# Верховний Суд

Суддю Донецького окружного адміністративного суду Людмилу Арестову остаточно звільнили з посади. Журналісти проекту "Схеми" у 2023 році знайшли в неї паспорт Російської Федерації.Про це повідомила прес-служба Вищої ради правосуддя (ВРП).  Так, рішення ВРП про звільнення судді Арестової прийняли 10 грудня. За нього проголосували всі присутні 13 членів ради та затвердили його остаточно.Вказується, що реалізація зазначеної процедури здійснювалася на підставі подання третьої Дисциплінарної палати ВРП, яка вирішила притягнути суддю Донецького окружного адміністративного суду до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади.Підставами для звільнення судді є "вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді"."Рішення ВРП про звільнення з посади не є рішенням про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, а лише ухвалюється на його підставі, тому за своєю суттю є кадровим", — пояснили в прес-службі.Громадянство РФ Людмили Арестової: розслідування "Схем"Як відомо, у липні 2023 року "Схеми" опублікували розслідування про те, що суддя Людмила Арестова, відповідно до витягу з автоматизованої системи "Роспаспорт", є громадянкою Росії. Документ вказує, що російський паспорт вона отримала на підставі так званого "договору про прийняття Криму до складу Росії" у 2014 році, згідно з яким громадян України й осіб без громадянства — які на той момент постійно проживали на півострові — визнавали громадянами країни-агресора.У серпні 2024 року дисциплінарна палата ВРП відсторонила Арестову від здійснення правосуддя та рекомендувала її звільнити. Скаргу на суддю до органу суддівського врядування подала громадська організація "Всеукраїнське обʼєднання "Автомайдан" після виходу розслідування. Знахідки журналістів про набуття Арестовою громадянства РФ підтвердила й Служба безпеки України.Нагадаємо, суддя ліквідованого Окружного адміністративного суду міста Києва Аріна Літвінова має російський паспорт. Станом на 2002 рік вона уже була громадянкою Росії.

У середу, 4 грудня, суд обрав запобіжний захід колишньому заступнику голови Вищого господарського суду України Артуру Ємельянову у вигляді тримання під вартою без альтернативи внесення застави до 30 січня 2025 року. Про це повідомляє прес-служба Державного бюро розслідувань. У відомстві нагадали, що працівники ДБР затримали колишнього посадовця 3 грудня 2024 року. Його підозрюють у тому, що він разом з іншими суддями побудував "бізнес" на судових рішеннях.  Встановлено, що колишній суддя, а нині адвокат, входив до складу злочинної організації, яка складалась здебільшого з суддів, адвокатів, арбітражних керівників, різних працівників суду тощо. "Вони за хабарі виносили "потрібні" рішення, переважно у господарських спорах. Організатор "бізнесу" — теж колишній високопосадовець Вищого господарського суду України — незаконно втручався у розподіл справ та віддавав їх на розгляд виключно "своїм" суддям, які виконували "побажання замовників", — йдеться у повідомленні ДБР. Що "світить" зловмисниками Колишній  заступник Вищого господарського суду України підозрюється в участі у злочинній організації та участі у злочинах, вчинюваних такою організацією (ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001); одержанні хабаря ч. 2 ст.  368 КК  України (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001). "Санкція вказаних статей передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна. До суду скеровано клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без альтернативи внесення застави", — повідомляла раніше прес-служба ДБР. Нагадаємо, нещодавно співробітники Державного бюро розслідувань викрили в одному з Донецьких судів схему уникнення від мобілізації через фіктивне розлучення та встановлення опіки над дітьми. В організації незаконної схеми підозрюють екс-правоохоронця, який працює помічником одного з суддів.

