# ЄС

У середу, 8 липня, лідер України Володимир Зеленський зустрівся з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Як повідомив гарант на своїй сторінці у Telegram, зустріч була "хорошою". Сторони обговорили євроінтеграцію України. Зеленський зауважив, що важливо "вже найближчим часом відкрити решту переговорних кластерів і не втрачати темп на цьому шляху"."Зараз наші команди активно працюють над Drone Deal, і сьогодні говорили щодо наступних кроків і можливих термінів її підписання. Також узгодили позиції щодо найближчих міжнародних заходів. Попереду багато важливих подій — як за кордоном, так і в Україні", — поділився Зеленський.Сторони детально обговорили енергетичний напрям і підготовку до холодної пори року. Як зауважив гарант, усі зацікавлені у завершенні цієї війни до зими, але "незалежно від розвитку подій потрібно бути готовими захистити українців і забезпечити стійкість країни". "Вдячний за енергетичну підтримку і що всі попередні домовленості виконуються. Є і нові ідеї. Працюємо спільно над енергетичною безпекою всієї Європи", — заявив він.Також Зеленський подякував президентці Європейської комісії за підтримку, лідерство й готовність допомагати Україні.Варто зауважити, що раніше ЗМІ писали, що 7 липня Європейський парламент обговорить доповідь щодо прогресу України на шляху до членства в Європейському Союзі. Польські євродепутати подали до документа правки, які стосуються Волинської трагедії та діяльності Української повстанської армії.Нагадаємо, що станом на кінець червня 2026 року абсолютна більшість українців підтримує вступ країни до ЄЄС і НАТО. Про це свідчать результати опитування Rating Group. Зокрема, за членство в ЄС виступають 70% респондентів, а вступ до Північноатлантичного альянсу підтримують 63%..

