# освіта

Із 1 вересня 2026 року близько трьох мільйонів учнів комунальних шкіл отримуватимуть безкоштовне гаряче харчування. Для реалізації програми держава додатково спрямує понад 7,4 мільярда гривень місцевим бюджетам. Як повідомила пресслужба Міністерства освіти і науки України, Кабінет міністрів ухвалив рішення про розширення програми безоплатного гарячого харчування у школах. "Держава завчасно спрямовує громадам потрібний фінансовий ресурс, щоб з 1 вересня безоплатне гаряче харчування стало доступним для всіх учнів комунальних шкіл, які навчаються очно або у змішаному форматі. Це дає громадам можливість заздалегідь підготуватися до нового навчального року, вчасно провести всі закупівлі та якісно організувати харчування дітей", — зазначив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.Згідно з рішенням уряду, держава фінансуватиме вартість продуктів із розрахунку 50 гривень на день для одного учня початкової школи та 60 гривень — для учнів базової і профільної середньої освіти. Такий механізм діятиме для всіх громад незалежно від регіону та моделі організації харчування.Водночас для окремих прифронтових областей, де діє підтримка Всесвітньої продовольчої програми ООН, застосовуватиметься окремий механізм фінансування. Зокрема, на харчування учнів початкової школи держава виділятиме 35 гривень на дитину, ще 15 гривень покриватимуться коштом програми Всесвітньої продовольчої програми ООН.Обсяг державної субвенції для кожної області визначали з урахуванням кількості учнів, які навчаються очно або у змішаному форматі, кількості навчальних днів, коефіцієнта відвідуваності, вартості гарячого харчування та моделі його організації в громаді.Розширення програми є частиною реалізації Стратегії реформування системи шкільного харчування до 2027 року, що впроваджується за ініціативою першої леді України Олени Зеленської. Реформа передбачає оновлення стандартів харчування, модернізацію харчоблоків, удосконалення технологій приготування їжі та формування здорових харчових звичок у дітей.Нагадаємо, із вересня 2026 року стартує пілотування реформи старшої профільної школи. Вона відкриє для учнів більше можливостей для індивідуального розвитку та реалізації власного потенціалу..

У 2026 році до світового рейтингу найкращих університетів увійшли 22 заклади з України, що на п'ять більше, ніж торік. Така позитивна динаміка свідчить про посилення позицій української вищої освіти на міжнародному рівні. Як повідомив голова комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, Україна досягла найкращого результату за весь час участі в одному з найавторитетніших світових рейтингів університетів — Times Higher Education World University Rankings. Українські університети в рейтингуНайкращий результат серед українських ЗВО цього року показав Сумський державний університет, який увійшов до групи 801–1000. Друге місце серед українських університетів посів Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського, що потрапив до групи 1201–1500.До групи 1501+ також увійшли:Національний медичний університет імені О. О. Богомольця;Дніпровський університет технологій;Львівський національний університет імені Івана Франка;Харківський авіаційний університет;Харківський національний університет радіоелектроніки;Київський національний університет будівництва і архітектури;Національний університет "Львівська політехніка";Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова;Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут";Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського";Національний університет біоресурсів і природокористування України;Одеський національний університет імені І. І. Мечникова;Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара;Київський авіаційний університет;Київський національний університет імені Тараса Шевченка;Український державний університет науки і технологій;Ужгородський національний університет;Карпатський університет імені Августина Волошина;Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна;Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича."Нам ще є над чим працювати. Водночас ми вже системно формуємо законодавчі рішення, спрямовані на підтримку та розвиток української науки", — зауважив Бабак.За його словами, одним із ключових напрямів цієї роботи має стати посилення дослідницької спроможності українських університетів та їхня глобальніша інтеграція до Європейського дослідницького простору.Топ-10 університетів світу (2026)Лідерами у списку найкращих закладів світу є такі навчальні заклади:University of Oxford (Велика Британія).Massachusetts Institute of Technology (США).Princeton University (США).University of Cambridge (Велика Британія).Harvard University (США).Stanford University (США).California Institute of Technology (США).Imperial College London (Велика Британія).University of California, Berkeley (США).Yale University (США).Про рейтинг Times Higher EducationTimes Higher Education World University Rankings — один із найвпливовіших міжнародних рейтингів університетів, який оцінює заклади за п’ятьма ключовими критеріями:Тeaching (29,5%) — якість освітнього середовища, співвідношення викладачів і студентів, докторські програми, доходи.Research Environment (29,5%) — репутація в науці, фінансування досліджень і публікаційна активність.Research Quality (30%) — цитованість наукових робіт і вплив на світову науку.Industry (2,5%) — співпраця з бізнесом, патенти та практичне застосування досліджень.Іnternational Outlook (7,5%) — міжнародні студенти, викладачі та спільні дослідження.Нагадаємо, із вересня 2026 року в Україні стартує пілотування реформи старшої профільної школи. Вона відкриє для учнів більше можливостей для індивідуального розвитку та реалізації власного потенціалу..

