# Франція

Автомобільна компанія Renault уклала угоду з французькою оборонною компанією Turgis Gaillard на виробництво дронів для України. Як повідомляє газета Financial Times, компанія не стала розкривати суму контракту та число дронів, які планують виготовити.Своєю чергою, директор Renault Фабріс Камболів у вівторок, 20 січня, заявив телеканалу BFM Business, що до компанії звернулися через їхній досвід у виробництві та креативній промисловості. Він додав, що проєкт діє під керівництвом міністерства оборони, а участь автомобільної компанії відбувається за запитом держави.Медійники додають, що контракт був підписаний після того, як у червні уряд Франції закликав автомобільні та оборонні компанії брати участь у створенні виробничих ліній для дронів. Раніше французький автогігант уже виготовляв військову техніку, зокрема танки, що застосовувалися під час Першої та Другої світових воєн.У Renault не уточнили, чи планується використовувати дрони для наступальних, оборонних чи розвідувальних операцій. Також автовиробник ще не повідомив, на яких заводах відбуватиметься виробництво безпілотників.У газеті зауважили, що Turgis Gaillard відома дронами AAROK, які можуть перевозити майже три тонни вантажу. Медійники наголосили, що ініціатива з виробництва дронів з’явилася на тлі зростання замовлень на озброєння в Європі та труднощів автомобільної галузі через перехід на електромобілі й конкуренцію з Китаю.Renault — це відома французька автомобільна компанія, заснована в 1899 році, яка виробляє легкові, вантажні та спортивні автомобілі під брендами Renault, Dacia, Alpine та Mobilize, є одним з найбільших експортерів Франції та лідером на українському ринку, особливо в комерційному сегменті, відома інноваціями та впливом на розвиток автомобілебудування.Нагадаємо, торік у грудні у Міноборони повідомляли, що українська компанія Frontline Robotics і німецька Quantum Systems збільшують масштаби виробництва дрона-бомбера "Лінза". Це відбувається в межах ініціативи Build with Ukraine..

Американський президент Дональд Трамп заявив, що не братиме участі в екстреній зустрічі лідерів G7 у Парижі. Раніше такі перемовини ініціювала французька сторона.Про це Дональд Трамп повідомив під час брифінгу в Білому домі у вівторок, 20 січня.При цьому він запевнив, що перебуває в "хороших відносинах" із лідерами Франції та Великої Британії, однак вони можуть собі дозволяти «доволі різкі заяви», коли його немає поруч.Американський президент наголосив, що не поїде до французької столиці на тлі напруженості через його плани щодо Гренландії.У приватному листуванні президент Франції Еммануель Макрон запропонував Трампу провести терміновий саміт G7 у Парижі 22 січня. До участі він запропонував залучити Україну та Росію у форматі зустрічей на полях заходу. Про це Трамп публічно повідомив у Truth Social.Також 19 січня стало відомо, що міністр економіки та фінансів Франції Ролан Лескюр оголосив про скликання екстреної зустрічі голів фінансових відомств країн G7. Головною темою переговорів стане захист торгівельного суверенітету та колективна відповідь на погрози США запровадити мита через суперечку довкола Гренландії. Точну дату не оголошували.Раніше Трамп заявив, що Данія не здатна захистити Арктику від "російської та китайської загроз", тому США мають взяти це на себе "так чи інакше".Рішенню про відмову передував гучний скандал у соцмережах. Трамп опублікував у своїй мережі Truth Social фрагменти приватних повідомлень від генсека НАТО Марка Рютте та Еммануеля Макрона.Відмова Трампа від зустрічі в Парижі лише поглибила кризу. 22 січня лідери ЄС зберуться на спеціальне засідання у Брюсселі, щоб обговорити єдиний фронт протидії американським митам.Учора Дональд Трамп заявив, що Європі варто звернути більше уваги на війну між Росією й Україною. А щодо Гренландії його наміри тверді та непохитні, тож йому не варто заважати.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що Франція підтримала позицію Європарламенту та просуває ідею щодо неможливості схвалення торгової угоди ЄС і США в умовах погроз американського президента Дональда Трампа..

