# Андрій Костін

Колишній генеральний прокурор Андрій Костін може стати послом України в одній із країн Європейського союзу.Про це повідомляє "Суспільне" із посиланням на власні джерела в команді президента."Що ж до посади генерального прокурора, то рішення щодо наступника Костіна ще не ухвалене, але готується", — уточнив співрозмовник.Так, очікується, що Костін, ймовірно, стане послом нашої держави у Нідерландах.Зауважимо, Костін написав заяву про звільнення ще 22 жовтня. Це сталося після скандалів з фальшивими інвалідностями. Генпрокурор зазначив, що президент України Володимир Зеленський 22 жовтня провів засідання РНБО щодо очевидно аморальної ситуації з фальшивими інвалідностями посадових осіб державних органів. За словами Костіна, на всіх рівнях в державі тривають перевірки та розслідуються кримінальні провадження щодо "ганебних фактів зловживань". Частину із них виявлено і в системі органів прокуратури. Нагадаємо, 31 жовтня президент Володимир Зеленський офіційно звільнив з посади генерального прокурора Андрія Костіна.

У четвер, 31 жовтня, президент Володимир Зеленський офіційно звільнив з посади генерального прокурора Андрія Костіна. Про це свідчать дані на сайті Офісу президента. "Звільнити Костіна Андрія Євгеновича з посади Генерального прокурора", -- йдеться в указі президента. Фото: указ Володимира Зеленського. Джерло: скриншот з сайту Офісу президента Зауважимо, генеральний прокурор України Андрій Костін написав заяву про звільнення ще 22 жовтня. Це сталося після скандалів з фальшивими інвалідностями. Генпрокурор зазначив, що президент України Володимир Зеленський 22 жовтня провів засідання РНБО щодо очевидно аморальної ситуації з фальшивими інвалідностями посадових осіб державних органів. За словами Костіна, на всіх рівнях в державі тривають перевірки та розслідуються кримінальні провадження щодо "ганебних фактів зловживань". Частину із них виявлено і в системі органів прокуратури. 28 жовтня президент Володимир Зеленський зареєстрував у парламенті проект постанови про надання згоди на звільнення Андрія Костіна з посади генерального прокурора. Скандал із фіктивними "інвалідностями" Журналіст, головний редактор сайту "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов 16 жовтня заявив, що майже всі прокурори Хмельницької області мають інвалідність другої групи, яку їм "поставила" скандальна глава обласної МСЕК (медико-санітарної комісії) Тетяна Крупа, яка перебуває під слідством.  До того ж журналіст опублікував список прокурорів, які за його даними, оформили інвалідність. Згідно з інформацією Бутусова, з усього керівництва Хмельницької обласної прокуратури та її структурних підрозділів інвалідність не оформив лише один прокурор. Згодом генпрокурор Андрій Костін на цьому тлі доручив провести службову перевірку. Генеральна прокуратура 20 жовтня отримала вже перші результати розслідування щодо набуття інвалідності прокурорами. Так, Міністерство охорони здоров’я під час перевірки Хмельницької МСЕК скасувало 74 рішення про присвоєння інвалідності військовозобов’язаним. Нагадаємо, 29 жовтня Верховна Рада проголосувала за звільнення з посади генерального прокурора Андрія Костіна. Відповідне рішення підтримали 255 парламентарів.

