# навчання

Батьки першокласників можуть отримати 5 000 гривень державної допомоги за програмою "Пакунок школяра". Подати заяву на виплату необхідно до 1 листопада.Про це повідомили в Міністерстві соціальної політики, сім'ї та єдності України. За даними відомства, станом на сьогодні подано понад 202 тисячі заяв на отримання допомоги, з яких майже 194 тисячі вже погоджено. Водночас, за інформацією Міністерства освіти і науки, цьогоріч до першого класу пішли понад 241 тисяча дітей.На що можна витратити 5 000 грнКошти за програмою "Пакунок школяра" призначені для придбання необхідних для навчання товарів. Зокрема, за них можна купити:канцелярське приладдя;книжки;дитячий одяг;взуття.Водночас виплата є цільовою. Розрахуватися нею можна лише в торгових точках, платіжні термінали яких мають один із 30 дозволених MCC-кодів.Як подати заяву на "Пакунок школяра"Оформити державну допомогу можна двома способами:Онлайн — через застосунок "Дія".Офлайн — у сервісному центрі Пенсійного фонду України.Батькам дітей, які цьогоріч пішли до першого класу, варто врахувати кінцевий термін подання заяв і встигнути оформити допомогу до 1 листопада.Нагадаємо, в Україні визначено розміри соціальної стипендії для студентів бюджетної форми навчання на осінь 2026 року. Пенсійний фонд наголошує, що соціальні та академічні виплати мають різні правила призначення, тому пільговикам слід уважно перевіряти підстави для нарахування коштів..

Шкільні укриття й надалі зможуть використовувати для захисту населення поза освітнім процесом. Водночас під час очного навчання пріоритетний доступ до захисних споруд матимуть учні та працівники закладів освіти. Як повідомили в Міністерстві внутрішніх справ України, Кабінет міністрів схвалив постанову, яка впорядковує чинні вимоги щодо використання укриттів у закладах освіти. Згідно з установленим порядком, поза освітнім процесом шкільні укриття залишатимуться доступними для населення.Крім того, за рішенням місцевих органів влади захисні споруди в школах можуть одночасно використовуватися для учасників освітнього процесу та мешканців. У такому разі учнів і населення розміщуватимуть в окремих приміщеннях.Інші правила передбачені для закладів дошкільної освіти. Відповідно до закону України "Про дошкільну освіту", укриття в дитячих садках призначені для захисту учасників освітнього процесу.Нагадаємо, Україна та Фінляндія підписали угоду про додаткове фінансування будівництва укриттів у межах відповідної міжнародної коаліції. Також країни домовилися організувати зустріч із представниками інших учасників об’єднання, щоб залучити більше коштів на ці проєкти.Читайте також: "Жодні "дві стіни" не врятують": експерт пояснив, чому під час обстрілів важливо йти в укриття.

Осінні канікули в школах Києва розпочинаються з наступного тижня. Вони триватимуть із 26 жовтня до 1 листопада.Про це повідомила Київська міська державна адміністрація. Зазначається, що на період канікул для школярів підготували різноманітні заходи:творчі;пізнавальні;наукові;спортивні."Канікули також стануть можливістю для педагогів підвищити кваліфікацію та приділити увагу емоційному відновленню. Так, Інститут післядипломної освіти Київського столичного університету ім. Бориса Грінченка проводитиме фахові курси та тренінги", — йдеться у повідомленні.Як відзначили у КМДА, заклади освіти самостійно визначають організацію освітнього процесу під час канікул, зважаючи на безпекову ситуацію та потреби учнів. Батькам рекомендують стежити за повідомленнями шкіл, заздалегідь уточнювати умови участі дітей у заходах і враховувати актуальні безпекові обставини.Зауважимо, раніше уряд ухвалив рішення щодо організації навчального процесу під час тривалих повітряних тривог. Громади мають допомогти школам адаптувати навчання до безпекових умов, зокрема розглянути можливість використання додаткових облаштованих укриттів.Нагадаємо, від 1 вересня 2026 року в українських школах розпочалася апробація нових підручників і посібників для 1, 5 та 10 класів. Вона триватиме впродовж цілого навчального року..

