# ЄС

Угорщина має певні застереження щодо відкриття решти кластерів у переговорах про вступ України та Молдови до Європейського Союзу. Будапешт відклав ключовий процедурний крок, який тепер розглянуть наступного тижня.Про це два повідомило видання Politico, журналісти якого послалися на неназваних дипломатів Євросоюзу.Після відкриття першого переговорного кластера Україна та Молдова заявили про мету відкрити решту глав до середини липня.Дотримання цього графіку тепер опинилося під загрозою після того, як у вівторок Угорщина виступила проти надсилання листа до Європейської ради та Європейської комісії від імені 27 членів блоку. У листі викладено спільну позицію країн ЄС щодо відкриття переговорних глав для України та Молдови.За словами двох дипломатів, які спілкувалися з медівниками, Будапешт став єдиною столицею, яка виступила проти цієї ініціативи, що вимагає одностайного схвалення всіх 27 країн-членів.Тож, як розповіли джерела авторитетного видання, пропозицію знову обговорюватимуть не швидше, ніж наступного тижня.Аналітики Politico зробили висновок, що цей крок відповідає стриманій позиції прем’єр-міністра Петера Мадяра щодо членства України в ЄС. Він не виступив проти відкриття першого кластера для України, однак домігся видалення слів про відкриття кластерів для Києва "якнайшвидше" з письмових висновків зустрічі лідерів Євросоюзу, що відбулася минулого тижня в Брюсселі.Прем’єр-міністр Угорщини пояснив, що це могло би послати "поганий сигнал" для країн Західних Балкан, які теж працюють над вступом до Євросоюзу.Нагадаємо, вчора президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що ЄС застосує індивідуальний підхід стосовно України та Молдови. Відтепер швидкість просування до членства залежатиме від досягнутих результатів.Щоправда, згодом речник МЗС України Георгій Тихий відреагував, що спільний рух до ЄС України та Молдови триватиме й надалі. Підстав для "роз'єднання" їхніх євроінтеграційних шляхів немає. Урсулу фон дер Ляєн начебто неправильно інтерпретували..

У вівторок, 23 червня, президент України Володимир Зеленський провів зустріч із генеральним секретарем Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) Матіасом Корманом. Членство в ній для України дуже важливе.Про це заявив Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."І сьогодні робимо крок в цьому напрямі: Прем’єр-міністерка передала ОЕСР офіційну поновлену заявку України на членство", — зазначив він.Український президент висловив сподівання отримати статус країни-кандидатки до цієї організації вже найближчої осені."Наступний етап — дорожня карта до членства в ОЕСР. Обговорили це під час зустрічі", — констатував президент України.Він зауважив, що окрема увага — прогресу України на шляху до європейської інтеграції та впровадження реформ, необхідних для швидкого просування до членства в Євросоюзі.Під час зустрічі говорили і про реалізацію фінансового пакета підтримки від Євросоюзу, посилення санкцій проти Росії та контакти з партнерами."Вдячний Матіасу Корману й ОЕСР за підтримку нашого народу на шляху реформ і досягнення миру", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, також сьогодні президент наголосив, що Україна найближчими місяцями активізує дипломатичну роботу з партнерами, зосереджуючись передусім на виконанні оборонних домовленостей..

