# Білорусь

У ніч на середу, 28 січня, польські військові зафіксували порушення повітряного простору країни з боку Білорусі. Через появу невідомих об’єктів у Підляському воєводстві тимчасово обмежували рух цивільної авіації.Про це повідомляє у соцмережі X оперативне командування збройних сил Польщі.  Подробиці інцидентуЗа даними військових, об’єкти перебували під постійним наглядом радіолокаційних систем. Після аналізу траєкторії, швидкості та напрямку польоту військові дійшли висновку, що це були аеростати (повітряні кулі), які рухалися відповідно до погодних умов.Вжиті заходи безпеки:моніторинг. Польські системи ППО безперервно відстежували політ усіх об'єктів.обмеження польотів. Над Підляським воєводством запровадили тимчасові превентивні обмеження для цивільних літаків.оцінка загрози. Військові констатували, що об'єкти не становили прямої загрози безпеці повітряного простору Республіки Польща.Гібридні загрозиКомандування наголошує, що подібні інциденти є частиною гібридних дій, спрямованих проти Польщі з боку східних кордонів. Сили та засоби польської армії залишаються у повній готовності до захисту державних кордонів, а ситуація перебуває під постійним контролем у взаємодії з відповідними службами.Нагадаємо, 22 січня на території Молдови, поблизу кордону з Україною, знову зафіксували падіння російського безпілотника. Апарат залетів у повітряний простір країни під час ворожої атаки на Одеську область..

Служба безпеки спільно з Власною безпекою Головного управління розвідки у Києві затримали білоруську шпигунку, яка намагалася "інтегруватися" до ГУР МО України.Про це повідомила пресслужба СБУ. За даними слідства, агентка працювала на КДР РБ з 2015 року. У 2020 році її відрядили з Мінська для агентурної роботи в Україні.Так, 35-річна громадянка Білорусі діяла під прикриттям журналістської діяльності і певний час працювала власкором "112 каналу" Віктора Медведчука в країнах колишнього СРСР."Ще до початку повномасштабної війни фігурантка влаштувалася до одного із провідних медіа нашої держави. Вона використовувала цю роботу та зв’язки своїх колег із цього ЗМІ для розширення особистих контактів серед українських політиків, військових та закордонних дипломатів. Уже під час повномасштабного вторгнення куратор агентки доручив їй прибути до однієї з країн ЄС для додаткового інструктажу. Перетин кордону жінка здійснювала під вигаданим приводом про медобстеження", — зазначили у СБУ.Зазначається, що для контакту з білоруським спецслужбістом на території Євросоюзу фігурантка придбала новий смартфон з "одноразовою" сім-картою і після цього позбулася гаджета. Під час інструктажу шпигунка отримала завдання збирати інформацію про громадян Білорусі та Росії, які сприяють Україні у боротьбі проти держави-агресора.Також агентка мала встановити неформальні контакти з посадовцями Посольства Китаю у нашій державі для збору розвідданих про діяльність китайських дипломатів в Україні. Після повернення в Київ агентка спробувала влаштуватися до одного зі штабних підрозділів Воєнної розвідки нашої держави."Завдяки своєчасному викриттю шпигунки, співробітники СБУ та ГУР розпочали з білоруською агенткою довготривалу оперативну гру, яка дозволила не тільки задокументувати кожен її крок, але й через неї регулярно дезінформувати білоруську спецслужбу. Зокрема, сили іноземної спецслужби було перенацілено на копіювання удаваної секретної інформації, яка контрольовано циркулювала довкола шпигунки. Серед іншого, зафіксовано спроби підбору потенційних кандидатів для вербування до агентурного апарату КДБ", — зауважили у СБУ.Водночас, зібравши повну доказову базу на шпигунку, шпигунку затримала її поблизу місця проживання. У неї вилучено смартфон та диктофон, на які вона фіксувала закриті відомості. Наразі слідчі СБУ повідомили їй про підозру за ч. 1 ст. 114 Кримінального кодексу України (шпигунство). Зловмисниця перебуває під вартою. Їй загрожує до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна.Нагадаємо, у Дніпропетровській області російського агента засудили до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна. Він передавав окупантам маршрути руху українських військових ешелонів..

Україна планує притягнути самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка до відповідальності за допомогу країні-агресорці Росії у війні.Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга в інтерв'ю "Європейській правді"."Я також вважаю, що чинний білоруський режим є співвідповідальним за російську агресію. У 2022 році він надав територію Білорусі для наступу на Україну. Ракети летіли з їхньої території. Це робить їх співучасником агресії проти України. Та й зараз ми бачимо нові елементи підтримки російської агресії з боку режиму Лукашенка. Вони надають свою інфраструктуру для атак української території безпілотниками. Я свідомо не уточнюю деталі, але ми їх знаємо, кожен такий випадок фіксуємо юридично, нотифікуємо ООН про співучасть білоруського режиму в агресії і будемо ставити питання про санкції щодо причетних осіб та компаній — зокрема, залучених у побудову цієї інфраструктури", — зазначив Сибіга.Очільник МЗС відзначив, що Україна, як і інші європейські країни, не вважає Лукашенка легітимно обраним президентом Білорусі. На думку міністра, зараз Білорусь перетворилися на "генерал-губернаторство" і від цього страждає весь народ РБ."Білоруський трек потребує окремої системної політики. Я приверну вашу увагу до виступу президента України у Вільнюсі: майже третина промови була присвячена білоруському питанню. І для нас дійсно важливо зберігати відносини з представниками демократичної Білорусі. Зараз я отримав доручення від президента призначити спецпредставника і незабаром внесу кандидатуру на розгляд. Назву цієї посади ми ще визначаємо, але це буде посадовець, уповноважений для контактів з демократичними білоруськими силами... Водночас режим Лукашенка і він особисто мають понести відповідальність за свою співучасть у російській агресії. І для цього є всі юридичні підстави", — додав Сибіга.Нагадаємо, 25 грудня президент Володимир Зеленський заявив, що наразі громадяни Білорусі мають менше прав, аніж собака самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. На думку президента, через те, що 2020 року світ не підтримав протести у Білорусі, Лукашенко зміг залишитися при владі попри сфальсифіковані вибори й тепер режим у цій країні становить небезпеку для сусідніх держав..