У щорічному міжнародному конкурсі льодових скульптур на гірськолижному курорті Валлуар у французьких Альпах узяв участь скульптор із Полтавщини Олексій Пода. Він посів друге місце серед 20 митців із різних країн світу.Про це повідомило "Суспільне Полтава". Олексій Пода розповів журналістам, що цього року вже втретє працював на льодовому конкурсі у Валлуарі.Раніше скульптор неодноразово представляв Україну на міжнародних мистецьких подіях, зокрема 2022 року здобув третє місце на цьому ж змаганні."Тут гірськолижний курорт, і вони проводять щорічний конкурс льодяної скульптури. Я тут уже не вперше, але щоразу це зовсім інші умови", — зауважив він.Міжнародний конкурс льодових скульптур у Франції проходить щороку та збирає провідних митців, які працюють із льодом. Щоби потрапити на захід, учасники спершу проходять конкурсний відбір ескізів — лише після цього журі запрошує авторів до участі.Конкурс відбувався просто неба. Через плюсову температуру та сонце скульптури швидко псувалися, тож учасники підлаштовувалися під природні умови."Тут є своя особливість: сонце виходить приблизно об 11 годині ранку та ховається десь о пів на четверту дня. У цей проміжок скульптури обов’язково потрібно накривати, бо лід дуже швидко псується", — пояснив митець.За словами Олексія Поди, саме тому більшість роботи відбувалася в нічний час."Працювати вдень майже неможливо, тому всі різьблять переважно вночі. Я теж пів ночі працював. Усе відбувається просто неба, серед гір, і водночас тут постійно багато туристів і лижників", — додав він.Цього року Олексій Пода представив роботу під назвою Out of Mind. Скульптура має глибокий філософський зміст і відображає внутрішній стан людини.. "Ця скульптура — про момент, коли серце прагне свободи, але розум і життєві обставини не дозволяють її здобути. Вона про внутрішню боротьбу людини, про протистояння емоцій і свідомості", — пояснив автор.За словами скульптора, конкурс не має заданої тематики — митці подають власні ідеї, а журі обирає найсильніші ескізи."Тут ніколи немає якоїсь спільної теми. Подається ескіз, журі його розглядає, і вже на підставі цього запрошують учасників. Повна творча свобода", — підсумував Олексій Пода.Нагадаємо, що сьогодні пресслужба Маріупольської міської ради оприлюднила фотографії, як Азовське море зараз нагадує Антарктиду. Через сильні морози узбережжя вкрилося кригою..

Європейський Союз проведе черговий саміт на рівні лідерів. Він запланований на 22 січня та відбудеться у столиці Франції. Україна поки що не отримала запрошення на зустріч.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час спілкування із журналістами."Президент Франції Еммануель Макрон мені нічого не говорив поки що", — заявив гарант.Він зауважив, що лідер Франції зазвичай завжди запрошує його, коли йдеться про Україну. "Зазвичай, коли є якісь зустрічі великі, дипломатичні, де присутні лідери та де є тематика України, він завжди мене запрошує", — пояснив Зеленський.Також президент додав, що Макрон дотримується принципу "нічого про Україну без неї".Нагадаємо, на початку січня президент України Володимир Зеленський під час перебування в Парижі, де відбулося засідання "Коаліції охочих", зустрівся зі своїм французьким колегою Еммануелем Макроном. Вони обговорили низку актуальних питань..

Велика Британія розірвала контакти з Францією та Італією щодо того, чи повинна Європа відновити прямі переговори з російським диктатором Володимиром Путіним, а міністр закордонних справ Іветт Купер попередила, що Москва не виявила жодної реальної зацікавленості в мирі.У четвер в інтерв'ю виданню Politico. Купер відкинула пропозиції лідерів Парижа та Риму про те, що європейським союзникам слід розглянути можливість відновлення дипломатичних відносин з Путіним у рамках зусиль щодо припинення війни в Україні."Я думаю, що нам потрібні докази того, що Путін справді хоче миру, а наразі я цього все ще не бачу", — сказала вона.Ці коментарі пролунали на тлі побоювань у Брюсселі, що ЄС може бути відсторонений, якщо Вашингтон візьме на себе ініціативу в будь-яких майбутніх переговорах з Москвою. Ці побоювання вже спонукали Брюссель до кроків, спрямованих на зміцнення впливу ЄС, зокрема до планів створити спеціального посланця Євросоюзу в Україні, щоб забезпечити присутність блоку за столом переговорів у будь-яких майбутніх переговорах. Купер стверджувала, що наразі центр дипломатичного тяжіння знаходиться в Україні та її найближчих прихильниках."Ми бачили величезну відданість роботі, яку виконує Україна разом зі США та за підтримки Європи, для розробки планів мирного узгодження, включно з гарантіями безпеки", — сказала вона. "Але поки що я не бачу доказів того, що Путін готовий сісти за стіл переговорів або вести переговори".За її словами, за відсутності цих доказів тиск на Москву має посилюватися, а не послаблюватися, шляхом санкцій та військової підтримки."Я думаю, що ми все ще повинні бути готові поряд із цією справді важливою роботою чинити посилений тиск, економічний тиск, а також через військову підтримку України, цей військовий тиск і на Росію", — додала Купер.Нагадаємо, нещодавно президент США Дональд Трамп заявив, що він не у захваті від російського диктатора Володимира Путіна. Американський президент, як і раніше, сподівається досягнути прогресу у врегулювання війни в Україні. Раніше американський президент заявив, що готовий взяти на себе зобов'язання щодо участі Сполучених Штатів Америки в майбутній обороні України. Політик вважає, що Росія не наважиться знову вдертися до України.Своєю чергою, речниця Європейської комісії Паула Піньо підтвердила, що діалог між Брюсселем та Москвою є неминучим. Вона наголосила на необхідності проведення переговорів між Євросоюзом і Російською Федерацією. .

