# біженці

Польща трансформує систему підтримки українських біженців, переводячи допомогу з екстреного режиму в загальносистемне русло. Нові правила передбачають продовження терміну легального перебування для українців до 2027 року, але водночас впроваджують суворіші умови отримання соціальних виплат та медичних послуг.Про це повідомляє офіційна канцелярія президента Польщі Кароля Навроцького, пише PAP.Реформа "спецзакону" та нові терміниПрезидент Польщі підписав документ, який поступово припиняє дію окремого юридичного механізму допомоги українцям (так званої "спецустави"). Натомість ключові інструменти підтримки будуть інтегровані в загальний закон про надання захисту іноземцям.Легальність перебування. Термін законного проживання для громадян України, які прибули після початку повномасштабного вторгнення, офіційно подовжено до 4 березня 2027 року.Електронні документи. Паперові посвідчення замінюються цифровою картою в додатку DIIA та підтвердженням особи через mObywatel.Реєстрація PESEL UKR. Відтепер іноземці зобов’язані подати заявку на отримання номера PESEL UKR протягом 30 днів після в’їзду, інакше право на тимчасовий захист буде автоматично втрачено.Обмеження соцдопомоги та медициниЗакон реалізує обіцянку польської влади завершити період надання пільг без додаткових умов. Основні зміни стосуються фінансового та медичного секторів:медичне обслуговування. Безплатна допомога в повному обсязі зберігається лише для неповнолітніх, працевлаштованих осіб, жертв катувань та особливо вразливих груп. Неробочі особи матимуть доступ до медицини на тих самих загальних засадах, що й інші іноземці в Польщі;проживання та харчування. Безплатне житло надаватиметься виключно групам, переведення яких у стандартні умови було б пов'язане з непомірно високими витратами;міжнародний захист. Термін обмеження права на подання заяв про міжнародний захист за рішенням уряду збільшено з 60 до 120 днів.Позиція НавроцькогоПідписуючи закон, Кароль Навроцький наголосив, що Польща залишається солідарною з Україною у її боротьбі проти російського імперіалізму. Водночас він зазначив, що нові правила покликані навести порядок у системі публічних фінансів та відновити відчуття "елементарної чесності". За словами президента, зміни в проєкті закону були внесені за його наполяганням після попереднього вето для захисту інтересів польського суспільства.До кінця поточного навчального року в польських школах ще зберігатиметься фінансування додаткових занять з мови та безкоштовного транспорту для українських учнів, проте після цього терміну освітні заклади мають повернутися до звичайних правил роботи.Нагадаємо, раніше повідомлялось, що польський президент Кароль Навроцький прагне перезавантаження зв'язків з Україною на новій основі. Попри підтримку Києва у війні проти Росії, Варшава має певні застереження.Читайте також: Штрафи для українців у ЄС: за що і на скільки можуть покарати біженців.

