# ЄС

Єврокомісарка з питань розширення Європейського Союзу Марта Кос написала листа голові Верховної Ради України Руслану Стефанчуку, в якому закликала пришвидши реформи задля членства в організації.Про це повідомило "Суспільне". За інформацією журналістів, Марта Кос звернула увагу в листі на декілька законопроєктів, які вже подані до парламенту.Йдеться, зокрема, про документи щодо виконання та цифровізації судових рішень, декларації доброчесності суддів, законопроєкт про державну службу та незалежність регулятора енергетики."Усього 11 документів, які є частиною "Плану України", за яким уряд України отримує 50 мільярдів євро за чотири роки після ухвалення законопроектів", — ідеться в повідомленні.Ці законопроєкти не ухвалили 2025 року. У разі виконання Україна може отримати до чотирьох мільярдів фінансування за цим планом.Єврокомісарка додала, що ці реформи також підтримують шлях України до вступу в Євросоюз, а "гарний момент", за її словами, — розпочати виконання вже у квітні на пленарній сесії.Раніше Марта Кос зазначала, що вступ України до ЄС до 2027 року є неможливим. А загалом він залежить від двох важливих умов — досягнення миру та проведення реформ."Спочатку потрібен мир — це важливо. Потім треба провести реформи. Інвестори прийдуть, як ви знаєте, в Україну лише тоді, коли вони зможуть заробляти гроші та коли їхні інвестиції будуть у безпеці", — наголосила єврокомісарка.Вона акцентувала, що Україна вже є важливою партнеркою ЄС у сферах інновацій, оборони й інших стратегічних напрямках, які можуть посилити конкурентоспроможність блоку.Нагадаємо, на початку березня президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна незабаром буде технічно готова до відкриття всіх шести переговорних кластерів щодо вступу до ЄС..

Ситуація, що склалася перед парламентських виборів в Угорщині, викликає занепокоєння. Вона супроводжується грубою риторикою антиукраїнського й антиєвропейського спрямування.Такий висновок зробила делегація спостерігачів Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), заяву пресслужби якої цитує "Європейська правда". Міжпартійна делегація спостерігачів від ПАРЄ відвідала Будапешт 30 та 31 березня перед парламентськими виборами 12 квітня.Вона провела переговори з представниками влади, виборчої адміністрації, політичних партій, громадянського суспільства, ЗМІ та дипломатичного корпусу. Делегація зазначила, що виборчий процес загалом виглядає технічно добре підготовленим.Однак багато співрозмовників вказали на токсичний клімат, що характеризується розмиванням меж між державою та партією, масовим використанням усіх державних і урядових ресурсів на користь однієї партії.Також в Угорщині спотворений інформаційний простір, пропаганда, існує занепокоєння щодо зловмисного іноземного втручання та ворожість до незалежних організацій громадянського суспільства."Після наших зустрічей у Будапешті не можна уникнути одного запитання: чи є Угорщина досі конкурентною демократією, чи державою, захопленою однією партією? Виборці мають вирішувати майбутнє Угорщини — не кампанії залякування, не операції з дискредитації, не нерівні правила та не іноземні маніпуляції", — прокоментував голова делегації Пабло Іспан.Делегацію особливо стурбували неодноразові повідомлення про агресивні й оманливі передвиборчі повідомлення, які включали постійну антиукраїнську й антиєвропейську пропаганду та грубу риторику "війна чи мир", спрямовану на стигматизацію опонентів, а не на забезпечення поінформованого демократичного вибору.Члени делегації також почули серйозні занепокоєння щодо загальної цілісності виборчого середовища:тривалого надзвичайного стану;недоліків у засобах правового захисту;зловживання державними ресурсами, даними й інституціями в партійних цілях;серйозних звинувачень у підкупі виборців і їх залякуванні.Також лунали занепокоєння щодо незалежності судової влади, яка займається вирішенням виборчих суперечок, нерівномірного висвітлення політичних партій у ЗМІ та медіаландшафту, в якому багато виборців мають лише обмежений доступ до плюралістичної та незалежної інформації.Ще однією серйозною проблемою, порушеною протягом візиту, стало звуження простору для незалежної журналістики, контролю та підзвітності.Нагадаємо, що парламентські вибори в Угорщині відбудуться 12 квітня. За оцінками соціологів, багато що на них залежатиме від активності молодих людей до 30 років. Адже вони, на відміну від старших угорців, більше схиляються до опозиційної "Тиси"..

