# вступ України до ЄС

Росія має чітко усвідомити та реально відчути, що Україна буде в Європі, й цей процес не зупинити. Саме тому відбуваються внутрішні реформи та триває робота на зовнішньому рівні, щоби забезпечити чітку дату вступу України в Європейський Союз.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час звернення до учасників засідання Європейської ради."Останні декілька днів ми отримували сигнали від американської сторони про те, що переговори можуть незабаром відновитися. Але з яким настроєм російська сторона прийде на переговори цього разу?" — поставив він риторичне запитання.За його словами, від нас усіх залежить, щоби росіяни не прийшли на ці переговори з відчуттям, що їхня позиція значно посилилася. І не тільки через ситуацію навколо Ірану, яка спричиняє зростання світових цін на нафту.Український президент виокремив декілька важливих пунктів щодо нинішньої геополітичної ситуацію.Перше: росіяни бачать активне використання ракет ППО на Близькому Сході та в регіоні Затоки, і вони можуть подумати, що Україна зіткнеться з нестачею таких ракет.Друге: 20 пакет санкцій ЄС проти Росії у глухому куті. Він міг би продовжити тиск на Росію, змушуючи її рухатися до реального миру.Третє: США пом’якшили деякі санкції проти Росії, і це приносить значні кошти у воєнний бюджет Путіна.Четверте: вже третій місяць поспіль не працює найважливіша фінансова гарантія безпеки для України від Європи – пакет підтримки на суму 90 мільярдів євро на цей і наступний рік. Це для України критично важливо. Це ресурс для захисту життів.П’ятий пункт: навіть зараз ніхто не знає напевно, чи буде ця підтримка розблокована."Ми цінуємо підтримку Європи в захисті від російських ударів, особливо щодо ППО та виробництва дронів. Ми маємо й надалі використовувати кожну можливість, щоби знайти ракети для систем Patriot. Саме тому програма PURL корисна. Я дякую всім, хто до неї долучається", — зауважив Зеленський.Він визнав, що не всім подобається ідея використання частини з 90 мільярдів на купівлю ракет для Patriot через PURL, якщо немає інших варіантів."Але якщо інших варіантів справді немає, це необхідно для захисту від російських балістичних ударів — це питання порятунку життів", — пояснив президент України.Він також торкнувся теми реалій вступу України в ЄС: якщо вдасться визначити чітку дату, то це означатиме, що Росія ніяк не зможе заблокувати наш вступ."Ви бачите, як блокуються різні речі та як складно об'єднаній Європі реалізувати навіть вже ухвалені рішення. Цього не має статися з відкриттям кластерів для України чи з нашим вступом — це питання довіри, безпеки та майбутнього", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, декілька днів тому український президент заявив в інтерв'ю BBC про серйозні побоювання щодо уповільнення дипломатичного врегулювання через зміщення фокуса США на конфлікт у Близькосхідному регіоні. Відволікання Вашингтона на війну в Ірані безпосередньо впливає на графік і результативність переговорів щодо України..

Деякі країни Європейського Союзу пропонують Україні зачекати з повноправним членством від 10 до 20 років, щоб переконатися у незворотності проведених реформ. Віцепрем'єр Тарас Качка наголосив, що такий тривалий термін є неприйнятним для Києва, проте існують інші механізми контролю, які можуть задовольнити партнерів. Про це посадовець заявив в інтерв'ю для "РБК-Україна".Питання довіри та шлях реформЗа словами віцепрем'єра, такі впливові держави як Німеччина ставлять на перше місце фактор довіри до інституцій. Європейські партнери хочуть бачити не лише ухвалення законів, а і їхню тривалу стабільну роботу на практиці. Качка процитував позицію західних колег:"Такі країни, як Німеччина, кажуть: це суперважлива для нас історія, нам потрібна довіра. Тому ви зробите реформи, і нам треба умовних 20 років, щоб ви "відстоялися", щоб ми переконалися, що все працює. Це не тому, що ми не хочемо вас приймати, нам просто треба довіра", — зазначив він.Балканський досвід та верифікаціяПосадовець зауважив, що затримки із вступом балканських країн були зумовлені "доєвропейською" методологією, яка вимагала доказів незворотності змін. Як приклад він навчив досвід Румунії та Болгарії, для яких створювали спеціальні умови контролю навіть після офіційного приєднання до блоку. Качка пояснив:"Що ми можемо зробити? Ми згадуємо, і всі згадують, що коли Румунія і Болгарія вступали в ЄС, був створений спеціальний механізм контролю і верифікації CVM (Cooperation and Verification Mechanism)", — сказав віцепрем'єр.Тоді Єврокомісія мала право обмежувати певні права країн-членів, якщо вони не виконували зобов'язання. Сьогодні такі інструменти називають "сейфгардами" (захисними механізмами).Україна не має часу на очікуванняПопри дискусії в кулуарах ЄС, українська сторона наполягає на швидших темпах інтеграції. Тарас Качка підкреслив, що запропоновані терміни у 10 чи 20 років є занадто довгими для країни, що перебуває у стані трансформації."Може я перебільшую про 20 років, хай 10 років — але для нас це вічність. І тому цей механізм сейфгардів і CVM — це абсолютно нормальна історія. Однак це не проговорювалося в деталях. Тому в медіа часто дуже спрощують ситуацію", — підсумував Качка.Нещодавно президент Литви Гітанас Науседа під час зустрічі у Вільнюсі заявив, що вступ України та Молдови до Європейського Союзу до 2030 року є стратегічною метою його країни. Сторони обговорили конкретні терміни підписання угод та необхідні реформи для пришвидшення євроінтеграції.Нагадаємо, раніше єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос заявила, що вступ України до Європейського Союзу до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі..

