# Білорусь

Український кордон у воєнний час — це не лінія контролю, а зона постійної напруги й бойової готовності. Обстріли, застосування дронів, спроби прориву диверсійно-розвідувальних груп і активність противника в прикордонних громадах змінюють характер служби та підходи до оборони держави.Про те, де ворог найактивніший, як змінюється його тактика, яку роль відіграють прикордонники у стримуванні загроз і який вигляд має оборона кордону на четвертому році повномасштабної війни, ми поговорили в інтерв’ю з речником Державної прикордонної служби України Андрієм Демченком.Актуальна ситуація на кордоні— Якою зараз є загальна оперативна ситуація на кордонах України, і в яких регіонах спостерігається найвища активність противника?— Звісно, що кордон з Росією — це той напрямок, де противник, ворог, країна-терорист Росія також здійснює свої кроки щодо спроб розширити зону бойових дій на території України. Фактично лінія кордону з Росією — це така ж сама лінія фронту, як і Покровський, Лиманський, Куп’янський чи Краматорський напрямки. Бо хоч на більшості ділянок кордону з Росією немає постійних активних бойових дій, утім є напрямки, де ворог також здійснює свої кроки й дії щодо розширення зони боїв.Якщо прив’язуватися конкретно, то це Сумщина — Хотінська та Юнаківська громади, де ворог, знову ж таки, хоч і нині менш активно застосовує малі піхотні групи для просування, але не полишає спроб розширити зону боїв на цьому напрямку. Також Краснопільська громада, населений пункт Грабовський, який розташований безпосередньо на лінії кордону. Наприкінці минулого року противник заходив своїми групами в цей населений пункт, намагаючись розширити зону боїв далі, однак вийти за його межі не зміг. Завдячуючи героїзму українських воїнів із підрозділів Збройних сил та Державної прикордонної служби, зазнаючи втрат, противник не може здійснити там подальших кроків.Харківщина — це, в першу чергу, напрямок населеного пункту Вовчанськ, а також напрямки населених пунктів Сотницький Козачок, який, до речі, також розташований безпосередньо на лінії кордону, та Дворічанський. Це ті ділянки, де ворог проявляє найбільшу активність, але, знову ж таки, за останній час вона дещо менша, ніж раніше.Інший напрямок — кордон з Білоруссю. Хоч він і вкрай відмінний від кордону з Росією, і там немає активних бойових дій, ми не бачимо по той бік кордону якоїсь активності білоруських силових структур чи збройних сил. Водночас загалом кордон з Білоруссю для нас є таким самим важливим напрямком у плані безпеки й оборони, як і кордон з Росією, адже Білорусь, на жаль, продовжує підтримувати країну-терористку.— Як ДПСУ сьогодні оцінює ризики з боку Білорусі та як вибудовується оборона на цьому напрямку?— Ще раз зазначу, що якихось безпосередніх дій по нашому кордону з території Білорусі немає, як немає й активності у напрямку нашого коридону. Звісно, Білорусь тримає там певну кількість своїх підрозділів, але це вже триває фактично роками. Тим самим Білорусь намагається якось довести, напевно, або собі, або для підтримки Росії — з акцентом на те, що такі дії вони роблять для того, аби уберегтися від України, начебто Україна становить загрозу для Білорусі.Але при цьому, звісно, забувають початок повномасштабного вторгнення, коли саме Білорусь відкривала свій кордон для російських військ. Менше з тим, наше завдання — мати сильні оборонні позиції по лінії кордону, на прикордонні. І до того моменту, коли погодні умови дозволяли здійснювати необхідні роботи з інженерного погляду, нарощувалися окремі ділянки і в фортифікаційному відношенні на прикордонні, для того щоб кожен український воїн мав усі можливості протидіяти будь-якій агресії, яка може йти з території Білорусі — чи самостійно, чи із залученням підрозділів армії Росії.Водночас за тим, як розвивається ситуація на території Білорусі, звісно, стежать підрозділи розвідки, для того щоб надалі Сили оборони України могли вчасно відреагувати на будь-які ризики.— Як сьогодні змінилася тактика росіян у прикордонних регіонах порівняно з початком, наприклад, повномасштабного вторгнення?— На початку повномасштабного вторгнення вони, звісно, очікували якоїсь парадної ходи. Разом із тим, станом на зараз, якщо говорити про ситуацію, яку ми маємо, Чернігівщина, Сумщина та Харківщина — це щоденні обстріли. Артилерія, міномети, танки, безпілотні літальні апарати.І ось, власне, безпілотники: протягом 2025 року Росія істотно збільшила удари саме із застосуванням цих засобів, тоді як наприкінці 2024 року переважали обстріли артилерійськими засобами. Найбільша кількість обстрілів припадає на Сумську та Харківську області.І тут треба розуміти, що ворог, звісно, б’є по позиціях українських захисників, намагаючись, зокрема, руйнувати наші оборонні споруди та знищувати позиції. Але це також і прицільні обстріли населених пунктів, через що фактично страждають мирні люди, які проживають у прикордонні, особливо в тих населених пунктах, що максимально близько прилягають до кордону з Росією.Поточні загрози та виклики— Ви згадали про БпЛА. Які ще загрози нині фіксує ДПСУ в прикордонних громадах? Наскільки активною є діяльність диверсійно-розвідувальних груп або обстріли авіацією?— В окремі періоди ворог досить активно застосовував авіацію. Зараз, фактично, відмічається певний спад у завдаванні таких ударів, але, знову ж таки, вони ніколи повністю не зникали. КАБами противник також намагається бити, щоби знищувати позиції українських воїнів, особливо на тих напрямках, про які я говорив раніше.Намагаючись просунутися своїми піхотними групами і не досягаючи поставлених цілей, ворог залучає різні засоби ураження, зокрема й авіацію, скидаючи керовані авіаційні бомби, аби стерти позиції українських захисників і полегшити просування піхотних груп. Але, знову ж таки, активність авіації зараз дещо менша, ніж це було раніше.Водночас нікуди не зникає загроза від застосування ворогом диверсійно-розвідувальних груп. Цей напрямок за останній період також став дещо менш активним з боку противника, але повністю не зник. Періодично спроби заходу ворожих ДРГ зберігаються.До прикладу, в попередні роки, особливо на початку повномасштабного вторгнення, такі спроби фіксувалися на Чернігівщині, згодом — у межах Сумської та Харківської областей. За останній період найбільше спроб заходу ворожих ДРГ фіксується саме в межах Сумської області, зокрема на півночі Сумщини, ближче до Чернігівської області.Що стосується Чернігівщини, то за останній час активність ворога із застосуванням ДРГ зі спробами заходу на територію України значно зменшилася. На Харківщині такі спроби також фіксуються, але ворожі групи викриваються.Водночас завдання у ДРГ можуть бути різні. Вони не завжди йдуть одразу на спробу самостійно вибити позиції українських захисників. Їхня основна мета — провести розвідку, встановити побудову нашої оборони, щоб надалі по цих позиціях можна було завдавати ударів більш потужним озброєнням. Також ідеться про мінування місцевості: закладаючи вибухівку, ворог розраховує, що на цих засобах підірвуться українські воїни.Раніше були випадки, коли на таких вибухових пристроях підривалися й мирні люди, які пересувалися у прикордонні. І, звісно, в окремі моменти це також спроби таких груп атакувати позиції українських воїнів, зокрема з метою захоплення в полон наших захисників.— Як масове застосування дронів-камікадзе вплинуло на роботу прикордонних підрозділів?— Прикордонні підрозділи зараз на кордоні з Росією та з Білоруссю — це вже не той класичний приклад охорони кордону, як багато хто може уявляти. Тобто немає патрулювання кордону, немає прикордонних нарядів, які ходять уздовж кордону з песиками, спостерігаючи за тим, що відбувається по той бік кордону.Зараз військовослужбовці Державної прикордонної служби та наші підрозділи є частиною Сил оборони України на тих напрямках, де ведуться особливо активні бойові дії. І це, зокрема, кордон з Росією. Фактично наші підрозділи діють за загальним задумом Генерального штабу Збройних сил України та перебувають у підпорядкуванні органів військового управління, маючи при цьому власні смуги оборони або виконуючи завдання конкретної бригади Збройних сил України.Тому застосування ворогом різних засобів, зокрема й безпілотників — як тих, що здійснюють скиди, так і FPV-дронів, у тому числі FPV на оптоволокні, — впливає не лише на прикордонників, а загалом на всі Сили оборони нашої держави. Адже за допомогою цих засобів ворог намагається досягти своїх цілей, зокрема знищувати нашу логістику. Йдеться не лише про удари по позиціях українських захисників, як ми говорили раніше, а й про спроби обмежити наші ресурси для забезпечення позицій, які утримують оборону на кордоні з Росією.Взаємодія та робота в зоні бойових дій— Поговорімо про роботу ДПСУ у зоні бойових дій. Як на сьогодні відбувається взаємодія прикордонників із ЗСУ та іншими силами оборони?— Як я вже казав, загалом підрозділи Державної прикордонної служби та, власне, і Національної гвардії діють за загальним задумом Генерального штабу. Є органи військового управління, у підпорядкуванні яких перебувають і наші підрозділи. Взаємодія відбувається шляхом визначення нам завдань на тому чи іншому напрямку — чи то окремої смуги оборони, чи то під час виконання завдань у складі конкретної бригади Збройних сил України.