# НАБУ

Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) і Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) завершили досудове розслідування у справі про розкрадання сотень мільйонів гривень на закупівлі продуктів харчування для ЗСУ під час російсько-української війни.Про це повідомляють прес-служби САП і НАБУ.Зокрема, прокурор САП ухвалив рішення про завершення досудового розслідування стосовно колишнього керівника департаменту Міноборони, власниці та директорів компаній-постачальниць, а також фізичної особи, які були викриті у розкраданні державних коштів.Своєю чергою, детективи НАБУ відкрили матеріали справи стороні захисту для ознайомлення. Після ознайомлення з ними справу скерують до суду.Антикорупційні органи не називають імен, проте є інформація, що в справі фігурують колишній начальник департаменту Міноборони з речового забезпечення ЗСУ Богдан Хмельницький, постачальниця харчів Тетяна Глиняна та низка керівників підприємств.За даними слідства, 2022-2023 років продукти для армії Міноборони нібито закуповувало через комплекти з каталогу на 409 найменувань. Найпопулярніші — овочі, крупи, м’ясо, вода — складали лише 10% асортименту.Ціна комплекту розраховувалася за середньою вартістю всіх продуктів, що дозволяло постачальникам завищувати ціни на ходові товари та занижувати на маловживані чи сезонні.НАБУ вказує, що постачальники маніпулювали сезонністю, встановлюючи аномально низькі ціни на черешню (вісім гривень за кілограм), полуницю (10 гривень за кілограм), чорну смородину (10 гривень за кілограм) тощо. На перший погляд, закупівлі виглядали вигідними, але ці продукти взагалі не могли замовлятися через завершення сезону.Посадовець Міноборони під час підписання договорів "не помічав" таких маніпуляцій. У результаті дві компанії отримали понад 733 мільйони гривень незаконно протягом серпня-грудня 2022 року.Що відомо про скандал із розкраданнями на закупівлях харчів для ЗСУУ січні 2023 році представників Міноборони та постачальників запідозрили в розкраданні коштів на закупівлях харчів для ЗСУ. 21 січня 2023 року видання "Дзеркало тижня" опублікувало розслідування на цю тему. Зокрема, відомство законтрактувало яйця по 17 гривень за штуку, тоді як роздрібна ціна в магазині Києва на той момент була близько семи гривень за штуку, а картоплю замовили по 22 гривні за кілограм, при цьому роздрібна ціна в магазині становила вісім-дев’ять гривень.У зв'язку з цим керівництво відомства викликали на засідання комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки оборони та розвідки. 22 січня 2023 року в Міноборони заявили, що інформація про закупівлю харчування для армії за завищеними цінами розповсюджується з ознаками навмисних маніпуляцій і вводить в оману.Однак тодішній заступник міністра оборони України В’ячеслав Шаповалов, який відповідав за тилове забезпечення ЗСУ, подав у відставку. 2 лютого того ж року йому обрали запобіжний захід — два місяці перебування під вартою. Печерський районний суд Києва заарештував його з правом внесення застави у сумі 402 мільйони 600 тисяч гривень.У лютому 2024 року в Міноборони для роздрібних мереж презентували нову архітектуру закупівель харчів та запросили брати участь у відповідних тендерах "Державного оператора тилу".Нагадаємо, що в Міністерстві оборони заявляли, що співпрацюють із правоохоронними органами, щоби ліквідувати ризики виявів корупції під час закупівель для ЗСУ.

Національне антикорупційне бюро України оголосило у розшук екс-нардепа від "Партії регіонів" Юрія Іванющенка, підозрюваного у легалізації 18 гектарів державної землі на понад 160 мільйонів гривень.Про це повідомляє прес-служба Бюро. У відомстві зазначили, що навесні 2021 року під час корпоративного конфлікту між екс-нардепом та забудовницею за контроль над ринком "Столичний" у передмісті Києва в останньої виник умисел щодо виведення активів ринку на підконтрольних осіб. "Для цього службовці Держгеокадастру змінили цільове призначення землі ринку, частину якої розділили на дев’ять ділянок по два гектари та передали у власність заздалегідь визначених осіб, а потім продали трьом пов’язаним із забудовницею товариствам", — йдеться у повідомленні. . Згодом, за даними розслідування, сторони врегулювали конфлікт підписанням "понятійки" щодо спільного використання землі ринку. А у вересні 2021 року довірена особа екс-обранця увійшла до складу бенефіціарів товариств-власників земельних ділянок.Подальше розпорядження земельним масивом було зупинене арештом, накладеним за клопотанням прокурорів САП.Нагадаємо, раніше Служба безпеки України опублікувала нові матеріали, які підтверджують, що під час повномасштабної війни один із керівників міжрегіональних управлінь детективів Національного антикорупційного бюро України разом зі своїм батьком займався організацією незаконної торгівлі з Росією.

