# пункт пропуску

У дев’ятий тиждень цього року пасажиропотік через український західний кордон зріс на 5,6% — до 434 тисячі. В неділю, 8 березня, черги зафіксували тільки на двох пунктах пропуску.Про це повідомив "Інтерфакс-Україна" з посиланням на дані щоденної статистики Державної прикордонної служби України."Останні чотири тижні кількість перетинів кордону на виїзд з України більша за кількість перетинів на в’їзд, хоча попередні п’ять тижнів ситуація була зворотною, попри наслідки обстрілів і морози", — йдеться в повідомленні.Цього тижня кількість перетинів кордону на виїзд збільшилася до 224 тисяч із 212 тисяч тижнем раніше, тоді як на в’їзд — до 210 тисяч зі 199 тисяч.Кількість транспортних засобів, які долали пункти пропуску, на тижні теж зросла до 119 зі 116, а кількість машин із гуманітарними вантажами — до 544 із 496 тижнем раніше.За даними Держприкордонслужби, станом на 15:00 неділі черги на виїзд були тільки у пункті пропуску "Устилуг" на кордоні з Польщею — 25 легкових авто та "Ужгород" на кордоні із Словаччиною — 20 авто та 2 автобуси.Сумарні показники перетину кордону на цьому тижні майже наздогнали минулорічні, від яких вони відставали цієї суворішої зими. Тоді за подібні сім днів з України виїхало 222 тисяч людей, а в’їхало 218 тисяч, а потік машин був навіть меншим — 117 тисяч.Торік цього тижня фіксували збільшення пасажиропотоку на 1,1%, а наступного тижня він знизився на 3,0%.Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року та становив 409 тисяч осіб. Однак із кінця вересня, можливо, під впливом новин про мобілізацію в Росії та "псевдореферендуми" на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тисяч осіб.За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тисяч, за третій — на 187 тисяч, за четвертий — на 221 тисячу, з початку п’ятого — на 29 тисяч.Нагадаємо, 10 лютого стало відомо, що Україна та Молдова узгодили відкриття нового міжнародного автомобільного пункту пропуску на спільному кордоні. Він працюватиме цілодобово й обслуговуватиме як пасажирські, так і вантажні перевезення..

З п’ятниці, 27 лютого, стартує оновлення електронних черг на пунктах пропуску з Польщею — "Рава-Руська — Хребенне" та "Краківець — Корчова". Це стосується вантажівок. Про це повідомила пресслужба Міністерства розвитку громад і територій України."Відтепер для вантажівок масою понад 7,5 тонн (включно), незалежно від того, це порожній чи завантажений транспортний засіб, реєстрація буде відбуватися в одну чергу", — йдеться в повідомленні. У відомстві пояснили, що рішення відображає поточну ситуацію на пунктах пропуску з перетином кордону та потребу забезпечити прогнозований перетин кордону для всіх типів вантажівок."Тобто єдина черга дозволить точніше прогнозувати час перетину кордону для всіх перевізників", — деталізували в міністерстві.Зокрема, 27 лютого о 15:00 закриється запис в окрему чергу для порожніх вантажівок. З того часу, всі вантажівки (порожні та завантажені) мають реєструватись у чергу "Для вантажівок ≥ 7,5 тонн". Виняток — товари 1-24 групи, для яких, як і раніше, буде існувати окрема черга."Відповідні оновлення стосуються як черг на пункті пропуску "Краківець", так і "Рава-Руська", — акцентували в міністерстві.Там також констатували, що таким чином на кожному з цим пунктів пропуску буде існувати по дві черги: для всіх вантажівок та для товарів 1-24 групи."Просимо перевізників врахувати зміни під час планування маршрутів і бронювання місця в системі "єЧерга". Команда "єЧерги" продовжує вдосконалювати механізми розрахунку орієнтовного часу очікування в системі на основі аналізу фактичних потоків і з урахуванням потреб ринку", — підсумували в Міністерстві розвитку громад і територій України.Нагадаємо, 22 лютого в ДПСУ повідомляли, що пасажиропотік через український західний кордон у сьомий тиждень після Нового року, з 14 по 20 лютого, зріс на 3%. Він сягнув позначки в 406 тисяч осіб..

Пасажиропотік через український західний кордон у сьомий тиждень після Нового року, з 14 по 20 лютого, зріс на 3%. Він сягнув позначки в 406 тисяч осіб.Про це свідчать дані щоденної статистики Державної прикордонної служби України (ДПСУ).Упродовж останніх двох тижнів кількість перетинів кордону на виїзд з України більша за кількість перетинів на в’їзд, хоча попередні п’ять тижнів ситуація була зворотною, попри наслідки обстрілів та морози.Цього тижня кількість перетинів кордону на виїзд збільшилася до 214 тисяч з 204 тисяч тижнем раніше, тоді як на в’їзд — до 192 тисяч зі 190 тисяч.Кількість транспортних засобів, які проїхали через пункти пропуску, вже сьомий тиждень поспіль перебуває на рівні близько 110 тисяч, тоді як кількість машин із гуманітарними вантажами скоротилося до 524 з 539 тижнем раніше.За інформацією Держприкордонслужби, станом на 18:00 неділі на всьому західному кордоні невеликі черги на виїзд по 20 легкових автомобілів — лише в пунктах пропуску "Устилуг" і "Краківець" на кордоні з Польщею, ще 10 авто чекали проходження кордону з Угорщиною у пункті пропуску "Лужанка".Сумарні показники перетину кордону цього тижня менше за минулорічні на 4,7%. Тоді за подібні сім днів з України виїхало 214 тисяч людей, а в’їхало 212 тисяч, потік машин теж був вищим — 115 тисяч.Торік цього тижня фіксували збільшення пасажиропотоку на 0,9%, а наступного тижня він приріс ще на 2,1%.Як відомо, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року та складав 409 тисяч осіб. Однак із кінця вересня, можливо, під впливом новин про мобілізацію в Росії та "псевдореферендуми" на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в'їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно сягнуло 223 тисячі осіб.За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в'їзд на 25 тисяч, за третій — на 187 тисяч, а з початку четвертого — на 202 тисяч.Нагадаємо, 10 лютого стало відомо, що Україна та Молдова узгодили відкриття нового міжнародного автомобільного пункту пропуску на спільному кордоні. Він працюватиме цілодобово й обслуговуватиме як пасажирські, так і вантажні перевезення..

