# НАЗК

Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) вдруге виплатило винагороду викривачу корупції. Цього разу 13,3 мільйона гривень отримала людина, яка завадила спробі відкупити колишнього міністра екології Миколи Злочевського від кримінальної відповідальності. Про це повідомила прес-служба НАЗК. Зазначається, що кошти на винагороду перераховано з рахунку відомства 18 жовтня. Справа, в рамках якої здійснено виплату, стосувалася спроби підкупу антикорупційних органів. Зокрема, керівникам Національно антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури пропонували хабар у розмірі 6 мільйонів доларів (близько 2,5 мільярда гривень). За таку суму від НАБУ та САП намагалися домогтися закриття кримінального провадження, підозрюваним у якому був колишній міністр екології. Ймовірно, йдеться про справу міністра екології часів Віктора Януковича Миколу Злочевського, адже сума хабаря й обставини справи збігаються. У жовтні 2023 року Вищий антикорупційний суд затвердив останню у справі угоду про визнання винності, укладену між прокурором САП та колишнім першим заступником начальника податкової служби у Києві. Водночас суд схвалив виплату винагороди викривачеві. ВАКС ухвалив, що викривач "активно сприяв розкриттю корупційного злочину", повідомив про нього не в межах угоди та не є його співучасником. Таким чином суд зобов'язав органи Державного казначейства виплатити винагороду в сумі майже 13,3 мільйона гривень. "У цій резонансній справі інститут викриття в синергії з ефективною роботою антикорупційних органів продемонстрував свою дієвість на рівні топ-корупції. Зараз маємо рішення ВАКС із винесеними вироками за всіма суб'єктами провадження, а викривач у справі отримав гарантовану законом винагороду. Показово також те, що суд застосував у справі спецконфіскацію. Неправомірна вигода у 6 мільйонів була однією з рекордних. Усю суму за рішенням ВАКС іще 2022 року передали на потреби ЗСУ", — зазначив голова НАЗК Віктор Павлущик. Раніше повідомлялося, що Злочевський за 6 мільйонів доларів намагався закрити кримінальні справи, в яких причетна його компанія Burisma та Реал Банк. Фінансова установа отримала у НБУ стабілізаційний кредит у заставу нафтобази. Кредит не повернули (його розмір — 800 мільйонів гривень). Однак коли спробували стягнути заставне майно, виявилося, що його придбали за ціною, нижчою за три мільйони гривень. Закрити цю справу Злочевському не вдалося. Він планував корумпувати НАБУ та САП і заплатити тому, хто ухвалить рішення про закриття розслідування, мільйонів доларів. Ще один мільйон доларів мали витратити на послуги посередників. Нагадаємо, що першу в історії України винагороду викривачу корупції виплатили на початку жовтня. Тоді 1,68 мільйона гривень отримав чинний військовослужбовець, колишній директор департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України Андрій Бойко, який викрив колишнього очільника управління Міноборони. Можливість винагороди викривачам корупції запровадили ще 2019 року. В НАЗК зазначили, що суди за цей час ухвалили два позитивні рішення про виплати, але через відсутність врегульованих процедур виплати реальне виконання судових рішень тривалий час було неможливим. Тепер виплати стали можливими завдяки зміні порядку використання коштів, передбачених у держбюджеті на реалізацію антикорупційних стратегій.

