# САП

Для колишнього українського міністра Германа Галущенка проситимуть у суді заставу в 425 мільйонів гривень. Раніше його затримали на кордоні під час спроби виїзду з території України.Про це повідомила речниця Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Ольга Постолюк у коментарі "РБК-Україна".Як відомо, раніше затриманому колишньому міністру Герману Галущенку оголосили підозру в межах резонансного провадження справи "Мідас".У ніч на 15 лютого НАБУ та САП затримали його, коли він намагався виїхати за кордон потягом. Прикордонники мали запит від правоохоронців щодо нього для отримання інформації в разі спроби перетнути кордон.Учора, 16 лютого, Галущенку повідомили про підозру у справі "Мідас". Йому інкримінують участь у масштабній схемі легалізації коштів через офшорні структури та інвестиційний фонд, пов’язаний із родиною підозрюваного.Слідство з’ясувало, що 2021 року на острові Ангілья заснували інвестиційний фонд із планом залучити приблизно 100 мільйонів доларів. До його складу ввійшли компанії, зареєстровані на Маршаллових островах, формальними власниками яких стали колишня дружина та діти підозрюваного.Через ці структури нібито здійснювалися вкладення у фонд, рахунки якого відкрили в банках Швейцарії. Саме на ці рахунки надходили кошти, які, за версією слідства, походили від діяльності злочинної організації.Правоохоронці повідомили, що за час перебування посадовця на посаді злочинна організація отримала готівкою понад 112 мільйонів доларів. Частину цих коштів легалізували через різні фінансові механізми — зокрема, з використанням криптовалюти й інвестицій у згаданий фонд.На рахунки фонду, пов’язаного з родиною підозрюваного, спрямовано понад 7,4 мільйона доларів, а також 1,3 мільйона швейцарських франків і 2,4 мільйона євро. Ці суми або знімали готівкою, або безпосередньо перераховували родині у Швейцарії.У листопаді минулого року НАБУ встановило діяльність організованої групи, яка, за версією правоохоронців, впливала на рішення у енергетичному секторі, зокрема в "Енергоатомі". У справі також фігурував колишній міністр енергетики Герман Галущенко.Попередній контекст:Національне антикорупційне бюро 10 листопада повідомило про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики. За даними слідства, фігуранти систематично вимагали "відкати" від контрагентів "Енергоатому" розміром від 10% до 15% вартості контрактів.Встановлено, що схему організував бізнесмен та співвласник фірми "Квартал 95" Тимур Міндіч. Бізнесмен, ймовірно, зараз перебуває в Ізраїлі. Попередньо, він "найімовірніше, дізнався про те, що в нього відбудуться обшуки та покинув територію України".22 листопада Центральне управління Національного антикорупційного бюро України оголосило у розшук Тимура Міндіча й Олександра Цукермана. А 1 грудня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід Міндічу у вигляді триманні під вартою.За даними САП, упродовж 2025 року Міндіч мав вплив на міністра енергетики Германа Галущенка та на тодішнього міністра оборони Рустема Умєрова.Директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос 15 січня повідомив, що колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак та ексміністр оборони Рустем Умєров не мають статусу підозрюваних у "справі Міндіча"..

