# фінанси

Плани Європейського Союзу стосовно використання заморожених російських активів для припинення війни в Україні отримали схвалення у Сполучених Штатах Америки. Щоправда, багато що залежить від рішення президента Дональда Трампа.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters, журналісти якої послалися на власні джерела у владних коридорах США."Вашингтон абсолютно підтримує ЄС і кроки, які він зараз робить, щоби мати можливість використовувати ці активи як інструмент", — розповіло медійникам обізнане джерело на умовах анонімності.Журналісти нагадали, що після повномасштабного вторгнення Росії в Україну 2022 року США та їхні союзники заморозили близько 300 мільярдів доларів суверенних російських активів.Як відомо, європейська пропозиція щодо використання цих коштів затримується в реалізації через занепокоєння Бельгії, де зберігається більшість з них."Загалом у Європі заморожено близько 210 мільярдів євро російських активів", — констатували аналітики агенції.Вони зауважили: нещодавно Німеччина висловила припущення, що порушення дронами повітряного простору Бельгії стало "сигналом від Москви" не чіпати заморожені активи.Щоправда, Росія це заперечила, проте пообіцяла "болючу відповідь", якщо її активи конфіскують.Упродовж тривалого часу міжнародні партнери України шукають способи покриття дефіциту держбюджету на наступний рік. Одним з основних варіантів є надання "репараційного кредиту" коштом заморожених активів країни-агресорки.Європейський Союз відклав ухвалення остаточного рішення щодо використання цих активів. Заплановане обговорення цього питання відбудеться у грудні. До речі, відтермінування не створює критичних ризиків для України, оскільки фінансові потреби держави на цей рік уже забезпечені.Нагадаємо, що зараз у Європі триває вивчення юридичної можливості поширення підходу до репараційного кредиту на російські активи. Таку оцінку планують провести до ухвалення рішення про подальші кроки..

У Європейському Союзі є порозуміння щодо фінансової підтримки України на наступні два роки. Тому в державному бюджеті на 2026 рік не буде "дірки".У цьому запевнив віце-прем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка під час брифінгу для журналістів."Я більш-менш впевнений, що дірки в бюджеті не буде. Є консенсус, що фінансова підтримка України на 2026-2027 роки буде", — зазначив він.За його інформацією, така аксіоматична історія чітко зафіксована, тож наразі стосовно неї змін не передбачається."Дискусія між державами-членами ЄС відбувається з приводу того, яким чином це зробити", — пояснив Качка.Він додав, що обговорюються і можливі запасні варіанти. Вони необхідні на випадок форс-мажорів, які завжди варто передбачати й обумовлювати можливі шляхи виходу зі складних ситуацій.Віце-прем’єр-міністр, зокрема, навів приклад: якщо в грудні на засіданні Європейської ради все ж не ухвалять остаточне рішення про виділення Україні репараційного кредиту.Але зараз усі ці варіанти перебувають на ранніх стадіях обговорень. За словами Тараса Качки, завжди на столі залишатиметься варіант виділення макрофінансової допомоги й інші інструменти допомоги Україні, які вже використовувалися раніше.Нагадаємо, що 22 жовтня Верховна Рада України ухвалила проект державного бюджету на 2026 рік в першому читанні. Основними стануть видатки на оборону, хоча після цьогорічної паузи зростуть і соціальні стандарти..