В Україні серед військовослужбовців спостерігається тенденція до збільшення фактів самовільного залишення частини, а також дезертирства. Про це заявив голова Верховного Суду Станіслав Кравченко, передає "Укрінформ". "Ми ще не аналізували, цифри назвати не можу, але є значна тенденція на збільшення самовільного залишення військових частин", -- сказав Кравченко. Посадовець додав, що, окрім СЗЧ, військові ще вдаються й до дезертирства та відмовляються виконувати накази командирів. Точну кількість випадків дезертирства та невиконання наказів командування Кравченко не назвав. Водночас голова ВС зауважив, що ця ситуація є загрозливою. "Мобілізація, загальний порядок мають бути, але подивіться, з яким негативом показують ТЦК, "бусифікацію" придумали…. Питання є до патріотичного виховання… необхідно також стимулювати військовослужбовців, тією ж заробітною платою", — сказав Кравченко. Нагадаємо, раніше Державне бюро розслідувань повідомляло, що деякі військовослужбовці, які вперше самовільно залишили свої частини, замість ув'язнення почали повертатись на фронт.  Додамо, виконавчий директор "Міжнародної асоціації малих громад" Олексій Буряченко заявляв, що нормативні "гойдалки" у питаннях самовільного залишення військової частини та дезертирства уже давно вийшли у публічну площину і усім, хто хоч трохи цікавився цим питанням, абсолютно очевидно, що це не може і надалі залишатись виключно проблемою самого військового. А боротьби тільки з наслідками СЗЧ, точно замало, потрібно дивитися в корінь проблеми і вирішувати її системно на кожному рівні.

У суботу, 28 вересня, в Козачій Лопані Харківської області російський дрон влучив у цивільну автівку. Внаслідок ворожої атаки загинув суддя Леонід Лобойко, ще три жінки поранені. Про це у Telegram-каналі повідомляє Харківська обласна прокуратура. За даними слідства, 28 вересня ворожий FPV-дрон влучив у цивільний автомобіль Mitsubishi Lancer у селищі Козача Лопань Дергачівської ТГ. Внаслідок ворожої атаки 61-річний водій загинув на місці. Жертвою цинічного удару став суддя Верховного Суду Леонід Лобойко, який розвозив гуманітарну допомогу місцевим мешканцям. "Також наразі відомо про трьох поранених жінок. За попередніми даними, вони теж перебували у цьому автомобілі. Їх госпіталізували до лікарні", — йдеться у повідомленні прокуратури. Фото: Харківська обласна прокуратура Раніше повідомлялось, що 28 вересня війська країни-агресорки завдали ударів по лікарні у Сумах. Так, ворог завдав два авіаудари по медзакладу. Внаслідок першого обстрілу загинула одна людина, зазнало руйнувань перекриття декількох поверхів лікарні. Розпочалася евакуація пацієнтів та персоналу. Під час евакуації хворих, ворог знову завдав удару. Згодом з'явилась інформація, що внаслідок рашистського обстрілу лікарні кількість загиблих із шістьох людей зросла до восьми. Також вночі 28 вересня російські окупанти здійснили десяту повітряну атаку на Київ від початку місяця. Загарбники випустили по столиці близько півтора десятка "шахедів". Внаслідок ворожого авіаудару по Слатиному Харківської області 28 вересня загинули троє людей. Також є поранені. Нагадаємо, 27 вересня російські загарбники вкотре атакували Харків керованими авіаційними бомбами. Місцеві жителі поінформували про те, що в місті пролунав вибух. Згодом стало відомо, що КАБ влучив у приватний будинок у Київському районі. Інформація про постраждалих не надходила.

Внаслідок ворожого обстрілу селища Козача Лопань Харківської області 28 вересня загинув суддя Верховного Суду Леонід Лобойко.  Про це на своїй сторінці в Facebook повідомляє Верховний Суд. "Верховний Суд із сумом повідомляє, що сьогодні, 28 вересня 2024 року, внаслідок ворожого обстрілу селища Козача Лопань Харківської області загинув суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді Леонід Лобойко", — йдеться у повідомленні прес-служби. Колектив Верховного Суду також висловив співчуття рідним і близьким Леоніда Миколайовича. Нагадаємо, 27 вересня російські загарбники вкотре атакували Харків керованими авіаційними бомбами. Місцеві жителі поінформували про те, що в місті пролунав вибух. Згодом стало відомо, що КАБ влучив у приватний будинок у Київському районі. Інформація про постраждалих не надходила. Раніше повідомлялось, що 28 вересня війська країни-агресорки завдали ударів по лікарні у Сумах. Так, ворог завдав два авіаудари по медзакладу. Внаслідок першого обстрілу загинула одна людина, зазнало руйнувань перекриття декількох поверхів лікарні. Розпочалася евакуація пацієнтів та персоналу. Під час евакуації хворих, ворог знову завдав удару. Згодом з'явилась інформація, що внаслідок рашистського обстрілу лікарні кількість загиблих із шістьох людей зросла до восьми. Також вночі 28 вересня російські окупанти здійснили десяту повітряну атаку на Київ від початку вересня. Загарбники випустили по столиці близько півтора десятка "шахедів".

