НАТО вже понад 75 років залишається одним із найвпливовіших військово-політичних союзів у світі. Організація об'єднує десятки країн Європи та Північної Америки, які спільно працюють над зміцненням безпеки, стримуванням агресії та захистом демократичних цінностей. Для України співпраця з Альянсом має особливе значення, адже є одним із ключових напрямків розвитку сектору безпеки та оборони.TrueUA розповідає, що таке НАТО, навіщо було створено Альянс, які країни входять до його складу, як працює організація, хто нею керує та чому членство в НАТО є важливим для багатьох держав.Що таке НАТОНАТО (Організація Північноатлантичного договору, North Atlantic Treaty Organization) — це міжнародний військово-політичний союз, створений для забезпечення колективної безпеки держав-членів. Його головний принцип полягає в тому, що напад на одну країну Альянсу розглядається як напад на всіх його учасників.Основою діяльності НАТО є Північноатлантичний договір, підписаний 4 квітня 1949 року у Вашингтоні. Саме цей документ визначив принципи співпраці між державами, які взяли на себе зобов'язання підтримувати одна одну у разі виникнення загроз.Водночас НАТО — це не лише військова організація. Альянс є майданчиком для політичних консультацій між країнами-членами, спільного планування оборони, проведення навчань, реагування на сучасні виклики та координації міжнародної безпеки.Коли і чому створили НАТОПісля завершення Другої світової війни країни Західної Європи зіткнулися з новими безпековими викликами. Зростання впливу Радянського Союзу, політична нестабільність у Європі та початок холодної війни змусили держави шукати механізм спільного захисту.Саме тому 4 квітня 1949 року у Вашингтоні 12 країн підписали Північноатлантичний договір, заснувавши НАТО. До держав-засновниць увійшли Бельгія, Велика Британія, Данія, Ісландія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Сполучені Штати Америки та Франція.Головною метою створення Альянсу стало забезпечення колективної оборони та запобігання новим військовим конфліктам в Європі. З часом діяльність НАТО значно розширилася. Так, сьогодні організація приділяє увагу не лише традиційним військовим загрозам, а й кібербезпеці, боротьбі з тероризмом, захисту критичної інфраструктури та міжнародному кризовому реагуванню.Які країни входять до НАТОСтаном на сьогодні членами НАТО є 32 держави Європи та Північної Америки. Впродовж понад семи десятиліть Альянс поступово розширювався, приймаючи нових учасників, які відповідали визначеним політичним і безпековим критеріям.До складу НАТО входять: Албанія, Бельгія, Болгарія, Велика Британія, Греція, Данія, Естонія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Латвія, Литва, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Сполучені Штати Америки, Туреччина, Угорщина, Франція, Хорватія, Чорногорія, Чехія, Північна Македонія, Фінляндія та Швеція.Які країни останніми вступили до НАТООстанніми роками Альянс продовжив розширення:Північна Македонія приєдналася до НАТО у 2020 році, ставши 30-м членом організації.Фінляндія вступила до Альянсу у 2023 році після різкого погіршення безпекової ситуації в Європі, спричиненої повномасштабним вторгненням Росії в Україну.Швеція офіційно стала членом НАТО у березні 2024 року, завершивши багаторічну політику військового нейтралітету.Як працює НАТОНАТО поєднує політичне співробітництво та військову координацію між державами-членами. Представники країн регулярно проводять консультації, погоджують спільні рішення, організовують навчання та координують дії у сфері безпеки.Особливістю Альянсу є те, що всі рішення ухвалюються лише консенсусом. Це означає, що кожна держава має рівний голос незалежно від своєї території, чисельності населення чи військової потужності. Жодне рішення не набуває чинності без підтримки всіх країн-членів.Основними принципами діяльності НАТО залишаються:колективна оборона;політичні консультації між союзниками;спільне реагування на безпекові загрози;захист демократії, прав людини та верховенства права.Саме така модель дозволяє країнам координувати свої дії та спільно реагувати на сучасні виклики — від воєнних конфліктів до кібератак і терористичних загроз.