# Німеччина

У 2025 році світове виробництво автотранспорту сягнуло 96,4 мільйона одиниць. Це на 4% більше, ніж роком раніше. Про це повідомляє Укравтопром із посиланням на дані Міжнародна організація автовиробників.Основну частку, як і раніше, становлять легкові автомобілі — 71,3 мільйона (+5%). Водночас виробництво легких комерційних авто залишилось майже без змін — 20,9 мільйона (–0,03%).Сегмент вантажного транспорту продемонстрував позитивну динаміку: випуск великих вантажівок зріс на 6% (до 3,9 мільйона). Найбільше зростання показали автобуси — +8%, до 320 тисяч одиниць.Хто посідає лідерські позиції?Лідером світового автопрому впевнено залишається Китай, який у 2025 році виготовив понад 34,5 мільйона транспортних засобів (+10%). На другому місці — США із результатом 10,2 мільйонів авто, однак країна втратила 3% виробництва. Третю позицію посідає Японія — 8,4 мільйона (+2%).До п’ятірки найбільших виробників також увійшли:Індія — 6,5 мільйона (+8%)Німеччина — 4,2 мільйона (+2%)Нагадаємо, нещодавно TrueUA писав про області, в яких українці найчастіше купують авто.Додамо, в Україні різко знизився попит на електромобілі. Зокрема, лютому 2026 року український автопарк просів на 76%..

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловив сподівання на розв'язання питання замороженої допомоги Україні у середньостроковій перспективі, проте не надав жодних гарантій. Ситуація ускладнюється непохитною позицією Угорщини, яка продовжує ветувати ключові рішення блоку.Про це він сказав, відповідаючи на запитання депутатів Бундестагу, передає DW.Відсутність альтернативПопри важливість фінансової стабільності України, Мерц не зміг озвучити конкретний план дій на випадок, якщо партія Віктора Орбана переможе на наступних виборах і продовжить свою політику. Канцлер визнав, що шлях до розв'язання цієї проблеми буде тернистим."Я сподіваюся, що ми розв'яжемо цю проблему в середньостроковій перспективі, але це надзвичайно складно", — зауважив Мерц.Варіант з активами РФ викликає сумнівиРаніше обговорювалася ідея залучення заморожених російських активів для фінансування потреб України. Хоча спочатку Мерц сам пропонував такий механізм, зараз він визнає наявність вагомих юридичних та політичних ризиків.За словами канцлера, цей варіант "справедливо викликав серйозні сумніви", які він наразі повністю поділяє. Натомість він наполягає, що рішення лідерів ЄС надати кредит терміном на два роки є оптимальним виходом, хоча воно і потребує згоди абсолютно всіх учасників блоку.Угорський прецедент в історії ЄСОчільник німецького уряду звернув увагу на безпрецедентність ситуації, коли одна країна-член фактично паралізує спільну волю всієї європейської спільноти."Те, що серед 27 країн є одна, яка блокує всі рішення, — це нове явище в історії Європейського Союзу", — резюмував Фрідріх Мерц.Нагадаємо, словацький прем’єр-міністр Робер Фіцо допустив, що в майбутньому він приєднається до блокування кредиту Європейського Союзу на 90 мільярдів євро для України. Таким чином від підтримає Угорщину..

У вівторок, 24 березня, стало відомо, що двох людей, яких підозрюють у шпигунстві в інтересах Росії, затримали німецькі правоохоронці. За інформацією слідства, вони стежили за підприємцем, чия компанія постачає дрони та компоненти до них для України.Таку інформацію оприлюднило німецьке видання Spiegel, журналісти якого послалися на федеральну прокуратур. Там розповіли, що видали ордери на арешт двох підозрюваних.Медійники з’ясували, що підозрювані — 43-річний уродженець Харкова Сергій Н. і 45-річна громадянка Румунії Алла С.Аллу затримали в Німеччині, у землі Північний Рейн-Вестфалія. Сергія — в Іспанії, у містечку поблизу Аліканте, за запитом німецької сторони. Наразі порушено питання про його екстрадицію.За версією слідства, Сергій із грудня 2025 року систематично збирав інформацію про компанію-виробника дронів і таємно знімав її об'єкти. Алла долучилася до стеження з березня — вона встановила домашню адресу підприємця, приходила туди та потайки фотографувала будинок.Слідчі вважають, що зібрані дані готували ґрунт для "подальших дій проти цілі" — аж до фізичного нападу або вбивства. Розслідування вели контррозвідка Федерального офісу захисту конституції та баварська земельна кримінальна поліція.Журналісти Spiegel встановили ім'я підприємця та назву його компанії, однак не розкривають їх. За словами самого бізнесмена, він давно усвідомлював ризики своєї діяльності та вже вживав заходів безпеки.Компанія раніше постачала в Україну дрони-камікадзе, а зараз зосередилася переважно на компонентах до безпілотників.Обидвом підозрюваним висунуто звинувачення у шпигунстві. 25 березня вони мають постати перед судом — для визначення подальших заходів.Нагадаємо, також сьогодні стало відомо, що у справі з п'ятничним підпалом складу компанії LPP Holding в чеському Пардубіце затримано щонайменше одного підозрюваного. Цей завод виготовляв безпілотники для України..

