# вступ України в НАТО

У понеділок, 30 червня, президент України Володимир Зеленський провів зустріч із міністром закордонних справ Німеччини Йоганном Вадефулем та керівниками німецьких оборонних компаній. Вони обговорили низку актуальних тем.Про це повідомив Володимир Зеленський, опублікувавши відповідний допис у своїх соціальних мережах."Радий вітати з першим візитом у Києві", — наголосив український президент.Він додав, що вони обговорили санкційний тиск на Росію, можливості постачання нових систем IRIS-T та спільне виробництво зброї — в Україні та в Німеччині."Будемо розвивати відповідні мілітарі-хаби та збільшувати присутність німецьких компаній в Україні", — акцентував президент України.Також вони детально обговорили напрям дронів-перехоплювачів. Володимир Зеленський подякував Німеччині за готовність допомагати.Також співрозмовники торкнулися питань євроатлантичної інтеграції України."Цінуємо чіткий сигнал Німеччини: майбутнє України — в НАТО. Важливо, щоб усі партнери поділяли таке бачення. Дякуємо канцлеру, його команді, народу Німеччини за незмінну підтримку України та лідерство в оборонній допомозі в Європі", — наголосив Володимир Зеленський.Нагадаємо, раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив на спільній прес-конференції з німецьким колегою Йоганном Вадефулем, що додаткові системи протиповітряної оборони необхідні Україні від партнерів, зокрема, від США, для захисту від російських атак. Йдеться про закупівлю Patriot, які можуть збивати балістичні ракети.

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан переконаний, що прийняття України в НАТО означало б початок війни з Російською Федерацією та Третьої світової. Це сталося б вже наступного дня після такого рішення Альянсу.Відповідна заява політика була оприлюднена у його соцмережі X."Україна в НАТО? Це означатиме війну з Росією, а наступного дня — Третю світову війну. Тим часом безрозсудний поспіх ЄС прийняти Україну перетягне лінію фронту в серце Європи. Це не дипломатія, це божевілля — сірники в порохову бочку не кидають", — наголосив Орбан. Угорський прем'єр також додав, що він не дозволить "перетворити Європу на поле бою".Раніше прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що його країна "зупинила вступ України до Євросоюзу". Він також назвав українців "невизначеною сутністю".Також в Угорщині завершилися так звані "національні консультації VOKS2025 щодо вступу України до Європейського Союзу", які були ініційовані урядом і тривали з 14 квітня по 20 червня. Проте Україна вважає, що угорський уряд займається антиукраїнською істерією та маніпулює фактами щодо цього питання.Нагадаємо, угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан заявив, що членство України в Європейському Союзі одразу ж втягне блок у прямий конфлікт з Російською Федерацією.

Російські агресори все одно окупували Крим та частину Донецької та Луганської областей 2014 року, навіть попри те, що на той момент Україна мала нейтральний і позаблоковий статус.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спільної прес-конференції з президентом Австрії Александром Ван дер Белленом."Тоді, 2014 року в України був позаблоковий статус, але всім зрозуміло, чим усе це закінчилося", — зазначив він.За його словами, це не вплинуло на агресивні дії Росії та початок війни."Відбулася окупація Криму, окупація частини Сходу України — частини Донецької та Луганської областей. Хоча ми мали позаблоковий статус, який від нас Росія "вимагає" й зараз", — акцентував український президент.Тому, на його переконання, не можна сказати, що через те, що Україна була в тому чи іншому союзі, на неї напала Росія."Все це зайві наративи. У нас не було достатньо якраз визначеності", — зауважив президент України.Він додав, що на той момент у нашої армії не було належної кількості сил, а в лідерів наших не було достатньо лідерства."Мені також здається, що Європі теж бракувало достатньої єдності. Так, зараз ми хочемо закінчення війни, але не ультимативно та не за рахунок незалежності України. Таке не влаштує український народ", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, український президент також розповів, що під час одного з раундів переговорів рашисти пропонували Україні обмінювати нелегально вивезених українських дітей на російських військовополонених. Однак для Києва це поза розумінням і міжнародним правом.