У четвер, 19 лютого, на українсько-румунському кордоні ввели тимчасові обмеження для руху транспорту. Причина — погіршення ситуації на дорогах через снігопади.Про це повідомили в Державній прикордонній службі України (ДПСУ). Там уточнили, що це стосується насамперед вантажного транспорту."За інформацією прикордонної поліції Румунії, у зв’язку з ускладненням погодних умов та значними опадами тимчасово призупинено оформлення вантажних автомобілів і транспортних засобів для пасажирських перевезень", — ідеться в повідомленні.Зокрема, така ситуація виникла в пункті пропуску "Ісакча" (суміжний з українським пунктом пропуску "Орлівка")."Рух дозволено лише для легкових автомобілів", — акцентували в Держприкордонслужбі.У ДПСУ попросили водіїв і перевізників врахувати таку інформацію під час планування маршрутів."Про відновлення пропускних операцій повідомимо додатково", — підсумували в Державній прикордонній службі України.До речі, вчора тимчасово обмежували рух усіх видів вантажного транспорту, а також пасажирських автобусів і мікроавтобусів на автомобільній дорозі державного значення М-15 Одеса — Рені в напрямку на Бухарест. Про це інформувала Державна митна служба України. Причиною назвали ускладненням погодних умов і наближенням активного циклону.Нагадаємо, в ДПСУ раніше повідомляли, що з 16 лютого запровадили тимчасове обмеження руху транспортних засобів через пункт пропуску "Солотвино — Сігету-Мармацієй". Пішохідне сполучення не обмежували..

З понеділка, 16 лютого, запроваджується тимчасове обмеження руху транспортних засобів через пункт пропуску "Солотвино — Сігету-Мармацієй". Пішохідне сполучення не обмежують.Про це повідомило Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України — Західний кордон."До уваги подорожувальників через українсько-румунський кордон. Із 16 лютого 2026 року запроваджується тимчасове обмеження руху транспортних засобів через пункт пропуску "Солотвино — Сігету-Мармацієй", — ідеться в повідомленні.Прикордонники уточнили, що в будні дні (понеділок — п’ятниця) з 9:00 до 16:00 оформлення транспортних засобів буде призупинятися."Пішохідне сполучення залишається без обмежень", — акцентували в Держприкордонслужбі.У відомстві пояснили, що обмеження пов’язані з реконструкцією мосту через річку Тиса."За попередньою інформацією, ремонті та реконструкційні роботи триватимуть близько 47 діб", — конкретизували в ДПСУ.Прикордонники попросили враховувати цю інформацію під час планування поїздок і, за можливості, обирати інші пункти пропуску.Нагадаємо, міністр внутрішніх справ Ігор Клименко інформував 10 лютого, що Україна та Молдова узгодили відкриття нового міжнародного автомобільного пункту пропуску на спільному кордоні. Він працюватиме цілодобово й обслуговуватиме як пасажирські, так і вантажні перевезення..

На кордоні з Угорщиною прикордонники виявили серію підроблених "зелених карт". І такі випадки останнім часом почастішали — фіксується не відповідність бланків установленим зразками.Про це повідомили в Західному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України — Західний кордон."У пункті пропуску "Лужанка" під час перевірки документів інспектори прикордонного контролю виявили низку ознак підробки страхових полісів", — ідеться в повідомленні.У ДПСУ додали, що поглиблена перевірка засвідчила відсутність належних елементів захисту та невідповідність бланків встановленим зразкам, до того ж надані документи не відображалися у відповідній базі даних."Загалом незаконно перетнути державний кордон автомобілями з фальсифікованими страховими документами намагалися четверо жінок і двоє чоловіків — усі громадяни України, мешканці Закарпатської області", — пояснили прикордонники.У діях зазначених осіб вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 358 Кримінального кодексу України — "Підроблення документів, печаток, штампів і бланків, збут чи використання підроблених документів". Відповідні повідомлення направлено до Національної поліції України.. "Упродовж минулої доби прикордонники Мукачівського загону задокументували шість випадків використання підроблених сертифікатів міжнародного страхування транспортних засобів", — констатували в Держприкордонслужбі.Нагадаємо, що від початку повномасштабного вторгнення Росії понад 70 чоловіків загинули, намагаючись незаконно перетнути кордон України. За словами речника Державної прикордонної служби України Андрія Демченка, найбільше смертельних випадків під час втечі за кордон трапилося 2023 та 2024 років..

Україна та Молдова узгодили відкриття нового міжнародного автомобільного пункту пропуску на спільному кордоні. Він працюватиме цілодобово й обслуговуватиме як пасажирські, так і вантажні перевезення.Про це повідомляє міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Сьогодні працювали з урядовою делегацією Республіки Молдова на чолі з прем’єр-міністром Александру Мунтяну. Радий був особисто вітати міністерку внутрішніх справ Республіка Молдова Даніеллу Місаїл-Нікітін. Підписали важливий протокол, який стосується переміщення людей і вантажів через наш спільний кордон", — написав він.Український міністр уточнив, що йдеться про доповнення до угоди 1997 року щодо пунктів пропуску."Ми офіційно додаємо до переліку міжнародних автомобільних іще один пункт пропуску — з цілодобовим режимом роботи для пасажирського та вантажного сполучення", — акцентував Клименко.За його словами, таке підписання — важливий крок для практичної реалізації проєкту. Протокол створює правову основу для відкриття пункту пропуску та дозволяє закласти необхідне фінансування в Державному бюджеті України."Облаштування пункту пропуску вже в процесі — з українського боку цією роботою опікується Агентство відновлення", — деталізував очільник МВС України.На його переконання, відкриття нового пункту пропуску дасть практичний результат:збільшення пропускної спроможності вантажних перевезень;ефективніший експорт / імпорт через Молдову та Румунію;посилення "Шляхів солідарності";зменшення навантаження на інші пункти пропуску."У час війни кордон — це не лише контроль, а й логістика, економіка та підтримка людей. Крок за кроком ухвалюємо важливі рішення, які працюють задля обидвох країн як зараз, так і на перспективу", — підсумував Ігор Клименко.Нагадаємо, що сьогодні також прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко та прем’єр-міністр Молдови Александр Мунтяну обговорили торгово-економічну співпрацю. Зокрема, вони домовилися про продовження роботи над спрощенням процедур проходження кордону..

