили масштабні протести проти політики президента Еммануеля Макрона. Мітинги пройшли під гаслом "Заблокувати все".Про це повідомило видання Le Monde. Демонстрації відбулися вже щонайменше у восьми містах, зокрема в Парижі, Ліоні, Марселі, Тулузі, Страсбурзі, Руані, Рені та Монпельє.Протестувальники висловлюють невдоволення політикою жорсткої економії президента Емманюеля Макрона, яку, на їхню думку, продовжуватиме Себастьян Лекорню, який став уже п'ятим очільником уряду за останні два роки.Попередньо, щонайменше 175 000 людей взяли участь в акціях протесту. Водночас 473 людини були заарештовані за сутички із поліцією та підпали.  У багатьох містах єднальним гаслом стала вимога відставки президента Еммануеля Макрона. Під час мітингів у Парижі та інших частинах Франції протестувальники блокували дороги, зокрема неодноразово намагалися блокувати паризьку кільцеву дорогу в ранкову годину пік, підпалювали сміттєві баки.Згідно з даними Міністерства державної служби, страйкувало трохи більш як 4% державних службовців, більшість з яких працюють в секторі національної освіти. Студентська спілка нарахувала 80 000 молодих людей, мобілізованих на акції. Нагадаємо, 9 вересня президент Франції Еммануель Макрон призначив премʼєр-міністром Себастьєна Лекорню. Він очолював міністерство оборони країни. Журналісти з’ясували, що Макрон доручив Лекорню провести консультації з політичними силами, представленими в парламенті Франції, "з метою ухвалення державного бюджету й укладення домовленостей, необхідних для ухвалення рішень у найближчі місяці".Читайте також: Сьомий прем’єр Макрона. Чи зупинить політичну кризу у Франції друг України Лекорню.

У понеділок, 8 вересня, у столиці Непалу Катманду відбулися протести проти рішення влади заблокувати соціальні мережі, зокрема, Facebook, X і YouTube. Поліція відкрила вогонь по протестувальниках, загинули 17 осіб. Ще 145 отримали поранення.Таку інформацію оприлюднили журналісти CNN. Медійники констатували, що декілька десятків тисяч протестувальників зібралися біля будівлі уряду Непалу.Протести переросли у сутички з поліцією, мітингарі прорвали колючий дріт навколо будівлі парламенту та змусили поліцію відступити всередину парламентського комплексу."Зупиніть заборону на соціальні мережі, зупиніть корупцію, а не соціальні мережі", — скандували протестувальники.Поліція відкрила вогонь по людях. Уряд Непалу оголосив комендантську годину на понеділок навколо парламенту, секретаріату уряду, резиденції президента та ключових районів міста.Поранених доправили в лікарні. Серед них є ті, хто отримав поранення у груди та голову, вони у важкому стані. Про це повідомили лікарі Національного травматологічного центру.У поліції заявили, що протестувальники також поранили поліцейських. Усього 28 правоохоронців отримали травми різного ступеня важкості.Раніше, 5 вересня, уряд Непалу заявив про блокування більшості платформ соціальних мереж, зокрема, Facebook, X і YouTube, оскільки компанії не виконали вимоги щодо реєстрації в уряді.В уряді заявили, що близько 20 платформ соціальних мереж, які широко використовують у Непалі, неодноразово отримували повідомлення про необхідність офіційно зареєструвати свої компанії в країні. Свою присутність зареєстрували TikTok і Viber, тому отримали дозвіл працювати у країні.Уряд Непалу звернулися до компаній з проханням призначити контактний центр або пункт у країні. Він вніс до парламенту законопроект, спрямований на забезпечення належного управління соціальними платформами, їх відповідальності та підзвітності. Документ іще не розглянули в парламенті. Його розкритикували за запровадження державної цензури.Через законопроект і погрозу блокування соціальних мереж непальці вийшли на протести. Місцеві медіа назвали їх "протестами покоління Z".Нагадаємо, в травні цього року стало відомо, що три країни Європи можуть обмежити доступ до соціальних мереж дітям і підліткам віком до 15 років. Зокрема, Франція, Іспанія та Греція закликали Європейський Союз підтримати відповідну ініціативу.

