# фінанси

Національний банк України (НБУ) оштрафував акціонерне товариство "Укрпошта" на 2,545 мільйона гривень за порушення законодавства у сфері платіжних послуг і захисту прав споживачів. Також компанії винесено письмове застереження.Про це повідомила пресслужба НБУ. Там зазначили, що відповідні рішення комітет із питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта платіжної інфраструктури, ухвалив 22 червня за підсумками планової перевірки "Укрпошти", проведеної в термін з листопада 2025 року по січень 2026 року.Штраф застосовано за порушення вимог закону "Про платіжні послуги", правил проведення касових і платіжних операцій, зберігання та розкриття таємниці надавача платіжних послуг, а також порядку емісії й еквайрингу платіжних інструментів."Укрпошта" має сплатити штраф протягом 14 календарних днів від дня доведення до її відома рішення комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків.Письмове застереження стосується, зокрема, порушень вимог до регулятивного капіталу, пруденційних нормативів, статистичної звітності, авторизації діяльності та системи управління надавача фінансових платіжних послуг.Компанія зобов’язана усунути виявлені порушення та вжити заходів для недопущення їх надалі до 30 вересня 2026 року.Раніше з’являлася інформація, що 22 червня Нацбанк визнав генерального директора "Укрпошти" Ігоря Смілянського таким, що не відповідає вимогам професійної придатності керівника надавача фінансових платіжних послуг. Упродовж п’яти робочих днів уповноважений орган компанії має усунути його від керівництва, а протягом двох місяців — призначити нового керівника.До речі, у травні регулятор оштрафував "Укрпошту" на 1,7 мільйона гривень за неналежне функціонування системи корпоративного управління, внутрішнього контролю й управління ризиками.Нагадаємо, що генеральний директор АТ "Укрпошта" Ігор Смілянський виступив з офіційною та вкрай різкою заявою у відповідь на рішення НБУ щодо його невідповідності кваліфікаційним вимогам. Керівник поштового оператора переконаний, що за діями регулятора стоїть особисте бажання його очільника заблокувати створення поштового банку в країні..

Кабінет міністрів України додатково спрямував 220 мільйонів гривень на потреби Сил оборони. Це кошти, які залишилися невикористаними у видатках бюджету на фінансування Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Вона уточнила, за якими саме напрямками спрямовуватимуться ці кошти:100 мільйонів гривень — на підготовку кадрів Національної гвардії;⁠70 мільйонів гривень — Міністерству оборони на розвиток, закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння;⁠50 мільйонів гривень — на діяльність Головного управління розвідки."Фінансування оборони є безумовним пріоритетом", — наголосила очільниця українського уряду.Тому, за словами Юлії Свириденко, кошти, зекономлені за іншими бюджетними програмами, у встановленому порядку спрямовуються на зміцнення безпеки й обороноздатності України.Учора прем’єр-міністерка України інформувала, що в Херсонській області на стратегічно важливих маршрутах облаштовано понад 207 кілометрів антидронового захисту. Особлива увага — найскладнішим напрямкам і найуразливішим ділянкам доріг. Ідеться про дороги між громадами Херсонщини, а також у самому обласному центрі.Нагадаємо, що декілька днів тому Україна відкрила фахівцям і міжнародним партнерам доступ до інформації про російські зразки зброї. Таким чином увесь цивілізований світ отримає інформацію про російські військові технології, зокрема, ракети..

Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) повідомили про підозру лейтенанту однієї з військових частин, дислокованих на Донеччині. Він безпідставно погодив перерахування підприємцю 650 тисяч гривень бюджетних коштів за ремонт техніки, який фактично не проводився.Про це повідомила пресслужба ДБР. Правоохоронці встановили, що військова частина уклала договори на поточний ремонт шести транспортних засобів."Посадовець, який відповідав за військову техніку й озброєння, підписав акти виконаних робіт, що стали підставою для оплати послуг підрядника", — пояснили в ДБР.Там додали, що водночас автомобілі за фактом на ремонт не передавалися, весь цей час вони перебували в розташуванні підрозділу."Попри це, підприємцю перерахували 650 тисяч гривень бюджетних коштів", — акцентували в Державному бюро розслідувань.Офіцеру повідомлено про підозру за частиною 1 статті 366 (службове підроблення) та частиною 2 статті 364 (зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки) Кримінального кодексу України."Санкції статей передбачають покарання до шести років позбавлення волі. Завдані державі збитки відшкодовано в повному обсязі", — йдеться в повідомленні.Додатково перевіряється можлива фінансова "зацікавленість" лейтенанта й інших посадовців частини в безпідставному перерахуванні грошей.Процесуальне керівництво здійснює Маріупольська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону.Нагадаємо, раніше стало відомо, що в Кропивницькому правоохоронці викрили схему, за якою військовозобов’язаним за гроші оформлювали документи з вигаданими медичними діагнозами для уникнення мобілізації..

