# навчання

Українським школам доведеться заздалегідь попереджати батьків про те, в якому форматі проходитимуть уроки. Нові правила мають спростити планування навчального процесу в умовах постійних повітряних тривог.Про це повідомив у своєму дописі на сторінці в Facebook міністр освіти і науки України Андрій Бутенко за підсумками зустрічі з освітянами Києва та керівниками шкільних асоціацій.Важливі зміни для батьків та педагогівЗа словами посадовця, в Україні навчальні заклади мусять затверджувати формат проведення занять як мінімум на сім днів наперед. Головна мета таких нововведень — надати змогу родинам і педагогічному складу завчасно розпоряджатися власним часом в умовах частих і тривалих тривог.Очільник МОН наголосив, що ситуації, коли батьки приводять дитину до навчального закладу й не володіють інформацією щодо проведення очних уроків, є абсолютно неприпустимими. Водночас керівництво шкіл зобов’язане зважати на спроможності конкретного закладу, зокрема на місткість та стан укриттів, а також на загальний стан інфраструктури.Захист дітей — ключовий орієнтирБутенко зазначив, що основним завданням під час організації освітнього процесу залишається гарантування безпеки учнів та вчителів. Перебування в укриттях під час оголошення небезпеки є суворо обов'язковим для всіх учасників навчального процесу.Міністр також висловив вдячність керівникам закладів освіти за конструктивний діалог і пропозиції щодо покращення умов навчання, зазначивши, що фахівці вже розпочинають практичну роботу над їх втіленням."Маємо забезпечити максимально можливу стабільність навчання навіть за нинішніх складних обставин", — підсумував очільник профільного відомства.Нагадаємо, у Києві підготували кілька сценаріїв організації навчального процесу для учнів залежно від безпекової ситуації в місті. Школи розглядають уроки в укриттях, другу зміну, а також змішане чи повністю дистанційне навчання..

У понеділок, 12 жовтня, президент України Володимир Зеленський підписав ключовий закон щодо забезпечення освітніх прав корінних народів та національних меншин. Важлива законодавча ініціатива покликана розблокувати переговорні кластери та пришвидшити інтеграцію країни до Європейського Союзу.Про це йдеться на офіційному порталі Верховної Ради України.Крок до євроінтеграції та основні зміниЗакон "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України" (законопроєкт №16119 від 01.10.2026) відкриває шлях до активізації переговорного процесу щодо вступу в ЄС. Документ гарантує розширення можливостей для навчання мовами національних спільнот, які є офіційними мовами Євросоюзу, а також мовами корінних народів України. При цьому українська мова непорушно залишається основною мовою освітнього процесу.Зміни стосуються використання мов під час уроків та спілкування на території шкіл, оформлення освітніх документів, а також проведення підсумкового оцінювання. Учням із відповідних класів передбачається можливість за бажанням отримувати завдання національного мультипредметного тестування в перекладі (за винятком предметів мовно-літературного спрямування).Статуси навчальних закладівЗакон чітко визначає умови, за яких школи можуть здобути або зберегти статус закладу освіти національної меншини чи корінного народу. Для отримання нового статусу частка учнів, які навчаються мовою меншини (що є офіційною мовою ЄС), має становити понад 50%, а для збереження наявного статусу — не менше 20%.Окрім цього, керівники та заступники керівників таких закладів зобов'язані володіти як державною мовою, так і відповідною мовою національної спільноти. У разі ліквідації чи реорганізації комунальних шкіл місцева влада гарантуватиме учням можливість продовжити навчання відповідною мовою в іншому закладі.Нагадаємо, раніше голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що Україна готується розширити мовні та освітні права національних меншин, зокрема угорської громади, що може стати основою для компромісу з Будапештом. Натомість Угорщина планує розблокувати відкриття двох переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу..

