# фінанси

Офіс генерального прокурора України відкрив справу проти фігуранта розслідування щодо мережі шахрайських кол-центрів Сергія Кропиви. Йдеться про службове підроблення.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на виконувача обовʼязків генерального прокурора Антона Ковальського.Він поінформував, що службове розслідування встановило численні факти використання Кропивою службового автомобіля не за призначенням, відсутності на роботі та безпідставного отримання коштів."Службове розслідування щодо Кропиви завершено. Ми констатували вчинення ним дисциплінарного проступку. Окремо я зареєстрував стосовно Кропиви кримінальне провадження та доручив розслідування ДБР", — зазначив Ковальський.Розслідування встановило також, що Сергій Кропива повідомляв, що перебував на службовому місці, але фактично міг перебувати у Буковелі.Антон Ковальський розповів, що в перший день роботи ліквідував посаду, яку займав Сергій Кропива. Йдеться про заступника начальника департаменту з міжнародної співпраці.За результатами службового розслідування Ковальський звернувся щодо Кропива до контрольно-дисциплінарної комісії прокуратури, яка за результатами розгляду може звільнити фігуранта "Карфагену" з органів прокуратури."Кропива — класичний приклад людини, яка потрапила в систему органів прокуратури за якимись незрозумілими зв'язками, а не через свої ділові якості", — зазначив Ковальський.Що відомо про операцію "Карфаген"Це масштабна антикорупційна спецоперація НАБУ та САП, спрямована на викриття та ліквідацію злочинної організації, яка системно "дахувала" мережу нелегальних шахрайських кол-центрів в Україні.Злочинне угруповання забезпечувало власникам нелегальних шахрайських кол-центрів захист від кримінального переслідування та блокування розслідувань в обмін на щомісячні хабарі. Загальна сума задокументованої неправомірної вигоди перевищила один мільярд гривень.За версією слідства, очолював угруповання Сергій Кропива (на плівках НАБУ фігурує під псевдонімом "Канцлер") — колишній заступник начальника департаменту Офісу Генерального прокурора.Серед фігурантів і підозрюваних:Сергій Кропива ("Канцлер") — підозрюється у створенні злочинної організації та легалізації майна (відправлений судом під варту із заставою 120 мільйонів гривень);Єлизавета Івахненко ("Муза") — близька особа Кропиви, підозрюється у легалізації коштів (застава 20 мільйонів гривень);Сергій Куций ("Камрад") — водій Кропиви, підозрюється в легалізації коштів (застава три мільйони гривень);Олександр Дидич — адвокат, підозрюється в легалізації майна (застава 15 мільйонів гривень);Отримані злочинним шляхом гроші (понад 89,9 мільйона гривень) виводилися через придбання елітної нерухомості (зокрема, апартаментів у Буковелі, квартир у Києві), дорогих годинників, ювелірних виробів, автомобілів і через криптовалюту.На тлі розслідування і обшуків у вересні 2026 року у відставку подав генеральний прокурор Руслан Кравченко, чиє ім'я та оточення також згадувалося в контексті розслідувань. Він виїхав із країни.Нагадаємо, що 14 вересня, президент України Володимир Зеленський відсторонив Руслана Кравченка від посади генерального прокурора..

Українцям змінять правила призначення державної фінансової підтримки через перехід на уніфіковану базову виплату. Нова система передбачає гнучкі терміни виплат — від трьох місяців до довічного утримання — залежно від життєвих обставин сім'ї.Про це йдеться на сайті Верховної Ради України.Умови надання допомогиПрезидент України підписав закон №5012-IX "Про базову соціальну допомогу" 28 жовтня 2026 року. Документ запроваджує єдиний підхід до підтримки громадян і родин, які опинилися в складних обставинах або перебувають у кризових ситуаціях. Відповідно до ухвалених норм, тривалість надання грошових виплат залежатиме від конкретних умов, у яких перебуває заявник:три місяці — для родин, які опинилися у кризовій ситуації;шість місяців — для сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах;один рік — для багатодітних родин;довічно — для окремих пільгових категорій осіб, визначених законодавством.Водночас Кабінет міністрів України отримав повноваження визначати випадки, коли допомога, призначена на пів року, зможе продовжуватися автоматично ще на аналогічний термін.Розрахунок розміру виплатБазова соціальна допомога виплачуватиметься щомісяця у грошовій формі. Її суму розраховуватимуть індивідуально — на основі складу сім'ї, середньомісячного сукупного доходу та поточного майнового стану. Для об'єктивного оцінювання потреб інформацію отримуватимуть безпосередньо з державних електронних реєстрів.Важливою гарантією для громадян є те, що підсумкова розрахована сума допомоги не може бути меншою за загальний розмір усіх державних виплат, які людина чи родина отримувала до моменту звернення. Нова програма має об'єднати такі напрями соціальної підтримки:допомогу малозабезпеченим сім'ям;виплати на дітей одиноким матерям;допомогу на дітей у багатодітних родинах;тимчасову державну допомогу дітям у передбачених законом випадках;державну соціальну допомогу особам з інвалідністю та людям, які не мають права на пенсію.Терміни запуску нової системиЗакон вводиться в дію з 1 січня 2028 року. Саме з цього моменту розпочнеться поетапне впровадження нового механізму призначення базової виплати. Протягом 2028 року отримувачі визначених видів допомоги зможуть поступово перейти на нову систему. Фінансування виплат здійснюватиметься з державного бюджету України, а також із залученням інших джерел, не заборонених чинним законодавством.Нагадаємо, Верховна Рада України ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт №15094, який передбачає перехід до нової моделі державної підтримки сімей із низькими доходами..