У Лондоні тривають протести з вимогами скасувати концерти російської оперної співачки Анни Нетребко. Організатори заходу поки що ігнорують такі заклики.З цього приводу висловився надзвичайний і повноважний посол України у Великій Британії Валерій Залужний, який написав колонку для видання Daily Mail."Невдовзі у легендарному Королівському оперному театрі в Лондоні виступить російська сопрано Анна Нетребко. Та сама Анна Нетребко, яка була довіреною особою Путіна 2012 року, а 2014 року фотографувалася з прапором фейкової "Новоросії", — зазначив він.Посол додав, що бачити її на великій сцені в Британії, яка є одним з найбільших і найближчих українських союзників у війні проти Росії, —  боляче для українців."Після чи не наймасовішого обстрілу Києва за весь час, у якому росіяни вбили немовля, знову бачимо це розмивання відповідальності та тези про "культура поза політикою", — наголосив Залужний.Він запевнив, що її виступу будуть аплодувати не лише у Королівському оперному театрі, а й у Кремлі."Сподіваюся, у Британії це усвідомлюють і розуміють, що повернення таких фігур — це так чи інакше виправдання російської війни проти України та зневажання пам'яті тисяч загиблих українців. Тож ми тут говоримо не по цензуру, ми говоримо про правду і про пам'ять", — підсумував Валерій Залужний.Він також назвав показовим, що ця стаття вже викликала бурхливу реакцію саме в російських медіа.Раніше звернення до адміністрації опери не допускати Нетребко до сцени в Лондоні підписали понад 50 українських культурних діячів, британських, французьких і новозеландських політиків і активістів.Серед підписантів: дипломат Сергій Кислиця, письменники Андрій Курков, Сергій Жадан, Катерина Бабкіна, колишня прем'єр-міністерка Нової Зеландії Гелен Кларк, дослідниця Голодомору Дарія Маттінглі, професорка політології Ольга Онух, британський політик Алекс Собель і багато інших."Королівська опера зараз стоїть перед визначальним вибором: між статусом і відповідальністю, між прибутком і цінностями, між мовчанням і совістю. Ми закликаємо вас, як ви постійно робили, залишатися на етичній стороні мистецтва та історії", — йдеться у листі.Анна Нетребко — це російська оперна співачка. Вона є громадянкою Росії, 2006 року також отримала громадянство Австрії, зазвичай мешкає у Відні.Нагадаємо, що 21 липня керівництво Королівського палацу Казерта в Італії скасувало концерт за участю російського диригента Валерія Гергієва. Його називають близьким другом диктатора Володимира Путіна.

Польські мітингувальники частково розблокували рух па пункті пропуску "Медика-Шегині". Вантажівки почали пропускати в обох напрямках.Про це повідомила Державна прикордонна служба України."За повідомленням польської сторони, станом на 17:00 польські мітингувальники завершили блокування руху", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що наразі оформлення усіх категорій транспортних засобів здійснюється у штатному режимі.Зауважимо, 6 вересня о 12:50 польські мітингувальники перекрили рух перед пропускним пунктом "Медика" — навпроти українських "Шегинь". Обмеження руху стосувались лише вантажних автомобілів. Тоді як пропуск легкових авто та автобусів здійснювався у штатному режимі.Нагадаємо, раніше у мережі поширювали інформацію про жорстокі заходи під час перевірки українців на польському кордоні. Насправді — це фейки, які поширюють росіяни.Нещодавно прикордонники повідомили про можливе ускладнення руху через пункт пропуску "Устилуг — Зосин", що на кордоні з Польщею. Це пов'язано з ремонтними роботами дорожнього покриття в напрямку виїзду з України.