Україна посилює співпрацю з Європейським Союзом у сфері оборонно-промислового комплексу. Зокрема, готується запуск нових спільних оборонних проєктів.Про це повідомив міністр оборони України Михайло Федоров, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Він поінформував, що провів зустріч із комісаром ЄС з питань оборони та космосу Андрюсом Кубілюсом і амбасадоркою ЄС в Україні Катаріною Матерновою."У фокусі роботи — розширення фінансування та запуск спільних проєктів у дронах, ППО та далекобійних спроможностях", — пояснив український міністр.Пріоритетом він назвав гнучке фінансування. Україна має швидко спрямовувати ресурси на критичні напрями відповідно до плану війни: виробництво безпілотників, засобів протидії дронам і розвиток deep strike."Також критично важливо розблокувати 90 мільярдів євро кредиту ЄС — це дасть змогу масштабувати виробництво та швидше закривати потреби фронту", — уточнив Федоров.Він додав, що окремий фокус — інтеграція з європейським оборонно-промисловим комплексом і спільні проєкти:спільне виробництво: в межах EDIP запускаємо проєкти з країнами ЄС у виробництві дронів, засобів ППО та ураження;тестування в бойових умовах: готові тестувати нові рішення на полі бою та масштабувати ті, що довели ефективність, зокрема, дрони та доступні антидронові технології;інвестиції в ОПК: 260 мільйонів євро в межах USI спрямовують на відновлення, модернізацію та інтеграцію українського ОПК в європейську екосистему.Також, за його словами, у фокусі — антибалістичні рішення, зокрема, ракета для перехоплення балістичних цілей."Дякую Євросоюзу за системну підтримку та готовність посилювати співпрацю", — підсумував Михайло Федоров.Нагадаємо, вчора міністр оборони зазначав, що в Україні успішно стартував експериментальний урядовий проєкт, що дозволяє приватному бізнесу долучатися до захисту повітряного простору. Перші сформовані мобільні групи протиповітряної оборони вже продемонстрували свою ефективність, перехопивши ворожі цілі у Харківській області та підтвердивши життєздатність моделі "держава — військові — бізнес"..

Європейський Союз надає Україні додаткові 80 мільйонів євро. Йдеться про кошти, отримані з доходів від заморожених російських активів.Про це повідомила висока представниця ЄС Кая Каллас на пресконференції в рамках виїзного неформального засідання у Києві."Сьогодні я рада, що ми надаємо Україні додаткові 80 мільйонів євро, отримані з прибутку від заморожених російських активів. Щодо енергетичних потреб — ми коротко обговорили це сьогодні. Ми продовжуємо мобілізувати міжнародну підтримку", — заявила вона.Раніше президент Володимир Зеленський зазначив, що Україна безумовно боротиметься за заморожені російські активи, оскільки їх використання є абсолютно справедливим кроком. Свою позицію він обґрунтував тим, що Росія є агресором, і цей факт визнаний усім світом.Нагадаємо, 31 березня президент України Володимир Зеленський провів зустріч із Високою представницею Європейського Союзу із закордонних справ та безпекової політики Каєю Каллас. Вони обговорили важливі питання.Напередодні президент Володимир Зеленський заявив, що, якщо європейські лідери не проголосують за схвалення кредиту Україні на 90 мільярдів євро, це найбільше може вплинути на підготовку до зими. Щодо фінансування армії, зарплат і пенсій, то наразі на це гроші є..

У вівторок, 31 березня, президент України Володимир Зеленський провів зустріч із високою представницею Європейського Союзу із закордонних справ та безпекової політики Каєю Каллас.Глава держави подякував Євросоюзу за постійну допомогу Україні й відзначив особисту підтримку з боку Каї Каллас, яка з європейськими міністрами прибула в Україну у четверту річницю звільнення Бучі від російських окупантів. За його словами, під час перемовин обговорили розблокування пакета фінансової підтримки для України на 90 мільярдів євро. Зеленський зауважив, що ці кошти критично важливі і є фінансовою гарантією безпеки не лише для нашої країни, а й для всієї Європи. "Саме цей пакет повинен забезпечити нашу оборону і дати сигнал росіянам, що їхня війна буде безперспективною. Цей сигнал залежить від Європи, і потрібно, щоб цей сигнал був, щоб війна закінчилась раніше", — зауважив президент.Також говорили про необхідність збільшення тиску на Росію та роботу над відкриттям переговорних кластерів щодо нашого членства у Євросоюзі. "Важливо, щоб кожен російський злочинець поніс справедливу відповідальність за весь біль, який Росія принесла нашим людям", — підсумував Зеленський.Нагадаємо, 30 березня Володимир Зеленський заявив, що, якщо європейські лідери не проголосують за схвалення кредиту Україні на 90 мільярдів євро, це найбільше може вплинути на підготовку до зими. Щодо фінансування армії, зарплат і пенсій, то наразі на це гроші є..

