# вступ України в НАТО

Український президент Володимир Зеленський заявив, що запрошення до Північноатлантичного альянсу має бути надане всій території нашої держави. Водночас діяти НАТО зможе спочатку лише на підконтрольних землях.Про це глава держави сказав в інтерв'ю для СBN.Зеленський зазначив, що Україна не хоче втягнути НАТО і військових інших держав у війну, але вона вірить в гарантії безпеки."Ми знаємо, що в час війни нас не візьмуть в НАТО. Але якщо ми хочемо реально закінчити війну, ми повинні Україні дати (запрошення, — ред.) в НАТО. Запрошення дається всій території України, в міжнародно визнаних кордонах. А ось дії Альянсу можуть поширюватись на ту частину території, яку вона контролює, з майбутнім розширенням", — додав Володимир Зеленський.Нагадаємо, що деякі країни-члени Північноатлантичного альянсу вже розпочали розглядати різні сценарії припинення війни в Україні. Зокрема, за інформацією Bloomberg, політики розглядають можливість надання Україні таких гарантій безпеки, які би захистили її, але не провокували російського диктатора Володимира Путіна на подальшу агресію. Одним із можливих варіантів припинення вогню є створення демілітаризованої зони.Ще 5 грудня президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Вони обговорили, зокрема, важливість запрошення України до Північноатлантичного альянсу.

Нова очільниця дипломатії Європейського Союзу Кая Каллас, ще перебуваючи на посаді глави естонського уряду, вступила у гостру суперечку з прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. Він тоді висловився проти членства України в НАТО.Про це йдеться в публікації Politico.Як зазначає видання, протистояння на саміті НАТО в липні свідчить про те, що Каллас, чи є вона дипломатом, чи ні, не буде соромитися у висловлюваннях, коли зіткнеться з прихильниками Росії. Коли військовий альянс зібрався у Вашингтоні, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан вже піддався критиці за поїздку до Москви на початку того місяця. Підливаючи олії у вогонь, він заявив лідерам, що зібралися, серед яких був і Зеленський, що Україна ніколи не повинна бути прийнята в Альянс. За словами одного з присутніх, це був дуже грубий момент.Наступною взяла слово Каллас. "Вона відмовилася від підготовленої мови", — згадує дипломат. "Вона відповіла Орбану прямо, сказавши, як він помилявся, і що історія та факти показують, що мета НАТО — уникати воєн, а не провокувати [конфлікт]".Після висловлювань Каллас її приклад наслідували ще кілька лідерів, які відкинули підготовлені штабом записки й виступили проти Орбана."Вона буде готова, і вона має всі навички та знання, які потрібні для цієї роботи", — сказав міністр оборони Естонії Ханно Певкур, який пропрацював разом з Каллас більшу частину її прем'єрства. Він зазначив, що Каллас — перший високопоставлений представник, який став прем'єр-міністром: "Отже, за умовчанням, ви вже висловили свою думку з питань — ви сиділи за великими столами".За перший тиждень свого перебування на посаді Каллас вже зайняла агресивнішу позицію, ніж її попередниця, натякнувши, що вона може спробувати ввести санкції щодо членів промосковської керівної партії в Грузії, якщо вони почнуть розганяти демонстрантів, які протестують проти того, що, за їхніми словами, було фальсифікацією виборівВона також змінила тон щодо конфлікту в Україні, вирушивши до Києва в рамках своєї першої поїздки як високий представник і написавши в соціальних мережах, що "Європейський Союз хоче, щоб Україна виграла цю війну".Нагадаємо, на початку грудня верховний представник Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас заявила, що не можна виключати ймовірність відправлення іноземних військ в Україну.