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) розширили коло підозрюваних у справі "Мідас". На відмиванні коштів та участі у злочинній організації викрили колишнього міністра енергетики (2021-2025).Про це повідомила пресслужба НАБУ. Правоохоронці не назвали імені підозрюваного, однак зрозуміло, що це Герман Галущенко.За даними слідства, в лютому 2021 року на острові Ангілья (самоврядна заморська територія Великої Британії) за ініціативи учасників злочинної організації, викритої НАБУ і САП у листопаді 2025 року, зареєстровано фонд, який мав залучити близько 100 мільйонів доларів "інвестицій"."Фонд очолив давній знайомий учасників злочинної організації, громадянин Сейшельських Островів і Сент-Кітс і Невіс, який на професійній основі надавав послуги з відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом. Серед "інвесторів" фонду була й родина підозрюваного", — пояснили в НАБУ.У Бюро додали, що з метою приховання його участі на Маршаллових Островах створили дві компанії, інтегровані у структуру трасту, зареєстрованого у Сент-Кітс і Невісі. Бенефіціарами компаній оформили колишню дружину та чотирьох дітей високопосадовця."Ці компанії стали "інвесторами" фонду (шляхом купівлі його акцій), а учасники злочинної організації в інтересах підозрюваного розпочали перераховувати кошти на рахунки фонду, відкриті у трьох швейцарських банках", — розкрили схему правоохоронці.Вони зауважили, що здобуті в Україні та за процедурою міжнародної співпраці з компетентними органами низки країн матеріали свідчать, що в період перебування підозрюваного на посаді через його довірену особу, відому як "Рокет", злочинна організація отримала понад 112 мільйонів доларів готівкою від протиправної діяльності в енергетичному секторі."Ці кошти легалізовували через різні фінансові інструменти, зокрема, криптовалюту й "інвестування" у фонд", — акцентували в НАБУ.Установлено, що на рахунки фонду, якими розпоряджалася родина підозрюваного, перерахували понад 7,4 мільйона доларів. Ще понад 1,3 мільйона швейцарських франків і 2,4 мільйона євро видали готівкою та перерахували родині напряму в Швейцарії.Частину цих коштів витратили на оплату навчання дітей у престижних закладах Швейцарії та розмістили на рахунках колишньої дружини. Решту поклали на депозит, від якого родина високопосадовця отримувала додатковий дохід і витрачала його на власні потреби.У НАБУ підтвердили, що 15 лютого 2026 року під час спроби покинути територію України колишнього високопосадовця затримали детективи. Йому повідомили про підозри за відповідними статтями Кримінального кодексу України."Слідство триває. В межах розслідування вказаних фактів НАБУ співпрацює з 15 країнами світу", — підсумували правоохоронці.Попередній контекст:Національне антикорупційне бюро 10 листопада повідомило про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики. За даними слідства, фігуранти систематично вимагали "відкати" від контрагентів "Енергоатому" розміром від 10% до 15% вартості контрактів.Встановлено, що схему організував бізнесмен та співвласник фірми "Квартал 95" Тимур Міндіч. Бізнесмен, ймовірно, зараз перебуває в Ізраїлі. Попередньо, він "найімовірніше, дізнався про те, що в нього відбудуться обшуки та покинув територію України".22 листопада Центральне управління Національного антикорупційного бюро України оголосило у розшук Тимура Міндіча й Олександра Цукермана. А 1 грудня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід Міндічу у вигляді триманні під вартою.За даними САП, упродовж 2025 року Міндіч мав вплив на міністра енергетики Германа Галущенка та на тодішнього міністра оборони Рустема Умєрова.Директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос 15 січня повідомив, що колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак та ексміністр оборони Рустем Умєров не мають статусу підозрюваних у "справі Міндіча"..

Деякі українські чиновники живуть на кошти, які зберігали на рахунках у Росії. Але вони приховували таку інформацію та відмовлялися блокувати ці активи.Про це розповів керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Олександр Клименко під час виступу в "Медіацентрі Україна"."Ще до повномасштабного вторгнення ми отримали інформацію про те, що частина чиновників мають певні активи та рахунки на території Росії", — зазначив він.Водночас, за його словами, ці чиновники не надавали відповіді на запити прокурів. До того ж вони відмовлялися блокувати такі активи."Ця ситуація продовжувалася таким чином: ці українські чиновники живуть на території Європи, відкривають тимчасові рахунки, переводять кошти з Росії з різних банків і використовують їх. Ми й на той час не могли блокувати ці рахунки", — зазначив Олександр Клименко.Здобути такі докази можна було, лише залучивши юрисдикцію Росії. Однак за теперішніх обставин це нереально. Тому ситуація навколо таких питань залишалася складною.Як відомо, Україна очікує на надходження чергового траншу в розмірі 1,4 мільярда євро, отриманих як прибуток від заморожених російських активів. Ці кошти є частиною загального внеску міжнародного депозитарію Euroclear, який за підсумками минулого року сформував для допомоги Києву пакет на суму 3,3 мільярда євро.Нагадаємо, видання Financial Times повідомило, що погрози російського диктатора Володимира Путіна помститися західним компаніям на тлі рішення Євросоюзу безстроково заморозити російські активи посилили занепокоєння в деяких європейських столицях, які все ще обережно ставляться до використання цих коштів для підтримки України..

