До кінця цього року у столиці Австрії Відні припинить роботу центр приймання вимушених переселенців з України Quartier Schlossberg. Він став останнім у такому переліку закладів, які вже не працюватимуть.Про це повідомило видання ORF із посиланням на міську владу Відня. Там зазначили, що притулок, яким керує благодійна організація Volkshilfe, уже тривалий час працює на межі своїх можливостей."У ньому можуть розміститися понад 200 людей. Центр уже давно повністю заповнений", — зазначив представник влади в коментарі журналістам.Таким чином Відень став останньою федеральною землею з власним центром прибуття для вимушених переселенців з України після закриття влітку цього року подібного закладу у Форарльберзі."Від моменту відкриття Quartier Schlossberg надав допомогу майже дев’яти тисячам українців, які отримували короткострокове житло, харчування, консультації та підтримку в організації подальших кроків — реєстрації в поліції, оформленні документів чи переїзді до інших федеральних земель", — ідеться в повідомленні.Медійники додали, що уряд Австрії виплачував за це 190 євро одноразової допомоги на особу, проте, за даними Фонду соціальної допомоги Відня, ця сума з 2022 року не індексувалася та покриває лише невелику частину фактичних витрат.У міській владі Відня заявили, що приймання та забезпечення біженців можуть ефективно працювати лише за спільної участі всіх рівнів влади, однак "цього в цьому напрямку зроблено замало".Про заплановане закриття центру Quartier Schlossberg поінформували федеральне МВС Австрії, відповідальне за первинне розміщення біженців.Журналісти констатували, що зараз у Відні 10 786 українців перебувають у системі базового забезпечення, а загалом в Австрії – близько 30 тисяч.Нагадаємо, що, згідно з результатами останніх опитувань, значна частина громадян Німеччини виступає за повернення чоловіків призовного віку до України. Тому вони висловилися проти грошових виплат українським біженцям..
Значна частина громадян Німеччини виступає за повернення чоловіків призовного віку до України. Тому вони висловилися проти грошових виплат українським біженцям.Про це свідчать результати опитування, яке провів Інститут дослідження громадської думки INSA. Їх наводить агенція DW.На запитання, чи повинні всі українські біженці в Німеччині отримувати допомогу, лише 17% респондентів відповіли "так" або "швидше так". Ще 66% респондентів виступили проти цього, вони відповіли однозначне "ні". Ще 7% опитаних сказали, що їм все одно, а 10% не змогли відповісти.На запитання, чи повинні українські чоловіки призовного віку, які живуть у Німеччині, повернутися в Україну, 62% німців відповіли ствердно. Проти виступили тільки 18%. Ще 8% сказали, що їх не хвилює це питання, а 12% не дали відповіді.Опитування проводили 16 та 17 жовтня, в ньому взяли участь 1 003 респонденти.Як відомо, за даними німецької Федеральної агенції з праці, до березня 2025 року правом на отримання громадянської допомоги, яку виплачують шукачам роботи та малозабезпеченим, володіли 701 тисяча українців.Із них 502 тисячі — працездатні громадяни віком від 15 до 66 років. Порівняно з минулим роком їхня кількість скоротилася приблизно на 4 300 осіб.У серпні уряд Німеччини підготував законопроект, який передбачає скорочення державних виплат для новоприбулих українських біженців.Нагадаємо, що, згідно з результатами соціологічних опитувань, проведених у вересні, в Німеччині остерігаються нападу Росії на одну з країн-членів НАТО. Такі побоювання посилилися після інциденту з російськими дронами, які залетіли до Польщі..
Звинувачення у вбивстві 17-річного українця Вадима Давиденка в ірландському Дубліні висунуто 17-річному підлітку зі Сомалі. Крім того, він має пройти термінове психіатричне обстеження.Про це повідомив ірландський суспільний мовник RTE. Журналісти зазначили, що ввечері 18 жовтня 17-річний сомалійський підліток, ім’я якого не розголошують через його вік, постав перед Дублінським окружним судом.Медійники розповіли, що в залі були присутні представник Агенції у справах дітей і сім'ї, сомалійський перекладач і значна кількість поліцейських, зокрема, в захисному спорядженні.Детектив-сержант повідомив, що підліток не відповів, коли йому зачитали звинувачення. Адвокат захисту не подавав клопотання про заставу, але попросив, щоби його клієнт отримав термінову психіатричну та медичну допомогу під вартою. Суддя задовольнив це прохання.Підлітка взяли під варту до слідчого ізолятора Оберстаун у Дубліні. Наступного тижня він має знову постати перед Судом у справах дітей.Прем'єр-міністр Ірландії, віце-прем'єр та інші представники ірландської влади, а також українська громада висловили шок з приводу вбивства 17-річного українця Вадима Давиденка, який прибув до Дубліна менш як тиждень тому.Як відомо, поліцію на місце події викликали після сварки між двома підлітками — одного з України й іншого з Африки. Жінка, яка теж зазнала поранення, є працівницею, яка намагалася втрутитися та зупинити бійку.Нагадаємо, 16 жовтня в посольстві України в Ірландії поінформували, що тримають зв'язок з ірландськими правоохоронцями та родичами загиблого..