Фактично 50% усього особового складу Державної прикордонної служби виконують завдання не на кордоні з країнами Європи чи з Молдовою, а перебувають у складі Сил оборони нашої держави. За час повномасштабного вторгнення, зокрема, було створено повноцінні чотири прикордонні загони, які можна прирівняти до формувань бригадного типу, за аналогією зі Збройними силами України.Також у нас є значна кількість прикордонних комендатур швидкого реагування. Це аналоги батальйонів Збройних сил України, які мають на озброєнні необхідні засоби — так само, як і ЗСУ, — для повноцінної протидії противнику на різних напрямках: чи то на кордоні з Росією, чи для виконання завдань на кордоні з Білоруссю, чи для повноцінних дій безпосередньо на лінії фронту.Нині, виконуючи завдання і на Покровському напрямку, і на Краматорському, Лиманському, Куп’янському — на найбільш гарячих ділянках — військовослужбовці ДПСУ проявляють великий героїзм, стримуючи противника та завдаючи йому значних втрат.Окремо варто відзначити розвиток у нашій системі підрозділів розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів. Один із них — підрозділ "Фенікс". Він входить до трійки лідерів серед усіх складових Сил оборони України, а його результативність у знищенні як живої сили противника, так і техніки перебуває на досить високому рівні.Окрім піхоти та дронів, за час війни прикордонники наростили й свою артилерійську складову. На початок повномасштабного вторгнення це були фактично кілька мінометів. Нині ж ми маємо і великі калібри, і навчені підрозділи та розрахунки, які застосовують ці засоби для стримування ворога й знищення всього того, що він використовує проти нас.— Як Держприкордонслужба співпрацює з місцевими громадами на прикордонних територіях?— Співпраця була і раніше, співпраця залишається і зараз, насамперед для того, щоб забезпечити безпеку людей та інформування про ті кроки, яких можна очікувати від ворога. І, звісно, у разі, якщо органи місцевої влади — якщо говорити безпосередньо про кордон з Росією — звертаються з проханням, щоби наші військовослужбовці або підрозділи допомогли з евакуацією людей, прикордонники до цього долучаються.Загалом досить часто плутають, чим саме займаються прикордонники. Багато хто вважає, що саме наші підрозділи забезпечують евакуацію людей з прикордоння, тоді як ця робота покладена на органи місцевої влади. Але, звісно, Державна прикордонна служба не відмовляється від допомоги. Якщо є необхідність і до нас звертаються з такими проханнями, ми також долучаємося і допомагаємо.Технології та посилення кордону— Які нові технології Держприкордонслужба впроваджує для контролю кордону та виявлення загроз? Наскільки ефективними є сучасні системи спостереження, тепловізори, дрони?— Це вже інший напрямок, у межах якого прикордонникам визначено завдання щодо захисту кордону. Йдеться, в першу чергу, про кордон з країнами Європи та кордон з Молдовою. Щодо окремих технічних засобів, які ми нарощуємо, то це, звісно, системи відеоспостереження.Чим більше таких відеосистем буде розгорнуто на кордоні, тим легше контролювати великі ділянки кордону, які ми маємо, і, відповідно, вчасно викривати спроби порушень — не допускаючи їх та затримуючи осіб, які намагаються незаконно перетнути державний кордон або вчинити інші протиправні дії.Системи відеоспостереження — як стаціонарні, так і мобільні — активно розгортаються на всіх ділянках кордону з країнами Європи, а також, звісно, на кордоні з Молдовою.Окремо варто розуміти, що, крім стаціонарних систем відеоспостереження, застосовуються й так звані фотопастки. Ними насичується прикордоння для того, щоб на маршрутах можливих спроб незаконного перетину кордону своєчасно виявляти такі дії.Звісно, ми також застосовуємо безпілотні літальні апарати, за допомогою яких моніторимо як лінію державного кордону, так і прикордонну місцевість. Водночас варто зазначити, що у складі ДПСУ є й власна авіація, яка також залучається до виконання завдань із охорони державного кордону.— Чи планується посилення технічного забезпечення прикордонних ділянок нашої країни найближчим часом і, якщо так, то якими саме системами?— Ця робота не припиняється. Звісно, ще до повномасштабного вторгнення окремі напрямки вже мали певну кількість систем відеоспостереження, однак їх фактично недостатньо. Щоб повноцінно контролювати державний кордон і щоби прикордонні наряди могли вчасно реагувати на всі спроби його порушення, таких відеосистем потрібно значно більше.Державна прикордонна служба не зупиняється у цьому напрямку. Постійно ведеться робота як за бюджетні кошти, так і у співпраці з міжнародними партнерами, щоб необхідні системи відеоспостереження були в розпорядженні ДПСУ та могли бути встановлені по всій протяжності державного кордону.— Які реформи або зміни, на вашу думку, допоможуть зміцнити кордон у середньостроковій перспективі?— Зараз активно розвивається інтегроване управління державним кордоном. І до цієї роботи долучена не лише Державна прикордонна служба. Це різні суб’єкти в Україні, які працюють у цьому напрямку, зокрема Кабінет міністрів, а також інші органи контролю, що виконують завдання на державному кордоні й можуть надавати необхідну інформацію для забезпечення його безпеки.Усі ці процеси активно розвиваються в Україні. Вони затверджуються на рівні урядових розпоряджень, існують відповідні плани щодо впровадження інтегрованого управління кордонами. Звісно, ми також бачимо зацікавленість міжнародних партнерів у тому, що Україна розвиває цей напрямок.У країнах Європи інтегроване управління кордонами вже не перший рік успішно впроваджується. Так само і Україна розвиває цю систему, поєднуючи зусилля з нашими партнерами — країнами, з якими ми межуємо, — щоб повноцінно забезпечувати захист і безпеку спільних ділянок кордону по обидва його боки.Кадрова ситуація та мобілізація— На сьогодні гостро стоїть питання мобілізації та забезпечення достатнього кадрового резерву. Наскільки зараз відчувається кадровий дефіцит у прикордонній службі й чи є достатньою ротація?— Наскільки це можливо, Державна прикордонна служба здійснює ротаційні заходи щодо тих підрозділів, які виконують завдання на лінії фронту або на кордоні з Росією, особливо тих, що перебувають у зонах активних бойових дій. Водночас ви маєте рацію: зараз триває війна, і Державна прикордонна служба, як і будь-яка складова Сил оборони нашої країни, потребує посилення особовим складом.Ми, так само як і Збройні сили чи інші військові формування, комплектуємося як за мобілізацією, так і на контрактній основі. І, на щастя, Державна прикордонна служба вже напрацювала свій авторитет. Тому ми бачимо, що якщо на початку повномасштабного вторгнення багато людей емоційно йшли до лав Сил оборони України, то нині це вже більш свідомий вибір — куди саме і до якого підрозділу долучитися: до Державної прикордонної служби, Збройних сил, Національної гвардії чи інших складових Сил оборони.Ми також не стоїмо на місці й розвиваємо власні рекрутингові центри, щоб проводити необхідну роботу з інформування про наші можливості та, власне, про ті посади, на які ми очікуємо кандидатів. Адже свого часу у багатьох людей існував страх, що всі, хто потрапляє до війська, одразу опиняються в піхоті. Однак служба не обмежується лише піхотними посадами.Це широкий спектр напрямків, де можна реалізувати себе, захищаючи Україну: оператори безпілотних авіаційних комплексів, логістика, зв’язок, ІТ та інші спеціальності. Саме тому, демонструючи наші можливості, підрозділи та переваги служби, рекрутингові центри проводять необхідну роботу для залучення людей, які можуть обрати для себе як контрактну форму служби, так і мобілізацію. Крім того, окремі підрозділи ДПСУ в межах мобілізації дають можливість звертатися безпосередньо до них, оминаючи територіальні центри комплектування.— Наскільки активно зараз громадяни долучаються до служби в ДПСУ? Як за останній рік змінилася кількість охочих служити в Держприкордонслужбі — є тенденція до зростання чи спаду?— Я б сказав, що ситуація загалом стабільна. Тобто немає суттєвого спаду чи відтоку людей, так само немає й надто великого напливу. Водночас фактично щороку значна кількість громадян долучається до підрозділів Державної прикордонної служби.І, знову ж таки, йдеться про різні посади. Зокрема, це забезпечує активний розвиток підрозділів РУБпАК: туди також приходять люди як за мобілізацією, так і на контрактній основі.— Чи є регіони, де особливо активно долучаються до служби, або де, навпаки, відчувається нестача кадрів?— Державна прикордонна служба не представлена у всіх регіонах України. Наші основні регіони — це, передусім, ті, що розташовані ближче до державного кордону. Водночас, за результатами роботи рекрутингових центрів, можна відзначити, що люди з різних регіонів країни — зокрема із Заходу та Півдня — долучаються до лав Державної прикордонної служби.При цьому вони не завжди обирають для проходження служби саме ті регіони, звідки походять. Багато хто свідомо йде до бойових підрозділів, які виконують завдання як на лінії фронту, так і на кордоні з Росією.