У вівторок, 29 жовтня, Верховна Рада України проголосувала за звільнення з посади генерального прокурора Андрія Костіна. Про це повідомив народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк. За його словами, відповідне рішення підтримали 255 парламентарів. Зауважимо, генеральний прокурор України Андрій Костін написав заяву про звільнення ще 22 жовтня. Це сталося після скандалів з фальшивими інвалідностями. Генпрокурор зазначив, що президент України Володимир Зеленський 22 жовтня провів засідання РНБО щодо очевидно аморальної ситуації з фальшивими інвалідностями посадових осіб державних органів. За словами Костіна, на всіх рівнях в державі тривають перевірки та розслідуються кримінальні провадження щодо "ганебних фактів зловживань". Частину із них виявлено і в системі органів прокуратури. 28 жовтня президент Володимир Зеленський зареєстрував у парламенті проект постанови про надання згоди на звільнення Андрія Костіна з посади генерального прокурора. Скандал із фіктивними "інвалідностями" Журналіст, головний редактор сайту "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов 16 жовтня заявив, що майже всі прокурори Хмельницької області мають інвалідність другої групи, яку їм "поставила" скандальна глава обласної МСЕК (медико-санітарної комісії) Тетяна Крупа, яка перебуває під слідством.  До того ж журналіст опублікував список прокурорів, які за його даними, оформили інвалідність. Згідно з інформацією Бутусова, з усього керівництва Хмельницької обласної прокуратури та її структурних підрозділів інвалідність не оформив лише один прокурор. Згодом генпрокурор Андрій Костін на цьому тлі доручив провести службову перевірку. Генеральна прокуратура 20 жовтня отримала вже перші результати розслідування щодо набуття інвалідності прокурорами. Так, Міністерство охорони здоров’я під час перевірки Хмельницької МСЕК скасувало 74 рішення про присвоєння інвалідності військовозобов’язаним. Нагадаємо, Міністерство охорони здоров'я передало функції центральної медико-соціальної експертної комісії Українському державному науково-дослідному інституту медико-соціальних проблем інвалідності. Алгоритм оскарження рішень МСЕК наразі не змінився. Водночас 29 жовтня Верховна Рада в цілому ухвалила законопроект №11225 щодо удосконалення процедур проведення медико-соціальної експертної комісії. Ініціативу вцілому підтримали 284 депутати. Згідно з документом, процедуру проведення МСЕК в Україні буде модернізовано.

У понеділок, 28 жовтня, президент Володимир Зеленський зареєстрував у парламенті проект постанови про надання згоди на звільнення Андрія Костіна з посади генерального прокурора. Про це йдеться на сайті Верховної Ради. Згідно з інформацією у картці документа, подання Зеленського зареєстровано 28 жовтня. Скріншот з сайту Верховної Ради Ще 22 жовтня генеральний прокурор України Андрій Костін написав заяву про звільнення. Це сталося після скандалів з фальшивими інвалідностями. Генпрокурор зазначив, що президент України Володимир Зеленський 22 жовтня провів засідання РНБО щодо очевидно аморальної ситуації з фальшивими інвалідностями посадових осіб державних органів. За словами Костіна, на всіх рівнях в державі тривають перевірки та розслідуються кримінальні провадження щодо "ганебних фактів зловживань". Частину із них виявлено і в системі органів прокуратури. Скандал із фіктивними "інвалідностями" Журналіст, головний редактор сайту "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов 16 жовтня заявив, що майже всі прокурори Хмельницької області мають інвалідність другої групи, яку їм "поставила" скандальна глава обласної МСЕК (медико-санітарної комісії) Тетяна Крупа, яка перебуває під слідством.  До того ж журналіст опублікував список прокурорів, які за його даними, оформили інвалідність. Згідно з інформацією Бутусова, з усього керівництва Хмельницької обласної прокуратури та її структурних підрозділів інвалідність не оформив лише один прокурор. Згодом генпрокурор Андрій Костін на цьому тлі доручив провести службову перевірку. Генеральна прокуратура 20 жовтня отримала вже перші результати розслідування щодо набуття інвалідності прокурорами. Так, Міністерство охорони здоров’я під час перевірки Хмельницької МСЕК скасувало 74 рішення про присвоєння інвалідності військовозобов’язаним. Нагадаємо, Міністерство охорони здоров'я передало функції центральної медико-соціальної експертної комісії Українському державному науково-дослідному інституту медико-соціальних проблем інвалідності. Алгоритм оскарження рішень МСЕК наразі не змінився.

