# фінанси

Україна опинилася у фінансовій залежності від зовнішніх запозичень, адже внутрішні ресурси не здатні одночасно забезпечувати ведення війни та соціальні виплати. На думку експертів, держава та суспільство ухиляються від необхідності змінювати внутрішній порядок денний.Про це в інтерв'ю TrueUA заявив виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.Причини фінансової залежностіЗа словами експерта, фінансового ресурсу, який генерує вітчизняна економіка, недостатньо для одночасного забезпечення оборони та соціальних видатків. Ключова проблема сучасної моделі полягає у її функціонуванні виключно шляхом зовнішніх запозичень.Олег Пендзин так описав ключову загрозу для української держави:"Найбільший ризик нинішньої української моделі полягає в тому, що вона існує виключно завдяки зовнішнім запозиченням. Сьогодні ми не в змозі одночасно вести війну й фінансувати соціальні видатки лише коштом української економіки. Саме тому залежимо від зовнішньої допомоги. І ця залежність зберігається ще й тому, що ми не хочемо нічого змінювати у власному житті", — наголосив він.Історичні паралелі та реалії воєнного часуЗа словами економіста, у часи масштабних військових конфліктів держави вдаються до суворих обмежень, як це робила Велика Британія під час Другої світової війни, запроваджуючи карткову систему та жорсткий контроль ресурсів. В Україні ж спостерігається зовсім інша картина. Характеризуючи поведінку суспільства та роль міжнародних партнерів, експерт зазначив:"Якщо ми хочемо жити так, як у мирний час, достатньо подивитися, як працюють ресторани в Києві, заміські клуби, скільки дорогих автомобілів стоїть поруч. Це що, війна? Хто в цьому винен? Наші партнери чи суспільство? Партнери в цій ситуації дають нам гроші. І, ще раз повторюю, не через велику любов до України — у них є свої мотиви", — зауважив виконавець директор Економічного дискусійного клубу.Пендзин також зазначив, що Україна побудувала систему свого існування у такий спосіб, що сама ввела себе в залежність від зовнішнього фінансування, бо не хоче змінювати внутрішній порядок денний.Нагадаємо, 23 липня Україна отримала другий транш у розмірі близько 690 мільйонів доларів від Міжнародного валютного фонду. Гроші скерують на пріоритетні напрямки..

У середу, 29 липня, Кабінет міністрів розподілив 419 мільйонів гривень для шести обласних військових адміністрацій. Ідеться про Сумську, Одеську, Миколаївську, Харківську, Херсонську та Чернігівську області.Про це повідомив премʼєр-міністр Сергій Корецький, який опублікував низку дописів у своєму Telegram-каналі."Ці кошти спрямуємо на оплату роботи працівників обласних і районних військових адміністрацій", — уточнив він.За його словами, в цих регіонах люди живуть і працюють у надзвичайно складних умовах. Тому обов'язок влади — надати всю необхідну підтримку.Також Корецький торкнувся питання відновлення нормальної роботи портів. Над цим зараза працюють уряд, дипломатичний корпус і всі відповідальні державні інституції в режимі 24/7."Це питання на особистому контролі в президента України. Воно має критичне значення для нашої економіки та глобальної продовольчої безпеки", — наголосив він.Очільник Кабміну запевнив, що триває координація роботи з міжнародними партнерами, а також пошук диверсифікації каналів постачань."Особлива роль і залученість у військових. Від них багато залежить", — зауважив прем’єр-міністр України.Також сьогодні уряд оновив статут "Енергоатома". Це дозволить перезавантажити управління компанією та сформувати топ-менеджмент без затягувань і штучних перешкод."Державний "Енергоатом" — це компанія, від стабільної роботи якої залежить енергетична безпека держави. Новий статут запроваджує сучасні стандарти корпоративного управління", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що 25 липня прем’єр-міністр України провів онлайн-розмову з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском. Сторони обговорили низку актуальних тем. Корецький запросив Туска відвідати Київ..

