# освіта

В Україні планують змінити формат національного мультипредметного тестування (НМТ), зокрема зменшити його інтенсивність та передбачити повторне складання до початку вступної кампанії.Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час Українського молодіжного форуму.Зокрема, вступникам можуть надати можливість перескласти НМТ вдруге у разі невдалої першої спроби вже у 2027 році. За його словами, необхідність змін пов'язана з проблемами, які виникали під час цьогорічного складання НМТ. Президент зазначив, що нинішній формат тесту створює додаткове психологічне навантаження для дітей та їхніх батьків."Зараз формат НМТ, на жаль, такий, що додає дітям і батькам стресу. Варто це виправити", — сказав Зеленський.Він додав, що питання зміни формату НМТ вже обговорювали з прем'єр-міністром, міністром освіти і науки та командою Офісу президента.Однією з проблем Зеленський назвав відсутність можливості повторного складання тесту. За його словами, необхідно передбачити такі строки перескладання, які дозволять вступникам отримати другий шанс ще до початку вступної кампанії."Треба подумати про строки, щоб у дітей була можливість здати НМТ вдруге у розумний строк, якщо вперше не вийшло. І розумний строк — це так, щоб встигнути до вступної кампанії", — наголосив він.Також президент запропонував зменшити інтенсивність НМТ, щоб психологічно розвантажити вступників. Водночас остаточні умови проведення тестування у 2027 році мають бути визначені відповідальними органами.Нагадаємо, нещодавно в Україні розгорілася дискусія щодо виключення математики з обовʼязкових іспитових предметів для школярів. Так, частина суспільства та політиків була за скасування, інші ж — проти. Попри це, Юлія Свириденко зробила чітку заяву, що наразі математика залишатиметься одним з основних предметів на НМТ..

Батьків закликають використовувати українську мову під час спілкування з учителями, адміністрацією та дітьми у межах освітнього процесу. Як повідомила уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська, відповідні роз’яснення Міністерство освіти і науки надало у листі від 5 лютого 2026 року.Що "говорить" законБатьки учнів є учасниками освітнього процесу. Це прямо визначено статтею 52 закону України "Про освіту". Водночас стаття 7 цього закону встановлює, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна — українська.Батьки також мають визначені законом обов’язки: зокрема, сприяти виконанню дитиною освітньої програми, поважати права інших учасників освітнього процесу та формувати в дитини відповідальне ставлення до законів України.Що роз’яснило МОНУ листі № 1/2199-26 від 5 лютого 2026 року МОН окремо зазначило, що батьки учнів як учасники освітнього процесу мають дотримуватися вимог мовного законодавства та використовувати державну мову у спілкуванні з дітьми й педагогічними працівниками.Міністерство також наголосило на необхідності дотримання мовного законодавства не лише під час уроків, а й у позаурочний час та посилення роз’яснювальної роботи з учнями та їхніми батьками.Таким чином, питання стосується не лише уроків. До освітньої комунікації належать, зокрема, обговорення навчання, організаційних питань, шкільних заходів та взаємодія батьків із педагогами й адміністрацією.Чи стосується це батьківських чатівСаме поняття "батьківський чат" окремо не прописане в законі. Однак якщо група використовується для організації навчання та робочого спілкування між батьками, учителями й адміністрацією, така комунікація пов’язана з освітнім процесом."Комунікація учасників освітнього процесу (батьків, вихователів, педагогів, адміністрації, учнів) у робочих та батьківських групах, пов'язана з організацією навчання, не є приватною — вона стосується освіти як публічної сфери суспільного життя, а отже, здійснюється державною мовою", — пояснила Івановська.Яка відповідальність передбаченаЗа порушення вимог мовного законодавства у сфері освіти стаття 188-52 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає попередження або штраф від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — тобто від 3 400 до 5 100 гривень.Якщо аналогічне порушення вчинене повторно протягом року, штраф може становити від 500 до 700 неоподатковуваних мінімумів, або 8 500-11 900 гривень.Це не означає автоматичного штрафу кожному з батьків за одне повідомлення російською мовою в чаті. Для притягнення до адміністративної відповідальності мають бути встановлені конкретне порушення та особа, яка його вчинила.Чого очікують від педагогівМОН наголошує, що педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов’язані застосовувати українську мову під час виконання посадових обов’язків. Це стосується навчальних занять, перерв, виховних заходів та професійного спілкування.У разі виникнення мовного питання батькам рекомендують звертатися до адміністрації закладу освіти та використовувати українську під час офіційної комунікації.Нагадаємо, в травні у столиці 66% опитаних мешканців зазначили, що за останні чотири роки їхній рівень володіння українською мовою покращився. Дані отримані в опитуванні через застосунок "Київ Цифровий", в якому взяли участь близько 46 тисяч користувачів.Читайте також: Скільки українців щодня споживають російськомовний контент: дані Мінкульту.

