# фінанси

У середу, 14 січня, Європейська комісія погодила пакет законодавчих пропозицій, які дозволять надати Україні кредит на 90 мільярдів євро від Європейського Союзу. Головна мета — забезпечення її фінансових і військових потреб на 2026 і 2027 роки.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на заяву президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. Вона презентувала плани Єврокомісії з надання Україні 90 мільярдів євро допомоги у наступні два роки."Ми всі прагнемо миру для України, а для цього Україна має перебувати в позиції сили. Саме тому восени ми дійшли згоди, що забезпечимо покриття фінансових потреб України — як військових, так і бюджетних. У грудні Єврорада погодилася підтримати Україну стабільним і передбачуваним фінансуванням. І сьогодні вранці ми ухвалили законодавчу пропозицію на виконання цієї домовленості. Надамо Україні позику в розмірі 90 мільярдів євро на 2026 і 2027 роки", — акцентувала фон дер Ляєн.Вона нагадала, що надання коштів здійснюватиметься "в межах посиленої співпраці, тобто за участі 24 із 27 держав-членів"."Ця пропозиція передбачає розподіл 90 мільярдів євро на дві частини. Одна третина, тобто 30 мільярдів євро, спрямують на бюджетну підтримку. Дві третини від 90 мільярдів євро — на військову підтримку, це 60 мільярдів євро", — пояснила президентка Єврокомісії.Законодавчий пакет, презентований 14 січня, складається з:нової пропозиції щодо створення позики на підтримку України в розмірі 90 мільярдів євро;нової пропозиції щодо внесення змін до регламенту про Ukraine Facility як одного з інструментів реалізації бюджетної допомоги Україні;нової пропозиції щодо внесення змін до регламенту про багаторічну фінансову рамку, щоби дозволити покриття позики Україні коштом "бюджетного запасу" ЄС.До того ж Урсула фон дер Ляєн зауважила, що ідея "репараційної позики" для України на базі заморожених активів Росії не знята з порядку денного ЄС. Євросоюз може використати знерухомлені російські активи на користь України в майбутньому."Для нас вкрай важливо надіслати суворе нагадування Росії: ми залишаємо за собою право використовувати іммобілізовані російські активи", — наголосила вона.Президентка Єврокомісії додала, що російські активи в ЄС "залишатимуться іммобілізованими до завершення війни та до виплати репарацій". "Ви також можете бачити це у тому факті, що Україна не зобов’язана повертати позику до моменту виплати репарацій. Отже, підсумовуючи: ми демонструємо нашу тривалу та непохитну підтримку України", — підсумувала Урсула фон дер Ляєн.Нагадаємо, раніше очільниця Єврокомісії заявляла, що зустріч лідерів "Коаліції охочих" у Парижі стала "потужною демонстрацією єдності для України"..

Офіс омбудсмена зафіксував неприпустимі порушення на Закарпатті: відремонтоване та повністю готове місце для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб одна з громад вирішила використати як бізнес.Про це повідомив уповноважений із прав людини Верховної Ради України Дмитро Лубінець. Він наголосив, що через такі випадки міжнародна допомога перебуває під загрозою."Гроші на ремонт і облаштування житла надали міжнародні партнери. А така поведінка громад вкотре підриває довіру. Адже прихисток так і не передали людям, як мало бути понад два роки тому. Натомість передали приміщення в оренду терміном на три роки за 500 000 гривень на рік!" — зазначив він.Хоча, за його словами, відповідно до чинних державних механізмів: проживання для внутрішньо переміщених осіб є безкоштовним, а витрати на комунальні послуги — покриватися з державного бюджету."Натомість у цій будівлі вимушено переміщених осіб так і не було", — констатував Дмитро Лубінець.Він додав, що Дубриницька громада залишила 100 осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії, без даху над головою."Поки держава щодня евакуйовує цивільне населення із зон бойових дій, у тиловому Закарпатті місцева громада заробляє гроші на людському горі", — пояснив омбудсмен.Офіс Омбудсмана України відреагував на дії, що порушують права людини. Зафіксовані факти передано до правоохоронних органів для правової оцінки використання приміщення та коштів донорів."Парламентський контроль триватиме до фактичного поселення постраждалих родин. Ми не залишимо людей у біді. Кожен і кожна мають відчувати підтримку!" — підсумував Дмитро Лубінець.Нагадаємо, 24 грудня прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко заявляла, що установам, які тимчасово безоплатно розміщують внутрішньо переміщених осіб, виплачуватимуть компенсації..

