# ув'язнені

Громадянин Австралії Оскар Дженкінс отримав 13 років колонії суворого режиму за участь у бойових діях на боці Збройних сил України. Такий вердикт виніс суд на підконтрольній Росії території Луганської області.Про це повідомив CNN із посиланням на російських державних прокурорів. Журналісти з’ясували, що 33-річного Дженкінса визнали винним у тому, що він нібито був найманцем і воював проти Росії з березня до грудня минулого року.Австралійського громадянина затримали в грудні 2024 року, і з того часу Австралія неодноразово вимагала його звільнення.Міністерка закордонних справ Австралії Пенні Вонг назвала вирок "показовим судилищем" і заявила, що шокована рішенням російського суду. Вона наголосила на необхідності дотримання Росією міжнародного гуманітарного права стосовно ув’язненого."Ми глибоко занепокоєні станом здоров’я та безпекою Дженкінса. Австралія співпрацює з Україною, Червоним Хрестом та іншими партнерами, щоби домогтись його звільнення", — зазначила вона.Водночас російські прокурори стверджують, що Дженкінс отримував від 7 400 до 10 000 доларів на місяць як учасник бойових дій. Кремль наголосив, що найманці не мають права на статус військовополонених.На поширених фото Дженкінса видно в скляній клітці зі зв’язаними руками. За повідомленнями ЗМІ, він приєднався до міжнародного батальйону у складі українських сил.Відео його затримання з’являлося в російських Telegram-каналах у грудні. Дженкінс на ньому говорив сумішшю англійської, української та російської, називав себе "солдатом", а також зазначав, що працює вчителем у Китаї та навчається в Австралії. Один із чоловіків на записі вдарив його по голові.Після повідомлень про можливу загибель австралійця на початку року уряд Австралії викликав російського посла. Прем’єр-міністр Ентоні Албаніз пообіцяв "найжорсткішу реакцію" на будь-яку шкоду, заподіяну громадянину Австралії.Нагадаємо, тиждень тому видання Independent повідомляло, що поблизу Ізюма Харківської області загинув волонтер гуманітарної організації з Австралії. Спершу він отримав поранення внаслідок вибуху вдосконаленого вибухового пристрою в будівлі.

З американського виправного центру Нового Орлеана втекли десять ув’язнених. Декого з них звинувачують у вбивстві. Частину втікачів досі не вдалося затримати — триває масштабна операція з розшуку.Про це повідомила агенція Reuters. Журналісти зазначили, що втеча сталася в ніч на п’ятницю."Група в’язнів віком від 19 до 42 років зламала розсувні двері камери, вирвала з кріплень умивальник і туалет. Таким чином вона пробила прохід через стіну", — додали медійники.Далі, за словами джерел журналістів, вони вибралися через вантажну рампу та перелізли через зовнішній паркан. Камери відеоспостереження зафіксували, як утікачі перетинають автомагістраль.Двох в’язнів вдалося затримати того ж дня, одного з них знайшли під автомобілем у готельному паркінгу у Французькому кварталі. Решта вісім досі перебувають у розшуку.Шериф округу Орлеан Сьюзен Гатсон заявила, що втеча могла відбутися за допомогою зсередини.Один із працівників установи, який бачив інцидент на камерах, не повідомив про це шерифу вчасно. За цим фактом триває окреме розслідування.Начальник поліції Нового Орлеана Енн Кіркпатрік також розкритикувала затримку з повідомленням про втечу. Її відомство дізналося про інцидент лише через дві години після того, як зникнення ув’язнених виявили під час планового підрахунку.Деяким із втікачів уже висунуто обвинувачення у важких злочинах, включно з убивством. Поліція провела спецоперації із захисту потенційних жертв — зокрема, одну сім’ю евакуювали з дому через загрозу.Нагадаємо, у квітні журналісти NPR оприлюднили інформацію, що за правління адміністрації Дональда Трампа зі щорічних звітів Державного департаменту США про права людини у світі зникли цілі розділи. Це відбулося без публічно оголошених пояснень.

