# фінанси

Україна отримає від Міжнародного валютного фонду (МВФ) півмільярда доларів. Про це стало відомо після завершення восьмого перегляду програми співпраці з Україною. Про це повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Незабаром отримаємо дев’ятий транш від фонду обсягом 500 мільйонів доларів. Кошти спрямуємо на покриття пріоритетних бюджетних видатків", — наголосив він.Він додав, що за програмою EFF до України вже надійшло понад 10 мільярдів доларів."Це важливий внесок у збереження нашої стійкості та макрофінансової стабільності. Вдячний Міжнародному валютному фонду за незмінну солідарність та підтримку. Спільно та скоординовано працюємо для перемоги, відбудови та зростання", — підсумував Денис Шмигаль.Своєю чергою, в Міністерстві фінансів України наголосили, що у МВФ відзначили прогрес української сторони у виконанні умов програми EFF станом на кінець березня 2025 року."Українська економіка зберігає стійкість, а показники виконання програми EFF залишаються високими, попри повномасштабну війну. Всі кількісні критерії ефективності й індикативні цілі на кінець березня досягнуті", — йдеться в повідомленні.У Мінфіні уточнили, що Україна виконала два структурні маяки:подано до парламенту законодавчі зміни для запровадження вимог податкової звітності для операторів цифрових платформ;опубліковано звіт щодо результатів зовнішнього аудиту НАБУ.Перша заступниця директора-розпорядника МВФ Гіта Гопінат зазначила, що повномасштабна війна зумовила необхідність ухвалення змін до держбюджету на 2025 рік. Відновлення фіскальної стійкості та покриття пріоритетних видатків у середньостроковій перспективі вимагатиме подальших рішучих зусиль з реалізації Національної стратегії доходів.За її словами, це передбачає модернізацію податкової та митної служб, зменшення ухилення від сплати податків і гармонізацію законодавства зі стандартами ЄС. Ці реформи разом з удосконаленням системи управління публічними інвестиціями, середньострокового бюджетного планування й управління фіскальними ризиками є критично важливими для забезпечення економічного зростання та залучення інвестицій.Нагадаємо, що наприкінці травня Денис Шмигаль провів зустріч із місією Міжнародного валютного фонду на чолі з її головою Гевіном Греєм. Тоді відбулася конструктивна розмова щодо подальшої співпраці України з МВФ.

Спортивна драма F1 стала лідером північноамериканського прокату за минулі вихідні, заробивши 55,6 мільйона доларів. В інших частинах світу фільм за участю Бреда Пітта та Хав'єра Бардема зібрав іще 88,4 мільйона доларів.Про це повідомив MarketWatch. Медійники констатували, що це найвдаліший перший вікенд для фільму, знятого компанією Apple.Вона придбала права на цей проект у продюсерської команди, яка зробила найкасовіший фільм 2022 року, — "Топ Ган: Меверік".Аналітики зауважили, що раніше Apple теж випускала успішні та високо оцінені критиками фільми, включно з оскароносним "CODA: Дитина глухих батьків" і "Вбивці квіткового місяця" Мартіна Скорсезе, проте в її фільмотеці були відсутні так звані "літні блокбастери".Критики оцінюють бюджет F1 приблизно у 200 мільйонів доларів.  Окрім того, "F1" також показала найуспішніший старт у прокаті в кар'єрі Бреда Пітта, якого керівник відділу дистрибуції фільмів в Apple Джеффрі Голдштейн назвав "секретним інгредієнтом" у рецепті успіху фільму.Кіно про перегони "Формули-1" отримало оцінку "A" від глядачів на сайті CinemaScore та 97% позитивних рецензій критиків на сайті RottenTomatoes.Друге місце в кінотеатрах США та Канади посів римейк мультфільму "Як приручити дракона", який заробив 19,4 мільйона доларів. Це кіно було лідером прокату в попередні два вікенди, а його сукупні світові збори вже перевищили 450 мільйонів доларів.Невдало стартував фільм жахів "М3ГАН 2.0", він зібрав лише 10,2 мільйона доларів. Перша частина фільму про робота-вбивцю, що вийшла 2022 року, у свої перші вихідні заробила 30,4 мільйона доларів. Аналітики зазначили, що фільм має скромний бюджет, лише 25 мільйонів доларів, і, напевно, принесе студії Blumhouse Productions прибуток.Нагадаємо, декілька днів тому журналісти NBC News повідомили, що поліція розслідує крадіжку зі зломом будинку 61-річного актора Бреда Пітта в Лос-Анджелесі. На момент злочину його не було вдома. Злочинці проникнули в приміщення через вікно.

