# вступ України до ЄС

У суботу, 2 травня, відбулася телефонна розмова президента України Володимира Зеленського та прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо. Лідери сусідніх країн обговорили низку актуальних питань сьогодення.Про це повідомив Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах."Щойно говорив із прем'єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо. Треба мати сильні відносини між нашими державами, й ми обидва зацікавлені в цьому", — зазначив він.Український президент наголосив: йому важливо було почути, що Словаччина підтримує членство України в Європейському Союзі та готова ділитися своїм досвідом вступу.Володимир Зеленський запросив словацького прем'єр-міністра з візитом до Києва та подякував за його запрошення приїхати до Братислави."Обговорили також можливість особисто зустрітися найближчим часом. Наші команди попрацюють над графіком", — підсумував президент України.Раніше стало відомо, що прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо відвідає Москву та візьме участь у військовому параді до 9 травня. Речниця Єврокомісії Анітта Гіппер у зв’язку з цим заявила, що краще поїхати до Києва, щоби продемонструвати свою підтримку Україні, але точно не в Москву.Учора повідомлялося, що Роберт Фіцо проведе переговори з Європейською комісією щодо можливого позову проти Братислави у питанні регулювання цін на пальне. Він планує домовитися з Брюсселем.Нагадаємо, що нещодавно Європарламент підтримав резолюцію зі зверненням до Єврокомісії щодо замороження фондів для Словаччини. Після зміни влади в Угорщині головним пугалом для європейців буде Фіцо. Тим більше, за оцінками аналітиків, він сам не проти зіграти цю роль, Орбан вдало грав її 16 років поспіль..

Європейський Союз розробляє спеціальний план короткострокових преференцій для України, який дозволить країні глибше інтегруватися у внутрішній ринок блоку ще до офіційного набуття членства. Нова ініціатива має стати реальним інструментом зближення на тлі відмови європейських столиць від ідеї швидкого вступу без виконання ключових реформ.Про це повідомляє Politico.Інтеграція замість швидкого вступуПісля напружених дискусій лідери ЄС відхилили пропозицію "зворотного розширення", яка передбачала приєднання України до завершення основних реформ. Замість цього Брюссель зосередився на створенні пакету відчутних вигод, що включатиме ширший доступ до ринків та участь у фінансових програмах і політичних інститутах ЄС. Дипломати описують цю модель як "прискорену поступову інтеграцію"."Україна залишається відданою пріоритету повноправного членства в ЄС", — зазначив посол України при блоці Всеволод Ченцов, додавши, що Україна також очікує на ранні, відчутні кроки, які впровадять інтеграцію в дію вже зараз.Економічні стимули та нові статусиЯк зазначає видання, Київ активно лобіює отримання конкретної економічної допомоги, зокрема через угоду ACAA, що дозволить промисловим товарам перетинати кордон без додаткових перевірок. Це має забезпечити негайні фінансові вигоди та зміцнити довіру інвесторів. Окрім того, розглядається можливість надання Україні статусу "держави, що вступає", або залучення українських представників до роботи Європейської ради без права голосу."Повернення до нормального процесу вступу, включаючи відкриття всіх кластерів як для України, так і для Молдови без подальших затримок, є нашим пріоритетом", — наголосив один із дипломатів ЄС.Реальні терміни та перешкодиPolitico зауважує, що попри політичну підтримку, шлях до членства залишається тривалим. Комісарка з питань розширення Марта Кос попередила, що вступ у 2027 році, на який сподівається президент Володимир Зеленський, є "неможливим". Водночас поразка Віктора Орбана на виборах в Угорщині та прихід до влади Петера Мадяра усунули значну перешкоду для переговорного процесу.Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц також зазначив, що негайне членство України "звісно, неможливе", проте запропонував альтернативні формати участі Києва в інституціях ЄС, аби продемонструвати стабільність європейського курсу країни.Нагадаємо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час пресконференції за підсумками неформального саміту ЄС на Кіпрі заявив, що Україну варто тісніше залучати до процесів діяльності Європейського Союзу. Відповідні проміжні кроки необхідні для інтеграції, попри те, що швидке членство України, на думку деяких європейців, неможливе.