Українці, які отримали тимчасовий захист у країнах Європи, зобов’язані дотримуватися місцевого законодавства та правил перебування. Порушення можуть мати серйозні наслідки — від припинення соціальних виплат до втрати статусу захисту чи навіть депортації.Йдеться не лише про кримінальні злочини. Санкції можливі й за недотримання вимог міграційного обліку, правил проживання або умов отримання соціальної допомоги.За що саме українських біженців можуть притягнути до відповідальності в країнах ЄС — розповідаємо детально.Махінації з документами та грошовими виплатамиБіженцям з України можуть скасувати виплати, якщо буде встановлено, що вони одночасно отримують допомогу від кількох держав. У такому разі можуть навіть позбавити статусу тимчасового захисту.Наприклад, у Німеччині біженців можуть притягнути до відповідальності, якщо вони приховали свої доходи або майно під час призначення допомоги Bürgergeld. Загалом ухилення від сплати податків у низці країн Європи може потягнути за собою кримінальну відповідальність.Також відомо, що за фальсифікацію документів для отримання статусу тимчасового захисту в Польщі можуть навіть депортувати з країни. Таке ж покарання можуть призначити, якщо виявиться, що людина незаконно перетнула державний кордон.Порушення режиму тишіНавіть таке дрібне порушення може мати серйозні наслідки для біженців. Зокрема, у Німеччині є поняття "режим тиші", який у будні діє з 13:00 до 15:00, а також із 22:00 до 07:00 ранку. В суботу — з 19:00 до 08:00 ранку, а в неділю та релігійні свята необхідно дотримуватися тиші протягом усього дня. Голосні розваги на вулиці чи вечірки вдома можуть розцінювати як хуліганство.Відповідні правила діють не лише у Німеччині. У Швеції також необхідно дотримуватись вечірнього режиму тиші. За систематичне порушення біженців можуть виселити із комунального житла.Тривалі мандрівкиЗа даними Єврокомісії, Директива про тимчасовий захист не містить чіткого обмеження щодо максимальної тривалості відсутності українців у ЄС. Це означає, що кожен випадок буде розглянуто індивідуально, а короткострокові поїздки не загрожують статусу тимчасового захисту, який має біженець.Попри це, у деяких випадках тривале перебування за межами країни може повпливати на грошові виплати. Наприклад, біженцям у Польщі скасовують грошову допомогу, якщо вони виїжджають з країни на термін у понад 30 днів.У Німеччині також діє подібне правило, але там важливо, аби людина проживала за місцем реєстрації. У випадку, коли біженець виїхав звідти на більш як 21 день, то йому можуть скасувати виплати за програмою Bürgergeld. Цю допомогу також припинять виплачувати, якщо він не проходить мовні курси (передбачені у межах ініціативи) або можуть зменшити суму виплат на 30%, якщо біженець відмовився від вигідних пропозицій працевлаштування.Неправильне сортування сміттяУ багатьох європейських країнах сортування сміття є обов'язковим, а у разі порушення цього правила сусіди можуть поскаржитись на біженців, через що у них виникнуть проблеми. Так, у Німеччині усі громадяни та біженці зобов'язані сортувати сміття. Для цього українцям варто розібратись із маркуванням сміттєвих баків: кожний колір відповідає за окремий тип відходів. Пластикові і скляні пляшки зі спеціальним маркуванням можна здати на касі супермаркету чи в магазині напоїв, або в автоматі — і отримати за це від восьми до 25 центрів.Щодо покарання, то, згідно з німецьким законодавством, за недопалок, викинутий у недозволеному місці, можуть призначити штраф у розмірі від 50 до 150 євро. Якщо сміття утилізували неправильно — 300 євро, а за габаритні речі й шкідливі речовини сума може сягати 5000 євро.Проблеми з водійськими посвідченнямиЗа даними Visit Ukraine, українці, які перебувають під тимчасовим захистом у країнах Європейського Союзу, мають право користуватися своїми чинними українськими водійськими посвідченнями без обов'язкового обміну на місцеві документи. Втім, в окремих випадках поліцейські можуть призначити штраф — з вимогою обміняти документ на місцевий, але таке рішення можна оскаржити.Виникнути така ситуація може через:незнання конкретними офіцерами особливостей режиму тимчасового захисту;застосування звичайних міграційних правил, які не стосуються українців зі спеціальним статусом."У таких випадках штраф можна оскаржити, посилаючись на законодавство ЄС і підтверджуючи свій статус документами. Очевидно, що самі права мають бути чинними", — йдеться в повідомленні.Також зазначається, що, якщо ж посвідчення протерміноване, втрачене, позбавлене юридичної сили або водій позбавлений права керування, використання такого забороняється незалежно від країни. Біженцям необхідно звернутися до консульських служб або інших відомств, щоб оформити дублікат або підтвердження.Статус тимчасового захисту у країнах ЄС для українців продовжено до 4 березня 2027 року. Це означає, що українці, які офіційно мають відповідний документ, можуть законно керувати автомобілем за своїми українськими правами увесь цей період.Якщо власник авто не перебуває під спеціальним захистом, але проживає в ЄС тривалий час, йому, можливо, доведеться замінити права на місцеві — залежно від законодавства конкретної країни. Для туристичних поїздок українські права зазвичай діють обмежений час.Нагадаємо, раніше експерт "Роботодавців Польщі" Пйотр Роґовецький повідомляв, що переважна більшість українських біженців, які мешкають у Польщі, активно працюють і роблять помітний внесок у розвиток економіки країни. Твердження, що українці начебто відбирають роботу у поляків є хибним.Читайте також:Українські біженці у Німеччині ризикують лишитись без виплати із безробіття: у чому причинаНідерланди можуть змінити правила проживання українських біженцівУкраїнські біженці у США опинилися перед серйозною загрозою: у чому причина.

