# Франція

Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що "Коаліція охочих" проведе наступний раунд переговорів щодо безпекових гарантій для України у січні 2026 року.Таку заяву французький лідер зробив у своєму дописі у соцмережі X. Він відзначив, що 24 грудня, провів розмову з генсеком Північноатлантичного альянсу Марком Рютте щодо розвитку ініціатив "Коаліції охочих" та посилення обороноздатності України."Починаючи з січня в Парижі, ми продовжимо роботу, розпочату в цих рамках, щоб забезпечити Україні надійні гарантії безпеки, що є передумовою для міцного та тривалого миру", — наголосив він.Макрон також наголосив, що поки Росія продовжує свою агресію, Україна може розраховувати "на нашу непохитну підтримку зараз і в майбутньому".Попередній контекст:Президент України Володимир Зеленський 18 грудня анонсував, що українська делегація вирушила до США на новий раунд переговорів щодо завершення війни. Він розповів, що на зустрічі планується обговорення мирного плану США з 20 пунктів, гарантій безпеки та договору про відновлення України.Наступного дня Рустем Умєров також повідомив, що він разом із начальником Генштабу ЗСУ Андрієм Гнатовим зустрінеться з представниками США. Також секретар РНБО підтвердив інформацію про те, що до переговорів залучать європейських чиновників.Агенція Reuters поінформувала, що спецпредставник Путіна Кирило Дмитрієв летить у Маямі для переговорів із Дональдом Кушнером. За інформацією журналістів, при цьому тристоронні контакти з представниками України не плануються через відмову російської сторони.Державний секретар США Марко Рубіо допустив, що теж може взяти участь у переговорах із Росією. Він зазначив, що США під час переговорів з представниками України та Росії намагаються з'ясувати, на що сторони готові піти, щоби настав мир.Марко Рубіо також заявив, що Вашингтон докладає максимум зусиль для пошуку дипломатичного виходу з війни. За його словами, американська сторона зосереджена на пошуку компромісів, які могли б задовольнити обох учасників конфлікту та завершити бойові дії ще до кінця цього року.19 грудня пізно ввечері за київським часом у Сполучених Штатах Америки відбулися перемовини України з американськими та європейськими партнерами. Сторони домовилися про подальші кроки.21 грудня Рустем Умєров заявив, що протягом трьох днів у Флориді українська делегація провела низку перемовин із американською стороною. Зустрічі були "продуктивними та конструктивними". Зокрема, основна увага була зосереджена на чотирьох ключових документах..