Президент Литви Гітанас Науседа під час зустрічі у Вільнюсі заявив, що вступ України та Молдови до Європейського Союзу до 2030 року є стратегічною метою його країни. Сторони обговорили конкретні терміни підписання угод та необхідні реформи для пришвидшення євроінтеграції.Про це йдеться у матеріалі LRT після зустрічі Науседи з президенткою Молдови Маєю Санду у Вільнюсі.Реальна дата для розширення ЄСНауседа наголосив, що членство Молдови та України в Європейському Союзі не пізніше 2030 року є пріоритетом для литовської політики. За його словами, такий часовий орієнтир є цілком обґрунтованим і базується на реалістичних можливостях держав-кандидатів. Науседа також зауважив, що цей термін стосується не лише східних партнерів, а й інших країн, зокрема Чорногорії, Албанії та держав Західних Балкан."Ми завжди виступали за те, що амбітна дата є дуже важливим елементом політичного процесу", — зазначив литовський лідер.Придністров'я та російський впливПрезидентка Молдови Мая Санду підтвердила прихильність Кишинева до встановлених термінів. Вона вважає цілком реальним підписання договору про вступ до 2028 року, щоб до 2030-го стати повноправним членом блоку. Однак ключовим питанням залишається безпека. за її словами: найбільшою перешкодою для реінтеграції та стабільного руху в ЄС є незаконно розміщені російські війська в Придністров'ї."Як тільки ми знайдемо розв'язання цієї проблеми, решта процесу піде набагато швидше", — заявила Санду.Окрім військової загрози, країна стикається з інтенсивними інформаційними атаками з боку РФ. Литовські команди з кібербезпеки та стратегічних комунікацій вже працюють у Молдові, допомагаючи протистояти дезінформації перед майбутніми парламентськими виборами.Судова реформа як перепусткаНауседа високо оцінив прогрес Молдови у виконанні звітів ЄС, де країна була визнана однією з найкращих серед кандидатів за темпами реформ. Водночас він закликав не збавляти обертів у критично важливих сферах. За його словами, фокус на фундаментальних питаннях, зокрема на судовій реформі та боротьбі з корупцією, залишається вирішальним для успіху переговорів. Литовський лідер також додав, що буде лише радий, якщо процес вдасться скоротити: "Країни мають отримувати винагороду відповідно до їхнього прогресу у впровадженні реформ".Нагадаємо, раніше єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос заявила, що вступ України до Європейського Союзу до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі..

