Політика

Голова Ради безпеки Російської Федерації Дмитро Медведєв оприлюднив нові погрози про війну з НАТО. Він виступив категорично проти збиття російських цілей в українському небі.Відповідний допис Дмитро Медведєв опублікував у своєму Telegram-каналі.Він пригрозив, що надання країнам НАТО права збивати російські безпілотники над Україною призвело би до війни Північноатлантичного альянсу з Росією."Реалізація провокаційної ідеї Києва й інших про створення "безпольотної зони" та можливість для країн НАТО збивати наші безпілотники означатимуть тільки одне — війну НАТО з Росією. Речі треба називати своїми іменами", — написав Медведєв.Керівник Офісу президента Андрій Єрмак відреагував на його слова теж дописом у Telegram-каналі."Для того, щоби дрони не збивали, — їх не треба запускати. Формула доволі проста, і вона би продемонструвала бажання росіян завершити війну", — написав він.Очільник президентського офісу констатував, що водночас від Росії видно лише бажання атакувати, і щоби їм не заважали вбивати."Україна ж відповідає на таку поведінку ударами по болючих точках Російської Федерації. Іншого рецепту протистояння з терористичним утворенням не існує. Винятково санкції та сила всюди, де це можливо", — підсумував Андрій Єрмак.Нагадаємо, раніше прес-секретар кремлівського диктатора Дмитро Пєсков заявив, що пауза в переговорному процесі щодо війни в Україні очевидна. За його словами, немає жодних зрушень у питанні можливого проведення тристоронніх перемовин за участю, Москви, Вашингтона та Києва.

Пауза в переговорному процесі щодо війни в Україні очевидна. Немає жодних зрушень у питанні можливого проведення тристоронніх перемовин за участю, Москви, Вашингтона та Києва.Про це заявив російським пропагандистам "рупор" Кремля Дмитро Пєсков.Прес-секретар кремлівського диктатора зазначив, що Росія начебто зберігає готовність до "врегулювання кризи в Україні" політико-дипломатичними засобами."Поки що жодних зрушень немає", — прокоментував він перспективи тристоронніх переговорів за участю лідерів Росії, США й України;За його словами, Україна не виявляє гнучкості та готовності до серйозного обговорення врегулювання."Заклики Києва до негайної зустрічі лідерів спрямовані на емоційний ефект", — зауважив Пєсков.При цьому, наголосив прес-секретар Володимира Путіна, європейці заважають мирному врегулюванню щодо України, не бажаючи враховувати першопричини "кризи".Він також уточнив, що ситуацію ускладнює те, що "НАТО де-факто воює з Росією, це очевидно та не потребує доказів"."Можливе вилучення заморожених активів Росії не залишиться без відповіді, Москва здійснить юридичні кроки, щоби відстоювати власність", — пригрозив Дмитро Пєсков.Нагадаємо, що, за інформацією видання Politico, американський президент Дональд Трамп нарешті назвав Росію "агресором" у війні проти України. Це ще раз продемонструвало зміну його позиції щодо Москви.

Американський президент Дональд Трамп нарешті назвав Росію "агресором" у війні проти України. Це ще раз продемонструвало зміну його позиції щодо Москви.Про це повідомила видання Politico. Журналісти зауважили, що, згадуючи втрати українських і російських військ, Трамп заявив: «8 000 солдатів загинули цього тижня з обидвох країн, трохи більше з Росії, але коли ти агресор, ти втрачаєш більше».Медійники констатували, що Трамп раніше відмовлявся засуджувати Москву за вторгнення, а його адміністрація в лютому стала на бік Росії та Північної Кореї, відхиливши резолюцію ООН на підтримку територіальної цілісності України та засудження Росії.США також заперечували проти заяви G7, в якій Росію назвали агресором у лютому. Ба більше, Трамп навіть звинуватив Україну у війні."Ви не розпочинаєте війну проти когось, хто у 20 разів більший за вас, а потім сподіваєтеся, що люди дадуть вам декілька ракет", — висловився він у квітні.Але позиція Трампа щодо Кремля змінилася протягом літа, його адміністрація чинить дедалі більший тиск на Володимира Путіна, тоді як російський президент перешкоджає зусиллям Трампа в посередництві під час можливих прямих мирних переговорах із Володимиром Зеленським."Я зупинив сім війн, і я думав, що ця буде для мене легкою, але ця виявилася важкою. Думаю, що мені доведеться вести всі розмови. Зеленський і Путін ненавидять один одного. Вони так ненавидять один одного, що не можуть дихати", — наголосив американський президент у неділю.Журналісти додали, що, оскільки намагання Трампа не змогли підштовхнути Путіна до столу переговорів із Зеленським, адміністрація США стикається зі все більшими закликами запровадити жорсткіші санкції проти Росії. У неділю Трамп заявив, що планує це зробити, але лише після того, як Європа перестане купувати російську нафту та посилить власний режим санкцій.Як відомо, Угорщина та Словаччина є найбільшими покупцями російської енергії в Євросоюзі та виступають проти зусиль Єврокомісії щодо поступового припинення такої залежності.Нагадаємо, що Дональд Трамп заявив, що допускає можливість зустрічі між президентом України Володимиром Зеленським і російським диктатором Володимиром Путіним. Однак він вважає, що організувати її буде нелегко.

