# ув'язнені

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) визнав винним народного депутата Анатолія Гунька в підбурюванні до надання хабаря та шахрайстві. Йому призначено покарання у вигляді семи років позбавлення волі з конфіскацією всього майна з позбавленням права обіймати певні посади.Про це повідомив Центр протидії корупції. Там зазначили, що до набрання вироку законної сили Гунько зобов’язаний носити електронний браслет"Справа перебувала в суді з лютого 2024 року. За цей час призначали понад 30 судових засідань, під час яких дослідили докази, допитали свідків і обвинуваченого, заслухали виступи сторін у дебатах і останнє слово Гунька. Він під час допиту визнав отримання хабаря. Але захист наполягав на провокації, через яку обвинувачений і вчинив такі неправомірні дії", — йдеться в повідомленні.Прокурор просив для Гунька вісім років ув'язнення з конфіскацією майна та до набрання законної сили вироку додатково застосувати обов'язок носити електронний браслет. А Гунько в останньому слові просив його виправдати.За версією обвинувачення, нардеп у змові зі своїм помічником Ігорем Калініченком і ще одним спільником вимагали й одержали від представника сільськогосподарської фірми "Агроформ-2019" частину неправомірної вигоди."Хабар вимагали в обмін на дозвіл обробляти державні землі. При цьому за кожен гектар державної землі необхідно було сплатити 130 доларів. Загалом йшлося про 221 тисячу доларів, з яких необхідно було передати завдаток у 85 тисяч. Щодо обвинуваченого Калініченка провадження зупинено в листопаді 2024 року у звʼязку з його мобілізацією", — розповіли в Центрі протидії корупції.Вирок протягом 30 днів можна оскаржити в Апеляційній палаті ВАКС.Що відомо про депутата ГунькаАнатолій Гунько — адвокат і народний депутат України дев'ятого скликання. Згідно з інформацією руху "ЧЕСНО", він переміг на довиборах до Верховної Ради у 208 окрузі з результатом 34,1%. Балотувався від партії "Слуга народу".2016 року Гунько був фігурантом у справі приватизації земельних ділянок Радіопередавального центру в Броварах. Слідство розглядало Гунька як організатора злочинної групи, яка незаконно привласнила земельну ділянку площею 96 гектарів, знищивши стратегічне обладнання, що розміщувалось на ній. На суді його відпустили під заставу 1,762 мільйона гривень і заарештували його майно.20 березня 2019 року кримінальне провадження щодо Гунька та інших підозрюваних закрили "у зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення їхньої вини в суді та вичерпанням можливості їх отримати".У червні 2020 року Гунько ініціював судовий процес про стягнення моральної шкоди за "незаконне кримінальне переслідування". Суд визнав, що прокурор і начальник управління Нацполіції в Київській області "поширили щодо Гунька негативну інформацію" про причетність до привласнення земельної ділянки. 9 грудня Печерський районний суд присудив народному депутату Анатолію Гуньку моральну компенсацію за незаконні дії правоохоронних органів.Нагадаємо, що наприкінці 2023 року народний депутат Анатолій Гунько вийшов зі СІЗО під заставу та прийшов у Верховну Раду. Його виключили зі "Слуги народу".

У понеділок, 17 березня, колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі суд визнав винним у справі щодо незаконного перетину державного кордону. Йому призначено покарання — понад чотири роки за ґратами.Про це повідомило видання "Эхо Кавказа". Журналісти зазначили, що Саакашвілі визнали винним у незаконному перетині кордону, йому призначили покарання у вигляді чотирьох років і шести місяців позбавлення волі.Оскільки суди Грузії вже засудили колишнього президента країни загалом до дев’яти років позбавлення волі, суддя заявив, що у підсумку він проведе в ув'язненні 12 років і шість місяців."Цим вироком про незаконний перетин кордону частково додається до покарання, призначеного вироком Тбіліського міського суду від 12 березня 2025 року у "справі про піджаки", — вісім років... У підсумку, за сукупністю вироків, Міхеїлу Саакашвілі встановлюється остаточна міра покарання у вигляді позбавлення волі терміном на 12 років і шість місяців", — заявив суддя.Тож за цим вироком Міхеїл Саакашвілі залишиться в ув'язненні до 1 квітня 2034 року.У контексті справи щодо незаконного перетину кордону йдеться про те, що Саакашвілі, який перебував у розшуку, таємно прибув до Грузії 29 вересня 2021 року, де його заарештували 1 жовтня.Після рішення суду щодо дев’яти років позбавлення волі у справі про розкрадання державних коштів колишній президент Грузії назвав вирок політичним переслідуванням з боку "російського олігарха" Бідзіни Іванішвілі.Нагадаємо, що в травні минулого року в Європейському суді з прав людини не знайшли підстав для сумнівів у справедливості кримінального провадження проти колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі.

