# фінанси

Упродовж січня — листопада 2025 року працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) задокументували правопорушення, через які держава зазнала збитків на понад 13 мільярдів 83 мільйони гривень.Про це повідомила прес-служба ДБР. Там додали, що, крім того, встановлена сума неправомірної вигоди, яку могли отримати фігуранти кримінальних проваджень, перевищила 44,7 мільйона гривень."З метою відшкодування завданої шкоди слідчі наклали арешт на майно підозрюваних і обвинувачених вартістю чотири мільярди 537 мільйонів гривень", — ідеться в повідомленні.Правоохоронці наголосили, що завдяки злагодженій роботі працівників Бюро до державного бюджету вже повернуто понад два мільярди 627 мільйонів гривень.Серед останніх прикладів ефективної роботи ДБР:завершено розслідування щодо посадовців КМДА, які витратили бюджетні кошти на ремонт приватної будівлі;у Запоріжжі викрито податківицю, яка приховала купівлю нерухомості за кордоном на мільйони гривень;за матеріалами Бюро ВАКС остаточно стягнув у дохід держави 3,3 мільйона гривень необґрунтованих активів посадовця Мін’юсту;за матеріалами ДБР ВАКС визнав необґрунтованими активи на близько 5,3 мільйона гривень у колишнього керівника одеської податкової;на Одещині за матеріалами ДБР судитимуть посадовця Міграційної служби через неправдиві відомості в декларації на понад 83 мільйони гривень;на Київщині в одній з військових частин ДБР викрило розкрадання продуктів на понад три мільйони гривень."Державне бюро розслідувань продовжує системну роботу з протидії злочинам, що завдають шкоди державному бюджету, економічній безпеці й обороноздатності країни", — підсумували в ДБР.Нагадаємо, що за січень-листопад 2025 року слідчі Державного бюро розслідувань завершили направили до суду понад 7 029 обвинувальних актів щодо 7 511 осіб..