У понеділок, 26 січня, на українсько-польському кордоні стався технічний збій у роботі бази даних прикордонної служби Польщі. На декількох пунктах пропуску зафіксовано накопичення транспортних засобів.Про це повідомили в Telegram-каналі Державної прикордонної служби України (ДПСУ)."У всіх польських пунктах пропуску, що межують з Львівською та Волинською областями, стався технічний збій у роботі бази даних прикордонної служби Республіки Польща", — йдеться в повідомленні.Українські прикордонники зазначили, що на теперішній момент спеціалісти працюють над усуненням неполадок. Скільки це триватиме — невідомо."Просимо врахувати цю інформацію під час планування подорожі. Зараз накопичення транспортних засобів у напрямку виїзду та в'їзду незначне", — зауважили в ДПСУ.У Держприкордонслужбі пообіцяли додатково повідомити про відновлення повноцінної роботи та подякували за розуміння ситуації.Також прикордонники попередили подорожувальників, що потяги будуть оформлюватися у сповільненому режимі.Як відомо, минулої п’ятниці польські фермери влаштували акцію протесту поблизу пункту пропуску "Долгобичув — Угринів" на кордоні з Україною. При цьому проїзд до кордону не блокувався, особливих наслідків для перетину українсько-польського кордону такі протести не мали.Нагадаємо, речник ДПСУ Андрій Демченко розповів в інтерв’ю TrueUA, що виїзд з країни не завжди минає без перешкод: чимало громадян стикаються з відмовами просто на кордоні. Причини можуть бути різними, однак найпоширеніша з них — проблеми з документами..

Правоохоронці зупинили спробу незаконного ввезення великої партії електроніки на українському кордоні. Йдеться про товар на понад 35 мільйонів гривень, який намагалися приховано перевезти через пункт пропуску у Львівській області.Про це повідомила пресслужба Бюро економічної безпеки України (БЕБ)."Припинено спробу контрабанди техніки відомого бренду на понад 35 мільйонів гривень: детінізація ринку триває", — йдеться в повідомленні.Детективи територіального управління БЕБ у Львівській області проводять досудове розслідування щодо схеми незаконного ввезення великої партії електроніки відомої торгівельної марки через державний кордон."Під час огляду мікроавтобуса Renault в одному з пунктів пропуску виявлено спеціально обладнану схованку, в якій було загалом 829 одиниць електронної техніки", — пояснили в Бюро.За попередніми оцінками, ринкова вартість вилученого майна становить понад 35 мільйонів гривень. Товар вилучено. Детективи на підставі повідомлення Львівської митниці внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за вказаним фактом."Установлюється повне коло осіб, причетних до організації каналу контрабанди, та походження товару", — наголосили в БЕБ."Подібні схеми не лише завдають збитків державному бюджету через несплату митних платежів, а й створюють умови для недоброчесної конкуренції на внутрішньому ринку електроніки. Досудове розслідування триває", — підсумували в Бюро економічної безпеки.Нагадаємо, що 28 жовтня Бюро економічної безпеки України запустило інструмент StopShadowBot (чат-бот у Telegram-каналі). Йдеться про збір повідомлень про економічні правопорушення..

