# ЄС

У пʼятницю, 29 травня, президент Володимир Зеленський підписав закон №0376 про ратифікацію угоди з Європейським Союзом. Вона передбачає надання Україні фінансової допомоги на 90 мільярдів євро.Про це свідчить картка законопроєкту, опублікована на сайті Верховної Ради України.Учора Зеленський вніс до парламенту відповідний законопроєкт, який парламент ратифікував. Закон №0376 підтримали 298 народних депутатів."Документ визначає рамки для залучення коштів у межах загальної суми до 90 мільярдів євро, в тому числі в межах макрофінансової допомоги в рамках позики на підтримку України", — йдеться в пояснювальній записці.Зазначається, що укладення та подальше набуття чинності угодою про позику та меморандумом про взаєморозуміння після їх ратифікації дозволять Україні у 2026-2027 роках залучити від ЄС до 90 мільярдів євро фінансових ресурсів для підтримки державного бюджету та зміцнення оборонного потенціалу.Загальний обсяг підтримки на 2026 рік визначено у розмірі до 45 мільярдів євро, що розподіляються на два ключові компоненти:оборонна частина (до 28,3 мільярда євро) — спрямовуються на закупівлю озброєння та посилення оборонно-промислового потенціалу;бюджетна частина (16,7 мільярда євро) — спрямовуються на забезпечення макрофінансової стабільності та покриття дефіциту державного бюджету.Водночас фінансування бюджетної частини здійснюється через два інструменти:до 8,35 мільярда євро надаються безпосередньо як макрофінансова допомога (що є предметом зазначеного меморандуму);до 8,35 мільярда євро — додатково через механізм Ukraine Facility.Отримання допомоги передбачає виконання низки умов:для першого траншу Україна має, зокрема, скасувати звільнення від оподаткування міжнародних посилок, запровадити оподаткування доходів через цифрові платформи, продовжити дію військового збору на рівні 5% на три роки, ухвалити оновлену Стратегію управління державними фінансами, новий Митний кодекс відповідно до стандартів ЄС і призначити нового керівника Державної митної служби;для другого траншу Україна має остаточно ухвалити ці законопроєкти, а також прийняти Бюджетну декларацію на 2027-2029 роки; крім того, Мінфін має ухвалити оновлений план цифрового розвитку Державної митної служби до 2030 року; Верховна рада має затвердити трьох відсутніх експертів до складу комісії з відбору членів правління Рахункової палати України;умовою для надання третього траншу є реформування Україною пільгового податкового режиму, вжиття заходів для протидії ухиленню від оподаткування, спрощення адміністрування ПДВ і представлення нової Стратегії публічних закупівель на 2027-2030 роки.Нагадаємо, що вчора Рада Європейського Союзу схвалила виділення для України сьомого траншу макрофінансової допомоги у межах програми Ukraine Facility. Йдеться про 2,8 мільярда євро..

