# вступ України до ЄС

Україна може стати членом Європейського Союзу на початку наступного десятиліття. Але для цього обов’язково потрібно побороти корупцію в країні.Про це заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, якого цитує видання Polsat News.Віце-прем'єр-міністр і міністр закордонних справ Радослав Сікорський розповів про можливий вступ України до Європейського Союзу у своєму подкасті The Rest Is Politics. За його оцінкою, Україна стане членом ЄС на початку наступного десятиліття."Це правда, що Угорщина блокує прогрес у цьому питанні, але Україна вже має статус кандидата. Тому надалі все залежить від неї", — сказав він.Однак Сікорський також вказав на конкретну умову для вступу України. І вона стосується останніх корупційних скандалів."Якщо Україна буде толерувати корупцію, вона не вступить до Європейського Союзу. ЄС вимагає чесності та прозорого застосування процедур", — сказав він, коментуючи корупційний скандал в Україні.У подкасті польський міністр спрогнозував подальші дії у війні. За його словами, кремлівський диктатор Володимир Путін не зможе витримати ще три роки війни з Україною, яку підтримуватиме Захід. Цьому, за його словами, допоможуть, зокрема, кошти, отримані від заморожених російських активів."Зараз Україна виробляє близько половини своїх безпілотників і ракет у себе вдома. Путін не досягнув того, чого хотів; ми думали, що у нього друга армія у світі, а він усе ще воює на Донбасі вже 10 років. Я би не назвав це перемогою", — підсумував Радослав Сікорський.Нагадаємо, 14 жовтня міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський розповідав під час прес-конференції в Лондоні, що для завершення повномасштабної війни в Україні вистачить лише одного телефонного дзвінка кремлівського диктатора Володимира Путіна до командувача російської армії Валерія Герасимова з наказом вивести війська..

Італійське видання La Repubblica попереджає, що розслідування НАБУ щодо корупційних схем в енергетичній сфері може стати подвійною перешкодою для України: як для вступу до Європейського Союзу, так і для передачі Києву заморожених російських активів. Про це йдеться у публікації газети.Видання зазначає, що "стомільйонні хабарі на системі, яка мала б захищати мирних жителів від відключень електроенергії", насторожили Європу, яка висуває жорстку вимогу: "Київ повинен просуватися вперед у боротьбі з корупцією і не допускати жодних відступів". Видання вказує, що цей випадок лише підтвердив висновки останнього звіту Єврокомісії щодо країн-кандидатів, де прогрес України в боротьбі з корупцією названо "обмеженим". La Repubblica наголошує, що скандал може не лише скомпрометувати увесь процес євроінтеграції, а й поставити під питання подальше фінансування Києва. Зокрема, цей кейс неодноразово згадувався кількома учасниками під час нещодавньої зустрічі міністрів економіки країн ЄС, де обговорювалися інструменти підтримки України на наступні два роки. На закінчення видання резюмувало: "До юридичних складнощів використання заморожених російських активів тепер додалися підозри щодо того, як ці гроші можуть бути використані". Що відомо про спецоперацію "Мідас"Національне антикорупційне бюро 10 листопада повідомило про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики. За даними слідства, фігуранти систематично вимагали "відкати" від контрагентів "Енергоатому" розміром від 10% до 15% вартості контрактів.Постачальники мали заплатити, щоб уникнути блокування платежів за надані послуги / поставлену продукцію або втрати подальших замовлень. Гроші легалізували через окремий офіс у Києві, що належав родині колишнього народного депутата, а нині сенатора Російської Федерації Андрія Деркача.Прокурор Спеціалізованої прокуратури повідомив, що схему організував бізнесмен та співвласник фірми "Квартал 95" Тимур Міндіч. Упродовж 2025 року він мав вплив на міністра юстиції Германа Галущенка та на тодішнього міністра оборони Рустема Умєрова. Деталі про "бек-офіс"Ігоря Фурсенка, якого називають бухгалтером "бек-офісу", було зафіксовано на записах, де він говорив, що нести коробку з грошима "таке собі задоволення". Фурсенко зареєстрований як приватний підприємець, що займається консультуванням із питань інформатизації, а його номер в інших абонентів підписаний як "Ігор співробітник Михайла Цукермана". Народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк раніше повідомляв, що брати Цукермани "вели фінансову частину в Тимура Міндіча".Щодо Лесі Устименко, то вона фігурує в контактах як "Леся Київ Фінансист Братів" і є приватною підприємницею у сфері дослідження кон'юнктури ринку.Раніше повідомлялось, що кодові імена "Карлсон", "Рокет" і "Тенор", які фігурують на аудіозаписах у гучній справі про масштабну корупційну схему в енергетиці, вигадані не детективами НАБУ, а самими учасниками злочинної організації.У НАБУ зазначили, що Міндіч, ймовірно, зараз перебуває в Ізраїлі. Попередньо, бізнесмен "найімовірніше, дізнався про те, що в нього відбудуться обшуки та покинув територію України".Нагадаємо, що, за інформацією видання Politico, наступним відомством, у яке прийдуть правоохоронці з обшуками, стане Міністерство оборони. Розслідування щодо масштабних корупційних схем у сфері економіки триватимуть.Варто зазначити, що на тлі нових антикорупційних розслідувань в Україні, зокрема щодо "Енергоатому", Європейська комісія заявила, що утримується від коментування окремих випадків чи проваджень. Проте, у прес-службі наголосили, що боротьба з корупцією є однією з фундаментальних умов для вступу України до Євросоюзу..