Американський конгрес разом з іншими гілками влади працює над запровадженням санкцій проти Росії задля припинення війни. Й Палата представників, і Сенат готові до запровадження "відчайдушних заходів".Про це заявив спікер Палати представників США Майк Джонсон в інтервʼю CBS News.Відповідаючи на запитання про ініціативу сенатора Ліндсі Грема включити санкційний законопроект до резолюції про подальше фінансування уряду, він заявив, що "відчайдушні часи вимагають відчайдушних заходів"."Відчайдушні часи вимагають відчайдушних заходів, і, думаю, відповідні санкції проти Росії вже давно назріли", — наголосив він.Спікер Палати представників США висловив думку, що в Конгресі є велике бажання це зробити."Тому ми готові співпрацювати з Білим домом і нашими колегами зі Сенату, щоби це здійснити, і я особисто дуже хочу це зробити", — заявив він.На прохання уточнити, чи очікує він на схвалення американського президента Дональда Трампа, Джонсон зазначив, що "президент повинен підписати все, що ми робимо, як закон"."Це має бути партнерство, але ми покладаємося на головнокомандувача. Я маю на увазі, що президент є сильним і рішучим лідером на світовій арені. Усі в Америці хочуть, щоби це кровопролиття закінчилося, і президент Трамп домагається цього", — підсумував Майк Джонсон.Нагадаємо, що Дональд Трамп допускає можливість зустрічі між президентом України Володимиром Зеленським і російським диктатором Володимиром Путіним. Однак він вважає, що організувати її буде нелегко.

Американський президент Дональд Трамп допускає можливість зустрічі між президентом України Володимиром Зеленським і російським диктатором Володимиром Путіним. Однак він вважає, що організувати її буде нелегко.Про це повідомив Fox News із посиланням на очільника Білого дому. Він, зокрема, знову зазначив, що зупинив сім воєн і хотів би зупинити війну між Україною та Росією. Трамп думав, що це буде легко, але насправді виявилося складним."Ненависть між Зеленським і Путіним безмежна. Вони ненавидять один одного", — констатував президент США.Він додав, що йому все ж доведеться говорити мені, аби розв’язати складний вузол проблем між двома європейськими сусідніми країнами."Ми так чи інакше владнаємо це питання. Путін і Зеленський настільки ненавидять один одного, що не можуть дихати. Тож мені доведеться втрутитися", — сказав Трамп.Американський президент також прогнозує переговори між Україною та Росією, але не уточнив, у якому саме форматі вони відбудуться — двосторонньому чи тристоронньому."Переговори будуть. Однак, імовірно, мені доведеться втрутитися. Путін і Зеленський настільки ненавидять один одного, що практично не можуть говорити. Вони просто не здатні розмовляти одне з одним", — повторив Трамп.Він також заявив, що санкції, які країни Євросоюзу запровадили проти Росії, "не є достатньо жорсткими"."Європа купує нафту в Росії. Я не хочу, щоби вони купували нафту, а санкції, які вони вводять, не є достатньо жорсткими. Я готовий вводити санкції, але вони повинні посилити свої санкції відповідно до того, що роблю я", — підсумував президент США.Нагадаємо, вчора видання Politico повідомляло, що коаліція європейських лідерів переконала американського лідера Дональда Трампа, що Росія не зацікавлена в завершенні війни в Україні та має сісти за стіл переговорів. Тепер Європа хоче переконати непередбачуваний Білий дім узгодити, яким чином цього досягнути.