Спільний рух до Європейського Союзу України та Молдови триватиме й надалі. Підстав для "роз'єднання" їхніх євроінтеграційних шляхів немає. Урсулу фон дер Ляєн неправильно інтерпретували.Про це заявив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий у коментарі журналістам.За його словами, відбулася не зовсім коректна інтерпретація слів президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн за підсумками саміту ЄС-Молдова.Тихий пояснив, що в коментарях йшлося винятково про Республіку Молдова, а не про порівняння чи протиставлення її з Україною.Він додав, що після відкриття першого кластера переговорів подальший рух відбувається за чіткою методологією Єврокомісії. Вона передбачає індивідуальну оцінку кожної країни-кандидата, згідно з досягненнями у виконанні внутрішніх бенчмарків (IBAR).Водночас у Міністерстві закордонних справ України акцентували, що Київ і Кишинів проходять етапи європейської інтеграції послідовно та синхронно."Євросоюз неодноразово відзначав виконання обидвома країнами необхідних умов для відкриття переговорних кластерів. Тому підстав для висновків про якесь нібито "роз'єднання" немає", — наголосив Георгій Тихий.Речник МЗС підсумував, що Україна розраховує на справедливий і об’єктивний підхід з боку Євросоюзу в межах подальшого процесу розширення.Раніше сьогодні деякі медівники цитували президентку Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн у контексті того, що Європейський Союз застосує індивідуальний підхід стосовно України та Молдови. Тобто відтепер начебто швидкість просування до членства залежатиме від досягнутих результатів.Нагадаємо, вчора прем'єр-міністерка Юлія Свириденко заявляла, що Україна зробила черговий крок на шляху до вступу в Європейський Союз, посилила оборонний сектор і розширила програми підтримки громадян та бізнесу. Вона назвала цей тиждень "історичним"..

Європейський Союз застосує індивідуальний підхід стосовно України та Молдови. Відтепер швидкість просування до членства залежатиме від досягнутих результатів.Про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн після саміту Молдова — ЄС, який відбувся 22 червня.За її словами, після початку переговорного процесу кожна країна-кандидатка самостійно відповідає за свій прогрес на шляху до членства."Як тільки відкрився перший кластер, кожна країна-кандидатка несе відповідальність за себе. Оскільки вони повинні впроваджувати реформи — то вони мають впроваджувати різні реформи залежно від того, про яку країну-кандидатку ми кажемо", — заявила фон дер Ляєн.Відповідаючи на запитання про подальше відкриття переговорних кластерів, президентка Єврокомісії наголосила, що оцінює перспективи саме Молдови, оскільки пресконференція присвячена саміту Молдова — ЄС.Водночас вона акцентувала, що Європейський Союз і надалі дотримуватиметься принципу оцінки за досягнутими результатами, а не за політичними деклараціями чи умовними термінами."Я вважаю, що процес, заснований на заслугах, набагато кращий для Молдови, ніж термін "якомога швидше". Тому що "якомога швидше" ні про що не свідчить. Але процес, заснований на заслугах, чітко вказує вам на основи нашої методології, що погоджено всіма 27 державами", — пояснила вона.Урсула фон дер Ляєн додала, що в основі перемовин про вступ «лежить процес, заснований на заслугах, це набагато краще для Молдови»."Тоді вони можуть досягнути результатів, а ми можемо виконати нашу обіцянку", — підсумувала очільниця Єврокомісії.Нагадаємо, вчора прем'єр-міністерка Юлія Свириденко заявляла, що Україна зробила черговий крок на шляху до вступу в Європейський Союз, посилила оборонний сектор і розширила програми підтримки громадян та бізнесу. Вона назвала цей тиждень "історичним"..

Україна має право на самооборону, а Білорусь допомагає Росії вести агресивну війну. До того ж Мінськ неодноразово вчиняє провокації проти Європейського Союзу.Про це заявила речниця Єврокомісії Анітта Хіппер під час брифінгу для журналістів.Її попросили прокоментувати вимогу президента України Володимира Зеленського до Білорусі прибрати зі своєї території ретранслятори, які допомагають росіянам наносити удари дронами по українській цивільній інфраструктурі."Білорусь продовжує сприяти російській військовій агресії проти України", — зауважила вона.За її словами, Білорусь уже неодноразово влаштовувала провокаційні дії проти Євросоюзу. Зокрема, відбувалися порушення повітряного простору країн ЄС. Також Мінськ використовував міграційну кризу, щоби чинити тиск на європейські країни."Звичайно, Україна має право захищатися", — наголосила Хіппер у контексті погроз Володимира Зеленського на адресу Білорусі.Раніше український президент зазначав, що Білорусь має довести, що не хоче війни проти України. Один зі способів — ліквідувати ретранслятори, які допомагають Росії бити по українських містах і селах.Зокрема, йдеться про чотири ретранслятори в Гомельській і Брестській областях. Саме завдяки такому обладнанню завдавали ударів по Житомирській, Рівненській і Волинській областях, по енергетиці, по залізниці, по звичайних містах і селах.Нагадаємо, що в Кремлі боляче сприйняли ультиматум президента України Володимира Зеленського, який днями він адресував самопроголошеному керівнику Білорусі Олександру Лукашенку. Прессекретар російського диктатора Дмитро Пєсков звинуватив Україну в агресивній поведінці та нагнітанні напруженості..