У п’ятницю, 21 лютого, польський суд визнав українця винним у плануванні диверсій на користь російських служб. Його засудили до восьми років позбавлення волі.Про це повідомила агенція Reuters. Журналісти зазначили, що Сергія С. заарештували в січні минулого року та звинуватили в діяльності організованого злочинного угруповання, мета якого — вчинення злочинів проти Польщі в іноземній розвідці та підготовка підпалу будівель у Вроцлаві.Під час слідства та судового процесу він не визнав себе винним, заявивши, що його мотивували фінансово, а насправді він нібито не мав наміру фактично підпалювати заводські будівлі чи будівельні магазини у Вроцлаві.У вересні прокуратура подала клопотання про засудження його до трьох років позбавлення волі без суду та слідства, але суд відхилив це клопотання, заявивши, що покарання, узгоджене прокуратурою та Сергієм С., є занадто м'яким.У п'ятницю Окружний суд Вроцлава визнав Сергія С. винним. Він має право подати апеляцію на вирок.Західні посадовці вважають, що агенти, яким платить Росія, стоять за низкою злочинів на території всієї Європи, включаючи зломи та підпали на заводах, об'єктах критичної інфраструктури й інших об’єктах.Заступник помічника генерального секретаря НАТО з питань інновацій, гібридних і кібертехнологій Джеймс Аппатурай заявляв, що акти саботажу, здійснені у всьому військовому альянсі протягом останніх років, включали погрози спланувати вбивство лідерів промисловості, таких як керівник німецького виробника озброєнь Rheinmetall.Нагадаємо, що наприкінці вересня суд у Польщі призначив ув'язнення двом особам — громадянам України та Білорусі. Вони шпигували на користь Росії. Раніше їх затримали працівники польського агентства внутрішньої безпеки, яке розслідувало цілу низку таких випадків.

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що звільнення американця, якого утримували в Росії, дозволить працювати над завершенням війни в Україні. Він привітав цей крок Кремля.Про це повідомило видання Bloomberg. Журналісти зазначили, що представник президента США Стівен Віткофф у вівторок, 11 лютого, відвідав Москву, аби забрати американця Марка Фогеля — вчителя, який провів понад три роки за ґратами за звинуваченням у зберіганні наркотиків."Я думаю, що це може бути дуже важливим елементом, і ви можете бути великою частиною цього, тому що це може стати великою та важливою частиною завершення війни з Україною", — заявив Трамп.Американський президент сказав журналістам, що умови звільнення "дуже справедливі", але не надав конкретики щодо того, на які поступки пішли США.На запитання, чи розмовляв він щодо цього з очільником Кремля Володимиром Путіним, Трамп відповів:"Я не хочу цього говорити, я просто хочу сказати, що я дуже ціную те, що вони зробили, відпустивши Марка додому".Окрім того, американський президент також натякнув на ще одне звільнення, сказавши, що "хтось дуже особливий" повернеться додому в середу, 12 лютого, не уточнивши, хто та звідки.Як відомо, в серпні 2024 року в Туреччині відбувся обмін 24 ув'язненими за участю шести західних держав, зокрема, США та Німеччини, а також Росії. Переговори між Заходом та Росією, які призвели до великого обміну, тривали понад два роки.Нагадаємо, вчора стало відомо, що Дональд Трамп таємно доручив ще одному своєму спеціальному представнику займатися питанням закінчення війни в Україні. Це Стівен Віткофф, який 11 лютого здійснив візит до Росії.