У середу, 5 листопада, Європейський Союз досягнув попередньої домовленості щодо приєднання України до Європейського оборонного фонду. Його бюджет — близько восьми мільярдів євро.Про це повідомив сайт Ради ЄС. Там нагадали, що Фонд (European Defence Fund) здійснює фінансування спільних досліджень і розробок в оборонній сфері між європейськими країнами."Мета — зміцнення конкурентоспроможності та технологічної незалежності оборонної промисловості Євросоюзу", — йдеться в повідомленні.Україна в межах угоди отримає доступ до спільних європейських досліджень і розробок в оборонній сфері."Основний аспект домовленості — заходи стимулювання інвестицій у сферу оборони в межах чинного європейського бюджету з метою реалізації плану ReArm Europe", — пояснили в дописі на сайті Ради ЄС.Там додали, що цей план спрямований на збільшення оборонних витрат і зміцнення військових спроможностей ЄС.Латвійський євродепутат Ріхард Колс, який проводив переговори від парламенту, назвав угоду "чітким сигналом, що ЄС нарешті розпочинає ставитися до оборонних інвестицій з серйозністю, якої вимагають часи".Зазначається, що план ReArm Europe передбачає залучення європейськими країнами до 800 мільярдів євро на оборону.Раніше генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявляв, що країни НАТО вже мають найсучасніші системи, які забезпечують перевагу, а обсяги виробництва зброї — найвищі за останнє десятиліття.Нагадаємо, що 4 листопада Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про п’ятий платіж у межах Ukraine Facility — програми підтримки України на 2024-2027 роки. Кошти підуть на макрофінансову стабільність та безперервну роботу державного управління..

Верховна Рада доручила уряду розробити новий порядок індексації пенсій до 1 липня 2026 року. Стара формула не враховувала реальні доходи та лишала частину пенсіонерів без підвищення виплат.Про це повідомив голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, пише сайт "На пенсії".Як пояснив посадовець, наразі індексація здійснюється за "базовим показником" середньої зарплати станом на 1 жовтня 2017 року — 3 764,40 гривні. Це застаріла формула, через яку пенсії, призначені після 2021 року, не підлягають індексації, адже їхній розрахунок ґрунтувався на значно вищих показниках заробітку."Через таку формулу люди, які вийшли на пенсію у 2021-2024 роках, не отримують індексації. Це призводить до поступового знецінення їхніх доходів", — зауважив Гетманцев.Він пояснив, що новий порядок повинен забезпечити єдиний підхід до індексації для всіх категорій пенсіонерів. Працюватиме це незалежно від дати виходу громадянина на заслужений відпочинок. Передбачається також, що уряд перегляне підхід до нарахування доплат і надбавок, які нині індексуються за різними правилами.Реформа має на меті зберегти купівельну спроможність пенсіонерів і зробити систему прозорішою. Такі зміни планують запровадити у 2026 році, коли буде завершена розробка нового механізму.Нагадаємо, раніше Гетманцев повідомляв, що середня пенсія за квартал зросла лише на 26,6 гривні — до 6436,8 гривні. У річному вираженні — майже на 10%. Водночас інфляція у країні зросла на 11,9% (у вересні 2025 року порівняно з вереснем 2024 року). А середня інфляція за дев’ять місяців 2025 року склала вже 13,9%..

У суботу, 1 листопада, в роботі застосунку "ПриватБанку" стався технічний збій. Користувачі повідомили про проблеми з переказами та платежами.На теперішній момент неможливо проводити платежі та переказувати кошти.На ситуацію вже відреагували в "ПриватБанку"."Переказ чи платіж не проходить? Ми все бачимо та все лагодимо", — йдеться в дописі на Facebook-сторінці "ПриватБанку".Банкіри запевнили, що їхня технічна команда працює, щоби якнайшвидше все відновити."Дякуємо за розуміння та спокій", — підсумували представники "ПриватБанку".Раніше стало відомо, що державний "ПриватБанк" з початку 2026 року запровадить оплату за послугу, яка досі залишалася безплатною. Йдеться про доставлення перевипущених банківських карток, за яку клієнтам доведеться платити близько 100 гривень.Нагадаємо, 14 жовтня стало відомо, що користувачі Vodafone та Lifecell зможуть користуватись додатком "ПриватБанку" без витрат мобільного інтернету..