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск виснув жорсткий ультиматум Європейському Союзу щодо майбутні перемовин із Росією для закінчення війни в Україні.У своєму дописі у соцмережі X він наголосив, що Варшава має обов'язково брати безпосередню участь в ухваленні будь-яких рішень."З мого боку було зроблено чітку заяву після початку дискусії про те, хто може представляти Європейський Союз у будь-яких потенційних переговорах з Росією. Це будуть рішення, в яких Польща повинна брати безпосередню участь, інакше ми не будемо дотримуватися жодних угод", — написав прем'єр Польщі.Зауважимо, президент Володимир Зеленський заявив, що переговори з Росією можуть бути відновлені. Однак вони проходитимуть у зміненому форматі, який передбачатиме участь європейських партнерів. За словами Зеленського, нині обговорюються різні підходи до формату майбутніх переговорів.Нагадаємо, за даними видання The Economist, Росія та Захід відновили неофіційні переговори, які тримають у великій таємниці. Зокрема, обговорюють поетапне "замороження" бойових дій вздовж лінії фронту в Україні.До того ж речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що країна-агресорка Росія нібито готова до мирних переговорів з Україною. А Європейський Союз помиляється, вважаючи, що будувати діалог із Москвою можна з позиції сили..

Цього тижня для України відбулася продуктивна робота на саміті "Групи семи", на засіданнях Контактної групи з питань оборони України та Європейської ради, у двосторонніх зустрічах із партнерами.Про це заявив президент України Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Кожна розмова про те, як дати більше захисту нашим людям, як підтримати воїнів і як наблизити кінець війни", — наголосив він.За його словами, девʼять країн оголосили про внески в програму PURL на майже мільярд доларів."Дякую, саме це зараз найбільше потрібно. Також працювали над тиском на Росію — оголосили нові санкції Велика Британії та Канади, і вже ми активно в діалозі з ЄС, щоби 21-й санкційний пакет підготували швидше, й він обмежував Росію саме там, де це найвідчутніше", — зазначив український президент.Він додав, що загалом за результатами засідання Контактної групи "Рамштайн" партнери оголосили про чотири мільярди доларів нової допомоги для нашої країни."Ми повертаємося додому з новими можливостями для оборони. Я дякую всім нашим друзям, які продовжують підтримку України. Кожен пакет допомоги зберігає життя наших людей від російських ударів і допомагає наближати мир", — підсумував Володимир Зеленський.. Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявив під час звернення до учасників засідання Європейської ради, що Україна хоче закінчити війну до зими — через дипломатію та через тиск на Росію. Але при цьому розуміє, з ким має справу. Адже Путін — це війна..