У застосунку "Армія+" став доступним новий навчальний курс "Протидія FPV на тактичному рівні". Він допоможе військовим розпізнавати загрозу ворожих FPV-дронів, зменшувати ризик ураження та правильно діяти під час атаки.Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України. За даними відомстава, навчання складається з десяти уроків, присвячених ситуаціям, із якими військовослужбовці можуть зіткнутися під час виконання бойових завдань. "Навчання допоможе краще підготуватися до загроз, уникати типових помилок та зменшувати ризики для себе, побратимів і посестер", — йдеться у повідомленні.Чого навчатимуть на курсіПід час навчання військові дізнаються, які бувають FPV-дрони, як вони працюють і чим небезпечні. Окрему увагу приділять ознакам, за якими противник може виявляти людей, техніку та позиції, а також способам уникнення таких помилок.Курс також охоплює використання засобів захисту, вибір укриттів і маскування позицій. Військовим пояснять, як діяти під час появи FPV-дрона, безпечніше пересуватися пішки й на транспорті та організовувати протидію повітряним загрозам.Серед інших тем навчання:застосування особистої зброї проти дронів;ведення спостереження та попередження підрозділу про небезпеку;надання домедичної допомоги собі;евакуація поранених;дії у випадку, якщо дрон не вибухнув.Хто розробив курс і де його пройтиКурс "Протидія FPV на тактичному рівні" створила громадська організація "Маґура" за участю експертів із Сил оборони, які мають практичний досвід протидії FPV-дронам у бойових умовах.Пройти навчання військові можуть у розділі "Навчання" застосунку "Армія+".Крім того, як відзначили у Міноборони, у застосунку доступні інші курси, присвячені безпілотним системам і захисту від дронів: "Дронова ППО", "Основи РЕБ", "Дрони на оптоволокні. Основи використання" та "ГРАФІТ. Моніторинг ворожих БпЛА у реальному часі".Нагадаємо, українським захисникам на передовій постачатимуть оновлені сухпайки. Вони розроблені з урахуванням результатів опитування в застосунку "Армія+". Оновлений сухий пайок не стане заміною, а саме альтернативою добовому польовому набору продуктів..

Уряд ухвалив рішення щодо організації навчального процесу під час тривалих повітряних тривог. Громади мають допомогти школам адаптувати навчання до безпекових умов, зокрема розглянути можливість використання додаткових облаштованих укриттів.Як повідомив премʼєр-міністр України Сергій Корецький, формат навчання кожен заклад освіти визначатиме самостійно. Під час ухвалення рішення враховуватимуть безпекову ситуацію, місткість укриття та умови його облаштування. Залежно від обставин уроки можуть проводити у класах, укриттях або поєднувати очне навчання з дистанційним."Батьки мають заздалегідь знати, як проходитиме навчання, мати можливість планувати свій день, тому розклади повинні бути гнучкими, а формати навчання — прогнозованими", — зазначив посадовець.Якщо укриття не дозволяє очно провести всі заняття, пріоритет надається предметам математичної, природничої, мовно-літературної, громадянської та історичної освітніх галузей. "Інші предмети за потреби можна вивчати дистанційно", — уточнив Корецький.Укриття шкіл, які працюють очно, повинні бути придатними для тривалого перебування дітей. Там мають бути:навчальні місця;освітлення;резервне живлення;Інтернет;належні санітарні умови.Корецький додав, що МОН щомісяця відстежуватиме виконання рішення."Безпека дітей і педагогів залишається безумовним пріоритетом. Під час повітряної тривоги перебування в укритті обов'язкове", — підсумував прем'єр-міністр.Нагадаємо, раніше у КМДА пояснювали, що через можливі тривалі відключення світла, перебої з водопостачанням та безпекові загрози київські школи можуть змінювати формат навчання.Читайте також: Батьків чекають сюрпризи: як змінюють правила навчання у школах.

