# ув'язнені

Курземський районний суд у Латвії засудив головного редактора кремлівського пропагандистського порталу "Sputnik Латвія", громадянина Латвії Валентина Роженцова на два роки позбавлення волі за порушення санкцій Європейського Союзу. Про це повідомило латвійське видання Delfi. Журналісти зауважили, що вирок суду першої інстанції ще можна оскаржити у Ризькому окружному суді. Прокурор задоволений вироком, оскільки він збігається з тим покаранням, про яке вона просила під час судових дебатів. За інформацією медійників, Роженцов написав заяву про те, що в судовому процесі брати участь не буде, тому під час оголошення вироку суд змінив повідомлення про зміну місця проживання на взяття під варту як запобіжний захід. Якщо поліції не вдасться доставити обвинуваченого у в'язницю, його оголосять у розшук. Прокуратурі невідоме місцеперебування Роженцова. Для того, щоб обійти та порушити санкції ЄС і отримати винагороду за виконання своїх робочих обов'язків, пов'язаних із забезпеченням роботи інформаційних ресурсів, що належать російському державному пропагандистському агентству "Россия Сегодня", Роженцов уклав з медіахолдингом декілька договорів про надання послуг. Журналісти з’ясували, що договори передбачали, що Роженцов за дорученням замовника готує матеріали на економічні, культурні та соціальні теми, пов'язані з латвійськими іммігрантами та їхніми нащадками у Росії. Також зазначено, що Роженцов надаватиме послуги, пов'язані з інтерактивною та редакторською діяльністю, підбором і розміщенням текстових і мультимедійних матеріалів на сайтах замовника. "З 20 жовтня 2016 року по 23 грудня 2019 року Роженцов продовжував виконувати функції головного редактора проекту "Sputnik Латвія", інформаційного ресурсу, що належить "Россия Сегодня", та надавав послуги з підготовки публікацій, відбору матеріалів та розміщення їх на сайтах Sputnik", — йдеться в повідомленні. Таким чином у цей період Роженцов надавав "Россия Сегодня" послуги з виробництва інформаційного контенту та забезпечував медіахолдинг, генеральним директором якого є Дмитро Кисельов (перебуває під санкціями), можливість реалізації цілей агентства зі зміцнення національних інтересів Росії в інформаційному просторі. "Роженцов, продовжуючи виконувати свої обов'язки, готуючи та публікуючи матеріали для ресурсів, що належать "Россия Сегодня", побічно надав економічний ресурс Кисельову та порушив санкції ЄС із корисливих спонукань", — зробили висновок у латвійській прокуратурі. Нагадаємо, що 13 вересня Міністерство фінансів США оголосило про так звані блокувальні санкції проти російської медіа-групи "Россия сегодня". А також під обмеження потрапив її генеральний директор Дмитро Кисельов.

Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) викрили начальника колонії з Черкащини. Він допоміг кримінальним авторитетам провести на території установи так звану "сходку". Про це повідомила прес-служба ДБР. Там зазначили, що посадовець пропустив до виправної установи кримінальних авторитетів на прохання раніше судимого мешканця Умані, який мав статус "смотрящого" за цією колонією з волі. "У лютому 2024 року між двома авторитетами, які відбували покарання у виправній колонії, виник конфлікт через гроші та розподіл сфер впливу. Для його розв’язання "смотрящий" вирішив провести злочинне зібрання на території установи. Він запросив на "сходку" п’ятьох осіб через свою довірену особу, яка має у кримінальному середовищі статус "блатного", — пояснили в ДБР. Правоохоронці додали, що начальник установи сприяв проведенню кримінального зібрання у приміщенні виправної колонії. Він також наказав підлеглим вимкнути електропостачання, аби таким чином відключити камери відеоспостереження й особисто провів на територію установи через головні ворота кримінальних авторитетів. "Слідчі ДБР у взаємодії з Нацполіцією затримали п’ятьох учасників злочинного зібрання та начальника виправної колонії. Всім їм і ще двом ув'язненим повідомлено про підозру за відповідною статтею Кримінального кодексу України", — підсумували в Державному бюро розслідувань. Нагадаємо, що в червні у Кривому Розі кримінальний авторитет організував замах на вбивство. Правоохоронці затримали одного із виконавців. Як встановило слідство, злочинцем виявився 41-річний чоловік, який контролював незаконний обіг наркотиків на території Кривого Рогу та Криворізького району. Він також причетний до організації діяльності кол-центрів, які діяли в чотирьох регіонах країни.

