# Франція

Археологи на південному заході Франції виявили римське поховання на погребальному вогнищі з комплексом високостатусних поховальних дарів. Це дає рідкісну інформацію про життя еліт цього регіону у часи Римської імперії.Як повідомляє видання Heritage daily, поховання виявили поблизу річки Дордонь, у комунах Ламонзі-Сен-Мартен, розташованих у департаменті Дордонь регіону Нова Аквітанія, Франція.Розкопки, проведені Національним інститутом превентивних археологічних досліджень (INRAP), спершу мали на меті виявити сліди раніше задокументованого неолітичного поселення. Натомість археологи виявили окрему римську могилу з кремованими рештками та комплексом коштовних поховальних дарів, серед яких монети, золоті елементи, кристали й перстень з інталією, на якому було вирізьблено напис грецькими літерами."Могила є похованням типу bustum — кремаційною практикою, за якої погребальне багаття влаштовували безпосередньо над неглибокою ямою. У міру згоряння тіла та вогнища конструкція провалювалася в яму, після чого рештки засипали шаром ґрунту", — зазначає видання.У ході розкопок вчені виявили попіл, вугілля, кремовані кістки та різні поховальні дари, які зафіксували методом фотограмметрії. Це дало змогу археологам створити 3D-реконструкцію поховання до вилучення знахідок. Також було знайдено келих із terra sigillata — червонуватого високоякісного столового посуду, який, ймовірно, виробили в майстернях Монтана на межі І–ІІ століть нашої ери.Найяскравіші знахідки походять із південної частини ями: близько десяти римських монет — сестерціїв та асаріїв, змішаних із тонкими золотими пластинками, що, ймовірно, колись прикрашали гаманець або дерев’яну скриньку.Серед кісткових фрагментів також виявили кристали, закріплені на нині зотлілій органічній основі. Загалом знайдено 22 золоті предмети, зокрема дротики, краплеподібні елементи та скручений золотий браслет із петлеподібною застібкою, який, імовірно, є захисною підвіскою-буллою, що її носили юнаки з елітних римських родин.Нагадаємо, раніше у Єгипті у ході розкопок у місті Луксор науковці виявили три могили старших державних діячів. Археологи встановили, що похованням понад три тисячі років..

На тлі загрози з боку Росії у Франції можуть незабаром запровадити добровільну військову службу. Про відповідне рішення планує повідомити президент Еммануель Макрон.Як повідомляє видання Le Figarо, французький лідер може оголосити про відповідне рішення вже 27 листопада."Франція має залишатися сильною країною з потужною армією", — заявив Макрон у кулуарах саміту G20 у Йоганнесбурзі.Видання додає, що рішення щодо повернення добровільної служби перебуває в опрацюванні вже кілька місяців. Президент Франції згадував її ще 13 липня, виступаючи перед високопоставленими офіцерами. "Європа наражається на постійну загрозу з боку Росії, нам потрібна нація, здатна вистояти і бути мобілізованою", — зазначав французький лідер.За даними джерел Le Figarо, різні сценарії плану передбачають залучення від 10 до 50 тисяч військовослужбовців на рік. Інші французькі медіа стверджують, що добровільна служба триватиме 10 місяців і передбачає оплату у розмірі кількасот євро на місяць. Відомо, що раніше про реформу військової служби домовилася влада Німеччини. Так, всі 18-річні громадяни країни отримуватимуть анкету для визначення мотивації та придатності до служби. Усі молоді люди, які народилися після 1 січня 2008 року, будуть зобов'язані пройти медогляд.Видання додає, що служба в армії Франції залишиться добровільною. Проте якщо потрібної кількості охочих служити не досягнуто, у країні можуть запровадити так званий "військовий обов'язок за потребою", де кандидатів визначить жереб. Голосування щодо цього питання заплановане на грудень.Нагадаємо, у жовтні начальник штабу армії Франції П'єр Шилл у четвер, 23 жовтня, заявив, що його корпус готовий у 2026 році розгорнути сили на території України в рамках гарантій безпеки..