У посольстві України в Ірландії поінформували, що знають про трагічну загибель 17-річного українця, який лише декілька днів тому прибув до цієї країни. Дипломати тримають зв'язок з ірландськими правоохоронцями та родичами загиблого.Про це йдеться в заяві посольства України в Ірландії, яку опубліковано на його сторінці у Facebook.Дипломати констатували, що 17-річний громадянин України Вадим Давиденко отримав смертельне поранення внаслідок інциденту з ножовими пораненнями."Висловлюємо найглибші співчуття родині та близьким Вадима у цей час невимовної втрати", — йдеться в повідомленні.Посольство запевнило, що підтримує тісний контакт із поліцією Ірландії, яка розслідує обставини трагедії."Ми також перебуваємо на зв’язку з родиною загиблого. За інформацією правоохоронців, слідчі дії наразі тривають. Про результати повідомлятимуть родину Вадима та посольство", — зазначили дипломати.У посольстві додали, що надають необхідну підтримку родині та займається підготовкою до репатріації тіла Вадима до України."Посольство залишається у постійному контакті з ірландськими компетентними органами та родиною загиблого", — підсумували в українському дипломатичному відомстві в Ірландії.Раніше медіа повідомляли про версію, що поліцію викликали після сварки між двома підлітками — одного з України й іншого з Африки. Жінка, яка теж зазнала поранення, мовляв, є працівницею, яка намагалася втрутитися та зупинити бійку.Нагадаємо, що раніше в дитячому парку на заході Лондона застрелили 15-річного хлопчика. Це відбулося на тлі зростання напруги між молоддю в цьому районі..
У вівторок, 15 жовтня, внаслідок жорстокого інциденту в центрі для біженців в Дубліні загинув 17-річний український підліток Вадим Давиденко. Він перебував в Ірландії менше ніж тиждень.Про це повідомило видання The Irish Times. Журналісти зазначили, що інцидент стався у житловому комплексі Grattan Wood у центрі екстреного розміщення.Медійники уточнили, що це житловий заклад на півночі Дубліна, який надає цілодобовий догляд і приймає людей, які шукають міжнародного захисту.На місці події перебували й інші люди — підлітки та дорослі, — але їм вдалося втекти. У поліції розповіли, що прибули в житловий комплекс невдовзі після 11:00. Там виявили серйозно пораненого підлітка чоловічої статі — попри зусилля медиків, він помер на місці.Нині тіло підлітка відправили на розтин. Після нього вирішуватимуть, як розслідувати справу.Ще одного хлопця чоловічої статі — теж іноземця — заарештували на місці, але одразу ж відправили в лікарню з порізами. Його життю нічого не загрожує. Згодом до лікарні з незначними пораненнями також доставили жінку.Правоохоронці встановлюють обставини інциденту, зокрема, те, чи був перед цим конфлікт. Є версія, що поліцію викликали після сварки між двома підлітками — одного з України й іншого з Африки. Жінка, яка теж зазнала поранення, мовляв, є працівницею, яка намагалася втрутитися та зупинити бійку.Зараз також намагаються зв’язатися з родичами загиблого, які можуть перебувати за кордоном.Нагадаємо, що раніше в дитячому парку на заході Лондона застрелили 15-річного хлопчика. Це відбулося на тлі зростання напруги між молоддю в цьому районі..
