# ЄС

Комунальне підприємство "Дніпровський електротранспорт" спільно з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) оголосило тендер на постачання нових низькопідлогових багатосекційних зчленованих трамваїв довжиною 26-27 метрів на суму більш ніж 7,79 мільйонів євро (без ПДВ).Про це повідомив Офіційний вісник ЄС. Проєкт відбувається в межах програми "Міський громадський транспорт України II", що фінансується ЄІБ.Постачання містить не більш ніж трисекційні трамвайні вагони, а також комплект основних, швидкозношуваних і витратних запасних частин, комплект обладнання й інструментів для технічного обслуговування та ремонту, а також супутні послуги.Кінцевий термін подання тендерних пропозицій — 15 жовтня 2026 року.Повністю низькопідлоговий трамвай з однією кабіною водія повинен мати пасажиромісткість 250 (± 10%) осіб, не менше 60 ± 10% місць для сидіння та щонайменше одне місце для інвалідного візка.Перша партія трамваїв має надійти не пізніше 36 тижнів з дати отримання постачальником авансового платежу, а загалом контракт розрахований на 52 тижні (13 місяців).У лютому 2025 року "Дніпровський електротранспорт" за результатами відповідного міжнародного тендера на суму дев’ять мільйонів євро з фінансуванням ЄІБ підписав контракт із компанією "Татра-Юг" (випускає трамваї на потужностях заводу "Південмаш") на постачання п’яти трисекційних трамвайних вагонів (вартість одного — 1,689 мільйона євро), три з яких вже курсують у місті.Крім того, за інформацією в Офіційному віснику ЄС, "Запоріжелектроторанс" знов оголосило тендер на придбання 21 низькопідлогового електробуса та зарядних станцій на суму 9,84 мільйона євро в межах програми "Міський громадський транспорт України II".Електробуси повинні мати пасажиромісткість щонайменше 80 осіб (+/-10%), зокрема, щонайменше 30 сидячих місць, одне місце для пасажира в кріслі колісному (або дитячого візка), місця для маломобільних пасажирів, а також місце для собаки-поводиря. Розкриття пропозицій передбачено 19 вересня.Перший тендер місто спільно з ЄІБ оголошувало влітку 2023 року (пасажиромісткість електробуса — щонайменше 105 осіб, термін контракту — 12 місяців), але він не відбувся у зв’язку з відсутністю заявок. Після внесення змін у грудні 2024 року знов оголошували тендер, який знову не відбувся.Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що Тернопіль за підтримки ЄІБ завершив енергоефективну модернізацію чотирьох дитячих садків приблизно за п’ять мільйонів євро та ввів в експлуатацію 17 нових тролейбусів українського виробництва, профінансованих ЄІБ на 5,5 мільйона євро..

Під час головування в Раді Європейського Союзу Литва планує використати всі можливості, щоби прискорити відкриття решти переговорних кластерів для України. Але при цьому Києву доведеться виконати зобов'язання.Про це заявив президент Литви Гітанас Науседа під час виступу на саміті Україна — Нордично-Балтійська вісімка в Києві в неділю, 23 серпня.Як відомо, Литва головуватиме в Раді ЄС з 1 січня 2027 року. За словами Науседи, країна використає всі можливості, щоби прискорити процес відкриття решти переговорних кластерів для України."Наразі ми відкрили два з шести, і я думаю, що до відкриття решти кластерів залишилося не так вже й багато часу", — зазначив президент Литви.Науседа наголосив, що Україна також має виконати свої зобов'язання. За його словами, важливо продемонструвати всім державам-членам ЄС, адже не всі вони ставляться до розширення так само з ентузіазмом, як Литва."А для скептиків, для тих, хто має сумніви, важливо показати, що це справді прогрес у впровадженні реформ у країні, що існує спільне розуміння реформ серед політичної еліти та суспільства", — пояснив він.Литовський президент додав, що діяти потрібно якомога швидше, бо час спливає, а нині це дуже цінний ресурс.Він наголосив, що його країна завжди перебуватиме поруч, підтримуватиме Україну та заохочуватиме її робити більше, адже цей підхід ґрунтується на заслугах.Нагадаємо, що на початку серпня президент Володимир Зеленський розповідав, що Україна визначила напрямки для інтенсивнішої роботи з ЄС. Цього року вже відкрито два кластери в перемовинах про вступ України, триває підготовка до відкриття ще чотирьох кластерів..