Президент Володимир Зеленський заявив, що на сьогодні громадяни Білорусі мають менше прав, аніж собака самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка.Таку заяву український лідер зробив під час виступу на вшануванні пам’яті загиблих під час Січневого повстання 1863–1864 років у Вільнюсі."Поки що білому шпіцу Лукашенка залишено більше прав, ніж народу Білорусі, на жаль. Був шанс у 2020 році, щоб це змінити, і, впевнений, буде ще шанс", — зазначив він.На думку президента, через те, що 2020 року світ не підтримав протести у Білорусі, Лукашенко зміг залишитися при владі попри сфальсифіковані вибори й тепер режим у цій країні становить небезпеку для сусідніх держав."Тоді підтримки для білорусів було просто недостатньо, а тепер ми всі відчуваємо, наскільки складніше, наскільки дорожче, наскільки небезпечніше стало для всіх через залежність Білорусі від Москви. Залежність, що не стає меншою", — наголосив Зеленський.Гарант також додав, що "у підсумку історія карає тих, хто залишається осторонь". Зокрема, він вважає, що багато в чому війни XX століття — це наслідок байдужості сильних світу цього у столітті ХІХ."Війна Росії проти України та інші російські — проти Молдови, проти Чечні, проти Грузії – усе це наслідки байдужості до правди наших із вами народів: правди, яку наші люди відчувають, і байдужості, яку проявили ключові держави світу наприкінці радянського часу, у дев’яностих роках та на початку XXI століття, коли вони поставили на Росію — на "перезавантаження" з Росією, яке справді стало "перевантаженням" для всіх нас", — додав Зеленський.Нагадаємо, раніше Зеленський заявляв, що Росія намагається обходити українську протиповітряну оборону через територію Білорусі. Ворог у сусідній країні на дахах житлових будинків встановив антени, які допомагають наводити ударні безпілотники на нашу країну..

Країна-агресорка Росія використовує Білорусь для шантажу Європи, а також атак на Україну.Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час виступу на вшануванні пам’яті загиблих під час Січневого повстання 1863–1864 років у Вільнюсі."Оператори російських реактивних "шахедів" працюють по Україні в тому числі з території Білорусі. Зв’язок для ударів підтримується з території Білорусі. Росія використовує Білорусь як полігон для шантажу Європи та світу "Орєшніками". Промисловість Білорусі працює на російську війну, а торговельні зв’язки допомагають Путіну купувати компоненти, які потрібні, щоб будувати загрозу проти всіх нас у Європі", — наголосив президент.Очільник держави наголосив, що на сьогодні залежність Білорусі від РФ не зменшується, а навпаки — збільшується. Тому "для Європи критично не втрачати час"."Саме тому для Європи важливо не втратити жоден із народів, які живуть свободою. Саме тому для Європи критично не втрачати час. Саме тому ми всі у Європі кожен день маємо працювати на сильну Європу", — додав Зеленський.Нагадаємо, раніше Зеленський заявляв, що Росія намагається обходити українську протиповітряну оборону через територію Білорусі. Ворог у сусідній країні на дахах житлових будинків встановив антени, які допомагають наводити ударні безпілотники на нашу країну..

У четвер, 22 січня, президент Володимир Зеленський зазначив, що Україна зможе долучитися до ініційованої американським лідером Дональдом Трампом "Ради миру" тільки після остаточного припинення бойових дій. Глава держави наголосив, що участь української сторони у такому форматі безпосередньо залежить від завершення війни.Про це він повідомив під час спілкування з пресою на Всесвітньому економічному форумі в Давосі.Чому Україна не може приєднатися зараз Головною перешкодою для участі в цьому форматі президент назвав безперервну агресію з боку РФ. Зеленський акцентував на неможливості перебування за одним столом із представниками Росії та Білорусі, поки триває війна. Зеленський зазначив, що Україна вважає Росію ворогом, а Білорусь — її безпосереднім союзником. Також спільна участь у міжнародних форматах із країнами-агресорами під час активної фази конфлікту є неприпустимою для Києва.Що відомо про "Раду миру" За словами глави держави, українська сторона вже отримувала запрошення до участі в цій структурі. Зеленський нагадав, що:створення Ради передбачене "планом з 20 пунктів", який базується на американських пропозиціях щодо мирного врегулювання;очікується, що цей орган контролюватиме дотримання режиму припинення вогню;попри отримане запрошення, конкретний склад учасників та детальна концепція роботи Ради наразі залишаються невідомими українському керівництву."Ми зможемо бути в такому форматі лише після закінчення війни", — резюмував президент, окреслюючи офіційну позицію України.Нагадаємо, 14 січня США оголосили про початок другого етапу плану завершення війни в Газі, частиною якого є створення "Ради миру" і Нацкомітету. Як очікується, комітет, підзвітний "Раді миру", керуватиме Газою доти, доки Палестинська національна адміністрація не проведе необхідні реформи.Також президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп запросив низку світових лідерів приєднатися до "Ради миру" для врегулювання ситуації в Секторі Гази. Серед запрошених — Україна, Росія та Білорусь. Додамо, за даними Bloomberg, адміністрація американського лідера Дональда Трампа оцінила місце в новій "Раді миру" у мільярд доларів, які зацікавлені країни мають внести до спеціального фонду. Тільки після здійснення цього масштабного платежу держави зможуть претендувати на постійну роль у мирних ініціативах Білого дому..

Білоруска Аріна Соболенко відповіла на нагадування Олександри Олійникової про підтримку самопроголошеного президента Білорусі під час протестів 2020 року. Попри факти підписання листа за Олександра Лукашенка, спортсменка обмежилася словами про своє бажання миру та небажанням далі обговорювати політику. Про це білоруска заявила у коментарі YouTube-каналу Australian Open.Реакція на критикуПід час пресконференції Сабаленко поставили запитання про нещодавнє інтерв’ю Олександри Олійникової. Українка нагадала про те, що перша ракетка світу раніше підтримувала уряд Білорусі, та закликала заборонити виступи представникам країн-агресорів. У відповідь білоруська тенісистка заявила, що вже неодноразово висловлювала свою позицію раніше."Очевидно, що я хочу миру, і якби я могла щось змінити, я б обов’язково це зробила", — прокоментувала Сабаленко.Вона також додала, що більше їй "нічого сказати" з цього приводу.Політика поза тенісомКоли Сабаленко запитали, чи вважає вона коментарі Олійникової несправедливими та чи має політика залишатися поза спортом, тенісистка відмовилася від розгорнутої дискусії. Вона наголосила, що перебуває на турнірі виключно заради тенісу і не бажає обговорювати політичні питання.Передісторія: заява ОлійниковоїРаніше Олександра Олійникова в інтерв’ю французькому виданню L’Équipe висловила обурення тим, що російські та білоруські гравці досі не відсторонені від змагань.Олександра навела приклад Соболенко, нагадавши, що у 2020 році та підписала лист на підтримку Лукашенка.Українка наголосила, що це відбувалося під час жорстокого придушення протестів у Білорусі, коли людей били на вулицях за вимоги демократії.За словами Олійникової, тоді Соболенко відкрито заявляла, що Лукашенко — її президент.Нагадаємо, українська тенісистка Марта Костюк відверто поділилася емоційними наслідками своєї промови на турнірі в Брісбені, зізнавшись, що хвиля критики в соцмережах довeлa її до сліз. Спортсменка розповіла, що після фіналу припустилася помилки, відкривши Twitter, де натрапила на жорстокі коментарі..