За тиждень з 23 по 27 червня Національний банк України продав на міжбанку 875,1 мільйона доларів. При цьому фінансисти зазначили, що куплено за цей же термін 700 тисяч доларів.Про це стало відомо зі статистики Національного банку України (НБУ).За період з 23 по 27 травня Нацбанк продав на міжбанку 875,1 мільйона доларів, що на 151,1 мільйона доларів більше, ніж минулого тижня.При цьому підраховано, що за тиждень Національний банк України купив 700 тисяч доларів.Як відомо, 2 жовтня 2023 року Національний банк оголосив про перехід від режиму фіксованого курсу.Розпочинаючи з 3 жовтня 2023 року, офіційний курс долара розпочав змінюватися — вперше з липня 2022 року.Для порівняння: за тиждень з 16 по 20 червня Національний банк України продав на міжбанку 724 мільйони доларів, при цьому американської валюти не купував.Нагадаємо, що в п'ятницю, 27 червня, Кабінет міністрів схвалив Бюджетну декларацію на 2026-2028 роки. Вона враховує всі ключові пріоритети держави і євроінтеграційні прагнення України.

У п’ятницю, 27 червня, кремлівський диктатор Володимир Путін офіційно оголосив про плани скорочення військових витрат. Це сталося після того, як чиновники розповіли йому, що Росія перебуває "на межі рецесії".Таку інформацію оприлюднило видання The Telegraph. Журналісти цитують Путіна, який сказав, що Росія скоротить витрати на оборону "наступного року" або "протягом наступних трьох років".Його коментарі прозвучали після того, як минулого тижня міністр економічного розвитку Росії Максим Решетніков заявив, що країна "перебуває на межі рецесії". Це означає уповільнення економічних процесів у країні.Своєю чергою, очільниця Центробанку Росії Ельвіра Набіулліна також попередила, що економічне зростання країни у воєнний час, зумовлене величезними витратами державного оборотного сектору, поступово сходить нанівець."Ми зростали протягом двох років доволі високими темпами, бо активували безкоштовні ресурси. Ми повинні розуміти, що багато з цих ресурсів насправді вичерпані", — пояснила вона.Британські аналітики зауважили, що 2024 року економіка Росії зросла на 4,3%, однак у спробі стримати інфляцію відсоткові ставки з жовтня утримували на рівні 21%, а цього місяця трохи знизили до 20%, оскільки тиск дещо послабився. Інфляція значною мірою зумовлена санкціями, які призвели до зростання вартості імпорту.Крім того, в країні дефіцит працівників. Зокрема, зростання заробітної плати підскочило до 16-річного максимуму через брак робочої сили, спричинений її перетіканням до оборонного сектору й армії.За оцінками Вищої школи економіки Москви, на кінець 2024 року дефіцит працівників становив 2,6 мільйона осіб. Також Кремль запропонував солдатам високу заробітну плату та щедрі виплати, прагнучи поповнити ряди на передовій.Видання зазначило: хоча військово-промисловий комплекс отримав вигоду від збільшення державних видатків, але приватні галузі промисловості постраждали від зниження попиту, зростання видатків і великих боргових зобов'язань через високі відсоткові ставки.За даними Bloomberg News, російські банківські чиновники приватно попередили, що наступного року є ризик кризи через зростання кількості підприємств, нездатних виплачувати кредити.Також аналітики спрогнозували, що майбутні витрати можуть включати витрати на реінтеграцію "ветеранів" війни в Україні. Наразі майже половина з 140 000 солдатів Росії, які повернулися до цивільного життя, залишаються безробітними.Нагадаємо, що, за інформацією аналітиків американського Інституту вивчення війни, Кремль продовжує применшувати соціальні та економічні наслідки війни Росії в Україні.