Символічно, що у День незалежності України буде засідання "коаліції рішучих". Учасники обговорюватимуть захист нашого неба від російської балістики. Проте серед учасників будуть лідери країн, які виступають проти заборони в’їзду російським комбатантам.Чому російські військові вбивці досі вільно їздять до Європи21-й пакет санкцій Євросоюзу став найпотужнішим за час повномасштабного вторгнення. Його узгодження відбувалося важко, TrueUA розповідав про причини цього, — якщо коротко, то вони у необхідності консенсусу всіх членів ЄС. Тому під санкції не потрапили три дуже важливі для нас компоненти. Перший: греки вимагали, щоб їхня судноплавна компанія Dynagas і далі постачала російський скраплений газ третім країнам. Це потужна грецька компанія, яка платить значні податки, тому Афіни вперлися в те, що вони отримають у підсумку значний економічний удар. Другий компонент: Болгарія заблокувала персональні санкції проти патріарха РПЦ Кирила. Пояснення болгар не витримує критики, — вони вважають, що санкції зроблять із Кирила жертву. Насправді, і про це писав TrueUA, питання в тому, що російська православна церква має значний вплив у Болгарії, у тому числі на місцеві політичні процеси.Зараз РПЦ придумала нову технологію на підтримку війни Росії в Україні — викопали мощі московського князя Дмитра Донського, відрізали від них шматки і планують возити окупаційним військам для "поклоніння". ХХІ століття, ера штучного інтелекту, а росіяни підіймають дух своєї армії мощами давно померлого людини, яка прислужувалася Золотій орді. No comments.Третій компонент, насправді найважливіший — дві країни ЄС Італія та Франція заблокували пропозицію щодо заборони в’їзду російських комбатантів, себто, військових. Точніше, ці дві країни виступають за те, щоб зробити обмеження індивідуальними. А оскільки це складно — символічними. Президент Франції Еммануель Макрон один із лідерів "коаліції рішучих", та коли йдеться про в’їзд росіян до Франції — рішучість, на жаль, кудись зникає. Припустимо, що причина цього у значних заробітках туристичної сфери цієї країни, тому цей бізнес тисне на уряд, щоб росіян не обмежували у в’їзді.За словами головної дипломатики ЄС естонки Каї Каллас, 22-й пакет санкцій проти Росії буде ще потужнішим."На осінь я пропоную наймасштабніший пакет санкційних заходів від початку війни. Після ухвалення вони одразу збільшать загальну кількість російських юридичних та фізичних осіб, які перебувають під санкціями, на третину", — заявила вона.Втім, що має ввійти до наступного пакету санкцій, вона не уточнила. Що і не дивно, враховуючи невирішеність ключової проблеми ухвалення рішень в ЄС — "за" мають бути всі. То ж чи ввійде до 22-го пакету заборона на в’їзд росіян до Євросоюзу?Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс закликав партнерів не зволікати і повністю заблокувати доступ до ЄС російським військовим."Ми що, збожеволіли? Ми дозволяємо російським військовослужбовцям отримувати візи — тим, хто вбиває українців на полі бою", — заявив Кулбергс.Із ним погоджується багато хто в Європі, проте — не всі.Шпигунський скандал у Словенії. Чому це важливо для насДепутати словенського парламенту вимагають провести розслідування щодо можливих зв’язків президентки Наташі Пірц-Мусар з російською розвідкою. Наступного тижня до парламенту викликають представників розвідувальної спецслужби Словенії SOVA для звіту щодо наявних підозр. Депутат правлячої Словенської демократичної партії Жан Махніч закликав уряд призупинити надання президентці звітів розвідки.Офіс Пірц-Мусар звинувачення заперечує, але проти неї свідчать факти. Наприкінці липня глава словенської держави потрапила в ДТП, після якої опинилася в лікарні з переломом ключиці. З нею в авто перебувала росіянка Вікторія Криволуцька, яка є громадянкою Словенії. Ця особа відома романтичним зв’язком із колишнім співробітником словенських спецслужб Романом Єглічем, який утік до Росії. Там Криволуцька жила з ним кілька років.Росіянка причетність до шпигунської мережі спростовує, каже, що давно не спілкується з Єглічем. Так це чи ні стане відомо після доповіді розвідслужби, та головне, що в Європі зв’язки їхніх політиків із росіянами викликають підозру щодо можливої шпигунської діяльності. Це тягне за собою відповідні політичні наслідки. Ймовірно, Пірц-Мусар, яка є президенткою Словенії з грудня 2022 року, свою посаду втратить.Принагідно нагадаємо, що вона також пов’язана з родиною президента США Дональда Трампа. Свого часу як адвокат представляла інтереси Меланії Трамп, своєї землячки і дружини глави Білого дому. Цей зв’язок тепер може грати проти неї з огляду на загалом негативне ставлення європейських політиків до американського президента.На шпигунський скандал у Словенії варто дивитися ширше, аніж на внутрішньополітичні розбірки. Нам важливо, щоб в Євросоюзі росіян, які туди їдуть туристами або з метою лишитися на постійне проживання, сприймали не як "нещасних жертв" війни Путіна проти України, а як потенційних шпигунів, диверсантів та втілювачів гібридних атак. Навіть коли вони прикриваються антивоєнною риторикою.Гроші або совість. Чи зміниться позиція Парижа і РимаКоли обговорювався 21-й пакет санкцій, Єврокомісія пропонувала обмежити видавання віз усім, хто мав стосунок до російських збройних сил, включно з адміністративним чи логістичним персоналом. Тобто спочатку була позиція, яка влаштовує Україну, однак французи та італійці наполягли на пом’якшенні формулювань. Їхні аргументи наступні:по-перше, Італія і Франція є лідерами в ЄС із оформлення віз росіянам разом із Грецією та Іспанією, тож на практиці виконання рішення про заборону в’їзду всім комбатантам і причетним до війни створить значні труднощі для консульської служби, у неї додасться неспецифічна функція перевіряти, хто воював, а хто — ні;по-друге, з огляду на обов’язкову військову службу для всіх чоловіків у Росії автоматичне застосування заборони на в’їзд наче як порушує права людини.Якщо перший аргумент ще якось можна зрозуміти, то другий — нікчемний. Італія і Франція заробляють значні кошти на туризмі і просто не хочуть їх втратити. У підсумку російським військовим навіть хочуть полегшити в’їзд, розширивши винятки. Зараз візи без проблем отримують військові дезертири, пропонується додати до переліку тих, хто приїздить із гуманітарних підстав (похорон, відвідування рідних тощо), хто цікавий для національних інтересів країн ЄС та задля виконання міжнародних зобов’язань. Таким чином, російським послам і консулам, які поголовно є шпигунами, нічого не загрожує. Єдине обмеження для тих, хто потрапляє під винятки, — вони можуть перебувати тільки в тій країни ЄС, яка видала візу, а не кататися по країнах Шенгену. Україна вже давно просить європейських партнерів заради їхньої ж безпеки запровадити повну заборону на в'їзд для громадян Росії, які брали і беруть участь у російській агресії проти нашої держави. Як зазначав у лютому цього року глава МЗС України Андрій Сибіга, це "встановить правильну ціну за неправильний вибір":"Кожен росіянин, який підписує контракт на вторгнення в Україну, знатиме, що він також підписує собі довічну заборону на в'їзд до Європи".Позицію Києва щодо російських комбатантів підтримують Німеччина, Польща, Румунія, Латвія, Литва, Естонія, Фінляндія та Швеція. 11 березня Естонія ініціювала процес ідентифікації колишніх і нинішніх російських військових для запобігання перетину ними кордонів ЄС. А в червні 11 країн Євросоюзу підписали звернення до Єврокомісії з вимогою терміново заблокувати шенгенські візи для росіян. Підписанти наголосили:"Одні держави несуть усі витрати і ризики щодо захисту своїх зовнішніх кордонів, тоді як інші продовжують отримувати прибуток від російських туристів".Як ми вже знаємо, перемогла позиція тих, хто заробляє на туристах.На День незалежності до Києва приїдуть європейські лідери, хто не приїде, візьме участь у засіданні "коаліції рішучих" онлайн. Поряд із темою посилення української системи ППО обов’язково має стояти питання про внесення до 22-го пакету санкцій пункту з початковим формулюванням Єврокомісії — заборонити видачу шенгенських віз усім росіянам, причетним до війни в Україні. Обіцянка партнерів ухвалити це рішення стане справжнім подарунком для українців. До нашого Дня незалежності вони не встигли чи не захотіли, але ніколи не пізно виправити власні помилки..

