# Валерій Залужний

Опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведене після резонансних кадрових рішень і на тлі протестів, зафіксувало незначне зниження рівня довіри до президента Володимира Зеленського. За результатами дослідження, проведеного з 20 липня до 3 серпня 2026 року, главі держави довіряють 55% опитаних, не довіряють — 40%. У квітні ці показники становили 58% і 36% відповідно.Водночас більшість українців не підтримують проведення виборів найближчим часом. Так, 57% вважають, що вони мають відбутися лише після остаточної мирної угоди та повного завершення війни. Ще 23% допускають вибори після припинення вогню й отримання надійних гарантій безпеки, а 15% наполягають на їх проведенні ще до завершення бойових дій.Що стоїть за цими показниками, як останні політичні події позначилися на суспільних настроях і кого українці хочуть бачити при владі після війни — в інтерв’ю TrueUA пояснив виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.Довіра до президента: нестабільна, знизилася, але зберігається до завершення війни— Антоне Миколайовичу, ваше опитування було проведено після резонансних кадрових рішень і під час протестів. Як змінилася довіра до Зеленського за останні кілька місяців і про що це свідчить?— Опитування ми провели з 20 липня до 3 серпня 2026 року, тобто вже після початку протестів, у період, коли Володимир Зеленський частково задовольнив вимоги протестувальників і активної громадськості, наприклад, призначив головнокомандувачем Збройних сил України Михайла Драпатого, а виконувачем обов’язків міністра оборони України — Євгенія Хмару.Треба розуміти, що попереднього разу ми ставили це запитання саме в такому формулюванні у квітні. Тоді 58% українців довіряли президенту, а 36% — не довіряли. Зараз, після протестів, довіряють 55% опитаних, не довіряють — 40%. Тобто рівень довіри знизився, але зовсім трохи. Більшість українців і далі відповідають, що довіряють президенту, хоча з тих 55% лише 20% довіряють повністю, а решта — скоріше довіряють. У нас усе одно зберігається консенсус, що Володимир Зеленський має бути президентом до завершення війни: більшість проти виборів. А ось після війни бажано, щоб країну очолили нові лідери.— 55% опитаних довіряють президенту, а 40% — не довіряють. 40% — це досить багато.— Насправді це досить багато, але потрібно розуміти, з чим ми порівнюємо. Якщо порівнювати з рівнем довіри до багатьох лідерів у демократичних країнах, то 55% після семи років президентства та в умовах повномасштабної війни — це дуже високий показник. Дональду Трампу у Сполучених Штатах довіряють близько 35-40% американців. В Еммануеля Макрона у Франції та Фрідріха Мерца в Німеччині показники довіри також нижчі, ніж у Володимира Зеленського в Україні.Ми бачимо, що в Україні медіа доволі вільно критикують президента, відбуваються критичні обговорення, навіть протести. Ми довіряємо президенту, бо повинні єднатися перед російською загрозою. Це така "технічна домовленість": триває війна, тому ми стримуємо певне невдоволення і критику — поки з війною не буде покінчено.— Але все ж таки з квітня довіра до президента знизилася.— Так, безумовно. Але зниження могло б бути сильнішим, якби, скажімо, не було виконано частину вимог протестувальників. Погіршення також могло б бути значнішим, якби не було певної компенсації: цього літа ми бачимо яскраві удари по російському тилу, російських військах та інфраструктурі на окупованій українській території. Тобто це все дещо збалансовує. Люди бачать, що Україна, попри всі складнощі, вистоює, дає росіянам по зубах.За інших обставин — якби ситуація на фронті погіршилася, а українці ще більше переживали за майбутнє — такі кадрові зміни та відсутність реакції на протести могли б значно знизити довіру до президента. Все ж таки одна з його рис полягає в тому, що певна реакція на громадську думку є.— А чи насправді зниження довіри до президента пов’язане з кадровими рішеннями та протестами, чи ці процеси глибші й почалися раніше?— Довіра до президента зовсім нестабільна з моменту російського вторгнення. Напередодні нього лише третина українців довіряла президенту, половина — не довіряла. Різке зростання довіри майже до 90% одразу після вторгнення пояснювалося не його здібностями як верховного головнокомандувача, а тим, що почалася повномасштабна війна, президент залишився в країні й ми повинні були бути разом. Тобто це був емоційний і прагматичний вибір — зберігати єдність. Але далі довіра весь час знижувалася — до обрання Трампа президентом США.Торік ми бачили ці "гойдалки" довіри до президента: коли українці спостерігали атаки на президента Зеленського, вони відчували, що це атаки на Україну. І знову з’являлося державницьке єднання, яке спонукало довіряти президенту.Тому довіра до нього доволі нестабільна, але в нас є дві іпостасі Володимира Зеленського. Як діяч на міжнародному рівні у питаннях війни й миру, дипломатії, спілкування з партнерами та відстоювання інтересів України він сприймається краще. Але коли іпостась змінюється на внутрішньополітичну — українська економіка, корупція, — питань виникає значно більше. І якщо такий порядок денний переважає, ставлення до нього значно погіршується.Загалом у довгостроковій перспективі люди втомлюються від Володимира Зеленського. В Україні люди не звикли, щоб хтось довго був президентом. І цей запит на нові обличчя, але компетентні, які зарекомендували себе під час великої війни, — стає дедалі очевиднішим.— 20% повністю довіряють президенту, а решта 35% — скоріше довіряють. Це ж немало — 20% довіряють повністю?— В умовах демократичного суспільства ці показники доволі непогані, тому що під час аналізу в сукупності враховують усіх, хто обрав відповідь у спектрі "довіряю". Але є важливий момент: між ними існує концептуальна різниця.На запитання, де вони бачать Володимира Зеленського після війни, у мирний період, серед тих, хто повністю довіряє, 36% відповіли, що хотіли б, щоб він залишався президентом. Тобто це його щирі прихильники. А серед тих, хто скоріше довіряє, навпаки, більшість вважає, що Володимир Зеленський після війни має відійти від політичних справ і вже не бути президентом країни. Вони хотіли б бачити на чолі держави когось іншого.Тобто загалом ці показники з погляду демократичної держави доволі непогані, але люди "розділяють" Володимира Зеленського: до кінця війни — добре, нехай буде президентом, а після війни ми хочемо когось нового.Вибори: українці хочуть "нульовий варіант"— 19% українців зовсім не довіряють Зеленському, а 20% — скоріше не довіряють. Чи вже час робити прогноз щодо майбутніх виборів з огляду на ці дані, чи ще зарано?