# ЄС

У середу, 15 жовтня, прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо телефонну розмову з головою Європейської ради Антоніу Коштою. Вона, зокрема, стосувалася й схвалення 19 пакета санкцій проти Росії.Про це Роберт Фіцо опублікував допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х.За його словами, в розмові з Коштою він "висловив своє здивування тим, що Україна знову розглядається як найпріоритетніша тема замість величезних економічних і політичних проблем ЄС"."Я декілька разів нагадав Кошті, що не зацікавлений у розгляді нових пакетів санкцій проти Росії, поки не побачу у висновках саміту Євроради політичні вказівки для Європейської комісії щодо того, як розв’язати кризу в автомобільній промисловості та проблему високих цін на енергоносії", — зазначив він.На його переконання, саме ці нерозв’язані проблеми роблять європейську економіку абсолютно неконкурентоспроможноюСловацький прем'єр-міністр наголосив, що не хоче, аби ці питання згадувалися у висновках Європейської ради "загальними фразами"."Натомість детальні рішення та позиції присвячені допомозі Україні та підтримці війни", — констатував Роберт Фіцо.Він також пообіцяв Кошті подати "значно конкретніші пропозиції" стосовно автомобільної промисловості та цін на енергоносії.Раніше з’являлася інформація, що Словаччина хоче, щоби затвердження 19 пакета санкцій ЄС проти Росії винесли на саміт лідерів Євросоюзу, що відбудеться 23 жовтня, інакше країна відмовляється його схвалювати.Нагадаємо, що 5 жовтня Роберт Фіцо вкотре розкритикував підхід Європейського Союзу до війни в Україні. Він наголосив, що метою його уряду не є поразка Росії, а якнайшвидше завершення бойових дій..

Держава-агресорка Росія посилюватиме гібридну агресію проти країн Європейського Союзу та НАТО. Це відбуватиметься доти, доки Москва не відчуватиме належного опору.Про це заявив начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України генерал-лейтенант Кирило Буданов у промові під час зустрічі Київської асоціації військових аташе, що відбулася 14 жовтня й об'єднала майже всіх акредитованих в нашій державі представників іноземного військово-дипломатичного корпусу.За його словами, зараз Європа вже відчуває впровадження російської доктрини "гібридної війни"."Не маймо ілюзій. Справжні наміри Путіна — продовжувати та посилювати агресію", — наголосив він.Очільник ГУР додав, що зараз головна мета диктатора — країни Європейського Союзу та НАТО, у яких Кремль бачить головну загрозу для панування російського авторитарного режиму."Зараз у Європі реалізуються лише перші пункти доктрини "гібридної війни". Якщо Кремль не зупинити, не дати йому рішучої та болючої відсічі, гібридна агресія проти країн ЄС і НАТО буде лише поширюватися та посилюватися", — запевнив керівник української розвідки.Він подякував іноземним партнерам за підтримку України та висловив готовність поглиблювати взаємодію заради зміцнення глобальної безпеки."Україна набула неоціненний досвід протистояння російській агресії у всіх її вимірах і готова ділитися ним з усіма країнами доброї волі для захисту їхніх національних інтересів. Ми готові та відкриті для співпраці задля всеосяжного миру", — заявив Кирило Буданов.Під час заходу присутні представники іноземних держав хвилиною мовчання вшанували пам’ять полеглих у боротьбі з Росією воїнів ГУР та поклали квіти до Меморіалу українським розвідникам.Нагадаємо, 7 вересня Кирило Буданов розповідав, що над розробкою морських дронів у Росії активно працювали понад півтора року. Найсвіжішим прикладом є екземпляр "Зефір", який нещодавно застосували російські військові..

