# фінанси

"ПриватБанк" розширив місячні ліміти на низку валютних операцій для фізичних осіб. Від 11 серпня для клієнтів стали доступні збільшені ліміти на купівлю валюти, розрахунки за кордоном, зняття готівки та SWIFT-перекази.Як повідомили на офіційній сторінці банку, відтепер клієнти можуть здійснювати такі операції на суму до 200 тисяч гривень на місяць, а ліміт на оплату оренди житла та послуг проживання за кордоном зріс до 500 тисяч гривень.Зокрема, до 200 тисяч гривень на місяць збільшено ліміт на купівлю безготівкової валюти у "Приват24", оплату товарів, робіт і послуг за кордоном гривневою карткою, а також зняття готівкової валюти з валютних рахунків в Україні та за межами країни.Також у межах цього ліміту клієнти можуть здійснювати SWIFT-перекази з валютних рахунків для оплати товарів і послуг за кордоном на власні потреби. Ліміт на оплату оренди житла та послуг проживання за кордоном становить до 500 тисяч гривень на місяць."Усі нові ліміти вже доступні у "Приват24", — запевнили на сторінці банку.Зміни стали можливими після рішення Національного банку України, який із 11 серпня розширив можливості фізичних осіб щодо валютних операцій.Оформити SWIFT-переказ можна безпосередньо у Приват24: "Ще" — SWIFT — "Надіслати".Нагадаємо, нещодавно "ПриватБанк" у партнерстві з додатком Paysera (платіжна система) запустив новий сервіс міжнародних переказів через PrivatMoney. Відтепер користувачі можуть надсилати кошти в Україну просто зі смартфона, з можливістю зарахування на рахунки банків у євро або гривні.Читайте також: "ПриватБанк" запустив зручний сервіс для спільної оплати рахунків: як скористатися.

Український уряд пришвидшить роботу для виконання зобов’язань у межах Ukraine Facility. Це необхідно, щоб отримати максимально можливий обсяг фінансування від партнерів.Про це заявив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Це критично необхідний ресурс для країни", — наголосив він.На нараді з міністрами, відповідальними за конкретні напрямки, детально проаналізували поточну ситуацію — які зобов’язання вже виконані, які протерміновані, де є проблемні місця та як їх вирішити."Окремо розібрали кроки, які вже зараз створюють ризик недоотримання коштів", — зазначив очільник українського уряду.За його словами, вже зараз Україні потрібно закрити зобов’язання та виконати умови третього кварталу."Уряд повинен працювати на випередження та забезпечити кожне можливе надходження зовнішньої допомоги", — акцентував прем’єр-міністр України.За підсумками наради він дав відповіді доручення. Визначили конкретні терміни та відповідальних за кожним проблемним напрямком."Станом на теперішній момент Україна залучила вже 29,5 мільярда євро з передбачених українським планом 46,8 мільярда євро", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що вчора відбулося засідання Енергетичного штабу України. Там розглянули пріоритетні питання захисту української енергетики та підготовки до зими. Прем’єр-міністр України заслухав доповіді першого віце-прем'єр-міністра, міністра енергетики та керівників енергетичних компаній: "Нафтогазу", "Укренерго", "Енергоатому", "Укргідроенерго", "Центренерго", ДТЕК, "Оператора ГТС України"..

