# ВЛК

Для того, щоб отримати направлення на військово-лікарську комісію, більше не потрібно буде відвідувати територіальні центри комплектування. Електронні варіанти таких скерувань з'являться у "Резерв+" уже в лютому. Про це розповіла заступниця міністра оборони України Катерина Черногоренко в ефірі національного телемарафону "Єдині новини". "Уже на першому етапі реформи ми втілимо можливість отримати електронне направлення на ВЛК через "Резерв+", прямо в себе у телефоні, не потрібно буде йти в ТЦК. Це плануємо здійснити до кінця лютого наступного року", — зазначила вона. За її словами, Міноборони потім упродовж декількох місяців поспіль масштабує цю реформу, і в підсумку військовозобовʼязані зможуть проходити медогляд для встановлення придатності у будь-якому цивільному закладі, який вони самі собі оберуть. "Це дасть можливість розділити взагалі саму процедуру військово-лікарської експертизи на два етапи: медогляд і адміністративну — те, що здійснюється безпосередньо в системі Міністерства оборони. Таким чином, це буде децентралізована, автономна, цифровізована, анонімізована процедура, яка стане зручною людям і суттєво знизить корупційні ризики", — заявила заступниця міністра оборони. Як відомо, навесні цього року Міноборони запустило електронний кабінет військовозобов'язаного. Це мобільний застосунок "Резерв+". Через додаток військовозобов'язані можуть оновити військово-облікові дані, переглянути інформацію з реєстру "Оберіг", сформувати військово-обліковий документ тощо. Нагадаємо, раніше Катерина Черногоренко розповідала, що за три тижні функцією відстрочки від мобілізації в застосунку "Резерв+" скористалися вже 190 тисяч осіб.

В Україні запустили реформу військово-лікарських комісій. Відтепер громадянам не обов’язково відвідувати територіальні центри комплектування. Про це повідомив міністр оборони Рустем Умєров. "Робимо проходження військово-лікарських комісій швидким, зручним та позбавленим корупційних ризиків", -- написав він на своїй сторінці у Facebook. Він нагадав, що реформу ВЛК запустили Міноборони спільно з Міністерством охорони здоров’я. Основна її перевага -- можливість проходити медогляд у будь-якому цивільному закладі охорони здоров’я за власним вибором. Ця реформа передбачає, що медичний огляд проводитимуть цивільні лікарі, які вноситимуть висновки безпосередньо в Електронну систему охорони здоров’я (ЕСОЗ). Інформація з ЕСОЗ автоматично надходитиме до електронної системи Міноборони за лічені хвилини. При цьому ВЛК отримуватимуть лише медичні дані без ідентифікації особи. "Це гарантує об’єктивність та неупередженість під час ухвалення висновків про придатність до служби", -- наголосив Умєров. Міністр додав, що кожен етап процесу матиме цифровий слід. Зокрема, висновки лікарів та ВЛК фіксуватимуться за допомогою електронних підписів і зберігатимуться в реєстрі "Оберіг". Це дозволить оперативно перевіряти роботу медичних установ у разі виникнення сумнівів щодо результатів медоглядів. "Ми працюємо над тим, щоб державні послуги для військовозобов’язаних та наших захисників були зручними, прозорими та позбавленими зайвої бюрократії. Реформа ВЛК -- це ще один важливий крок на цьому шляху", -- наголосив посадовець. Нагадаємо, раніше стало відомо, що, аби запобігти потенційним порушенням, Міністерство оборони України влаштує перевірку установ, які проводять військово-лікарські комісії. .

