# фінанси

Україна просила в Європейського Союзу достроково виділити кошти з кредиту на 90 мільярдів євро, які заплановані на 2027 рік. Однак Брюссель вимагає від Києва спочатку реалізувати обіцяні реформи.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання Financial Times, які послали на власні джерела в Євросоюзі.Зазначається, що Україна оцінила свої додаткові оборонні потреби на цей рік у 27 мільярдів євро. Щоби закрити цю діру, Київ попросив Єврокомісію перерахувати наперед частину коштів із кредиту на 90 мільярдів євро, погодженого наприкінці минулого року.Цей кредит мав покрити більшість фінансових потреб України 2026-2027 років: до 45 мільярдів євро щороку за умови виконання реформ. Однак цього року Україна отримала лише 15,7 мільярда євро, зокрема, через затримки з реформами.Співрозмовники медійників розповіли, що в ЄС відмовилися переносити кошти з 2027 року. Натомість Брюссель наполягає, щоби Київ виконав умови, які відкриють доступ до близько 34 мільярдів євро вже цього року.За інформацією джерел видання, рішення ухвалили на тлі частіших російських ударів по цивільній інфраструктурі, тоді як Верховна Рада ніяк не може провести реформи, яких вимагають ЄС та інші донори."Йдеться про скасування пільги з ПДВ для дрібних посилок і нові правила оподаткування доходів через цифрові платформи. Обидва закони Верховна Рада ухвалила, але зі суперечливою поправкою, яка послаблює контроль за політично значущими особами. Посилення цього контролю ЄС якраз вимагав від України як частину боротьби з корупцією", — йдеться в публікації.Автори статті додали, що якщо поправка набуде чинності, то Україна ризикує не виконати умови для отримання допомоги.Єврокомісари Валдіс Домбровскіс і Марта Кос звернулися з листом до голови Верховної Ради. Вони наголосили, що Україна й надалі може розраховувати на додаткову допомогу 2026 року, якщо проведе необхідні реформи."Украй важливо не допустити послаблення чинних в Україні механізмів контролю щодо політично значущих осіб", — йдеться в листі.Закон про оподаткування доходів через цифрові платформи, який називають "податком на OLX", Верховна Рада ухвалила 9 червня після декількох провалених голосувань. Він стосується доходів, отриманих через OLX, Uklon, Glovo, Bolt, Booking, Airbnb та інші сервіси. Найбільше суперечок викликала саме правка про політично значущих осіб: вона обмежує можливість банків посилено перевіряти колишніх високопосадовців після року з моменту звільнення.Нагадаємо, декілька днів тому єврокомісарка з питань розширення Марта Кос під час виступу на засіданні Ukraine Donor Platform заявляла, що наступного року Україна зіткнеться зі серйозним викликом щодо фінансування від партнерів. Росія не демонструє ознак деескалації, а потреби держави залишаються значними..

Уряд спрямовує понад 50 мільярдів гривень на виплати військовослужбовцям та їхнім родинам. Перерозподіл коштів із резерву для сектору безпеки і оборони дозволить провести нарахування у жовтні вчасно.Про це заявив прем’єр-міністр України Сергій Корецький. "Це дозволить у жовтні провести виплати вчасно та в повному обсязі. Кошти перерозподіляємо з резерву для сектору безпеки і оборони", — зазначив він.Посадовець наголосив, що попри значний дефіцит державного бюджету, забезпечення оборони залишається пріоритетом."Попри значний дефіцит бюджету, оборона — безумовний пріоритет. Забезпечуємо необхідний ресурс для своєчасних і повних виплат нашим військовим", — заявив прем’єр-міністр.Нагадаємо, нещодавно пресслужба Міністерства оборони України пояснила, що військовим, які самовільно залишили частину, призупиняють виплату грошового забезпечення. Проте зароблені кошти за попередній місяць не конфіскують, а виплачують після повернення до списків особового складу.Читайте також: Виплати військовим після служби: хто отримає одноразову допомогу.