Цієї середи прем’єр-міністри Британії і Польщі Кір Стармер і Дональд Туск уклали угоду про партнерство у сфері безпеки та оборони. У чому важливість цього документу для держав-підписантів та для України?Про що домовилися Лондон і ВаршаваВелика Британія є найважливішим партнером Польщі в оборонній сфері. Тепер між країнами діятиме угода (в польських ЗМІ її називають трактатом), на основі якої посилюватиметься міждержавне співробітництво. Під час підписання документа прем’єр Британії Кір Стармер наголосив, що на сьогодні немає більшого виклику, з яким стикаються обидві країни, аніж російська агресія в Україні. Своєю чергою, Дональд Туск розповів, що у вступі до угоди чітко прописана її мета: захист кордонів обох держав, захист кіберпростору, а також зміцнення європейської солідарності, солідарності в рамках НАТО та європейсько-американської солідарності. У такий спосіб Туск одразу відкинув теорії змови про "антиамериканську" політику Польщі та Британії.Днем раніше голова польського уряду назвав укладення угоди "історичним моментом"."Ми тісно співпрацюємо зі Сполученим Королівством, коли йдеться про допомогу Україні. Хочу сказати, що Велика Британія є одним із найнадійніших, відданих, а часом і з вражаючими результатами, партнерів України". Це також є причиною, чому варто активізувати співпрацю з Британією у сфері безпеки та оборони", — цитує Туска Rzeczpospolita.Канцелярія прем'єр-міністра оголосила, що договір також передбачатиме співпрацю в боротьбі з гібридними загрозами, дезінформацією та нелегальною міграцією, серед іншого. У ньому загалом передбачене широке поле співробітництва — співпраці в оборонній промисловості, безпеці морської інфраструктури, енергетики, охорони здоров'я.9 травня 2025 року Польща підписала аналогічну угоду з Францією (так званий Нансійський договір), а в червні очікується укладення угоди з Німеччиною, яка також передбачає співпрацю в оборонній сфері. Отже, Варшава все більше зосереджується на зміцненні зв’язків із європейськими союзниками. Причиною польські ЗМІ називають дедалі більші сумніви щодо надійності американських безпекових гарантій.TrueUA згадував скандал через відтермінування Сполученими Штатами перекидання п’яти тисяч своїх військових до Польщі. Якби це сталося вчасно, російсько-білоруська "ядерні" навчання навряд чи відбулися з таким розмахом. Дональд Трамп днями наказав Пентагону відправити вояків до Польщі, але зробив це у кумедний спосіб. Мовляв, американських військових спрямують "виходячи з успішного обрання президента Польщі Кароля Навроцького, якого з гордістю підтримав, та наших стосунків із ним". Навроцького обрали президентом у червні минулого року, так що Трамп загубився в часі.Принагідно про реакцію польського президента на безпекову угоду з Британією. Він розкритикував не сам документ, а спосіб, у який той опрацьовувався. Навроцькому не сподобалося, що його канцелярію належним чином заздалегідь не поінформували про підготовку угоди. До проблем, які можуть створити європейські трампісти співпраці у сфері безпеки та оборони в Європі, повернімося згодом, нині ж нагадаємо, що Польща отримала від угоди з Францією, укладеною більш як рік тому.У вересні 2025-го, після вторгнення російських безпілотників у польський повітряний простір, французи оголосили про спрямування до країни-союзниці трьох винищувачів Rafale. Оскільки Варшава виявила зацікавленість у французькій програмі "розширеного ядерного стримування", цього року на півночі Польщі над Балтійським морем відбудуться польсько-французькі військові ядерні навчання. У росіян через це сильно "підгорає"…Чому оборонні угоди між країнами Європи вигідні УкраїніДнями секретар Ради національної безпеки й оборони Рустем Умєров перебував у Берліні, де зустрічався з радниками із національної безпеки Німеччини, Франції та Британії. За повідомленням прессекретаря Умєрова Діани Давітян, обговорювалися безпекові питання, перемовний процес, а також оборонна співпраця, зокрема щодо Drone Deal між Україною та Німеччиною.Цей візит відбувся на тлі кількох подій, які безпосередньо стосуються нашої держави. Перша подія: заяви Держсекретаря США Марка Рубіо про готовність Вашингтона відійти від мирних переговорів через їхню "непродуктивність". У разі такого сценарію Україна та Європа мають діяти спільно.Приміром, відбуваються не зовсім зрозумілі рухи в Євросоюзі щодо його переговорів із Росією та навіть пошук переговорника від ЄС. TrueUA аналізував негативні сторони такої поведінки окремих європолітиків та нагадував, як Росія у 2014 році підмінила Женевський формат (Україна — США — Європа — РФ) Нормандським (Україна — Франція — Німеччина — РФ), виключивши з перемовин Сполучені Штати. Здоровий глузд начебто взяв гору і від пошуків того, хто "подивиться у вічі Путіну", в Євросоюзі поки відмовилися. Не факт, що надовго.Друга подія — руйнівний удар по Києву 24 травня, а також використання ворогом "Орєшніка" у Білій Церкві. Зараз Україні вкрай необхідне посилення системи ППО — тому Британія, Франція та Німеччина можуть у цьому допомогти. Нагадаємо, у лютому 2024 року Україна уклала безпекові угоди з Німеччиною та Францією, а 16 січня цього року Зеленський і Стармер підписали велику угоду про сторічне партнерство, в якій передбачається співробітництво в оборонній сфері. Також можна згадати ще одну цьогорічну угоду Києва з Лондоном і Парижем — декларацію про наміри для розгортання багатонаціональних сил після припинення вогню в Україні.Згаданий перелік угод засвідчує дуже тісну співпрацю нашої держави з трійкою найсильніших держав Європи. Окремі безпекові угоди Польщі з цими державами матимуть позитивний ефект і для України. Світ спостерігає за формуванням нового стратегічного військово-політичного альянсу на теренах європейського континенту? Не як заміни НАТО, а формату зближення тих хто, готові протистояти загрозам для континенту, які створює тріо Трамп — Путін — Сі Цзіньпін.Якщо новий альянс розширюватиметься, у ньому можна буде побачити Данію, Норвегію, Швецію, Нідерланди, країни Балтії, можливо, Фінляндію, Румунію, тобто країни, де при владі відповідальні політики. Без України оборонна спілка європейських країн не буде дієвою. Власне, як і нинішнє НАТО. Це очевидно для політичних еліт Європи. Тому вони роблять кроки для посилення співробітництва. Серед останніх за часом прикладів — запуск Єврокомісією спілки ЄС-Україна з безпілотників (EU-Ukraine Drone Alliance), нині проводиться прийом заявок на вступ до засновників.TrueUA на початку квітня аналізував, чи наберуться європейські держави сміливості діяти, не оглядаючись на Вашингтон. Наш висновок: власну архітектуру безпеки та оборони в Європі розбудовувати не поспішатимуть, а діятимуть залежно від політичної погоди у Білому домі. Поки у Лондоні, Варшаві, Парижі, Берліні при владі відповідальні політики, Україні доцільно максимально інтегруватися в їхні оборонні програми та проекти, дуже бажано, щоб міждержавні угоди набували статусу законів, аби праві популісти, які у кожній із цих держав рвуться до влади, не переглядали домовленості. Як це сталося в Чехії, де після приходу до влади трампіста Андрея Бабіша уряд скоротив видатки на "снарядну ініціативу" президента Петра Павела, після чого кількість учасників коаліції скоротилася вдвічі — з 18 країн до 9-ти. Їхня логіка проста — якщо чеському уряду нецікаво бути серйозним гравцем у сфері безпеки, вони долучаться до тих, хто хоче бути сильним гравцем. Україна теж зацікавлена в усіх альянсах, саме з такими гравцями..

