# Франція

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров вважає пропозицію президента Франції Еммануеля Макрона стосовно перемовин із Володимиром Путіним несерйозною. За словами росіянина, це "робота на публіку".Про це Сергій Лавров заявив під час пресконференції після переговорів із міністром закордонних справ Намібії, його цитують російські пропагандистсько-інформаційні ресурси.Як відомо, президент Франції Еммануель Макрон заявив у середині грудня, що Європа повинна знайти спосіб безпосередньо взаємодіяти з російським лідером. Для цього, за його словами, навіть можуть знадобитися прямі переговори.У відповідь речник Кремля Дмитро Пєсков заплутано сказав, що, мовляв, Росія в перспективі може погодитися на такі контакти, але їх потрібно ретельно підготувати.Згодом, 21 грудня, у Єлисейському палаці привітали заяву Кремля про готовність Путіна до переговорів із президентом Франції Еммануелем Макроном, і обіцяли повідомити про подальші дії "найближчими днями".Однак міністр закордонних справ Сергій Лавров виявився категоричнішим, висловлюючись із цього приводу."Коли хтось, ось як пан Макрон, заявляє: "Я буду розмовляти, нам усе одно доведеться з Путіним розмовляти, і ось я через декілька тижнів щось там запропоную" — це несерйозно. Це робота на публіку, робота, не знаю, мікрофонної дипломатії, мегафонної дипломатії, яка ніколи ні до чого доброго не приводила", — заявив Лавров.До речі, з позицією Макрона погодилася італійська прем’єрка Джорджа Мелоні. Своєю чергою, український президент Володимир Зеленський сказав, що не заперечує проти прямих переговорів європейських держав із Росією.Нагадаємо, 29 грудня Сергій Лавров відкрито пригрозив Україні продовженням бойових дій, якщо посередництво адміністрації президента США Дональда Трампа не принесе вигідних Москві результатів. Російський дипломат дав зрозуміти, що Кремль розглядає лише два варіанти розвитку подій: капітуляція Києва за столом переговорів або повне виконання військових цілей Росії на полі бою..

Франція 6 лютого відкриє у Гренландії консульство. Це відбувається на тлі спроб американського президента Дональда Трампа взяти під контроль Сполучених Штатів Америки найбільший острів у світі.Про це в ефірі радіостанції RTL заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро. Посадовець наголосив, що відкриття було заплановано ще торік.Виступаючи в ефірі радіостанції, Барро зауважив, що Гренландія не хоче "ні належати, ні керуватися, ні бути інтегрованою Сполученими Штатами". За його словами, острів вже зробив свій вибір."Гренландія обрала Данію, НАТО та Європейський Союз", — наголосив французький міністр.Барро також додав, що на сьогодні "міжнародне право топчуть", і, як показали перші дні 2026 року, нині відносини між народами регулює закон найсильнішого. Окрім цього, міністр наголосив на важливості підтримки Данії."Очевидно, що необхідно підтримувати Данію, так само, як ми хотіли б, щоб Данія та наші європейські партнери підтримували нас, якби ми опинилися в такій самій ситуації. Це пояснює численні переговори, що відбулися між французькою владою та владою Данії та Гренландії останніми днями", — додав він.Гренландія — це найбільший острів світу, який географічно розташований у Північній Америці, але політично є автономною територією в складі Королівства Данії. Близько 80% її території вкрите льодовиковим щитом, а населення переважно проживає уздовж узбережжя, займаючись рибальством, і складається з корінних інуїтів та данців. Загалом на острові проживає близько 56 тисяч осіб.Попередній контекст:Президент США Дональд Трамп 4 січня знову заявив про своє бажання приєднати до США Гренландією, яка нині перебуває під управлінням Данії. За його словами, Америці "абсолютно" потрібна Гренландія з міркувань безпеки, адже острів нібито оточений військово-морськими силами Росії та Китаю.Після цього дружина радника президента США Дональда Трампа з внутрішньої безпеки Стівена Міллера Кеті опублікувала мапу Гренландії, розфарбовану в кольори прапора США.Очільник норвезького уряду Йонас Гар Стере розкритикував риторику президента США Дональда Трампа щодо Гренландії. Він припустив, що подібні заяви можуть свідчити про наміри Вашингтона встановити силовий контроль над островом.Дональд Трамп вже неодноразово заявляв, що Гренландія має стати частиною США. Так, ще у березні 2025 року Дональд Трамп заявляв, що "багато людей" у Гренландії начебто запрошують американських посадовців приїхати до них. Вони нібито розчаровані Данією.Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен і представники влади Гренландії закликали американського президента Дональда Трампа припинити заяви про можливу анексію острова.Стівен Міллер, заступник глави адміністрації Білого дому, наголосив на необхідності інтеграції Гренландії до складу США задля зміцнення національної системи безпеки. Водночас посадовець припустив можливість застосування військової сили для встановлення контролю над островом.За даними The Economist, у США розпочалася підготовка проекту угоди з владою Гренландії, що може докорінно змінити статус острова та його відносини з Данією. В американського лідера Дональда Трампа планують вийти з офіційною пропозицією вже найближчим часом, акцентуючи на захисті регіону від зовнішніх загроз.12 січня телеканал Fox News повідомляв, що американський законодавець-республіканець Ренді Файн виступив із резонансною ініціативою щодо розширення територій Сполучених Штатів шляхом Гренландії. Відповідний проєкт закону про анексію острова вже передано на розгляд до Конгресу..