Син колишнього міністра юстиції й енергетики Германа Галущенка вже четвертий рік поспіль вчиться в одному з найдорожчих приватних коледжів Європи — College Alpin Beau Soleil у Швейцарії. Вартість навчання там разом із проживанням — до 200 тисяч доларів на рік.Таку інформацію оприлюднили журналісти-розслідувачі "Схем". Вони з’ясували, що Галущенко вказує дітей у декларації — в тому числі й після розлучення з їхньою матір’ю 2022 року та їхнього виїзду з України — але витрат на навчання сина не декларує."Загальна вартість навчання за чотири роки могла скласти близько 700 тисяч доларів або 26 мільйонів гривень, що в рази перевищує офіційні доходи та задекларовані заощадження родини Германа Галущенка. Його адвокати стверджують, що "цими питаннями займається колишня дружина", — йдеться в розслідуванні.Журналісти помітили 18-річного Максима Галущенка на фото з офіційної сторінки College Alpin International Beau Soleil у соцмережі. Коледж для чемпіонів і принцес"College Alpin International Beau Soleil — це один із найдорожчих коледжів Європи. Заснований 1910 року в швейцарських Альпах, нині він займає перші місця у рейтингах найелітніших приватних міжнародних шкіл. Свого часу там навчалися чемпіон Формули-1 Жак Вільньов, акторка Шарлотта Генсбур, люксембурзький монарх Герцог Гійом, принцеса Данії Марі Кавальє", — пояснили розслідувачі.Цей міжнародний приватний коледж-пансіон для підлітків розташований у курортному містечку Віллар-сюр-Оллон. Навчальний заклад приймає дітей віком від 11 до 18 років і працює із вересня по червень. Контракт включає проживання, харчування та базове медичне страхування.Ціна за навчання та проживання вказана на офіційному сайті закладу: 2025-2026 навчальних років — майже 133 тисячі швейцарських франків (сім мільйонів гривень) — для учнів 6-10 класів, та близько 144 швейцарських франків (7,5 мільйона гривень) — для учнів 11-12 класів.Тобто нині навчання Максима Галущенка коштує близько 180 тисяч доларів. Ще понад 25 тисяч швейцарських франків (1,3 мільйона гривень) — це витрати на медичне страхування, експедиції, культурні заходи тощо. Коледж не надає фінансової допомоги чи стипендій.Із Барселони — до ЖеневиУ Швейцарії Максим Галущенко навчається вже четвертий рік. У Європу родина Германа Галущенка, який на той час був міністром енергетики, перебралася після початку повномасштабного вторгнення — спершу в Іспанію, а вже за декілька місяців — у Швейцарію.Зокрема, у травні 2022 року мати Максима — Ольга Богданова, на той час ще дружина міністра — писала в Telegram-каналі українців в Іспанії Ukrainian Businesses in BCN про пошук перевізників для транспортування речей із Барселони до Женеви. Паралельно, у той же період часу вона писала в іншому Telegram-каналі, що "зареєструвалася в кантоні Женева"."Зараз перебуваю в Женеві з дітьми, дуже сподіваюся якнайшвидше повернутись в Київ і всіх обійняти", — повідомляла вона у ще одному Telegram-каналі.Доходів дружини не вистачає на навчання синаЗгідно з даними судового реєстру, Герман Галущенко й Ольга Богданова розлучилися восени 2022 року. З того часу Галущенко більше не вказував її у декларації, але продовжив декларувати дітей серед членів родини. Загалом — чотирьох, наймолодша дитина з’явилася в декларації Галущенка за 2023 рік, зі свідоцтвом про народження у Швейцарії.Водночас у декларації Галущенка немає згадок про витрати на навчання старшого сина у Швейцарії. Загалом за чотири роки вони могли сягнути близько 700 тисяч доларів або майже 26 мільйонів гривень. За українським законодавством, витрати декларанта, які перевищують 151 400 гривень (50 прожиткових мінімумів), підлягають декларуванню.Судячи з майнових декларацій Галущенка, усі його доходи з приходом на держслужбу становила чиновницька зарплата, а сумарні заощадження у різний період не перевищували 380 тисяч доларів, які з року в рік суттєво не зменшувалися."Герман Валерійович не здійснював оплат за навчання сина у цій школі. Цими питаннями займається його колишня дружина", — відповів адвокат Галущенка в коментарі "Схемам".Він додав, що "сума навчання за рік є значно меншою, ніж 200 тисяч доларів", однак не надав жодних документальних підтверджень цьому та ніяк не прокоментував той факт, що фіксована вартість навчання прямо зазначена на сайті коледжу, а знижки, а стипендії не надаються.Водночас як проаналізували "Схеми", офіційних доходів Ольги Богданової навряд би вистачило на оплату навчання сина. Згідно з декларацією Галущенка за 2021 рік, коли він востаннє вказував її як дружину, становили: 73 тисячі гривень — це зарплата у приватній компанії, 1,3 мільйона гривень від підприємницької діяльності та 80 тисяч гривень — як дохід, виплачений самозайнятій особі. Її заощадження за той же рік — 170 тисяч доларів готівкою, понад 80 тисяч гривень і шість тисяч доларів на банківських рахунках."Схеми" звернулися до НАБУ із запитанням, чи відомо детективам про ці факти та чи вивчають вони реальне походження коштів на навчання сина українського міністра в одній з найдорожчих приватних шкіл Європи, та очікують на відповідь. Якщо за навчання платив не сам Галущенко, то це може бути розцінене як подарунок члену родини, який також підлягає декларуванню.Герман Галущенко обіймав посаду міністра енергетики з 2021 по 2025 роки, згодом посаду міністра юстиції — зі 17 липня до 19 листопада 2025 року. Його відсторонення з Мін'юсту відбулося на тлі скандалу спецоперації НАБУ "Мідас".Нагадаємо, 21 листопада стало відомо, що працівники ДБР передали до НАБУ заяву народного депутата від фракції "Голос" Ярослава Железняка щодо можливих зловживань у сфері енергетики, пов’язаних із діяльністю колишнього міністра енергетики Германа Галущенка..

Лідери сімох європейських держав готові "конструктивно працювати" з очільниками Європейської комісії та Європейської ради — Урсулою фон дер Ляєн і Антоніу Коштою — щодо надання Україні "репараційного кредиту".Про це йдеться у спільному листі європейських лідерів, його цитує "Суспільне". За словами європейських лідерів, «репараційний кредит» фінансуватиметься коштом залишків готівки заморожених активів Росії у ЄС.Політики наголосили, що з початку повномасштабного вторгнення Росії 2022 року Європа непохитно підтримує Україну."Ми робимо це, бо це морально правильно, а також тому, що імперіалістичні амбіції Росії загрожують європейській безпеці за межами України. Таким чином Україна також бореться за нашу свободу та наші цінності. Ми прагнемо знайти довгострокову надійну підтримку, яка зміцнить Україну", — йдеться у листі.Враховуючи поточний масштаб і терміновість бюджетних і військових потреб Києва, європейські лідери акцентували, що "рішуче підтримують пропозицію Єврокомісії щодо репараційної позики, яка фінансуватиметься коштом залишків готівки заморожених активів Росії у ЄС"."Окрім того, що це найбільш фінансово доцільне та політично реалістичне рішення, воно також відповідає фундаментальному принципу права України на компенсацію збитків, завданих агресією. Час має вирішальне значення", — також ідеться в заяві.Політики зауважили, що, досягнувши рішення щодо репараційної позики на засіданні Європейської ради у грудні, вони мають можливість поставити Україну в сильнішу позицію для самозахисту та кращу позицію для переговорів про справедливий і тривалий мир.У цьому контексті європейські лідери запевнили, що "готові конструктивно співпрацювати" Єврокомісією та Європейською радою "для досягнення цієї мети".Лист підписали: прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал, прем'єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо, прем'єр-міністр Ірландії Міхал Мартін, прем'єр-міністр Латвії Евіка Сіліня, прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон і президент Литви Гітанас Науседа.Нагадаємо, декілька днів тому прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер повідомив, що його країна висунула Європейському Союзу низку вимог. Їх виконання є обов'язковою умовою для того, щоб Брюссель погодився надати Україні репараційний кредит, забезпечений замороженими активами Росії..