Єврокомісар з питань оборони, литовець Андрюс Кубілюс закликав до створення постійної стотисячної армії Євросоюзу. Подібні ініціативи висловлювали й раніше, та далі слів справа не йшла. Насправді в європейців для створення своїх сил оборони лишилося обмаль часу. Якщо ідея загрузне у балачках, на ЄС чекають часи присмерку.Збройні сили Європи. Ідея, якій 73 рокиІніціаторами створення оборонного союзу європейських держав були французи. 27 травня 1952 року у Парижі Франція, Італія, Бельгія, Люксембург, Нідерланди та ФРН уклади договір про створення європейської оборонної спільноти. Проте укладачі договору по-різному бачили його реалізацію, тому зрештою не ратифікували. На той момент вже існувало НАТО і багато хто вбачав у європейській армії спробу розколоти Альянс.Протягом подальшої історії європейці спромоглися затвердити спільну політику безпеки та оборони, в рамках якої існують оборонні сили Європейського Союзу. Система цих сил складна, вони покликані передовсім брати участь у кризових ситуаціях, які виникають в Європі, або в складі сил НАТО, коли йдеться про колективний захист Альянсу. Ключова проблема полягає у тому, що країни-члени ЄС можуть залучатися до оборонних сил за бажанням. Є країни-члени, які взагалі до них не залучені й не беруть участі у спільній політиці оборони. Це дуже важливий нюанс, коли йдеться про створення європейської армії, адже, наприклад, Франція, Данія, Італія беруть активну участь у багатонаціональних формуваннях Європи, а Словаччина чи Угорщина — ні. І не тільки вони пасуть задніх.Європейці звикли жити під ядерною парасолькою США та під опікою Америки, але за першого президентства Дональда Трампа вони отримали серйозний дзвіночок, коли з Вашингтона сипалися погрози вийти з НАТО, якщо Європа не наростить свої витрати на оборону і безпеку. На хвилі загострення взаємин ЄС зі Штатами президент Франції Еммануель Макрон 2018 року заявив про необхідність створення європейської армії. Його підтримала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та ще лідери кількох країн. Однак після приходу до влади в США Джо Байдена бажання посилювати власні оборонні потужності в європейців знову зникло.Наступним дзвіночком стало повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Ми добре пам’ятаємо, з якими труднощами країни Євросоюзу погоджувалися на спочатку "танкову коаліцію", потім на "авіаційну", як складно отримувати від них системи ППО, коли окремі країни, які запевняють Україну у повній підтримці цинічно торгувалися з Америкою, мовляв, літаки українцям дамо, якщо американці компенсують їх своїми F-16, а дехто хотів навіть F-35. З 2022 року донині європейці пройшли велику світоглядну еволюцію від страху ескалації у відносинах із Росією через допомогу Україні, до участі у засіданнях формату "Рамштайн" та домовленостей у рамках "коаліції рішучих".Останнім за часом дзвіночком стала політика Трампа після повернення до Білого дому. TrueUA аналізував, як вона вплинула на трансатлантичне співробітництво. За нашою версією головних подій 2025 року, Мюнхенська промова віцепрезидента США Джей Ді Венса з докорами у бік ЄС стала однією з переломних для розуміння, куди поведе Трамп Америку. Торік на саміті НАТО європейці погодилися з вимогою американського лідера збільшити протягом наступних років витрати на спільну оборону, але не всі взялися одразу виконувати обіцянку. Хтось просто саботує, хтось чекає результатів листопадових проміжних виборів до Конгресу Сполучених Штатів, які можуть закінчитися крахом республіканців та імпічментом Трампу.Однак перечекати — не вийде. Нині, коли американська адміністрація погрожує союзниці по НАТО Данії анексувати Гренландію, і не просто погрожує, а робить недружні кроки, попередні домовленості США з партнерами по Альянсу з великою долею ймовірності будуть переглянуті. Європейська політика Вашингтона передбачає послаблення участі американських військових у забезпеченні оборони країн Європи. Якщо ЄС піде у клінч із Трампом у питанні Гренландії, Пентагон може прискорити виведення своїх вояків.Рада європейської безпеки та армія ЄС: що пропонує КубілюсСаме про цей ризик на безпековій конференції у шведському Селені й казав єврокомісар Андрюс Кубілюс. У своєму виступі він нагадав нещодавнє соцопитування жителів низки країн ЄС, яке підтвердило актуальність створення європейської армії, — близько 70% опитаних хочуть, щоб їх захищали саме такі збройні сили. Він закликав створити Раду європейської безпеки — платформу для обговорення ключових оборонних питань і швидкого ухвалення рішень. До неї можуть увійти близько 12 країн, керівництво Єврокомісії та президент Європейської Ради. Стотисячна європейська армія має замінити такий самий за чисельністю американський контингент. Крім того, Кубілюс наголосив на потребі модернізації оборонної промисловості. Згадав він і про бойовий досвід української армії, який стане в нагоді європейцям.Раніше про необхідність просування до створення європейської армії говорили голова Європейської народної партії Манфред Вебер та глава МЗС Іспанії Хосе Мануель Альбарес. Обидва порушили цю тему в контексті поведінки Трампа. Противником формування збройних сил Європи є генсек НАТО Марк Рютте. На його думку, попри нинішній курс американської адміністрації, ЄС не повинен відмовлятися від співпраці зі США в питаннях безпеки та оборони. Тобто тема європейської армії хоч і актуальна, однак ще на стадії обговорення у неї є впливові критики. І вони мають рацію.Як повідомляло CNN, коли минулого місяця група експертів з оборонної сфери зібралася у Вайтхоллі, резиденції британського уряду, щоб обговорити, наскільки Сполучене Королівство та його союзники готові до війни, яка, на їхню думку, може розпочатися в найближчі кілька років, їхній вердикт був досить похмурим: вони не готові. Експерти зауважували, що багато лідерів країн ЄС не хочуть відкрито обговорювати проблему ймовірності війни зі своїм населенням, бо це непопулярна тема. Крім того, в Європі є держави на передньому плані можливої агресії Росії, і хто на задньому. Другі не поспішають вкладатися в оборону та менш зацікавлені в європейській армії. Це зрозуміло, однак політика "моя хата скраю" все одно не дозволить перечекати лихі часи.Скільки часу для втілення плану Кубілюса лишилося в європейцівДля відповіді на це питання зупинимося на кількох реперних точках, від яких можна робити приблизний відлік. Перша така точка — наскільки швидко Данія та країни Європи, які не побояться гніву Трампа, посилять свою присутність на острові Гренландія та біля нього. Глава Білого дому саркастично заявив, що оборона Гренландії — "кілька собачих упряжок". Переконати його в протилежному можуть спільні сили Данії, Норвегії, очевидно приєднаються й британці. Це не буде демонстрація військової протидії Америці, радше показ того, що європейські держави здатні в межах НАТО посилити присутність у північному регіоні геополітичного контролю Альянсу.Друга реперна точка — чи пройде в Сенаті двопартійний законопроєкт про заборону Пентагону та Держдепу використовувати державне фінансування для "блокади, окупації, анексії, проведення військових операцій проти території держави-члена НАТО або іншого встановлення контролю над нею". Документ націлений на те, щоб завадити Трампу втягнути Америку у гренландську авантюру. Республіканці мають більшість в обох палатах Конгресу, проте нині Трамп підвів свою країну до краю, за яким вона втратить союзників в Європі, тож шанс на підтримку законопроєкту і республіканцями, зріс. Але ініціаторам документа треба поспішати, доки Трамп не дав команду військовим.Третя реперна точка — президентські вибори у Франції, заплановані на квітень 2027 року. Цьогоріч там мають відбутися місцеві вибори (не виключено й дочасні парламентські), які визначать політичну картину на наступний рік. Згідно із соцопитуваннями, найвищу підтримку має ультраправе "Національне об’єднання" Марін Ле Пен. У її протеже Жордана Барделла дуже високі шанси стати хазяїном Єлисейського палацу у 2027 році. Прихід до влади ультраправих у Франції поставить на паузу багато загальноєвропейських процесів. Це не дрібні Орбан і Фіцо, Франція — один зі стовпів Євросоюзу. Враховуючи тісні зв’язки цієї політсили з трампістами Америки, не вагаючись можна казати, що європейську армію вони не підтримають.Четверта реперна точка — вибори до Європарламенту у 2029 році. До них ще довго, проте дуже важливо, чи буде тема європейської армії серед головних трендів політичних сил цього року та найближчих років. Навколо цієї теми можуть розгорнутися баталії, важливі для майбутнього Євросоюзу та України.Та, окрім визначених реперних точок, може статися те, про що багато європейських лідерів воліють не розмовляти зі своїми виборцями, — російський напад на якусь із країн ЄС. І якщо ініціативу Кубілюса не почати реалізовувати негайно, на європейців очікує похмура ситуація, яку обговорювали під час мозкового штурму у резиденції британського уряду..

