# фінанси

На початок наступного року для закупівлі зброї Україні необхідно 10 мільярдів доларів. Для закриття нагальних потреб армії та цивільного захисту — ще знадобиться 20 мільярдів доларів.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час виступу на саміті Україна — Нордично-Балтійська вісімка в Києві в неділю, 23 серпня.За його словами, питання дефіциту фінансування є критичним. Із загальної потреби у 27 мільярдів доларів сума в 8-10 мільярдів доларів необхідна вже зараз, щоби в січні-лютому Сили оборони мали необхідне озброєння, а цивільне населення – захист від повітряних атак."Це ці десь 8-10 мільярдів. І 20 мільярдів — це термінові гроші, тому що вони потрібні на чотири місяці цього року. Вони потрібні вже", — наголосив Зеленський.Український президент додав, що влада прораховує різні варіанти залучення необхідного фінансування. Серед ключових джерел розглядаються:заморожені російські активи: робота триває як у двосторонніх форматах, так і з країнами поза межами Європейського Союзу;другий транш на 90 мільярдів: Україна активно працюватиме над наближенням цих коштів.Президент України акцентувавв, що брак грошей є серйозним викликом, який наразі вдається стримувати. Проте критична ситуація відчувається сповна."Важливо не допустити наслідків цих викликів ані в цивільному житті, ні безпосередньо на фронті", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, український президент також зазначив, що за узгодженням із міжнародними партнерами та США Україна напрацювала три ключові пропозиції щодо припинення війни з Росією. Йдеться про реалістичні сценарії мирного процесу..

У суботу, 22 серпня, Кабінет міністрів України спрямував 5,14 мільярда гривень для компенсації за знищене житло за програмою "єВідновлення". Це вагома допомога для тих, хто постраждав від рашистських ударів.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Це дасть змогу ще понад 3 600 родинам, які втратили житло через російські удари й отримали житловий сертифікат, придбати нову оселю", — зазначив він.Очільник українського уряду уточнив, що кошти надані Банком розвитку Ради Європи за проєктом HOME."Житлові сертифікати вже отримали понад 88 тисяч родин на загальну суму 112,6 мільярда гривень, із них понад 33 тисячі сімей купили нове житло", — зауважив прем’єр-міністр.Він додав, що ще близько 55 тисяч отримувачів чекають на фінансування своїх сертифікатів."Продовжуємо цю роботу, поки кожен, у кого росіяни забрали дім, не отримає нову оселю", — підсумував Сергій Корецький.Раніше до програми державної допомоги "єВідновлення" отримав можливість доєднатися бізнес, який займається продажем будівельних матеріалів і наданням послуг із ремонту житла."єВідновлення" — державна ініціатива щодо надання компенсацій українцям за зруйноване чи пошкоджене житло внаслідок війни. Програму розпочато 10 травня 2023 року.Щоб отримати житловий сертифікат за програмою "єВідновлення" потрібно:подати відповідну заяву через "Дію";коли комісія опрацює її та визначить суму компенсації, ця інформація відобразиться у застосунку;далі потрібно забронювати кошти, дочекатися підтвердження цього;припинити право власності на знищене житло та укласти угоду про купівлю-продаж. Гроші надійдуть на рахунок продавця майна. Тобто фактично ці житлові сертифікати можна обміняти на квартиру чи приватний будинок у будь-якому регіоні України, крім тимчасово окупованих.Нагадаємо, на початку серпня уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець інформував, що в Україні чинний механізм обстеження та підтвердження фактів знищення житла на територіях активних бойових дій працює із значними затримками. Через недосконалість бюрократичних процедур сотні українців місяцями не можуть отримати передбачені державою компенсації..