У зв’язку із перевищенням ліміту площ насаджень малини, на які надається грантова підтримка для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства, Мінекономіки припинило приймання заяв для надання безповоротної державної допомоги у формі грантів для вирощування зазначеної культури.Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства. Там зазначили, що гранти для вирощування всіх інших культур продовжуються."Керуючись пунктом 11 порядку ухвалення рішення Мінекономіки про надання гранту для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства, з 22 червня 2026 року припиняється приймання заяв на надання грантів для вирощування культури малини відповідно до запланованих на 2022-2027 роки площ для посадки плодово-ягідних насаджень і виноградників", — ідеться в повідомленні.У відомстві додали, що із звітом щодо погоджених проєктів у розрізі площ насаджень культур можна ознайомитися на офіційному сайті Мінекономіки.Згідно з оприлюдненим моніторингом погоджених проєктів, станом на 22 червня грантову підтримку для вирощування малини погоджено на площу 307,4 гектара за ліміту в 300 гектарів.Кабінет міністрів України 2026 року ухвалив вісім рішень про надання гранту для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства."Йшлося про вирощування малини на площі близько 88 гектарів", — уточнили в Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства.У Мінекономіки зазначили, що приймання заявок на гранти для вирощування інших плодово-ягідних культур і винограду продовжується. Зокрема, найбільший резерв для нових заявок наразі зберігається за аґрусом, порічкою, ожиною, сливою та черешнею.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що в Україні фіксується суттєве зниження цін на малину. Станом на 17 червня ягода подешевшала на 35,71%, що стало одним із найвідчутніших цінових падінь серед продовольчих товарів..

Національний банк України оновив вимоги до роботи платіжних терміналів самообслуговування (ПТКС), через які користувачі здійснюють внесення готівки на рахунки та поповнення карток.Про це пише Мінфін, посилаючись на постанову НБУ "Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України з питань готівкового обігу".Згідно з оновленими правилами, з 26 червня під час здійснення готівкових операцій через термінали може застосовуватися процедура ідентифікації платника. В окремих випадках користувача можуть попросити підтвердити операцію за допомогою номера мобільного телефону та одноразового пароля (OTP-коду), який надходить у SMS або іншим каналом зв’язку.Такі вимоги є частиною посилення системи фінансового моніторингу та спрямовані на зменшення ризиків анонімного внесення готівки через платіжну інфраструктуру. Регулятор зазначає, що це дозволяє підвищити прозорість розрахунків і ускладнити використання терміналів для сумнівних операцій.Водночас застосування ідентифікації не є абсолютно універсальним для всіх операцій. Порядок перевірки може залежати від типу платежу, суми, оцінки ризиків та технічної реалізації платіжної установи або банку, який обслуговує термінал.Оновлення правил є частиною більш широкої політики НБУ щодо посилення контролю за готівковими платежами через небанківську інфраструктуру та гармонізації вимог до фінансового моніторингу.Для користувачів це означає, що процес внесення готівки через термінали може стати менш анонімним і в деяких випадках потребуватиме додаткового підтвердження особи через мобільний телефон.Які платежі не потребують підтвердженняВодночас нові вимоги застосовуються не до всіх операцій. Частина платежів може залишатися без обов’язкового SMS-підтвердження. Без введення одноразового пароля, як і раніше, можна здійснювати:оплату податків та комунальних послуг;купівлю транспортних квитків;поповнення проїзних карток.Нагадаємо, "ПриватБанк" у партнерстві з додатком Paysera (платіжна система) запустив новий сервіс міжнародних переказів через PrivatMoney. Відтепер користувачі можуть надсилати кошти в Україну просто зі смартфона, з можливістю зарахування на рахунки банків у євро або гривні..