Ірландія офіційно продовжила дію тимчасового захисту для українських біженців до 4 березня 2027 року. Тепер українці в країні можуть залишатися, працювати та користуватися соціальними послугами без додаткових процедур.Про це повідомив офіційний портал Імміграційної служби Ірландії з посиланням на відповідне рішення міністра юстиції країни.Ірландія продовжила імміграційні дозволи для осіб зі статусом тимчасового захисту до 4 березня 2027 року. Рішення синхронізоване з механізмом Євросоюзу та не потребує подання нових заяв чи перевипуску документів."Це продовження стосується бенефіціарів тимчасового захисту, які проживають в Ірландії та мають сертифікат тимчасового захисту (жовтий документ), дійсний до 4 березня 2026 року", — йдеться в документі.В Імміграційній службі Ірландії уточнили, що українським біженцям не потрібно подавати заявку на новий сертифікат."Сертифікати, термін дії яких минув, можна використати як підтвердження права на тимчасовий захист і пов'язані з ним державні послуги до 4 березня 2027 року", — йдеться в повідомленні.Для українців цей дозвіл дає право на легальне проживання, на працю без окремого дозволу, доступ до медичної допомоги, освіти та соціальних послуг.Окрім того, з тимчасовим дозволом українці мають право на те, щоби подорожувати в інші країни Євросоюзу до 90 днів, які теж визнають цей статус.Нагадаємо, що 2 грудня Україна й Ірландія підписали дорожню карту. Ця угода посилює двосторонні відносини між країнами..

Польських громадян, які після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну допомагали українським біженцям, запропонували висунути на Нобелівську премію миру. З такою ідеєю виступила партія "Зелених" Польщі.Про це повідомило польське видання Onet. Журналісти зазначили, що представники "Зелених" подали відповідний запит спікеру польського Сейму Влодзімежу Чажастому. За словами авторів запиту, Нобелівську премію миру мають отримати ті поляки, які займаються допомогою біженцям з України."Багато людей запропонували біженцям притулок у власних домівках. Ці феноменальні зусилля заслуговують на міжнародне визнання", — сказала ініціаторка ідеї депутатка Магдалена Галкевич.Вона додала, що нагорода має стосуватися мільйонів людей, зокрема, приватних осіб, громадських організацій, органів місцевого самоврядування та волонтерів."Зелені" також назвали зростання антиукраїнських настроїв у Польщі причиною своєї ініціативи. На думку політиків, потрібно повернутися до хороших стосунків між пересічними громадянами."Ми хочемо повернутися до солідарності, якої ми досягнули 2022 року між народами", — сказала представниця партії.Раніше Польща опинилася в епіцентрі скандалу через висловлювання спікера Сейму Влодзімежа Чажастого. Він заявив, що не підпише лист про подання кандидатури президента США Дональда Трампа на Нобелівську премію миру, адже вважає його негідним такої відзнаки.Таким чином Чажастий відповів на лист голови Кнесету Аміра Охани та спікера Палати представників Конгресу США Майка Джонсона. У ньому вони зверталися до голів парламентів багатьох країн, закликаючи підтримати номінацію Дональда Трампа.Після цього посол США в Польщі Том Роуз заявив, що припинить будь-які контакти з Чажастим через його коментарі щодо Трампа. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск розкритикував таке рішення дипломата.Нагадаємо, що Росія висунула чергову зухвалу умову для припинення вогню, вимагаючи від міжнародної спільноти офіційного визнання окупованого Донбасу частиною Росії. Проте Польща дала чітко зрозуміти, що не збирається підігравати планам агресора та легітимізувати захоплення українських територій..

