# біженці

У п’ятницю, 12 вересня, сейм Польщі ухвалив новий закон, який продовжує легальний статус перебування українських біженців до 4 березня 2026 року, але посилює умови отримання виплат грошової допомоги "800+".Про це повідомила польська агенція РАР. Там зауважили, що "за" законопроект проголосували 227 депутатів, 194 висловилися "проти", а семеро утрималися.Проект закону розробили після вето президента Кароля Навроцького на поправки до закону про так звану допомогу "800+" громадянам України у Польщі.Тоді він обґрунтував своє рішення, зокрема, тим, що допомога "800+" має бути доступна лише для українців, які працюють у Польщі.Журналісти констатували: нове законодавство передбачає, що право на ці виплати буде пов'язане з професійною діяльністю та навчанням дітей у польській школі, за винятком, наприклад, людей з інвалідністю. Крім того, право на виплати пов'язане з отриманням іноземцями щонайменше 50% мінімальної заробітної плати.Польська влада щомісяця перевірятиме, чи працюють українці. Якщо ні, то виплата "800+" для них буде припинена. Додатково перевірятимуть, чи не виїхав українець із Польщі.Також введуть обмеження на доступ до медичних послуг для дорослих громадян України. Йдеться про програми охорони здоров'я, медичну реабілітацію, стоматологічне та медикаментозне лікування.Раніше депутати проголосували за перенесення законопроекту на третє читання без повернення його до комітету та проти пропозиції парламентської групи "Конфедерація польської корони" відхилити законопроект у повному обсязі. Вони також відхилили поправки та пропозиції меншості, подані опозицією.Нагадаємо, що прикордонна служба Польщі нещодавно зафіксувала збільшення кількості молодих українців віком від 18 до 22 років, які приїжджають до країни. Місяць тому український уряд послабив правила перетину кордону, адже донедавна молодим чоловікам не дозволялося виїжджати з України.

Американський президент Дональд Трамп виступив за смертну кару для вбивці 23-річної українки Ірини Заруцької. У серпні її знайшли мертвою на станції легкорейкового транспорту в Шарлотті (штат Північна Кароліна, США).Про це Дональд Трамп написав у власній соціальній мережі Truth Social."Тварина, яка жорстоко вбила прекрасну молоду дівчину з України, яка приїхала до Америки в пошуках миру та безпеки, має бути "швидко" (в цьому немає сумнівів!) осуджена та засуджена лише до смертної кари. Іншого вибору не може бути", — написав президент США.Що відомо про вбивство Заруцької23-річна біженка з України Ірина Заруцька загинула внаслідок нападу в поїзді в американському місті Шарлотт (штат Північна Кароліна). Трагедія сталася 22 серпня, підозрюваного у вбивстві затримали правоохоронці. Українку смертельно поранили ножем у поїзді легкорейкового транспорту Lynx Blue Line у Шарлотті внаслідок раптового нападу пізно вночі, а нові записи з камер спостереження, опубліковані 5 вересня, показують моменти до та після інциденту. Ірину Заруцьку поранили декілька разів ножем, зокрема, щонайменше одним ударом в горло, близько 21:50 22 серпня. Підозрюваного у нападі, 34-річного Декарлоса Брауна-молодшого, заарештували та звинуватили у вбивстві першого ступеня. Влада стверджує, що Браун і Заруцька не знали один одного, а мотив залишається незрозумілим.На відео, опублікованому на веб-сайті WBTV, Браун у червоній толстовці з капюшоном рухається на своєму сидінні, перш ніж Заруцька сіла у поїзд. Помітно, як вона заходить у вагон о 21:46 і сідає перед ним. Приблизно через чотири хвилини Браун нібито готується до нападу. На відео видно, як Браун йде по вагону після цього, а пасажири помічають кров. Деякі перехожі кинулися на допомогу Заруцькій.Браун, який, як повідомляється, отримав травму руки під час інциденту, вийшов з поїзда на наступній зупинці та пізніше був затриманий. Його лікували в лікарні з порізом на тильній стороні долоні, а після виписки йому висунули звинувачення у вбивстві. Влада не повідомила мотив, і Браун наразі перебуває у в'язниці, де проходить оцінку професійної компетентності. Нагадаємо, що в німецькому Фрідланді триває розслідування загибелі 16-річної українки. Трагедія сталася 11 серпня, коли дівчину штовхнули під вантажний потяг, що мчав зі швидкістю близько 100 кілометрів на годину.

