# пункт пропуску

Польща запланувала посилення заходів цивільного захисту вздовж східного кордону. Там з’явиться понад тисячу автоматизованих сирен. Це відбувається на тлі ударів Росії по західних регіонах України.Про це заявив міністр внутрішніх справ і адміністрації Польщі Марцін Кєрвінський, якого цитують журналісти "Польського радіо".Він повідомив про такий крок у суботу, 19 вересня, під час брифінгу в Любліні на тлі дедалі частіших російських ударів по цілях поблизу польсько-українського кордону.За його словами, Росія змінила свою тактику: прикордонні переходи й інші об'єкти інфраструктури поблизу кордону дедалі частіше стають цілями атак реактивними безпілотниками та ракетами."Ми дедалі частіше звертаємося до засобів, призначених для протидії цим загрозам", — зазначив він.Міністр зауважив, що на початку 2024 року в регіоні було лише близько 30 чинних сирен, які можна було активувати дистанційно, тоді як зараз їхня кількість — майже 350 одиниць.Посилення заходів захисту відбулося після низки атак, які порушили повсякденне життя цивільного населення та викрили вразливість інфраструктури поблизу кордону з Польщею.Як відомо, 13 вересня російський безпілотник атакував залізничну інфраструктуру біля пункту пропуску "Ягодин-Дорогуськ". Дрон влучив у локомотив пасажирського потяга, який прямував з Києва до Варшави.Після цього, 17 вересня, польські медіа інформували про реактивний безпілотник за 10 кілометрів від кордону між Польщею й Україною. Польський прем’єр-міністр Дональд Туск тоді заявив, що під час цієї тривоги, ймовірно, атакували автозаправну станцію біля українського Ягодина неподалік Дорогуська.Нагадаємо, декілька днів тому речник ДПСУ Андрій Демченко розповідав, що Білорусь знову вмикає ретранслятори, які допомагають російським дронам проникати вглиб території України. Завдяки цьому стала можливою нещодавня атака на пункт пропуску "Ягодин" на українсько-польському кордоні..

Білорусь знову вмикає ретранслятори, які допомагають російським дронам проникати вглиб території України. Завдяки цьому стала можливою нещодавня атака на пункт пропуску "Ягодин" на українсько-польському кордоні.Про це заявив речник Державної прикордонної служби України (ДПСУ) Андрій Демченко в коментарі "Укрінформу"."Станом на зараз Білорусь надає активну допомогу Росії щодо обстрілів території України. В тому числі й ретрансляторами, які вмикаються на території Білорусі", — зазначив він.За його словами, ці ретранслятори підживлюють сигнал для російських "шахедів" і "гербер", які, заходячи з території Росії, далі тримаються близько кордону з Білоруссю для того, щоб отримувати такий сигнал і мати можливість глибше зайти на територію України."Це стосується, зокрема, західних областей: Рівненщини, Волині, Львівщини. Й атака, до прикладу, в напрямку пункту пропуску "Ягодин" теж здійснювалася за підтримки Білорусі", — акцентував речник ДПСУ.Він зауважив, що раніше, коли Білорусь отримала попередження від президента України про неприпустимість дій щодо підтримки Росії саме ретрансляторами, які підживляють сигнал, білоруси їх вимикали."Зараз вони знову їх увімкнули", — запевнив представник української прикордонної служби.Він поінформував, що, попри те, що білоруський напрямок залишається загрозливим, "зараз нарощення якогось ударного угруповання на кордон, яке могло би здійснити вторгнення, немає".Раніше Володимир Зеленський інформував, що з 22 червня ретранслятори на території Білорусі, які використовувалися для коригування російських ударів по українській території, припинили свою роботу.Як відомо, 13 вересня російські війська завдали удару по автозаправній станції та пасажирському потягу на залізничній станції "Ягодин" у Волинській області. Один із дронів влучив у локомотив поїзда, який прямував із Києва до Варшави. Серед пасажирів були радники з питань безпеки кількох країн ЄС, а також колишній прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон.Нагадаємо, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко готується до мобілізації та планує провести перевірку бойової готовності всієї армії. З цього приводу 11 вересня він збирав військове керівництво країни..

