# вступ України до ЄС

Для України найсильнішою безпековою гарантією і прикладом стратегічної поразки Російської Федерації стане членство в Європейському Союзі.Таку заяву зробив президент Фінляндії Александер Стубб на спільній прес-конференції з українським лідером Володимиром Зеленським в Києві, пише "Інтерфакс-Україна"."Найсильніша гарантія безпеки та найсильніший приклад стратегічної поразки путінської Росії — членство України в ЄС. На мою думку, це станеться швидше, ніж здається", — зазначив лідер Фінляндії.Стубб наголосив, що якщо європейці хочуть поразки Путіна, то потрібно, щоб Україна остаточно стала європейською.Нагадаємо, раніше Стубб заявляв, що поки немає жодних ознак того, що країна-агресорка Росія має намір сісти за стіл переговорів з Україною. Крім того, фінський президент вважає, що лише Трамп може змусити Путіна погодитися на мир, але наразі він не зробив ніяких потрібних кроків для цього.До того ж, на думку Стубба, наразі Російська Федерація не прагне в Україні ні перемир’я, ні мирної угоди. Він також запевняв, що його держава у тій чи іншій формі долучиться до гарантій безпеки для України, не розкриваючи подробиць.

Міністерство закордонних справ відреагувало на заяви президента Польщі Кароля Навроцького щодо перспектив членства України в НАТО та Європейському Союзі.У своєму Telegram-каналі відомство зазначило, що взяло до уваги слова польського лідера, але безпекове майбутнє України невід’ємно пов’язане з НАТО, а політичне та економічне майбутнє — з Європейським Союзом.Ба більше, у МЗС зауважили, що членство у цих альянсах є запорукою безпеки не лише для України, але і для усієї Європи та євроатлантичної спільноти, і "це не є перебільшення, а сучасні реалії"."Наголошуємо, що ця позиція отримала підтвердження як у рішеннях НАТО і ЄС, так і у численних заявах лідерів країн-партнерів, зокрема Польщі. Переконані, що обговорення майбутнього членства України в НАТО та ЄС не є передчасним. Навпаки, воно стратегічно необхідне у контексті триваючої агресії РФ проти України та всієї європейської системи безпеки", — зауважили у МЗС.У міністерстві додали, що Україна продовжує активно працювати з усіма партнерами, зокрема і з Польщею, задля досягнення стратегічної мети — повноправного членства в ЄС і НАТО."Високо цінуємо продемонстроване Польщею з 2022 року лідерство у підтримці України, зокрема наданні військової допомоги, забезпеченні ефективної роботи логістичного хабу для міжнародної допомоги, що йде в Україну, а також гостинності для мільйонів українських громадян. Переконані, що ця солідарність польської держави та народу з Україною сьогодні закладає основу нашого спільного європейського майбутнього", — резюмували у дипвідомстві.Нагадаємо, президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що обговорювати вступ України до Північноатлантичного альянсу та Європейського Союзу зараз "передчасно через війну". Водночас він зазначив, що у майбутньому Україна повинна стати повноправним членом ЄС.

Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що обговорювати вступ України до Північноатлантичного альянсу та Європейського Союзу зараз "передчасно через війну".Таку заяву польський лідер зробив в інтерв'ю литовській телерадіокомпанії LRT після перемовин із президентом Литви Гітанасом Науседою. Зокрема, на думку Навроцького, країна, яка воює, не може вступити до НАТО."Тому що це означало б, що і Польща, і Литва будуть воювати, тому цю дискусію слід відкласти, це просто неможливо", — заявив Навроцький.Водночас він зазначив, що у майбутньому Україна повинна стати повноправним членом ЄС, однак зараз розмови щодо її інтеграції є передчасними."Звичайно, я вважаю, що Україна в майбутньому повинна бути частиною цивілізації, якщо ми хочемо шукати прикметники, скажімо, латинської чи західної цивілізації. Однак, на мою думку, сьогоднішня дискусія про членство України в Європейському Союзі є передчасною", — сказав Навроцький.До того ж Навроцький відзначив, що Польща продовжує підтримувати Україну під час війни: країна надала значну військову допомогу та прийняла понад мільйон українців."Поляки були першими, хто надав Україні таку значну підтримку у вигляді військової техніки і прийняв мільйон українців до Польщі, щоб забезпечити соціальну підтримку України. Тому ми, поляки, вважаємо, що урок солідарності ми виконали якнайкраще і продовжуємо це робити, відчуваючи те, що сьогодні переживає Україна через напад Російської Федерації", — додав він.Нагадаємо, за даними видання The Times, після повернення з Китаю російський диктатор Володимир Путін, ймовірно, перейшов до нового етапу війни проти України. Ознакою цього стала ракетна атака на будівлю Кабінету міністрів у Києві.До того ж агенція Reuters із посиланням на власні джерела в Кремлі заявляла, що жодні санкції не змінять курс Росії стосовно війни проти України. Москва планує розв’язати всі питання воєнного характеру в "потрібному" їй напрямку та не планує нічого змінювати. Медійники констатували, що за час війни Захід запровадив десятки тисяч санкцій, намагаючись послабити економіку Росії вартістю 2,2 трильйона доларів і підірвати підтримку диктатора Володимира Путіна.