Україна розраховує відкрити перший переговорний кластер щодо вступу до Європейського Союзу найближчими тижнями.Як повідомив президент України Володимир Зеленський, Київ очікує на підтримки країн Північної Європи у питанні відкриття кластерів та сподівається на "зменшення скепсису серед окремих партнерів уже влітку". За словами глави держави, Україна прагне відкрити перший переговорний кластер — Fundamentals — уже найближчими тижнями, після чого працюватиме над запуском інших напрямів."Нам дуже потрібна позиція кожної країни, щоб блокувань не було. Розраховуємо, що в червні та інші місяці літа в нас буде прогрес у цьому напрямі", — зазначив Зеленський.Президент також наголосив, що Швеція повністю підтримує Україну у питанні відкриття кластерів, і висловив сподівання, що інші партнери Північної Європи працюватимуть у тому ж напрямі, зокрема щодо держав, які наразі ставляться до процесу скептично."Сподіваємося, що під час моїх перемовин у червні або влітку ми зменшимо цей скепсис і отримаємо для України бажаний важливий результат", — додав він.Нагадаємо, Європейська комісія планує запропонувати відкриття першого тематичного кластера переговорних розділів щодо членства України та Молдови в ЄС 16 червня.Додамо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив з ініціативою надати Україні новий формат участі в Європейському Союзі, так званий "асоційований членський статус"..

У четвер, 28 травня, Рада Європейського Союзу схвалила виділення для України сьомого траншу макрофінансової допомоги у межах програми Ukraine Facility. Йдеться про 2,8 мільярда євро.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко."Сьогодні Рада ЄС ухвалила рішення про виділення Україні майже 2,8 мільярда євро в межах програми Ukraine Facility", — зазначила вона.За її словами, Єврокомісія позитивно оцінила виконання Плану України за четвертий квартал 2025 року. "Дякуємо Верховній Раді за підтримку важливих рішень і спільну роботу. Станом на кінець травня 2026 року спільними зусиллями вже виконано 86 кроків Плану України, ще 65 — у процесі реалізації. Продовжуємо разом впроваджувати реформи та рухатися шляхом європейської інтеграції", — наголосила посадовиця.Щиро вдячні європейським партнерам за підтримку та довіру.Ukraine Facility — це важливий інструмент фінансової підтримки України. У межах програми з початку роботи інструменту з 2024 року вже отримали 26,8 мільярда євро. Загальний обсяг програми на 2024-2027 роки становить 50 мільярдів євро.Як відомо, 28 травня Європейський Союз офіційно підтримав та привітав успішне голосування в українському парламенті за пакети документів, необхідні для старту масштабної програми макрофінансової допомоги. Ухвалені законодавчі акти відкривають юридичну можливість для виділення колосальних коштів на стабілізацію економіки України.Нагадаємо, наприкінці минулого року Україна отримала шостий фінансовий транш від Європейського Союзу в межах програми Ukraine Facility. Сума виплати склала 2,3 мільярда євро. .

Європейська комісія планує запропонувати відкриття першого тематичного "кластера" переговорних розділів щодо членства України та Молдови в ЄС 16 червня.Про це повідомляє Euractiv з посиланням на високопоставлене джерело."Комісія представить цю пропозицію на зустрічі міністрів Європи в Брюсселі в рамках Ради загальних справ. Цей графік дозволить лідерам ЄС схвалити цей крок на засіданні Європейської Ради в Брюсселі через два дні", — йдеться у повідомленні.Як відзначили у виданні, що наразі у Європі тривають дебати щодо майбутнього формату інтеграції України, оскільки точні умови членства та інституційні параметри для нових країн поки що не зафіксовані. Так, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловив ідею, що Україна могла б отримати статус "асоційованого члена" без права голосу в інституціях ЄС. Київ цей варіант категорично відкинув, наполягаючи виключно на повноправному членстві.Водночас Норвегія відкидає припущення щодо можливого тимчасового вступу України до Європейської економічної зони (ЄЕЗ) як "трампліна" до ЄС. Міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде зауважив, що архітектура ЄЕЗ є занадто специфічною та складною."Переговори про вступ до ЄС поділені на шість різних так званих "кластерів", що групують сфери або "розділи" права ЄС у широкі тематичні політичні сфери. Відкриття кожного кластера вимагає одноголосного схвалення всіх 27 урядів ЄС, а вето також може зупинити прогрес у переговорах, якщо країни-кандидати вважатимуться такими, що відступають від реформ. Перший такий "кластер" у переговорах стосується основних демократичних, економічних та інституційних стовпів ЄС. Хоча він є першим, який було відкрито, він також останнім, який було закрито. Очікується, що решта кластерів будуть відкриті для України та Молдови в липні", — додали у виданні.Нагадаємо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив з ініціативою надати Україні новий формат участі в Європейському Союзі, так званий "асоційований членський статус".23 травня стало відомо, що Володимир Зеленський написав листа лідерам ЄС, у якому заявив, що пропозиція Німеччини надати Україні статус "асоційованого" члена Європейського Союзу є "несправедливою". Це позбавить Київ права голосу в рамках Євросоюзу..