У п’ятницю, 21 серпня, президент України Володимир Зеленський призначив 11 суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС) і п’ятьох суддів його апеляційної палати. Це важливі рішення для отримання від 250 до 300 мільйонів євро від Європейського Союзу.Про це свідчать укази президента №782/2026 і №783/2026, які опубліковані на офіційному сайті керівника держави.За указом №782/2026, суддями Вищого антикорупційного суду призначено:Віктора Антипенка;Оксану Гуцал;Євгена Діденка;Олександра Дудченка;Віталія Корягіна;Владислава Кухту;Миколу Піку;Лесю Скреклю;Ірину Тесленко;Олега Хамходеру;Марту-Марію Яциніну.Указом №783/2026 до апеляційної палати ВАКС призначено п'ятьох суддів:Наталію Дорошенко;Миколу Рубащенка;Інну Смаль;Олену Танасевич;Ігоря Чайкіна.Як відомо, заповнення вакансій та розширення штату суддів антикорупційної системи є важливою вимогою для виконання індикаторів макрофінансової допомоги.Експерти зазначили, що виконання цього кроку дозволить Україні розраховувати на отримання від ЄС траншу в розмірі від 250 до 300 мільйонів євро за програмою Ukraine Facility.Програму підтримки України Ukraine Facility започаткували 2024 року. Вона передбачає фінансування до 50 мільярдів євро у формі грантів і позик для підтримки відновлення, реконструкції та модернізації України на період із 2024 до 2027 року.Програма має конкретний перелік структурних реформ та заходів, які мають сприяти стійкому розвитку економіки України, зеленому переходу, цифровій трансформації та європейській інтеграції.Нагадаємо, 11 серпня прем’єр-міністр України Сергій Корецький наголошував, що уряд пришвидшить роботу для виконання зобов’язань у межах Ukraine Facility. Це необхідно, щоб отримати максимально можливий обсяг фінансування від партнерів..

Правоохоронці повідомили ще одну підозру підприємцю-учаснику схеми заволодіння 60,6 мільйона гривень бюджетних коштів під час ремонту доріг.Про це повідомив Офіс генерального прокурора України."За процесуального керівництва Вінницької обласної прокуратури підприємцю, який був учасником схеми заволодіння 60,6 мільйона гривень бюджетних коштів під час проведення неякісних ремонтів доріг, повідомлено про нові підозри", — йдеться в повідомленні.Раніше, в червні, на Вінниччині про підозру повідомили голові територіальної громади, начальнику управління місцевої ради, трьом інженерам технічного нагляду, трьом керівникам підприємств, бухгалтеру та кошториснику."Посадові особи впродовж 2023-2025 років укладали договори про виконання дорожніх робіт із визначеними "переможцями" тендеру", — нагадали правоохоронці.Зокрема, йшлося про підприємства, власником і кінцевим бенефіціаром яких є підозрюваний бізнесмен."Економлячи" на матеріалах для ремонту, дозволах, лабораторному контролі та вносячи у звітні документи неправдиві відомості, підрядні підприємства отримували з бюджетів громад Вінниччини кошти за фактично невиконану роботу. Загальна сума встановлених збитків — 60,6 мільйона гривень", — констатували прокурори.За даними слідства, чотири мільйони гривень із цієї суми підозрюваний перевів із рахунків підприємства в готівку для власного використання, здійснивши таким чином легалізацію (відмивання) майна, отриманого злочинним шляхом.Крім того, за нововиявленими слідством обставинами підприємцю інкриміновано забруднення земельних ділянок комунальної власності у Вінниці під час виробництва асфальтобетонних сумішей.Встановлено, що від серпня 2025 року по червень 2026 року на ділянці площею пів гектара підприємство допускало злив нафтопродуктів і просочення ними ґрунту. Згідно з висновком судової-інженерно екологічної експертизи, збитки становлять майже 50 мільйонів гривень.. Дії підприємця кваліфіковано за такими статтями Кримінального кодексу України:заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах;легалізація (відмивання) майна, отриманого злочинним шляхом, з метою приховування та маскування незаконного походження такого майна, вчинена повторно особою, яка знала, що таке майно отримано злочинним шляхом;забруднення земель речовинами та іншими матеріалами, шкідливими для довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що спричинило важкі наслідки.Нагадаємо, наприкінці червня стало відомо, що в Житомирській області аномальна спека руйнує дороги. Водіїв попередили про небезпечні "трампліни", які утворилися на трасі Київ — Ковель..