Це, знову ж таки, потребує системної роз’яснювальної роботи, щоб люди чітко розуміли, які завдання та напрями служби вони можуть обрати в лавах Державної прикордонної служби.Перетин кордону та пасажиропотоки— Чи зменшився святковий ажіотаж на кордоні й чи є черги на КПП? Які контрольно-пропускні пункти наразі найзавантаженіші?— Станом на зараз черг немає, адже новорічно-різдвяний період завершився, і пасажиропотік пішов на спад. Наприклад, за вчорашній день (запис інтерв'ю проводився 14 січня, — ред.) кордон перетнули близько 70 тисяч громадян — сукупно в обох напрямках за добу. Днем раніше цей показник становив приблизно 80 тисяч.Якщо говорити про весь новорічно-різдвяний період, то динаміка пасажиропотоку була дуже різною. Були пікові дні, коли кількість перетинів кордону сягала 155 тисяч. Переважно пасажиропотік тримався на рівні 110–140 тисяч перетинів на добу. Водночас у святкові дні — зокрема на Різдво, 25 грудня, або на Новий рік, 1 січня, — пасажиропотік різко зменшувався. Так, у перший день цього року кордон перетнули близько 32 тисяч громадян.Фактично зменшення пасажиропотоку призводить до зникнення черг. Натомість його зростання створює суттєве навантаження на пункти пропуску, особливо коли люди одночасно прибувають до одного й того самого КПП.Найбільші черги під час новорічно-різдвяного періоду, особливо в окремі дні, фіксувалися на кордоні з Польщею. Попри велику кількість пунктів пропуску, близько 50% усього пасажиропотоку традиційно припадає саме на польський напрямок. Тобто люди найактивніше використовують його як для виїзду з України, так і для в’їзду. Саме тому при зростанні пасажиропотоку там і виникають найбільші черги. Інші ділянки кордону також мали черги, але вони були значно меншими, ніж на кордоні з Республікою Польща.Наразі ж новорічно-різдвяний період завершився, і зменшення пасажиропотоку спостерігається вже не перший день. Можливо, на нього впливають і погодні умови. Хоча пункти пропуску працюють у штатному режимі, забезпечуючи оформлення як на виїзд, так і на в’їзд, складні погодні умови — зокрема опади — можуть ускладнювати доїзд до кордону або від нього. Через це частина людей, ймовірно, наразі утримується від далеких подорожей.— Як змінюється робота прикордонників під час пікових виїздів громадян, наприклад, у період Різдва?— Традиційно пікові навантаження припадають на зимовий період під час новорічно-різдвяних свят і на літній період, коли триває сезон відпусток і пасажиропотік суттєво зростає. У такі періоди, звісно, ми збільшуємо кількість інспекторських пар, які забезпечують оформлення громадян у пунктах пропуску.Це також постійна взаємодія з прикордонниками суміжних країн для обміну інформацією щодо завантаженості пунктів пропуску як на виїзд, так і на в’їзд, а також для координації спільних дій, щоб з обох боків кордону оформлення громадян відбувалося максимально інтенсивно.Водночас за час повномасштабного вторгнення ситуація суттєво змінилася, зокрема через відсутність повітряного сполучення. Раніше авіасполучення забирало значну частку пасажиропотоку, і багато людей перетинали кордон не через автомобільні пункти пропуску, а саме повітряним шляхом.Нині весь пасажиропотік зосереджений на кордоні з країнами Європи, на кордоні з Молдовою та Придністровським сегментом. Водночас пункти пропуску на кордоні з Білоруссю та Росією, як і на Придністровському напрямку, рішенням уряду ще з початку повномасштабного вторгнення залишаються закритими, і пропускні операції там не здійснюються.Саме тому як зараз, так і протягом усього воєнного періоду, навантаження на пункти пропуску суттєво зросло, особливо на кордоні з Польщею.Порушення, документи та зловживання— Нерідко у новинах з’являються повідомлення про те, що українці намагаються нелегально перетнути кордон і вдаються до підробки документів. Чи зросла кількість людей, які намагаються виїхати з України за підробленими документами?— Спроби незаконного перетину кордону з початку дії воєнного стану справді зросли. Це пов’язано з наявними обмеженнями щодо виїзду, особливо якщо говорити про категорію чоловіків-громадян України віком від 18 до 60 років. З серпня минулого року дозволено також виїзд чоловікам віком від 18 до 22 років включно, але за умови наявності не лише паспортного документа, а й військово-облікового документа.Цій категорії також відмовляють у виїзді, якщо людина не має необхідних документів, зокрема військово-облікового, або якщо вона обіймає посаду на державній службі. Адже навіть у цій віковій категорії державним службовцям дозволено виїзд лише у службове відрядження.Водночас з початку воєнного стану кількість спроб незаконного перетину кордону суттєво зросла. Передусім це стосується так званої "зеленої ділянки" кордону — тобто поза межами пунктів пропуску, адже саме таким способом люди найчастіше намагаються незаконно перетнути державний кордон.Якщо говорити про конкретні ділянки, то на першому місці нині перебуває кордон з Румунією, на другому — кордон з Молдовою. У перші роки повномасштабної війни ці напрямки фактично мали однакові показники, однак зараз чітко простежується лідерство румунського напрямку. На інших ділянках — з Угорщиною, Словаччиною та Польщею — таких спроб суттєво менше.За останній рік також зафіксовано зростання спроб незаконного перетину кордону на ділянках з Білоруссю. Хоча їх і значно менше, ніж на кордоні з країнами Європи, динаміка упродовж 2025 року дещо зросла.Окрім цього, фіксуються й спроби незаконного перетину кордону через пункти пропуску — тобто там, де існує можливість легального виїзду. У таких випадках люди намагаються використати підроблені документи або сфальшувати підстави для виїзду. Втім, подібних випадків значно менше, ніж спроб перетину кордону поза пунктами пропуску.Варто зазначити, що за незаконний перетин "зеленої ділянки" кордону порушники несуть адміністративну відповідальність. Натомість у випадках використання підроблених документів або спроб підкупу інспектора пункту пропуску для незаконного виїзду особи вже притягуються до кримінальної відповідальності.— Чи плануються оновлення правил щодо військовозобов’язаних і як Держприкордонслужба готується до можливих змін?— Зміни, а загалом і правила, які регламентують перетин державного кордону, встановлюються рішеннями уряду. Неодноразово, зокрема й під час дії воєнного стану, до постанови Кабінету міністрів №57 щодо правил перетину кордону громадянами України вносилися зміни, і Державна прикордонна служба їх виконує.Тобто, якщо в майбутньому — завтра, через місяць чи в інший час — урядом буде ухвалено рішення про внесення змін щодо тієї чи іншої категорії громадян, і ці зміни набудуть чинності, то, звісно, Державна прикордонна служба та наші інспектори в пунктах пропуску діятимуть відповідно до цих рішень і забезпечуватимуть їх виконання.— Громадянам іноді відмовляють у виїзді за кордон. Які документи найчастіше викликають сумніви у прикордонників?— Нині найбільше відмов у перетині кордону отримують саме чоловіки віком від 18 до 60 років. Основна причина — відсутність військово-облікового документа, як це передбачено правилами перетину кордону, затвердженими урядом. Також трапляються випадки, коли особа слідує як супровід людини з інвалідністю, але не має підтверджувальних документів, визначених цими правилами. Саме щодо цієї категорії громадян ми фіксуємо найбільшу кількість відмов.Окремі відмови пов’язані з тим, що людина, наприклад, планує виїзд у відпустку, але при цьому перебуває на державній службі. Для такої категорії передбачена можливість виїзду лише у службове відрядження, і в разі його відсутності виноситься відмова.Водночас варто звернути увагу й на інші категорії — зокрема жінок і дітей. Тут досить часто відмови пов’язані з тим, що паспортний документ є протермінованим. Люди інколи не перевіряють термін його дії й уже на кордоні з’ясовується, що паспорт недійсний, що є підставою для відмови у перетині кордону.Також трапляються випадки, коли люди беруть із собою чужий документ. За їхніми словами, це буває випадково, однак навіть у таких ситуаціях громадяни сподіваються перетнути кордон, що, звісно, є неможливим.— А у яких випадках при виїзді дитини за кордон можуть відмовити через документи та чому це трапляється найчастіше?— Щодо дітей, то під час дії воєнного стану існують певні особливості перетину кордону, на які люди не завжди звертають увагу, через що й отримують відмови. Загальне правило, яке діяло до воєнного стану і залишається чинним, передбачає: якщо дитина слідує з одним із батьків, від іншого має бути нотаріально завірена згода. Якщо ж дитина подорожує з третьою особою, така згода має бути оформлена від обох батьків.Водночас на період воєнного стану ці вимоги були частково спрощені, з огляду на те, що один із батьків може перебувати на лінії фронту й фізично не мати змоги оформити нотаріальну згоду. Тому наразі одному з батьків не потрібна згода іншого для перетину кордону з дитиною.Однак у випадку, коли батьки делегують супровід дитини третій особі, необхідна письмова згода одного з батьків, завірена в органах опіки та піклування. На ці норми варто звертати особливу увагу, адже досить часто саме через неправильне оформлення документів люди отримують відмову у перетині кордону..