Польща запланувала низку заходів для посилення охорони пунктів пропуску на кордоні з Україною. Цим уже розпочав займатися, зокрема, спеціальний інженерний підрозділ.Про це повідомили на сторінці в соцмережі X Генерального командування Збройних сил Польщі."Солдати Четвертого та 18-го полку саперів виконують завдання, пов’язані з будівництвом прикордонних укріплень з використанням фортифікаційних комплектів HESCO Bastion", — ідеться в повідомленні.Також тривають заходи з інженерної підтримки Надбузького загону Прикордонної служби. Там проводять будівництво спостережно-сторожових постів поблизу кордону Польщі з Україною в Дорогуську, Медиці та Корчовій.Міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш підтвердив у своїх соцмережах заходи для посилення охорони прикордонних переходів з Україною."Останні дні показують, що дії Росії загрожують безпеці всієї Європи. Згідно з рішенням нашого уряду, посилюється, зокрема, інфраструктура, що використовується Прикордонною службою", — написав він.Він констатував, що вже тривають відповідні роботи для посилення постів та інфраструктури поблизу кордону Польщі з Україною.Нагадаємо, вчора прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що пришвидшення руху транспорту на кордоні з Україною необхідне для того, щоби не створювати скупчень. Адже вони можуть стати цілями для російських атак..

З 20 вересня цього року на пункті пропуску "Шегині — Медика" українсько-польського кордону змінюється рух автобусів. Їх перенаправлятимуть на інші локації для перетинання кордону.Про це повідомили в Telegram-каналі Міністерства відновлення, інфраструктури та транспорту України.Річ у тому, що з 20 вересня 2026 року на польській стороні пункту пропуску "Шегині — Медика" розпочнуться ремонтні роботи."У зв’язку з цим автобуси, які прямують з України до Польщі, будуть перенаправлені на інші пункти пропуску", — йдеться в повідомленні.У відомстві додали, що, за інформацією польської сторони, такий формат руху діятиме орієнтовно до листопада 2027 року.Зазначається, що альтернативні пункти пропуску для автобусів такі:"Смільниця — Кросценко";"Нижанковичі — Мальховіце";"Краківець — Корчова"."Це дозволить продовжувати виконання регулярних рейсів з урахуванням змін", — пояснили в міністерстві.Також урядовці зауважили, що регулярні рейси можуть реєструватися в єЧерзі на виїзд з України за 30 днів, нерегулярні — за три доби до очікуваної дати перетину кордону."Просимо перевізників врахувати зміни під час планування маршрутів до Польщі з 20 вересня", — підсумували в Міністерстві відновлення, інфраструктури та транспорту України.Нагадаємо, речник ДПСУ Андрій Демченко заявив, що українські прикордонники зараз пропрацьовують пропозицію, щоби тимчасово закривати пункти пропуску на кордоні з Україною на час повітряних тривог. Вдатися до такого кроку змушує ситуація з безпекою..

Пришвидшення руху транспорту на кордоні з Україною необхідне для того, щоби не створювати скупчень. Адже вони можуть стати цілями для російських атак.Про це заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск після вчорашньої атаки на локомотив "Укрзалізниці" на станції Ягодин поблизу польського кордону. Його цитує "Польське радіо".За інформацією українських залізничників, незадовго до удару на станції перебував дипломатичний поїзд із радниками з питань безпеки декількох країн ЄС і колишніми європейськими керівниками, зокрема, Борисом Джонсоном.В іншому поїзді на станції в момент атаки перебував колишній директор ЦРУ Девід Петреус. Пасажирів евакуювали приблизно за 15 хвилин до влучання.Після наради в урядовому центрі безпеки прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що є попередні ідеї, як організувати рух на кордоні так, щоби там не утворювалися небезпечні затори."Відбудеться ще розмова в міністерстві фінансів. Співпраця між митниками, поліцією, порикордонниками та військовими має налагодити рух та, щоби не утворювались затори, адже це стає небезпечно", — зазначив посадовець.На його переконання, важливо не накопичувати біля українських і польських прикордонних переходів вантажівок із пальним."Не мушу цього пояснювати, але це слабке місце у нас", — констатував Дональд Туск.Як відомо, після атаки на український поїзд колишній прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон закликав надати Україні необхідні засоби ППО та заморожені російські кошти. Він зауважив, що в бельгійському банку зберігається понад 140 мільярдів євро таких грошей. За його словами, у Лондоні також є близько 10 мільярдів фунтів стерлінгів.Нагадаємо, речник ДПСУ Андрій Демченко заявив, що українські прикордонники зараз пропрацьовують пропозицію, щоби тимчасово закривати пункти пропуску на кордоні з Україною на час повітряних тривог. Вдатися до такого кроку змушує ситуація з безпекою..

