Останні новини

У п'ятницю, 12 вересня, до Києва із візитом прибули міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський та британський принц Гаррі.Як повідомило Міністерство закордонних справ України, разом із Сікорським до Києва прибула американська журналістка та історитикиня Енн Епплбом. На столичному вокзалі їх зустрічав голова МЗС Андрій Сибіга."На тлі ескалації терору Росії проти України та провокацій проти Польщі ми твердо стоїмо разом. Сьогодні ми проведемо змістовні переговори про нашу спільну безпеку, вступ України до ЄС та НАТО, а також про тиск на Москву. Я дякую Польщі за її лідерство та підтримку", — наголосив Сибіга.Водночас, за даними The Guardian, до Києва з неанонсованим візитом також прибув британський принц Гаррі. Він розповів, що до України його спершу запросила засновниця та генеральний директор центру Superhumans у Львові Ольга Руднєва, а згодом отримав офіційне запрошення від українського уряду."Я випадково зустрів Ольгу в Нью-Йорку. Це була випадкова зустріч, і я запитав її, чим я можу допомогти. Вона сказала: "Найбільший вплив ви матимете, коли приїдете до Києва". Мені довелося уточнити у дружини та британського уряду, щоб переконатися, що все гаразд. Потім прийшло офіційне запрошення", — додав він.Гаррі запевнив, що хоче зробити "все можливе", щоб допомогти Україні у відновленні тисяч поранених на війні військовослужбовців."Ми не можемо зупинити війну, але ми можемо зробити все можливе, щоб допомогти процесу відновлення", — зазначив принц Гаррі.Як очікується, під час свого візиту принц Гаррі відвідає Національний музей історії України у Другій світовій війні, проведе зустріч з 200 ветеранами, а також зустрінеться з прем'єр-міністром України Юлією Свириденко.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що 12 вересня міністр закордонних справ Великої Британії Іветт Купер приїде до Києва. Це буде її перша закордонна поїздка після призначення на посаду. Візит очільниці МЗС Великої Британії до України відбудеться на тлі зростання напруженості через вторгнення російських дронів у повітряний простір НАТО над Польщею.

Ввечері 11 вересня в Івано-Франківській області сталася дорожньо-транспортна пригода за участі детектива Національного антикорупційного бюро України.Про це повідомила прес-служба НАБУ. Зазначається, що детектив на момент аварії перебував у службовому відрядженні.У відомстві наголосили, водії обох транспортних засобів, що потрапили в ДТП, перебувають у лікарні. Водночас їхній співробітник перебував за кермом у тверезому стані."Враховуючи залучення до розслідування обставин ДТП Державного бюро розслідувань та Офісу генерального прокурора, НАБУ всіляко сприятиме встановленню істини та у разі потреби надасть необхідну юридичну підтримку детективу Бюро", — йдеться у повідомленні.Наразі жодних подробиць про обставини аварії ані НАБУ, ані правоохоронці не розкривають.Нагадаємо, 9 вересня у Києві таксист збив пенсіонерку на пішохідному переході. У цей день жінці виповнилося 89 років.Також зранку 8 вересня у Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю військовослужбовця. Внаслідок інциденту загинув правоохоронець.Крім того, на Київщині нетверезий водій збив дев'ятирічну дівчинку, яка рухалася узбіччям дороги. Чоловікові повідомили про підозру. Відомо, що ДТП сталася у селі Княжичі. За попередніми даними, 46-річний водій автомобіля Lexus рухаючись вулицею села, не врахував дорожньої обставини та допустив наїзд на малолітню дитину.