За колишнього керівника Державної прикордонної служби України генерал-лейтенанта Сергія Дейнека внесли заставу в 10 мільйонів гривень, визначену судом. Його підозрюють у причетності до контрабанди цигарок.Про це повідомила "Українська правда" з посиланням на коментар пресслужби ВАКС.Журналістам розповіли, що заставу внесла 2 лютого інша особа. За другого підозрюваного фігуранта справи заставу (два мільйони гривень) не внесли.Раніше ВАКС призначив грошові застави колишньому керівнику Держприкордонслужби Сергію Дейнеці й ексначальнику відділу пункту пропуску "Соломоново" Олександру Марущаку. Колишніх посадовців підозрюють в отриманні регулярних хабарів за допомогу в безперешкодному перетині державного кордону.Окрім внесення коштів, на обидвох фігурантів покладено низку зобов'язань, які діятимуть до 30 березня 2026 року:прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першим викликом;не залишати межі України без офіційного дозволу;здати на зберігання закордонні паспорти та інші документи, що дають право на виїзд;утримуватися від будь-якого спілкування з іншими підозрюваними та свідками у цій справі;повідомляти про зміну місця проживання чи роботи.До цього, 22 січня, представники НАБУ та САП приходили з обшуками до Сергія Дейнеки.Сергій Дейнеко — генерал-лейтенант, з 2019 до 2026 року — голова Державної прикордонної служби України, учасник російсько-української війни.Закінчив Академію Прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького (1996), Об'єднаний інститут воєнної розвідки при Національній академії оборони України (2001), Ужгородський національний університет (2009).У червні 2014 року очолював оборону Луганського прикордонного загону, потім був заступником начальника Східного регіонального управління та заступником начальника Південного регіонального управління. З листопада 2014 обіймав посаду заступника директора Департаменту оперативної діяльності Адміністрації ДПСУ.Нагороджений орденом Богдана Хмельницького II та III ступенів за особисту мужність і героїзм.Нагадаємо, що 27 грудня НАБУ прийшло з обшуками до Верховної Ради України. Однак співробітники Управління державної охорони чинили спротив детективам..

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) призначив грошові застави колишньому керівнику Держприкордонслужби Сергію Дейнеці та ексначальнику відділу пункту пропуску "Соломоново" Олександру Марущаку. Колишніх посадовців підозрюють в отриманні регулярних хабарів за допомогу в безперешкодному перетині державного кордону.Про це повідомляє у Telegram-каналі пресслужба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Деталі судового рішенняСлідчий суддя ВАКС частково задовольнив клопотання детективів НАБУ та прокурорів САП, застосувавши до підозрюваних наступні запобіжні заходи:колишньому голові Держприкордонслужби призначено заставу в розмірі 10 мільйонів гривень;колишньому начальнику відділу пункту пропуску ДПСУ визначено суму застави у два мільйони гривень.Процесуальні обов'язки підозрюванихОкрім внесення коштів, на обох фігурантів покладено низку зобов'язань, які діятимуть до 30 березня 2026 року:прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першим викликом;не залишати межі України без офіційного дозволу;здати на зберігання закордонні паспорти та інші документи, що дають право на виїзд;утримуватися від будь-якого спілкування з іншими підозрюваними та свідками у цій справі;повідомляти про зміну місця проживання чи роботи.Раніше правоохоронці викрили вказаних осіб на систематичному одержанні неправомірної вигоди за забезпечення безперешкодного проходу через кордон.Нагадаємо, 20 січня правоохоронці прийшли з обшуками до міської ради Дніпра. Слідчі дії проходили у межах кримінального провадження щодо розкрадання бюджетних коштів під час збору, вивезення та поховання твердих побутових відходів.До того ж 29 грудня 2025 року Служба безпеки України та Національна поліція прийшли з обшуками до керівництва та співробітників Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.Також 27 грудня Національне антикорупційне бюро прийшло з обшуками до Верховної Ради України. Однак співробітники Управління державної охорони чинили спротив детективам..

