# НАБУ

У понеділок, 23 червня, ввечері, комісія з проведення конкурсу на зайняття посади директора Бюро економічної безпеки (БЕБ) зупинилася за крок від остаточного рішення. Вона відібрала двох кандидатів.Про це повідомив "Інтерфакс-Україна" з посилання на відеотрансляцію конкурсу. Йдеться про Руслана Даменцова, який працював у НАБУ на посаді детектива та старшого детектива, а також Олександра Цивінського, який був керівником підрозділу детективів НАБУ.Як засвідчили результати конкурсу, обидва претенденти набрали по три голоси від міжнародних членів комісії."У нас є 24 години, щоби повторно проголосувати та досягнути принаймні чотирьох голосів, два з яких мають бути від міжнародних експертів щодо кандидата", — зазначила голова комісії Лаура Стефан.Вона додала, що якщо цього не станеться, то набере чинності голосування, яке відбулося сьогодні."Тоді кандидати, які отримали по три голоси, будуть розглядатися як переможці", — пояснила Стефан.За її словами, можливим є варіант, коли рішення щодо єдиного переможця не вдасться досягнути протягом 24 годин."Якщо кандидат не отримає чотири голоси, цих двох кандидатів ми подамо на розгляд Кабінету міністрів, і рішення буде вважатися ухваленим", — підсумувала Лаура Стефан.Нагадаємо, як повідомляв постійний представник Кабінету міністрів у Верховній Раді Тарас Мельничук, український уряд 8 квітня призначив Максима Кутергу тимчасовим виконувачем обов’язків директора Бюро економічної безпеки.

Національне антикорупційне бюро через прослуховування працівників апарату Вищого антикорупційного суду в них удома зареєструвало кримінальне провадження.Про це йдеться в повідомленні Вищої ради правосуддя, пише "Судовий репортер". Ще наприкінці травня ВАКС повідомив, що в помешканні працівників апарату суду виявили обладнання для негласного аудіо- та відеоспостереження.Як зазначили у Вищій раді правосуддя, 15 травня працівники суду повернулися додому та помітили, що до їхнього помешкання міг хтось проникнути. Цінні речі не зникли, але у двох кімнатах вони виявили технічні пристрої, ймовірно, призначені для стеження."Той факт, що вказані технічні пристрої були встановлені в місцях, недоступних для зовнішнього виявлення, може вказувати на небажання їхнього швидкого відшукання та з метою тривалого прихованого стеження", — йдеться у повідомленні.У ВАКС переконані, що цей факт можна трактувати як втручання у діяльність судді. НАБУ за заявою про злочин вже зареєструвало кримінальне провадження."Незалежність суду — це не привілей суддів, а конституційна гарантія справедливого правосуддя. Кожна спроба стежити, контролювати або впливати на суд в будь-який спосіб незалежно від методу чи форми є серйозною загрозою для судової системи, правопорядку та демократії", — наголошувала голова Вищого антикорупційного суду Віра Михайленко.Нагадаємо, журналісти Bihus.Info отримали розсекречені прослуховування депутатів Київської міської ради, чиновників Київської міської державної адміністрації та інших учасників неформальної групи, що займалася земельними питаннями у столиці й орієнтувалася на так званого "смотрящого за Києвом" Дениса Комарницького.

Прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) і детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) повідомили про підозру двом колишнім правоохоронцям. Вони вимагали від підприємця хабар у розмірі 150 тисяч доларів за можливість уникнення кримінальної відповідальності.Про це повідомила прес-служба САП. Там уточнили, що підозрювані раніше обіймали посади детектива центрального управління Бюро економічної безпеки (БЕБ) і слідчого в Національній поліції у Київській області."Вони висловили керівнику юридичної особи прохання, поєднані з вимаганням, про надання неправомірної вигоди у розмірі 150 000 доларів за непритягнення останнього до кримінальної відповідальності та припинення блокування рахунків підприємства", — йдеться в повідомленні.У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі додали, що  підозрювані намагалися примусити підприємця надати неправомірну вигоду."Посадові особи упродовж тривалого часу намагалися переконати останнього у невідворотності повідомлення про підозру, засудження та призначення покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна", — зауважили прокурори.Після оприлюднення інформації про проведення слідчих дій щодо детектива БЕБ та слідчого Нацполіції в Київській області їх звільнено із займаних посад."Дії осіб кваліфіковано за частиною 4 статті 368 Кримінального кодексу України з урахуванням ступеня співучасті", — підсумували в САП.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що НАБУ та САП повідомили нову підозру керівнику Антимонопольного комітету України Павлу Кириленку. Йому інкримінують недекларування майна.