Протягом минулої доби на фронті зафіксовано 195 бойових зіткнень. Ворога зазнав потужних втрат.Про це свідчать дані Генерального штабу Збройних сил України.Загальні бойові втрати противника з 24 лютого 2022 року по 12 вересня 2025 року орієнтовно становлять:особового складу — близько 1 092 780 (+890) осіб поранено/ліквідовано;танків — 11 177 (+1);бойових броньованих машин — 23 266 (+2);артилерійських систем — 32 668 (+40);РСЗВ — 1485 (+2);засоби ППО — 1217;літаків — 422;гелікоптерів — 341;БпЛА оперативно-тактичного рівня — 58 467 (+273);крилатих ракет — 3718;кораблів/катерів — 28;підводних човнів — 1;автомобільної техніки та автоцистерн — 61 403 (+64);спеціальної техніки — 3964.Ситуація на фронтіНа Північно-Слобожанському і Курському напрямках минулої доби відбулося п’ять бойових зіткнень. Противник завдав 14 авіаційних ударів, загалом скинув 31 керовану авіаційну бомбу та здійснив 190 артилерійських обстрілів, зокрема вісім — із реактивних систем залпового вогню.На Південно-Слобожанському напрямку відбулося 13 бойових зіткнень у районах Вовчанська, Амбарного та в напрямку Одрадного.На Куп’янському напрямку минулої доби відбулося сім атак окупантів. Сили оборони відбивали штурмові дії противника в районах Куп’янська, Петропавлівки, Нової Кругляківки, Загризового, Голубівки та в напрямку Курилівки.На Лиманському напрямку ворог атакував 21 раз. Намагався просунутися вперед у районах населених пунктів Греківка, Торське, Шандриголове, Дробишеве, Колодязі, в напрямку населених пунктів Ямпіль, Середнє, Ставки.На Сіверському напрямку впродовж минулої доби ворог здійснив 18 атак на позиції наших підрозділів у районах Григорівки, Серебрянки, Дронівки, Виїмки.На Краматорському напрямку зафіксовано два бойових зіткнення в районі Ступочок.На Торецькому напрямку ворог здійснив 12 атак у районах населених пунктів Олександро-Шультине, Катеринівка, Русин Яр, Маяк, Софіївка, Полтавка.На Покровському напрямку наші захисники зупинили 60 наступальних дій агресора в районах населених пунктів Шахове, Володимирівка, Миколаївка, Молодецьке, Новоукраїнка, Промінь, Никанорівка, Маяк, Новоекономічне, Родинське, Миролюбівка, Лисівка, Звірове, Котлине, Удачне, Муравка, Дачне, Філія та в напрямку Покровська.На Новопавлівському напрямку Сили оборони відбили 33 атаки на позиції наших військ поблизу населених пунктів Піддубне, Ялта, Соснівка, Іванівка, Філія, Зелений Гай, Толстой, Маліївка, Комишуваха, Ольгівське, Полтавка та в напрямку Новоіванівки.На Гуляйпільському напрямку противник наступальних дій не проводив.На Оріхівському напрямку ворог здійснив один штурм позицій наших захисників у районі Кам’янського.Минулої доби на Придніпровському напрямку ворог двічі без успіху намагався просуватися до укріплень наших оборонців.На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено. Нагадаємо, військовослужбовці 425-го окремого штурмового полку "Скеля" провели успішну операцію в Донецькій області. Вони повністю взяли під контроль село Зарічне. Раніше повідомлялось, що Сили оборони деокупували від російських загарбників селище Новоекономічне Донецької області. Воно розташоване поблизу Покровська.Також нещодавно стало відомо, що українські захисники деокупували село Мирне поблизу Куп'янська Харківської області. Це дозволило Силам оборони впливати на дорогу до міста.

У п'ятницю, 12 вересня, міністр закордонних справ Великої Британії Іветт Купер приїде до Києва. Це буде її перша закордонна поїздка після призначення на посаду.Як повідомляє агентство Reuters, під час візиту вона оголосить про виділення Україні 142 млн фунтів (193 мільйона доларів) зимової підтримки.Агентство додає, що Купер зустрінеться з президентом Володимиром Зеленським та високопоставленими українськими чиновниками. За даними медійників, посадовиця підтвердить прихильність Британії захисту України від російської агресії."Безпека України має ключове значення для безпеки Великої Британії", — заявила Купер.Зазначається, що візит очільниці МЗС Великої Британії до України відбудеться на тлі зростання напруженості через вторгнення російських дронів у повітряний простір НАТО над Польщею. Велика Британія повідомила про плани налагодити масове виробництво українських перехоплювачів-дронів. Це має допомогти протистояти атакам Росії в рамках ширшої оборонної співпраці між Києвом і Лондоном.Reuters наголошує, що новий пакет фінансування є частиною раніше оголошеної програми допомоги, що стартувала в червні. Він включає 100 мільйонів фунтів гуманітарної підтримки для прифронтових спільнот і 42 мільйона фунтів на відновлення і захист критичних енергосистем, які стали метою російських ударів.Нагадаємо, раніше прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер повідомляв, що Україна може отримати ракети великої дальності. Їх готові постачати учасники "Коаліції рішучих".