Що таке стаття 5 НАТООдним із ключових положень Північноатлантичного договору є стаття 5, яка закріплює принцип колективної оборони.Вона передбачає, що збройний напад на одну або кілька держав-членів розглядається як напад на весь Альянс. У такому разі кожна країна самостійно визначає, якими засобами допомагатиме союзнику — це може бути політична підтримка, військова допомога, постачання озброєння або застосування власних збройних сил.За всю історію існування НАТО статтю 5 застосували лише один раз — після терористичних атак у США 11 вересня 2001 року. Тоді союзники підтримали Сполучені Штати та розпочали спільні заходи у відповідь на напад.Хто керує НАТОПопри те, що НАТО є одним із найпотужніших безпекових союзів у світі, організація не має одного керівника, який одноосібно ухвалює рішення. Управління Альянсом базується на співпраці всіх держав-членів.Найвідомішою посадовою особою НАТО є Генеральний секретар. Він координує роботу Альянсу, представляє його на міжнародному рівні, головує на засіданнях Північноатлантичної ради та сприяє досягненню компромісів між союзниками. Водночас Генеральний секретар не має права самостійно ухвалювати рішення щодо діяльності НАТО — вони приймаються лише за згодою всіх держав-членів.Найвищим органом ухвалення рішень є Північноатлантична рада (North Atlantic Council). До її складу входять представники всіх країн Альянсу, а засідання можуть проходити на рівні послів, міністрів закордонних справ, міністрів оборони або глав держав і урядів.Особливістю роботи Ради є те, що вона не проводить голосувань. Будь-яке рішення набуває чинності лише після того, як його підтримають усі країни-члени. Саме тому кожна держава має рівний вплив на діяльність НАТО незалежно від площі, населення чи військового потенціалу.Де розташована штаб-квартира НАТОГоловна штаб-квартира НАТО розташована у Брюсселі (Бельгія). Саме тут працюють основні політичні та адміністративні органи Альянсу, проводяться засідання Північноатлантичної ради, міжнародні переговори та зустрічі високого рівня.В цьому місці представники країн-членів узгоджують спільні рішення, обговорюють актуальні питання міжнародної безпеки, планують навчання та координують співпрацю між союзниками.Чи має НАТО власну арміюПоширеним є твердження, що НАТО має власну армію, однак це не відповідає дійсності. Альянс не володіє постійними збройними силами. Кожна держава-член зберігає повний контроль над власною армією та самостійно ухвалює рішення щодо її використання.Для проведення навчань, миротворчих місій чи операцій країни за потреби виділяють військові підрозділи, які тимчасово переходять під спільне командування НАТО. Це дозволяє Альянсу швидко реагувати на кризові ситуації, не створюючи окремої наддержавної армії.Як країни вступають до НАТОПроцес вступу до НАТО тривалий та передбачає виконання низки політичних, правових та військових вимог. Передусім держава-кандидат повинна відповідати демократичним принципам, гарантувати верховенство права, забезпечувати цивільний контроль над збройними силами та поважати права людини.Важливою умовою також є проведення реформ у сфері оборони й безпеки, модернізація армії відповідно до стандартів НАТО та готовність брати участь у спільних місіях і програмах Альянсу.Після цього держави-члени розглядають кандидатуру країни. Якщо всі союзники підтримують її вступ, підписується протокол про приєднання, який має бути ратифікований парламентами кожної країни НАТО. Лише після завершення цієї процедури нова держава офіційно стає членом Альянсу.Які країни прагнуть вступити до НАТОПолітика НАТО ґрунтується на принципі "відкритих дверей". Це означає, що будь-яка європейська країна, яка відповідає визначеним критеріям, може претендувати на членство. Нині серед держав, які офіційно декларують прагнення приєднатися до Альянсу, — Україна, Боснія і Герцеговина та Грузія.Україна після початку повномасштабної війни активізувала курс на членство й у вересні 2022 року подала заявку на вступ за прискореною процедурою. Водночас рішення про запрошення нових членів потребує одностайної підтримки всіх країн Альянсу.Боснія і Герцеговина продовжує реалізацію реформ, необхідних для подальшого просування до членства, тоді як Грузія зберігає статус країни-кандидата на політичному рівні. Водночас процес її інтеграції ускладнюється безпековою ситуацією та наявністю неврегульованих територіальних конфліктів.