З 1 вересня 2026 року в українських школах розпочнеться апробація нових підручників і посібників для 1, 5 та 10 класів. Вона триватиме впродовж цілого навчального року.Про це повідомив сайт Міністерства освіти та науки України."Для навчальної літератури 10 класу апробація окремого видання триватиме протягом одного семестру. Тому 2026-2027 навчального року апробуватимуться видання, призначені для використання як у першому, так і в другому семестрах 2027/2028 навчального року", — йдеться в повідомленні.У відомстві пояснили, що апробація дає педагогам можливість працювати з навчальними матеріалами безпосередньо під час освітнього процесу та долучитися до їхнього вдосконалення ще до підготовки остаточних версій підручників і посібників.Учителі зможуть оцінити якість і структуру матеріалів, логіку викладу, зрозумілість завдань, навчальне навантаження, зручність використання підручників на уроці та їхню відповідність віковим і освітнім потребам учнів.Фаховий зворотний зв’язок від педагогів допоможе авторським колективам визначити, які рішення є вдалими, а які потребують доопрацювання."Апробація дає можливість впливати на якість навчальної літератури. Учителі випробовуватимуть матеріали під час уроків і надаватимуть авторам аргументовані пропозиції щодо їхнього вдосконалення. Також це практичне ознайомлення з оновленим змістом освіти. Для вчителів початкових класів це також можливість глибше опрацювати нову редакцію Державного стандарту початкової освіти та випробувати відповідні методичні підходи", — пояснили в Міносвіти.Там додали, що учасники апробації зможуть обмінюватися досвідом з авторами, методистами та колегами, які працюватимуть із тими самими матеріалами. Участь в апробації сприятиме вдосконаленню навичок аналізу й оцінювання навчальних матеріалів та надання аргументованого зворотного зв’язку.Український інститут розвитку освіти спростив організаційні процедури для учасників апробації. Подання заявки, опрацювання та погодження матеріалів відбуватимуться онлайн — без друку та надсилання паперових документів.Апробація навчальної літератури передбачає її практичне використання під час освітнього процесу за участю вчителів та учнів. Її мета — з’ясувати, наскільки запропоновані авторами рішення є ефективними, зрозумілими та зручними в щоденній роботі класу. Упродовж апробації педагоги надаватимуть зворотний зв’язок про те, як навчальний матеріал працює в класі: що є зрозумілим для учнів, які завдання ефективно підтримують навчання, де виникають труднощі та які рішення варто вдосконалити. Авторські колективи опрацьовуватимуть отримані результати та зможуть доопрацювати навчальні матеріали. Апробація дає змогу врахувати досвід реального використання підручника ще до завершення роботи над його остаточною версією та є одним з інструментів забезпечення якості навчальної літератури.Нагадаємо, міністр освіти та науки України Андрій Бутенко заявив, що через рашистські удари знищено понад 1,1 мільйона українських шкільних підручників. Зараз відповідні служби намагаються максимально швидко надолужити втрати, щоби повноцінно розпочати навчальний процес..