У п’ятницю, 21 серпня, президент України Володимир Зеленський призначив 11 суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС) і п’ятьох суддів його апеляційної палати. Це важливі рішення для отримання від 250 до 300 мільйонів євро від Європейського Союзу.Про це свідчать укази президента №782/2026 і №783/2026, які опубліковані на офіційному сайті керівника держави.За указом №782/2026, суддями Вищого антикорупційного суду призначено:Віктора Антипенка;Оксану Гуцал;Євгена Діденка;Олександра Дудченка;Віталія Корягіна;Владислава Кухту;Миколу Піку;Лесю Скреклю;Ірину Тесленко;Олега Хамходеру;Марту-Марію Яциніну.Указом №783/2026 до апеляційної палати ВАКС призначено п'ятьох суддів:Наталію Дорошенко;Миколу Рубащенка;Інну Смаль;Олену Танасевич;Ігоря Чайкіна.Як відомо, заповнення вакансій та розширення штату суддів антикорупційної системи є важливою вимогою для виконання індикаторів макрофінансової допомоги.Експерти зазначили, що виконання цього кроку дозволить Україні розраховувати на отримання від ЄС траншу в розмірі від 250 до 300 мільйонів євро за програмою Ukraine Facility.Програму підтримки України Ukraine Facility започаткували 2024 року. Вона передбачає фінансування до 50 мільярдів євро у формі грантів і позик для підтримки відновлення, реконструкції та модернізації України на період із 2024 до 2027 року.Програма має конкретний перелік структурних реформ та заходів, які мають сприяти стійкому розвитку економіки України, зеленому переходу, цифровій трансформації та європейській інтеграції.Нагадаємо, 11 серпня прем’єр-міністр України Сергій Корецький наголошував, що уряд пришвидшить роботу для виконання зобов’язань у межах Ukraine Facility. Це необхідно, щоб отримати максимально можливий обсяг фінансування від партнерів..