Національний банк України після нетривалого зростання опустив офіційний курс долара. Проте єдина європейська валюта підскочила у ціні. Такі валютні "гойдалки" тривають уже досить довго — іноземна валюта то дешевшає, то дорожчає.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті Національного банку України.Так, на четвер, 30 липня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,87 гривні за один долар. Офіційний курс у середу був 44,92. На готівковому ринку долар впав на п'ять копійок — 44,40 гривні.У четвер офіційний курс гривні до євро становитиме 51,08. У середу, 29 липня, офіційний курс гривні до євро був 51,06.Що буде з курсом гривні після війни: економіст дав тривожний прогнозКурс національної валюти в Україні сьогодні повністю залежить від обсягів надходження міжнародної макрофінансової допомоги, а не від внутрішніх економічних чинників чи експорту. Як повідомив в інтерв'ю TrueUA виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, завдяки значному обсягу залучених резервів валютному ринку до кінця року нічого не загрожує, однак справжні випробування для системи розпочнуться пізніше.Абсолютна залежність від НацбанкуОцінюючи ризики для валютного ринку до кінця року, експерт зауважив, що наразі підстав для занепокоєння немає, оскільки Україна отримала достатній обсяг резервів. Проте механізм формування курсу гривні демонструє повну залежність від зовнішніх джерел. Економіст окреслив роль регулятора у збереженні стабільності гривні:"Ні, не бачу. Ми отримали величезну суму коштів. У цій ситуації питання щодо наявності валютних резервів для підтримання валютного стану сьогодні не стоїть. Але, ще раз повторюю: є величезна залежність. В Україні єдиний продавець валюти — це Національний банк. Не експорт, а Національний банк України формує внутрішній валютний ринок. А звідки він бере ці гроші? Звідки він бере долари? З макрофінансової допомоги. Якщо не буде макрофінансової допомоги, то не буде й доларів. А не буде доларів — не буде й обмінного курсу. Подібні речі жорстко пов'язані одна з одною", — наголосив Пендзин.Виклики після війни та збереження оборонних витратЗа словами фахівця, модель існування держави зараз повністю орієнтована на рекордну за всю історію підтримку. Лише цього року в межах однієї програми підтримки Україна має отримати 45 мільярдів євро, не враховуючи програми МВФ, Ukraine Facility, угоди з Японією, Канадою та європейськими партнерами. Крім того, близько 40 мільярдів доларів щороку виділяється виключно на соціальні видатки. Проте після завершення активної фази бойових дій обсяги коштів неминуче скоротяться. Олег Пендзин зазначив, що найскладніший період чекає на українську економіку попереду:"Я б сказав так: для економіки України найбільші виклики почнуться саме тоді, коли реально почне скорочуватися макрофінансова допомога. Тому що, поки триває війна, попри всі заяви про складність існування економіки у воєнний період, про мобілізаційний ресурс та інші речі, усе це, в усякому разі, вирішується за рахунок грошей", — зазанчив він.За словами Пендзина, як тільки грошей почне меншати, тоді постане питання: як жити далі і за рахунок чого жити. "Бо Україна звикла до подібної допомоги. До речі, ще один маленький нюанс. Треба розуміти, що після закінчення активної фази бойових дій Росія нікуди не зникне. Тобто Україні в будь-якому разі доведеться зберігати достатньо великі воєнні видатки. Тому найскладніше в нас ще попереду", — підсумував економіст.Нагадаємо, легендарний український морський дрон Sea Baby тепер зображений на пам’ятній монеті. Національний банк України ввів в обіг новий випуск серії "Українська бавовна", присвячений розробці Служби безпеки, яка змінила уявлення про можливості сучасних безпілотних технологій.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Легендарний український морський дрон Sea Baby тепер зображений на пам’ятній монеті. Національний банк України ввів в обіг новий випуск серії "Українська бавовна", присвячений розробці Служби безпеки, яка змінила уявлення про можливості сучасних безпілотних технологій.Про це повідомили на сторінці регулятора. Там нагадали, що українські інноваційні оборонні технології вже стали невід’ємною частиною української новітньої боротьби. "Сьогодні вводимо в обіг нову пам’ятну монету "Українська бавовна. Морський дрон Sea Baby", що розповідає про легендарний надводний безпілотний комплекс Sea Baby, розроблений фахівцями Служби безпеки України для виконання бойових завдань у Чорному морі", — зазначили в НБУ.