Читайте також: Вступ однією ногою: чи варто Україні погоджуватися на "символічне" членство в ЄС.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц припустив, що Україні, можливо, доведеться змиритися з втратою контролю над частиною своїх територій заради укладення мирної угоди з Росією. За його словами, такі поступки можуть стати вирішальним фактором у питанні вступу країни до Європейського Союзу.Про це повідомляє Reuters.Виступаючи перед студентами гімназії Carolus-Magnus у Марсберзі, німецький лідер озвучив бачення завершення військового конфлікту. Він підкреслив, що досягнення миру є складним процесом, який вимагатиме від української сторони важких рішень."У якийсь момент Україна підпише угоду про припинення вогню, у якийсь момент, сподіваюся, мирний договір з Росією. Тоді може статися так, що частина території України більше не буде українською", — заявив Мерц.Реальні терміни вступу до ЄвросоюзуОкрему увагу канцлер приділив євроінтеграційним прагненням Києва. Мерц скептично оцінив ідею швидкого приєднання України до ЄС, назвавши амбітні плани щодо вступу в найближчі роки нереалістичними."У Зеленського була ідея вступу до ЄС 1 січня 2027 року. Це не спрацює. Навіть 1 січня 2028 року не є реальним", — констатував глава німецького уряду.Він додав, що Україна не може стати частиною блоку, поки перебуває у стані війни. Для повноцінного членства держава повинна спочатку відповідати суворим критеріям, зокрема щодо верховенства права та ефективної боротьби з корупцією.Проміжні кроки та фінансова підтримкаЯк альтернативу негайному вступу Мерц запропонував запровадити проміжні етапи інтеграції. Зокрема, йдеться про надання Україні ролі спостерігача в інституціях ЄС. За його словами, ця пропозиція отримала широке схвалення серед європейських лідерів під час нещодавнього саміту на Кіпрі.Попри розбіжності щодо темпів розширення ЄС, підтримка України залишається пріоритетом. Минулого тижня Європейський Союз схвалив кредит для України у розмірі 90 мільярдів євро, що має покрити більшість потреб країни до кінця 2027 року. Мерц також зауважив, що якщо президент Зеленський захоче винести питання територіальних компромісів на референдум для отримання підтримки більшості, він має чесно сказати народу: "Я відкрив для вас шлях до Європи".Нагадаємо, раніше німецький канцлер Фрідріх Мерц заявив, що Україну варто тісніше залучати до процесів діяльності Європейського Союзу. Відповідні проміжні кроки необхідні для інтеграції, попри те, що швидке членство України, на думку деяких європейців, неможливе..

Президент України Володимир Зеленський провів на Кіпрі дуже продуктивні зустрічі на Кіпрі. Він подякувати партнерам. Але при цьому звернув увагу на три важливі аспекти щодо вступу в Європейський Союз.Про це Володимир Зеленський написав у своєму Telegram-каналі."Важливо подякувати трьом європейським країнам, які підтвердили нові внески в програму PURL. Це необхідно для України. У нас такі удари, що зараз не можна втрачати час. Треба захищати енергетику, логістику — все. І я дякую за таку підтримку", — наголосив він.Окрім того український президент відзначив розблокування фінансового пакета підтримки та впровадження 20 санкційного пакета проти Росії."І зараз дуже важливо відкрити перший переговорний кластер. Я впевнений, що ми йдемо, згідно з нашим планом, попри блокування, які були. Домовлявся з партнерами, щоби 2026 року ми відкрили всі кластери. Ми зробимо все, щоби це зробити в найближчі місяці, якщо не буде нових викликів", — акцентував він.Він також торкнувся теми фаст-треку або інших прискорень повноправного членства України в ЄС. Є різні думки у Європі, але, на думку Зеленського, при цьому є три спільні позиції:Усі розуміють, що Україна повинна отримати це якомога швидше.Україна на 100% заслуговує це.Ми прийшли в такий момент історії, геополітичної і безпекової ситуації у Європі, коли нам потрібен Євросоюз і Євросоюзу дуже сильно потрібна Україна."Тому ми всі повинні прискорюватися. Не тільки Україна зі свого боку, а й також європейські країни повинні робити все, щоби прискорити вступ України", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, аналітики видання The Wall Street Journal зазначили, що, попри нещодавно підписану угоду, дефіцит фінансування України продовжує зростати. Тож Європейський Союз може зіткнутися з необхідністю схвалення нового кредиту вже 2027 року..