Ще 21 листопада Верховний суд Швеції відхилив останню спробу кіпрських компаній, пов'язаних з Ігорем Коломойським, домогтися перегляду рішення Стокгольмського арбітражу. Йдеться про справу "Укрнафти" від 4 лютого 2021 року.Про це повідомила прес-служба Міністерства юстиції України. У відомстві зазначили, що таким чином рішення у справі набули остаточної сили."Йдеться про компанії Littop Enterprises, Bordo Management і Bridgemont Ventures, які через кіпрську структуру володіли 40,1% акцій "Укрнафти", — пояснили юристи.Ще з 2015 року вони вимагали від уряду України та "Нафтогазу" понад шість мільярдів доларів компенсації за обмеження права вільного продажу залишків газу на ринку 2006-2014 років, а після відмови подали позов до арбітражу.Стокгольмський арбітраж відхилив вимоги повністю, визнавши, що не має юрисдикції: суд дійшов висновку, що позивачі фактично не внесли інвестицію до статутного капіталу "Укрнафти" в розумінні договору до Енергетичної хартії, отже, не мали права на арбітражний позов проти України.На початку 2025 року ці висновки підтвердив Апеляційний суд Свеа у Стокгольмі. Кіпрські компанії оскаржували це рішення у Верховному суді Швеції, однак той не знайшов підстав для перегляду справи та відмовив у відкритті провадження.Тепер вони зобов'язані відшкодувати Україні близько 19 мільйонів доларів витрат на арбітраж, 2,7 мільйона доларів судових витрат і ще 550 тисяч доларів додаткових витрат.Нагадаємо, 10 листопада стало відомо, що Високий суд Англії зобов'язав колишніх власників "ПриватБанку" Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова виплатити "ПриватБанку" понад трьох мільярдів доларів у вигляді відшкодування збитків та судових витрат за масштабне шахрайство проти банку..

Народний депутат від Житомирської області Дмитро Костюк (Новоград-Волинський округ №65) у грудні минулого року отримав у подарунок шість мільйонів гривень, а за 4,6 мільйона гривень купив квартиру в Києві.Про це повідомило видання Житомир.Info з посиланням на суттєві зміни у його майновому стані.Журналісти зазначили, що 27 грудня Дмитро Костюк оприлюднив інформацію про те, що 19 грудня 2025 року отримав від Костюк Олени Євгеніївни подарунок у грошовій формі — шість мільйонів гривень.Водночас 28 грудня народний депутат повідомив, що 22 грудня 2025 року став власником квартири в Києві загальною площею 54,6 квадратного метра вартістю чотири мільйони 647 тисяч 500 гривень, яку купив у Зозулі Олександра Костянтиновича.До цього Дмитро Костюк з 2020 року мав квартиру у Звягелі, а його дружина з 2021 року — квартиру в Тернополі. Також нардеп з 2016 року прописаний у квартирі у Звягелі, співвласницями якої є Костюк Олена Євгеніївна та Зайченко Вікторія Сергіївна.Олена Костюк — мати Дмитра Костюка, на місцевих виборах 2020 року Олена Костюк балотувалася в депутати Житомирської обласної ради від партії "Слуга народу" (№10 у партійному списку), на той час вона працювала завідувачкою методичного відділу Новоград-Волинського Палацу дітей і молоді.У листопаді 2020 року нардеп зареєстрував в Києві ТОВ "Інформ-ЮА" зі статутним капіталом 100 тисяч гривень і основним видом діяльності "сфера телевізійного мовлення": спочатку керівником фірми була Олена Костюк, а з лютого 2021 року директором ТОВ стала дружина нардепа.Під час засідання Верховної ради 31 липня 2025 року народний депутат Дмитро Костюк заявив про вихід з фракції "Слуга народу", назвавши таке рішення реакцію на голосування за скандальний законопроект про позбавлення незалежності НАБУ та САП. Зараз у Верховній раді Дмитро Костюк позафракційний.Раніше повідомлялося, що народний депутат Дмитро Костюк 2024 року отримав у Верховній раді 742 тисячі 706 гривень зарплати, цього ж року він став власником автомобіля Mitsubishi Pajero Sport 3.0 2000 року вартістю 100 тисяч гривень і розпочав орендувати в Києві квартиру площею 91,3 квадратного метра.Нагадаємо, що НАЗК за січень 2025 року провело 76 повних перевірок декларацій, відібраних за новим ризикоорієнтованим підходом. У 40 з них тоді виявили порушення на 284 мільйони гривень..