Виплати українцям у Польщі відтепер залежатимуть від працевлаштування батьків і навчання дитини в польській школі. Варшава на офіційному рівні планує змінити умови отримання державної допомоги "800+" для іноземців.Про це заявив заступник міністра внутрішніх справ і адміністрації Польщі Мацей Дущик в інтерв’ю для TVP Info.За його словами, нові умови передбачають такі моменти:щомісяця автоматично перевірятиметься, чи були батьки дитини економічно активними;якщо хоча б один місяць вони не працюватимуть, виплати зупинять;обов’язковою умовою стане відвідування дитиною польського навчального закладу;виняток зроблять для сімей з інвалідністю — вони отримуватимуть допомогу навіть без офіційної роботи.Мацей Дущик зазначив, що перевірки розпочнуться з лютого 2026 року. До цього часу уряд має ухвалити й опублікувати закон.За його словами, нова система стимулюватиме іноземців легально працювати. Водночас у разі провалу голосування 800 тисяч іноземців можуть втратити легальний доступ до роботи в Польщі вже після 1 жовтня, що може спричинити хаос у соціальній і освітній сферах.У вівторок, 9 вересня, уряд розгляне законопроект про допомогу громадянам України, які проживають у Польщі. Попередній документ із цього питання ветував президент Кароль Навроцький."Ми розпочали підготовку до посилення системи отримання допомоги для іноземців у листопаді минулого року. Спершу планували пов’язати це з податковою системою, але після обговорень з міністерством фінансів вирішили, що кращим рішенням стане пов’язати це з професійною діяльністю. Добре, що ми працювали над цим проектом понад шість місяців", — додав Мацей Дущик.Програма "800 Плюс" — це щомісячна допомога у розмірі 800 злотих (понад дев’ять тисяч гривень), яку отримують сім’ї з дітьми. Нові правила стосуватимуться не лише українців, а й усіх іноземців у Польщі.Нагадаємо, президент Польщі Кароль Навроцький також заявив, що обговорювати вступ України до Північноатлантичного альянсу та Європейського Союзу зараз "передчасно через війну".

За перші шість місяців 2025 року заяви на отримання притулку в країнах Європейського Союзу та Швейцарії подали понад 16 тисяч українців. Це на 29% більше ніж за такий же період 2024 року.Про це засвідчив звіт Агенції Європейського Союзу з питань надання притулку (EUAA).За інформацією агенції, майже половина всіх заявок про отримання притулку від українців припадало на Францію.У Польщі на отримання притулку подавались понад п'ять тисяч українців з початку 2025 року."Тим часом кількість українців, які мають статус тимчасового захисту у країнах ЄС налічує 4,3 мільйона", — констатували в Агенції.Як відомо, статус шукача притулку надає отримувачам цього статусу такі права, як охорона здоров'я, працевлаштування та проживання в країні ЄС, яка надала притулок. Проживання може бути довготерміновим.Станом на вересень 2025 року Єврокомісія продовжила тимчасовий захист для українців до березня 2027 року.У першій половині 2025 року найбільшою групою людей, які подавали на притулок у країнах ЄС та Швейцарії, стали громадяни Венесуели. Близько 50 тисяч венесуельців подавалися на захист у країнах ЄС, найбільше в Іспанії.Найбільше заяв на притулок отримали Франція (78 тисяч) та Іспанія (77 тисячі). Далі йдуть Німеччина (70 тисяч), Італія (64 тисячі) та Греція (27 тисяч).Та загальна кількість заяв на притулок у країнах ЄС, яку зафіксували з початку 2025 року, скоротилася загалом на 23% — до 399 тисяч. Однією з причин скорочення заявок у звіті назвали зменшення кількості сирійців, які шукають притулок у Євросоюзі.Нагадаємо, в березні цього року стало відомо, що в Нідерландах змушені відмовляти біженцям, які залишили територію України через війну. Причина — для громадян не вистачає місця у притулках.