Різдво святкують у багатьох країнах світу, але в кожній з них воно має свій особливий настрій і традиції. Хоча це християнське свято, яке об’єднує мільйони людей, способи його відзначення — від святкових страв до обрядів і символів — можуть суттєво різнитися.Як саме святкують Різдво у різних куточках світу та чим ці традиції відрізняються — у матеріалі TrueUA.ФранціяФранції Санта Клауса називають Пер Ноель — цей образ з’явився тут після Другої світової війни під впливом американських військових. Давня різдвяна традиція спалювати поліно з часом трансформувалася у солодкий символ свята — рулет у формі поліна, який нині є обов’язковим десертом на різдвяному столі.Оселі та святкові столи французи прикрашають букетами живих квітів, а головною стравою часто стає спеціально виведений Тулузький гусак, вага якого інколи сягає до 12 кілограмів. Саме він вважається справжнім гастрономічним символом французького Різдва.Італія Італійці декорують приміщення сценками народження Ісуса Христа. Статуетки й живі постановки присутні у всіх публічних місцях: на площах, в церквах, будинках, на вітринах магазинів і біля фонтанів. Не менш важливим символом Різдва є Ла Бефана — відьма на мітлі.Згідно з місцевою традицією. Ле Бефана приносить подарунки дітям, тому не дивно, що малеча любить її більше, ніж Санта Клауса. І хоча він теж є, його популярність в Італії значно поступається улюбленій відьмі. Як і у Франції, Санта Клаус в Італії має свою назву — Боббі Натале.Відвідати в Італії месу на Різдво досить складно. Задля того, щоб потрапити в Собор Святого Петра цього дня, потрібно бронювати квиток за кілька місяців. Тим італійцям, які не потурбувалися про це заздалегідь, дається можливість спостерігати за ходом меси на великому екрані, встановленому на площі.ЯпоніяНе варто дивуватися появі цієї країни у такому рейтингу. Хоч більшість громадян Японії є буддистами та синтоїстами, понад 120 мільйонів сповідують християнство. Через значний вплив західної культури у цій країні Різдво святкують не лише з релігійних причин.Різдво в Японії — це свято закоханих під назвою "Курімасу". Більшість японців просто не знають біблійної історії про народження Христа, вважаючи це свято днем ​​народження Санта Клауса — Санта Куроху в японській інтерпретації. Своєю чергою, християни у цій азійській країні намагаються здійснити якомога більше добрих справ. У Різдво вони роблять пожертвування, допомагають бездомним і відвідують лікарні.ІсландіяВід європейських традицій тут є своя відмінність, яка стосується подарунків дітлахам. Якщо на континенті діти отримують лише один подарунок, то малечі у цій острівній державі пощастило значно більше. Батьки змушені витратитись на 12 презентів для своїх нащадків.Також дивною традицією в Ісландії є повна відмова від телебачення у святкові дні. Уряд цієї острівної держави вирішив, що телевізор лише завадить близьким і друзям спілкуватися в Різдво. Свята у цій країні проходять у колі сім'ї та в активному відпочинку на природі. БразиліяЖителям цієї південноамериканської країни доводиться відзначати Різдво при температурі понад +30°C, і заміною справжньому снігу є штучний. Тут 90% населення є католиками, які регулярно відвідують церкву. На відміну від європейців, бразильці люблять відзначати Різдво на вулиці, де проходять концерти, феєрверки й паради. У лагуні Ріо-де-Жанейро популярною традицією є плавуча різдвяна ялинка.Нагадаємо, 15 листопада у православних вірян розпочався Різдвяний піст, який передує одному із найбільших свят у році Різдву Христовому. Він є найдовшим та найсуворішим. Яких правил та харчування варто дотримуватися у цей період — у матеріалі TrueUA.Читайте також:М’ясні страви на Різдво: цікаві ідеї для святкового столуНедорогі, але теплі: ідеї символічних подарунків на РіздвоСвятковий стіл здорожчає на 10%: експерт розповів, що "злетить" у ціні перед Різдвом і Новим роком.

Президент Франції Еммануель Макрон "фактично зрадив" канцлера Німеччини Фрідріха Мерца у питанні використання заморожених російських активів для допомоги Україні, приєднавшись до країн, які виступають проти конфіскації коштів РФ на користь Києва.Про це повідомляє Financial Times, передає "РБК-Україна". Як зазначає видання, Мерц був одним із ключових прихильників ідеї спрямувати на підтримку України 210 мільярдів євро заморожених російських активів. Водночас Макрон публічно не висловлював чіткої позиції щодо цього питання. Попри це Берлін все одно розраховував на підтримку Парижа.За даними FT, у приватних розмовах команда французького президента транслювала аргументи противників конфіскації активів. У результаті в останній момент Франція стала на бік Бельгії, Італії та інших опонентів ідеї вилучення активів Росії."Макрон зрадив Мерца, і він знає, що за це доведеться заплатити ціну. Але він настільки слабкий, що в нього не було іншого вибору, окрім як підтримати Мелоні", — пояснило виданню одне з джерел, маючи на увазі прем’єр-міністерку Італії Джорджу Мелоні.Журналісти відзначили, що суперечка навколо російських активів показала новий розподіл ролей усередині Європейського Союзу. Так, якщо раніше Німеччину вважали "гальмом" європейської політики, а Францію — її "локомотивом", то тепер ситуація змінилася. Зокрема Франція, за оцінкою експертів, ніби злякалася власних ініціатив і почала від них відступати."У певному сенсі ЄС ніколи не був таким французьким — з огляду на промислову та безпекову політику, значною мірою завдяки Макрону. Але в Брюсселі зростає відчуття, що Франція дедалі частіше ставить національні інтереси вище за інтереси ЄС. Старе прислів’я про те, що “Франція — це лише слова, слова, слова, без дій”, знову повертається", — зазначила одна з експертів у коментарі Financial Times.Попередній контекст:Декілька днів тому Еммануель Макрон заявив, що Європі доведеться знайти спосіб безпосередньо взаємодіяти з Путіним, а не через США, які активно просувають мирні переговори.Заява Макрона прозвучала після того, як лідери ЄС 19 грудня ухвалили рішення надати Україні кредит у розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки, відмовившись від ідеї конфіскувати заморожені активи Росії.На це відповів речник Кремля Дмитро Пєсков, який заявив, що Володимир Путін готовий вести діалог із президентом Франції Еммануелем Макроном. При цьому з обидвох сторін начебто є політична воля до переговорів.21 грудня у Франції оприлюднили офіційну заяву, що вітають готовність Володимира Путіна до переговорів з президентом Франції Еммануелем Макроном. Там вважають, що така ідея має перспективу..

