# вступ України до ЄС

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто відреагував на заяви українського лідера Володимира Зеленського про вступ до Євросоюзу в обхід вето Будапешта, наголосивши нібито він "втратив зв'язок із реальністю".Про це повідомляє угорське видання Magyar Nemzet."На мою думку, президент України повністю втратив відчуття реальності, повністю втратив зв'язок із реальністю, і, можливо, це пояснює те, що він говорить такі речі, від яких за звичайних обставин хочеться вибухнути. Наприклад, він каже, що (Україна, — ред.) стане членом Європейського Союзу, і крапка. Шановний пане президенте, це вирішуватимете не ви", — каже Сійярто.Очільник МЗС Угорщини зазначив, що рішення про вступ України до ЄС будуть ухвалювати виключно члени блоку, а не особисто Зеленський. До того ж він додав, що таке рішення обов'язково має бути одноголосним."Це вирішуватимуть угорці разом із громадянами 26 інших країн Європейського Союзу, і угорці вже вирішили: ми не хочемо стратегічної інтеграції з Україною, ми не хочемо, щоб вони стали членами ЄС і НАТО, і, додам, вони не стануть", — резюмував Сійярто.Нагадаємо, 6 жовтня президент Володимир Зеленський запевнив, що Україна за будь-яких обставин буде членом Європейського Союзу, а глава угорського уряду Віктор Орбан лише гальмує цей незворотний процес.Раніше прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив його країна остерігається "розділити українську долю", якщо Україну приймуть до Європейського Союзу. До того ж угорці начебто не хочуть перебувати в одному політичному союзі з українцями.Як відомо, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан уже неодноразово виступав проти вступу України до Євросоюзу. До того ж Будапешт блокує початок переговорів про вступ України до блоку.

Віце-президент Європарламенту Віктор Негреску підготував листа для глави Євроради Антоніу Кошти з вимогою відкрити переговорні кластери про членство Молдови в ЄС. Лист підписали 55 депутатів із 720. Про Україну в ньому не згадується…Провели вибори. Чим румун Негреску мотивує свою ініціативу"Вільні й чесні вибори, що відбулися минулої неділі, не залишають жодних сумнівів: народ Молдови підтвердив своє чітке бажання інтегруватися до Європейського Союзу. Його вибір, зроблений всупереч зовнішньому тиску і дезінформаційним кампаніям, свідчить про його демократичну стійкість і рішучість". Це головний плюс Кишиневу від пана Негреску та підписантів листа, серед яких дев’ятеро — депутати від Румунії. TrueUA детально аналізував, за рахунок кого і чого проєвропейській партії президентки Майї Санду "Дія та солідарність" вдалося посісти перше місце й отримати можливість формувати уряд власними силами. Як і на президентських виборах торік своє слово сказала молдовська діаспора — вона проголосувала за курс своєї країни до Євросоюзу. А от в окремих регіонах Молдову партія Санду отримала трохи більш як 3%. Молдавани — молодці, та все ж на результати виборів у цій країні варто дивитися тверезо. Проєвропейські сили виграли битву супроти проросійських сил на чолі з агентами впливу Кремля, проте не виграли війну з Росією за мізки свого народу. Негреску — професійний депутат Європарламенту, вперше обрався туди 2014 року. Представляє соціал-демократичне крило в ЄП. З огляду на публічні заяви, у проросійськості його запідозрити важко. То ж лишається два варіанти: або Негреску висловив ініціативу з подачі офіційного Бухареста, або на прохання Кишинева. Другий варіант сумнівний. 2 жовтня у Копенгагені на саміті Європейської політичної спільноти Майя Санду казала наступне: "І Молдова, й Україна виконали свої зобов’язання, і вони готові до наступних кроків. Існує технічний звіт, позитивний звіт для обох країн. Нам потрібно рухатися вперед".Тобто підстав підозрювати молдаван у кулуарних іграх, щоб випередити Україну, немає. Втім, можуть існувати сили, зацікавлені у тому, щоби переговори з Молдовою почалися першими з огляду на блокування Віктором Орбаном старту переговорів з Україною.