Кремль планує скорочення видатків на оборону, частка яких у бюджеті вже сягнула рекордних значень з часів СРСР. Це підтвердив і Володимир Путін під час прес-підходу після засідання в рамках саміту в Мінську.Його цитує видання The Moscow Times. За словами Путіна, поточні витрати за оборонними статтями становлять 13,5 трильйона рублів з сукупного показника ВВП у 223 трильйони рублів (6,3% від ВВП). Це багато, наголосив диктатор."Ми плануємо скорочення видатків на оборону. У нас наступного року, через рік і так далі, на найближчу трирічку ми плануємо — поки що немає остаточної домовленості між міноборони, мінфіном і міністерством економрозвитку — але загалом усі думають у цьому напрямку", — сказав він.Путін також наголосив, що за нарощування військових витрат країна "заплатила інфляцією", з якою уряд продовжує боротися. Цього року темпи зростання ВВП Росії знизяться порівняно з попередніми роками, коли, як він сам стверджував, економіка зростала більш як на 4% щорічно. Уповільнення зростання — це цілеспрямована робота, яка потрібна в рамках боротьби з інфляцією, заявив Путін.Також президент зазначив, що Росія прагне завершення війни в Україні "з потрібним країні результатом", й оборонні витрати спрямовані саме на це, а не на агресію проти Європи. Путін мав на увазі узгодження членами НАТО зобов'язання довести щорічні витрати на оборону з 2% до 5% ВВП до 2035 року.Раніше під час міжнародного економічного форуму в Санкт-Петербурзі низка високопосадовців і керівників великих компаній заявили про серйозні проблеми в російській економіці.Наприклад, міністр економічного розвитку Максим Решетніков поскаржився на те, що країна вже "на межі" економічного спаду. А голова Центробанку Ельвіра Набіулліна попередила про вичерпання ресурсів, які давали змогу економіці зростати в умовах бойових дій і санкцій. За її словами, закінчилася й потрібна для нарощування виробництва вільна робоча сила, й незалучені потужності підприємств, і резерви Фонду національного добробуту, дві третини ліквідних активів якого вже витрачені.Очільник Російського союзу промисловців та підприємців Олександр Шохін заявив, що багато російських компаній перебувають у "переддефолтному стані". Основний власник "Сєвєрсталі" мільярдер Олексій Мордашов повідомив про загрозу "масових банкрутств" через високу ключову ставку та падіння попиту.На складну економічну ситуацію та необхідність "виживати" поскаржився також друг Путіна мільярдер Аркадій Ротенберг (29 у російському списку Forbes)."Я не можу сказати, що часи такі легкі, що ми зараз на коні. Але знаходимо певні шляхи, у цих умовах виживаємо", — заявив він.За словами підприємця, його компаніям доводиться брати дорогі кредити на нові проекти, і це не дуже хороший фактор для бізнесу.Нагадаємо, раніше аналітики американського Інституту вивчення війни розповідали, що кремлівські чиновники розповідають про заплановані соціальні витрати. Однак насправді Росія планує подальше збільшення витрат на війну. При цьому рашистська влада уникає обговорення збільшення оборонних витрат.

У п’ятницю, 27 червня, президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони (РНБО) "Про пропозиції до Бюджетної декларації на 2026-2028 роки за статтями, пов'язаними із забезпеченням національної безпеки й оборони України.Про це свідчить указ, опублікований на сайті президента України.У документі йдеться про те, що Кабінету міністрів постановлено визначити на 2026-2028 роки основним пріоритетом державного бюджету України фінансування за статтями, пов'язаними із забезпеченням національної безпеки й оборони України.Також уряду доручено опрацювати питання щодо підвищення грошового забезпечення для військовослужбовців, поліцейських, а також осіб рядового та начальницького складу.Крім того, необхідно вжити заходів для гарантування виплати одноразової допомоги в разі загибелі чи смерті таких осіб унаслідок поранення, отриманого під час воєнного стану.У період з 2026 до 2028 року Кабінет міністрів зобов’язаний щомісяця, до 15 числа, надавати Раді національної безпеки й оборони інформацію про стан фінансування силових структур, зокрема, в межах державних оборонних програм.Як відомо, в державному бюджеті на 2025 рік на оборонні потреби передбачено 2,223 трильйона гривень. У першому кварталі частка видатків на безпеку й оборону сягнула 73,5% від усіх витрат бюджету. Уряд неодноразово заявляв про наміри посилити фінансування армії.Нагадаємо, 11 червня стало відомо, що Кабінет міністрів готує проект змін до державного бюджету України приблизно на 400 мільярдів гривень. Ці кошти необхідні для забезпечення потреб Сил безпеки й оборони.