Лідери країн Європейського Союзу проведуть у Брюсселі переговори щодо довгострокового бюджету блоку на 2028-2034 роки. Йдеться про розподіл майже двох трильйонів євро, через що між країнами вже виникли суперечки щодо скорочення витрат, фінансування сільського господарства, регіонального розвитку та оборони.Про це повідомляє Euronews. Переговори відбуваються на тлі протистояння між так званими "ощадливими" країнами та державами, які виступають за збереження фінансування згуртованості й аграрного сектору.Німеччина, Нідерланди, Данія, Швеція, Фінляндія та Австрія наполягають, що збільшення витрат ЄС є неприйнятним. Натомість південні та східні країни побоюються, що традиційні програми підтримки регіонів і фермерів можуть постраждати через зростання оборонних потреб.Кого не влаштовує проєкт бюджетуУ нинішньому бюджеті ЄС сільське господарство та регіональна політика залишаються найбільшими напрямами витрат. Однак у пропозиції Єврокомісії на 2028-2034 роки їхня частка має зменшитися приблизно з 60% до 44%.Наприкінці травня 16 країн підписали документ із вимогою збільшити фінансування аграрної та регіональної політики. До групи Friends of Cohesion увійшли Болгарія, Хорватія, Естонія, Греція, Італія, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Португалія, Чехія, Румунія, Словенія, Словаччина, Іспанія та Угорщина.Friends of Cohesion — це неформальна група держав-членів Європейського Союзу, яка об'єднує країни, що отримують найбільше фінансування з європейських фондів. Головна мета цього об'єднання — відстоювати збереження та потужне фінансування Політики згуртованості ЄС у довгостроковому бюджеті спільноти.Кіпр, який головує в переговорах між країнами ЄС, запропонував компроміс — скоротити загальний обсяг бюджету на 32,8 мільярда євро Саме цей варіант стане основою для обговорення лідерами ЄС.Водночас Європейський парламент уже розкритикував кіпрську пропозицію. Депутати вважають її недостатньою, зокрема щодо фінансування сільського господарства та регіонального розвитку.Як ЄС планує наповнювати бюджетОкрема суперечка стосується джерел доходів. У початковій пропозиції Єврокомісія передбачала надходження від системи торгівлі викидами, механізму вуглецевого коригування імпорту, зборів за незібрані електронні відходи, тютюнових акцизів і корпоративного податку.Європарламент пропонував додаткові джерела доходів. Серед ідей, які зацікавили частину лідерів, — податок на азартні ігри, цифровий збір і податок на криптоактиви."Ощадливі" країни ставляться до нових джерел фінансування обережно. Вони побоюються, що як одні з найбагатших членів ЄС нестимуть непропорційно велике навантаження.Лідери ЄС прагнуть домовитися про бюджет до кінця 2026 року, щоб не переносити переговори на 2027-й, коли у Франції, Італії та Польщі відбудуться важливі вибори. Для ухвалення бюджету потрібна одностайна підтримка всіх 27 країн ЄС і згода Європейського парламенту.Нагадаємо, раніше Кабінет Міністрів схвалив Бюджетну декларацію на 2027-2029 роки, яка визначає середньострокові орієнтири бюджетної політики України. Документ передбачає поступове зміцнення економіки, зростання доходів бюджету та скорочення дефіциту..

Європейський Союз розробив план обмеження дії спрощених правил прийому українських біженців. Йдеться, зокрема, про можливе ускладнення в’їзду для чоловіків призовного віку до країн Європи.Про це повідомило видання Spiegel, журналісти якого отримали в розпорядження лист президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн.У ньому, зокрема, йдеться про те, що Єврокомісія запропонує продовжити тимчасовий захист для українців, які виїхали через російську агресію, однак обмежити його дію так, щоби це "не підривало здатність України до самозахисту".Аналітики виданні зазначили, що така заява може свідчити про намір обмежити прийом саме військовозобов’язаних чоловіків з України. Водночас сама фон дер Ляєн не повідомила деталей майбутньої пропозиції.Як відомо, зараз українці в Євросоюзі перебувають під дією так званої Директиви про тимчасовий захист, яка дозволяє отримувати прихисток без індивідуального розгляду заяв."Цей механізм діє до 4 березня 2027 року. Ним скористалися вже понад 4,3 мільйона українців", — зауважили німецькі медійники.Раніше на зустрічі міністрів внутрішніх справ країн ЄС у червні Німеччина та низка інших держав підтримали ідею ускладнити прийом українських чоловіків призовного віку. Зокрема, обговорювали можливість виключити чоловіків віком від 23 до 60 років із дії спрощених правил.Окремі країни ЄС також уже розпочали скорочувати соціальні виплати для українських біженців. У Польщі з березня зменшили частину виплат, а в Німеччині новоприбулі українці з квітня 2025 року отримують допомогу за нижчими ставками відповідно до законодавства про допомогу шукачам притулку.Нагадаємо, що нещодавно в Чехії спалахнула гостра політична дискусія через подальшу долю українських біженців, які перебувають у країні. Лідер чеської опозиційної партії "Свобода та пряма демократія" (SPD) і спікер парламенту Томіо Окамура виступив із жорсткою заявою щодо необхідності негайного скасування правового статусу для втікачів від війни..

