Підтримати проект
Від демократії до диктатури: у М’янмі введено надзвичайний стан
Світ, 22.02.2021 08:16

1 лютого військові у М’янмі оголосили про введення надзвичайного стану та арешт керуючих державою. Військові стверджують, зокрема генерал Мін Аун Хлаїн, що вибори до парламенту у листопаді 2020 року було сфальсифіковано.

Затримано міністерку закордонних справ Аун Сан Су Чжі, що довгий час вважалася іконою демократії в очах європейської спільноти та навіть була лауреатом Нобелівської премії миру.

Саме її партія перемогла та мала би сформувати більшість у парламенті. Наразі військові оприлюднили оновлений список членів Кабінету міністрів та зайняли керівні посади у державі.

Затримали також і чинного президента М’янми Він М’їна та інших керівників. Як повідомляє TrueUA з посиланням на Euronews, їх звинувачують у порушенні закону про ліквідацію наслідків стихійного лиха, за що загрожує ув’язнення до трьох років.

М’янма довгий час була країною військової диктатури. Незалежні вибори вперше були проведені у 2015 році. Тоді Аун Сан Су Чжі отримала перемогу, але відмовилася від президентського крісла через те, що її діти мали іноземне громадянство.

Довгий час в очах європейських лідерів Аун Сан Су Чжі була справжнім зразком демократичного лідера. Багато років лідерка провела під домашнім арештом за те, що різко висловлювалася проти генералів, що керували країною та влаштовували військові перевороти. Боротьба за демократію зробили її світовим символом мирного супротиву диктатурі. Попри бажання диктаторів позбутися її та вислати з країни під різними приводами. Наприклад, коли помер її чоловік, що був Британським вченим вона відмовилася залишати країну тому, що розуміла, назад її не впустять. Довгий час Аун Сан Су Чжі знаходилася в повній ізоляції від світу під наглядом військових.

В опозиції вона  вперше опинилася, коли очолила виступ проти генерала Не Віна, але демонстрацію жорстоко придушили, а  Аун Сан Су Чжі помістили під домашній арешт.

Але її репутація у світі сильно постраждала через жорстоке поводження з мусульманською меншиною рохінджа у М’янмі, а саме у 2017 році вона не втрутилася, щоб запобігти вбивствам меншини. ЇЇ особиста позиція в Міжнародному суді ООН стали ключовим моментом падіння її репутації в очах Заходу.

Проте лідерка має величезну підтримку у населення, що сповідує буддизм та є більшістю у державі. Хоча її партію часто критикують у переслідуванні політичних противників та у гальмуванні реформ.

У суботу тисячі людей вийшли на вулиці столиці незважаючи на жорстке придушення демонстрацій. Державна влада наразі знаходиться в руках головнокомандувача збройних сил Мін Аун Хлаїна. Саме про нього у доповіді ООН повідомлялося як про генерала, дії якого мають ознаку геноцида. У доповіді стверджувалося, що через дії армії 700 тисяч рохінджа втекли з країни, і щонайменше 10 тисяч вбили.

Поліція та військові застосовують проти мирних демонстрацій бойові та резинові пулі. Місцеві медіа повідомляють про двох загиблих та шість поранених учасників демонстрації.

«У цій ситуації ми повинні намагатися маніпулювати, навіть якщо ми піддаємося гніву, ми не повинні відповідати насиллям. І навіть якщо мені хочеться відповісти насиллям, я ніколи цього не зроблю. Громадянське нескорення є єдиною зброєю яку ми маємо використовувати. Сьогодні ми проводимо акцію протесту, проведемо і завтра і в інші дні, якщо буде потрібно» - коментують ситуацію учасники протестів. На протести вийшли навіть монахи під аплодисменти місцевих жителів, що додало акціям нової сили через те, що більшість у країні є буддистами.

Тим часом військові засуджують події у столиці та Мандалаї та відмовляються визнавати зміну влади військовим переворотом. Про це заявив офіційний представник військових генерал Зо Мін Тун.

Автор: Діана Дринь

Світ, 22.02.2021 08:16