Служба безпеки України та Державне бюро розслідувань повідомили про нову підозру детективу Національного антикорупційного бюро Руслану Магомедрасулову. Йому інкримінують незаконне ведення бізнесу у Росії.Про це повідомила прес-служба СБУ. Варто зауважити, що імені та прізвища підозрюваного правоохоронці не розкривають. Однак, за даними ЗМІ, йдеться саме про Руслана Магомедрасулова.За даними слідства, детектив нібито використовував свої зв’язки й службовий вплив та вчиняв дії, спрямовані на незаконні махінації із податками українських суб’єктів господарювання. До того ж Магомедрасулов начебто впливав на податкову для прийняття протиправних рішень щодо виключення близько десяти компаній з переліку ризикових. Це мало дозволити зацікавленим особам здійснити фінансові операції на майже 30 мільйонів гривень."Відповідно до матеріалів справи, в обмін на цю "послугу" контакт пообіцяв передати високопосадовцю НАБУ неправомірну вигоду в розмірі 900 тисяч гривень. За матеріалами справи, детектив Бюро прийняв цю пропозицію та намагався вирішити питання через колишнього високопосадовця Державної податкової служби. Також він звертався по допомогу із цього приводу до одного зі співробітників правоохоронних органів, з яким певний час працював у НАБУ. Під час допитів згадані особи підтвердили, що працівник НАБУ дійсно звертався до них із таким проханням", — йдеться у повідомленні.Відтак, Магомедрасулову повідомлено про нову підозру за ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України (зловживання впливом). Що відомо про справу Магомедрасулова у пособництві державі-агресору21 липня цього року СБУ й Офіс генпрокурора провели щонайменше 70 обшуків, які стосувалися 15 працівників НАБУ. У САП, коментуючи дії правоохоронців, заявили, що це може призвести до розкриття слідчої інформації.У результаті слідчих дій затримали керівника одного з територіальних управлінь детективів Національного антикорупційного бюро Руслана Магамедрасулова. За інформацією правоохоронців, він підтримував звʼязки з Росією та вів переговори із представниками сектору економіки Росії про продаж технічної коноплі.Зокрема, Руслан Магамедрасулов начебто виступав в ролі посередника продажу до Дагестану партій технічної коноплі. Її незаконне вирощування, як стверджують правоохоронці, організував його батько — підприємець Сентябр Магамедрасулов.Також слідство встановило, що високопосадовець Бюро мав тісні контакти з народним депутатом від забороненої партії ОПЗЖ Федором Христенком. Той виїхав з країни, співпрацює зі спецслужбами Росії та, за даними слідства, впливає на діяльність НАБУ.Нагадаємо, 22 липня суд обрав запобіжний захід одному із керівників детективів НАБУ Руслану Магамедрасулову. За рішенням суду, Магамедрасулова відправили під варту без права на заставу.

Працівники Державного бюро розслідувань встановлюють обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася ввечері 11 вересня між селами Вовчатичі Львівської області та Помонята Івано-Франківської області за участі детектива Національного антикорупційного бюро.Про це повідомила прес-служба ДБР. Зазначається, що близько 19:00 зіткнулися вантажівка та легковий автомобіль, який, згідно з техпаспортом, перебуває у власності НАБУ.Внаслідок зіткнення водій вантажівки отримав тяжкі травми. Його госпіталізовано до Івано-Франківської обласної клінічної лікарні. Натомість детектив НАБУ отримав легкі ушкодження, але теж перебуває у лікарні."За фактом ДТП відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України — порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження. Наразі тривають першочергові слідчі дії: проводиться огляд місця події, опитуються свідки, вилучаються речові докази. ДБР забезпечить повну та об’єктивну перевірку всіх обставин ДТП", — йдеться у повідомленні.Водночас, як повідомило агентство "Інтерфакс-Україна", посилаючись на джерела у правоохоронних органах, винуватцем аварії є саме детектив НАБУ, який перевищив швидкість, вилетів на зустрічну смугу та врізався у вантажівку."Водій вантажівки отримав тяжкі тілесні ушкодження, йому ампутували ногу", — розказав співрозмовник агентства. Нагадаємо, 9 вересня у Києві таксист збив пенсіонерку на пішохідному переході. У цей день жінці виповнилося 89 років.Також зранку 8 вересня у Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю військовослужбовця. Внаслідок інциденту загинув правоохоронець.Крім того, на Київщині нетверезий водій збив дев'ятирічну дівчинку, яка рухалася узбіччям дороги. Чоловікові повідомили про підозру. Відомо, що ДТП сталася у селі Княжичі. За попередніми даними, 46-річний водій автомобіля Lexus рухаючись вулицею села, не врахував дорожньої обставини та допустив наїзд на малолітню дитину.