У країнах Євросоюзу знову зросла кількість українських біженців. За місяць тимчасовий захист оформили близько 24,6 тисячі осіб.Як стало відомо із даних "Євростату", станом на 31 грудня 2025 року кількість громадян, які виїхали з України після початку повномасштабної війни й отримали статус тимчасового захисту в ЄС, становила загалом 4,35 мільйона осіб. Порівняно з кінцем листопада 2025 року ця цифра збільшилася на 24 675 осіб, або на 0,6%.Державами ЄС, які прийняли найбільшу кількість біженців з України, були:Німеччина — 1 250 620 осіб (28,7% від загальної кількості в ЄС);Польща — 969 240 осіб (22,3%);Чехія — 393 055 осіб (9,0%).Варто зауважити, що відносно кількості власного населення найбільше українців з тимчасовим захистом мешкає у Чехії, Польщі, Словаччині та на Кіпрі. Серед 26 країн ЄС зростання кількості українських біженців відбулося у 22 країнах. Найбільший приріст був у Німеччині (9620 осіб), Іспанії (2235 осіб) та Румунії (2160).Проте, є і зворотня тенденція. Так, у чотирьох країнах українців з тимчасовим захистом поменшало, найбільше їх знялося з реєстрації у Франції (1250) та Естонії (470). Серед українців з тимчасовим захистом у Європі 43,6% — дорослі жінки, 30,5% — діти, дорослі чоловіки — 25,9%.Нагадаємо, раніше експерт "Роботодавців Польщі" Пйотр Роґовецький повідомляв, що переважна більшість українських біженців, які мешкають у Польщі, активно працюють і роблять помітний внесок у розвиток економіки країни. Твердження, що українці начебто відбирають роботу у поляків є хибним..

У столиці Чехії Празі водій трамвая ображав і вигнав зі салону пару українців із дитиною. У підсумку його засудили до 200 годин громадських робіт.Про це повідомило чеське видання IDNES, журналісти якого послалися на рішення Окружного суду району "Прага 10".Він визнав водія трамвая Даніеля Бейвля винним у хуліганстві та присудив 200 годин громадських робіт і проходження "програми соціального перевиховання" у зв’язку з конфліктом з українськими пасажирами трамвая в лютому минулого року. При цьому медійники зазначили, що вирок ще можуть оскаржений. Наразі не відомо, чи вдасться до такого кроку покараний водій.Прокурори спершу звинувачували його в неправомірній поведінці та образах за ознакою національності, за такими звинуваченнями загрожувало до п'яти місяців в’язниці.Журналісти нагадали, що інцидент стався наприкінці лютого минулого року на одній із зупинок. Водій трамвая виштовхав зі салону трьох українців — літню пару з онуком — і облаяв, а також, за матеріалами звинувачення, вдарив чоловіка. Родина українців проживає у Чехії з 2022 року.Конфлікт стався після того, як хлопчик став ногами на сидіння та постукав по скляній перегородці. У суді чоловік пояснював, що не заважав онуку це зробити, тому що того везли зі садочка на дитячому візку, і взуття було фактично чисте, та що сказав малому не стукати далі, після того, як він зробив це вперше.Водій після того вийшов зі салону, зробив їм зауваження за те, що дитина шумить і стоїть на сидінні, врешті розпочав на підвищених тонах звинувачувати, що вони "забруднили трамвай" і сказав виходити, а також наголошував на їхній національності. Інцидент зняли на відео свідки подій.За словами чоловіка, інші пасажири сказали, що їм не варто виходити — але вони вирішили вийти, тому що дитина злякалася та плакала. Після того ледь не дійшло до ще однієї фізичної сутички, коли чоловік сказав жінці сфотографувати номер трамвая, а водій побачив це.Водій заперечив, що спробував вдарити когось, і стверджував, що під час того жесту просто вказав пальцем, а жодних агресивніших намірів не мавЗа два роки роботи на Бейвля надійшло вісім скарг від пасажирів, але більшість не підтвердилися. Він вже не працює водієм трамвая.Нагадаємо, що українські біженці, які живуть у Чехії за тимчасовим захистом, повинні в обов'язковому порядку зареєструвати свої авто впродовж тижня після прибуття в країну. Ігнорування цього закону тягне за собою покарання у вигляді штрафу обсягом до 30 тисяч крон (60 тисяч гривень)..