Що відомо про дрон Sea BabyПерші зразки Sea Baby з’явилися в 2022 році і відтоді він став одним із найвідоміших прикладів українських інновацій у сфері безпілотних технологій. Завдяки модульній конструкції дрон можна оснащувати різною зброєю відповідно до конкретної місії, забезпечуючи виконання завдань без ризику для життя українських військових. Він здатний не просто знищувати вибухівкою ворожі об’єкти, а й дистанційно мінувати, уражати берегову інфраструктуру та вести вогонь у відповідь по повітряних, надводних чи наземних стратегічних цілях. У Нацбанку нагадали, що саме Sea Baby влаштував незабутню "бавовну" на Кримському мосту та завдав ушкоджень низці російських військових кораблів Чорноморського флоту. Нова пам'ятна монета: який вигляд маєНова пам’ятна монета продовжує серію, присвячену українським оборонним технологіям та їхнім розробникам. Адже українські конструктори довели всьому світу: українська інженерна думка здатна перемагати та кардинально змінювати підходи до ведення війни.Пам’ятна монета має номінал п'ять гривень. На аверсі зображено стилізований тризуб, який композиційно продовжується зображенням морського дрона Sea Baby у русі.На реверсі представлено морський дрон, що розсікає хвилі Чорного моря. У верхній частині розміщено логотип Служби безпеки України — розробника апарата. Напис SEA BABY виконаний у стилі трафаретного військового маркування, а літера Y стилізована під жест Victory, що символізує перемогу.Тираж монети — до 75 тисяч штук у сувенірному пакованні. Автори випуску:художник — Андрій Єрмоленко;скульптор — Володимир Дем’яненко.Де придбати монету Sea BabyПам’ятну монету "Українська бавовна. Морський дрон Sea Baby" ввели в обіг 29 липня 2026 року. Продаж у інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ та через банки-дистриб’ютори розпочнеться 30 липня.Придбати монету можна буде через офіційні канали реалізації НБУ та уповноважені банки.Нагадаємо, напередодні Національний банк України ввів в обіг нову обігову пам'ятну монету номіналом десять гривень. Вона пов’язана з Днем вшанування пам'яті захисників і захисниць України, яких стратили, закатували, або вони загинули в полоні. Він відзначається 28 липня.Читайте також: В Україні введуть в обіг банкноту номіналом 2 тис. грн (фото).

Національний банк України підготував зміни до порядку обслуговування користувачів надавачами платіжних послуг, зокрема щодо відкриття та закриття рахунків.Як повідомили на сайті регулятора, запропоновані нововведення мають врахувати вимоги законодавства щодо розвитку фінансової інклюзії в Україні та врегулювати окремі питання роботи банків фінансової інклюзії.Зокрема, НБУ пропонує оновити правила, які визначають порядок взаємодії банків із клієнтами під час відкриття рахунків. Одним із ключових положень проєкту є можливість для банку фінансової інклюзії залучати комерційного агента на підставі відповідного договору.Такий комерційний агент зможе від імені банку фінансової інклюзії здійснювати консультування клієнтів, пропонувати банківські послуги, готувати та укладати договори банківського рахунку, банківського вкладу, а також рахунку умовного зберігання (ескроу).Крім того, запропоновані зміни мають визначити перелік клієнтів, яким банк фінансової інклюзії матиме право відкривати рахунки, та привести регуляторні вимоги у відповідність до положень закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку фінансової інклюзії в Україні".Відповідні положення містить проєкт постанови правління Національного банку України "Про внесення змін до Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків".НБУ виніс документ на громадське обговорення. Ознайомитися з проєктом постанови, аналізом його впливу та порівняльною таблицею можна на офіційному сайті регулятора. Зауваження та пропозиції до проєкту постанови приймаються відповідно до встановленої форми до 10 серпня 2026 року включно.Нагадаємо, нещодавно "ПриватБанк" у партнерстві з додатком Paysera (платіжна система) запустив новий сервіс міжнародних переказів через PrivatMoney. Відтепер користувачі можуть надсилати кошти в Україну просто зі смартфона, з можливістю зарахування на рахунки банків у євро або гривні..

