# ЄС

У вівторок, 14 липня, Верховна Рада України ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт №15359, яким запроваджується нова державна нагорода — орден Європи. Про це повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії "Слуга народу" Олена Шуляк. За її словами, ініціатива президента Володимира Зеленського спрямована на те, щоб відзначити людей, які зробили вагомий внесок у підтримку європейського курсу України."За кожним важливим рішенням на шляху до ЄС стоять конкретні люди: дипломати, державні службовці, міжнародні партнери, експерти та друзі України, які роками працюють поруч із нами, допомагають нашій державі вистояти й наближають її повноправне членство в Європейському Союзі", — пояснила вона.Шуляк наголосила, що внесок цих людей має бути належно відзначений. Орденом Європи нагороджуватимуть за визначні заслуги у підтримці європейського курсу України, допомогу державі, зміцнення її стійкості та безпеки Європи, розвиток міжнародної співпраці, демократії та миру."Україна — це Європа. І ми вдячні всім, хто щодня наближає момент, коли про це більше не потрібно буде нагадувати світу", — наголосила очільниця партії "Слуга народу".Нагадаємо, що 12 лютого президент України Володимир Зеленський нагородив орденом Свободи українського скелетоніста Владислава Гераскевича, якого дискваліфікували перед першим заїздом Олімпіади-2026 через "шолом пам'яті" із зображенням спортсменів, загиблих внаслідок війни Росії..

У понеділок, 13 липня, в Брюсселі міністр закордонних справ України Андрій Сибіга звернувся до Ради Європейського Союзу із закордонних справ. Він зосередився на захисті від балістичних атак і подальшому відкритті кластерів переговорів.Про це Андрій Сибіга написав на своїй сторінці в соціальній мережі X."Я поінформував держави-члени ЄС про ситуацію на полі бою, успіхи України та зусилля щодо миру. Наше завдання — змусити Путіна зрозуміти, що він нічого не отримає від цієї війни. Тиск. Рішучість. Підвищення вартості війни для агресора. Це залишається простою, але ефективною формулою", — зазначив він.Український міністр наголосив, що битва за небо визначить траєкторію війни. Росія повинна втратити свою решту балістичної переваги."Європа потребує власних антибалістичних можливостей — не лише для допомоги Україні, а й для зміцнення власної безпеки та стримування", — пояснив він.За його словами, приєднання України варто розглядати як зміцнення конкурентоспроможності Європи, розширення її оборонно-промислової бази та посилення безпеки. Саме в цьому полягає підхід, заснований на заслугах.Сибіга сконцентрував увагу на необхідності підтримування та посилювання тиску санкціями, включно з майбутнім потужним 21-м пакетом санкцій ЄС проти Росії. Він також висловив вдячність за позитивну реакцію на його пропозицію відповідати на кожну масову російську терористичну атаку новими санкціями, а також за швидку реакцію ЄС після масової атаки Росії 2 липня."Ми обговорили подальші кроки, включно зі санкціями проти "Росатому" та "Роскосмосу", відключенням "Газпромбанку" від SWIFT і забороною на транспортні системи, залучені до російських постачань скрапленого природного газу", — зауважив міністр.Він подякував Кіпрському головуванню за сильну підтримку України та за історичне відкриття першого кластера в переговорах щодо приєднання до ЄС. Також висловив вдячність Ірландському головуванню за те, що Україна залишається серед його пріоритетів, та за початок терміну з відкриття шостого кластера.Очільник українського дипломатичного відомства також порушив питання міжнародного спорту, адже Росія не припинила свою агресію, не вивела окупаційні сили з України та не повернулася до міжнародного права. На його переконання, міжнародний спорт не повинен стати місцем, де Росія відновлює легітимність."Цей липень критичний. Диктатори та терористи не беруть літніх відпусток. Наші захисники — теж. Це означає, що не може бути пауз у посиленні тиску на Росію, зміцненні підтримки України й ухваленні великих політичних рішень заради об’єднаної та сильної Європи", — підсумував Андрій Сибіга.Нагадаємо, минулого тижня міністр закордонних справ розповідав, що треті країни більше не визначатимуть, чи може Україна обстрілювати військові об'єкти на території Росії. Таким чином офіційний Київ окреслив новий підхід до ударів углиб країни-агресорки..

