# ЄС

Санкції проти багатих росіян, винних у порушенні територіальної цілісності України, варто продовжити. Європейські обмеження мають стати ще жорсткішими.Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х."Внутрішнє коло Путіна та пособники агресії Росії повинні залишатися в списку санкцій", — наголосив він.Раніше комітет постійних представників держав ЄС у Брюсселі продовжив санкційний режим щодо порушення територіальної цілісності та суверенітету України терміном на сім днів, оскільки Словаччина та Франція наполягають на вилученні зі списку двох російських олігархів: Михайла Фрідмана й Алішера Усманова."Скасування санкцій щодо ключових олігархів, пов’язаних із режимом Росії, таких як Алішер Усманов і Михайло Фрідман, важко зрозуміти — особливо коли Росія посилює свій терор проти нашого народу та цілеспрямовану кампанію з руйнування економіки України", — відреагував на це Сибіга.На його переконання, особисті санкції є ефективним інструментом для поступового стримування тих, хто підтримує воєнну машину Росії. Цих осіб варто назвати та притягнути до відповідальності."Подовження терміну дії індивідуальних санкцій на 12 місяців замість чинних шести місяців надіслало би чіткий сигнал Кремлю, що Європа не залякана безрозсудною ескалацією Росії", — наголосив український міністр.Він додав, що санкції працюють лише тоді, коли вони створюють довгостроковий, стійкий і незворотний тиск, доки Росія продовжує свою агресію."Інакше Європа ризикує грати саме в ту гру, яку Росія хоче, щоби вона вела", — підсумував Андрій Сибіга.Нагадаємо, декілька днів тому президент Володимир Зеленський заявив, що зараз США мають інструмент, щоби позбавляти Росію можливості щоденно фінансувати війну проти України. Це можна зробити завдяки санкціям проти Москви..

У понеділок, 14 вересня, прем’єр-міністр України Сергій Корецький закликав усіх народних депутатів якнайшвидше ухвалити законопроєкти, від яких залежить отримання міжнародної фінансової допомоги.Про це Сергій Корецький написав у своєму Telegram-каналі. Він наголосив, що після декількох попередніх нарад із парламентарями Уряд офіційно направить усім народним депутатам і профільним комітетам графік із чіткими дедлайнами щодо кожного необхідного голосування."У разі порушення цих термінів Україна ризикує втратити значну частину з 29,5 мільярда доларів передбаченого міжнародного фінансування", — зазначив він.За його словами, це критично необхідний ресурс для збалансування державного бюджету, фінансування соціальних видатків і, найголовніше, потреб Сил оборони."Безумовно, є також частина, за яку відповідальний уряд. Зі свого боку ми гарантуємо повне виконання своєї частини зобов’язань — це 42 рішення. Попередньо ми заявляли про намір завершити цю роботу до 1 листопада. Але, враховуючи складність ситуації, прискорюємо роботу і плануємо завершити все до 15 жовтня", — додав український прем’єр-міністр.Він також розповів, що під час сьогоднішньої зустрічі з послами держав G7 і держав-членів ЄС разом із головою Верховної Ради, міністрами, депутатами та головами комітетів детально обговорили необхідність синхронної роботи для забезпечення міжнародної фінансової підтримки.Очільник українського уряду запевнив, що в Кабміні готові опрацювати з депутатами кожен законопроєкт, кожне формулювання та кожну норму, щоби забезпечити необхідну підтримку та якнайшвидше ухвалення рішень."Дякую голові Верховної Ради за цю дискусію й усвідомлення ситуації, а дипломатам — за залученість і бажання допомогти. Уряд зі свого боку виконає всі необхідні рішення. Очікуємо такої ж відповідальної роботи від депутатів усіх фракцій і груп", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що Україна найближчим часом отримає 841 мільйон доларів бюджетної підтримки від Світового банку під гарантії уряду Канади. Кошти спрямують на відшкодування видатків державного бюджету на пенсійні виплати..

