# Франція

Франція пообіцяла надати Україні додаткові винищувачі Mirage 2000 — відповідне рішення вже є. Також наші Сили оборони отримають нові ракети для систем протиповітряної оборони.Про це розповів президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення.Він анонсував постачання Україні додаткових винищувачів і ракет, а також допомогу з дронами-перехоплювачами. Український президент подякував Великій Британії та Франції, які надають Україні допомогу."Є рішення щодо додаткових винищувачів Mirage для України та ракет для ППО. Британія допомагатиме нам з ППО й надалі, теж ракетами та виробництвом дронів-перехоплювачів", — зазначив він.За його словами, є також нові рішення про внески у програму PURL — Фінляндії й Іспанії. Це програма, щоби купувати американську зброю — ті ж таки ракети для "петріотів"."Ми чітко працюємо над цим. Чітко працюють і наші оборонні домовленості з європейцями, ми готуємо нові проекти — буде більше нашого спільного виробництва зброї", — акцентував президент України.Він констатував: щоби світ міг говорити з Росією з позиції сили, Україна сама має бути на сильних позиціях."Важливо завжди порівнювати, що росіянам наказували зробити та на яку дату, і що вони насправді змогли", — пояснив Володимир Зеленський.Нагадаємо, український президент також нагадав, що російські терористи продовжують атакувати мирні міста України з повітря. Лише цього тижня використали майже 1 200 ударних дронів і вже 50 ракет різних типів..

У Франції двох підозрюваних у резонансному пограбуванні Лувру затримали правоохоронці. Їм знадобився тиждень інтенсивних пошуків.Про це повідомляє видання Le Figaro. За інформацією джерела, двох злочинців, причетних до цієї крадіжки з глобальними наслідками, було заарештовано в ввечері 25 жовтня. Одного в Руассі, коли він готувався до посадки на рейс до Алжиру. "Операцію провела близько 22:00 Бригада з боротьби з бандитизмом (BRB), яка відповідає за розслідування та залучила понад 100 слідчих протягом минулого тижня", — йдеться у повідомленні.Водночас другого злочинця, за даними Le Figaro, також заарештувала судова поліція Парижа в Сен-Сен-Дені. Двох зловмисників взяли під варту за організовану крадіжку та злочинну змову.Як зазначає видання, вісім французьких коронних коштовностей вартістю 88 мільйонів євро станом на ранок неділі все ще не були знайдені.Пограбування Лувру: що відомоУ неділю, 19 жовтня, в Парижі пограбували всесвітньо відомий музей Лувр. Журналісти зазначили, що викрадачі проникли до будівлі з фасаду, що виходить на річку Сену, де тривали будівельні роботи.Медійники додали, що злочинці скористалися вантажним ліфтом, щоб отримати прямий доступ до цільової кімнати в галереї Аполлона. Розбивши вітрини, грабіжники викрали дев'ять предметів із колекції ювелірних виробів Наполеона й імператриці. Паризька поліція підтвердила факт проникнення до музею одного або декількох зловмисників, проте не надала деталей щодо викрадених творів мистецтва. Інформацію про злочин підтвердила й міністерка культури Франції Рашида Даті. Злодії розбили вікна в музеї та викрали коштовності Наполеона та його дружини: намисто, брошку, тіару й інші прикраси.Відвідувачів музею, які перебували в приміщенні, терміново вивели на вулиці. Музей зачинили, там перебувало багато поліціянтів.Нагадаємо, що один із найвідоміших музеїв світу Лувр визначився з картиною, яка стала центральним експонатом виставки 2025 року. Це полотно "Христос висміяний" художника епохи Відродження Чімабуе. Її придбали за 24 мільйонів євро, а раніше знайшли на смітнику..