Кабінет міністрів України планує посилити підтримку аграріїв. Зокрема, запускається нова програма для закупівлі українських добрив і збільшується компенсація на меліорацію.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Аграрії зможуть отримати до 1 000 гривень на гектар безповоротної допомоги на закупівлю комплексних мінеральних добрив українського виробництва — з розрахунку до семи тонн на кожні 100 гектарів угідь", — зазначила вона.За її словами, подати заявку можна буде через Державний аграрний реєстр. Це допоможе зменшити витрати аграріїв та підтримає українських виробників добрив."Також розширюємо державну підтримку меліорації. Збільшили максимальний розмір компенсації для аграріїв і організацій водокористувачів — до понад 30 тисяч гривень на гектар по всій Україні, а на прифронтових територіях — до понад 48 тисяч гривень на гектар", — наголосила сільниця уряду.Вона пояснила, що фермери зможуть швидше відновлювати та модернізувати зрошувальні системи, а також розширювати площі зрошення там, де воно найбільше потрібне. Із 2027 року ця підтримка щороку індексуватиметься."Це продовження системної реформи меліорації. Уряд розпочав модернізацію зрошувальних систем на Одещині. Зокрема, збільшив державну підтримку для розвитку меліорації на прифронтових територіях до 80%", — зауважила прем’єр-міністерка.Вона запевнила, що Кабмін послідовно підтримує українських фермерів: працює програма гуманітарного розмінування сільськогосподарських земель, компенсується вартість української сільгосптехніки, будівництва та реконструкції ферм, підтримуються виробники в зонах ризикованого землеробства."Цього тижня перші п’ять агровиробників із прифронтових регіонів отримали підвищену компенсацію — 40% вартості української сільгосптехніки", — акцентувала очільниця Кабміну.Вона поінформувала, що з початку року уряд отримав від малих фермерів заявки на 1,1 мільярда гривень допомоги в межах європейських програм. Кошти виплатять у найближчий місяць. Також розширено можливості для експорту української агропродукції."Сьогодні, у Всеукраїнський день фермера, дякую кожному, хто, попри війну, щодня працює на українській землі", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, що сільськогосподарські підприємства України у квітні-червні 2026 року очікували на уповільнення темпів падіння обсягів виробництва та на підвищення цін на власну продукцію, а також розширення штату працівників..

Австралійський уряд оголосив про виділення Україні додаткових 100 мільйонів доларів допомоги для закупівлі необхідного військового обладнання. Це необхідно для продовження боротьби проти агресії Росії.Про це повідомив сайт Міністерства оборони Австралії. Там назвали війну "невиправданим і неспровокованим вторгненням Росії".Австралійські партнери зазначили, що після виділення 50 мільйонів доларів у межах ініціативи PURL у грудні минулого року країна здійснить ще два внески по 50 мільйонів доларів протягом наступних 12 місяців.Таким чином загальний внесок Австралії на підтримку України з початку повномасштабної війни перевищить 1,8 мільярда доларів, з яких понад 1,6 мільярда становитиме військова допомога."Те, що відбувається в Україні, має значення і для Індо-Тихоокеанського регіону, тому для Австралії так важливо залишатися послідовною та продовжувати підтримувати Україну", — зазначив заступник прем'єр-міністра Австралії Річард Марлз.За його словами, це відбуватиметься доти, доки Україна не досягне миру на власних умовах. Така допомога триватиме й надалі, про її надання австралійський уряд інформуватиме в наступних повідомленнях."Наш постійний внесок гарантує, що Україна отримує підтримку, необхідну для відчутної зміни у своєму захисті від невиправданої та неспровокованої агресії Росії", — підсумував австралійський посадовець.Окрім того, Австралія залишається активним учасником "Коаліції охочих", австралійські сили оборони продовжують підготовку військовослужбовців ЗСУ в межах операції "Куду".Нагадаємо, в лютому міністр енергетики України Денис Шмигаль повідомляв, що Австралія спрямувала до Фонду підтримки енергетики України шість мільйонів євро. Ці кошти скерують на фінансування пріоритетних потреб енергетичного сектору..