Колись Віктор Орбан казав, що в Угорщині ніколи не буде такого парламенту, який проголосує за членство України в Євросоюзі. Це махрова українофобія чи справді серед угорських політиків у нас друзів немає?Українофобська агонія Орбана чи ставка на мовчазних виборців?Рівно за місяць, 12 квітня, угорці обиратимуть новий склад парламенту. Українці та й переважна більшість прогресивно налаштованих європейців очікують, що Євросоюз нарешті здихається Віктора Орбана, який беззмінно керує урядом Угорщини 16 років (!) і ще чотири роки був прем’єром — з 1998 по 2002 роки. Загалом — 20 років. Тобто вся новітня історія сусідньої з нами країни пов’язана з правлінням цієї особи. Соціологічні дослідження прозоро натякають, що Орбана угорці більше бачити прем’єром не хочуть.За даними опитування, оприлюдненого виданням Politico, опозиційна партія Петера Мадяра "Тиса" випереджає керівну партію Орбана "Фідес" — 47% проти 39%. Ще кращі результати "Тисі" обіцяє опитування, проведене Zavecz Research: 50% виборців, які визначилися, підтримують "Тису", тоді як 38% підтримують "Фідес".Але знавці угорських електоральних особливостей вказують на той факт, що частина виборців партії Орбана традиційно не потрапляє в соцопитування — ці люди або відмовляються відповідати на питання соціологів, або перебувають у зоні "не визначилися з вибором". Тобто рішення ухвалюють в останній день або прямо на дільниці. Саме на цю категорію розраховує штаб "Фідес", перетворивши українофобію на головну свою технологію.Угорська влада відверто стала на бік Росії. Орбан вимагає від Євросоюзу скасувати санкції. За його словами, "серйозною загрозою" для Угорщини й Словаччини є не лише війна на Близькому Сході (яку, зауважимо, розпочав його друг Дональд Трамп), але й "українська нафтова блокада, запроваджена Зеленським".Він написав листа голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, в якому закликав "призупинити всі санкції, запроваджені щодо російської енергетики", щоб запобігти зростанню цін на дизельне пальне та бензин. Кілька днів тому Орбан заявив, що Угорщина "ніколи не підтримає фінансової допомоги, яку може надати Україні ЄС, доки українці не пропустять нафту" трубопроводом "Дружба". Нагадаємо, через позицію прем’єра Угорщини на невизначений період завис кредит у сумі 90 мільярдів євро, обіцяний Європейським Союзом.Зрозуміло, що санкцій Європа не скасовуватиме. Але, на жаль, цинічна гра Орбана на темі зростання цін на пальне та газ має прихильників не лише серед угорців. Такими заявами він створює вигідну для себе атмосферу невдоволення пересічних європейців для тиску на європолітиків.Та якщо з Орбаном та його політсилою все зрозуміло, то до загальної ситуації в Угорщині за місяць до голосування є низка запитань, від відповідей на які залежить як результат волевиявлення угорців 12 квітня, так і майбутнє цієї країни.Українські інкасатори й російські політтехнологиВсім добре відома історія із затриманням в Угорщині українських інкасаторів. Вилучені кошти та золото Угорщина досі не повернула. Але якою ж була реакція внутрішніх і зовнішніх гравців на дії угорської влади? Єврокомісія від коментарів відмовилася."Це досить свіжа інформація. Тож дайте нам час дізнатися більше, перш ніж ви ставитимете нам запитання щодо цього", — відмахнувся речник Єврокомісії Олоф Гілл.З часу захоплення бійцями угорського антитерористичного центру інкасаторських машин "Ощадбанку" минуло п'ять днів, але в Брюсселі все ще "дізнаються більше" про подію.Немає реакції й від головного опонента Орбана Петера Мадяра. Так, тема не дуже зручна для коментування під час передвиборчої кампанії, однак для лідера угорської опозиції безкарність силовиків — дуже поганий сигнал. За 16 років правління Орбан вибудував систему, в якій перебування в кріслах керівників силових структур безпосередньо залежить від наслідків квітневих виборів. Аби втриматися на посадах, вони чинитимуть так, як накажуть в уряді. Тож Мадяр ризикує опинитися в ситуації, коли доведеться захищати вибір угорців на вулицях і майданах, а силовики захищатимуть Орбана.Після слів Зеленського про "дзвінок Орбану від ЗСУ" Мадяр став на бік свого суперника, що можна пояснити політичною доцільністю, — угорський прем’єр постійно прив’язує "Тису" та її лідера до України, тому змовчати Мадяр не міг. Однак він не лише підтримав ображеного Орбана, а й закликав керівництво Європейського Союзу "розірвати всі відносини з Україною, поки президент Зеленський не прояснить свої слова і не вибачиться перед усіма угорськими громадянами за свої висловлювання". Не схоже, що ця людина в разі отримання крісла голови уряду Угорщини буде нашим другом.Яка ж тема найбільше зараз хвилює Мадяра? Інформація про російських політтехнологів, які працюють на його опонента. За антиукраїнською істерією та історією з інкасаторами відчувається рука Кремля. Лідер "Тиси" вимагає скликати Комітет національної безпеки та поінформувати про втручання Москви в угорські вибори та пояснити, чому досі не вжито заходів для припинення такого втручання. Однак і тут є нюанс: він закликав Росію не втручатися в угорські вибори і пообіцяв… збалансовані відносини з нею.Чому українцям не варто будувати ілюзії щодо дружби з Угорщиною без ОрбанаБагатьом здається, що після поразки "Фідес" новий прем’єр-міністр Угорщини відновить добросусідські відносини з Україною й часи Орбана згадуватимуться як страшний сон. Але варто бути реалістами й не очікувати дива. Мадяр робив кар’єру у партії "Фідес" та в уряді. До 2024 року його все влаштовувало, а антиурядову діяльність він розпочав після відставки ексдружини Юдіт Варги з посади міністра юстиції. У той час гримів скандал через помилування тодішньою президенткою Каталін Новак засудженого за педофілію. Помилування підписувала Варга. Мадяр почав роздавати інтерв’ю з викриттями корупції у владі, що швидко зробило його популярним.Це до того, що може існувати справжній Мадяр, який робив політичну кар’єру поряд із Орбаном, й опозиційна маска цього політика. Тут не зайвим буде нагадати, що спочатку він виправдовував російську агресію проти України тим, що нашу країну запрошували в НАТО, але коли вловив, що така думка — непопулярна, одразу змінив її на протилежну. Засудив російське вторгнення і навіть приїздив до Києва у липні 2024 року, як раз коли російські терористи вдарили по "Охматдиту".У передвиборчій програмі "Тиси" є пункти, які не надто тішать: її уряд не прийме бюджет ЄС на 2027 рік у його нинішньому вигляді, не схвалить міграційний пакт, а також не підтримає прискорений вступ України до Євросоюзу.Та навіть коли уявити, що лідер опозиції — не дволикий політик і в кріслі прем’єра відновлюватиме добросусідські відносини з Україною, потрібно розуміти, що Орбан нікуди з угорської політики не подінеться. Ті цифри, які зараз дають соціологи, підтверджують, що "Фідес" матиме дуже потужне представництво в опозиції. Вона гойдатиме крісло під новим прем’єром, щоб спровокувати дочасні вибори у 2027 році та повернутися до влади.Існує ще один ризик: у виборах, окрім партій-лідерів, беруть участь і менші партії — переважно консерватори або ультраправі, такі як Mi Hazánk ("Наша батьківщина"). Їй опитування дають необхідні для потрапляння в парламент 5%. Кілька лівих і ліволіберальних партій відмовилися від участі у виборах на користь "Тиси", аби спільно здолати режим Орбана. Але виборча система в Угорщині така, що незначна перевага у процентах голосів може дати значну кількість місць у парламенті. Чим більше учасників перегонів, які "відкушуватимуть" голоси у "Тиси", тим менше місць та може отримати. Для успішної роботи уряду із законодавцями доведеться домовлятися з кимось із міноритаріїв, а домовлятися не буде з ким, що послабить уряд Мадяра на радість Орбану.Отже, перемога опозиційної партії на виборах в Угорщині — гарний сценарій для України. З Мадяром принаймні можна про щось говорити. Але нашій дипломатії вже зараз варто готувати пропозиції про спільні проєкти з Будапештом, щоб ймовірний новий прем’єр-міністр відчув потребу в дружбі з Україною і не перетворився на "Орбана на мінімалках"..

