У Сумах закінчився судовий процес над 60-річним художником, який під виглядом уроків живопису розбещував семирічних дівчат. Суд визнав чоловіка винним і призначив 10 років ув’язнення — мінімальний термін, який дозволяє закон.Про це повідомив генеральний прокурор України Руслан Кравченко, який опублікував відповідний допис на своїй Facebook-сторінці."Про злочин стало відомо після того, як діти розповіли батькам, що відбувалося під час "занять", — зазначив він.За його словами, одна дитина поінформувала про непристойні дії, інша — що він змушував її дивитися порнографічні відео. Прокурор у суді повністю довів його вину."Суд визнав чоловіка винним і призначив 10 років ув’язнення. Але хіба можна виміряти в роках те, що вкрало спокій, довіру, здатність дитині дивитись на світ без страху?" — поставив риторичне запитання генеральний прокурор.Він висловив вдячність дівчатам, які не промовчали, та наголосив, що вони у своєму дитячому віці зробили те, на що не здатні деякі дорослі, — сказали правду."Із потерпілими працювали психологи, проведено комплексну судово-психіатричну експертизу. Фахівці підтвердили: дівчатка пережили насильство, а наслідки залишили глибокий слід у їхній психіці", — констатував Кравченко.Він наголосив, що цей вирок — не просто покарання одному злочинцю. Це сигнал, що Україна ніколи не дозволить перетворювати дитинство на травму."І це також заклик до змін у законодавстві, про які я не втомлююся говорити та маю надію на підтримку народних депутатів. Покарання за сексуальні злочини проти дітей має бути максимально суворим. Бо 10 років — це не справедливість, це лише її початок", — підсумував Руслан Кравченко.Нагадаємо, раніше поліція Київської області з’ясувала, що відомий київський фотохудожник щонайменше вісім років вчиняв сексуальні злочини щодо неповнолітніх дівчат. Ґвалтівник проведе 13 років за ґратами..

Екс-президента Грузії Міхеїла Саакашвілі перевели з клініки у Тбілісі назад до в'язниці для продовження відбування судового покарання. Політик перебував у медичному закладі з травня 2022 року.Про це повідомила пенітенціарна служба Грузії у своїй офіційній заяві.Саакашвілі був переведений до приватної клініки "Вівамед" 12 травня 2022 року і відтоді перебував там під наглядом лікарів. Однак, за словами Пенітенціарної служби, зараз його стан здоров'я "задовільний", що дозволяє повернути його до виправної установи.У повідомленні служби зазначено: "Оскільки стан здоров'я засудженого Міхеїла Саакашвілі задовільний і він більше не потребує стаціонарного лікування, він був виписаний з клініки цивільного сектора і повернутий до виправної установи №12, де продовжить відбувати покарання на загальних підставах".Що відомо про Міхеїла СаакашвіліМіхеїл Саакашвілі — грузинський та український державний і політичний діяч, який народився 21 грудня 1967 року в Тбілісі, Грузія. Свою вищу освіту він здобув у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, де вивчав міжнародне право, а також має магістерський та докторський ступені, отримані у США (Колумбійський та Університет Джорджа Вашингтона).У Грузії його політична кар'єра почалася з посади міністра юстиції (2000–2001). Саакашвілі став одним із ключових лідерів безкровної Революції троянд 2003 року, що відкрило йому шлях до президентства. Він обіймав посаду президента Грузії двічі: з 2004 по 2007 та з 2008 по 2013 рік.Після завершення президентських повноважень Саакашвілі розпочав політичну діяльність в Україні, отримавши українське громадянство у 2015 році. В Україні він очолював Одеську обласну державну адміністрацію (2015–2016), а пізніше був головою Виконавчого комітету Національної ради реформ України (2020–2021).Він був заочно засуджений у Грузії за звинуваченнями у зловживанні владою. У жовтні 2021 року Саакашвілі повернувся до Грузії, де був негайно затриманий і ув'язнений. Його постать залишається однією з найбільш суперечливих у пострадянському просторі.Нагадаємо, 17 березня колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі суд визнав винним у справі щодо незаконного перетину державного кордону. Йому призначено покарання — понад чотири роки за ґратами..

