# фінанси

У суботу, 24 січня, депутату Берегівської районної ради Закарпатської області оголосили підозру в поданні неправдивої декларації. Він легалізував доходи, отримані злочинним шляхом.Про це повідомила пресслужба Закарпатської обласної прокуратури."Під час подання щорічної декларації за 2022 рік народний обранець умисно не вказав майно та доходи на загальну суму понад 8,3 мільйона гривень", — установило слідство.Зокрема, він приховав автомобіль Ford Mustang, який перебував у спільній власності подружжя, багатомільйонний дохід, а також фінансові операції з купівлі та продажу елітного Mercedes-Benz S-Class."Елітне авто він придбав у жовтні 2022 року за 3,75 мільйона гривень, хоча його підтверджені доходи за понад 20 років підприємницької діяльності становили менш як 227 тисяч гривень", — пояснили правоохоронці.Вони додали, що вже за декілька днів автомобіль він перепродав, а кошти використані на власні потреби. Ці операції, як і сам дохід, у декларації не відображалися.Дії підозрюваного кваліфіковані як умисне внесення суб’єктом декларування неправдивих відомостей до декларації особи, а також легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.. Досудове розслідування здійснюють слідчі Нацполіції в Закарпатській області за процесуального керівництва Закарпатської обласної прокуратури. Оперативний супровід — УСР у Закарпатській області.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що бізнесменка із Закарпаття використовувала систему "Шлях" для того, щоби допомагати ухилянтам виїжджати за кордон. Вона укладала з чоловіками фіктивні трудові договори й отримали за це гроші..

Володимир Путін висловив готовність дозволити використовувати заморожені активи на суму п’ять мільярдів доларів для відновлення, зокрема, в Курській області Росії. Однак навіть обговорення такої ідеї має дуже дивний вигляд.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в п’ятницю, 23 січня."Безумовно, ми будемо боротися за ці гроші, й це абсолютно справедливо щодо використання всіх заморожених російських активів. Чому? Тому що Росія є агресором, це визнано всім світом", — пояснив він.За словами українського президента, саме Росія розпочала війну. Тому в цій ситуації Україна має відновлюватися після наслідків агресії окупантів."Ми говорили американцям і про ці п’ять мільярдів неодноразово, що ми розраховуємо, щоби їх використовувати для відновлення саме України, бо постраждала Україна", — акцентував він.Президент України констатував, що це має трохи дивний вигляд: Росія — сторона-агресор, і вона просить гроші, які заморожені через їх агресію."Вони хочуть їх використовувати для відновлення своєї частини території. Вони розпочали цю "СВО", як вони її називають, хоча це війна, вони все це розпочали. Чесно кажучи, це нонсенс, воно має дивний вигляд", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, Володимир Путін намагається використати Раду миру Трампа, щоби здобути його прихильність. Кремлівський диктатор хоче домовитися про повернення заморожених російських активів для підтримки російської економіки..

Європейський парламент планує пришвидшити розгляд ініціативи про надання Україні кредиту на 90 мільярдів євро. Депутати можуть проголосувати за нього вже на майбутньому пленарному засіданні.Про це повідомила пресслужба Європарламенту. Зокрема, сьогодні, 20 січня, депутати підтримали прохання якнайшвидше розглянути фінансовий пакет ЄС, який фінансуватиметься коштом спільних запозичень, його гарантуватиме бюджет Євросоюзу."Гроші мають скерувати на військову допомогу, підтримку державного бюджету України та зміцнення оборонної промисловості країни, а також інтеграцію в європейську оборонну базу", — йдеться в повідомленні.Крім того, депутати пришвидшують роботу над змінами в Українському фонді. За рішенням Ради ЄС, вони планують застосувати процедуру розширеної співпраці.Це дозволить 24 країнам ЄС (без Чехії, Угорщини та Словаччини) надати Україні позику. Остаточне голосування з цього питання відбудеться в середу, 21 січня.Наступним кроком стане узгодження позики між Європарламентом і Радою Євросоюзу в межах звичної законодавчої процедури.Як відомо, в грудні ЄС виділив Україні 90 мільярдів євро на два наступних роки, кошти будуть безповоротними та безвідсотковими. Гроші спрямують на бюджетні потреби й оборону, а погашення можливе тільки після компенсації збитків із боку Росії.Нещодавно голова Єврокомісії уточнила, що 60 мільярдів євро спрямують на оборонні потреби України, а ще 30 мільярдів євро — на бюджетну допомогу.Такі кошти Україні нададуть на 2026-2027 роки. При цьому в Євросоюзі продовжують розгляд "репараційного кредиту" для України коштом заморожених активів Росії.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що Франція підтримала позицію Європарламенту та просуває ідею щодо неможливості схвалення торгової угоди ЄС і США в умовах погроз американського президента Дональда Трампа..