Український кордон у воєнний час — це не лінія контролю, а зона постійної напруги й бойової готовності. Обстріли, застосування дронів, спроби прориву диверсійно-розвідувальних груп і активність противника в прикордонних громадах змінюють характер служби та підходи до оборони держави.Про те, де ворог найактивніший, як змінюється його тактика, яку роль відіграють прикордонники у стримуванні загроз і який вигляд має оборона кордону на четвертому році повномасштабної війни, ми поговорили в інтерв’ю з речником Державної прикордонної служби України Андрієм Демченком.Актуальна ситуація на кордоні— Якою зараз є загальна оперативна ситуація на кордонах України, і в яких регіонах спостерігається найвища активність противника?— Звісно, що кордон з Росією — це той напрямок, де противник, ворог, країна-терорист Росія також здійснює свої кроки щодо спроб розширити зону бойових дій на території України. Фактично лінія кордону з Росією — це така ж сама лінія фронту, як і Покровський, Лиманський, Куп’янський чи Краматорський напрямки. Бо хоч на більшості ділянок кордону з Росією немає постійних активних бойових дій, утім є напрямки, де ворог також здійснює свої кроки й дії щодо розширення зони боїв.Якщо прив’язуватися конкретно, то це Сумщина — Хотінська та Юнаківська громади, де ворог, знову ж таки, хоч і нині менш активно застосовує малі піхотні групи для просування, але не полишає спроб розширити зону боїв на цьому напрямку. Також Краснопільська громада, населений пункт Грабовський, який розташований безпосередньо на лінії кордону. Наприкінці минулого року противник заходив своїми групами в цей населений пункт, намагаючись розширити зону боїв далі, однак вийти за його межі не зміг. Завдячуючи героїзму українських воїнів із підрозділів Збройних сил та Державної прикордонної служби, зазнаючи втрат, противник не може здійснити там подальших кроків.Харківщина — це, в першу чергу, напрямок населеного пункту Вовчанськ, а також напрямки населених пунктів Сотницький Козачок, який, до речі, також розташований безпосередньо на лінії кордону, та Дворічанський. Це ті ділянки, де ворог проявляє найбільшу активність, але, знову ж таки, за останній час вона дещо менша, ніж раніше.Інший напрямок — кордон з Білоруссю. Хоч він і вкрай відмінний від кордону з Росією, і там немає активних бойових дій, ми не бачимо по той бік кордону якоїсь активності білоруських силових структур чи збройних сил. Водночас загалом кордон з Білоруссю для нас є таким самим важливим напрямком у плані безпеки й оборони, як і кордон з Росією, адже Білорусь, на жаль, продовжує підтримувати країну-терористку.— Як ДПСУ сьогодні оцінює ризики з боку Білорусі та як вибудовується оборона на цьому напрямку?— Ще раз зазначу, що якихось безпосередніх дій по нашому кордону з території Білорусі немає, як немає й активності у напрямку нашого коридону. Звісно, Білорусь тримає там певну кількість своїх підрозділів, але це вже триває фактично роками. Тим самим Білорусь намагається якось довести, напевно, або собі, або для підтримки Росії — з акцентом на те, що такі дії вони роблять для того, аби уберегтися від України, начебто Україна становить загрозу для Білорусі.Але при цьому, звісно, забувають початок повномасштабного вторгнення, коли саме Білорусь відкривала свій кордон для російських військ. Менше з тим, наше завдання — мати сильні оборонні позиції по лінії кордону, на прикордонні. І до того моменту, коли погодні умови дозволяли здійснювати необхідні роботи з інженерного погляду, нарощувалися окремі ділянки і в фортифікаційному відношенні на прикордонні, для того щоб кожен український воїн мав усі можливості протидіяти будь-якій агресії, яка може йти з території Білорусі — чи самостійно, чи із залученням підрозділів армії Росії.Водночас за тим, як розвивається ситуація на території Білорусі, звісно, стежать підрозділи розвідки, для того щоб надалі Сили оборони України могли вчасно відреагувати на будь-які ризики.— Як сьогодні змінилася тактика росіян у прикордонних регіонах порівняно з початком, наприклад, повномасштабного вторгнення?— На початку повномасштабного вторгнення вони, звісно, очікували якоїсь парадної ходи. Разом із тим, станом на зараз, якщо говорити про ситуацію, яку ми маємо, Чернігівщина, Сумщина та Харківщина — це щоденні обстріли. Артилерія, міномети, танки, безпілотні літальні апарати.І ось, власне, безпілотники: протягом 2025 року Росія істотно збільшила удари саме із застосуванням цих засобів, тоді як наприкінці 2024 року переважали обстріли артилерійськими засобами. Найбільша кількість обстрілів припадає на Сумську та Харківську області.І тут треба розуміти, що ворог, звісно, б’є по позиціях українських захисників, намагаючись, зокрема, руйнувати наші оборонні споруди та знищувати позиції. Але це також і прицільні обстріли населених пунктів, через що фактично страждають мирні люди, які проживають у прикордонні, особливо в тих населених пунктах, що максимально близько прилягають до кордону з Росією.Поточні загрози та виклики— Ви згадали про БпЛА. Які ще загрози нині фіксує ДПСУ в прикордонних громадах? Наскільки активною є діяльність диверсійно-розвідувальних груп або обстріли авіацією?— В окремі періоди ворог досить активно застосовував авіацію. Зараз, фактично, відмічається певний спад у завдаванні таких ударів, але, знову ж таки, вони ніколи повністю не зникали. КАБами противник також намагається бити, щоби знищувати позиції українських воїнів, особливо на тих напрямках, про які я говорив раніше.Намагаючись просунутися своїми піхотними групами і не досягаючи поставлених цілей, ворог залучає різні засоби ураження, зокрема й авіацію, скидаючи керовані авіаційні бомби, аби стерти позиції українських захисників і полегшити просування піхотних груп. Але, знову ж таки, активність авіації зараз дещо менша, ніж це було раніше.Водночас нікуди не зникає загроза від застосування ворогом диверсійно-розвідувальних груп. Цей напрямок за останній період також став дещо менш активним з боку противника, але повністю не зник. Періодично спроби заходу ворожих ДРГ зберігаються.До прикладу, в попередні роки, особливо на початку повномасштабного вторгнення, такі спроби фіксувалися на Чернігівщині, згодом — у межах Сумської та Харківської областей. За останній період найбільше спроб заходу ворожих ДРГ фіксується саме в межах Сумської області, зокрема на півночі Сумщини, ближче до Чернігівської області.Що стосується Чернігівщини, то за останній час активність ворога із застосуванням ДРГ зі спробами заходу на територію України значно зменшилася. На Харківщині такі спроби також фіксуються, але ворожі групи викриваються.Водночас завдання у ДРГ можуть бути різні. Вони не завжди йдуть одразу на спробу самостійно вибити позиції українських захисників. Їхня основна мета — провести розвідку, встановити побудову нашої оборони, щоб надалі по цих позиціях можна було завдавати ударів більш потужним озброєнням. Також ідеться про мінування місцевості: закладаючи вибухівку, ворог розраховує, що на цих засобах підірвуться українські воїни.Раніше були випадки, коли на таких вибухових пристроях підривалися й мирні люди, які пересувалися у прикордонні. І, звісно, в окремі моменти це також спроби таких груп атакувати позиції українських воїнів, зокрема з метою захоплення в полон наших захисників.— Як масове застосування дронів-камікадзе вплинуло на роботу прикордонних підрозділів?— Прикордонні підрозділи зараз на кордоні з Росією та з Білоруссю — це вже не той класичний приклад охорони кордону, як багато хто може уявляти. Тобто немає патрулювання кордону, немає прикордонних нарядів, які ходять уздовж кордону з песиками, спостерігаючи за тим, що відбувається по той бік кордону.Зараз військовослужбовці Державної прикордонної служби та наші підрозділи є частиною Сил оборони України на тих напрямках, де ведуться особливо активні бойові дії. І це, зокрема, кордон з Росією. Фактично наші підрозділи діють за загальним задумом Генерального штабу Збройних сил України та перебувають у підпорядкуванні органів військового управління, маючи при цьому власні смуги оборони або виконуючи завдання конкретної бригади Збройних сил України.Тому застосування ворогом різних засобів, зокрема й безпілотників — як тих, що здійснюють скиди, так і FPV-дронів, у тому числі FPV на оптоволокні, — впливає не лише на прикордонників, а загалом на всі Сили оборони нашої держави. Адже за допомогою цих засобів ворог намагається досягти своїх цілей, зокрема знищувати нашу логістику. Йдеться не лише про удари по позиціях українських захисників, як ми говорили раніше, а й про спроби обмежити наші ресурси для забезпечення позицій, які утримують оборону на кордоні з Росією.Взаємодія та робота в зоні бойових дій— Поговорімо про роботу ДПСУ у зоні бойових дій. Як на сьогодні відбувається взаємодія прикордонників із ЗСУ та іншими силами оборони?— Як я вже казав, загалом підрозділи Державної прикордонної служби та, власне, і Національної гвардії діють за загальним задумом Генерального штабу. Є органи військового управління, у підпорядкуванні яких перебувають і наші підрозділи. Взаємодія відбувається шляхом визначення нам завдань на тому чи іншому напрямку — чи то окремої смуги оборони, чи то під час виконання завдань у складі конкретної бригади Збройних сил України.Фактично 50% усього особового складу Державної прикордонної служби виконують завдання не на кордоні з країнами Європи чи з Молдовою, а перебувають у складі Сил оборони нашої держави. За час повномасштабного вторгнення, зокрема, було створено повноцінні чотири прикордонні загони, які можна прирівняти до формувань бригадного типу, за аналогією зі Збройними силами України.Також у нас є значна кількість прикордонних комендатур швидкого реагування. Це аналоги батальйонів Збройних сил України, які мають на озброєнні необхідні засоби — так само, як і ЗСУ, — для повноцінної протидії противнику на різних напрямках: чи то на кордоні з Росією, чи для виконання завдань на кордоні з Білоруссю, чи для повноцінних дій безпосередньо на лінії фронту.Нині, виконуючи завдання і на Покровському напрямку, і на Краматорському, Лиманському, Куп’янському — на найбільш гарячих ділянках — військовослужбовці ДПСУ проявляють великий героїзм, стримуючи противника та завдаючи йому значних втрат.Окремо варто відзначити розвиток у нашій системі підрозділів розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів. Один із них — підрозділ "Фенікс". Він входить до трійки лідерів серед усіх складових Сил оборони України, а його результативність у знищенні як живої сили противника, так і техніки перебуває на досить високому рівні.Окрім піхоти та дронів, за час війни прикордонники наростили й свою артилерійську складову. На початок повномасштабного вторгнення це були фактично кілька мінометів. Нині ж ми маємо і великі калібри, і навчені підрозділи та розрахунки, які застосовують ці засоби для стримування ворога й знищення всього того, що він використовує проти нас.— Як Держприкордонслужба співпрацює з місцевими громадами на прикордонних територіях?— Співпраця була і раніше, співпраця залишається і зараз, насамперед для того, щоб забезпечити безпеку людей та інформування про ті кроки, яких можна очікувати від ворога. І, звісно, у разі, якщо органи місцевої влади — якщо говорити безпосередньо про кордон з Росією — звертаються з проханням, щоби наші військовослужбовці або підрозділи допомогли з евакуацією людей, прикордонники до цього долучаються.Загалом досить часто плутають, чим саме займаються прикордонники. Багато хто вважає, що саме наші підрозділи забезпечують евакуацію людей з прикордоння, тоді як ця робота покладена на органи місцевої влади. Але, звісно, Державна прикордонна служба не відмовляється від допомоги. Якщо є необхідність і до нас звертаються з такими проханнями, ми також долучаємося і допомагаємо.Технології та посилення кордону— Які нові технології Держприкордонслужба впроваджує для контролю кордону та виявлення загроз? Наскільки ефективними є сучасні системи спостереження, тепловізори, дрони?— Це вже інший напрямок, у межах якого прикордонникам визначено завдання щодо захисту кордону. Йдеться, в першу чергу, про кордон з країнами Європи та кордон з Молдовою. Щодо окремих технічних засобів, які ми нарощуємо, то це, звісно, системи відеоспостереження.Чим більше таких відеосистем буде розгорнуто на кордоні, тим легше контролювати великі ділянки кордону, які ми маємо, і, відповідно, вчасно викривати спроби порушень — не допускаючи їх та затримуючи осіб, які намагаються незаконно перетнути державний кордон або вчинити інші протиправні дії.Системи відеоспостереження — як стаціонарні, так і мобільні — активно розгортаються на всіх ділянках кордону з країнами Європи, а також, звісно, на кордоні з Молдовою.Окремо варто розуміти, що, крім стаціонарних систем відеоспостереження, застосовуються й так звані фотопастки. Ними насичується прикордоння для того, щоб на маршрутах можливих спроб незаконного перетину кордону своєчасно виявляти такі дії.Звісно, ми також застосовуємо безпілотні літальні апарати, за допомогою яких моніторимо як лінію державного кордону, так і прикордонну місцевість. Водночас варто зазначити, що у складі ДПСУ є й власна авіація, яка також залучається до виконання завдань із охорони державного кордону.— Чи планується посилення технічного забезпечення прикордонних ділянок нашої країни найближчим часом і, якщо так, то якими саме системами?— Ця робота не припиняється. Звісно, ще до повномасштабного вторгнення окремі напрямки вже мали певну кількість систем відеоспостереження, однак їх фактично недостатньо. Щоб повноцінно контролювати державний кордон і щоби прикордонні наряди могли вчасно реагувати на всі спроби його порушення, таких відеосистем потрібно значно більше.Державна прикордонна служба не зупиняється у цьому напрямку. Постійно ведеться робота як за бюджетні кошти, так і у співпраці з міжнародними партнерами, щоб необхідні системи відеоспостереження були в розпорядженні ДПСУ та могли бути встановлені по всій протяжності державного кордону.— Які реформи або зміни, на вашу думку, допоможуть зміцнити кордон у середньостроковій перспективі?— Зараз активно розвивається інтегроване управління державним кордоном. І до цієї роботи долучена не лише Державна прикордонна служба. Це різні суб’єкти в Україні, які працюють у цьому напрямку, зокрема Кабінет міністрів, а також інші органи контролю, що виконують завдання на державному кордоні й можуть надавати необхідну інформацію для забезпечення його безпеки.Усі ці процеси активно розвиваються в Україні. Вони затверджуються на рівні урядових розпоряджень, існують відповідні плани щодо впровадження інтегрованого управління кордонами. Звісно, ми також бачимо зацікавленість міжнародних партнерів у тому, що Україна розвиває цей напрямок.У країнах Європи інтегроване управління кордонами вже не перший рік успішно впроваджується. Так само і Україна розвиває цю систему, поєднуючи зусилля з нашими партнерами — країнами, з якими ми межуємо, — щоб повноцінно забезпечувати захист і безпеку спільних ділянок кордону по обидва його боки.Кадрова ситуація та мобілізація— На сьогодні гостро стоїть питання мобілізації та забезпечення достатнього кадрового резерву. Наскільки зараз відчувається кадровий дефіцит у прикордонній службі й чи є достатньою ротація?— Наскільки це можливо, Державна прикордонна служба здійснює ротаційні заходи щодо тих підрозділів, які виконують завдання на лінії фронту або на кордоні з Росією, особливо тих, що перебувають у зонах активних бойових дій. Водночас ви маєте рацію: зараз триває війна, і Державна прикордонна служба, як і будь-яка складова Сил оборони нашої країни, потребує посилення особовим складом.Ми, так само як і Збройні сили чи інші військові формування, комплектуємося як за мобілізацією, так і на контрактній основі. І, на щастя, Державна прикордонна служба вже напрацювала свій авторитет. Тому ми бачимо, що якщо на початку повномасштабного вторгнення багато людей емоційно йшли до лав Сил оборони України, то нині це вже більш свідомий вибір — куди саме і до якого підрозділу долучитися: до Державної прикордонної служби, Збройних сил, Національної гвардії чи інших складових Сил оборони.Ми також не стоїмо на місці й розвиваємо власні рекрутингові центри, щоб проводити необхідну роботу з інформування про наші можливості та, власне, про ті посади, на які ми очікуємо кандидатів. Адже свого часу у багатьох людей існував страх, що всі, хто потрапляє до війська, одразу опиняються в піхоті. Однак служба не обмежується лише піхотними посадами.Це широкий спектр напрямків, де можна реалізувати себе, захищаючи Україну: оператори безпілотних авіаційних комплексів, логістика, зв’язок, ІТ та інші спеціальності. Саме тому, демонструючи наші можливості, підрозділи та переваги служби, рекрутингові центри проводять необхідну роботу для залучення людей, які можуть обрати для себе як контрактну форму служби, так і мобілізацію. Крім того, окремі підрозділи ДПСУ в межах мобілізації дають можливість звертатися безпосередньо до них, оминаючи територіальні центри комплектування.— Наскільки активно зараз громадяни долучаються до служби в ДПСУ? Як за останній рік змінилася кількість охочих служити в Держприкордонслужбі — є тенденція до зростання чи спаду?— Я б сказав, що ситуація загалом стабільна. Тобто немає суттєвого спаду чи відтоку людей, так само немає й надто великого напливу. Водночас фактично щороку значна кількість громадян долучається до підрозділів Державної прикордонної служби.І, знову ж таки, йдеться про різні посади. Зокрема, це забезпечує активний розвиток підрозділів РУБпАК: туди також приходять люди як за мобілізацією, так і на контрактній основі.— Чи є регіони, де особливо активно долучаються до служби, або де, навпаки, відчувається нестача кадрів?— Державна прикордонна служба не представлена у всіх регіонах України. Наші основні регіони — це, передусім, ті, що розташовані ближче до державного кордону. Водночас, за результатами роботи рекрутингових центрів, можна відзначити, що люди з різних регіонів країни — зокрема із Заходу та Півдня — долучаються до лав Державної прикордонної служби.При цьому вони не завжди обирають для проходження служби саме ті регіони, звідки походять. Багато хто свідомо йде до бойових підрозділів, які виконують завдання як на лінії фронту, так і на кордоні з Росією.Це, знову ж таки, потребує системної роз’яснювальної роботи, щоб люди чітко розуміли, які завдання та напрями служби вони можуть обрати в лавах Державної прикордонної служби.Перетин кордону та пасажиропотоки— Чи зменшився святковий ажіотаж на кордоні й чи є черги на КПП? Які контрольно-пропускні пункти наразі найзавантаженіші?— Станом на зараз черг немає, адже новорічно-різдвяний період завершився, і пасажиропотік пішов на спад. Наприклад, за вчорашній день (запис інтерв'ю проводився 14 січня, — ред.) кордон перетнули близько 70 тисяч громадян — сукупно в обох напрямках за добу. Днем раніше цей показник становив приблизно 80 тисяч.Якщо говорити про весь новорічно-різдвяний період, то динаміка пасажиропотоку була дуже різною. Були пікові дні, коли кількість перетинів кордону сягала 155 тисяч. Переважно пасажиропотік тримався на рівні 110–140 тисяч перетинів на добу. Водночас у святкові дні — зокрема на Різдво, 25 грудня, або на Новий рік, 1 січня, — пасажиропотік різко зменшувався. Так, у перший день цього року кордон перетнули близько 32 тисяч громадян.Фактично зменшення пасажиропотоку призводить до зникнення черг. Натомість його зростання створює суттєве навантаження на пункти пропуску, особливо коли люди одночасно прибувають до одного й того самого КПП.Найбільші черги під час новорічно-різдвяного періоду, особливо в окремі дні, фіксувалися на кордоні з Польщею. Попри велику кількість пунктів пропуску, близько 50% усього пасажиропотоку традиційно припадає саме на польський напрямок. Тобто люди найактивніше використовують його як для виїзду з України, так і для в’їзду. Саме тому при зростанні пасажиропотоку там і виникають найбільші черги. Інші ділянки кордону також мали черги, але вони були значно меншими, ніж на кордоні з Республікою Польща.Наразі ж новорічно-різдвяний період завершився, і зменшення пасажиропотоку спостерігається вже не перший день. Можливо, на нього впливають і погодні умови. Хоча пункти пропуску працюють у штатному режимі, забезпечуючи оформлення як на виїзд, так і на в’їзд, складні погодні умови — зокрема опади — можуть ускладнювати доїзд до кордону або від нього. Через це частина людей, ймовірно, наразі утримується від далеких подорожей.— Як змінюється робота прикордонників під час пікових виїздів громадян, наприклад, у період Різдва?— Традиційно пікові навантаження припадають на зимовий період під час новорічно-різдвяних свят і на літній період, коли триває сезон відпусток і пасажиропотік суттєво зростає. У такі періоди, звісно, ми збільшуємо кількість інспекторських пар, які забезпечують оформлення громадян у пунктах пропуску.Це також постійна взаємодія з прикордонниками суміжних країн для обміну інформацією щодо завантаженості пунктів пропуску як на виїзд, так і на в’їзд, а також для координації спільних дій, щоб з обох боків кордону оформлення громадян відбувалося максимально інтенсивно.Водночас за час повномасштабного вторгнення ситуація суттєво змінилася, зокрема через відсутність повітряного сполучення. Раніше авіасполучення забирало значну частку пасажиропотоку, і багато людей перетинали кордон не через автомобільні пункти пропуску, а саме повітряним шляхом.Нині весь пасажиропотік зосереджений на кордоні з країнами Європи, на кордоні з Молдовою та Придністровським сегментом. Водночас пункти пропуску на кордоні з Білоруссю та Росією, як і на Придністровському напрямку, рішенням уряду ще з початку повномасштабного вторгнення залишаються закритими, і пропускні операції там не здійснюються.Саме тому як зараз, так і протягом усього воєнного періоду, навантаження на пункти пропуску суттєво зросло, особливо на кордоні з Польщею.Порушення, документи та зловживання— Нерідко у новинах з’являються повідомлення про те, що українці намагаються нелегально перетнути кордон і вдаються до підробки документів. Чи зросла кількість людей, які намагаються виїхати з України за підробленими документами?— Спроби незаконного перетину кордону з початку дії воєнного стану справді зросли. Це пов’язано з наявними обмеженнями щодо виїзду, особливо якщо говорити про категорію чоловіків-громадян України віком від 18 до 60 років. З серпня минулого року дозволено також виїзд чоловікам віком від 18 до 22 років включно, але за умови наявності не лише паспортного документа, а й військово-облікового документа.Цій категорії також відмовляють у виїзді, якщо людина не має необхідних документів, зокрема військово-облікового, або якщо вона обіймає посаду на державній службі. Адже навіть у цій віковій категорії державним службовцям дозволено виїзд лише у службове відрядження.Водночас з початку воєнного стану кількість спроб незаконного перетину кордону суттєво зросла. Передусім це стосується так званої "зеленої ділянки" кордону — тобто поза межами пунктів пропуску, адже саме таким способом люди найчастіше намагаються незаконно перетнути державний кордон.Якщо говорити про конкретні ділянки, то на першому місці нині перебуває кордон з Румунією, на другому — кордон з Молдовою. У перші роки повномасштабної війни ці напрямки фактично мали однакові показники, однак зараз чітко простежується лідерство румунського напрямку. На інших ділянках — з Угорщиною, Словаччиною та Польщею — таких спроб суттєво менше.За останній рік також зафіксовано зростання спроб незаконного перетину кордону на ділянках з Білоруссю. Хоча їх і значно менше, ніж на кордоні з країнами Європи, динаміка упродовж 2025 року дещо зросла.Окрім цього, фіксуються й спроби незаконного перетину кордону через пункти пропуску — тобто там, де існує можливість легального виїзду. У таких випадках люди намагаються використати підроблені документи або сфальшувати підстави для виїзду. Втім, подібних випадків значно менше, ніж спроб перетину кордону поза пунктами пропуску.Варто зазначити, що за незаконний перетин "зеленої ділянки" кордону порушники несуть адміністративну відповідальність. Натомість у випадках використання підроблених документів або спроб підкупу інспектора пункту пропуску для незаконного виїзду особи вже притягуються до кримінальної відповідальності.— Чи плануються оновлення правил щодо військовозобов’язаних і як Держприкордонслужба готується до можливих змін?— Зміни, а загалом і правила, які регламентують перетин державного кордону, встановлюються рішеннями уряду. Неодноразово, зокрема й під час дії воєнного стану, до постанови Кабінету міністрів №57 щодо правил перетину кордону громадянами України вносилися зміни, і Державна прикордонна служба їх виконує.Тобто, якщо в майбутньому — завтра, через місяць чи в інший час — урядом буде ухвалено рішення про внесення змін щодо тієї чи іншої категорії громадян, і ці зміни набудуть чинності, то, звісно, Державна прикордонна служба та наші інспектори в пунктах пропуску діятимуть відповідно до цих рішень і забезпечуватимуть їх виконання.— Громадянам іноді відмовляють у виїзді за кордон. Які документи найчастіше викликають сумніви у прикордонників?— Нині найбільше відмов у перетині кордону отримують саме чоловіки віком від 18 до 60 років. Основна причина — відсутність військово-облікового документа, як це передбачено правилами перетину кордону, затвердженими урядом. Також трапляються випадки, коли особа слідує як супровід людини з інвалідністю, але не має підтверджувальних документів, визначених цими правилами. Саме щодо цієї категорії громадян ми фіксуємо найбільшу кількість відмов.Окремі відмови пов’язані з тим, що людина, наприклад, планує виїзд у відпустку, але при цьому перебуває на державній службі. Для такої категорії передбачена можливість виїзду лише у службове відрядження, і в разі його відсутності виноситься відмова.Водночас варто звернути увагу й на інші категорії — зокрема жінок і дітей. Тут досить часто відмови пов’язані з тим, що паспортний документ є протермінованим. Люди інколи не перевіряють термін його дії, й уже на кордоні з’ясовується, що паспорт недійсний, що є підставою для відмови у перетині кордону.Також трапляються випадки, коли люди беруть із собою чужий документ. За їхніми словами, це буває випадково, однак навіть у таких ситуаціях громадяни сподіваються перетнути кордон, що, звісно, є неможливим.— А у яких випадках при виїзді дитини за кордон можуть відмовити через документи та чому це трапляється найчастіше?— Щодо дітей, то під час дії воєнного стану існують певні особливості перетину кордону, на які люди не завжди звертають увагу, через що й отримують відмови. Загальне правило, яке діяло до воєнного стану і залишається чинним, передбачає: якщо дитина слідує з одним із батьків, від іншого має бути нотаріально завірена згода. Якщо ж дитина подорожує з третьою особою, така згода має бути оформлена від обох батьків.Водночас на період воєнного стану ці вимоги були частково спрощені, з огляду на те, що один із батьків може перебувати на лінії фронту й фізично не мати змоги оформити нотаріальну згоду. Тому наразі одному з батьків не потрібна згода іншого для перетину кордону з дитиною.Однак у випадку, коли батьки делегують супровід дитини третій особі, необхідна письмова згода одного з батьків, завірена в органах опіки та піклування. На ці норми варто звертати особливу увагу, адже досить часто саме через неправильне оформлення документів люди отримують відмову у перетині кордону..