У неділю, 21 грудня, у Франції оприлюднили офіційну заяву, що вітають готовність Володимира Путіна до переговорів з президентом Франції Еммануелем Макроном. Там вважають, що така ідея має перспективу.Про це повідомили журналісти BFM TV, які послалися на офіційні джерела. Вони нагадали, що в п'ятницю після саміту, на якому ЄС домовився про виділення кредиту в розмірі 90 мільярдів євро для підтримки України, Макрон висловив думку, що Європа повинна знайти спосіб безпосередньо взаємодіяти з російським лідером. У Кремлі підтримали цю ідею."Ми вітаємо те, що Кремль дав публічну згоду на такий підхід. Найближчими днями ми повідомимо про найкращий спосіб дій", — зазначили в Єлисейському палаці.Водночас в офісі президента Франції наголосили, що будь-які дискусії з Москвою відбуватимуться "в умовах повної прозорості" з президентом України Володимиром Зеленським і європейськими партнерами, а метою залишається досягнення "міцного та тривалого миру" для українців.Попередній контекст:Декілька днів тому Еммануель Макрон заявив, що Європі доведеться знайти спосіб безпосередньо взаємодіяти з Путіним, а не через США, які активно просувають мирні переговори.Заява Макрона прозвучала після того, як лідери ЄС 19 грудня ухвалили рішення надати Україні кредит у розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки, відмовившись від ідеї конфіскувати заморожені активи Росії.На це відповів речник Кремля Дмитро Пєсков, який заявив, що Володимир Путін готовий вести діалог із президентом Франції Еммануелем Макроном. При цьому з обидвох сторін начебто є політична воля до переговорів.Президент України сьогодні заявив, що справжні сигнали від Росії тільки негативні — штурми на фронті, російські воєнні злочини у прикордонні й удари по інфраструктурі тільки продовжуються. Потрібно, щоби про це все у світі не мовчали.Аналітики CNN зазначили, що економічна ситуація в Росії стає все важчою. Однак навіть такі складнощі, які вже неможливо приховати, не змусять кремлівського диктатора Володимира Путіна сісти за стіл переговорів..

