# ЄС

У середу, 4 листопада, Європейська комісія оприлюднила щорічний звіт щодо України в межах пакета розширення Європейського Союзу. Це ще один практичний і позитивний крок на шляху до членства в європейській спільноті.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Україна показала прогрес, попри війну. Безумовно, є над чим працювати, але напрям руху дуже чіткий", — акцентував він.Сьогодні звіт Єврокомісії йому особисто передала посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова. Єврокомісія підтвердила, що Україна виконала умови для відкриття всіх кластерів, що залишилися."Стан підготовки до вступу покращився в дев’яти розділах. Це більш ніж удвічі більше, ніж минулого року. Погіршення немає в жодному розділі, як і відкочування реформ. Хороший або дуже хороший прогрес відзначено в 10 розділах. Серед них — енергетика, цифрова сфера, фінансові послуги, податки, освіта, наука, сільське господарство та митниця. Сфера зовнішньої політики, безпеки й оборони вперше отримала найвищу оцінку прогресу. Європа бачить і визнає внесок України у спільну безпеку", — перерахував досягнення очільник українського уряду.Він додав, Єврокомісія окремо відзначила, що антикорупційні інституції в Україні працюють незалежно та ефективно. Зросли й оцінки у сферах судової влади та юстиції. Саме від них залежить перехід до наступного етапу переговорів.Наступна мета — отримати проміжну оцінку бенчмарків (IBAR) на початку 2027 року. Для цього за ініціативи Володимира Зеленського й Урсули фон дер Ляєн створено спільну робочу групу України та ЄС."Ми ставимо амбітні, але осяжні цілі. Є сфери, де треба працювати швидше. Рекомендації Єврокомісії ми беремо в роботу. Цього результату ми вкотре досягнули всі разом. Тільки спільними зусиллями Верховної Ради й уряду можна рухатися до ЄС і залучати фінансову допомогу для України", — висловив переконання прем’єр-міністр України.Він подякував усім, хто долучився до цього проміжного, але, за його словами, важливого результату."А головне — дякую Силам оборони, завдяки яким ми продовжуємо жити, боротися, розвиватися та рухатися до ЄС. Найближчим часом візьму участь у Форумі з питань розширення в Брюсселі, де ми предметно говоритимемо про подальші кроки, щоби максимально пришвидшити наш рух до ЄС", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, раніше сьогодні європейська комісарка з питань розширення Марта Кос розповідала, що у щорічній доповіді з розширення немає конкретної дати набуття Україною членства в ЄС. Щоправда, "дорожні карти" окреслюють приблизні терміни — "до кінця 2027 року"..

У щорічній доповіді з розширення немає конкретної дати набуття Україною членства в Європейському Союзі. Щоправда, "дорожні карти" окреслюють приблизні терміни — "до кінця 2027 року".Про це заявила європейська комісарка з питань розширення Марта Кос під час пресконференції в Брюсселі в середу, 4 листопада."На нинішньому етапі процесу вступу України ми не можемо точно сказати, коли саме вона зможе приєднатися до ЄС. У "дорожніх картах", представлених у нашому звіті про розширення, окреслено плани на період до кінця 2027 року. Далі ми побачимо, наскільки швидко країна зможе просуватися вперед", — сказала вона.За її словами, у "дорожній карті" йдеться про завершення переговорів за одними кластерами та відкриття нових."Якщо Україна виконає вимоги IBAR (звіту про оцінку готовності), а шанси на це високі, то вже наступного року вона зможе закрити до семи переговорних розділів", — зауважила європейська комісарка.До речі, такий самий прогноз вона озвучувала під час презентації доповіді в комітеті із закордонних справ Європейського парламенту.Своєю чергою, висока представниця з питань зовнішньої політики та політики безпеки Кая Каллас додала, що для України "попереду, безумовно, ще багато кроків"."Важливо також працювати з громадськістю. Адже, коли ми кажемо про безпеку, стає зрозуміло: інтеграція України в європейський простір значно посилить нашу спільну безпеку. Досвід, здобутий Україною на полі бою, розвинені нею спроможності та наявна експертиза — усе це свідчить про те, що для нашої безпеки вкрай важливо рухатися в питанні України якомога швидше", — пояснила вона.Нагадаємо, раніше Марта Кос заявляла, що ЄС не планує робити жодних знижок чи надавати привілеїв під час інтеграції України до європейської спільноти. Водночас наявна орієнтовна дата приєднання на початку 2027 року є нереалістичною..