Федеральний бюджет Росії 2025 року четвертий рік поспіль звели з дефіцитом. Доходи уряду виявилися нижчими за витрати на 5,645 трильйона рублів.Про це повідомило видання The Moscow Times із посиланням на дані російського Мінфіну, який звітував у понеділок, 19 січня."Порівняно з 2024 роком (3,471 трильйона рублів) "дірка" у скарбниці стала більшою в 1,6 раза, а у відносному вираженні — 2,6% ВВП — встановила рекорд із 2020 року (3,8% ВВП)", — констатували фахівці.Вони зауважили, що нафтогазові доходи обвалилися на 24% за рік, до 8,393 трильйона рублів після того, як ціна нафти Urals впала нижче за 40 доларів замість закладених до бюджету 70 доларів."Нафтогазові доходи зросли на 13% рік до року, до 28,807 трильйона рублів, але виявилися нижчими від початкового плану Мінфіну майже на 552 мільярди рублів", — підрахували економісти.Вони зазначили, що минулого року уряд підвищив податок на прибуток (з 20% до 25%), запровадив диференційовану шкалу ПДФО, збільшив мита та акцизи, обіцяючи зібрати до бюджету 3,6 трильйона рублів додаткових грошей.За фактом надходження зросли лише на 575 мільярдів рублів (1,6%), а в реальному вираженні — з урахуванням інфляції — розпочали скорочуватися.Економіст Віктор Туньов звернув увагу, що доходи всієї бюджетної системи Росії, включно з регіональними бюджетами, Пенсійним фондом та іншими фондами, практично не зростають третій рік поспіль: торік це було 91 трильйон рублів, роком раніше — 89 трильйонів, 2023 року — 87 трильйонів."Щороку підвищуємо податки, але вони нічого не приносять до скарбниці. Доходи впевнено знижуються у реальному вираженні щодо ВВП", — пояснив він.Своєю чергою, експерт Еміль Аблаєв наголосив, що фактичні надходження за ключовими статтями виявилися значно нижчими від плану через "погіршення економічних умов": темпи зростання економіки сповільнилися майже до нуля, корпоративні прибутки почали скорочуватися, а доходи від зовнішньої торгівлі просіли через посилення санкцій.Нагадаємо, наприкінці грудня минулого року в Центрі протидії дезінформації заявляли, що, попри запевнення Кремля про "стійкість" економіки, офіційні дані російської статистики за листопад 2025 року продемонстрували стрімке падіння ключових галузей промисловості. Найбільшого удару зазнало машинобудування та транспортна сфера..

