Скоро конклав. Як Ватикан допомагає Україні і чому так важливо, хто стане новим Папою
Історична зустріч Володимира Зеленського з Дональдом Трампом у Ватикані, яка не могла відбутися без доброї волі Римської курії, є переконливим свідченням величезного впливу церкви на сучасні світові події.
Як Ватикан сприяв зустрічі Зеленського з Трампом: коротко про головне
Поки складно сказати, наскільки переговори Зеленського з Трампом трансформують мирний план американського президента, адже той, який оприлюднили в ЗМІ, не має сприятливий вигляд для України. Радше він дає можливість Путіну оголосити про свою перемогу. Тому не варто аж надто радіти сумнівам Трампа у чесності російського диктатора.
Світ неодноразово переконувався в тому, що чинний глава Білого дому здатний змінювати свою думку залежно від власних емоційних коливань, проте все ж є сенс нагадати його заяву після зустрічі з українським колегою.
"У Путіна не було жодної причини за останні кілька днів обстрілювати ракетами цивільні райони, міста і селища. Це змушує мене думати, що він, можливо, не хоче закінчувати війну, а просто водить мене за ніс, і з ним потрібно поводитися інакше — через "банківські" або "вторинні санкції"? Занадто багато людей гине!" — писав президент США у соцмережі Truth Social.
У цьому ж пості Трамп різко розкритикував видання The New York Times, яке звинувачувало його у поганій угоді для України, зокрема, за намір юридично визнати Крим російським. То ж закиди на адресу Путіна за ракетні удари по наших містах і селах не означають, що глава Америки кардинально відступатиме від своїх мирних ініціатив.
Сигналом зміни його підходів до переговорів із росіянами стане кілька моментів. Перший: відсторонення від переговорного процесу Стіва Віткоффа. Для всіх очевидно, що ця фігура не працює на українські інтереси, більш того, просуває скасування санкцій проти Росії, що виставляє США у дуже некрасивому образі.
Другий: ухвалення американськими законодавцями законопроекту сенатора-республіканця Ліндсі Грема, який передбачає введення вторинних санкцій на імпорт нафти, газу, урану та інших копалин із Росії. За словами Грема, Сенат "готовий рухатися в цьому напрямку і зробить це переважною більшістю голосів, якщо Росія не прийме чесний, справедливий і міцний мир". Такий документ дійсно може отримати двопартійну підтримку, що стане першим випадком єдності республіканців та демократів після повернення Трампа у Білий дім.
Третій сигнал: американці перестануть говорити про мирні угоду до встановлення режиму тиші у небі, на морі та на суші. Без цього просто неможливо про розмовляти з Росією про будь-що.
Доки цих сигналів немає, щось казати про зміни у намірах Трампа, який поки не здатний засудити Путіна за вбивства українців, зарано. Тобто факт зустрічі у Ватикані додає нам оптимізму, як і включення до плану дій на наступні сто днів президентства теми мирних переговорів (себто, президент США відмовився від своїх погроз вийти з переговорного процесу), проте він, ймовірно, буде і далі обережно діяти у відносинах із Росією: і нашим, і вашим, і про себе не забуватиме.
І все це відбуватиметься на тлі дуже важливої для світу події — конклаву Католицької церкви, де обиратимуть нового понтифіка. У вагомому впливі церкви на політичні процеси ми пересвідчилися завдяки зустрічі Трампа із Зеленським у соборі Святого Петра — головній святині римо-католицької церкви. Також Ватикан продемонстрував важливість для нього теми миру в Україні, зробивши виняток із суворих правил розсадки гостей на церемонії прощання з папою Франциском. Зеленський опинився у першому ряду неподалік від Трампа, хоча традиційні правила передбачають розміщення за абеткою назв країн французькою мовою, офіційною мовою дипломатії на момент укладання протоколів.
З якими проблемами зіткнеться новий папа: ідеологія, політика, гроші
Для України дуже потрібно, щоб новий Папа був нашим другом. Нині у ЗМІ називають багато імен можливих наступників Франциска, а букмекери навіть приймають ставки. Насправді, це як ставити на приліт інопланетян, адже рішення конклаву заздалегідь передбачити неможливо. Станом на тепер очевидного фаворита немає. Так, до речі, було і 12 років тому. Аргентинський кардинал Хорхе Маріо Бергольйо, який став папою Франциском, не називався серед головних претендентів на Святіший Престол. Тому замість називати імена, звернемо увагу на проблеми, з якими доведеться зіткнутися обранцеві кардиналів. І на те, як Україна може стати корисною Ватикану.
