# ЄС

Словацький прем’єр-міністр Роберт Фіцо готовий за прикладом Угорщини заблокувати кредит Європейського Союзу для України у розмірі 90 мільярдів євро в разі, якщо партія Віктора Орбана "Фідес" програє вибори. Про це Роберт Фіцо заявив у спеціальному зверненні, опублікованому на його Facebook-сторінці.Він розповів, що на майбутній зустрічі з головою Єврокомісії планує обговорити питання зупинки роботи нафтопроводу "Дружба". Фіцо додав, що запропонує послуги Словаччини на випадок, якщо на трубопроводі в Україні потрібно буде "затягнути якийсь гвинт"."Але найголовніше послання полягатиме в тому, що Словаччина готова перейняти естафету від Угорщини, якщо це необхідно", — заявив прем’єр-міністр.Він нагадав, що наразі позика Євросоюзу для України в розмірі 90 мільярдів євро є фактично заблокованою."Однак я не наївний. Український президент останнім часом каже про відновлення постачань через місяць-півтора. Тобто після виборів в Угорщині, де він розраховує на перемогу опозиції. Тоді вже не буде жодних шансів на нафту зі сходу. Хіба що естафету Угорщини перейме хтось інший", — зауважив Фіцо.Таким чином він натякнув, що це може зробити Словаччина. Вибори в Угорщині відбудуться 12 квітня.Словацький прем’єр-міністр додав, що блокування цього "величезного військового подарунка Україні є легітимним інструментом для досягнення відновлення постачань нафти". "У будь-якому разі тепер черга за Європейським Союзом", — підсумував Роберт Фіцо.Нагадаємо, 4 березня речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий зазначав, що Словаччина після розриву контракту на аварійне постачання електроенергії Україні насамперед нашкодить сама собі..

Європейський Союз намагається знайти спосіб розблокувати кредит на 90 мільярдів євро для України. Угорщина не відмовляється від блокування рішення, а юридичних механізмів швидко обійти це наразі немає.Такий висновок зробили аналітики видання Politico. Вони нагадали, що всі 27 держав ЄС мають підтримати позику, яка фінансуватиметься за рахунок спільних запозичень.Як відомо, проросійський прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан спочатку погоджувався на цей крок, згодом Будапешт змінив позицію.Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Брюссель має різні варіанти виконання обіцянки щодо фінансової допомоги Україні. Водночас дипломати ЄС визнають, що швидкого юридичного способу обійти угорське вето наразі не існує."Будапешт пов’язує свою позицію зі суперечкою навколо нафтопроводу "Дружба", яким нафта з Росії постачається до Центральної Європи. Угорщина наполягає, що Україна нібито повинна розв’язати проблему з пошкодженою ділянкою трубопроводу, а вже після цього ЄС надасть Києву гроші", — зауважили експерти.Вони додали, що в Брюсселі розглядають можливість відправити місію для перевірки стану трубопроводу, який не працює з початку січня. Угорщина та Словаччина підтримують таку ідею.Водночас Україна заявила, що трубопровід пошкоджений російським ударом, а його ремонт у зоні бойових дій пов’язаний зі серйозними ризиками. Президент України Володимир Зеленський сказав, що Київ може погодитися на відновлення трубопроводу, якщо це стане умовою для розблокування допомоги."Чесно кажучи, я би волів його не відновлювати. Але якщо без цього кредит ЄС на 90 мільярдів євро залишиться заблокованим, відновлення "Дружби" можливе приблизно за півтора місяця", — цитують українського лідера медійники.ЄС сподівається знайти рішення до саміту лідерів 19 березня, де планують обговорити першу виплату Україні вже на початку квітня. При цьому, за інформацією Politico, сподівань на розблокування поки що немає, але в Європейській комісії хочуть зробити "хоч щось".Нагадаємо, що президент Володимир Зеленський звернувся до прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана щодо блокування кредиту Європейського Союзу на 90 мільярдів євро. Він напівжартома заявив, що «дасть адресу воїнам ЗСУ, нехай вони йому телефонують і з ним спілкуються своєю мовою".Державний секретар з питань публічної дипломатії та зв’язків з громадськістю Угорщини Золтан Ковач заявив, що такі слова українського лідера нібито є "погрозами та шантажем"..