Директива про тимчасовий захист українських біженців, яка діє з 2022 року, незабаром зазнає суттєвих змін. Про них Єврокомісія оголосить ще цього місяця — в липні. Вони стосуватимуться не лише чоловіків, а й жінок.Про це повідомило польське видання Rzeczpospolita, журналісти якого послалися на анонімні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що право на тимчасовий захист матимуть громадяни України, які отримають спеціальну "довідку про немобілізацію", видану органами влади своєї країни. Це охопить як чоловіків, так і жінок."Робота над змінами наближається до завершення. Польща їх підтримує", — уточнив у коментарі журналістам заступник міністра внутрішніх справ і адміністрації Польщі Мацей Дущик.Він також підтвердив, що вимоги, запроваджені Європейською комісією, стосуватимуться й українок."Вони стосуватимуться не тих, хто вже має тимчасовий захист у країнах ЄС, а тих, хто хотів би подати заяву на нього", — наголосив Дущик.Інсайдери польського видання стверджують, що саме Київ звернувся до Брюсселя з проханням щодо обмеження на в'їзд громадян України."Це несподіваний крок Києва. Майже рік тому президент України Володимир Зеленський скасував заборону на виїзд з країни молодими українцями віком 18-22 років", — нагадали медійники.Однак, стверджують вони, це рішення призвело до масового відтоку юнаків до Європи. Зокрема, за перші три місяці до Польщі з України в'їхало понад 121 000 українських чоловіків віком 18-22 років. Більшість із них вирушили до Німеччини.Згідно з даними Євростату, 4,3 мільйона українців користуються тимчасовим захистом на території всього ЄС. Найбільша кількість зафіксована в Німеччині (1,2 мільйона) та Польщі (960 000).Нагадаємо, що останнім часом країни-члени Європейського Союзу доволі довго обговорювали можливість продовження тимчасового захисту для українців, розглядаючи різні варіанти..

У вівторок, 14 липня, Європейський Союз відкриє шостий кластер для України у переговорах щодо вступу. Надалі питання щодо наступних кластерів перенесуть на осінь.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на заяву міністра закордонних справ Литви Кястутіса Будріса на полях засідання Ради ЄС в понеділок, 13 липня.Він акцентував, що після відкриття першого та шостого кластерів для України інші відкладуть на осінь, коли відбудеться їх розгляд."У липні вже не було об’єктивних перешкод для відкриття всіх кластерів. Але ми завтра відкриємо лише другий і шостий кластери, а всі інші відкладемо до осені", — заявив Будріс. Він висловив переконання, що "ця затримка знову є дуже контрпродуктивною, оскільки вона відтерміновує, а також уповільнює переговори".Раніше, різні джерела інформували, що шостий перемовний кластер під назвою "Зовнішні відносини" відкриють для України в Брюсселі у вівторок, 14 липня.Цьому передувало блокування Угорщиною в односторонньому порядку схвалення результатів скринінгу кластерівдля України та Молдови в межах робочої групи Ради ЄС з питань розширення. Однак згодом непорозуміння вдалося владнати.Раніше Німеччина запропонувала для України формат "асоційованого членства". Він передбачає участь української делегації у міністерських і лідерських зустрічах, але без права голосу й автоматичного доступу до спільного бюджету ЄС.Нагадаємо, що станом на кінець червня 2026 року абсолютна більшість українців підтримує вступ країни до ЄС і Північноатлантичного альянсу..

Новий, 21-й, пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії ще не готовий до затвердження. Але в понеділок, 13 липня, Рада ЄС у закордонних справах може затвердити окремий список індивідуальних санкцій з 250 осіб і компаній.Про це повідомила "Європейська правда", журналісти якої послалися на заяву головної дипломатки ЄС Каї Каллас перед початком засідання міністрів закордонних справ Євросоюзу.Вона зазначила, що розраховує на затвердження 13 липня нового санкційного списку російських громадян і компаній на 250 позицій, в той час як 21-й пакет санкцій ще потребує узгодження."Сьогодні ми сподіваємося, що погодимо 250 позицій санкційного списку. Ми також працюємо над 21-м пакетом санкцій, щодо якого у нас ще немає домовленості", — заявила Каллас. Щодо санкційного списку вона наголосила, що "це — найбільша кількість позицій, яку ми будь-коли вносили". "Це також реакція на напади, які Росія нещодавно вчинила на цивільне населення України", — акцентувала головна дипломатка ЄС.Напередодні послам держав ЄС у Брюсселі не вдалося дійти згоди щодо 21-го пакета санкцій Євросоюзу проти Росії, обговорення пакета домовились продовжити 13 липня на рівні міністрів закордонних справ ЄС.На вимогу деяких країн імена патріарха Російської православної церкви Кирила та засновника російської нафтової компанії "Лукойл" Вагіта Алекперова виключили з проєкту 21-го пакета санкцій Євросоюзу проти Росії. Водночас Австрія поновила свою вимогу щодо зняття санкційних обмежень і розмороження активів російської інвестиційної компанії Rasperia, яку повʼязують з російським олігархом Олегом Дерипаскою.Нагадаємо, керівник одного з головних європейських імпортних газових хабів Іван Хіменес, який керує портом баскського Більбао заявляв, що ЄС ризикує стати дуже залежним від США. Тому, на його думку, варто відкласти заборону на російський скраплений природний газ, яка має набути чинності 2027 року..

