# ЄС

Необхідно розрізняти військові та невійськові, тобто цивільні, потреби у фінансуванні бюджету України. Адже між ними є деякі нюанси, які подекуди плутають.Про це заявив міністр фінансів України Сергій Марченко в дописі на своїй Facebook-сторінці."У звʼязку з нещодавніми повідомленнями в пресі з посиланнями на слова представників ЄС вважаю за необхідне пояснити декілька моментів щодо бюджетної ситуації. Варто розділити бюджетний і військовий треки фінансування", — зазначив він.Міністр додав, що міжнародне фінансування для потреб держбюджету — це кошти, які використовується для покриття невійськових видатків. До кінця року вкрай необхідно отримати від партнерів 29,5 мільярда доларів (понад три мільярди з них отримано вчора)."І ми їх отримаємо, якщо виконаємо всі узгоджені зобовʼязання з нашого боку. Виконаємо спільно — парламент і уряд. Закони та постанови. Фінансового розриву не буде, якщо ми в повній мірі виконаємо свою домашню роботу щодо наших зобовʼязань", — наголосив посадовець.Він також пояснив, що гарантовані кошти від ЄС в межах USL на потреби оборони (закупівлі зброї та дронів) є безумовними. Тобто Україна їх точно отримає."Зараз доступними до вибірки до кінця 2026 року залишаються 17 мільярдів євро. Щодо цих коштів домовилися з Єврокомісією прискорити роботу над максимально швидким погодженням запитів, які подає Україна", — зауважив міністр.За його словами, в серпні 2026 року Міноборони задекларували  додаткову (навіть після повної вибірки коштів в рамках USL) оборонну потребу розміром у 27 мільйрдів доларів."Цей тиждень разом із представниками Міноборони та Єврокомісії ми проводили зустрічі в Брюсселі, де обговорили можливі шляхи закриття цієї потреби. Ми напрацювали план і показали наше бачення, але це не означає, що цієї проблеми немає", — визнав Марченко.Він розповів, що за рахунок внутрішніх ресурсів Україна покриє понад сім мільярдів доларів з цієї потреби. Це економія та перерозподіл видатків. Ще близько 12 мільярдів доларів розраховуєо знайти рішення спільними зусиллями."Решта коштів є критичною потребою, і ми працюємо спільно з Міністерством оборони над визначенням джерела покриття. Єврокомісія не зможе її покрити через відсутність у них відповідних інструментів цього року. В цілодобовому режимі продовжуємо працювати з партнерами для забезпечення всіх потреб українського бюджету. Будемо інформувати щодо прогресу", — підсумував міністр фінансів України.Нагадаємо, журналісти видання Financial Times оприлюднили інформацію, що Україна просила в ЄС достроково виділити кошти з кредиту на 90 мільярдів євро, які заплановані на 2027 рік. Однак Брюссель вимагає від Києва спочатку реалізувати обіцяні реформи..

У суботу, 3 жовтня, Європейська комісія закликала Росію негайно забезпечити гуманітарний доступ до окупованих Олешок у Херсонській області. Там люди голодують уже впродовж тривалого часу.Про це йдеться у спеціальній заяві, опублікованій на сайті Єврокомісії."Те, що відбувається в Олешках, викликає жах. Цивільне населення опинилося в облозі російських військ, не маючи доступу до їжі, ліків, чистої води та базової медичної допомоги. Це неприпустимо", — зазначили представники Єврокомісії.Вони наголосили, що гуманітарна допомога має надійти до людей, які її потребують, а цивільне населення має отримати можливість покинути окуповану територію.Зазначається, що ЄС співпрацює з відповідними партнерами та використовує всі наявні можливості для сприяння наданню допомоги, зокрема, людям, які опинилися в пастці на тимчасово окупованих територіях.Гуманітарні партнери Євросоюзу готові надавати допомогу. Для цього їм необхідний безпечний, стабільний і ефективний гуманітарний доступ на місцях."Росія, як окупаційна держава, має чіткі зобов’язання, згідно з міжнародним гуманітарним правом: цивільне населення варто захищати, а надання гуманітарної допомоги — забезпечувати. Мешканці Олешків потребують регулярного доступу до їжі, ліків, води та необхідної медичної допомоги. Міжнародного гуманітарного права варто дотримуватися", — наголосили в Єврокомісії.Ситуація в ОлешкахРосія блокує евакуацію з Олешок, які перебувають в окупації з 2022 року. До повномасштабного вторгнення в Олешках проживало близько 24 тисяч людей, а зараз залишаються близько двох тисяч, серед них близько 50 дітей.У місті немає електро- та газопостачання, а впродовж останнього місяця повністю заблоковане доставлення продовольства, медикаментів та інших предметів першої необхідності.Розпочинаючи з березня, підрозділ 11-ї бригади НГУ й оборонці 34-ї окремої бригади морської піхоти "Борисфен" системно доставляють туди продовольство через Дніпро за допомогою дронів. Однак російські військові забирають у мешканців продукти. За наявність їжі не російського виробництва людей можуть звинувачувати у співпраці зі ЗСУ.Нагадаємо, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга наголошував, що в тимчасово захоплених Олешках на Херсонщині склалася катастрофічна гуманітарна ситуація, де місцеве населення опинилося на межі голодної смерті. Через брак харчів, медикаментів і питної води мешканці змушені споживати бур'яни, аби просто зберегти життя..