Національний банк України підвищив облікову ставку на 0,5 відсоткового пункту — до 16,5%. Таке рішення має підтримати привабливість гривневих заощаджень, обмежити тиск на валютному ринку та сприяти поступовому зниженню інфляції до цілі 5%.Як пояснили в НБУ, попередні кроки з посилення процентної політики вже підтримали інтерес до гривневих активів. Спочатку ставки за депозитами почали переглядати невеликі банки, а протягом останнього місяця до них долучилися й великі фінустанови зі значною часткою ринку.На тлі цих змін попит на гривневі заощадження залишався високим. Населення продовжувало збільшувати вкладення у гривневі депозити та облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) у національній валюті.У Нацбанку зазначили, що підвищення облікової ставки в жовтні має посилити вплив попередніх рішень і надалі підтримувати привабливість гривневих активів. Ще однією причиною такого кроку стало посилення тиску на валютному ринку. За даними регулятора, це пов’язано зі скороченням експорту та погіршенням економічних очікувань на тлі інтенсифікації російських атак на бізнес і цивільне населення.У НБУ розраховують, що підвищення ставки:допоможе обмежити цей тиск;зберегти контрольованість очікувань;поступово наблизити інфляцію до цільового рівня 5% на горизонті політики.Облікова ставка — це інструмент, за допомогою якого Нацбанк намагається впливати на інфляцію. НБУ збільшує ставку для стримування цін або знижує для підвищення економічної активності.Нагадаємо, станом на 1 жовтня 2026 року обсяг готівки в обігу в Україні сягнув 973 мільярди гривень. Це на 46,7 мільярда гривень, або 5%, більше, ніж на початку року, коли цей показник становив 926,3 мільярда гривень. .

Міжнародна фінансова допомога найближчим часом залишатиметься критично важливою для підтримання макрофінансової стабільності України. За прогнозом Національного банку України (НБУ), у 2026 році країна може отримати близько 82 мільярдів доларів США за бюджетним та оборонним напрямами.У третьому кварталі обсяги міжнародної фінансової допомоги були нижчими за очікувані. Однією з основних причин стали затримки у виконанні реформ Україною. Водночас у жовтні парламент ухвалив низку законів, спрямованих на розблокування фінансування від Європейського Союзу та Міжнародного валютного фонду.Очікується, що Україна надолужуватиме темпи виконання зобов’язань за програмами міжнародної підтримки. Це має зменшити невизначеність щодо джерел фінансування державного бюджету.Скільки міжнародної допомоги очікує УкраїнаЗгідно з прогнозом НБУ, у 2026 році Україна може отримати близько 50 мільярдів доларів прямої бюджетної підтримки та понад 32 мільярди доларів за оборонною складовою програми Ukraine Support Loan.У 2027 році очікується близько 52 мільярдів доларів прямої бюджетної підтримки та ще 37 мільярдів доларів за оборонним напрямом цієї програми.Такі обсяги міжнародної допомоги дадуть змогу покривати значні бюджетні потреби України та підтримувати міжнародні резерви на комфортному рівні.Що буде з міжнародними резервами УкраїниЗа прогнозом НБУ, у 2026-2027 роках міжнародні резерви України залишатимуться на рівні понад 62 мільярди доларів США.Очікувані надходження міжнародної допомоги мають забезпечити фінансування бюджетних потреб і підтримати стабільність міжнародних резервів упродовж цього періоду.Нагадаємо, 28 жовтня стало відомо, що Україна залучила ще 404,5 мільйона доларів від Японії та Світового банку в межах проєкту THRIVE. Кошти скерують на розвиток української системи охорони здоров’я.Читайте також: Україна та Єврокомісія узгодили механізми контролю за коштами Ukraine Support Loan.

