# освіта

Діти ветеранів, які навчаються на перших-третіх курсах бакалавріату, найближчим часом отримають гранти на здобуття вищої освіти. Держава повністю покриє повну вартість контракту за 2024-2025 рік.Як повідомила прес-служба Міністерства цифрової трансформації України, гранти на навчання можна отримати через мобільний застосунок "Дія".Хто може отримати допомогуГранти можуть отримати студенти до 23 років, які навчаються на контрактній формі. Їхні батьки мають мати статус: загиблих (померлих) захисників чи захисниць України;людей з інвалідністю внаслідок війни;учасників бойових дій;осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;осіб, позбавлених особистої свободи внаслідок збройної агресії;постраждалих учасників Революції гідності.Гранти на навчання: як отримати допомогуЩоб отримати допомогу, потрібно мати: у "Дії" — біометричний паспорт та верифіковану картку платника податків;у ЄДЕБО — інформацію про здобувача освіти й статус дитини ветерана.Після отримання push-сповіщення в "Дії", сертифікат на навчання з’явиться в застосунку. Студенти мають підтвердити згоду протягом 20 днів через "Дія.Підпис". Далі кошти автоматично перераховують навчальному закладу.Нагадаємо, Кабінет міністрів України затвердив обсяги бюджетних місць на 2025 рік. Загалом безкоштовно зможуть навчатися понад 100 тисяч студентів.

Глобальний альянс із понад 20 міжнародних партнерів утворено задля підтримки дошкільної освіти в Україні. Початковий внесок від Світового банку — в розмірі 30 мільйонів доларів.Про це повідомила прес-служба Міністерства освіти та науки України."Початковий внесок у розмірі 30 мільйонів доларів уже зробив Світовий банк", — ідеться в повідомленні.Там додали, що інвестиції спрямують на розширення інклюзивного доступу до дошкільної освіти, поліпшення практик викладання та умов навчання, зміцнення інституційного та місцевого потенціалу управління системою дошкільної освіти.Зазначається, що Альянс утворено в межах нової ініціативи First Steps Forward, яку запустило Міністерство освіти та науки України."Людський капітал — це найцінніший ресурс кожної країни, і саме дошкільна освіта є ключем до його розвитку. За останні місяці ми зробили важливий крок — ухвалено новий закон про дошкільну освіту, розроблено нормативну базу, яка суттєво трансформує систему. Зі Світовим банком і партнерами ми прагнемо відновити доступ до освіти, втрачений через російську агресію, і збудувати сучасну стійку систему, яка відповідає потребам кожної дитини", — заявив міністр Оксен Лісовий.Основні напрями, які Міністерство освіти та науки України планує втілювати разом із партнерами:розширення й адаптація інфраструктури та моделей послуг з урахуванням безпекових і демографічних реалій;запровадження гнучких форматів (мобільні дитсадки, домашній чи робочий догляд);розширення доступу для всіх дітей, зокрема, дітей з інвалідністю;підвищення якості підготовки педагогів і поліпшення умов праці;залучення батьків і громад до участі в розвитку сфери;запровадження цифрових систем для планування та надання послуг."Одна зі спільних цілей — до 2030 року забезпечити охоплення дошкільною освітою щонайменше 45-50% дітей віком до трьох років і 96% дітей віком від трьох до шести років якісними послугами раннього розвитку — згідно з Барселонськими цілями ЄС", — додали у відомстві.Ініціативу First Steps Forward уже підтримали країни ЄС, провідні фінансові установи, а також міжнародні організації, зокрема, Фінляндія, Бельгія, Литва, Світовий банк, ЮНІСЕФ, ЮНЕСКО, GPE й інші."Очікується, що альянс розширюватиметься — до нього регулярно приєднуватимуться нові партнери. Зараз Україна має унікальне вікно можливостей для глибинних змін у дошкільній освіті. Запрошуємо зацікавлених партнерів, зокрема, приватний сектор України, долучатися — через обмін експертизою, фінансову підтримку або участь у впровадженні ініціативи First Steps Forward", — заявили в Міносвіти.Нагадаємо, що в Україні від початку цього року набув чинності новий закон "Про дошкільну освіту". Зміни спрямовані на поліпшення якості освітніх послуг і створення комфортних умов для дітей, вихователів і батьків.