Президент Володимир Зеленський заявив, що найближчим часом планує провести телефонні перемовини із чинним президентом Сполучених Штатів Америки Джо Байденом. Головна тема — запрошення України до Північноатлантичного альянсу.У своєму Telegram-каналі він зазначив, що запрошення до НАТО стане для нашої держави потужною гарантією безпеки."Я збираюсь подзвонити найближчим часом Президенту Байдену, якщо в нього буде така можливість поговорити зі мною, і підняти саме питання щодо запрошення в НАТО. Бо він зараз є чинним Президентом США, і від його позиції багато що залежить. І немає сенсу обговорювати з Президентом Трампом те, що сьогодні, поки ще він не в Білому домі, від нього не залежить", — зауважив гарант.Як наголосив очільник держави, хоч наразі Україна й не може стати повноправним членом Альянсу, але запрошення отримати цілком реально."Зараз ми не можемо бути в НАТО, але запрошення в НАТО може бути. І ось такі гарантії безпеки нам уже потрібні. І про це ми говорили. І саме так я формулюю нашу думку. Що стосується запрошення в НАТО, то про це складно сьогодні говорити з Президентом Трампом, бо він іще не в Білому домі, у нього немає всіх цих юридичних прав", — зазначив президент.Він зауважив, що російський диктатор Володимир Путін не хоче закінчення цієї війни. Тому його треба примусити це зробити. Водночас примусити Путіна до миру можна тільки, якщо Україна буде сильною на полі бою."Сильна Україна перед будь-якою дипломатією — це сильна на полі бою. Це сильна армія, це пакети зброї тощо, це далекобійні системи, безумовно, і Atacms, і Taurus, і Storm shadow і "скальпи". Все це нам дуже-дуже сильно потрібне. І так, виключно для ударів по військових цілях, ми це підкреслюємо", — зазначив Зеленський.Він також додав, що Україна може розглянути пропозицію президента Франції Еммануеля Макрона щодо розміщення іноземних військ на території держави."Він пропонував, щоб якась частина військ тієї чи іншої країни була присутня на території України, які б гарантували нам безпеку, поки Україна не в НАТО. Але ми повинні мати до цього чітке розуміння, коли Україна буде в ЄС і коли Україна буде в НАТО. Розуміючи наше майбутнє, це були б дуже дієві гарантії", — резюмував президент.Нагадаємо, що деякі країни-члени Північноатлантичного альянсу вже розпочали розглядати різні сценарії припинення війни в Україні. Зокрема, за інформацією Bloomberg, політики розглядають можливість надання Україні таких гарантій безпеки, які би захистили її, але не провокували російського диктатора Володимира Путіна на подальшу агресію. Одним із можливих варіантів припинення вогню є створення демілітаризованої зони.

Президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Вони обговорили, зокрема, важливість запрошення України до Північноатлантичного альянсу. Про це Володимир Зеленський написав у своєму Telegram-каналі. "Провів розмову з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте та подякував йому за проведення засідання Ради Україна — НАТО в Брюсселі на рівні міністрів закордонних справ", — зазначив український президент. Він наголосив на важливості запрошення України до НАТО та забезпечення своєчасного підсилення українських бойових бригад боєприпасами, озброєнням і військовою технікою, а також на необхідності зміцнення оборони України у зимовий період проти російського повітряного терору. "Ми координуємо наші позиції задля наближення справедливого та стабільного миру, адже підтримка України має вирішальне значення не лише для нашої країни, а й для всіх партнерів у Європі, оскільки безпека одного є основою безпеки всіх", — підсумував Володимир Зеленський. Нагадаємо, що деякі країни-члени Північноатлантичного альянсу вже розпочали розглядати різні сценарії припинення війни в Україні. Зокрема, за інформацією Bloomberg, політики розглядають можливість надання Україні таких гарантій безпеки, які би захистили її, але не провокували російського диктатора Володимира Путіна на подальшу агресію. Одним із можливих варіантів припинення вогню є створення демілітаризованої зони.