Національний банк України впроваджує великий пакет пом'якшення валютних обмежень. Метою змін, що розпочнуть діяти з 11 серпня, є передусім підтримання фізичних осіб. Водночас пакет також містить важливі зміни для юридичних осіб і фінансового сектору.Про це повідомила пресслужба НБУ. Там оцінили, що пом’якшення не створюватимуть ризиків для стійкості валютного ринку з огляду на сформованість передумов і ретельний аналіз кожного окремого заходу.Пом’якшення для фізичних осібПо-перше, збільшується ліміт на купівлю населенням безготівкової іноземної валюти до 200 тисяч гривень на календарний місяць (із 50 тисяч гривень). Одночасно розширюється перелік доступних операцій у межах цього ліміту: можна буде не лише купувати валюту, а й безготівкові банківські метали та цінні папери іноземних емітентів.По-друге, підвищується до 200 тисяч гривень на день (зі 100 тисяч гривень) ліміт на зняття населенням готівкових коштів із валютних рахунків в Україні та за кордоном.По-третє, з аналогічною метою НБУ розширює можливості українців оплачувати товари, роботи та послуги за кордоном із гривневих рахунків:ліміт збільшується до 200 тисяч гривень в еквіваленті на календарний місяць (зі 100 тисяч гривень);у межах цього ліміту населення зможе не лише оплачувати товари, роботи та послуги, а й оренду житла за кордоном;відповідні розрахунки можна здійснювати не лише картою, а й за допомогою переказів із рахунку на рахунок (наприклад, із використанням системи SWIFT) з попередньою купівлею банком валюти за дорученням клієнта.По-четверте — поряд із наявною можливістю населення здійснювати розрахунки за товари, роботи та послуги за кордоном із використанням валютних карток без обмежень додається можливість оплати товарів, робіт і послуг за кордоном за допомогою переказів з валютного рахунку на рахунок отримувача — окремий ліміт для таких операцій встановлено на рівні 200 тисяч гривень на календарний місяць.По-п’яте — ліміт у розмірі 500 тисяч гривень на календарний місяць, що діє для оплати валютною карткою послуг за проживання за кордоном, розширюється також на можливість оплати оренди житла за кордоном.Пом’якшення для юридичних осібПо-перше, з метою підтримання ділової активності збільшуються ліміти на зняття юридичними особами готівкових коштів:із гривневих рахунків у межах України до 200 тисяч гривень на день (зі 100 тисяч гривень);із використанням гривневих корпоративних карток за кордоном — до 140 тисяч гривень на календарний місяць (з 17,5 тисячі гривень на тиждень);із валютних рахунків в Україні та за кордоном — до 200 тисяч гривень на день (зі 100 тисяч гривень).По-друге, щоби стимулювати приплив капіталу та посилити обороноздатність країни НБУ збільшує можливості бізнесу в межах валютної лібералізації:По-третє, НБУ надасть можливість українським експортерам сплачувати штрафи, пені, бонуси, відшкодування витрат і збитків на користь контрагентів-нерезидентів за договорами з експорту товарів. Сума таких переказів на календарний рік не має перевищувати 10% від загальної вартості товарів, поставлених нерезиденту за відповідними договорами після 23 лютого 2021 року.По-четверте — НБУ запроваджує низку інших змін за такими напрямами:репатріація дивідендів в умовах зміни організаційно-правової форми бізнесу;переказ коштів у зв’язку з поверненням грантів державним іноземним грантодавцям та ООН;купівля валюти гарантами / поручителями за банківськими кредитами в іноземній валюті;розширення переліку операцій, за якими банкам дозволені розрахунки за акредитивами / гарантіями / контргарантіями;переказ коштів для сплати реєстраційних внесків для участі в міжнародних заходах;переказ коштів Фондом розвитку інновацій у випадках, визначених рішенням уряду України;перерахування коштів на користь Міжнародної фінансової корпорації розвитку США (DFC) за договорами, що передбачають покриття політичних ризиків.Нагадаємо, що Міністерство економіки готує зміни до державної програми страхування воєнних ризиків для бізнесу. Серед іншого, уряд планує поширити її на Київ і область..