Україна розраховує вже у 2026 році відкрити всі переговорні кластери з Європейським Союзом щодо вступу у блок.Про це заявив Володимир Зеленський в ефірі телемарафону."Я впевнений, що ми йдемо згідно наших планів, незважаючи на блокування, які були. Я дуже хотів і про це ми домовлялися з партнерами, що ми дуже хочемо, щоб в 2026 році ми відкрили всі кластери. І на мій погляд, це досяжна ціль. Ми зробимо все, щоб зробити це в найближчі місяці, якщо не буде якихось нових викликів", — наголосив Зеленський.Очільник держави зауважив, що серед країн ЄС існують різні підходи до темпів розширення блоку. Однак стратегічне бачення залишається спільним — Україна має стати членом Євросоюзу. За його словами, пришвидшення процесу інтеграції має бути спільним завданням — як для України, так і для держав-членів ЄС."Те, про що ми говорили з партнерами за зачиненими дверима: ми дійшли висновку, що з огляду на геополітичну та безпекову ситуацію в Європі Україні дуже потрібен ЄС, а Європі — Україна. Тому всі мають прискорюватися: не лише Україна зі свого боку, а й європейські країни повинні зробити все, щоб пришвидшити вступ України", — сказав Зеленський.Нагадаємо, що Франція та Німеччина пропонують надати Україні "символічне членство" в ЄС. Йдеться, зокрема, про відсутність доступу до ухвалення рішень і бюджету. Однак президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами 23 квітня висловився проти такої ідеї.Водночас канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає, що Україну варто тісніше залучати до процесів діяльності Європейського Союзу. Відповідні проміжні кроки необхідні для інтеграції, попри те, що швидке членство України, на думку деяких європейців, неможливе..

Україну варто тісніше залучати до процесів діяльності Європейського Союзу. Відповідні проміжні кроки необхідні для інтеграції, попри те, що швидке членство України, на думку деяких європейців, неможливе.Про це заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час пресконференції за підсумками неформального саміту ЄС на Кіпрі.Як приклад такої взаємодії він навів можливу участь президента України у засіданнях Європейської Ради, проте поки що без права голосу.Також, за його словами, можливе поступове включення України в окремі сфери політики залежно від стану реформ. Канцлер повідомив, що неодноразово говорив про це останніми днями з президентом України Володимиром Зеленським.Загалом Мерц наголосив на необхідності запуску в ЄС "процесів зі стратегією поступового зближення з Україною, наприкінці якого, звісно, має стояти повноправне членство"."Але нам потрібні проміжні кроки. Важливо, щоби це зближення зараз також прискорило переговори про вступ і стало мостом до майбутнього повноправного членства", — наголосив німецький федеральний канцлер.Окрім того Фрідріх Мерц заявив, що війна в Україні спровокувала безпрецедентний стрибок у розвитку військових технологій, темпи якого були би неможливими у мирний час.За його словами, станом на першу половину 2026 року він відчуває набагато більше впевненості в питаннях безпеки, ніж декілька років тому. Головним чинником він вважає надшвидке скорочення технологічного розриву та модернізацію армії."Ми спостерігаємо військово-технологічний розвиток, який іде настільки стрімко, якого без цієї війни не було би. Й у цьому, попри всю трагічність цієї війни та весь жахливий біль, полягає також велика можливість, яку ми використаємо", — акцентував Фрідріх Мерц.Нагадаємо, що Франція та Німеччина пропонують надати Україні "символічне членство" в ЄС. Йдеться, зокрема, про відсутність доступу до ухвалення рішень і бюджету. Однак президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами 23 квітня висловився проти такої ідеї..

Франція та Німеччина пропонують надати Україні "символічне членство" в Європейському Союзі. Йдеться, зокрема, про відсутність доступу до ухвалення рішень і бюджету.Однак президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в четвер, 23 квітня, висловився проти такої ідеї."Передусім дякую всім партнерам, лідерам ЄС: і Німеччині, і Франції, і Польщі, й Румунії — всім країнам, які справді підтримують швидке членство України в Євросоюзі. І шукають формат прискорення. Але тут я хотів би сказати, що будьмо справедливими", — зауважив він.За його словами, Україні не потрібне символічне членство в ЄС. Україна захищає себе, безумовно, захищає Європу. І захищає Європу не символічно. А реально гинуть люди. Захищає всім, чим може, своєю силою. Це всі визнають."Ми захищаємо спільні європейські цінності. Я вважаю, що ми заслуговуємо на повноправне членство в ЄС. Безумовно, є виклики, є різні діалоги. Я знаю навіть на технічному рівні європейські інституції, а також деякі інституції в Україні, які займаються євроінтеграцією, обговорюють формати того чи іншого членства України в ЄС", — додав український президент.При цьому він попередив передусім наші українські інституції, аби ті не шукали символічного членства в Євросоюзі для України."Я це не підтримую. Народ це не підтримує. Найголовніше — наші люди. Нам вистачить уже символічних союзів. Будапештські меморандуми, символічні гарантії безпеки, НАТО, символічний шлях до НАТО. Ми заслуговуємо на повноправне членство в різних союзах. Безумовно, в Європейському Союзі", — наголосив Володимир Зеленський.Нагадаємо, що в ЄС триває обговорення питання кластерів щодо євроінтеграції України. Володимир Зеленський висловив сподівання, що європейські партнери зможуть досягнути консенсусу, необхідного для просування цього процесу..

