# Франція

Британське видання Financial Times з посиланням на відповідні документи повідомило про пропозицію Україні стати "асоційованим" членом Євросоюзу. Це як за стіл посадили, але їжу не дали. Тому серед експертів думки стосовно ініціативи Європи розділилися.Про що йдеться у німецько-французькому плані приєднання України до ЄСБерлін пропонує формат "асоційованого членства". Він передбачає участь української делегації у міністерських і лідерських зустрічах, але без права голосу та автоматичного доступу до спільного бюджету Європейського Союзу. Париж називає свій формат "інтегрованим статусом держави", у ньому, зокрема, міститься відтермінування доступу України до спільної аграрної політики ЄС та фінансових фондів. За оцінками Європейської комісії, пише британське видання, новий формат міг би забезпечити поступову інтеграцію України з доступом до окремих програм ЄС, зокрема освітніх та інвестиційних, але без повноцінних бюджетних прав.Українська сторона, зазначає Financial Times, критично висловлюється щодо "символічного" членства, побоюючись, що воно замінить повноцінну інтеграцію. Простіше кажучи, може відбутися як із Туреччиною, яка у 1963 році стала асоційованим членом попередника Євросоюзу Європейського економічного співтовариства, з 2005 року вела переговори про вступ до ЄС, проте у грудні 2016-го їх заморозили. Таким чином, у статусі асоційованого члена Туреччина перебуває 63 роки! Цей приклад політологи найчастіше наводять для критики "недочленства" України в Євросоюзі. Можна сперечатися щодо відповідності чи невідповідності цієї держави політичним вимогам Євросоюзу, зокрема, через окупацію частини Кіпру та натягнуті відносини з Грецією, проте у виконанні Копенгагенських критеріїв щодо членства Анкара просунулася далі за Київ, що підтверджує скринінг турецького законодавства, — у цій сфері виконання вимог стовідсоткове. Тут варто нагадати, як рухаються наші справи.Як Україна рухається до ЄС11 грудня минулого року у Львові під час неформальної зустрічі міністрів країн ЄС у справах Європи українська сторона отримала умови за трьома переговорними кластерами "Основи процесу вступу" (дуже важливий кластер, з нього починаються переговори і ним їх закривають), "Внутрішній ринок", "Зовнішні відносини". 17 березня Україні передали вимоги ще по трьох кластерах — "Конкурентна спроможність та інклюзивний розвиток", "Зелений порядок денний та стале з’єднання", "Ресурси, агросектор та політика згуртованості". Як наголошувала єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, усі шість кластерів для України неофіційно відкрито. Неофіційно, бо на той час Віктор Орбан блокував переговори про членство нашої країни в Європейському Союзі. Петер Мадяр, чия партія "Тиса" перемогла на виборах в Угорщині, найімовірніше, блок для України зніме, але не зовнішні сили, а українська влада — уряд і парламент — мають виконувати рекомендації ЄС щодо кожного кластеру. Поки що оцінки темпів виконання вимог у Києві та Брюсселі відрізняються.У березні Марта Кос зробила заяву, яка стала холодним душем для мрійників, які хотіли бачити Україну членом Євросоюзу вже 1 січня 2027 року:"Спочатку вам потрібен мир — це важливо — потім ви маєте провести реформи. Інвестори прийдуть і в Україну, лише якщо вони спочатку зможуть заробити гроші і якщо їхні інвестиції будуть безпечними".А цього понеділка заінтригувала іншою заявою: ЄС має знайти спосіб надати країнам-кандидатам "надійну пропозицію та міцно закріпити їх у європейському політичному просторі, зменшуючи ризик того, що конкуруючі сили формуватимуть майбутнє нашого континенту".Але компромісів щодо високих стандартів реформ — не буде. Очевидно у такій завуальованій формі пані Кос висловила ідеї, які й описано у Financial Times: не повний вступ хоча б авансом, а частковий — однією ногою.Плюси та мінуси "символічного" приєднання до ЄвросоюзуПочнемо з мінусів. Ключовий — українці, які ціною свого життя захищають і нашу державу, і Європу від російських агресорів, будуть дуже розчаровані "асоційованим" членством. Особливо коли воно не передбачатиме дати реального вступу після виконання всіх вимог. Наступні вибори до Європарламенту відбудуться влітку 2029 року, щоб вони проводилися і в Україні, наша держава має отримати повноцінне членство максимум із 1 січня 2029 року. До того часу фінансові витрати на різні європейські програми для України мають бути враховані у проєкті бюджету на 2029 рік. Себто, ще 2028-го.Ці строки видаються нереальними. До того ж повноправне членство наступає з часу ратифікації рішення всіма 27 державами-членами. Ратифікація може відбуватися як у парламенті, так і на референдумі. Там, де прагнуть поставити заслін перед кандидатами, виносять питання на референдум. До речі, Мадяр уже пообіцяв його угорцям.Другий мінус — "асоційованість" не передбачає повноцінного включення України в усі економічні формати ЄС. Іншими словами, ті сектори насамперед аграрний, де Україна має найбільші потужності, залишатимуться закритими. Нам даватимуть кредити, у такий спосіб фінансуватимуть проєкти з відбудови, проте, що не виключено, постійно висуватимуть нові вимоги, від виконання яких залежатиме таке фінансування.Третій мінус об’єднує перші два: якщо членство ставатиме недосяжною метою, з часом в українському суспільстві знижуватиметься підтримка євроінтеграції. І на цій темі спекулюватимуть певні політичні сили, які, на жаль, нарощуватимуть електоральну підтримку. Для прикладу можна згадати Болгарію і Румунію. Обидві країни стали членами ЄС 1 січня 2007 року, проте для них не відкрили одразу всі сфери співпраці. Зокрема, повноправними членами Шенгенської зони вони стали лише з 1 січня 2025 року. Політичні проблеми всередині цих країн, серед них підйом ультраправих — це результат спекуляції таких політиків на образах за "неповноцінне" членство в ЄС.Для рівності — три плюси. Перший: представники України на рівних братимуть участь у всіх дискусіях та будуть долучені до процесу ухвалення рішень. У тому числі неформального процесу. Дипломатичний лобізм даватиме можливість просувати українські інтереси у документах Євросоюзу та у бюджетних статтях.Другий плюс — для України та Європи одночасно — посилення безпекової співпраці. Торік у березні Єврокомісія представила великий план ReArm Europe, який передбачає переозброєння європейських армій та їхню технічну модернізацію. Бюджет цього плану приблизно 800 мільярдів євро. Участь України у програмах переозброєння дасть європейцям військовий досвід, якого у них немає, а українцям — додаткові кошти. Навіть без повноцінного членства в Євросоюзі.Третій плюс — тимчасова "асоційованість" позбавить козирів європейських трампістів та путіністів. Вони маніпулюватимуть на темах "гроші дають Україні, а не нашим громадянам", "українські фермери задушать наших", "з Україною до наших держав прийде війна" тощо. Рівно за рік французи обиратимуть нового президента, ультраправі з "Національного об’єднання" дуже хочуть привести свою креатуру до Єлисейського палацу. Якщо це станеться, Україна може на багато років забути про євроінтеграцію.Тож, можливо, між "ніколи" і "не зараз, але колись" більш прагматично обрати другий варіант? Тим більше до завершення війни з Росією інший нам навряд чи запропонують….

Президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна вже отримала запити від 11 країн щодо постачання вітчизняних безпілотників. Йдеться насамперед про держави регіону Близького Сходу та Перської затоки, а також про перспективу виходу на ринки Кавказу.За словами політика, в межах ініціативи Drone Deal планується укладення щонайменше десяти міжнародних угод щодо експорту українських дронів. Важливо, що співпраця передбачає не лише продаж техніки, а й спільне виробництво — створення виробничих ліній як в Україні, так і за кордоном."У цьому Drone Deal буде щонайменше 10 різних договорів про той чи інший експорт української зброї. Передбачене співвиробництво – будівництво наших ліній виробництва як в Україні, так і в інших державах. Нові технології, які ми спільно розробляємо разом із тією чи іншою державою, у які вони інвестують. І є домовленість про фінансування на рік відповідного об'єму та зафіксована кількість років", — зазначив президент.Президент наголосив, що мова йде про розвиток нових технологій у партнерстві. Так, іноземні держави інвестують у виробництво, а Україна ділиться досвідом і розробками. Уже досягнуто домовленостей щодо фінансування на кілька років уперед із чітко визначеними обсягами.Окремо Зеленський повідомив про початок активної співпраці з європейськими країнами, зокрема з Німеччиною, Італією, Норвегією, Швецією та Нідерландами. Крім того, Україна розраховує на подальше розширення співпраці з традиційними партнерами — Великою Британією та Францією."Друге – це європейська частина. Вже є початок роботи з Німеччиною, Італією, Норвегією, Швецією та Нідерландами. Безумовно, в нас хороші відносини з Британією та Францією. Я впевнений, що там все це буде також відбуватися", — додав він.Нагадаємо, наразі Україні потрібно за рік створити свою антибалістичну систему протиповітряної оборони. Володимир Зеленський розповів, скільки українцям потрібно часу, щоб її створити..

Українська тенісистка Марта Костюк із рахунком 6:0, 6:7 (4), 6:3 обіграла Енн Лі у чвертьфінальному матчі на турнірі WTA 250 у Руані. Таким чином вона вийшла у півфінал, куди раніше пробилася українка Вероніка Подрез.Про це повідомив Telegram-канал "Великий теніс України". Там зазначили, що у вирішальному сеті українській тенісистці вдалося здійснити камбек, поступаючись 1:3.Раніше у своєму стартовому матчі Марта обіграла господарку змагань Діан Паррі, яка є сотою ракеткою світу, після чого вибила американську тенісистку Кеті Макнеллі вольовою перемогою."Костюк удруге цього року зіграє у півфіналі. У січні вона змогла дістатися фіналу на турнірі WTA 500 у Брісбені", — констатували медійники.Загалом Марта вдесяте вийшла до півфіналу змагань рівня Туру та втретє на ґрунтовому покритті.За свій п'ятий фінал у кар'єрі українка боротиметься з німкенею Татьяною Марією, яку раніше двічі перемагала на гарді (Торонто-2024, Цинциннаті-2025).Марія вийшла у чвертьфінал після перемоги над "нейтральною" тенісисткою Іриною Шиманович. Також у півфінал турніру в Руані потрапила 19-річна українка Вероніка Подрез.Це вже другий випадок цього року, коли до півфіналу одного престижного турніру WTA дісталися дві українські тенісистки. У лютому на турнірі WTA 250 у Клуж-Напоці на цій стадії зіграли Дарія Снігур і Олександра Олійникова. Тоді це був перший такий випадок в історії українського тенісу.Нагадаємо, що перша ракетка України Еліна Світоліна продовжує успішний виступ на ґрунтових кортах Німеччини. У напруженому поєдинку чвертьфіналу турніру серії WTA 500 українська тенісистка здолала опір представниці Чехії Лінди Носкової, забезпечивши собі місце у четвірці найкращих учасниць змагань..