У Києві суди винесли перші вироки чоловікам за ухилення від мобілізації. Сім військовозобов’язаних уже покарано, ще 19 чекають на рішення судів. Про це повідомив відділ комунікації поліції Києва. Там зазначили, що київські суди винесли сім вироків щодо чоловіків, які ухилися від призову на військову службу. "Зокрема, мешканця Солом’янського району засуджено до чотирьох років позбавлення волі, а мешканець столичної Оболоні проведе за ґратами п’ять наступних років", — йдеться в повідомленні. Правоохоронці додали, що загалом від початку року слідчі завершили досудове розслідування та скерували до суду обвинувальні акти у 26 кримінальних провадженнях, що розслідувались за фактом ухилення від призову та постановки на військовий облік. Про підозру повідомлено 51 особі. У більшості випадків досудове розслідування у кримінальних провадженнях за статтями 336 і 337 Кримінального кодексу України розпочинається за повідомленнями Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. "Чинне законодавство за ухилення військовозобов’язаних від призову на військову службу під час мобілізації та постановки на військовий облік передбачає відповідальність у вигляді позбавлення волі на термін від трьох до п’яти років. Окрім того, порушник не знімається з військового обліку та надалі підлягає призову", — зауважили в поліції Києва. Нагадаємо, вчора стало відомо, що Державне бюро розслідувань викрило працівників Голосіївського районного територіального центру комплектування Києва, які допомогли ухилитися від мобілізації тисячам військовозобов'язаним. У них знайшли 1,2 мільйона доларів готівкою.

Українського правозахисника, громадського діяча, журналіста та військовослужбовця Максима Буткевича повернули з російського полону. Там він перебував із літа 2022 року. Про це повідомив Центр прав людини ZMINA з посиланням на батька Максима Буткевича. "Максима Буткевича, українського правозахисника, журналіста, громадського діяча та військовослужбовця звільнили з російського полону! Про це повідомляє його батько. Вітаємо співзасновника Центру прав людини ZMINA вдома", — йдеться в дописі на Facebook-сторінці Центру прав людини. Максим Буткевич, який у складі Збройних сил України воював на Сході України, потрапив у російський полон влітку 2022 року. У березні 2023 року так званий "суд" "ЛНР" виніс вирок правозахиснику — 13 років позбавлення волі. Із кінця серпня 2023 року про місце перебування Буткевича нічого не було відомо ні його адвокату, ні батькам. Згодом стало відомо, що він перебував в колонії у Красному Лучі на окупованій Росією території Луганської області. Нагадаємо, що 16 жовтня в центрі Києва відбулася акція на підтримку полонених і зниклих безвісти військових. Декілька сотень людей зібралися на Майдані Незалежності, неподалік від Верховної Ради. Мітингувальники вимагали, щоб профільні структури надавали більше інформації щодо полонених та зниклих безвісти військових.

