У четвер, 6 серпня, на засіданні уряду заслухали доповідь Міністерства освіти та науки України щодо стану підготовки до нового навчального року. До 1 вересня всі навчальні заклади мають бути повністю готові до нього.Про це заявив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Пріоритет №1 — безпека учнів і педагогів: продовжуємо будівництво укриттів і забезпечення громад шкільними автобусами", — зазначив він.За його словами, попри російські атаки на друкарні та склади, учні всіх класів мають бути забезпечені підручниками в повному обсязі.Також український прем’єр-міністр акцентував, що з 1 вересня на 20% підвищується заробітна плата педагогів. Удвічі зростуть студентські стипендії. Понад три мільйони школярів отримуватимуть безоплатне харчування."Усі питання, які ще потребують доопрацювання, мають бути остаточно розв’язані до початку навчального року", — підсумував Сергій Корецький.Як відомо, 31 липня Кабінет міністрів України розподілив понад 1,6 мільярда гривень на освіту. Кошти спрямували на розвиток професійної освіти, модернізацію академічних ліцеїв і організацію безоплатного гарячого харчування для школярів.В українському парламенті планують внести зміни до низки законів для забезпечення належного функціонування української мови як державної. Це стосується, зокрема, освітян.Нагадаємо, що в Україні розпочалося оформлення державної допомоги "Пакунок школяра" для родин, чиї діти цього року вперше підуть до школи. Програма передбачає одноразову виплату у розмірі п'ять тисяч гривень, які можна використати на придбання шкільного приладдя, одягу та взуття..

В українському парламенті планують внести зміни до низки законів для забезпечення належного функціонування української мови як державної. Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної й інформаційної політики у вівторок, 4 серпня, одностайно підтримав законопроєкт № 15412.Про це свідчить трансляція засідання цього комітету. Ініціаторами документа є 63 народні депутати з різних фракцій і груп на чолі з головою профільного комітету Микитою Потураєвим.Документ зареєстрували 15 липня. Його розробленням займалася робоча група, до якої увійшли депутати, представники виконавчої влади, уповноважена із захисту державної мови та профільні експерти."Головна мета ініціативи полягає в осучасненні правових механізмів захисту прав громадян на отримання інформації та послуг українською мовою. Також проєкт покликаний усунути наявні прогалини в законодавстві й узгодити окремі норми з базовим мовним законом, з дня набуття чинності яким у липні минуло сім років", — зауважили автори ініціативи.Законопроєкт розширює перелік осіб, які зобов'язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків. Ця вимога поширюватиметься на:народних депутатів України;керівників державних закладів культури та наукових установ;приватних виконавців;арбітражних аудиторів.Окремо закріплюється обов'язок членів виборчих комісій і комісій з референдуму використовувати українську мову під час здійснення своїх повноважень.У сфері трудових відносин документ гарантує захист права на використання української мови вже на етапі прийому на роботу. Також передбачені зміни для IT-сектору: розробники чи продавці комп'ютерних програм без українського користувацького інтерфейсу будуть зобов'язані попереджати про це споживачів до моменту здійснення покупки.Крім того, документ уточнює процедури розгляду скарг уповноваженою із захисту державної мови та передбачає посилення санкцій за порушення мовного законодавства.Значна частина нововведень стосується гуманітарної сфери. Документ доповнює базовий закон статтею про державну мову у сфері оздоровлення та відпочинку дітей. Працівники таких дитячих закладів будуть зобов'язані створювати винятково українськомовне середовище.У сфері позашкільної освіти повністю не допускається використання мови держави-агресорки. Приватним закладам загальної середньої освіти залишають право вільного вибору мови викладання, однак зі суворою забороною на використання російської мови.У культурній сфері закон офіційно заборонить публічне виконання, показ та демонстрацію творів, фонограм і музичних кліпів, виконаних мовою держави-агресорки.Проєкт вносить корективи до повноважень місцевих рад, зобов'язуючи їх створювати умови для розвитку, функціонування та популяризації української мови на своїх територіях. Місцеві державні адміністрації зі свого боку сприятимуть розвитку мов корінних народів і національних меншин. На міжнародній арені забезпечення розвитку та поширення української мови за кордоном стане одним з офіційних завдань української дипломатичної служби.Нові правила торкнуться і громадських об'єднань. Їм дозволять дублювати свою назву іноземними мовами або мовами національних спільнот поруч із державною, проте використання мови держави-агресорки заборонено.Нагадаємо, 30 червня стало відомо, що у Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт №15356, який пропонує виключити російську мову з маркування товарів і послуг. Під час війни мова є частиною національної безпеки..