Посол України в Польщі Василь Боднар закликав польську владу та суспільство забезпечити українським дітям право вивчати рідну мову як другу іноземну. Він констатував, що останнім часом зростає недружня риторика у польському медійному просторі щодо українців, які проживають у країні.Про це Василь Боднар написав на своїй сторінці у Facebook. Зокрема, за його словами, варто звернути увагу на хвилю дезінформації та маніпулятивних коментарів, як анонімних, так і від відомих польських політиків, щодо вивчення української мови як другої іноземної в польських школах. "При цьому, поява дискусії на тему викладання української мови як іноземної у польських школах не супроводжувалася жодними змінами до польського законодавства. Ця пропозиція з'явилася винятково в межах чинного законодавства Польщі та не вимагала жодних нововведень чи змін", — наголосив він.Посол акцентував, що українці, які проживають в Польщі, — законослухняна частина польського суспільства. Він звернув увагу на те, що українці тільки 2024 року загалом сплатили до бюджету Польщі 15,1 мільярда злотих, а виплати їм за програмою Rodzina 800+ становили близько 2,8 мільярда злотих.Також він наголосив, що на теперішній момент українці створюють понад 2,7% ВВП Польщі, що безперечно посилює економіку країни.Посол зазначив, що польське законодавство чітко визначає, що українські діти мають ходити до польських закладів початкової та середньої освіти, що означає, що діти вивчають польську мову, навчання теж відбувається польською мовою. "При цьому наші громадяни можуть користуватися іншими правами, передбаченими польським законодавством. Зокрема, батьки мають право звернутися до дирекції польської школи з проханням ввести українську мову як другу іноземну", — зазначив він.Боднар наголосив — не замість польської мови, не замість першої іноземної, а лише як другу іноземну. Посол навів дані, що в Україні польська мова викладається у 577 школах, а 2024-2025 навчального року її вивчали майже 100 тисяч учнів. Для порівняння: в Польщі 2024 року російську мову викладали в понад двох тисячах шкіл, і її вивчало понад 166 тисяч дітей."З російською мовою жодних проблем немає, хоча Росія без жодних перебільшень є визнаною усім цивілізованим світом країною-агресоркою, яка історично завдавала багато кривд Польщі та зараз є загрозою для всієї системи європейської безпеки", — констатував дипломат.Боднар додав, що українці не прагнуть асиміляції, а лише хочуть зберегти свою ідентичність і допомогти дітям під час тимчасового перебування в Польщі.Нагадаємо, в серпні стало відомо, що в Польщі українцям стане простіше оформлювати документи на проживання. Ухвалений Радою міністрів проект змін до закону "Про іноземців" передбачає можливість подавати заяви на "карти побуту" в онлайн режимі.

Американський президент Дональд Трамп назвав божевільним американця, який зарізав українську біженку в Шарлотті. Він наголосив, що в цьому випадку необхідно діяти рішуче всім правоохоронцям.Про це Дональд Трамп сказав під час виступу перед комісією з питань релігійних свобод Білого дому."Я висловлюю свої почуття любові та надії родині молодої жінки, яку в Шарлотті зарізав безумець", — заявив він, назвавши подію "жахливою", а вбивцю - "людиною зла".Президент США зазначив, що бачив відеозапис нападу, наголосивши, що країна має діяти рішуче."Ми повинні мати можливості, щоби впоратися з цим. Якщо ми не впораємося, у нас не буде країни", — сказав Трамп, згадавши хвилю насильства у США.Він додав, що в Мін'юсті створили першу в історії цільову групу для боротьби з антихристиянськими упередженнями, масштаби яких, за його словами, сягнули "колосальних розмірів"."Адміністрація Трампа не терпітиме тероризму або політичного насильства, включно зі злочинами на ґрунті ненависті проти християн, євреїв або будь-кого ще. Ми цього не допустимо", — наголосив він.Повертаючись до вбивства в Шарлотті, Дональд Трамп заявив про намір діяти жорстко та вживати "жахливих заходів".Що відомо про вбивство Заруцької23-річна біженка з України Ірина Заруцька загинула внаслідок нападу в поїзді в американському місті Шарлотт, штат Північна Кароліна. Трагедія сталася 22 серпня, підозрюваного у вбивстві затримали правоохоронці. Українку смертельно поранили ножем у поїзді легкорейкового транспорту Lynx Blue Line у Шарлотті внаслідок раптового нападу пізно вночі, а нові записи з камер спостереження, опубліковані 5 вересня, показують моменти до та після інциденту. Ірину Заруцьку поранили декілька разів ножем, зокрема, щонайменше одним ударом в горло, близько 21:50 22 серпня. Підозрюваного у нападі, 34-річного Декарлоса Брауна-молодшого, заарештували та звинуватили у вбивстві першого ступеня. Влада стверджує, що Браун і Заруцька не знали один одного, а мотив залишається незрозумілим.На відео, опублікованому на веб-сайті WBTV, Браун у червоній толстовці з капюшоном рухається на своєму сидінні, перш ніж Заруцька сіла у поїзд. Помітно, як вона заходить у вагон о 21:46 і сідає перед ним. Приблизно через чотири хвилини Браун нібито готується до нападу. На відео видно, як Браун йде по вагону після цього, а пасажири помічають кров. Деякі перехожі кинулися на допомогу Заруцькій.Браун, який, як повідомляється, отримав травму руки під час інциденту, вийшов з поїзда на наступній зупинці та пізніше був затриманий. Його лікували в лікарні з порізом на тильній стороні долоні, а після виписки йому висунули звинувачення у вбивстві. Влада не повідомила мотив, і Браун наразі перебуває у в'язниці, де проходить оцінку професійної компетентності. Нагадаємо, у німецькому місті Фрідланд триває розслідування загибелі 16-річної українки. Трагедія сталася 11 серпня, коли дівчину штовхнули під вантажний потяг, що мчав зі швидкістю близько 100 кілометрів на годину.