На сьогодні українські прикордонники не фіксують безпосередніх загроз або активних дій з боку Білорусі. Також немає ознак підготовки чи активності, які б свідчили про можливий наступ.Про це повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко в інтерв'ю TrueUA."Звісно, Білорусь тримає там (на кордоні, — ред.) певну кількість своїх підрозділів, але це вже триває фактично роками. Тим самим Білорусь намагається якось довести, напевно, або собі, або для підтримки Росії — з акцентом на те, що такі дії вони роблять для того, щоб уберегтися від України, начебто Україна становить загрозу для Білорусі", — зауважив речник ДПСУ.Посадовець зазначив, що не варто забувати про те, що саме територія Білорусі була використана російськими військами для атаки на Україну у лютому 2022 року. Тому, попри відсутність безпосередньої загрози, українські війська продовжують системну підготовку до можливих ризиків."Наше завдання — мати сильні оборонні позиції по лінії кордону, на прикордонні. І до того моменту, коли погодні умови дозволяли здійснювати необхідні роботи з інженерного погляду, нарощувалися окремі ділянки і в фортифікаційному відношенні на прикордонні, для того, щоб кожен український воїн мав усі можливості протидіяти будь-якій агресії, яка може йти з території Білорусі — чи самостійно, чи із залученням підрозділів армії Росії. Водночас за тим, як розвивається ситуація на території Білорусі, звісно, стежать підрозділи розвідки, для того, щоб надалі Сили оборони України могли вчасно відреагувати на будь-які ризики", — додав Андрій Демченко.Нагадаємо, раніше Головне управління комунікацій Збройних сил України запевнило, що широкомасштабний наступ російських військ на Чернігівську область є малоймовірним у короткостроковій перспективі. Ця оцінка ґрунтується на аналізі поточної ситуації, напрямків зосередження сил та засобів ворога..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп запросив низку світових лідерів приєднатися до "Ради миру" для врегулювання ситуації в Секторі Гази. Серед запрошених — Україна, Росія та Білорусь.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час спілкування із журналістами.Гарант підтвердив, що Україну запросили до складу "Ради миру". Однак зауважив, що запрошення отримали також Росія та Білорусь."Запрошення ми отримали. Дипломати працюють над цим запрошенням. Росія — наш ворог, а Білорусь — їх союзник. Тому складно уявити, як можна з РФ співпрацювати в одній Раді", — пояснив Зеленський.Зауважимо, 14 січня США оголосили про початок другого етапу плану завершення війни в Газі, частиною якого є створення "Ради миру" і Нацкомітету. Як очікується, комітет, підзвітний "Раді миру", керуватиме Газою доти, доки Палестинська національна адміністрація не проведе необхідні реформи.Нагадаємо, за даними Bloomberg, адміністрація американського лідера Дональда Трампа оцінила місце в новій "Раді миру" у мільярд доларів, які зацікавлені країни мають внести до спеціального фонду. Тільки після здійснення цього масштабного платежу держави зможуть претендувати на постійну роль у мирних ініціативах Білого дому..

Український кордон у воєнний час — це не лінія контролю, а зона постійної напруги й бойової готовності. Обстріли, застосування дронів, спроби прориву диверсійно-розвідувальних груп і активність противника в прикордонних громадах змінюють характер служби та підходи до оборони держави.Про те, де ворог найактивніший, як змінюється його тактика, яку роль відіграють прикордонники у стримуванні загроз і який вигляд має оборона кордону на четвертому році повномасштабної війни, ми поговорили в інтерв’ю з речником Державної прикордонної служби України Андрієм Демченком.Актуальна ситуація на кордоні— Якою зараз є загальна оперативна ситуація на кордонах України, і в яких регіонах спостерігається найвища активність противника?— Звісно, що кордон з Росією — це той напрямок, де противник, ворог, країна-терорист Росія також здійснює свої кроки щодо спроб розширити зону бойових дій на території України. Фактично лінія кордону з Росією — це така ж сама лінія фронту, як і Покровський, Лиманський, Куп’янський чи Краматорський напрямки. Бо хоч на більшості ділянок кордону з Росією немає постійних активних бойових дій, утім є напрямки, де ворог також здійснює свої кроки й дії щодо розширення зони боїв.Якщо прив’язуватися конкретно, то це Сумщина — Хотінська та Юнаківська громади, де ворог, знову ж таки, хоч і нині менш активно застосовує малі піхотні групи для просування, але не полишає спроб розширити зону боїв на цьому напрямку. Також Краснопільська громада, населений пункт Грабовський, який розташований безпосередньо на лінії кордону. Наприкінці минулого року противник заходив своїми групами в цей населений пункт, намагаючись розширити зону боїв далі, однак вийти за його межі не зміг. Завдячуючи героїзму українських воїнів із підрозділів Збройних сил та Державної прикордонної служби, зазнаючи втрат, противник не може здійснити там подальших кроків.Харківщина — це, в першу чергу, напрямок населеного пункту Вовчанськ, а також напрямки населених пунктів Сотницький Козачок, який, до речі, також розташований безпосередньо на лінії кордону, та Дворічанський. Це ті ділянки, де ворог проявляє найбільшу активність, але, знову ж таки, за останній час вона дещо менша, ніж раніше.Інший напрямок — кордон з Білоруссю. Хоч він і вкрай відмінний від кордону з Росією, і там немає активних бойових дій, ми не бачимо по той бік кордону якоїсь активності білоруських силових структур чи збройних сил. Водночас загалом кордон з Білоруссю для нас є таким самим важливим напрямком у плані безпеки й оборони, як і кордон з Росією, адже Білорусь, на жаль, продовжує підтримувати країну-терористку.— Як ДПСУ сьогодні оцінює ризики з боку Білорусі та як вибудовується оборона на цьому напрямку?— Ще раз зазначу, що якихось безпосередніх дій по нашому кордону з території Білорусі немає, як немає й активності у напрямку нашого коридону. Звісно, Білорусь тримає там певну кількість своїх підрозділів, але це вже триває фактично роками. Тим самим Білорусь намагається якось довести, напевно, або собі, або для підтримки Росії — з акцентом на те, що такі дії вони роблять для того, аби уберегтися від України, начебто Україна становить загрозу для Білорусі.