Через рашистські удари знищено понад 1,1 мільйона українських шкільних підручників. Зараз відповідні служби намагаються максимально швидко надолужити втрати, щоби повноцінно розпочати навчальний процес.Про це заявив міністр освіти та науки України Андрій Бутенко, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці у Facebook."Маємо, як держава, підтримати українські видавництва, чиї виробничі та логістичні потужності постраждали через російські обстріли", — зазначив він.За його словами, вже триває робота над механізмами підтримки, щоби вони могли відновити виробництво, а діти якомога швидше отримали необхідні підручники.За попередніми оцінками, через російські атаки знищено понад 1,1 мільйона шкільних підручників. Загалом цього року для українських школярів друкується 13,5 мільйона примірників."Тому зараз наше спільне завдання — максимально швидко надолужити втрати та зробити все можливе, щоби навчальний процес розпочався без збоїв", — акцентував міністр.Він подякував усім учасникам процесу за конструктивну роботу. Окрема подяка голові комітету Верховної Ради з питань освіти, науки й інновацій Сергію Бабаку за ініціативу та спільну роботу. Також висловив вдячність колегам із Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту, Інституту модернізації змісту освіти МОН, представникам українських видавництв, "Укрпошті" та "Новій пошті", які забезпечують логістику та доставлення підручників всією країною."Попереду багато роботи, але ми маємо діяти швидко та скоординовано. Для нас важливо не лише відновити втрачені наклади, а й забезпечити стабільне постачання підручників до кожної школи. Це питання безперервності освітнього процесу та нашої відповідальності перед українськими дітьми", — підсумував Андрій Бутенко.Нагадаємо, прем’єр-міністр України Сергій Корецький 6 серпня розповідав, що на засіданні уряду заслухали доповідь Міністерства освіти та науки України щодо стану підготовки до нового навчального року. До 1 вересня всі навчальні заклади мають бути повністю готові до нього..

В Україні оновили державні стандарти загальної середньої освіти. Зміни передбачають розширення автономії навчальних закладів а також підготовку до переходу на профільну середню освіту з 2027 року.Як повідомили на офіційному сайті Міністерства освіти  і науки України, Кабмін ухвалив зміни до постанов, якими затверджено державні стандарти загальної середньої освіти. Оновлення стосуються чотирьох стандартів, затверджених у 2011, 2018, 2020 та 2024 роках.Метою змін є приведення нормативної бази у відповідність до чинного законодавства, розширення автономії закладів освіти та забезпечення поступового переходу до профільної середньої освіти, який розпочнеться з 2027 року.Учні завершуватимуть навчання за стандартом, за яким розпочалиІз 1 вересня 2027 року в Україні стартує впровадження профільної середньої освіти. Водночас учні, які почали навчання до впровадження Нової української школи, матимуть можливість завершити освітній шлях за Державним стандартом 2011 року.Це дозволить школярам продовжити навчання без зміни освітніх вимог і завершити школу за програмою, за якою вони розпочали навчання.Для дітей за кордоном і на тимчасово окупованих територіях закріпили українознавчий компонентДо державних стандартів початкової, базової та профільної середньої освіти внесли окремі базові навчальні плани для класів і груп з українознавчим компонентом. Таке рішення створює можливість для дітей, які перебувають за межами України або на тимчасово окупованих територіях, навчатися за програмами з українськими предметами."Такі програми допомагають дітям зберігати зв’язок з українською системою освіти та водночас уникати надмірного навантаження через одночасне навчання за двома повними програмами", — зауважили в МОН.У школах збільшать увагу до історії та громадянської освітиУ Державному стандарті базової середньої освіти збільшено кількість годин на вивчення історії та громадянської освіти у 7-9 класах. Загалом у межах цього освітнього циклу вивчання предметів громадянської та історичної освітньої галузі у базовому навчальному плані збільшиться на дві години.Оновлено підходи до інклюзивності та безбар’єрностіТермінологію Державного стандарту базової середньої освіти приведено у відповідність до сучасних норм у сфері інклюзивної освіти. Новий підхід передбачає відхід від акценту на медичних діагнозах і перехід до визначення функціональних труднощів учня та необхідного рівня підтримки під час навчання.Наприклад, замість формулювання "діти з порушенням слуху" використовуватиметься поняття "учні із функціональними сенсорними труднощами, що передбачають обмеження слухової функції". Також оновлено терміни щодо труднощів, пов’язаних із зором, опорно-руховим апаратом, мовленням, інтелектуальним розвитком та іншими потребами, які можуть потребувати додаткової підтримки.Для профільної освіти запровадять єдині навчальні підходиДержавний стандарт профільної середньої освіти передбачає спільні базові навчальні плани для академічних ліцеїв, закладів професійної освіти та закладів фахової передвищої освіти, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти.Для закладів спеціалізованої освіти передбачено окремий базовий навчальний план. Він надаватиме більше можливостей для поглибленого вивчення предметів, профільних курсів, факультативів, курсів за вибором та індивідуальних занять.МОН оновить типові освітні програмиЩоб заклади освіти могли організувати навчальний процес із урахуванням нових вимог, Міністерство освіти і науки України протягом серпня внесе відповідні уточнення до типових освітніх програм.Проєкт постанови раніше було винесено на громадське обговорення. Його оприлюднили 25 березня 2026 року на офіційному вебсайті МОН, а пропозиції та зауваження приймали до 9 квітня 2026 року.Варто зауважити, що 6 серпня на засіданні уряду заслухали доповідь Міністерства освіти та науки України щодо стану підготовки до нового навчального року. До 1 вересня всі навчальні заклади мають бути повністю готові до нього.Нагадаємо, що в Україні розпочалося оформлення державної допомоги "Пакунок школяра" для родин, чиї діти цього року вперше підуть до школи. Програма передбачає одноразову виплату у розмірі п'ять тисяч гривень, які можна використати на придбання шкільного приладдя, одягу та взуття..