В Україні зафіксували рекордний показник реєстрації нових компаній за останні три роки. У першій половині 2026 року підприємницька активність зросла, попри збільшення кількості закриттів бізнесів.Як повідомляють аналітики "Опендатабот", загалом за шість місяців в Єдиному державному реєстрі з’явилося 19 758 нових бізнесів. Це на 8% більше, ніж за аналогічний період 2025 року, коли було відкрито 18 277 компаній. Для порівняння, у першому півріччі 2024 року зареєстрували 18 414 нових підприємств.За даними реєстру, водночас зросла і кількість припинень діяльності компаній. За шість місяців 2026 року закрилися 6 563 бізнеси — це на 28% більше, ніж за той самий період минулого року.Попри збільшення кількості закриттів, загальна динаміка залишається позитивною. Завдяки перевищенню кількості нових реєстрацій над припиненнями чистий приріст компаній за перше півріччя 2026 року склав 13 195 бізнесів.Де і в яких сферах зростає бізнесНайбільший приріст кількості компаній у першому півріччі 2026 року зафіксували в гуртовій торгівлі. Саме цей напрям показав найбільше абсолютне збільшення кількості бізнесів — на 2 304 компанії Серед інших сфер із найбільшим зростанням:інформаційні технології (+1 254 компанії);операції з нерухомістю (+1 104);діяльність громадських організацій (+859);обслуговування будинків і територій (+824).Водночас у кількох галузях кількість компаній скоротилася. Найбільше зменшення зафіксували у сфері державного управління та оборони — мінус 289 компаній. Також скоротилася кількість бізнесів в:освіті (−282);ветеринарній діяльності (−20);водопостачанні (−14);творчості та мистецтва (−11).Серед регіонів найбільший абсолютний приріст продемонстрував Київ (+ 5 338 компаній). Далі у рейтингу Львівська область (+1 220) та Дніпропетровська область (+1 177).Загалом зростання кількості компаній зафіксували у 23 регіонах України, тоді як у чотирьох областях показники зменшилися. Найбільше скорочення відбулося у прифронтових регіонах — на Донеччині кількість компаній зменшилася на 157, а на Луганщині — на 73.Нагадаємо, за даними НБУ, український бізнес четвертий місяць поспіль позитивно оцінює результати власної економічної діяльності, хоча рівень оптимізму дещо знизився порівняно з травнем. Читайте також: Хто став лідером ринку безалкогольних напоїв України за доходами у 2025 році.

У четвер, 23 липня, Україна отримала другий транш у розмірі близько 690 мільйонів доларів від Міжнародного валютного фонду (МВФ). Гроші скерують на пріоритетні напрямки.Про це заявив прем'єр-міністра України Сергій Корецький, який оприлюднив відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Україна сьогодні отримала другий транш близько 690 мільйонів доларів від МВФ за новою чотирирічною програмою", — констатував він.За словами Сергія Корецького, ці кошти, які допоможуть Україні, вже надійшли до державного бюджету."Їх скерують для підтримки макрофінансової стабільності, зокрема, на фінансування пріоритетних видатків", — пояснив український прем’єр-міністр.Як відомо, співпраця з МВФ залишається одним із ключових елементів фінансової стабільності України в умовах безпекових викликів.У червні 2026 року Україна та Міжнародний валютний фонд досягнули угоди на рівні персоналу щодо першого перегляду чотирирічної програми розширеного фінансування EFF загальним обсягом 8,1 мільярда доларів.Сергій Корецький 21 липня інформував, що Рада виконавчих директорів МВФ успішно завершила перший перегляд нової програми EFF для України. Якраз це рішення відкрило можливість отримати близько 690 мільйонів доларів.Нагадаємо, що 16 червня президент України Володимир Зеленський провів офіційні переговори з директоркою-розпорядницею МВФ Крісталіною Георгієвою. Під час двосторонньої зустрічі сторони детально обговорили комплексні заходи щодо фінансової підтримки нашої держави та затвердили подальший план спільної роботи..

