# фінанси

Кабінет міністрів України на наступний рік отримає дефіцит бюджету на щонайменше 10 мільярдів доларів. Міжнародний валютний фонд (МВФ) пропонує підвищити податки. Український уряд не схильний до такого кроку та розраховує на допомогу Європейського Союзу.Таку інформацію оприлюднив Forbes. Аналітики видання зазначили, що Україна має 35 мільярдів доларів підтвердженого зовнішнього фінансування на 2026 рік зі 45 мільярдів доларів потрібних."Після виборів у США Україна не має гарантій фінансової підтримки — Дональд Трамп заявляє, що допомога не буде безкоштовною", — констатували медійники.Вони додали, що на рахунки українського уряду надходить допомога від США, погоджена ще попереднім президентом Джо Байденом — за програмою ERA, яка фіксується із заморожених активів Росії. Але на 2026 рік лише її не вистачить.За підрахунками Міністерства фінансів, Україна потребує додатково 10 мільярдів доларів на наступний рік. За оцінкою НБУ — необхідно 12,7 мільярда доларів"Найімовірнішим джерелом стануть кошти від європейських партнерів", — зазначив перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.Однак партнерів із ЄС "не тішить" перспектива збільшувати фінансову допомогу Україні, розповів журналістам депутат фінансово-економічного блоку Верховної Ради на умовах анонімності.Відкритим залишається й питання обсягів допомоги від МВФ. Раунд перемовин між урядом і фондом завершися 10 вересня. На них звучала пропозиція підвищення податків для покриття дефіциту. Але українська влада категорично проти цього. Де знайти гроші"Головним джерелом міжнародного фінансування для України цього року стала програма ERA Loans — кредитні кошти країн G7, які вони позичили на ринку коштом доходів від заморожених російських активів. Загальний обсяг обіцяних кредитів 2025 року — 36 мільярдів доларів", — зауважили медійники.Україна вже отримала майже 30 мільярдів доларів міжнародної допомоги, з яких 21 мільярд доларів — за програмою ERA Loans, 7,3 мільярда доларів — за програмою ЄС Ukraine Facility.До кінця року уряд сподівається отримати ще понад шість мільярдів доларів від Ukraine Facility, але для цього потрібно виконати низку реформ. Найпроблемніша — добір судді до Вищого антикорупційного суду.Наступного року ситуація гірша: від заморожених активів Україна отримає лише 11 мільярдів доларів, а за Ukraine Facility — 7,8 мільярда доларів."Нестача фіксування на наступний рік може бути більшою за консервативні очікування уряду — до 15 мільярдів доларів. Залежно від того, скільки грошей витратимо цього року", — зазначила експертка Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Олександра Бетлій.Про що дискутує Україна з партнерами"Президент, уряд і парламент шукають можливість покрити нестачу у 10 мільярдів доларів через міжнародну допомогу", — наголосила голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа.Двоє нардепів фінансово-економічного блоку розповіли журналістам на умовах анонімності, що наразі європейські партнери не висловлюють готовності надати додаткові кошти.Керівник НБУ Андрій Пишний і його перший заступник Сергій Ніколайчук зауважили, що й раніше Україна стикалася з нестачею фінансування партнерів, але переговори зрештою давали результат.Ніколайчук згадав нещодавню заяву президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн — 10 вересня вона анонсувала нову ініціативу з підтримки України під назвою "Репараційний кредит" (Reperations Loan), що фінансуватиметься з прибутків від заморожених російських активів. Деталей про обсяг і структуру кредиту фон дер Ляєн не розкрила."Це поки що політична заява, навіть непублічно жодних деталей українська сторона не знає", — пояснив народний депутат від "Слуги Народу", який спілкувався з медійниками на умовах анонімності.Ще одне можливе джерело допомоги — Міжнародний валютний фонд. Бюджет 2026 року став ключовою темою нещодавнього візиту представників фонду до Києва."Найбільша претензія до поточної версії документа — величезна потреба у непокритому фінансуванні", — зауважив учасник цих зустрічей на умовах анонімності.Представники МВФ запропонували Україні використати внутрішній ресурс, зокрема, розглянути варіант підвищення податків. Ідеться про податок на доходи з цифрових платформ (відомий як "податок на OLX"), оподаткування посилок вартістю до 150 євро, а також, можливо, підвищення податку на додану вартість."Уряд проти підвищення ПДВ, та все ж точкові історії, як, наприклад, податок на ОЛХ та оподаткування посилок до 150 євро, підтримує, але це політично складна історія, адже це непопулярні для людей речі", — розповів посадовець, обізнаний із перебігом переговорів. Які варіанти ще існуютьКерівник аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій акцентував, що інші внутрішні ресурси виглядають обмеженими."Використання облігацій внутрішньої державної позики не має перспективи 2026 року з урахуванням того, що уряду до кінця цього року ще треба збільшити внутрішнє фінансування майже на 250 мільярдів гривень", — додав він.Своєю чергою, Бетлій вважає, що буфер ресурсу в облігацій усе ще є, але його не так багато, якщо запозичити цього року все за планом бюджету.Аналітики стверджують, що Мінфін залишає собі простір для маневру — майже за вісім з половиною місяців не залучив через облігації й половини з передбаченого в бюджеті-2025. На 11 вересня Мінфін позичив через внутрішні боргові папери 359 мільярдів гривень із 764,1 мільярда. Однак під кінець року бюджетні витрати завжди зростають.У Міністерстві економіки розповіли, що ще одна опція, що, зокрема, звучала на перемовинах з МВФ, — детінізація економіки України. Фонд вимагає від уряду концептуального плану детінізації економіки.Раніше голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев оцінив у 800-900 мільярдів гривень частку тіні в економіці. Детінізація, на його думку, могла би за рік принести близько чотирьох мільярдів доларів у державний бюджет. Та проблемою може стати недооцінка діри в українському бюджеті.Нагадаємо, що 27 червня президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони  "Про пропозиції до Бюджетної декларації на 2026-2028 роки за статтями, пов'язаними із забезпеченням національної безпеки й оборони України.

