# ЄС

Минулої ночі Росія здійснила один із найбільших авіаударів по Києву з початку свого повномасштабного вторгнення. В Естонії вважають, що настав час реалізувати повну стратегічну ізоляцію Москви.Про це заявив міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X.Він констатував, що Росія випустила 40 балістичних ракет по житлових будинках, торговельних центрах і зупинках громадського транспорту. Щонайменше одна людина загинула, а багато інших отримали поранення."Жорстокість Росії продовжує обрушуватися переважно на цивільних", — акцентував естонський міністр.За його словами, після п’яти років повномасштабної війни людські втрати вражають. Тому світ не може відвертатися."Відповідальність за ці злочини має відбуватися в найкатегоричніших формах", — переконаний представник естонського уряду.Він наголосив, що Москва вдається до терору, коли знає, що стратегічні здобутки іншими засобами вислизають із рук. Саме тому, вважає міністр з Естонії, європейська ізоляція Росії не може припинитися ні на мить."Тиск повинен посилюватися. Санкції повинні поглиблюватися. Тільки тверда та безперервна стратегічна ізоляція може зробити для Кремля справді неможливим продовження цієї кампанії терору", — підсумував Маргус Цахкна.Нагадаємо, що сьогодні міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш назвав заклики послабити допомогу Києву "відірваними від реальності". Аргумент: якби не Україна, то ракети могли би летіти на польську територію..

У Європейському Союзі набула чинності заборона на знищення непроданого одягу, аксесуарів до нього та взуття великими компаніями. Нові правила розпочали діяти 19 липня.Про це повідомив сайт Європейська комісія. Там зазначили, що для середніх компаній аналогічні вимоги набудуть чинності 2030 року, тоді як мікро- та малий бізнес від них звільнений.Заборону запровадили, згідно з регламентом про екодизайн для сталих продуктів. Вона має запобігти марнуванню сировини, води, енергії та праці, витрачених на виробництво товарів, які залишилися непроданими."Відтепер компанії повинні насамперед намагатися зберегти продукцію у використанні. Зокрема, її можна продавати зі знижками або на альтернативних ринках, передавати благодійним організаціям і соціальним підприємствам, ремонтувати, відновлювати або готувати до повторного використання", — йдеться в повідомленні.Знищувати непродані товари дозволять лише у виняткових випадках. Йдеться, зокрема, про небезпечну чи пошкоджену продукцію, підробки, товари, що порушують права інтелектуальної власності, а також речі, від яких відмовилися благодійні організації або програми пожертв."Компанії, які скористаються винятками, мають надати підтверджувальні документи та щороку звітувати про знищені товари. Записи необхідно зберігати протягом п’яти років", — наголосили в Єврокомісії.Дотримання правил контролюватимуть національні органи влади, які зможуть накладати штрафи за порушення.За даними Європейської агенції з навколишнього середовища, до використання знищується приблизно 4-9% текстильної продукції, що надходить на європейський ринок. Це — від 264 до 594 тисяч тонн текстилю щороку.Нагадаємо, що 1 липня Європейський Союз запровадив збір у розмірі трьох євро на дешеві e-commerce посилки з Китаю, які раніше могли ввозитися без сплати мита. Нові правила можуть вплинути на ціни товарів на платформах Shein, Temu та AliExpress..