У новому європейському безпековому механізмі варто об'єднати зусилля не лише держав Європейського Союзу, а й України, Великої Британії, Туреччини й інших країн континенту.Така теза присутня в публікації видання Türkiye Today, журналісти якого послалися на міністра оборони Італії Гвідо Крозетто. Він заявив, що довгострокова безпекова система Європи не повинна обмежуватися рамками Європейського союзу."Майбутня модель оборонної співпраці має охоплювати весь континент і включати держави, які не входять до ЄС", — висловив переконання італієць.За словами очільника італійського оборонного відомства, партнерами у новій архітектурі безпеки мають стати Велика Британія, Норвегія, Швейцарія, Молдова, країни Західних Балкан, Туреччина й Україна."Довгостроковою відповіддю має стати перспектива посилення оборони, яка не обмежується лише кордонами ЄС, а є справді континентальною та передбачає партнерство з Великою Британією, Норвегією, Швейцарією, Молдовою, країнами Західних Балкан, Туреччиною й Україною", — наголосив Крозетто.На думку міністра, європейським урядам необхідно відмовитися від колишнього підходу до оборонного планування, розрахованого на десятиліття вперед. Він зазначив, що військово-політична ситуація змінюється надто швидко, тому розвиток оборонних можливостей має враховувати нові виклики."Уряди більше не можуть обмежуватися плануванням можливостей, які стануть доступними через 10 чи 15 років, коли ситуація повністю зміниться", — заявив міністр.Крозетто також звернув увагу на можливе поступове скорочення військової присутності США в Європі через усунення стратегічних пріоритетів Вашингтона до Індо-Тихоокеанського регіону. Він додав, що європейським країнам необхідно заздалегідь враховувати такий сценарій для формування власної оборонної політики.Заяви міністра ґрунтуються на новому стратегічному документі Міністерства оборони Італії, який визначає основні напрямки розвитку збройних сил на бюджетний період 2027-2029 років.У документі серед ключових завдань названо розвиток супутникового зв'язку, посилення захисту підводної критичної інфраструктури, підвищення рівня кібербезпеки та протидію інформаційним загрозам.Крім того, Крозетто виступив з ініціативою створити національний та загальноєвропейський центр боротьби з гібридними погрозами."Потрібно створити національний та європейський центр протидії гібридній війні", — зауважив він.За словами міністра, така структура дозволить союзникам ефективніше обмінюватися інформацією та координувати дії у протидії кібератакам, дезінформації, пропаганді й іншим елементам гібридної війни.Нагадаємо, що прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні неодноразово висловлювала глибоку солідарність з українським народом на тлі масштабних обстрілів із боку окупаційних військ. Вона рішуче засуджує дії Кремля та наголошує на необхідності консолідації зусиль світової спільноти для захисту суверенітету України..

Європейський Союз може послабити 21-й пакет санкцій проти країни-агресорки Росії. Зокрема, з нього можуть виключити імена патріарха Російської православної церкви Кирила та засновника російської нафтової компанії "Лукойл" Вагіта Алекперова.Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на дипломатичні джерела в Брюсселі. За інформацією співрозмовників видання, такого рішення вдалося домогтися на вимогу Болгарії. Дипломати кількох держав-членів ЄС підтвердили, що саме Софія наполягла на виключенні цих осіб із санкційного списку.За даними джерел, під час обговорення нового пакета санкцій також було суттєво пом'якшено низку інших пропозицій. Зокрема, значно звузять сферу застосування заборони на в'їзд до ЄС для російських бойовиків.Крім того, із проєкту санкцій повністю вилучили пропозицію щодо заборони імпорту до Євросоюзу російської тріски, минтая та деяких інших видів риби. Не підтримали держави-члени й ідею запровадження жорсткіших обмежень щодо російського скрапленого природного газу та танкерів, які використовуються для його транспортування.Водночас дипломати повідомляють про досягнення принципової домовленості щодо тимчасового встановлення цінової стелі на російську нафту на рівні 44,1 долара за барель.Остаточно пакет санкцій ще не погоджено. Серед невирішених питань залишається вимога Австрії скасувати санкції та розморозити активи російської інвестиційної компанії Rasperia, яку пов'язують із російським олігархом Олегом Дерипаскою. Компанія має багатомільярдні судові претензії до дочірньої структури австрійського банку Raiffeisen.Очікується, що переговори між державами-членами ЄС щодо остаточного тексту 21-го пакета санкцій триватимуть найближчими днями.Нагадаємо, агенція Reuters повідомляла, що російська банківська система може зіштовхнутися з масштабною кризою. Останнім часом почастішали випадки, коли банки Росії беруть на себе фінансування військової економіки країни..

