# ув'язнені

У суботу, 28 червня, у Львові помер відомий український поет і дисидент Ігор Калинець, якому 9 липня мало би виповнитися 86 років. Свого часу він був багаторічним політв’язнем радянських таборів.Про це написав у своїх соціальних мережах міський голова Львова Андрій Садовий."На 86 році життя відійшов у вічність Ігор Калинець — почесний громадянин міста Львова, поет, письменник, дисидент, багаторічний політв’язень радянських таборів", — зазначив він.За його словами, разом з Іриною Калинець вони стали голосом української гідності у найтемніші часи."Світла пам’ять. Щирі співчуття рідним і близьким. Львів сумує", — підсумував Андрій Садовий.Що відомо про Ігоря КалинцяНародився 9 липня 1939 року в Ходорові на Львівщині, у родині, де зберігали українські національні традиції. У дитинстві став свідком масових репресій комуністичного режиму в Західній Україні. Зі шкільних років читав заборонених українських письменників. У 17-річному віці він приїхав на навчання до Львова.Радянські органи 1972 року засудили Ігоря Калинця на понад шість років ув’язнення суворого режиму та три роки заслання. Висновок слідчих займав 25 сторінок, де доводили, що вірші Калинця начебто "становлять велику загрозу існуванню радянської влади та монолітності СРСР". Перебував у Пермських концтаборах разом із багатьма відомими українцями.На засланні у Забайкаллі Ігор Калинець перебував разом з Іваном Світличним, Василем Стусом, Миколою Горбалем, Семеном Глузманом. На засланні в Забайкаллі був зі своєю дружиною Іриною Стасів-Калинець, публіцисткою і громадською діячкою (1940 — 2012).Разом із дружиною Ігор Калинець розшукав могилу поета Богдана-Ігоря Антонича у Львові, це був його улюблений поет.Ігор Калинець — автор 17 збірок поезії, численних прозових творів, публіцистичних статей.Шевченківську премію Ігор Калинець отримав 1992 року за книжку вибраних поезій "Тринадцять аналогій".Нагадаємо, що в листопаді минулого року на фронті загинув український поет, прозаїк і кіносценарист Мирослав Герасимович. Його життя обірвалося у віці 56 років.

Спеціальний представник президента Сполучених Штатів Америки Кіт Келлог обговорив зі самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком війну Росії проти України. Також він домігся звільнення в’язнів із білоруських тюрем.Про свій візит до Мінська Кіт Келлог написав на своїй сторінці в соціальній мережі X. Він зауважив, що американська делегація зустрілася з Лукашенком і його командою в Мінську.Зокрема, заступник спецпредставника Джон Коул провів обговорення щодо двосторонніх відносин між США та Білоруссю.За словами Кіта Келлога, в результаті діалогу вдалося домовитися про звільнення 14 політичних в'язнів із шести країн, включно з Японією та Польщею."Я обговорив із ним війну між Росією та Україною", — додав спецпредставник американського лідера.Він у розмові з Лукашенком традиційно акцентував на тому, як президент Дональд Трамп докладає всіх зусиль, щоби зупинити війну і покласти край вбивствам."Президент Трамп продовжує зміцнювати мир силою", — наголосив Кіт Келлог.Як відомо, 21 червня спецпредставник президента США в Україні Кіт Келлог відвідав Білорусь і зустрівся з диктатором Олександром Лукашенком.Деякі інформаційні джерела інформували, що американець хотів заручитися підтримкою самопроголошеного білоруського лідера мирної угоди між Україною та Росією. При цьому вони запевняли, що Келлог під час візиту не прагнув відірвати Білорусь від Москви.Нагадаємо, що 21 червня самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко звільнив низку політичних в'язнів. Помилування відбулося після візиту до Мінська Кіта Келлога, який є спеціальним представником президента США Дональда Трампа.