Глава Кремля Володимир Путін наголосив, що Російська Федерація нібито "ніколи не заперечувала" проти інтеграції України в Європейський Союз. Водночас вступ держави до Північноатлантичного альянсу є для Москви "неприйнятним".Диктатора 2 вересня цитують росЗМІ."Що стосується членства України в ЄС — ми ніколи проти цього не заперечували. Що стосується НАТО — це інше питання", — сказав Путін під час зустрічі з очільником словацького уряду Робертом Фіцо.Глава Кремля заявив, що тут йдеться про забезпечення безпеки РФ."Причому, не тільки сьогодні, не в середньостроковій, а в довгостроковій перспективі. Наша позиція тут відома, ми вважаємо для себе неприйнятним", — резюмував Путін.Раніше повідомлялось, що російський диктатор Володимир Путін готує собі інформаційне алібі для ударів по українській енергетиці. В Пекіні він заявив, що ніби Росія "ніколи не била по енергетиці", а лише завдає ударів у відповідь на атаки Києва по нафтовій галузі.Також 2 вересня Путін під час розмови з прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо цинічно заявив, що у Росії "не було ніколи, немає і не буде бажання на будь-кого нападати".Нагадаємо, аналітики американського Інституту вивчення війни повідомляли, що кремлівські чиновники продовжують заперечувати заяви Білого дому щодо перспективи двосторонньої українсько-російської або тристоронньої американсько-українсько-російської зустрічі найближчим часом.

У понеділок, 1 вересня, кремлівські медіа показали колишнього президента України Віктора Януковича після кількох років затишшя. У своїй промові він заявляє, що завжди був противником вступу України в НАТО, але нібито активно проштовхував державу в Європейський Союз.Відповідні кадри оприлюднили росЗМІ. У відеозаяві він наголошує, що цілеспрямовано працював для зближення України з ЄС, але "європейці поводилися некоректно". "Так, Володимир Володимирович (Путін, — ред.) цілком правий. Справді, я цілеспрямовано працював на зближення України з Європейським Союзом. Ставив в кінцевому результаті завдання вступу України в ЄС. Інша справа, що партнери з боку Євросоюзу поводили себе у ході перемовин подекуди, м'яко кажучи, не коректно: не проявляли розуміння складності економічної ситуації в Україні. Прямо скажу, зухвалість проявляли, але цей процес вступу України в ЄС я контролював і проштовхував уперед", — сказав він.При цьому, Янукович заявив, що "завжди був категоричним та переконаним противником вступу України до НАТО"."Але я був завжди категоричним і впевненим противником вступу України в НАТО. Я завжди чітко і з розумінням розумів, що це катастрофа для України. Це шлях в нікуди, це прямий шлях до громадянської війни", — додав Янукович. Що стало причиною появи Януковича перед камерою чи публікації відео — не уточнюється.Втеча ЯнуковичаЗа даними слідства, 23 лютого 2014 року Янукович незаконно перетнув держкордон України, діючи у змові з колишнім начальником Служби безпеки президента та представниками РФ. Тоді три російські військові гелікоптери вивезли Януковича та щонайменше 20 людей з-поміж його близького оточення та військовослужбовців УДО.Маршрут пересування Януковича територією України та Росії складався, повністю контролювався та супроводжувався співробітниками Федеральної служби охорони (ФСО) та військовими Південного військового округу РФ. Його також погоджували безпосередньо з президентом Росії, зазначають українські слідчі.Спершу посадовці вилетіли з околиці села Урзуф Донецької області в напрямку Росії до військового аеродрому в місті Єйськ. Пробувши там певний час, вони полетіли в Анапу. А звідти направилися до військового аеродрому «Гвардійське» у Криму на військово-транспортному літаку, наданому представниками російської армії.Після цього Янукович вирішив остаточно залишити Україну — з Криму його вивозили морським шляхом російські військові. На судні із Севастополя разом з ним виїхала частина працівників держохорони. На військову службу вони не повернулися.Раніше повідомлялось, що колишній український президент Віктор Янукович наразі перебуває в Московській області Російської Федерації. Утікач покинув Україну ще у 2014 році.