# ЄС

Повномасштабна російсько-українська війна може закінчитися на несприятливих для Києва умовах у наступному році. Це може статись, адже минулого тижня Євросоюз не зміг домовитися про використання заморожених російських активів для підтримки України.Як повідомляє оглядач Politico Джеймі Деттмер, відмова від пропозиції про репараційний кредит позбавляє Україну гарантованого фінансування на наступні два роки.Деттмер зауважив, що причиною провалу пропозиції стали юридичні побоювання Бельгії щодо позики, а також небажання президента Франції Еммануеля Макрона та прем'єр-міністра Італії Джорджі Мелоні приєднатися до канцлера Німеччини Фрідріха Мерца у підтримці ідеї репараційного кредиту. "Все це сталося попри тижні суперечок та завищені очікування прихильників плану, серед яких була і глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн", — наголосив оглядач Politico.Втім, ЄС все ж надав Україні значний пакет фінансування, погодившись на спільне запозичення у 90 мільярдів євро. Київ отримав кредит коштом безвідсоткової позики, забезпеченої бюджетом Євросоюзу. Попри те, що це дозволить Україні уникнути вичерпання коштів на початку наступного року, пакет допомоги розрахований на два роки. За твердженням Деттмера, цього буде недостатньо, щоб Київ міг продовжувати боротьбу. За прогнозами Міжнародного валютного фонду, через скорочення фінансової підтримки з боку США дефіцит бюджету України протягом наступних двох років становитиме близько 160 мільярдів доларів. Так, Україні знадобиться значно більше коштів від Європи — і це буде дедалі складніше для Євросоюзу.Оглядач зауважив, що багато європейських лідерів були досить оптимістичними після укладення угоди про фінансування минулого тижня. Президент Фінляндії Александр Стубб зазначив, що узгоджений пакет все ще пов'язаний із замороженими російськими активами."Заморожені російські активи залишаться замороженими... і Союз залишає за собою право використовувати заморожені активи для погашення цього кредиту", — зазначив президент Фінляндії.Деттмер наголосив, що наступний кредит може бути доданий і опосередковано пов'язаний із російськими активами. За словами оглядача, це також можна розцінити як передчасні сподівання, оскільки все залежить від того, яка угода буде укладена для закінчення війни.Три країни — Угорщина, Словаччина та Чехія, вже відмовилися від програми спільного запозичення, про яку було оголошено минулого тижня. Неважко уявити, що до них приєднаються й інші країни, які не погоджуються з ідеєю ще одного багатомільярдного пакета допомоги у 2027 році, який є важливим виборчим роком як для Франції, так і для Німеччини. Окрім цього, американський президент Дональд Трамп усе ще буде при владі, тож немає сенсу сподіватися на додаткові кошти з Вашингтона.Своєю чергою, прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер назвав угоду, досягнуту після майже 17 годин переговорів, "перемогою для України, перемогою для фінансової стабільності... і перемогою для ЄС". Як наголошував президент Володимир Зеленський, намагаючись переконати європейських лідерів підтримати кредит: "Якщо Путін знатиме, що ми можемо залишатися стійкими ще принаймні кілька років, то його мотивація продовжувати цю війну стане значно слабшою"."Втім, так не сталося. І після того, як минулого тижня провал переговорів щодо активів РФ підкреслив розбіжності між європейськими лідерами, Путін, безсумнівно, зробить із цього власні висновки, лише підтвердивши, що час на його боці. Що якщо він почекає ще трохи, 28-пунктний план, який його помічники розробили разом із спеціальним посланцем Трампа Стівом Віткоффом, може бути відновлений, залишивши Україну та Європу в скрутному становищі", — додав Деттмер.Оглядач також зауважив, що Путін може спостерігати за опитуваннями громадської думки й бачити зростання невдоволення європейських виборців підтримкою України в деяких найпотужніших економічно країнах Європи. Наприклад, опубліковане минулого тижня опитування Politico, показало, що респонденти в Німеччині та Франції, можливо, ще більш неохоче підтримують фінансування України, ніж респонденти в США. У Німеччині 45% респондентів заявили, що підтримають скорочення фінансової допомоги Україні, тоді як лише 20% висловилися за збільшення допомоги. У Франції 37% респондентів хотіли б надавати менше допомоги Києву, тоді як лише 24% висловилися за її збільшення.Напередодні засідання Ради ЄС минулого тижня прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал заявляв, що європейські лідери отримали можливість спростувати твердження Трампа про їхню слабкість. Це б було можливим, якби вони домовились про використання заморожених російських активів, але у Європі цього не зробили.Нагадаємо, раніше газета Financial Times повідомляла, що Велика Британія не використовуватиме приблизно 10,7 мільярда доларів заморожених російських активів для надання допомоги Україні. Ці кошти зберігаються в британських банках..