Кабінет міністрів України затвердив обсяги бюджетних місць на 2025 рік. Загалом безкоштовно зможуть навчатися понад 100 тисяч студентів.Про це повідомляє Міністерство освіти і науки із посиланням на постанову Кабінету міністрів. Зазначається, що бакалаври отримають 80 067 бюджетних місць, з яких 74 976 – для денної форми навчання.Зокрема, серед найпопулярніших спеціальностей для бакалаврів бюджетні місця розподілили наступним чином:01 Освіта/Педагогіка — 12 272 місця (зокрема 014 Середня освіта – 7201);02 Культура і мистецтво — 3128;03 Гуманітарні — 3399;05 Соціальні та поведінкові науки — 2166;06 Журналістика — 458;07 Управління та адміністрування — 4411;073 Менеджмент — 1322;08 Право — 2657;10 Природничі науки — 2508;11 Математика та статистика — 1256;12 Інформаційні технології — 12 323;13 Механічна інженерія — 3929;19 Архітектура та будівництво — 3914;20 Аграрні науки та продовольство — 4705;29 Міжнародні відносини — 648.Водночас магістри цьогоріч отримали 36 094 місць, з них 32 182 – на денній формі. Бюджетні місця розподілили наступним чином:01 Освіта/Педагогіка — 5317 місця;02 Культура і мистецтво — 1382;03 Гуманітарні науки — 1244;05 Соціальні та поведінкові науки — 987;06 Журналістика — 163;07 Управління та адміністрування — 1828;073 Менеджмент — 803;08 Право — 946;10 Природничі науки — 1124;11 Математика та статистика — 461;12 Інформаційні технології — 4605;13 Механічна інженерія — 1822;19 Архітектура та будівництво — 1858;20 Аграрні науки та продовольство — 2218;29 Міжнародні відносини — 343.Натомість повним переліком бюджетних місць можна ознайомитися за посиланням.Як подати заяву на бюджетДля участі в конкурсі на навчання коштом державного бюджету вступник може подати до 5 заяв через електронний кабінет. Ще 10 заяв можна подати на вступ за контрактною формою навчання. Подання заяв триватиме до визначених дат відповідно до обраної траєкторії вступу.Обов'язково до кожної заяви потрібно додати мотиваційний лист. У разі наявності декількох претендентів на одне місце приймальна комісія буде ухвалювати рішення саме на основі мотиваційних листів вступників. Нагадаємо, цього року понад 93 тисячі осіб потенційних учасників вступних іспитів до магістратури звернулися до приймальних комісій закладів вищої освіти й отримали екзаменаційні листки. Серед них 90 311 осіб проходитимуть тестування в Україні, а 3 321 особа — за кордоном.

Кабінет міністрів запускає нову державну програму "Пакунок школяра". Батьки дітей, які ідуть у перший клас зможуть отримати п'ять тисяч гривень.Про це повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль."Сьогодні за ініціативи президента Володимира Зеленського ухвалюємо рішення про запуск нової виплати — "Пакунок школяра", — заявив він.Шмигаль пояснив, що це буде грошова допомога у розмірі п'ять тисяч гривень для тих, хто відправляє свою дитину в перший клас в офлайн форматі. За ці кошти можна придбати:необхідне канцелярське приладдя;книжки;дитячий одяг та взуття.Шмигаль зауважив, що отримати "Пакунок школяра" зможе кожна українська родина. Заявка буде подаватися через "Дію". Тому оформити допомогу можна зручно та просто. "Гроші можна витратити виключно у безготівковій формі, розраховуючись карткою за ті речі, які необхідні для школи", — зазначив прем'єр.Посадовець додав, що згодом Міністерство соціальної політики повідомить усі деталі та інформацію про старт подачі заявок. Водночас Шмигаль наголосив, що ця виплата жодним чином не вплине на призначення житлових субсидій чи інших соціальних допомог."Запуск "Пакунку школяра" — це невеличка частина новацій, які також покликані створити умови для того, щоб українці залишалися жити і працювати в Україні", — підсумував очільник українського уряду.Нагадаємо, раніше у прес-службі Міністерства освіти повідомляли, що з 2027 року в Україні стартує реформа старшої школи. Для учнів 10-12 класів буде запроваджене профільне навчання.

