# фінанси

Представники адміністрації Дональда Трампа запропонували європейським союзникам розморозити частину російських активів, щоби відновити мирні переговори. Кошти пропонують передати в механізм під контролем Сполучених Штатів Америки.Про це повідомило видання Financial Times, журналісти якого послалися на чотирьох осіб, обізнаних із цим питанням.Співрозмовники медійників розповіли, що таку ідею озвучили перемовники Стів Віткофф і Джаред Кушнер під час зустрічі з посадовцями України, Франції, Німеччини, Великої Британії, ЄС і НАТО в Маямі 10 жовтня."США запропонували декілька способів розморожування активів, зокрема, переведення їх до нової фінансової структури спеціального призначення (special-purpose financial vehicle), підконтрольної адміністрації Трампа", — йдеться в публікації.Джерела поінформували, що використання заморожених активів Росії обговорювали як частину всеосяжної мирної угоди. При цьому механізми їхнього розблокування та напрями використання все ще перебувають на стадії обговорення.Один зі співрозмовників додав, що учасники зустрічі висунули багато ідей щодо того, як заморожені активи Москви можуть бути використані після закінчення війни. Українські делегати підтвердили, що це питання вже порушувалося на попередніх зустрічах із представниками СШАВодночас європейські делегати категорично відкинули цей план. Посадовці з Європи заявили, що виступають проти відмови від контролю над російськими активами або повернення будь-якої їхньої частини Москві."Їм сказали, що цього ніколи не станеться", — зазначило одне з джерел.Як відомо, 2022 року у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії західні союзники заморозили близько 260 мільярдів євро суверенних активів російського Центробанку, з яких понад 210 мільярдів євро зберігається на території Європейського Союзу, зокрема, в бельгійському депозитарії Euroclear.Наприкінці 2025 року лідери ЄС зобов'язалися використати ці активи для оплати відбудови України, якщо Москва відмовиться виплачувати репарації.Україна теж шукає власні шляхи до цих грошей. На тлі великого дефіциту бюджету українські дипломати активізували роботу з Євросоюзом, у банках якого зберігається більшість заморожених коштів Росії.Нагадаємо, що наприкінці серпня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга наголосив на необхідності відновити серйозні переговори щодо повного використання заморожених російських активів для фінансування оборони та відновлення України..

Європейський Союз виділив Україні ще 2,86 мільярда євро в межах оборонного компонента Ukraine Support Loan. Ця сума піде на потреби Сил оборони для захисту українців від рашистських обстрілів.Про це повідомив премʼєр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."На тлі посилення російських атак на наші міста та критичну інфраструктуру ця підтримка є життєво необхідною", — акцентував він.За його словами, більше дронів, систем протиповітряної оборони, ракет і боєприпасів означає надійніший захист наших людей і посилення спроможностей наших захисників на передовій."Ми продовжуємо працювати з європейськими партнерами, щоби решту оборонного фінансування було надано без затримок", – запевнив очільник українського уряду.Сергій Корецький подякую президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн, єврокомісару Андрюсу Кубілюсу та всім державам-членам ЄС за незмінну відданість обороні України та нашій спільній європейській безпеці.Ukraine Support Loan — це масштабний фінансовий інструмент Європейського Союзу, що передбачає надання Україні до 90 мільярдів євро фінансової підтримки 2026-2027 років.Затверджений розподіл коштів:60 мільярдів євро — на оборонні потреби (інвестиції в оборонно-промисловий потенціал України, закупівлю дронів, систем ППО, ракет і боєприпасів);30 мільярдів євро — на економічну та бюджетну підтримку держави.Кошти залучаються через спільні запозичення ЄС на ринках капіталу та підтримуються бюджетом Євросоюзу. Погашення планується здійснювати за рахунок майбутніх репарацій, які Росія має сплатити Україні за заподіяну шкоду.Бюджетна складова та макрофінансова допомога прив'язані до виконання Україною узгоджених реформ (управління державними фінансами, верховенство права, боротьба з корупцією тощо).Нагадаємо, очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн після телефонної розмови з президентом України Володимиром Зеленським 11 жовтня заявила, що російсько-українська війна ввійшла в "нову похмурішу фазу". Й зараз настав "визначальний момент" для її підсумків. Тому необхідно збільшити допомогу для України, щоби захистити її свободу та незалежність..