Парламент ухвалив резолюційний документ, що регламентує використання мов національних спільнот Європейського Союзу та корінних народів у шкільній освіті. Впроваджені зміни покликані виконати євроінтеграційні вимоги та розблокувати переговорні кластери з Брюсселем.Законодавча ініціатива №16119 була ухвалена 266 голосами депутатів.Крок до ЄС та розблокування переговорівВерховна Рада ухвалила законопроєкт №16119 "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України". За відповідне рішення проголосували 266 народних депутатів. Документ покликаний розблокувати одразу два ключові переговорні кластери для вступу України до Європейського Союзу.Закон гарантує розширення можливостей для навчання мовами корінних народів та нацменшин, мови яких є офіційними в ЄС. При цьому українська мова непорушно залишається основною мовою навчального процесу.Мовні норми в школах та складання НМТНові правила охоплюють оформлення освітніх документів, проведення зовнішнього незалежного оцінювання та порядок збереження спеціальних статусів шкіл. Зокрема, у закладах, де є відповідні класи, дозволено використовувати мову нацменшини або корінного народу поряд із державною під час уроків та спілкування у приміщенні чи на території школи.Школярі, які здобувають або здобули освіту мовою корінного народу, зможуть за бажанням отримувати тестові завдання зовнішнього оцінювання в перекладі. Це правило не стосуватиметься лише предметів мовно-літературного спрямування. Водночас перелік дисциплін, що викладаються українською, заклади зможуть розширювати за заявами батьків щонайменше двох третин учнів класу.Нові критерії для отримання та втрати статусуДля отримання статусу закладу нацменшини необхідно, щоб понад 50% учнів навчалися мовою відповідної спільноти (що є офіційною мовою ЄС). Якщо в школі є хоча б один клас із навчанням мовою корінного народу — вона має право на статус закладу корінного народу.Школи, які вже володіють таким статусом, збережуть його за умови, що частка учнів становить не менше 20%. Якщо цей показник опуститься нижче 20%, втрата статусу відбуватиметься за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.Вимоги до керівництва та захист прав учнівКерівники та їхні заступники в таких навчальних закладах зобов'язані володіти як державною мовою, так і мовою відповідної спільноти. Для приватних шкіл передбачено виняток: директори, які обіймали посади на момент набрання законом чинності, зможуть тимчасово не застосовувати вимогу щодо володіння державною мовою.У разі реорганізації чи ліквідації комунальної школи засновник зобов'язаний за заявою батьків забезпечити учням можливість продовжити навчання відповідною мовою в іншому закладі в межах тієї ж адміністративно-територіальної одиниці.Нагадаємо, раніше голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що Україна готується розширити мовні та освітні права національних меншин, зокрема угорської громади, що може стати основою для компромісу з Будапештом. Натомість Угорщина планує розблокувати відкриття двох переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу..

Через можливі тривалі відключення світла, перебої з водопостачанням та безпекові загрози київські школи можуть змінювати формат навчання.Департамент освіти і науки КМДА роз’яснив, за яких умов учні навчатимуться очно, коли їх переводитимуть на дистанційку та що батькам потрібно знати про організацію уроків під час надзвичайних ситуацій. Формат навчання залежатиме від безпекової ситуації та можливостей кожного закладу забезпечити належні умови для учнів і працівників.Що відбуватиметься в школах без електроенергіїЗа можливості школи використовуватимуть альтернативні джерела живлення та освітлення — генератори, інвертори й зарядні станції. Якщо освітлення буде недостатнім для виконання письмових завдань, учителі зможуть проводити уроки в усному форматі.Якщо ж заклад не матиме змоги забезпечити належні умови для перебування дітей, навчання тимчасово переведуть у дистанційний формат. Він триватиме до відновлення необхідних умов.Коли школи переходитимуть на дистанційне навчання через відсутність водиОчне навчання можливе лише за умови дотримання санітарних вимог. Якщо через перебої з водопостачанням школа не зможе забезпечити їх виконання, учні навчатимуться дистанційно.Повернення до очного формату залежатиме від покращення ситуації та можливості створити безпечні умови для дітей.Як організовуватимуть очне навчанняЗа сприятливої безпекової ситуації уроки проводитимуть у приміщеннях шкіл. У разі оголошення повітряної тривоги учні разом із педагогами переходитимуть до визначених укриттів.Крім того, у столиці продовжать використовувати механізм "освітньої міграції". Він передбачає організацію навчання у вільних приміщеннях інших закладів освіти, зокрема шкіл і дитячих садків, якщо там є необхідні умови.Як навчатимуться діти дистанційноДо дистанційного навчання долучатимуться як учні, які перебувають у Києві, так і діти, які тимчасово виїхали за межі столиці. За потреби школярі зможуть приєднуватися до онлайн-уроків зі спеціально облаштованих робочих місць у шкільних укриттях.Якщо через воєнні обставини вчитель не зможе безпечно дістатися до школи, він за погодженням з адміністрацією проводитиме онлайн-заняття з безпечного місця.У разі пошкодження будівлі, тривалого знеструмлення, відсутності водопостачання або виникнення іншої надзвичайної ситуації весь заклад може тимчасово перейти на дистанційний формат. Про відповідні зміни батьків повідомлятиме адміністрація школи через визначені канали комунікації.Що потрібно знати батькамЯкщо під час дистанційного уроку оголосять повітряну тривогу, заняття призупинять, щоб учитель та учні могли перейти в безпечне місце. Після цього онлайн-урок продовжать або розпочнуть наступне заняття за розкладом.Батькам радять регулярно перевіряти електронний щоденник і стежити за повідомленнями школи. Там публікуватимуть інформацію про формат навчання, зміни в розкладі та відвідування уроків. На початку кожного заняття вчитель перевірятиме присутність учнів. Якщо дитина не приєднається до онлайн-уроку, батьки отримають відповідне повідомлення.Формат навчання в київських школах може змінюватися залежно від безпекової ситуації, наслідків обстрілів, наявності електроенергії, води й тепла. Головна умова — можливість забезпечити безпеку дітей і працівників та продовжувати освітній процес у тих умовах, які є в конкретному закладі.Нагадаємо, днями київська влада зазначала, що інтенсивність обстрілів енергосистеми країни зростає. Тому киянам варто подбати про індивідуальні запаси. Це стосується випадків аварійних ситуацій.Читайте також: Світло вимикають поза графіком: у ДТЕК назвали причини.