В Україні розпочалося оформлення державної допомоги "Пакунок школяра" для родин, чиї діти цього року вперше підуть до школи. Програма передбачає одноразову виплату у розмірі п'ять тисяч гривень, які можна використати на придбання шкільного приладдя, одягу та взуття.Як повідомили у пресслужбі Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності, програму, ініційовану президентом України Володимиром Зеленським, реалізують уже другий рік поспіль. Її мета — підтримати сім'ї у період підготовки дітей до нового навчального року.Хто може отримати допомогуВиплата надається одному з батьків або законному представнику дитини, яка цього року зарахована до першого класу закладу загальної середньої освіти в Україні.Якщо сім'я тимчасово перебуває за кордоном, оформити допомогу можна після повернення в Україну. Для родин, які проживають на тимчасово окупованих територіях, виплата стане доступною після повернення на підконтрольну Україні територію.Як оформити "Пакунок школяра"Подати заяву можна двома способами:через застосунок "Дія";особисто у сервісному центрі Пенсійного фонду України.Як подати заяву через "Дію"Для цього необхідно:відкрити розділ "Сервіси" — "Допомога від держави" — "Пакунок школяра";обрати дитину, на яку оформлюється допомога;вибрати або відкрити "Дія.Картку";перевірити дані та підписати заяву "Дія.Підписом".Для оформлення потрібно мати в застосунку ID-картку або закордонний паспорт, а також верифікований реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП).Як оформити допомогу через Пенсійний фондОдин із батьків або законний представник має звернутися до сервісного центру Пенсійного фонду України із письмовою заявою. При собі необхідно мати документ, що посвідчує особу, РНОКПП (за наявності), а також документи, які підтверджують повноваження законного представника, якщо це необхідно.На що можна витратити коштиГроші можна використати виключно на товари, необхідні для підготовки дитини до школи — шкільне приладдя, одяг і взуття. З 2026 року кошти дозволено витрачати за 30 МСС-кодами, визначеними для цільових державних виплат сім'ям із дітьми.Програму реалізують Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності України спільно з Міністерством цифрової трансформації, Міністерством освіти і науки, Пенсійним фондом України та іншими партнерами.Нагадаємо, нещодавно TrueUA писав, як оформити державну допомогу, якщо батько не платить аліменти.Читайте також: Виплати на дітей через "Дія.Картку": що змінилося та як відкрити рахунок.

У п’ятницю, 31 липня, в Херсоні російські війська завдали удару керованими авіаційними бомбами по навчальному закладу. За попередньою інформацією, постраждали п’ятеро людей — троє жінок і двоє чоловіків.Про це повідомили в Державній службі України з надзвичайних ситуацій (ДСНС)."Унаслідок влучання будівля зазнала значних руйнувань. Під завалами опинилися люди та сталася пожежа", — йдеться в повідомленні.Надзвичайники уточнили, що ударною хвилею й уламками пошкоджено шість багатоквартирних і п’ять приватних житлових будинків."На місці події рятувальники витягнули з-під завалів чоловіка та передали його медикам", — констатували в ДСНС.Під час ліквідації наслідків удару росіяни неодноразово намагалися атакувати рятувальників безпілотниками. Внаслідок цього неподалік сталася пожежа у приватному двоповерховому житловому будинку."Попри постійну загрозу повторних атак надзвичайники ліквідували всі осередки горіння", — підсумували в Державній службі України з надзвичайних ситуацій.. "Російські авіаудари по Херсону, на жаль, стали буденністю. Ворог цинічно знищує соціальну інфраструктуру", — зауважив, своєю чергою, начальник Херсонської міської військової адміністрації Ярослав Шанько.Він підтвердив, що сьогодні окупанти скинули декілька керованих авіабомб на середмістя. Пошкоджено навчальні заклади та житлові будинки.Також посадовець поінформував про п'ятьох поранених і підсумував, що ця інформація уточнюється.Нагадаємо, що сьогодні російські окупанти вкотре атакували Харків безпілотниками. Зафіксовано влучання в багатоповерховий житловий будинок у Салтівському районі, де пошкоджено дах..