Нагадаємо, у лютому суд обрав запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою колишнім президенту Вікторові Януковичу та прем'єр-міністру Миколі Азарову. Слідство встановило, що ще у 2011 році Росія залучила до підривної діяльності проти України тодішніх президента, прем’єр-міністра України та суддю Господарського суду Києва, а також керівників різних ланок судової системи.Також повідомлялось, що колишній глава українського уряду Микола Азаров, який був при владі за часів президента Віктора Януковича, вирішив балотуватися до російської академії наук. Політик вже володіє нульовим коефіцієнтом Гірша, що є ключовим показником якості науковця.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що його країна не буде знімати своє вето на відкриття переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського союзу.Таку заяву посадовець зробив після неформальної зустрічі міністрів країн ЄС у Копенгагені, передає Index.hu.Зокрема, він наголосив, що угорська влада не дозволить "проштовхнути Україну в ЄС", адже це нібито знищить угорських фермерів та угорську продовольчу безпеку і "дозволить українській мафії проникнути в Угорщину"."Ось чому ми не дозволимо відкрити змістовну частину переговорів про вступ, тобто конкретні розділи переговорів", — заявив Сійярто.До того ж угорський міністр зазначив, Будапешт не підтримає пропозиції щодо нових санкцій. За його словами, угорський уряд робить це, щоб "не підвищувати вартість комунальних послуг" в Угорщині."Ми не дозволимо використовувати гроші угорського народу для озброєння та фінансування української армії, тому ми й надалі не підтримуємо використання близько 2500 мільярдів форинтів з грошей європейських платників податків, з Європейського фонду миру, на все це. І, нарешті, по-четверте, ми не дозволимо Брюсселю і Києву спільно ставити під загрозу енергетичну безпеку Угорщини", — додав Сійярто.Нагадаємо, 18 серпня Петер Сійярто звинуватив Україну в атаці на нафтопровід "Дружба". Це, за його словами, спричинило "припинення постачань нафти" до його країни. При цьому він знову акцентував, що це не угорська війна, та запевнив, що, поки при владі теперішня влада, Будапешт залишатиметься осторонь.Своєю чергою міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав Угорщину отримати енергетичну незалежність від Російської Федерації. Таким чином дипломат відповів угорському колезі Петеру Сійярто, який звинуватив українського лідера Володимира Зеленського у "погрозах Угорщині".

У четвер, 28 серпня, президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Вони обговорили одразу декілька важливих тем.Про це повідомив Володимир Зеленський, опублікувавши відповідний допис у своїх соціальних мережах."Дякую за співчуття та солідарність із нашими людьми після такого цинічного та жорстокого російського обстрілу", — зазначив він.Український президент констатував, що цієї ночі відбувся один із найбільших ударів по Україні. Своєю основною мішенню росіяни обрали Київ."Пошуково-рятувальна операція досі триває. Дякуємо всім, хто підтримує Україну зараз і не мовчить", — наголосив Зеленський.Під час розмови з фон дер Ляєн вони також обговорили дипломатичну роботу для зупинення вбивств, зупинення цієї нічим не спровокованої російської агресії та для гарантування нашим людям справжньої безпеки."Зараз багато роботи на різних рівнях саме заради цього. Але поки Росія не зробить реальних кроків до миру, тиск на неї має посилюватися. Урсула розповіла про підготовку 19 пакета санкцій Європейського Союзу та координацію з іншими партнерами", — написав президент України.Також під час телефонної розмови йшлося про український євроінтеграційний шлях."Обговорили одночасне відкриття переговорного кластера для України та Молдови. Очікуємо на позитивне рішення найближчим часом", — підсумував Володимир Зеленський.Раніше сьогодні стало відомо, що Європейський Союз найближчим часом затвердить 19 пакет санкцій проти Росії. Головна мета — посилити тиск на Кремль і допомогти Україні.Нагадаємо, що ЄС також розглядає можливість запровадити вторинні санкції проти Росії. У такому разі треті країни не зможуть допомагати їй ухилятися від уже запроваджених обмежень.