У неділю, 9 серпня, прем’єр-міністр України Сергій Корецький провів окрему нараду з керівниками українських силових структур та іншими службами. Йшлося про потреби у фінансуванні до кінця цього року.Про це Сергій Корецький повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі.Він конкретизував, що під час цієї розмови були присутні:секретар РНБО Ігор Клименко;міністр фінансів Сергій Марченко:виконувач обов’язків міністра оборони Євгеній Хмара;голова Служби зовнішньої розвідки Рустем Умєров;міністр внутрішніх справ Іван Вигівський."Обговорили реальну актуалізовану потребу у фінансуванні Сил оборони до кінця цього року", — констатував український прем’єр-міністр.Він додав, що уряд і безпосередньо Міністерство фінансів працюють над тим, щоби повністю забезпечити всі необхідні видатки."Усі внутрішні податкові надходження, як і раніше, спрямовуються на потреби сектору безпеки й оборони", — запевнив очільник українського уряду.За його словами, Кабінет міністрів працюватиме над пошуком додаткового ресурсу, зокрема, із залученням допомоги наших міжнародних партнерів."Уже зараз сформовано бачення фінансування Сил оборони на наступний рік. Працюємо над комплексним формуванням бюджету 2027 року", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що 5 серпня прем'єр-міністр Сергій Корецький провів термінову нараду з представниками бізнесу, ритейлу та логістичних компаній..

Після вихідних долар та євро можуть трохи подешевшати. Американська валюта втратить позиції після незначного зростання, євро також очікує незначне зниження.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті Національного банку України.Так, на понеділок, 10 серпня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,75 гривні за один долар. Офіційний курс у п'ятницю був 44,76. На готівковому ринку долар не змінився — 44,20 гривні.У понеділок офіційний курс гривні до євро становитиме 51,61. У п'ятницю, 7 серпня, офіційний курс гривні до євро був 51,67.Що буде з курсом гривні після війни: економіст дав тривожний прогнозКурс національної валюти в Україні сьогодні повністю залежить від обсягів надходження міжнародної макрофінансової допомоги, а не від внутрішніх економічних чинників чи експорту. Як повідомив в інтерв'ю TrueUA виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, завдяки значному обсягу залучених резервів валютному ринку до кінця року нічого не загрожує, однак справжні випробування для системи розпочнуться пізніше.Абсолютна залежність від НацбанкуОцінюючи ризики для валютного ринку до кінця року, експерт зауважив, що наразі підстав для занепокоєння немає, оскільки Україна отримала достатній обсяг резервів. Проте механізм формування курсу гривні демонструє повну залежність від зовнішніх джерел. Економіст окреслив роль регулятора у збереженні стабільності гривні:"Ні, не бачу. Ми отримали величезну суму коштів. У цій ситуації питання щодо наявності валютних резервів для підтримання валютного стану сьогодні не стоїть. Але, ще раз повторюю: є величезна залежність. В Україні єдиний продавець валюти — це Національний банк. Не експорт, а Національний банк України формує внутрішній валютний ринок. А звідки він бере ці гроші? Звідки він бере долари? З макрофінансової допомоги. Якщо не буде макрофінансової допомоги, то не буде й доларів. А не буде доларів — не буде й обмінного курсу. Подібні речі жорстко пов'язані одна з одною", — наголосив Пендзин.Виклики після війни та збереження оборонних витратЗа словами фахівця, модель існування держави зараз повністю орієнтована на рекордну за всю історію підтримку. Лише цього року в межах однієї програми підтримки Україна має отримати 45 мільярдів євро, не враховуючи програми МВФ, Ukraine Facility, угоди з Японією, Канадою та європейськими партнерами. Крім того, близько 40 мільярдів доларів щороку виділяється виключно на соціальні видатки. Проте після завершення активної фази бойових дій обсяги коштів неминуче скоротяться. Олег Пендзин зазначив, що найскладніший період чекає на українську економіку попереду:"Я б сказав так: для економіки України найбільші виклики почнуться саме тоді, коли реально почне скорочуватися макрофінансова допомога. Тому що, поки триває війна, попри всі заяви про складність існування економіки у воєнний період, про мобілізаційний ресурс та інші речі, усе це, в усякому разі, вирішується за рахунок грошей", — зазанчив він.