Пам'ятати про свою ідентичність та національне коріння - справжній виклик для сучасної молоді. Але з роками все більше молоді розуміє, що національна ідентичність на світовій арені – це як особисте я у суспільстві. Протягом трьохсот років Гренландія веде боротьбу за власну незалежність від Данії. Свою національну пам'ять.
То чи хоче молодь Гренландії незалежності? За одну ніч статуя Ганса Егеда, датсько-норвезького місіонера, який колонізував Гренландію в 1721 році, була вкрита традиційними інуїтським маркуванням, а слово «деколонізація» було викарбовано яскраво-червоною фарбою на грудях статуї. Така, на перший погляд, непомітна подія стала справжньою сенсацією.
Важко уявити країну, що втратила більше національної памяті ніж Гренландія. З моменту колонізації острову, а це більше ніж 300 років, датське суспільство намагалося вестернізувати острів будь якими методами.
Столиця Нуука була перетворена в бетонні джунглі житлових блоків, що принесло їй прізвисько «Маленька Данія» серед гренландців. А рибальство стало основою економічної діяльності Грінландії. Корінні мисливці країни змінили традиційні байдарки на роботу біля конвеєра місцевої риболовної компанії.
Протягом десятиліть гренландські діти були відокремлені від батьків і відправлені до Данії для вивчення датської мови, без якої неможливо вступити до університету чи закінчити старшу школу. Про це повідомляє TrueUA з посиланням на Areweeurope
Така посилена політика асимілювання розділила населення на освічену датськомовну еліту та решту населення, яке може говорити лише на гренландській мові. І через півстоліття після здобуття автономії від Данії Гренландія залишається розколотою державою, а повна незалежність – роки нездійсненна мрія.
Однак, сучасна гренландська молодь починає розуміти та ставити собі питання: Чи потрібна незалежність?
На відміну від своїх батьків, молодь не боїться висловлюватися з приводу інуїтської ідентичності, і використовує для цього мистецтво, сподіваючись на культурне відродження країни.
Молоде покоління все частіше повертається до своєї спадщини та шукає себе у культурній ідентичності, про що свідчить збільшення кількості молодих гренландців, які вирішили мати татуювання на руках та обличчі з традиційними малюнками інуїтів. Власна культура тепер це особливий тренд, що не втрачає актуальності.
«Сьогодні в Гренландії вважати себе датчанами сприймається негативно, бо данці є колонізаторами», - пояснює Ака Хансен, відома режисерка з Нуук, яка працює над тим, щоб привернути більше уваги до культури корінних народів.
«Попереднє покоління прагнуло бути датчанами, оскільки вони розглядали це як вхідні ворота у решту світу. У нашому поколінні ми згадали, що означає бути гренландцем», - пояснює вона.
Чи є історія Гренландців корисною для України?
Можливо острів і здається для українців далеким та недосяжним, але питання національної ідентичності завжди має актуальність для кожного українця. Втратити незалежність просто, а здобути її коштує дорого. Потрібно пам’ятати про це.
Автор: Діана Дринь