Злочинцям та особам, які не можуть розмовляти англійською мовою на "високому рівні", буде відмовлено в дозволі на поселення у Великій Британії.Про це повідомила міністр внутрішніх справ Великої Британії Шабана Махмуд, пише The Guardian. Посадовиця стверджує, що люди, які шукають безстрокового дозволу на проживання (ILR), повинні будуть продемонструвати, що вони інтегрувалися та "зробили внесок" у суспільство через виплати національного страхування та волонтерську роботу, а не покладалися на допомогу.Махмуд порушить питання про можливість того, що ті, хто прибуває, можуть прожити у Великій Британії протягом десятиліття і все одно отримати відмову в дозволі на перебування, якщо вони не відповідатимуть новим стандартам, тоді як іншим буде запропоновано прискорений розгляд. Консультації будуть розпочаті пізніше цього року."Наразі "безстроковий дозвіл на проживання" зазвичай надається після п’яти років, якщо виконано основні умови. Це ключовий шлях до отримання британського громадянства, який дозволяє людям претендувати на допомогу", — зазначає видання.У білій книзі з питань імміграції, опублікованій у травні, уряд оголосив, що цей стандартний кваліфікаційний період буде змінено на базовий рівень у 10 років. Міністр внутрішніх справ Великої Британії викладе низку запропонованих умов для отримання постійного трудового договору (ILR), включаючи наявність роботи, неотримання жодних виплат, вивчення англійської мови "на високому рівні", наявність "бездоганної судимості" та внесок у розвиток місцевих громад."Деталі будуть розроблені під час консультацій, але Махмуд, ймовірно, захоче встановити високу планку щодо кримінальних правопорушень, які впливають на кваліфікацію ILR, виключивши водночас правопорушення, пов'язані з дорожнім рухом", — наголошує The Guardian.За даними джерел, деякі злочини призведуть до автоматичної дискваліфікації, тоді як інші можуть призвести до покарання у вигляді додаткових років до надання ILR. Своєю чергою, Махмуд вважає, що після кількох років життя у Великій Британії рівень англійської мови людей, які прагнуть отримати ILR, має бути високим."Деяким біженцям, залежно від їхнього внеску чи навичок, може бути надано врегулювання раніше. Інші, хто зробив менший внесок, отримають ILR лише пізніше або взагалі не отримають його", — додає видання.Нагадаємо, раніше прем'єр-міністр Баварії і голова Християнсько-соціального союзу Маркус Зедер повідомляв, що українські біженці у Німеччині повинні працювати більше. Оскільки вони добре освічені, але працюють у цій країні менше, ніж в інших державах Європи.
Польська влада вирішила депортувати шістьох громадян України за скоєння злочинів. П'ятеро з них уже покинули територію сусідньої країни.Про це повідомив Надоджанський відділ Прикордонної служби Польщі. За словами речниці Малгожати Поточної, у ніч на суботу прикордонники затримали шістьох громадян України, "які, не дотримуючись вимог закону, становили реальну загрозу безпеці та громадському порядку в Польщі".Вона додала, що українці, серед іншого, кермували автомобілями в стані алкогольного сп'яніння, вчиняли податкові злочини, фінансові шахрайства й афери, крадіжки, знищення майна, переслідування та психологічне або фізичне насильство.Чоловіків зобов'язали повернутися до України. П'ятьох із них у супроводі польських прикордонників уже доставили до польсько-українського кордону та передали місцевим службам, а один із затриманих перебуватиме в центрі для іноземців."Усі шестеро українців також отримали багаторічні заборони на повторний в'їзд до країн Шенгенської зони", — наголосили польські прикордонники.Із повідомлення також випливає, що з початку 2025 року працівники Надоджанського відділення Прикордонної служби Польщі депортували 300 іноземців, які становили загрозу безпеці та громадському порядку в Польщі.Раніше з’являлася інформація, що з Польщі депортують 25-річного громадянина України, який вже мав проблеми з законом, після нападу на водія міського автобуса у Вроцлаві. Перед тим із Польщі депортували 15 українців, яких визначили загрозою для громадської безпеки. Нагадаємо, що операторами безпілотника, який півтора тижня тому помітили над будівлею уряду у Варшаві, начебто були українець і білоруска. Цей інцидент набув значного розголосу та резонансу в Польщі й усьому світі.