У середу, 19 серпня, Верховна Рада підтримала у першому читанні проект нового Митного кодексу України. Документ має наблизити українське митне законодавство до норм Європейського Союзу та підготувати країну до інтеграції в європейський митний простір.Про це стало відомо під час засідання Верховної Ради. За законопроект у першому читанні проголосував 261 народний депутат.Новий Митний кодекс передбачає гармонізацію українських митних правил із законодавством Євросоюзу. Очікується, що зміни спростять і модернізують митні процедури, зроблять їх прозорішими, а також покращать умови для українських експортерів та імпортерів і сприятимуть розвитку торгівлі з ЄС.Водночас проект документа передбачає можливість надання митним органам правоохоронних повноважень, зокрема права розслідувати кримінальні правопорушення.Проти запровадження цієї норми на нинішньому етапі виступив парламентський Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики. Там вважають ініціативу передчасною та рекомендують прибрати відповідні положення під час підготовки документа до другого читання."Спочатку має бути завершена реформа митної служби, проведена переатестація її працівників, і лише після цього можна повертатися до питання розширення правоохоронних функцій митниці", — заявив голова комітету Данило Гетманцев.Тепер народні депутати зможуть подати поправки до проекту кодексу. Після їх опрацювання документ мають винести на голосування у другому читанні.У разі остаточного ухвалення новий Митний кодекс набуде чинності 1 грудня 2027 року.Нагадаємо, раніше Кабінет міністрів України схвалив законопроєкт, який передбачає скасування пільги на оподаткування міжнародних посилок вартістю до 150 євро. Документ уже направляють на розгляд Верховної Ради, а нові правила можуть запрацювати з 2027 року.Читайте також: В Україні можуть посилити мовні вимоги до посадовців і освітян: Рада розглядає законопроєкт.

У Бельгії рятувальники намагаються локалізувати найбільшу лісову пожежу за всю історію спостережень у країні, яка вже охопила близько трьох тисяч гектарів. Вогонь поширюється в напрямку кордону з Німеччиною, а евакуйованим мешканцям поки не дозволяють повертатися додому.Про це повідомляє Reuters.Пожежа спалахнула у п'ятницю, 14 серпня, в природному заповіднику Високі Фени на сході Бельгії. До боротьби з вогнем залучили пожежників із різних регіонів країни, а також рятувальників із Німеччини та Люксембургу, військових і місцевих фермерів. Нідерланди надали гелікоптери.У неділю, 16 серпня, основні сили зосередили на ділянці, де пожежа просувається в бік Німеччини. За словами представниці адміністрації Валлонії Стефані Ерну, захисна лінія поблизу евакуйованих населених пунктів наразі стримує вогонь. Водночас людям, які залишили домівки напередодні, рекомендували поки не повертатися.За даними Європейської інформаційної системи лісових пожеж, нинішня пожежа стала найбільшою в історії спостережень у Бельгії. Вона вже більш ніж удвічі перевершила за площею займання 2011 року, коли вогонь знищив близько 1400 гектарів території.Німецька влада також вживає запобіжних заходів. У місті Моншау жителям районів поблизу бельгійського кордону порадили залишити домівки. Водночас безпосереднього поширення вогню на територію Німеччини поки не очікують. Основною загрозою для місцевих жителів називають сильне задимлення.Бельгія звернулася по міжнародну допомогу. Європейський Союз направив для гасіння пожежі три гелікоптери та два спеціалізовані літаки з інших країн Європи.Reuters зазначає, що масштабні пожежі одночасно фіксують і в інших частинах континенту на тлі посухи та хвиль спеки. Зокрема, в іспанському Арагоні вогонь знищив 16,6 тисячі гектарів, а на грецькому острові Саламін унаслідок пожеж загинули двоє людей.Нагадаємо, лісові пожежі, які охопили міста узбережжя Хорватії та тривали декілька днів, називають наймасштабнішими в історії країни. Щонайменше троє людей загинули, понад 50 отримали травми..