В Одесі незабаром можуть підвищити тарифи на воду. Місцева влада назвала умови для перегляду цін, які дозволять залучити додаткові кошти до міського бюджету.Про це повідомив начальник Одеської міської військової адміністрації Сергій Лисак, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Сьогодні, 23 липня, на засіданні виконкому Одеської міськради розглядатиметься питання підвищення тарифу на водопостачання та водовідведення", — зазначив він.При цьому Лисак оприлюднив власну чітку позицію з цього питання: тариф має бути економічно обґрунтованим і відповідати вимогам законодавства. Але його перегляд не може відбуватися без наведення ладу в інших принципових питаннях.За його словами, "Інфоксводоканал", як підприємство-монополіст, зобов’язаний забезпечити доступ міських служб до переоцінки вартості цілісного майнового комплексу."Також необхідно перевірити розмір орендної ставки відповідно до рішення Одеської міської ради, ухваленого 2025 року", — додав очільник військової адміністрації Одеси.Він пояснив, що це дозволить залучити додаткові кошти до міського бюджету. І саме вони мають бути спрямовані на підтримку соціально незахищених одеситів у питанні оплати послуг водопостачання та водовідведення."Люди повинні розуміти, за що вони платять. А місто має використати всі законні механізми, щоби захистити їхні інтереси", — підсумував Сергій Лисак.Нагадаємо, декілька днів тому в Київській міській державній адміністрації заявили, що тариф на централізоване водопостачання та водовідведення у розмірі майже 90 гривень за кубометр для мешканців столиці не запроваджуватимуть..

Ринок виробництва безалкогольних напоїв і мінеральних вод в Україні поступово адаптується до нових економічних умов. У 2025 році кількість нових суб’єктів господарювання у цій сфері повернулася до показника 2022 року — за рік було зареєстровано 47 нових компаній.Про це свідчить аналітичне дослідження команди YC.Market, присвячене географії, динаміці створення нових підприємств та лідерам ринку безалкогольних напоїв України.За даними дослідження, упродовж 2022-2025 років галузь щороку поповнювалася новими учасниками. У 2022 році було створено 47 нових суб’єктів господарювання, у 2023 році — 49, а у 2024 році показник знизився до 37 реєстрацій. У 2025 році ринок продемонстрував відновлення — кількість нових компаній зросла до 47.Найбільшу активність у створенні нових підприємств демонстрували Київ, Дніпропетровська, Київська, Львівська та Тернопільська області. Саме ці регіони найчастіше входили до п’ятірки лідерів за кількістю нових реєстрацій, хоча її склад дещо змінювався залежно від року.Аналітики YC.Market зазначають, що географія розвитку галузі відображає як концентрацію бізнес-активності у великих економічних центрах, так і поступове розширення виробництва у регіонах із розвиненою промисловою та логістичною інфраструктурою.Нагадаємо, за даними НБУ, український бізнес четвертий місяць поспіль позитивно оцінює результати власної економічної діяльності, хоча рівень оптимізму дещо знизився порівняно з травнем. Читайте також: Чи шкідлива дієтична газована вода: лікарі пояснили можливі ризики.