У п'ятницю, 31 липня, Кабінет міністрів України розподілив понад 1,6 мільярда гривень на освіту. Кошти спрямували на розвиток професійної освіти, модернізацію академічних ліцеїв та організацію безоплатного гарячого харчування для школярів.Про це повідомив прем'єр-міністр Сергій Корецький. За його словами, найбільшу частину фінансування — понад 860 мільйонів гривень — спрямують на модернізацію закладів професійної та фахової передвищої освіти. Кошти передбачені для реалізації понад 100 проєктів у різних регіонах України.Фінансування дозволить створити нові навчальні майстерні та лабораторії, оновити обладнання, підвищити енергоефективність закладів, покращити безпеку та забезпечити безбар'єрний доступ. Крім того, уряд завершив розподіл майже 700 мільйонів гривень субвенції для 130 майбутніх академічних ліцеїв у 22 областях України."Кошти спрямують на створення сучасних освітніх просторів: закупівлю навчального, комп'ютерного та мультимедійного обладнання, меблів і оснащення для лабораторій природничих дисциплін та STEM", — наголосив Корецький.До того ж, за словами очільника уряду, 83,6 мільйона гривень передбачено на підтримку громад в організації безоплатного гарячого харчування для учнів початкових класів у восьми прифронтових областях: Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській. Усього у 2026 році на харчування школярів передбачено 14,4 мільярда гривень.Нагадаємо, у Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт №15440, який покликаний завчасно врегулювати проведення державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2027 року. Ініціатива має на меті створити стабільні законодавчі умови для організації навчального процесу та екзаменів у режимі воєнного стану.Читайте також: Вступають частіше, ніж торік: в Україні зафіксували рекордну кількість абітурієнтів.

Студентів-бюджетників цивільних спеціальностей не зобов’язуватимуть відпрацьовувати після навчання. Випускники зможуть самостійно обирати місце роботи та будувати професійний шлях без обов’язкового направлення.Як повідомив народний депутат від партії "Слуга народу", голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, у доопрацьованій версії законопроєкту №10399 вилучили норму про обов’язковий контракт на перше робоче місце для студентів цивільних спеціальностей, які навчаються за кошти державного бюджету.За його словами, обов’язкове відпрацювання залишиться лише для тих, хто від початку навчання готується до роботи у структурах сектору безпеки й оборони — зокрема у військових закладах освіти, МВС, СБУ, розвідці та інших установах зі спеціальними умовами підготовки."Обов’язкового контракту на перше робоче місце для студентів цивільних спеціальностей у доопрацьованому законопроєкті №10399 не буде", — зазначив Бабак.Раніше законопроєкт передбачав, що після другого курсу студент-бюджетник мав укласти контракт на запропоноване державою перше робоче місце, а після завершення навчання певний час працювати за фахом. У разі відмови передбачалося відшкодування вартості навчання.Таку модель пропонували через нестачу кадрів у низці сфер. Зокрема, у сфері освіти держава щороку фінансує підготовку близько 10 тисяч майбутніх педагогів, однак до роботи у школах приходить значно менше випускників.Водночас ініціатива викликала значний суспільний резонанс. Серед зауважень були питання щодо можливого примусу до праці, конституційних прав випускників та умов оплати праці на першому робочому місці."Ми зрозуміли, що через одну суперечливу норму можемо поставити під загрозу весь законопроєкт, тому наразі її прибрали", — пояснив голова профільного комітету.