Але при цьому, звісно, забувають початок повномасштабного вторгнення, коли саме Білорусь відкривала свій кордон для російських військ. Менше з тим, наше завдання — мати сильні оборонні позиції по лінії кордону, на прикордонні. І до того моменту, коли погодні умови дозволяли здійснювати необхідні роботи з інженерного погляду, нарощувалися окремі ділянки і в фортифікаційному відношенні на прикордонні, для того щоб кожен український воїн мав усі можливості протидіяти будь-якій агресії, яка може йти з території Білорусі — чи самостійно, чи із залученням підрозділів армії Росії.Водночас за тим, як розвивається ситуація на території Білорусі, звісно, стежать підрозділи розвідки, для того щоб надалі Сили оборони України могли вчасно відреагувати на будь-які ризики.— Як сьогодні змінилася тактика росіян у прикордонних регіонах порівняно з початком, наприклад, повномасштабного вторгнення?— На початку повномасштабного вторгнення вони, звісно, очікували якоїсь парадної ходи. Разом із тим, станом на зараз, якщо говорити про ситуацію, яку ми маємо, Чернігівщина, Сумщина та Харківщина — це щоденні обстріли. Артилерія, міномети, танки, безпілотні літальні апарати.І ось, власне, безпілотники: протягом 2025 року Росія істотно збільшила удари саме із застосуванням цих засобів, тоді як наприкінці 2024 року переважали обстріли артилерійськими засобами. Найбільша кількість обстрілів припадає на Сумську та Харківську області.І тут треба розуміти, що ворог, звісно, б’є по позиціях українських захисників, намагаючись, зокрема, руйнувати наші оборонні споруди та знищувати позиції. Але це також і прицільні обстріли населених пунктів, через що фактично страждають мирні люди, які проживають у прикордонні, особливо в тих населених пунктах, що максимально близько прилягають до кордону з Росією.Поточні загрози та виклики— Ви згадали про БпЛА. Які ще загрози нині фіксує ДПСУ в прикордонних громадах? Наскільки активною є діяльність диверсійно-розвідувальних груп або обстріли авіацією?— В окремі періоди ворог досить активно застосовував авіацію. Зараз, фактично, відмічається певний спад у завдаванні таких ударів, але, знову ж таки, вони ніколи повністю не зникали. КАБами противник також намагається бити, щоби знищувати позиції українських воїнів, особливо на тих напрямках, про які я говорив раніше.Намагаючись просунутися своїми піхотними групами і не досягаючи поставлених цілей, ворог залучає різні засоби ураження, зокрема й авіацію, скидаючи керовані авіаційні бомби, аби стерти позиції українських захисників і полегшити просування піхотних груп. Але, знову ж таки, активність авіації зараз дещо менша, ніж це було раніше.Водночас нікуди не зникає загроза від застосування ворогом диверсійно-розвідувальних груп. Цей напрямок за останній період також став дещо менш активним з боку противника, але повністю не зник. Періодично спроби заходу ворожих ДРГ зберігаються.До прикладу, в попередні роки, особливо на початку повномасштабного вторгнення, такі спроби фіксувалися на Чернігівщині, згодом — у межах Сумської та Харківської областей. За останній період найбільше спроб заходу ворожих ДРГ фіксується саме в межах Сумської області, зокрема на півночі Сумщини, ближче до Чернігівської області.Що стосується Чернігівщини, то за останній час активність ворога із застосуванням ДРГ зі спробами заходу на територію України значно зменшилася. На Харківщині такі спроби також фіксуються, але ворожі групи викриваються.Водночас завдання у ДРГ можуть бути різні. Вони не завжди йдуть одразу на спробу самостійно вибити позиції українських захисників. Їхня основна мета — провести розвідку, встановити побудову нашої оборони, щоб надалі по цих позиціях можна було завдавати ударів більш потужним озброєнням. Також ідеться про мінування місцевості: закладаючи вибухівку, ворог розраховує, що на цих засобах підірвуться українські воїни.Раніше були випадки, коли на таких вибухових пристроях підривалися й мирні люди, які пересувалися у прикордонні. І, звісно, в окремі моменти це також спроби таких груп атакувати позиції українських воїнів, зокрема з метою захоплення в полон наших захисників.— Як масове застосування дронів-камікадзе вплинуло на роботу прикордонних підрозділів?— Прикордонні підрозділи зараз на кордоні з Росією та з Білоруссю — це вже не той класичний приклад охорони кордону, як багато хто може уявляти. Тобто немає патрулювання кордону, немає прикордонних нарядів, які ходять уздовж кордону з песиками, спостерігаючи за тим, що відбувається по той бік кордону.Зараз військовослужбовці Державної прикордонної служби та наші підрозділи є частиною Сил оборони України на тих напрямках, де ведуться особливо активні бойові дії. І це, зокрема, кордон з Росією. Фактично наші підрозділи діють за загальним задумом Генерального штабу Збройних сил України та перебувають у підпорядкуванні органів військового управління, маючи при цьому власні смуги оборони або виконуючи завдання конкретної бригади Збройних сил України.Тому застосування ворогом різних засобів, зокрема й безпілотників — як тих, що здійснюють скиди, так і FPV-дронів, у тому числі FPV на оптоволокні, — впливає не лише на прикордонників, а загалом на всі Сили оборони нашої держави. Адже за допомогою цих засобів ворог намагається досягти своїх цілей, зокрема знищувати нашу логістику. Йдеться не лише про удари по позиціях українських захисників, як ми говорили раніше, а й про спроби обмежити наші ресурси для забезпечення позицій, які утримують оборону на кордоні з Росією.Взаємодія та робота в зоні бойових дій— Поговорімо про роботу ДПСУ у зоні бойових дій. Як на сьогодні відбувається взаємодія прикордонників із ЗСУ та іншими силами оборони?— Як я вже казав, загалом підрозділи Державної прикордонної служби та, власне, і Національної гвардії діють за загальним задумом Генерального штабу. Є органи військового управління, у підпорядкуванні яких перебувають і наші підрозділи. Взаємодія відбувається шляхом визначення нам завдань на тому чи іншому напрямку — чи то окремої смуги оборони, чи то під час виконання завдань у складі конкретної бригади Збройних сил України.Фактично 50% усього особового складу Державної прикордонної служби виконують завдання не на кордоні з країнами Європи чи з Молдовою, а перебувають у складі Сил оборони нашої держави. За час повномасштабного вторгнення, зокрема, було створено повноцінні чотири прикордонні загони, які можна прирівняти до формувань бригадного типу, за аналогією зі Збройними силами України.