Начальник штабу армії Франції П'єр Шилл у четвер, 23 жовтня, заявив, що його корпус готовий у 2026 році розгорнути сили на території України в рамках гарантій безпеки.Про це повідомляє BFMTV.Франція готова втрутитися в конфлікт між Україною та Росією. Через день після того, як найвищий військовий офіцер підтвердив, що французька армія має бути "готова до зіткнення через три-чотири роки" з Росією, начальник штабу армії обговорив підготовку Франції до 2026 року у війні, яка триває між Москвою та Києвом з 2022 року."Ми будемо готові розгорнути сили в рамках гарантій безпеки, якщо це буде необхідно на благо України", — заявив П’єр Шилл під час слухань перед членами комітету оборони національних зборів у четвер, 23 жовтня.Начальник штабу армії неодноразово наголошував на відданості Франції своїм союзникам перед депутатами парламенту. "2026 рік буде ознаменований коаліціями", — сказав він, посилаючись, наприклад, на навчання "Оріон-26", які "перевірять наші концепції спільного, міжсоюзницького та навіть міжвідомчого використання"."Російська загроза" під пильною увагоюП'єр Шилл запевняє, що армія готова одночасно керувати "трьома рівнями тривоги", включно з рівнем потенційного розгортання в Україні. Так, він паралельно згадує "національний рівень надзвичайної ситуації" з "7000 солдатами, готовими до виїзду з часом тривоги від 12 годин до п'яти днів, зокрема для національних суверенних місій", та "перший рівень тривоги НАТО" — ARF 2026, який буде "структурним".Раніше повідомлялось, що європейське військове командування розробило план розгортання військ в Україні, у межах якого буде створено дві окремі сухопутні групи.Нагадаємо, 4 вересня у Парижі відбулося засідання "Коаліції рішучих", на якому були присутніми лідери понад 30 країн. Головна тема перемовин — гарантії безпеки для України.Після засідання в уряді Великої Британії заявили, що Україна може отримати ракети великої дальності. Їх готові постачати учасники "Коаліції рішучих". Водночас британський прем'єр Кір Стармер наголосив, що учасники "Коаліції рішучих" мають "непорушну обіцянку перед Україною". За його словами, їм потрібно піти ще далі, щоб чинити тиск на агресора та забезпечити припинення бойових дій.Водночас президент Франції Еммануель Макрон заявив, що на сьогодні 26 країн готові надати Києву гарантії безпеки, направивши війська в Україну після завершення активної фази війни..

У п'ятницю, 24 жовтня, Франція і Велика Британія оголосили про нові пакети підтримки для України. До них увійдуть ракети та винищувачі.Про це повідомили президент Франції Еммануель Макрон та прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер.Допомога від ФранціїФранцузький президент Емманюель Макрон під час засідання лідерів "Коаліції рішучих" заявив, що його країна надасть Києву допомогу у сфері протиповітряної оборони."Ми повинні продовжувати посилювати нашу військову підтримку України: можливості протиповітряної оборони, можливості дальньої дії, дрони та системи протидії дронам", — сказав він.Зокрема, за його словами, Україна найближчими днями отримає додаткові протиповітряні ракети Aster, а також винищувачі Mirage. Водночас кількість озброєння, яке отримає Київ, французький лідер не назвав.Підтримка БританіїСвоєю чергою, очільник британського уряду Кір Стармер пообіцяв, що його країна суттєво розширить програми військової підтримки України. Так, Лондон передасть Києву 5000 нових ракет багатоцільового призначення.За словами Стармера, таке рішення було ухвалено, щоб забезпечити Україну додатковими боєприпасами та посилити її обороноздатність напередодні складного зимового періоду."Я вважаю, що ми можемо зробити більше в плані можливостей, особливо можливостей дальнього радіуса дії. І, звичайно ж, є важлива робота коаліції "охочих" щодо гарантій безпеки", — заявив Кір Стармер перед засіданням коаліції.Нагадаємо, Італія готує дванадцятий пакет військової допомоги для України. До нього можуть увійти боєприпаси та ракети для систем протиповітряної оборони SAMP/T.Крім того, Іспанія та Фінляндія доєдналися до ініціативи PURL, яка передбачає закупівлю американської зброї для України. Зокрема, Гельсінки виділять 100 мільйонів євро на зброю для України..