У понеділок, 29 липня, президент Сполучених Штатів Америки Джо Байден запропонував реформи Верховного суду та поправок до Конституції. Серед іншого, вони передбачають обмеження імунітету для колишніх лідерів держави. Про це повідомив сайт Білого дому. В адміністрації Байдена наголосили, що останні етичні скандали довкола Верховного суду порушують необхідність його реформування, аби "ніхто — ні президент, ані Верховний суд — не перебував над законом". Там виклали три пропозиції, одна з яких передбачає внесення поправки до Конституції США про відсутність імунітету в колишнього президента "за злочини, скоєні під час перебування на посаді". "Поправка під назвою "Ніхто не стоїть над законом" визначатиме, що Конституція не надає жодного імунітету від федерального кримінального обвинувачення, судового розгляду, засудження або покарання на підставі попереднього перебування на посаді президента", — йдеться в повідомленні. Ще дві пропозиції стосуються обмеження терміну повноважень суддів Верховного суду США 18 роками (нині такого обмеження немає) та створення зобов’язального механізму, за якого судді дотримувалися б етичного кодексу (кодекс розробили минулого року, але санкцій за його порушення не передбачено). У Білому домі зазначили, що адміністрація Байдена висловила готовність до співпраці з Конгресом і американським народом для "запобігання зловживанню президентською владою, відновлення довіри до Верховного суду та зміцнення гарантій демократії". Усі перелічені зміни неможливо затвердити без згоди Конгресу США, одну з палат якого контролює опозиційна Республіканська партія. Нагадаємо, що 25 липня Байден виступив зі зверненням до народу, в якому пояснив, чому вирішив зняти свою кандидатуру з виборчих перегонів. Він наголосив, що шанує цю посаду, але свою країну він любить більше.

Верховний Суд України визнав, що відсутність працівника на робочому місці під час воєнного стану не може кваліфікуватися як прогул без поважної причини. Про це повідомляє "Судово-юридична газета". Зазначається, що таке роз'яснення суд дав у постанові від 6 червня 2024 року по справі №367/569/23.  Зокрема, згідно із матеріалами справи, співзасновниця ТОВ, яка також займає посаду комерційного директора товариства під час дії воєнного стану виїхала за межі України та продовжувала виконувати свої обов’язки дистанційно. Проте її було звільнено. Звільнення посадовиці у компанії обґрунтували прогулом без поважних причин. Натомість сама ж позивачка вважає своє звільнення з роботи незаконним. Розглянувши всі матеріали справи, Верховний Суд став на бік жінки та наказав поновити її на посаді, адже, як зауважило правосуддя, відсутність працівника на роботі у зв’язку з військовим вторгненням Російської Федерації на територію України не може бути кваліфіковано як прогул без поважної причини "Зважаючи на ситуацію на території України, працівники, які не виходять на роботу внаслідок обставин, пов’язаних з бойовими діями, або ті, які не мають змоги виходити на роботу у зв’язку з небезпекою для життя і здоров’я, не підлягають автоматичному звільненню, зокрема на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП", -- наголосили у суді. Відтак, якщо з таким працівником відсутній зв’язок, до з’ясування причин і обставин його відсутності за ним зберігаються робоче місце та посада, трудові відносини не припиняються, однак час таких неявок не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, та у загальному порядку не підлягає оплаті. Нагадаємо, у Хмельницькій області чоловік через суд зобов’язав Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки надати йому відстрочку від мобілізації.