Міністерство фінансів України, яке в четвертому кварталі 2025 року провело вісім аукціонів із розміщення валютних облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП), наразі запланувало на перший квартал 2026 року тільки три.Про це свідчить графік розміщення ОВДП, опублікованим на сайті Мінфіну. На 24 лютого та 3 березня анонсовані аукціони з розміщення 1,5-річних доларових облігацій, а на 10 лютого — облігацій в євро.Щодо гривневих ОВДП, то, згідно з графіком, Мінфін продовжить щовівторка проводити по три аукціони із продажу паперів із погашенням через 1-1,2 року, 1,7-2,0 року та 3 роки, і лише на 6 січня анонсовано ще один аукціон з продажу більш довгострокових облігацій — терміном 3,7 року.На перших аукціонах цього року всі чотири випуски облігацій пропонуватимуться номінальним обсягом по 5 мільярдів гривень.Відповідно до практики, яка склалася, Мінфін протягом кварталу може оновлювати графік проведення аукціонів.Згідно із законом про державний бюджет, на цей рік заплановані внутрішні запозичення на 419,57 мільярда гривень і погашення на 524,46 мільярда гривень, тоді як бюджет має бути профінансовано коштом зовнішніх запозичень на 2 трильйони 130,27 мільярда гривень за обсягу зовнішніх зобов’язань 132,36 мільярда гривень.Минулого року Нацбанк залучив на внутрішньому ринку понад 569 мільярдів гривень: 430,13 мільярда гривень, 2,446 мільярда доларів і 779,2 мільйона євро. Обсяг залучень перевищив обсяг погашень на 93,76 мільярда гривань.Водночас 2024 року досягнуто рекорду із залучення коштів на ринку ОВДП — 638,4 мільярда гривень. Ставка доларових облігацій на останньому аукціоні 9 грудня склала 4% річних, а облігацій у євро на аукціоні 23 грудня — 3,25% річних.Нагадаємо, на початку грудня з’явилася інформація, що Міжнародний валютний фонд аналізує пропозицію Києва обміняти варіанти, прив’язані до валового внутрішнього продукту, на облігації на суму 2,6 мільярда доларів і уважно стежить за реакцією..

Впровадження щорічної прогресивної винагороди за кожен рік участі у війні потребуватиме залучення значного додаткового фінансового ресурсу. При цьому уряд підтримує необхідність впровадження справедливої оцінки вкладу кожного захисника України.Про це заявила премʼєр-міністерка України Юлія Свириденко у відповіді на відповідну петицію."Уряд усвідомлює необхідність покращення мотиваційних чинників для проходження громадянами України військової служби. При цьому зазначене питання є одним із пріоритетних завдань його діяльності", — зазначила вона.Прем’єр-міністерка нагадала, що Міністерство оборони запровадило дорожню карту імплементації моделі проходження військової служби за новим контрактом з підвищеними мотиваційними чинниками.За її словами, це передбачає підвищення рівня грошового забезпечення військовослужбовців у разі укладення ними нового контракту для проходження військової служби.До того ж Свириденко наголосила, що на теперішній час уряд працює над законодавчим врегулюванням зазначеної моделі проходження військової служби."Уряд цілком підтримує необхідність впровадження справедливої оцінки вкладу кожного захисника та захисниці України у захист держави в умовах військової arpeciï Росії проти України. Водночас реалізація ваших пропозицій потребуватиме залучення значного додаткового фінансового pecypcy", — додала премʼєр-міністерка.3 огляду на наведене, Свириденко зазначила, що питання покращення мотиваційних чинників для проходження громадянами України військової служби буде опрацьовуватися комплексно з урахуванням реальних фінансових можливостей держави та пріоритетних потреб сектору безпеки й оборони.Раніше стало відомо, що 13 грудня петиція на сайті Кабінету міністрів із закликом впровадити щорічну прогресивну винагороду та символічне визнання військовослужбовців за кожен рік участі у війні набрала необхідну для розгляду кількість голосів.Зокрема, пропонувалося встановити щорічну грошову винагороду за кожен повний рік служби у війні, яка подвоюється щороку: перший рік служби — 50 тисяч гривень, другий рік — 100 тисяч гривень, третій рік — 200 тисяч гривень, четвертий рік — 400 тисяч гривень.Нагадаємо, що 5 грудня уряд затвердив нові контракти для військовослужбовців, які передбачають гарантовані чіткі терміни служби та підвищення виплат. Законопроект спрямували до Верховної Ради..