Детективи Бюро економічної безпеки України (БЕБ) вилучили понад 630 мільйонів гривень у різній валюті під час операції у справі про масштабну мережу нелегальних обмінних пунктів.Про це повідомив директор БЕБ Олександр Цивінський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Понад 630 мільйонів гривень у різній валюті — рекордна сума вилученої БЕБ готівки", — зазначив він.За його словами, це результат обшуків у справі про масштабну мережу нелегальних обмінників.Він уточнив, що Бюро економічної безпеки спільно з Офісом генерального прокурора викрило мережу, яка роками працювала в тіні. Щороку через неї "прокручували" десятки мільярдів гривень."Готівка, телефони, техніка, чорнова бухгалтерія — лише те, що видно в кадрі. За цим – місяці аналітики, встановлення зв’язків і роботи детективів", — наголосив очільник БЕБ.Він акцентував, що всю роботу здійснювали паралельно з атестацією, складним добором персоналу та критичним кадровим дефіцитом."Схем багато. Ресурс обмежений. Фокусуємося на тих, що створюють найкритичніші ризики для бюджету", — підсумував Олександр Цивінський.. Напгадаємо, що Олександр Цивінський очолив Бюро економічної безпеки України 6 серпня 2025 року, а через рік після його призначення мав відбутися зовнішній незалежний аудит ефективності роботи відомства. Однак станом на кінець вересня 2026 року формування комісії для проведення оцінювання, за повідомленнями ЗМІ, не розпочалося..

Україна отримала 2,9 мільярда євро від Європейського Союзу в межах Ukraine Facility. Це частина вже передбаченого фінансування, отримання якого стало можливим завдяки виконанню Україною 10 індикаторів упродовж I та II кварталів 2026 років і попередніх.Про це повідомили президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Сергій Корецький у своїх соціальних мережах."Дякую президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн і державам-членам Європейського Союзу за рішення щодо виплати Україні 2,9 мільярда євро в межах Ukraine Facility", — написав Зеленський у своєму Telegram-каналі.Він наголосив, що це дуже вчасна підтримка, яка допоможе забезпечити макрофінансову стійкість України та посилити нашу обороноздатність."Працюємо разом у повній координації, щоби реалізувати всі домовленості. Дякую Євросоюзу за допомогу та незмінну солідарність", — зазначив український президент.Своєю чергою, Корецький уточнив, що індикатори, які виконала Україна, стосуються банківського сектору, енергетики, аграрної політики, транспорту й інших сфер. Зокрема, три індикатори виконали дочасно."В умовах складної ситуації з фінансами ці кошти критично важливі для стійкості держави, забезпечення ключових видатків і можливості спрямовувати більше власних ресурсів на оборону", — акцентував очільник українського уряду.При цьому він зауважив, що потреба у фінансуванні досі залишається критичною. Україна максимально пришвидшує ухвалення всіх урядових рішень. Також працює з парламентом, щоби якнайшвидше ухвалити необхідні законопроєкти."Дякую Європейському Союзу та всім державам-членам за послідовну підтримку України", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, декілька днів тому журналісти видання Rapporteur повідомляли, що право на національні вето суттєво ускладнює прийняття нових членів до ЄС. У зв’язку з цим Єврокомісія запланувала проєкт реформи, який би дав змогу обходити такі заперечення..