За доказовою базою Служби безпеки України та Національної поліції реальний термін ув’язнення отримали троє агентів російських спецслужб. Вони вчиняли підпали на об’єктах "Укрзалізниці" в Чернівецькій області.Про це повідомила прес-служба СБУ. Там зазначили, що правоохоронці затримали фігурантів у вересні 2024 року "за гарячими слідами", коли вони підпалили релейну шафу на лінії залізничного сполучення західного регіону."Зловмисниками є двоє братів і їхній знайомий з обласного центру, які шукали "швидкі" заробітки на Telegram-каналах", — пояснили в СБУ.Вони додали, що їх дистанційно завербував представник російських спецслужб і спочатку дав "тестове" завдання — наносити провокативні графіті на стінах міських будівель.Потім агенти отримали ворожі інструкції на підпал енергетичних об’єктів, які забезпечують безперебійний рух потягів, зокрема, військових ешелонів Сил оборони."Таким чином ворог сподівався порушити транспортну логістику постачання зброї та боєприпасів для українських військ на фронті", — йдеться в повідомленні.Під час обшуків у помешканнях фігурантів вилучено мобільні телефони з доказами підривної діяльності на користь Росії.На підставі зібраних доказів суд визнав агентів винними за "диверсії, вчинені за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану"."Усім трьом зловмисникам призначено до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна", — підсумували в Службі безпеки України.Нагадаємо, що наприкінці листопада минулого року в Сумах правоохоронці затримали чоловіка, який підпалював будівлі ТЦК, а також автомобілі військових на замовлення російських загарбників.

Міськрайонний суд Калуша Івано-Франківської області призначив п'ять років ув'язнення військовому за самовільне залишення частини. Чоловік поїхав у щорічну основну відпустку та не повернувся на службу.Про це йдеться у вироку міськрайонного суду Калуша. Там ідеться, що обвинувачений — родом із Калуша. 27 лютого 2022 року чоловік мобілізувався до Збройних сил України. Служив стрільцем у патрульному взводі однієї з військових частин."1 січня 2024 року військовий поїхав з місця постійної дислокації у щорічну основну відпустку на 17 днів. 18 січня він мав з'явитися до військової частини, проте цього не зробив. Він пробув у себе вдома у Калуші до 29 серпня 2024 року", — свідчать матеріали справи.Того ж дня військовий звернувся до Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, бажаючи продовжити службу в ЗСУ."У суді обвинувачений свою вину визнав. При цьому пояснив, що не може перебувати на службі через стан його фізичного та психічного здоров'я, адже після того, як його скерували на бойове завдання у Луганську область, він довгий час перебував на лікуванні, а потім — на реабілітації", — йдеться у вироку.Під час засідання прокурор просив призначити військовослужбовцю позбавлення волі на п'ять років. Обвинувачений і його захисник просили мінімальне покарання.Суд визнав військового винним у самовільному залишенні частини та призначив йому п'ять років ув'язнення. Термін відбування покарання обчислюється з моменту його затримання — 14 жовтня 2024 року.Нагадаємо, 15 січня стало відомо, що терміни добровільного повернення на службу після самовільного залишення частини продовжили до 1 березня 2025 року. Президент України Володимир Зеленський підписав відповідний закон.

Цього року Росія планує мобілізувати щонайменше 126 тисяч солдатів із так званого "спецконтингенту". Це люди із заборгованостями, ув’язнені та ті, хто має інші проблеми.Про це повідомили в Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України."Йдеться про росіян, які відбувають покарання у тюрмах, перебувають під слідством, мають заборгованості за кредитами й інші проблеми", — пояснили українські розвідники. Вони додали, що в середньому для покриття втрат окупаційної армії Москва планує мобілізовувати по 10 тисяч осіб "спецконтингенту" щомісяця."Загалом для заміщення втрат у військових частинах і з'єднаннях у війні проти України держава-агресор Росія 2025 року має намір мобілізувати мінімум 280 тисяч окупантів", — підсумували в Головному управлінні розвідки.У грудні минулого року головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський в документальному фільмі "Операція Курськ" заявив, що втрати українських підрозділів під час операції на території Курської області Російської Федерації значно менші, ніж у лавах окупаційної армії. Це пояснюється активними наступальними діями ворога.Нагадаємо, що, за інформацією Генерального штабу Збройних сил України, від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія вже втратила майже 836 тисяч своїх військових. За минулу добу ця цифра зросла приблизно на 1 270 мертвих окупантів. Окрім того, українські воїни перетворили на брухт купу рашистської бойової техніки.