На 2027-2029 роки на освіту та науку в Україні передбачено 78,5 мільярда гривень. Це найбільший обсяг фінансування серед усіх секторів публічного інвестування.Про це заявив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий, який опублікував відповідний допис на своїй Facebook-сторінці."Для мене це важливе рішення не лише через цифри. Воно свідчить про те, що розвиток освіти та науки зафіксовано на рівні державних пріоритетів", — зазначив він.На його переконання, це означає, що стратегічний курс на зміни в освіті не залежить від прізвищ, посад чи політичних циклів."І саме так має бути. Освіта не може розвиватися ривками — від однієї ініціативи до іншої. Вона потребує довгострокового бачення, стабільних інвестицій і послідовності. Особливо під час війни", — пояснив Лісовий.Він додав, що це дуже конкретні речі: можливість для дитини навчатися очно в безпечній школі, шкільний автобус, який довезе учня до ліцею, сучасна STEM-лабораторія, оновлений гуртожиток, нова майстерня в профтесі чи обладнання для наукових досліджень в університеті."Війна не зменшує важливість освіти. Навпаки. Саме зараз ми повинні продовжувати інвестувати в людей, які будуть відновлювати країну, розвивати економіку, створювати нові технології, навчати наступні покоління", — акцентував міністр.Він зауважив, що рішення уряду — це не лише про фінансування. Це про розуміння того, що людський капітал залишається головним."І що інвестувати в нього потрібно завжди, а під час війни — особливо", — підсумував Оксен Лісовий.Нагадаємо, минулого тижня пресслужба Міністерства фінансів інформувала, що з вересня 2026 року в Україні вдвічі зростуть академічні й іменні стипендії для студентів закладів вищої та фахової передвищої освіти..

Угорщина розпочала активні внутрішні перевірки одразу в декількох силових відомствах через захоплення інкасаторів "Ощадбанку". Йдеться про так звану справу "золотого конвою".Про це заявив прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X.Він поінформував, що наказав негайно провести внутрішнє розслідування в Національній податковій і митній адміністраціях, Антитерористичному центрі й інших причетних відомствах."Ми наказали негайно провести внутрішнє розслідування в Національній податковій і митній адміністраціях, Антитерористичному центрі й інших відповідних органах у зв'язку зі справою українського "золотого конвою". Генеральний прокурор повинен негайно розглянути це питання", — написав він.Попередній контекст:У четвер, 5 березня, в Будапешті розгорівся безпрецедентний міжнародний конфлікт через затримання угорською владою сімох працівників українського "Ощадбанку" та вилучення величезної суми цінностей.За версією угорських силовиків, дії працівників "Ощадбанку" підпадають під статтю про відмивання грошей. Жодних інших аргументів щодо блокування спецтранспорту з мільйонами доларів та золотом Будапешт не навів. 6 березня Україні вдалося домогтися звільнення семи наших громадян, яких угорська влада втримувала в Будапешті.Своєю чергою, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що начебто гроші, які перевозили автомобілі "Ощадбанку" угорською територією, можуть належати "українській військовій мафії". В українському дипломатичному відомстві відреагували.Угорський уряд опублікував відео так званої "операції "Український золотий конвой", під час якої Національна податкова та митна адміністрації захопила сімох громадян України та два броньовані автомобілі інкасації "Ощадбанку" на зупинці на автомагістралі М0.У Міністерстві закордонних справ України 9 березня розкрили нові деталі інциденту із затриманням працівників "Ощадбанку" у Будапешті. Зокрема, йдеться про порушення прав цих громадян.Згодом, 12 березня, інкасаторські автомобілі "Ощадбанку", які незаконно затримали, передали українським дипломатам, проте гроші та золото, які вони перевозили, залишалися в Угорщині.У середу, 6 травня, Угорщина повернула кошти та цінності "Ощадбанку", які раніше незаконно забрали спецслужби цієї країни. За попередньої влади це питання залишалося не узгодженим. Президент України Володимир Зеленський назвав це "важливим кроком у відносинах з Угорщиною".Згодом з’ясувалося, що до затримання українських інкасаторів "Ощадбанку" поблизу Будапешта міг бути причетний тодішній прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.Нагадаємо, минулого тижня речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий інформував, що двосторонні переговори між президентом Володимиром Зеленським і прем'єр-міністром Петером Мадяром відбудуться "найближчим часом"..