В Україні пропонують внести зміни до Кримінально-виконавчого кодексу України, за яким дозволити в'язням виїжджати з колоній на короткий термін. Проте стосовно цього є низка жорстких умов. Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді України Тарас Мельничук. Він зазначив, що ухвалення законопроекту про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України пов’язане з рішенням Конституційного суду України від 20 грудня 2023 року. Законопроект пропонує дозволити засудженим, які утримуються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами утримання, в разі смерті або важкої хвороби близького родича короткочасні виїзди за межі колонії. Виїжджати дозволено лише на територію України, крім тимчасово окупованої, на термін не більше семи діб, не включаючи часу, необхідного для проїзду в обидва кінці (не більше трьох діб). Це також стосується засуджених, яких утримують у дільницях соціальної реабілітації виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання та дільницях соціальної реабілітації виправних колоній середнього рівня безпеки та виховних колоніях. Іншим засудженим короткочасні виїзди дозволяються за межі виправної колонії на термін не більше однієї доби, не включаючи часу, необхідного для проїзду в обидва кінці (не більше трьох діб). Також пропонується передбачити, що засуджені, які утримуються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки, можуть їхати до місця призначення й у зворотному напрямку самостійно, а інші засуджені переміщуються й охороняються вартою. Витрати колонії, повʼязані з наданням засудженим короткочасних виїздів, оплачують засуджені, їх родичі або інші особи. Раніше в Україні дозволили мобілізацію ув'язнених. Засуджені на добровільній основі можуть приєднатися до армії та підписати контракт. Проте не всі в'язні можуть піти до війська. Заборонено мобілізувати засуджених за злочини проти національної безпеки України, а також за важкі злочини. Нагадаємо, в серпні в Головному управлінні комунікацій Збройних сил України розповіли, що на той момент до лав Збройних сил України долучилися 18 жінок, які отримали амністію та звільнилися з місць позбавлення волі. Вони вже беруть участь у бойових діях та обіймають різні посади.

Суд у Польщі призначив ув'язнення двом особам — громадянам України та Білорусі. Вони шпигували на користь Росії. Раніше їх затримали працівники польського агентства внутрішньої безпеки, яке розслідувало цілу низку таких випадків. Про це повідомила агенція Reuters. Журналісти уточнили, що, згідно з вироком Окружного суду Любліна, 23-річний українець Максим Л. отримав шість років ув'язнення. Також його зобов'язали сплатити штраф у розмірі 15 000 злотих (3 912 доларів). Чоловіка звинуватили в участі в організованій групі, метою якої було скоєння злочинів проти Польщі, шпигунстві та зберіганні канабісу. Водночас 30-річний білорус Владислав П. отримав два роки та десять місяців в'язниці зі штрафом у розмірі 10 000 злотих за участь в організованій групі та шпигунство. Фігуранти також мають виплатити по 5 000 злотих (близько 1 300 доларів) у фонд допомоги жертвам злочинів. Українець і білорус були серед 16 зловмисників, яких затримало Агентство внутрішньої безпеки Польщі в межах розслідування діяльності шпигунської групи. Вони мали збирати інформацію про транспортування військового обладнання в Україну. Раніше, в серпні, у столиці Словенії Любляні суд засудив подружжя з Росії до 19 місяців тюремного ув'язнення після визнання провини у шпигунстві. Росіяни отримали вказівку покинути країну після відбуття терміну покарання. Нагадаємо, що в червні в Німеччині затримали трьох чоловіків, яких підозрюють у шпигунстві для іноземної розвідки. Вони стежили за українцем. Шпигунів виявили у Франкфурті-на-Майні. Вони є громадянами України, Вірменії та Росії. Чоловіків підозрювали в роботі на російську секретну службу.

У п'ятницю, 23 серпня, у Волгоградській області Росії ув’язнені виправної колонії № 19 захопили у заручники співробітників Федеральної служби виконання покарань. Попередньо, загинули троє людей. Про це повідомили пропагандистські ЗМІ. Інцидент стався у місті Суровікіно на засіданні дисциплінарної комісії колонії. За даними ЗМІ, колонію захопили кілька людей. У заручники взяли приблизно чотири людини, трьох із яких, попередньо, убито. Серед загиблих є співробітник Федеральної служби виконання покарань. До того ж ув'язнені, попередньо, тримають у заручниках і начальника тюрми. До того ж, як повідомили росіяни, нападники заявили про приналежність до Ісламської держави та вимагають в обмін на заручників два мільйони доларів та вертоліт. Вони погрожують вбити заручників, якщо вертоліт спробують переслідувати.  Водночас у ФСВП підтвердили захоплення заручників у колонії та наголосили, що триває операція із їх визволення. "У ВК-19 УФСВП Росії по Волгоградській області (колонія суворого режиму) під час засідання дисциплінарної комісії засуджені захопили в заручники співробітників виправної установи. Наразі проводяться заходи зі звільнення заручників. Є постраждалі", -- повідомили у ФСВП. Нагадаємо, раніше у Ростові-на-Дону ув'язнені СІЗО-1 захопили в заручники двох працівників Федеральної служби виконання покарань Росії. Будівлі готується штурмувати ОМОН.