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко підписав закон "Про амністію у зв'язку з 80-річчям перемоги у Великій Вітчизняній війні". За попередніми розрахунками, амністія торкнеться майже вісім тисяч осіб.Про це повідомила прес-служба Олександра Лукашенка. Там зазначили, що для більшості засуджених основними умовами застосування встановленої законом амністії є "повне відшкодування шкоди, збитків, заподіяної злочином, і навіть позитивна характеристика під час відбування покарання".Засуджених, на яких поширюється дія амністії, звільнять від покарання й інших заходів кримінальної відповідальності.Можливе також пом'якшення покарання за скоєння злочинів, які не становлять великої суспільної небезпеки або менш тяжких злочинів.Серед них — неповнолітні, вагітні жінки, жінки та самотні чоловіки з дітьми до 18 років, інваліди І та ІІ групи, особи, які постраждали від катастрофи на ЧАЕС, а також отримали поранення чи захворювання у період військової служби чи служби у воєнізованих організаціях та інші.Засудженим до обмеження або позбавлення волі, які не підпадають під амністію у повному обсязі, термін покарання буде скорочено частково на один рік.Закон також передбачає такі нововведення:раніше не судимим особам, які досягли 70-річного віку та засудженим до позбавлення волі на термін до шести років включно, покарання замінюється більш м'яким у вигляді обмеження волі без направлення до виправної установи відкритого типу;засудженим за необережні злочини, що призвели до смерті людини, замість повної амністії належить часткова.Нагадаємо, 30 квітня стало відомо, що в Білорусі випустили на волю Юрія Зенковича, який має американське громадянство. Він перебував під вартою за звинуваченням у начебто підготовці замаху на самопроголошеного президента країни Олександра Лукашенка.

У віці 97 років помер політв’язень із Закарпаття Іван Мирон. Він був членом Організації українських націоналістів, воював у лавах Української повстанської армії, провів 25 років у радянських концтаборах.Про смерть політв’язня повідомив начальник Закарпатської обласної військової адміністрації Мирослав Білецький."Сумна звістка сколихнула сьогодні мене та все Закарпаття — відійшов у вічність Іван Мирон, людина-легенда нашого краю", — написав він у своїх соціальних мережах.Він додав, що його життя — це приклад боротьби та гідності, вірності правді й Україні."Він пройшов через найважчі випробування долі, залишаючись незламним у своїй вірі, ідеях і переконаннях. Таким він і залишиться в нашій пам’яті — мудрим, стійким, незрадливим. Щирі співчуття рідним і близьким. Світла пам’ять Івану Васильовичу", — підсумував Мирослав Білецький.Іван Мирон був членом Організації українських націоналістів. 1950 року, коли Закарпаття вже перебувало у складі СРСР, він отримав повістку на службу в армії, однак відмовився від цього.Натомість Іван Мирон долучився до лав Української повстанської армії, яка тоді діяла підпільно. Однак через донос його затримали радянські спецслужби. Після суду йому оголосили вирок — 25 років таборів.Він відбував покарання, зокрема, і в таборі у Норильську, а 1953 року брав участь у тамтешньому повстанні. Згодом його перевели у Мордовію. На волі Іван Мирон опинився аж 1976 року.Нагадаємо, що вчора у віці 85 років помер український письменник-шістдесятник, літературознавець і перекладач Валерій Шевчук. Останнім часом він боровся з важкою недугою.