Потреби оборони України на 2026 рік оцінюються щонайменше у 120 мільярдів доларів. Однак лише половину з них вдасться профінансувати з державного бюджету.Про це заявила голова бюджетного комітету Верховної Ради України Роксолана Підласа під час виступу на конференції Yalta European Strategy."Оборона вартує величезних фінансових ресурсів нашій країні. І ця ціна зростає. Зараз війна коштує 172 мільйони доларів щодня", — наголосила вона.За її словами, ця цифра містить зарплати військовослужбовців, боєприпаси, зброю, а також фінансову підтримку поранених військових, зниклих безвісти та сім’ї загиблих."Україна витрачає 31% свого ВВП на оборону. Це — найвищий показник в світі. І всупереч усім очікуванням Україна покриває ці витрати власними доходами та внутрішніми запозиченнями", — акцентувала Підласа.На її переконання, Росія вкрала в України 11 років зростання. Спочатку вдалося відновити довоєнний рівень ВВП 2021 року, а потім — знову 2024 року після руйнівних наслідків повномасштабного вторгнення. "Минулого року Росія витратила 150 мільярдів доларів на війну з Україною. Реалістично ми не можемо зрівнятись з цією цифрою. Але прагнемо забезпечити щонайменше 120 мільярдів доларів на оборону України наступного року", — зауважила вона.Голова бюджетного комітету парламенту уточнила, що ця сума включає гроші державного бюджету України (приблизно 60 мільярдів доларів) і військові постачання зброї та боєприпасів через платформу "Рамштайн", PURL, SAFE, Данську модель та інші (теж 60 мільярдів доларів)."Настав час вивчити юридичні та практичні механізми використання прямої бюджетної підтримки від країн-партнерів на видатки оборони. Досі лише Велика Британія дозволяла використовувати свої внески в український бюджет на військові закупівлі. ЄС та інші країни мають також піти цим шляхом", — констатувала українська депутатка.Вона звернула увагу на ідею "Репараційного кредиту", який оголосила президентка Єврокомісії, або будь-який інший план, що допоможе Україні покрити оборонні потреби."Усі постійно кажуть, що платити має саме Росія. Можливо, настав час це реалізувати. Тому що подальше затягування тільки продовжує війну та збільшує її вартість", — підсумувала Роксолана Підласа.Нагадаємо, що 27 червня президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони "Про пропозиції до Бюджетної декларації на 2026-2028 роки за статтями, пов'язаними із забезпеченням національної безпеки й оборони України.