Національний банк України (НБУ) ухвалив четвертий пакет змін, спрямованих на розширення кредитної підтримки підприємств, які працюють над захистом, будівництвом і відновленням об’єктів критичної інфраструктури. Як повідомила пресслужба регулятора, рішення ухвалили на тлі посилення російських атак і погіршення безпекової ситуації.Зміни мають сприяти кредитуванню підприємств, які виконують роботи та надають послуги із захисту, будівництва й відновлення критичної інфраструктури, а також забезпечують безперебійне теплопостачання, енергопостачання, водопостачання та водовідведення.Що передбачають зміниНові правила передбачають можливість врахування банками застави у вигляді майнових прав на виручку за господарськими договорами, укладеними з органами державної влади та місцевого самоврядування, а також створеними ними організаціями, які повністю утримуються коштом державного або місцевого бюджету.Крім того, НБУ підвищив коефіцієнти ліквідності такої застави. Це дасть змогу банкам враховувати майнові права на виручку за відповідними договорами під час розрахунку розміру кредитного ризику.Ухвалений пакет змін є частиною заходів НБУ, спрямованих на підтримку кредитування економіки в умовах погіршення безпекової ситуації.Нагадаємо, Національний банк України погіршив прогноз динаміки реального валового внутрішнього продукту (ВВП) на 2026 рік до -0,4%. Причиною стали наслідки російських обстрілів, які призвели до скорочення ділової активності, пошкодження виробничих потужностей і порушення логістики..

Національний банк України погіршив прогноз динаміки реального валового внутрішнього продукту (ВВП) на 2026 рік до -0,4%. Причиною стали наслідки російських обстрілів, які призвели до скорочення ділової активності, пошкодження виробничих потужностей і порушення логістики.За оцінками НБУ, у III кварталі реальний ВВП України скоротився на 0,5% у річному вимірі. На економічну активність негативно вплинули блокада морських портів і російські атаки на промислові підприємства та логістичну інфраструктуру.Найбільших втрат зазнали металургійні та рудні підприємства. Водночас погіршилися показники інших галузей промисловості, торгівлі та сільського господарства.Як зазначає НБУ, найбільше на перегляд прогнозу вплинула інтенсифікація російських обстрілів. Їхній негативний внесок у динаміку ВВП оцінюється в 1,9 відсоткового пункта.НБУ прогнозує повільне відновлення економіки у 2027-2028 рокахЧерез наслідки руйнувань відновлення економічного зростання в Україні буде повільним. За прогнозом НБУ, у 2027 році реальний ВВП може зрости на 0,4%, якщо логістика поліпшиться в середині року.Пожвавленню економічної активності сприятимуть державні та приватні інвестиції в оборонну промисловість, локалізація виробництва озброєння за рахунок Ukraine Support Loan, а також проєкти з відновлення критичної інфраструктури.У 2028 році, у міру зниження безпекових ризиків, темпи економічного зростання можуть прискоритися до 2,2%.Водночас у НБУ зазначають, що втрати економічного потенціалу внаслідок руйнувань обмежуватимуть можливості для відновлення.Нагадаємо, 29 жовтня Національний банк України підвищив облікову ставку на 0,5 відсоткового пункту — до 16,5%. Таке рішення ухвалили через посилення інфляційного тиску та погіршення інфляційних очікувань.Читайте також: Інфляція "з’їдає" гроші: у Нацбанку пояснили, як захистити заощадження.

Велика Британія надасть Україні додаткову фінансову підтримку загальним обсягом 10 мільярдів фунтів стерлінгів (13,3 мільярда доларів США). Про це повідомив президент України Володимир Зеленський після розмови з прем’єр-міністром Великої Британії Бернемом. За словами глави держави, із загальної суми сім мільярдів фунтів спрямують на економічну підтримку України протягом наступних трьох років, а ще три мільярди фунтів становитиме британська експортна підтримка, переважно для постачання необхідного озброєння.Зеленський наголосив, що ця допомога надаватиметься додатково до щорічної підтримки, яку Велика Британія вже надає Україні."Справді сильний крок і дуже вчасний — якраз тоді, коли Росія повинна бачити та відчувати, що Україна не залишиться наодинці з проблемами, які Росія так прагне масштабувати", — зазначив президент.За його словами, посилення підтримки України має продемонструвати Росії, що вона не зможе досягти своїх цілей у війні.Окрім фінансової допомоги, Зеленський і британський прем’єр обговорили санкційну політику. Президент підкреслив, що Велика Британія й надалі дотримуватиметься принципової позиції щодо санкцій."Це глобально важливий приклад", — наголосив глава держави.Зеленський подякував Великій Британії, прем’єр-міністру Бернему та його команді за підтримку України. Він також висловив вдячність усім у світі, хто продовжує підтримувати українську державу."Бути з Україною — це означає бути на правильній стороні історії", — підсумував президент.Нагадаємо, 14 жовтня президент України Володимир Зеленський у Лондонi провів важливі переговори з прем’єр-міністром Великої Британії Енді Бернемом щодо протидії масованим атакам ворога. Під час зустрічі сторони досягли домовленостей про прискорене постачання британських засобів протиповітряної оборони для знищення реактивних "шахедів"..