Міжнародний олімпійський комітет зняв рекомендації щодо обмеження участі спортсменів із Росії в міжнародних змаганнях, котрі діяли з жовтня 2023 року. Також знята заборона на проведення змагань на території Росії. Як Україна може відповісти на відверто недружній крок  Керсті Ковентрі та її підлеглих?Які рішення ухвалив МОК і в чому їхній цинізмПерерахуємо основні:Олімпійський комітет Росії (ОКР) не включатиме до свого складу жодних регіональних спортивних організацій на територіях, що підпадають під юрисдикцію НОК України;рекомендовані умови участі, що стосуються російських спортсменів і команд, включно із захисними заходами, більше не є чинними;усі російські спортсмени, які повертаються до міжнародних змагань, мають відповідати існуючим антидопінговим вимогам і повинні пройти багаторазове тестування перед поверненням на основі оцінки спортивного ризику;МОК не проводитиме заходи під своєю егідою в Росії та не запрошуватиме російських урядовців чи державних службовців на свої події; натомість рішення про те, чи проводити заходи та спортивні змагання в Росії, запрошувати урядовців чи держслужбовців Росії, чи дозволяти демонстрацію російського прапора, гімну тощо, приймає окремо кожна міжнародна федерація;МОК ухвалить рішення щодо демонстрації російського прапора, гімну, кольорів або будь-якої іншої ідентифікації на Олімпійських іграх у відповідний час.Спортивні організації — це чиновники, які діють не за нормами моралі, а за власними документами. Після дискваліфікації з цьогорічної Олімпіади українського скелетоніста Владислава Гераскевича за шолом із зображенням наших спортсменів, життя яких забрала війна, закликати до совісті таких, як голова МОК Керсті Ковентрі, марна справа. А якщо поглянути на персональний склад Виконкому, ухваленому ним рішенню взагалі не варто дивуватися. Там троє європейців, та й то один із Сербії, одна американка, інші представляють так звані "нейтральні" країни. Один із віцепрезидентів — китаєць. Олімпійська рада Азії першою схвалила рішення Виконкому, — хто б сумнівався.Зупинимося коротко на наслідках. Отже, перше: росіян відлучили від міжнародних змагань не через повномасштабне вторгнення в Україну, а тому, що їхні спортивні федерації відкривали філії в анексованому Криму та на тимчасово окупованих територіях. ОКР запевнив МОК, що не проводитиме жодної діяльності на цих територіях і йому повірили на слово. У вердикті Виконкому є блюзнірська фраза: рішення ухвалили після ретельного аналізу, проведеного комісією з правових питань МОК.Що передбачає "ретельний аналіз"? Відповідь проста: Москва надала документи, в яких відсутні регіональні представництва на окупованих територіях. На папері немає, але змагання проводяться, просто їх приховують. Реальну перевірку здійснити неможливо, адже це потребуватиме виїзду на місце, а чиновники МОК не ризикуватимуть життям, здоров’ям та залишками репутації, адже перебування іноземних чиновників на захоплених Росією українських територіях є порушенням діючих санкцій.Друге: від участі в Олімпіадах росіян також відсторонили не через повномасштабне вторгнення, а в результаті гучних допінгових скандалів і сталося це на підставі рішення Всесвітнього антидопінгового агентства (WADA) від 9 грудня 2019 року. Спочатку Росію дискваліфікували на 4 роки, але 17 грудня 2020 року Спортивний арбітражний суд у Лозанні підтримав рішення WADA, проте скоротив термін на 2 роки.Нинішнє рішення Виконкому МОК не означає автоматичного допуску росіян на наступну Олімпіаду, але воно підтвердило попередню ухвалу про те, що формат участі російських спортсменів приймають самі федерації. Вона вже відкрила двері для росіян у багатьох олімпійських видах спорту, зокрема, у гімнастиці (TrueUA аналізував, чому так сталося), дзюдо, самбо, у різних видах боротьби, у водних видах спорту, важкій атлетиці, фехтуванні тощо. Небезпека вчорашнього рішення у тому, що інші федерації, які не знімали заборону, отримали додаткове підтвердження, що вже можна це робити.Поки жодна федерація з командних видів спорту росіян до змагань не допустила. Точніше, спроби є, але обережні. До них можна віднести рішення ФІФА на чолі зі скандально відомим другом Дональда Трампа Джанні Інфантіно про допуск російської збірної до новоствореного турніру — чемпіонату світу U-15. Формально у заяві федерації Росію не згадують, але участь дозволили всім членам організації. Водночас для дорослих і юнацьких збірних та для клубів продовжили "бан" на сезон 2026-27.У рішенні Виконкому йдеться і про команди, тож справа за федерацією, яка першою дозволить росіянам змагатися під її егідою. В пабліках на болотах вже смакують, що це буде ФІФА. Але вона не може вирішувати поверх європейської УЄФА, а та ще тримається.Третє: мабуть, найгірше рішення — про дозвіл на проведення змагань в Росії. І тут МОК умив руки: він нічого не проводитиме, але якщо це робитимуть міжнародні федерації, їм ніхто не заважатиме. Крім того, дозволили запрошувати російських урядовців і держслужбовців. Можна не сумніватися, що росіяни вже домовилися про кілька таких змагань до кінця цього року і використають їх із пропагандистською метою.Як діяти з любителями Росії у великому спортіУ Національному олімпійському комітеті наполягають на перегляді рішення МОК. Цитуємо:"Вважаємо це рішення передчасним, необґрунтованим і таким, що ухвалене без урахування об'єктивних обставин, які залишаються незмінними: Російська Федерація продовжує повномасштабну збройну агресію проти України, грубо порушуючи міжнародне право та фундаментальні принципи миру та безпеки".У НОК нагадали, що рекомендаціями МОК, затвердженими 28 лютого 2022 року та 28 березня 2023 року, на російських спортсменів наклали санкції щодо участі в міжнародних спортивних змаганнях. Простіше кажучи, рішення Виконкому МОК не враховує інших рішень цієї організації, якими накладалися санкції на росіян.Виходить, скасували одне зі своїх рішень на підставі брехливої інформації Росії, але ж інші — діють. Тому варто подавати скаргу в спортивний арбітраж. Але є нюанси. По-перше, арбітраж розглядатиме справу повільно, а росіян протягують вже на найближчі змагання. По-друге, важко пригадати, коли спортивний суд скасовував рішення МОК.Президент НОК Вадим Гутцайт каже: у нього "ще немає відповіді, що ми маємо зробити, щоб представників країн-агресорів не було на Олімпійських іграх в Лос-Анджелесі". За його словами, відбувається поетапне повернення спортсменів країни-терористки. Спочатку повернули білорусів, потім віддали питання по росіянах на відкуп федераціям. А там все залежить від голів. Але не можна погодитися, що немає ради, як це зупинити.Дійсно, повністю запобігти просочуванню путіністів не вдасться, бо є федерації, які сидять на російських грошах, проте мінімізувати кількість учасників із РФ можливо. Як варіант — закрити для них змагання в Європі. Для того, щоб вибороти олімпійську ліцензію, потрібно взяти участь та заробити очки на певних турнірах, вони проводяться в різних країнах. Наша дипломатія має активно включитися в роботу, щоб росіянам не давали візи в країни ЄС та Канаду. Якщо у спортивних чиновників замість совісті — грошові знаки, тоді потрібно домовлятися з чиновниками.Останній за часом оптимістичний приклад, як діє visa-ban — із Канади. Ця країна відмовила у візах російським веслувальникам на байдарках і каное, тому вони пропустять етап у Монреалі. Кілька таких пропусків і вони не потраплять ні на чемпіонати світу, ні тим більше на Олімпіаду.Можливий і більш радикальний варіант — робити знаменитими спортивних чиновників, тобто, оприлюднювати дані про їхню корупцію. Для цього необхідно підключати міжнародні журналістські проєкти та створити власні групи ОSINT-аналітики, які працюватимуть у сфері спортивних розслідувань.Наступна Олімпіада буде у Лос-Анджелесі влітку 2028 року, це самий розпал президентської передвиборчої кампанії в Штатах, тож дуже вірогідно, що на непоступливих голів міжнародних федерацій чинитиметься тиск або їм пропонуватимуть великі гроші за допуск росіян на змагання, щоб вони виступали в США. Це ж просто неоране поле для антикорупційних викриттів!.

