# освіта

У понеділок, 12 жовтня, президент України Володимир Зеленський підписав ключовий закон щодо забезпечення освітніх прав корінних народів та національних меншин. Важлива законодавча ініціатива покликана розблокувати переговорні кластери та пришвидшити інтеграцію країни до Європейського Союзу.Про це йдеться на офіційному порталі Верховної Ради України.Крок до євроінтеграції та основні зміниЗакон "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України" (законопроєкт №16119 від 01.10.2026) відкриває шлях до активізації переговорного процесу щодо вступу в ЄС. Документ гарантує розширення можливостей для навчання мовами національних спільнот, які є офіційними мовами Євросоюзу, а також мовами корінних народів України. При цьому українська мова непорушно залишається основною мовою освітнього процесу.Зміни стосуються використання мов під час уроків та спілкування на території шкіл, оформлення освітніх документів, а також проведення підсумкового оцінювання. Учням із відповідних класів передбачається можливість за бажанням отримувати завдання національного мультипредметного тестування в перекладі (за винятком предметів мовно-літературного спрямування).Статуси навчальних закладівЗакон чітко визначає умови, за яких школи можуть здобути або зберегти статус закладу освіти національної меншини чи корінного народу. Для отримання нового статусу частка учнів, які навчаються мовою меншини (що є офіційною мовою ЄС), має становити понад 50%, а для збереження наявного статусу — не менше 20%.Окрім цього, керівники та заступники керівників таких закладів зобов'язані володіти як державною мовою, так і відповідною мовою національної спільноти. У разі ліквідації чи реорганізації комунальних шкіл місцева влада гарантуватиме учням можливість продовжити навчання відповідною мовою в іншому закладі.Нагадаємо, раніше голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що Україна готується розширити мовні та освітні права національних меншин, зокрема угорської громади, що може стати основою для компромісу з Будапештом. Натомість Угорщина планує розблокувати відкриття двох переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу..

Парламент ухвалив резолюційний документ, що регламентує використання мов національних спільнот Європейського Союзу та корінних народів у шкільній освіті. Впроваджені зміни покликані виконати євроінтеграційні вимоги та розблокувати переговорні кластери з Брюсселем.Законодавча ініціатива №16119 була ухвалена 266 голосами депутатів.Крок до ЄС та розблокування переговорівВерховна Рада ухвалила законопроєкт №16119 "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України". За відповідне рішення проголосували 266 народних депутатів. Документ покликаний розблокувати одразу два ключові переговорні кластери для вступу України до Європейського Союзу.Закон гарантує розширення можливостей для навчання мовами корінних народів та нацменшин, мови яких є офіційними в ЄС. При цьому українська мова непорушно залишається основною мовою навчального процесу.Мовні норми в школах та складання НМТНові правила охоплюють оформлення освітніх документів, проведення зовнішнього незалежного оцінювання та порядок збереження спеціальних статусів шкіл. Зокрема, у закладах, де є відповідні класи, дозволено використовувати мову нацменшини або корінного народу поряд із державною під час уроків та спілкування у приміщенні чи на території школи.Школярі, які здобувають або здобули освіту мовою корінного народу, зможуть за бажанням отримувати тестові завдання зовнішнього оцінювання в перекладі. Це правило не стосуватиметься лише предметів мовно-літературного спрямування. Водночас перелік дисциплін, що викладаються українською, заклади зможуть розширювати за заявами батьків щонайменше двох третин учнів класу.Нові критерії для отримання та втрати статусуДля отримання статусу закладу нацменшини необхідно, щоб понад 50% учнів навчалися мовою відповідної спільноти (що є офіційною мовою ЄС). Якщо в школі є хоча б один клас із навчанням мовою корінного народу — вона має право на статус закладу корінного народу.Школи, які вже володіють таким статусом, збережуть його за умови, що частка учнів становить не менше 20%. Якщо цей показник опуститься нижче 20%, втрата статусу відбуватиметься за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.Вимоги до керівництва та захист прав учнівКерівники та їхні заступники в таких навчальних закладах зобов'язані володіти як державною мовою, так і мовою відповідної спільноти. Для приватних шкіл передбачено виняток: директори, які обіймали посади на момент набрання законом чинності, зможуть тимчасово не застосовувати вимогу щодо володіння державною мовою.У разі реорганізації чи ліквідації комунальної школи засновник зобов'язаний за заявою батьків забезпечити учням можливість продовжити навчання відповідною мовою в іншому закладі в межах тієї ж адміністративно-територіальної одиниці.Нагадаємо, раніше голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що Україна готується розширити мовні та освітні права національних меншин, зокрема угорської громади, що може стати основою для компромісу з Будапештом. Натомість Угорщина планує розблокувати відкриття двох переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу..