Україна отримала оцінки НАТО щодо виконання нашою державою Річної національної програми Україна-НАТО. У цьому напрямку Київ може похизуватись схвальними відгуками. Про це на полях міністерської зустрічі НАТО заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, пише "Європейська правда". Очільник українського МЗС зазначив, що отримання висновку НАТО щодо Річної національної програми стало офіційною причиною зустрічі у форматі Ради Україна-НАТО: "Метою цього засідання було надання оцінки прогресу України в реалізації Річної національної програми". За словами Сибіги, висновок Альянсу був позитивним. "Ми отримали позитивну оцінку реалізації РНП. Наш поступ до незмінної стратегічної мети, вступу України в НАТО — оцінений позитивно. І це дуже важливо", — сказав Сибіга, не вдаючись у подробиці. Варто додати, що 29 листопада президент Володимир Зеленський в інтерв’ю Sky News припустив, що передача території, яка зараз контролюється Україною, "під парасольку НАТО" зупинить "гарячу фазу" війни. Агентство додає, що хоча НАТО оголосило, що Київ приєднається до його лав і що шлях країни до Альянсу є "незворотним", воно не надіслало запрошення та не встановило часові межі членства. Нагадаємо, раніше Зеленський повідомляв, що Україна не розглядає можливості вступу до Північноатлантичного альянсу без тимчасово окупованих Росією територій. Очільник держави наголосив, що Україна ніколи юридично не визнає окуповані території російськими.

Президент Володимир Зеленський розраховує на те, що адміністрація чинного президента Сполучених Штатів Америки Джо Байдена може пришвидшити процес надання Україні запрошення на вступ до Північноатлантичного альянсу. Під час спільної прес-конференції із головою Європейської Ради Антоніу Кошта у Києві український гарант зазначив, що адміністрація Джо Байдена може вплинути на країни-члени НАТО, які поки що скептично ставляться до ідеї запрошення для України. "Але ілюзій немає. Є ті ж скептичні країни, і США на сьогоднішній день входять, на жаль, у цей список. Не знаю, чи рекомендуватиме Байден. Але наскільки мені відомо бачення держсекретаря Блінкена позитивніше. Але є німецька сторона, угорська сторона, і тому тільки консолідований сигнал може бути позитивно сприйнятий всіма лідерами", -- сказав Зеленський. Зеленський зауважив, що наступного тижня буде остання нагода для вирішення цього питання. Зокрема, на думку очільника держави, вікном можливостей для України може стати зустріч на рівні міністрів закордонних справ країн НАТО 3-4 грудня у Брюсселі. "Є два місяці у чинної влади США. Вона має вплив на тих небагатьох європейських скептиків. Я не бачу і більшість країн НАТО не бачать ризиків від рекомендацій щодо позитивного майбутнього членства України в НАТО. Це навіть не запрошення", -- додав Зеленський. Нагадаємо, раніше Зеленський наголошував, що Україна не розглядає можливості вступу до Північноатлантичного альянсу без тимчасово окупованих Росією територій. Очільник держави наголосив, що Україна ніколи юридично не визнає окуповані території російськими.

Україна не розглядає можливості вступу до Північноатлантичного альянсу без тимчасово окупованих Росією територій.  Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час спільної прес-конференції із головою Європейської Ради Антоніу Кошта. "Не може бути запрошена в НАТО частини території України. Це автоматичне визнання, що всі інші території не тільки в небезпеці, а всі інші території, не українські, тому Україна ніколи на це не піде. Якщо це запрошення, то тільки повністю всіх територій. Але ми розуміємо, що п'ята поправка, коли ти член НАТО, не може діяти в час війни на всій території України, тому що країни проти ризиків залучення їх у війну. Україна ніколи нікого не залучала в цю війну. Я маю на увазі щодо армій членів НАТО", -- зазначив Зеленський. Очільник держави наголосив, що Україна ніколи юридично не визнає окуповані території російськими. "Важливо розуміти, що ми ніколи юридично не визнаємо будь-які окупації Російською Федерацією наших земель. Ми не визнаємо ці землі російськими, це суто наші землі, це суто наші люди, тимчасово окуповані частини України. Безумовно, все це повернеться, безумовно, дуже хотілося б, щоб повернулась більшість дипломатичним шляхом, щоб не були такі жертви", -- заявив Зеленський. Як додав гарант, на сьогодні найкраща гарантія безпеки для України -- це НАТО, а економічна гарантія -- Європейський Союз. "Це дві вимоги, які б майбутні дипломатичні шляхи з закінчення війни не були, для нас ЄС і НАТО — це принципові речі. І вони будуть там. Я в цьому впевнений. Хоч би як складно не було, хоч би як складно сьогодні це не виглядало, але перед нами було багато різних складнощів. Ми якось впоралися", -- сказав Зеленський. Зеленський також зауважив, що у ЗМІ обговорюється багато різних форматів членства України в НАТО. Однак Україна жодного з варіантів не отримувала від міжнародних партнерів. "Будь-які формати щодо НАТО, ну відверто зараз в пресі в медіа дуже багато інсинуацій і спекуляцій, з приводу яка може бути ця "парасолька". Так ми жодної із видів цих "парасольок", жодних форматів не отримували від наших партнерів", -- відзначив Зеленський. Нагадаємо, раніше Зеленський зазначав, що російські окупанти щодня атакують населені пункти України. Жодна країна не стикалася з настільки частими обстрілами. Повітряний терор рашистів потрібно зупинити спільними силами цивілізованого світу.