На території всієї України планують відкрити додаткові платні камери у слідчих ізоляторах. Минулого року від надання таких послуг ув’язненим держава отримала 16 мільйонів гривень доходів.Про це розповів заступник міністра юстиції України Євген Пікалов в інтерв'ю "Цензору". За його словами, платні камери з поліпшеними умовами у слідчих ізоляторах української Державної кримінально-виконавчої служби мають попит на 93%."Загалом станом на травень у слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України функціонувало 83 платні камери на 201 ліжко-місце", — запевнив урядовець.Пікалов додав, що відкриття платних камер заплановано у слідчих ізоляторах Києва, Чернігова, Одеси, Запоріжжя, Дніпра та Кривого Рогу."Минулого року за платні послуги з надання місць у платних камерах отримано доходи в сумі 16 374,1 тисячі гривень, найбільше отримали коштів Київський СІЗО — 7 779,9 тисячі гривень, Одеський СІЗО — 1 680,7 тисячі гривень і Львівська УВП (№ 19) — 1 050 тисяч гривень", — зазначив він.Заступник міністра юстиції України уточнив, що протягом січня-квітня 2025 року за платні послуги з надання місць у платних камерах отримано 6 223,4 тисячі гривень, серед яких найбільші доходи в Київському СІЗО — 2 673 тисячі гривень і Одеському СІЗО — 770 тисяч гривень.Водночас він зауважив, що окремих камер для міністрів, депутатів чи суддів в Україні немає."Я можу допускати, що є якісь корупційні вияви. Але підрозділи внутрішньої безпеки для того й створені, щоби це викривати та з цим явищем боротися", — підсумував Євген Пікалов.Як відомо, у травні 2020 року Міністерство юстиції запровадило проект платних послуг у слідчих ізоляторах України. Тодішній очільник відомства Денис Малюська розповідав, що ініціатива запровадження платних камер має дві ключові цілі: прибрати корупцію та знайти додаткове фінансування для СІЗО, оскільки зараз бюджетних коштів не вистачає.Нагадаємо, в березні минулого року Мін’юст офіційно інформував, що платні камери в СІЗО мають великий попит, тож вільних місць у них немає. З огляду на це тоді роздумували про відкриття ще одного ізолятора.

За матеріалами Служби безпеки України 15 років ув’язнення отримали агенти російської оперативно-бойової групи. Вони підірвали автомобіль із воїном Збройних сил України.Про це повідомила прес-служба СБУ. Там констатували, що 15 років ув’язнення з конфіскацією майна отримали троє агентів російської воєнної розвідки ГРУ, які підірвали автомобіль військовослужбовця ЗСУ."Подія сталася влітку 2024 року. Внаслідок вибуху український захисник отримав важкі поранення", — йдеться в повідомленні.Контррозвідка СБУ встановила особи чотирьох зловмисників і затримала їх, коли вони готували новий теракт на замовлення країни-агресора.Тюремні терміни отримали троє терористів. Ними виявилися завербовані окупантами: харківський інженер-програміст, колишній військовий і місцевий безробітний. Стосовного четвертого агента триває судовий розгляд."За матеріалами справи, для вчинення теракту агенти відстежували в Харкові місце паркування машини українського воїна та заклали під неї саморобний вибуховий пристрій", — розповіли спецслужбовці.Після вчинення теракту зловмисники підготували ще одну вибухівку та намагалися сховати її у заздалегідь облаштованому схроні. Однак працівники СБУ затримала їх і запобігла цьому злочину.На підставі зібраних Службою безпеки доказів колегія суддів визнала трьох агентів винними відповідно до вчинених злочинів за декількома статтями Кримінального кодексу України:"Державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану за попередньою змовою групою осіб";"Терористичний акт, вчинений за попередньою змовою групою осіб";"Придбання, носіння, зберігання та передача вибухових речовин і вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу";"Незаконне виготовлення вибухових речовин та вибухових пристроїв";"Виправдовування збройної агресії Росії проти України, вчинені повторно".Нагадаємо, що на початку червня у Дніпрі два місцевих мешканці підірвали автівку з прокурором за завданням російських спецслужб. Їх вдалося затримати "за гарячими слідами".