Мурал із зображенням убитої української біженки Ірини Заруцької з’явився в Нью-Йорку. Стінопис, серед інших, профінансували мільярдер Ілон Маск і генеральний директор компанії Іntercom Еоган Маккейб.Про це повідомило видання The New York Post. Журналісти зауважили, що триповерхове зображення дівчини з'явилося на стіні багатоквартирного будинку в окрузі Бруклін.Мурал є частиною кампанії Маккейба, який хоче вшанувати 23-річну художницю-початківицю завдяки стінописам в декількох американських містах. Гендиректор компанії, який також жертвував кошти на президентську кампанію Дональда Трампа, сказав, що хотів наголосити, як злочинність може призвести до таких трагедій, як убивство Ірини."Я розпочав цю кампанію, щоб історія Ірини не зникла. Її вбивство є основою багатьох проблем, що турбують американське суспільство. Переважна більшість насильницьких злочинів скоює дуже невелика частина населення. Коли міста відмовляються ув'язнювати цих людей, вони стикаються з набагато більшою кількістю насильницьких злочинів", — наголосив Маккейб.Для створення муралу Ілон Маск пожартував мільйон доларів, Маккейб віддав 500 тисяч доларів. Ще 200 тисяч зібрали з менших донорів.Що відомо про вбивство Заруцької23-річна біженка з України Ірина Заруцька загинула внаслідок нападу в поїзді в американському місті Шарлотт (штат Північна Кароліна). Трагедія сталася 22 серпня, підозрюваного у вбивстві затримали правоохоронці.Українку смертельно поранили ножем у поїзді легкорейкового транспорту Lynx Blue Line в Шарлотті внаслідок раптового нападу пізно вночі.Ірину Заруцьку поранили декілька разів ножем, зокрема, щонайменше одним ударом у горло, близько 21:50 22 серпня. Підозрюваного у нападі, 34-річного Декарлоса Брауна-молодшого, заарештували та звинуватили у вбивстві першого ступеня. Влада стверджує, що Браун і Заруцька не знали один одного, а мотив залишається незрозумілим.Браун, який, як повідомляється, отримав травму руки під час інциденту, вийшов з поїзда на наступній зупинці, пізніше його затримали.Його лікували в лікарні з порізом на тильній стороні долоні, а після виписки йому висунули звинувачення у вбивстві. Влада не повідомила мотив, і Браун наразі перебуває у в'язниці, де проходить оцінку професійної компетентності.Чоловікові висунули звинувачення, зокрема, федеральні, за які його можуть засудити до смертної кари.В американському штаті Північна Кароліна губернатор-демократ Джош Штайн підписав так званий "Закон Ірини". Його мета — скасувати певні форми безготівкової застави та встановити суворіші вимоги до досудового звільнення за насильницькі злочини.Нагадаємо, в жовтні минулого року, новий вид метеликів назвали на честь 23-річної українки Ірини Заруцької. Назву Iryna’s Azure отримали комахи, які переважно мешкають у штаті Південна Кароліна..

Американський мільярдер Ілон Маск подав до суду на OpenAI та Microsoft. Він вимагає від них компенсації в розмірі до 134 мільярдів доларів.Про це повідомила агенція Reuters. Журналісти наводять слова Ілона Маска, який упевнений, що заслуговує на частину "неправомірних прибутків", оскільки був одним із перших інвесторів цих стартапів на етапі їхнього запуску.У судовому позові Маск зазначив, що уклав у компанію OpenAI близько 38 мільйонів доларів, а це 60% від початкового фінансування. Також він начебто допоміг із підбором персоналу та "додав проєкту авторитету" на етапі його створення."Без Ілона Маска не було б OpenAI. Саме він забезпечив основну частину початкового фінансування, надав свою репутацію та навчив їх усьому, що знає про масштабування бізнесу", — пояснив адвокат Маска Стівен Моло.За словами Маска, завдяки його інвестиціям з 2015 року OpenAI нібито заробила від 65,5 до 109,4 мільярда доларів, а Microsoft — від 13,3 до 25,1 мільярда доларів.Натомість в OpenAI назвали позов "безпідставним" і частиною "кампанії з переслідування" з боку Маска. Адвокат Microsoft заявив про відсутність доказів того, що компанії бізнесмена допомагали чи сприяли розвитку OpenAI.Окрім того, обидві компанії вже оскаржили запропоновану Маском оцінку збитків, назвавши методи підрахунку його фінансового експерта "непідтвердженими".Журналісти констатували, що судовий процес на квітень в Окленді (штат Каліфорнія, США). Справу розглядатиме суд присяжних.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що компанія американського мільярдера Ілона Маска xAI обмежила роботу чат-бота на основі штучного інтелекту Grok після скандалу з сексуальними діпфейками. Grok більше не може редагувати фото людей, додаючи їм купальники чи спідню білизну..