Дисбаланс у російській економіці наростає. Промисловість продовжує зростати, але при цьому у виробництві більшості найважливіших товарів уже було зафіксовано скорочення.Як повідомляє The Moscow Times, близький до російської влади аналітичний центр ЦМАКП порівняв, як змінюється випуск 129 найважливіших видів продукції порівняно з торішніми показниками. Висновок був такий: більшість товарів у мінусі, причому що далі, то вища їхня частка. У січні-квітні їх було 66%, а за підсумками семи місяців уже 73%. Видання, посилаючись на дані "Росстату", наголошує, що у січні-липні виробництво було на 0,8% більшим, ніж роком раніше. Втім, як вважають у ЦМАКП, баланс підтримують завдяки зростанню в невеликій кількості великих секторів (таких як видобуток енергоресурсів, енергетика, судно- і авіабудування)."Спостерігається скорочення, зокрема, виробництва харчових продуктів та напоїв, виробів зі шкіри та текстилю, одягу та взуття, транспортних засобів і шин, меблів і будматеріалів, холодильників і пральних машин, у металургії", — додає The Moscow Times.Аналітики вважають, що до III кварталу промисловість Росії підійшла на межі рецесії. Гальмування структурної перебудови російської економіки оголило проблеми з динамікою розвитку цивільних секторів, сильно залежних від ринкових умов.Нагадаємо, раніше у зведенні Служби зовнішньої розвідки України повідомлялось, що російський ринок стає дедалі більш залежним від Китаю. Станом на вересень 2025 року в країні-агресорці діє близько 13 тисяч юридичних осіб із китайським капіталом, що на 23 відсотки більше порівняно з кінцем 2024 року.

Україна та Данія запустили нову програму Ukraine Transition Program на 2025-2028 роки з бюджетом 2,8 мільярда данських крон (375 мільйонів доларів). Вона спрямована декілька напрямків підтримки України.Про це повідомили в Міністерстві розвитку громад і територій України.Там уточнили, що йдеться про відновлення критичної інфраструктури, гуманітарну допомогу, підтримку ветеранів і внутрішньо переміщених осіб, розвиток бізнесу, зелений перехід в енергетиці та транспорті, а також продовження реформ.Програму презентували віце-прем’єр-міністр із відновлення України, міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба та міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен під час засідання керівного комітету, який координує реалізацію проекту."Ми з Данією вже маємо позитивний досвід співпраці в Миколаєві. Зараз цей формат виходить на національний рівень. І я впевнений, що у найближчі три роки мільйони українців отримають відчутний результат — від стабільного постачання води та тепла до нових можливостей для розвитку громад", — зазначив Кулеба.Він додав, що близько 60% усього бюджету спрямують на Миколаїв і Миколаївську область. У березні 2023 року укладено меморандум про партнерство між Данією та Миколаївщиною."Відтоді данська сторона допомогла відновити систему водопостачання, підтримує модернізацію тепла й енергетики, співпрацює з громадами та місцевою владою. Тепер ця робота стає системною та довгостроковою", — зауважили у відомстві.Там уточнили, що решту 40% коштів спрямують на інші регіони України, які постраждали від війни. Йдеться про відновлення лікарень і шкіл, модернізацію енергомереж і водопостачання, підтримку ВПО у громадах у всій країні."Програма також передбачає розвиток демократичних інституцій, прозорість і підзвітність влади, активну участь громадянського суспільства", — наголосили в міністерстві.Віце-прем’єр-міністр подякував уряду Данії та Міністру закордонних справ за солідарність і готовність залишатися поруч з Україною у найважчі часи.Нагадаємо, що в травні Міністерство оборони Данії оголосило про виділення нового пакета військової допомоги для України на суму близько 4,2 мільярда данських крон (628,4 мільйона доларів).