Україна просила в Європейського Союзу достроково виділити кошти з кредиту на 90 мільярдів євро, які заплановані на 2027 рік. Однак Брюссель вимагає від Києва спочатку реалізувати обіцяні реформи.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання Financial Times, які послали на власні джерела в Євросоюзі.Зазначається, що Україна оцінила свої додаткові оборонні потреби на цей рік у 27 мільярдів євро. Щоби закрити цю діру, Київ попросив Єврокомісію перерахувати наперед частину коштів із кредиту на 90 мільярдів євро, погодженого наприкінці минулого року.Цей кредит мав покрити більшість фінансових потреб України 2026-2027 років: до 45 мільярдів євро щороку за умови виконання реформ. Однак цього року Україна отримала лише 15,7 мільярда євро, зокрема, через затримки з реформами.Співрозмовники медійників розповіли, що в ЄС відмовилися переносити кошти з 2027 року. Натомість Брюссель наполягає, щоби Київ виконав умови, які відкриють доступ до близько 34 мільярдів євро вже цього року.За інформацією джерел видання, рішення ухвалили на тлі частіших російських ударів по цивільній інфраструктурі, тоді як Верховна Рада ніяк не може провести реформи, яких вимагають ЄС та інші донори."Йдеться про скасування пільги з ПДВ для дрібних посилок і нові правила оподаткування доходів через цифрові платформи. Обидва закони Верховна Рада ухвалила, але зі суперечливою поправкою, яка послаблює контроль за політично значущими особами. Посилення цього контролю ЄС якраз вимагав від України як частину боротьби з корупцією", — йдеться в публікації.Автори статті додали, що якщо поправка набуде чинності, то Україна ризикує не виконати умови для отримання допомоги.Єврокомісари Валдіс Домбровскіс і Марта Кос звернулися з листом до голови Верховної Ради. Вони наголосили, що Україна й надалі може розраховувати на додаткову допомогу 2026 року, якщо проведе необхідні реформи."Украй важливо не допустити послаблення чинних в Україні механізмів контролю щодо політично значущих осіб", — йдеться в листі.Закон про оподаткування доходів через цифрові платформи, який називають "податком на OLX", Верховна Рада ухвалила 9 червня після декількох провалених голосувань. Він стосується доходів, отриманих через OLX, Uklon, Glovo, Bolt, Booking, Airbnb та інші сервіси. Найбільше суперечок викликала саме правка про політично значущих осіб: вона обмежує можливість банків посилено перевіряти колишніх високопосадовців після року з моменту звільнення.Нагадаємо, декілька днів тому єврокомісарка з питань розширення Марта Кос під час виступу на засіданні Ukraine Donor Platform заявляла, що наступного року Україна зіткнеться зі серйозним викликом щодо фінансування від партнерів. Росія не демонструє ознак деескалації, а потреби держави залишаються значними..

Україна отримала 2,9 мільярда євро від Європейського Союзу в межах Ukraine Facility. Це частина вже передбаченого фінансування, отримання якого стало можливим завдяки виконанню Україною 10 індикаторів упродовж I та II кварталів 2026 років і попередніх.Про це повідомили президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Сергій Корецький у своїх соціальних мережах."Дякую президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн і державам-членам Європейського Союзу за рішення щодо виплати Україні 2,9 мільярда євро в межах Ukraine Facility", — написав Зеленський у своєму Telegram-каналі.Він наголосив, що це дуже вчасна підтримка, яка допоможе забезпечити макрофінансову стійкість України та посилити нашу обороноздатність."Працюємо разом у повній координації, щоби реалізувати всі домовленості. Дякую Євросоюзу за допомогу та незмінну солідарність", — зазначив український президент.Своєю чергою, Корецький уточнив, що індикатори, які виконала Україна, стосуються банківського сектору, енергетики, аграрної політики, транспорту й інших сфер. Зокрема, три індикатори виконали дочасно."В умовах складної ситуації з фінансами ці кошти критично важливі для стійкості держави, забезпечення ключових видатків і можливості спрямовувати більше власних ресурсів на оборону", — акцентував очільник українського уряду.При цьому він зауважив, що потреба у фінансуванні досі залишається критичною. Україна максимально пришвидшує ухвалення всіх урядових рішень. Також працює з парламентом, щоби якнайшвидше ухвалити необхідні законопроєкти."Дякую Європейському Союзу та всім державам-членам за послідовну підтримку України", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, декілька днів тому журналісти видання Rapporteur повідомляли, що право на національні вето суттєво ускладнює прийняття нових членів до ЄС. У зв’язку з цим Єврокомісія запланувала проєкт реформи, який би дав змогу обходити такі заперечення..