Станом на 1 жовтня 2026 року обсяг готівки в обігу в Україні сягнув 973 мільярди гривень. Це на 46,7 мільярда гривень, або 5%, більше, ніж на початку року, коли цей показник становив 926,3 мільярда гривень. Про це свідчать оновлені дані Національного банку України.За даними НБУ, у першому кварталі 2026 року спостерігалося вилучення готівки з обігу, однак у другому та третьому кварталах попит на неї пожвавився. Така динаміка є сезонною і повторюється майже щороку.Водночас темпи зростання обсягу готівки сповільнилися. За дев’ять місяців 2025 року цей показник зріс на 8,2%. Додатковим чинником збільшення попиту на готівку в третьому кварталі 2026 року стало посилення повітряних атак на критичну інфраструктуру, зокрема енергетичну, логістичну, продовольчу та телекомунікаційну.Скільки банкнот і монет перебуває в обігуСтаном на 1 жовтня в Україні перебувало 2,6 мільярда банкнот загальною сумою 962,5 мільярда гривень. Кількість платіжних розмінних та обігових монет, без урахування пам’ятних та інвестиційних, становила 15,4 мільярда штук на суму 10,4 мільярда гривень.У середньому на одного жителя України припадало 64 банкноти та 199 розмінних і обігових монет. Для порівняння: на 1 січня 2025 року на одну людину припадало стільки ж банкнот, але 193 монети.Найпоширенішою банкнотою залишається купюра номіналом 500 гривень — на неї припадає 25,3% від загальної кількості банкнот в обігу. Найменше в обігу банкнот номіналом 2000 гривень — лише 0,01%.Водночас із 4 вересня до готівкового обігу ввели 400 тисяч банкнот номіналом 2000 гривень на загальну суму 700 мільйонів гривень.Які монети найчастіше використовують українціСеред обігових монет номіналом 1, 2, 5 і 10 грн найбільше в обігу монет номіналом 1 гривня — 4,9% від загальної кількості обігових монет. Найменшу частку становлять монети номіналом 5 гривень — 2,7%.Водночас триває поступове вилучення монет номіналом 10 копійок, яке розпочалося 1 жовтня 2025 року. Попри те, що на них досі припадає 26,7% від загальної кількості монет в обігу, вони вже не відіграють істотної ролі в готівкових розрахунках за товари та послуги.За рік з обігу вилучили 7,8 мільйона монет номіналом 10 копійок. Цей процес має допомогти скоротити витрати держави на виготовлення, оброблення, транспортування та зберігання монет, а також витрати учасників готівкового обігу на їх обслуговування.Натомість попит на розмінні монети номіналом 50 копійок залишається стабільним, зокрема з боку торговельної сфери та сфери послуг. Їхня частка від загальної кількості монет в обігу становить 9,1%.Які номінали зростають найшвидшеЗа підсумками січня — вересня 2026 року найбільше зросла частка банкнот номіналом 1000 гривень і монет номіналом 10 гривень у загальній кількості готівки відповідних категорій.Порівняно з початком року частка банкнот номіналом 1000 гривень збільшилася на 12,1%, а монет номіналом 10 гривень — на 19,1%.Попри сповільнення річних темпів зростання, загальний обсяг готівки в Україні продовжує збільшуватися. На динаміку впливають сезонні чинники, а також безпекова ситуація та ризики перебоїв у роботі критичної інфраструктури.Нагадаємо, Національний банк України визначив офіційний курс валют на 14 жовтня. Долар вкотре оновив історичний максимум.Читайте також: Кожен сьомий українець позичає на продукти й одяг: хто найчастіше купує базові товари в кредит.