У суботу, 10 січня, оперативні працівники Волинського прикордонного загону та військовослужбовці відділу "Рівне" спільно з митниками завадили спробі прихованого вивезення цигарок за межі України. Вилучено 1510 пачок тютюнових виробів.Про це повідомили в Західному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України — Західний кордон."Під час оформлення пасажирського потяга сполученням "Дніпро — Холм", що прямував до Польщі через пункт пропуску "Ягодин", прикордонники залучили службового собаку, спеціально натренованого на пошук тютюну", — йдеться в повідомленні.Під час перевірки одного з вагонів чотирилапий помічник подав характерний сигнал, що дало підстави для ретельного огляду конструктивних особливостей купе."Під час перевірки правоохоронці помітили ознаки втручання у кріплення вентиляційної шахти. Провівши за допомогою ручного сканера й ендоскопа поглиблений огляд у міжстелевому просторі купе провідника, оглядова група виявила приховані сигарети марки Compliment без марок акцизного збору", — констатували прикордонники.Вони підрахували, що загалом зі схованки витягнули 1 510 пачок тютюнових виробів. Про виявлення ознак правопорушення поінформували поліцейських, які прибули на місце для проведення невідкладних слідчих дій. За фактом складено протокол про порушення митних правил, а виявлений товар вилучено на склад Волинської митниці."Точну суму оцінки конфіскованого тютюну встановлять додатково", — зазначили прикордонники.. У Держприкордонслужбі підсумували, що після проведенням усіх заходів із документування правопорушення потяг поїхав за кордон.Нагадаємо, раніше працівники БЕБ у будинку у Волинській області, де проживав митник, вилучили контрабандні електронні сигарети. Їх загальна вартість становить 3,2 мільйона гривень..