У середу, 27 травня, президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з очільницею Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн.Про це гарант повідомив на своїй сторінці у Telegram.Зеленського зазначив, що серед головних тем — посилення української системи протиповітряної оборони, зокрема можливостей протидії балістичним загрозам. За його словами, Європа має необхідний потенціал, а співпраця в цьому напрямку триває в межах ініціативи Drone Deal, до якої вже готові долучатися окремі країни."Дякую Урсулі фон дер Ляєн за підтримку цього формату. Важливо, що наші команди активно працюють, і вже є країни, які готові долучатися", — зазначив український лідер.Окремо сторони торкнулися питання прогресу України на шляху до членства в ЄС. Київ, за словами Зеленського, готовий до відкриття всіх шести переговорних кластерів і розраховує на старт першого — Fundamentals — уже в червні 2026 року.Також співрозмовники обговорили питання надходження першого траншу в межах європейського пакета фінансової допомоги."Так само важливо, щоб якнайшвидше надійшов перший транш підтримки. Є дата — сподіваємося, що все вдасться реалізувати саме так, як ми домовилися", — додав Зеленський.Як відомо, російські атаки по мирних містах України викликали жорстку реакцію з боку вищого керівництва Європейського Союзу. Брюссель не лише засудив чергові злочини Москви, а й оголосив про термінове відправлення додаткових оборонних комплексів.Нагадаємо, 29 квітня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час виступу на пленарному засіданні Європейського парламенту заявила, що ЄС надасть Україні шість мільярдів євро на дрони вже цього кварталу. Фінансування надходитиме за двома напрямками — на потреби бюджету й оборонний сектор..

У вівторок, 26 травня, Рада Європейського Союзу продовжила дію санкцій проти країни-агресорки Росії за порушення прав людини.Про це йдеться у пресрелізі оприлюдненому на сайті Ради ЄС. Зазначається, що обмеження діятимуть до 28 травня 2027 року.Загалом санкції поширюються на 72 людини та одну юридичну особу, які відповідальні за "серйозні порушення прав людини, за репресії проти громадянського суспільства та демократичної опозиції, а також за підрив демократії та верховенства права в Росії".У межах санкцій активи людей та компаній, включених до списку, залишаються замороженими. До того ж громадянам та компаніям ЄС заборонено їх фінансувати. Крім того, на них поширюється заборона на в’їзд до країн-членів блоку."ЄС залишається непохитним у своєму засудженні порушень прав людини та репресій у Росії та глибоко стурбований постійним погіршенням ситуації з правами людини в країні, особливо в контексті війни Росії проти України", — додали у ЄС.Зауважимо, раніше суд Європейського Союзу постановив, що ЄС має право заморожувати активи росіян, які перебувають під санкціями, навіть якщо майно формально оформлене через трасти або складні юридичні структури. Нагадаємо, 23 травня президент України Володимир Зеленський підписав черговий пакет санкційних обмежень, спрямованих на послаблення військової машини Кремля. Нові обмеження стосуються понад сотні російських військових та суден, які забезпечують фронт зброєю..

Європейські країни розійшлися в поглядах на ідею призначити єдиного перемовника з Росією. Одні вважають це пасткою, яку вигадав Путін, інші — необхідним кроком, поки Сполучені Штати Америки відмовляються від посередництва.Таку інформацію оприлюднили аналітики видання Politico. Розбіжності між різними країнами виникнули перед неформальною зустріччю міністрів закордонних справ ЄС.Держави, які найактивніше підтримують Україну, виступають проти самої ідеї перемовника. Їхній аргумент: Володимир Путін несерйозно ставиться до припинення вогню, а призначення перемовника може підірвати санкційний тиск на Росію."Ми не хочемо, щоб Україна сприймала нас як когось, хто чинить на них тиск, щоби вони пішли на компроміси", — заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський на конференції GLOBSEC у Празі.Подібну позицію висловили й міністри закордонних справ Естонії та Литви. Вони попередили про потенційну "пастку" з боку Кремля — затягнути переговори та домогтися поступок від ЄС.До речі, головна дипломатка Європейського Союзу Кая Каллас теж скептично ставиться до цієї ідеї.Попри певний опір, список кандидатів на роль перемовника вже формується. Серед тих, кого згадують у кулуарах:президент Євроради Антоніу Кошта;президент Фінляндії Александер Стубб;колишній голова ЄЦБ Маріо Драгі;колишній президент Фінляндії Саулі Нійністьо;колишній голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер.Нещодавно Стубб підтвердив зацікавленість у цій посаді, але поставив умову: він погодиться лише на прохання лідерів ЄС і лише після досягнення твердого припинення вогню."Питання прямого контакту з Росією стоїть у порядку денному неформальної зустрічі міністрів закордонних справ ЄС, яка відбудеться найближчими днями", — констатували автори журналістського матеріалу.Є інформація, що там обговорять не лише кандидатів, а й те, чого Європа вимагатиме від постконфліктних відносин з Росією та які умови вона ставить для початку переговорів. Частина урядів побоюється, що сама дискусія лише підкреслить розкол всередині блоку.Нагадаємо, вчора міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна заявив, що кремлівський диктатор Володимир Путін може намагатися втягнути Європу в перемовини щодо війни в Україні. Він бачить у цьому вигоду для себе..