Кремлівський диктатор Володимир Путін готовий вести діалог із президентом Франції Еммануелем Макроном. При цьому з обидвох сторін начебто є політична воля до переговорів.Про це заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, якого цитують російські пропагандистсько-інформаційні ресурси."Макрон сказав про готовність поговорити з Путіним. Тут дуже важливо згадати те, що заявив наш президент на прямій лінії. Він також висловив готовність вести діалог із Макроном", — зазначив він.За його словами, очільник Кремля нібито готовий до спілкування задля "розв’язання українського конфлікту". "Рупор" Кремля наголосив на "відкритості" Володимира Путіна."Тому якщо є взаємна політична воля, то це можна тільки позитивно оцінити", — підсумував Дмитро Пєсков.Попередній контекст:Декілька днів тому Еммануель Макрон заявив, що Європі доведеться знайти спосіб безпосередньо взаємодіяти з Путіним, а не через США, які активно просувають мирні переговори.Заява Макрона прозвучала після того, як лідери ЄС 19 грудня ухвалили рішення надати Україні кредит у розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки, відмовившись від ідеї конфіскувати заморожені активи Росії.У Маямі 19 грудня відбулася чергова зустріч секретаря РНБО Рустема Умерова з американськими та європейськими партнерами щодо "мирного плану" США.Наступного дня, 20 грудня, до США прибув представник Путіна Кирило Дмитрієв, який теж зустрівся з американцями. Дискусії та переговори мали тривати два дні поспіль.Учора президент Володимир Зеленський заявив під час спілкування з журналістами, що Вашингтон виступив з ініціативою провести зустріч радників із національної безпеки України, США та Росії. Проте, на його думку, навряд чи такі перемовини принесуть щось нове у миротворчий процес..

Рано чи пізно, але Європі доведеться взаємодіяти з Володимиром Путіним. Це може стати необхідністю задля просування мирних переговорів. Зараз же ініціатива в цьому плані повністю належить Сполученим Штатам Америки.Про це заявив президент Франції Еммануель Макрон, якого цитує видання Bloomberg."Задля досягнення міцного миру ми знайдемо способи для європейців відновити діалог з Росією — у прозорості й асоціації з Україною. Для цього знову корисно поговорити з Володимиром Путіним", — наголосив він.Такі тези Макрон висловив після того, як лідери Європейського Союзу вранці 19 грудня оголосили про надання Україні позики в 90 мільярдів євро, відмовившись від ідеї конфіскувати заморожені активи Росії.При цьому аналітики звернули увагу на одне важливе питання, воно полягає в тому, що Європа вимагає місце за столом переговорів про мир в Україні.Зараз же, за словами авторів статті, США перебрали на себе мирний процес. До того ж незрозуміло, чи готовий Путін припинити війну, оскільки імперські амбіції Росії, судячи з усього, не зазнали змін."Ми, європейці й українці, зацікавлені у пошуку правильної структури для належного відновлення участі в цій дискусії. В іншому випадку будемо обговорювати це між собою з перемовниками, які потім самостійно обговорюватимуть це з росіянами. Це не ідеально", — зазначив Макрон у своєму виступі.Аналітики також зауважили, що після останніх заяв Володимира Путіна й інших російських політиків виникли сумніви в реальності дипломатичного шляху для закінчення війни. Однак будь-яка війна закінчується перемовинами. У цьому контексті президент України Володимир Зеленський заявив, що багато що залежить від партнерів, щоби дипломатія дала реальний результат.Нагадаємо, раніше офіційний Париж вимагав, щоб Україна була забезпечена надійними гарантіями безпеки ще до початку будь-якого обговорення територіальних питань у межах потенційних мирних переговорів..