Тернопіль за підтримки Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) завершив енергоефективну модернізацію чотирьох дитячих садків приблизно за п’ять мільйонів євро та ввів в експлуатацію 17 нових тролейбусів українського виробництва, профінансованих ЄІБ на 5,5 мільйона євро.Про це повідомив сайт Європейського інвестиційного банку."Сильні муніципалітети мають вирішальне значення для стійкості та відновлення України. У Тернополі наше фінансування забезпечує практичні покращення, які роблять основні послуги екологічнішими, ефективнішими та доступнішими", — зазначив віцепрезидент ЄІБ Карл Негаммер.Модернізація охопила дитсадки №1, №14, №20 і №21, які відвідують понад 1,1 тисячі дітей і де працюють 250 співробітників.У цих закладах утеплили будівлі, замінили вікна та двері, модернізували системи опалення та вентиляції, встановили енергоефективне освітлення та покращили доступність приміщень. Очікується, що це дасть змогу скоротити споживання енергії щонайменше на 20%.Роботи профінансовано в межах Програми розвитку муніципальної інфраструктури України (UMIP).Окрім того, за підтримки ЄІБ Тернопіль отримав 17 нових тролейбусів виробництва українського ТОВ "Електронмаш". Їх закупівлю на 5,5 мільйона євро профінансовано в межах проєкту "Міський громадський транспорт України II" (UUPTP II).Нові тролейбуси обладнані низькою підлогою, енергоефективними системами опалення та кондиціонування, інформаційними системами для пасажирів, GPS, відеоспостереженням і пандусами для маломобільних пасажирів.Наприкінці 2024 року стало відомо, що львівський концерн "Електрон" після перемоги в тендері підписав із комунальним підприємством "Тернопільелектротранс" контракт на постачання 17 низькопідлогових 12-метрових тролейбусів вартістю 5,5 мільйона євро, виробником яких є його дочірня компанія ТОВ "Електронмаш".Від початку повномасштабного вторгнення Росії 2022 року ЄІБ надав Україні 4,5 мільярда євро фінансування на підтримку стійкості та модернізації країни.Нагадаємо, минулого тижня прем’єр-міністр України Сергій Корецький заявляв, що уряд пришвидшить роботу для виконання зобов’язань у межах Ukraine Facility. Це необхідно, щоб отримати максимально можливий обсяг фінансування від партнерів..

Європейський Союз восени планує представити новий масштабний пакет санкцій проти Росії. Після його ухвалення кількість російських фізичних та юридичних осіб, які перебувають під обмеженнями ЄС, може зрости приблизно на третину.Про це заявила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас в інтерв'ю Die Welt.За її словами, санкції, які Євросоюз уже запровадив проти Москви, завдали російській економіці значних збитків. Каллас стверджує, що через європейські обмеження РФ втратила понад трильйон євро."На осінь я пропоную наймасштабніший пакет санкційних заходів від початку війни. Після ухвалення вони одразу збільшать загальну кількість російських юридичних та фізичних осіб, які перебувають під санкціями, на третину", — заявила вона.Глава європейської дипломатії наголосила, що санкційний тиск на Росію необхідно посилювати доти, доки Москва не припинить війну проти України. Водночас конкретний перелік обмежень, які можуть увійти до нового пакета, Каллас у наведеному фрагменті інтерв'ю не уточнила.Нагадаємо, 3 серпня президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони України (РНБО) стосовно застосування санкцій проти суб’єктів, що працюють на російський військово-промисловий комплекс.Читайте також: Нові санкції Трампа проти Росії: коли їх можуть ухвалити і що зміниться.

Українські чоловіки призовного віку, які претендують на отримання статусу тимчасового захисту в Чехії після 5 серпня, повинні підтвердити своє повне звільнення від військового обов'язку на Батьківщині.Про це повідомив "Укрінформ". Таку інформацію журналістам надали в Міністерстві внутрішніх справ Чехії."Окремого загального підтвердження законного виїзду з України немає", — зазначили у відомстві.Так там відповіли на запитання, який документ вважається достатнім для підтвердження виконання військового обов’язку та законності виїзду з України.Міністерство внутрішніх справ Чехії визнає такі варіанти:паперовий вивід eVOD (електронний військово-обліковий документ, доступний у додатку Reserv+), актуальність якого заявник має довести співробітнику безпосередньо під час подачі заявки;паперовий eVOD, підтверджений посольством України, не старший за три робочі дні;штамп про виїзд з України в чинному паспорті після 5 серпня 2026 року (завжди разом з eVOD)."Документ необхідно подати у паперовому вигляді, будь-яка інша форма (наприклад, скриншот) не прийматиметься", — наголосили чехи.Для осіб віком 18-22 років реєстрація в Reserv+ та eVOD просто документуються; для осіб віком 23-60 років eVOD повинен містити інформацію про повне звільнення їх від військового обов'язку.У чеському МВС акцентували, що лише штампа, який свідчить про законний перетин кордону України, недостатньо.Особа, якій відмовлено у статусі, має можливість повторно подати заявку на отримання документів, якщо провадження ще триває: Міністерство пропонує заявнику донести потрібні документи в зазначений термін.Якщо ж у захисті вже юридично відмовлено або заявку повернуто, то нову заявку можна подати після отримання правильного eVOD. При цьому лише для отримання eVOD заявнику не потрібно їхати в Україну — документ можна створити в Reserv+ або підтвердити в посольстві України.Ненадання захисту не дає права залишатися в Чехії, якщо немає іншого дозволу на проживання. Особа водночас може скористатися правом безвізового режиму (який дозволяє перебувати на території країн Шенгенської зони до 90 днів протягом кожних 180 днів) або ж повинна залишити країну.Міністерство внутрішніх справ Чехії давно співпрацює з посольством України в Празі. Українська сторона поінформована про вжиті чеською владою заходи, зокрема, про зміни у наданні тимчасового захисту.У МВС також поінформували, що з початку року кількість нових поданих заяв на тимчасовий захист від чоловіків віком 18-22 роки становила 19% заяв, віком 23-60 років, — 24%.Нагадаємо, видання Novinky вчора інформувало, що в Чехії українським чоловікам розпочали відмовляти в тимчасовому захисті. Таких випадків зафіксовано вже десятки лише за декілька днів..