Українці, які прибули до Канади за програмою Canada-Ukraine Authorization for Emergency Travel (CUAET) до 31 березня 2024 року, можуть продовжити свій статус до 31 березня 2026 року.Про нові можливості для українців під тимчасовим захистом повідомив міністр імміграції Канади Марк Міллер.Програма CUAET, яка була запущена у 2022 році для допомоги громадянам України, вже дозволила 300 тисячам людей переїхати до Канади. Учасники отримували житло і тимчасову фінансову допомогу.Нові умови продовження статусу передбачатимуть:можливість подати заявку на новий дозвіл на роботу терміном до трьох років;продовження чинного дозволу на роботу;отримання нового дозволу на навчання за стандартними умовами;поновлення статусу відвідувача або студента без змін у процедурі.Громадяни України під тимчасовим захистом у Канаді мають право на безплатні послуги з поселення до 31 березня 2025 року. Це консультації щодо адаптації, мовні курси, допомога з працевлаштуванням.Раніше прем'єр-міністр Баварії і голова Християнсько-соціального союзу Маркус Зедер заявив, що українські біженці у Німеччині повинні працювати більше. Оскільки вони добре освічені, але працюють у цій країні менше, ніж в інших державах Європи.Нагадаємо, нещодавно агентство Reuters повідомляло, що більшість українських біженців у Польщі, найімовірніше, залишаться в країні. Це станеться, навіть якщо Україна досягне угоди про припинення вогню з Росією. Українці вже "добре інтегровані" в польський ринок праці.

23-річна біженка з України Ірина Заруцька загинула внаслідок нападу в поїзді в американському місті Шарлотт, штат Північна Кароліна. Трагедія сталася 22 серпня, підозрюваного у вбивстві затримали правоохоронці. Про це повідомляє The Economic Times. За даними видання, українку смертельно поранили ножем у поїзді легкорейкового транспорту Lynx Blue Line у ​​Шарлотті внаслідок раптового нападу пізно вночі, а нові записи з камер спостереження, опубліковані 5 вересня, показують моменти до та після інциденту. Ірину Заруцьку поранили кілька разів ножем, зокрема щонайменше одним ударом в горло, близько 21:50 22 серпня. Її смерть була оголошена у вагоні. Підозрюваного у нападі, 34-річного Декарлоса Брауна-молодшого, заарештували та звинуватили у вбивстві першого ступеня. Влада стверджує, що Браун і Заруцька не знали один одного, а мотив залишається незрозумілим.На відео, опублікованому на вебсайті WBTV, Браун у червоній толстовці з капюшоном рухається на своєму сидінні, перш ніж Заруцька сіла у поїзд. Помітно, як вона заходить у вагон о 21:46 і сідає перед ним. Приблизно через чотири хвилини Браун нібито готується до нападу. На відео видно, як Браун йде по вагону після цього, а пасажири помічають кров. Деякі перехожі кинулися на допомогу Заруцькій.  Браун, який, як повідомляється, отримав травму руки під час інциденту, вийшов з поїзда на наступній зупинці та пізніше був затриманий. Його лікували в лікарні з порізом на тильній стороні долоні, а після виписки йому було пред'явлено звинувачення у вбивстві. Влада не повідомила мотив, і Браун наразі перебуває у в'язниці, де проходить оцінку професійної компетентності. Нагадаємо, у німецькому місті Фрідланд триває розслідування загибелі 16-річної українки. Трагедія сталася 11 серпня, коли дівчину штовхнули під вантажний потяг, що мчав зі швидкістю близько 100 кілометрів на годину. .