Угорщина розраховує, що Верховна Рада України 12 жовтня ухвалить законопроєкт про освіту національних меншин, який має врегулювати питання навчання рідними мовами. Міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан заявила, що це рішення наблизить проведення міжурядової конференції з Україною.Про це Орбан сказала перед засіданням Ради міністрів закордонних справ Європейського Союзу в Люксембурзі. За її словами, документ підготували в межах домовленостей між Києвом і Будапештом, узгоджених у травні та червні."Ми очікуємо на його ухвалення сьогодні, тож я з нетерпінням чекаю на новини з Києва", — сказала Орбан.Вона подякувала угорським та українським експертам і політикам, які працювали над досягненням домовленостей. Очільниця угорського МЗС наголосила, що ухвалення документа відповідає інтересам обох країн і європейським цінностям. За словами Орбан, цей крок також наблизить проведення Міжурядової конференції з Україною.Як Угорщина планує контролювати виконання законуОкрему увагу міністерка приділила реалізації майбутнього закону. Вона наголосила, що після ухвалення документа важливо стежити за його виконанням як на рівні Угорщини, так і в межах міжурядової взаємодії. Для цього планують створити змішану міжурядову комісію з підкомісією з питань освіти. Угорщина вже ініціювала її скликання.Як пояснила Орбан, цей механізм має стати одним із майданчиків для контролю за виконанням закону, зокрема за участю представників Закарпаття та національних меншин.Що передбачає законопроєкт №16119Документ №16119 зареєстрували у Верховній Раді 1 жовтня 2026 року. Він має створити умови для підвищення якості навчання як українською мовою, так і мовами національних меншин.Серед запропонованих змін — запровадження статусу закладу загальної середньої освіти національної меншини. Його зможуть отримати школи, у яких понад 50% учнів здобувають освіту мовою відповідної національної меншини.Також освітні програми мають передбачати вивчення історії та збереження матеріальної й духовної культури, пов’язаної з національною ідентичністю. Крім того, батьки зможуть звертатися щодо отримання дублікатів документів про освіту дітей мовами національних меншин.Нагадаємо, раніше угорська влада розгорнула масштабну кампанію проти колишнього керівництва країни, в межах якої вже заарештували кількох соратників колишнього прем'єра Віктора Орбана. Ексглава уряду може стати фігурантом гучних судових процесів через резонансні зловживання..

У Бердичеві Житомирської області поліцейські з’ясовують обставини вибуху в одному з місцевих закладів освіти. Інцидент стався 8 жовтня близько 11:00 у гімназії №17. За попередніми даними, в укритті вибухнула навчально-тренувальна граната.Як повідомили у Головному управлінні Національної поліції в Житомирській області, 11-річна учениця принесла до гімназії дві навчально-тренувальні гранати. Перебуваючи в укритті, дівчинка спробувала розібрати одну з них, після чого предмет вибухнув.На місце події прибули слідчо-оперативна група Бердичівського районного відділу поліції та відповідні служби. Правоохоронці вилучили залишки гранати, що вибухнула, а також другий піротехнічний засіб.На щастя, внаслідок інциденту ніхто з учнів чи працівників гімназії не постраждав. Станом на 14:00 до медиків ніхто з присутніх у навчальному закладі не звертався.Наразі поліцейські встановлюють усі обставини події та з’ясовують, звідки у дитини були навчальні гранати.Також правоохоронці закликають батьків стежити за дозвіллям дітей та не дозволяти їм контактувати з вибухонебезпечними чи піротехнічними предметами. Навіть предмети, які здаються безпечними або призначені для навчання, можуть становити небезпеку у разі неправильного використання.Нагадаємо, 4 вересня у Святошинському районі Києва чоловік під час конфлікту через неповернутий борг кинув бойову гранату під ноги свого знайомого. Внаслідок вибуху поранення отримали п’ятеро людей..