Через можливі тривалі відключення світла, перебої з водопостачанням та безпекові загрози київські школи можуть змінювати формат навчання.Департамент освіти і науки КМДА роз’яснив, за яких умов учні навчатимуться очно, коли їх переводитимуть на дистанційку та що батькам потрібно знати про організацію уроків під час надзвичайних ситуацій. Формат навчання залежатиме від безпекової ситуації та можливостей кожного закладу забезпечити належні умови для учнів і працівників.Що відбуватиметься в школах без електроенергіїЗа можливості школи використовуватимуть альтернативні джерела живлення та освітлення — генератори, інвертори й зарядні станції. Якщо освітлення буде недостатнім для виконання письмових завдань, учителі зможуть проводити уроки в усному форматі.Якщо ж заклад не матиме змоги забезпечити належні умови для перебування дітей, навчання тимчасово переведуть у дистанційний формат. Він триватиме до відновлення необхідних умов.Коли школи переходитимуть на дистанційне навчання через відсутність водиОчне навчання можливе лише за умови дотримання санітарних вимог. Якщо через перебої з водопостачанням школа не зможе забезпечити їх виконання, учні навчатимуться дистанційно.Повернення до очного формату залежатиме від покращення ситуації та можливості створити безпечні умови для дітей.Як організовуватимуть очне навчанняЗа сприятливої безпекової ситуації уроки проводитимуть у приміщеннях шкіл. У разі оголошення повітряної тривоги учні разом із педагогами переходитимуть до визначених укриттів.Крім того, у столиці продовжать використовувати механізм "освітньої міграції". Він передбачає організацію навчання у вільних приміщеннях інших закладів освіти, зокрема шкіл і дитячих садків, якщо там є необхідні умови.Як навчатимуться діти дистанційноДо дистанційного навчання долучатимуться як учні, які перебувають у Києві, так і діти, які тимчасово виїхали за межі столиці. За потреби школярі зможуть приєднуватися до онлайн-уроків зі спеціально облаштованих робочих місць у шкільних укриттях.Якщо через воєнні обставини вчитель не зможе безпечно дістатися до школи, він за погодженням з адміністрацією проводитиме онлайн-заняття з безпечного місця.У разі пошкодження будівлі, тривалого знеструмлення, відсутності водопостачання або виникнення іншої надзвичайної ситуації весь заклад може тимчасово перейти на дистанційний формат. Про відповідні зміни батьків повідомлятиме адміністрація школи через визначені канали комунікації.Що потрібно знати батькамЯкщо під час дистанційного уроку оголосять повітряну тривогу, заняття призупинять, щоб учитель та учні могли перейти в безпечне місце. Після цього онлайн-урок продовжать або розпочнуть наступне заняття за розкладом.Батькам радять регулярно перевіряти електронний щоденник і стежити за повідомленнями школи. Там публікуватимуть інформацію про формат навчання, зміни в розкладі та відвідування уроків. На початку кожного заняття вчитель перевірятиме присутність учнів. Якщо дитина не приєднається до онлайн-уроку, батьки отримають відповідне повідомлення.Формат навчання в київських школах може змінюватися залежно від безпекової ситуації, наслідків обстрілів, наявності електроенергії, води й тепла. Головна умова — можливість забезпечити безпеку дітей і працівників та продовжувати освітній процес у тих умовах, які є в конкретному закладі.Нагадаємо, днями київська влада зазначала, що інтенсивність обстрілів енергосистеми країни зростає. Тому киянам варто подбати про індивідуальні запаси. Це стосується випадків аварійних ситуацій.Читайте також: Світло вимикають поза графіком: у ДТЕК назвали причини.

