# ув'язнені

Деснянський районний суд столиці виніс вирок 44-річному киянину, якого викрили на масштабному збуті психотропних речовин. За торгівлю наркотиками чоловік проведе за ґратами наступні дев'ять років та шість місяців.Про це повідомляє Київська міська прокуратура.Деталі злочинної діяльностіСлідство встановило, що обвинувачений налагодив схему продажу особливо небезпечних психотропів — PVP та метамфетаміну. Зловмисник самостійно фасував товар на дози для роздрібного продажу на території Києва. Правоохоронці затримали наркоторговця "на гарячому" з частиною продукції, готової до збуту. Згодом під час обшуків у помешканні фігуранта знайшли решту заборонених речовин. Загальна вага вилученого товару склала понад 114 грамів, що класифікується як особливо великий розмір.Суворий вирокПрокурори Деснянської окружної прокуратури повністю довели провину чоловіка за ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України (незаконне придбання, зберігання та збут психотропних речовин). Суд врахував тяжкість злочину та призначив покарання:дев'ять років і шість місяців позбавлення волі;конфіскація всього належного йому майна.Як уточнили у прокуратурі, до набрання вироком законної сили засуджений перебуватиме під вартою.Нагадаємо, у Києві затримали 31-річного чоловіка, якого підозрюють у незаконному придбанні, зберіганні та збуті психотропних речовин. За даними поліції, киянин вирощував псилоцибінові гриби у квартирі, сушив їх, та продавав з рук в руки у шоколадках..

У вівторок, 30 грудня, стало відомо, що з тюрем Білорусі відпустили ще 20 політв’язнів. Раніше звільнили понад сотню осіб за домовленістю зі Сполученими Штатами Америки.Про це повідомив Telegram-канал "Пул Первого", який зазвичай першим надає офіційну інформацію з адміністрації Олександра Лукашенка. У повідомленні зазначається, що Лукашенко перед Новим роком підписав указ щодо помилування 22 осіб, з яких 20 засудили за "екстремістськими" статтями.Також білоруські пропагандисти наголосили, що серед звільнених — 15 жінок і семеро чоловіків."Усі вони звернулися до очільника держави з клопотаннями про помилування, визнали провину та розкаялись у скоєному", — заявили у Лукашенка.Раніше, 13 грудня, після переговорів зі спецпредставником США представники адміністрації Олександра Лукашенка оголосили про звільнення всього 123 політв’язнів.Тоді зазначалося, що це відбулося "в межах домовленостей із президентом США та на його прохання" у зв’язку зі скасуванням американських санкцій. На той момент 114 звільнених передали Україні, серед них — недопущений до виборів президента Віктор Бабарико та його соратниця Марія Колесникова, а також п’ятеро громадян України. Дев'ять осіб, серед яких нобелівський лауреат Олесь Білецький і двоє литовців, передали Литві.Президент України Володимир Зеленський розповів, що Україну попросили прийняти звільнених через те, що Білорусь не хотіла відпускати їх іншими шляхами.Нагадаємо, 22 листопада стало відомо, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко помилував 31 громадянина України. Таке рішення ухвалили в межах домовленостей з американським лідером Дональдом Трампом..

Україна та Білорусь спілкувалися на рівні розвідок щодо передачі політичних в’язнів. Це питання дуже важливе, адже серед тих людей також перебували громадяни України.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами дорогою до Берліна."На рівні розвідок спілкувалися країни. Далі керівник ГУР Кирило Буданов звернувся до мене, сказав, що білоруси готові віддати політичних в'язнів", — розповів він.За його словами, Білорусь не хотіла віддавати політв'язнів через ту чи іншу країну Європейського Союзу, але могли передати через Україну."Я сказав, безумовно, підтримуємо, готові приймати, тому що питання політв'язнів важливе. Там є і громадяни України, і безумовно треба забирати й своїх, і білоруських політв'язнів. І саме таким чином ухвалюється у нас рішення", — зазначив президент.Як відомо, вчора Білорусь звільнила лауреата Нобелівської премії миру Алеся Бяляцького, відомого опозиційного політика Марію Колеснікову та десятки інших політичних ув’язнених. Серед звільнених були п’ятеро українців, а також щонайменше двоє білоруських опозиціонерів — Віктор Бабарико та Марія Колеснікова.Це стало результатом дводенних переговорів з США, спрямованих на поліпшення відносин і скасування частини санкцій проти ключового білоруського експорту.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський порозмовляв зі звільненою з білоруської тюрми Марією Колесніковою. При цьому він наголосив на необхідності відновлення обмінів полоненими між Україною та Росією..

