# освіта

У Сумах побудують чотири підземні школи. Загалом в області планують звести 11 таких шкіл.Про це повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час робочого візиту у Суми. Також у ході свого відрядження він відвідав в обласному центрі освітній заклад, де будується підземне сховище.За словами посадовця, захисна споруда вміщатиме 500 осіб і дасть можливість дітям навчатись очно й у безпеці. На реалізацію цього проекту було виділено близько 117 мільйонів гривень з державного та місцевого бюджетів. "Завершити будівництво мають до початку наступного навчального року. Зараз навчання в школі проходить у змішаному форматі, частково онлайн", — наголосив Шмигаль.Окрім цього, Денис Шмигаль обговорив із головою Державного  агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергієм Сухомлином можливі механізми спрощення реалізації таких проектів для невеликих навчальних закладів."Безпека навчального процесу — наш ключовий напрям у сфері освіти. Послідовно працюємо над тим, щоб якнайбільше дітей могли ходити до шкіл і вчитись у безпечних і комфортних умовах", — зазначив очільник уряду.Де в Україні працюють підземні школиЗауважимо, що підземні школи функціонують у різних областях України. Зокрема, у Харкові торік завершили будівництво першої такої школи, а у січні цього року другої. Окрім цього, у грудні 2024 року у Запоріжжі почала працювати перша в області підземна школа. Освітній заклад розташований на глибині семи метрів і здатний витримувати ракетні удари. Наразі в області є п'ять таких закладів освіти, шостий готують до відкриття.Нагадаємо, раніше у Міносвіти повідомляли, що з 2027 року в Україні стартує реформа старшої школи. Для учнів 10-12 класів буде запроваджене профільне навчання.

У Рівному 13-річна ліцеїстка нанесла вчителеві тілесні ушкодження. За даними поліції, учениця вдарила педагога у плече циркулем.Як повідомляє прес-служба поліції Рівненської області, в одному з навчальних закладів обласного центру між педагогом та дитиною стався конфлікт.За даними слідства, дівчина під час уроку користувалася телефоном та не реагувала на зауваження вчителя. У відповідь 13-річна дівчина вдарила вчителя циркулем."36-річний педагог тримав дитину, щоб вона повторно не завдала йому чи навколишнім людям ушкоджень. Цей момент і зняли на відео однокласники та розмістили його у соціальній мережі", — наголосили правоохоронці.Водночас вчитель відмовився від написання заяви. Своєю чергою, батьки дівчини також звернулись до поліції із заявою, що претензій до вчителя не мають. Ювенальні поліцейські провели профілактичну бесіду з дівчиною та її батьками щодо недопущення таких ситуацій у майбутньому.Наразі в освітньому закладі проводитимуть перевірку щодо вказаного інциденту. Нагадаємо, у січні у Рівненській області вчитель побив школяра. Поліція зареєструвала цей факт, однак мати хлопця відмовилася від претензій до педагога.