У понеділок, 12 січня, зранку зафіксовано ускладнений перетин через два пункти пропуску на українсько-польському кордоні. Там накопичився транспорту на в’їзд в Україну.Про це повідомила Державна прикордонна служба України."Станом на 08:30 навпроти пункту пропуску "Краківець" перебувало 100 автівок на в'їзд в Україну", — йдеться в повідомленні.Прикордонники додали, що навпроти пункту пропуску "Шегині" на в’їзд очікувало в той самий час 110 автівок."В інших пунктах пропуску заторів як на в’їзд, так і на виїзд не спостерігається", — акцентували в Держприкордонслужбі.Також там констатували, що навпроти пункту пропуску "Краківець" на в’їзд в Україну очікує вісім автобусів, навпроти пункту пропуску "Шегині" — десять автобусів."На виїзд з України накопичення автобусів не зафіксовано", — зазнали в Державній прикордонній службі України.Прикордонники закликали водіїв враховувати погодні умови, завчасно планувати маршрут, коректно розраховувати час у дорозі та обирати менш завантажені пункти пропуску.Нагадаємо, що 3 січня в Держприкордонслужбі на виїзд з України спостерігали активізацію руху легкових автомобілів та автобусів, особливо на польському напрямку. Прикордонники тоді попереджали про можливу нестабільну роботу електронних систем контролю та рекомендували враховувати це під час планування маршрутів..