За словами Пендзина, як тільки грошей почне меншати, тоді постане питання: як жити далі і за рахунок чого жити. "Бо Україна звикла до подібної допомоги. До речі, ще один маленький нюанс. Треба розуміти, що після закінчення активної фази бойових дій Росія нікуди не зникне. Тобто Україні в будь-якому разі доведеться зберігати достатньо великі воєнні видатки. Тому найскладніше в нас ще попереду", — підсумував економіст.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Перед судом постануть колишній кінцевий бенефіціарний власник "ПриватБанку" Ігор Коломойський і п’ятеро учасників організованої ним групи. Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) обвинувачують їх у заволодінні коштами банку на суму понад 9,2 мільярда гривень.Про це повідомила пресслужба НАБУ. За даними слідства, в січні-березні 2015 року кінцевий бенефіціар "ПриватБанку", тодішній голова Дніпропетровської ОДА Ігор Коломойський організував схему заволодіння коштами банку з метою подальшого фінансування підконтрольної офшорної компанії та збільшення власної частки у статутному капіталі установи."Для цього банк штучно зобов’язали виплатити вказаній підконтрольній компанії понад 9,2 мільярда гривень під приводом нібито зворотного викупу власних облігацій за завищеною вартістю", — акцентували правоохоронці.Вони додали, що надалі частину суми в розмірі понад 446 мільйонів гривень із метою легалізації перерахували на рахунки трьох пов’язаних юридичних осіб під виглядом операцій із купівлі-продажу цінних паперів, а згодом — на рахунки ще двох.Зрештою, кошти надійшли на особовий рахунок кінцевого бенефіціара "ПриватБанку" Ігоря Коломойського."Ними він розпорядився на власний розсуд — вніс до статутного капіталу банку на виконання вимог Національного банку України", — наголосили в НАБУ.Як відомо, у вересні 2023 року учасникам оборудки повідомили про підозру. У липні 2025 року слідство у справі завершили.Нагадаємо, що "ПриватБанк" 22 травня успішно розгромив спробу своїх колишніх власників, Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова, оскаржити рішення суду, винесеного проти них у липні 2025 року..

Держави-члени НАТО 2026 року нададуть 70 мільярдів євро на військове обладнання, допомогу та навчання українських військових. Щонайменше таку ж суму заплановано також на 2027 рік.Про це повідомили в Генеральному штабі Збройних сил України."Країни НАТО єдині в непохитній підтримці України щодо захисту її свободи, суверенітету та територіальної цілісності", — йдеться в повідомленні.Станом на тепер десятки тисяч українських військовослужбовців беруть участь у програмах, реалізованих державами-членами НАТО. Ініціатива НАТО з безпекової допомоги та навчання для України, або NSATU, допомагає координувати ці зусилля, поки війна триває.У всьому Альянсі українські військовослужбовці проходять підготовку за різними напрямами: тактика ведення бою, медична допомога, протиповітряна оборона."Тепер Україна має єдиний координаційний механізм підтримки. Ми маємо необхідні спроможності, маємо експертизу", — акцентував заступник командувача спеціальної місії НАТО з підтримки безпеки та підготовки для України (NSATU) генерал-майор Майк Келлер.Військовий із Північноатлантичного альянсу уточнив, що йдеться про навчання, технічне обслуговування, забезпечення обладнанням."І, звісно, допомога українським силам завдяки наданню їм підтримки, щоби вони могли зосередитися на безпосередніх бойових діях", — підсумував він.Капітан Петтер зі збройних сил Норвегії додав, що саме українці зараз воюють, а не представники НАТО."Ми робимо абсолютно все, що можемо, щоби підвищити рівень підготовки солдатів", — сказав норвежець.Нагадаємо, нещодавно в Генштабі повідомляли, що воїни ЗСУ проходять підготовку за програмою, яку очолює Велика Британія. Назва операції — Interflex. Програму підтримують військовослужбовці з 13 країн світу..