Кабінет міністрів України розподілив 6,6 мільярда гривень між регіонами для виплати підвищених зарплат освітянам, а також соціальним працівникам.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Кошти розподілено між 24 обласними бюджетами. Кожна область отримала суму, розраховану індивідуально", — зазначила вона.За її словами, це залежало від потреб на підвищення зарплат і можливостей місцевих бюджетів самостійно покривати такі витрати."Що менше власних доходів має регіон, то більшу частку витрат компенсує держава", — пояснила схему очільниця українського уряду.Вона додала, що для бюджетів територіальних громад і областей, де тривають або можливі бойові дії, держава покриває 80% необхідних видатків на підвищення заробітних плат."Для місцевих бюджетів, які демонструють недостатню спроможність, цей показник становить від 50% до 80%", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, що з 1 вересня 2026 року працівникам освіти мають підняти заробітну плату. Ставка зросте на 20%.Юлія Свириденко раніше зазначала, що з 1 січня 2026 року держава підвищила виплати на 30% і забезпечила необхідний ресурс. Водночас зарплати в дитсадках і позашкіллі фінансуються з місцевих бюджетів, тому можливості громад різні. Частина регіонів не змогла повною мірою забезпечити підвищення..

Цього року 130 майбутніх профільних академічних ліцеїв у 22 різних областях України отримають фінансування на створення STEM-лабораторій, кабінетів природничих наук і сучасного навчального обладнання.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Це заклади, які з 2027 року стануть частиною мережі профільної старшої школи", — зазначила вона.За її словами, уряд спрямував понад 459 мільйонів гривень на перші 85 закладів. Решта 45 отримають фінансування найближчим часом."Громади зможуть закупити обладнання, мультимедіа та меблі. Загалом цього року на оновлення освітніх просторів виділено 3,2 мільярда гривень — для пілотних ліцеїв, гімназій і майбутніх академічних ліцеїв", — зауважила очільниця українського уряду.На її переконання, оновлення шкільної інфраструктури — це один із ключових напрямів реформи Нової української школи зі створення умов для якісного навчання та здобуття практичних навичок."Також оновлюємо зміст навчальних програм і створюємо можливості для професійного розвитку педагогів, щоби вони ефективніше впроваджували сучасні методики навчання", — підсумувала Юлія Свириденко.Раніше заступниця міністра освіти та науки Надія Кузьмичова розповідала, що з вересня 2026 року стартує пілотування реформи старшої профільної школи. Вона відкриє для учнів більше можливостей для індивідуального розвитку та реалізації власного потенціалу.За її словами, реформа передбачає перехід від традиційної моделі навчання з обмеженим вибором до гнучкої освітньої траєкторії, у центрі якої — інтереси, здібності й освітній вибір кожного учня.Профіль більше не буде прив’язаний лише до класу. Учні зможуть обирати напрями, а ліцеї — формувати змінні групи, гнучкий розклад і реальні профільні траєкторії.Нагадаємо, міністр освіти та науки України Оксен Лісовий повідомляв, що на 2027-2029 роки на освіту та науку в Україні передбачено 78,5 мільярда гривень. Це найбільший обсяг фінансування серед усіх секторів публічного інвестування..