У п'ятницю, 12 вересня, міністр закордонних справ Великої Британії Іветт Купер приїде до Києва. Це буде її перша закордонна поїздка після призначення на посаду.Як повідомляє агентство Reuters, під час візиту вона оголосить про виділення Україні 142 млн фунтів (193 мільйона доларів) зимової підтримки.Агентство додає, що Купер зустрінеться з президентом Володимиром Зеленським та високопоставленими українськими чиновниками. За даними медійників, посадовиця підтвердить прихильність Британії захисту України від російської агресії."Безпека України має ключове значення для безпеки Великої Британії", — заявила Купер.Зазначається, що візит очільниці МЗС Великої Британії до України відбудеться на тлі зростання напруженості через вторгнення російських дронів у повітряний простір НАТО над Польщею. Велика Британія повідомила про плани налагодити масове виробництво українських перехоплювачів-дронів. Це має допомогти протистояти атакам Росії в рамках ширшої оборонної співпраці між Києвом і Лондоном.Reuters наголошує, що новий пакет фінансування є частиною раніше оголошеної програми допомоги, що стартувала в червні. Він включає 100 мільйонів фунтів гуманітарної підтримки для прифронтових спільнот і 42 мільйона фунтів на відновлення і захист критичних енергосистем, які стали метою російських ударів.Нагадаємо, раніше прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер повідомляв, що Україна може отримати ракети великої дальності. Їх готові постачати учасники "Коаліції рішучих".

У середу, 10 вересня, Конгрес Сполучених Штатів Америки ухвалив законопроект оборонні витрати на 2026 рік, який передбачає виділення 400 мільйонів доларів на ініціативу Пентагону з надання допомоги Україні у сфері безпеки.Про це повідомляє The New York Times. За даними журналістів, у наступному році загалом США планують витратити на оборонну політику 892,6 мільярда доларів.Як очікується, документ посилить військову готовність та підвищить зарплату американським військовослужбовцям, водночас забороняючи гендерно-підтверджуюче лікування для військовослужбовців і відкидаючи спроби захистити доступ військовослужбовців до послуг з проведення абортів."Заявленою метою законопроекту було впорядкування та модернізація методів визначення та задоволення військових потреб Пентагоном, зокрема шляхом досліджень, складання бюджету, укладання контрактів, виробництва та поставок. Республіканці та демократи в Конгресі критикували цей процес, який також викликав роздратування гравців оборонної промисловості", — зауважили у виданні.До того ж журналісти відзначили, що попри широку опозицію республіканців до надання військової допомоги Україні, законопроєкт про оборонну політику передбачає виділення 400 мільйонів доларів на ініціативу Пентагону з надання допомоги Україні у сфері безпеки."Палата представників відхилила пропозицію представниці Марджорі Тейлор Грін, республіканки від штату Джорджія, скоротити фінансування країни, при цьому як республіканці, так і демократи проголосували проти. Законодавці також додали вимогу, щоб Пентагон звітував Конгресу, якщо адміністрація планує скасувати або призупинити військову допомогу Україні, схвалену Конгресом. Це, ймовірно, було спробою відновити повноваження нагляду після того, як Міністерство оборони влітку призупинило постачання допомоги Україні, не повідомивши законодавців", — додали у The New York Times.Нагадаємо, раніше репортер із питань економічної політики видання The New York Times Алан Рапопорт повідомляв, що Сполученні Штати Америки фактично пригрозили Росії "повним колапсом", оскільки Вашингтон готовий посилити економічний тиск на Росію. Втім, для цього необхідна підтримка європейських союзників.