Заступник голови Національного банку України Володимир Лепушинський пояснив рішення регулятора підвищити облікову ставку НБУ з 15% до 15,5%. У колонці для "Інтерфакс-Україна" він пояснив, що Нацбанк ухвалив це рішення через посилення інфляційних ризиків, попри тимчасове зниження загального рівня інфляції.Облікова ставка — це інструмент, за допомогою якого Нацбанк намагається впливати на інфляцію. НБУ збільшує ставку для стримування цін або знижує для підвищення економічної активності.Лепушинський зазначив, що НБУ підвищив облікову ставку не через поточний показник інфляції, а з урахуванням майбутніх тенденцій. Він звернув увагу, що базова інфляція залишається підвищеною, а фундаментальний ціновий тиск посилився.За оцінкою НБУ, зниження інфляції в Україні не означає автоматичного переходу до пом’якшення монетарної політики. Регулятор враховує прогноз, інфляційні очікування та ризики того, що зростання цін може прискоритися у наступних кварталах."Рішення щодо облікової ставки НБУ ухвалюються з огляду не лише на поточну динаміку цін, а й на те, якою може бути інфляція у майбутньому", — пояснив Лепушинський.За словами представника Нацбанку, зміна облікової ставки впливає на економіку із певною затримкою. Тому монетарна політика має реагувати на ризики заздалегідь, щоб зберегти цінову стабільність.Таким чином, підвищення облікової ставки НБУ до 15,5% стало кроком для стримування можливого посилення інфляційного тиску та підтримки довіри до грошово-кредитної політики.Нагадаємо, за даними оновленого макроекономічного прогнозу на 2026-2028 роки, попри складні умови війни та масштабні атаки на критичну інфраструктуру, економіка України поступово рухатиметься шляхом відновлення..

Європейський Союз спрямує Україні 1,4 мільярда євро з доходів від заморожених російських активів. Ці кошти підуть на оборону та зміцнення стійкості української держави.Про це повідомив прем'єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Кошти використаємо на посилення оборони та зміцнення стійкості нашої держави", — наголосив він.За його словами, відповіддю на російський терор має стати посилення України. Тож за кожен новий терористичний злочин Росія має платити."Дякуємо всім нашим європейським партнерам за принципову позицію. Це надає сили", — підсумував Сергій Корецький.З цього приводу висловилася й керівниця Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, яка оприлюднила допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."Знову ми прокидаємося від новин про жахливі звірства Росії через її авіаудари по Україні", — написала вона.Представниця Європейського Союзу наголосила, що Росія мусить заплатити за руйнування, які вона спричинила."І ми використовуємо доходи від заморожених російських активів, щоби переконатися, що вона це зробить. Робимо ще 1,4 мільярда євро з них доступними для України. Це підтримає подальший опір України проти незаконної війни Росії", — зауважила Урсула фон дер Ляєн.Нагадаємо, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга раніше інформував, що Росія продовжує завдавати ударів по цивільній інфраструктурі, демонструючи свою агресивну сутність. Тому не може бути мови про жодні моральні фальшиві вирівнювання між окупантами й Україною..

Чиновники в російських регіонах побоюються "фінансової спецоперації", в межах якої частину вкладів громадян у банках можуть примусово конвертувати у "військові облігації".Про це повідомило видання The Moscow Times із посиланням на джерела, близькі до урядів декількох суб'єктів Російської Федерації.За чутками, як стверджують співрозмовники медійників, в облігації, які стануть безстроковими або з довгим терміном погашення, можуть конвертувати вклади вище за певний розмір — наприклад, 1,5-2,8 мільйона рублів.Не виключив такий сценарій для поповнення скарбниці країни й один із депутатів Державної думи Росії."Ти дефіцит бюджету бачив? Чим, окрім кишень, його тепер покривати?" — сказав парламентар в анонімному коментарі виданню.Аналітики зауважили, що російський Центробанк неодноразово спростовував чутки про нібито "заморожування" вкладів, що готується, називаючи їх "абсурдом" і "безглуздям".Заборона на зняття депозитів у Росії просто "неможлива", зазначав у листопаді 2025 року заступник голови Центробанку Олексій Заботкін."Це матиме руйнівні наслідки для фінансової системи й економіки", — пояснював тоді він.Хоча заборона вільно витрачати гроші обіцяє економічний параліч, в історії Росії (СРСР) такі прецеденти були: 1947 року, після Другої світової війни, відбулася конфіскаційна грошова реформа, в результаті якої в населення експропріювали понад 90% готівки та 16% вкладів в ощадкасах.Також у 1930-их активи вилучали за допомогою арештів і репресій, а крім того, близько 100 тонн золота вилучили через систему Торгсіна, де продукти продавали за цінами — в рази вищими за державні.Нагадаємо, 16 липня видання Bloomberg писало, що російські мільярдери все масовіше виводять гроші за кордон. Вони побоюються втратити свої активи в країні. Це пов’язано зі серією гучних конфіскацій у Росії..