У 2025 році Україна залучила 52,4 мільярда доларів зовнішнього фінансування. Міжнародна підтримка дозволила в повному обсязі забезпечити видатки соціально-гуманітарного напряму.Про це повідомила прес-служба Міністерства фінансів України.У відомстві зауважили, що всі внутрішні фінансові ресурси були спрямовані на сектор безпеки й оборони. Водночас, міжнародними донорами були:ERA Loans (умовні боргові зобов'язання) — 37,9 мільярда доларів;ЄС, Ukraine Facility — 12,1 мільярда доларів;МВФ (кредити) — 912 мільйона доларів;Світовий банк (кредити) — 733 мільйони доларів;Японія (кредити) — 453 мільйони доларів;БРРЄ (кредити) — 232 мільйони доларів."52,4 мільярда доларів — це значний обсяг міжнародної фінансової підтримки, який став результатом плідної роботи команди президента України, прем’єр-міністра, уряду, Міністерства фінансів та наших партнерів. У 2025 році ці кошти дали змогу повністю забезпечити ключові соціально-гуманітарні видатки: пенсійні виплати, заробітні плати працівників, зокрема в освіті та охороні здоров’я, соціальний захист населення та гуманітарні програми", — зазначив міністр фінансів України Сергій Марченко. Найбільший обсяг бюджетної підтримки, понад 70%, надійшов у межах механізму країн G7 ERA Loans. Це кошти, які погашаються шляхом доходів від заморожених активів Росії. Загальний обсяг складає 50 мільярдів доларів на 2025-2026 роки. Так, ЄС спрямувала у повному обсязі свою частину в рамках інструменту — 18,1 мільярда євро. Решту коштів буде залучено у 2026 році на потреби соціального напряму наступного року. ЄС продовжує бути найбільшим надавачем фінансової допомоги. У 2025 році Україна отримала 12,1 мільярда доларів в межах фінансового інструменту Ukraine Facility. Також цьогоріч наша країна успішно пройшла два перегляди програми МВФ Extended Fund Facility. Це дозволило залучити 912 мільйонів доларів. Варто зауважити, що загалом від початку повномасштабної війни, міжнародні партнери спрямували до України майже 168 мільярда доларів бюджетної підтримки.Нагадаємо, до кінця 2026 року фінансова підтримка України з боку Норвегії загалом становитиме понад 19,4 мільярда євро, що дорівнює 227 мільярдам норвезьких крон..

У суботу, 27 грудня, президент України Володимир Зеленський здійснив візит до Канади, де зустрівся з прем'єр-міністром країни Марком Карні. Той оголосив про виділення Києву 2,5 мільярда канадських доларів.Про це розповів журналістам прес-секретар українського президента Сергій Никифоров. Він нагадав, що після цього короткого візиту Володимир Зеленський вирушить до США на зустріч з американським лідером Дональдом Трампом.Серед іншого, Карні оголосив про виділення Києву 2,5 мільярда канадських доларів економічної підтримки, які спрямують на відбудову та прокоментував масований російський удар по Україні у ніч на 27 грудня, назвавши його "варварським"."Варварська атака, яку ми побачили минулої ночі — удар по Києву, — показує, наскільки важливо, щоби ми стояли разом з Україною в цей складний час. І щоби ми створили умови для цього справедливого та тривалого миру, а також для справжньої відбудови", — сказав він.Своєю чергою, Зеленський наголосив, що нічна атака російських військ — відповідь Росії на мирні зусилля України."Вона чітко показала, що Путін не хоче миру. А ми хочемо миру. Він — людина війни, але боїться казати про це публічно. Та ми бачимо його кроки. Що нам потрібно? Нам потрібно будь-яким способом зупинити цю війну. І нам потрібно думати про тиск на Росію та про сильну підтримку України. Ми будемо про це говорити", — зауважив президент України.Раніше Володимир Зеленський анонсував свою коротку зупинку в Канаді на шляху до США. Він стверджував, що після двосторонніх перемовин із Карні вони в онлайн-режимі проведуть спільну розмову з лідерами Європи."Обговоримо всі питання, поінформуємо, обміняємося тими деталями тих документів, про які я буду говорити з президентом США. І, безумовно, серед всіх цих деталей є питання чутливі. Всі ці питання порушимо", — наголосив український президент.Попередній контекстУ п’ятницю, 26 грудня, стало відомо, що Трамп проведе зустріч із Володимиром Зеленським у своїй резиденції Мар-а-Лаго у штаті Флорида.Зеленський зазначив, що під час зустрічі з Трампом обов'язково порушуватиме питання територій. За словами українського президента, він обговорюватиме з Трампом і Донбас, і Запорізьку атомну електростанцію. Можливо, європейці приєднаються до розмови в режимі онлайн.У Кремлі ж заявили, що 20-пунктний мирний план, оприлюднений Володимиром Зеленським, "радикально відрізняється" від тієї версії, яку вони обговорювали зі США.Зеленський і Трамп планують 28 грудня обговорити важливі документи. Серед них — гарантії безпеки. В цьому блоці декілька документів, спробують знайти можливість обговорити всі. Також розглянуть економічну угоду. Зеленський поінформував, що цей документ поки містить лише "базові напрацювання". Хоча, за його словами, відбудеться декілька угод, потрібно обговорити напрямок.Нагадаємо, що сьогодні президент України Володимир Зеленський підписав два укази, якими ввів у дію рішення РНБО щодо антиросійських санкцій. Це стосується синхронізації обмежень із Великою Британією. Вони застосовані проти восьми фізичних і 40 юридичних осіб..