Кабінет міністрів України визначив пріоритетні напрями кредитування. Насамперед це стосується оборонної промисловості й енергетики, розширюється фінансування підприємств у прифронтових регіонах.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Підприємці потребують ширшого доступу до кредитного фінансування — для відновлення та розвитку виробництв, створення нових робочих місць. Особливо це актуально для прифронтових регіонів", — акцентувала вона.Свириденко поінформувала, що разом із народними депутатами провела зустріч із головою Національного банку та керівниками державних банків.Вона доручила Міністерству фінансів спільно з Міністерством економіки підготувати зміни до Стратегії розвитку державних банків."Під час війни вона має визначати пріоритетні напрями кредитування — насамперед оборонної промисловості й енергетики, а також містити конкретні рішення для розширення фінансування підприємств у прифронтових регіонах", — зауважила очільниця українського уряду.Вона окремо доручила Мінфіну підготувати пропозиції щодо залучення ресурсів державного банківського сектору для підтримки НАК "Нафтогаз України" під час підготовки до наступного опалювального сезону."Важливо, щоби державні банки активніше долучалися до реалізації державних програм підтримки бізнесу в прифронтових регіонах. Передусім у галузях, які забезпечують нашу обороноздатність, енергетичну й економічну стійкість", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, минулого тижня прем’єр-міністерка України запевняла, що уряд працює над збільшенням підтримки прифронтових громад. За її словами, пріоритетом є забезпечення належного рівня підтримки населення, збереження стійкості й економічної активності прифронтових громад..

У четвер, 18 червня, відбудеться позачергове засідання Верховної Ради України. Головна потреба такого зібрання — розблокування законопроєкту про фінансування армії.Про це повідомив керівник фракції "Слуги народу" в українському парламенті Давид Арахамія."Верховна Рада збереться на засідання у четвер, 18 червня, аби розблокувати законопроєкт про фінансування армії, який заблокувала фракція "Європейська Солідарність", — написав він у своєму Telegram-каналі.За його словами, зсідання відбудеться на прохання міністра оборони України Михайла Федорова. Арахамія додав текст листа від нього на адресу голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука.. Таку інформацію підтвердив і голова комітету з питань з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев (фракція "Слуга народу")."Верховна Рада позачергово збереться у четвер, 18 червня, аби розблокувати заблокований опозицією законопроєкт про фінансування армії", — написав він у своїх соціальних мережах.Верховна Рада 10 червня ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт № 15224 про внесення змін до закону "Про державний бюджет України на 2026 рік" щодо фінансового забезпечення сектору безпеки й оборони.Водночас в українському парламенті зареєстровано сім проєктів постанов про скасування голосування за цей закон. Авторами шести проєктів постанов є народні депутати з фракції "Європейська солідарність", ще один — зареєструвала член депутатської групи "За майбутнє" Анна Скороход.Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що Міністерство оборони України розробляє фундаментальні законодавчі зміни, спрямовані на посилення соціального захисту та врегулювання правового статусу захисників. Проєкт реформи передбачає суттєве переформатування системи фінансового забезпечення армії, а також розв'язання нагальних питань проходження служби..