У Білорусі випустили на волю Юрія Зенковича, який має американське громадянство. Він перебував під вартою за звинуваченням у начебто підготовці замаху на самопроголошеного президента країни Олександра Лукашенка.Про це повідомив CNN. Журналісти нагадали, що Зенковича заарештували в Москві 2021 року, а потім доставили до Мінська.Уже в Білорусі його звинуватили в участі в організованому за підтримки США замаху на самопроголошеного президента Білорусі Лукашенка.За словами представника Державного департаменту США, звільнення Зенковича не було результатом обміну полонених.Після звільнення з білоруського ув'язнення чоловіка доправили до сусідньої Литви у супроводі американських посадовців, зокрема, заступника помічника держсекретаря з європейських справ Кріса Сміта.Державний секретар США Марко Рубіо підтвердив інформацію про звільнення американського громадянина з Білорусі, але не назвав його імені."Я знала, що цей день настане. Це зайняло 1 480 днів, але він вижив і повертається додому, до мене та до Америки", — сказала медійникам із телеканалу CNN дружина Зенковича Олена Денисовець.Журналісти з’ясували, що в лютому 2025 року Кріс Сміт таємно відвідав Білорусь і забрав зі собою трьох політвʼязнів, зокрема, неназваного громадянина США.За інформацією ЗМІ, представник Державного департаменту США запропонував Лукашенку послаблення санкцій в обмін на звільнення політвʼязнів.Нагадаємо, 10 квітня стало відомо, що Росія та США провели обмін ув'язненими в Абу-Дабі. Це назвали "зміцненням довіри між країнами". Зокрема, з російської в’язниці звільнено Ксенію Кареліну, яку минулого року засудили до 12 років колонії суворого режиму.

Петроградський суд Санкт-Петербурга ухвалив вирок 19-річній Дар'ї Козирєвій у справі про повторну дискредитацію російської армії. Дівчину відправили до колонії на два роки та вісім місяців.Про це повідомило видання The Moscow Times. Журналісти зауважили, що прокурор запитував для Козирєвої шість років колонії загального режиму."Кримінальну справу проти Козирєвої порушили після того, як вона у річницю початку війни проти України (2024 року) наклеїла на пам'ятник поету Тарасу Шевченку в Петербурзі листок із цитатою з його вірша "Заповіт", у якому, зокрема, є заклик до боротьби з ворогами українського народу", — йдеться в повідомленні.Також російська держава вважала злочином слова звинуваченої про "жахливу" та "злочинну" війну, сказані в інтерв'ю "Північ. Реалії".Близько року дівчина провела у СІЗО, а в лютому її відпустили під заборону певних дій. Також Козирєву відрахували з медичного факультету університету через її політичну позицію."Я мрію, звісно, щоб Україна повернула собі кожну п'ядь своєї землі, включно з Донбасом і Кримом. Я вірю, що одного разу мрія здійсниться. Колись історія все розсудить за справедливістю. Але Україна перемогла й так", — сказала підсудна у своєму останньому слові, в якому не визнала провини.Інформаційний ресурс "Можемо пояснити" підрахував, що на основі даних Судового департаменту при Верховному суді Росії 2024 року за статтею про повторну дискредитацію армії засудили 63 особи (2023 року таких засуджених було 46).Раніше Державна дума Російської Федерації ухвалила закон, згідно з яким за дискредитацію армії "з корисливих спонукань чи за найманням" одразу (без попереднього адміністративного покарання) каратимуть тюремним ув'язненням до семи років із конфіскацією майна.Днями суд у Ханти-Мансійську відправив 51-річного охоронця до колонії за тією ж статтею після його критики на адресу російських військових, яких він назвав "гарматним м'ясом". Розмова про це відбулася в курилці на ринку.Нагадаємо, декілька днів тому в Росії вперше засудили до ув'язнення свого військового за те, що той здався в полон українським військовослужбовцям. Чоловіка мобілізували до російської окупаційної армії 2022 року.