За словами Бабака, основна мета законопроєкту №10399 — змінити підхід до державної підтримки вищої освіти. Державне замовлення має формуватися відповідно до потреб країни, а не лише за рішеннями закладів освіти.Нова модель передбачає три основні інструменти підтримки студентів:Державне замовлення — для тих, хто навчається у системах із визначеним подальшим працевлаштуванням, насамперед у секторі безпеки й оборони.Бюджетні місця для цивільних спеціальностей — для вступників із найкращими результатами. Вони не матимуть зобов’язання відпрацьовувати після випуску.Система грантів — для студентів, які навчаються за контрактом, але можуть отримати повне або часткове фінансування від держави.Окремі гранти планують передбачити для соціально вразливих категорій, зокрема учасників бойових дій, дітей загиблих захисників, дітей-сиріт та інших категорій, які потребують державної підтримки.Як зазначив Сергій Бабак, нова система не скорочує державну підтримку освіти, а змінює її формат: бюджетні місця збережуться для найкращих вступників, а державне замовлення буде спрямоване на підготовку фахівців, потреба в яких є найбільш актуальною для країни.Нагадаємо, у Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт №15440, який покликаний завчасно врегулювати проведення державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2027 року. Ініціатива має на меті створити стабільні законодавчі умови для організації навчального процесу та екзаменів у режимі воєнного стану.Читайте також: Вступають частіше, ніж торік: в Україні зафіксували рекордну кількість абітурієнтів.

У Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт №15440, який покликаний завчасно врегулювати проведення державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2027 року. Ініціатива має на меті створити стабільні законодавчі умови для організації навчального процесу та екзаменів у режимі воєнного стану.Про це повідомив у Telegram-каналі голова комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.Предмети та формат НМТ-2027Згідно з документацією законопроєкту, для вступників до закладів вищої освіти пропонується зберегти вже звичну модель національного мультипредметного тесту (НМТ) із чотирьох дисциплін:українська мова;математика;історія України;один предмет на вибір абітурієнта.Як і під час попередньої вступної кампанії, четвертим вибірковим предметом вступники зможуть обрати іноземну мову, біологію, фізику, хімію або інші передбачені переліком дисципліни.Водночас конкретний організаційний формат проведення вступних випробувань визначатиме Міністерство освіти і науки України — залежно від безпекової ситуації в країні та організаційних можливостей. Такий підхід має поєднати чітку законодавчу рамку з необхідною гнучкістю під час ухвалення рішень.Мета законопроєктуЗаконодавці наголошують, що ухвалення нормативів заздалегідь дозволить забезпечити передбачуваність системи та дасть учням, вчителям і вишам достатньо часу для якісної підготовки без змін у останній момент:"Як неодноразово наголошував, найгірше для освіти — це невизначеність. Учні повинні вже сьогодні розуміти, до чого готуватися. Учителі мають планувати освітній процес, а заклади освіти — організовувати підготовку, спираючись на зрозумілі й стабільні правила. Саме тому важливо визначати модель проведення вступної кампанії завчасно, а не змінювати її в останній момент", — підсумував Сергій Бабак.Нагадаємо, нещодавно в Україні розгорілася дискусія щодо виключення математики з обовʼязкових іспитових предметів для школярів. Так, частина суспільства та політиків була за скасування, інші ж — проти. Попри це, Юлія Свириденко зробила чітку заяву, що наразі математика залишатиметься одним з основних предметів на НМТ..