У п’ятницю, 31 липня, президент України Володимир Зеленський підписав указ про започаткування нового професійного свята. Йдеться про запровадження Дня фінансиста.Про це свідчить повідомлення на сайті президента України про підписання Володимиром Зеленським указу №687/2026, яким в Україні офіційно започатковано День фінансистів."Нове професійне свято щорічно відзначатиметься 11 липня", — зазначається в документі.Згідно з текстом указу, День фінансистів встановлено на знак визнання вкладу працівників фінансової галузі у забезпечення стабільної роботи фінансової системи України.Також документ спрямований на підтримку подальшого розвитку професійної діяльності у цій галузі.Ініціатором започаткування нового професійного свята виступило Міністерство фінансів України.Президент підписав указ 31 липня 2026 року. Документ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.Таким чином День фінансистів включено до переліку професійних свят України та відзначатиметься на державному рівні щороку.Нагадаємо, що також резидент Володимир Зеленський раніше затвердив нову пам’ятну дату в календарі військових свят. Відтепер 11 червня в Україні відзначають День Сил безпілотних систем ЗСУ..

Україна опинилася у фінансовій залежності від зовнішніх запозичень, адже внутрішні ресурси не здатні одночасно забезпечувати ведення війни та соціальні виплати. На думку експертів, держава та суспільство ухиляються від необхідності змінювати внутрішній порядок денний.Про це в інтерв'ю TrueUA заявив виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.Причини фінансової залежностіЗа словами експерта, фінансового ресурсу, який генерує вітчизняна економіка, недостатньо для одночасного забезпечення оборони та соціальних видатків. Ключова проблема сучасної моделі полягає у її функціонуванні виключно шляхом зовнішніх запозичень.Олег Пендзин так описав ключову загрозу для української держави:"Найбільший ризик нинішньої української моделі полягає в тому, що вона існує виключно завдяки зовнішнім запозиченням. Сьогодні ми не в змозі одночасно вести війну й фінансувати соціальні видатки лише коштом української економіки. Саме тому залежимо від зовнішньої допомоги. І ця залежність зберігається ще й тому, що ми не хочемо нічого змінювати у власному житті", — наголосив він.Історичні паралелі та реалії воєнного часуЗа словами економіста, у часи масштабних військових конфліктів держави вдаються до суворих обмежень, як це робила Велика Британія під час Другої світової війни, запроваджуючи карткову систему та жорсткий контроль ресурсів. В Україні ж спостерігається зовсім інша картина. Характеризуючи поведінку суспільства та роль міжнародних партнерів, експерт зазначив:"Якщо ми хочемо жити так, як у мирний час, достатньо подивитися, як працюють ресторани в Києві, заміські клуби, скільки дорогих автомобілів стоїть поруч. Це що, війна? Хто в цьому винен? Наші партнери чи суспільство? Партнери в цій ситуації дають нам гроші. І, ще раз повторюю, не через велику любов до України — у них є свої мотиви", — зауважив виконавець директор Економічного дискусійного клубу.Пендзин також зазначив, що Україна побудувала систему свого існування у такий спосіб, що сама ввела себе в залежність від зовнішнього фінансування, бо не хоче змінювати внутрішній порядок денний.Нагадаємо, 23 липня Україна отримала другий транш у розмірі близько 690 мільйонів доларів від Міжнародного валютного фонду. Гроші скерують на пріоритетні напрямки..