Цього тижня мав відбутися черговий етап переговорів між американською, українською та російською делегаціями, але їх скасували. Президент Володимир Зеленський розповів, що відтермінування тристоронньої зустрічі та можливу зміну місця її проведення ініціювала Україна. Коли є шанс на відновлення переговорного процесу і в якому форматі?"Зараз у світі ще одна війна на Близькому Сході. Ми говорили з американською стороною — тому що саме вони є стороною, яка запрошує Україну і Росію на зустріч, — про можливу зміну місця проведення і відтермінування зустрічі на деякий час через війну на Близькому Сході", — заявив Зеленський.Перенесення переговорів — правильний крок. Розмова за столом має вестися про війну у нас, а не в Ірані, а росіяни могли використати зустріч для просування власної позиції стосовно подій на Близькому Сході.Коли ж можливе поновлення переговорного процесу, адже військова операція США та Ізраїлю проти Ірану явно затягується, її географія масштабується? Прикладом чого став удар іранських дронів по аеропорту азербайджанської Нахічевані."Дух Анкориджа вивітрюється". Чи вийде Росія з переговорівПро ймовірність виходу росіян із переговорів першою повідомила агенція Bloomberg. За її джерелами, у Москві досягнення мирної угоди прямо пов’язують із територіальними поступками України по Донбасу. Ця новина з’явилася 28 лютого, але готувалася точно до початку війни в Ірані, яка сплутала карти всім.Учора ж глава МЗС країни-терористки Сергій Лавров узявся розповідати, про гарну атмосферу під час зустрічі Путіна з Трампом на Алясці, але "дух Анкориджа вивітрюється". Далі він накинувся зі звинуваченнями на США та їхніх союзників в Європі за посилення санкцій, продаж зброї для України та передачу їй розвідданих. Це заявка на вихід із переговорного процесу? Радше навпаки, бажання його якнайшвидше відновити, запропонувавши американцям вплинути на іранський режим в обмін на посилення тиску на Україну. Не виключено, Путін не публічно зробив американцям такі пропозиції.Негативним сигналом щодо такого сценарію стала заява Трампа в інтерв’ю Politico. Глава Білого дому знову звинуватив у небажанні миру Володимира Зеленського."Зеленський повинен взятися за справу й укласти угоду. Я думаю, що Путін готовий її укласти. Неможливо уявити, що саме він (Зеленський) є перешкодою. У вас немає козирів. А тепер у нього їх ще менше", — зазначив американський президент.Якщо проаналізувати періоди, коли він звинувачував Зеленського у небажанні миру, можна простежити цікаву тенденцію. Вперше — коли у січні торік почалися прямі американсько-російські переговори — апогеєм став скандал в Овальному кабінеті 28 лютого 2025-го. Фраза про "відсутність козирів" з’явилася саме тоді. На думку аналітиків, під час контактів росіяни через Кирила Дмитрієва передали Трампу та його оточенню дуже ласі пропозиції, зокрема, щодо спільних проєктів в Арктиці. Наступний етап посиленого тиску з Білого дому на Зеленського був після зустрічі Трампа з Путіним на Алясці у серпні. "Дух Анкориджа" — обіцянка американського президента Путіну дотиснути Україну до територіальних поступок та задоволення низки інших забаганок Кремля, як-то офіційний статус російської мови, припинення ліквідації РПЦ в Україні тощо. А Росія в обмін піде на вигідні їй поступки. Це все ми бачили у сумнозвісному "мирному плані з 28 пунктів".Торік восени шалений тиск Трампа провалився, значною мірою завдяки єдності наших європейських партнерів. А оскільки угоди, яка влаштовує Кремль, нема, то "зависли" й ласі пропозиції росіян.Ініціатива Мерца. Чи готовий Трамп переглянути підхід до перемовинОкрім чіткої позиції України, дружбі Трампа з Путіним заважає Європа. Серед ключових вимог Москви щодо припинення війни — скасування санкцій. А тут контрольний пакет не у США, а в Європи. 19 санкційних хвиль від початку повномасштабного вторгнення (20-ту заблокував Віктор Орбан), заморожені російські мільярди, відмова від російського газу — це та інше Путін волів би скасувати. Але без згоди Євросоюзу Трамп не може нічого зробити. Ба більше, без "мирної угоди", на яку погодиться Київ, він не може скасувати й американські санкції, запроваджені рішенням Конгресу при Джо Байдену.У контексті позиції Європи дуже важливою є човникова дипломатія канцлера Фрідріха Мерца. За кілька днів до початку американсько-ізраїльської військової операції проти Ірану він відвідав Пекін, де зустрівся з Сі Цзіньпіном. Говорив і про Україну. Експерти по-різному оцінювали результат переговорів, але всі підмітили цікаве висловлювання Сі: у переговорному процесі щодо припинення війни в Україні "рівну участь" мають брати всі сторони. Хтось витлумачив це як дипломатичний натяк на можливість приєднання Китаю до переговорів, хтось — як підтримку Китаєм рівноправної участі Євросоюзу у переговорному процесі, а не лише США. Після вояжу до КНР Мерц полетів до Штатів, де говорив про Україну вже з Трампом. Очевидно, донісши тому бачення Сі Цзіньпіна.За океаном Мерц висловився за розширення переговорів між Сполученими Штатами, Україною та Росією за участю європейців."Без ЄС та наших близьких партнерів — сюди я явно включаю й Велику Британію, — без нас це не вийде… Ми не готові прийняти угоду, укладену за нашою спиною. Тільки коли Вашингтон поновить тиск на Росію, Путін буде готовий піти на поступки", — заявив канцлер.Він також висловив Трампу думку, що Росія затягує час. Той відповів: припинення війни у списку його пріоритетів "дуже високо". Зауважимо: візит Мерца відбувся на тлі війни в Ірані, тому мав ще й інший важливий компонент — прозондувати, чи не планує Трамп вийти з переговорів.Не планує, та після заяви в інтерв’ю Politico американський президент знову поставив перед українцями та європейцями складне запитання: на чиєму ж він боці. Трамп буде категорично проти залучення до переговорів Китаю, бо інакше покаже слабкість, але поки від нього не почули й готовності пристати на ініціативу Мерца, зробивши ЄС рівним партнером. З огляду на це потрібно розуміти два моменти.Перший: в Європі бачать шлях до завершення війни не так, як вигідно американській адміністрації. Росію потрібно доводити до економічного краху, що займе ще рік-півтора, і тоді вона піде на реальні переговори. У Білому домі навпаки — кидають Путіну рятівне коло, аби швидше отримати результат, і байдуже, яким він буде для нас. Тому коли Трамп каже про відсутність "козирів", існує ризик паузи у продажі зброї Європі для України. Під тим соусом, що зброя потрібна самим для перемоги над ІраномДругий момент: хоча розмови у форматі США — Україна — Росія себе майже вичерпали, відмовлятися від цього майданчика у жодному разі не можна, поки Трамп від нього політично залежний. На нього тисне громадська думка в США, яка на нашому боці, а також кампанія з проміжних виборів до Конгресу у листопаді, які республіканці ризикують з тріском програти, якщо їхній президент не виконає обіцянок, серед яких і припинення війни в Україні. Тому навіть якщо Трамп уткне щось на кшталт зупинки продажу зброї для України, не варто панікувати, таке було вже не раз. Минулого року — разів зо три. Вперше — рівно рік тому, що стало результатом згаданої сварки в Овальному кабінеті. Вдруге — на початку липня, коли американці зупинили постачання ракет PAC3-Patriot, 155-мм артилерійських снарядів, боєприпасів GMLRS, зенітних ракет Stinger, ракет AIM-7 та Hellfire. Втретє — у листопаді під час шатдауну. Паузи тривали недовго, і від них Трамп не отримав жодного іміджевого зиску, а от критики — вистачало.  .