У неділю, 23 листопада, у Швейцарії відбудеться зустріч української та американської делегацій, де обговорюватимуть "мирний план". У консультаціях також візьмуть участь ще чотири країни.Про це повідомив керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки й оборони України Андрій Коваленко, посилаючись на видання Axios."Окрім США та України, до консультацій, за даними медіа, приєднаються радники з питань національної безпеки Німеччини, Британії, Франції та Італії", — зазначив він.Коваленко зауважив, що, за даними ЗМІ, представниками від Вашингтона будуть:державний секретар США Марко Рубіо;спецпредставник американського президента Стів Віткофф;міністр Сухопутних військ США Деніел Дрісколл.До того видання Axios стверджує, що "у США визнають, що конкретні положення угоди ще можуть змінюватися". Проте Вашингтон не коментує позицію Києва щодо запропонованого "мирного плану"."Axios каже про наявність у проекті угоди положення про безпекові гарантії за принципом, подібним до п'ятої статті НАТО, а це означає, що напад на Україну мав би розглядатися як напад на все "трансатлантичне співтовариство", — додав Коваленко, наголосивши, що "поки це дані ЗМІ".Як відомо, сьогодні президент України Володимир Зеленський заявив, що 23 листопада у Швейцарії відбудуться консультації української делегації з американськими високопосадовцями щодо майбутньої "мирної угоди". За його словами, на переговорах також будуть представники Британії, Франції та Німеччини. Як відомо, "мирний план" Трампа складається з 28 пунктів. Над угодою чиновники Білого дому працювали кілька тижнів, консультуючись із Кремлем та українськими представниками. У документі вказано, що Київ має погодитися на значні територіальні поступки на користь Росії. Згодом американський лідер заявив, що встановив крайній термін, до якого Україна має погодитися з "мирним планом" Білого дому щодо припинення війни — 27 листопада 2025 року. До речі, цього дня у США відзначатимуть День подяки.Нагадаємо, раніше Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати Америки призупинять свою підтримку щодо України, якщо Володимир Зеленський не погодиться на запропонований "мирний план"..

У четвер, 20 листопада, близько 170 тисяч паризьких будинків занурилися у темряву через масштабний блекаут, який також паралізував частину громадського транспорту, включно з метро та приміськими поїздами.Про це повідомляє Sky News.Унаслідок технічної проблеми на електричній підстанції, розташованій на південний захід від Парижу в Іссі-ле-Муліно, о 05:38 ранку стався масштабний блекаут. Знеструмлення миттєво залишило без електроенергії 170 тисяч будинків та паралізувало рух окремих ліній метро та приміських поїздів.Компанія RTE, оператор високовольтних мереж, відреагувала швидко: вже протягом п'яти хвилин вдалося відновити живлення у 112 тисячах домогосподарств у місті та його околицях. Попри оперативну роботу, станом на 06:50 ранку без світла залишалися 2600 будинків. Команди працювали над повним відновленням, яке, за попередніми прогнозами постачальника Enedis, мало завершитися до 08:00 (09:00 за місцевим часом).Нагадаємо, вдень 28 квітня декілька європейських країн залишилися без електропостачання. Проблеми з енергетикою виникнули в Іспанії, Португалії та деяких інших європейських регіонах.Також 19 квітня у Грузії стався масштабний блекаут. Головна причина — аварія на лінії електропередачі "Кавкасіоні".Варто зазначити, що 19 листопада Росія здійснила чергову атаку на енергетичну інфраструктуру України. Внаслідок ворожих ударів, які завдали шкоди об'єктам генерації та передачі електроенергії, у низці областей країни вранці запроваджували аварійні відключення світла..

