# ЄС

Україна та Європейський Союз завершили скринінгові зустрічі у Брюсселі за фінальним переговорним розділом №11 "Сільське господарство та розвиток сільських територій".Про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства. За даними відомства, протягом трьох днів Україна презентувала 28 тематичних блоків. Зокрема, про стан реформ у сільському господарстві, прогрес у цифровізації, державну підтримку, ринкове регулювання, розвиток аграрного сектору, що продемонструвало готовність України до інтеграції у спільну аграрну політику ЄС.Крім того, було представлено рівень узгодження законодавства України з актами права ЄС за такими напрямами:Горизонтальні питання — фінансові та адміністративні структури.Сільськогосподарські ринки.Політика у сфері якості.Органічне виробництво.Просування сільськогосподарської продукції.Також, як зауважили у міністерстві, відбулися дискусії, під час яких українські представники надали детальні роз’яснення щодо проведеної роботи. Своєю чергою, Європейська комісія позитивно оцінила представлені матеріали."Ці дискусії показали дві ключові речі: ми вже досягли значного прогресу в наближенні аграрної політики до стандартів ЄС, але попереду ще багато роботи. Процес приєднання потребує спільних зусиль та тісної координації. Україна готова йти цим шляхом", — наголосив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Денис Башлик.Нагадаємо, раніше президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що обговорювати вступ України до Північноатлантичного альянсу та Європейського Союзу зараз "передчасно через війну".Водночас міністерство закордонних справ відреагувало на заяви президента Польщі Кароля Навроцького щодо перспектив членства України в НАТО та Європейському Союзі. Відомство зазначило, що взяло до уваги слова польського лідера, але безпекове майбутнє України невід’ємно пов’язане з НАТО, а політичне та економічне майбутнє — з Європейським Союзом.

Європейський Союз заклав у перспективні плани відмову від російського викопного палива. Однак цей процес відбуватиметься поступово та поетапно, у Брюсселі не налаштовані на різкі кроки в цьому напрямку.Про це заявила головна речниця Європейської комісії Паула Пінью, її цитує видання The Guardian."Поступова відмова від російського викопного палива — це те, що ми робимо й активно впроваджуємо вже декілька років, з початку війни, з дуже чіткою дорожньою картою. Тепер ми навіть маємо законодавчу пропозицію щодо припинення надходження решти газу до ЄС", — зазначила вона.За її словами, Євросоюз активно працює над реалізацією цього плану, вже визначений чіткий механізм, як саме це відбуватиметься.Пінью також підтвердила, що 19 пакет санкцій проти Росії все ще перебуває у процесі підготовки, до того ж його ще не представили державам-членам.Раніше Єврокомісія офіційно винесла на розгляд законопроект, який передбачає поетапну відмову від імпорту російського газу та нафти до кінця 2027 року. Після початку повномасштабної війни в Україні питання енергетичної залежності від Росії стало ключовим для ЄС, російське паливо поступово витісняється з європейського ринку.Сьогодні американський президент Дональд Трамп заявив, що санкції, які країни Євросоюзу запровадили проти Росії, "не є достатньо жорсткими"."Європа купує нафту в Росії. Я не хочу, щоби вони купували нафту, а санкції, які вони вводять, не є достатньо жорсткими. Я готовий вводити санкції, але вони повинні посилити свої санкції відповідно до того, що роблю я", — підсумував президент США.Нагадаємо, вчора видання Politico повідомляло, що коаліція європейських лідерів переконала американського лідера Дональда Трампа, що Росія не зацікавлена в завершенні війни в Україні та має сісти за стіл переговорів. Тепер Європа хоче переконати непередбачуваний Білий дім узгодити, яким чином цього досягнути.