Посли Європейського Союзу погодили участь Великої Британії в підтримці оборонних потреб України. Йдеться про європейську програму фінансової підтримки на 90 мільярдів євро, відомій як Ukraine support loan.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на пресслужбу Ради Євросоюзу.У середу, 22 липня, країни-члени ЄС затвердили участь Великої Британії в механізмах, передбачених європейською позикою для України на 90 мільярдів євро."Кошти передбачені для покриття її ключових оборонних потреб України 2026-2027 років", — ідеться в повідомленні.Це рішення є продовженням угоди щодо участі у програмі, підписаної між Європейським Союзом і Великою Британією 13 липня.Аналітики пояснили, що цей крок дозволяє Україні за кошти позики закуповувати оборонну продукцію британських виробників на додаток до нинішньої рамки для країн ЄС, Європейської економічної зони — Європейської асоціації вільної торгівлі та визначеного переліку третіх країн.Тому Україна зможе на кошти європейської позики купувати зброю у ширшого кола виробників. Участь Великої Британії стала можливою, оскільки вона відповідає трьом критеріям для третіх країн, передбачених правилами позики. Зокрема, британці зобов’язалися надати "чесний і пропорційний" фінансовий внесок, вони мають оборонно-безпекове партнерство з ЄС та вже надають значну підтримку Україні."Загалом у позиці передбачено 60 мільярдів євро для інвестицій в оборонні потреби, включно з оборонними закупівлями, та 30 мільярдів — як пряма економічна та бюджетна підтримка", — йдеться в повідомленні. Найближчими днями має відбутися остаточне затвердження участі Великої Британії Радою Євросоюзу через письмову процедуру.Нагадаємо, що наприкінці червня Україна отримала від ЄС ще 3,9 мільярда євро. Ці гроші мали скерувати на фінансування українського війська й усього оборонного сектору..

Російські мільярдери все масовіше виводять гроші за кордон. Вони побоюються втратити свої активи в країні. Це пов’язано зі серією гучних конфіскацій у Росії.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg із посиланням на власні джерела, які знайомі з інвестиційними рішеннями багатих росіян."Російські мільярдери все частіше шукають способів захистити свої активи за межами країни. За останній рік цей процес помітно пришвидшився, а в останні місяці набув ще більшого масштабу", — йдеться в журналістській публікації.За інформацією медійників, власники великих статків перерозподіляють капітали на користь криптовалюти, золота, закордонної нерухомості та приватних інвестиційних фондів, насамперед у країнах Перської затоки. Частина підприємців також переказує кошти на Кіпр, ОАЕ, Туреччину, Саудівську Аравію та навіть інвестує в проекти в Африці."Однією з головних причин називають побоювання, що російська влада може вилучити майно або посилити тиск на власників великого бізнесу. Після початку повномасштабної війни багато підприємців повернули активи до Росії через західні санкції, проте тепер зіткнулися з новими ризиками вже всередині країни", — зауважили аналітики.Вони додали, що з 2024 року російська влада активізувала кампанію з вилучення активів у великих бізнесменів. Під удар потрапили підприємці, які зберігали зв'язки із зарубіжними країнами, мали друге громадянство або раніше обіймали державні посади.Співрозмовники Bloomberg розповіли, що лише з початку 2026 року з Росії неофіційно могли вивести десятки мільярдів доларів. Значна частина таких операцій відбувається через криптовалюти й інші інструменти, які не відображаються в офіційній статистиці.Додаткове занепокоєння серед представників бізнесу викликала закрита зустріч Володимира Путіна з великими підприємцями, що відбулася у березні. На ній мільярдер Сулейман Керімов запропонував бізнесу зробити великий фінансовий внесок на користь держави, а Путін підтримав цю ініціативу.Водночас російська генеральна прокуратура повідомила, що лише за минулий рік досягнула передачі державі активів більш ніж на чотири трильйони рублів. Серед тих, що втратили власність, опинилися засновник агрохолдингу "Русагро" Вадим Мошкович, колишній власник аеропорту "Домодєдово" Дмитро Каменщик і найбільший контролер золотодобувних компаній країни Костянтин Струков.За інформацією видання, одним із головних напрямів для виведення капіталу залишаються ОАЕ. В Дубаї зростає попит на елітну нерухомість із боку росіян, а статус міста як міжнародного центру криптовалюти дозволяє переміщати кошти між різними юрисдикціями. Крім того, для переказу грошей використовують фінансові маршрути через Вірменію, Казахстан і Киргизстан.Нагадаємо, на початку червня видання The Moscow Times повідомляло, що російська влада офіційно визнала: санкційний тиск Заходу повністю знищив колишню модель існування країни та її глобальні економічні зв'язки. Представники адміністрації диктатора закликали місцевий бізнес забути про минуле та готуватися до тривалого виживання в ізоляції..