Кремль продовжує зусилля з дестабілізації Балкан та ліквідації Дейтонських угод 1995 року, які завершили Боснійську війну 1992–1995 років. Такі дії, ймовірно, є частиною ширшої кампанії Москви із розколу та відволікання уваги Європи від війни в Україні.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Як зауважили фахівці, 9 вересня в Москві міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров провів зустріч із президентом Республіки Сербської (сербського політичного утворення у складі Боснії та Герцеговини) Мілорадом Додіком.Після переговорів Лавров заявив, що зустріч відбулася на "тридцяту річницю підписання Дейтонських угод", які, за його словами, поклали край "агресії НАТО" в Боснії під час операції "Навмисна сила" у 1995 році. Лавров наголосив, що Росія була серед гарантів Дейтонських угод і звинуватив Захід у їхньому "порушенні", нібито з метою отримати "неподільний контроль" над Боснією та Герцеговиною та позбавити сербів їхніх прав. Він також розкритикував рішення апеляційного суду Боснії, який засудив Додіка за ігнорування рішень міжнародного мирного посланця і нехтування Конституційним судом країни.До того ж російський міністр заявив, що "руйнування консенсусу, який лежить в основі Боснії та Герцеговини, є запрошенням до нової війни на Балканах". Окремо він підтримав наміри Додіка провести у жовтні референдум у Республіці Сербській та згадав про "прозорий" референдум у Криму, заявивши, що "Захід не любить референдуми"."Лавров і Додік, зокрема, зустрілися того ж дня, коли Росія здійснила масштабне вторгнення безпілотників у повітряний простір Польщі, що, ймовірно, також мало на меті випробувати єдність НАТО та ЄС. Кремль раніше використовував свої відносини з Республікою Сербською для подальшого впливу на Балкани, сіяння розбіжностей у Європі та підриву Дейтонських угод, підтримуваних США, щоб вкинути Балкани в хаос", — додали аналітики.Дейтонські угоди — це мировий договір, підписаний у 1995 році, який припинив Боснійську війну (1992–1995), найжорстокіший конфлікт у Європі з часів Другої світової війни. Угоди були узгоджені 21 листопада 1995 року на авіабазі ВПС США Райт-Паттерсон у Дейтоні (штат Огайо) та підписані 14 грудня 1995 року в Парижі президентом Боснії та Герцеговини Алією Ізетбеговичем, президентом Сербії Слободаном Мілошевичем та президентом Хорватії Франьо Туджманом.Нагадаємо, Сергій Лавров заявляв, що "для міцного врегулювання в Україні потрібно визнати й оформити на міжнародному рівні входження до складу Росії Криму, Севастополя, ДНР, ЛНР, Запорізької та Херсонської областей".Своєю чергою міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у відповідь на заяви Лаврова наголосив, що ультиматуми Кремля стосовно України стають усе безглуздішими й абсурднішими. Тому настав час для світу для нових жорстких санкцій, аби посилити тиск на Росію, яка відмовляється від припинення війни.