Податкові борги українських ФОПів продовжують зростати. Найбільші суми заборгованості зосереджені в кількох регіонах України — лідером залишається Київ.Як повідомляє сервіс відкритих даних "Опендатабот", станом на липень 2026 року близько 1,5 мільйона українських ФОПів мають податковий борг, а загальна сума несплачених податків сягнула 16,6 мільярда гривень. Кількість ФОПів-боржників зростаєВід початку 2026 року кількість ФОПів із податковими боргами збільшилася на 3%. Водночас загальна сума заборгованості дещо скоротилася — приблизно на 300 мільйонів гривень.У довгостроковій перспективі кількість підприємців із податковими боргами продовжує зростати. У середньому в останні роки їхня кількість збільшується приблизно на 16% щороку.Порівняно з початком повномасштабної війни кількість ФОПів-боржників зросла на 840 тисяч, а сума несплачених податків — на 9,6 мільярда гривень.Де найбільше ФОПів мають податкові боргиНайбільше підприємців із податковою заборгованістю нині на Київщині — 182 643 ФОПи. За рік їх кількість зросла в 1,5 раза.На другому місці — Одещина, де податкові борги мають 119 470 підприємців. Третю позицію посідає Харківщина — 101 496 ФОПів-боржників.Які регіони мають найбільші суми боргівЗа загальною сумою податкового боргу лідирує не Київщина, а столиця. ФОПи у Києві заборгували державі 2,61 мільярда гривень — це близько 16% усієї заборгованості підприємців в Україні.Далі йдуть:Одещина — 1,6 мільярда гривень;Київщина — 1,37 мільярда гривень.Разом на Київ, Одещину та Київщину припадає близько третини всього податкового боргу українських ФОПів.Скільки в середньому винен один ФОПУ середньому один підприємець із податковим боргом винен державі близько 11 тисяч гривень. Водночас показник суттєво відрізняється залежно від регіону.Найменший середній борг зафіксований на Івано-Франківщині — близько 4,7 тисячі гривень на одного ФОПа-боржника.Найбільший показник — у Києві. Там на одного підприємця з податковою заборгованістю припадає близько 28 тисяч гривень.Чому дані про податкові борги обмеженіЗа словами CEO "Опендатаботу" Олексія Іванкіна, від початку повномасштабної війни доступ до значної частини податкової інформації обмежений. Зокрема, ДПС не публікує перелік конкретних підприємців, які мають податковий борг. Водночас дані Єдиного державного реєстру та інформація про загальну суму заборгованості залишаються відкритими.В "Опендатаботі" наголошують, що відкритість інформації про борги могла б допомагати бізнесу перевіряти потенційних партнерів. Публічність таких даних також створює для підприємців додатковий стимул своєчасно погашати заборгованість, оскільки податкові борги можуть впливати на ділову репутацію та вибір контрагентів.Нагадаємо, від початку повномасштабного вторгнення 11 214 платників отримали право на тимчасове звільнення від виконання податкових зобов’язань. У 2026 році цим механізмом підтримки скористалися 2 292 осіб. .

В Україні продовжують зростати обсяги безготівкових розрахунків платіжними картками. За перше півріччя 2026 року громадяни здійснили 4,7 мільярда безготівкових операцій на загальну суму 2,6 трильйона гривень.Про це повідомив Національний банк України, посилаючись на статистику використання платіжних карток, емітованих українськими банками та фінансовими установами.Загалом у січні-червні 2026 року в Україні та за кордоном із використанням карток, емітованих в Україні, було здійснено 4,9 мільярда операцій на суму 3,86 трильйона гривень (із них 4,7 мільярда були безготівковими).Порівняно з аналогічним періодом 2025 року кількість безготівкових операцій зросла на 7,5%, а їхня загальна сума — на 16,6%.Безготівкові операціїУ Нацбанку зазначають, що безготівкові платежі продовжують домінувати за кількістю операцій. У першому півріччі 2026 року їхня частка становила 96% від усіх операцій із платіжними картками.За сумою частка безготівкових операцій досягла 67%. Для порівняння, за перше півріччя 2025 року ці показники становили 95,3% та 65,3% відповідно.Найбільше карткових операцій припадало на розрахунки у торговельній та сервісній мережах. За кількістю їхня частка становила 75,4%, а за сумою — 53,1%.В Україні побільшало POS-терміналівЗа даними НБУ, паралельно розширюється інфраструктура для безготівкових розрахунків. У червні порівняно із січнем кількість активних POS-терміналів у торговельній та сервісній мережах зросла на 4,3% — до 582,5 тисяч.Кількість пунктів продажу та надання послуг, які приймають платіжні картки, за цей період збільшилася на 13,9% — до 699,3 тисячі. Водночас банкоматна мережа з початку року зросла на 0,2% і на кінець червня налічувала 15,8 тисячі банкоматів.Кількість платіжних карток зросла Загальна кількість емітованих в Україні платіжних карток за перше півріччя 2026 року досягла 153,2 мільйона. Це на 3% більше, ніж у січні.Таким чином, статистика першого півріччя свідчить про подальше зростання ролі безготівкових розрахунків та розвиток інфраструктури для оплати картками в Україні.Нагадаємо, 18 серпня "ПриватБанк" повідомив про технічний збій. Це вже другий інцидент за останні декілька днів..