В Україні викривачеві корупції виплатили 1,68 мільйона гривень. Це перший випадок в історії країни. Про це повідомила прес-служба Національного агентства з питань запобігання корупції. "НАЗК здійснило першу виплату викривачу корупції. Виплата здійснена відповідно до рішення Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 9 листопада 2023 року у справі № 991/2197/22", -- йдеться у повідомленні. Винагороду отримав чинний військовослужбовець. Він протягом 2020-2021 років обіймав посаду директора департаменту внутрішнього аудиту Міноборони. У 2021 році чоловік звернувся із заявою до Національного антикорупційного бюро, в якій повідомив, що йому запропонували отримання неправомірної вигоди у 24 мільйони гривень за дії в інтересах певного ТОВ. "Йшлося про залучення фахівців для проведення позапланового внутрішнього аудиту виконання державного контракту. Аудиторська група мала скласти позитивний звіт за результатами аудиту щодо повноти, якості та відповідності виконаних робіт умовам контракту", -- зазначили в НАЗК. Це дозволило б компанії отримати повну оплату у понад 400 мільйонів гривень за облаштування спецоб’єкта та претендувати на майбутні договори з Міноборони. За вказаним фактом НАБУ зареєструвало кримінальне провадження. ВАКС ухвалив вирок у справі 24 березня 2023 року, призначивши фігуранту -- колишньому заступнику начальника одного з управлінь Міноборони -- покарання у вигляді позбавлення волі на 4,5 роки. Проте суд відмовив у виплаті винагороди викривачу, мотивувавши рішення тим, що він офіційно повідомив про виявлений злочин у межах реалізації своїх службових повноважень і тому не має права на винагороду. Викривач оскаржив зазначене рішення і наприкінці 2023 року Апеляційна палата ВАКС задовольнила його апеляційну скаргу та присудила виплату. Варто додати, що, відповідно до закону України, викривач може отримати 10% від грошового розміру предмета корупційного злочину або розміру завданих державі збитків від злочину після ухвалення обвинувального вироку суду. Однак розмір винагороди не може перевищувати трьох тисяч мінімальних заробітних плат, встановлених на час вчинення злочину.  Україна не є першою країною щодо започаткування виплати винагороди викривачам. Практика виплати винагороди існує в США, Литві, Чорногорії, Південній Кореї, однак різняться законодавчі вимоги щодо реалізації такого права та умови виплати винагороди.  Нагадаємо, у Києві радника керівника одного зі столичних медичних університетів затримали під час отримання хабаря. Посадовець за 1800 доларів фіктивно зараховував на навчання іноземців.

Співробітники Державного бюро розслідувань виявили у начальника Державної екологічної інспекції Карпатського округу необґрунтовані активи на понад 19 мільйонів гривень та ініціювали моніторинг способу життя чиновника Національним агентством з питань запобігання корупції. Як повідомляє прес-служба правоохоронного органу, перевірки НАЗК підтвердили наявність у чиновника необґрунтованих фінансових активів. Наразі співробітники Бюро проводять досудове розслідування у межах кримінального провадження за фактом незаконного збагачення чиновника (ч. 1 ст. 368-5 КК України). "Працівники ДБР провели обшуки за місцем реєстрації та проживання посадовця та членів його сім’ї, а також обшуки у приміщеннях і автомобілях, які можуть бути незаконно набутими активами", -- йдеться у повідомленні. Зазначається, що також були вилучені документи та зафіксовані відомості, які могли бути використані у ході проведення моніторингу способу життя посадовця. Так, співробітники НАЗК підтвердили, що впродовж 2020–2023 років він та члени його сім’ї й пов’язані з ними фізичні особи за його дорученням набули необґрунтованих активів на загальну суму 19 мільйонів 313 тисяч гривень. Водночас серед цих незаконних активів є: два авто преміум-класу. Одне -- 2023 року випуску, вартістю 9,4 мільйона гривень, інше -- 2021 року випуску, вартістю 2,6 мільйона гривень; чотири квартири в Івано-Франківську сукупною вартістю понад чотири мільйони гривень; нежитлове приміщення в Івано-Франківську вартістю три мільйони гривень. Нагадаємо, раніше у ДБР повідомляли, що завдяки розслідуванням Бюро протягом січня-липня 2024 року в управління до Національного агентства з виявлення активів передано активи на понад 7 мільярдів 772 мільйонів гривень. Дохід, отриманий від управління цими активами, вже перевищує 1 мільярд 12 мільйонів гривень.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) під час проведення повних перевірок декларацій виявило факти неправдивого декларування відомостей щодо криптовалюти. Про це повідомила прес-служба НАЗК. Зокрема, заступник начальника Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Миколаївській області у декларації за 2021 рік задекларував криптовалюту Bitсoin вартістю 100 мільйонів гривень, наявність якої під час повної перевірки він не підтвердив. У декларації за 2022 рік встановлено відображення неправдивих відомостей щодо наявності криптовалюти на понад 48 мільйонів гривень. У декларації за 2022 рік працівника Донецької обласної прокуратури виявлено декларування неправдивих відомостей на понад 23 мільйони гривень. Лише щодо криптовалюти службовець вказав неправдиві відомості на 22,5 мільйона гривень. За результатами повної перевірки депутата Вінницької міської ради встановлено відображення неправдивих відомостей на загальну суму 12 мільйонів гривень. "За висновками НАЗК компетентні органи розпочали кримінальні провадження за ознаками правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 366-2 Кримінального кодексу України", — підсумували в НАЗК. Джерело: НАЗК Нагадаємо, що в травні з конфіденційних даних спостерігачів за санкціями ООН стало відомо, що Північна Корея відмила 147,5 мільйона доларів через платформу віртуальної валюти Tornado Cash у березні після крадіжки їх у 2023 році з криптовалютної біржі.