Україна зробила черговий важливий крок на шляху до членства в Європейському Союзі. Йдеться про відкриття нового кластера.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко."Україна робить ще один важливий крок на шляху до повноправного членства в Європейському Союзі", — заявила посадовиця.Комітет постійних представників держав-членів ЄС погодив відкриття переговорів з Україною за Кластером 6 "Зовнішні відносини"."Це дає нам змогу перейти до практичної роботи над умовами вступу за новим напрямом переговорного процесу", — зазначила Свириденко.Кластер охоплює сфери, які сьогодні мають ключове значення для безпеки України та всієї Європи: зовнішню політику;безпеку та оборону;торгівлю;гуманітарну допомогу;співпрацю у сфері розвитку."Важливо, що рівень узгодженості України з рішеннями та заявами ЄС у сфері зовнішньої та безпекової політики становить 98%. Саме таку оцінку подано для звіту Європейській комісії", — зауважила прем'єр-міністр.Свириденко подякувала всім державам-членам ЄС за спільну роботу та підтримку. Україна очікує офіційного відкриття на Міжурядовій конференції, яка запланована на 14 липня.Нагадаємо, що станом на кінець червня 2026 року абсолютна більшість українців підтримує вступ країни до ЄС і НАТО. Про це свідчать результати опитування Rating Group. Зокрема, за членство в ЄС виступають 70% респондентів, а вступ до Північноатлантичного альянсу підтримують 63%.Додамо, віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка наголошував, що затягування рішення щодо відкриття решти п'яти переговорних кластерів та дії з обмеження українського експорту викликають сумніви, чи справді Європейський Союз хоче прийняття України..

Європейський Союз планує вже наступного тижня провести в Брюсселі міжурядові конференції з кількома країнами-кандидатами, серед яких — Україна. Сторони можуть відкрити шостий кластер переговорів про вступ України до ЄС.Про це повідомив високопоставлений дипломат Євросоюзу на умовах анонімності, передає "Укрінформ". "Внутрішні дискусії в Раді ЄС тривають, але я думаю, що ми маємо гарну позицію для проведення міжурядових конференцій наступного тижня з Україною, Чорногорією, Молдовою та Албанією", — заявило джерело.Конференції заплановані на 14 липня — у день засідання Ради ЄС із загальних питань у Брюсселі. Очікується, що під час переговорів з Україною та Молдовою буде розглянуто відкриття шостого кластера, який стосується зовнішніх відносин. За словами дипломата, наразі країни-члени ЄС досягли згоди щодо відкриття для України лише одного додаткового переговорного кластера. Водночас дискусії щодо інших напрямків тривають."Ми амбітно прагнемо відкрити всі кластери якомога швидше, але, очевидно, це питання потрібно опрацювати з кількома державами-членами", — зазначив співрозмовник.Водночас він відмовився уточнювати, які саме країни ЄС наразі висловлюють застереження щодо подальшого просування переговорного процесу.Нагадаємо, що станом на кінець червня 2026 року абсолютна більшість українців підтримує вступ країни до ЄЄС і НАТО. Про це свідчать результати опитування Rating Group. Зокрема, за членство в ЄС виступають 70% респондентів, а вступ до Північноатлантичного альянсу підтримують 63%.Додамо, віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка наголошував, що затягування рішення щодо відкриття решти п'яти переговорних кластерів та дії з обмеження українського експорту викликають сумніви, чи справді Європейський Союз хоче прийняття України..