До державного бюджету України надійшло 3,35 мільярда доларів у межах Першої програми політики розвитку робочих місць і зростання приватного сектору, що реалізується спільно зі Світовим банком.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Це стало результатом угод, які Україна та Світовий банк підписали 24 червня на полях конференції з відновлення України (URC 2026)", — пояснила вона.За її словами, кошти спрямують на підтримку макрофінансової стабільності та фінансування пріоритетних видатків державного бюджету в умовах воєнного стану.Очільниця українського уряду зазначила, що це фінансування стало можливим завдяки масштабному пакету реформ. Для виконання умов програми уряд і Верховна Рада ухвалили 13 законів і сім підзаконних нормативно-правових актів.Свириденко уточнила, що зміни охопили ключові сфери:удосконалення системи публічних закупівель;розвиток факторингу;інтеграцію енергетичних ринків з ЄС;трансформацію аграрного сектору;підтримку ветеранського підприємництва;розвиток житлової політики;модернізацію дошкільної та професійної освіти;відновлення системи екологічного моніторингу викидів парникових газів.Прем’єр-міністерка України додала, що наступний етап програми передбачає залучення ще одного мільярда доларів до кінця 2026 року після виконання визначених умов."Частину фінансування забезпечено гарантіями урядів Великої Британії та Японії", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, раніше сьогодні керівниця Кабміну розповідала, що Україна зробила черговий важливий крок на шляху до членства в ЄС. Йдеться про відкриття нового кластера..

Канада запроваджує новий державний механізм фінансування оборони. До нього долучать Україну. Він має дати союзникам дешевші кредити на зброю.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters із посиланням на заяву прем'єр-міністра Канади Марк Карні, яку він озвучив на саміті НАТО в Анкарі.Канадський очільник акцентував, що дев'ять країн висловили готовність долучитися до Банку оборони, безпеки та стійкості (DSRB). Окрім Канади й України, підтримати проєкт готові Албанія, Бельгія, Греція, Латвія, Люксембург, Румунія та Туреччина. Штаб-квартиру нового банку розташують у Канаді.DSRB планує залучити до 100 мільярдів фунтів стерлінгів (або близько 134 мільярди доларів). Ці кошти мають спрямувати на дешеве фінансування оборонних проєктів у країнах-учасницях.Зокрема, банк хоче надавати низьковідсоткові позики державам і компаніям, яким складно отримати доступ до доступного фінансування. Також DSRB планує гарантувати кредити приватних банків, щоб оборонні підприємства могли нарощувати виробництво."Банк оборони, безпеки та стійкості відкриє доступ до інвестицій, зміцнить нашу оборонну промислову базу, забезпечить Канаді та нашим союзникам здатність спільно протистояти викликам небезпечнішого та роз'єднанішого світу", — заявив Карні.Країнам-партнерам запропонували ратифікувати домовленості на національному рівні. Запуск DSRB планують 2027 року.У спільній заяві дев'ять країн наголосили, що повномасштабна війна Росії проти України показала необхідність швидко та масштабно нарощувати оборонні можливості. Новий банк має полегшити доступ до капіталу, знизити витрати на фінансування та підтримати розширення промислових потужностей.Водночас до ініціативи наразі не приєдналися великі країни "Групи семи", крім Канади. Велика Британія та Німеччина раніше дистанціювалися від проєкту, хоча Лондон заявляв про тісну співпрацю з Оттавою щодо DSRB.Банк прагне отримати кредитний рейтинг "ААА", що дозволить залучати гроші на вигідних умовах. До проєкту вже долучилися великі міжнародні банки, серед яких JPMorgan, Deutsche Bank, Commerzbank, ING і низка канадських фінансових установ.Нагадаємо, що сьогодні в Анкарі президент України Володимир Зеленський провів зустріч із прем’єр-міністром Канади Марком Карні. Вони обговорили посилення української протиповітряної оборони, оборонну підтримку, розвиток промислового партнерства та спільні кроки для досягнення миру..