В Україні шість керівників обласних і спеціалізованих прокуратур написали заяви про звільнення. Таким чином тривають заходи із запобігання зловживанням. Про це повідомила прес-служба Офісу генерального прокурора України. "П’ять керівників обласних прокуратур і керівник однієї зі спеціалізованих прокуратур у сфері оборони написали заяви про звільнення з посад. Це керівники Запорізької, Рівненської, Тернопільської, Харківської, Черкаської обласних прокуратур і спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону. Всі вони отримували підвищені пенсії у зв’язку з вислугою років, призначені за рішенням суду", — зазначив генеральний прокурор України Андрій Костін. За його словами, триває службове розслідування щодо правомірності набуття прокурорами статусу особи з інвалідністю та нарахування прокурорам пенсійних виплат. Костін додав, що також сьогодні в Офісі генерального прокурора відбулося перше засідання незалежної комісії з добору кандидатів для включення до кадрового резерву на заміщення керівних посад в обласних і окружних прокуратурах. "Я ініціював створення цієї комісії, щоби підвищити прозорість процесу призначення на такі посади. Це один із перших елементів комплексної HR-реформи органів прокуратури, започаткованої у липні цього року. Комісія буде оцінювати професійні якості та репутацію кандидатів", — запевнив генеральний прокурор. Окрім того, Рада прокурорів підтримала внесення змін до закону України "Про прокуратуру", які покликані унеможливити для прокурорів отримання пенсій одночасно із заробітною платою. "Згідно з цими пропозиціями, виплата пенсії за вислугу років прокурорам буде здійснюватися лише після їх звільнення з роботи. Тобто за принципом: або зарплата, або пенсія. Відповідні напрацювання будуть передані суб’єкту законодавчої ініціативи", — підсумував Андрій Костін. Нагадаємо, що у вівторок, 22 жовтня, з’явилася інформація, що генеральний прокурор України Андрій Костін написав заяву про звільнення. Це сталося після скандалів з фальшивими інвалідностями.