В Україні абітурієнти можуть зареєструватися на додаткову сесію Національного мультипредметного тесту з 9 до 14 травня. Зареєструватися можна буде через персональний кабінет на сайті Українського центру оцінювання якості освіти.Як повідомляє "Українська правда", скласти НМТ-2025 у додатковий період зможуть вступники, які з поважних причин не змогли зареєструватися під час основного періоду (з 6 березня по 3 квітня).Також у додатковий період зможуть скласти НМТ-2025 вступники, які намагалися здійснити реєстрацію в основний період, але їм відмовили, а також ті абітурієнти, які перебувають в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах.Вступнику можуть відмовити у реєстрації для участі в тестуванні, якщо:вказав неправдиву інформацію;не завантажив копії документів або вони не відповідають вимогам законодавства;організатори не можуть забезпечити особливі (спеціальні) умови для проходження НМТ, які вказані у медичному висновку.Водночас у випадку відмови рішення можна оскаржити. Для цього потрібно подати до українського центру оцінювання якості освіти апеляційну заяву. Так, якщо вступник виявив, що справді припуститися помилки під час реєстрації, то він має їх усунути і повторно надіслати інформацію на обробку УЦОЯО.Як зареєструватися на додаткову сесіюУ тому випадку, коли у вступника ще немає персонального кабінету, його потрібно створити через спеціальний сервіс на сайті УЦОЯО. Доступ до якого буде відкритий з 9 травня. Так, щоб створити кабінет, необхідно ввести свої персональні дані або "підтягнути" їх через мобільний застосунок "Дія".Потім абітурієнт повинен заповнити дані щодо НМТ. Зокрема, категорію (випускник поточного року чи минулих років), місце, де вступник закінчує навчання, предмети, які плануєте складати, і місце майбутнього проходження тесту. Далі потрібно завантажити сканкопії або фото документів, а саме: паспорта, довідки з місця навчання, картки платника податків. Окрім цього, за необхідності потрібно додати копії інших документів. Серед них — заява, у якій вступник просить надати можливість пройти НМТ під час додаткових сесій, та копія документа, який підтверджує причину, чому учасник не зареєструвався під час основного періоду.Так, після заповнення всієї інформації та завантаження документів потрібно відправити їх на опрацювання українського центру оцінювання якості освіти. Безпосередньо про результат реєстрації абітурієнт зможе дізнатися у своєму персональному кабінеті.Нагадаємо, раніше український центр оцінювання якості освіти повідомляв, що перелік країн і міст, де буде створено тимчасові екзаменаційні центри за кордоном для проходження національного мультимедійного тесту було розширено. Існує можливість провести НМТ у Відні (Австрія), Познані, Катовіце, Гданську (Польща) та Братиславі (Словаччина).

В українських школах 28 квітня розпочався моніторинг щодо використання державної мови в освіті. Однією з ключових цілей є виявлення актуальних тенденцій у використанні української мови в освітньому середовищі.Про це повідомив уповноважений із захисту державної мови. Моніторинг триває в межах спільного проєкту уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя і Державної служби якості освіти України.За даними посадовця, метою дослідження є:виявити актуальні тенденції у використанні української мови в освітньому середовищі;визначити чинники, що впливають на мовні практики учасників освітнього процесу у межах закладу освіти й поза ним;оцінити рівень мотивації до вдосконалення володіння державною мовою;провести аналіз мотивації до підвищення рівня володіння державною мовою;вивчити наявність та якість навчально-методичних і цифрових ресурсів для вивчення української мови."Освітній процес охоплює всі види діяльності, що відбуваються на території будь-якого закладу. Українська має лунати не лише на уроках, на перервах, на батьківських зборах, в бібліотеці, спортзалі та бомбосховищі. Вона має бути скрізь! Дослідження, яке ми проводимо разом з ДСЯО четвертий рік поспіль, сприяє утвердженню державної мови. Підвищення якості викладання, контроль за застосуванням української, створення додаткових можливостей для учасників освітнього процесу — краща інвестиція у майбутнє", — йдеться у заяві Тараса Кременя. Уповноважений акцентував на важливості дотримання 21 статті закону про державну мову, яка передбачає обов’язкове застосування української в закладах освіти та закликав усіх учасників освітнього процесу до активної співпраці у питанні утвердження державної мови в школах та за їх межами.Протягом 2022-2025 років уповноважений і Державна служба якості освіти України проводили щорічні моніторинги застосування української мови як державної у закладах загальної середньої освіти, в межах яких опитувались учні, їхні батьки та вчителі з питань мови спілкування в освітньому процесі, під час перерв, у повсякденні та щодо використання онлайн-контенту.Раніше повідомлялось, що в Україні за останні пʼять років зросла частка громадян, які спілкуються вдома рідною мовою. Проте 13% продовжують використовувати у побуті мову агресора.Нагадаємо, на порушення мовного законодавства у першому кварталі 2025 року поскаржилися понад 600 разів. Найбільше скарг уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь отримав зі столиці, а також Одеської та Харківської областей.