Про роз’єднання України та Молдови, які йдуть до ЄС дуетом, у серпні написало видання Politico. Його джерела у високих коридорах Європи пояснювали, що у Брюсселі хочуть дати молдаванам позитивний сигнал перед вересневими виборами. Розділення переговорів України та Молдови, вказувало видання, до того не розглядалося через побоювання послаблення проєвропейських настроїв у воюючій Україні, яка може відчути себе ображеною. Як синекуру українцям буцімто запропонують доступ до дослідницької програми Horizon Europe та програми студентського обміну Erasmus. Лист Негреску — друга серія. Чи дослухаються до нього люди, які ухвалюють рішення в ЄС?Президент Зеленський наполягає на одночасному відкритті переговорних кластерів. Глава МЗС України Андрій Сибіга наголошує: "Сила і вплив українсько-молдовської єдності на шляху до Європейського Союзу спрацьовували вже неодноразово, і ми повинні зберігати цю єдність у найвідповідальніші моменти, щоб домогтися спільного успіху".Після оприлюднення листа Негреску, Сибіга пояснив: жодного роз’єднання бути не може, рішення чи документи, які ухвалюються в Європейському парламенті, мають рекомендаційний характер. Офіційна ж позиція ЄС — відкриття переговорних кластерів для України та Молдови має відбутися синхронно.Отже, ініціатива Негреску — порожній звук, самопіар, пан Кошта прийме цей лист до відома, не більше? Хотілося б сподіватися, що він так і вчинить. Проте все ж не полишає думка, що звернення до очільника Євроради саме зараз з’явилося не просто так.Чим небезпечне розділення України та Молдови на старті переговорівПочнемо з версій появи листа Негреску. Перша — він як румун природно лобіює інтереси близької Молдови. Однак непокоїть відсутність у документі згадки про Україну. Це при тому, що дві країни інтегруються до Євросоюзу так званим "пакетом". Брюссель для інтеграції нових членів використовує їхнє поєднання в пари чи групи. Порівнюючи, зручніше спостерігати прогрес кандидатів на членство.Крім того, у кожної з країн у "пакеті" в ЄС є свої адвокати і якщо країни йдуть у парі, адвокати одних змушені підтримувати інших. Адвокати Молдови — Румунія, Італія. Наші — Польща і Балтійські держави. Негреску не згадав про нас, значить, він належить до тієї групи європолітиків, яка прагне відв’язати Молдову від України, щоб Кишинів не втратив історичний шанс ускочити в ЄС. Адже Угорщина членство Молдови не блокує. Друга версія: прихильників роз’єднання достатньо, але досі вони висловлювали свої думки як "джерела", Негреску ж збурив інформаційний простір, тепер оцінять резонанс, порахують армію прибічників і посилять або послаблять свої заяви. На таке припущення наштовхує по суті незначна кількість підписантів. Це нагадує зондування суспільних настроїв і настроїв у середовищі європолітиків. Вкинути для широкого обговорення тему можливого роз’єднання і подивитися, що з цього вийде. Нагадаємо: ще у квітні єврокомісарка з питань сусідства та розширення Март Кос повідомила, що Брюссель розглядає можливість продовжити процес вступу для Молдови, відокремивши її від України. Вочевидь, серед єврочиновників вистачає лобістів такого сценарію. Як і противників. Приміром, керівниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн проти розділення переговорного треку України та Молдови.Третя версія: у високих кабінетах Брюсселю рішення про розділення вже ухвалене і тепер його медійно "відмивають" через "лист Негреску". Це поганий для нас перебіг подій, він може знизити підтримку євроінтеграції серед українців. Бо матиме вигляд плювка у їхній бік. Тим більше, що той таки Антоніу Кошта начебто шукає, як оминути вето Орбана шляхом ухвалення рішення про відкриття кластера не одноголосно, а кваліфікованою більшістю. Угорський друг Путіна вже заявив, що нічого з цього не вийде. Проте хотілося б побачити, чи Кошта хоча б спробував.ЗМІ повідомляли, на які проблеми він може наштовхнутися. Проти ухвалення рішень кваліфікованою більшістю не тільки угорці. Кілька держав-кандидаток в члени ЄС досі стукають у двері тільки тому, що хтось із членів Євросоюзу заблокував їм вступ. Найвідоміший приклад — Північна Македонія. Спочатку на перепоні їх євроінтеграції стояла Греція, яка вимагала у македонців змінити назву. Бо Македонія — це грецька історична область. Македонці додали до назви слово "північна" і греки змінили гнів на милість. Проте тут з’явилося інше гальмо на шляху — Болгарія. Софія вимагає від Скоп’є визнання, що історично і мовно Північна Македонія є болгарською. Тобто де-факто вимагає визнати себе не окремим народом, а болгарами. З очевидних причин на це македонці не погоджуються.