Колишній український офіцер Сергій Кузнєцов припинив голодування у в'язниці в Італії. При цьому він звинувачує італійську владу в тому, що вона намагається будь-що домогтися його зізнання в підриві "Північного потоку" 2022 року.Про це повідомила агенція BBC. Там нагадали, що Кузнєцова затримали в Італії за ордером на арешт, виданим у Німеччині.У листі, який бачили журналісти, Кузнєцов стверджує, що з ним поводяться як зі "злочинцем номер один" і тримають у в'язниці з максимальними заходами безпеки разом із підозрюваними членами так званої "Ісламської держави" (організацію визнано терористичною в багатьох країнах світу).BBC попросила представників в'язниці про коментар, але поки що не отримала відповіді. До того ж, як зауважили медійники, ніхто не взяв на себе відповідальність за підрив газопроводу, який доставляв російський газ Німеччині.У своїй першій публічній заяві після арешту (її написано від руки) Кузнєцов розповів, що "протягом останніх двох місяців італійці цинічно ігнорували його звички в їжі". Він мав на увазі те, що є вегетаріанцем"Вони думають, що ці обмеження можуть вплинути на мою позицію та змусити мене визнати провину. Але подібні спроби безглузді", — зазначив українець.Один із родичів Кузнєцова розповів, що члени сім'ї намагалися доставити йому до в'язниці особливу їжу, але їм відмовили. Тепер близькі побоюються, що він виглядає "виснаженим".Що відомо про справу підриву "Північних потоків"Вибухи на "Північних потоках" сталися 26 вересня 2022 року. Вони призвели до серйозних пошкоджень обидвох газопроводів, повністю вивівши їх з ладу. Розслідування проводили декілька країн, проте встановити, хто саме стоїть за вибухами, так і не вдалося.У ЗМІ з'явилася версія про те, що за декілька днів до інциденту в районі проходження газопроводу перебувало судно "Андромеда", орендоване польською компанією. Власниками цієї компанії є два громадянина України.У серпні 2025 року стало відомо, що в Італії затримали громадянина України, якого Німеччина підозрює в організації вибухів на "Північних потоках". Йдеться про 49-річного Сергія Кузнєцова, колишнього військовослужбовця сил спеціального призначення. Його вважають командиром яхти "Андромеда", яку використали для підриву газопроводів "Північний потік" і "Північний потік-2", що сполучали Німеччину та Росію.За даними слідства, на яхті "Андромеда" нібито перебував не тільки Кузнєцов. Разом із ним там було щонайменше п'ятеро: жінка та четверо водолазів-підривників.На судовому засіданні Кузнєцов відкинув звинувачення у підриві газопроводів та не погодився на екстрадицію до Німеччини. За його словами, під час вибухів він перебував в Україні.Окрім того, 15 жовтня Верховний суд Італії скасував рішення про екстрадицію українця Сергія Кузнєцова до Німеччини. Там йому інкримінують причетність до підриву російських "Північних потоків".Нагадаємо, 6 листопада в Міністерстві закордонних справ заявили, що Україна готова до взаємодії з італійською та німецькою сторонами під час розслідування справи, в межах якої затримано українця Сергія Кузнєцова. Водночас Київ вимагає його повернення до України..