Нова цифрова система в'їзду та виїзду Європейського Союзу (Entry/Exit System, EES) значно збільшила час проходження паспортного контролю для громадян країн, які не входять до ЄС. В окремих аеропортах пасажири змушені чекати понад дві години.Про це повідомляє BBC. За словами керівника авіаційного напрямку римського аеропорту Ф'юмічіно Івана Бассато, після запровадження EES час проходження паспортного контролю для громадян Великої Британії збільшився із семи до 20 хвилин.Він зазначив, що попри інтеграцію нової системи з електронними гейтами процес досі не повернувся до рівня, який був до її впровадження."Ми пишаємося нашими технологіями, тому очікування в одну-дві години є абсолютно неприйнятним. Певні аспекти системи потрібно терміново виправити", — наголосив Бассато.У бюджетній авіакомпанії Ryanair також закликали пасажирів, які цього літа подорожують до країн Європи, приїжджати до аеропортів завчасно та бути готовими до тривалого очікування на паспортному контролі.Система Entry/Exit System поступово впроваджується з жовтня 2025 року. Вона передбачає, що громадяни країн, які не входять до ЄС і в'їжджають до Шенгенської зони, повинні пройти біометричну реєстрацію — здати відбитки пальців і зробити фотографію.Проблеми із системою підтвердили й у Португалії. Начальник прикордонного контролю аеропорту Фару Педру Олівейра повідомив, що через технічні збої черги, які раніше займали близько 10 хвилин, іноді збільшуються до понад пів години. За його словами, інколи сервери системи одночасно виходять з ладу в кількох країнах ЄС, однак останнім часом такі випадки трапляються рідше.У Європейській комісії заявили, що в більшості аеропортів суттєвих перебоїв немає, а Брюссель продовжує підтримувати держави-члени у впровадженні нової системи прикордонного контролю.Додамо, через закрите небо над Україною планування авіаподорожей у 2026 році починається не з вибору рейсу, а з вибору країни та аеропорту вильоту. Щоб зекономити, українцям варто порівнювати не лише ціни на квитки, а й витрати на дорогу до аеропорту, багаж, пересадки та можливу ночівлю..

У п’ятницю, 17 липня, стартує розгляд результатів скринінгу кластерів №2 та №3 для України та Молдови. Це означає початок технічної підготовки до їх відкриття.Про це повідомила "Європейська правда". Журналісти уточнили, що таким чином розпочне працювати робоча група Ради ЄС з питань розширення (COELA).У Раді ЄС на технічному рівні готуються до відкриття перемовних кластерів №2 та №3 для України та Молдови."Завтра COELA розпочинає офіційний розгляд результатів скринінгу за цими кластерами", — повідомив медійникам один зі співрозмовників із Євросоюзу.Однак політичні експерти не радять чекати жодних великих новин до кінця літа. Адже на офіційному рівні процес щодо відкриття кластерів активізується на початку вересня.Річ у тому, що до літньої перерви, крім 17 липня, COELA матиме лише одне планове засідання — 22 липня. Робоча група повернеться до роботи з 1 вересня.Як відомо, в Брюсселі 14 липня для України відкрили Шостий перемовний кластер "Зовнішні відносини". Тоді віцепремʼєр із питань євроінтеграції Тарас Качка запевняв, що відкриття решти чотирьох кластерів не відкладають на "після літа".Нагадаємо, що 13 липня в Брюсселі міністр закордонних справ України Андрій Сибіга звернувся до Ради Європейського Союзу із закордонних справ. Він зосередився на захисті від балістичних атак і подальшому відкритті кластерів переговорів..

У середу, 15 липня, президент Володимир Зеленський разом із лідерами Європи вшанував пам’ять українських воїнів, які загинули у боротьбі за незалежність держави.Відповідні кадри з'явилися на сторінці глави держави у Telegram."Разом з лідерами і представниками країн Південно-Східної Європи та Урсулою фон дер Ляєн вшанували памʼять наших загиблих воїнів", — зазначив він.Глава держави подякував іноземним партнерам за те, що вони відвідали нашу країну у День української державності та День хрещення Київської Русі, а також за те, що розпочали свій візит з поваги до українських героїв.. "Вічна шана українцям і українкам, що віддали життя заради незалежності України й безпеки всієї Європи", — додав Зеленський.Як відомо, 15 липня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн здійснила чергову поїздку до української столиці, яка збіглася з важливим національним святом країни. Разом з очільницею Єврокомісії до Києва завітала солідна делегація лідерів європейських держав, аби продемонструвати непохитну підтримку українському народові.Нагадаємо, 15 липня президент України Володимир Зеленський нагородив президентку Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн орденом Європи.Читайте також: День української державності: що означає це свято та чому його відзначають 15 липня.