Влада американського округу Сан-Дієго звернулася до громадськості за допомогою у пошуку 38-річної жінки родом з України, яку востаннє бачили понад два місяці тому. Йдеться про українку Ганну Коврижних.Про це повідомленні журналісти NBC San Diego. Вони послалися на офіс шерифа округу Сан-Дієго, де заявили, що Ганна Коврижних зникла безвісти 12 липня.Члени родини сказали, що востаннє чули про Коврижних 5 липня, а її автомобіль та причіп пізніше знайшли без нагляду в Потреро."Ми не впевнені, куди вона їхала. Вважаємо, що вона просто подорожувала країною, залишила свій автомобіль у Потреро та більше не повернулася до нього", — сказав сержант SDSO Джейкоб Клепач.Коврижних описували як жінку зростом 175 сантиметрів і вагою 45 кілограмів, зі світлим волоссям, блакитними очима та декількома татуюваннями на руках. Вона, можливо, носить перуку та використовує псевдонім Angel Volnaya, повідомив департамент шерифа.У своїх відео в соцмережах вона розповідала про духовний світ, Біблію й інопланетян. Останнє відео опублікувала ще 4 липня. Також жінка видала книгу "Обнулення: Свідчення Бога як вхід у паралельний світ", вважала себе пророчицею.Її поточне місцеперебування та статус невідомі, але детективи офісу шерифа вважають, що вона, можливо, перетнула кордон між США та Мексикою в районі Текате в Нижній Каліфорнії, Мексика."Зараз ми не маємо жодних переконань, чи була нечесна гра, чи вона просто добровільно пішла", — сказав Клепах.Її остання відома адреса була в Галландейл-Біч, Флорида, а пошук бізнесу виявив місцеперебування в Санні-Айлс-Біч, Флорида, пов’язане з її ім’ям. Друг і зареєстрований агент за місцем розташування бізнесу сказав, що минули місяці відтоді, як вони востаннє розмовляли з Коврижних.Нагадаємо, в липні цього року стало відомо, що під час відпочинку в Албанії загинула українка Оксана Держило-Сухораб. Життя жінки обірвалося під час порятунку своєї доньки.
У п’ятницю, 12 вересня, сейм Польщі ухвалив новий закон, який продовжує легальний статус перебування українських біженців до 4 березня 2026 року, але посилює умови отримання виплат грошової допомоги "800+".Про це повідомила польська агенція РАР. Там зауважили, що "за" законопроект проголосували 227 депутатів, 194 висловилися "проти", а семеро утрималися.Проект закону розробили після вето президента Кароля Навроцького на поправки до закону про так звану допомогу "800+" громадянам України у Польщі.Тоді він обґрунтував своє рішення, зокрема, тим, що допомога "800+" має бути доступна лише для українців, які працюють у Польщі.Журналісти констатували: нове законодавство передбачає, що право на ці виплати буде пов'язане з професійною діяльністю та навчанням дітей у польській школі, за винятком, наприклад, людей з інвалідністю. Крім того, право на виплати пов'язане з отриманням іноземцями щонайменше 50% мінімальної заробітної плати.Польська влада щомісяця перевірятиме, чи працюють українці. Якщо ні, то виплата "800+" для них буде припинена. Додатково перевірятимуть, чи не виїхав українець із Польщі.Також введуть обмеження на доступ до медичних послуг для дорослих громадян України. Йдеться про програми охорони здоров'я, медичну реабілітацію, стоматологічне та медикаментозне лікування.Раніше депутати проголосували за перенесення законопроекту на третє читання без повернення його до комітету та проти пропозиції парламентської групи "Конфедерація польської корони" відхилити законопроект у повному обсязі. Вони також відхилили поправки та пропозиції меншості, подані опозицією.Нагадаємо, що прикордонна служба Польщі нещодавно зафіксувала збільшення кількості молодих українців віком від 18 до 22 років, які приїжджають до країни. Місяць тому український уряд послабив правила перетину кордону, адже донедавна молодим чоловікам не дозволялося виїжджати з України.