Впродовж 2025 року було затримано близько 1400 громадян, які намагалися незаконно перетнути кордон із Білоруссю. Останнім часом кількість спроб нелегального перетину кордону знизилася.Про це в ефірі телемарафону повідомив речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко."На напрямку кордону з Білоруссю також є спроби незаконного перетину кордону. І ми цих порушників затримуємо. У 2025 році затримано близько 1400 осіб, які намагалися незаконно перетнути кордон на цьому напрямку", — зазначив він.За його словами, найбільше спроб незаконного перетину кордону залишається на кордоні з країнами Європейського Союзу. Втім, у зимовий період кількість спроб незаконного перетину кордону знизилася, якщо порівнювати з теплою порою року.Нагадаємо, торік у грудні на українсько-румунському кордоні стався резонансний інцидент. Чоловік на мотоциклі спробував незаконно прорватись до сусідньої країни. Прикордонники миттєво зреагували, подали команду "Бар’єр" та затримали порушника. Стосовно нього складено адмінпротоколи і разом із мотоциклом передано представникам Національної поліції.Додамо, торік у листопаді на території Закарпаття троє чоловіків у супроводі провідника намагались незаконно потрапити в Румунію. Вони заплатили за "послугу" по тисячі доларів. Їх затримали прикордонники. .