Українська мова майже повністю витіснила російську з навчального процесу. Нині 99% закладів загальної середньої освіти забезпечують навчання державною мовою. Про це повідомив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. За його словами, якщо у 2021–2022 навчальному році близько 100 тисяч учнів навчалися російською мовою або вивчали її як іноземну, то станом на сьогодні ця кількість скоротилася у тисячі разів — до 345 осіб.Кремінь переконаний, що цей мовний зсув є результатом багатьох факторів. Однією з головних причин змін він назвав "переосмислення мовної ідентичності українців після повномасштабного вторгнення"."Питання державної мови стало одним із головних пріоритетів громадян України, які екзистенційно відкинули мову країни-окупанта", — зауважив він.Мовний омбудсмен наголосив, що особливо помітні зміни в південних і східних регіонах, які раніше були осередками русифікації. Кремінь переконаний, що навіть у тих поодиноких випадках, де навчання російською ще формально зберігається, йдеться про "залишковий контингент", що вступив до шкіл кілька років тому, і ця ситуація буде остаточно змінена вже з наступного навчального року.Посадовець також наголосив на необхідності створення повноцінного українськомовного освітнього середовища — зокрема, під час перерв, у бібліотеках, спортивних залах і на шкільних подвір’ях. "Саме тому зараз у Верховній Раді зареєстровано законопроект, який передбачає повну заборону використання російської мови в школах — включно з позаурочним часом", — підсумував він.Нагадаємо, за результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології, в Україні за останні пʼять років зросла частка громадян, які спілкуються вдома рідною мовою. Проте 13% продовжують використовувати у побуті мову агресора.

У Києві триває планова підготовка до завершення навчального року. Останній дзвоник у закладах загальної середньої освіти пролунає 30 травня.Про це повідомив заступник голови Київської міської державної адміністрації Валентин Мондриївський. Таке рішення прийняли відповідно до рекомендацій Департаменту освіти та науки України.Вказується, що у травні для учнів 11 класів запропонують альтернативні моделі навчання. З огляду на виклики воєнного стану та досвід, напрацьований освітянами міста, для випускників замість традиційної класно-урочної системи передбачається індивідуалізовано-груповий підхід, що дасть змогу глибше опрацювати вибрані предмети.Навчання у червні Після останніх дзвоників, у період з 31 травня до 30 червня заклади освіти зосередяться на компенсаторних заняттях, допомозі в подоланні освітніх втрат і розривів, заходах із соціально-психологічної адаптації для учнів 1–10 класів. "Також для них будуть організовані літні курси творчого розвитку, мовні клуби, навчальні практики з предмета "Захист України", тренінги з тактичної медицини, безпеки життєдіяльності, мінної безпеки, кібербезпеки та інші активності, актуальні в умовах сьогодення", — зазначив Мондриївський.До того ж у червні для організації освітнього процесу педагогам рекомендують використовувати сучасні навчальні інструменти для дослідницької та експериментальної діяльності. Йдеться про:"живі книжки";радіо "П.О.Р.Ш.";VR-окуляри;STEM/STEAM-простори.Видача дипломівВидача документів про освіту відбудеться з урахуванням безпекової ситуації. Так, свідоцтва вручатимуть у наступні дати:про здобуття початкової освіти — з 2 до 6 червня;про здобуття базової середньої — з 11 до 14 червня;про здобуття повної загальної середньої освіти — з 18 до 21 червня."Попри всі труднощі воєнного часу, заклади освіти лишаються острівцем безпеки не лише для дітей, а й для всієї громади міста. Завдяки зусиллям київських педагогів навчання триває, а діти мають змогу розвиватися й планувати майбутнє", — наголосив заступник голови КМДА.Нагадаємо, з 1 вересня цього року держава зупиняє фінансування заробітної плати вчителів шкіл, у яких навчається менше ніж 45 учнів. Мінімум 403 малокомплектні школи можуть закрити або реорганізувати.