Голова Ради безпеки Російської Федерації Дмитро Медведєв оприлюднив нові погрози про війну з НАТО. Він виступив категорично проти збиття російських цілей в українському небі.Відповідний допис Дмитро Медведєв опублікував у своєму Telegram-каналі.Він пригрозив, що надання країнам НАТО права збивати російські безпілотники над Україною призвело би до війни Північноатлантичного альянсу з Росією."Реалізація провокаційної ідеї Києва й інших про створення "безпольотної зони" та можливість для країн НАТО збивати наші безпілотники означатимуть тільки одне — війну НАТО з Росією. Речі треба називати своїми іменами", — написав Медведєв.Керівник Офісу президента Андрій Єрмак відреагував на його слова теж дописом у Telegram-каналі."Для того, щоби дрони не збивали, — їх не треба запускати. Формула доволі проста, і вона би продемонструвала бажання росіян завершити війну", — написав він.Очільник президентського офісу констатував, що водночас від Росії видно лише бажання атакувати, і щоби їм не заважали вбивати."Україна ж відповідає на таку поведінку ударами по болючих точках Російської Федерації. Іншого рецепту протистояння з терористичним утворенням не існує. Винятково санкції та сила всюди, де це можливо", — підсумував Андрій Єрмак.Нагадаємо, раніше прес-секретар кремлівського диктатора Дмитро Пєсков заявив, що пауза в переговорному процесі щодо війни в Україні очевидна. За його словами, немає жодних зрушень у питанні можливого проведення тристоронніх перемовин за участю, Москви, Вашингтона та Києва.

Західні країни можуть перехоплювати російські безпілотники та ракети в повітряному просторі України. Технічно це можна реалізувати силами НАТО та Європейського Союзу.Про це заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, якого цитує видання Tagesschau.Медійники зазначили, що польський урядовець зробив таку пропозицію після інциденту, коли російські дрони вдерлися в повітряний простір Польщі."Якщо ви запитаєте мене особисто, то нам варто подумати про це. Технічно ми, НАТО та ЄС, могли би це зробити, але таке рішення Польща не може ухвалювати поодинці, а тільки разом зі своїми союзниками", — сказав Сікорський.Окрім того, польський міністр пропонує скоординований підхід до боротьби з російським тіньовим флотом у Балтійському морі.За словами урядовця, Німеччина або НАТО могли би створити зону морського контролю в Північному морі та таким чином "контролювати вхід цих старовинних кораблів у Балтійське море"."Якщо хоча б один із цих російських кораблів, два з яких уже затонули в Азовському морі, затоне в Балтійському морі, то ми зіткнемося з екологічною катастрофою безвідсоткових масштабів", — попередив він.Як відомо, в ніч на 10 серпня, коли Росія масово атакувала Україну, 19 російських безпілотників залетіли в повітряний простір Польщі. У зв'язку з цим країна підняла в небо бойову авіацію та вперше збивала російські дрони. Сили ППО Польщі збили чотири безпілотники.У відповідь на те, що сталося, НАТО розпочало операцію "Східний вартовий", а також польський президент підписав резолюцію про згоду на перекидання військ НАТО до Польщі.Нагадаємо, що державний секретар США Марко Рубіо заявив, що вторгнення російських безпілотників у польський повітряний простір є неприйнятним. Водночас, за його словами, залишається незрозумілим, чи навмисно Росія відправила безпілотники на територію Польщі.