У четвер, 1 жовтня, до Верховної Ради внесли законопроєкт про освіту національних меншин. Угорщина вимагає від України ухвалити деякі його позиції для розблокування перемовних кластерів про вступ України до Європейського Союзу.Про появу документа в українському парламенті свідчить картка законопроєкту №16119, опублікована на сайті Верховної Ради.Законопроєкт має на меті створення належних умов для підвищення якості навчання державною мовою та мовами національних меншин та забезпечення освітнього процесу як українською мовою, так і мовою національних меншин.Також законопроєкт має запровадити поняття закладів загальної середньої освіти зі статусом закладу національної меншини. Такий статус може отримати заклад, в якому кількість учнів, які здобувають освіту мовою національної меншини, — більше 50% від загальної кількості учнів.Освітня програма для представників нацменшин має містити вивчення учнями національної історії, збереження матеріальної та духовної культури, пов'язаної з національною ідентичністю. Батьки отримають право запитувати про дублікат документів про освіту дітей мовами нацменшин.Питання нацменшин — одна з вимог Будапешта, які прописані в дорожній карті для відкриття всіх переговорних кластерів для вступу України в Євросоюз.Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр привітав подання до Верховної Ради України законопроєкту про освіту мовами національних меншин. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.Мадяр заявив, що поданий до українського парламенту законопроєкт має зміцнити правові гарантії освіти угорською мовою в Україні."Ми вітаємо те, що до українського парламенту подано законопроєкт, який зміцнює права угорської національної меншини у сфері освіти. Цей законопроєкт зміцнює правові гарантії освіти угорською мовою та мережі навчальних закладів", — написав угорський прем’єр-міністр.Нагадаємо, що 29 вересня в переговорах про вступ України до ЄС знову відбулося блокування руху через позицію Угорщини. Будапешт відмовився затвердити результати скринінгу кластерів 2 та 3, які би дозволили рухатися вперед щодо їх відкриття..

Право на національні вето суттєво ускладнює прийняття нових членів до Європейського Союзу. У зв’язку з цим Європейська комісія запланувала проєкт реформи, який би дав змогу обходити такі заперечення.Про це повідомило видання Rapporteur. За інформацією його джерел, Єврокомісія запропонує серйозну переробку методів прийняття рішень ЄС. Це робиться для обходу національних вето та запровадження нових гарантій верховенства права. Наразі на порядку денному — вступ до ЄС Чорногорії та Албанії.Урсула фон дер Ляєн представить план цієї реформи наступного тижня — як підготуватися до розширення Євросоюзу з понад 30 членів без внесення змін до Лісабонського договору ЄС."Два внутрішні проєкти документів пропонують використовувати правові перехідні положення для скасування вимоги одностайності серед 27 країн протягом численних проміжних етапів вступу країни-кандидата до ЄС. Цей захід, який вимагатиме одностайного узгодження, може значно пришвидшити процес подання заявок таких країн, як Україна, Чорногорія та Північна Македонія. Наразі вони стикаються з блокуванням з боку невеликої кількості членів ЄС", — ідеться в публікації.На думку аналітиків видання, нинішні члени ЄС опиратимуться нововведенням, бо побоюються втратити своє право вето. Хоча в проєкті передбачено "аварійне гальмо", яке уряд може активувати під час загроз "життєво важливим національним інтересам".Єврокомісія пропонує застосовувати нижній поріг кваліфікованої більшості — 15 країн, що представляють дві третини населення блоку."Після розширення Євросоюзу ризик затримки або блокування рішень неминуче зростатиме", — йдеться у внутрішньому документі.Тому перехідні положення в договорах ЄС дозволяють назавжди змінити правила голосування з певних політичних сфер з одностайності, коли всі країни можуть скористатися правом національного вето, на голосування кваліфікованою більшістю.Ще одна суперечлива пропозиція означатиме, що лише дві третини країн ЄС отримають європейського комісара після розширення Євросоюзу. За нинішнього складу з 27 країн, дев'ять країн повинні були би відмовитися від направлення свого представника до Брюсселя."Очікується, що це засмутить менші держави-члени, які традиційно стверджували, що їхній вплив у Брюсселі зменшився зі розширенням клубу", — зауважили аналітики.У проєктах документів пропонується, що нових членів можуть тримати на випробувальному терміні десять або довше років. Протягом цього періоду вони перебуватимуть під посиленою увагою з боку Брюсселя.Покарання протягом цього випробувального терміну може містити:позбавлення їх права голосу в Раді;фінансові санкції, згідно з нещодавно запровадженими "фінансовими" й "інституційними гарантіями".Нові члени повинні будуть підписати юридично обов'язкове "тимчасове зобов'язання" не блокувати рішення, узгоджені рештою ЄС. Також планують зберегти стандартні тимчасові гарантії щодо приєднання до ключових сфер політики ЄС.Ще "фінансова гарантія" дозволить Єврокомісії карати нових членів, якщо вони відступлять від демократичних і судових стандартів. Нові члени також повинні будуть до вступу приєднатися до Європейської прокуратури, яка розслідує шахрайство з коштами ЄС.Нагадаємо, що в переговорах про вступ України до Європейського Союзу — знову блокування руху через позицію Угорщини. Будапешт відмовився затвердити результати скринінгу кластерів 2 та 3, які би дозволили рухатися вперед щодо їх відкриття..