Футбольний клуб "Карпати" (Львів) здійснив два найдорожчі трансфери у своїй історії. Воротар Назар Домчак і гамбійський форвард Бабукар Фаал перейшли до клубів із чемпіонату Чехії.Про це повідомила пресслужба "Карпат". Там підтвердили, що в літнє трансферне вікно львівська команда вже провела два трансфери "на вихід": спершу воротар Назар Домчак перейшов до чеської "Славії" за п'ять мільйонів євро, після чого нападник Бабукар Фаал став гравцем чеської "Вікторії" (Пльзень) за три мільйони євро.Перехід Домчака в "Славію" — це найдорожчий трансфер для "Карпат" в історії, тоді як перехід Фаала став другим для команди з фінансового боку."19-річний голкіпер покидає Львів та виступатиме за чеську "Славію". Назар Домчак є вихованцем академії "Карпат". За основну команду "зелено-білих" Назар провів перший поєдинок 3 серпня 2025 року в рамках першого туру Української Прем’єр-Ліги проти житомирського "Полісся", — йдеться в повідомленні.Загалом у сезоні-2025/2026 Домчак провів 27 матчів, 14 із яких зіграв "на нуль", і увійшов до трійки найкращих воротарів УПЛ за цим показником."Крім того, вболівальники "Карпат" визнали Назара "Левом сезону". Минулого року Домчак дебютував за юнацьку та молодіжну збірні України", — підсумували у ФК "Карпати".Також "Карпати" та "Вікторія" (Пльзень) досягнули згоди про трансфер Бабукара Фаала. Гамбійський форвард продовжить свою карʼєру в Чехії. "Вікторія" активувала клаусулу, прописану в контракті футболіста."Бабукар Фаал приєднався до "зелено-білих" взимку 2026 року. У складі "Карпат" гамбієць зіграв десять матчів, забив два голи та віддав чотири результативні передачі. Дякуємо Бабукару за виступи у зелено-білій футболці та бажаємо успіхів у подальшій карʼєрі", — йдеться в повідомленні львівського футбольного клубу.Новий клуб Домчака — чеська "Славія" — у сезоні-2025/2026 здобув "золото" національного чемпіонату. Здобувши чемпіонський титул у національній першості, "Славія" здобула пряму путівку в основний етап Ліги чемпіонів.Натомість новий клуб Фаала "Вікторія Пльзень" посів третє місце у чемпіонаті Чехії та забезпечив собі путівку у кваліфікацію Ліги Європи."Карпати" завершили сезон-2025/2026 на дев'ятому місці УПЛ із 41 очком. Команда здобула десять перемог, в 11 матчах зіграла внічию, а в дев'яти поступилася.Нагадаємо, що захисник донецького "Шахтаря" та національної збірної України Юхим Конопля офіційно продовжить свою кар'єру в одному з найсильніших клубів чемпіонату Німеччини — менхенгладбахської "Боруссії". 26-річний футболіст перебирається до німецького гранда у статусі вільного агента та вже поставив підпис під довготривалою трудовою угодою..

У пʼятницю, 29 травня, президент Володимир Зеленський підписав закон №0376 про ратифікацію угоди з Європейським Союзом. Вона передбачає надання Україні фінансової допомоги на 90 мільярдів євро.Про це свідчить картка законопроєкту, опублікована на сайті Верховної Ради України.Учора Зеленський вніс до парламенту відповідний законопроєкт, який парламент ратифікував. Закон №0376 підтримали 298 народних депутатів."Документ визначає рамки для залучення коштів у межах загальної суми до 90 мільярдів євро, в тому числі в межах макрофінансової допомоги в рамках позики на підтримку України", — йдеться в пояснювальній записці.Зазначається, що укладення та подальше набуття чинності угодою про позику та меморандумом про взаєморозуміння після їх ратифікації дозволять Україні у 2026-2027 роках залучити від ЄС до 90 мільярдів євро фінансових ресурсів для підтримки державного бюджету та зміцнення оборонного потенціалу.Загальний обсяг підтримки на 2026 рік визначено у розмірі до 45 мільярдів євро, що розподіляються на два ключові компоненти:оборонна частина (до 28,3 мільярда євро) — спрямовуються на закупівлю озброєння та посилення оборонно-промислового потенціалу;бюджетна частина (16,7 мільярда євро) — спрямовуються на забезпечення макрофінансової стабільності та покриття дефіциту державного бюджету.Водночас фінансування бюджетної частини здійснюється через два інструменти:до 8,35 мільярда євро надаються безпосередньо як макрофінансова допомога (що є предметом зазначеного меморандуму);до 8,35 мільярда євро — додатково через механізм Ukraine Facility.Отримання допомоги передбачає виконання низки умов:для першого траншу Україна має, зокрема, скасувати звільнення від оподаткування міжнародних посилок, запровадити оподаткування доходів через цифрові платформи, продовжити дію військового збору на рівні 5% на три роки, ухвалити оновлену Стратегію управління державними фінансами, новий Митний кодекс відповідно до стандартів ЄС і призначити нового керівника Державної митної служби;для другого траншу Україна має остаточно ухвалити ці законопроєкти, а також прийняти Бюджетну декларацію на 2027-2029 роки; крім того, Мінфін має ухвалити оновлений план цифрового розвитку Державної митної служби до 2030 року; Верховна рада має затвердити трьох відсутніх експертів до складу комісії з відбору членів правління Рахункової палати України;умовою для надання третього траншу є реформування Україною пільгового податкового режиму, вжиття заходів для протидії ухиленню від оподаткування, спрощення адміністрування ПДВ і представлення нової Стратегії публічних закупівель на 2027-2030 роки.Нагадаємо, що вчора Рада Європейського Союзу схвалила виділення для України сьомого траншу макрофінансової допомоги у межах програми Ukraine Facility. Йдеться про 2,8 мільярда євро..

