# Німеччина

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц припустив, що Україні, можливо, доведеться змиритися з втратою контролю над частиною своїх територій заради укладення мирної угоди з Росією. За його словами, такі поступки можуть стати вирішальним фактором у питанні вступу країни до Європейського Союзу.Про це повідомляє Reuters.Виступаючи перед студентами гімназії Carolus-Magnus у Марсберзі, німецький лідер озвучив бачення завершення військового конфлікту. Він підкреслив, що досягнення миру є складним процесом, який вимагатиме від української сторони важких рішень."У якийсь момент Україна підпише угоду про припинення вогню, у якийсь момент, сподіваюся, мирний договір з Росією. Тоді може статися так, що частина території України більше не буде українською", — заявив Мерц.Реальні терміни вступу до ЄвросоюзуОкрему увагу канцлер приділив євроінтеграційним прагненням Києва. Мерц скептично оцінив ідею швидкого приєднання України до ЄС, назвавши амбітні плани щодо вступу в найближчі роки нереалістичними."У Зеленського була ідея вступу до ЄС 1 січня 2027 року. Це не спрацює. Навіть 1 січня 2028 року не є реальним", — констатував глава німецького уряду.Він додав, що Україна не може стати частиною блоку, поки перебуває у стані війни. Для повноцінного членства держава повинна спочатку відповідати суворим критеріям, зокрема щодо верховенства права та ефективної боротьби з корупцією.Проміжні кроки та фінансова підтримкаЯк альтернативу негайному вступу Мерц запропонував запровадити проміжні етапи інтеграції. Зокрема, йдеться про надання Україні ролі спостерігача в інституціях ЄС. За його словами, ця пропозиція отримала широке схвалення серед європейських лідерів під час нещодавнього саміту на Кіпрі.Попри розбіжності щодо темпів розширення ЄС, підтримка України залишається пріоритетом. Минулого тижня Європейський Союз схвалив кредит для України у розмірі 90 мільярдів євро, що має покрити більшість потреб країни до кінця 2027 року. Мерц також зауважив, що якщо президент Зеленський захоче винести питання територіальних компромісів на референдум для отримання підтримки більшості, він має чесно сказати народу: "Я відкрив для вас шлях до Європи".Нагадаємо, раніше німецький канцлер Фрідріх Мерц заявив, що Україну варто тісніше залучати до процесів діяльності Європейського Союзу. Відповідні проміжні кроки необхідні для інтеграції, попри те, що швидке членство України, на думку деяких європейців, неможливе..

У Прюмі в Німеччині евакуювали близько 800 місцевих жителів після виявлення авіабомби часів Другої світової війни.Про це пише видання DW.Боєприпас вагою 250 кілограмів знайшли під час будівельних робіт. На час проведення операції з його знешкодження людей тимчасово вивели з небезпечної зони.За інформацією влади, бомба не становила безпосередньої загрози, а роботи із її знешкодження тривали кілька годин і завершилися успішно. Того ж дня подібні операції провели також у містах Гамельн та Бремен, де також виявили боєприпаси часів війни.Що робити при знаходженні боєприпасів?Якщо ви натрапили на старі або нерозірвані боєприпаси (снаряди, міни, гранати чи патрони), пам’ятайте, що вони можуть вибухнути будь-якої миті, навіть без видимих причин.Що робити:одразу зупиніться і не наближайтеся;нічого не чіпайте і не намагайтеся пересунути;відійдіть на безпечну відстань (не менше 100 метрів);попередьте інших людей поруч;позначте місце (обережно, не торкаючись предмета);зателефонуйте 101 або 102.Чого не можна робити:забирати знахідку додому;розбирати чи підпалювати;проводити будь-які роботи поруч;користуватися телефоном прямо біля предмета.Такі речі мають знешкоджувати тільки фахівці. Самодіяльність у цьому випадку — це пряма загроза життю.Нагадаємо, нещодавно у Харківській області в лісі знайшли значну кількість старих боєприпасів. Для їх знешкодження знадобилася допомога саперів, адже вони все ще смертельно небезпечні..

