# Угода

Американський президент Дональд Трамп позитивно відреагував на пропозицію надати Україні ліцензії на виробництво антибалістичних ракет. Є варіанти, що він погодиться на такий крок.Про це заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю за підсумками зустрічей на полях саміту країн G7 у французькому Евіані у вівторок, 16 червня.Він зауважив, що раніше президент США "був дуже впевнений, що вони можуть допомогти нам більше з ракетами"."Це справді великий виклик, тому що виробництво не таке велике, як наші потреби. Виробництво здійснюється у США", — зазначив Зеленський.Він додав, що під час розмови з Дональдом Трампом, серед іншого, порушив тему таких ліцензій."Я звернувся до президента Трампа: нам потрібні ліцензії на виробництво ракет. У нас є різні можливості виробляти системи та ракети Patriot. І зараз у мене було багато зустрічей і дзвінків із компанією-виробником, з їхнім керівництвом, генеральними директорами тощо… В будь-якому разі ми хочемо збільшити їхнє виробництво, якщо з ними все гаразд і якщо президент Трамп підтримає цю ідею. Але зараз він налаштований позитивно в будь-якому випадку", — розповів український президент.При цьому він зазначив, що з європейського боку варто спробувати зробити власну європейську систему протиракетної оборони, "яка має бути потужною, і краще, щоби вона була дешевшою"."Інакше у нас буде нестача. Інакше Європі не вистачить. Інакше Близькому Сходу не вистачить. Я не знаю про Азію, не знаю їхніх потреб, чого вони хочуть, але я кажу про країни, які я знаю, про їхні потреби. Ось чому це важлива альтернатива, над якою ми працюватимемо", — акцентував президент України.На уточнювальне запитання журналіста, чи відповідь Дональда Трампа на цю пропозицію була "так", Володимир Зеленський відповів:"Вона позитивна. І я сподіваюся, що коли президент Дональд Трамп матиме позитивну налаштованість, тоді це буде чітке "так".Нагадаємо, на початку червня заступник міністра оборони України Мстислав Банік заявив під час онлайн-виступу на Весняній сесії Парламентської асамблеї НАТО, що українська промисловість здатна виробляти щороку до 20 мільйонів дронів і тисячі ракет для глибоких ударів по ворогу. Головне питання — у фінансуванні..

Українські військовослужбовці можуть подати рапорт на укладання нового контракту безпосередньо в застосунку "Армія+". Для цього в розділі "Сервіси" запрацювала послуга "Контракти".Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України. Там зазначили, що доступними є три типи нових контрактів:піхотно-штурмовий;бойовий;базовий."Нові контракти враховують різні ролі у війську та дають зрозумілі правила служби: визначені терміни, виплати та гарантії після завершення контракту", — йдеться в повідомленні.Щоби подати рапорт, потрібно в застосунку перейти в розділ "Сервіси" й обрати послугу "Контракти".На прикладі "Піхотно-штурмового" контракту військовослужбовець:обирає тип контракту;вказує номер військової частини;обирає бажану посаду;зазначає своє військове звання та поточну посаду;підтверджує умови контракту;залишає контактний номер телефону для зворотного зв’язку."Після цього рапорт одразу надходить до обраної військової частини на розгляд. Вказувати "Армія ID" безпосереднього командира не потрібно. Статус рапорту можна відстежувати в розділі "Рапорти", — уточнили в оборонному відомстві.Якщо військовослужбовець обрав частину, якої немає серед доступних для укладання "Піхотно-штурмового" — застосунок повідомить про це. У такому разі можна подати рапорт на переведення до підрозділу, який бере участь у програмі нових контрактів. Це також можна зробити через "Армія+".Для "Бойового" та "Базового" контрактів процес подання схожий. Головна відмінність: військовослужбовець вказує дев’ятизначний номер "Армія ID" свого безпосереднього командира. Після подання рапорт надходить до Служби персоналу Міністерства оборони України для подальшого опрацювання та підготовки контракту. "Запуск нових контрактів через "Армія+" є частиною цифровізації процесів у Силах оборони. Сервіс дозволяє подати необхідні документи онлайн, відстежувати проходження рапорту та не витрачати час на зайві паперові звернення. Наказ Міністерства оборони України № 531 визначив на розгляд рапорту не більше 14 днів від дня подання", — підсумували в Міністерстві оборони України.Нагадаємо, що з 15 червня 2026 року в Україні запровадили нові контракти для військовослужбовців Збройних сил України. У них прописано чіткі терміни служби..

