# ЄС

Європейський Союз ризикує стати дуже залежним від Сполучених Штатів Америки. Тому варто відкласти заборону на російський скраплений природний газ, яка має набути чинності 2027 року.Про це йдеться в журналістському матеріалі Financial Times, медійники цитують керівника одного з головних європейських імпортних хабів цього палива Івана Хіменеса, який керує портом баскського Більбао.Він заявив, що імпорт російського газу варто скоротити, але попередив, що "це неможливо зробити з одного дня на інший". Його застереження пролунало на тлі того, що імпорт російського газу до ЄС дещо зріс унаслідок кризи на Близькому Сході.Заборона, яка поширюватиметься на контракти на постачання газу з 1 січня, є результатом багаторічних переговорів серед європейських політиків щодо повного припинення імпорту російських викопних палив у відповідь на повномасштабне вторгнення в Україну.Хоча основним джерелом газу для Іспанії є трубопроводи з Алжиру, за даними Enagás, оператора іспанської газової мережі, у травні 27,8% постачань газу до Іспанії надходило з Росії, що на 58,5% більше, ніж у травні 2025 року.Водночас міністерка енергетики Іспанії Сара Аагесен Муньос заявила в коментарі журналістам, що заборону варто запровадити, як і планувалося."Зростання імпорту є тимчасовим, і ми розуміємо, що воно пов’язане з логістичними операціями в мінливих і дуже нестабільних умовах щодо цін. Але я наголошую: так, ми вважаємо, що це можливо, і з 1 січня Європа має повністю відмовитися від російського газу", — зазначила вона.Зараз більша частина російського газу, що експортується до Європи, надходить у вигляді скроапленого природного газу, який доставляється з родовища "Ямал" компанії "Новатек" у Сибіру. Угорщина та Словаччина досі отримують російський газ трубопроводом, хоча вони також повинні поступово припинити цей імпорт до вересня 2027 року.За даними інформаційного агентства Kpler, за перші п’ять місяців 2026 року з "Ямалу" експортовано 8,7 мільйона тонн газу. Більбао посіло четверте місце серед найпопулярніших європейських пунктів призначення для цього палива після бельгійського Зебрюгге та французьких портів Монтуар і Дюнкерк.За даними порту, 2024 року на російські постачання припадало понад три чверті імпорту газу в Більбао, а 2025 року їхня частка знизилася до 48 відсотків. Це зниження відбулося після оголошення заборони та ширших зусиль ЄС щодо диверсифікації джерел енергоносіїв, відходячи від російських постачань, зокрема, на користь постачань зі США. 2025 року імпорт із США склав 49% газу в Більбао. Однак у період зі січня по травень цього року імпорт російського газу знову зріс, склавши 59% від загального обсягу, тоді як частка США знизилася до 40%."Я вважаю, що зараз не час припиняти постачання газу з Росії, оскільки це може стати дуже проблематичним питанням для ЄС. Імпортери, ймовірно, намагатимуться завезти "якнайбільше" до набрання чинності заборони. Якість російського газу хороша, а що стосується цін, то зазвичай він дешевший, ніж газ зі США", — зауважив Іван Хіменес.За даними Європейської комісії, частка американського газу в європейському імпорті зросла з 6% 2021 року до 29%, що робить його другим за величиною джерелом імпортного газу після Норвегії.Іван Хіменес висловив припущення, що президент США Дональд Трамп продовжуватиме тиснути на ЄС, аби той зберіг заборону на російський газ, з огляду на те, що це сприятиме зростанню американського експорту до Європи.Нагадаємо, що на початку червня новий прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр оголосив про неможливість швидкої відмови від паливних контрактів із Москвою. Очільник уряду пояснив тривалу співпрацю з Росією географічними особливостями та високим рівнем бідності в країні..