У законопроекті №12372 "Про систему страхування воєнних ризиків" закладена ініціатива, спрямована на створення в Україні внутрішнього механізму перестрахування в умовах обмеженої пропозиції з боку міжнародних перестрахових компаній.Про це повідомив генеральний директор Національної асоціації страховиків України (НАСУ) Денис Ястреб у коментарі "Інтерфакс-Україна"."Основною передумовою, яку створює законопроект, є можливість перестрахування значних ризиків у спеціалізованій державній агенції. Цей механізм набуває особливого значення в контексті обмеженого пропозиції з боку міжнародних перестрахових компаній", — розповів він Ястреб пояснив, що наразі іноземні партнери не готові надавати українському ринку необхідний обсяг перестрахування, що суттєво обмежує здатність вітчизняних страховиків покривати ризики, з якими стикається середній і великий бізнес.При цьому в умовах сьогодення, коли український бізнес стикається з безпрецедентними викликами, пов'язаними з війною, нагальною потребою є створення дієвих механізмів фінансового захисту."Одним із важливих кроків у цьому напрямку є законопроект №12372, що закладає основи для розширення можливостей українських страхових компаній у покритті великих ризиків. Це, своєю чергою, дасть можливість українським страховим компаніям надавати потрібний страховий захист підприємствам, що є критично важливим для підтримки та відновлення економіки країни", — зазначив очільник страхового об'єднання.Законопроект №12372 "Про систему страхування воєнних ризиків" зареєстровано у Верховній Раді України ще 30 грудня 2024 року.Він передбачає, що учасниками системи страхування воєнних ризиків є страхувальники, авторизовані страховики, а також страхові посередники та страховики, які мають право провадити діяльність із надання посередницьких послуг, перестраховики-нерезиденти, державне агентство. Також пропонується запровадження трирівневого страхування воєнних ризиків.Раніше голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зазначав, що цей законопроект вимагає глибокого доопрацювання.Нагадаємо, у травні прес-служба Пенсійного фонду України повідомляла, що кожен громадянин України може сплачувати добровільні страхові внески. Це простий спосіб, щоб набути стаж або збільшити заробітну плату для майбутньої пенсії.

Європейський Союз продовжить надавати Україні фінансову підтримку. Так, цього року наша держава зможе отримати суттєву допомогу у 30,6 мільярда євро.Про це йдеться у висновках за підсумками засідання Європейської ради щодо України."Європейський Союз буде продовжувати забезпечувати Україну регулярною та передбачуваною фінансовою допомогою на тривалий час. У 2025 році, Європейський Союз надасть Україні 30,6 мільярда євро. з яких 3,5 мільярда євро вже були сплачені в рамках Українського фонду, та ще сім мільярдів євро в рамках ініціативи G7 ERA, яка сплачується коштом надзвичайних надходжень від заблокованих російських активів", — йдеться у документі.Водночас лідери Євросоюзу запевнили, що будуть підтримувати відбудову та відновлення України, включно зі сферами психологічної та психосоціальної реабілітації, а також посилення допомоги з розмінування. До того ж у документі наголошується, що ЄС залишається твердим у підтримці України на шляху до членства в блоці."Європейська Рада вітає Україну за темп впровадження реформ, що пов’язані із входженням, навіть у дуже складних обставинах, та вітає досягнутий суттєвий прогрес, заохочує Україну і Європейську комісію інтенсифікувати роботу в рамках процесу входження. Європейська рада запрошує Раду ЄС здійснити наступні кроки, на основі підходу щодо оцінки досягнень, із відкриттям кластерів (у переговорах — ред.), коли будуть виконані відповідні умови. Вона (Єврорада, — ред.) відмічає зроблену Європейською комісією оцінку, за якою фундаментальні кластери готові до відкриття", — наголошується у резолюції.Нагадаємо, раніше британський прем'єр-міністр Кір Стармер оголосив про новий пакет військової допомоги Україні, який цього разу оплачений коштом відсотків, отриманих Великою Британією від заморожених російських активів.