TrueUA раніше вказував на ризики перемовин Європейського Союзу з Москвою, однак після того, як президент Фінляндії Александр Стубб зголосився представляти ЄС, ідея переговорного процесу з росіянами, видається, матиме більше прихильників.Чому американці поставили на паузу посередництво у мирних переговорахІзраїльсько-американська військова кампанія на Близькому Сході, яка складається для США дуже невдало, перемикнула увагу Дональда Трампа на Іран. Остання велика зустріч української та американської сторін відбулася 21-22 березня у Флориді, 7 травня секретар РНБО Рустем Умєров спілкувався з представниками Трампа у Маямі, але це повноцінними перемовинами з далекосяжними рішеннями назвати складно.Нещодавно глава Держдепу Марко Рубіо чесно визнав: жодні офіційні зустрічі у форматі Україна — США — Росія не проводяться. За його словами, головною умовою для відновлення діалогу є чітке бачення того, що майбутні саміти зможуть принести реальний та продуктивний результат, а не стануть черговою формальністю."Протягом останніх кількох місяців ми відчували, що прогресу не було багато, але, можливо, динаміка зміниться. Ми також не зацікавлені в тому, щоб втягуватися в нескінченний цикл зустрічей, які ні до чого не приводять", — підсумував Рубіо.З позитивного — держсекретар зазначив, що Сполучені Штати готові й надалі здійснювати посередницьку місію. При цьому додав:"Якщо хтось хоче спробувати, нехай спробує, але обидві сторони постійно кажуть нам, що ми єдині, хто може це зробити".Очевидно, це сигнал тим європейським політикам, які завели пісню про прямі переговори ЄС із РФ. А роблять вони це тому, що не відчувають в американцях надійного партнера, який під час перемовин із Кремлем стоятиме на боці інтересів Європи.Ще під час переговорної "Санта-Барбари" за участі посланців Трампа, позиція ЄС була наступною: нічого про Україну без України, нічого про Європу без Європи. Наші інтереси з інтересами Євросоюзу збігалися, тому американці мусили брати їх до уваги. Штатам, якщо вони справді хочуть успіху у своїй посередницькій місії, доведеться це робити й надалі.Чи хоче Путін говорити з ЄвропоюПротягом переговорного процесу з американцями росіяни всіляко наголошували, що бажають розмовляти тільки зі США, а Європу треба винести за дужки. Мовляв, вона лише заважає врегулюванню. Представник Путіна Кирило Дмитрієв неодноразово літав до Штатів, де його люб’язно зустрічав Стів Віткофф, який, своєю чергою, неодноразово літав до Москви (кажуть, скоро знову туди полетить). Але до Брюсселю ні Дмитрієв, ні будь-хто інший не приїздив.Логіка Кремля була простою: підігрувати амбіціям Трампа, аби під час переговорів просувати кілька тем: перша — спільні зі США бізнес-проєкти, зокрема, видобуток корисних копалин в Арктиці; друга — переконати Білий дім натиснути на Європу, щоб та почала скасовувати санкції. Не вийшло ні перше, ні друге. Може, Трамп і підтримує спільний бізнес із Росією, але не може цього зробити мінімум із двох причин: по-перше, спочатку доведеться скасувати санкції проти Росії, запроваджені за часів Джо Байдена, зробити цього без Конгресу він не може, а Конгрес не погодиться; по-друге, громадська думка в США на нашому боці, Трамп проти неї не піде. Що ж до тиску на Європу, то там відразу дали зрозуміти — санкції не послаблюватимуть, а навпаки, посилюватимуть. Левова частка санкцій — саме європейська.Протягом останніх приблизно пів року діють ще одні санкції — "глибинні", у вигляді знищення українськими БпЛА нафтогазових та військових підприємств у Росії. Економіка країни-окупантки від цих "глибинних" санкцій страждає не менше, аніж від звичайних. Вона тримається, проте невідворотні процеси значно пришвидшилися. За даними нашої розвідки, лише за останні місяці російське перероблення скоротилася на 10%, нафтові компанії ворога змушені зупиняти свердловини. Крім того, багато російських регіонів у стані банкрутства, вже за п'ять місяців року Росія перевищила річний плановий дефіцит бюджету. Також у РФ фіксуються ознаки системної кризи банківської системи — частка проблемних активів у банківській сфері перевищила 10%, що є межею початку кризи. Аби сповільнити негативні процеси, Кремль хоче пограти у переговорну гру з Європою.Ще один фактор, який змушує Путіна шукати контакти з Європою — Китай. У Пекіна свої стосунки з ЄС, європейський ринок дуже важливий для нього, тож не виключено, Сі Цзіньпін підштовхує російського диктатора до переговорів із Євросоюзом, аби покращити у такий спосіб стосунки Китаю з Європою. Чи так це насправді, покажуть найближчі тижні після чергової поїздки Путіна до КНР. Поки ж світ побачив лише масштабну повітряну атаку на Київ, яка, не виключено, була узгоджена під час зустрічі із Сі.  Переговори, які розколюють ЄвропуЯк слушно зауважила головна дипломатка ЄС естонка Кая Каллас, перш ніж вести переговори з Росії, в Євросоюзі мають визначитися, про що саме говорити."Ми бачимо, що мирні переговори, які тривають за участю США, насправді нікуди не ведуть. І ми бачимо, що всі запити надсилаються українській стороні, а російській — жодного. Тож, перш ніж ми розмовлятимемо з росіянами, нам також потрібно домовитися, про що ми хочемо з ними розмовляти", — заявила вона. Проте частина європейських політиків ставить воза поперед коня, обговорюючи тему, хто представлятиме ЄС на переговорах. Називалися прізвища президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмайера, ексканцлерки Ангели Меркель. Політична пенсіонерка із сумнівним для України бекграундом — відмовилася. А от президент Фінляндії Александр Стубб усіляко демонструє свою готовність говорити від імені Європейського Союзу. Зазначимо: фінський президент брав участь у всіх зустрічах європейських лідерів із Трампом, він у хороших стосунках із главою Білого дому, з яким іноді грає у гольф.Стубб означив стартові умови: перша — діалог з Москвою уможливила сильна позиція України на тлі ослаблення Росії; друга — початок переговорів можливий тільки після зобов’язання Москви припинити вогонь. Нагадаємо, американці не ставили умовою переговорів припинення вогню, що грало на руку Путіна. Тож Стубб починає з правильних заяв, інша справа, що Кремль ніколи не вестиме переговори добросовісно. Тому необхідна третя умова — за порушення Росію каратимуть болючими санкціями.Але в ЄС існує й інша думка — Путін прагне втягнути Європу у переговори. Як зазначив глава МЗС Естонії Маргус Тсахна, переговорний процес за участю Євросоюзу потрібен російському диктатору, аби виграти час."Якби Європа взяла на себе роль посередника, то ми б уже не говорили про наступний пакет санкцій, який зараз готуємо. Там є одна дуже болюча річ, якої Путін боїться: повна заборона морських послуг на території всього ЄС і ціла низка інших санкцій", — зауважив естонець.На його думку, ЄС повинен витримати стратегічну паузу, чинити на Росію більший тиск і "в якийсь момент привести Путіна до серйозних переговорів, яких він сам зараз іще не хоче".Якщо Євросоюз в’яжеться у переговори як посередник, він тим самим обмежить собі простір для тиску на Москву. Коли й вести переговори, то у форматі, де Європа діятиме спільно зі США та Україною. Тобто, повернутися до Женевського формату 2014 року, єдиного, який мав реальний потенціал тиску на Росію. На жаль, йому на заміну прийшов Нормандський формат, його нову версію, видається, Путін не проти нав’язати й зараз.Нагадаємо, 6 червня 2014 року у місті Бенувіль у французькій Нормандії зустрілися Петро Порошенко, Франсуа Олланд, Ангела Меркель і Володимир Путін. Результатом формату стали Мінські угоди, укладені протягом 11-12 лютого 2015 року. "Нормандія" дісталася у спадок Володимиру Зеленському.Протягом 2019-2020 років її учасники обговорювали та навіть підписували якісь документи, у 2021-му Путін знизив представництво до рівня глави МЗС, а після повномасштабного вторгнення "нормандська четвірка" припинила своє існування. Тобто російський диктатор використовував цей майданчик для затягування часу і підготовки до вторгнення в Україну. Нині, коли економіка РФ стрімко йде донизу, йому потрібна імітація переговорного процесу, а не результат. Буде дуже погано, якщо окремі політики в Євросоюзі гратимуть у "Нормандія" 2.0..