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров вважає пропозицію президента Франції Еммануеля Макрона стосовно перемовин із Володимиром Путіним несерйозною. За словами росіянина, це "робота на публіку".Про це Сергій Лавров заявив під час пресконференції після переговорів із міністром закордонних справ Намібії, його цитують російські пропагандистсько-інформаційні ресурси.Як відомо, президент Франції Еммануель Макрон заявив у середині грудня, що Європа повинна знайти спосіб безпосередньо взаємодіяти з російським лідером. Для цього, за його словами, навіть можуть знадобитися прямі переговори.У відповідь речник Кремля Дмитро Пєсков заплутано сказав, що, мовляв, Росія в перспективі може погодитися на такі контакти, але їх потрібно ретельно підготувати.Згодом, 21 грудня, у Єлисейському палаці привітали заяву Кремля про готовність Путіна до переговорів із президентом Франції Еммануелем Макроном, і обіцяли повідомити про подальші дії "найближчими днями".Однак міністр закордонних справ Сергій Лавров виявився категоричнішим, висловлюючись із цього приводу."Коли хтось, ось як пан Макрон, заявляє: "Я буду розмовляти, нам усе одно доведеться з Путіним розмовляти, і ось я через декілька тижнів щось там запропоную" — це несерйозно. Це робота на публіку, робота, не знаю, мікрофонної дипломатії, мегафонної дипломатії, яка ніколи ні до чого доброго не приводила", — заявив Лавров.До речі, з позицією Макрона погодилася італійська прем’єрка Джорджа Мелоні. Своєю чергою, український президент Володимир Зеленський сказав, що не заперечує проти прямих переговорів європейських держав із Росією.Нагадаємо, 29 грудня Сергій Лавров відкрито пригрозив Україні продовженням бойових дій, якщо посередництво адміністрації президента США Дональда Трампа не принесе вигідних Москві результатів. Російський дипломат дав зрозуміти, що Кремль розглядає лише два варіанти розвитку подій: капітуляція Києва за столом переговорів або повне виконання військових цілей Росії на полі бою..