Розширення Європи має бути максимально потужним та інтенсивним. Зараз же відчувається певне невиправдане сповільнення таких процесів.Про це заявив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час виступу на установчій конференції голів парламентів країн-кандидатів на вступ до Європейського Союзу у Белграді у вівторок, 7 липня."Європа невиправдано сповільнилася у своєму розширенні. Адже майже вже 13 років пройшло з того часу, як новим членом ЄС стала сусідня для вас Хорватія", — зауважив він.За його словами, незавершеність об'єднання Європи дає хибні сигнали не лише країнам, які прагнуть бути її природною частиною. Воно дає хибні сигнали третім сторонам, які зацікавлені в послабленні Європи."І такою стороною є безумовно агресивна, диктаторська й антиєвропейська Росія. Тому нова хвиля розширення має бути максимально широкою та потужною, щоби нарешті завершити процес формування Європи", — наголосив Стефанчук.На його думку, Європа має завершити історичний процес об'єднання. І це питання, яке останнім роками набуло особливої актуальності."Я щиро вважаю, що членами Європейського Союзу повинні стати всі країни, які того бажають, і які гідні цього", — зазначив він.Стефанчук також звернув увагу своїх колег на агресивні дії Росії, яка продовжує щодня цинічно знищувати Україну, посилив ракетні удари по цивільному населенню. Він попросив подальшої політичної, військової та гуманітарної підтримки України.Український спікер констатував, що його ініціатива на Європейській конференції у Копенгагені створити неформальний механізм взаємодії між спікерами парламентів країн-кандидатів, зараз набуває конкретних рис."Це важливо, бо на європейському шляху ми не конкуренти — ми партнери", — наголосив Руслан Стефанчук.Нагадаємо, що станом на кінець червня 2026 року абсолютна більшість українців підтримує вступ країни до ЄЄС і НАТО. Про це свідчать результати опитування Rating Group. Зокрема, за членство в ЄС виступають 70% респондентів, а вступ до Північноатлантичного альянсу підтримують 63%..