У четвер, 6 серпня, на засіданні уряду заслухали доповідь Міністерства освіти та науки України щодо стану підготовки до нового навчального року. До 1 вересня всі навчальні заклади мають бути повністю готові до нього.Про це заявив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Пріоритет №1 — безпека учнів і педагогів: продовжуємо будівництво укриттів і забезпечення громад шкільними автобусами", — зазначив він.За його словами, попри російські атаки на друкарні та склади, учні всіх класів мають бути забезпечені підручниками в повному обсязі.Також український прем’єр-міністр акцентував, що з 1 вересня на 20% підвищується заробітна плата педагогів. Удвічі зростуть студентські стипендії. Понад три мільйони школярів отримуватимуть безоплатне харчування."Усі питання, які ще потребують доопрацювання, мають бути остаточно розв’язані до початку навчального року", — підсумував Сергій Корецький.Як відомо, 31 липня Кабінет міністрів України розподілив понад 1,6 мільярда гривень на освіту. Кошти спрямували на розвиток професійної освіти, модернізацію академічних ліцеїв і організацію безоплатного гарячого харчування для школярів.В українському парламенті планують внести зміни до низки законів для забезпечення належного функціонування української мови як державної. Це стосується, зокрема, освітян.Нагадаємо, що в Україні розпочалося оформлення державної допомоги "Пакунок школяра" для родин, чиї діти цього року вперше підуть до школи. Програма передбачає одноразову виплату у розмірі п'ять тисяч гривень, які можна використати на придбання шкільного приладдя, одягу та взуття..

В українському парламенті планують внести зміни до низки законів для забезпечення належного функціонування української мови як державної. Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної й інформаційної політики у вівторок, 4 серпня, одностайно підтримав законопроєкт № 15412.Про це свідчить трансляція засідання цього комітету. Ініціаторами документа є 63 народні депутати з різних фракцій і груп на чолі з головою профільного комітету Микитою Потураєвим.Документ зареєстрували 15 липня. Його розробленням займалася робоча група, до якої увійшли депутати, представники виконавчої влади, уповноважена із захисту державної мови та профільні експерти."Головна мета ініціативи полягає в осучасненні правових механізмів захисту прав громадян на отримання інформації та послуг українською мовою. Також проєкт покликаний усунути наявні прогалини в законодавстві й узгодити окремі норми з базовим мовним законом, з дня набуття чинності яким у липні минуло сім років", — зауважили автори ініціативи.Законопроєкт розширює перелік осіб, які зобов'язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків. Ця вимога поширюватиметься на:народних депутатів України;керівників державних закладів культури та наукових установ;приватних виконавців;арбітражних аудиторів.Окремо закріплюється обов'язок членів виборчих комісій і комісій з референдуму використовувати українську мову під час здійснення своїх повноважень.У сфері трудових відносин документ гарантує захист права на використання української мови вже на етапі прийому на роботу. Також передбачені зміни для IT-сектору: розробники чи продавці комп'ютерних програм без українського користувацького інтерфейсу будуть зобов'язані попереджати про це споживачів до моменту здійснення покупки.Крім того, документ уточнює процедури розгляду скарг уповноваженою із захисту державної мови та передбачає посилення санкцій за порушення мовного законодавства.Значна частина нововведень стосується гуманітарної сфери. Документ доповнює базовий закон статтею про державну мову у сфері оздоровлення та відпочинку дітей. Працівники таких дитячих закладів будуть зобов'язані створювати винятково українськомовне середовище.У сфері позашкільної освіти повністю не допускається використання мови держави-агресорки. Приватним закладам загальної середньої освіти залишають право вільного вибору мови викладання, однак зі суворою забороною на використання російської мови.У культурній сфері закон офіційно заборонить публічне виконання, показ та демонстрацію творів, фонограм і музичних кліпів, виконаних мовою держави-агресорки.Проєкт вносить корективи до повноважень місцевих рад, зобов'язуючи їх створювати умови для розвитку, функціонування та популяризації української мови на своїх територіях. Місцеві державні адміністрації зі свого боку сприятимуть розвитку мов корінних народів і національних меншин. На міжнародній арені забезпечення розвитку та поширення української мови за кордоном стане одним з офіційних завдань української дипломатичної служби.Нові правила торкнуться і громадських об'єднань. Їм дозволять дублювати свою назву іноземними мовами або мовами національних спільнот поруч із державною, проте використання мови держави-агресорки заборонено.Нагадаємо, 30 червня стало відомо, що у Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт №15356, який пропонує виключити російську мову з маркування товарів і послуг. Під час війни мова є частиною національної безпеки..