Ввечері 11 вересня в Івано-Франківській області сталася дорожньо-транспортна пригода за участі детектива Національного антикорупційного бюро України.Про це повідомила прес-служба НАБУ. Зазначається, що детектив на момент аварії перебував у службовому відрядженні.У відомстві наголосили, водії обох транспортних засобів, що потрапили в ДТП, перебувають у лікарні. Водночас їхній співробітник перебував за кермом у тверезому стані."Враховуючи залучення до розслідування обставин ДТП Державного бюро розслідувань та Офісу генерального прокурора, НАБУ всіляко сприятиме встановленню істини та у разі потреби надасть необхідну юридичну підтримку детективу Бюро", — йдеться у повідомленні.Наразі жодних подробиць про обставини аварії ані НАБУ, ані правоохоронці не розкривають.Нагадаємо, 9 вересня у Києві таксист збив пенсіонерку на пішохідному переході. У цей день жінці виповнилося 89 років.Також зранку 8 вересня у Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю військовослужбовця. Внаслідок інциденту загинув правоохоронець.Крім того, на Київщині нетверезий водій збив дев'ятирічну дівчинку, яка рухалася узбіччям дороги. Чоловікові повідомили про підозру. Відомо, що ДТП сталася у селі Княжичі. За попередніми даними, 46-річний водій автомобіля Lexus рухаючись вулицею села, не врахував дорожньої обставини та допустив наїзд на малолітню дитину.

Детектива Національного антикорупційного бюро Віталія Тєбєкіна відсторонено від займаної посади та призначено запобіжний захід у вигляді застави та особистого зобовʼязання. Відповідне рішення прийняв  Печерський суд Києва.Про це повідомляє "Суспільне".За даними слідства, Тєбєкін задекларував з порушеннями помешкання в Ужгороді. Квартиру використовує його дружина для проживання у населеному пункті. Житло разом купували Віталій Тєбєкін та його дружина. Особисто Тєбєкін провину не визнав та наголосив, що було дотримано порядок декларування.Прокурори просили суд про заставу у понад чотири мільйони гривень та особисте зобовʼязання у вигляді повідомлення про залишення місця проживання та прибуття на вимогу прокурора.Також адвокатка Тєбєкіна просила відмовити прокурорам у клопотанні, адже порядок декларування майна було дотримано. Адвокатка під час засідання назвала розмір застави назвала неспівмірним, адже на утриманні у її підзахисного двоє дітей та дружина.Своєю чергою, прокурори повідомили суд про необхідність запобіжного заходу тому, що існує ризик втечі Тєбєкіна або здійснення тиску на свідків. Підозрюваний детектив може нібито втекти до своєї матері на тимчасово захоплену українську територію. Адвокатка Тєбєкіна запевнила, що підсудний не може утекти, адже є чинним співробітником правоохоронних органів.У підсумку суд призначив Тєбєкіну заставу у понад 2,9 мільйона гривень та особисте зобовʼязання у вигляді прибуття на вимогу прокурора, повідомлення про зміну місця проживання та роботи. Також підозрюваний повинен здати закордонний паспорт.Віталія Тєбєкіна відсторонили від роботи у НАБУ на два місяці, а запобіжний захід діє до 7 листопада.Нагадаємо, за генерала Служби безпеки України Іллю Вітюка внесли заставу у розмірі понад девʼять мільйонів гривень. Його підозрюють у незаконному збагаченні та брехні в декларації.