Кремлівський диктатор Володимир Путін нібито перехитрив американських чиновників, із чим його привітав кандидат у президенти США Дональд Трамп. Він назвав обмін ув’язненими між Росією та Заходом "чудовою угодою" для Кремля. Про це повідомило видання The Washington Post із посиланням на заяви Дональда Трампа під час передвиборчого мітингу в Атланті. За його словами, Путін перехитрив американських чиновників у межах найбільшої подібної угоди з часів закінчення Холодної війни. Журналісти зазначили, що на мітингу Трамп не згадав жодного з американських в'язнів, яких звільнили в результаті угоди — в тому числі репортера Wall Street Journal Евана Гершковича, ув'язненого в Росії понад рік тому за звинуваченнями, які американський уряд назвав сфабрикованими. "Вітаю Володимира Путіна з тим, що він уклав ще одну чудову угоду. У нас 59 заручників, я ніколи нічого не плутав… Боже, ми укладаємо жахливі-жахливі угоди. Приємно говорити, що ми їх повернули, але чи не створює це поганий прецедент?" — заявив Трамп. Він неохоче говорив про Гершковича протягом приблизно першого року ув'язнення журналіста, але в травні нарешті закликав до його звільнення. Трамп раніше неодноразово хизувався своїми близькими стосунками з Путіним і заявляв, що Путін поважає його, тож ніколи би не вдерся в Україну, якби Трамп був президентом. За останні місяці він декілька разів публічно заявляв, що доб'ється звільнення Гершковича, щойно його оберуть у листопаді, та що Путін зробить це "для мене, а не для когось іншого". Трамп, імовірно, розпочав критикувати угоду в четвер після того, як про неї сказали президент Байден і віце-президентка Гарріс, які зустрілися зі звільненими ув'язненими. "Просто цікаво, тому що ми ніколи не укладаємо хороших угод, ні про що, але особливо про обмін заручниками. Наші "перемовники" — це завжди ганьба для нас!" — заявив він раніше у своєму дописі в мережі Truth Social. Нагадаємо, що кандидатка у президенти США від демократів Камала Гарріс відхилила пропозицію кандидата від Республіканської партії Дональда Трампа провести дебати на його умовах. Трамп запропонував Гарріс дебатувати 4 вересня на телеканалі Fox News. Проте у штабі Гарріс повідомили, що не підтримують таку ініціативу.