У середу, 28 жовтня, стало відомо, що Україна залучила ще 404,5 мільйона доларів від Японії та Світового банку в межах проєкту THRIVE. Кошти скерують на розвиток української системи охорони здоров’я.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Кошти вже надійшли до державного бюджету", — запевнив він.Очільник українського уряду уточнив, що 304,5 мільйона доларів залучено завдяки фінансовій підтримці Уряду Японії, ще 100 мільйонів доларів — у формі кредиту від Міжнародної асоціації розвитку."Проєкт THRIVE спрямований на підвищення ефективності програми медичних гарантій, покращення якості та доступності медичних послуг", — акцентував прем’єр-міністр України.Він констатував, що загалом Україна вже отримала 701,7 мільйона доларів у межах цього проєкту."Дякую уряду Японії та Світовому банку за послідовну підтримку України та внесок у розвиток медичної системи", — підсумував Сергій Корецький.Проект THRIVE започаткували 2024 року. Він спрямований на підвищення ефективності програми медичних гарантій та зміцнення системи охорони здоров’я. Загальний обсяг фінансування — 1,2 мільярда доларів.Нагадаємо, 10 жовтня стало відомо, що Японія купуватиме українські дрони-перехоплювачі від компанії SkyFall. Відповідний контракт уклало Міністерство оборони цієї країни. Японські фахівці залишилися задоволеними якістю цього виду озброєння українського виробництва..

У середу, 28 жовтня, Верховна Рада України підтримала в першому читанні проєкт закону про державний бюджет України на 2027 рік. "За" проголосували 239 народних депутатів.Про це засвідчила трансляція засідання Верховної Ради України. Варто зазначити, що до документа загалом подали рекордну кількість правок — понад 5200. З них бюджетний комітет врахував лише 90 пропозицій депутатів. Серед них — підвищення виплат військовим і розширення державних гарантій для оборонних підприємств.Водночас перед ухваленням бюджету в першому читанні не підтримали низку пропозицій, зокрема:спрямування коштів від угод зі слідством на потреби ЗСУ — поправка передбачала заборону переказувати такі кошти третім особам, а гроші понад суму відшкодування завданої державі шкоди спрямовувати до спецфонду держбюджету на грошове забезпечення військових;обмеження зарплат чиновників на рівні 80 тисяч гривень на місяць — пропозиція стосувалася, зокрема, народних депутатів, суддів, прокурорів і працівників Нацбанку, виняток передбачався для тих, хто бере участь в обороні країни.Однак Верховна Рада підтримала поправку №846 про заборону фінансувати Національний кешбек із держбюджету 2027 року. Також депутати підтримали поправку №1279 про підвищення зарплат військовим. "За" неї проголосували 304 народні депутати.Далі уряд має опрацювати висновки та поправки парламенту, внести зміни та повернути доопрацьований текст у Раду для розгляду у другому читанні. Друге читання і фінальне очікується 23-26 листопада.У проєкті держбюджету-2027 закладено видатки на 7 трильйонів 272 мільярди гривень, доходи — 5 трильйонів 648 мільярдів гривень. Основні видатки — це сектор безпеки й оборони, які закладені на рівні 4 трильйонів 885 мільярдів гривень, або 43,8% ВВП країни. Граничний обсяг дефіциту очікується на позначці 1,67 трильйона гривень."Дякую народним депутатам за спільну роботу та підтримку проєкту бюджету на 2027 рік у першому читанні. Це бюджет, який враховує реалії повномасштабної війни та ключові потреби держави на наступний рік", — прокоментував у своєму Telegram-каналі премʼєр-міністр України Сергій Корецький.За його словами, передусім це необхідне фінансування безпеки й оборони, збереження фінансової стійкості та виконання важливих соціальних зобов’язань перед людьми.Сергій Корецький запевнив, що уряд опрацює бюджетні висновки парламенту та підготує проєкт до другого читання.Нагадаємо, 27 жовтня голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа інформувала про рекомендацію ухвалити проєкт державного бюджету на 2027 рік у першому читанні..