В Україні розпочалося оформлення державної допомоги "Пакунок школяра" для родин, чиї діти цього року вперше підуть до школи. Програма передбачає одноразову виплату у розмірі п'ять тисяч гривень, які можна використати на придбання шкільного приладдя, одягу та взуття.Як повідомили у пресслужбі Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності, програму, ініційовану президентом України Володимиром Зеленським, реалізують уже другий рік поспіль. Її мета — підтримати сім'ї у період підготовки дітей до нового навчального року.Хто може отримати допомогуВиплата надається одному з батьків або законному представнику дитини, яка цього року зарахована до першого класу закладу загальної середньої освіти в Україні.Якщо сім'я тимчасово перебуває за кордоном, оформити допомогу можна після повернення в Україну. Для родин, які проживають на тимчасово окупованих територіях, виплата стане доступною після повернення на підконтрольну Україні територію.Як оформити "Пакунок школяра"Подати заяву можна двома способами:через застосунок "Дія";особисто у сервісному центрі Пенсійного фонду України.Як подати заяву через "Дію"Для цього необхідно:відкрити розділ "Сервіси" — "Допомога від держави" — "Пакунок школяра";обрати дитину, на яку оформлюється допомога;вибрати або відкрити "Дія.Картку";перевірити дані та підписати заяву "Дія.Підписом".Для оформлення потрібно мати в застосунку ID-картку або закордонний паспорт, а також верифікований реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП).Як оформити допомогу через Пенсійний фондОдин із батьків або законний представник має звернутися до сервісного центру Пенсійного фонду України із письмовою заявою. При собі необхідно мати документ, що посвідчує особу, РНОКПП (за наявності), а також документи, які підтверджують повноваження законного представника, якщо це необхідно.На що можна витратити коштиГроші можна використати виключно на товари, необхідні для підготовки дитини до школи — шкільне приладдя, одяг і взуття. З 2026 року кошти дозволено витрачати за 30 МСС-кодами, визначеними для цільових державних виплат сім'ям із дітьми.Програму реалізують Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності України спільно з Міністерством цифрової трансформації, Міністерством освіти і науки, Пенсійним фондом України та іншими партнерами.Нагадаємо, нещодавно TrueUA писав, як оформити державну допомогу, якщо батько не платить аліменти.Читайте також: Виплати на дітей через "Дія.Картку": що змінилося та як відкрити рахунок.

У п’ятницю, 31 липня, в Херсоні російські війська завдали удару керованими авіаційними бомбами по навчальному закладу. За попередньою інформацією, постраждали п’ятеро людей — троє жінок і двоє чоловіків.Про це повідомили в Державній службі України з надзвичайних ситуацій (ДСНС)."Унаслідок влучання будівля зазнала значних руйнувань. Під завалами опинилися люди та сталася пожежа", — йдеться в повідомленні.Надзвичайники уточнили, що ударною хвилею й уламками пошкоджено шість багатоквартирних і п’ять приватних житлових будинків."На місці події рятувальники витягнули з-під завалів чоловіка та передали його медикам", — констатували в ДСНС.Під час ліквідації наслідків удару росіяни неодноразово намагалися атакувати рятувальників безпілотниками. Внаслідок цього неподалік сталася пожежа у приватному двоповерховому житловому будинку."Попри постійну загрозу повторних атак надзвичайники ліквідували всі осередки горіння", — підсумували в Державній службі України з надзвичайних ситуацій.. "Російські авіаудари по Херсону, на жаль, стали буденністю. Ворог цинічно знищує соціальну інфраструктуру", — зауважив, своєю чергою, начальник Херсонської міської військової адміністрації Ярослав Шанько.Він підтвердив, що сьогодні окупанти скинули декілька керованих авіабомб на середмістя. Пошкоджено навчальні заклади та житлові будинки.Також посадовець поінформував про п'ятьох поранених і підсумував, що ця інформація уточнюється.Нагадаємо, що сьогодні російські окупанти вкотре атакували Харків безпілотниками. Зафіксовано влучання в багатоповерховий житловий будинок у Салтівському районі, де пошкоджено дах..