Конфлікт між прихильниками реформ у церкві
Отже, перша проблема — конфлікт між прихильниками реформ у церкві, які проводив Папа Франциск, та противниками реформування. Попередній глава Католицької церкви лібералізував її, основний свій погляд він звернув на простих вірян, на подолання розриву між злиденними й заможними, між бідними та багатими країнами, проводив політику децентралізації, розширюючи повноваження місцевих єпископів. Також Папа лояльно ставився до ЛГБТ-спільноти. Загалом дотримуючись прийнятого в церкві традиційного відношення до статевих стосунків та інституту шлюбу, він усе ж дивився на гомосексуальність інакше. У червні 2016 року заявив, до Римо-католицькій церкві варто вибачитися перед геями за колишнє їхнє переслідування.
Він казав: "Якщо людина — гей і шукає Бога і має добру волю, хто я такий аби судити?". Інша його цитата з цього питання: "Всі люди — діти Божі, усі люди. Бог нікого не відкидає, Бог — батько. І я не маю права нікого виганяти з церкви".
Водночас Папа засуджував аборти та евтаназію. Крім того, уперше в тисячолітній історії церкви він розширив права жінок у церковних справах, дозволив їм прислуговувати біля вівтаря під час служби та роздавати причастя. Підсумовуючи: на майбутньому конклаві розгорнеться боротьба між продовжувачами початих Франциском реформ, назвемо їх ідеологічними трансформаціями, та консервативним крилом у церкві, яке виступає за традиційні підходи. За час перебування на престолі Франциск сформував серед кардиналів потужну групу підтримки своїх кроків, тепер побачимо, чи зможе ця група домовитися про спільного для неї Папу. Україну влаштовує будь-яка фігура з цього середовища. Цікаво, що Зеленський зустрічався в Римі з двома кардиналами з "партії реформаторів" — державним секретарем Ватикану П’єтро Пароліном та архієпископом Болоньї Маттео Дзуппі. Обох називають серед ключових претендентів на папство.
Фінансова проблема
За життя, попередній понтифік почав реформування фінансової системи Ватикану. Вона завжди була утаємниченою від зайвих очей і вух, тому невідома точна цифра бюджету церкви. Але відомо, що церква володіє величезною кількістю нерухомості, а також має акції у низці міжнародних компаній. Останніми роками зростає дефіцит бюджету Ватикану. Це пов’язано з багатьма факторами — від зниження прибутків через відтік вірян, передовсім у заможних країнах, до збитків, завданих пандемією коронавірусу.
Новий Папа буде змушений проводити політику попередника щодо контролю за витратами, зменшувати їх, аби Ватикан не зіткнувся з фінансовими проблемами. Україна, здавалося б, до цього стосунку не має, але є важливий нюанс: щоб залишатися другом Ватикану держава не повинна утискати чи шкодити парафіям Римо-католицької церкви. Принагідно нагадаємо про тривалий конфлікт між Міністерством культури й католиками за Костел Святого Миколая у Києві. Не можна, щоб такі питання ставали на перепоні партнерству України з Ватиканом.
Політична проблема
Зараз багато країн зацікавлені у своєму Папі. Три останніх понтифіки — Іван Павло ІІ, Бенедикт XVI й Франциск — не були італійцями. Хоча до цього дуже тривалий час церквою правили італійці. Останній Папа хоча і мав італійське походження, проте за громадянством — аргентинець. На тлі зменшення чисельності вірян в Європі, зростає їхня кількість у Латинській Америці, Азії та Африці. Тому і не дивно, що серед претендентів на папську владу називають філіппінця Луїса Антоніо Тагле, африканців Пітера Тарксона з Гани та Фрідоліна Амбого Безунгу з Конго. З одного боку можна було б повернути Святий Престол європейцям, проте з іншого — паства за межами Європи росте значно більшими темпами. І це потрібно враховувати. Також свої плани на Ватикан мають США. Хоча це і традиційно протестантська країна, проте нинішній віце-президент Джей Ді Венс — католик. З дуже консервативними поглядами. Американці не проти, щоб і наступний Папа мав такі ж.
Насамкінець — про процедуру. Пошлемося на австралійського кардинала, українця, уродженця Тернополя Миколу Бичка, також претендента на папську посаду, і його обрання стало б чудовою новиною для нас:
"Конклав має відбутися не раніше 10 днів, але пізніше 2-3 тижнів. Зараз збирається колегія кардиналів, поки дата не визначена, коли відбуватиметься конклав, але приблизно це буде ближче до 5 травня. Думаю, в понеділок, 28 квітня (себто, сьогодні — ред.), вже матимемо офіційну інформацію. І у визначений день у Сикстинській каплиці кардинали будуть обирати Святійшого Отця".
Що ж, чекати залишилося недовго…