Дітей, освітян і батьків навчатимуть предмета "Захист України" у "Просторі реальних навичок". Його  відкрили в Києві на базі коледжу інженерії, управління та землевпорядкування Київського авіаційного інституту.Про це повідомив віце-прем'єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій, міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров."Без радянських підручників і застарілих тем: у Києві відкрили "Простір реальних навичок" для навчання "Захисту України". Діти вивчатимуть основи предмета, які відповідають сучасним викликам", — зазначив він.За його словами, у просторі є все для якісного розвитку навичок домедичної допомоги, цивільного захисту й інформаційної безпеки. Також відбуватимуться тренінги для підвищення кваліфікації вчителів і заходи для роботи з батьками. Федоров додав, що простір працюватиме на базі Фахового коледжу інженерії, управління та землевпорядкування Київського авіаційного інституту.Спочатку там побудували укриття, щоби навчання проходило у безпеці. Київський авіаційний інститут став одним із пілотних університетів, де вже працює оновлена наглядова рада."Спільно з МОН ми оновлюємо "Захист України", щоби молодь розвивала базові навички для життя та самозахисту. Минулого року уряд виділив субвенцію в розмірі 1,64 мільярда гривень для оновлення предмета, і вже зараз в Україні створено 863 осередки для вивчення предмета", — констатував віце-прем’єр-міністр.Він наголосив, що заклад освіти має бути сучасним, з новою технікою, яка відповідає викликам часу, а також безпечним укриттям. Оновлений предмет навчає, як поводитися в умовах технологічної та гібридної війни."Загалом оновлений "Захист України" — це предмет про цінності та сучасні технологічні навички. Це не просто самозахист і підготовка до екстремальних ситуацій — завдяки новому курсу діти закохаються в технології, відкриють для себе нові можливості та зможуть усебічно розвиватися", — підсумував Михайло Федоров.Нагадаємо, раніше в Міносвіти повідомляли, що учні з 10 класу вивчають основи національної безпеки й оборони України. На уроках школярів знайомлять із принципами управління та планування, видами озброєння та військової техніки.

Уряд України схвалив взаємне визнання документів про освіту з Молдовою. Це означає, що молдовські заклади освіти визнаватимуть українські дипломи, а українські виші — документи, видані у сусідній країні.Як повідомила прес-служба Урядового порталу, український уряд ухвалив постанову "Про затвердження угоди між Кабінетом міністрів України та урядом Республіки Молдова про взаємне визнання документів про освіту та наукові ступені".Так, даний документ створює правові підстави для набрання чинності угоди між Кабінетом міністрів України та урядом Республіки Молдова про взаємне визнання документів про освіту та наукові ступені, яка була підписана ще 25 січня 2025 року."Відтепер українські дипломи про освіту та наукові ступені визнаватимуть в Молдові, і навпаки — молдовські документи про освіту будуть визнані в Україні за спрощеною процедурою. Підписана угода — важливий крок для наших країн, адже відкриває нові можливості для навчання, працевлаштування й професійної та освітньої мобільності громадян обох країн", — зазначив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий.Віце-прем’єр-міністр України — міністр національної єдності України Олексій Чернишов зауважив, що "це лише перший крок ширшого процесу роботи з визнання документів та підтримки наших громадян по обидва боки кордону". "Українці зможуть легше навчатись, працювати й реалізовувати себе, не стикаючись з бюрократичними бар’єрами", — додав він.У відомстві наголосили, що угода передбачає взаємне визнання документів про освіту, періоди навчання та наукові ступені, видані в Україні та Республіці Молдова відповідно до національного законодавства.Нагадаємо, в Україні у цьому році очікується скорочення кількості бюджетних місць для вступників в аспірантуру з семи до п'яти тисяч.