У п'ятницю, 31 липня, Кабінет міністрів України розподілив понад 1,6 мільярда гривень на освіту. Кошти спрямували на розвиток професійної освіти, модернізацію академічних ліцеїв та організацію безоплатного гарячого харчування для школярів.Про це повідомив прем'єр-міністр Сергій Корецький. За його словами, найбільшу частину фінансування — понад 860 мільйонів гривень — спрямують на модернізацію закладів професійної та фахової передвищої освіти. Кошти передбачені для реалізації понад 100 проєктів у різних регіонах України.Фінансування дозволить створити нові навчальні майстерні та лабораторії, оновити обладнання, підвищити енергоефективність закладів, покращити безпеку та забезпечити безбар'єрний доступ. Крім того, уряд завершив розподіл майже 700 мільйонів гривень субвенції для 130 майбутніх академічних ліцеїв у 22 областях України."Кошти спрямують на створення сучасних освітніх просторів: закупівлю навчального, комп'ютерного та мультимедійного обладнання, меблів і оснащення для лабораторій природничих дисциплін та STEM", — наголосив Корецький.До того ж, за словами очільника уряду, 83,6 мільйона гривень передбачено на підтримку громад в організації безоплатного гарячого харчування для учнів початкових класів у восьми прифронтових областях: Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській. Усього у 2026 році на харчування школярів передбачено 14,4 мільярда гривень.Нагадаємо, у Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт №15440, який покликаний завчасно врегулювати проведення державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2027 року. Ініціатива має на меті створити стабільні законодавчі умови для організації навчального процесу та екзаменів у режимі воєнного стану.Читайте також: Вступають частіше, ніж торік: в Україні зафіксували рекордну кількість абітурієнтів.

Студентів-бюджетників цивільних спеціальностей не зобов’язуватимуть відпрацьовувати після навчання. Випускники зможуть самостійно обирати місце роботи та будувати професійний шлях без обов’язкового направлення.Як повідомив народний депутат від партії "Слуга народу", голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, у доопрацьованій версії законопроєкту №10399 вилучили норму про обов’язковий контракт на перше робоче місце для студентів цивільних спеціальностей, які навчаються за кошти державного бюджету.За його словами, обов’язкове відпрацювання залишиться лише для тих, хто від початку навчання готується до роботи у структурах сектору безпеки й оборони — зокрема у військових закладах освіти, МВС, СБУ, розвідці та інших установах зі спеціальними умовами підготовки."Обов’язкового контракту на перше робоче місце для студентів цивільних спеціальностей у доопрацьованому законопроєкті №10399 не буде", — зазначив Бабак.Раніше законопроєкт передбачав, що після другого курсу студент-бюджетник мав укласти контракт на запропоноване державою перше робоче місце, а після завершення навчання певний час працювати за фахом. У разі відмови передбачалося відшкодування вартості навчання.Таку модель пропонували через нестачу кадрів у низці сфер. Зокрема, у сфері освіти держава щороку фінансує підготовку близько 10 тисяч майбутніх педагогів, однак до роботи у школах приходить значно менше випускників.Водночас ініціатива викликала значний суспільний резонанс. Серед зауважень були питання щодо можливого примусу до праці, конституційних прав випускників та умов оплати праці на першому робочому місці."Ми зрозуміли, що через одну суперечливу норму можемо поставити під загрозу весь законопроєкт, тому наразі її прибрали", — пояснив голова профільного комітету.За словами Бабака, основна мета законопроєкту №10399 — змінити підхід до державної підтримки вищої освіти. Державне замовлення має формуватися відповідно до потреб країни, а не лише за рішеннями закладів освіти.Нова модель передбачає три основні інструменти підтримки студентів:Державне замовлення — для тих, хто навчається у системах із визначеним подальшим працевлаштуванням, насамперед у секторі безпеки й оборони.Бюджетні місця для цивільних спеціальностей — для вступників із найкращими результатами. Вони не матимуть зобов’язання відпрацьовувати після випуску.Система грантів — для студентів, які навчаються за контрактом, але можуть отримати повне або часткове фінансування від держави.Окремі гранти планують передбачити для соціально вразливих категорій, зокрема учасників бойових дій, дітей загиблих захисників, дітей-сиріт та інших категорій, які потребують державної підтримки.Як зазначив Сергій Бабак, нова система не скорочує державну підтримку освіти, а змінює її формат: бюджетні місця збережуться для найкращих вступників, а державне замовлення буде спрямоване на підготовку фахівців, потреба в яких є найбільш актуальною для країни.Нагадаємо, у Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт №15440, який покликаний завчасно врегулювати проведення державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2027 року. Ініціатива має на меті створити стабільні законодавчі умови для організації навчального процесу та екзаменів у режимі воєнного стану.Читайте також: Вступають частіше, ніж торік: в Україні зафіксували рекордну кількість абітурієнтів.

У Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт №15440, який покликаний завчасно врегулювати проведення державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2027 року. Ініціатива має на меті створити стабільні законодавчі умови для організації навчального процесу та екзаменів у режимі воєнного стану.Про це повідомив у Telegram-каналі голова комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.Предмети та формат НМТ-2027Згідно з документацією законопроєкту, для вступників до закладів вищої освіти пропонується зберегти вже звичну модель національного мультипредметного тесту (НМТ) із чотирьох дисциплін:українська мова;математика;історія України;один предмет на вибір абітурієнта.Як і під час попередньої вступної кампанії, четвертим вибірковим предметом вступники зможуть обрати іноземну мову, біологію, фізику, хімію або інші передбачені переліком дисципліни.Водночас конкретний організаційний формат проведення вступних випробувань визначатиме Міністерство освіти і науки України — залежно від безпекової ситуації в країні та організаційних можливостей. Такий підхід має поєднати чітку законодавчу рамку з необхідною гнучкістю під час ухвалення рішень.Мета законопроєктуЗаконодавці наголошують, що ухвалення нормативів заздалегідь дозволить забезпечити передбачуваність системи та дасть учням, вчителям і вишам достатньо часу для якісної підготовки без змін у останній момент:"Як неодноразово наголошував, найгірше для освіти — це невизначеність. Учні повинні вже сьогодні розуміти, до чого готуватися. Учителі мають планувати освітній процес, а заклади освіти — організовувати підготовку, спираючись на зрозумілі й стабільні правила. Саме тому важливо визначати модель проведення вступної кампанії завчасно, а не змінювати її в останній момент", — підсумував Сергій Бабак.Нагадаємо, нещодавно в Україні розгорілася дискусія щодо виключення математики з обовʼязкових іспитових предметів для школярів. Так, частина суспільства та політиків була за скасування, інші ж — проти. Попри це, Юлія Свириденко зробила чітку заяву, що наразі математика залишатиметься одним з основних предметів на НМТ..

В Україні нинішня вступна кампанія демонструє найвищі показники зацікавленості абітурієнтів від початку повномасштабного вторгнення. Кількість сформованих електронних кабінетів уже перевищила підсумкові результати усього минулого року.Про це повідомив заступник міністра освіти і науки України Микола Трофименко.За даними посадовця, станом на 28 липня в системі зареєстровано вже 252 тисячі електронних кабінетів для вступу до університетів, інститутів та коледжів. Для порівняння, за весь період вступної кампанії минулого року цей показник зупинився на позначці у 229 тисяч.Стрімке зростання спостерігається і за кількістю поданих заяв: абітурієнти вже спрямували до навчальних закладів 806 тисяч електронних форм. Це одразу на 250 тисяч більше, ніж фіксувалося за аналогічний проміжок часу торік. У профільному відомстві також відзначили очікування щодо розширення складу студентів шляхом захисників та громадян із вразливих регіонів."Ми розуміємо, що в систему прийде більше ветеранів, більше військовослужбовців, більше мешканців тимчасово окупованих територій. Ми дуже на це розраховуємо і все для цього робимо", — заявив заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко.Нагадаємо, у столиці правоохоронці викрили на корупційній схемі доцента університету та завідувачку відділення коледжу, які обіцяли сприяння у зарахуванні на навчання. Обидві освітянки брали гроші за безперешкодний вступ абітурієнтів, зокрема й для отримання відстрочки від мобілізації..