Цього року Україна потребує чіткого рішення щодо переговорних кластерів. Всі умови для початку перемовин Київ вже виконав.Про це повідомив президент Володимир Зеленський на саміті "Україна — Південно-Східна" Європа."Ми всі поділяємо однаковий інтерес до розширення ЄС та міцності НАТО. ЄС надає Європі можливість конкурувати на світовому рівні. Без нього європейські країни можуть бути витіснені іншими великими світовими гравцями. Ось чому ми маємо підтримувати одне одного – тих із вас, хто рухається до ЄС, та Україну в її переговорах про членство. Цього року Україна потребує чіткого рішення щодо переговорних кластерів. Ми виконали всі умови. Блокування прогресу зараз лише марнує час для всієї Європи", — наголосив гарант.Він зазначив, що країни заслуговують "заслуговують на справедливе розширення" і мають право бути членами, як Європейського Союзу, так і Північноатлантичного альянсу. За словами очільника держави, на сьогодні Європа має робити більше для своєї оборони."Але всі у Сполучених Штатах повинні пам’ятати: двічі раніше дестабілізація у Європі втягувала американських солдатів у руйнівні війни. Ось чому для Америки так важливо залишатися залученою до європейської безпеки. НАТО скріплює безпекову структуру Європи. І кожна європейська країна має право обирати власний безпековий шлях. Майбутній саміт НАТО повинен це підтвердити", — зауважив Зеленський.Нагадаємо, раніше речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий повідомляв, що президент Володимир Зеленський має запрошення на саміт НАТО, Європейського Союзу та Групи семи. Зараз триває робота над організацією двосторонніх зустрічей на цих заходах.Водночас, за інформацією Bloomberg, у заяві, яку готують за підсумками саміту Північноатлантичного альянсу, що відбудеться 24-26 червня в Гаазі, наразі відсутня перспектива вступу України до військового альянсу, яка була помітною на попередніх самітах.

Україна візьме участь у саміті лідерів держав Північноатлантичного альянсу, який пройде 24-25 червня в Гаазі. У НАТО вже офіційно підтвердили запрошення Києву.Таку заяву зробив посадовець НАТО, пише "Європейська правда". Він підтвердив, що "Україна буде з нами в Гаазі".Подробиці порядку денного майбутньої зустрічі в Нідерландах наразі не оприлюднюються, але в Альянсі зазначили, що інформація буде оголошена у визначені терміни.Нещодавно генсек НАТО Марк Рютте заявив, що всі 32 країни-члени Північноатлантичного альянсу під час зустрічі у Вашингтоні підтвердили незворотність шляху України до членства в блоці.Нагадаємо, раніше президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп висловив сумніви, що Україна коли-небудь стане членом НАТО. На його думку, питання вступу до Північноатлантичного альянсу стало першопричиною війни.Своєю чергою, президент Володимир Зеленський наголосив, що Україна не відмовиться від своїх намірів щодо вступу до Північноатлантичного альянсу в обмін на завершення війни з Росією.Також президент Володимир Зеленський нещодавно повідомив, що Україна отримала запрошення на саміт НАТО в Гаазі, який пройде в кінці червня. На той час опрацьовувалися усі організаційні питання.

Україна отримала запрошення на саміт НАТО в Гаазі, який пройде в кінці червня. Наразі опрацьовуються усі організаційні питання.Таку заяву зробив президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами. За словами глави держави, очільник українського МЗС Андрій Сибіга вестиме розмову щодо "інфраструктури" та потенційних результатів цієї зустрічі."У нас була зустріч з генсеком НАТО (Марком Рютте, — ред.). Нас запросили на саміт НАТО. Я думаю, це важливо. Зараз міністр Сибіга буде зі своїми колегами розмовляти щодо інфраструктури і які можуть бути результати з цього саміту в Гаазі", — сказав Зеленський.Варто зазначити, що саміт Північноатлантичного альянсу відбудеться у Гаазі 24-25 червня.Нещодавно генсек НАТО Марк Рютте заявив, що всі 32 країни-члени Північноатлантичного альянсу під час зустрічі у Вашингтоні підтвердили незворотність шляху України до членства в блоці.Нагадаємо, раніше президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп висловив сумніви, що Україна коли-небудь стане членом НАТО. На його думку, питання вступу до Північноатлантичного альянсу стало першопричиною війни.Своєю чергою, президент Володимир Зеленський наголосив, що Україна не відмовиться від своїх намірів щодо вступу до Північноатлантичного альянсу в обмін на завершення війни з Росією.