Легендарний тенісист та чоловік Еліни Світоліної Гаель Монфіс оголосив про завершення своєї багаторічної кар’єри. Прощальний захід відбудеться у травні на кортах знаменитого "Ролан Гаррос".Про це він написав у своїй соцмережі X.Останній танець на паризьких кортахМонфіс, який роками дарував фанатам неймовірні емоції, анонсував особливу подію під назвою Gaël & Friends. Вона відбудеться у четвер, 21 травня, на центральному корті "Ролан Гаррос". Чоловік Еліни Світоліної зізнався, що для нього цей турнір завжди був особливим, тому він хоче завершити цей шлях яскраво та в колі близьких людей.За словами тенісиста, свято об’єднає дві головні пристрасті його життя — спорт та мистецтво. На захід запрошені не лише зіркові колеги-гравці, а й відомі виконавці, серед яких Matt Pokora, Martin Solveig та Franglish.Щире зізнання легендиФранцуз наголосив, що не хоче йти "по-тихому", оскільки відчуває глибокий зв’язок із вболівальниками."Ролан Гаррос"... Мій останній "Ролан Гаррос". Дивно це писати, але це реальність. І замість того, щоб просто тихо це пережити, я захотів відзначити цей момент так, як це справді близько мені. Я подзвонив друзям. Справжнім. Гравцям, яких я поважаю і з якими ділив роздягальні, корти, шалений сміх. А також артистам, яких я щиро люблю — Matt Pokora, Martin Solveig, Franglish, бо для мене теніс і музика завжди були пов’язані. Це моє життя, це моя ДНК. Теніс, музика, сюрпризи... І передусім любов. Бо саме це я завжди отримував від вас і саме це хочу вам повернути того вечора. Я хочу, щоб ми пережили щось разом. Щось, що ми не забудемо. До зустрічі 21 травня", — заявив Монфіс.Нагадаємо, раніше Еліна Світоліна поділилася емоціями від свого повернення до десятки найсильніших тенісисток планети. Попри вагоме досягнення, спортсменка не збирається зупинятися на рекордах і вже ставить перед собою нові амбітні цілі на корті..

Франція та Австрія приєднались до Спеціального трибуналу зі злочинів країни-агресорки Росії проти України.Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга. За його словами, про своє рішення приєднатися до трибуналу Франція оголосила ще 15 квітня."Я вдячний Франції за офіційне підтвердження свого наміру приєднатися до Розширеної часткової угоди щодо Керівного комітету Спеціального трибуналу... Ми закликаємо всі держави, як у рамках Ради Європи, так і поза нею, взяти участь у цьому історичному процесі. Вперше з часів Нюрнберзького процесу ми працюємо над забезпеченням правосуддя за злочин агресії, і цей процес матиме глибоке значення для всієї міжнародної спільноти", — наголосив Сибіга.Водночас 16 квітня до трибуналу також доєдналася й Австрія. Серед країн, які приєднались до трибуналу, 19 — держави-члени Ради Європи.Відтак, загальна кількість країн зросла до 20. Це дозволяє внести документ про юридичне оформлення трибуналу на голосування Комітету міністрів Ради Європи, яке відбудеться у Молдові наступного місяця.Нагадаємо, раніше Андрій Сибіга поінформував, що Португалія офіційно підтвердила намір приєднатися до Розширеної часткової угоди, що відкриває шлях до практичного створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.Також нещодавно Естонія зробила рішучий крок у напрямку притягнення керівництва Російської Федерації до відповідальності, офіційно приєднавшись до розробки механізму спеціального трибуналу. Країна увійшла до складу Управлінського комітету, який координуватиме розслідування злочину агресії проти України.Читайте також: Спецтрибунал над Путіним. Як Росію судитимуть за злочини агресії проти українців.