І, останнє. Україна та Молдова поєднані не лише одним "пакетом" при русі до ЄС, а й великою спільною проблемою — як вигнати Росію зі своїх земель. У нас точиться кривава війна, до завершення якої до Євросоюзу, найімовірніше, не приймуть. У молдовському Придністров’ї стоїть російська військова база. Дивно матиме вигляд член ЄС із російськими військовими на своїй території. То ж замість шукати, як розвести Молдову та Україну під час переговорів, нашим європейським друзям доречніше було б активніше і потужніше тиснути на Росію. Вона слабшатиме, а відтак слабшатимуть і її "троянські коні" на кшталт Орбана.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан висловив претензію, що президент України Володимир Зеленський використовує "тактику морального шантажу" проти його країни. Він знову згадав про так зване "опитування" угорців.Про це Віктор Орбан написав на своїй сторінці в соціальній мережі Х. За його словами, Зеленський "хоче вирішувати, що краще для угорців"."Він знову використовує свою звичну тактику морального шантажу, щоби змусити країни підтримати його військові зусилля", — зазначив він.Орбан додав, що Угорщина "не має жодного морального зобов'язання підтримувати вступ України до Європейського Союзу"."Жодна країна ніколи не шантажувала Євросоюз, щоби вступити до нього, цього разу такого теж не станеться. Договір про ЄС не залишає місця для двозначності: рішення про членство ухвалюється державами-членами одностайно", — наголосив угорський прем’єр-міністр.На цьому тлі він нагадав про проведене в Угорщині опитування щодо підтримки членства України в Євросоюзі, за результатами якого більшість угорців не підтримали вступ України."Якщо ви хочете змінити це, то медійна кампанія, яку ви ведете проти Угорщини, ймовірно, не найкращий спосіб отримати друзів", — акцентував Віктор Орбан.Раніше президент Володимир Зеленський запевнив, що Україна за будь-яких обставин стане членом ЄС. Очільник угорського уряду Віктор Орбан лише гальмує цей незворотний процес. Членство України в Євросоюзі є вибором народу, Зеленський також висловив упевненість, що громадяни Угорщини підтримують нашу державу незалежно від дій свого прем’єр-міністра.Нагадаємо, що 29 вересня Віктор Орбан заявляв, що Україна нібито не є суверенною державою. Тоді в українському Міністерстві закордонних справ різко відреагували на такі слова.

У понеділок, 6 жовтня, президент Володимир Зеленський запевнив, що Україна за будь-яких обставин буде членом Європейського Союзу. Глава угорського уряду Віктор Орбан лише гальмує цей незворотний процес.Про це заявив президент Володимир Зеленський на спільній прес-конференції з прем’єр-міністром Нідерландів Діком Схоофом, пише "РБК-Україна".Глава держави наголосив, що членство України в Євросоюзі є вибором народу, і він упевнений, що громадяни Угорщини підтримують нашу державу незалежно від дій свого прем’єр-міністра."Україна буде в Євросоюзі з Орбаном або без. Бо це вибір народу України. Зміна процедури — це називається "знайти шлях, як без". Коли більшість країн, окрім Угорщини, підтримують Україну, вони розуміють, як це потрібно. Україна бореться за всіх, за свободу свою, за свободу Європи", — наголосив Володимир Зеленський.Український лідер також зазначив, що глава угорського уряду наразі гальмує процес вступу, і цей факт залишиться в історії."Тільки в історії залишиться, що Угорщина — а саме єдиний прем’єр-міністр, який гальмував вступ України в ЄС — був він", — сказав Зеленський.Президент наголосив, що Україна готова йти як за звичайною процедурою вступу, так і альтернативними шляхами, а у разі необхідності звертатиметься для підтримки до інших країн-членів Євросоюзу.Раніше прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив його країна остерігається "розділити українську долю", якщо Україну приймуть до Європейського Союзу. До того ж угорці начебто не хочуть перебувати в одному політичному союзі з українцями.Як відомо, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан уже неодноразово виступав проти вступу України до Євросоюзу. До того ж Будапешт блокує початок переговорів про вступ України до блоку.Нагадаємо, що канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час зустрічі лідерів країн Європейського Союзу в Копенгагені 1 жовтня різко розкритикував Віктора Орбана. Він звинуватив його у зриві обговорення потреб ЄС у сфері безпеки.

