# фінанси

Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував парламенту ухвалити у другому читанні та в цілому законопроєкт №16037-д щодо спрощення адміністрування податку на додану вартість (ПДВ). Як повідомили у Міністерстві фінансів України, документ доопрацювали на основі урядового законопроєкту №16037. Він передбачає спрощення адміністрування ПДВ, розвиток електронної взаємодії між платниками податків і контролюючими органами, а також удосконалення порядку складання податкової звітності та накладних.Зокрема, документ пропонує запровадити такі зміни:Автоматичне заповнення звітності. Усі платники ПДВ зможуть отримати можливість попереднього автоматичного заповнення податкової звітності та накладних на основі інформації з інформаційних систем Державної податкової служби. Порядок та обсяги визначатиме Міністерство фінансів.Зміна звітного періоду для ФОП. Фізичні особи-підприємці — платники ПДВ зможуть самостійно обирати між місячним і квартальним звітними періодами.Збільшення порогу для перевірок. Порогову суму бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення ПДВ, декларування якої дає підстави для позапланової документальної перевірки, пропонують підвищити зі 100 тисяч гривень до одного мільйона гривень.Нові правила складання податкових накладних. Платники зможуть складати зведені податкові накладні під час постачання товарів або послуг покупцям, які не є платниками ПДВ, у разі отримання попередньої оплати. При цьому не потрібно буде дотримуватися вимог щодо безперервності та ритмічності постачання.У Міністерстві фінансів зазначили, що законопроєкт розробили на виконання міжнародних зобов’язань України перед Європейським Союзом та Міжнародним валютним фондом. Його ухвалення є однією з ключових умов для отримання макрофінансової допомоги.Важливо! Наразі йдеться про рекомендацію профільного комітету Верховної Ради, а не про остаточне ухвалення законопроєкту парламентом.Нагадаємо, з 1 січня 2027 року в Україні запроваджують нові правила оподаткування доходів, отриманих громадянами через цифрові платформи та онлайн-майданчики. Державна податкова служба самостійно розраховуватиме суми податків для осіб, чий річний прибуток перевищуватиме встановлені ліміти.Читайте також: Нові податкові правила з 2027 року: кому знизять ставку до 10%.

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) викрили нову злочинну організацію. Її учасники налагодили систематичне надання неправомірної вигоди високопосадовцям правоохоронних органів.Про це повідомили інформаційні ресурси НАБУ. Йдеться про безперешкодну діяльність шахрайських колцентрів та інших незаконних бізнесів."Організатором був раніше неодноразово засуджений чоловік, який залучив до злочинної діяльності чинних високопосадовців СБУ, Офісу генерального прокурора, Національної поліції та представників кримінального середовища", — йдеться в повідомленні.У НАБУ пояснили, що під прикриттям правоохоронців учасники організації забезпечували функціонування шахрайських колцентрів, які ошукували громадян України й іноземців, продаж наркотичних засобів, а також незаконне виробництво контрафактних цигарок і підробленої іноземної валюти.Крім того, організовували сплановані напади, викрадення та завдання тілесних ушкоджень в інтересах злочинної організації. До її складу було залучено щонайменше 12 осіб.Що відомо про операцію "Карфаген"Це масштабна антикорупційна спецоперація НАБУ та САП, спрямована на викриття та ліквідацію злочинної організації, яка системно "дахувала" мережу нелегальних шахрайських кол-центрів в Україні.Злочинне угруповання забезпечувало власникам нелегальних шахрайських кол-центрів захист від кримінального переслідування та блокування розслідувань в обмін на щомісячні хабарі. Загальна сума задокументованої неправомірної вигоди перевищила один мільярд гривень.За версією слідства, очолював угруповання Сергій Кропива (на плівках НАБУ фігурує під псевдонімом "Канцлер") — колишній заступник начальника департаменту Офісу Генерального прокурора.Серед фігурантів і підозрюваних:Сергій Кропива ("Канцлер") — підозрюється у створенні злочинної організації та легалізації майна (відправлений судом під варту із заставою 120 мільйонів гривень);Єлизавета Івахненко ("Муза") — близька особа Кропиви, підозрюється у легалізації коштів (застава 20 мільйонів гривень);Сергій Куций ("Камрад") — водій Кропиви, підозрюється в легалізації коштів (застава три мільйони гривень);Олександр Дидич — адвокат, підозрюється в легалізації майна (застава 15 мільйонів гривень);Отримані злочинним шляхом гроші (понад 89,9 мільйона гривень) виводилися через придбання елітної нерухомості (зокрема, апартаментів у Буковелі, квартир у Києві), дорогих годинників, ювелірних виробів, автомобілів і через криптовалюту.На тлі розслідування і обшуків у вересні 2026 року у відставку подав генеральний прокурор Руслан Кравченко, чиє ім'я та оточення також згадувалося в контексті розслідувань. Він виїхав із країни.Нагадаємо, що 14 вересня, президент України Володимир Зеленський відсторонив Руслана Кравченка від посади генерального прокурора..