Каріна Одебрінк стала спеціальною представницею Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) з питань викрадення Росією українських дітей. Її призначив голова Парламентської асамблеї Пере Хуан Понс.Про це повідомила прес-служба Парламентської асамблеї ОБСЄ.В організації зауважили, що таке призначення відбулося після нещодавнього візиту Одебрінк до Києва, під час якого проблему викрадення українських дітей було визнано однією з першочергових."Украй важливо об'єднати зусилля міжнародних майданчиків, коаліцій і асамблей, щоби покласти край незаконним викраденням, що здійснюються Росією. Разом ми можемо допомогти повернути цих дітей додому", — зазначила вона.Каріна Одебрінк активно займається темою викрадення та депортації Росією українських дітей як спеціальний доповідач парламентської групи підтримки України Парламентської асамблеї ОБСЄ, а також у ролі доповідача Третього спільного комітету Асамблеї.У липні вона представила детальну доповідь під назвою "Викрадення Росією українських дітей і їхня депортація", де закликала до посилення міжнародної співпраці, зокрема, через міжнародну коаліцію з повернення українських дітей та ініціативу президента України Володимира Зеленського Bring Kids Back UA.Каріна Одебрінк координуватиме роботу ОБСЄ з питання викрадення та депортації українських дітей — це один з основних напрямків Асамблеї.Вона співпрацює з міжнародними партнерами, Верховною Радою, українськими структурами та виконавчими органами ОБСЄ, допомагаючи зміцнювати міжпарламентську взаємодію і стійкість України.Одебрінк також стежитиме за притягненням до відповідальності за порушення прав людини, міжнародного гуманітарного права та можливі воєнні злочини, включно з насильницьким вивезенням дітей, затриманнями цивільних і випадками сексуального насильства під час війни.Нагадаємо, на початку жовтня уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявляв, що Росія викрала з тимчасово окупованих територій України понад 20 тисяч дітей. Станом на сьогодні ризик депортації залишається досить високим..

У вівторок, 14 жовтня, Україна та Європейський Союз ухвалили рішення щодо скасування частини тарифів і збільшення квот на експорт української аграрної продукції до країн Європи.Про це повідомив віце-премʼєр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка, який оприлюднив відповідний допис на своїй сторінці в Facebook.Він уточнив, що рішення комітету асоціації в торгівельному складі 3/2025 від 14 жовтня 2025 року набере чинності через 15 днів (29 жовтня)."Українські експортери матимуть можливість скористатися новим торгівельним режимом вже цього року. Рішення є двостороннім і діє безстроково", — наголосив віце-прем’єр-міністр.Він констатував, що наступний перегляд у бік збільшення доступу на ринок ЄС відбудеться 2028 року.Учора стало відомо, що Рада ЄС схвалила рішення щодо зменшення або скасування мит на низку агропродовольчих товарів України. Йдеться про молочну продукцію, свіжі фрукти й овочі, м’ясо та м’ясні вироби.При цьому для найчутливіших товарів — цукру, птиці, яєць, пшениці, кукурудзи та меду — доступ на європейський ринок залишиться обмеженим і поступовим.Після початку повномасштабного вторгнення Росії Євросоюз запровадив для України тимчасові торгівельні пільги, які діяли до 6 червня 2025 року.Єврокомісія у червні 2025 року завершила переговори з Україною щодо оновлення угоди про зону вільної торгівлі (DCFTA). Нові умови передбачають ширший доступ українських товарів до ринку ЄС в обмін на поступове впровадження євростандартів до 2028 року.Нагадаємо, що декілька місяців тому в німецькому Нюрнберзі відбулася найбільша міжнародна виставка органічних продуктів — Biofach 2025. Туди завітало понад 35 тисяч відвідувачів зі 128 країн. Україна презентувала Національний павільйон площею 180 метрів квадратних..

У понеділок, 13 жовтня, президент України Володимир Зеленський провів зустріч із високою представницею Європейського Союзу із закордонних справ і безпекової політики Каєю Каллас.Про це повідомила прес-служба Офісу президента України. Український лідер подякував Євросоюзу за постійну допомогу Україні та відзначив особисту підтримку з боку Каї Каллас.Під час зустрічі детально обговорили наслідки російських атак на енергетичну інфраструктуру України та рішення, необхідні для посилення енергостійкості та захисту від російської агресії."Ми очікуємо від Європейського Союзу сильних рішень. У нас є декілька сильних рішень уже. Ми домовилися з деякими лідерами окремо. І окремо очікуємо від Європейського Союзу", — зазначив Зеленський.Кая Каллас додала, що передусім потрібно допомогти Україні захищати себе. Адже тоді критична інфраструктура не зазнає пошкоджень. Окрім того, європейські фахівці зараз вивчають, якої саме допомоги потребує Україна для відновлення енергосистеми.Окрема увага — використанню заморожених російських активів для захисту та відновлення України, а також ухваленню 19 пакета санкцій Євросоюзу проти Росії."Російська економіка вже слабка. Ми ще більше послаблюємо її завдяки нашим санкціям, щоби вони зрештою припинили фінансувати цю війну", — зауважила Каллас.Сторони також детально обговорили оборонну підтримку, зокрема, спільне виробництво, реалізацію програми SAFE. Крім того, під час зустрічі йшлося про шлях України до вступу у Євросоюз. Президент наголосив, що до початку листопада наша країна технічно буде готова з усіма шістьма переговорними кластерами."Україна зробила багато роботи зі свого боку, щоби справді виконати необхідні умови. А ми зі свого боку також працюємо над просуванням процесу вступу, щоби дати надію українцям", — сказала висока представниця Європейського Союзу із закордонних справ і безпекової політики.Також Володимир Зеленський і Кая Каллас обговорили запуск спеціального трибуналу щодо агресії Росії проти України."Дуже важливий сигнал, який пані Кая Каллас привезла, — це щодо спецтрибуналу. Що є рішення виділити гроші від Європейського Союзу. Це важливо. Питання важливе. Це свідчить про те, що ми говоримо про справедливість", — підсумував український президент.Нагадаємо, на прес-конференції Володимир Зеленський заявив, що в майбутньому в Україні можуть продовжитися проблеми зі світлом на тлі нових атак росіян на енергетичну та газову інфраструктуру. Тому невдовзі може відбуватися імпорт електроенергії — його планують уже цієї зими..