У Німеччині запускають нову програму фінансової підтримки для українського малого бізнесу. Ініціатива реалізується через Міжнародну організацію з міграції за фінансування німецького федерального відомства BMZ.Програма передбачає гранти до 20 000 євро для підприємців, які постраждали через війну, зокрема мають зруйнований або переміщений бізнес. Основна мета — підтримати відновлення робочих місць і виробництва, повідомляє IOM Ukraine.Подати заявку можуть підприємці, що працюють у Києві та області, Чернігівській та Сумській областях. Вимоги включають офіційну реєстрацію бізнесу щонайменше рік, українське громадянство власника та готовність створювати нові робочі місця.У пріоритеті — підприємства, які постраждали від бойових дій, бізнеси, очолювані ветеранами, жінками або молоддю, а також ті, що працюють у сільській місцевості або підтримують вразливі групи населення. Кошти можна використати на обладнання, інструменти, ремонт приміщень або закупівлю сировини. Водночас ті, хто вже отримував допомогу в попередніх програмах МОМ, участі не братимуть.Реєстрація триває до 15 травня 2026 року. Після завершення відбору організатори зв’яжуться лише з тими заявниками, яких буде відібрано для фінансування.Нагадаємо, нещодавно Україна узгодила новий масштабний пакет співпраці з Німеччиною на чотири мільярди євро. Йдеться про сотні ракет для Patriot, deep-strike та mid-strike дрони.Додамо, також на початку квітня стало відомо, що Україна розширює міжнародну співпрацю у сфері культури, домовившись про нові проєкти підтримки з низкою країн Європейського Союзу. .

Україну варто тісніше залучати до процесів діяльності Європейського Союзу. Відповідні проміжні кроки необхідні для інтеграції, попри те, що швидке членство України, на думку деяких європейців, неможливе.Про це заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час пресконференції за підсумками неформального саміту ЄС на Кіпрі.Як приклад такої взаємодії він навів можливу участь президента України у засіданнях Європейської Ради, проте поки що без права голосу.Також, за його словами, можливе поступове включення України в окремі сфери політики залежно від стану реформ. Канцлер повідомив, що неодноразово говорив про це останніми днями з президентом України Володимиром Зеленським.Загалом Мерц наголосив на необхідності запуску в ЄС "процесів зі стратегією поступового зближення з Україною, наприкінці якого, звісно, має стояти повноправне членство"."Але нам потрібні проміжні кроки. Важливо, щоби це зближення зараз також прискорило переговори про вступ і стало мостом до майбутнього повноправного членства", — наголосив німецький федеральний канцлер.Окрім того Фрідріх Мерц заявив, що війна в Україні спровокувала безпрецедентний стрибок у розвитку військових технологій, темпи якого були би неможливими у мирний час.За його словами, станом на першу половину 2026 року він відчуває набагато більше впевненості в питаннях безпеки, ніж декілька років тому. Головним чинником він вважає надшвидке скорочення технологічного розриву та модернізацію армії."Ми спостерігаємо військово-технологічний розвиток, який іде настільки стрімко, якого без цієї війни не було би. Й у цьому, попри всю трагічність цієї війни та весь жахливий біль, полягає також велика можливість, яку ми використаємо", — акцентував Фрідріх Мерц.Нагадаємо, що Франція та Німеччина пропонують надати Україні "символічне членство" в ЄС. Йдеться, зокрема, про відсутність доступу до ухвалення рішень і бюджету. Однак президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами 23 квітня висловився проти такої ідеї..