В Україні нинішня вступна кампанія демонструє найвищі показники зацікавленості абітурієнтів від початку повномасштабного вторгнення. Кількість сформованих електронних кабінетів уже перевищила підсумкові результати усього минулого року.Про це повідомив заступник міністра освіти і науки України Микола Трофименко.За даними посадовця, станом на 28 липня в системі зареєстровано вже 252 тисячі електронних кабінетів для вступу до університетів, інститутів та коледжів. Для порівняння, за весь період вступної кампанії минулого року цей показник зупинився на позначці у 229 тисяч.Стрімке зростання спостерігається і за кількістю поданих заяв: абітурієнти вже спрямували до навчальних закладів 806 тисяч електронних форм. Це одразу на 250 тисяч більше, ніж фіксувалося за аналогічний проміжок часу торік. У профільному відомстві також відзначили очікування щодо розширення складу студентів шляхом захисників та громадян із вразливих регіонів."Ми розуміємо, що в систему прийде більше ветеранів, більше військовослужбовців, більше мешканців тимчасово окупованих територій. Ми дуже на це розраховуємо і все для цього робимо", — заявив заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко.Нагадаємо, у столиці правоохоронці викрили на корупційній схемі доцента університету та завідувачку відділення коледжу, які обіцяли сприяння у зарахуванні на навчання. Обидві освітянки брали гроші за безперешкодний вступ абітурієнтів, зокрема й для отримання відстрочки від мобілізації..

Частину підручників для українських шкіл доведеться друкувати повторно. Це пов’язано зі знищенням понад 410 тисяч книг унаслідок російського обстрілу 19 липня.Про це заявив міністр освіти та науки України Андрій Бутенко. Він також зауважив, що доставлення підручників до закладів освіти відкладуть щонайменше на декілька місяців.Міністерство освіти і науки спільно з видавцями та Інститутом модернізації змісту освіти вже провело попередню оцінку втрат. Зокрема, російський удар знищив:понад 260 тисяч надрукованих підручників для 9 класу;близько 150 тисяч підручників для 4 класу, які перебували у видавництва в роботі.Бутенко додав, що частину цих підручників уже надрукували, запакували та підготували до відправлення в школи, щоб учні отримали їх до 1 вересня. Однак увесь цей наклад знищено."Наклад доведеться друкувати заново, а доставлення до освітніх закладів попередньо відкласти щонайменше на декілька місяців. Ми вже на зв'язку з видавцями й узгоджуємо, як надолужити час", — повідомив міністр.За його словами, поки триватиме повторний друк, у разі потреби для навчання використовуватимуть електронні версії підручників. Очільник МОН констатував, що втрачений наклад є лише частиною загального замовлення підручників на новий навчальний рік.За його словами, планове доставлення книжок до шкіл триває. Станом на 22 липня заклади освіти вже отримали понад 1,4 мільйона примірників.Бутенко також зауважив, що це не перший випадок, коли Росія завдає ударів по друкарнях і складах, де друкують та зберігають українські підручники. Такими атаками країна-агресор намагається завдати удару по українській освіті.Нагадаємо, що в ніч на 19 липня внаслідок російського обстрілу знищено склад українського видавництва "Книголав". Загалом згоріли близько 250 тисяч книжок..