Металургійний комбінат "Запоріжсталь" може скоротити використання виробничих потужностей приблизно наполовину та переорієнтуватися зі сталі на чавун. Причиною стали нові обмеження Європейського Союзу на імпорт сталі.Про це операційний директор групи "Метінвест" Олександр Мироненко розповів Reuters ще до останнього російського удару по підприємству.Від 1 липня Євросоюз майже вдвічі зменшив річні квоти на безмитне ввезення сталі. Для продукції, яка постачатиметься понад встановлені обсяги, діятиме мито у розмірі 50%. За підрахунками GMK Center, українська квота становитиме близько мільйона тонн. Це приблизно на 60% менше за обсяги торгівлі у 2025 році."Запоріжсталь" може перейти на чавунЧерез нові правила підприємство розглядає можливість збільшення виробництва чавуну, оскільки на нього відповідні квоти не поширюються.Водночас скорочення випуску сталевої продукції з вищою доданою вартістю може залишити близько половини виробничих потужностей комбінату незадіяними. Частину працівників у такому разі доведеться перевести на інші роботи.Федерація роботодавців України оцінює потенційне скорочення валютної виручки через нові торговельні обмеження ЄС у 1,2 мільярда доларів. Втрати для українського ВВП можуть становити 0,6%.Витрати підприємства зростають через війнуДодатковий тиск на українську металургію створюють російські атаки на підприємства та чорноморські логістичні маршрути.Через необхідність імпортувати коксівне вугілля через європейські порти витрати "Запоріжсталі" збільшилися на 30-40 доларів на тонну. Крім того, із серпня вартість залізничних вантажних перевезень для виробників зросла на 30%. Ще одним фактором стали вуглецеві платежі, якими з 1 січня обкладається експорт до Євросоюзу.До початку повномасштабної війни "Метінвест" планував впродовж 15 років інвестувати близько восьми мільярдів доларів у перехід до виробництва так званої "зеленої сталі". Однак, за словами Мироненка, реалізувати таку масштабну модернізацію під час війни нереалістично.Нагадаємо, раніше Верховна Рада ухвалила важливі зміни до державного бюджету, які дозволять виділити додаткове фінансування на стратегічні напрямки енергетичної безпеки. Головний акцент у прийнятому рішенні зроблено на забезпечення стабільного та безпечного функціонування Чорнобильської атомної електростанції і прилеглої зони відчуження..

Не довівши виконання військового обов'язку в Україні, в Чехії українські чоловіки отримують відмови стосовно тимчасового захисту. Таких випадків зафіксовано вже десятки лише за декілька днів.Таку інформацію оприлюднило чеське видання Novinky. За інформацією медійників, із 5 серпня в усьому Євросоюзі діють нові правила для чоловіків віком від 23 до 60 років. Для отримання захисту вони повинні надати підтвердження про виконання військового обов'язку або право на виїзд."Менш ніж за тиждень уже декілька десятків людей не отримали тимчасового захисту. Вони не змогли довести, що виконали свої військові зобов’язання перед Україною", — зазначила експертка з питань міграції МВС Чехії Вероніка Воточкова.Основним документом для підтвердження є виписка з електронної військової книжки або військово-облікового документа, рідше — виїзний штамп.У журналістському матеріалі зазначено, що Чехія перебувала серед країн, які найактивніше виступали за звуження умов надання захисту. Посилення правил також підтримує українська сторона, закликаючи чоловіків залишатися в країні для її оборони та майбутньої відбудови.Чеська влада розглядає ці зміни як один із кроків до поступового скасування режиму тимчасового захисту в разі завершення війни."Ми розглядаємо це коригування умов як ще один крок до поступового та контрольованого припинення тимчасового захисту", — заявив заступник міністра внутрішніх справ Чехії Ондржей Махал.Зараз у Чехії перебуває понад 396 тисяч біженців з України. Країна приймає найбільшу кількість українців у перерахунку на душу населення серед усіх держав ЄС. За останній рік суттєво зросла саме кількість чоловіків.Якщо кількість жінок вікової категорії від 18 до 65 років залишилася майже незмінною (160,2 тисячі), то кількість чоловіків зросла на 21,2 тисячі осіб і сягнула 132 тисяч.Останнім часом у країнах Євросоюзу спостерігається тенденція до посилення умов перебування та перегляду програм підтримки для громадян України.Нагадаємо, 9 липня президент Чехії Петр Павел заявляв, що Україна та її міжнародні партнери мають близько двох місяців, щоби посилити тиск на Росію та створити умови для відновлення мирних переговорів. В іншому разі, на його думку, існує ризик подальшої ескалації війни..