Європейська комісія нагадала, що рішення про відкриття першого кластера в перемовинах про вступ до Європейського Союзу повинні ухвалити всі 27 країн-членів. Водночас Україна має продовжувати реформи, незалежно від цього процесу.Про це заявила головна речниця Єврокомісії Паула Піньо, її цитує "Європейська правда".Єврокомісія заохочує Україну продовжувати реформи, незалежно від того, коли вдасться відкрити перший перемовний кластер в процесі вступу до Євросоюзу."Відкриття кластерів вимагає одностайності всіх держав-членів. І саме тому ми продовжуємо працювати з Україною, заохочуючи їх робити реформи, які вони здійснювали, незалежно від відкриття кластерів, тому що ця робота окупиться", — наголосила Піньо.Вона додала, що Єврокомісія працює з усіма державами-членами, "щоб упевнитися, що швидше раніше, ніж пізніше, ми зможемо перейти також до формального відкриття кластерів".Раніше єврокомісарка з питань розширення Марта Кос провела відеозустріч із віце-прем’єром України з питань європейської інтеграції Тарасом Качкою про вступ України до ЄС та необхідні для цього реформи.Минулого тижня Качка також провів розмови з міністрами закордонних справ пʼяти країн Євросоюзу, аби скоординувати позиції перед вересневою зустріччю Ради ЄС, присвяченою розширенню.Раніше, 11 серпня, премʼєр-міністерка Юлія Свириденко заявляла, що Україна виконала всі зобовʼязання для вступу до Європейського Союзу та готова до відкриття першого переговорного кластера. Цей етап перебуває на стадії "розблокування".Нагадаємо, що 18 липня канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявляв, що Україна навряд чи зможе стати повноправним членом ЄС до 2034 року.

Україна виконала всі зобовʼязання для вступу до Європейського Союзу і готова до відкриття першого переговорного кластера. Цей етап перебуває на стадії "розблокування".Таку заяву зробила премʼєр-міністерка України Юлія Свириденко, підсумовуючи розмову з очільником уряду Фінляндії Петтері Орпо. "Обговорили хід переговорного процесу щодо членства України в ЄС", — поінформувала вона.Свириденко наголосила, Україна виконала всі необхідні умови для відкриття першого кластера ("Основи"). Зараз продовжуються конструктивні консультації, щоб розблокувати цей етап. "Ми вважаємо, що переговори про вступ України та Молдови мають рухатися спільно", — наголосила посадовиця.Прем'єрка впевнена, що "членство України в ЄС зміцнить довгострокову безпеку всієї Європи". Проте для цього потрібна подальша підтримка Фінляндії."Розраховуємо на спільну роботу задля послідовного і справедливого підходу до процесу розширення", — підсумувала вона.Раніше повідомлялось, що вступ України до Європейського Союзу найбільше підтримують раїни Півночі Європи та країни Балтії. Водночас в нашій країні зберігається висока підтримка вступу до блоку.Своєю чергою, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Україна навряд чи зможе стати повноправним членом Європейського Союзу до 2034 року.Нагадаємо, угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан переконаний, що більшість країн Європейського Союзу проти вступу України. Тож, якби стосовно цього проводили "референдуми", то місцеві мешканці проголосували б "ні".