Адміністрація американського президента Дональда Трампа планує відправити тисячі нелегальних мігрантів до військової в’язниці в Гуантанамо. Серед них можуть бути українці.Таку інформацію оприлюднило видання The Washington Post, журналісти якого послалися на неназваних офіційних осіб, які обізнані з цим питанням.Співрозмовники медійників розповіли, що перевезення нелегальних мігрантів розпочнеться вже цього тижня. Мігранти ж походять з різних країн, включаючи Велику Британію, Італію, Німеччину, Туреччину, Ірландію, Францію й Україну. Зокрема, серед них багато громадян Гаїті.Адміністрація Трампа, за інформацією джерел журналістів, навряд чи попередить про свої плани іноземні уряди.Підготовка до переведення включає медичне обстеження дев'яти тисяч осіб, щоби визначити, чи їх стан здоров’я дозволяє відправити до Гуантанамо.Ця в’язниця відома тим, що в ній утримувалися підозрювані в тероризмі й інші особи, яких затримали після відомих подій 11 вересня.Своє рішення чиновники адміністрації Трампа пояснюють тим, що Америці потрібно звільнити місця у внутрішніх місцях ув'язнення, які стали переповненими через обіцянку голова Білого дому здійснити найбільшу депортацію нелегальних мігрантів в американській історії.Як відомо, Дональд Трамп одразу після повернення до Білого дому розпочав кампанію з депортації мігрантів. На тлі цього наприкінці лютого та на початку березня в країні проходили акції протесту.Тепер масові протести знову спалахнули вже в Лос-Анджелесі після того, як імміграційна служба затримала в місті щонайменше 118 нелегальних мігрантів. Дональд Трамп, своєю чергою, розпорядився направити Нацгвардію, щоби придушити заворушення. Зокрема, він пригрозив в'язницею учасникам заворушень. Там також ввели комендантську годину.Нагадаємо, що в Лос-Анджелесі тривають сутички між поліцією та демонстрантами. У регіоні перебуваю понад 2 000 бійців Національної гвардії. Військові мають залишатися на місці протягом 60 днів або довше — за потреби.

Працівники Державного бюро розслідувань спільно зі Службою безпеки України викрили та повідомили про підозру співробітнику "Біленьківської виправної колонії", який за гроші організував постачання заборонених предметів і наркотичних засобів для ув’язнених.Про це повідомила прес-служба ДБР. Як встановило слідство, житель села Біленьке влаштувався на роботу у виправну колонію у 2023 році на посаду молодшого інспектора відділу нагляду та безпеки. Скориставшись посадовими обов’язками, він вирішив налагодити стабільне джерело додаткового доходу, надаючи платні "послуги" ув’язненим: зокрема, постачав заборонені для використання телефони та наркотичні засоби.Інспектор діяв за попередніми домовленостями: за винагороду приносив на територію колонії заборонені речі та наркотики, які передавав через схованки. Вартість телефона становила 2 тисячі гривень, доставка наркотиків — 3,5 тисячі гривень. Гроші отримував на банківську картку своєї дружини."Співробітники ДБР затримали чоловіка під час чергової спроби передати наркотики одному з ув’язнених. Йому повідомлено про підозру в одержанні неправомірної вигоди службовою особою (ч. 1 ст. 368 КК України) та незаконному збуті наркотичних засобів у місцях позбавлення волі (ч. 2 ст. 307 КК України). Санкції цих статей передбачають до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, раніше працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру колишньому керівнику Головного управління ДСНС в Івано-Франківській області, організував незаконну порубку лісу природно-заповідного фонду. Через дії посадовця державі завдано збитків на суму сім мільйонів 300 тисяч гривень.