У неділю, 10 листопада, американський президент Дональд Трамп оголосив про висунення юриста Джона Коула на посаду спецпредставника Сполучених Штатів Америки в Білорусі.Про це він написав спеціальний пост у своїй соціальній мережі Truth Social.Дональд Трамп заявив, що Коул, "відомий як один із найвидатніших юристів" США, номінований на посаду спеціального представника США в Білорусі. "Він уже домігся звільнення 100 заручників і прагне звільнити ще 50", — заявив американський президент. Також Трамп "заздалегідь подякував високоповажному президенту Білорусі" Александру Лукашенку за його розгляд питання про звільнення людей.В останні тижні адміністрація Дональда Трампа намагається налагодити контакт з режимом у Мінську, свідченням чого стали звільнення білоруських політвʼязнів.До речі, саме Джон Коул у червні повідомив, що Білорусь на прохання Дональда Трампа звільнила 14 ув'язнених. Серед них був білоруський опозиціонер Сергій Тихоновський.Також 11 вересня президент Литви Гітанас Науседа розповів, що в Білорусі звільнили ще одразу 52 ув'язнених. Паралельно з’являлася інформація, що США найближчим часом знімуть санкції з білоруської авіакомпанії "Бєлавіа", що і сталося цього тижня — 4 листопада.Нагадаємо, що 15 серпня під час телефонної розмови самопроголошений очільник Білорусі Олександр Лукашенко запросив американського президента Дональда Трампа приїхати до Мінська..

У Харкові суд визнав 44-річного чоловіка винним у побитті ветерана. Слідчі з'ясували, що засуджений вистрелив у ветерана гумовою кулею, після чого побив його.Про це повідомила прес-служба Харківської обласної прокуратури."Злочин стався увечері 3 серпня 2025 року біля будинку на вулиці 92 Бригади. Під час суперечки чоловік витягнув пістолет, споряджений гумовими кулями, та вистрілив у свого опонента. Коли потерпілий упав, нападник розпочав бити його руками й ногами, намагався придушити", — розповіли подробиці правоохоронці.Вони додали, що жертвою нападу став 22-річний військовослужбовець, який під час бойових дій втратив ногу та користується протезом."Того ж дня правоохоронці затримали нападника. Вирок суду він очікував, перебуваючи під вартою", — констатували в прокуратурі.Там акцентували, що обвинувачений визнав вину, щиро розкаявся та попросив вибачення у ветерана ЗСУ."Потерпілий за власним бажанням відмовився від подання цивільного позову, повідомивши, що матеріальні та моральні збитки йому відшкодовано", — йдеться в повідомленні.Суд узяв до уваги вказані обставини та визнав їх такими, що пом’якшують покарання. Обставин, що обтяжують покарання, під час досудового розслідування не встановлено."Індустріальний районний суд Харкова призначив чоловіку покарання у вигляді чотирьох років і шести місяців позбавлення волі. Зараз триває термін на апеляційне оскарження", — підсумували в Харківській обласній прокуратурі.. Нагадаємо, 30 вересня стало відомо, що в Пустомитах Львівського району невідомі побили ветерана російсько-української війни. Поліція відкрила кримінальне провадження..

Агент Федеральної служби безпеки (ФСБ) на замовлення Російської Федерації займався підпалами у західних областях України. За матеріалами Служби безпеки України (СБУ) та Національної поліції він отримав 15 років ув’язнення.Про це повідомила прес-служба СБУ. Там уточнили, що він вчиняв диверсії у Волинській і Львівській областях."На замовлення Росії зловмисник підпалював вхідні двері квартир, де проживають українські військові та їхні сім’ї", — йдеться в повідомленні.Силовики додали, що ще одним його завданням було знищення технологічного обладнання, що забезпечує мобільний зв’язок.Контррозвідка СБУ затримала фігуранта в січні цього року, коли він намагався підпалити устаткування стільникової вежі в районі Луцька."Замовні злочини виконував 39-річний місцевий рецидивіст, який раніше відбував тюремний строк за наркоторгівлю, а після "відсидки" пішов на співпрацю з ФСБ", — пояснили правоохоронці.За даними слідства, окупанти дистанційно завербували колишнього в’язня, коли він шукав "легкі заробітки" в Telegram-каналах."Після агентурного інструктажу зрадник відстежував помешкання українських військовослужбовців, а потім приходив до осель і вчиняв підпали за допомогою легкозаймистої суміші. Спричинивши загоряння, зловмисник фіксував його на телефонну камеру, щоби потім "прозвітувати" куратору від ФСБ", — розповіли в СБУ.Під час обшуків у затриманого виявлено засоби підпалу та смартфон із доказами роботи на російську спецслужбу.За матеріалами, зібраними слідчими СБУ, суд визнав агента винним за декількома статтями Кримінального кодексу України:"Державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану";"Диверсія, вчинена за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану";"Умисне пошкодження майна, вчинене шляхом підпалу, за попередньою змовою групою осіб";"Умисне пошкодження споруди електрозв’язку, що входить до складу телекомунікаційної мережі, що спричинило припинення надання телекомунікаційних послуг, вчинене загальнонебезпечним способом за попередньою змовою групою осіб".Нагадаємо, що наприкінці вересня військова контррозвідка СБУ запобігла втечі з України агентки ФСБ, яка діяла в Одесі. Вона коригувала атаки рашистів по місту та вербувала військових Сил оборони для російської спецслужби..