Відтепер у Російській Федерації одноразові виплати не отримуватимуть ті ув’язнені, хто підписав контракти з російським військовим відомством. Відповідну постанову затвердив прем’єр-міністр Росії Михайло Мішустін.Про це свідчить постанова російського міністерства оборони."Визначити, що одноразові грошові виплати не здійснюються громадянам Російської Федерації, які на день укладення контракту про проходження військової служби у Збройних силах Російської Федерації відбували покарання у вигляді позбавлення волі", — йдеться в документі.Ця постанова набере чинності вже завтра — з 1 січня 2025 року.Раніше кремлівський диктатор Володимир Путін осінню 2022 року затвердив одноразові виплати тим, хто укладе контракт із міністерством оборони Росії під час війни. А вже влітку цього року розмір виплат особам, які уклали контракт, підвищили до 400 тисяч рублів.Також у російських регіонах до державної виплати додається і місцева, яка може сягати кількох мільйонів рублів. Однак ці виплати стосуються не в’язнів, а осіб, які приходять до військкоматів добровільно.Мобілізація ув’язнених у Росії стала поширеною практикою під час війни з Україною. Зі середини 2022 року повідомлялося, що російська влада за підтримки приватних військових компаній вербувала ув’язнених для участі у бойових діях, обіцяючи їм амністію, матеріальну винагороду та інші привілеї.Нагадаємо, що в червні деякі депутати Держдуми Росії висловили стурбованість щодо загрози порядку в країні, яку представляють ув'язнені, котрих Москва мобілізувала на війну з Україною.

Новий закон № 4081-ІХ передбачає удосконалення виконання покарання у вигляді штрафу та громадських робіт. Документ підписав президент України Володимир Зеленський.Про це повідомили в Telegram-каналі Верховної Ради України."Закон передбачає, зокрема, заміну штрафу іншим видом покарання в разі, якщо стягнути штраф неможливо у зв’язку з відсутністю майна та коштів у боржника", — йдеться в повідомленні.У Верховній Раді також додали, що, крім того, надана можливість відбувати громадські роботи в межах всього міста або області, за умови забезпечення транспортування засуджених на відповідний обʼєкт і у зворотному напрямі."Відповідно до Закону, громадські роботи виконуються не більш як чотири години на день, а за заявою засудженого — до восьми годин на день, але не менше сорока годин на місяць, а неповнолітніми — не більше двох годин на день, але не менше 25 годин на місяць", — уточнили в українському парламенті.Нагадаємо, що 8 травня Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроект про мобілізацію засуджених осіб. Це рішення підтримали 279 народних обранців. Із того часу вже чимало українських ув’язнених перебуває на фронті.

Суд в Україні призначив 15 років ув’язнення голові Державної думи федеральних зборів Росії В’ячеславу Володіну. Таке рішення базувалося на матеріалах Служби безпеки України.Про це повідомила прес-служба СБУ. Там зазначили, що під час заочного судового засідання його визнано винним за посягання на територіальну цілісність і недоторканність нашої держави."Російський посадовець є довіреною особою очільника Кремля та брав безпосередню участь у підготовці повномасштабного вторгнення Росії", — йдеться в повідомленні.Для цього 15 лютого 2022 року він поставив на голосування в сесійній залі постанову про звернення до Путіна з проханням визнати "незалежність" тимчасово окупованих районів Донецької та Луганської областей. Одночасно Володін публічно підтримав це рішення та забезпечив потрібну кількість "голосів" російських депутатів."Згодом спікер держдуми Росії організував ратифікації так званого "договору про дружбу, співробітництво та взаємну допомогу" між Кремлем і терористичними організаціями "ЛНР" і "ДНР". Надалі Кремль використав "законодавчі ініціативи" Володіна для початку повномасштабної війни проти України", — додали в СБУ.Там уточнили, що зараз посадовець продовжує виправдовувати тимчасове захоплення територій нашої держави та виступає на підтримку збройної агресії Росії. Про це він часто заявляє під час засідань держдуми та в ефірах кремлівських пропагандистів."Оскільки засуджений перебуває на території Росії, то початок терміну відбування покарання визначено з дня його фактичного затримання", — підсумували в Службі безпеки України.Нагадаємо, свого часу В'ячеслав Володін заявляв, що в Росії сприймають видачу Міжнародним кримінальним судом ордера на арешт Володимира Путіна актом агресії, й це рішення стосується усієї країни.