На сьогодні вже деякі країни Європейського Союзу висловили готовність щодо відправки своїх військ в Україну. Однак всі деталі та нюанси поки узгоджуються.Про це повідомив генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте в інтерв'ю Bild."Наразі ми працюємо над конкретикою того, як має бути структурована ця "коаліція охочих": як виглядатиме розгортання? Що відбуватиметься на суші, на морі, у повітрі тощо? Усі ці елементи зараз опрацьовуються", — зазначив він, пояснюючи проблематику ситуації.Генсек наголосив, що наразі альянс робить все необхідне для гарантування миру у Європі. Зокрема, йдеться про збільшення видатків на озброєння та нарощування виробництва, а також про всебічну підтримку України у війні проти РФ."Ми подбаємо про те, щоб Різдво і надалі залишалося безпечним. Але для цього ми маємо збільшити видатки на озброєння та забезпечити, щоб Україна залишалася якомога сильнішою. Якщо Росія отримає контроль над усією Україною, це матиме серйозні наслідки для НАТО, і нам доведеться витратити значно більше", — сказав Рютте.Водночас він відзначив, що армія країни-агресорки Росії вже зазнала потужних втрат на фронті в Україні. Так, за його підрахунками, РФ втратила вбитими та пораненими до 1,1 мільйона осіб, здобувши при цьому менш ніж 1% території України за рік."Путін готовий пожертвувати 1,1 мільйона своїх людей заради мінімальних територіальних здобутків. Це жахливо, але це реальність, з якою ми маємо справу", — додав Рютте.Нагадаємо, Португалія не виключає можливості розміщення своїх військ на території України. Однак, це можливо лише після закінчення війни.Крім того, 16 грудня прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що "Коаліція охочих" підготувала плани щодо можливого розміщення військ на території України. Вони передбачають охоплюють операції у повітрі, на морі та на землі.Додамо, США та європейські союзники України розробили план гарантій безпеки, що містить детальні, надійні та серйозні заходи для забезпечення виконання будь-якої мирної угоди з Росією. Згідно зі стратегією, українські війська стримуватимуть агресора на першій лінії розмежування..

У неділю, 21 грудня, кіпрський президент Нікос Христодулідіс пообіцяв, що його країна зробить підтримку України пріоритетом свого головування у Раді Європейського Союзу. Воно розпочнеться 1 січня.Про це Нікос Христодулідіс заявив, презентуючи пріоритети кіпрського головування у Раді ЄС у першій половині 2026 року.Він наголосив, що вторгнення Росії в Україну найяскравішим чином продемонструвало необхідність зміцнення європейської архітектури безпеки, оборонної готовності Європейського Союзу, його здатності захищати своїх громадян та інтереси."Протягом наступних шести місяців підтримка України залишатиметься пріоритетом для кіпрського головування. Звичайно, не могло бути інакше, враховуючи, що ми, Кіпр, маємо безпосереднє уявлення про те, що означає вторгнення, що означає окупація, що означає порушення основних принципів і прав", — акцентував він.Христодулідіс пообіцяв, що кіпрське головування сприяти швидкому впровадженню "білої книги" про майбутнє європейської оборони та супутньої "дорожньої карти" для досягнення оборонної готовності ЄС до 2030 року."Ми будемо діяти з реалізмом і амбіціями. Ми повністю переконані, що Європа може і повинна відповісти на виклики нашого часу", — заявив Христодулідіс.Головування у Раді ЄС відбувається на ротаційній основі, за якої кожна держава-член ЄС за чергою головує в Раді Європейського Союзу протягом шести місяців. Кіпрське головування замінить данське 1 січня 2026 року.Держава, яка головує, організовує та головує на засіданнях Ради ЄС (окрім ради із закордонних справ), формує порядок денний і визначає пріоритети на пів року, веде переговори між країнами ЄС.Нагадаємо, що сьогодні президент України Володимир Зеленський провів розмову з премʼєр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере. Вони детально обговорили дипломатичну роботу цими днями та новий виток російської агресії..