Майже 30 представників країн Європи та Європейського Союзу 31 березня прибули до України, щоб вшанувати пам’ять людей, убитих під час російської окупації в місті Буча. Візит відбувся у межах неформального засідання Ради ЄС із закордонних справ, яке також минає в Україні.Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.Європейські політики відвідали місця масових убивств цивільних, щоб вшанувати загиблих і висловити підтримку Україні. Сибіга наголосив, що події в Бучі стали одним із символів російських злочинів проти цивільного населення. Він підкреслив, що безпека Європи напряму залежить від ситуації в Україні, а Буча стала одним із місць, де це особливо відчутно."Стоячи тут, ми відчували кожною клітиною: саме тут, на українській землі, вирішується майбутнє й безпека всієї Європи. Буча — це символ російських звірств, але водночас і свідчення української незламності. Саме звідси чотири роки тому розпочалося визволення наших земель. Для наших полеглих і тих, хто вижив, притягнення до відповідальності — не просто вимога, а фундамент стійкого, гідного й справедливого миру. Ми наполегливо просуваємо створення Спеціального трибуналу, Реєстру збитків і Комісії з розгляду вимог, щоб жоден злочин не залишився безкарним", — наголосив міністр.. За словами української сторони, держава продовжує роботу з міжнародними партнерами щодо створення механізмів притягнення винних до відповідальності. Йдеться про міжнародні розслідування воєнних злочинів, створення спеціальних правових механізмів та реєстрацію завданих збитків. Під час візиту також обговорювалися питання ситуації на фронті, енергетичної безпеки і євроінтеграційного шляху України.Нагадаємо, 30 березня радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов із позивним "Флеш" розповів, що російські війська почали використовувати нову тактику проти української протиповітряної оборони. На "шахеди" встановлюють імітаційні макети ракет Р-60..

Якщо європейські лідери не проголосують за схвалення кредиту Україні на 90 мільярдів євро, це найбільше може вплинути на підготовку до зими. Щодо фінансування армії, зарплат і пенсій, то наразі на це гроші є.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час пресконференції з прем’єр-міністром Болгарії Андреєм Гюровим."Зарплати для людей є, фінансування армії є, пенсії ще сплачуються", — зазначив він.Українського президента запитали, які ризики він бачить у зв'язку з блокування цієї фінансової допомоги від Європейського Союзу."Найбільші ризики — це підготовка до зими, тому що є глобальний енергетичний план захисту енергетики, водопостачання", — пояснив він.Раніше в інтерв’ю для французького видання Le Monde Зеленський зауважував, що надання Україні позики — це позиція, узгоджена всіма лідерами ЄС наприкінці 2025 року. Альтернатива цьому кроку — це запитання до лідерів європейських країн."Ми будемо вдячні, якщо вони зможуть розблокувати цей формат. Якщо не розблокують, ми сподіваємося на альтернативу", — додав він,За його словами, Україні необхідно отримати ці кошти, інакше українська армія буде недофінансована."Буде недофінансоване виробництво дронів — далекобійних, дронів-перехоплювачів, а також систем протиповітряної оборони, тому що ми звідти виділяємо гроші й на європейські системи ППО, й на американські ракети РАС-3", — пояснив український президент.Він наголосив, що це ризик для всіх. Насамперед це є ризиком для всієї європейської безпеки."Я вважаю, що жодного краху не відбудеться, і європейці вирішать і це питання", — наголосив Володимир Зеленський.Нагадаємо, вчора прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив про готовність заблокувати 20 пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії..