Станом на кінець червня 2026 року абсолютна більшість українців підтримує вступ країни до Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу.Про це свідчать результати опитування Rating Group. Зокрема, за членство в ЄС виступають 70% респондентів, а вступ до Північноатлантичного альянсу підтримують 63%.Водночас проти приєднання України до Європейського Союзу висловилися 9% опитаних, ще 18% заявили, що не брали б участі в референдумі, а 3% не змогли визначитися зі своєю позицією. Щодо вступу до НАТО, проти виступають 10% респондентів. Ще близько 20% зазначили, що не голосували б на референдумі, а 6% не визначилися з відповіддю.Соціологи зазначають, що протягом останніх трьох років рівень підтримки європейської та євроатлантичної інтеграції поступово знижувався, досягнувши найнижчих показників у квітні 2026 року. Однак уже в червні зафіксовано помітне зростання.Так, якщо в липні 2023 року вступ до ЄС підтримували 85% українців, у липні 2025 року — 75%, а в квітні 2026 року — 64%, то наприкінці червня цей показник зріс до 70%. Аналогічна тенденція спостерігається і щодо НАТО. У липні 2023 року вступ до Альянсу підтримували 83% респондентів, у липні 2025 року — 70%, а у квітні 2026 року цей показник опустився до 54%. У червні підтримка зросла до 63%."Якщо говорити про інформаційний фон у березні та квітні, то українці, імовірно, звернули увагу на відсутність єдиної позиції в НАТО і ЄС щодо війни в Ірані, критичні заяви представників США про спроможність НАТО, натяки на можливий вихід з альянсу тощо. Простіше кажучи, в українців могли посилитися сумніви щодо реальної спроможності НАТО й узагальненого Заходу в сфері безпеки. У червні 2026 інформаційно-емоційний фон уже зовсім інший, і настрій щодо вступу до ЄС і НАТО покращився. По-перше, зараз українці практично щодня бачать ефективні удари Сил оборони по російських цілях і суттєві успіхи на фронті. Це, безумовно, додає віри в загальні перспективи України, зокрема й геополітичні. По-друге, Європейський Союз офіційно почав переговори про вступ України і відкрив перший кластер переговорів щодо вступу України. Це суттєве просування. Також надходять й інші позитивні сигнали щодо військово-економічної підтримки України від союзників з G7, НАТО й інших партнерів", — наголосив експерт з досліджень і керівника відділу комунікацій Rating Group Гліб Кузьменко.Нагадаємо, віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка наголошував, що затягування рішення щодо відкриття решти п'яти переговорних кластерів та дії з обмеження українського експорту викликають сумніви, чи справді Європейський Союз хоче прийняття України..

Україна розраховує, що Польща та Угорщина підтримають відкриття переговорних кластерів щодо вступу у Європейський Союз.Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час пресконференції з прем'єр-міністром Ірландії."Не зважаючи на Орбана і на все інше ми зробили все. Я сподіваюся, що (угорський прем'єр, — ред.) Петер Мадяр все це підтримує. Я сподіваюся так само, що польський уряд це підтримує. Я думаю, важливо визначити, що, коли ми всі маємо правила — не просто політичні емоції, а правила — ми маємо зробити те, що ми маємо зробити...Я думаю, важливо зрозуміти, що в інтересах всіх країн включити Україну в ЄС якомога скоріше", — сказав Зеленський.До того ж гарант прокоментував й непрості відносини Києва та Варшави. На його думку, необхідно зосередитись не на минулому, а на сьогоденні."Ми (з Польщею) сусіди. І у нас є певні труднощі в нашій історії. Але більшість країн в історії має труднощі в минулому. Однак, ми зараз живемо в сьогоденні, маємо агресію проти нас, і ми маємо бути одностайні зараз. Ми захищаємо ЄС, ми маємо думати про безпеку для нашого народу на майбутнє. І тому, я думаю, що на питання завжди можна знайти відповіді, якщо ми готові бути сильними сусідами, і якщо хочемо знайти ці відповіді. Я сподіваюся, що наші сусіди будуть підтримати нас", — заявив Зеленський.Нагадаємо, віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка наголошував, що затягування рішення щодо відкриття решти п'яти переговорних кластерів та дії з обмеження українського експорту викликають сумніви, чи справді Європейський Союз хоче прийняття України..

У середу, 1 липня, лідер України Володимир Зеленський провів координаційну розмову з президентом Європейської Ради Антоніу Коштою та прем’єр-міністром Ірландії Міхалом Мартіном.Як повідомив гарант, під час зустрічі було скоординовано позиції щодо ключових рішень, які можуть бути ухвалені в період головування Ірландії в Раді Євросоюзу.  Сторони обговорили кроки які необхідні для якнайшвидшого просування України до повноправного членства в Європейському Союзі. Окрему увагу було приділено питанням подальшої підтримки України з боку європейських партнерів, а також посиленню санкційного тиску на Росію."Скоординувалися також щодо подальшої підтримки України та посилення санкційного тиску на Росію", — зазначив президент.Зеленський подякував Ірландії та іншим державам-членам ЄС за підтримку України та наголосив на важливості збереження єдності у протидії російській агресії.Нагадаємо, під час церемонії відкриття ірландського головування в Раді Євросоюзу президент України Володимир Зеленський окреслив стратегію, спрямовану на те, щоб змусити Росію припинити війну. Йдеться про посилення міжнародного тиску, санкцій та військово-економічних обмежень.Читайте також: Доленосні саміти літа: Зеленський розповів, що визначить подальший перебіг війни.