Придушення Іраном демонстрацій по всій країні є найжорстокішими репресіями в сучасній історії країни. Кровопролиття має бути припинене негайно.Про це у середу, 14 січня, заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро, пише агентство Reuters. "Ми підозрюємо, що це найжорстокіше придушення в сучасній історії Ірану, і воно має бути негайно припинене", — зазначив міністр. Читайте також: Іранці скидають диктатора: чи буде наступною РосіяПопередній контекст:Масовані протести в Ірані почалися 28 грудня 2025 року. Протести спровокувала важка економічна криза — стрімке падіння курсу національної валюти (ріала) до історичного мінімуму та рекордна інфляція, що перевищила 40-50%. Заворушення охопили понад 22 провінції країни. Найінтенсивніші сутички зафіксовані в Тегерані (зокрема на Великому базарі), Ісфахані, а також у західних регіонах країни.1 січня 2026 року в Ірані повідомили про першу смерть на протестах. Вже 2 січня президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон прийде на допомогу іранським протестувальникам, якщо влада продовжить насильство.Лідер іранської опозиції Реза Пахлаві підтримав масові акції протесту в країні та закликав людей продовжувати чинити опір нинішній диктатурі, закликавши до захоплення Тегерана й інших великих міст.Міністерство закордонних справ рекомендує українцям покинути територію Ірану через ускладнення безпекової ситуації на території країни.11 січня BBC, посилаючись на дані місцевих медиків, повідомляв, що протягом двох днів до медзакладів надійшло понад 100 тіл загиблих.За даними іранської правозахисної групи HRANA, у ході протестів було заарештовано 2300 осіб.13 січня видання Iran International повідомляло, що в Ірані під час масштабних антиурядових протестів загинули щонайменше 12 000 протестувальників. Натомість влада країни не визнає цього.14 січня агентство Bloomberg повідомляло, що на тлі масштабних протестів в Ірані компанія SpaceX, що належить американському мільярдеру Ілону Маску, пропонує мешканцям країни безоплатний доступ до супутникового інтернету Starlink..