Національний банк України пропонує спростити процедуру отримання небанківськими фінансовими установами ліцензій на окремі валютні операції. Відповідний проєкт змін до нормативних вимог регулятор виніс на громадське обговорення.Як повідомила пресслужба регулятора, йдеться, зокрема, про фінансові компанії та ломбарди, які хочуть отримати ліцензію на валютну операцію з надання кредитів у гривні фізичним особам-нерезидентам.За пропозицією НБУ, таку ліцензію можна буде отримувати одночасно з ліцензією на діяльність фінансової компанії або ломбарду, яка передбачає право на надання коштів та банківських металів у кредит. Якщо установа розширюватиме обсяг уже наявної ліцензії, відповідні процедури також планують проводити в межах одного адміністративного провадження.Крім того, фінансовим установам не доведеться подавати окремі документи, передбачені загальною процедурою ліцензування валютних операцій.Що передбачають перехідні положенняНБУ також пропонує передбачити спрощений механізм для установ, які вже мають відповідні ліцензії. Фінансові компанії, ліцензії яких уже включають право на надання коштів та банківських металів у кредит, а також ломбарди зможуть протягом шести місяців після набрання чинності постановою звернутися до регулятора для отримання відповідної валютної ліцензії у спрощеному порядку.У Нацбанку зазначають, що запропоновані зміни мають удосконалити порядок ліцензування валютних операцій небанківських фінансових установ та забезпечити належний нагляд за дотриманням ними вимог валютного законодавства.Зауваження та пропозиції до проєкту НБУ прийматиме до 11 жовтня 2026 року.Нагадаємо, раніше Національний банк пояснив, за якими правилами під час воєнного стану здійснюються валютні операції та чому український бізнес поки не має можливості вільно інвестувати кошти за кордон. .

Уряд України перейшов у "режим максимальної економії" та відклав усі непершочергові видатки. Водночас для забезпечення фінансової підтримки з боку міжнародних партнерів необхідно виконати взяті державою зобов’язання. Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький. За його словами, йдеться про два блоки зобов’язань — рішення уряду та законодавчі зміни, які має ухвалити парламент.Прем’єр зазначив, що під час засідання уряду було ухвалено ще чотири рішення в межах визначених зобов’язань. Загалом із 42 запланованих урядових рішень наразі виконано 17. Решту зобов’язань уряд планує виконати до 15 жовтня. Корецький наголосив на необхідності максимально пришвидшити роботу протягом найближчих двох тижнів і забезпечити завершення кожного рішення."Будь-яка затримка має дуже високу ціну", — зазначив прем’єр, наголосивши, що від виконання домовленостей залежить міжнародне фінансування України, а також обороноздатність і стійкість держави.Окремо він відзначив роботу народних депутатів над необхідними законопроєктами та їхню підтримку під час голосувань у першому читанні.За словами прем’єра, уряд готовий продовжувати спільну роботу з парламентом для виконання всіх необхідних зобов’язань у визначені терміни.Нагадаємо, днями Сергій Корецький повідомляв, що ситуація з державними фінансами залишається складною. Частина запланованого міжнародного фінансування поки не надійшла, зокрема через те, що Україна не встигла виконати частину взятих на себе зобов’язань перед міжнародними партнерами. Читайте також: Скільки грошей коштує війна Україні 2026 року — пояснення Корецького.

Середня заробітна плата штатного працівника підприємств, установ і організацій за серпень 2026 року — 31 892 гривні. Це на 23,1% більше, ніж у серпні 2025 року, проте на 1,1% менше, ніж у липні попереднього року.Про це повідомили на Facebook-сторінці Державної служби статистики України.У відомстві назвали регіони з найвищим рівнем оплати праці:48 705 гривень — Київ;33 981 гривня — Луганська область;32 404 гривні — Київська область.Регіони з найнижчим рівнем оплати праці:22 807 гривень — Чернівецька область;22 869 гривень — Кіровоградська область.Оплата праці за видами економічної діяльності:найвища — у сфері інформації та телекомунікацій — 79 170 гривень;найнижча — в освіті — 19 109 гривень."Зменшення середньої заробітної плати порівняно з липнем спостерігалося в більшості видів економічної діяльності: від 0,4% у діяльності у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування до 6,2% в охороні здоров'я та наданні соціальної допомоги", — йдеться в повідомленні.У Держстаті додали, що разом із тим у будівництві, інформації та телекомунікаціях, професійній, науковій і технічній діяльності, мистецтві, спорті, розвагах і відпочинку, державному управлінні й обороні, обов'язковому соціальному страхуванні, гуртовій і роздрібній торгівлі, ремонті автотранспортних засобів і мотоциклів, а також в операціях з нерухомим майном відбулося збільшення середньої заробітної плати на 0,1-4,7%."Заборгованість із виплати заробітної плати за видами економічної діяльності станом на 1 вересня 2026 року — 3,8 мільярда гривень", — підсумували в Державній службі статистики України.Нагадаємо, що в проєкті Державного бюджету України на 2027 рік передбачене підвищення соціальних стандартів. З 1 січня мінімальна заробітна плата має зрости до 9 546 гривень (на 899 гривень, або 10,4%, порівняно з 8 647 гривень у 2026 році)..