Які переваги отримують країни-члени НАТОЧленство в НАТО передбачає не лише взаємні зобов'язання, а й низку переваг у сфері безпеки та оборони.Насамперед йдеться про гарантії колективного захисту відповідно до статті 5 Північноатлантичного договору. Крім того, держави отримують можливість брати участь у спільних військових навчаннях, обмінюватися розвідувальною інформацією, запроваджувати сучасні стандарти озброєння та підвищувати сумісність своїх збройних сил із арміями союзників.Співпраця в межах Альянсу також сприяє розвитку оборонних технологій, підготовці військовослужбовців та посиленню національної безпеки кожної країни.НАТО та УкраїнаУкраїна співпрацює з НАТО від початку своєї незалежності. У 1991 році держава приєдналася до Ради північноатлантичного співробітництва, а вже через три роки стала першою серед пострадянських країн, яка долучилася до програми "Партнерство заради миру".Новий етап відносин розпочався у 1997 році після підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО. Відтоді співпраця охоплює військові навчання, реформування сектору безпеки, розвиток взаємосумісності українських Збройних сил із силами Альянсу та участь у міжнародних місіях.У 2020 році Україна отримала статус партнера з розширеними можливостями (Enhanced Opportunities Partner), що дозволило поглибити практичну взаємодію з НАТО.Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році підтримка України з боку Альянсу значно посилилася. Країни-члени надають військову, фінансову та гуманітарну допомогу, навчають українських військових, допомагають із модернізацією оборонного сектору та посиленням протиповітряної оборони.30 вересня 2022 року Україна офіційно подала заявку на вступ до НАТО за прискореною процедурою. Попри те що консенсусу щодо членства поки що немає, Альянс неодноразово підтверджував, що майбутнє України пов'язане з НАТО.Наприкінці січня 2026 року Україна та НАТО погодили пріоритети подальшої співпраці. Серед них — розвиток систем протиповітряної оборони, підтримка програм Patriot, F-16 і HIMARS, а також спільна робота над зміцненням технологічних можливостей української армії.Цікаві факти про НАТОНАТО є одним із небагатьох міжнародних союзів, де всі рішення ухвалюються виключно консенсусом, без голосування більшістю.Держави-члени поступово збільшують видатки на оборону та модернізують свої армії відповідно до єдиних стандартів, що забезпечує ефективну взаємодію під час спільних операцій.Для військового зв'язку країни НАТО використовують єдиний фонетичний алфавіт, який допомагає уникати помилок під час передачі інформації.НАТО залишається одним із головних гарантів безпеки у євроатлантичному просторі. В умовах сучасних викликів роль Альянсу продовжує зростати, а для України співпраця з ним є важливою складовою зміцнення обороноздатності та реалізації євроатлантичного курсу..

Президент Володимир Зеленський заявив, що кількість прихильників вступу України в НАТО серед союзників зростає. Під час спілкування з журналістами гарант зауважив, що дискусії щодо майбутнього членства в Альянсі тривають уже не місяці, а роки, однак зараз дедалі більше лідерів відкрито підтримують цю ідею."Я думаю, що зараз збільшилася кількість голосів, які відкрито хочуть бачити Україну в НАТО", — сказав Зеленський.Президент зазначив, що партнери високо оцінюють українську армію, оборонно-промисловий комплекс і технологічні компанії. За його словами, в Альянсі визнають, що Україна може посилити обороноздатність НАТО."НАТО з Україною тільки виграватиме. Нашу армію всі поважають, країну всі поважають, наші технологічні компанії всі поважають і хотіли б посилитися Україною", — наголосив Зеленський.Глава держави додав, що досвід України у сфері оборони та сучасні військові технології є важливими чинниками у питанні подальшої інтеграції нашої держави з НАТО.Нагадаємо, нещодавно генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що процес вступу України до Альянсу наразі стримують кілька держав. Йдеться про Німеччину, Словаччину, Угорщину та США.Читайте також: Скільки українців підтримують вступ в ЄС і НАТО: результати опитування.