В Україні захисники отримують підтримку не лише на полі бою, а й у повсякденному житті. Один з напрямків цієї допомоги — освітні пільги, які надаються військовослужбовцям, учасникам бойових дій та їхнім дітям. Як повідомила прес-служба Міністерства оборони, ці пільги не лише дають можливість здобути освіту, а забезпечують системний супровід від вступу до проживання у гуртожитку.Так, учасники бойових дій та діти військовослужбовців користуються пріоритетним правом при вступі до закладів вищої та фахової передвищої освіти. Крім того, вони мають можливість вступати до закладів професійно-технічної освіти на позаконкурсній основі."Для тих, хто був призваний під час навчання, забезпечено право повернення до навчального закладу після демобілізації. Особам, які звільняються або звільнені зі служби, надається можливість соціальної та професійної адаптації. Вона передбачає можливість проходити курси з підготовки та перекваліфікації для здобуття нової професії", — пояснили у відомстві.Першочергове забезпечення доступу до освітніх послугВійськовослужбовці мають першочергове право на влаштування своїх дітей до дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів, а також на отримання для них місць у дитячих оздоровчих таборах незалежно від форми власності закладу.У Міноборони зауважили, що діти, які втратили одного з батьків при виконанні ним обов’язків військової служби або які вважаються зниклими безвісти, мають право на позаконкурсний вступ до вишів і професійно-технічних закладів за кошт державного чи місцевого бюджету. Таке право діє протягом трьох років після здобуття загальної середньої освіти.Також у разі наявності у військовослужбовця вислуги понад 20 років або інвалідності внаслідок служби, діти мають переважне право на вступ до військових навчальних закладів, ліцеїв з військовою підготовкою, а також інших освітніх закладів із військовими кафедрами.Фінансова підтримка від державиДержава також надає цільову фінансову підтримку для здобуття освіти військовослужбовцям, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни, особам, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Йдеться про:повну або часткову оплату вартості навчання коштом державного або місцевого бюджетів;надання пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти;призначення соціальних стипендій;безоплатне забезпечення підручниками;вільний доступ до освітніх онлайн-ресурсів;безоплатне або пільгове проживання в гуртожитках на період навчання.Для дітей військовослужбовців ця підтримка діє до завершення навчання, але не довше ніж до досягнення 23-річного віку. Пріоритет надається дітям загиблих військових, осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасників бойових дій, полонених.Як скористатися пільгамиДля отримання державної цільової підтримки необхідно подати заяву на ім’я керівника закладу освіти із зазначенням виду допомоги. До заяви слід додати копії документів, що підтверджують пільговий статус. Державна цільова підтримка надається за рішенням керівника закладу освіти.Нагадаємо, військовослужбовці, які повернулися з російського полону або досі перебувають у ньому, мають право на комплексну підтримку від держави. Законодавство забезпечує таким особам широкий спектр соціальних гарантій та пільг.