У понеділок, 8 грудня, конгресмени Сполучених Штатів Америки презентували остаточний текст законопроекту про оборонну політику. Він передбачає рекордні витрати на національну безпеку, а також хоча й меншу, але все ж допомогу Україні.Про це повідомили журналісти агенції Reuters. Вони зазначили, що документ передбачає виділення на військові витрати 901 мільярда доларів на 2026 фінансовий рік. Це на вісім мільярдів доларів більше, ніж запитував президент США Дональд Трамп у травні цього року. Також у документі передбачено допомогу Україні."Законопроект продовжує фінансування ініціативи з надання допомоги Україні у сфері безпеки на рівні 400 мільйонів доларів на рік на 2026 і 2027 фінансові роки", — зауважили медійники.Крім того, Конгрес США вимагатиме частішої звітності про внески союзників в Україну, щоби відстежувати, як європейські партнери підтримують Київ.Також документ накладає на очільника Пентагону зобов'язання доповідати до Палати представників США та Сенату про призупинення або припинення надання Україні розвідданих. Палата представників проведе голосування щодо цього законопроекту найближчими днями."Цей закон містить у собі важливі положення, ухвалені Палатою представників, які гарантують, що наші збройні сили залишаться найсмертоноснішими у світі та зможуть зробити будь-якого супротивника", — заявив спікер Палати представників Майк Джонсон.Він додав, що документ сприятиме реалізації порядку денного Трампа, "поклавши край ідеології пробудження в Пентагоні, забезпечивши безпеку кордонів, пожвавивши оборонно-промислову базу та відродивши військову етику".Масштабний документ обсягом у 3 000 сторінок передбачає підвищення зарплат військовослужбовцям на 4%, але не містить двопартійних зусиль зі стимулювання житлового будівництва, які деякі законодавці хотіли включити до остаточного варіанту.На додаток до типових положень документа про закупівлі військової техніки та підвищення конкурентоспроможності з такими країнами, як Китай і Росія, законопроект фокусується на скороченні програм, які критикує Трамп. Серед таких — ініціативи щодо різноманітності, рівності й інклюзивності.Крім того, документ скасує укази AUMF 1991 і 2002 років, які уповноважили США вислати Саддама Хусейна з Кувейту та санкціонували вторгнення до Іраку 2003 року. Законодавці обидвох партій роками домагалися скасування цих дозволів, стверджуючи, що після повалення режиму Хусейна вони більше не потрібні.Як відомо, з поверненням Дональда Трампа до влади, США скоротили свою допомогу Україні. Зокрема, разом із НАТО створили механізм PURL, за допомогою якого тепер країни Європи фінансують і купують американську зброю для України.Нагадаємо, декілька днів тому видання Politico повідомляло, що в США незадоволені європейськими союзниками з НАТО. Заступник державного секретаря Крістофер Ландау розкритикував Європу за надання переваги власній оборонній промисловості замість американських постачальників зброї..

Пенсії за інвалідністю в Україні призначаються за наявності страхового стажу від одного до 15 років залежно від віку, коли встановлено інвалідність. Військовослужбовці можуть отримати таку пенсію незалежно від страхового стажу.Про це повідомили в Пенсійному фонді України. Там зазначили, що пенсії за інвалідністю призначають особам з інвалідністю за наявності страхового стажу."Стаж повинен бути від одного до 15 років. Але необхідна його тривалість залежить від віку, в якому інвалідність встановлено", — наголосили в Пенсійному фонді.Розмір пенсії за інвалідністю обчислюється залежно від групи інвалідності у відсотках розміру пенсії за віком:100% пенсії за віком — особам з інвалідністю I групи;90% пенсії за віком — особам з інвалідністю II групи;50% пенсії за віком — особам з інвалідністю III групи.Однак пенсії за інвалідністю військовослужбовцям призначаються незалежно від наявного страхового стажу у разі настання інвалідності. Це відбувається за таких обставин:у період проходження служби;або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби;або пізніше тримісячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювань, які виникли в період проходження військової служби.Розмір виплат визначається не від пенсії за віком, а від грошового забезпечення:I група — 70% (100% при інвалідності через бойові дії);II група — 60% (80% при інвалідності через бойові дії);III група — 40% (60% при інвалідності через бойові дії).При цьому в Пенсійному фонді наголосили, що пенсія за віком зазвичай вигідніша, ніж пенсія за інвалідністю. Проте іноді виплата може буде такою самою, як і пенсія за віком. Для вирахування розміру пенсії варто враховувати стаж і середню зарплату.Нагадаємо, що пенсійні виплати можуть перерахувати, якщо пенсіонер після її призначення продовжує працювати. Це передбачено законодавством і дає змогу врахувати новий страховий стаж та заробіток..