Франція відмовилася від проведення "Дитячого Євробачення-2026", попри право на це після перемоги своєї представниці Лу Делез у цьому році. Причиною є фінансові обмеження, пов'язані з потребою зекономити 140 мільйонів євро.Про це йдеться у бюджетному плані суспільного мовника країни France Télévisions. Документ передбачає значне скорочення витрат для збалансування фінансів.Задля цього мовник планує зменшити витрати на сітку мовлення та скоротити кількість програм. Окрім цього, France Télévisions розглядає можливість перепродажу прав на трансляцію окремих спортивних подій. На сьогодні організація масштабного музичного конкурсу вважається недоцільною.Варто наголосити, що країна-переможець має право першочергової відмови від хостингу згідно з правилами Європейської мовної спілки. Франція вже відмовлялася від проведення "Дитячого Євробачення" після перемоги у 2023 році, передавши це право Іспанії.Тоді мовник пояснював рішення необхідністю зосередити ресурси на організації Олімпійських ігор у Парижі. Аналогічний підхід застосували й цього разу, але цього разу причина інша.Відомо, що "Дитяче Євробачення-2025" відбулося 13 грудня у Тбілісі, Грузія. Перемогу у цьому конкурсі виборола представниця Франції Лу Делез з піснею Ce Monde, набравши 248 балів від журі та глядачів. Україну на конкурсі представляла Софія Нерсесян із піснею "Мотанка". Вона посіла друге місце, отримавши 177 балів від журі та глядачів.Нагадаємо, що 3 грудня стало відомо імена фіналістів Національного відбору на "Євробачення-2026". У фінал пройшли дев'ять артистів..

Державне бюро розслідувань офіційно підтвердило, що 17 грудня на території Франції відбулися обшуки за місцем перебування колишнього генерального прокурора України Святослава Піскуна. Слідчі дії проводилися місцевими правоохоронцями на підставі запиту української сторони.Про це повідомляє "Суспільне".У ДБР зазначили, що під час процесуальних заходів у французьких колег з’явилися підстави для затримання ексчиновника. Наразі правоохоронці готують розгорнуту інформацію про розслідування та обіцяють розкрити всі деталі найближчим часом.Святослав Піскун тричі очолював Генеральну прокуратуру України — у 2002–2003, 2004–2005 та 2007 роках. Окрім прокурорської діяльності, він має звання генерал-лейтенанта податкової міліції та статус державного радника юстиції першого класу.Протягом 2007–2012 років він був народним депутатом від нині забороненої "Партії регіонів". Останньою помітною появою Піскуна в політикумі стало його призначення у 2020 році радником тодішньої генпрокурорки Ірини Венедіктової, яка пояснювала це рішення його багаторічним досвідом.Нагадаємо, голова парламентського комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин заявив, що фігуранти справи "Мідас", серед іншого, стежили за журналістами. Щоправда, провадження з цього приводу можуть відкрити лише в тому випадку, якщо потерпілі звернуться особисто..

Офіційний Париж вимагає, щоб Україна була забезпечена надійними гарантіями безпеки ще до початку будь-якого обговорення територіальних питань у межах потенційних мирних переговорів.Про це повідомляє видання Le Monde, посилаючись на джерело, близьке до президента Франції Еммануеля Макрона.Пріоритет ПарижаЦя заява була зроблена після зустрічей, присвячених даному питанню, що відбулися в Берліні. В оточенні Макрона наголосили: "Насамперед ми хочемо надійних гарантій безпеки для України перед будь-якими обговореннями територіального питання". Там також додали, що у питанні гарантій досягнуто прогресу, зокрема завдяки роботі "коаліції охочих" та уточненню умов підтримки з боку США.Таким чином, Париж чітко окреслив свою позицію: безпека України є пріоритетною умовою перед переходом до вирішення територіальних спорів.Раніше лідери деяких європейських країн та інституцій Європейського Союзу виступили зі спільною заявою, в якій привітали тісну співпрацю між командами президента Зеленського і президента Трампа, а також європейськими командами протягом останніх днів і тижнів.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський заявив, що представники американської делегації під час перемовин у Німеччині озвучили Україні російські вимоги для завершення війни. При цьому жорстких вимог під час розмови в Берліні ніхто не висував..