Під час моніторингу способу життя колишнього заступника Генерального прокурора України Дмитра Вербицького Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило ознаки корупційного кримінального правопорушення. Йдеться про його незаконне збагачення на майже 29 мільйонів гривень. Про це йдеться на сайті агентства. Зокрема, НАЗК встановило, що за дорученням службовця пов’язані з ним особи набули таких необґрунтованих активів: автомобіль LEXUS ES 300H вартістю понад 960 тисяч гривень;  автомобіль LEXUS NX 300H вартістю понад 480 тисяч гривень; автомобіль PORSCHE MACAN T вартістю 3,5 мільйона гривень; будинок та земельна ділянка в Києві вартістю 16,3 мільйона гривень; будинок та земельна ділянка в Одесі вартістю 10 мільйонів гривень; квартира та земельна ділянка в Анталії (Туреччина) вартістю 3,9 мільйона гривень; Крім того, як зазначає НАЗК, не встановлено законних джерел походження готівкових коштів службовця на понад 2 мільйони гривень, а також криптовалюти Tether (USDT). "Матеріали стосовно колишнього заступника Генерального прокурора направлено до Національного антикорупційного бюро України для приєднання їх до матеріалів кримінального провадження та проведення досудового розслідування", — додали у НАЗК. Справа Дмитра Вербицького Розслідувачі проекту "Схеми" виявили, що заступник генерального прокурора України Дмитро Вербицький живе в будинку в елітному котеджному містечку "Коник" у Києві. Його племінник придбав це житло за довіреністю від одеського бізнесмена за понад два мільйони гривень — що до ринкових цін є заниженою у шість разів вартістю. Згодом з'ясувалося, що дівчина Вербицького Христина Ільницька цього року отримала у власність майно, вартість якого сягає щонайменше 52 мільйони гривень. Зокрема, Ільницька придбала будинок в елітному котеджному містечку "Коник" в Києві площею 240 квадратних метрів ринковою вартістю 1,2 мільйона доларів (48 мільйонів гривень). До того ж вона придбала автомобіль Porsche Macan T 2023 року випуску вартістю 100 тисяч доларів (близько 4 мільйонів гривень) та стала власницею салону краси у столиці. Нагадаємо, нещодавно генеральний прокурор Андрій Костін призначив службове розслідування щодо майнового стану його заступника Дмитра Вербицького. Службове розслідування було призначене після того, як у ЗМІ оприлюднили факти щодо чималих статків його заступника. Він наголосив, що дуже серйозно ставиться до журналістських розслідувань. Варто зазначити, що 1 липня Дмитра Вербицького, який обіймав посаду заступника генерального прокурора, звільнили з посади.