Всі 32 країни-члени Північноатлантичного альянсу під час зустрічі у Вашингтоні підтвердили незворотність шляху України до членства в блоці.Про це заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте у Вільнюсі перед початком саміту "Бухарестської дев’ятки" та Північних країн, пише "Укрінформ"."Коли йдеться про Україну, — у Вашингтоні було взяте чітке зобов’язання всіма 32 країнами-союзницями про незворотний шлях для України, щоб прийняти її в НАТО. Не було кінцевої дати, не було такого, щоб це розумілося як частина мирного врегулювання, але очевидно, це було довгострокове зобов’язання всіх 32 союзників", — сказав він.Рютте додав, що вже зараз країни Альянсу будують "міст" для інтеграції України: через командування у Вісбадені, Спільний центр аналізу, тренування й освіти Україна — НАТО (JTEC) у Польщі та інші напрями співпраці.Нагадаємо, раніше президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп висловив сумніви, що Україна коли-небудь стане членом НАТО. На його думку, питання вступу до Північноатлантичного альянсу стало першопричиною війни.Своєю чергою, президент Володимир Зеленський заявив, що Україна не відмовиться від своїх намірів щодо вступу до Північноатлантичного альянсу в обмін на завершення війни з Росією.

Літаки Збройних сил України відтепер координуватимуться зі союзниками з НАТО через цифровий інтерфейс. Міністерство оборони підписало відповідну угоду, згідно з якою під’єднується до спільної авіаційної системи.Про це розповіла заступниця міністра оборони України з питань цифровізації Катерина Черногоренко, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці у Facebook."Підписала ліцензійну угоду на використання некомерційного програмного забезпечення НАТО — системний інтерфейс Центру управління й оповіщення (CRC System Interface, CSI)", — повідомила вона.За її словами, це стало можливим завдяки співпраці урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Міністерства оборони України, Генерального штабу ЗСУ, Повітряних сил і нашим партнерам."Дякую за спільну роботу", — зазначила заступниця міністра оборони України.Вона акцентувала, що програмне забезпечення є елементом системи бойового управління з використанням протоколу передачі даних Link-16 — "військового Wi-Fi" НАТО, який забезпечує управління літаками (F-16, Mirage 2000), засобами інтегрованої протиповітряної та протиракетної оборони (Patriot), що надані в якості міжнародної військової допомоги. За словами Катерини Черногоренко, системний інтерфейс Центру управління й оповіщення використовує більшість країн НАТО."Тому його впровадження забезпечить повну взаємосумісність із партнерами. Не просто мріємо про спільні операції зі союзниками, а робимо це реальністю", — підсумувала вона.Нагадаємо, що чергове засідання Контактної групи з питань оборони України відбудеться в середу, 4 червня, у Брюсселі. Країни-учасниці "Рамштайну" знову обговорять подальшу допомогу в протистоянні російській агресії.

Офіційний Вашингтон частково погоджується із занепокоєнням Росії через можливе розширення НАТО на Схід. Сполучені Штати Америки готові обговорювати це на переговорах про завершення війни в Україні.Про це заявив спеціальний представник президента США з питань України та Росії Кіт Келлог під час інтерв'ю телеканалу ABC News.Він зазначив, що Дональд Трамп готовий дати Путіну письмові зобов'язання не розширяти Альянс на Схід, якщо це стане ключовою умовою припинення бойових дій і завершення війни в Україні."Я вважаю, це цілком обґрунтоване занепокоєння з боку Росії, і ми також неодноразово це говорили. Наприклад, ми казали, що для нас вступ України до НАТО не стоїть на порядку денному", — зауважив американський чиновник.Він акцентував, що США — не єдина країна, яка так вважає"Я можу назвати ще чотири країни, які проти вступу України до Альянсу. Це при тому, що для вступу потрібна згода всіх 32 країн-членів. І ми бачимо, що й інші країни кажуть: "Ми не дуже впевнені щодо вступу України в НАТО", — зазначив американський спецпредставник.Келлог також додав, що Москва постійно звертає увагу на гарантії, що Україна не стане членом Північноатлантичного альянсу, а також згадує в цьому контексті Грузію та Молдову."І ми відповідаємо, що готові вести діалог щодо зупинки подальшого просування НАТО до російських кордонів. Для росіян це питання безпеки", — наголосив американський генерал.Водночас він запевнив, що рішення з цього приводу має ухвалювати особисто президент США.Нагадаємо, що кандидат у президенти Польщі від влади Рафал Тшасковський відмовився підписувати декларацію ультраправого політика Славоміра Менцена. Одним із пунктів документа була обіцянка не пускати Україну в НАТО.