У 2026 році понад 880 млн грн грантових коштів спрямують на впровадження сучасних систем STATCOM та їхній фізичний захист. Це має посилити стійкість української енергосистеми після російських атак.Про це повідомив віцепрем’єр, міністр з відновлення України Олексій Кулеба.За його словами, кошти нададуть у межах гранту ЄБРР та Міжнародної асоціації розвитку. У лютому партнери збільшили загальний обсяг грантового фінансування в межах інвестиційного проекту "Другий проект з передачі електроенергії" до 240 млн доларів.Уряд ухвалив рішення, яке створює правові підстави для спрямування частини цих коштів на встановлення систем STATCOM та їхній фізичний захист.STATCOM — це сучасна технологія, яка працює як своєрідний "стабілізатор" електромережі. Вона допомагає підтримувати стабільну напругу навіть за різких змін споживання або генерації електроенергії.Такі системи також дозволяють зменшувати ризик аварій і каскадних відключень, підвищувати стійкість енергосистеми під час пікових навантажень і після ракетних ударів, а також зменшувати втрати електроенергії під час передачі.Крім того, впровадження STATCOM допоможе інтегрувати більші обсяги відновлюваної генерації та розширити можливості транскордонної торгівлі електроенергією."Такі системи вже є одним із ключових елементів сучасних електромереж в країнах ЄС та США. Впровадження також є одним із зобов’язань України в межах їх інтеграції до європейського енергетичного ринку та синхронізації з ENTSOE", — наголосив Кулеба.Нагадаємо, раніше Кулеба заявляв, що Україна будує нову енергетику, адаптовану до викликів XXI століття. Для цього потрібні виконання стратегічних завдань і допомога надійних партнерів..

У середу, 8 липня, лідер України Володимир Зеленський зустрівся з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Як повідомив гарант на своїй сторінці у Telegram, зустріч була "хорошою". Сторони обговорили євроінтеграцію України. Зеленський зауважив, що важливо "вже найближчим часом відкрити решту переговорних кластерів і не втрачати темп на цьому шляху"."Зараз наші команди активно працюють над Drone Deal, і сьогодні говорили щодо наступних кроків і можливих термінів її підписання. Також узгодили позиції щодо найближчих міжнародних заходів. Попереду багато важливих подій — як за кордоном, так і в Україні", — поділився Зеленський.Сторони детально обговорили енергетичний напрям і підготовку до холодної пори року. Як зауважив гарант, усі зацікавлені у завершенні цієї війни до зими, але "незалежно від розвитку подій потрібно бути готовими захистити українців і забезпечити стійкість країни". "Вдячний за енергетичну підтримку і що всі попередні домовленості виконуються. Є і нові ідеї. Працюємо спільно над енергетичною безпекою всієї Європи", — заявив він.Також Зеленський подякував президентці Європейської комісії за підтримку, лідерство й готовність допомагати Україні.Варто зауважити, що раніше ЗМІ писали, що 7 липня Європейський парламент обговорить доповідь щодо прогресу України на шляху до членства в Європейському Союзі. Польські євродепутати подали до документа правки, які стосуються Волинської трагедії та діяльності Української повстанської армії.Нагадаємо, що станом на кінець червня 2026 року абсолютна більшість українців підтримує вступ країни до ЄЄС і НАТО. Про це свідчать результати опитування Rating Group. Зокрема, за членство в ЄС виступають 70% респондентів, а вступ до Північноатлантичного альянсу підтримують 63%..