Міністерство освіти і науки України планує оновити свідоцтва досягнень учнів 5-9 класів. Вже розпочало громадське обговорення проєкту.Про це повідомила пресслужба міністерства."Міністерство освіти і науки України розпочинає громадське обговорення проєкту примірної форми свідоцтва досягнень учнів 5-9 класів та методичного коментаря щодо його заповнення. Це частина впровадження реформи "Нова українська школа", у межах якої оцінювання має відображати розвиток компетентностей учнів, зокрема їхню здатність застосовувати знання та вміння", — йдеться у повідомленні.Як зазначають у МОН, нова форма свідоцтва має узгодити документ із сучасною системою оцінювання результатів навчання. Єдина структура дозволить школам використовувати спільні підходи до відображення навчальних результатів, а учням і батькам — отримувати зрозумілу інформацію про навчальний поступ.Крім того, уніфікована форма має спростити роботу розробників електронних журналів, які зможуть налаштувати автоматичне формування свідоцтва.Що міститиме оновлене свідоцтво досягненьПроєкт передбачає п’ять основних розділів:результати навчання — семестрові та річні оцінки з обов’язкових і вибіркових освітніх компонентів;характеристика навчальної діяльності — зворотний зв’язок і рекомендації класного керівника щодо прояву навчальних дій учня;інформація про навчальний поступ — короткі предметні коментарі вчителів за кожен рік навчання;Державна підсумкова атестація — для учнів 9 класу у випадках, передбачених законодавством;рішення педагогічної ради.Коли нову форму планують запровадитиОбов’язкове заповнення розділів пропонують запроваджувати поступово. Це має дати педагогам час підготуватися до нових вимог, а розробникам електронних систем — адаптувати їх до нової форми документа.У 2026/2027 навчальному році обов’язковими для заповнення пропонують зробити три розділи: результати навчання, характеристика навчальної діяльності, рішення педагогічної ради.Із 1 вересня 2027 року обов’язковими стануть усі розділи свідоцтва. Водночас розділ про державну підсумков у атестацію заповнюватимуть з урахуванням передбачених законодавством умов.Нагадаємо, у школах Львівщини планують запровадити нові правила користування смартфонами та іншими персональними електронними пристроями. Йдеться не про повну заборону гаджетів, а про визначення чітких умов, коли учні можуть ними користуватися під час навчання та перерв.Читайте також: Меню, порції та смак: як батьки оцінюють харчування у школах.

Із 1 вересня 2027 року оновлений курс "Захист України" планують запровадити для учнів усіх шкіл України. Старшокласники також зможуть поглиблено вивчати окремі напрямки, серед яких керування дронами, інженерія та кібербезпека.Про це повідомляє Нова українська школа з посиланням на Міністерство освіти і науки України.Про подальший розвиток реформи говорили під час другого Всеукраїнського форуму "Захист України — 2026", який відбувся 23-27 вересня на Закарпатті за ініціативи Міністерства освіти і науки України. Упродовж п’яти днів старшокласники з різних регіонів та вчителі проходили практичні заняття, відпрацьовували навички й обмінювалися досвідом. Завершальним етапом форуму стали змагання між осередками, у яких взяли участь 19 команд.Фінал організували у форматі навчально-практичного квесту. Учасники виконували завдання з тактичної медицини, стрілецької підготовки, пілотування FPV-дронів класу Tiny Whoop, а також проходили смугу перешкод. Команди самостійно визначали послідовність завдань, розподіляли ролі та координували свої дії в умовах обмеженого часу. Так, школярі могли застосувати на практиці навички, отримані під час занять в осередках "Захисту України".Скільки осередків уже працюєНаразі в Україні діє 1 027 осередків "Захисту України". Це спеціально обладнані навчальні простори, де займаються учні одразу з кількох закладів освіти. За даними МОН, через такі осередки навчаються близько 80% старшокласників."Реформа "Захисту України" розпочалася понад два роки тому, щоб цей предмет став простором, де учні вчаться діяти, брати відповідальність і працювати в команді. Сьогодні в Україні вже працює понад тисяча осередків. Ці змагання дають змогу не лише перевірити себе, а й навчитися одне в одного та відчути масштаб цієї спільноти", — зазначив міністр освіти і науки України Андрій Бутенко.Скільки коштів спрямували на реформуВід початку реформи на створення та оснащення осередків "Захисту України" спрямували 2,1 мільярда гривень. Ще понад 100 мільйонів гривень витратили на професійний розвиток педагогів.Перші змагання між осередками провели у 2025 році. Надалі МОН планує розвивати цей формат і вже підготувало проєкт правил проведення змагань. Документ має встановити єдині вимоги до участі, оцінювання та нагородження школярів. Передбачено три етапи змагань, а сам проєкт уже пройшов громадське обговорення.Чого навчатимуть старшокласниківПісля поширення оновленого курсу на всі школи учні старших класів зможуть не лише опановувати базові навички, а й обирати окремі напрямки для поглибленого навчання. Серед них — керування безпілотниками, інженерія та кібербезпека. Курс "Захист України" має поєднати теоретичні знання з практичними навичками, необхідними для дій у різних ситуаціях.Додамо, у школах Львівщини планують запровадити нові правила користування смартфонами та іншими персональними електронними пристроями. Йдеться не про повну заборону гаджетів, а про визначення чітких умов, коли учні можуть ними користуватися під час навчання та перерв.Читайте також: Меню, порції та смак: як батьки оцінюють харчування у школах.