Під час різдвяно-новорічних свят зафіксовано зростання пасажиропотоку через пункти пропуску українсько-польського кордону. Йдеться про Львівську та Волинську області.Про це повідомили в Державній прикордонній службі України (ДПСУ)."У період різдвяно-новорічних свят спостерігається зростання пасажиропотоку через пункти пропуску Львівської та Волинської областей", — констатували прикордонники.Вони додали, що всі пункти пропуску працюють в умовах підвищеного навантаження, реагуючи на сезонне пожвавлення руху як на виїзд, так і на в'їзд в Україну."Для зменшення черг і прискорення процедур оформлення в пунктах пропуску збільшено кількість прикордонних нарядів", — акцентували в ДПСУ.Там запевнили, що відкрито додаткові автоматизовані робочі місця та проводиться постійна координація з польськими прикордонниками."Після Різдва, коли пасажиропотік дещо знизився, зараз відзначається чергове збільшення руху через кордон", — зауважили в Держприкордонслужбі.Вони пояснили, що найбільші накопичення транспорту на виїзд з України спостерігається в таких пунктах пропуску — "Шегині", "Краківець", "Рава-Руська", "Устилуг", "Угринів"."Найменший пасажиропотік — "Грушів", "Нижанковичі", "Смільниця". На в'їзд в Україну накопичення не зафіксовано", — підсумували прикордонники.Нагадаємо, раніше в ДПСУ радили, як швидко перетнути кордон на свята. Для цього потрібно правильно вибрати дату, пункт пропуску та заздалегідь підготовлені документи..