Генеральна прокуратура отримала вже перші результати службового розслідування щодо набуття інвалідності прокурорами. Лише в Хмельницькій області майже чверть працівників прокуратури мають статус особи з інвалідністю. Про це заявив генеральний прокурор України Андрій Костін. Він зазначив, що масштабне службове розслідування розпочали одразу, як тільки ця інформація з'явилася у медіа. Воно стосується не лише хмельницьких прокурорів, а всіх органів прокуратури — всіх рівнів, включно з Офісом генерального прокурора, — і є надзвичайно важливим для всієї системи. Встановлено, що 61 прокурор органів прокуратури Хмельниччини має інвалідність. Це стосується Хмельницької обласної прокуратури й окружних прокуратур Хмельницької області. 80% з них — 50 осіб — отримали інвалідність до початку повномасштабного вторгнення. "Дуже важливо встановити, за яких обставин вони отримали інвалідність, тому що частка таких працівників у Хмельницькій області є дуже високою. Ми будемо інформувати суспільство про всі етапи та результати цієї перевірки. Я вважаю, що всі прокурори, щодо яких є сумніви, мають добровільно пройти повторне обстеження. Поки це не зроблено в рамках кримінальних проваджень", — зауважив Костін. Він додав, що також ініціював створення робочої групи, до складу якої увійдуть міжнародні експерти. Вони допоможуть комплексно оцінити ситуацію та розробити рішення для того, щоб унеможливити подібні зловживання в майбутньому. "Підтримую ініціативу Міністерства охорони здоров'я щодо комплексної реформи системи медико-соціальної експертизи. Ми готові долучитися до цієї ініціативи. Можливо, буде необхідно залучити весь уряд, а також парламент. Дуже важливо забезпечити справедливість, зокрема у встановленні виплат, які люди отримують у зв'язку з інвалідністю — незалежно від того, де працює ця людина, і чи працює взагалі. Це питання необхідно вивчити ретельно та комплексно, і має бути справедливе рішення для всіх", — підсумував Андрій Костін. Скандал із прокурорами у Хмельницькій області Журналіст, головний редактор сайту "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов 16 жовтня заявив, що майже всі прокурори Хмельницької області мають інвалідність другої групи, яку їм "поставила" скандальна глава обласної МСЕК (медико-санітарної комісії) Тетяна Крупа, яка перебуває під слідством.  До того ж журналіст опублікував список прокурорів, які за його даними, оформили інвалідність. Згідно з інформацією Бутусова, з усього керівництва Хмельницької обласної прокуратури та її структурних підрозділів інвалідність не оформив лише один прокурор. Згодом генпрокурор Андрій Костін на цьому тлі доручив провести службову перевірку. Після цього Олексій Олійник розповів, що інвалідність оформив до повномасштабної війни на підставі травми, яку отримав на роботі у 2005 році під час вивчення матеріалів кримінальної справи. Він також стверджував, що "хвороба не перешкоджає йому у виконанні службових обов’язків". Що відомо про справу Тетяни Крупи Ще 3 та 4 жовтня правоохоронці у межах розпочатого кримінального провадження щодо незаконного оформлення інвалідності чоловікам, які намагаються уникнути військової служби, провели низку обшуків у службових кабінетах та за місцем проживання посадовиці та її близьких родичів. У керівниці МСЕК в робочому кабінеті було виявлено 100 тисяч доларів США, а також низку підроблених медичних документів, списки "ухилянтів" із прізвищами та фіктивними діагнозами. Крім того, вдома у посадовиці та її родичів працівники ДБР знайшли майже 5 мільйонів 244 тисяч доларів США, 300 тисяч євро, понад 5 мільйонів гривень, брендові прикраси та коштовності. Правоохоронці знаходили гроші у квартирі практично в кожному куточку: у шафах, шухлядах, нішах. Також вилучено документи, які підтверджують незаконну діяльність посадовці та відмивання нею грошей через різні бізнес-проекти. Під час слідчих дій посадовиця намагалась позбутися частини грошей, викинувши дві сумки з пів мільйоном доларів через вікно.  Також правоохоронці виявили, що родині топчиновниці належать чималі статки. Серед іншого, вони володіють 30 об’єктами нерухомості в Хмельницькому, Львові та Києві, дев'ятьма елітними автівками, корпоративними правами на 48 мільйонів гривень, готельно-ресторанним комплексом на майже 3000 квадратних метрів в одному із парків Хмельницького. За кордоном у їхній власності нерухоме майно в Австрії, Іспанії та Туреччині. На валютних закордонних рахунках родина також "накопичила" майже 2,3 мільйона доларів США. Всі ці статки вона не внесла до своєї щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави. Керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи було повідомлено про підозру у незаконному збагаченні (ст. 368-5 КК України). Санкція статті передбачає позбавлення волі до 10 років з конфіскацією усього майна. Нагадаємо, сьогодні український президент Володимир Зеленський повідомив, що найближчим часом на засіданні Ради національної безпеки й оборони України детально розглянуть питання щодо прокурорів, яких нещодавно запідозрили в оформленні фальшивої "інвалідності".

Кремлівський диктатор Володимир Путін може відвідати саміт G20 у Бразилії наступного місяця. Таку інформацію отримала Україна, тож Київ закликав бразильську владу заарештувати його за ордером Міжнародного кримінального суду. Про це заявив генеральний прокурор України Андрій Костін в інтервʼю агенції Reuters. Він закликав Бразилію виконати ордер Міжнародного кримінального суду на арешт російського лідера, наголосивши на важливості об'єднання світової спільноти для притягнення Путіна до відповідальності. "З урахуванням інформації про можливий візит Путіна на саміт G20 до Бразилії хочу ще раз наголосити, що бразильська влада, як учасники Римського статуту, зобов'язана його заарештувати", — зазначив Костін. Він висловив сподівання, що арешт Путіна підтвердить статус Бразилії як демократичної держави, яка дотримується верховенства закону. Генпрокурор додав, що невиконання цього зобов'язання створить небезпечний прецедент, дозволяючи обвинуваченим у злочинах лідерам країн безперешкодно пересуватися світом. Журналісти Reuters з’ясували, що Бразилія надіслала Путіну стандартне запрошення на зустрічі G20 у Ріо-де-Жанейро 18-19 листопада, але не отримала жодних вказівок на те, що він планує взяти участь. Прокуратура Міжнародного кримінального суду відмовилася коментувати ситуацію, але його речник Фаді Ель Абдалла нагадав, що держави-учасниці зобов'язані виконувати рішення суду, включаючи ордери на арешт. Прес-секретар російського диктатора Дмитро Пєсков 14 жовтня заявив, що Путін ще не ухвалив рішення про поїздку на саміт G20. "Коли рішення ухвалимо остаточно, ми вас проінформуємо", — сказав він журналістам. Нагадаємо, що Путін побоявся летіти до Мексики на інавгурацію президентки Клаудії Шейнбаум, яка відбулася 1 жовтня. Ця країна підписала Римський статут, а Україна просила заарештувати очільника Росії, якщо він приїде туди.