Міжнародний олімпійський комітет зняв рекомендації щодо обмеження участі спортсменів із Росії в міжнародних змаганнях, котрі діяли з жовтня 2023 року. Також знята заборона на проведення змагань на території Росії. Як Україна може відповісти на відверто недружній крок  Керсті Ковентрі та її підлеглих?Які рішення ухвалив МОК і в чому їхній цинізмПерерахуємо основні:Олімпійський комітет Росії (ОКР) не включатиме до свого складу жодних регіональних спортивних організацій на територіях, що підпадають під юрисдикцію НОК України;рекомендовані умови участі, що стосуються російських спортсменів і команд, включно із захисними заходами, більше не є чинними;усі російські спортсмени, які повертаються до міжнародних змагань, мають відповідати існуючим антидопінговим вимогам і повинні пройти багаторазове тестування перед поверненням на основі оцінки спортивного ризику;МОК не проводитиме заходи під своєю егідою в Росії та не запрошуватиме російських урядовців чи державних службовців на свої події; натомість рішення про те, чи проводити заходи та спортивні змагання в Росії, запрошувати урядовців чи держслужбовців Росії, чи дозволяти демонстрацію російського прапора, гімну тощо, приймає окремо кожна міжнародна федерація;МОК ухвалить рішення щодо демонстрації російського прапора, гімну, кольорів або будь-якої іншої ідентифікації на Олімпійських іграх у відповідний час.Спортивні організації — це чиновники, які діють не за нормами моралі, а за власними документами. Після дискваліфікації з цьогорічної Олімпіади українського скелетоніста Владислава Гераскевича за шолом із зображенням наших спортсменів, життя яких забрала війна, закликати до совісті таких, як голова МОК Керсті Ковентрі, марна справа. А якщо поглянути на персональний склад Виконкому, ухваленому ним рішенню взагалі не варто дивуватися. Там троє європейців, та й то один із Сербії, одна американка, інші представляють так звані "нейтральні" країни. Один із віцепрезидентів — китаєць. Олімпійська рада Азії першою схвалила рішення Виконкому, — хто б сумнівався.Зупинимося коротко на наслідках. Отже, перше: росіян відлучили від міжнародних змагань не через повномасштабне вторгнення в Україну, а тому, що їхні спортивні федерації відкривали філії в анексованому Криму та на тимчасово окупованих територіях. ОКР запевнив МОК, що не проводитиме жодної діяльності на цих територіях і йому повірили на слово. У вердикті Виконкому є блюзнірська фраза: рішення ухвалили після ретельного аналізу, проведеного комісією з правових питань МОК.Що передбачає "ретельний аналіз"? Відповідь проста: Москва надала документи, в яких відсутні регіональні представництва на окупованих територіях. На папері немає, але змагання проводяться, просто їх приховують. Реальну перевірку здійснити неможливо, адже це потребуватиме виїзду на місце, а чиновники МОК не ризикуватимуть життям, здоров’ям та залишками репутації, адже перебування іноземних чиновників на захоплених Росією українських територіях є порушенням діючих санкцій.Друге: від участі в Олімпіадах росіян також відсторонили не через повномасштабне вторгнення, а в результаті гучних допінгових скандалів і сталося це на підставі рішення Всесвітнього антидопінгового агентства (WADA) від 9 грудня 2019 року. Спочатку Росію дискваліфікували на 4 роки, але 17 грудня 2020 року Спортивний арбітражний суд у Лозанні підтримав рішення WADA, проте скоротив термін на 2 роки.Нинішнє рішення Виконкому МОК не означає автоматичного допуску росіян на наступну Олімпіаду, але воно підтвердило попередню ухвалу про те, що формат участі російських спортсменів приймають самі федерації. Вона вже відкрила двері для росіян у багатьох олімпійських видах спорту, зокрема, у гімнастиці (TrueUA аналізував, чому так сталося), дзюдо, самбо, у різних видах боротьби, у водних видах спорту, важкій атлетиці, фехтуванні тощо. Небезпека вчорашнього рішення у тому, що інші федерації, які не знімали заборону, отримали додаткове підтвердження, що вже можна це робити.Поки жодна федерація з командних видів спорту росіян до змагань не допустила. Точніше, спроби є, але обережні. До них можна віднести рішення ФІФА на чолі зі скандально відомим другом Дональда Трампа Джанні Інфантіно про допуск російської збірної до новоствореного турніру — чемпіонату світу U-15. Формально у заяві федерації Росію не згадують, але участь дозволили всім членам організації. Водночас для дорослих і юнацьких збірних та для клубів продовжили "бан" на сезон 2026-27.У рішенні Виконкому йдеться і про команди, тож справа за федерацією, яка першою дозволить росіянам змагатися під її егідою. В пабліках на болотах вже смакують, що це буде ФІФА. Але вона не може вирішувати поверх європейської УЄФА, а та ще тримається.Третє: мабуть, найгірше рішення — про дозвіл на проведення змагань в Росії. І тут МОК умив руки: він нічого не проводитиме, але якщо це робитимуть міжнародні федерації, їм ніхто не заважатиме. Крім того, дозволили запрошувати російських урядовців і держслужбовців. Можна не сумніватися, що росіяни вже домовилися про кілька таких змагань до кінця цього року і використають їх із пропагандистською метою.Як діяти з любителями Росії у великому спортіУ Національному олімпійському комітеті наполягають на перегляді рішення МОК. Цитуємо:"Вважаємо це рішення передчасним, необґрунтованим і таким, що ухвалене без урахування об'єктивних обставин, які залишаються незмінними: Російська Федерація продовжує повномасштабну збройну агресію проти України, грубо порушуючи міжнародне право та фундаментальні принципи миру та безпеки".У НОК нагадали, що рекомендаціями МОК, затвердженими 28 лютого 2022 року та 28 березня 2023 року, на російських спортсменів наклали санкції щодо участі в міжнародних спортивних змаганнях. Простіше кажучи, рішення Виконкому МОК не враховує інших рішень цієї організації, якими накладалися санкції на росіян.Виходить, скасували одне зі своїх рішень на підставі брехливої інформації Росії, але ж інші — діють. Тому варто подавати скаргу в спортивний арбітраж. Але є нюанси. По-перше, арбітраж розглядатиме справу повільно, а росіян протягують вже на найближчі змагання. По-друге, важко пригадати, коли спортивний суд скасовував рішення МОК.Президент НОК Вадим Гутцайт каже: у нього "ще немає відповіді, що ми маємо зробити, щоб представників країн-агресорів не було на Олімпійських іграх в Лос-Анджелесі". За його словами, відбувається поетапне повернення спортсменів країни-терористки. Спочатку повернули білорусів, потім віддали питання по росіянах на відкуп федераціям. А там все залежить від голів. Але не можна погодитися, що немає ради, як це зупинити.Дійсно, повністю запобігти просочуванню путіністів не вдасться, бо є федерації, які сидять на російських грошах, проте мінімізувати кількість учасників із РФ можливо. Як варіант — закрити для них змагання в Європі. Для того, щоб вибороти олімпійську ліцензію, потрібно взяти участь та заробити очки на певних турнірах, вони проводяться в різних країнах. Наша дипломатія має активно включитися в роботу, щоб росіянам не давали візи в країни ЄС та Канаду. Якщо у спортивних чиновників замість совісті — грошові знаки, тоді потрібно домовлятися з чиновниками.Останній за часом оптимістичний приклад, як діє visa-ban — із Канади. Ця країна відмовила у візах російським веслувальникам на байдарках і каное, тому вони пропустять етап у Монреалі. Кілька таких пропусків і вони не потраплять ні на чемпіонати світу, ні тим більше на Олімпіаду.Можливий і більш радикальний варіант — робити знаменитими спортивних чиновників, тобто, оприлюднювати дані про їхню корупцію. Для цього необхідно підключати міжнародні журналістські проєкти та створити власні групи ОSINT-аналітики, які працюватимуть у сфері спортивних розслідувань.Наступна Олімпіада буде у Лос-Анджелесі влітку 2028 року, це самий розпал президентської передвиборчої кампанії в Штатах, тож дуже вірогідно, що на непоступливих голів міжнародних федерацій чинитиметься тиск або їм пропонуватимуть великі гроші за допуск росіян на змагання, щоб вони виступали в США. Це ж просто неоране поле для антикорупційних викриттів!.