У п'ятницю, 25 липня, Касаційний адміністративний суд відмовив Віктору Медведчуку у відкритті касаційного провадження. Політик, якого судять за державну зраду, хотів довести, що його незаконно позбавили права на адвокатську діяльність в Україні. Про це повідомляє громадська ініціатива "Голка", яка ознайомилась з копією судової ухвали Верховного Суду від адвокатів-скаржників Іллі Костіна та Романа Титикала.  Ця ухвала набрала законної сили й оскарженню не підлягає. Раніше Медведчук подав звернення у касацію після того, як у червні 2024 року програв апеляцію. Голова Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області Володимир Поліщук повідомив, що торік було розглянуто скаргу Титикала і Костіна і притягнули Медведчука як адвоката до дисциплінарної відповідальності: "Він не погодився з цим і пішов до суду. Всі інстанції програв". У касаційній скарзі Віктор Медведчук апелював до того, що суд першої інстанції помилково вніс його справу до категорії справ незначної складності та апелював до того, що вона має велике значення: "Представник позивача зазначає, що в контексті питань, які вирішуються в цій справі, остання має значний суспільний інтерес, оскільки має важливе виняткове значення для інституту адвокатури в Україні та може значно вплинути на права та інтереси осіб, які, згідно з законом, мають займатися адвокатською діяльністю. Однак колегія суддів відхиляє такі доводи, оскільки результат вирішення кожної з таких справ… залежить виключно від індивідуальних обставин спору та різного в кожному випадку доказів та обставин. Проаналізувавши вказані скаржником доводи…, Судом не виявлено того, що розгляд справи становить значний суспільний інтерес", — йдеться в ухвалі Верховного Суду. Скріншот з сайту "Голка" Таким чином Медведчуку, якого судять за державну зраду, відмовили у відкритті провадження. Раніше Служба безпеки та Національне антикорупційне бюро зібрали масштабну доказову базу, яка доводить незаконність приватизації державного нафтопроводу "Самара-Західний напрямок" у 2015 році. Наразі про підозру повідомлено екс-нардепу Віктору Медведчуку та чотирьом представникам колишнього топменеджменту "Прикарпатзахідтрансу", які заволоділи та управляли нафтопроводом. Нагадаємо, наприкінці червня прокуратура ініціювала передачу в управління Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА) майна дружини лідера забороненої партії "ОПЗЖ" Віктора Медведчука — Оксани Марченко. Вартість майна оцінюється понад 303 мільйони гривень. На початку червня Служба безпеки України арештувала нові активи дружини Віктора Медведчука Оксани Марченко на майже 740 мільйонів гривень. Накладено арешт на акції в семи підприємствах припортової інфраструктури на Одещині.  .

У вівторок, 23 липня, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду повернув колишньому судді Богдану Львову його касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 червня про відмову в поновленні на посаді судді Верховного суду та виплаті заробітної плати за час вимушеного прогулу. Про це свідчить ухвала судді Верховного суду Олександра Прокопенка. У поданій 9 липня касаційній скарзі Богдан Львов зазначив, що Шостий апеляційний суд ухвалив кінцеве рішення відмовити йому в поновленні на посаді судді "без урахування висновків Верховного суду щодо застосування норм права в подібних справах". Натомість Верховний суд зауважив, що сам скаржник не систематизував, який висновок суду апеляційної інстанції щодо застосування конкретної норми права суперечить позиції Верховного суду щодо застосування цієї ж норми. Також Львов поскаржився на окрему ухвалу колегії суддів в апеляції довести до відома голови СБУ Василя Малюка інформацію про можливі порушення співробітниками СБУ закону України "Про державну таємницю" під час надання Львову допуску до державної таємниці 2014 року. Проте, на думку судді Верховного суду, Львов у своїй скарзі не повідомив, які саме норми права порушила апеляційна інстанція, а лише зазначив, що Шостий апеляційний адміністративний суд "безпідставно поклав в основу окремої ухвали як нібито встановлений факт наявності у позивача громадянства Росії". Зрештою, суд вирішив повернути касаційну скаргу Богдану Львову, зауваживши, що це не позбавляє колишнього суддю права повторно звернутися до касаційної інстанції. Раніше, 12 червня, Шостий апеляційний адміністративний суд погодився з доводами представників Верховного суду та СБУ та скасував рішення суду першої інстанції — Київського окружного адміністративного суду — щодо поновлення Богдана Львова на посаді судді Верховного суду і виплати заробітної плати "за час вимушеного прогулу". "Я трохи здивований, я такого рішення не очікував. Якщо все ж питання громадянства трохи за межами сьогоднішнього процесу, то, на мій погляд, визнати правомірним таке звільнення — це неможливо, неприпустимо", — прокоментував Богдан Львов. Нагадаємо, що раніше представник Служби безпеки України підтвердив, що спецслужба встановила факт набуття колишнім суддею Верховного суду Богданом Львовом громадянства Російської Федерації, а також дані його російського паспорта та податкового коду. Це сталося 25 квітня під час розгляду справи Шостим апеляційним адміністративним судом.