Із вересня 2026 року стартує пілотування реформи старшої профільної школи. Вона відкриє для учнів більше можливостей для індивідуального розвитку та реалізації власного потенціалу.Про це розповіла заступниця міністра освіти та науки Надія Кузьмичова.За її словами, реформа передбачає перехід від традиційної моделі навчання з обмеженим вибором до гнучкої освітньої траєкторії, у центрі якої — інтереси, здібності й освітній вибір кожного учня.Профіль більше не буде прив’язаний лише до класу. Учні зможуть обирати напрями, а ліцеї — формувати змінні групи, гнучкий розклад і реальні профільні траєкторії."Зміни впроваджуються поетапно: з 1 вересня 2026 року — у 150 пілотних ліцеях, а з 1 вересня 2027 року — в усіх академічних ліцеях країни. Ключовим інструментом стають змінні групи для профільних предметів", — наголосила Кузьмичова.Вона пояснила, що учень більше не буде прив'язаний до одного профілю лише тому, що навчається в певному класі. Під час вивчення профільних дисциплін ліцей може формувати групи учнів з усієї паралелі — відповідно до освітнього вибору дітей."Наприклад, у паралелі є 48 десятикласників, які формально навчаються у двох десятих класах. Під час профільних предметів система може працювати зовсім по-іншому. Скажімо, 10 учнів обирають математичний профіль, 12 — біолого-хімічний, 9 – ІТ-напрям, а решта — історико-правовий профіль", — зауважила заступниця міністра.У такому разі профільні групи формуються відповідно до освітніх запитів учнів, незалежно від того, у якому саме класі вони навчаються.Оновлене положення змінює насамперед логіку функціонування старшої школи. Якщо раніше ключовою одиницею планування був клас, то тепер дедалі більшого значення набуває освітній вибір учня та його індивідуалізована траєкторія навчання."Для адміністрації ліцею це означає необхідність по-новому планувати мережу профілів, педагогічне навантаження, використання навчальних кабінетів і формування розкладу. Та саме така модель дає змогу забезпечити реальну профільність навіть там, де кількість учнів не дозволяє відкривати окремі профільні класи", — підсумувала Надія Кузьмичова.Нагадаємо, начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов поінформував, що в Ізюмі Харківської області планують розпочати будівництво підземної школи. Її розраховують на навчання понад тисячі дітей на одній зміні. Будівництво обійдеться в понад 300 мільйонів гривень..

В Ізюмі Харківської області планують розпочати будівництво підземної школи. Її розраховують на навчання понад тисячі дітей на одній зміні. Будівництво обійдеться в понад 300 мільйонів гривень.Про це заявив начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов під час брифінгу для журналістів 23 червня, його цитує "Суспільне"."Плануємо розпочати будівництво підземної школи в Ізюмі. Там велика кількість дітей, великий запит. Ми два роки подавали проєкт до Міністерства освіти та науки. Його наразі не ухвалили, бо він доволі коштовний, за тими характеристиками він не пройшов щодо вимог для конкурсу", — пояснив посадовець.За його словами, потреба є: влада постійно отримує відповідні звернення. В Ізюмі немає жодного сертифікованого укриття, де діти можуть отримувати освітні послуги."Тому розпочнемо цей проєкт за кошти обласного та місцевих бюджетів. Далі будемо звертатися вже, можливо, за результатом перегляду піврічного державного бюджету, щоби включити програму на фінансування", — зауважив очільник військової адміністрації Харківщини.У харківській обласній владі планують до кінця 2026 року мати в регіоні 30 підземних шкіл, де у змішаному форматі зможуть навчатися 100 тисяч дітей."Далі вже на місцях органи місцевого самоврядування вирішуватимуть: або це змішана форма, або це прямо офлайн-форма, або це просто підземні укриття, які використовуватимуться для якихось офлайн-заходів для учнів, бо важко забезпечити логістику там, де ворог б’є по шкільних автобусах і по закладах освіти", — пояснив керівник ОВА.Про будівництво підземної школи на базі Ізюмського ліцею №11 стало відомо на початку червня зі системи публічних закупівель ProZorro. Тоді йшлося, що на будівництво витратять понад 280 мільйонів гривень.Нагадаємо, що 20 січня цього року в Холодногірському районі Харкова відкрили першу чергу підземної школи. У перспективі в ній мали навчатися близько тисячі школярів..