Твори українського поета Тараса Шевченка потрапили до загальної навчальної програми в Литві. Цього року вивчення класика має рекомендований характер, але вже з наступного навчального року стане обов'язковим для одинадцятикласників.Про це повідомив литовський мовник LRT із посиланням на Міністерство освіти, науки та спорту Литви."Тарас Шевченко важливий не лише для українців, він автор епохи романтизму європейського рівня, його твори навіть у цю епоху дозволяють нам обговорювати універсальні теми свободи, ідентичності, людської гідності та культурної пам'яті", — зазначила міністерка освіти Литви Рамінта Поповєне.Вона також додала, що поет має з Вільнюсом історичний зв'язок, адже він прожив там декілька років, вивчав мистецтво та закохався в це місто, де й досі є декілька меморіальних дощок, що вшановують його пам'ять.Цього навчального року викладачі можуть рекомендувати твори Тараса Шевченка учням восьмих класів і третьокурсникам гімназій, які вивчають літературу в межах загального курсу.До списку пропонованих творів уже внесли вірш "Заповіт" і послання "І мертвим, живим і ненародженим землякам…".Школярі вивчатимуть їх поряд із доробком Теодораса Буйницького, Адамаса Міцкявічуса й Оскараса Мілашюса як літературу, що виражає ідентичність історичних народів Литви. Вчителі також мають право обирати й інші твори українського автора на власний розсуд.З вересня 2027 року твори Шевченка стануть обов'язковою складовою програми для гімназистів третього курсу, які обрали поглиблене вивчення предмета. Литовські вчителі самостійно обиратимуть конкретні вірші поета під час викладання теми романтизму.У Міністерстві освіти Литви зазначили, що цей крок допомагає зміцнити культурні зв'язки між Литвою та Україною."Важливо включити твір цього автора до загальної програми з литовської мови та літератури також для зміцнення культурних зв'язків між Литвою й Україною, враховуючи інтеграцію українських дітей, які навчаються в Литві, та створення спільної європейської ідентичності", — пояснили у відомстві.Нагадаємо, що в червні цього року на Кіпрі анонсували встановлення пам’ятника Тарасу Шевченку. Його створили українські скульптори Олесь Сидорук і Борис Крилов..

У школах Львівщини планують запровадити нові правила користування смартфонами та іншими персональними електронними пристроями. Йдеться не про повну заборону гаджетів, а про визначення чітких умов, коли учні можуть ними користуватися під час навчання та перерв.Методичні рекомендації розробили Департамент освіти і науки Львівської ОДА спільно з Львівським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти та Львівським обласним учнівським парламентом. Їх презентували 2 жовтня під час брифінгу у Львівській ОДА.Нові рекомендації стосуються не лише смартфонів, а й планшетів, смартгодинників, навушників та інших персональних електронних пристроїв, здатних передавати цифрову інформацію на відстань. На їх основі кожна школа має розробити власні локальні правила.Що зміниться для учнівПід час уроків звукові сигнали та вібрація на гаджетах мають бути вимкнені. Сам пристрій рекомендують тримати у наплічнику, сумці, портфелі або пеналі.Користуватися смартфоном чи іншим гаджетом під час заняття можна буде з дозволу або за вказівкою вчителя та лише з навчальною метою. Наприклад, пристрої можна буде використовувати для роботи з електронними підручниками, інтерактивними тестами чи QR-кодами.Під час перерв школам рекомендують обмежувати використання гаджетів для ігор та соціальних мереж. Водночас конкретний порядок їх використання у цей час кожен заклад визначатиме самостійно.Повної заборони не будеЗа словами директора департаменту освіти і науки Львівської ОДА Олега Паски, під час підготовки рекомендацій область свідомо не обрала підхід із повною забороною гаджетів."Наше головне переконання полягає в тому, що для того, щоби діти, вчителі й батьки дотримувалися цих рекомендацій, має бути шлях переконання", — зазначив Паска.Перед запровадженням правил їх мають обговорити учнівське та батьківське самоврядування, педагогічний колектив і педагогічна рада. Таким чином, остаточні правила можуть відрізнятися залежно від потреб конкретної школи.До розроблення рекомендацій також залучали представників учнівського самоврядування. Координаторка Львівського обласного учнівського парламенту Олена Білявська розповіла, що спочатку школярі виступали за більш жорсткі обмеження використання телефонів."У 2026 році неможливо проводити освітній процес без використання гаджетів", — наголосила вона, зазначивши, що правила мають встановлювати зрозумілі рамки, але не перешкоджати використанню цифрових технологій у навчанні.Телефон залишиться засобом зв’язку під час небезпекиОкремо рекомендації визначають порядок використання гаджетів в умовах воєнного стану. Мобільний телефон розглядають як важливий засіб безпеки та зв’язку між дитиною і батьками.У разі загрози життю чи здоров’ю, раптового погіршення самопочуття або іншої невідкладної ситуації учень зможе самостійно зв’язатися з батьками. Зателефонувати їм також зможуть педагог, черговий адміністратор, класний керівник або медичний працівник.Батькам водночас рекомендують не телефонувати дітям під час уроків без нагальної потреби.Причина обмежень — зокрема здоров’я дітейПід час брифінгу також говорили про вплив надмірного використання гаджетів на здоров’я школярів. За словами завідувачки відділу епідеміологічного нагляду Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб Оксани Кунинець, фахівці спільно з департаментами освіти і науки та охорони здоров’я провели огляди учнів у понад 30 школах. Обстежили понад 900 дітей, і більш ніж у 30% із них виявили погіршення стану здоров’я.Вона зазначила, що тривале використання мобільних телефонів, зокрема соціальних мереж, може відволікати учнів від навчання та збільшувати навантаження на зір. Санітарний регламент при цьому не забороняє використання електронних пристроїв у навчальному процесі, але встановлює вимоги до роботи з ними залежно від віку дітей та передбачає перерви для зменшення навантаження на зір.До 20 жовтня школи мають затвердити власні правилаМетодичні рекомендації мають винести на обговорення органів учнівського та батьківського самоврядування. Після цього локальні правила розгляне педагогічна рада.Відповідні зміни до правил внутрішнього розпорядку заклади освіти мають внести до 20 жовтня. Після схвалення їх введуть у дію наказом керівника школи.Школи також мають провести інформаційно-роз’яснювальну роботу, оприлюднити правила на своїх сайтах і розмістити інформаційні матеріали у приміщеннях. Надалі їхню ефективність планують оцінювати, зокрема, за допомогою щорічного анонімного опитування учнів, батьків і педагогів.Нагадаємо, шахраї можуть підмінити номер знайомої людини та навіть використати штучний інтелект, щоб скопіювати її голос. Google додав в Android функцію Fake Call Detection, яка може попередити користувача, якщо дзвінок від контакту насправді надходить не з його смартфона.Читайте також:"Штрафи" за пропуски у школі: правоохоронці пояснили, чи будуть батьків карати за прогули дітейУряд збільшив фінансування на безкоштовні гарячі обіди для школярівУ МОН посилили вимоги до кандидатів на роботу в школах і садках.