Представниця України Софія Нерсесян посіла друге місце в фіналі "Дитячого Євробачення". Вона представляла Україну з піснею "Мотанка" та набрала 177 балів.Про це повідомило "Суспільне". Конкурс цього року відбувся 13 грудня у Тбілісі (Грузія).Загалом Україна отримала 177 балів від журі та глядачів. Національні журі дали Україні 79 балів:10 балів — Сан-Марино, Чорногорія;8 балів — Хорватія;6 балів — Мальта, Вірменія, Грузія, Франція;5 балів — Кіпр, Албанія;4 бали — Нідерланди, Північна Македонія;3 бали — Ірландія, Португалія;2 бали — Іспанія;1 бал — Італія.Від глядачів Україна отримала 98 балів. Із піснею "Мотанка" Софія Нерсесян виступила під номером 6. Авторкою якої стала Світлана Тарабарова.Перемогла Франція — найбільше набрала співачка Лу Делез з піснею Ce monde. Вона отримала 248 балів: 152 від журі та 96 від глядачів.У фіналі "Дитячого Євробачення" цього року взяли участь 18 країн. Другий етап голосування розпочався після останнього виступу під час прямого ефіру. Тоді була можливість голосувати протягом приблизно 15 хвилин. Особливістю стало те, що можна голосувати за представника або представницю своєї країни.Переможця чи переможницю "Дитячого Євробачення" визначали за результатами голосування глядачів (50%) та журі 17 країн-учасників (50%).Нагадаємо, що 3 грудня стало відомо імена фіналістів Національного відбору на "Євробачення-2026". У фінал пройшли дев'ять артистів..

Париж не готовий включати до запланованого "репараційного кредиту" для України ті російські активи, які зберігаються у французьких приватних банках. Це — близько 18 мільярдів євро.Таку інформацію оприлюднило видання Financial Times. Журналісти навели аргументацію Франції — паризька влада посилається на правові обмеження щодо використання заморожених приватних активів.Зокрема, у Франції заморожені кошти Центрального банку Росії утримують комерційні банки, серед яких великі установи. Тому, на відміну від державних цінних паперів, які зберігаються у депозитарії Euroclear (Бельгія), ці приватні активи мають інші договори та юридичні зобов’язання.Медійники акцентували, що Франція не заперечує проти надання допомоги Україні в цілому, але проти залучення в процес тих російських активів, що перебувають у приватних фінансових установах країни. Така позиція пояснюється юридичною невизначеністю та ризиками виплат колишньому власнику — Росії.За інформацією ЗМІ, банки мають контрактні зобов’язання перед попереднім власником активів, зокрема, щодо виплати відсотків. Передача коштів може призвести до юридичних претензій з боку Кремля.Використання приватних активів відрізняється від тих, що зберігаються в Euroclear — законодавча та правова база є менш прозорими, і це породжує питання про гарантії для вкладників та самих країн ЄС."Існує також і політичний ризик, адже участь приватних фінансових установ може викликати критику з боку частини європейського бізнесу й інвесторів, які побоюються, що подібні дії створять прецедент втручання у приватну власність", — ідеться в статті.Аналітики переконані, що така відмова — серйозний удар по плану Європейської комісії щодо надання так званого "репараційного кредиту" для України, забезпеченого замороженими російськими активами. Адже Франція утримує другий за розміром пул таких коштів у країнах ЄС.Загальна ініціатива передбачала, зокрема, що активи, заморожені після повномасштабного вторгнення Росії, можуть стати частково або повністю використані для фінансування потреб України 2026-2027 років.Однак, якщо значна частина цих коштів, наприклад, французькі 18 мільярдів євро, залишаться поза схемою, то сума, доступна для кредиту, суттєво скоротиться. Це може знизити загальний обсяг підтримки України й ускладнити фінансове планування в Брюсселі.Нагадаємо, що сьогодні лідери сімох європейських держав готові "конструктивно працювати" з очільниками Європейської комісії та Європейської ради — Урсулою фон дер Ляєн і Антоніу Коштою — щодо надання Україні "репараційного кредиту"..