У Польщі з лютого 2026 року орендодавці, які здають приватне житло, можуть натрапити на нові вимоги. Йдеться про отримання податкового номера NIP та обов’язкове електронне виставлення рахунків.Як повідомляє inpoland.net.pl, такі нововведення пов’язані з впровадженням обов’язкової Національної системи електронних рахунків-фактур (KSeF) для всіх платників VAT.Нові правила стосуватимуться навіть на тих, хто має право на звільнення від сплати цього податку. За інформацією податкових експертів, кожен, хто здає квартиру в оренду, формально вважається платником VAT, хоча в окремих випадках діє податкове звільнення. Наразі нестача знань про цей статус не створює жодних зобов’язань, проте з лютого наступного року ситуація зміниться.Так, якщо орендарем є компанія і вона запитає рахунок-фактуру, орендодавець повинен видати його через KSeF. Для цього потрібен ідентифікаційний податковий номер (NIP) навіть у тому випадку, якщо раніше орендодавець не виставляв рахунків-фактур і користувався податковими пільгами.Раніше, а саме 25 серпня, видання Wyborcza повідомляло, що президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на закон щодо допомоги біженцям з України, який передбачає фінансову та медичну підтримки українців, що виїхали до Польщі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. Він наголосив, що його позиція щодо програми Rodzina 800+ залишається незмінною. Так, він вважає, що право на виплати повинні мати тільки ті громадяни України, які працюють і сплачують податки в країні.Нагадаємо, раніше агентство Reuters повідомляло, що більшість українських біженців у Польщі, найімовірніше, залишаться в країні. Це станеться, навіть якщо Україна досягне угоди про припинення вогню з Росією. Українці вже "добре інтегровані" в польський ринок праці.Читайте також: Орбан 2.0. Які проблеми для України, Польщі і ЄС створить Навроцький.

Українців можна повернути з-за кордону, розв'язавши для них два ключових питання. Йдеться про житло та роботу.Про це заявив глава фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев в інтервʼю Новини.LIVE. За його словами, не йдеться про якісь суттєві виплати, крім тих, що існують зараз."Зараз людина, яка повертається, вона отримує допомогу для малозабезпечених на шість місяців, там якісь гранти передбачені урядом. Це невелика допомога, і ми не можемо собі дозволити велику допомогу з урахуванням стану бюджету, а з іншого боку, з урахування того, що люди, які залишилися, цього не зрозуміють", — наголосив він.Глава фінансового комітету зазначив, що для повернення людей потрібно розвʼязати дві проблеми:робота;житло.Гетманцев наголосив, якщо говорити про житло, то за це відповідає програма "єОселя", яка повинна бути відкрита для всіх громадян України."Якщо говорити про роботу, то це важче питання. Це робота над створенням робочих місць, над розширенням виробництв", — резюмував Данило Гетманцев.Нагадаємо, за даними Reuters, більшість українських біженців у Польщі, найімовірніше, залишаться в країні. Це станеться, навіть якщо Україна досягне угоди про припинення вогню з Росією. Українці вже "добре інтегровані" в польський ринок праці.