За рішенням атестаційної колегії Міністерства освіти та науки України від 24 квітня 2025 року, Андрію Білоусу надано вчене звання доцента кафедри акторського мистецтва та режисури драми Київського національного університету театру, кіно та телебачення імені Івана Карпенка-Карого.Про це йдеться у наказі № 621 Міністерства освіти та науки України. Його оприлюднено на офіційному сайті відомства.У документі йдеться про низку рішень щодо вчених звань і ступенів, зокрема, про надання звання доцента Андрію Білоусу — актору, режисеру, театральному педагогу та викладачу університету Карпенка-Карого.Раніше його звинувачували в сексуальному насильстві. Попри звернення 46 акторів і працівників театру до КМДА з вимогою його відставки, юридичних підстав для звільнення керівника не виявили.Тимчасове усунення з посади, яке тривало до 13 березня, Білоус, за його словами, ініціював сам, аби зняти напругу в колективі й уникнути спекуляцій. Зараз він повернувся до роботи та запевнив, що отримує підтримку більшості колективу.Поліція Києва раніше повідомляла про відкриття кримінального провадження за статтею 153 Кримінального кодексу України — за фактом можливих дій викладача столичного вишу. А 18 березня департамент культури КМДА повідомив, що звернеться до правоохоронних органів із проханням пришвидшити розгляд матеріалів у цій справі.Справа БілоусаСкандал із домаганнями в театральній сфері розпочався 22 січня, коли студентка Київського національного університету театру, кіно та телебачення імені Івана Карпенка-Карого звинуватила Білоуса в сексуальних домаганнях. Вона оприлюднила своє звернення в анонімному відео, а пізніше розкрила свою особу.Дівчина заявила, що перші повідомлення від Білоуса нібито отримала незадовго після вступу до навчального закладу. Також стверджує, що викладач цікавився особистою інформацією про неї, а згодом начебто розпочав ставити неприйнятні питання, зокрема, про те, чи має та романтичні стосунки та яка її сексуальна орієнтація.Згодом в університеті отримали чотири звернення з приводу неетичної поведінки викладача, які передали до Національної поліції. Працівники Молодого театру, де режисер працював художнім директором, підтвердили випадки домагання.Нагадаємо, що також актора та заслуженого діяча мистецтв України Юрія Висоцького, який працює викладачем Київського національного університету імені Карпенка-Карого, звинуватили в неетичній поведінці щодо студенток і психологічному насильстві.

У понеділок, 28 квітня, прем'єр-міністр України Денис Шмигаль відповів на петицію про підвищення заробітної плати педагогічним працівникам. За його словами, під час воєнного стану це є "проблематичним".Про це свідчить відповідь Дениса Шмигаля, розміщена на сайті Кабінету міністрів України.Петицію опублікували ще в січні. Вона набрала необхідні 25 тисяч голосів. У ній Надія Коток просила ухвалити рішення про підвищення зарплати вчителям "до рівня європейських держав" — 1000-1500 доларів. Тоді як в Україні це в еквіваленті 300-400 доларів, а в сусідній Польщі — 1200-1500 доларів.Вона, зокрема, обґрунтувала це перевантаженістю вчителів, високою відповідальністю професії, плинністю кадрів, інфляцією та низьким рівнем окладу порівняно зі середнім у країні."Зазначене підвищення потребуватиме значних додаткових видатків з бюджетів усіх рівнів, що під час воєнного стану проблематично, оскільки всі власні надходження бюджету спрямовуються на потреби Сил безпеки й оборони", — відповів Денис Шмигаль.В уряді також відповіли, що вчителі отримують різні доплати. Таким чином Кабмін здійснює кроки для поступового підвищення оплати праці педагогічних працівників, зокрема, коштом щомісячної доплати в розмірі 1 300 гривень (з 1 вересня 2025 року та до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, — у розмірі 2 600 гривень).Станом на початок 2025 року середня зарплата вчителя в Україні — приблизно 13 000 гривень.Нагадаємо, наприкінці серпня минулого року міністр освіти та науки Оксен Лісовий розповідав, що в Україні закон про освіту та його кінцеві положення передбачають підняття заробітної плати вчителям до трьох прожиткових мінімумів. Водночас це можна буде реалізувати тоді, коли бюджет отримає хоча б 50-60 мільярдів додаткових коштів.