Історик Сергій Плохій, який 12 років очолював Український науковий інститут Гарвардського університету, йде зі своєї посади.Про це повідомила прес-служба університету."Після дванадцяти років з HURI наш директор Сергій Плохій йде у відставку. Бажаємо йому всього найкращого", — йдеться у повідомленні.У своїй заяві Плохій наголосив, що робота на посаді очільника Українського наукового інституту була для нього "честю і привілеєм". До того ж він подякував своїм колегам за спільну працю."Для мене було честю керувати університетом протягом останніх 12 років. Роки відзначені тривогами та викликами війни, але також можливостями, які такі інститути, як HURI, пропонують просувати те, що девіз Гарварда називає "хорошими знаннями" про Україну та регіон. Хочу подякувати колегам за спільну роботу над зміцненням існуючих програм та створенням та розвитком нових. Я також вдячний усім тут у соціальних мережах, хто допоміг нам досягти наших цілей", — заявив Плохій.До того ж він зауважив, що його наступником стане професор Гарвардського університету Террі Мартін. Плохій зазначив, що зробить "все можливе, щоб підтримати його та співробітників HURI у продовженні місії Інституту в наступні місяці та роки".Що відомо про Сергія ПлохіяНародився 23 травня 1957 року в Горькому (нині — Нижній Новгород, Росія). У 1980 році Сергій Плохій закінчив Дніпровський університет, де отримав спеціальність історика. Займався історією України XVII—XVIII ст. У 1990 році отримав ступінь доктора історичних наук у КНУ ім. Шевченка, захистивши дисертацію "Політика папства в Україні у другій половині XVI — середині XVII століття".У серпні 1991 приїхав до Канади викладати в Університеті Альберти. Одночасно очолював відділ, а потім сектор в Інституті української археографії Національної Академії наук України, де став ініціатором видання джерел з історії українських церков. 1996 року був запрошений на наукову роботу до Канадського інституту українських студій, де заснував Програму дослідження релігії та культури.У 2007 році зайняв за конкурсом посаду професора історії України Гарвардського університету. З 2013 року Сергій Плохій був директором Українського наукового інституту.Наразі є одним з провідних спеціалістів з історії Східної Європи. Член Українського ПЕН (недержавна організація спілка письменників). Є членом наукової ради "Українського історичного журналу". Живе й працює у США. Автор більше десятка книг з історії України та Східної Європи. Входить до складу наукової ради Українського історичного журналу. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2018). Іноземний член Національної Академії Наук України.Нагадаємо, 27 червня Кабінет міністрів України ухвалив рішення призначити головою Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Олександра Алфьорова. Це відомий історик, громадський і військовий діяч.

На початок 2024-2025 навчального року в системі освіти України налічувалось загалом 3,74 мільйона школярів усіх форм навчання. Це найнижчий показник за останні 30 років.Про це повідомляє видання NGL.media, посилаючись на дані Держстату.Тенденція до зменшення кількості дітей і молоді в Україні лише зростатиме, про що, серед іншого, свідчать і соціологічні опитування. У кінці 2024 року Центр економічної стратегії провів дослідження, за результатами якого виявив, що менше половини українців за кордоном зараз планують повертатись в Україну. Основними факторами, що стримують їх від повернення є як війна, так і економічні чинники: невизначеність, зруйноване житло, низький рівень життя, складнощі з пошуком роботиОкрім цього, Міносвіти надало виданню дані про кількість учнів 8-11 класів за 2021-2025 роки. Медійники порівняли, як змінювалась кількість учнів по класах з року в рік, тобто скільки восьмикласників переходили у дев'ятий клас, в 10-й і далі."І справді є тенденція, що кілька відсотків учнів (2-4%) щороку не переходять у наступний клас, тобто покидають школу. Це не обов’язково означає, що всі ці діти виїхали з України, але значна частина з них — напевно", — зазначає видання.Коли йдеться про те, хто ці випускники шкіл, які хочуть виїхати з України, то перше, що спадає на думку — це 17-річні хлопці, які хочуть скористатись шансом перетнути кордон до 18-річчя, після настання якого виїзд з України заборонений на час воєнного стану. За даними Міносвіти, загалом у старших класах щороку стає трохи більше дівчат, але зараз різниця за статтю досить незначна (від одного до двох відсотків). Серед випускників шкіл ця різниця може сягати 10%."Підлітки дуже соціально залежні, вони рівняються на одноліток, і якщо друзі їдуть кудись, то може увімкнутись ланцюгова реакція. Тому нічого дивного, що дівчата виїжджають вслід за хлопцями", — наголосила у коментарі виданню Тетяна Захарченко з Українського католицького університету.Видання додає, що основною причиною виїзду за кордон серед старшокласників залишається безпекове питання. Зокрема, йдеться й про хвилювання батьків про можливе зниження мобілізаційного віку до 18 років, так і загальна тривога за життя дітей."Це також питання відсутності соціалізації, яка сьогодні є ключовою проблемою, і теж є одним з аргументів, чому не лише хлопці, а й дівчата виїжджають за кордон — тому що за кордоном діти навчаються офлайн, і це інший підхід", — зазначає директорка освітньої фундації GoGlobal Тетяна Коврига. За її словами, в Україні не можливо забезпечити стовідсоткове офлайн навчання. Очевидно, що в країні бракує належних укриттів, які можуть уміщувати достатню кількість дітей. Зі схожих міркувань чимало випускників українських шкіл, навіть складаючи НМТ, все ж обирають заклади вищої освіти у Польщі, Німеччині, Чехії та інших країнах.Нагадаємо, раніше сервіс відкритих даних "Опендатабот" повідомляв, що в Україні за перші чотири місяці цього року зафіксовано 130 випадків булінгу. Це у 1,5 раза більше, ніж у відповідний період торік.