Союзники Сполучених Штатів Америки не готові допомагати з розблокуванням Ормузької протоки. Тому заяви американського президента Дональда Трампа стосуються лише намірів, а не чітких домовленостей.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg. Журналісти зауважили, що в п'ятницю, 17 квітня, Велика Британія та Франція прийматимуть зустріч, на якій обговорюватимуть ситуацію з Ормузькою протокою.Однак, за словами європейських посадовців, обізнаних із ситуацією, з якими спілкувалися медійники, у формуванні військово-морської місії досягнуто лише незначного прогресу. До того ж союзники не хочуть розгортати свої сили доти, доки не вдасться укласти постійне перемир'я між США й Іраном.За інформацією джерел видання, наразі переговори зосереджені більше на дипломатичних зусиллях щодо врегулювання конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном, ніж на військових рішеннях, навіть попри те, що Вашингтон наполягає на конкретних зобов'язаннях щодо військово-морських сил.Інше джерело зазначило, що Велика Британія та Франція також досі не дійшли повної згоди між собою щодо того, як може працювати військово-морська операція, включно з тим, яку роль у ній можуть відіграти США.Наразі дипломати хочуть подивитися, як розвиватимуться крихкі мирні переговори, перш ніж ухвалювати рішення про конкретну місію.За словами джерел журналістів, поки президент США не зможе представити реалістичний план для досягнення розблокування протоки та припинення війни, доти союзники США, ймовірно, матимуть складнощі з розробкою планів допомоги.Велика Британія зосереджена на тому, чи варто розгортати в регіоні вже наявні автономні системи тралення мін, а не військові кораблі для супроводу танкерів через протоку.Тим часом Франція неодноразово заявляла про "систему супроводу". Париж хоче, щоби будь-яка місія тісно координувалася з Іраном, а це означає, що в ній повинні брати участь тільки ті країни, які не вступали в конфлікт з Іраном, такі як Індія або інші європейські держави.Крім того, декілька союзників вважають, що участь США матиме негативний ефект, аргументуючи це тим, що вона змусить іранців займати надто оборонну позицію.Однак Франція та Велика Британія єдині в тому, що місія має діяти під мандатом ООН. Але офіційні особи визнають, що це важко забезпечити, враховуючи, що США, Китай і Росія повинні дати свою згоду.Нагадаємо, 12 квітня американський президент Дональд Трамп заявив, що через провал переговорів з Іраном американський флот розпочав блокаду Ормузької протоки. Жодному кораблю не дозволено увійти або вийти звідти..

Поблизу міста Марсель у Франції археологи виявили частину давньоримського поселення, яке існувало приблизно дві тисячі років тому. Відкриття зробили в містечку Жеменос, за кілька десятків кілометрів від узбережжя.Про це повідомляє Istituto Centrale per l'Archeologia.Дослідники натрапили не просто на окремі руїни, а на структуровану ділянку поселення з різними зонами:давню римську дорогу, що розділяла територію;сліди сільського господарства (виноградники, господарські ями);кам’яні споруди з ознаками міської забудови;виробничі майстерні з металургійними слідами.Однією з найцікавіших знахідок став комплекс, який, ймовірно, виконував функції лазні. У ньому виявили систему підігріву підлоги (гіпокауст), піч, басейн, фрагменти мармуру та настінного розпису. Археологи припускають, що це міг бути проміжний комплекс для подорожніх — щось середнє між приватними та громадськими термами.Терми — це громадські лазні у Стародавньому Римі, що функціонували як центри відпочинку, гігієни та соціального життя.Як було організоване життя?Знахідки показують, що поселення поєднувало кілька функцій одночасно сільське господарство, ремесла і виробництво, обслуговування мандрівників, а також елементи міської інфраструктури Це свідчить, що римські поселення в регіоні були не просто "села", а складні економічні вузли.Раніше вважалося, що ця територія була невеликим поселенням I-III століть н. е. Але нові розкопки показали значно складнішу систему організації простору.Археологи планують продовжити дослідження, зокрема західної частини ділянки. Після завершення робіт територію мають передати під сучасну забудову, але всі знахідки будуть детально вивчатися.Нагадаємо, нещодавно в Нідерландах археологи виявили ймовірне поховання легендарного Шарля де Бац де Кастельмора д’Артаньяна.Додамо, торік у жовтні в Італії археологи відкрили 2000-річний саркофаг з мумією..

Франція готує радикальне посилення законодавства для боротьби з морськими суднами, що допомагають Росії обходити санкції. Офіційний Париж планує запровадити суворі кримінальні покарання для екіпажів та власників танкерів, які приховують своє походження або ігнорують вимоги берегової охорони.Про це повідомляє France24.Санкції проти морських порушниківЯк зазначає видання, у межах оновлення закону про військове планування французький уряд запропонував суттєво підвищити планку відповідальності за махінації на морі. Йдеться насамперед про судна, які використовують фальшиві прапори або відмовляються виконувати накази про зупинку у територіальних водах. Згідно з проєктом документа, за подібні дії порушникам загрожуватиме:позбавлення волі на строк до двох років — це вдвічі більше, ніж передбачено чинними нормами;грошовий штраф у розмірі 300 тисяч євро.Такі санкції будуть застосовуватися до будь-якої особи, яка здійснює "повноваження контролю або управління" експлуатацією судна, що фактично охоплює як капітанів, так і менеджмент компаній-судновласників.Посилення відповідальностіОсобливу увагу законотворці приділили ситуаціям, коли маневри "тіньового флоту" створюють реальну небезпеку для людей. Якщо дії екіпажу або технічний стан судна ставитимуть під загрозу життя осіб на борту, покарання стане ще жорсткішим.У таких випадках можливе ув'язнення до семи років, а сума штрафу може зрости до 700 тисяч євро. Парламент Франції має розглянути та проголосувати за цей законопроєкт до 14 липня.Нагадаємо, 13 березня США видали 30-денну ліцензію на купівлю російської нафти та нафтопродуктів, які зараз застрягли в морі. В американському Міністерстві фінансів заявляли, що це мало посприяти стабілізації світових енергетичних ринків.Натомість ЄС 14 березня продовжив санкції проти країни-агресорки Росії. Вони діятимуть до 15 вересня 2026 року. Зазначалося, що під обмеження потрапляють близько 2 600 фізичних і юридичних осіб, "які стали ціллю у відповідь на триваючу невиправдану та неспровоковану військову агресію Росії проти України".Своєю чергою, Канада впровадила нові санкції проти країни-агресорки Росії. Під обмеження потрапили 100 суден російського "тіньового флоту"..