В Україні очікується індексація заробітної плати працівників з 1 липня 2025 року. Перерахунок виплат повинні провести всі роботодавці.Як повідомила прес-служба Південно-східного управління Державної служби з питань праці, порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету міністрів України. У відомстві пояснили, що січень вважається базовим місяцем для розрахунку індексації заробітної плати. Право на індексацію виникає, коли індекс споживчих цін наростаючим підсумком перевищить 103%.За наростаючим підсумком лютого, березня, квітня та травня, в червні згаданий індекс становить 104,4%. Тобто поріг індексації вже перевищений. "Тому з липня 2025 року повертається право на індексацію заробітної плати працівників", — зазначили в прес-службі.Зокрема, індексація зарплати у липні застосовується до постійних грошових доходів громадян, які отримуються у гривнях на території України та не мають одноразового характеру.Впродовж останніх шести місяців на українському ринку праці зберігається тенденція щодо щомісячного зростання середньої зарплатні на 500 гривень. У травні вона сягнула 25 000 гривень.Варто зауважити, що нещодавно Міністерство фінансів України оприлюднило оновлені прогнози соціальних стандартів на 2026–2028 роки, серед яких ключовим є очікуване зростання мінімальної зарплати до 10 059 гривень у 2028 році.Нагадаємо, за даними НБУ, у травні 2025 року ринок праці пожвавився. Зокрема, в річному вимірі збільшилася кількість вакансій та резюме. Проте зростання заробітної плати сповільнилося.

Минулого місяця державний борг України зріс на один мільярд доларів (у гривневому еквіваленті на 34,88 мільярда гривень). Загалом він перевищив 180 мільярдів доларів.Про це повідомила прес-служба Міністерства фінансів України.Станом на 31 травня 2025 року державний та гарантований державою борг України становив 180,97 мільярда доларів (7,51 трильйона гривень):державний та гарантований державою зовнішній борг — 134,48 мільярда доларів (74,31% від загальної суми);державний та гарантований державою внутрішній борг — 46,48 мільярда доларів (25,69% від загальної суми).Варто зауважити, що станом на 1 червня 2025 року міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили 44 535,5 мільйона доларів. У травні вони скоротилися на 4,6%.Обсяг державного та гарантованого державою боргу розраховується у грошовій формі як непогашена номінальна вартість боргових зобов’язань у валюті кредиту (позики). Стан державного та гарантованого державою боргу визначається у гривнях та доларах США за курсом Національного банку України на останній день звітного періоду та включає операції за цей день.Нагадаємо, 25 червня Кабінет міністрів схвалив законопроект "Про внесення змін до державного бюджету на 2025 рік", який передбачає збільшення видатків на 449 мільярдів гривень. Раніше прем'єр-міністр України Денис Шмигаль інформував, що цього року суттєво зменшилася міжнародна військова допомога союзників Україні. Це і стало причиною зміни державного бюджету. .