На проєкти модернізації шкільних їдалень виділено 350 мільйонів гривень. Таким чином 50 тисяч школярів невдовзі отримають теплі обіди.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Це вже четвертий і остаточний розподіл державної субвенції. Загалом на один мільярд гривень профінансуємо 73 проєкти у 15 областях", — зазначила вона.Очільниця українського уряду наголосила, що це унікальний проєкт. Відбір здійснюється через цифрові системи DREAM і АІКОМ, які автоматично формували рейтинг за визначеними критеріями пріоритетності."Остаточне рішення ухвалювала комісія Міністерства освіти та науки за участю незалежних експертів, зокрема, антикорупційної ініціативи Євросоюзу в Україні", — підсумувала Юлія Свириденко.Раніше вона акцентувала, що з 1 вересня 2026 року безкоштовні теплі обіди мають отримувати учні 1-11 класів на території всієї України."Безкоштовне харчування вже забезпечене для всіх дітей у прифронтових громадах і учнів 1-4 класів в усіх областях", — зауважила Свириденко.Вона відзначила, що уряд уже розподілив один мільярд гривень на модернізацію 73 харчоблоків у школах по всій Україні."Шкільне харчування — це не лише про соціальну підтримку, а й про розвиток місцевої економіки, робочі місця та підтримку українських виробників", — резюмувала Свириденко.Нагадаємо, що минулого року в Україні проводили виплати за програмою "Пакунок школяра". Загалом держава спрямувала 1,2 мільярда гривень на допомогу, яка розрахована на кожного першокласника..

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте висунув ідею щодо витрат на підтримку Україні на рівні 0,25% ВВП. Однак п’ять великих країн Північноатлантичного альянсу не підтримали її.Про це повідомило британське видання The Telegraph. Журналісти констатували: Рютте нещодавно визнав, що його ідея про те, аби союзники виділяли на підтримку України по 0,25% свого ВВП "не злетить" через нестачу підтримки, але не називав, хто виступає проти.За інсайдерською інформацією The Telegraph, під час попередніх обговорень минулого тижня проти висловилися Велика Британія, Франція, Італія, Іспанія та Канада.Джерело у НАТО повідомило медійникам, що ці країни "не з ентузіазмом налаштовані" щодо ідеї. Щонайменш сім інших країн НАТО, з яких усі вже виділяють на підтримку понад 0,25% свого ВВП, виступали "за".Cпіврозмовники не назвали країни, які висловились за ідею Рютте, але з публічно доступних джерел, за підрахунками Kiel Institute, це, найімовірніше, країни Північної Європи, Балтії, Польща та Нідерланди.Зокрема, перед зустріччю на рівні міністрів закордонних країн членів НАТО у Швеції минулого тижня про це говорив норвезький міністр. Шведський прем’єр-міністр Ульф Крістерссон теж сказав, що "хотів би, аби більше країн, які так гарно говорять про Україну", більше вкладалися у військову допомогу.Оскільки в Альянсі усі рішення ухвалюються за принципом одностайності, перешкодою може стати категоричний спротив навіть однієї столиці.Аналітики видання зауважили, що ця інформація може стати додатковою причиною розчарування у Великій Британії — після послаблення санкцій проти російської нафти.Одночасно вони зазначили, що до Великої Британії немає питань стосовно обсягів допомоги, які вона вже надає Україні, хоч вони і менші за 0,25% ВВП — найбільше нарікань з боку тих, чиї внески великі, лунають до Франції, Іспанії, Італії, яким дорікають за те, що вони як третя, четверта та п’ята найбільші економіки Європи могли би вкладати більше.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що американські сенатори з обидвох партій — Республіканської та Демократичної — надіслали листа міністру оборони Піту Гегсету з вимогою нарешті розблокувати 600 мільйонів доларів допомоги Україні та союзникам у Східній Європі..