Емоційна хвиля, викликана вторгненням російських дронів у повітряний простір країни НАТО, потроху спадає, вигулькують нові подробиці, які, втім, лише деталізують перебіг події. Але набагато цікавіше, чи винесли з неї висновки поляки, НАТО і США.У ніч на 10 вересня під час російської атаки на Україну "шахеди" неодноразово порушували польський повітряний простір. Перше порушення сталося у вівторок, 9 вересня, о 23:30, останнє — у середу о 06:30. Загалом нарахували 19 дронів, деякі прилетіли з Білорусі. Чотири БпЛА вдалося збити. Уламки безпілотників уже знайшли в 11 населених пунктах, але ще досі шукають.Інстинкт самозбереження притупився?Перша політична реакція Варшави була правильною. Там заявили: "Це акт агресії, який створив реальну загрозу безпеці наших громадян". Проте після консультацій, які польська влада провела з союзниками по НАТО, Польща активувала не 5 статтю статуту Альянсу, яка передбачає колективну оборону в разі злочину агресії проти країни-учасниці, а 4-ту. Вона має на меті тільки консультації із союзниками. Багато хто вважає таку реакцію НАТО слабкою відповіддю, яка лише розпалить у Путіна бажання знову повторити. При цьому згадують, що російська смертоносна зброя не вперше залітає на терени країн західного військового блоку, і щоразу реакція була схожою.У лютому і березні цього року після атак країни-терористки на Одещину уламки "шахедів" знаходили на території Румунії. Але найвідоміший інцидент стався 15 листопада 2022 року, коли ракета вдарила по польському селу Переводів неподалік кордону з Україною, внаслідок чого загинули дві особи. Спочатку Варшава звинуватила у ракетній атаці Росію і також залучила 4-ту статтю НАТО. Почалося розслідування, результатом якого став висновок: чия це ракета — не встановлено. Цього разу принаймні ні в Польщі, ні в Альянсі не сумнівалися у походженні дронів. Так що певний прогрес є.З реакції військових і політиків НАТО навіть жартують: збили лише 4 БпЛА, використавши для цього вартісні ракети ППО, а в Україні таке збивають зі звичайних зеніток. Почуття гумору — потрібна штука, та насправді на цей випадок варто дивитися як на інцидент, із якого потрібно винести уроки. Головний — ні поляки, ні їхні союзники по НАТО не готові до раптової повітряної атаки ворога. А особливо — безпілотниками. Та це не єдина проблема, яка проявилася. Гірше — проблеми політичні.Перша з них — дронова атака на Польщу розбудила інстинкт колективного самозбереження тільки в окремих учасників найпотужнішого військово-політичного блоку. Попри новий виклик, який поставила агресивна Росія, в європейських країнах тривають внутрішні політичні інтриги, в межах НАТО словацьким та угорським спікерам дозволяють вправлятися у безглуздості заяв, замість заткнути їм рота. Ба, навіть президент Польщі, яка стала об’єктом агресії, зробив більш-менш конкретну заяву лише після телефонної розмови з Дональдом Трампом. Якому, мабуть, не до Польщі, бо зайнятий архіважливою справою — перейменуванням міністерства оборони на міністерство війни.Світ на другу добу після нальоту російських дронів на Польщу почув коментар Трампа: "Це могла бути помилка. Але, незалежно від цього, я не задоволений нічим, що стосується цієї ситуації, але сподіваюсь, що це закінчиться". Після цього ще хтось сподівається на бажання глави Білого дому захищати Європу від Росії? Друга політична проблема, яка оголилася — навіть після атаки країну — члена НАТО механізми Альянсу та Євросоюзу не запрацювали швидше. Головна дипломатка ЄС Кая Каллас анонсувала нові санкції проти Росії. Але ж усім відомо, з яким скрипом в Євросоюзі ухвалюються санкційні пакети. А в США Трамп перетворив на клоунаду погрози "пекельних санкцій". Є гарні ідеї, як-от від конгресмена Джо Вілсона, який хоче відновити стосовно Росії дію поправки Джексона-Веніка. Проте нічого такого не буде.НАТО заворушилося. За чим варто поспостерігати українцям Попри вказані негативні процеси, позитивні зрушення все ж почалися. Поляки відсьогодні закрили кордон із Білоруссю. У Москві вже пригрозили "наслідками". Також Польща розгортає близько 40 тисяч солдатів на кордонах своєї країни з білорусами. У Лукашенка почалися російсько-білоруські навчання "Захід 2025". Поки, щоправда, незрозуміло, чи лишаться польські солдати на кордонах далі, чи після закінчення маневрів Путіна і Лукашенка відійдуть в місця попередньої дислокації. Ще одна позитивна новина — президент Франції Еммануель Макрон, який щойно призначив новим прем’єр-міністром колишнього міністра армії Себастьяна Лекорню, оголосив про перекидання до Польщі три винищувачі Rafale для спільного захисту східного флангу НАТО. Також літаками й системами ППО полякам викликалася допомогти Швеція. Посилить свою присутність у повітряному просторі Польщі, Естонії, Литви та Латвії й Німеччина. Патрулювання у цьому регіоні німці планують здійснювати до кінця грудня. Є ще кілька подібних прикладів — Нідерланди посилюють ППО у Польщі та розгортають 300 своїх військових, Чехія надішле три гелікоптери Мі-17 та приблизно 100 військових."Ніколи з часів Другої світової війни не було подібної операції", — відзначив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш. Тобто все здається навіть кращим за очікування. Якщо не рахувати вище перелічених політичних проблем. Які уроки з цієї історії може винести УкраїнаПо-перше, не виправдалися сподівання Києва, що тепер НАТОвці збиватимуть російські військові цілі ще над нашою територією. І тим самим допоможуть нам ефективніше закрити небо хоча б над західними регіонами. "Україна вже давно пропонує такий крок. Його необхідно зробити заради колективної безпеки", — наголошував глава МЗС Андрій Сибіга. Проте європейські партнери відгукуватися не поспішають. А після атаки дронів на Польщу швидше може бути інший сценарій — ми з поляками конкуруватимемо за сучасні системи ППО. Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголошував: "Нам потрібні Patriot, тому що дрони — не єдина форма російської загрози нашому повітряному простору. Нам також потрібна "антидронна стіна".І нам потрібні Patriot. Ба більше, поки до поляків не прилетіли російські БПЛА, українці були першими на отримання цих систем. По-друге, Польща не може після атаки дронів активізувати 5-ту статтю статуту НАТО, а нам пропонують гарантії безпеки, подібні до цієї статті. У теорії має гарний вигляд, але досвід поляків ставить під сумнів оперативність реагування потенційних країн-гарантів. .

