# Протести

Станом на вівторок, 5 серпня, вже впродовж тривалого часу в підвальному приміщенні грузинського прикордонного пункту пропуску "Даріалі" на кордоні з Росією перебуває п’ятеро українців. Вони оголосили безстрокове голодування.Про це повідомило видання "Ехо Кавказу". Журналісти послалися на одного з протестувальників Сергія Ларка, який перебуває на кордоні близько місяця.За його словами, учасники акції планують передати грузинським прикордонникам офіційну заяву про початок голодування."Я, Ларко Сергій Олексійович, оголошую безстрокове голодування на знак протесту проти незаконних дій грузинських прикордонників і порушення моїх прав", — ідеться в його заяві.Українець стверджує, що 21 червня його депортували з Росії, а після прибуття до Грузії у нього вилучили паспорт і забрали біометричні дані без законних підстав."Мене помістили в нелюдські умови у підвалі контрольно-пропускного пункту "Даріалі" разом із 97 людьми, серед яких є хворі на ВІЛ і туберкульоз. Мені відмовлено у виїзді з Грузії, подачі заяви на притулок, юридичній допомозі та можливості оскаржити затримання", — заявив Ларко.Протестувальники висувають декілька вимог:допустити до них українського консула;пояснити причини затримання;надати можливість залишити територію Грузії або подати клопотання про міжнародний захист;провести медичне обстеження та припинити, як вони заявляють, незаконне утримання під вартою.Нагадаємо, у квітні видання NewsGeorgia повідомляло, що в грузинському Батумі двоє чоловіків вимагали 180 тисяч доларів в українця. В іншому разі вони обіцяли вбити українця разом із дружиною та навіть готували замах. Вимагачів затримала місцева поліція.

Політичні чинники можуть спровокувати нові блокування та протести на польсько-українському кордоні. Щоправда, зараз ситуація там залишається стабільною.Про це заявив посол України в Польщі Василь Боднар в інтерв’ю "РБК-Україна"."Зараз немає ні блокад, ні обмежень. Тобто раніше запровадили обмеження на частину української продукції, але загалом щодо транзиту проблем немає", — зазначив дипломат.Водночас, за його словами, повністю питання щодо перевізників наразі не вирішено. Польська сторона досі застосовує певні обмеження."Накладаються штрафи, є спроби обмежити транспортний безвіз", — уточнив він.Розв’язати значну частину проблем вдалося завдяки активному діалогу між профільними міністерствами України та Польщі. Посол відзначив роль колишнього міністра аграрної політики України Віталія Коваля, який регулярно спілкувався зі своїм польським колегою."Практично кожного місяця проводили онлайн-наради чи особисті зустрічі. До діалогу залучали представників всіх секторів аграрного бізнесу", — розповів Боднар.За словами дипломата, від початку його каденції в листопаді 2024 року відбулися лише дві короткі спроби блокування."У ті вихідні якраз відбулася спроба блокування, вона тривала два дні. Була також спроба перед виборчою кампанією — теж тривала два дні, завдяки рішенню суду її зняли", — сказав він.Посол наголосив, що ці дії не мали суспільної підтримки, а самі польські виробники зазнали збитків."Навіть до нашого посольства приходили ті, хто колись блокував кордон, і вони самі казали, що від цієї блокади постраждали й польські виробники", — акцентував Боднар.Він звернув увагу на те, що блокування завдають удару обидвом сторонам."Сім мільярдів євро польського експорту йде до України — здебільшого це готова харчова продукція, паливо тощо. Це не конструктивна історія, яка нічого нікому не дає", — підкреслив він.Дипломат також нагадав, що польські аграрії отримують великі дотації з боку Євросоюзу, чого не мають українські фермери.На думку Боднаря, у перспективі загрози повторення ескалації існують, особливо з наближенням нової виборчої кампанії в Польщі."Загрози завжди є, оскільки за два з гаком роки в Польщі відбудеться нова виборча кампанія. І політики можуть спробувати це використати", — пояснив він.Проте посол запевнив, що обидві сторони працюють над тим, щоби не допустити загострення."Співпраця та діалог — це найкращий шлях до розвитку та збереження добросусідських партнерських відносин", — підсумував Василь Боднар.Нагадаємо, що 13 травня заступник міністра закордонних справ України Олександр Міщенко зустрівся з керівником посольства Республіки Польща в Україні Пйотром Лукасевичем. Сторони обговорили ситуацію поблизу пункту пропуску "Дорогуськ", де польські протестувальники вдалися до блокування руху вантажного транспорту.