У вівторок, 30 грудня, стало відомо, що з тюрем Білорусі відпустили ще 20 політв’язнів. Раніше звільнили понад сотню осіб за домовленістю зі Сполученими Штатами Америки.Про це повідомив Telegram-канал "Пул Первого", який зазвичай першим надає офіційну інформацію з адміністрації Олександра Лукашенка. У повідомленні зазначається, що Лукашенко перед Новим роком підписав указ щодо помилування 22 осіб, з яких 20 засудили за "екстремістськими" статтями.Також білоруські пропагандисти наголосили, що серед звільнених — 15 жінок і семеро чоловіків."Усі вони звернулися до очільника держави з клопотаннями про помилування, визнали провину та розкаялись у скоєному", — заявили у Лукашенка.Раніше, 13 грудня, після переговорів зі спецпредставником США представники адміністрації Олександра Лукашенка оголосили про звільнення всього 123 політв’язнів.Тоді зазначалося, що це відбулося "в межах домовленостей із президентом США та на його прохання" у зв’язку зі скасуванням американських санкцій. На той момент 114 звільнених передали Україні, серед них — недопущений до виборів президента Віктор Бабарико та його соратниця Марія Колесникова, а також п’ятеро громадян України. Дев'ять осіб, серед яких нобелівський лауреат Олесь Білецький і двоє литовців, передали Литві.Президент України Володимир Зеленський розповів, що Україну попросили прийняти звільнених через те, що Білорусь не хотіла відпускати їх іншими шляхами.Нагадаємо, 22 листопада стало відомо, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко помилував 31 громадянина України. Таке рішення ухвалили в межах домовленостей з американським лідером Дональдом Трампом..

Країна-агресорка Росія, ймовірно, розмістить нові гіперзвукові балістичні ракети "Орєшнік" на колишній авіабазі у східній Білорусі.Про це повідомляє Reuters, посилаючись на дані американських дослідників. За даними журналістів, дослідники Джеффрі Льюїс з Інституту міжнародних досліджень Міддлбері в Каліфорнії та Декер Евелет з дослідницької та аналітичної організації CNA у Вірджинії виявили колишню авіабазу в Білорусі, вивчаючи супутникові знімки.Так, фахівці наголосили, що вони на 90% впевнені: мобільні пускові установки "Орєшнік" будуть розміщені на колишній авіабазі поблизу Кричева, яка розташована приблизно за 307 кілометрів на схід від столиці Білорусі Мінська та за 478 кілометрів на південний захід від Москви.Дослідники заявили, що на супутникових знімках виявлено терміновий будівельний проект, який розпочався між 4 та 12 серпня. Він відповідає характеристикам російської стратегічної ракетної бази. Зокрема, однією із "явних ознак" є "пункт перевалки військової залізниці", оточений захисним парканом, куди потягом можна було доставити ракети, їхні мобільні пускові установки та інші компоненти.До того ж, за словами дослідників, ще однією ознакою до підготовки розміщення "Орєшніка" є заливання в кінці злітно-посадкової смуги бетонного майданчика, "відповідно замаскованій точці запуску".Як Білорусь допомагає Росії атакувати УкраїнуНа четвертому році повномасштабної війни Білорусь продовжує підтримувати Росію. Зокрема, як повідомив президент України Володимир Зеленський, ворог через територію Білорусі намагається обходити нашу протиповітряну оборону, розміщуючи на дахах житлових будинків антени, які допомагають наводити ударні безпілотники.До того ж, як відомо, 18 грудня білоруський диктатор Олександр Лукашенко оголосив про прибуття російського комплексу "Орєшнік" на територію країни та його офіційне введення в експлуатацію. Цікаво, що слова Лукашенка суперечать попереднім заявам білоруської влади, яка ще кілька місяців тому стверджувала, що комплекси вже розміщені на території держави.Нагадаємо, що кілька тижнів тому російський диктатор Володимир Путін вкотре продемонстрував наміри продовжувати війну. Зокрема, під час виступу на засіданні колегії російського міністерства оборони РФ він заявив, що російські стратегічні ядерні сили "збережуть основну роль у стримуванні агресора та підтримці балансу сил у світі"..