Кабінет міністрів України ухвалив зміни до порядку оборонних закупівель. Також уряд виділив додаткові 3,1 мільярда гривень на фінансування оборонних потреб.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Спрямовуємо 3,1 мільярда гривень Міністерству оборони України на розвиток, закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння та військової техніки", — зазначила вона.За її словами, їх вдалося зекономити за січень-грудень цього року у зв’язку зі скороченням видатків.Крім того, уряд запроваджує довгострокові контракти для оборонних закупівель. Відтепер державні замовники можуть укладати контракти на весь виробничий цикл — від розробки та виробництва до ремонту та відновлення.Потреби формуватимуться не лише на наступний рік, а й на два наступні бюджетні періоди, що забезпечує прогнозованість для війська та стабільність для виробників. Окремо уряд оновив механізм передоплати - її обсяг і терміни прив’язані до етапів виконання робіт."Це дозволяє фінансувати виробництво ритмічно, без зупинок і касових розривів, а також запускати нові виробничі потужності", — пояснила Свириденко.Питання довгострокових контрактів для оборонної промисловості тривалий час залишалося одним із ключових для українських виробників. Короткострокові замовлення ускладнювали інвестиції, локалізацію та масштабування виробництва.Окрім того, за результатами робочої поїздки в Харківську область ухвалено рішення переспрямувати кошти на відновлення лікарні та житла, ремонт яких можна завершити вже цього року. Переглянуто фінансування на 2025 рік і збільшено його на 69,8 мільйона гривень для завершення ремонту трьох об'єктів у Харкові:лікувального корпусу Обласної клінічної лікарні;двох багатоквартирних житлових будинків."Прифронтові регіони — це наш пояс безпеки та завдання уряду — створювати умови для проживання та забезпечити безперебійний доступ до послуг людям, попри війну", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, сьогодні прес-служба Міністерства охорони здоров'я України повідомила, що, за рішенням уряду, в Україні продаватимуть ліки на АЗС на підставі ліцензії. Йдеться лише про безрецептурні медичні препарати..