У Верховну Раду України скеровано президентський законопроект щодо антикорупційних органів. Водночас у різних містах України не вщухають протести проти попереднього закону. Володимир Зеленський назвав мітингувальників "небайдужими людьми".Про це президент України заявив під час традиційного вечірнього відеозвернення."Те, що обіцяв, — для справедливості, для правоохоронних і антикорупційних органів. Повноцінні гарантії незалежності антикорупційних органів. Реальні можливості перевірити, щоби не було жодного російського втручання", — зазначив він.Зеленський додав, що кожен, хто має доступ до державної таємниці, — це не тільки в НАБУ і САП, але й ДБР, а й Національна поліція — має пройти перевірки на детекторі брехні."І це мають бути регулярні перевірки. Є також у законопроекті норми, які убезпечують від різних зловживань", — уточнив він.Український президент пояснив, що текст законопроекту обговорювали й із партнерами, і з правоохоронцями, і з представниками НАБУ і САП."Багато пропозицій від наших партнерів, щоби долучилися європейські експерти: Велика Британія, Німеччина, Євросоюз", — зауважив він.Президент доручив нашим урядовцям представити законопроект усім партнерам і залучити всі необхідні експертні можливості."Звісно, важливо, що українці так гідно реагують на всі події. Україна — це люди, які небайдужі. Я дякую всім, хто воює заради нашої держави, хто працює заради України. Дякую вам! Слава Україні!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що сьогодні також президент Володимир Зеленський провів телефонні перемовини із федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. Вони обговорили низку важливих питань, у тому числі й антикорупційне законодавство України.

Країна-агресорка Росія використовує внутрішні протести в Україні проти закону №12414 щодо урізання повноважень Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури як зброю. Головна мета — посилити риторику, спрямовану на підрив легітимності України та перешкоджання підтримці Заходу.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Як зазначили фахівці, українці почали протестувати проти закону 22 червня в кількох великих містах. Акції протесту продовжилися й 23 червня. Зокрема, українці занепокоєні щодо здатності НАБУ та САП діяти незалежно від впливу уряду.Водночас кремлівські чиновники та пропагандисти використали ці протести як зброю для просування існуючих російських наративів, покликаних зобразити український уряд як корумпований та нелегітимний, щоб перешкодити подальшій підтримці Заходу. Так, "рупор Кремля" Дмитро Пєсков заявив, що буцімто українська влада вкрала значну суму грошей у Сполучених Штатів Америки та Європейського Союзу. Крім того, російські депутати заявили, що нібито українці, які протестують проти закону, насправді протестують проти продовження війни, уряду загалом та президента Володимира Зеленського окремо."Центральна тема російських наративів навколо протестів — твердження про те, що українські чиновники розкрадають західну військову допомогу — не відображає реальності того, що дуже мало коштів, які Захід виділив Україні, — це кошти, які Україна витрачає сама", — зауважили аналітики.В Інституті додали, що переважна більшість коштів США, виділених Україні, витрачається в межах Сполучених Штатів, а не в Україні."Кремль, ймовірно, продовжить свої інформаційні зусилля щодо поточних протестів в Україні, щоб розділити Україну та її союзників, зокрема, продовжуючи навмисно неправильно характеризувати характер цих протестів, щоб вони відповідали існуючим риторичним лініям Росії. Росія, ймовірно, сподівається, що риторичні зусилля, які вона докладає для підриву України, призведуть до ослаблення української армії, яку Росія зможе легше перемогти на полі бою", — зауважили експерти.Нагадаємо, що президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн уже попередньо обговорила з президентом України Володимиром Зеленським закон, що стосується НАБУ та САП. Однак вона хоче детальніших пояснень того, що сталося.