Президент України Володимир Зеленський відвідав Париж 17 листопада, щоб підписати лист про наміри Києва витратити мільярди на французьку зброю, від безпілотників і керованих бомб до систем протиракетної оборони Samp/T і 100 винищувачів Rafale. Проте ні Україна, ні Франція не мають коштів для фінансування цього виробництва. Як повідомляють кореспонденти The Wall Street Journal, якщо відповідна угода буде укладена, то в поєднанні з нещодавньою обіцянкою України придбати до 150 винищувачів Gripen у Швеції, Київ створить найбільший європейський парк бойової авіації за межами Росії.Втім, заява про придбання 100 французьких винищувачів викликала скептичну реакцію з боку аналітиків у сфері оборони, які ставлять під сумнів, чи відповідають величезні витрати на винищувачі потребам України на полі бою та фінансовим можливостям її європейських союзників."Згідно з даними представників Європейського Союзу, Україна навесні може залишитися без грошей, а боротьба Франції за скорочення власного бюджетного дефіциту призвела до падіння кількох урядів поспіль", — зазначає видання.Кореспонденти The Wall Street Journal додають, що президент Франції Еммануель Макрон заявив на пресконференції, що очікує фінансування від Європейського Союзу. Проте наявні програми ЄС з фінансування української армії занадто малі, щоб покрити витрати на його плани.Видання додає, що прагнення Зеленського придбати французьку та шведську зброю підкреслює, що Україна може шукати альтернативи Сполученим Штатам Америки для своїх майбутніх потреб у військовому обладнанні. Своєю чергою, французькі чиновники заявляють, що вони наполягають на тому, щоб Євросоюз розробив довготривалу стратегію фінансування військового потенціалу Києва на найближчі роки. ЄС розглядає план надання Україні позики в розмірі 183 мільярди євро, забезпечену російськими фінансовими активами, які заморожені в Бельгії.Використання цих коштів, забезпечених російськими активами, є спірним питанням. За даними The Wall Street Journal, більшість цих активів зберігається у фінансовому посереднику Euroclear у Бельгії, й чиновники побоюються, що якщо план натрапить на політичні або юридичні проблеми, країна може опинитися перед зобов’язаннями, що потенційно дорівнюють третині її національного ВВП."У Брюсселі вже відбулися складні дискусії щодо можливого використання цих коштів у разі затвердження кредиту", — зазначає видання.У The Wall Street Journal зауважили, що Франція, а певною мірою й Німеччина, наполягають, щоб Україна витратила значну частину коштів на закупівлю європейської зброї. Це потрібно задля того, щоб стимулювати виробництво озброєнь у європейській оборонній промисловості."Інші ж наголошують, що Україна повинна мати свободу купувати ті види зброї, які їй необхідні для продовження боротьби, незалежно від їхнього походження. У жовтні Зеленський заявив, що розуміє важливість використання європейського кредиту для закупівлі європейської зброї", — наголосили кореспонденти видання.The Wall Street Journal додає, що наразі більшість оборонних аналітиків вважають, що заяви Франції та Швеції мають більше політичний, ніж військовий характер. Так, аналітик з питань оборони Нік Каннінгем з Agency Partners LLP заявив, що плани України щодо закупівлі французького обладнання можуть бути пов'язані з її спробами залучити Францію до переконання Бельгії звільнити заарештовані російські активи на користь Києва."Ваша правда, якщо ви інтерпретуєте це в політичному контексті. Проте, чим ближче ви до Росії, тим більше обладнання вам потрібно", — зазначив Каннінгем.Своєю чергою, дослідник Французького інституту міжнародних відносин Лео Перія-Пегне заявив, що виробник літаків Rafale, компанія Dassault Aviation, матиме труднощі з виробництвом 100 винищувачів впродовж наступних 10 років. Виробництво винищувачів займає близько двох-трьох років, і минулого місяця компанія заявила, що у неї все ще є 233 замовлення на літаки, які вона планує поставити протягом наступних п'яти років.Нагадаємо, раніше газета Financial Times повідомляла, що шведська компанія Saab готова відкрити в Україні завод. На підприємстві будуть виконувати фінальне складання винищувачів JAS 39 Gripen..

Французький автогігант Renault та японська компанія Nissan ведуть переговори про відновлення тісної співпраці після низки кадрових перестановок.Як повідомляє Financial Times із посиланням на обізнані джерела, колишній генеральний директор Renault Лука де Мео виступав за продаж частки французької групи в Nissan після того, як відносини між ними зіпсувалися через арешт колишнього голови японської компанії Карлоса Гона у 2018 році. Проте звільнення де Мео, за словами джерел, призвело до переговорів про поновлення альянсу. У 2023 році альянс пройшов реструктуризацію, спрямовану на скорочення частки Renault у концерні Nissan з 43% до 10%.Виторг від продажу акцій Nissan Лука де Мео хотів інвестувати у розвиток Renault. Газета додає, що угода ускладнювалася падінням ціни акцій японського автовиробника та високою премією, яку екс-очільник французького автовиробника запросив за їх продаж.Раніше видання "Укравтопром" повідомляло, що українці все частіше почали віддавати перевагу дизельним авто. Так, у жовтні автопарк  поповнився шістьма тисячами легкових авто з дизельними двигунами. Зазначається, що попит на дизельні моделі зріс на шість відсотків порівняно з жовтнем 2024 року. Із загальної кількості зареєстрованих авто 1,4 тисяч були новими, що на шість відсотків менше, ніж торік, тоді як 4,6 тисячі — це вживані машини, імпортовані з-за кордону. Саме сегмент уживаних авто продемонстрував приріст у 10%.Нагадаємо, з 1 листопада в українських населених пунктах діє "зимовий режим" швидкості. Тепер на відрізках із відповідними дорожніми знаками встановили обмеження до 50 км/год. Традиційно цей режим триватиме до 1 квітня..