Міністерство освіти й науки України (МОН) позбавило наукових ступенів чотирьох осіб. У їхніх дисертаціях у визначеному законодавством порядку виявили академічний плагіат.Про це йдеться у рішенні Атестаційної колегії МОН. Там ухвалюють остаточні рішення про присвоєння або позбавлення наукових ступенів і вчених звань на підставі висновків Національного агентства із забезпечення якості освіти.Цього разу позбавлено ступенів чотирьох науковців.Зокрема, Олега Міщенка позбавили наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності "Економіка й управління національним господарством".У блозі "Плагіат та фальсифікації" зазначили, що плагіат виявили в дисертації "Активізація інноваційно-інвестиційного розвитку харчової промисловості в Україні". У роботі виявили велику кількість збігів із монографією Вікторії Губіної за 2015 рік.Миколу Колядинського позбавили наукового ступеня кандидата технічних наук зі спеціальності "Екологічна безпека".Дисертацію "Управління екологічною безпекою ґрунтів і підземних вод в зоні впливу сміттєзвалищ", у якій виявили плагіат, він захистив 2013 року.Андрія Заболотного позбавили наукового ступеня кандидата наук із державного управління зі спеціальності "Теорія й історія державного управління".Він захищав дисертацію на тему "Правове регулювання професійної діяльності у сфері державної служби: публічно-управлінський аспект" 2021 року.Роксану Чуприну позбавили наукового ступеня кандидата медичних наук зі спеціальності "Акушерство і гінекологія". 2015 року вона захищала дисертацію на тему профілактики менопаузальних порушень у жінок із доброякісними неуточненими пухлинами матки та яєчників."Усі рішення атестаційної колегії міністерства ухвалено одностайно. Це означає розуміння та консенсус", — зауважив заступник міністра освіти та науки України Денис Курбатов.Нагадаємо, що в дисертації колишнього міністра освіти Сергія Шкарлета підтверджували плагіат. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти ухвалило з цього приводу остаточне рішення та звернулося до Міністерства освіти та науки України з поданням про позбавлення Шкарлета наукового ступеня доктора економічних наук.

В Україні у цьому році очікується скорочення кількості бюджетних місць для вступників в аспірантуру з семи до п'яти тисяч.Як повідомив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький під час брифінгу в Media Center Ukraine, перевагу надаватимуть інженерним та природничим спеціальностям.Посадовець наголосив, що суттєве зменшення кількості бюджетних місць пов’язане з тим, що сім тисяч бюджетних місць торік було забагато."Минулого року був величезний ажіотаж. Він був пов’язаний зі швидше з відстрочкою, ніж з реальним бажанням вступити", — зауважив заступник міністра.Також Винницький прогнозує, що у 2025 році ажіотажу буде значно менше, тому всі, хто реально хоче писати дисертації, робити дослідження, створювати інновації, матимуть місце в аспірантурі."Але потрібно, щоб цих місць не було забагато, щоб аспірантура не використовувалась не за призначенням", — зазначив Нагадаємо, раніше Міністерство освіти й науки повідомляло, що студенти, які навчаються на денній формі у вищих навчальних закладах, коледжах та технікумах, можуть розраховувати на стипендію. Тимчасову або постійну виплату від держави призначають тим, хто має високі рейтингові бали, відповідний соціальний статус або особливі навчальні досягнення.