Національне агентство з питань запобігання корупції проводить моніторинг способу життя очільника Національної поліції Івана Вигівського.  Про це повідомляє "Слово і діло", посилаючись на відповідь Національного антикорупційного бюро. Зазначається, що на момент надходження запиту детективи Національного бюро не здійснюють досудове розслідування за фактами, викладеними у журналістському розслідуванні "Бігус.інфо". "Разом з цим інформуємо, що Національним бюро проведено інформаційно-аналітичну роботу, за результатами якої до НАЗК надіслано лист щодо проведення моніторингу способу життя особи, згаданої у журналістському розслідуванні", -- йдеться у повідомленні. Фото: "Слово і діло" Зокрема, за результатами відповідного моніторингу детективами НАБУ буде прийнятно рішення стосовно наявності підстав для внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування. Про що йшлося у розслідуванні "Бігус.Інфо" За даними "Бігус.інфо", на сестру голови Нацполіції Вигівського оформлена частка в компанії ТОВ "Югнефтепродукт". Відомо, що підприємство займається гуртовою торгівлею пальним. Водночас упродовж 2022-2023 років ця компанія торгувала щонайменше з двома фігурантами кримінальних проваджень, слідство у яких вела поліція під керівництвом Вигівського. Фото: "Бігус.Інфо" "Після призначення в столицю Вигівський оселився в приватному будинку під Києвом вартістю 6,5 мільйонів гривень. Він оформлений на давню подругу родини з Миколаєва, втім остання, за даними журналістів, не мала співмірних з такою покупкою доходів, більше того -- не змогла відповісти на питання журналістів ні де знаходиться "її" будинок, ні скільки в ньому квадратів тощо", -- зазначили журналісти. Фото: "Бігус.Інфо" Також, за даними видання, Вигівський тривалий час користувався автівками, які були оформлені на його тещу. Спершу він користувався автівкою Hyundai Santa Fe, потім Volkswagen Touareg. Далі теща Touareg продала і всю виручену суму у розмірі 900 тисяч гривень подарувала доньці. Зазначеної суми якраз вистачило на покупку Audi SQ5. Теща посадовця після цього придбала нову Audi SQ8. Такі авто коштують від 100 тисяч доларів. Водночас теща посадовця не має бізнесу та навіть не отримує зарплатні.  "У відповіді на запит Вигівський зазначив, що йому невідомо, за які гроші сестра купувала будинок, в якому він жив. Не знає поліцейський і звідки в тещі машини, на яких він їздив. Щодо криміналу по контрагентах ТОВ "Югнефтепродукт”, то йому про це нібито нічого невідомо, адже слідчі Нацполу -- самостійні й в їхню роботу він не втручається", -- додають "Бігус.Інфо". Що відомо про Івана Вигівського Іван Вигівський очолює Національну поліцію України з січня 2023 року. Перед цим посадовець протягом кількох років очолював Київське управління поліції у 2021 та 2023 роках, а перед цим Полтавське управління у 2020-2021-х. З 2016 по 2020 рік він очолював слідство у Миколаївському управлінні, а також понад 10 років працював у структурах МВС на Миколаївщині. У всіх своїх деклараціях Вигівський багато років зазначає, що постійно користується чужим майном, офіційно --орендованим чи позиченим. Нагадаємо, 21 червня працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру генералу Служби безпеки України Андрію Наумову. Йому інкримінують організацію підробки офіційних документів для уникнення кримінальної відповідальності в Республіці Сербія.

У звітах політичної партії "Голос" виявлено низку суттєвих порушень. Ідеться про майно, доходи та зобов'язання фінансового характеру. Неправдива інформація стосується понад 4,725 мільйона гривень. Про це повідомила прес-служба Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Там зазначили, що аналіз звіту за третій квартал свідчить, що політична партія "Голос" оформила договори про надання послуг із ТОВ "Мейнтіс" на 1 мільйон гривень. Серед послуг — усні консультації з питань практичних аспектів застосування Виборчого кодексу України для представників партії, перевірка правильності заповнень документів для спостерігачів на чергових місцевих виборах 25 жовтня 2020 року тощо. "Але зазначене товариство не надавало партії цих послуг. Це підтверджують, зокрема, матеріали, отримані від органів державної влади (Державного бюро розслідувань, Державної податкової служби України), інформаційних баз даних, а відтак інформація є неправдивою", — йдеться у повідомленні. Також НАЗК виявило, що договори, укладені партією із двома фізичними особами — підприємцями на 274 тисяч гривень містять неправдиві дані, зокрема, інформацію про номери законопроектів, яких на момент укладання договорів ще не зареєстрували у Верховній Раді. "Ці порушення є підставою для зупинення державного фінансування статутної діяльності політичної партії до усунення причин виявленого порушення (наказ №166/24 від 25 червня 2024 року)", — повідомили в НАЗК. Також у звіті за четвертий квартал вказано, що "Голос" знову оформив договори з "Мейнтіс" на суму 1 мільйон гривень, а Київська міська територіальна організація оформила договір на понад 2,4 мільйона гривень на послуги, яких товариство не надало. Тож агентство повідомило, що передало відповідні матеріали у ДБР. Окрім того, у звіті встановили й інші порушення та недоліки, не пов'язані з неправдивістю відомостей. Як відомо, право на фінансування з державного бюджету мають усі партії, які набрали щонайменше 5% голосів виборців і пройшли до Верховної Ради, до цього переліку входить, зокрема, і "Голос". Нагадаємо, раніше в НАЗК повідомляли, що ще 26 квітня завершилася кампанія звітування за 2020-2023 роки для непарламентських і парламентських політичних партій. Майже 200 партій не здали звіт або виконали його не в повному обсязі.