Французька армія повинна бути готова до того, що вже за три-чотири роки країна-агресорка Росія може продовжити війну в Європі та перевірити здатність континенту реагувати на агресію.Про це повідомив начальник Генштабу Збройних сил Франції генерал Фаб'єн Мандон під час бюджетних слухань комісії з питань оборони в Національній асамблеї, передає "Укрінформ"."Сьогодні Росія вважає, що Європа колективно слабка. Тому перше завдання, яке я поставив перед армією, — бути готовими до шоку через три-чотири роки, який може стати випробуванням нашої здатності реагувати", — наголосив генерал.За його словами, ситуація вимагає термінової мобілізації, оскільки Москва демонструє дедалі більшу готовність до агресивних дій, навіть щодо країн НАТО."Ми бачимо, як російські дрони перетинають кордони Польщі, Румунії, Естонії, пролітають над Данією. Це означає, що Росія втратила стриманість у застосуванні сили та залякуванні", — зазначив він.Глава французького Генштабу зауважив, що російська оборонна промисловість нині повністю мобілізована для тривалих воєнних зусиль. До того ж РФ має значно більші виробничі потужності, ніж європейські країни — зокрема у сфері боєприпасів і військової техніки. Однак, попри це, Європа має всі ресурси, щоб розпочати переозброєння негайно."Є співвідношення один до чотирьох між населенням ЄС і Росії. У нас сильніша економіка, технології, промисловість. Росія не може нас налякати, якщо ми справді хочемо себе захищати", — підсумував він.Нагадаємо, 22 жовтня президент Володимир Зеленський заявив, що у тому випадку, якщо світ не зможе зупинити російську агресію проти України, то очільник Кремля Володимир Путін спробує відкрити новий фронт проти Європи..

У понеділок, 20 жовтня, відбулася телефонна розмова президентів України та Франції, відповідно, Володимира Зеленського та Еммануеля Макрона. Вони обговорили низку актуальних питань.Про це повідомив Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Говорив із президентом Франції Еммануелем Макроном. Зараз правильний момент, щоби підштовхнути ситуацію до закінчення війни", — написав він.Головне, за словами українського президента, — повністю скористатися всіма можливостями та правильно тиснути на Росію."Тиск на того, хто розпочав війну, — це ключ до розв'язки", — вважає Володимир Зеленський.Він також поінформував про обговорення з Еммануелем Макроном усіх актуальних аспектів дипломатії та нещодавніх контактів із партнерами."Вдячний за підтримку. Домовилися зустрітися найближчим часом", — підсумував президент України.Раніше, 25 вересня, лідери України та Франції обговорювали необхідність посилення протиповітряної оборони України. Володимир Зеленський наголошував: на тлі збільшення кількості російських обстрілів перед зимою важливо, щоби кроки були швидкими. Президенти також акцентували на подальшому посиленні санкцій проти Росії, зокрема, щодо тіньового танкерного флоту. Вони також приділили особливу увагу використанню заморожених російських активів на користь України. Володимир Зеленський та Емманюель Макрон говорили про конкретні інструменти, які дадуть змогу це реалізувати.Нагадаємо, сьогодні український президент заявив, що зусилля американського президента Дональда Трампа й інших союзників України сприяли наближення до можливого завершення війни з Росією. У міжнародних перемовинах є на це потужний запит..

З'явилися перші кадри пограбування паризького музею Лувр, яке відбулось уранці 19 жовтня. На відео видно чоловіка в жовтому жилеті, який розбиває вітрину.Відповідні кадри оприлюднив французький телеканал BMFTV.На відео видно помітно чоловіка, одягненого в жовтий жилет, який за допомогою кутової шліфувальної машини розбиває вітрину. Цікаво, що у цей час в залі Лувру перебувають відвідувачі. Пограбування Лувру: що відомоУ неділю, 19 жовтня, в Парижі пограбували всесвітньо відомий музей Лувр. Журналісти зазначили, що викрадачі проникли до будівлі з фасаду, що виходить на річку Сену, де тривали будівельні роботи.Медійники додали, що злочинці скористалися вантажним ліфтом, щоб отримати прямий доступ до цільової кімнати в галереї Аполлона. Розбивши вітрини, грабіжники викрали дев'ять предметів із колекції ювелірних виробів Наполеона й імператриці. Паризька поліція підтвердила факт проникнення до музею одного або декількох зловмисників, проте не надала деталей щодо викрадених творів мистецтва. Інформацію про злочин підтвердила й міністерка культури Франції Рашида Даті. Злодії розбили вікна в музеї та викрали коштовності Наполеона та його дружини: намисто, брошку, тіару й інші прикраси.Відвідувачів музею, які перебували в приміщенні, терміново вивели на вулиці. Музей зачинили, там перебувало багато поліціянтів.Нагадаємо, що один із найвідоміших музеїв світу Лувр визначився з картиною, яка стала центральним експонатом виставки 2025 року. Це полотно "Христос висміяний" художника епохи Відродження Чімабуе. Її придбали за 24 мільйонів євро, а раніше знайшли на смітнику..