У вівторок, 9 вересня, прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко провела зустріч із місією Міжнародного валютного фонду (МВФ). Вона впродовж останнього тижня активно працювала в Києві та провела низку консультацій з урядовою командою та Національним банком України.Про це повідомила Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Україна пройшла рекордні вісім переглядів за чинною програмою", — констатувала вона.Українська прем’єр-міністерка висловила вдячність МВФ за підтримку всі ці роки повномасштабного вторгнення."Але активні бойові дії тривають, і проект держбюджету 2026 року сформований з розрахунком, що війна далека від завершення", — наголосила вона.Під час зустрічі Свириденко передала керівнику місії МВФ Гевіну Грею лист із запитом про нову програму співпраці, яка повинна підтримати Україну протягом наступних декількох років."Ми домовилися продовжити необхідні консультації між нашими командами наступними місяцями, щоб отримати позитивне рішення Ради директорів МВФ до кінця року", — зауважила прем’єр-міністерка України.Під час розмови учасники зустрічі також обговорили проект держбюджету на 2026 рік."Наш пріоритет незмінний — фінансування оборони та соціальних програм. Для цього працюємо над пошуком внутрішніх ресурсів і мобілізацією міжнародного фінансування", — додала очільниця українського уряду.Окремо зупинилися на питаннях залучення капіталу для розвитку приватного сектору, дерегуляції та відновлення енергетики."Щиро вдячна команді МВФ за послідовну та надійну підтримку України", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, на початку серпня голова Національного банку Андрій Пишний заявляв, що зараз програма Міжнародного валютного фонду вже не відповідає потребам України. Тому формується нова кредитна програма.

Найбільший український виробник дронів Ukrspecsystems готовий інвестувати 200 мільйонів фунтів стерлінгів у британське виробництво. План передбачає будівництво заводу площею 11 000 метрів квадратних і створення випробувально-навчального центру.Про це повідомило видання UK Defence Journal із посиланням на представників компанії Ukrspecsystems.За версією української компанії, реалізація проекту дозволить створити до 500 робочих місць і програм стажування в регіоні."Набір британських працівників планується розпочати до кінця року, а виробництво дронів — на початку 2026 року. В Ukrspecsystems заявили про намір розширювати присутність у Великій Британії протягом наступних трьох років", — ідеться в повідомленні.У компанії вважають, що об'єднання українського досвіду у створенні дронів, набутого в умовах війни, з британською промисловою базою дозволить стати Ukrspecsystems світовим лідером у сфері безпілотних систем для військових і цивільних потреб, а також зробить Велику Британію стартовим майданчиком для експорту.Міністр оборонних закупівель Великої Британії Марія Іґл акцентувала, що її країна визнає передові можливості українських безпілотних літальних апаратів, і додала, що співпраця з українськими виробниками забезпечить доступ до сучасних технологій і зміцнить обороноздатність британських збройних сил і їхніх партнерів.Що відомо про UkrspecsystemsЦе українська компанія, заснована 2014 року, що спеціалізується на розробленні та виробництві безпілотних авіаційних комплексів для військових потреб.Вона відома насамперед своїми дронами PD-2, Gekata та серією Shark (Shark, Shark-M, Mini Shark), які використовуються для розвідки, спостереження та коригування артилерії.Окрім самих БпЛА, компанія виготовляє стабілізовані камери, антенні системи із захистом від заглушення, катапульти та програмне забезпечення, а також надає повний комплекс послуг із навчання та підтримки операторів.Ukrspecsystems також має в Україні магазин власних комплектувальних для безпілотників.Компанія презентуватиме свою нову продукцію на виставці DSEI 2025 у Лондоні з 9 по 12 вересня, де планує оголосити про нові партнерства у Великій Британії.Нагадаємо, раніше стало відомо, що американська компанія AeroVironment підписала угоду з неназваним українським підприємством щодо локалізації виробництва дронів Switchblade 600.