Вартість втрат противника в декілька разів перевищує витрати на їхнє ураження. Цьому сприяє й активне впровадження технологій у військову справу.Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України з посиланням на дані, які підтверджені завдяки модулю Mission Control у бойовій системі DELTA. У відомстві наголосили на ефективності використання ресурсів.Там зазначили, що Mission Control впроваджено шість місяців тому. Зараз через цей інструмент щотижня проходить 50 тисяч місій і подається понад 230 тисяч звітів. Кожна бойова місія фіксується в Mission Control. Військові аналізують, що спрацювало, що ні та з якої причини, щоби скоригувати тактику наступної місії, а не повторювати помилки наосліп. "Mission Control дозволив не просто планувати й фіксувати місії, а й оцінити їхню економічну ефективність", — додали українські військові. Наприклад, у червні кожен долар, витрачений Силами оборони на ураження, завдав Росії втрат майже на п’ять доларів. Це показник того, наскільки економіка українських ударів вигідніша за економіку ворожої оборони. "Система фіксує вартість втрачених ворогом засобів: від сотні доларів для телекомунікаційного обладнання до сотень тисяч для засобів ППО та подібних дороговартісних цілей", — пояснили в міністерстві.Зокрема, в червні: ураження одного ворожого військового коштувало Силам оборони 3 032 долари (утримання обходиться Росії приблизно в 65 000 доларів);ураження одиниці техніки — 2 674 долари;ураження інфраструктурного обʼєкта — 1 487 доларів."У кожній категорії витрати ворога у рази перевищують наші", — наголосили українські військові.Вони зауважили, що Mission Control розкладає всі місії за типами — розвідка, ураження, логістика, евакуація, а також за глибиною — 20+ і 50+ кілометрів. За кожним підрозділом видно: чим бʼє, наскільки ефективно, скільки коштує ураження та якої економічної шкоди завдає ворогу. "Водночас видно й зворотній бік — яка власна техніка вибуває з ладу, на якій глибині та за яких обставин. Це дає змогу швидко адаптуватися до мінливих умов на фронті", — визнали у відомстві.У Міністерстві оборони України запевнили, що продовжують впровадження технологій, щоби кожна місія робила наступну точнішою та допомагала зберігати життя захисників, замінюючи ризиковані дії дешевшими та влучнішими ураженнями.Нагадаємо, що українським військовим став доступний новий бронетранспортер OWL-APC (Armored Personnel Carrier) "Сова-БТР". Він вирізняється жорстким корпусом-монококом, технологіями віртуальної реальності, найвищим захистом від мін у світі й універсальністю..