Британське видання Financial Times з посиланням на відповідні документи повідомило про пропозицію Україні стати "асоційованим" членом Євросоюзу. Це як за стіл посадили, але їжу не дали. Тому серед експертів думки стосовно ініціативи Європи розділилися.Про що йдеться у німецько-французькому плані приєднання України до ЄСБерлін пропонує формат "асоційованого членства". Він передбачає участь української делегації у міністерських і лідерських зустрічах, але без права голосу та автоматичного доступу до спільного бюджету Європейського Союзу. Париж називає свій формат "інтегрованим статусом держави", у ньому, зокрема, міститься відтермінування доступу України до спільної аграрної політики ЄС та фінансових фондів. За оцінками Європейської комісії, пише британське видання, новий формат міг би забезпечити поступову інтеграцію України з доступом до окремих програм ЄС, зокрема освітніх та інвестиційних, але без повноцінних бюджетних прав.Українська сторона, зазначає Financial Times, критично висловлюється щодо "символічного" членства, побоюючись, що воно замінить повноцінну інтеграцію. Простіше кажучи, може відбутися як із Туреччиною, яка у 1963 році стала асоційованим членом попередника Євросоюзу Європейського економічного співтовариства, з 2005 року вела переговори про вступ до ЄС, проте у грудні 2016-го їх заморозили. Таким чином, у статусі асоційованого члена Туреччина перебуває 63 роки! Цей приклад політологи найчастіше наводять для критики "недочленства" України в Євросоюзі. Можна сперечатися щодо відповідності чи невідповідності цієї держави політичним вимогам Євросоюзу, зокрема, через окупацію частини Кіпру та натягнуті відносини з Грецією, проте у виконанні Копенгагенських критеріїв щодо членства Анкара просунулася далі за Київ, що підтверджує скринінг турецького законодавства, — у цій сфері виконання вимог стовідсоткове. Тут варто нагадати, як рухаються наші справи.Як Україна рухається до ЄС11 грудня минулого року у Львові під час неформальної зустрічі міністрів країн ЄС у справах Європи українська сторона отримала умови за трьома переговорними кластерами "Основи процесу вступу" (дуже важливий кластер, з нього починаються переговори і ним їх закривають), "Внутрішній ринок", "Зовнішні відносини". 17 березня Україні передали вимоги ще по трьох кластерах — "Конкурентна спроможність та інклюзивний розвиток", "Зелений порядок денний та стале з’єднання", "Ресурси, агросектор та політика згуртованості". Як наголошувала єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, усі шість кластерів для України неофіційно відкрито. Неофіційно, бо на той час Віктор Орбан блокував переговори про членство нашої країни в Європейському Союзі. Петер Мадяр, чия партія "Тиса" перемогла на виборах в Угорщині, найімовірніше, блок для України зніме, але не зовнішні сили, а українська влада — уряд і парламент — мають виконувати рекомендації ЄС щодо кожного кластеру. Поки що оцінки темпів виконання вимог у Києві та Брюсселі відрізняються.У березні Марта Кос зробила заяву, яка стала холодним душем для мрійників, які хотіли бачити Україну членом Євросоюзу вже 1 січня 2027 року:"Спочатку вам потрібен мир — це важливо — потім ви маєте провести реформи. Інвестори прийдуть і в Україну, лише якщо вони спочатку зможуть заробити гроші і якщо їхні інвестиції будуть безпечними".А цього понеділка заінтригувала іншою заявою: ЄС має знайти спосіб надати країнам-кандидатам "надійну пропозицію та міцно закріпити їх у європейському політичному просторі, зменшуючи ризик того, що конкуруючі сили формуватимуть майбутнє нашого континенту".Але компромісів щодо високих стандартів реформ — не буде. Очевидно у такій завуальованій формі пані Кос висловила ідеї, які й описано у Financial Times: не повний вступ хоча б авансом, а частковий — однією ногою.Плюси та мінуси "символічного" приєднання до ЄвросоюзуПочнемо з мінусів. Ключовий — українці, які ціною свого життя захищають і нашу державу, і Європу від російських агресорів, будуть дуже розчаровані "асоційованим" членством. Особливо коли воно не передбачатиме дати реального вступу після виконання всіх вимог. Наступні вибори до Європарламенту відбудуться влітку 2029 року, щоб вони проводилися і в Україні, наша держава має отримати повноцінне членство максимум із 1 січня 2029 року. До того часу фінансові витрати на різні європейські програми для України мають бути враховані у проєкті бюджету на 2029 рік. Себто, ще 2028-го.Ці строки видаються нереальними. До того ж повноправне членство наступає з часу ратифікації рішення всіма 27 державами-членами. Ратифікація може відбуватися як у парламенті, так і на референдумі. Там, де прагнуть поставити заслін перед кандидатами, виносять питання на референдум. До речі, Мадяр уже пообіцяв його угорцям.