У вівторок, 8 жовтня, колишній заступник генерального прокурора України Дмитро Вербицький написав заяву на звільнення з органів прокуратури. Андрій Костін її підписав. Про це генеральний прокурор Андрій Костін розповів в інтерв’ю "Суспільному". Він уточнив, що це стало наслідком службового розслідування стосовно колишнього заступника генпрокурора Дмитра Вербицького, яке завершили в Офісі генерального прокурора. Його результати скерували до НАБУ. "Щодо службового розслідування, яке розпочали раніше, — воно завершене. І всі матеріали, як висновки, так і всі матеріали службового розслідування, спрямовані до НАБУ, відповідно до запиту детектива, який розслідує ймовірне незаконне збагачення Вербицького", — сказав Костін. Раніше "Схеми" встановили, що дівчина заступника генерального прокурора Дмитра Вербицького Христина Ільницька 2024 року стала власницею елітного майна на суму щонайменше 52 мільйони гривень, не маючи для цього достатніх власних офіційних доходів. Окрім того, журналісти-розслідувачі з’ясували, що заступник генерального прокурора України Дмитро Вербицький живе в будинку в елітному котеджному містечку "Коник" в Києві, який його племінник купив за довіреністю від одеського бізнесмена за понад два мільйони гривень — що в шість разів менше за його ринкову вартість. Нагадаємо, що 1 липня Дмитра Вербицького, який працював заступником генерального прокурора України, звільнили з цієї посади.

Викрадені з українських музеїв культурні цінності розпочали з’являтися на міжнародному чорному ринку. Росія фактично розкрадає їх, а згодом нелегально продає. Про це заявив Генеральний прокурор України Андрій Костін в інтерв'ю "Голосу Америки". За його словами, за підтримки генерального прокурора США, проведено зустріч у Вашингтоні зі спеціальною командою ФБР, яка спеціалізується на розслідуванні злочинів, спрямованих проти культурної спадщини. Костін зазначив, що Росія вдається до крадіжки культурних цінностей, і ці артефакти тепер реалізуються на чорному ринку. "Крім систематичного знищення культурної спадщини, Росія вдається до ще одного злочину — крадіжки культурних цінностей. Ці артефакти, викрадені з наших музеїв та археологічних пам'яток, тепер з’являються на міжнародному чорному ринку. Ми вже маємо достатньо доказів для відкриття нових кримінальних проваджень щодо цих злочинів", — наголосив генпрокурор України. Він також відзначив, що завдяки тісній співпраці з ФБР і Міністерством юстиції США вдалося зібрати всі необхідні дані. "На основі отриманої інформації ми створили спеціальний підрозділ у моєму офісі. Цей підрозділ займається не лише розслідуванням випадків руйнування культурної спадщини внаслідок обстрілів, але й випадками, коли нашу культурну спадщину намагаються незаконно продати за кордоном", — підсумував Костін. Нагадаємо, в липні перша леді України Олена Зеленська повідомляла, що в Україну з Нідерландів після 10 років судів повернули "скіфське золото". З 5 липня у Києві можна було побачити 565 кримських експонатів.