— Ще зарано. По-перше, ми не знаємо, чи вирішив сам Зеленський знову балотуватися в президенти. Звісно, один із варіантів, який схвалила б більшість населення, — компроміс: він залишається президентом до завершення війни, після війни очолює Україну в період підготовки до виборів, скажімо, пів року, але сам у них не бере участі й дає дорогу новим лідерам.Але проблема в тому, що, якщо він зараз публічно скаже, що не балотуватиметься на виборах, це зруйнує і без того дуже крихку більшість у парламенті. Бо якщо лідер не планує балотуватися, то навіщо залишатися в його команді? Без парламенту він нічого не зможе ухвалювати в країні. Але якщо він захоче піти на вибори й цей варіант справді розглядають, постане питання, за яких умов відбуватимуться вибори та хто буде його конкурентом.Якщо вибори відбуватимуться в умовах війни, ми ставимо запитання, але не знаємо складу учасників, і це може використовуватися для маніпуляцій. Зрозуміло, що за такої високої недовіри, якщо проти нього виступатимуть кілька авторитетних осіб, Володимир Зеленський із високою ймовірністю може програти лише тому, що люди мають запит на щось нове. Але якщо, скажімо, авторитетні особи, яких ми маємо зараз, — Валерій Залужний, Михайло Федоров, Кирило Буданов — не братимуть участі у виборах, а Зеленський змагатиметься з умовно старими політиками, він має шанси перемогти. Водночас будь-хто з нових лідерів може кинути йому виклик і перемогти на виборах.— Зберігається стабільна тенденція: більшість українців проти проведення виборів найближчим часом — до завершення бойових дій. Лише 15% (у березні — 12%) вважають, що вибори треба проводити навіть до завершення бойових дій. Ще 23% вважають, що вибори можна провести після припинення вогню й отримання гарантій безпеки. Порівняно з березнем частка таких людей зросла з 13% до 23%. Натомість частка тих, хто вважає, що вибори мають відбутися лише після укладення остаточної мирної угоди та повного завершення війни, зменшилася з 69% у березні до 57% зараз.— Є консенсус, що більшість проти проведення виборів навіть за умови перемир’я. І тут є різні причини. Люди вважають, що перемир’я все одно буде нестабільним, і побоюються втручання Росії, зокрема в питання безпеки. Також вони хочуть, щоб у виборах як кандидати брали участь військовослужбовці, волонтери й громадські діячі, які зараз залучені до оборони, а за таких умов вони просто не зможуть балотуватися. До того ж багато хто не хоче голосувати за старі партії та старих політиків. Тому є консенсус, що більшість проти виборів зараз.Цікаво, що ці 15% опитаних, які наполягають на проведенні виборів до завершення війни, навіть до завершення бойових дій, прямо зараз, не є однорідною групою. Близько половини з них хочуть виборів зараз, щоб умовно отримати владу, яка ефективніше даватиме відсіч Росії. Інша половина, навпаки, хоче якнайшвидших виборів, щоб у такий спосіб усунути перешкоду для капітуляції України. Це зламані люди: вони хочуть капітулювати й вважають, що президент Зеленський їм у цьому заважає.Щодо 23% — частки, яка зросла з 13%, — це люди, які вважають, що вибори можна провести після припинення вогню й отримання гарантій безпеки. І це, найімовірніше, один із наслідків протестів, тому що така позиція є компромісною: люди незадоволені кадровими змінами й вважають, що безпосередньо під час війни вибори неможливі, але їх можна провести принаймні під час перемир’я, щоб Володимир Зеленський поніс політичну відповідальність, отримав політичне покарання.— Який запит на вибори в тих, хто довіряє або не довіряє Зеленському?— Саме серед тих, хто скоріше або повністю довіряє Зеленському, переважна більшість виступає проти проведення виборів зараз і загалом підтримує вибори лише після остаточного завершення війни. Вони відповідають: "Ми сприймаємо його як легітимного главу держави, а вибори — це завжди розхитування ситуації, дестабілізація, тому ми готові чекати до повного завершення війни".Серед тих, хто не довіряє президенту, звісно, більше людей, які хотіли б провести вибори принаймні після перемир’я. А якщо разом узяти тих, хто вимагає виборів зараз або після перемир’я, то таких уже 52% серед тих, хто скоріше не довіряє президенту, і 73% — серед тих, хто зовсім не довіряє.Але цікаво, що навіть серед тих, хто зовсім не довіряє президенту, на проведенні виборів прямо зараз, під час бойових дій, наполягають 44%, тобто менше половини. Це ще раз показує, що навіть серед тих, хто йому не довіряє, значна частина усвідомлює ризики виборів під час бойових дій і тому підходить до цього прагматично.— Ви поставили запитання: "Які вибори треба провести першочергово для позитивного впливу на розвиток країни?"— 44% опитаних відповіли, що першочергово потрібно провести президентські вибори, 32% — парламентські, а 11% — місцеві. Переважає думка про президентські вибори. Це, до речі, відображає певне хибне розуміння українцями того, як функціонує українська держава, тому що в нас насправді парламентсько-президентська республіка: парламент призначає уряд. І навіть якщо ми зараз оберемо нового президента, то без коаліції в парламенті він матиме дуже обмежені повноваження.Насправді для кращого представництва різних груп населення у владі потрібне переобрання Верховної Ради. Але відносна більшість людей наполягає на президентських виборах — коли це буде можливо.— Чи на період "після війни" сильніше актуалізується думка про потребу в нових лідерах?— Вона вже актуалізована. Люди зараз найбільше довіряють представникам Сил оборони. Загалом Сили оборони мають найвищий рівень довіри в Україні — понад 90%. На другому місці з показником близько 80% — волонтери, трохи нижче — громадські активісти. Також люди бачать багатьох представників місцевого самоврядування, які чудово себе зарекомендували.Тому люди хочуть бачити у владі нові обличчя й тих громадян, які, по-перше, продемонстрували компетентність під час великої війни, а по-друге, справді проливали кров за нашу державу, тож мають право бути представленими у владі. Саме тому, коли ми обговорюємо політичні кризи, як зараз, українці не кажуть: "Ми критикуємо партію “Слуга народу”, президента, але хочемо привести нинішню опозицію до парламенту".Нинішній опозиції — наприклад, "Європейській Солідарності", "Батьківщині" та "Голосу" — люди так само не довіряють і не хочуть бачити її у владі. Люди хочуть "нульовий варіант": мають піти і партія "Слуга народу", і нинішня опозиція, а ми хочемо саме нових лідерів..