Папа Римський Франциск заповів частину коштів Україні. Про спадок від понтифіка, який помер у квітні цього року, розповіла черниця Лусія Карам в іспанській радіопередачі.Про це повідомило німецьке видання Bild. Журналісти цитують черницю, яка поінформувала, що заповіт понтифіка передбачав: частина його коштів треба витратити на купівлю машин швидкої допомоги для України.При цьому в заповіті згадується "зона воєнних дій", а також підтримка України, мешканці якої потерпають у зв’язку з війною.Журналісти зазначили, що Луїсія Карам із лютого 2022 року неодноразово їздила в Україну з гуманітарними місіями. Вона розповіла, що глибоко зворушена жестом понтифіка, який за життя неодноразово обіцяв їй підтримку."Але я ніколи не очікувала, що вона прийде в такій формі", — наголосила жінка.Папа Римський Франциск помер 21 квітня 2025 року після важкої хвороби. Понтифік неодноразово висловлював свою підтримку Україні та закликав до миру. Хоча деякі його цитати були й доволі резонансні та неоднозначні.Він висловлював свою солідарність з українцями, які страждають від війни, та закликав до надання гуманітарної допомоги. Також він закликав до діалогу між сторонами конфлікту, наголошуючи на тому, що це єдиний шлях до досягнення миру.Понтифік регулярно закликав вірян молитися за мир в Україні та за український народ. Папа Франциск неодноразово зустрічався з українськими політиками та релігійними лідерами, щоб обговорити ситуацію в Україні, а також з українськими біженцями. До речі, він навіть прийняв запрошення відвідати Україну 2025 року.Нагадаємо, вчора Папа Римський Лев XIV заявив, що Європа має активніше залучатися до "мирного плану" задля розв’язання повномасштабної війни Росії проти України. Зокрема, один із раундів важливих між країнами перемовин могла би прийняти Італія..

Якщо механізми репараційного кредиту Україні вимагатимуть порушень норм Європейського Союзу щодо заморожених російських активів, то Європейський центральний банк не підтримає їх.Таку заяву зробила керівниця Європейського центрального банку Крістін Лагард, її висловлювання цитує Bloomberg.Під час слухань у Європарламенті Лагард нагадала депутатам, що Європейський центральний банк має діяти винятково в межах угод Європейського Союзу."Ми маємо поважати договір Європи щодо функціонування Європейського центрального банку", — зауважила вона.Лагард наголосила, що проект використання доходів від російських активів має залишатися у межах відповідальності держав-членів. Тому жодних відступів від правил не повинно бути.За її словами, установа має стежити за дотриманням міжнародного права. На переконання очільниці банку, це впливає на довіру до єврозони."Я дуже сподіваюся, що ми зможемо допомогти Україні та профінансувати її потреби, але не шляхом обходження договору та не ціною фінансової стабільності", — підсумувала Крістін Лагард.Раніше видання Financial Times писало, що Європейський центральний банк відмовився підтримати ідею так званого репараційного кредиту для України на 140 мільярдів євро.Європейські чиновники звернулися до банку з проханням виступити кредитором для бельгійського депозитарію Euroclear, де зберігаються частина заморожених російських резервів, та надати гарантії щодо ліквідності механізму. Ці кошти можна було би використати для фінансування потреб України.Однак Європейський центральний банк вирішив, що це виходить за межі його мандату, оскільки за умовами договорів ЄС центральні банки не мають права безпосередньо фінансувати державні витрати або виступати гарантами таких позик.Нагадаємо, 28 жовтня міністр закордонних справ Нідерландів Девід ван Віл зазначав, що якщо ЄС погодиться на репараційний кредит для України коштом заморожених російських активів, то таким чином може зробити справжній "різдвяний подарунок"..