Французькі морські піхотинці відкрили вогонь по безпілотниках, що пролітали над стратегічно важливою військово-морською базою Іль-Лонг, де базуються атомні підводні човни з балістичними ракетами. Про це інформує видання Le Figaro.За даними жандармерії, як повідомляє AFP, у четвер увечері кілька дронів пролетіли над базою підводних човнів Іль-Лонг (Фіністер), де розміщені французькі атомні ракетні підводні човни її ядерного стримування. П'ять дронів було технічно виявлено у четвер увечері, близько 19:30, над базою, яка межує з гаванню Бреста.Розпочато операцію з боротьби з безпілотниками та пошуків. За даними того ж джерела, батальйон морської піхоти, який відповідає за захист бази, здійснив кілька ударів проти безпілотників. Атлантична морська префектура оголосила про початок розслідування. Коли у п'ятницю агентство AFP зв'язалося з прокуратурою Ренна, вона не одразу відповіла. "Ще зарано визначати походження дронів", — заявив Гійом Ле Расль. Однак він вважає, що ці польоти над базою підводних човнів Іль-Лонг "були спрямовані на те, щоб занепокоїти громадськість".Прольоти БпЛА не є рідкістюПрольоти дронів над цією обмеженою зоною не є рідкістю. У ніч з 17 на 18 листопада повідомлялося про політ дрона "над півостровом Крозон", який включає Іль-Лонг, але жодних військових об'єктів у ньому не було. База на Іль-Лонг, яка є заповідником французького ядерного стримування, охороняється 120 морськими жандармами, які працюють у координації з морською піхотою.База забезпечує технічне обслуговування чотирьох французьких підводних човнів, принаймні один з яких постійно перебуває у морі для забезпечення ядерного стримування. Умови видимості були особливо хорошими у четвер увечері над гаванню Бреста завдяки повному місяцю та його близькій орбіті навколо Землі, частому явищу, відомому як супермісяць.За останні місяці почастішали повідомлення про польоти дронів над аеропортами та іншими чутливими об'єктами, включаючи військові, у Північній Європі, і лідери цих країн бачать у цих діях причетність Москви.Нагадаємо, нещодавно бельгійська Thales Belgium, яка є однією із найбільших збройових компаній у Європі у галузі виготовлення протиповітряного озброєння, попередила, що над її секретними об'єктами літає дедалі більше дронів..

Президент Франції Еммануель Макрон спростував інформацію про те, що, за його словами, Сполучені Штати Америки можуть "зрадити" Україну. Він запевнив, що у відносинах Європи та США "немає недовіри".Як пише видання The Guardian, французький лідер заявив, що єдність між Європою та США є ключовою для підтримки України. "Єдність між американцями та європейцями щодо українського питання є надзвичайно важливою. І я кажу це знову і знову, нам потрібно працювати разом", — заявив Макрон журналістам під час візиту до Китаю.Як відомо, 4 грудня німецький журнал Spiegel процитував стенограму телефонної розмови європейських лідерів та президента України Володимира Зеленського. Журналісти видання зазначили, що лідер Франції та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловили скептицизм щодо зусиль уряду США щодо переговорів про мир між Україною та Росією."Я все заперечую. Нам потрібні США для миру. Сполученим Штатам потрібні ми, щоб цей мир був тривалим і міцним", — прокоментував Макрон репортаж Spiegel.Варто зазначити, що раніше президент США Дональд Трамп наголошував, що кремлівський диктатор Володимир Путін не готовий закінчити війну проти України. Хоча ще до свого президентства американський лідер запевняв, що здатен швидко завершити кровопролиття в Україні, шляхом перемовин. Проте згодом заявив, що російський президент його підвів. Ба більше, він зазначив, що війна, яку він вважав найлегшою для завершення завдяки своїм стосункам з Путіним, навпаки виявилася найскладнішою.Нагадаємо, напередодні віце-президент Сполучених Штатів Америки Джей Ді Венс заявив, що найближчим часом можливі зрушення у процесі мирних переговорів між Україною та Росією. Тому Білий дім очікує "хороших новин".До того ж президент України Володимир Зеленський переконаний, що можливість закінчити війну є. Проте, за його словами, потрібен тиск на Росію..