Співробітник Центрального апарату Національного антикорупційного бюро, затриманий у липні і який працював у закритому підрозділі "Д-2", був частиною масштабної агентурної мережі Росії. Крім нього, до цієї мережі входили ще троє людей, яких було викрито раніше.Як повідомляє прес-центр Служби безпеки України, усі агенти чудово розумілися на заходах конспірації, мали допуск до державної таємниці та документів з обмеженим доступом.За матеріалами справи, злочинну діяльність агентів курував співробітник 1 служби департаменту контррозвідувальних операцій Федеральної служби безпеки РФ Ігор Єгоров. Він почав формувати свою агентурну мережу ще з 2009 року, коли неодноразово відвідував Україну в рамках міжвідомчої взаємодії між спецслужбами двох країн."Першим з поплічників Єгорова, якого СБУ затримала у 2020 році, був генерал-майор Служби безпеки Валерій Шайтанов. Тоді, за вказівкою Єгорова, Шайтанов планував низку терактів на території України, а також вбивство відомого військового добровольця, збирав і передавав до Росії відомості про проведення таємних операцій в районі АТО тощо", — наголосили у СБУ.Після затримання генерал-майора і ретельного дослідження усіх наявних матеріалів Служба безпеки встановила ще одного агента Єгорова — Дмитра Іванцова. Він є екс-заступником керівника охорони колишнього президента України Віктора Януковича, який у лютому 2014 року допомагав президенту-втікачу перебратися до РФ, а сам залишився у Криму та вступив до лав окупантів. "Наразі Іванцов переховується на тимчасово окупованому півострові і є резидентом ФСБ. Тобто серед його завдань — координація підривної діяльності інших агентів Росії в Україні", — додали в СБУ. Втім, попри великий арсенал конспіративних заходів, які використовувала агентурна мережа Єгорова-Іванцова, торік СБУ викрила ще одного учасника їхнього осередку. Ним виявився військовослужбовець Національної гвардії. Встановлено, що він декілька років передавав Іванцову дані щодо українських активістів, високопосадовців, військовополонених, інформацію щодо наслідків обстрілів на території України тощо."Згодом СБУ встановила, що ще один агент Єгорова-Іванцова — колишній співробітник Міністерства внутрішніх справ, який на час затримання виявився чинним співробітником НАБУ. За матеріалами справи, цей посадовець Бюро був завербований ворогом ще у 2012 році", — зауважили правоохоронці.У СБУ додали, що надавати Іванцову потрібну інформацію він продовжив і після 2014 року, коли поплічник Януковича відкрито перейшов на бік окупантів. Це підтверджується, зокрема, законспірованим листуванням, яке фігуранти відновили буквально через три дні після фейкового референдуму щодо "приєднання" Криму до РФ.За матеріалами справи, чинному співробітнику НАБУ інкримінують, що він здійснив понад 60 епізодів передачі інформації з обмеженим доступом колишньому заступнику керівника охорони Януковича. У СБУ зауважили, що серед іншого, "кріт" збирав для ФСБ установчі дані українських силовиків та інших громадян, проти яких ворог планував вербувальні заходи та спеціальні інформаційні операції."Щоб отримати персональну інформацію про потенційні "цілі", фігурант використовував закриті бази даних правоохоронних органів України", — додали у СБУ.Після ґрунтовного документування злочинів "крота", СБУ та ОГП затримали його. У нього було вилучено телефон і комп’ютерну техніку, які він використовував для контактів з куратором. Наразі фігуранту повідомлено про підозру за декількома статтями Кримінального кодексу України:ч. 1 ст. 111 (державна зрада);ч. 3 ст. 362 (несанкціоновані дії з інформацією, яка обробляється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї).У СБУ наголосили, що суд обрав підозрюваному міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Підозрюваному загрожує позбавлення волі на строк до 15 років.Нагадаємо, у серпні Служба безпеки України опублікувала нові матеріали, які підтверджують, що під час повномасштабної війни один із керівників міжрегіональних управлінь детективів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) разом зі своїм батьком займався організацією незаконної торгівлі з Росією.

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) забрало до своєї підслідності кримінальне провадження щодо можливих зловживань посадовців Полтавської області та пов’язаних із ними підрядників під час будівництва фортифікаційних споруд у зоні бойових дій.Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк, він також оприлюднив офіційну відповідь НАБУ на своє звернення у Telegram-каналі.У документі, датованому 5 серпня 2025 року, йдеться про підозри у вчиненні правопорушень за статтями 191 "Розтрата майна" та 364 "Зловживання владою або службовим становищем" Кримінального кодексу України.Зокрема, вказується, що посадові особи Полтавської ОВА разом із представниками приватних компаній ТОВ "ЄНКІ Констракшн" і ТОВ "Прімум Актив" могли заволодіти бюджетними коштами, виділеними на будівництво укріплень на Донеччині. Йдеться про суму до 200 мільйонів гривень.Раніше ця справа перебувала в розпорядженні Бюро економічної безпеки в Полтавській області, однак НАБУ за погодженням зі САП витребувало її до своєї підслідності.Своєю чергою, Верховна Рада України викликала на звіт чинного та колишнього керівників Полтавської ОВА — Володимира Когута та Філіпа Проніна. Останній нині очолює Держфінмоніторинг. За словами Ярослава Железняка, адміністрація могла завищувати витрати на укріплення, зокрема, на бліндажі та траншеї, критично важливі для лінії оборони.У Полтавській адміністрації звинувачення відкинули, називаючи їх "неповними та маніпулятивними". Там заявили, що споруджено 14 опорних пунктів, усі роботи пройшли перевірку Інституту судових експертиз і військового командування ОТУ "Луганськ". Окрім того, ОВА ініціювала додаткові перевірки.Нагадаємо, 15 серпня журналісти Bihus.Info оприлюднили розслідування, де стверджується, що компанія, яка зводила фортифікації за завищеними цінами у Сумській області, закуповувала матеріали у фірм, пов’язаних із народним депутатом Ігорем Молотком. Одне з таких підприємств, що збувало товари з націнкою, юридично оформлене на матір нардепа.