Українські прикордонники зараз пропрацьовують пропозицію, щоби тимчасово закривати пункти пропуску на кордоні з Україною на час повітряних тривог. Вдатися до такого кроку змушує ситуація з безпекою.Про це заявив речник Державної прикордонної служби України (ДПСУ) Андрій Демченко в ефірі "Київ 24".За його словами, пункти пропуску на державному кордоні України можуть не працювати під час повітряних тривог. Це відбуватиметься через підвищену небезпеку під час російських атак."Якщо є загроза повітряного удару з боку противника, якщо ми розуміємо, що повітряні засоби рухаються в бік державного кордону, то в той чи інший період на певний час можуть призупинятися пропускні операції", — пояснив він.Андрій Демченко додав, що люди за такої ситуації мають розосереджуватися. Причина — уникнення скупчення на пункті пропуску, щоб уникнути жертв.Раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск розповідав, що вночі 10 вересня запобігла прямій загрозі одному зі своїх пунктів пропуску на кордоні з Україною. Варшава також очікує можливих атак на прикордонну інфраструктуру.За його словами, Польща очікує, що Росія може здійснювати провокаційні атаки на пункти перетину кордону з Україною в інших країнах. Туск нагадав про удар по прикордонному переходу між Україною та Молдовою в Одеській області, який стався 9 вересня.Нагадаємо, що минулого тижня Кабінет міністрів України запровадив спеціальний прикордонний режим у кілометровій смузі уздовж кордону з Росією та Білоруссю. Згідно з документом, на період дії воєнного стану на земельних ділянках шириною один кілометр уздовж лінії державного кордону з Російською Федерацією  та Республікою Білорусь установлюється спеціальний прикордонний режим..

Польща вночі 10 вересня запобігла прямій загрозі одному зі своїх пунктів пропуску на кордоні з Україною. Варшава також очікує можливих атак на прикордонну інфраструктуру.Про це заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск на пресконференції у Братиславі, передає Reuters."Минулої ночі, завдяки співпраці між нашими службами та їхніми українськими колегами, пряму загрозу одному з прикордонних переходів було усунуто", — повідомив Туск.За його словами, Польща очікує, що Росія може здійснювати провокаційні атаки на пункти перетину кордону з Україною в інших країнах. Туск нагадав про удар по прикордонному переходу між Україною та Молдовою в Одеській області, який стався 9 вересня."Росія вже вдавалася до провокаційних атак на пункти перетину кордону, наприклад, у Молдові. Ми очікуємо аналогічних дій, спрямованих на пункти перетину кордону з Україною в інших країнах, зокрема в Польщі", — заявив польський прем’єр.Туск також зазначив, що отримав від ЦРУ "досить точний звіт" щодо можливих подій у найближчі місяці. За його словами, інформація узгоджується з попередженнями, які він робив останнім часом. Польський прем’єр наголосив, що Варшава та Європа мають бути готовими до різних сценаріїв розвитку ситуації не лише на російсько-українському фронті, а й на східному фланзі ЄС.Нагадаємо, 9 вересня реактивні дрони росіян атакували пункт пропуску "Старокозаче" в Одеській області на кордоні з Молдовою. Внаслідок ударів виникнула пожежа. Загинули люди.Додамо, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, Росія суттєво посилила повітряні удари по прикордонній інфраструктурі між Україною та Молдовою. Таким чином окупанти намагаються зруйнувати логістичні шляхи до Європи та чинити геополітичний тиск на сусідні держави..