На тлі підозри від НАБУ щодо надання неправомірної вигоди, дружина депутата Юрія Кісєля подарувала доньці родинний маєток в елітному ЖК "Перлина Італії". Реєстрація майна на Ольгу Горулько була проведена 1 січня 2026 року, що може свідчити про спробу захистити актив від можливого арешту.Про це йдеться в розслідуванні hromadske.Як зазначають розслідувачі, цей маєток в Іванковичах на Київщині має цікаву історію: до середини 2020 року він був резиденцією Володимира Зеленського. Після переїзду президента до державної дачі в Конча-Заспі нерухомість разом із земельною ділянкою викупила Валентина Кісєль — дружина народного депутата. Згідно з тогочасними оцінками, сума угоди склала майже 13,5 мільйона гривень. Примітно, що за два тижні до придбання будинку Валентина отримала позику у розмірі 5,4 мільйона гривень від Сергія Шефіра, який на той час обіймав посаду першого помічника глави держави.Сам Юрій Кісєль протягом усієї каденції керує парламентським комітетом з питань транспорту та інфраструктури. Цей підрозділ Верховної Ради має безпосередній вплив на розподіл багатомільярдного фінансування для будівництва доріг, мостів, залізничних об'єктів та портів. Офіційні статки родини нардепа також вражають: згідно з останніми деклараціями, спільні збереження подружжя становлять понад один мільйон доларів.Наприкінці 2025 року, 27 грудня, детективи НАБУ провели обшуки у профільному комітеті, який очолює Юрій Кісєль, після чого правоохоронці офіційно оголосили нардепу про підозру. Вже 30 грудня Вищий антикорупційний суд визначив політику запобіжний захід у формі грошової застави. Оскільки судове засідання закрили від громадськості, точний розмір призначеної суми спочатку залишався таємницею.Проте вже 8 січня 2026 року ситуація прояснилася: депутат подав шість декларацій, згідно з якими він сукупно перерахував на спеціальний рахунок ВАКС вісім мільйонів гривень. У спілкуванні з журналістами Юрій Кісєль заперечив усі закиди НАБУ та САП, назвавши звинувачення у підкупі за лобіювання певних голосувань безпідставними.Інформація про доньку народного обранця міститься в його офіційних деклараціях, оскільки вони спільно володіють квартирою у Кривому Розі. У документах вона зазначена як Кісєль Ольга Юріївна, хоча насправді жінка вже тривалий час має інше прізвище — Горулько. Згідно з матеріалами судової справи, ще у 2015 році після розірвання шлюбу з Антоном Горульком Ольга вирішила не повертати дівоче прізвище, а залишила прізвище колишнього чоловіка.Що каже юристЗа словами старшого юридичного радника Transparency International Ukraine Павла Демчука, передача активів у власність іншим особам після отримання підозри, але до офіційного арешту майна, може трактуватися як спроба уникнути покарання. У судовому порядку таку процедуру можна визнати фіктивною угодою, оскільки її реальною метою є не зміна власника, а виведення майна з-під загрози майбутньої конфіскації. Експерт наголосив на необхідності вдосконалення українського законодавства, щоб ефективніше вилучати активи осіб, яких звинувачують у корупційних діях.Попередній контекст: 27 грудня працівники НАБУ прийшли з обшуками до українського парламенту. Однак співробітники Управління державної охорони чинили спротив детективам, не пускаючи їх до Верховної Ради.Нардепка від "Голосу" Юлія Сірко у коментарі "Суспільному" уточнила, що НАБУ прийшло з обшуками до комітету транспорту та інфраструктури ВРУ.Згодом ЗМІ повідомили, що декілька народних депутатів України від фракції "Слуга народу" підозрюються в отриманні хабарів за "правильні" голосування у Верховній Раді.Також ЗМІ оприлюднили прізвища народних депутатів, які ймовірно причетні до схеми. У списку фігурують: Євгеній Пивоваров, Ігор Негулевський, Ольга Савченко, Юрій Кісєль, Михайло Лаба.Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід народному депутату від "Слуги народу" Юрію Кісєлю. Суд постановив застосувати до політика заставу, проте захист уже готує апеляцію.Нагадаємо, навколо статків родини "Слуги народу" Анастасії Радіної розгорівся черговий скандал через підозріле майно та сумнівне походження доходів її близьких родичів. Журналісти дослідили не лише елітне життя свекрухи нардепки, а й виявили фінансового фахівця з оточення сім'ї, який може мати контакти з Російською Федерацією..