Розширення Європи має бути максимально потужним та інтенсивним. Зараз же відчувається певне невиправдане сповільнення таких процесів.Про це заявив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час виступу на установчій конференції голів парламентів країн-кандидатів на вступ до Європейського Союзу у Белграді у вівторок, 7 липня."Європа невиправдано сповільнилася у своєму розширенні. Адже майже вже 13 років пройшло з того часу, як новим членом ЄС стала сусідня для вас Хорватія", — зауважив він.За його словами, незавершеність об'єднання Європи дає хибні сигнали не лише країнам, які прагнуть бути її природною частиною. Воно дає хибні сигнали третім сторонам, які зацікавлені в послабленні Європи."І такою стороною є безумовно агресивна, диктаторська й антиєвропейська Росія. Тому нова хвиля розширення має бути максимально широкою та потужною, щоби нарешті завершити процес формування Європи", — наголосив Стефанчук.На його думку, Європа має завершити історичний процес об'єднання. І це питання, яке останнім роками набуло особливої актуальності."Я щиро вважаю, що членами Європейського Союзу повинні стати всі країни, які того бажають, і які гідні цього", — зазначив він.Стефанчук також звернув увагу своїх колег на агресивні дії Росії, яка продовжує щодня цинічно знищувати Україну, посилив ракетні удари по цивільному населенню. Він попросив подальшої політичної, військової та гуманітарної підтримки України.Український спікер констатував, що його ініціатива на Європейській конференції у Копенгагені створити неформальний механізм взаємодії між спікерами парламентів країн-кандидатів, зараз набуває конкретних рис."Це важливо, бо на європейському шляху ми не конкуренти — ми партнери", — наголосив Руслан Стефанчук.Нагадаємо, що станом на кінець червня 2026 року абсолютна більшість українців підтримує вступ країни до ЄЄС і НАТО. Про це свідчать результати опитування Rating Group. Зокрема, за членство в ЄС виступають 70% респондентів, а вступ до Північноатлантичного альянсу підтримують 63%..