Американська інвестиційна група The Friedkin Group хоче продати контрольний пакет акцій англійського футбольного клубу "Евертон" із Ліверпуля. Там грає захисник збірної України Віталій Миколенко.Про це у спеціальній заяві повідомила пресслужба англійського клубу "Евертон".Група TFG американського бізнесмена Дена Фрідкіна завершила придбання 94,1% акцій "Евертона" у грудні 2024 року. До цього клуб належав Фархаду Мошірі та переживав період фінансової невизначеності.У заяві TFG повідомила, що розглядає різні варіанти подальших інвестицій у клуб, серед яких — продаж контрольного пакету акцій. Водночас група наголосила, що готова розглядати лише пропозиції від потенційних власників, які зможуть забезпечити подальший розвиток "Евертона"."Коли TFG стала опікуном "Евертона", клуб стикався зі значною фінансовою невизначеністю та викликами як на полі, так і поза ним. Найпершим пріоритетом було забезпечити стабільність, інвестиції та підтримку, необхідні для гарантування майбутнього клубу, зокрема, допомогти завершити будівництво давно обіцяного стадіону для його вболівальників, які цього заслуговують", — йдеться в заяві.TFG також повідомила, що не надаватиме додаткових коментарів, поки триває робота над можливими варіантами інвестування.Головний тренер "Евертона" Девід Моєс заявив, що не очікував такого рішення власників, які придбали клуб менш ніж два роки тому. За його словами, про намір розглянути продаж він дізнався тільки з оприлюдненої заяви."Мене це здивувало, адже вони прийшли лише півтора року тому. Більшість власників залишаються набагато довше. Ми всі очікували, що вони пробудуть тут 20-30 років", — зазначив Моєс на пресконференції.Упродовж літнього трансферного вікна підхід "Евертона" до комплектування складу змінився. Клуб розглядав можливість продажу гравців для фінансування нових придбань. Зокрема, "Ноттінгем Форест" пропонував 40 мільйонів фунтів за Гаррісона Армстронга, однак угоду згодом зупинили після негативної реакції вболівальників.Пізніше "Евертон" продав Ілімана Ндіає до "Манчестер Сіті" за 65 мільйонів фунтів. В останній день трансферного вікна команда також втратила нападника Бето, який перейшов до "Фіорентини", а переговори щодо переходу Фоларіна Балогуна з "Монако" за 40 мільйонів фунтів не завершилися угодою.Клуб планував посилити склад під час зимового трансферного вікна. Однак потенційна зміна власників може вплинути на подальші плани щодо комплектації команди.Після п'яти турів англійської Прем'єр-ліги "Евертон" посідає сьоме місце в турнірній таблиці, маючи дев'ять очок. Наступний матч команда проведе проти "Галла" в неділю, 11 жовтня.Нагадаємо, наприкінці травня цього року стало відомо, що англійський "Евертон" зумів зберегти у своєму складі одного з ключових захисників, підписавши нову довгострокову угоду. Віталій Миколенко захищатиме кольори ліверпульського клубу ще протягом декількох наступних сезонів..