Президент Володимир Зеленський звернувся до прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана щодо блокування кредиту Європейського Союзу на 90 мільярдів євро.Під час брифінгу 5 березня український гарант закликав Будапешт припинить блокувати виплату."Надіємося, що одна особа в Євросоюзі не буде блокувати 90 мільярдів євро, або перший транш з 90 мільярдів євро і в українських воїнів буде зброя. Інакше — даємо адресу цієї особи нашим Збройним силам, хлопцям нашим — нехай вони йому дзвонять і з ним спілкуються своєю мовою", — зазначив гарант.Реакція БудапештаДержавний секретар з питань публічної дипломатії та зв’язків з громадськістю Угорщини Золтан Ковач заявив, що такі слова українського лідера нібито є "погрозами і шантажем"."Ці погрози та шантаж з боку Зеленського вийшли далеко за межі будь-яких прийнятних норм. Коли хтось погрожує видати адресу людини українським солдатам тільки тому, що вона не підтримує черговий пакет зброї на EUR90 млрд, це не дипломатія, а відкрита погроза. Це обурливо. Особисті емоції не мають місця в таких справах. Угорщину не можна залякати, і ми не піддамося шантажу", — наголосив посадовець.Нагадаємо, раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга розповідав, що на засіданні Ради ЄС у закордонних справах 23 лютого закликав Угорщину припинити блокування кредиту на 90 мільярдів євро для Києва, а також розблокувати затвердження 20 пакета санкцій проти Росії.Водночас міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Будапешт заблокує ухвалення Євросоюзом 20 пакета санкцій проти Росії, оскільки Україна нібито навмисне не ремонтує нафтопровід "Дружба".Натомість, за даними Politico, Європейський Союз шукає спосіб обійти угорську блокаду кредиту Україні на 90 мільярдів євро. Проте європейці побоюються тиснути на прем'єр-міністра Віктора Орбана під час виборчої кампанії.Читайте також: Останній козир Орбана: чому угорський прем’єр так вчепився в трубу з нафтою Путіна.