"Клептократична" влада України нібито не хоче вступати в Європейський Союз. У польській владі вважають, що про це свідчать заяви та кроки керівництва України.Про це написав голова Бюро міжнародної політики президента Польщі Марчин Пшидач на своїй сторінці в мережі Х.У провокаційному дописі він висловив думку, що Київ загострює польсько-український конфлікт, аби відвернути увагу від внутрішніх проблем."Чи замислювалося колись українське суспільство над тим, чи справді їхні клептократичні еліти хочуть вступити до Європейського Союзу? Переважна більшість пересічних українців, безперечно, цього прагне, хоче бути частиною Заходу (хоча ще декілька років тому це не було таким очевидним), але чи прагнуть цього також їхні олігархічні корумповані еліти?" — зазначив Пшидач.Річ у тому, що в неділю президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт закону про Український національний пантеон, який покликаний вшанувати визнаних українців."Звісно, простіше провокувати та розпалювати історичні напруження, щоби не доводилося відповідати за відсутність реформ, за відсутність ефективної боротьби з корупцією, за відсутність реальної деолігархізації, за відсутність реальних покращень для підприємців, відсутності верховенства права, відсутності покращення інфраструктури, відсутності багатьох інших речей", — вважає керівник Бюро міжнародної політики Польщі.Він додав, що цього всього українські еліти не змогли досягнути за останні три десятиліття."Так, із Бандерою, Шухевичем чи Клячківським Україна до ЄС не вступить, але чи справді цього хочуть їхні керівники, чи лише годують і обманюють своїх виборців, які дедалі більше розчаровуються в такій владі?" — провокаційно та безпідставно запитав Пшидач.Нагадаємо, що 28 червня президент України Володимир Зеленський заявив про те, що вніс у Верховну Раду законопроєкт про український національний пантеон. Це відбулося під час урочистостей до 30-річчя Дня Конституції України..

Орден Європи, заснування якого оголосив президент України Володимир Зеленський, вручатимуть особам за видатні заслуги у підтримці стратегічного курсу України на здобуття повноправного членства в Європейському Союзі.Про це свідчить президентський законопроєкт №15359, текст якого оприлюднено на сайті Верховної Ради.Документ пропонує внести зміни до статті 7 закону "Про державні нагороди України", встановивши нову нагороду – орден Європи."Ним також нагороджуватимуть за вагомий внесок у допомогу Україні, спрямовану на посилення її стійкості у захисті незалежності та безпеки всієї Європи, зміцнення міжнародного співробітництва в інтересах демократії, миру та добросусідства, утвердження дружніх і всебічних відносин між народами", — йдеться в повідомленні.Учора голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук інформував, що до парламенту від президента Володимир Зеленського надійшов відповідний законопроєкт.Він констатував, що цією нагородою відзначатимуть громадян України й іноземців, та зауважив, що під юрисдикцію ордена підпадатиме зміцнення міжнародної співпраці."Законопроєкт розгляне парламент на одному з найближчих пленарних засідань", — підсумував Руслан Стефанчук.Нагадаємо, що 12 лютого президент України Володимир Зеленський нагородив орденом Свободи українського скелетоніста Владислава Гераскевича, якого дискваліфікували перед першим заїздом Олімпіади-2026 через "шолом пам'яті" із зображенням спортсменів, загиблих внаслідок війни Росії..

До Верховної Ради України від президента Володимир Зеленського надійшов законопроєкт "Про внесення зміни до статті 7 закону України "Про державні нагороди України".Про це повідомив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук у спеціальному дописі на своїй Facebook-сторінці."Документ передбачає встановлення ордена Європи", — конкретизував він.Цією нагородою відзначатимуть громадян України й іноземців за визначні заслуги у підтримці стратегічного курсу України на набуття повноправного членства в Європейському Союзі."Також ним нагороджуватимуть за вагомий внесок у допомогу Україні для посилення стійкості в захисті її незалежності та безпеки всієї Європи", — додав спікер українського парламенту.Він зауважив, що під юрисдикцію ордена підпадатиме зміцнення міжнародної співпраці в інтересах демократії, миру та добросусідства, дружніх і всебічних відносин між народами."Законопроєкт розгляне парламент на одному з найближчих пленарних засідань", — підсумував Руслан Стефанчук.Нагадаємо, що 12 лютого президент України Володимир Зеленський нагородив орденом Свободи українського скелетоніста Владислава Гераскевича, якого дискваліфікували перед першим заїздом Олімпіади-2026 через "шолом пам'яті" із зображенням спортсменів, загиблих внаслідок війни Росії.На початку листопада минулого року голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук отримав державну нагороду Чеченської Республіки Ічкерія. Зараз вона тимчасово окупована Російською Федерацією..