Декілька днів тому країни-члени Європейського Союзу домовилися про відкриття першого кластера переговорів про вступ до блоку України та Молдови. Це стало чітким сигналом, що процес євроінтеграції не зупинити.На цьому наголосив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в четвер, 18 червня. Сьогодні у Брюсселі він особисто візьме участь у засіданні Європейської ради."Ми вдячні всім країнам Європейського Союзу за відкриття першого кластеру. Це для нас серйозний крок уперед", — зазначив він.За його словами, на цьому Україна не планує зупинятися та має бажання, аби в найближчі тижні чи місяці вдалося відкрити й інші п'ять кластерів."Бажано, щоби це відбулося впродовж наступних тижнів, безумовно. Щоби всі шість кластерів відкрилися та відкрили нам шлях до майбутнього членства в ЄС. Будемо працювати заради цього", — наголосив Зеленський.Він висловив переконання, що це одна з найсильніших відповідей, яку Європа може дати на російські атаки та постійні акти агресії, — це прискорити процес вступу України до блоку та прискорити відкриття кластерів.Як відомо, сьогодні президент України проведе низку зустрічей у Бельгії та візьме участь у засіданні контактної групи з питань оборони України у форматі "Рамштайн". У його графіку також заплановані переговори з керівництвом ЄС, генсеком НАТО та європейськими лідерами.Нагадаємо, Володимир Зеленський також наголосив, що європейську антибалістичну систему, яку зараз розробляють на континенті, ініціювала Україна. У цьому плані відбувається значний прогрес, наші союзники погодилися щодо необхідності таких кроків..

Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні заявила, що запропонує кандидата на роль єдиного представника Європейського Союзу для контактів із Росією щодо війни проти України. На її думку, такий формат має допомогти уникнути плутанини через різні дипломатичні ініціативи всередині ЄС.Мелоні сказала, що планує озвучити кандидатуру під час саміту ЄС у Брюсселі, який триватиме 18-19 червня.За даними ЗМІ, у Європейському Союзі тривають дискусії щодо можливого формату контактів із Кремлем. Європейська рада вже відкривала короткі дипломатичні канали зв’язку з російською стороною, однак сутнісних переговорів через них поки не було.Водночас у Брюсселі наголошують, що ЄС не виступає посередником, а продовжує підтримувати Україну в її прагненні до справедливого й тривалого миру.Країни Євросоюзу залишаються розділеними щодо того, як саме вести можливий діалог із Москвою. Частина держав підтримує ідею єдиного представника, тоді як інші побоюються, що прямі контакти можуть бути використані Росією для послаблення європейської єдності.Мелоні зробила заяву після саміту G7 в Евіані. За її словами, лідерам вдалося досягти порозуміння зі США щодо питань, пов’язаних з Україною, що, як зазначила прем’єрка, "не завжди можна сприймати як належне".Нагадаємо, раніше Джорджа Мелоні висловила солідарність з ідеєю створення спеціальної посади європейського представника, який вестиме переговори з Російською Федерацією щодо завершення війни в Україні. Водночас політикиня наголосила, що будь-який дипломатичний поступ можливий лише за умови паралельного нарощування всебічної допомоги Києву та посилення економічного тиску на Москву..