У середу, 1 липня, Європейський Союз запровадив збір у розмірі трьох євро на дешеві e-commerce посилки з Китаю, які раніше могли ввозитися без сплати мита. Нові правила можуть вплинути на ціни товарів на платформах Shein, Temu та AliExpress.Про це повідомляє Reuters.Новий збір стягуватимуть із посилок вартістю до 150 євро. Йдеться про товари, які онлайн-ритейлери масово постачають до ЄС за зниженими цінами.Плата нараховуватиметься за кожен окремий митний код у відправленні. Наприклад, якщо в одній посилці буде три різні типи товарів, загальний збір становитиме дев’ять євро. Водночас відправлення з кількома однаковими сукнями або іграшками обкладатиметься збором у три євро.У ЄС пояснюють, що митні пільги для дешевих імпортних товарів діяли десятиліттями, а чинний поріг у 150 євро запровадили ще 2008 року. Водночас кількість таких посилок різко зросла. Так, у 2025 році до Євросоюзу надійшло 5,8 мільярда e-commerce відправлень вартістю до 150 євро. У 2022 році їх було 1,4 мільярда.Ціни для покупців можуть зростиЕксперти очікують, що частину нових витрат платформи можуть перекласти на покупців. Водночас вони можуть тиснути на постачальників, щоб ті взяли на себе частину додаткового фінансового навантаження.Консультант у сфері e-commerce та авіаперевезень Дерек Лоссінг прогнозує, що після запровадження збору обсяги авіадоставки e-commerce товарів до ЄС можуть зменшитися на 10-35%. Це може вплинути й на глобальний ринок авіавантажів.Shein уже готувалася до змін, зокрема розширювала складські площі у польському Вроцлаві та збільшувала постачання товарів до ЄС великими партіями. Shein і Temu не відповіли на запити Reuters щодо коментарів.AliExpress заявила, що на частині товарів показуватиме позначку про те, що ціна вже включає мито та податок на додану вартість. В інших випадках покупцям показуватимуть розрахунок імпортних платежів перед оплатою замовлення.Amazon повідомила, що 97% її відправлень у ЄС торік виконувалися зі складів усередині блоку. Для товарів, які доставляють з-за меж Євросоюзу, компанія також показуватиме імпортні платежі перед завершенням покупки.Що буде даліЗапроваджений збір є тимчасовим. Його планують замінити спеціальними митами для окремих категорій товарів з 1 липня 2028 року, коли має запрацювати новий Митний орган ЄС.Додамо, 26 травня Верховна Рада України провалила голосування за законопроєкт №12360 щодо оподаткування посилок з-за кордону..

Уряд Угорщини не підтримує пропозицію Європейського Союзу про те, що українським чоловікам призовного віку не варто надавати тимчасовий захист.Про це угорський прем'єр-міністр Петер Мадяр заявив під час дебатів у місцевому парламенті в Будапешті, його слова наводить "Українська правда".Голова партії Mi Hazánk Ласло Тороцкаї поцікавився у Мадяра пропозицією Європейської комісії щодо того, що в майбутньому тимчасовий захист не може надаватися тим, хто не отримав дозволу від української влади на виїзд з України через свої військові обов’язки.На думку голови партії Mi Hazánk, угорський уряд повинен висловити свою позицію в цій ситуації, оскільки в Закарпатті проживає чисельна угорська громада, яка постраждає від цього.Петер Мадяр відреагував, що Тороцкаї своїм запитанням "стукав у відчинені двері": засідання Ради ЄС з внутрішніх справ проходило в публічному форматі, на якому міністр внутрішніх справ Угорщини Габор Посфай заявив, що вони не підтримують пропозицію Європейської комісії.Як відомо, посилення вимог набуде чинності в березні 2027 року, але незалежно від рішення, за словами прем’єр-міністра, це не завадить угорській державі надавати притулок "тим, хто приїжджає до нашої країни, щоб уникнути призову".Він також акцентував, що кожен угорський співвітчизник може розраховувати на уряд "Тиси" як тут, так і за кордоном.Раніше, 26 червня, Єврокомісія оприлюднила свою пропозицію щодо продовження директиви про тимчасовий захист для українців, які рятуються від війни в ЄС, ще на рік, до 4 березня 2028 року.Зокрема, ЄС пропонує продовжити тимчасовий захист для українців до 4 березня 2028 року, виняток становитимуть ті, хто втікає від служби в українській армії.Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що Угорщина має певні застереження щодо відкриття решти кластерів у переговорах про вступ України та Молдови до ЄС. Будапешт відклав ключовий процедурний крок, який тепер розглянуть пізніше..