Франція 6 лютого відкриє у Гренландії консульство. Це відбувається на тлі спроб американського президента Дональда Трампа взяти під контроль Сполучених Штатів Америки найбільший острів у світі.Про це в ефірі радіостанції RTL заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро. Посадовець наголосив, що відкриття було заплановано ще торік.Виступаючи в ефірі радіостанції, Барро зауважив, що Гренландія не хоче "ні належати, ні керуватися, ні бути інтегрованою Сполученими Штатами". За його словами, острів вже зробив свій вибір."Гренландія обрала Данію, НАТО та Європейський Союз", — наголосив французький міністр.Барро також додав, що на сьогодні "міжнародне право топчуть", і, як показали перші дні 2026 року, нині відносини між народами регулює закон найсильнішого. Окрім цього, міністр наголосив на важливості підтримки Данії."Очевидно, що необхідно підтримувати Данію, так само, як ми хотіли б, щоб Данія та наші європейські партнери підтримували нас, якби ми опинилися в такій самій ситуації. Це пояснює численні переговори, що відбулися між французькою владою та владою Данії та Гренландії останніми днями", — додав він.Гренландія — це найбільший острів світу, який географічно розташований у Північній Америці, але політично є автономною територією в складі Королівства Данії. Близько 80% її території вкрите льодовиковим щитом, а населення переважно проживає уздовж узбережжя, займаючись рибальством, і складається з корінних інуїтів та данців. Загалом на острові проживає близько 56 тисяч осіб.Попередній контекст:Президент США Дональд Трамп 4 січня знову заявив про своє бажання приєднати до США Гренландією, яка нині перебуває під управлінням Данії. За його словами, Америці "абсолютно" потрібна Гренландія з міркувань безпеки, адже острів нібито оточений військово-морськими силами Росії та Китаю.Після цього дружина радника президента США Дональда Трампа з внутрішньої безпеки Стівена Міллера Кеті опублікувала мапу Гренландії, розфарбовану в кольори прапора США.Очільник норвезького уряду Йонас Гар Стере розкритикував риторику президента США Дональда Трампа щодо Гренландії. Він припустив, що подібні заяви можуть свідчити про наміри Вашингтона встановити силовий контроль над островом.Дональд Трамп вже неодноразово заявляв, що Гренландія має стати частиною США. Так, ще у березні 2025 року Дональд Трамп заявляв, що "багато людей" у Гренландії начебто запрошують американських посадовців приїхати до них. Вони нібито розчаровані Данією.Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен і представники влади Гренландії закликали американського президента Дональда Трампа припинити заяви про можливу анексію острова.Стівен Міллер, заступник глави адміністрації Білого дому, наголосив на необхідності інтеграції Гренландії до складу США задля зміцнення національної системи безпеки. Водночас посадовець припустив можливість застосування військової сили для встановлення контролю над островом.За даними The Economist, у США розпочалася підготовка проекту угоди з владою Гренландії, що може докорінно змінити статус острова та його відносини з Данією. В американського лідера Дональда Трампа планують вийти з офіційною пропозицією вже найближчим часом, акцентуючи на захисті регіону від зовнішніх загроз.12 січня телеканал Fox News повідомляв, що американський законодавець-республіканець Ренді Файн виступив із резонансною ініціативою щодо розширення територій Сполучених Штатів шляхом Гренландії. Відповідний проєкт закону про анексію острова вже передано на розгляд до Конгресу..