Станом на кінець червня 2026 року абсолютна більшість українців підтримує вступ країни до Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу.Про це свідчать результати опитування Rating Group. Зокрема, за членство в ЄС виступають 70% респондентів, а вступ до Північноатлантичного альянсу підтримують 63%.Водночас проти приєднання України до Європейського Союзу висловилися 9% опитаних, ще 18% заявили, що не брали б участі в референдумі, а 3% не змогли визначитися зі своєю позицією. Щодо вступу до НАТО, проти виступають 10% респондентів. Ще близько 20% зазначили, що не голосували б на референдумі, а 6% не визначилися з відповіддю.Соціологи зазначають, що протягом останніх трьох років рівень підтримки європейської та євроатлантичної інтеграції поступово знижувався, досягнувши найнижчих показників у квітні 2026 року. Однак уже в червні зафіксовано помітне зростання.Так, якщо в липні 2023 року вступ до ЄС підтримували 85% українців, у липні 2025 року — 75%, а в квітні 2026 року — 64%, то наприкінці червня цей показник зріс до 70%. Аналогічна тенденція спостерігається і щодо НАТО. У липні 2023 року вступ до Альянсу підтримували 83% респондентів, у липні 2025 року — 70%, а у квітні 2026 року цей показник опустився до 54%. У червні підтримка зросла до 63%."Якщо говорити про інформаційний фон у березні та квітні, то українці, імовірно, звернули увагу на відсутність єдиної позиції в НАТО і ЄС щодо війни в Ірані, критичні заяви представників США про спроможність НАТО, натяки на можливий вихід з альянсу тощо. Простіше кажучи, в українців могли посилитися сумніви щодо реальної спроможності НАТО й узагальненого Заходу в сфері безпеки. У червні 2026 інформаційно-емоційний фон уже зовсім інший, і настрій щодо вступу до ЄС і НАТО покращився. По-перше, зараз українці практично щодня бачать ефективні удари Сил оборони по російських цілях і суттєві успіхи на фронті. Це, безумовно, додає віри в загальні перспективи України, зокрема й геополітичні. По-друге, Європейський Союз офіційно почав переговори про вступ України і відкрив перший кластер переговорів щодо вступу України. Це суттєве просування. Також надходять й інші позитивні сигнали щодо військово-економічної підтримки України від союзників з G7, НАТО й інших партнерів", — наголосив експерт з досліджень і керівника відділу комунікацій Rating Group Гліб Кузьменко.Нагадаємо, віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка наголошував, що затягування рішення щодо відкриття решти п'яти переговорних кластерів та дії з обмеження українського експорту викликають сумніви, чи справді Європейський Союз хоче прийняття України..

Україна розраховує, що Польща та Угорщина підтримають відкриття переговорних кластерів щодо вступу у Європейський Союз.Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час пресконференції з прем'єр-міністром Ірландії."Не зважаючи на Орбана і на все інше ми зробили все. Я сподіваюся, що (угорський прем'єр, — ред.) Петер Мадяр все це підтримує. Я сподіваюся так само, що польський уряд це підтримує. Я думаю, важливо визначити, що, коли ми всі маємо правила — не просто політичні емоції, а правила — ми маємо зробити те, що ми маємо зробити...Я думаю, важливо зрозуміти, що в інтересах всіх країн включити Україну в ЄС якомога скоріше", — сказав Зеленський.До того ж гарант прокоментував й непрості відносини Києва та Варшави. На його думку, необхідно зосередитись не на минулому, а на сьогоденні."Ми (з Польщею) сусіди. І у нас є певні труднощі в нашій історії. Але більшість країн в історії має труднощі в минулому. Однак, ми зараз живемо в сьогоденні, маємо агресію проти нас, і ми маємо бути одностайні зараз. Ми захищаємо ЄС, ми маємо думати про безпеку для нашого народу на майбутнє. І тому, я думаю, що на питання завжди можна знайти відповіді, якщо ми готові бути сильними сусідами, і якщо хочемо знайти ці відповіді. Я сподіваюся, що наші сусіди будуть підтримати нас", — заявив Зеленський.Нагадаємо, віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка наголошував, що затягування рішення щодо відкриття решти п'яти переговорних кластерів та дії з обмеження українського експорту викликають сумніви, чи справді Європейський Союз хоче прийняття України..