Європейська комісія збереже вимоги щодо масштабних реформ під час наступного періоду надання фінансової допомоги України. Зв’язок між реформами і фінансуванням є принциповою європейською позицією.Про це розповіла керівниця української служби у складі Єврокомісії (DG ENEST) Анна Ярош-Фріс під час виступу на конференції з відбудови України у Гданську, її цитує "Європейська правда".Вона нагадала, що чинна програма підтримки України, зокрема, у форматі "Плану України", завершується наприкінці 2027 року, тож з 2028 року ЄС має ухвалити новий бюджетний план, і це стосується не лише українського фінансування."Євросоюз зараз входить у дуже гарячий період обговорення свого наступного багаторічного бюджету", — зазначила вона.Очільниця української служби акцентувала, що Єврокомісія виступає за виділення значного фінансування для України та вже зробила пропозицію щодо наступного бюджету, що містить таке бюджетування."Ми запропонували значний пакет підтримки України — близько 100 мільярдів євро на наступний бюджетний період (2028-2034 роки), і ці гроші будуть обумовлені виконанням вимог щодо реформ", — заявила вона.Посадовиця наголосила, що зв’язок між реформами і фінансуванням є принциповою позицією, оскільки є чітке бажання держав-членів детально за цим стежити."Фонди ЄС будуть більше та більше пов’язані з реформами, з питаннями верховенства права. Тож очікуйте на дуже-дуже жорсткі умови", — наголосила Анна Ярош-Фріс.До речі, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн сьогодні зазначала, що ЄС перерахує Україні перший транш макрофінансової допомоги в рамках нового кредитного пакета на підтримку України на 2026-2027 роки.Нагадаємо, що на полях конференції з відбудови України у Гданську Міністерство фінансів України та Світовий банк уклали пакет домовленостей у межах першої програми політики розвитку робочих місць і зростання приватного сектору на 3,39 мільярда доларів..

Затягування рішення щодо відкриття решти п'яти переговорних кластерів та дії з обмеження українського експорту викликають сумніви, чи справді Європейський Союз хоче прийняття України.Про це заявив віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка під час виступу на традиційній дискусії YES Dinner Discussion перед конференцією з відбудови України у Гданську, його цитує "Інтерфакс-Україна"."Коли ми звітуємо про наші реформи, ЄС застосовує заходи, які створюють бар'єри для нашого експорту до Європейського Союзу. І в українському суспільстві теж виникає знак запитання, чи справді Євросоюз хоче нас там, чи це конкуренція", — зазначив він.Качка закликав до взаємної довіри, аби уникнути перетворення процесу вступу на класичний багаторічний процес із поступовим відкриттям кластерів."Нам потрібно мати справді повну довіру один до одного, варто справді відкрити ці кластери — всі, щоби показати, що Євросоюз серйозний, коли каже, що Україна буде в Європейському Союзі. Ми повинні бути максимально серйозними", — наголосив віцепрем'єр.Він зазначив, що Європейський Союз закривається від решти світу, тому Україні потрібно якомога швидше приєднатися."Нам потрібно сприймати це якомога серйозніше, менше грати в ігри, бажано не грати в ігри взагалі. Тоді ми теж відповідаємо реформами", — додав український посадовець.Він зауважив, що захоплюється українським парламентом, який майже щотижня ухвалює насправді важливі закони: з енергореформ у квітні, державних закупівель у травні, оподаткування на цифрових платформах і реформування залізниці у червні."Тому я дуже ціную наш парламент за його мужність діяти сміливо, ухвалювати закони на сьомому році повноважень", — зауважив український міністр.Він також нагадав про успіхи Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Вищого антикорупційного суду."У нас є солідний досвід у боротьбі з корупцією, час поважати його та реально відповісти рішеннями щодо вступу до Європейського Союзу. Ми серйозно ставимося до наших реформ, і тепер нам потрібна така ж серйозність з боку ЄС", — підсумував Тарас Качка.Нагадаємо, що Європейська комісарка з питань розширення Європейського Союзу Марта Кос вважає, що методологія цього процесу не включає питання, у яких Україна дає Європі ключові результати та переваги..