Державна освітня екосистема "Мрія" розширила пілотний доступ до ШІ-генератора тестів. Тепер інструмент доступний у 500 українських школах. Він допомагає вчителям швидше готуватися до уроків, автоматизуючи створення та перевірку тестових завдань.Про це повідомила пресслужба Міністерства цифрової трансформації України. Щоб створити тест, учителю достатньо вибрати тему з календарно-тематичного плану. Система за лічені секунди сформує завдання, використовуючи інформацію з підручників, навчальних планів і рекомендацій Міністерства освіти і науки України. Після цього тест можна призначити класу, а результати перевірки будуть доступні автоматично.Раніше ШІ-генератор тестували у 160 школах. За час пілотування вчителі та учні створили майже 100 тисяч тестів і оцінили їхню якість у середньому на вісім балів із 10. За результатами тестування доступ до інструменту вирішили розширити."Близько половини вчителів уже використовують штучний інтелект для підготовки до уроків. Але важливо, щоб для цього їм не доводилося щоразу переходити на інші платформи. Саме тому ми інтегрували ШІ безпосередньо в "Мрію", де він уже враховує освітній контекст і допомагає швидше виконувати рутинні завдання", — зазначив співкерівник "Мрії" Олександр Павленко.Учні можуть проходити тести навіть без підключення до Інтернету. Крім того, в екосистемі передбачені обмеження на копіювання тексту та створення скриншотів, щоб ускладнити списування під час виконання завдань.Надалі команда "Мрії" планує розвивати ШІ-інструменти й для учнів. Зокрема, вони допомагатимуть знаходити навчальні матеріали, гуртки та заняття відповідно до інтересів дітей.Пілотування генератора триває. Згодом скористатися ним зможуть усі школи, підключені до "Мрії"."Мрія" — державна освітня екосистема, ініційована президентом України Володимиром Зеленським. Її реалізують Міністерство цифрової трансформації України та Міністерство освіти і науки України спільно з Програмою EGAP, яку виконує Фонд Східна Європа за підтримки Швейцарії.Нагадаємо, нещодавно керівник напрямку ШІ в Міністерстві цифрової трансформації Данило Цьвок розповідав, що в Україні штучний інтелект вже активно використовується для спрощення державних процесів і надання послуг громадянам. ШІ не замінює людей, а бере на себе рутинну роботу, дозволяючи фахівцям зосередитися на складніших завданнях.Читайте також: Батьків чекають сюрпризи: як змінюють правила навчання у школах.

Українським школам доведеться заздалегідь попереджати батьків про те, в якому форматі проходитимуть уроки. Нові правила мають спростити планування навчального процесу в умовах постійних повітряних тривог.Про це повідомив у своєму дописі на сторінці в Facebook міністр освіти і науки України Андрій Бутенко за підсумками зустрічі з освітянами Києва та керівниками шкільних асоціацій.Важливі зміни для батьків та педагогівЗа словами посадовця, в Україні навчальні заклади мусять затверджувати формат проведення занять як мінімум на сім днів наперед. Головна мета таких нововведень — надати змогу родинам і педагогічному складу завчасно розпоряджатися власним часом в умовах частих і тривалих тривог.Очільник МОН наголосив, що ситуації, коли батьки приводять дитину до навчального закладу й не володіють інформацією щодо проведення очних уроків, є абсолютно неприпустимими. Водночас керівництво шкіл зобов’язане зважати на спроможності конкретного закладу, зокрема на місткість та стан укриттів, а також на загальний стан інфраструктури.Захист дітей — ключовий орієнтирБутенко зазначив, що основним завданням під час організації освітнього процесу залишається гарантування безпеки учнів та вчителів. Перебування в укриттях під час оголошення небезпеки є суворо обов'язковим для всіх учасників навчального процесу.Міністр також висловив вдячність керівникам закладів освіти за конструктивний діалог і пропозиції щодо покращення умов навчання, зазначивши, що фахівці вже розпочинають практичну роботу над їх втіленням."Маємо забезпечити максимально можливу стабільність навчання навіть за нинішніх складних обставин", — підсумував очільник профільного відомства.Нагадаємо, у Києві підготували кілька сценаріїв організації навчального процесу для учнів залежно від безпекової ситуації в місті. Школи розглядають уроки в укриттях, другу зміну, а також змішане чи повністю дистанційне навчання..