Міністерство оборони України, Міністерство охорони здоров’я та неурядова організація "Принцип" презентували реформу військово-лікарських комісій. Відтепер не обов’язково відвідувати територіальні центри комплектування. Про це повідомили прес-служба Міноборони та заступниця міністра оборони з питань цифровізації Катерина Черногоренко на своїй сторінці у Facebook У Міноборони визнали, що сучасна система ВЛК має недоліки. З одного боку, вона дозволяє окремим особам уникати військової служби без законних підстав, а з іншого — не запобігає потраплянню на службу людей зі серйозними захворюваннями, що створює додаткові труднощі для Збройних сил України. "Принципи роботи ВЛК не змінювались десятиліттями. Система, яка існує зараз, є рудиментом старого адміністративного підходу. Вона повна недоліків, зайвих бюрократичних ускладнень, корупційних ризиків", — наголосив заступник міністра оборони Сергій Мельник. Своєю чергою, Катерина Черногоренко зазначила, що система проходження ВЛК, яка існує зараз, створює зайві бюрократичні ускладнення та корупційні ризики. Вона також пояснила, що зміниться в цьому питанні. "Людині достатньо буде лише візиту до цивільного медичного закладу. Зробити це можна за місцем перебування. А далі жодної біганини державними установами — за людину бігатимуть дані. Весь обмін цифровими документами триватиме лічені хвилини", — зауважила заступниця міністра. Реалізацію проекту планують у два етапи: перший етап — протягом трьох місяців; результат — електронне направлення на ВЛК у "Резерв+" і, власне, сам висновок ВЛК в електронному вигляді; другий етап дозволить проходити медичний огляд для формування висновку ВЛК у будь-якому зручному закладі охорони здоровʼя; його пообіцяли виконати до 1 червня 2025 року. "Це не просто цифровий інструмент, не просто реформа. Це нова філософія взаємодії з громадянами, заснована на повазі до часу, зусиль і гідності кожного та кожної", — підсумувала Катерина Черногоренко. Нагадаємо, раніше стало відомо, що, аби запобігти потенційним порушенням, Міністерство оборони України влаштує перевірку установ, які проводять військово-лікарські комісії. Про це заявляв речник Міністерства оборони України Дмитро Лазуткін.

Щоби запобігти потенційним порушенням, Міністерство оборони України хоче влаштувати перевірку установ. Йдеться про ті медичні заклади, які проводять військово-лікарські комісії (ВЛК). Про це заявив речник Міністерства оборони України Дмитро Лазуткін в ефірі національного телемарафону "Єдині новини". "Міністерство оборони планує ініціювати можливість перевірок чи інспекцій установ, які проводять військово-лікарські комісії", — зазначив він. За його словами, такі перевірки мають забезпечити виконання правил мобілізації та дотримання медичних стандартів, оскільки надходить удосталь зауважень і скарг щодо такої роботи, в тому числі й від військовозобов’язаних. При цьому, як додав речник Міністерства оборони України, відповідальність за порушення у процесі мобілізації може нести як Міністерство охорони здоров’я України, так, зрештою, й Міноборони. Обидва відомства залучені в цьому процесі. У разі якщо порушення сталися на етапі медичного огляду, відповідальними будуть Міністерство охорони здоров’я України та Національна служба здоров'я. Але якщо виявиться неправильний висновок військово-лікарської комісії, то, відповідно, реагувати має Міністерство оборони України. Як відомо, українські правоохоронці вже неодноразово викривали корупційні схеми, які організовували працівники військово-лікарських комісій. Раніше заступниця міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Черногоренко розповідала, що Міноборони розробило модель "цифрової" реформи військово-лікарської комісії. Військовозобов'язаним і військовослужбовцям хочуть надати можливість отримати медичний висновок в будь-якій лікарні. Нагадаємо, прес-служба Міністерства оборони також інформувала, що українські військові мають можливість оскаржити рішення військово-лікарських комісій. Зробити вони це можуть двома способами — у досудовому порядку та через суд.