Наступного року Україна зіткнеться зі серйозним викликом щодо фінансування від партнерів. Росія не демонструє ознак деескалації, а потреби держави залишаються значними.Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос під час виступу на засіданні Ukraine Donor Platform, її цитує "Суспільне"."Досі немає жодних ознак того, що Росія має намір деескалувати конфлікт. Війна затягується набагато довше, ніж будь-хто з нас хотів би", — наголосила вона.У зв’язку з цим, за її словами, потреби України в фінансуванні різних сфер життя залишаються значними."Дивлячись у наступний рік, стає очевидним, що ми зіткнемося зі серйозним викликом у сфері фінансування. Ми маємо бути готовими до цього виклику", — акцентувала Кос.Вона додала, що найближчі місяці вимагатимуть спільних дій для забезпечення Україні "передбачуваності, необхідної для підтримання функціонування держави", надання базових послуг та подолання величезного тиску війни.Єврокомісарка з питань розширення наголосила, що "в цьому контексті така передбачуваність є також джерелом стійкості".Водночас Кос додала, що Євросоюз виконує свої зобов'язання. Зокрема, за її словами, з лютого 2022 року ЄС та країни-члени спрямували Україні майже 225 мільярдів євро допомоги.Учора прем'єр-міністр України Сергій Корецький зазначив, що ситуація з державними фінансами залишається складною. Частина запланованого міжнародного фінансування поки що не надійшла, зокрема, через те, що Україна не встигнула виконати частину взятих на себе зобов’язань перед міжнародними партнерами.Своєю чергою, президент Володимир Зеленський провів нараду з премʼєр-міністром і з дипломатичною командою про ключові пріоритети з партнерами на ці тижні та на нинішню ситуацію. Він наголосив, що чітке завдання — заповнити наявні фінансові потреби України на оборону на 100%.Нагадаємо, що, за інформацією видання Bloomberg, зустріч Зеленського з очільницею Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн у Нью-Йорку 22 вересня, виявилася напруженою. Це пов’язано з розбіжностями стосовно подальшої бюджетної й оборонної підтримки України..

У понеділок, 28 вересня, президент України Володимир Зеленський  провів нараду з премʼєр-міністром України та з дипломатичною командою про ключові пріоритети з партнерами на ці тижні та на нинішню ситуацію.Про це Володимир Зеленський заявив під час традиційного вечірнього відеозвернення."Уряд, Міністерство закордонних справ, Офіс президента, наші військові, наша переговорна група — чітке завдання заповнити наявні фінансові потреби України на оборону", — наголосив він.За його словами, все, що можемо зробити разом з партнерами, за кошти партнерів — це стосується передусім оборонних замовлень, — до кінця року варто виконати на 100%."Отже, потрібне повне фінансування. Це повинно бути забезпечено", — акцентував український президент.Він додав, що конкретні рішення, напрямок домовленостей з партнерами — все це є. Зараз відповідальність лежить на премʼєр-міністрі, міністрі закордонних справ України, команді Офісу президента — варто повністю забезпечити все те, про що домовилися."Я розраховую на дієву підтримку від парламентарів. Якщо урядовці свою частину зобовʼязань виконають до 15 жовтня, щоби забезпечити необхідне Україні фінансування, то такий же чіткий графік потрібен і від парламенту. Уряд, наші дипломати будуть в повній комунікації з парламентарями", — підсумував Володимир Зеленський.Раніше сьогодні прем'єр-міністр України Сергій Корецький інформував, що ситуація з державними фінансами залишається складною. Частина запланованого міжнародного фінансування поки що не надійшла, зокрема, через те, що Україна не встигла виконати частину взятих на себе зобов’язань перед міжнародними партнерами. Нагадаємо, що нещодавно президент України Володимир Зеленський відреагував на російський терор і висунув чіткий заклик до світових лідерів щодо посилення тиску на Кремль..