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили нову підозру керівнику Антимонопольного комітету України Павлу Кириленку. Йому інкримінують недекларування майна.Про це повідомила прес-служба НАБУ. За даними слідства, посадовець не вказав у своїй електронній декларації за 2024 рік 20 об’єктів нерухомості та люксовий автомобіль, які були зареєстровані на родичів його дружини.Йдеться про:шість квартир у Києві та Ужгороді;житловий будинок під Києвом площею понад 220 кв. м та дві земельні ділянки;два гаражні бокси;шість паркомісць;три нежитлові приміщення загальною площею понад 190 кв. м;автомобіль BMW X3.Також підозру оголошено й дружині посадовця. Жінці інкримінують пособництво у незаконному збагаченні.Варто зауважити, що, згідно із матеріалами справи, що нову підозру Кириленко отримав за те ж майно, через яке отримав й попередню підозру в можливому незаконному збагаченні та поданні неправдивих відомостей у деклараціях за 2020-2023 роки.Справа Павла Кириленка: що відомоУ 2024 році НАБУ відкрило кримінальне провадження щодо Кириленка після того, як "Схеми" розкрили деталі того, що родина очільника АМКУ у період 2020-2023 років придбала автомобілі та низку об’єктів нерухомості у Києві та області, а також в Ужгороді. Ринкова вартість майна склала понад 70 мільйонів гривень, а посадовець не мав для цього достатніх офіційних доходів. Сам посадовець стверджує, що джерело статків — стартовий капітал родини, сформований у 1990-ті роки, коли бабуся його майбутньої дружини нібито вигідно продала акції заводу "Стирол" у Горлівці. За даними САП, щоб приховати незаконне збагачення, посадовець не зазначив про набуте майно у деклараціях за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки.14 серпня 2024 року НАБУ і САП повідомили Кириленку про підозру в незаконному збагаченні на 56,2 млн грн та декларуванні недостовірної інформації.27 серпня 2024 року Вищий антикорупційний суд утретє не обрав йому запобіжного заходу, а згодом Кириленко вніс 30 мільйонів грн застави.Згодом стало відомо, що 30 мільйонів застави за Кириленка внесла компанія "Керамет", бенефіціарним співвласником якої є бізнесмен Едуард Мкртчан. Журналісти дізнались, що ця та інші компанії Мкртчана беруть участь у державних закупівлях і аукціонах, дотримання правил конкуренції під час проведення яких контролює АМКУ.Нагадаємо, станом на 9 грудня минулого року було завершено слідство у справі стосовно керівника державного органу зі спеціальним статусом Павла Кириленка щодо його незаконного збагачення на 72 мільйони гривень.