Кабінет міністрів пропонує Верховній Раді ухвалити закон, який ліквідує застарілу та скомпрометовану систему медико-соціальної експертизи та створить цифровізовану систему оцінювання повсякденного функціонування людини на базі найпотужніших лікарень спроможної мережі медичних закладів. Про це повідомила прес-служба Міністерства охорони здоров'я України. "Ми повністю поділяємо невдоволення застарілою, недружньою до людей і великою мірою корумпованою системою МСЕК. Настав час замінити її новою, що буде базуватися на інших принципах. Людина, яка живе з порушеннями функціональності, повинна отримати від держави підтримку, що дозволить їй нормально жити, працювати і бути повністю інтегрованою в життя суспільства. Це має робитися у зручний для людини і прозорий спосіб. Закріплена у проєкті закону реформа МСЕК — перший і ключовий етап втілення цього бачення", — зазначив міністр охорони здоров'я України Віктор Ляшко. Що замість МСЕК У МОЗ додали, що замість поняття "медико-соціальна експертиза" законопроект вводить термін "оцінювання повсякденного функціонування особи". У центрі нового процесу стоятиме не папірець, а реальна допомога, потрібна кожній конкретній людині, аби повноцінно жити та працювати. Згідно із законопроектом, із 1 січня 2025 року замість МСЕКів запрацюють експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування людини, які складатимуться з лікарів-практиків. Ці команди працюватимуть у багатопрофільних потужних медичних закладах, де вже працюють мультидисциплінарні реабілітаційні команди. "Ці лікарні оснащені усім необхідним для оцінювання та додаткового обстеження і мають у штаті достатню кількість профільних фахівців, з яких можна буде формувати команди, виходячи з потреб кожного окремого пацієнта. За потреби команда може провести оцінювання не лише очно в закладі, а й заочно, дистанційно чи з виїздом до пацієнта", — вважають у відомстві. Там уточнили, що нова система буде цифровізованою. Лікар зможе скерувати в електронному вигляді справу для оцінювання, а результати оцінювання автоматично потраплятимуть в Єдину інформаційну систему соціальної сфери для подальших кроків з реабілітації, оцінювання працездатності та, в разі потреби, призначення державних виплат. Людині не доведеться ходити з кабінету до кабінету і сидіти в чергах, носячи стоси паперових довідок. "Цифровізація також запобігатиме корупції та іншим зловживанням. Наприклад, лікарі до моменту оцінювання не знатимуть імені пацієнта, а пацієнт — імен лікарів, які оцінюватимуть його функціональність. Це виключить можливість попередніх корупційних домовленостей, зокрема, таких, про які останнім часом стало відомо", — пояснили в МОЗ Законопроект передбачає ще цілу низку потрібних змін, зокрема: не буде необхідності в лікарсько-консультативних комісіях, направляти на оцінювання зможуть лікарі, а військовослужбовців — лікарі ВЛК на підставі чітких критеріїв за допомогою електронної системи; до процесу оцінювання людина зможе залучити свого повноважного представника, наприклад, лікаря, який зможе пояснити справу пацієнта; визначено, які лікарі мають право проводити оцінювання, а які — ні; передбачено механізми оскарження рішень команд. Нагадаємо, раніше прес-служба Міністерства охорони здоров'я повідомляла, що посадовці, які зараз очолюють медико-соціальні експертні комісії, не отримають дозвіл на роботу в оновленій системі лікарських комісій.

Колишній командувач Об’єднаних сил Збройних сил України генерал-лейтенант Юрій Содоль звільнився із військової служби. Причина -- висновок військово-лікарської комісії (ВЛК). Про це пише "Українська правда", посилаючись на слова співрозмовник у військових колах. За даними джерела, Юрія Содоля було звільнено із лав ЗСУ ще 14 жовтня 2024 року. Вказується, що підставою для цього стало рішення військово-лікарської комісії. Додаткових деталей співрозмовник виданню не надав. Офіційних коментарів від Генштабу станом на цей час немає. Народна депутатка Мар'яна Безугла також підтвердила факт звільнення Юрія Содоля. "А генерал Содоль звільнився зі Збройних сил України через ВЛК", -- написала вона у своєму Telegram. Скріншот Telegram-сторінки нардепки Мар'яни Безуглої Нагадаємо, що 24 червня президент Володимир Зеленський ухвалив рішення замінити командувача Об’єднаних сил Збройних сил України генерал-лейтенанта Юрія Содоля. Раніше начальник штабу бригади "Азов" Національної гвардії Богдан Кротевич подав на нього заяву до Державного бюро розслідувань.