У понеділок, 3 червня, звільнили заступника голови Національного агентства із запобігань корупції (НАЗК) Артема Ситника. Цю посаду він обіймав два роки. Про це повідомила прес-служба у НАЗК. "Сьогодні, 3 червня 2024 року, заступник голови Національного агентства з питань запобігання корупції Артем Ситник залишив свою посаду", — йдеться у повідомленні. Відомо, що 12 травня 2022 року він був призначений на цю посаду. Причину звільнення у НАЗК не назвали. Заступник голови НАЗК відповідав за такі напрямки: координація взаємодії з правоохоронними органами та органами прокуратури, у тому числі забезпечення розгляду обґрунтованих висновків про злочини, виявлення активів осіб, причетних до військової агресії проти України; фінансовий контроль, проведення спеціальних перевірок, моніторинг способу життя, перевірка дотримання вимог законодавства, в тому числі у сфері запобігання корупції; запобігання та врегулювання конфлікту інтересів; моніторинг і контроль виконання актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. "Національне агентство дякує Артему Сергійовичу за його внесок в розвиток Національного агентства та всієї антикорупційної інфраструктури України", — додали в прес-службі. Що відомо про Артема Ситника У 2015 році Артем Ситник за результатами першого в Україні незалежного конкурсу на посаду керівника органу влади був призначений на посаду директора Національного антикорупційного бюро України. Він обіймав цю посаду до 2022 року та з командою фактично створив цей орган. За період його керівництва НАБУ стало стандартом доброчесності в системі органів влади України, загрозою кожного корупціонера. Так, НАБУ притягнуло до відповідальності понад 1000 корупціонерів. Поміж них — шість міністрів та їхніх заступників, 13 керівників центральних органів виконавчої влади, 22 народних депутати, 70 суддів та 94 керівники державних підприємств. Вже у травні 2022 року голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков призначив колишнього очільника НАБУ Артема Ситника своїм заступником. Нагадаємо, 9 травня Верховна Рада звільнила Миколу Сольського з посади міністра аграрної політики та продовольства України.  Він є головним фігурантом у гучній справі про махінації із землею.

У Полтавській області зафіксували найвищий в Україні показник осіб, яких визнали непридатними до служби після проходження комісій. Тож суд у Полтаві наклав арешт на документи районних військово-лікарських комісій (ВЛК) регіону. Про це повідомила прес-служба Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). За його висновками, у Полтавській області виявлено найбільший показник (20%) тих, хто проходив ВЛК, а надалі їх визнавали непридатним до служби в лавах української армії. За версією слідства, працівники ВЛК Полтавщини, ймовірно, отримували неправомірну вигоду від військовозобов'язаних, визнаючи їх непридатними "на папері". Зокрема, згідно з даними, Полтавська область входить у п’ятірку областей, де зафіксовано найбільшу кількість осіб, визнаних обмежено придатними, – 31% від загальної кількості тих, хто проходив комісію 2022 року та 30% за дев’ять місяців 2023 року. В ухвалі районного суду Полтави зазначено, що документи можуть бути доказом вчинення злочину, тому їх заарештували. "З метою проведення повного, всебічного й об’єктивного досудового розслідування кримінального провадження зважаючи на те, що вилучене майно може бути доказом вчинення злочину та містить відомості, що можуть бути використані як доказ фактів і обставин, що є предметом досудового розслідування та є необхідними для проведення експертних досліджень, виникла необхідність у накладенні на нього арешту", — пояснили в ухвалі Жовтневого районного суду Полтави. Інфографіка: uawarinfographics Нагадаємо, раніше директорка департаменту охорони здоров'я Міністерства оборони Оксана Сухорукова розповідала, що в Україні статусу "обмежено придатний" уже немає. Проте придатних для військової служби громадян ділять на категорії за ступенем функціональності. Їх є чотири.