На тлі нових антикорупційних розслідувань в Україні, зокрема щодо "Енергоатому", Європейська комісія заявила, що утримується від коментування окремих випадків чи проваджень. Проте, у прес-службі наголосили, що боротьба з корупцією є однією з фундаментальних умов для вступу України до Євросоюзу.Про це повідомляє "Суспільне"."Боротьба з корупцією вимагає постійних зусиль для забезпечення потужного потенціалу та дотримання верховенства права. Необхідно захищати роль незалежних антикорупційних органів, які є наріжним каменем верховенства права в Україні як майбутній державі-члену ЄС", — підкреслили в Єврокомісії.Установа також закликала Київ консолідувати досягнення у корупційних справах, зокрема щодо вилучення та конфіскації активів, а також зосередити увагу на провадженнях, які мають значний суспільний вплив. Єврокомісія запевнила: "Ми продовжимо уважно стежити за ситуацією з верховенством права та готові надавати підтримку".Що відомо про корупційний скандал в енергетиціНаціональне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура впродовж 15 місяців проводили спецоперацію "Мідас", у ході якої викрили та задокументували діяльність злочинної організації, до складу якої входили чинні та колишні посадовці енергетичної сфери, відомі у медіабізнесі, інші особи. Зловмисники вибудували масштабну корупційну схему впливу на діяльність стратегічних підприємств державного сектору, зокрема АТ "НАЕК "Енергоатом".За даними ЗМІ, 10 листопада працівники Національного антикорупційного бюро прийшли з обшуками до бізнесмена та співвласника студії "Квартал 95" Тимура Міндіча, а також до колишнього очільника Міністерства енергетики Германа Галущенка. Однак, Міндіч виїхав з України незадовго до слідчих дій.Як розповів детектив НАБУ Олександр Абакумов в ефірі "УП.Чат", ймовірно, Міндіч зараз перебуває в Ізраїлі. Попередньо, бізнесмен "найімовірніше дізнався про те, що в нього відбудуться обшуки й покину в територію України". Як діяла корупційна схемаОсновним напрямком діяльності злочинної організації було систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів "Енергоатому" у розмірі від 10 до 15% від вартості контрактів. Зокрема, контрагентам "Енергоатому" нав’язувались умови сплати відкату за уникнення блокування платежів за надані послуги/поставлену продукцію або позбавлення статусу постачальника. Ця практика отримала назву "шлагбаум".До реалізації схеми керівник злочинної організації залучив колишнього заступника керівника Фонду державного майна, який надалі став радником міністра енергетики, а також колишнього правоохоронця, що обіймав посаду виконавчого директора з фізичного захисту та безпеки компанії. Так, використовуючи службові зв’язки в міністерстві та державній компанії, фігуранти забезпечували контроль над кадровими рішеннями, процесами закупівель і рухом фінансових потоків.За даними НАБУ, фактично управління стратегічним підприємством з річним доходом понад 200 мільярдів гривень здійснювалось не офіційними посадовцями, а сторонніми особами, які не мали жодних формальних повноважень, проте узяли на себе роль "смотрящих". Серед встановлених наразі учасників злочинної схеми:колишній радник міністра енергетики;виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки АТ "НАЕК "Енергоатом";бізнесмен — керівник злочинної організації;четверо осіб — працівників бек-офісу з легалізації коштів.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський відреагував на розслідування антикорупційних органів щодо масштабної схеми розкрадання у сфері енергетики, через яку було "відмито" чималу суму державних коштів. Він наголосив, що будь-які результативні дії проти корупції дуже потрібні.Додамо, очільниця Міністерства енергетики Світлана Гринчук, яка раніше обіймала посаду заступниці Германа Галущенка, прокоментувала резонансну операцію "Мідас". Під час брифінгу вона рішуче заявила про "нульову толерантність до корупції"..