Суд Європейського Союзу роз’яснив, у яких випадках релігійні переконання можуть бути умовою працевлаштування, а коли звільнення на цій підставі є незаконним. Підставою для рішення стала справа в Німеччині, де працівницю католицької організації звільнили після її виходу з церкви.Про це пише Courthouse News.Зміст справиЖінка працювала консультанткою у католицькій службі підтримки вагітних і виконувала свої обов’язки відповідно до церковного вчення. Жодних доказів того, що вона діяла всупереч принципам організації, у суді не було.Після того як вона вирішила вийти з церкви через незгоду з додатковим церковним податком, роботодавець звільнив її. Працівниця оскаржила це рішення, заявивши про дискримінацію за релігійною ознакою.Позиція Суду ЄСЄвропейський суд фактично підтвердив:релігія може бути умовою роботи, але лише у виняткових випадках;така вимога повинна мати прямий зв’язок із професійними обов’язками;вона має бути обґрунтованою, законною та пропорційною.Суд зауважив, що в цій справі такого зв’язку не доведено. Ба більше, аналогічну роботу в організації виконували й працівники, які не належали до католицької церкви. Так, звільнення фактично відбулося лише через вихід жінки з церкви — без доказів порушення нею трудових обов’язків або нелояльності до роботодавця.Висновок судуЄвропейське законодавство допускає різне ставлення до працівників за релігійною ознакою лише тоді, коли це є "вирішальною професійною вимогою". В цьому випадку роботодавець не зміг довести такої необхідності.Рішення Суду ЄС є остаточним у частині тлумачення права. Тепер справу розглядатиме Федеральний суд із трудових спорів Німеччини, який має ухвалити остаточне рішення щодо законності звільнення з урахуванням цих висновків.Нагадаємо, 24 лютого Києво-Печерська лавра знову відкрила доступ до Ближніх печер. Відтепер відвідувачі зможуть легко відвідати історичне місце.Додамо, в лютому в Софії Київській презентували врятовану картину "Поцілунок Іуди". За словами організаторів, виставка триватиме з 13 лютого до 12 квітня..

У Німеччині владні структури узгодили тимчасовий дозвіл, який повинен забезпечити швидші постачання за межі країни засобів протиповітряної та морської оборони. Йдеться про експорт певних видів зброї для України та країн Перської затоки. Про це повідомило федеральне Міністерство економіки й енергетики Німеччини на своєму сайті.Там пояснили, що з 20 березня 2026 року це відомство разом із федеральним Міністерством з питань економіки та експортного контролю (BAFA) впроваджує нову генеральну ліцензію на шість місяців, яка передбачає спрощений експорт засобів ППО, зокрема, й для України."Невибіркові напади Ірану на країни Перської затоки призвели до нагальної потреби в озброєнні, зокрема, для протиповітряної оборони", — також акцентували в німецькому уряді.Там додали, що водночас потреба України у військовій підтримці, особливо для протиповітряної оборони, залишається незмінною."Завдяки новому, тимчасовому закону про загальне рівне ставлення (AGG 48) ми адаптуємо наші процедури контролю за експортом озброєнь для експорту терміново необхідного озброєння до цих країн, щоби відповідати цим новим вимогам", — заявила міністерка економіки Катерина Райхе.На шестимісячний період Німеччина вводить нові експортні ліцензії, які можна використовувати без необхідності подавати попередню заявку на експорт до BAFA.Країна дозволила спрощений експорт товарів для протиповітряної та морської оборони для України, Саудівської Аравії, Об'єднаних Арабських Еміратів, Катару, Кувейту, Бахрейну та Оману.Тимчасовий дозвіл на спрощену процедуру експорту з Німеччини діятиме до 15 вересня 2026 року. Компанії повинні зареєструватися та щомісяця надавати звіти про постачання.Нагадаємо, 11 березня Володимир Зеленський розповідав, що Україна отримала чергову партію засобів протиповітряної оборони, до якої увійшли сучасні ракети PAC-3 для систем Patriot. Постачання стало результатом домовленостей у форматі "Рамштайн", а німецька частина допомоги прибула в країну 10 березня, що суттєво посилить захист неба від російських атак..

Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц розкритикував дії премʼєр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Йдеться про блокування Україні кредиту розміром у 90 мільярдів євро.Про це Фрідріх Мерц заявив після засідання Ради Євросоюзу, яке відбулося в четвер, 19 березня. Висловлювання федерального канцлера навів сайт уряду Німеччини.Він зауважив, що країни ЄС, включно з Угорщиною, ухвалили рішення про виділення кредиту Україні в 90 мільярдів євро ще у грудні 2025 року."Орбан порушив цей консенсус. Таким чином він порушує один із фундаментальних принципів нашої європейської співпраці", — наголосив Фрідріх Мерц.За словами канцлера Німеччини, такі дії шкодять здатності Європейського Союзу діяти ефективно й узгоджено. Тому, на його переконання, потрібно виробити справедливі алгоритми не лише для того, щоб розв’язати нинішню проблему, а й запобігти таким ситуаціям у майбутньому.Рада Європейського Союзу у висновках після засідання 19 березня наголосила на швидкому прийнятті 20 пакета санкцій проти Росії."Рада знову наголошує на важливості подальшого скорочення енергетичних доходів Росії та подальшого обмеження банківської системи Росії, а також підбила підсумки зусиль, спрямованих на стримування операцій тіньового флоту Росії", — йдеться у висновках Ради ЄС.Також Рада ЄС очікує на першу виплату Україні до початку квітня за кредитом розміром у 90 мільярдів євро, який ухвалили виділити Україні у грудні 2025 року.Як відомо, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан і прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо не підтримали висновки Ради Європейського Союзу щодо України.Нагадаємо, сьогодні президент України Володимир Зеленський заявив під час спілкування з журналістами, що ситуація з розблокуванням кредиту ЄС для України залишається складною. Однак у Європі впевнені, що знайдуть шляхи та варіанти, як допомогти Києву, тому він налаштований оптимістично..

Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Японія та Канада заявили, що готові забезпечити безпеку судноплавства в Ормузькій протоці.Відповідна спільна заява була опублікованій 19 березня на сайті уряду Великої Британії."Ми найрішучіше засуджуємо нещодавні напади Ірану на неозброєні комерційні судна в Перській затоці, напади на цивільну інфраструктуру, включаючи нафтогазові установки, а також фактичне закриття Ормузької протоки іранськими силами. Ми висловлюємо глибоке занепокоєння ескалацією конфлікту. Ми закликаємо Іран негайно припинити свої погрози, встановлення мін, атаки безпілотниками та ракетами, а також інші спроби блокувати протоку для комерційного судноплавства, а також дотримуватися Резолюції 2817 Ради Безпеки ООН", — йдеться у заяві.Країни наголосили, що свобода судноплавства є основоположним принципом міжнародного права, зокрема згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права. Натомість наслідки дій Ірану відчують люди в усіх частинах світу, особливо найуразливіші."Відповідно до Резолюції 2817 Ради Безпеки ООН, ми наголошуємо, що таке втручання в міжнародне судноплавство та порушення глобальних ланцюгів постачання енергії становлять загрозу міжнародному миру та безпеці. У зв'язку з цим ми закликаємо до негайного всеохоплюючого мораторію на напади на цивільну інфраструктуру, включаючи нафтогазові установки. Ми висловлюємо нашу готовність зробити свій внесок у відповідні зусилля для забезпечення безпечного проходу через протоку. Ми вітаємо зобов'язання країн, які займаються підготовчим плануванням", — зазначається у заяві.До того ж країни привітали рішення Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) про координований випуск стратегічних запасів нафти. Вони також пообіцяли стабілізувати енергетичні ринки та підтримати найбільш постраждалі країни через ООН та міжнародні фінансові інституції.Нагадаємо, 14 березня президент США Дональд Трамп закликав союзників направити військові кораблі до Ормузької протоки.Додамо, аналітики американського Інституту вивчення війни заявили, що Китай готує масштабні закупівлі російської нафти після пом'якшення санкцій США..

Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц закликав Європейський Союз терміново розблокувати фінансову допомогу Україні на 90 мільярдів євро. Він вважає, що позицію Угорщини можна проігнорувати.Висловлювання Фрідріха Мерца цитують журналісти DW. Він, зокрема, наголосив, що блокування рішень окремими країнами не має впливати на політику ЄС."Ми не повинні зважати навіть на одну-єдину країну Європейського Союзу, яка зараз із внутрішньополітичних причин і через виборчу кампанію, що там ведеться, створює цю блокаду в Європі", — заявив він під час виступу в Бундестазі 18 березня.Зрозуміло, що канцлер Німеччини мав на увазі Угорщину, яка погрожує заблокувати як виділення коштів Україні, так і новий пакет санкцій проти Росії.Водночас Мерц підкреслив, що Європа разом зі США має посилювати тиск на Москву. Й це має стати дуже важливим викликом для Росії, аби вона закінчувала свої агресивні дії.Як відомо, лідери ЄС погодили надання Україні кредиту ще у грудні 2025 року. Кошти мають покрити потреби України до 2027 року, однак для початку виплат необхідне остаточне рішення Європейської Ради.Зокрема, Угорщина та Словаччина гальмують процес. Будапешт пов’язує свою позицію із ситуацією навколо нафтопроводу "Дружба". Через цю позицію Будапешта Україна ризикує залишитися без фінансування вже навесні.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Фрідріх Мерц скептично налаштований стосовно потуг світових лідерів для врегулювання війни в України. Він не бачить "майже жодних шансів" на швидкий позитивний результат..

У німецькому місті Мангейм в лісі знайшли мертвою 19-річну українську біженку. Правоохоронці підозрюють, що дівчину вбив 17-річний сирієць, з яким вона зустрічалася.Про це повідомляє Tagesschau. За даними слідства, злочин стався в ніч на 11 березня в лісовому масиві Кеферталер.Правоохоронці встановили, що напередодні підозрюваний зустрівся з дівчиною, а потім напав на неї та жорстоко побив руками та гілкою. Тіло дівчини вранці знайшла випадкова перехожа. Уже того ж дня поліція затримала 17-річного підозрюваного.На думку слідства, причиною вбивства могли стати ревнощі. У виданні зауважили, що раніше між підозрюваним і дівчиною вже виникали конфлікти. Так, за два тижні до трагедії хлопець притиснув її до скляної стінки автобусної зупинки та вдарив у обличчя. Тоді проти нього відкрили провадження за фактом завдання тілесних ушкоджень. Водночас слідчі повідомляють, що ознак сексуального насильства не виявлено. Розслідування триває.Нагадаємо, у Польщі знайшли мертвою 14-річну дівчину з Рівненщини. Трагедія сталася у місті Кемпно.Також колишнього голову правління "Укрсиббанку" Олександра Адаріча вбили в орендованій квартирі в Італії та викинули з вікна. Таким є попередній висновок слідства.Крім того, у Сполучених Штатах Америки знайшли мертвою 23-річну українку Ірину Заруцьку. Це сталося 22 серпня 2025 року на станції легкорейкового транспорту в Шарлотті (штат Північна Кароліна). Підозрюваного в убивстві затримали..