Другий мінус — "асоційованість" не передбачає повноцінного включення України в усі економічні формати ЄС. Іншими словами, ті сектори насамперед аграрний, де Україна має найбільші потужності, залишатимуться закритими. Нам даватимуть кредити, у такий спосіб фінансуватимуть проєкти з відбудови, проте, що не виключено, постійно висуватимуть нові вимоги, від виконання яких залежатиме таке фінансування.Третій мінус об’єднує перші два: якщо членство ставатиме недосяжною метою, з часом в українському суспільстві знижуватиметься підтримка євроінтеграції. І на цій темі спекулюватимуть певні політичні сили, які, на жаль, нарощуватимуть електоральну підтримку. Для прикладу можна згадати Болгарію і Румунію. Обидві країни стали членами ЄС 1 січня 2007 року, проте для них не відкрили одразу всі сфери співпраці. Зокрема, повноправними членами Шенгенської зони вони стали лише з 1 січня 2025 року. Політичні проблеми всередині цих країн, серед них підйом ультраправих — це результат спекуляції таких політиків на образах за "неповноцінне" членство в ЄС.Для рівності — три плюси. Перший: представники України на рівних братимуть участь у всіх дискусіях та будуть долучені до процесу ухвалення рішень. У тому числі неформального процесу. Дипломатичний лобізм даватиме можливість просувати українські інтереси у документах Євросоюзу та у бюджетних статтях.Другий плюс — для України та Європи одночасно — посилення безпекової співпраці. Торік у березні Єврокомісія представила великий план ReArm Europe, який передбачає переозброєння європейських армій та їхню технічну модернізацію. Бюджет цього плану приблизно 800 мільярдів євро. Участь України у програмах переозброєння дасть європейцям військовий досвід, якого у них немає, а українцям — додаткові кошти. Навіть без повноцінного членства в Євросоюзі.Третій плюс — тимчасова "асоційованість" позбавить козирів європейських трампістів та путіністів. Вони маніпулюватимуть на темах "гроші дають Україні, а не нашим громадянам", "українські фермери задушать наших", "з Україною до наших держав прийде війна" тощо. Рівно за рік французи обиратимуть нового президента, ультраправі з "Національного об’єднання" дуже хочуть привести свою креатуру до Єлисейського палацу. Якщо це станеться, Україна може на багато років забути про євроінтеграцію.Тож, можливо, між "ніколи" і "не зараз, але колись" більш прагматично обрати другий варіант? Тим більше до завершення війни з Росією інший нам навряд чи запропонують….

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна продовжує свій впевнений рух до європейської спільноти, пропонуючи не лише партнерство, а й суттєве посилення колективної безпеки. За його словами, приєднання певних країн з потужним військовим та економічним потенціалом перетворить Європейський Союз на найвпливовіше об'єднання планети з найкращою системою захисту.Про це він заявив в інтерв’ю телемарафону "Єдині новини".Які країни мають підсилити ЄСЗа словами глави держави, Україна розглядає свій вступ до Євросоюзу не лише як політичну ціль, а і як можливість посилити безпеку всього регіону. Зеленський висловив впевненість, що за умови відсутності помилок з боку представників ЄС, Україна обов'язково стане частиною спільноти. На думку президента, існують чотири держави, яких наразі критично не вистачає Європейському Союзу для досягнення статусу найсильнішого союзу у світі."Союз, який може бути набагато сильнішим, я вважаю, це союз таких країн: Норвегія, Україна, Британія, Туреччина", — наголосив глава держави, пояснивши, що саме ці чотири країни володіють унікальним досвідом та військовою міццю.Роль української та турецької армійЗеленський зазначив, що військовий потенціал окремих кандидатів та партнерів уже сьогодні перевищує можливості агресора. Це стосується як ведення наземних операцій, так і стратегічного домінування в акваторіях та небі."Тому що Туреччина та Україна — це армія, сильніша за російську, починаючи з контролю Чорного моря, закінчуючи контролем повітряного простору", — зазначив президент.Альтернативи немає, лише посиленняПопри наявні питання щодо Туреччини, вихід Великої Британії з ЄС та особливий формат відносин Норвегії зі спільнотою, Зеленський вважає їхній потенціал незамінним. Президент зауважив, що ці чотири держави здатні створити надпотужний союз як у межах ЄС, так і у форматі окремої безпекової конфігурації."Ми не шукаємо альтернативу. Я просто вважаю, що ці чотири країни дуже сильні та можуть посилити ЄС. Але й ці чотири країни окремо — це точно дуже сильний союз", — резюмував глава держави.Нагадаємо, Європейський Союз організовує перші масштабні навчання з активації механізму взаємодопомоги на випадок збройної агресії проти однієї з країн-членів. У кулуарах це вже називають "замінником" НАТО..