У п'ятницю, 17 липня, в Україні стартували додаткові сесії національного мультипредметного тесту (НМТ) 2026 року.У пресслужбі Міністерства освіти і науки України нагадали учасникам важливі організаційні моменти перед проходженням тестування. Так, перед початком НМТ вступникам необхідно:заздалегідь перевірити у персональному кабінеті дату, час і місце проведення тестування;спланувати маршрут до тимчасового екзаменаційного центру, адже у разі запізнення учасника не допустять до складання тесту;мати із собою сертифікат учасника тестування та документ, що посвідчує особу, або його цифровий аналог у застосунку "Дія".За бажанням учасники можуть взяти ручку, воду та легкий перекус. Тим, хто складатиме НМТ в Україні, рекомендують також мати теплий одяг на випадок тривалого перебування в укритті через можливі повітряні тривоги.Під час тестування заборонено користуватися:телефонами;смартгодинниками;навушниками;друкованими чи рукописними матеріалами;іншими речами, які не передбачені правилами проведення НМТ.У МОН також закликають не поширювати адресу тимчасового екзаменаційного центру, оскільки це важливо для безпеки учасників і працівників пунктів тестування."Якщо під час тестування виникнуть технічні проблеми або буде оголошено повітряну тривогу, дотримуйтеся вказівок працівників ТЕЦ", — наголосили в пресслужбі.Результати НМТПісля завершення тестування учасники одразу побачать свої тестові бали на екрані. Офіційні результати за шкалою 100-200 балів будуть доступні в персональних кабінетах до 29 липня.У Міністерстві освіти і науки наголошують, що учасники основної та додаткової сесій НМТ мають рівні можливості під час вступної кампанії. Подати заяви до закладів вищої освіти можна до 1 серпня 2026 року до 18:00.Зареєструвати електронний кабінет вступника на сайті Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО) можна вже зараз — для цього не потрібно чекати на результати НМТ.Нагадаємо, нещодавно в Україні розгорілася дискусія щодо виключення математики з обовʼязкових іспитових предметів для школярів. Так, частина суспільства та політиків була за скасування, інші ж — проти. Попри це, Юлія Свириденко зробила чітку заяву, що наразі математика залишатиметься одним з основних предметів на НМТ..

Із 1 вересня 2026 року близько трьох мільйонів учнів комунальних шкіл отримуватимуть безкоштовне гаряче харчування. Для реалізації програми держава додатково спрямує понад 7,4 мільярда гривень місцевим бюджетам. Як повідомила пресслужба Міністерства освіти і науки України, Кабінет міністрів ухвалив рішення про розширення програми безоплатного гарячого харчування у школах. "Держава завчасно спрямовує громадам потрібний фінансовий ресурс, щоб з 1 вересня безоплатне гаряче харчування стало доступним для всіх учнів комунальних шкіл, які навчаються очно або у змішаному форматі. Це дає громадам можливість заздалегідь підготуватися до нового навчального року, вчасно провести всі закупівлі та якісно організувати харчування дітей", — зазначив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.Згідно з рішенням уряду, держава фінансуватиме вартість продуктів із розрахунку 50 гривень на день для одного учня початкової школи та 60 гривень — для учнів базової і профільної середньої освіти. Такий механізм діятиме для всіх громад незалежно від регіону та моделі організації харчування.Водночас для окремих прифронтових областей, де діє підтримка Всесвітньої продовольчої програми ООН, застосовуватиметься окремий механізм фінансування. Зокрема, на харчування учнів початкової школи держава виділятиме 35 гривень на дитину, ще 15 гривень покриватимуться коштом програми Всесвітньої продовольчої програми ООН.Обсяг державної субвенції для кожної області визначали з урахуванням кількості учнів, які навчаються очно або у змішаному форматі, кількості навчальних днів, коефіцієнта відвідуваності, вартості гарячого харчування та моделі його організації в громаді.Розширення програми є частиною реалізації Стратегії реформування системи шкільного харчування до 2027 року, що впроваджується за ініціативою першої леді України Олени Зеленської. Реформа передбачає оновлення стандартів харчування, модернізацію харчоблоків, удосконалення технологій приготування їжі та формування здорових харчових звичок у дітей.Нагадаємо, із вересня 2026 року стартує пілотування реформи старшої профільної школи. Вона відкриє для учнів більше можливостей для індивідуального розвитку та реалізації власного потенціалу..