У Києві спільні дії податківців і працівників Бюро економічної безпеки (БЕБ) спричинили викриття низки нелегальних пунктів обміну валют. Вилучено з незаконного обігу понад 1,6 мільйона гривень, понад 138 тисяч доларів і майже вісім тисяч євро.Про це повідомили на сайті Державної податкової служби України (ДПС).Ще на початку 2026 року працівники ДПС виявили у столиці пункти обміну валют, які здійснювали операції з купівлі-продажу валюти без належного застосування РРО/ПРРО. Замість фіскальних чеків клієнтам видавалися їх імітації.Крім того, з'ясувалося, що ці пункти Національний банк України не вносив до Реєстру пунктів обміну валют. Отже, вони не мають права здійснювати торгівлю іноземною валютою в готівковій формі."Під час заходів податкового контролю також зафіксовані факти продажу в обмінниках талонів на пальне відомих мереж АЗС за готівку без реєстрації таких розрахунків", — ідеться в повідомленні.За результатами перевірок платники понесли адміністративну та фінансову відповідальність і припинили роботу. А зібрані матеріали про порушення ДПС передала до територіального управління БЕБ у Києві. На їх підставі розпочато розслідування."Влітку обмінники відновили нелегальну діяльність. У зв’язку з цим податківці провели ще низку фактичних перевірок пунктів, які підтвердили виявлені порушення. За результатами податкових перевірок до порушників очікується застосування значних сум фінансових санкцій", — акцентували податківці.Також триває досудове розслідування детективів БЕБ, яке має встановити обставини та причетних для притягнення до кримінальної відповідальності.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що в столиці правоохоронці викрили учасників афери, які змусили 71-річного киянина віддати 32 тисячі доларів під приводом спеціальної "перевірки" грошей спецслужбами. Серед затриманих зловмисників виявився 17-річний кур'єр, а також 20-річний вербувальник виконавців..

Українці за сім місяців 2026 року подали майже 215 тисяч декларацій про майновий стан і доходи. Як повідомляє Державна податкова служба України, загальна сума задекларованих доходів становила 323,9 мільярда гривень, що на 16 мільярдів гривень більше, ніж за аналогічний період 2025 року. Кількість поданих декларацій також зросла — на п'ять тисяч порівняно із січнем–липнем минулого року.За результатами декларування громадяни визначили до сплати понад шість мільярдів гривень податку на доходи фізичних осіб та 2,6 мільярда гривень військового збору.Окремо у ДПС зазначили, що понад один мільйон гривень податкових зобов’язань задекларували 1025 громадян. Із них 72 особи визначили до сплати понад 10 мільйонів гривень, а ще вісім громадян — понад 100 мільйонів гривень.Найбільшу суму податкових зобов’язань — 760,7 мільйона гривень — задекларував мешканець Києва.Водночас подання декларації може бути пов’язане не лише зі сплатою податків, а й із можливістю повернути частину коштів із бюджету. Громадяни мають право на податкову знижку, якщо протягом року здійснювали витрати, передбачені законодавством.Нагадаємо, сукупний дохід народних депутатів фракції "Слуга народу" у 2025 році становив 762,7 мільйона гривень, що на 10,5% більше, ніж роком раніше. Водночас доходи окремих парламентарів за рік зросли майже у дев'ять разів..

У першому півріччі 2026 року бізнес і населення активно користувалися кредитовими та дебетовими переказами. Загалом у межах України за січень-червень було здійснено понад 1,4 мільярда платіжних операцій, ініційованих із застосуванням кредитового трансферу та прямого дебету.Про це повідомляє Національний банк України.Найбільший обсяг припав на операції з використанням кредитового трансферу. У межах України за шість місяців здійснено 1,4 мільярда таких операцій на суму майже 27,5 трильйона гривень. Для порівняння, за аналогічний період 2025 року було проведено 1,6 мільярда операцій на 22,5 трильйона гривень. Водночас зросли обсяги транскордонних кредитових переказів.Перекази в Україну:понад чотири мільйона операцій на суму 36,95 мільярда доларів в еквіваленті;у першому півріччі 2025 року — 5,5 мільйона операцій на 32,68 мільярда доларів еквіваленті.Перекази з України:понад 1,4 мільйони операцій на суму 50,62 мільярда доларів в еквіваленті;у першому півріччі 2025 року — 1,1 мільйона операцій на 40,71 мільярда доларів в еквіваленті.Також у січні-червні 2026 року в Україні було здійснено 1,9 мільйона платіжних операцій із використанням прямого дебету на загальну суму 10,54 мільярда гривень. За перше півріччя 2025 року таких операцій було 1,1 мільйона на 7,10 мільярда гривень.Таким чином, попри зменшення кількості окремих видів операцій, зокрема внутрішніх кредитових переказів і переказів в Україну, їхній загальний обсяг у грошовому вимірі зріс. Водночас помітно збільшилася кількість та сума операцій із використанням прямого дебету.Нагадаємо, на тлі відновлення споживчого кредитування в Україні увага до рівня боргового навантаження населення зростає. Ринок споживчих кредитів розвивається поступово та перебуває під контролем регулятора, який уважно стежить за можливими ризиками надмірної закредитованості домогосподарств..

