У світі новітніх технологій, безперервних інформаційних потоків та автоматизованих приладів ми ледве встигаємо жити та насолоджуватися життям. З кожним днем розробники покращують свої технології, додають новий функціонал, випускають проривні пристрої, проте може прийшов час покращити і людський організм? У світі все більше набуває популярності такий феномен як біохакінг. Тож, ми вирішили розібратися, що це таке.
Ми зустрілися із українським новатором та трансгуманістом Богданом Дубильовським. У лютому наступного року він відкриває перший в Україні бутік чіпів з технологією NFC та RFID «Hard Future». Ці біо-імпланти дозволять вам відкрити двері квартири та машини, розплатитися за вечерю чи то представити резюме лише за допомогою своєї руки. Богдан поділився з TrueUA своїми планами та розповів про можливості апгрейду комфорту українців.
- Давайте розпочнемо взагалі з того, що таке біохакінг? Чому він важливий у сучасних реаліях та яка від нього користь для людини?
- Якщо говорити про етимологію, слово «біохакінг» походить від «біо» - щось живе та «хакінг» - зламувати. Тобто в основі цього поняття лежить створення надлюдини. Найчастіше експерименти над своїм тілом проводять айтішники в Штатах. У них більш лояльно та швидко адаптують технології до звичайного життя. Наприклад, вони замірюють якість і тривалість сну, відслідковують баланс вітамінів та гормонів в організмі, поліпшують стан свого життя. Нам ще до такого треба дійти, щоб запровадити та популяризувати це на загальнонаціональному рівні.
Також зараз активно розвивається сфера кіборгізації. Із допомогою датчиків, чіпів, нейроінтерфейсів ветерани, які постраждали під час війни та втратили зір або кінцівки, мають змогу знову побачити світ або гуляти з онуками по парку на своїх двох. Ми живемо в епоху технологій, коли і софт-, і хардвер вже є частиною людини. Тому я думаю, що біокахінг – це як раз таки про зрощення технологій і організмів.
- Тобто ваш проект – це експеримент над людиною?
- Ні. Мій проект – це невеличкий апгрейд людського тіла. З чіпом тобі не потрібно буде носити з собою ключі чи картки, ти можеш вшити туди свій холодний гаманець або зробити електронну візитівку. Це дуже зручно. Людство прямує до всебічного комфорту. Тому я переконаний, що аудиторія з часом буде дуже швидко рости і через 20 років залишиться дуже малий відсоток людей без модифікацій тіла. Погляньте тільки на пірсинг, татуювання.
- Звідки у вас виникла ідея започаткувати подібний стартап?
- Ну, не для протоколу, я просто хотів ще один стартап (сміється). А так, мене бісило, що я не можу платити своїм годинником з системою Android (не буду казати марку). Наче це моя проблема, що вони не домовились з нашими платіжними системами. Виходить, що IOS можуть платити, а інші (сміється) – ні. Я писав у підтримку, скаржився, дискутував на рахунок впровадження NFC, але зрозумів, що найближчим часом цього не буде, тож почав шукати альтернативні варіанти. Намагався перепрошити пристрій – не вийшло. Раніше ще були такі перстні, якими можна було здійснювати оплату, але потім їх заборонили, скасували, щось таке. І врешті-решт я згадав, що десь чув за чіпування. Погуглив, знайшов ці чіпи, поспілкувався з виробником на рахунок реалізації і виявилось, що в Центрально-східній Європі з цим дуже туго. Ніхто цим не займається професійно. Тому це перспективна ніша з дуже високою маржею.
- А в яких країнах це поширено?
- У 1998 році перший чіп встановили людині в Великій Британії. Це 23 роки тому. Він був запрограмований на відкриття дверей. І з того часу повільно та поступово розвивається. Зараз в США, Швеції та ще декількох країнах є компанії, що надають такі послуги. Дуже поширеною стає практика чіпування для великих корпорацій з метою безпеки. Ну, ще, наприклад, чіпи вживлюють собакам (посміхається).
- Ви кажете, що хотіли ще один стартап. У вас є й інші проекти?