Станом на 1 вересня 2025 року міжнародні резерви України становили 46 мільярдів доларів (43 мільйони доларів — минулого місяця). Таким чином у серпні вони зросли на 7%.Про це повідомила прес-служба Національного банку України. У регуляторі пояснили, що така динаміка зумовлена:значними обсягами надходжень від міжнародних партнерів;зменшенням обсягів чистого продажу валюти НБУ на валютному ринку.Так, на валютні рахунки уряду в НБУ в серпні надійшло 6 165,1 мільйона доларів, у тому числі: від Євросоюзу в межах інструменту Ukraine Facility та ініціативи країн G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA) — 4 710,8 мільйона доларів;через рахунки Світового банку — 1 059,7 мільйона доларів;від розміщення ОВДП — 394,6 мільйона доларів.За обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено 619,8 мільйона доларів, у тому числі: обслуговування та погашення ОВДП — 301,6 мільйона доларів;обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком — 257,9 мільйона доларів;обслуговування та погашення боргу перед ЄІБ — 15,8 мільйона доларів;сплата іншим кредиторам — 44,5 мільйона доларів.Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду 426,9 мільйона доларів."Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,0 місяців майбутнього імпорту", — зазначили в регуляторі.Нагадаємо, 22 серпня стало відомо, що Україна отримає понад чотири мільярди євро від Європейського Союзу. Це відбудеться в межах програми Ukraine Facility та ERA Loans.

Російська економіка у другому кварталі 2025 року практично зупинилася. Там спостерігається стан "технічної стагнації", тобто наближення до нульових позначок.Про це заявив очільник найбільшого банку Росії "Сбербанку" Герман Греф, якого цитує видання "Интерфакс"."Другий квартал фактично можна розглядати як технічну стагнацію. Липень і серпень показують доволі явні симптоми того, що ми наближаємося до нульових позначок", — зазначив він.Банкір додав, що до цього призвели поєднання геополітичних чинників, коливання курсу рубля та падіння цін на сировинних ринках. У результаті ділова активність сповільнилася.Греф наголосив, що головним фактором, що обмежує зростання, залишається ключова ставка Центробанку Росії. Наразі вона становить 14%, і цього рівня замало для стимулювання кредитування.За його оцінкою, пожвавлення економіки можливе тільки за зниження ставки нижче 12%. В іншому разі ризики рецесії, тобто падіння економки зростатимуть.Греф акцентував, що важливою є навіть не номінальна ставка, а реальна, яка в Росії зараз є однією з найвищих у світі.Очільник "Сбербанку" також повідомив, що кредитний портфель може перейти до зростання лише в другому півріччі 2025 року. Для цього необхідне пом'якшення грошово-кредитної політики мінімум на 200 базисних пунктів.Він зауважив, що висока вартість позикових коштів негативно впливає як на бізнес, так і на споживачів. Це обмежує інвестиції та знижує попит.За словами Грефа, російська економіка залишається під тиском великої кількості факторів. Серед них — санкції, невизначеність на світових ринках і зростання витрат для бізнесу. Він попередив, що без коригування фінансової політики економіка ризикує надовго застрягнути в зоні стагнації.Своєю чергою, Міжнародний валютний фонд очікує, що після двох років військового буму російська економіка повернеться до звичного стану стагнації та продовжить накопичувати відставання як від країн, що розвиваються, так і від розвинених країн.За прогнозом МВФ за липень 2025 року, цього року темпи зростання російського ВВП сповільняться до 0,9% і до 1% 2026 року. 2024 року зростання фіксували на рівні 4,1%.Нагадаємо, 27 серпня незалежне російське видання The Moscow Times повідомляло, що зростання російської економіки цього року може сповільнитися до 1,5%. Таку інформацію оприлюднив на зустрічі з кремлівським диктатором Володимиром Путіним віце-прем’єр-міністр Росії Антон Сілуанов.

Пенсійний фонд України розпочав фінансування пенсій за вересень 2025 року. Зокрема, на пенсійні виплати у вівторок, 2 вересня, спрямовано перші гроші.Про це повідомила прес-служба Пенсійного фонду України (ПФУ)."У вівторок, 2 вересня, розпочато фінансування пенсій за вересень: на пенсійні виплати через АТ "Укрпошта" спрямовано 570,4 мільйона гривень", — ідеться в повідомленні.У Пенсійному фонді України зазначили, що станом на 2 вересня профінансовано:на оплату лікарняних — 138 мільйонів гривень;на окремі види державних допомог — 3221,2 мільйона гривень;на одноразову допомогу "Пакунок школяра" — 96 мільйонів гривень."У вересні надано 105,8 тисячі послуг особам, які звернулися до органів Пенсійного фонду України", — додали у відомстві.Останнім часом у популярних Telegram-каналах з мільйонною аудиторією поширюють неправдиві повідомлення про нібито зміну правил нарахування пенсій в Україні вже з 1 вересня.У відповідь на це прес-служба Департаменту кіберполіції повідомила, для отримання детальної інформації користувачам варто обрати свій рік народження та перейти за спеціальним посиланням.Нагадаємо, раніше стало відомо, що у вересні деякі пенсіонери зможуть отримати надбавку до своїх виплат. Зокрема, більші пенсії отримають громадяни віком 70 років і старше.