У суботу, 10 жовтня, російський авіаційний удар обірвав життя двох дівчаток із Запоріжжя — першокласниці Єлизавети Сорочишиної та восьмикласниці Анни Мур-Зак.Про це повідомили в соціальних мережах Департаменту освіти та науки Запоріжжя та Запорізької гімназії №4.Як відомо, вчора російські окупанти завдали авіаудару по Запоріжжю. Цей обстріл обірвав життя двох учениць міста — першокласниці гімназії №63 Єлизавети Сорочишиної та восьмикласниці гімназії №4 Анни Мур-Зак:"Двоє дівчат, у яких попереду мало бути ціле життя… Мрії, плани, щасливі моменти та ще стільки всього, що вони мали пережити. Неможливо знайти слова та збагнути, чому дитинство має закінчуватися так, чому батьки змушені оплакувати своїх дітей, а шкільні класи назавжди втрачають тих, хто мав ще стільки всього попереду", — йдеться у повідомленні.Секретарка міської ради Регіна Харченко уточнила, що маленька Єлизавета прийшла до гості до дядька — саме туди влучив російська авіабомба. Наприкінці жовтня вона мала святкували свій сьомий день народження."Із глибоким сумом повідомляємо, що 10 жовтня 2026 року близько 05:00 внаслідок влучання ракети в багатоквартирний будинок загинула учениця 8-Б класу Запорізької гімназії №4 Анна Мур-Зак 2013 року народження. Це непоправна втрата для родини, шкільної спільноти та всіх, хто знав Анну. Щирі співчуття рідним і близьким дівчинки, її однокласникам, друзям і вчителям. Розділяємо ваш біль і скорботу", — зазначили в Запорізькій гімназії №4.Учора Росія завдала декілька ударів керованими авіабомбами по Запоріжжю. 20 людей загинули, серед них — три неповнолітні дівчинки. Ще 32 містян отримали поранення. У місті пошкоджені та зруйновані багатоповерхівки, приватні будинки та понівечені автомобілі.Нагадаємо, що внаслідок російського авіаційного обстрілу багатоповерхівки загинуло три покоління однієї сім'ї — бабуся, донька й онучка. Вони були переселенками з окупованої Федорівської громади Запоріжзької області..

У Бердичеві Житомирської області поліцейські з’ясовують обставини вибуху в одному з місцевих закладів освіти. Інцидент стався 8 жовтня близько 11:00 у гімназії №17. За попередніми даними, в укритті вибухнула навчально-тренувальна граната.Як повідомили у Головному управлінні Національної поліції в Житомирській області, 11-річна учениця принесла до гімназії дві навчально-тренувальні гранати. Перебуваючи в укритті, дівчинка спробувала розібрати одну з них, після чого предмет вибухнув.На місце події прибули слідчо-оперативна група Бердичівського районного відділу поліції та відповідні служби. Правоохоронці вилучили залишки гранати, що вибухнула, а також другий піротехнічний засіб.На щастя, внаслідок інциденту ніхто з учнів чи працівників гімназії не постраждав. Станом на 14:00 до медиків ніхто з присутніх у навчальному закладі не звертався.Наразі поліцейські встановлюють усі обставини події та з’ясовують, звідки у дитини були навчальні гранати.Також правоохоронці закликають батьків стежити за дозвіллям дітей та не дозволяти їм контактувати з вибухонебезпечними чи піротехнічними предметами. Навіть предмети, які здаються безпечними або призначені для навчання, можуть становити небезпеку у разі неправильного використання.Нагадаємо, 4 вересня у Святошинському районі Києва чоловік під час конфлікту через неповернутий борг кинув бойову гранату під ноги свого знайомого. Внаслідок вибуху поранення отримали п’ятеро людей..