Якщо Європейський Союз погодиться на "репараційний кредит" для України коштом заморожених російських активів, то таким чином може зробити справжній "різдвяний подарунок".Про це заявив міністр закордонних справ Нідерландів Девід ван Віл під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським Він зазначив, що Нідерланди підтримують ідею використовувати заморожені активи для надання Україні кредиту.За його словами, такі гроші вкрай необхідні для полегшення навантаження на український бюджет."Репараційний кредит" ідеально підходить для такої мети. Зараз Євросоюзу необхідно розглянути юридичні та фінансові питання", — наголосив гість із Нідерландів.Ван Віл звернув увагу, що Бельгія, на рахунках якої перебуває найбільша частина заморожених активів Росії, хоче отримати гарантії, що Захід діятиме колективно. Для цього необхідно заручитися підтримкою не тільки Європи, а й "Великої сімки"."Але, враховуючи все, що ще потрібно опрацювати, я сподіваюся, що ми зможемо досягти угоди з цього питання. Чи буде це до Різдва — я люблю різдвяні подарунки, тому сподіваюся, що так", — додав міністр закордонних справ Нідерландів.Як відомо, в Євросоюзі продовжують обговорювати методи використання заморожених російських активів для допомоги Україні. Зокрема, ЄС розглядає так званий "репараційний кредит", однак до спільного знаменника європейські країни наразі дійти не можуть.Нагадаємо, вчора видання Politico повідомляло, що якщо Бельгія не погодиться розблокувати механізм так званого "репараційного кредиту" Україні, то ЄС може залучити десятки мільярдів євро у вигляді спільного боргу. Хоча єдиної думки щодо цього питання в європейців немає..

Міністр закордонних справ Нідерландів Девід ван Віл, який прибув у вівторок з візитом до Києва, оголосив про виділення 25 мільйонів євро на підтримку енергосистеми України.Про це Девід ван Віл написав у спеціальному допис на своїй сторінці в мережі Х."Я повідомив свого колегу Андрія Сибігу, що ми робимо більше в енергетичному секторі. Росія навмисно атакує енергопостачання України. Нідерланди виділяють 25 мільйонів євро на обладнання, аварійний ремонт та закупівлю газу. Ми не залишимо наших друзів напризволяще", — зазначив він.Також він наголосив, що сильний тиск на Росію є життєво важливим, оскільки лише так можна зупинити постійну агресію Кремля.Також він оголосив, що Нідерланди прийматимуть початкові етапи створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії."Ми повинні забезпечити, щоби воєнні злочини Росії не залишилися безкарними", — додав очільник МЗС Нідерландів.Раніше Київ відвідував міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна, який оголосив про виділення 150 тисяч євро на підтримку українського енергетичного сектора напередодні зими.Прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре теж оголошував про виділення близько 150 мільйонів доларів на забезпечення електроенергією та опаленням України перед зимою.Окрім того, Швеція виділила 35 мільйонів євро через Світовий банк для допомоги Україні з наближенням зими.Нагадаємо, 12 жовтня стало відомо, що Нідерланди передали Україні протимінний корабель типу Alkmaar. До кінця року очікується передача ще одного такого судна..