У п’ятницю, 10 жовтня, президент України Володимир Зеленський провів переговори з президенткою Європейського центрального банку Крістін Лагард. Це відбулося після нічних ударів російських окупантів.Відповідний допис Володимир Зеленський опублікував у своєму Telegram-каналі."Сьогодні в Україні була важка ніч. Чергова російська атака, знов удари по нашій енергетичній системі", — констатував український президент.Він додав, що Росія застосувала більш ніж 450 дронів, десятки ракет, зокрема, балістику. Президент України поінформував співрозмовницю про наслідки цього терористичного удару."Зараз у різних наших регіонах працюють ремонтні бригади, енергетики. Робимо все, щоби відновити нормальне життя. Важливо, щоби Росія несла реальну відповідальність за те, що затягує цю війну та намагається знищити життя", — наголосив він.Зеленський також розповів, що вони обговорили, як справедливо використати заморожені російські активи заради захисту від російської ж війни та відновлення життя в Україні."Рішення, як це зробити, є. Дякую за підтримку. Має бути достатня політична воля у Європі, адже саме там зосереджена найбільша частина цих активів", — акцентував він.За його словами, більшість партнерів Україну в цьому підтримує, тож Київ розраховує на відповідні дії."Домовилися, що будемо тісно працювати разом з іншими європейськими лідерами", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, міністерка енергетики України Світлана Гринчук заявила сьогодні, що у зв’язку з нічними ударами по енергосистемі України графіки відключень електроенергії неминучі. Збалансування енергетичної системи країни займе певний період часу.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто відреагував на заяви українського лідера Володимира Зеленського про вступ до Євросоюзу в обхід вето Будапешта, наголосивши нібито він "втратив зв'язок із реальністю".Про це повідомляє угорське видання Magyar Nemzet."На мою думку, президент України повністю втратив відчуття реальності, повністю втратив зв'язок із реальністю, і, можливо, це пояснює те, що він говорить такі речі, від яких за звичайних обставин хочеться вибухнути. Наприклад, він каже, що (Україна, — ред.) стане членом Європейського Союзу, і крапка. Шановний пане президенте, це вирішуватимете не ви", — каже Сійярто.Очільник МЗС Угорщини зазначив, що рішення про вступ України до ЄС будуть ухвалювати виключно члени блоку, а не особисто Зеленський. До того ж він додав, що таке рішення обов'язково має бути одноголосним."Це вирішуватимуть угорці разом із громадянами 26 інших країн Європейського Союзу, і угорці вже вирішили: ми не хочемо стратегічної інтеграції з Україною, ми не хочемо, щоб вони стали членами ЄС і НАТО, і, додам, вони не стануть", — резюмував Сійярто.Нагадаємо, 6 жовтня президент Володимир Зеленський запевнив, що Україна за будь-яких обставин буде членом Європейського Союзу, а глава угорського уряду Віктор Орбан лише гальмує цей незворотний процес.Раніше прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив його країна остерігається "розділити українську долю", якщо Україну приймуть до Європейського Союзу. До того ж угорці начебто не хочуть перебувати в одному політичному союзі з українцями.Як відомо, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан уже неодноразово виступав проти вступу України до Євросоюзу. До того ж Будапешт блокує початок переговорів про вступ України до блоку.