Міністр закордонних справ Великої Британії Ед Мілібенд під час першого візиту до України на цій посаді в четвер, 8 жовтня, оголосив про додаткову зимову допомогу Україні майже на 64 мільйони євро та підтвердив подальшу підтримку Києва.Про це повідомив сайт уряду Великої Британії. Зазначається, що Мілібенд оголосив пакет фінансування зимової стійкості на суму 54 мільйонів фунтів стерлінгів (63,73 мільйона євро). Також він додав: нові санкційні заходи означають, що понад 90% загальної нафтовидобувної потужності Росії охоплено обмеженнями від Великої Британії.В уряді наголосили, що нове гуманітарне й енергетичне фінансування Великої Британії допоможе зміцнити готовність України до п'ятої зими повномасштабного вторгнення Росії. Прибувши до України з першим візитом як міністр закордонних справ, Ед Мілібенд оголосив нові санкції проти Росії та фінансування в розмірі шести мільйонів фунтів стерлінгів для розслідування воєнних злочинів.Під час зустрічі з президентом Зеленським міністр закордонних справ оголосив масштабний пакет санкцій проти осіб і організацій, які допомагають підтримувати війну Росії.Пакет, що охоплює близько 40 цілей у фінансовому, нафтовому та технологічному секторах Росії, спрямований на порушення ланцюгів постачання Росії та відрізання джерел фінансування."Ці 54 мільйони фунтів стерлінгів у комбінованому енергетичному та гуманітарному фінансуванні, як очікується, підтримають українців у зимові місяці — коли Путін знову намагається використати зиму як зброю і занурити громади в темряву. Велика Британія підтримує Україну через "трикутник підтримки" — зміцнення стійкості України; переслідування тих, хто допомагає фінансувати військову машину Росії; і зміцнення безпеки НАТО та рішуча відповідь на загрози нашій національній безпеці", — йдеться у повідомленні.Мілібенд заявив, що "Росія могла би закінчити цю війну завтра. Натомість ми бачимо ескалацію атак, зокрема, на ключову інфраструктуру й українські культурні пам'ятки"."Моє послання Путіну чітке: ви не зможете нас перечекати. Поки ви не оберете шлях миру, Велика Британія не послабить підтримку України, наших цінностей чи нашої національної безпеки. Ви залишитеся ізгоєм", — акцентував він.В уряді розповіли, що Велика Британія підтримала понад мільйон вразливих цивільних, надавши вкрай необхідні генератори та допомогу у відновленні пошкоджених систем водопостачання та опалення.Зазначається, що сьогоднішній внесок Великої Британії містить 20 мільйонів фунтів стерлінгів на підтримку енергетичної безпеки України: фінансування команд, які здійснюють аварійний ремонт енергосистеми після ударів, інвестиції в резервні генератори та сонячні джерела енергії для періодів відключень, а також інвестиції в нові технології для диверсифікації енергопостачання.Пакет також містить 34 мільйонів фунтів стерлінгів на захист і підтримку опалення та водопостачання для українських сімей напередодні зими та надання прямої грошової допомоги у співпраці з українським урядом і партнерами на місцях, зокрема, ЮНІСЕФ, УВКБ ООН і Українським Червоним Хрестом.Нагадаємо, що сьогодні президент України Володимир Зеленський разом із міністром закордонних справ Великої Британії Едом Мілібендом вшанували памʼять загиблих через російський ракетний удар по житловому будинку в Прилуках..

Необхідно розрізняти військові та невійськові, тобто цивільні, потреби у фінансуванні бюджету України. Адже між ними є деякі нюанси, які подекуди плутають.Про це заявив міністр фінансів України Сергій Марченко в дописі на своїй Facebook-сторінці."У звʼязку з нещодавніми повідомленнями в пресі з посиланнями на слова представників ЄС вважаю за необхідне пояснити декілька моментів щодо бюджетної ситуації. Варто розділити бюджетний і військовий треки фінансування", — зазначив він.Міністр додав, що міжнародне фінансування для потреб держбюджету — це кошти, які використовується для покриття невійськових видатків. До кінця року вкрай необхідно отримати від партнерів 29,5 мільярда доларів (понад три мільярди з них отримано вчора)."І ми їх отримаємо, якщо виконаємо всі узгоджені зобовʼязання з нашого боку. Виконаємо спільно — парламент і уряд. Закони та постанови. Фінансового розриву не буде, якщо ми в повній мірі виконаємо свою домашню роботу щодо наших зобовʼязань", — наголосив посадовець.Він також пояснив, що гарантовані кошти від ЄС в межах USL на потреби оборони (закупівлі зброї та дронів) є безумовними. Тобто Україна їх точно отримає."Зараз доступними до вибірки до кінця 2026 року залишаються 17 мільярдів євро. Щодо цих коштів домовилися з Єврокомісією прискорити роботу над максимально швидким погодженням запитів, які подає Україна", — зауважив міністр.За його словами, в серпні 2026 року Міноборони задекларували  додаткову (навіть після повної вибірки коштів в рамках USL) оборонну потребу розміром у 27 мільйрдів доларів."Цей тиждень разом із представниками Міноборони та Єврокомісії ми проводили зустрічі в Брюсселі, де обговорили можливі шляхи закриття цієї потреби. Ми напрацювали план і показали наше бачення, але це не означає, що цієї проблеми немає", — визнав Марченко.Він розповів, що за рахунок внутрішніх ресурсів Україна покриє понад сім мільярдів доларів з цієї потреби. Це економія та перерозподіл видатків. Ще близько 12 мільярдів доларів розраховуєо знайти рішення спільними зусиллями."Решта коштів є критичною потребою, і ми працюємо спільно з Міністерством оборони над визначенням джерела покриття. Єврокомісія не зможе її покрити через відсутність у них відповідних інструментів цього року. В цілодобовому режимі продовжуємо працювати з партнерами для забезпечення всіх потреб українського бюджету. Будемо інформувати щодо прогресу", — підсумував міністр фінансів України.Нагадаємо, журналісти видання Financial Times оприлюднили інформацію, що Україна просила в ЄС достроково виділити кошти з кредиту на 90 мільярдів євро, які заплановані на 2027 рік. Однак Брюссель вимагає від Києва спочатку реалізувати обіцяні реформи..