У середу, 14 січня, Європейська комісія погодила пакет законодавчих пропозицій, які дозволять надати Україні кредит на 90 мільярдів євро від Європейського Союзу. Головна мета — забезпечення її фінансових і військових потреб на 2026 і 2027 роки.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на заяву президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. Вона презентувала плани Єврокомісії з надання Україні 90 мільярдів євро допомоги у наступні два роки."Ми всі прагнемо миру для України, а для цього Україна має перебувати в позиції сили. Саме тому восени ми дійшли згоди, що забезпечимо покриття фінансових потреб України — як військових, так і бюджетних. У грудні Єврорада погодилася підтримати Україну стабільним і передбачуваним фінансуванням. І сьогодні вранці ми ухвалили законодавчу пропозицію на виконання цієї домовленості. Надамо Україні позику в розмірі 90 мільярдів євро на 2026 і 2027 роки", — акцентувала фон дер Ляєн.Вона нагадала, що надання коштів здійснюватиметься "в межах посиленої співпраці, тобто за участі 24 із 27 держав-членів"."Ця пропозиція передбачає розподіл 90 мільярдів євро на дві частини. Одна третина, тобто 30 мільярдів євро, спрямують на бюджетну підтримку. Дві третини від 90 мільярдів євро — на військову підтримку, це 60 мільярдів євро", — пояснила президентка Єврокомісії.Законодавчий пакет, презентований 14 січня, складається з:нової пропозиції щодо створення позики на підтримку України в розмірі 90 мільярдів євро;нової пропозиції щодо внесення змін до регламенту про Ukraine Facility як одного з інструментів реалізації бюджетної допомоги Україні;нової пропозиції щодо внесення змін до регламенту про багаторічну фінансову рамку, щоби дозволити покриття позики Україні коштом "бюджетного запасу" ЄС.До того ж Урсула фон дер Ляєн зауважила, що ідея "репараційної позики" для України на базі заморожених активів Росії не знята з порядку денного ЄС. Євросоюз може використати знерухомлені російські активи на користь України в майбутньому."Для нас вкрай важливо надіслати суворе нагадування Росії: ми залишаємо за собою право використовувати іммобілізовані російські активи", — наголосила вона.Президентка Єврокомісії додала, що російські активи в ЄС "залишатимуться іммобілізованими до завершення війни та до виплати репарацій". "Ви також можете бачити це у тому факті, що Україна не зобов’язана повертати позику до моменту виплати репарацій. Отже, підсумовуючи: ми демонструємо нашу тривалу та непохитну підтримку України", — підсумувала Урсула фон дер Ляєн.Нагадаємо, раніше очільниця Єврокомісії заявляла, що зустріч лідерів "Коаліції охочих" у Парижі стала "потужною демонстрацією єдності для України"..

Офіс омбудсмена зафіксував неприпустимі порушення на Закарпатті: відремонтоване та повністю готове місце для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб одна з громад вирішила використати як бізнес.Про це повідомив уповноважений із прав людини Верховної Ради України Дмитро Лубінець. Він наголосив, що через такі випадки міжнародна допомога перебуває під загрозою."Гроші на ремонт і облаштування житла надали міжнародні партнери. А така поведінка громад вкотре підриває довіру. Адже прихисток так і не передали людям, як мало бути понад два роки тому. Натомість передали приміщення в оренду терміном на три роки за 500 000 гривень на рік!" — зазначив він.Хоча, за його словами, відповідно до чинних державних механізмів: проживання для внутрішньо переміщених осіб є безкоштовним, а витрати на комунальні послуги — покриватися з державного бюджету."Натомість у цій будівлі вимушено переміщених осіб так і не було", — констатував Дмитро Лубінець.Він додав, що Дубриницька громада залишила 100 осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії, без даху над головою."Поки держава щодня евакуйовує цивільне населення із зон бойових дій, у тиловому Закарпатті місцева громада заробляє гроші на людському горі", — пояснив омбудсмен.Офіс Омбудсмана України відреагував на дії, що порушують права людини. Зафіксовані факти передано до правоохоронних органів для правової оцінки використання приміщення та коштів донорів."Парламентський контроль триватиме до фактичного поселення постраждалих родин. Ми не залишимо людей у біді. Кожен і кожна мають відчувати підтримку!" — підсумував Дмитро Лубінець.Нагадаємо, 24 грудня прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко заявляла, що установам, які тимчасово безоплатно розміщують внутрішньо переміщених осіб, виплачуватимуть компенсації..