Уряд Республіки Молдова ухвалив рішення продовжити термін надання тимчасового захисту для переміщених осіб з України до 1 березня 2027 року. Цей крок спрямований на забезпечення стабільності та безперервного доступу українців до соціальних послуг, медицини та ринку праці.Про це йдеться на сайті уряду.Новий механізм продовження статусуУ повідомленні зазначається, що на відміну від попередніх років, коли документи продовжувалися автоматично, у 2026 році запроваджується обов’язкова процедура подання онлайн-заявок.термін подання: з 1 лютого по 30 квітня 2026 року;формат: електронна заявка через інформаційну систему;процедура: якщо умови для продовження виконані, статус оновиться автоматично без необхідності фізичної присутності особи;перевірка: актуальність документа можна буде перевірити, просканувавши QR-код на його звороті.Там наголосили, якщо отримувач захисту не подасть онлайн-заявку у визначений період, дію його статусу буде припинено, проте залишиться можливість подати нову заяву пізніше. Обов’язкові вимоги для неповнолітніхЗгідно з новим проєктом, неповнолітні особи, яким виповнилося 14 років у період з 1 березня 2023 року по 1 січня 2026 року, зобов’язані з’явитися до Генеральної інспекції з питань міграції для проходження процедури зняття відбитків пальців.Статистика та умови перебуванняСтаном на сьогодні Молдова продовжує надавати притулок десяткам тисяч українців:понад 87 тисяч осіб звернулися за захистом з березня 2023 року, серед них близько 20 тисяч — діти.у країні діють 18 центрів тимчасового розміщення, які заповнені на 82%.умова анулювання статусу. Тимчасовий захист скасовується у разі добровільного повернення в Україну або відсутності на території Молдови понад 45 днів сумарно.Міністр внутрішніх справ Даніелла Місаїл-Нічітін наголосила, що такі заходи допоможуть державі ефективніше управляти ресурсами та підтримувати безпеку, оновивши дані про реальну кількість біженців у країні.Нагадаємо, Молдова розпочала процес денонсації базових угод і опосередковано виходу зі Співдружності незалежних держав. У лютому документи щодо виходу Молдови з цієї організації подадуть до парламенту на затвердження..

Українські біженці, які живуть у Чехії за тимчасовим захистом, повинні в обов'язковому порядку зареєструвати свої авто впродовж тижня після прибуття в країну. Ігнорування цього закону тягне за собою покарання у вигляді штрафу обсягом до 30 тисяч крон (60 тисяч гривень).Відповідна норма діє з 1 січня 2024 року. Обов'язковій реєстрації підлягають також автомобілі українців, які перебувають у країні за візою толерантності, пише Visit Ukraine.У випадку, якщо людина перебуває за тимчасовим захистом, керувати автомобілем без реєстрації заборонено. Новоприбулим біженцям надається сім днів з моменту отримання тимчасового захисту для реєстрації автомобіля. Заміна українських номерів на чеські не потрібна: тобто після успішної реєстрації можна і далі користуватися українськими номерами.Як пройти реєстрацію українського авто у ЧехіїЩоб пройти процедуру реєстрації українського авто в Чехії, необхідно звернутися до відповідних органів. При цьому, розповіли автори матеріалу, із собою потрібно мати пакет документів:посвідчення особи водія;довіреність із завіреним підписом (якщо реєстрацію здійснює уповноважена особа);свідоцтво про реєстрацію авто в Україні або техпаспорт;заповнений бланк заяви про реєстрацію (надається на місці або доступний онлайн).Варто зауважити, що реєстрацію автівок у Чехії ввели для підвищення контролю над іноземними транспортними засобами. Також це потрібно для покращення регулювання порушень правил дорожнього руху. Автори матеріалу наголосили, що дотримання правил допомагає легально пересуватися країною, зберегти українські номери та уникнути адміністративних проблем. Тому варто не відкладати процедуру і своєчасно підготувати всі необхідні документи для реєстрації авто..