Україна просила в Європейського Союзу достроково виділити кошти з кредиту на 90 мільярдів євро, які заплановані на 2027 рік. Однак Брюссель вимагає від Києва спочатку реалізувати обіцяні реформи.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання Financial Times, які послали на власні джерела в Євросоюзі.Зазначається, що Україна оцінила свої додаткові оборонні потреби на цей рік у 27 мільярдів євро. Щоби закрити цю діру, Київ попросив Єврокомісію перерахувати наперед частину коштів із кредиту на 90 мільярдів євро, погодженого наприкінці минулого року.Цей кредит мав покрити більшість фінансових потреб України 2026-2027 років: до 45 мільярдів євро щороку за умови виконання реформ. Однак цього року Україна отримала лише 15,7 мільярда євро, зокрема, через затримки з реформами.Співрозмовники медійників розповіли, що в ЄС відмовилися переносити кошти з 2027 року. Натомість Брюссель наполягає, щоби Київ виконав умови, які відкриють доступ до близько 34 мільярдів євро вже цього року.За інформацією джерел видання, рішення ухвалили на тлі частіших російських ударів по цивільній інфраструктурі, тоді як Верховна Рада ніяк не може провести реформи, яких вимагають ЄС та інші донори."Йдеться про скасування пільги з ПДВ для дрібних посилок і нові правила оподаткування доходів через цифрові платформи. Обидва закони Верховна Рада ухвалила, але зі суперечливою поправкою, яка послаблює контроль за політично значущими особами. Посилення цього контролю ЄС якраз вимагав від України як частину боротьби з корупцією", — йдеться в публікації.Автори статті додали, що якщо поправка набуде чинності, то Україна ризикує не виконати умови для отримання допомоги.Єврокомісари Валдіс Домбровскіс і Марта Кос звернулися з листом до голови Верховної Ради. Вони наголосили, що Україна й надалі може розраховувати на додаткову допомогу 2026 року, якщо проведе необхідні реформи."Украй важливо не допустити послаблення чинних в Україні механізмів контролю щодо політично значущих осіб", — йдеться в листі.Закон про оподаткування доходів через цифрові платформи, який називають "податком на OLX", Верховна Рада ухвалила 9 червня після декількох провалених голосувань. Він стосується доходів, отриманих через OLX, Uklon, Glovo, Bolt, Booking, Airbnb та інші сервіси. Найбільше суперечок викликала саме правка про політично значущих осіб: вона обмежує можливість банків посилено перевіряти колишніх високопосадовців після року з моменту звільнення.Нагадаємо, декілька днів тому єврокомісарка з питань розширення Марта Кос під час виступу на засіданні Ukraine Donor Platform заявляла, що наступного року Україна зіткнеться зі серйозним викликом щодо фінансування від партнерів. Росія не демонструє ознак деескалації, а потреби держави залишаються значними..

Уряд спрямовує понад 50 мільярдів гривень на виплати військовослужбовцям та їхнім родинам. Перерозподіл коштів із резерву для сектору безпеки і оборони дозволить провести нарахування у жовтні вчасно.Про це заявив прем’єр-міністр України Сергій Корецький. "Це дозволить у жовтні провести виплати вчасно та в повному обсязі. Кошти перерозподіляємо з резерву для сектору безпеки і оборони", — зазначив він.Посадовець наголосив, що попри значний дефіцит державного бюджету, забезпечення оборони залишається пріоритетом."Попри значний дефіцит бюджету, оборона — безумовний пріоритет. Забезпечуємо необхідний ресурс для своєчасних і повних виплат нашим військовим", — заявив прем’єр-міністр.Нагадаємо, нещодавно пресслужба Міністерства оборони України пояснила, що військовим, які самовільно залишили частину, призупиняють виплату грошового забезпечення. Проте зароблені кошти за попередній місяць не конфіскують, а виплачують після повернення до списків особового складу.Читайте також: Виплати військовим після служби: хто отримає одноразову допомогу.