Зміна політичного ландшафту в Угорщині після виборів 12 квітня створює нові можливості для прискорення інтеграції України до європейської спільноти. У Єврокомісії прогнозують, що відсторонення Віктора Орбана від влади зніме ключові бар’єри у процесі переговорів про членство.Про це повідомила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос на полях весняної зустрічі Міжнародного валютного фонду та Світового банку у Вашингтоні, пише на Die Welt. Новий імпульс для вступу до ЄСПід час зустрічі у Вашингтоні Марта Кос наголосила на позитивних наслідках поразки Віктора Орбана. Вона вважає, що результати виборів в Угорщині — це "велика перемога для Європи", яка безпосередньо вплине на долю України."Особисто я очікую, що це позитивно вплине на процес вступу", — підкреслила єврокомісарка.Політика блокування, яку роками проводив попередній угорський уряд, тривалий час гальмувала євроінтеграційні прагнення Києва. Тепер у Брюсселі бачать реальні перспективи для усунення штучних перешкод.Розблокування мільярдної допомогиЗа її словами, крім політичної підтримки, поразка Орбана має конкретний фінансовий вимір. Йдеться про затверджений кредитний пакет у розмірі 90 мільярдів євро, який досі залишався замороженим через позицію Будапешта."Завдяки цим 90 мільярдам ми зможемо покрити фінансові потреби України у 2026 та 2027 роках", — додала Марта Кос.Ці кошти є критично важливими для підтримки української економіки в умовах тривалого протистояння. Раніше Віктор Орбан неодноразово використовував право вето, перешкоджаючи виплатам, проте тепер Європейський Союз отримує можливість остаточно затвердити це рішення та забезпечити прогнозоване фінансування України на дворічний період.Нагадаємо, новий прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що очікує зняття вето на кредит Європейського Союзу для України обсягом 90 мільярдів євро. Проте це відбудеться лише після відновлення постачання нафти трубопроводом "Дружба"..

Переможець парламентських виборів в Угорщині Петер Мадяр заявив, що не розуміє, чому в Європейському Союзі знову обговорюють кредит для України на 90 мільярдів євро. Він також зазначив, що Україну не можна прийняти в ЄС за прискореною процедурою.Про це Петер Мадяр розповів на пресконференції у зв’язку з перемогою на угорських виборах.За його словами, рішення щодо кредиту для України фактично ухвалили ще в грудні на рівні Європейської ради. Тоді Угорщина, а також Словаччина та Чехія отримали можливість не брати участі у програмі."Мені це не до кінця зрозуміло, я обговорюватиму це з європейськими лідерами. Але особисто я згоден з тим, що Угорщина повинна відмовитися від участі в програмі", — зазначив Мадяр.Він наголосив, що Угорщина "перебуває в дуже складній фінансовій ситуації", тому не може дозволити собі додаткове фінансування."Наше завдання — повернути ті кошти ЄС, які належать нам і які отримала кожна інша країна-член, крім нас. Оскільки ми їх не отримали, ми не можемо використати їх для покращення нашої економіки. Тому ми насправді не можемо брати ще більше кредитів", — додав політик.Окремо він розкритикував політику попереднього прем’єра Віктора Орбана, вказавши на непослідовність його позицій щодо рішень Євросоюзу."Дефіцит угорського бюджету та державний борг потроїлися з 2010 року. Тож ми хотіли би повернути кошти ЄС додому. Але це рішення вже ухвалили в грудні в Брюсселі, тому я не знаю, навіщо його знову переглядати. Хоча я розумію, що позиція Віктора Орбана часто змінюється — адже спочатку він це підтримав, а потім відкинув", — акцентував Мадяр.Він додав, що сподівається, що Орбан йому зателефонує, якщо в Угорщини є певні невиконання міжнародні зобов'язання; зокрема, якщо потрібно, й обговорити "технічне рішення", яке потрібно для виділення Україні кредиту.Окрім того, лідер партії "Тиса" вважає, що Україну не можна прийняти в ЄС за прискореною процедурою."Від самого початку ми казали, що не підтримуємо прискорений вступ України до ЄС. Неможливо, щоби Євросоюз прийняв країну, яка перебуває у стані війни", — пояснив він.За його словами, наразі питання українського членства не актуальне, оскільки для цього країна має пройти всі переговорні кластери."Усі країни-кандидати мають пройти через один і той самий процес. Вони повинні обговорити всі кластери, і якщо Україна це зробить, то в Угорщині відбудеться референдум щодо того, чи повинен ЄС її приймати, і це станеться не в найближчому майбутньому", — підсумував Петер Мадяр.Нагадаємо, що в Кремлі висловили стримане невдоволення у зв’язку з перемогою опозиції на чолі з Петером Мадяром на парламентських виборах в Угорщині. Росія вважає, що це не вплине на відносини з ЄС..