Офіцерів збройних сил Росії розпочали навчати правилам поводження з мобілізованими засудженими. Для цього навіть розробили спеціальну методичку.Таку інформацію оприлюднили в Головному управлінні розвідки (ГУР) Міністерства оборони України."Блатниє", "мужикі", "козли", "пєтухі" ― офіцерів армії Росії вчать правил поводження з тюремним контингентом", — йдеться в повідомленні.У ГУР зазначили, що через значне зростання чисельності в’язнів у складі російської окупаційної армії держава-агресорка ініціювала масштабну кампанію з адаптації командного складу до специфіки роботи з кримінальним контингентом."У підрозділах міноборони Росії поширюють методичні матеріали, створені для проведення виховної роботи із "зеками". У посібниках замполітів навчають розшифровувати тюремні татуювання, аналізувати клички й ієрархію "на зоні", пояснюють правила поведінки з "авторитетами" тощо", — пояснили українські розвідники. Автори правил поводження з бандитами в лавах російської армії визнають: звичні механізми управління в таких колективах не діють, тож для побудови дисципліни російські командири повинні шукати до в’язнів окремий підхід."Збільшення кількості "зеків" у лавах російських окупаційних сил призвела до зростання кількості внутрішніх конфліктів і збройних сутичок між в’язнями й іншими групами військових, які беруть участь у злочинній війні проти України", — констатували в ГУР.Там додали, що така кампанія з перевиховання російських офіцерів засвідчує поглиблення криміналізації армії держави-агресорки.Нагадаємо, що, за інформацією голови Служби зовнішньої розвідки України Олега Іващенка, на теперішній момент мобілізаційний ресурс країни-агресорки Росії складає 25 мільйонів людей. Проте до війни підготовлені лише три мільйони росіян.

Російська Федерація під час останнього обміну у форматі "1000 на 1000" повернула Україні щонайменше 15 засуджених, які перебували в колоніях на окупованих територіях Херсонської та Миколаївської областей. Вони були примусово депортовані під час відступу загарбників у 2022 році.Про це повідомила юридична радниця організації "Захист в'язнів України" Ганна Скрипка, пише "Суспільне".Вона наголосила, що коли військові РФ покидали Херсонську та Миколаївську області в листопаді 2022 року, то забрали з собою близько 1800 українських ув'язнених, які відбували там покарання за різні злочини. Цих осіб примусово перевезли в інші колонії на захоплених Росією українських територіях, а також в самій Росії.Правозахисники переконані, що такими діями РФ порушила міжнародне гуманітарне право та скоїла воєнний злочин. За два роки війни з цих 1800 ув'язнених в Україну повернулося близько 380.Скрипка зазначила, що як мінімум 15 таких засуджених 23 травня повернулися в Україну під час одного з етапів масштабного обміну полоненими. Строк їх перебування в країні-агресорці зарахували в термін їхнього ув'язнення. Скрипка також уточнила, що троє засуджених після обміну відправилися в СІЗО і продовжать відбувати покарання. У решти осіб строк ув'язнення закінчився і вони повернулись на волю.Варто зазначити, що 25 травня Україна та Росія провели третій етап обміну полоненими у форматі "1000 на 1000". У цей день вдалося повернути на Батьківщину 303 захисників.Нагадаємо, вчора Володимир Зеленський заявив, що головне завдання України — звільнити абсолютно всіх, хто зараз утримується в Росії, і це завдання спільне для розвідок, для дипломатів, для всієї держави.

Музичний продюсер Юрій Бардаш, який утік з України й отримав російське громадянство, отримав тюремний термін. Суд визнав його винним у пропаганді війни Росії проти України.Про це свідчить вирок Вінницького міського суду. У тексті не згадується прізвище Бардаша, але про це свідчить інформація відповідної судової справи.Згідно з вироком, суд встановив, що продюсер музичних проектів, співак і хореограф, висловлював українофобські наративи та негативне ставлення до українського народу.Також він підтримував агресію Росії проти України. При цьому усвідомлював, що може впливати на думку українців і росіян.Під час інтерв'ю Бардаш закликав до насильницького повалення конституційного ладу України. У соціальних мережах він публікував матеріали та проводив прямі трансляції, які виправдовували агресію Росії проти України, а також розпалювали національну та релігійну ворожнечу.На судові засідання продюсер не з'являвся, тому вирок йому оголосили заочно.Що відомо про Юрія БардашаЮрій Бардаш — продюсер, хореограф і співак родом з Алчевська на Луганщині. Відомий роботою над проектами Quest Pistols, "Нервы", "Грибы", Луна, Wellboy, "Корупція" та своїм сольним проектом YOURA.Згодом він чітко визначив свою проросійську позицію та втік з України. Ще 2022 року Бардаш заявив, що вважає себе російською людиною та розпочав співпрацювати з путіністами.У січні 2024 року він отримав громадянство країни-агресора, чим "хизувався" у своїх соціальних мережах.Нагадаємо, ще в травні минулого року СБУ повідомила про підозру продюсеру Юрію Бардашу. На нього зібрали доказову базу щодо того, що він виправдовує війну Росії проти України.