Також у нас є значна кількість прикордонних комендатур швидкого реагування. Це аналоги батальйонів Збройних сил України, які мають на озброєнні необхідні засоби — так само, як і ЗСУ, — для повноцінної протидії противнику на різних напрямках: чи то на кордоні з Росією, чи для виконання завдань на кордоні з Білоруссю, чи для повноцінних дій безпосередньо на лінії фронту.Нині, виконуючи завдання і на Покровському напрямку, і на Краматорському, Лиманському, Куп’янському — на найбільш гарячих ділянках — військовослужбовці ДПСУ проявляють великий героїзм, стримуючи противника та завдаючи йому значних втрат.Окремо варто відзначити розвиток у нашій системі підрозділів розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів. Один із них — підрозділ "Фенікс". Він входить до трійки лідерів серед усіх складових Сил оборони України, а його результативність у знищенні як живої сили противника, так і техніки перебуває на досить високому рівні.Окрім піхоти та дронів, за час війни прикордонники наростили й свою артилерійську складову. На початок повномасштабного вторгнення це були фактично кілька мінометів. Нині ж ми маємо і великі калібри, і навчені підрозділи та розрахунки, які застосовують ці засоби для стримування ворога й знищення всього того, що він використовує проти нас.— Як Держприкордонслужба співпрацює з місцевими громадами на прикордонних територіях?— Співпраця була і раніше, співпраця залишається і зараз, насамперед для того, щоб забезпечити безпеку людей та інформування про ті кроки, яких можна очікувати від ворога. І, звісно, у разі, якщо органи місцевої влади — якщо говорити безпосередньо про кордон з Росією — звертаються з проханням, щоби наші військовослужбовці або підрозділи допомогли з евакуацією людей, прикордонники до цього долучаються.Загалом досить часто плутають, чим саме займаються прикордонники. Багато хто вважає, що саме наші підрозділи забезпечують евакуацію людей з прикордоння, тоді як ця робота покладена на органи місцевої влади. Але, звісно, Державна прикордонна служба не відмовляється від допомоги. Якщо є необхідність і до нас звертаються з такими проханнями, ми також долучаємося і допомагаємо.Технології та посилення кордону— Які нові технології Держприкордонслужба впроваджує для контролю кордону та виявлення загроз? Наскільки ефективними є сучасні системи спостереження, тепловізори, дрони?— Це вже інший напрямок, у межах якого прикордонникам визначено завдання щодо захисту кордону. Йдеться, в першу чергу, про кордон з країнами Європи та кордон з Молдовою. Щодо окремих технічних засобів, які ми нарощуємо, то це, звісно, системи відеоспостереження.Чим більше таких відеосистем буде розгорнуто на кордоні, тим легше контролювати великі ділянки кордону, які ми маємо, і, відповідно, вчасно викривати спроби порушень — не допускаючи їх та затримуючи осіб, які намагаються незаконно перетнути державний кордон або вчинити інші протиправні дії.Системи відеоспостереження — як стаціонарні, так і мобільні — активно розгортаються на всіх ділянках кордону з країнами Європи, а також, звісно, на кордоні з Молдовою.Окремо варто розуміти, що, крім стаціонарних систем відеоспостереження, застосовуються й так звані фотопастки. Ними насичується прикордоння для того, щоб на маршрутах можливих спроб незаконного перетину кордону своєчасно виявляти такі дії.Звісно, ми також застосовуємо безпілотні літальні апарати, за допомогою яких моніторимо як лінію державного кордону, так і прикордонну місцевість. Водночас варто зазначити, що у складі ДПСУ є й власна авіація, яка також залучається до виконання завдань із охорони державного кордону.— Чи планується посилення технічного забезпечення прикордонних ділянок нашої країни найближчим часом і, якщо так, то якими саме системами?— Ця робота не припиняється. Звісно, ще до повномасштабного вторгнення окремі напрямки вже мали певну кількість систем відеоспостереження, однак їх фактично недостатньо. Щоб повноцінно контролювати державний кордон і щоби прикордонні наряди могли вчасно реагувати на всі спроби його порушення, таких відеосистем потрібно значно більше.Державна прикордонна служба не зупиняється у цьому напрямку. Постійно ведеться робота як за бюджетні кошти, так і у співпраці з міжнародними партнерами, щоб необхідні системи відеоспостереження були в розпорядженні ДПСУ та могли бути встановлені по всій протяжності державного кордону.— Які реформи або зміни, на вашу думку, допоможуть зміцнити кордон у середньостроковій перспективі?— Зараз активно розвивається інтегроване управління державним кордоном. І до цієї роботи долучена не лише Державна прикордонна служба. Це різні суб’єкти в Україні, які працюють у цьому напрямку, зокрема Кабінет міністрів, а також інші органи контролю, що виконують завдання на державному кордоні й можуть надавати необхідну інформацію для забезпечення його безпеки.Усі ці процеси активно розвиваються в Україні. Вони затверджуються на рівні урядових розпоряджень, існують відповідні плани щодо впровадження інтегрованого управління кордонами. Звісно, ми також бачимо зацікавленість міжнародних партнерів у тому, що Україна розвиває цей напрямок.У країнах Європи інтегроване управління кордонами вже не перший рік успішно впроваджується. Так само і Україна розвиває цю систему, поєднуючи зусилля з нашими партнерами — країнами, з якими ми межуємо, — щоб повноцінно забезпечувати захист і безпеку спільних ділянок кордону по обидва його боки.Кадрова ситуація та мобілізація— На сьогодні гостро стоїть питання мобілізації та забезпечення достатнього кадрового резерву. Наскільки зараз відчувається кадровий дефіцит у прикордонній службі й чи є достатньою ротація?— Наскільки це можливо, Державна прикордонна служба здійснює ротаційні заходи щодо тих підрозділів, які виконують завдання на лінії фронту або на кордоні з Росією, особливо тих, що перебувають у зонах активних бойових дій. Водночас ви маєте рацію: зараз триває війна, і Державна прикордонна служба, як і будь-яка складова Сил оборони нашої країни, потребує посилення особовим складом.Ми, так само як і Збройні сили чи інші військові формування, комплектуємося як за мобілізацією, так і на контрактній основі. І, на щастя, Державна прикордонна служба вже напрацювала свій авторитет. Тому ми бачимо, що якщо на початку повномасштабного вторгнення багато людей емоційно йшли до лав Сил оборони України, то нині це вже більш свідомий вибір — куди саме і до якого підрозділу долучитися: до Державної прикордонної служби, Збройних сил, Національної гвардії чи інших складових Сил оборони.