Європейська комісія підготувала для України обережнішу дорожню карту переговорів про вступ до Євросоюзу, ніж для Молдови. Згідно з документом, який отримало видання Politico, до 2027 року Київ може попередньо завершити переговори лише за сімома напрямами політики.Водночас Єврокомісія закликає українську владу терміново прискорити перетворення у сфері верховенства права, повідомляє Politico. У документі наголошується, що необхідні реформи потрібно суттєво активізувати, а виконання ключових вимог у першій половині 2027 року стане умовою для попереднього завершення переговорів за окремими напрямами. У Брюсселі також визнають, що повномасштабна війна ускладнює проведення необхідних змін.Хто може просунутися в переговорах швидшеУ документі окремо порівнюють перспективи України та Молдови, які раніше паралельно просували заявки на вступ до Євросоюзу. За оцінкою Єврокомісії, Кишинів може попередньо завершити переговори більш ніж за 20 напрямами політики до 2027 року. Для України вказали лише сім.Україна подала заявку на вступ до ЄС 28 лютого 2022 року, через чотири дні після початку повномасштабного російського вторгнення. У червні того самого року Україна та Молдова отримали статус кандидатів, а офіційні переговори про вступ розпочали в червні 2024 року.Відтоді Київ завершив детальну перевірку відповідності українського законодавства нормам ЄС. У жовтні Україна та Молдова розпочали переговори щодо внутрішнього ринку Євросоюзу, конкурентоспроможності й економічного зростання.За якими напрямами Україна може завершити переговори у 2027 роціДорожня карта Єврокомісії передбачає попереднє завершення переговорів за сімома напрямами:освіта та культура — у першій половині 2027 року;інтелектуальна власність;зайнятість і соціальна політика;промислова політика;дослідження;зовнішні відносини;зовнішня та безпекова політика — у другій половині року.Загалом країнам-кандидатам необхідно привести законодавство та роботу державних інституцій у відповідність до європейських стандартів у 35 переговорних сферах. У Єврокомісії визнають, що цей процес потребує часу, ресурсів і консультацій. Для підтримки української влади Брюссель створив спеціальну робочу групу.Євросоюз не встановив дати вступу УкраїниУ документі Єврокомісії не визначено кінцевого терміну завершення переговорів України про вступ до ЄС. Такої самої позиції Брюссель дотримується щодо Албанії та Молдови.Винятком є Чорногорія: для неї червень 2027 року визначили цільовим терміном підписання договору про вступ. Водночас українську дорожню карту називають "живим документом", який можуть змінювати залежно від перебігу переговорів. Це залишає можливість попередньо закрити більше напрямів, якщо реформи просуватимуться швидше, ніж очікується.Що ускладнює процес євроінтеграціїОкремою перешкодою залишається повномасштабна війна. Хоча правила Євросоюзу прямо не забороняють вступ до блоку країнам, які перебувають у стані війни, членство України порушує питання безпеки, територіальної цілісності та зобов'язань держав ЄС щодо взаємодопомоги.Навіть після мирного врегулювання Україні доведеться завершити необхідні реформи та пройти всі етапи вступу. Після переговорів також потрібно буде підготувати договір про приєднання, який мають схвалити та ратифікувати.Додамо, цьогоріч у жовтні Верховна Рада України підтримала частину важливих законодавчих ініціатив у межах програми Ukraine Facility, домовленостей із Міжнародним валютним фондом та інших механізмів міжнародної підтримки..