З 1 вересня цього року держава зупиняє фінансування заробітної плати вчителів шкіл, у яких навчається менше ніж 45 учнів. Мінімум 403 малокомплектні школи можуть закрити або реорганізувати.Як повідомляє портал Education.ua, виняток зробили лише для початкових шкіл, які продовжать отримувати кошти незалежно від кількості дітей. На думку посадовців, це рішення допоможе оптимізувати мережу шкіл, підвищити рівень знань учнів та ефективність витрат на освіту.Так, торік 5 березня Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 245, яка змінює підхід до фінансування освіти. Відповідно до неї, починаючи з 1 вересня 2025 року, держава більше не виділятиме коштів на оплату праці педагогів у школах, де кількість учнів становить менше ніж 45 осіб. Ці заклади освіти з 1 вересня 2025 року або повністю припинять існування, або будуть реорганізовані шляхом пониження ступеня — наприклад, у цих школах залишаться лише початкові класи, або вони стануть філіями опорних закладів."Проте в реальності ця цифра може бути вищою: наприклад, у Тернопільській області громади повідомили про 32 такі школи, тоді як офіційні дані департаменту освіти нараховують 77 закладів, де навчається менше ніж 45 учнів. Це може свідчити про те, що частину малокомплектних шкіл ще не включено до офіційних планів громад. До того ж не всі громади надали відповіді на запити, тож поточні дані не є вичерпними", — наголошує портал.Відомо, що найбільше шкіл постраждає у Львівській, Черкаській, Сумській, Тернопільській та Хмельницькій областях. Окрім цього, згідно з вищезгаданою постановою, з 1 вересня 2026 року освітню субвенцію більше не отримуватимуть заклади, у яких навчається менше ніж 60 учнів.Що буде з учнями закритих малокомплектних шкілВлада гарантує перевезення школярів до опорних освітніх закладів. Втім, за даними порталу, приклад Житомирської області показує зворотний бік, оскільки через проблеми з постачанням пального шкільні автобуси припинили курсувати. Через це 180 дітей із навколишніх сіл тимчасово залишилися без очного навчання. "Це яскраво демонструє, що навіть за наявності автобусів діти із громад, де немає поблизу шкіл, втрачають доступ до освіти. Та суперечить ідеї доступної та якісної освіти для всіх", — зазначає Education.ua.Що буде з педагогами шкіл, які будуть закритіВідомо, що працевлаштування вчителів після закриття чи реорганізації шкіл залежить від місцевої влади. За наявності вакансій педагогів можуть перевести до інших закладів, втім багатьом вчителям доведеться шукати нову роботу або змінювати професію. "Закриття малокомплектних шкіл в Україні є складним і неоднозначним рішенням. З одного боку, держава прагне підвищити якість освіти й оптимізувати бюджетні витрати. З другого — тисячі дітей та сотні педагогів залишаються перед вибором без вибору", — наголошує портал. Варто зауважити, що кількість шкіл в Україні зменшується щороку. Якщо у 2020/2021 навчальному році працювало 14 815 шкіл, а вже у вересні 2024 року — вже 12 268 закладів загальної середньої освіти.Нагадаємо, раніше у Міносвіти повідомляли, що з 2027 року в Україні стартує реформа старшої школи. Для учнів 10-12 класів буде запроваджене профільне навчання.