У четвер, 10 квітня, в Литві суд ухвалив вирок 83-річному Едуардасу Мановасу. Його засудили до восьми з половиною років ув'язнення — за шпигунство на користь російських спецслужб.Про це повідомив російський телевізійний мовник LRT. Журналісти зазначили, що Мановаса, який має литовське та російське громадянство, засудив Шяуляйський обласний суд після того, як він частково визнав свою провину.Літній чоловік погодився, що надсилав несекретну інформацію, хоча стверджував, що вона не призначалася для агентів спецслужб.Його адвокат вимагав виправдання, посилаючись на відсутність доказів того, що ворожим спецслужбам передали таємні матеріали.Однак прокурор Редас Савіцкас стверджував, що вдалося зібрати вдосталь доказів, і вимагав дев'ятирічного тюремного ув'язнення.Мановаса заарештували в січні 2024 року, але про операцію не повідомляли до закінчення року.Викриття викликало суперечки, оскільки Мановас упродовж тривалого часу був членом консервативної партії "Союз Вітчизни — Литовські християнські демократи" (TS-LKD) і входив до ради місцевого відділення Литовської спілки політв'язнів і депортованих. У грудні минулого року його виключили з лав цієї політичної сили.За інформацією правоохоронців, Мановас із 2018 року працював на російську військову розвідку ГРУ, збираючи несекретну, але важливу для Москви інформацію про Литву.Нагадаємо, 17 березня стало відомо, що Генеральна прокуратура Литви передала до суду кримінальну справу з обвинувальним актом, у якій український громадянин звинувачується у підпалі торгівельного центру IKEA у Вільнюсі 9 травня минулого року.

Росія та Сполучені Штати Америки провели обмін ув'язненими в Абу-Дабі. Це назвали "зміцненням довіри між країнами". Зокрема, з російської в’язниці звільнено Ксенію Кареліну, яку минулого року засудили до 12 років колонії суворого режиму.Про це повідомило видання The Wall Street Journal. Журналісти зауважили, що вона має подвійне громадянство — США та Росії. Її визнали в Росії винною у зраді за пожертвування 50 доларів на користь української благодійної організації в США.В обмін на це США звільнили Артура Петрова, громадянина Німеччини та Росії, якого заарештували 2023 року на Кіпрі за запитом США за контрабанду мікроелектроніки.Держсекретар США Марко Рубіо запевнив, що "американка Ксенія Кареліна летить додому". За його словами, вона її незаконно затримала Росія понад рік тому, і президент США Трамп отримав своє звільнення."Президент США працюватиме над звільненням всіх американців", — наголосив Рубіо.У серпні 2024 року російський режим засудив до 12 років позбавлення волі Ксенію Кареліну. Прокурори вимагали для Кареліної 15 років позбавлення волі. Її звинуватили в "державній зраді" за донат фонду Razom for Ukraine.Кареліна перерахувала 51 долар на рахунок фонду, який займається збором коштів для надання гуманітарної допомоги українцям, які постраждали від російської агресії.Ксенія Кареліна народилася в Росії, але 2012 року емігрувала до США за програмою Work&Study. 2021 року вона отримала американське громадянство. До моменту арешту проживала в Лос-Анджелесі. 2024 року під час приїзду до своєї сім'ї, яка проживає в Єкатеринбурзі, Кареліну затримала ФСБ. Одразу після прибуття в Росію в неї забрали мобільний телефон, на якому виявили згадку про пожертвування 2022 року.Нагадаємо, що 1 серпня минулого року в столиці Туреччини Анкарі відбувся обмін ув’язнених між Росією, Білоруссю та країнами Заходу. Серед звільнених — декілька політв'язнів і американський журналіст.