У суботу, 13 грудня, президент України Володимир Зеленський порозмовляв зі звільненою з білоруської тюрми Марією Колесніковою. При цьому він наголосив на необхідності відновлення обмінів полоненими між Україною та Росією.Про це Володимир Зеленський заявив під час традиційного вечірнього відеозвернення."Важливий крок був забезпечений ГУР: з Білорусі повернули п'ятьох українців. Це наші цивільні громадяни", — зазначив він.За його словами, разом із ними також в Україні зараз білоруські політичні в'язні, яких звільнено завдяки домовленостям з Америкою."Зокрема, серед них Марія Колеснікова, Віктор Бабарико й інші. Говорив сьогодні з Марією — радий, що люди нарешті на свободі", — наголосив український президент.Він додав, що також декілька разів спілкувався з генералом Будановим стосовно операції. На переконання Зеленського, тепер важливо, щоби були результати на російському напрямку — щоби відновились обміни українських полонених."Українські військові та цивільні мають повертатись додому з російського полону. За всіма лініями, з усіма партнерами роботу варто значно активізувати", — акцентував президент України.Він також поінформував про нове санкційне рішення України — санкції проти російського флоту танкерів та інших суден, які працюють на війну, які заробляють Путіну гроші, щоби він міг вбивати людей і затягувати з дипломатією."Обов'язково санкції поширимо й в інші юрисдикції — ми маємо про це домовленості з нашими партнерами", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що сьогодні ж президент України підписав указ про введення в дію рішення РНБО щодо застосування санкцій проти 656 кораблів, які є частиною "тіньового флоту" Росії..

У суботу, 13 грудня, між Україною та Білоруссю відбувся захід із повернення цивільних осіб. Зокрема, передано 114 цивільних громадян, серед них — українці, які утримувалися на території Білорусі.Про це повідомили в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими. Там уточнили, що це відбулося внаслідок попередніх домовленостей і результативних перемовин із білоруською стороною та за сприяння американських партнерів."Наймолодшому звільненому українцю виповнилося 25 років. Він та інші українці — цивільні громадяни, яких затримали в Білорусі та обвинувачували в роботі на українські спецслужби", — йдеться в повідомленні.Також Україні передали громадян Білорусі, яких ув’язнили з політичних мотивів. Вони відбували тривалі терміни покарання."Серед них є відомі білоруські громадські та політичні діячі, зокрема, Марія Александрова, Віктор Бабаріко, журналістка Марина Золотова й інші", — наголосили в Координаційному штабі.Там додали, що звільнені громадяни Білорусі після надання необхідної медичної допомоги та за їхнім бажанням можуть перебратися до Польщі та Литви.. "Нинішній захід з повернення цивільних громадян є прикладом успішної спільної роботи між США й Україною. Висловлюємо вдячність США та президенту Дональду Трампу за плідну роботу з повернення цивільних і військових українців з території Білорусі та Росії", — підсумували в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.Там також подякували всім залученим державним структурам за допомогу та спільну роботу та запевнили, що визволені українські й іноземні громадяни отримають усю необхідну медичну допомогу.Нагадаємо, раніше  президент України Володимир Зеленський інформував, що режим самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка звільнив низку політв'язнів, серед яких — п'ятеро громадян України. Це відбулося за домовленістю зі США..

Режим самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка звільнив низку політв'язнів, серед яких — п'ятеро громадян України. Це відбулося за домовленістю зі Сполученими Штатами Америки.Про це заявив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Керівник ГУР Кирило Буданов доповів про деталі підготовки спеціального заходу для звільнення цивільних, які перебували в Білорусі", — зазначив він.За його словами, завдяки активній ролі США та співпраці розвідок зараз повертаються на свободу близько сотні людей, зокрема – п'ятеро українців."Допомагаємо нашим американським партнерам, щоби була відповідна допомога Україні. За потреби залучаються також спеціальні служби наших сусідів у Європі", — акцентував український президент.Він доручив ГУР і всім службам, які представлені в українському Координаційному штабі, максимально активізувати роботу на російському напрямку, щоби до нового року могло відбутися звільнення українських військовополонених."Пам'ятаємо про всіх наших людей, які досі в російському полоні. Дякую кожному, хто допомагає повертати українців!" — підсумував Володимир Зеленський.У Білорусі підтвердили, що за домовленістю зі США звільнили 123 політичних в'язнів. Звільнення пов'язали зі скасуванням санкцій проти калійної промисловості Білорусі."Лукашенко вирішив помилувати 123 громадян різних країн, засуджених за законами Республіки Білорусь за скоєння злочинів різного спрямування", — написав один із каналів.Загалом, за останній час завдяки зусиллям інших держав із катівень режиму Лукашенка звільнили 156 осіб. Серед них громадяни Великої Британії, США, Литви, України, Латвії, Австралії, Японії.Нагадаємо, що спецпредставник американського президента Дональда Трампа Джон Коул сказав, що у спілкуванні з Олександром Лукашенком порушували питання російсько-української війни..