Німеччина виділила 200 мільйонів євро на закупівлю безпілотників середньої дальності для України.Про це повідомляється у пресрелізі за результатами зустрічі очільника відомства Бориса Пісторіуса з латвійським колегою Андрісом Спрудсом, який розміщений на сайті Міністерства оборони ФРН."Латвія безпосередньо відчуває наслідки російської агресивної війни й тому з самого початку надає Україні значну і непропорційно велику підтримку. У межах Контактної групи з питань оборони України Латвія очолює коаліцію спроможностей з розвитку безпілотників. Німеччина підтримує проєкт із закупівлі безпілотників середньої дальності на суму 200 мільйонів євро", — йдеться у повідомленні.До того ж, за словами Пісторіуса, Німеччина й надалі підтримуватиме Україну у боротьбі із російською агресією."Латвію та Німеччину об’єднує високий рівень залученості до підтримки України, особливо у сфері швидкого посилення української протиповітряної оборони", — заявили в німецькому оборонному відомстві.Нагадаємо, 11 березня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів зустріч із президенткою Бундестагу Німеччини Юлією Кльокнер, під час якої сторони обговорили критичну підтримку енергетичного сектору. ФРН готує до відправлення обладнання з демонтованих німецьких станцій для відновлення українських енергооб'єктів після російських атак.Як зазначив Шмигаль, Німеччина залишається одним із найбільших донорів українського енергетичного сектору. На сьогодні внесок ФРН до Фонду підтримки енергетики України вже сягнув 552,4 мільйона євро..

Деякі країни Європейського Союзу пропонують Україні зачекати з повноправним членством від 10 до 20 років, щоб переконатися у незворотності проведених реформ. Віцепрем'єр Тарас Качка наголосив, що такий тривалий термін є неприйнятним для Києва, проте існують інші механізми контролю, які можуть задовольнити партнерів. Про це посадовець заявив в інтерв'ю для "РБК-Україна".Питання довіри та шлях реформЗа словами віцепрем'єра, такі впливові держави як Німеччина ставлять на перше місце фактор довіри до інституцій. Європейські партнери хочуть бачити не лише ухвалення законів, а і їхню тривалу стабільну роботу на практиці. Качка процитував позицію західних колег:"Такі країни, як Німеччина, кажуть: це суперважлива для нас історія, нам потрібна довіра. Тому ви зробите реформи, і нам треба умовних 20 років, щоб ви "відстоялися", щоб ми переконалися, що все працює. Це не тому, що ми не хочемо вас приймати, нам просто треба довіра", — зазначив він.Балканський досвід та верифікаціяПосадовець зауважив, що затримки із вступом балканських країн були зумовлені "доєвропейською" методологією, яка вимагала доказів незворотності змін. Як приклад він навчив досвід Румунії та Болгарії, для яких створювали спеціальні умови контролю навіть після офіційного приєднання до блоку. Качка пояснив:"Що ми можемо зробити? Ми згадуємо, і всі згадують, що коли Румунія і Болгарія вступали в ЄС, був створений спеціальний механізм контролю і верифікації CVM (Cooperation and Verification Mechanism)", — сказав віцепрем'єр.Тоді Єврокомісія мала право обмежувати певні права країн-членів, якщо вони не виконували зобов'язання. Сьогодні такі інструменти називають "сейфгардами" (захисними механізмами).Україна не має часу на очікуванняПопри дискусії в кулуарах ЄС, українська сторона наполягає на швидших темпах інтеграції. Тарас Качка підкреслив, що запропоновані терміни у 10 чи 20 років є занадто довгими для країни, що перебуває у стані трансформації."Може я перебільшую про 20 років, хай 10 років — але для нас це вічність. І тому цей механізм сейфгардів і CVM — це абсолютно нормальна історія. Однак це не проговорювалося в деталях. Тому в медіа часто дуже спрощують ситуацію", — підсумував Качка.Нещодавно президент Литви Гітанас Науседа під час зустрічі у Вільнюсі заявив, що вступ України та Молдови до Європейського Союзу до 2030 року є стратегічною метою його країни. Сторони обговорили конкретні терміни підписання угод та необхідні реформи для пришвидшення євроінтеграції.Нагадаємо, раніше єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос заявила, що вступ України до Європейського Союзу до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі..