Під час пленарної сесії Парламентської асамблеї Північноатлантичного альянсу країни-члени ухвалили резолюцію, у якій закликали якнайшвидше прийняти Україну до НАТО. Про це повідомляє "Укрінформ". "Асамблея закликає уряди й парламенти держав-членів Альянсу наростити політичні й практичні зусилля, аби допомогти Україні отримати запрошення та якомога швидше стати 33 членом НАТО", -- йдеться у резолюції. До того ж у документі наголошується на необхідності нарощення фінансової, військової та гуманітарної підтримки нашої держави, "забезпечуючи вчасну доставку боєприпасів і сучасних збройних систем".  "Закликаємо посилити санкційну політику проти РФ на КНДР, аби підвищити ціну за їхню співпрацю в агресії проти України, а також надати Україні усі засоби, в тому числі ракети середньої дальності, для самозахисту і стримування подальшої агресії", -- наголосили автори резолюції. Крім того, у документі згадується і про політичний й економічний тиск на Китай для "стримування від підтримки російських воєнних зусиль". Нагадаємо, раніше віце-прем'єр-міністерка України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявляла, що зараз на зовнішньополітичному рівні Україна концентрує найбільше уваги на реалізацію обіцяного майбутнім президентом Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом. А ось із запрошенням до НАТО момент втрачено.

Зараз на зовнішньополітичному рівні Україна концентрує найбільше уваги на реалізацію обіцяного майбутнім президентом Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом. А ось із запрошенням до НАТО момент втрачено. Про це заявила віце-прем'єр-міністерка України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в ефірі національного телемарафону "Єдині новини". "Я думаю, що той момент, який усі мали для запрошення України до НАТО, не використала чинна адміністрація США", — зазначила вона. За її словами, зараз акценти дещо змістилися. Тому Україна зосереджена щодо реалізації обіцяного 47 президентом США Дональдом Трампом. Але при цьому принципова позиція України — завершення війни неможливе без членства країни у Євросоюзі та НАТО. Також Стефанішина заявила, що зустріч Ради Україна — НАТО 26 листопада у зв’язку з ударом балістичною ракетою по Дніпру насамперед є майданчиком для обміну інформації з партнерами. Вона уточнила, що "ми точно знаємо, що очікувати від НАТО, — це традиційне занепокоєння". "Але для нас майданчик Ради Україна — НАТО — це те, що дає змогу оперативно інформувати союзників і отримувати оперативну інформацію та їхні оцінки ситуації, що дає змогу формувати комплексну картину", — додала вона. Віце-прем’єрка зауважила, що на зустрічі союзники обговорюватимуть ракетні обстріли загалом, посилення протиповітряної оборони України, оснащення українських бригад, а також залучення щонайменше 40 мільярдів доларів підтримки Києва на рік, яку гарантував саміт НАТО у Вашингтоні. Нагадаємо, вчора агенція Bloomberg оприлюднила інформацію, що Білий дім і президент США Джо Байден відмовилися публічно закликати до запрошення України в НАТО. Це пов’язано з "незначною ймовірністю успіху в короткостроковій перспективі".