Польща повинна дотримуватися вимог законодавства Європейського Союзу щодо боротьби з расизмом і ксенофобією. Європейська комісія уважно стежить за тим, як це виконується.Про це "Радіо Свобода" повідомили в Єврокомісії у відповідь на запит щодо зростання кількості зареєстрованих випадків агресії проти українців у Польщі.За інформацією головного управління поліції Польщі, за перші шість місяців 2026 року громадяни України подали на 30% більше скарг до поліції, ніж за аналогічний період торік."Європейська комісія засуджує будь-які форми злочинів на ґрунті ненависті та мови ворожнечі. Комісія й надалі підтримуватиме українців у зв’язку з агресивною війною Росії стільки, скільки потрібно. Рівне ставлення, недискримінація та солідарність є фундаментальними принципами ЄС", — заявив речник Єврокомісії.Він нагадав, що Єврокомісія постійно надає спеціальне фінансування Євросоюзу для країн-членів, що приймають українців."Комісія стежить за імплементацією рамкового рішення в усіх державах-членах, зокрема, в Польщі", — додав представник Єврокомісії.Йдеться про рамкове рішення ЄС щодо боротьби з расизмом і ксенофобією. Як пояснили у Єврокомісії, законодавство ЄС зобов’язує держави-члени криміналізувати мову ворожнечі та публічне підбурювання до насильства, зокрема, за ознакою національного чи етнічного походження.Країни ЄС також повинні враховувати расистський або ксенофобський мотив як обтяжувальну обставину під час розгляду інших кримінальних правопорушень."Нещодавно ухвалений перегляд директиви про права потерпілих додатково посилює права, підтримку та захист жертв злочинів, зокрема злочинів на ґрунті ненависті. Держави-члени мають оперативно перенести посилені положення оновленої директиви до національного законодавства та забезпечити їхнє ефективне застосування", — зауважив речник Єврокомісії.Про посилення відповідальності в Польщі розповів посол України в Польщі Василь Боднар, який зараз завершує роботу на посаді. Він пояснив, що зростання офіційної статистики скарг від українців можна пов’язати не лише зі зростанням кількості випадків агресії, але й із тим, що польські правоохоронні органи останнім часом посилили систему виявлення та розслідування злочинів, мотивованих упередженнями."Зараз польське законодавство змінилося. Впроваджується відповідальність за ненависть на національному ґрунті. У структурі польської прокуратури створені відповідні підрозділи, які з особливою активністю займаються саме такими справами. Крім того, на початку року ми видали спеціальний порадник для громадян України, де пояснили, як діяти у випадках агресії чи інших надзвичайних ситуацій", — розповів Василь Боднар.Із лютого 2026 року в Польщі запрацювала спеціалізація прокуратур у таких справах. Міністерство юстиції визначило окремі прокуратури, які мають відстежувати й надавати правову оцінку злочинам, мотивованим упередженнями, незалежно від місця їхнього скоєння.Нагадаємо, що в неділю, 9 серпня, у 22 польських містах відбулися демонстрації. Поляки висловили незгоду зі зростанням насильства щодо українців і представників інших меншин..

Український уряд пришвидшить роботу для виконання зобов’язань у межах Ukraine Facility. Це необхідно, щоб отримати максимально можливий обсяг фінансування від партнерів.Про це заявив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Це критично необхідний ресурс для країни", — наголосив він.На нараді з міністрами, відповідальними за конкретні напрямки, детально проаналізували поточну ситуацію — які зобов’язання вже виконані, які протерміновані, де є проблемні місця та як їх вирішити."Окремо розібрали кроки, які вже зараз створюють ризик недоотримання коштів", — зазначив очільник українського уряду.За його словами, вже зараз Україні потрібно закрити зобов’язання та виконати умови третього кварталу."Уряд повинен працювати на випередження та забезпечити кожне можливе надходження зовнішньої допомоги", — акцентував прем’єр-міністр України.За підсумками наради він дав відповіді доручення. Визначили конкретні терміни та відповідальних за кожним проблемним напрямком."Станом на теперішній момент Україна залучила вже 29,5 мільярда євро з передбачених українським планом 46,8 мільярда євро", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що вчора відбулося засідання Енергетичного штабу України. Там розглянули пріоритетні питання захисту української енергетики та підготовки до зими. Прем’єр-міністр України заслухав доповіді першого віце-прем'єр-міністра, міністра енергетики та керівників енергетичних компаній: "Нафтогазу", "Укренерго", "Енергоатому", "Укргідроенерго", "Центренерго", ДТЕК, "Оператора ГТС України"..