Родина екс-радника голови Фонду державного майна України Андрія Гмиріна, якого розшукує Національне антикорупційне бюро України, протягом 2021-2023 років стала власником нерухомості в Дубаї на суму понад 14 мільйонів доларів США.Про це йдеться в розслідуванні "Схем".Журналістам вдалось з’ясувати, що родичі екс-посадовця почали купівлю майна в Еміратах одразу після того, як, за версією НАБУ, припинила свою діяльність "злочинна організація, яка заволоділа коштами" підконтрольних Фонду держмайна підприємств "Одеського припортового заводу" (ОПЗ) та "Об’єднаної гірничо-хімічної компанії" (ОГХК).За даними слідства, Гмирін був її керівником спільно з тодішнім головою Фонду Дмитром Сенниченком."Схеми" встановили, що родич Андрія Гмиріна — Володимир Колот (чоловік сестри Гмиріна, — ред.) в один день здійснив інвестиції одразу в дев'ять елітних квартир.Також Колот фігурує у справі антикорупційного бюро як співвласник компанії, яка, ймовірно, отримала масштабні прибутки від "співпраці" з ОПЗ.Транзакції з дубайських реєстрів вказують на те, що 10 листопада 2021 року Володимир Колот вклав майже 7,3 мільйона доларів США у квартири від 68 до 180 квадратних метрів.Андрій Гмирін також був власником нерухомості в Дубаї — у березні 2023 року він придбав у ЖК Grande квартиру на 111 квадратних метрів за 1,3 мільйона доларів, але через певний час продав її.Дружина головного фігуранта справи Анастасія Гмиріна за рік до того вклалась в елітну нерухомість неподалік. За 5,5 мільйона доларів вона придбала апартаменти на майже 500 квадратних метрів в житловому комплексі Il Primo у районі Burj Khalifa. Будівництво цього ЖК завершилось у 2023-му році.Родина Гмиріних й досі володіє цими апартаментами. Вони записані на його тещу — Тетяну Орлову.Як зазначають розслідувачі, більшість дубайських квартир вже реалізовані, але досі у власності родини Гмиріних залишаються апартаменти вартістю 5,5 мільйона доларів, а також квартира та офісне приміщення в оренді до 2025-2026 років, що може свідчити про те, що родина екс-посадовця, ймовірно, нині проживає в Об'єднаних Арабських Еміратах.Нагадаємо, раніше журналісти "Схем" повідомили, що Фонд гарантування вкладів на початку 2024 року виставив на аукціон активи на загальну суму в три мільярди гривень. Ішлося про два ліквідованих російських банки та один збанкрутілий український — комерційну нерухомість і право вимоги боргів. Однак виграли цей аукціон росіяни.

У вівторок, 6 травня, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) ухвалив рішення про завершення досудового розслідування у справі колишнього заступника керівника Офісу президента України Андрія Смирнова та власника будівельної компанії.Про це повідомила прес-служба САП. Там зазначили, що зараз детективи НАБУ відкрили матеріали справи стороні захисту для ознайомлення."У межах досудового розслідування встановлено, що 2019-2021 років високопосадовець легалізував незаконно набуті кошти шляхом фінансування будівництва приватних будинків загальною площею понад 300 квадратних метрів, що розташовані в рекреаційній зоні на території Одеської області", — йдеться в повідомленні.Прокурори з’ясували, що він особисто контролював хід будівництва, спілкуючись із власником будівельної компанії, визначав, які будівельні роботи проводити, та для їх оплати надав власнику будівельної компанії майже 6,5 мільйона гривень."Попри те, що збудований будинок фактично належав високопосадовцю, право власності на нього спершу оформили на товариство, а вже після повідомлення йому про підозру переоформлено на фізичну особу", — пояснили правоохоронці.Крім того, САП і НАБУ з’ясували, що 2022 року до топ-посадовця звернувся власник будівельної компанії із проханням посприяти в ухваленні Антимонопольним комітетом України рішення про скасування результатів тендера, у якому перемогло інше товариство, та забезпечити перемогу саме його компанії. За це він запропонував посадовцю виконати будівельні роботи в його будинку на узбережжі моря на загальну суму 100 тисяч доларів.Високопосадовець погодився на висунуту пропозицію та, використавши своє службове становище, виконав узяті зобов’язання. Відповідні державні органи згодом ухвалили "потрібні" рішення.Також встановлено, що 2020-2022 років посадовець набув активи вартістю 17,1 мільйона гривень. Ідеться про дві автівки (Mercedes-Benz, Volkswagen), два мотоцикли (Honda та BMW), три паркомісця в Києві, квартиру у престижному житловому комплексі у Львові та земельну ділянку на Закарпатті."