Війна в Україні стала випробуванням для всієї Європи. Солідарність з українцями та підтримка їхнього шляху до миру та відновлення — одне з головних завдань європейської спільноти.Про це заявив генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе у 30-ту річницю вступу України до цієї організації. Він зазначив, що 30 років тому, коли Україна вступила до Ради Європи, — то були інша Україна, а також інша Європа."Демократія здавалася нестримною. Свобода та незалежність охоплювали весь наш континент. Три десятиліття по тому війна повернулася до Європи, і чоловіки, жінки та діти України заплатили за це високу ціну", — зазначив він.Берсе наголосив, що ця річниця є нагодою вшанувати мужність українців, а також підтвердити європейську солідарність і "взяти на себе зобов’язання як європейці будувати справедливий і тривалий мир в Україні"."Сила Європи полягає не в владі над іншими, а в принципах, за якими ми живемо разом. Рада Європи сприяє підвищенню відповідальності за Україну", — сказав він.Також генсек Ради Європи зазначив, що реєстр збитків вже працює, а незабаром, за його словами, буде створено Міжнародну комісію з претензій. "Довга та терпляча робота з відновлення вже розпочалася, навіть попри те, що бойові дії на фронті тривають. Рада Європи зміцнює основи демократичної безпеки через судові реформи, антикорупційні заходи та вільні і чесні вибори. Це невід’ємна частина найамбітнішого Плану дій в нашій історії", — наголосив він.Ален Берсе особливо акцентував, що майбутнє України — це майбутнє Європи."Ювілеї нагадують нам, хто ми є та за що ми боремося. Україна залишається нашим пріоритетом. Рада Європи з вами. У найважчі часи", — підсумував він.Нагадаємо, вчора міністерка закордонних справ Австрії Беате Майль-Райзінгер заявляла, що Австрія на всіх рівнях продовжує виступати за досягнення миру в Україні. При цьому він має бути стійким, довготривалим і з міцними гарантіями безпеки..

У середу, 5 листопада, президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Президентом Сербії Александром Вучичем.Про це повідомив Офіс президента. Зазначається, що лідери обговорили європейську інтеграцію України та Сербії."Є речі, у яких країни можуть допомогти одна одній", — зауважили в ОП.Крім того, у ході розмови Зеленський та Вучич розглянули можливості для співпраці у сфері безпеки в регіоні. Як наголосили в Офісі президента, обидві держави однаково в цьому зацікавлені та працюватимуть."Також Володимир Зеленський і Александр Вучич обговорили міжнародну адженду на найближчий час. Лідери домовилися підтримувати контакт і координуватися надалі", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна швидко і впевнено рухається до членства в Європейському Союзі, попри виклики повномасштабної війни.Водночас єврокомісарка з питань розширення Марта Кос наголошувала, що на сьогодні Україна входить до четвірки країн-кандидатів на вступ до Європейського Союзу, які протягом року досягли найбільшого прогресу у впровадженні реформ.Також міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Європейська комісія у звіті в межах Пакета розширення Європейського Союзу визнала суттєвий прогрес України щодо євроінтеграції..