Якщо Бельгія не погодиться розблокувати механізм так званого "репараційного кредиту" Україні, то Європейський Союз може залучити десятки мільярдів євро у вигляді спільного боргу. Хоча єдиної думки щодо цього питання в європейців немає.Про це повідомило видання Politico, журналісти якого послалися на власні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що без нової фінансової допомоги Україна може зіткнутися зі значними труднощами вже наприкінці першого кварталу 2026 року.Бельгія отримала юридичну пропозицію Єврокомісії щодо використання російських активів лише зранку 23 жовтня — безпосередньо перед самітом Євросоюзу. Більшість цих коштів перебуває у бельгійському депозитарії Euroclear, тому уряд країни проявляє обережність через можливі фінансові ризики.Аналітики Politico констатували, що в таких умовах прем’єр-міністр Барт де Вевер не став поспішати з ухваленням рішення.Після того, як Бельгія не зняла своє застереження, декілька лідерів ЄС розпочали обговорювати можливість випуску спільного боргу для фінансування України.Однак джерела видання наголосили, що це питання поки що не має широкої підтримки, зважаючи на високі рівні заборгованості більшості країн Євросоюзу.Джерела журналістів додали, що більшість держав-членів вважають використання заморожених активів Росії найкращим варіантом. За словами двох дипломатів, ідея спільного боргу озвучена радше як "страшилка", щоби підштовхнути Бельгію до ухвалення рішення."Який сенс обговорювати альтернативні рішення? Репараційна позика — це єдине, що в нас є. І ми повинні бути чесними щодо цього", — зазначив один із європейських дипломатів.Окрім плану Б зі спільним боргом, у ЄС розглядають і третій сценарій — припинення фінансової підтримки України, однак його підтримує лише Угорщина. Остаточне рішення щодо механізму фінансування мають ухвалити лідери ЄС до 18 грудня.Нагадаємо, декілька днів тому після засідання "Коаліції рішучих" прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що рішення щодо "репараційного кредиту" для України коштом заморожених активів російського режиму Європейський Союз може ухвалити до Різдва, тобто до 25 грудня..

В Україні виникнули технологічні проблеми з виробництвом вітчизняних ракет "Фламінго". Воно просувається не такими темпами, як хотілося би Силам оборони.Це визнав президент України Володимир Зеленський під час інтерв’ю для ТСН.Він також підтвердив повідомлення про те, що найближчим часом США не планують надавати Україні далекобійні ракети Tomahawk. Саме тому Україна намагається масштабувати виробництво українських "Фламінго", але, як зазначив Зеленський, для виробництва такої зброї потрібні великі гроші."Виникнула технологічна проблема на виробництві "Фламінго". Є затримка з фінансуванням від партнерів. Цю проблему зараз розв’язують", — пояснив український президент.За його словами, попри всі складнощі, державне замовлення вдасться повністю виконати до закінчення цього року.Він запевнив, що Україна знайшла власні ресурси для проплати отримає певну кількість ракет, яку не розголошують."Усі задоволені, як ті ракети, що вже полетіли, спрацювали", — наголосив Володимир Зеленський.Як відомо, Україна розпочала серійне виробництво крилатих ракет "Фламінго". Новинка має вдвічі потужнішу бойову частину за американські ракети Tomahawk. Ракета дуже вдало пройшла офіційні випробування.Зокрема, ракети "Фламінго" вже уразили російські цілі у тимчасово окупованому Криму. Під удар потрапила база російських прикордонників.Паливо для "Фламінго" вироблятимуть у Данії поруч з авіабазою "Скрідструп", де розташований данський флот винищувачів F-16.За твердженнями експертів, ракета FP-5 "Фламінго" є відносно дешевшою за світові аналоги, але все одно дорогою для України. За інформацією The Economist, ціна ракети "менш ніж один мільйон євро" за одиницю.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський наголошував, що українські військові досягнули певних успіхів у протидії російським окупантам завдяки використанню вітчизняної зброї. І це не поодинокі випадки, а тенденція. яка продовжує зростати..