Цього тижня міністри оборони, високопоставлені військові та представники оборонної промисловості Європи збиралися на виставку Defence and Security Equipment International (DSEI) у Лондоні, яку вважають найбільшою військовою виставкою у світі. Втім, справжнє випробування для Європи полягає не в теоретичних інноваціях, а в тому, чи здатна вона швидко мобілізуватися на практиці.Як повідомляє видання Politico, головною проблемою Європи досі була політична й військова неспроможність відповісти на виклики. Генерал Нік Картер, який є колишнім начальник штабу збройних сил Великої Британії та стратегічним радником в Інституті глобальних змін імені Тоні Блера наголосив, що в умовах непевності у Вашингтоні та загроз із боку Москви, європейський континент опинився на стратегічному роздоріжжі — між вибором взяти на себе відповідальність за власну оборону та безпеку чи залишитися небезпечно залежним від сил, що не підконтрольні йому."Під питанням залишається те, чи зможе наростальна єдність європейських лідерів і значне збільшення оборонних витрат у Європі розгорнуте достатньо швидко, щоб урятувати Україну без суттєвої допомоги США. Також невідомо, чи здатні ці кроки відновити стримування у євроатлантичному просторі та запобігти російській загрозі до 2030 року", — наголошує видання.Politico додає, що наразі концепція стримування має враховувати й так звану "сіру зону". Видання зауважує, що Москва вже підриває дію статті п'ятої НАТО про колективну оборону за допомогою атак гібридного характеру, спрямованих на ослаблення рішучості без провокування прямої військової відповіді. Ймовірно, Москва посилюватиме подібні цілеспрямовані провокації, наприклад, диверсії на підводних кабелях, кібератаки на енергосистеми чи "випадкові" ракетні удари поблизу території НАТО. Усе це є частиною продуманої стратегії розширення впливу Кремля."Тим часом на полі бою в Україні ми спостерігаємо поєднання елементів Першої та Третьої світових воєн — своєрідне дослідження в реальному часі, яке показує риси майбутніх конфліктів. За останні роки стало очевидно, як швидко змінюється характер війни та як стираються межі між сушею, морем, повітрям, космосом і кіберпростором у прагненні інтегрувати ці сфери для досягнення переваги", — зазначає видання.Картер наголошує, що у такому контексті багато хто справедливо відзначає винахідливість України, яка адаптується під вогнем, втім Росія демонструє інновації не меншого масштабу та темпу, наголошує застосовує дешеві дрони, системи радіоелектронних перешкод, цілевказання з використанням штучного інтелекту та перебудовує свою економіку на військові рейки. Лише цього року Кремль виготовить 1500 танків, три тисячі бронемашин і двісті балістичних ракет."З огляду на такий темп технологічних змін, надзвичайно важливо постійно стежити за інноваціями, і саме на цьому принципі має базуватися оборонне планування Європи. У війні завжди перемагає той, хто швидше адаптується", — зазначає Картер.Втім, Європі потрібно кардинально переосмислити не тільки необхідні зараз і в майбутньому можливості, але й те, як повинні змінитися її системи та інститути, щоб забезпечити їх реалізацію. Видання додає, що це означає збільшення обсягів оборонного виробництва, модернізацію збройних сил, переосмислення закупівель та інвестування в правильне поєднання можливостей для протидії сучасним загрозам, а також тим, що з’являться в майбутньому.Задля розв'язання цього питання Інститут Тоні Блера започаткує програму для стимулювання дискусії щодо європейської оборони, аналізуючи безпекове середовище та можливі сценарії його розвитку. На обговорення винесуть питання розподілу тягаря — зокрема ролей, регіонів, спроможностей та оборонно-промислової бази, а також очікується початок дебатів щодо національної та суспільної стійкості."На щастя, Європа зараз працює на міцнішому фундаменті, оскільки члени НАТО, окрім США, пообіцяли підняти базові оборонні витрати до 3,5% ВВП, а ЄС запустив фонд SAFE обсягом €150 мільярдів для посилення оборонного потенціалу. Проте ці кроки не принесуть бажаного результату, якщо кошти не будуть витрачені оперативно", — додав Картер.Видання зауважило, що, зважаючи на це все, істина полягає в тому, що одних лише фінансів недостатньо. Без стратегії, політичної рішучості, національної стійкості та структурних реформ інвестиції не перетворяться на реальні можливості."Наші економіки в 10 разів перевищують економіку Росії, наша технологічна база набагато сильніша, а наші союзи не мають собі рівних. Якщо ми вирішимо діяти негайно, то будь-яку загрозу з боку Росії можна буде подолати. Питання полягає в тому, чи зробимо ми це", — наголосив Картер.Нагадаємо, у серпні видання The Times повідомляло, що військові Великої Британії змінили формат і завдання миротворчої місії, що запрацює в Україні після завершення активної фази війни з Росією. За даними видання, командування армії Великої Британії відмовилося від ідеї створення 30-тисячного контингенту для захисту українських портів та міст.