У четвер, 2 жовтня, президент України Володимир Зеленський у Копенгагені провів зустріч з очільницею Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, президентом Європейської ради Антоніу Коштою та прем'єр-міністром Данії Метте Фредеріксен.Про це Володимир Зеленський повідомив у своєму Telegram-каналі. Він наголосив, що відбулося предметне обговорення таких важливих питань:про підтримку євроінтеграції України та відкриття першого кластера разом із Молдовою;про українську готовність долучитися до ініціативи "Стіна дронів" і поділитися власним досвідом;про використання заморожених російських активів і нові фінансові інструменти для підтримки України;про важливість ухвалення 19 пакета санкцій Євросоюзу проти Росії."Дякую партнерам за підтримку та спільне розуміння важливості нашої єдності та роботи заради нашої безпеки. Важливо, що роль Європи відчутна, і розраховуємо на ще активнішу роботу на всіх напрямах", — наголосив український президент.У дописі Офісу президента України також ідеться про те, що Європа посприяє реалізації реформ у ключових сферах, наприклад, верховенство права та боротьба з корупцією.Окремо під час зустрічі йшлося про посилення санкційної політики проти Росії. Вони мають охоплювати нові обмеження проти фінансового сектору, військово-промислового комплексу, тіньового флоту, пропагандистів, компаній, які намагаються обходити санкції, а також осіб, винних у злочинах проти українських дітей.Нагадаємо, раніше сьогодні на полях саміту Європейської політичної спільноти в Копенгагені президент Володимир Зеленський наголосив, що потрібно серйозно продумати, як реально знищити всю російську інфраструктуру торгівлі нафтою. Саме вона живить воєнну машину країни-агресора.

У четвер, 2 жовтня, президент України Володимир Зеленський прибув на саміт Європейської політичної спільноти в Копенгагені. Там пройдуть двосторонні зустрічі з лідерами країн Євросоюзу.Про це повідомляє DR. Як зазначає видання, один з головних персонажів дня — президент України Володимир Зеленський – прибув на саміт у Белла-центрі.Він зайшов до кімнати для переговорів разом з прем'єр-міністром Метте Фредеріксен та їхнім оточенням офіційних осіб. Офіційне прибуття на саміт насправді розпочнеться незабаром. Але Зеленський прибув іншим маршрутом трохи раніше за інших. Пізніше Зеленський також має виступити з промовою на саміті.Прем'єр-міністра Данії запитали про Україну та очікування від сьогоднішньої зустрічі. "Ми повинні використати всі знання, які накопичила Україна, для захисту Європи", — каже вона.Сьогодні вранці Метте Фредеріксен провела коротку зустріч із Зеленським. Вона каже, що Україна, серед іншого, допомагатиме Данії та Європі у сфері дронів. "Ми обговорили кілька речей, але особливо питання дронів. Україна допомагає Європі та Данії, і ми маємо намір активізувати співпрацю. Технології розвиваються дуже швидко. Центральним елементом гібридної війни є, серед іншого, дрони", — сказала вона.За словами Фредріксен, трохи дивно, що Україна, яка перебуває у стані війни, пропонує Данії допомогу через гібридну атаку.Очільниця данського уряду зазначила, що багато говорилося про вступ України до ЄС. Але на вчорашньому саміті стало зрозуміло, що на цьому шляху стоїть одна країна — Угорщина.Видання наголосило, що Віктор Орбан і чути не хоче про те, щоб українці вступили до клубу. І це дратує Метте Фредеріксен, каже вона дорогою на саміт."Я б дуже хотіла, щоб Україна була в НАТО, бо тоді, я думаю, у нас не було б такої війни, як зараз. Якщо ми не можемо цього досягти, наступним найкращим варіантом буде членство в ЄС. Поки що Угорщина блокує. І з цим не так легко впоратися, бо це право, яке держави-члени повинні блокувати", — додала вона.Раніше повідомлялось, що напередодні зустрічі лідерів Євросоюзу у Копенгагені 1 жовтня очільник Євроради Антоніу Кошта намагався знайти спосіб обійти опір Угорщини вступу Києва до Союзу. Кошта запропонував змінити деякі правила, щоб дозволити початок офіційних переговорів про вступ після схвалення відповідного рішення кваліфікованою більшістю лідерів, а не одностайною згодою, як це вимагається наразі.Нагадаємо, 30 вересня Україна досягла важливої ​​віхи на шляху до вступу до Європейського Союзу, завершивши двосторонній скринінг з Європейською Комісією.