У вівторок, 14 липня, Верховна Рада України ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт №15359, яким запроваджується нова державна нагорода — орден Європи. Про це повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії "Слуга народу" Олена Шуляк. За її словами, ініціатива президента Володимира Зеленського спрямована на те, щоб відзначити людей, які зробили вагомий внесок у підтримку європейського курсу України."За кожним важливим рішенням на шляху до ЄС стоять конкретні люди: дипломати, державні службовці, міжнародні партнери, експерти та друзі України, які роками працюють поруч із нами, допомагають нашій державі вистояти й наближають її повноправне членство в Європейському Союзі", — пояснила вона.Шуляк наголосила, що внесок цих людей має бути належно відзначений. Орденом Європи нагороджуватимуть за визначні заслуги у підтримці європейського курсу України, допомогу державі, зміцнення її стійкості та безпеки Європи, розвиток міжнародної співпраці, демократії та миру."Україна — це Європа. І ми вдячні всім, хто щодня наближає момент, коли про це більше не потрібно буде нагадувати світу", — наголосила очільниця партії "Слуга народу".Нагадаємо, що 12 лютого президент України Володимир Зеленський нагородив орденом Свободи українського скелетоніста Владислава Гераскевича, якого дискваліфікували перед першим заїздом Олімпіади-2026 через "шолом пам'яті" із зображенням спортсменів, загиблих внаслідок війни Росії..

У понеділок, 13 липня, в Брюсселі міністр закордонних справ України Андрій Сибіга звернувся до Ради Європейського Союзу із закордонних справ. Він зосередився на захисті від балістичних атак і подальшому відкритті кластерів переговорів.Про це Андрій Сибіга написав на своїй сторінці в соціальній мережі X."Я поінформував держави-члени ЄС про ситуацію на полі бою, успіхи України та зусилля щодо миру. Наше завдання — змусити Путіна зрозуміти, що він нічого не отримає від цієї війни. Тиск. Рішучість. Підвищення вартості війни для агресора. Це залишається простою, але ефективною формулою", — зазначив він.Український міністр наголосив, що битва за небо визначить траєкторію війни. Росія повинна втратити свою решту балістичної переваги."Європа потребує власних антибалістичних можливостей — не лише для допомоги Україні, а й для зміцнення власної безпеки та стримування", — пояснив він.За його словами, приєднання України варто розглядати як зміцнення конкурентоспроможності Європи, розширення її оборонно-промислової бази та посилення безпеки. Саме в цьому полягає підхід, заснований на заслугах.Сибіга сконцентрував увагу на необхідності підтримування та посилювання тиску санкціями, включно з майбутнім потужним 21-м пакетом санкцій ЄС проти Росії. Він також висловив вдячність за позитивну реакцію на його пропозицію відповідати на кожну масову російську терористичну атаку новими санкціями, а також за швидку реакцію ЄС після масової атаки Росії 2 липня."Ми обговорили подальші кроки, включно зі санкціями проти "Росатому" та "Роскосмосу", відключенням "Газпромбанку" від SWIFT і забороною на транспортні системи, залучені до російських постачань скрапленого природного газу", — зауважив міністр.Він подякував Кіпрському головуванню за сильну підтримку України та за історичне відкриття першого кластера в переговорах щодо приєднання до ЄС. Також висловив вдячність Ірландському головуванню за те, що Україна залишається серед його пріоритетів, та за початок терміну з відкриття шостого кластера.Очільник українського дипломатичного відомства також порушив питання міжнародного спорту, адже Росія не припинила свою агресію, не вивела окупаційні сили з України та не повернулася до міжнародного права. На його переконання, міжнародний спорт не повинен стати місцем, де Росія відновлює легітимність."Цей липень критичний. Диктатори та терористи не беруть літніх відпусток. Наші захисники — теж. Це означає, що не може бути пауз у посиленні тиску на Росію, зміцненні підтримки України й ухваленні великих політичних рішень заради об’єднаної та сильної Європи", — підсумував Андрій Сибіга.Нагадаємо, минулого тижня міністр закордонних справ розповідав, що треті країни більше не визначатимуть, чи може Україна обстрілювати військові об'єкти на території Росії. Таким чином офіційний Київ окреслив новий підхід до ударів углиб країни-агресорки..