Цього року Україна відкрила чотири переговорні кластери з Європейським Союзом. Є сподівання на позитивний результат щодо решти кластерів до кінця року.Про це заявив премʼєр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Очільник українського уряду виступив на Euronews Enlargement Summit і розповів про прогрес у переговорних розділах.Особливу увагу він приділив позитивним результатам щодо фінансових послуг, енергетики, сільського господарства, митної справи та цифрової трансформації."Зараз пріоритет — це кластер 1 "Основи процесу вступу до ЄС": судова реформа, протидія корупції, реформа публічного управління", — пояснив прем’єр-міністр України.Він поінформував, що спільно з Єврокомісією утворили Task Force, мета якої — пришвидшити виконання проміжних критеріїв у цьому кластері.Також головний урядовець України розповів про плани на початок 2027 року отримати позитивну оцінку виконання проміжних критеріїв."У першій половині 2027 року, під час головування Литви в Раді Євросоюзу, розраховуємо на попереднє закриття семи розділів. Дякую європейським партнерам за довіру та підтримку на шляху України до членства в ЄС", — підсумував Сергій Корецький.Учора з цього ж приводу прем’єр-міністр України поспілкувався з Єврокомісаркою з питань розширення Мартою Кос, говорили, зокрема, про пришвидшення виконання проміжних бенчмарків.Нагадаємо, раніше Марта Кос заявляла, що ЄС не планує робити жодних знижок чи надавати привілеїв під час інтеграції України до європейської спільноти. Водночас наявна орієнтовна дата приєднання на початку 2027 року є нереалістичною..

У понеділок, 2 листопада, прем’єр-міністр України Сергій Корецький обговорив з Єврокомісаркою з питань розширення Мартою Кос пришвидшення виконання проміжних бенчмарків.Про це Сергій Корецький повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі. Йдеться про пункти, визначені в межах переговорного процесу про вступ до ЄС, та відкриття решти переговорних кластерів."Цього тижня очікуємо на публікацію щорічного звіту Європейської комісії щодо розширення", — зазначив очільник українського уряду.Окрему увагу під час розмови приділили роботі спільної з Єврокомісією IBAR Task Force, створеної за домовленістю президента Володимира Зеленського та президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн."Її головне завдання зараз — пришвидшити виконання проміжних критеріїв за переговорним кластером 1 "Основи", що є необхідною умовою для подальшого просування переговорного процесу про вступ після відкриття кластерів", — наголосив прем’єр-міністр.Він розповів, що до цієї роботи також залучаються народні депутати та представники Офісу президента України.Окрім того, під час розмови з Мартою Кос обговорили питання міжнародної фінансової підтримки та прогрес у виконанні програм МВФ і Ukraine Facility."Дякую Марті Кос за послідовну підтримку України та відкритий і конструктивний діалог", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, раніше Марта Кос заявляла, що ЄС не планує робити жодних знижок чи надавати привілеїв під час інтеграції України до європейської спільноти. Водночас наявна орієнтовна дата приєднання на початку 2027 року є нереалістичною..