Міністерство оборони провело серію зустрічей у межах візиту спільної місії генерального директорату Європейської комісії з оборонної промисловості та космосу (DG DEFIS) і Європейської служби зовнішніх дій (EEAS) до України. Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України. Там зазначили, що європейську делегацію очолював заступник генерального директора DG DEFIS Геральд Рюйтерс.Сторони обговорили механізми верифікації та контролю за коштами Кредиту на підтримку України (Ukraine Support Loan), співпрацю в рамках Оборонно-промислового пакту ЄС і України та потреби defense-сектору. Заступник міністра оборони з питань європейської інтеграції Сергій Боєв представив партнерам потреби України у фінансуванні оборонної сфери на 2027 рік. Окремий акцент зроблено на безпілотних системах, роль яких на полі бою постійно зростає. Серед ключових пріоритетів — підтримка виробництва українських FPV-дронів, засобів middle strike та deep strike.Заступниця міністра оборони Ганна Гвоздяр презентувала потенціал українського оборонно-промислового комплексу й окреслила виробничі пріоритети в межах Ukraine Support Loan."Ми активно співпрацюємо з європейськими партнерами та прагнемо конкретних результатів для обидвох сторін. Спільне виробництво — ключ до зміцнення обороноздатності України сьогодні та безпеки Європи в майбутньому", — зазначила вона.Також на зустрічі йшлося про подальшу інтеграцію українського ОПК в оборонно-промислову екосистему ЄС, розширення виробничої кооперації та зміцнення довгострокового партнерства.Питання верифікації, підзвітності та підходів до закупівель із делегацією ЄС обговорив заступник міністра оборони України Мстислав Банік. Пріоритети Міноборони на цьому напрямку:удосконалення законодавства у сфері оборонних закупівель з урахуванням реалій воєнного часу та рекомендацій ЄС;переведення закупівель на конкурентні процедури та подальше виведення торгів на електронні майданчики для мінімізації людського фактора."Ми бачимо, що зростає конкуренція, розширюється ринок, і суттєво економимо кошти. Частина торгів вже успішно відбулася, постачання до війська почалося. Таким чином Міністерство оборони створює просту систему з нульовою толерантністю до корупції та тіньових схем, залишаючись при цьому відкритими перед партнерами", — акцентував Банік.Українська сторона також відзначила позитивну динаміку залучення європейського бізнесу, адже 2026 року європейські оборонні компанії вже брали участь у конкурентних закупівлях, оголошених АОЗ.Ukraine Support Loan — це один із ключових інструментів фінансування оборонних потреб України та розвитку співпраці з європейськими партнерами.Загалом кредит передбачає до 90 мільярдів євро на підтримку України 2026-2027 років: майже 60 мільярдів євро — на оборону, ще 30 мільярдів євро — на бюджетну підтримку. Україна вже отримала майже 16 мільярдів євро. Наразі останній транш на 2,86 мільярда євро надійшов в середині жовтня."Для України надзвичайно важливо залишатися прозорими та підзвітними для партнерів у процесі використання цих коштів. Міністерство оборони дякує ЄС за надійне партнерство, поглиблення співпраці та масштабування оборонного виробництва", — підсумували в українському оборонному відомстві.Нагадаємо, раніше премʼєр-міністр України Сергій Корецький заявляв, що така допомога від партнерів — це більше дронів, систем протиповітряної оборони, ракет і боєприпасів. Це означає надійніший захист наших людей і посилення спроможностей наших захисників на передовій..

Попри складну ситуацію з державними фінансами, підтримка бізнесу залишається одним із пріоритетів уряду. Варто максимально ефективно використовувати наявні ресурси, щоби допомогти підприємцям вистояти.Про це заявив прем’єр-міністр України Сергій Корецький під час виступу на Київському міжнародному економічному форумі. Там він окреслив першочергові кроки."Продовжуємо програми, які довели свою ефективність: "5-7-9%", "Власна справа", гранти для переробних підприємств, підтримку виробників, аграріїв, експортерів", — зазначив він.За його словами, в Кабміні є розуміння того, наскільки важливий для бізнесу доступ до ліквідності. Програма "5-7-9%" є одним із ключових інструментів підтримки."Цього року через високий попит бізнесу на компенсацію відсоткових ставок потрібно 22 мільярди гривень замість передбачених 18 мільярдів гривень. Додаткові чотири мільярди гривень маємо забезпечити. Інструменти підтримки зберігаємо та збільшуємо в проєкті бюджету на 2027 рік", — акцентував очільник українського уряду.Він додав, що окремо триває робота над створенням фонду страхового покриття, який дасть змогу розширити страхування воєнних ризиків і допомогти бізнесу відновлюватися після російських атак.Міжнародні партнери готові підтримати це за умови внеску держави. Модель фонду зараз узгоджується з бізнесом, і саме такі майданчики, як Київський міжнародний економічний форум, допомагають швидше знайти консенсус."Інструмент точно потрібен. Дякую організаторам форуму за простір для чесного діалогу між Урядом і бізнесом. І вкотре дякую нашим підприємцям і їхнім командам за щоденну сумлінну працю та стійкість", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що банки в Україні посилюють вимоги до кредитування бізнесу, підвищують процентні ставки та частіше висувають жорсткіші умови щодо застави. У третьому кварталі 2026 року рівень схвалення заявок на кредити підприємствам знизився вперше із середини 2024 року. Водночас банки очікують зростання кредитних портфелів бізнесу та населення протягом наступних 12 місяців..