Кабінет міністрів схвалив зміни до закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Головна новація — запровадження обов’язкової звітності зі сталого розвитку для окремих категорій підприємств, що є важливим кроком до євроінтеграції та підвищення прозорості бізнесу.Про це повідомила прес-служба Міністерства фінансів України.Впровадження обов’язкової звітності зі сталого розвиткуВперше на законодавчому рівні передбачається складання, подання та оприлюднення звітності зі сталого розвитку для окремих категорій підприємств. Така звітність міститиме інформацію про:вплив компанії на екологію;соціальні питання;трудові відносини;права людини;антикорупційну діяльність."Інформація про сталий розвиток подаватиметься за Європейськими стандартами (ESRS) у вигляді окремого розділу звіту з управління. Подання відбуватиметься в єдиному електронному форматі за таксономією, що спростить аналіз і доступ до інформації", — пояснили в Мінфінансів.Передбачається, що звітність зі сталого розвитку подаватиметься разом із фінансовою звітністю і буде її невіддільною частиною.Нова звітність стосується:великих підприємств та материнських компаній великих груп;середніх та малих підприємств, цінні папери яких допущені до торгів на регульованому ринку капіталу.Нові правила впроваджуватимуться поетапно:великі підприємства та материнські підприємства великої групи, які мають понад 500 працівників — звітують у  2028 році;інші великі підприємства та материнські підприємства великої групи — у 2029 році;середні та малі підприємства з цінними паперами на біржі — у 2030 році.Оновлення критеріїв для визначення категорій підприємствКритерії для визначення мікро-, малих, середніх і великих підприємств оновлено з урахуванням інфляції та рекомендацій Європейської комісії. "Це дозволить зменшити адміністративне навантаження та уникнути необґрунтованого потрапляння підприємств у категорії з жорсткішими вимогами", — зазначили у відомстві.Впровадження міжнародних стандартів фінансової звітності для державних підприємствПередбачається, що державні підприємства та компанії, де понад 50% акцій належать державі, зобов’язані:вести облік і звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ);складати звіт про управління. "Це підвищить прозорість і підзвітність державного сектору економіки та спростить доступ до міжнародних ринків капіталу", — зауважили в прес-службі.Нагадаємо, в Україні протягом останніх кількох місяців фіксується зростання кількість фізичних осіб підприємців. Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зауважив, що така динаміка абсолютно не впливає на ріст економіки.

Міжнародний арбітражний трибунал, який розглядав у Швейцарії справу про порушення "Газпромом" його контрактних зобов’язань за принципом take or pay, зобов’язав російську корпорацію виплатити 1,37 мільярда доларів на користь "Нафтогазу".Про це повідомив голова правління компанії НАК "Нафтогаз" Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці у Facebook."З травня 2022 року "Газпром" порушив свої контрактні зобов’язання за принципом take or pay, припинивши оплати", — пояснив він.За його словами, у вересні 2022 року "Нафтогаз" ініціював арбітраж, який "Газпром" намагався заблокувати через російські суди, однак це не спрацювало.Голова правління компанії додав, що тепер Україна отримала кінцеве рішення: трибунал з арбітрів зі Швеції, Швейцарії й Ізраїлю повністю став на бік "Нафтогазу"."Це важлива перемога. Щиро дякую професійній команді юристів НАК «Нафтогаз» і нашим юридичним радникам Wikborg Rein за цей результат", — наголосив Сергій Корецький.Він констатував, що наступний етап — забезпечити виконання рішення."Над цим і будемо працювати. Крок за кроком", — підсумував голова правління компанії НАК "Нафтогаз".Нагадаємо, в травні прес-служба "Нафтогаз Україна" повідомляла, що в Україні підвищення вартості тарифів на газ не очікується. Зокрема, ціни на блакитне паливо для населення до кінця року будуть на такому ж рівні, як і до цього часу — 7,96 гривні за кубічний метр.

Положення про фінансування Збройних сил України ввійде у фінальне рішення саміту НАТО у Гаазі. Ця важлива норма безпосередньо стосуватиметься підтримки України.Про це заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час прес-конференції перед початком саміту в Гаазі. Його цитує "Європейська правда".Він твердо запевнив, що положення про Україну мають стати складовою рішення Північноатлантичного альянсу, яке лідери держав-союзників узгодять у середу."У рішенні ви побачите важливі висловлювання про Україну", — наголосив генеральний секретар НАТО.Він уточнив, що оборонні витрати, які зростуть до 5% ВВП, пов’яжуть до 2035 року з Україною та з потребою, щоб Україна могла й надалі оборонятися.Таким чином Марк Рютте спростував припущення медіа про те, що Україна може залишитися поза межами рішення саміту."Це чітке зобов'язання союзників", — акцентував генеральний секретар Північноатлантичного альянсу.Рютте також додатково зауважив, що НАТО цього року вже виділив на допомогу Україні 35 мільярдів євро, що перевершило показники минулого року.До того ж генеральний секретар НАТО повторив тезу про те, що Альянс вважає Росію своєю головною загрозою.Нагадаємо, декілька днів тому видання Politico повідомляло, що на саміті Північноатлантичного альянсу в Гаазі не буде засідання Ради НАТО з питань України. Також незрозуміло, чи відвідає його український лідер Володимир Зеленський.