Кремлівський диктатор Володимир Путін може намагатися втягнути Європу в перемовини щодо війни в Україні. Він бачить у цьому вигоду для себе.Про це заявив міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна в коментарі телевізійникам ERR. Він оцінив нинішній стан перемовин як такий, у якому США більше не відіграють лідерську роль."За великим рахунком, у колишньому вигляді переговори завершилися. Тепер усі розуміють, що бажання Путіна полягає в тому, щоби втягнути Європу в переговори", — висловив версію Тсахкна.Він додав, що переговори, які тривали понад рік, насправді не виявилися реальними перемовинами, а просто розмовами, що дали Путіну можливість виграти час. Тепер, за його словами, росіяни дуже активно намагаються втягнути Європу в такі переговори."Ідея якраз і полягає в тому, щоби втягнути Європу в роль посередника. Ми бачимо, що європейські санкції зробили свою справу. Мені подобається, як українці називають їх далекобійними та глибинними санкціями, що означає, що удари справді працюють. Тепер Путіну необхідно виграти час", — пояснив свою думку естонський міністр.Він висловив переконання, що, залучивши Європу, Путін домігся би для себе козирів."Якби Європа взяла на себе роль посередника, то ми б уже не говорили про наступний пакет санкцій, який зараз готуємо. Там є одна дуже болюча річ, якої Путін боїться: повна заборона морських послуг на території всього ЄС і ціла низка інших санкцій", — зауважив естонець.Тсахкна переконаний, що ЄС повинен витримати стратегічну паузу, чинити на Росію більший тиск і "в якийсь момент привести Путіна до серйозних переговорів, яких він сам зараз іще не хоче"."Роль посередника означає нейтральну позицію для пошуку компромісу між Україною та Росією. Це абсолютно не є нашою метою. Наша мета — сформулювати та, якщо колись відбудуться якісь переговори, відстоювати те, який вигляд матиме європейська архітектура безпеки", — підсумував Маргус Тсахкна.Нагадаємо, що президент Фінляндії Александр Стубб може стати представником ЄС на мирних переговорах із Росією. Але такі зустрічі можливі після припинення вогню..