Бельгія окреслила свої червоні лінії щодо використання російських заморожених активів для фінансування кредиту на репарації Україні в розмірі 140 мільярдів євро. У них враховано план Європейського Союзу про розподіл ризиків у зв’язку з цим проектом.Про це повідомило видання Politico. Журналісти зазначили, що країни ЄС "поспішають розвіяти занепокоєння Бельгії" щодо кредиту напередодні важливого саміту лідерів ЄС 23 жовтня."Досягнення політичної згоди на саміті відкриє шлях для того, щоби блок незабаром після цього виніс на розгляд законодавчу пропозицію", — зауважили аналітики.Наголошується, що Бельгія серед 27 країн ЄС має найбільший інтерес у цій справі, оскільки на її території розташований фінансовий депозитарій Euroclear, який зберігає більшу частину російських державних активів, заморожених після повномасштабного вторгнення країни в Україну в лютому 2022 року.Бельгійський уряд побоюється, що йому доведеться відповідати за будь-які юридичні та фінансові претензії, подані Росією, тому закликає всі країни ЄС надати гарантії за цим кредитом, що фактично означає використання грошей платників податків для покриття будь-яких витрат."Ці гарантії не можуть обмежуватися 170 мільярдами євро готівки, які Комісія пропонує мобілізувати. Потенційна сума ризиків може бути набагато вищою за номінальну", — заявив прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер під час неформального саміту з лідерами ЄС минулого тижня в Копенгагені.Він також додав ще одну умову — "гарантії не припиняють свою дію автоматично після скасування санкцій", оскільки "арбітражні процедури можуть з'явитися ще через декілька років".Загалом Бельгія окреслила цілий список червоних ліній. Серед них — відмова від підтримки будь-яких заходів, які можуть бути інтерпретовані як конфіскація активів; юридичне зобов'язання, чіткі гарантії того, що європейські країни розділять усі ризики як для Euroclear, так і для Бельгії; а також угода про негайне виділення коштів, якщо Euroclear буде змушена повернути активи Росії, наприклад, після укладення мирної угоди.У своїй заяві до лідерів де Вевер зазначив, що схема Єврокомісії фактично є конфіскацією, що суперечить її позиції, яка стверджує, що позика не передбачатиме захоплення державних активів Росії."Різниця між репараційним кредитом і конфіскацією насправді є надзвичайно незначною. Якщо ці активи залишатимуться замороженими протягом тривалого періоду, така домовленість може розглядатися як квазіконфіскація", — сказав премʼєр-міністр Бельгії.Він також висловив думку, що схема може порушувати двосторонні інвестиційні угоди Бельгії та Люксембургу з Росією, які підписали наприкінці холодної війни 1989 року.Де Вевер додав, що ця операція може спонукати, зокрема, китайських інвесторів вилучити свої депозити з Euroclear через побоювання, що їхні резерви також можуть конфіскувати в майбутньому.За словами високопоставленого дипломата ЄС, який спілкувався з журналістами на умовах анонімності, заява прем'єр-міністра Бельгії викликала багато складних питань, які все ще розглядають. При цьому він додав, що "гарантії мають бути надійними в підсумку".Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що Бельгія відчуває дедалі більший тиск у питанні щодо використання заморожених російських активів для "репараційного кредиту" Україні. Це відбувається після того, як Берлін та інші західні столиці змінили свою позицію.

Сумнозвісний Герострат увійшов в історію спаленням храму Артеміди в Ефесі, а уряд Себастьєна Лекорню увійде в історію абсолютним антирекордом перебування на посадах. Сам прем’єр посидів у кріслі менш як місяць, а його міністри взагалі лише близько 14 годин. Чому ж політики Франції з такою швидкістю біжать до краю прірви?Боротьба за дострокові вибори. Навіщо ліві й праві згуртувалися проти МакронаTrueUA детально аналізував причини політичної кризи у Франції. Місяць тому, коли сьомим прем’єр-міністром за президентства Еммануеля Макрона став екс-міністр оборони Себастєн Лекорню, були оптимістичні сподівання, що силовик зможе протидіяти тиску парламенту. Виявилося зовсім навпаки, — керівник уряду оголосив про відставку, навіть не почавши до ладу свою роботу. За джерелами Bloomberg, Лекорню склав повноваження після того, як Макрон представив оновлений склад уряду, де більшість склали члени попередньої урядової команди. Це обурило парламентську опозицію. Зокрема, лідер Соціалістичної партії Олів'є Форе заявив, що "група Макрона розпадається, а новий уряд втратив легітимність". Залишається лише здогадуватися, чому президент Франції замість поступок депутатам вирішив посилити конфлікт із ними. Проте з відставкою Лекорню сторінку сьомого уряду не перегорнули. Сам відставник повідомив про переговори з різними політичними партіями."Є бажання мати бюджет для Франції до 31 грудня цього року. І це бажання, очевидно, створює імпульс та зближення, що зменшує перспективи розпуску парламенту", — цитує Лекорню агенція Reuters.Причина політичної кризи у Франції — ультраправі та ліві, особливо ультраліві, хочуть дочасних виборів парламенту, бо відчувають спроможність отримати на них більшість та сформувати свій уряд. Нагадаємо історію чинного складу парламенту та розклади в ньому. 