Американський президент Дональд Трамп заявив, що Росія має укласти угоду з Україною. Лідер Сполучених Штатів Америки також оголосив про зустріч із президентом України Володимиром Зеленським у вівторок, 16 червня на полях саміту G7.Про це Дональд Трамп сказав під час спілкування з журналістами у французькому Евіані."Послухайте, Росія має укласти угоду. Росія втратила величезну кількість людей, як і Україна. Минулого місяця вони втратили 35 000 солдатів між собою. Те, що там відбувається, просто божевілля", — наголосив президент США.Водночас з'явилась перша реакція Москви на пропозицію президента України Володимира Зеленського зустрітися з Володимиром Путіним на саміті G7, що проходить цими днями у Франції.У речника Кремля Дмитра Пєскова запитали, чи отримали вони офіційне запрошення спеціальними каналами для Путіна, щоби зустрітись у Франції."Звичайно, що не було. Та й офіційних каналів там між Москвою та Києвом немає, як ви знаєте", — відреагував той.Також він додав, що Володимир Путін уже "все сказав" і "все запропонував" Володимиру Зеленському, при цьому декілька разів."Якщо Зеленський готовий говорити відповідально та серйозно, власне, "київському режиму" чудово відомо про що, то він завжди може приїхати до Москви, де його приймуть", — акцентував Дмитро Пєсков.Нагадаємо, що сьогодні лідери "Великої сімки" з’їжджаються на саміт G7, який стартує у французькому Евіані. В українського президента Володимира Зеленського там запланований дуже насичений робочий день..

Сполучені Штати Америки та Іран перебувають за крок до підписання історичного меморандуму про взаєморозуміння, який має офіційно покласти край тривалому конфлікту. Попри різке загострення ситуації в регіоні, сторони не мають наміру переносити укладання стратегічних домовленостей.Про це повідомив президент США Дональд Трамп в телефонному інтерв'ю журналістам з Axios та Fox News.Фінальний відлік перед підписаннямГлава Білого дому Дональд Трамп офіційно підтвердив, що підписання фундаментального документа між Вашингтоном та Тегераном відбудеться невідкладно. За його словами, угода з Іраном, як очікується, буде підписана в найближчі дві-три години. Спочатку процедура пройде в дистанційному режимі через онлайн-платформи, проте вже за тиждень лідери планують провести очну офіційну церемонію на території однієї з європейських країн.Журналіст Барак Равід у своїх соцмережах уточнив важливу деталь. Мирна угода буде укладена, попри нещодавній повітряний напад ізраїльської армії на Бейрут та загрозу масштабної військової відповіді солідарного з ліванцями Тегерана. Відразу після того, як сторони поставлять свої підписи під документом, Вашингтон планує негайно скасувати обмеження для іранської морської логістики та зняти чинну блокаду з морських портів цієї країни.Жорстка критика Нетаньягу та заклик до стриманостіПід час спілкування з пресою Дональд Трамп відверто висловив своє глибоке обурення діями ізраїльського уряду. Американський лідер переконаний, що військова операція Тель-Авіва у Лівані була несвоєчасною та могла повністю зірвати тривалий і складний дипломатичний процес із Тегераном. Своє невдоволення керівник США вже встиг особисто переказати ізраїльському прем'єр-міністру Беньяміну Нетаньяху."Навіщо Бібі потрібно було влаштовувати цю чортову атаку? Я був такий злий. Я дав йому зрозуміти. У нього немає ні краплі здорового глузду. Я дав йому це зрозуміти... Я передав йому це повідомлення — я дуже незадоволений нападом у Бейруті", — заявив Дональд Трамп.У розмові з репортером Fox News Треєм Інгстом очільник Білого дому повторив свої тези та додав, що планує виступити в ролі посередника для недопущення подальшої ескалації. Зокрема американський лідер звернеться до керівництва Ірану з офіційним проханням утриматися від кроків у відповідь і не завдавати масованих ракетних ударів по території Ізраїлю.Нагадаємо, 13 червня прем’єр-міністр Пакистану Шахбаз Шаріф заявив, що США та Іран можуть підписати мирну угоду впродовж найближчих 24 годин. За його словами, сторони вже погодили фінальний текст документа..