Дефіцит Фонду підтримки енергетики України — 450 мільйонів євро, з яких 100 мільйонів потрібно на кабелі. Це пов’язано з тим, що Росія збільшила атаки на українську енергетику.Про це повідомив перший віцепрем'єр, міністр енергетики України Денис Шмигаль за підсумками зустрічі з послами країн G7, Євросоюзу та NB8."Росія наростила атаки на нашу енергетичну інфраструктуру. Ми були до цього готові. 235 споруд захисту другого рівня ефективно прикривають ключові енергетичні елементи. За пів року зафіксований єдиний факт ураження балістичною ракетою об’єкта в захисті", — зазначив він.За його словами, близько 20 тисяч спеціалістів залучені до відновлювальних робіт. Громадам надали з хабів понад вісім тисяч тонн обладнання. Все це дозволяє відновлювати обʼєкти за дні, а не місяці."Майже 800 мільйонів євро надійшло до Фонду підтримки енергетики України від початку року. Вдячні за цю допомогу. Водночас маємо потребу ще в 450 мільйонах євро, з яких 100 мільйонів — на кабелі", — акцентував український міністр.Він додав, що ще 500 мільйонів євро необхідні для ремонту пошкодженого російським дроном нового безпечного конфайнменту на Чорнобильській АЕС. Україна розраховує на підтримку в залученні відповідного фінансування.Перший війпрем’єр поінформував послів про реформи в енергетиці: оновлення керівних органів державних енергокомпаній за принципами ОЕСР, модернізацію правової рамки для інтеграції з ЄС, розвиток відновлюваної та децентралізованої генерацію.Україна також розпочала процес приєднання до Агенції з ядерної безпеки ОЕСР, що є важливим кроком до повноправного членства в цій організації."Вдячний послам за те, що стоїте пліч-о-пліч з українцями під час російських атак. Вдячні за незмінну підтримку. Розраховуємо на продовження допомоги у зміцненні нашої стабільності напередодні зими", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, український міністр також розповів, що російські загарбники спрямували три дрони по підстанції, яка є критично важливої для стабільної роботи Хмельницької АЕС..

У Росії вперше вирішили перенести виплату зарплат військовим за грудень на січень. Це пов’язано з різким зростанням бюджетного дефіциту наприкінці року.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg, журналісти якого послалися на проєкт наказу Міноборони Росії.Там зазначається, що, розпочинаючи з 2026 року, щорічна зарплата військовослужбовцям за грудень виплачуватиметься в січні наступного року.На відміну від попередніх норм, які вимагали здійснювати розрахунки до кінця поточного року за практикою ще радянських часів, гроші перераховуватимуть у період з 11 по 21 січня.При цьому нововведення торкнеться не всіх. Військовослужбовці, які беруть участь у прямій агресії проти України, й надалі отримуватимуть грудневі виплати дочасно — до 25 грудня.Таким чином російський уряд намагається збалансувати грошові потоки, переносячи значну частину масштабних державних видатків на наступний фінансовий період.Очікується, що державні видатки Росії цього року перевищать початковий план приблизно на 10% і досягнуть 48,5 трильйона рублів (602 мільярди доларів).Через це прогнозований дефіцит за підсумками року зросте до 7,3 трильйона рублів (90,5 мільярда доларів), або до 3,2% ВВП, тоді як ще у вересні цей показник становив близько 2,2%."Таке перевищення зумовлене величезними витратами на війну проти України. Бюджетні плани Кремля свідчать про збереження високих військових витрат на найближчі роки, що вказує на підготовку російського диктатора до багаторічної війни", — зауважили аналітики видання.У пояснювальній записці до проєкту бюджету зазначається, що виплати особовому складу протягом наступних трьох років становитимуть від 9% до 10,4% від загальних витрат на національну оборону.Фінансовий тиск на бюджет також посилюється через постійне збільшення чисельності збройних сил. Зокрема, у вересні Путін підписав указ про збільшення штатної чисельності армії до 2 441 630 осіб, серед яких 1 550 500 є безпосередньо військовослужбовцями.Загалом від початку повномасштабного вторгнення 2022 року встановлена кількість військових у Росії зросла більш ніж на пів мільйона людей.Нагадаємо, раніше різні світові агенції зазначали, що Кремль готується до затяжної війни та різко збільшує витрати на армію, повністю відмовившись від планів щодо їх стримування. Прогнозовані оборонні видатки сягнуть рекордних показників і навантажать державні фінанси агресора..