Частину підручників для українських шкіл доведеться друкувати повторно. Це пов’язано зі знищенням понад 410 тисяч книг унаслідок російського обстрілу 19 липня.Про це заявив міністр освіти та науки України Андрій Бутенко. Він також зауважив, що доставлення підручників до закладів освіти відкладуть щонайменше на декілька місяців.Міністерство освіти і науки спільно з видавцями та Інститутом модернізації змісту освіти вже провело попередню оцінку втрат. Зокрема, російський удар знищив:понад 260 тисяч надрукованих підручників для 9 класу;близько 150 тисяч підручників для 4 класу, які перебували у видавництва в роботі.Бутенко додав, що частину цих підручників уже надрукували, запакували та підготували до відправлення в школи, щоб учні отримали їх до 1 вересня. Однак увесь цей наклад знищено."Наклад доведеться друкувати заново, а доставлення до освітніх закладів попередньо відкласти щонайменше на декілька місяців. Ми вже на зв'язку з видавцями й узгоджуємо, як надолужити час", — повідомив міністр.За його словами, поки триватиме повторний друк, у разі потреби для навчання використовуватимуть електронні версії підручників. Очільник МОН констатував, що втрачений наклад є лише частиною загального замовлення підручників на новий навчальний рік.За його словами, планове доставлення книжок до шкіл триває. Станом на 22 липня заклади освіти вже отримали понад 1,4 мільйона примірників.Бутенко також зауважив, що це не перший випадок, коли Росія завдає ударів по друкарнях і складах, де друкують та зберігають українські підручники. Такими атаками країна-агресор намагається завдати удару по українській освіті.Нагадаємо, що в ніч на 19 липня внаслідок російського обстрілу знищено склад українського видавництва "Книголав". Загалом згоріли близько 250 тисяч книжок..

У п'ятницю, 17 липня, в Україні стартували додаткові сесії національного мультипредметного тесту (НМТ) 2026 року.У пресслужбі Міністерства освіти і науки України нагадали учасникам важливі організаційні моменти перед проходженням тестування. Так, перед початком НМТ вступникам необхідно:заздалегідь перевірити у персональному кабінеті дату, час і місце проведення тестування;спланувати маршрут до тимчасового екзаменаційного центру, адже у разі запізнення учасника не допустять до складання тесту;мати із собою сертифікат учасника тестування та документ, що посвідчує особу, або його цифровий аналог у застосунку "Дія".За бажанням учасники можуть взяти ручку, воду та легкий перекус. Тим, хто складатиме НМТ в Україні, рекомендують також мати теплий одяг на випадок тривалого перебування в укритті через можливі повітряні тривоги.Під час тестування заборонено користуватися:телефонами;смартгодинниками;навушниками;друкованими чи рукописними матеріалами;іншими речами, які не передбачені правилами проведення НМТ.У МОН також закликають не поширювати адресу тимчасового екзаменаційного центру, оскільки це важливо для безпеки учасників і працівників пунктів тестування."Якщо під час тестування виникнуть технічні проблеми або буде оголошено повітряну тривогу, дотримуйтеся вказівок працівників ТЕЦ", — наголосили в пресслужбі.Результати НМТПісля завершення тестування учасники одразу побачать свої тестові бали на екрані. Офіційні результати за шкалою 100-200 балів будуть доступні в персональних кабінетах до 29 липня.У Міністерстві освіти і науки наголошують, що учасники основної та додаткової сесій НМТ мають рівні можливості під час вступної кампанії. Подати заяви до закладів вищої освіти можна до 1 серпня 2026 року до 18:00.Зареєструвати електронний кабінет вступника на сайті Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО) можна вже зараз — для цього не потрібно чекати на результати НМТ.Нагадаємо, нещодавно в Україні розгорілася дискусія щодо виключення математики з обовʼязкових іспитових предметів для школярів. Так, частина суспільства та політиків була за скасування, інші ж — проти. Попри це, Юлія Свириденко зробила чітку заяву, що наразі математика залишатиметься одним з основних предметів на НМТ..