Білий дім і президент Сполучених Штатів Америки Джо Байден відмовилися публічно закликати до запрошення України в НАТО. Це пов’язано з "незначною ймовірністю успіху в короткостроковій перспективі". Таку інформацію оприлюднила агенція Bloomberg. За інформацією журналістів, натомість адміністрація Джо Байдена планує розробку низки двосторонніх безпекових угод, які нададуть Україні такі гарантії, перш ніж відбудеться інавгурація Дональда Трампа, призначена на 20 січня 2025 року. При цьому Білий дім і Пентагон поспішають витратити останні кошти, виділені Конгресом США на оборону України, які складають приблизно дев’ять мільярдів доларів. "Президент Байден узяв на себе зобов'язання зробити так, щоби кожен долар, наявний у нашому розпорядженні, був відправлений відтепер і до 20 січня", — заявив державний секретар США Ентоні Блінкен. Він додав, що Вашингтон гарантує надання Києву "необхідних засобів протиповітряної оборони, артилерії, бронетехніки й інших озброєнь". "Адміністрація Байдена також розглядала публічний заклик до офіційного запрошення приєднатися до НАТО, але відмовилася від цього, враховуючи незначну ймовірність успіху в короткостроковій перспективі", — написали медійники з Bloomberg. Нагадаємо, що, за інформацією CNN із посиланням на заяву нового радника Трампа з національної безпеки Майкла Волтца, команда Дональда Трампа тісно співпрацює з адміністрацією ще чинного президента США Джо Байдена. Зокрема, вони розробляють спільну позицію стосовно війни в Україні, а також з інших важливих питань національної безпеки.

Обраний президент США Дональд Трамп розглядає можливість призначення Річарда Гренелла, колишнього начальника своєї розвідки, на посаду спеціального посланця з російсько-української війни. Він був противником вступу нашої країни до НАТО. Про це повідомляє Reuters з посиланням на чотири джерела, знайомі зі ситуацією. Гренелл, який був послом Трампа в Німеччині та виконував обов'язки директора національної розвідки під час президентського терміну Трампа 2017–2021 років, відіграє ключову роль у зусиллях Трампа щодо припинення війни, якщо його зрештою оберуть на цю посаду. Хоча наразі немає спеціального посланця, який займається виключно врегулюванням російсько-української війни, Трамп розглядає можливість створення такої посади, повідомляють чотири джерела, які побажали залишитись неназваними для обговорення внутрішніх питань. Трамп може, зрештою, вирішити не створювати спеціального посланця з війни в Україні, хоча він серйозно розглядає можливість зробити це, повідомили джерела. Якщо він це зробить, то може зрештою вибрати когось іншого на цю роль, і немає жодних гарантій, що Гренелл погодиться. У ході передвиборчої кампанії Трамп пообіцяв швидко покласти край війні, хоч і не сказав, як саме він це зробить. Деякі позиції Гренелла можуть змусити лідерів України замислитись. Під час круглого столу Bloomberg у липні він виступав за створення "автономних зон" як засобу врегулювання війни, який розпочався після вторгнення Росії на українську суверенну територію. Він також припустив, що не підтримуватиме вступ України до Організації Північноатлантичного договору в найближчому майбутньому, і цю позицію він поділяє з багатьма союзниками Трампа. Прихильники Гренелла зазначають, що він має довгу дипломатичну кар'єру і глибокі пізнання в європейських справах. Крім роботи послом у Німеччині, Гренелл також був спеціальним посланцем президента на мирних переговорах у Сербії та Косово. Каролін Лівітт, представник перехідного періоду Трампа, відмовилася від коментарів, заявивши лише, що кадрові рішення обраного президента "і далі оголошуватимуться їм у міру їх прийняття". Гренелл не одразу відреагував на прохання прокоментувати ситуацію. Гренелл, котрий вів кампанію за Трампа напередодні виборів 5 листопада, був головним претендентом на посаду держсекретаря. Зрештою, його обійшли на користь сенатора США від Республіканської партії Марко Рубіо, що здивувало і засмутило деяких близьких союзників Гренелла. Нагадаємо, раніше видання The New York Times повідомляло, що після перемоги на президентських виборах у Сполучених Штатах Америки Дональда Трампа Україна ставить на перше місце гарантії безпеки, а не власні території. Питання щодо врегулювання російсько-української війни загострилося після того, як стало відомо, що Трамп переміг на президентських виборах у Сполучених Штатах.