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) розпочало розслідування щодо виробника ракети "Фламінго" й ударних дронів Fire Point. Детективи перевіряють, чи не завищується вартість комплектувальних або кількість дронів, які постачали для Міноборони.Про це повідомив Kyiv Independent. Журналісти додали, що окремо розслідується можливий зв’язок компанії з Тимуром Міндічем, співвласником студії "Квартал 95", створеної Володимиром Зеленським."Донедавна виробник зброї був практично невідомим поза оборонними колами України, попри те, що, згідно з документами, отриманими виданням Kyiv Independent, він здається одним із найбільших — якщо не найбільшим — отримувачем бюджетних коштів Міністерства оборони на безпілотники", — йдеться у статті.Медійники зауважили, що протягом останніх тижнів Fire Point розпочала активну рекламну кампанію, просуваючи свої глибокодальні безпілотники FP-1 і крилаті ракети "Фламінго" у західних ЗМІ."У своїх перших публічних коментарях про цю зброю Зеленський минулого тижня назвав "Фламінго" найуспішнішою ракетою, яку має Україна у своєму арсеналі для захисту від майже чотирирічного повномасштабного вторгнення Росії", — зазначили автори статті.Україна визначила пріоритетом розробку безпілотників дальнього удару та крилатих ракет, щоби вражати російські цілі далеко поза лінією фронту й уповільнювати військову машину Москви."У межах розслідування НАБУ перевіряє, чи завищила компанія вартість своїх компонентів, або кількість безпілотників, які вона постачає військовим", — йдеться в повідомленні.Fire Point з’явилася 2023 року та швидко стала одним із ключових підрядників Міноборони. Саме вона виробляє далекобійні дрони FP-1 і крилату ракету Flamingo. 2024 року компанія продала державі дронів на 13,2 мільярда гривень, отримавши майже третину всього "дронового" бюджету Міноборони. За словами керівництва, Fire Point виготовила близько 2 000 апаратів і планує наростити виробництво до 9 000 одиниць 2025 року.Розслідування НАБУ відбувається на тлі ширшої перевірки оборонних закупівель і після кроків влади, які експерти розцінили як спробу послабити незалежність бюро. Fire Point усі звинувачення відкидає, називаючи справу політичною."Не має сенсу шукати секрети там, де їх немає", — заявила технічна директорка Fire Point Ірина Терех.Нагадаємо, 22 серпня видання Politico повідомляло, що українська крилата ракета "Фламінго" може подолати відстань до 3 000 кілометрів і нести бойову частину вагою понад одну тонну. Україна вже вийшла на серійне виробництво такого озброєння.

Служба безпеки України опублікувала нові матеріали, які підтверджують, що під час повномасштабної війни один із керівників міжрегіональних управлінь детективів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) разом зі своїм батьком займався організацією незаконної торгівлі з Росією.Про це повідомила прес-служба СБУ. Там зазначили, що йдеться про продаж технічної коноплі, яку вирощували в Житомирській області та планували продавати в Росію (республіка Дагестан).Бізнес батька та сина з РосієюЗокрема, раніше СБУ публікувала аудіозапис розмови посадовця НАБУ, під час якої він обговорює умови продажу та навіть обіцяє надіслати потенційному покупцю комерційну пропозицію. Висновки державної судової семантико-текстуальної експертизи підтверджують, що на записі співрозмовники говорять саме про торгівлю з республікою Дагестан."У межах досудового розслідування слідчі СБУ також зафіксували листування батька посадовця НАБУ з представником однієї з агрокомпаній Дагестану щодо продажу технічної коноплі. Відповідну інформацію знайдено у телефоні підозрюваного", — йдеться в повідомленні.Зокрема, у цій комунікації представник російської компанії повідомив, що отримав комерційну пропозицію та просить якнайшвидше надіслати актуальні сертифікати якості на продукцію.Він пояснив, що документи потрібні терміново, оскільки добігає кінця дія державної програми Росії з відшкодування витрат на вирощування технічних конопель. Також він називає ім’я особи, яка надсилала йому комерційну пропозицію, — воно збігається з іменем високопосадовця НАБУ."У процесі аналізу вмісту телефонів також отримано докази того, що організацією незаконного бізнесу займався саме працівник НАБУ, а його батько здебільшого виконував його вказівки та здійснював функції контролю за сільськогосподарськими процесами на місці. Серед іншого, за матеріалами справи, працівник антикорупційного бюро не тільки знаходив контакти для торгівлі з Росією, а й підшуковував інвесторів для бізнесу. Відповідне телефонне листування знайдене у самого високопосадовця НАБУ", — додали в СБУ.Окрім того, слідство встановило, що батько правоохоронця перебував на постійному зв’язку з громадянами Росії, мешканцями Дагестану, а 2023 року, попри повномасштабну агресію проти України, особисто відвідав Росію.Контакти з депутатом-утікачемТакож, як свідчать матеріали провадження, батько високопосадовця НАБУ вів листування з народним депутатом-утікачем від забороненої партії ОПЗЖ Федором Христенком, який пов’язаний зі спецслужбами Росії та має значний вплив на діяльність НАБУ.Серед іншого, в одному з епізодів листування вони домовлялися про зустріч на території ЄС. Про контакти співробітника антикорупційного Бюро з Христенком свідчить і листування нардепа-втікача з батьком посадовця. Зокрема, Христенко писав про те, що не може додзвонитися до його сина (для конспірації він вказав лише першу букву імені) і просив посприяти налагодженню контакту. Крім того, СБУ задокументувала факти, які підтверджують, що батько посадовця НАБУ підтримував зв’язки з представниками окупаційних адміністрацій на тимчасово захопленій території України. Зокрема, з російським окупаційним чиновником у Горлівці він обговорював питання оновлення реєстрації своєї зброї за законами так званої "ДНР".Раніше СБУ повідомила високопосадовцю НАБУ та його батьку про підозру за "Пособництво державі-агресору". Вони перебувають під вартою.У СБУ наголосили, що це кримінальне провадження стосується лише окремого працівника НАБУ та фактів його співпраці з країною-агресором і жодним чином не має стосунку до ефективної роботи НАБУ як державної установи України в цілому."Як і раніше, СБУ виступає за конструктив і співпрацю задля зміцнення інституційних спроможностей, очищення від проросійського впливу та посилення незалежності нашої держави", — підсумували в СБУ.Нагадаємо, що 22 липня в Києві суд обрав запобіжний захід одному із керівників детективів НАБУ Руслану Магамедрасулову.