У п’ятницю, 29 серпня, заступник міністра внутрішніх справ і адміністрації Польщі Мацей Душчик зустрівся з послом України Василем Боднаром, аби обговорити ситуацію з правовим статусом українців після вето президента на спецзакон.Про це заявила речниця МВС Польщі Кароліна Галецька в коментарі  інформаційній агенції РАР. За її словами, під час зустрічі заступник міністра внутрішніх справ Польщі "поінформував пана посла, що польська сторона працює над законопроєктом і врегулюванням правового статусу громадян України"."Він також презентував українській стороні графік роботи над законопроектом", — сказала речниця.Як відомо, цього тижня президент Кароль Навроцький заветував закон про допомогу громадянам України, оскільки вважає, що допомога 800+ повинна надаватися винятково українцям, які працевлаштовуються в Польщі. Заветований проект також містив багато інших ключових питань. Йдеться насамперед про право тимчасового захисту для українців, які прибули до Польщі після початку повномасштабної російської агресії 24 лютого 2022 року.Чинні норми забезпечують їм тимчасовий захист до кінця вересня 2025 року. Після цього терміну вони матимуть, серед іншого, проблеми з легальним працевлаштуванням.До речі, більшість поляків підтримують вето президента Кароля Навроцького на закон про допомогу українським біженцям.Раніше посольство України в Польщі рекомендувало українцям утриматися від поспішних рішень щодо зміни свого правового статусу, попри вето президента Польщі на зміни до спецзакону щодо допомоги громадянам України.Нагадаємо, що сьогодні у Варшаві поліція затримала 29-річного громадянина України. Повідомляється, що чоловік нібито "публікував у соціальних мережах тривожні матеріали, зокрема, погрози підпалами" через президентське вето на спецзакон.

У Варшаві поліція затримала 29-річного громадянина України. Повідомляється, що чоловік нібито "публікував у соціальних мережах тривожні матеріали, зокрема, погрози підпалами".Про це повідомило польське видання Wiadomosci із посиланням на правоохоронні органи."Поліцейські відділу кримінального тероризму та вбивств поліції Варшави менш ніж через дванадцять годин після отримання інформації затримали 29-річного громадянина України на вулиці Південна Прага у Варшаві, який публікував матеріали в соціальних мережах", — повідомила поліція.Матеріали, які чоловік опублікував в Інтернеті, наразі аналізуються. Поліція з'ясовує, чи могли його дії становити загрозу громадській безпеці. Подальші правові дії залежатимуть від результатів розслідування.Варшавська поліція зауважила, що в цій справі розпочали розслідування. Чоловікові виснуть обвинувачення за статтею 255 Кримінального кодексу Польщі."Крім того, Варшавська поліція налагодила співпрацю з Надвіслянським відділом прикордонної охорони, куди подано запит на депортацію. Заходи тривають", — поінформували в поліції.У мережі з'явився запис, на якому чоловік, який видає себе за громадянина України, коментує скасування програми "800+". На відео 29-річний чоловік показує пожежу в багатоквартирному будинку та стверджує, що "у відповідь на це (скасування програми "800+") "наші люди" підпалили будинок, додаючи, що поляки лише зараз дізнаються, на що здатні українці".Справу українця, який погрожував у соціальних мережах спалити польські будинки оприлюднив в інтернеті депутат від партії “Право і справедливість” Даріуш Матецький.Після арешту 29-річного чоловіка політик висловив сподівання, що тому заборонять в'їзд до країн Шенгенської зони та відправлять на передову."Він, безумовно, має сили, щоби боротися з російськими загарбниками", — заявив депутат.Нагадаємо, 27 серпня, в посольстві України в Польщі повідомили, що, попри вето президента Польщі Кароля Навроцького на зміни до спецзакону щодо допомоги громадянам України, біженцям рекомендують утриматися від поспішних рішень щодо зміни свого правового статусу.

Попри вето президента Польщі Кароля Навроцького на зміни до спецзакону щодо допомоги громадянам України, біженцям рекомендують утриматися від поспішних рішень щодо зміни свого правового статусу.Як повідомили в Посольстві України у Польщі, цей закон діє до 30 вересня 2025 року. Там зазначили, що режим тимчасового захисту для осіб, переміщених з України, продовжено рішенням Ради ЄС до 4 березня 2027 року. Тобто він зберігає чинність і на території Польщі."Рішення Ради ЄС щодо тимчасового захисту є обов’язковими для всіх держав-членів ЄС, у тому числі Польщі, підлягають безпосередньому застосуванню, а їх реалізація забезпечується національним законодавством, зокрема спеціальним законом", — пояснили у посольстві.Також там запевняють, що дипломатичне відомство відстежує розвиток ситуації, перебуває у постійному контакті з польськими органами влади та своєчасно інформуватиме громадян України про офіційні рішення."Рекомендуємо громадянам України утриматися від поспішних рішень, зокрема щодо зміни правового статусу в Республіці Польща. Кожна індивідуальна ситуація потребує окремої консультації з юристом для комплексного аналізу можливих правових варіантів", — наголосили дипломати.Як відомо, 25 серпня президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на закон про грошові виплати та безкоштовне медобслуговування безробітним українцям, який продовжував тимчасовий захист до березня наступного року.Нагадаємо, 26 серпня віце-прем'єр-міністр Польщі Кшиштоф Гавковський пояснив, що в Росії задоволені у зв’язку з рішенням президента Польщі Кароля Навроцького щодо вето на закон на допомогу українцям. Кремль фактично отримав іще одного союзника в Європі.