Коаліція європейських лідерів переконала американського лідера Дональда Трампа, що Росія не зацікавлена в завершенні війни в Україні і має сісти за стіл переговорів. Тепер Європа має переконати непередбачуваний Білий дім узгодити, яким чином цього досягти.Як повідомляє видання Politico, за останній тиждень відбулася серія дипломатичних візитів, у ході яких високопосадовці з США та ЄС обговорювали нові фінансові обмеження і плани зі скорочення постачання російської нафти та газу. До Вашингтона було направлено технічну групу ЄС задля опрацювання деталей пропозицій, основні цілі яких мають порозуміння в обох сторін."Трамп нарешті на нашому боці. Питання тепер у тому, як поєднати ці два підходи", — наголосив неназваний дипломат ЄС.Видання зауважило, що ЄС готує новий пакет санкцій проти Росії, який є 19-м з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. Втім, дипломати наголошують, що найефективніші дії можливі лише в партнерстві зі Сполученими Штатами.Попри загальну згоду в необхідності тиску на російського диктатора Володимира Путіна, адміністрація Трампа воліє використовувати торгівельні інструменти, наприклад тарифи. У той час як Євросоюз робить ставку на формальні санкції проти компаній і фінансових інститутів, які співпрацюють з Москвою. Неназваний дипломат ЄС наголосив, що наразі очікуються "палкі дискусії" зі США з приводу того, як саме бити по російській економіці."Цього тижня Трамп заявив представникам ЄС, що хоче запровадити 100% тарифи проти Індії та Китаю за купівлю російської енергії за умови, що Брюссель зробить те саме. Втім, для ЄС це економічно і політично неможливо", — наголошує Politico.Відповідний крок суперечить базовим принципам Євросоюзу. Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн знову наголошувала, що "тарифи — це податки" для європейських споживачів. Накладення тарифів на Індію і Китай завдало б величезної шкоди економіці блоку."Ми не вводимо мита. Ми — торговий блок. Ми — експортери. Експорт — двигун економіки ЄС. Це наша ДНК", — заявила Агата Демараїс, старший аналітик Європейської ради з міжнародних відносин.За її словами, партнери скажуть "ні", тому що ЄС за жодних обставин не збирається запроваджувати мита, особливо на такому рівні, проти Китаю та Індії. Водночас ідея запровадження тарифів проти РФ в рамках 19-го пакета санкцій обговорювалася, але не отримала підтримки серед міністрів.Видання зауважило, що Трамп також закликав Європу повністю відмовитися від купівлі російських енергоресурсів, які Кремль використовує для фінансування війни. Така позиція американського лідера посилила позиції європейських лідерів, які наполягають на повному припиненні імпорту з Росії.Politico додає, що міністр енергетики США Кріс Райт прибув до Брюсселя в четвер, 11 вересня, щоб закріпити домовленості про закупівлю ЄС додаткових обсягів американського газу, нафти і ядерного палива на суму 750 мільярдів доларів. Єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен заявив, що має намір прискорити зобов'язання ЄС припинити імпорт російського газу до кінця 2027 року. "Я висунув пропозицію про заборону імпорту російського газу", — сказав він, зазначивши, що для цього Європі потрібна підтримка США у вигляді поставок більшого обсягу СПГ.Відповідні плани відкривають значні комерційні перспективи для США і водночас посилюють позиції Брюсселя в переговорах з такими країнами, як Угорщина і Словаччина, які чинять опір відмові від російських ресурсів, додає видання.Нагадаємо, у п'ятницю, 12 вересня, Велика Британія ввела нові санкції проти країни-агресорки Росії. Під обмеження потрапили десятки суден і компаній.

Європейський Союз планує посилити правила надання шенгенських віз громадянам Росії. Також це стосується інших "ворожих" країн. Реалізувати проект готуються вже до кінця року.Про це повідомило видання Politico, журналісти якого послалися на представника Європейської комісії, який спілкувався з ними на умовах анонімності.Співрозмовник медійників розповів, що нові рекомендації для країн ЄС, які мають опублікувати наприкінці року, міститимуть рекомендації щодо жорсткіших обмежень на надання віз росіянам і громадянам інших "ворожих" країн.Два європейські дипломати з країн, що межують з Росією, заявили журналістам, що їхні уряди роками лобіювали в Брюсселі ухвалення подібних рекомендацій, а один із дипломатів назвав їх давно назрілими.Європейський Союз раніше вже скасував угоду про спрощення візового режиму з Росією.Проте, як зауважили медійники, видача віз залишається у компетенції окремих країн-членів, а це означає, що виконавча влада Єврокомісії не може запровадити тотальну заборону на в'їзд росіян до країн блоку.Національна політика країн-членів суттєво відрізняється: деякі країни, такі як Польща, Чехія, Фінляндія, Латвія, Естонія та Литва, блокують чи серйозно обмежують видачу віз громадянам Росії, за винятком особливих випадків; тоді як інші, включно з Угорщиною, Францією, Іспанією й Італією, продовжують видавати візи більш ліберально.За словами представника Єврокомісії, майбутня загальноблокова стратегія, яку мають оприлюднити в грудні, не встановлюватиме обов'язкових правил, а натомість викладе загальні рекомендації, включно зі суворішими критеріями для в'їзду росіян.Раніше стало відомо, що уряд Німеччини планує досягнути запровадження жорсткіших обмежень на надання віз громадянам Росії для поїздок до країн Шенгенської зони в межах нового пакета санкцій ЄС.Нагадаємо, декілька днів тому журналісти вислання Financial Times повідомляли, що США розривають угоди з європейськими країнами щодо боротьби з дезінформацією з Росії, Китаю й Ірану.