Чеський вертолітний підрозділ для спеціальних операцій у складі трьох літаків Мі-171Š прибуде до Польщі 14 вересня. Це відбувається на тлі вторгнення російських дронів на територію Республіки.Про це повідомила міністр оборони країни Яна Чернохова на чеському телебаченні, яку цитує Radio Prague International. Очікується, що до 150 чеських солдатів буде направлено максимум на три місяці."Вони мають досягти території Республіки Польща протягом кількох годин", — сказала міністр. Вони мають розпочати роботу протягом кількох днів."Мандат — це той, який вже був схвалений Палатою депутатів десь минулого року, і який у нас є до 2026 року. Наразі це посилення східного крила в рамках передової присутності", — зазначила Чернохова.Видання нагадує, що 10 вересня Польща зафіксувала 19 порушень свого повітряного простору російськими дронами. Поки президент США Дональд Трамп назвав інцидент з дроном можливою помилкою, представники Польщі, Німеччини, Європейського Союзу та України говорять про наміри Росії, а НАТО відреагувало оголошенням про посилення захисту кордонів свого східного флангу.Міністерство оборони Росії не заперечувало вторгнення дронів, але стверджує, що воно було ненавмисним і не може трактуватись нападом.Генеральний секретар НАТО Марк Рютте оголосив у п'ятницю про створення операції "Східний вартівник" у відповідь на інцидент, яка посилить захист східного флангу Альянсу.Варто зазначити, що 12 вересня в Польщі фактично розпочалася робота місії "Східний вартовий", про яку оголосили напередодні. Там показали кадри приземлення французького транспортного літака А-400 з озброєнням для винищувачів Rafale, які вже перебувають у Польщі.Раніше президент Володимир Зеленський розповідав, що в НАТО є можливість ефективної відповіді на російську дронову атаку в тому вигляді, який не означатиме участі Альянсу у війні.Нагадаємо, нещодавно верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич заявив, що операція Північноатлантичного альянсу "Східний вартовий" передусім зосереджуватиметься на захисті території НАТО, але він враховуватиме український досвід в боротьбі з безпілотниками.

Посередницька роль Ватикану у війні Російської Федерації проти України наразі є малоймовірною. Головним завданням Святого Престолу залишаються заклики до миру.Про це Папа Римський Лев XIV розповів в інтерв'ю Crux. Глава Ватикану розділив його роль у закликах до миру та безпосередньому посередництві у конфліктах."Голос Святого Престолу завжди звучатиме на захист миру. Але слід відрізняти цю місію від посередницької ролі, яка зараз, на мою думку, виглядає значно менш реалістичною", — йдеться у заяві очільника Католицької церкви.Як зазначив понтифік, заклики до припинення бойових дій — це не тільки його особиста позиція, а й бажання усіх християн та людей доброї волі.Лев XIV наголосив, що багаторічні жертви серед цивільного населення та військових з обох сторін демонструють безперспективність силового вирішення конфлікту та необхідність пошуку інших шляхів."Після стількох років безглуздих вбивств — і в Україні, і в інших регіонах світу — люди мають зрозуміти: існують альтернативні способи подолання конфліктів", — додав Папа Римський.Нагадаємо, що 12 травня президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Папою Римським Левом XIV. Це була перша така розмова понтифіка з лідером іноземної держави.