Станом на кінець червня 2026 року абсолютна більшість українців підтримує вступ країни до Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу.Про це свідчать результати опитування Rating Group. Зокрема, за членство в ЄС виступають 70% респондентів, а вступ до Північноатлантичного альянсу підтримують 63%.Водночас проти приєднання України до Європейського Союзу висловилися 9% опитаних, ще 18% заявили, що не брали б участі в референдумі, а 3% не змогли визначитися зі своєю позицією. Щодо вступу до НАТО, проти виступають 10% респондентів. Ще близько 20% зазначили, що не голосували б на референдумі, а 6% не визначилися з відповіддю.Соціологи зазначають, що протягом останніх трьох років рівень підтримки європейської та євроатлантичної інтеграції поступово знижувався, досягнувши найнижчих показників у квітні 2026 року. Однак уже в червні зафіксовано помітне зростання.Так, якщо в липні 2023 року вступ до ЄС підтримували 85% українців, у липні 2025 року — 75%, а в квітні 2026 року — 64%, то наприкінці червня цей показник зріс до 70%. Аналогічна тенденція спостерігається і щодо НАТО. У липні 2023 року вступ до Альянсу підтримували 83% респондентів, у липні 2025 року — 70%, а у квітні 2026 року цей показник опустився до 54%. У червні підтримка зросла до 63%."Якщо говорити про інформаційний фон у березні та квітні, то українці, імовірно, звернули увагу на відсутність єдиної позиції в НАТО і ЄС щодо війни в Ірані, критичні заяви представників США про спроможність НАТО, натяки на можливий вихід з альянсу тощо. Простіше кажучи, в українців могли посилитися сумніви щодо реальної спроможності НАТО й узагальненого Заходу в сфері безпеки. У червні 2026 інформаційно-емоційний фон уже зовсім інший, і настрій щодо вступу до ЄС і НАТО покращився. По-перше, зараз українці практично щодня бачать ефективні удари Сил оборони по російських цілях і суттєві успіхи на фронті. Це, безумовно, додає віри в загальні перспективи України, зокрема й геополітичні. По-друге, Європейський Союз офіційно почав переговори про вступ України і відкрив перший кластер переговорів щодо вступу України. Це суттєве просування. Також надходять й інші позитивні сигнали щодо військово-економічної підтримки України від союзників з G7, НАТО й інших партнерів", — наголосив експерт з досліджень і керівника відділу комунікацій Rating Group Гліб Кузьменко.Нагадаємо, віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка наголошував, що затягування рішення щодо відкриття решти п'яти переговорних кластерів та дії з обмеження українського експорту викликають сумніви, чи справді Європейський Союз хоче прийняття України..

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що генеральний секретар НАТО Марк Рютте нібито ігнорує позицію Вашингтона та продовжує говорити про членство України в Альянсі.Про це Сергій Лавров заявив в інтерв’ю російським пропагандистам. За його версією, для європейців такий варіант є зручнішим, ніж приймати Київ до Євросоюзу."Рютте поїхав до Києва, де прямо сказав, що Україна буде в НАТО. Він начхати хотів на те, що США в особі президента Трампа вважають це неприйнятним. А Рютте просто заявив, обійнявшись із Зеленським, що буде Україна в НАТО", — сказав він.На його думку Україна хоче призупинити війну, накопичити сили та потім відвойовувати свої землі надалі."Для того щоби на цих землях зберігався, точніше — відновився нацистський режим. Тому й утягують Україну до НАТО. Їм простіше прийняти її до НАТО, щоби не робити фатальний крок і не включати Україну до Європейського Союзу. Він тоді розвалиться. Це вони чудово розуміють", — висунув безглузду тезу Лавров.Він також запевни, що в Росії заявили про нібито готовність до мирних переговорів з Україною, але водночас звинуватили Київ у тому, що вони не відбуваються.За словами російського міністра, країна-агресорка нібито готова вести переговори з Україною, але "не бачить готовності до цього з боку іншої сторони"."Ми неодноразово заявляли, що готові вести переговори щодо України, але не бачимо готовності до діалогу з іншого боку. Ми не можемо знайти з іншого боку тих, з ким ми могли б вести діалог", — заявив Сергій Лавров.Нагадаємо, нещодавно російський міністр зазначав, що відновлення переговорів з Україною більше не є для Кремля "пріоритетом номер один". Сергій Лавров дав зрозуміти, що Росія лише спостерігатиме за готовністю інших сторін до діалогу..

Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс вважає, що через складність швидкого вступу України до НАТО та ЄС Європі потрібен альтернативний інструмент інтеграції оборонних можливостей. Нова структура може стати фундаментом безпеки після завершення війни.Про це повідомляє "Суспільне".Європейський комісар наголосив, що на сьогодні повноцінне членство в НАТО для України є неможливим завданням. Крім того, інтеграція до Євросоюзу — це тривалий процес, який не дає швидких гарантій у сфері оборони."Членство в НАТО для України наразі недоступне. Повноцінне членство в Європейському Союзі — це складний процес, який не може гарантувати швидку інтеграцію оборонних можливостей. Саме тому найефективнішим інструментом може бути пошук нового інструменту, який би зосереджувався саме на інтеграції всіх європейських оборонних можливостей", — зазначив єврокомісар.Нова архітектура безпекиЗа задумом Кубілюса, Європейський оборонний союз має стати платформою, що об'єднає не лише країни ЄС, а й ключових партнерів поза межами блоку. Йдеться про синхронізацію військового потенціалу України, Великої Британії та Норвегії з потужностями тих членів Євросоюзу, які виявлять таке бажання.Така глибока інтеграція розглядається як надійна запорука стабільності після досягнення справедливого миру. Крім того, залучення України до спільного оборонного ринку та єдиних стандартів озброєння стане важливою базою для успішної відбудови держави. Кубілюс додав, що паралельний розвиток інтеграції України до єдиного ринку та нового оборонного союзу має стати "чіткою частиною європейського стратегічного підходу щодо України" вже у найближчій перспективі.Нагадаємо, Україна візьме участь у саміті НАТО, який відбудеться в Туреччині. Наразі сторони узгоджують формат присутності та склад української делегації..