Кандидат у президенти Польщі від влади Рафал Тшасковський відмовився підписувати декларацію ультраправого політика Славоміра Менцена. Одним із пунктів документа є обіцянка не пускати Україну в НАТО. Про це повідомило польське Radio Zet. Медійники зазначили, що Рафал Тшасковський, як і підтримуваний опозиційною партією "Право і справедливість" Кароль Навроцький, прийняв запрошення лідера "Конфедерації" Менцена на розмову, під час якої той запитував про ставлення до основних пунктів його власної програми.Рафал Тшасковський і Кароль Навроцький вийшли до другого туру президентських виборів 1 червня.Одним із пунктів декларації Менцена є обіцянка, що майбутній президент не підпише закон про ратифікацію вступу України до НАТО. Коментуючи цей пункт Тшасковський сказав, що не може погодитися з Менценом."Якщо не буде гарантій безпеки, Путін озброїться та піде далі. Польща повинна прагнути до прийняття України до НАТО", — сказав він.Менцен відреагував, що якщо Путін може напасти на Польщу, попри те, що вона є членом НАТО, то він може напасти й на Україну в НАТО. Тшасковський відповів, що категорично не згоден."Я дуже добре знаю Путіна й уважно за ним спостерігаю. Він розуміє тільки мову сили", — наголосив кандидат у президенти.Далі Менцен заявив, що "всі знають, що Україна має неврегульовані кордони", до того ж США навіть за президентства Байдена не погоджувалися на вступ України до НАТО."Я не сказав, що це буде легкий процес. Польща повинна прагнути до прийняття України до НАТО. Тільки тоді ми будемо в безпеці", — наголосив Тшасковський.Він зауважив, що потенційно Україна може приєднатися до Північноатлантичного альянсу через 10-15 років. Водночас він виступив проти відправлення польських військових в Україну.У підсумку мер Варшави відмовився підписувати декларацію Менцена, яку його опонент Кароль Навроцький підписав. Навроцький запевнив, що не підпише закон про ратифікацію вступу України до НАТО. За його словами, дискусія про це не має сенсу.Нагадаємо, що премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск розкритикував кандидата в президенти країни Кароля Навроцького за висловлювання про те, що той не пустить Україну в НАТО. Він переконаний, що така позиція політика є державною зрадою.

Премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск розкритикував кандидата в президенти країни Кароля Навроцького за висловлювання про те, що той не пустить Україну в Північноатлантичний альянс. Він переконаний, що така позиція політика є державною зрадою.Про це повідомляє TVN24."Кандидат у президенти, який, по суті, лише для того, щоб вислужитись перед паном Менценом (польський правий лібертаріанський політик Славомір Менцен, — ред.), в одній із передач заявляє, що Польща ніколи не погодиться на вступ України до НАТО. Для цього немає кращого терміну, ніж державна зрада" — саме так прем'єр-міністр Дональд Туск оцінив позицію Кароля Навроцького у програмі "Факти за фактами" на каналі TVN24.Туск послався таким чином на розмову Кароля Навроцького і Славомира Ментцена, що відбулася в четвер, під час якого кандидат від ПіС підписав список із восьми декларацій, підготовлених політиком Конфедерації. Один із них каже «ні» вступу України до НАТО.Глава уряду заявив, що "це один із найгучніших скандалів цієї кампанії"."Як ви пам'ятаєте, було мало випадків, коли вдавалося досягти повного консенсусу, повної солідарності між покійним президентом Лехом Качинським та мною, коли я був прем'єр-міністром. Це був скоріше конфлікт та політичне протистояння. Але щодо України, її суверенітету, прозахідної позиції та членства в НАТО була повна згода", — нагадав Туск.Польський прем'єр запевнив, що його риторика стосовно Навроцького є важливою з погляду безпеки Польщі."Але я говорю це не для того, щоб викликати занепокоєння і створити проблеми для Навроцького, бо очевидно, що це буде проблема, коли люди дізнаються, що він тепер ставить під сумнів і викидає в кошик для сміття одне з найважливіших, позитивних рішень Леха Качинського. Тож для нього це проблема. Але я говорю про це, тому що це важливо з погляду безпеки Польщі. За його словами, останнє, що має робити Польща, це виконувати чи підтримувати вимоги Путіна", — заявив Дональд Туск.Глава польського уряду заявив, що дії Навроцького можна трактувати як державну зраду."Кандидат у президенти Польщі, який, щоб догодити пану Ментцену, в одній із передач заявив, що Польща ніколи не погодиться на вступ України до НАТО, для цього немає кращого терміну, ніж державна зрада", — резюмував Туск.Що відомо про головних кандидатів президентських виборів у ПольщіМер Варшави, віце-голова "Громадянської платформи" Рафал Тшасковський 2009-2013 років був депутатом Європарламенту, а також обіймав посади міністра адміністрації та цифризації, секретаря Міністерства закордонних справ і депутата Сейму. Тшасковський вже балотувався в президенти Польщі — 2020 року програв у другому турі Анджею Дуді.Він відомий своїми проєвропейськими поглядами та ліберальною позицією. Тшасковський виступає за зміцнення обороноспроможності Польщі та збереження якомога більшої допомоги Україні. Підтримує членство України в НАТО і ЄС.Кароль Навроцький — історик, очільник Інституту національної пам'яті. Йде на вибори за підтримки партії "Право та справедливість". Консервативний політик, позиціює себе як захисник традиційних цінностей.Навроцький підтримує мирне врегулювання війни в Україні, але вважає, що питання територіальних поступок має вирішувати європейська спільнота разом з Україною. Також він відомий своєю критикою "бандерівської ідеології" та закликами до України визнати відповідальність за Волинську трагедію.Нагадаємо, що польські політологи передбачають дуже запеклу боротьбу перед наступним виборчим раундом у Польщі. При цьому шанси на перемогу одразу після першого туру називали приблизно рівними.