Найвищий рівень довіри серед українців мають посол України у Великій Британії Валерій Залужний та колишній міністр оборони Михайло Федоров. Їм довіряють 66% та 63% опитаних відповідно.Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного у липні 2026 року.Згідно з дослідженням, Залужному довіряють 66% респондентів, тоді як не довіряють 24%. Баланс довіри становить +42%. Федорову довіряють 63% опитаних, а не довіряють 16%. Водночас його баланс довіри виявився вищим, ніж у Залужного, та становить +46%. Голові Офісу президента Кирилу Буданову довіряє 61% респондентів, не довіряють 22%. Баланс довіри становить +39%.Також позитивний баланс мають Харківський міський голова Ігор Терехов та командир Третього армійського корпусу бригадний генерал Андрій Білецький. Терехову довіряють 47% опитаних, не довіряють 19%, а Білецькому — 37% та 13% відповідно.Водночас соціологи зауважили, що 23% респондентів не знають Терехова, а 40% — Білецького.Негативний баланс довіри зафіксували у Сергія Притули, Дмитра Разумкова, Олексія Гончаренка та Петра Порошенка. Найнижчий показник серед наведених у дослідженні політиків має Порошенко: йому довіряють 20% опитаних, а не довіряють 76%. Баланс становить -56%.У межах дослідження КМІС провів 1808 інтерв'ю, з яких 905 — телефоном, а 903 — особисто. Статистична похибка для повної вибірки за звичайних обставин не перевищує 3,5%. Соціологи наголошують, що в умовах війни до формальної похибки може додаватися систематичне відхилення.Додамо, майже половина українців вважає, що війна триватиме щонайменше до другої половини 2027 року або довше. Водночас більшість громадян заявляє про готовність витримувати війну стільки, скільки буде необхідно..

Ексголовнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний висловився на підтримку Михайла Драпатого, якого призначили очільником українського війська. За його словами, новообраному командувачу доведеться нести важкий хрест у непрості для країни часи.Про це написав у своєму Telegram-каналі.Честь та моральні принципи як основа службиЕксголовком наголосив, що військове мистецтво й служба базуються передусім на внутрішніх цінностях та честь, яка важить більше за будь-які кар'єрні здобутки чи відзнаки."Саме вона створює ідеї та шукає шляхи для їх реалізації. І саме це спонукає шукати людей, які з честю разом з тобою пронесуть свій важкий хрест. Ті, хто думає і робить інакше, завжди рано чи пізно отримають ганьбу", — зазначив Залужний.Виклики перед новим головнокомандувачемОкремо колишній очільник ЗСУ акцентував на колосальній відповідальності та складності завдань, що постають перед Драпатим на чолі Збройних сил."Новому головнокомандувачу Збройних сил України буде дуже важко. Значно важче, ніж він собі уявляє. Проте Михайлу точно вже ніколи не буде соромно", — заявив екскомандувач.Залужний також відзначив, що Драпатий є людиною честі без ідолів, яка не має страху щось утратити, а її головним орієнтиром залишається виключно військовий обов'язок.Нагадаємо, 21 липня президент Володимир Зеленський звільнив головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського, який обіймав цю посаду з лютого 2024 року.Своєю чергою, колишній головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський вперше прокоментував своє звільнення. Він підбив підсумки роботи на посаді, згадав ключові операції української армії та наголосив, що продовжить служити державі.Додамо, також 21 липня Михайло Драпатий зробив першу заяву після отримання нової посади..

Нещодавно посол України Валерій Залужний мав зустріч із президентом Володимиром Зеленським. Однак про політичні домовленості з перспективами на майбутні вибори не йшлося.Про це повідомила медіарадниця надзвичайного та повноважного посла України у Великій Британії Валерія Залужного Оксана Тороп у коментарі агенції "Інтерфакс-Україна" в четвер, 25 червня.Вона спростувала інформацію, що з'явилася раніше у соцмережах та низці ЗМІ, про нібито домовленості дипломата з президентом щодо участі у можливих майбутніх виборах."Валерій Залужний нещодавно справді перебував у Києві та мав чергову робочу зустріч із президентом", — визнала медіарадниця.За її словами, на ній обговорювали питання щодо стану співпраці між Україною та Великою Британією, поточної політичної ситуації у Великій Британії у зв'язку зі зміною прем'єр-міністра, а також подальших кроків для підтримки України."Ці ж питання Валерій Залужний обговорив і на зустрічах з міністром закордонних справ і секретарем РНБО. Жодних політичних рішень чи домовленостей, про які пишуть ЗМІ, немає", — наголосила Тороп.Вона додала, що Залужний продовжує роботу на посаді посла України у Великій Британії, "розуміючи важливість посилення міжнародної підтримки України у ці складні часи".Раніше в соцмережах поширили непідтверджену інформацію з посиланням на анонімні джерела про нібито можливий політичний союз Зеленського із Залужним на виборах, які нібито можуть відбутися вже восени поточного року, і що це нібито стало темою обговорень під час нещодавнього візиту Залужного до Києва.Нагадаємо, в березні повідомлялося, що в українському сегменті Telegram активізувався фейковий канал "Штаб Залужного", який не має жодного стосунку до колишнього головнокомандувача ЗСУ та використовується для поширення маніпуляцій. Такі ресурси створюються з метою дискредитації й отримання прибутку на резонансних темах, тому закликають користувачів ретельно перевіряти джерела інформації..

В українському сегменті Telegram активізувався фейковий канал "Штаб Залужного", який не має жодного стосунку до колишнього головнокомандувача Збройних сил України та використовується для поширення маніпуляцій. Такі ресурси створюються з метою дискредитації та отримання прибутку на резонансних темах, тому закликають користувачів ретельно перевіряти джерела інформації.Про це на своїй сторінці в Facebook повідомила медіарадниця колишнього головкома та посла України у Великій Британії Валерія Залужного Оксана Тороп.Дискредитація ЗалужногоТороп зауважила, що останнім часом до представників медіа все частіше надходять запити щодо справжності Telegram-каналу під назвою "Штаб Залужного". Її відповідь однозначна: цей ресурс є фейковим і не має жодного відношення до Валерія Залужного. Журналістка наголосила, що поважні засоби масової інформації знають про природу цього каналу і не сприяють розповсюдженню його контенту. За словами Тороп, ситуація в Telegram залишається складною: "Популярні канали стабільно розповсюджують брехню. Але ж навіщо питати, коли завдання стоїть дискредитувати". Вона додала, що створення таких платформ часто є фінансово вмотивованим або спрямованим на отримання певних преференцій.Заклик до медіагігієниОксана Тороп наголосила, що за кожним подібним ресурсом стоять люди, які пишуть, ведуть та модерують контент за гроші замовників. Замість того щоб витрачати кошти на сумнівні піар-акції, вона порадила спрямовувати ці ресурси на корисні справи: "Краще б на ЗСУ задонатили, або генератори закупили в школи і садочки".Журналістка також закликала громадян бути пильними:не давати себе використати та обдурити;перевіряти інформацію через надійні джерела;звертатися за роз'ясненнями безпосередньо до перевірених медійників."Пишіть, дзвоніть, питайте. Все розкажу. Особливо зараз. Завелика ціна", — резюмувала Оксана Тороп.Нагадаємо, що нещодавно колишній головнокомандувач ЗСУ розповідав, що у вересні 2022 року до його офісу в Києві з обшуками прийшли працівники СБУ..