"ПриватБанк" розширив місячні ліміти на низку валютних операцій для фізичних осіб. Від 11 серпня для клієнтів стали доступні збільшені ліміти на купівлю валюти, розрахунки за кордоном, зняття готівки та SWIFT-перекази.Як повідомили на офіційній сторінці банку, відтепер клієнти можуть здійснювати такі операції на суму до 200 тисяч гривень на місяць, а ліміт на оплату оренди житла та послуг проживання за кордоном зріс до 500 тисяч гривень.Зокрема, до 200 тисяч гривень на місяць збільшено ліміт на купівлю безготівкової валюти у "Приват24", оплату товарів, робіт і послуг за кордоном гривневою карткою, а також зняття готівкової валюти з валютних рахунків в Україні та за межами країни.Також у межах цього ліміту клієнти можуть здійснювати SWIFT-перекази з валютних рахунків для оплати товарів і послуг за кордоном на власні потреби. Ліміт на оплату оренди житла та послуг проживання за кордоном становить до 500 тисяч гривень на місяць."Усі нові ліміти вже доступні у "Приват24", — запевнили на сторінці банку.Зміни стали можливими після рішення Національного банку України, який із 11 серпня розширив можливості фізичних осіб щодо валютних операцій.Оформити SWIFT-переказ можна безпосередньо у Приват24: "Ще" — SWIFT — "Надіслати".Нагадаємо, нещодавно "ПриватБанк" у партнерстві з додатком Paysera (платіжна система) запустив новий сервіс міжнародних переказів через PrivatMoney. Відтепер користувачі можуть надсилати кошти в Україну просто зі смартфона, з можливістю зарахування на рахунки банків у євро або гривні.Читайте також: "ПриватБанк" запустив зручний сервіс для спільної оплати рахунків: як скористатися.

Український уряд пришвидшить роботу для виконання зобов’язань у межах Ukraine Facility. Це необхідно, щоб отримати максимально можливий обсяг фінансування від партнерів.Про це заявив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Це критично необхідний ресурс для країни", — наголосив він.На нараді з міністрами, відповідальними за конкретні напрямки, детально проаналізували поточну ситуацію — які зобов’язання вже виконані, які протерміновані, де є проблемні місця та як їх вирішити."Окремо розібрали кроки, які вже зараз створюють ризик недоотримання коштів", — зазначив очільник українського уряду.За його словами, вже зараз Україні потрібно закрити зобов’язання та виконати умови третього кварталу."Уряд повинен працювати на випередження та забезпечити кожне можливе надходження зовнішньої допомоги", — акцентував прем’єр-міністр України.За підсумками наради він дав відповіді доручення. Визначили конкретні терміни та відповідальних за кожним проблемним напрямком."Станом на теперішній момент Україна залучила вже 29,5 мільярда євро з передбачених українським планом 46,8 мільярда євро", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що вчора відбулося засідання Енергетичного штабу України. Там розглянули пріоритетні питання захисту української енергетики та підготовки до зими. Прем’єр-міністр України заслухав доповіді першого віце-прем'єр-міністра, міністра енергетики та керівників енергетичних компаній: "Нафтогазу", "Укренерго", "Енергоатому", "Укргідроенерго", "Центренерго", ДТЕК, "Оператора ГТС України"..