Міністерство закордонних справ України звернуло увагу на інформацію білоруського правозахисного центру "Вясна" щодо чергової хвилі репресій режиму Лукашенка проти громадян Білорусі в межах так званої "справи Гаюна".У спеціальній заяві МЗС України з прикрістю констатували, що в сусідній Білорусі приводом для зарахування до табору "зрадників", "свядомых" чи, як полюбляє висловлюватися Олександр Лукашенко, "відморозків" може стати що завгодно, навіть необережно вимовлене білоруською мовою слово."Переконані, що такі свавільні затримання мають на меті створити "обмінний фонд", завдяки якому Олександр Лукашенко розраховує купувати собі індульгенції в обмін на безневинних людей, яких він запроторює до в’язниць", — зауважили в українському відомстві.Там наголосили, що репресії білоруського режиму становлять системне та грубе порушення прав людини й основоположних міжнародно-правових документів, таких як Декларація прав людини та Гельсінський прикінцевий акт."Масові арешти й ув’язнення білоруських громадян під так званою "справою Гаюна" є тому безумовним підтвердженням", — додали в МЗС України.Українські дипломати закликали міжнародну спільноту посилити тиск на Олександра Лукашенка та його поплічників."Не можна забувати, що з 2022 року Білорусь стала співучасницею злочину агресії проти України, надавши свою територію, повітряний простір і ресурси для ведення Росією загарбницької війни проти нашої держави. Білорусь мусить неодмінно понести свою частину відповідальності за вчинення цього злочину та всі похідні звірства проти українського народу", — акцентували в міністерстві.Там висловили сподівання, що в майбутньому демократична Білорусь пройде шлях очищення від злочинів лукашенківської диктатури, відновить свою незалежність і суверенітет після років російського панування та повернеться до родини європейських народів, до якої вона належить історично, політично та культурно.Що відомо про "справу Гаюна"Правозахисний центр "Вясна" підтвердив інформацію про щонайменше 88 затриманих фігурантів "справи Гаюна". Йдеться про моніторинговий канал "Бєларускі Гаюн", який від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну до лютого 2025 року надавав ексклюзивну інформацію про переміщення російських військ та інші пов’язані з фронтом події.За оцінками аналітиків, загальна кількість затриманих значно більша, оскільки затримання все ще відбуваються у всій Білорусі, але більшість із них у Гомельській області.За даними правозахисників, судові процеси в цій справі відбуваються в Білорусі майже щодня. Фігурантам призначають як "хімію з направленням" (ідеться про обмеження свободи без ув’язнення), так і колонію. Справи деяких затриманих передаються з Мінська до обласних судів.На початку лютого 2025 року стало відомо, що білоруські силовики отримали доступ до бази даних контактів моніторингового проекту "Бєларускі Гаюн". Керівник проекту Антон Мотолько публічно визнав факт злому, а через два дні оголосив про припинення роботи "Гаюна".Відтоді проект, який став важливим джерелом інформації для білоруських, українських і міжнародних ЗМІ, більше не публікує інформацію про дії російських і білоруських військовослужбовців.Нагадаємо, минулого тижня агенція Reuters повідомляла, що експорт білоруського бензину до Росії у вересні зріс у чотири рази порівняно з попереднім місяцем, оскільки Москва намагалася розв'язати проблему дефіциту палива, спричиненого атаками України на її енергетичну інфраструктуру..