Спікер Палати представників США Майк Джонсон заявив, що час для нових санкцій проти Російської Федерації вже давно настав. Проте Конгрес не буде їх ухвалювати без узгодження з президентом країни Дональдом Трампом.Про це політик зазначив в інтерв'ю для CBS News."Послухайте, я справді вважаю, що відчайдушні часи вимагають відчайдушних заходів, і я вважаю, що відповідні санкції проти Росії давно назріли. Я маю на увазі, що в Конгресі є велике бажання цього зробити, тому ми готові співпрацювати з Білим домом та нашими колегами по Сенату в Палаті представників, щоб це зробити, і я особисто прагну цього зробити", — йдеться у заяві Джонсона.Спікер наголосив, що Конгрес не може погодити санкції за власним бажанням, тому що Трамп повинен буде підписати цей документ і схвалити його як закон. "Тож це має бути партнерство, але ми підкоряємося головнокомандувачу. Я маю на увазі, що президент — сильний і сміливий лідер на світовій арені. Він допоміг досягти миру в усьому світі та в інших конфліктах так, як ніхто до нього не зміг, тому ми віримо, що він може використати ту саму силу та той самий підхід, щоб нарешті покласти край цій війні в Україні. Кожен в Америці хоче, щоб це кровопролиття закінчилося, і президент Трамп до цього примушу", — додав Майк Джонсон.Нагадаємо, нещодавно американський президент Дональд Трамп запевнив, що готовий запровадити серйозні санкції проти Російської Федерації, але лише у тому випадку, коли всі країни Північноатлантичного альянсу зроблять те ж саме та припинять купувати нафту країни-агресора.Також Дональд Трамп заявляв, що Сі Цзіньпін, Володимир Путін і Кім Чен Ин змовляються проти Сполучених Штатів Америки. Це пов’язано з військовим парадом у Пекіні, де вперше публічно разом з’явилися три диктатори.

Українські далекобійні удари по російських нафтобазах та інших промислових об'єктах є найефективнішими санкціями проти країни-агресора. Вітчизняні безпілотники здатні діяти на відстані понад тисячу кілометрів.Про це заявив президент Володимир Зеленський під час вечірнього звернення 14 вересня."Хочу сьогодні особливо подякувати всім нашим воїнам, які завдають Росії дійсно значущих втрат. Втрат на фронті. Втрат у прикордонні. Втрат на власній території Росії завдяки нашим далекобійним ударам. Найбільш ефективні санкції — санкції, які діють найшвидше, — це вогонь на російських нафтових заводах, на їхніх терміналах, нафтобазах", — йдеться у заяві глави держави.Зеленський також заявив, що Сили оборони суттєво обмежили російську нафтову галузь, що суттєво обмежує війну."Російська війна — це фактично функція нафти, функція газу, усіх інших російських енергоресурсів. Дякую спецпризначенцям Служби безпеки України, які днями дуже якісно відпрацювали по Приморську. Найбільший нафтовий термінал Росії на Балтійському морі. Є суттєві пошкодження, все перевірено. І це відчутно для ворога", — наголосив президент.Глава держави зазначив, що українські спецпризначенці тримають у полі зору також порт Усть-Луга та всі інші російські точки виходу на світовий ринок. "Зараз безпілотники Служби безпеки України здатні діяти на відстані більше тисячі кілометрів. Працюють також Сили спеціальних операцій, Сили безпілотних систем, Служба зовнішньої розвідки, ГУР. Дякую всім за влучність", — додав Володимир Зеленський. Раніше повідомлялось, що 11 вересня, Військово-морські сили Збройних сил України завдали удару по комунікаційному вузлу Чорноморського флоту Росії. Його окупанти розташували в тимчасово окупованому в Севастополі.Нагадаємо, нещодавно агенція Reuters поінформувала, що дрони СБУ уразили два танкери "тіньового флоту" Російської Федерації. Це відбулося в російському порту "Приморськ" у Балтійському морі. Йдеться про танкери Kusto та Cai Yun.