Україна візьме участь у саміті НАТО, який відбудеться в Туреччині. Наразі сторони узгоджують формат присутності та склад української делегації.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спільного брифінгу з президенткою Молдови Маєю Санду.Український президент підтвердив, що Україна обов'язково візьме участь у майбутній зустрічі Північноатлантичного альянсу. Проте деталі щодо рівня представництва та конкретного формату участі поки не розголошуються."Як, у якому форматі, хто, поки що рано казати", — зазначив президент України під час спілкування з журналістами.Як відомо, наступний саміт НАТО запланований на 7 та 8 липня 2026 року в президентському комплексі Бештепе в Анкарі. Це вже вдруге Туреччина прийме саміт НАТО, попередній відбувся 2004 року в Стамбулі.Останнім часом взаємодія України з Північноатлантичним альянсом і оборонними структурами ЄС значно посилилася через унікальний технологічний досвід ЗСУ на полі бою.Раніше видання Bloomberg інформувало, що ЄС організовує перші масштабні навчання з активації механізму взаємодопомоги на випадок збройної агресії проти однієї з країн-членів. У кулуарах це вже називають "замінником" НАТО.Нагадаємо, що, за інформацією видання Business Insider, швидка адаптація українських бойових роботів до змін на фронті вразила фахівців НАТО. Вони відзначили українську компанію DevDroid, яка регулярно оновлює бойових роботів..

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що процес вступу України до Альянсу наразі стримують кілька держав. Йдеться про Німеччину, Словаччину, Угорщину та США.Заяву він зробив 9 квітня після виступу в Інститут Рональда Рейгана, передає "Суспільне".Що сказав Рютте?За словами Рютте, попри домовленості на саміті Альянсу у Вашингтон щодо "незворотного шляху" України до членства, реального прогресу наразі немає через позиції окремих країн."Не думаю, що зараз це (членство України в Альянсі — прим. ред.) перебуває на столі", — заявив Рютте.Водночас генсек підкреслив, що країни Альянсу активно переймають бойовий досвід України, особливо у сфері використання дронів та протидії безпілотникам. Також він позитивно відзначив дії президента України Володимира Зеленського, зокрема його міжнародні візити, пов’язані з безпекою та протидією сучасним загрозам."Ви майстри в цьому. Зеленський розумно поїхав на Близький Схід допомогти країнам цього регіону протистояти загрозам дронів з Ірану", — додав генсек.Нагадаємо, у попередньому матеріалі ми писали, скільки відсотків українців підтримують вступ до НАТО.Додамо, нещодавно Марк Рютте заявив, що питання членства України в НАТО наразі залишається складним та відповів, чи вступить Україна до НАТО найближчим часом..

Генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте заявив, що питання членства України в НАТО наразі залишається складним.Таку заяву він зробив під час дискусії в Інституті Рональда Рейгана. За його словами, це питання не буде вирішено в найближчому майбутньому."Я не вважаю, що питання про членство України в НАТО можна вирішити в найближчому майбутньому. Я не думаю, що це станеться найближчим часом з політичної точки зору — така моя об’єктивна оцінка", — заявив Рютте.До того ж генсек наголосив, що є країни, які стримують швидкий поступ України до Альянсу. Зокрема, йдеться про Німеччину, Словаччину, Угорщину та Сполучені Штати. Водночас Рютте наголосив, що наразі Києву потрібно забезпечити надійні гарантії безпеки, які унеможливлять повторну агресію Росії."Саме тому зараз обговорюється концепція гарантій безпеки, бо я не думаю, що ми зможемо колективно вирішити питання членства України в НАТО в короткостроковій перспективі, я не думаю, що політично це станеться. Думаю, це чесна оцінка", — зазначив очільник альянсу.Зауважимо, згідно з останніми опитуваннями більшість громадян України підтримують вступ країни до НАТО, однак рівень довіри до самого Альянсу суттєво нижчий. Водночас Альянс залишається для більшості символом потенційних гарантій безпеки, попри неоднозначну оцінку його дій у війні.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський наголошував, що Україна не розглядає можливості вступу до Північноатлантичного альянсу без тимчасово окупованих Росією територій. Очільник держави наголосив, що Україна ніколи юридично не визнає окуповані території російськими. Також, на думку Володимира Зеленського, членство України в НАТО — це швидкий крок до миру..