Наступного року Україна зіткнеться зі серйозним викликом щодо фінансування від партнерів. Росія не демонструє ознак деескалації, а потреби держави залишаються значними.Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос під час виступу на засіданні Ukraine Donor Platform, її цитує "Суспільне"."Досі немає жодних ознак того, що Росія має намір деескалувати конфлікт. Війна затягується набагато довше, ніж будь-хто з нас хотів би", — наголосила вона.У зв’язку з цим, за її словами, потреби України в фінансуванні різних сфер життя залишаються значними."Дивлячись у наступний рік, стає очевидним, що ми зіткнемося зі серйозним викликом у сфері фінансування. Ми маємо бути готовими до цього виклику", — акцентувала Кос.Вона додала, що найближчі місяці вимагатимуть спільних дій для забезпечення Україні "передбачуваності, необхідної для підтримання функціонування держави", надання базових послуг та подолання величезного тиску війни.Єврокомісарка з питань розширення наголосила, що "в цьому контексті така передбачуваність є також джерелом стійкості".Водночас Кос додала, що Євросоюз виконує свої зобов'язання. Зокрема, за її словами, з лютого 2022 року ЄС та країни-члени спрямували Україні майже 225 мільярдів євро допомоги.Учора прем'єр-міністр України Сергій Корецький зазначив, що ситуація з державними фінансами залишається складною. Частина запланованого міжнародного фінансування поки що не надійшла, зокрема, через те, що Україна не встигнула виконати частину взятих на себе зобов’язань перед міжнародними партнерами.Своєю чергою, президент Володимир Зеленський провів нараду з премʼєр-міністром і з дипломатичною командою про ключові пріоритети з партнерами на ці тижні та на нинішню ситуацію. Він наголосив, що чітке завдання — заповнити наявні фінансові потреби України на оборону на 100%.Нагадаємо, що, за інформацією видання Bloomberg, зустріч Зеленського з очільницею Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн у Нью-Йорку 22 вересня, виявилася напруженою. Це пов’язано з розбіжностями стосовно подальшої бюджетної й оборонної підтримки України..

У переговорах про вступ України до Європейського Союзу — знову блокування руху через позицію Угорщини. Будапешт відмовився затвердити результати скринінгу кластерів 2 та 3, які би дозволили рухатися вперед щодо їх відкриття.Про це повідомила "Європейська правда", посилаючись на власні джерела в ЄС.Про це стало відомо за результатами засідання робочої групи Ради Євросоюзу з питань розширення COELA. Там Угорщина знову заявила, що наразі не підтримує відкриття кластерів 2 та 3 для України."Позиції держав-членів не змінилися, результати скринінгу кластерів 2 "Внутрішній ринок" і 3 "Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання" не затверджені", — заявив один зі співрозмовників журналістів.Раніше стало відомо, що 22 вересня віцепрем’єр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Всеволод Ченцов представив на засіданні COELA стан виконання Україною зобов’язань у межах переговорного процесу про вступ до Євросоюзу.Востаннє COELA намагалася проголосувати за результати скринінгу кластерів 2 та 3 ще 8 вересня — і знову не змогла дійти згоди через продовження блокування цього рішення Угорщиною.Процес затвердження результатів скринінгу кластерів 2 і 3 розпочався ще у липні 2026 року. Але 17 липня Угорщина заблокувала рішення щодо України, погодившись на просування лише кластера 3 для Молдови.Однак більшість держав Євросоюзу на чолі з Ірландією, яка головує, не підтримали варіант, який передбачав би розділення України та Молдови в переговорному процесі.Нагадаємо, вчора видання Politico інформувало, що ЄС готує для України, Молдови, Чорногорії й Албанії окремі дорожні карти щодо вступу до блоку. У документах планують визначити конкретні реформи, очікувані результати та орієнтовні терміни проходження окремих етапів переговорів..