Американський президент Дональд Трамп виступив за смертну кару для вбивці 23-річної українки Ірини Заруцької. У серпні її знайшли мертвою на станції легкорейкового транспорту в Шарлотті (штат Північна Кароліна, США).Про це Дональд Трамп написав у власній соціальній мережі Truth Social."Тварина, яка жорстоко вбила прекрасну молоду дівчину з України, яка приїхала до Америки в пошуках миру та безпеки, має бути "швидко" (в цьому немає сумнівів!) осуджена та засуджена лише до смертної кари. Іншого вибору не може бути", — написав президент США.Що відомо про вбивство Заруцької23-річна біженка з України Ірина Заруцька загинула внаслідок нападу в поїзді в американському місті Шарлотт (штат Північна Кароліна). Трагедія сталася 22 серпня, підозрюваного у вбивстві затримали правоохоронці. Українку смертельно поранили ножем у поїзді легкорейкового транспорту Lynx Blue Line у Шарлотті внаслідок раптового нападу пізно вночі, а нові записи з камер спостереження, опубліковані 5 вересня, показують моменти до та після інциденту. Ірину Заруцьку поранили декілька разів ножем, зокрема, щонайменше одним ударом в горло, близько 21:50 22 серпня. Підозрюваного у нападі, 34-річного Декарлоса Брауна-молодшого, заарештували та звинуватили у вбивстві першого ступеня. Влада стверджує, що Браун і Заруцька не знали один одного, а мотив залишається незрозумілим.На відео, опублікованому на веб-сайті WBTV, Браун у червоній толстовці з капюшоном рухається на своєму сидінні, перш ніж Заруцька сіла у поїзд. Помітно, як вона заходить у вагон о 21:46 і сідає перед ним. Приблизно через чотири хвилини Браун нібито готується до нападу. На відео видно, як Браун йде по вагону після цього, а пасажири помічають кров. Деякі перехожі кинулися на допомогу Заруцькій.Браун, який, як повідомляється, отримав травму руки під час інциденту, вийшов з поїзда на наступній зупинці та пізніше був затриманий. Його лікували в лікарні з порізом на тильній стороні долоні, а після виписки йому висунули звинувачення у вбивстві. Влада не повідомила мотив, і Браун наразі перебуває у в'язниці, де проходить оцінку професійної компетентності. Нагадаємо, що в німецькому Фрідланді триває розслідування загибелі 16-річної українки. Трагедія сталася 11 серпня, коли дівчину штовхнули під вантажний потяг, що мчав зі швидкістю близько 100 кілометрів на годину.
Виплати українцям у Польщі відтепер залежатимуть від працевлаштування батьків і навчання дитини в польській школі. Варшава на офіційному рівні планує змінити умови отримання державної допомоги "800+" для іноземців.Про це заявив заступник міністра внутрішніх справ і адміністрації Польщі Мацей Дущик в інтерв’ю для TVP Info.За його словами, нові умови передбачають такі моменти:щомісяця автоматично перевірятиметься, чи були батьки дитини економічно активними;якщо хоча б один місяць вони не працюватимуть, виплати зупинять;обов’язковою умовою стане відвідування дитиною польського навчального закладу;виняток зроблять для сімей з інвалідністю — вони отримуватимуть допомогу навіть без офіційної роботи.Мацей Дущик зазначив, що перевірки розпочнуться з лютого 2026 року. До цього часу уряд має ухвалити й опублікувати закон.За його словами, нова система стимулюватиме іноземців легально працювати. Водночас у разі провалу голосування 800 тисяч іноземців можуть втратити легальний доступ до роботи в Польщі вже після 1 жовтня, що може спричинити хаос у соціальній і освітній сферах.У вівторок, 9 вересня, уряд розгляне законопроект про допомогу громадянам України, які проживають у Польщі. Попередній документ із цього питання ветував президент Кароль Навроцький."Ми розпочали підготовку до посилення системи отримання допомоги для іноземців у листопаді минулого року. Спершу планували пов’язати це з податковою системою, але після обговорень з міністерством фінансів вирішили, що кращим рішенням стане пов’язати це з професійною діяльністю. Добре, що ми працювали над цим проектом понад шість місяців", — додав Мацей Дущик.Програма "800 Плюс" — це щомісячна допомога у розмірі 800 злотих (понад дев’ять тисяч гривень), яку отримують сім’ї з дітьми. Нові правила стосуватимуться не лише українців, а й усіх іноземців у Польщі.Нагадаємо, президент Польщі Кароль Навроцький також заявив, що обговорювати вступ України до Північноатлантичного альянсу та Європейського Союзу зараз "передчасно через війну".