Висока представниця Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас заявила, що у ЄС засуджують умисне порушення повітряного простору Польщі російськими дронами та анонсувала посилення санкцій проти РФ.Така заява посадовиці розміщена на сайті Європейської ради."Ми найрішучіше засуджуємо навмисне порушення повітряного простору держави-члена ЄС російськими безпілотниками, яке сталося 10 вересня. Цей агресивний та безрозсудний акт є частиною серйозної ескалації з боку Росії. Він загрожує безпеці громадян ЄС, регіональній стабільності та міжнародному миру. Це серйозне порушення європейського повітряного простору лише підкріплює нашу рішучість підтримувати Україну та її народ у їхньому захисті від Росії та їхньому прагненні до всеосяжного, справедливого та тривалого миру", — наголосила вона.Вона додала, що ЄС висловлює цілковиту солідарність із Польщею, продовжує надавати їй необхідну підтримку та перебуває у постійному тісному контакті з польською владою. До того ж Каллас анонсувала посилення санкцій проти країни-агресорки."Ми ще більше збільшимо ціну для Москви, значно посиливши санкції проти Росії та її посередників. Ми також працюватимемо з нашими міжнародними партнерами, щоб чинити тиск на Росію, щоб вона припинила цю війну", — додала посадовиця.Російські дрони над Польщею: що відомоВночі 10 вересня відбулася безпрецедентна російська атака на Україну. При цьому дрони неодноразово порушували польський повітряний простір.Перше порушення сталося у вівторок, 9 вересня, о 23:30, останнє — у середу о 06:30. Залучено 19 дронів, деякі з яких прилетіли з Білорусі. Три чи чотири з них вдалося збити.Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск зазначав, що вночі польські військові відкривали вогонь по "об’єктах".Безпрецедентний інцидент прокоментував й президент країни Кароль Навроцький. Він заявив, що перебуває в постійному контакті з очільником міноборони Польщі та ключовими командувачами польських збройних сил з моменту порушення польського повітряного простору, тобто від початку ночі.Війська територіальної оборони Польщі повідомили, що резервісти можуть отримати повістки для пришвидшеної явки в 10 воєводствах країни. Головна причина — порушення повітряного простору Польщі російськими дронами."Через порушення повітряного простору Польщі й активацію наземних пошуково-рятувальних груп було запроваджено скорочений час явки солдатів WOT", — йдеться у повідомленні.Речниця Північноатлантичного альянсу Еллісон Гарт заявила, що НАТО тримає тісний контакт з польським керівництвом після вторгнення російських дронів на територію Польщі.У середу, 10 вересня, Польща активувала статтю 4 договору НАТО. Це означає дозвіл на початок консультацій зі союзниками через декілька годин після того, як її збройні сили збили декілька російських безпілотників, що ввійшли в її повітряний простір.Нагадаємо, станом на вечір середи, 10 вересня, польська поліція підтвердила падіння 15 дронів у різних населених пунктах країни. До того ж фахівці визначили, що росіяни оснастили дрони додатковими паливними баками, що збільшило їхню дальність польоту. Це дало їм змогу долетіти до Польщі.