Президент Франції Еммануель Макрон планує розмістити в Україні 6 тисяч військових після укладення мирної угоди. Таку позицію він озвучив французькому парламенту.Про це повідомляє Le Monde. За даними журналістів, 8 січня в Єлисейському палаці відбулася закрита зустріч, в якій брали участь міністри, військове керівництво країни, голови палат парламенту, лідери фракцій і партій.На цій зустрічі Макрон представив конфіденційні деталі французького внеску у майбутні гарантії безпеки для України. Зокрема, розміщення військ Франції на території України. Так, Макрон вважає, що військові мають бути розміщені "далеко від фронту" і займатимуться супроводом і навчанням українських підрозділів.Своєю чергою начальник Генштабу Франції Фаб'єн Мандон також відзначив, що іноземні війська в Україні діятимуть не як сили стримування або стабілізації, а як "сили підтримки української армії"."Водночас частина опозиції, включаючи ту ж таки ліву "Нескорену Францію", комуністів і праве "Національне об'єднання", наполягає, що можливе розгортання військ має відбуватися тільки за наявності мандата ООН (вето на який накладе Росія). Міністр оборони Франції Себастьєн Лекорню заявив, що протягом двох-трьох тижнів у парламенті Франції відбудуться окремі дебати з цього питання", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, 6 січня президент Володимир Зеленський, лідер Франції Еммануель Макрон та прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер підписали декларацію про наміри щодо майбутнього розгортання іноземних військ в Україні. Проте першою лінією стримування можливої ​​російської агресії будуть ЗСУ..

Сполучені Штати Америки поступово відвертаються від окремих союзників. До того ж зміни світового порядку мають загрозливий характер. Тому Європейський Союз має прагнути до більшої самостійності.Про це заявив президент Франції Еммануель Макрон, якого цитує видання Lemonde."США поступово відвертаються від деяких союзників і водночас звільняються від міжнародних правил", — різко заявив Еммануель Макрон, коментуючи поведінку США на міжнародній арені під час щорічного звернення до французьких послів у Єлисейському палаці.Президент Франції наголосив, що система багатосторонності перебуває у кризі, яку можна схарактеризувати як глибоку."Інститути багатосторонності функціонують дедалі гірше. Ми розвиваємося у світі великих держав із реальною спокусою розділити світ між собою", — заявив Макрон.Він акцентував на зростанні "неоколоніальної агресивності" у дипломатичних відносинах. Окремо зупинився на темі цифрової політики, закликавши захищати та посилювати європейське регулювання технологічного сектору, яке, за його словами, перебуває під тиском з боку США."Європейські регламенти DSA та DMA — це два регламенти, які необхідно захищати та посилювати", — наголосив президент Франції.Макрон також нагадав про підготовку так званого "європейського демократичного щита"."Європейська комісія працює над цим, і Франція продовжуватиме вживати ініціатив у цьому напрямку", — додав він.Окрім того, президент закликав до прискорення запровадження європейських торгівельних преференцій і спрощення єдиного ринку капіталу, аби Європа "насправді існувала та мала реальніший вигляд".За його словами, повномасштабна агресія Росії проти України залишається ключовим чинником нестабільності на європейському континенті та триває з високою інтенсивністю вже майже чотири роки.Він додав, що світ дедалі виразніше стикається з поверненням імперських амбіцій і руйнуванням міжнародного порядку, що змушує європейські держави переосмислювати підходи до власної безпеки.У цьому контексті французький президент наголосив на важливості захисту незалежності та свобод країн Європи, а також закликав прискорити формування спільної європейської оборони.Нагадаємо, вчора Еммануель Макрон заявив, що планує поновити перемовини з російським диктатором Володимиром Путіним. Це може відбутися вже "найближчими тижнями"..

