Що чекає на IT-галузь України у 2025 році: прогнози української підприємиці

Українська IT-сфера на початку повномасштабного вторгнення Росії продемонструвала переконливу незламність, однак вже у 2023-му на ринку почали формуватися доволі невтішні тренди. По-перше, це і дефіцит кадрів, і проблеми з бронюваннями працівників, підвищення податків тощо. 

Про те, що чекає на IT-галузь України 2025 року й з якими проблемами зіткнуться працівники цієї сфери, розповіла засновниця компанії Winboss.ua Олена Єльник.

Кадровий голод

Так, за словами підприємиці, у 2025 році галузь продовжить стикатися з викликами, насамперед пов’язаними з дефіцитом кадрів через мобілізацію і міграцію фахівців за кордон. Ризики зберігатимуться навіть у разі закінчення активної фази бойових дій. Ба більше, вони зростатимуть.

"За оптимістичного сценарію, порахували у Львівському IT-кластері, після завершення війни з України поїде до 20 тисяч айтівців, що складає 8% людського капіталу в галузі. Несприятливий сценарій може спричинити відтік практично третини фахівців, а саме 74-75 тис. осіб. Очевидно, частина компаній компенсуватиме брак спеціалістів, підвищуючи винагороди та пропонуючи привабливі бенефіти. Утім, на серйозний ефект розраховувати не варто. У галузі вже говорять про імпорт людського капіталу. Впливатиме на це падіння зарплат і зростання витрат на базові потреби, як житло й харчі", — зазначає Олена Єльник.

Бронювання працівників

Відкритим залишається питання бронювання працівників, правила якого з 1 грудня 2024 року знову змінилися, й тепер підприємства можуть бронювати працівників лише через портал “Дія”. Все зміниться після 28 лютого, коли мине термін дії поточних відстрочок, а забронювати своїх працівників підприємств матимуть можливість упродовж 72 годин. Однак упродовж цього часу ТЦК має право мобілізувати раніше заброньованих військовозобовʼязаних. 

Олега Єльник пригадала історію, коли на Миколаївщині мобілізували працівника одного з критичних підприємств. Там ситуацію пояснили технічними проблемами документообігу, але, за її словами, гарантій, що таке не повториться, немає.

"Це доволі тривожний сигнал, враховуючи нещодавню атаку російських хакерів на державні реєстри України, яка сталася 19 грудня. Відновити роботу всіх основних сервісів порталу Єдиного державного реєстру вдалося тільки 10 січня, про що заявили в Міністерстві юстиції. 77% працівників IT-галузі України — чоловіки. І, як не прикро це визнавати, у нас недостатньо спеціалісток, які б могли компенсувати мобілізованих. Тому питання бронювання айтівців надважливе як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі", — зауважила Олена Єльник.

Підвищення податків

Після ухвалення закону 11416-д про історичне підвищення податків для бізнесу важливим залишається прогнозованість дій держави, адже це впливає як на поточну роботу компаній, так і на планування. Олена Єльник наводить статистику "Опендатабот", згідно з якою, за 2024 рік в Україні свою діяльність припинили понад 250 тисяч ФОПів, практично 10% з них — після того, як президент Володимир Зеленський підписав закон про підвищення податків.

Підприємиця наголошує, що зміна оподаткування в тому вигляді, в якому його ухвалила Верховна Рада, звалює додатковий податковий тягар саме на “білий” бізнес і найманих працівників. А ті, хто працює в тіні, виплачує та отримує зарплату в конверті, опиняються у вигіднішій позиції.

"Самі народні депутати не виключають того, що в 2025 році вони будуть змушені повернутися до питання підвищення ПДВ на 2-3%, що ще більше тиснутиме на “білий” бізнес. Це своєю чергою призведе до повальної тінізації економіки та пошуку можливостей оптимізації податків. На жаль, IT-індустрія — не виняток. Податкові коливання суттєво тиснутимуть на галузь, що зрештою може сприяти її подальшому скороченню", — зауважує Олена Єльник.

Не додають оптимізму й розмови у владних колах про диференційовану податкову ставку — тобто, щоб її розмір залежав від рівня заробітної плати, зауважує підприємиця. Вона додає, що айтівці ризикують опинитися на вершині податкової піраміди тільки через те, що спроможні генерувати вищі доходи та забезпечувати принаймні достатній розмір винагород. Тоді як зарплати тих самих бюджетників залишаються ледь не замороженими, хоча їхня робота — освітян, медиків, комунальників тощо — вкрай важлива.

Падіння експорту українських IT-послуг

Усі вищеперераховані фактори безпосередньо впливатимуть на пошук і залучення нових клієнтів, тоді як активні проекти добігатимуть кінця. Вітчизняним компаніям буде дедалі складніше переконувати партнерів працювати з українськими командами.

"Українська IT-індустрія має суттєву експортну орієнтацію. Але для іноземних замовників наша країна вже четвертий рік поспіль залишається в такій собі “червоній зоні”. Київ, Львів, Харків чи Дніпро — не важливо, де розташовується команда, вибір України за рівних умов, на жаль, роблять усе рідше", — констатує підприємиця.

За її словами, це обумовлено станом енергетичної інфраструктури, від якої IT залежить не менше, а часом і більше, ніж та ж металургія чи харчова промисловість. І хоча наразі в країні відсутні тривалі обмеження постачання електроенергії, але крихкість цієї стабільності є і, на жаль, буде додатковим ризиком.

Якщо дивитися на статистичні дані, експорт IT-послуг з України торік впав до найнижчого рівня з початку повномасштабної війни. Протягом 2024-го український ІТ-експорт приносив близько $530 млн щомісяця. Тоді ж як за рік до цього показник був на рівні $555 млн.

Загалом ситуація в українській ІТ-галузі залежить від стану світових ринків, які все ще перебувають на етапі відновлення після глобальної рецесії попередніх років. Проте в найближчий перспективі аналітики пророкують зростання попиту на ІТ-послуги, зокрема у сферах кібербезпеки та штучного інтелекту, що має позначитися й на вітчизняному ринку, зауважує засновниця компанії Winboss.ua.

"Тут свою не останню роль зіграє відкладений попит на цифровізацію різноманітних бізнес-процесів. Але українська ІТ-сфера зможе скористатися вікном можливостей лише в разі пропозиції унікальних рішень", — каже Олена Єльник й наголошує, що перспективний вигляд має саме Miltech-сегмент. 

Це, за її словами, зумовлено тим, що Україна на сьогодні в цьому напрямку має беззаперечне лідерство, а по-друге, світ опинився на порозі військової кризи, якої не знав з 1939 року. Тому не виключено, що найбільшими замовниками українського IT будуть уряди тих чи інших держав. Це ж своєю чергою впливатиме на авторитет нашої індустрії, що цілком позначиться на вимірюваних показниках.

"Але наразі застій на наявних показниках — не найгірший сценарій для нашої IT-галузі. Адже падати завжди є куди", — резюмувала Олена Єльник.