Російський опозиціонер і політик Ілля Яшин, якого звільнили з російської колонії внаслідок обміну ув’язненими між РФ та країнами Заходу, написав письмову заяву про відмову на обмін. Про це Яшин заявив у Бонні на прес-конференції в редакції видання Deutsche Welle. Опозиціонер наголосив, що з першого дня у в'язниці він просив не включати його до списків на обмін. "Я сприймав своє ув’язнення за своє право жити в цій країні, право займатися політикою в цій країні. Це була моя боротьба. За кілька днів до обміну мені запропонували підписати прохання про помилування. Я відмовився", — заявив Яшин. Також екс-в'язень додав, що за день до обміну він написав письмову заяву на ім'я начальника СІЗО. "Конституція Росії забороняє висилку з Росії російських громадян без їхньої згоди. І я не давав згоди на висилку за межі Росії. Те, що зі мною сталося, я не розглядаю як обмін. Я розглядаю це як незаконне випровадження з Росії проти моєї волі. Скажу як є: найбільше мені зараз хочеться повернутися. Перше бажання було негайно поїхати до аеропорту, взяти квиток та повернутися до Росії", — сказав російський опозиціонер. Водночас Яшин додав, що якщо повернеться, то "підставить інших політичних вʼязнів, і обміни можуть припинитися". За словами політика, наразі не має жодного чинного посвідчення особи, в'їхав до Німеччини за простроченим паспортом і його "ідентифікували через інтернет". Політв’язням також не видали довідки про звільнення. "Жодного документа про звільнення ні в кого з нас немає. Це до законності того, що з нами відбувається", — резюмував Ілля Яшин. Що відомо про обмін ув'язненими 1 серпня Загалом у четвер, 1 серпня, обміняли 26 осіб, які перебували у в'язницях семи різних країн: США, Німеччини, Польщі, Словенії, Норвегії, Росії та Білорусі. У рамках операції 10 заручників, у тому числі двоє дітей, були передані до Росії, 13 — до Німеччини та троє заручників до США. Серед людей, яких обміняли: кореспондент Wall Street Journal Еван Гершковіч; морський піхотинець США Пол Уілан; громадянин Німеччини — найманець Ріко Крігер; російський дисидент Ілля Яшин; офіцер ФСБ Вадим Красиков. Цією операцією обміну між сімома різними країнами в Анкарі керував Массачусетський технологічний інститут (MİT) з самого початку переговорного процесу до останнього моменту, коли обміни були здійснені. Через велику кількість заручників, які підлягали обміну, всі люди були виведені з літаків під наглядом співробітників MİT і переведені в безпечні зони. В аеропорту представники всіх сторін підписали договір про обмін та задокументували стан здоров'я кожного учасника.  Нагадаємо, що великий обмін ув’язненими, який відбувся в четвер, 1 серпня, став наслідком тривалих переговорів між Заходом і Росією. Усе розпочалося понад два роки тому, ще до затримання журналіста Евана Гершковича.

У межах великого обміну ув’язненими 1 серпня з німецької тюрми звільнили Вадима Красікова, він повернувся в Росію. Сьогодні ж речник Кремля Дмитро Пєсков визнав, що той працює на ФСБ, хоча раніше в Росії це заперечували. Про це повідомили російські пропагандистські інформаційні ресурси з посиланням на заяву Дмитра Пєскова на брифінгу в п’ятницю, 2 серпня. За його словами, Красіков служив у спецпідрозділі ФСБ "Альфа" разом зі співробітниками охорони Володимира Путіна. "Красіков є співробітником Федеральної служби безпеки. Він служив в "Альфі". Цікаво, що тоді він служив разом із декількома співробітниками охорони президента. Природно, вони один одного вітали вчора, коли побачилися", — сказав Пєсков. Красікова наприкінці 2021 року засудили в Німеччині до довічного ув'язнення за те, що він у серпні 2019 року застрелив грузина чеченського походження в Берліні. Суд довів, що Красіков здійснив убивство за дорученням російських державних органів. Коли Красіков прибув після звільнення до Москви, то російський диктатор Володимир Путін зустрів його в аеропорту рукостисканням. Красікова звільнили 1 серпня в межах історичного обміну полоненими між Росією та Білоруссю, а також США, Німеччиною та трьома іншими країнами НАТО. Канцлер Німеччини Олаф Шольц визнав, що рішення звільнити засудженого убивцю Красікова було нелегким. Як відомо, великий обмін ув’язненими, який відбувся в четвер, 1 серпня, став наслідком тривалих переговорів між Заходом і Росією. Усе розпочалося понад два роки тому, ще до затримання журналіста Евана Гершковича. Нагадаємо, сьогодні радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван заявив під час брифінгу, що зв'язку між переговорами щодо обміну увʼязнених із Росією та війною в Україні фактично немає. Принаймні в Білому домі не бачать, як це може бути взаємопов’язано.