Росія хоче максимально загострити ситуацію з протестами проти скандального закону №12414, який обмежує повноваження Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Про це повідомила прес-служба Головного управління розвідки Міністерства оборони України."Держава-агресор Росія, зокрема спецслужби та пропагандисти Кремля, ретельно та поглиблено вивчають ситуацію всередині України, щоб використати повʼязані з ухваленням закону №12414 протести для підриву здатності нашої держави чинити спротив повномасштабній збройній російській агресії", — зазначили в розвідці.За оцінками ГУР, Росія має намір "дискредитувати Україну у світі, аби послабити або зруйнувати підтримку Заходу збройної боротьби з агресором". "Всередині України Росія розглядає можливості скористатись суспільним невдоволенням з метою максимального загострення ситуації, використовуючи наявні ресурси впливу, зокрема інформаційні", — додали розвідники.До того ж українців попередили, що для "підняття градуса протестів", поглиблення поляризації та хаотизації українського суспільства, і, як наслідок, втрати стійкості держави під час екзистенційної війни, не виключені провокативні дії, інспіровані з Москви. "Українська нація перебуває в умовах геноцидної війни, в якій агресор намагається всіма способами зруйнувати нашу державу, та закликає до виваженості в оцінках і діях. Продовжуємо боротьбу! Наше завдання — не дати жодного шансу для Росії реалізувати її брудні наміри", — наголосили в розвідці.Як відомо, 22 липня президент України Зеленський підписав закон №12414, який обмежує повноваження Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Ухвалення документа викликало значний резонанс у суспільстві. У багатьох містах України люди вийшли на вулиці з протестами проти цього документу. Зокрема, мітинги відбувалися в Києві, Львові, Дніпрі, Одесі, Тернополі й інших населених пунктах. На ці події також відреагували посли країн G7. Вони заявили про свою стурбованість.Згодом нардеп Ярослав Железняк заявив, що парламентарі розпочнуть збір підписів щодо подання до Конституційного суду щодо скасування закону №12414.Нагадаємо, що президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн уже попередньо обговорила з президентом України Володимиром Зеленським закон, що стосується НАБУ та САП. Однак вона хоче детальніших пояснень того, що сталося.

У середу, 23 липня, президент Володимир Зеленський провів нараду з керівниками правоохоронних та антикорупційних органів, на якій також був також генеральний прокурор Руслан Кравченко.У своєму Telegram-каналі очільник держави розповів, що кримінальні провадження не мають тривати роками без законних вироків, а ті, хто працює проти України, "не мають почуватися комфортно й не відчувати, що таке невідворотність покарання"."Всі ми чуємо, що каже суспільство. Бачимо, чого очікують люди від державних інституцій для забезпечення справедливості та ефективності кожної інституції. Обговорили необхідні адміністративні, законодавчі рішення, які дозволять зміцнити роботу кожної інституції, вирішити наявні суперечності, зняти загрози. Всі працюватимуть разом, на політичному рівні підтримаємо", — запевнив президент.Він зазначив, що за підсумками наради було вирішено провести глибоку робочу зустріч щодо плану загальних дій. Вона має відбутися наступного тижня. До того ж за два тижні має бути готовий спільний план — які кроки потрібні та будуть реалізовані, "щоб зміцнити Україну та зняти наявні питання, дати більше справедливості й реально захистити інтереси українського суспільства".Варто зауважити, що нарада пройшла на тлі масового обурення спільноти законом №12414 щодо урізання повноважень Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.Що обмежує закон №12414Закон містить правки, які обмежують повноваження НАБУ та САП і передають їх генеральному прокурору. Документ передбачає такі зміни:генпрокурор отримує доступ до всіх проваджень НАБУ;генпрокурор має право давати обов’язкові вказівки детективам та змінювати підслідність справ;генпрокурор отримає повноваження закривати провадження на підставі клопотання сторони захисту;генпрокурор зможе особисто підписувати повідомлення про підозру високопосадовцям;керівник САП втрачає право входити до складу групи прокурорів — це вирішуватиме лише генпрокурор.Ухвалення законопроекту викликало значний резонанс у суспільстві. У НАБУ заявили, що таким чином керівник САП стає номінальною фігурою, а НАБУ втрачає незалежність і перетворюється на підрозділ генпрокуратури."Антикорупційна інфраструктура України, вибудувана з 2015 року, буде зруйнована. Закликаємо народних обранців утриматися від голосування, яке може остаточно знищити незалежність антикорупційної системи в Україні", — йшлося у повідомленні.У багатьох містах України люди вийшли на вулиці з протестами проти цього документу. Зокрема, мітинги відбувалися в Києві, Львові, Дніпрі, Одесі, Тернополі й інших населених пунктах України.На ці події також відреагували посли країн G7. Вони заявили про свою стурбованість."G7 уважно стежить за сьогоднішніми подіями в НАБУ, зокрема, розслідування відносно кількох співробітників НАБУ за підозрою в злочинах. Ми зустрілися сьогодні з НАБУ, маємо серйозну стурбованість і маємо намір обговорити ці події з керівництвом уряду", — йшлося у заяві.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський прокоментував скандальний закон №12414. Він наголосив, що антикорупційна інфраструктура працюватиме, але без російських впливів. Відтак, НАБУ і САП продовжать свою роботу.