Більшість громадян України підтримують вступ країни до НАТО, однак рівень довіри до самого Альянсу суттєво нижчий. Про це свідчить опитування, проведене на замовлення центру "Нова Європа" дослідницькою агенцією Info Sapiens.Згідно з результатами:68,9% українців підтримують вступ України до НАТО;54,7% довіряють Альянсу;41,5% висловлюють недовіру.Опитування проводилося з 7 по 20 березня 2026 року серед 1000 респондентів, передає "Європейська правда".Що впливає на довіру до НАТОСеред тих, хто довіряє Альянсу, ключовими чинниками називають:допомогу Україні (18,5%);гарантії безпеки (11,8%);сприйняття НАТО як потужного оборонного союзу (13,3%).Чому частина українців не довіряє НАТООсновні причини недовіри, за відповідями респондентів:"недостатня допомога Україні" (16,5%);"більше говорять, ніж роблять" (13,5%);"бездіяльність" (11%);"не здатні захистити самі себе" (9,1%);загальне "просто не довіряю" (близько 6%).Дослідники зазначають, що ставлення українців до НАТО значною мірою залежить від практичної військової та політичної підтримки. Водночас Альянс залишається для більшості символом потенційних гарантій безпеки, попри неоднозначну оцінку його дій у війні.Нагадаємо, американський президент Дональд Трамп висловив глибоке розчарування через відмову союзників по Альянсу підтримати військові дії США проти Ірану. На тлі цих суперечок генсек НАТО Марк Рютте провів закриту зустріч із президентом США у Вашингтоні, щоб обговорити майбутнє трансатлантичної співпраці.Додамо, також нещодавно американський генерал-лейтенант у відставці Кіт Келлог закликав до створення нового альянсу за участі України замість НАТО..

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив про зростаючий попит на українські військові технології у всьому світі. За його словами, інтеграція такої потужної сили в НАТО є логічним кроком, оскільки Україна вже довела свою надійність як партнер.Про це міністр повідомив у своїй соцмережі X.Інтерес до українського ВПКЯк зазначив Сибіга, українські оборонні розробки стають об'єктом пильної уваги з боку міжнародної спільноти. За словами очільника МЗС, оборонний досвід нашої держави цікавить не лише країни Перської затоки, а й увесь світ. На тлі подій на Близькому Сході багато держав бачать, наскільки економічно ефективними та технологічно просунутими є українські військові рішення. Сибіга наголосив, що Україна відкрито заявляє про готовність до розбудови партнерства на різних континентах: в Африці та Азії, у Латинській Америці та у Північній Америці та Європі.Сила, загартована війноюЗа словами міністра, повномасштабна війна, яку розв'язала Росія, принесла українському народу величезні страждання. Проте, водночас, цей жорстокий досвід змусив країну розвинути власну неперевершену силу. "Сьогодні сучасна Україна виступає як надійний партнер для тих, хто поділяє демократичні цінності та прагне захистити життя від будь-яких загроз. Москва та її агресивна політика лише підтвердили необхідність створення міцних оборонних альянсів", — йдеться у заяві дипломата.Питання інтеграції в НАТОСибіга також висловив нерозуміння позиції тих політиків у країнах НАТО, які досі вагаються щодо членства України. Він наголосив: важко осягнути, чому будь-хто, хто ухвалює рішення в Альянсі, воліє бачити українську міць поза межами блоку, а не інтегрованою в нього. Україна вже зараз фактично є контрибутором безпеки, що підкріплюється реальним бойовим досвідом.Нагадаємо, 22 березня до України прибуло вище військове командування Північноатлантичного альянсу. Це перший візит від початку повномасштабного вторгнення Росії..