Запровадження євро як національної валюти України після вступу до Європейського Союзу буде тривалим і складним процесом, що потребуватиме значно більших зусиль, ніж саме набуття членства в союзі. Попри підтримку цієї ідеї, у Національному банку наголошують на необхідності збереження автономної монетарної політики на нинішньому етапі розвитку економіки.Про це повідомив перший заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук, пише "Економічна правда".Стратегія "відкладеної умови"Ніколайчук зазначив, що хоча перехід на євро є обов'язковою вимогою для всіх нових членів Євросоюзу, Україна має самостійно визначити момент своєї готовності. Наразі держава не планує форсувати цей процес."Я підтримую запровадження євро, бо це одна з умов вступу до Євросоюзу. Проте ця умова відкладена, країна має бути до цього готова. Готовність країни до запровадження євро вимагає набагато більше зусиль, ніж набуття членства в Європейському Союзі. Думаю, для України це точно не близький шлях", — пояснив посадовець.Плюси та мінуси запровадження євроЗа словами Ніколайчука, ключовим викликом при переході на євро стане неможливість регулювати економіку через власний друкарський станок. У НБУ визнають, що це суттєво обмежить інструменти впливу на фінансову ситуацію всередині країни."Так і є (щодо втрати суверенітету — прим. ред.), але водночас представники Національного банку матимуть змогу впливати на рішення Європейського центрального банку. Всюди є свої плюси та мінуси", — наголосив Ніколайчук.Досвід сусідів та ризики для гривніЯк зазначив представник Нацбанку, багато країн регіону, зокрема Болгарія, вже пройшли шлях жорсткої прив'язки курсу до євро, що позбавило їх переваг автономного фінансового управління. Через це Україна планує детально оцінювати кожен етап інтеграції."Країни, які перейшли до євро (останньою була Болгарія), мали жорстку прив'язку свого обмінного курсу до євро і не мали переваг від незалежної автономної монетарної політики. Ті країни, які мають таку перевагу, не поспішають впроваджувати євро. Для України це буде дуже і дуже тривалий шлях", — підсумував Ніколайчук.Нагадаємо, як раніше повідомлялось, Національний банк України має достатній запас міцності у вигляді золотовалютних резервів, які на початку 2026 року сягнули рекордних 60 мільярдів доларів, що гарантує стабільність курсу. Попри очікуване зниження обсягів зовнішнього фінансування у мирний час, регулятор запевняє: підстав для різкої девальвації гривні немає..

Україна вже найближчими днями буде технічно готова до відкриття всіх шести переговорних кластерів щодо вступу до Європейського Союзу. Як повідомив президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами 2 березня остаточне рішення залежить не від Києва, а від європейських лідерів."Це ми готові, але не всі лідери Європейського Союзу — ви знаєте чому, ви знаєте хто — причина, хто блокує. Тобто не всі готові дати цю можливість Україні", — зазначив він.Зеленський зауважив, що Україна до 2027 року технічно буде готова стати членом ЄС. Проте, за його словами, президент Росії Володимир Путін, попри обіцянки США та Європі, блокуватиме інтеграцію нашої країни, зокрема через Угорщину. "Україна свою роботу вже зробить. Питання буде до лідерів, до союзу лідерів і до голосу всіх представників Європейського Союзу. Ми з вами не знаємо про майбутнє, не можемо знати всіх його дій. Але, безумовно, Путін не хоче, щоб Україна стала повноправним членом ЄС", — заявив президент.Він наголосив, що Європейський Союз має надати Україні конкретну дату її вступу до блоку, якщо дійсно хоче бачити її у своєму складі."Коли ми про це говоримо, ми говоримо про безпеку для України. Членство в ЄС — це гарантії безпеки для України також. Тому для нас потрібна конкретна дата. А 2027 рік — це те, коли ми будемо готові до цього. Все інше залежить від партнерів. Якщо вони дійсно вірять в Україну, якщо вони хочуть бачити Україну в ЄС, то це можливість: під час закінчення війни дати Україні конкретну дату і не помилитись так, як вони помилились з НАТО", — підсумував Зеленський.Нагадаємо, раніше єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос під час виступу на сесії "Культура та ідентичність України в умовах війни та їхнє значення для Європи" заявила, що вступ України до ЄС до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі..

У вівторок, 24 лютого, Україну відвідали президенти Європейської комісії та Європейської ради — Урсула фон дер Ляєн і Антоніу Кошта. Під час розмов, серед іншого йшлося, й про дату вступу України до Європейського Союзу.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах."Вдячний за те, що ви приїхали в Україну в цей день, у четверту річницю початку повномасштабного вторгнення Росії. Європа була з нами протягом цих важких років, і наші люди довіряють Європі. Вони знають, що ми не самі. Багато в чому все це завдяки вашим особистим зусиллям, вашій роботі та дружбі — дякую", — наголосив він.Український президент також подякував усім європейським друзям і партнерам — усім у Європейському Союзі, хто стоїть на правильному боці історії та допомагає Україні."Дуже важливо, що ми розпочали роботу над деталями ключової геополітичної гарантії безпеки для України й для всієї Європи — чіткої дати вступу України до ЄС. 2027 рік є важливим і реалістичним, щоб Путін не міг десятиліттями блокувати наше членство", — підсумував Володимир Зеленський.Своєю чергою, Урсула фон дер Ляєн зауважила, що зараз Євросоюз не може назвати дату вступу України, але допомагатиме отримати це членство.Президент Європейської Ради Антоніу Кошта заявив, що європейське майбутнє пов’язано зі свободою України."Ця річниця не лише про пам’ять про минуле — це про формування майбутнього, а майбутнє пишеться у Києві, а не в Москві. Єдиний шлях до справедливого та тривалого миру — миру на основі поваги до суверенітету, територіальної цілісності да поваги до статутів ООН", — сказав Кошта на спільній з президентом України Володимиром Зеленським пресконференції в Києві.Кошта привітав усі зусилля, спрямовані на досягнення миру, зокрема зусилля партнерів зі США."Росія не може досягнути перемоги за столом переговорів тоді, коли вона втрачає багато на полі бою. Росія повинна прийти за стіл переговорів серйозно та прийняти, що вона не може перемогти в цій війні", — додав голова Європейської Ради.Він зазначив, що Росія, однак, інтенсифікує свої атаки про цивільній інфраструктурі серед складних зимових умов."Мій меседж залишається максимально чітким — Україна може розраховувати на Євросоюз. Майбутнє України в Європейському Союзі", — наголосив Кошта.Нагадаємо, вчора єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос під час виступу на сесії "Культура та ідентичність України в умовах війни та їхнє значення для Європи" заявила, що вступ України до ЄС до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі..