Офіс генерального прокурора України відкрив справу проти фігуранта розслідування щодо мережі шахрайських кол-центрів Сергія Кропиви. Йдеться про службове підроблення.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на виконувача обовʼязків генерального прокурора Антона Ковальського.Він поінформував, що службове розслідування встановило численні факти використання Кропивою службового автомобіля не за призначенням, відсутності на роботі та безпідставного отримання коштів."Службове розслідування щодо Кропиви завершено. Ми констатували вчинення ним дисциплінарного проступку. Окремо я зареєстрував стосовно Кропиви кримінальне провадження та доручив розслідування ДБР", — зазначив Ковальський.Розслідування встановило також, що Сергій Кропива повідомляв, що перебував на службовому місці, але фактично міг перебувати у Буковелі.Антон Ковальський розповів, що в перший день роботи ліквідував посаду, яку займав Сергій Кропива. Йдеться про заступника начальника департаменту з міжнародної співпраці.За результатами службового розслідування Ковальський звернувся щодо Кропива до контрольно-дисциплінарної комісії прокуратури, яка за результатами розгляду може звільнити фігуранта "Карфагену" з органів прокуратури."Кропива — класичний приклад людини, яка потрапила в систему органів прокуратури за якимись незрозумілими зв'язками, а не через свої ділові якості", — зазначив Ковальський.Що відомо про операцію "Карфаген"Це масштабна антикорупційна спецоперація НАБУ та САП, спрямована на викриття та ліквідацію злочинної організації, яка системно "дахувала" мережу нелегальних шахрайських кол-центрів в Україні.Злочинне угруповання забезпечувало власникам нелегальних шахрайських кол-центрів захист від кримінального переслідування та блокування розслідувань в обмін на щомісячні хабарі. Загальна сума задокументованої неправомірної вигоди перевищила один мільярд гривень.За версією слідства, очолював угруповання Сергій Кропива (на плівках НАБУ фігурує під псевдонімом "Канцлер") — колишній заступник начальника департаменту Офісу Генерального прокурора.Серед фігурантів і підозрюваних:Сергій Кропива ("Канцлер") — підозрюється у створенні злочинної організації та легалізації майна (відправлений судом під варту із заставою 120 мільйонів гривень);Єлизавета Івахненко ("Муза") — близька особа Кропиви, підозрюється у легалізації коштів (застава 20 мільйонів гривень);Сергій Куций ("Камрад") — водій Кропиви, підозрюється в легалізації коштів (застава три мільйони гривень);Олександр Дидич — адвокат, підозрюється в легалізації майна (застава 15 мільйонів гривень);Отримані злочинним шляхом гроші (понад 89,9 мільйона гривень) виводилися через придбання елітної нерухомості (зокрема, апартаментів у Буковелі, квартир у Києві), дорогих годинників, ювелірних виробів, автомобілів і через криптовалюту.На тлі розслідування і обшуків у вересні 2026 року у відставку подав генеральний прокурор Руслан Кравченко, чиє ім'я та оточення також згадувалося в контексті розслідувань. Він виїхав із країни.Нагадаємо, що 14 вересня, президент України Володимир Зеленський відсторонив Руслана Кравченка від посади генерального прокурора..

