# ЄС

У Плані процвітання для України (Ukraine Prosperity Plan) немає "жодного посилання" на конкретну дату вступу України в Європейський Союз. Ці питання та відповідні документи варто розглядати окремо.Про це заявила головна речниця Європейської комісії Паула Піньйо під час спілкування з журналістами в понеділок, 26 січня."У цьому документі про процвітання немає жодного посилання на конкретну дату", — сказала вона, відповідаючи на запитання журналістів щодо цього.Кажучи про обговорення цього документу з країнами-членами, головна речниця вказала, що відповідним форумом для цього є Рада Європи."Ми близькі до угоди зі США та з Україною щодо того, що ми називаємо Єдиною рамковою програмою процвітання", — наголосила Піньйо, фактично підтвердивши попередні заяви президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн,За словами головної речниці Єврокомісії, на теперішній момент нової інформації з цього питання вона не має."Як тільки ми отримаємо інформацію про можливу наступну зустріч з цього питання, ми будемо тримати вас у курсі", — запевнила Паула Піньйо.Раніше видання Financial Times оприлюднило інсайдерську інформацію, що Брюссель готує пропозиції щодо зміни процедури розширення Євросоюзу, яка діє ще з часів холодної війни. Йдеться про заміну її суперечливою дворівневою моделлю, що могла би прискорити вступ України — зокрема, в разі потенційної мирної угоди, яка має покласти край російському вторгненню.Нагадаємо, журналісти The Telegraph також інформували, що Україна та США планували підписати стратегічний документ, що передбачає залучення 800 мільярдів доларів у межах Плану реконструкції та процвітання..

У понеділок, 26 січня, на вимогу Польщі, Угорщини, Словаччини й Австрії відбудеться засідання Рада Європейського Союзу з питань сільського господарства. Там розглянуть питання щодо угоди про вільну торгівлю з Україною та необхідність подальшого захисту ринку від українського аграрного імпорту.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на лист, поданий Польщею у Раду ЄС і порядок денний засідання з питань сільського господарства.Польща, Угорщина, Словаччина й Австрія вимагають захистити європейських фермерів від негативного впливу імпорту української аграрної продукції.За інформацією журналістів, таке питання розглянуть на засіданні Ради ЄС з питань сільського господарства після 16:00 за київським часом."У контексті угод про вільну торгівлю Австрія, Угорщина, Польща та Словаччина хотіли би наголосити на питаннях, які, на нашу думку, є вирішальними та які не були повністю враховані в нещодавно укладених угодах, що мають велике значення для сільськогосподарського сектора, а саме – угодах з МЕРКОСУР та Україною", — йдеться в документі.Зокрема, четвірка держав наполягає на впровадженні жорсткіших захисних інструментів для підтримки європейських фермерів.Ключові претензії та вимоги щодо України:недостатність захисних механізмів — положення поточної угоди з Україною начебто не повністю відповідають потребам аграрного сектору, зокрема, наявні захисні заходи стосуються лише новонаданих преференцій і не охоплюють більшість сільськогосподарських товарів, на які пільги встановлювали раніше;уніфікація стандартів — чотири країни вимагають, щоби до українського імпорту застосовувалися ті ж самі стандарти, що й до виробників у ЄС, це стосується не лише безпеки харчових продуктів, а й норм добробуту тварин, використання пестицидів, антибіотиків і кліматичних стандартів, до впровадження таких правил країни закликають ЄС утриматися від подальшої лібералізації тарифів;чутливі сектори — висловлюється занепокоєння щодо впливу угоди з Україною на такі чутливі сектори, як виробництво цукру, м'яса, зернових, молочної продукції, овочів і фруктів;компенсаційний фонд — Польща та держави-партнери наполягають на створенні спеціального фонду для компенсації втрат європейським аграріям, які виникають внаслідок дії угод про вільну торгівлю з великими експортерами сільгосппродукції, до яких відносять й Україну.Як відомо, 13 жовтня держави ЄС ухвалили умови нової торгівельної угоди з Україною, що має замінити "торгівельний безвіз", термін дії якого завершився у червні 2025 року.Нагадаємо, раніше Євросоюз погодив угоду про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі з Україною. Вона мала діяти в межах комітету асоціації між ЄС та Україною у торгівельній конфігурації..