На ринку криптовалюти відбувся стрімкий обвал. Вартість найпопулярнішої цифрової валюти Bitcoin різко знизилася, досягнувши позначки 85 тисяч доларів.Про це пише Forbes, посилаючись на статтю The Wall Street Journal.Минулої доби Bitcoin втратив понад 6% і опустився до мінімуму за останні місяці — 85 468 доларів. Інвестори побоюються нової "криптозими". На тлі заяв компанії Strategy про можливий продаж частини її рекордних запасів криптовалюти, вони масово виходять із ризикових активів.Так, 2 грудня Bitcoin показав найбільше денне падіння з березня, знизившись більш ніж на 30% від свого піка — понад 126 тисяч доларів на початку жовтня.Чому падає криптовалютаПричиною падіння криптовалюти експерти називають загальний відхід інвесторів від ризикових активів. Американський інвестор Патрік Хорсман заявив, що ринок стає більш песимістичним до економіки, і це тисне на всі спекулятивні інструменти — від крипти до мем-акцій. "Ми можемо побачити Bitcoin і на рівні 60 тисяч доларів", — спрогнозував він.На відміну від попередніх "криптозим", нинішнє падіння не пов’язане з гучними банкрутствами на кшталт Mt. Gox чи FTX, що одночасно і заспокоює частину ринку, і робить ситуацію менш зрозумілою для інших.Нагадаємо, раніше видання The Block писало, що Bitcoin навряд чи зможе просісти нижче за 100 тисяч доларів. Однак це стане можливим, якщо поточні позитивні макроекономічні та геополітичні події збережуться протягом цього тижня. Такої думки дотримується керівник відділу досліджень цифрових активів банку Standard Chartered Джеффрі Кендрі..

У понеділок, 1 грудня, депутати від фракції "Слуга Народу" зустрічалися з урядовцями та премʼєр-міністеркою Юлією Свириденко. Вони обговорювали питання бюджету, кандидатів на посади міністрів у вакантних міністерствах юстиції й енергетики та покращення комунікації між парламентом і урядом.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на нардепів від "Слуги народу". Зокрема, представниця монобільшості Галина Янченко розповіла, що можливість ухвалення бюджету на 2026 рік наразі мінімальна, адже в депутатів є запитання до його видатків."Це зміна політики щодо ФОПів. Також є дискусійне питання щодо зарплати вчителів, тому що, з одного боку, там вже розпочалися процеси, зокрема, публічна комунікація щодо підвищення. Але так само незрозуміло, що стане джерелом цих виплат і яка процедура”, — зазначила вона.Раніше стало відомо, що Міжнародний валютний фонд нібито закликав уряд України запровадити обов'язковий податок на додану вартість для ФОП, річний оборот яких перевищує один мільйон гривень. ПДВ в Україні складає 20%.Один зі співрозмовників журналістів повідомив, що його цікавлять потенційне збільшення видатків на сектор безпеки й оборони, зокрема, щодо зарплат військовим. Також обговорювали можливе усунення програми "Національний кешбек" і зменшення видатків на телемарафон.Галина Янченко й інші співрозмовники медійників зауважили, що ухвалення бюджету має відбутися до кінця грудня через те, що таку умову Україні висунув МВФ для запровадження наступних програм із фінансування.Окремо, депутати обговорили з Юлією Свириденко майбутніх кандидатів на посади міністрів юстиції й енергетики. Профільні комітети готують списки кандидатів, далі відбудеться обговорення у фракції, а згодом узгодження у премʼєр-міністерки та президента. Після цього за кандидата голосуватимуть на засіданні."Денис Маслов зараз кандидат, але не виключено, що з’являться й інші кандидати у процесі", — розповів співрозмовник у фракції.Галина Янченко зазначила, що під час зустрічі нардепів і уряду 1 грудня прізвище Дениса Маслова не звучало. Планується, що уряд і надалі продовжить консультації з парламентом, зокрема, з іншими фракціями та групами.Нагадаємо, що Україна 2025 року витрачає на оборону 54 мільярди доларів, посідаючи одне з провідних місць у глобальному рейтингу військових витрат. Лідером за обсягом оборонних витрат залишаються США — 949,2 мільярда доларів, далі йдуть Китай (449,9 мільярда доларів) і Росія (352,1 мільярда доларів)..