У ніч на середу, 9 вересня, реактивні дрони росіян атакували пункт пропуску "Старокозаче" в Одеській області на кордоні з Молдовою. Внаслідок ударів виникнула пожежа, попередньо горять автомобілі. Загинули люди.Про це повідомили в соціальних мережах Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (ДПСУ)."Сьогодні вночі російські безпілотники вчергове атакували прикордонну інфраструктуру", — йдеться в повідомленні.Прикордонники уточнили, що цього разу ударні засоби ворог скерував на міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення "Старокозаче", що на кордоні з Молдовою."Дрони влучили в інфраструктуру цього пункту пропуску та прилеглу територію", — додали в Південному регіональному управлінні ДПСУ.Внаслідок атаки виникнули пожежі. На жаль, є постраждалі та загиблі серед цивільного населення, які перебували біля пункту пропуску."На теперішній момент оформлення осіб і транспортних засобів на цьому напрямку кордону призупинено. Про ситуацію поінформовано суміжну сторону", — підсумували прикордонники.Раніше, 25 серпня, російські війська атакували "шахедом" міжнародний автомобільний пункт пропуску "Виноградівка", розташований на кордоні з Молдовою. Вибух тоді пошкодив елементи інфраструктури, на території спалахнула пожежа. Рятувальники, які оперативно прибули на місце події, локалізували та повністю ліквідували займання.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, Росія суттєво посилила повітряні удари по прикордонній інфраструктурі між Україною та Молдовою. Таким чином окупанти намагаються зруйнувати логістичні шляхи до Європи та чинити геополітичний тиск на сусідні держави..

На Закарпатті правоохоронці викрили двох військових, які організували схему незаконного переправлення чоловіків призовного віку через державний кордон.Про це повідомили у Спецпрокуратурі Західного регіону. При цьому військові використовували службове авто, брали з "клієнтів" 14 тисяч євро та прокладали маршрут до кордону."За даними слідства, 54-річний молодший сержант та його колега — старший солдат вирішили заробити на незаконному переправленні військовозобов’язаного за кордон", — ідеться в повідомленні.Правоохоронці уточнили, що вони вступили у змову з невстановленою особою та на автомобілі військової частини вирушили на Вінниччину, де забрали "клієнта" та повезли його на Закарпаття.Дорогою військові не лише супроводжували чоловіка, а й пояснювали, як незаконно перетнути кордон та пройти блокпости. Зокрема, радили одягнути військову форму, щоби не привертати уваги."Однак довести задум до кінця не вдалося. Близько 20:00 автомобіль зупинили на контрольному посту "Торунь". Прикордонники виявили військових і їхнього пасажира", — зауважили в Спецпрокуратурі Західного регіону.За процесуального керівництва Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону обидвом військовослужбовцям повідомлено про підозру й обрано запобіжні заходи.Нагадаємо, що в середині серпня правоохоронці заблокували десять схем ухилення від військової служби, які діяли у різних регіонах України. За даними слідства, організатори пропонували свої "послуги" за суми від 2,5 до 30 тисяч доларів..

У суботу, 28 серпня, відбулася робоча зустріч із представниками Міністерства транспорту й інфраструктури Румунії, адміністрації Нижнього Дунаю AFDJ і Європейської комісії. Головна тема — збільшення пропускної спроможності Сулінського каналу та скорочення часу очікування суден.Про це повідомили в Адміністрації морських портів України (АМПУ)."В умовах війни та надзвичайного навантаження на дунайську логістику координація між Україною та Румунією має особливе значення", — йдеться в повідомленні.Учасники зустрічі ознайомилися з актуальними планами румунської сторони щодо розвитку Сулінського каналу й обговорили можливості їх синхронізації з потребами українського Дунайського кластеру.Головною темою зустрічі стало збільшення пропускної спроможності Сулінського каналу та скорочення часу очікування суден.За результатами зустрічі домовилися про конкретні кроки:створити координаційний центр АМПУ та AFDJ для постійної оперативної взаємодії та координації руху флоту;збільшити кількість оглядових груп румунських митних і прикордонних служб, щоби забезпечити можливість одночасного оформлення більшої кількості суден;приділити увагу продовженню реалізації проєкту PRIMUS, для можливості нічного проведення суден Сулінським каналом;провести спільні тренінги для українських і румунських агентів і митних брокерів щодо процедур оформлення відповідно до правил Шенгенської зони;спільно докладати максимальних зусиль для збільшення пропускної спроможності каналу та кількості суден, які проходять каналом Суліна.Румунські колеги звернули увагу на появу в українському та румунському інформаційному просторі повідомлень, які не завжди повною мірою відображають реальні причини затримок суден.У цьому контексті українська сторона звернулася до морських агентів. Публічні висновки щодо причин затримок не сприяють налагодженню взаємовідносин і несуть зворотній ефект.На думку представників АМПУ, для забезпечення транзитного проходження флоту спочатку необхідно перевірити власну частину роботи: чи всі документи подані своєчасно та в повному обсязі, чи коректно вони оформлені, прийняті відповідними службами та чи оперативно усунуті зауваження.В українській адміністрації наголосили, що якщо є проблема з конкретним судном — потрібно працювати з конкретною причиною й оперативно її усувати. Узагальнені заяви без повної перевірки ситуації не сприяють ані її вирішенню, ні прискоренню проходження флоту."Сулінський канал зараз має стратегічне значення для роботи українського Дунайського кластеру. Тому наше спільне завдання — максимально швидко усувати фактори, які стримують рух суден", — підсумували в Адміністрації морських портів України.Нагадаємо, що 27 серпня президент України Володимир Зеленський обговорив під час візиту до Молдови питання енергетичної й інфраструктурної співпраці з Молдовою та Румунією..