У понеділок, 4 серпня, Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) відправив народного депутата Олексія Кузнєцова під варту на 60 днів. Йому визначили можливість внесення застави в розмірі вісім мільйонів гривень.Про це повідомило "Суспільне". Журналісти зазначили, що Кузнєцова підозрюють у корупції під час закупівлі радіолокаційних систем. Прокурор у справі просив арешт із заставою у 30 мільйонів гривень.Минулої суботи НАБУ та САП викрили корупційну схему із завищенням цін у державних контрактах під час закупівель дронів і засобів РЕБ. Серед затриманих — чинний нардеп від "Слуги народу" Олексій Кузнєцов і колишній начальник Луганської ОВА Сергій Гайдай.За інформацією слідства, під час укладання держконтрактів на постачання техніки частину коштів (до 30%) повертали посадовцям у вигляді хабарів. Затримані четверо людей. Справу розслідують НАБУ та САП у межах чинного законодавства.Що відомо про Олексія Кузнєцова"Слуга народу" Олексій Кузнєцов офіційно — переселенець. Його дружина Аліна минулого року отримала 12 тисяч гривень як "допомогу на проживання ВПО". Однак на неї оформлений "дачний будинок", який насправді є маєтком в Оболонському районі Києва.Крім того, луганська компанія, колишні власники якої пов'язані з так званим "ЛНР" і зареєстрували в Росії свій луганський бізнес (а, отже, платили податки агресору), купила та в той же день передала дружині нардепа елітну автівку BMW X6.Народний депутат через компанію, яка, ймовірно, купила автомобіль його дружині, може мати стосунок до бізнесу, що продовжив платити податки країні-агресору. Свого житла в столиці (офіційно) у нардепа немає, вони орендують квартиру площею 103 квадратних метри. У Луганську в нардепа залишилося декілька будинків і приміщень.Аліна Кузнєцова, дружина Олексія, офіційно працює помічницею нардепа від "Слуги народу" Олександра Кабанова. Вона одна з двох його помічників, яка отримує зарплату за свою роботу.Маючи власний будинок, жінка все одно отримувала допомогу на проживання які ВПО. Жінка живе на широку ногу. Аліна Кузнєцова з 2021 року офіційно орендує автомобіль BMW X6 2021 року випуску. Зараз така автівка коштує понад 80 тисяч доларів, а на момент, коли дружина нардепа брала її "в оренду", вартість могла досягати 100 тисяч доларів. Хоча в декларації зазначено, що машина коштувала 2021 року близько двох мільйонів гривень.Нагадаємо, 2 серпня у САП повідомили, що в Україні викрито масштабну корупційну схему під час закупівлі дронів і засобів радіоелектронної боротьби. Зокрема, контракти укладали за явно завищеними цінами.