У Києві триває акція проти ухвалення законопроекту №12414, який обмежує незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Підтримали протести також у Львові, Дніпрі, Одесі, Тернополі та деяких інших містах України.На площі в Києві зібралося декілька сотень киян на мирну акцію. Присутні також представники поліції та поліції діалогу.Під час протесту люди кричать "Руки геть від НАБУ", "Вимагаємо вето" та "Ганьба".Також у соціальних мережах публікують фото з акції протесту у Львові на проспекті Свободи. У Дніпрі люди зібралися під дощем. Є протестувальники й в Одесі. Зараз уже з’явилися петиції до президента з вимогою ветувати цей законопроект, адже в незгодних із цим документом є побоювання, що Володимир Зеленський може підписати цей законопроект.Активісти закликають виходити та вимагати в президента України не допустити повернення в часи Януковича. До акцій протесту також закликали долучитися політичні партії та громадських діячів.Як відомо, сьогодні Верховна Рада голосами 263 нардепів ухвалила в другому читанні законопроект №12414 "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних зі зникненням осіб безвісти за особливих обставин в умовах воєнного стану", з правками, згідно з якими НАБУ та САП стають залежними від рішень генерального прокурора. Спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук оперативно підписав ухвалений закон. Керівники НАБУ та САП закликали президента Володимира Зеленського не підписувати документ.Посли держав "Групи семи" висловили стурбованість слідчими діями СБУ щодо НАБУ. Також Європейський Союз заявив про занепокоєння через нещодавні дії України щодо її антикорупційних інституцій.Нагадаємо, сьогодні також стало відомо, що ЄС наразі не збирається порушувати питання щодо призупинення фінансової допомоги Україні у зв’язку з останніми діями України щодо НАБУ та САП.

Сполучені Штати Америки запровадили безпрецедентні санкції проти президента Куби Мігеля Діаса-Канеля. Головна причина — порушення прав людини та придушення свободи вираження думок на Кубі.Про це повідомляє LeMonde. За даними журналістів, Вашингтон ввів санкції через жорстоке придушення під час протестів, що сталися у 2021 році.Зазначається, що до санкційного списку, окрім президента Куби, потрапили й інші високопосадовці. Зокрема, міністри оборони та внутрішніх справ, які активно брали участь у придушенні акцій протесту.Запроваджені обмеження передбачають:заборону на в’їзд до США:заморожування активів у США.Водночас у Гавані вважають, що таке рішення США — це втручання у внутрішні справи країни та намагання дестабілізувати ситуацію.Варто зауважити, що Мігель Діас-Канель є прибічником російського диктатора Володимир Путіна. Натомість зі Сполученими Штатами у кубинського лідера відносини складають не надто успішно. Зокрема, раніше президент Куби звинуватив США у тому, що РФ почала війну проти України."Я вважаю, що походження цього конфлікту спотворене, а уряд США маніпулював ним. За допомогою своєї величезної медійної влади він створив почуття презирства до Росії. Я думаю, що це посилило русофобію, приховало справжні причини конфлікту і надало росії роль винуватиці", — заявляв Діас-Канель.На його думку, США є головним бенефіціаром війни в Україні і використовує її як можливість розв'язати внутрішні проблеми. Ба більше, Мігель Діас-Канель стоїть на боці Кремля і підтримує вторгнення РФ на територію України.Нагадаємо, раніше видання Politico президент Сполучених Штатів Дональд Трамп готовий підписати законопроект про жорсткі санкції проти Росії, на якому прихильники Республіканської партії наполягали місяцями. Але лише за умови, що він зміниться таким чином, щоб надати американському лідеру більше контролю.