Можлива участь Володимира Путіна в саміті лідерів "Групи двадцяти" (G20) створює ризик легітимізації повернення Росії на міжнародні майданчики в той час, коли вона продовжує війну проти України.Про заявила головна дипломатка Європейського Союзу Кая Каллас в інтерв’ю виданню Bloomberg.Вона зазначила, що запрошення, надіслане США російському лідеру, "породжує багато серйозних запитань"."Це створює ризик нормалізації воєнних злочинів, які зараз щодня вчиняються в Україні", — наголосила Кая Каллас.За її словами, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров під час зустрічі міністрів закордонних справ країн G20 в американській Атланті не дав жодних сигналів щодо прагнення Москви до реальних мирних переговорів з Україною.Дипломатка наголосила, що Росія повинна на практиці підтвердити свій намір говорити про мир. Каллас також нагадала про криваву статистику реальних дій окупантів: саме липень, серпень і вересень виявилися найсмертоноснішими місяцями для цивільних громадян України.Очільниця європейської дипломатії звернула увагу на те, що у виступах представника Кремля звучала значна кількість відверто неправдивих заяв і спотворених фактів. Усі фейки, озвучені російським посадовцем під час саміту, згодом вдалося спростувати.З огляду на це Кая Каллас закликала міжнародну спільноту не піддаватися на маніпуляції та суттєво посилити тиск на Москву.Як відомо, саміт лідерів "Групи двадцяти" (G20) має відбутися у грудні у Флориді (США).Нагадаємо, раніше головна дипломатка ЄС розповідала, що Європа не послабить тиск на Росію після домовленостей американського президента Дональда Трампа з російським диктатором Володимиром Путіним. Рівень санкцій перебуватиме на тому ж рівні..

У четвер, 29 жовтня, Європейська комісія оголосила другий раунд фінансування за оборонною програмою SAFE. Йдеться про суму 21,3 мільярда євро. Ці кошти можуть використати, зокрема, для спільних закупівель озброєнь з Україною.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на пресслужбу Єврокомісії.Єврокомісія закликала держави ЄС взяти участь у другому раунді фінансування в межах інструменту SAFE (Security Action for Europe — Безпекові заходи для Європи) на 21,3 мільярда євро та врахувати в інвестиційних планах посилення військової підтримки України."Поряд із задоволенням власних потреб і реалізацією національних оборонних пріоритетів державам-членам також рекомендується використовувати кошти цього другого раунду для зміцнення співпраці з Україною. Це передбачається шляхом включення спільних закупівель з Україною до їхніх інвестиційних планів", — заявили у Єврокомісії.Проте аналітики, обізнані з деталями пропозиції, пояснили, що питання залучення українських компаній до спільного виробництва за кошти SAFE не є обовʼязковим і залишається на розсуд держав-членів. Тож не можна із впевненістю заявляти, що всю суму в 21,3 мільярда євро скерують "на посилення військової підтримки України" — варто дочекатися завершення прийому та розгляду заявок Єврокомісією. Єврокомісія також звернулася до держав-членів з вимогою "надавати пріоритет нагальним потребам українських збройних сил і збройних сил держав-членів у сферах систем протиповітряної та протиракетної оборони, безпілотників і систем протидії безпілотникам, а також боєприпасів і ракет"."Після отримання від держав-членів заявок із зазначенням бажаних обсягів фінансування Єврокомісія протягом двох тижнів після завершення терміну їх подання повідомить про попередній розподіл коштів", — йдеться у повідомленні Єврокомісії.Нові можливості фінансування, доступні в межах другого раунду, є частиною 150 мільярдів євро довгострокових кредитів SAFE, затверджених у травні 2025 року. Наразі ЄС схвалив кредитні угоди всіх 19 держав-членів (останньою була Угорщина), які вирішили взяти участь у цьому інструменті. З 16 із них Єврокомісія вже підписала кредитні угоди. Станом на зараз Єврокомісія виплатила майже 13,5 мільярда євро 11 державам-членам, які запросили попереднє фінансування.SAFE, який є ключовим компонентом ініціативи "Готовність 2030" (Readiness 2030), має на меті прискорити інвестиції в оборонні спроможності, зміцнити готовність і стійкість, а також посилити європейську оборонно-промислову базу завдяки розширенню співпраці та спільних закупівель.Нагадаємо, в середині вересня стало відомо, що Польща та деякі країни ЄС висловили здивування рішучою заявою президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн. Вона оголосила про використання коштів із кредитної програми SAFE на суму 150 мільярдів євро для спільних проєктів з українською оборонною промисловістю..