На сьогодні, як у Національному антикорупційному бюро, так і у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, існує низка внутрішніх проблем, які гальмують роботу, змушують сумніватися у прозорості відомств та призводять до звільнення прокурорів — з такою заявою виступив колишній прокурор САП Станіслав Броневицький.В інтерв'ю hromadske він розповів, хто і як тисне на прокурорів та заважає вести розслідування."Зливи" в НАБУ та САП та тиск на прокурорівЕкс-прокурор підтвердив, що у НАБУ відбувся "злив" інформації, внаслідок якого звільнили першого заступника директора НАБУ Гізо Углаву. Однак подробиць він не розкрив. Натомість, за словами Броневицького, така ж проблема є і в САП. Зокрема, деякі високопосадовці САП "зливають" інформацію потенційним підозрюваним і заважають розслідуванню.Він розповів, що 2022 року, під час розслідування законності постачання продуктів на прифронтовій території, керівником САП став Олександр Клименко, а його заступником — Андрій Синюк. Саме Синюк, за словами Броневицького, може бути причетний до "зливів" у САП. Зокрема, пояснив екс-прокурор, заступник голови САП "аж надто активно" цікавився розслідуванням щодо постачання продуктів на прифронтовій території."Ледь не щодня мене викликав до себе й питав: "Ну що там, коли ви плануєте обшуки?". Я, спілкуючись із детективами, кажу: "Чомусь заступник дуже активно цікавиться цією справою". Я не можу собі пояснити, чому. Ну але кажу детективам, щоб вони були в курсі... Приїжджають детективи на обшук, вилучають технічні носії інформації, мобільні телефони, термінали зв’язку. Телефонують мені й кажуть: "Ти нам казав про те, що заступник ваш цікавиться цими обшуками. Ми щойно вилучали термінали зв’язку й установили листування, де зафіксована така фраза: "В нас можуть бути гості", — розповів Броневицький.Після цього, за його словами, "відбувається нарада в керівника САП, де присутні пан Клименко, пан Синюк", на якій обварювалося вручення підозри посадовцям, яка передбачає конфіскацію майна."Через декілька днів ми здійснюємо повідомлення про підозру. А двоє підозрюваних одного дня вже перереєстрували своє майно на чоловіків — одномоментно після наради, але перед підозрами. Розуміючи, що людина (Андрій Синюк — ред.) цікавилася цією справою на стадії обшуків і була присутня на цій нараді, ми з керівником самостійного підрозділу детективів вирішуємо прийти до Клименка й розказати про наші підозри, які стосуються його заступника", — додав екс-прокурор.Як зауважив екс-посадовець, прокурори проінформували голову САП про ймовірні "зливи", однак жодної реакції не отримали. До того ж, за словами Броневицького, тиск на прокурорів відбувався і під час розслідування справи із заволодіння майном Одеського аеропорту, яку він розслідував разом зі Станіславом Браверманом, і якого нібито усунули навмисно під час слідства."Я про це знав. Це осінь 2023 року. Ми отримали інформацію оперативного характеру: щоб у якийсь спосіб відсторонити пана Бравермана від розслідування, пропонувалася сума в один мільйон доларів. Це, знову ж таки, неперевірена оперативна інформація. За те, щоби створити йому проблеми кримінально-правового характеру, — 3 мільйони доларів. За неперевіреною оперативною інформацією, така сама сума розміром 3 мільйони доларів пропонувалась за такі самі дії щодо прокурора", — розповів екс-прокурор.Крім того, Броневицький додав, що голова САП Клименко був особисто зацікавлений у тому, аби прокурори уклади угоду з бізнесменами Борисом Кауфманом та Олександром Боруховичем, які були причетні до заволодіння майном Одеського аеропорту."Розслідування на той момент тривало, і ми часто бачились зі стороною захисту в суді. Нічого не заважало адвокатам підозрюваних поспілкуватися зі мною і сказати: "Дивись, у нас є ініціатива укласти угоду. Укладімо угоду". Такого спілкування насправді не було. Ба більше, є записи судових засідань із того часу. І позиція сторони захисту завжди була в тому, що злочину немає, мовляв, це все вигадки сторони обвинувачення. Тому, з одного боку, це процесуальне спілкування, під час якого мені ніхто не говорить про угоду. З іншого — спілкування з керівником, від кого я чую бажання укласти угоду з паном Кауфманом і паном Боруховичем", — додав Броневицький.Ефективність НАБУ і САПЗа словами екс-прокурора, "зливи" та тиск на прокурорів негативно впливають на роботу антикорупційних органів. До того ж часто керівництво прибирає "неугодних" їм людей з посад."Колектив насправді не чують, з колективом ніхто не спілкується. Тобто є окреме керівництво, яке дає чіткі вказівки, що ви маєте робити. І є прокурори, які, вибач мені, але називають себе ручками в контексті того, що вони просто підписанти документів і не більше. Сьогодні ти гвинтик системи, сьогодні ти є — завтра ти неугодний або ти щось відмовився робити, тебе вигнали", — наголосив він.Натомість, попри це, за словами Броневицького, антикорупційні органи є достатньо ефективною структурою, адже "з появою НАБУ, САП, ВАКС людям почали повідомляти про підозри, вони почали опинятися на лаві підсудних. Щодо суддів почали ухвалювати обвинувальні вироки. Їх почали брати під варту в залі суду".Як відомо, 22 липня 2025 року Верховна Рада ухвалила закон №12414, яким обмежила повноваження НАБУ і САП та передала їх генеральному прокурору. Ухвалення законопроекту викликало значний резонанс у суспільстві. У НАБУ заявили, що таким чином керівник САП стає номінальною фігурою, а НАБУ втрачає незалежність і перетворюється на підрозділ генпрокуратури. У багатьох містах люди вийшли на вулиці з протестами проти цього документа. Зокрема, мітинги відбувалися в Києві, Львові, Дніпрі, Одесі, Тернополі й інших населених пунктах.Нагадаємо, 31 липня Верховна Рада проголосувала за основу та в цілому за законопроект №13533. Документ відновлює незалежність Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Після цього президент Володимир Зеленський підписав документ.Після цього спікер Єврокомісії Гійом Мерсьє на брифінгу в Брюсселі повідомив, що закон №13533 про Національне антикорупційне бюро та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, який Верховна Рада ухвалила 31 липня, відповідає основним викликам щодо незалежності органів.