Вранці 12 вересня війська країни-агресорки завдали ударів по Сумах. У місті спалахнула пожежа.Про це повідомив виконувач обов'язків міського голови Сум Артем Кобзар."Два вибухи, які сьогодні чули всі в місті, — це приліт ворожих безпілотників по нежитловому приміщенню. Інформація щодо поранених або загиблих уточнюється", — наголосив посадовець.Водночас голова Сумської військової адміністрації Олег Григоров уточнив, що у палаючій будівлі міг перебувати охоронець. Наразі зв’язку з чоловіком немає."Через загрозу повторних ударів фахівці ДСНС не можуть розпочати рятувально-пошукові роботи та ліквідацію наслідків", — додав він.Також зранку ворог завдав ракетного удару по Битицькому старостату Сумської громади. Наслідки атаки уточнюються.ОновленоГолова Сумської ОВА заявив, що під завалами зруйнованої будівлі виявили тіло загиблого охоронника."Після першого влучання БпЛА чоловік ще виходив на зв’язок. Після повторного російського  удару зв’язок із ним зник. Щирі співчуття близьким загиблого", — додав він.Нагадаємо, вночі 11 вересня російські загарбники атакували Суми безпілотниками. Зафіксовано влучання у навчальний заклад.До того ж вночі 10 вересня, російські загарбники атакували Вінницю. Зафіксовано влучання на об’єкті промислової інфраструктури, там спалахнула пожежа.

Вночі 12 вересня Ленінградська область Росії потрапила під атаку безпілотників. Внаслідок атаки одне з суден у нафтоналивному порту "Приморськ" на Балтійському морі загорілося.Про це повідомив губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко. За його словами, цієї ночі сили ППО нібито збили над регіоном 30 дронів."У порту Приморськ ліквідовується загоряння на одному з суден. Спрацювала система пожежогасіння", — заявив він.Згодом губернатор повідомив, що відкрите горіння на судні ліквідували і загрози затоплення чи розливу нафтопродуктів немає. Він також додав, що зафіксовано падіння уламків БпЛА у інших районах."Уламки дронів впали у Всеволожську, Тосно, селах Покровське та Узміно, а також у Ломоносовському районі. Ніхто не постраждав", — додав губернатор.Нагадаємо, 7 вересня українські воїни вдарили по нафтоперекачувальній станції "Второво" у Володимирській області Росії. Операція вийшла доволі успішною та завдала чимало збитків росіянам.Також 29 серпня підрозділи Сил оборони України завдали комплексного вогневого ураження по лінійно-виробничій станції в районі населеного пункту Найтоповичі Брянської області Росії.