Детективи Бюро економічної безпеки України (БЕБ) вилучили понад 630 мільйонів гривень у різній валюті під час операції у справі про масштабну мережу нелегальних обмінних пунктів.Про це повідомив директор БЕБ Олександр Цивінський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Понад 630 мільйонів гривень у різній валюті — рекордна сума вилученої БЕБ готівки", — зазначив він.За його словами, це результат обшуків у справі про масштабну мережу нелегальних обмінників.Він уточнив, що Бюро економічної безпеки спільно з Офісом генерального прокурора викрило мережу, яка роками працювала в тіні. Щороку через неї "прокручували" десятки мільярдів гривень."Готівка, телефони, техніка, чорнова бухгалтерія — лише те, що видно в кадрі. За цим – місяці аналітики, встановлення зв’язків і роботи детективів", — наголосив очільник БЕБ.Він акцентував, що всю роботу здійснювали паралельно з атестацією, складним добором персоналу та критичним кадровим дефіцитом."Схем багато. Ресурс обмежений. Фокусуємося на тих, що створюють найкритичніші ризики для бюджету", — підсумував Олександр Цивінський.. Напгадаємо, що Олександр Цивінський очолив Бюро економічної безпеки України 6 серпня 2025 року, а через рік після його призначення мав відбутися зовнішній незалежний аудит ефективності роботи відомства. Однак станом на кінець вересня 2026 року формування комісії для проведення оцінювання, за повідомленнями ЗМІ, не розпочалося..

Україна отримала 2,9 мільярда євро від Європейського Союзу в межах Ukraine Facility. Це частина вже передбаченого фінансування, отримання якого стало можливим завдяки виконанню Україною 10 індикаторів упродовж I та II кварталів 2026 років і попередніх.Про це повідомили президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Сергій Корецький у своїх соціальних мережах."Дякую президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн і державам-членам Європейського Союзу за рішення щодо виплати Україні 2,9 мільярда євро в межах Ukraine Facility", — написав Зеленський у своєму Telegram-каналі.Він наголосив, що це дуже вчасна підтримка, яка допоможе забезпечити макрофінансову стійкість України та посилити нашу обороноздатність."Працюємо разом у повній координації, щоби реалізувати всі домовленості. Дякую Євросоюзу за допомогу та незмінну солідарність", — зазначив український президент.Своєю чергою, Корецький уточнив, що індикатори, які виконала Україна, стосуються банківського сектору, енергетики, аграрної політики, транспорту й інших сфер. Зокрема, три індикатори виконали дочасно."В умовах складної ситуації з фінансами ці кошти критично важливі для стійкості держави, забезпечення ключових видатків і можливості спрямовувати більше власних ресурсів на оборону", — акцентував очільник українського уряду.При цьому він зауважив, що потреба у фінансуванні досі залишається критичною. Україна максимально пришвидшує ухвалення всіх урядових рішень. Також працює з парламентом, щоби якнайшвидше ухвалити необхідні законопроєкти."Дякую Європейському Союзу та всім державам-членам за послідовну підтримку України", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, декілька днів тому журналісти видання Rapporteur повідомляли, що право на національні вето суттєво ускладнює прийняття нових членів до ЄС. У зв’язку з цим Єврокомісія запланувала проєкт реформи, який би дав змогу обходити такі заперечення..