- Так, першим був Touch Ukraine. Це туристична компанія, яка займається incoming tourism. Вона розробляє тури виключно для англомовних туристів, які приїжджають дослідити Україну.
Другим моїм дітищем стала Kavoon Marketing Academy. Ми з командою їздили нашою ненькою та проводили професійні тренінги з маркетингу, діджиталізації, SMM, налаштуванню таргетингу, реклами. Але з початком пандемії змушені були перервати тури та виїзні івенти й перейти на формат консультування бізнесів.
І зараз я активно займаюсь розвитком мого основного проекту Вікібізнес. Ми пишемо та редагуємо статті на Вікіпедії для великих компаній, стартапів, політиків, бізнесменів, шоуменів та інших видатних людей.
- Цікаво. Тобто ви просуваєте таке новітнє діджиталізоване суспільство?
- Так. Я – прихильник трансгуманізму – переходу людської свідомості на значно якісніший рівень та переосмислення поняття людськості через використання проривних технологій. І на цей процес як раз-таки сильно впливають інновації.
Багато хто вже не уявляє себе без смартфону, смарт годинника, розумних окулярів. Люди, які хворіють на діабет і можуть собі це дозволити, вживлюють під шкіру імпланти, які регулюють рівень цукру в крові, і підживлюють за потреби організм. Це жити по-новому, але на жаль дуже дорого.
- Розкажіть більше про свій стартап. Як проводиться чіпування? Хто його проводить? Чи це певна комерційна таємниця?
- Ні, це не таємниця. Сам стартап ще на етапі запуску. Якраз закінчуємо фінальні приготування. Проте сайт вже робочий, там можна ознайомитись з деталями та наші спеціалісти в форматі індивідуальної консультації можуть відповісти на всі запитання.
Думаю, що з лютого наступного року будемо стартувати. Але давайте розкажу, як це взагалі буде виглядати. У нас команда з чотирьох людей - я, пірсинг-майстер, програміст та менеджер. Ми вже зняли приміщення - це звичайний кабінет, обладнаний для процедури, та закупили готові набори для чіпування: шприц для ін'єкції, самі NFC та RFID чіпи, пристрій зчитування та перепрошивки, а також тестові моделі карток, домофонів та ін.
Уявимо реальну ситуацію. Ви приходите до нас і робите запит на вживлення чіпа. Ми вас консультуємо, даємо усі необхідні дані та відомості стосовно процедури та пристрою. За згодою на процедуру ми прошиваємо індивідуальний чіп на всі ключі, картки та інші бажані об’єкти та прив’язуємо його до вашого смартфону, а далі це звичайна пірсинг-процедура. Майстер обробляє ділянку шкіри, за допомогою шприца вживлює чіп та заклеює пластиром. Після цього протягом двох тижнів ви обробляєте місце проколу і все. Так само чіп легко виймається. Мій знайомий, який вже має 9 чіпів по тілу постійно їх дістає, переставляє в інші місця, випробовує, де це більш зручно. При чому у нього є і маленькі чіпи, і великі, але це ніяк не впливає на процедуру вживляння чи виймання.
- А як щодо шкоди для життя та здоров’я людини? Чи є якісь протипоказання або вікові обмеження? Наприклад, чи можна чіпувати свою дитину?
- Чи шкодить пірсинг людині? Ні. Якщо в людини гемофілія (сміється), то зрозуміло, що варто уникнути подібної процедури. Більше ніяких протипоказань немає. Є великі чіпи – імпланти – тоді вже треба робити місцевий наркоз, хірургічний надріз, але не в нашому випадку.
Чіпувати дитину? Цікаво, у нас ще таких запитів не було, але я вважаю, що до повнолітня, нею опікуються її батьки. І якщо вони хочуть чіпувати свою дитину, то хто ми такі, щоб цього не дозволити.
- То кому потрібні ці чіпи в руці? І чи можна вшивати чіп лише в руку?
- Чіп можна вшити будь-куди, але з точки зору зручності, ми пропонуємо його вживлювати у ділянку між великим і вказівним пальцями.