Британське видання Financial Times з посиланням на відповідні документи повідомило про пропозицію Україні стати "асоційованим" членом Євросоюзу. Це як за стіл посадили, але їжу не дали. Тому серед експертів думки стосовно ініціативи Європи розділилися.Про що йдеться у німецько-французькому плані приєднання України до ЄСБерлін пропонує формат "асоційованого членства". Він передбачає участь української делегації у міністерських і лідерських зустрічах, але без права голосу та автоматичного доступу до спільного бюджету Європейського Союзу. Париж називає свій формат "інтегрованим статусом держави", у ньому, зокрема, міститься відтермінування доступу України до спільної аграрної політики ЄС та фінансових фондів. За оцінками Європейської комісії, пише британське видання, новий формат міг би забезпечити поступову інтеграцію України з доступом до окремих програм ЄС, зокрема освітніх та інвестиційних, але без повноцінних бюджетних прав.Українська сторона, зазначає Financial Times, критично висловлюється щодо "символічного" членства, побоюючись, що воно замінить повноцінну інтеграцію. Простіше кажучи, може відбутися як із Туреччиною, яка у 1963 році стала асоційованим членом попередника Євросоюзу Європейського економічного співтовариства, з 2005 року вела переговори про вступ до ЄС, проте у грудні 2016-го їх заморозили. Таким чином, у статусі асоційованого члена Туреччина перебуває 63 роки! Цей приклад політологи найчастіше наводять для критики "недочленства" України в Євросоюзі. Можна сперечатися щодо відповідності чи невідповідності цієї держави політичним вимогам Євросоюзу, зокрема, через окупацію частини Кіпру та натягнуті відносини з Грецією, проте у виконанні Копенгагенських критеріїв щодо членства Анкара просунулася далі за Київ, що підтверджує скринінг турецького законодавства, — у цій сфері виконання вимог стовідсоткове. Тут варто нагадати, як рухаються наші справи.Як Україна рухається до ЄС11 грудня минулого року у Львові під час неформальної зустрічі міністрів країн ЄС у справах Європи українська сторона отримала умови за трьома переговорними кластерами "Основи процесу вступу" (дуже важливий кластер, з нього починаються переговори і ним їх закривають), "Внутрішній ринок", "Зовнішні відносини". 17 березня Україні передали вимоги ще по трьох кластерах — "Конкурентна спроможність та інклюзивний розвиток", "Зелений порядок денний та стале з’єднання", "Ресурси, агросектор та політика згуртованості". Як наголошувала єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, усі шість кластерів для України неофіційно відкрито. Неофіційно, бо на той час Віктор Орбан блокував переговори про членство нашої країни в Європейському Союзі. Петер Мадяр, чия партія "Тиса" перемогла на виборах в Угорщині, найімовірніше, блок для України зніме, але не зовнішні сили, а українська влада — уряд і парламент — мають виконувати рекомендації ЄС щодо кожного кластеру. Поки що оцінки темпів виконання вимог у Києві та Брюсселі відрізняються.У березні Марта Кос зробила заяву, яка стала холодним душем для мрійників, які хотіли бачити Україну членом Євросоюзу вже 1 січня 2027 року:"Спочатку вам потрібен мир — це важливо — потім ви маєте провести реформи. Інвестори прийдуть і в Україну, лише якщо вони спочатку зможуть заробити гроші і якщо їхні інвестиції будуть безпечними".А цього понеділка заінтригувала іншою заявою: ЄС має знайти спосіб надати країнам-кандидатам "надійну пропозицію та міцно закріпити їх у європейському політичному просторі, зменшуючи ризик того, що конкуруючі сили формуватимуть майбутнє нашого континенту".Але компромісів щодо високих стандартів реформ — не буде. Очевидно у такій завуальованій формі пані Кос висловила ідеї, які й описано у Financial Times: не повний вступ хоча б авансом, а частковий — однією ногою.Плюси та мінуси "символічного" приєднання до ЄвросоюзуПочнемо з мінусів. Ключовий — українці, які ціною свого життя захищають і нашу державу, і Європу від російських агресорів, будуть дуже розчаровані "асоційованим" членством. Особливо коли воно не передбачатиме дати реального вступу після виконання всіх вимог. Наступні вибори до Європарламенту відбудуться влітку 2029 року, щоб вони проводилися і в Україні, наша держава має отримати повноцінне членство максимум із 1 січня 2029 року. До того часу фінансові витрати на різні європейські програми для України мають бути враховані у проєкті бюджету на 2029 рік. Себто, ще 2028-го.Ці строки видаються нереальними. До того ж повноправне членство наступає з часу ратифікації рішення всіма 27 державами-членами. Ратифікація може відбуватися як у парламенті, так і на референдумі. Там, де прагнуть поставити заслін перед кандидатами, виносять питання на референдум. До речі, Мадяр уже пообіцяв його угорцям.Другий мінус — "асоційованість" не передбачає повноцінного включення України в усі економічні формати ЄС. Іншими словами, ті сектори насамперед аграрний, де Україна має найбільші потужності, залишатимуться закритими. Нам даватимуть кредити, у такий спосіб фінансуватимуть проєкти з відбудови, проте, що не виключено, постійно висуватимуть нові вимоги, від виконання яких залежатиме таке фінансування.Третій мінус об’єднує перші два: якщо членство ставатиме недосяжною метою, з часом в українському суспільстві знижуватиметься підтримка євроінтеграції. І на цій темі спекулюватимуть певні політичні сили, які, на жаль, нарощуватимуть електоральну підтримку. Для прикладу можна згадати Болгарію і Румунію. Обидві країни стали членами ЄС 1 січня 2007 року, проте для них не відкрили одразу всі сфери співпраці. Зокрема, повноправними членами Шенгенської зони вони стали лише з 1 січня 2025 року. Політичні проблеми всередині цих країн, серед них підйом ультраправих — це результат спекуляції таких політиків на образах за "неповноцінне" членство в ЄС.Для рівності — три плюси. Перший: представники України на рівних братимуть участь у всіх дискусіях та будуть долучені до процесу ухвалення рішень. У тому числі неформального процесу. Дипломатичний лобізм даватиме можливість просувати українські інтереси у документах Євросоюзу та у бюджетних статтях.Другий плюс — для України та Європи одночасно — посилення безпекової співпраці. Торік у березні Єврокомісія представила великий план ReArm Europe, який передбачає переозброєння європейських армій та їхню технічну модернізацію. Бюджет цього плану приблизно 800 мільярдів євро. Участь України у програмах переозброєння дасть європейцям військовий досвід, якого у них немає, а українцям — додаткові кошти. Навіть без повноцінного членства в Євросоюзі.Третій плюс — тимчасова "асоційованість" позбавить козирів європейських трампістів та путіністів. Вони маніпулюватимуть на темах "гроші дають Україні, а не нашим громадянам", "українські фермери задушать наших", "з Україною до наших держав прийде війна" тощо. Рівно за рік французи обиратимуть нового президента, ультраправі з "Національного об’єднання" дуже хочуть привести свою креатуру до Єлисейського палацу. Якщо це станеться, Україна може на багато років забути про євроінтеграцію.Тож, можливо, між "ніколи" і "не зараз, але колись" більш прагматично обрати другий варіант? Тим більше до завершення війни з Росією інший нам навряд чи запропонують….