Росія намагається обходити українську протиповітряну оборону через територію Білорусі. Ворог у сусідній країні на дахах житлових будинків встановив антени, які допомагають наводити ударні безпілотники на нашу країну.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, підсумовуючи засідання Ставки верховного головнокомандувача, де обговорили питання щодо дронів, а саме, протидію російським ударам "шахедів"."Перш за все фіксуємо, що росіяни намагаються обходити наші захисні позиції перехоплювачів через територію сусідньої Білорусі. Це ризиковано для Білорусі. Ми бачимо кроки з "Орєшніком", тепер — з допомогою "шахедам". Шкода, що Білорусь здає свій суверенітет на користь російських агресивних амбіцій", — заявив гарант.Зеленський, посилаючись на дані української розвідки, заявив, що у Білорусі обладнання, що використовують для ударів проти України, розміщують на житлових будинках. "Фактично на дахах звичайних п'ятиповерхівок розташовані антени й інше обладнання, яке допомагає наводити "шахеди" на обʼєкти в наших західних регіонах", — поінформував президент.Український лідер наголосив, що "це абсолютна зневага до людських життів". На його думку, важливо, щоб у Мінську "перестали із цим гратися". "Поінформуємо партнерів та будемо готувати спільні відповіді", — додав гарант.Нагадаємо, 18 грудня білоруський диктатор Олександр Лукашенко оголосив про прибуття російського комплексу "Орєшнік" на територію країни та його офіційне введення в експлуатацію. Раніше російський диктатор Володимир Путін пригрозив ракетою середньої дальності "Орєшнік" та продовженням війни в Україні..

Українські молочні підприємства поступово скорочують постачання до Узбекистану через посилення конкуренції з боку російських та білоруських компаній. Також на це вплинув розвиток власного виробництва та переробки у цій країні.Про це розповів генеральний директор ТОВ "Хорольський завод дитячих продуктів харчування" Олександр Сучко, пише AgroPortal."Білоруси і росіяни дуже сильно демпінгують на ринку Узбекистану. Це чітко видно на прикладі звичайного молока, яке Україна вже практично не експортує до цієї країни", — наголосив він.Такі прогнози поділяє і директор з експорту компанії "КОМО" Олексій Діхтеренко. Він зазначив, що російський та білоруський бізнеси наразі шукають альтернативи й нові ринки збуту, тож пильно дивляться саме на країни Середньої Азії, де в українських виробників завжди були сильні позиції.Нагадаємо, міністерство сільського господарства Сполучених Штатів Америки зменшило прогноз експорту пшениці з України 2025-2026 маркетингового року з 15 мільйонів тонн до 14,5 мільйона тонн, кукурудзи — з 24,5 мільйона тонн до 23 мільйонів тонн, інших зернових — з 3,09 мільйона тонн до 2,5 мільйона тонн..

Режим самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка реалізує спільно з Китаєм масштабний секретний проект під кодовою назвою "Участок". Його мета — створення повного циклу виробництва артилерійських та реактивних снарядів радянських зразків, які постачатимуться російській армії для війни проти України. Про це повідомив представник опозиційної організації BELPOL Володимир Жигар, пише "Укрінформ".Стратегічне значення та терміниЗа даними джерела, проект стартував у листопаді 2023 року і має бути повністю завершений до грудня 2026 року. На підприємстві планують виготовляти боєприпаси найбільш популярних калібрів — 122 та 152 міліметри. За словами Жигара, нова галузь створюється за особистим розпорядженням Лукашенка і фактично є інструментом прямого матеріально-технічного забезпечення агресії РФ.Локація та структура виробництваВиробничі потужності розгорнуті у Слуцькому районі Мінської області на базі колишнього військового арсеналу (неподалік сіл Павлівка та Шищиці).Оператор проекту: спеціально створений "Завод корпусних виробів".Засновники: компанія "Волатавто" та держпідприємство "Завод точної електромеханіки".Куратор: державний військово-промисловий комітет РБ.Раніше у ЗМІ поширювалися чутки, що на цій території будують базу для російських ракетних систем, зокрема комплексів "Орєшнік". Проте аналіз інженерних креслень підтверджує, що це суто індустріальний об’єкт для масового випуску снарядів, а не позиційний район для ракет.Роль Китаю та РосіїЯк зазначає джерело, оскільки Білорусь не має власних компонентів для виробництва вибухівки, проект критично залежить від іноземних партнерів:Росія. постачає виробничі лінії, компоненти, готує кадри та забезпечує завод порохом і вибуховими речовинами;Китай. забезпечує постачання ліній для спорядження головних частин снарядів калібру 122 міліметри, надає вибухові матеріали та бере участь у навчанні персоналу;Інші партнери. Наразі тривають переговори щодо залучення до проєкту Ірану та Пакистану."Це не просто політична лояльність Мінська, а пряме втягування Білорусі у війну через створення потужної бази для підживлення російських окупаційних військ", — резюмував представник BELPOL.Нагадаємо, що російський диктатор Володимир Путін і очільник Китаю Сі Цзіньпін підписали 8 травня заяву про поглиблення всеосяжного стратегічного партнерства між двома країнами..