У неділю, 26 жовтня, американський міністр фінансів Скотт Бессент назвав Кирила Дмитрієва "російським пропагандистом". Таким чином він прокоментував його слова про начебто відсутність шкоди для російської економіки від санкцій.Про це Скотт Бессент заявив в інтерв'ю CBS News. Журналістка попросила міністра фінансів США прокоментувати слова посланця Володимира Путіна про те, що останні санкції США "абсолютно не вплинуть на економіку Росії"."Я думаю, що Росія відчує наслідки негайно. Можу сказати вам, що ми вже бачимо, як Індія повністю припинила закупівлю російської нафти. Багато китайських нафтопереробних заводів припинили", — пояснив Бессент.Також він назвав Кирила Дмитрієва "російським пропагандистом" і додав, що той і не може казати про реальний вплив санкцій на економіку Росії."Звичайно, російська економіка — це економіка воєнного часу. Зростання практично нульове", — констатував американський міністр.Він додав, що інфляція, здається, перевищує 20%, і все, що робить США, змусить Путіна сісти за стіл переговорів."Російську військову машину фінансує нафта, і я думаю, що ми можемо суттєво зменшити його прибутки", — сказав Бессент.Він також розповів, що Росія не змогла захистити економіку від санкцій, а її доходи від нафти "знизилися на 20% порівняно з минулим роком", а нові санкції "можуть знизити їх ще на 20 або 30%".Як відомо, адміністрація Дональда Трампа в середу ввела санкції проти двох найбільших російських нафтових компаній "Роснефть" і "Лукойл", закликавши Москву погодитися на негайне припинення вогню у війні з Україною.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, Кремль намагається використати візит генерального директора Російського фонду прямих інвестицій Кирила Дмитрієва до Америки для поширення кремлівських наративів в інформаційному просторі США..

Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо прогнозовано виступив проти плану Європейського Союзу стосовно використання заморожених російських активів для фінансування України.Заяву словацького прем’єр-міністра цитує видання SME. Під час прес-конференції в неділю Фіцо сказав, що відмовляється підтримувати використання коштів із заморожених російських активів для фінансування України."Я відмовляюся, щоби Словаччина брала участь у будь-якій фінансовій схемі, яка допомогла б Україні впоратися з військовими витратами", — зазначив він.Фіцо також розкритикував намір Євросоюзу нібито конфіскувати заморожені російські активи на суму 140 мільярдів євро."Нам загрожувала би величезна кількість міжнародних судових спорів", — пояснив прем’єр-міністр Словаччини.Він додав, що Росія могла би відповісти таким же чином і конфіскувати будівлі чи кораблі, що належать європейським державам.За його словами, Словаччина допомагатиме Україні в галузі медичної допомоги чи розмінування, але не фінансуватиме військові потреби України."Жодної смертоносної зброї на Україну безкоштовно не піде", — наголосив Роберт Фіцо.При цьому він додав, Словаччина продовжуватиме продавати Україні боєприпаси.Як відомо, 23 жовтня Європейська рада затвердила висновки щодо України, з яких зникла пряма згадка про використання коштів із заморожених активів Росії на підтримку України. На зміні тексту висновків щодо цього наполягала насамперед Бельгія.Нагадаємо, що 17 жовтня Роберт Фіцо заявляв, що його країна не гальмуватиме членство України в Європейському Союзі. Крім того, він має намір показати солідарність з українцями, які можуть мати непросту зиму..