У понеділок, 1 грудня, в Парижі стартував сезон України у Франції під назвою Le Voyage en Ukraine ("Подорож до України"). Відкриття відбулося в Théâtre de la Ville та стало початком чотиримісячної культурної програми, що триватиме до березня 2026 року.Про це повідомив сайт Французького інституту. Там зазначили, що програма сезону охоплює близько 50 подій у різних містах Франції."Ініціатива має на меті продемонструвати силу опору та мобілізацію через українську культуру та мову, а також підтримку України з боку французьких митців і культурних інституцій", — ідеться в повідомленні.Президентка Institut Français Єва Нгуєн Бінь наголосила, що цей сезон є новим етапом співпраці між Україною та Францією, у якій культурні обміни відіграють ключову роль.Генеральний директор Українського інституту Володимир Шейко додав, що "Подорож до України" є найважливішою подією, яку інститут будь-коли організовував за кордоном, адже культура є потужним засобом єднання та спільного осмислення важливих тем.Вечір відкриття відбувся за участю першої леді України Олени Зеленської. У межах програми "Культура завдає удару у відповідь" відбудуться художні зустрічі, виступи та перформанси, присвячені темам свободи, гідності, пам'яті та стійкості."Різноманітні події присвячені українським митцям, мислителям і активістам, які, попри війну, продовжують творити та захищати свободу слова", — наголосили у Французькому інституті.Серед подій культурної програми є такі заходи:серія вечорів у Théâtre de la Concorde (10-13 грудня), присвячених опору українського громадянського суспільства;концерт у Тулузі на честь композитора Валентина Сильвестрова;спільні проекти в Марселі, Ліллі та Нанті, що представлять сучасну українську мистецьку сцену, зокрема, в Ліллі покажуть гібридну програму "Портрет Харкова", а в Нанті — виставку за участю художниці Алевтини Кахідзе.Сезон Le Voyage en Ukraine організовували Французький інститут і Український інститут за підтримки міністерств закордонних справ і культури Франції й України. Організатори сподіваються, що подія стане важливим кроком у поглибленні культурних зв'язків між двома країнами та спрямована на підтримку української мови та мистецтва.Нагадаємо, 31 жовтня стало відомо, що уряд перейменував Міністерство культури та стратегічних комунікацій на Міністерство культури. Це восьма зміна у назві відомства за всю його історію..

Невдовзі водійські права, видані в Україні, можуть офіційно визнавати у Франції. Відповідна дискусія про це ведеться на найвищому рівні.Про це розповів президент України Володимир Зеленський на спільній прес-конференції з президентом Франції Еммануелем Макроном."Підійняли тему про визнання наших водійських прав. Думаю, що будуть зрушення. Загалом багато питань у роботі, ми знаходимо взаєморозуміння", — зазначив український президент.Щоправда, деталей стосовно цього питання він не розкрив. Проте запевнив, що можливе позитивне розв’язання проблеми.Офіційний сайт для іноземців Driving in France with a foreign license пояснює, що за наявності "неєвропейського" водійського посвідчення (такого як українське) воно чинне лише перший рік перебування у Франції. Після проживання у країні понад рік необхідний обмін посвідчення на французьке.До речі, раніше цього року Франція й Україна вже підписали декларацію, спрямовану на спрощення обміну водійських прав між країнами. Україна зараз входить до переліку країн, права громадян яких можна обміняти без іспиту, але часто потрібне підтвердження проживання та документи про ваші українські права.Також, згідно з офіційним сайтом для українських переселенців, під час тимчасового захисту (temporary protection) українські права визнаються "протягом усього періоду законного перебування" у Франції, але після отримання постійного офіційного дозволу на проживання в країні (residence permit) надається обмежений термін (зазвичай один рік), після якого потрібно обміняти права.Нагадаємо, що з 1 листопада в українських населених пунктах діє "зимовий режим" швидкості. Тепер на відрізках із відповідними дорожніми знаками встановлять обмеження до 50 км/год..