Після вторгнення російських безпілотників у повітряний простір своєї країни, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський запропонував Заходу перехоплювати ворожі дрони та ракети в повітряному просторі України.Про це політик сказав в інтерв'ю німецькій газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung, передає Tagesschau."Якщо ви запитаєте мене особисто: нам слід подумати про це", — сказав Сікорський в інтерв'ю Frankfurter Allgemeine Zeitung щодо можливої ​​безпольотної зони. "Технічно ми, як НАТО та ЄС, були б здатні це зробити, але це рішення, яке Польща не може прийняти самостійно, а лише разом зі своїми союзниками".Сікорський також пропонує скоординований підхід проти російського тіньового флоту в Балтійському морі. "Німеччина або НАТО могли б створити зону морського контролю в Північному морі та таким чином контролювати вхід цих стародавніх кораблів у Балтійське море. Якби навіть один із цих російських кораблів, два з яких вже затонули в Азовському морі, затонув би в Балтійському морі, ми б зіткнулися з екологічною катастрофою небачених масштабів", — сказав міністр закордонних справ Польщі. Варто зазначити, що 12 вересня в Польщі фактично розпочалася робота місії "Східний вартовий", про яку оголосили напередодні. Там показали кадри приземлення французького транспортного літака А-400 з озброєнням для винищувачів Rafale, які вже перебувають у Польщі.Раніше президент Володимир Зеленський розповідав, що в НАТО є можливість ефективної відповіді на російську дронову атаку в тому вигляді, який не означатиме участі Альянсу у війні.Нагадаємо, нещодавно верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич заявив, що операція Північноатлантичного альянсу "Східний вартовий" передусім зосереджуватиметься на захисті території НАТО, але він враховуватиме український досвід в боротьбі з безпілотниками.

Президент Володимир Зеленський під час свого вечірнього звернення 14 вересня заявив, що в українських захисників є успіхи в Сумській області. Також окупанти зазнають суттєвих втрат на Харківщині.Відповідне повідомлення він опублікував на сайті президента."Була доповідь сьогодні головкома Олександра Сирського. Є хороші результати у прикордонні Сумщини. Наші підрозділи продовжують просуватися в бік державного кордону України. Дякую воїнам 225-го окремого штурмового полку та 71-ї єгерської бригади", — зазначив Зеленський.Президент також повідомив про значні втрати у росіян і на Харківщині — в Купʼянську, і на Донеччині. "Продовжуємо діяти на Добропільському напрямку. Важливо, що російські штурми — відбиваються хлопцями. Особлива вдячність — воїнам першого, 225-го та 425-го окремих штурмових полків, 79-ї та 82-ї десантно-штурмових бригад. Молодці, хлопці. Діємо відповідно до ситуації й на Запоріжжі", — додав Володимир Зеленський.Як відомо, за даними генерального штабу ЗСУ, весняно-літній наступ країни-агресорки Росії на фронті видався провальним. Ворог не здобув повний контроль над жодним великим містом.Нагадаємо, на початку вересня прикордонники зафіксували на Сумському напрямку суттєве зменшення ворожих атак. Водночас бійці підтвердили перекидання російських сил на інші напрямки, зокрема й на Південь нашої держави.За даними президента Володимира Зеленського, російську наступальну операцію на Суми повністю зірвано силами України. Проте в прикордонні Сумщини тривають бої.

Лідер Польщі Кароль Навроцький 14 вересня підписав рішення, яке дозволяє іноземним військам залишатися в країні для проведення операції "Східний вартовий".Про це в соцмережі Х повідомляє Національне бюро безпеки."Президент Республіки Польща Кароль Навроцький підписав резолюцію, яка дозволяє іноземним військовим силам з країн-членів Організації Північноатлантичного договору залишатися на території Польщі", — йдеться у дописі.Варто зазначити, що 12 вересня в Польщі фактично розпочалася робота місії "Східний вартовий", про яку оголосили напередодні. Там показали кадри приземлення французького транспортного літака А-400 з озброєнням для винищувачів Rafale, які вже перебувають у Польщі.Раніше президент Володимир Зеленський розповідав, що в НАТО є можливість ефективної відповіді на російську дронову атаку в тому вигляді, який не означатиме участі Альянсу у війні.Нагадаємо, нещодавно верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич заявив, що операція Північноатлантичного альянсу "Східний вартовий" передусім зосереджуватиметься на захисті території НАТО, але він враховуватиме український досвід в боротьбі з безпілотниками.