Президент Володимир Зеленський 9 серпня провів розмову з премʼєр-міністром Іспанії Педро Санчесом, під час якої повідомив, що Україна виконала усі умови для відкриття першого переговорного кластера з Європейським Союзом. Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі."Поінформував про ситуацію в дипломатії та контакти з партнерами. Поділився нашим баченням того, якими мають бути наступні кроки. Зараз головне, щоб Росія знову нікому не навʼязала своїх нереалістичних умов", — наголосив Зеленський. Український лідер зазначив, що в нього із Педро однаковий погляд: голос Європи обовʼязково має бути врахований. "Узгоджуємо нашу спільну європейську позицію. Ми готові максимально швидко й конструктивно рухатися до справедливого миру", — йдеться у заяві президента. Зеленський повідомив, що політики також говорили про євроінтеграційний шлях України. "Всі свої зобовʼязання Україна виконала, ми повністю готові до відкриття першого переговорного кластера. Обговорили можливі варіанти, будемо шукати рішення. Домовилися бути на звʼязку", — резюмував президент України.Раніше повідомлялось, що вступ України до Європейського Союзу найбільше підтримують раїни Півночі Європи та країни Балтії. Водночас в Україні зберігається висока підтримка вступу до блоку.Водночас канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Україна навряд чи зможе стати повноправним членом Європейського Союзу до 2034 року.Нагадаємо, угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан переконаний, що більшість країн Європейського Союзу проти вступу України. Тож, якби стосовно цього проводили "референдуми", то місцеві мешканці проголосували б "ні".

Україна повинна якнайшвидше призначити директора Бюро економічної безпеки. Це необхідно для просування реформи БЕБ.Про це заявив речник Європейської комісії Ґійом Мерсьє, передає "Суспільне"."Ця реформа є частиною ширших зобов'язань України в рамках процесу вступу до ЄС", — сказав речник.Він зауважив, що у торішньому звіті щодо розширення ЄС в частині, яка стосувалася України, вказувалося на необхідність швидкого впровадження закону про Бюро економічної безпеки. У документі акцентувалося на важливості прозорого процесу відбору керівника за принципом особистих заслуг.Бюро економічної безпеки України — український правоохоронний орган у сфері охорони економічної безпеки держави. Мета Бюро — протидія економічним злочинам проти держави шляхом реалізації правоохоронної, аналітичної, економічної, інформаційної та інших функцій.Як відомо, комісія з проведення конкурсу на зайняття посади директора БЕБ 25 червня рекомендувала уряду кандидатуру Олександра Цивінського. За нього проголосувало три іноземних члени комісії, попри те, що під час засідання стало відомо, що Цивінський має родичів із російським громадянством. Сам Цивінський пояснював, що паспорт РФ має його батько, однак із ним він уже не спілкується упродовж кількох років.Однак уряд під час засідання 7 липня відмовився затверджувати Олександра Цивінського на посаді керівника Бюро економічної безпеки України та попросив комісію повторно подати кандидатів на посаду. У Кабміні пояснили, що таке рішення ухвалили після вивчення додаткових матеріалів, наданих, зокрема, Службою безпеки України, які "стосуються питань національної безпеки та містять відповідні безпекові оцінки".Нагадаємо, комісія відмовилася переглядати кандидатуру Олександра Цивінського. Зокрема, очільниця комісії Лаура Штефан наголосила, що всі кандидати на пост очільника БЕБ проходили спеціальну перевірку у травні 2025 року.

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан зробив чергову скандальну заяву про Україну. Зокрема, він запропонував Києву залишатися "буферною зоною" між Європейським Союзом та Росією.Таку заяву він оприлюднив у соцмережі X, показавши фрагмент свого інтерв'ю."Угорщина пропонує стратегічну співпрацю з Україною — прагматичну, гнучку та засновану на взаємних інтересах, а не незворотну інтеграцію. Членство України в ЄС перенесе війну в серце Європи, а наші родини не повинні стикатися з ризиком", — зазначив він.Угорський прем'єр зазначив, що Угорщина не вбачає в Україні ворога, але виступив проти "незворотної інтеграції" її в ЄС. Натомість він запропонував Україні "бути буферною державою що межує з Росією"."Сьогодні доля України полягає в тому, що вона є буферною державою, яка межує з Росією. Ми не готові прийняти таку долю. Угорці тільки-но втекли від цього. Ми також були буферною країною під час Холодної війни. Ми не були частиною Радянського Союзу, але ми були на західному периметрі Радянського Союзу, на східному периметрі західного світу, але ми були буфером. Ми не хочемо повертатися до цієї позиції. Україна перебуває в такій ситуації. Це може бути некомфортно, це може бути недобре, і хтось хоче з цього вирватися, але факт у тому, що країні адресу змінити не можна", — заявив Орбан.Нагадаємо, раніше прем'єр Угорщини тому Віктор Орбан висловив переконання, що більшість країн Європейського Союзу проти вступу України. Тож, якби стосовно цього проводили "референдуми", то, за його словами, місцеві мешканці проголосували би "ні".Крім того, радник Орбана заявляв, що війна Росії проти України жодним чином не впливає на безпеку його країни. Він також запевнив, що Угорщина підтримує ідею посилення обороноздатності Європи та збільшення військових витрат. Проте Будапешт не хоче конфронтації з Росією. .