Майже 90% батьків позитивно оцінюють умови у шкільних їдальнях. Понад 80% опитаних також задоволені розміром порцій, якістю та різноманітністю страв. Такі проміжні результати опитування щодо організації шкільного харчування представив міністр освіти і науки України Андрій Бутенко. Результати оприлюднили під час саміту міських голів у межах засідання Конгресу місцевих та регіональних влад при президентові України, присвяченого питанням шкільного харчування.Що показало опитування батьківСтаном на 25 вересня Державна служба якості освіти України проаналізувала 7 873 анкети батьків дітей, які навчаються очно. Найчастіше позитивні оцінки стосувалися умов у їдальнях — їх відзначили 89,9% опитаних. Розмір порцій та організацію прийому їжі позитивно оцінили по 86,8% батьків.Також батьки позитивно оцінюють:якість страв — 84,7%;різноманітність меню — 84,5%;смак страв — 83,6%;температуру страв — 79%.Водночас результати опитування показали, що частина батьків хотіла б бачити зміни в організації харчування дітей.Батьки хочуть більш різноманітного меню та кращого смакуЗа даними опитування, 40,3% батьків хотіли б, щоб меню у школах було більш різноманітним. Ще 36,1% вказали на необхідність покращення смаку страв. 23,4% опитаних хотіли б покращення якості їжі, а 19,8% звернули увагу на її температуру.Окреме питання — організація харчування дітей під час повітряних тривог. 18,7% батьків зазначили, що не знають, як саме організоване харчування їхньої дитини під час перебування в укритті."Для нас важливо спиратися на дані та зворотний зв’язок від родин, щоб розуміти, що вже працює добре, а де потрібні зміни", — зазначила заступниця міністра освіти і науки України Анастасія Софієнко.За її словами, МОН спільно з ДСЯО, Держпродспоживслужбою та громадами працює над реагуванням на проблеми, які виявляє опитування.Як школи вирішують проблеми з харчуваннямПитання організації харчування обговорили за участю представників понад 1500 громад. Серед тем — організація харчування у великих школах, де їдальні не можуть одночасно вмістити всіх учнів, збереження вже приготовлених порцій під час тривалих повітряних тривог та нестача працівників харчоблоків.Також учасники говорили про модернізацію шкільних кухонь та їдалень, її фінансування, звітність і проведення перевірок.Практичні приклади модернізації учасникам саміту показали у двох школах Черкас. У гімназії №9 імені О. М. Луценка харчоблок та обідню залу оновили за кошти міського бюджету. У школі №26 імені І. Ф. Момота модернізацію провели за кошти державної субвенції.В обох школах також облаштовують додаткові простори для харчування, щоб зменшити навантаження на їдальні.У МОН закликають повідомляти про проблемиАндрій Бутенко наголосив на необхідності забезпечити якісне та безпечне харчування у кожній школі, а також поширювати успішні практики між громадами.Опитування батьків щодо якості організації шкільного харчування триває. Його Державна служба якості освіти проводить на виконання доручення прем’єр-міністра.Нагадаємо, раніше прем'єр-міністр України Сергій Корецький заявив, що в українських школах перевірять, як організоване харчування для учнів 1-11 класів. Держпродспоживслужба разом із профільними міністерствами мала провести перевірки на місцях та виявити можливі проблеми.Читайте також: Що приготувати дитині до школи, щоб було смачно і корисно: ідеї для ланчбоксу.