Придушення Іраном демонстрацій по всій країні є найжорстокішими репресіями в сучасній історії країни. Кровопролиття має бути припинене негайно.Про це у середу, 14 січня, заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро, пише агентство Reuters. "Ми підозрюємо, що це найжорстокіше придушення в сучасній історії Ірану, і воно має бути негайно припинене", — зазначив міністр. Читайте також: Іранці скидають диктатора: чи буде наступною РосіяПопередній контекст:Масовані протести в Ірані почалися 28 грудня 2025 року. Протести спровокувала важка економічна криза — стрімке падіння курсу національної валюти (ріала) до історичного мінімуму та рекордна інфляція, що перевищила 40-50%. Заворушення охопили понад 22 провінції країни. Найінтенсивніші сутички зафіксовані в Тегерані (зокрема на Великому базарі), Ісфахані, а також у західних регіонах країни.1 січня 2026 року в Ірані повідомили про першу смерть на протестах. Вже 2 січня президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон прийде на допомогу іранським протестувальникам, якщо влада продовжить насильство.Лідер іранської опозиції Реза Пахлаві підтримав масові акції протесту в країні та закликав людей продовжувати чинити опір нинішній диктатурі, закликавши до захоплення Тегерана й інших великих міст.Міністерство закордонних справ рекомендує українцям покинути територію Ірану через ускладнення безпекової ситуації на території країни.11 січня BBC, посилаючись на дані місцевих медиків, повідомляв, що протягом двох днів до медзакладів надійшло понад 100 тіл загиблих.За даними іранської правозахисної групи HRANA, у ході протестів було заарештовано 2300 осіб.13 січня видання Iran International повідомляло, що в Ірані під час масштабних антиурядових протестів загинули щонайменше 12 000 протестувальників. Натомість влада країни не визнає цього.14 січня агентство Bloomberg повідомляло, що на тлі масштабних протестів в Ірані компанія SpaceX, що належить американському мільярдеру Ілону Маску, пропонує мешканцям країни безоплатний доступ до супутникового інтернету Starlink..

Президент Франції Еммануель Макрон планує розмістити в Україні 6 тисяч військових після укладення мирної угоди. Таку позицію він озвучив французькому парламенту.Про це повідомляє Le Monde. За даними журналістів, 8 січня в Єлисейському палаці відбулася закрита зустріч, в якій брали участь міністри, військове керівництво країни, голови палат парламенту, лідери фракцій і партій.На цій зустрічі Макрон представив конфіденційні деталі французького внеску у майбутні гарантії безпеки для України. Зокрема, розміщення військ Франції на території України. Так, Макрон вважає, що військові мають бути розміщені "далеко від фронту" і займатимуться супроводом і навчанням українських підрозділів.Своєю чергою начальник Генштабу Франції Фаб'єн Мандон також відзначив, що іноземні війська в Україні діятимуть не як сили стримування або стабілізації, а як "сили підтримки української армії"."Водночас частина опозиції, включаючи ту ж таки ліву "Нескорену Францію", комуністів і праве "Національне об'єднання", наполягає, що можливе розгортання військ має відбуватися тільки за наявності мандата ООН (вето на який накладе Росія). Міністр оборони Франції Себастьєн Лекорню заявив, що протягом двох-трьох тижнів у парламенті Франції відбудуться окремі дебати з цього питання", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, 6 січня президент Володимир Зеленський, лідер Франції Еммануель Макрон та прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер підписали декларацію про наміри щодо майбутнього розгортання іноземних військ в Україні. Проте першою лінією стримування можливої ​​російської агресії будуть ЗСУ..