30 червня і 7 липня минулого року відбулися позачергові вибори до Національних зборів після того, як Макрон розпустив попередній депутатський корпус. Рішення президента Франції багато хто критикував і, як підтвердили результати дочасних виборів, критика була справедливою. На виборах до Європарламенту у 2024 році ультраправі з "Національного об’єднання" Марін Ле Пен випередили партії керівної коаліції. Лепенівці мали найвищі рейтинги й заробляли бали на потужній критиці ліберала Макрона і тодішнього уряду. Очевидно, задум президента полягала в тому, що ультраправі на хвилі популярності переможуть і на дочасних виборах. Після чого претендуватимуть на формування уряду, який впроваджуватиме в життя їхні популістські обіцянки. Простіше кажучи, завалить роботу та ще й конфліктуватиме з лівими.Однак виборці задум поламали, — після першого туру дійсно лідирувало "Національне об’єднання", проте після другого несподівано все перегралося — відносну більшість мандатів набрали ліваки, другими стали ліберали з "Разом за Республіку", а ультраправі виявилися тільки третіми. У підсумку в новообраному парламенті утворилася ситуація, коли через глибокі ідеологічні розбіжності ніхто не може утворити коаліцію. Але при цьому права і ліва опозиція мішенню для атак зробила Макрона та уряд. На початку вересня 2024-го у відставку пішов молодий і перспективний прем’єр Габріель Атталь, уряд його наступника Мішеля Барньє протримався до середини грудня, кабінет міністрів Франсуа Байру протримався до 9 вересня цього року. Коротка історія уряду Лекорню описана вище. Ліві розгорнули широку популістську кампанію проти чинної пенсійної реформи, проти політики жорсткої економії, спричиненої дуже значними боргами країни, проти звільнень чиновників тощо. 10 вересня Францією прокотилися масштабні протести проти уряду і президента Макрона, ініційовані лівими. Вони наполягають не так на дочасних виборах парламенту, як на відставці президента. Найбільш ліва партія — "Нескорена Франція" — навіть ініціювала імпічмент Макрона, проте ця ідея була у середу відхилена депутатами. Її не підтримали, зокрема, ультраправі з партії Ле Пен. Разом із тим останні соцопитування фіксують зростання невдоволення французів своїм президентом. Згідно з опитуванням Odoxa-BackBone Consulting на замовлення Le Figaro, 57% громадян покладають провину за відставку чергового прем’єра на Макрона, ще 30% вважають його винним частково. Натомість тільки 32% респондентів назвали винною у політичній кризі парламентську опозицію.Тут можна зробити похибку на те, що Le Figaro відома підтримкою лівих, проте непопулярність Макрона підтверджували й інші опитування, проведені раніше. Та головне не цифри, а покладання відповідальності за кризу на президента, а не на опозицію, яка мріє про дострокові вибори, перемога на яких або крайніх лівих, або крайніх правих лише погіршить ситуацію. Наголосимо на важливому моменті: в обох цих таборах друзів України немає.Сварки замість єдності. Чому в ЄС не хочуть бачити очевидногоЗалишається сподіватися, що французькі політики все ж знайдуть компроміс та ухвалять бюджет країни, який хоч частково влаштує всіх. В іншому випадку Франція стане ще ближчою до прірви дострокового перезавантаження влади. Лекорню повідомив, що його наступника призначать протягом 48 годин. Є обережний оптимізм, що влада знайде точки дотику з поміркованими силами в парламенті. Проте затяжна політична криза у Франції засвідчила дуже серйозну проблему європейської демократії — замість єдності перед новими зовнішніми викликами тривають внутрішні міжусобиці. Причому загалом в Європейському Союзі.Прикладом може слугувати ситуація навколо створення "Стіни дронів" для посилення захисту східного флангу Європи. Під час зустрічі європейських лідерів у Копенгагені ця тема була центральною. Однак конкретних рішень поки нема. Як заявив єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс, Євросоюз має напрацьовувати здатність знешкоджувати БпЛА."Ключем до ефективної "Стіни дронів" є не лише технології як такі, а й розвинені навички інтегрованого командування та створення комплексної нової екосистеми ведення бойових дій. Нам потрібно швидко переходити від ідей до дій", — каже Кубілюс.Наголосимо: він — литовець, Литва перебуває на передньому плані в разі російської агресії проти ЄС. Та чи готові інші підтримати ініціативу?Європа зіткнулася з проблемою російських дронових провокацій. Польща, Данія, Франція, Норвегія, Фінляндія, Румунія, Литва, та ж Франція, а днями — Бельгія. Реакція на ці події різниться за рівнем жорсткості заяв, але, як зауважує західні ЗМІ, ініціатива щодо "Стіни дронів" зіштовхується з реаліями — скептичним ставленням держав, які розташовані далеко від Росії. Основна причина — реалізація багаторівневої повітряної оборони коштуватиме чималих грошей.Усі згодні з тим, що Європі потрібно покращити здатність перехоплювати безпілотники, проте далі слів готові йти не всі. Як слушно зауважує у колонці для британського видання The Guardian старший науковий співробітник Європейського політичного центру Пол Тейлор, "що ближче гібридна війна Росії підступає до європейських столиць, то менше лідери ЄС здатні домовитися про те, як на неї реагувати". Внутрішні чвари, як у Франції, небажання витрачати кошти на безпеку східних союзників, як у випадку зі "Стіною дронів", ослаблюють Європу. Роблять її легкою поживою для російської гібридної війни.Нинішні події часто порівнюють з подіями столітньої давнини. Тоді лідери європейських країн також сподівалися, що їх країни зіткнення з Гітлером точно омине. Бо війна десь далеко — у Чехії, Польщі. А потім війна прийшла до них… .