У південній частині Франції вчені детально дослідили один із найкраще збережених викопних метеликів, який жив ще 34-28 мільйонів років тому. Відкриття допомагає висвітлити ранню еволюцію цих тендітних комах.Скам’янілість, знайдену ще у 1979 році поблизу регіону Сереcт, довгий час не досліджували належним чином. Лише зараз міжнародна команда науковців змогла застосувати сучасні методи аналізу й зробити прорив, пише IFLScience.Новий вид отримав назву Apaturoides monikae. Він належить до ранніх представників так званих "імператорських" метеликів.Чому ця знахідка унікальна?Метелики рідко зберігаються у викопному стані через свої крихкі крила. Але цей екземпляр — виняток:добре збережені обидва крила з чіткими візерунками;видно "очні плями" на крилах;частково збережені голова, грудна клітка та черевце.Такі деталі дозволили точно визначити його місце в еволюційному дереві.Дослідники встановили, що цей вид належить до підродини Apaturinae, відомої як "імператорські метелики". Це перший викопний доказ існування цієї групи, що може змінити уявлення про те, коли саме вони з’явилися. Сучасним родичем вважається, зокрема, Purple Emperor — яскравий європейський метелик.Науковці припускають, що або ця група метеликів виникла раніше, ніж вважалося, або сучасні види зберегли риси своїх давніх предків. Це відкриття додає нові дані до складної картини еволюції метеликів, яка досі залишається частково загадковою.Нагадаємо, нещодавно у Нідерландах археологи знайшли ймовірне поховання легендарного Шарля де Бац де Кастельмора д’Артаньяна.Додамо, також у Бразилії вчені відкопали скам’янілості невідомого динозавра завбільшки 20 метрів..