Колишній співробітник Управління державної охорони Артем Косов, засуджений до довічного ув'язнення за вбивство підлітка на київському фунікулері, подав апеляцію на вирок. Про це повідомляє "Суспільне".У вересні Шевченківський районний суд столиці визнав винним екс-співробітника УДО Артема Косова у вбивстві на станції фунікулера підлітка Максима Матерухіна. Чоловіка засудили до довічного позбавлення волі.Сторона захисту під час судових дебатів погодилася з тяжкістю злочину, але не відмовилась визнавати інкриміноване умисне вбивство, а наполягла на вбивстві з необережності. Обвинувачений Косов в останньому слові визнав свою провину та покаявся. Він запевнив, що не хотів вбивати хлопця і не мав такого наміру.Трагедія на станції фунікулера у Києві: деталіУ неділю, 7 квітня, на станції столичного фунікулера виник конфлікт між чоловіком, який служить водієм в Управлінні державної охорони, та неповнолітнім.Після виходу із вагона на верхній станції правоохоронець штовхнув підлітка. Хлопець впав, розбив головою скло й отримав смертельний поріз шиї. Внаслідок інциденту неповнолітній помер на місці події."Затриманий правоохоронець усунений від виконання своїх обовʼязків. Його командування надає повне сприяння у проведенні невідкладних слідчих дій", — зазначили тоді в ДБР.Загиблим виявився Максим Матерухін, який навчався в 10-А класі в столичній школі №36. Семеро підлітків, які стали свідками трагічного інциденту, дали свідчення.Нагадаємо, мама загиблого Максима Матерухіна — Ірина Матерухіна — розповідала подробиці про резонансне вбивство й особистість 16-річного підлітка в київському фунікулері. Хлопець хотів потрапити в Третю штурмову бригаду, а також стати футболістом..

В Алмати засудили до п’яти років колонії громадянина Казахстану Тимура Пралієва, який брав участь у війні проти України на боці російських окупантів. Його свого часу завербувала приватна військова компанія "Вагнера".Про це повідомили журналісти казахстанського видання Orda.Слідство встановило, що восени 2022 року Пралієва завербувала Росія, тож із листопада того ж року він воював проти України.Пралієв служив зв’язківцем, брав участь у боях за Бахмут, Росія відзначила його декількома нагородами.Дещо пізніше, 2023 року, він отримав російський паспорт, зберігши при цьому громадянство Казахстану. Після заколоту Пригожина Пралієв воював у складі "вагнерівців" у Малі.У жовтні 2024 року він припинив службу. На початку січня 2025 року його затримали у США під час спроби нелегально перетнути кордон."При ньому знайшли чотири тисячі доларів, 60 тисяч мексиканських песо та безпілотник. Чоловіка депортували до Казахстану", — розповіли медійники.Суд визнав Пралієва винним в "участі в іноземних збройних конфліктах". Йому призначили мінімальний термін за цією статтею — п’ять років ув’язнення.Суд встановив, що загалом за час служби у ПВК "Вагнера" Пралієв отримав понад чотири мільйони рублів."Захист вимагав розгляду справи в Росії, однак суд наголосив, що на момент вербування підсудний мав лише громадянство Казахстану", — зауважили журналісти.Нагадаємо, що на початку листопада минулого року в Росії знайшли мертвим Андрія Ткаченка, який був членом приватної військової компанії "Вагнера" та близьким соратником Євгена Пригожина.