Вступ України до Європейського Союзу до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі.Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос під час виступу на сесії "Культура та ідентичність України в умовах війни та їхнє значення для Європи".За її словами, президент Володимир Зеленський бачить вступ України до ЄС уже на початку 2027 року."Виходячи з того, чого хоче президент Зеленський, — це 1 січня 2027 року. Якби я могла це зробити, я би сиділа на цьому стільці до 1 січня 2027 року та зробила би це реальністю", — наголосила вона.Єврокомісарка додала, що нинішня методологія розширення Євросоюзу створювалася для мирних часів і не враховує умов війни."Це займає багато часу, а Україна та Європа цього часу не мають. Ось чому ми зараз думаємо, як це змінити", — пояснила Кос.Вона також зазначила, що Україна є особливим випадком, оскільки продовжує проводити реформи навіть під час війни. Деякі з них виявилися доволі успішними та не викликають жодних застережень у партнерів.Кос акцентувала, що для просування України до членства необхідна підтримка всіх 27 держав-членів Євросоюзу."Ми повинні переконати всі 27 країн ЄС. Але сприйняття того, наскільки небезпечною є Росія для європейців, є різним", — пояснила вона.Як приклад вона навела результати опитувань: у Польщі 77% опитаних вважають, що Росія може напасти на їхню країну, тоді як в Італії 70% відповіли, що такого ризику немає.Нагадаємо, що сьогодні Рада ЄС не змогла затвердити 20 пакет санкцій проти Росії до річниці повномасштабної агресії проти України. Це пов’язано з блокуванням Угорщини. Але, за словами високої представниці із зовнішньої та безпекової політики Каї Каллас, Євросоюз продовжуватиме підтримувати Україну..

На полях Мюнхенської безпекової конференції Україна та її європейські партнери провели черговий раунд переговорів щодо прискореної процедури членства в Європейському Союзі. Попри готовність більшості держав рухатися швидше, процес стикається з жорстким опором одного гравця, що змушує Київ шукати нові дипломатичні інструменти для подолання вето.Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга за підсумками пресконференції, пише "Радіо Свобода".Угорщина на шляху до БрюсселяЗа словами дипломата, технічно та політично Україна могла б просуватися до членства значно вищими темпами. Головним гальмом на цьому шляху залишається деструктивна позиція офіційного Будапешта, яка наразі виглядає як повна блокада українських ініціатив."Недалекоглядна позиція Угорщини, яка повністю блокує всі українські зусилля на цьому напрямку", — констатував очільник МЗС.Чому Україна потрібна ЄвропіПопри труднощі з Угорщиною, Андрій Сибіга наголосив, що в архітектурі самого Євросоюзу відбувається зміна сприйняття України. Більшість країн-членів усвідомлюють, що приєднання Києва — це не лише допомога Україні, а й критичне посилення самої Європи в оборонній та економічній сферах. Міністр виокремив ключові переваги, які отримає блок від вступу України:безпековий фундамент: посилення оборонної потужності всього континент;політична вага: зміцнення дипломатичних позицій Європи на світовій арені;економічна автономія: внесок у стратегічну незалежність ЄС та розвиток промисловості.Нагадаємо, нещодавно єврокомісар з розширення Марта Кос заявила, що через чинну методологію розширення Україна не зможе стати повноправним членом Євросоюзу з 1 січня 2027 року, проте Брюссель розглядає альтернативні шляхи для пришвидшення цього процесу. Поточні правила, що діють десятиліттями, не дозволяють реалізувати приєднання країни у найближчі два роки, що змушує європейських лідерів шукати нові політичні рішення.Також стало відомо, що у Європейському Союзі наразі відсутній консенсус щодо чітких термінів приєднання України, оскільки це питання напряму залежить від укладання майбутньої мирної угоди. Президент Латвії Едгарс Рінкевичс наголосив, що за умов продовження війни знайти формулу розширення блоку буде вкрай непросто, а швидке завершення конфлікту у 2026 році поки що виглядає малоймовірним..