Безпеку Європи потрібно поставити в центр уваги політичних дій. У зв’язку з цим Україні необхідно ще більше допомагати у протистоянні агресивній Росії.Про це заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час виступу на Європейському арктичному саміті в Рованіємі, його цитує німецьке видання Die Zeit.Німецький лідер зазначив, що доля Німеччини тісно пов'язана з долею континенту. А тема безпеки Європи є найважливішою для обговорення.Також Фрідріх Мерц спрогнозував, що на Європу чекають вирішальні тижні та місяці щодо "захисту свободи та миру нашого континенту" від Росії."Я зроблю все можливе, щоби заручитися нашою підтримкою та переконати людей, що допомогати Україні — в наших власних інтересах", — констатував німецький канцлер.Він додав, що Німеччина має залишатися непохитною в підтримці України, доки ця "жахлива війна не закінчиться". На його думку, якщо Росія досягне успіху, це матиме непередбачувані та безпрецедентні наслідки для всіх, зокрема, для Німеччини.Раніше Фрідріх Мерц наголошував, що Німеччина готова покрити зростання оборонних витрат України, а також закликав інших союзників Києва долучитися до цього процесу.Нагадаємо, що минулого тижня німецький канцлер заявив про відсутність у Кремля намірів сідати за стіл переговорів задля встановлення миру. Водночас Берлін підтвердив намір активізувати підтримку України та прискорити процес розширення ЄС..

Рівень небезпеки для цивільної авіації в Європейському Союзі збільшився. Це пов’язано з російськими провокаціями за допомогою дронів і диверсій. Серед них — інцидент із літаком президента України Володимира Зеленського.Про це заявив єврокомісар із питань оборони Андрюс Кубілюс під час спілкування з журналістами в Брюсселі, його цитує "Європейська правда". "Нам справді потрібно визнати, що російські провокації за допомогою дронів чи диверсій стають частішими. І це робить життя, зокрема, цивільне життя в державах-членах ЄС, більш загрозливим і небезпечним", — за зазначив він.Кубілюс додав, що тепер питання полягає "в тому, як зупинити таку діяльність Росії". На його думку, це одне з найактуальніших питань для Європи."Щодо інциденту з президентом Зеленським у Молдові, то, як сказав Зеленський, це, можливо, не було прямою агресією проти літака президента — але цілком зрозуміло, що ситуація стає все небезпечнішою також для цивільної авіації в сусідніх країнах", — наголосив єврокомісар. За його словами, така ситуація вимагає від ЄС "стати ще більш проактивними у розбудові наших оборонних спроможностей".Посадовець акцентував, що саме це є метою діяльності Альянсу дронів ЄС-України — "бути готовими реагувати на будь-які провокації, що можуть виникнути". Також він зауважив, що ситуація з літаком Зеленського — "не перший інцидент, коли лідери країн або лідери інституцій перебувають під певною загрозою". "Я сам пам’ятаю, як подорожував із президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн минулого року країнами Східного флангу, і в Болгарії наші пілоти стикалися з неабиякими проблемами через глушіння навігаційних сигналів, що також є дуже небезпечним для цивільної авіації", — пригадав Андрюс Кубілюс.Нагадаємо, раніше єврокомісар заявляв, що через складність швидкого вступу України до НАТО та ЄС Європі потрібен альтернативний інструмент інтеграції оборонних можливостей. Нова структура може стати фундаментом безпеки після завершення війни..