Ще 21 листопада Верховний суд Швеції відхилив останню спробу кіпрських компаній, пов'язаних з Ігорем Коломойським, домогтися перегляду рішення Стокгольмського арбітражу. Йдеться про справу "Укрнафти" від 4 лютого 2021 року.Про це повідомила прес-служба Міністерства юстиції України. У відомстві зазначили, що таким чином рішення у справі набули остаточної сили."Йдеться про компанії Littop Enterprises, Bordo Management і Bridgemont Ventures, які через кіпрську структуру володіли 40,1% акцій "Укрнафти", — пояснили юристи.Ще з 2015 року вони вимагали від уряду України та "Нафтогазу" понад шість мільярдів доларів компенсації за обмеження права вільного продажу залишків газу на ринку 2006-2014 років, а після відмови подали позов до арбітражу.Стокгольмський арбітраж відхилив вимоги повністю, визнавши, що не має юрисдикції: суд дійшов висновку, що позивачі фактично не внесли інвестицію до статутного капіталу "Укрнафти" в розумінні договору до Енергетичної хартії, отже, не мали права на арбітражний позов проти України.На початку 2025 року ці висновки підтвердив Апеляційний суд Свеа у Стокгольмі. Кіпрські компанії оскаржували це рішення у Верховному суді Швеції, однак той не знайшов підстав для перегляду справи та відмовив у відкритті провадження.Тепер вони зобов'язані відшкодувати Україні близько 19 мільйонів доларів витрат на арбітраж, 2,7 мільйона доларів судових витрат і ще 550 тисяч доларів додаткових витрат.Нагадаємо, 10 листопада стало відомо, що Високий суд Англії зобов'язав колишніх власників "ПриватБанку" Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова виплатити "ПриватБанку" понад трьох мільярдів доларів у вигляді відшкодування збитків та судових витрат за масштабне шахрайство проти банку..

Народний депутат від Житомирської області Дмитро Костюк (Новоград-Волинський округ №65) у грудні минулого року отримав у подарунок шість мільйонів гривень, а за 4,6 мільйона гривень купив квартиру в Києві.Про це повідомило видання Житомир.Info з посиланням на суттєві зміни у його майновому стані.Журналісти зазначили, що 27 грудня Дмитро Костюк оприлюднив інформацію про те, що 19 грудня 2025 року отримав від Костюк Олени Євгеніївни подарунок у грошовій формі — шість мільйонів гривень.Водночас 28 грудня народний депутат повідомив, що 22 грудня 2025 року став власником квартири в Києві загальною площею 54,6 квадратного метра вартістю чотири мільйони 647 тисяч 500 гривень, яку купив у Зозулі Олександра Костянтиновича.До цього Дмитро Костюк з 2020 року мав квартиру у Звягелі, а його дружина з 2021 року — квартиру в Тернополі. Також нардеп з 2016 року прописаний у квартирі у Звягелі, співвласницями якої є Костюк Олена Євгеніївна та Зайченко Вікторія Сергіївна.Олена Костюк — мати Дмитра Костюка, на місцевих виборах 2020 року Олена Костюк балотувалася в депутати Житомирської обласної ради від партії "Слуга народу" (№10 у партійному списку), на той час вона працювала завідувачкою методичного відділу Новоград-Волинського Палацу дітей і молоді.У листопаді 2020 року нардеп зареєстрував в Києві ТОВ "Інформ-ЮА" зі статутним капіталом 100 тисяч гривень і основним видом діяльності "сфера телевізійного мовлення": спочатку керівником фірми була Олена Костюк, а з лютого 2021 року директором ТОВ стала дружина нардепа.Під час засідання Верховної ради 31 липня 2025 року народний депутат Дмитро Костюк заявив про вихід з фракції "Слуга народу", назвавши таке рішення реакцію на голосування за скандальний законопроект про позбавлення незалежності НАБУ та САП. Зараз у Верховній раді Дмитро Костюк позафракційний.Раніше повідомлялося, що народний депутат Дмитро Костюк 2024 року отримав у Верховній раді 742 тисячі 706 гривень зарплати, цього ж року він став власником автомобіля Mitsubishi Pajero Sport 3.0 2000 року вартістю 100 тисяч гривень і розпочав орендувати в Києві квартиру площею 91,3 квадратного метра.Нагадаємо, що НАЗК за січень 2025 року провело 76 повних перевірок декларацій, відібраних за новим ризикоорієнтованим підходом. У 40 з них тоді виявили порушення на 284 мільйони гривень..