У неділю, 19 жовтня, в Парижі пограбували всесвітньо відомий музей Лувр. Зараз він повністю закритий для відвідувань. У ньому працює поліція, яка проводить розслідування інциденту.Про це повідомило французьке видання Le Parisien. Журналісти зазначили, що викрадачі проникли до будівлі з фасаду, що виходить на річку Сену, де наразі тривають будівельні роботи.Медійники додали, що злочинці скористалися вантажним ліфтом, щоб отримати прямий доступ до цільової кімнати в галереї Аполлона."Розбивши вітрини, грабіжники викрали дев'ять предметів із колекції ювелірних виробів Наполеона й імператриці", — наголосили французькі журналісти, посилаючись на власні джерела.Паризька поліція підтвердила факт проникнення до музею одного або декількох зловмисників, проте не надала деталей щодо викрадених творів мистецтва.Інформацію про злочин підтвердила міністерка культури Франції Рашида Даті. За її словами, сьогодні вранці на відкритті музею сталося пограбування. Повідомлень про постраждалих немає."Я перебуваю на місці разом із музеєм і поліцейськими нарядами. Триває розслідування", — додала вона.Злодії розбили вікна в музеї та викрали коштовності Наполеона та його дружини: намисто, брошку, тіару й інші прикраси.Відвідувачів музею, які перебували в приміщенні, терміново вивели на вулиці. На теперішній момент музей зачинений, там перебуває багато поліцейських, триває розслідування.Нагадаємо, що один із найвідоміших музеїв світу Лувр визначився з картиною, яка стала центральним експонатом виставки 2025 року. Це полотно "Христос висміяний" художника епохи Відродження Чімабуе. Її придбали за 24 мільйонів євро, а раніше знайшли на смітнику..

Президент Франції Еммануель Макрон засудив російські удари по інфраструктурі України й зазначив, що країна-агресорка має понести відповідальність за небажання сідати за стіл переговорів.Таку заяву він оприлюднив у соцмережі X."У той час, як угода, досягнута щодо Гази, дає проблиск надії на мир на Близькому Сході, війна в Україні також має закінчитися. Якщо Росія продовжуватиме своє вперте розпалювання війни і відмовлятиметься сісти за стіл переговорів, їй доведеться за це заплатити", — зазначив Макрон.Французький лідер відзначив, що російські атаки фактично спрямовані проти цивільного населення напередодні зими. Він також зазначив, що його країна разом із партнерами вивчають можливості надання необхідної допомоги для відновлення і забезпечення базових послуг."Франція як ніколи підтримує Україну, повністю залучена до роботи в рамках Коаліції охочих", — додав Макрон. Нагадаємо, 12 жовтня президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову із французьким колегою Еммануелем Макроном. Сторони "скоординували контакти з іншими партнерами й дипломатичні заходи наступних тижнів".Додамо, раніше Еммануель Макрон зробив заяву щодо "репараційного кредиту" для України в розмірі 140 мільярдів євро. Він вважає, що необхідно чітко дотримуватися міжнародного права в цьому питанні.

У неділю, 12 жовтня, президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову із французьким колегою Еммануелем Макроном.У своєму дописі у Telegram очільник держави розповів, що проінформував французького лідера про першочергові потреби України, "і це передусім ППО — необхідні системи та ракети"."Росія зараз користується моментом — тим, що Близький Схід та внутрішня тематика в кожній країні отримують максимум уваги. Російські удари стали більш підлими. Обговорили, як цьому протидіяти. Зокрема працюємо для розширення програми PURL", — наголосив гарант.Президент додав, що разом із Макроном вони "скоординували контакти з іншими партнерами й дипломатичні заходи наступних тижнів"."Працюємо, щоб тиску на Росію стало більше", — резюмував Зеленський.Нагадаємо, раніше Еммануель Макрон зробив заяву щодо "репараційного кредиту" для України в розмірі 140 мільярдів євро. Він вважає, що необхідно чітко дотримуватися міжнародного права в цьому питанні.Як відомо, Euroclear зберігає 183 із 300 мільярдів євро заморожених у Європі російських активів. Після повномасштабного вторгнення Росії 2022 року західні країни запровадили масштабні антиросійські санкції. Одним із головних інструментів тиску стало заморожування активів Росії за кордоном.За оцінками МВФ і експертів, 2024-2025 років обсяг заморожених активів перевищує 300-350 мільярдів доларів. Точні цифри визначити складно, оскільки частина коштів розміщувалася в різних юрисдикціях.