У вівторок, 3 лютого, президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з очільницею Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн.Про це гарант повідомив на своїй сторінці у Telegram."Говорили з Урсулою фон дер Ляєн, і важливо зараз всім у Європі дуже предметно координуватись", — зазначив Зеленський.Співрозмовники обмінялись оцінками щодо деяких найбільш важливих питань між Україною і Євросоюзом. Також Зеленський та Урсула фон дер Ляєн обговорили виклики, які є через події на Близькому Сході та в регіоні Затоки."Домовилися щодо подальших спільних кроків та рішень", — поінформував президент України.Нагадаємо, 24 лютого, у четверті роковини повномасштабного російського вторгнення в Україну, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн прибула з офіційним візитом до Києва.Додамо, 24 лютого президент України Володимир Зеленський і лідери восьми країн Північної Європи та Балтії (NB8) ухвалили в Києві спільну заяву. Так, лідери NB8 наголосили, що вони підтримують всі зусилля, спрямовані на досягнення справедливого й тривалого миру в Україні..

Обсяг торгівлі між Євросоюзом та Росією впав до рекордного мінімуму. За останній квартал 2025 року взаємний товарообіг скоротився більш ніж у п’ять разів порівняно з останнім повним кварталом 2021 року, до початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, або приблизно на 81,5%.Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки (СЗР) України. Згідно з даними розвідки, експорт ЄС до Росії з першого кварталу 2022 року до кінця 2025 року впав на 61%, а імпорт з РФ — майже на 90%. Частка Росії у зовнішній торгівлі Євросоюзу скоротилася з 3,2% до 1,2% в експорті та з 9,2% до 1,0% в імпорті. Таким чином Росія фактично втратила статус одного з ключових торгівельних партнерів Європи.Наразі ЄС має стабільний профіцит у торгівлі з Росією: у четвертому кварталі 2025 року він склав 1,5 мільярда євро. Для порівняння, у другому кварталі 2022 року дефіцит ЄС лише за енергоносіями досягав 42,7 мільярда євро, а до кінця 2025 року цей показник знизився до 3,3 мільярда євро через нафтове ембарго, скорочення постачань газу та падіння цін на енергоносії.Розвідка наголошує, що нині торгівля між ЄС і РФ обмежена лише кількома групами товарів. Росія отримує ліки, деякі види машин та пластмаси, що підпадають під гуманітарні винятки або ще не під санкції. Через обмежений доступ до європейських технологій, інвестицій і фінансових послуг можливості модернізації російської економіки суттєво скорочуються.В довгостроковій перспективі це означає для РФ ще більшу економічну ізоляцію та залежність від невеликого кола країн, які не здатні замінити повноцінну участь у світовій економіці. Для України ж скорочення економічних зв’язків ЄС і Росії посилює санкційний тиск і зменшує фінансові ресурси агресора для ведення війни.Нагадаємо, очільник Кремля Володимир Путін намагається позиціювати себе миротворцем і потенційним посередником між Іраном та країнами Перської затоки. За даними аналітиків Institute for the Study of War, такі дії мають на меті покращити імідж РФ на міжнародній арені на тлі американсько-ізраїльських операцій у регіоні, проте експерти називають ці спроби доволі жалюгідними.Додамо, президент України Володимир Зеленський заявив, що наразі немає ознак того, що РФ готує загальну мобілізацію. Він додав, що в разі оголошення такого кроку для України це стало б серйозним викликом, який потребував би додаткової уваги до оборонного планування та безпеки..