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте визнав, що всередині Альянсу немає консенсусу щодо майбутнього членства України через позицію низки впливових держав. Він наголосив, що ці країни або відкрито виступають проти, або висловлюють серйозні сумніви щодо доцільності повного членства України на даному етапі.Про це політик заявив під час брифінгу з журналістами. За словами очільника блоку, Сполучені Штати, Угорщина та ще кілька союзників наразі не готові підтримати приєднання Києва до Альянсу. Варто зазначити, що скептицизм щодо євроатлантичної інтеграції України лунає і від інших членів НАТО. Зокрема, нещодавно міністр оборони Словаччини висловив переконання, що Київ ніколи не стане частиною оборонного союзу.Питання членства України залишається одним із найбільш дискусійних на міжнародній арені. Деякі експерти припускають, що відмова від вступу до Альянсу може стати частиною майбутньої мирної угоди з Росією для завершення повномасштабної війни.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський наголошував, що Україна не розглядає можливості вступу до Північноатлантичного альянсу без тимчасово окупованих Росією територій. Очільник держави наголосив, що Україна ніколи юридично не визнає окуповані території російськими.Також, на думку Володимира Зеленського, членство України в НАТО — це швидкий крок до миру..

Міністр оборони Словаччини Роберт Каліняк заявив, що Україна ніколи не стане повноправним членом Північноатлантичного альянсу. Ба більше, він виступив проти розміщення європейських військових в Україні.Про це повідомляє TASR. За даними видання, спільна оборона країн Європейського Союзу має залишатися під керівництвом НАТО, а не формуватися як окрема структура ЄС.До того ж, на його думку, одночасне існування двох командних центрів не здатне ефективно гарантувати безпеку. Він наголосив, що країни мають зробити чіткий вибір між НАТО та європейською оборонною моделлю."Або ми в НАТО, і тоді нам це не потрібно, або ми в Європі", — заявив міністр.Він також вважає, що членство України в НАТО є неможливим, а вступ до Європейського Союзу також буде вкрай складним."Україна ніколи не буде в НАТО, і вступ до ЄС їй теж буде складно забезпечити", — сказав він.Крім того, міністр критично оцінив діяльність міжнародної коаліції держав, які підтримують Україну, зазначивши, що вона не бере безпосередньої участі у бойових діях."Вона надіслала якогось солдата? Ні, не надіслала. Звичайно, що ні", — зазначив Каліняк.Крім того, на думку очільника Міноборони Словаччини, Україна мала можливість завершити війну ще у 2022 році. Водночас Каліняк додав, що створення спільної європейської армії може бути логічним кроком лише у випадку відсутності членства країн у НАТО.Нагадаємо, генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте раніше заявляв, що вступ України в НАТО блокують Сполучені Штати Америки, Угорщина та Словаччина. У такому випадку Києву потрібні гарантії безпеки, аби укласти мирну угоду..

Український лідер Володимир Зеленський підкреслив, що фінальне рішення про приєднання України до НАТО тепер повністю залежить від політичної волі країн-членів Альянсу. Президент дав зрозуміти, що Київ виконав свою частину шляху, і тепер м’яч опинився на полі західних союзників.Про це заявив президент Володимир Зеленський під час зустрічі з медіа, пише "Інтерфакс-Україна". Окреслюючи формат майбутніх домовленостей, він зауважив: "Це угода сторін: Америка, Україна, Європа і Росія. На нашу думку, це вибір членів НАТО — мати Україну або ні. І наш вибір зроблений".Глава держави наголосив, що українська сторона принципово відхилила вимогу про відмову від Альянсу, яка раніше фігурувала в ширшому переліку пунктів мирного плану. За його словами, Київ зміг знайти аргументи, щоб прибрати цю поступку з порядку денного. Водночас Зеленський припустив, що питання української безпеки може стати предметом окремих дискусій між великими гравцями."Вони хочуть окремо домовлятися — НАТО і Росія про майбутнє. І я думаю, що в цих окремих домовленостях вони й будуть порушувати питання українського членства в НАТО. Але все одно це домовленість когось з кимось, а не наша", — наголосив президент, додавши, що збереження суб'єктності України в цьому процесі є критично важливим для її майбутнього.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський вперше оприлюднив деталі документа про припинення війни. Він озвучив 20 пунктів "мирного плану", який повинен принести мир Україні.Нещодавно прес-секретар російського диктатора Дмитро Пєсков заперечив заяви віце-президента Сполучених Штатів Америки Джей Ді Венса про прогрес у переговорах щодо війни в Україні.Читайте також: Путін тягне час, а Трамп йому дозволяє: що не так із переговорами про кінець війни.