Великий обмін ув’язненими, який відбувся в четвер, 1 серпня, став наслідком тривалих переговорів між Заходом і Росією. Усе розпочалося понад два роки тому, ще до затримання журналіста Евана Гершковича. Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters, посилаючись на власні джерела. За словами американських посадовців, які спілкувалися з журналістами на правах анонімності, росіяни були готові до переговорів протягом декількох місяців після затримання американської баскетболістки Бріттні Грінер у Росії в лютому 2022 року. Вони неодноразово зверталися до Вашингтона з пропозицією обміняти Грінер і колишнього морського піхотинця США Пола Вілана, засудженого в Росії за шпигунство, в межах угоди щодо звільнення російського кілера Вадима Красікова. Однак американці не вважали цю пропозицію серйозною, оскільки Красіков відбував довічне ув'язнення в Німеччині. На початку року радник Байдена з національної безпеки Джейк Салліван зустрівся зі своїм німецьким колегою Єнсом Плетнером, щоби спробувати з'ясувати, як укласти угоду для звільнення Вілана. Грінер обміняли в грудні 2022 року на торговця зброєю Віктора Бута. Державний секретар Ентоні Блінкен також розмовляв про це з міністеркою закордонних справ Німеччини Аннеленою Бербок в кулуарах зустрічі в Японії 17 квітня 2023 року. Вони запропонували новий поворот — якщо німці звільнять Красікова, то отримають натомість російського опозиціонера Олексія Навального. У березні 2023 року у Росії затримали ще одного громадянина США — репортера Евана Гершковича. У жовтні 2023 року Алсу Курмашову, російсько-американську журналістку "Радіо Свобода", затримали та врешті-решт заарештували. Після цього, за словами американського посадовця, Вашингтон зробив Москві ще одну пропозицію щодо обміну, яка не включала Красікова. Її відхилили. Президент США Джо Байден зателефонував канцлеру Німеччини Олафу Шольцу 16 січня цього року, запросивши його на зустріч у Білому домі, де питання ув'язнених мало стати головним на порядку денному. США та Німеччина досягнули попередньої домовленості про угоду, що включала Красікова. Однак 16 лютого 2024 року Навальний помер у колонії. Так США втратили ту частину угоди, яка приваблювала німців. Навальний помер, коли проходила Мюнхенська конференція з безпеки, щорічна зустріч американських і європейських союзників. Там віце-президентка Камала Гарріс зустрілася в кулуарах з прем'єр-міністром Словенії Робертом Голобом, щоби переконатися, що словенці виконають свою частину угоди про обмін полоненими. Словенія утримувала двох росіян, засуджених за шпигунтсво, і США переконували звільнити їх. Наприкінці квітня Байден надіслав Шольцу листа, в якому описав складну потенційну угоду. У червні Шольц, схоже, був готовий схвалити німецьку частину угоди — Красікова звільнять, що дасть старт багатоетапному обміну ув'язненими. Вашингтон передав свою нову пропозицію Москві, а потім став чекати, після чого з Росії розпочали надходити обнадійливі сигнали: розпочалися, а потім прискорили судові процеси над Гершковичем і Курмашовою. Два тижні тому адміністрація Байдена отримала офіційне повідомлення про те, що Росія готова прийняти угоду. Підготовка до обміну відбувалася навіть тоді, коли політичне майбутнє президента Байдена розвалювалося на очах. Він зателефонував словенському прем'єр-міністру, щоби домовитися про фінальну частину угоди за декілька годин до того, як 22 липня оприлюднив лист, в якому заявив, що не балотуватиметься на другий термін. А цього тижня радник Байдена Джейк Салліван зателефонував сім'ям затриманих американців з повідомленням: "Настав час прийти до Білого дому та зустрітися з президентом. У нього є новини". Що відомо про обмін ув'язненими 1 серпня Загалом у четвер, 1 серпня, обміняли 26 осіб, які перебували у в'язницях семи різних країн: США, Німеччини, Польщі, Словенії, Норвегії, Росії та Білорусі. У рамках операції 10 заручників, у тому числі двоє дітей, були передані до Росії, 13 — до Німеччини та троє заручників до США. Серед людей, яких обміняли: кореспондент Wall Street Journal Еван Гершковіч; морський піхотинець США Пол Уілан; громадянин Німеччини — найманець Ріко Крігер; російський дисидент Ілля Яшин; офіцер ФСБ Вадим Красиков. Цією операцією обміну між сімома різними країнами в Анкарі керував Массачусетський технологічний інститут (MİT) з самого початку переговорного процесу до останнього моменту, коли обміни були здійснені. Через велику кількість заручників, які підлягали обміну, всі люди були виведені з літаків під наглядом співробітників MİT і переведені в безпечні зони. В аеропорту представники всіх сторін підписали договір про обмін та задокументували стан здоров'я кожного учасника.  Нагадаємо, під час брифінгу 1 серпня радник з національної безпеки президента США Джейк Салліван заявив, що між Заходом і Російською Федерацією була домовленість про обмін ув'язнених, частиною яких мав стати російський опозиціонер Олексій Навальний. Політик помер у в'язниці.