Наразі країни Європейського Союзу переглядають параметри можливої військової присутності в Україні. Зокрема розглядається питання істотного зменшення контингенту та зміна формату місії.Про це повідомляє The Times, передає "РБК-Україна". За даними журналістів, партнери почали обговорювати військову місію в Україні на тлі перемовин про мирне врегулювання.Так, Велика Британія і Франція поки планують відправити в Україну до 15 тисяч військовослужбовців. Однак ці цифри значно менші за ті, які обговорювалися раніше в межах "Коаліції охочих". Зокрема, раніше Лондон заявляв про наміри відправити в Україну до 10 тисяч британських військових у складі багатонаціональних сил чисельністю близько 64 тисяч осіб. Натомість зараз, за даними військових джерел, реальний внесок Британії у місію може становити менше ніж 7,5 тисячі солдатів.Як очікується, Франція може направити в Україну близько 15 тисяч своїх військових. Вони можуть бути розміщені в західних регіонах України, на значній відстані від лінії фронту. Водночас Німеччина схиляється до альтернативного формату участі. Так Берлін хоче розмістити свої війська у сусідніх з Україною країнах.Чисельність і формат місії залишаються прив’язаними до результатів мирних переговорів. Попередньо, британські та французькі військові зосередяться на двох завданнях, а саме:підготовці підрозділів Збройних сил України;контролі за створенням і захистом об’єктів для зберігання озброєння та військової техніки, призначених для підтримки обороноздатності країни."В оборонних колах Великої Британії вважають, що Росія не стане порушувати угоду про припинення вогню, досягнуту за посередництва Дональда Трампа, побоюючись можливої реакції з боку США", — йдеться у повідомленні.Попередній контекст:6 січня в Парижі відбулася одна з найбільш представницьких зустрічей "Коаліції охочих". У перемовинах узяли участь 27 лідерів держав, Європейський Союз, НАТО, представники Туреччини, Японії, Австралії, Нової Зеландії. Президент Володимир Зеленський наголосив, що це насправді глобальна зустріч і дуже високий рівень дискусії.Західні війська будуть розміщені в Україні після закінчення війни. Такий намір закріпили в декларації після завершення зустрічі "Коаліції охочих".Президент Франції Еммануель Макрон після засідання "Коаліції охочих" зауважив, що першою лінією стримування можливої ​​російської агресії будуть українські військовослужбовці. Основним "щитом" він вважає саме ЗСУ, які після завершення бойових дій мають зберегти свою потужність та налічувати 800 тисяч військовослужбовців.Згодом Зеленський заявив, що на теперішній момент немає чіткої відповіді на те, чи захищатимуть Україну союзники в разі повторного нападу Росії та чи мають партнери з "Коаліції охочих" зараз готові сценарії дій на випадок наступної гіпотетичної російської агресії..

У Франції судять гіпнотерапевта-самоучку, якого звинувачують у зґвалтуванні 14 жінок. За даними слідства, чоловік підсипав своїм жертвам снодійне, а деяких потерпілих знімав на відео.Як повідомляє телеканал BBC, обвинуваченим є 47-річний викладач танців і гіпнотерапевт-самоучка Сиріл Заттара. Правоохоронці встановили, що він підсипав жінкам снодійне в напої, а після цього ґвалтував їх. Жертвами часто ставали ті, з ким чоловік мав дружні або інтимні стосунки.Медійники додають, що перші скарги на Заттару надходили ще у 2010 році. Тоді кузина та колега звинуватили його у сексуальному насильстві з використанням хімічних речовин. Два роки по тому подібну скаргу подала третя жінка, але всі три справи закрили без розгляду.За даними BBC, чергові обвинувачення щодо Заттари з'явилися у 2019 році. Заяву на нього написала 24-річна дівчина, якій він проводив "гіпнотичний сеанс". Потерпіла випила трохи вина, після якого почувалася зле. Коли вона прокинулася, уривками почала згадувати, що чоловік її зґвалтував."ДНК підсудного знайшли під нігтями дівчини та на її спідній білизні, а результати токсикологічної експертизи показали наявність в організмі потерпілої сильних снодійних препаратів", — зазначили медійники.Заттарі інкримінують зґвалтування 14 жінок, а також таємне знімання на відео ще близько 20 жінок. Слідчі виявили на його комп'ютері фотографії та відео, на яких було видно, що потерпілі під час статевого акту перебували у летаргічному стані.BBC наголошує, що суд відбувається за закритими дверима в місті Екс-ан-Прованс і триватиме до 20 січня. Підозрюваний перебуває під вартою з 2021 року і визнав лише 10 звинувачень у зґвалтуванні.Нагадаємо, у Вінницькій області 39-річний мешканець Гайсинського району зґвалтував 13-річну падчерку в той час, коли її мама лежала в лікарні. Йому повідомили про підозру..