У середу, 8 жовтня, посли країн-членів Європейського Союзу в Брюсселі схвалили нову редакцію тексту угоди про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі (DCFTA) між ЄС та Україною. Вона має замінити "торгівельний безвіз", термін дії якого завершився у червні 2025 року.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на обізнаного з процесами європейського посадовця на умовах анонімності.Нова торгівельна угода між ЄС та Україною схвалена на рівні послів ЄС, її затвердять у понеділок, 13 жовтня, міністри держав Євросоюзу."Комітет постійних представників ЄС сьогодні схвалив це рішення, і я можу підтвердити, що акт ухвалить у понеділок Рада ЄС із питань юстиції та внутрішніх справ", — повідомив співрозмовник журналістів.За його словами, після затвердження з боку Євросоюзу угода про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі з Україною "буде затверджена в рамках комітету асоціації між ЄС та Україною у торгівельній конфігурації, створеному відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС після того, як Україна також затвердить свою позицію".Після вказаних процедур нові правила торгівлі між Україною та Євросоюзу набудуть чинності.Як відомо, 30 червня стало відомо, що Єврокомісія завершила переговори з Україною щодо основних принципів перегляду поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі після завершення дії автономних торгівельних заходів, які запроваджували пільговий режим для українських експортерів до 5 червня 2025 року.До речі, Польща, Словаччина, Угорщина, Болгарія та Румунія висловлювали побоювання, що нова торгівельна угода з Україною може дестабілізувати агроринки Євросоюзу.Нагадаємо, що, за інформацією журналістів Financial Times, Бельгія відчуває дедалі більший тиск у питанні щодо використання заморожених російських активів для "репараційного кредиту" Україні. Це відбувається після того, як Берлін та інші західні столиці змінили свою позицію.

Керівники Угорщини та Словаччини працюють над відтермінуванням ухвалення 19 пакета антиросійських санкцій Європейського Союзу. Вони планують домогтися поступок для своїх економічних інтересів.Таку інформацію оприлюднило видання EUObserver, журналісти якого послалися на європейських дипломатів.Співрозмовники медійників розповіли, що Угорщина має намір домогтися внесення винятків у запропоновану Єврокомісією повну заборону на імпорт російського скрапленого природного газу.Але, за словами джерел видання, замість того, щоби публічно погрожувати вето на весь пакет, Будапешт тихо "зарезервував" деякі зі своїх пунктів, надруковані дрібним шрифтом.Зазначається, що угорський прем'єр Віктор Орбан зазвичай публічно виступає проти санкцій, але президент США Дональд Трамп, з яким у нього тісні зв'язки, наполягає на повній відмові ЄС від російських енергоресурсів.Тож Будапешт готується до робочих консультацій з керівниками інших країн Євросоюзу щодо окремих пунктів потенційного ембарго.Своєю чергою, Словаччина та її прем’єр-міністр Роберто Фіцо заявляє, що взагалі не хоче нових санкцій проти Росії.Журналісти видання стверджують, що словацькі лідери сподіваються на обхідний шлях у законодавстві ЄС, що забороняє двигуни внутрішнього згоряння до 2035 року, оскільки країна виробляє багато автомобілів.За інформацією джерел, Роберт Фіцо може перенести переговори щодо санкцій проти Росії на наступну зустріч лідерів Євросоюзу.На думку європейських дипломатів, словацький прем’єр-міністр може домогтися символічних поступок, не затягуючи ухвалення чергового санкційного пакета на надто тривалий термін.Нагадаємо, декілька днів тому Володимир Зеленський розповідав, що цього тижня запланована зустріч санкційних координаторів "Великої сімки". Україна готує обмеження проти тих, хто працює на Російську Федерацію.