Після початку повномасштабного вторгнення депутати деякий час не отримували "виплати у конвертах". Проте згодом такі "винагороди" знову набули популярності серед народних обранців.Як повідомив керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко в інтерв'ю "Укрінформ", до війни були періоди, коли такі виплати сягали і 20 тисяч доларів на місяць."За тими даними, які маємо, у першій половині 2022 року, на початку повномасштабного вторгнення, таких виплат не було. Потім вони поновилися і депутати отримували одну-дві тисячі доларів на місяць за голосування в парламенті за визначені законопроєкти", — розповів він.Клименко зауважив, що потім "виплати зросли до п'яти тисяч доларів". "Могли накладатися і штрафні санкції. Тоді "зарплата" зменшувалася до трьох тисяч доларів", — зазначив посадовець.Також Клименко додав, що перше кримінальне провадження відносно народного депутата зареєструвала ще колишній генпрокурор Ірина Венедіктова наприкінці 2021 року. "Це був перший епізод, який почали розслідувати", — заявив він.Після цього періодично відомості до ЄРДР відносно народних депутатів вносили Андрій Костін (ексгенпрокурор) і нинішній генпрокурор Руслан Кравченко. І вже у грудні 2025 року про підозру повідомили п’ятьом депутатам.Нагадаємо, 24 січня депутату Берегівської районної ради Закарпатської області оголосили підозру в поданні неправдивої декларації. Він легалізував доходи, отримані злочинним шляхом..

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили колишнього топпосадовця та чинного посадовця Державної прикордонної служби України на систематичному одержанні хабарів за сприяння безперешкодному перетину державного кордону.Про це повідомила пресслужба НАБУ. Зазначається, що серед підозрюваних:колишній голова Держприкордонслужби, генерал;начальник відділу пункту пропуску Держприкордонслужби;колишня службова особа Держприкордонслужби.Варто зауважити, що імен та прізвищ фігурантів правоохоронці не розкривають. Однак, за даними ЗМІ, одним із підозрюваних є ексочільник ДПСУ Сергія Дейнеко, у якого зранку 22 січня пройшли обшуки.Деталі справиЗа даними слідства, у 2023 році група осіб організувала незаконне переправлення цигарок через державний кордон України до ЄС. Цьому сприяли топпосадовці Держприкордонслужби, за що на регулярній основі одержували неправомірну вигоду. Так, лише упродовж липня-листопада 2023 року прикордонники отримали щонайменше 204 тисячі євро за безперешкодний проїзд 68 автомобілів (по 3000 євро за кожен транспортний засіб).Встановлено, що для того, аби приховати свою діяльність, зловмисники використовували транспортні засоби, зареєстровані на території Чехії та Австрії, на які встановлювали спеціальні номерні знаки, схожі на дипломатичні. Водночас пасажирами таких автомобілів ставали власники дипломатичних паспортів — члени родин українських дипломатів у Європі. "Наявність таких пасажирів дозволяла уникнути огляду автівок прикордонними та митними органами держав ЄС. Проте детективи встановили, що топпосадовці Держприкордонслужби раніше проходили службу разом із дипломатами, родичі яких згодом стали учасниками цієї схеми. Вирішується питання обрання підозрюваним запобіжного заходу", — додали у НАБУ.Нагадаємо, 20 січня правоохоронці прийшли з обшуками до міської ради Дніпра. Слідчі дії проходили у межах кримінального провадження щодо розкрадання бюджетних коштів під час збору, вивезення та захоронення твердих побутових відходів.До того ж 29 грудня 2025 року Служба безпеки України та Національна поліція прийшли з обшуками до керівництва та співробітників Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.Також 27 грудня Національне антикорупційне бюро прийшло з обшуками до Верховної Ради України. Однак співробітники Управління державної охорони чинили спротив детективам..

У четвер, 22 січня, Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура прийшли з обшуками до ексочільника Державної прикордонної служби України Сергія Дейнеки.Про це повідомила "Українська правда", посилаючись на джерела у правоохоронних органах.Попередньо, слідчі дії проводяться в рамках справи щодо неправомірної вигоди, повʼязаної з контрабандою цигарок.Наразі сам експосадовець інформації про слідчі дії не коментує. Також жодних коментарів поки не надає й Держприкордонслужба.Сергій Дейнеко — генерал-лейтенант, з 2019 до 2026 року — голова Державної прикордонної служби України, учасник російсько-української війни.Закінчив Академію Прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького (1996), Об'єднаний інститут воєнної розвідки при Національній академії оборони України (2001), Ужгородський національний університет (2009).У червні 2014 року очолював оборону Луганського прикордонного загону, потім був заступником начальника Східного регіонального управління та заступником начальника Південного регіонального управління. З листопада 2014 обіймав посаду заступника директора Департаменту оперативної діяльності Адміністрації ДПСУ.Нагороджений орденом Богдана Хмельницького II та III ступенів за особисту мужність і героїзм.Нагадаємо, 20 січня правоохоронці прийшли з обшуками до міської ради Дніпра. Слідчі дії проходили у межах кримінального провадження щодо розкрадання бюджетних коштів під час збору, вивезення та захоронення твердих побутових відходів.До того ж 29 грудня 2025 року Служба безпеки України та Національна поліція прийшли з обшуками до керівництва та співробітників Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.Також 27 грудня Національне антикорупційне бюро прийшло з обшуками до Верховної Ради України. Однак співробітники Управління державної охорони чинили спротив детективам..