У середу, 17 липня, колегія суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС) частково задовольнила клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) щодо колишнього голови Верховного суду України Всеволода Князєва. Суд визначив термін дії покладених на нього процесуальних обов’язків. Про це повідомила прес-служба Вищого антикорупційного суду (ВАКС). За рішенням суду обвинувачений зобов’язаний: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; не залишати без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду межі території України; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватись від спілкування із визначеними в ухвалі суду особами; здати на зберігання до ГУ ДМС у Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну. Термін дії обов’язків — до 17 вересня 2024 року включно. Як відомо, колишній голова Верховного суду України обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 368 Кримінального кодексу України. Наступне підготовче судове засідання у цій справі призначене на 30 липня 2024 року. Справа голови Верховного Суду Всеволода Князєва: що відомо За даними слідства, у 2002 році український бізнесмен придбав 40,19% акцій гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК) у чотирьох компаній. Через 18 років колишні акціонери звернулися до Господарського суду з позовом, щоб визнати договір купівлі-продажу цінних паперів недійсним та повернути собі акції ГЗК. Проте, суд відмовив у задоволенні вимог. "У 2022 році апеляційний суд скасував рішення першої інстанції та визнав недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів. Щоб не допустити втрату акцій, на початку березня 2023 року бізнесмен вступив у змову з адвокатом "бекофісу" у Верховному Суді. Протягом березня-квітня 2023 року бізнесмен передав адвокату 2,7 мільйона доларів (1,8 мільйона доларів — суддям Верховного Суду, решта — як "оплата" посередницьких послуг)", — заявляють в САП. 19 квітня 2023 року Верховний Суд ухвалив рішення на користь бізнесмена. Під час слідчих дій НАБУ і САП задокументували передачу та отримання двома траншами 1,8 мільйона доларів. Під час отримання другого траншу у 450 тисяч доларів 15 травня 2023 року голову ВС і адвоката було викрито "на гарячому". Санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Нагадаємо, що 10 липня колишнього голову Верховного суду Всеволода Князєва затримали за кілометр від кордону Румунії в Закарпатській області.