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) перевірило декларації 541 посадовця керівного складу територіальних центрів комплектування. У восьми з них виявили ознаки порушень. Матеріали щодо них передали у правоохоронні органи. Про це повідомила голова Комітету з питань антикорупційної політики Верховної Ради України Анастасія Радіна у дописі на своїй Facebook-сторінці. "Перевірка статків працівників ТЦК триває. Разом із колегами в антикорупційному комітеті заслухали НАЗК щодо результатів роботи по цьому напрямку. Наразі перевірили третину посадовців керівного складу ТЦК (541 із приблизно 1 700 осіб). НАЗК передало до правоохоронних органів матеріали щодо восьми працівників ТЦК. У них сукупно виявлено ознаки незаконного збагачення на 265 мільйонів гривень, необґрунтованих активів на шість мільйонів гривень, та неправдивих даних у декларації на сім мільйонів гривень", — зазначила вона. За її словами, триває моніторинг способу життя ще 28 і повна перевірка декларацій ще п’яти посадовців керівного складу ТЦК. Вона наголосила, що "щонайменше дві декларації працівників ТЦК отримали вищий показник ризикованості, ніж десятки тисяч декларацій інших посадовців з різних органів". Вона додала, що найбільша за обсягом активів справа на основі матеріалів НАЗК стосується сумнозвісного начальника Одеського ОТЦК Євгена Борисова, якому минулого року повідомили про підозру в незаконному збагаченні на суму понад 188 мільйонів гривень. Ще один фігурант — заступник начальника одного з ТЦК, який зібрав на особисту банківську картку близько 400 000 гривень від різних військовослужбовців і ймовірно витратив їх на власні потреби. Зараз із цим розбирається слідство. "Решта висновків НАЗК стосується ознак корупційних правопорушень у представників ТЦК Одеси, Самбора, Полтави, Дніпра та Запоріжжя. Слідство відповідно до підслідності здійснюють спеціалізовані прокуратури у сфері оборони, ДБР, Нацполіція. Справи щодо конфіскації ймовірно необґрунтованих активів веде САП. Встановлювати істину у кожній справі буде суд", — пояснила Радіна. Вона зазначила, що весь цей моніторинг провели "лише 11 працівників НАЗК". Нагадаємо, 7 травня член Комітету Верховної ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський заявляв, що працівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки будуть карати за порушення прав людини під час здійснення ними мобілізаційних заходів.

Ще 26 квітня завершилась кампанія звітування за 2020-2023 роки для непарламентських та парламентських політичних партій. Майже 200 партій не здали звіт або виконали його не в повному обсязі. Про це повідомляє Національне агентство з питань запобігання корупції. В агентстві зазначили, що загалом політпартії та їх місцеві організації подали до НАЗК понад 22 тисячі звітів. Проте майже 200 партій не прозвітували або зробили це частково. "Відповідно до вимог Закону України "Про політичні партії в Україні», Національне агентство оприлюднює на офіційному вебсайті список політичних партій, які не подали свої звіти у визначений строк, та забезпечує притягнення винних осіб до відповідальності, передбаченої законом", — йдеться у повідомленні НАЗК. В агентстві попередили, що за неподання звітів передбачена відповідальність відповідно до ст. 212-21 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).  "Зокрема, це накладення штрафу від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 5 100 до 6 800 гривень", — додали в Національному агентстві з питань запобігання корупції. Нагадаємо, у січні Національне агентство з питань запобігання корупції здійснило щоквартальний переказ коштів чотирьом політичним партіям, представленим у парламенті. Гроші спрямують на фінансування статутної діяльності.