Реджеп Тайїп Ердоган заявив, що переговори про вступ Туреччини до ЄС "мають пожвавитися та просунутися без зволікань бодай на день". Він також визначив членство у Євросоюзі "метою Туреччини". Чим немало всіх здивував. "Євронерухомість" протягом 26 років. Чому Туреччина досі не в ЄСТуреччині належить абсолютний антирекорд перебування у статусі кандидата на членство в Європейському Союзі. А коли згадати, що заявку на вступ до Європейського економічного співтовариства, попередника Євросоюзу, турки подали ще 14 квітня 1987 року, угоду про митний союз з ЄС підписала у 1995 році, то рівних їм у повільності інтеграції точно не буде. Потрібно також зауважити, що переговори про вступ стартували лише у жовтні 2005 року. Себто, з 1999-го, коли Анкара стала кандидаткою, і до початку переговорів минуло дев'ять років. Україна, нагадаємо, статус кандидатки отримала 23 червня 2022-го, а переговори з нами відкрили 25 червня 2024 року.Вже наступного, 2006 року, переговори Туреччини з ЄС зіткнулися з перепоною, яка досі залишається однією з ключових — статус Північного Кіпру. Туреччина де-факто контролює цю територію і поступатися не планує. 2010 року Брюссель усе ж вирішив продовжити перемовини, й вони повільно, проте тривали до червня 2016-го. Зазначимо, що прорив у перемовинах припав на період керівництва Ердоганом турецьким урядом (із березня 2003 по серпень 2014-го) та на перші роки його президентства. Однак далі політика Ердогана суттєво поправішала, він почав закручувати гайки опозиції. А 16 липня 2016 року сталася подія, сенс якої досі незрозумілий — група військових здійснила спробу військового заколоту. Вона була жорстоко придушена і викликала хвилю репресій, під яку потрапили й військові, і цивільні особи. Їх звинувачували у тероризмі та підтримці руху опозиціонера-іммігранта Фетхулли Гюлена (він мешкав у США, помер у жовтні 2024 року). Відповіддю ЄС на ситуацію в Туреччині стало рішення призупинити переговори, ухвалене в листопаді 2016-го Європейським парламентом.Ердоган вміло скористався придушеним заколотом й ініціював конституційний референдум щодо переходу країни від парламентської форми правління до президентської. Референдум 16 квітня 2017 року з невеликою перевагою виграла ініціатива Ердогана — і він сам, бо 24 червня 2018-го провів одночасно президентські й парламентські вибори й знову обрався президентом. Другий термін президентства ознаменувався посиленням ісламізації країни та одночасно — економічними проблемами, зокрема, високою інфляцією. Розладилося все й у взаєминах з ЄС.Ердоган звинувачував Брюссель у тому, що турків не хочуть приймати до Євросоюзу, бо той — "християнський союз". Туреччині ж закидали проблеми з правами людини та свободою слова. Турецький президент відповідав: "нічого не очікує від ЄС, якщо той змушує тюрків стояти біля своїх воріт 40 років". При цьому жодна зі сторін не розривала переговорний процес, він просто стояв на паузі. Тривали й взаємовигідні відносини. Найвідомішим прикладом була угода 2016 року про подолання кризи з мігрантами. Турки погодилися розмістити у себе мільйони біженців, переважно сирійців, а ЄС пообіцяв надати Анкарі приблизно 6 мільярдів євро допомоги.Результати реалізації угоди розцінюють по-різному. Справді, значна кількість мігрантів лишалася в Туреччині, або ж передавалася їй із Європи й це було на користь Євросоюзу, з іншого — правозахисні організації продовжували клювати Ердогана за порушення прав людини. А після того, коли в жовтні 2019-го турки почали інтервенцію на північному сході Сирії, спрямовану проти курдів, клювати стали ще більше. Та Ердоган не зважав на звинувачення у встановленні диктатури й балотувався в президенти втретє. Проте 2023 року він отримав гідного суперника — Кемаля Киличдароглу, політика, якого підтримала опозиція. Чинний президент переміг, але з різницею менш ніж у п'ять відсотків. Хоча опозиціонери й сумнівалися у чесній перемозі Ердогана, в Брюсселі та Вашингтоні результати турецьких виборів мовчки "проковтнули".