Національний банк України пропонує спростити процедуру отримання небанківськими фінансовими установами ліцензій на окремі валютні операції. Відповідний проєкт змін до нормативних вимог регулятор виніс на громадське обговорення.Як повідомила пресслужба регулятора, йдеться, зокрема, про фінансові компанії та ломбарди, які хочуть отримати ліцензію на валютну операцію з надання кредитів у гривні фізичним особам-нерезидентам.За пропозицією НБУ, таку ліцензію можна буде отримувати одночасно з ліцензією на діяльність фінансової компанії або ломбарду, яка передбачає право на надання коштів та банківських металів у кредит. Якщо установа розширюватиме обсяг уже наявної ліцензії, відповідні процедури також планують проводити в межах одного адміністративного провадження.Крім того, фінансовим установам не доведеться подавати окремі документи, передбачені загальною процедурою ліцензування валютних операцій.Що передбачають перехідні положенняНБУ також пропонує передбачити спрощений механізм для установ, які вже мають відповідні ліцензії. Фінансові компанії, ліцензії яких уже включають право на надання коштів та банківських металів у кредит, а також ломбарди зможуть протягом шести місяців після набрання чинності постановою звернутися до регулятора для отримання відповідної валютної ліцензії у спрощеному порядку.У Нацбанку зазначають, що запропоновані зміни мають удосконалити порядок ліцензування валютних операцій небанківських фінансових установ та забезпечити належний нагляд за дотриманням ними вимог валютного законодавства.Зауваження та пропозиції до проєкту НБУ прийматиме до 11 жовтня 2026 року.Нагадаємо, раніше Національний банк пояснив, за якими правилами під час воєнного стану здійснюються валютні операції та чому український бізнес поки не має можливості вільно інвестувати кошти за кордон. .

Уряд України перейшов у "режим максимальної економії" та відклав усі непершочергові видатки. Водночас для забезпечення фінансової підтримки з боку міжнародних партнерів необхідно виконати взяті державою зобов’язання. Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький. За його словами, йдеться про два блоки зобов’язань — рішення уряду та законодавчі зміни, які має ухвалити парламент.Прем’єр зазначив, що під час засідання уряду було ухвалено ще чотири рішення в межах визначених зобов’язань. Загалом із 42 запланованих урядових рішень наразі виконано 17. Решту зобов’язань уряд планує виконати до 15 жовтня. Корецький наголосив на необхідності максимально пришвидшити роботу протягом найближчих двох тижнів і забезпечити завершення кожного рішення."Будь-яка затримка має дуже високу ціну", — зазначив прем’єр, наголосивши, що від виконання домовленостей залежить міжнародне фінансування України, а також обороноздатність і стійкість держави.Окремо він відзначив роботу народних депутатів над необхідними законопроєктами та їхню підтримку під час голосувань у першому читанні.За словами прем’єра, уряд готовий продовжувати спільну роботу з парламентом для виконання всіх необхідних зобов’язань у визначені терміни.Нагадаємо, днями Сергій Корецький повідомляв, що ситуація з державними фінансами залишається складною. Частина запланованого міжнародного фінансування поки не надійшла, зокрема через те, що Україна не встигла виконати частину взятих на себе зобов’язань перед міжнародними партнерами. Читайте також: Скільки грошей коштує війна Україні 2026 року — пояснення Корецького.

Середня заробітна плата штатного працівника підприємств, установ і організацій за серпень 2026 року — 31 892 гривні. Це на 23,1% більше, ніж у серпні 2025 року, проте на 1,1% менше, ніж у липні попереднього року.Про це повідомили на Facebook-сторінці Державної служби статистики України.У відомстві назвали регіони з найвищим рівнем оплати праці:48 705 гривень — Київ;33 981 гривня — Луганська область;32 404 гривні — Київська область.Регіони з найнижчим рівнем оплати праці:22 807 гривень — Чернівецька область;22 869 гривень — Кіровоградська область.Оплата праці за видами економічної діяльності:найвища — у сфері інформації та телекомунікацій — 79 170 гривень;найнижча — в освіті — 19 109 гривень."Зменшення середньої заробітної плати порівняно з липнем спостерігалося в більшості видів економічної діяльності: від 0,4% у діяльності у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування до 6,2% в охороні здоров'я та наданні соціальної допомоги", — йдеться в повідомленні.У Держстаті додали, що разом із тим у будівництві, інформації та телекомунікаціях, професійній, науковій і технічній діяльності, мистецтві, спорті, розвагах і відпочинку, державному управлінні й обороні, обов'язковому соціальному страхуванні, гуртовій і роздрібній торгівлі, ремонті автотранспортних засобів і мотоциклів, а також в операціях з нерухомим майном відбулося збільшення середньої заробітної плати на 0,1-4,7%."Заборгованість із виплати заробітної плати за видами економічної діяльності станом на 1 вересня 2026 року — 3,8 мільярда гривень", — підсумували в Державній службі статистики України.Нагадаємо, що в проєкті Державного бюджету України на 2027 рік передбачене підвищення соціальних стандартів. З 1 січня мінімальна заробітна плата має зрости до 9 546 гривень (на 899 гривень, або 10,4%, порівняно з 8 647 гривень у 2026 році)..