Ми також не стоїмо на місці й розвиваємо власні рекрутингові центри, щоб проводити необхідну роботу з інформування про наші можливості та, власне, про ті посади, на які ми очікуємо кандидатів. Адже свого часу у багатьох людей існував страх, що всі, хто потрапляє до війська, одразу опиняються в піхоті. Однак служба не обмежується лише піхотними посадами.Це широкий спектр напрямків, де можна реалізувати себе, захищаючи Україну: оператори безпілотних авіаційних комплексів, логістика, зв’язок, ІТ та інші спеціальності. Саме тому, демонструючи наші можливості, підрозділи та переваги служби, рекрутингові центри проводять необхідну роботу для залучення людей, які можуть обрати для себе як контрактну форму служби, так і мобілізацію. Крім того, окремі підрозділи ДПСУ в межах мобілізації дають можливість звертатися безпосередньо до них, оминаючи територіальні центри комплектування.— Наскільки активно зараз громадяни долучаються до служби в ДПСУ? Як за останній рік змінилася кількість охочих служити в Держприкордонслужбі — є тенденція до зростання чи спаду?— Я б сказав, що ситуація загалом стабільна. Тобто немає суттєвого спаду чи відтоку людей, так само немає й надто великого напливу. Водночас фактично щороку значна кількість громадян долучається до підрозділів Державної прикордонної служби.І, знову ж таки, йдеться про різні посади. Зокрема, це забезпечує активний розвиток підрозділів РУБпАК: туди також приходять люди як за мобілізацією, так і на контрактній основі.— Чи є регіони, де особливо активно долучаються до служби, або де, навпаки, відчувається нестача кадрів?— Державна прикордонна служба не представлена у всіх регіонах України. Наші основні регіони — це, передусім, ті, що розташовані ближче до державного кордону. Водночас, за результатами роботи рекрутингових центрів, можна відзначити, що люди з різних регіонів країни — зокрема із Заходу та Півдня — долучаються до лав Державної прикордонної служби.При цьому вони не завжди обирають для проходження служби саме ті регіони, звідки походять. Багато хто свідомо йде до бойових підрозділів, які виконують завдання як на лінії фронту, так і на кордоні з Росією.Це, знову ж таки, потребує системної роз’яснювальної роботи, щоб люди чітко розуміли, які завдання та напрями служби вони можуть обрати в лавах Державної прикордонної служби.Перетин кордону та пасажиропотоки— Чи зменшився святковий ажіотаж на кордоні й чи є черги на КПП? Які контрольно-пропускні пункти наразі найзавантаженіші?— Станом на зараз черг немає, адже новорічно-різдвяний період завершився, і пасажиропотік пішов на спад. Наприклад, за вчорашній день (запис інтерв'ю проводився 14 січня, — ред.) кордон перетнули близько 70 тисяч громадян — сукупно в обох напрямках за добу. Днем раніше цей показник становив приблизно 80 тисяч.Якщо говорити про весь новорічно-різдвяний період, то динаміка пасажиропотоку була дуже різною. Були пікові дні, коли кількість перетинів кордону сягала 155 тисяч. Переважно пасажиропотік тримався на рівні 110–140 тисяч перетинів на добу. Водночас у святкові дні — зокрема на Різдво, 25 грудня, або на Новий рік, 1 січня, — пасажиропотік різко зменшувався. Так, у перший день цього року кордон перетнули близько 32 тисяч громадян.Фактично зменшення пасажиропотоку призводить до зникнення черг. Натомість його зростання створює суттєве навантаження на пункти пропуску, особливо коли люди одночасно прибувають до одного й того самого КПП.Найбільші черги під час новорічно-різдвяного періоду, особливо в окремі дні, фіксувалися на кордоні з Польщею. Попри велику кількість пунктів пропуску, близько 50% усього пасажиропотоку традиційно припадає саме на польський напрямок. Тобто люди найактивніше використовують його як для виїзду з України, так і для в’їзду. Саме тому при зростанні пасажиропотоку там і виникають найбільші черги. Інші ділянки кордону також мали черги, але вони були значно меншими, ніж на кордоні з Республікою Польща.Наразі ж новорічно-різдвяний період завершився, і зменшення пасажиропотоку спостерігається вже не перший день. Можливо, на нього впливають і погодні умови. Хоча пункти пропуску працюють у штатному режимі, забезпечуючи оформлення як на виїзд, так і на в’їзд, складні погодні умови — зокрема опади — можуть ускладнювати доїзд до кордону або від нього. Через це частина людей, ймовірно, наразі утримується від далеких подорожей.— Як змінюється робота прикордонників під час пікових виїздів громадян, наприклад, у період Різдва?— Традиційно пікові навантаження припадають на зимовий період під час новорічно-різдвяних свят і на літній період, коли триває сезон відпусток і пасажиропотік суттєво зростає. У такі періоди, звісно, ми збільшуємо кількість інспекторських пар, які забезпечують оформлення громадян у пунктах пропуску.Це також постійна взаємодія з прикордонниками суміжних країн для обміну інформацією щодо завантаженості пунктів пропуску як на виїзд, так і на в’їзд, а також для координації спільних дій, щоб з обох боків кордону оформлення громадян відбувалося максимально інтенсивно.Водночас за час повномасштабного вторгнення ситуація суттєво змінилася, зокрема через відсутність повітряного сполучення. Раніше авіасполучення забирало значну частку пасажиропотоку, і багато людей перетинали кордон не через автомобільні пункти пропуску, а саме повітряним шляхом.Нині весь пасажиропотік зосереджений на кордоні з країнами Європи, на кордоні з Молдовою та Придністровським сегментом. Водночас пункти пропуску на кордоні з Білоруссю та Росією, як і на Придністровському напрямку, рішенням уряду ще з початку повномасштабного вторгнення залишаються закритими, і пропускні операції там не здійснюються.Саме тому як зараз, так і протягом усього воєнного періоду, навантаження на пункти пропуску суттєво зросло, особливо на кордоні з Польщею.Порушення, документи та зловживання— Нерідко у новинах з’являються повідомлення про те, що українці намагаються нелегально перетнути кордон і вдаються до підробки документів. Чи зросла кількість людей, які намагаються виїхати з України за підробленими документами?— Спроби незаконного перетину кордону з початку дії воєнного стану справді зросли. Це пов’язано з наявними обмеженнями щодо виїзду, особливо якщо говорити про категорію чоловіків-громадян України віком від 18 до 60 років. З серпня минулого року дозволено також виїзд чоловікам віком від 18 до 22 років включно, але за умови наявності не лише паспортного документа, а й військово-облікового документа.