Під час вступу до Європейського Союзу Україні не доведеться переходити на євро. Такий крок не лише недоречний, а й неможливий.Про це повідомив заступник голови Національного банку України Володимир Лепушинський.За його словами, запровадження євро як власної валюти не відбувається автоматично після вступу країни до ЄС. Цьому кроку має передувати виконання необхідних критеріїв. Йдеться про цінову стабільність, здорові державні фінанси, стабільність довгострокових процентних ставок та курсу національної валюти до євро.Лепушинський зауважив, що із 11 країн Центральної та Східної Європи, що долучилися до ЄС після 2004 року, лише сім перейшли на євро. Натомість Польща, Чехія, Угорщина свідомо не поспішають входити до зони євро. "Для країн Центральної та Східної Європи поза єврозоною, які вже значною мірою інтегровані в її ланцюги постачання і торгівлю, додаткові переваги від переходу на євро видаються обмеженими, а  ризики — суттєвими", — пояснили у регуляторі.У Нацбанку додали, що "дискусія щодо ризиків приєднання до єврозони є наразі передчасною". "Продовження євроінтеграційних реформ і забезпечення макрофінансової стабільності наближуватимуть перспективи вступу України до зони євро, що зробить цю дискусію актуальною", — підсумували у НБУ.Нагадаємо, Національний банк України третій день поспіль опускає офіційний курс долара. Проте єдина європейська валюта "підскочила" у ціні.Читайте також: Євро проти долара: економіст пояснив, яка валюта вигідніша для інвестицій.

Деякі держави-члени Європейського Союзу застосовують ультиматуми та політичний тиск на Україну щодо стану нафтопроводу "Дружба". Але це неприпустимо, адже провина за припинення транзиту російської нафти в Європу лежить на Росії, чиї атаки пошкодили його.Про це повідомила "Європейська правда", з посиланням на документ "Позиція України щодо ситуації з нафтопроводом "Дружба", який надіслали до засідання Координаційної групи ЄС з питань нафти та нафтопродуктів 25 лютого.Україна заявила, що не сприймає політичного тиску з боку деяких держав ЄС щодо нафтопроводу "Дружба", адже в його зупинці винна Росія."Повна відповідальність за припинення транзиту нафти трубопроводом "Дружба" лежить виключно на Російській Федерації як наслідок її терористичної атаки проти критичної інфраструктури України", — йдеться в тексті листа.Українська сторона нагадала, що 27 січня 2026 року внаслідок цілеспрямованих атак, здійснених державою-агресором, завдано значних пошкоджень об'єктам ключової нафтоперекачувальної станції в районі Бродів (Україна), зокрема, технологічному та допоміжному обладнанню нафтопроводу "Дружба"."Ми звертаємо увагу на неприпустимість ультиматумів і політичного тиску з боку окремих держав-членів, включно з погрозами припинити постачання дизельного пального й електроенергії або заблокувати допомогу ЄС та санкції проти Російської Федерації", — зазначили в документі. Україна вважає, що такі дії грають на руку агресору та суперечать принципам енергетичної солідарності ЄС, недискримінації та щирої співпраці.Наголошується, що українська сторона "зацікавлена в якнайшвидшому відновленні транзиту".Нагадаємо, вчора президент України Володимир Зеленський заявив під час спілкування з журналістами, що якщо Угорщина хоче продовження постачань російської нафти, то їй варто домовлятися з Москвою про енергетичне перемир'я. Причиною припинення постачань трубопроводом "Дружба" є російська атака..