Міністерство фінансів України, яке в четвертому кварталі 2025 року провело вісім аукціонів із розміщення валютних облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП), наразі запланувало на перший квартал 2026 року тільки три.Про це свідчить графік розміщення ОВДП, опублікованим на сайті Мінфіну. На 24 лютого та 3 березня анонсовані аукціони з розміщення 1,5-річних доларових облігацій, а на 10 лютого — облігацій в євро.Щодо гривневих ОВДП, то, згідно з графіком, Мінфін продовжить щовівторка проводити по три аукціони із продажу паперів із погашенням через 1-1,2 року, 1,7-2,0 року та 3 роки, і лише на 6 січня анонсовано ще один аукціон з продажу більш довгострокових облігацій — терміном 3,7 року.На перших аукціонах цього року всі чотири випуски облігацій пропонуватимуться номінальним обсягом по 5 мільярдів гривень.Відповідно до практики, яка склалася, Мінфін протягом кварталу може оновлювати графік проведення аукціонів.Згідно із законом про державний бюджет, на цей рік заплановані внутрішні запозичення на 419,57 мільярда гривень і погашення на 524,46 мільярда гривень, тоді як бюджет має бути профінансовано коштом зовнішніх запозичень на 2 трильйони 130,27 мільярда гривень за обсягу зовнішніх зобов’язань 132,36 мільярда гривень.Минулого року Нацбанк залучив на внутрішньому ринку понад 569 мільярдів гривень: 430,13 мільярда гривень, 2,446 мільярда доларів і 779,2 мільйона євро. Обсяг залучень перевищив обсяг погашень на 93,76 мільярда гривань.Водночас 2024 року досягнуто рекорду із залучення коштів на ринку ОВДП — 638,4 мільярда гривень. Ставка доларових облігацій на останньому аукціоні 9 грудня склала 4% річних, а облігацій у євро на аукціоні 23 грудня — 3,25% річних.Нагадаємо, на початку грудня з’явилася інформація, що Міжнародний валютний фонд аналізує пропозицію Києва обміняти варіанти, прив’язані до валового внутрішнього продукту, на облігації на суму 2,6 мільярда доларів і уважно стежить за реакцією..

Впровадження щорічної прогресивної винагороди за кожен рік участі у війні потребуватиме залучення значного додаткового фінансового ресурсу. При цьому уряд підтримує необхідність впровадження справедливої оцінки вкладу кожного захисника України.Про це заявила премʼєр-міністерка України Юлія Свириденко у відповіді на відповідну петицію."Уряд усвідомлює необхідність покращення мотиваційних чинників для проходження громадянами України військової служби. При цьому зазначене питання є одним із пріоритетних завдань його діяльності", — зазначила вона.Прем’єр-міністерка нагадала, що Міністерство оборони запровадило дорожню карту імплементації моделі проходження військової служби за новим контрактом з підвищеними мотиваційними чинниками.За її словами, це передбачає підвищення рівня грошового забезпечення військовослужбовців у разі укладення ними нового контракту для проходження військової служби.До того ж Свириденко наголосила, що на теперішній час уряд працює над законодавчим врегулюванням зазначеної моделі проходження військової служби."Уряд цілком підтримує необхідність впровадження справедливої оцінки вкладу кожного захисника та захисниці України у захист держави в умовах військової arpeciï Росії проти України. Водночас реалізація ваших пропозицій потребуватиме залучення значного додаткового фінансового pecypcy", — додала премʼєр-міністерка.3 огляду на наведене, Свириденко зазначила, що питання покращення мотиваційних чинників для проходження громадянами України військової служби буде опрацьовуватися комплексно з урахуванням реальних фінансових можливостей держави та пріоритетних потреб сектору безпеки й оборони.Раніше стало відомо, що 13 грудня петиція на сайті Кабінету міністрів із закликом впровадити щорічну прогресивну винагороду та символічне визнання військовослужбовців за кожен рік участі у війні набрала необхідну для розгляду кількість голосів.Зокрема, пропонувалося встановити щорічну грошову винагороду за кожен повний рік служби у війні, яка подвоюється щороку: перший рік служби — 50 тисяч гривень, другий рік — 100 тисяч гривень, третій рік — 200 тисяч гривень, четвертий рік — 400 тисяч гривень.Нагадаємо, що 5 грудня уряд затвердив нові контракти для військовослужбовців, які передбачають гарантовані чіткі терміни служби та підвищення виплат. Законопроект спрямували до Верховної Ради..