За перші шість місяців 2025 року заяви на отримання притулку в країнах Європейського Союзу та Швейцарії подали понад 16 тисяч українців. Це на 29% більше ніж за такий же період 2024 року.Про це засвідчив звіт Агенції Європейського Союзу з питань надання притулку (EUAA).За інформацією агенції, майже половина всіх заявок про отримання притулку від українців припадало на Францію.У Польщі на отримання притулку подавались понад п'ять тисяч українців з початку 2025 року."Тим часом кількість українців, які мають статус тимчасового захисту у країнах ЄС налічує 4,3 мільйона", — констатували в Агенції.Як відомо, статус шукача притулку надає отримувачам цього статусу такі права, як охорона здоров'я, працевлаштування та проживання в країні ЄС, яка надала притулок. Проживання може бути довготерміновим.Станом на вересень 2025 року Єврокомісія продовжила тимчасовий захист для українців до березня 2027 року.У першій половині 2025 року найбільшою групою людей, які подавали на притулок у країнах ЄС та Швейцарії, стали громадяни Венесуели. Близько 50 тисяч венесуельців подавалися на захист у країнах ЄС, найбільше в Іспанії.Найбільше заяв на притулок отримали Франція (78 тисяч) та Іспанія (77 тисячі). Далі йдуть Німеччина (70 тисяч), Італія (64 тисячі) та Греція (27 тисяч).Та загальна кількість заяв на притулок у країнах ЄС, яку зафіксували з початку 2025 року, скоротилася загалом на 23% — до 399 тисяч. Однією з причин скорочення заявок у звіті назвали зменшення кількості сирійців, які шукають притулок у Євросоюзі.Нагадаємо, в березні цього року стало відомо, що в Нідерландах змушені відмовляти біженцям, які залишили територію України через війну. Причина — для громадян не вистачає місця у притулках.
Посол України в Польщі Василь Боднар закликав польську владу та суспільство забезпечити українським дітям право вивчати рідну мову як другу іноземну. Він констатував, що останнім часом зростає недружня риторика у польському медійному просторі щодо українців, які проживають у країні.Про це Василь Боднар написав на своїй сторінці у Facebook. Зокрема, за його словами, варто звернути увагу на хвилю дезінформації та маніпулятивних коментарів, як анонімних, так і від відомих польських політиків, щодо вивчення української мови як другої іноземної в польських школах. "При цьому, поява дискусії на тему викладання української мови як іноземної у польських школах не супроводжувалася жодними змінами до польського законодавства. Ця пропозиція з'явилася винятково в межах чинного законодавства Польщі та не вимагала жодних нововведень чи змін", — наголосив він.Посол акцентував, що українці, які проживають в Польщі, — законослухняна частина польського суспільства. Він звернув увагу на те, що українці тільки 2024 року загалом сплатили до бюджету Польщі 15,1 мільярда злотих, а виплати їм за програмою Rodzina 800+ становили близько 2,8 мільярда злотих.Також він наголосив, що на теперішній момент українці створюють понад 2,7% ВВП Польщі, що безперечно посилює економіку країни.Посол зазначив, що польське законодавство чітко визначає, що українські діти мають ходити до польських закладів початкової та середньої освіти, що означає, що діти вивчають польську мову, навчання теж відбувається польською мовою. "При цьому наші громадяни можуть користуватися іншими правами, передбаченими польським законодавством. Зокрема, батьки мають право звернутися до дирекції польської школи з проханням ввести українську мову як другу іноземну", — зазначив він.Боднар наголосив — не замість польської мови, не замість першої іноземної, а лише як другу іноземну. Посол навів дані, що в Україні польська мова викладається у 577 школах, а 2024-2025 навчального року її вивчали майже 100 тисяч учнів. Для порівняння: в Польщі 2024 року російську мову викладали в понад двох тисячах шкіл, і її вивчало понад 166 тисяч дітей."З російською мовою жодних проблем немає, хоча Росія без жодних перебільшень є визнаною усім цивілізованим світом країною-агресоркою, яка історично завдавала багато кривд Польщі та зараз є загрозою для всієї системи європейської безпеки", — констатував дипломат.Боднар додав, що українці не прагнуть асиміляції, а лише хочуть зберегти свою ідентичність і допомогти дітям під час тимчасового перебування в Польщі.Нагадаємо, в серпні стало відомо, що в Польщі українцям стане простіше оформлювати документи на проживання. Ухвалений Радою міністрів проект змін до закону "Про іноземців" передбачає можливість подавати заяви на "карти побуту" в онлайн режимі.