І річ не у тім, що західний світ поставив крапку на демократії в Туреччині та у можливості перевиховати Ердогана. Турецький лідер показав себе дуже успішним геополітичним гравцем. Значною мірою стати таким йому дозволила війна в Україні.Гра в геополітику вищого рівняЩойно розпочалося повномасштабне російське вторгнення, турки закрили Босфор для військових кораблів. Так, вони зробили це як члени НАТО, проте цей крок не дозволив нашому ворогу посилити свою присутність у Чорному морі. Ердоган завжди підтримував територіальну цілісність України, вважав і вважає Крим українською територією. Поки наші західні друзі роздумували, давати чи не давати українцям зброю, турки дали нам "Байрактари", які зіграли важливу роль.Також Ердоган був провідником ініціативи Чорноморського зернового коридору, від якого Росія зрештою відмовилася, однак і нині не осмілюється атакувати зерновози в Чорному морі. Турецький президент має (чи то мав) хороші відносини з Путіним. Він намагався використати це для миротворчих потуг від самого початку. Тому Стамбул став майданчиком переговорів у 2022 році. Таким він є і сьогодні. І, до речі, в липні 2023 року під час зустрічі з Володимиром Зеленським Ердоган заявив, що Україна заслуговує на членство в НАТО. Активну участь Туреччина бере і в форматі "Рамштайн" та схвально ставиться до намірів "Коаліції рішучих".Неоціненним став внесок Туреччини у закінчення 13-річної війни в Сирії. Без втручання турецької сторони проросійський Башар Асад і далі сидів би в Дамаску. Звісно, Ердоган вирішував у Сирії свої питання, зокрема, з курдами, проте у перемозі повстанців та вигнанні Асада роль Анкари дуже значна. Інша війна, яка закінчилася завдяки втручанню Туреччини — протистояння за Нагірний Карабах. Тут турки не втручалися у військовий спосіб, вони роками допомагали Азербайджану. Отримавши суттєву військову перевагу, той сам вирішив проблему. Росія, яка чванилася підтримкою Вірменії, здулася, зрадивши вірменів. Політика президента Ільхама Алієва, який відкрито виступає проти Росії, навряд чи була б такою впевненою, якби не підтримка Анкари.А якщо азербайджансько-вірменські переговори без участі Росії завершаться угодою, шанси на це — значні, Путін майже втратить вплив на Закавказзя. Поки під його впливом Грузія, але, залишається сподіватися, не на довго. То чому Україна має навчитися в Туреччини часів Ердогана?Звісно ж не створенню собі проблем на шляху до Євросоюзу. Інакше ми йтимемо туди так само довго. Не авторитаризму і не переслідуванню опозиції. Нещодавно мера Стамбула і політичного опонента Ердогана Екрема Імамоглу засудили до майже двох років ув’язнення. Вчитися потрібно геополітичним умінням. Поки великі гравці намагалися робити великі речі, турецький президент знайшов собі нішу, в якій міг проявити силу. Чи довіряє він Путіну, якщо ручкався з ним? Ні, просто вичікував, робив своє і зрештою показав Росії на її місце, зігравши в Сирії й в Нагірному Карабаху. Ба, навіть раніше. 24 листопада 2015 року турки збили російський військовий літак Су-24 поблизу сирійсько-турецького кордону. Росіяни спочатку розгорнули пропагандистську антитурецьку істерію, але тоді навіть Китай назвав цей інцидент "нещасним випадком". Україна має використовувати всі існуючі дипломатичні майданчики або ініціювати свої, подібно до Туреччини підтримувати широке коло зв’язків навіть з тими країнами, які, здавалося б, далекі від нас та наших проблем. Колись вони стануть в пригоді.   Чи поновляться перемовини між Брюсселем та Анкарою після заяви Ердогана? "Політичні бар'єри проти Туреччини мають бути терміново усунені... Ми готові до повноправного членства. ЄС має зрозуміти, що Туреччина — це останній поворот перед мостом, тобто останній шанс для нового етапу в європейській інтеграції", — сказав політик. Скажімо так: Туреччина при Ердогану відповідає далеко не всім вимогам щодо вступу в ЄС (м’яко кажучи), але наскільки перебуванню в цьому об’єднанні відповідає Угорщина за прем’єрства Віктора Орбана? Можливо, лідерам Європейського Союзу також на часі переглянути деякі свої вимоги до країн-членів. Світ дуже швидко змінюється. І зі старими лекалами до нього підходити вже не варто. Україна тому — яскравий доказ.  .