Україна завершила підготовку до відкриття всіх шести переговорних кластерів для вступу до Європейського Союзу. Про це повідомляє прес-служба Офісц віце-прем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.Цього тижня Кабмін схвалив дві переговорні позиції України за четвертим та п'ятим кластерами "Зелений порядок денний та стале з’єднання" та "Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості". Це означає, що Україна завершила всі процедури для відкриття шести переговорних кластерів.Переговорні позиції України є ключовими документами, що необхідні для відкриття перемовин за відповідними кластерами. На підставі їх буде оцінюватися прогрес України у виконанні критеріїв членства. "Зараз Україна має схвалені переговорні позиції за всіма шістьма кластерами. Ми послідовно й оперативно виконуємо взяті на себе зобов’язання на шляху до членства в ЄС. Протягом цього року завершено скринінг, розроблено та розпочато впровадження дорожніх карт реформ. Україна готова рухатися далі", — прокоментував віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка.Четвертий кластер охоплює такі напрями законодавства, як транспорт, енергетика, транс’європейські мережі, довкілля та зміни клімату. П'ятий кластер — сільське господарство та розвиток сільських територій, продовольча безпека, ветеринарна та фітосанітарна політика, рибальство та водний промисел, регіональна політика та координація структурних інструментів, фінансові та бюджетні положення.Проекти переговорних позицій були схвалені 11 грудня 2025 року під час засідання Міжвідомчої робочої групи з питань забезпечення переговорного процесу про вступ України до Європейського Союзу та адаптації законодавства України до права ЄС.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна швидко і впевнено рухається до членства в Європейському Союзі, попри виклики повномасштабної війни.Водночас єврокомісарка з питань розширення Марта Кос наголошувала, що на сьогодні Україна входить до четвірки країн-кандидатів на вступ до Європейського Союзу, які протягом року досягли найбільшого прогресу у впровадженні реформ.Додамо, Європейський Союз розглядає можливість реформування процедури вступу нових членів. Якщо такі плани затвердять офіційно, то це може пришвидшити інтеграцію України. Таку інформацію оприлюднило видання Politico, журналісти якого послалися на дипломатичні джерела..

Прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш заявив, що заморожені активи Росії варто використовувати після закінчення російсько-української війни. До того ж Прага має окрему позицію щодо деяких інших нюансів допомоги Україні.Висловлювання Андрея Бабіша наводить Radio Prague International. Як відомо, саміт ЄС затвердив рішення про спільне запозичення для України на суму 90 мільярдів євро.У цьому контексті Бабіш наголосив, що Чехія займає окрему позицію. Зокрема, за його словами, "вона не буде нести за все це фінансової відповідальності".Новий чеський прем’єр-міністр зазначив, що деякі країни все ще наполягали на використанні заморожених російських активів."Я вважаю, що ці гроші варто взяти після закінчення війни. Мені дивно, що ми вже зараз даємо гроші на два роки вперед, коли анонсовано, що мирна угода наближається. Усе це якось не сходиться", — зауважив він.Також Бабіш додав, що більшість європейських лідерів не зрозуміли текст щодо репараційної позики, який представили під час нічних переговорів 19 грудня.Раніше Бабіш активно закликав знайти гроші для фінансової допомоги України в інший спосіб, ніж використання заморожених російських активів.Попередній контекст:У ніч на п’ятницю, 19 грудня, стало відомо, що учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Європейські лідери запевнили, що це буде безвідсоткова позика. Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Як й Угорщина та Словаччина, Чехія теж домоглася відсутності фінансових зобов’язань щодо фінансової підтримки України на 2026-2027 роки. Але, на відміну від Угорщини та Словаччини, вона підписала з 25 країнами частину рішення, яка стосується деталей позики.Президент Володимир Зеленський наголосив, що це значна підтримка, яка справді посилює українську стійкість. Такий крок однозначно на користь України..