Не надто вдала військова операція Сполучених Штатів на Близькому Сході та сварки через неї союзників по НАТО спонукала окремих лідерів до ініціатив щодо перегляду чинної архітектури безпеки. Чи можливо втілити в життя їхні ідеї?TrueUA детально аналізував причини конфлікту американської адміністрації з партнерами по НАТО та чи стане його наслідком вихід Сполучених Штатів із Північноатлантичного альянсу. Найімовірніше, після зустрічі генсека НАТО Марка Рютте з Дональдом Трампом, яка відбудеться найближчими днями, союзники зійдуться посередині й саміт Альянсу, а запланований на липень в Анкарі, не стане останнім в історії військового блоку.На тлі подій навколо Ірану знову актуальною стала дискусія, чи можливі нові геополітичні союзи та наскільки вони будуть міцними. Перед тим, як перейти до аналізу подібних ініціатив, наголосимо на важливому факторі: міцні союзи об’єднуються спільними або схожими цінностями, а не лише економічними інтересами. НАТО, Європейський Союз, "Велика сімка" мають у своєму складі держави, що поділяють ліберально-демократичні цінності, мають ринкову економіку, дотримуються прав і свобод людини, хоча можуть мати й особливий погляд на окремі права.За останні роки утворилися й інші геополітичні союзи, наприклад, БРІКС. Усі спроби зробити його антизахідним проєктом, запровадити спільну валюту, таку собі альтернативу долару — це просували Китай і Росія — провалилися. Бо у членів БРІКС не існує спільних цінностей.Сильна Європа, але з НАТО: проєкт КубілюсаУ січні з цікавою ініціативою вийшов єврокомісар з питань оборони литовець Андрюс Кубілюс. Він закликав до створення постійної стотисячної армії ЄС та Ради європейської безпеки. TrueUA аналізував сильні й слабкі сторони цієї ініціативи, наголошуючи на тому, що для її реалізації в Європи залишилося не так багато часу. Нині можна стверджувати, що дорогоцінний час — згаяний, проте окремі ідеї можуть бути здійснені за певних умов.В Європі перебувають американські військові загальною чисельністю близько ста тисяч, у випадку їхньої передислокації з європейського континенту, а цього не можна виключати в разі поглиблення конфлікту з главою Білого дому, союзники по НАТО в ЄС опиняться перед величезним викликом, як і ким замінити таку чисельність військових.Кубілюс не стверджує, що американці підуть, проте Європа має бути готова замінити їх такою ж за чисельністю армією. Зробити це швидко неможливо, але до такого сценарію можна підготуватися, здійснюючи навчання військових, модернізацію власних армій і таке інше. А ключові оборонні питання європейці обговорюватимуть на Раді європейської безпеки.Ініціатива Кубілюса як загалом ідея збройних сил Євросоюзу залишатиметься лише мрією доти, доки в рамках ЄС існує полярне бачення власного майбутнього.Перша позиція полягає в тому, що Євросоюз — економічне об’єднання і тому має займатися політикою лише в контексті забезпечення економічних пріоритетів, а все інше — прерогатива НАТО.Друга позиція: ЄС ще й політичне об’єднання і країни-члени мусять дбати про спільну безпеку, щоб союз не розгойдували й не розвалювали зовнішні сили. Не всі європейські лідери цю позицію поділяють навіть зараз, коли виклики для Європи більш ніж очевидні.Тож перед тим, як серйозно говорити про спільну армію, необхідно почати з втілення простішої задачі — домовитися про зміну процедур ухвалення рішень в рамках Євросоюзу. Це ініціатива, з якою виступає Німеччина, — всі рішення повинні прийматися кваліфікованою більшістю, а не спільним голосом. Хоча не така і проста ця задача. Кожна країна ЄС не проти зберегти право на вето. Про всяк випадок."Ядерна парасолька" Франції: проєкт Макрона і МерцаТакож не нова ініціатива і так само неоднозначна. TrueUA детально аналізував, чому ідея французької "ядерної парасольки" стала актуальною після цьогорічної конференції з безпеки у Мюнхені. Місяць тому президент Еммануель Макрон оприлюднив нову ядерну доктрину Франції, яка охоплює збільшення кількості боєголовок та розміщення літаків, спроможних нести ядерні заряди, в країнах — союзницях.Це не самодіяльність Парижа, його ініціативи обговорювали зі США та Великою Британією, іншими двома ядерними державами НАТО. Інтерес до такої ідеї висловили Польща, Нідерланди, Данія, Швеція, Фінляндія, Бельгія, головне — Німеччина.Канцлер Фрідріх Мерц ще під час торішніх виборів до Бундестагу висловлювався за зменшення залежності ЄС від ядерного "щита" США на користь європейської "парасольки". Цікава ця тема й Україні з огляду на блокування нашого членства в НАТО, а як майбутній член Євросоюзу Київ може спробувати отримати французький ядерний захист.Та поки це мрії. По-перше, за понад рік завершується каденція Макрона, наступний президент Франції може виявитися висуванцем ультраправих євроскептиків і згорнути ядерну програму. Або запропонує охочим купити захист у Парижа за великі гроші. По-друге, самостійно французи такий масштабний проєкт не потягнуть, аби його реалізувати, потрібно, щоб усі вклали серйозні суми. Багато країн НАТО з великою неохотою погодилися під тиском Трампа збільшити витрати на спільну оборону, тож зрештою можуть сказати, що їм і американського захисту достатньо."Альянс середніх держав": глобальний проєкт Макрона"Геть від Вашингтона і Пекіна!" — таким є гасло історичного виступу Макрона в Сеулі 3 квітня. До Південної Кореї президент Франції завітав в рамках великого міжнародного турне. Амбітна ідея Макрона полягає у тому, що Європа, Південна Корея, Японія, Австралія, Бразилія, Індія, Канада здатні об’єднати зусилля у сферах міжнародного права, безпеки й демократії з метою уникнення надмірної залежності від США та Китаю.Французький лідер обрав дуже вдалий час для проголошення ініціативи "альянсу середніх держав": Сполучені Штати загрузли на Близькому Сході, їхня війна там посилила авторитарні режими в Пекіні та Москві, остання непогано заробляє на продажу зрослої в ціні нафти. Макрон пропонує альтернативу двополюсному американсько-китайському світу у вигляді "третього шляху"."Наша мета — не бути васалами двох держав-гегемонів. Ми не хочемо залежати від домінування, скажімо, від Китаю, або ми не хочемо бути надто схильними до непередбачуваності США", — заявив глава Франції.Він також наголосив, що міжнародна політика ЄС має базуватися на "стратегічній автономії" — відмові від ролі молодшого партнера, змушеного підлаштовуватися під електоральні коливання в США або тиск Китаю.Свою ідею він пообіцяв у розширеному вигляді презентувати у червні на саміті "Великої сімки", який прийматиме Франція. Це буде останній такий захід, де Макрон братиме участь як глава своєї держави. Та, судячи з цікавої ініціативи, він не планує просто піти на політичну пенсію. Чи можливо реалізувати "альянс середніх держав"? Цілком. І Україна зі своїм досвідом ведення війни сучасного типу в ньому може зайняти свою важливу нішу."НАТО без боягузів": проєкт генерала КеллогаКолишній спецпредставник президента Трампа в Україні, відставний генерал-лейтенант Кіт Келлог запропонував ідею, яка видається ще амбітнішою за макронівську.Процитуємо сказане ним в ефірі американського телеканалу Fox News:"НАТО перетворюється на боягузів. Можливо, нам потрібне нове НАТО, нова оборонна система. Переосмислити наявні оборонні альянси, можливо, створити один з Японією та Австралією, а також із деякими з тих європейських країн, які готові вступити у війну, як-от Німеччина чи Польща. Навіть Україна, яка також довела свою ефективність як хороший союзник".Тобто ідея полягає в тому, що Сполучені Штати можуть створювати окремі альянси з країнами, готовими діяти для забезпечення спільних безпекових інтересів. Не вагатися, не шукати причин для відмови, а бути ефективним союзником на полі бою. Без різниці, де географічно розташована держава. Це не означає кінець Північноатлантичного альянсу, створеного за принципом колективного Заходу, а відбір із цього об’єднання справді здатних до сучасних методів війни, охочих посилюватися та спільно із собі подібними встановлювати правила гри у сучасному світі.В ідеї Келлога є слабкі сторони, як-от той же випадок з Іраном, військова операція супроти якого розпочалася і триває з порушенням міжнародного права. Це залишається однією з ключових причин небажання союзників США ставати з ними опліч. Подібний альянс, якби він виник, мав би опиратися на міжнародне право, а не діяти свавільно, як світовий жандарм. Проте сам підхід, якщо він враховуватиме український інтерес, звучить доволі привабливо..