У пункті пропуску "Рава-Руська" прикордонники Сьомого прикордонного Карпатського загону спільно з представниками митниці виявили предмети, які можуть становити культурну чи історичну цінність.Про це повідомили на Facebook-сторінці Сьомого прикордонного Карпатського загону."Під час перевірки рейсового автобуса Setra, який прямував з України до Польщі, в 45-річної пасажирки, мешканки Запоріжжя, виявили колекцію предметів із металу білого та жовтого кольорів", — ідеться в повідомленні.Прикордонники конкретизували, що серед виявленого виявилися вісім каблучок, шість кулонів, мініатюрна фоторамка, дві пари сережок, дві закладки для книг, дві статуетки, коробочка, кишеньковий портсигар, складний лорнет і столове приладдя.Зі слів жінки, яка перевозила ці предмети, їх вона начебто придбала на антикварному ринку.За цим фактом працівники митниці склали відповідний протокол. Виявлене направлять на експертизу для встановлення їхньої історичної чи культурної цінності.. Раніше в залізничному пункті пропуску "Ягодин" охоронці кордону викрили спробу незаконного переміщення товарів до Польщі. Під час перевірки прикордонний наряд із використанням спеціальних технічних засобів, зокрема, ендоскопа, виявив контрабанду у вентиляційній шахті вагона.Нагадаємо, що працівники ДПСУ викрили спробу незаконного перевезення екзотичних тварин з України. Мікроавтобус з рідкісними тваринами затримали на кордоні з Польщею..

У вівторок, 11 серпня, Латвія заявила про виявлення тунелю на кордоні з Білоруссю. Рига оголосила про плани боротьби з мережами, що, за її словами, допомагають зростанню кількості мігрантів, які незаконно перетинають кордон.Про це заявив міністр внутрішніх справ Латвії Яніс Домбрава під час спільної прес-конференції з прем'єр-міністром Литви Андрісом Кульбергсом у Вільнюсі. Очільника латвійського МЗС цитує агенція Reuters.Він розповів, що минулого місяця латвійські солдати застосували сльозогінний газ і зробили попереджувальний постріл, щоби зупинити мігрантів, які намагалися в'їхати з Білорусі, що має 173-кілометровий кордон з країною-членом ЄС Латвією."Захист східного кордону Латвії посилимо завдяки тіснішій співпраці між Прикордонною службою, Державною поліцією, Національними збройними силами та службами безпеки, а також інтенсивнішому використанню дронів для раннього виявлення та затримання нелегальних мігрантів", — наголосив Домбрава.Медійники зазначили, що останнім часом європейські країни висловлюють стурбованість щодо нерегульованої міграції. Це відчутно після напливу десятків тисяч людей із Марокко до іспанської Сеути, хоча більшість цих мігрантів з того часу вже виїхали.Кульбергс заявив, що злочинні мережі сприяють міграції з Білорусі до Латвії, втягуючи їх у європейську Шенгенську зону без кордонів, але кінцевим пунктом призначення для мігрантів є інші місця на континенті."Вони мігрують туди, де легше в'їхати до ЄС. Тому ми не повинні стати для них найлегшим місцем", — акцентував Кульбергс.Він пообіцяв боротися з мережами, які перевозять мігрантів від кордону до місць призначення, а також з будь-якими пунктами підтримки для мігрантів у Латвії, в межах того, що він назвав "Операцією "Перевертень"."Якщо все піде за планом, ми впевнені, що вже завдамо достатньо серйозного удару по системі. Я хочу сказати організаторам: усьому буде покладено край", — наголосив литовський прем’єр-міністр.Минулого місяця Кульбергс заявляв агенції Reuters, що ситуація з мігрантами — це "гібридна загроза", через що подвоєно кількість охоронців на кордоні.У Латвії ж зазначили, що співпрацюватимуть зі сусідніми Естонією, Литвою, Польщею й іншими країнами, щобь зупинити потік мігрантів.Нагадаємо, раніше видання The Telegraph інформувало, що нелегальних мігрантів переправляють до ЄС через підземні тунелі на польсько-білоруському кордоні. Для їх будівництва Росія та Білорусь залучили фахівців із Близького Сходу..