У понеділок, 26 січня, країни Європейського Союзу остаточно схвалили план щодо заборони імпорту російського газу. Заборона законодавчо розпочне діяти до кінця 2027 року.Про це повідомили на сайті Європейської ради.Країни ЄС схвалили закон на зустрічі в Брюсселі. Зазначається, що Угорщина та Словаччина традиційно проголосували проти такого кроку.Однак рішення вдалося ухвалити кваліфікованою більшістю. Це — 72% держав-членів Євросоюзу, що представляють 65% населення цих країн.Згідно з регламентом, імпорт російського трубопровідного газу та скрапленого природного газу до ЄС офіційно вважатиметься забороненим через шість тижнів після набрання чинності закону."Однак для чинних контрактів держав-членів діятиме перехідний період", — йдеться в документі.План передбачає, що Євросоюз остаточно припинить імпорт російського зрідженого природного газу до кінця 2026 року, а трубопровідного газу — до 30 вересня 2027 року.Країнам дозволяється відтермінувати заборону щонайпізніше до 1 листопада 2027 року в тому разі, якщо вони мають труднощі із заповненням своїх газових сховищ газом із-за кордону напередодні зимового опалювального сезону.За недотримання правил передбачені штрафи для фізичних і юридичних осіб. Окрім того, в Євросоюзі перевірятимуть країну видобутку газу, перш ніж дозволити імпорт газу на територію блоку.Як відомо, у грудні за план відмови від російського газу проголосував Європейський парламент. При цьому представники Угорщини та Словаччини активно виступали проти цього.Нагадаємо, декілька днів тому журналісти Bloomberg повідомляли, що з кінця 2025 року Китай нарощує закупівлі російського скрапленого природного газу. Оприлюднені дані суттєво перевищують очікуваний попит з боку провідного імпортера континенту..

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан переоцінює свої можливості, блокуючи європейське майбутнє України. Він пообіцяв "100 років не пускати Україну до ЄС".Про це міністр закордонних справ України Андрій Сибіга написав на своїй сторінці в соціальній мережі X, відповідаючи на заяви Віктора Орбана в Брюсселі.Таким чином український міністр прокоментував заяви прем’єр-міністра Угорщини про "таємний план Єврокомісії" щодо підтримки України та її членства у ЄСВіктор Орбан також гучно заявив, що в Угорщині в наступні 100 років "не буде такого парламенту, який би проголосував за вступ України у ЄС"."Цей план приречений на провал, пане прем'єр-міністре. Ваш господар у Москві не протягне 100 років", — наголосив міністр закордонних справ України.Він іронічно уточнив, що цього не відбудеться, навіть якби Віктор Орбан готовий був віддати йому всі органи для пересадки."А в день вступу України до ЄС ми повісимо цей заголовок в рамці у Верховній Раді України, щоби пам'ятати про вашу брехню протягом наступних 100 років", — підсумував Андрій Сибіга.Раніше під час виступу на Всесвітньому економічному форумі в Давосі 22 січня Володимир Зеленський гостро розкритикував внутрішні сили в ЄС, які працюють на виснаження Європи. Президент іронічно натякнув на деструктивну роль угорського прем'єра Віктора Орбана, зауваживши, що політики, які ігнорують спільні інтереси заради Росії, мають нести відповідальність.Сьогодні президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС і США близькі до угоди щодо "плану процвітання" для України, який ґрунтується на п’яти стовпах: продуктивність, інтеграція України в ринок ЄС, інвестиції, донори та реформи.Нагадаємо, що 6 січня Віктор Орбан виступив із резонансними прогнозами щодо майбутнього ЄС. Політик вважає, що вже наступного року об’єднання може охопити хаос, проте запевняє, що Будапешт залишатиметься у складі блоку..

Європейський Союз спромігся на сильні рішення в дуже складних ситуаціях. Одна при цьому Європа має постійно їх ухвалювати, аби вважатися самостійним геополітичним гравцем.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в п’ятницю, 23 січня."Ми вдячні за 90 мільярдів. Це було складно для них, різні деякі лідери блокували таке рішення, але Україна забезпечена фінансуванням — 45 мільярдів кожного року на наступні два роки", — зауважив він.Український президент висловив вдячність усім європейським лідерам за ці кроки, які реально допоможуть Україні."Далі: є рішення, коли збільшується підтримка України. Німеччина зробила це, я вдячний канцлеру Мерцу. Це дуже важливе рішення. І також Нідерланди, я Діку вдячний, відбулося збільшення. В принципі нордіки та шведи нас підтримували, це дуже важливі речі. Ми деякі речі проговорили потім, після Давосу, в телефонній розмові", — додав Зеленський.При цьому він акцентував, що багато речей варто ухвалювати швидше. Наприклад, санкційні рішення."Я вдячний всім лідерам за всі пакети, вони були дуже важливі для нас, але давайте чесно: атомка Росії — так і не застосовані санкції, щодо "Росатому" тощо. Сильних санкцій поки що немає: юридичних, фізичних, осіб і багато всього іншого", — наголосив президент України.Він констатував, що є рішення, які потрібно дуже швидко робити — своє ППО, зростання виробництва зброї. Це ж захист не тільки для України, це захист для всієї Європи."Ось програма SAFE: я дуже позитивно сприймаю, вважаю, що це суперідея, 155 мільярдів і на якусь частину можна розраховувати Україна, але будемо чесними: поки що спільних таких виробництв з Україною можна порахувати на пальцях. І це ненормально, коли вже чотири роки війни, — треба рухатися швидше", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що Європарламент планує пришвидшити розгляд ініціативи про надання Україні кредиту на 90 мільярдів євро. Депутати можуть проголосувати за нього вже на майбутньому пленарному засіданні..