Президент Франції Еммануель Макрон ініціював створення широкої коаліції держав для протидії геополітичному тиску Вашингтона та Пекіна. Під час свого азійського турне він закликав країни з потужною економікою об’єднати зусилля, щоб уникнути ролі "васалів" у глобальному протистоянні наддержав.Про це повідомляє Bloomberg.Стратегія "третього шляху"Еммануель Макрон, який очолює єдину ядерну державу ЄС з найпотужнішим оборонним сектором, активізував свою давню стратегію створення європейської противаги США та Китаю. Виступаючи перед студентами в Сеулі, французький лідер наголосив на необхідності збереження суверенітету держав, які не бажають ставати заручниками чужих конфліктів."Наша мета — не бути васалами двох гегемонічних сил", — заявив він. "Ми не хочемо залежати від домінування, скажімо, Китаю, або бути надто вразливими до непередбачуваності США".Макрон окреслив коло потенційних союзників, серед яких Південна Корея, Японія, Австралія, Бразилія, Канада та Індія. На його думку, цей альянс може ефективно співпрацювати у сферах штучного інтелекту, космосу, енергетики та глобальної безпеки.Конфлікт із ТрампомНова хвиля дипломатичної активності Парижа відбувається на тлі загострення відносин із Білим домом. Дональд Трамп поновив атаки на НАТО та союзників, зокрема звинувативши Францію у недостатній підтримці військових операцій в Ірані. Трамп обурився забороною на проліт американських літаків над територією Франції, назвавши країну "дуже некорисною" та пригрозивши, що "США це запам'ятають". Макрон, своєю чергою, наголосив на тому, що з Францією не консультувалися щодо цієї війни, і вона не є її частиною."США — велика країна", — зазначив Макрон, проте попередив, що нинішній підхід Вашингтона ризикує відкрити "скриню Пандори".Врегулювання на Близькому СходіФранцузький лідер скептично оцінює ефективність виключно силових методів. Згадуючи досвід Іраку, Сирії та Афганістану, він наголосив, що військові операції рідко приносять бажаний результат: "Ми ніколи не досягаємо мети".Замість ескалації Макрон пропонує створити механізм деконфліктизації з Іраном та пропонує супроводжувати торгові судна в Ормузькій протоці після припинення бомбардувань. Це критично важливо для світової економіки, адже через конфлікт заблоковано шлях, яким проходить п’ята частина світового експорту нафти та зрідженого газу. Свої ідеї щодо нового світового порядку Макрон планує детально представити у червні під час саміту G7, який прийматиме Франція.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявив, що Україна надіслала Сполученим Штатам Америки та країнам Близького Сходу чіткий сигнал про готовність долучитися до обговорення можливого розблокування Ормузької протоки та поділитися власним досвідом..

Щонайменше вісім мільйонів людей долучилися до масштабних протестів під гаслом No Kings ("Без королів") проти політики президента США Дональд Трамп. Акції пройшли не лише в Америці, а й у десятках міст по всьому світу.Про це пише BBC.Протести відбулися 28 березня і стали наймасовішими за весь час цієї кампанії. За підрахунками організаторів, люди вийшли більш ніж на 3300 акцій — від мегаполісів до невеликих міст.Де були протести?Демонстрації охопили майже всі великі міста США, а також вийшли за межі країни. Акції минали, зокрема, у Парижі, Лондоні та інших європейських містах.Люди виходили з плакатами, прапорами, а подекуди навіть брали з собою символічні інсталяції. Наприклад, у Лос-Анджелесі з’явилася велика повітряна куля із зображенням Трампа.Чому люди протестують?Учасники виступають одразу проти кількох рішень адміністрації:міграційної політики;війни в Ірані;зростання вартості життя.Окремо резонанс викликали події в штаті Міннесота, де раніше під час операції міграційної служби загинули двоє людей. Це лише підсилило хвилю обурення.Організатори кажуть, що їхня головна ідея — нагадати, що влада в США належить громадянам, а не політикам чи "елітам".Реакція владиУ Білому домі протестам значення не надали. Речник адміністрації назвав їх "сеансами терапії для людей, одержимих Трампом", і заявив, що серйозного впливу ці акції не мають.Втім, масштаби протестів свідчать про інше. Невдоволення частини суспільства політикою президента тільки продовжує зростати.Нагадаємо, 30 березня Дональд Трамп повідомив про успіхи американської стратегії на Близькому Сході, наголосивши на переході контролю над Ормузькою протокою до Вашингтона.Додамо, нещодавно стало відомо, що вперше за довгий час вигляд купюри долара можуть змінити. Так, на грошах ймовірно зʼявиться підпис Трампа.Читайте також:Терпець — не безмежний: чи справді світ рахує дні до проміжних виборів у Конгрес США"Психологічний фактор" та особиста ворожнеча: Трамп пояснив, що заважає миру в УкраїніЗаробити на руйнуванні світового порядку: чого ми не помічаємо в політиці Трампа.