Вступ України в НАТО блокують Сполучені Штати Америки, Угорщина та Словаччина. У такому випадку Києву потрібні гарантії безпеки, аби укласти мирну угоду.Про це заявив генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте, передає Sky News. Посадовець пояснив, що принциповий аспект Альянсу полягає у тому, що будь-яка країна в євроатлантичному регіоні може подати заявку на членство. І під час торішнього саміту у Вашингтоні союзники домовилися про незворотний шлях України до НАТО."Втім, є практичний аспект, який полягає в тому, що кілька союзників заявляють, що не дадуть своєї згоди і тому не підтримають одностайність щодо вступу України до НАТО. Це такі країни, як Угорщина, США, Словаччина і, можливо, ще кілька інших", — наголосив Рютте.Генсек НАТО заявив, що на сьогодні постає питання: якщо мирну угоду все ж укладуть, як можна буде запобігти повторному нападу росіян на Україну? І тут, за словами Рютте, мають допомогти гарантії безпеки, які зараз розробляються і складаються з трьох рівнів:перший — це Збройні Сили України, які будуть першою лінією оборони;другий — заходи, які "Коаліція охочих" розробляла протягом останніх кількох;третій — підтримка США."Американський президент сказав у серпні, що він хоче, щоб США були частиною цих гарантій безпеки. І зараз тривають дискусії про те, що саме це означатиме і як виглядатиме цей колективний пакет гарантій безпеки. Це зараз є предметом дискусії", — зауважив Рютте.Нагадаємо, раніше стало відомо, що рішення щодо фінансової підтримки України на 2026-2027 роки на суму 90 мільярдів євро не матиме фінансових зобов’язань для трьох європейських країн. Чехія, Угорщина та Словаччина не братимуть у цьому участі..

У неділю, 14 грудня, під час перемовин у Берліні президент Володимир Зеленський погодився відмовитись від вступу України до Північноатлантичного альянсу в обмін на чіткі безпекові гарантії від Сполучених Штатів Америки та Європейського Союзу.Про це повідомляє Reuters з посиланням на власні джерела."Президент Володимир Зеленський запропонував відмовитися від прагнень України приєднатися до військового альянсу НАТО під час п'ятигодинних переговорів з американськими посланцями в Берліні в неділю, щоб покласти край війні з Росією", — йдеться у повідомленні.Журналісти відзначили, що така заява Зеленського означає істотну зміну в позиції Києва. Наголошується, що цей крок є "значним зрушенням для України", адже Київ боровся за вступ до НАТО, щоб мати захист від російських атак у майбутньому та включив це прагнення до своєї Конституції."Із самого початку Україна прагнула вступити в НАТО, це реальні гарантії безпеки. Деякі партнери зі США та Європи не підтримали цей напрямок. Таким чином, сьогодні двосторонні гарантії безпеки між Україною і США, гарантії, аналогічні до статті 5, які надають нам США, а також гарантії безпеки від європейських колег та інших країн — Канади, Японії — це можливість запобігти ще одному російському вторгненню", — цитує Reuters Зеленського.У агентстві також відзначили, що російський диктатор Володимир Путін неодноразово вимагав від України офіційно відмовитися від вступу до НАТО та вивести війська з приблизно 10% Донбасу, які досі контролює Київ. Крім того, співрозмовники журналістів зауважили, що Путін також хоче отримати "письмове" зобов'язання від основних західних держав не розширювати альянс НАТО на схід, що формально виключає членство України, Грузії, Молдови та інших колишніх радянських республік.Нагадаємо, 14 грудня у Берліні відбулися мирні переговори української й американської делегацій. Вони тривали понад п'ять годин. Керівник американської делегації Стівен Віткофф заявив про "значний прогрес" у перемовинах.Як відомо, українську делегацію очолював президент Володимир Зеленський. Також до неї входять секретар РНБО Рустем Умєров, перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця, радник керівника Офісу президента Олександр Бевз і керівник Генштабу ЗСУ Андрій Гнатов.З американського боку — зять і радник Дональда Трампа Джаред Кушнер, верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі Алексус Гринкевич і спецпредставник президента США Стівен Віткофф.Варто зауважити, що 14 грудня Володимир Зеленський заявив під час спілкування з журналістами дорогою до Берліна, що Україна та США розглядають рамковий "мирний план", який складається з 20 пунктів. Наприкінці документа є окреме положення про припинення вогню. За його словами, воно має надзвичайно важливе значення..