Попри заборону для чоловіків виїжджати з України, в Німеччині постійно зростає кількість українських чоловіків-біженців у віці від 18 до 63 років. І така тенденція особливо відчутна за підсумками минулого року.Про це свідчать дані Центрального реєстру іноземців, які навело німецьке видання Welt.Зокрема, станом на 9 березня 2026 року в Німеччині нарахували 1 340 362 особи, які в'їхали до країни у зв'язку з війною в Україні. Серед них 349 520 чоловіків і 500 393 жінки у віці від 18 до 63 років.Роком раніше в цій віковій групі було 297 660 чоловіків. Таким чином за 12 місяців їхня кількість зросла приблизно на 52 000. Кількість жінок у віці від 18 до 63 років за той самий період зросла майже на 24 000.Подібний результат показав аналіз, який провела Федеральна агенція зайнятості для вікової групи від 15 до 64 років. Там частка чоловіків зараз — близько 41%; у травні 2022 року вона все ще перебувала на рівні 26%."Ці цифри є політично чутливими, оскільки після загальної мобілізації багато громадян України призовного віку зіткнулися з обмеженнями на виїзд з країни", — констатували аналітики.Вони додали, що спершу це стосувалося чоловіків віком від 18 до 60 років. У серпні Київ частково пом'якшив правила: відтоді виїжджати з країни дозволили молодим людям віком до 22 років.У Федеральному міністерстві внутрішніх справ розповіли медійникам, що цією можливістю розпочали активно користуватися з осені. Біженці-чоловіки продовжували прибувати до Німеччини навіть останнім часом.За даними Федерального відомства з питань міграції та біженців (BAMF), у лютому німецькі землі зареєстрували 8 783 українських шукачів притулку в центральній реєстраційній системі FREE, в тому числі 4 392 біженців-чоловіків, включно з неповнолітніми."Юнакам призовного віку з України не місце в німецькій системі соціального забезпечення", — заявив речник із питань внутрішньої політики керівної партії ХДС/ХСС Александр Тром.Нагадаємо, вчора в Міністерстві соціальної політики, сім’ї та єдності України заявили з посиланням на останні дані Eurostat, що зараз 4,38 мільйона українців, які вимушено виїхали з країни через війну, перебувають під тимчасовим захистом у державах ЄС. Найбільше їх у Німеччині..

Зараз 4,38 мільйона українців, які вимушено виїхали з країни через війну, перебувають під тимчасовим захистом у державах Європейського Союзу. Найбільше їх у Німеччині.Про це повідомили в Міністерстві соціальної політики, сім’ї та єдності України з посиланням на останні дані Eurostat."Найбільше українців під тимчасовим захистом наразі перебуває у Німеччині — 1 260 230 осіб, Польщі — 965 990 та Чехії — 397 185. Найвищі показники кількості осіб під тимчасовим захистом на тисячу жителів зафіксовано у Чехії (36,4), Польщі (26,5) та Словаччині (25,8), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,7 на тисячу мешканців", — йдеться в повідомленні.За даними Eurostat, протягом 2025 року країни ЄС ухвалили 683 395 нових рішень про надання тимчасового захисту громадянам України, що на 14% менше порівняно з 2024 роком.При цьому станом на кінець січня 2026 року кількість українців із таким статусом у ЄС зросла на 23110 осіб порівняно з кінцем грудня 2025 року."Ми перебуваємо у постійному контакті з європейськими інституціями та разом із міжнародними партнерами напрацьовуємо стратегічні рамки реагування на можливі зміни", — зазначила заступниця міністра Ілона Гавронська.Вона додала, що водночас для України принципово важливо, щоби до наших громадян у країнах ЄС ставилися з гідністю."Наше спільне завдання — створити умови, за яких українці зможуть реалізовувати свій потенціал, зберігаючи можливість ухвалювати поінформоване рішення щодо повернення та реінтеграції в Україні", — наголосила посадови ця.Як відомо, в червні 2025 року Європейська Рада ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту з 4 березня 2026 року до 4 березня 2027 року.Нагадаємо, вчора стало відомо, що Україна хоче відкрити Центр єдності (Unity Hub) у Стокгольмі (Швеція). Він має запрацювати вже влітку 2026 року. Головна мета — підтримка українців, які мешкають у цій і сусідніх країнах..