У Європейському Союзі поступово змінюється ставлення до розширення блоку. Якщо раніше вступ нових країн розглядався насамперед як економічний шанс для зростання, то тепер дедалі більше політиків у ЄС оцінюють його через призму безпеки, стабільності та політичних ризиків.Про це пише Politico, зазначаючи, що на тлі глобальної нестабільності та зміни ролі США європейські країни починають інакше дивитися на те, кого вони готові приймати до ЄС.Ще два десятиліття тому розширення ЄС сприймалося як інструмент економічного розвитку. Країни Східної Європи бачили у вступі шлях до вищих зарплат, інвестицій і модернізації економіки.Тепер акцент змістився. Дедалі частіше йдеться не про економічну вигоду, а про безпеку в умовах війни Росії проти України та зростання геополітичної напруги. У цьому контексті навіть заможніші держави, які раніше не були зацікавлені у вступі, почали придивлятися до ЄС як до гаранта стабільності.Чому в ЄС зростає обережність щодо нових членів?Водночас серед чинних членів союзу зростає скепсис щодо розширення за рахунок бідніших країн-кандидатів, серед яких згадується й Україна. Головні побоювання стосуються не лише економічного навантаження на бюджет ЄС, а й політичної стабільності майбутніх членів.У Брюсселі, за даними Politico, відкрито обговорюють ризики появи всередині ЄС країн із нестабільними демократичними інституціями. Один із неформальних аргументів звучить жорстко: небажання отримати "ще одного Орбана". Тобто лідера, який може ставити під сумнів базові принципи Союзу, як це відбувається в Угорщині.Баланс між розширенням і контролемКлючова проблема для ЄС сьогодні — баланс між політичним розширенням і внутрішньою згуртованістю. З одного боку, Союз хоче зберегти вплив у регіоні та підтримати країни, які рухаються до європейських стандартів. З іншого — боїться втратити керованість і ефективність через нові розбіжності всередині блоку.Саме тому процес вступу нових країн стає повільнішим і більш жорстко контрольованим, а критерії не лише економічними, а й політичними та безпековими.На тлі війни в Україні та сумнівів щодо гарантій безпеки з боку США, ЄС дедалі частіше розглядається як "щит" у нестабільному світі. Це змінює і мотивацію країн-кандидатів. Так, якщо раніше вони прагнули до добробуту, то тепер — до захисту.Нагадаємо, за словами єврокомісарки з питань розширення Марти Кос, вступ України до Європейського Союзу до 2027 року є неможливим..

У вівторок, 31 березня, до Києва прибуде представниця Європейського Союзу Кая Каллас разом із міністрами закордонних справ країн ЄС.Про це повідомив очільник Міністерства закордонних справ України Андрій Сибіга. Варто відзначити, що візит європейської делегації збігається з річницею звільнення Київської області від російських окупантів.Сибіга наголосив, що вибір цієї дати є свідомим і символічним кроком для вшанування пам’яті жертв російської агресії."Ця дата символічна. Ми відзначимо сумну річницю різанини в Бучі та підтвердимо свою відданість притягненню російських злочинців до відповідальності за цей та інші злочини", — заявив міністр.За його словами, під час зустрічей сторони зосередяться не лише на юридичних механізмах притягнення Росії до відповідальності, а й на практичній підтримці України в умовах триваючої війни. Йдеться, зокрема, про розширення військової допомоги, посилення санкційного тиску та координацію спільних кроків для досягнення довгострокового миру в Європі."Ми також обговоримо підтримку України з боку ЄС, тиск на Росію та зусилля щодо досягнення миру та захисту довгострокової стабільності в Європі. Я вдячний високому представнику-віце-президенту Каї Каллас та моїм колегам з ЄС за прийняття запрошення та з нетерпінням чекаю на їхню зустріч", — додав міністр.Нагадаємо, 22 березня до України прибуло вище військове командування Північноатлантичного альянсу. Це був перший візит від початку повномасштабного вторгнення Росії.Також 11 березня президент Бундестагу Федеративної Республіки Німеччина Юлія Кльокнер вперше після свого призначення прибула до Києва. Голова ВР Руслан Стефанчук заявляв, що цей візит є чітким політичним сигналом солідарності з Україною та підтримки на найвищому парламентському рівні..