Цього року для бойових медиків продовжує діяти спеціальна програма вступу на бакалаврат. Ідеться про спеціалізацію "Екстрена медицина" (кваліфікація — парамедик).Про це повідомили в Міністерстві охорони здоров'я України."Навчання повністю фінансується коштом державного або регіонального бюджету. Вступити можна за спрощеною процедурою, а співбесіду пройти онлайн. Програма адаптована так, щоби людина могла навчатися без відриву від служби: доступні заочна форма (дві очні сесії на рік) або дистанційне навчання", — йдеться в повідомленні.Після завершення навчання випускники отримують диплом бакалавра за спеціальністю "Медсестринство", спеціалізація І5.02 "Екстрена медицина", освітньо-професійна програма "Екстрена медицина / парамедик".Окрім того, чинні бойові медики можуть здобути фахову передвищу освіту. Для них також передбачена спрощена процедура вступу з можливістю пройти співбесіду онлайн. Навчання організоване так, щоби його можна було поєднувати зі службою: воно відбувається у заочному форматі.Після завершення програми випускники отримують диплом фахового молодшого бакалавра за спеціальністю І5 "Медсестринство" за освітньо-професійною програмою "Сестринська справа"."Навчання, яке ми пропонуємо військовим, — це місток між фронтом і мирним життям, між практикою й офіційною освітою. Досвід наших бойових медиків уже рятує життя. Держава визнає цей досвід і допомагає перетворити його на професійне майбутнє", — акцентувала заступниця міністра охорони здоров’я України Марина Слободніченко,Вона додала, що торік такою можливістю вже скористалися 350 військовослужбовців.У цьогорічній вступній кампанії братимуть участь шість комунальних і чотири державні заклади освіти:Буковинський державний медичний університет;Черкаська медична академія;Львівська медична академія імені Андрея Крупинського;Львівський медичний фаховий коледж післядипломної освіти;Житомирський медичний інститут;Волинський медичний інститут;Тернопільський національний медичний університет імені Горбачевського;Івано-Франківський національний медичний університет;Одеський національний медичний університет;Полтавський державний медичний університет.Вступити на навчання можуть військові, які:проходять службу на посаді бойового медика;мають статус учасника бойових дій;мають документ про повну загальну середню освіту або диплом молодшого спеціаліста/ фахового молодшого бакалавра (зі спеціальності "Медсестринство");мають сертифікат про проходження підготовки за фахом "бойовий медик" (виданий військовими частинами А0665, А2315, А1890, А1363, А3211, А3321, А4152, А2718, А2407, А2900, А2772), що відповідає рівню бойового медика взводу.Учасники бойових дій вступають за співбесідою та без складання НМТ. Навчання здійснюється за державним замовленням, а подання документів та зарахування відбуваються через електронний кабінет вступника. Водночас для подання документів можна також звернутися до приймальної комісії обраного закладу освіти.Нагадаємо, декілька днів тому міністр освіти та науки України Оксен Лісовий зазначав, що на 2027-2029 роки на освіту та науку в Україні передбачено 78,5 мільярда гривень. Це найбільший обсяг фінансування серед усіх секторів публічного інвестування..

Цьогорічна вступна кампанія вже увійшла в історію завдяки дивовижним досягненням українських абітурієнтів на тестуванні. Одинадцятикласник зі Львова Юрій Гащук вразив педагогів, зумівши вибороти омріяні 200 балів одночасно з чотирьох різних предметів.Про досягнення школяра на сторінці в Facebook повідомив директор департаменту освіти та культури Львівської міської ради Андрій Закалюк. Максимальний результат у 800 балівЗа словами посадовця, головним героєм вступної кампанії став випускник львівського ліцею "Гроно" Юрій Гащук. Хлопець обрав для складання тестування українську мову, історію України, математику та хімію. З кожної з цих чотирьох дисциплін юнак зумів отримати абсолютний максимум — по 200 балів, що сумарно принесло йому рекордні 800 балів. Керівник освітнього департаменту відзначив феноменальний успіх школяра:"Просто неймовірний результат! А за ним — роки наполегливої та самовідданої роботи. Вітаємо і пишаємось!"У самому ліцеї надзвичайно пишаються досягненням свого учня, проте зазначають, що остаточні підсумки тестування підбиватимуть уже після завершення додаткової сесії НМТ.Грошові премії для талановитої молодіУспіхи львівських школярів не залишаться непоміченими з боку місцевої влади. У Львові діє спеціальна програма фінансового заохочення для випускників, які демонструють високі інтелектуальні результати. За отримання 400 балів на тестуванні молодим людям виплачують 10 тисяч гривень, за 600 балів — 20 тисяч гривень, а за абсолютний рекорд у 800 балів передбачена грошова винагорода розміром 30 тисяч гривень.Потужні результати демонструють абітурієнти й в інших регіонах країни. Зокрема, на Волині випускник Горохівського ліцею №1 імені Івана Франка Ілля Обозовський показав майже максимальний результат. Хлопець отримав по 200 балів з української мови, математики та біології, а на історії України втратив зовсім трохи, набравши 197 балів. Загальний результат волинянина склав 797 балів із 800 можливих.Варто додати, що минулого року статистика була куди скромнішою. Протягом вступної кампанії 2025 року лише троє учасників в Україні змогли скласти НМТ на максимальні 800 балів, а ще 31 випускник набрав по 600 балів за три дисципліни.НМТ — це комп’ютерний онлайн-тест, що складається з чотирьох предметів, які об'єднані в два блоки по 120 хвилин:перший блок: українська мова та математика;другий блок: історія України та предмет на вибір (українська література, географія, біологія, фізика, хімія, іноземні мови (англійська, французька, німецька, іспанська).Нагадаємо, нещодавно директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко розповіла, скільки завдань з українського правопису цьогоріч чекати абітурієнтам..