У 2025 році Україна залучила 52,4 мільярда доларів зовнішнього фінансування. Міжнародна підтримка дозволила в повному обсязі забезпечити видатки соціально-гуманітарного напряму.Про це повідомила прес-служба Міністерства фінансів України.У відомстві зауважили, що всі внутрішні фінансові ресурси були спрямовані на сектор безпеки й оборони. Водночас, міжнародними донорами були:ERA Loans (умовні боргові зобов'язання) — 37,9 мільярда доларів;ЄС, Ukraine Facility — 12,1 мільярда доларів;МВФ (кредити) — 912 мільйона доларів;Світовий банк (кредити) — 733 мільйони доларів;Японія (кредити) — 453 мільйони доларів;БРРЄ (кредити) — 232 мільйони доларів."52,4 мільярда доларів — це значний обсяг міжнародної фінансової підтримки, який став результатом плідної роботи команди президента України, прем’єр-міністра, уряду, Міністерства фінансів та наших партнерів. У 2025 році ці кошти дали змогу повністю забезпечити ключові соціально-гуманітарні видатки: пенсійні виплати, заробітні плати працівників, зокрема в освіті та охороні здоров’я, соціальний захист населення та гуманітарні програми", — зазначив міністр фінансів України Сергій Марченко. Найбільший обсяг бюджетної підтримки, понад 70%, надійшов у межах механізму країн G7 ERA Loans. Це кошти, які погашаються шляхом доходів від заморожених активів Росії. Загальний обсяг складає 50 мільярдів доларів на 2025-2026 роки. Так, ЄС спрямувала у повному обсязі свою частину в рамках інструменту — 18,1 мільярда євро. Решту коштів буде залучено у 2026 році на потреби соціального напряму наступного року. ЄС продовжує бути найбільшим надавачем фінансової допомоги. У 2025 році Україна отримала 12,1 мільярда доларів в межах фінансового інструменту Ukraine Facility. Також цьогоріч наша країна успішно пройшла два перегляди програми МВФ Extended Fund Facility. Це дозволило залучити 912 мільйонів доларів. Варто зауважити, що загалом від початку повномасштабної війни, міжнародні партнери спрямували до України майже 168 мільярда доларів бюджетної підтримки.Нагадаємо, до кінця 2026 року фінансова підтримка України з боку Норвегії загалом становитиме понад 19,4 мільярда євро, що дорівнює 227 мільярдам норвезьких крон..