Станом на 14 вересня на залізничному перегоні Боярка-Васильків у Київській області тривають роботи з усунення наслідків вибуху. Десятки поїздів змінили свої маршрути.Про це на сторінці в Facebook повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко. Вона зазначила, що вночі 14 вересня внаслідок вибуху у вагоні поїзда пошкоджено залізничну інфраструктуру на ділянці в районі міста Боярка. "Постраждалих немає. Розслідування причин інциденту триває. Детальніше про це повідомлять згодом правоохоронні органи", — йшлося у повідомленні.Згодом Свириденко повідомила, що ДСНС та "Укрзалізниця" працюють спільно із залученням людей і техніки, щоб оперативно ліквідувати наслідки та відновити рух до вечірнього пікового періоду пасажирського руху.За її словами, уже повністю прибрані всі елементи пошкодженого рухомого складу. Вибухотехніки додатково перевірили очищені ділянки., паралельно триває підготовка для укладання нових рейок замість пошкоджених. Зміни руху поїздівГлава уряду зазначила, що потяг, який був безпосередньо під час початку детонації на місці, затримувався на чотири години, станом на зараз скоротив затримку, вона становить одну годину."Укрзалізниця" узгодила прискорений контроль з Держприкордонслужбою України та польською прикордонною службою — для збереження стикування. Наразі 28 потягів слідують зміненими маршрутами. Затримки від півтора до трьох годин, по максимуму скорочуємо. Стежте за оперативними оновленнями від "Укрзалізниці", — наголосила Свириденко.Посадовиця також заявила, що обмежено рух приміських потягів на Фастів, натомість запущені "човникові" поїзди на ділянці Київ-Боярка до найближчої точки. Водночас Київська ОВА забезпечила додаткові автобусні рейси на ці маршрути.Раніше повідомлялось, що у ніч на середу, 3 вересня, російські окупанти здійснили масовану комбіновану ракетно-дронову атаку. Під ворожим прицілом опинилась Кіровоградщина, де постраждали залізничники. Також виникли затримки понад 20 поїздів.Нагадаємо, поліція Київщини розпочала досудове розслідування за фактом порушення правил безпеки руху на залізниці. Йдеться про випадок у Фастівському районі Київської області, який стався в неділю, 14 вересня.

Лідерка Молдови Мая Санду наголосила, що Російська Федерація розширила своє втручання у вибори в її державі. Для цього Москва охопила діаспору за кордоном напередодні виборів до парламенту.Про це пише FT. За словами Санду, РФ посилила свою онлайн-кампанію з дезінформації."Росіяни націлені на діаспору", — заявила вона, звинувативши Кремль у використанні православних священників РФ для поширення своєї пропаганди та розгортанні мережі ботів "Матрьошка" для створення неправдивого контенту, видаючи себе за легітимні іноземні медіа.Санду, яка є лідером проєвропейської партії "Дія та солідарність", сподівається зберегти більшість на виборах 28 вересня. Президентка країни зізналась, що остерігається повторення кампанії 2024 року, коли агенти РФ поширювали фейкові повідомлення про замінування на виборчих дільницях Молдови за кордоном, зокрема на території Німеччини.Санду заявила, що у 2024 році Москва витратила еквівалент один відсоток валового внутрішнього продукту Молдови на втручання у вибори. Водночас вона зазначила, що російська тактика зазнала змін. За її словами, злочинці, які перебувають "на зарплаті" у Кремля, наразі також використовуються для реалізації заворушень у в'язницях Молдови."Росія використовує дійсно дуже широкий спектр інструментів... намагаючись підірвати наші інституції", — додала Мая Санду.Нагадаємо, Європейський Союз продовжує відхиляти ідею розділення заявок на членство України та Молдови. Там вважають, що відповідний крок завдасть серйозного удару по Києву, тоді як, коли вступ розглядається як частина гарантій безпеки.