На 2027-2029 роки на освіту та науку в Україні передбачено 78,5 мільярда гривень. Це найбільший обсяг фінансування серед усіх секторів публічного інвестування.Про це заявив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий, який опублікував відповідний допис на своїй Facebook-сторінці."Для мене це важливе рішення не лише через цифри. Воно свідчить про те, що розвиток освіти та науки зафіксовано на рівні державних пріоритетів", — зазначив він.На його переконання, це означає, що стратегічний курс на зміни в освіті не залежить від прізвищ, посад чи політичних циклів."І саме так має бути. Освіта не може розвиватися ривками — від однієї ініціативи до іншої. Вона потребує довгострокового бачення, стабільних інвестицій і послідовності. Особливо під час війни", — пояснив Лісовий.Він додав, що це дуже конкретні речі: можливість для дитини навчатися очно в безпечній школі, шкільний автобус, який довезе учня до ліцею, сучасна STEM-лабораторія, оновлений гуртожиток, нова майстерня в профтесі чи обладнання для наукових досліджень в університеті."Війна не зменшує важливість освіти. Навпаки. Саме зараз ми повинні продовжувати інвестувати в людей, які будуть відновлювати країну, розвивати економіку, створювати нові технології, навчати наступні покоління", — акцентував міністр.Він зауважив, що рішення уряду — це не лише про фінансування. Це про розуміння того, що людський капітал залишається головним."І що інвестувати в нього потрібно завжди, а під час війни — особливо", — підсумував Оксен Лісовий.Нагадаємо, минулого тижня пресслужба Міністерства фінансів інформувала, що з вересня 2026 року в Україні вдвічі зростуть академічні й іменні стипендії для студентів закладів вищої та фахової передвищої освіти..

З вересня 2026 року в Україні удвічі зростуть академічні та іменні стипендії для студентів закладів вищої та фахової передвищої освіти.Як повідомила пресслужба Міністерства фінансів України, на ці потреби у Державному бюджеті на 2026 рік передбачено 6,6 мільярда гривень, що на 1,2 мільярда гривень більше порівняно з минулим роком.Відповідні видатки закладені у Державному бюджеті України на 2026 рік, який розробило Міністерство фінансів та ухвалила Верховна Рада 3 грудня 2025 року. Нові розміри стипендій почнуть діяти з 1 вересня 2026 року.Як зміниться розмір виплатДля студентів закладів вищої освіти суттєво зростуть як академічні, так і іменні стипендії. Зокрема:стипендія президента України зросте з 10 000 гривень до 20 000 гривень на місяць;стипендія Верховної Ради України — з 4 400 гривень до 8 800 гривень;стипендія Кабінету міністрів України — з 4 000 гривень до 8 000 гривень;мінімальна академічна стипендія — з 2 000 гривень до 4 000 гривень;підвищена академічна (за особливі успіхи) — з 2 910 гривень до 5 820 гривень;стипендія за галузевим принципом — з 2 550 гривень до 5 100 гривень;стипендія за галузевим принципом (підвищена) — з 3 710 гривень до 7 420 гривень.Підвищення передбачене і для студентів коледжів:стипендія президента України зросте з 7 600 гривень до 15 200 гривень;стипендія Верховної Ради України — з 3 320 гривень до 6 640 гривень;мінімальна академічна стипендія — з 1 510 гривень до 3 020 гривень;підвищена академічна (за особливі успіхи) — з 2 197 гривень до 4 394 гривень;стипендія за галузевим принципом — з 1 930 гривень до 3 860 гривень;стипендія за галузевим принципом (підвищена) — з 2 809 гривень до 5 618 гривень.У відомсті пояснили, що підвищення стипендій є частиною державної політики підтримки молоді, розвитку людського капіталу та стимулювання якісної освіти в Україні.Нагадаємо, вступники до військових вишів і коледжів отримали додатковий час для подачі документів. Терміни продовжено на один місяць до 1 липня..