У понеділок, 12 жовтня, президент України Володимир Зеленський підписав ключовий закон щодо забезпечення освітніх прав корінних народів та національних меншин. Важлива законодавча ініціатива покликана розблокувати переговорні кластери та пришвидшити інтеграцію країни до Європейського Союзу.Про це йдеться на офіційному порталі Верховної Ради України.Крок до євроінтеграції та основні зміниЗакон "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України" (законопроєкт №16119 від 01.10.2026) відкриває шлях до активізації переговорного процесу щодо вступу в ЄС. Документ гарантує розширення можливостей для навчання мовами національних спільнот, які є офіційними мовами Євросоюзу, а також мовами корінних народів України. При цьому українська мова непорушно залишається основною мовою освітнього процесу.Зміни стосуються використання мов під час уроків та спілкування на території шкіл, оформлення освітніх документів, а також проведення підсумкового оцінювання. Учням із відповідних класів передбачається можливість за бажанням отримувати завдання національного мультипредметного тестування в перекладі (за винятком предметів мовно-літературного спрямування).Статуси навчальних закладівЗакон чітко визначає умови, за яких школи можуть здобути або зберегти статус закладу освіти національної меншини чи корінного народу. Для отримання нового статусу частка учнів, які навчаються мовою меншини (що є офіційною мовою ЄС), має становити понад 50%, а для збереження наявного статусу — не менше 20%.Окрім цього, керівники та заступники керівників таких закладів зобов'язані володіти як державною мовою, так і відповідною мовою національної спільноти. У разі ліквідації чи реорганізації комунальних шкіл місцева влада гарантуватиме учням можливість продовжити навчання відповідною мовою в іншому закладі.Нагадаємо, раніше голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що Україна готується розширити мовні та освітні права національних меншин, зокрема угорської громади, що може стати основою для компромісу з Будапештом. Натомість Угорщина планує розблокувати відкриття двох переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу..

Парламент ухвалив резолюційний документ, що регламентує використання мов національних спільнот Європейського Союзу та корінних народів у шкільній освіті. Впроваджені зміни покликані виконати євроінтеграційні вимоги та розблокувати переговорні кластери з Брюсселем.Законодавча ініціатива №16119 була ухвалена 266 голосами депутатів.Крок до ЄС та розблокування переговорівВерховна Рада ухвалила законопроєкт №16119 "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України". За відповідне рішення проголосували 266 народних депутатів. Документ покликаний розблокувати одразу два ключові переговорні кластери для вступу України до Європейського Союзу.Закон гарантує розширення можливостей для навчання мовами корінних народів та нацменшин, мови яких є офіційними в ЄС. При цьому українська мова непорушно залишається основною мовою навчального процесу.Мовні норми в школах та складання НМТНові правила охоплюють оформлення освітніх документів, проведення зовнішнього незалежного оцінювання та порядок збереження спеціальних статусів шкіл. Зокрема, у закладах, де є відповідні класи, дозволено використовувати мову нацменшини або корінного народу поряд із державною під час уроків та спілкування у приміщенні чи на території школи.Школярі, які здобувають або здобули освіту мовою корінного народу, зможуть за бажанням отримувати тестові завдання зовнішнього оцінювання в перекладі. Це правило не стосуватиметься лише предметів мовно-літературного спрямування. Водночас перелік дисциплін, що викладаються українською, заклади зможуть розширювати за заявами батьків щонайменше двох третин учнів класу.Нові критерії для отримання та втрати статусуДля отримання статусу закладу нацменшини необхідно, щоб понад 50% учнів навчалися мовою відповідної спільноти (що є офіційною мовою ЄС). Якщо в школі є хоча б один клас із навчанням мовою корінного народу — вона має право на статус закладу корінного народу.Школи, які вже володіють таким статусом, збережуть його за умови, що частка учнів становить не менше 20%. Якщо цей показник опуститься нижче 20%, втрата статусу відбуватиметься за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.Вимоги до керівництва та захист прав учнівКерівники та їхні заступники в таких навчальних закладах зобов'язані володіти як державною мовою, так і мовою відповідної спільноти. Для приватних шкіл передбачено виняток: директори, які обіймали посади на момент набрання законом чинності, зможуть тимчасово не застосовувати вимогу щодо володіння державною мовою.У разі реорганізації чи ліквідації комунальної школи засновник зобов'язаний за заявою батьків забезпечити учням можливість продовжити навчання відповідною мовою в іншому закладі в межах тієї ж адміністративно-територіальної одиниці.Нагадаємо, раніше голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що Україна готується розширити мовні та освітні права національних меншин, зокрема угорської громади, що може стати основою для компромісу з Будапештом. Натомість Угорщина планує розблокувати відкриття двох переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу..

