"Володимире, стоп!". Чи здатний Трамп засудити Путіна за вбивства українців
Американський президент відреагував на ракетний удар росіян по українській столиці. Терористів не вигороджував, як після атаки на Суми, але й не засудив.
"Я не задоволений російськими ударами по Києву. Це не було необхідно, і дуже невчасно. Володимире, зупинись! 5000 солдатів щотижня гинуть. Укладімо мирну угоду", — написав у соціальних мережах 24 квітня Дональд Трамп.
Нагадаємо: 13 квітня, коли внаслідок атаки росіян на середмістя Сум загинуло близько 36 людей і понад сотню отримали поранення, глава Білого дому дав дивний коментар:
"Я думаю, що це було жахливо. І мені сказали, що вони зробили помилку. Але я думаю, що це жахлива річ".
То ж за 12 днів між двома трагедіями Трамп прозрів і нарешті назвав ім’я винуватця злочинів. Скільки ще часу знадобиться для того, щоб президент США видавив із себе осуд Путіна за вбивства українців? Може і не так багато, якщо цьому сприятимуть обставини. А може і ніколи…
Українофоби в оточенні Трампа тягнуть його на дно
Нинішній президент Сполучених Штатів не тільки "політична тварина", а й "акула бізнесу". Таке поєднання додало йому цинізму у заявах і діях. На шефа рівняються й члени американської адміністрації. З них і почнемо, оскільки ці панове виявилися слабкою ланкою, через яку опоненти дістають самого Трампа. Якщо під час першої каденції його стримували помірковані радники, то цього разу він призначав на посади за принципом особистої відданості.
"Щоб судити про розум владаря, — писав видатний політичний мислитель доби Відродження Нікола Макіавеллі, — треба побачити його оточення. Якщо наближені діловиті й віддані, владаря можна вважати мудрим, бо він зумів розпізнати гідних помічників і прихилити їх до себе. Але якщо вони не такі, то владар зразу падає в наших очах, бо найбільшої помилки він допустився саме в цьому доборі".
Трамп не дотримався мудрої поради. То ж і не дивно, що його команда стала джерелом гучних скандалів. Причому в них втрапляють в основному ті посадовці, які погано висловлювалися про Україну. Один із них — Піт Гегсет.
Досі триває відгомін скандалу з перепискою в месенджері Signal. Після слухань у Сенаті цю тему намагалися спустити на гальмах. Та вийшло як із кораблем, який отримав пробоїну: одну дірку залатали, прорвало в іншому місці. Так і пішов корабель на дно. З’ясувалося, глава Пентагона, який легко відбувся після оприлюднення в переписці часу вильоту американських літаків для бомбардування єменських хуситів, мав ще один чат у Signal. І не де-небудь, а на робочому комп’ютері. В чаті ділився інформацією з дружиною і братом. А днями стало відомо про ноу-хау — у міністерстві оброни облаштували кімнату для макіяжу.
"Абсолютно фейкова історія. Ніяких наказів і ніякого макіяжу", — кинувся спростовувати публікацію глава Пентагона, над яким згущуються хмари. Треба вміти лише за один місяць вляпався у три епікфейли.
Окрема історія — мільярдер Ілон Маск, який очолює найскандальніший департамент ефективності уряду (DOGE). Як стверджує видання Axios, він у Білому домі почубився з міністром фінансів Скоттом Бессентом. Ділили крісло керівника податкової. "Бойових півників" розтягли, а кадрову битву таки виграв Бессент. Ще один конфлікт — між главою Держдепартаменту Марком Рубіо та проросійським спецпосланцем Трампа Стівом Віткоффом. Хоча вони разом приїжджали до Парижа на організовану Еммануелем Макроном зустріч із делегаціями України, Франції, Британії та Німеччини й так само разом відмовилися приїхати на другу таку зустріч до Лондона, для політичних аналітиків очевидно, що Віткофф як протеже Трампа зазіхає на сферу відповідальності Рубіо. Таке рано чи пізно спричинить гучну сварку.
Ну і на завершення: на Великдень у ресторані вкрали сумочку з грошима, службовою перепусткою та іншими документами у міністерки внутрішньої безпеки США Крісті Ноем. Як ця особа може ефективно займатися питаннями внутрішньої безпеки, коли її саму обікрали в ресторані?! А якби у сумочці були секретні документи? Одним словом, Трампу доведеться чистити свою команду. Є надія, що замість антиукраїнських міністрів і радників прийдуть помірковані та розважливі.
Падіння рейтингу і страх імпічменту допоможуть Україні "перевзути" Трампа?
Та надія не тільки на кадрові ротації, а й на громадянське суспільство в США. Рейтинг Трампа демонструє стабільну тенденцію до падіння. 23 квітня опублікували дані опитування Reuters/Ipsos, проведеного за три тижні до цього. Згідно з ним, рейтинг схвалення президента США опустився до найнижчого рівня з моменту його повернення до Білого дому: в день інавгурації було 47%, станом на час опитування — 42%.
Ще сумніші цифри для Трампа у соцопитуванні Pew Research Center. Воно показало зниження рейтингу схвалення роботи президента США до 40%. Показники Трампа значно нижчі, аніж в інших президентів Штатів на аналогічному етапі їхніх каденцій. Ще одна цікава цифра з цього опитування — рівно половина респондентів вважає, що міжнародна політика глави Білого дому послаблює позиції США, у той час як протилежної думки дотримується 38%. Тиск на Україну замість Росії, відсутність у Трампа політичної волі для засудження злочинів Путіна, контакти Віткоффа у Москві, які дурно пахнуть корупцією — все це призводить до розчарування американців у міжнародному курсі своєї адміністрації. А Трампу до свого рейтингу не байдуже. Нарцис із манією величі вимушений буде реагувати на втрату любові народу до себе.
Третя важлива обставина — можливий імпічмент. Конгресмен-демократ Ел Грін 5 квітня пообіцяв за місяць ініціювати третій. Хоча подібні заяви він робив ще у лютому і не виконав обіцянку. Але за 100 днів на посаді чинний президент "колекціонував" аргументи на користь імпічменту. І нав’язування нам капітулянтського "мирного плану", вигідного Росії — один із них.
Нагадаємо, що у першій із двох попередніх спроб імпічменту Трампа Україна вже фігурувала. Розслідування розпочалося у вересні 2019 року і стосувалося тиску на президента Володимира Зеленського у політичних та особистих цілях з метою схилити українську владу до розслідування проти сина Джо Байдена Гантера Байдена. Президент Трамп звинувачував Україну у втручанні в президентські вибори 2016 року і вигороджував Росію, яку у цьому втручанні небезпідставно підозрювали. Задля тиску на Київ Вашингтон призупиняв військову допомогу українцям. Відсторонення не досягло мети, оскільки у Сенаті не знайшлося достатньо голосів. Імпічмент по-американськи — це публічна процедура, під час якої таємне стає явним. Навряд чи Трамп хоче втретє випробовувати долю. І знову через любов до Росії.
Хоча, судячи з його свіжих заяв, що Росія зробила "велику поступку", не захопивши всю Україну, ми не діждемося від нього навіть мінімального осуду російських агресорів. Він переконує: тисне на росіян задля мирної угоди з Україною. Проте цього тиску ніхто не помічає. Тому коли Трамп анонсує, що "дещо станеться" в разі не укладення угоди між Україною і Росією за тиждень, то це має вигляд як погроза не Путіну, а нам.