У середу, 10 липня, колишнього голову Верховного суду Всеволода Князєва затримали за кілометр від кордону Румунії в Закарпатській області. Про це повідомив журналіст Віталій Глагола з посиланням на власні анонімні джерела. За інформацією журналіста, Князєва затримали прикордонники в селі Солотвино за кілометр від кордону з Румунією. Це сталося 10 липня о 16:40. Екс-очільник ВС нібито їхав в авто Voskswagen із номером АО1794YA як пасажир.  Глагола також додав, що Князєв буцімто перебував у відділі прикордонної служби "Солотвино".  "Уточнюється мета перебування поблизу державного кордону та перевіряється версія щодо можливої спроби незаконного перетину державного кордону України", -- наголосив журналіст. Водночас видання "Українська правда" із посиланням на джерела у правоохоронних органах заявило, що про подію прикордонники повідомили ТЦК та поліцію. "Князєва виявили на контрольному посту в автівці, де він їхав пасажиром. У нього відібрали пояснення щодо мети перебування в прикордонні. Князєв зазначив, що прибув з метою відпочинку. В прикордонному підрозділі він зараз не перебуває. Його скеровано за межі прикордонної смуги. Про подію поінформовано поліцію та ТЦК", -- розповіло джерело УП. Коментар Князєва У коментарі виданню "Бабель" Всеволод Князєв розповів, що на блокпосту поблизу кордону у нього перевірили документи і попросили проїхати до відділу.  "Після ретельної перевірки документів звʼязалися з НАБУ і зʼясували, що до мене немає претензій. Після цього я залишив відділ прикордонної служби. Наразі перебуваю на Закарпатті й планую продовжити відпочинок. За наказом Верховного суду перебуваю у відпустці", -- розповів Князєв. Справа голови Верховного Суду Всеволода Князєва: що відомо За даними слідства, у 2002 році український бізнесмен придбав 40,19% акцій гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК) у чотирьох компаній. Через 18 років колишні акціонери звернулися до Господарського суду з позовом, щоб визнати договір купівлі-продажу цінних паперів недійсним та повернути собі акції ГЗК. Проте, суд відмовив у задоволенні вимог. "У 2022 році апеляційний суд скасував рішення першої інстанції та визнав недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів. Щоб не допустити втрату акцій, на початку березня 2023 року бізнесмен вступив у змову з адвокатом "бекофісу" у Верховному Суді. Протягом березня-квітня 2023 року бізнесмен передав адвокату 2,7 мільйона доларів (1,8 мільйона доларів — суддям Верховного Суду, решта — як "оплата" посередницьких послуг)", — заявляють в САП. 19 квітня 2023 року Верховний Суд ухвалив рішення на користь бізнесмена. Під час слідчих дій НАБУ і САП задокументували передачу та отримання двома траншами 1,8 мільйона доларів. Під час отримання другого траншу у 450 тисяч доларів 15 травня 2023 року голову ВС і адвоката було викрито "на гарячому". Санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Нагадаємо, що 11 березня колишнього голову Верховного Суду Всеволода Князєва остаточно визнали винним у вчиненні правопорушення, пов'язаного з корупцією.

Верховний Суд підтвердив чинність українського правопису. Його затвердили 2019 року. Зокрема суд залишив без змін постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року, якою апеляційний суд визнав протиправним та анулював рішення Окружного адміністративного суду Києва щодо скасування нового правопису. Також суд зазначив, що постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає. "Український правопис, чинну редакцію якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України 22 травня 2019 року, успішно подолав чергову спробу послаблення позицій державної мови. Захистивши його, ми зміцнюємо основу основ національної ідентичності", — відреагував на рішення Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. Також він зазначив, що вже минув п’ятирічний перехідний період, протягом якого діяли як старі, так і нові норми правопису. Тому Кремінь наполягає на необхідності масштабного використання чинного правопису в усіх сферах суспільного життя. "Ми вимагаємо використовувати правопис повсюдно, але водночас наполягаємо на тому, щоби Міністерство освіти та науки України посилило своє відповідальне лідерство та спонукало до виконання дорожньої карти", — написав Кремінь. Він також нагадав, що з 2025 року національний мультимедійний тест проводитиметься на основі чинної редакції українського правопису. Нагадаємо, що влітку минулого року стало відомо, що в Україні розроблять правопис кримськотатарської мови з використанням алфавіту на основі латинської графіки. Уряд схвалив відповідне розпорядження.