Україна отримала від Європейського Союзу ще 3,9 мільярда євро. Ці гроші скерують на фінансування українського війська й усього оборонного сектору.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."До спеціального фонду Державного бюджету надійшло ще 3,9 мільярда євро від Європейського Союзу", — йдеться в повідомленні.Очільниця українського уряду уточнила, що ці кошти спрямують на фінансування пріоритетних і невідкладних оборонних потреб."Це виробництво українських дронів, посилення спроможностей оборонно-промислового комплексу та забезпечення термінових постачань для потреб фронту", — деталізувала вона.Прем’єр-міністерка пояснила, що це перший транш саме оборонної підтримки в межах нового фінансового інструменту Ukraine Support Loan.Варто зазначити, що 25 червня до державного бюджету надійшло 3,2 мільярда євро для бюджетної підтримки в межах цієї ж позики."Таким чином загальний обсяг коштів, які отримала Україна за цим інструментом, складає сім мільярдів євро", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, в середині травня голова Національного банку України Андрій Пишний розповідав, що цього року наша держава може отримати 53 мільярди доларів міжнародної допомоги. Однак стабільний доступ до цих фінансових ресурсів напряму залежатиме від чіткого виконання Україною своїх зобов’язань перед міжнародними партнерами..

Польща не погодиться на вступ України до Європейського Союзу, якщо Київ не припинить вшанування низки історичних діячів. Варшаву не влаштовує використання Організації українських націоналістів (ОУН) і Української повстанської армії (УПА) як національних символів.Про це заявив міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш в інтерв'ю Polsat News.Посадовець зауважив, що Україна матиме серйозні проблеми зі вступом до Європейського союзу, якщо країна продовжить героїзувати ОУН і УПА та використовувати їх як національні символи."У ЄС не повинні зводити на п'єдестал тих, хто руйнує європейську співпрацю. З Бандерою Україна не вступить до Євросоюзу. Ніхто не вказуватиме нам, як голосувати за вступ тієї чи іншої країни до ЄС", — сказав він.Також Косиняк-Камиш погодився із припущенням, що в Києві нібито є певні сили, які не хочуть, щоб Україна вступала до Європейського Союзу.Крім того, він зазначив, що кожна країна під час вступу до ЄС має дотримуватися суворих вимог, зокрема, щодо питання історичної пам’яті."Не можна будувати співпрацю в нашому блоці країн на повазі до постатей чи рухів, які викликають біль, неприйняття та поширюють неправду щодо сусідніх країн ЄС", — заявив Владислав Косиняк-Камиш.Раніше польське видання Onet написало таке: в польському уряді вважають, що президент України Володимир Зеленський загострює конфлікт із Польщею. Такий висновок у Варшаві зробили після оголошення про створення Українського національного пантеону.Нагадаємо, раніше голова Бюро міжнародної політики президента Польщі Марчин Пшидач заявив, що "клептократична" влада України нібито не хоче вступати в ЄС. У польській владі вважають, що про це свідчать заяви та кроки керівництва України..