Середня ціна на первинному ринку житла станом на кінець 2025 року склала 2 011 доларів за квадратний метр, тобто 84,6 тисячі гривень за квадратний метр за рік зростання на 3,3% у доларовому еквіваленті.Про це повідомила агенція "Інтерфакс-Україна" з посиланням на прес-службу City One Development. Згідно з аналітичним звітом компанії, 2025 рік для первинного ринку житлової нерухомості Києва став роком тихого відновлення без різких рухів."Фактично ринок пройшов дві різні фази. На початку року попит залишався стриманим: покупці займали вичікувальну позицію, що призвело до незначного (-1,2%) коригування цін. Натомість друга половина року продемонструвала зміну настроїв — кількість угод зросла, а ціни повернулися до плавного підвищення (в середньому зросли на 4,5%). У підсумку 2025 рік завершився з помірним (+3,3%) плюсом", — повідомила аналітик City One Development Олена Ширіна.Вона акцентувала, що особливістю 2025 року є суттєва різниця між формальною статистикою та реальним станом ринку, оскільки середні показники цін залишаються "обтяженими" проектами, які роками перебувають у продажу, але фактично не будуються або знаходяться у замороженому стані. Якщо виключити такі об’єкти з розрахунків, реальна середня ціна активних новобудов Києва становить близько 2 140 доларів за квадратний, що приблизно на 6–7% вище за офіційну статистику.Щодо структури пропозиції, то лише 3% пропозиції представляють економ-клас. Домінувальним сегментом наразі є комфорт, близько 50% пропозиції, у бізнескласу - близько 35%, у преміум утримує долю в 8-10% попри скорочення кількості проектів.Найбільшу цінову динаміку 2025 року продемонстрували доступніші формати, що логічно в умовах обмеженого платоспроможного попиту. Економ-клас здорожчав на 5% до 1 103 доларів за квадратний метр, комфорт — на 4% до 1 365 доларів за квадратний метр, бізнес-клас — на 2% до 2 450 доларів за квадратний метр; преміум-клас — на 4% до 4 596 доларів за квадратний метр.Нова пропозиція за 2025 рік стала рекордною для столиці з огляду на воєнні умови. За даними моніторингу City One Development, від початку року на ринок Києва вийшло 10 нових житлових комплексів.Перша половина року представлена переважно великими комфорт-комплексами, орієнтованими на масового покупця. Середня стартова ціна становила 1 428 доларів за квадратний метр.Друга половина року принесла на ринок проекти бізнес і преміум-класу з вищими стартовими цінами та складнішими концепціями. Середня стартова ціна — 2 727 доларів за квадратний метр.Це свідчить про поступове повернення девелоперів до складніших форматів і відновлення інвестиційного інтересу до ринку."Загальна кількість житлових комплексів на ринку за чотири роки війни скоротилася приблизно на 25%, що формує дефіцит якісної пропозиції. Девелопери запускають нові проекти обережно, орієнтуючись на платоспроможний попит та інвесторів, при цьому нові проекти дорожчі за середні ринкові показники. Кількість нових житлових комплексів є значною для четвертого року війни, але недостатньою для міста-мільйонника — пропозиція залишатиметься обмеженою, а доступного житла ставатиме менше, при цьому конкуренція між девелоперами дедалі більше відбувається не ціною, а продуктом", — додала Ширіна.За її словами, за умови збереження поточних макроекономічних і безпекових факторів, 2026 рік має всі передумови розпочатися з помірного подорожчання та подальшого дефіциту якісної пропозиції."Ринок уже пройшов найнижчу точку та поступово переходить у фазу зростання, де ключову роль відіграватимуть надійність девелопера, продумана концепція та довгострокова цінність проекту", — зауважила Ширіна.City One Development — інвестиційно-девелоперська компанія з понад 15-річним досвідом. Спеціалізується на створенні, реалізації та управлінні масштабних інфраструктурних житлових комплексів, а також активно інвестує в розвиток української промисловості.У портфелі City One Development — понад 1 мільйон 240 тисяч квадратних метрів реалізованих об’єктів та 500 тисяч квадратних метрів на стадії будівництва.Серед житлових проектів компанії у столиці: "Новопечерські Липки", "Бульвар Фонтанів", "Святобор Park Resort", The Light. Серед промислових: два заводи з виробництва флоат-скла в межах ІП "Місто Скла" та ІП "Галіція".Нагадаємо, фахівці стверджують, що, порівнюючи первинний і вторинний ринок, можна знайти як переваги, так і недоліки у кожному з варіантів..

Служба безпеки України розшукує колишнього президента Української асоціації футболу Андрія Павелка. Раніше йому повідомляли про підозру в заволодінні чужим майном та легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.Про це стало відомо з бази на сайті Міністерства внутрішніх справ України.Зазначається, що Павелка підозрюють за двома статтями Кримінального кодексу України:частиною 5 статті 191 — привласнення чи розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинене у великих розмірах чи в умовах воєнного стану;частиною 1 статті 366 — складання, видача службовою особою неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.У базі МВС Павелка віднесли до категорії людей, які переховуються від органів досудового слідства. Правоохоронці вказують, що він зник 5 листопада 2025 року.Напередодні журналіст Костянтин Андріюк повідомляв, що Павелко нібито виїхав за кордон завдяки підробленій посвідці про інвалідність.Журналіст акцентував, що своїми махінаціями колишній очільник українського футболу завдав збитків на 1,7 мільярда гривень за аудитом. Він перебував у СІЗО, після чого його випустили під домашній арешт.Павелка підозрюють у махінаціях з будівництвом заводу з виготовлення штучної трави для футбольних полів і розкраданні грошей, які виділяли з УЄФА.Попередній контекстУ листопаді 2022 року Павелку, який з 2015 року по 2024 рік очолював УАФ, повідомили про підозру в заволодінні чужим майном та легалізації майна, одержаного злочинним шляхом. Таку саму підозру тоді оголосили колишньому генеральному секретареві УАФ Юрію Запісоцькому.За даними слідства, під час закупівлі обладнання для будівництва заводу з виготовлення штучного покриття для футбольних майданчиків посадовці УАФ заволоділи коштами і надалі легалізували частину коштів.У листопаді 2022 року Печерський райсуд Києва за клопотанням прокурорів обрав підозрюваним Павелку та Запісоцькому запобіжний захід: тримання під вартою на два місяці з альтернативою внесення застави розміром 9,9 мільйона гривень кожному. За обидвох внесли заставу.Нагадаємо, на початку жовтня цього року в Офісі генерального прокурора. України зазначали, що колишнього президента УАФ Андрія Павелка підозрюють у вчиненні низки кримінальних правопорушень..