Кому вони потрібні? У першу чергу це цікаво євангелістам прогресу. Facebook їх навіть виділяє в окрему категорію «early adopters». Вони перші випробують всякі новинки діджиталсвіту та оцінюють їх. Таких людей тішить відчуття причетності до прогресу. Потім це вже, так звані, «second adopters» - користувачі, які вже платять за випробувану і трендову технологію. Серед них IT-ники, фріки, трансгуманісти, криптовалютчики та інші заможні люди, які дбають про свою безпеку та комфорт. Тобто таргетувати аудиторію дуже зручно (посміхається).
- Це досить платоспроможна аудиторія. Процедура дорога?
Відносно. Розцінки йдуть від 600$ і в залежності від пакету. Плюс річна підтримка. Тут маю на увазі, що ми можемо підтримувати пристрій протягом року. Це як підписка на Netflix. Наприклад, людина вшила собі чіп, ми налаштували для нього розблокування дверей його будинку, двох машин та підв’язали картку. І тут він через півроку вирішив впровадити систему пропусків у своєму офісі, купив ще одну машину і змінив смартфон. Тоді користувач звертається до нас і ми за рахунок річної підтримки перепрошиваємо це все відповідно до актуальних його приладів і систем.
Якщо він не брав річну підтримку, то це все буде здійснюватися за додаткову плату. Також у підтримку входить виїзд спеціаліста до користувача і постійна підтримка в чаті.
- Тобто людина сама не може собі перепрошити чіп? І ще питання, от наприклад, якщо будуть якісь проблеми: перестане щось працювати чи чіп зламається, то до кого звертатись? Загалом у них довгий термін експлуатації?
- Якщо це якийсь IT-ник, який заморочиться, то, думаю, що він зможе сам перепрошити його. Але сучасні люди дуже цінують свій час і їм простіше звернутися до компетентної людини, аніж з нуля вигадувати велосипед. Термін експлуатації такого чіпу становить десь 70-80 років. Якщо щось зламається, то це також до нас. Ми з безстроковою гарантією замінюємо чіп.
- Феномен чіпування, в нашому менталітеті він має скоріше негативну конотацію. Чи дійсно українці вже готові до вживлення чужорідного тіла в свій організм? Та які ваші перспективи розвитку біохакінгу для українців, зокрема для вашого нинішнього стартапу?
- Так, дійсно, у нас дуже консервативне суспільство. Це навіть видно з статистики, який відсоток людей виступають проти вакцин і вірять в теорію змови. Але в більшості країн є такі самі проблеми. Це може навіть бути однією з загроз, що ЗМІ та громадяни будуть негативно ставитися до наших технологій, але є люди, яким це цікаво і їм власне все одно, що думає більшість.
Стосовно нашого розвитку, відверто кажучи, аудиторія дуже обмежена. Кількість зацікавлених та здатних собі це дозволити українців може сягнути декілька десятків на рік. Тому ми розглядаємо можливість виїздів раз на місяць у сусідні мегаполіси – Бухарест, Варшава, Рига тощо. Так ми зможемо обслуговувати й інші країни Східної та Центральної Європи та мати спроможність інвестувати у подальший розвиток біохакінгу на вітчизняних теренах.
- То як проходить процедура запису? Потрібні якісь додаткові документи чи довідки?
- Ні. На даному етапі це ще не врегульовано на законодавчому рівні. На жаль, через бюрократизм та відставання від новітніх тенденцій уряд не встигає реагувати на подібні проекти. Так, це втручання у людський організм, але в нас же не судять людей, які роблять собі пірсинг.
- Можливо, пане Богдане, у вас є що додати, побажати?
- Дякую. Так, мені здається, що з підвищенням рівня освіти, самоосвіти, впровадженням онлайн-курсів, люди більше дізнаються, починають більше заробляти, мають більше вільного часу. У деяких з’являється потяг до технологій та чогось нового. Тому час грає на нашу користь. Але можливо надто повільно.
Автор: Дарина Чередник