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру ексзаступнику начальника Департаменту Генеральної прокуратури України, який допоміг одному з керівників Державної фіскальної служби зловжити службовим становищем, що призвело до багатомільйонних збитків державі.Про це повідомила пресслужба НАБУ. Як встановили слідчі, один із суб’єктів господарювання оскаржив у ДФС рішення про стягнення податкових зобов’язань. Розгляд таких скарг належав до повноважень першого заступника голови ДФС, який мав підписати відповідне рішення у визначений законом строк.Втім, посадовець ДФС, діючи в інтересах суб’єкта господарювання та за пособництва працівника прокуратури, умисно не підписав підготовлений проєкт рішення вчасно. Підозрюваний прокурор, за даними слідства, створив штучні підстави для затягування процесу, зокрема в останній день строку витребував усі матеріали перевірки скаржника. Це дало змогу керівнику фіскального органу заявити про нібито неможливість ухвалення рішення через відсутність документів.У результаті дій посадовця позбавило державний бюджет можливості стягнути податки та штрафні санкції на суму понад 641 мільйона гривень."Кваліфікація дій підозрюваного: ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України. Експосадовцю ДФС НАБУ і САП повідомили про підозру у лютому 2025 року. Стосовно нього ВАКС вже ухвалив обвинувальний вирок", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, що 14 січня антикорупційні органи повідомили очільниці фракції "Батьківщина" Юлії Тимошенко про підозру. В офісі політичної сили, яку вона очолює, зранку проводили обшуки.У НАБУ та САП пояснили це тим, що Юлія Тимошенко пропонувала неправомірну вигоду народним депутатам на постійній основі. Йшлося про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед. Їх розрахували на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні..

У середу, 14 січня, Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) офіційно підтвердили підозру керівниці однієї з депутатських фракцій Верховної Ради. Юлія Тимошенко пропонувала неправомірну вигоду народним депутатам на постійній основі.Про це повідомили офіційні інформаційні ресурси НАБУ та САП."За даними слідства, після викриття НАБУ та САП у грудні 2025 року фактів отримання неправомірної вигоди народними депутатами України за ухвалення рішень щодо законопроєктів у парламенті, підозрювана ініціювала переговори з окремими народними депутатами щодо запровадження системного механізму надання неправомірної вигоди в обмін на лояльну поведінку під час голосувань", — ідеться в повідомленні.Тобто, як встановили антикорупційні органи, йшлося не про разові домовленості, а про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед. Їх розрахували на тривалий період.За даними НАБУ та САП, народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.Слідство встановило, що домовленості стосувалися не лише законопроєктів, а й кадрових рішень. Представники антикорупційних органів показали також вилучення грошових коштів в американській валюті під час обшуків.Антикорупційники наголосили, що зараз триває досудове розслідування. Про його результати вони пообіцяли поінформувати згодом.Як відомо, вчора та сьогодні зранку офісі політичної сили "Батьківщина", яку очолює народна депутатка Юлія Тимошенко, проводили обшуки.Нагадаємо, що сама Юлія Тимошенко вже відреагувала на ці події, назвавши дії антикорупційників "необґрунтованими та політично вмотивованими"..