У вівторок, 9 червня, у Таллінні президент України Володимир Зеленський провів першу зустріч із новим прем’єр-міністром Латвії Андрісом Кулбергсом, під час якої сторони підписали важливу угоду.Про це повідомила пресслужба Офісу президента. Зазначається, що Зеленський та Кулбергсон підписали угоду Drone Deal.Це вже шоста угода в такому форматі, яку наша країна укладає з партнерами. Вона "відкриває багато можливостей для України та Латвії у спільному виробництві, передусім у співпраці для захисту, яка потрібна на тлі всіх безпекових викликів".Згідно з документом, Латвія сприятиме зміцненню оборонних можливостей України: йдеться про підтримку у сфері дронів, засобів протиповітряної та протиракетної оборони. Передбачається постачання оборонної продукції, фінансування українського виробництва, розвиток оборонної співпраці з Україною, обмін технологіями, досвідом та знаннями, зокрема в побудові інтегрованої системи захисту неба."Володимир Зеленський поінформував про потреби української ППО та подякував за підтримку програми PURL. Прем’єр-міністр Латвії повідомив про підготовку наступних внесків", — йдеться у повідомленні.Сторони також обговорили санкційний тиск на Росію, насамперед посилення санкцій проти російського тіньового флоту, який використовує серед іншого Балтійське море для транспортування енергоресурсів в обхід санкцій.Нагадаємо, 9 червня президент України Володимир Зеленський зустрівся з прем'єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо на полях міжнародного саміту в Естонії. Сторони зосередилися на зміцненні європейського неба та створенні нових оборонних альянсів для протидії російській агресії.Додамо, раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна розраховує на підтримку Великої Британії, Франції та Німеччини у розвитку системи антибалістичного захисту. Йдеться про співпрацю в межах дипломатичного формату E3..

Україна відкриває нову сторінку у відносинах з Угорщиною. Вона писатиметься на взаємній повазі, довірі та спільному європейському майбутньому.На цьому наголосив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х."Дякую головуванню Кіпру за його лідерство у просуванні процесу вступу України до Євросоюзу", — зазначив він.Український міністр також висловив подяку всім державам-членам ЄС, Європейській комісії й інституціям Євросоюзу за їхню непохитну підтримку."Я також ціную конструктивну участь Угорщини. Ми відкриваємо новий розділ у відносинах між Україною та Угорщиною", — наголосив очільник українського дипломатичного відомства.Він додав, що цей розділ побудований на взаємній повазі, довірі та нашому спільному європейському майбутньому."Україна рухається вперед", — підсумував Андрій Сибіга.Раніше сьогодні видання Financial Times інформувало, що офіційний Будапешт кардинально змінив свою позицію щодо європейської інтеграції Києва та Кишинева. Оновлений угорський уряд дав зелене світло подальшому розгляду документів двох держав на шляху до повноправного членства в Європейському Союзі.Нагадаємо, прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр наголосив, що його країна й Україна досягнули "всеосяжної угоди" щодо угорської нацменшини. Така домовленість може вплинути на переговори про вступ до Європейського Союзу.Він відзначив, що його уряд "за три тижні" досягнув того, чого колишній прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан і його команда "не змогли зробити за десять років"..

У понеділок, 1 червня, під час NATO-Ukraine Forum оголошено про запуск Brave Lithuania. Це ініціативи підтримки інновацій, яка суттєво допоможе українським і литовським розробникам оборонної продукції.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Вона уточнила, що її спільно впроваджуватимуть Міністерство національної оборони Литви, Міністерство оборони України та кластер Brave1. Запуск програми анонсували спільно з прем’єр-міністеркою Литви Інгою Ругінене у Вільнюсі."Ініціатива допоможе українським і литовським розробникам швидше створювати та впроваджувати рішення у пріоритетних напрямах defence tech", — зауважила очільниця українського уряду.Вона додала, що йдеться, зокрема, про сфери безпілотних систем, радіоелектронної боротьби, штучного інтелекту, систем зв’язку й інших технологій, які потрібні на полі бою вже зараз.За її словами, українська оборонна промисловість — одна з найдинамічніших у світі. З 2022 року наші виробничі спроможності зросли у 50 разів — з одного мільярда доларів до 50 мільярдів доларів."Україна має унікальний досвід створення оборонних технологій в умовах сучасної повномасштабної війни. Литва є одним із наших найближчих партнерів у сфері безпеки й оборони. Об’єднання оборонних інноваційних екосистем наших країн відкриває нові можливості для спільних розробок", — наголосила прем’єр-міністерка України.Вона констатувала, що з українського боку програму реалізовуватиме кластер оборонних технологій Brave1."Такі партнерства зміцнюють обороноздатність України та посилюють безпеку всієї Європи", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, що сьогодні у Вільнюсі під час консультацій урядів України та Литви обговорили проєкти спільного оборонного виробництва. Зокрема, у сфері дронів-перехоплювачів для реалізації угоди Drone Deal..