У вівторок, 2 грудня, депутата Керецьківської сільської ради Хустського району Закарпатської області Сергія Батрина, який кинув гранати під час сесії, засудили до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна. Він лише частково визнав свою провину.Про це повідомив Офіс генерального прокурора України. Прокурори у Верховному Суді довели обґрунтованість вироку, засудженому за вчинення терористичного акту та незаконне поводження з вибуховими пристроями."Прокурори в судах всіх інстанцій довели, що чоловік, будучи депутатом Керецьківської сільської ради Хустського району Закарпатської області, 15 грудня 2023 року під час засідання сесії з метою впливу на ухвалення рішень органом місцевого самоврядування кинув на підлогу приведені ним раніше в бойову готовність три осколкові гранати. Вибухи сталися миттєво. Постраждало 25 осіб, двоє з яких згодом померли", — йдеться в повідомленні.Суд першої інстанції за процесуального керівництва прокуратури визнав чоловіка винним за частиною 3 статті 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт, що спричинив загибель людей) та частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України (незаконне поводження з вибуховими пристроями) та призначив йому довічне позбавлення волі з конфіскацією майна. У травні 2025 року апеляційний суд залишив вирок без змін.Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду погодився з доводами прокурора, що призначене покарання є справедливим і відповідає важкості злочину. Зараз засуджений відбуває призначене судом покарання. Свою вину він визнав частково.Що відомо про теракт у Керецьківській ОТГНа Закарпатті в будівлі Керецьківської сільської ради 15 грудня 2023 року депутат Сергій Батрин під час засідання сесії підірвав три гранати "РГД". Тоді депутати закладали бюджет на наступний рік. Батрин просив надати йому слово, але його ігнорували. Коли ж розпочали обговорювати питання премії для голови громади, він розлютився, вийшов і повернувся вже з трьома гранатами, які кинув у залу.Внаслідок інциденту постраждали 26 осіб — їх тоді госпіталізували. Шестеро перебували у важкому стані. Один депутат помер у лікарні 16 грудня. Згодом помер ще один народний обранець.Тоді ж, 17 грудня, суд обрав запобіжний захід депутату Сергію Батрину. Його утримували під вартою без можливості внесення застави. У суді з посиланням на матеріали розслідування наголосили, що депутат вирішив підірвати гранати "з метою впливу на ухвалення рішень, чи вчинення або невчинення дій керівництвом Керецьківської ОТГ Хустського району".Нагадаємо, що в січні минулого року в Мукачеві невідомий кинув гранату на подвір'я депутата Закарпатської обласної ради. Тоді поліція розслідувала обставини події..