Президент Володимир Зеленський заявив, що сьогоднішній візит до Франції став один із найбільш успішних та результативних за цей рік. Україна отримала дуже важливі домовленості.Таку заяву український лідер зробив у своєму дописі у Telegram."Один із найбільш результативних візитів у цьому році — і точно новий рівень відносин України з Францією. Є історична домовленість про новий флот бойових літаків для нашої держави — 100 літаків "Рафаль". І це один із найкращих бортів, які можна використовувати для нашого захисту. Разом зі шведськими "гріпенами", разом з американськими F-16 українські Повітряні сили зможуть виконувати всі необхідні оборонні завдання та гарантуватимуть нашу безпеку", — наголосив він.За словами очільника держави, також Україна отримає ефективні французькі радари та нові системи ППО SAMP/T, які захищають саме від тих типів ракет, що використовують росіяни. Крім того, сторони домовилися постачання ракет "повітря — повітря" та керованих авіабомб. Ба більше, Франція готує і новий пакет військової підтримки, який Київ отримає вже до кінця цього року."Україна будує саме такі історичні зв’язки з партнерами у Європі, яких раніше в нашої держави ніколи не було. На двосторонньому рівні ми робимо те, що з’єднає нас і на рівні всієї Європи: кожна двостороння домовленість — це внесок у наше українське майбутнє як невід’ємної частини об’єднаної Європи. Європи мирної, вільної та в безпеці. Дякую всім, хто допомагає! Дякую всім, хто захищає інтереси України, як самого себе! Слава Україні!" — резюмував гарант.Нагадаємо, 17 листопада президент Франції Еммануель Макрон заявив, що Україна стане першою країною-замовником, яка отримає новітню систему протиповітряної оборони SAMP/T, попри те, що її розробка ще триває. Додамо, президент України Володимир Зеленський та лідер Франції Еммануель Макрон під час зустрічі у Парижі підписали велику військову угоду. Документ дає нашій країні можливість придбати військове обладнання з французької оборонної промислової та технологічної бази. .

На сьогодні Європейський Союз і Сполучені Штати Америки спільно працюють над посиленням антиросійських санкцій і протидії російському "тіньовому флоту".Про це повідомив президент Франції Еммануель Макрон під час спільного брифінгу з президентом України Володимиром Зеленським. Він наголосив, що ключовим фактор для посилення обмежень проти РФ є — об'єднання ЄС із США та ключовими партнерами.Також, на думку Макрона, запровадження санкцій проти нафтових гігантів Росії є "поворотним моментом", який "почне давати свої плоди одночасно з посиленням наших дій проти російського "тіньового флоту", який фінансує понад третину російських військових дій"."Зі свого боку, я, як і раніше, рішуче налаштований досягти цього миру. Я вважаю, що потрібно продовжувати посилювати тиск, як ми це робимо за допомогою санкцій і боротьби з "тіньовим флотом", — заявив президент Франції.Крім того, французький лідер вважає, що війна в Україні може закінчитися до 2027 року. Він додав, що останніми місяцями були ухвалені важливі рішення, які "стали справжніми поворотними моментами".Нагадаємо, президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп 17 листопада заявив, що представники Республіканської партії працюють над розробкою законодавства, яке передбачає запровадження жорстких санкцій проти будь-якої країни, що продовжує вести бізнес із Росією.Крім того, Дональд Трамп заявив, що війна в Україні вже не є загрозою світового масштабу, тому не становить ризиків для розгортання Третьої світової війни..

Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що Україна стане першою країною-замовником, яка отримає новітню систему протиповітряної оборони SAMP/T, попри те, що її розробка ще триває. Про це він повідомив під час спільного брифінгу з президентом України Володимиром Зеленським.Пріоритет для SAMP/TМакрон підтвердив, що нове покоління системи протиповітряної оборони SAMP/T перебуває на етапі розробки, але Франція погодилася, що саме в Україні вона буде розгорнута першою."Характеристики цієї системи Україна вже знає, але тепер це будуть нові посилені характеристики", — наголосив французький лідер.Президент Зеленський, зі свого боку, підкреслив, що новий рівень SAMP/T є критично важливим, оскільки здатен збивати балістичні ракети ворога. Однак він не став розкривати дати постачання цієї системи.Довгострокова угода та літакиЦя домовленість є частиною ширшої двосторонньої військової угоди, розрахованої на 10 років. Співробітництво охоплює придбання, розробку та виробництво:безпілотників та перехоплювачів дронів;керованих бомб.Крім того, Макрон зазначив, що за умовами угоди Україна зможе придбати 100 літаків з повним озброєнням, а також отримає відповідні програми підготовки пілотів та команд обслуговування.Система протиповітряної оборони SAMP/T — це франко-італійський зенітно-ракетний комплекс, призначений для захисту території та військ від усіх сучасних загроз, включаючи крилаті ракети, пілотовані літаки, безпілотники та, що найважливіше, балістичні ракети. Комплекс використовує ракети Aster-30, може працювати в умовах високої насиченості повітряного простору й вважається однією з найефективніших систем ППО/ПРО середнього радіуса дії в Європі.Раніше повідомлялось, що у понеділок, 17 листопада, президент України Володимир Зеленський та лідер Франції Еммануель Макрон під час зустрічі у Парижі підписали велику військову угоду. Документ дає нашій країні можливість придбати військове обладнання з французької оборонної промислової та технологічної бази.Нагадаємо, що цими вихідними Зеленський перебував офіційним візитом у Греції, де провів зустріч із президентом Константіносом Тасуласом. Однією із головних тем була енергетика України. Сторони уклали довгострокові домовленості про постачання скрапленого природного газу від Сполучених Штатів. Це дозволить компенсувати знищений видобуток газу в Україні та зміцнити енергетичну безпеку країни. Постачання розпочнуться вже в січні 2026 року, блакитне паливо надходитиме по коридору "Олександруполіс — Одеса"..