Міністерство оборони провело серію зустрічей у межах візиту спільної місії генерального директорату Європейської комісії з оборонної промисловості та космосу (DG DEFIS) і Європейської служби зовнішніх дій (EEAS) до України. Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України. Там зазначили, що європейську делегацію очолював заступник генерального директора DG DEFIS Геральд Рюйтерс.Сторони обговорили механізми верифікації та контролю за коштами Кредиту на підтримку України (Ukraine Support Loan), співпрацю в рамках Оборонно-промислового пакту ЄС і України та потреби defense-сектору. Заступник міністра оборони з питань європейської інтеграції Сергій Боєв представив партнерам потреби України у фінансуванні оборонної сфери на 2027 рік. Окремий акцент зроблено на безпілотних системах, роль яких на полі бою постійно зростає. Серед ключових пріоритетів — підтримка виробництва українських FPV-дронів, засобів middle strike та deep strike.Заступниця міністра оборони Ганна Гвоздяр презентувала потенціал українського оборонно-промислового комплексу й окреслила виробничі пріоритети в межах Ukraine Support Loan."Ми активно співпрацюємо з європейськими партнерами та прагнемо конкретних результатів для обидвох сторін. Спільне виробництво — ключ до зміцнення обороноздатності України сьогодні та безпеки Європи в майбутньому", — зазначила вона.Також на зустрічі йшлося про подальшу інтеграцію українського ОПК в оборонно-промислову екосистему ЄС, розширення виробничої кооперації та зміцнення довгострокового партнерства.Питання верифікації, підзвітності та підходів до закупівель із делегацією ЄС обговорив заступник міністра оборони України Мстислав Банік. Пріоритети Міноборони на цьому напрямку:удосконалення законодавства у сфері оборонних закупівель з урахуванням реалій воєнного часу та рекомендацій ЄС;переведення закупівель на конкурентні процедури та подальше виведення торгів на електронні майданчики для мінімізації людського фактора."Ми бачимо, що зростає конкуренція, розширюється ринок, і суттєво економимо кошти. Частина торгів вже успішно відбулася, постачання до війська почалося. Таким чином Міністерство оборони створює просту систему з нульовою толерантністю до корупції та тіньових схем, залишаючись при цьому відкритими перед партнерами", — акцентував Банік.Українська сторона також відзначила позитивну динаміку залучення європейського бізнесу, адже 2026 року європейські оборонні компанії вже брали участь у конкурентних закупівлях, оголошених АОЗ.Ukraine Support Loan — це один із ключових інструментів фінансування оборонних потреб України та розвитку співпраці з європейськими партнерами.Загалом кредит передбачає до 90 мільярдів євро на підтримку України 2026-2027 років: майже 60 мільярдів євро — на оборону, ще 30 мільярдів євро — на бюджетну підтримку. Україна вже отримала майже 16 мільярдів євро. Наразі останній транш на 2,86 мільярда євро надійшов в середині жовтня."Для України надзвичайно важливо залишатися прозорими та підзвітними для партнерів у процесі використання цих коштів. Міністерство оборони дякує ЄС за надійне партнерство, поглиблення співпраці та масштабування оборонного виробництва", — підсумували в українському оборонному відомстві.Нагадаємо, раніше премʼєр-міністр України Сергій Корецький заявляв, що така допомога від партнерів — це більше дронів, систем протиповітряної оборони, ракет і боєприпасів. Це означає надійніший захист наших людей і посилення спроможностей наших захисників на передовій..