Європейська комісарка з питань розширення Європейського Союзу Марта Кос вважає, що методологія цього процесу не включає питання, у яких Україна дає Європі ключові результати та переваги.Про це Марта Кос заявила на "Українському обіді" напередодні конференції з відбудови України в Гданську, її цитує "Європейська правда".Вона повторила сподівання, які від неї звучали неодноразово, про те, що до літньої перерви "Євросоюз зможе відкрити решту кластерів для України", а також поділилася спогадами про міжурядову конференцію 15 червня, де ЄС відкрив для України перший переговорний кластер."Я ніколи не бачила, щоби люди плакали на відкритті кластера — а там це сталося. І я досі бачу перед собою Аніту Орбан, міністерку закордонних справ Угорщини, яка каже: ми підтримуємо Україну", — розповіла вона, викликавши оплески в залі.Вона також зауважила, що в ЄС є усвідомлення, що переваги від вступу України не обмежуються традиційними сферами співпраці у Євросоюзі."У нас немає переговорної глави для сміливості або стійкості, щоби оцінити, що Українці роблять для Європи. Ми не можемо почуватися в безпеці, окрім як коли Україна стане членом", — заявила єврокомісарка.Вона висловила тверде переконання, що Україна врешті-решт стане членом Євросоюзу, "і ми маємо робити все для цього".У відповідь віцепрем’єр-міністр Тарас Качка, який теж брав участь у дискусії, зауважив на це, що Україна чекає дій, які доведуть розуміння важливості членства України з боку Євросоюзу."Справді, глави про сміливість у переговорах немає, але ви можете як мінімум відкрити кластери", — зауважив він.Як відомо, вчора президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що ЄС застосує індивідуальний підхід стосовно України та Молдови. Відтепер швидкість просування до членства залежатиме від досягнутих результатів.Щоправда, згодом речник МЗС України Георгій Тихий відреагував, що спільний рух до ЄС України та Молдови триватиме й надалі. Підстав для "роз'єднання" їхніх євроінтеграційних шляхів немає. Урсулу фон дер Ляєн начебто неправильно інтерпретували.Нагадаємо, видання Politico повідомляло, що Угорщина має певні застереження щодо відкриття решти кластерів у переговорах про вступ України та Молдови до ЄС. Будапешт відклав ключовий процедурний крок, який тепер розглянуть наступного тижня..

Угорщина має певні застереження щодо відкриття решти кластерів у переговорах про вступ України та Молдови до Європейського Союзу. Будапешт відклав ключовий процедурний крок, який тепер розглянуть наступного тижня.Про це два повідомило видання Politico, журналісти якого послалися на неназваних дипломатів Євросоюзу.Після відкриття першого переговорного кластера Україна та Молдова заявили про мету відкрити решту глав до середини липня.Дотримання цього графіку тепер опинилося під загрозою після того, як у вівторок Угорщина виступила проти надсилання листа до Європейської ради та Європейської комісії від імені 27 членів блоку. У листі викладено спільну позицію країн ЄС щодо відкриття переговорних глав для України та Молдови.За словами двох дипломатів, які спілкувалися з медівниками, Будапешт став єдиною столицею, яка виступила проти цієї ініціативи, що вимагає одностайного схвалення всіх 27 країн-членів.Тож, як розповіли джерела авторитетного видання, пропозицію знову обговорюватимуть не швидше, ніж наступного тижня.Аналітики Politico зробили висновок, що цей крок відповідає стриманій позиції прем’єр-міністра Петера Мадяра щодо членства України в ЄС. Він не виступив проти відкриття першого кластера для України, однак домігся видалення слів про відкриття кластерів для Києва "якнайшвидше" з письмових висновків зустрічі лідерів Євросоюзу, що відбулася минулого тижня в Брюсселі.Прем’єр-міністр Угорщини пояснив, що це могло би послати "поганий сигнал" для країн Західних Балкан, які теж працюють над вступом до Євросоюзу.Нагадаємо, вчора президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що ЄС застосує індивідуальний підхід стосовно України та Молдови. Відтепер швидкість просування до членства залежатиме від досягнутих результатів.Щоправда, згодом речник МЗС України Георгій Тихий відреагував, що спільний рух до ЄС України та Молдови триватиме й надалі. Підстав для "роз'єднання" їхніх євроінтеграційних шляхів немає. Урсулу фон дер Ляєн начебто неправильно інтерпретували..