Надання Україні позики — це позиція, узгоджена всіма лідерами Європейського Союзу наприкінці 2025 року. Альтернатива цьому кроку — це запитання до лідерів європейських країн.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час інтерв’ю для французького видання Le Monde."Ми будемо вдячні, якщо вони зможуть розблокувати цей формат. Якщо не розблокують, ми сподіваємося на альтернативу", — зазначив він,За його словами, Україні необхідно отримати ці кошти, інакше українська армія буде недофінансована."Буде недофінансоване виробництво дронів — далекобійних, дронів-перехоплювачів, а також систем протиповітряної оборони, тому що ми звідти виділяємо гроші й на європейські системи ППО, й на американські ракети РАС-3", — пояснив український президент.Він наголосив, що це ризик для всіх. Насамперед це є ризиком для всієї європейської безпеки."Я вважаю, що жодного краху не відбудеться, і європейці вирішать і це питання", — наголосив Володимир Зеленський.Учора канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловив сподівання на розв'язання питання замороженої допомоги Україні в середньостроковій перспективі, проте не надав жодних гарантій. Ситуація ускладнюється непохитною позицією Угорщини, яка продовжує ветувати ключові рішення блоку.Нагадаємо, що в інтері’ю французьким медівникам Зеленський також розповів, що російська армія зараз втрачає страшну кількість людей — 30-35 тисяч людей на місяць. Росія не встигає мобілізувати, підписувати контракти та точно не встигає навчати своїх людей..