Наступного року Україна зіткнеться зі серйозним викликом щодо фінансування від партнерів. Росія не демонструє ознак деескалації, а потреби держави залишаються значними.Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос під час виступу на засіданні Ukraine Donor Platform, її цитує "Суспільне"."Досі немає жодних ознак того, що Росія має намір деескалувати конфлікт. Війна затягується набагато довше, ніж будь-хто з нас хотів би", — наголосила вона.У зв’язку з цим, за її словами, потреби України в фінансуванні різних сфер життя залишаються значними."Дивлячись у наступний рік, стає очевидним, що ми зіткнемося зі серйозним викликом у сфері фінансування. Ми маємо бути готовими до цього виклику", — акцентувала Кос.Вона додала, що найближчі місяці вимагатимуть спільних дій для забезпечення Україні "передбачуваності, необхідної для підтримання функціонування держави", надання базових послуг та подолання величезного тиску війни.Єврокомісарка з питань розширення наголосила, що "в цьому контексті така передбачуваність є також джерелом стійкості".Водночас Кос додала, що Євросоюз виконує свої зобов'язання. Зокрема, за її словами, з лютого 2022 року ЄС та країни-члени спрямували Україні майже 225 мільярдів євро допомоги.Учора прем'єр-міністр України Сергій Корецький зазначив, що ситуація з державними фінансами залишається складною. Частина запланованого міжнародного фінансування поки що не надійшла, зокрема, через те, що Україна не встигнула виконати частину взятих на себе зобов’язань перед міжнародними партнерами.Своєю чергою, президент Володимир Зеленський провів нараду з премʼєр-міністром і з дипломатичною командою про ключові пріоритети з партнерами на ці тижні та на нинішню ситуацію. Він наголосив, що чітке завдання — заповнити наявні фінансові потреби України на оборону на 100%.Нагадаємо, що, за інформацією видання Bloomberg, зустріч Зеленського з очільницею Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн у Нью-Йорку 22 вересня, виявилася напруженою. Це пов’язано з розбіжностями стосовно подальшої бюджетної й оборонної підтримки України..

У понеділок, 28 вересня, президент України Володимир Зеленський  провів нараду з премʼєр-міністром України та з дипломатичною командою про ключові пріоритети з партнерами на ці тижні та на нинішню ситуацію.Про це Володимир Зеленський заявив під час традиційного вечірнього відеозвернення."Уряд, Міністерство закордонних справ, Офіс президента, наші військові, наша переговорна група — чітке завдання заповнити наявні фінансові потреби України на оборону", — наголосив він.За його словами, все, що можемо зробити разом з партнерами, за кошти партнерів — це стосується передусім оборонних замовлень, — до кінця року варто виконати на 100%."Отже, потрібне повне фінансування. Це повинно бути забезпечено", — акцентував український президент.Він додав, що конкретні рішення, напрямок домовленостей з партнерами — все це є. Зараз відповідальність лежить на премʼєр-міністрі, міністрі закордонних справ України, команді Офісу президента — варто повністю забезпечити все те, про що домовилися."Я розраховую на дієву підтримку від парламентарів. Якщо урядовці свою частину зобовʼязань виконають до 15 жовтня, щоби забезпечити необхідне Україні фінансування, то такий же чіткий графік потрібен і від парламенту. Уряд, наші дипломати будуть в повній комунікації з парламентарями", — підсумував Володимир Зеленський.Раніше сьогодні прем'єр-міністр України Сергій Корецький інформував, що ситуація з державними фінансами залишається складною. Частина запланованого міжнародного фінансування поки що не надійшла, зокрема, через те, що Україна не встигла виконати частину взятих на себе зобов’язань перед міжнародними партнерами. Нагадаємо, що нещодавно президент України Володимир Зеленський відреагував на російський терор і висунув чіткий заклик до світових лідерів щодо посилення тиску на Кремль..