Європейський парламент закликав Євросоюз розглянути можливість проведення військово-морської операції в Чорному морі через атаки на цивільні судна. Також євродепутати розкритикували Болгарію за слабку дипломатичну реакцію на дії Росії та закликали країну долучитися до ініціативи ЄС із протидії безпілотникам.У резолюції зазначається, що Москва є головним чинником погіршення безпекової ситуації в Чорноморському регіоні.Окремо Європарламент розкритикував дипломатичну реакцію Болгарії на російські загрози. Прем'єр-міністра країни Румена Радєва закликали "підтвердити вимоги щодо союзницької солідарності конкретними діями". Також євродепутати наголосили на необхідності приєднання Болгарії до ініціативи ЄС у сфері протиповітряної оборони, спрямованої на протидію безпілотникам.Парламент закликав Євросоюз розглянути можливість проведення військово-морської операції в Чорному морі."Свобода судноплавства та морська безпека є частиною забезпечення безпеки східного флангу НАТО, регіону Чорного моря та дельти Дунаю", — йдеться в резолюції.Зазначимо, 22 жовтня в Міністерстві аграрної політики України повідомили, що Київ не отримує від партнерів сигналів щодо планування роботи зернового коридору в Чорному морі.Передумовою для закликів до посилення безпеки стали, зокрема, атаки на комерційні судна. У ніч проти 13 жовтня дрони вразили два кораблі поблизу узбережжя Болгарії. Одне судно затонуло, а з іншого евакуювали 15 членів екіпажу, серед яких семеро українців.Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга поклав відповідальність за атаку на Росію. За його словами, такі дії свідчать про зневагу Москви до безпеки цивільних людей і міжнародного судноплавства.Додамо, Україна та Польща продовжують переговори про розширення транзиту української агропродукції через польську територію до європейських морських портів. Сторони планують узгодити умови перевезень, щоб забезпечити прозорість транзиту та захистити інтереси аграріїв обох країн..

Політика американського президента Дональда Трампа стосовно України, Європейського Союзу та всього світу навряд чи зміниться після ймовірної перемоги демократів на майбутніх виборах. Навпаки — він стане ще більше непередбачуваним.Такий висновок зробили аналітики видання Politico, які поділилися політичним прогнозом на найближчі місяці."Перемога демократів на проміжних виборах у листопаді в одній чи обидвох палатах Конгресу навряд чи суттєво стримає дії Трампа за кордоном, зокрема, в Україні", — йдеться в публікації.Автори статті послалися на заяви нинішніх і колишніх американських та іноземних чиновників. Вони зауважили, що нові повноваження Конгресу набудуть чинності лише на початку наступного року, залишаючи Дональду Трампу ще декілька місяців свободи дій щодо України.Політичні експерти акцентували, що він усе ще матиме право вето та готовий ігнорувати вимоги Конгресу. Також варто враховувати, що президент має значно більше повноважень діяти в односторонньому порядку за кордоном, ніж усередині країни."Він стане ще злішим", — передбачив сенатор Кріс Мерфі (демократ від штату Коннектикут).Він додав, що іншим країнам не варто сподіватися на відмову Республіканської партії від світогляду Трампа, зокрема, від його зневаги до союзників."Україна, Євросоюз, світ — усі матимуть справу з політично пораненим Трампом, який, імовірно, подвоїть свої зусилля в тому, що, на його думку, він повинен мати", — підсумував Кріс Мерфі.Тож аналітики видання зробили остаточний висновок, що світовим урядам потрібно мати плани — при цьому вже зараз — на випадок сценаріїв, які здаються абсолютно божевільними, але Дональд Трамп спробує їх реалізувати.Нагадаємо, що американські конгресмени написали листа президенту Дональду Трампу — його підписали 23 особи. Вони просять вплинути на Ілона Маска, щоби надати Україні повний доступ до супутникових систем Starlink..