Європейський парламент планує пришвидшити розгляд ініціативи про надання Україні кредиту на 90 мільярдів євро. Депутати можуть проголосувати за нього вже на майбутньому пленарному засіданні.Про це повідомила пресслужба Європарламенту. Зокрема, сьогодні, 20 січня, депутати підтримали прохання якнайшвидше розглянути фінансовий пакет ЄС, який фінансуватиметься коштом спільних запозичень, його гарантуватиме бюджет Євросоюзу."Гроші мають скерувати на військову допомогу, підтримку державного бюджету України та зміцнення оборонної промисловості країни, а також інтеграцію в європейську оборонну базу", — йдеться в повідомленні.Крім того, депутати пришвидшують роботу над змінами в Українському фонді. За рішенням Ради ЄС, вони планують застосувати процедуру розширеної співпраці.Це дозволить 24 країнам ЄС (без Чехії, Угорщини та Словаччини) надати Україні позику. Остаточне голосування з цього питання відбудеться в середу, 21 січня.Наступним кроком стане узгодження позики між Європарламентом і Радою Євросоюзу в межах звичної законодавчої процедури.Як відомо, в грудні ЄС виділив Україні 90 мільярдів євро на два наступних роки, кошти будуть безповоротними та безвідсотковими. Гроші спрямують на бюджетні потреби й оборону, а погашення можливе тільки після компенсації збитків із боку Росії.Нещодавно голова Єврокомісії уточнила, що 60 мільярдів євро спрямують на оборонні потреби України, а ще 30 мільярдів євро — на бюджетну допомогу.Такі кошти Україні нададуть на 2026-2027 роки. При цьому в Євросоюзі продовжують розгляд "репараційного кредиту" для України коштом заморожених активів Росії.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що Франція підтримала позицію Європарламенту та просуває ідею щодо неможливості схвалення торгової угоди ЄС і США в умовах погроз американського президента Дональда Трампа..

Франція підтримала позицію Європарламенту та просуває ідею щодо неможливості схвалення торгової угоди Європейського Союзу та Сполучених Штатів Америки в умовах погроз американського президента Дональда Трампа. Відповідну заяву міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро опублікував на своїй сторінці в соціальній мережі X.Він наголосив, що Франція не планує піддаватися на тарифний шантаж Дональда Трампа."Франція підтримує призупинення торгової угоди зі США, як хоче Європарламент. Якщо тиск підтвердиться, Європа зробить із цього всі належні висновки. Єврокомісія готується до цього та має дуже потужні інструменти", — наголосив очільник МЗС Франції. Як відомо, президент США Дональд Трамп пригрозив підвищеними тарифами низці країн Європи, які заступилися за Данію та Гренландію на тлі його претензій на острів.Окрім того, він пригрозив Франції гігантськими митами на шампанське в разі небажання увійти до створюваної ним Ради миру. Президент Франції Еммануель Макрон закликав ЄС готувати "торгову базуку" на випадок, якщо Трамп реалізує свої погрози.Раніше французький лідер констатував, що США поступово відвертаються від окремих союзників. До того ж зміни світового порядку мають загрозливий характер. Тому Європейський Союз має прагнути до більшої самостійності.До того ж Франція 6 лютого планує відкрити в Гренландії консульство. Це відбудеться на тлі спроб Дональда Трампа взяти під контроль США найбільший острів у світі.Нагадаємо, що Європейський Союз проведе черговий саміт на рівні лідерів. Він запланований на 22 січня та відбудеться у столиці Франції..