Громадянин Австралії Оскар Дженкінс отримав 13 років колонії суворого режиму за участь у бойових діях на боці Збройних сил України. Такий вердикт виніс суд на підконтрольній Росії території Луганської області.Про це повідомив CNN із посиланням на російських державних прокурорів. Журналісти з’ясували, що 33-річного Дженкінса визнали винним у тому, що він нібито був найманцем і воював проти Росії з березня до грудня минулого року.Австралійського громадянина затримали в грудні 2024 року, і з того часу Австралія неодноразово вимагала його звільнення.Міністерка закордонних справ Австралії Пенні Вонг назвала вирок "показовим судилищем" і заявила, що шокована рішенням російського суду. Вона наголосила на необхідності дотримання Росією міжнародного гуманітарного права стосовно ув’язненого."Ми глибоко занепокоєні станом здоров’я та безпекою Дженкінса. Австралія співпрацює з Україною, Червоним Хрестом та іншими партнерами, щоби домогтись його звільнення", — зазначила вона.Водночас російські прокурори стверджують, що Дженкінс отримував від 7 400 до 10 000 доларів на місяць як учасник бойових дій. Кремль наголосив, що найманці не мають права на статус військовополонених.На поширених фото Дженкінса видно в скляній клітці зі зв’язаними руками. За повідомленнями ЗМІ, він приєднався до міжнародного батальйону у складі українських сил.Відео його затримання з’являлося в російських Telegram-каналах у грудні. Дженкінс на ньому говорив сумішшю англійської, української та російської, називав себе "солдатом", а також зазначав, що працює вчителем у Китаї та навчається в Австралії. Один із чоловіків на записі вдарив його по голові.Після повідомлень про можливу загибель австралійця на початку року уряд Австралії викликав російського посла. Прем’єр-міністр Ентоні Албаніз пообіцяв "найжорсткішу реакцію" на будь-яку шкоду, заподіяну громадянину Австралії.Нагадаємо, тиждень тому видання Independent повідомляло, що поблизу Ізюма Харківської області загинув волонтер гуманітарної організації з Австралії. Спершу він отримав поранення внаслідок вибуху вдосконаленого вибухового пристрою в будівлі.

З американського виправного центру Нового Орлеана втекли десять ув’язнених. Декого з них звинувачують у вбивстві. Частину втікачів досі не вдалося затримати — триває масштабна операція з розшуку.Про це повідомила агенція Reuters. Журналісти зазначили, що втеча сталася в ніч на п’ятницю."Група в’язнів віком від 19 до 42 років зламала розсувні двері камери, вирвала з кріплень умивальник і туалет. Таким чином вона пробила прохід через стіну", — додали медійники.Далі, за словами джерел журналістів, вони вибралися через вантажну рампу та перелізли через зовнішній паркан. Камери відеоспостереження зафіксували, як утікачі перетинають автомагістраль.Двох в’язнів вдалося затримати того ж дня, одного з них знайшли під автомобілем у готельному паркінгу у Французькому кварталі. Решта вісім досі перебувають у розшуку.Шериф округу Орлеан Сьюзен Гатсон заявила, що втеча могла відбутися за допомогою зсередини.Один із працівників установи, який бачив інцидент на камерах, не повідомив про це шерифу вчасно. За цим фактом триває окреме розслідування.Начальник поліції Нового Орлеана Енн Кіркпатрік також розкритикувала затримку з повідомленням про втечу. Її відомство дізналося про інцидент лише через дві години після того, як зникнення ув’язнених виявили під час планового підрахунку.Деяким із втікачів уже висунуто обвинувачення у важких злочинах, включно з убивством. Поліція провела спецоперації із захисту потенційних жертв — зокрема, одну сім’ю евакуювали з дому через загрозу.Нагадаємо, у квітні журналісти NPR оприлюднили інформацію, що за правління адміністрації Дональда Трампа зі щорічних звітів Державного департаменту США про права людини у світі зникли цілі розділи. Це відбулося без публічно оголошених пояснень.