Минулими вихідними в Белграді й інших містах Сербії відбулися масові протести проти політики влади. В понеділок, 30 червня, президент Александар Вучич подякував "російським друзям" за попередження про можливість "кольорової революції".Заяву Александара Вучича цитує балканська служба "Радіо Свобода". Журналісти зазначили, що під час візиту до Іспанії для участі в конференції ООН він, спілкуючись із журналістами, прокоментував реакцію Росії на останні масштабні протести проти сербської влади.Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров учора заявив, що Москва стежить за ситуацією в Сербії та "зацікавлена в тому, щоби ці заворушення вщухли".А речник Кремля Дмитро Пєсков додав, що Росія не виключає можливості використання технологій "кольорових революцій" під час протестів у Сербії."Дякуємо нашим російським друзям за те, що вони це помітили, дякуємо Лаврову за те, що він так добре це зрозумів, і дякуємо рідкісним чесним російським аналітикам, які помітили одне — що Вучич нелегкий горішок", — наголосив сербський президент.Вучич пообіцяв підтримувати порядок у країні, заявивши, що "світ пильно стежить за тим, що відбувається в Сербії"."Я хочу повідомити їм, що Сербія перемогла, а я з нетерпінням чекаю на продовження співпраці з Російською Федерацією", — додав він.Упродовж минулих вихідних у Белграді відбулися масштабні студентські протести — останні в межах акцій, що тривають з листопада 2024 року, коли їх спровокувала катастрофа на залізничному вокзалі в місті Новий Сад.Протестувальники вимагали оголосити дострокові вибори та демонтувати проурядове наметове містечко в центрі Белграда поблизу будівлі парламенту. Влада ці вимоги відкинула, а президент Сербії Александар Вучич дав зрозуміти, що подальші акції протесту силовики придушать.Нагадаємо, 23 червня стало відомо, що в Кремлі знову звинуватили Сербію в тому, що офіційний Белград дозволяє озброєнню "обхідними шляхами" потрапляти в Україну. Таке звинувачення публічно прозвучало вже вдруге за цей місяць.

У Сполучених Штатах Америки спалахнули масштабні акції протесту. Наймасштабніші протести проходять у Лос-Анджелесі.Про це повідомляє NBC News. Зазначається, що протести пов'язані із міграційною політикою Америки. Люди вийшли на вулиці після рейдів американської міграційної та митної служби (ICE), під час яких затримали щонайменше 44 людей за порушення імміграційних правил.Так, з вечора 6 червня у Лос-Анджелесі тривають сутички між поліцією та демонстрантами. Водночас президент Дональд Трамп ухвалив рішення залучити Національну гвардію для стримування заворушень і відновлення порядку в місті. Загалом Трамп спрямовує 2000 бійців Національної гвардії.Наголошується, що військові мають залишатися на місці протягом 60 днів або довше — за потреби. Глава Пентагону також не виключив залучення морської піхоти, якщо рівень насильства з боку протестувальників зростатиме.За даними CNN, таке рішення Трампа є дуже незвичним, адже у США контроль над Національною гвардією зазвичай належить владі штатів. Це перший випадок, коли президент застосував таку владу після заворушень у Лос-Анджелесі 1992 року, спровокованих виправданням чотирьох білих поліцейських, які побили чорношкірого автомобіліста Родні Кінга.Натомість у Politico заявили, що губернатор Каліфорнії Гевін Ньюсом жорстко розкритикував ініціативу президента США Дональда Трампа щодо розгортання 2000 військовослужбовців Національної гвардії в районі Лос-Анджелеса для придушення іммігрантських протестів. На його думку, такі дії лише ускладнять ситуацію, підкресливши, що розгортання Гвардії здійснюється без його згоди і може базуватися на Розділі 10 Кодексу США, який дозволяє федеральному уряду мобілізувати Нацгвардію.Нагадаємо, 5 квітня в різних містах Сполучених Штатів Америки відбулися протестні акції. Вони були пов’язані з митами американського президента Дональда Трампа. Також люди, які вийшли на вулиці, невдоволені діяльністю Ілона Маска.