Офіційний Брюссель наполягає на дотриманні стандартних критеріїв вступу України до Європейського Союзу, попри надзвичайні обставини війни. Відмова від класичних правил могла б послабити майбутній статус країни всередині блоку та поставити під сумнів легітимність самого процесу розширення.Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос в ефірі національного телемарафону.Чому винятки не підуть на користьЗа словами єврокомісарки, класичний підхід до прийняття нових членів залишається актуальним, попри унікальний та важкий досвід України в умовах повномасштабної війни. Дотримання встановлених правил необхідне для того, щоб країна була справді готовою до функціонування всередині європейського блоку."Винятки для вашої країни не допомогли б їй, не посилили б її — тому що це підірвало б довіру до всього процесу і вашого членства у майбутньому", — наголосила Марта Кос.Вона додала, що Україна має посилити Євросоюз своїм вступом, а для цього суспільство та економіка повинні пройти повну трансформацію. Це дозволить уникнути внутрішніх криз після розширення.Швидкість реформ та терміни вступуМарта Кос зауважила, що Єврокомісія вже максимально прискорює та вдосконалює процедури для України. Проте вона наголосила, що кінцеві терміни інтеграції не є політичним рішенням, а залежать виключно від темпів внутрішніх перетворень у державі."Кожна реформа наближає Україну до членства в ЄС. Коли реформи прискорюються — наближається і вступ, коли реформи сповільнюються, то дата вступу віддаляється відповідним чином", — підсумувала вона.Нагадаємо, раніше Марта Кос заявила, що вступ України до Європейського Союзу до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі..

Єврокомісарка з питань розширення Європейського Союзу Марта Кос написала листа голові Верховної Ради України Руслану Стефанчуку, в якому закликала пришвидши реформи задля членства в організації.Про це повідомило "Суспільне". За інформацією журналістів, Марта Кос звернула увагу в листі на декілька законопроєктів, які вже подані до парламенту.Йдеться, зокрема, про документи щодо виконання та цифровізації судових рішень, декларації доброчесності суддів, законопроєкт про державну службу та незалежність регулятора енергетики."Усього 11 документів, які є частиною "Плану України", за яким уряд України отримує 50 мільярдів євро за чотири роки після ухвалення законопроектів", — ідеться в повідомленні.Ці законопроєкти не ухвалили 2025 року. У разі виконання Україна може отримати до чотирьох мільярдів фінансування за цим планом.Єврокомісарка додала, що ці реформи також підтримують шлях України до вступу в Євросоюз, а "гарний момент", за її словами, — розпочати виконання вже у квітні на пленарній сесії.Раніше Марта Кос зазначала, що вступ України до ЄС до 2027 року є неможливим. А загалом він залежить від двох важливих умов — досягнення миру та проведення реформ."Спочатку потрібен мир — це важливо. Потім треба провести реформи. Інвестори прийдуть, як ви знаєте, в Україну лише тоді, коли вони зможуть заробляти гроші та коли їхні інвестиції будуть у безпеці", — наголосила єврокомісарка.Вона акцентувала, що Україна вже є важливою партнеркою ЄС у сферах інновацій, оборони й інших стратегічних напрямках, які можуть посилити конкурентоспроможність блоку.Нагадаємо, на початку березня президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна незабаром буде технічно готова до відкриття всіх шести переговорних кластерів щодо вступу до ЄС..