Сполучені Штати Америки поступово відвертаються від окремих союзників. До того ж зміни світового порядку мають загрозливий характер. Тому Європейський Союз має прагнути до більшої самостійності.Про це заявив президент Франції Еммануель Макрон, якого цитує видання Lemonde."США поступово відвертаються від деяких союзників і водночас звільняються від міжнародних правил", — різко заявив Еммануель Макрон, коментуючи поведінку США на міжнародній арені під час щорічного звернення до французьких послів у Єлисейському палаці.Президент Франції наголосив, що система багатосторонності перебуває у кризі, яку можна схарактеризувати як глибоку."Інститути багатосторонності функціонують дедалі гірше. Ми розвиваємося у світі великих держав із реальною спокусою розділити світ між собою", — заявив Макрон.Він акцентував на зростанні "неоколоніальної агресивності" у дипломатичних відносинах. Окремо зупинився на темі цифрової політики, закликавши захищати та посилювати європейське регулювання технологічного сектору, яке, за його словами, перебуває під тиском з боку США."Європейські регламенти DSA та DMA — це два регламенти, які необхідно захищати та посилювати", — наголосив президент Франції.Макрон також нагадав про підготовку так званого "європейського демократичного щита"."Європейська комісія працює над цим, і Франція продовжуватиме вживати ініціатив у цьому напрямку", — додав він.Окрім того, президент закликав до прискорення запровадження європейських торгівельних преференцій і спрощення єдиного ринку капіталу, аби Європа "насправді існувала та мала реальніший вигляд".За його словами, повномасштабна агресія Росії проти України залишається ключовим чинником нестабільності на європейському континенті та триває з високою інтенсивністю вже майже чотири роки.Він додав, що світ дедалі виразніше стикається з поверненням імперських амбіцій і руйнуванням міжнародного порядку, що змушує європейські держави переосмислювати підходи до власної безпеки.У цьому контексті французький президент наголосив на важливості захисту незалежності та свобод країн Європи, а також закликав прискорити формування спільної європейської оборони.Нагадаємо, вчора Еммануель Макрон заявив, що планує поновити перемовини з російським диктатором Володимиром Путіним. Це може відбутися вже "найближчими тижнями"..

Наразі країни Європейського Союзу переглядають параметри можливої військової присутності в Україні. Зокрема розглядається питання істотного зменшення контингенту та зміна формату місії.Про це повідомляє The Times, передає "РБК-Україна". За даними журналістів, партнери почали обговорювати військову місію в Україні на тлі перемовин про мирне врегулювання.Так, Велика Британія і Франція поки планують відправити в Україну до 15 тисяч військовослужбовців. Однак ці цифри значно менші за ті, які обговорювалися раніше в межах "Коаліції охочих". Зокрема, раніше Лондон заявляв про наміри відправити в Україну до 10 тисяч британських військових у складі багатонаціональних сил чисельністю близько 64 тисяч осіб. Натомість зараз, за даними військових джерел, реальний внесок Британії у місію може становити менше ніж 7,5 тисячі солдатів.Як очікується, Франція може направити в Україну близько 15 тисяч своїх військових. Вони можуть бути розміщені в західних регіонах України, на значній відстані від лінії фронту. Водночас Німеччина схиляється до альтернативного формату участі. Так Берлін хоче розмістити свої війська у сусідніх з Україною країнах.Чисельність і формат місії залишаються прив’язаними до результатів мирних переговорів. Попередньо, британські та французькі військові зосередяться на двох завданнях, а саме:підготовці підрозділів Збройних сил України;контролі за створенням і захистом об’єктів для зберігання озброєння та військової техніки, призначених для підтримки обороноздатності країни."В оборонних колах Великої Британії вважають, що Росія не стане порушувати угоду про припинення вогню, досягнуту за посередництва Дональда Трампа, побоюючись можливої реакції з боку США", — йдеться у повідомленні.Попередній контекст:6 січня в Парижі відбулася одна з найбільш представницьких зустрічей "Коаліції охочих". У перемовинах узяли участь 27 лідерів держав, Європейський Союз, НАТО, представники Туреччини, Японії, Австралії, Нової Зеландії. Президент Володимир Зеленський наголосив, що це насправді глобальна зустріч і дуже високий рівень дискусії.Західні війська будуть розміщені в Україні після закінчення війни. Такий намір закріпили в декларації після завершення зустрічі "Коаліції охочих".Президент Франції Еммануель Макрон після засідання "Коаліції охочих" зауважив, що першою лінією стримування можливої ​​російської агресії будуть українські військовослужбовці. Основним "щитом" він вважає саме ЗСУ, які після завершення бойових дій мають зберегти свою потужність та налічувати 800 тисяч військовослужбовців.Згодом Зеленський заявив, що на теперішній момент немає чіткої відповіді на те, чи захищатимуть Україну союзники в разі повторного нападу Росії та чи мають партнери з "Коаліції охочих" зараз готові сценарії дій на випадок наступної гіпотетичної російської агресії..