Міністерство оборони України розробило модель "цифрової" реформи військово-лікарської комісії. Військовозобов'язаним та військовослужбовцям хочуть надати можливість отримати медичний висновок в будь-якій лікарні. Про це повідомила заступниця міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Черногоренко на брифінгу. "Цифровізація військово-лікарської комісії є дуже великим викликом, як для нашої цивільної системи охорони здоров'я, так і для системи, яка знаходиться у відомчому підпорядкуванні саме Міністерства оборони і Генерального штабу. Ми зараз вже напрацювали модель цифрової реформи військово-лікарських комісій. Вона надана нашим партнерам по уряду", -- зазначила вона. За її словами, Міноборони вже розробляє проект змін до нормативно-правових актів, а також цифрова команда готова технічно дуже швидко реалізувати цей функціонал. Черногоренко пояснила, що планується надати можливість військовозобов'язаним та військовослужбовцям пройти обстеження у будь-якому медичному закладі, до якого їм зручно звернутись, і отримати цифровий медичний висновок. "Цей медичний висновок буде направлений в цифровому форматі в систему Міністерства оборони. Далі ВЛК за своєю ініціативою буде мати можливість ознайомитися з цим медичним набором даних і винести своє адміністративне рішення. Таким чином ми розділяємо медичний висновок на дві частини. На медичну частину і на адміністративну частину, яка знаходиться саме в площині Міністерства оборони", -- підкреслила вона. Нагадаємо, старша наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко заявила, що мобілізаційний резерв в Україні — кількість чоловіків призовного віку, яких можуть мобілізувати — становить від двох до п'яти мільйонів людей. Йдеться про громадян віком від 25 до 60 років. .

Українські військові мають можливість оскаржити рішення військово-лікарських комісій. Зробити вони це можуть двома способами — у досудовому порядку та через суд. Про це повідомила прес-служба Міністерства оборони України. У відомстві зазначили, що краще розпочинати оскаржувати рішення з досудового порядку. Якщо це не розв'яже проблему, тоді варто звертатися до суду. Спочатку потрібно написати скаргу щодо непогодження з висновками ВЛК і проханням переглянути вказане рішення вищою за рангом військово-лікарською комісією. Також потрібно долучити до заяви усі відповідні медичні документи та копію попереднього рішення ВЛК. Їх необхідно або самостійно принести до вищої ВЛК (регіональної військово-лікарської комісії) або надіслати "Укрпоштою" цінним листом з повідомленням про вручення з описом вкладення на адресу відповідної комісії. За результатом розгляду скарги військового можуть направити на повторний або контрольний медичний огляд до ВЛК. За результатом проходження нададуть новий висновок (постанову) про стан здоров’я, який і братимуть до уваги в підсумку. Якщо рішення не задовольняє, його можна оскаржити в Центральній військово-лікарській комісії або ж у суді. Оскарження рішення ВЛК в суді здійснюється в порядку адміністративного судочинства. Але зробити це винятково за медичними показниками неможливо, адже це не входить в компетенцію суду. Зі свого боку суд має право перевіряти законність постанови військово-лікарської комісії лише в межах дотримання процедури її ухвалення. Нагадаємо, 3 серпня Центр протидії дезінформації повідомляв, що в мережі поширили начебто наказ Міністерства оборони України. Він нібито стосується змін у роботі військово-лікарських комісій при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки. Однак ця інформація виявилася банальним фейком.