За тиждень з 1 по 7 серпня пасажиропотік через український західний кордон збільшився на 1,7% — до 778 тисяч. Це найбільший показник, який фіксували минулого року в першу половину серпня.Про це свідчать дані щоденної статистики Державної прикордонної служби України (ДПСУ).Цифри вказують на те, що кількість перетинів кордону на виїзд збільшилася всього до 373 тисяч із 372 тисяч тижнем раніше. Водночас на в’їзд цифра зростання більша — до 405 тисяч із 393 тисяч.Кількість транспортних засобів, які проїхали через пункти пропуску, цього тижня дещо скоротилася — до 140 тисяч зі 142 тисяч минулого тижня, як і кількість машин із гуманітарними вантажами — до 427 тисяч із 441.Найбільший потік на виїзд фіксували в суботу (57 тисяч на добу), на в’їзд — у неділю (65 тисяч), найменший на виїзд — у понеділок і четвер (50 тисяч), на в’їзд — у четвер (45 тисяч).Держприкордонслужба інформує, що станом на 15:00 неділі традиційно найбільше легкових автомобілів чекали проходження кордону з Польщею на виїзд у пункті пропуску "Устилуг" — 75. Менші черги фіксували в "Угринові" — 45, "Краківці" та "Грушеві" — по 20 машин, у "Нижанковичах" — 15 і "Шегинях" — 10.На кордоні зі Словаччиною на пункті пропуску "Ужгород" черга складала 45 авто, на "Малому Березному" — 30.На кордоні з Угорщиною 30 легкових машин чекали на проходження кордону на пункті пропуску "Лужанка", 20 — на "Дзвінковому", ще по 15 — на "Вилку" та "Косино", а також вісім — на "Тисі".На кордоні з Румунією 20 авто накопичилося на пункті пропуску "Порубне" та по п’ять — на "Дяківцях" і "Красноїльську".Минулого року пасажиропотік через кордон цього тижня був таким самим — 778 тисяч, лише потік на в’їзд — на три тисячі менший — 402 тисячі, а потік на в’їзд настільки ж більший — 376 тисяч.Торік пасажиропотік у протримався на цьому піковому рівні ще тиждень, після чого у другій половині серпня потрохи зменшувався, а потім сильно впав у першій половині вересня з початком нового навчального року.Нагадаємо, що в тиждень з 11 по 17 липня пасажиропотік через український західний кордон збільшився на 3,5% — до 760 тисяч після зростання на 1,2% тижнем раніше. Потік на в'їзд у вихідні суттєво перевищував потік на виїзд..