Призначений минулого року начальник Закарпатської ОВА Мирослав Білецький "приховав" у своїй декларації статки колишньої дружини, в якої багато нерухомості та бізнесів. Журналісти помітили, що пара продовжує спільно проживати.Про це йдеться в розслідуванні Bihus.Info. Журналісти також з’ясували, що серед бізнес-партнерів родини засвітилися люди з оточення колишнього міністра Авакова, контрабандист і власник російського паспорта.Розслідувачі нагадали, що на посаду керівника Закарпатської ОВА Мирослава Білецького президент Володимир Зеленський призначив у листопаді 2024 року. Він змінив Віктора Микиту, який, своєю чергою, отримав крісло заступника голови Офісу президента."У декларації Білецького практично немає майна, а також відсутні згадки про дружину, з якою він нібито розлучився ще 2016 року. Та очільник Закарпатської ОВА, схоже, все ж продовжує проживати з екс-дружиною. Журналісти помітили екс-подружжя разом у маєтку в історичному центрі Ужгорода, який записаний на колишнього тестя Білецького", — зазначили журналісти.Також, за даними джерел Bihus.Info, з початку повномасштабного вторгнення Мирослав і Оксана Білецькі виїздили разом за кордон щонайменше вісім разів, сім із яких на автівці, записаній на колишню. Частина з цих поїздок збіглися з робочими поїздками Білецького.При цьому Оксана Білецька активно займається бізнесом і має частки у цілій низці різнопрофільних компаній. Серед партнерів "колишньої" голови Закарпатської ОВА дружини впливових у регіоні нардепів — Василя Петьовки (двоюрідного брата Віктора Балоги) та Валерія Лунченка. Разом вони володіють п’ятьма теле- і радіокомпаніями.Свого часу жінка також світилася у спільному бізнесі з контрабандистом та колишнім митником Валерієм Пересоляком, внесеним у санкційний список РНБО. А ще Білецька мала спільну компанію з керівником одного з комунальних підприємств Виноградівської міської ради Артуром Шерегі, у якого журналісти знайшли російські активи та російський паспорт."Окрім того, екс-дружина та діти Мирослава Білецького через інвестиційний фонд "Естейт Фінанс" мають частку в компанії "Юкрейніан Натс Продакшн", бенефіціарами якої є колишній міністр внутрішніх справ Арсен Аваков і колишній нардеп Ігор Котвіцький", — з’ясували розслідувачі.Ще у двох агрокомпаніях Авакова та Котвіцького частку має Мирослава Опшитош, супутниця старшого сина Білецького — Дмитра, депутата Хустської міської ради. 2021 року Дмитро та Мирослава зіграли весілля, на спільних фото пара з’являлась і в наступні роки.Однак з 2021 року Мирослава Опшитош жодного разу так і не з’явилась у декларації Дмитра Білецького. Можна припустити, що поясненням є значна кількість активів, записаних на Мирославу.У коментарі журналістам Bihus.Info щодо відсутності екс-дружини в декларації Мирослав Білецький заявив, що в нього "не виникало юридичного обов’язку щодо такого декларування".Чиновник також додав, що на його "роботу як керівника ОВА не можуть і не впливають сторонні люди". Дмитро, син Мирослава Білецького, також заявив журналістам, що юридичних зобов’язань декларувати Оптишош в нього не виникало.Нагадаємо, що у вересні працівники ДБР викрили заступника начальника Львівського обласного ТЦК і СП, який на момент викриття був виконувачем обов'язків керівника. Посадовець приховав у декларації будинок і земельну ділянку..