Офіс генерального прокурора продовжує розслідування 28 розстрілів українських полонених з боку російських військових. Під час цих подій загалом загинули 62 українські військовослужбовці. Про це повідомив генеральний прокурор Андрій Костін у коментарі CNN. Головне управління розвідки Міністерства оборони України надало журналістам список із 15 випадків розстрілів з листопада 2023 року, більшість із яких підтверджено відео- й аудіоперехопленнями безпілотників. Ще одне відео розстрілу на Торецькому напрямку поширили соціальні мережі на початку вересня. Донецька обласна прокуратура розпочала розслідування випадку, коли троє військових однієї з бригад ЗСУ вийшли з підвалу будинку з піднятими руками, коли до них майже впритул підібрався ворог. Окупанти поклали їх обличчям на землю, після чого майже одразу розстріляли у спину. Правоохоронці наголосили, що умисне вбивство військовополонених є грубим порушенням Женевських конвенцій і кваліфікується як важкий міжнародний злочин. Журналісти CNN також отримали відео страти російськими військами трьох українців, зняте під час боїв наприкінці серпня біля Покровська. Український службовець, який надав відео з безпілотника, сказав, що їхньому підрозділу відомо про численні подібні випадки на передовій, які не оприлюднювали та не розслідували. Генеральний прокурор Костін зазначив, що такі злочини скоювали в різних областях України різні підрозділи, що дає "можливість стверджувати, що таку політику Кремля варто зараховувати до злочинів проти людяності". Нагадаємо, на початку вересня стало відомо, що російські окупанти розстріляли трьох полонених українських військових на Торецькому напрямку в Донецькій області. Такі дії загарбників є грубим порушенням Женевської конвенції про поводження з військовополоненими.

Генеральний прокурор України Андрій Костін заявив, що відмовою від арешту російського диктатора Володимира Путіна Монголія свідомо поставила під удар свою міжнародну суб'єктність. Таку заяву Костіна оприлюднила прес-служба Офісу генпрокурора. Зокрема, на думку Костіна, Путін принизив Монголію, "цинічно використавши її як розмінну монету у своїй геополітичній грі". "Хотів би нагадати представникам влади цієї країни, що здатність дотримуватися своїх зобовʼязань за міжнародним правом — це один з основних критеріїв належності держави до цивілізованого світу. Світу, який цінує людське життя та свободу. Надання гарантій безпеки злочинцеві підриває саму суть глобальної правової системи і серйозно порушує цінності демократичних країн. Відмовою від арешту Путіна Монголія свідомо поставила під удар свою міжнародну суб'єктність", -- зауважив він. Генпрокурор додав, що "Україна добре знає, якою дорогою ціною дається незалежність", і міжнародне право існує для того, аби народи не платили кровʼю за свою свободу, як зараз це роблять українці. "Ми продовжимо активну співпрацю з міжнародними партнерами, щоб забезпечити покарання для воєнних злочинців і відновити справедливість для всіх, хто постраждав від російської агресії", -- резюмував він. Нагадаємо, 2 вересня російський диктатор Володимир Путін прибув до Монголії з візитом. Там його мали б заарештувати за ордером Міжнародного кримінального суду, але не зробили цього. Натомість 3 вересня очільник Кремля зустрівся із президентом Монголії Ухнаагійном Хурелсухом. Як відомо, Монголія ратифікувала Римський статут ще понад 20 років тому. Тому країна має підкорятися рішенням Міжнародного кримінального суду, який 2023 року видав ордер на арешт Путіна. Підставою стало те, що його підозрюють у причетності до депортації українських дітей на територію Росії. Крім Путіна, ордер на арешт також видали стосовно дитячого омбудсмена Росії Марії Львової-Бєлової. Варто зауважити, що Європейський Союз нагадав Монголії про обов’язок заарештувати Володимира Путіна відповідно до ордера Міжнародного кримінального суду. З цього приводу ЄС передав свою офіційну позицію, яка стосується візиту воєнного злочинця в цю країну.