Цього року в одного з учасників Національного мультипредметного тесту виявили шпаргалку. У ній була прописана таблиця множення.Про це розповіла директорка Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Тетяна Вакуленко в ефірі національного телемарафону. За її словами, організатори були здивовані змістом шпаргалки."Були дуже дивні ситуації для нас. Наприклад, у одного з порушників виявили шпаргалку, але те, що було на цій шпаргалці здивувало абсолютно всіх організаторів оцінювання. Це була таблиця множення. Тут дійсно варто замислитися про те, що є основою навчання і як забезпечити опанування базових знань і навичок в межах кожного із навчальних предметів", — сказала вона.Посадовиця зазначила, що під час цьогорічного тесту була зафіксована певна кількість порушників, але їхня кількість не велика. Всі порушники були відсторонені від складання іспиту і не зможуть взяти участь у цьогорічній вступній кампанії."На мій погляд, якщо вступник або вступниця не здатні виконати завдання 5, 6, 7 класів, то, напевно що, потрібно дещо почекати з вищою освітою і потрібно надолужити шкільні програми для того, щоб комфортно себе почувати у закладах вищої освіти", — заявила директорка.Нагадаємо, раніше Український центр оцінювання якості освіти повідомляв, що всі учасники, які не змогли скласти національний мультипредметний тест під час основної сесії, матимуть ще одну спробу під час  додаткової сесії. За даними організаторів, перездати іспит можуть лише ті учасники, які не змогли розпочати або завершити виконання сертифікаційної роботи через причини, на які не могли вплинути.

У понеділок, 23 червня, Кабінет міністрів України затвердив нову постанову щодо визнання результатів навчання українських дітей, які перебувають за кордоном.Про це повідомила заступниця керівника Офісу президента України Ірина Верещук."Хочу вкотре наголосити на важливості українських шкіл за кордоном. Бо українська держава має берегти зв'язок з українськими родинами в Європі та інших країнах. Це наш стратегічний ресурс", — запевнила вона.За її словами, сьогодні уряд затвердив порядок визнання результатів навчання українських учнів за кордоном."Це вдосконалює правовий статус українських закордонних шкіл, їхніх учнів і викладачів", — наголосила заступниця керівник Офісу президента України.Вона уточнила, що це також сприяє покращенню фінансування та матеріального забезпечення таких осередків української освіти. "Дякую представникам українських закордонних громад, які долучились до розробки відповідної постанови Кабміну. Також дякую команді Міносвіти за увагу до учнів, які опинилися за кордоном", — наголосила Ірина Верещук.Вона принагідно закликала уряди країн перебування українських дітей і міжнародні організації підтримати українські закордонні школи.Нагадаємо, наприкінці травня стало відомо, що Польща на офіційному рівні підтримує викладання української мови в польських школах. Йдеться про статус "другої іноземної", який можуть законодавчо оформити для учнів з України.