У середу, 22 жовтня, Верховна Рада України ухвалила проект державного бюджету на 2026 рік в першому читанні. Основними стануть видатки на оборону, хоча після цьогорічної паузи зростуть і соціальні стандарти.Про ухвалення бюджету повідомив народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк. Він констатував, що "за" документ проголосували 256 депутатів."Далі його за цими "висновками та пропозиціями", які стали "бюджетними висновками", до листопада опрацьовує уряд, повертає в Раду, а далі до середини листопада має відбутися голосування бюджету в цілому", — пояснив він процедуру.У документі закладено видатки на 4,8 трильйона гривень, доходи — 2,8 трильйона гривень. Бюджет підготовлений за сценарієм 2, який передбачає, що війна триватиме весь 2026 рік. Тому всі зібрані податки (2,8 трильйона гривень) підуть на сектор оборони. Решту видатків (два трильйони гривень) профінансують коштом міжнародної допомоги.Особливістю бюджету-2026 є те, що уряд вирішив підвищити соціальні стандарти, заморожені 2026 року. Документ встановлює з 1 січня 2026 року мінімальну заробітну плату:у місячному розмірі — 8 647 гривень;у погодинному розмірі — 52 гривні.Зараз мінімалка становить 8 000 гривень. Вона зросте на 8,1%.За очікуваннями Мінекономіки, 2025 році середня зарплата збільшиться на 20,6% до 25 886 гривень. Це зарплата до вирахування податків. Кабінет міністрів прогнозує уповільнення зростання заробітних плат українців 2026 року до 16%. Згідно з документом, середня зарплата становитиме 2026 року 30 032 гривні.Прогноз уряду передбачає зростання споживчих цін наступного року на 9,9%. Саме на цю величину пропонується збільшити прожитковий мінімум, у тому числі для осіб які втратили працездатність (мінімальну пенсію).Документ пропонує установити з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 209 гривеньКабінет міністрів вирішив не змінювати бюджетну суму на житлові субсидії на 2026 рік. Проект пропонує виділити на виплату житлових субсидій і пільг громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива та скрапленого газу 42,321 мільярда гривень.У проекті закладений середній курс гривні до долара на рівні 45,7 гривні за долар 2026 року. Цей курс є розрахунковим і жодним чином не впливає на валютно-курсову політику НБУ, який встановлює курси за своїми принципами.Також Кабмін в проекті бюджету на 2026 рік заклав курс євро: 2025 року середній курс — 45,8 грн/євро, 2026 року — 49,4 грн/євро.Очікується, що реальний ВВП 2026 року зросте на 2,4%, а номінальний ВВП становитиме 10,309 трильйона гривень. Інфляція (грудень до грудня) прогнозується на рівні 9,9%.Уряд прогнозує фінансування дефіциту державного бюджету 2026 року коштом міжнародної допомоги на 44 мільярди доларів. Джерела для 18 мільярдів доларів з них наразі не визначені.Міністерство фінансів України оцінило вплив війни на державні компанії та бюджет. Представлено базовий, альтернативний та негативний сценарії. Очікується, що 11 з 12 державних компаній залишатимуться прибутковими у всіх сценаріях.Нагадаємо, що 21 жовтня бюджетний комітет Верховної Ради України ухвалив зміни до бюджету-2025 в цілому. Видатки на оборону запланували збільшити ще на 325 мільярдів гривень..

У вівторок, 21 жовтня, бюджетний комітет Верховної Ради України ухвалив зміни до бюджету-2025 в цілому. Видатки на оборону планують збільшити ще на 325 мільярдів гривень.Про це заявила голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці у Facebook."Закликаю усіх народних депутатів підтримати сьогодні в залі голосування цього законопроекту за основу та в цілому, оскільки 1-2 листопада кошти на виплати грошового забезпечення мають бути перераховані у війська. Затримок за весь час повномасштабного вторгнення не було", — написала вона.Підласа додала, що законопроект №14103 пропонує збільшити видатки для сектору нацбезпеки й оборони на 324,7 мільярда гривень. З них:+210,9 млрд грн — ЗСУ;+99,1 млрд — виробництво та закупівля зброї та боєприпасів для ЗСУ;+8,1 млрд грн — Національній гвардії;+4,3 млрд грн — для закупівлі дронів, яку здійснює Держспецзв’язку;+1,3 млрд грн — для СБУ;+918 млн грн — Державній спеціальній службі транспорту;+83 млн грн — Державній прикордонній службі;+28,8 млн грн — для ГУР Міноборони;+8 млн грн — для Служби зовнішньої розвідки.Покрити цю суму планується з декількох джерел:294,3 млрд грн — міжнародна допомога (це шість мільярдів євро "безповоротної позики" ERA loans;з європейської частки (повертати ці гроші Україні не потрібно, відсотки за користування грошима не нараховуються);10,4 млрд грн — скорочення невійськових витрат (з них найбільш суттєві скорочення: 6,45 мільярда — очікувана економія від обслуговування державного боргу, три мільярди — економія на гарантійних зобов’язаннях держави, які цього року немає потреби виплачувати), майже один мільярд за пропозиціями окремих державних органів);20 млрд грн — очікуване збільшення надходжень від ПДФО та військового збору, від виплат грошового забезпечення військовим у листопаді-грудні (оскільки загальна сума видатку на оплату праці збільшується, то збільшуються і податки від доходів фізичних осіб)."Розгляд цих змін до бюджету-2025 очікується у Верховній Раді України сьогодні, 21 жовтня", — підсумувала Роксолана Підласа.Нагадаємо, раніше вона розповідала, що бюджетний комітет Верховної Ради України опрацював 3 339 поправок до проекту бюджету на 2026 рік. Орієнтовна вартість пропозицій нардепів перевищує 7,1 трильйона гривень..