Європейський Союз ризикує стати дуже залежним від Сполучених Штатів Америки. Тому варто відкласти заборону на російський скраплений природний газ, яка має набути чинності 2027 року.Про це йдеться в журналістському матеріалі Financial Times, медійники цитують керівника одного з головних європейських імпортних хабів цього палива Івана Хіменеса, який керує портом баскського Більбао.Він заявив, що імпорт російського газу варто скоротити, але попередив, що "це неможливо зробити з одного дня на інший". Його застереження пролунало на тлі того, що імпорт російського газу до ЄС дещо зріс унаслідок кризи на Близькому Сході.Заборона, яка поширюватиметься на контракти на постачання газу з 1 січня, є результатом багаторічних переговорів серед європейських політиків щодо повного припинення імпорту російських викопних палив у відповідь на повномасштабне вторгнення в Україну.Хоча основним джерелом газу для Іспанії є трубопроводи з Алжиру, за даними Enagás, оператора іспанської газової мережі, у травні 27,8% постачань газу до Іспанії надходило з Росії, що на 58,5% більше, ніж у травні 2025 року.Водночас міністерка енергетики Іспанії Сара Аагесен Муньос заявила в коментарі журналістам, що заборону варто запровадити, як і планувалося."Зростання імпорту є тимчасовим, і ми розуміємо, що воно пов’язане з логістичними операціями в мінливих і дуже нестабільних умовах щодо цін. Але я наголошую: так, ми вважаємо, що це можливо, і з 1 січня Європа має повністю відмовитися від російського газу", — зазначила вона.Зараз більша частина російського газу, що експортується до Європи, надходить у вигляді скроапленого природного газу, який доставляється з родовища "Ямал" компанії "Новатек" у Сибіру. Угорщина та Словаччина досі отримують російський газ трубопроводом, хоча вони також повинні поступово припинити цей імпорт до вересня 2027 року.За даними інформаційного агентства Kpler, за перші п’ять місяців 2026 року з "Ямалу" експортовано 8,7 мільйона тонн газу. Більбао посіло четверте місце серед найпопулярніших європейських пунктів призначення для цього палива після бельгійського Зебрюгге та французьких портів Монтуар і Дюнкерк.За даними порту, 2024 року на російські постачання припадало понад три чверті імпорту газу в Більбао, а 2025 року їхня частка знизилася до 48 відсотків. Це зниження відбулося після оголошення заборони та ширших зусиль ЄС щодо диверсифікації джерел енергоносіїв, відходячи від російських постачань, зокрема, на користь постачань зі США. 2025 року імпорт із США склав 49% газу в Більбао. Однак у період зі січня по травень цього року імпорт російського газу знову зріс, склавши 59% від загального обсягу, тоді як частка США знизилася до 40%."Я вважаю, що зараз не час припиняти постачання газу з Росії, оскільки це може стати дуже проблематичним питанням для ЄС. Імпортери, ймовірно, намагатимуться завезти "якнайбільше" до набрання чинності заборони. Якість російського газу хороша, а що стосується цін, то зазвичай він дешевший, ніж газ зі США", — зауважив Іван Хіменес.За даними Європейської комісії, частка американського газу в європейському імпорті зросла з 6% 2021 року до 29%, що робить його другим за величиною джерелом імпортного газу після Норвегії.Іван Хіменес висловив припущення, що президент США Дональд Трамп продовжуватиме тиснути на ЄС, аби той зберіг заборону на російський газ, з огляду на те, що це сприятиме зростанню американського експорту до Європи.Нагадаємо, що на початку червня новий прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр оголосив про неможливість швидкої відмови від паливних контрактів із Москвою. Очільник уряду пояснив тривалу співпрацю з Росією географічними особливостями та високим рівнем бідності в країні..

"Клептократична" влада України нібито не хоче вступати в Європейський Союз. У польській владі вважають, що про це свідчать заяви та кроки керівництва України.Про це написав голова Бюро міжнародної політики президента Польщі Марчин Пшидач на своїй сторінці в мережі Х.У провокаційному дописі він висловив думку, що Київ загострює польсько-український конфлікт, аби відвернути увагу від внутрішніх проблем."Чи замислювалося колись українське суспільство над тим, чи справді їхні клептократичні еліти хочуть вступити до Європейського Союзу? Переважна більшість пересічних українців, безперечно, цього прагне, хоче бути частиною Заходу (хоча ще декілька років тому це не було таким очевидним), але чи прагнуть цього також їхні олігархічні корумповані еліти?" — зазначив Пшидач.Річ у тому, що в неділю президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт закону про Український національний пантеон, який покликаний вшанувати визнаних українців."Звісно, простіше провокувати та розпалювати історичні напруження, щоби не доводилося відповідати за відсутність реформ, за відсутність ефективної боротьби з корупцією, за відсутність реальної деолігархізації, за відсутність реальних покращень для підприємців, відсутності верховенства права, відсутності покращення інфраструктури, відсутності багатьох інших речей", — вважає керівник Бюро міжнародної політики Польщі.Він додав, що цього всього українські еліти не змогли досягнути за останні три десятиліття."Так, із Бандерою, Шухевичем чи Клячківським Україна до ЄС не вступить, але чи справді цього хочуть їхні керівники, чи лише годують і обманюють своїх виборців, які дедалі більше розчаровуються в такій владі?" — провокаційно та безпідставно запитав Пшидач.Нагадаємо, що 28 червня президент України Володимир Зеленський заявив про те, що вніс у Верховну Раду законопроєкт про український національний пантеон. Це відбулося під час урочистостей до 30-річчя Дня Конституції України..