У Закарпатському ТЦК нещодавно помер чоловік. Його донька заявила, що це сталося через побиття батька військовими. Омбудсмен Дмитро Лубінець звернув увагу на те, що на Закарпатті зростає кількість звернень громадян щодо неправомірних дій співробітників територіальних центрів комплектування. У зв'язку з цим він скерував запит до генерального прокурора. На це офіційно відреагували в Закарпатському територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. "Громадянин 28 серпня цього року під час розпиття алкогольних напоїв зі своєю співмешканкою застосував до неї засоби фізичного впливу, внаслідок чого співмешканка звернулася до правоохоронних органів. Після проведених відповідних законних процедур громадянина доставили до Другого відділу Мукачівського РТЦК для перевірки військово-облікових даних, внаслідок чого встановили, що він підлягає призову на військову службу з мобілізації", — йдеться в повідомленні. Там додали, що після проходження лікарської комісії військового призначили до відправлення в команду до навчального центру. 1 вересня під час транспортування команди до навчального центру громадянин звернувся до військовослужбовців, які його супроводжували, зі скаргами на погіршення самопочуття. "Військовослужбовці викликали карету швидкої допомоги, Громадянина госпіталізували до Свалявської міської лікарні. На жаль, 4 вересня він помер у лікарні. За висновком судово-медичної експертизи встановлено, що смерть настала внаслідок природного захворювання (ішемічний інфаркт лівої півкулі головного мозку) та не пов'язана з травматичними подіями", — наголосили в Закарпатському ТЦК. Військові із Закарпаття вважають, що надмірно сенсаційні заголовки та повідомлення у ЗМІ, які базуються на неповній інформації, дестабілізують ситуацію та шкодять мобілізаційним заходам. "Після оприлюднення допису уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця керівництво Закарпатського ОТЦК негайно провело робочу зустріч з його представником Андрієм Крючковим, де обговорили цей інцидент і надали всю необхідну інформацію для подальшої взаємодії. Дотримання прав, свобод та інтересів громадян України є пріоритетом для Закарпатського ОТЦК", — підсумували військові. Нагадаємо, що в Луцьку правоохоронці затримали чоловіка, який здійснив постріли з рушниці по військових на посту охорони Луцького міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Йому загрожує до 15 років тюрми або довічне ув’язнення.

Українські військовослужбовці мають право на оскарження рішень медико-соціальної експертизи (МСЕК). Це можна зробити впродовж одного місяця з дня видачі рішення. Про це повідомила прес-служба Міністерства охорони здоров'я України. Там зазначили, що для оскарження рішення в досудовому порядку можна звернутися до самої комісії або обласної комісії з письмовою заявою. Після цього проведуть повторний огляд і винесуть нове рішення. Якщо ж військовому повторно відмовлять у задоволенні скарги, то таке рішення можна оскаржити у Центральній МСЕК Міністерства охорони здоров'я України. У складних випадках МСЕК можуть направляти людей, які звертаються для встановлення інвалідності, до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (Дніпро) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (Вінниця) для проведення обстеження. Після цього складають рекомендаційні консультативні висновки. Рішення комісій усіх рівнів можна теж оскаржити в суді. Термін на звернення до суду — не пізніше шести місяців з дня рішення МСЕК. Звертатися потрібно до адміністративного суду за місцем проживання або перебування. Медико-соціальну експертизу проводять, щоб встановити ступінь життєдіяльності, групи інвалідності та затвердження індивідуальної програми реабілітації. Підставами про проходження МСЕК військовими є травми, поранення, підозра на отримання інвалідності, протезування чи контузія. Нагадаємо, що 18 травня набув чинності закон №3633-ІХ про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку, які стосуються медицини.

У середу, 28 серпня, на засіданні Ради оборони Києва розглянули декілька важливих для міста питань. Одне з нагальних — організація та гарантування безперервної й ефективної роботи об’єднаних центрів мобілізації. Про це повідомив начальник Київської міської військової адміністрації Сергій Попко. "За підсумками розгляду уточнили склад адміністрацій центрів, в яких працюватимуть найкваліфікованіші кадри з представників РДА в місті Києві, районних ТЦК і СП, районних управлінь ГУ Національної поліції у місті Києві, відділів охорони здоров’я для здійснення координації та контролю за роботою лікарів, включених до складу військово-лікарських комісій", — йдеться в повідомленні. Також уточнено режим роботи адміністрації об’єднаних центрів мобілізації для кращого забезпечення проведення медичних оглядів та професійно-психологічного відбору у визначені терміни, щоби забезпечити відповідну пропускну спроможність об’єднаних центрів мобілізації. "Звернуто увагу на ефективну роботу військово-лікарських комісій для забезпечення цілодобового проведення медичних оглядів і гарантованого проведення заходів мобілізації", — підсумував Сергій Попко. Нагадаємо, що 16 серпня Кабінет міністрів ухвалив постанову про порядок реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Згідно з документом, чоловіки від 17 до 25 років будуть автоматично ставати на військовий облік як призовники.