У середу, 3 вересня, до Києва прибула місія Міжнародного валютного фонду (МВФ). Вона працюватиме в Україні протягом наступного тижня.Про це повідомив заступник виконавчого директора у МВФ від України Владислав Рашкован."Приїхали до Києва з командою МВФ пізно ввечері, ранок трошки провели в бомбосховищі. Готові до роботи. Багато зустрічей заплановано", — зазначив він.За його словами, місія працюватиме в Україні впродовж наступних семи-восьми днів.Раніше перший заступник голови Нацбанку України Сергій Ніколайчук заявляв в інтерв'ю "Інтерфакс Україна" про можливість отримання нової програми з Міжнародним валютним фондом, яка матиме довший горизонт і стане логічним продовженням чинної.За його словами, перегляд чинної програми ускладнюється через високі безпекові ризики та значні оборонні витрати наступного року."Потенційна нова програма, яка матиме довший горизонт планування, має набагато більше шансів відповідати всім внутрішнім параметрам Міжнародного валютного фонду. Вона, як і раніше, має фокусуватися на забезпеченні макроекономічної та фінансової стабільності", — пояснив він.Крім того, вона дозволить консолідувати зусилля міжнародних партнерів для фінансування бюджету та значних оборонних витрат.У перспективі наступних років програма матиме ще один ключовий акцент — створення умов для відновлення економіки з потужним євроінтеграційним фокусом."Зокрема, у фінансовому секторі йдеться про реалізацію амбітних планів щодо створення інфраструктури фінансових ринків, які мають забезпечити фундамент для економічного відновлення", — наголосив заступник голови НБУ.Нагадаємо, на початку серпня голова Національного банку Андрій Пишний розповідав, що на теперішній момент чинна програма Міжнародного валютного фонду вже не відповідає потребам України. Тому наразі формується  нова кредитна програма.

Національний банк України не підтримує ідею включення віртуальних активів до складу міжнародних резервів. Українські банкіри вважають таке рішення передчасним.Про це заявив перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук в інтерв’ю "Інтерфакс-Україна"."Переважна більшість криптовалют залишається високоризиковим активом, тоді як ключовим принципом управління міжнародними резервами є безпечність. Різкі падіння та спалахи курсової вартості віртуальних активів негативно впливатимуть на загальний обсяг резервів", — наголосив він.За його словами, наразі у світі відсутнє чітке та однозначне розуміння сутності та класифікації віртуальних активів, а також немає уніфікованого законодавчого врегулювання операцій з ними.Він зауважив, що хоча деякі країни включають такі активи до резервів, це радше є винятком, ніж загальноприйнятим правилом.Представник Нацбанку України акцентував, що включення криптоактивів до резервів може підважити процес євроінтеграції України."Європейський центральний банк має доволі чітку позицію – він вважає неприпустимим включення криптоактивів до резервів центробанків країн Євросоюзу. Резерви мають бути ліквідними, безпечними та захищеними", — зазначив Ніколайчук.Він також зауважив, що такі зміни не відповідатимуть вимогам технічного меморандуму в межах програми розширеного фінансування з МВФ.Раніше повідомлялося, що 10 червня цього року народні депутати зареєстрували законопроект №13356, що передбачає включення Нацбанком віртуальних активів до золото-валютних резервів. Проте Ніколайчук заявив, що стосовно цього законопроекту консультації з НБУ не проводилися.Нагадаємо, у вересні минулого року дослідження, проведене міжнародною аналітичною компанією Chainalysis, засвідчило, що Україна на той момент посідала шосте місце в глобальному індексі прийняття криптоактивів. Проте, щоби досягти розвитку цієї сфери, потрібно легалізувати крипторинок.