У п'ятницю, 10 жовтня, президент Франції Еммануель Макрон повторно призначив Себастьяна Лекорню прем'єр-міністром. Це сталось лише через кілька днів після того, як він пішов з посади, що викликало обурення деяких найзапекліших політичних опонентів президента, які пообіцяли проголосувати за відставку нового уряду.Про це повідомляє Reuters.Як зазначає видання, 47-річний Макрон сподіватиметься, що лояліст Лекорню зможе заручитися достатньою підтримкою глибоко розділеного парламенту, щоб ухвалити бюджет на 2026 рік. Зіткнувшись із найгіршою політичною кризою у Франції за останні десятиліття, багато суперників Макрона вимагали від нього або призначення нових парламентських виборів, або відставки.Негайна реакція на призначення Лекорню з боку крайніх правих та крайніх лівих була різкою, що свідчить про те, що його другий термін на посаді прем'єр-міністра буде не легшим, ніж перший, який завершився в понеділок, коли він пішов у відставку лише після 27 днів перебування на посаді."Уряд Лекорню II, призначений Еммануелем Макроном, який перебуває в більшій ізоляції та відірваний від реальності в Єлисейському палаці, ніж будь-коли, — це поганий жарт, демократична ганьба та приниження для французького народу", — написав президент партії "Національний альянс" Жордан Барделла в соцмережі X.Не було жодної негайної реакції з боку керівництва соціалістів та консервативних республіканців, які матимуть вирішальне значення для виживання Лекорню. Найнагальнішим завданням Лекорню буде подати бюджет до парламенту до кінця понеділка."Я приймаю — з обов’язку — місію, довірену мені президентом Республіки, зробити все можливе, щоб забезпечити Францію бюджетом до кінця року та розв'язати життєві питання наших співгромадян", — написав він у газеті X. "Ми повинні покласти край цій політичній кризі, яка дратує французький народ, і цій нестабільності, яка шкодить іміджу Франції та її інтересам".Лекорню додав, що той, хто приєднається до його уряду, повинен відмовитися від своїх особистих амбіцій стати наступником Макрона у 2027 році, що призвело до нестабільності у слабких урядах меншості та неоднозначному законодавчому органі Франції. Він пообіцяв, що його кабінет "втілюватиме оновлення та різноманітність".Оточення Макрона заявило, що Лекорню має "карт-бланш", що сигналізує про те, що президент залишає своєму прем'єр-міністру багато свободи дій для переговорів щодо кабінету міністрів та бюджету.Нагадаємо, що 10 вересня Францію охопили масштабні протести проти політики президента Еммануеля Макрона. Мітинги пройшли під гаслом "Заблокувати все". Під час мітингів у Парижі та інших частинах Франції протестувальники блокували дороги, зокрема неодноразово намагалися блокувати паризьку кільцеву дорогу в ранкову годину пік, підпалювали сміттєві баки.Додамо, 9 вересня президент Франції Еммануель Макрон призначив премʼєр-міністром Себастьєна Лекорню. Він очолював міністерство оборони країни. Журналісти з’ясували, що Макрон доручив Лекорню провести консультації з політичними силами, представленими в парламенті Франції, "з метою ухвалення державного бюджету й укладення домовленостей, необхідних для ухвалення рішень у найближчі місяці".