У понеділок, 1 червня, у Вільнюсі під час консультацій урядів України та Литви обговорили проєкти спільного оборонного виробництва. Зокрема, у сфері дронів-перехоплювачів для реалізації угоди Drone Deal.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Вона уточнила, що відповідні домовленості уклали президенти наших держав 13 травня."Литва стала першою країною НАТО, з якою Україна уклала таку угоду", — наголосила очільниця українського уряду.За її словами, окрему увагу приділили співпраці в морському домені, виробництву морських дронів і можливостям реалізації проєктів у сфері виробництва боєприпасів."Україна підтвердила готовність направити своїх військових експертів для підтримки розвитку спроможностей Литви у захисті повітряного простору та протидії сучасним безпековим викликам", — акцентувала прем’єр-міністерка України.Вона додала, що Литва зі свого боку підтвердила намір використовувати механізм SAFE для фінансування спільних оборонних проєктів."Ми вдячні литовському народу за незмінну солідарність з Україною, яка підкріплена конкретними діями", — зауважила керівниця українського Кабміну.Це, зокрема, надані пакети військової допомоги та рішення Литви, розпочинаючи з 2024 року, щороку спрямовувати щонайменше 0,25% ВВП на підтримку оборони та безпеки України."Обидва наші народи знають ціну свободі та готові відстоювати її разом", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, 18 травня стало відомо, що Державне агентство України з питань кіно та Lietuvos kino centras підписали меморандум про співпрацю у межах кіноринку Marché du Film 79-го Каннського міжнародного кінофестивалю..

Україна хотіла укласти першу Drone Deal зі Сполученими Штатами Америки. Американці планували протестувати всі типи українських дронів. Однак двосторонньої угоди наразі не підписано.Про це заявив Володимир Зеленський в інтерв’ю виданню Face the Nation."Ми погодилися на те, як вони хотіли випробовувати, використовувати для тренувань і застосовувати наші системи в повітрі, на землі та на морі. Але ми досі не маємо двосторонньої Drone Deal — великого рамкового документа", — констатував він.За його словами, Drone Deals, які вже зараз є, укладені з деякими країнами Близького Сходу та Європи, а зараз готується велика Drone Deal із ЄС."Сподіваюся, що ми досягнемо такої самої угоди з нашими американськими партнерами. Я на це розраховую", — акцентував український президент.Він пояснив, що американські компанії мають передові технології ШІ, яких немає в Україні. Натомість Україна має багато того, чого немає в американців, завдяки значному досвіду на полі бою."Вважаю, що ця співпраця може бути величезною — найсильнішою у світі у своєму роді. Нам потрібно вести переговори, а не просто говорити про це. Зробити необхідні кроки та зробити це якнайшвидше. Для цього нам потрібно, щоби президент Трамп сказав "так", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, український президент також заявив, що, розпочинаючи з грудня 2025 року, Росія втрачає ініціативу на полі бою. Тому пошуки дипломатичного шляху розв’язання війни є одним із найважливіших завдань за таких обставин..