Угорщина та Словаччина не підписали висновки грудневого засідання Європейської ради щодо України, які затвердили в ніч на 19 грудня. В документі йдеться про рішення щодо надання Україні 90 мільярдів євро кредиту.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на декількох дипломатів Євросоюзу."Висновки Європейської ради щодо України не підписали дві країни — Угорщина та Словаччина", — повідомив один зі співрозмовників журналістів.До речі, як й Угорщина та Словаччина, Чехія теж домоглася відсутності фінансових зобов’язань щодо фінансової підтримки України на 2026-2027 роки на суму 90 мільярдів євро. Але, на відміну від Угорщини та Словаччини, вона підписала з 25 країнами частину рішення, яка стосується деталей позики.Цього року Угорщина не підписала жодного тексту висновків Євроради щодо України. В Будапешті це пояснювали протестом проти політики ЄС, що начебто "підтримує війну".Словаччина вперше не погодилася з українською частиною висновків саміту лідерів ЄС. До цього Братислава мала певні застереження, що не заважало їй ставити підписи під переважною більшістю офіційних документів.Попередній контекст:У ніч на п’ятницю, 19 грудня, стало відомо, що учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Європейські лідери запевнили, що це буде безвідсоткова позика. Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Повідомлялося, що США чинять тиск на низку країн ЄС, щоби блок відмовився використовувати заморожені активи Росії на потреби України.Учора ввечері після тривалої дискусії з українського питання лідери ЄС відправили на доопрацювання ідею щодо схвалення так званої "репараційної позики" для України та перейшли до роботи над альтернативними шляхами фінансової підтримки України.Спільне запозичення за правилами ЄС вимагало одностайності. У ньому візьмуть участь не всі держави Європейського Союзу.Президент Володимир Зеленський наголосив, що це значна підтримка, яка справді посилює українську стійкість. Такий крок однозначно на користь України..

Рішення щодо фінансової підтримки України на 2026-2027 роки на суму 90 мільярдів євро не матиме фінансових зобов’язань для трьох європейських країн. Чехія, Угорщина та Словаччина не братимуть у цьому участі.Про це свідчать висновки, ухвалені під час засідання Європейської ради з питання фінансування України."Для забезпечення необхідної фінансової підтримки України з другого кварталу 2026 року, включно з її військовими потребами, Європейська Рада погоджується надати Україні кредит у розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки на основі запозичень ЄС на ринках капіталу, підкріплених бюджетним резервом ЄС. Завдяки посиленій співпраці (стаття 20 Угоди про ЄС) щодо інструменту, що базується на статті 212 (Додаткової Угоди про ЄС), будь-яка мобілізація ресурсів бюджету як гарантія цього кредиту не матиме впливу на фінансові зобов'язання Чеської Республіки, Угорщини та Словаччини", — йдеться в документі.У висновках пояснюється, що цей кредит Україна погасить лише після отримання репарацій."До того часу ці активи залишатимуться знерухомленими, ЄС залишає за собою право використовувати їх для погашення позики у повній відповідності до законодавства ЄС та міжнародного права", — наголосили лідери Євросоюзу.Європейська рада також зазначила, що, згідно з попередніми висновками, "активи Росії повинні залишатися знерухомленими, доки Росія не припинить свою агресивну війну проти України та не компенсує їй шкоду, завдану її війною". "Європейський Союз, враховуючи безпрецедентну ситуацію, ухвалив на підставі статті 122 Договору про ЄС виняткові, тимчасові та належним чином обґрунтовані надзвичайні заходи, що знерухомлюють такі активи на стійкішій основі", — йдеться в документі.Крім того, Європейська рада закликала Раду ЄС і Європарламент продовжити роботу над технічними та правовими аспектами інструментів, що встановлюють репараційний кредит на основі залишків готівки, пов'язаних з іммобілізованими активами Росії.У висновках також йдеться про те, що Європейська рада наголошує на важливості таких елементів стосовно позики, яку нададуть Україні:зміцнення європейської й української оборонної промисловості;подальше дотримання Україною верховенства права, включно з боротьбою з корупцією;специфічний характер політики безпеки й оборони деяких держав-членів та інтереси безпеки й оборони всіх держав-членів.Попередній контекст:У ніч на п’ятницю, 19 грудня, стало відомо, що учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Європейські лідери запевнили, що це буде безвідсоткова позика. Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Повідомлялося, що США чинять тиск на низку країн ЄС, щоби блок відмовився використовувати заморожені активи Росії на потреби України.Учора ввечері після тривалої дискусії з українського питання лідери ЄС відправили на доопрацювання ідею щодо схвалення так званої "репараційної позики" для України та перейшли до роботи над альтернативними шляхами фінансової підтримки України.Спільне запозичення за правилами ЄС вимагало одностайності. У ньому візьмуть участь не всі держави Європейського Союзу.Президент Володимир Зеленський наголосив, що це значна підтримка, яка справді посилює українську стійкість. Такий крок однозначно на користь України..

