# ринок землі

В Україні здорожчала земля сільгосппризначення. У жовтні 2025 року середня вартість гектара становить 65 303 гривень, що майже на 3 900 гривні більше, ніж було у вересні.Як повідомляє "Опендатабот" (компанія, що надає доступ до державних даних з основних публічних реєстрів для громадян та бізнесу), загалом найвищі ціни на землю у 2025 році були у квітні — у середньому 71 816 гривні за гектар. Водночас найнижчі у березні — 54 599 гривень за гектар.Знизилась і площа проданої землі. Цього року у жовтні вже було продано 3 191 гектара, що одразу майже на 21 500 гектарів менше, ніж було минулого місяця.Загалом ціни на гектар землі по областях коливаються в середньому від 30 252 до 388 651 гривні. Тобто вартість одного гектара в "найдорожчій" області дорівнює майже 13 гектарам у "найдешевшій".Найнижчі ціни зафіксовані аналітиками в Запорізькій області, адже там гектар коштує в середньому 30 252 гривні. Окрім цього, у:Дніпропетровській — 36 109 гривні за гектар;Херсонській — 36 215 гривні за гектар;Одеській — 37 154 гривні за гектар;Донецькій — 38 308 гривні за гектар;Миколаївській — 39 422 гривні за гектар.Найбільше земля коштує в Івано-Франківській області — в середньому 388 651 за гектар. А також у:Київській — 159 174 гривні за гектар;Тернопільській — 141 752 гривні за гектар;Черкаській — 125 006 гривні за гектар;Львівській — 118 034 гривні за гектар;Чернівецькій — 106 477 гривні за гектар;Закарпатській — 105 670 гривні за гектар.Нагадаємо, у 2025 році майже вісім тисяч компаній змінили місце розташування. Найпопулярнішим регіоном, звідки та куди переїжджає бізнес, залишається Київ..

Власники земельних ділянок, орендарі та підприємства відтепер мають змогу отримати витяг із Державного земельного кадастру разом з відомостями про речові права із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно повністю в онлайн-режимі. Як повідомляє Build Portal, в межах проекту "Держава в смартфоні" Держгеокадастр запровадив функціонал, який поєднав два ключові реєстри —  земельний кадастр та реєстр майнових прав, створивши інтегровану цифрову екосистему.Відомо, що до цього учасники ринку, бізнес, юридичні фірми чи фізособи, мусили робити запити в різні сервіси, очікувати підтверджень, звірянь і витрачати на це час. Наразі система формує один юридично значущий документ. Йдеться про електронний витяг, який містить дані з поземельної книги (зокрема, характеристики ділянки), а також інформацію про власність, оренду, іпотеку, сервітути та інші обтяження з реєстру прав. У витязі також представлено кадастровий план — офіційне викопіювання з кадастрової карти.Зараз користувачам достатньо зайти до електронного кабінету на порталі e.land.gov.ua, оформити витяг у режимі реального часу і отримати документ, без черг та участі чиновників. У випадку, якщо є бажання можна обрати й паперову версію через Центр надання адміністративних послуг. Додамо, що послуга платна: електронний витяг коштує 40 гривень, а паперовий — 80 гривень. Оплата здійснюється онлайн прямо через портал.Нагадаємо, в Україні запускають нова соціальну послугу з комплексного розвитку та догляду для дітей з інвалідністю. Це експериментальний проект, який триватиме два роки..

Кабінет міністрів України схвалив зміни до порядку ведення Державного земельного кадастру. Вони передбачають інші підходи до розгляду заяви про внесення відомостей (змін до них) і доданих до неї документів.Про це повідомила прес-служба Міністерства економіки України."Ухвалені зміни сприяють встановленню чітких правил взаємодії між державою та громадянами у сфері ведення Державного земельного кадастру", — йдеться в повідомленні.У Мінекономіки вважають, що процедури та дедлайни для представників бізнесу стануть більш передбачуваними."Крім того, очікується зменшення кількості затримок і витрат, оскільки з'явиться можливість виправити недоліки без подання "з нуля", — зазначили у відомстві.Зокрема, постанова передбачає можливість прийняття до розгляду неповного пакета документів, реєстрацію заяви незалежно від того чи враховано заявником наявні помилки.Також постанова дозволяє ухвалення Державним кадастровим реєстратором рішень про залишення заяви без руху й інформування заявника про виявлені недоліки, спосіб усунення недоліків.Крім того, постанова передбачає впровадження процедури ухвалення позитивних рішень про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, а також визначення нових форм документів кадастру, які створюються під час розгляду поданих заяв.Нагадаємо, що Верховна Рада має розглянути законопроекти, які пропонують повернути прожитковому мінімуму його первинну соціальну природу. Йдеться про те, щоби встановлювати його на рівні фактичного споживчого кошика.

Від початку відкриття ринку сільськогосподарської землі у липні 2021 року в Україні вартість землі зросла на 60%. Наразі за один гектар, в середньому, сплачують 60,7 тисячі гривень.Про це повідомляє "Опендатабот". Зазначається, що наразі найдорожчою є земля на Івано-Франківщині — у середньому, за один гектар покупець викладе 126,6 тис. грн. Також не менш дешевшими є землі на Львівщині із 118,3 тис. грн/га, Київщині — 89, 4 тис. грн/га, Тернопільщині — 86,9 тис. грн/га."Серед прифронтових регіонів за вартістю сільгоспземлі лідирує Дніпропетровщина — там покупці, в середньому, сплачують 73,9 тис. грн/га", — зазначили аналітики.Натомість найнижчі ціни на землю у прифронтових регіонах: Запорізька область — 38,3 тис. грн/га, Херсонщина — 39,1 тис. грн/га, Чернігівщина — 41,1 тис. грн/га, Миколаївщина — 41,6 тис. грн/га та Одещина — 41,8 тис. грн/га.Водночас цьогоріч найактивніше купують землі на:Полтавщині (5,4 тисячі угод);Вінниччині (5,4 тис.);Київщині (4,7 тисячі)."Якщо порівняти перше півріччя 2025 року та перший період функціонування ринку землі (липень-грудень 2021-го), то кількість угод зросла на 13%, водночас сума угод — майже втричі (з 2.85 млрд грн до 8.22 млрд грн)", — додали фахівці.Нагадаємо, раніше заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов розповідав, що, за попередніми оцінками, приблизно 2050 року 50% площі в Україні перебуватиме в посушливій зоні. Це суттєво вплине на стан сільського господарства в країні та матиме інші негативні наслідки.Додамо, в Україні триває робота над створенням національної мережі овочесховищ. Це один із кроків до формування моделі агроіндустріальної країни. До того ж Україна рухається до моделі агроіндустріальної країни, де не сировина, а перероблена продукція формує економічну вартість.