Учора у Брюсселі відбувся саміт з питань розширення Європейського Союзу. Його ще до початку називали історичним для України та інших країн-кандидаток на вступ. Чи можуть українці з оптимізмом дивитися у своє європейське майбутнє? Чотири важливих сигнали. Що передувало саміту в БрюсселіЯк відомо, головним гальмом для відкриття переговорів України з ЄС є угорський прем’єр Віктор Орбан, тож перший сигнал стосується його вето. ЗМІ наприкінці вересня повідомили, що очільник Євроради Антоніу Кошта шукає способи обійти блокування Угорщиною заявки України на членство в Євросоюзі. Зокрема, обговорюється можливість ухвалення рішень про відкриття переговорних кластерів не всіма учасниками ЄС, а кваліфікованою більшістю. Однак у Кошти не вийшло. Натомість окремі європолітики вносили розкол ініціативою розділити Україну та Молдову на шляху до об’єднаної Європи, мотивуючи тим, що Орбан наклав вето тільки на рух нашої держави. TrueUA аналізував, чим небезпечне таке розділення і для нас, і для самого Євросоюзу. Отже, позитивно, що в Єврораді та Єврокомісії не дослухалися до голосів розкольників, а негативно, що проти антиєвропейської політики угорського прем’єра протиотруту так і не знайшли. Ймовірно, вирішили просто зачекати до квітня наступного року, коли партія Орбана "Фідес" програє вибори й він нарешті втратить посаду голови уряду.Другий сигнал — пауза з виділенням Україні близко 140 мільярдів євро "репараційного кредиту" коштом російських активів, заморожених в Європі. Це рішення заблокувала Бельгія. В її депозитарії Euroclear зберігаються суверенні резерви центробанку країни-терористки, включно з готівкою, облігаціями, депозитами та іншими фінансовими інструментами, на загальну суму близько 191 мільярда євро. Бельгійці бояться, що Росія зможе через суди домогтися повернення заморожених коштів — не зараз, а років через 20 чи 50. Тому й вимагали у керівництва ЄС залізних гарантій на такий випадок, що Бельгія не залишиться наодинці. Оскільки надані гарантії в Бельгії вважають слабкими, процес надання "репараційного кредиту" вирішили не зупиняти, але й не форсувати. Очікується, що домовитися вдасться до Різдва цього року. Можливо, думку бельгійських політиків змінять дронові провокації росіян над військовими об’єктами Бельгії.У ніч на 28 жовтня над військовою базою в Марш-ан-Фаменні, яка розташована на Півдні Бельгії, за 113 кілометрів від Брюсселя, помітили кілька невідомих дронів. На цій військовій базі розташовані головні армійські казарми та критично важлива інфраструктура країни. Міністр оборони країни Тео Франкен заявив, що поведінка дронів свідчила про сплановану операцію "проти серця армії" — ймовірно, вони шукали інформацію про розташування та стан критичної інфраструктури на території бази.4 листопада у Брюсселі зупиняли роботу аеропорту через виявлення невідомого безпілотника.Слабкою втіхою поки видається вчорашнє рішення Європейської Ради про п’ятий платіж у межах Ukraine Facility — програми підтримки України на 2024-2027 роки. Кошти спрямують на макрофінансову стабільність та безперервну роботу держуправління. За інформацією Politico, МВФ розглядає можливість виділити Києву близько вісім мільярдів доларів протягом трьох років, однак може відмовитися від позики, якщо ЄС не зможе узгодити власний кредит із використанням заморожених російських активів. Єврокомісія продовжує шукати варіанти на випадок остаточної відмови Бельгії, однак такий сценарій — дуже негативний, він може фінансово знекровити європейську допомогу Україні на наступний рік.Третій сигнал — оприлюднення 12-пунктного європейського мирного плану під назвою "Елементи до миру в Україні". Цей документ викликав критику в українському експертному середовищі та серед політиків, адже він не має вигляд плану перемоги України, радше капітуляцією, тільки з гарантіями повторного ненападу. Та й то сумнівними. У документі, наприклад, є дев’ятий пункт, який стосується діалогу на високому рівні між Києвом та Москвою з метою "посилення взаєморозуміння та поваги до різноманітності мов, культур та релігій". Тут слушно нагадати, як певні сили в Європі тиснуть на українську владу з метою зірвати ухвалення законопроекту №14120, котрий передбачає оновлення офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов. Росія використовує неправильний переклад Хартії для гібридної війни проти України. Нині проросійські лобісти в Європі лякають Україну зривом євроінтеграції, якщо Верховна Рада ухвалить цей закон. Хартія спрямована на підтримку мов, які справді цього потребують, а не національних меншин. Тобто Росія втратить аргумент про "утиски російськомовних". Видається, згаданий пункт в мирний план Європи вписали ті ж сили, які допомагають Кремлю перекручувати зміст Хартії. Вони ж тиснутимуть на Київ, рятуючи попівську агентуру Москви з УПЦ МП. Не дарма в пункті згадується слово "релігія".Останній, четвертий сигнал, Україна отримала в переддень саміту. Єврокомісія озвучила нові вимоги до нашої держави на шляху до членства. Серед них — вимога змінити нещодавні негативні тенденції в боротьбі з корупцією та прискорити реформи у сфері верховенства права. Тут коментарі зайві. В Європі дали зрозуміти, що швидка євроінтеграція залежить від готовності Києва здійснювати антикорупційні реформи.Україна серед лідерів, але… Що вирішили на саміті у БрюсселіУкраїна та Молдова разом із Чорногорією та Албанією здійснили найбільше реформ на шляху до членства у Європейському Союзі серед усіх держав-кандидатів протягом минулого року. Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, презентуючи звіт із розширення ЄС у Європарламенті. За її словами, Чорногорія планує завершити переговори про вступ наприкінці 2026 року, Албанія — наприкінці 2027 року, а Україна та Молдова у 2028 році."Наступний рік стане моментом істини для всіх країн-кандидатів, але особливо для тих, що представили амбітні плани щодо завершення переговорів", — наголосила пані Кос.Коментуючи звіт із розширення, президент Володимир Зеленський заявив: "Це найкращий результат оцінювання на сьогодні — доказ того, що навіть під час захисту від повномасштабної агресії Росії Україна продовжує реформи та змінюється відповідно до європейських стандартів. Прогрес України на шляху до Євросоюзу досягається завдяки зусиллям мільйонів наших громадян".Та, попри високу оцінку проведених реформ і запевнення у повній підтримці, європейці так і не запропонували відкрити переговорні кластери. Єврокомісія хоче отримати мандат від Ради ЄС на продовження переговорів з Києвом і Кишиневом без формального відкриття кластерів. За словами Марти Кос, мандат дозволить рухатися вперед у переговорах, поки держави-члени не досягли згоди щодо офіційного відкриття кластерів. Вона наголосила, що ЄС має відійти від практики, коли кожен із понад 150 технічних кроків процесу вимагає одностайності (про це мовилося десятки разів, та віз і нині там). Єврокомісарка висловила сподівання, що за головування Данії в ЄС вдасться знайти компроміс і поступово проходити кластери один за одним. Офіційне ж відкриття переговорних розділів відбудеться після виконання всіх необхідних умов.Що це означає? По-перше, ні переконати Орбана зняти вето, ні обійти його не вдалося. Євросоюз, як й Україна, радітимуть зміні влади в Угорщині, але немає гарантій, що вона стовідсотково там зміниться. Також до 2028 року відбудуться вибори в низці країн Євросоюзу, зокрема президентські вибори у Франції 2027-го, на яких високий шанс перемоги ультраправих євроскептиків. Тож європейські політики просто відклали ризики на потім, сподіваючись, що до моменту повної готовності України внутрішні проблеми Євросоюзу розсмокчуться самі по собі.По-друге, у звіті про Україну містяться занепокоєння і перелік необхідних реформ. Очевидно, варіант переговорів без відкритих кластерів це ще й перестраховка самих європейців. На випадок, якщо українська влада забуксує з реформами..