Висока представниця з питань закордонних справ і політики безпеки Європейського Союзу Кая Каллас засудила масовану російську атаку із застосування балістичної ракети середньої дальності "Орєшнік". Вона здатна переносити ядерні боєголовки.Про це Кая Каллас написала на своїй сторінці в соціальній мережі X."Росія зайшла в глухий кут на полі бою, тому вона тероризує Україну навмисними ударами по центрах міст", — зазначила вона.На її переконання, це огидні акти терору, спрямовані на те, щоб убити якомога більше цивільних осіб.Вона констатувала, що Москва використовує балістичні ракети середньої дальності "Орєшнік" — системи, призначені для несення ядерних боєголовок."Це політична тактика залякування та безрозсудна ядерна гра на межі», — висловила переконання очільниця європейської дипломатії.Кая Каллас підсумувала, що наступного тижня міністри закордонних справ Євросоюзу обговорять, як посилити міжнародний тиск на Росію.До речі, Росія офіційно підтвердила масований ракетний удар по Україні, зокрема, із застосуванням "Орєшніка".У Міністерстві оборони Російської Федерації заявили, що цілями стали об’єкти військового управління, авіабази та підприємства оборонної промисловості.Нагадаємо, що минулої ночі російські окупанти завдали масованого комбінованого удару по Україні із застосуванням ударних дронів, ракет повітряного, морського та наземного базування. Сили оборони знешкодили 604 цілі: 55 ракет і 549 безпілотників. Основний напрямок удару — Київ..

Пропозиція Німеччини надати Україні статус "асоційованого" члена Європейського Союзу є "несправедливою". Це позбавить Київ права голосу в рамках Євросоюзу.Про це заявив президент України Володимир Зеленський у листі до лідерів Європейського Союзу. Документ отримала у своє розпорядження агенція Reuters.Раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував дозволити Україні брати участь у засіданнях ЄС без права голосу як проміжний крок до повноправного членства в Євросоюзу.У відповідь Володимир Зеленський зазначив у своєму листі, який надіслав увечері в п’ятницю, 22 травня, що усунення прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана після виборів минулого місяця створило можливість для суттєвого прогресу в переговорах про вступ України в ЄС."Несправедливо, якщо Україна буде присутня в Європейському Союзі, але залишатиметься без права голосу. Настав час рухатися вперед у напрямку повноправного та змістовного членства України", — заявив український президент.Зеленський подякував європейським лідерам за підтримку під час війни та зазначив, що Україна виступає захистом проти російської агресії для всього ЄС."Ми захищаємо Європу — повністю, а не частково, й не напівзаходами. Україна заслуговує на справедливий підхід і рівні права в Європі", — додав президент.Лист адресований голові Європейської ради Антоніо Кошті, голові Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн та президенту Кіпру Нікосу Христодулідесу.Нагадаємо, що вчора президент Володимир Зеленський провів розмову з французьким колегою Еммануелем Макроном, прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером та канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом у форматі Е3 — Україна..