Російська Федерація планує припинити транзит нафти з Казахстану до Німеччини трубопроводом "Дружба". Постачання припиняться з 1 травня 2026 року. Про це пише видання Reuters. "Росія має намір припинити експорт нафти з Казахстану до Німеччини трубопроводом "Дружба" з 1 травня", — пише видання посилаючись на три джерела інформовані в цій галузі.За даними неназваних джерел, скоригований графік експорту нафти було надіслано до Казахстану та Німеччини."Зупинка казахстанських постачань додасть ще більшої невизначеності постачанням палива до Німеччини, оскільки війна в Ірані порушує постачання енергоносіїв з Близького Сходу лише через кілька років після того, як багаторічні енергетичні зв'язки Берліна з Росією були зруйновані війною в Україні", — зазначили журналісти.Експорт нафти з Казахстану до Німеччини російським нафтопроводом "Дружба" у 2025 році склав 2,146 мільйона метричних тонн, або близько 43 тисяч барелів на день, що на 44% більше, ніж у 2024 році, та 730 тисяч тонн у першому кварталі 2026 року."Повна зупинка вилучить близько 17% з 12 мільйонів метричних тонн нафти, що переробляється німецьким нафтопереробним заводом PCK — одним з найбільших у країні — у північно-східному місті Шведт, паливом якого живляться 9 з 10 автомобілів у регіоні Берлін та Бранденбург", — пише видання.Своєю чергою, речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що йому невідомо про кроки щодо припинення експорту нафти."Ми спробуємо це перевірити", — заявив він журналістам."Дружба" — один з найбільших у світі магістральних нафтопроводів, збудований у 1960-х роках для транспортування нафти з СРСР до країн Центральної та Східної Європи. Система проходить через територію України та Білорусі, залишаючись ключовим шляхом постачання російської нафти, попри санкції ЄС, зокрема для Угорщини, Словаччини та Чехії.Нагадаємо, 18 квітня Сполучені Штати Америки знову скасували санкційні обмеження на купівлю російської нафти та нафтопродуктів, що транспортуються морем. Обмеження не діятимуть упродовж наступних 30 днів..

Президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна вже отримала запити від 11 країн щодо постачання вітчизняних безпілотників. Йдеться насамперед про держави регіону Близького Сходу та Перської затоки, а також про перспективу виходу на ринки Кавказу.За словами політика, в межах ініціативи Drone Deal планується укладення щонайменше десяти міжнародних угод щодо експорту українських дронів. Важливо, що співпраця передбачає не лише продаж техніки, а й спільне виробництво — створення виробничих ліній як в Україні, так і за кордоном."У цьому Drone Deal буде щонайменше 10 різних договорів про той чи інший експорт української зброї. Передбачене співвиробництво – будівництво наших ліній виробництва як в Україні, так і в інших державах. Нові технології, які ми спільно розробляємо разом із тією чи іншою державою, у які вони інвестують. І є домовленість про фінансування на рік відповідного об'єму та зафіксована кількість років", — зазначив президент.Президент наголосив, що мова йде про розвиток нових технологій у партнерстві. Так, іноземні держави інвестують у виробництво, а Україна ділиться досвідом і розробками. Уже досягнуто домовленостей щодо фінансування на кілька років уперед із чітко визначеними обсягами.Окремо Зеленський повідомив про початок активної співпраці з європейськими країнами, зокрема з Німеччиною, Італією, Норвегією, Швецією та Нідерландами. Крім того, Україна розраховує на подальше розширення співпраці з традиційними партнерами — Великою Британією та Францією."Друге – це європейська частина. Вже є початок роботи з Німеччиною, Італією, Норвегією, Швецією та Нідерландами. Безумовно, в нас хороші відносини з Британією та Францією. Я впевнений, що там все це буде також відбуватися", — додав він.Нагадаємо, наразі Україні потрібно за рік створити свою антибалістичну систему протиповітряної оборони. Володимир Зеленський розповів, скільки українцям потрібно часу, щоб її створити..

Перша ракетка України Еліна Світоліна завершила свій виступ на престижному турнірі WTA 500, що проходить у Німеччині. У запеклій боротьбі за путівку до фіналу українка поступилася представниці Чехії Кароліні Муховій, продемонструвавши характер протягом понад двогодинного марафону на корті.Драма на кортіСьогодні, 18 квітня, Світоліна зійшлася у протистоянні з Кароліною Муховою. Зустріч виявилася вкрай нестабільною для обох тенісисток: після програного першого сету українка зуміла ефектно повернутися в гру, розгромивши суперницю у другій партії. Проте у вирішальному сеті чешці вдалося перехопити ініціативу.Матч тривав дві години та 16 хвилин і завершився з рахунком 4:6, 6:2, 4:6 на користь Мухової. Статистика свідчить про безкомпромісну боротьбу: Світоліна виконала два ейси, припустилася трьох подвійних помилок та реалізувала лише чотири з 11 брейк-пойнтів. Попри поразку, загальний рахунок особистих зустрічей між тенісистками залишається на користь Еліни — 3:1.Ювілейні здобутки СвітоліноїШлях українки до півфіналу в Штутгарті був впевненим: у другому колі вона здолала німкеню Еву Лис, а у чвертьфіналі вибила ще одну представницю Чехії — Лінду Носкову. Цей виступ став для Еліни вже п’ятим півфіналом у поточному сезоні, що підтверджує її стабільно високу форму.Загалом для титулованої українки цей півфінал став 52-м у кар'єрі в межах Туру, причому 13 із них вона провела саме на ґрунтовому покритті. Поки Світоліна готується до наступних стартів, в іншому півфіналі Штутгарта долю другої путівки у фінал вирішуватимуть Олена Рибакіна та Мірра Андрєєва.Нагадаємо, українська тенісистка Марта Костюк із рахунком 6:0, 6:7 (4), 6:3 обіграла Енн Лі у чвертьфінальному матчі на турнірі WTA 250 у Руані. Таким чином вона вийшла у півфінал, куди раніше пробилася українка Вероніка Подрез..