У п’ятницю, 2 серпня, на авіабазі Ендрюс біля Вашингтона сів літак зі звільненими у Росії громадянами США в межах великого обміну. На борту перебували журналісти Еван Гершкович і Алсу Курмашова, а також колишній морський піхотинець Пол Вілан. Про це повідомили інформаційні ресурси Білого дому. Американський президент Джо Байден зустрів їх на летовищі. Крім того, звільнених з російських колоній співгромадян привітала також віце-президентка Камала Гарріс. На оприлюднених ЗМІ кадрах можна побачити, як Гершковича, Вілана та Курмашову обіймають їх близькі, рідні, та топ-посадовці. Що відомо про обмін ув'язненими 1 серпня Загалом у четвер, 1 серпня, обміняли 26 осіб, які перебували у в'язницях семи різних країн: США, Німеччини, Польщі, Словенії, Норвегії, Росії та Білорусі. У рамках операції 10 заручників, у тому числі двоє дітей, були передані до Росії, 13 — до Німеччини та троє заручників до США. Серед людей, яких обміняли: кореспондент Wall Street Journal Еван Гершковіч; морський піхотинець США Пол Уілан; громадянин Німеччини — найманець Ріко Крігер; російський дисидент Ілля Яшин; офіцер ФСБ Вадим Красиков. Цією операцією обміну між сімома різними країнами в Анкарі керував Массачусетський технологічний інститут (MİT) з самого початку переговорного процесу до останнього моменту, коли обміни були здійснені. Через велику кількість заручників, які підлягали обміну, всі люди були виведені з літаків під наглядом співробітників MİT і переведені в безпечні зони. В аеропорту представники всіх сторін підписали договір про обмін та задокументували стан здоров'я кожного учасника.  Нагадаємо, під час брифінгу 1 серпня радник з національної безпеки президента США Джейк Салліван заявив, що між Заходом і Російською Федерацією була домовленість про обмін ув'язнених, частиною яких мав стати російський опозиціонер Олексій Навальний. Політик помер у в'язниці.

Між Заходом та Російською Федерацією була домовленість про обмін ув'язнених, частиною яких мав стати російський опозиціонер Олексій Навальний. Політик помер у в'язниці. Таку заяву під час брифінгу 1 серпня зробив радник з національної безпеки президента США Джейк Салліван. Представник Білого дому наголосив, що США "разом із партнерами працювали над угодою, яка б стосувалась Олексія Навального". "На жаль, він помер", — додав Салліван. Варто зазначити, що про обмін Олексія Навального раніше заявляли політичні соратники опозиціонера. Що відомо про смерть Олексія Навального Російський опозиціонер Олексій Навальний помер 16 лютого у віці 47 років. Він знепритомнів у арктичній колонії "Полярний вовк", де відбував трирічний термін ув'язнення. Ймовірною причиною смерті ЗМІ називають відрив тромбу. Дружина політика Юлія заявили, що у смерті її чоловіка винен Путін. У США підтвердили, що Навальний пішов із життя неприродним шляхом і 23 лютого ввели масштабний пакет санкцій проти РФ. Також обмеження запровадили Австралія і Канада. Нагадаємо, що очільник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов вважає, що Навальний помер природною смертю. За словами Буданова, у нього дійсно стався відрив тромбу.