Економіка повоєнної України має стати найбільш ліберальною, відкритою та конкурентною у Європейському Союзі. Завдання — не просто відбудувати, а здійснити наймасштабнішу економічну трансформацію на континенті за останні десятиліття.Про це заявив керівниу Офісу президента України Кирило Буданов під час виступу на засіданні Ради з питань підтримки підприємництва.У цьому заході також узяли участь прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, урядовці, команда Офісу президента, народні депутати та підприємці."Переконаний, що нова економіка України повинна базуватися на трьох стратегічних стовпах", — акцентував очільник президентського офісу.Він назвав за пунктами ці три ключові, на його думку напрямки:перший — викорінення корупції та рівні правила гри, які є основними умовами для залучення інвестицій;другий — створення потужного промислового ядра, що забезпечить і нашу обороноздатність, і відновлення країни;третій — побудова інноваційної економіки, інтегрованої у світові ринки.На засіданні ради презентували проєкт стратегії "Економіка майбутнього". Над розробкою цього документа працює спільна команда Офісу президента, уряду, McKinsey, Світового банку, міжнародних експертів і українського бізнесу."Це наш практичний аналог плану Маршалла", — пояснив керівник Офісу президента України.Він запевнив, що з радістю почув від бізнесу, яким чином вдалося розв’язати деякі проблемні питання, озвучені підприємцями на попередньому засіданні два місяці тому."Продовжуємо прибирати перешкоди для ефективної роботи української економіки. Дякую колегам за роботу. Дякую українським підприємцям, які тримають стрій. Разом будуємо успішну та конкурентну країну. Працюємо на результат. Слава Україні!" — підсумував Кирило Буданов.Нагадаємо, на початку червня керівник Офісу президента України заявляв, що європейські країни, які прагнуть долучитися до мирних переговорів, мають вирішити два важливі завдання — обрати одного представника для таких зустрічей і чітко опрацювати свою позицію..

Болгарія не підтримала частину 21 пакета антиросійських санкцій Європейського Союзу. Софія вирішила стати на захист патріарха Росії Кирила.Про позицію Болгарії написали журналісти видання Politico."Болгарія дала зрозуміти, що виступає проти частини 21 пакету санкцій ЄС щодо Росії", — зауважили медійники з посиланням на двох дипломатів.Подробиць щодо рішення Болгарії журналісти Politico не наводять. Аналітики лише зазначили, що це стало наслідком останніх виборів, на яких перемогли проросійські сили.Своєю чергою, болгарське видання BNR News уточнило, що Єврокомісія запропонувала внести патріарха Росії Кирила до санкційного списку. Причиною названо його підтримку війни в Україні.Раніше болгарські ЗМІ писали, що Софія спробує захистити російського духовного лідера. З усіх болгарських митрополитів лише Наум Руський висловився офіційно, приєднавшись до Вселенського патріарха Варфоломія, який засудив напад на Києво-Печерську лавру в Києві.До речі, для затвердження санкцій проти Росії потрібне одностайне рішення всіх європейських країн. Наразі такої одностайності немає, хоча загалом позиція Болгарії залишається хиткою."Незгода будь-якої країни-члена з частиною санкційного пакету блокує його ухвалення", — зауважили болгарські журналісти.Нагадаємо, декілька днів тому висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас заявляла, що Євросоюз представить нові санкції проти російського військово-промислового комплексу та тіньового флоту. Обмеження обговорять під час засідання Ради ЄС із закордонних справ у Люксембурзі..