Міністерство освіти і науки України планує оновити свідоцтва досягнень учнів 5-9 класів. Вже розпочало громадське обговорення проєкту.Про це повідомила пресслужба міністерства."Міністерство освіти і науки України розпочинає громадське обговорення проєкту примірної форми свідоцтва досягнень учнів 5-9 класів та методичного коментаря щодо його заповнення. Це частина впровадження реформи "Нова українська школа", у межах якої оцінювання має відображати розвиток компетентностей учнів, зокрема їхню здатність застосовувати знання та вміння", — йдеться у повідомленні.Як зазначають у МОН, нова форма свідоцтва має узгодити документ із сучасною системою оцінювання результатів навчання. Єдина структура дозволить школам використовувати спільні підходи до відображення навчальних результатів, а учням і батькам — отримувати зрозумілу інформацію про навчальний поступ.Крім того, уніфікована форма має спростити роботу розробників електронних журналів, які зможуть налаштувати автоматичне формування свідоцтва.Що міститиме оновлене свідоцтво досягненьПроєкт передбачає п’ять основних розділів:результати навчання — семестрові та річні оцінки з обов’язкових і вибіркових освітніх компонентів;характеристика навчальної діяльності — зворотний зв’язок і рекомендації класного керівника щодо прояву навчальних дій учня;інформація про навчальний поступ — короткі предметні коментарі вчителів за кожен рік навчання;Державна підсумкова атестація — для учнів 9 класу у випадках, передбачених законодавством;рішення педагогічної ради.Коли нову форму планують запровадитиОбов’язкове заповнення розділів пропонують запроваджувати поступово. Це має дати педагогам час підготуватися до нових вимог, а розробникам електронних систем — адаптувати їх до нової форми документа.У 2026/2027 навчальному році обов’язковими для заповнення пропонують зробити три розділи: результати навчання, характеристика навчальної діяльності, рішення педагогічної ради.Із 1 вересня 2027 року обов’язковими стануть усі розділи свідоцтва. Водночас розділ про державну підсумков у атестацію заповнюватимуть з урахуванням передбачених законодавством умов.Нагадаємо, у школах Львівщини планують запровадити нові правила користування смартфонами та іншими персональними електронними пристроями. Йдеться не про повну заборону гаджетів, а про визначення чітких умов, коли учні можуть ними користуватися під час навчання та перерв.Читайте також: Меню, порції та смак: як батьки оцінюють харчування у школах.

Твори українського поета Тараса Шевченка потрапили до загальної навчальної програми в Литві. Цього року вивчення класика має рекомендований характер, але вже з наступного навчального року стане обов'язковим для одинадцятикласників.Про це повідомив литовський мовник LRT із посиланням на Міністерство освіти, науки та спорту Литви."Тарас Шевченко важливий не лише для українців, він автор епохи романтизму європейського рівня, його твори навіть у цю епоху дозволяють нам обговорювати універсальні теми свободи, ідентичності, людської гідності та культурної пам'яті", — зазначила міністерка освіти Литви Рамінта Поповєне.Вона також додала, що поет має з Вільнюсом історичний зв'язок, адже він прожив там декілька років, вивчав мистецтво та закохався в це місто, де й досі є декілька меморіальних дощок, що вшановують його пам'ять.Цього навчального року викладачі можуть рекомендувати твори Тараса Шевченка учням восьмих класів і третьокурсникам гімназій, які вивчають літературу в межах загального курсу.До списку пропонованих творів уже внесли вірш "Заповіт" і послання "І мертвим, живим і ненародженим землякам…".Школярі вивчатимуть їх поряд із доробком Теодораса Буйницького, Адамаса Міцкявічуса й Оскараса Мілашюса як літературу, що виражає ідентичність історичних народів Литви. Вчителі також мають право обирати й інші твори українського автора на власний розсуд.З вересня 2027 року твори Шевченка стануть обов'язковою складовою програми для гімназистів третього курсу, які обрали поглиблене вивчення предмета. Литовські вчителі самостійно обиратимуть конкретні вірші поета під час викладання теми романтизму.У Міністерстві освіти Литви зазначили, що цей крок допомагає зміцнити культурні зв'язки між Литвою та Україною."Важливо включити твір цього автора до загальної програми з литовської мови та літератури також для зміцнення культурних зв'язків між Литвою й Україною, враховуючи інтеграцію українських дітей, які навчаються в Литві, та створення спільної європейської ідентичності", — пояснили у відомстві.Нагадаємо, що в червні цього року на Кіпрі анонсували встановлення пам’ятника Тарасу Шевченку. Його створили українські скульптори Олесь Сидорук і Борис Крилов..