Вступникам, які пройшли Національний мультипредметний тест до 30 травня включно, оприлюднили офіційні результати. Бали за шкалою від 100 до 200 уже доступні в персональних кабінетах учасників.Про це повідомила пресслужба Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО). У вкладці "Результат НМТ-2026" вступники можуть сформувати інформаційну картку учасника тестування. Цей документ знадобиться під час вступу до закладів вищої освіти України. Також у персональному кабінеті можна завантажити окремі картки з результатами за кожним навчальним предметом.Коли оприлюднять решту результатівУчасники основної сесії, які складали НМТ після 30 травня, отримають офіційні бали не пізніше 3 липня. Основні сесії тестування тривають із 20 травня до 25 червня. Додаткову сесію проведуть із 17 до 24 липня.У 2026 році вступники обов’язково складають українську мову, математику та історію України. Четвертий предмет вони обирають самостійно серед іноземної мови, біології, географії, фізики, хімії та української літератури.Національний мультипредметний тест запровадили 2022 року замість зовнішнього незалежного оцінювання через повномасштабне вторгнення Росії. Вступники складають комп’ютерний тест із кількох предметів протягом одного дня, зокрема в тимчасових екзаменаційних центрах за кордоном.Нагадаємо, нещодавно в Україні розгорілася дискусія щодо виключення математики з обовʼязкових іспитових предметів для школярів. Так, частина суспільства та політиків була за скасування, інші ж — проти. Попри це, Юлія Свириденко зробила чітку заяву, що наразі математика залишатиметься одним з основних предметів на НМТ..

Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий озвучив жорстку позицію щодо збереження математики та історії України серед обов'язкових дисциплін під час тестування. Водночас очільник відомства закликав абітурієнтів, які відчувають невпевненість у своїх силах перед іспитами, розглянути професійну освіту як гідну альтернативу навчанню в університеті.Посадовця цитує "Інтерфакс-Україна".Жорстка позиція МОНПід час спілкування з журналістами у Києві керівник освітнього відомства наголосив, що формат НМТ функціонуватиме як основне вступне випробування до завершення воєнного стану. У довгостроковій перспективі держава планує повернутися до традиційного зовнішнього незалежного оцінювання. При цьому міністр категорично відкинув будь-які ідеї щодо послаблення вимог до точних наук."Міністерство освіти чітко стоїть на позиції: тест, який дозволяє вступати в університети, передбачає базові знання в таких речах, як читати, писати й рахувати. Тому я категорично проти скасування математики та перенесення її до дисциплін за вибором", — сказав Лісовий.Аналогічні вимоги стосуються й історії України, яка так само повинна залишатися у переліку обов'язкових предметів. Посадовець зауважив, що будь-які коливання складності завдань жодним чином не впливають на загальну конкуренцію за бюджетні чи контрактні місця у вищих навчальних закладах, адже умови змінюються для абсолютно всіх учасників одночасно. На підтвердження доступності тесту він навів статистику, згідно з якою лише орієнтовно 20% абітурієнтів не справляються з мінімальним прохідним балом."Це свідчить про те, що тест доступний і здати його можливо, а поріг базових знань не є занадто високим", — зазначив він.Профтехосвіта як альтернатива університетуОкремо Лісовий звернув увагу на штучне нагнітання паніки та поширення міфів навколо іспитів, що провокує зневіру серед української молоді. Він нагадав, що проходження мультитесту є обов'язковим виключно для тих, хто планує здобувати вищу освіту. Замість виснажливого стресу випускники можуть обрати кар'єрний шлях через систему професійно-технічного навчання."Якщо ми хочемо йти до університету — ми обираємо здавати цей тест. Якщо ми відчуваємо невпевненість і розуміємо, що не готові до тесту, це стресує нас якимось чином – вибір професійної освіти, кар'єрного навчання – це теж хороший вибір", — наголосив Лісовий.Міністр вирішив підтримати вступників власним прикладом і розповів, що його найперша освіта також була професійною. За словами урядовця, такий старт абсолютно не завадив йому згодом успішно вступити до закладу вищої освіти та збудувати успішну професійну кар'єру.Нагадаємо, Міністерство освіти та науки України не підтримує депутатський законопроєкт щодо зменшення кількості предметів національного мультипредметного тесту. У відомстві проти встановлення математики як предмета на вибір..