Рештки знайшли в Нідерландах у церкві Святих Петра і Павла просто під вівтарем, що вже саме по собі вказує на високий статус похованого. За попередніми даними, йдеться про Шарля де Бац де Кастельмора д’Артаньяна — відомого французького військового та наближеного до короля Людовіка XIV.Історики давно знали, що д’Артаньян загинув у 1673 році під час облоги Маастріхта, але місце його поховання залишалося загадкою понад три століття, повідомляє Sky News.Докази, які вказують на мушкетераУ могилі археологи знайшли кілька важливих артефактів: мушкетну кулю та монету XVII століття. Саме такі деталі збігаються з історичними свідченнями про загибель д’Артаньяна. За даними хронік, він отримав смертельне поранення в горло під час бою.Також важливо, що поховання розташоване саме там, де в XVII столітті стояв табір французької армії. З огляду на спеку та складність транспортування тіла, цілком імовірно, що його поховали неподалік місця загибелі.Попри переконливі непрямі докази, остаточну відповідь має дати ДНК-експертиза. Вчені вже досліджують зразки, отримані зі щелепної кістки, і порівнюють їх із генетичними даними нащадків аристократа.Фахівці наголошують, що навіть якщо версія підтвердиться, це буде не просто археологічна знахідка, а відкриття світового масштабу, адже йдеться про людину, яка стала символом цілої епохи та героєм однієї з найвідоміших пригодницьких історій у світі.Нагадаємо, торік у жовтні в Італії археологи відкрили 2000-річний саркофаг з мумією.Додамо, нещодавно у Бразилії вчені відкопали скам’янілості невідомого динозавра завбільшки 20 метрів..

У п’ятницю, 27 березня, державний секретар Сполучених Штатів Америки Марко Рубіо відвідає Серне-ла-Віль у Франції. Він просуватиме ключові американські інтереси на міністерській зустрічі G7 з питань закордонних справ.Про це йдеться у пресрелізі Державного департаменту США, який оприлюднили у вівторок, 24 березня."Державний секретар Марко Рубіо вирушить до Серне-ла-Віль, Франція, 27 березня, щоби просувати ключові інтереси США на міністерській зустрічі G7 з питань закордонних справ", — заявив головний заступник речника держдепартаменту Томас Піготт.За його словами, під час перебування там держсекретар зустрінеться з міністрами закордонних справ країн-партнерів для обговорення спільних питань безпеки та можливостей для співпраці."Серед пріоритетних тем — війна Росії проти України, ситуація на Близькому Сході, а також загрози миру та стабільності в усьому світі", — підсумував він.Візит держсекретаря США Марко Рубіо відбувається в межах французького головування в G7 2026 року."Зустріч міністрів закордонних справ "Групи семи" запланована на 26-27 березня в абатстві Вокс-де-Серне поблизу Парижа", — йдеться в повідомленні.Аналітики агенції Reuters зауважили, що під час зустрічей у Франції відбуватимуться жорсткі дискусії, адже США, найімовірніше, намагатимуться "нав’язувати Європи свій геополітичний порядок денний".Нагадаємо, що наприкінці лютого Марко Рубіо заявляв, що адміністрація президента США Дональда Трампа "продовжує посилювати тиск на Москву", саме завдяки Вашингтону досягнуто прогресу в питанні закінчення війни в Україні..

Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Японія та Канада заявили, що готові забезпечити безпеку судноплавства в Ормузькій протоці.Відповідна спільна заява була опублікованій 19 березня на сайті уряду Великої Британії."Ми найрішучіше засуджуємо нещодавні напади Ірану на неозброєні комерційні судна в Перській затоці, напади на цивільну інфраструктуру, включаючи нафтогазові установки, а також фактичне закриття Ормузької протоки іранськими силами. Ми висловлюємо глибоке занепокоєння ескалацією конфлікту. Ми закликаємо Іран негайно припинити свої погрози, встановлення мін, атаки безпілотниками та ракетами, а також інші спроби блокувати протоку для комерційного судноплавства, а також дотримуватися Резолюції 2817 Ради Безпеки ООН", — йдеться у заяві.Країни наголосили, що свобода судноплавства є основоположним принципом міжнародного права, зокрема згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права. Натомість наслідки дій Ірану відчують люди в усіх частинах світу, особливо найуразливіші."Відповідно до Резолюції 2817 Ради Безпеки ООН, ми наголошуємо, що таке втручання в міжнародне судноплавство та порушення глобальних ланцюгів постачання енергії становлять загрозу міжнародному миру та безпеці. У зв'язку з цим ми закликаємо до негайного всеохоплюючого мораторію на напади на цивільну інфраструктуру, включаючи нафтогазові установки. Ми висловлюємо нашу готовність зробити свій внесок у відповідні зусилля для забезпечення безпечного проходу через протоку. Ми вітаємо зобов'язання країн, які займаються підготовчим плануванням", — зазначається у заяві.До того ж країни привітали рішення Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) про координований випуск стратегічних запасів нафти. Вони також пообіцяли стабілізувати енергетичні ринки та підтримати найбільш постраждалі країни через ООН та міжнародні фінансові інституції.Нагадаємо, 14 березня президент США Дональд Трамп закликав союзників направити військові кораблі до Ормузької протоки.Додамо, аналітики американського Інституту вивчення війни заявили, що Китай готує масштабні закупівлі російської нафти після пом'якшення санкцій США..