Щодня велика кількість українців перетинає різні частини кордону України. Для деяких громадян цей процес пов'язаний із певними складнощами та проблемами.У Західному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України — Західний кордон дали деякі рекомендації стосовно перетину кордону."Ми добре знаємо, що перетин державного кордону для багатьох громадян може бути пов’язаний із хвилюванням і стресом", — зазначили в ДПСУ.Тому прикордонники підготували для українців рекомендації, які будуть корисні у плануванні подорожі та під час перебування в пункті пропуску.Зокрема, в ДПСУ порадили, що врахувати під час планування перетину кордону та які документи підготувати для проходження контролю.Рекомендації для комфортного та швидкого перетину державного кордону опублікували в форматі зручних карток. "Також під час підготовки до подорожі не зайвим буде перевірити стан черг на кордоні з країнами Євросоюзу та Молдовою в межах західних областей", — наголосили прикордонники.У Держприкордонслужбі зауважили, що така інформація оновлюється кожні три години."Інформаційна кампанія "Безпека в деталях" здійснюється Державною прикордонною службою України за підтримки Консультативної місії Європейського Союзу в Україні EUAM Ukraine", — підсумували в ДПСУ.Нагадаємо, що, як засвідчили результати опитування соціологічної групи "Рейтинг", яке проводили 20-22 липня серед громадян віком від 18 років, більшість українців не хочуть переїжджати за кордон для постійного проживання. Проте є й такі, які мають бажання покинути нашу країну.

У Литві й Естонії прокоментували висловлювання колишньої німецької канцлерки Ангели Меркель. Вона, зокрема, пов'язала опір Польщі та країн Балтії прямим контактам із Путіним та його рішення вдертися в Україну 2022 року.Депутатів литовського парламенту цитує LRT. Зокрема, голова Комітету в закордонних справах Сейму соціал-демократ Ремігіюс Мотузас зазначив, що заяви Меркель не можна вважати офіційною позицією Німеччини. Він наголосив, що відносини Європи з Москвою були напруженими задовго до 2021 року."Крим окупували 2014 року, насправді з 2015 року та до війни в Україні 2022 року відносини з Росією вже були напруженими. Мінських угод не підписали, це Росія їх зірвала, заблокувала та не погодилася з деякими позиціями", — сказав депутат.За його словами, тривалий час позиції держав Західної Європи та східних держав ЄС щодо Росії розходилися."Деякі держави ЄС, імовірно, все ще сподівалися, що Росія прозріє, та не очікували цього повномасштабного вторгнення. Вони все ще сподівалися, тож іще 2015 року та ж Німеччина підписала з Росією угоду про газопровід "Північний потік-2", — зауважив Мотузас.Консерватор Жигімантас Павільоніс заявив, що колишня лідерка Німеччини потурає очільнику Кремля Володимиру Путіну."Меркель представляє давню традицію потурання Путіну, завдяки якій російські танки зараз перебувають і в Грузії, і в Україні. І якби ця лінія тривала, боюся, що вони опинилися би на дорозі до Берліна та на нашій території", — наголосив він.За його словами, нинішньому канцлеру Німеччини Фрідріху Мерцу непросто проводити нову зовнішню політику, його рейтинги впали, тому Меркель користується цією ситуацією."Я думаю, що Меркель зараз намагається підійняти хвилю цих любителів Росії проти Мерца", — зробив висновок він.Своєю чергою, міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна в дописі в соцмережі Х зазначив, що покладати відповідальність на Польщу чи країни Балтії за агресію Росії проти України "не тільки недоречно, а й просто неправильно"."Справжня причина полягає в небажанні Путіна прийняти розпад СРСР і в умиротворенні Заходу в минулому, який ігнорував явні попереджувальні знаки. У нашому регіоні справжню природу Росії розпізнали доволі рано", — акцентував він.За його словами, більшість на Заході ігнорували попередження навіть після того, як Путін відкрито висловив свої антизахідні погляди та ностальгію за СРСР у своїй промові в Мюнхені 2007 року.Тсакхна вказав, що ні війна в Грузії у 2008 році, ні анексія Криму 2014 року не викликали рішучої реакції Заходу."Натомість ми бачили повторні спроби натиснути кнопку "перезавантаження", зусилля з пошуку діалогу з Росією та готовність закривати очі на жорстокість Москви", — додав він.Тсакхна також зауважив, що Німеччина під керівництвом канцлерки Меркель неправильно оцінила вартість економічної співпраці з Росією."Весело відкривши газопровід "Північний потік", Меркель сприяла залежності своєї країни від російських енергоресурсів", — наголосив він.У цьому контексті Тсакхна також вказав на відмову Україні та Грузії надати план дій щодо членства в НАТО на саміті у Бухаресті. За словами естонського міністра, ці помилки заохотили Росію."Ці уроки нагадують нам про просту істину: Росія реагує лише на силу. Ми повинні продовжувати ізолювати Росію на міжнародному рівні, посилювати економічний тиск і надавати Україні військову, політичну й економічну підтримку", — констатував він.Тсакхна підсумував, що зараз Європа рухається у правильному напрямку, а Німеччина під керівництвом канцлера Фрідріха Мерца "робить рішучі кроки на підтримку України та зміцнення власної обороноздатності".Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, Кремль прискорює фазу створення інформаційних і психологічних умов — так звану "Фазу 0" — своєї кампанії з підготовки до можливої війни між НАТО та Росією в майбутньому.