У понеділок, 19 травня, тисячі угорців вийшли на демонстрацію в Будапешті проти нового законопроекту прем'єр-міністра Віктора Орбана. Документ спрямований на обмеження фінансування громадських організацій і ЗМІ, що отримують кошти з-за кордону.Про це повідомило видання Bloomberg. Журналісти зазначили, що мітингувальники порівняли цей крок із методами Володимира Путіна щодо придушення внутрішніх опонентів у Росії.Законопроект передбачає, що організації, які управління із захисту суверенітету (його очолює прибічник Орбана) підозрює в загрозі для Угорщини, позбавлять можливості отримувати пожертви з 1% податку, який угорці можуть спрямувати на важливі для них справи. Крім того, на ці установи чекатиме суворіша звітність, обтяжливі штрафи та навіть можливе заморожуванням активів.У спільній заяві, підписаній сотнями організацій громадянського суспільства та ЗМІ, вказано, що цей законопроєкт є "авторитарною спробою утримати владу"."Мета — змусити замовкнути всі критичні голоси та викорінити те, що залишилося від угорської демократії", — наголошується в документі. Своєю чергою, Віктор Орбан заявив, що його мета —"захистити" Угорщину, назвавши тих, хто виступає проти нього, "зрадниками", які прагнуть "колонізувати" країну."Ми повинні чинити опір, і я обіцяю вам, ми будемо чинити опір", — наголосив прем'єр-міністр Угорщини.Віктор Орбан, який безперервно керує країною-учасницею Євросоюзу з 2010 року, посилює політичний тиск на тлі здобуття підтримки опозицією на чолі з колишнім членом керівної партії Петером Мадяром. На сьогодні його партія "Тиса" займає лідерські позиції в соцопитуваннях.Запропонований законопроект, найімовірніше, ухвалять, оскільки Орбан має дві третини більшості в парламенті. Цей крок неминуче поглибить розкол між Угорщиною та ЄС, що вже призвів до заморожування мільярдів євро фінансування блоку.Нагадаємо, 16 травня стало відомо, що Віктор Орбан візьме участь у двох важливих зустрічах із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Угорський прем’єр-міністр заздалегідь дав зрозуміти, що має намір чітко винести на порядок денний занепокоєння Угорщини щодо українців.

Окружний суд у польському Любліні ухвалив рішення, яким заборонив акцію протесту перевізників щодо блокування пункту пропуску "Ягодин-Дорогуськ" на кордоні з Україною.Про це повідомило польське видання RMF24. Журналісти нагадали, як розгорталися події.Спочатку мер Дорогуська заборонив перевізникам блокувати кордон. У понеділок окружний суд у Любліні дозволив проведення зібрання, його знову оскаржив очільник Дорогуська. Тож справу розглянув у вівторок на закритому засіданні Апеляційний суд у Любліні.Речниця суду Магдалена Кучинська поінформувала медійників, що суд змінив оскаржуване рішення таким чином, що підтвердив рішення мера Дорогуська від 8 травня цього року про заборону акції.Вона додала, що суд повністю погодився з обґрунтуванням, наведеним очільником Дорогуська у своєму первинному рішенні. Рішення Апеляційного суду є остаточним і не підлягає оскарженню. Це означає, що організатори зібрання мають припинити протест.Організатор протесту Рафал Меклер повідомив, що поки що не отримав жодних повідомлень з цього питання."Ми чекаємо офіційної інформації. Якщо ми її отримаємо, то, звісно, підкоримося рішенню суду, бо діємо в рамках закону", — сказав він.Аргументуючи заборону акції мер Дорогуська, серед іншого, зазначав, що протест організатори запланували на чотири місяці: з 12 травня до 12 вересня 2025 року."Такі дії не можуть розглядатися як такі, що підлягають законодавчому захисту колективного вираження спільної позиції з питань, що становлять суспільний інтерес, а як намір блокувати будь-які транскордонні контакти між Україною та Польщею, а в ширшому сенсі — спільним ринком, тобто країнами Європейського Союзу", — наголошував він.Нагадаємо, що сьогодні заступник міністра закордонних справ України Олександр Міщенко зустрівся з керівником посольства Польщі в Україні Пйотром Лукасевичем. Сторони обговорили ситуацію поблизу пункту пропуску "Дорогуськ", де польські протестувальники вдалися до блокування руху вантажного транспорту.