Українська розвідка з’ясувала місце розміщення нової російської ракети "Орєшнік" у Білорусі. Відповідну інформацію з Києва отримають міжнародні союзники, адже ця зброя загрожує Європі.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спільної прес-конференції зі своїм польським колегою Каролем Навроцьким."Завершується переміщення "Орєшніка" на територію Білорусі. Ми розуміємо, де це буде, де його розмістять. Інформацію передаємо нашим партнерам. Думаю, що вони самі можуть оцінити цю загрозу та зрозуміти, як реагувати", — зазначив він.За його словами, Україна раніше попереджала європейських і американських партнерів, що Росія буде розміщувати "Орєшнік" в Білорусі.Український президент пояснив, що союзникам показували дистанції, на які діятиме "Орєшнік". Він наголосив, що це загроза багатьом європейським країнам, включно з Польщею та Німеччиною."Орєшнік" дронами збити неможливо. Ми просили, щоби наші партнери застосували санкції проти компаній які продають компоненти через треті країни, які підходять до "Орєшніка". Без цих компонентів Росія розвивати цю ракету просто не може. Я не бачу введення цих санкцій поки що", — зазначив президент України.Зеленський додав, що Росія продовжуватиме виробляти "Орєшніки". На його думку, якщо партнери проводять так багато дипломатичних зусиль щодо закінчення війни, ймовірно, вони можуть так само тиснути на Росію, щоби вони не розміщували ці ракети ближче до Європи.Ракета "Орєшнік" — це балістична ракета середньої дальності (БРСД), яку Росія позиціює як нову гіперзвукову зброю, що здатна нести як звичайну, так і ядерну бойову частину. Вважається, що вона є модифікацією наявних російських міжконтинентальних ракет, таких як "Рубіж" чи "Ярс", і має дальність польоту до кількох тисяч кілометрів. Головна загроза "Орєшніка" полягає в його високій швидкості та здатності нести множинні бойові частини, що ускладнює перехоплення.Нагадаємо, що вчора білоруський диктатор Олександр Лукашенко оголосив про прибуття російського комплексу "Орєшнік" на територію країни та його офіційне введення в експлуатацію. Водночас жодних незалежних підтверджень факту розміщення цієї зброї в Білорусі дотепер не з’являлося..

Самопроголошений лідер Білорусі Олександр Лукашенко під час виступу на сьомих Всебілоруських народних зборах у Мінську заявив, що його правління не буде вічним. Він наголосив, що в країні вже побудовано модель управління, яка має залишатися стійкою незалежно від того, хто обійматиме головну посаду. Диктатора цитує "РБК-Україна"."Я ж не вічний. Ми створили систему, де багато залежить від президента, але я не можу і не повинен керувати країною завжди", — заявив він.За словами Лукашенка, головною метою нинішньої верхівки є зміцнення державних інститутів, щоб забезпечити спадковість політичного курсу після його відставки. Ключову роль у цьому процесі він відвів Всебілоруським народним зборам, які нещодавно отримали конституційний статус. Диктатор закликав делегатів стати гарантами стабільності політичної моделі, коли в країні відбудеться зміна лідера.Раніше самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що припинити війну в Україні під силу лише американському лідеру Дональду Трампу.Нещодавно спеціальний представник американського президента Дональда Трампа Джон Коул сказав, що у спілкуванні зі самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком порушували питання російсько-української війни.Нагадаємо, 27 листопада стало відомо, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко дав пораду президенту України Володимиру Зеленському стосовно "мирного плану". Він закликав Київ негайно розпочати домовлятися з Москвою..

Білоруський диктатор Олександр Лукашенко 18 грудня оголосив про прибуття російського комплексу "Орєшнік" на територію країни та його офіційне введення в експлуатацію. Водночас жодних незалежних підтверджень факту розміщення цієї зброї в Білорусі наразі немає.Про це йдеться у повідомленні білоруського міністерства оборони."Він у Білорусі з учорашнього дня і заступає на бойове чергування", — цитує диктатора оборонне відомство Білорусі. Варто зауважити, що слова Лукашенка суперечать попереднім заявам білоруської влади, яка ще кілька місяців тому стверджувала, що комплекси вже розміщені на території держави. Ракета "Орєшнік" — це балістична ракета середньої дальності (БРСД), яку Росія позиціює як нову гіперзвукову зброю, що здатна нести як звичайну, так і ядерну бойову частину. Вважається, що вона є модифікацією наявних російських міжконтинентальних ракет, таких як "Рубіж" чи "Ярс", і має дальність польоту до кількох тисяч кілометрів. Головна загроза "Орєшніка" полягає в його високій швидкості та здатності нести множинні бойові частини, що ускладнює перехоплення.Нагадаємо, 4 листопада російський диктатор Володимир Путін вкотре повихвалявся "новітнім" озброєння країни-агресорки, а саме — ракетами. Диктатор також відзначив, що Росія "створила і поставила на бойове чергування новітній ракетний комплекс стратегічного призначення "Авангард".Додамо, раніше повідомлялось, що Служба безпеки України, Головне управління розвідки та Збройні сили України знищили один із російських комплексів "Орєшнік" на території Росії. Це сталося ще влітку 2023 року.За даними Служби зовнішньої розвідки України, Росія почала підготовку до розгортання балістичної ракети середньої дальності "Орєшнік" на території Білорусі, що є засобом тиску та шантажу Європи..

Міжнародна федерація шахів (FIDE) дозволила спортсменам із Росії та Білорусі змагатися зі своєю символікою. Йдеться про юніорські та юнацькі міжнародні змагання.Про це повідомив офіційний сайт FIDE. У заяві організації наголосили, що представники Росії та Білорусі матимуть право змагатися під своїми національними прапорами, з гімном і символікою, розпочинаючи з Юнацьких Олімпійських ігор у Дакарі, що відбудуться з 31 жовтня по 14 листопада 2026 року.Команди з Росії та Білорусі допустили до офіційних турнірів FIDE. Їм дозволили використовувати національну символіку на юнацьких та юніорських змаганнях відповідно до рекомендацій МОК.До того ж FIDE зняло з Білорусі обмеження на проведення офіційних заходів у країні відповідно до рекомендацій Олімпійського саміту щодо доступу до спорту та політичного нейтралітету. Рішення ухвалили, згідно з рекомендаціями МОК про послаблення санкцій щодо російських і білоруських команд.При цьому FIDE розглядає можливість повністю відновити у правах дорослих шахістів, дозволивши їм змагатись під власними прапорами.Це стало можливо після того, як під час онлайн-засідання Генеральної асамблеї FIDE проголосували за дві окремі резолюції щодо статусу російських і білоруських шахістів — обидві з них ухвалили. Першу резолюцію подала Російська шахова федерація, а другу – Рада FIDE.Основною розбіжністю між пропозиціями є дозвіл на використання національної символіки на дорослому рівні: Російська шахова федерація наполягала на повне відновлення Росії у правах, а Рада ФІДЕ пропонувала допустити дорослих шахістів до змагань під "нейтральними" прапорами.За результатами голосування обидві резолюції набрали більшість голосів. Президент ФІДЕ Аркадій Дворкович визнав, що обидва рішення є дійсним вираженням волі асамблеї, але оскільки резолюції мають розбіжності в питанні змагань для дорослих, Рада розробить остаточне рішення щодо використання прапорів і гімнів у командних змаганнях серед дорослих після консультацій із МОК.Нагадаємо, 20 листопада стало відомо, що шестиразовий олімпійський чемпіон Мартен Фуркад запропонував себе як посередника у діалозі між російськими біатлоністами та міжнародними спортивними структурами..