Середня пенсія за квартал зросла лише на 26,6 гривні — до 6436,8 гривні. У річному вираженні — майже на 10%. Водночас інфляція у країні зросла на 11.9% (у вересні 2025 року порівняно з вереснем 2024 року). А середня інфляція за дев’ять місяців 2025 року склала вже 13,9%.Таку інформацію оприлюднив голова комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев."Очевидно, що зростання середньої пенсії українців не покриває інфляцію", — констатував він.Але насправді, продовжив Гетманцев, ситуація ще складніша — 56% пенсіонерів взагалі отримують менш як 5 000 гривень. Це набагато нижче фактичного прожиткового мінімуму для непрацездатних українців (за деякими оцінками — 7 091 гривня в цінах червня 2025 року)."Ситуацію потрібно змінювати докорінно. Терміново змінювати несправедливу формулу нарахування пенсій. Зокрема, підхід, коли зараз у формулі обрахунку пенсії береться середня пенсія за останні три роки, а не за останній рік. Це штучно занижує пенсію. Необхідно провести осучаснення пенсій, щоби подолати розрив між розмірами пенсій призначених у різні роки", — вважає нардеп.За його словами, варто переглянути формулу індексації пенсій, щоби вона враховувала реальні інфляційні втрати у купівельної спроможності, щоб уникнути ситуації, коли вже за декілька років пенсіонер буде отримувати не гідну пенсію, а фактично "соціальну допомогу"."Загалом формула нарахування та індексації пенсій має забезпечувати заміщення пенсією трудових доходів на рівні щонайменше 40%. При цьому мають максимально враховуватись внески людини протягом її життя", — додав Гетманцев.Він навів приклад Німеччини: пенсія в солідарній пенсійній системі становить у середньому 48% від останньої зарплати, у Польщі — близько 42%. Загалом у країнах ЄС середня пенсія, як правило — не менше 40% від заробітку. Такий підхід, на його переконання, має діяти й в Україні.Ще 2024 року Кабмін оголосив про плани пенсійної реформи 2025 року. Передбачалося запровадити справедливу систему обчислення пенсій; гарантувати базову пенсію; усунути різницю між пенсіями, призначеними в різні роки."Це мало стати кроком до європейської моделі. Але зараз руху в цьому напрямі ми не бачимо. У проекті бюджету-2026 не передбачені необхідні для запуску змін у солідарній пенсійній системі кошти", — зауважив голова фінансового комітету парламенту.Він уточнив: єдине, що заплановано в проекті бюджету-2026 — це підняття мінімальної пенсії лише на 234 гривні, з 2 361 до 2 595 гривень. Нардеп вважає, що наступного року мінімальна пенсія має зрости хоча би до 4 700 гривень. Цей перший крок дозволить поступово підняти виплати для пенсіонерів до рівня реального життя в Україні."Крім того, маємо нарешті забезпечити повноцінний запуск накопичувальної системи пенсійного забезпечення — для цього потрібно розбудовувати та розвивати фондовий ринок. Саме тому в мене так багато питань до НКФРЦП: їхні нульові, чи навіть мінусові результати роботи – це одна з перешкод до забезпечення українців високими пенсіями", — наголосив Гетманцев.Також він згадав останнє у списку, але точно не останнє за значенням, — ліквідацію кланових спецпенсій для окремих каст обраних держслужбовців (прокурорів, суддів та інших).Нагадаємо, що зараз в Україні налічується понад 10 мільйонів громадян пенсійного віку. Більша частина з них проживає поза межею бідності..