Україна представить потужний національний стенд на Лондонській книжковій виставці 2026 року. Він складатиметься з 12 видавництв і однієї літературної агенції.Про це повідомили в Українському інституті книги. "Із 10 по 12 березня відбудеться цьогорічний Лондонський книжковий ярмарок — одна з найбільших і найпрестижніших бізнес-подій книжкового світу, в якій щороку беруть участь понад 1 000 експонентів і відвідують близько 30 000 осіб. Ярмарок традиційно пройде у експоцентрі Olympia", — йдеться в повідомленні.Україну в Лондоні представлятиме національний стенд, який організовує Український інститут книги. У межах національного стенда свої книги представлять 12 видавництв та літературна агенція.У переліку — "Саміт-Книга", Artbooks, "Навчальна книга — Богдан", видавничий дім "Орландо", "Видавництво Старого Лева", "Віват", видавництво Ukraїner, Creative Publishing, Ukrainian Fashion Publishing, "Ранок", Creative Women Publishing, Freimut Books та літературна агенція OVO. "Лондонський книжковий ярмарок — один із ключових майданчиків для нагадування міжнародній спільноті про війну росії проти України", — розповіла заступниця директорки Українського інституту книги з питань міжнародної співпраці Олена Одинока.За її словами, участь України в таких подіях допомагає формувати міжнародну підтримку, сприяє продажу та купівлі прав для підтримки українських видавців, авторів, перекладачів і літературних агентів, а також створює можливості для нетворкінгу українських та іноземних учасників для налагодження співпраці."Участь із національним стендом забезпечує присутність українських авторів у світовому культурному контексті та підтримує видавничу індустрію в умовах війни", — наголосила вона.Офіційне відкриття стенда за участі заступниці міністерки культури України Богдани Лаюк, посла України у Великій Британії та директорки Лондонського книжкового ярмарку Емми Лове заплановане на 10 березня о 16:30. Номер українського національного стенда: 1E101.Нагадаємо, видання The Guardian писало, що українські підлітки, які перебувають на окупованих Росією територіях, таємно збираються та беруть участь у книжкових клубах. Ці групи молодих людей продовжують захоплюватися українською літературою..

У Великій Британії починає працювати перший український оборонний завод — виробничий комплекс компанії Ukrspecsystems.Про це повідомив посол України Валерій Залужний. Він відзначив, що безпілотники цієї компанії давно довели свою ефективність в умовах високотехнологічної війни."Україна воює в умовах постійних ракетних ударів, руйнування інфраструктури та загрози для виробництв. А наші інженери створюють рішення, які народжуються безпосередньо з досвіду фронту. Вони вдосконалюють системи не за підсумками теоретичних досліджень, а за результатами реальних бойових застосувань", — зауважив Залужний.Відтак, за його словами, запуск виробництва у Великій Британії має глибоку стратегічну логіку і "це не перенесення центру тяжіння з України", а навпаки "розширення наших спільних спроможностей та створення другого контуру стійкості, який гарантує безперервність виробництва".Залужний наголосив, що центр інженерної експертизи залишиться в Україні, а от виробництво інтегрується у британський оборонний простір."Для України цей проєкт означає стабільність і можливість довгострокового планування. Для Британії — це посилення власної оборонної індустрії, доступ до технологій, перевірених у сучасній війні, та створення робочих місць. Це приклад того, як можна швидко інтегрувати бойовий досвід у промислові рішення і власну безпеку. Тож ця подія не лише економічного чи технологічного значення, вона має стратегічний і навіть цивілізаційний вимір. Ми фактично закладаємо фундамент нової архітектури європейської безпеки. Дякуємо британським друзям за лідерство, послідовність і довір", — резюмував Залужний.Ukrspecsystems — українське оборонне підприємство, що виготовляє безпілотні літальні апарати та військову електроніку. Компанію було засновано у 2014 році. Завод виробляє:дрони PD-1;дрони PD-2;Gekata (2021) — комплекс РЕР на базі PD-2;дрони Shark;дрони Mini Shark;дрони Shark-M.Компанія також виготовляє електроніку та обладнання для власних та інших БПЛА: стартові катапульти, підвісні камери, вантажні модулі, комплекти конверсії для ВЗП, наземні станції керування.Нагадаємо, 13 лютого президент України Володимир Зеленський побував на першому німецько-українському спільному підприємстві. Воно вже виробляє дрони для української армії. Додамо, українські оборонні компанії отримали перші дозволи на контрольований експорт озброєнь в інші країни. При цьому пріоритетом залишаються потреби Сил оборони України..