Під час обговорення гарантій безпеки від Великої Британії і Франції не йшлося про поширення на Україну "ядерної парасольки".Про це президент України Володимир Зеленський повідомив під час спілкування з журналістами 7 січня."Про ядерну зброю не йдеться", — зазначив гарант.Зеленський зауважив, що Україна з європейськими партнерами і США в контексті гарантій обговорює і контингент, і захист на землі, в небі та на морі. Також йдеться про "окремий трек" — протиповітряну оборону, посилення нашої армії та додаткове фінансування для особового складу. "Це для нас дуже важливе, для наших бригад — укомплектованість цих бригад, щоб вони були високого відсотка. І ми говоримо про деякі ліцензії, які нам потрібні для копродукції", — додав український лідер.Попередній контекст:6 січня в Парижі відбулася одна з найбільш представницьких зустрічей "Коаліції охочих". У перемовинах узяли участь 27 лідерів держав, Європейський Союз, НАТО, представники Туреччини, Японії, Австралії, Нової Зеландії. Президент Володимир Зеленський наголосив, що це насправді глобальна зустріч і дуже високий рівень дискусії.Західні війська будуть розміщені в Україні після закінчення війни. Такий намір закріпили в декларації після завершення зустрічі "Коаліції охочих".Президент Франції Еммануель Макрон після засідання "Коаліції охочих" зауважив, що першою лінією стримування можливої ​​російської агресії будуть українські військовослужбовці. Основним "щитом" він вважає саме ЗСУ, які після завершення бойових дій мають зберегти свою потужність та налічувати 800 тисяч військовослужбовців.Згодом Зеленський заявив, що на теперішній момент немає чіткої відповіді на те, чи захищатимуть Україну союзники в разі повторного нападу Росії та чи мають партнери з "Коаліції охочих" зараз готові сценарії дій на випадок наступної гіпотетичної російської агресії..

У середу, 7 січня, українська делегація продовжила роботу з партнерами у Парижі, після зустрічі "Коаліції охочих" 6 січня.Про це повідомив секретар Ради національної безпеки і оборони. За його словами, сьогодні були провели консультації з радниками з національної безпеки Франції, Великої Британії, Німеччини, Італії, Польщі, Туреччини за участі США, НАТО, Європейської комісії та Європейської ради.Зокрема, розмова була зосереджена на конкретних параметрах безпекових гарантій, стримуванні російської агресії та логіці подальших кроків мирного процесу.З українського боку у зустрічі взяли участь:секретар РНБО Рустем Умєров;керівник Офісу Президента Кирило Буданов;начальник Генштабу ЗСУ генерал-лейтенант Андрій Гнатов;перший заступник керівника Офісу Президента Сергій Кислиця;радник Офісу Президента Олександр Бевз."Важливо, що підходи дедалі більше переходять із площини політичних заяв у площину практичних рішень. Є чітке розуміння покрокового руху у напрямку реалізації домовленостей. Саме така робота створює основу для реального й стійкого миру", — додав Умєров.Нагадаємо, 6 січня в Парижі відбулася одна з найбільш представницьких зустрічей "Коаліції охочих". У перемовинах узяли участь 27 лідерів держав, Європейський Союз, НАТО, представники Туреччини, Японії, Австралії, Нової Зеландії. Президент України Володимир Зеленський наголосив, що "це насправді глобальна зустріч і дуже високий рівень дискусії".Додамо, західні війська будуть розміщені в Україні після закінчення війни. Такий намір закріпили в декларації після завершення зустрічі "Коаліції охочих"..