Адміністрація американського президента Дональда Трампа домовляється з режимом самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка про можливе звільнення великої кількості ув'язнених найближчим часом.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters, журналісти якої послалися на власні джерела. Співрозмовники медійників розповіли, що американські посадовці прагнуть домовитися про звільнення понад 100 ув'язнених у межах однієї угоди.Журналістам не вдалося з’ясувати, кого саме та коли можуть звільнити. Білий дім коментувати тему відмовився, а посольство Білорусі у США не відповіло на запит Reuters."Прагнення адміністрації Трампа до найбільшого на теперішній момент звільнення в'язнів є частиною її суперечливої кампанії з пом'якшення відносин з авторитарною державою в обмін на перспективу послаблення санкцій", — зробили висновок аналітики агенції.Вони додали, що частина американських чиновників вбачає в цьому елементи ширшої стратегії — поступове віддалення Мінська від впливу Москви. Навіть мінімальний рух Білорусі в бік Заходу у Вашингтоні розглядають як потенційну стратегічну перемогу.Деякі американські чиновники повідомили медійникам, що взаємодія адміністрації Трампа з Білоруссю є частиною довгострокової та широкої стратегії виведення Мінська з геополітичної орбіти Москви, хоча би на незначний рівень.Ключовою фігурою в переговорах з боку США називають спецпредставника Джона Коула, призначеного президентом на початку місяця. Останнім часом сам Трамп і його представники мали прямі контакти з Лукашенком, а Мінфін США розпочав частково знімати окремі санкції щодо Білорусі.Державний департамент високо оцінив лідерство Трампа та зусилля Коула, але не прокоментував жодних майбутніх звільнень ув'язнених."США готові до додаткової взаємодії з Білоруссю, яка сприятиме інтересам США, та продовжуватимуть зусилля щодо звільнення політичних в'язнів у Білорусі", — заявив речник Держдепу в коментарі журналістам.Раніше Білорусь за указами Олександра Лукашенка вже декілька разів відпускала людей із в’язниць після приходу Трампа до влади. Це відбувалося на прохання американської влади й особисто президента США.Нагадаємо, 22 листопада стало відомо, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко помилував 31 громадянина України. Таке рішення він ухвалив у межах домовленостей з американським лідером Дональдом Трампом..

У середу, 19 листопада, італійський суд підтвердив рішення про видачу Німеччині українця Сергія Кузнєцова. Його підозрюють у причетності до підриву російських газогонів "Північні потоки" 2022 року.Таку інформацію оприлюднила італійська агенція Rai News. Там зазначили, що Верховний суд Італії відхилив апеляцію Кузнєцова проти рішення апеляційного суду Болоньї, підтвердивши його видачу Німеччині.Очікується, що українця протягом кількох днів передадуть Німеччині. Це відбудеться після того, як його заберуть офіцери німецької федеральної поліції.Адвокат Сергія Кузнєцова, взявши до відома рішення Верховного суду, заявив, що боротьба "ще далеко не закінчена"."Вона продовжиться в Німеччині, де колеги нарешті зможуть обґрунтувати та розвинути юридичні аргументи, які ми підготували, після того, як нарешті буде гарантований повний доступ до справи, в якому дотепер систематично відмовляли", — заявив він у коментарі медійникам Rai News.У Німеччині Кузнєцова вважають причетним до закладання вибухових пристроїв на трубопроводах "Північні потоки" у вересні 2022 року. Йому висунули звинувачення у змові з метою спричинення вибуху, антиконституційній диверсії та знищенні важливих споруд.Що відомо про справу підриву "Північних потоків"Вибухи на "Північних потоках" сталися 26 вересня 2022 року. Вони призвели до серйозних пошкоджень обидвох газопроводів, повністю вивівши їх з ладу. Розслідування проводили декілька країн, проте встановити, хто саме стоїть за вибухами, так і не вдалося.У ЗМІ з'явилася версія про те, що за декілька днів до інциденту в районі проходження газопроводу перебувало судно "Андромеда", орендоване польською компанією. Власниками цієї компанії є два громадянина України.У серпні 2025 року стало відомо, що в Італії затримали громадянина України, якого Німеччина підозрює в організації вибухів на "Північних потоках". Йдеться про 49-річного Сергія Кузнєцова, колишнього військовослужбовця сил спеціального призначення. Його вважають командиром яхти "Андромеда", яку використали для підриву газопроводів "Північний потік" і "Північний потік-2", що сполучали Німеччину та Росію.За даними слідства, на яхті "Андромеда" нібито перебував не тільки Кузнєцов. Разом із ним там було щонайменше п'ятеро: жінка та четверо водолазів-підривників.На судовому засіданні Кузнєцов відкинув звинувачення у підриві газопроводів та не погодився на екстрадицію до Німеччини. За його словами, під час вибухів він перебував в Україні.Окрім того, 15 жовтня Верховний суд Італії скасував рішення про екстрадицію українця Сергія Кузнєцова до Німеччини. Там йому інкримінують причетність до підриву російських "Північних потоків".Нагадаємо, 12 листопада стало відомо, що колишній український офіцер Сергій Кузнєцов припинив голодування у в'язниці в Італії. При цьому він звинувачував італійську владу в тому, що вона намагалася будь-що домогтися його зізнання в підриві "Північного потоку" 2022 року..

Прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе категорично виключив можливість передачі Україні колишнього грузинського президента Міхеїла Саакашвілі.Про це повідомляє "Ехо Кавказа".Кобахідзе прокоментував нещодавні слова радника керівника Офісу президента Михайла Подоляка про те, що питання переведення Саакашвілі активно опрацьовується. Глава грузинського уряду заявив, що шансів на таку передачу немає."Тут теж все лежить як на долоні — з яким родом сумлінності ми маємо справу, коли говорять конкретні люди. Коли такі люди говорять нам про переведення Саакашвілі, звичайно, ми не можемо сприймати такі повідомлення серйозно", — заявив Іраклій Кобахідзе, відкидаючи можливість передачі.Що відомо про Міхеїла СаакашвіліМіхеїл Саакашвілі — грузинський та український державний і політичний діяч, який народився 21 грудня 1967 року в Тбілісі, Грузія. Свою вищу освіту він здобув у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, де вивчав міжнародне право, а також має магістерський та докторський ступені, отримані у США (Колумбійський та Університет Джорджа Вашингтона).У Грузії його політична кар'єра почалася з посади міністра юстиції (2000–2001). Саакашвілі став одним із ключових лідерів безкровної Революції троянд 2003 року, що відкрило йому шлях до президентства. Він обіймав посаду президента Грузії двічі: з 2004 по 2007 та з 2008 по 2013 рік.Після завершення президентських повноважень Саакашвілі розпочав політичну діяльність в Україні, отримавши українське громадянство у 2015 році. В Україні він очолював Одеську обласну державну адміністрацію (2015–2016), а пізніше був головою Виконавчого комітету Національної ради реформ України (2020–2021).Він був заочно засуджений у Грузії за звинуваченнями у зловживанні владою. У жовтні 2021 року Саакашвілі повернувся до Грузії, де був негайно затриманий і ув'язнений. Його постать залишається однією з найбільш суперечливих у пострадянському просторі.Нещодавно колишній президент Грузії та громадянин України Міхеїл Саакашвілі, який наразі перебуває за ґратами, звернувся до Володимира Зеленського з офіційним проханням включити його до списку цивільних полонених у війні Російської Федерації проти України. Раніше повідомлялось, що екс-президента Грузії Міхеїла Саакашвілі перевели з клініки у Тбілісі назад до в'язниці для продовження відбування судового покарання. Політик перебував у медичному закладі з травня 2022 року.Нагадаємо, 17 березня колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі суд визнав винним у справі щодо незаконного перетину державного кордону. Йому призначено покарання — понад чотири роки за ґратами..

У Сумах закінчився судовий процес над 60-річним художником, який під виглядом уроків живопису розбещував семирічних дівчат. Суд визнав чоловіка винним і призначив 10 років ув’язнення — мінімальний термін, який дозволяє закон.Про це повідомив генеральний прокурор України Руслан Кравченко, який опублікував відповідний допис на своїй Facebook-сторінці."Про злочин стало відомо після того, як діти розповіли батькам, що відбувалося під час "занять", — зазначив він.За його словами, одна дитина поінформувала про непристойні дії, інша — що він змушував її дивитися порнографічні відео. Прокурор у суді повністю довів його вину."Суд визнав чоловіка винним і призначив 10 років ув’язнення. Але хіба можна виміряти в роках те, що вкрало спокій, довіру, здатність дитині дивитись на світ без страху?" — поставив риторичне запитання генеральний прокурор.Він висловив вдячність дівчатам, які не промовчали, та наголосив, що вони у своєму дитячому віці зробили те, на що не здатні деякі дорослі, — сказали правду."Із потерпілими працювали психологи, проведено комплексну судово-психіатричну експертизу. Фахівці підтвердили: дівчатка пережили насильство, а наслідки залишили глибокий слід у їхній психіці", — констатував Кравченко.Він наголосив, що цей вирок — не просто покарання одному злочинцю. Це сигнал, що Україна ніколи не дозволить перетворювати дитинство на травму."І це також заклик до змін у законодавстві, про які я не втомлююся говорити та маю надію на підтримку народних депутатів. Покарання за сексуальні злочини проти дітей має бути максимально суворим. Бо 10 років — це не справедливість, це лише її початок", — підсумував Руслан Кравченко.Нагадаємо, раніше поліція Київської області з’ясувала, що відомий київський фотохудожник щонайменше вісім років вчиняв сексуальні злочини щодо неповнолітніх дівчат. Ґвалтівник проведе 13 років за ґратами..