У світі відсутні військові спроможності, щоби припинити російсько-українську війну. При цьому це стосується всіх країн, навіть найбільш технологічних.Таку заяву зробив надзвичайний і повноважний посол України у Великій Британії, колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний під час виступу в Chatham House у Лондоні перед річницею початку повномасштабної війни в Україні."Зараз уже неважливо, хто ще мислить категоріями миру та перебуває в ілюзіях минулого. Нинішня війна між нами та російськими окупантами є такою, як є. І ми точно знаємо, що саме зараз достатньої військової сили, щоби якось завадити цій війні, в жодної країни немає", — зазначив він.На його переконання, майбутні війни — це не багатомільйонні мобілізації усього населення. Йдеться про технологічну та економічну мобілізацію, як запоруку нерозривного процесу забезпечення та підтримання технологічної переваги над противником."Роботи не тільки виконують допоміжні функції, а й проводять окремі штурмові дії, навіть беруть живих солдатів противника в полон. Використання ж будь-якої техніки в цих кіл-зонах, як і людей, перетворилося на справжнє самогубство", — вважає Залужний.За його словами, російсько-українська війна надала країнам з їхніми демографічними викликами важливий урок: "модель виживання та ведення війни, що передбачає розмін людських життів на тактичні успіхи, більше не є логічною та доступною опцією, хіба для Росії, хоча будь-який ресурс і для Росії є вичерпаним"."На сучасному високотехнологічному полі бою насиченими високоточними засобами ураження такий підхід є неприйнятим не тільки з моральної точки зору, але й з тактичної ефективності. Оскільки, як не парадоксально, зі збільшенням технологічності поля бою саме людина стає на ньому найдефіцитнішим і єдиним принципово невідновлюваним ресурсом. Це особливо актуально для розвинених країн, де демографічні тенденції роблять традиційні підходи до ведення війни вже неприйнятними. Наприклад, на європейському континенті жодна без винятку країна не має позитивного індексу народжуваності. І кожна втрата живої сили на полі бою має не стільки військове, а насамперед соціально-економічне значення", — наголосив колишній головнокомандувач ЗСУ.Залужний додав, що досвід як України, так і Росії "показує, що традиційний підхід до мобілізації в сучасній війні вже абсолютно себе вичерпав"."Ця війна тривала та високоінтенсивна показала, як не дивно, але найдорожчий ресурс у такій війні є саме людський. Бо саме для його відновлення, цього людського ресурсу, потрібно забагато часу, який більший, ніж, наприклад, цикл виробництва зброї. Такий ресурс просто неможливо швидко замінити на полі бою", — акцентував він.Колишній головнокомандувач додав, що українських досвід "підтверджує, що питання мобілізації є чутливим і одним із таких, що впливає на стійкість суспільства у війні на виснаження, а також на його готовність підтримувати таку війну"."Тому Росія не оголошує мобілізацію, якою інколи нас лякають. Для Росії воювати найманцями та добровольцями та воювати примусово мобілізованими — це різні війни. І політичні наслідки в таких війнах будуть абсолютно різні", — підсумував Валерій Залужний.Нагадаємо, що нещодавно колишній головнокомандувач ЗСУ розповідав, що у вересні 2022 року до його офісу в Києві з обшуками прийшли працівники СБУ..

Колишній головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний заявив, що у вересні 2022 року до його офісу в Києві з обшуками прийшли співробітники Служба безпеки України.Про це він розповів в інтерв’ю Associated Press. За словами Залужного, інцидент стався після "напруженої" зустрічі у штабі президента Володимир Зеленський.Після розмови із президентом Залужний нібито повернувся до свого офісу, а згодом туди ж прийшли спецпризначенці Служби безпеки України з обшуками. На той момент у приміщенні перебували також понад десять британських офіцерів.Ексголовком стверджує, що представники спецслужби не пояснили чітко мету своїх дій, однак намагалися отримати доступ до документів і комп’ютерної техніки. Після цього він зателефонував тодішньому керівнику Офісу президента Андрій Єрмак."Я сказав Єрмаку, що відб’ю цю атаку, тому що знаю, як боротися", — заявив Залужний.Пізніше він зв’язався з тодішнім головою СБУ Василь Малюк, який, за словами ексголовкома, повідомив, що не знає про візит співробітників служби та пообіцяв розібратися в ситуації.Згодом з’ясувалося, що за два дні до події СБУ звернулася до суду з клопотанням про проведення обшуку за цією ж адресою. У матеріалах ішлося про розслідування щодо стрип-клубу, який нібито раніше працював у цьому приміщенні. Водночас журналісти AP зазначили, що заклад припинив роботу ще до початку повномасштабного вторгнення. Сам Залужний вважає, що ордер міг бути формальним приводом для рейду.У коментарі виданню Бабель пресслужба СБУ заявила, що в той період за багатьма адресами проводилися слідчі дії в межах боротьби з організованою злочинністю. За однією з адрес, яка фігурувала у провадженні, тоді розташовувався законспірований запасний командний пункт Залужного."По факту жодні обшуки чи слідчі дії з боку СБУ за цією адресою не відбулись, додатково Василь Малюк та Валерій Залужний прокомунікували це відразу і особисто, ситуація була прояснена", — кажуть в СБУ.Нагадаємо, у грудні минулого року повідомлялося, що колишній головком ЗСУ Валерій Залужний, ймовірно, повернувся до України. Він опублікував фото з дружиною, наголошуючи, що "вдома найкраще".Крім того, низка українських ЗМІ, посилаючись на джерела у політичних та дипломатичних колах, писали, що Валерій Залужний на початку 2026 року планує залишити посаду посла у Лондоні. Своєю чергою, у його команді спростували інформацію про його відставку. Водночас Валерій Залужний поки ухиляється від прямої відповіді про те, чи візьме участь у наступних виборах в Україні. Проте аналітики схильні вважати його реальним кандидатом..