На території всієї України планують відкрити додаткові платні камери у слідчих ізоляторах. Минулого року від надання таких послуг ув’язненим держава отримала 16 мільйонів гривень доходів.Про це розповів заступник міністра юстиції України Євген Пікалов в інтерв'ю "Цензору". За його словами, платні камери з поліпшеними умовами у слідчих ізоляторах української Державної кримінально-виконавчої служби мають попит на 93%."Загалом станом на травень у слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України функціонувало 83 платні камери на 201 ліжко-місце", — запевнив урядовець.Пікалов додав, що відкриття платних камер заплановано у слідчих ізоляторах Києва, Чернігова, Одеси, Запоріжжя, Дніпра та Кривого Рогу."Минулого року за платні послуги з надання місць у платних камерах отримано доходи в сумі 16 374,1 тисячі гривень, найбільше отримали коштів Київський СІЗО — 7 779,9 тисячі гривень, Одеський СІЗО — 1 680,7 тисячі гривень і Львівська УВП (№ 19) — 1 050 тисяч гривень", — зазначив він.Заступник міністра юстиції України уточнив, що протягом січня-квітня 2025 року за платні послуги з надання місць у платних камерах отримано 6 223,4 тисячі гривень, серед яких найбільші доходи в Київському СІЗО — 2 673 тисячі гривень і Одеському СІЗО — 770 тисяч гривень.Водночас він зауважив, що окремих камер для міністрів, депутатів чи суддів в Україні немає."Я можу допускати, що є якісь корупційні вияви. Але підрозділи внутрішньої безпеки для того й створені, щоби це викривати та з цим явищем боротися", — підсумував Євген Пікалов.Як відомо, у травні 2020 року Міністерство юстиції запровадило проект платних послуг у слідчих ізоляторах України. Тодішній очільник відомства Денис Малюська розповідав, що ініціатива запровадження платних камер має дві ключові цілі: прибрати корупцію та знайти додаткове фінансування для СІЗО, оскільки зараз бюджетних коштів не вистачає.Нагадаємо, в березні минулого року Мін’юст офіційно інформував, що платні камери в СІЗО мають великий попит, тож вільних місць у них немає. З огляду на це тоді роздумували про відкриття ще одного ізолятора.

Обговорення потенційного припинення вогню між Росією й Україною розпочалися на початку року. Однак, за оцінками Світового банку, перспективи довгострокового врегулювання залишаються невизначеними.Про це йдеться в документі "Глобальні економічні перспективи" від Світового банку за червень 2025 року.Прогнозується, що зростання економіки України збільшиться з 2,0% 2025 року до 5,2% 2026 року. Прискорення зростання враховує очікування Світового банку, що російське вторгнення "триватиме до кінця 2025 року, після чого активні бойові дії почнуть спадати".Прогнозоване зростання 2026 року передбачає сплеск інвестицій у виробництво та реконструкцію, тоді як очікується, що відновлення експорту залишиться обмеженим через складне торгівельне середовище та економічну невизначеність.Витрати на реконструкцію та відновлення оцінюються в 524 мільярди доларів, що майже втричі більше за ВВП України 2024 рокуЗа оцінкою Світового банку, без міцної мирної угоди продовження або посилення вторгнення може ще більше послабити економіку України та підтримувати високу геополітичну напругу."Порушення потоків фінансування в Україну посилить ці ризики, оскільки зовнішнє фінансування країни, як і раніше, сильно залежить від постійної підтримки з боку ЄС і США", — наголосили експерти.При цьому підтримка Європи та США відіграє ключову роль для України. Світовий банк оцінює підтримку ЄС набагато вище.Світовий банк також знизив свій прогноз світового зростання на 2025 рік на 0,4 відсоткового пункту до 2,3%, заявивши, що вищі тарифи та зростання невизначеності стали "значним стримувальним фактором" для майже всіх економік.Нагадаємо, 25 квітня прем’єр-міністр Денис Шмигаль розповідав, що Світовий банк надасть Україні 70 мільйонів доларів. Гроші мали спрямувати на підтримку стабільності роботи української енергосистеми.