Україна завершила внутрішній скринінг законодавства на відповідність нормам Європейського Союзу. При цьому зробила його швидше, ніж будь-хто дотепер.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Ми зробили це якісно. Ми повністю готові до відкриття кластера 1 у переговорах щодо членства у Євросоюзі — кластера "Основи". Нам потрібен реальний прогрес у цьому питанні", — наголосив він.За його словами, йдеться не тільки про Україну, яка бореться з ворогом. Молдова вкотре чітко підтвердила свій європейський вибір."Скільки ще таких перевірок нам усім потрібно? Звісно, ми також підтримуємо країни Західних Балкан: вони теж заслуговують бути частиною нашого спільного європейського дому", — акцентував український президент.Він висловив переконання, що Європа має дотримуватися своїх обіцянок — так само, як країни-кандидати виконують свої зобов’язання."Дякую, і ми розраховуємо на результати", — підсумував Володимир Зеленський.Він наголосив, що такі тези озвучив, звертаючись до учасників засідання Європейської ради.Нагадаємо, 30 вересня на сайті Європейської комісії оприлюднили інформацію, що Україна досягнула важливої віхи на шляху до вступу до Європейського Союзу, завершивши двосторонній скринінг з Єврокомісією.

У вівторок, 30 вересня, Україна досягла важливої ​​віхи на шляху до вступу до Європейського Союзу, завершивши двосторонній скринінг з Європейською Комісією. Про це йдеться на сайті Європейської комісії. Там зазначили, що двосторонній скринінг розпочався у липні 2024 року, і швидке завершення стало можливим завдяки відданості, професіоналізму та мотивації України щодо проведення реформ, узгодження стандартів ЄС та приєднання до родини ЄС. "Досягнення цього посеред війни Росії в агресії проти України є визначною демонстрацією стійкості та рішучості країни. Процес скринінгу показує, що переговори про вступ — це процес, до якого залучається все суспільство. Він охоплює всю державну адміністрацію, обговорюючи теми від стандартів безпеки харчових продуктів та чистої води до підтримки фермерів", — йдеться у повідомленні.У Єврокомісії наголосили, що це ключова частина переговорів про вступ до ЄС, і його успішне завершення наближає Україну на один крок до вступу до блоку. У заяві також зазначається, що під час двостороннього скринінгу Комісія та Україна провели ретельне вивчення кожної сфери політики (також відомої як розділи переговорів) та дотримання Україною законодавства ЄС у кожній сфері, а Україна визначила чіткі плани щодо узгодження з правилами. "Цей процес дозволяє Комісії визначити, наскільки добре Україна підготовлена ​​до членства, та формує важливу технічну основу для подальшого прогресу в переговорах. Комісія представляє результати скринінгу державам-членам у звітах про скринінг, у яких вона може рекомендувати їм розпочати переговори у відповідних сферах політики", — пише прес-служба Єврокомісії.У ЄК повідомили, що після досягнення згоди державами-членами, переговорні розділи, які є частиною ширших тематичних кластерів, можуть бути відкриті. "Очікується, що Україна продовжить свої зусилля щодо реформ, узгодить законодавство із законодавством ЄС та зміцнить свою інституційну та адміністративну спроможність, керуючись критеріями, встановленими державами-членами. Кластер 1, присвячений основам, таким як верховенство права, основоположні права та функціонування демократичних інституцій, завжди відкривається першим і закривається останнім", — додали у Єврокомісії.Раніше повідомлялось, що президент Європейської Ради Антоніу Кошта очолює зусилля щодо просування заявки України на членство в ЄС, попри опір Угорщини. Цього тижня лідери країн прямують на вирішальний саміт у Копенгагені.Нещодавно з’явилась інформація, що переговори щодо вступу України до Європейського Союзу можуть стартувати лише після парламентських виборів в Угорщині, які заплановані на квітень 2026 року.Нагадаємо, 15 вересня Україна та Європейський Союз завершили скринінгові зустрічі у Брюсселі за фінальним переговорним розділом №11 "Сільське господарство та розвиток сільських територій".Своєю чергою, президент Володимир Зеленський 29 вересня заявив, що Україна повинна приєднатись до Європейського Союзу. Для цього влада держави робить все необхідне.