У середу, 9 вересня, стало відомо, що Угорщина програла суд Європейського Союзу. Будапешт намагався оскаржити рішення про використання заморожених російських активів для фінансування військової допомоги Україні через Європейський фонд миру.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на документ про відповідне рішення Суду ЄС, який є у розпорядженні медійників.Угорщина подала позов у липні минулого року проти рішення Ради ЄС від травня 2024 року, яке заклало основу для використання замороження російських активів для надання допомоги Україні.У позові країна намагалася оскаржити законність процедури, яка фактично обійшла угорське вето на закупівлю зброї для України коштом прибутків, отриманих від заморожених російських активів."Суд ЄС відхилив позов Будапешта, заявивши, що не має юрисдикції розглядати законність цього рішення, оскільки воно безпосередньо пов’язане зі спільною зовнішньою та безпековою політикою Євросоюзу", — йдеться в повідомленні.Суд також нагадав, що Угорщина утрималась під час схвалення рішення щодо російських активів, що дало підстави комітету Європейського фонду миру зробити висновок про те, що країна "не повинна брати участь в ухваленні рішення про використання цих грошей".Загальний суд Євросоюзу констатував, що ця справа не підпадає під дію винятків, які дозволяють суду втручатися в цю сферу.Нагадаємо, минулого тижня прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що процес вступу України в ЄС має відбуватися винятково на загальних засадах. При цьому не варто застосовувати жодних прискорених процедур..

Європейська комісія не отримувала жодних офіційних попереджень від Угорщина стосовно наміру продовжити надавати захист українським чоловікам призовного віку. Таке рішення йшло би всупереч європейській позиції.Про це заявив речник Єврокомісії Маркус Ламмерт у пʼятницю, 4 вересня, його цитує "Європейська правда".Він наголосив, що Угорщина не проінформувала Брюссель про наміри, які суперечать директиві ЄС. Ідеться про продовження надання тимчасового захисту українцям призовного віку."Продовження тимчасового захисту ми ухвалили раніше цього року. Воно визначає, що тимчасовий захист у принципі не повинен надаватися державами-членами новоприбулим особам, які не мають дозволу від української влади на виїзд з України з огляду на їхній військовий обов'язок", — нагадав Ламмерт.Варто зауважити, що для держав-членів ЄС існує певний ступінь свободи розсуду, коли це стосується ухвалення рішень про надання іноземним громадянам права на проживання на території цих держав."Однак при цьому вони повинні повідомити Євросоюзу про свої наміри відхилитися від норм законодавства", — зауважив речник Єврокомісії.Угорщина, за словами Маркуса Ламмерта, наразі не надсилала Європейській комісії жодного повідомлення з цього приводу."Я не бачив нічого в письмовому вигляді, що міг би прокоментувати на цьому етапі", — акцентував він.Учора очільник угорського уряду Петер Мадяр заявив, що Угорщина надаватиме захист особам призовного віку, які втікають з України. Будапешт не дотримуватиметься загальних рекомендацій ЄС із цього приводу.Нагадаємо, також прем’єр-міністр зазначав, що процес вступу України в ЄС має відбуватися винятково на загальних засадах. При цьому не варто застосовувати жодних прискорених процедур..

Українські дипломати активізували зусилля щодо мільярдів заморожених активів Росії, які розміщені в європейських банках. Це пов’язано зі значним дефіцитом бюджету в Україні.Про це повідомило видання Politico. Його аналітики зазначили: Україна хоче, щоби країни Європи відновили дебати стосовно заморожених активів Росії."Часткова виплата та ширші гарантії можуть допомогти подолати глухий кут із Бельгією, яка ветувала цей план у грудні 2025 року", — йдеться в публікації.Віцепрем'єр-міністр України Всеволод Ченцов заявив медійникам, що країна обговорює з європейськими партнерами декілька варіантів покриття прогалин у своїх оборонних і цивільних бюджетах.За його словами, крім частини кредиту ЄС для України у 90 мільярдів євро, є й інші важливі рішення."Ми також розглядаємо можливості в Євросоюзі та пропонуємо, зокрема, ідею заморожених активів", — сказав Ченцов.Це питання повернулося до порядку денного Євросоюзу після того, як декілька членів ЄС закликали Європейську комісію вивчити "нові варіанти" для розблокування активів Росії. Це — Нідерланди, Польща, Іспанія та Швеція.Аналітики видання зазначили, що понад 200 мільярдів євро активів російських центральних банків знерухомлено у всьому ЄС. Більшість з них зберігається у бельгійському фінансовому депозитарії Euroclear. Бельгійський уряд відмовився від пропозицій щодо використання цих коштів, бо вбачає потенційні правові та фінансові ризики."ЄС і Україні "потрібно розглянути інші варіанти, врахувати, скажімо, різні цифри як перший крок", щоби домогтися вивільнення хоча би частини російських активів", — сказав Ченцов у відповідь на запитання видання про те, як Бельгія може змінити свою думку.Дипломат вважає, що не лише Євросоюз, а й інші гравці можуть втрутитися та допомогти відповісти на занепокоєння Бельгії."Я впевнений, що якщо ми хочемо знайти рішення, ми його знайдемо", — додав український посадовець.Але Бельгія заявила, що її позиція на теперішній момент залишається незмінною. На цьому наголосив речник міністра закордонних справ Бельгії Максима Прево.Нагадаємо, що 24 серпня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга акцентував на необхідності відновити серйозні переговори щодо повного використання заморожених російських активів для фінансування оборони та відновлення України..