Вперше за понад рік українці, американці та європейці знайшли спільну мову. Всі стверджують, що мир нині ближчий, ніж будь-коли, оскільки країни перебувають на межі укладення угоди про безпеку, щоб стримати нову російську агресію проти України після припинення вогню.Як повідомляє головний аналітик з питань закордонної політики у газеті The Telegraph Роланд Оліфант, британський прем'єр-міністр Кір Стармер, президент Франції Еммануель Макрон і президент України Володимир Зеленський підписали декларацію про розгортання військ в Україні після війни. Своєю чергою, Стів Віткофф, спеціальний представник американського президента Дональда Трампа, заявив, що дипломати "майже завершили" роботу над протоколами безпеки, які запобігатимуть повторенню війни. Оліфант додає, що канцлер Німеччини Фрідріх Мерц стверджував, що американці погодилися на міцні юридично зобов'язальні гарантії безпеки та американську підтримку для них. Він пообіцяв, що Німеччина візьме на себе відповідальність за Україну та весь континент."Хоча й утримався від приєднання до обіцянки Великої Британії та Франції про введення військ", — додав аналітик.Оліфант зауважив, що це важлива частина мирної угоди, адже українці не погодяться на будь-який мир або на компроміс щодо території доти, доки не будуть упевнені, що Москва не зможе знову напасти. Він додав, що насправді жодної підтримки для сил безпеки не було погоджено."Принаймні, деталі не були оприлюднені. Стармер, Макрон і Зеленський згадували лише про участь США у моніторингу перемир'я. Вони все ще працюють над питанням підтримки", — зауважив автор матеріалу.Так, на прохання медійників надати детальнішу інформацію Віткофф наголосив, що ці протоколи безпеки мають на меті запобігти будь-яким подальшим атакам на Україну, а в разі нападу — захистити країну. Проте він уникнув конкретики, хоча й зазначив, що американські військові розглядають відповідне питання."Це означає, що остаточної гарантії безпеки — натяку на те, що нова війна проти України означатиме війну зі Сполученими Штатами — досі немає. І це має велике значення", — зазначає Оліфант.На певному етапі британські чиновники пропонували ідею, щоб американські винищувачі, які базуються у Польщі чи Румунії могли підтримувати українські, французькі та британські війська на землі. Аналітик The Telegraph стверджує, що на сьогодні не відомо, чи такі ідеї справді обговорюються. "Саме від цих подробиць залежатиме, чи буде стримування російської агресії справді дієвим, а не лише "тигром на папері", — наголосив він.Автор матеріалу зауважив, що дії Вашингтона у Венесуелі та наміри очільника Білого дому щодо Гренландії продовжують викликати сумніви щодо серйозності зобов’язань США перед Європою. Він додав, що будь-які гарантії безпеки для України можливі лише за умови, що Росія погодиться на режим припинення вогню. Російський диктатор Володимир Путін уже виключив будь-яку угоду, за якою країни НАТО розміщують війська в Україні.Так, у ході зустрічі "Коаліції охочих", яка пройшла у вівторок, 6 січня, з’явилися явні ознаки відновлення єдності Заходу. Велика Британія та Франція пішли далі, ніж раніше передбачалося, щоб запевнити Трампа: Європа готова брати на себе відповідальність за власну безпеку."Проте мир, як і раніше, залишається десь далеко за пагорбом", — зауважив Оліфант.Нагадаємо, торік у грудні телеканал CNN повідомляв, що адміністрація Трампа готова піти на суттєві кроки щодо забезпечення стабільності в Україні, запропонувавши механізм гарантій безпеки через Конгрес. Такий формат, на якому тривалий час наполягала українська сторона, має забезпечити максимальну юридичну силу домовленостей..

Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що планує поновити перемовини з російським диктатором Володимиром Путіним. Це може відбутися вже "найближчими тижнями".Таку заяву французький лідер зробив у коментарі France 2, повідомляє BFM. Зокрема, як відзначили журналісти, відповідаючи на запитання щодо перспектив відновлення перемовин із Путіним, Макрон зазначив, що зараз "перебуває в процесі реорганізації контакту найближчими тижнями" зі своїм російським колегою.До того ж Макрон висловився й про гарантії безпеки для України. Він наголосив, що вони "є ключовими для того, щоб мирна угода ніколи не означала капітуляції України та щоб мирна угода ніколи не означала нової загрози для України". Він також зауважив, що всі "мирні угоди, підписані Росією за останні 15 років, згодом призвели до порушень", наводячи приклади України, Молдови та Грузії."Я вважаю важливим наголосити, що всі країни коаліції охочих поділяють одне й те саме бажання: мир в Україні та в Європі. Ми хочемо, щоб він був справедливим, тривалим і міцним", — додав Макрон.Нагадаємо, 6 січня президент Володимир Зеленський, лідер Франції Еммануель Макрон та прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер підписали декларацію про наміри щодо майбутнього розгортання іноземних військ в Україні. Проте першою лінією стримування можливої ​​російської агресії будуть ЗСУ..