У понеділок, 17 листопада, президент України Володимир Зеленський та лідер Франції Еммануель Макрон під час зустрічі у Парижі підписали велику військову угоду. Документ дає нашій країні можливість придбати військове обладнання з французької оборонної промислової та технологічної бази. Відповідне відео глава держави опублікував у своєму Telegram-каналі."Сьогодні особливий момент, справді історичний для обох націй – Франції та України. Підписали разом з Еммануелем Макроном декларацію про наміри щодо співробітництва у сфері придбання Україною оборонного обладнання. Документ, який дає нашій країні можливість придбати військове обладнання з французької оборонної промислової та технологічної бази", — написав президент.За словами Зеленського, йдеться про 100 літаків Rafale F4 до 2035 року для бойової авіації України, системи ППО SAMP-T, радари до систем ППО, ракети класу "повітря-повітря" та авіабомби. "Також уже цього року розпочнуться спільні проєкти між нашими оборонними галузями: спільно вироблятимемо дрони-перехоплювачі, працюватимемо над розвитком критичних технологій та компонентів, які можуть бути інтегровані в українські безпілотники", — наголосив український лідер.Зеленський зазначив, що нові літаки, нове посилення та нові кроки для зміцнення армії та країни. "Я дуже вдячний Франції, президенту Еммануелю Макрону, всьому французькому народові", — резюмував президент України.Нагадаємо, що цими вихідними Зеленський перебував офіційним візитом у Греції, де провів зустріч із президентом Константіносом Тасуласом. Однією із головних тем була енергетика України. Сторони уклали довгострокові домовленості про постачання скрапленого природного газу від Сполучених Штатів. Це дозволить компенсувати знищений видобуток газу в Україні та зміцнити енергетичну безпеку країни. Постачання розпочнуться вже в січні 2026 року, блакитне паливо надходитиме по коридору "Олександруполіс — Одеса"..

У понеділок, 17 листопада, президент України Володимир Зеленський та лідер Франції Еммануель Макрон під час зустрічі у Парижі підписали велику військову угоду. Документ повинен посилити обороноздатність України.Про це у Telegram-каналі повідомив український лідер.Раніше зазначалось, що на зустрічі Макрона та Зеленського будуть присутні представники промисловості, а також буде підписано протокол про наміри. У Єлисейському палаці уточнили, що на зустрічі обговорюватимуть винищувачі Rafale та їх озброєння, зенітно-ракетні системи SAMP/T NG з ракетами Aster 30 B1 NT, радари GF300 та безпілотники.За даними ЗМІ, ймовірним є сценарій постачання Україні саме нових машин безпосередньо від виробника, але це потребуватиме часу. Може йтися про щонайменше три роки від підписання угоди до передачі винищувачів.Відносини між Францією та Україною є стратегічними й наразі зосереджені на оборонній підтримці та відбудові. Франція активно постачає засоби протиповітряної оборони, бойові літаки Mirage та ракети, а також розвиває спільне виробництво оборонної продукції. Крім того, Париж надає фінансову та інфраструктурну підтримку, зокрема для відновлення критичної інфраструктури та залізниці через спеціальний фонд у 200 мільйонів євро. Політично Франція підтримує Україну, засуджуючи агресію Росії, і бере участь у наданні гарантій безпеки.Нагадаємо, що цими вихідними Зеленський перебував офіційним візитом у Греції, де провів зустріч із президентом Константіносом Тасуласом. Однією із головних тем була енергетика України. Сторони уклали довгострокові домовленості про постачання скрапленого природного газу від Сполучених Штатів. Це дозволить компенсувати знищений видобуток газу в Україні та зміцнити енергетичну безпеку країни. Постачання розпочнуться вже в січні 2026 року, блакитне паливо надходитиме по коридору "Олександруполіс — Одеса"..