У середу, 14 січня, антикорупційні органи повідомили очільниці фракції "Батьківщина" Юлії Тимошенко про підозру. В офісі політичної сили, яку вона очолює, зранку проводили обшуки.Про підозру політикині повідомила "Українська правда" з посиланням на джерела в політичних колах. Прессекретарка Тимошенко Марина Сорока й одним із нардепів політичної сили Сергій Власенко не відповідають на дзвінки журналістів. У Національному антикорупційному бюро також відмовилися надати коментарі."Станом на 06.30 дуже схоже, що слідчі дії НАБУ в головному офісі "Батьківщини" на Турівській тривають. Біля будівлі стоять декілька мікроавтобусів, якими можуть користуватися детективи НАБУ", — зазначив у соцмережах журналіст Євген Плінський.У вівторок ввечері НАБУ та САП інформували, що викрили керівника однієї з фракцій у Верховній Раді на корупції, водночас медійники зробили висновок, що йдеться про Юлію Тимошенко.Антикорупційні органи заявили, що керівника однієї з депутатських фракцій викрили на пропозиції неправомірної вигоди низці народних депутатів, які належать до фракцій, не очолюваних цією особою, за голосування "за" або "проти" конкретних законопроєктів.Сама Юлія Тимошенко вже відреагувала на ці події, опублікувавши відповідний допис на своїй Facebook-сторінці."Щойно в партійному офісі "Батьківщини" завершилися так звані "невідкладні слідчі дії", що тривали всю ніч. До права та закону вони не мають жодного стосунку. Понад 30 озброєних до зубів чоловіків без надання будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників", — написала вона.За її словами, востаннє таким чином вривалися штурмовики Януковича під час Революції Гідності. Але тоді вони хоч прикривали своє вторгнення якимось папірцем з ручного Печерського суду."Зараз же не було й цього. Лише гучні публічні заяви в Інтернеті без будь-яких доказів. Обшук — грандіозний піар-хід", — наголосила Тимошенко.Вона запевнила, що не знайшли нічого, тому просто забрали її робочі телефони, парламентські документи й особисті заощадження, інформація про які повністю відображена в офіційній декларації."Я категорично відкидаю всі абсурдні звинувачення. Видається, вибори набагато ближче, ніж здавалося. І хтось вирішив розпочати зачистку конкурентів. Це не перше політичне замовлення проти мене. Переслідування та терор — мої будні впродовж багатьох років. Я вже давно нічого не боюся, бо знаю, що чесна перед собою, перед людьми й Україною. Мене нікому не зламати та не зупинити. І цього разу ми знову доведемо правду", — у притаманному собі стилі підсумувала Юлія Тимошенко.Нагадаємо, що 27 грудня 2025 року детективи НАБУ повідомили, що у парламенті викрито організовану злочинну групу, до складу якої входили чинні народні депутати. За даними слідства, учасники групи на систематичній основі отримували неправомірну вигоду за голосування у Верховній Раді..

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) частково задовольнив позов прокурора Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП) і визнав необґрунтованими активи на понад 3,8 мільйона гривень, які набув колишній начальник Запорізького обласного територіального центру комплектування разом із дружиною.Про це повідомила прес-служба Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК)."Підставою для такого рішення суду стали результати моніторингу способу життя колишнього посадовця, який здійснювало НАЗК, а також докази, самостійно отримані ДБР", — ідеться в повідомленні.Під час моніторингу уповноважені особи НАЗК встановили, що колишній очільник ОТЦК під час перебування на посаді набув низку рухомого та нерухомого майна, а також грошові кошти. Йдеться про:будинок із земельною ділянкою та два автомобілі, зареєстровані на дружину посадовця;готівку, яку набуло подружжя.Крім того, з’ясовано, що майно придбано за готівку, тоді як законні доходи родина витрачала переважно безготівково.НАЗК проаналізувало доходи та видатки сім’ї посадовця та встановило неможливість набуття зазначеного майна коштом законних доходів."Суд постановив стягнути в дохід держави будинок із землею, а також вартість однієї з автівок", — наголосили правоохоронці.Вони констатували, що рішення суду можна оскаржити протягом 30 днів із дня складання його повного тексту.Нагадаємо, що Львівська область стала лідером за кількістю викритих корупціонерів 2025 року. Інформація базується на записах, внесених до Реєстру корупціонерів, який адмініструє НАЗК. Ці записи включають осіб, щодо яких є судові рішення або які отримали дисциплінарні стягнення за корупційні правопорушення..