Національний банк України впроваджує великий пакет пом'якшення валютних обмежень. Метою змін, що розпочнуть діяти з 11 серпня, є передусім підтримання фізичних осіб. Водночас пакет також містить важливі зміни для юридичних осіб і фінансового сектору.Про це повідомила пресслужба НБУ. Там оцінили, що пом’якшення не створюватимуть ризиків для стійкості валютного ринку з огляду на сформованість передумов і ретельний аналіз кожного окремого заходу.Пом’якшення для фізичних осібПо-перше, збільшується ліміт на купівлю населенням безготівкової іноземної валюти до 200 тисяч гривень на календарний місяць (із 50 тисяч гривень). Одночасно розширюється перелік доступних операцій у межах цього ліміту: можна буде не лише купувати валюту, а й безготівкові банківські метали та цінні папери іноземних емітентів.По-друге, підвищується до 200 тисяч гривень на день (зі 100 тисяч гривень) ліміт на зняття населенням готівкових коштів із валютних рахунків в Україні та за кордоном.По-третє, з аналогічною метою НБУ розширює можливості українців оплачувати товари, роботи та послуги за кордоном із гривневих рахунків:ліміт збільшується до 200 тисяч гривень в еквіваленті на календарний місяць (зі 100 тисяч гривень);у межах цього ліміту населення зможе не лише оплачувати товари, роботи та послуги, а й оренду житла за кордоном;відповідні розрахунки можна здійснювати не лише картою, а й за допомогою переказів із рахунку на рахунок (наприклад, із використанням системи SWIFT) з попередньою купівлею банком валюти за дорученням клієнта.По-четверте — поряд із наявною можливістю населення здійснювати розрахунки за товари, роботи та послуги за кордоном із використанням валютних карток без обмежень додається можливість оплати товарів, робіт і послуг за кордоном за допомогою переказів з валютного рахунку на рахунок отримувача — окремий ліміт для таких операцій встановлено на рівні 200 тисяч гривень на календарний місяць.По-п’яте — ліміт у розмірі 500 тисяч гривень на календарний місяць, що діє для оплати валютною карткою послуг за проживання за кордоном, розширюється також на можливість оплати оренди житла за кордоном.Пом’якшення для юридичних осібПо-перше, з метою підтримання ділової активності збільшуються ліміти на зняття юридичними особами готівкових коштів:із гривневих рахунків у межах України до 200 тисяч гривень на день (зі 100 тисяч гривень);із використанням гривневих корпоративних карток за кордоном — до 140 тисяч гривень на календарний місяць (з 17,5 тисячі гривень на тиждень);із валютних рахунків в Україні та за кордоном — до 200 тисяч гривень на день (зі 100 тисяч гривень).По-друге, щоби стимулювати приплив капіталу та посилити обороноздатність країни НБУ збільшує можливості бізнесу в межах валютної лібералізації:По-третє, НБУ надасть можливість українським експортерам сплачувати штрафи, пені, бонуси, відшкодування витрат і збитків на користь контрагентів-нерезидентів за договорами з експорту товарів. Сума таких переказів на календарний рік не має перевищувати 10% від загальної вартості товарів, поставлених нерезиденту за відповідними договорами після 23 лютого 2021 року.По-четверте — НБУ запроваджує низку інших змін за такими напрямами:репатріація дивідендів в умовах зміни організаційно-правової форми бізнесу;переказ коштів у зв’язку з поверненням грантів державним іноземним грантодавцям та ООН;купівля валюти гарантами / поручителями за банківськими кредитами в іноземній валюті;розширення переліку операцій, за якими банкам дозволені розрахунки за акредитивами / гарантіями / контргарантіями;переказ коштів для сплати реєстраційних внесків для участі в міжнародних заходах;переказ коштів Фондом розвитку інновацій у випадках, визначених рішенням уряду України;перерахування коштів на користь Міжнародної фінансової корпорації розвитку США (DFC) за договорами, що передбачають покриття політичних ризиків.Нагадаємо, що Міністерство економіки готує зміни до державної програми страхування воєнних ризиків для бізнесу. Серед іншого, уряд планує поширити її на Київ і область..