Завдяки рішенню Європейського Союзу від 19 грудня Україна отримала фінансове забезпечення на найближчі роки. При цьому заморожені російські активи, як і раніше, залишаються заблокованими.Про це заявив президент України Володимир Зеленський, який зранку опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Дякую всім лідерам Європейського Союзу за рішення Європейської ради щодо фінансової підтримки України на 90 мільярдів євро 2026-2027 років", — зазначив він.За його словами, це значна підтримка, яка справді посилює українську стійкість. Такий крок однозначно на користь України."Важливо, що російські активи залишаються знерухомленими та що Україна отримала фінансову безпекову гарантію на найближчі роки", — наголосив український президент.Він подякував європейським лідерам за результат і єдність, що підтвердило незмінну підтримку нашої країни. Хоча рішення ухвалювали доволі складно, результат виявився прийнятним для України."Разом ми захищаємо майбутнє нашого континенту", — підсумував Володимир Зеленський.Попередній контекст:У ніч на п’ятницю, 19 грудня, стало відомо, що учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Європейські лідери запевнили, що це буде безвідсоткова позика. Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Повідомлялося, що США чинять тиск на низку країн ЄС, щоби блок відмовився використовувати заморожені активи Росії на потреби України.Учора ввечері після тривалої дискусії з українського питання лідери ЄС відправили на доопрацювання ідею щодо схвалення так званої "репараційної позики" для України та перейшли до роботи над альтернативними шляхами фінансової підтримки України.Спільне запозичення за правилами ЄС вимагало одностайності. У ньому візьмуть участь не всі держави Європейського Союзу.Учора Володимир Зеленський пояснював, що якщо Україна не отримає грошей, то перебуватиме у слабшій позиції. Тоді в Путіна зросте спокуса захопити Україну, бо вона в такій позиції, коли не вистачає грошей на життя та на зброю..

Учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Про це повідомив президент Європейської ради Антоніу Кошта, який уночі опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."У нас є угода. Рішення про надання Україні підтримки у розмірі 90 мільярдів євро на 2026-27 роки схвалено. Ми взяли на себе зобов'язання, ми виконали їх", — написав він.Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц теж у соцмережах додав, що це буде безвідсоткова позика."Це чіткий сигнал з Європи Путіну: ця війна того не варта. Ми заморозимо російські активи, доки Росія не компенсує Україні збитки", — зазначив він.За словами Мерца, Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн теж підтвердила, що позика для України прив'язана до майбутніх репарацій від російського агресора. Вона наголосила, що позика, яка надається на безвідсотковій основі, не стане тягарем для бюджету України."Україна має погасити цю позику лише тоді, коли отримає репарації. Фінансова допомога Україні після 2027 року стане частиною рішення щодо наступного багаторічного бюджету ЄС", — акцентувала посадовиця.Попередній контекст:Як відомо, 18-19 грудня у Брюсселі відбувається саміт лідерів ЄС, на якому обговорюють фінансову підтримку Україні на 2026-2027 роки. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн наголошувала, що зустріч не завершиться, поки не знайдуть оптимальне рішення.Також повідомлялося, що США чинять тиск на низку країн ЄС, щоби блок відмовився використовувати заморожені активи Росії на потреби України.Учора ввечері після тривалої дискусії з українського питання лідери ЄС відправили на доопрацювання ідею щодо схвалення так званої "репараційної позики" для України та перейшли до роботи над альтернативними шляхами фінансової підтримки України.Спільне запозичення за правилами ЄС вимагало одностайності. Попри те, що Віктор Орбан неодноразово заявляв про намір ветувати рішення щодо України, у Європейській раді стверджували, що є підстави розраховувати на одноголосне схвалення. У спільному запозиченні візьмуть участь не всі держави ЄС.Європейська рада запровадила санкції щодо 41 судна, які входять до складу російського "тіньового флоту" нафтових танкерів. У Брюсселі стверджують, що це ще не остаточний список..

Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан заявив, що не підтримує "репараційного кредиту" Україні. На його думку, це означатиме вступ Європейського Союзу у війну.Про це Віктор Орбан сказав після прибуття на саміт Євросоюзу в Брюсселі. Журналісти прямо запитали його, чому він виступає проти надання Україні репараційної позики."Віддати гроші означає війну. Я просто працюю на мир. Те, що нам треба робити, — це кроки в напрямку миру, а не війни", — відповів він.Деякі медівники в репліках звинуватили його, що він служить інтересам не так Європи, а більше Москви."Є дві країни, які у війні. Це не ЄС, це Росія й Україна. І дехто, ЄС, хоче забрати гроші однієї зі сторін, що воює, а потім віддати їх іншій. Це прямий вступ у війну. Тому прем’єр-міністр Бельгії правий. Ми не повинні робити цього", — наголосив Віктор Орбан.Своєю чергою, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що саміт ЄС має врешті-решт вирішити, яку з опцій фінансування України обрати.Попередній контекст:ЄС досі немає єдиної позиції щодо "репараційного кредиту" для України. Деякі лідери підтримують фінансування коштом російських активів, тоді як інші виступають за спільний борговий механізм.Якщо згоди досягнути не вдасться, ЄС розгляне "план Б" — тимчасовий кредит коштом запозичень блоку, щоби забезпечити підтримку України на початку 2026 року.США тиснуть на низку країн Європейського Союзу, щоби блок відмовився використовувати заморожені російські активи на потреби України. Якщо рішення не ухвалять, Київ може натрапити на економічні проблеми.Італія, Болгарія, Мальта та Бельгія закликали до пошуку альтернатив схемі надання Україні кредиту коштом заморожених російських активів. Це загрожує зірвати плани ЄС щодо ухвалення "репараційного кредиту" на саміті наступного тижня.ЄС на теперішній момент не розглядає можливості зняття санкцій з Російської Федерації. Навпаки — у Брюсселі вважають за необхідне посилити тиск на Росію..

Європейська рада запровадила санкції щодо 41 судна, які входять до складу російського "тіньового флоту" нафтових танкерів. У Брюсселі стверджують, що це ще не остаточний список.Про це повідомив журнал Європейського Союзу. Зазначається, що на це 41 судно відтепер поширюється заборона на доступ до портів та заборона на надання широкого спектра послуг, пов'язаних із морським транспортом."Цей захід спрямований на танкери, що не входять до ЄС, і є частиною "тіньового флоту" РФ, обходячи механізм обмеження цін на нафту, а також на судна, які відповідають за транспортування військової техніки, краденого українського зерна та культурних цінностей з України", — йдеться в документі.Після сьогоднішнього пакета санкцій загальна кількість таких кораблів "тіньового флоту", на які накладені економічні обмеження, зросла майже до 600 штук."ЄС готовий посилити тиск на Росію та її тіньовий ланцюжок створення вартості флоту, зокрема, шляхом запровадження подальших санкцій", — додали у Єврораді.Попередній контекст:Морські дрони Служби безпеки України Sea Baby 29 листопада уразили в Чорному морі два танкери тіньового флоту країни-агресорки Росії. Судна Kairo та Virat йшли порожніми, адже вони прямували на завантаження у порт Новоросійськ. Під час цього по танкерах відпрацювали модернізовані морські дрони Sea Baby, які можуть долати великі дистанції й оснащені посиленими бойовими частинами.Західні медіа повідомили, що адміністрація Дональда Трампа фактично дала Україні "зелене світло" на обстріли так званого "тіньового флоту" Росії. США навіть допомагають у цьому своїми розвідувальними даними.Європейський Союз планує завдати удару по російському тіньовому флоту й обмежити військові доходи Москви шляхом більш жорсткого застосування міжнародного морського права.Минулого тижня, 13 грудня, президент України Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію рішення РНБО щодо застосування санкцій проти 656 кораблів, які є частиною "тіньового флоту" Росії.Висока представниця Євросоюзу з питань зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас заявила, що ЄС не розглядає можливості зняття санкцій з Російської Федерації. Навпаки — у Брюсселі вважають за необхідне посилити тиск на Росію..