В Україні на хабарях викрито одного з народних депутатів і військовослужбовців Національної гвардії. Повинна бути тільки нульова толерантність до корупції.Про це заявив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у Telegram-каналі за підсумками доповіді директора НАБУ Семена Кривоноса й очільника САП Олександра Клименка."Викрито на хабарі одного з народних депутатів України, також очільників районної і міської адміністрацій, військовослужбовців Національної гвардії України", — перерахував український президент.Він висловив вдячність антикорупційним органам за плідну роботу в цьому напрямку."Може бути тільки нульова толерантність до корупції, чітка командна робота для викриття корупції та в підсумку справедливий вирок", — наголосив президент України.Він також констатував: важливо, що антикорупційні інституції працюють незалежно, а ухвалений у четвер закон гарантує їм усі можливості для реальної боротьби з корупцією.Як відомо, після того, як Верховна Рада ухвалила закон про відновлення незалежності Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Володимир Зеленський у той же день підписав документ.Нагадаємо, раніше директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос розповідав, що генеральний прокурор Руслан Кравченко не витребовував справи у НАБУ після ухвалення скандального закону №12414. Втручання в діяльність відомства не відбулося.

Генеральний прокурор Руслан Кравченко не витребовував справи у Національного антикорупційного бюро після ухвалення закону №12414. Втручання в діяльність відомства не відбулося.Про це розповів директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос у коментарі "Суспільному"."Перше і важливе те, що керівник САП Олександр Клименко на сьогодні може повідомляти про підозру чиновникам категорії А, народним депутатам, міністрам, тобто всім топпосадовцям. Це те, що було ліквідовано в попередньому законопроєкті про знищення незалежності, який передавав ці повноваження генеральному прокурору", — наголосив Кривонос.Директор НАБУ наголосив, що тепер голова САП має можливість самостійно створювати групу прокурорів у кримінальному провадженні. Це важливо, адже зазвичай в особливо чутливих справах він призначає прокурором тільки себе, щоб знизити ризики витоку інформації.І також закон 4560-IX позбавляє генпрокурора права витребувати будь-яку справу у Бюро й передати її іншому правоохоронному органу. Таке право у генпрокурора з’явилося після того, як 22 липня парламент ухвалила закон про ліквідацію незалежності НАБУ й САП. Проте, за словами Кривоноса, поки цей закон діяв, генпрокурор Кравченко не скористався новими повноваженнями."Він не витребовував справи, він їх не вивчав, він не визначав підслідність наших справ за іншими правоохоронними органами, тобто жодного втручання в цій частині не сталося", — наголосив Кривонос.Згідно з новим законом, працівники НАБУ та інших правоохоронних органів, які мають доступ до державної таємниці, повинні пройти дві перевірки. Першу раз на два роки має проводити підрозділ внутрішнього контролю Бюро з обов’язковим використанням поліграфа."Це нормальна для нас практика. Наш підрозділ внутрішнього контролю проводить багато поліграфічних досліджень. Єдина проблема, яку зараз нам потрібно вирішити — це добрати у штат додаткових поліграфологів", — зазначив Кривонос.Другу перевірку протягом шести місяців має провести Служба безпеки України без обов’язкового поліграфа.Нагадаємо, 31 липня Верховна Рада проголосувала за основу та в цілому за законопроект №13533. Документ відновлює незалежність Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Після цього президент України Володимир Зеленський підписав документ.Нещодавно спікер Єврокомісії Гійом Мерсьє на брифінгу в Брюсселі повідомив, що закон № 13533 про Національне антикорупційне бюро та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, який Верховна Рада ухвалила 31 липня, відповідає основним викликам щодо незалежності органів.

Закон № 13533 про Національне антикорупційне бюро та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, який Верховна Рада ухвалила 31 липня, відповідає основним викликам щодо незалежності органів.Про це повідомив спікер Єврокомісії Гійом Мерсьє на брифінгу в Брюсселі, передає "Інтерфакс-Україна"."ЄС чітко висловив своє серйозне занепокоєння щодо ухвалення минулого тижня змін до Кримінального процесуального кодексу в Україні. Відтоді ми перебуваємо в тісному контакті з українською владою, щоб виправити ситуацію", — заявив речник.Посадовець зазначив, що закон № 13533 щодо повноважень НАБУ і САП розв'язує ключові проблеми незалежності органів, однак наразі є необхідність перевірити остаточний текст."Дозвольте мені, однак, наголосити, що це не кінець процесу. Вступ України вимагатиме постійних зусиль для гарантування сильної спроможності боротися з корупцією та поважати верховенство права", — наголосив Мерсьє.Він додав, що ЄС очікує, що Україна швидко виконає ці зобов’язання та вживе рішучих кроків щодо верховенства права. До того ж він запевнив, що заморожування допомоги не розглядається."Тож досягнення прогресу в усіх цих сферах у різних сферах верховенства права є справді важливими кроками для нас, і Україні потрібно зміцнити верховенство права", — резюмував Мерсьє.Нагадаємо, 31 липня Верховна Рада проголосувала за основу та в цілому за законопроект №13533. Документ відновлює незалежність Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Після цього президент України Володимир Зеленський підписав документ.