Брюссель готує пропозиції щодо зміни процедури розширення Євросоюзу, яка діє ще з часів холодної війни. Йдеться про заміну її суперечливою дворівневою моделлю, що могла б прискорити вступ України — зокрема у разі потенційної мирної угоди, яка має покласти край російському вторгненню.Як повідомляє газета Financial Times, план реформи, який обговорюють у Єврокомісії, хоча і є попереднім, вже викликає занепокоєння серед держав-членів ЄС, стурбованих таким "спрощеним" підходом, який матиме далекосяжні наслідки для блоку.Журналісти наголосили, що Україна, яка офіційно стала кандидаткою на вступ до ЄС невдовзі після повномасштабного вторгнення Росії, розглядає приєднання до Союзу як фундаментальний елемент свого післявоєнного майбутнього й фінальне підтвердження прозахідного курсу. Згадка про приєднання Києва до ЄС у 2027 році міститься в одному з проєктів 20-пунктного мирного плану, розробленого за участі Сполучених Штатів Америки. Нині цей план обговорюється, попри те, що, на думку чиновників ЄС, Києву може знадобитися десятиліття реформ, аби відповідати суворим критеріям вступу."Втім, чиновники Єврокомісії розуміють, що президент Володимир Зеленський зможе погодитися на інші аспекти можливої мирної угоди, такі як відмова від деяких територій на користь Росії, лише якщо зможе представити членство в ЄС як позитивний результат", — наголосили у газеті.Попередній план реформ, який на сьогодні обговорюється, дозволив би Києву приєднатися до ЄС, але зі значно меншими повноваженнями у прийнятті рішень блоку. Наприклад, за словами посадовців, спочатку Україна не матиме звичного права голосу на самітах лідерів та міністерських зустрічах."Згідно з пропозиціями, які перебувають на стадії розробки, Київ може отримати поступовий доступ до частин єдиного ринку ЄС, сільськогосподарських субсидій та внутрішнього фінансування розвитку після досягнення певних етапів після вступу", — додають медійники.У газеті зауважили, що це суттєво змінить правила вступу, які були узгоджені у 1993 році. Вони вимагають від країн дотримання величезної кількості регламентів ЄС у різних сферах політики та приєднання до блоку лише після виконання всіх вимог."Надзвичайні часи вимагають надзвичайних заходів. Ми не підриваємо розширення. Ми робимо концепцію розширення ширшою. Правила були написані понад 30 років тому. І вони мають бути більш гнучкими. Це момент, який трапляється раз на покоління,  ми маємо ним скористатися", — сказав неназваний високопоставлений дипломат ЄС у коментарі газеті.Втім, дипломати з деяких держав-членів ЄС, а також інших країн, які прагнуть приєднатися до Союзу і брали участь у неформальних обговореннях з Єврокомісією стосовно цієї пропозиції, заявили, що така концепція викликає глибоке занепокоєння. Дехто побоюється, що вона негативно вплине на майбутню стабільність блоку, знецінить значення вступу й обурить інші країни-кандидати."Це пастка, влаштована російським диктатором Володимиром Путіним і президентом США Дональдом Трампом, і ми потрапляємо в неї", — сказав інший неназваний дипломат ЄС, посилаючись на ризик для єдності Союзу.Медійники додали, що рух України у процесі вступу до ЄС гальмує Угорщина, яка заблокувала одностайне схвалення, необхідне для офіційного відкриття і закриття кожного з 35 так званих "розділів" для вступу. Своєю чергою, представники ЄС та України вважають, що якщо Вашингтон підпише остаточний мирний план, це змусить Будапешт, зокрема, близького союзника Трампа — прем'єра Угорщини Віктора Орбана, піти на поступки.У газеті додали, що велика група країн ЄС, які, хоч і прагнуть підтримати Україну, категорично виступають проти будь-яких заходів, що могли б створити лазівки в правилах або запровадити дворівневу систему членства. Так, неназваний дипломат у коментарі для газети зауважив, що неможливо поєднати процес на основі заслуг із фіксованою датою завершення."Спробуйте нав’язати це державам-членам, і вони ніколи цього не приймуть", — заявив високопоставлений чиновник ЄС, попередивши, що це спричинить шкідливий розкол між Брюсселем і країнами блоку.Підбиваючи підсумки, журналісти зазначили, що наразі незрозуміло, як це вплине на країни Європейської економічної зони, як-от Норвегію, які є учасниками єдиного ринку без права голосу, а також на інші держави, що не є кандидатами на вступ, але є близькими партнерами ЄС, зокрема Велику Британію.Нагадаємо, на початку січня міністр оборони Словаччини Роберт Каліняк заявив, що Київ ніколи не стане повноправним членом Північноатлантичного альянсу. Ба більше, він виступив проти розміщення європейських військових в Україні..