Ситуація з державними фінансами залишається складною. Частина запланованого міжнародного фінансування поки не надійшла, зокрема через те, що Україна не встигла виконати частину взятих на себе зобов’язань перед міжнародними партнерами. Про це повідомив прем'єр-міністр України Сергій Корецький."В таких умовах ми продовжуємо приймати жорсткі антикризові заходи, щоб забезпечити найважливіше — потреби оборони та наших людей", — зазначив посадовець.За його словами, пріоритетними залишаються видатки на оборону, пенсії та соціальні виплати, а також зарплати вчителям, лікарям та іншим працівникам бюджетної сфери. Водночас непершочергові видатки планують відкласти."Це стосується нових будівництв, реконструкції та або капітальних ремонтів, які не є критично важливими, а також обʼєктів благоустрою, як то парків, скверів, фонтанів чи перекладання бруківки", — сказав Корецький.Він наголосив, що такі роботи не скасовуються, однак наразі ресурси мають спрямовуватися на критично важливі напрямки."Ми усе це, безумовно, будемо робити, але наразі всі ресурси мають бути спрямовані на критично важливі напрямки. Варто нарешті припинити витрачати кошти не на пріоритетні речі", — заявив Корецький.Також він закликав органи місцевого самоврядування визначити пріоритети у своїх бюджетах та обмежити витрати, які зараз не є першочерговими."Уряд зі свого боку робить усе необхідне для виконання взятих зобов’язань та отримання запланованого міжнародного фінансування", — зазначив Корецький.Нагадаємо, що 18 вересня Україна отримала черговий транш від Європейського Союзу. Його розмір сягнув 3,3 мільярда євро. Тоді прем'єр-міністр Сергій Корецький інформував, що гроші надійшли в межах програми Ukraine Support Loan..

Українці можуть замовити кредитний звіт через інтелектуального помічника "Дія.AI". Для цього достатньо сформулювати відповідний запит у застосунку "Дія" — система автоматично передасть необхідні дані до Українського бюро кредитних історій (УБКІ).Як повідомила пресслужба Міністерства цифрової трансформації України, нова функція дає змогу перевірити, чи немає на ім’я користувача невідомих кредитів або інших фінансових зобов’язань.Як отримати кредитний звітКористувачеві не потрібно самостійно вводити податковий номер чи завантажувати копії документів. "Дія.AI" використовує верифікований РНОКПП та передає запит до УБКІ. Після перевірки інформації бюро формує кредитний звіт. У застосунку його можна отримати у форматі PDF та зберегти на пристрої.Якщо безоплатний звіт уже отримували протягом року, система повідомить, коли знову стане доступною безкоштовна перевірка. За технічних проблем "Дія.AI" запропонує скористатися сайтом УБКІ безпосередньо.Навіщо перевіряти кредитну історіюРегулярна перевірка кредитної історії дає змогу вчасно помітити невідомі позики або помилки в даних. Якщо людина виявила кредит, який не оформлювала, вона може звернутися до відповідної фінансової установи для з’ясування обставин.Безоплатно отримати кредитний звіт можна раз на рік. Якщо ліміт уже використаний, "Дія.AI" підкаже дату наступного безкоштовного запиту.Що з персональними данимиРозробники зазначають, що під час роботи "Дія.AI" персональні дані користувачів не передаються мовним моделям. Також заявлено про використання шифрування та заходів із захисту інформації. Користувач може очистити чат із "Дія.AI" та видалити історію спілкування. Функцію реалізували спільно з Українським бюро кредитних історій за експертної підтримки проєкту UK DIGIT, який виконує Фонд Євразія за фінансування UK International Development. Також проєкт підтримала швейцарсько-українська програма EGAP, яку реалізує Фонд Східна Європа.У Мінцифри також заявляють про готовність інтегрувати в сервіс інші бюро кредитних історій, якщо вони матимуть необхідну технічну готовність.Нагадаємо, 28 вересня документи та деякі послуги в застосунку "Дія" тимчасово недоступні. Громадянам, які найближчим часом планують користуватися паспортами, посвідченнями водіїв, радять взяти з собою їхні паперові або фізичні оригінали..