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко підписав закон "Про амністію у зв'язку з 80-річчям перемоги у Великій Вітчизняній війні". За попередніми розрахунками, амністія торкнеться майже вісім тисяч осіб.Про це повідомила прес-служба Олександра Лукашенка. Там зазначили, що для більшості засуджених основними умовами застосування встановленої законом амністії є "повне відшкодування шкоди, збитків, заподіяної злочином, і навіть позитивна характеристика під час відбування покарання".Засуджених, на яких поширюється дія амністії, звільнять від покарання й інших заходів кримінальної відповідальності.Можливе також пом'якшення покарання за скоєння злочинів, які не становлять великої суспільної небезпеки або менш тяжких злочинів.Серед них — неповнолітні, вагітні жінки, жінки та самотні чоловіки з дітьми до 18 років, інваліди І та ІІ групи, особи, які постраждали від катастрофи на ЧАЕС, а також отримали поранення чи захворювання у період військової служби чи служби у воєнізованих організаціях та інші.Засудженим до обмеження або позбавлення волі, які не підпадають під амністію у повному обсязі, термін покарання буде скорочено частково на один рік.Закон також передбачає такі нововведення:раніше не судимим особам, які досягли 70-річного віку та засудженим до позбавлення волі на термін до шести років включно, покарання замінюється більш м'яким у вигляді обмеження волі без направлення до виправної установи відкритого типу;засудженим за необережні злочини, що призвели до смерті людини, замість повної амністії належить часткова.Нагадаємо, 30 квітня стало відомо, що в Білорусі випустили на волю Юрія Зенковича, який має американське громадянство. Він перебував під вартою за звинуваченням у начебто підготовці замаху на самопроголошеного президента країни Олександра Лукашенка.

У віці 97 років помер політв’язень із Закарпаття Іван Мирон. Він був членом Організації українських націоналістів, воював у лавах Української повстанської армії, провів 25 років у радянських концтаборах.Про смерть політв’язня повідомив начальник Закарпатської обласної військової адміністрації Мирослав Білецький."Сумна звістка сколихнула сьогодні мене та все Закарпаття — відійшов у вічність Іван Мирон, людина-легенда нашого краю", — написав він у своїх соціальних мережах.Він додав, що його життя — це приклад боротьби та гідності, вірності правді й Україні."Він пройшов через найважчі випробування долі, залишаючись незламним у своїй вірі, ідеях і переконаннях. Таким він і залишиться в нашій пам’яті — мудрим, стійким, незрадливим. Щирі співчуття рідним і близьким. Світла пам’ять Івану Васильовичу", — підсумував Мирослав Білецький.Іван Мирон був членом Організації українських націоналістів. 1950 року, коли Закарпаття вже перебувало у складі СРСР, він отримав повістку на службу в армії, однак відмовився від цього.Натомість Іван Мирон долучився до лав Української повстанської армії, яка тоді діяла підпільно. Однак через донос його затримали радянські спецслужби. Після суду йому оголосили вирок — 25 років таборів.Він відбував покарання, зокрема, і в таборі у Норильську, а 1953 року брав участь у тамтешньому повстанні. Згодом його перевели у Мордовію. На волі Іван Мирон опинився аж 1976 року.Нагадаємо, що вчора у віці 85 років помер український письменник-шістдесятник, літературознавець і перекладач Валерій Шевчук. Останнім часом він боровся з важкою недугою.