Мурал із зображенням убитої української біженки Ірини Заруцької з’явився в Нью-Йорку. Стінопис, серед інших, профінансували мільярдер Ілон Маск і генеральний директор компанії Іntercom Еоган Маккейб.Про це повідомило видання The New York Post. Журналісти зауважили, що триповерхове зображення дівчини з'явилося на стіні багатоквартирного будинку в окрузі Бруклін.Мурал є частиною кампанії Маккейба, який хоче вшанувати 23-річну художницю-початківицю завдяки стінописам в декількох американських містах. Гендиректор компанії, який також жертвував кошти на президентську кампанію Дональда Трампа, сказав, що хотів наголосити, як злочинність може призвести до таких трагедій, як убивство Ірини."Я розпочав цю кампанію, щоб історія Ірини не зникла. Її вбивство є основою багатьох проблем, що турбують американське суспільство. Переважна більшість насильницьких злочинів скоює дуже невелика частина населення. Коли міста відмовляються ув'язнювати цих людей, вони стикаються з набагато більшою кількістю насильницьких злочинів", — наголосив Маккейб.Для створення муралу Ілон Маск пожартував мільйон доларів, Маккейб віддав 500 тисяч доларів. Ще 200 тисяч зібрали з менших донорів.Що відомо про вбивство Заруцької23-річна біженка з України Ірина Заруцька загинула внаслідок нападу в поїзді в американському місті Шарлотт (штат Північна Кароліна). Трагедія сталася 22 серпня, підозрюваного у вбивстві затримали правоохоронці.Українку смертельно поранили ножем у поїзді легкорейкового транспорту Lynx Blue Line в Шарлотті внаслідок раптового нападу пізно вночі.Ірину Заруцьку поранили декілька разів ножем, зокрема, щонайменше одним ударом у горло, близько 21:50 22 серпня. Підозрюваного у нападі, 34-річного Декарлоса Брауна-молодшого, заарештували та звинуватили у вбивстві першого ступеня. Влада стверджує, що Браун і Заруцька не знали один одного, а мотив залишається незрозумілим.Браун, який, як повідомляється, отримав травму руки під час інциденту, вийшов з поїзда на наступній зупинці, пізніше його затримали.Його лікували в лікарні з порізом на тильній стороні долоні, а після виписки йому висунули звинувачення у вбивстві. Влада не повідомила мотив, і Браун наразі перебуває у в'язниці, де проходить оцінку професійної компетентності.Чоловікові висунули звинувачення, зокрема, федеральні, за які його можуть засудити до смертної кари.В американському штаті Північна Кароліна губернатор-демократ Джош Штайн підписав так званий "Закон Ірини". Його мета — скасувати певні форми безготівкової застави та встановити суворіші вимоги до досудового звільнення за насильницькі злочини.Нагадаємо, в жовтні минулого року, новий вид метеликів назвали на честь 23-річної українки Ірини Заруцької. Назву Iryna’s Azure отримали комахи, які переважно мешкають у штаті Південна Кароліна..

У Швейцарії суд постановив, що 40-річний українець має повернути 67 336,20 швейцарських франків соціальної допомоги. Таке рішення було прийняте після того, як адміністративне розслідування виявило невідповідність між задекларованим фінансовим станом чоловіка та його реальним способом життя.Про це повідомляє видання 20 minuten.З'ясувалося, що біженець, який прибув до країни влітку 2022 року, володіє автомобілем Porsche Cayenne вартістю близько 37 500 франків. Окрім цього, чоловік здійснював регулярні поїздки країнами Європи, серед яких Франція, Італія та Німеччина, витрачаючи значні суми з власних рахунків, що поповнювалися депозитами в євро.Адміністративний та публічний суд (CDAP) відхилив апеляцію чоловіка, зазначивши, що він мав достатньо власних ресурсів для задоволення своїх потреб. Судді наголосили, що наявність дорогого автомобіля вважається активом, а правила отримання соціальної підтримки мають бути однаковими для всіх отримувачів незалежно від їхнього статусу.Нагадаємо, у листопаді 2025 року президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підписав закон про допомогу українським біженцям востаннє. Попередні рішення, які стосувалися громадян України, він назвав неприйнятними.Цікаво, що, згідно з результатами останніх опитувань, значна частина громадян Німеччини виступає за повернення чоловіків призовного віку до України. Тому вони висловилися проти грошових виплат українським біженцям..