Україна вдячна Європейському Союзу за фінансову допомогу на виробництво дронів. Окрім того, необхідно знайти більше шляхів використання заморожених російських активів на користь України.Про це заявив президент України Володимир Зеленський за підсумками розмови з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Відповідний допис він опублікував у своєму Telegram-каналі"Подякував за сильне щорічне звернення до Європарламенту та чіткий меседж щодо шести мільярдів євро на виробництво дронів в Україні", — зазначив український президент.При цьому він додав, що варто знайти ще більше шляхів використання заморожених російських активів на користь України."Урсула поінформувала про спільну роботу з американськими партнерами щодо посилення санкцій проти Росії", — продовжив президент України.Він уточнив, що під час розмови вони обговорили й підтримку українських дітей."Урсула підтвердила, що Євросоюз допоможе з фінансуванням безкоштовного харчування для школярів. Скоординували й подальші кроки для повернення викрадених дітей. Домовилися перебувати в контакті", — підсумував Володимир Зеленський.Раніше сьогодні Урсула фон дер Ляєн заявила, що Європейський Союз розробить спільно з Україною "Альянс дронів". За її словами, цей альянс фінансуватиметься коштом позики в розмірі шість мільярдів євро від ERA.Нагадаємо, що вночі та вранці 10 вересня війська країни-агресорки атакували Україну ударними дронами та ракетами. У п'яти областях фіксували влучання. Йдеться про Житомирську, Хмельницьку, Черкаську, Волинську та Вінницьку області.

Польський прем'єр-міністр Дональд Туск незабаром проведе телефонні перемовини з європейськими лідерами. Обговорення відбудеться після того, як російські дрони порушили повітряний простір Польщі.Про це повідомив речник польського уряду Адам Шлапка. За його словами, розмова відбудеться з участю:президента України Володимира Зеленського;президента Франції Еммануеля Макрона;генерального секретаря НАТО Марка Рютте;прем'єр-міністра Італії Джорджі Мелоні;прем'єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера.Зустріч планується для обговорення актуальних питань безпеки в регіоні та координації дій на тлі загострення ситуації в Україні.Раніше міністр оборони Великої Британії Джон Гілі заявив, що його країна розгляне варіанти посилення протиповітряної оборони НАТО над Польщею після інциденту з вторгненням російських дронів.Він запевнив, що Велика Британія підтримає Польщу як союзника з НАТО. Також він пообіцяв, що Лондон візьме участь у захисті польського народу."За підсумками сьогоднішніх обговорень я доручив нашим збройним силам Великої Британії розглянути варіанти посилення протиповітряної оборони НАТО над Польщею", — зазначив міністр після зустрічі з представниками Франції, Німеччини, Італії, Польщі й України.Очільник британського міноборони також додав, що коментарі Росії про порушення повітряного простору Польщі "не стали сюрпризом". Він розкритикував спроби Кремля уникнути відповідальності.Також Гілі нагадав, що всього шість тижнів тому британські винищувачі перебували в Польщі в межах місії НАТО. Місія також передбачала відправлення 200 додаткових солдатів до Польщі. До цього на території польської держави було 300 британських солдатів."Ми зробимо все можливе в межах НАТО як частину колективної відповіді, яку Польща запросила у нас, своїх союзників по НАТО", — зазначив міністр.Російські дрони над ПольщеюУ вівторок увечері та в ніч на середу відбулася безпрецедентна російська атака на Україну. При цьому дрони неодноразово порушували польський повітряний простір.Перше порушення сталося у вівторок о 23:30, останнє – у середу о 06:30. Залучено 19 дронів, деякі з яких прилетіли з Білорусі. Три чи чотири з них вдалося збити.Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск зазначав, що вночі польські військові відкривали вогонь по "об’єктах".Безпрецедентний інцидент прокоментував й президент країни Кароль Навроцький. Він заявив, що перебуває в постійному контакті з очільником міноборони Польщі та ключовими командувачами польських збройних сил з моменту порушення польського повітряного простору, тобто від початку ночі.Війська територіальної оборони Польщі повідомили, що резервісти можуть отримати повістки для пришвидшеної явки в 10 воєводствах країни. Головна причина — порушення повітряного простору Польщі російськими дронами."Через порушення повітряного простору Польщі й активацію наземних пошуково-рятувальних груп було запроваджено скорочений час явки солдатів WOT", — йдеться у повідомленні.Речниця Північноатлантичного альянсу Еллісон Гарт заявила, що НАТО тримає тісний контакт з польським керівництвом після вторгнення російських дронів на територію Польщі.Нагадаємо, що сьогодні Польща активувала статтю 4 договору НАТО. Це означає дозвіл на початок консультацій зі союзниками через декілька годин після того, як її збройні сили збили декілька російських безпілотників, що ввійшли в її повітряний простір.