У Європейському Союзі поступово змінюється ставлення до розширення блоку. Якщо раніше вступ нових країн розглядався насамперед як економічний шанс для зростання, то тепер дедалі більше політиків у ЄС оцінюють його через призму безпеки, стабільності та політичних ризиків.Про це пише Politico, зазначаючи, що на тлі глобальної нестабільності та зміни ролі США європейські країни починають інакше дивитися на те, кого вони готові приймати до ЄС.Ще два десятиліття тому розширення ЄС сприймалося як інструмент економічного розвитку. Країни Східної Європи бачили у вступі шлях до вищих зарплат, інвестицій і модернізації економіки.Тепер акцент змістився. Дедалі частіше йдеться не про економічну вигоду, а про безпеку в умовах війни Росії проти України та зростання геополітичної напруги. У цьому контексті навіть заможніші держави, які раніше не були зацікавлені у вступі, почали придивлятися до ЄС як до гаранта стабільності.Чому в ЄС зростає обережність щодо нових членів?Водночас серед чинних членів союзу зростає скепсис щодо розширення за рахунок бідніших країн-кандидатів, серед яких згадується й Україна. Головні побоювання стосуються не лише економічного навантаження на бюджет ЄС, а й політичної стабільності майбутніх членів.У Брюсселі, за даними Politico, відкрито обговорюють ризики появи всередині ЄС країн із нестабільними демократичними інституціями. Один із неформальних аргументів звучить жорстко: небажання отримати "ще одного Орбана". Тобто лідера, який може ставити під сумнів базові принципи Союзу, як це відбувається в Угорщині.Баланс між розширенням і контролемКлючова проблема для ЄС сьогодні — баланс між політичним розширенням і внутрішньою згуртованістю. З одного боку, Союз хоче зберегти вплив у регіоні та підтримати країни, які рухаються до європейських стандартів. З іншого — боїться втратити керованість і ефективність через нові розбіжності всередині блоку.Саме тому процес вступу нових країн стає повільнішим і більш жорстко контрольованим, а критерії не лише економічними, а й політичними та безпековими.На тлі війни в Україні та сумнівів щодо гарантій безпеки з боку США, ЄС дедалі частіше розглядається як "щит" у нестабільному світі. Це змінює і мотивацію країн-кандидатів. Так, якщо раніше вони прагнули до добробуту, то тепер — до захисту.Нагадаємо, за словами єврокомісарки з питань розширення Марти Кос, вступ України до Європейського Союзу до 2027 року є неможливим..

Вступ України до Європейського Союзу до 2027 року є неможливим. А загалом він залежить від двох важливих умов — досягнення миру та проведення реформ.Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, яку цитують журналісти Politico."Усі в цій кімнаті знають, що неможливо, щоб Україна стала членом ЄС 1 січня 2027 року", — наголосила вона.За її словами, для набуття членства Україна має виконати дві ключові умови — досягнути миру та провести необхідні реформи."Спочатку потрібен мир — це важливо. Потім треба провести реформи. Інвестори прийдуть, як ви знаєте, в Україну лише тоді, коли вони зможуть заробляти гроші та коли їхні інвестиції будуть у безпеці", — додала єврокомісарка.Вона акцентувала, що Україна вже є важливою партнеркою ЄС у сферах інновацій, оборони й інших стратегічних напрямках, які можуть посилити конкурентоспроможність блоку.Водночас віцепремʼєр-міністр з відновлення України, міністр розвитку громад і територій України Олексій Кулеба провів зустріч із Мартою Кос.Вони обговорили підготовку України до членства в Євросоюзі, реалізацію відбудови та посилення стійкості критичної інфраструктури."Окремо зосередилися на планах стійкості. Йдеться про системні рішення для забезпечення роботи водо-, теплопостачання та розвитку розподіленої генерації в умовах постійних атак. Термінова потреба тільки в тепловій генерації перевищує 1 800 МВТ потужностей, а необхідний обсяг фінансування — близько 900 мільйонів євро. Дякую Марті Кос за підтримку України на шляху до ЄС і готовність працювати над рішеннями, які потрібні вже зараз", — зазначив Кулеба.Він запевнив, що Україна вже працює з рекомендаціями щорічного звіту ЄС Enlargement Package Report, ключовими показниками та умовами для закриття переговорних глав. Паралельно завершується підготовка Національної програми адаптації законодавства до права ЄС.Нагадаємо, минулого тижня президент України Володимир Зеленський заявляв: Росія має чітко усвідомити та реально відчути, що Україна буде в Європі, й цей процес не зупинити. Саме тому відбуваються внутрішні реформи та триває робота на зовнішньому рівні, щоби забезпечити чітку дату вступу України до ЄС..