На сьогодні до України повертається незначна кількість громадян, які після повномасштабного вторгнення виїхали за кордон, що не впливає на конкуренцію на ринку праці. Про це в інтерв'ю TrueUA повідомила експертка з ринку праці Тетяна Пашкіна.Фахівець, посилаючись на дані Державної прикордонної служби, наголошує, що більшість громадян покидає територію нашої країни, ніж навпаки. Водночас значна кількість осіб, які повернулися до з-за кордону, це жінки з дітьми."У тих зведеннях, що я бачила, у більшості випадків повертаються або люди зрілого віку, які там нажилися і все одно бажають жити у більш-менш зрозумілих умовах — де не треба вчити іноземну мову тощо. І, певною мірою, повертається деяка частина жінок з дітьми", — зауважила Пашкіна.За її словами, це не створює серйозної конкуренції та проблем на ринку праці. Тетяна Пашкіна зауважила, що це навпаки така неформальна спроба оптимізувати український ринок праці, бо, якщо брати до уваги повагу до фахівців, ділових відносин тощо, то в України є чому повчитися."Люди, які вже відчули на собі таке ставлення, не будуть готові до певних наших національних нюансів і матимуть силу волі сказати про те, що для них щось є неприйнятним, і це треба змінити. Тому, можливо, це певний поштовх до більш європейської ситуації на вітчизняному ринку праці", — зазначила вона.Пашкіна додає, що наша країна не готова приймати людей на якісь програми повернення, а європейські країни вже теж не надто переймаються українцями, як це було на початку повномасштабного вторгнення. Тому за кордоном вже формуються програми повернення біженців тощо. "Наші люди готові повертатися за певних умов, зокрема, якщо у них буде житло, безпека, достойна європейська зарплата тощо. Втім, якщо людина повернулася з умовної Ірландії, Бельгії, Чехії чи Польщі й вважає, що має отримувати півтори тисячі євро лише тому, що вона звикла до такого окладу, то так у нас не працює. Тому певний вплив буде, але чи стане він глобальним — дуже сумніваюся", — додала фахівець.Нагадаємо, раніше Міністерство розвитку громад та територій повідомляло, що у 2026 році соціальним працівникам планують підняти заробітну плату. Розмір нарахувань зросте на 150%.Додамо, у листопаді минулого року президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підписав закон про допомогу українським біженцям востаннє. Попередні рішення, які стосувалися громадян України, він назвав неприйнятними..

За роки повномасштабного вторгнення близько 540 тисяч чоловіків призовного віку виїхали за кордон і залишилися там. Журналісти провели масштабне дослідження, проаналізувавши дані прикордонних служб сусідніх держав.Про це повідомляє видання NGL.media.Легальні та тіньові шляхи виїздуЗгідно з оцінками журналістів, основна частина чоловіків — близько 470 тисяч осіб — перетнула кордон на законних підставах (наприклад, через систему "Шлях", як багатодітні батьки чи волонтери), але так і не повернулася до України. Ще щонайменше 70 тисяч осіб скористалися нелегальними методами перетину кордону поза межами офіційних пунктів пропуску.Скільки молоді залишає країнуОкрему увагу розслідувачі приділили виїзду юнаків віком 18–22 роки. Раніше британське видання The Telegraph повідомляло про нібито 100 тисяч виїздів цієї категорії лише за два місяці через польський кордон.NGL.media з’ясували, що ці цифри були дещо некоректними, оскільки не враховували багаторазові поїздки однієї людини. Проте тенденція залишається тривожною: після того, як уряд офіційно дозволив виїзд студентам, протягом вересня-листопада минулого року країну безповоротно залишили близько 78 тисяч юнаків.Методологія підрахункуОскільки Державна прикордонна служба України не оприлюднює детальну статистику з розподілом за статтю та віком, журналісти використали офіційні дані сусідніх країн: Польщі, Румунії, Словаччини та Молдови.Автори дослідження аналізували не загальну кількість перетинів, а саме різницю між в’їздами та виїздами. Такий підхід дозволив відсіяти тих, хто їздить за кордон регулярно (волонтери, водії), і вирахувати реальну кількість людей, які виїхали з України на тривалий термін.Нагадаємо, на Івано-Франківщині заблокували канал незаконного переправлення чоловіків призовного віку до Румунії. Схему організували двоє сержантів одного з районних Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки..

У середу 14 січня, на базі ради коаліції "Міжфракційне обʼєднання депутатів "ВПО" узгодили виплати в 3 000 гривень на місяць усім дітям зі сімей внутрішньо переміщених осіб. Вони мають розпочатися з 1 лютого 2026 року.Про це повідомив народний депутат від фракції "Слуга народу", голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.Він назвав нововведення дуже важливою інформацією для внутрішньо переміщених осіб."Попереду — юридичне оформлення прийнятого рішення у вигляді постанови. Будемо разом тримати питання під контролем", — додав нардеп.Гетманцев уточнив, що також триває робота над підвищенням рівня доходу до 10 380 гривень для інших внутрішньо переміщених осіб (з урахуванням критеріїв)."Вдячний міністру Денису Улютіну та народним депутатам із "Міжфракційного об’єднання "ВПО" Максиму Ткаченку, Руслану Горбенку, Сергію Козирю за конструктив і роботу", — підсумував Данило Гетманцев.Раніше, 24 грудня, прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко заявляла, що установам, які тимчасово безоплатно розміщують внутрішньо переміщених осіб, виплачуватимуть компенсації.Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін також зазначав, що Україна продовжує надавати допомогу ВПО. Щоби забезпечити підтримку таких громадян на кожному з етапів, Мінсоцполітики напрацьовує єдину модель супроводу.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що Офіс омбудсмена зафіксував неприпустимі порушення на Закарпатті: відремонтоване та повністю готове місце для тимчасового проживання ВПО одна з громад вирішила використати як бізнес..