Американського репера Шона Комбса (P.Diddy) засудили до 50 місяців (чотири роки та два місяці) ув'язнення. Він неодноразово потрапляв у скандали. Зокрема, суд погодився зі звинуваченнями в транспортуванні людей для заняття проституцією.Про це повідомили журналісти NBC News. Вони зазначили, що також суддя окружного суду США Арун Субраманіан оштрафував Комбса на 500 тисяч доларів і призначив п'ять років умовно-дострокового звільнення.Прокурори наполягали на понад 11 роках тюрми, тоді як захист вимагав 14 місяців, що дорівнювало би терміну ув'язнення. Оскільки Комбс перебуває під вартою з вересня 2024 року, йому зарахують понад рік, який він уже відбув за ґратами.Суддя сказав Комбсу, що він розраховує на те, що репер "максимально використає цей другий шанс".Субраманіан також описав двох жінок, які стали центральними фігурами у справі про засудження Комбса, як "хоробрих ", які дали голос іншим."Джейн і Кессі Вентура пережили насильство та травми, які ми не можемо собі уявити. Я можу тільки сказати, що ваші родини пишаються вами, ваші діти будуть пишатися вами за те, що ви прийшли до суду, щоби розповісти, що насправді сталося. Ви не просто говорили з присяжними, ви говорили з жінками, які відчувають себе безсилими", — наголосив суддя. Американські медіа зауважили, що, коли зачитали вирок, Комбс майже не виявляв емоцій у залі суді. Він подивився на суддю, а потім опустив очі, похитав головою, коли суддя казав про вплив Кессі Вентури на справу, а також про вплив на дітей."Я люблю вас, мені дуже шкода. Зі мною все буде добре", — лише звернувся P.Diddy до своїх дітей і матері, збираючи свої документи та виходячи із зали з маршалами.Раніше присяжні у кримінальному процесі над Шоном Комбсом оголосили частковий вердикт, визнавши 55-річного репера винним за чотирма з п’яти пунктів обвинувачення. Серед них — сексуальна торгівля людьми та транспортування з метою заняття проституцією. Водночас його виправдали за звинуваченнями у рекеті та торгівлі людьми для сексуальної експлуатації.Нагадаємо, у грудні минулого року американського репера Шона Картера, більш відомого як Jay-Z, звинувачували у зґвалтуванні 13-річної дівчинки, яке сталося 2000 року.Тоді разом із ним до злочину був причетний іще один репер — Шон Комбс (P.Diddy).

У понеділок, 22 вересня, Шевченківський районний суд Києва визнав винним колишнього працівника Управління державної охорони Артема Косова в убивстві підлітка Максима Матерухіна на станції фунікулера. Його засудили до довічного позбавлення волі.Про це повідомило "Суспільне". Батьки загиблого вважають довічне ув'язнення "справедливим вироком" для Косова. Завтра Максиму Матерухіну мало б виповнитися 18 років."Цей день ми довго чекали. Це неймовірні емоції, які не передати словами. Це вдячність людям, які нас підтримували, які з нами йшли до цього переможного кінця. Справедливість настала. І всі почули — довічне. За вбивство нашого сина він отримав те, що заслуговує", — сказала мама Максима Ірина Матерухіна.Сторона обвинувачення задоволена цим вироком, сказав генпрокурор Руслан Кравченко."Вирок максимально наближений до справедливості. На мою думку, був п’яний і обкурений працівник УДО, який вирішив зробити "кидок". Неповнолітня особа втратила життя", — зазначив Кравченко.Він додав, що сторона обвинувачення готова до того, що адвокати Косова можуть оскаржити вирок про довічне позбавлення волі в Апеляційному суді."Будемо домагатися, щоб узгодили той вирок, який був на першій інстанції. Тобто апеляція може скасувати, або підтвердити, або відправити на першу інстанцію. Я вважаю, що у нас стійка, доведена позиція", — сказав генпрокурор.Водночас ні Косов, ні його адвокати вирок не коментували. Сторона захисту погоджується з важкістю злочину, але не визнає інкриміноване умисне вбивство, а наполягає на вбивстві з необережності.Обвинувачений Артем Косов в останньому слові визнав провину та покаявся, але він заявляє, що не хотів вбивати юнака та не мав такого наміру.Трагедія на станції фунікулера у Києві: деталіУ неділю, 7 квітня, на станції столичного фунікулера виник конфлікт між чоловіком, який служить водієм в Управлінні державної охорони, та неповнолітнім.Після виходу із вагона на верхній станції правоохоронець штовхнув підлітка. Хлопець впав, розбив головою скло й отримав смертельний поріз шиї. Внаслідок інциденту неповнолітній помер на місці події."Затриманий правоохоронець усунений від виконання своїх обовʼязків. Його командування надає повне сприяння у проведенні невідкладних слідчих дій", — зазначили тоді в ДБР.Загиблим виявився Максим Матерухін, який навчався в 10-А класі в столичній школі №36. Семеро підлітків, які стали свідками трагічного інциденту, дали свідчення.Нагадаємо, мама загиблого Максима Матерухіна — Ірина Матерухіна — розповідала подробиці про резонансне вбивство й особистість 16-річного підлітка в київському фунікулері. Хлопець хотів потрапити в Третю штурмову бригаду, а також стати футболістом.