У четвер, 1 серпня, в турецькій Анкарі відбувся обмін ув'язненими між Російською Федерацією та США з Німеччиною. В обміні взяли участь понад 20 ув'язнених з двох сторін. Про це повідомляють російські ЗМІ. Вечері четверга у мережі з'явились кадри обміну ув'язненими в аеропорту Анкари. На відео видно, як в автобуси сідають в'язні, які були звільнені з російських та білоруських в'язниць та СІЗО. Згодом були оприлюднені кадри посадки звільнених ув'язнених в літак перед вильотом до турецької столиці. Що відомо про обмін ув'язненими 1 серпня Загалом у четвер, 1 серпня, обміняли 26 осіб, які перебували у в'язницях семи різних країн: США, Німеччини, Польщі, Словенії, Норвегії, Росії та Білорусі. У рамках операції 10 заручників, у тому числі двоє дітей, були передані до Росії, 13 — до Німеччини та троє заручників до США. Серед людей, яких обміняли: кореспондент Wall Street Journal Еван Гершковіч; морський піхотинець США Пол Уілан; громадянин Німеччини — найманець Ріко Крігер; російський дисидент Ілля Яшин; офіцер ФСБ Вадим Красиков. Цією операцією обміну між сімома різними країнами в Анкарі керував Массачусетський технологічний інститут (MİT) з самого початку переговорного процесу до останнього моменту, коли обміни були здійснені. Через велику кількість заручників, які підлягали обміну, всі люди були виведені з літаків під наглядом співробітників MİT і переведені в безпечні зони. В аеропорту представники всіх сторін підписали договір про обмін та задокументували стан здоров'я кожного учасника.  Нагадаємо, 1 серпня турецькі ЗМІ писали про обмін 26 ув’язнених, які утримувалися у в'язницях семи різних країн — США, Німеччини, Польщі, Словенії, Норвегії, Росії та Білорусі.  Раніше на офіційному сайті Білого дому підтвердили, що троє американських громадян і один власник грін-карти, які були несправедливо ув’язнені в Росії, повертаються до Сполучених Штатів Америки. Це відбулося в межах домовленості про обмін ув’язнених між Москвою та Заходом.

Перша група засуджених потрапить на фронт до кінця літа цього року. Йдеться про тих, кого звільнили від відбування покарання для служби у Збройних силах України. Про це повідомив міністр юстиції України Денис Малюська в інтерв'ю Financial Times. Він зазначив, що зараз бійці проходять військову підготовку, яка триває не менше двох місяців. За його словами, після ухвалення закону близько 2 862 ув'язнених звільнили з 5 196. Зокрема, відмову за станом здоров'я отримали 368 осіб. "У тюремній системі є багато хороших людей, які могли би стати корисними на фронті. Це хороше вікно можливостей розпочати своє життя з нової сторінки", — додав міністр. Очікується, що нова програма принесе близько п’ять тисяч нових рекрутерів. Водночас, за словами міністра, "найсприятливіші обставини" можуть збільшити цю кількість. Як відомо, в Україні нещодавно схвалили закон про добровільну мобілізацію в'язнів. Усі ув'язнені можуть подати клопотання про дострокове звільнення та зарахування до лав Збройних сил України. Після цього їх заявки розглядають. В Україні розпочав діяти схвалений цього року парламентом закон про добровільну мобілізацію в'язнів. Працюють спеціальні комісії, які оцінюють ризики та дають остаточне рішення. Нагадаємо, наприкінці травня міністр юстиції Денис Малюська розповідав, що на той момент випадків залучення ув'язнених жінок до лав Збройних сил України не фіксували. Однак закон дає таку можливість. Щоправда, особливого попиту в українській армії на мобілізацію жінок зараз немає.