Переважна частина набутого майна оформлена на рідного брата, проте особа зберегла за собою право розпоряджатися ним у повному обсязі. Мотоцикл Honda зареєстровано на друга, однак згодом посадовець переоформив його на себе", — додали в САП.Там з’ясували, що ні офіційного доходу, ні заощаджень не вистачало для їх придбання. Різниця між вартістю майна та коштами особи — 15,7 мільйона гривень.Тож дії колишнього заступника керівника Офісу президента України кваліфіковані за статтею Кримінального кодексу України "Прийняття пропозиції неправомірної вигоди в розмірі 100 тисяч доларів і легалізація незаконно набутих коштів", власника будівельної компанії — за статтею "Пропозиція надати неправомірну вигоду в розмірі 100 тисяч доларів".Нагадаємо, що 5 травня ВАКС змінив запобіжний захід для Андрія Смирнова. Його відправили під варту до 22 травня з можливістю внести заставу у 18 мільйонів гривень, яку за нього й внесли.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) і Національне антикорупційне бюро (НАБУ) повідомили про нову підозру колишньому заступнику керівника Офісу президента України Андрію Смірнову. Йдеться про отримання неправомірної вигоди в розмірі 100 тисяч доларів і легалізацію незаконно набутих коштів.Про це повідомили на сайті НАБУ. Там зазначили, що його вже притягували до кримінальної відповідальності за незаконне збагачення на суму 15,7 мільйона гривень."За даними слідства, підозрюваний у період 2019-2021 років незаконно набув готівкові кошти, які вирішив легалізувати шляхом будівництва приватних будинків загальною площею понад 300 квадратних метрів у рекреаційній зоні Одещини", — йдеться в повідомленні.Для маскування таких дій звернувся до бенефіціара товариства, яке володіло землею на березі моря, та передав для зведення об’єктів майже 6,5 мільйона гривень."Готове майно, яким фактично користувався топ-посадовець, спочатку оформили на товариство, а після повідомлення йому про підозру у травні 2024 року переоформили на довірену особу", — пояснили в НАБУ.Детективи також встановили, що 2022 року до топ-посадовця звернувся власник будівельної компанії з пропозицією надати хабар у вигляді робіт і послуг на суму 100 тисяч доларів для зведення одного зі згаданих будинків на узбережжі.За це він просив посприяти ухваленню Антимонопольним комітетом України рішення про скасування результатів тендеру, в якому переміг конкурент, а у новому тендері — забезпечити перемогу його компанії. Топ-посадовець пристав на пропозицію, використав службове становище та виконав взяті на себе зобов’язання. Антимонопольний комітет згодом ухвалив "потрібне" рішення. У НАБУ зазначили, що про підозру повідомлено:колишньому заступнику керівника Офісу президента України — ч. 1 ст. 368-5, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України;власнику будівельної компанії — ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України."Слідство триває, встановлюються інші можливо причетні до протиправних дій особи", — підсумували в Національному антикорупційному бюро.Що відомо про незаконне збагачення СмирноваУ жовтні минулого року Національне антикорупційне бюро України розслідувало справу проти заступника керівника Офісу президента Андрія Смирнова. Щоправда, її деталі не розголошували, оскільки не було письмового дозволу слідчого або прокурора.Згодом стало відомо, що це стосується набуття транспортних засобів та нерухомості по занижених цінах на ім’я рідного брата Андрія Смирнова. Слідчі отримали доступ до банківських сейфових скриньок, інформації про об’єкти нерухомості та рух коштів на банківських рахунках за останні 10 років, що були оформлені як на самого Андрія Смирнова, так і на його родичів.Зокрема, його брат Ігор придбав майно, квартиру та земельну ділянку в Карпатах за ціною, значно нижчою за ринковою загальною сумою чверть мільйона доларів. Брати не змогли дати однозначну відповідь, звідки взяли гроші на покупки та чому ціни занижені.Крім того, правоохоронні органи вивчали інформацію щодо поїздок Андрія Смирнова до Москви, які відбувалися у період з 2014 року до 2019 рік вже після здійснення окупації Криму та частини Донбасу Російською Федерацією.Андрій Смирнов працював заступником керівника Офісу президента України з 10 вересня 2019 по 29 березня 2024 року.Нагадаємо, що 29 травня минулого року за колишнього заступника керівника Офісу президента Андрія Смирнова внесено заставу в 10 мільйонів гривень.