Понад дві години відбувалася нарада в ситуаційній кімнаті Білого дому за участю американського президента Дональда Трампа. Однак питання нової угоди з Іраном так і залишилося нерозв’язаним.Про це повідомив The New York Times із посиланням на високопоставленого чиновника в адміністрації.Співрозмовник медівників розповів: адміністрація США вважає, що перебуває близько до досягнення домовленості, однак низка ключових питань усе ще перебуває на етапі обговорення. Зокрема, серед них — можливе розморожування коштів для іранської сторони."Зустріч президента Трампа в ситуаційній кімнаті тривала понад дві години, але президент не ухвалив рішення про нову угоду з Іраном", — йдеться в повідомленні.Раніше президент США Дональд Трамп у соціальній мережі Truth Social опублікував перелік своїх вимог до Ісламської республіки Іран для зняття блокади з Ормузської протоки та заявив, що вдалося "досягнути згоди щодо інших питань" і що "остаточне рішення" він ухвалить у п'ятницю.Речник Міністерства закордонних справ Ірану Есмаїл Багаї заявив у п'ятницю, що "обмін повідомленнями між Іраном і США триває, але остаточної угоди не досягнуто". Він повторив позицію Тегерана про те, що переговори наразі "зосереджені на припиненні війни" та не стосуються "ядерного питання".Своєю чергою, міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що розмовляв зі своїм колегою в Омані. Їхні країни межують з Ормузькою протокою, тож вони обговорили "майбутнє управління протокою відповідно до наших суверенних обов'язків та міжнародного права".Іран обговорював партнерство з Оманом у системі стягнення зборів за проходження суден через Ормузьку протоку, хоча не зрозуміло, чи вийде щось конкретне з цих обговорень."Угода залежить від припинення надмірних вимог, а також непослідовних і суперечливих позицій з боку США", — заявили в Тегерані.Нагадаємо, минулого тижня Дональд Трамп розповідав, що США не мають наміру форсувати події у переговорному процесі з Тегераном задля швидкого підписання документів. Офіційний Вашингтон планує утримувати чинні обмеження проти іранської портової інфраструктури до моменту досягнення остаточних домовленостей..

У пʼятницю, 29 травня, президент Володимир Зеленський підписав закон №0376 про ратифікацію угоди з Європейським Союзом. Вона передбачає надання Україні фінансової допомоги на 90 мільярдів євро.Про це свідчить картка законопроєкту, опублікована на сайті Верховної Ради України.Учора Зеленський вніс до парламенту відповідний законопроєкт, який парламент ратифікував. Закон №0376 підтримали 298 народних депутатів."Документ визначає рамки для залучення коштів у межах загальної суми до 90 мільярдів євро, в тому числі в межах макрофінансової допомоги в рамках позики на підтримку України", — йдеться в пояснювальній записці.Зазначається, що укладення та подальше набуття чинності угодою про позику та меморандумом про взаєморозуміння після їх ратифікації дозволять Україні у 2026-2027 роках залучити від ЄС до 90 мільярдів євро фінансових ресурсів для підтримки державного бюджету та зміцнення оборонного потенціалу.Загальний обсяг підтримки на 2026 рік визначено у розмірі до 45 мільярдів євро, що розподіляються на два ключові компоненти:оборонна частина (до 28,3 мільярда євро) — спрямовуються на закупівлю озброєння та посилення оборонно-промислового потенціалу;бюджетна частина (16,7 мільярда євро) — спрямовуються на забезпечення макрофінансової стабільності та покриття дефіциту державного бюджету.Водночас фінансування бюджетної частини здійснюється через два інструменти:до 8,35 мільярда євро надаються безпосередньо як макрофінансова допомога (що є предметом зазначеного меморандуму);до 8,35 мільярда євро — додатково через механізм Ukraine Facility.Отримання допомоги передбачає виконання низки умов:для першого траншу Україна має, зокрема, скасувати звільнення від оподаткування міжнародних посилок, запровадити оподаткування доходів через цифрові платформи, продовжити дію військового збору на рівні 5% на три роки, ухвалити оновлену Стратегію управління державними фінансами, новий Митний кодекс відповідно до стандартів ЄС і призначити нового керівника Державної митної служби;для другого траншу Україна має остаточно ухвалити ці законопроєкти, а також прийняти Бюджетну декларацію на 2027-2029 роки; крім того, Мінфін має ухвалити оновлений план цифрового розвитку Державної митної служби до 2030 року; Верховна рада має затвердити трьох відсутніх експертів до складу комісії з відбору членів правління Рахункової палати України;умовою для надання третього траншу є реформування Україною пільгового податкового режиму, вжиття заходів для протидії ухиленню від оподаткування, спрощення адміністрування ПДВ і представлення нової Стратегії публічних закупівель на 2027-2030 роки.Нагадаємо, що вчора Рада Європейського Союзу схвалила виділення для України сьомого траншу макрофінансової допомоги у межах програми Ukraine Facility. Йдеться про 2,8 мільярда євро..