У межах програми Ukraine Support Loan Україна подала запит на закупівлю ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони Patriot. У Європейській комісії заявили, що працюють над цим у максимально стислі терміни.Про це заявив речник Єврокомісії Балаж Уйварі під час брифінгу в четвер, 3 вересня.Він підтвердив, що Україна подала перелік оборонної продукції, до якого входять перехоплювачі для Patriot. Оскільки ці ракети виробляються за межами Європейського Союзу й України, для їхньої закупівлі необхідно отримати виняток із правил програми."З огляду на терміновість ми просуваємо це питання настільки швидко, наскільки можемо. Але, враховуючи необхідність отримання винятку, остаточне рішення залишається за державами-членами. Ми сподіваємося, що воно незабаром з’явиться", — зазначив Уйварі.За його словами, тривалість розгляду українських заявок залежить від конкретної продукції та необхідності додаткових уточнень. Із червня в межах програми Єврокомісія отримала від України понад 2 020 таких позицій.Деякі з них вдається погодити за декілька днів, в інших випадках процедура може тривати один-два тижні."Від декількох днів до декількох тижнів, але ми розуміємо, що стоїть на кону, тому працюємо надзвичайно швидко", — наголосив речник Єврокомісії.Водночас європейські чиновники так і не озвучили можливих термінів фактичного постачання перехоплювачів Україні. Уйварі пояснив, що вони залежатимуть від умов контрактів між Україною та компаніями-постачальниками.У Єврокомісії також розповіли, що в межах Ukraine Support Loan Україні вже виплатили близько 8,5 мільярда євро на оборонні потреби. Ще 6,1 мільярда євро схвалили, зокрема, на посилення протиповітряної оборони.Нагадаємо декілька днів тому заступник міністра національної оборони Польщі Павел Залевський зазначав, що його країна має виробничу спроможність і готовність розпочати виробництво на своїй території ракет-перехоплювачів PAC-3 для систем Patriot. На думку Варшави, це можливо в тісній співпраці з Києвом..

Процес вступу України в Європейський Союз має відбуватися винятково на загальних засадах. При цьому не варто застосовувати жодних прискорених процедур.Таку заяву зробив прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр, якого цитує місцеве видання Index.Його запитали, чи підтримує він переговори про вступ України до ЄС. Він повернув відповідь в дещо інший бік, мовляв, Будапешт і Київ уклали політичну угоду про повернення угорській меншині мовних, освітніх і культурних прав.За його словами, Угорщина вимагала лише базових прав для громадян користуватися рідною мовою. Україна погодилася на це та ухвалила угоду з чітко визначеними термінами, однак практичних результатів, за його версією, наразі немає."Ми попросили лише про те, що належить кожній людині, — щоби вона могла користуватися власною мовою. Україна на це погодилася, прийняла цю угоду, в якій визначені конкретні терміни. Ми наразі не бачимо, щоби щось відбулося", — сказав Мадяр.Також він акцентував, що позиція Будапешта залишається незмінною: процес вступу має оцінюватися винятково за реальними заслугами країни. Жодних виняткових чи прискорених процедур бути не може.Угорський прем’єр-міністр також зазначив, що обіцянки швидкого членства з боку керівників Євросоюзу є помилковими."Україна перебуває у стані війни. Очевидно, що вона не готова до вступу до ЄС, що би не намагалися обіцяти Україні керівники Євросоюзу або держав-членів", — наголосив Петер Мадяр.Він навів приклад Сербії, яка розпочала процес вступу 15 років тому, але відкрила лише два кластери зі шести. На його думку, надання ілюзорних обіцянок і виокремлення окремих держав із політичних причин є "подвійною грою".Нагадаємо, сьогодні Петер Мадяр також заявив, що Угорщина надаватиме захист особам призовного віку, які втікають з України. Будапешт не дотримуватиметься загальних рекомендацій Європейського Союзу з цього приводу..