Через можливі тривалі відключення світла, перебої з водопостачанням та безпекові загрози київські школи можуть змінювати формат навчання.Департамент освіти і науки КМДА роз’яснив, за яких умов учні навчатимуться очно, коли їх переводитимуть на дистанційку та що батькам потрібно знати про організацію уроків під час надзвичайних ситуацій. Формат навчання залежатиме від безпекової ситуації та можливостей кожного закладу забезпечити належні умови для учнів і працівників.Що відбуватиметься в школах без електроенергіїЗа можливості школи використовуватимуть альтернативні джерела живлення та освітлення — генератори, інвертори й зарядні станції. Якщо освітлення буде недостатнім для виконання письмових завдань, учителі зможуть проводити уроки в усному форматі.Якщо ж заклад не матиме змоги забезпечити належні умови для перебування дітей, навчання тимчасово переведуть у дистанційний формат. Він триватиме до відновлення необхідних умов.Коли школи переходитимуть на дистанційне навчання через відсутність водиОчне навчання можливе лише за умови дотримання санітарних вимог. Якщо через перебої з водопостачанням школа не зможе забезпечити їх виконання, учні навчатимуться дистанційно.Повернення до очного формату залежатиме від покращення ситуації та можливості створити безпечні умови для дітей.Як організовуватимуть очне навчанняЗа сприятливої безпекової ситуації уроки проводитимуть у приміщеннях шкіл. У разі оголошення повітряної тривоги учні разом із педагогами переходитимуть до визначених укриттів.Крім того, у столиці продовжать використовувати механізм "освітньої міграції". Він передбачає організацію навчання у вільних приміщеннях інших закладів освіти, зокрема шкіл і дитячих садків, якщо там є необхідні умови.Як навчатимуться діти дистанційноДо дистанційного навчання долучатимуться як учні, які перебувають у Києві, так і діти, які тимчасово виїхали за межі столиці. За потреби школярі зможуть приєднуватися до онлайн-уроків зі спеціально облаштованих робочих місць у шкільних укриттях.Якщо через воєнні обставини вчитель не зможе безпечно дістатися до школи, він за погодженням з адміністрацією проводитиме онлайн-заняття з безпечного місця.У разі пошкодження будівлі, тривалого знеструмлення, відсутності водопостачання або виникнення іншої надзвичайної ситуації весь заклад може тимчасово перейти на дистанційний формат. Про відповідні зміни батьків повідомлятиме адміністрація школи через визначені канали комунікації.Що потрібно знати батькамЯкщо під час дистанційного уроку оголосять повітряну тривогу, заняття призупинять, щоб учитель та учні могли перейти в безпечне місце. Після цього онлайн-урок продовжать або розпочнуть наступне заняття за розкладом.Батькам радять регулярно перевіряти електронний щоденник і стежити за повідомленнями школи. Там публікуватимуть інформацію про формат навчання, зміни в розкладі та відвідування уроків. На початку кожного заняття вчитель перевірятиме присутність учнів. Якщо дитина не приєднається до онлайн-уроку, батьки отримають відповідне повідомлення.Формат навчання в київських школах може змінюватися залежно від безпекової ситуації, наслідків обстрілів, наявності електроенергії, води й тепла. Головна умова — можливість забезпечити безпеку дітей і працівників та продовжувати освітній процес у тих умовах, які є в конкретному закладі.Нагадаємо, днями київська влада зазначала, що інтенсивність обстрілів енергосистеми країни зростає. Тому киянам варто подбати про індивідуальні запаси. Це стосується випадків аварійних ситуацій.Читайте також: Світло вимикають поза графіком: у ДТЕК назвали причини.