Українцям змінять правила призначення державної фінансової підтримки через перехід на уніфіковану базову виплату. Нова система передбачає гнучкі терміни виплат — від трьох місяців до довічного утримання — залежно від життєвих обставин сім'ї.Про це йдеться на сайті Верховної Ради України.Умови надання допомогиПрезидент України підписав закон №5012-IX "Про базову соціальну допомогу" 28 жовтня 2026 року. Документ запроваджує єдиний підхід до підтримки громадян і родин, які опинилися в складних обставинах або перебувають у кризових ситуаціях. Відповідно до ухвалених норм, тривалість надання грошових виплат залежатиме від конкретних умов, у яких перебуває заявник:три місяці — для родин, які опинилися у кризовій ситуації;шість місяців — для сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах;один рік — для багатодітних родин;довічно — для окремих пільгових категорій осіб, визначених законодавством.Водночас Кабінет міністрів України отримав повноваження визначати випадки, коли допомога, призначена на пів року, зможе продовжуватися автоматично ще на аналогічний термін.Розрахунок розміру виплатБазова соціальна допомога виплачуватиметься щомісяця у грошовій формі. Її суму розраховуватимуть індивідуально — на основі складу сім'ї, середньомісячного сукупного доходу та поточного майнового стану. Для об'єктивного оцінювання потреб інформацію отримуватимуть безпосередньо з державних електронних реєстрів.Важливою гарантією для громадян є те, що підсумкова розрахована сума допомоги не може бути меншою за загальний розмір усіх державних виплат, які людина чи родина отримувала до моменту звернення. Нова програма має об'єднати такі напрями соціальної підтримки:допомогу малозабезпеченим сім'ям;виплати на дітей одиноким матерям;допомогу на дітей у багатодітних родинах;тимчасову державну допомогу дітям у передбачених законом випадках;державну соціальну допомогу особам з інвалідністю та людям, які не мають права на пенсію.Терміни запуску нової системиЗакон вводиться в дію з 1 січня 2028 року. Саме з цього моменту розпочнеться поетапне впровадження нового механізму призначення базової виплати. Протягом 2028 року отримувачі визначених видів допомоги зможуть поступово перейти на нову систему. Фінансування виплат здійснюватиметься з державного бюджету України, а також із залученням інших джерел, не заборонених чинним законодавством.Нагадаємо, Верховна Рада України ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт №15094, який передбачає перехід до нової моделі державної підтримки сімей із низькими доходами..

Національний банк України підвищив облікову ставку на 0,5 відсоткового пункту — до 16,5%. Таке рішення має підтримати привабливість гривневих заощаджень, обмежити тиск на валютному ринку та сприяти поступовому зниженню інфляції до цілі 5%.Як пояснили в НБУ, попередні кроки з посилення процентної політики вже підтримали інтерес до гривневих активів. Спочатку ставки за депозитами почали переглядати невеликі банки, а протягом останнього місяця до них долучилися й великі фінустанови зі значною часткою ринку.На тлі цих змін попит на гривневі заощадження залишався високим. Населення продовжувало збільшувати вкладення у гривневі депозити та облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) у національній валюті.У Нацбанку зазначили, що підвищення облікової ставки в жовтні має посилити вплив попередніх рішень і надалі підтримувати привабливість гривневих активів. Ще однією причиною такого кроку стало посилення тиску на валютному ринку. За даними регулятора, це пов’язано зі скороченням експорту та погіршенням економічних очікувань на тлі інтенсифікації російських атак на бізнес і цивільне населення.У НБУ розраховують, що підвищення ставки:допоможе обмежити цей тиск;зберегти контрольованість очікувань;поступово наблизити інфляцію до цільового рівня 5% на горизонті політики.Облікова ставка — це інструмент, за допомогою якого Нацбанк намагається впливати на інфляцію. НБУ збільшує ставку для стримування цін або знижує для підвищення економічної активності.Нагадаємо, станом на 1 жовтня 2026 року обсяг готівки в обігу в Україні сягнув 973 мільярди гривень. Це на 46,7 мільярда гривень, або 5%, більше, ніж на початку року, коли цей показник становив 926,3 мільярда гривень. .