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що вторгнення російських безпілотників у повітряний простір Польщі могло бути "помилкою".Про це повідомляє The Hill."Це могло бути помилкою. Могло бути помилкою. Але в будь-якому випадку я не задоволений тим, що відбувається. Сподіваюся, все це скоро закінчиться", — сказав Трамп.Варто зауважити, що це перша публічна заява Трампа щодо російської атаки на Польщу після його короткого повідомлення у соцмережі Truth Social: "Що відбувається з Росією, яка порушує повітряний простір Польщі дронами? Ну от і почалося!".У виданні зазначили, що американські та європейські політики вже давно висловлювали занепокоєння, що у разі перемоги Росії в Україні кремлівський диктатор Володимир Путін може поширити агресію на сусідні країни Північноатлантичного альянсу, зокрема і Польщу.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Польща розгортає близько 40 тисяч солдатів на кордонах країни з Білоруссю та Росією на тлі загострення напруженості після масштабного вторгнення дронів 10 вересня.До того ж 11 вересня Агентство польської авіаційної навігації повідомило про запровадження обмежень на польоти у східній частині країни вздовж кордону з Україною та Білоруссю.Водночас 10 вересня Польща активувала статтю 4 договору НАТО. Це означає дозвіл на початок консультацій зі союзниками через декілька годин після того, як її збройні сили збили декілька російських безпілотників, що ввійшли в її повітряний простір.

Вночі 12 вересня Польща закрила всі пункти пропуску на кордоні із Білоруссю. Головна причина — російсько-білоруські військові навчання "Захід-2025".Про це заявив міністр внутрішніх справ Польщі Марцін Кервінський, передає Onet. За словами посадовця, російсько-білоруські навчання спрямовані "проти Польщі та Європейського союзу"."Опівночі ми закрили рух на кордоні з Білоруссю. Це пов'язано з військовими навчаннями "Захід-2025", — сказав Кервінський.Водночас, коли на польсько-білоруському кордону знову запрацюють пункти пропуску, Кервінський не уточнив. Наразі призупинення прикордонного руху з Білоруссю діє в обох напрямках. Це стосується як автомобільного транспорту, так і вантажних поїздів."Рух відновиться, але тільки тоді, коли ми будемо впевнені в гарантованій безпеці поляків. З економічної точки зору ми будемо прагнути якнайшвидшого відкриття кордону", — додав очільник польського МВС.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Польща розгортає близько 40 тисяч солдатів на кордонах країни з Білоруссю та Росією на тлі загострення напруженості після масштабного вторгнення дронів 10 вересня.До того ж 11 вересня Агентство польської авіаційної навігації повідомило про запровадження обмежень на польоти у східній частині країни вздовж кордону з Україною та Білоруссю.Водночас 10 вересня Польща активувала статтю 4 договору НАТО. Це означає дозвіл на початок консультацій зі союзниками через декілька годин після того, як її збройні сили збили декілька російських безпілотників, що ввійшли в її повітряний простір.