На сьогодні Європейська комісія у звіті в межах Пакета розширення Європейського Союзу визнала суттєвий прогрес України щодо євроінтеграції.Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в ефірі телемарафону."Сьогодні дійсно дуже важливий день для євроінтеграції України — це справжнє підтвердження безальтернативності цього шляху для країни", — наголосив очільник МЗС.Міністр відзначив, що оцінка Єврокомісії є визнанням динаміки та швидкості реформ, які Україна проводить навіть у період війни."Україна увійшла до переліку країн, яким відкриті двері до Європейського Союзу. Разом із Молдовою, Албанією і Чорногорією. Це найкраща оцінка прогресу України за весь час і доказ того, що навіть під час війни ми здатні реформуватися за європейськими стандартами", — зазначив Сибіга.Він також наголосив, що Україна демонструє рекордні темпи реформ — середній показник прогресу становить 3,16, і жодного регресу не зафіксовано. Голова МЗС додав, що за підсумками звіту Україна не просто готується до вступу в ЄС, а вже інтегрується до європейського простору на практиці."Підвищення оцінок зафіксовано одразу в 11 розділах, ще 15 розділів мають статус "хороший прогрес". Європейська комісія бачить, що Україна переходить від ухвалення законів до реального впровадження європейських стандартів", — повідомив Сибіга.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна швидко і впевнено рухається до членства в Європейському Союзі, попри виклики повномасштабної війни.Водночас єврокомісарка з питань розширення Марта Кос наголошувала, що на сьогодні Україна входить до четвірки країн-кандидатів на вступ до Європейського Союзу, які протягом року досягли найбільшого прогресу у впровадженні реформ.Додамо, Європейський Союз розглядає можливість реформування процедури вступу нових членів. Якщо такі плани затвердять офіційно, то це може пришвидшити інтеграцію України. Таку інформацію оприлюднило видання Politico, журналісти якого послалися на дипломатичні джерела..