Після того, як 12 травня польські перевізники розпочали акцію протесту поблизу пункту пропуску "Ягодин — Дорогуськ", що на кордоні України, перевізники масово виписуються з "єЧерги" для перетину кордону через Ягодин.Про це повідомила Державна митна служба. Зазначається, що зараз перевізники обирають інші пункти пропуску на українсько-польському кордоні.Так, з 16:00 понеділка польські протестувальники у пункті пропуску "Ягодин — Дорогуськ" обмежили рух вантажівок до однієї на годину в напрямку виїзду та в’їзду в Україну. Відтак за 12 годин нічної зміни на митному посту "Ягодин" оформили 205 ваговозів на в’їзд та лише вісім — на виїзд з України."Електронна черга, яка ще вчора налічувала 1391 транспортний засіб, скоротилася майже вдвічі і станом на ранок становить 789 порожніх чи завантажених автомобілів. У "живу чергу" на в’їзд в Україну перевізники більше не стають, обираючи інші маршрути руху", — додали у ДМСУ.Нагадаємо, 12 травня польські перевізники розпочали акцію протесту поблизу пункту пропуску "Ягодин — Дорогуськ". Основними вимогами польських протестувальників є: привернення уваги до проблем транспортних перевезень на території Польщі та повернення дозвільної системи для українських перевізників при в'їзді до Польщі.

Польські протестувальники анонсували нову акцію протесту на кордоні з Україною. Зокрема, перевізники планують блокаду на пункті пропуску "Дорогуськ — Ягодин".Про це повідомив комітет із захисту перевізників і роботодавців у сфері транспорту Польщі, який опублікував відповідний документ на своїй Facebook-сторінці.Організатори пояснили своє рішення відсутністю реакції з боку польської влади на вимоги щодо обмеження доступу українських перевізників до внутрішнього ринку."Розчаровані відсутністю дій з боку польського уряду, ми хочемо відновити баланс на транспортному ринку, який порушено після скасування дозволів для українських перевізників", — заявили в комітеті.На теперішній момент про точну дату початку протесту та його тривалість не повідомляється.Організатори лише зазначили, що "інформуватимуть про подальший перебіг подій за розвитком ситуації".Як відомо, 2023 року відбулася перша хвиля блокади на українсько-польському кордоні. Тоді польські протестувальники вимагали повернення до практики видання дозволів для українських вантажоперевізників.Після декількох раундів переговорів між Києвом і Варшавою у квітні 2024 року рух вантажного транспорту на кордоні вдалося розблокувати.Однак польські фермери після цього ще декілька разів відновлювали блокади, проте вони мали короткотривалий характер і великими масштабами не відзначалися.Нагадаємо, що в певні періоди польські фермери, блокуючи кордон з Україною, висували вимоги більше політичного характеру, які не мали стосунку до спільної аграрної політики. Річ у тому, що протестувальників використовували у своїх цілях місцеві політики.

У суботу, 19 квітня, в Києві біля кінотеатру "Жовтень" сталася сутичка поліції з мітингарями за традиційні цінності. Вони протестували проти проведення ЛГБТК+ кінофестивалю.Про це повідомило "Суспільне". Журналісти зазначили, що мітинг організували члени організації "Права молодь".За словами медійників, вони прийшли відстоювати "традиційні цінності" та висловити свій протест проти ЛГБТК+ кінофестивалю "Sunny bunny", який сьогодні розпочався у Києві.Між правоохоронцями й мітингарями спалахнула сутичка. Усіх демонстрантів поліцейські затримали. Вони пояснили, що це зроблено "для перевірки документів".Сьогодні в кінотеатрі Жовтень проходить перший в Україні фестиваль квір-кіно Sunny Bunny.Незадовго до початку фестивалю в мережі звернули увагу на те, що дати припадають на Великдень, що спричинило дискусії про те, наскільки це доречно.Організатори відповіли, що дати проведення узгоджуються завчасно, згідно з міжнародним фестивальним календарем, а ці дати якраз зафіксовані в другій половині квітня.Нагадаємо, що наприкінці січня цього року народна депутатка від партії "Слуга народу" Мар'яна Безугла заявила, що представники ЛГБТ-спільноти мають "відхилення від норми". Вона порівняла це з такими ж "хворобами" — ожирінням, псоріазом чи алергією.