Курземський районний суд у Латвії засудив головного редактора кремлівського пропагандистського порталу "Sputnik Латвія", громадянина Латвії Валентина Роженцова на два роки позбавлення волі за порушення санкцій Європейського Союзу. Про це повідомило латвійське видання Delfi. Журналісти зауважили, що вирок суду першої інстанції ще можна оскаржити у Ризькому окружному суді. Прокурор задоволений вироком, оскільки він збігається з тим покаранням, про яке вона просила під час судових дебатів. За інформацією медійників, Роженцов написав заяву про те, що в судовому процесі брати участь не буде, тому під час оголошення вироку суд змінив повідомлення про зміну місця проживання на взяття під варту як запобіжний захід. Якщо поліції не вдасться доставити обвинуваченого у в'язницю, його оголосять у розшук. Прокуратурі невідоме місцеперебування Роженцова. Для того, щоб обійти та порушити санкції ЄС і отримати винагороду за виконання своїх робочих обов'язків, пов'язаних із забезпеченням роботи інформаційних ресурсів, що належать російському державному пропагандистському агентству "Россия Сегодня", Роженцов уклав з медіахолдингом декілька договорів про надання послуг. Журналісти з’ясували, що договори передбачали, що Роженцов за дорученням замовника готує матеріали на економічні, культурні та соціальні теми, пов'язані з латвійськими іммігрантами та їхніми нащадками у Росії. Також зазначено, що Роженцов надаватиме послуги, пов'язані з інтерактивною та редакторською діяльністю, підбором і розміщенням текстових і мультимедійних матеріалів на сайтах замовника. "З 20 жовтня 2016 року по 23 грудня 2019 року Роженцов продовжував виконувати функції головного редактора проекту "Sputnik Латвія", інформаційного ресурсу, що належить "Россия Сегодня", та надавав послуги з підготовки публікацій, відбору матеріалів та розміщення їх на сайтах Sputnik", — йдеться в повідомленні. Таким чином у цей період Роженцов надавав "Россия Сегодня" послуги з виробництва інформаційного контенту та забезпечував медіахолдинг, генеральним директором якого є Дмитро Кисельов (перебуває під санкціями), можливість реалізації цілей агентства зі зміцнення національних інтересів Росії в інформаційному просторі. "Роженцов, продовжуючи виконувати свої обов'язки, готуючи та публікуючи матеріали для ресурсів, що належать "Россия Сегодня", побічно надав економічний ресурс Кисельову та порушив санкції ЄС із корисливих спонукань", — зробили висновок у латвійській прокуратурі. Нагадаємо, що 13 вересня Міністерство фінансів США оголосило про так звані блокувальні санкції проти російської медіа-групи "Россия сегодня". А також під обмеження потрапив її генеральний директор Дмитро Кисельов.

Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) викрили начальника колонії з Черкащини. Він допоміг кримінальним авторитетам провести на території установи так звану "сходку". Про це повідомила прес-служба ДБР. Там зазначили, що посадовець пропустив до виправної установи кримінальних авторитетів на прохання раніше судимого мешканця Умані, який мав статус "смотрящого" за цією колонією з волі. "У лютому 2024 року між двома авторитетами, які відбували покарання у виправній колонії, виник конфлікт через гроші та розподіл сфер впливу. Для його розв’язання "смотрящий" вирішив провести злочинне зібрання на території установи. Він запросив на "сходку" п’ятьох осіб через свою довірену особу, яка має у кримінальному середовищі статус "блатного", — пояснили в ДБР. Правоохоронці додали, що начальник установи сприяв проведенню кримінального зібрання у приміщенні виправної колонії. Він також наказав підлеглим вимкнути електропостачання, аби таким чином відключити камери відеоспостереження й особисто провів на територію установи через головні ворота кримінальних авторитетів. "Слідчі ДБР у взаємодії з Нацполіцією затримали п’ятьох учасників злочинного зібрання та начальника виправної колонії. Всім їм і ще двом ув'язненим повідомлено про підозру за відповідною статтею Кримінального кодексу України", — підсумували в Державному бюро розслідувань. Нагадаємо, що в червні у Кривому Розі кримінальний авторитет організував замах на вбивство. Правоохоронці затримали одного із виконавців. Як встановило слідство, злочинцем виявився 41-річний чоловік, який контролював незаконний обіг наркотиків на території Кривого Рогу та Криворізького району. Він також причетний до організації діяльності кол-центрів, які діяли в чотирьох регіонах країни.