У Китаї повторно засудили журналістку Чжан Чжань, яка документувала початкові етапи пандемії COVID-19 в Ухані. Вона отримала ще чотири роки ув’язнення.Про це повідомила менеджерка з адвокації "Репортерів без кордонів" Александра Бєляковська, яка оприлюднила відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х.За її словами, Чжан звинуватили у "провокуванні сварок і створенні проблем". Таке ж обвинувачення їй висунули 2020 року.Тоді вона опублікувала серію репортажів про переповнені лікарні та порожні вулиці під час спалаху коронавірусу.Вважається, що саме її журналістські матеріали, набувши особливого розголосу, стали першими, які донесли світу інформацію про стан справ із хворобою в Китаї на початкових стадіях.У грудні 2020 року журналістку засудили до чотирьох років ув’язнення. Чжан Чжань вийшла на свободу у травні 2024 року, але вже за три місяці її знову затримали та згодом заарештували.За словами колишнього адвоката журналістки, нові звинувачення стосуються її коментарів на закордонних сайтах."Репортери без кордонів" наголосили, що переслідування Чжан Чжань необхідно припинити, а новий вирок пов’язаний із її репортажами про порушення прав людини в Китаї.За даними організації, у Китаї зараз перебувають за ґратами щонайменше 124 журналісти. 2025 року країна посіла 178 місце зі 180 у Світовому індексі свободи преси.Нагадаємо, що в середині серпня в Україні підтвердили випадки нових субваріантів коронавірусу — Nimbus та Stratus. Це нові мутації штаму Омікрон.

Політв’язень Андрій Піднебенний помер за ґратами в Білорусі. Йому було 36 років. Імовірною причиною його смерті незалежні оглядачі називають задуху в камері, де він перебував.Про це повідомила білоруська служба "Радіо Свобода" з посиланням на матір чоловіка Валентину Піднебенну й обізнані зі ситуацією джерела."Мої золоті онучки залишилися без батька. Тішить одне, що більше ніхто не зможе ні фізично, ні психологічно знущатися з мого сина. Я вірю, що Боже покарання наздожене винних, і жоден злочин не залишиться безкарним", — написала вона.Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська поінформувала, що Андрій Піднебенний провів за ґратами в Білорусі майже чотири роки. За її словами, він став дев’ятим політв’язнем, який помер, перебуваючи під вартою."Розривається серцем через смерть 36-річного політв’язня Андрія Піднебенного… Дев’ять політв’язнів вже померли у в’язниці. Потрібні термінові заходи, щоб врятувати життя заручників режиму", — написала Світлана Тихановська в соцмережах.Офіційно білоруська влада наразі не коментувала інцидент. Однак "Радіо Свобода" з посиланням на джерела вдалося дізнатися, що причиною смерті Андрія Піднебенного стала задуха. Інші обставини смерті наразі невідомі.Що відомо про Андрія ПіднебенногоРаніше він навчався у Гомельському державному університеті транспорту. Пізніше перевівся до Харківського автомобільного університету.Андрій Піднебенний мав російське громадянство, але зі шести років проживав у Білорусі. У нього залишилася дружина та двоє дітей.Чоловіка затримали в листопаді 2021 року та засудили до 15 років позбавлення волі в колонії суворого режиму за нібито підпал автомобіля начальника Департаменту виправних установ, прокол коліс 39 тролейбусів, створення й адміністрування Telegram-каналу та чату, які визнали "екстремістськими", а також підпал крана на будівельному майданчику 2019 року.