У неділю, 9 серпня, прем’єр-міністр України Сергій Корецький провів окрему нараду з керівниками українських силових структур та іншими службами. Йшлося про потреби у фінансуванні до кінця цього року.Про це Сергій Корецький повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі.Він конкретизував, що під час цієї розмови були присутні:секретар РНБО Ігор Клименко;міністр фінансів Сергій Марченко:виконувач обов’язків міністра оборони Євгеній Хмара;голова Служби зовнішньої розвідки Рустем Умєров;міністр внутрішніх справ Іван Вигівський."Обговорили реальну актуалізовану потребу у фінансуванні Сил оборони до кінця цього року", — констатував український прем’єр-міністр.Він додав, що уряд і безпосередньо Міністерство фінансів працюють над тим, щоби повністю забезпечити всі необхідні видатки."Усі внутрішні податкові надходження, як і раніше, спрямовуються на потреби сектору безпеки й оборони", — запевнив очільник українського уряду.За його словами, Кабінет міністрів працюватиме над пошуком додаткового ресурсу, зокрема, із залученням допомоги наших міжнародних партнерів."Уже зараз сформовано бачення фінансування Сил оборони на наступний рік. Працюємо над комплексним формуванням бюджету 2027 року", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що 5 серпня прем'єр-міністр Сергій Корецький провів термінову нараду з представниками бізнесу, ритейлу та логістичних компаній..

Після вихідних долар та євро можуть трохи подешевшати. Американська валюта втратить позиції після незначного зростання, євро також очікує незначне зниження.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті Національного банку України.Так, на понеділок, 10 серпня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,75 гривні за один долар. Офіційний курс у п'ятницю був 44,76. На готівковому ринку долар не змінився — 44,20 гривні.У понеділок офіційний курс гривні до євро становитиме 51,61. У п'ятницю, 7 серпня, офіційний курс гривні до євро був 51,67.Що буде з курсом гривні після війни: економіст дав тривожний прогнозКурс національної валюти в Україні сьогодні повністю залежить від обсягів надходження міжнародної макрофінансової допомоги, а не від внутрішніх економічних чинників чи експорту. Як повідомив в інтерв'ю TrueUA виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, завдяки значному обсягу залучених резервів валютному ринку до кінця року нічого не загрожує, однак справжні випробування для системи розпочнуться пізніше.Абсолютна залежність від НацбанкуОцінюючи ризики для валютного ринку до кінця року, експерт зауважив, що наразі підстав для занепокоєння немає, оскільки Україна отримала достатній обсяг резервів. Проте механізм формування курсу гривні демонструє повну залежність від зовнішніх джерел. Економіст окреслив роль регулятора у збереженні стабільності гривні:"Ні, не бачу. Ми отримали величезну суму коштів. У цій ситуації питання щодо наявності валютних резервів для підтримання валютного стану сьогодні не стоїть. Але, ще раз повторюю: є величезна залежність. В Україні єдиний продавець валюти — це Національний банк. Не експорт, а Національний банк України формує внутрішній валютний ринок. А звідки він бере ці гроші? Звідки він бере долари? З макрофінансової допомоги. Якщо не буде макрофінансової допомоги, то не буде й доларів. А не буде доларів — не буде й обмінного курсу. Подібні речі жорстко пов'язані одна з одною", — наголосив Пендзин.Виклики після війни та збереження оборонних витратЗа словами фахівця, модель існування держави зараз повністю орієнтована на рекордну за всю історію підтримку. Лише цього року в межах однієї програми підтримки Україна має отримати 45 мільярдів євро, не враховуючи програми МВФ, Ukraine Facility, угоди з Японією, Канадою та європейськими партнерами. Крім того, близько 40 мільярдів доларів щороку виділяється виключно на соціальні видатки. Проте після завершення активної фази бойових дій обсяги коштів неминуче скоротяться. Олег Пендзин зазначив, що найскладніший період чекає на українську економіку попереду:"Я б сказав так: для економіки України найбільші виклики почнуться саме тоді, коли реально почне скорочуватися макрофінансова допомога. Тому що, поки триває війна, попри всі заяви про складність існування економіки у воєнний період, про мобілізаційний ресурс та інші речі, усе це, в усякому разі, вирішується за рахунок грошей", — зазанчив він.За словами Пендзина, як тільки грошей почне меншати, тоді постане питання: як жити далі і за рахунок чого жити. "Бо Україна звикла до подібної допомоги. До речі, ще один маленький нюанс. Треба розуміти, що після закінчення активної фази бойових дій Росія нікуди не зникне. Тобто Україні в будь-якому разі доведеться зберігати достатньо великі воєнні видатки. Тому найскладніше в нас ще попереду", — підсумував економіст.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.