Із 1 вересня цього навчального року у школах викладатимуть новий обов’язковий предмет "Підприємництво і фінансова грамотність". Цю дисципліну вивчатимуть учні восьмих класів.Про це повідомила прес-служба Національного банку України."Школярі восьмих класів Нової української школи розпочнуть обов’язкове вивчення предмета "Підприємництво і фінансова грамотність" за навчальними матеріалами НБУ", — зазначили в регуляторі.Голова Національного банку Андрій Пишний пояснив, що запровадження нового предмета — це "стратегічна інвестиція в майбутнє України". Вивчення нової дисципліни допоможе школярам бути сумлінними громадянами, підприємцями й новаторами, які розбудовуватимуть економіку нашої країни."Йдеться не лише про отримання теоретичних знань про гроші, а й про розвиток підприємницького мислення, розуміння основ управління фінансами, вміння працювати в команді й відповідально будувати власне майбутнє", — наголосив він.Дослідження, проведені НБУ у 2024 році, засвідчили, що рівень фінансових знань українських підлітків є критично низьким і перебуває лише на початковому рівні. Виправити ситуацію дасть можливість упровадження у школах предмета "Підприємництво і фінансова грамотність".Підготовка школярів і вчителів до вивчення нового предметаЩоб забезпечити якісне викладання нового предмета, експерти НБУ розробили повний комплекс навчально-методичних матеріалів:підручник та електронний додаток з інтерактивними завданнями, які мають гриф "Рекомендовано Міністерством освіти та науки України";робочий зошит для учнів;посібник для вчителя та календарно-тематичне планування;презентації для візуального супроводу.Для підготовки вчителів до викладання предмета Нацбанк провів масштабне безоплатне навчання. У червні-липні 2025 року майже 2 500 педагогів пройшли його та отримали необхідні знання, доступ до матеріалів і практичні інструменти для викладання нового предмета.У Нацбанку зауважили, що у 2025/2026 навчальному році відбудеться впровадження предмета "Підприємництво і фінансова грамотність" у пілотних дев'ятих класах НУШ. Одночасно команда фахівців НБУ працює над тим, щоб цю дисципліну могли вивчати також учні старшої школи.Нагадаємо, в Україні у школах розпочали підготовку до переходу на 12-річну систему навчання. Експериментальний проект триватиме до 2027 року.

Національний банк пропонує осучаснити Інструкцію № 16 щодо виконання міжбанківських платіжних операцій у гривні. Зміни пов’язані з упровадженням трекінг-сервісу системи електронних платежів (СЕП).Про це повідомила прес-служба Національного банку України (НБУ).Зокрема, регулятор з 1 грудня 2025 року пропонує встановити обов’язок:учасника СЕП-відправника інформувати платника у спосіб, визначений у договорі, про те, що цю платіжну операцію виконано засобами СЕП і про універсальний унікальний ідентифікатор (англійською мовою Unique End-To-End Transaction Reference) (UETR) цієї платіжної операції, з метою надання платнику можливості відстеження етапів виконання такої платіжної операції;учасника СЕП-отримувача інформувати отримувача у спосіб, визначений у договорі, про те, що цю платіжну операцію виконано засобами СЕП і про UETR цієї платіжної операції, з метою надання отримувачу можливості відстеження етапів виконання такої платіжної операції;учасника СЕП-відправника інформувати платника у спосіб, визначений договором, про відхилення платіжної операції іншим учасником СЕП із зазначенням причини відхилення та UETR цієї платіжної операції."Ці вимоги також стосуватимуться й небанківських надавачів платіжних послуг, які виконують платіжні операції через СЕП через банк, який є учасником цієї системи", — додали в Нацбанку.Відповідні норми містить проект постанови "Про внесення змін до Інструкції про виконання міжбанківських платіжних операцій в Україні в національній валюті", що пропонується для обговорення.Нагадаємо, що з 1 червня цього року українські банки знизили ліміти за грошовими операціями. Нові ліміти ввели як для карткових переказів, так і платежів через IBAN.