У суботу, 3 жовтня, в Києві головну нагороду національної вчительської премії Global Teacher Prize Ukraine здобула вчителька англійської мови Ірпінського ліцею №2 Світлана Меркулова. Грошова винагорода переможниці — мільйон гривень.Про це повідомило "Суспільне". Також у новій номінації "Вчитель-захисник" переміг учитель історії, а нині командир роти безпілотних авіаційних комплексів Олександр Чучаєв.Це десятий сезон національної вчительської премії Global Teacher Prize Ukraine. Організатори оголосили ім'я Світлани Меркулової як переможниці премії 3 жовтня на церемонії в Києві."Я ще цього до кінця не усвідомлюю, бо вважаю, що кожен український вчитель заслуговує на цю перемогу. Але почуття зараз просто розривають", — сказала тріумфаторка.За її словами, англійська стала для учнів не просто предметом, а способом говорити про майбутнє. Навіть в укритті вони дебатують на важливі теми, планують подорожі та мріють. Саме в цьому Меркулова бачить головне у своїй роботі."Виходить так, що учні зазвичай відгукуються, коли закінчують школу, коли вони вільно спілкуються за кордоном, коли батьки телефонують і кажуть, що вони витягують англійську мову, коли вони вчаться в найкращих ввишах України", — розповіла вона.Серед її випускників — 200-бальники та призери обласних олімпіад. Також Меркулова навчає колег застосовувати інструменти емоційної підтримки дітей.Переможець нової номінації "Вчитель-захисник", яку організатори запровадили 2026 року, отримає 500 тисяч гривень. Ним став учитель історії Олександр Чучаєв, який нині командує ротою безпілотних авіаційних комплексів у 41-й окремій механізованій бригаді."Я доєднався до ЗСУ 25 лютого 2022 року, бо 24 лютого мене тричі посилали, казали, що немає місць", — розповів Олександр.До служби він працював директором однієї зі шкіл на Кіровоградщині та викладав там історію."У мене завжди були діти, які чогось прагнули: чи поїхати кудись, чи навчитися. Мої уроки наближені до молоді, до того, як вони сприймають світ. Одна з таких цікавих методик — викладання історії з коміксами. Тобто спочатку ми розбираємо тему, а потім діти роблять історії", — пояснив він.Цього року громадська спілка "Освіторія", яка організовує премію, отримала 1 169 анкет і 1 723 номінації від українців. Загалом за 10 років премія зібрала майже 30 тисяч анкет, номінацій та історій учителів. Компанія PwC в Україні виступила незалежним консультантом і перевіряла, чи прозоро та правильно визначали переможця.Нагадаємо, минулого тижня пресслужба Міністерства освіти та науки України інформувала, що школи можуть коригувати тривалість уроків і змінювати розклад. Проте це дозволяється лише під час тривалих повітряних тривог..

У п'ятницю, 2 жовтня, президент України Володимир Зеленський провів зустріч із працівниками освітньої сфери та анонсував нові ініціативи для підтримки педагогів. Під час заходу порушувалися питання заробітних плат, житла та безпеки навчальних закладів.Про це він повідомив у своєму Telegram-каналі. Соціальні гарантії та житло для педагогівПід час спілкування з освітянами президент наголосив на важливості розв'язання соціальних питань, які турбують викладачів. За його словами, йшлося передусім про справедливі заробітні плати та забезпечення власним житлом."Доручив опрацювати можливості для створення додаткових програм підтримки з житлом, у тому числі в рамках "єОселі", і фінансових виплат", — зазначив Зеленський.Безпека та розвиток освітньої системиОкрім фінансових аспектів, учасники зустрічі детально зупинилися на питанні облаштування надійних укриттів у навчальних закладах. Глава держави підкреслив, що це питання обговорюватиметься з урядовцями та представниками місцевої влади задля пошуку необхідних коштів."Дякую за знання та підтримку, які ви даєте дітям. Дуже важливо, що освіта в Україні розвивається. І все це не тільки про тут і зараз — це передусім про наше майбутнє", — резюмував президент.Нагадаємо, українські школи можуть коригувати тривалість уроків та змінювати розклад. Проте це дозволяється лише під час тривалих повітряних тривог..