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомили про підозру ще одному учаснику злочинної організації, викритої у межах масштабної спецоперації "Карфаген". Йдеться про колишнього очільника одного з департаментів Офісу генерального прокурора.Про це поінформували інформаційні ресурси НАБУ. За даними слідства, посадовець відігравав одну з ключових ролей у функціонуванні злочинної схеми."Він безпосередньо відповідав за комунікацію з представниками нелегальних кол-центрів і систематичне отримання від них грошових коштів", — ідеться в повідомленні.Крім того, до його функцій входило забезпечення загальної безпеки та конспірації членів злочинної організації, а також залучення до протиправної діяльності інших осіб."Загальна сума задокументованої неправомірної вигоди перевищує один мільярд гривень", — наголосили правоохоронці.Слідчі дії тривають. Встановлюються інші особи, причетні до функціонування злочинної організації.Що відомо про операцію "Карфаген"Це масштабна антикорупційна спецоперація НАБУ та САП, спрямована на викриття та ліквідацію злочинної організації, яка системно "дахувала" мережу нелегальних шахрайських кол-центрів в Україні.Злочинне угруповання забезпечувало власникам нелегальних шахрайських кол-центрів захист від кримінального переслідування та блокування розслідувань в обмін на щомісячні хабарі. Загальна сума задокументованої неправомірної вигоди перевищила один мільярд гривень.За версією слідства, очолював угруповання Сергій Кропива (на плівках НАБУ фігурує під псевдонімом "Канцлер") — колишній заступник начальника департаменту Офісу Генерального прокурора.Серед фігурантів і підозрюваних:Сергій Кропива ("Канцлер") — підозрюється у створенні злочинної організації та легалізації майна (відправлений судом під варту із заставою 120 мільйонів гривень);Єлизавета Івахненко ("Муза") — близька особа Кропиви, підозрюється у легалізації коштів (застава 20 мільйонів гривень);Сергій Куций ("Камрад") — водій Кропиви, підозрюється в легалізації коштів (застава три мільйони гривень);Олександр Дидич — адвокат, підозрюється в легалізації майна (застава 15 мільйонів гривень);Отримані злочинним шляхом гроші (понад 89,9 мільйона гривень) виводилися через придбання елітної нерухомості (зокрема, апартаментів у Буковелі, квартир у Києві), дорогих годинників, ювелірних виробів, автомобілів і через криптовалюту.На тлі розслідування і обшуків у вересні 2026 року у відставку подав генеральний прокурор Руслан Кравченко, чиє ім'я та оточення також згадувалося в контексті розслідувань. Він виїхав із країни.Нагадаємо, що 14 вересня, президент України Володимир Зеленський відсторонив Руслана Кравченка від посади генерального прокурора..