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна повинна приєднатись до Європейського Союзу. Для цього влада держави робить все необхідне.Про це він сказав під час виступу на Варшавському форумі з безпеки, пише The Guardian."Україна повинна приєднатися до ЄС і вона це зробить", — наголосив ЗеленськийЗа словами українського лідера, для цього робляться всі необхідні кроки."Важливо, щоб вступ України не затримувався через національну політику тієї чи іншої країни. Мова не йде про те, що ми вже пережили в історії. Мова йде про те, чого ми всі повинні уникати, а саме — будь-якої залежності від Росії", — наголосив Зеленський, акцентуючи на Угорщині.Раніше повідомлялось, що президент Європейської Ради Антоніу Кошта очолює зусилля щодо просування заявки України на членство в ЄС, попри опір Угорщини. Цього тижня лідери країн прямують на вирішальний саміт у Копенгагені.Нещодавно з’явилась інформація, що переговори щодо вступу України до Європейського Союзу можуть стартувати лише після парламентських виборів в Угорщині, які заплановані на квітень 2026 року.Нагадаємо, 15 вересня Україна та Європейський Союз завершили скринінгові зустрічі у Брюсселі за фінальним переговорним розділом №11 "Сільське господарство та розвиток сільських територій".

Президент Європейської Ради Антоніу Кошта очолює зусилля щодо просування заявки України на членство в ЄС, попри опір Угорщини. Цього тижня лідери країн прямують на вирішальний саміт у Копенгагені.Про це повідомляє Politico.Кошта намагався отримати підтримку від столиць ЄС для оптимізації процесу для нових членів та виходу з глухого кута щодо потенційного членства України та Молдови, повідомили п'ять дипломатів та чиновників, яким було надано анонімність для спілкування.Дипломатичний наступ — це спроба обійти прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який використав право вето своєї країни, щоб загальмувати шлях України до членства в ЄС. Чинні правила вимагають, щоб усі 27 країн-членів ЄС дали зелене світло кожному етапу процесу приєднання.Молдова, яка також є офіційним кандидатом на членство в ЄС, працює в парі з Києвом у процесі вступу і не може рухатися вперед, поки зберігається глухий кут.Згідно з пропозицією Кошти, так звані переговорні кластери — ключові правові кроки на шляху до членства — могли б бути відкриті за згодою кваліфікованої більшості країн ЄС, а не за одностайною згодою. "Закриття кластера все ще вимагатиме підтримки всіх столиць ЄС, але нижчий стандарт для початку переговорів дозволить Україні та Молдові розпочати реформи, необхідні для демонстрації прогресу у досягненні стандартів ЄС у певних сферах політики", — пише видання.Вони могли б просунути свої заявки на членство, навіть якщо одна або дві країни виступатимуть проти, за словами особи, знайомої з планом.За словами дипломатів, Кошта безпосередньо лобіював лідерів ЄС під час нещодавнього "туру столицями", де він зустрівся з кількома європейськими лідерами, а також під час двосторонніх переговорів на полях Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй минулого тижня в Нью-Йорку."Розширення є важливим пріоритетом для президента Європейської Ради", — сказав один з посадовців. "Він розглядає його як найважливішу геополітичну інвестицію, яку ЄС може зробити. Саме тому він вважає важливим продовжувати обговорення шляхів, щоб забезпечити втілення зусиль України щодо реформ у відчутні кроки".Комісар ЄС з питань розширення Марта Кос у понеділок відвідає Україну, оскільки країна завершує процес перевірки законодавства, необхідного для просування своєї кандидатури."Усі кластери були перевірені у рекордно короткі терміни. Україна виконала свої зобов’язання. Україна готова до наступного кроку. Тепер держави-члени мають дати зелене світло", — сказав Кос у Brussels Playbook виданню Politico. "Ні Україна, ні Європа не можуть дозволити собі уповільнити темпи реформ в Україні. Зараз саме час їх прискорити".Раніше повідомлялось, що переговори щодо вступу України до Європейського Союзу можуть стартувати лише після парламентських виборів в Угорщині, які заплановані на квітень 2026 року.Нагадаємо, 15 вересня Україна та Європейський Союз завершили скринінгові зустрічі у Брюсселі за фінальним переговорним розділом №11 "Сільське господарство та розвиток сільських територій".