Міжнародна фінансова допомога найближчим часом залишатиметься критично важливою для підтримання макрофінансової стабільності України. За прогнозом Національного банку України (НБУ), у 2026 році країна може отримати близько 82 мільярдів доларів США за бюджетним та оборонним напрямами.У третьому кварталі обсяги міжнародної фінансової допомоги були нижчими за очікувані. Однією з основних причин стали затримки у виконанні реформ Україною. Водночас у жовтні парламент ухвалив низку законів, спрямованих на розблокування фінансування від Європейського Союзу та Міжнародного валютного фонду.Очікується, що Україна надолужуватиме темпи виконання зобов’язань за програмами міжнародної підтримки. Це має зменшити невизначеність щодо джерел фінансування державного бюджету.Скільки міжнародної допомоги очікує УкраїнаЗгідно з прогнозом НБУ, у 2026 році Україна може отримати близько 50 мільярдів доларів прямої бюджетної підтримки та понад 32 мільярди доларів за оборонною складовою програми Ukraine Support Loan.У 2027 році очікується близько 52 мільярдів доларів прямої бюджетної підтримки та ще 37 мільярдів доларів за оборонним напрямом цієї програми.Такі обсяги міжнародної допомоги дадуть змогу покривати значні бюджетні потреби України та підтримувати міжнародні резерви на комфортному рівні.Що буде з міжнародними резервами УкраїниЗа прогнозом НБУ, у 2026-2027 роках міжнародні резерви України залишатимуться на рівні понад 62 мільярди доларів США.Очікувані надходження міжнародної допомоги мають забезпечити фінансування бюджетних потреб і підтримати стабільність міжнародних резервів упродовж цього періоду.Нагадаємо, 28 жовтня стало відомо, що Україна залучила ще 404,5 мільйона доларів від Японії та Світового банку в межах проєкту THRIVE. Кошти скерують на розвиток української системи охорони здоров’я.Читайте також: Україна та Єврокомісія узгодили механізми контролю за коштами Ukraine Support Loan.

Національний банк України (НБУ) ухвалив четвертий пакет змін, спрямованих на розширення кредитної підтримки підприємств, які працюють над захистом, будівництвом і відновленням об’єктів критичної інфраструктури. Як повідомила пресслужба регулятора, рішення ухвалили на тлі посилення російських атак і погіршення безпекової ситуації.Зміни мають сприяти кредитуванню підприємств, які виконують роботи та надають послуги із захисту, будівництва й відновлення критичної інфраструктури, а також забезпечують безперебійне теплопостачання, енергопостачання, водопостачання та водовідведення.Що передбачають зміниНові правила передбачають можливість врахування банками застави у вигляді майнових прав на виручку за господарськими договорами, укладеними з органами державної влади та місцевого самоврядування, а також створеними ними організаціями, які повністю утримуються коштом державного або місцевого бюджету.Крім того, НБУ підвищив коефіцієнти ліквідності такої застави. Це дасть змогу банкам враховувати майнові права на виручку за відповідними договорами під час розрахунку розміру кредитного ризику.Ухвалений пакет змін є частиною заходів НБУ, спрямованих на підтримку кредитування економіки в умовах погіршення безпекової ситуації.Нагадаємо, Національний банк України погіршив прогноз динаміки реального валового внутрішнього продукту (ВВП) на 2026 рік до -0,4%. Причиною стали наслідки російських обстрілів, які призвели до скорочення ділової активності, пошкодження виробничих потужностей і порушення логістики..