Єврокомісар з питань оборони, литовець Андрюс Кубілюс закликав до створення постійної стотисячної армії Євросоюзу. Подібні ініціативи висловлювали й раніше, та далі слів справа не йшла. Насправді в європейців для створення своїх сил оборони лишилося обмаль часу. Якщо ідея загрузне у балачках, на ЄС чекають часи присмерку.Збройні сили Європи. Ідея, якій 73 рокиІніціаторами створення оборонного союзу європейських держав були французи. 27 травня 1952 року у Парижі Франція, Італія, Бельгія, Люксембург, Нідерланди та ФРН уклади договір про створення європейської оборонної спільноти. Проте укладачі договору по-різному бачили його реалізацію, тому зрештою не ратифікували. На той момент вже існувало НАТО і багато хто вбачав у європейській армії спробу розколоти Альянс.Протягом подальшої історії європейці спромоглися затвердити спільну політику безпеки та оборони, в рамках якої існують оборонні сили Європейського Союзу. Система цих сил складна, вони покликані передовсім брати участь у кризових ситуаціях, які виникають в Європі, або в складі сил НАТО, коли йдеться про колективний захист Альянсу. Ключова проблема полягає у тому, що країни-члени ЄС можуть залучатися до оборонних сил за бажанням. Є країни-члени, які взагалі до них не залучені й не беруть участі у спільній політиці оборони. Це дуже важливий нюанс, коли йдеться про створення європейської армії, адже, наприклад, Франція, Данія, Італія беруть активну участь у багатонаціональних формуваннях Європи, а Словаччина чи Угорщина — ні. І не тільки вони пасуть задніх.Європейці звикли жити під ядерною парасолькою США та під опікою Америки, але за першого президентства Дональда Трампа вони отримали серйозний дзвіночок, коли з Вашингтона сипалися погрози вийти з НАТО, якщо Європа не наростить свої витрати на оборону і безпеку. На хвилі загострення взаємин ЄС зі Штатами президент Франції Еммануель Макрон 2018 року заявив про необхідність створення європейської армії. Його підтримала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та ще лідери кількох країн. Однак після приходу до влади в США Джо Байдена бажання посилювати власні оборонні потужності в європейців знову зникло.Наступним дзвіночком стало повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Ми добре пам’ятаємо, з якими труднощами країни Євросоюзу погоджувалися на спочатку "танкову коаліцію", потім на "авіаційну", як складно отримувати від них системи ППО, коли окремі країни, які запевняють Україну у повній підтримці цинічно торгувалися з Америкою, мовляв, літаки українцям дамо, якщо американці компенсують їх своїми F-16, а дехто хотів навіть F-35. З 2022 року донині європейці пройшли велику світоглядну еволюцію від страху ескалації у відносинах із Росією через допомогу Україні, до участі у засіданнях формату "Рамштайн" та домовленостей у рамках "коаліції рішучих".Останнім за часом дзвіночком стала політика Трампа після повернення до Білого дому. TrueUA аналізував, як вона вплинула на трансатлантичне співробітництво. За нашою версією головних подій 2025 року, Мюнхенська промова віцепрезидента США Джей Ді Венса з докорами у бік ЄС стала однією з переломних для розуміння, куди поведе Трамп Америку. Торік на саміті НАТО європейці погодилися з вимогою американського лідера збільшити протягом наступних років витрати на спільну оборону, але не всі взялися одразу виконувати обіцянку. Хтось просто саботує, хтось чекає результатів листопадових проміжних виборів до Конгресу Сполучених Штатів, які можуть закінчитися крахом республіканців та імпічментом Трампу.Однак перечекати — не вийде. Нині, коли американська адміністрація погрожує союзниці по НАТО Данії анексувати Гренландію, і не просто погрожує, а робить недружні кроки, попередні домовленості США з партнерами по Альянсу з великою долею ймовірності будуть переглянуті. Європейська політика Вашингтона передбачає послаблення участі американських військових у забезпеченні оборони країн Європи. Якщо ЄС піде у клінч із Трампом у питанні Гренландії, Пентагон може прискорити виведення своїх вояків.Рада європейської безпеки та армія ЄС: що пропонує КубілюсСаме про цей ризик на безпековій конференції у шведському Селені й казав єврокомісар Андрюс Кубілюс. У своєму виступі він нагадав нещодавнє соцопитування жителів низки країн ЄС, яке підтвердило актуальність створення європейської армії, — близько 70% опитаних хочуть, щоб їх захищали саме такі збройні сили. Він закликав створити Раду європейської безпеки — платформу для обговорення ключових оборонних питань і швидкого ухвалення рішень. До неї можуть увійти близько 12 країн, керівництво Єврокомісії та президент Європейської Ради. Стотисячна європейська армія має замінити такий самий за чисельністю американський контингент. Крім того, Кубілюс наголосив на потребі модернізації оборонної промисловості. Згадав він і про бойовий досвід української армії, який стане в нагоді європейцям.Раніше про необхідність просування до створення європейської армії говорили голова Європейської народної партії Манфред Вебер та глава МЗС Іспанії Хосе Мануель Альбарес. Обидва порушили цю тему в контексті поведінки Трампа. Противником формування збройних сил Європи є генсек НАТО Марк Рютте. На його думку, попри нинішній курс американської адміністрації, ЄС не повинен відмовлятися від співпраці зі США в питаннях безпеки та оборони. Тобто тема європейської армії хоч і актуальна, однак ще на стадії обговорення у неї є впливові критики. І вони мають рацію.Як повідомляло CNN, коли минулого місяця група експертів з оборонної сфери зібралася у Вайтхоллі, резиденції британського уряду, щоб обговорити, наскільки Сполучене Королівство та його союзники готові до війни, яка, на їхню думку, може розпочатися в найближчі кілька років, їхній вердикт був досить похмурим: вони не готові. Експерти зауважували, що багато лідерів країн ЄС не хочуть відкрито обговорювати проблему ймовірності війни зі своїм населенням, бо це непопулярна тема. Крім того, в Європі є держави на передньому плані можливої агресії Росії, і хто на задньому. Другі не поспішають вкладатися в оборону та менш зацікавлені в європейській армії. Це зрозуміло, однак політика "моя хата скраю" все одно не дозволить перечекати лихі часи.Скільки часу для втілення плану Кубілюса лишилося в європейцівДля відповіді на це питання зупинимося на кількох реперних точках, від яких можна робити приблизний відлік. Перша така точка — наскільки швидко Данія та країни Європи, які не побояться гніву Трампа, посилять свою присутність на острові Гренландія та біля нього. Глава Білого дому саркастично заявив, що оборона Гренландії — "кілька собачих упряжок". Переконати його в протилежному можуть спільні сили Данії, Норвегії, очевидно приєднаються й британці. Це не буде демонстрація військової протидії Америці, радше показ того, що європейські держави здатні в межах НАТО посилити присутність у північному регіоні геополітичного контролю Альянсу.Друга реперна точка — чи пройде в Сенаті двопартійний законопроєкт про заборону Пентагону та Держдепу використовувати державне фінансування для "блокади, окупації, анексії, проведення військових операцій проти території держави-члена НАТО або іншого встановлення контролю над нею". Документ націлений на те, щоб завадити Трампу втягнути Америку у гренландську авантюру. Республіканці мають більшість в обох палатах Конгресу, проте нині Трамп підвів свою країну до краю, за яким вона втратить союзників в Європі, тож шанс на підтримку законопроєкту і республіканцями, зріс. Але ініціаторам документа треба поспішати, доки Трамп не дав команду військовим.Третя реперна точка — президентські вибори у Франції, заплановані на квітень 2027 року. Цьогоріч там мають відбутися місцеві вибори (не виключено й дочасні парламентські), які визначать політичну картину на наступний рік. Згідно із соцопитуваннями, найвищу підтримку має ультраправе "Національне об’єднання" Марін Ле Пен. У її протеже Жордана Барделла дуже високі шанси стати хазяїном Єлисейського палацу у 2027 році. Прихід до влади ультраправих у Франції поставить на паузу багато загальноєвропейських процесів. Це не дрібні Орбан і Фіцо, Франція — один зі стовпів Євросоюзу. Враховуючи тісні зв’язки цієї політсили з трампістами Америки, не вагаючись можна казати, що європейську армію вони не підтримають.Четверта реперна точка — вибори до Європарламенту у 2029 році. До них ще довго, проте дуже важливо, чи буде тема європейської армії серед головних трендів політичних сил цього року та найближчих років. Навколо цієї теми можуть розгорнутися баталії, важливі для майбутнього Євросоюзу та України.Та, окрім визначених реперних точок, може статися те, про що багато європейських лідерів воліють не розмовляти зі своїми виборцями, — російський напад на якусь із країн ЄС. І якщо ініціативу Кубілюса не почати реалізовувати негайно, на європейців очікує похмура ситуація, яку обговорювали під час мозкового штурму у резиденції британського уряду..