У Білорусі випустили на волю Юрія Зенковича, який має американське громадянство. Він перебував під вартою за звинуваченням у начебто підготовці замаху на самопроголошеного президента країни Олександра Лукашенка.Про це повідомив CNN. Журналісти нагадали, що Зенковича заарештували в Москві 2021 року, а потім доставили до Мінська.Уже в Білорусі його звинуватили в участі в організованому за підтримки США замаху на самопроголошеного президента Білорусі Лукашенка.За словами представника Державного департаменту США, звільнення Зенковича не було результатом обміну полонених.Після звільнення з білоруського ув'язнення чоловіка доправили до сусідньої Литви у супроводі американських посадовців, зокрема, заступника помічника держсекретаря з європейських справ Кріса Сміта.Державний секретар США Марко Рубіо підтвердив інформацію про звільнення американського громадянина з Білорусі, але не назвав його імені."Я знала, що цей день настане. Це зайняло 1 480 днів, але він вижив і повертається додому, до мене та до Америки", — сказала медійникам із телеканалу CNN дружина Зенковича Олена Денисовець.Журналісти з’ясували, що в лютому 2025 року Кріс Сміт таємно відвідав Білорусь і забрав зі собою трьох політвʼязнів, зокрема, неназваного громадянина США.За інформацією ЗМІ, представник Державного департаменту США запропонував Лукашенку послаблення санкцій в обмін на звільнення політвʼязнів.Нагадаємо, 10 квітня стало відомо, що Росія та США провели обмін ув'язненими в Абу-Дабі. Це назвали "зміцненням довіри між країнами". Зокрема, з російської в’язниці звільнено Ксенію Кареліну, яку минулого року засудили до 12 років колонії суворого режиму.

Петроградський суд Санкт-Петербурга ухвалив вирок 19-річній Дар'ї Козирєвій у справі про повторну дискредитацію російської армії. Дівчину відправили до колонії на два роки та вісім місяців.Про це повідомило видання The Moscow Times. Журналісти зауважили, що прокурор запитував для Козирєвої шість років колонії загального режиму."Кримінальну справу проти Козирєвої порушили після того, як вона у річницю початку війни проти України (2024 року) наклеїла на пам'ятник поету Тарасу Шевченку в Петербурзі листок із цитатою з його вірша "Заповіт", у якому, зокрема, є заклик до боротьби з ворогами українського народу", — йдеться в повідомленні.Також російська держава вважала злочином слова звинуваченої про "жахливу" та "злочинну" війну, сказані в інтерв'ю "Північ. Реалії".Близько року дівчина провела у СІЗО, а в лютому її відпустили під заборону певних дій. Також Козирєву відрахували з медичного факультету університету через її політичну позицію."Я мрію, звісно, щоб Україна повернула собі кожну п'ядь своєї землі, включно з Донбасом і Кримом. Я вірю, що одного разу мрія здійсниться. Колись історія все розсудить за справедливістю. Але Україна перемогла й так", — сказала підсудна у своєму останньому слові, в якому не визнала провини.Інформаційний ресурс "Можемо пояснити" підрахував, що на основі даних Судового департаменту при Верховному суді Росії 2024 року за статтею про повторну дискредитацію армії засудили 63 особи (2023 року таких засуджених було 46).Раніше Державна дума Російської Федерації ухвалила закон, згідно з яким за дискредитацію армії "з корисливих спонукань чи за найманням" одразу (без попереднього адміністративного покарання) каратимуть тюремним ув'язненням до семи років із конфіскацією майна.Днями суд у Ханти-Мансійську відправив 51-річного охоронця до колонії за тією ж статтею після його критики на адресу російських військових, яких він назвав "гарматним м'ясом". Розмова про це відбулася в курилці на ринку.Нагадаємо, декілька днів тому в Росії вперше засудили до ув'язнення свого військового за те, що той здався в полон українським військовослужбовцям. Чоловіка мобілізували до російської окупаційної армії 2022 року.