Останнім часом із Москви звучать особливо нахабні заяви, які свідчать про те, що там окрилилися через слабкість наших партнерів і прагнуть переламати ситуацію у війні проти України на свою користь. Чи можна зарадити цим намірам Путіна?Як Трамп підігрів апетити ПутінаTrueUA, аналізуючи зустріч Дональда Трампа з китайським вождем Сі Цзіньпіном у Вашингтоні, зауважував на найгіршому сценарії: американський президент запропонує тристоронню зустріч США — Китай — Росія. Мало хто зі світових лідерів зробив так багато для виведення Путіна з міжнародної ізоляції, як Трамп. Чого тільки варта зустріч на Алясці у серпні торік. Та й запрошення кремлівського диктатора на саміт G20, який у грудні прийматимуть Сполучені Штати, стало подарунком Путіну.Трамп називає тристоронню зустріч переговорами про контроль над озброєнням, тобто має обговорюватися широке коло питань, а не тільки варіант припинення війни в Україні, проте варто розуміти, що у Москві такого роду переговори сприйматимуть як готовність президента США до "нової Ялти" — блакитної мрії Путіна про участь у переділі світу на рівних із Вашингтоном і Пекіном. А якщо після зустрічі російський правитель погодиться прибути на саміт G20, трансатлантична коаліція між США та Європою зазнає тектонічного розлому. Ще одна мрія Путіна. Правда, є нюанси.Перший: в очікуванні, що Трамп і Сі посадять Путіна за один стіл із собою, Кремль вустами глави МЗС Сергій Лаврова вирішив підняти ставки ультиматумом американцям: негайно звільнити з в’язниці венесуельського диктатора Ніколаса Мадуро та його дружину, припинити ліквідацію іранських високопоставлених осіб, сприяти діалогу між Іраном та арабськими країнами для розблокування Ормузької протоки. Малоймовірно, що ультимативний тон сподобався Трампу та його оточенню. Тому тристоронньої зустрічі може і не бути, після заяви Лаврова вона може видатися як слабкість глави Білого дому.Другий нюанс: саміт у Шеньчжені та наступний у Маямі відбудуться після проміжних виборів до Конгресу. Судячи з рейтингів президента Америки, у його опонентів-демократів суттєво зростають шанси на перемогу на виборах до обох палат Конгресу. Але навіть якщо вони візьмуть одну з палат, ініціатива імпічменту все одно неминуча. Після цього Трамп стане "кульгавою качкою" і йому буде не до геополітичних ігор. Кожна зустріч із Путіним тільки збільшуватиме його шанси не всидіти в кріслі.Внутрішні розбірки у США не зовсім хороший перебіг подій для нас, разом із тим навіть сліпому видно, що переговори з Росією за посередництва нинішньої американської адміністрації нічого не дають, окрім психологічних гойдалок, що кожні переговори між Володимиром Зеленським і Трампом нічим суттєвим не завершуються. Як от останні: американський президент переказав свою версію, буцімто український президент погодився стишити удари по російських НПЗ. А от Зеленський казав інше:"Не звучало жодних прохань в односторонньому порядку, щоб Україна зупинила удари. Ми навпаки говоримо про енергетичне перемир’я, чи ми можемо зараз змусити Путіна закінчити цю війну".Висновок простий: Сполучені Штати за цієї адміністрації не будуть нашими друзями. Можливо, хоч під тиском імпічменту щось зміниться.Європейська єдність дає тріщини?На руку Кремля грає не лише непослідовність Вашингтона, а й "втома" Європи. TrueUA розповідав, як Євросоюз провалив тест на солідарність, скасувавши санкції проти путінських олігархів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана, але це тільки невеликий епізод. Оскільки американці відмовили Україні у ракетах для ППО, допомагатиме Європа, але поки охочих поділитися перехоплювачами немає.Буквально кілька днів тому головна дипломатка ЄС естонка Кая Каллас повідомляла: держави-члени Європейського Союзу узгодили умови використання 6,6 мільярда євро з Європейського фонду миру (EPF) для підтримки України. З цієї суми 900 мільйонів євро передбачено на фінансування Місії ЄС з надання військової допомоги Україні (EUMAM Ukraine), ще мільярд євро спрямують на нові спільні закупівлі оборонного обладнання. Але цій новині українці раділи недовго, бо вчора та ж Каллас принесла погану звістку: міністри оборони країн-членів Європейського Союзу не взяли на себе нових зобов'язань щодо надання Україні додаткових партій ракет-перехоплювачів для зенітно-ракетних комплексів Patriot."Києву ракети до Patriot потрібні зараз. Один із варіантів: держави-члени ЄС та партнери постачають ракети Києву зі своїх запасів в обмін на подальше поповнення, що фінансуватиметься з кредиту на підтримку України", — пояснила Каллас.Але, як бачимо, охочих віддати свої ракети Україні немає. Принаймні, станом на тепер. Можна називати цих людей циніками, ображатися на них, і це правильно, однак лідери країн Євросоюзу дивляться у бік США, а саме там виготовляють ракети цього типу, і розуміють, що Трамп і їм нічого не продасть. У них є внутрішній виборець, наляканий можливим протистоянням із Росією, є ультраправі проросійські політичні сили, які нагнітають істерію, щобільше, останнім часом тріумфують на всіх виборах, тому віддати перехоплювачі Україні означає наразитися на критику опонентів і з великою долею ймовірності втратити владу на найближчих виборах.У Кремлі страхи європейців навмисно підігрівають, як-от Путін, коли заявив про захист російськомовних у країнах Балтії. Чуємо все частіше від ультраправих вимогу припинити допомогу Україні. Тож якщо в Євросоюзі все ж знайдуться сміливці й нададуть нам ракети для Patriot, це буде великий фарт. Та й то у необхідній кількості не дадуть.Чи можливе російське вторгнення в якусь країну НАТО? Гібридна війна з Альянсом триває вже давно, там довго робили все, щоби цього не помічати, аж поки не прилетіли дрони в аеропорт Лейпцига, доки у двох землях Німеччини друзі Путіна не здобули перемогу на виборах і доки не почастішали диверсії на оборонних підприємствах. Значна частина виборців в Європі вважає, що відмова від допомоги Україні поверне їм безпеку і спокій. Це вкрай помилкова думка, та, на жаль, у тамтешніх політичних еліт немає сильних аргументів проти цього. Довибори у французький Сенат, де вперше в історії ультраправе "Національне об’єднання" матиме фракцію, тому черговий доказ.Як вистояти, коли все поганоЗараз ми повертаємося фактично у перші місяці повномасштабного вторгнення, коли панували страх, невизначеність, коли наші партнери були готові допомагати добрим словом і глибоким занепокоєнням, а ворог очікував, що в країні от-от все посиплеться — влада і військо. Не посипалося, хоча тоді під контролем окупантів перебувало значно більше територій, аніж зараз, і повітряні атаки ворога в глибокий тил також були потужні.Так, не було "шахедів" і "гераней", але й ЗСУ тоді не могли завдавати глибинних ударів у відповідь. У схибленій уяві Путіна ситуація виглядає так: якщо на фронті успіхи його вояків мінімальні, тоді він руйнуватиме наш тил, сподіваючись, що спровокує антивоєнні виступи або внутрішню політичну колотнечу. На це слушно звертають увагу аналітики Інституту вивчення війни (ISW). Тому Кремль відмовлятиметься від енергетичного перемир’я, а будь-які переговори використовуватиме для затягування часу.Тобто у Путіна є три союзники: нерішучий і боягузливий Трамп, роз’єднана Європа та надія на чвари всередині України. Посилення ударів по Києву, жителі якого звикли до відносної безпеки у часи, коли у нас були ракети для ППО, спрямоване саме на останню складову, адже велика політика завжди робиться в столиці.У нас також є союзники. Перший: Євросоюз — він хоч вагається і хитається, проте залишається поруч. Якщо там не спроможуться допомогти перехоплювачами для Patriot, допомагатимуть іншими системами ППО. Ухвалюватимуть наступні пакети санкцій, зі скрипом, із демаршами Фіцо та йому подібних, крім того, нам надаватимуть допомогу, щоб українці пережили зиму. Тому від Путіна та Лаврова на адресу ЄС і Британії лине стільки погроз і саме тому Москва максимально залучила всю свою агентуру в Європі.Другий союзник: посилення ударів углиб Росії. Путінська воєнщина руйнує наш тил, значить і його тил має лежати в руїнах. Після того як Трамп відмовив у ракетах, немає сенсу слухати його нотації не бити по російських НПЗ. Він може покарати відмовою у розвідданих? Цього йому не дозволять американські політики, особливо після виборів. Він про щось домовиться за спиною України з Путіним і Сі й тиснутиме на Україну? Минулого року таке вже було, проте нічим не закінчилося і Трамп відійшов убік.Третій союзник: досвід минулих пережитих зим, тобто, ми самі. Так, чергова зима без світла і тепла лякає, але це уже було, ми багато чому навчилися. Залишається сподіватися, що і влада також, що затверджені плани стійкості працюватимуть безперебійно..