Національний банк України погіршив прогноз динаміки реального валового внутрішнього продукту (ВВП) на 2026 рік до -0,4%. Причиною стали наслідки російських обстрілів, які призвели до скорочення ділової активності, пошкодження виробничих потужностей і порушення логістики.За оцінками НБУ, у III кварталі реальний ВВП України скоротився на 0,5% у річному вимірі. На економічну активність негативно вплинули блокада морських портів і російські атаки на промислові підприємства та логістичну інфраструктуру.Найбільших втрат зазнали металургійні та рудні підприємства. Водночас погіршилися показники інших галузей промисловості, торгівлі та сільського господарства.Як зазначає НБУ, найбільше на перегляд прогнозу вплинула інтенсифікація російських обстрілів. Їхній негативний внесок у динаміку ВВП оцінюється в 1,9 відсоткового пункта.НБУ прогнозує повільне відновлення економіки у 2027-2028 рокахЧерез наслідки руйнувань відновлення економічного зростання в Україні буде повільним. За прогнозом НБУ, у 2027 році реальний ВВП може зрости на 0,4%, якщо логістика поліпшиться в середині року.Пожвавленню економічної активності сприятимуть державні та приватні інвестиції в оборонну промисловість, локалізація виробництва озброєння за рахунок Ukraine Support Loan, а також проєкти з відновлення критичної інфраструктури.У 2028 році, у міру зниження безпекових ризиків, темпи економічного зростання можуть прискоритися до 2,2%.Водночас у НБУ зазначають, що втрати економічного потенціалу внаслідок руйнувань обмежуватимуть можливості для відновлення.Нагадаємо, 29 жовтня Національний банк України підвищив облікову ставку на 0,5 відсоткового пункту — до 16,5%. Таке рішення ухвалили через посилення інфляційного тиску та погіршення інфляційних очікувань.Читайте також: Інфляція "з’їдає" гроші: у Нацбанку пояснили, як захистити заощадження.

Велика Британія надасть Україні додаткову фінансову підтримку загальним обсягом 10 мільярдів фунтів стерлінгів (13,3 мільярда доларів США). Про це повідомив президент України Володимир Зеленський після розмови з прем’єр-міністром Великої Британії Бернемом. За словами глави держави, із загальної суми сім мільярдів фунтів спрямують на економічну підтримку України протягом наступних трьох років, а ще три мільярди фунтів становитиме британська експортна підтримка, переважно для постачання необхідного озброєння.Зеленський наголосив, що ця допомога надаватиметься додатково до щорічної підтримки, яку Велика Британія вже надає Україні."Справді сильний крок і дуже вчасний — якраз тоді, коли Росія повинна бачити та відчувати, що Україна не залишиться наодинці з проблемами, які Росія так прагне масштабувати", — зазначив президент.За його словами, посилення підтримки України має продемонструвати Росії, що вона не зможе досягти своїх цілей у війні.Окрім фінансової допомоги, Зеленський і британський прем’єр обговорили санкційну політику. Президент підкреслив, що Велика Британія й надалі дотримуватиметься принципової позиції щодо санкцій."Це глобально важливий приклад", — наголосив глава держави.Зеленський подякував Великій Британії, прем’єр-міністру Бернему та його команді за підтримку України. Він також висловив вдячність усім у світі, хто продовжує підтримувати українську державу."Бути з Україною — це означає бути на правильній стороні історії", — підсумував президент.Нагадаємо, 14 жовтня президент України Володимир Зеленський у Лондонi провів важливі переговори з прем’єр-міністром Великої Британії Енді Бернемом щодо протидії масованим атакам ворога. Під час зустрічі сторони досягли домовленостей про прискорене постачання британських засобів протиповітряної оборони для знищення реактивних "шахедів"..

У середу, 28 жовтня, стало відомо, що Україна залучила ще 404,5 мільйона доларів від Японії та Світового банку в межах проєкту THRIVE. Кошти скерують на розвиток української системи охорони здоров’я.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Кошти вже надійшли до державного бюджету", — запевнив він.Очільник українського уряду уточнив, що 304,5 мільйона доларів залучено завдяки фінансовій підтримці Уряду Японії, ще 100 мільйонів доларів — у формі кредиту від Міжнародної асоціації розвитку."Проєкт THRIVE спрямований на підвищення ефективності програми медичних гарантій, покращення якості та доступності медичних послуг", — акцентував прем’єр-міністр України.Він констатував, що загалом Україна вже отримала 701,7 мільйона доларів у межах цього проєкту."Дякую уряду Японії та Світовому банку за послідовну підтримку України та внесок у розвиток медичної системи", — підсумував Сергій Корецький.Проект THRIVE започаткували 2024 року. Він спрямований на підвищення ефективності програми медичних гарантій та зміцнення системи охорони здоров’я. Загальний обсяг фінансування — 1,2 мільярда доларів.Нагадаємо, 10 жовтня стало відомо, що Японія купуватиме українські дрони-перехоплювачі від компанії SkyFall. Відповідний контракт уклало Міністерство оборони цієї країни. Японські фахівці залишилися задоволеними якістю цього виду озброєння українського виробництва..