У суботу, 6 вересня, о 12:50 польські мітингувальники перекрили рух перед пропускним пунктом "Медика" — навпроти українських "Шегинь". Обмеження стосуються лише вантажівок і можуть тривати щонайменше шість годин.Про це у Telegram-каналі повідомляє прес-центр Держприкордонслужби. Там зазначили, що для легкових авто та автобусів рух без змін. "У черзі на виїзд з України зареєстрована 681 вантажівка, на в’їзд перебуває близько 100, які вже знаходяться на спеціально облаштованій стоянці, їхньому оформленню нічого не завадить", — йдеться у повідомленні.У ДПСУ зазначили, що акція мітингувальників проходить за кілометр від польського пункту пропуску. Про будь-які зміни чи ускладнення руху прикордонники повідомлять додатково. Нагадаємо, раніше у мережі поширювали інформацію про жорстокі заходи під час перевірки українців на польському кордоні. Насправді — це фейки, які поширюють росіяни.Нещодавно прикордонники повідомили про можливе ускладнення руху через пункт пропуску "Устилуг — Зосин", що на кордоні з Польщею. Це пов'язано з ремонтними роботами дорожнього покриття в напрямку виїзду з України.

Ввечері 5 вересня у Києві на Майдані Незалежності розпочалася акція протесту "Ні дискримінації військових". Мітингувальники виступають проти посилення покарань для військовослужбовців.Про це повідомляє "Інтерфакс-Україна". Зазначається, що на акцію протесту зібралося вже близько 200 учасників. Проте люди продовжують долучатися.Зазначається, що мітингувальники тримають у руках плакати з написами: "Захистимо тих, хто 11 років захищає нас", "Вимагаємо закон про військового омбудсмена", "Виснаженого не судять, а підтримують", "Байдужість вбиває", "Де військовий омбудсмен" та інші.До того ж на місці присутні й правоохоронні органи, які забезпечують порядок. Наразі фактів порушення громадського порядку не було. Що відомо про законопроект №132604 вересня Верховна Рада України підтримала за основу законопроект №13260, яким фактично повертається кримінальна відповідальність за самовільне залишення частини (СЗЧ). Законопроект у першому читанні підтримали 277 народних обранців.Документ пропонує:виключити частину 5 статті 401 Кримінального кодексу України, якою передбачено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407 "Самовільне залишення військової частини або місця служби", 408 "Дезертирство", може бути звільнена від кримінальної відповідальності, якщо вона добровільно звернулася до слідчого, прокурора, суду із клопотанням про намір повернутися до військової частини або до місця служби;доповнити розділ ІІ Прикінцевих та перехідних положень Кримінального кодексу новим пунктом 24, яким передбачити окремі підстави для звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які під час дії воєнного стану вперше вчинили кримінальні правопорушення, передбачені статтями 407, 408, і хочуть повернутися на військову службу або вже повернулися на військову службу та несуть її;до статей 286 "Порядок звільнення від кримінальної відповідальності", 287 "Клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності", "Розгляд питання про звільнення від кримінальної відповідальності" доповнити розділ XІ "Перехідні положення" новим пунктом 20-10, яким врегулювати умови та порядок звільнення військовослужбовців Збройних сил України від кримінальної відповідальності за наявності підстав.Варто зазначити, що термін добровільного повернення військових зі СЗЧ сплив 30 серпня.Що відомо про законопроект №13452Проект закону має на меті посилити покарання для військових за невиконання наказу від командирів строком від 5 до 10 років позбавлення волі – без можливості для суду призначити більш м’яке покарання чи випробувальний термін. Зараз ініціатива очікує розгляду Верховною радою у першому читанні.Нагадаємо, директор Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов наприкінці серпня повідомляв, що впродовж останніх двох тижнів спостерігається різке збільшення кількості військовослужбовців, які виявили бажання повернутися в стрій після самовільного залишення частини.