Якщо дитячий садок не спроможний забезпечити безпечні умови для дітей, тоді його роботу можуть скорочувати або тимчасово припиняти. Йдеться про ситуації, коли відключають електроенергію, тепло чи водопостачання.Про це свідчить лист Міністерства освіти та науки України (МОН) щодо роботи закладів освіти в осінньо-зимовий період 2026-2027 року.Рішення про те, чи залишати дітей у закладі, ухвалює його керівник. Він має оцінити, зокрема:наявність електроенергії або резервного живлення;освітлення;питну воду;санітарно-гігієнічні умови;температуру в приміщеннях;можливість безпечно приготувати, зберігати та видати їжу;роботу вентиляції й інших систем життєзабезпечення;можливість належного нагляду за дітьми;готовність укриття;можливість надати першу допомогу.Якщо всі необхідні умови збережені, діти можуть продовжувати перебувати в садочку навіть під час нетривалого відключення.Якщо відключення призводить до проблем з освітленням, опаленням, водою, вентиляцією, харчоблоком або санітарними умовами, керівник повторно оцінює можливість перебування дітей. У такому разі можуть запровадити скорочений режим роботи або достроково завершити перебування дітей у садочку.Для роботи в умовах знеструмлення можуть використовувати генератори, акумуляторні системи й інші резервні джерела живлення. Вони мають експлуатуватися з дотриманням вимог безпеки.Якщо в садочку немає водопостачання, керівник має перевірити запаси води та можливість забезпечити питний режим, миття рук, роботу санвузлів, приготування їжі та прибирання.Якщо без води неможливо дотримуватися санітарних вимог або безпечно годувати дітей, режим роботи закладу мають змінити. Організовувати харчування в таких умовах не допускається.У разі проблем з опаленням контролюють температуру в приміщеннях. Якщо безпечний температурний режим неможливо забезпечити, перебування дітей скорочують або дочасно завершують.Залежно від ситуації дитсадок може:працювати у звичному режимі;перейти на скорочене перебування дітей;дочасно завершити перебування дітей;тимчасово припинити прийом дітей;перемістити дітей до іншого безпечного приміщення в межах закладу;організувати укриття або евакуацію у разі безпосередньої загрози.Якщо батьки отримали повідомлення про дочасне завершення перебування, але не можуть одразу приїхати, дитина залишається під наглядом працівників садочка. Самостійно залишати заклад вона не може.Після сигналу "Повітряна тривога" працівники дитсадка мають організовано перемістити дітей до укриття, провести перекличку та залишатися з ними до завершення небезпеки. Якщо тривога застала батьків дорогою до садочка, вони мають насамперед подбати про власну безпеку та безпеку дитини й прямувати до найближчого доступного укриття. Якщо ним є укриття дитсадка, батьки можуть разом із дитиною зайти туди та передати її відповідальному працівнику. Водночас працівники садочка не повинні виходити з укриття під час тривоги, щоби зустрічати батьків.Рішення про зміну режиму роботи дитсадок має повідомляти батькам через визначені канали зв'язку: телефон, батьківські чати, електронну пошту, сайт або інші доступні засоби.Нагадаємо, що українські школи можуть коригувати тривалість уроків та змінювати розклад. Проте це дозволяється лише під час тривалих повітряних тривог..

Любомльський районний суд Волинської області визнав винною в поширенні матеріалів із виправдовуванням і запереченням збройної агресії Росії проти України вчительку математики одного з ліцеї Рівненської сільради.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на вирок суду. Журналісти з’ясували, що жінка є громадянкою Білорусі, раніше не судима. Її визнали винною за частиною 2 статті 436-2 Кримінального кодексу України.В обвинувальному акті зазначено, що в період із 30 липня 2025 року до 12 січня 2026 року жінка через месенджер Viber надсилала знайомим відео та повідомлення, які містили виправдовування російської агресії проти України.Зокрема, в одному з відео були твердження, що виправдовували дії Росії та звинувачували українське керівництво у веденні війни. 9 жовтня жінка переслала трьом знайомим інше відео з твердженням про нібито злочини українського керівництва, мобілізацію та війну в Україні.Далі, 7 грудня 2025 року, вона надіслала знайомим ще один відеозапис. У ньому поширювалися конспірологічні твердження про війну Росії проти України, мобілізацію та нібито участь іноземних найманців. Також у відео були антисемітські висловлювання.Окрім того, 12 січня 2026 року жінка поширила у Viber текст, у якому стверджувала, що Росія й Україна мають бути єдиними. У повідомленні також містилися заклики до об'єднання навколо ідеї "Святої Русі" та твердження, які, за висновком суду, заперечували та виправдовували російську агресію.До суду обвинувальний акт надійшов разом з угодою про визнання винуватості. Вчителька повністю визнала свою вину. Суд також врахував її щире каяття та сприяння слідству.Суд призначив їй три роки позбавлення волі без конфіскації майна, однак звільнив від відбування покарання з випробуванням. Іспитовий термін — один рік. У цей період вона має періодично з'являтися до органу пробації та повідомляти про зміну місця проживання або роботи.Також суд постановив конфіскувати у власність держави мобільний телефон Redmi 12C. Окрім того, з жінки стягнули 14 440 гривень 80 копійок процесуальних витрат за проведення експертиз.Нагадаємо, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявляв, що його країна домагатиметься так званого повного відновлення прав росіян і російськомовних українців. У Кремлі й надалі озвучують тези про "мовну дискримінацію" та "русофобію"..