У п’ятницю, 17 квітня, в Берліні (Німеччина) відкрили перший Центр єдності для українців. Такі заклади незабаром з’являться й в інших країнах Європейського Союзу.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Поки цього тижня наша команда працювала у США, в Берліні відкрили перший український Центр єдності в Європі. Його запустила урядова делегація на чолі з Денисом Улютіним у партнерстві з урядом Німеччини", — зазначила вона.За її словами, це частина системної політики держави щодо українців за кордоном."У країнах Євросоюзу під тимчасовим захистом понад 4,3 мільйона наших громадян, із них близько 1,2 мільйона — в Німеччині. Саме тому Берлін став місцем запуску першого та найбільшого Центру", — пояснила очільниця уряду.Вона наголосила на необхідності зберігати зв’язок з українцями за кордоном і створювати умови для добровільного повернення додому. Наступні центри планується відкрити у Швеції та Чехії та згодом у інших країнах, де у звʼязку з війною перебувають найбільше українців."Із перших днів роботи центр у Берліні уже відвідали понад 100 українців. Тут доступні послуги від Пенсійного фонду України, допомога з оформленням документів від ДП «Документ» і підтримка щодо повернення в Україну через житло та роботу", — розповіла посадовиця.Іона зауважила, що для дітей і молоді є програми, зокрема, від Plast (українська скаутська організація в Берліні). Є можливості для навчання та програми перекваліфікації, зокрема, Tech Hub від Diia.City Union. Також у Центрі діє виставковий артпростір. Важливо, що в Центрі працюють саме українські фахівці. "Дякую Раді ЄС і уряду Німеччини за надане приміщення та підтримку, а також міжнародним і українським партнерам, які долучилися до роботи Центру", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, на початку січня стало відомо, що німецька партія Християнсько-соціальний союз пропонує посилити міграційні правила щодо українських біженців. Зокрема, йдеться про повернення до України чоловіків, придатних до військової служби..

Перша ракетка України Еліна Світоліна продовжує успішний виступ на ґрунтових кортах Німеччини. У напруженому поєдинку чвертьфіналу турніру серії WTA 500 українська тенісистка здолала опір представниці Чехії Лінди Носкової, забезпечивши собі місце у четвірці найкращих учасниць змагань.Реванш та впевнена гра на подачіСуперницею українки, яка наразі посідає сьому сходинку світового рейтингу, стала 14-та ракетка світу Лінда Носкова. Протистояння тривало одну годину та 42 хвилини й завершилося перемогою Світоліної у двох сетах — 7:6, 7:5. Цей успіх став для Еліни особливим, адже вона змогла взяти реванш за дві попередні поразки від чешки у 2024 році: на Australian Open та в Монтерреї.Статистика матчу свідчить про високу концентрацію української спортсменки. Світоліна продемонструвала потужну гру першим м'ячем, виконавши 11 ейсів. При цьому Еліна діяла максимально чисто, не припустившись жодної подвійної помилки протягом всієї зустрічі, та реалізувала два з восьми зароблених брейк-пойнтів.Шлях по сітці та наступна опоненткаСвітоліна розпочала свої виступи у Штутгарті з другого кола, де не залишила шансів німкені Еві Лис, перемігши її з розгромним рахунком 6:1, 6:0. Своєю чергою, Лінда Носкова на шляху до чвертьфіналу вибила зі змагань Катерину Александрову, яка виступає під нейтральним прапором.Попереду на українську вболівальників чекає ще більш загадкове протистояння. У півфіналі Світоліна зустрінеться з переможницею пари Кароліна Мухова — Корі Гауфф. Вихід до цієї стадії турніру вже гарантував Еліні суттєві рейтингові очки та підтвердив її статус однієї з фавориток поточного сезону.Нагадаємо, раніше Еліна Світоліна поділилася емоціями від свого повернення до десятки найсильніших тенісисток планети. Попри вагоме досягнення, спортсменка не збирається зупинятися на рекордах і вже ставить перед собою нові амбітні цілі на корті..