Директива про тимчасовий захист українських біженців, яка діє з 2022 року, незабаром зазнає суттєвих змін. Про них Єврокомісія оголосить ще цього місяця — в липні. Вони стосуватимуться не лише чоловіків, а й жінок.Про це повідомило польське видання Rzeczpospolita, журналісти якого послалися на анонімні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що право на тимчасовий захист матимуть громадяни України, які отримають спеціальну "довідку про немобілізацію", видану органами влади своєї країни. Це охопить як чоловіків, так і жінок."Робота над змінами наближається до завершення. Польща їх підтримує", — уточнив у коментарі журналістам заступник міністра внутрішніх справ і адміністрації Польщі Мацей Дущик.Він також підтвердив, що вимоги, запроваджені Європейською комісією, стосуватимуться й українок."Вони стосуватимуться не тих, хто вже має тимчасовий захист у країнах ЄС, а тих, хто хотів би подати заяву на нього", — наголосив Дущик.Інсайдери польського видання стверджують, що саме Київ звернувся до Брюсселя з проханням щодо обмеження на в'їзд громадян України."Це несподіваний крок Києва. Майже рік тому президент України Володимир Зеленський скасував заборону на виїзд з країни молодими українцями віком 18-22 років", — нагадали медійники.Однак, стверджують вони, це рішення призвело до масового відтоку юнаків до Європи. Зокрема, за перші три місяці до Польщі з України в'їхало понад 121 000 українських чоловіків віком 18-22 років. Більшість із них вирушили до Німеччини.Згідно з даними Євростату, 4,3 мільйона українців користуються тимчасовим захистом на території всього ЄС. Найбільша кількість зафіксована в Німеччині (1,2 мільйона) та Польщі (960 000).Нагадаємо, що останнім часом країни-члени Європейського Союзу доволі довго обговорювали можливість продовження тимчасового захисту для українців, розглядаючи різні варіанти..

У вівторок, 14 липня, Європейський Союз відкриє шостий кластер для України у переговорах щодо вступу. Надалі питання щодо наступних кластерів перенесуть на осінь.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на заяву міністра закордонних справ Литви Кястутіса Будріса на полях засідання Ради ЄС в понеділок, 13 липня.Він акцентував, що після відкриття першого та шостого кластерів для України інші відкладуть на осінь, коли відбудеться їх розгляд."У липні вже не було об’єктивних перешкод для відкриття всіх кластерів. Але ми завтра відкриємо лише другий і шостий кластери, а всі інші відкладемо до осені", — заявив Будріс. Він висловив переконання, що "ця затримка знову є дуже контрпродуктивною, оскільки вона відтерміновує, а також уповільнює переговори".Раніше, різні джерела інформували, що шостий перемовний кластер під назвою "Зовнішні відносини" відкриють для України в Брюсселі у вівторок, 14 липня.Цьому передувало блокування Угорщиною в односторонньому порядку схвалення результатів скринінгу кластерівдля України та Молдови в межах робочої групи Ради ЄС з питань розширення. Однак згодом непорозуміння вдалося владнати.Раніше Німеччина запропонувала для України формат "асоційованого членства". Він передбачає участь української делегації у міністерських і лідерських зустрічах, але без права голосу й автоматичного доступу до спільного бюджету ЄС.Нагадаємо, що станом на кінець червня 2026 року абсолютна більшість українців підтримує вступ країни до ЄС і Північноатлантичного альянсу..