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Україна навряд чи зможе стати повноправним членом Європейського Союзу до 2034 року.Таку заяву німецький лідер зробив після зустрічі з президентом Румунії Нікушором Даном, передає N-tv. За словами Мерца, для того, аби Україну прийняли до блоку, спершу необхідно, щоб в країні припинилася війна."Нашим головним пріоритетом є, перш за все, зробити все можливе, щоб припинити цю війну. Потім ми поговоримо про відбудову України", — сказав Мерц.Він додав, що на відбудову України буде витрачено щонайменше кілька років. Водночас відбудова "буде пов’язана з процесом, що дозволить України стати членом ЄС".Своєю чергою, румунський лідер заявив, що Євросоюз повинен прийняти кожну країну, яка виконала для цього усі вимоги, зокрема й Україну.Вступ України до ЄС: що відомоУкраїна офіційно подала заявку на вступ до ЄС 28 лютого 2022 року, через кілька днів після початку повномасштабного вторгнення Росії. Вже 23 червня 2022 року Україна отримала статус кандидата в члени ЄС.Наразі Україна активно працює над виконанням семи ключових рекомендацій ЄС, серед яких:судова реформа;боротьба з корупцією;верховенство права;захист прав нацменшин;реформа держслужби;протидія відмиванню коштів;обмеження впливу олігархів.У червні 2025 року очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що Київ виконав всі умови для початку переговорів про вступ до Європейського Союзу. Тому немає причин перешкоджати рішенню щодо першого розділу переговорів про основоположні принципи. Вона наголосила, що під невпинним вогнем критики Україна проводить реформу за реформою.Варто зауважити, що повноправне членство в ЄС означає доступ до єдиного ринку, фінансування, захисту прав громадян, механізмів безпеки та впливу на спільну політику ЄС.Нагадаємо, раніше комісарка Марта Кос заявляла, що вступ України до Європейського Союзу найбільше підтримують країни Півночі Європи та країни Балтії. Водночас в Україні зберігається висока підтримка вступу до блоку.Водночас угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан переконаний, що більшість країн Європейського Союзу проти вступу України. Тож, якби стосовно цього проводили "референдуми", то місцеві мешканці проголосували би "ні".

Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан заявив, що в майбутньому 20-25% бюджету Європейського Союзу відійдуть Україні. Тому, за його словами, теперішня стратегія Брюсселя є "економічно жалюгідною".Про це він заявив в ефірі радіо Kossuth. Нові заяви Віктора Орбана наводить угорське видання Telex."Спираючись на визначення експертів, я можу сказати, що 20-25 відсотків нового бюджету Європейського Союзу піде в Україну", — наголосив він.Проблема бюджетів, за його словами, полягає в тому, що їм бракує реальної стратегічної основи; вони повинні відповідати цілям, яких є бажання досягти."Цей бюджет має лише одну мету: хитро та приховано прийняти Україну до Європейського Союзу", — акцентував Орбан.Прем’єр-міністр Угорщини вважає, що з українцями варто встановлювати відносини співпраці, а не членства.За його словами, майбутній бюджет і ставлення ЄС до України подібні до міграції."Одного разу впустивши їх, ви вже не зможете їх стримати", — заявив Віктор Орбан.На його переконання, якби українці увійшли в економічний простір ЄС, гроші безнадійно пішли би туди, хоча він впевнений, що Україна не готова до членства.Орбан також поінформував, що приблизно знає, з ким і з якими країнами йому доведеться вести переговори, щоби мати можливість ухвалити прийнятний бюджет у Брюсселі."Це бюджет безнадії", — схарактеризував нинішній план Євросоюзу прем’єр-міністр Угорщини.Він підсумував, що Європейський Союз хоче фінансувати непродумані цілі, погоджується на стагнацію, а рівень амбіцій Європи низький і не вселяє оптимізму.Нагадаємо, що декілька днів тому угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан порушив питання про санкції Європейського Союзу проти українських посадовців за порушення прав людини. Йдеться про начебто смертельне побиття угорського чоловіка в територіальному центрі комплектування на Закарпатті.