Ідею впровадження строкових договорів для вчителів під час підготовки змін, спрямованих на підвищення заробітної плати, не підтримали у Верховній Раді України. Зараз розглядається ідея єдиного посадового огляду в розмірі трьох заробітних плат.Про це повідомив член комітету з питань освіти, науки та інновацій, народний депутат Роман Грищук, який опублікував відповідний допис на своїй Facebook-сторінці.Раніше в парламенті розглядали ідею запровадити строкові договори для вчителів та збільшити норму навантаження до 22 годин на тиждень у межах заходів із підвищення заробітної плати. У професійній спілці працівників освіти та науки розкритикували запропоновані зміни та заявили, що вони можуть призвести до масового звільнення.Тепер, за словами Грищука, у профільному комітеті відмовилися від ідеї строкових договорів, які "викликали величезний спротив і недовіру через ризики зловживання на місцях"."Тому ця ідея вилучена з пропозицій і з порядку денного. Простіше кажучи: цього не буде. А от чи будуть три мінімальні зарплати з вересня — залежить від нас із вами та голосування в залі за держбюджет-2026", — пояснив нардеп.За його словами, у проекті бюджету на підвищення зарплати вчителям передбачили додаткові 53 мільярди гривень. Однак ці кошти не включають до освітньої субвенції, тому механізм їхнього розподілу "поки що незрозумілий". Окрім того, сума не дозволяє забезпечити вчителів трьома мінімальними зарплатами.Тож у комітеті розглядають інший підхід, який потребує додаткових 14 мільярдів гривень. Парламентарі пропонують запровадити єдиний посадовий оклад для педагогів у розмірі трьох мінімальних заробітних плат (25 941 гривні), який замінить тарифну сітку та максимальний посадовий оклад у 7 732 гривень. Від єдиного посадового окладу нараховуватимуть надбавки:за стаж;за сертифікацію;за тип закладу освіти;коефіцієнти за адміністративні посади;мотиваційна надбавка до 20% (за класне керівництво, перевірку зошитів, звання, підготовку олімпіадників);місцева надбавка, яку громада встановлює самостійно та яка не змінюється.Грищук зауважив, що для реалізації задуму необхідно збільшити суму до бюджету в редакції першого читання, а також збільшити мінімальне навантаження до 22 годин."Більшість учителів і так працюють 20-30 годин, а молоді — навіть понад 30. І навіть якщо хтось має 18 годин і залишиться з ними, оплата в новій системі буде суттєво вищою. Маємо фактично два варіанти — залишити те, що є у першому читанні (з підвищенням зарплат, але без зміни системи та без гарантованих трьох мінімальних заробітних плат) або додати необхідну суму і перейти на нову систему з трьома мінімальними зарплатами, від якої виграє кожен вчитель!" — додав народний депутат.Нагадаємо, 23 жовтня стало відомо, що Верховна Рада проголосувала в першому читанні державний бюджет на 2026 рік і підтримала всі правки щодо освіти, які подавав комітет парламенту з питань освіти, науки й інновацій. Це мало спричинити зміну моделі оплати праці вчителів..

У вівторок, 25 листопада, адвокат підозрюваної у справі про розкрадання в "Енергоатомі" Лесі Устименко подав апеляційну скаргу на рішення щодо запобіжного заходу. Раніше суд призначив їй тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави в розмірі 25 мільйонів гривень. Суд залишив запобіжний захід без змін.Про це повідомило "Суспільне". Журналісти цитують сторону захисту, яка стверджує, що на момент затримання Устименко не мала статусу підозрюваної.Адвокат зазначив, що інкримінований їй злочин не передбачає застосування "суворого" запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За словами захисника, Устименко нікому грошей не передавала та ні від кого їх не отримувала, а лише рахувала їх та формувала певні суми.Адвокат і підозрювана на запитання суду повідомили, що не знають, хто саме вніс заставу. А під час виступу захисник додав, що компанія, яка внесла 25 мільйонів гривень, є новоствореною, тож їм невідома.Прокурор відхилив апеляційну скаргу, наголошуючи, що слідчі дії проводили в законний спосіб. Також зазначає, що Устименко, за даними кримінального провадження, є членом злочинної організації, яка займалася відмиванням та привласненням незаконних коштів і брала участь у легалізації понад 145 мільйонів гривень.Суд відхилив апеляційну скаргу сторони захисту та залишив запобіжний захід без змін.Що відомо про спецоперацію "Мідас"Національне антикорупційне бюро 10 листопада повідомило про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики. За даними слідства, фігуранти систематично вимагали "відкати" від контрагентів "Енергоатому" розміром від 10% до 15% вартості контрактів.Постачальники мали заплатити, щоб уникнути блокування платежів за надані послуги / поставлену продукцію або втрати подальших замовлень. Гроші легалізували через окремий офіс у Києві, що належав родині колишнього народного депутата, а нині сенатора Російської Федерації Андрія Деркача.Прокурор Спеціалізованої прокуратури повідомив, що схему організував бізнесмен та співвласник фірми "Квартал 95" Тимур Міндіч. Упродовж 2025 року він мав вплив на міністра юстиції Германа Галущенка та на тодішнього міністра оборони Рустема Умєрова. Деталі про "бек-офіс"Ігоря Фурсенка, якого називають бухгалтером "бек-офісу", було зафіксовано на записах, де він говорив, що нести коробку з грошима "таке собі задоволення". Фурсенко зареєстрований як приватний підприємець, що займається консультуванням з питань інформатизації, а його номер в інших абонентів підписаний як "Ігор співробітник Михайла Цукермана". Народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк раніше повідомляв, що брати Цукермани "вели фінансову частину у Тимура Міндіча".Щодо Лесі Устименко, то вона фігурує в контактах як "Леся Київ Фінансист Братів" і є приватною підприємницею у сфері дослідження кон'юнктури ринку.Раніше повідомлялось, що кодові імена "Карлсон", "Рокет" і "Тенор", які фігурують на аудіозаписах у гучній справі про масштабну корупційну схему в енергетиці, вигадані не детективами НАБУ, а самими учасниками злочинної організації.У НАБУ зазначили, що Міндіч, ймовірно, зараз перебуває в Ізраїлі. Попередньо, бізнесмен "найімовірніше, дізнався про те, що в нього відбудуться обшуки та покинув територію України".Нагадаємо, що 21 листопада центральне управління НАБУ оголосило у розшук Тимура Міндіча й Олександра Цукермана, які є фігурантами справи про корупційну схему в "Енергоатомі"..