У Києві суди винесли перші вироки чоловікам за ухилення від мобілізації. Сім військовозобов’язаних уже покарано, ще 19 чекають на рішення судів. Про це повідомив відділ комунікації поліції Києва. Там зазначили, що київські суди винесли сім вироків щодо чоловіків, які ухилися від призову на військову службу. "Зокрема, мешканця Солом’янського району засуджено до чотирьох років позбавлення волі, а мешканець столичної Оболоні проведе за ґратами п’ять наступних років", — йдеться в повідомленні. Правоохоронці додали, що загалом від початку року слідчі завершили досудове розслідування та скерували до суду обвинувальні акти у 26 кримінальних провадженнях, що розслідувались за фактом ухилення від призову та постановки на військовий облік. Про підозру повідомлено 51 особі. У більшості випадків досудове розслідування у кримінальних провадженнях за статтями 336 і 337 Кримінального кодексу України розпочинається за повідомленнями Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. "Чинне законодавство за ухилення військовозобов’язаних від призову на військову службу під час мобілізації та постановки на військовий облік передбачає відповідальність у вигляді позбавлення волі на термін від трьох до п’яти років. Окрім того, порушник не знімається з військового обліку та надалі підлягає призову", — зауважили в поліції Києва. Нагадаємо, вчора стало відомо, що Державне бюро розслідувань викрило працівників Голосіївського районного територіального центру комплектування Києва, які допомогли ухилитися від мобілізації тисячам військовозобов'язаним. У них знайшли 1,2 мільйона доларів готівкою.

Українського правозахисника, громадського діяча, журналіста та військовослужбовця Максима Буткевича повернули з російського полону. Там він перебував із літа 2022 року. Про це повідомив Центр прав людини ZMINA з посиланням на батька Максима Буткевича. "Максима Буткевича, українського правозахисника, журналіста, громадського діяча та військовослужбовця звільнили з російського полону! Про це повідомляє його батько. Вітаємо співзасновника Центру прав людини ZMINA вдома", — йдеться в дописі на Facebook-сторінці Центру прав людини. Максим Буткевич, який у складі Збройних сил України воював на Сході України, потрапив у російський полон влітку 2022 року. У березні 2023 року так званий "суд" "ЛНР" виніс вирок правозахиснику — 13 років позбавлення волі. Із кінця серпня 2023 року про місце перебування Буткевича нічого не було відомо ні його адвокату, ні батькам. Згодом стало відомо, що він перебував в колонії у Красному Лучі на окупованій Росією території Луганської області. Нагадаємо, що 16 жовтня в центрі Києва відбулася акція на підтримку полонених і зниклих безвісти військових. Декілька сотень людей зібралися на Майдані Незалежності, неподалік від Верховної Ради. Мітингувальники вимагали, щоб профільні структури надавали більше інформації щодо полонених та зниклих безвісти військових.

В Україні пропонують внести зміни до Кримінально-виконавчого кодексу України, за яким дозволити в'язням виїжджати з колоній на короткий термін. Проте стосовно цього є низка жорстких умов. Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді України Тарас Мельничук. Він зазначив, що ухвалення законопроекту про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України пов’язане з рішенням Конституційного суду України від 20 грудня 2023 року. Законопроект пропонує дозволити засудженим, які утримуються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами утримання, в разі смерті або важкої хвороби близького родича короткочасні виїзди за межі колонії. Виїжджати дозволено лише на територію України, крім тимчасово окупованої, на термін не більше семи діб, не включаючи часу, необхідного для проїзду в обидва кінці (не більше трьох діб). Це також стосується засуджених, яких утримують у дільницях соціальної реабілітації виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання та дільницях соціальної реабілітації виправних колоній середнього рівня безпеки та виховних колоніях. Іншим засудженим короткочасні виїзди дозволяються за межі виправної колонії на термін не більше однієї доби, не включаючи часу, необхідного для проїзду в обидва кінці (не більше трьох діб). Також пропонується передбачити, що засуджені, які утримуються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки, можуть їхати до місця призначення й у зворотному напрямку самостійно, а інші засуджені переміщуються й охороняються вартою. Витрати колонії, повʼязані з наданням засудженим короткочасних виїздів, оплачують засуджені, їх родичі або інші особи. Раніше в Україні дозволили мобілізацію ув'язнених. Засуджені на добровільній основі можуть приєднатися до армії та підписати контракт. Проте не всі в'язні можуть піти до війська. Заборонено мобілізувати засуджених за злочини проти національної безпеки України, а також за важкі злочини. Нагадаємо, в серпні в Головному управлінні комунікацій Збройних сил України розповіли, що на той момент до лав Збройних сил України долучилися 18 жінок, які отримали амністію та звільнилися з місць позбавлення волі. Вони вже беруть участь у бойових діях та обіймають різні посади.