На Одещині зафіксовано найбільшу кількість скерованих до суду кримінальних справ щодо учасників угрупувань, які організовували незаконний перетин державного кордону.  Про це повідомив генеральний прокурор Андрій Костін, пише Liga.net. Так, за його словами, втеча за кордон народного депутата Артема Дмитрука, який 24 серпня пішки перетнув кордон з Молдовою, показала серйозну проблему. Йдеться про нестачу ресурсів у Державній прикордонній службі для повного контролю кордону. Він зауважив, що наразі багато прикордонників беруть участь у бойових діях у складі Сил оборони. "Вони потребують допомоги, як у технічному оснащенні, так і в забезпеченні фізичної безпеки кордону між контрольно-пропускними пунктами. Для цього необхідні додаткові кошти та час. Вважаю, що ці ресурси мають бути виділені, особливо для найбільш ризикованих ділянок", -- додав Костін. Він наголосив, що одним з таких регіонів є Одещина, де лише за першу половину цього року до суду скерували шість обвинувальних актів проти угруповань, які організовували незаконний перетин кордону, що є найбільшим показником по країні. Варто зауважити, що за відповідний період в Україні було скеровано 43 обвинувальні акти щодо таких угрупувань. Нагадаємо, раніше речник ДПСУ Андрій Демченко повідомляв, що для того, щоби з'ясувати всі обставини втечі народного депутата Артема Дмитрука за кордон, відомство проводить перевірку на пунктах пропуску, через які втікач міг залишити Україну.  Водночас Костін зазначав, що зараз слідство встановлює людей, які допомогли Дмитруку покинути Україну. За словами генпрокурора, нардеп "подорожує" країнами, однак його місце перебування відоме прокуратурі. Якщо він не з'явиться на допит в Україні, його оголосять у розшук і запросять екстрадицію.

Деякі країни, які не хотіли видавати Україні правопорушників від початку повномасштабного вторгнення, навесні 2024 року почали це робити.  Про це повідомив генпрокурор Андрій Костін у коментарі hromadse. За його словами, чотирьох правопорушників нашій державі видала Німеччина. Також українських зловмисників відправили на Батьківщину Італія та Норвегія. Такі ж кроки очікуються й ще від двох країн. Як наголосив Костін, аби досягти таких результатів у цьому питанні, Україні довелося перебудувати деякі установи виконання покарань. Це необхідно для того, щоб забезпечити гарантії безпеки тим, кого будуть видавати. Водночас генпрокурор пояснив, що раніше країни не видавали правопорушників нашій державі з декількох причини, зокрема через: недовіру до справедливого суду; умови тримання (у деяких країнах вважали, що вони дорівнюють тортурам); стан війни, який є небезпечним для тих, кого екстрадують. "По більшості зараз країн, з якими ми провели цю роботу, всі ці запобіжники вже зникли. Тобто більшість судів вже не сприймає цю позицію адвокатів", -- наголосив генпрокурор. Нагадаємо, раніше французький суд остаточно відмовив Україні в екстрадиції олігарха Костянтина Жеваго. Там дійшли висновку, що наша держава не зможе забезпечити основні процесуальні гарантії та прав захисту.

У системі прокуратури заплановано провести низку зміни, для покращення роботи. Зокрема, буде запроваджено кадровий резерв та проведено реформу системи внутрішнього контролю. Про це заявив генеральний прокурор Андрій Костін 27 серпня 2024 року на прес-конференції в межах форуму "Україна 2024. Незалежність". За його словами, в першу чергу планується створення постійної кадрової комісії, яка формуватиме кадровий резерв на посади керівників обласних та окружних прокуратур. "Це пілотний проект. Його ідея в тому, щоб конкурс проводився не на конкретну посаду, яка звільняється, а на групу посад. Щоб ми мали вибір з низки претендентів, перевірених з погляду компетентності та доброчесності", -- зауважив Костін. По-друге, як зауважив посадовець, вже працює робоча група щодо реформи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. "Готується законопроект на виконання рекомендацій GRECO", -- зазначив Костін. По-третє, Офіс генпрокурора має намір провести реформу системи внутрішнього контролю. Як наголосив Костін, це необхідно для того, аби "Генеральна інспекція не лише викривала правопорушення, а й допомагала запобігти корупційним та іншим зловживанням". Нагадаємо, 24 серпня президент Володимир Зеленський підписав закон про ратифікацію Римського статуту. Відтепер Україна повністю долучиться до Міжнародного кримінального суду (МКС), який розслідує воєнні злочини, геноцид і злочини проти людяності. Крім того, Україна набуде повноправного членства в Міжнародному кримінальному суді та братиме участь у роботі Асамблеї держав.