Офіс омбудсмена зафіксував неприпустимі порушення на Закарпатті: відремонтоване та повністю готове місце для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб одна з громад вирішила використати як бізнес.Про це повідомив уповноважений із прав людини Верховної Ради України Дмитро Лубінець. Він наголосив, що через такі випадки міжнародна допомога перебуває під загрозою."Гроші на ремонт і облаштування житла надали міжнародні партнери. А така поведінка громад вкотре підриває довіру. Адже прихисток так і не передали людям, як мало бути понад два роки тому. Натомість передали приміщення в оренду терміном на три роки за 500 000 гривень на рік!" — зазначив він.Хоча, за його словами, відповідно до чинних державних механізмів: проживання для внутрішньо переміщених осіб є безкоштовним, а витрати на комунальні послуги — покриватися з державного бюджету."Натомість у цій будівлі вимушено переміщених осіб так і не було", — констатував Дмитро Лубінець.Він додав, що Дубриницька громада залишила 100 осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії, без даху над головою."Поки держава щодня евакуйовує цивільне населення із зон бойових дій, у тиловому Закарпатті місцева громада заробляє гроші на людському горі", — пояснив омбудсмен.Офіс Омбудсмана України відреагував на дії, що порушують права людини. Зафіксовані факти передано до правоохоронних органів для правової оцінки використання приміщення та коштів донорів."Парламентський контроль триватиме до фактичного поселення постраждалих родин. Ми не залишимо людей у біді. Кожен і кожна мають відчувати підтримку!" — підсумував Дмитро Лубінець.Нагадаємо, 24 грудня прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко заявляла, що установам, які тимчасово безоплатно розміщують внутрішньо переміщених осіб, виплачуватимуть компенсації..

Молоді українці повинні залишатися в рідній країні та не виїжджати за кордон, зокрема, в Німеччину, Польщу чи Францію. Такі умови необхідно забезпечити Україні.Про це заявив федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час прес-конференції за підсумками зустрічі "Коаліції охочих". Його цитують журналісти ntv.Німецький лідер закликав президента України Володимира Зеленського забезпечити, щоби молоді українські чоловіки проходили військову службу у своїй країні."Україна повинна гарантувати це, щоби молоді люди не виїжджали в Німеччину, Польщу чи Францію", — наголосив Мерц.Раніше, 13 листопада, канцлер Німеччини констатував, що в його країні спостерігається значне зростання кількості молодих українців після того, як Київ дозволив виїзд чоловіків віком від 18 до 22 років.За словами Мерца, він просив президента України Володимира Зеленського забезпечити проходження військової служби всередині країни, щоби молоді чоловіки не виїжджали до НімеччиниСвоєю чергою, німецька партія Християнсько-соціальний союз 2 січня запропонувала посилити міграційні правила щодо українських біженців. Зокрема, йдеться про повернення до України чоловіків, придатних до військової служби.Як відомо, від початку повномасштабного вторгнення Росії виїзд за кордон для українських чоловіків призовного віку (18-60 років) заборонили. Виняток для молоді до 22 років зробили тільки в серпні 2024 року.Однак, як зазначав речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко, виїжджати можна тільки за наявності паспорта та військово-облікового документа.Нагадаємо, вчора стало відомо, що Фрідріх Мерц у листі до керівних парламентських фракцій ХДС / ХСС і СДПН наголосив, що кремлівський диктатор Володимир Путін навіть не наближається до перемир’я, він прагне продовжувати війну. Тож Україна на теперішній момент перебуває на межі гуманітарної енергетичної кризи..