Любомльський районний суд Волинської області визнав винною в поширенні матеріалів із виправдовуванням і запереченням збройної агресії Росії проти України вчительку математики одного з ліцеї Рівненської сільради.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на вирок суду. Журналісти з’ясували, що жінка є громадянкою Білорусі, раніше не судима. Її визнали винною за частиною 2 статті 436-2 Кримінального кодексу України.В обвинувальному акті зазначено, що в період із 30 липня 2025 року до 12 січня 2026 року жінка через месенджер Viber надсилала знайомим відео та повідомлення, які містили виправдовування російської агресії проти України.Зокрема, в одному з відео були твердження, що виправдовували дії Росії та звинувачували українське керівництво у веденні війни. 9 жовтня жінка переслала трьом знайомим інше відео з твердженням про нібито злочини українського керівництва, мобілізацію та війну в Україні.Далі, 7 грудня 2025 року, вона надіслала знайомим ще один відеозапис. У ньому поширювалися конспірологічні твердження про війну Росії проти України, мобілізацію та нібито участь іноземних найманців. Також у відео були антисемітські висловлювання.Окрім того, 12 січня 2026 року жінка поширила у Viber текст, у якому стверджувала, що Росія й Україна мають бути єдиними. У повідомленні також містилися заклики до об'єднання навколо ідеї "Святої Русі" та твердження, які, за висновком суду, заперечували та виправдовували російську агресію.До суду обвинувальний акт надійшов разом з угодою про визнання винуватості. Вчителька повністю визнала свою вину. Суд також врахував її щире каяття та сприяння слідству.Суд призначив їй три роки позбавлення волі без конфіскації майна, однак звільнив від відбування покарання з випробуванням. Іспитовий термін — один рік. У цей період вона має періодично з'являтися до органу пробації та повідомляти про зміну місця проживання або роботи.Також суд постановив конфіскувати у власність держави мобільний телефон Redmi 12C. Окрім того, з жінки стягнули 14 440 гривень 80 копійок процесуальних витрат за проведення експертиз.Нагадаємо, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявляв, що його країна домагатиметься так званого повного відновлення прав росіян і російськомовних українців. У Кремлі й надалі озвучують тези про "мовну дискримінацію" та "русофобію"..

Уряд зберіг окрему щомісячну доплату в розмірі 2 600 гривень для вчителів, які працюють на прифронтових територіях очно або у змішаному форматі.Як зазначив прем'єр-міністр України Сергій Корецький, виплата передбачена для 23 600 учителів у 614 школах.За його словами, для забезпечення виплат уряд перерозподілив додаткові кошти. Це дозволить провести повний розрахунок за фактично відпрацьований час у минулому навчальному році в тих громадах, де залишилася потреба у фінансуванні. Також передбачено кошти, необхідні для продовження виплати доплати до кінця року.Таким чином, учителі на прифронтових територіях, які працюють очно або у змішаному форматі, продовжать отримувати додаткові 2 600 гривень щомісяця."Підтримка людей на прифронтових територіях — це один з ключових пріоритетів уряду", — наголошується у повідомленні.Збереження доплати має забезпечити підтримку педагогів, які продовжують працювати у школах громад, що перебувають поблизу зони бойових дій.Як відомо, Кабінет міністрів розподілив між місцевими бюджетами 57,4 мільярда гривень освітньої субвенції на вересень-грудень 2026 року. Кошти, зокрема, мають забезпечити підвищення зарплат педагогічних працівників у середньому ще на 20% із вересня.Нагадаємо, Кабінет міністрів ухвалив рішення про суттєве підвищення посадових окладів працівників сфери культури. З 1 січня 2027 року зарплати працівників державних і комунальних закладів культури, а також Українського культурного фонду та Українського інституту книги зростуть на 70%.Читайте також: В Україні можуть підвищити мінімальну зарплату: які суми заклали в Держбюджеті-2027.