Екс-президента Грузії Міхеїла Саакашвілі перевели з клініки у Тбілісі назад до в'язниці для продовження відбування судового покарання. Політик перебував у медичному закладі з травня 2022 року.Про це повідомила пенітенціарна служба Грузії у своїй офіційній заяві.Саакашвілі був переведений до приватної клініки "Вівамед" 12 травня 2022 року і відтоді перебував там під наглядом лікарів. Однак, за словами Пенітенціарної служби, зараз його стан здоров'я "задовільний", що дозволяє повернути його до виправної установи.У повідомленні служби зазначено: "Оскільки стан здоров'я засудженого Міхеїла Саакашвілі задовільний і він більше не потребує стаціонарного лікування, він був виписаний з клініки цивільного сектора і повернутий до виправної установи №12, де продовжить відбувати покарання на загальних підставах".Що відомо про Міхеїла СаакашвіліМіхеїл Саакашвілі — грузинський та український державний і політичний діяч, який народився 21 грудня 1967 року в Тбілісі, Грузія. Свою вищу освіту він здобув у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, де вивчав міжнародне право, а також має магістерський та докторський ступені, отримані у США (Колумбійський та Університет Джорджа Вашингтона).У Грузії його політична кар'єра почалася з посади міністра юстиції (2000–2001). Саакашвілі став одним із ключових лідерів безкровної Революції троянд 2003 року, що відкрило йому шлях до президентства. Він обіймав посаду президента Грузії двічі: з 2004 по 2007 та з 2008 по 2013 рік.Після завершення президентських повноважень Саакашвілі розпочав політичну діяльність в Україні, отримавши українське громадянство у 2015 році. В Україні він очолював Одеську обласну державну адміністрацію (2015–2016), а пізніше був головою Виконавчого комітету Національної ради реформ України (2020–2021).Він був заочно засуджений у Грузії за звинуваченнями у зловживанні владою. У жовтні 2021 року Саакашвілі повернувся до Грузії, де був негайно затриманий і ув'язнений. Його постать залишається однією з найбільш суперечливих у пострадянському просторі.Нагадаємо, 17 березня колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі суд визнав винним у справі щодо незаконного перетину державного кордону. Йому призначено покарання — понад чотири роки за ґратами..

Колишній український офіцер Сергій Кузнєцов припинив голодування у в'язниці в Італії. При цьому він звинувачує італійську владу в тому, що вона намагається будь-що домогтися його зізнання в підриві "Північного потоку" 2022 року.Про це повідомила агенція BBC. Там нагадали, що Кузнєцова затримали в Італії за ордером на арешт, виданим у Німеччині.У листі, який бачили журналісти, Кузнєцов стверджує, що з ним поводяться як зі "злочинцем номер один" і тримають у в'язниці з максимальними заходами безпеки разом із підозрюваними членами так званої "Ісламської держави" (організацію визнано терористичною в багатьох країнах світу).BBC попросила представників в'язниці про коментар, але поки що не отримала відповіді. До того ж, як зауважили медійники, ніхто не взяв на себе відповідальність за підрив газопроводу, який доставляв російський газ Німеччині.У своїй першій публічній заяві після арешту (її написано від руки) Кузнєцов розповів, що "протягом останніх двох місяців італійці цинічно ігнорували його звички в їжі". Він мав на увазі те, що є вегетаріанцем"Вони думають, що ці обмеження можуть вплинути на мою позицію та змусити мене визнати провину. Але подібні спроби безглузді", — зазначив українець.Один із родичів Кузнєцова розповів, що члени сім'ї намагалися доставити йому до в'язниці особливу їжу, але їм відмовили. Тепер близькі побоюються, що він виглядає "виснаженим".Що відомо про справу підриву "Північних потоків"Вибухи на "Північних потоках" сталися 26 вересня 2022 року. Вони призвели до серйозних пошкоджень обидвох газопроводів, повністю вивівши їх з ладу. Розслідування проводили декілька країн, проте встановити, хто саме стоїть за вибухами, так і не вдалося.У ЗМІ з'явилася версія про те, що за декілька днів до інциденту в районі проходження газопроводу перебувало судно "Андромеда", орендоване польською компанією. Власниками цієї компанії є два громадянина України.У серпні 2025 року стало відомо, що в Італії затримали громадянина України, якого Німеччина підозрює в організації вибухів на "Північних потоках". Йдеться про 49-річного Сергія Кузнєцова, колишнього військовослужбовця сил спеціального призначення. Його вважають командиром яхти "Андромеда", яку використали для підриву газопроводів "Північний потік" і "Північний потік-2", що сполучали Німеччину та Росію.За даними слідства, на яхті "Андромеда" нібито перебував не тільки Кузнєцов. Разом із ним там було щонайменше п'ятеро: жінка та четверо водолазів-підривників.На судовому засіданні Кузнєцов відкинув звинувачення у підриві газопроводів та не погодився на екстрадицію до Німеччини. За його словами, під час вибухів він перебував в Україні.Окрім того, 15 жовтня Верховний суд Італії скасував рішення про екстрадицію українця Сергія Кузнєцова до Німеччини. Там йому інкримінують причетність до підриву російських "Північних потоків".Нагадаємо, 6 листопада в Міністерстві закордонних справ заявили, що Україна готова до взаємодії з італійською та німецькою сторонами під час розслідування справи, в межах якої затримано українця Сергія Кузнєцова. Водночас Київ вимагає його повернення до України..