У середу, 14 січня, Європейська комісія погодила пакет законодавчих пропозицій, які дозволять надати Україні кредит на 90 мільярдів євро від Європейського Союзу. Головна мета — забезпечення її фінансових і військових потреб на 2026 і 2027 роки.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на заяву президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. Вона презентувала плани Єврокомісії з надання Україні 90 мільярдів євро допомоги у наступні два роки."Ми всі прагнемо миру для України, а для цього Україна має перебувати в позиції сили. Саме тому восени ми дійшли згоди, що забезпечимо покриття фінансових потреб України — як військових, так і бюджетних. У грудні Єврорада погодилася підтримати Україну стабільним і передбачуваним фінансуванням. І сьогодні вранці ми ухвалили законодавчу пропозицію на виконання цієї домовленості. Надамо Україні позику в розмірі 90 мільярдів євро на 2026 і 2027 роки", — акцентувала фон дер Ляєн.Вона нагадала, що надання коштів здійснюватиметься "в межах посиленої співпраці, тобто за участі 24 із 27 держав-членів"."Ця пропозиція передбачає розподіл 90 мільярдів євро на дві частини. Одна третина, тобто 30 мільярдів євро, спрямують на бюджетну підтримку. Дві третини від 90 мільярдів євро — на військову підтримку, це 60 мільярдів євро", — пояснила президентка Єврокомісії.Законодавчий пакет, презентований 14 січня, складається з:нової пропозиції щодо створення позики на підтримку України в розмірі 90 мільярдів євро;нової пропозиції щодо внесення змін до регламенту про Ukraine Facility як одного з інструментів реалізації бюджетної допомоги Україні;нової пропозиції щодо внесення змін до регламенту про багаторічну фінансову рамку, щоби дозволити покриття позики Україні коштом "бюджетного запасу" ЄС.До того ж Урсула фон дер Ляєн зауважила, що ідея "репараційної позики" для України на базі заморожених активів Росії не знята з порядку денного ЄС. Євросоюз може використати знерухомлені російські активи на користь України в майбутньому."Для нас вкрай важливо надіслати суворе нагадування Росії: ми залишаємо за собою право використовувати іммобілізовані російські активи", — наголосила вона.Президентка Єврокомісії додала, що російські активи в ЄС "залишатимуться іммобілізованими до завершення війни та до виплати репарацій". "Ви також можете бачити це у тому факті, що Україна не зобов’язана повертати позику до моменту виплати репарацій. Отже, підсумовуючи: ми демонструємо нашу тривалу та непохитну підтримку України", — підсумувала Урсула фон дер Ляєн.Нагадаємо, раніше очільниця Єврокомісії заявляла, що зустріч лідерів "Коаліції охочих" у Парижі стала "потужною демонстрацією єдності для України"..