Президент Володимир Зеленський заявив, що блокуванням вступу України до Євросоюзу, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан фактично підтримує російського диктатора Володимира Путіна.Таку заяву гарант зробив під час виступу на саміті розширення ЄС."Мені б не хотілося, щоб Віктор Орбан і далі підтримував Росію, адже блокування вступу України до ЄС — це дуже конкретна форма підтримки Путіна з боку Віктора Орбана. І це, безумовно, не позитив", — зазначив глава української держави.Водночас очільник держави наголосив, що відносинами між Києвом і Будапештом не можна жертвувати заради майбутніх парламентських виборів в Угорщині. Вибори — це тільки мить в історії двох народів."Це ніщо порівняно з тим, що може бути зруйновано — зруйновані відносини між людьми. Найголовніше — не втратити добросусідські відносини. Ось що дійсно важливо", — додав Зеленський.Реакція ОрбанаПрем’єр Угорщини Віктор Орбан різко відреагував на слова Зеленського, заявивши, що його країна нічого не винна Україні і не підтримуватиме її вступ в Євросоюзу."Ми керуємо трьома українськими школами в нашій країні, ми піклуємося про поранених солдатів та дітей, приймаємо понад 10 000 українських дітей у таборах в Угорщині, навчаємо медичний персонал, відбудовуємо школи та дитячі садки в Україні, а минулого року ми були найбільшим постачальником електроенергії в Україні. Наразі ми витратили загалом 200 мільйонів євро на гуманітарну допомогу українцям. Прикро, якщо це нічого не означає для президента Зеленського", — зауважив Орбан.Угорський прем'єр відзначив, що підтримка України в межах ЄС включає також й "угорські гроші" і "ми не раді цьому, але це факт". Він додав, що рішення про розширення ЄС ухвалюються одноголосно, і Будапешт скористається своїм правом вето."Я мушу відкинути припущення, що Угорщина щось винна Україні. Україна не захищає Угорщину від когось і нічого. Ми не просили такого і ніколи не проситимемо. Безпека Угорщини гарантується нашими національними оборонними можливостями та НАТО, членом якого Україна (на щастя) не є... Угорщина не підтримує і не підтримуватиме членство України в ЄС, оскільки це принесе війну в Європу та виведе гроші угорців в Україну", — додав Орбан.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявляв, що попросив американського лідера Дональда Трампа вплинути на прем'єра Угорщини Віктора Орбана, який перешкоджає вступу України до Європейського Союзу..

Україна, ймовірно, зможе завершити переговорний процес для вступу до Європейського Союзу вже за декілька років. Такі ж прогнози можливі й для Молдови.Про це йдеться у комюніке Єврокомісії щодо оприлюднення річних звітів про євроінтеграційний поступ обох країн, передає "Європейська правда". Зокрема, у документі наголошується, що вже у 2028 році Київ зможе завершити переговори щодо членства у блоці."Єврокомісія готова підтримати цю амбітну мету, але вважає, що задля її досягнення потрібно прискорити темп реформ, особливо у рамках кластера "Основи", зокрема щодо верховенства права", — йдеться у комюніке.Такі ж прогнози у Єврокомісії озвучили й щодо Молдови. У ЄК наголосили, що Кишинів і надалі має зберігати "імпульс у реформах", які необхідні для євроінтеграції."Єврокомісія готова підтримати втілення цієї мети, яка є амбітною, але досяжною – за умови, що Молдова прискорить поточний темп реформ. Важливо зберегти імпульс у реформах, підсилений впевненою підтримкою європейського шляху парламентом за підсумками вересневих виборів", — зазначають у комюніке. Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна швидко і впевнено рухається до членства в Європейському Союзі, попри виклики повномасштабної війни.Водночас єврокомісарка з питань розширення Марта Кос наголошувала, що на сьогодні Україна входить до четвірки країн-кандидатів на вступ до Європейського Союзу, які протягом року досягли найбільшого прогресу у впровадженні реформ.Додамо, Європейський Союз розглядає можливість реформування процедури вступу нових членів. Якщо такі плани затвердять офіційно, то це може пришвидшити інтеграцію України. Таку інформацію оприлюднило видання Politico, журналісти якого послалися на дипломатичні джерела..

Президент Володимир Зеленський відкинув ідею неповноправного членства України в Європейському Союзі. Київ не погодиться на такий формат.Таку заяву він зробив під час звернення до учасників Європейського саміту з питань розширення, передає "РБК-Україна"."Мені здається, що дуже важливо, щоб Україна отримала ставлення як до рівної серед рівних. І якщо ми говоримо про членство в ЄС, воно має бути повноправним. Мені здається, це надзвичайно важливо, щоб за одним столом сиділи рівні країни, незалежно від розміру їхньої території чи кількості населення", — зазначив президент.До того ж очільник держави вважає, що у питанні членства в ЄС важливо, щоб усі країни були одностайними та поділяли спільні цінності."На мою думку, не може бути напівчленства або часткового членства в ЄС", — наголосив Зеленський.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна швидко і впевнено рухається до членства в Європейському Союзі, попри виклики повномасштабної війни.Водночас єврокомісарка з питань розширення Марта Кос наголошувала, що на сьогодні Україна входить до четвірки країн-кандидатів на вступ до Європейського Союзу, які протягом року досягли найбільшого прогресу у впровадженні реформ.Додамо, Європейський Союз розглядає можливість реформування процедури вступу нових членів. Якщо такі плани затвердять офіційно, то це може пришвидшити інтеграцію України. Таку інформацію оприлюднило видання Politico, журналісти якого послалися на дипломатичні джерела..