У четвер і п’ятницю, 18-19 грудня, в Брюсселі відбувається нарада лідерів Європейського Союзу. Головне питання — узгодити шляхи фінансування України на 2026 і 2027 роки.За інформацією TrueUA, ця зустріч для України вирішальна в контексті фінансування на наступні два роки."Мені обіцяли лідери ЄС розв’язати це питання, бо вони розуміють, що Україна без цих грошей не зможе", — наголошував раніше Володимир Зеленський.Президент Євроради Антоніу Кошта заявляв, що ніхто не розійдеться зі саміту, поки не вдасться знайти опцію для фінансування України. На засідання очікується також приїзд Зеленського.Розглядаються два основні варіанти:репараційна позика на основі російських заморожених активів;спільні запозичення ЄС, але для цього мають погодитися всі лідери блоку (прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан уже виступив проти).Попередній контекст:ЄС досі немає єдиної позиції щодо "репараційного кредиту" для України. Деякі лідери підтримують фінансування коштом російських активів, тоді як інші виступають за спільний борговий механізм.Якщо згоди досягнути не вдасться, ЄС розгляне "план Б" — тимчасовий кредит коштом запозичень блоку, щоби забезпечити підтримку України на початку 2026 року.США тиснуть на низку країн Європейського Союзу, щоби блок відмовився використовувати заморожені російські активи на потреби України. Якщо рішення не ухвалять, Київ може натрапити на економічні проблеми.Італія, Болгарія, Мальта та Бельгія закликали до пошуку альтернатив схемі надання Україні кредиту коштом заморожених російських активів. Це загрожує зірвати плани ЄС щодо ухвалення "репараційного кредиту" на саміті наступного тижня.ЄС на теперішній момент не розглядає можливості зняття санкцій з Російської Федерації. Навпаки — у Брюсселі вважають за необхідне посилити тиск на Росію..

Європейський Союз планує найближчими днями ухвалити рішення про те, як фінансувати Україну 2026 та 2027 років для продовження боротьби з російським вторгненням. Програму фінансування планують узгодити в п'ятницю, 19 грудня.Таку інформацію оприлюднили журналісти агенції Reuters, які послалися на власні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що основним варіантом є використання російських активів, заморожених у ЄС, але його реалізація залежить від невизначеного схвалення Бельгії.Тому на переговорах у четвер зосередяться на звуженні обсягу гарантій до форми, яка виявиться прийнятною для всіх країн ЄС. Джерела журналістів наголосили, що учасники засідання планують знайти рішення щодо фінансування для України."Це не Європейська Рада, де ми можемо розійтися в п'ятницю та нічого не мати. Тож рішення буде доступне вранці в п'ятницю", — заявив високопоставлений дипломат ЄС.За його словами, якщо країнам ЄС не вдасться знайти відповіді на питання про те, як фінансувати Україну 2026 та 2027 років, Європа не дасть Україні можливості захистити себе, і це матиме серйозні наслідки для безпеки усієї Європи.Попередній контекст:ЄС досі немає єдиної позиції щодо "репараційного кредиту" для України. Деякі лідери підтримують фінансування коштом російських активів, тоді як інші виступають за спільний борговий механізм.Якщо згоди досягнути не вдасться, ЄС розгляне "план Б" — тимчасовий кредит коштом запозичень блоку, щоби забезпечити підтримку України на початку 2026 року.США тиснуть на низку країн Європейського Союзу, щоби блок відмовився використовувати заморожені російські активи на потреби України. Якщо рішення не ухвалять, Київ може натрапити на економічні проблеми.Італія, Болгарія, Мальта та Бельгія закликали до пошуку альтернатив схемі надання Україні кредиту коштом заморожених російських активів. Це загрожує зірвати плани ЄС щодо ухвалення "репараційного кредиту" на саміті наступного тижня.ЄС на теперішній момент не розглядає можливості зняття санкцій з Російської Федерації. Навпаки — у Брюсселі вважають за необхідне посилити тиск на Росію..