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) визнав винним народного депутата Анатолія Гунька в підбурюванні до надання хабаря та шахрайстві. Йому призначено покарання у вигляді семи років позбавлення волі з конфіскацією всього майна з позбавленням права обіймати певні посади.Про це повідомив Центр протидії корупції. Там зазначили, що до набрання вироку законної сили Гунько зобов’язаний носити електронний браслет"Справа перебувала в суді з лютого 2024 року. За цей час призначали понад 30 судових засідань, під час яких дослідили докази, допитали свідків і обвинуваченого, заслухали виступи сторін у дебатах і останнє слово Гунька. Він під час допиту визнав отримання хабаря. Але захист наполягав на провокації, через яку обвинувачений і вчинив такі неправомірні дії", — йдеться в повідомленні.Прокурор просив для Гунька вісім років ув'язнення з конфіскацією майна та до набрання законної сили вироку додатково застосувати обов'язок носити електронний браслет. А Гунько в останньому слові просив його виправдати.За версією обвинувачення, нардеп у змові зі своїм помічником Ігорем Калініченком і ще одним спільником вимагали й одержали від представника сільськогосподарської фірми "Агроформ-2019" частину неправомірної вигоди."Хабар вимагали в обмін на дозвіл обробляти державні землі. При цьому за кожен гектар державної землі необхідно було сплатити 130 доларів. Загалом йшлося про 221 тисячу доларів, з яких необхідно було передати завдаток у 85 тисяч. Щодо обвинуваченого Калініченка провадження зупинено в листопаді 2024 року у звʼязку з його мобілізацією", — розповіли в Центрі протидії корупції.Вирок протягом 30 днів можна оскаржити в Апеляційній палаті ВАКС.Що відомо про депутата ГунькаАнатолій Гунько — адвокат і народний депутат України дев'ятого скликання. Згідно з інформацією руху "ЧЕСНО", він переміг на довиборах до Верховної Ради у 208 окрузі з результатом 34,1%. Балотувався від партії "Слуга народу".2016 року Гунько був фігурантом у справі приватизації земельних ділянок Радіопередавального центру в Броварах. Слідство розглядало Гунька як організатора злочинної групи, яка незаконно привласнила земельну ділянку площею 96 гектарів, знищивши стратегічне обладнання, що розміщувалось на ній. На суді його відпустили під заставу 1,762 мільйона гривень і заарештували його майно.20 березня 2019 року кримінальне провадження щодо Гунька та інших підозрюваних закрили "у зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення їхньої вини в суді та вичерпанням можливості їх отримати".У червні 2020 року Гунько ініціював судовий процес про стягнення моральної шкоди за "незаконне кримінальне переслідування". Суд визнав, що прокурор і начальник управління Нацполіції в Київській області "поширили щодо Гунька негативну інформацію" про причетність до привласнення земельної ділянки. 9 грудня Печерський районний суд присудив народному депутату Анатолію Гуньку моральну компенсацію за незаконні дії правоохоронних органів.Нагадаємо, що наприкінці 2023 року народний депутат Анатолій Гунько вийшов зі СІЗО під заставу та прийшов у Верховну Раду. Його виключили зі "Слуги народу".

У понеділок, 17 березня, колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі суд визнав винним у справі щодо незаконного перетину державного кордону. Йому призначено покарання — понад чотири роки за ґратами.Про це повідомило видання "Эхо Кавказа". Журналісти зазначили, що Саакашвілі визнали винним у незаконному перетині кордону, йому призначили покарання у вигляді чотирьох років і шести місяців позбавлення волі.Оскільки суди Грузії вже засудили колишнього президента країни загалом до дев’яти років позбавлення волі, суддя заявив, що у підсумку він проведе в ув'язненні 12 років і шість місяців."Цим вироком про незаконний перетин кордону частково додається до покарання, призначеного вироком Тбіліського міського суду від 12 березня 2025 року у "справі про піджаки", — вісім років... У підсумку, за сукупністю вироків, Міхеїлу Саакашвілі встановлюється остаточна міра покарання у вигляді позбавлення волі терміном на 12 років і шість місяців", — заявив суддя.Тож за цим вироком Міхеїл Саакашвілі залишиться в ув'язненні до 1 квітня 2034 року.У контексті справи щодо незаконного перетину кордону йдеться про те, що Саакашвілі, який перебував у розшуку, таємно прибув до Грузії 29 вересня 2021 року, де його заарештували 1 жовтня.Після рішення суду щодо дев’яти років позбавлення волі у справі про розкрадання державних коштів колишній президент Грузії назвав вирок політичним переслідуванням з боку "російського олігарха" Бідзіни Іванішвілі.Нагадаємо, що в травні минулого року в Європейському суді з прав людини не знайшли підстав для сумнівів у справедливості кримінального провадження проти колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі.