Останнім часом пасажиропотік на кордоні поступово зростає — це пов’язано з різдвяно-новорічними святами. Однак є дні, коли перетнути кордон можна значно швидше. Для цього потрібно правильно вибрати дату, пункт пропуску та заздалегідь підготовлені документи.Про це розповів речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко в інтерв’ю "РБК-Україна".За його словами, збільшення пасажиропотоку — традиційне явище в ці дні. Якщо ще кілька тижнів тому в будні кордон перетинали близько 75 тисяч людей на добу, а у вихідні — до 85 тисяч, то зараз ці показники вже наближаються до 100 тисяч перетинів за добу. У святковий період, особливо у вихідні, кількість перетинів може стабільно перевищувати 100 тисяч на день.Водночас у самі святкові дні пасажиропотік різко знижується. Найменше людей на кордоні очікується 25 грудня (Різдво) та 1 січня (Новий рік). Натомість 24 та 31 грудня традиційно залишаються одними з найбільш завантажених днів."Це дні, коли люди намагаються бути вдома, а не в дорозі", — пояснив Демченко.Найважливіша порада від прикордонників — перевіряти завантаженість пунктів пропуску перед поїздкою. Часто сусідні пункти мають суттєву різницю в чергах, зміна маршруту може зекономити декілька годин. Інформацію про черги ДПСУ публікує регулярно, зокрема Західне регіональне управління оновлює дані кожні три години.Найбільше навантаження традиційно фіксують на кордоні з Польщею — на цю ділянку припадає близько 50% усього пасажиропотоку. Найчастіше перевантажені пункти: "Шегині", "Краківець", "Рава-Руська". Менш завантаженим може бути, наприклад, пункт пропуску "Нижанковичі" у Львівській області.У поїздах "Інтерсіті" прикордонний контроль уже здійснюють під час руху. Зі січня цю практику поширять іще на дев’ять пар поїздів, зокрема на маршрутах Київ — Перемишль і Київ — Хелм. Це дозволить скоротити час перетину кордону для пасажирів залізничного транспорту."Таким чином, щоби швидше проїхати кордон у святковий період, варто правильно обрати день, перевірити черги та заздалегідь підготувати всі документи", — наголосив Андрій Демченко.Нагадаємо, що закон передбачає декілька основних випадків, коли громадянину можуть заборонити виїзд з країни: відкрите виконавче провадження, судова ухвала про тимчасову заборону, борги щодо сплати аліментів, заборгованість перед державою. Тож перед тим, як їхати за кордон, варто переконатися, чи немає щодо вас відкритих проваджень або рішень суду..

Рух автомобілів через пункт пропуску "Сігету Мармацієй — Солотвино" на українсько-румунському кордоні в Закарпатській області обмежать на додаткові 22 дні. Це пов’язано з ремонтними роботами.Про це повідомили в Державній митній службі України. Там офіційно підтвердили обмеження руху через пункт пропуску "Сігету Мармацієй — Солотвино".Українські митники послалися на інформацію Міністерства закордонних справ Румунії."Повідомляємо громадян про продовження запровадження обмежень дорожнього руху у пункті пропуску "Солотвино — Сігету Мармацієй", — наголосили в Державній митній службі України.Там пояснили, що обмеження руху пов’язані з продовженням робіт на мосту через річку Тиса, який розташований між зазначеними пунктами пропуску."Рух автомобілів буде обмежено протягом 22 діб — з 2 грудня 2025 року, у проміжок часу з 09:00 до 16:00", — уточнили в митній службі.Там зауважили, що пропуск пішоходів протягом цього періоду здійснюватиметься у звичному режимі."Просимо подорожувальників врахувати зазначену інформацію під час планування поїздок і, за можливості, користуватися іншими пунктами пропуску через українсько-румунський кордон", — підсумували в Держмитслужбі.Нагадаємо, 26 листопада, Кабінет міністрів України ухвалили рішення, яке дозволить проводити прикордонний і митний контроль безпосередньо у вагонах потяга. Наразі такий режим запрацює у двох поїздах, але цю практику планують розширювати й на інші..