У кожної нації є колективні страхи, спричинені минулим. В українців — страх голоду через Голодомор та ядерної біди після Чорнобиля. В американців — спогади про громадянську війну 1861-65 років між Північчю і Півднем. Правління Трампа оживлює ці спогади.Як і передбачав TrueUA, швидкого миру на Близькому Сході не буде, іранська влада відхилила "мирний план із 15 пунктів", який їй передали через посередників. Тобто Дональд Трамп просто вигадав історію про те, що в Тегерані просили про переговори й навіть згодні відмовитися від збагачення урану. Коли вірити The Guardian, іранці викотили власний ультиматум, серед пунктів якого — виплата американцями репарацій за війну, що видається як знущання з Трампа.У чому сенс іранської авантюри США? Є проста відповідь — зробили велику дурницю, з якої тепер хочуть швидше зіскочити, оголосивши хоч якусь перемогу. Але існують глибші відповіді. Списувати все на вік Трампа та на його нарцисизм дещо спрощено. Як мінімум тому, що люди, які за ним стоять, не хочуть втратити свої мільйони, а навпаки — прагнуть заробити мільярди. За понад рік президентства Трампа від нього зі скандалом пішов тільки Ілон Маск, республіканці у своїй більшості лишаються в команді.Версія перша: "права революція" як зброя для експансії "Після смерті Ірану, найбільшим ворогом Америки є радикально ліва, вкрай некомпетентна Демократична партія", — написав днями глава Білого дому у своїй соцмережі Truth Social.Це не просто агресивна реакція на критику демократами його іранської авантюри. Трамп та широке коло його прибічників роками вибудовували наратив про "глибинну державу" (deep state) — людей, яких виборці не обирали, але, скориставшись доступом до влади, ці особи формують і корегують порядок денний через ідеологію, ЗМІ, цензуру і так далі. Хоча до "глибинної держави" можна віднести увесь бюрократичний прошарок, у трампівському варіанті це тіньові змовники, ліві ліберали із Демпартії. А Трамп поклав на себе місію очистити Америку від таких людей при владі.З цією метою перші кілька місяців його президентства працювало спеціальне управління DOGE під орудою Ілона Маска, яке займалося звільненням тисяч чиновників. Окрім скандалів, протестів, зниження рейтингу першої особи держави й зрештою усунення "комісарів" і відходу Маска із цієї витівки нічого не вийшло. Але це не означає, що сама ідея втратила популярність у США та за їхніми межами.Тільки в ЄС, наприклад, вістря критики спрямовується на наддержавні органи на кшталт Єврокомісії чи Ради Європи. Тому союзниками американських правих в Євросоюзі виступають так звані "сувереністи" — Віктор Орбан, Роберт Фіцо, Кароль Навроцький, Андрей Бабіш. У Брюсселі та і в нас цих діячів вважають розкольниками європейської родини, а от у Білому домі навпаки — друзями, які валять deep state в Європі.Створену в Євросоюзі політичну систему нинішня адміністрація вважає слабкою, нездатною боротися проти зовнішніх і внутрішніх загроз, то ж чим більше у світі безладу, тим швидше приходитимуть до влади крайні праві сили, які зламають ліволіберальну систему в Євросоюзі і він втратить конкурентність. Ось тоді Вашингтон сформує свій політичний порядок для Європи. Така собі "права революція".Проте за минулий рік до влади прийшли тільки два трампісти — Навроцький і Бабіш — що навряд чи можна вважати успіхом для Вашингтона. Навіть останні місцеві вибори у Франції, їх називають репетицією президентських виборів наступного року, продемонстрували полівіння французів. Крайнє праве "Національне об’єднання" отримало посади мерів у невеликих містах півдня, але програло у другому за чисельністю місті Марселі. У той час як соціалісти взяли головний "куш" — посаду мера Парижа обійматиме проукраїнський політик Еммануель Грегуар.Також соціалісти перемогли у Марселі, Нанті, Ренні, Ліллі, Страсбургу, Сент-Етьєні, Монпельє та інших великих містах. Непогані результати отримали й кандидати від партії президента Еммануеля Макрона. Серед переможців — експрем'єр-міністр Едуар Філіпп, також проукраїнський політик, який став мером Гавра. Він, найімовірніше, балотуватиметься в президенти. Тобто ультраправі суттєво втратили на виборах. Головним антипіарником у них виступив Трамп, якого не люблять у Франції. А якщо 12 квітня в Угорщині програє "Фідес" Орбана "права революція", ініційована з-за океану, захлинеться.Версія друга: президентство як сімейний бізнесУ нас та в Євросоюзі те, чим займається Трамп, називається політичною корупцією. За оцінкою Forbes, за минулий рік статки глави Білого дому зросли до рекордних 7,3 мільярда доларів з 4,3 мільярда доларів у 2024 році, коли він балотувався на посаду президенти. Його основним інструментом збагачення стала криптовалюта. У вересні 2024 року Трамп разом із трьома синами запустив криптовалютний проєкт World Liberty Financial.Після перемоги на президентських виборах він, попри конфлікт інтересів, послабив регуляторний нагляд за криптовалютами. Сімейна компанія Трампа отримує близько 75% від продажів, що становить понад 1 мільярд додарів. Жоден президент до нього таким не займався.У березні цього року його статки зменшилися приблизно на 54 мільйона доларів унаслідок падіння акцій компанії Trump Media & Technology Group (TMTG), яка володіє соцмережею Truth Social. Але "зубожіння" — не суттєве. Окрім нього самого, добряче заробляють і сини. Так, його 19-річний син Беррон має статки у 180 мільярдів доларів, і вони стрімко зростають завдяки все ті й же криптовалюті.Окрема історія — зять Трампа Джаред Кушнер. Минулого року він приєднався до клубу мільярдерів. Це стало можливим завдяки роботі… перемовником. Чоловік старшої доньки президента Іванки отримав нагоду інвестувати в близькосхідний бізнес. За інформацією The New York Times, Кушнер намагається залучити щонайменше п'ять мільярдів доларів інвестицій для своєї приватної інвестиційної компанії Affinity Partners. Щоправда, війна в Ірані поставила його плани під знак питання, адже інвесторів він шукав в Саудівській Аравії, Катарі та ОАЕ, які тепер страждають через ракетні й дронові атаки іранців.У його випадку також очевидний конфлікт інтересів. Та поки Трамп має більшість в обох палатах Конгресу, жодного розслідування щодо нього і членів родини не буде. Для нього життєво важливо, щоб демократи не взяли обидві палати Конгресу на проміжних виборах у листопаді, інакше зароблені за президентства мільйони доведеться "інвестувати" в адвокатів, які рятуватимуть від судових позовів та імпічменту. Також варто згадати й приклад переговорів щодо припинення війни в Україні. Вашингтон тиснув на Київ задля підписання угоди про надра. На ній зароблятимуть американці, дуже ймовірно, пов’язані із родиною Трампа. Також під час переговорів звучала ідея, що захоплена росіянами Запорізька АЕС управлятиметься американцями. На цьому вони б також заробили. Як і на фантастичному прожекті "вільної економічної зони" на Донбасі. Що ж до Росії, то її пропозиція спільного освоєння Арктики і багатомільярдних заробітків на тамтешніх корисних копалинах, схоже, залишається однією із причин, чому американці тиснуть на Київ, а не на Москву.Версія третя: лишитися президентом ще на один термін Це відома майже конспірологічна теорія, згідно з якою Трамп та його соратники доводять, що у нього у 2020 році "вкрали" перемогу, тому нинішній термін не другий, а перший. Логіку тут годі шукати, краще оцінити наслідки такого сценарію.Почнемо з рейтингів. Війна в Ірані та хаотична економічна політика всередині країни знизили рейтинг Трампа, — його роботу зараз схвалює 36% американців, тиждень тому було 40%. Але ні в кого із республіканців, які потенційно можуть розглядатися кандидатами у президенти, і близько нема такого високого показника. Тут знову згадаємо висловлювання Трампа про "демократів — ворогів Америки". Якщо йому протягом наступних місяців вдасться з якоюсь перемогою вийти з іранської авантюри, він перемикнеться на виборчу кампанію у своїй країні.А вона, судячи з риторики Трампа, будуватиметься на радикальному розколі між республіканцями й демократами, між традиційно республіканськими та демократичними штатами. Розкол вже існує, — так у січні американський президент звинувачував Демпартію, що це її представники винні у загибелі двох людей у Міннеаполісі, де орудували агенти міграційної служби США. Помітно, що цих агентів спрямовують переважно саме до тих штатів, де демократи мають більшість.Це дуже небезпечна політика, вона пахне громадянським конфліктом. Але тактика тут може полягати саме в тому, щоб на перспективу виборів 2028 року на конфронтаційній риториці закріпити за собою чи кандидатом у президенти, який гарантує недоторканність родини Трампа та її статків, переважну більшість голосів у частині штатів..