Переговори щодо вступу України до Європейського Союзу можуть стартувати лише після парламентських виборів в Угорщині, які заплановані на квітень 2026 року.Про це повідомляє Deutsche Welle з посиланням на слова єврочиновника. За його словами, Київ виконав усі передумови для старту переговорів, однак Будапешт блокує відкриття першого переговорного кластера."Наразі способів подолання вето Угорщини не існує", — зазначив співрозмовник.За видання, в ЄС обговорювали можливість переходу до голосування кваліфікованою більшістю. Проте ця ідея залишилася лише "на рівні розмов". На думку єврочиновника, єдиним виходом є завершити усю технічну роботу заздалегідь, щоб після зміни політичного керівництва в Угорщині переговорний процес із Україною можна було оперативно запустити.Водночас інший представник європейських інституцій підтвердив, що держави-члени намагалися знайти юридичні механізми для обходу угорського вето. Дискусії тривали як у Єврокомісії, так і в Раді ЄС, але результатів вони не дали."Виявилося, що переговори про розширення — це все ж політичне рішення, хоча ми повторюємо, що це процес, заснований на заслугах країни-кандидата", — наголосив чиновник.Він також підтвердив проведення 29 вересня фінальної сесії з Україною щодо скринінгу – оцінки відповідності українського законодавства нормам ЄС. Після цього мали б відбутися кілька технічних кроків, які зайняли б близько тижня."Якби не вето Угорщини, ми могли б дуже швидко розпочати відкриття першого і наступних кластерів", — підсумував співрозмовник DW.Нагадаємо, 15 вересня Україна та Європейський Союз завершили скринінгові зустрічі у Брюсселі за фінальним переговорним розділом №11 "Сільське господарство та розвиток сільських територій".

Україна та Європейський Союз завершили скринінгові зустрічі у Брюсселі за фінальним переговорним розділом №11 "Сільське господарство та розвиток сільських територій".Про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства. За даними відомства, протягом трьох днів Україна презентувала 28 тематичних блоків. Зокрема, про стан реформ у сільському господарстві, прогрес у цифровізації, державну підтримку, ринкове регулювання, розвиток аграрного сектору, що продемонструвало готовність України до інтеграції у спільну аграрну політику ЄС.Крім того, було представлено рівень узгодження законодавства України з актами права ЄС за такими напрямами:Горизонтальні питання — фінансові та адміністративні структури.Сільськогосподарські ринки.Політика у сфері якості.Органічне виробництво.Просування сільськогосподарської продукції.Також, як зауважили у міністерстві, відбулися дискусії, під час яких українські представники надали детальні роз’яснення щодо проведеної роботи. Своєю чергою, Європейська комісія позитивно оцінила представлені матеріали."Ці дискусії показали дві ключові речі: ми вже досягли значного прогресу в наближенні аграрної політики до стандартів ЄС, але попереду ще багато роботи. Процес приєднання потребує спільних зусиль та тісної координації. Україна готова йти цим шляхом", — наголосив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Денис Башлик.Нагадаємо, раніше президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що обговорювати вступ України до Північноатлантичного альянсу та Європейського Союзу зараз "передчасно через війну".Водночас міністерство закордонних справ відреагувало на заяви президента Польщі Кароля Навроцького щодо перспектив членства України в НАТО та Європейському Союзі. Відомство зазначило, що взяло до уваги слова польського лідера, але безпекове майбутнє України невід’ємно пов’язане з НАТО, а політичне та економічне майбутнє — з Європейським Союзом.

Для України найсильнішою безпековою гарантією і прикладом стратегічної поразки Російської Федерації стане членство в Європейському Союзі.Таку заяву зробив президент Фінляндії Александер Стубб на спільній прес-конференції з українським лідером Володимиром Зеленським в Києві, пише "Інтерфакс-Україна"."Найсильніша гарантія безпеки та найсильніший приклад стратегічної поразки путінської Росії — членство України в ЄС. На мою думку, це станеться швидше, ніж здається", — зазначив лідер Фінляндії.Стубб наголосив, що якщо європейці хочуть поразки Путіна, то потрібно, щоб Україна остаточно стала європейською.Нагадаємо, раніше Стубб заявляв, що поки немає жодних ознак того, що країна-агресорка Росія має намір сісти за стіл переговорів з Україною. Крім того, фінський президент вважає, що лише Трамп може змусити Путіна погодитися на мир, але наразі він не зробив ніяких потрібних кроків для цього.До того ж, на думку Стубба, наразі Російська Федерація не прагне в Україні ні перемир’я, ні мирної угоди. Він також запевняв, що його держава у тій чи іншій формі долучиться до гарантій безпеки для України, не розкриваючи подробиць.