Угорщина надаватиме захист особам призовного віку, які втікають з України. Будапешт не дотримуватиметься загальних рекомендацій Європейського Союзу з цього приводу.Про таке рішення уряду повідомив у середу, 3 вересня прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр, його цитує "Європейська правда".Він нагадав, що декілька тижнів тому Європейський Союз ухвалив рішення про те, що не надаватиме тимчасовий захист українським чоловікам призовного віку, якщо вони мають проблеми з військово-обліковими документами. За словами Мадяра, Угорщина голосувала проти цього."Водночас вчора уряд вирішив, що Угорщина діятиме інакше та надалі залишає за собою право надавати статус притулку також чоловікам, які підлягають призову, що тікають на територію Угорщини", — сказав він.Петер Мадяр при цьому уточнив, що такі кроки насамперед стосуватимуться етнічних угорців із Закарпаття."Очевидно, насамперед з огляду на наших закарпатських угорських співвітчизників, таких біженців стає дедалі більше. Скажу чесно, особисто я, і я це казав, можливо, вчора й президенту Європейської Ради, й декільком лідерам ЄС, вважаю негідним і незбагненним, що ЄС так вирішив, що він, по суті, закриває батьків і дідусів у країні, що перебуває у стані війни, та не надає їм допомоги, хоча досі правила були іншими", — заявив угорський прем'єр.За його словами, такі дії є негідними, і він не до кінця розуміє логіку рішень керівників Європейського Союзу.Як відомо, наприкінці липня Євросоюз продовжив дію тимчасового захисту для українців до 4 березня 2028 року з нововведенням, що новоприбулі військовозобов'язані громадяни України зможуть претендувати на статус лише за відсутності проблем з військово-обліковими документами.Нагадаємо, вчора стало відомо, що Угорщина вкотре вчинила деструктивні дії та перешкодила просуванню України на шляху до ЄС. Будапешт категорично заблокував ухвалення рішення щодо відкриття другого та третього перемовних кластерів для нашої держави..