Витрати українців за кордоном, які обліковуються за статтею "імпорт подорожей", 2025 року зменшаться приблизно на 10% порівняно з минулим роком і становитимуть близько 12 мільярдів доларів.Такий прогноз зробив перший заступник голови Національного банку України Сергій Ніколайчук."Витрати українців за кордоном досягнули максимальних значень 2023 року — близько 20 мільярдів доларів. Після цього ми спостерігаємо їхнє поступове зниження: доволі різке 2024 року, а цього року очікуємо ще близько мінус 10%", — зазначив він у подкасті Центру економічної стратегії.Банкір уточнив, що карткові розрахунки українців за кордоном включаються до цієї статистики як складова імпорту послуг за напрямом "подорожі". При цьому скорочення витрат відбувається, попри те, що міграція українців триває."Ми оцінюємо, що винятково за рахунок міграції чисельність населення України 2025 року зменшиться приблизно на 200 тисяч осіб. Але люди, які переїхали за кордон, поступово адаптуються, отримують більше доходів на місці та менше користуються ресурсами з України, у тому числі через карткові розрахунки", — пояснив представник Нацбанку України.За інформацією НБУ, за дев’ять місяців 2025 року українці здійснили за кордоном операцій з картками українських банків на суму 262 мільярди гривень, що на 1,9% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року.Банкіри додали, що з цієї суми 213,9 мільярда гривень припадали на розрахунки в торгівельних терміналах, а 48,1 мільярда гривень — на отримання готівки.Кількість операцій за кордоном зросла на 9,3% — до 275,6 мільйона транзакцій, з них 270,2 мільйона становили безготівкові розрахунки, тоді як операції з отримання готівки — 5,5 мільйона.Нагадаємо, декілька днів тому прес-служба Пенсійного фонду України повідомляла, що громадяни, які втекли від війни, можуть набувати стаж для майбутньої пенсії за кордоном. Для цього необхідно сплачувати страхові внески..

"Ощадбанк" продовжив до 30 червня 2026 року термін дії платіжних карток. Раніше їх термін дії завершився, розпочинаючи з лютого 2022 року.Про це повідомили на сайті "Ощадбанку"."У зв’язку з воєнним станом "Ощадбанк" для зручності клієнтів продовжив термін дії платіжних карток до 30 червня 2026 року. Продовження відбувається автоматично для карток, термін яких закінчився з лютого 2022 року", — зазначається на сайті фінансової установи.Водночас автоматичне продовження не здійснюється для карток, термін дії яких минув у період із лютого 2022 року до жовтня 2025 року та за якими у вересні-жовтні 2025 року провели хоча б одну операцію, включно з неуспішною, в касі, АТМ, ІПТ, ТСП будь-якого українського банку.Також це стосується карток, за якими відсутній залишок коштів і не відбулося жодної операції протягом останніх шести місяців.У банку додали, що клієнтам, для яких уже перевипущено нові картки, необхідно звернутися до відділення "Ощадбанку" для їх отримання у зручний час.За статистикою Національного банку України, станом на 1 жовтня 2025 року в обігу перебувало 19,75 мільйона платіжних карток "Ощадбанку" з чинним терміном дії, а кількість активних карток (за критерієм щонайменше однієї видаткової операції на місяць) складала 7,70 мільйона.Нагадаємо, наприкінці травня цього року стало відомо, що державний "Ощадбанк" надав другий кредит Львівській міській раді на суму 668 мільйонів гривень терміном на п'ять років. Ці кошти мають допомогти покращити стан енергоефективності й об’єкти комунального господарства міста..