Суд Європейського Союзу не задовольнив апеляції колишнього президента України Віктора Януковича, його сина та російського олігарха Романа Абрамовича. Йшлося про їх виключення зі санкційних списків.Про це повідомило видання Politico. Журналісти констатували, що Віктор Янукович програв у суді ЄС і отримав відмову на прохання зняти запроваджені проти нього санкції після десятилітньої судової боротьби, у якій він стверджував, що проти нього немає конкретних доказів.ЄС вперше покарав Януковича санкціями 2014 року, а потім — 2022 року після початку повномасштабної війни Росії проти України. У 18-сторінковій аргументації рішення йдеться, що дії Януковича як тодішнього президента явно посприяли дестабілізації ситуації в Україні, тож ЄС мав підстави включити його до відповідного санкційного списку.Суд врахував, що Янукович не дистанціювався від російської влади після подій 2014 року, та відзначив його роль у березні 2022 року, коли російські війська стояли під Києвом. Судді також відхилили паралельну апеляцію Олександра Януковича щодо накладених на нього санкцій ЄС за бізнес на окупованих Росією територіях. Своєю чергою, редактор із питань Європи "Радіо Свобода" Рікард Джозвяк у дописі в соцмережах зазначив, що відхилили апеляції не лише Януковичів, але й російського олігарха Абрамовича."Велика перемога для європейських санкцій проти Росії у суді ЄС: апеляції й Віктора Януковича, й Романа Абрамовича щодо виключення зі санкційних списків — відхилено", — написав він.Раніше суд ЄС задовольнив позови Януковичів і скасував попередні санкції проти них — однак це не мало практичних наслідків через існування нових санкцій 2022 року. Абрамович нещодавно програв суд також у Великій Британії, де вимагав скасувати санкції.Нагадаємо, що 1 вересня кремлівські медіа показали колишнього президента України Віктора Януковича після декількох років затишшя. У своїй промові він заявив, що завжди був противником вступу України в НАТО, але нібито активно проштовхував державу в Європейський Союз.

Україна отримала ще один транш макрофінансової допомоги від Європейського Союзу у мільярд євро. Кошти виділено у межах програми ERA Loans.Про це у Telegram повідомила прем'єр-міністр Юлія Свириденко. Посадовиця зазначила, що цей транш профінансований із прибутків від заморожених активів Центрального банку РФ."Це більше, ніж допомога — це чіткий сигнал: Європа рішуче зміцнює оборону та стійкість України перед масованими ракетними атаками та спробами дестабілізації", — зауважила очільниця уряду.До того ж Свириденко подякувала голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн та єврокомісару Валдісу Домбровскісу за лідерство й непохитність.Як відомо, Європейський Союз, країни G7 і Австралія після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну заморозили приблизно 3 300 мільярдів євро державних активів Росії.У травні 2024 року Євросоюз схвалив використання доходів від заморожених активів для допомоги Україні. За минулий рік Київ отримав у цьому контексті три мільярди євро. А з початку 2025 року ЄС переказав Україні 10,1 мільярда євро з доходів від заморожених у європейських банках коштів Росії.При цьому Україна вже тривалий час наполягає на конфіскації російських активів як компенсації за шкоду, завдану внаслідок повномасштабного вторгнення. Водночас у Європі не всі підтримують таке рішення.Нагадаємо, 26 серпня бельгійський премʼєр-міністр Барт де Вевер виступив проти конфіскації заморожених російських активів. Більшість із них перебуває у депозитарії Euroclear у Бельгії.