У понеділок, 17 листопада, президент України Володимир Зеленський прибув з офіційним візитом до Франції, де в Парижі розпочалася його зустріч із французьким колегою Емманюелем Макроном.Церемонію зустрічі лідерів держав транслює YouTube-канал Офісу президента.Головною темою переговорів двох лідерів є війна в Україні та визначення подальших кроків співпраці між країнами. Очікується, що рішення, які будуть ухвалені за підсумками цієї зустрічі, можуть мати суттєвий вплив на ситуацію.Відносини між Францією та Україною є стратегічними й наразі зосереджені на оборонній підтримці та відбудові. Франція активно постачає засоби протиповітряної оборони, бойові літаки Mirage та ракети, а також розвиває спільне виробництво оборонної продукції. Крім того, Париж надає фінансову та інфраструктурну підтримку, зокрема для відновлення критичної інфраструктури та залізниці через спеціальний фонд у 200 мільйонів євро. Політично Франція підтримує Україну, засуджуючи агресію Росії, і бере участь у наданні гарантій безпеки.Нагадаємо, що цими вихідними Зеленський перебував офіційним візитом у Греції, де провів зустріч із президентом Константіносом Тасуласом. Однією із головних тем була енергетика України. Сторони уклали довгострокові домовленості про постачання скрапленого природного газу від Сполучених Штатів. Це дозволить компенсувати знищений видобуток газу в Україні та зміцнити енергетичну безпеку країни. Постачання розпочнуться вже в січні 2026 року, блакитне паливо надходитиме по коридору "Олександруполіс — Одеса"..

У понеділок, 17 листопада, президент України Володимир Зеленський перебуває з офіційним візитом у Франції, де може укласти угоду з Еммануелем Макроном про постачання додаткових систем протиповітряної оборони, бойових літаків, ракет тощо.Про це повідомляє Reuters. Офіційно в Офісі президента України про візит Зеленського до Франції ще не інформували, однак Reuters пише, що він вже перебуває у Парижі для переговорів з Макроном. Reuters додає, що переговори про те, як Франція може надати більше військової підтримки для протиповітряної оборони України ведуться протягом кількох тижнів. Це відбувається попри політичну та бюджетну нестабільність у Парижі, яка викликає питання щодо того, що Франція насправді може зробити."Минулого місяця Макрон пообіцяв запропонувати більше винищувачів Mirage, спочатку пообіцявши поставити шість, а також нову партію ракет класу "земля-повітря" Aster 30, вироблених європейською групою MBDA, для батарей ППО SAMP/T, що експлуатуються Києвом", — наголошує агентство.У Reuters також зауважили, що цей візит Зеленського до Франції принесе більше користі Києву. Договір між країнами може містити у собі 10-річну угоду про стратегічну авіацію, яка сигналізуватиме про постачання Києву багатоцільових бойових літаків Rafale виробництва Dassault."Деякі з них можуть надходити безпосередньо з французьких запасів, хоча основна частина буде надана у межах довгострокової співпраці щодо зусиль України для збільшення свого парку військових літаків до 250, включаючи американські F-16 та шведські Gripen", — зазначає агентство.За даними медійників, між країнами також може бути укладений договір щодо постачання більшої кількості систем протиповітряної оборони SAMP/T, з чинних французьких запасів або через довгострокові замовлення наступного покоління, зокрема на ракети та системи боротьби з безпілотниками.Джерела агентства повідомили, що незрозуміло, як ці угоди будуть профінансовані. На брифінгу для ЗМІ перед візитом Зеленського офіс Макрона заявив, що метою є "поставити французький досвід у збройовій промисловості на службу обороні України" та "дати їй змогу придбати системи, необхідні для реагування на російську агресію"."Окремий форум у другій половині дня збере українські та французькі фірми, що працюють у секторі дронів, щоб побачити, як вони можуть об'єднати свої зусилля", — додає Reuters. Нагадаємо, що цими вихідними Зеленський перебував офіційним візитом у Греції, де провів зустріч із президентом Константіносом Тасуласом. Однією із головних тем була енергетика України. Сторони уклали довгострокові домовленості про постачання скрапленого природного газу від Сполучених Штатів. Це дозволить компенсувати знищений видобуток газу в Україні та зміцнити енергетичну безпеку країни. Постачання розпочнуться вже в січні 2026 року, блакитне паливо надходитиме по коридору "Олександруполіс — Одеса"..