Цій категорії також відмовляють у виїзді, якщо людина не має необхідних документів, зокрема військово-облікового, або якщо вона обіймає посаду на державній службі. Адже навіть у цій віковій категорії державним службовцям дозволено виїзд лише у службове відрядження.Водночас з початку воєнного стану кількість спроб незаконного перетину кордону суттєво зросла. Передусім це стосується так званої "зеленої ділянки" кордону — тобто поза межами пунктів пропуску, адже саме таким способом люди найчастіше намагаються незаконно перетнути державний кордон.Якщо говорити про конкретні ділянки, то на першому місці нині перебуває кордон з Румунією, на другому — кордон з Молдовою. У перші роки повномасштабної війни ці напрямки фактично мали однакові показники, однак зараз чітко простежується лідерство румунського напрямку. На інших ділянках — з Угорщиною, Словаччиною та Польщею — таких спроб суттєво менше.За останній рік також зафіксовано зростання спроб незаконного перетину кордону на ділянках з Білоруссю. Хоча їх і значно менше, ніж на кордоні з країнами Європи, динаміка упродовж 2025 року дещо зросла.Окрім цього, фіксуються й спроби незаконного перетину кордону через пункти пропуску — тобто там, де існує можливість легального виїзду. У таких випадках люди намагаються використати підроблені документи або сфальшувати підстави для виїзду. Втім, подібних випадків значно менше, ніж спроб перетину кордону поза пунктами пропуску.Варто зазначити, що за незаконний перетин "зеленої ділянки" кордону порушники несуть адміністративну відповідальність. Натомість у випадках використання підроблених документів або спроб підкупу інспектора пункту пропуску для незаконного виїзду особи вже притягуються до кримінальної відповідальності.— Чи плануються оновлення правил щодо військовозобов’язаних і як Держприкордонслужба готується до можливих змін?— Зміни, а загалом і правила, які регламентують перетин державного кордону, встановлюються рішеннями уряду. Неодноразово, зокрема й під час дії воєнного стану, до постанови Кабінету міністрів №57 щодо правил перетину кордону громадянами України вносилися зміни, і Державна прикордонна служба їх виконує.Тобто, якщо в майбутньому — завтра, через місяць чи в інший час — урядом буде ухвалено рішення про внесення змін щодо тієї чи іншої категорії громадян, і ці зміни набудуть чинності, то, звісно, Державна прикордонна служба та наші інспектори в пунктах пропуску діятимуть відповідно до цих рішень і забезпечуватимуть їх виконання.— Громадянам іноді відмовляють у виїзді за кордон. Які документи найчастіше викликають сумніви у прикордонників?— Нині найбільше відмов у перетині кордону отримують саме чоловіки віком від 18 до 60 років. Основна причина — відсутність військово-облікового документа, як це передбачено правилами перетину кордону, затвердженими урядом. Також трапляються випадки, коли особа слідує як супровід людини з інвалідністю, але не має підтверджувальних документів, визначених цими правилами. Саме щодо цієї категорії громадян ми фіксуємо найбільшу кількість відмов.Окремі відмови пов’язані з тим, що людина, наприклад, планує виїзд у відпустку, але при цьому перебуває на державній службі. Для такої категорії передбачена можливість виїзду лише у службове відрядження, і в разі його відсутності виноситься відмова.Водночас варто звернути увагу й на інші категорії — зокрема жінок і дітей. Тут досить часто відмови пов’язані з тим, що паспортний документ є протермінованим. Люди інколи не перевіряють термін його дії й уже на кордоні з’ясовується, що паспорт недійсний, що є підставою для відмови у перетині кордону.Також трапляються випадки, коли люди беруть із собою чужий документ. За їхніми словами, це буває випадково, однак навіть у таких ситуаціях громадяни сподіваються перетнути кордон, що, звісно, є неможливим.— А у яких випадках при виїзді дитини за кордон можуть відмовити через документи та чому це трапляється найчастіше?— Щодо дітей, то під час дії воєнного стану існують певні особливості перетину кордону, на які люди не завжди звертають увагу, через що й отримують відмови. Загальне правило, яке діяло до воєнного стану і залишається чинним, передбачає: якщо дитина слідує з одним із батьків, від іншого має бути нотаріально завірена згода. Якщо ж дитина подорожує з третьою особою, така згода має бути оформлена від обох батьків.Водночас на період воєнного стану ці вимоги були частково спрощені, з огляду на те, що один із батьків може перебувати на лінії фронту й фізично не мати змоги оформити нотаріальну згоду. Тому наразі одному з батьків не потрібна згода іншого для перетину кордону з дитиною.Однак у випадку, коли батьки делегують супровід дитини третій особі, необхідна письмова згода одного з батьків, завірена в органах опіки та піклування. На ці норми варто звертати особливу увагу, адже досить часто саме через неправильне оформлення документів люди отримують відмову у перетині кордону..

Впродовж 2025 року було затримано близько 1400 громадян, які намагалися незаконно перетнути кордон із Білоруссю. Останнім часом кількість спроб нелегального перетину кордону знизилася.Про це в ефірі телемарафону повідомив речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко."На напрямку кордону з Білоруссю також є спроби незаконного перетину кордону. І ми цих порушників затримуємо. У 2025 році затримано близько 1400 осіб, які намагалися незаконно перетнути кордон на цьому напрямку", — зазначив він.За його словами, найбільше спроб незаконного перетину кордону залишається на кордоні з країнами Європейського Союзу. Втім, у зимовий період кількість спроб незаконного перетину кордону знизилася, якщо порівнювати з теплою порою року.Нагадаємо, торік у грудні на українсько-румунському кордоні стався резонансний інцидент. Чоловік на мотоциклі спробував незаконно прорватись до сусідньої країни. Прикордонники миттєво зреагували, подали команду "Бар’єр" та затримали порушника. Стосовно нього складено адмінпротоколи і разом із мотоциклом передано представникам Національної поліції.Додамо, торік у листопаді на території Закарпаття троє чоловіків у супроводі провідника намагались незаконно потрапити в Румунію. Вони заплатили за "послугу" по тисячі доларів. Їх затримали прикордонники. .