У чинній геополітичній ситуації європейським державам потрібно посилити військову підтримку України або ж готуватись до війни за Балтійські країни в майбутньому.Про це повідомив керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки й оборони Андрій Коваленко на тлі порушення повітряного простору Польщі російськими безпілотниками."Тут вже або сила зараз, і не тільки шляхом підтримки України, або війна за Балтію в майбутньому. Третього варіанту не лишається", — наголосив він.Атака російських дронів на ПольщуУ ніч на середу, 10 вересня, російські безпілотники порушили повітряний простір Польщі. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що польські військові відкрили вогонь по "об’єктах", але не уточнив походження цих дронів.Водночас Оперативне командування Збройних сил Польщі також підтвердило порушення повітряного простору країни. На відміну від Туска, військові зазначили, що повітряний простір Польщі порушили російські безпілотники, які атакували Україну.Безпрецедентний інцидент прокоментував й президент країни Кароль Навроцький. Він на своїй сторінці у соцмережі X (Twitter) заявив, що перебуває в постійному контакті з очільником міноборони Польщі та ключовими командувачами польських збройних сил з моменту порушення польського повітряного простору, тобто від початку ночі."Я брав участь у брифінгах в Оперативному командуванні Збройних сил. Незабаром я проведу брифінг в Бюро нацбезпеки, на якому буде присутній голова уряду. Безпека нашої Батьківщини є пріоритетом і вимагає тісної співпраці", — заявив президент Польщі.Своєю чергою, речник польського уряду Адам Шлапка повідомив, що прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск зранку скликав урядовців на термінове засідання через безпрецедентне порушення повітряного простору країни російськими безпілотниками. Воно заплановане на 09:00 за київським часом."Прем’єр-міністр Дональд Туск проводить зустріч з міністрами, що відповідають за питання державної безпеки", — зазначив речник.Нагадаємо, вночі та вранці 10 вересня війська країни-агресорки атакували Україну ударними дронами та ракетами. У п'яти областях було зафіксовано влучання. Йдеться про Житомирську, Хмельницьку, Черкаську, Волинську та Вінницьку області.

Сполученим Штатам Америки та Європейському Союзу варто щільніше перекрити нафтові доходи Росії. Зокрема, необхідні обмеження проти нафтових гігантів країни-агресорки.Про це заявила прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка на запрошення міністра фінансів США Скотта Бессента долучилася до зустрічі представників США та ЄС, її відкрив президент США Дональд Трамп."Цей захід став частиною переговорного процесу, спрямованого на зміцнення трансатлантичної єдності", — пояснила вона.Прем’єр-міністерка України привітала зусилля міжнародних партнерів, спрямовані на досягнення справедливого та тривалого миру для України. "Я наголосила, що санкції вже мають відчутний вплив на російську економіку, яка втратила понад 160 мільярдів доларів", — розповіла Свириденко.Вона закликала партнерів і надалі спільно посилювати тиск, запровадивши жорсткі санкції проти "тіньового флоту", нафтових гігантів, нафтопереробних заводів, трейдерів та інших посередників."Лише рішучі заходи здатні зменшити ресурси Росії для ведення війни проти України та покласти край щоденним російським злочинам і терору", — підсумувала очільниця українського уряду.Нагадаємо, що також сьогодні Юлія Свириденко провела зустріч із місією МВФ, яка впродовж останнього тижня активно працювала в Києві та провела низку консультацій з урядовою командою та Національним банком України.