Українці можуть отримати ваучери на здобуття нової професії та опанувати новий фах або спеціальність, які є актуальними  на ринку праці. З початку 2025 року державною програмою скористалися вісім тисяч громадян.Про це повідомила заступниця міністра економіки України Тетяна Бережна. Хто може отримати ваучерОтримати ваучер можуть окремі категорії громадян, які при цьому мають професійну-технічну чи вищу освіту, не зареєстровані у службі зайнятості як безробітні та не проходили навчання за кошти Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття протягом останніх трьох років. Зокрема, це:люди віком старше 45 років, які мають страховий стаж понад 15 років;ветерани, учасники бойових дій;внутрішньо переміщені особи;люди з інвалідністю;люди, що отримали поранення внаслідок військової агресії, або пройшли полон.Щоб скористатися послугою потрібно виконати прості кроки:Обрати спеціальність, професію та місце навчання.Подати заявку онлайн на вебсайті Державної служби зайнятості або звернутися до будь-якого центру зайнятості із заявою та документами:паспорт;ІНН;трудова книжка;документи про освіту.Впродовж 90 днів після отримання в Центрі зайнятості ваучера людина має укласти договір про навчання із закладом освіти. Варто зауважити, що сума ваучера не може перевищувати 30 280 гривні. Якщо вартість навчання дорожча — роботодавець або людина доплачує різницю самостійно. Ваучер можна використати для навчання у сферах:ІТ-технологій;будівництва;транспорту;освіти;медицини;сільського господарства;соціального обслуговування. Професію, заклад освіти в межах України та форму навчання (денну, заочну чи дистанційну) людина обирає самостійно. Навчання здійснюється закладами професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, підприємствами, установами та організаціями, які мають ліцензію на таку освітню діяльність."Завдяки ваучерам люди можуть здобути актуальну нині професію або отримати додаткові навички та стати більш потрібними на ринку праці. Зокрема, можна взяти ваучер на навчання та опанувати одну зі 155 професій та спеціальностей. З початку цього року такою можливістю скористались вже вісім тисяч українців. Держава профінансувала їхнє навчання на 76 мільйона гривень", — зазначила вона.Серед найбільш популярних спеціальностей та професій, за якими навчаються за ваучерами цього року, є: медсестринство — 1962 ваучери;кухар — 684 ваучери;соціальний робітник — 57;9 ваучерів;водій — 534 ваучери;медицина — 420 ваучерів.Серед людей, які взяли ваучери на навчання:люди віком понад 45 років — 6137 осіб; внутрішньо переміщені особи — 1193 осіб;люди з інвалідністю — 479 осіб;учасники бойових дій — 252 особи.Програма надання ваучерів на навчання є частиною флагманського проекту Міністерства економіки України "Робота без бар’єрів", який реалізується на виконання Національної стратегії із створення безбар'єрного простору в Україні. Реалізатором програми є Державна служба зайнятості.Нагадаємо, війна та мобілізація в Україні спричинили дефіцит кадрів на ринку праці. Щоб покращити ситуацію — жінок залучають до роботи на нетипові для них посади та запускають безоплатні курси для опанування нових професій.

У соціальних мережах і медіа шириться інформація про нібито обов’язкове скорочення літніх канікул у 2025 році. Проте жодних рішень уряд не ухвалював — це питання належить до компетенції шкіл.Про це повідомили у прес-службі Міністерства освіти та науки України. Відповідно до постанови Кабінету міністрів, 2024-2025 навчальний рік триває з 2 вересня 2024 року до 30 червня 2025 року. Однак у МОН зауважили, що ця дата — гранична, а не обов’язкова для завершення занять. "Цю дату, як і структуру навчального року, дати канікул тощо, визначають не в уряді, а в самих школах. Це не новація: таку гнучкість передбачено чинним законодавством уже багато років поспіль, ще до повномасштабної війни", — пояснили у відомстві.Хто увалює рішення про реальні дати навчанняШколи мають автономію, тому рішення про дату завершення навчання, проведення останнього дзвоника, канікули та можливі освітні активності в червні ухвалює педагогічна рада кожного закладу освіти.Проте заклади освіти враховують:загальний обсяг навчального навантаження;безпекову ситуацію в регіоні;індивідуальні потреби учнів і учениць;готовність учителів."Уряд не зобов’язує проводити заняття до 30 червня — це лише крайній термін, до якого школи можуть завершити освітній процес", — наголосили у МОН.Проведення занять у червніЧервень — це не обов’язковий навчальний місяць, а можливість для шкіл організовувати освітній процес у гнучкому форматі. Йдеться про стандартне навчання або додаткові консультації, освітні екскурсії, літні пришкільні табори, індивідуальні заняття тощо."Такі формати насамперед покликані підтримати дітей у подоланні освітніх втрат, спричинених війною. Але педагогічна рада кожної школи ухвалює рішення самостійно — з урахуванням місцевого контексту та потреб учнів й учениць", — зазначили у Міносвіти.Водночас батькам та школярам варто пам'ятати:немає нормативних документів, які б скорочували літні канікули;педагогічні ради ухвалюють рішення з урахуванням безпекової ситуації, навантаження та потреб учнів і учениць;використання червня для освітніх активностей є можливістю, а не обов'язком для закладів освіти.Нагадаємо, у Рівному школярі у період Великодніх свят матимуть додаткові канікули. Вони триватимуть чотири дні.