Німеччина офіційно оголосила про розширення військової допомоги, зосередившись на посиленні далекобійних спроможностей Збройних сил України. Нова стратегія передбачає не лише прямі постачання озброєння, а й запуск спільного оборонного виробництва для створення дронів стратегічного призначення.Про це на зустрічі Контактної групи з оборони України заявив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус, пише "РБК-Україна".Стратегічна зброя та спільне виробництвоПід час чергового засідання у форматі "Рамштайн" очільник німецького оборонного відомства розкрив деталі нової концепції підтримки Києва. Ключовим елементом стане створення спільного німецько-українського підприємства, яке спеціалізуватиметься на розробці та випуску безпілотних систем середньої та великої дальності."Водночас, ми посилимо здатність України здійснювати стратегічні удари на великі відстані. Ми доб'ємося цього завдяки німецько-українській співпраці в галузі озброєння та створенню ще одного спільного підприємства з розроблення та виробництва різних типів безпілотників середньої та великої дальності", — наголосив Пісторіус.Такий крок, за словами посадовця, дозволить Україні систематично нарощувати потенціал для завдання ударів по тилових об'єктах агресора, використовуючи передові європейські технології.Фінансування та посилення ППООкрім створення виробничих потужностей, Берлін виділяє значний фінансовий ресурс для підтримки українського ОПК. Зокрема, Німеччина спрямує 300 мільйонів євро на закупівлю далекобійних дронів безпосередньо в українських виробників. Також триватиме зміцнення системи протиповітряної оборони: наявні комплекси IRIS-T будуть доукомплектовані додатковими пусковими установками."Ці заходи спрямовані на підтримку нової концепції оборони України. Вони допоможуть зберегти та посилити імпульс України. Україна зможе продовжувати свою оборонну боротьбу тільки за нашої спільної підтримки. Їхній успіх залежить від усіх нас", — підсумував німецький міністр.Нагадаємо, міністр оборони України Михайло Федоров озвучив приголомшливі цифри втрат окупантів на Донеччині під час звернення до партнерів на "Рамштайні". Україна фокусується на трьох доменах війни, аби суттєво зменшити здатність Росії продовжувати агресію..

У вівторок, 14 квітня, Україна та Німеччина провели важливі міжурядові консультації. Обговорили конкретні результати та плани на майбутнє.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський."Разом із канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом провели міжурядові консультації, що відбулися вперше за понад 20 років", — написав гарант на своїй сторінці у Telegram.Зеленський зауважив, що відносини України та Німеччини вже перебувають на рівні справжнього стратегічного партнерства. Саме тому, за його словами, відновлення консультацій допоможе рухатися ще швидше.Під час консультацій обговорили конкретні результати, а також плани на майбутнє. Головну увагу приділили документам, які країни підписали 14 квітня."Значна частина документів спрямована на підвищення обороноздатності та стійкості України, опрацюванню двосторонньої угоди щодо дронів, яку Україна запропонувала Німеччині, питанням, що повʼязані з майбутнім членством України у Європейському Союзі", — зазначив президент.Водночас Зеленський зауважив, що "попереду ще багато спільної роботи". "Дякую Німеччині за підтримку та готовність рухатися разом", — підсумував гарант.Як відомо, сьогодні президент Володимир Зеленський у Берліні зустрівся з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. Український гарант назвав зустріч "особливою та змістовною".Нагадаємо, 14 квітня Україна та Німеччина домовилися про нові пакети військової допомоги, які передбачають посилення протиповітряної оборони, а також постачання дронів та боєприпасів.Читайте також: Пресконференція Зеленського і Мерца: головні заяви політиків детальніше .

Україна узгодила новий масштабний пакет співпраці з Німеччиною на чотири мільярди євро. Йдеться про сотні ракет для Patriot, deep-strike та mid-strike дрони.Про це повідомив міністр оборони України Михайло Федоров, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Він розповів, що провів переговори з міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом."Узгодили пакет оборонних домовленостей загальною сумою на чотири мільярди євро — для посилення ППО, розвитку далекобійних спроможностей і спільного виробництва дронів", — уточнив український міністр.За його словами, під час візиту підписали три важливі угоди з Німеччиною:посилення ППО: Німеччина профінансує контракт на кілька сотень ракет до Patriot — це суттєво підсилить захист українських міст і критичної інфраструктури;"Також передбачено постачання 36 пускових установок IRIS-T, що посилить багаторівневу систему ППО", — додав Михайло Федоров.розвиток Deep-strike: домовилися про 300 мільйонів євро інвестицій у далекобійні спроможності, що дасть змогу нарощувати виробництво українського озброєння;виробництво дронів: у межах ініціативи Build with Ukraine запускаємо спільне виробництво mid-strike дронів із використанням AI; на першому етапі — 5 000 дронів для Сил оборони."Вдячний Борису Пісторіусу за лідерство та системну підтримку. Це win-win співпраця, що посилює оборону України та безпеку всієї Європи", — підсумував Михайло Федоров.Нагадаємо, що сьогодні в Берліні перед початком двосторонньої зустрічі президенту України Володимиру Зеленському та канцлеру Німеччини Фрідріху Мерцу продемонстрували сім видів дронів. Їх виробили на спільних українсько-німецьких підприємствах..