Вступники до військових вишів і коледжів отримали додатковий час для подачі документів. Терміни продовжено на один місяць до 1 липня.Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України. Таке рішення ухвалено, щоби в умовах воєнного стану більше громадян України змогли вступити на навчання, а конкурсний відбір пройшов максимально організовано."Оновлені терміни подачі документів поширюються на вищі військові навчальні заклади (ВВНЗ), військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти (ВНП ЗВО) та заклади фахової передвищої військової освіти (ЗФПВО)", — уточнили в оборонному відомстві.Вступники, які планують отримати освітньо-професійний ступінь фахового молодшого бакалавра або бакалавра (магістра ветеринарного спрямування) на основі повної загальної середньої освіти мають дотримуватися таких термінів:прийом заяв (рапортів), оформлення та надсилання документів від ТЦК і СП, служб персоналу військових частин, установ та організацій до приймальних комісій — до 1 липня;прийом заяв безпосередньо від вступників і оформлення документів приймальними комісіями ВВНЗ, ВНП ЗВО та ЗФПВО — до 20 липня;проведення вступних випробувань та конкурсного відбору — з 20 по 30 липня;виконання вимог до зарахування та скасування зареєстрованих заяв в електронних кабінетах (за наявності) — до 15:00 31 липня;зарахування вступників на навчання — до 1 серпня.Оновлений графік подачі документів допоможе абітурієнтам вчасно підготуватися та пройти подальші етапи вступної кампанії. "Не відкладайте подання документів на останні дні та завчасно звертайтеся до приймальних комісій для отримання консультацій щодо особливостей вступу 2026 року", — підсумували в Міністерстві оборони України.Нагадаємо, що цього року українські військові, учасники бойових дій і їхні родини можуть скористатися низкою освітніх пільг. Вони охоплюють вступ до навчальних закладів, фінансову підтримку та доступ до освітніх ресурсів..

Міністерство освіти та науки України не підтримує депутатський законопроєкт щодо зменшення кількості предметів національного мультипредметного тесту (НМТ). У відомстві проти встановлення математики як предмета на вибір.Про це заявив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий під час спілкування з журналістами в четвер, 4 червня."Уряд подав законопроєкт щодо умов вступу на 2027 рік, він відповідає тим умовам, які є наразі 2026 року. Альтернативний законопроєкт, який передбачає дещо інші умови стосовно математики, ми не підтримуємо категорично", — зазначив він.Міністр наголосив, що НМТ саме для того, щоби підтвердити ключову спроможність читати, писати та рахувати, а математика повинна бути обов’язковим предметом."Скасування математики чи історії, вилучення їх з обов’язкових предметів НМТ — це абсурд, це не приведе до жодних позитивних змін для нас як для країни", — наголосив Лісовий.Як відомо, раніше голова підкомітету з питань вищої освіти комітету Верховної Ради з питань освіти, науки й інновацій Юлія Гришина разом із групою з близько 50 народних депутатів зареєструвала альтернативний законопроєкт №15254-1. Він пропонує з 2027 року змінити формат НМТ і зменшити кількість обов’язкових предметів.Згідно з пропозицією, тест може складатися з:двох обов’язкових предметів (українська мова й історія України);одного предмета на вибір вступника.У такій моделі математика залишиться, але стане вибірковою дисципліною — залежно від спеціальності. Автори ініціативи пояснили, що теперішній формат (чотири предмети в один день і тривале тестування) створює надмірне психологічне навантаження та ризики через повітряні тривоги під час іспитів.Депутатська ініціатива вже отримала різку критику як із боку частини освітян і колишніх урядовців, так і від значної частини суспільства.Нагадаємо, що 20 травня в Україні розпочалися основні сесії національного мультипредметного тесту. Після завершення виконання завдань НМТ кожен учасник одразу дізнається кількість тестових балів, яку він набрав за кожен предмет. Водночас для конкурсного відбору до вишів використовуються оцінки переведені в шкалу 100-200 балів (рейтингові бали). Інформацію про результати основних сесій НМТ розмістять у персональних кабінетах учасників до 3 липня, додаткових — до 29 липня..