У січні 2023 року Андрію додатково дали один рік і вісім місяців у колонії суворого режиму. Тоді його звинуватили у "сприянні екстремістській діяльності", "образі Лукашенка", "образі посадової особи" та "розпалюванні іншої соціальної ворожнечі".Нагадаємо, наприкінці квітня цього року стало відомо, що в Білорусі випустили на волю Юрія Зенковича, який має американське громадянство. Він перебував під вартою за звинуваченням у начебто підготовці замаху на самопроголошеного президента країни Олександра Лукашенка.

Американський президент Дональд Трамп провів телефонну розмову зі самопроголошеним очільником Білорусі Олександром Лукашенком. Обговорювали можливе звільнення 1 300 ув’язнених.Про це Дональд Трамп написав у своїх соціальних мережах."У мене відбулася чудова розмова з високоповажним президентом Білорусі Лукашенком", — зазначив він.Трамп заявив, що телефонував Лукашенку, щоби подякувати за звільнення 16 ув'язнених (мова про учасників і лідерів протестів у Білорусі 2020 року).Він повідомив, що також обговорює звільнення 1 300 додаткових ув'язнених. Ймовірно, мова також може йти про політичних в'язнів."Наша розмова вийшла дуже хорошою. Ми обговорили багато тем, включаючи візит президента Путіна на Аляску. Я з нетерпінням чекаю на зустріч із президентом Лукашенком у майбутньому. Дякую йому за увагу щодо цього питання!" — підсумував Дональд Трамп.Варто звернути увагу на те, що у своєму дописі американський президент уникнув формулювання "політв'язні", він написав, що це просто "в'язні".Раніше американцям вдалося домогтися звільнення 16 політв'язнів Білорусі. Це відбулося після візиту до Мінська спецпредставника президента США Стівена Віткоффа.Нагадаємо, раніше Олександр Лукашенко заявляв, що Москва не зверталася до Мінська з проханням про пряму участь у війні проти України через побоювання можливого втручання Північноатлантичного альянсу.

Послуга з оформлення витягу про несудимість онлайн повернулася в застосунок "Дія". Це відбулося після короткочасної перерви, пов’язаної з технічними роботами.Про це повідомила прес-служба застосунку "Дія"."Витяг про несудимість знову з нами — оформлюйте в застосунку "Дія", — йдеться в повідомленні.У застосунку додали, що дієві та планові технічні роботи завершено."МВС оновило систему, завдяки чому послуга "Витяг про несудимість" знову доступна для замовлення просто через застосунок", — зазначили в "Дії".Там також запевнили, що тепер сервіс працює набагато швидше та без збоїв."Якщо ви влаштовуєтеся на нову роботу, усиновлюєте дитину, подаєтесь на візу чи берете участь у державних тендерах — витяг стане корисним", — наголосили в "Дії".У застосунку закликали замовляти документ у декілька кліків за посиланням."Щойно документ буде готовий, ми надішлемо вам сповіщення в "Дії", — підсумували в повідомленні.Нагадаємо, що сьогодні зранку в застосунку "Дія" фіксували технічні проблеми під час входу в систему. Проте це не збій програмного забезпечення, а наслідки оновлення сертифікатів безпеки. Так пояснив перший віце-прем'єр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