Міністерство освіти й науки України прийняло низку змін до наказів про дистанційне навчання. Вони передбачають нові вимоги щодо наповнюваності класів, а також зміни у підходах щодо онлайн-навчання для дітей за кордоном та на тимчасово окупованих територіях.Як повідомила прес-служба Міносвіти, відповідні нововведення впроваджуватимуть з нового навчального року — 1 вересня 2025 року.У Міністерстві зауважили, що ці зміни є частиною політики "Школа офлайн", а її мета — забезпечити якісну освіту для кожної дитини, незалежно від того, де вона перебуває — на контрольованій українським урядом території, тимчасово окупованій чи за кордоном. Зокрема, були встановлені нові правила щодо наповнюваності дистанційних класів. Так, відтепер мінімальна кількість учнів у дистанційному класі становитиме 20 дітей. Втім, засновники шкіл можуть зменшити цю кількість:до 10 учнів — для закладів на тимчасово окупованих, прифронтових територіях, у селах і селищах всієї України;до 15 учнів — для закладів в інших містах.Водночас Міносвіти наголосили, що вимоги до наповненості дистанційних класів не розповсюджуються на заклади спеціалізованої та спеціальної освіти. Окрім цього, школа може працювати дистанційно навіть без всіх паралелей класів."Заклад будь-якого типу може працювати за дистанційною формою, якщо в ньому відсутні не більше двох паралелей. Наприклад, школа має дистанційні 1-6, 8-11 класи — 7 класу може не бути", — пояснили у міністерстві.Втім, у межах одного дистанційного класу діти повинні навчатися лише за однією освітньою програмою. У Міністерстві зауважили, що це допоможе педагогам ефективніше працювати з дітьми різних категорій, наприклад, з тими, які перебувають в Україні на контрольованій урядом території, на тимчасово окупованих територіях або за кордоном."Якщо дитина відвідує школу в країні перебування, вона може дистанційно навчатися за українознавчим компонентом в українській школі (від п'яти до восьми годин на тиждень, без перевантаження)", — наголосили у Міносвіти.Так, якщо учень не відвідує місцевий заклад освіти, то він може здобувати освіту повністю дистанційно в українському закладі освіти. Зокрема, для дітей за кордоном доступні індивідуальні форми навчання — екстернат або сімейна форма. Учні, які проживають на окупованих територіях можуть навчатися за педагогічним патронажем. "Це індивідуальне навчання з урахуванням потреб дитини й безпекових обставин. Навіть якщо в школі не відкрито жодного класу, вона може продовжити працювати у формі педагогічного патронажу. Ця форма передбачає оплату вчителю за навчання конкретної дитини", — додали у МОН.Окрім цього, якщо учень перебуває на території, де тривають бойові дії, він може продовжувати навчання дистанційно у своїй школі, звідки виїхав. Дитині не потрібно переводитися до іншого закладу для дистанційного навчання.Задля того, щоб забезпечити плавний перехід до змін, Міносвіти запроваджує кадровий резерв, який дасть змогу вчителям, що можуть залишитися без навантаження, проходити навчання й отримувати середню заробітну плату.У Міністерстві наголосили, що це стосується вчителів із Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Сумської, Миколаївської, Одеської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей.Нагадаємо, раніше сервіс відкритих даних "Опендатабот" повідомляв, що в школах України за перші чотири місяці цього року зафіксовано 130 випадків булінгу. Це у 1,5 раза більше, ніж у відповідний період торік.