Новий, 21-й, пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії ще не готовий до затвердження. Але в понеділок, 13 липня, Рада ЄС у закордонних справах може затвердити окремий список індивідуальних санкцій з 250 осіб і компаній.Про це повідомила "Європейська правда", журналісти якої послалися на заяву головної дипломатки ЄС Каї Каллас перед початком засідання міністрів закордонних справ Євросоюзу.Вона зазначила, що розраховує на затвердження 13 липня нового санкційного списку російських громадян і компаній на 250 позицій, в той час як 21-й пакет санкцій ще потребує узгодження."Сьогодні ми сподіваємося, що погодимо 250 позицій санкційного списку. Ми також працюємо над 21-м пакетом санкцій, щодо якого у нас ще немає домовленості", — заявила Каллас. Щодо санкційного списку вона наголосила, що "це — найбільша кількість позицій, яку ми будь-коли вносили". "Це також реакція на напади, які Росія нещодавно вчинила на цивільне населення України", — акцентувала головна дипломатка ЄС.Напередодні послам держав ЄС у Брюсселі не вдалося дійти згоди щодо 21-го пакета санкцій Євросоюзу проти Росії, обговорення пакета домовились продовжити 13 липня на рівні міністрів закордонних справ ЄС.На вимогу деяких країн імена патріарха Російської православної церкви Кирила та засновника російської нафтової компанії "Лукойл" Вагіта Алекперова виключили з проєкту 21-го пакета санкцій Євросоюзу проти Росії. Водночас Австрія поновила свою вимогу щодо зняття санкційних обмежень і розмороження активів російської інвестиційної компанії Rasperia, яку повʼязують з російським олігархом Олегом Дерипаскою.Нагадаємо, керівник одного з головних європейських імпортних газових хабів Іван Хіменес, який керує портом баскського Більбао заявляв, що ЄС ризикує стати дуже залежним від США. Тому, на його думку, варто відкласти заборону на російський скраплений природний газ, яка має набути чинності 2027 року..

У новому європейському безпековому механізмі варто об'єднати зусилля не лише держав Європейського Союзу, а й України, Великої Британії, Туреччини й інших країн континенту.Така теза присутня в публікації видання Türkiye Today, журналісти якого послалися на міністра оборони Італії Гвідо Крозетто. Він заявив, що довгострокова безпекова система Європи не повинна обмежуватися рамками Європейського союзу."Майбутня модель оборонної співпраці має охоплювати весь континент і включати держави, які не входять до ЄС", — висловив переконання італієць.За словами очільника італійського оборонного відомства, партнерами у новій архітектурі безпеки мають стати Велика Британія, Норвегія, Швейцарія, Молдова, країни Західних Балкан, Туреччина й Україна."Довгостроковою відповіддю має стати перспектива посилення оборони, яка не обмежується лише кордонами ЄС, а є справді континентальною та передбачає партнерство з Великою Британією, Норвегією, Швейцарією, Молдовою, країнами Західних Балкан, Туреччиною й Україною", — наголосив Крозетто.На думку міністра, європейським урядам необхідно відмовитися від колишнього підходу до оборонного планування, розрахованого на десятиліття вперед. Він зазначив, що військово-політична ситуація змінюється надто швидко, тому розвиток оборонних можливостей має враховувати нові виклики."Уряди більше не можуть обмежуватися плануванням можливостей, які стануть доступними через 10 чи 15 років, коли ситуація повністю зміниться", — заявив міністр.Крозетто також звернув увагу на можливе поступове скорочення військової присутності США в Європі через усунення стратегічних пріоритетів Вашингтона до Індо-Тихоокеанського регіону. Він додав, що європейським країнам необхідно заздалегідь враховувати такий сценарій для формування власної оборонної політики.Заяви міністра ґрунтуються на новому стратегічному документі Міністерства оборони Італії, який визначає основні напрямки розвитку збройних сил на бюджетний період 2027-2029 років.У документі серед ключових завдань названо розвиток супутникового зв'язку, посилення захисту підводної критичної інфраструктури, підвищення рівня кібербезпеки та протидію інформаційним загрозам.Крім того, Крозетто виступив з ініціативою створити національний та загальноєвропейський центр боротьби з гібридними погрозами."Потрібно створити національний та європейський центр протидії гібридній війні", — зауважив він.За словами міністра, така структура дозволить союзникам ефективніше обмінюватися інформацією та координувати дії у протидії кібератакам, дезінформації, пропаганді й іншим елементам гібридної війни.Нагадаємо, що прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні неодноразово висловлювала глибоку солідарність з українським народом на тлі масштабних обстрілів із боку окупаційних військ. Вона рішуче засуджує дії Кремля та наголошує на необхідності консолідації зусиль світової спільноти для захисту суверенітету України..