У суботу, 27 грудня, президент України Володимир Зеленський здійснив візит до Канади, де зустрівся з прем'єр-міністром країни Марком Карні. Той оголосив про виділення Києву 2,5 мільярда канадських доларів.Про це розповів журналістам прес-секретар українського президента Сергій Никифоров. Він нагадав, що після цього короткого візиту Володимир Зеленський вирушить до США на зустріч з американським лідером Дональдом Трампом.Серед іншого, Карні оголосив про виділення Києву 2,5 мільярда канадських доларів економічної підтримки, які спрямують на відбудову та прокоментував масований російський удар по Україні у ніч на 27 грудня, назвавши його "варварським"."Варварська атака, яку ми побачили минулої ночі — удар по Києву, — показує, наскільки важливо, щоби ми стояли разом з Україною в цей складний час. І щоби ми створили умови для цього справедливого та тривалого миру, а також для справжньої відбудови", — сказав він.Своєю чергою, Зеленський наголосив, що нічна атака російських військ — відповідь Росії на мирні зусилля України."Вона чітко показала, що Путін не хоче миру. А ми хочемо миру. Він — людина війни, але боїться казати про це публічно. Та ми бачимо його кроки. Що нам потрібно? Нам потрібно будь-яким способом зупинити цю війну. І нам потрібно думати про тиск на Росію та про сильну підтримку України. Ми будемо про це говорити", — зауважив президент України.Раніше Володимир Зеленський анонсував свою коротку зупинку в Канаді на шляху до США. Він стверджував, що після двосторонніх перемовин із Карні вони в онлайн-режимі проведуть спільну розмову з лідерами Європи."Обговоримо всі питання, поінформуємо, обміняємося тими деталями тих документів, про які я буду говорити з президентом США. І, безумовно, серед всіх цих деталей є питання чутливі. Всі ці питання порушимо", — наголосив український президент.Попередній контекстУ п’ятницю, 26 грудня, стало відомо, що Трамп проведе зустріч із Володимиром Зеленським у своїй резиденції Мар-а-Лаго у штаті Флорида.Зеленський зазначив, що під час зустрічі з Трампом обов'язково порушуватиме питання територій. За словами українського президента, він обговорюватиме з Трампом і Донбас, і Запорізьку атомну електростанцію. Можливо, європейці приєднаються до розмови в режимі онлайн.У Кремлі ж заявили, що 20-пунктний мирний план, оприлюднений Володимиром Зеленським, "радикально відрізняється" від тієї версії, яку вони обговорювали зі США.Зеленський і Трамп планують 28 грудня обговорити важливі документи. Серед них — гарантії безпеки. В цьому блоці декілька документів, спробують знайти можливість обговорити всі. Також розглянуть економічну угоду. Зеленський поінформував, що цей документ поки містить лише "базові напрацювання". Хоча, за його словами, відбудеться декілька угод, потрібно обговорити напрямок.Нагадаємо, що сьогодні президент України Володимир Зеленський підписав два укази, якими ввів у дію рішення РНБО щодо антиросійських санкцій. Це стосується синхронізації обмежень із Великою Британією. Вони застосовані проти восьми фізичних і 40 юридичних осіб..

Кабінет міністрів України ухвалив зміни до порядку оборонних закупівель. Також уряд виділив додаткові 3,1 мільярда гривень на фінансування оборонних потреб.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Спрямовуємо 3,1 мільярда гривень Міністерству оборони України на розвиток, закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння та військової техніки", — зазначила вона.За її словами, їх вдалося зекономити за січень-грудень цього року у зв’язку зі скороченням видатків.Крім того, уряд запроваджує довгострокові контракти для оборонних закупівель. Відтепер державні замовники можуть укладати контракти на весь виробничий цикл — від розробки та виробництва до ремонту та відновлення.Потреби формуватимуться не лише на наступний рік, а й на два наступні бюджетні періоди, що забезпечує прогнозованість для війська та стабільність для виробників. Окремо уряд оновив механізм передоплати - її обсяг і терміни прив’язані до етапів виконання робіт."Це дозволяє фінансувати виробництво ритмічно, без зупинок і касових розривів, а також запускати нові виробничі потужності", — пояснила Свириденко.Питання довгострокових контрактів для оборонної промисловості тривалий час залишалося одним із ключових для українських виробників. Короткострокові замовлення ускладнювали інвестиції, локалізацію та масштабування виробництва.Окрім того, за результатами робочої поїздки в Харківську область ухвалено рішення переспрямувати кошти на відновлення лікарні та житла, ремонт яких можна завершити вже цього року. Переглянуто фінансування на 2025 рік і збільшено його на 69,8 мільйона гривень для завершення ремонту трьох об'єктів у Харкові:лікувального корпусу Обласної клінічної лікарні;двох багатоквартирних житлових будинків."Прифронтові регіони — це наш пояс безпеки та завдання уряду — створювати умови для проживання та забезпечити безперебійний доступ до послуг людям, попри війну", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, сьогодні прес-служба Міністерства охорони здоров'я України повідомила, що, за рішенням уряду, в Україні продаватимуть ліки на АЗС на підставі ліцензії. Йдеться лише про безрецептурні медичні препарати..