У п'ятницю, 12 вересня, в Україні спостерігатиметься мінливий характер погоди. Очікуються температурні коливання та опади.Про це повідомила народний синоптик Наталія Діденко.За її прогнозом, сьогодні дощі пройдуть у західних областях України. Північ, Центр, Схід та південна частина перебуватимуть у сухій повітряній масі, тому у цих регіонах опадів не передбачається.У східних областях та в прибережних районах буде помірно тепло, вдень очікується +22…+24°C, у центральних областях — +24…+28°C. Проте на Вінниччині подекуди очікується +20…+23°C.У південній частині прогріватиме до +24…+28°C, лише на Півдні Одещини буде свіжіше — +22…+26°C. У північних областях також очікується спека, там стовпчики термометрів піднімуться до +24…+27°C, а ось на Житомирщині та Сумщині місцями буде +19…+22°C.Найхолодніше буде у західній частині України — на Волині, Рівненщині, Тернопільщині, Хмельниччині, Івано-Франківщині та Чернівецькій області передбачається +16…+19°C. Проте на Закарпатті та у деяких районах Львівщини очікується +23…+25°C.У Києві 12 вересня буде без опадів, проте хмарно. Температура повітря становитиме +23°C.Як повідомляє сайт Meteoprog.com, посилаючись на метеоролога Ігоря Кібальчича, після 10 вересня, а також на вихідних внаслідок розвитку потужного та малорухомого антициклону у північно-східній частині Європи, атмосферний тиск суттєво підвищиться, а опади покинуть територію України.Нагадаємо, що, за прогнозом "Укргідрометцентру", у вересні середня місячна температура повітря в Україні очікується в межах, близьких до кліматичної норми. Зокрема, стовпчики термометрів показуватимуть +13...+18°C.Додамо, раніше синоптики попереджали, що в Україні 11 та 12 вересня очікується погіршення погодних умов. Низку областей накриють зливи та сильний вітер.

У Києві цими вихідними проходитимуть сільськогосподарські ярмарки. Мешканці столиці можуть придбати свіжі овочі, фрукти та свіже м'ясо просто неба.Локації із точними адресами ярмарок оприлюднив Департамент промисловості та розвитку підприємництва Київської міської державної адміністрації.Важливо! У разі оголошення повітряної тривоги важливо подбати про власну безпеку та пройти в укриття. Крім цього, у зв’язку з підвищенням середньодобової температури повітря перебувати на ярмарках після 12:00 заборонено.Субота, 13 вересняУ перший вихідний день ярмарки пройдуть у:Голосіївському районі — вулиця Паньківська, вулиця Голосіївська, 4-10;Дарницькому районі — вулиця Ревуцького (вздовж будинку № 27);Деснянському районі — вулиця Олександри Екстер (у межах вулиця Миколи Закревського та проспект Червоної Калини), вулиця Лісківська (в межах вулиць Милославської та Радунської);Дніпровському районі — бульвар Амвросія Бучми, 2-10;Оболонському районі — вулиця Петра Калнишевського, 1-5, вулиця Йорданська, 1-9;Подільському районі — проспект Степана Бандери (біля Куренівського парку);Солом’янському районі — вулиця Академіка Шалімова (в межах проспект Любомира Гузара, 28 та вулиця Василя Чумака);Шевченківському районі — вулиця Богдана Гаврилишина, 1-17.Неділя, 14 вересня У цей день ярмарки пройдуть у:Голосіївському районі — вулиця Самійла Кішки (в межах вулиць Юлії Здановської та Василя Касіяна);Дарницькому районі — вулиця Здолбунівська, 4;Дніпровському районі — вулиця Сулеймана Стальського (в межах вулиць Райдужної та Старосільської);Печерському районі — вулиця Джона Маккейна (в межах вулиць Іоанна Павла II та Дмитра Дорошенка);Шевченківському районі — вулиця Татарська, 32-38.Нагадаємо, що у Києві є безліч місць, де можна гарно провести вихідні. Втім, щоб поєднати приємне з корисним, можна відвідати музеї української столиці. Про п'ять цікавих музеїв Києва, які залишать незабутні враження, читайте у нашому матеріалі.

У п'ятницю, 12 вересня, в народі відзначають день Автонома, у світі — Міжнародний день Організації Об'єднаних Націй по співпраці Південь-Південь. Привітання з іменинами сьогодні приймають Данило, Іван, Микола, Олексій, Семен.TrueUA розповідає про народні традиції, прикмети та заборони цього дня.Народні традиції 12 вересняЦього дня з горобини роблять настойки на зиму.Вдалий день для весілля.Цього дня можна піти на риболовлю — улов буде хорошим.Що не можна робити 12 вересня​Не можна сваритися та злитися.Заборонено пліткувати.Не можна заздрити. Не варто цього дня ходити в ліс.Не можна 12 вересня стригти волосся і нігті.Прикмети погоди на 12 вересняЗоряна ніч — наступний рік буде врожайним.Багато горобини вродило — до дощової осені та сніжної зими.Якщо птахи довго літають колами — осінь буде сухою і холодною.Рослини вдень не розпускають квітки — скоро підуть дощі.Нагадаємо, раніше TrueUA публікував календар іменин на вересень, який підкаже, як назвати малюка, щоб його оберігав янгол-охоронець.Додамо, в Україні 22 вересня настане осіннє рівнодення. Це особливий день, коли день і ніч мають приблизно однакову тривалість. Про традиції, прикмети та заборони цього дня — у матеріалі TrueUA.