У п’ятницю, 21 лютого, польський суд визнав українця винним у плануванні диверсій на користь російських служб. Його засудили до восьми років позбавлення волі.Про це повідомила агенція Reuters. Журналісти зазначили, що Сергія С. заарештували в січні минулого року та звинуватили в діяльності організованого злочинного угруповання, мета якого — вчинення злочинів проти Польщі в іноземній розвідці та підготовка підпалу будівель у Вроцлаві.Під час слідства та судового процесу він не визнав себе винним, заявивши, що його мотивували фінансово, а насправді він нібито не мав наміру фактично підпалювати заводські будівлі чи будівельні магазини у Вроцлаві.У вересні прокуратура подала клопотання про засудження його до трьох років позбавлення волі без суду та слідства, але суд відхилив це клопотання, заявивши, що покарання, узгоджене прокуратурою та Сергієм С., є занадто м'яким.У п'ятницю Окружний суд Вроцлава визнав Сергія С. винним. Він має право подати апеляцію на вирок.Західні посадовці вважають, що агенти, яким платить Росія, стоять за низкою злочинів на території всієї Європи, включаючи зломи та підпали на заводах, об'єктах критичної інфраструктури й інших об’єктах.Заступник помічника генерального секретаря НАТО з питань інновацій, гібридних і кібертехнологій Джеймс Аппатурай заявляв, що акти саботажу, здійснені у всьому військовому альянсі протягом останніх років, включали погрози спланувати вбивство лідерів промисловості, таких як керівник німецького виробника озброєнь Rheinmetall.Нагадаємо, що наприкінці вересня суд у Польщі призначив ув'язнення двом особам — громадянам України та Білорусі. Вони шпигували на користь Росії. Раніше їх затримали працівники польського агентства внутрішньої безпеки, яке розслідувало цілу низку таких випадків.

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що звільнення американця, якого утримували в Росії, дозволить працювати над завершенням війни в Україні. Він привітав цей крок Кремля.Про це повідомило видання Bloomberg. Журналісти зазначили, що представник президента США Стівен Віткофф у вівторок, 11 лютого, відвідав Москву, аби забрати американця Марка Фогеля — вчителя, який провів понад три роки за ґратами за звинуваченням у зберіганні наркотиків."Я думаю, що це може бути дуже важливим елементом, і ви можете бути великою частиною цього, тому що це може стати великою та важливою частиною завершення війни з Україною", — заявив Трамп.Американський президент сказав журналістам, що умови звільнення "дуже справедливі", але не надав конкретики щодо того, на які поступки пішли США.На запитання, чи розмовляв він щодо цього з очільником Кремля Володимиром Путіним, Трамп відповів:"Я не хочу цього говорити, я просто хочу сказати, що я дуже ціную те, що вони зробили, відпустивши Марка додому".Окрім того, американський президент також натякнув на ще одне звільнення, сказавши, що "хтось дуже особливий" повернеться додому в середу, 12 лютого, не уточнивши, хто та звідки.Як відомо, в серпні 2024 року в Туреччині відбувся обмін 24 ув'язненими за участю шести західних держав, зокрема, США та Німеччини, а також Росії. Переговори між Заходом та Росією, які призвели до великого обміну, тривали понад два роки.Нагадаємо, вчора стало відомо, що Дональд Трамп таємно доручив ще одному своєму спеціальному представнику займатися питанням закінчення війни в Україні. Це Стівен Віткофф, який 11 лютого здійснив візит до Росії.