Президент Володимир Зеленський заявив, що попросив американського лідера Дональда Трампа вплинути на прем'єра Угорщини Віктора Орбана, який перешкоджає вступу України до Європейського Союзу.Таку заяву очільник держави зробив у прямому ефірі Euronews в рамках публічного саміту щодо розширення ЄС, передає "Європейська правда"."Дональд Трамп підтримує Україну як майбутнього члена ЄС. Ми говорили з ним про це. Він це підтримує, і він розуміє, що це вибір українського народу і Україна є частиною Європи — географічно, геополітично та історично", — відповів Зеленський.Він додав, що обговорював із Дональдом Трампом блокування питання блокування вступу України до ЄС деякими країнами, зокрема Угорщиною."Ми говорили про блокування… з боку лідера Угорщини, і я запитав президента Трампа, чи підтримає він мене у тому, щоб допомогти нам. Він сказав, що зробить усе, що у його силах", — сказав президент України.Нагадаємо, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан зустрінеться з президентом США Дональдом Трампом вже цього тижня. Перемовини пройдуть у Білому дому. Як очікується, за результатами перемовин Орбан і Трамп "оголосять про низку нових співпраць та обговорять відновлення угоди про уникнення подвійного оподаткування".Водночас Орбан під час зустрічі з американським президентом Дональдом Трампом планує докладно пояснити, чому Угорщина залежить від російських енергоносіїв. Як відомо, президент США очікує повної відмови Європи від російської нафти і газу. Нещодавно він запровадив санкції проти компаній "Роснефть" і "Лукойл".Після цього Орбан заявив, що його уряд працює над тим, аби обійти санкції. Уряд Угорщини намагається переконати адміністрацію США, що її статус країни, яка не має виходу до моря, не залишає їй іншого вибору, як покладатися на російську нафту..

На сьогодні Україна входить до четвірки країн-кандидатів на вступ до Європейського Союзу, які протягом року досягли найбільшого прогресу у впровадженні реформ.Про це повідомила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, презентуючи звіт з розширення ЄС у Європарламенті 4 листопада, передає "Європейська правда". За їх словами, найбільше реформ на шляху до членства у ЄС зробили Чорногорія, Албанія, Україна та Молдова."Чорногорія, Албанія, Україна та Молдова особливо виділяються. Вони найбільш просунулися в реформах протягом минулого року", — заявила Кос.Як відзначила посадовиця, "успішне розширення ЄС є цілком реалістичним у найближчі роки"."Наші кандидати мають амбітні цілі. Чорногорія хоче завершити переговори наприкінці 2026 року, Албанія — наприкінці 2027 року, Молдова та Україна — у 2028 році…Наступний рік стане моментом істини для всіх країн-кандидатів, але особливо для тих, що представили амбітні плани щодо завершення переговорів", — підкреслила єврокомісарка.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна швидко і впевнено рухається до членства в Європейському Союзі, попри виклики повномасштабної війни.Додамо, Європейський Союз розглядає можливість реформування процедури вступу нових членів. Якщо такі плани затвердять офіційно, то це може пришвидшити інтеграцію України. Таку інформацію оприлюднило видання Politico, журналісти якого послалися на дипломатичні джерела..

Україна швидко і впевнено рухається до членства в Європейському Союзі, попри виклики повномасштабної війни.Таку заяву зробив президент України Володимир Зеленський."Звіт Єврокомісії в межах пакета розширення Євросоюзу підтверджує: Україна впевнено рухається до членства у Євросоюзі та готова відкрити кластери один, два та шість", — написав він на своїй сторінці Telegram.Зеленський зауважив, що "це найкращий результат оцінювання на сьогодні — доказ того, що навіть під час захисту від повномасштабної агресії Росії Україна продовжує реформи та змінюється відповідно до європейських стандартів"."Прогрес України на шляху до Євросоюзу досягається завдяки зусиллям мільйонів наших громадян", — наголосив гарант.Президент подякував українцям, які щоденно працюють заради незалежності нашої держави, а також усім, хто підтримує ці зусилля. "Ми очікуємо рішучих дій Євросоюзу для подолання всіх штучних перешкод на шляху до сильної та єдиної Європи. Єдність і сила — це два ключові елементи для того, щоб європейський проєкт був успішним і забезпечив безпеку, добробут і гарантований мир для всіх європейських народів, громад і родин", — додав Зеленський.Гарант також запевнив, що "Україна продовжить спільну роботу задля зміцнення Європи та наших спільних цінностей".Раніше повідомлялось, що 4 листопада Європейська комісія представить звіт стосовно прогресу країн-кандидатів на вступ до Європейського Союзу. Україна в ньому оцінюється "здебільшого позитивно".Нагадаємо, що Європейський Союз розглядає можливість реформування процедури вступу нових членів. Якщо такі плани затвердять офіційно, то це може пришвидшити інтеграцію України. Таку інформацію оприлюднило видання Politico, журналісти якого послалися на дипломатичні джерела..