Посольство України в Польщі веде консультації з урядом країни стосовно закону про допомогу українцям, які перебувають там. Це пов’язано з тим, що польський президент Кароль Навроцький ветував закон, який продовжував фінансову допомогу українцям.Про це повідомив посол України в Польщі Василь Боднар у коментарі "Суспільному"."Ми розуміємо, що тривають зміни, і ми зараз перебуваємо у сталому діалозі в консультаціях з польською стороною, щоби права громадян України були забезпечені належним чином", — заявив він.Посол додав, що посольство інформуватиме українців про процес навколо закону щодо продовження фінансової допомоги для запобігання "маніпуляціям"."Ми інформуватимемо українське суспільство про те, як тривають переговори, як відбувається процес змін законодавства, щоби не було надмірної маніпуляції. Щоби ті емоції, які зараз є в медійному просторі, були обґрунтованими. Ми детально розкажемо, що відбувається, які зміни досягнуть результату, а які ні", — наголосив Василь Боднар.Як відомо, 25 серпня президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на законопроект про грошові виплати та безкоштовне медобслуговування безробітним українцям, який продовжував тимчасовий захист до березня наступного року.При цьому Україна й надалі отримуватиме фінансування Starlink від Польщі, попри вето президента країни Кароля Навроцького на закон про допомогу українцям. За словами керівника канцелярії лідера Польщі Збігнєва Богуцького, вето не вимикає інтернет Starlink в Україні, оскільки витрати на цей зв’язок фінансуються на підставі положень чинного закону, а проект, поданий до Сейму Навроцьким, зберігає цей стан речей.Нагадаємо, сьогодні віце-прем'єр-міністр Польщі Кшиштоф Гавковський пояснив, що в Росії задоволені у зв’язку з рішенням президента Польщі Кароля Навроцького. Кремль фактично отримав іще одного союзника в Європі.

У ніч із понеділка на вівторок у районі Марсового поля в Парижі хлопець лівійського погодження напав і зґвалтував 32-річну громадянку України.Про це повідомило французьке видання Le Parisien із посиланням на власні джерела в прокуратурі Парижа."Такого не траплялося з минулої осені. Жінка стала жертвою сексуального насильства в ніч з понеділка на вівторок у Парижі поблизу Марсового поля навпроти Ейфелевої вежі", — йдеться в повідомленні.Медійники додали, що жінці — 32 роки. Підозрюваного, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, заарештовано та взято під варту в поліцейській дільниці 14-го округу.Згідно з початковими показами, зібраними поліцією на місці події, о 02:40 чоловік силоміць затягнув жертву, яка також була у стані алкогольного сп'яніння, за кущ."Про крики жертви негайно сповістили команду Паризького нічного відділу боротьби зі злочинами, який патрулював неподалік. Поліція одразу заарештувала підозрюваного", — зазначили журналісти.За інформацією видання, юнак назвав себе 17-річним хлопцем лівійського громадянства. Наразі важко сказати, чи казав він правду, оскільки підозрюваний не мав документів, що посвідчують особу."Його особу перевіряють. Очікується повторний допит жертви, оскільки вона не розмовляла французькою мовою та перебувала в стані алкогольного сп'яніння на момент втручання поліції", — повідомили журналістам у прокуратурі.У березні минулого року мер округу Рашида Даті зробила приголомшливу заяву на зустрічі з місцевими мешканцями. Вона, зокрема, зазначила, що "сексуальні домагання", "не кажучи вже про зґвалтування", відбуваються "щодня" на Марсовому полі. Журналісти перевірили ці слова."2024 року штаб-квартира поліції зафіксувала одне зґвалтування в районі Марсового поля порівняно з п'ятьма 2023 року та сім сексуальних домагань порівняно з дев'ятьма 2023 року", — повідомили французькі поліцейські.Нагадаємо, 23 липня стало відомо, що в Австрії суд визнав винним 73-річного італійця в сексуальному насильстві над неповнолітньою українкою. Його засудили до восьми років тюрми.