Німеччина вперше настільки однозначно поклала на Росію відповідальність за спробу атаки дронами з вибухівкою поблизу аеропорту Лейпциг-Галле. Після інциденту Берлін планує посилити тиск на Москву та домагатися нових санкцій на рівні Європейського Союзу.Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що російське керівництво ставиться до країни "з відкритою ворожістю". За його словами, спроба атаки поблизу Лейпцига була свідомою дією Москви, яка ще більше загострює відносини між державами, повідомляє Politico.Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт також поклав відповідальність за інцидент на Росію, хоча офіційне розслідування ще триває. За його словами, характеристики безпілотників та обладнання вказують на методи, які Москва вже застосовувала під час інших гібридних операцій."Конфігурація безпілотника, різні компоненти, вибухівка та кібертехнології — все це ми знаємо з інших російських гібридних операцій та війни проти України", — заявив Добріндт.У Берліні очікують нових атакНімецька влада припускає, що спроба атаки в Лейпцигу може бути не останньою. Добріндт попередив, що країна залишається потенційною мішенню для подальших гібридних операцій Росії."Ми припускаємо, що Німеччина є ціллю подальших гібридних атак з боку Росії", — наголосив міністр.Politico зазначає, що жорстка реакція Берліна може свідчити про зміну підходу німецької влади до російських гібридних загроз. Раніше Німеччина вже розширила можливості своєї зовнішньої розвідки, дозволивши їй проводити диверсійні та наступальні кібероперації у відповідь на такі дії.Німеччина готує нові обмеження проти РосіїОдним із заходів стане закриття російського консульства в Бонні 18 вересня. Німеччина також планує посилити перевірки російських громадян під час в'їзду до країни та припинити дію угоди, яка регулює роботу "Російського дому" в Берліні.Крім того, німецька влада запропонує Євросоюзу запровадити санкції проти росіян, яких вважають причетними до гібридних операцій. Берлін також виступатиме за подальші обмеження проти російського "тіньового флоту".Серед інших можливих заходів на рівні ЄС — обмеження видачі росіянам 90-денних туристичних віз та свободи пересування російських дипломатів. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте також заявив про підтримку Берліна."НАТО висловлює повну солідарність з Німеччиною після гібридної атаки Росії в Лейпцигу", — наголосив він.Що відомо про атакуУ серпні поблизу аеропорту Лейпциг-Галле на сході Німеччини виявили три безпілотники з вибухівкою. Один із них знайшли неподалік українського літака Ан-24, який використовувався для транспортування боєприпасів.Німецька влада вважає, що сукупність технічних ознак безпілотників та обставин інциденту вказує на причетність Росії.Додамо, у Кремлі почали обговорювати можливість проведення тристоронньої зустрічі російського диктатора Володимира Путіна, президента США Дональда Трампа та голови КНР Сі Цзіньпіна. Вона може під час майбутнього саміту Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у Китаї..

Вірменія повністю відвертається від Росії. Єреван готується подати заявку на вступ до Європейського Союзу та може виставити Росії рахунок на два мільярди доларів.Про це повідомила пресслужба Служби зовнішньої розвідки України (СЗР)."Кремлівська методичка "покарай непокірного сусіда баном на коньяк" більше не працює. Росія роками розглядала Вірменію в ролі свого беззаперечного форпосту та кишенькового партнера на Південному Кавказі, але після чергової проваленої спецоперації під назвою "втручання у вірменські вибори" Росія остаточно втрачає свій вплив у регіоні. Проросійські сили з тріском програли парламентські перегони, а замість очікуваного покірного вибачення Кремль отримав від Нікола Пашиняна жорстке дистанціювання та курс на Захід", — йдеться в аналізі розвідників.Вони додали, що у відповідь на вибір вірменського народу Роспотребнадзор очікувано "раптово" виявив загрозу в абрикосах, черешні, рибі, воді "Джермук" і вірменському коньяку. Тотальні торгові обмеження, розраховані підкосити Вірменію перед сезоном збору врожаю, мали би загнати Єреван у кут."Але в Кремлі забули, що на вулиці вже не 90 роки, замість економічного колапсу та покаяння Москва отримала відвертий тролінг: Пашинян іронічно "подякував" колегам по Євразійському економічному союзу за визнання права шукати торгові альтернативи та прямо заявив, що якщо союз паралізований через витівки росії — це "початок кінця ЕАЭС", — зауважили аналітики.Вони констатували, що головний козир Москви в регіоні згорів ще восени 2023 року. Роками Кремль тримав Єреван і Баку на "гачку" Нагірно-Карабаського конфлікту. Проте коли Азербайджан повернув контроль над Карабахом за два дні, російські "миротворці" просто відпрацювали роль статистів і ганебно достроково залишили регіон.Фіаско доповнив дефолт військових зобов’язань: коли у вересні 2022 року Азербайджан просунувся вже на території самої Вірменії, ОДКБ замість допомоги запропонувала "визначитися з кордонами". Після такого "захисту" рейтинг довіри до Росії у Вірменії пробив дно, впавши до кричущих антирекордів."Зрозумівши, що паперовий "союзник" здатен лише на маніпуляції, Єреван розвернув штурвал на 180 градусів. Поки Росія перекривала імпорт абрикосів, Брюссель відкрив свої ринки та виділив десятки мільйонів доларів у межах "Плану зростання для Вірменії". Монополія Москви на контроль Південного Кавказу офіційно помножилася на нуль", — акцентували експерти.Вони зазначили, що останні шантажні козирі Кремля на кшталт погроз підвищити ціни на газ або натиснути через інфраструктуру у Єревані теж готові обнулити. Пашинян натякнув: якщо Москва вирішить виставити нові цінники, Вірменія згадає про 102 російську військову базу та залізничні мережі, за знаходження й управління якими росіянам тепер можуть виставити рахунок у два мільярди доларів. Тож будь-які спроби фінансового тиску обернуться для Росії ще більшими збитками."На тлі підписання мирної угоди з Азербайджаном і відкриття кордонів із Туреччиною Єреван остаточно вибиває з-під ніг Москви будь-які важелі впливу. А фінальним акордом кремлівської геополітичної поразки стає оголошене рішення Вірменії розпочати процес подачі офіційної заявки на вступ до ЄС", — підсумували в Службі зовнішньої розвідки України.Нагадаємо, що в червні Вірменія провела масштабні міжнародні військові навчання Eagle Partner 2026, які відбулися на її території. Головним вектором тренувань стала комплексна підготовка військовослужбовців до виконання завдань у межах майбутніх миротворчих місій. Сам факт таких військових навчань викликав лють у Кремля..