Під час свого перебування на посаді колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель намагалася перешкодити Україні швидко вступити до НАТО. Вона побоювалася військової відповіді з боку Росії.  Про це повідомляє Die Zeit. Відповідне роз'яснення 70-річна християнська демократка виклала у своїх мемуарах. У книзі з програмною назвою "Свобода" Меркель описує пам'ятні зустрічі з канцлером СДПН Герхардом Шредером, тодішнім та майбутнім президентом США Дональдом Трампом та президентом Росії Володимиром Путіним. І вона також займає позицію щодо поточного розвитку подій: канцлерка визнає, що хотіла, щоб переміг кандидат у президенти США від Демократичної партії Камала Гарріс, і що вона хотіла цього "від щирого серця", як вона пише. Політика Меркель щодо України й досі критикується в Києві. Тодішній канцлер пише про вирішальний саміт НАТО в Бухаресті у 2008 році, коли йшлося про план надання статусу кандидата на вступ для України та Грузії: "Я розуміла бажання країн Центральної та Східної Європи якнайшвидше стати членами НАТО". Але: "Прийняття нового члена має принести більше безпеки не лише йому, а й НАТО". Вона бачила ризики щодо гарантованої договором присутності Чорноморського флоту Росії на українському Кримському півострові. "Подібне поєднання з російськими військовими структурами ніколи не відбувалося з жодним кандидатом у члени НАТО. Крім того, на той момент лише меншість населення України підтримала членство країни в НАТО", — згадує вона. "Я вважала ілюзією припускати, що статус ПДЧ (статус кандидата на вступ) дав би Україні та Грузії захист від путінської агресії, що цей статус мав би такий стримувальний ефект, що Путін пасивно б очікував розвитку подій. Чи можна було тоді уявити, щоб у разі надзвичайної ситуації країни-члени НАТО відреагували військовим шляхом — зброєю та військами — і втрутилися? Чи можна було уявити, що я, як канцлер, попросив би німецький Бундестаг про такий мандат для нашого Бундесверу й отримав би за нього більшість?". Зрештою було знайдено компроміс, але він мав ціну, як пише Меркель: "Той факт, що Грузія та Україна не отримали зобов'язань за статусом ПДЧ, був відмовою від їхніх надій. Однак для Путіна обіцянка НАТО про майбутнє членство цих країн стала "так", сприйнятою як оголошення війни". Нагадаємо, генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Україна зрештою стане членом Північноатлантичного альянсу. Ймовірно, вона буде наступною на черзі до НАТО, до якого зараз входить 32 держави.

В Україні вважають, що перемога Дональда Трампа на президентських виборах у Сполучених Штатах Америки зменшила шанси на запрошення в НАТО. До того ж існує ризик, що Вашингтон скоротить допомогу Києву. Таку версію оприлюднила агенція Reuters. Журналісти посилаються на українського високо посадовця, який спілкувався з ними на умовах анонімності. Медійники зазначили, що Трамп зараз обирає посадовців на найвищі посади у сфері безпеки й оборони у свою адміністрацію. Те, кого він у підсумку обере, допоможе зрозуміти, як майбутній президент формуватиме свою політику щодо України. Трамп вже виключив кандидатуру колишнього державного секретаря Майка Помпео, якого в Києві вважають проукраїнським. Український посадовець сказав журналістам, що після перемоги Трампа "менш імовірно", що Україна отримає запрошення до НАТО, та визнав, що існує ризик того, що Трамп скоротить допомогу Києву з боку США. "Я сподіваюся, що адміністрація Байдена спробує уникнути цього ризику, прискоривши темпи надання допомоги. Ця зима — критичний момент. Можливо, війна наближається до кінця. Прямо зараз ми визначимо позиції для обидвох сторін на переговорах, вихідні позиції", — зауважив український посадовець. Намагаючись зміцнити свої позиції у вересні, президент Володимир Зеленський виклав Джо Байдену План перемоги, повторивши своє прохання про дозвіл на удари по військових об'єктах у глибині Росії, отримання запрошення до НАТО й отримання потужнішої зброї. Цей план, за словами Зеленського, потрібен для того, щоби змусити Росію добросовісно сісти за стіл переговорів. Однак, як акцентували західні журналісти, ознак прориву в реалізації жодного з п'яти пунктів плану не спостерігається. "Настрої в Україні доволі похмурі. Ви можете бачити розчарування, яке зростає, в останніх заявах з боку Зеленського", — заявив київський високопосадовець із дипломатичних кіл. Він також висловив скептицизм щодо того, що Байден надасть Україні щось суттєве, наприклад, скасує обмеження на далекобійні удари. "Хто такий Байден зараз? Він втратив багато довіри. Сподіваюся, що у нього вистачить хоробрості щось зробити. Але я не покладаю великих надій. Це було би чудово. Ми дуже вдячні йому за допомогу. Він зробив багато, набагато більше, ніж ми очікували", — підсумував посадовець. Нагадаємо, на думку міністра оборони Великої Британії Джона Гілі, яку він висловив в інтерв’ю Sky News, обраний президент США Дональд Трамп залишатиметься прихильним до НАТО під час свого другого терміну.