У 2026 році до світового рейтингу найкращих університетів увійшли 22 заклади з України, що на п'ять більше, ніж торік. Така позитивна динаміка свідчить про посилення позицій української вищої освіти на міжнародному рівні. Як повідомив голова комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, Україна досягла найкращого результату за весь час участі в одному з найавторитетніших світових рейтингів університетів — Times Higher Education World University Rankings. Українські університети в рейтингуНайкращий результат серед українських ЗВО цього року показав Сумський державний університет, який увійшов до групи 801–1000. Друге місце серед українських університетів посів Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського, що потрапив до групи 1201–1500.До групи 1501+ також увійшли:Національний медичний університет імені О. О. Богомольця;Дніпровський університет технологій;Львівський національний університет імені Івана Франка;Харківський авіаційний університет;Харківський національний університет радіоелектроніки;Київський національний університет будівництва і архітектури;Національний університет "Львівська політехніка";Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова;Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут";Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського";Національний університет біоресурсів і природокористування України;Одеський національний університет імені І. І. Мечникова;Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара;Київський авіаційний університет;Київський національний університет імені Тараса Шевченка;Український державний університет науки і технологій;Ужгородський національний університет;Карпатський університет імені Августина Волошина;Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна;Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича."Нам ще є над чим працювати. Водночас ми вже системно формуємо законодавчі рішення, спрямовані на підтримку та розвиток української науки", — зауважив Бабак.За його словами, одним із ключових напрямів цієї роботи має стати посилення дослідницької спроможності українських університетів та їхня глобальніша інтеграція до Європейського дослідницького простору.Топ-10 університетів світу (2026)Лідерами у списку найкращих закладів світу є такі навчальні заклади:University of Oxford (Велика Британія).Massachusetts Institute of Technology (США).Princeton University (США).University of Cambridge (Велика Британія).Harvard University (США).Stanford University (США).California Institute of Technology (США).Imperial College London (Велика Британія).University of California, Berkeley (США).Yale University (США).Про рейтинг Times Higher EducationTimes Higher Education World University Rankings — один із найвпливовіших міжнародних рейтингів університетів, який оцінює заклади за п’ятьма ключовими критеріями:Тeaching (29,5%) — якість освітнього середовища, співвідношення викладачів і студентів, докторські програми, доходи.Research Environment (29,5%) — репутація в науці, фінансування досліджень і публікаційна активність.Research Quality (30%) — цитованість наукових робіт і вплив на світову науку.Industry (2,5%) — співпраця з бізнесом, патенти та практичне застосування досліджень.Іnternational Outlook (7,5%) — міжнародні студенти, викладачі та спільні дослідження.Нагадаємо, із вересня 2026 року в Україні стартує пілотування реформи старшої профільної школи. Вона відкриє для учнів більше можливостей для індивідуального розвитку та реалізації власного потенціалу..

Кабінет міністрів України розподілив 6,6 мільярда гривень між регіонами для виплати підвищених зарплат освітянам, а також соціальним працівникам.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Кошти розподілено між 24 обласними бюджетами. Кожна область отримала суму, розраховану індивідуально", — зазначила вона.За її словами, це залежало від потреб на підвищення зарплат і можливостей місцевих бюджетів самостійно покривати такі витрати."Що менше власних доходів має регіон, то більшу частку витрат компенсує держава", — пояснила схему очільниця українського уряду.Вона додала, що для бюджетів територіальних громад і областей, де тривають або можливі бойові дії, держава покриває 80% необхідних видатків на підвищення заробітних плат."Для місцевих бюджетів, які демонструють недостатню спроможність, цей показник становить від 50% до 80%", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, що з 1 вересня 2026 року працівникам освіти мають підняти заробітну плату. Ставка зросте на 20%.Юлія Свириденко раніше зазначала, що з 1 січня 2026 року держава підвищила виплати на 30% і забезпечила необхідний ресурс. Водночас зарплати в дитсадках і позашкіллі фінансуються з місцевих бюджетів, тому можливості громад різні. Частина регіонів не змогла повною мірою забезпечити підвищення..