Американський президент Дональд Трамп назвав божевільним американця, який зарізав українську біженку в Шарлотті. Він наголосив, що в цьому випадку необхідно діяти рішуче всім правоохоронцям.Про це Дональд Трамп сказав під час виступу перед комісією з питань релігійних свобод Білого дому."Я висловлюю свої почуття любові та надії родині молодої жінки, яку в Шарлотті зарізав безумець", — заявив він, назвавши подію "жахливою", а вбивцю - "людиною зла".Президент США зазначив, що бачив відеозапис нападу, наголосивши, що країна має діяти рішуче."Ми повинні мати можливості, щоби впоратися з цим. Якщо ми не впораємося, у нас не буде країни", — сказав Трамп, згадавши хвилю насильства у США.Він додав, що в Мін'юсті створили першу в історії цільову групу для боротьби з антихристиянськими упередженнями, масштаби яких, за його словами, сягнули "колосальних розмірів"."Адміністрація Трампа не терпітиме тероризму або політичного насильства, включно зі злочинами на ґрунті ненависті проти християн, євреїв або будь-кого ще. Ми цього не допустимо", — наголосив він.Повертаючись до вбивства в Шарлотті, Дональд Трамп заявив про намір діяти жорстко та вживати "жахливих заходів".Що відомо про вбивство Заруцької23-річна біженка з України Ірина Заруцька загинула внаслідок нападу в поїзді в американському місті Шарлотт, штат Північна Кароліна. Трагедія сталася 22 серпня, підозрюваного у вбивстві затримали правоохоронці. Українку смертельно поранили ножем у поїзді легкорейкового транспорту Lynx Blue Line у Шарлотті внаслідок раптового нападу пізно вночі, а нові записи з камер спостереження, опубліковані 5 вересня, показують моменти до та після інциденту. Ірину Заруцьку поранили декілька разів ножем, зокрема, щонайменше одним ударом в горло, близько 21:50 22 серпня. Підозрюваного у нападі, 34-річного Декарлоса Брауна-молодшого, заарештували та звинуватили у вбивстві першого ступеня. Влада стверджує, що Браун і Заруцька не знали один одного, а мотив залишається незрозумілим.На відео, опублікованому на веб-сайті WBTV, Браун у червоній толстовці з капюшоном рухається на своєму сидінні, перш ніж Заруцька сіла у поїзд. Помітно, як вона заходить у вагон о 21:46 і сідає перед ним. Приблизно через чотири хвилини Браун нібито готується до нападу. На відео видно, як Браун йде по вагону після цього, а пасажири помічають кров. Деякі перехожі кинулися на допомогу Заруцькій.Браун, який, як повідомляється, отримав травму руки під час інциденту, вийшов з поїзда на наступній зупинці та пізніше був затриманий. Його лікували в лікарні з порізом на тильній стороні долоні, а після виписки йому висунули звинувачення у вбивстві. Влада не повідомила мотив, і Браун наразі перебуває у в'язниці, де проходить оцінку професійної компетентності. Нагадаємо, у німецькому місті Фрідланд триває розслідування загибелі 16-річної українки. Трагедія сталася 11 серпня, коли дівчину штовхнули під вантажний потяг, що мчав зі швидкістю близько 100 кілометрів на годину.
Українці, які прибули до Канади за програмою Canada-Ukraine Authorization for Emergency Travel (CUAET) до 31 березня 2024 року, можуть продовжити свій статус до 31 березня 2026 року.Про нові можливості для українців під тимчасовим захистом повідомив міністр імміграції Канади Марк Міллер.Програма CUAET, яка була запущена у 2022 році для допомоги громадянам України, вже дозволила 300 тисячам людей переїхати до Канади. Учасники отримували житло і тимчасову фінансову допомогу.Нові умови продовження статусу передбачатимуть:можливість подати заявку на новий дозвіл на роботу терміном до трьох років;продовження чинного дозволу на роботу;отримання нового дозволу на навчання за стандартними умовами;поновлення статусу відвідувача або студента без змін у процедурі.Громадяни України під тимчасовим захистом у Канаді мають право на безплатні послуги з поселення до 31 березня 2025 року. Це консультації щодо адаптації, мовні курси, допомога з працевлаштуванням.Раніше прем'єр-міністр Баварії і голова Християнсько-соціального союзу Маркус Зедер заявив, що українські біженці у Німеччині повинні працювати більше. Оскільки вони добре освічені, але працюють у цій країні менше, ніж в інших державах Європи.Нагадаємо, нещодавно агентство Reuters повідомляло, що більшість українських біженців у Польщі, найімовірніше, залишаться в країні. Це станеться, навіть якщо Україна досягне угоди про припинення вогню з Росією. Українці вже "добре інтегровані" в польський ринок праці.