У Франції судять гіпнотерапевта-самоучку, якого звинувачують у зґвалтуванні 14 жінок. За даними слідства, чоловік підсипав своїм жертвам снодійне, а деяких потерпілих знімав на відео.Як повідомляє телеканал BBC, обвинуваченим є 47-річний викладач танців і гіпнотерапевт-самоучка Сиріл Заттара. Правоохоронці встановили, що він підсипав жінкам снодійне в напої, а після цього ґвалтував їх. Жертвами часто ставали ті, з ким чоловік мав дружні або інтимні стосунки.Медійники додають, що перші скарги на Заттару надходили ще у 2010 році. Тоді кузина та колега звинуватили його у сексуальному насильстві з використанням хімічних речовин. Два роки по тому подібну скаргу подала третя жінка, але всі три справи закрили без розгляду.За даними BBC, чергові обвинувачення щодо Заттари з'явилися у 2019 році. Заяву на нього написала 24-річна дівчина, якій він проводив "гіпнотичний сеанс". Потерпіла випила трохи вина, після якого почувалася зле. Коли вона прокинулася, уривками почала згадувати, що чоловік її зґвалтував."ДНК підсудного знайшли під нігтями дівчини та на її спідній білизні, а результати токсикологічної експертизи показали наявність в організмі потерпілої сильних снодійних препаратів", — зазначили медійники.Заттарі інкримінують зґвалтування 14 жінок, а також таємне знімання на відео ще близько 20 жінок. Слідчі виявили на його комп'ютері фотографії та відео, на яких було видно, що потерпілі під час статевого акту перебували у летаргічному стані.BBC наголошує, що суд відбувається за закритими дверима в місті Екс-ан-Прованс і триватиме до 20 січня. Підозрюваний перебуває під вартою з 2021 року і визнав лише 10 звинувачень у зґвалтуванні.Нагадаємо, у Вінницькій області 39-річний мешканець Гайсинського району зґвалтував 13-річну падчерку в той час, коли її мама лежала в лікарні. Йому повідомили про підозру..

Під час обговорення гарантій безпеки від Великої Британії і Франції не йшлося про поширення на Україну "ядерної парасольки".Про це президент України Володимир Зеленський повідомив під час спілкування з журналістами 7 січня."Про ядерну зброю не йдеться", — зазначив гарант.Зеленський зауважив, що Україна з європейськими партнерами і США в контексті гарантій обговорює і контингент, і захист на землі, в небі та на морі. Також йдеться про "окремий трек" — протиповітряну оборону, посилення нашої армії та додаткове фінансування для особового складу. "Це для нас дуже важливе, для наших бригад — укомплектованість цих бригад, щоб вони були високого відсотка. І ми говоримо про деякі ліцензії, які нам потрібні для копродукції", — додав український лідер.Попередній контекст:6 січня в Парижі відбулася одна з найбільш представницьких зустрічей "Коаліції охочих". У перемовинах узяли участь 27 лідерів держав, Європейський Союз, НАТО, представники Туреччини, Японії, Австралії, Нової Зеландії. Президент Володимир Зеленський наголосив, що це насправді глобальна зустріч і дуже високий рівень дискусії.Західні війська будуть розміщені в Україні після закінчення війни. Такий намір закріпили в декларації після завершення зустрічі "Коаліції охочих".Президент Франції Еммануель Макрон після засідання "Коаліції охочих" зауважив, що першою лінією стримування можливої ​​російської агресії будуть українські військовослужбовці. Основним "щитом" він вважає саме ЗСУ, які після завершення бойових дій мають зберегти свою потужність та налічувати 800 тисяч військовослужбовців.Згодом Зеленський заявив, що на теперішній момент немає чіткої відповіді на те, чи захищатимуть Україну союзники в разі повторного нападу Росії та чи мають партнери з "Коаліції охочих" зараз готові сценарії дій на випадок наступної гіпотетичної російської агресії..

У середу, 7 січня, українська делегація продовжила роботу з партнерами у Парижі, після зустрічі "Коаліції охочих" 6 січня.Про це повідомив секретар Ради національної безпеки і оборони. За його словами, сьогодні були провели консультації з радниками з національної безпеки Франції, Великої Британії, Німеччини, Італії, Польщі, Туреччини за участі США, НАТО, Європейської комісії та Європейської ради.Зокрема, розмова була зосереджена на конкретних параметрах безпекових гарантій, стримуванні російської агресії та логіці подальших кроків мирного процесу.З українського боку у зустрічі взяли участь:секретар РНБО Рустем Умєров;керівник Офісу Президента Кирило Буданов;начальник Генштабу ЗСУ генерал-лейтенант Андрій Гнатов;перший заступник керівника Офісу Президента Сергій Кислиця;радник Офісу Президента Олександр Бевз."Важливо, що підходи дедалі більше переходять із площини політичних заяв у площину практичних рішень. Є чітке розуміння покрокового руху у напрямку реалізації домовленостей. Саме така робота створює основу для реального й стійкого миру", — додав Умєров.Нагадаємо, 6 січня в Парижі відбулася одна з найбільш представницьких зустрічей "Коаліції охочих". У перемовинах узяли участь 27 лідерів держав, Європейський Союз, НАТО, представники Туреччини, Японії, Австралії, Нової Зеландії. Президент України Володимир Зеленський наголосив, що "це насправді глобальна зустріч і дуже високий рівень дискусії".Додамо, західні війська будуть розміщені в Україні після закінчення війни. Такий намір закріпили в декларації після завершення зустрічі "Коаліції охочих"..