У середу, 28 жовтня, Верховна Рада України підтримала в першому читанні проєкт закону про державний бюджет України на 2027 рік. "За" проголосували 239 народних депутатів.Про це засвідчила трансляція засідання Верховної Ради України. Варто зазначити, що до документа загалом подали рекордну кількість правок — понад 5200. З них бюджетний комітет врахував лише 90 пропозицій депутатів. Серед них — підвищення виплат військовим і розширення державних гарантій для оборонних підприємств.Водночас перед ухваленням бюджету в першому читанні не підтримали низку пропозицій, зокрема:спрямування коштів від угод зі слідством на потреби ЗСУ — поправка передбачала заборону переказувати такі кошти третім особам, а гроші понад суму відшкодування завданої державі шкоди спрямовувати до спецфонду держбюджету на грошове забезпечення військових;обмеження зарплат чиновників на рівні 80 тисяч гривень на місяць — пропозиція стосувалася, зокрема, народних депутатів, суддів, прокурорів і працівників Нацбанку, виняток передбачався для тих, хто бере участь в обороні країни.Однак Верховна Рада підтримала поправку №846 про заборону фінансувати Національний кешбек із держбюджету 2027 року. Також депутати підтримали поправку №1279 про підвищення зарплат військовим. "За" неї проголосували 304 народні депутати.Далі уряд має опрацювати висновки та поправки парламенту, внести зміни та повернути доопрацьований текст у Раду для розгляду у другому читанні. Друге читання і фінальне очікується 23-26 листопада.У проєкті держбюджету-2027 закладено видатки на 7 трильйонів 272 мільярди гривень, доходи — 5 трильйонів 648 мільярдів гривень. Основні видатки — це сектор безпеки й оборони, які закладені на рівні 4 трильйонів 885 мільярдів гривень, або 43,8% ВВП країни. Граничний обсяг дефіциту очікується на позначці 1,67 трильйона гривень."Дякую народним депутатам за спільну роботу та підтримку проєкту бюджету на 2027 рік у першому читанні. Це бюджет, який враховує реалії повномасштабної війни та ключові потреби держави на наступний рік", — прокоментував у своєму Telegram-каналі премʼєр-міністр України Сергій Корецький.За його словами, передусім це необхідне фінансування безпеки й оборони, збереження фінансової стійкості та виконання важливих соціальних зобов’язань перед людьми.Сергій Корецький запевнив, що уряд опрацює бюджетні висновки парламенту та підготує проєкт до другого читання.Нагадаємо, 27 жовтня голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа інформувала про рекомендацію ухвалити проєкт державного бюджету на 2027 рік у першому читанні..