Адміністрація президента Сполучених Штатів Америки Джо Байдена прагне перемоги України у війні з Росією та хоче допомогти в цьому. Однак запрошення в члени НАТО не є у пріоритеті Вашингтона. Таку заяву зробив координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки США Джон Кірбі. Його слова цитують в ефірі національного телемарафону "Єдині новини". "Ми були дуже чіткі. Президент Байден дав зрозуміти, що членство в НАТО буде в українському майбутньому. В цьому немає жодних сумнівів. Ми працюватимемо з Україною на її шляху, але пріоритет — мати впевненість, що Україна зможе виграти цю війну", — сказав Кірбі в інтерв'ю українським журналістам. За його словами, саме тому адміністрація Байдена хоче збільшити допомогу Україні та переконатися, що в України є все потрібне на полі бою. Крім того, як додав Кірбі, Вашингтон і Київ працюють над довгочасними двосторонніми безпековими угодами, щоби покращити українську оборонно-промислову базу та переконатися, що Україна отримуватиме потрібну зброю, навіть коли війна закінчиться. "Бо незалежно від того, як це станеться, Україна все одно матиме довгий кордон з Росією з потенціалом агресії в останньої. Київ має бути впевненим, що захистить себе та громадян", — пояснив він. Також представник Білого дому зауважив, що США працюють з Україною над проведенням реформ, "які потрібні будь-якому кандидату в НАТО". "Зараз я не можу сказати більше. Ми маємо зосередитися на тому, щоби допомогти Україні перемогти на полі бою", — підсумував Джон Кірбі. Нагадаємо, колишній командувач НАТО Джеймс Ставрідіс передбачив, що російсько-українська війна закінчиться тим, що кремлівський диктатор Володимир Путін захопить 20 відсотків України.

Мінімум два важелі можна використати для того, щоби змінити позицію прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана стосовно питання вступу України в НАТО. Про це заявив народний депутат України, голова постійної української делегації у Парламентській Асамблеї НАТО Єгор Чернєв в ефірі національного телемарафону "Єдині новини". "Я думаю, що насправді у прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана переговорна позиція. Через неї він не проти поторгуватися за щось інше", — зазначив нардеп. Він зауважив, що те, як змінюється позиція Орбана, вже доводилося неодноразово бачити в контексті виділення коштів від Європейського Союзу для України. "І коли йому розблокували певне фінансування, він також погодився на надання коштів. Тобто я думаю, що один із варіантів — це певні домовленості та торги, умовно кажучи", — вважає Чернєв. Інший варіант, на його думку, це працювати з тими, хто є для Орбана авторитетом. "Трамп є авторитетом для Орбана. Через Трампа, через США можна працювати й у цьому напрямку. Це цілком реально, зважаючи, наскільки прив’язаний угорський прем’єр-міністр до думки Трампа", — підсумував народний депутат України. Нагадаємо, сьогодні Віктор Орбан заявив в ефірі громадського радіо, що якщо США припинять підтримку України за нового президентського терміну Дональда Трампа, то Європа не зможе самостійно фінансувати українську оборону.