Європейський союз планує повністю виконати цьогорічну обіцянку щодо надання Україні двох мільйонів артилерійських снарядів. Поставки мають відбутися до жовтня.Про це повідомила верховна представниця ЄС із закордонних справ і безпекової політики Кая Каллас під час виступу в Європарламенті. Вона зазначила, що Україна вже отримала 80% обіцяної допомоги щодо снарядів."Ми прагнемо досягти 100% до жовтня. І все це для того, щоб Україна могла захищати себе, своїх цивільних і відбивати агресію", — наголосила Каллас.Вона також відзначила, що Європа вже надала майже 169 мільярдів євро фінансової підтримки з початку повномасштабної війни у ​​2022 році. З них — понад 63 мільярди євро військової підтримки."Тільки цього року держави-члени нададуть 25 мільярдів євро на цю мету, що більше, ніж будь-коли раніше", — заявила Каллас.За її словами, наразі Європа є найбільшим спонсором оборонної промисловості України завдяки прибуткам від заморожених російських активів. Водночас вона вважає, що всі російські активи і далі мають бути заморожені."Активи Росії повинні залишатися замороженими, доки Росія не припинить свою агресію проти України та не компенсує Україні мільярди євро збитків, яких вона завдала і продовжує завдавати. Саме це заявила Європейська Рада. Вкрай важливо, щоб ми виконали це зобов'язання", — сказала верховна представниця.Окремо Каллас наголосила, що "вступ України до Європейського Союзу — це те, що дає українському народу надію на можливість знову жити вільно та процвітати", закликаючи до відкриття кластера 1 у переговорах про вступ."Те, що Росія вважала неминучим, не сталося. Росія не зламала рішучості України, і вона не повинна зламати нашу. Ті, хто ще сумнівається — не сумнівайтеся. Безпека України — це європейська безпека, і доки Росія веде свою незаконну війну, ми повинні продовжувати боротьбу", — підсумувала Каллас.Нагадаємо, за даними Financial Times, на тлі посилення Росією повітряних атак в Україні може виникнути дефіцит засобів протиповітряної оборони, оскільки у червні міністерство оборони Сполучених Штатів Америки провело огляд військової допомоги, що призвів до уповільнення постачання зброї.Додамо, раніше міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс повідомляв, що його країна відправляє до Польщі дві системи протиповітряної оборони Patriot та близько 300 військовослужбовців, які захищатимуть логістичний центр Служби допомоги та підготовки НАТО для України (NSATU) з 1 грудня до 1 червня наступного року. Це надасть підтримку Україні.

Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що обговорювати вступ України до Північноатлантичного альянсу та Європейського Союзу зараз "передчасно через війну".Таку заяву польський лідер зробив в інтерв'ю литовській телерадіокомпанії LRT після перемовин із президентом Литви Гітанасом Науседою. Зокрема, на думку Навроцького, країна, яка воює, не може вступити до НАТО."Тому що це означало б, що і Польща, і Литва будуть воювати, тому цю дискусію слід відкласти, це просто неможливо", — заявив Навроцький.Водночас він зазначив, що у майбутньому Україна повинна стати повноправним членом ЄС, однак зараз розмови щодо її інтеграції є передчасними."Звичайно, я вважаю, що Україна в майбутньому повинна бути частиною цивілізації, якщо ми хочемо шукати прикметники, скажімо, латинської чи західної цивілізації. Однак, на мою думку, сьогоднішня дискусія про членство України в Європейському Союзі є передчасною", — сказав Навроцький.До того ж Навроцький відзначив, що Польща продовжує підтримувати Україну під час війни: країна надала значну військову допомогу та прийняла понад мільйон українців."Поляки були першими, хто надав Україні таку значну підтримку у вигляді військової техніки і прийняв мільйон українців до Польщі, щоб забезпечити соціальну підтримку України. Тому ми, поляки, вважаємо, що урок солідарності ми виконали якнайкраще і продовжуємо це робити, відчуваючи те, що сьогодні переживає Україна через напад Російської Федерації", — додав він.Нагадаємо, за даними видання The Times, після повернення з Китаю російський диктатор Володимир Путін, ймовірно, перейшов до нового етапу війни проти України. Ознакою цього стала ракетна атака на будівлю Кабінету міністрів у Києві.До того ж агенція Reuters із посиланням на власні джерела в Кремлі заявляла, що жодні санкції не змінять курс Росії стосовно війни проти України. Москва планує розв’язати всі питання воєнного характеру в "потрібному" їй напрямку та не планує нічого змінювати. Медійники констатували, що за час війни Захід запровадив десятки тисяч санкцій, намагаючись послабити економіку Росії вартістю 2,2 трильйона доларів і підірвати підтримку диктатора Володимира Путіна.