Попри активну підтримку євроінтеграційних прагнень Києва, держави-члени Європейського Союзу наразі не досягли згоди щодо фіксації точного календаря вступу України до блоку. Верховна представниця ЄС із зовнішньої політики Кая Каллас наголосила, що попереду залишається значний обсяг роботи, проте стратегічний курс на те, що "Україна — це частина Європи", залишається незмінним.Про це повідомляє DW, цитуючи заяву топдипломатки Євросоюзу під час панельної дискусії на Мюнхенській конференції з безпеки у неділю, 15 лютого.Дипломатична реальністьЗа словами Каї Каллас, на сьогодні в середині об'єднання панує стримана позиція щодо конкретних дедлайнів. Вона відкрито визнала наявність розбіжностей у поглядах серед країн-членів, що є природним процесом для європейської дипломатії."Моє відчуття таке, що держави-члени не готові назвати конкретну дату. Цілком зрозуміло, що ми не маємо однакових поглядів щодо всіх питань, і так буде й надалі", — пояснила головна дипломатка ЄС.Водночас Каллас виступила на захист європейської суб'єктності, відкинувши критику з боку держсекретаря США Марко Рубіо щодо нібито занепаду європейської цивілізації. Вона підкреслила, що попри певні розбіжності з Вашингтоном, Європі не загрожує крах.Безпека України як пріоритет для ЄвропиКаллас акцентувала на тому, що зміцнення обороноздатності ЄС є нагальною потребою, а геополітична вага блоку напряму залежить від успіху України. Вона нагадала, що безпекова архітектура континенту зараз формується саме на українських теренах."Існує нагальна потреба повернути європейську суб'єктність. Безпека Європи починається в Україні", — заявила Кая Каллас.Тверезий погляд на РосіюТоркаючись теми завершення війни, представниця ЄС закликала міжнародну спільноту не переоцінювати можливості Кремля. Вона назвала Росію "надламаною" агресоркою та застерегла від сценаріїв, де Москва отримає за столом переговорів більше, ніж змогла вибороти на полі бою. Крім того, Каллас наполягає на виплаті репарацій та притягненні РФ до відповідальності за воєнні злочини.Нагадаємо, нещодавно єврокомісар з розширення Марта Кос заявила, що через чинну методологію розширення Україна не зможе стати повноправним членом Євросоюзу з 1 січня 2027 року, проте Брюссель розглядає альтернативні шляхи для пришвидшення цього процесу. Поточні правила, що діють десятиліттями, не дозволяють реалізувати приєднання країни у найближчі два роки, що змушує європейських лідерів шукати нові політичні рішення.Також повідомлялось, що у Європейському Союзі наразі відсутній консенсус щодо чітких термінів приєднання України, оскільки це питання напряму залежить від укладання майбутньої мирної угоди. Президент Латвії Едгарс Рінкевичс наголосив, що за умов продовження війни знайти формулу розширення блоку буде вкрай непросто, а швидке завершення конфлікту у 2026 році поки що виглядає малоймовірним..

У Європейському Союзі наразі відсутній консенсус щодо чітких термінів приєднання України, оскільки це питання напряму залежить від укладання майбутньої мирної угоди. Президент Латвії Едгарс Рінкевичс наголосив, що за умов продовження війни знайти формулу розширення блоку буде вкрай непросто, а швидке завершення конфлікту у 2026 році поки що виглядає малоймовірним.Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на заяву латвійського лідера під час панельної дискусії на Мюнхенській конференції з безпеки.Пошук "креативної формули"За словами Рінкевичса, попри бажання багатьох партнерів бачити Україну в складі ЄС якнайшвидше, всередині блоку досі не готові зафіксувати конкретну дату вступу. Політик зазначив, що Брюссель вміє бути "креативним", коли цього вимагають обставини, проте наразі єдиного рішення немає."З нашого погляду, так, ми хочемо, щоб Україна якомога швидше стала частиною Євросоюзу, але ЄС завжди був дуже креативним, коли це було дійсно потрібно. І ми можемо знайти формулу, яка, ймовірно, нам підійде", — зауважив президент Латвії.Фактор війни та мирної угодиРінкевичс переконаний, що ключовою перешкодою для визначення дедлайнів є відсутність мирної угоди, яка в найближчій перспективі залишається недосяжною через позицію Кремля. Він підкреслив, що поки Росія не виявляє готовності до реальних кроків, ЄС змушений вирішувати складну дилему розширення за умов війни."Я не бачу, що Росія збирається рухатися. А якщо Росія не рухається, то ми не матимемо угоди. Якщо Росія не рухається, то ми маємо вирішити, якщо є країна, яка перебуває у стані війни, що ми будемо робити з розширенням Європи. Тож чи можемо ми сьогодні назвати конкретну дату, наприклад 27 листопада?" — риторично запитав політик.Прогнози на 2026 рікОкремо президент Латвії торкнувся термінів завершення бойових дій. На його думку, розраховувати на фінал війни вже у 2026 році наразі складно, хоча він був би радий помилитися у своїх розрахунках."Чесно кажучи, на цю мить я не можу уявити, що ми укладемо угоду у 2026 році. Якщо я помиляюся, я з радістю визнаю це всюди", — резюмував Рінкевичс.Нагадаємо, нещодавно єврокомісар з розширення Марта Кос заявила, що через чинну методологію розширення Україна не зможе стати повноправним членом Євросоюзу з 1 січня 2027 року, проте Брюссель розглядає альтернативні шляхи для пришвидшення цього процесу. Поточні правила, що діють десятиліттями, не дозволяють реалізувати приєднання країни у найближчі два роки, що змушує європейських лідерів шукати нові політичні рішення..

Через чинну методологію розширення Україна не зможе стати повноправним членом Євросоюзу з 1 січня 2027 року, проте Брюссель розглядає альтернативні шляхи для пришвидшення цього процесу. Поточні правила, що діють десятиліттями, не дозволяють реалізувати приєднання країни у найближчі два роки, що змушує європейських лідерів шукати нові політичні рішення.Таку заяву зробила єврокомісар з розширення Марта Кос під час Українського ланчу в Мюнхені. За словами Кос, традиційний процес вступу, заснований виключно на індивідуальних досягненнях країн-кандидатів, наразі стикається з безпрецедентними геополітичними викликами."На основі поточної методології розширення ЄС, вступ України в ЄС 1 січня 2027 року не є можливим. Але ми маємо знайти, як подолати розрив між процесом вступу, заснованим на досягненнях країн-кандидатів, та геополітичними викликами", — заявила єврокомісар.Вона наголосила, що питання членства України вже давно вийшло за межі звичайної бюрократичної процедури. На думку Кос, йдеться про значно масштабнішу мету — остаточне об'єднання Європи.Водночас у Брюсселі запевняють, що попри складність нинішніх правил, пошук "геополітичного підходу" може стати ключем до того, щоб Україна стала частиною спільноти швидше, ніж це передбачає стандартний графік.Як зазначав Bloomberg, проєкт мирного плану з 20 пунктів, над яким Україна працює переважно разом зі США, передбачає вступ до ЄС у 2027 році. До цього часу Київ може отримати окремі переваги, пов’язані з членством.Водночас речник Європейської комісії у коментарі Bloomberg підтвердив, що майбутній вступ України до ЄС є частиною обговорень у межах потенційної мирної угоди.Нагадаємо, заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква заявляв, що Київ розраховує на те, що країни-члени Європейського Союзу ухвалять ключове політичне рішення про приєднання України до блоку вже у 2027 році. Окрім того, влада прогнозує повну готовність держави до відкриття всіх переговорних кластерів уже в першій половині поточного року.Своєю чергою, головна речниця Європейської комісії Паула Піньйо заявила, що у Плані процвітання для України немає "жодного посилання" на конкретну дату вступу України в Європейський Союз. Ці питання та відповідні документи варто розглядати окремо..