Уряд зберіг окрему щомісячну доплату в розмірі 2 600 гривень для вчителів, які працюють на прифронтових територіях очно або у змішаному форматі.Як зазначив прем'єр-міністр України Сергій Корецький, виплата передбачена для 23 600 учителів у 614 школах.За його словами, для забезпечення виплат уряд перерозподілив додаткові кошти. Це дозволить провести повний розрахунок за фактично відпрацьований час у минулому навчальному році в тих громадах, де залишилася потреба у фінансуванні. Також передбачено кошти, необхідні для продовження виплати доплати до кінця року.Таким чином, учителі на прифронтових територіях, які працюють очно або у змішаному форматі, продовжать отримувати додаткові 2 600 гривень щомісяця."Підтримка людей на прифронтових територіях — це один з ключових пріоритетів уряду", — наголошується у повідомленні.Збереження доплати має забезпечити підтримку педагогів, які продовжують працювати у школах громад, що перебувають поблизу зони бойових дій.Як відомо, Кабінет міністрів розподілив між місцевими бюджетами 57,4 мільярда гривень освітньої субвенції на вересень-грудень 2026 року. Кошти, зокрема, мають забезпечити підвищення зарплат педагогічних працівників у середньому ще на 20% із вересня.Нагадаємо, Кабінет міністрів ухвалив рішення про суттєве підвищення посадових окладів працівників сфери культури. З 1 січня 2027 року зарплати працівників державних і комунальних закладів культури, а також Українського культурного фонду та Українського інституту книги зростуть на 70%.Читайте також: В Україні можуть підвищити мінімальну зарплату: які суми заклали в Держбюджеті-2027.

Українські школи можуть коригувати тривалість уроків та змінювати розклад. Проте це дозволяється лише під час тривалих повітряних тривог.Про це повідомила пресслужба Міністерства освіти і науки України. За даними відомства, йдеться насамперед про ситуації, коли через російські обстріли діти змушені тривалий час перебувати в укриттях або пережили нічні атаки, адже після кількох годин в укритті чи безсонної ночі учням може бути складно зосередитися на навчанні."Саме тому на запит учителів МОН спільно з педагогами, батьківськими організаціями, директорами шкіл і керівниками управлінь освіти розробило методичні рекомендації . Вони допомагають школам адаптувати освітній процес до різних безпекових умов", — зауважили у міністерстві.Як діятимуть нововведенняЗгідно з рекомендаціями, якщо заняття проводяться в укритті, учитель за потреби може скоригувати їхню тривалість з урахуванням віку та психоемоційного стану учнів. При цьому навчальний матеріал необхідно адаптувати так, щоб школярі досягли результатів, передбачених освітньою програмою.Також школи можуть змінювати розклад. У початкових класах, якщо через тривалу повітряну тривогу учні пропустили заняття, можна змінити їхню послідовність. Це дозволить після відбою приділити більше часу предметам, які потребують концентрації та безпосередньої роботи з учителем.У базовій та старшій школі коригування розкладу також можливе, однак керівництву закладу рекомендують заздалегідь опрацювати різні сценарії організації навчання.Окремо МОН наголошує на необхідності враховувати фізичний та психоемоційний стан дітей. Якщо школярі виснажені після тривалого перебування в укритті або нічних обстрілів, учитель може змінити формат заняття. Якщо запланованих результатів навчання вже досягнуто, частину часу можна використати для психологічного розвантаження.Водночас МОН не встановлює вимоги скорочувати всі уроки. Методичні рекомендації передбачають можливість адаптувати навчальний процес до конкретної ситуації, зберігаючи якість освіти.Санітарний регламент визначає максимальну тривалість безперервної навчальної діяльності:у 1 класі — 35 хвилин;у 2–4 класах — 40 хвилин;у 5–11(12) класах — 45 хвилин.У міністерстві наголошують, що це саме максимальна, а не обов’язкова тривалість кожного заняття."Безпекова ситуація в громадах суттєво відрізняється, тому єдиного розкладу, чи формату занять, який підходив би всім школам, бути не може. МОН рекомендує керівникам закладів заздалегідь передбачити різні сценарії організації навчання на випадок тривалих і повторюваних повітряних тривог. Міністерство перебуває на постійному зв’язку з регіонами та допомагає школам у цьому процесі", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, Кабінет Міністрів розподілив між місцевими бюджетами 57,4 мільярда гривень освітньої субвенції на вересень-грудень 2026 року. Кошти, зокрема, мають забезпечити підвищення зарплат педагогічних працівників у середньому ще на 20% із вересня..