Словацька делегація планує відвідати столицю Росії Москву, аби домовитися про збільшення постачання російських нафти та газу. Це відбувається, попри план Європейського Союзу повністю відмовитися від енергоносіїв із Росії.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters із посиланням на заяву Міністерства закордонних справ Словаччини.Там зазначається, що міжурядова російсько-словацька комісія з економічної та науково-технічної співпраці проведе засідання в Москві 26 жовтня."Це перша подібна зустріч з моменту початку повномасштабної війни Росії проти України", — зауважили аналітики.За словами представників словацького міністерства, на зустрічі обговорять питання енергетики, зокрема, ядерної, сільського господарства, навколишнього середовища, спорту та культури.Зустріч у Москві відбудеться після неодноразових поїздок прем'єр-міністра Роберта Фіцо до столиці країни-агресорки."Основна тема — енергетика та можливість співпраці в забезпеченні постачань стратегічних ресурсів", — заявили в міністерстві.Словаки також серйозно зацікавлені в обговоренні постачань газу та продовження постачань нафти.Як відомо, Словаччина, яка купує російські енергоносії, має припинити закупівлі газу до кінця 2027 року. Це має відбутися, згідно з планом ЄС, що спрямований на позбавлення Росії грошей для війни в Україні.У міністерстві заявили, що Словаччина планує одночасно розвивати відносини з Росією та продовжувати "дотримуватися зобов'язань в ЄС і НАТО". Країні нібито потрібний "простір для діалогу".Нагадаємо, 17 жовтня стало відомо, що Україна звернулася до ЄС із проханням надати нову позику на 70 мільярдів євро. Київ пояснив таку потребу значними витратами на війну. Словаччина й Угорщина не долучаться до фінансування..

У вівторок, 20 жовтня, прем’єр-міністр України Сергій Корецький обговорив із віцепрезидентом Європейського інвестиційного банку Карлом Негаммером пришвидшення реалізації спільних проєктів.Про це Сергій Корецький повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі. Він наголосив на пріоретизації проєктів відповідно до нагальних потреб."Це захист і відновлення енергетичної інфраструктури, підтримка державних компаній, а також відновлення критичної та соціальної інфраструктури в українських громадах", — зазначив очільник українського уряду.Окремо співрозмовники обговорили можливості максимально ефективного використання гарантій ЄС у межах Ukraine Investment Framework для фінансування пріоритетних інвестиційних проєктів 2027 року.Також Корецький і Негамер підтримали ідею створення спільної робочої групи для перегляду портфеля, визначення пріоритетних проєктів та прискорення їх фінансування."Дякую Карлу Негаммеру за особисту підтримку України та готовність разом працювати над практичними результатами", — акцентував український прем’єр-міністр."Європейський інвестиційний банк є стратегічним партнером України. З початку повномасштабного вторгнення обсяг фінансування для України перевищив 4,5 мільярда євро, зокрема, рекордні 1,5 мільярда євро 2025 року", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Європейський інвестиційний банк надасть Україні кошти на відновлення та модернізацію соціальної інфраструктури країни. Йдеться про 100 мільйонів євро..

Україна звернулася до Європейського Союзу з проханням надати нову позику на 70 мільярдів євро. Київ пояснив таку потребу значними витратами на війну. Словаччина й Угорщина не долучаться до фінансування.Про це повідомили журналісти видання Dennik. Вонип наголосили, що такої ж позиції дотримується й прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр.Під час саміту в Брюсселі президент України Володимир Зеленський заявив, що війна коштуватиме країні 155 мільярдів євро наступного року. Він закликав президентів і прем'єр-міністрів держав Євросоюзу знайти необхідні кошти для подальшої підтримки України.Водночас ЄС уже пообіцяв Україні позику на 90 мільярдів євро. Вона має допомогти покрити нагальні фінансові потреби країни 2026-2027 років. Європейська комісія виділяє ці кошти поступово.Зараз же прем'єр-міністри Словаччини й Угорщини Роберт Фіцо та Петер Мадяр заявили, що не долучаться до фінансування. Водночас вони не перешкоджатимуть надходженню цих коштів від інших країн ЄС.Словацький прем'єр також висловився щодо переговорів про довгостроковий бюджет ЄС на 2028-2034 роки. За його словами, країни-члени поки далекі від узгодження спільної позиції.Фіцо вважає, що досягнути домовленості до кінця року буде складно. Саме на такий термін розраховує голова Європейської ради Антоніу Кошта.Водночас словацький прем'єр назвав "небезпечним" пов'язування переговорів про майбутній бюджет Євросоюзу з фінансуванням України. За його словами, Словаччина готова підтримувати Україну в інший спосіб. Серед можливих напрямів він назвав проєкти в освіті, дорожній інфраструктурі та розвитку енергетичних з'єднань.Фіцо також розкритикував те, що, на його думку, під час саміту в Брюсселі недостатньо уваги приділили мирним ініціативам і припиненню війни між Росією й Україною.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський закликав Євросоюз підготувати "сильний" 22-й пакет санкцій проти Росії та запровадити обмеження проти компаній і осіб, причетних до виробництва російського озброєння й роботи фінансової системи агресора..