У понеділок, 28 вересня, держави-члени Європейського Союзу схвалили перші п'ять європейських оборонних проєктів спільного інтересу (EDPCI). Мета — зміцнення оборонного потенціалу через спільні розробки основних військових систем.Про це повідомила пресслужба Єврокомісії. Зазначається, що в межах європейської програми оборонної промисловості (EDIP) вартістю 1,5 мільярда євро виділено 325 мільйонів євро на підтримку, створення та розгортання проєкту EDPCI."Це рішення є ключовим результатом реалізації EDIP, яка має на меті підтримати європейську оборонну промисловість у нарощуванні виробничих потужностей, а також сприяти розвитку військових можливостей, що мають вирішальне значення для інтересів безпеки та оборони ЄС і його держав-членів", — йдеться в повідомленні.Проєкти реалізовуватимуть на п'яти пріоритетних напрямках:безпілотні літальні апарати та системи протидії безпілотникам;оборона морського простору та морського дна;космос;протиповітряна та протиракетна оборона;зміцнення безпеки вздовж східного флангу ЄС.Згідно з документом, до чотирьох напрямків, за винятком космосу, долучили також Україну.На наступному етапі Єврокомісія тісно співпрацюватиме з державами ЄС, які беруть участь у програмі, щоби підтримувати реалізацію та контролювати прогрес у досягненні всіх узгоджених цілей.Пропозицію про створення п'яти нових масштабних проектів EDPCI Європейська комісія внесла ще в липні 2026 року.Нагадаємо, сьогодні висока представниця Євросоюзу з питань зовнішньої політики та безпеки Кая Каллас заявила, що міністри оборони країн-членів Європейського Союзу не взяли на себе нових зобов'язань щодо надання Україні додаткових партій ракет-перехоплювачів для зенітно-ракетних комплексів Patriot..