Під час російського обстрілу в опонеділок, 21 вересня, зруйновано один із корпусів Запорізького національного університету. Там спалахнула масштабна пожежа. Це об'єкт культурної спадщини.Про це повідомили на Facebook-сторінці Запорізького національного університету (ЗНУ)."Корпус №3 ЗНУ — об’єкт культурної спадщини. У його стінах минали роки навчання, зустрічі, лекції та важливі моменти університетського життя", — йдеться в повідомленні.Пресслужба провідного вишу Запоріжжя констатувала, що цієї ночі корпус зазнав прямого влучання."Попереду — складна робота з відновлення. Але ми віримо, що зможемо повернути йому життя", — наголосили в ЗНУ.. У корпусі після рашистської  атаки спалахнула масштабна пожежа. Будівля постраждала як ззовні, так і зсередини.Також знищені автомобілі, припарковані поруч із місцем удару. Постраждали й будівлі, розташовані неподалік.Окрім того, у ЗНУ опублікували відео з наслідками російської атаки, яка завдала пошкоджень вищому навчальному закладу."Ранок після влучання. Студенти, викладачі, працівники разом усувають наслідки удару. Дякуємо кожному, хто прийшов", — наголосили у прес-службі університету.Нагадаємо, що минулої ночі російські окупанти атакували Україну 172 ударними безпілотниками типу Shahed (64 з них — реактивні), "Гербера", дронами-імітаторами типу "Пародія", а також "Бандероль" / "Дань-Т". Сили оборони знешкодили 148 цілей..

Українська влада з’ясовує ситуацію навколо класу з румунською мовою навчання в селі Орлівка Одеської області. Його начебто закрили на початку вересня. До остаточного розв’язання проблеми не варто нагнітати негатив.Про це йдеться в заяві посольства України в Бухаресті, яка опублікована на його Facebook-сторінці.У дипломатичному відомстві зазначили, що компетентні органи в Києві з’ясують усі обставини ситуації довкола класу з румунською мовою навчання у селі Орлівка Одеської області. Раніше з’явилася інформація, що цей клас закрили невдовзі після початку навчального року.У посольстві заявили, що українська влада все з’ясує. Тому безпідставними є спроби нагнітати негативні настрої навколо цього питання, ставлячи в цілому під сумнів політику України у сфері забезпечення прав національних меншин."Наша держава залишається відданою взятим на себе міжнародним зобов’язанням в контексті дотримання прав — у тому числі освітніх — національних меншин України", — наголосили у заяві.Там додали, що, попри складні безпекові виклики з огляду на агресивну війну Росії, Україна забезпечує належним чином навчальний процес мовами національних меншин, в тому числі для румунської національної спільноти, підтримуючи функціонування широкої мережі освітніх закладів з викладанням румунською мовою. Зокрема, лише в Чернівецькій області функціонує 63 освітніх закладів з викладанням румунською мовою.Учора Міністерство закордонних справ Румунії повідомило, що розслідує справу після отримання інформації про ситуацію з першим класом, навчання в якому велося румунською мовою в Орлівці Одеської області. Там клас розпочав роботу 1 вересня, але його закрили через чотири дні. Батьків нібито закликали перевести своїх дітей до класу з викладанням українською мовою. Після цього генеральне консульство Румунії в Одесі зв’язалося з відповідними місцевими й обласними органами влади та завтра здійснить другий візит на місце, щоб обговорити ситуацію з усіма залученими сторонами.Нагадаємо, що в середині червня президент Володимир Зеленський підписав закон, який вилучив російську мову з переліку мов, до яких в Україні застосовуються положення Європейської хартії регіональних або міноритарних мов..