Угорщина розраховує, що Верховна Рада України 12 жовтня ухвалить законопроєкт про освіту національних меншин, який має врегулювати питання навчання рідними мовами. Міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан заявила, що це рішення наблизить проведення міжурядової конференції з Україною.Про це Орбан сказала перед засіданням Ради міністрів закордонних справ Європейського Союзу в Люксембурзі. За її словами, документ підготували в межах домовленостей між Києвом і Будапештом, узгоджених у травні та червні."Ми очікуємо на його ухвалення сьогодні, тож я з нетерпінням чекаю на новини з Києва", — сказала Орбан.Вона подякувала угорським та українським експертам і політикам, які працювали над досягненням домовленостей. Очільниця угорського МЗС наголосила, що ухвалення документа відповідає інтересам обох країн і європейським цінностям. За словами Орбан, цей крок також наблизить проведення Міжурядової конференції з Україною.Як Угорщина планує контролювати виконання законуОкрему увагу міністерка приділила реалізації майбутнього закону. Вона наголосила, що після ухвалення документа важливо стежити за його виконанням як на рівні Угорщини, так і в межах міжурядової взаємодії. Для цього планують створити змішану міжурядову комісію з підкомісією з питань освіти. Угорщина вже ініціювала її скликання.Як пояснила Орбан, цей механізм має стати одним із майданчиків для контролю за виконанням закону, зокрема за участю представників Закарпаття та національних меншин.Що передбачає законопроєкт №16119Документ №16119 зареєстрували у Верховній Раді 1 жовтня 2026 року. Він має створити умови для підвищення якості навчання як українською мовою, так і мовами національних меншин.Серед запропонованих змін — запровадження статусу закладу загальної середньої освіти національної меншини. Його зможуть отримати школи, у яких понад 50% учнів здобувають освіту мовою відповідної національної меншини.Також освітні програми мають передбачати вивчення історії та збереження матеріальної й духовної культури, пов’язаної з національною ідентичністю. Крім того, батьки зможуть звертатися щодо отримання дублікатів документів про освіту дітей мовами національних меншин.Нагадаємо, раніше угорська влада розгорнула масштабну кампанію проти колишнього керівництва країни, в межах якої вже заарештували кількох соратників колишнього прем'єра Віктора Орбана. Ексглава уряду може стати фігурантом гучних судових процесів через резонансні зловживання..

У Бердичеві Житомирської області поліцейські з’ясовують обставини вибуху в одному з місцевих закладів освіти. Інцидент стався 8 жовтня близько 11:00 у гімназії №17. За попередніми даними, в укритті вибухнула навчально-тренувальна граната.Як повідомили у Головному управлінні Національної поліції в Житомирській області, 11-річна учениця принесла до гімназії дві навчально-тренувальні гранати. Перебуваючи в укритті, дівчинка спробувала розібрати одну з них, після чого предмет вибухнув.На місце події прибули слідчо-оперативна група Бердичівського районного відділу поліції та відповідні служби. Правоохоронці вилучили залишки гранати, що вибухнула, а також другий піротехнічний засіб.На щастя, внаслідок інциденту ніхто з учнів чи працівників гімназії не постраждав. Станом на 14:00 до медиків ніхто з присутніх у навчальному закладі не звертався.Наразі поліцейські встановлюють усі обставини події та з’ясовують, звідки у дитини були навчальні гранати.Також правоохоронці закликають батьків стежити за дозвіллям дітей та не дозволяти їм контактувати з вибухонебезпечними чи піротехнічними предметами. Навіть предмети, які здаються безпечними або призначені для навчання, можуть становити небезпеку у разі неправильного використання.Нагадаємо, 4 вересня у Святошинському районі Києва чоловік під час конфлікту через неповернутий борг кинув бойову гранату під ноги свого знайомого. Внаслідок вибуху поранення отримали п’ятеро людей..