У середу, 20 травня, президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову зі своїм сербським колегою Александром Вучичем. Країни можуть незабаром підписати взаємовигідні міждержавні документи.Про це повідомив Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі."Обговорили з президентом Сербії Александром Вучичем питання двосторонніх відносин між нашими країнами", — зазначив він.На переконання обидвох лідерів країн, вони мають бути сильними. Й Зеленський, і Вучич бачать потенціал для розвитку."Цими днями в Белграді працюватиме визначений представник уряду України — віцепремʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції", — поінформував український президент.Він також висловив сподівання на взаємовигідні домовленості, зокрема, щодо відновлення перемовин про зону вільної торгівлі зі Сербією."Пан президент також розповів про свою дипломатичну адженду на найближчий час. Домовилися перебувати в контакті", — підсумував Володимир Зеленський.До речі, вчора сербські ЗМІ довідалися про можливий візит президента України до Белграда наприкінці цього тижня. Така поїздка може стати першою для нього до Сербії від початку повномасштабної війни Росії проти України.Сербські медійники з’ясували, що сторони також обговорюють підготовку меморандуму про взаєморозуміння у сфері торгівельної співпраці. Йдеться про документ, який може стати новим етапом економічних контактів між Києвом і Белградом.До цього часу контакти президента України Володимира Зеленського та президента Сербії Александра Вучича відбувалися переважно на міжнародних самітах. Тож медійники назвали гіпотетичний приїзд українського лідера "історичною подією".Нагадаємо, що наприкінці листопада минулого року президент України Володимир Зеленський призначив колишнього секретаря РНБО Олександра Литвиненка послом України в Сербії..

Донецький "Шахтар" офіційно оголосив про підписання нових угод із двома легіонерами. Це — бразильський центральний захисник Марлон Сантос і форвард з африканської Буркіна-Фасо Лассіна Траоре.Про це повідомили офіційні інформаційні ресурси футбольного клубу "Шахтар" (Донецьк).Його команда завершила сезон-2025/2026 чемпіонами України, здобувши 16 титул УПЛ. Наступний єврокубковий сезон "гірники" мали розпочинати з другого раунду кваліфікації Ліги чемпіонів, але внаслідок "зсуву" сітки отримали пряму путівку у основний раунд Ліги чемпіонів.Перед стартом нового сезону "Шахтар" продовжив контракти з двома легіонерами: захисником Марлоном Сантосом і нападником Лассіоною Траоре.Обидва футболісти приєдналися до донецької команди влітку 2021 року. Після початку повномасштабного вторгнення Сантос грав в інших чемпіонатах на правах оренди, повернувшись до "Шахтаря" у липні 2025 року. Траоре ж залишався у клубі, попри тривалий процес відновлення після важкої травми коліна.Нова угода з Марлоном Сантосом розрахована на два роки — до 30 червня 2028 року. Попередній контракт гравця закінчувався влітку 2026 року. Марлон перейшов до "Шахтаря" 2021 року з італійського "Сассуоло" за 12 мільйонів євро. Він виступав на правах оренди за італійську "Монцу", бразильський "Флуміненсе" й американський "Лос-Анджелес".У липні 2025 року захисник повернувся до розташування "гірників". У сезоні-2025/2026 Марлон узяв участь у 16 матчах, у яких відзначився двома гольовими передачами. У складі команди став чемпіоном України (2026) і володарем Суперкубка України (2021).За п'ять сезонів у структурі донецького клубу Лассіна Траоре зіграв 115 офіційних матчів, забивши 31 гол і виконавши 23 результативні передачі. У сезоні-2025/2026 нападник провів 19 поєдинків, у яких забив сім м'ячів і віддав шість асистів.Разом із "Шахтарем" Траоре тричі вигравав чемпіонат України (2023, 2024, 2026), двічі ставав володарем Кубка України (2024, 2025) і одного разу — Суперкубка (2021).Раніше донецький клуб уже офіційно оголосив про трансфер атакувального півзахисника Брунінью з бразильського "Атлетіку Паранаенсе". Футболіст приєднається до складу української команди влітку 2026 року. Крім того, в межах селекційної роботи з'явилася інформація про зацікавленість "гірників" у підписанні ще декількох гравців із чемпіонату Бразилії.Свій завершальний поєдинок у сезоні "Шахтар" проведе в четвер, 21 травня, проти "Колоса". На цьому чемпіонат України для "гірників" закінчиться.Нагадаємо, що в другому півфінальному матчі Ліги конференцій донецький "Шахтар" програв лондонському "Кристал Пелас" із рахунком 1:2 та вибув із турніру. За підсумками двох матчів "гірники" поступилися 2:5..