У середу, 23 лютого, Європейська комісія ухвалила пропозицію про те, щоби Європейський Союз став членом-засновником Міжнародної комісії з розгляду претензій. Цей орган має забезпечити компенсацію жертвам агресивної війни Росії проти України.Про це повідомили на сайті Єврокомісії. Там зазначили, що пропозицію повинні ухвалити держави-члени в Раді ЄС, а Європейський парламент має її схвалити.Лише після таких процедур Євросоюз може стати одним із засновників Міжнародної комісії з розгляду претензій.Зазначається, що міжнародна комісія діятиме під егідою Ради Європи. Вона відповідатиме за розгляд, оцінку та визначення вимог щодо компенсації за втрати та шкоду, завдані Росією Україні та її народу. Вона також відповідатиме за визначення розміру компенсації, що належить до кожного випадку.Голова дипломатії ЄС Кая Каллас зазначила, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну триває вже п’ятий рік, ціна російської агресії лише зростає."Якщо ви розпочинаєте війну, то ви платите рахунки. Сотні мільярдів знадобляться для відбудови українських будинків та інфраструктури, а також для знешкодження вибухівки, розкиданої на території всієї країні. Кожен громадянин України вже може подати заяви про компенсацію за пошкодження, втрати чи травми завдяки комісії з питань претензій. А коли війна закінчиться, Росія має відшкодувати завдану нею шкоду", — наголосила вона.Комісар ЄС з питань демократії, правосуддя, верховенства права та захисту прав споживачів заявив, що Євросоюз продовжить підтримувати Україну та забезпечувати справедливість для її народу."Міжнародна комісія з претензій задокументує справжню ціну російської агресії та забезпечить визначення справедливої компенсації", — зауважив він.У грудні 2025 року Європейський Союз підписав конвенцію про створення комісії з розгляду претензій разом із 35 країнами та зобов’язався виділити до одного мільйона євро на підтримку її створення в рамках Ради Європи.Нагадаємо, декілька днів тому єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос заявила під час виступу на сесії "Культура та ідентичність України в умовах війни та їхнє значення для Європи", що вступ України до Європейського Союзу до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі..

Наразі Європейський Союз шукає спосіб обійти угорську блокаду кредиту Україні на 90 мільярдів євро. Проте європейці побоюються тиснути на прем'єр-міністра Віктора Орбана під час виборчої кампанії.Про це повідомляє Politico, передає "Фокус". За даними журналістів, на сьогодні Будапешт хоче використати питання кредиту та загальне протистояння з ЄС як політичний інструмент напередодні парламентських виборів в Угорщині, які мають відбутися 12 квітня. Проте, за словами європейських посадовців, Орбан діє обструктивно "зважаючи на вибори"."Є газопровід, вибори в Угорщині та нагальна потреба України в кредиті… На цьому етапі важко передбачити, як розвиватимуться події", — повідомив один із дипломатів ЄС.Ще один співрозмовник видання зауважив, що зараз Угорщина "стала ще більш непередбачуваною, ніж зазвичай". Як відзначили журналісти, попри жорстку публічну риторику, Орбан зазвичай не зриває фінальних домовленостей. Проте парламентські вибори і ризики для його політичного майбутнього можуть вплинути на його поведінку та переконання.За даними Politico, ЄС може обійти вето Угорщини щодо кредиту декількома способами — застосувавши статті 7 Договору про ЄС (призупинення права голосу) або заморозивши фінансування. Проте такі кроки можуть посилити передвиборчу риторику Орбана та потребують часу.Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга розповідав, що на засіданні Ради ЄС у закордонних справах 23 лютого закликав Угорщину припинити блокування кредиту на 90 мільярдів євро для Києва, а також розблокувати затвердження 20 пакета санкцій проти Росії.Водночас міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Будапешт заблокує ухвалення Євросоюзом 20 пакета санкцій проти Росії, оскільки Україна нібито навмисне не ремонтує нафтопровід "Дружба".Нагадаємо, російські спецслужби активізують зусилля для збереження при владі чинного прем’єра Угорщини Віктора Орбана, вбачаючи в ньому ключову фігуру для просування інтересів Москви всередині Євросоюзу. На тлі зростання популярності угорської опозиції Кремль залучає розвідувальні ресурси, щоби завадити зміні режиму в країні та не допустити виходу Будапешта з-під впливу Росії..