Низка європейських країн тиснуть на Європейський Союз, щоби той призначив перемовника, який представлятиме їхні інтереси на переговорах щодо України, Це пов’язано з побоюваннями, що Сполучені Штати Америки укладуть угоду з Росією за спиною Європи.Таку інформацію оприлюднило видання Politico, журналісти якого послалися на власні джерела.Співрозмовники медійників зазначили, що прихильники цього плану, зокрема, Франція й Італія, заручилися підтримкою Європейської комісії та низки інших країн. Вони заявили, що Європа зможе зберегти свої червоні лінії, такі як можливе майбутнє членство України в НАТО, тільки в тому випадку, якщо ЄС перебуватиме за столом переговорів.У публікації йдеться, що цей безпрецедентний крок ознаменує серйозну зміну в підході Європи до низки двосторонніх переговорів, організованих президентом США Дональдом Трампом, і відбувається в той час, коли континент прагне продемонструвати свою готовність відігравати важливу роль у будь-якому врегулюванні, що покладе край чотирирічній війні.Президент Франції Емманюель Макрон і прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні об'єднали зусилля останніми тижнями, щоби закликати до відкриття дипломатичних каналів із Володимиром Путіним і його найближчим оточенням, навіть попри те, що мирні переговори в Білому домі пробуксовують."Останніми днями Макрон виступав за те, що з огляду на двосторонні переговори між американцями та росіянами важливо принаймні відігравати певну роль у дискусії. Мелоні це підтримала", — сказав журналістам французький високопосадовець. Європейські лідери вперше обговорили ідею спеціального представника на саміті ЄС у березні минулого року. Попри широку підтримку, рішення не ухвалили, а пропозиції не включили до наступної спільної заяви.Посадовці підтвердили, що ключові аспекти цієї роботи — наприклад, чи буде вона представляти тільки ЄС, чи всю "Коаліцію охочих", включно з Великою Британією й іншими країнами — ще не розв’язано. Те ж стосується дипломатичного рангу та питання, чи офіційно призначати посадовця, чи неофіційно делегувати цю роль чинному національному лідеру.Четверо дипломатів зазначили, що фінський президент Александер Стубб часто розглядався як потенційний представник Європи в будь-яких переговорах з Вашингтоном і Москвою.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що Велика Британія розпочала переговори з європейськими союзниками про можливе розгортання військових сил у Гренландії. Мета — посилення безпеки в Арктиці та зняття занепокоєння американського президента Дональда Трампа..

Європейські країни можуть дозволити Сполученим Штатам Америки розширити свою присутність у Гренландії. За це американці мають надати Україні жорсткіші гарантії безпеки стосовно агресорки Росії.Таку інформацію оприлюднило видання Politico, журналісти якого послалися на неназваних європейських дипломатів.Один із них у розмові з медійниками назвав такий підхід пакетною домовленістю за принципом "безпека в обмін на безпеку".Аналітики пояснили, що йдеться про можливість поступок з боку Європи щодо американської присутності в Гренландії в обмін на чіткіші зобов’язання адміністрації президента США Дональда Трампа підтримувати Україну.У Politico додали, що хоча цей варіант у ЄС вважають "гіркою пігулкою", його розглядають як менш ризикований, ніж відмова від будь-яких домовленостей."Так, це здається гіркою пігулкою, однак її може бути легше проковтнути, ніж альтернативу, яка дратує Трампа. Він може відповісти санкціями, вийти з мирних переговорів або підтримати Путіна в переговорах з Україною", — зробили висновок аналітики видання.Як відомо, президент США Дональд Трамп 4 січня знову заявив про своє бажання приєднати до США Гренландією, яка нині перебуває під управлінням Данії. За його словами, Америці "абсолютно" потрібна Гренландія з міркувань безпеки, адже острів нібито оточений військово-морськими силами Росії та Китаю.Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен і представники влади Гренландії закликали американського президента Дональда Трампа припинити заяви про можливу анексію острова. При цьому Фредеріксен визнала, що до заяв Трампа треба ставити серйозно.Наразі розглядають чотири сценарії розвитку подій, один із яких передбачає посилення військової присутності США. Водночас адміністрація Дональда Трампа заявляла, що інтерес до Гренландії пояснює питаннями національної безпеки.Гренландія — це найбільший острів світу, який географічно розташований у Північній Америці, але політично є автономною територією в складі Королівства Данії.Близько 80% її території вкрите льодовиковим щитом, а населення переважно проживає уздовж узбережжя, займаючись рибальством, і складається з корінних інуїтів і данців. Загалом на острові проживає близько 56 тисяч осіб.Нагадаємо, видання The Economist повідомило, що в США розпочалася підготовка проекту угоди з владою Гренландії. Це може докорінно змінити статус острова та його відносини з Данією. В американського лідера Дональда Трампа планують вийти з офіційною пропозицією вже найближчим часом, акцентуючи на захисті регіону від зовнішніх загроз..