У середу, 29 липня, Кабінет міністрів розподілив 419 мільйонів гривень для шести обласних військових адміністрацій. Ідеться про Сумську, Одеську, Миколаївську, Харківську, Херсонську та Чернігівську області.Про це повідомив премʼєр-міністр Сергій Корецький, який опублікував низку дописів у своєму Telegram-каналі."Ці кошти спрямуємо на оплату роботи працівників обласних і районних військових адміністрацій", — уточнив він.За його словами, в цих регіонах люди живуть і працюють у надзвичайно складних умовах. Тому обов'язок влади — надати всю необхідну підтримку.Також Корецький торкнувся питання відновлення нормальної роботи портів. Над цим зараза працюють уряд, дипломатичний корпус і всі відповідальні державні інституції в режимі 24/7."Це питання на особистому контролі в президента України. Воно має критичне значення для нашої економіки та глобальної продовольчої безпеки", — наголосив він.Очільник Кабміну запевнив, що триває координація роботи з міжнародними партнерами, а також пошук диверсифікації каналів постачань."Особлива роль і залученість у військових. Від них багато залежить", — зауважив прем’єр-міністр України.Також сьогодні уряд оновив статут "Енергоатома". Це дозволить перезавантажити управління компанією та сформувати топ-менеджмент без затягувань і штучних перешкод."Державний "Енергоатом" — це компанія, від стабільної роботи якої залежить енергетична безпека держави. Новий статут запроваджує сучасні стандарти корпоративного управління", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що 25 липня прем’єр-міністр України провів онлайн-розмову з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском. Сторони обговорили низку актуальних тем. Корецький запросив Туска відвідати Київ..

Національний банк України після нетривалого зростання опустив офіційний курс долара. Проте єдина європейська валюта підскочила у ціні. Такі валютні "гойдалки" тривають уже досить довго — іноземна валюта то дешевшає, то дорожчає.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті Національного банку України.Так, на четвер, 30 липня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,87 гривні за один долар. Офіційний курс у середу був 44,92. На готівковому ринку долар впав на п'ять копійок — 44,40 гривні.У четвер офіційний курс гривні до євро становитиме 51,08. У середу, 29 липня, офіційний курс гривні до євро був 51,06.Що буде з курсом гривні після війни: економіст дав тривожний прогнозКурс національної валюти в Україні сьогодні повністю залежить від обсягів надходження міжнародної макрофінансової допомоги, а не від внутрішніх економічних чинників чи експорту. Як повідомив в інтерв'ю TrueUA виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, завдяки значному обсягу залучених резервів валютному ринку до кінця року нічого не загрожує, однак справжні випробування для системи розпочнуться пізніше.Абсолютна залежність від НацбанкуОцінюючи ризики для валютного ринку до кінця року, експерт зауважив, що наразі підстав для занепокоєння немає, оскільки Україна отримала достатній обсяг резервів. Проте механізм формування курсу гривні демонструє повну залежність від зовнішніх джерел. Економіст окреслив роль регулятора у збереженні стабільності гривні:"Ні, не бачу. Ми отримали величезну суму коштів. У цій ситуації питання щодо наявності валютних резервів для підтримання валютного стану сьогодні не стоїть. Але, ще раз повторюю: є величезна залежність. В Україні єдиний продавець валюти — це Національний банк. Не експорт, а Національний банк України формує внутрішній валютний ринок. А звідки він бере ці гроші? Звідки він бере долари? З макрофінансової допомоги. Якщо не буде макрофінансової допомоги, то не буде й доларів. А не буде доларів — не буде й обмінного курсу. Подібні речі жорстко пов'язані одна з одною", — наголосив Пендзин.