Національне антикорупційне бюро та Спеціальна антикорупційна прокуратура викрили схему розкрадання державних коштів під час закупівлі Міністерством оборони України продуктів для Збройних Сил України.Про це повідомила прес-служба НАБУ. Зазначається, що підозри оголошено: колишньому керівнику Департаменту Міністерства оборони України, власниці пов’язаних компаній-постачальниць, двом керівникам компаній-постачальниць та фізичній особі.Як встановило слідство, упродовж 2022-2023 років забезпечення армії продуктами харчування відбувалось через закупівлю так званих комплектів продуктів. Зокрема, продукти замовлялися за затвердженим каталогом, який налічував 409 найменувань. Водночас найбільш вживані продукти, наприклад овочі, крупи, м'ясо, вода, становили лише 10% асортименту. Решта ж, на кшталт спецій, желатину або ягід замовлялись зрідка або ніколи."Ціна комплекту формувалася з урахуванням усіх найменувань каталогу та становила їхню середню вартість. Це дозволяло постачальникам маніпулювати цінами: завищувати їх на ходові продукти та занижувати на маловживані або ті, які не можна замовляти через сезонність постачання (черешня або абрикоси взимку). Тобто, на перший погляд, порушень не було, і ціна комплекту не змінювалася. Щоправда, картопля, яку постачали тисячами тонн, реалізовувалася втридорога, а сезонні ягоди та фрукти, які майже не замовлялися, коштували копійки", — наголосили у НАБУ.Відтак, у результаті махінацій, протягом серпня-грудня 2022 року дві компанії-постачальниці, контрольовані однією власницею, незаконно отримали надприбутки на суму понад 733 мільйонів гривень. Це підтверджують висновки комплексної товарознавчої та економічної експертизи. Частину цих коштів надалі вивели під виглядом виплати дивідендів та надання поворотної фінансової допомоги пов’язаним компаніям. Як зауважили правоохоронці, ці гроші могли бути використані власницею компаній для придбання готелів у Республіці Хорватія та іншої нерухомості.До того ж, як вдалося з'ясувати, вчиненню злочину сприяв посадовець Міністерства оборони України, який під час підписання договорів "не помічав" цінових аномалій у каталозі."Після початку досудового розслідування у січні 2023 року та поширення у медіа відповідної інформації, зокрема щодо закупівлі яєць по 17 грн за штуку, співучасники оборудки зменшили ціни на 11 найбільш затребуваних продуктів. Це запобігло розкраданню бюджетних коштів на суму 788 млн грн. Крім того, після внесення НАБУ і САП пропозицій щодо усунення причин та умов продуктової оборудки, Міноборони вжило відповідних заходів: порядок закупівлі наразі змінився, запроваджено окремі пілотні проекти", — додали у НАБУ.Нагадаємо, після низки скандалів із закупівлями у лютому 2024 року Міноборони заявило, що співпрацює з правоохоронними органами, щоб ліквідувати ризики проявів корупції під час закупівель для Збройних сил України, та одночасно запроваджує нову архітектуру закупівель відповідно до стандартів країн Північноатлантичного альянсу.

Колишній депутат Київської міської ради Денис Комарницький, якого підозрюють правоохоронці у створенні та керуванні злочинною організацією з метою заволодіння столичною землею, перебуває за кордоном.Про це повідомив у своєму Telegram-каналі журналіст "Української правди" Михайло Ткач."За інформацією наших джерел у правоохоронних органах, на момент реалізації операції НАБУ та САП "Чисте місто" він перебував в Україні. І зараз оголошений у розшук українськими правоохоронцями", — написав він.Журналіст додав, що їм вдалося підтвердити, що Комарницький зміг втекти за кордон.У лютому НАБУ оголосило його у розшук. Денису Комарницькому, якого ще називають "смотрящим" за Києвом, інкримінують керівництво злочинною організацією, яка займалася заволодінням столичної землі під забудову.Що відомо про Дениса Комарницького2002 року Комарницький працював юрисконсультом ТОВ "Юридична фірма "Правозахисник". З 2002-2006 рр. був виконавчим директор ТОВ "Юридична фірма "Правозахисник". З 1 січня 2006 року — директор ТОВ "Центр розвитку економіки та права".Був лідером фракції "Блоку Леоніда Черновецького" у Київраді з 2008 по 2010 роки. Після виборів до Верховної Ради у 2019 році він отримав статус "смотрящий за Києвом".Ім'я Комарницького регулярно спливало у скандалах, пов’язаних із непрозорими забудовами та розподілом міських ресурсів. Зокрема, він був бенефіціаром компанії-генпідрядника будівництва Подільського мостового переходу в Києві, кошторисна вартість якого рішенням Київради зросла з 11,2 мільярда гривень до 19,9 мільярда гривень.Нагадаємо, що НАБУ та САП 6 лютого провели масштабну операцію "Чисте місто" зі знищення корупції у земельній і бюджетній сфері Києва. Тоді викрили та припинили діяльність злочинної організації на чолі з медійно відомим колишнім депутатом Київської міської ради.