У вівторок, 14 квітня, в Берліні перед початком двосторонньої зустрічі президенту України Володимиру Зеленському та канцлеру Німеччини Фрідріху Мерцу продемонстрували сім видів дронів. Їх виробили на спільних українсько-німецьких підприємствах.Про це повідомив Telegram-канал Офісу президента України. Там перелічили екземпляри, які презентували лідерам обидвох країн.Дрон "Лінза 3.0" (спільне виробництво Frontline Robotics і Quantum Systems) має 12-дюймову платформу, здатний нести до чотирьох кілограмів на відстань до 15 кілометрів і перебувати в повітрі до 60 хвилин. 2026 року в Німеччині планують виготовити щонайменше 10 тисяч таких дронів української розробки.Наземний роботизований комплекс "Терміт" (спільне виробництво Tencore і Fernride) призначений для евакуації та потреб логістики, адаптований до різних типів місцевості та має дальність до 40 кілометрів.Розвідувальний дрон "Бабка" (спільне виробництво TAF Industries і Wingcopter) визначає цілі для ураження.Дрон середньої дальності Anubis (спільне виробництво Airlogix і Auterion) призначений для ураження живої сили, тактичних і стратегічних цілей, а також броньованої техніки.Дрон малої дальності Seth-X (спільне виробництво Airlogix і Auterion) розроблений для знищення особового складу та легкої бронетехніки, включно з логістичними та транспортними засобами.FPV-дрон-камікадзе Kolibri 10 (спільне виробництво TAF Industries і Thyra) призначений для ураження цілей і перехоплення.Дрон-перехоплювач Strila (спільне виробництво WIY Drones і Quantum Systems) забезпечує перехоплення швидкісних повітряних цілей типу Shahed. Максимальна швидкість становить до 415 км/год.. "Зараз більшість зброї, яку Україна використовує для різних видів операцій, — далекобійних, на полі бою, чи в захисті неба, — виробляється в Україні. Звідси йдуть можливості наших drone deals із різними країнами", — наголосив під час прес-конференції Володимир Зеленський.Він додав, що обсяг можливостей українського оборонного виробництва вдвічі більший, ніж ми використовуємо зараз, тому що Україні просто не вистачає грошей."Ми розраховуємо, що Німеччина, як один із лідерів ЄС, допоможе швидко розблокувати 90 мільярдів. І ми зможемо збільшити закупівлю вироблених в Україні дронів. Тоді наших систем на полі бою буде ще більше", — акцентував український президент.Він також розповів про ситуацію навколо PURL: конкретно ця програма допомагає з ППО проти балістики. На жаль, поки що у Європі немає таких спроможностей."Я на сто відсотків упевнений, що зрештою Європа з Україною вироблятимуть антибалістичні системи. Але поки із цим є дефіцит, ми повинні захищати наших людей, і для цього потрібна програма PURL", — пояснив Володимир Зеленський.Нагадаємо, що сьогодні президент Володимир Зеленський у Берліні зустрівся з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. Український гарант назвав зустріч "особливою та змістовною"..

У вівторок, 14 квітня, президент Володимир Зеленський у Берліні зустрівся з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом.Про це повідомив український гарант на своїй сторінці у Telegram. Він назвав зустріч "особливою та змістовною"."Говорили саме про те, як зробити наші зусилля ще більш активними й сильними. Перед двосторонніми перемовинами побачили сім видів дронів, вироблених на наших спільних підприємствах. Шість із них повітряні та один — наземний", — зазначив Зеленський.Президент зауважив, що "це вагомий результат співпраці, і важливо, що буде більше". "Сьогодні ми маємо нові домовленості про співпрацю — загалом десять угод. У найважливіших напрямах. Дякую Німеччині", — поінформував гарант.Також Зеленський зауважив, що "Німеччина — відчутний лідер у підтримці України та захисту життя". За його словами, саме Німеччина у Європі — "номер один у допомозі нашому захисту". "Ми всі бачимо, як можуть змінюватися геополітичні настрої та як багато залежить від здатності Європи стояти за себе, за свій спосіб життя та за свої цінності. Дуже вагоме має значення, що Німеччина залишається сильною, небайдужою та справді здатною захищати інтереси Європи і європейців", — додав президент.Нагадаємо, 14 квітня Україна та Німеччина домовилися про нові пакети військової допомоги, які передбачають посилення протиповітряної оборони, а також постачання дронів та боєприпасів.Читайте також: Пресконференція Зеленського і Мерца: головні заяви політиків.