У вівторок, 6 січня, в Парижі відбулася одна з найбільш представницьких зустрічей "Коаліції охочих". У перемовинах узяли участь 27 лідерів держав, Європейський Союз, НАТО, представники Туреччини, Японії, Австралії, Нової Зеландії.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі. Він наголосив, що це насправді глобальна зустріч і дуже високий рівень дискусії."Важливо, що є ґрунтовні документи коаліції — спільна декларація всіх країн коаліції та тристороння декларація Франції, Британії та України. Документи ці є, і це сигнал, наскільки серйозно і Європа, і вся "Коаліція охочих" готові працювати заради реальної безпеки", — зазначив український президент.За його словами, цими документами посилюється подальша юридична робота в країнах з парламентами, щоб у момент, коли дипломатія спрацює на завершення війни, у всіх була повна готовність розмістити сили коаліції. "Деталі опрацьовані в системі інших документів. Визначено, які країни готові брати лідерство в елементах гарантування безпеки на землі, у небі, на морі, у відновленні. Визначено, які сили потрібні. Визначено, як сили будуть управлятись і на яких рівнях буде командування", — додав президент України.Він також акцентував, що варто визначити, як буде працювати моніторинг, як підтримуватиметься та фінансуватиметься належна сила та кількість української армії."Сьогодні я про це говорив окремо, і це, ми вважаємо, ключовий елемент — наша українська сила. І на основі нашої армії будуть ефективно працювати всі інші елементи", — зауважив Володимир Зеленський.Він також констатував, що євроатлантична єдність довела свою ефективність. Її варто зберегти заради спільних інтересів і безпеки."І разом ми можемо зробити більше — Україна об’єднує Європу та Америку", — підсумував український президент.Нагадаємо, що західні війська будуть розміщені в Україні після закінчення війни. Такий намір закріпили в декларації після завершення зустрічі "Коаліції охочих", яка відбулася 6 січня у Єлисейському палаці у Парижі..

У вівторок, 6 січня, президент Володимир Зеленський, лідер Франції Еммануель Макрон та прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер підписали декларацію про наміри щодо майбутнього розгортання іноземних військ в Україні. Проте першою лінією стримування можливої ​​російської агресії будуть ЗСУ.Таку заяву зробив президент Франції Еммануель Макрон після засідання "Коаліції охочих". Основним "щитом" він вважає саме Збройні сили України, які після завершення бойових дій мають зберегти свою потужність та налічувати 800 тисяч військовослужбовців. “Збройні сили України є і залишатимуться першою лінією оборони та стримування агресії. Ми запланували, виходячи зі структури армії, яка оцінюється у 800 тисяч військовослужбовців, забезпечити підготовку, можливості та всі необхідні ресурси, щоб ця армія могла стримувати будь-яку подальшу агресію, — зазначив він.Для додаткового захисту військові сили іноземних країн можуть бути присутні "на землі та в повітрі".  "Ми плануємо продовжити нашу підготовку до створення багатонаціональних сил у повітрі та на землі, щоб забезпечити певну форму стримування майбутньої агресії", — додав Макрон.До переговорів "Коаліції охочих" 6 січня залучили лідерів 28 країн, очільників міжнародних організацій і дипломатів високого рівня. У Парижі зібралося представницьке коло союзників України для обговорення подальшої підтримки та безпекових ініціатив.Раніше повідомлялося, що європейські країни розглядають кілька сценаріїв розгортання миротворчого контингенту в Україні, озвучуючи різні цифри щодо його потенційного складу. Ці розрахунки залежать від масштабів завдань, які постануть перед міжнародними силами у процесі забезпечення тривалого миру.За інформацією видання Sky News, у проекті Паризької угоди щодо гарантій безпеки для України містяться положення, за якими партнери зобов’язані відреагувати в разі майбутньої агресії з боку Росії. Вони матимуть обов’язкову силу.Генсек НАТО Марк Рютте раніше заявив, що майбутня мирна угода повинна містити такі безпекові гарантії, що зроблять будь-яку нову спробу російської агресії фатальною для Москви. Кінцева мета цих домовленостей — забезпечити невідворотні та руйнівні наслідки для окупанта у разі повторного нападу..

Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що зустріч лідерів "Коаліції охочих" у Парижі стала "потужною демонстрацією єдності для України".Відповідний пост вона опублікувала на своїй сторінці в соцмережі Х."Сьогодні в Парижі на зустрічі лідерів Коаліції добровільних країн-членів ЄС, союзників НАТО та друзів України відбулася потужна демонстрація єдності для України", — наголосила вона.Також голова Єврокомісії додала, що спільна заява "Коаліції охочих" є чітким сигналом."Ми разом підтримуємо Україну, і попереду нас чекає безпечне, надійне та успішне майбутнє", — додала фон дер Ляєн.Як відомо, до переговорів "Коаліції охочих" залучили лідерів 28 країн, очільників міжнародних організацій і дипломатів високого рівня. У Парижі зібралося представницьке коло союзників України для обговорення подальшої підтримки та безпекових ініціатив.Нагадаємо, західні війська будуть розміщені в Україні після закінчення війни. Такий намір закріпили в декларації після завершення зустрічі "Коаліції охочих", яка відбулася у Єлисейському палаці у Парижі. Раніше повідомлялося, що європейські країни розглядають кілька сценаріїв розгортання миротворчого контингенту в Україні, озвучуючи різні цифри щодо його потенційного складу. Ці розрахунки залежать від масштабів завдань, які постануть перед міжнародними силами у процесі забезпечення тривалого миру..

Західні війська будуть розміщені в Україні після закінчення війни. Такий намір закріпили в декларації після завершення зустрічі "Коаліції охочих", яка відбулася 6 січня у Єлисейському палаці у Парижі. Про це пише "Суспільне"."Український, французький та британський лідери Володимир Зеленський, Емманюель Макрон і Кір Стармер за підсумками засідання "Коаліції охочих" у Парижі 6 січня підписали Декларацію про наміри щодо розгортання багатонаціональних сил в Україні після закінчення війни", — йдеться у повідомленні.Своєю чергою президент Володимир Зеленський зауважив, що військові Франції, Британії та України працювали детально щодо розміщення сил, кількості, конкретних видів зброї, частин ЗСУ, які потрібні і зможуть спрацювати. "У нас вже є такі необхідні деталі. Ми розуміємо, яка країна і на що готова — з усіх країн "Коаліції охочих". Хочу подякувати кожному лідеру, кожній державі, які дійсно хочуть бути частиною мирного рішення", — додав гарант.Зеленський зауважив, що "дуже предметно говорили з американською стороною щодо моніторингу, щоб не було порушень миру". "Америка готова працювати щодо цього. І один з найбільш важливих компонентів — це стримування, інструменти, які не допустять нової російської агресії. Все це бачимо", — зазначив український лідер.Попередній контекст:Ключовою метою поїздки Володимира Зеленського до Парижа 6 січня була участь у засіданні "Коаліції охочих", а також низка стратегічних переговорів із європейськими лідерами та представниками нової адміністрації США.До переговорів "Коаліції охочих" залучили лідерів 28 країн, очільників міжнародних організацій і дипломатів високого рівня. У Парижі зібралося представницьке коло союзників України для обговорення подальшої підтримки та безпекових ініціатив.Раніше повідомлялося, що європейські країни розглядають кілька сценаріїв розгортання миротворчого контингенту в Україні, озвучуючи різні цифри щодо його потенційного складу. Ці розрахунки залежать від масштабів завдань, які постануть перед міжнародними силами у процесі забезпечення тривалого миру.Учасники "Коаліції охочих" готуються взяти на себе зобов’язання за п'ятьма стратегічними напрямками: припинення вогню, безперервна підтримка ЗСУ, присутність багатонаціональних сил, алгоритм дій на випадок нової агресії й оборонна співпраця.Президент України Володимир Зеленський під час перебування в Парижі зустрівся зі своїм французьким колегою Еммануелем Макроном. Вони обговорили низку актуальних питань..