Сумнозвісний Герострат увійшов в історію спаленням храму Артеміди в Ефесі, а уряд Себастьєна Лекорню увійде в історію абсолютним антирекордом перебування на посадах. Сам прем’єр посидів у кріслі менш як місяць, а його міністри взагалі лише близько 14 годин. Чому ж політики Франції з такою швидкістю біжать до краю прірви?Боротьба за дострокові вибори. Навіщо ліві й праві згуртувалися проти МакронаTrueUA детально аналізував причини політичної кризи у Франції. Місяць тому, коли сьомим прем’єр-міністром за президентства Еммануеля Макрона став екс-міністр оборони Себастєн Лекорню, були оптимістичні сподівання, що силовик зможе протидіяти тиску парламенту. Виявилося зовсім навпаки, — керівник уряду оголосив про відставку, навіть не почавши до ладу свою роботу. За джерелами Bloomberg, Лекорню склав повноваження після того, як Макрон представив оновлений склад уряду, де більшість склали члени попередньої урядової команди. Це обурило парламентську опозицію. Зокрема, лідер Соціалістичної партії Олів'є Форе заявив, що "група Макрона розпадається, а новий уряд втратив легітимність". Залишається лише здогадуватися, чому президент Франції замість поступок депутатам вирішив посилити конфлікт із ними. Проте з відставкою Лекорню сторінку сьомого уряду не перегорнули. Сам відставник повідомив про переговори з різними політичними партіями."Є бажання мати бюджет для Франції до 31 грудня цього року. І це бажання, очевидно, створює імпульс та зближення, що зменшує перспективи розпуску парламенту", — цитує Лекорню агенція Reuters.Причина політичної кризи у Франції — ультраправі та ліві, особливо ультраліві, хочуть дочасних виборів парламенту, бо відчувають спроможність отримати на них більшість та сформувати свій уряд. Нагадаємо історію чинного складу парламенту та розклади в ньому. 30 червня і 7 липня минулого року відбулися позачергові вибори до Національних зборів після того, як Макрон розпустив попередній депутатський корпус. Рішення президента Франції багато хто критикував і, як підтвердили результати дочасних виборів, критика була справедливою. На виборах до Європарламенту у 2024 році ультраправі з "Національного об’єднання" Марін Ле Пен випередили партії керівної коаліції. Лепенівці мали найвищі рейтинги й заробляли бали на потужній критиці ліберала Макрона і тодішнього уряду. Очевидно, задум президента полягала в тому, що ультраправі на хвилі популярності переможуть і на дочасних виборах. Після чого претендуватимуть на формування уряду, який впроваджуватиме в життя їхні популістські обіцянки. Простіше кажучи, завалить роботу та ще й конфліктуватиме з лівими.Однак виборці задум поламали, — після першого туру дійсно лідирувало "Національне об’єднання", проте після другого несподівано все перегралося — відносну більшість мандатів набрали ліваки, другими стали ліберали з "Разом за Республіку", а ультраправі виявилися тільки третіми. У підсумку в новообраному парламенті утворилася ситуація, коли через глибокі ідеологічні розбіжності ніхто не може утворити коаліцію. Але при цьому права і ліва опозиція мішенню для атак зробила Макрона та уряд. На початку вересня 2024-го у відставку пішов молодий і перспективний прем’єр Габріель Атталь, уряд його наступника Мішеля Барньє протримався до середини грудня, кабінет міністрів Франсуа Байру протримався до 9 вересня цього року. Коротка історія уряду Лекорню описана вище. Ліві розгорнули широку популістську кампанію проти чинної пенсійної реформи, проти політики жорсткої економії, спричиненої дуже значними боргами країни, проти звільнень чиновників тощо. 10 вересня Францією прокотилися масштабні протести проти уряду і президента Макрона, ініційовані лівими. Вони наполягають не так на дочасних виборах парламенту, як на відставці президента. Найбільш ліва партія — "Нескорена Франція" — навіть ініціювала імпічмент Макрона, проте ця ідея була у середу відхилена депутатами. Її не підтримали, зокрема, ультраправі з партії Ле Пен. Разом із тим останні соцопитування фіксують зростання невдоволення французів своїм президентом. Згідно з опитуванням Odoxa-BackBone Consulting на замовлення Le Figaro, 57% громадян покладають провину за відставку чергового прем’єра на Макрона, ще 30% вважають його винним частково. Натомість тільки 32% респондентів назвали винною у політичній кризі парламентську опозицію.Тут можна зробити похибку на те, що Le Figaro відома підтримкою лівих, проте непопулярність Макрона підтверджували й інші опитування, проведені раніше. Та головне не цифри, а покладання відповідальності за кризу на президента, а не на опозицію, яка мріє про дострокові вибори, перемога на яких або крайніх лівих, або крайніх правих лише погіршить ситуацію. Наголосимо на важливому моменті: в обох цих таборах друзів України немає.Сварки замість єдності. Чому в ЄС не хочуть бачити очевидногоЗалишається сподіватися, що французькі політики все ж знайдуть компроміс та ухвалять бюджет країни, який хоч частково влаштує всіх. В іншому випадку Франція стане ще ближчою до прірви дострокового перезавантаження влади. Лекорню повідомив, що його наступника призначать протягом 48 годин. Є обережний оптимізм, що влада знайде точки дотику з поміркованими силами в парламенті. Проте затяжна політична криза у Франції засвідчила дуже серйозну проблему європейської демократії — замість єдності перед новими зовнішніми викликами тривають внутрішні міжусобиці. Причому загалом в Європейському Союзі.Прикладом може слугувати ситуація навколо створення "Стіни дронів" для посилення захисту східного флангу Європи. Під час зустрічі європейських лідерів у Копенгагені ця тема була центральною. Однак конкретних рішень поки нема. Як заявив єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс, Євросоюз має напрацьовувати здатність знешкоджувати БпЛА."Ключем до ефективної "Стіни дронів" є не лише технології як такі, а й розвинені навички інтегрованого командування та створення комплексної нової екосистеми ведення бойових дій. Нам потрібно швидко переходити від ідей до дій", — каже Кубілюс.Наголосимо: він — литовець, Литва перебуває на передньому плані в разі російської агресії проти ЄС. Та чи готові інші підтримати ініціативу?Європа зіткнулася з проблемою російських дронових провокацій. Польща, Данія, Франція, Норвегія, Фінляндія, Румунія, Литва, та ж Франція, а днями — Бельгія. Реакція на ці події різниться за рівнем жорсткості заяв, але, як зауважує західні ЗМІ, ініціатива щодо "Стіни дронів" зіштовхується з реаліями — скептичним ставленням держав, які розташовані далеко від Росії. Основна причина — реалізація багаторівневої повітряної оборони коштуватиме чималих грошей.Усі згодні з тим, що Європі потрібно покращити здатність перехоплювати безпілотники, проте далі слів готові йти не всі. Як слушно зауважує у колонці для британського видання The Guardian старший науковий співробітник Європейського політичного центру Пол Тейлор, "що ближче гібридна війна Росії підступає до європейських столиць, то менше лідери ЄС здатні домовитися про те, як на неї реагувати". Внутрішні чвари, як у Франції, небажання витрачати кошти на безпеку східних союзників, як у випадку зі "Стіною дронів", ослаблюють Європу. Роблять її легкою поживою для російської гібридної війни.Нинішні події часто порівнюють з подіями столітньої давнини. Тоді лідери європейських країн також сподівалися, що їх країни зіткнення з Гітлером точно омине. Бо війна десь далеко — у Чехії, Польщі. А потім війна прийшла до них… .