Обшуки в середу, 21 серпня, відбулися не в Хустському районному територіальному центрі комплектування (ТЦК) і не в його начальника Василя Зубатова, як повідомляли ЗМІ. А стосувалися вони військово-лікарської комісії (ВЛК). Про це повідомили в офіційній заяві Закарпатського обласного ТЦК. Таким чином у військкоматі фактично "відхрестилися" — мовляв, ВЛК не є частиною ТЦК і складається з цивільних лікарів. "Закарпатський обласний ТЦК і СП офіційно заявляє, що інформація про нібито проведені обшуки в Хустському РТЦК і СП і в начальника Хустського РТЦК і СП Василя Зубатова є абсолютно неправдивою та безпідставною. Такі твердження не мають під собою жодних доказів і є відвертим наклепом", — йдеться в повідомленні. У ТЦК наголосили, що обшуки стосуються винятково діяльності ВЛК і є частиною перевірки "певних порушень" у сфері медичних оглядів. "Підрозділи, підпорядковані Закарпатському обласному ТЦК, не мають жодного стосунку до цих слідчих дій", — підсумувала прес-служба Закарпатського обласного територіального центру комплектування. Нагадаємо, 19 серпня стало відомо, що за перешкоджання законній діяльності Збройних сил України й інших військових формувань і наданні неправомірної вигоди начальників Бориспільського та Бучанського територіальних центрів комплектування, а також їхнього спільника, триматимуть під вартою без права на заставу.

Служба безпеки України та Національна поліція ліквідували ще одну масштабну схему ухилення від мобілізації, яка діяла на Київщині. До оборудки причетний засновник відомої юридичної компанії зі столиці. Про це повідомила прес-служба СБУ. "Діючи під прикриттям надання адвокатських послуг, він організував продаж фіктивних документів для уникнення призову та незаконного виїзду чоловіків за кордон. Вартість таких "послуг" — від трьох до 50 тисяч доларів з одного ухилянта. Сума залежала від терміновості "замовлення", — йдеться в повідомленні. Правоохоронці встановили, що найбільшим «попитом» у фігуранта користувалися медичні довідки військово-лікарських комісій щодо непридатності до служби за станом здоров’я, зокрема, через наявність І-ІІ груп інвалідності. При цьому його клієнти не проходили військово-лікарську комісію, а "документи на списання" з лав потенційних призовників забирали прямо з офісу адвоката. "Для маскування оборудки юрист укладав із військовозобов’язаними клієнтами офіційний договір про правову допомогу. Крім того, фігурант пропонував ухилянтам допомогу з подальшою легалізацією після втечі за межі України. Для цього він оформлював фіктивні документи про навчання клієнтів у закордонних закладах вищої освіти", — додали в СБУ. Правоохоронці затримали адвоката «на гарячому» в його офісі, коли він отримав 45 тисяч доларів від ухилянта. Під час обшуків за місцем роботи та проживання фігуранта виявлено фіктивні документи на понад 244 тисяч доларів. Адвокату повідомлено про підозру за незаконне переправлення осіб через державний кордон. Йому загрожує до дев’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна. "Триває розслідування для встановлення всіх обставин злочину та притягнення винних до відповідальності", — підсумували в Службі безпеки України. Нагадаємо, що нещодавно Служба безпеки України за сприяння інших структур ліквідувала ще одну схему ухилення від мобілізації. На Київщині затримано трьох організаторів оборудки, якими виявилися керівники двох районних територіальних центрів комплектування та їхній спільник — громадянин країни Південного Кавказу.