Перше опитування, яке провели перед другим туром президентських виборів у Польщі, засвідчило незначну перевагу Кароля Навроцького. Його підтримує зараз опозиційна партія "Право і справедливість".Про це повідомили журналісти з TVN24, які послалися на опитування агенції Opinia24.Соціологи поставили польським респондентам два запитання. Перше стосувалося наміру взяти участь у другому турі виборів президента: 80% заявили про намір проголосувати, вдома планують залишитись 12%, решта не визначилися з відповіддю.Друге запитання — за кого би ви проголосували, якби вибори президента відбулися сьогодні. З тих, хто заявив про намір голосувати, 47% висловилися за Кароля Навроцького.Натомість кандидата від партії влади "Громадянська платформа", мера Варшави Рафала Тшасковського підтримали 45% опитаних.Ще 8% польських респондентів, які налаштовані взяти участь у виборах президента Польщі, заявили, що наразі не визначилися з вибором.Як відомо, за підсумками першого туру виборів 18 травня у другий тур вийшли мер Варшави Рафал Тшасковський від партії влади з 31,36% та директор Інституту національної пам’яті Польщі Кароль Навроцький, якого підтримує опозиційна партія "Право і справедливість", з 29,54%.У четвер Навроцький офіційно пристав на вимоги лідера антиукраїнської "Конфедерації" Славоміра Менцена, серед яких обіцянка не пускати Україну в НАТО, в обмін на підтримку у другому турі, який відбудеться 1 червня.Що відомо про головних кандидатів президентських виборів у ПольщіМер Варшави, віце-голова "Громадянської платформи" Рафал Тшасковський 2009-2013 років був депутатом Європарламенту, а також обіймав посади міністра адміністрації та цифризації, секретаря Міністерства закордонних справ і депутата Сейму. Тшасковський вже балотувався в президенти Польщі — 2020 року програв у другому турі Анджею Дуді.Він відомий своїми проєвропейськими поглядами та ліберальною позицією. Тшасковський виступає за зміцнення обороноспроможності Польщі та збереження якомога більшої допомоги Україні. Підтримує членство України в НАТО і ЄС.Кароль Навроцький — історик, очільник Інституту національної пам'яті. Йде на вибори за підтримки партії "Право та справедливість". Консервативний політик, позиціює себе як захисник традиційних цінностей.Навроцький підтримує мирне врегулювання війни в Україні, але вважає, що питання територіальних поступок має вирішувати європейська спільнота разом з Україною. Також він відомий своєю критикою "бандерівської ідеології" та закликами до України визнати відповідальність за Волинську трагедію.Нагадаємо, що польські політологи передбачають дуже запеклу боротьбу перед наступним виборчим раундом у Польщі. При цьому шанси на перемогу одразу після першого туру називали приблизно рівними.