У вівторок, 30 грудня, стало відомо, що з тюрем Білорусі відпустили ще 20 політв’язнів. Раніше звільнили понад сотню осіб за домовленістю зі Сполученими Штатами Америки.Про це повідомив Telegram-канал "Пул Первого", який зазвичай першим надає офіційну інформацію з адміністрації Олександра Лукашенка. У повідомленні зазначається, що Лукашенко перед Новим роком підписав указ щодо помилування 22 осіб, з яких 20 засудили за "екстремістськими" статтями.Також білоруські пропагандисти наголосили, що серед звільнених — 15 жінок і семеро чоловіків."Усі вони звернулися до очільника держави з клопотаннями про помилування, визнали провину та розкаялись у скоєному", — заявили у Лукашенка.Раніше, 13 грудня, після переговорів зі спецпредставником США представники адміністрації Олександра Лукашенка оголосили про звільнення всього 123 політв’язнів.Тоді зазначалося, що це відбулося "в межах домовленостей із президентом США та на його прохання" у зв’язку зі скасуванням американських санкцій. На той момент 114 звільнених передали Україні, серед них — недопущений до виборів президента Віктор Бабарико та його соратниця Марія Колесникова, а також п’ятеро громадян України. Дев'ять осіб, серед яких нобелівський лауреат Олесь Білецький і двоє литовців, передали Литві.Президент України Володимир Зеленський розповів, що Україну попросили прийняти звільнених через те, що Білорусь не хотіла відпускати їх іншими шляхами.Нагадаємо, 22 листопада стало відомо, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко помилував 31 громадянина України. Таке рішення ухвалили в межах домовленостей з американським лідером Дональдом Трампом..

Країна-агресорка Росія, ймовірно, розмістить нові гіперзвукові балістичні ракети "Орєшнік" на колишній авіабазі у східній Білорусі.Про це повідомляє Reuters, посилаючись на дані американських дослідників. За даними журналістів, дослідники Джеффрі Льюїс з Інституту міжнародних досліджень Міддлбері в Каліфорнії та Декер Евелет з дослідницької та аналітичної організації CNA у Вірджинії виявили колишню авіабазу в Білорусі, вивчаючи супутникові знімки.Так, фахівці наголосили, що вони на 90% впевнені: мобільні пускові установки "Орєшнік" будуть розміщені на колишній авіабазі поблизу Кричева, яка розташована приблизно за 307 кілометрів на схід від столиці Білорусі Мінська та за 478 кілометрів на південний захід від Москви.Дослідники заявили, що на супутникових знімках виявлено терміновий будівельний проект, який розпочався між 4 та 12 серпня. Він відповідає характеристикам російської стратегічної ракетної бази. Зокрема, однією із "явних ознак" є "пункт перевалки військової залізниці", оточений захисним парканом, куди потягом можна було доставити ракети, їхні мобільні пускові установки та інші компоненти.До того ж, за словами дослідників, ще однією ознакою до підготовки розміщення "Орєшніка" є заливання в кінці злітно-посадкової смуги бетонного майданчика, "відповідно замаскованій точці запуску".Як Білорусь допомагає Росії атакувати УкраїнуНа четвертому році повномасштабної війни Білорусь продовжує підтримувати Росію. Зокрема, як повідомив президент України Володимир Зеленський, ворог через територію Білорусі намагається обходити нашу протиповітряну оборону, розміщуючи на дахах житлових будинків антени, які допомагають наводити ударні безпілотники.До того ж, як відомо, 18 грудня білоруський диктатор Олександр Лукашенко оголосив про прибуття російського комплексу "Орєшнік" на територію країни та його офіційне введення в експлуатацію. Цікаво, що слова Лукашенка суперечать попереднім заявам білоруської влади, яка ще кілька місяців тому стверджувала, що комплекси вже розміщені на території держави.Нагадаємо, що кілька тижнів тому російський диктатор Володимир Путін вкотре продемонстрував наміри продовжувати війну. Зокрема, під час виступу на засіданні колегії російського міністерства оборони РФ він заявив, що російські стратегічні ядерні сили "збережуть основну роль у стримуванні агресора та підтримці балансу сил у світі"..

Росія намагається обходити українську протиповітряну оборону через територію Білорусі. Ворог у сусідній країні на дахах житлових будинків встановив антени, які допомагають наводити ударні безпілотники на нашу країну.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, підсумовуючи засідання Ставки верховного головнокомандувача, де обговорили питання щодо дронів, а саме, протидію російським ударам "шахедів"."Перш за все фіксуємо, що росіяни намагаються обходити наші захисні позиції перехоплювачів через територію сусідньої Білорусі. Це ризиковано для Білорусі. Ми бачимо кроки з "Орєшніком", тепер — з допомогою "шахедам". Шкода, що Білорусь здає свій суверенітет на користь російських агресивних амбіцій", — заявив гарант.Зеленський, посилаючись на дані української розвідки, заявив, що у Білорусі обладнання, що використовують для ударів проти України, розміщують на житлових будинках. "Фактично на дахах звичайних п'ятиповерхівок розташовані антени й інше обладнання, яке допомагає наводити "шахеди" на обʼєкти в наших західних регіонах", — поінформував президент.Український лідер наголосив, що "це абсолютна зневага до людських життів". На його думку, важливо, щоб у Мінську "перестали із цим гратися". "Поінформуємо партнерів та будемо готувати спільні відповіді", — додав гарант.Нагадаємо, 18 грудня білоруський диктатор Олександр Лукашенко оголосив про прибуття російського комплексу "Орєшнік" на територію країни та його офіційне введення в експлуатацію. Раніше російський диктатор Володимир Путін пригрозив ракетою середньої дальності "Орєшнік" та продовженням війни в Україні..

Українські молочні підприємства поступово скорочують постачання до Узбекистану через посилення конкуренції з боку російських та білоруських компаній. Також на це вплинув розвиток власного виробництва та переробки у цій країні.Про це розповів генеральний директор ТОВ "Хорольський завод дитячих продуктів харчування" Олександр Сучко, пише AgroPortal."Білоруси і росіяни дуже сильно демпінгують на ринку Узбекистану. Це чітко видно на прикладі звичайного молока, яке Україна вже практично не експортує до цієї країни", — наголосив він.Такі прогнози поділяє і директор з експорту компанії "КОМО" Олексій Діхтеренко. Він зазначив, що російський та білоруський бізнеси наразі шукають альтернативи й нові ринки збуту, тож пильно дивляться саме на країни Середньої Азії, де в українських виробників завжди були сильні позиції.Нагадаємо, міністерство сільського господарства Сполучених Штатів Америки зменшило прогноз експорту пшениці з України 2025-2026 маркетингового року з 15 мільйонів тонн до 14,5 мільйона тонн, кукурудзи — з 24,5 мільйона тонн до 23 мільйонів тонн, інших зернових — з 3,09 мільйона тонн до 2,5 мільйона тонн..