Президент України Володимир Зеленський закликав Європейський Союз підготувати "сильний" 22-й пакет санкцій проти Росії та запровадити обмеження проти компаній і осіб, причетних до виробництва російського озброєння й роботи фінансової системи агресора.Про це глава держави заявив у зверненні до учасників засідання Європейської ради. За словами Зеленського, послаблення санкцій у будь-якій країні Європи створює можливості для інших скористатися ситуацією. Він також попередив, що дизельна угода призведе до відновлення надходжень коштів до Росії."Цього "дизель-ділу" ніколи не буде достатньо, щоб компенсувати вплив ситуації в Ормузькій протоці на світові ринки. Але вона принесе більше грошей безпосередньо в кишеню президента РФ Володимира Путіна для фінансування цієї війни", — зазначив гарант.Зеленський також закликав ЄС забезпечити дієві санкції проти компаній та осіб, які причетні до виробництва російських балістичних ракет, сучасних систем зв’язку й безпілотників.Окремо президент наголосив на необхідності обмежень проти тих, хто залучений до функціонування російської фінансової системи.Нагадаємо, 16 жовтня в Європейському Союзі публічно запевнили президента України Володимира Зеленського в тому, що Брюссель у жодному випадку не послабить санкції проти Росії..

У п’ятницю, 16 жовтня, президент України Володимир Зеленський уперше зустрівся з прем'єр-міністром Угорщини Петером Мадяром. Вони обговорили низку важливих актуальних питань.Про переговори повідомив Петер Мадяр на своїй сторінці у Facebook. Він зазначив, що сторони обговорили двосторонні відносини та права національних меншин.Політик привітав політичну угоду щодо зміцнення прав угорців на Закарпатті, ухвалення закону про освіту та початок його виконання.Також Мадяр висловив подяку за рішення українського парламенту, яким офіційно визнано, що "1944 та 1946 року під час депортації та примусових робіт проти закарпатських угорців вчинено злочини".Під час зустрічі сторони домовилися продовжити консультації на рівні міністрів. Мадяр висловив солідарність з Україною через російську агресію та заявив про готовність сприяти дипломатичному врегулюванню.Анілтики наголосили, що це перша зустріч Володимира Зеленського та Петера Мадяра після його обрання на посаду угорського прем'єр-міністра.В українській делегації раніше інформували, що переговори пройдуть тет-а-тет. При цьому в них навіть не планувалася участь представників делегацій. Однією з тем переговорів є вступ України до ЄС та закриття Четвертого та П'ятого кластерів до кінця року.Напередодні переговори із Зеленським анонсував сам Мадяр. Він сказав, що переговори будуть закритими. Раніше стало відомо, що незабаром Угорщина може розблокувати євроінтеграцію України.Нагадаємо, вчора голова Верховної Ради Руслан Стефанчук інформував, що Угорщина й Україна домовилися про розбудову двосторонньої міжпарламентської співпраці, заснованої на засадах добросусідства та взаємної поваги. Відповідних домовленостей досягнули під час робочої зустрічі спікерів двох країн у Римі..