У понеділок, 28 вересня, міністри оборони країн-членів Європейського Союзу не взяли на себе нових зобов'язань щодо надання Україні додаткових партій ракет-перехоплювачів для зенітно-ракетних комплексів Patriot.Про це заявила висока представниця Євросоюзу з питань зовнішньої політики та безпеки Кая Каллас під час пресконференції за підсумками засідання Ради ЄС з питань оборони."Сьогодні ми, на жаль, не ухвалили нових зобов'язань щодо надання ракет-перехоплювачів", — констатувала вона.Дипломатка додала, що раніше ЄС затвердив плани оборонних закупівель на 28,3 мільярда євро в межах 90-мільярдної позики для України. Вони передбачають закупівлю ракет-перехоплювачів до систем ППО Patriot, які США ще мають виготовити."Однак виробництво ракет потребує часу, а Києву ракети до Patriot потрібні зараз. Один із варіантів: держави-члени ЄС та партнери постачають ракети Києву зі своїх запасів в обмін на подальше поповнення, що фінансуватиметься з кредиту на підтримку України", — пояснила Каллас.Водночас очільниця дипломатії ЄС акцентувала, що міністри погодили розподіл коштів Європейського фонду миру (EPF) в розмірі 6,6 мільярда євро, з яких один мільярд спрямують для підтримки України, а ще певну суму — на навчання українських військових у межах місії EUMAM Ukraine."Я обговорюю з державами-членами ЄС, як поповнити Європейський фонд миру новими коштами, зокрема, після завершення поточного циклу фонду. Протиповітряна оборона залишається ключовим пріоритетом для України", — наголосила вона.Раніше західні медіа вже поширювали інсайдерську інформацію, що до нового пакета військової допомоги Україні США не включили ракети для систем ППО Patriot.Нагадаємо, журналісти видання Bloomberg повідомляли, що зустріч президента України Володимира Зеленського з очільницею Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн у Нью-Йорку у вівторок, 22 вересня, виявилася напруженою. Це пов’язано з розбіжностями стосовно подальшої бюджетної й оборонної підтримки України..

Європейський Союз готує для України, Молдови, Чорногорії та Албанії окремі дорожні карти щодо вступу до блоку. У документах планують визначити конкретні реформи, очікувані результати та орієнтовні строки проходження окремих етапів переговорів.Про це повідомляє Politico. Україна має статус кандидата на вступ до ЄС, а переговори про членство офіційно розпочалися у червні 2024 року. У червні 2026 року країна відкрила перший переговорний кластер, а в липні — шостий, який стосується зовнішніх відносин та відповідної політики Євросоюзу.Що передбачатиме дорожня картаЗа даними Politico, у документах хочуть конкретизувати реформи, яких мають досягти країни-кандидати, очікувані результати та приблизні строки проходження окремих етапів переговорів.Сам процес вступу до ЄС передбачає виконання країною-кандидатом необхідних реформ та поступове приведення законодавства у відповідність до норм Євросоюзу. Переговори відбуваються за тематичними кластерами, а їхній прогрес залежить від виконання відповідних умов.Що відбувається з переговорами УкраїниУкраїна вже відкрила переговори за першим кластером "Основи", який охоплює верховенство права, фундаментальні права, функціонування демократичних інституцій, реформу державного управління та економічні критерії. У липні 2026 року також відкрили шостий кластер — "Зовнішні відносини".Водночас відкриття інших кластерів потребує згоди всіх держав-членів ЄС. У наданому Politico матеріалі зазначається, що Угорщина блокує подальше просування переговорів, пов'язуючи свою позицію з питанням захисту прав національних меншин в Україні.Українська сторона заявляла, що необхідні умови для відкриття наступних кластерів уже виконані, а президент Володимир Зеленський повідомляв про розрахунок відкрити всі переговорні кластери до кінця 2026 року.Нагадаємо, раніше держави-члени Європейського Союзу узгодили умови використання 6,6 мільярда євро з Європейського фонду миру для підтримки України. За словами Високої представниці ЄС із закордонних справ і політики безпеки Каї Каллас, 900 мільйонів євро передбачено на фінансування Місії ЄС з надання військової допомоги Україні..