Кандидат у президенти Польщі Кароль Навроцький підписав угоду з лідером антиукраїнської партії "Конфедерація" Славоміром Менценом в обмін на підтримку в другому турі. Серед пунктів угоди — обіцянка не пускати Україну в НАТО.Про це повідомило видання Onet. Журналісти зазначили, що підписання декларації з восьми пунктів відбулося під час прямого ефіру.Річ у тому, що в понеділок Славомір Менцен, який набрав у першому турі 14, 81% голосів, запросив Рафала Тшасковського та Кароля Навроцького до розмови на своєму YouTube-каналі. За його словами, таким чином він хоче допомогти виборцям визначитися перед другим туром президентських виборів. Для цього політикам треба підписати декларацію.Вона складається з восьми пунктів:я не підпишу жодного закону, який підвищує нинішні податки, внески, збори або запроваджує новий фіскальний тягар;я не підпишу жодного закону, що обмежує операції з готівкою, і буду захищати польський злотий;я не підпишу жодного закону, який обмежує свободу вираження поглядів, сумісну з польською Конституцією;я не дозволю відправляти польських солдатів на територію України;я не підпишу закон про ратифікацію вступу України до НАТО;я не підпишу жодного закону, який обмежує доступ поляків до зброї;я не погоджуся на передачу будь-яких повноважень органів влади Республіки Польща органам Європейського Союзу;я не підпишу ратифікацію жодних нових договорів ЄС, які послаблюють роль Польщі, наприклад, послаблюють її право голосу або забирають право вето.Навроцький, коментуючи пункт щодо польських солдатів на території України, заявив: "Я відправлю польських бізнесменів, коли Україна буде відновлюватися".Він також заявив, що не підпише закон про ратифікацію вступу України до НАТО. За його словами, дискусія про це не має сенсу.Раніше прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що своїми заявами про готовність не підтримати вступ України до НАТО Кароль Навроцький підписується під вимогами Кремля.Нагадаємо, за підсумками першого туру виборів 18 травня у другий тур вийшли мер Варшави Рафал Тшасковський від партії влади з 31,36% та директор Інституту національної пам’яті Польщі Кароль Навроцький, якого підтримує опозиційна партія "Право і справедливість", з 29,54%.

Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що у тому випадку, якщо Північноатлантичний альянс не виконає обіцянку щодо членства України, це буде серйозним ударом по його репутації.Таку заяву литовський лідер зробив в інтерв'ю радіо Žinių Radijas, передає LRT."Ми дуже чітко посилили текст про перспективи України в НАТО принаймні на трьох останніх самітах НАТО. Тепер якщо просто взяти і прибрати все це, то це дуже зашкодило б довірі до НАТО. Це було б величезним ударом по репутації НАТО", — наголосив Науседа.Президент Литви вважає, що Україна має бути присутньою на саміті НАТО в Гаазі в червні, щоб мати можливість представити власну позицію. Крім того, на думку Науседи, членство в НАТО — це одна з гарантій безпеки для Києва, після сильної армії. За словами Науседи, "членство в НАТО є, напевно, найдешевшим способом досягти гарантій безпеки для України"."Сильна українська армія навіть виражається в цифрах — це близько 50 мільярдів євро, можливо, трохи більше, на рік. І питання в тому, чи готовий західний світ насправді витрачати таку значну суму грошей на це щороку. Якщо так, то добре, але у нас є підстави вважати, що кожного року ми маємо певний складний політичний процес, який часто не генерує необхідної кількості грошей, і часто ми до останньої хвилини не знаємо, чи зможемо надати достатню підтримку Україні, чи ні", — зауважив Науседа.Крім того, лідер Литви зауважив, що кремлівський диктатор Володимир Путін не хоче прямого діалогу про мир з українським лідером Володимиром Зеленським і зробить все можливе, аби його уникнути."Я переконаний, що він (Путін, — ред.) взагалі не зацікавлений у мирі", — резюмував Науседа.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявив, що Україна не відмовиться від своїх намірів щодо вступу до Північноатлантичного альянсу в обмін на завершення війни з Росією.

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна не відмовиться від своїх намірів щодо вступу до Північноатлантичного альянсу в обмін на завершення війни з Росією.Таку заяву очільник держави зробив під час брифінгу за результатами перемовин із президентом Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом. Зокрема, турецький журналіст поцікавився у гаранта, чи готовий Київ обговорювати можливість нейтралітету для завершення війни. Своєю чергою, Зеленський зазначив, що статус України прописано в Конституції."Що стосується статусу — в України є статус, він у конституції України, там усе написано. Я впевнений, що конституцію Туреччини ви знаєте, якщо буде час — можете трохи почитати й українську", — сказав український лідер.Нагадаємо, раніше президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп висловив сумніви, що Україна коли-небудь стане членом НАТО. На його думку, питання вступу до Північноатлантичного альянсу стало першопричиною війни.