З 2022-го по 2024 рік правоохоронці повідомили про підозри 41 чинному і колишньому народному депутату. Основні звинувачення — зловживання службовим становищем та корупція.Про це повідомила прес-служба Національного антикорупційного бюро України."З 2016 по 2024 рік про підозру повідомили 68 чинним та колишнім нардепам, причому 41 з них — у період із 2022 по 2024 рік", — йдеться у повідомленні.Основні злочини за участі нардепів:привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем;одержання хабаря;зловживання владою;декларування невірогідної інформації;незаконне збагачення."Закон є однаковим для всіх, і жоден статус не може бути приводом його безкарно порушувати", — наголосили у прес-службі.У НАБУ також додали, що раніше боротьба з корупцією серед народних депутатів була майже неможливою. У 2015 році притягнення народного обранця до відповідальності за одержання хабаря чи незаконно набуті статки було рідкісним винятком. Нагадаємо, раніше видання "Економічна правда" інформувало, що після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, народні обранці почали частіше отримувати майно в користування. Крім того, у третини депутатів у 2022 році зафіксовано придбання нових авто чи нерухомості.

На Одещині правоохоронці викрили організовану злочинну групу, яка працювала всередині судової системи та допомагала військовозобов’язаним чоловікам незаконно покидати Україну, а також отримувати відстрочку від мобілізації.Про це повідомляє Національне антикорупційне бюро України. У відомстві пояснили, що схема полягала у масовому штампуванні рішень суду про начебто самостійне виховання батьком дитини за надуманими обставинами. Ці документи дозволяли чоловікам уникати мобілізації та залишати державу під приводом догляду за дитиною. Також за 3500 доларів США одним судовим засіданням без участі сторін ухвалювали рішення, яке давало право виїзду за кордон. Загалом слідство встановило 1040 таких рішень. "Для конспірації зловмисники створили "бек-офіс" суду в адвокатському бюро та навіть рекламували свої "послуги" у соцмережах", — йдеться у повідомленні НАБУ. Як зазначає прес-служба Бюро, спільними зусиллями НАБУ, САП та СБУ повідомлено про підозру вісьмом учасникам організованої злочинної групи, серед яких: голова суду; колишній голова суду (чинний суддя); суддя; заступник керівника апарату; помічник судді; консультант суду; адвокат; помічник адвоката. Також трьом особам повідомили про підозру у вчиненні злочинів, що пов’язані з діяльністю організованої злочинної групи: двом помічникам суддів; громадянину України. Троє суддів отримали дисциплінарне стягнення у вигляді подання про їх звільнення. Раніше на Одещині прикордонники затримали 22-річного водія та чотирьох пасажирів. Ухилянти намагались нелегально покинути Україну через придністровський сегмент, але їхні плани провалилися, адже автомобіль застряг у багнюці.Нагадаємо, нещодавно прикордонники затримали чоловіків призовного віку, які намагалися переплисти Тису. Троє ухилянтів потребували медичної допомоги, адже при подоланні паркану з колючого дроту порізали руки.

У 2024 році Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура наклали арешт на активи сумарною вартістю майже сім мільярдів гривень. Йдеться про автомобілі, нерухомість та іншу цінність корупціонерів, справи яких перебувають на етапі судового розгляду.Про це повідомила прес-служба НАБУ.Так, торік загальна вартість активів, арештованих у справах НАБУ і САП, що перебувають на етапі судового розгляду, становила 6,8 мільярда гривень. Серед них:грошові кошти;криптовалюта;житлова (нежитлова нерухомість);земельні ділянки;транспортні засоби;сільгосптехніка;корпоративні права.Крім того, вдалося домогтися арешту низки закордонних активів. Йдеться про елітні автівки, нерухомість та коштовності підозрюваних у справі злочинної організації в ФДМУ. У НАБУ наголосили, що "кожен арешт активів у топкорупційній справі — це крок до встановлення справедливості та нівелювання заподіяної шкоди".За клопотанням НАБУ і САП на активи корупціонерів може накладатися арешт. Це робиться як з метою їх подальшої конфіскації, у разі якщо незаконність набуття таких активів буде доведена, так і для забезпечення відшкодування збитків, завданих протиправними діями.Нагадаємо, наприкінці січня суд арештував активи підсанкційного російського олігарха Олега Дерипаски на суму понад два мільярди гривень. Йдеться про партію промислової продукції та сировини.

Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура у межах операції "Чисте місто" щодо корупції в Київській міськраді провели низку обшуків у пов’язаних з організатором злочинної схеми осіб. У межах слідчих дій у банківських скриньках виявили велику суму грошових коштів.Про це йдеться у повідомленні Бюро. Там зазначили, що під час обшуків у Київській міськраді виявили понад 6,4 мільйона доларів США, 630 тисяч євро та 800 тисяч гривень. У відомстві нагадали, що ще на початку лютого було викрито 10 членів злочинної організації, причетних до незаконного заволодіння цінною столичною землею.Раніше повідомлялось, що 6 лютого Національне антикорупційне бюро прийшло з обшуками до бізнесмена Дениса Комарницького, якого називають "смотрящим" за Києвом. Що відомо про Дениса КомарницькогоУ 2002 році Комарницький працював юрисконсультом ТОВ "Юридична фірма "Правозахисник". З 2002-2006 рр. був виконавчим директор ТОВ "Юридична фірма "Правозахисник". З 1 січня 2006 року — директор ТОВ "Центр розвитку економіки та права".Був лідером фракції "Блоку Леоніда Черновецького" у Київраді з 2008 по 2010 роки. Після виборів до Верховної Ради у 2019 році він отримав статус — "смотрящий за Києвом".Ім'я комарницького регулярно спливало у скандалах, пов’язаних із непрозорими забудовами та розподілом міських ресурсів. Зокрема, він був бенефіціаром компанії-генпідрядника будівництва Подільського мостового переходу в Києві, кошторисна вартість якого рішенням Київради зросла з 11,2 мільярда гривень до 19,9 мільярда гривень.Нагадаємо, 11 січня прес-служба Національної поліції України повідомляла, що внаслідок 600 обшуків в Україні оголошено понад 60 підозр організаторам і учасникам за незаконне переправлення осіб через держкордон.

Національне антикорупційне бюро України оголосило у розшук колишнього депутата Київської міської ради Дениса Комарницького, якого ще називають "смотрящим" за Києвом. Йому інкримінують керівництво злочинною організацією, яка займалася заволодінням столичної землі під забудову.Про це повідомила прес-служба НАБУ."На підставі постанови детектива НАБУ у розшук оголошено колишнього депутата Київської міської ради, підозрюваного у створенні та керуванні злочинною організацією з метою заволодіння столичною землею", — йдеться у повідомленні.Його та ще дев'ять учасників злочинної організації викрили 6 лютого 2025 року.Земельна корупція в Київській міськрадіНАБУ і САП 6 лютого провели масштабну операцію "Чисте місто" зі знищення корупції у земельній та бюджетній сфері Києва. Було викрито та припинено діяльність злочинної організації на чолі з медійно-відомим колишнім депутатом Київської міської ради. Один з ключових напрямів діяльності — заволодіння цінною столичною землею під забудову та взяття під повний контроль процедури ухвалення місцевою владою рішень про надання прав на землю. Серед підозрюваних:екс-депутат КМР Денис Комарницький (керівник злочинної організації);заступник голови Київської міської державної адміністрації; голова та член постійної комісії КМР з питань архітектури, містопланування та земельних відносин, чинні депутати КМР; перший заступник та заступник директора комунальних підприємств; четверо інших осіб.За даними слідства, учасники злочинної організації знаходили перспективні земельні ділянки та реєстрували на підконтрольних осіб право власності на споруди, яких на цих ділянках ніколи не існувало. Надалі подавали до міськради заяви про надання їм права власності на земельні ділянки для обслуговування цих споруд, що дозволяло уникати торгів. Для приховування своєї діяльності учасники злочинної організації використовували спеціальні термінали мобільного зв’язку, псевдоніми, контрспостереження та інші дії, спрямовані на уникнення відповідальності, втім це не завадило детективам. У результаті діяльності злочинної організації протягом 2023-2024 років з власності територіальної громади Києва незаконно виведено землю у центрі міста вартістю 11,6 мільйона гривень, чим завдано збитків на цю суму.Що відомо про Дениса КомарницькогоУ 2002 році Комарницький працював юрисконсультом ТОВ "Юридична фірма "Правозахисник". З 2002-2006 рр. був виконавчим директор ТОВ "Юридична фірма "Правозахисник". З 1 січня 2006 року — директор ТОВ "Центр розвитку економіки та права".Був лідером фракції "Блоку Леоніда Черновецького" у Київраді з 2008 по 2010 роки. Після виборів до Верховної Ради у 2019 році він отримав статус — "смотрящий за Києвом".Ім'я комарницького регулярно спливало у скандалах, пов’язаних із непрозорими забудовами та розподілом міських ресурсів. Зокрема, він був бенефіціаром компанії-генпідрядника будівництва Подільського мостового переходу в Києві, кошторисна вартість якого рішенням Київради зросла з 11,2 мільярда гривень до 19,9 мільярда гривень.Нагадаємо, 6 лютого Національне антикорупційне бюро прийшло з обшуками до бізнесмена Дениса Комарницького. За даними ЗМІ, обшуки проводилися не лише у нього.