Європейський Союз і надалі сприятиме тому, щоби в Білорусі панувала свобода. Брюссель всебічно підтримуватиме тих, хто вийшов на її захист у Мінську й інших білоруських містах.Про це заявила президентка Європейського парламенту Роберта Мецола, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х."Білорусь буде вільною. Шість років після того, як люди повстали за нове майбутнє, їхні голоси не змусять замовкнути", — написала вона.За її словами, Європа стоїть пліч-о-пліч із ними та продовжуватиме допомагати Білорусі."Там переможуть свобода, вільні медіа та воля білоруського народу", — підсумувала Роберта Мецола.Як відомо, 9 серпня в Білорусі відзначають шосту річницю масштабних протестів проти фальсифікації президентських виборів 2020 року.Як відомо, у другій половині червня опозиційний Обʼєднаний перехідний комітет Білорусі оприлюднив звернення, а заступник його голови Павло Латушко подав детальний звіт до МЗС України про те, як Лукашенко систематично готує Білорусь до війни. Самопроголошений президент готується до прямої участі у війні проти України. Відповідний звіт білоруська опозиція передала міністру закордонних справ України Андрію Сибізі.Учора під час промови перед підлеглими білоруський диктатор Олександр Лукашенко використав події в Україні як залякування для власних держслужбовців. Він видав марення про те, що повномасштабна війна нібито стала наслідком "крадіжок" та внутрішніх міжусобиць.Нагадаємо, командувач сил спеціальних операцій збройних сил Білорусі Олександр Іллюкевич нещодавно заявив, що на території Білорусі розпочалося формування нового десантно-штурмового підрозділу, який розгортають у безпосередній близькості до українського кордону. Військове керівництво країни вже створило першу батальйонну групу та залучило особовий склад. .

Країни Європейського Союзу погодили продовження режиму тимчасового захисту для українців, які виїхали через повномасштабну війну. Він діятиме до 4 березня 2028 року. Водночас для нових заявників запровадять додаткову умову щодо виконання військового обов'язку в Україні.Про це повідомила Рада Європейського Союзу.Тимчасовий захист продовжили ще на рікМіністри країн ЄС домовилися продовжити дію тимчасового захисту до 4 березня 2028 року. У Євросоюзі зазначили, що це забезпечить визначеність і стабільність для українців, які знайшли прихисток у країнах блоку.Міністр юстиції, внутрішніх справ і міграції Ірландії Джим О'Каллаган наголосив, що ЄС і надалі підтримуватиме Україну та її громадян стільки, скільки буде потрібно.Які права зберігають українціПродовження тимчасового захисту означає, що українці й надалі матимуть право на:легальне проживання в країнах ЄС;працевлаштування;доступ до житла;медичну допомогу;соціальні виплати;освіту для дітей.Станом на кінець травня 2026 року під тимчасовим захистом у країнах ЄС перебували понад 4,38 млн українців.Для нових заявників вводять додаткову вимогуВодночас ЄС погодив нове правило, яке стосуватиметься лише тих українців, які звертатимуться за тимчасовим захистом у майбутньому.Надалі статус надаватимуть лише особам, які підтвердять виконання своїх військових обов'язків перед Україною. Як приклад такого підтвердження в Раді ЄС назвали:паспорт із відміткою про законний виїзд з України;паперовий або електронний документ, що підтверджує звільнення від військового обов'язку або виконання відповідних вимог українського законодавства.Для тих, хто вже отримав захист, нічого не змінитьсяУ Раді ЄС окремо підкреслили, що нові вимоги не поширюватимуться на українців, які вже користуються тимчасовим захистом у країнах Євросоюзу.Тобто їхній статус, право на проживання, роботу, соціальні виплати, медичну допомогу та інші гарантії залишаться без змін.Коли рішення набуде чинностіНайближчими тижнями Рада ЄС має офіційно затвердити рішення. Після цього документ опублікують в Офіційному журналі Європейського Союзу, а чинності він набуде наступного дня після публікації.Додамо, певна категорія українців має оновити свої паспортні дані до 31 серпня 2026 року. В іншому випадку загрожує втрата статусу PESEL UKR і пов'язані з ним права. Йдеться про тих, хто перебуває в Польщі під тимчасовим захистом.Читайте також: Чехія відмовлятиме в тимчасовому захисті деяким категоріям чоловіків з України.