Україна та Білорусь спілкувалися на рівні розвідок щодо передачі політичних в’язнів. Це питання дуже важливе, адже серед тих людей також перебували громадяни України.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами дорогою до Берліна."На рівні розвідок спілкувалися країни. Далі керівник ГУР Кирило Буданов звернувся до мене, сказав, що білоруси готові віддати політичних в'язнів", — розповів він.За його словами, Білорусь не хотіла віддавати політв'язнів через ту чи іншу країну Європейського Союзу, але могли передати через Україну."Я сказав, безумовно, підтримуємо, готові приймати, тому що питання політв'язнів важливе. Там є і громадяни України, і безумовно треба забирати й своїх, і білоруських політв'язнів. І саме таким чином ухвалюється у нас рішення", — зазначив президент.Як відомо, вчора Білорусь звільнила лауреата Нобелівської премії миру Алеся Бяляцького, відомого опозиційного політика Марію Колеснікову та десятки інших політичних ув’язнених. Серед звільнених були п’ятеро українців, а також щонайменше двоє білоруських опозиціонерів — Віктор Бабарико та Марія Колеснікова.Це стало результатом дводенних переговорів з США, спрямованих на поліпшення відносин і скасування частини санкцій проти ключового білоруського експорту.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський порозмовляв зі звільненою з білоруської тюрми Марією Колесніковою. При цьому він наголосив на необхідності відновлення обмінів полоненими між Україною та Росією..

У суботу, 13 грудня, президент України Володимир Зеленський порозмовляв зі звільненою з білоруської тюрми Марією Колесніковою. При цьому він наголосив на необхідності відновлення обмінів полоненими між Україною та Росією.Про це Володимир Зеленський заявив під час традиційного вечірнього відеозвернення."Важливий крок був забезпечений ГУР: з Білорусі повернули п'ятьох українців. Це наші цивільні громадяни", — зазначив він.За його словами, разом із ними також в Україні зараз білоруські політичні в'язні, яких звільнено завдяки домовленостям з Америкою."Зокрема, серед них Марія Колеснікова, Віктор Бабарико й інші. Говорив сьогодні з Марією — радий, що люди нарешті на свободі", — наголосив український президент.Він додав, що також декілька разів спілкувався з генералом Будановим стосовно операції. На переконання Зеленського, тепер важливо, щоби були результати на російському напрямку — щоби відновились обміни українських полонених."Українські військові та цивільні мають повертатись додому з російського полону. За всіма лініями, з усіма партнерами роботу варто значно активізувати", — акцентував президент України.Він також поінформував про нове санкційне рішення України — санкції проти російського флоту танкерів та інших суден, які працюють на війну, які заробляють Путіну гроші, щоби він міг вбивати людей і затягувати з дипломатією."Обов'язково санкції поширимо й в інші юрисдикції — ми маємо про це домовленості з нашими партнерами", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що сьогодні ж президент України підписав указ про введення в дію рішення РНБО щодо застосування санкцій проти 656 кораблів, які є частиною "тіньового флоту" Росії..

У суботу, 13 грудня, між Україною та Білоруссю відбувся захід із повернення цивільних осіб. Зокрема, передано 114 цивільних громадян, серед них — українці, які утримувалися на території Білорусі.Про це повідомили в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими. Там уточнили, що це відбулося внаслідок попередніх домовленостей і результативних перемовин із білоруською стороною та за сприяння американських партнерів."Наймолодшому звільненому українцю виповнилося 25 років. Він та інші українці — цивільні громадяни, яких затримали в Білорусі та обвинувачували в роботі на українські спецслужби", — йдеться в повідомленні.Також Україні передали громадян Білорусі, яких ув’язнили з політичних мотивів. Вони відбували тривалі терміни покарання."Серед них є відомі білоруські громадські та політичні діячі, зокрема, Марія Александрова, Віктор Бабаріко, журналістка Марина Золотова й інші", — наголосили в Координаційному штабі.Там додали, що звільнені громадяни Білорусі після надання необхідної медичної допомоги та за їхнім бажанням можуть перебратися до Польщі та Литви.. "Нинішній захід з повернення цивільних громадян є прикладом успішної спільної роботи між США й Україною. Висловлюємо вдячність США та президенту Дональду Трампу за плідну роботу з повернення цивільних і військових українців з території Білорусі та Росії", — підсумували в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.Там також подякували всім залученим державним структурам за допомогу та спільну роботу та запевнили, що визволені українські й іноземні громадяни отримають усю необхідну медичну допомогу.Нагадаємо, раніше  президент України Володимир Зеленський інформував, що режим самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка звільнив низку політв'язнів, серед яких — п'ятеро громадян України. Це відбулося за домовленістю зі США..

Режим самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка звільнив низку політв'язнів, серед яких — п'ятеро громадян України. Це відбулося за домовленістю зі Сполученими Штатами Америки.Про це заявив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Керівник ГУР Кирило Буданов доповів про деталі підготовки спеціального заходу для звільнення цивільних, які перебували в Білорусі", — зазначив він.За його словами, завдяки активній ролі США та співпраці розвідок зараз повертаються на свободу близько сотні людей, зокрема – п'ятеро українців."Допомагаємо нашим американським партнерам, щоби була відповідна допомога Україні. За потреби залучаються також спеціальні служби наших сусідів у Європі", — акцентував український президент.Він доручив ГУР і всім службам, які представлені в українському Координаційному штабі, максимально активізувати роботу на російському напрямку, щоби до нового року могло відбутися звільнення українських військовополонених."Пам'ятаємо про всіх наших людей, які досі в російському полоні. Дякую кожному, хто допомагає повертати українців!" — підсумував Володимир Зеленський.У Білорусі підтвердили, що за домовленістю зі США звільнили 123 політичних в'язнів. Звільнення пов'язали зі скасуванням санкцій проти калійної промисловості Білорусі."Лукашенко вирішив помилувати 123 громадян різних країн, засуджених за законами Республіки Білорусь за скоєння злочинів різного спрямування", — написав один із каналів.Загалом, за останній час завдяки зусиллям інших держав із катівень режиму Лукашенка звільнили 156 осіб. Серед них громадяни Великої Британії, США, Литви, України, Латвії, Австралії, Японії.Нагадаємо, що спецпредставник американського президента Дональда Трампа Джон Коул сказав, що у спілкуванні з Олександром Лукашенком порушували питання російсько-української війни..