Україна отримала чергову партію засобів протиповітряної оборони, до якої увійшли сучасні ракети PAC-3 для систем Patriot. Постачання стало результатом домовленостей у форматі "Рамштайн", а німецька частина допомоги прибула в країну 10 березня, що суттєво посилить захист неба від російських атак.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами перед зустріччю з президенткою Бундестагу Юлією Кльокнер, пише "Укрінформ".Ракети вже в УкраїніЗеленський зазначив, що це озброєння було частиною масштабного пакета допомоги, погодженого під час останнього засідання Контактної групи з питань оборони України. Глава держави уточнив, що допомога була колективною, проте саме німецька частка вантажу вже перетнула кордон."Дійсно на останньому "Рамштайні" була домовленість від партнерів, що ми отримаємо приблизно ту кількість ракет, про яку ви говорите (мова про 35 ракет, — ред.) для систем Patriot, саме PAC-3. Це було не від однієї країни, будемо чесними, від кількох країн. Сумарно було стільки, скільки ви сказали", — наголосив український лідер.За словами президента, це один із пакетів протиповітряної оборони, про який час від часу Київ домовляється з партнерами."Ми хотіли б більше, вийшло, як вийшло. Німецька частина від цих ракет вчора зайшла, дякуємо за це", — розповів Зеленський.Роль Німеччини та ЄвропиЗа попередньою інформацією, яку оприлюднило видання Der Spiegel, Україна мала отримати близько 35 ракет сучасної модифікації PAC-3. Організацією цього постачання займалася Німеччина спільно з іншими європейськими союзниками. Ключову роль у реалізації цієї ініціативи відіграв міністр оборони ФРН Борис Пісторіус, який активно лобіював питання швидкої передачі засобів ППО для захисту українських міст.Чому PAC-3 важливі для ЗСУМодифікація PAC-3 вважається найбільш ефективною проти балістичних цілей. Отримання цих ракет дозволить українським розрахункам Patriot ефективніше збивати такі російські ракети, як "Кинджал" та "Іскандер", які є надзвичайно складними цілями для звичайних систем ППО. Хоча озвучена кількість у 35 одиниць не закриває всіх потреб фронту, вона є вагомим внеском у підтримання боєздатності протиповітряного щита країни.Нагадаємо, Німеччина додатково надасть Україні 200 мільйонів євро підтримки. Кошти спрямують на посилення захисту від російських бомбардувань..

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів зустріч із президенткою Бундестагу Німеччини Юлією Кльокнер, під час якої сторони обговорили критичну підтримку енергетичного сектору. ФРН готує до відправлення обладнання з демонтованих німецьких станцій для відновлення українських енергооб'єктів після російських атак.Про це у Telegram-канал повідомив міністр енергетики України Денис Шмигаль за підсумками зустрічі у Києві.Технічна допомогаКлючовою темою переговорів Дениса Шмигаля та спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука з Юлією Кльокнер стало оперативне відновлення пошкодженої енергетичної інфраструктури. Німеччина погодилася передати Україні обладнання, що було демонтоване зі списаних німецьких електростанцій. За словами очільника уряду, частина необхідних агрегатів уже готова до транспортування."Обговорили з пані Кльокнер постачання обладнання, необхідного для ремонтів енергооб’єктів. Зокрема, зі списаних німецьких станцій. Запланована частина обладнання вже демонтована та підготовлена до відправлення. Очікуємо на отримання його найближчим часом", — зазначив Шмигаль.Також Україна розраховує на подальші рішення щодо розбору та передачі устаткування з інших аналогічних об'єктів у Німеччині.Фінансова підтримка та Фонд енергетикиЯк зазначив Шмигаль, Німеччина залишається одним із найбільших донорів українського енергетичного сектору. На сьогодні внесок ФРН до Фонду підтримки енергетики України вже сягнув 552,4 мільйона євро. Крім того, Берлін надав пряму гуманітарну допомогу на суму 15,9 мільйона доларів. Українська сторона висловила глибоку вдячність за таку послідовну підтримку, яка допомогла країні пройти поточну зиму в умовах постійних обстрілів.Пріоритет на 2026 рікОкрему увагу під час зустрічі приділили макрофінансовій стабільності. Шмигаль наголосив, що для успішної підготовки до наступного зимового періоду Україні вкрай важливо отримати кредит від ЄС у розмірі 90 мільярдів євро.У планах уряду на 2026 рік — залучити перші п'ять мільярдів євро з цього пакета на нагальні потреби енергетичної галузі. Міністр зазначив, що підтримка Німеччини у цьому питанні є критично важливою для позитивного рішення Євросоюзу.Нагадаємо, у частині регіонів України 11 березня знову впроваджують заходи обмеження споживання електроенергії через дефіцит у системі. Енергетики змушені повернутися до погодинних відключень, щоб стабілізувати роботу мережі після масованих ворожих обстрілів..