Міністерство оборони провело серію зустрічей у межах візиту спільної місії генерального директорату Європейської комісії з оборонної промисловості та космосу (DG DEFIS) і Європейської служби зовнішніх дій (EEAS) до України. Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України. Там зазначили, що європейську делегацію очолював заступник генерального директора DG DEFIS Геральд Рюйтерс.Сторони обговорили механізми верифікації та контролю за коштами Кредиту на підтримку України (Ukraine Support Loan), співпрацю в рамках Оборонно-промислового пакту ЄС і України та потреби defense-сектору. Заступник міністра оборони з питань європейської інтеграції Сергій Боєв представив партнерам потреби України у фінансуванні оборонної сфери на 2027 рік. Окремий акцент зроблено на безпілотних системах, роль яких на полі бою постійно зростає. Серед ключових пріоритетів — підтримка виробництва українських FPV-дронів, засобів middle strike та deep strike.Заступниця міністра оборони Ганна Гвоздяр презентувала потенціал українського оборонно-промислового комплексу й окреслила виробничі пріоритети в межах Ukraine Support Loan."Ми активно співпрацюємо з європейськими партнерами та прагнемо конкретних результатів для обидвох сторін. Спільне виробництво — ключ до зміцнення обороноздатності України сьогодні та безпеки Європи в майбутньому", — зазначила вона.Також на зустрічі йшлося про подальшу інтеграцію українського ОПК в оборонно-промислову екосистему ЄС, розширення виробничої кооперації та зміцнення довгострокового партнерства.Питання верифікації, підзвітності та підходів до закупівель із делегацією ЄС обговорив заступник міністра оборони України Мстислав Банік. Пріоритети Міноборони на цьому напрямку:удосконалення законодавства у сфері оборонних закупівель з урахуванням реалій воєнного часу та рекомендацій ЄС;переведення закупівель на конкурентні процедури та подальше виведення торгів на електронні майданчики для мінімізації людського фактора."Ми бачимо, що зростає конкуренція, розширюється ринок, і суттєво економимо кошти. Частина торгів вже успішно відбулася, постачання до війська почалося. Таким чином Міністерство оборони створює просту систему з нульовою толерантністю до корупції та тіньових схем, залишаючись при цьому відкритими перед партнерами", — акцентував Банік.Українська сторона також відзначила позитивну динаміку залучення європейського бізнесу, адже 2026 року європейські оборонні компанії вже брали участь у конкурентних закупівлях, оголошених АОЗ.Ukraine Support Loan — це один із ключових інструментів фінансування оборонних потреб України та розвитку співпраці з європейськими партнерами.Загалом кредит передбачає до 90 мільярдів євро на підтримку України 2026-2027 років: майже 60 мільярдів євро — на оборону, ще 30 мільярдів євро — на бюджетну підтримку. Україна вже отримала майже 16 мільярдів євро. Наразі останній транш на 2,86 мільярда євро надійшов в середині жовтня."Для України надзвичайно важливо залишатися прозорими та підзвітними для партнерів у процесі використання цих коштів. Міністерство оборони дякує ЄС за надійне партнерство, поглиблення співпраці та масштабування оборонного виробництва", — підсумували в українському оборонному відомстві.Нагадаємо, раніше премʼєр-міністр України Сергій Корецький заявляв, що така допомога від партнерів — це більше дронів, систем протиповітряної оборони, ракет і боєприпасів. Це означає надійніший захист наших людей і посилення спроможностей наших захисників на передовій..

Попри складну ситуацію з державними фінансами, підтримка бізнесу залишається одним із пріоритетів уряду. Варто максимально ефективно використовувати наявні ресурси, щоби допомогти підприємцям вистояти.Про це заявив прем’єр-міністр України Сергій Корецький під час виступу на Київському міжнародному економічному форумі. Там він окреслив першочергові кроки."Продовжуємо програми, які довели свою ефективність: "5-7-9%", "Власна справа", гранти для переробних підприємств, підтримку виробників, аграріїв, експортерів", — зазначив він.За його словами, в Кабміні є розуміння того, наскільки важливий для бізнесу доступ до ліквідності. Програма "5-7-9%" є одним із ключових інструментів підтримки."Цього року через високий попит бізнесу на компенсацію відсоткових ставок потрібно 22 мільярди гривень замість передбачених 18 мільярдів гривень. Додаткові чотири мільярди гривень маємо забезпечити. Інструменти підтримки зберігаємо та збільшуємо в проєкті бюджету на 2027 рік", — акцентував очільник українського уряду.Він додав, що окремо триває робота над створенням фонду страхового покриття, який дасть змогу розширити страхування воєнних ризиків і допомогти бізнесу відновлюватися після російських атак.Міжнародні партнери готові підтримати це за умови внеску держави. Модель фонду зараз узгоджується з бізнесом, і саме такі майданчики, як Київський міжнародний економічний форум, допомагають швидше знайти консенсус."Інструмент точно потрібен. Дякую організаторам форуму за простір для чесного діалогу між Урядом і бізнесом. І вкотре дякую нашим підприємцям і їхнім командам за щоденну сумлінну працю та стійкість", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що банки в Україні посилюють вимоги до кредитування бізнесу, підвищують процентні ставки та частіше висувають жорсткіші умови щодо застави. У третьому кварталі 2026 року рівень схвалення заявок на кредити підприємствам знизився вперше із середини 2024 року. Водночас банки очікують зростання кредитних портфелів бізнесу та населення протягом наступних 12 місяців..