У четвер, 1 січня, п’ятьом народним депутатам, яких підозрюють у справі про отримання хабарів за "потрібні" голосування у Верховній Раді, обрали запобіжні заходи у вигляді застави.Про це повідомила прес-служба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури."Слідчий суддя ВАКС за клопотаннями сторони обвинувачення застосував запобіжні заходи у вигляді застави п'ятьом народним депутатам України, підозрюваним у систематичному одержанні неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вчинення та невчинення дій з використанням наданої їм влади чи службового становища", — йдеться у повідомленні.️Суд визначив двом підозрюваним по 40 мільйонів гривень та 30 мільйонів гривень, іншим двом — по 20 мільйонів гривень. Пʼятому нардепу призначили заставу 16,6 мільйона гривень.Також на усіх п'ятьох підозрюваних поклали процесуальні обовʼязки, серед яких — носіння електронного засобу контролю.Відповідно до Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.Як діяла злочинна схемаЗа даними НАБУ, група мала ієрархічну структуру та чіткий розподіл ролей. До її складу входили чинні народні депутати України та службові особи апарату ВР України. "Діяльність групи координував один із народних депутатів", — зауважили в НАБУ.Для організації голосувань учасники групи надсилали вказівки з номерами законопроектів у спеціально створеній групі месенджера WhatsApp. Після голосувань окремим народним депутатам систематично передавали грошові кошти.Попередній контекст: 27 грудня працівники НАБУ прийшли з обшуками до українського парламенту. Однак співробітники Управління державної охорони чинили спротив детективам, не пускаючи їх до Верховної Ради.Нардепка від "Голосу" Юлія Сірко у коментарі "Суспільному" уточнила, що НАБУ прийшло з обшуками до комітету транспорту та інфраструктури ВРУ.Згодом ЗМІ повідомили, що декілька народних депутатів України від фракції "Слуга народу" підозрюються в отриманні хабарів за "правильні" голосування у Верховній Раді.Також ЗМІ оприлюднили прізвища народних депутатів, які ймовірно причетні до схеми. У списку фігурують: Євгеній Пивоваров, Ігор Негулевський, Ольга Савченко, Юрій Кісєль, Михайло Лаба..

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) завершили досудове розслідування у справі щодо колишнього віце-прем’єр-міністра України Олексія Чернишова та ще п’ятьох осіб.Про це повідомили на офіційних інформаційних ресурсах НАБУ. Там не розкривають імені підозрюваного, однак очевидно, що йдеться про Олексія Чернишова, якого звинувачують у зловживанні службовим становищем і участі в корупційній схемі з будівництвом."Один зі столичних забудовників розробив схему незаконного отримання земельної ділянки в Києві для будівництва житлового комплексу. Для реалізації задуму він звернувся до очільника Мінрегіону, який разом із державним секретарем міністерства, радником міністра та директоркою державного підприємства створив умови для передачі ділянки. Надалі підприємство в незаконний спосіб уклало договори із заздалегідь визначеною будівельною компанією", — пояснили схему в НАБУ.Згідно з умовами договорів, забудовник мав передати державі частину майбутніх квартир у кількості, пропорційній вартості земельної ділянки."Щоби зменшити цю частку до мінімуму, землю та розташовані на ній будівлі оцінили майже вп’ятеро дешевше за ринкову вартість. Різниця між такою оцінкою та реальною вартістю перевищила один мільярд гривень", — констатували правоохоронці.Вони додали, що саме на таку суму держава могла недоотримати нерухомості у разі виконання договорів. Реалізації оборудки завадив арешт земельної ділянки, накладений за клопотанням НАБУ та САП."За успішне втілення схеми забудовник "винагородив" міністра та визначених ним осіб значними знижками на квартири у вже зведених житлових комплексах. З урахуванням цих знижок вартість квадратного метра становила від однієї тисячі до восьми тисяч гривень за мінімальної ринкової ціни близько 30 тисяч гривень за квадратний метр", — підрахували в НАБУ.Правоохоронці наголосили, що в результаті міністр отримав неправомірну вигоду у вигляді знижки на загальну суму понад 14,5 мільйона гривень. За клопотанням НАБУ та САП на більшу частину незаконно отриманих квартир накладено арешт.У НАБУ зауважили, що колишній віце-прем’єр-міністр також підозрюється у незаконному збагаченні. За даними слідства, колишній посадовець перебував серед осіб, які відвідували так звану "пральню" — місце, де здійснювалася легалізація коштів, отриманих злочинним шляхом. Контролювалася "пральня" керівником злочинної організації, викритої НАБУ і САП у листопаді цього року.Нагадаємо, що 19 листопада за колишнього віце-прем’єр-міністра України Олексія Чернишова, який фігурує у справі про розкрадання в "Енергоатомі", внесли заставу розміром у 51 мільйон гривень..