У вівторок, 23 червня, президент України Володимир Зеленський провів зустріч із генеральним секретарем Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) Матіасом Корманом. Членство в ній для України дуже важливе.Про це заявив Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."І сьогодні робимо крок в цьому напрямі: Прем’єр-міністерка передала ОЕСР офіційну поновлену заявку України на членство", — зазначив він.Український президент висловив сподівання отримати статус країни-кандидатки до цієї організації вже найближчої осені."Наступний етап — дорожня карта до членства в ОЕСР. Обговорили це під час зустрічі", — констатував президент України.Він зауважив, що окрема увага — прогресу України на шляху до європейської інтеграції та впровадження реформ, необхідних для швидкого просування до членства в Євросоюзі.Під час зустрічі говорили і про реалізацію фінансового пакета підтримки від Євросоюзу, посилення санкцій проти Росії та контакти з партнерами."Вдячний Матіасу Корману й ОЕСР за підтримку нашого народу на шляху реформ і досягнення миру", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, також сьогодні президент наголосив, що Україна найближчими місяцями активізує дипломатичну роботу з партнерами, зосереджуючись передусім на виконанні оборонних домовленостей..

Спільний рух до Європейського Союзу України та Молдови триватиме й надалі. Підстав для "роз'єднання" їхніх євроінтеграційних шляхів немає. Урсулу фон дер Ляєн неправильно інтерпретували.Про це заявив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий у коментарі журналістам.За його словами, відбулася не зовсім коректна інтерпретація слів президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн за підсумками саміту ЄС-Молдова.Тихий пояснив, що в коментарях йшлося винятково про Республіку Молдова, а не про порівняння чи протиставлення її з Україною.Він додав, що після відкриття першого кластера переговорів подальший рух відбувається за чіткою методологією Єврокомісії. Вона передбачає індивідуальну оцінку кожної країни-кандидата, згідно з досягненнями у виконанні внутрішніх бенчмарків (IBAR).Водночас у Міністерстві закордонних справ України акцентували, що Київ і Кишинів проходять етапи європейської інтеграції послідовно та синхронно."Євросоюз неодноразово відзначав виконання обидвома країнами необхідних умов для відкриття переговорних кластерів. Тому підстав для висновків про якесь нібито "роз'єднання" немає", — наголосив Георгій Тихий.Речник МЗС підсумував, що Україна розраховує на справедливий і об’єктивний підхід з боку Євросоюзу в межах подальшого процесу розширення.Раніше сьогодні деякі медівники цитували президентку Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн у контексті того, що Європейський Союз застосує індивідуальний підхід стосовно України та Молдови. Тобто відтепер начебто швидкість просування до членства залежатиме від досягнутих результатів.Нагадаємо, вчора прем'єр-міністерка Юлія Свириденко заявляла, що Україна зробила черговий крок на шляху до вступу в Європейський Союз, посилила оборонний сектор і розширила програми підтримки громадян та бізнесу. Вона назвала цей тиждень "історичним"..

Європейський Союз застосує індивідуальний підхід стосовно України та Молдови. Відтепер швидкість просування до членства залежатиме від досягнутих результатів.Про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн після саміту Молдова — ЄС, який відбувся 22 червня.За її словами, після початку переговорного процесу кожна країна-кандидатка самостійно відповідає за свій прогрес на шляху до членства."Як тільки відкрився перший кластер, кожна країна-кандидатка несе відповідальність за себе. Оскільки вони повинні впроваджувати реформи — то вони мають впроваджувати різні реформи залежно від того, про яку країну-кандидатку ми кажемо", — заявила фон дер Ляєн.Відповідаючи на запитання про подальше відкриття переговорних кластерів, президентка Єврокомісії наголосила, що оцінює перспективи саме Молдови, оскільки пресконференція присвячена саміту Молдова — ЄС.Водночас вона акцентувала, що Європейський Союз і надалі дотримуватиметься принципу оцінки за досягнутими результатами, а не за політичними деклараціями чи умовними термінами."Я вважаю, що процес, заснований на заслугах, набагато кращий для Молдови, ніж термін "якомога швидше". Тому що "якомога швидше" ні про що не свідчить. Але процес, заснований на заслугах, чітко вказує вам на основи нашої методології, що погоджено всіма 27 державами", — пояснила вона.Урсула фон дер Ляєн додала, що в основі перемовин про вступ «лежить процес, заснований на заслугах, це набагато краще для Молдови»."Тоді вони можуть досягнути результатів, а ми можемо виконати нашу обіцянку", — підсумувала очільниця Єврокомісії.Нагадаємо, вчора прем'єр-міністерка Юлія Свириденко заявляла, що Україна зробила черговий крок на шляху до вступу в Європейський Союз, посилила оборонний сектор і розширила програми підтримки громадян та бізнесу. Вона назвала цей тиждень "історичним"..