У середу, 25 лютого, президент Володимир Зеленський провів перемовини із головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн.У своєму дописі у Telegram очільник держави розповів, що у ході перемовин було розглянуто стратегію значного посилення стійкості України.За словами гаранта, Європейська комісія підтримає ремонт енергетичної інфраструктури України, допоможе її відбудовувати й посилити захист енергомережі перед наступною зимою. "Це один із найважливіших результатів наших учорашніх зустрічей, і його значення складно переоцінити, особливо зважаючи на постійні спроби Росії зруйнувати нормальне життя в Україні. Разом ми можемо забезпечити надійне енергопостачання, децентралізовану генерацію та відновлення пошкоджених об’єктів для підтримки нашого народу. Я вдячний Європейському Союзу за цю програму. Дякую, Урсуло і командо Європейської комісії, за вашу підтримку", — додав Зеленський.Нагадаємо, 24 лютого у четверті роковини російського повномасштабного вторгнення, президент України Володимир Зеленський і лідери восьми країн Північної Європи та Балтії (NB8) ухвалили в Києві спільну заяву. Так, лідери NB8 наголосили, що вони підтримують всі зусилля, спрямовані на досягнення справедливого й тривалого миру в Україні..

У вівторок, 24 лютого, Україну відвідали президенти Європейської комісії та Європейської ради — Урсула фон дер Ляєн і Антоніу Кошта. Під час розмов, серед іншого йшлося, й про дату вступу України до Європейського Союзу.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах."Вдячний за те, що ви приїхали в Україну в цей день, у четверту річницю початку повномасштабного вторгнення Росії. Європа була з нами протягом цих важких років, і наші люди довіряють Європі. Вони знають, що ми не самі. Багато в чому все це завдяки вашим особистим зусиллям, вашій роботі та дружбі — дякую", — наголосив він.Український президент також подякував усім європейським друзям і партнерам — усім у Європейському Союзі, хто стоїть на правильному боці історії та допомагає Україні."Дуже важливо, що ми розпочали роботу над деталями ключової геополітичної гарантії безпеки для України й для всієї Європи — чіткої дати вступу України до ЄС. 2027 рік є важливим і реалістичним, щоб Путін не міг десятиліттями блокувати наше членство", — підсумував Володимир Зеленський.Своєю чергою, Урсула фон дер Ляєн зауважила, що зараз Євросоюз не може назвати дату вступу України, але допомагатиме отримати це членство.Президент Європейської Ради Антоніу Кошта заявив, що європейське майбутнє пов’язано зі свободою України."Ця річниця не лише про пам’ять про минуле — це про формування майбутнього, а майбутнє пишеться у Києві, а не в Москві. Єдиний шлях до справедливого та тривалого миру — миру на основі поваги до суверенітету, територіальної цілісності да поваги до статутів ООН", — сказав Кошта на спільній з президентом України Володимиром Зеленським пресконференції в Києві.Кошта привітав усі зусилля, спрямовані на досягнення миру, зокрема зусилля партнерів зі США."Росія не може досягнути перемоги за столом переговорів тоді, коли вона втрачає багато на полі бою. Росія повинна прийти за стіл переговорів серйозно та прийняти, що вона не може перемогти в цій війні", — додав голова Європейської Ради.Він зазначив, що Росія, однак, інтенсифікує свої атаки про цивільній інфраструктурі серед складних зимових умов."Мій меседж залишається максимально чітким — Україна може розраховувати на Євросоюз. Майбутнє України в Європейському Союзі", — наголосив Кошта.Нагадаємо, вчора єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос під час виступу на сесії "Культура та ідентичність України в умовах війни та їхнє значення для Європи" заявила, що вступ України до ЄС до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі..

Європейська комісія 15 квітня представить юридичну пропозицію про постійну заборону на імпорт російської нафти. Це станеться через три дні після парламентських виборів в Угорщині.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters, журналісти якої послалися на двох високопосадовців Євросоюзу.Співрозмовники медійників розповіли, що терміни подачі пропозиції розраховані так, щоби не вплинути на передвиборчу кампанію в Угорщині, де прем'єр Віктор Орбан стикається з найсерйознішим викликом для своєї влади за останні 16 років."Угорщина і Словаччина, які досі залежать від російської нафти, рішуче виступають проти будь-яких заборон", — ідеться в повідомленні.Аналітики зауважили, що ЄС прагне закріпити повну відмову від російської нафти в законодавстві. Це дасть змогу зберегти обмеження навіть у тому разі, якщо майбутня мирна угода щодо війни в Україні призведе до зняття поточних санкцій.Є версія, що Євросоюз зможе обійти спроби Будапешта та Братислави заблокувати це рішення. Для цього планується використати законодавство, що ухвалюється кваліфікованою більшістю голосів держав-членів, а не одностайно.Єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен зазначив, що пропозиція передбачає поетапну відмову від російського імпорту не пізніше кінця 2027 року.Аналогічний закон про повну відмову від російського газу до закінчення 2027 року в ЄС ухвалили минулого місяця. Угорщина та Словаччина вже пообіцяли оскаржити його в суді.Як відомо, постачання нафти в Угорщину та Словаччину через трубопровід "Дружба" припинили з 27 січня. Україна пояснила це пошкодженням обладнання внаслідок російського удару. Водночас Будапешт і Братислава покладають відповідальність на Україну.Нагадаємо, вчора прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна з 23 лютого припиняє аварійні постачання електроенергії в Україну. Це відповідь на зупинку транзиту російської нафти через нафтопровід "Дружба"..