Міністерство освіти і науки України планує оновити свідоцтва досягнень учнів 5-9 класів. Вже розпочало громадське обговорення проєкту.Про це повідомила пресслужба міністерства."Міністерство освіти і науки України розпочинає громадське обговорення проєкту примірної форми свідоцтва досягнень учнів 5-9 класів та методичного коментаря щодо його заповнення. Це частина впровадження реформи "Нова українська школа", у межах якої оцінювання має відображати розвиток компетентностей учнів, зокрема їхню здатність застосовувати знання та вміння", — йдеться у повідомленні.Як зазначають у МОН, нова форма свідоцтва має узгодити документ із сучасною системою оцінювання результатів навчання. Єдина структура дозволить школам використовувати спільні підходи до відображення навчальних результатів, а учням і батькам — отримувати зрозумілу інформацію про навчальний поступ.Крім того, уніфікована форма має спростити роботу розробників електронних журналів, які зможуть налаштувати автоматичне формування свідоцтва.Що міститиме оновлене свідоцтво досягненьПроєкт передбачає п’ять основних розділів:результати навчання — семестрові та річні оцінки з обов’язкових і вибіркових освітніх компонентів;характеристика навчальної діяльності — зворотний зв’язок і рекомендації класного керівника щодо прояву навчальних дій учня;інформація про навчальний поступ — короткі предметні коментарі вчителів за кожен рік навчання;Державна підсумкова атестація — для учнів 9 класу у випадках, передбачених законодавством;рішення педагогічної ради.Коли нову форму планують запровадитиОбов’язкове заповнення розділів пропонують запроваджувати поступово. Це має дати педагогам час підготуватися до нових вимог, а розробникам електронних систем — адаптувати їх до нової форми документа.У 2026/2027 навчальному році обов’язковими для заповнення пропонують зробити три розділи: результати навчання, характеристика навчальної діяльності, рішення педагогічної ради.Із 1 вересня 2027 року обов’язковими стануть усі розділи свідоцтва. Водночас розділ про державну підсумков у атестацію заповнюватимуть з урахуванням передбачених законодавством умов.Нагадаємо, у школах Львівщини планують запровадити нові правила користування смартфонами та іншими персональними електронними пристроями. Йдеться не про повну заборону гаджетів, а про визначення чітких умов, коли учні можуть ними користуватися під час навчання та перерв.Читайте також: Меню, порції та смак: як батьки оцінюють харчування у школах.