Міністерство оборони України зобов'язало всі військові частини виплачувати грошове забезпечення військовослужбовців, зниклих безвісти, доти, доки не з'явиться визначена законом підстава для припинення виплат: рішення суду про визнання безвісно відсутнім або актовий запис про смерть.Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України."Припиняти виплати лише на підставі документів про впізнання тіла чи інших документів, яких немає в чинному законодавстві, заборонено", — наголосили у відомстві.Там пояснили, що в деяких військових частинах призупиняли виплати, щойно з'являлися документи про впізнання тіла. Законодавство не визначає такі документи як підставу для припинення виплат."Через це родини залишалися без виплат ще до того, як смерть чи статус військовослужбовця офіційно встановлені. Доручення усуває цю неоднозначність і вимагає однаково застосовувати норми законодавства у всьому війську", — пояснила заступниця міністра оборони України Любов Галан.Доручення видано відповідно до закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" і урядового порядку виплат полоненим, інтернованим і зниклим безвісти військовослужбовцям. Цей порядок затверджений відповідними постановами Кабміну.Як відомо, грошове забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця виплачується щомісяця на підставі наказу командира (начальника, керівника) військової частини, установи чи організації. Виплати тривають до:моменту, коли набирає законної сили рішення суду про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім;дати складання актового запису про смерть (включно)."Граничний термін виплат — день виключення військовослужбовця зі списків особового складу частини", — зазначили в міністерстві.Там акцентували, що впізнання тіла й офіційна реєстрація смерті — це різні юридичні процедури. Для закону значення має саме актовий запис про смерть або судове рішення. Поки не настала одна з цих підстав, частина зобов'язана продовжувати виплати.Наступний крок — внести зміни до наказу Міноборони № 280, де чітко унормують, що військовослужбовця можна виключити зі списків особового складу у зв'язку зі смертю лише на підставі актового запису про смерть.Нагадаємо, що Міністерство оборони України ухвалило рішення відмовитися від оскарження судових рішень у справах, пов'язаних із загибеллю або зникненням безвісти військовослужбовців. Такий крок значно спростить процедури для родин захисників і пришвидшить отримання належних виплат і пільг..

Цього року Україні доведеться витратити на війну з Росією щонайменше 155 мільярдів доларів. Однак зараз коштів на оборонну галузь не вистачає.Про це заявив прем’єр-міністр України Сергій Корецький в етері національного телемарафону "Єдині новини".Він пояснив, як з'явився дефіцит в оборонному бюджеті України — вже впродовж певного часу офіційні особи розповідають про суму у 27 мільярдів доларів."Пояснюю: у лютому відбувся "Рамштайн" — фундаментальна зустріч, яка визначає та формує рамки очікувань від війни та фінансових потреб на цілий рік. Й Україна задекларувала там обсяг потреб для ведення війни — 155 мільярдів доларів", — зазначив очільник українського уряду.За його словами, саме стільки коштує для України війна з урахуванням бюджетних і позабюджетних потреб — прямої військово-матеріально-технічної допомоги від наших партнерів.Він наголосив, що йдеться про ракети для "Петріотів", пускові установки, літаки — все, що передається безпосередньо у вигляді матеріальних активів, а не коштів. Усе це загалом оцінюється у 155 мільярдів доларів."Друге: коли ми формували пакет документів під назвою "Фінансова стратегія", необхідний для отримання Ukraine Support Loan — кредиту від європейських партнерів у розмірі 90 мільярдів євро, розділених на дві частини на два роки (2026-2027), — у цій стратегії ми повторили, що, за нашими очікуваннями, війна коштує 155 мільярдів доларів. Так ось, 27 мільярдів доларів входять до цих 155 мільярдів", — наголосив прем’єр-міністр.Нагадаємо, декілька днів тому видання Bloomberg повідомляло, посилаючись на власні джерела, що зустріч президента України Володимира Зеленського з очільницею Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн у Нью-Йорку у вівторок, 22 вересня, виявилася напруженою. Це пов’язано з розбіжностями стосовно подальшої бюджетної й оборонної підтримки України..