У мера Очакова Миколаївської області Сергія Бичкова виявили ознаки незаконного збагачення. Зокрема, він не задекларував статки на мільйони доларів та квартиру в Іспанії. Про це повідомила прес-служба Національного агентства з питань запобігання корупції. Так, НАЗК здійснило повні перевірки декларацій за 2021 та 2022 роки, поданих очаківським міським головою. За результатами перевірок виявлено ознаки незаконного збагачення на суму понад 12 мільйонів гривень та ознаки декларування недостовірних відомостей на суму понад три мільйони гривень. Мер Очакова під час війни у 2022 році разом із дружиною набули у власність квартиру в Іспанії площею 122,31 квадратних метрів вартістю понад п'ять мільйонів гривень. Також він отримав нібито від матері подарунки у вигляді готівки на понад 12 мільйонів гривень. Як встановило НАЗК, подаровані кошти значно перевищують законні доходи матері, які з 1998 року становили всього 580 тисяч гривень. Доходи міського голови Очакова Бичкова та його дружини із підтверджених джерел також не давали змоги придбати квартиру в Іспанії за власні кошти. Посадовець у декларації також зазначив про зростання у звітному періоді грошових активів на два мільйони гривень, законність джерел походження яких не підтвердив під час перевірки. До того ж дружина посадовця отримала на свій банківський рахунок понад 300 тисяч гривень від фізичної особи-підприємця, який неодноразово виконував роботи та надавав послуги для Очаківської міської ради. За словами мера, ці кошти були отримані нібито на придбання автомобіля для Очаківської міської ради. Ці твердження спростовані під час перевірки. Ці кошти дружина витратила на власні потреби, зокрема на придбання одягу. За результатами встановлених фактів НАЗК склало обґрунтовані висновки та направило їх до Національної поліції України. Нагадаємо, президент "Енергоатома" Петро Котін в декларації за 2023 рік не вказав елітний маєток на Київщині, де він проживає разом із родиною. Водночас власницею будинку є його теща.

Українські чиновники завершили подання електронних декларацій за 2023 рік. Про свої доходи відзвітували 664 тисячі посадовців, що є меншим показником, ніж у 2022 році. Про це повідомляє "Слово і діло". Найвищу зарплату у 2023 році отримав міністр закордонних справ Дмитро Кулеба — 1 мільйон 368,7 тисячі гривень. Цифри є трохи більшими, ніж у 2022-му (тоді було 1,2 мільйона). Другу сходинку "зарплатного рейтингу" посідає міністр юстиції Денис Малюська, який отримав за рік 1 мільйон 235,2 тисячі гривень. Далі у списку зарплат фігурують прізвища очільника МВС Ігоря Клименка (був призначений 3 лютого), вже колишня міністерка у справах ветеранів Юлія Лапутіна, міністр енергетики Герман Галущенко, міністр захисту довкілля Руслан Стрілець, міністерка соціальної політики Оксана Жолнович, міністр фінансів Сергій Марченко та голова МОЗ Віктор Ляшко. Ці посадовці заробили минулого року близько 1,1 мільйона гривень. Виконувач обов'язків міністра молоді та спорту Матвій Бідний, в.о. міністра культури Ростислав Карандєєв та міністр Кабміну Олег Немчінов задекларували трохи більше за мільйон гривень зарплати. Оксен Лісовий, який у березні обійняв посаду міністра освіти та науки, отримав 982 тисячі гривень зарплати. Приблизно на однаковому рівні задекларовано доходи віце-прем'єрки із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної (978,7 тисячі гривень), першої віце-прем'єрки Юлії Свириденко (976 тисяч гривень), прем'єр-міністра Дениса Шмигаля (974,8 тисячі гривень), віце-прем'єрки Ірини Верещук (974,7 тисячі гривень), віце-прем'єра із відновлення Олександра Кубракова (974,5 тисячі гривень), міністра аграрної політики Миколи Сольського (971,5 тисячі гривень), віце-прем'єра з інновації, розвитку освіти, науки та технологій Михайла Федорова (969,3 тисячі гривень) Міністр із питань розвитку стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін заробив 890,1 тисячі гривень зарплати. Його було призначено у березні. Найменшу зарплату у 2023 році задекларував Рустем Умєров — 442,3 тисячі гривень, але його було призначено очільником Міноборони лише 3 вересня. Інфографіка: "Слово і діло" Нагадаємо, у "Дії" запустили нову послугу для чиновників, які щорічно подають електронні декларації до Національного агентства з питань запобігання корупції. Зокрема, тепер стане легше вносити дані до декларацій стосовно членів сімʼї.