Найбільша у світі криптовалютна біржа Binance, ймовірно, вже найближчими тижнями втратить право обслуговувати клієнтів у Європейському Союзі. Як повідомляє видання Reuters із посиланням на два джерела, обізнані з ситуацією, причиною є ймовірна відмова у видачі ліцензії відповідно до нових правил ЄС щодо регулювання криптоактивів (MiCA).Згідно з вимогами MiCA, криптовалютні компанії мають до кінця червня 2026 року отримати ліцензію від одного з національних регуляторів ЄС. Така ліцензія дозволяє працювати на всій території блоку за принципом так званого "паспорта".За інформацією джерел Reuters, заявка Binance, подана до Грецької комісії з ринку капіталу (HCMC), незабаром буде відхилена. У разі остаточної відмови біржа не зможе легально надавати послуги клієнтам у країнах ЄС з початку липня, що також створює невизначеність для її європейських користувачів.Після виходу матеріалу Reuters компанія Binance опублікувала заяву в соцмережі X, у якій зазначила, що прагне "підтримувати впорядкований процес і мінімізувати перешкоди для наших користувачів", не розкриваючи додаткових деталей.У Binance наголошують, що протягом останніх 18 місяців співпрацювали з регуляторами для отримання ліцензії MiCA. Представник компанії заявив, що біржа виконала всі необхідні вимоги, а також розуміє, що HCMC завершила розгляд заявки та визнала її такою, що відповідає встановленим критеріям."HCMC не надала жодних офіційних заяв про протилежне", — повідомив речник Binance агентству Reuters.Грецький регулятор відмовився коментувати ситуацію навколо заявки, посилаючись на правила конфіденційності.Співгенеральний директор Binance Річард Тенг ще у лютому заявляв, що Греція має переваги над більшими фінансовими центрами як потенційний регуляторний хаб компанії в Європі завдяки кваліфікованим кадрам і високому рівню безпеки.Binance обслуговує близько 300 мільйонів клієнтів у всьому світі. Засновник біржі Чанпен Чжао (CZ), який раніше визнав провину у порушенні американського законодавства щодо боротьби з відмиванням коштів, минулого року був помилуваний президентом США Дональдом Трампом.Варто зауважити, що нові правила MiCA стали основою для комплексного регуляторного нагляду за криптоіндустрією в Європейському Союзі. Європейські регулятори вважають, що належний контроль необхідний для запобігання ризикам для фінансових ринків та захисту інвесторів у багатотрильйонному секторі цифрових активів.У Binance заявили, що нададуть додаткову інформацію до 30 червня 2026 року. Водночас компанія попередила, що затягування процедур авторизації за MiCA може призвести до перенесення частини діяльності за межі ЄС.Нагадаємо, наприкінці 2025 року українські користувачі отримали важливе попередження від найбільшої криптовалютної біржі світу Binance. Починаючи з 29 грудня, платформа змінила правила роботи з фіатними каналами та призупинила надання низки послуг.Читайте також: Мільярд на крипті: як родина Трампа перетворила тренд на бізнес.

Президент Володимир Зеленський відреагував на відкриття першого переговорного кластера щодо вступу України у Європейський Союз.У своєму зверненні до Міжурядової конференції ЄС, він наголосив, що Україна наполегливо працювала, щоб дійти до цього моменту."Те, що відбувається сьогодні — відкриття першого кластера в переговорах про вступ України та Молдови, — є чітким сигналом про те, що прогрес Європи не зупинити… За останні роки Україна та Молдова разом зробили важливі кроки. І особливо символічно, що сьогодні я звертаюся до вас із Кишинева дорогою до Франції, на саміт G7. Наші сусідські відносини з Молдовою міцні. Ми підтримуємо одне одного й разом рухаємося до ЄС. І разом досягнемо цієї мети", — зауважив гарант.За його словами, одна з найсильніших відповідей, яку Європа може дати на російські атаки та постійні акти агресії, — це прискорити процес вступу України до блоку й прискорити відкриття кластерів."Часто складається враження, що нам завжди доводиться боротися сильніше від інших, щоб рухатися вперед на нашому шляху до ЄС. Україна заслужила право рухатися швидше. І саме таке політичне рішення сьогодні потрібне Європі. Ми готові до відкриття всіх кластерів. Ми виконали свою роботу. Всі у Європі це знають. Тож давайте рухатись вперед із відкриттям кластерів без зволікань — решти п’яти кластерів після сьогоднішнього відкриття першого", — резюмував Зеленський.Нагадаємо, 15 червня стало відомо, що країни-члени Європейського Союзу домовилися про відкриття першого кластера переговорів про вступ до блоку України та Молдови. Голова Офісу президента Кирило Буданов заявив, що рішення про відкриття першого кластера переговорів щодо вступу України та Молдови до ЄС — "це визнання нашої стійкості й незворотності європейського вибору".Зауважимо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив з ініціативою надати Україні новий формат участі в Європейському Союзі, так званий "асоційований членський статус".23 травня стало відомо, що Володимир Зеленський написав листа лідерам ЄС, у якому заявив, що пропозиція Німеччини надати Україні статус "асоційованого" члена Європейського Союзу є "несправедливою". Це позбавить Київ права голосу в рамках Євросоюзу.Читайте також: У Європейському Союзі хочуть посилити вимоги до нових членів: що пропонують політики.