Україна має право на самооборону, а Білорусь допомагає Росії вести агресивну війну. До того ж Мінськ неодноразово вчиняє провокації проти Європейського Союзу.Про це заявила речниця Єврокомісії Анітта Хіппер під час брифінгу для журналістів.Її попросили прокоментувати вимогу президента України Володимира Зеленського до Білорусі прибрати зі своєї території ретранслятори, які допомагають росіянам наносити удари дронами по українській цивільній інфраструктурі."Білорусь продовжує сприяти російській військовій агресії проти України", — зауважила вона.За її словами, Білорусь уже неодноразово влаштовувала провокаційні дії проти Євросоюзу. Зокрема, відбувалися порушення повітряного простору країн ЄС. Також Мінськ використовував міграційну кризу, щоби чинити тиск на європейські країни."Звичайно, Україна має право захищатися", — наголосила Хіппер у контексті погроз Володимира Зеленського на адресу Білорусі.Раніше український президент зазначав, що Білорусь має довести, що не хоче війни проти України. Один зі способів — ліквідувати ретранслятори, які допомагають Росії бити по українських містах і селах.Зокрема, йдеться про чотири ретранслятори в Гомельській і Брестській областях. Саме завдяки такому обладнанню завдавали ударів по Житомирській, Рівненській і Волинській областях, по енергетиці, по залізниці, по звичайних містах і селах.Нагадаємо, що в Кремлі боляче сприйняли ультиматум президента України Володимира Зеленського, який днями він адресував самопроголошеному керівнику Білорусі Олександру Лукашенку. Прессекретар російського диктатора Дмитро Пєсков звинуватив Україну в агресивній поведінці та нагнітанні напруженості..

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск виснув жорсткий ультиматум Європейському Союзу щодо майбутні перемовин із Росією для закінчення війни в Україні.У своєму дописі у соцмережі X він наголосив, що Варшава має обов'язково брати безпосередню участь в ухваленні будь-яких рішень."З мого боку було зроблено чітку заяву після початку дискусії про те, хто може представляти Європейський Союз у будь-яких потенційних переговорах з Росією. Це будуть рішення, в яких Польща повинна брати безпосередню участь, інакше ми не будемо дотримуватися жодних угод", — написав прем'єр Польщі.Зауважимо, президент Володимир Зеленський заявив, що переговори з Росією можуть бути відновлені. Однак вони проходитимуть у зміненому форматі, який передбачатиме участь європейських партнерів. За словами Зеленського, нині обговорюються різні підходи до формату майбутніх переговорів.Нагадаємо, за даними видання The Economist, Росія та Захід відновили неофіційні переговори, які тримають у великій таємниці. Зокрема, обговорюють поетапне "замороження" бойових дій вздовж лінії фронту в Україні.До того ж речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що країна-агресорка Росія нібито готова до мирних переговорів з Україною. А Європейський Союз помиляється, вважаючи, що будувати діалог із Москвою можна з позиції сили..