У неділю, 10 листопада, американський президент Дональд Трамп оголосив про висунення юриста Джона Коула на посаду спецпредставника Сполучених Штатів Америки в Білорусі.Про це він написав спеціальний пост у своїй соціальній мережі Truth Social.Дональд Трамп заявив, що Коул, "відомий як один із найвидатніших юристів" США, номінований на посаду спеціального представника США в Білорусі. "Він уже домігся звільнення 100 заручників і прагне звільнити ще 50", — заявив американський президент. Також Трамп "заздалегідь подякував високоповажному президенту Білорусі" Александру Лукашенку за його розгляд питання про звільнення людей.В останні тижні адміністрація Дональда Трампа намагається налагодити контакт з режимом у Мінську, свідченням чого стали звільнення білоруських політвʼязнів.До речі, саме Джон Коул у червні повідомив, що Білорусь на прохання Дональда Трампа звільнила 14 ув'язнених. Серед них був білоруський опозиціонер Сергій Тихоновський.Також 11 вересня президент Литви Гітанас Науседа розповів, що в Білорусі звільнили ще одразу 52 ув'язнених. Паралельно з’являлася інформація, що США найближчим часом знімуть санкції з білоруської авіакомпанії "Бєлавіа", що і сталося цього тижня — 4 листопада.Нагадаємо, що 15 серпня під час телефонної розмови самопроголошений очільник Білорусі Олександр Лукашенко запросив американського президента Дональда Трампа приїхати до Мінська..

У Харкові суд визнав 44-річного чоловіка винним у побитті ветерана. Слідчі з'ясували, що засуджений вистрелив у ветерана гумовою кулею, після чого побив його.Про це повідомила прес-служба Харківської обласної прокуратури."Злочин стався увечері 3 серпня 2025 року біля будинку на вулиці 92 Бригади. Під час суперечки чоловік витягнув пістолет, споряджений гумовими кулями, та вистрілив у свого опонента. Коли потерпілий упав, нападник розпочав бити його руками й ногами, намагався придушити", — розповіли подробиці правоохоронці.Вони додали, що жертвою нападу став 22-річний військовослужбовець, який під час бойових дій втратив ногу та користується протезом."Того ж дня правоохоронці затримали нападника. Вирок суду він очікував, перебуваючи під вартою", — констатували в прокуратурі.Там акцентували, що обвинувачений визнав вину, щиро розкаявся та попросив вибачення у ветерана ЗСУ."Потерпілий за власним бажанням відмовився від подання цивільного позову, повідомивши, що матеріальні та моральні збитки йому відшкодовано", — йдеться в повідомленні.Суд узяв до уваги вказані обставини та визнав їх такими, що пом’якшують покарання. Обставин, що обтяжують покарання, під час досудового розслідування не встановлено."Індустріальний районний суд Харкова призначив чоловіку покарання у вигляді чотирьох років і шести місяців позбавлення волі. Зараз триває термін на апеляційне оскарження", — підсумували в Харківській обласній прокуратурі.. Нагадаємо, 30 вересня стало відомо, що в Пустомитах Львівського району невідомі побили ветерана російсько-української війни. Поліція відкрила кримінальне провадження..