Європейський парламент підтримав план блоку, який передбачає поступове скорочення та повне припинення імпорту російського газу до кінця 2027 року. Узгоджені максимальні штрафи у разі порушень.Як повідомили на офіційному сайті Європейського парламенту, йдеться про імпорт трубопровідного та скрапленого природного газу. Новий закон, який прийняли 17 грудня, захистить енергетичну безпеку ЄС від вогнепальної зброї Росії."Російський скраплений природний газ (ЗПГ) на спотовому ринку буде заборонено в ЄС після набрання чинності регламенту на початку 2026 року, тоді як імпорт трубопровідного газу буде поступово припинено до 30 вересня 2027 року", — йдеться у повідомленні.Під час переговорів автори закону "просунули терміни" поступового припинення використання більшості імпортних контрактів. Також запровадять штрафи, які держави-члени застосовуватимуть до операторів за порушення."Сьогоднішнє голосування надсилає чіткий та потужний сигнал: Європа більше ніколи не буде залежною від російського газу. Це велике досягнення для ЄС та історичний поворотний момент в європейській енергетичній політиці", — заявила голова Європарламенту від Комітету з міжнародної торгівлі Інесе Вайдере (ЄНП, Латвія).Законодавство, яке вже було узгоджено з Радою, було прийнято 500 голосами "за", 120 "проти" та 32 "утрималися". Тепер його має офіційно схвалити Рада, перш ніж його буде опубліковано в Офіційному журналі.Нагадаємо, раніше прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан під час зустрічі з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом у Стамбулі домовився про подальше забезпечення транзиту російського газу до Угорщини..

Сполучені Штати Америки спільно із європейськими союзниками підготували план гарантій безпеки для України після закінчення війни із Росією. Він містить декілька документів.Про це повідомляє The New York Times із посиланням на посадовців, ознайомлених із проектами документів. За даними джерел видання, цей план передбачає розгортання європейських військ на українській території для стримування нового, можливого вторгнення країни-агресорки Росії.Також в одному із документів, який співрозмовники NYT називають "оперативний документ між військовими", розписані детальні положення щодо співпраці військ США та Європи із ЗСУ з метою запобігання спробам Росії захопити додаткові території."Особи, ознайомлені з ними, заявили, що оперативний проєкт документа містить численні конкретні вказівки, покликані заспокоїти Україну в різних сценаріях можливого вторгнення Росії. Один американський чиновник, який розмовляв з журналістами на умовах анонімності, заявив, що документ є "дуже конкретним" щодо того, як запобігти подальшим вторгненням і покарати Росію, якщо вони відбудуться", — йдеться у статті.Водночас, як зазначили у NYT, одне із ключових завдань плану — збільшення чисельності Збройних сил України до 800 тисяч у мирний час. Також документи передбачають створення очолюваної Європою військової місії, яка діятиме на території України для захисту повітряного й морського простору. Очікується, що вона буде розміщена в західній частині України, подалі від лінії можливого припинення вогню."Чиновники відмовилися надати конкретні дані про те, які країни розмістять війська в Україні, але Зеленський заявив у вівторок, що кілька країн пообіцяли це зробити в приватному порядку", — уточнили журналісти.Крім того, у плані є положення про те, що як Америка допомагатиме Україні у виявленні спроби Росії створити операції під "фальшивим прапором", які можуть дати Москві привід для нового вторгнення.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський заявив, що представники американської делегації під час перемовин у Німеччині озвучили Україні російські вимоги для завершення війни. При цьому жорстких вимог під час розмови в Берліні ніхто не висував.Своєю чергою, офіційний Париж вимагає, щоб Україна була забезпечена надійними гарантіями безпеки ще до початку будь-якого обговорення територіальних питань у межах потенційних мирних переговорів..