Прокуратура Франції розпочала розслідування проти компанії Apple щодо збору записів телефонних розмов голосовим помічником Siri.Як повідомляє Politico, розслідування почалося після скарги, поданої в лютому французькою неурядовою організацією Ligue des droits de l'Homme на основі свідчень викривача та колишнього співробітника субпідрядника Apple Томаса Ле Боньє.Ле Боньє працював у Globe Technical Services у 2019 році. Він аналізував записи, зроблені Siri, щоб покращити якість відповідей голосового асистента. Це передбачало прослуховування тисяч користувацьких записів, які, за словами Ле Боньє, могли розкрити інтимні моменти та конфіденційну інформацію, а також бути використаними для ідентифікації користувачів.За його словами, розслідування має дозволити отримати відповіді на термінові питання. Серед них: "Скільки записів загалом було зроблено Apple з 2014 року? Скільки людей постраждали? Де зберігаються ці дані?""Apple ніколи не використовувала дані Siri для створення маркетингових профілів, ніколи не робила їх доступними для реклами та ніколи нікому не продавала їх з будь-якої причини", — зазначив неназваний представник Apple у Франції.Раніше компанія заявляла, що не зберігатиме аудіозаписи взаємодії з Siri, якщо користувач не дасть на це прямої згоди. Ле Боньє передав справу французькому прокурору після безрезультатного звернення до органів захисту даних. Серед них були французька CNIL та її ірландський аналог, комісія із захисту даних (DPC), відповідальний орган для американських технологічних гігантів згідно із законодавством ЄС про конфіденційність. DPC закрила справу у 2022 році, не розпочавши розслідування.Нагадаємо, раніше видання 9to5Mac повідомляло, що після старту продажів iPhone 17 Pro мережа спалахнула скаргами на якість смартфона. Користувачі наголошують, що смартфони швидко покриваються подряпинами та навіть відколами.