Українські школи можуть коригувати тривалість уроків та змінювати розклад. Проте це дозволяється лише під час тривалих повітряних тривог.Про це повідомила пресслужба Міністерства освіти і науки України. За даними відомства, йдеться насамперед про ситуації, коли через російські обстріли діти змушені тривалий час перебувати в укриттях або пережили нічні атаки, адже після кількох годин в укритті чи безсонної ночі учням може бути складно зосередитися на навчанні."Саме тому на запит учителів МОН спільно з педагогами, батьківськими організаціями, директорами шкіл і керівниками управлінь освіти розробило методичні рекомендації . Вони допомагають школам адаптувати освітній процес до різних безпекових умов", — зауважили у міністерстві.Як діятимуть нововведенняЗгідно з рекомендаціями, якщо заняття проводяться в укритті, учитель за потреби може скоригувати їхню тривалість з урахуванням віку та психоемоційного стану учнів. При цьому навчальний матеріал необхідно адаптувати так, щоб школярі досягли результатів, передбачених освітньою програмою.Також школи можуть змінювати розклад. У початкових класах, якщо через тривалу повітряну тривогу учні пропустили заняття, можна змінити їхню послідовність. Це дозволить після відбою приділити більше часу предметам, які потребують концентрації та безпосередньої роботи з учителем.У базовій та старшій школі коригування розкладу також можливе, однак керівництву закладу рекомендують заздалегідь опрацювати різні сценарії організації навчання.Окремо МОН наголошує на необхідності враховувати фізичний та психоемоційний стан дітей. Якщо школярі виснажені після тривалого перебування в укритті або нічних обстрілів, учитель може змінити формат заняття. Якщо запланованих результатів навчання вже досягнуто, частину часу можна використати для психологічного розвантаження.Водночас МОН не встановлює вимоги скорочувати всі уроки. Методичні рекомендації передбачають можливість адаптувати навчальний процес до конкретної ситуації, зберігаючи якість освіти.Санітарний регламент визначає максимальну тривалість безперервної навчальної діяльності:у 1 класі — 35 хвилин;у 2–4 класах — 40 хвилин;у 5–11(12) класах — 45 хвилин.У міністерстві наголошують, що це саме максимальна, а не обов’язкова тривалість кожного заняття."Безпекова ситуація в громадах суттєво відрізняється, тому єдиного розкладу, чи формату занять, який підходив би всім школам, бути не може. МОН рекомендує керівникам закладів заздалегідь передбачити різні сценарії організації навчання на випадок тривалих і повторюваних повітряних тривог. Міністерство перебуває на постійному зв’язку з регіонами та допомагає школам у цьому процесі", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, Кабінет Міністрів розподілив між місцевими бюджетами 57,4 мільярда гривень освітньої субвенції на вересень-грудень 2026 року. Кошти, зокрема, мають забезпечити підвищення зарплат педагогічних працівників у середньому ще на 20% із вересня..

Українська влада з’ясовує ситуацію навколо класу з румунською мовою навчання в селі Орлівка Одеської області. Його начебто закрили на початку вересня. До остаточного розв’язання проблеми не варто нагнітати негатив.Про це йдеться в заяві посольства України в Бухаресті, яка опублікована на його Facebook-сторінці.У дипломатичному відомстві зазначили, що компетентні органи в Києві з’ясують усі обставини ситуації довкола класу з румунською мовою навчання у селі Орлівка Одеської області. Раніше з’явилася інформація, що цей клас закрили невдовзі після початку навчального року.У посольстві заявили, що українська влада все з’ясує. Тому безпідставними є спроби нагнітати негативні настрої навколо цього питання, ставлячи в цілому під сумнів політику України у сфері забезпечення прав національних меншин."Наша держава залишається відданою взятим на себе міжнародним зобов’язанням в контексті дотримання прав — у тому числі освітніх — національних меншин України", — наголосили у заяві.Там додали, що, попри складні безпекові виклики з огляду на агресивну війну Росії, Україна забезпечує належним чином навчальний процес мовами національних меншин, в тому числі для румунської національної спільноти, підтримуючи функціонування широкої мережі освітніх закладів з викладанням румунською мовою. Зокрема, лише в Чернівецькій області функціонує 63 освітніх закладів з викладанням румунською мовою.Учора Міністерство закордонних справ Румунії повідомило, що розслідує справу після отримання інформації про ситуацію з першим класом, навчання в якому велося румунською мовою в Орлівці Одеської області. Там клас розпочав роботу 1 вересня, але його закрили через чотири дні. Батьків нібито закликали перевести своїх дітей до класу з викладанням українською мовою. Після цього генеральне консульство Румунії в Одесі зв’язалося з відповідними місцевими й обласними органами влади та завтра здійснить другий візит на місце, щоб обговорити ситуацію з усіма залученими сторонами.Нагадаємо, що в середині червня президент Володимир Зеленський підписав закон, який вилучив російську мову з переліку мов, до яких в Україні застосовуються положення Європейської хартії регіональних або міноритарних мов..