Європейський Союз розробляє план, який може надати Україні часткове членство в блоці вже до 2027 року. Президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в середу, 11 лютого, заявив, що ставиться до цієї ініціативи "дуже обережно"."Україна зробить все, щоб технічно бути готовою до вступу в ЄС до 2027 року. Принаймні головні речі ми зробимо", — зазначив гарант.Також Зеленський додав, що "хоче конкретну дату". "Безумовно, я впевнений, що якщо в договорі, під яким підписується Америка, Росія, саме Володимир Путін, я, як президент України і Європа, якщо там не буде дати, то РФ зробить все, потім, щоб заблокувати процес", — наголосив президент.Гарант пояснив, що Україна та Європа є свідками того, що "кластери не відкриваються", також були проблеми з кандидатством. "Це ціла була хвиля така, але, тим не менше, ми отримали кандидатство. З кластерами складніше. Тому для нас, ЄС — це конкретика з конкретною датою", — додав гарант.Раніше заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква заявляв, що Київ розраховує на те, що країни-члени Європейського Союзу ухвалять ключове політичне рішення про приєднання України до блоку вже у 2027 році. Окрім того, влада прогнозує повну готовність держави до відкриття всіх переговорних кластерів уже в першій половині поточного року.Нагадаємо, за даними Bloomberg, Європейський Союз наразі опрацьовує кілька підходів щодо можливого включення питання членства України до майбутньої мирної угоди..