"Київміськбуд" завершує процедуру докапіталізації. Зокрема, відбувається оновлення керівного складу акціонерного товариства та перехід до наступного етапу антикризового плану.Про це повідомила прес-служба компанії "Київміськбуд". Там констатували позитивні зміни у своїй діяльності."Завдяки підтримці Київської міської ради, КМДА та київського міського голови підприємство отримало докапіталізацію в розмірі 2,56 мільярда гривень та переходить до наступного етапу антикризового плану", — йдеться в повідомленні.Посилено наглядову раду "Київміськбуду" — ухвалено відповідне рішення про призначення нового голови наглядової ради. Ним став виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв."Також наглядова рада ухвалила рішення щодо зміни правління компанії. Новим головою правління призначено Валерія Засуцького, фахового будівельника", — зазначили в акціонерному товаристві.Ці кроки необхідні для подальшої реалізації антикризового плану компанії 2026 року, зокрема:стабілізації фінансового стану компанії;встановлення прозорішої комунікації та продуктивної співпраці з інвесторами;поетапного відновлення будівництва на об’єктах компанії.Також посилено комунікацію з урядом щодо розв’язання питання компенсації "Київміськбуду" грошових коштів у сумі 2,28 мільярда гривень за передані компанії об’єкти "Укрбуду"."Команда "Київміськбуду" активно працює над тим, щоби 2026 рік став для нас і наших інвесторів роком позитивних зрушень і помітних результатів", — підсумували в акціонерному товаристві.Нагадаємо, наприкінці жовтня минулого року стало відомо, що статутний капітал "Київміськбуду" мав отримати додаткову емісію та викуп акцій на суму не більш ніж 2,56 мільярда гривень. Такий проект рішення тоді підтримали 77 депутатів Київської міської ради.Раніше журналісти виявили на Лазуровому узбережжі розкішну віллу, оформлену на французьку фірму, яку три роки тому придбала компанія дружини президента "Київміськбуду" Ігоря Кушніра. Сам забудовник стверджував, що не володів майном за межами України. Ще 2023 року його усунули від виконання обов'язків..

Президент Володимир Зеленський заявив, що цього тижня Україна досягла ключового результату грудня. Тому цей тиждень став історичним для країни.Таку заяву очільник держави зробив під час вечірнього відеозвернення."Завершуємо цей історичний тиждень для України, значний дипломатичний тиждень. Головне — ми забезпечили для України 90 мільярдів євро на два роки. Це ключовий результат грудня, багато в чому — важливий результат усього року. Є позитивне рішення Європи, ми боролись за це рішення дуже довго, і я хочу подякувати всім, хто допомагав", — наголосив він.За словами гаранта, на сьогодні важливо, що російські активи залишаються в Європі і є заблокованими, а Україна буде отримувати мінімум по 45 мільярдів євро щорічно, протягом наступних двох років."І кошти ці можуть повертатись тільки коштом російських коштів: Росія повинна платити за свою війну. 90 мільярдів євро — це для усіх в Україні фінансова гарантія безпеки, цілком реальна. Дякую лідерам Європи: Антоніу Кошті, Урсулі фон дер Ляєн, усім лідерам держав, які нас підтримали. Продовжимо працювати, щоб усі російські активи були спрямовані на реальний захист від російської війни та на відновлення нашої держави. Є такі кошти не тільки в Європі, з кожним урядом ми контактуємо. Це одне з найбільш складних завдань — не менш складне, ніж забезпечити зброю для України. Але й це ми вирішимо. Кошти на відновлення будуть", — зауважив президент.Очільник держави додав, що наступного тижня Україна продовжить контакти із партнерами. Попри різдвяні свята дипломатична робота триватиме."Наступний тиждень — хоч це й буде тиждень Різдва, коли у світі політична робота затихає, – ми все одно будемо на контакті з партнерами, з кожним, хто може допомогти нам захищати нашу державу, наших людей, нашу енергетику, нашу стійкість, з усіма, хто працює на тиск проти Росії, з усіма, хто робить реальним закінчення війни. Працюємо так, щоб кожен день використати для України, і в цьому році ще мають бути відповідні новини: пакети підтримки для нашої держави, рішення, які зменшують російську можливість воювати, воювати проти нас", — додав Зеленський.Нагадаємо, Португалія пообіцяла внести 50 мільйонів євро до механізму PURL, який забезпечує закупівлю американської зброї для України. До того ж португальські партнери готові надати Києву іншу фінансову допомогу..