Європейська комісія позитивно оцінила прогрес України щодо захисту прав національних меншин.Про це повідомив речник Єврокомісії, передає "Суспільне". За словами посадовця, Україна поступово виконує рекомендації ЄС у сфері захисту прав національних меншин.Зокрема, у Брюсселлі вважають, що одним із ключових кроків стало ухвалення у травні 2025 року Плану дій щодо національних меншин, який був необхідною умовою для відкриття переговорного кластера "Основи" на шляху до членства в ЄС.Зазначається, що документ став "міцною основою" для вирішення питань, які залишалися неврегульованими у цій сфері. До того ж у ЄС наголосили, що Україна поступово просувається у виконанні плану та має намір досягти визначених цілей до кінця 2027 року."Єврокомісія здійснює регулярний моніторинг виконання плану спільно з українськими органами влади та закликає продовжувати роботу, а також співпрацювати з представниками національних меншин і державами-членами ЄС у разі виникнення проблем", — йдеться у повідомленні.У ЄС зауважують, що подальший прогрес у межах кластера "Основи" сприятиме зміцненню верховенства права, захисту основних свобод і прав національних меншин відповідно до європейських стандартів.Варто відзначити, що коментар ЄС щодо захисту прав національних меншин пролунав на тлі заяв прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр про те, що близько 100 тисяч угорців Закарпаття нібито не мають базових прав людини. Він запевнив, що угорський уряд буцімто готовий відкрити нову главу у відносинах з Україною, але "спочатку наша меншина повинна отримати ці основні права".Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна веде активний діалог з новою владою Угорщини. Є перспективи конструктивного перезапуску відносин..

Суд Європейського Союзу постановив, що ЄС має право заморожувати активи росіян, які перебувають під санкціями, навіть якщо майно формально оформлене через трасти або складні юридичні структури.Як повідомляє Reuters, у рішенні Суду ЄС зазначається, що санкції можуть застосовуватися не лише до активів, які юридично належать підсанкційним особам, а й до тих, що пов’язані з ними опосередковано. Суд наголосив, що поняття "володіння" та "контроль" слід трактувати широко, як будь-яку форму впливу чи фактичного контролю над активами.Так, навіть відсутність прямого юридичного зв’язку між активом і особою із санкційного списку не є перешкодою для його заморожування.Причина рішенняУ Суді ЄС пояснили, що така позиція необхідна для ефективного виконання санкцій та запобігання їх обходу через:трасти;офшорні компанії;складні схеми власності;формальних власників.Суд також зазначив, що ознаки контролю можуть випливати із самих обставин справи або з використання "надмірно складних юридичних структур".Яких справ стосувалося рішенняРішення ухвалили у межах трьох справ, переданих італійським судом. Вони стосувалися арешту компаній та яхти, які були оформлені через трасти та багаторівневі структури власності, але, за даними слідства, фактично контролювалися росіянами, що перебувають під санкціями ЄС через війну проти України.Власники активів намагалися оскаржити замороження, стверджуючи, що підсанкційні особи не мають прямого юридичного контролю над майном. Втім, Суд ЄС відхилив ці аргументи та підтримав право держав-членів блокувати такі активи.Нагадаємо, наприкінці березня Європейський Союз надав Україні додаткові 80 мільйонів євро. Йдеться про кошти, отримані з доходів від заморожених російських активів..

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив з ініціативою надати Україні новий формат участі в Європейському Союзі, так званий "асоційований членський статус".Про це повідомляє Der Spiegel з посиланням на лист Мерца до лідерів країн ЄС.Що пропонує МерцУ своєму зверненні канцлер зазначає, що Україна поки що не отримала б повноправного членства в ЄС і права голосу, однак була б значно глибше інтегрована в європейські інституції.За задумом Мерца, такий формат враховує особливу ситуацію України як держави, що перебуває у стані війни, а також її прогрес у переговорах щодо вступу до ЄС. Він також наголошує, що розширення Євросоюзу є "геополітичною необхідністю", але процес повноправного вступу залишається тривалим.Розширені права та часткова інтеграціяЗапропонований статус передбачає розширений рівень співпраці порівняно зі звичайними країнами-кандидатами. Зокрема, йдеться про:поступове залучення України до бюджету ЄС;можливість участі в інституціях ЄС (зокрема в судах як "помічника доповідача");участь у засіданнях Ради ЄС та Європейської ради;розширення політичних гарантій безпеки, включно з застосуванням положення про взаємодопомогу;участь у роботі Європейської комісії та Європарламенту без права голосу.Водночас у пропозиції міститься і механізм "відкату" — у разі відступу України від реформ або фундаментальних цінностей ЄС її статус може бути обмежений.Контекст для України, Балкан і МолдовиМерц також пропонує аналогічно посилити сигнал про перспективу членства для країн Західних Балкан і Молдови. Однак для них, на відміну від України, він пропонує розробити окремі прискорені дорожні карти вступу.Ініціатива, за оцінками видання, покликана надати новий політичний імпульс процесу розширення ЄС і водночас врахувати складність повноцінного членства під час війни.Нагадаємо, нещодавно канцлер Німеччини Фрідріх Мерц припустив, що Україні, можливо, доведеться змиритися з втратою контролю над частиною своїх територій заради укладення мирної угоди з Росією. За його словами, такі поступки можуть стати вирішальним фактором у питанні вступу країни до Європейського Союзу..