Прем’єр-міністр Франції Себастьян Лекорню подав у відставку, не пропрацювавши і місяця на посаді. Він очолював уряд всього 27 днів.Про це повідомляє Bloomberg. За даними журналістів, Лекорню пішов у відставку після того, як французький лідер Еммануель Макрон представив оновлений склад уряду.Новий склад уряду, у якому залишилася більшість високопоставлених членів попереднього кабінету, обурив опозицію, яка жадала змін. Зокрема, Лідер французької соціалістичної партії Олів'є Форе заявив, що "група Макрона розпадається, а новий уряд втратив легітимність".Водночас, за даними Le Figaro, Макрон уже прийняв відставку Лекорню. Найближчим часом Лекорню має виступити із публічною заявою. Поки що він не пояснював свого рішення.Читайте також: Сьомий прем’єр Макрона. Чи зупинить політичну кризу у Франції друг України ЛекорнюНагадаємо, що 10 вересня Францію охопили масштабні протести проти політики президента Еммануеля Макрона. Мітинги пройшли під гаслом "Заблокувати все". Під час мітингів у Парижі та інших частинах Франції протестувальники блокували дороги, зокрема неодноразово намагалися блокувати паризьку кільцеву дорогу в ранкову годину пік, підпалювали сміттєві баки.Додамо, 9 вересня президент Франції Еммануель Макрон призначив премʼєр-міністром Себастьєна Лекорню. Він очолював міністерство оборони країни. Журналісти з’ясували, що Макрон доручив Лекорню провести консультації з політичними силами, представленими в парламенті Франції, "з метою ухвалення державного бюджету й укладення домовленостей, необхідних для ухвалення рішень у найближчі місяці".

Неподалік від Дружківки внаслідок удару російського FPV-дрона загинув французький журналіст Антоні Лаллікан. Його колега з Kyiv Independent Григорій Іванченко отримав поранення.Про це повідомили в Четвертій окремій важкій механізованій бригаді."Росія продовжує знищувати цивільних громадян і робить все задля того, аби світ не знав правду", — йдеться в повідомленні.Військові розповіли, що внаслідок прицільного удару ворожого FPV-дрона загинув французький журналіст-фотограф Антоні Лаллікан.У Четвертій бригаді додали, що разом із ним на місці працював журналіст і фотограф видання Kyiv Independent, член Української асоціації професійних фотографів Григорій Іванченко. Він отримав поранення, наразі його стан стабільний."Обидва журналісти перебували в засобах індивідуального захисту, на їхніх бронежилетах були знаки розпізнавання — напис PRESS. Ворог знову цинічно порушив норми міжнародного гуманітарного права. Цей факт ще раз підтверджує підступність та жорстокість ворожої армії", — наголосили військові.Четверта окрема важка механізована бригада висловила щирі співчуття родичам, друзям і всім, хто знав загиблого пана Антоні Лаллікана, а також сподівається на якнайскоріше одужання Георгія Іванченка.Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко повідомив, що це вже третій загиблий французький журналіст в Україні."Ентоні — паризький фотожурналіст, який висвітлював соціальні та суспільні теми в зонах конфліктів у всьому світі. У березні 2022 року, одразу після повномасштабного вторгнення Росії, він приїхав в Україну. Відтоді документував наслідки війни та розпочав довготривалу роботу разом із мешканцями Донецької області", — написали в Instagram Ukrainian photographers.Нагадаємо, 30 квітня Асоціація спортивних журналістів України поінформувала, що на фронті загинув український спортивний журналіст Володимир Коцур. Йому було 53 роки.