Португалія пообіцяла внести 50 мільйонів євро до механізму PURL, який забезпечує закупівлю американської зброї для України. До того ж португальські партнери готові надати Києву іншу фінансову допомогу.Про це заявив міністр оборони України Денис Шмигаль у соціальній мережі Х, інформуючи про свою зустріч із міністром оборони Португалії Нуну Мелу."Подякував за візит до Києва у цей важливий період. Висловив щиру вдячність Португалії за допомогу, оголошену під час засідання UDCG, та готовність зробити внесок у розмірі 50 мільйонів євро до механізму PURL", — зазначив український міністр.Він також відзначив важливість рішення Португалії спрямовувати 25 мільйонів євро щороку протягом п’яти років у межах ініціативи SAFE для закупівлі української оборонної продукції."Обговорили продовження співпраці, зокрема, у сфері оборонної промисловості, перспективи взаємовигідних проектів і довгострокового розвитку наших спроможностей", — зауважив Шмигаль.Під час розмови вони з колегою окремо зупинилися на критичних потребах оборони України для захисту людей та критичної інфраструктури."Вдячний Португалії за підтримку!" — підсумував міністр оборони Португалії.У липні США та НАТО запустили програму Prioritised Ukraine Requirements List (PURL), що передбачає постачання американської зброї в Україну за рахунок європейських країн. Київ може отримати системи ППО, ракети та боєприпаси.На програму вже виділили кошти низка країн — зокрема, Данія (приблизно 580 мільйонів данських крон), Швеція (275 мільйонів доларів), Норвегія (135 мільйонів доларів), Нідерланди (500 мільйонів євро) та Німеччина.У вересні перші постачання військового обладнання за програмою PURL прибули до України. Нові надходження очікуються найближчим часом.Нагадаємо, вчора прем'єр-міністр Португалії Луїш Монтенегру заявляв, що його країна не виключає можливості розміщення своїх військ на території України. Однак, це можливо лише після закінчення війни..

Україна поки не зможе самостійно фінансувати 800 тисяч Збройних сил. Наразі розглядається варіант фінансування армії з боку партнерів.Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час спілкування із журналістами."Чи здатна буде Україна при умові припинення вогню самостійно фінансувати, таку армію? Ні! Не здатна, не вистачить фінансового ресурсу. Тому я цей діалог і проводжу з лідерами, тому що розглядаю частково фінансування нашої армії коштом партнерів як гарантій безпеки для нас. Бо Збройні Сили України – це, передусім, номер один гарантія безпеки. І якісь роки нам потрібні, якийсь час, термін, щоби вирівняти повоєнну економіку і вийти на можливість самостійного фінансування нашої армії. А поки що потрібна допомога партнерів", — зазначив гарант.Президент також наголосив, що запропонована чисельність у 800 тисяч військових охоплює лише Збройні сили України, а не всі Сили оборони.Зауважимо, раніше видання The New York Times заявляло, що Сполучені Штати Америки спільно із європейськими союзниками підготували план гарантій безпеки для України після закінчення війни із Росією. Він містить декілька документів. Так, одним із пунктів цього плану є збільшення чисельності Збройних сил України до 800 тисяч у мирний час.Нагадаємо, раніше генсек НАТО Марк Рютте заявив, що майбутня мирна угода повинна містити такі безпекові гарантії, що зроблять будь-яку нову спробу російської агресії фатальною для Москви. Кінцева мета цих домовленостей — забезпечити невідворотні та руйнівні наслідки для окупанта у разі повторного нападу.Також канцлер Німеччини Фрідріх Мерц надав уряду України тверді запевнення у наданні масштабних гарантій безпеки. Політик наголосив, що Захід не має права знову припуститися "помилок 2014 року", коли після анексії Криму Україну залишили фактично беззахисною перед російською агресією..