Майже половина жителів демократичних держав (45%) незадоволена демократією. Такі дані отримала соціологічна компанія Ipsos, провівши опитування громадян дев’яти країн. Чому їхні жителі розчаровані демократією і наскільки це погана новина?Франція та Іспанія — в лідерах з тривожностіСоціологи опитали 9800 респондентів із Великої Британії, Франції, США, Іспанії, Італії, Швеції, Хорватії, Нідерландів та Польщі в період з 12 по 29 вересня. У них питали, чи задоволені вони функціонуванням демократії у своїх країнах. Незадоволеними виявилися приблизно 45%."Є широке занепокоєння щодо того, як працює демократія, люди почуваються непредставленими, особливо своїми національними урядами", — цитує Politico старшого директора з питань британської політики в Ipsos Гідеона Скіннера. — "Існує особлива стурбованість щодо впливу фейкових новин, дезінформації, відсутності відповідальності для політиків, а також екстремізму. У більшості країн наявне бажання радикальних змін", — констатує дослідник.Соцопитування виявило, що у більшості країн респонденти побачили погіршення стану демократії за останні п’ять років. У США так вважають 61% виборців, а найтривожніші настрої у Франції (86% хвилюються за майбутнє демократії) та Іспанії (80%).У жодній із дев’яти країн більшість виборців не вважає, що уряд гідним чином представляє їхні інтереси. Найбільш розчаровані громадяни Великої Британії та Хорватії — в обох випадках лише 23% вважають, що влада належним представляє їхні погляди. І лише у Швеції громадяни загалом позитивно оцінюють роботу демократичних інститутів. Опитані хочуть активних кроків для захисту демократії, серед них головними назвали боротьбу з корупцією, незалежність судів, якіснішу громадянську освіту та суворіші правила щодо фейкових новин.55% все ж не розчаровані в демократії — й це, здається, чимала цифра. Однак опитування виявило ще один тривожний момент: найбільш критично до демократії налаштовані виборці ідентифікують себе як прихильники крайніх лівих або крайніх правих політичних поглядів. Додамо: саме крайні ідеологічні табори є найбільш політично активними й нетерпимими один до іншого, тож зростає ризик посилення антидемократичних популістських сил, які спекулюватимуть на слабостях демократії.Марш радикалів. Що відбувається у світовій політиціTrueUA аналізував причини перемоги на виборах мера Нью-Йорка лівого політика Зограна Мамдані. Розчарування в демократії сміливо можна назвати серед причин успіху цього діяча. Переважна частина його виборців — мешканці міста, які відчували упослідженість, непредставленість у владі. А поки нью-йоркці очікують помсти Дональда Трампа за голосування, яке йому не сподобалося, Сполучені Штати оголосили терористичними організаціями чотири групи організації "Антифа" в Німеччині, Італії та Греції."Групи, пов'язані з цим рухом, сповідують революційні анархістські або марксистські ідеології, зокрема антиамериканізм, "антикапіталізм" і антихристиянство, використовуючи їх для підбурювання і виправдання насильницьких нападів у країні та за кордоном", — наголосили в Держдепі США.Тим самим оголосили хрестовий похід проти ультралівих удома та в Європі. Боротьбу з крайнощами в американській політиці можна було б тільки вітати, якби її вістря однаковою мірою спрямовувалося на обидва крайніх ідеологічних полюси. Бо вони обидва сповідують антидемократизм.9 листопада президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр закликав захищати демократію у своїй країні, де їй загрожують "праві екстремісти". Вони, наголосив політик, "атакують демократію і набирають підтримку серед населення"."Ніколи в історії нашої об'єднаної країни демократія і свобода не піддавалися таким нападкам", — заявив Штайнмаєр.Він зазначив, що праві радикали заманюють людей "обіцянками авторитарного керівництва" та ідеєю, що Німеччина повинна "знову стати великою". Остання фраза — неприхований натяк на американських трампістів із MAGA."Популісти й екстремісти знущаються з демократичних інститутів, отруюють наші дебати й торгують страхом. Для багатьох людей більше нема табу на те, щоб відкрито зізнаватися в такій радикальності", — розпікав крайніх правих німецький президент соціал-демократ.Хоча він прямо і не називав "Альтернативу для Німеччини", проте всі все зрозуміли. В опитуванні Ipsos німецьких респондентів немає, проте раніше проведені опитування продемонстрували стурбованість більшості німців правим екстремізмом. І якщо за океаном терористами визнають ультралівих, то в Німеччині хочуть заборонити ультраправих. Заборону ініціювали соціал-демократи. Однак таке рішення також матиме однобокий вигляд, адже на лівому політичному фланзі Німеччини діє не менш небезпечна для демократії популістка Сара Вагенкнехт. І ні для кого не секрет, що як ультраправі, так й ультраліві в Європі є політичними групами впливу Росії.Зовсім нещодавно "Альтернативу для Німеччини запідозрили у передачі військових таємниць росіянам. За даними Der Spiegel, депутати AfD систематично надсилали уряду численні парламентські запити, що стосувалися деталей військових перевезень, протидії дронам, кіберзахисту та вразливості критичної інфраструктури. Політики й представники силових структур побоюються, що ці дані збиралися для передачі Росії.Для України важливо відстежувати ставлення громадян західних країн до демократії, це дає уявлення про ризики приходу до влади політичних сил, які створюватимуть нам проблеми на євроінтеграційному шляху. Перерахуємо географію ризиків. Перший і найближчий за часом — перемога партії Fides в Угорщині на квітневих виборах наступного року і продовження прем’єрства любителя Путіна Віктора Орбана.Другий — вибори президента Франції у 2027 році. Де-факто змагання за головну посаду в державі уже триває. Його проявом є турбулентність парламенту внаслідок протидії уряду з боку ультраправого "Національного об’єднання" "подруги Путіна" Марін Ле Пен та ультралівого руху "Нескорена Франція" на чолі з Жан-Люком Меланшоном.Третій ризик — Іспанія, де у 2027 році обиратимуть новий склад парламенту. Опитування Ipsos продемонструвало дуже високий рівень тривоги іспанців за свою демократію. Уряд соціаліста Педро Санчеса підтримує Україну, проте має натягнуті відновини з Дональдом Трампом, Прем’єра Іспанії вважають найбільш ідеологічно лівим керівником уряду в Європі, а ще він відмовляється пристати на вимогу США витрачати на оборону 5% ВВП. З огляду на правий марш світом, серйозним викликом на виборах в Іспанії може стати зіткнення лівого і правого популізму. На правому фланзі є партія Vox, ідеологія якої мало чим різниться від інших західних ультраправих.Четвертий ризик — парламентські вибори у Польщі у 2027 році. Де-факто передвиборча кампанія там вже розгортається, що Україна відчує на собі. Польська "правиця" прагне на додаток до президента Кароля Навроцького отримати свою більшість у парламенті та свій уряд. Заяви, які звучать від оточення президента Польщі, мають дуже нас насторожувати.Протягом найближчих років можуть відбутися дочасні вибори, приміром, у Німеччині, де коаліція ХДС/ХСС та есдеків нестабільна. Але тенденція майже скрізь буде подібною — у демократичних виборах братимуть участь сили, які становлять загрозу демократії через свої крайні й радикальні погляди. А сама передвиборча кампанія ризикує виплеснутися протестами на вулиці. Такого роду сценарії певні сил обкатали в Непалі, на Мадагаскарі, в Перу тощо. Тож можна одночасно погодитися з респондентами Ipsos і не погодитися  — демократія справді в небезпеці, проте підтримка крайніх популістів — не ліки для неї..