Бюджетний комітет Верховної Ради України рекомендував ухвалити проєкт державного бюджету на 2027 рік у першому читанні. Там розглянули 5 236 поправок, провели дві робочі групи, дев’ятигодинне засідання та врахували 90 бюджетних висновків.Про це повідомила голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці у Facebook."Очікуємо розгляд проекту державного бюджету в першому читанні орієнтовно 28 жовтня", — зазначила вона.У сфері оборони доручили уряду опрацювати декілька надважливих питань до другого читання бюджету:питання підвищення грошового забезпечення військовослужбовців;можливість збільшення обсягу державних гарантій для підприємств ОПК удвічі, до 60 мільярдів гривень;можливість збільшення видатків на будівництво та придбання житла для військових ЗСУ;створення нової субвенції місцевим бюджетам для забезпечення центрів підготовки громадян до національного спротиву.У сфері освіти та науки:додали майже 27 мільйонів гривень на оплату праці педагогів, які проводять НМТ;піднімаємо залишки освітньої субвенції до спецфонду Міносвіти з подальшим спрямуванням на оперативні освітні потреби під час року;доручаємо уряду розглянути можливість збільшення субвенції місцевим бюджетам на майстерні для закладів професійної та фахової передвищої освіти та на укриття в школах та садочках, а також передбачити кошти на енергонезалежність шкіл (субвенція місцевим бюджетам) і закладів фахової та вищої освіти;збільшити на 700 мільйонів гривень видатки для наукової діяльності установ Національної академії наук;додати 10 мільйонів гривень для Української академії лідерства;доручаємо уряду знайти кошти на пілотний проект реформи оплати праці вчителів.У сфері охорони здоров’я:додали 150 мільйонів гривень на закупівлю лікарських засобів для аутоімунних захворювань нервової системи та нейром'язових захворювань, а також доручаємо уряду відшукати кошти на ліки для пацієнтів з ахондроплазією та м’язовою дистрофією Дюшена та на медичні вироби для Клінічної лікарні "Феофанія";доручаємо уряду знайти додаткові гроші на проведення остеоінтегративного протезування ветеранів.Для місцевих бюджетів та регіонального розвитку: уряд має опрацювати питання зарахування 4% ПДФО (крім військового ПДФО) до бюджетів громад та відповідно збалансувати цю поправку, оскільки держбюджет втрачає 18,2 мільярда гривень;комітет доручив уряду розглянути можливість не вилучати реверс з місцевих бюджетів (втрати держбюджету і джерела для покриття оборонних видатків — 19,2 мілшьярда гривень);уряд має збільшити ресурс для ДФРР (принаймні на два мільярди гривень);рекомендуємо уряду для розрахунку показників горизонтального вирівнювання на 2027 рік використовувати дані Держстату про чисельність наявного населення громади (а не Державної міграційної служби), а ВПО — за даними Мінсоцполітики;збільшити на 118 мільйонів гривень субвенцію місцевим бюджетам на виконання повноважень районними радами;доручаємо уряду збільшити видатки на компенсацію за знищене житло, а також вишукати ресурс для завершення проектів (об’єктів) у сфері освіти та охорони здоров’я, розпочатих попередніми роками коштом фонду ліквідації наслідків збройної агресії;доручаємо уряду вивчити можливість збільшення коштів на житлове пільгове кредитування та створення соціального житла для ВПО;конкретизували, що  залишки коштів обласних бюджетів Донецької та Луганської областей та місцевих бюджетів тимчасово окупованих територій, які уряд запропонував підняти на центральний рівень на спеціальний рахунок Мінгромад для використання на житло ВПО, можна також спрямовувати на придбання готових житлових будинків, облаштування існуючих будівель під житло, створення соціального орендованого житла та житлове пільгове кредитування;визначили, що під час придбання житла для ВПО перевага надається учасникам бойових дій і особам з інвалідністю внаслідок війни;визначили, що Мінгромад щокварталу має оприлюднювати інформацію про використані кошти, підготовлені об’єкти та кількість ВПО, які отримали житло.Для підтримки економіки:додатково спрямувати на гуманітарне розмінування 100 мільяонів гривень;заборонити виплату "Національного кешбеку" з бюджетної програми на підтримку розвитку виробництва та підприємництва (на неї передбачено 9,4 мільярда гривень, і вони повинні піти на реальну підтримку бізнесу), а також вивчити питання, чи потрібно взагалі виплачувати "Національний кешбек" за державні кошти, дозволити 2027 року проведення аукціонів великої приватизації з пониженням стартової ціни, це дозволить нарешті продаж збиткових активів, наприклад, ОПЗ і Сумихімпром;установити, що сільськогосподарським виробникам компенсується до 75% вартості будівництва (реконструкції) тваринницьких ферм для утримання корів, кіз і овець, під’їзних шляхів до них і об’єктів з переробки молока (зараз компенсується 50%);опрацювати питання збільшення підтримки виробників сільськогосподарської продукції, передбачивши підтримку виробників з територій ризикованого землеробства через бойові дії, а також збільшення обсягу надання пільгових кредитів фермерам;пропонуємо установити, що фрахтувальникам, операторам і власникам суден надаються гарантії компенсації шкоди, заподіяної внаслідок війни, під час їх перебування у територіальному морі України або в акваторіях відкритих морських портів України;розглянути можливість збільшення програми страхування воєнних ризиків (зараз передбачено всього один мільярд гривень за загальним фондом);можливості започаткування нового напряму державної підтримки — логістики сільськогосподарської продукції в умовах підвищеного ризику, йдеться про перевезення сільськогосподарської продукції з прифронтових територій на безпечні території.У сфері соціального захисту доручаємо уряду провести інвентаризацію законодавчих актів, в яких прожитковий мінімум та мінімальна зарплата використовуються для розрахунку складових оплати праці та штрафів та інших виплат — це потрібно, щоби відв’язати всі виплати від ПЖМ і МЗП та мати можливість привести ці величини у відповідність до реальності.У сфері державного управління доручаємо уряду розглянути можливість збільшити видатки МЗС для закордонних дипломатичних установ і передбачити кошти для митниці на ремонт сканерів.Нагадаємо, що Україна проведе детальні переговори з керівництвом Світового банку, МВФ, Євросоюзу та країн "Великої сімки" щодо залучення необхідного зовнішнього фінансування. На 2027 рік потреба держбюджету в іноземних коштах перевищує 52 мільярди доларів, від яких безпосередньо залежить обороноздатність держави та виконання соціальних зобов'язань перед громадянами..