Цього тижня для України відбулася продуктивна робота на саміті "Групи семи", на засіданнях Контактної групи з питань оборони України та Європейської ради, у двосторонніх зустрічах із партнерами.Про це заявив президент України Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Кожна розмова про те, як дати більше захисту нашим людям, як підтримати воїнів і як наблизити кінець війни", — наголосив він.За його словами, девʼять країн оголосили про внески в програму PURL на майже мільярд доларів."Дякую, саме це зараз найбільше потрібно. Також працювали над тиском на Росію — оголосили нові санкції Велика Британії та Канади, і вже ми активно в діалозі з ЄС, щоби 21-й санкційний пакет підготували швидше, й він обмежував Росію саме там, де це найвідчутніше", — зазначив український президент.Він додав, що загалом за результатами засідання Контактної групи "Рамштайн" партнери оголосили про чотири мільярди доларів нової допомоги для нашої країни."Ми повертаємося додому з новими можливостями для оборони. Я дякую всім нашим друзям, які продовжують підтримку України. Кожен пакет допомоги зберігає життя наших людей від російських ударів і допомагає наближати мир", — підсумував Володимир Зеленський.. Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявив під час звернення до учасників засідання Європейської ради, що Україна хоче закінчити війну до зими — через дипломатію та через тиск на Росію. Але при цьому розуміє, з ким має справу. Адже Путін — це війна..

Лідери країн Європейського Союзу проведуть у Брюсселі переговори щодо довгострокового бюджету блоку на 2028-2034 роки. Йдеться про розподіл майже двох трильйонів євро, через що між країнами вже виникли суперечки щодо скорочення витрат, фінансування сільського господарства, регіонального розвитку та оборони.Про це повідомляє Euronews. Переговори відбуваються на тлі протистояння між так званими "ощадливими" країнами та державами, які виступають за збереження фінансування згуртованості й аграрного сектору.Німеччина, Нідерланди, Данія, Швеція, Фінляндія та Австрія наполягають, що збільшення витрат ЄС є неприйнятним. Натомість південні та східні країни побоюються, що традиційні програми підтримки регіонів і фермерів можуть постраждати через зростання оборонних потреб.Кого не влаштовує проєкт бюджетуУ нинішньому бюджеті ЄС сільське господарство та регіональна політика залишаються найбільшими напрямами витрат. Однак у пропозиції Єврокомісії на 2028-2034 роки їхня частка має зменшитися приблизно з 60% до 44%.Наприкінці травня 16 країн підписали документ із вимогою збільшити фінансування аграрної та регіональної політики. До групи Friends of Cohesion увійшли Болгарія, Хорватія, Естонія, Греція, Італія, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Португалія, Чехія, Румунія, Словенія, Словаччина, Іспанія та Угорщина.Friends of Cohesion — це неформальна група держав-членів Європейського Союзу, яка об'єднує країни, що отримують найбільше фінансування з європейських фондів. Головна мета цього об'єднання — відстоювати збереження та потужне фінансування Політики згуртованості ЄС у довгостроковому бюджеті спільноти.Кіпр, який головує в переговорах між країнами ЄС, запропонував компроміс — скоротити загальний обсяг бюджету на 32,8 мільярда євро Саме цей варіант стане основою для обговорення лідерами ЄС.Водночас Європейський парламент уже розкритикував кіпрську пропозицію. Депутати вважають її недостатньою, зокрема щодо фінансування сільського господарства та регіонального розвитку.Як ЄС планує наповнювати бюджетОкрема суперечка стосується джерел доходів. У початковій пропозиції Єврокомісія передбачала надходження від системи торгівлі викидами, механізму вуглецевого коригування імпорту, зборів за незібрані електронні відходи, тютюнових акцизів і корпоративного податку.Європарламент пропонував додаткові джерела доходів. Серед ідей, які зацікавили частину лідерів, — податок на азартні ігри, цифровий збір і податок на криптоактиви."Ощадливі" країни ставляться до нових джерел фінансування обережно. Вони побоюються, що як одні з найбагатших членів ЄС нестимуть непропорційно велике навантаження.Лідери ЄС прагнуть домовитися про бюджет до кінця 2026 року, щоб не переносити переговори на 2027-й, коли у Франції, Італії та Польщі відбудуться важливі вибори. Для ухвалення бюджету потрібна одностайна підтримка всіх 27 країн ЄС і згода Європейського парламенту.Нагадаємо, раніше Кабінет Міністрів схвалив Бюджетну декларацію на 2027-2029 роки, яка визначає середньострокові орієнтири бюджетної політики України. Документ передбачає поступове зміцнення економіки, зростання доходів бюджету та скорочення дефіциту..