Орден Європи, заснування якого оголосив президент України Володимир Зеленський, вручатимуть особам за видатні заслуги у підтримці стратегічного курсу України на здобуття повноправного членства в Європейському Союзі.Про це свідчить президентський законопроєкт №15359, текст якого оприлюднено на сайті Верховної Ради.Документ пропонує внести зміни до статті 7 закону "Про державні нагороди України", встановивши нову нагороду – орден Європи."Ним також нагороджуватимуть за вагомий внесок у допомогу Україні, спрямовану на посилення її стійкості у захисті незалежності та безпеки всієї Європи, зміцнення міжнародного співробітництва в інтересах демократії, миру та добросусідства, утвердження дружніх і всебічних відносин між народами", — йдеться в повідомленні.Учора голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук інформував, що до парламенту від президента Володимир Зеленського надійшов відповідний законопроєкт.Він констатував, що цією нагородою відзначатимуть громадян України й іноземців, та зауважив, що під юрисдикцію ордена підпадатиме зміцнення міжнародної співпраці."Законопроєкт розгляне парламент на одному з найближчих пленарних засідань", — підсумував Руслан Стефанчук.Нагадаємо, що 12 лютого президент України Володимир Зеленський нагородив орденом Свободи українського скелетоніста Владислава Гераскевича, якого дискваліфікували перед першим заїздом Олімпіади-2026 через "шолом пам'яті" із зображенням спортсменів, загиблих внаслідок війни Росії..

До Верховної Ради України від президента Володимир Зеленського надійшов законопроєкт "Про внесення зміни до статті 7 закону України "Про державні нагороди України".Про це повідомив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук у спеціальному дописі на своїй Facebook-сторінці."Документ передбачає встановлення ордена Європи", — конкретизував він.Цією нагородою відзначатимуть громадян України й іноземців за визначні заслуги у підтримці стратегічного курсу України на набуття повноправного членства в Європейському Союзі."Також ним нагороджуватимуть за вагомий внесок у допомогу Україні для посилення стійкості в захисті її незалежності та безпеки всієї Європи", — додав спікер українського парламенту.Він зауважив, що під юрисдикцію ордена підпадатиме зміцнення міжнародної співпраці в інтересах демократії, миру та добросусідства, дружніх і всебічних відносин між народами."Законопроєкт розгляне парламент на одному з найближчих пленарних засідань", — підсумував Руслан Стефанчук.Нагадаємо, що 12 лютого президент України Володимир Зеленський нагородив орденом Свободи українського скелетоніста Владислава Гераскевича, якого дискваліфікували перед першим заїздом Олімпіади-2026 через "шолом пам'яті" із зображенням спортсменів, загиблих внаслідок війни Росії.На початку листопада минулого року голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук отримав державну нагороду Чеченської Республіки Ічкерія. Зараз вона тимчасово окупована Російською Федерацією..

Європейська комісія збереже вимоги щодо масштабних реформ під час наступного періоду надання фінансової допомоги України. Зв’язок між реформами і фінансуванням є принциповою європейською позицією.Про це розповіла керівниця української служби у складі Єврокомісії (DG ENEST) Анна Ярош-Фріс під час виступу на конференції з відбудови України у Гданську, її цитує "Європейська правда".Вона нагадала, що чинна програма підтримки України, зокрема, у форматі "Плану України", завершується наприкінці 2027 року, тож з 2028 року ЄС має ухвалити новий бюджетний план, і це стосується не лише українського фінансування."Євросоюз зараз входить у дуже гарячий період обговорення свого наступного багаторічного бюджету", — зазначила вона.Очільниця української служби акцентувала, що Єврокомісія виступає за виділення значного фінансування для України та вже зробила пропозицію щодо наступного бюджету, що містить таке бюджетування."Ми запропонували значний пакет підтримки України — близько 100 мільярдів євро на наступний бюджетний період (2028-2034 роки), і ці гроші будуть обумовлені виконанням вимог щодо реформ", — заявила вона.Посадовиця наголосила, що зв’язок між реформами і фінансуванням є принциповою позицією, оскільки є чітке бажання держав-членів детально за цим стежити."Фонди ЄС будуть більше та більше пов’язані з реформами, з питаннями верховенства права. Тож очікуйте на дуже-дуже жорсткі умови", — наголосила Анна Ярош-Фріс.До речі, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн сьогодні зазначала, що ЄС перерахує Україні перший транш макрофінансової допомоги в рамках нового кредитного пакета на підтримку України на 2026-2027 роки.Нагадаємо, що на полях конференції з відбудови України у Гданську Міністерство фінансів України та Світовий банк уклали пакет домовленостей у межах першої програми політики розвитку робочих місць і зростання приватного сектору на 3,39 мільярда доларів..