У п'ятницю, колишній голова Державної фіскальної служби (ДФС) Роман Насіров, якого звинувачують в отриманні хабаря у 722 мільйони гривень, вийшов з-під варти. За нього внесли заставу. Про це повідомила прес-служба Вищого антикорупційного суду України. "За екс-голову ДФС України у межах кримінальної справи за статтею 368 КК внесено заставу у сумі 55 000 592 гривень", — йдеться у повідомленні. Відтепер обвинувачений до 7 липня 2024 року зобов'язаний: прибувати за викликом до суду, а в разі неможливості прибуття за викликом у призначений строк — заздалегідь повідомити про це; не залишати межі Києва без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця свого проживання; утримуватись від спілкування із визначеними в ухвалі суду особами; здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України та в’їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України; носити електронний засіб контролю. Що відомо про справу Насірова У жовтні 2022 року Роману Насірову, його раднику, а також власнику агрохолдингу "Укрлендфармінг" Олегу Бахматюку повідомили про підозру у справі про відшкодування ПДВ. Слідство встановило, що фігуранти отримали хабар в 5,5 мільйонів доларів США за забезпечення відшкодування понад 540 мільйонів гривень компаніям агрохолдингу в серпні 2015 року. А понад 21 мільйон євро вони отримали за відшкодування майже 2,7 мільярда ПДВ упродовж лютого 2015 — серпня 2016 років. "Плату за послуги", яка в середньому становила близько 20% від суми відшкодованого ПДВ, тодішній голова ДФС одержував на рахунок: підконтрольної йому іноземної компанії; компаній, підконтрольних його близькій особі й раднику; іноземних компаній-"прокладок", залучених радником екс-посадовця. Відправниками коштів, як встановили НАБУ і САП, були дві компанії-нерезиденти, підконтрольні власнику агрохолдингу. При цьому частину хабарів сформували безпосередньо з коштів бюджетного відшкодування ПДВ і конвертували в іноземну валюту. Фото: НАБУ У жовтні 2022 року колишньому голові ДФС обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17 грудня 2022 року з альтернативою внесення застави у розмірі 523,2 мільйона гривень. 17 листопада 2023 року Апеляційна палата ВАКС відмовила задовольнити апеляційну скаргу захисту Насірова. Суд залишив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави.  8 травня апеляційна палата Вищого антикорупційного суду України не задовольнила скарги адвокатів Романа Насірова, залишивши його під вартою. 28 червня апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін запобіжний захід колишньому голові ДФС України Роману Насірову. 26 липня ВАКС залишив колишнього голову Державної фіскальної служби Романа Насірова під вартою до 23 серпня із можливістю застави. Згодом йому обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17 грудня з альтернативою внесення застави у розмірі 523,2 мільйона гривень. Після цього його ще кілька разів продовжували запобіжний захід та зменшували розмір застави. Нагадаємо, 23 травня Святошинський районний суд Києва продовжив запобіжний захід судді Олексію Тандиру, який на смерть збив на блокпості в Києві військовослужбовця Національної гвардії. Він перебуватиме у СІЗО ще щонайменше два місяці.