Швеція, Нідерланди, Іспанія та Польща готують спільне звернення до Європейської комісії щодо заморожених російських активів. Країни закликають Брюссель відновити пошук механізмів, які дозволять спрямувати понад 200 мільярдів євро коштів Центробанку РФ на фінансування України.Про це повідомляє Financial Times із посиланням на чотирьох людей, ознайомлених зі змістом документа. Очікується, що лист чотирьох держав Євросоюзу буде надісланий Єврокомісії у четвер, 27 серпня. Його автори хочуть з'ясувати, як просувається розробка альтернативних юридичних і технічних механізмів для використання російських суверенних активів, передає "Європейська правда".Йдеться про понад 200 мільярдів євро активів Центрального банку Росії, заморожених на території Євросоюзу через санкції. Попередня спроба залучити ці кошти для фінансування України провалилася минулої зими через спротив Бельгії, де зберігається більша частина активів."Настав час розпочати нову дискусію про те, як ми можемо й надалі використовувати заморожені активи Росії на користь України та нас самих", — заявила міністерка закордонних справ Швеції Марія Мальмер Стенергард.За словами одного зі співрозмовників FT, звернення має спонукати Єврокомісію провести необхідну технічну роботу, щоб знайти можливість використати російські активи та допомогти Україні покрити бюджетні потреби.ЄС шукає додаткові гроші для УкраїниПовернення до питання російських активів відбувається на тлі занепокоєння європейських столиць через зростання фінансових потреб Києва. У ЄС побоюються, що раніше погодженого кредиту на 90 мільярдів євро може виявитися недостатньо."Кредит у розмірі 90 мільярдів євро є проявом зобов'язання ЄС підтримувати Україну, але його явно недостатньо", — сказала Стенергард.Водночас Бельгія не змінила своєї позиції. Країна побоюється можливих юридичних дій Росії у відповідь, а також негативних наслідків втручання в суверенні активи для фінансових ринків."З часу минулої дискусії та провалу нічого не змінилося", — зазначив один зі співрозмовників видання.Ініціатива Швеції, Нідерландів, Іспанії та Польщі з'явилася також на тлі посилення дискусій щодо розміру та джерел фінансування наступного семирічного бюджету Євросоюзу.Нагадаємо, нещодавно міністр закордонних справ України Андрій Сибіга наголосив на необхідності відновити серйозні переговори щодо повного використання заморожених російських активів для фінансування оборони та відновлення України..