За доказовою базою Служби безпеки України та Національної поліції реальний термін ув’язнення отримали троє агентів російських спецслужб. Вони вчиняли підпали на об’єктах "Укрзалізниці" в Чернівецькій області.Про це повідомила прес-служба СБУ. Там зазначили, що правоохоронці затримали фігурантів у вересні 2024 року "за гарячими слідами", коли вони підпалили релейну шафу на лінії залізничного сполучення західного регіону."Зловмисниками є двоє братів і їхній знайомий з обласного центру, які шукали "швидкі" заробітки на Telegram-каналах", — пояснили в СБУ.Вони додали, що їх дистанційно завербував представник російських спецслужб і спочатку дав "тестове" завдання — наносити провокативні графіті на стінах міських будівель.Потім агенти отримали ворожі інструкції на підпал енергетичних об’єктів, які забезпечують безперебійний рух потягів, зокрема, військових ешелонів Сил оборони."Таким чином ворог сподівався порушити транспортну логістику постачання зброї та боєприпасів для українських військ на фронті", — йдеться в повідомленні.Під час обшуків у помешканнях фігурантів вилучено мобільні телефони з доказами підривної діяльності на користь Росії.На підставі зібраних доказів суд визнав агентів винними за "диверсії, вчинені за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану"."Усім трьом зловмисникам призначено до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна", — підсумували в Службі безпеки України.Нагадаємо, що наприкінці листопада минулого року в Сумах правоохоронці затримали чоловіка, який підпалював будівлі ТЦК, а також автомобілі військових на замовлення російських загарбників.

Міськрайонний суд Калуша Івано-Франківської області призначив п'ять років ув'язнення військовому за самовільне залишення частини. Чоловік поїхав у щорічну основну відпустку та не повернувся на службу.Про це йдеться у вироку міськрайонного суду Калуша. Там ідеться, що обвинувачений — родом із Калуша. 27 лютого 2022 року чоловік мобілізувався до Збройних сил України. Служив стрільцем у патрульному взводі однієї з військових частин."1 січня 2024 року військовий поїхав з місця постійної дислокації у щорічну основну відпустку на 17 днів. 18 січня він мав з'явитися до військової частини, проте цього не зробив. Він пробув у себе вдома у Калуші до 29 серпня 2024 року", — свідчать матеріали справи.Того ж дня військовий звернувся до Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, бажаючи продовжити службу в ЗСУ."У суді обвинувачений свою вину визнав. При цьому пояснив, що не може перебувати на службі через стан його фізичного та психічного здоров'я, адже після того, як його скерували на бойове завдання у Луганську область, він довгий час перебував на лікуванні, а потім — на реабілітації", — йдеться у вироку.Під час засідання прокурор просив призначити військовослужбовцю позбавлення волі на п'ять років. Обвинувачений і його захисник просили мінімальне покарання.Суд визнав військового винним у самовільному залишенні частини та призначив йому п'ять років ув'язнення. Термін відбування покарання обчислюється з моменту його затримання — 14 жовтня 2024 року.Нагадаємо, 15 січня стало відомо, що терміни добровільного повернення на службу після самовільного залишення частини продовжили до 1 березня 2025 року. Президент України Володимир Зеленський підписав відповідний закон.

Цього року Росія планує мобілізувати щонайменше 126 тисяч солдатів із так званого "спецконтингенту". Це люди із заборгованостями, ув’язнені та ті, хто має інші проблеми.Про це повідомили в Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України."Йдеться про росіян, які відбувають покарання у тюрмах, перебувають під слідством, мають заборгованості за кредитами й інші проблеми", — пояснили українські розвідники. Вони додали, що в середньому для покриття втрат окупаційної армії Москва планує мобілізовувати по 10 тисяч осіб "спецконтингенту" щомісяця."Загалом для заміщення втрат у військових частинах і з'єднаннях у війні проти України держава-агресор Росія 2025 року має намір мобілізувати мінімум 280 тисяч окупантів", — підсумували в Головному управлінні розвідки.У грудні минулого року головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський в документальному фільмі "Операція Курськ" заявив, що втрати українських підрозділів під час операції на території Курської області Російської Федерації значно менші, ніж у лавах окупаційної армії. Це пояснюється активними наступальними діями ворога.Нагадаємо, що, за інформацією Генерального штабу Збройних сил України, від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія вже втратила майже 836 тисяч своїх військових. За минулу добу ця цифра зросла приблизно на 1 270 мертвих окупантів. Окрім того, українські воїни перетворили на брухт купу рашистської бойової техніки.