Угорщина вирішила перекрити газ для України. Таким демарш триватиме до того часу, поки не відновиться постачання російської нафти до країни через трубопровід "Дружба".Про це заявив прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який озвучив свої претензії на своїх сторінках у соціальних мережах."Поки Україна не надає можливість постачати нафту, вони не отримають газ з Угорщини. Захистимо енергетичну безпеку Угорщини, збережемо захищені ціни на бензин і знижені ціни на газ!" — акцентував він.За словами угорського прем'єр-міністра, решта газу зберігатиметься у внутрішніх сховищах. Орбан також додав, що на засіданні уряду внесе важливу пропозицію."Поки що ми успішно захищалися від українського шантажу, завдяки захищеним цінам угорці платять найнижчі ціни на заправках у всій Європі", — заявив він.Орбан сказав, що Угорщині потрібно запасатися газом. Саме тому країна заповнює угорські газові резервуари замість українських."Оскільки Україна також атакує південний газопровід, який забезпечує Угорщину, нам потрібно запастися", — пояснив прем'єр-міністр країни."Дружба" — один із найбільших нафтопроводів на континенті. Він проходить через українську територію та забезпечує нафтою декілька країн ЄС — зокрема, Угорщину, Словаччину та Чехію.Трубопровід вивели з ладу російські повітряні удари. За словами президента Володимира Зеленського, на технічний ремонт знадобиться до двох місяців.Раніше, 19 березня, стало відомо, що лідери країн Європейського Союзу на саміті не змогли переконати прем'єра Угорщини Віктора Орбана розблокувати надання Україні кредиту на 90 мільярдів євро.Нагадаємо, нещодавно журналісти The Washington Post оприлюднили інформацію, що Орбан міг "пережити" замах на життя, щоби покращити результати на парламентських виборах у квітні. Інсценізацію пропонувала здійснити Служба зовнішньої розвідки Росії..

Вступ України до Європейського Союзу до 2027 року є неможливим. А загалом він залежить від двох важливих умов — досягнення миру та проведення реформ.Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, яку цитують журналісти Politico."Усі в цій кімнаті знають, що неможливо, щоб Україна стала членом ЄС 1 січня 2027 року", — наголосила вона.За її словами, для набуття членства Україна має виконати дві ключові умови — досягнути миру та провести необхідні реформи."Спочатку потрібен мир — це важливо. Потім треба провести реформи. Інвестори прийдуть, як ви знаєте, в Україну лише тоді, коли вони зможуть заробляти гроші та коли їхні інвестиції будуть у безпеці", — додала єврокомісарка.Вона акцентувала, що Україна вже є важливою партнеркою ЄС у сферах інновацій, оборони й інших стратегічних напрямках, які можуть посилити конкурентоспроможність блоку.Водночас віцепремʼєр-міністр з відновлення України, міністр розвитку громад і територій України Олексій Кулеба провів зустріч із Мартою Кос.Вони обговорили підготовку України до членства в Євросоюзі, реалізацію відбудови та посилення стійкості критичної інфраструктури."Окремо зосередилися на планах стійкості. Йдеться про системні рішення для забезпечення роботи водо-, теплопостачання та розвитку розподіленої генерації в умовах постійних атак. Термінова потреба тільки в тепловій генерації перевищує 1 800 МВТ потужностей, а необхідний обсяг фінансування — близько 900 мільйонів євро. Дякую Марті Кос за підтримку України на шляху до ЄС і готовність працювати над рішеннями, які потрібні вже зараз", — зазначив Кулеба.Він запевнив, що Україна вже працює з рекомендаціями щорічного звіту ЄС Enlargement Package Report, ключовими показниками та умовами для закриття переговорних глав. Паралельно завершується підготовка Національної програми адаптації законодавства до права ЄС.Нагадаємо, минулого тижня президент України Володимир Зеленський заявляв: Росія має чітко усвідомити та реально відчути, що Україна буде в Європі, й цей процес не зупинити. Саме тому відбуваються внутрішні реформи та триває робота на зовнішньому рівні, щоби забезпечити чітку дату вступу України до ЄС..