Європейський Союз може послабити 21-й пакет санкцій проти країни-агресорки Росії. Зокрема, з нього можуть виключити імена патріарха Російської православної церкви Кирила та засновника російської нафтової компанії "Лукойл" Вагіта Алекперова.Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на дипломатичні джерела в Брюсселі. За інформацією співрозмовників видання, такого рішення вдалося домогтися на вимогу Болгарії. Дипломати кількох держав-членів ЄС підтвердили, що саме Софія наполягла на виключенні цих осіб із санкційного списку.За даними джерел, під час обговорення нового пакета санкцій також було суттєво пом'якшено низку інших пропозицій. Зокрема, значно звузять сферу застосування заборони на в'їзд до ЄС для російських бойовиків.Крім того, із проєкту санкцій повністю вилучили пропозицію щодо заборони імпорту до Євросоюзу російської тріски, минтая та деяких інших видів риби. Не підтримали держави-члени й ідею запровадження жорсткіших обмежень щодо російського скрапленого природного газу та танкерів, які використовуються для його транспортування.Водночас дипломати повідомляють про досягнення принципової домовленості щодо тимчасового встановлення цінової стелі на російську нафту на рівні 44,1 долара за барель.Остаточно пакет санкцій ще не погоджено. Серед невирішених питань залишається вимога Австрії скасувати санкції та розморозити активи російської інвестиційної компанії Rasperia, яку пов'язують із російським олігархом Олегом Дерипаскою. Компанія має багатомільярдні судові претензії до дочірньої структури австрійського банку Raiffeisen.Очікується, що переговори між державами-членами ЄС щодо остаточного тексту 21-го пакета санкцій триватимуть найближчими днями.Нагадаємо, агенція Reuters повідомляла, що російська банківська система може зіштовхнутися з масштабною кризою. Останнім часом почастішали випадки, коли банки Росії беруть на себе фінансування військової економіки країни..

Україна зробила черговий важливий крок на шляху до членства в Європейському Союзі. Йдеться про відкриття нового кластера.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко."Україна робить ще один важливий крок на шляху до повноправного членства в Європейському Союзі", — заявила посадовиця.Комітет постійних представників держав-членів ЄС погодив відкриття переговорів з Україною за Кластером 6 "Зовнішні відносини"."Це дає нам змогу перейти до практичної роботи над умовами вступу за новим напрямом переговорного процесу", — зазначила Свириденко.Кластер охоплює сфери, які сьогодні мають ключове значення для безпеки України та всієї Європи: зовнішню політику;безпеку та оборону;торгівлю;гуманітарну допомогу;співпрацю у сфері розвитку."Важливо, що рівень узгодженості України з рішеннями та заявами ЄС у сфері зовнішньої та безпекової політики становить 98%. Саме таку оцінку подано для звіту Європейській комісії", — зауважила прем'єр-міністр.Свириденко подякувала всім державам-членам ЄС за спільну роботу та підтримку. Україна очікує офіційного відкриття на Міжурядовій конференції, яка запланована на 14 липня.Нагадаємо, що станом на кінець червня 2026 року абсолютна більшість українців підтримує вступ країни до ЄС і НАТО. Про це свідчать результати опитування Rating Group. Зокрема, за членство в ЄС виступають 70% респондентів, а вступ до Північноатлантичного альянсу підтримують 63%.Додамо, віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка наголошував, що затягування рішення щодо відкриття решти п'яти переговорних кластерів та дії з обмеження українського експорту викликають сумніви, чи справді Європейський Союз хоче прийняття України..