Цього року 130 майбутніх профільних академічних ліцеїв у 22 різних областях України отримають фінансування на створення STEM-лабораторій, кабінетів природничих наук і сучасного навчального обладнання.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Це заклади, які з 2027 року стануть частиною мережі профільної старшої школи", — зазначила вона.За її словами, уряд спрямував понад 459 мільйонів гривень на перші 85 закладів. Решта 45 отримають фінансування найближчим часом."Громади зможуть закупити обладнання, мультимедіа та меблі. Загалом цього року на оновлення освітніх просторів виділено 3,2 мільярда гривень — для пілотних ліцеїв, гімназій і майбутніх академічних ліцеїв", — зауважила очільниця українського уряду.На її переконання, оновлення шкільної інфраструктури — це один із ключових напрямів реформи Нової української школи зі створення умов для якісного навчання та здобуття практичних навичок."Також оновлюємо зміст навчальних програм і створюємо можливості для професійного розвитку педагогів, щоби вони ефективніше впроваджували сучасні методики навчання", — підсумувала Юлія Свириденко.Раніше заступниця міністра освіти та науки Надія Кузьмичова розповідала, що з вересня 2026 року стартує пілотування реформи старшої профільної школи. Вона відкриє для учнів більше можливостей для індивідуального розвитку та реалізації власного потенціалу.За її словами, реформа передбачає перехід від традиційної моделі навчання з обмеженим вибором до гнучкої освітньої траєкторії, у центрі якої — інтереси, здібності й освітній вибір кожного учня.Профіль більше не буде прив’язаний лише до класу. Учні зможуть обирати напрями, а ліцеї — формувати змінні групи, гнучкий розклад і реальні профільні траєкторії.Нагадаємо, міністр освіти та науки України Оксен Лісовий повідомляв, що на 2027-2029 роки на освіту та науку в Україні передбачено 78,5 мільярда гривень. Це найбільший обсяг фінансування серед усіх секторів публічного інвестування..

Із вересня 2026 року стартує пілотування реформи старшої профільної школи. Вона відкриє для учнів більше можливостей для індивідуального розвитку та реалізації власного потенціалу.Про це розповіла заступниця міністра освіти та науки Надія Кузьмичова.За її словами, реформа передбачає перехід від традиційної моделі навчання з обмеженим вибором до гнучкої освітньої траєкторії, у центрі якої — інтереси, здібності й освітній вибір кожного учня.Профіль більше не буде прив’язаний лише до класу. Учні зможуть обирати напрями, а ліцеї — формувати змінні групи, гнучкий розклад і реальні профільні траєкторії."Зміни впроваджуються поетапно: з 1 вересня 2026 року — у 150 пілотних ліцеях, а з 1 вересня 2027 року — в усіх академічних ліцеях країни. Ключовим інструментом стають змінні групи для профільних предметів", — наголосила Кузьмичова.Вона пояснила, що учень більше не буде прив'язаний до одного профілю лише тому, що навчається в певному класі. Під час вивчення профільних дисциплін ліцей може формувати групи учнів з усієї паралелі — відповідно до освітнього вибору дітей."Наприклад, у паралелі є 48 десятикласників, які формально навчаються у двох десятих класах. Під час профільних предметів система може працювати зовсім по-іншому. Скажімо, 10 учнів обирають математичний профіль, 12 — біолого-хімічний, 9 – ІТ-напрям, а решта — історико-правовий профіль", — зауважила заступниця міністра.У такому разі профільні групи формуються відповідно до освітніх запитів учнів, незалежно від того, у якому саме класі вони навчаються.Оновлене положення змінює насамперед логіку функціонування старшої школи. Якщо раніше ключовою одиницею планування був клас, то тепер дедалі більшого значення набуває освітній вибір учня та його індивідуалізована траєкторія навчання."Для адміністрації ліцею це означає необхідність по-новому планувати мережу профілів, педагогічне навантаження, використання навчальних кабінетів і формування розкладу. Та саме така модель дає змогу забезпечити реальну профільність навіть там, де кількість учнів не дозволяє відкривати окремі профільні класи", — підсумувала Надія Кузьмичова.Нагадаємо, начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов поінформував, що в Ізюмі Харківської області планують розпочати будівництво підземної школи. Її розраховують на навчання понад тисячі дітей на одній зміні. Будівництво обійдеться в понад 300 мільйонів гривень..