Станом на вівторок, 5 серпня, вже впродовж тривалого часу в підвальному приміщенні грузинського прикордонного пункту пропуску "Даріалі" на кордоні з Росією перебуває п’ятеро українців. Вони оголосили безстрокове голодування.Про це повідомило видання "Ехо Кавказу". Журналісти послалися на одного з протестувальників Сергія Ларка, який перебуває на кордоні близько місяця.За його словами, учасники акції планують передати грузинським прикордонникам офіційну заяву про початок голодування."Я, Ларко Сергій Олексійович, оголошую безстрокове голодування на знак протесту проти незаконних дій грузинських прикордонників і порушення моїх прав", — ідеться в його заяві.Українець стверджує, що 21 червня його депортували з Росії, а після прибуття до Грузії у нього вилучили паспорт і забрали біометричні дані без законних підстав."Мене помістили в нелюдські умови у підвалі контрольно-пропускного пункту "Даріалі" разом із 97 людьми, серед яких є хворі на ВІЛ і туберкульоз. Мені відмовлено у виїзді з Грузії, подачі заяви на притулок, юридичній допомозі та можливості оскаржити затримання", — заявив Ларко.Протестувальники висувають декілька вимог:допустити до них українського консула;пояснити причини затримання;надати можливість залишити територію Грузії або подати клопотання про міжнародний захист;провести медичне обстеження та припинити, як вони заявляють, незаконне утримання під вартою.Нагадаємо, у квітні видання NewsGeorgia повідомляло, що в грузинському Батумі двоє чоловіків вимагали 180 тисяч доларів в українця. В іншому разі вони обіцяли вбити українця разом із дружиною та навіть готували замах. Вимагачів затримала місцева поліція.

Політичні чинники можуть спровокувати нові блокування та протести на польсько-українському кордоні. Щоправда, зараз ситуація там залишається стабільною.Про це заявив посол України в Польщі Василь Боднар в інтерв’ю "РБК-Україна"."Зараз немає ні блокад, ні обмежень. Тобто раніше запровадили обмеження на частину української продукції, але загалом щодо транзиту проблем немає", — зазначив дипломат.Водночас, за його словами, повністю питання щодо перевізників наразі не вирішено. Польська сторона досі застосовує певні обмеження."Накладаються штрафи, є спроби обмежити транспортний безвіз", — уточнив він.Розв’язати значну частину проблем вдалося завдяки активному діалогу між профільними міністерствами України та Польщі. Посол відзначив роль колишнього міністра аграрної політики України Віталія Коваля, який регулярно спілкувався зі своїм польським колегою."Практично кожного місяця проводили онлайн-наради чи особисті зустрічі. До діалогу залучали представників всіх секторів аграрного бізнесу", — розповів Боднар.За словами дипломата, від початку його каденції в листопаді 2024 року відбулися лише дві короткі спроби блокування."У ті вихідні якраз відбулася спроба блокування, вона тривала два дні. Була також спроба перед виборчою кампанією — теж тривала два дні, завдяки рішенню суду її зняли", — сказав він.Посол наголосив, що ці дії не мали суспільної підтримки, а самі польські виробники зазнали збитків."Навіть до нашого посольства приходили ті, хто колись блокував кордон, і вони самі казали, що від цієї блокади постраждали й польські виробники", — акцентував Боднар.Він звернув увагу на те, що блокування завдають удару обидвом сторонам."Сім мільярдів євро польського експорту йде до України — здебільшого це готова харчова продукція, паливо тощо. Це не конструктивна історія, яка нічого нікому не дає", — підкреслив він.Дипломат також нагадав, що польські аграрії отримують великі дотації з боку Євросоюзу, чого не мають українські фермери.На думку Боднаря, у перспективі загрози повторення ескалації існують, особливо з наближенням нової виборчої кампанії в Польщі."Загрози завжди є, оскільки за два з гаком роки в Польщі відбудеться нова виборча кампанія. І політики можуть спробувати це використати", — пояснив він.Проте посол запевнив, що обидві сторони працюють над тим, щоби не допустити загострення."Співпраця та діалог — це найкращий шлях до розвитку та збереження добросусідських партнерських відносин", — підсумував Василь Боднар.Нагадаємо, що 13 травня заступник міністра закордонних справ України Олександр Міщенко зустрівся з керівником посольства Республіки Польща в Україні Пйотром Лукасевичем. Сторони обговорили ситуацію поблизу пункту пропуску "Дорогуськ", де польські протестувальники вдалися до блокування руху вантажного транспорту.