В Українському павільйоні в межах кіноринку Marché du Film — Festival de Cannes 79-го Каннського міжнародного кінофестивалю обговорили майбутнє української кіноіндустрії, міжнародну дистрибуцію та співпрацю з глобальними студіями.Про це повідомили на офіційних інформаційних ресурсах Держкіно України. Відбулася панельна дискусія "Українська кіноіндустрія: стійкість, дистрибуція та міжнародні можливості", присвячена трансформації українського кіноринку під час повномасштабної війни, розвитку міжнародної дистрибуції, авторського кіно та перспективам співпраці з глобальною кіноіндустрією.Під час дискусії учасники обговорили стан українського комерційного та авторського кіно, зміни глядацьких вподобань в умовах війни, нові міжнародні дистрибуційні моделі та інтеграцію української кіноіндустрії у світовий ринок.Зокрема, презентували шоу-ріл п’яти комедійних релізів за останні 15 місяців зі сумарним бокс-офісом понад 102 мільйони гривень."Попри війну, український глядач продовжує повертатися до кінотеатрів і підтримувати локальне кіно. Це створює не лише культурну стійкість, а й реальний ринок для українського кіно", — зазначив генеральний продюсер, CEO UnitedContentHUB та голова Громадська організація "УкрКіноФест" Андрій Ногін.Серед ключових кейсів також презентували:"Мавка. Лісова пісня", що вийшла у гібридному релізі в Німеччині, Польщі, Чехії та Словаччині;франшиза The Christmas Express / December 31st Express, яка вийшла у понад 11 країнах;стрічка "Мавка. Справжній міф", що продовжує міжнародний прокат."Модель Local for Local демонструє, що українське кіно сьогодні має глобальну україномовну аудиторію, яка може існувати поза межами традиційної дистрибуції", — підкреслила менеджерка з міжнародних продажів FILM.UA Group Катерина Нагорна.Співзасновниця "Сучасного українського кіно", членкиня Європейської кіноакадемії та правління Української кіноакадемії Валерія Сочивець акцентувала на важливості підтримки українського авторського кіно під час війни та ролі міжнародних фестивалів у збереженні видимості українських історій у світі.Вона також навела приклад успіху фільму "Ля Палісіада" режисера Філіпа Сотниченка — номінанта Європейської кіноакадемії й учасника фестивалів у Роттердамі, Сараєво, Торіно та Вільнюсі."Українське авторське кіно сьогодні трансформує травму, історію й ідентичність у нову кіномову, яку дедалі більше помічають міжнародні фестивалі та професійна спільнота", — зазначила Сочивець.Нагадаємо, що українська режисерка Жанна Озірна отримала міжнародну премію Build Your Dream Award 79-го Каннського кінофестивалю. Таким чином відзначили її дебютний фільм "Медовий місяць"..

Державне агентство України з питань кіно та Lietuvos kino centras підписали меморандум про співпрацю у межах кіноринку Marché du Film 79-го Каннського міжнародного кінофестивалю.Про це повідомило Держкіно на своїй сторінці у Facebook. Там уточнили, що це відбулося в неділю, 17 травня."Документ підписали голова Держкіно Андрій Осіпов і директор Литовського кіноцентру Laimonas Ubavičius", — ідеться в повідомленні.У відомстві акцентували, що підписання меморандуму стало важливим кроком у зміцненні українсько-литовської співпраці у сфері кінематографа, розвитку спільних культурних ініціатив і підтримки міжнародного партнерства."Почесними гостями події стали міністерка культури Литовської Республіки Vaida Aleknaviciene, заступниця міністра культури України Natalie Movshovych і надзвичайний і повноважний посол Литовської Республіки у Франції Arnoldas Pranckevičius", — поінформували в Держкіно.На події також були присутні представники кіноіндустрії, міжнародної культурної спільноти та громадськості обидвох країн.Раніше Держкіно і Tallinn Black Nights Film Festival обговорили просування українського кіно на міжнародних фестивалях. Попри повномасштабну війну українські фільми та кінопроєкти продовжують брати участь у міжнародних кіноринках і фестивалях. Також Україна відкрила національний павільйон на 79-му Каннському міжнародному кінофестивалі.Нагадаємо, що українська режисерка Жанна Озірна отримала міжнародну премію Build Your Dream Award 79-го Каннського кінофестивалю. Таким чином відзначили її дебютний фільм "Медовий місяць"..