У вівторок, 24 лютого, Рада Європейського Союзу із загальних питань ухвалила два документи, які роблять можливим продовження технічної роботи з надання Україні кредиту в 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки.Про це повідомила "Європейська правда". Однак журналісти констатували, що ще один необхідний для надання коштів законопроєкт залишається заблокованим Угорщиною."Сьогодні ми офіційно ухвалили, як і планувалося, регламенти щодо позики на підтримку України та механізму для України (Ukraine Facility)", — заявила після завершення засідання Ради ЄС із загальних питань заступниця міністра у справах Європи Марілена Рауна.Вона наголосила, що "в той час, коли Росія посилює удари по критичній ключовій інфраструктурі, загострюються гуманітарні потреби, ЄС має рішуче підтримувати Україну: Кіпрське головування зробило це головним пріоритетом". Після затвердження документів міністр закордонних справ Кіпру Константінос Комбос і президентка Європейського парламенту Роберта Мецола урочисто підписали ці законодавчі акти.Як відомо, вчора Рада ЄС не змогла затвердити 20 пакет санкцій проти Росії до річниці повномасштабної агресії проти України. Це пов’язано з блокуванням Угорщини.Висока представниця ЄС із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас після закінчення засідання Ради ЄС у закордонних справах висловила жаль із цього приводу."Я дуже шкодую, що ми не досягнули згоди сьогодні, зважаючи на те, що завтра — сумна річниця початку цієї війни", — заявила Каллас.Вона наголосила, що ЄС "справді потрібно надіслати сильні сигнали Україні, що ми продовжуємо допомагати Україні, але також посилюємо тиск на Росію, щоби ця війна припинилася".Нагадаємо, головна речниця Єврокомісії Паула Піньо наголошувала, що прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан обіцяв під час засідання Європейської ради 19 грудня, що його країна схвалить надання Україні кредиту в розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки. Європейська комісія розраховує, що він виконає обіцянку..

Вступ України до Європейського Союзу до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі.Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос під час виступу на сесії "Культура та ідентичність України в умовах війни та їхнє значення для Європи".За її словами, президент Володимир Зеленський бачить вступ України до ЄС уже на початку 2027 року."Виходячи з того, чого хоче президент Зеленський, — це 1 січня 2027 року. Якби я могла це зробити, я би сиділа на цьому стільці до 1 січня 2027 року та зробила би це реальністю", — наголосила вона.Єврокомісарка додала, що нинішня методологія розширення Євросоюзу створювалася для мирних часів і не враховує умов війни."Це займає багато часу, а Україна та Європа цього часу не мають. Ось чому ми зараз думаємо, як це змінити", — пояснила Кос.Вона також зазначила, що Україна є особливим випадком, оскільки продовжує проводити реформи навіть під час війни. Деякі з них виявилися доволі успішними та не викликають жодних застережень у партнерів.Кос акцентувала, що для просування України до членства необхідна підтримка всіх 27 держав-членів Євросоюзу."Ми повинні переконати всі 27 країн ЄС. Але сприйняття того, наскільки небезпечною є Росія для європейців, є різним", — пояснила вона.Як приклад вона навела результати опитувань: у Польщі 77% опитаних вважають, що Росія може напасти на їхню країну, тоді як в Італії 70% відповіли, що такого ризику немає.Нагадаємо, що сьогодні Рада ЄС не змогла затвердити 20 пакет санкцій проти Росії до річниці повномасштабної агресії проти України. Це пов’язано з блокуванням Угорщини. Але, за словами високої представниці із зовнішньої та безпекової політики Каї Каллас, Євросоюз продовжуватиме підтримувати Україну..