Надзвичайний і повноважний посол України у Великій Британії Валерій Залужний провів зустріч із державною секретаркою у закордонних справах країни Іветт Купер. Вони обговорили низку важливих питань.Про це Валерій Залужний повідомив на своїй сторінці у Facebook. Зокрема, вони торкнулися ситуації в енергетичному секторі України, без пекових питань, переговорного треку, а також подальшої координації з міжнародними союзниками для зміцнення обороноздатності країни."Ми ще раз підтвердили стратегічний характер відносин і постійний розвиток взаємодії між нашими країнами", — наголосив він.Посол зауважив, що розмова відбулася на тлі постійних російських обстрілів енергетичної інфраструктури України."Тож це була нагода донести інформацію про виклики, перед якими сьогодні стоїть наша країна, та підкреслити роль міжнародної солідарності для стійкості критичної інфраструктури. Підтримка наших партнерів залишається життєво важливою для енергетики України в цю надважку зиму", — акцентував Залужний.Він додав, що говорили й про безпекову ситуацію, перспективи справедливого миру між Україною та Росією, а також про подальшу координацію з міжнародними союзниками для зміцнення обороноздатності України."Цінуємо лідерську позицію Великої Британії у підтримці нашої держави", — підсумував надзвичайний і повноважний посол України.Нагадаємо, що 16 січня в річницю підписання історичної Угоди про сторічне партнерство, до української столиці приїжджав заступник прем’єр-міністра Великої Британії Девід Ламмі. Поважного гостя тоді зустрічав український посол Валерій Залужний..

У п'ятницю, 16 січня, у річницю підписання історичної Угоди про сторічне партнерство, до української столиці прибув заступник прем’єр-міністра Великої Британії Девід Ламмі.Про зустріч поважного гостя повідомив український посол Валерій Залужний.Форум сторічного партнерстваВізит британського високопосадовця присвячений першій річниці укладення Угоди про сторічне партнерство. У межах візиту сторони проведуть спеціальний Форум, де обговорять практичні кроки щодо реалізації цього масштабного документа.За словами Валерія Залужного, діалог охопить широке коло питань:безпека та оборона (пріоритетний напрямок);економічна співпраця та залучення інвестицій;відбудова української інфраструктури;спільні освітні проєкти.Подяка за непохитну підтримкуЗалужний наголосив, що приїзд Девіда Ламмі є черговим підтвердженням інтенсивної взаємодії між державами."Дякуємо Великій Британії за допомогу та активну позицію у відстоюванні інтересів України в ці складні часи", — зазначив Залужний.Нагадаємо, Велика Британія розірвала контакти з Францією та Італією щодо того, чи повинна Європа відновити прямі переговори з російським диктатором Володимиром Путіним, а міністр закордонних справ Іветт Купер попередила, що Москва не виявила жодної реальної зацікавленості в мирі..

У четвер, 15 січня, президент Володимир Зеленський зустрівся послом України у Великій Британії Валерієм Залужним. Обговорили дипломатичні завдання.Про це гарант повідомив на своїй сторінці у Telegram."Зустрілися з Валерієм Залужним", — написав він у своєму дописі.Зеленський подякував Залужному за роботу в команді України."Важливо, що ми всі разом захищаємо незалежність України, наші національні інтереси, наших людей", — наголосив гарант.Співрозмовники обговорили дипломатичні завдання, які актуальні зараз та можуть посилити Україну та її стійкість. Нагадаємо, у грудні минулого року повідомлялося, що колишній головком ЗСУ Валерій Залужний, ймовірно, повернувся до України. Він опублікував фото з дружиною, наголошуючи, що "вдома найкраще".Крім того, низка українських ЗМІ, посилаючись на джерела у політичних та дипломатичних колах, писали, що Валерій Залужний на початку 2026 року планує залишити посаду посла у Лондоні. Своєю чергою, у його команді спростували інформацію про його відставку. Водночас Валерій Залужний наразі ухиляється від прямої відповіді про те, чи візьме участь у наступних виборах в Україні. Проте аналітики схильні вважати його реальним кандидатом..