Зараз слідство встановлює людей, які допомогли нардепу Артему Дмитруку покинути Україну. Він "подорожує" країнами, однак його місце перебування відоме прокуратурі. Якщо він не з'явиться на допит в Україні, його оголосять у розшук і запросять екстрадицію. Про це генеральний прокурор України Андрій Костін під час виступу на форумі "Україна 2024. Незалежність". Він зазначив, що стосовно нардепа Дмитрука підготували підозри у двох кримінальних провадженнях. Щойно їх перевірили, генпрокурор одразу їх підписав. На запитання, чому Дмитруку оголосили підозру після того, як він опинився за кордоном, Андрій Костін прямо не відповів. Своєю чергою, виступаючи на цьому ж заході, голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що народний депутат Артем Дмитрук, якого підозрюють у нападі на правоохоронця та військового та який незаконно виїхав з України, від парламенту не направлявся у відрядження, тож якщо будуть підстави, то парламент позбавить нардепа мандата. "Наскільки я проінформований — відомості про перетин Дмитруком кордону України внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань, триває розслідування", — сказав він. Спікер зазначив, що за результатами розслідування парламент ухвалюватиме рішення щодо позбавлення Дмитрука мандата. "Я хочу наголосити, що весь цей час питання дострокового позбавлення народних депутатів їхнього мандату ми здійснювали на підставі семи пунктів, які передбачені у 81 статті Конституції. І так продовжуватимемо робити. Якщо будуть підстави, за українським парламентом ніколи не було затягувань у цьому питанні. Але важливо діяти в межах і в спосіб, передбачений Конституцією", — пояснив Стефанчук. Він наголосив, що всі попередні позбавлення мандатів відбувалися в повній відповідності до Конституції, і "ми спокійні, навіть після того, як Медведчук подав позов проти Верховної Ради". Справа Дмитрука: що відомо Раніше ЗМІ з посиланням на джерела в правоохоронних органах повідомляли, що нардеп незаконно покинув Україну на День Незалежності — у суботу, 24 серпня. Сам Дмитрук у Telegram почав заявляти, що ніби його планують затримати й невдовзі за місцем його проживання у Києві та Одесі відбуватимуться обшуки. Крім того, він заявляв про буцімто фейки, що його родина і він в Молдові й українські спецслужби вимагають, аби молдовські — затримали його. 25 серпня генеральний прокурор повідомив Дмитруку про підозру через напади на правоохоронця та військового, замах на викрадення вогнепальної зброї, спричинення потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень та хуліганство. До того ж, відповідно до вимог КПК України, його викликали до слідчого Державного бюро розслідувань для проведення слідчих та процесуальних дій на 10:00 29 серпня та 30 серпня поточного року. Дмитрук майже одразу відреагував на повідомлення йому про підозру. Він заявив, що не погоджується з таким рішенням Офісу генерального прокурора, й назвав справу "сфальсифікованою і видуманою". Дмитрук відомий низкою скандалів. Зокрема, він був одним з трьох "антивакцинаторів", яких називав голова фракції "слуг" Давид Арахамія. Дмитрука виключили з фракції "Слуга народу" в листопаді 2021 року. У лютому 2024 року Дмитрук вніс заставу за монаха Києво-Печерської Лаври ієродиякона УПЦ МП Павла Музичука, затриманого Службою безпеки України за підозрою у виправдовуванні та визнанні правомірною збройної агресії РФ проти України. Також журналісти Bihus.Info знайшли докази співпраці позафракційного народного депутата Артема Дмитрука з підозрюваним у п'яти злочинах проти України Сергієм Чертиліним. Нагадаємо, речник ДПСУ Андрій Демченко заявив, що для того, аби з'ясувати всі обставини втечі народного депутата Артема Дмитрука за кордон, Державна прикордонна служба України проводить перевірку на пунктах пропуску, через які втікач міг залишити Україну.