Одним із пріоритетів головування Кіпру в Раді Євросоюзу є відкриття переговорних кластерів для України. Це дуже важливий момент, на який офіційний Київ покладає великі сподівання.Про це заявив президент Володимир Зеленський під час виступу на церемонії відкриття головування Кіпру в Раді Євросоюзу."Для України цей момент є справді дуже значущим — так само, як і для Кіпру, держави-члена, яка, на жаль, залишається розділеною, але прагне до тривалого миру та посідає повноправне місце у Європі. І країни, яка, можливо, й менша за розміром, проте має рівне право голосу в європейських інституціях", — зазначив він.Український президент наголосив, що Україна також заслуговує бути рівноправною частиною спільного європейського дому. Володимир Зеленський окремо відзначив те, що Україна входить до пріоритетів кіпрського головування."Ми вдячні за слова президента про те, що нашою метою має бути одночасне відкриття переговорних кластерів у період вашого головування й для України, й, безумовно, для наших друзів — Молдови", — сказав він.Україна також розраховує побачити початок реалізації пакета підтримки від Євросоюзу в розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки. Потрібен практичний механізм, завдяки якому ці кошти реально допоможуть нашій країні.Президент акцентував, що паралельно на новий рівень вийшли переговори для завершення війни Росії проти України та досягнення миру. Водночас необхідно продовжувати достатній тиск на агресора."Санкції проти Росії, підтримка України, спільне зміцнення нашої оборони — усе це працює заради миру. Ми обговорили – на рівні ЄС, у межах "Коаліції охочих" і нашої двосторонньої роботи з Кіпром — необхідність посилення санкцій. Готується новий пакет. І здійснюється багато кроків для боротьби з тіньовим флотом Росії, і це спрацює. Кожен долар, який втрачає Росія, — це долар, який не підживлює агресора", — переконаний Володимир Зеленський.Крім того, Україна розраховує, що цього року свою ефективність має довести дуже важлива європейська ініціатива SAFE, та сподівається на плідну роботу з Кіпром та кожною країною Євросоюзу в межах цього інструменту."Я щиро вірю, що разом ми можемо посприяти реалізації однієї з найважливіших гарантій миру та безпеки для нашої країни та всієї Європи — членства України у Європейському Союзі", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, український президент також заявив, що ще під час головування Кіпру в Європейському Союзі може закінчитися війна Росії проти України. Як відомо, кіпрське головування триватиме до 30 червня..

Іще під час головування Кіпру в Європейському Союзі може закінчитися війна Росії проти України. Як відомо, кіпрське головування триватиме до 30 червня.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час виступу на церемонії відкриття головування Кіпру в Раді Євросоюзу.За його словами, мирні переговори з європейськими партнерами, США та всіма учасниками "Коаліції охочих" досягли нового рубежу. І зараз світ перебуває ближче до завершення війни, ніж будь-коли раніше."Ми розуміємо, що ця війна може завершитися ще під час вашого президентства", — зазначив український лідер.Зеленський заявив, що Україна "багато чого" очікує від головування Кіпру. Зокрема, йдеться про прогрес на шляху України до Євросоюзу."Так, є країни невеликі за розміром, але ті, що отримали голос у багатьох європейських інституціях, ми бачимо в цьому символізм Європи", — наголосив український президент.Він додав: Україна сподівається, що для неї та Молдови якомога швидше відкриють усі кластери переговорів."Під час вашого головування ми сподіваємося побачити початок імплементації пакета допомоги Україні, що допоможе зміцнити нашу стійкість і стійкість усієї Європи", — підсумував Володимир Зеленський.Кіпр прийняв головування в Раді Європейського Союзу 1 січня. При цьому воно триватиме до 30 червня.Учора в Парижі відбулася одна з найбільш представницьких зустрічей "Коаліції охочих". У перемовинах узяли участь 27 лідерів держав, Європейський Союз, НАТО, представники Туреччини, Японії, Австралії, Нової Зеландії. Володимир Зеленський наголосив, що це насправді глобальна зустріч і дуже високий рівень дискусії."Важливо, що є ґрунтовні документи коаліції — спільна декларація всіх країн коаліції та тристороння декларація Франції, Британії та України. Документи ці є, і це сигнал, наскільки серйозно і Європа, і вся "Коаліція охочих" готові працювати заради реальної безпеки", — зазначив український президент.За його словами, цими документами посилюється подальша юридична робота в країнах з парламентами, щоб у момент, коли дипломатія спрацює на завершення війни, у всіх була повна готовність розмістити сили коаліції.Нагадаємо, що сьогодні президенти України та Молдови обговорили спільний шлях до ЄС і двосторонню співпрацю. Володимир Зеленський провів зустріч із Маєю Санду..

У середу, 7 січня, президенти України та Молдови обговорили спільний шлях до Європейського Союзу та двосторонню співпрацю. Володимир Зеленський провів зустріч із Маєю Санду.Про це повідомили в Офісі президента України та Telegram-канал Володимира Зеленського.Український президент подякував Молдові за послідовну підтримку України під час повномасштабного російського вторгнення."Обговорили мирний процес, дипломатичну роботу, взаємодію з американськими та європейськими інституціями", — йдеться в повідомленні.Окрему увагу приділили розвитку двосторонньої торгівельно-економічної й агропромислової співпраці, партнерству у сфері безпеки, реалізації спільних інфраструктурних і прикордонних проектів.Володимир Зеленський і Мая Санду обговорили спільний шлях до членства у Європейському Союзі, передусім одночасне відкриття перших переговорних кластерів.В Офісі президента акцентували, що під час зустрічі також ішлося про посилення тристоронньої співпраці між Україною, Молдовою та Румунією."Ми тісно взаємодіємо в цьому питанні, сьогодні з президенткою Маєю Санду обговорили його. Дякую Молдові за послідовну підтримку України під час повномасштабного російського вторгнення", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, раніше сьогодні український президент заявив, що є чітке розуміння, хто саме та яким чином може долучитися до міжнародної військової місії на території України в разі припинення вогню. На засіданнях "Коаліції охочих" такі питання обговорюються детально..