Виклики після війни та збереження оборонних витратЗа словами фахівця, модель існування держави зараз повністю орієнтована на рекордну за всю історію підтримку. Лише цього року в межах однієї програми підтримки Україна має отримати 45 мільярдів євро, не враховуючи програми МВФ, Ukraine Facility, угоди з Японією, Канадою та європейськими партнерами. Крім того, близько 40 мільярдів доларів щороку виділяється виключно на соціальні видатки. Проте після завершення активної фази бойових дій обсяги коштів неминуче скоротяться. Олег Пендзин зазначив, що найскладніший період чекає на українську економіку попереду:"Я б сказав так: для економіки України найбільші виклики почнуться саме тоді, коли реально почне скорочуватися макрофінансова допомога. Тому що, поки триває війна, попри всі заяви про складність існування економіки у воєнний період, про мобілізаційний ресурс та інші речі, усе це, в усякому разі, вирішується за рахунок грошей", — зазанчив він.За словами Пендзина, як тільки грошей почне меншати, тоді постане питання: як жити далі і за рахунок чого жити. "Бо Україна звикла до подібної допомоги. До речі, ще один маленький нюанс. Треба розуміти, що після закінчення активної фази бойових дій Росія нікуди не зникне. Тобто Україні в будь-якому разі доведеться зберігати достатньо великі воєнні видатки. Тому найскладніше в нас ще попереду", — підсумував економіст.Нагадаємо, легендарний український морський дрон Sea Baby тепер зображений на пам’ятній монеті. Національний банк України ввів в обіг новий випуск серії "Українська бавовна", присвячений розробці Служби безпеки, яка змінила уявлення про можливості сучасних безпілотних технологій.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Легендарний український морський дрон Sea Baby тепер зображений на пам’ятній монеті. Національний банк України ввів в обіг новий випуск серії "Українська бавовна", присвячений розробці Служби безпеки, яка змінила уявлення про можливості сучасних безпілотних технологій.Про це повідомили на сторінці регулятора. Там нагадали, що українські інноваційні оборонні технології вже стали невід’ємною частиною української новітньої боротьби. "Сьогодні вводимо в обіг нову пам’ятну монету "Українська бавовна. Морський дрон Sea Baby", що розповідає про легендарний надводний безпілотний комплекс Sea Baby, розроблений фахівцями Служби безпеки України для виконання бойових завдань у Чорному морі", — зазначили в НБУ.Що відомо про дрон Sea BabyПерші зразки Sea Baby з’явилися в 2022 році і відтоді він став одним із найвідоміших прикладів українських інновацій у сфері безпілотних технологій. Завдяки модульній конструкції дрон можна оснащувати різною зброєю відповідно до конкретної місії, забезпечуючи виконання завдань без ризику для життя українських військових. Він здатний не просто знищувати вибухівкою ворожі об’єкти, а й дистанційно мінувати, уражати берегову інфраструктуру та вести вогонь у відповідь по повітряних, надводних чи наземних стратегічних цілях. У Нацбанку нагадали, що саме Sea Baby влаштував незабутню "бавовну" на Кримському мосту та завдав ушкоджень низці російських військових кораблів Чорноморського флоту. Нова пам'ятна монета: який вигляд маєНова пам’ятна монета продовжує серію, присвячену українським оборонним технологіям та їхнім розробникам. Адже українські конструктори довели всьому світу: українська інженерна думка здатна перемагати та кардинально змінювати підходи до ведення війни.Пам’ятна монета має номінал п'ять гривень. На аверсі зображено стилізований тризуб, який композиційно продовжується зображенням морського дрона Sea Baby у русі.На реверсі представлено морський дрон, що розсікає хвилі Чорного моря. У верхній частині розміщено логотип Служби безпеки України — розробника апарата. Напис SEA BABY виконаний у стилі трафаретного військового маркування, а літера Y стилізована під жест Victory, що символізує перемогу.Тираж монети — до 75 тисяч штук у сувенірному пакованні. Автори випуску:художник — Андрій Єрмоленко;скульптор — Володимир Дем’яненко.Де придбати монету Sea BabyПам’ятну монету "Українська бавовна. Морський дрон Sea Baby" ввели в обіг 29 липня 2026 року. Продаж у інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ та через банки-дистриб’ютори розпочнеться 30 липня.Придбати монету можна буде через офіційні канали реалізації НБУ та уповноважені банки.Нагадаємо, напередодні Національний банк України ввів в обіг нову обігову пам'ятну монету номіналом десять гривень. Вона пов’язана з Днем вшанування пам'яті захисників і захисниць України, яких стратили, закатували, або вони загинули в полоні. Він відзначається 28 липня.Читайте також: В Україні введуть в обіг банкноту номіналом 2 тис. грн (фото).