Із 1 вересня 2027 року оновлений курс "Захист України" планують запровадити для учнів усіх шкіл України. Старшокласники також зможуть поглиблено вивчати окремі напрямки, серед яких керування дронами, інженерія та кібербезпека.Про це повідомляє Нова українська школа з посиланням на Міністерство освіти і науки України.Про подальший розвиток реформи говорили під час другого Всеукраїнського форуму "Захист України — 2026", який відбувся 23-27 вересня на Закарпатті за ініціативи Міністерства освіти і науки України. Упродовж п’яти днів старшокласники з різних регіонів та вчителі проходили практичні заняття, відпрацьовували навички й обмінювалися досвідом. Завершальним етапом форуму стали змагання між осередками, у яких взяли участь 19 команд.Фінал організували у форматі навчально-практичного квесту. Учасники виконували завдання з тактичної медицини, стрілецької підготовки, пілотування FPV-дронів класу Tiny Whoop, а також проходили смугу перешкод. Команди самостійно визначали послідовність завдань, розподіляли ролі та координували свої дії в умовах обмеженого часу. Так, школярі могли застосувати на практиці навички, отримані під час занять в осередках "Захисту України".Скільки осередків уже працюєНаразі в Україні діє 1 027 осередків "Захисту України". Це спеціально обладнані навчальні простори, де займаються учні одразу з кількох закладів освіти. За даними МОН, через такі осередки навчаються близько 80% старшокласників."Реформа "Захисту України" розпочалася понад два роки тому, щоб цей предмет став простором, де учні вчаться діяти, брати відповідальність і працювати в команді. Сьогодні в Україні вже працює понад тисяча осередків. Ці змагання дають змогу не лише перевірити себе, а й навчитися одне в одного та відчути масштаб цієї спільноти", — зазначив міністр освіти і науки України Андрій Бутенко.Скільки коштів спрямували на реформуВід початку реформи на створення та оснащення осередків "Захисту України" спрямували 2,1 мільярда гривень. Ще понад 100 мільйонів гривень витратили на професійний розвиток педагогів.Перші змагання між осередками провели у 2025 році. Надалі МОН планує розвивати цей формат і вже підготувало проєкт правил проведення змагань. Документ має встановити єдині вимоги до участі, оцінювання та нагородження школярів. Передбачено три етапи змагань, а сам проєкт уже пройшов громадське обговорення.Чого навчатимуть старшокласниківПісля поширення оновленого курсу на всі школи учні старших класів зможуть не лише опановувати базові навички, а й обирати окремі напрямки для поглибленого навчання. Серед них — керування безпілотниками, інженерія та кібербезпека. Курс "Захист України" має поєднати теоретичні знання з практичними навичками, необхідними для дій у різних ситуаціях.Додамо, у школах Львівщини планують запровадити нові правила користування смартфонами та іншими персональними електронними пристроями. Йдеться не про повну заборону гаджетів, а про визначення чітких умов, коли учні можуть ними користуватися під час навчання та перерв.Читайте також: Меню, порції та смак: як батьки оцінюють харчування у школах.

Твори українського поета Тараса Шевченка потрапили до загальної навчальної програми в Литві. Цього року вивчення класика має рекомендований характер, але вже з наступного навчального року стане обов'язковим для одинадцятикласників.Про це повідомив литовський мовник LRT із посиланням на Міністерство освіти, науки та спорту Литви."Тарас Шевченко важливий не лише для українців, він автор епохи романтизму європейського рівня, його твори навіть у цю епоху дозволяють нам обговорювати універсальні теми свободи, ідентичності, людської гідності та культурної пам'яті", — зазначила міністерка освіти Литви Рамінта Поповєне.Вона також додала, що поет має з Вільнюсом історичний зв'язок, адже він прожив там декілька років, вивчав мистецтво та закохався в це місто, де й досі є декілька меморіальних дощок, що вшановують його пам'ять.Цього навчального року викладачі можуть рекомендувати твори Тараса Шевченка учням восьмих класів і третьокурсникам гімназій, які вивчають літературу в межах загального курсу.До списку пропонованих творів уже внесли вірш "Заповіт" і послання "І мертвим, живим і ненародженим землякам…".Школярі вивчатимуть їх поряд із доробком Теодораса Буйницького, Адамаса Міцкявічуса й Оскараса Мілашюса як літературу, що виражає ідентичність історичних народів Литви. Вчителі також мають право обирати й інші твори українського автора на власний розсуд.З вересня 2027 року твори Шевченка стануть обов'язковою складовою програми для гімназистів третього курсу, які обрали поглиблене вивчення предмета. Литовські вчителі самостійно обиратимуть конкретні вірші поета під час викладання теми романтизму.У Міністерстві освіти Литви зазначили, що цей крок допомагає зміцнити культурні зв'язки між Литвою та Україною."Важливо включити твір цього автора до загальної програми з литовської мови та літератури також для зміцнення культурних зв'язків між Литвою й Україною, враховуючи інтеграцію українських дітей, які навчаються в Литві, та створення спільної європейської ідентичності", — пояснили у відомстві.Нагадаємо, що в червні цього року на Кіпрі анонсували встановлення пам’ятника Тарасу Шевченку. Його створили українські скульптори Олесь Сидорук і Борис Крилов..