Україна демонструє "виразну відданість" вступу до Європейського Союзу, але повинна змінити нещодавні негативні тенденції в боротьбі з корупцією та прискорити реформи у сфері верховенства права. Про це йдеться у проекті тексту Європейської комісії, з яким ознайомилося агентство Reuters 3 листопада.Як зазначає видання, Україна подала заявку на вступ до ЄС через кілька днів після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення у лютому 2022 року. Вона наполягає на досягненні прогресу у своїй заявці, попри виклики, спричинені війною Росії та членом Євросоюзу Угорщиною, який блокує офіційний перехід Києва до наступного етапу переговорів.У тексті, що є частиною звіту про розширення ЄС, який, як очікується, буде прийнято у вівторок, йдеться, що "попри дуже складні обставини, в яких опинилася країна через агресивну війну Росії, Україна продовжувала демонструвати видатну відданість шляху вступу до ЄС протягом минулого року". Похваливши Україну за запуск процесів реформ, Європейська комісія також заявила, що Києву потрібно досягти більшого прогресу в питаннях незалежності судової влади, боротьби з організованою злочинністю та поваги до громадянського суспільства."Європейські чиновники раніше висловлювали стурбованість щодо кроків, вжитих у липні для встановлення посиленого контролю з боку генерального прокурора України, політичного призначенця, над антикорупційним бюро країни та спеціалізованим підрозділом прокуратури", — пише Reuters.Рідкісні протести воєнного часу змусили керівництво України швидко змінити курс, але цей епізод привернув увагу прихильників України в Брюсселі та столицях ЄС."Нещодавні негативні тенденції, включно зі зростальним тиском на спеціалізовані антикорупційні органи та громадянське суспільство, мають бути рішуче змінені", — йдеться у проекті документа Комісії.Вступ до ЄС вимагає одностайної підтримки всіх членів блоку. Хоча майже всі уряди ЄС публічно підтримують прагнення України до вступу до Європейського Союзу, немає жодних планів щодо приєднання країни до блоку найближчим часом, і багато дипломатів визнають, що вступ України зіткнеться зі значними перешкодами. Український уряд дав зрозуміти ЄС, що має намір завершити переговори про вступ до кінця 2028 року. Комісія заявила, що це вимагатиме активізації дій Києва."Комісія прагне підтримувати цю амбітну мету, але вважає, що для її досягнення необхідне прискорення темпів реформ, зокрема щодо основоположних принципів, зокрема верховенства права", — йдеться у повідомленні.У проекті звіту Комісія також запропонувала краще захищати демократичні стандарти в майбутніх раундах розширення."Щоб забезпечити, щоб нові держави-члени продовжували захищати та підтримувати свої досягнення у сфері верховенства права, демократії та основоположних прав, Комісія вважає, що майбутні договори про приєднання повинні містити сильніші гарантії від відступу від зобов’язань, взятих під час переговорів про приєднання", — зазначається у звіті.Раніше повідомлялось, що 4 листопада Європейська комісія представить звіт стосовно прогресу країн-кандидатів на вступ до Європейського Союзу. Україна в ньому оцінюється "здебільшого позитивно".Нагадаємо, що Європейський Союз розглядає можливість реформування процедури вступу нових членів. Якщо такі плани затвердять офіційно, то це може пришвидшити інтеграцію України. Таку інформацію оприлюднило видання Politico, журналісти якого послалися на дипломатичні джерела..

У понеділок, 3 листопада, президент Володимир Зеленський провів телефонні перемовини із очільницею Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн.У своєму дописі у Telegram голова держави розповів, що однією із тем був прогрес України на шляху до членства у Євросоюзі.Як зазначив гарант, вже 4 листопада буде опублікований щорічний звіт у межах Пакета розширення Євросоюзу — 2025, і "є всі підстави сподіватися на позитивний для нас результат".Крім того, сторони обговорили й енергетичну підтримку. Зокрема, Урсула дон дер Ляєн розповіла про координацію з різними інституціями й країнами, які спрямують кошти на допомогу нашій енергетиці."Можуть бути дуже вагомі внески, і ми працюватимемо над їх збільшенням. Домовилися, що наші команди вже на цьому тижні розпочнуть роботу над реалізацією всіх наших домовленостей, та узгодили спільні наступні контакти й кроки", — додав Зеленський.Нагадаємо, що Європейський Союз розглядає можливість реформування процедури вступу нових членів. Якщо такі плани затвердять офіційно, то це може пришвидшити інтеграцію України. Таку інформацію оприлюднило видання Politico, журналісти якого послалися на дипломатичні джерела.Окрім того, стало відомо, що Європейський Союз затвердить надання Україні п’ятого траншу макрофінансової допомоги у рамках механізму Ukraine Facility у розмірі 1,351 мільярда євро. Це відбудеться у вівторок, 4 листопада..