В Україні 31 березня завершився період подачі е-декларацій за звітний період 2023 року. Публічні посадовці за минулий рік подали 664 тисячі таких документів. Як повідомляє прес-служба Національного агентства з питань запобігання корупції, при допущенні помилки при заповненні декларацій, публічні службовці мають можливість впродовж 30 днів з дня подання декларації подати виправлену декларацію. Зробити це можна лише один раз. "Ми не зможемо розбудувати доброчесну публічну службу, якій би довіряли і до якої з повагою би ставилися громадяни без такого дієвого інструменту як декларування. Зрештою доброчесне декларування статків посадовців -- це репутація і авторитет усієї держави, яку ми мусимо захищати сьогодні від зовнішніх загроз та потенційних викликів у майбутньому. Тому я вдячний тим посадовцям, які це розуміють і відповідально ставляться до своїх обов’язків. НАЗК зі свого боку й надалі працюватиме над удосконаленням процесу е-декларування, щоб зробити його ще більш зручним для декларантів та таким, що дасть можливість громадянам ефективно контролювати доброчесність публічних осіб", -- зазначив голова НАЗК Віктор Павлущик.  Додається, що станом на 1 квітня 2024 року в НАЗК розпочали 312 повних перевірок. Завершили перевірку 13 декларацій. В результаті перевірок в них виявлено неправдиві відомості на понад дев'ять мільйонів гривень. Як зазначають у відомстві, автоматизовану перевірку пройшли близько 160 тисяч декларацій, поданих за звітний період 2021 року та понад 137 тисяч декларацій за 2022 рік. Це майже третина декларацій, що проходили автоматизовану перевірку.  Нагадаємо, торік НАЗК повідомляло, що буде перевіряти декларації держслужбовців за допомогою штучного інтелекту. Відтепер відбір декларацій буде здійснюватися за результатами оцінки ризиків декларації, тобто залежно від показника рейтингу ризику.

Національне агентство з питань запобігання корупції більше не вестиме свій реєстр "міжнародних спонсорів війни". Він викликав обурення деяких партнерів України. Про це йдеться на сайті НАЗК. Відомство передає Міжвідомчій робочій групі з питань реалізації державної санкційної політики інформацію, яка міститься у розділі "Міжнародні спонсори війни" порталу "Війна і санкції". Також Агентство підготує для передачі документальні матеріали, які стали підставою для внесення вказаних відомостей.  Крім того, створено переадресацію користувачів зі сторінки "Міжнародні спонсори війни" на "Державний реєстр санкцій" для перевіреного та єдиного інформування про офіційний перелік субʼєктів, щодо яких застосовано санкції в Україні. "НАЗК проінформувало Кабінет Міністрів України про те, що, крім розділу "Міжнародні спонсори війни", складовими частинами порталу "Війна і санкції" є такі розділи: "Компоненти у зброї", "Інструменти війни", "Кандидати на санкції", "Війна і мистецтво", "Війна і спорт", "Іноземці в російських компаніях", а також списки фізичних та юридичних осіб, щодо яких застосовано санкції, зокрема, країнами-партнерами", — йдеться у повідомленні Агентства. У НАЗК зазначили, що ведення зазначених реєстрів також потребує унормування та визначення державних органів, відповідальних за їх функціонування. Тому до розв'язання цього питання доступ до цих розділів буде тимчасово закритий.  "Національне агентство вживатиме заходів з передачі інформації, яка міститься в інших складових частинах порталу "Війна і санкції" для забезпечення ефективної санкційної політики", — повідомили у відомстві. В Агентстві додали, що такі рішення ухвалені НАЗК з урахуванням витягу з протоколу засідання Кабінету міністрів України 15 березня 2024 року №30. Раніше повідомлялось, що Україна відмовилася вилучити Raiffeisen Bank зі списку спонсорів війни, закликаючи найбільший західний банк в Росії розірвати свої зв'язки з Москвою. Нагадаємо, на початку січня Національне агентство з питань запобігання корупції внесло виробника і постачальника морепродуктів Viciunai Group, більш відомого під брендом Vici, до переліку міжнародних спонсорів війни. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, представники Viciunai Group обіцяли, що компанія вийде з російського ринку. Натомість Vici не зупинила свої потужності у Російській Федерації та залишається одним із найулюбленіших брендів російських споживачів.