Затвердження 19 пакета санкцій Європейського Союзу проти Росії може знову відкластися. Словаччина запропонувала, щоби це питання винесли на саміт європейських лідерів, який відбудеться у другій половині жовтня.Про це повідомив редактор "Радіо Свобода" з питань Європи Рікард Джозвяк. Він, зокрема, підтвердив інформацію видання Finantial Times про те, що ЄС нарешті досягнув згоди щодо обмеження пересування дипломатів Росії після того, як Угорщина зняла своє вето.Але, за його словами, весь пакет санкцій можуть не ухвалити до саміту 23 жовтня, оскільки Словаччина хоче провести обговорення на найвищому рівні.Наразі достеменно не відомо, в чому полягає занепокоєння Братислави стосовно запропонованого пакета санкцій.Також юридичне затвердження нового пакета санкцій може затриматися через суперечку, пов’язану з пропозицією Австрії додати пункт про зняття санкцій з активів, пов’язаних із російським олігархом Олегом Дерипаскою, щоби компенсувати збитки банку Raiffeisen у Росії.Як відомо, Євросоюз планував запровадити жорсткіші обмеження щодо країни-агресорки, які впливатимуть на три ключові сфери — російську енергетику, фінансові послуги та торгівлю.Ще 19 вересня Єврокомісія запропонувала для обговорення новий пакет антиросійських санкцій. Обмеження, зокрема, передбачають повну відмову від імпорту російського газу до країн ЄС до 1 січня 2027 року.Посли країн ЄС планували погодити нові санкції вже найближчими днями. Однак лідери Угорщини та Словаччини намагаються заблокувати нові обмеження. При цьому Єврокомісія навіть запропонувала нову схему голосування.Нагадаємо, декілька днів тому Володимир Зеленський розповідав, що цього тижня запланована зустріч санкційних координаторів "Великої сімки". Україна готує обмеження проти тих, хто працює на Російську Федерацію.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан висловив претензію, що президент України Володимир Зеленський використовує "тактику морального шантажу" проти його країни. Він знову згадав про так зване "опитування" угорців.Про це Віктор Орбан написав на своїй сторінці в соціальній мережі Х. За його словами, Зеленський "хоче вирішувати, що краще для угорців"."Він знову використовує свою звичну тактику морального шантажу, щоби змусити країни підтримати його військові зусилля", — зазначив він.Орбан додав, що Угорщина "не має жодного морального зобов'язання підтримувати вступ України до Європейського Союзу"."Жодна країна ніколи не шантажувала Євросоюз, щоби вступити до нього, цього разу такого теж не станеться. Договір про ЄС не залишає місця для двозначності: рішення про членство ухвалюється державами-членами одностайно", — наголосив угорський прем’єр-міністр.На цьому тлі він нагадав про проведене в Угорщині опитування щодо підтримки членства України в Євросоюзі, за результатами якого більшість угорців не підтримали вступ України."Якщо ви хочете змінити це, то медійна кампанія, яку ви ведете проти Угорщини, ймовірно, не найкращий спосіб отримати друзів", — акцентував Віктор Орбан.Раніше президент Володимир Зеленський запевнив, що Україна за будь-яких обставин стане членом ЄС. Очільник угорського уряду Віктор Орбан лише гальмує цей незворотний процес. Членство України в Євросоюзі є вибором народу, Зеленський також висловив упевненість, що громадяни Угорщини підтримують нашу державу незалежно від дій свого прем’єр-міністра.Нагадаємо, що 29 вересня Віктор Орбан заявляв, що Україна нібито не є суверенною державою. Тоді в українському Міністерстві закордонних справ різко відреагували на такі слова.