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) провели масштабну операцію з ліквідації корупції у земельній і бюджетній сфері Києва та викритті злочинної організації, яка займалася заволодінням столичною землею під забудову та взяттям під повний контроль процедури ухвалення місцевою владою рішень про надання прав на землю.Про це повідомила прес-служба НАБУ."Серед підозрюваних: колишній депутат Київської міської ради, керівник злочинної організації; заступник голови Київської міської державної адміністрації; голова та член постійної комісії з питань архітектури, містопланування та земельних відносин, чинні депутати Київської міської ради; перший заступник і заступник директора комунальних підприємств; четверо інших осіб", — йдеться в повідомленні.Крім того, затримано сімох учасників злочинної організації, але не уточнюється, яких саме. Прізвища підозрюваних також не вказуються, але зазначається, що керівник злочинної організації є "медійно відомою" особою. Зокрема, вона мала "значний вплив" на процеси в КМДА і Київській міськраді, в тому числі на призначення на високі посади лояльних осіб і звільнення підконтрольних службовців, виділення бюджетних коштів в інтересах злочинної організації тощо."Учасники злочинної організації знаходили перспективні земельні ділянки та реєстрували на підконтрольних осіб право власності на споруди, яких на цих ділянках ніколи не існувало. Надалі подавали до міськради заяви про надання їм права власності на земельні ділянки для обслуговування цих споруд, що давало змогу уникати торгів", — додали в НАБУ.Депутати Київської міськради та посадовці КМДА, частина з яких входила до злочинної організації, а деякі перебували під її впливом, забезпечували ухвалення рішень про надання відповідних прав на землю, за що одержували неправомірну вигоду у вигляді коштів і об’єктів нерухомості."Ухвалення таких рішень перебувало під повним контролем учасників злочинної організації: потрібні особи отримували права на землю, а решта стикалась зі штучними перешкодами та мусила звертатись до учасників злочинної організації по допомогу", — зазначили у відомстві.Для приховування своєї діяльності учасники злочинної організації використовували спеціальні термінали мобільного зв’язку, псевдоніми, контрспостереження та інші дії, спрямовані на уникнення відповідальності, втім це не завадило детективам."Центр ухвалення рішень, зокрема, в земельній сфері, перемістився з Хрещатика, 36, в іншу будівлю, де питання вирішувались за участю міських топ-посадовців та інших впливових осіб", — розповіли в НАБУ.У результаті діяльності злочинної організації протягом 2023-2024 років із власності територіальної громади Києва незаконно вивели землю в центрі міста вартістю 11,6 мільйона гривень, чим завдали збитків на цю суму. Водночас завдяки своєчасним діям правоохоронних органів вдалося запобігти заволодінню ще шістьма земельними ділянками у столиці загальною вартістю 83,7 мільйона гривень."Крім того, викрито спробу через погрози та штучні перешкоди змусити приватне підприємство припинити законну діяльність із торгівлі та надання в оренду торгівельних приміщень в одному з районів столиці з метою заволодіння для подальшої забудови земельної ділянки цього підприємства", — йдеться в повідомленні.Нагадаємо, що сьогодні НАБУ прийшло з обшуками до бізнесмена Дениса Комарницького, якого називають "смотрящим" за Києвом.