Міністерство закордонних справ відреагувало на заяви президента Польщі Кароля Навроцького щодо перспектив членства України в НАТО та Європейському Союзі.У своєму Telegram-каналі відомство зазначило, що взяло до уваги слова польського лідера, але безпекове майбутнє України невід’ємно пов’язане з НАТО, а політичне та економічне майбутнє — з Європейським Союзом.Ба більше, у МЗС зауважили, що членство у цих альянсах є запорукою безпеки не лише для України, але і для усієї Європи та євроатлантичної спільноти, і "це не є перебільшення, а сучасні реалії"."Наголошуємо, що ця позиція отримала підтвердження як у рішеннях НАТО і ЄС, так і у численних заявах лідерів країн-партнерів, зокрема Польщі. Переконані, що обговорення майбутнього членства України в НАТО та ЄС не є передчасним. Навпаки, воно стратегічно необхідне у контексті триваючої агресії РФ проти України та всієї європейської системи безпеки", — зауважили у МЗС.У міністерстві додали, що Україна продовжує активно працювати з усіма партнерами, зокрема і з Польщею, задля досягнення стратегічної мети — повноправного членства в ЄС і НАТО."Високо цінуємо продемонстроване Польщею з 2022 року лідерство у підтримці України, зокрема наданні військової допомоги, забезпеченні ефективної роботи логістичного хабу для міжнародної допомоги, що йде в Україну, а також гостинності для мільйонів українських громадян. Переконані, що ця солідарність польської держави та народу з Україною сьогодні закладає основу нашого спільного європейського майбутнього", — резюмували у дипвідомстві.Нагадаємо, президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що обговорювати вступ України до Північноатлантичного альянсу та Європейського Союзу зараз "передчасно через війну". Водночас він зазначив, що у майбутньому Україна повинна стати повноправним членом ЄС.

Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що обговорювати вступ України до Північноатлантичного альянсу та Європейського Союзу зараз "передчасно через війну".Таку заяву польський лідер зробив в інтерв'ю литовській телерадіокомпанії LRT після перемовин із президентом Литви Гітанасом Науседою. Зокрема, на думку Навроцького, країна, яка воює, не може вступити до НАТО."Тому що це означало б, що і Польща, і Литва будуть воювати, тому цю дискусію слід відкласти, це просто неможливо", — заявив Навроцький.Водночас він зазначив, що у майбутньому Україна повинна стати повноправним членом ЄС, однак зараз розмови щодо її інтеграції є передчасними."Звичайно, я вважаю, що Україна в майбутньому повинна бути частиною цивілізації, якщо ми хочемо шукати прикметники, скажімо, латинської чи західної цивілізації. Однак, на мою думку, сьогоднішня дискусія про членство України в Європейському Союзі є передчасною", — сказав Навроцький.До того ж Навроцький відзначив, що Польща продовжує підтримувати Україну під час війни: країна надала значну військову допомогу та прийняла понад мільйон українців."Поляки були першими, хто надав Україні таку значну підтримку у вигляді військової техніки і прийняв мільйон українців до Польщі, щоб забезпечити соціальну підтримку України. Тому ми, поляки, вважаємо, що урок солідарності ми виконали якнайкраще і продовжуємо це робити, відчуваючи те, що сьогодні переживає Україна через напад Російської Федерації", — додав він.Нагадаємо, за даними видання The Times, після повернення з Китаю російський диктатор Володимир Путін, ймовірно, перейшов до нового етапу війни проти України. Ознакою цього стала ракетна атака на будівлю Кабінету міністрів у Києві.До того ж агенція Reuters із посиланням на власні джерела в Кремлі заявляла, що жодні санкції не змінять курс Росії стосовно війни проти України. Москва планує розв’язати всі питання воєнного характеру в "потрібному" їй напрямку та не планує нічого змінювати. Медійники констатували, що за час війни Захід запровадив десятки тисяч санкцій, намагаючись послабити економіку Росії вартістю 2,2 трильйона доларів і підірвати підтримку диктатора Володимира Путіна.