Франція на офіційному рівні пояснила Україні, чому виступила за зняття санкцій Європейського Союзу з російського олігарха Алішера Усманова. Таку ідею Париж висунув в обмін на продовження решти персональних обмежень ще на три роки.Про це заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро в коментарі журналістам France 2.За його словами, раніше персональні санкції Євросоюзу необхідно було продовжувати кожні шість місяців. Тепер же, за поясненнями дипломата, Париж запропонував змінити механізм і встановити трирічний термін дії обмежень.Барро також нагадав, що санкційний список Європейського Союзу налічує близько трьох тисяч фізичних і юридичних осіб.Він зазначив, що Франція завжди підтримувала санкційну політику, а сам він раніше пропонував додати до списку сотні людей. До того ж Париж жодним чином не змінював своєї позиції в цьому питанні."Із трьох тисяч прибрали одного, хоча я запропонував сотні санкційних включень, і тепер мене запитують саме про це", — зауважив французький міністр.Він також розповів журналістам, що всі ці пояснення вже надані Україні на офіційному рівні. Київ, як відомо, виступав проти такої поступки, а також публічно критикувала Євросоюз за рішення щодо Алішера Усманова та Михайла Фрідмана.Нагадаємо, минулого тижня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявляв, що санкції проти багатих росіян, винних у порушенні територіальної цілісності України, варто продовжити. Європейські обмеження мають стати ще жорсткішими..

Держави-члени Європейського Союзу узгодили умови використання 6,6 мільярда євро з Європейського фонду миру (EPF) для підтримки України.Про це повідомила Висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас у соцмережі X. "Держави-члени ЄС узгодили умови виділення 6,6 мільярда євро з Європейського фонду миру для України. Це хороша новина для України й погана новина для Росії", — заявила Каллас.За її словами, 900 мільйонів євро передбачено на фінансування Місії ЄС з надання військової допомоги Україні (EUMAM Ukraine). Ще мільярд євро спрямують на нові спільні закупівлі оборонного обладнання.Найбільша частина пакета — 4,7 мільярда євро — призначена для компенсації державам-членам витрат на військову техніку та озброєння, які вони вже передали Україні. Водночас Каллас зазначила, що окремі країни ЄС уже заявили про намір спрямувати отримані компенсації безпосередньо на подальшу підтримку України."Гібридні атаки Москви спрямовані на те, щоб залякати Європу та змусити її зменшити підтримку України. Європа робить протилежне", — наголосила Каллас.Нагадаємо, Україна попросила Сполучені Штати Америки надати зимовий пакет підтримки. Зокрема, Київ потребує ракет Patriot.Додамо, раніше агентство Bloomberg повідомляло, що під час саміту світових лідерів у Нью-Йорку європейські посадовці збираються переконати Дональда Трампа передати Україні додаткову кількість ракет-перехоплювачів до систем протиповітряної оборони Patriot. На тлі погіршення оцінок ситуації НАТО союзники прагнуть терміново посилити захист української енергетики перед настанням холодів..

У серпні 2026 року в Європейському Союзі зареєстрували 708,2 тис. нових легкових автомобілів, що на 4,5% більше, ніж за аналогічний місяць торік. Найдинамічніше зростав сегмент електромобілів, кількість реєстрацій яких збільшилася на 62,7%.Як повідомляє "Укравтопром" із посиланням на дані АСЕА, найбільше нових автомобілів у серпні припало на гібриди (HEV) — 234 980 машин. Порівняно з серпнем 2025 року їхня кількість зросла на 2,2%.На другому місці опинилися електромобілі (BEV) — 196 486 реєстрацій. Їхній показник зріс одразу на 62,7%, що стало найбільшим приростом серед основних типів силових установок. Водночас кількість нових бензинових автомобілів скоротилася на 24,6% — до 133 816 одиниць. Плагін-гібридів зареєстрували 78 426, що на 10,8% більше, ніж роком раніше.Також у ЄС зареєстрували 45 403 нових дизельних автомобілі, їхня кількість зменшилася на 23,8%. На інші типи припало 19 100 машин — на 0,3% менше, ніж у серпні 2025 року.Скільки нових авто зареєстрували від початку рокуЗа січень-серпень 2026 року в країнах ЄС зареєстрували понад 7,5 млн нових легкових автомобілів. Це на 5,3% більше, ніж за аналогічний період 2025 року.Додамо, у США відкликають понад 208 тисяч автомобілів Volkswagen та Audi через дефект болта кріплення кермової рейки. Проблема може призвести до руйнування деталі та часткової або повної втрати керування автомобілем, тому власникам машин, імпортованих зі США, варто перевірити VIN.Читайте також: Купили автомобіль за довіреністю: чому юридично він досі належить продавцю.