Під час обшуку квартири в Будві, якою користуються 31-річний і 42-річний громадяни Росії, виявлено та вилучено гроші у восьми валютах на суму близько одного мільйона євро. Також знайшли поліграф, засоби зв'язку, велику кількість комп'ютерного обладнання та підроблені гроші.Про це повідомили журналісти видання RTCG із посилання на місцеве управління поліції.Двох чоловіків затримали ще 23 вересня на прикордонному пункті пропуску "Аеропорт Тиват" за підозрою в контрабанді та відмиванні грошей."Після затримання правоохоронці провели обшук квартири в Будві на підставі ордера, виданого Основним судом у Которі", — йдеться в повідомленні.Під час обшуку вилучили значну кількість ІТ-обладнання та засобів зв’язку, поліграф, а також гроші у восьми валютах. Окрім євро, там були валюти Росії, Сербії, Ізраїлю, Туреччини, Об’єднаних Арабських Еміратів, США та Киргизстану. Загальна сума у перерахунку — близько одного мільйона євро."Також правоохоронці виявили 1 120 євро, які, за їхніми підозрами, можуть бути підробленими. Усі вилучені предмети передали на експертизу", — розповіли правоохоронці медійникам.Раніше під час затримання росіян в аеропорту Тивата в їхньому багажі знайшли 26 210 євро, 1 150 ізраїльських шекелів, значну кількість незадекларованого ІТ-обладнання та ліків. Вони мали зі собою загалом 19 валіз.У поліції зазначили, що продовжують розслідування в координації з прокуратурою, Агенцією національної безпеки Чорногорії й іншими структурами безпеки.Нагадаємо, що в середині травня цього року правоохоронці Німеччини ліквідували масштабну схему незаконного постачання європейських технологій подвійного призначення до Росії в обхід західних санкцій..

Україна розширює міжнародний обмін інформацією про фінансові рахунки. Уже від 2027 року податкова отримуватиме більше даних про фінансові активи за кордоном.Як повідомили в Державній податковій службі України, було підписано Декларацію про приєднання до доповнення до багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (багатостороння угода CRS).Йдеться про перехід України на оновлений загальний стандарт звітності CRS. Він передбачає обмін додатковими відомостями про підзвітні фінансові рахунки.Тобто податкова отримуватиме більше інформації від іноземних юрисдикцій про фінансові рахунки, які підпадають під міжнародні правила обміну. Це має підвищити прозорість фінансових операцій та ефективність міжнародного податкового співробітництва.Для впровадження оновлених правил Україна вже привела національне законодавство у відповідність до нової редакції CRS та вимог щодо належної перевірки інформації про фінансові рахунки. Відповідні зміни затверджені наказом Міністерства фінансів України від 15 червня 2026 року №316.Приєднання до оновленого CRS також пов'язане з подальшим наближенням українського податкового законодавства до норм Європейського Союзу. Зокрема, йдеться про часткову імплементацію вимог Директиви Ради ЄС 2023/2226 (DAC8) у частині адміністративної співпраці у сфері оподаткування.Нагадаємо, за даним НБУ, у першому півріччі 2026 року бізнес і населення активно користувалися кредитовими та дебетовими переказами. Загалом у межах України за січень-червень було здійснено понад 1,4 мільярда платіжних операцій, ініційованих із застосуванням кредитового трансферу та прямого дебету..