Українські педагоги незадоволені перевантаженнями, що пов'язані з різними обов'язками, які не стосуються освітнього процесу. Окрім цього, освітяни обурені рівнем заробітної плати.Про це в інтерв'ю "РБК-Україна" повідомила освітня омбудсменка Надія Лещик.За її словами, іноді для вчителя не забезпечені мінімальні умови праці. Вона наголошує, що педагоги звертаються навіть з тим, що вимушені власним коштом купувати папір, заправку картриджів для друку документів."Перевантаження різними обов'язками, які не стосуються освітнього процесу. Звісно, розмір заробітної плати. Мобінг зі сторони керівництва. Перебування педагогів в укритті, коли тривога триває більше, ніж урок, а в педагога закінчилися уроки на цей день", — зазначила Лещик.Мобінг — це систематичне цькування, психологічний терор або знущання, спрямоване на конкретну особу на роботі або в навчальному закладі. Це форма насильства, яка може проявлятися у різних формах, включаючи психологічний, економічний та фізичний тиск. Нагадаємо, раніше у прес-службі Міністерства освіти повідомляли, що з 2027 року в Україні стартує реформа старшої школи. Для учнів 10-12 класів буде запроваджене профільне навчання.

В Україні продовжується вступна кампанія, а випускники вже четвертий рік поспіль складають національне мультипредметне тестування. Через безпекову ситуацію тестування можуть призупиняти на час, коли лунає повітряна тривога.Як повідомила директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко в інтерв'ю виданню LB.ua, у деяких населених пунктах місцеві органи самоврядування, обласні військові адміністрації створили умови для проведення тестувань повністю в укритті.Втім, зважаючи на обсяг потреб, ресурсів, які для цього необхідні, ще не всюди вдалося облаштувати проведення НМТ в укриттях. Вакуленко зауважила, що тестування ж відбувається не просто у підвалах, у яких можна пересидіти на лавці."Потрібно створити умови, в яких вступники матимуть змогу не тільки перебувати 4,5 години, а й напружено працювати інтелектуально. Це комп'ютери, швидкісний інтернет, електромережа, аудиторія щонайменше на 15 учасників, витяжки, вбиральні тощо", — наголосила посадовиця.Зокрема, Вакуленко навела приклад Києва, де часто оголошують повітряні тривоги. Водночас місто приймає найбільшу кількість учасників порівняно з іншими містами країни. Так, тут проходить майже п’ята частина всіх оцінювань по Україні (з урахуванням вступних на магістратуру й аспірантуру). "Тож величезний виклик взагалі створити необхідну кількість центрів тестування", — додала вона.Нагадаємо, раніше Український центр оцінювання якості освіти повідомляв, що всі учасники, які не змогли скласти національний мультипредметний тест під час основної сесії, матимуть ще одну спробу під час  додаткової сесії. За даними організаторів, перездати іспит можуть лише ті учасники, які не змогли розпочати або завершити виконання сертифікаційної роботи через причини, на які не могли вплинути.

Цього року понад 93 тисячі осіб потенційних учасників вступних іспитів до магістратури звернулися до приймальних комісій закладів вищої освіти й отримали екзаменаційні листки. Серед них 90 311 осіб проходитимуть тестування в Україні, а 3 321 особа — за кордоном.Про це повідомили в Українському центрі оцінювання якості освіти (УЦОЯО)."Учасники виявили найбільшу зацікавленість предметним тестом з педагогіки та психології — 16 709 осіб", — йдеться в повідомленні.Там додали, що дещо менше охочих виявили бажання складати тест з управління та адміністрування — 16 437 зареєстрованих учасників."Серед охочих вступити до магістратури 12 152 осіб будуть складати тест з інформаційних технологій, із права та міжнародного права — 10 695 вступників,  із психології та соціології — 9 435 осіб", — перерахували в УЦОЯО.Ще 5 727 вступників братимуть участь у тестуванні з історії мистецтва.Крім того, цього року 5 464 охочих вступити до магістратури складатимуть тестування з економіки та міжнародної економіки, з мовознавства — 5 205 осіб, з обліку та фінансів — 5 047 осіб, а з політології та міжнародних відносин — 2 482 особи.Нагадаємо, на початку червня заступник міністра освіти й науки Михайло Винницький розповідав, що цього року в Україні є 312 тисяч зареєстрованих абітурієнтів, які складають національне мультипредметне тестування. Водночас 2008 року в країні було 630 тисяч випускників шкіл, що майже вдвічі більше.