Європейський Союз планує вже наступного тижня провести в Брюсселі міжурядові конференції з кількома країнами-кандидатами, серед яких — Україна. Сторони можуть відкрити шостий кластер переговорів про вступ України до ЄС.Про це повідомив високопоставлений дипломат Євросоюзу на умовах анонімності, передає "Укрінформ". "Внутрішні дискусії в Раді ЄС тривають, але я думаю, що ми маємо гарну позицію для проведення міжурядових конференцій наступного тижня з Україною, Чорногорією, Молдовою та Албанією", — заявило джерело.Конференції заплановані на 14 липня — у день засідання Ради ЄС із загальних питань у Брюсселі. Очікується, що під час переговорів з Україною та Молдовою буде розглянуто відкриття шостого кластера, який стосується зовнішніх відносин. За словами дипломата, наразі країни-члени ЄС досягли згоди щодо відкриття для України лише одного додаткового переговорного кластера. Водночас дискусії щодо інших напрямків тривають."Ми амбітно прагнемо відкрити всі кластери якомога швидше, але, очевидно, це питання потрібно опрацювати з кількома державами-членами", — зазначив співрозмовник.Водночас він відмовився уточнювати, які саме країни ЄС наразі висловлюють застереження щодо подальшого просування переговорного процесу.Нагадаємо, що станом на кінець червня 2026 року абсолютна більшість українців підтримує вступ країни до ЄЄС і НАТО. Про це свідчать результати опитування Rating Group. Зокрема, за членство в ЄС виступають 70% респондентів, а вступ до Північноатлантичного альянсу підтримують 63%.Додамо, віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка наголошував, що затягування рішення щодо відкриття решти п'яти переговорних кластерів та дії з обмеження українського експорту викликають сумніви, чи справді Європейський Союз хоче прийняття України..

У 2026 році понад 880 млн грн грантових коштів спрямують на впровадження сучасних систем STATCOM та їхній фізичний захист. Це має посилити стійкість української енергосистеми після російських атак.Про це повідомив віцепрем’єр, міністр з відновлення України Олексій Кулеба.За його словами, кошти нададуть у межах гранту ЄБРР та Міжнародної асоціації розвитку. У лютому партнери збільшили загальний обсяг грантового фінансування в межах інвестиційного проекту "Другий проект з передачі електроенергії" до 240 млн доларів.Уряд ухвалив рішення, яке створює правові підстави для спрямування частини цих коштів на встановлення систем STATCOM та їхній фізичний захист.STATCOM — це сучасна технологія, яка працює як своєрідний "стабілізатор" електромережі. Вона допомагає підтримувати стабільну напругу навіть за різких змін споживання або генерації електроенергії.Такі системи також дозволяють зменшувати ризик аварій і каскадних відключень, підвищувати стійкість енергосистеми під час пікових навантажень і після ракетних ударів, а також зменшувати втрати електроенергії під час передачі.Крім того, впровадження STATCOM допоможе інтегрувати більші обсяги відновлюваної генерації та розширити можливості транскордонної торгівлі електроенергією."Такі системи вже є одним із ключових елементів сучасних електромереж в країнах ЄС та США. Впровадження також є одним із зобов’язань України в межах їх інтеграції до європейського енергетичного ринку та синхронізації з ENTSOE", — наголосив Кулеба.Нагадаємо, раніше Кулеба заявляв, що Україна будує нову енергетику, адаптовану до викликів XXI століття. Для цього потрібні виконання стратегічних завдань і допомога надійних партнерів..