У вівторок, 20 жовтня, прем’єр-міністр України Сергій Корецький обговорив із віцепрезидентом Європейського інвестиційного банку Карлом Негаммером пришвидшення реалізації спільних проєктів.Про це Сергій Корецький повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі. Він наголосив на пріоретизації проєктів відповідно до нагальних потреб."Це захист і відновлення енергетичної інфраструктури, підтримка державних компаній, а також відновлення критичної та соціальної інфраструктури в українських громадах", — зазначив очільник українського уряду.Окремо співрозмовники обговорили можливості максимально ефективного використання гарантій ЄС у межах Ukraine Investment Framework для фінансування пріоритетних інвестиційних проєктів 2027 року.Також Корецький і Негамер підтримали ідею створення спільної робочої групи для перегляду портфеля, визначення пріоритетних проєктів та прискорення їх фінансування."Дякую Карлу Негаммеру за особисту підтримку України та готовність разом працювати над практичними результатами", — акцентував український прем’єр-міністр."Європейський інвестиційний банк є стратегічним партнером України. З початку повномасштабного вторгнення обсяг фінансування для України перевищив 4,5 мільярда євро, зокрема, рекордні 1,5 мільярда євро 2025 року", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Європейський інвестиційний банк надасть Україні кошти на відновлення та модернізацію соціальної інфраструктури країни. Йдеться про 100 мільйонів євро..

За дев’ять місяців 2026 року в Україні зафіксували 1 293 справи про банкрутство фізичних осіб. Найчастіше до процедури неплатоспроможності вдаються українці віком від 25 до 45 років, водночас цього року жінки вперше за останній час випередили чоловіків за кількістю таких справ. Про це свідчать дані "Опендатабот". Кількість справ про банкрутство Упродовж січня-вересня 2026 року в судах розглядали 1 293 справи про банкрутство українців. Порівняно з відповідним періодом минулого року показник зріс на 37%.Кількість громадян, які ініціюють процедуру визнання неплатоспроможності, збільшується вже четвертий рік поспіль після спаду на початку повномасштабної війни. Нині справ на 40% більше, ніж за весь 2024 рік.Водночас показник за дев’ять місяців 2026-го майже дорівнює результату за весь попередній рік. У 2025 році у справах про банкрутство фігурували 1 348 людей. Загалом із 2021 року неплатоспроможними визнали 5 014 українців.Жінки частіше за чоловіків опиняються у справах про банкрутствоЗа даними "Опендатабот", у 2026 році жінки частіше за чоловіків опиняються у справах про неплатоспроможність, на них припадає 53% усіх випадків: 685 проти 608 у чоловіків. Торік ситуація була протилежною — чоловіки становили 51% від загальної кількості банкрутств.Найчастіше процедуру банкрутства проходять українці віком від 25 до 45 років. У цій категорії налічується 876 осіб — близько двох третин від загальної кількості. Ще 304 людини старші за 45 років, а 113 — молодші за 25 років. Наймолодшому українцю, який цьогоріч проходить процедуру банкрутства, виповнилося 20 років, найстаршому — 77.Київ — лідер за кількістю справНайбільше справ про неплатоспроможність зафіксували в судах столиці — 228. На другому місці Київська область зі 130 справами, на третьому — Львівщина, де розглядають 109 таких справ. Загалом на ці три регіони припадає понад третина всіх випадків.Найбільше зростання кількості справ зафіксували на Кіровоградщині: показник більш ніж подвоївся — із 20 до 43. На Київщині кількість справ збільшилася на 86%, а на Тернопільщині — на 64%.Водночас у низці регіонів кількість справ зменшилася. Зокрема, на Вінниччині показник скоротився із 77 до 63, на Одещині — із 68 до 64, а на Миколаївщині — із 16 до 11.Банкрутство не означає автоматичного списання боргівВ Україні фізичні особи отримали можливість офіційно визнавати себе банкрутами в жовтні 2019 року. Ініціювати таку процедуру може лише сам боржник — кредитори не мають права розпочинати її замість нього.Водночас визнання банкрутства не означає, що всі борги автоматично спишуть. Частину зобов’язань доведеться погасити, зокрема коштом продажу майна. Борги зі сплати аліментів списанню не підлягають.Процедура також має довгострокові наслідки. Протягом п’яти років після визнання банкрутства людина зобов’язана повідомляти про свою неплатоспроможність перед укладенням кредитних договорів або отриманням позик. Крім того, повторно ініціювати процедуру банкрутства не можна, якщо попередні борги не погашені повністю.Нагадаємо, прем'єр-міністр Сергій Корецький повідомляв, що цього року російські удари завдали українському бізнесу 7,7 мільярда прямих збитків. Внаслідок атак знищено або пошкоджено понад 1 мільйон квадратних метрів складських, виробничих і логістичних приміщень..