В Україні особа може отримати відстрочку чи статус "Не придатний" за станом здоров'я через психічні розлади чи хвороби. У перелік входять не тільки тяжкі випадки цих недуг. Про це йдеться у постанові Міністерства оборони України. Зокрема, в документі №262 від 27 квітня 2024 року про військово-лікарську експертизу у Збройних силах України прописано, що відстрочку від мобілізації може отримати особа з наступними розладами: усі форми деменції та органічний амнестичний синдром; психічні розлади, викликані ураженням головного мозку або соматичними хворобами; синдром залежності з вираженими психічними розладами внаслідок вживання алкоголю, наркотиків або медикаментів; ендогенні психози, що супроводжуються часто повторюваними фазами (наприклад, шизофренія, хронічні маячні розлади, епізодичні маніакальні розлади, афективні розлади настрою); невротичні стани, що пов'язані зі стресом (фобії, обсесивно-компульсивні розлади, адаптаційні розлади, депресія, реакції на тяжкий стрес); виражені поведінкові синдроми, розлади особистості та емоцій, що пов'язані з розладами харчової поведінки або зловживанням речовинами, які не викликають залежність; розлади поведінки та емоцій у підлітковому віці (гіперкінетичні розлади, соціальні та емоційні розлади); розлади особистості та поведінки у зрілому віці (параноїдні, шизоїдні, дисоціальні, емоційно нестабільні розлади); розлади звичок, спонукань, статевої ідентифікації та сексуальні розлади; специфічні розлади мовлення, здібностей до навчання, рухової функції; глибока й тяжка розумова відсталість. Варто зазначити, що підтвердити психологічний стан військовозобов'язаний повинен на військово-лікарській комісії (ВЛК) і за її висновком буде вирішено статус такої особи. Раніше член Асоціації правників України, юрист-практик у сфері військового права та мобілізації Антон Ревенко пояснював, що закон про мобілізацію № 3633, який ухвалили у травні, визначає, що частина українців може втратити право на відстрочку з 1 серпня. Жодних змін у цьому питанні наразі немає. Нагадаємо, що в липні деякі депутати Верховної Ради України пропонували парламенту звільнити від мобілізації неповнорідних братів і сестер загиблих і безвісти зниклих військових. Ще 16 серпня український уряд вніс зміни в правила надання відстрочки від мобілізації. Одну із категорій, яка дає право на відстрочку, вирішили розділити.

У мережі поширили начебто наказ Міністерства оборони України. Він нібито стосується змін у роботі військово-лікарських комісій при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки. Однак ця інформація виявилася банальним фейком. Про це повідомив Центр протидії дезінформації. У "документі" наголошується: рішення ВЛК, видані у Київській, Одеській, Львівській, Вінницькій, Житомирській областях місцевими ТЦК з 2022 року, визнані недійсними; зазначається, що військовозобов’язані у цих регіонах повинні зробити актуалізацію даних та інше. "Ми верифікували цю інформацію в Міністерстві оборони України та з’ясував, що це фейк. Документ складено з грубим порушенням вимог щодо оформлення, до того ж він містить чимало помилок. Наприклад, правильною є назва Центральна військово-лікарська комісія ЗСУ без додавання прийменника "при", — зазначили в Центрі протидії дезінформації. Там пояснили, що мета таких вкидів — дискредитація Міноборони України, розповсюдження панічних настроїв серед населення та зрив загальної мобілізації. "Довіряйте тільки верифікованим джерелам інформації", — традиційно наголосили в Центрі протидії дезінформації. Джерело: Центр протидії дезінформації Нагадаємо, 1 серпня речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявив, що в мережі з'явився фейковий твіт міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби про нібито обмежені ресурси США для підтримки Києва. Його активно розповсюджує ворожа пропаганда.