Цього тижня відбудеться 62-га Мюнхенська безпекова конференція. Торішній ознаменувалася гучним скандалом, викликаним виступом віцепрезидента США Джей Ді Венса. Напередодні заходу організатори оприлюднили звіт, в якому багато цікавого.Політика Трампа як виклик для ЄвропиTrueUA аналізував, чому доповідь Венса рік тому стала шокотерапією для учасників конференції з питань безпеки у Мюнхені. Там він, окрім виступу, ще й зустрічався з лідерами ультраправої партії "Альтернативи для Німеччини", що підсилило шоковий ефект. Цього року США представлятиме більш поміркований глава Держдепу Марко Рубіо.Вже відомо про заплановану на полях форуму зустріч канцлера ФРН Фрідріха Мерца з Рубіо та Володимиром Зеленським. Також, за повідомленням ЗМІ, за мужність і стійкість премію Евальда фон Кляйста присудять українському народу. Ця нагорода присуджується щорічно з 2009 року, лауреатами переважно ставали окремі особи.За кілька днів до початку конференції організатори оприлюднили звіт. Документ цікавий з огляду на необхідність для України формувати спільну з Євросоюзом політику безпеки. Його автори формулюють ключові положення.По-перше, Європа вступила в тривалу еру конфронтації, оскільки повномасштабна агресивна війна Росії та розширення гібридної кампанії руйнують залишки порядку спільної безпеки, що існував після Холодної війни.По-друге, поступовий відхід Вашингтона від своєї традиційної ролі головного гаранта безпеки Європи, що відображається в нерішучій підтримці України та загрозливій риториці щодо Гренландії, посилює відчуття невпевненості в Європі та оголює її незавершений перехід від споживача безпеки до постачальника безпеки.По-третє, зіткнувшись зі зміною сигналів із Вашингтона, європейські країни залишаються розірваними між запереченням та прийняттям, прагнучи зберегти залученість США, водночас обережно рухаючись до більшої автономії.По-четверте, європейські країни відреагували створенням гнучких коаліцій лідерства, збільшенням витрат на оборону та наданням Україні засобів для підтримки її військових зусиль. Проте, констатують автори, залишаються сумніви щодо того, чи достатньо цих зусиль, щоби компенсувати ерозію Pax Americana.Європа не хоче залишитися в сірій зоні чужих інтересівПозиція Вашингтона нині змінилася, американська "парасолька" над Європою не зникла, проте гарантія власної безпеки стає імперативом для європейських членів НАТО. Це ж стосується і військової допомоги Україні. Зокрема, згадано про припинення прямого постачання зброї Україні Сполученими Штатами, після чого країни Європи та Канада почали фінансувати закупівлю американської зброї через механізм Переліку пріоритетних вимог України (PURL).Автори не критикують цей механізм, лише зазначають, що він став "кращою моделлю адміністрації Трампа для підтримки України". Нагадаємо, що нинішній глава Білого дому кілька разів висловлював задоволення тим, що Америка не витрачає гроші на Україну, їх витрачають європейці.Цинічному підходу Трампа до питань безпеки у звіті присвячений наступний пасаж. Нинішня адміністрація США "розмила межу між безпекою та економічною політикою, більш чітко пов'язавши доступ до американської безпекової парасольки з узгодженням зі своїми економічними інтересами". Таким чином, гарантії Америки мають вищу комерційну ціну. Що, на думку авторів документа, підірвало довіру громадськості до США як надійного союзника.Зміна політики Вашингтона посприяла появі "Коаліції рішучих" та посиленню єдності в ЄС. На доказ цього автори нагадують, як початковий мирний план із 28 пунктів, вигідний Москві, зазнав кардинальних змін завдяки спільним зусиллям України та європейців. Однак, констатується в документі, ця історія продемонструвала, що США все частіше виступають не в ролі прогнозованого союзника, а радше арбітра.Окреме місце у звіті приділяється викликам перед Європою через російську агресію. Серед таких називають загрозу прямого військового зіткнення Росії з якоюсь країною НАТО. Що ж пропонується, аби запобігти посталим перед Європою викликам? Процитуємо: "Стимулювання консолідації оборонної промисловості, формулювання цілісного європейського бачення для України та підготовки ЄС до розширення. Ці кроки передбачатимуть розподіл витрат та політичних ризиків". Подальші вагання, підсумовують автори документа, "залишать Європу в сірій зоні між конкуруючими сферами впливу, постійно підриваючи її здатність формувати власну долю".Що буде після слівАкценти у звіті розставлені правильно, проте в ньому не знайшлося місця кільком важливим позиціям.Перша: наскільки Євросоюз готовий до посилення власних збройних сил на тлі поступового ослаблення американських гарантій для Європи. Нещодавно єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс закликав до створення постійної стотисячної армії ЄС та Ради європейської безпеки.TrueUA аналізував сильні і слабкі сторони цієї ініціативи, наголошуючи на тому, що для реалізації безпекових ініціатив в Європи залишилося не так багато часу. Насамперед через внутрішні конфлікти в ЄС, нерішучість окремих держав або й відверту ворожість до Євросоюзу влади таких країн, як Угорщина, Словаччина, Чехія. Ми бачимо зростання популярності ультраправих сил, які сповідують ідеологію ізоляціонізму, ці сили працюють на підрив ЄС.Друга позиція: готовність до розширення європейської родини. Видання Politico розкрило деталі безпрецедентного плану вступу України до Євросоюзу до виконання всіх реформ, необхідних для повноцінного членства. Сценарій приєднання авансом обговорюється давно, як і варіанти обходу вето Будапешта на наше членство. Проте варто зауважити, що у плану поступового приєднання України є й інші критики, наприклад, Італія.У Римі вважають, що країни Західних Балкан заслужили на членство першими. Залишається сподіватися, що після конференції у Мюнхені невизначеності щодо вступу України до Євросоюзу стане менше. Хоча цей захід не місце, де ухвалюються офіційні рішення, але там присутні фігури, які формують ідеологію офіційних рішень.Третя позиція: у звіті зазначається, що європейські країни збільшили витрати на оборону (вони погодилися на це після саміту НАТО за присутності Трампа), однак у цих витратах продовжує зберігатися дисбаланс, оскільки в деяких столицях, видається, вирішили пересидіти президентство Трампа з надією, що його наступник поверне все, як було. У документі правильно сказано про розподіл витрат та політичних ризиків, але неочевидним є механізм, як це зробити. Приміром, Іспанія не витрачає на оборону навіть мінімальні 2% ВВП.Влада, і не тільки там, не хоче йти на непопулярні серед значної частини виборців рішення збільшувати витрати на оборону, бо політичні еліти в демократіях мислять електоральними циклами: чи залишимося при владі після наступних виборів або чи отримаємо владу. Не кажучи вже про хибну логіку "навіщо платити за ліфт, якщо живемо на нижніх поверхах", якщо географічна відстань в нинішніх війнах не гарантує спокою.Остання, четверта позиція: оскільки конференція у Мюнхені присвячена безпеці, цікаво почути від високоповажних учасників їхнє бачення гарантій безпеки Україні. У звіті цю тему акуратно прикрили загальними фразами. Лишається сподіватися, що у звіті до 63-ї конференції буде розділ "Вступ України до Євросоюзу та втілення гарантій безпеки"..

Вступ Грузії до Євросоюзу принесе блоку значно більше користі, тоді як членство України лише послабить ЄС та створить загрозу продовольчій безпеці через "неякісне зерно". Глава міністерства закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Брюссель припускається величезної помилки, тримаючи Тбілісі на відстані, та закликав до пріоритетних переговорів саме з грузинською стороною.Про це повідомляє SOVA, посилаючись на заяву міністра під час спільної пресконференції з очільницею грузинської дипломатії Макою Бочорішвілі."Загроза" від України та "стабільність" ГрузіїНа думку угорського політика, ситуація є очевидною: Грузія здатна зміцнити Євросоюз, тоді як Україна несе економічні ризики. Зокрема, Сійярто наголосив, що українська агропродукція, включаючи зерно, може створити пряму загрозу для ринку ЄС.Міністр також зазначив, що Угорщина та Грузія є "піонерами глобальної патріотичної революції". За його словами, обидві країни продемонстрували стійкість до зовнішнього тиску завдяки "дуже сильним лідерам", які не дозволили втягнути свої держави у війну та протистояли втручанню у внутрішні справи.Конфронтація з БрюсселемСійярто висловив критику на адресу нинішнього керівництва Єврокомісії, зокрема Урсули фон дер Ляєн, зазначивши, що Будапешту та Тбілісі доводиться щодня боротися за свій суверенітет. Угорський міністр звинуватив Брюссель у спробах втручання у вибори. Він наголосив, що Грузія є незалежною державою з обраним урядом, і Угорщина завжди її підтримуватиме. Окремо було зазначено, що Угорщина робитиме все можливе, щоб уникнути втручання в "українську війну".Нагадаємо, за даними Politico, Євросоюз розробляє радикальний сценарій "часткового членства", щоб надати Києву політичне дихання та захистити його від впливу Москви ще до фіналізації вступних критеріїв. Ініціатива передбачає поетапне отримання прав і обов’язків уже з 2027 року, що стане ключовим елементом майбутньої мирної угоди за підтримки міжнародних гарантів..