За дев’ять місяців 2025 року українські банки отримали 119,4 мільярда гривень чистого прибутку. Це на 1,9% більше порівняно з аналогічним періодом 2024 року.Про це повідомив Національний банк України (НБУ)."У третьому кварталі активне кредитування залишалося ключовим чинником підтримки прибутковості банків", — зазначив регулятор.У НБУ додали, що чистий прибуток за третій квартал виявився таким же, як і в перші два: 39,9 мільярда гривень проти 40 мільярдів гривень у другому кварталі та 39,5 мільярда гривень — у першому.Чистий відсотковий дохід зріс за дев’ять місяців цього року на 15% — до 198,42 мільярда гривень, чистий комісійний — на 9,9%, до 45,94 мільярда гривень.Водночас результат переоцінки ОВДП і від операцій купівлі-продажу валюти скоротився майже на 31% — до 21,37 мільярда гривень, а загальні адміністративні витрати зросли на 19,7% — до 93,64 мільярда гривень.За дев’ять місяців минулого року банки збільшили відрахування в резерви на 1,81 мільярда гривень, тоді як за аналогічний період цього року вони зросли більш ніж утричі — до 5,87 мільярда гривень.У загальній структурі доходів і витрат банків за три квартали цього року частка відсоткових доходів підвищилася до 71,1% з 68,7% роком раніше, тоді як частка процентних витрат знизилася до 33,5% з 33,7%.Щодо частки комісійних доходів, то вона також збільшилася за дев’ять місяців цього року до 21,5% з 21,3% роком раніше зі зменшенням частки комісійних витрат до 14,7% з 14,8%.Водночас частка загальних адміністративних витрат підвищилася до 31% з 29,8%. Податок на прибуток за звітний період становив 11,50 мільярда гривень проти 13,40 мільярда гривень роком раніше."Попри достатній рівень капіталу, банки можуть зіткнутися з додатковими ризиками через запровадження підвищеної ставки податку на прибуток 2026 року", — наголосили в Нацбанку України.Нагадаємо, вчора в НБУ інформували, що реальні зарплати продовжують зростати в Україні цього року. Однак такі процеси відбуваються повільніше, ніж торік: на близько 5% 2025 року порівняно з 15% 2024 року..

У п’ятницю, 21 листопада, правоохоронці заочно повідомили про підозру колишньому депутату Київської міської ради про підозру в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах. Ідеться про майже 12 мільйонів гривень.Про це повідомила прес-служба Київської міської прокуратури.У повідомленні не називають ім’я фігуранта. Однак медіа припустили, що йдеться про Дениса Комарницького, який у березні 2025 року, перебуваючи у розшуку у справі про корупцію в земельній сфері Києва, виїхав за кордон. НАБУ оголосило його у міжнародний розшук. За даними ЗМІ, у березні Комарницький перебував в Австрії."Колишньому депутату Київради повідомлено про підозру в ухиленні від сплати податків на майже 12 мільйонів гривень", — ідеться в повідомленні столичної прокуратури.Київська міська прокуратура колишньому депутату Київської міської ради, який зараз є адвокатом, заочно повідомила йому про підозру в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах.Досудове розслідування встановило, що колишній депутат придбав 48 квартир в елітних житлових комплексах Києва, частину з яких продав на загальну суму 68 мільйонів гривень. При цьому він не сплатив податки з укладених угод на майже 12 мільйонів гривень.Тож його дії кваліфіковано за частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, а саме як ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах. Досудове розслідування у кримінальному провадженні проводять слідчі БЕБ.Що відомо про Дениса КомарницькогоКомарницький 2002 року працював юрисконсультом ТОВ "Юридична фірма "Правозахисник". 2002-2006 років був виконавчим директор ТОВ "Юридична фірма "Правозахисник". З 1 січня 2006 року — директор ТОВ "Центр розвитку економіки та права".Був лідером фракції "Блоку Леоніда Черновецького" у Київраді з 2008 по 2010 роки. Після виборів до Верховної Ради 2019 року він отримав статус "смотрящий за Києвом".Ім'я Комарницького регулярно спливало у скандалах, пов’язаних із непрозорими забудовами та розподілом міських ресурсів. Зокрема, він був бенефіціаром компанії-генпідрядника будівництва Подільського мостового переходу в Києві, кошторисна вартість якого рішенням Київради зросла з 11,2 мільярда гривень до 19,9 мільярда гривень.НАБУ та САП 6 лютого провели масштабну операцію "Чисте місто" зі знищення корупції у земельній і бюджетній сфері Києва. Тоді викрили та припинили діяльність злочинної організації на чолі з медійно відомим колишнім депутатом Київської міської ради.Згодом НАБУ оголосило його у розшук. Денису Комарницькому, якого ще називають "смотрящим" за Києвом, інкримінують керівництво злочинною організацією, яка займалася заволодінням столичної землі під забудову.Нагадаємо, що на початку березня в мережі з'явилася інформація, що колишній депутат Київської міської ради Денис Комарницький, якого підозрюють правоохоронці у створенні та керуванні злочинною організацією з метою заволодіння столичною землею, втік з України за кордон..