Міністерство закордонних справ Франції виступило із різким засудженням масованої російської атаки, здійсненої у ніч на 14 листопада, в результаті якої у Києві постраждали понад тридцять осіб. Про це йдеться на офіційному сайті представництва французького зовнішньополітичного відомства.Удар по інфраструктурі та лікарніУ МЗС Франції наголосили, що удари Росії були спрямовані передусім на столицю, її енергетичну інфраструктуру, житлові квартали та лікарню, що призвело до численних жертв і поранень, зокрема серед дітей.Французька сторона розцінила цю атаку, що включала близько 430 дронів та 18 ракет, запущених кількома залпами, як "подальшу ескалацію"."Ці удари... демонструють, якщо потрібні додаткові докази, небажання Росії дотримуватися миру", — наголосили в Парижі.Солідарність та посилення допомогиФранція висловила повну солідарність з Україною, її громадянами та владою, а також із працівниками посольства Азербайджану, яке також постраждало від удару.Париж підтвердив свою непохитну підтримку суверенітету й територіальної цілісності України і заявив, що разом із партнерами продовжить посилювати допомогу Києву та тиск на Росію з метою припинення війни.Атака на Київ 14 листопада: що відомоАтака на Київ, що відбулася в ніч на 14 листопада, була масованою та комбінованою, із застосуванням дронів типу "Шахед", а також крилатих і балістичних ракет різних типів. Повітряна тривога в столиці тривала понад п'ять годин.Наслідки атаки були трагічними: кількість загиблих, за останніми даними, зросла до семи осіб, усі вони були зафіксовані внаслідок удару в Деснянському районі. Постраждали понад 36 жителів міста, включно з дітьми (зокрема, 7- та 10-річну дитину) та вагітну жінку.Руйнування фіксувалися на 22 локаціях у дев'яти районах столиці. Серед уражених об'єктів — житлові будинки (влучання у п'ятиповерхівку в Дніпровському районі та руйнування у багатоповерхівці в Деснянському районі), а також лікарні (падіння уламків на територію лікарні в Голосіївському районі та пошкодження Інституту отоларингології). Крім того, пошкоджень зазнали дипломатичне представництво, крамниці, офіси та інші цивільні об'єкти, переважно у спальних районах.Внаслідок атаки частина будинків на лівому березі залишилася без тепла через пошкодження тепломережі, а також було відключено від газопостачання близько 10 будинків. Сили ППО знешкодили значну кількість повітряних цілей, проте зафіксовано численні влучання. Протягом ночі рятувальні служби евакуювали та врятували близько 70 людей з пошкоджених будівель, а також проводили пошуково-рятувальні роботи під завалами. Ця атака стала одним із найбільш масованих ударів по Києву за останній час, що призвело до значних жертв серед мирного населення та руйнувань цивільної інфраструктури.Нагадаємо, у ніч на 16 листопада російська армія атакувала Україну балістикою, а також безпілотниками різних типів. Зафіксовано влучання 37 ударних дронів на 14 локаціях..