У понеділок, 6 липня, Велика Британія, Нідерланди, Фінляндія та Польща опублікували спільну заяву щодо розроблення нового механізму фінансування оборони. Це відбулося перед самітом НАТО в Анкарі.Заяву опублікував сайт Міністерства оборони Фінляндії.Країни повідомили про створення нового Багатостороннього оборонного механізму (БОМ). Він має стати інструментом для збільшення інвестицій в оборону, сприяння спільним закупівлям та підвищення попиту на критично важливі оборонні можливості.Завдяки цьому нововведенню планують запустити механізм фінансування до 2027 року після ратифікації угоди державами-членами."Ми працюємо з ключовими партнерами для розширення кола учасників фінансового механізму", — йдеться в заяві.Там додано, що на основі технічної розробки відбудеться перехід до наступного етапу планування та розроблення механізму фінансування з партнерами-підписантами протягом осені."Ми забезпечимо паралельність та взаємодоповнюваність міжнародних механізмів фінансування оборони, які ми розробляємо, та співпрацюватимемо з іншими державами-членами НАТО, щоби наші зусилля підвищували наші можливості та оперативну сумісність", — заявили країни.Вони наголосили, що створюють механізм через війну, яку розпочала Росія проти України, та задля протидії майбутнім загрозам."Ми підтверджуємо нашу відданість розвитку фінансування оборони та підвищенню економічної ефективності оборонних витрат для оновлення наших колективних оборонних можливостей. Ми залишаємося відданими підтримці України, яка захищає свій суверенітет та відбиває російську агресію", — йдеться у заяві.Як відомо, саміт НАТО в Туреччині пройде 7 та 8 липня. У ньому візьме участь президент України Володимир Зеленський, у якого запланована зустріч, зокрема, з американським лідером Дональдом Трампом.Нагадаємо, нещодавно аналітики видання Politico зазначали, що під час перших днів можливої війни з Росією НАТО готується тримати російський удар. Тому країни східного флангу Північноатлантичного альянсу будують укріплення та розширюють армії..

Російська банківська система може зіштовхнутися з масштабною кризою. Останнім часом почастішали випадки, коли банки Росії беруть на себе фінансування військової економіки країни.Про це повідомила агенція Reuters, журналісти якої отримали в розпорядження закритий звіт однієї з європейських країн.Медійники розповіли, що у двосторінковому документі, підготовленому протягом останніх тижнів для інформування європейських посадовців про стан російських банків, висвітлюється їхня вразливість до подальших обмежень.За оцінкою авторів документа, якість кредитних портфелів російських банків погіршується, а державні програми кредитування лише приховують накопичення ризиків.Також у звіті зазначається, що банки змушені активно кредитувати оборонні підприємства, регіональні проєкти, житловий сектор та інші напрями на пільгових умовах, що збільшує частку потенційно неповернених позик."Ця ситуація створює ілюзію динамічної економіки, яка насправді приховує вибухонебезпечну ситуацію, яку може спровокувати економічний шок, наприклад, амбітний пакет санкцій проти банків", — йдеться у звіті.За даними звіту, близько 10% корпоративних кредитів у Росії вже є сумнівними, тоді як окремі великі банки у 2025 році повідомляли про рівень проблемних роздрібних кредитів до 15%.Окрім того, зазначається, що торік понад 500 тисяч росіян визнали банкрутами, а понад 13 мільйонів громадян одночасно обслуговують щонайменше три кредити.У звіті попередили, що будь-який серйозний економічний шок, зокрема, новий пакет санкцій, може стати каталізатором банківської кризи.Нагадаємо, що у квітні аналітики американського Інституту вивчення війни зазначали, що економіка країни-агресорки продовжує виснажуватися. Росія стикається зі серйозним дефіцитом кадрів і зростанням інфляції..