Європейський Союз почав скорочувати доступ Угорщини до чутливої інформації та окремих обговорень через побоювання можливого витоку даних до Росії. Йдеться про неформальні обмеження участі Будапешта у частині закритих зустрічей.Про це повідомляє Politico.За даними видання, останнім часом частину важливих дискусій проводять у вузькому колі без представників Угорщини. Такий формат дедалі частіше замінює зустрічі у складі всіх 27 країн-членів ЄС.Джерела серед дипломатів пояснюють це занепокоєнням щодо можливого передання конфіденційної інформації Москві. Вони зазначають, що рівень довіри між Будапештом та іншими країнами суттєво знизився.Підозри щодо контактів із РосієюРаніше The Washington Post писало, що міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто нібито контактував із главою МЗС Росії Сергій Лавров під час засідань Ради ЄС і передавав інформацію про перебіг переговорів. Водночас у Будапешті такі звинувачення відкидають, називаючи їх безпідставними та політично вмотивованими напередодні парламентських виборів.Як зазначає Politico, ЄС не планує офіційно коментувати ситуацію, щоб не вплинути на вибори в Угорщині, заплановані на 12 квітня. За словами дипломатів, подальша політика щодо Будапешта залежатиме від результатів голосування і того, чи залишиться при владі прем’єр-міністр Віктор Орбан.Попри відсутність публічних заяв, у дипломатичних колах визнають, що питання довіри до Угорщини стало серйозним викликом для єдності ЄС.Нагадаємо, нещодавно третій президент України Віктор Ющенко написав відкритого листа прем’єр-міністру Угорщини Віктору Орбану, в якому закликав "зупинитися і згадати, ким він був".Додамо, 22 березня прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск звинуватив Орбана у шпигунстві. Так, європейська спільнота запідозрила проросійського політика у передачі Кремлю конфіденційної інформації із засідань Ради Євросоюзу..

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто регулярно телефонував своєму російському колезі Сергію Лаврову в перервах між засіданнями Ради Європейського Союзу. Він звітував йому про перебіг обговорень.Таку інформацію оприлюднило видання The Washington Post, журналісти якого послалися на конфіденційного посадовця ЄС у сфері безпеки.Медійники дізналися, що угорський міністр регулярно надавав "живі звіти про те, що обговорювалося" на засіданнях ЄС, а також інформацію про можливі рішення."Завдяки таким дзвінкам на кожній зустрічі Євросоюзу протягом багатьох років Москва фактично перебувала за столом засідань", — сказав неназваний європейський посадовець.Упродовж багатьох років уряд Віктора Орбана надавав Москві життєво важливе вікно в делікатні дискусії в Євросоюзі як через своїх посадовців, так і завдяки проникненню російських хакерів у комп'ютерні мережі Міністерства закордонних справ Угорщини.Таку інформацію медійникам підтвердили також декілька нинішніх і колишніх європейських посадовців, зокрема, Ференц Фреш, колишній керівник Служби кіберзахисту Угорщини.Лідер опозиційної партії "Тиса" Петер Мадяр відреагував на публікацію The Washington Post, назвавши Сійярто "зрадником Угорщини"."Те, що міністр закордонних справ Угорщини, добрий друг Сергія Лаврова, майже щохвилини доповідає росіянам про кожну зустріч ЄС, є чистої зрадою. Ця людина зрадила не лише свою країну, а і Європу", — заявив він під час виступу перед прихильниками.Нагадаємо, на початку березня Петер Сійярто заявляв, що відсутність транспортування нафти трубопроводом "Дружба" — це "замах на Угорщину". І начебто винен у цьому особисто президент України Володимир Зеленський..