У трьох районах столиці внаслідок російської атаки в ніч на 2 червня пошкоджено 11 закладів освіти. Також руйнувань зазнали медзаклади.Про це повідомила пресслужба Київської міської державної адміністрації.За даними влади, рашисти пошкодили заклади освіти у Подільському, Святошинському та Солом’янському районах Києва. Серед них:п'ять дитячих садочків;чотири школи;один заклад професійно-технічної освіти;один коледж.У закладах переважно пошкоджені вікна. "Місто спільно з районами та профільними службами працює над відновленням", — запевнили в КМДА.Також цієї ночі зазнали пошкоджень п'ять медичних закладів у Голосіївському, Подільському, Святошинському та Шевченківському районах.Збільшилася кількість жертв та постраждалихУ поліції Києва уточнили, що станом на 15:00 годину відомо про шістьох загиблих: двох жінок та чотирьох чоловіків. Крім того, наразі встановлено 79 постраждалих, серед яких — троє дітей, троє поліцейських та рятувальник. Поліцейські зафіксували пошкодження багатоквартирних житлових будинків, нежитлових споруд, території дитсадка, бізнес-центрів, поліклініки, автозаправної станції автосалону та припаркованих автомобілів. Масований обстріл України 2 червня: що відомоВночі 2 червня війська країни-агресорки здійснили масований обстріл Києва. Пошкодження зафіксовані у семи районах міста. Станом на 12:00 було відомо про 66 постраждалих. Шестеро людей загинули.Також під ударом ворога опинилося й Дніпро. Там частково зруйновані двоповерховий та чотириповерховий багатоквартирні житлові будинки, підприємство, знищені гаражі та автомобілі. Пошкоджень зазнала й пожежно-рятувальна частина: вибуховою хвилею у будівлі вибито вікна. Постраждали десятки місцевих мешканців. 12 людей загинули. Серед них — рятувальник.До того ж усю ніч ворог масовано атакував Київщину дронами, крилатими ракетами та балістикою. Через ворожі удари постраждали троє людей. наслідки ворожої атаки зафіксовано у чотирьох районах області. Зокрема, найбільше пошкоджень зазнав Бучанський район. Там пошкоджено три приватні будинки, логістичні та складські приміщення, інші нежитлові будівлі, а також шість вантажних автомобілів.На Харківщині комбінованого удару зазнали місто Харків та Барвінківська, Донецька, Мереф'янська, Височанська громади області. Внаслідок ворожих атак горіли житлові будинки, господарчі споруди, гаражі, автомобілі та інші цивільні об'єкти. Також пошкоджені багатоповерхові та приватні житлові будинки. За попередніми даними постраждало 14 людей, з них — одна дитина.На Чернігівщині у Городнянській громаді через удар російського БпЛА по житловому будинку виникла пожежа. Постраждав 15-річний хлопець. Також у місті Чернігів внаслідок падіння ворожого БпЛА на житловий будинок сталася пожежа, а у Корюківському та Новгород-Сіверському районах через російські атаки зайнялися ліцей та складські будівлі.На Полтавщині зафіксовані влучання БпЛА та ракет у Лубенському районі. Внаслідок атаки пошкоджено приміщення приватного підприємства. На другій локації зафіксовано падіння ракети поблизу приватних домоволодінь. Пошкоджено житлові будинки та господарські споруди. Одна людина отримала травми.На Хмельниччині внаслідок атаки пошкоджено приміщення на території підприємств у Хмельницькому районі. Варто зауважити, що про масований удар по Україні влада попереджала ще з минулого тижня. А напередодні, ввечері 1 березня, президент Володимир Зеленський повідомив, що українська розвідка вкотре отримала інформацію щодо підготовки Росією до нового масованого удару. Він закликав громадян зважати на повітряні тривоги, аби зберегти життя.Нагадаємо, у ніч проти 2 червня під час масованого обстрілу Києва на станціях столичного метро перебували понад 41 000 людей, з яких майже 4 500 — діти..