Цього року в Україні є 312 тисяч зареєстрованих абітурієнтів, які складають національне мультипредметне тестування. Водночас у 2008 році в країні було 630 тисяч випускників шкіл, що майже удвічі більше.Про це в інтерв'ю "Українському Радіо" повідомив заступник міністра освіти й науки Михайло Винницький. За його словами, цього року кількість випускників майже така ж, як і торік. Він зауважив, що нічого не змінюється у кількості тих, хто пише мультипредметний тест за кордоном."Ми проводимо НМТ у 34 країнах, і цьогоріч зареєструвалося трохи понад 20 тисяч учасників. 300-312 тисяч ― це абсолютно нормально, тому що у нас приблизно 360 тисяч випускників цього року, а це означає, що частина не буде йти на вищу освіту. Щоб іти у коледжі або на ринок праці, писати НМТ не потрібно", — зазначив Винницький.Посадовець додав, що тенденція демографічного зниження продовжується вже останніх 30 років. 2002 року в Україні спостерігали падіння кількості випускників, що було пов'язано з аварією на Чорнобильській атомній електростанції."З тих часів у нас зменшується кількість випускників шкіл на 20-30 тисяч щороку, на жаль. Це означає, що у нас народжується менше дітей", — додав він.Нагадаємо, раніше Український центр оцінювання якості освіти повідомляв, що всі учасники, які не змогли скласти національний мультипредметний тест під час основної сесії, матимуть ще одну спробу під час додаткової сесії. Перездати іспит можуть лише ті учасники, які не змогли розпочати або завершити виконання сертифікаційної роботи через причини, на які не могли вплинути.

Науковці встановили, що читання дитині вголос не лише посилює емоційний зв’язок між батьками й дітьми, а й допомагає розвивати мовленнєві навички у малечі.Як повідомляє Phys.org, читати дітям важливо навіть тоді, коли вони вже самі навчитись це робити.Вчені додали, що загалом існує два основні типи навичок, які вдосконалюються у дитини завдяки читанню. Обмежені навички — це ті, які люди вдосконалюють лише коли їх опановують."Наприклад, як тільки ми вивчимо алфавіт, нам більше не потрібно продовжувати його вивчати", — зазначили науковці.Водночас необмеженими навичками є ті, які людина вдосконалює впродовж усього життя. Прикладом може бути поповнення словникового запасу чи прискорення швидкості читання. Так, читання вголос допомагає немовлятам та дітям молодшого віку розвивати обмежені навички, а саме, краще запам’ятовувати звуки слів та вивчати алфавіт.Також читання вголос розвиває необмежені навички. Зазвичай батьки читають ті книги, які діти ще не в змозі прочитати самостійно."Там є невідомі для малюків слова та складні речення. Це допомагає поповнювати словниковий запас та швидше осмислювати складний текст", — наголошує видання.Окрім користі для навчання дитини, спільне читання сприяє покращенню емоційної близькості між батьками та дітьми. Щодо вибору літератури, яку потрібно читати малечі, науковці не дали конкретних порад. Науковці стверджують, що особливих критеріїв немає, оскільки варто обирати те, що зацікавить дитину.Проте щодо часу, який варто приділяти цьому заняттю, науковці назвали цілком осяжні цифри. Варто робити це щовечора, а щонайменше, варто читати своїй дитині вголос принаймні щовихідних.Нагадаємо, раніше вчені повідомляють, що наразі наука не може визначити остаточну відповідь на питання, в якій саме частині мозку перебуває людська свідомість. Дослідники з’ясували, що свідомість може виникати у сенсорних зонах у задній частині мозку — саме вони обробляють зображення і звук.