У команді посла України у Великій Британії Валерія Залужного спростували інформацію про його відставку. Чутки про "звільнення з посади" прокоментувала медіарадниця дипломатичного посадовця Оксана Тороп в коментарі виданню "Українська правда". Вона запевнила, що Залужний "продовжує відстоювати інтереси України на своїй посаді"."Як завжди неназвані джерела знають все про Залужного і його плани. Але нічого не змінилося. Він і далі продовжує відстоювати інтереси України на посаді посла у Великій Британії", — заявила вона.Як відомо, низка українських ЗМІ, посилаючись на джерела у політичних та дипломатичних колах, писали, що Валерій Залужний на початку 2026 року планує залишити посаду посла у Лондоні.Варто зауважити, що за даними опитування Соціологічної групи "Рейтинг", колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний у липні 2025 року зберігав найвищий рівень довіри серед українців. Генералу довіряють 73% респондентів, а не довіряють 18%.Нагадаємо, 1 грудня повідомлялося, що колишній головком ЗСУ Валерій Залужний, ймовірно, повернувся до України. Він опублікував фото з дружиною, наголошуючи, що "вдома найкраще".Водночас Валерій Залужний наразі ухиляється від прямої відповіді про те, чи візьме участь у наступних виборах в Україні. Проте аналітики схильні вважати його реальним кандидатом..

Посол у Великій Британії та колишній головком ЗСУ Валерій Залужний, ймовірно, повернувся до України.Про це свідчить допис на його сторінці у Facebook."Вдома найкраще", — коротко підписав він фото з дружиною.Інших деталей щодо повернення колишнього головкома наразі немає.Фото уже "засипали" привітаннями та словами підтримки. Ось, що писали підписники:"Починайте. Ми підтримаємо"."Пане генерале, вітаю на рідній землі! Чудова пара"."Вітаємо на рідній землі"."Найкращий генерал у найкращій країні"."Ви прекрасні"."Вітаємо на рідній землі!"Варто зауважити, що за даними опитування Соціологічної групи "Рейтинг", колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний у липні 2025 року зберігав найвищий рівень довіри серед українців. Генералу довіряють 73% респондентів, а не довіряють 18%.Нагадаємо, колишній головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний наразі ухиляється від прямої відповіді про те, чи візьме участь у наступних виборах в Україні. Проте аналітики схильні вважати його реальним кандидатом..

Посол України у Великій Британії Валерій Залужний розкритикував засоби масової інформації за розповсюдження інформації про те, що він нібито формує команду на вибори, запрошуючи у списки відомих військовослужбовців.Відповідне повідомлення він опублікував у своєму Telegram-каналі."Дуже шкода, що маючи можливість перевіряти інформацію, саме вітчизняні медіа вмить розносять фейки у країні, що воює. І вже не дивує, що це робиться синхронно з російською пропагандою", — йдеться у заяві. Залужний засмучений, що саме українські ЗМІ не доносять до громадян стратегію, внаслідок якої ми здобудемо хоча б можливість проведення самих виборів. "Проте завдяки їм ми знаємо все про рейтинги, партії, штаби і навіть про те, кому варто чи не варто займатися політикою. Я не визнаю жодних ідей проведення виборів під час війни. Кожний, хто отримує пропозицію від начебто мого прізвища долучитися до будь-яких процесів через будь-яку організацію, має повідомити про це правоохоронні органи", — наголосив посол.За словами Залужного, він не створює ні штабів, ні партій і "принципово не має жодних звʼязків з будь-якою політичною силою". "Допоки у мене є можливість служити державі — я буду це робити. Моя позиція незмінна: поки триває війна, вибори в Україні до її державних органів неможливі", — зазначив дипломат. Посол України в Британії заявив, що ворог, не здобувши перемогу на фронті, як і 100 років тому, використовує вже сучасні можливості, такі як анонімні джерела, боти та медіа, "розпорошує суспільство і готує українців до виборів, але в державну думу країни, що нас вбиває". "І до речі — їх оголосять востаннє саме анонімні джерела. Потім — це буде правда. Лише обʼєднана нація здатна вистояти. Тримаймо стрій", — додав Валерій Залужний.Раніше медіа-радниця Валерія Залужного Оксана Тороп заявила, що колишній головнокомандувач Збройних сил України та посол у Великій Британії Валерій Залужний у жодному форматі не готується до виборів. Розмови щодо цього не відповідають дійсності.Нагадаємо, що 8 жовтня Верховна Рада України проголосувала за постанову №14301. Ідеться про забезпечення безперервності роботи місцевих рад і голів в умовах війни та відтермінування проведення нових місцевих виборів до завершення воєнного стану.