Комунальне підприємство "Дніпровський електротранспорт" спільно з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) оголосило тендер на постачання нових низькопідлогових багатосекційних зчленованих трамваїв довжиною 26-27 метрів на суму більш ніж 7,79 мільйонів євро (без ПДВ).Про це повідомив Офіційний вісник ЄС. Проєкт відбувається в межах програми "Міський громадський транспорт України II", що фінансується ЄІБ.Постачання містить не більш ніж трисекційні трамвайні вагони, а також комплект основних, швидкозношуваних і витратних запасних частин, комплект обладнання й інструментів для технічного обслуговування та ремонту, а також супутні послуги.Кінцевий термін подання тендерних пропозицій — 15 жовтня 2026 року.Повністю низькопідлоговий трамвай з однією кабіною водія повинен мати пасажиромісткість 250 (± 10%) осіб, не менше 60 ± 10% місць для сидіння та щонайменше одне місце для інвалідного візка.Перша партія трамваїв має надійти не пізніше 36 тижнів з дати отримання постачальником авансового платежу, а загалом контракт розрахований на 52 тижні (13 місяців).У лютому 2025 року "Дніпровський електротранспорт" за результатами відповідного міжнародного тендера на суму дев’ять мільйонів євро з фінансуванням ЄІБ підписав контракт із компанією "Татра-Юг" (випускає трамваї на потужностях заводу "Південмаш") на постачання п’яти трисекційних трамвайних вагонів (вартість одного — 1,689 мільйона євро), три з яких вже курсують у місті.Крім того, за інформацією в Офіційному віснику ЄС, "Запоріжелектроторанс" знов оголосило тендер на придбання 21 низькопідлогового електробуса та зарядних станцій на суму 9,84 мільйона євро в межах програми "Міський громадський транспорт України II".Електробуси повинні мати пасажиромісткість щонайменше 80 осіб (+/-10%), зокрема, щонайменше 30 сидячих місць, одне місце для пасажира в кріслі колісному (або дитячого візка), місця для маломобільних пасажирів, а також місце для собаки-поводиря. Розкриття пропозицій передбачено 19 вересня.Перший тендер місто спільно з ЄІБ оголошувало влітку 2023 року (пасажиромісткість електробуса — щонайменше 105 осіб, термін контракту — 12 місяців), але він не відбувся у зв’язку з відсутністю заявок. Після внесення змін у грудні 2024 року знов оголошували тендер, який знову не відбувся.Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що Тернопіль за підтримки ЄІБ завершив енергоефективну модернізацію чотирьох дитячих садків приблизно за п’ять мільйонів євро та ввів в експлуатацію 17 нових тролейбусів українського виробництва, профінансованих ЄІБ на 5,5 мільйона євро..

Під час головування в Раді Європейського Союзу Литва планує використати всі можливості, щоби прискорити відкриття решти переговорних кластерів для України. Але при цьому Києву доведеться виконати зобов'язання.Про це заявив президент Литви Гітанас Науседа під час виступу на саміті Україна — Нордично-Балтійська вісімка в Києві в неділю, 23 серпня.Як відомо, Литва головуватиме в Раді ЄС з 1 січня 2027 року. За словами Науседи, країна використає всі можливості, щоби прискорити процес відкриття решти переговорних кластерів для України."Наразі ми відкрили два з шести, і я думаю, що до відкриття решти кластерів залишилося не так вже й багато часу", — зазначив президент Литви.Науседа наголосив, що Україна також має виконати свої зобов'язання. За його словами, важливо продемонструвати всім державам-членам ЄС, адже не всі вони ставляться до розширення так само з ентузіазмом, як Литва."А для скептиків, для тих, хто має сумніви, важливо показати, що це справді прогрес у впровадженні реформ у країні, що існує спільне розуміння реформ серед політичної еліти та суспільства", — пояснив він.Литовський президент додав, що діяти потрібно якомога швидше, бо час спливає, а нині це дуже цінний ресурс.Він наголосив, що його країна завжди перебуватиме поруч, підтримуватиме Україну та заохочуватиме її робити більше, адже цей підхід ґрунтується на заслугах.Нагадаємо, що на початку серпня президент Володимир Зеленський розповідав, що Україна визначила напрямки для інтенсивнішої роботи з ЄС. Цього року вже відкрито два кластери в перемовинах про вступ України, триває підготовка до відкриття ще чотирьох кластерів..