Національний банк України продовжує підіймати офіційний курс долара. Єдина європейська валюта також відновила тенденцію до зростання.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Станом на п'ятницю, 12 вересня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 41,31 гривні за один долар. Офіційний курс у четвер становив 41,21 гривні за один долар. На готівковому ринку долар зріс на 10 копійок — 41,50 гривні.У п'ятницю офіційний курс гривні до євро становить 48,27. У четвер, 11 вересня, офіційний курс гривні до євро був 48,24.Що краще купувати — євро чи євро: фахівці дали нові поради українцямФахівці проаналізували ситуацію на ринку і дали українцям свіжі поради щодо доцільності купівлі чи продажу популярної валюти.Корисні висновки зробив голова Секретаріату Ради підприємців при Кабінеті міністрів економіст Андрій Забловський. Він наголосив, що операції з валютами залежать від того, яку ціль переслідує громадянин.За словами експерта, якщо на меті є заробіток, то доцільно обрати гривневі облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), якщо ж ціллю є прибуток і гарантії від девальвації — тоді валютні ОВДП. Водночас Забловський зауважив, що валютні чи гривневі вклади гарантовано збережуть гроші. Фахівець переконаний, що саме зараз сприятливий період для купівлі валюти, тому що курс як євро, так і долара є невисокий.Проте, експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин дав пораду не відкривати нові депозитні рахунки у гривні на тривалий час, тому що період стабільності практично завершився, а ось ОВДП — залишається хорошим рішенням.Експерт прогнозує, що очікуваний обвал гривні буде швидким — починаючи з середини вересня, протягом 90-100 днів курс долара має усі шанси підскочити до 43-43,5 гривні, а до кінця цього року — до 45 гривень.Що ж стосується продажу валюти, то всі фахівці погоджуються з тим, що цього робити не варто.Нагадаємо, 11 вересня голова Національного банку Андрій Пишний заявив, що в Україні інфляція закріплюється на траєкторії зниження. Проте все ж цей показник ще є високим.

У Чернігівській області затримали 26-річного чоловіка, якого підозрюють у серії підпалів. За даними поліції, затриманий вчинив підпал вежі телефонного зв’язку, вікон та вхідних дверей поштового відділення в Чернігові, а також вхідних дверей однієї з квартир багатоповерхівки.Як повідомляє прес-служба Національної поліції України, інформація про пожежу поруч з вежею телефонного зв’язку поблизу одного з сіл Чернігівського району правоохоронці отримали ввечері 9 вересня.У поліції зауважили, що пожежу вдалося швидко локалізувати. Ніхто не постраждав. Надалі поліцейські ретельно оглянули місце події, опитали свідків, очевидців та вилучили речові докази. У поліції з’ясували, що ймовірною причиною пожежі став підпал."У результаті комплексу оперативно-розшукових заходів оперативники відділу кримінальної поліції спільно з колегами з управління карного розшуку обласної поліції встановили, що до злочину причетний 26-річний киянин", — зауважили правоохоронці. Також правоохоронці встановили, що зловмисник причетний і до підпалу вікон та вхідних дверей поштового відділення в Чернігові, а також вхідних дверей однієї з квартир багатоповерхівки. Чоловік зізнався у скоєному та надав правдиві свідчення.За всіма фактами слідчі оголосили фігуранту про підозру в умисному пошкодженні майна шляхом підпалу (частина 2 статті 194 Кримінального кодексу України. За такі злочини чоловікові загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років.Нагадаємо, у липні у Київській області 57-річний чоловік під час конфлікту підпалив свою матір та брата. За цей злочин йому загрожує до 15 років в'язниці.