Представник Служби безпеки України підтвердив, що спецслужба встановила факт набуття колишнім суддею Верховного суду Богданом Львовом громадянства Російської Федерації, а також дані його російського паспорта та податкового коду. Це сталось 25 квітня під час розгляду справи шостим апеляційним адміністративним судом. Про це повідомили "Схеми", пише "Радіо Свобода". Раніше журналісти проекту "Схеми" знайшли російський паспорт Львова, а представник СБУ у залі суду підтвердив, що було встановлено факт набуття Львовом громадянства РФ. У  СБУ зазначили під час засідання 25 квітня, що для встановлення факту набуття Богданом Львовом російського громадянства були використані бази даних Федеральної податкової служби та міністерства внутрішніх справ РФ. "Наслідками нашої перевірки є те, що у позивача Львова є російський паспорт і отриманий ідентифікаційний код РФ, який виданий на підставі російського паспорта. На наше переконання, це свідчить про цілеспрямоване добровільне набуття громадянства", — сказав представник СБУ. Адвокат Львова запитав у представника Служби безпеки України про лист на адресу Міграційної служби від травня 2023 року, в якому СБУ вказувала, що "офіційним шляхом отримати докази неможливо". Правоохоронець на цю репліку відповів, що йшлося про неможливість отримати їх запитами на правову допомогу від російських державних органів через війну. Реакція Львова на звинувачення У суді Богдан Львов продовжив заперечувати, що коли-небудь отримував громадянство Росії. "А якщо це документи-прикриття чи підробка? А якщо вони видані іншій особі просто на мої дані? Те, що десь в реєстрі зазначено моє прізвище, не означає, що я отримав цей паспорт, що я є та сама особа в реєстрі", — заявив Львов. Він підкреслив, що позов до Верховного суду "обґрунтований тим, що голова ВС не мав ані повноважень, ані підстав для звільнення" Львова зі штату. Колегія суддів після заслуховування сторін оголосила перерву і вирішила продовжити розгляд справи 30 травня. Що відомо про громадянство судді Богдана Львова У вересні 2022 року "Схеми" провели розслідування, у якому з'ясували, що Богдан Львова понад 20 років тому отримав громадянство Росії на підставі довідки військовослужбовця, а потім поновив паспорт після досягнення 45-річного віку 2012 року. Сам він це заперечував. Після цього СБУ поінформувала Верховний Суд про наявність у Львова громадянства Росії, на підставі чого голова Верховного Суду відрахував Львова зі штату суддів. Крім того, після виходу розслідування на сайті президента була зареєстрована петиція про позбавлення Львова українського громадянства, яка набрала 25 тисяч підписів. У відповідь президент Володимир Зеленський доручив Комісії з питань громадянства при Офісі президента перевірити наявність підстав для припинення українського громадянства Богдана Львова. Відтоді про результати розгляду цього питання не повідомляли. Згідно з Конституцією України, набуття суддею громадянства іншої країни — це підстава для припинення його повноважень. У коментарі журналістам до виходу розслідування сам суддя заявив, що російського громадянства у нього немає, але попросив надати йому документи й час, щоб "розібратися", після чого не надав додаткових доказів на підтвердження своїх слів. Після виходу розслідування суддя Львов визнав, що в реєстрах Росії є дані про його громадянство, але заявив, що це "якісна підробка" для "дестабілізації роботи судової системи України". 26 та 28 вересня він опублікував два дописи на своїй сторінці у Facebook, ставлячи під сумнів окремі документи з розслідування, називаючи його "чистим фейком". У своєму детальному аналізі "Український суддя з паспортом РФ. Продовження розслідування "Схем"" журналісти спростували звинувачення Львова та покроково підтвердили висновки свого розслідування. Нагадаємо, 18 грудня 2023 року слідчий суддя ВАКС підтримав позицію прокурора Спеціалізованої  антикорупційної прокуратури та застосував запобіжний захід до ще одного судді Київського апеляційного суду, який разом з трьома іншими суддями цього суду підозрюється в одержанні неправомірної вигоди у розмірі 35 тисяч доларів США за ухвалення рішення про скасування арешту майна.

Верховний Суд задовольнив касаційні скарги Кабміну та "ПриватБанку". Він не дозволив компаніям, пов’язаним з родиною Суркісів, стягнути з держбанку 350 мільйонів доларів. Про це повідомила прес-служба "ПриватБанку". Йдеться про рішення у справі за позовом шести компаній-нерезидентів, наближених до родини Суркісів, до державного "ПриватБанку", Мінфіну та уряду. Верховний Суд скасував ухвалу про забезпечення позову, під час примусового виконання якої компанії-нерезиденти намагалися стягнути з "ПриватБанку" майже 350 мільйонів доларів. "Перемога у цій справі — це не просто спільний юридичний успіх "ПриватБанку" та Кабінету міністрів, це підтвердження того, що верховенство права та справедливість є основою демократичного суспільства… Таких же результатів очікуємо в інших резонансних судових справах", — прокоментував рішення голова правління "ПриватБанку" Герхард Бьош. Справа "компаній Суркісів" розглядалася судами з 2017 року, з 2020 року вона перебувала у Верховному Суді. Наприкінці 2016 року під час націоналізації "ПриватБанку" грошові кошти, розміщені компаніями-нерезидентами на депозитних рахунках кіпрської філії Банку, були включені до процедури bail-in, оскільки НБУ визнав родину Суркісів і їх компанії повʼязаними з "ПриватБанком" особами. Окрім двох позовів, що зараз перебувають на розгляді в українських судах різних юрисдикцій — Печерський районний суд Києва та Шостий апеляційний адміністративний суд — вказані компанії-нерезиденти одночасно судяться з "ПриватБанком" і на Кіпрі. Нагадаємо, в березні стало відомо, що клієнти "ПриватБанку" зможуть отримувати SWIFT-перекази в польських злотих та євро без додаткових комісій.