Молдова готує пропозиції щодо можливості надання Україні 20 локомотивів. Також країни працюють над відкриттям нового спільного пункту пропуску та забезпеченням безперешкодного транзиту українських вантажів.Про це повідомив міністр із відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Домовленості з Молдовою переводимо в конкретні рішення", — наголосив він.За його словами, як і планували під час попередньої відеорозмови, провели на Одещині робочу зустріч із віцепрем’єр-міністром, міністром інфраструктури та регіонального розвитку Молдови Володимиром Болею."Наш пріоритет — безперешкодний рух від Одеси до дунайських регіону. Для цього маємо забезпечити вільний і безпечний транзит семикілометровою ділянкою дороги М-15 у районі Паланки. А також готуємося до відкриття нового спільного пункту пропуску", — зазначив український міністр.Він також додав, що Молдова готує пропозиції щодо можливості надання Україні 20 локомотивів — такою буде допомога сусідів у залізничній сфері.Також, за словами міністра, важливо забезпечити конкурентну вартість перевезень і додаткові маршрути для українських вантажів через Молдову до румунського порту Констанца."Результат цієї роботи має бути практичним: більше маршрутів, швидший кордон і стійкіша логістика між Україною, Молдовою та Європейським Союзом", — підсумував Микола Калашник.Нагадаємо, що сьогодні до поліції Штефан-Воде (Молдова) приблизно о 13:20 надійшло повідомлення про потужний вибух у районі населеного пункту Крокмаз. Після вибуху розпочалася пожежа рослинності. Це наслідок детонації безпілотника..

Державна податкова служба та Державна прикордонна служба запровадили автоматизований обмін інформацією. Там запевнили, що це не вплине на правила перетину кордону, але має допомогти ефективніше виявляти податкові порушення.Про це повідомила пресслужба Державної податкової служби України (ДПС). Відповідний договір підписали податкова очільниця Леся Карнаух і виконувач обов’язків головиолови Державної прикордонної служби Валерій Вавринюк. Податківці пояснили, що автоматизований доступ до систем забезпечить швидшу роботу відомств. Бо раніше доводилося витрачати чимало часу на листування й окремі запити. Тепер уся інформація — захищена, а вся робота — винятково в межах повноважень двох відомств. "Важливо! Автоматизований доступ — це не про нові перевірки, обмеження чи додаткові повноваження. Правила перетину державного кордону також не змінюються. Але тепер ДПС зможе ще швидше виявляти фіктивні операції, схеми "сірого" імпорту чи експорту, схеми ухилення від оподаткування, точніше виявляти податкове резидентство. По суті, ефективніше протидіятимемо тіньовій економіці", — пояснила Леся Карнаух.Виконувач обов'язків Голови Державної прикордонної служби України Валерій Вавринюк наголосив, що цифровізація міжвідомчої взаємодії є одним із ключових напрямів розвитку інституцій."Автоматизований обмін інформацією дозволить значно скоротити час опрацювання запитів, підвищити ефективність роботи обох служб та забезпечити належний рівень захисту інформації", — зазначив він.Раніше податкова запитувала дані через листи. Прикордонникам доводилося вручну опрацьовувати кожен лист і готувати відповіді. Тепер процес автоматизовано. Працівник ДПС формує запит в електронній формі, а система автоматично формує відповідь за лічені секунди без залучення працівників у ручний процес.Для чого потрібні ці даніІнформація про перетин кордону використовується податковою у сукупності з іншими даними у таких випадках:визначення податкового резидентства: перевірка статусу фізичних осіб (зокрема, перебування в Україні понад 183 дні протягом року) для точного розрахунку податкових зобов'язань і уникнення подвійного оподаткування;запобігання фіктивним операціям: виявлення фактів, коли фінансово-господарські документи чи звітність підприємства підписуються керівником, який на дату підписання фактично перебував за межами України; захищений канал зв'язку: обмін проходить на центральному рівні через Національну систему конфіденційного зв’язку;точкові запити: кожен запит є точковим і формується виключно щодо однієї особи або одного транспортного засобу за наявності чіткої правової підстави;персоналізований доступ: кожен запит підписується Кваліфікованим електронним підписом (КЕП) конкретного посадовця ДПС із накладанням електронної позначки часу;повний аудит: усі дії користувачів фіксуються в електронних журналах аудиту, що повністю виключає несанкціонований чи анонімний перегляд інформації."Така взаємодія жодним чином не змінює правила або тривалість перетину державного кордону", — наголосили податківці.Вони додали, що обмін даними здійснюється винятково в межах внутрішньої аналітичної роботи. Наявність податкових питань чи заборгованості не є підставою для обмеження права виїзду за кордон — таке рішення, як і раніше, ухвалюється виключно судом у порядку, визначеному законом.Нагадаємо, що з 30 липня послуга з реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб, які є платниками податків (ДРФО), й отримання електронної картки платника податків з QR-кодом стала доступною для всіх повнолітніх громадян за кордоном..