Європейський Союз наразі опрацьовує кілька підходів щодо можливого включення питання членства України до майбутньої мирної угоди.Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на поінформовані джерела. За словами співрозмовників агентства, серед варіантів, які розглядає ЄС, — надання Україні захисту, що передбачає вступ до Євросоюзу, а також негайний доступ Києва до окремих прав, якими користуються держави-члени блоку.Водночас, за їхніми словами, ЄС планує визначити для України чіткі часові рамки та перелік кроків, необхідних для просування офіційної процедури вступу."Інші варіанти, що розглядаються, включатимуть продовження існуючого шляху приєднання або запровадження перехідного періоду та поступового членства в процесі", — зауважили джерела Bloomberg.Як зазначає Bloomberg, проєкт мирного плану з 20 пунктів, над яким Україна працює переважно разом зі США, передбачає вступ до ЄС у 2027 році. До цього часу Київ може отримати окремі переваги, пов’язані з членством.Водночас речник Європейської комісії у коментарі Bloomberg підтвердив, що майбутній вступ України до ЄС є частиною обговорень у межах потенційної мирної угоди.Нагадаємо, заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква заявляв, що Київ розраховує на те, що країни-члени Європейського Союзу ухвалять ключове політичне рішення про приєднання України до блоку вже у 2027 році. Окрім того, влада прогнозує повну готовність держави до відкриття всіх переговорних кластерів уже в першій половині поточного року.Водночас головна речниця Європейської комісії Паула Піньйо заявила, що у Плані процвітання для України немає "жодного посилання" на конкретну дату вступу України в Європейський Союз. Ці питання та відповідні документи варто розглядати окремо..

Вже цього тижня Європейський парламент проголосує щодо надання Україні кредиту в розмірі 90 мільярдів євро для фінансування військових витрат.Про це повідомила голова парламенту Роберта Мецола, передає Politico. "Європейський парламент у середу проголосує щодо позики ЄС у розмірі 90 мільярдів євро", — наголосила посадовиця.Зазначається, що європейські парламентарі домовилися про прискорене голосування, яке дозволить Комісії залучати кошти на міжнародному ринку боргу, за підтримки довгострокового бюджету ЄС."Без позики Україна ризикувала залишитися без готівки до квітня, що мало б катастрофічні наслідки для її військових зусиль на тлі мирних переговорів, що тривають за посередництва США", — йдеться у повідомленні.До того ж у виданні наголосили, що спершу голосування планували провести на спеціальній пленарній сесії 24 лютого з нагоди четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Однак, воно відбудеться раніше.Нагадаємо, 14 січня Європейська комісія погодила пакет законодавчих пропозицій, які дозволять надати Україні кредит на 90 мільярдів євро від Європейського Союзу. Головна мета — забезпечення її фінансових і військових потреб на 2026 і 2027 роки..

Європейська комісія звинуватила Meta у порушенні антимонопольних правил — ідеться про блокування конкурентних ШІ-сервісів у WhatsApp. Регулятор не виключає запровадження тимчасових заходів проти компанії.Регулятори конкуренції ЄС 9 лютого заявили, що Meta Platforms порушила антимонопольне законодавство, обмеживши доступ конкурентів до WhatsApp, пише агентство Reuters. За даними Єврокомісії, компанія дозволила використовувати в месенджері лише власного помічника Meta AI.Відповідний крок став наслідком політики, яку Meta запровадила 15 січня. Компанія фактично заборонила інтеграцію сторонніх ШІ-асистентів у WhatsApp. Європейська комісія повідомила, що надіслала Meta "заяву про заперечення або звинувачення", яка формально інформує компанію про порушення правил конкуренції. Документ є частиною антимонопольної процедури ЄС."Комісія має намір запровадити тимчасові заходи, щоб запобігти заподіянню серйозної та непоправної шкоди ринку цією зміною політики, за умови дотримання відповіді Meta та прав на захист", — зазначили у комісії. Також у Єврокомісії додали, що подальші дії залежатимуть від відповіді Meta та реалізації її права на захист. Остаточне рішення щодо тимчасових заходів буде ухвалене після оцінки позиції компанії. Своєю чергою, міжнародна група користувачів подала позов проти Meta до окружного суду Сан-Франциско, звинувачуючи компанію у фальсифікації заяв про наскрізне шифрування WhatsApp. Позивачі стверджують, що попри гарантії приватності, техногігант нібито має технічну можливість перехоплювати та аналізувати зміст повідомлень у месенджері.Нагадаємо, раніше видання Engadget повідомляло, що месенджер WhatsApp запустив новий режим підвищеної безпеки. Він одним перемикачем вмикає жорсткі обмеження для контактів "ззовні" і зменшує ризики цільових атак через повідомлення та дзвінки..

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан публічно назвав Україну ворогом своєї країни.Відповідну заяву він зробив під час так званого "антивоєнного мітингу" в місті Сомбатхей, повідомляє угорське видання Index.За словами Орбана, Україна нібито постійно вимагає від Брюсселя позбавити Угорщину доступу до дешевих російських енергоносіїв. На думку угорського прем’єра, це створює загрозу різкого зростання тарифів на комунальні послуги для громадян країни."Будь-хто, хто це каже, є ворогом Угорщини, тому Україна — наш ворог", — заявив Орбан.Він також стверджує, що без політики збереження низьких комунальних платежів витрати угорських сімей на оплату послуг ЖКГ зросли б приблизно на 1 мільйон форинтів на рік, що становить близько 2,6 тисячі євро.Водночас Орбан зазначив, що через сусідство з Україною Угорщині доведеться з нею співпрацювати. Однак, за його словами, допускати Україну до членства в Європейському Союзі не можна.Нагадаємо, 24 січня угорський прем'єр-міністр виступив із різкою заявою, звинувативши Київ у відвертих спробах вплинути на результати парламентських виборів в Угорщині. Попри нібито зовнішній тиск, він зазначив, що країна збереже свій курс і не піддасться жодному залякуванню.28 січня, до Міністерства закордонних справ України було викликано посла Угорщини в Україні Антала Гейзера. Причина — заяви угорської влади про нібито втручання Києва в парламентські вибори.Водночас 30 січня Віктор Орбан заявив, що Європейський Союз прагне прийняти Україну 2027 року. Головна мета — начебто відкрити доступ Києва до бюджету ЄС із 2028 року. Окрім того, він повторив свою позицію проти членства України в Євросоюзі. Зокрема, заявив, що Україна нібито не посилить безпеку Європи..

Для того, щоби припинити війну в Україні, Європейський Союз завжди готовий проводити переговори з Росією. Однак є умова: це не повинні бути "паралельні" зустрічі з іншими каналами комунікації.Про це заявив федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, якого цитують журналісти агенції Reuters.Під час свого візиту в Абу-Дабі німецький лідер заявив під час спілкування з журналістами про готовність Євросоюзу до діалогу з Росією.Однак, за словами канцлера Німеччини, такі контакти не мають суперечити основному переговорному процесу між Україною та Російською Федерацією. Він зараз відбувається в Об’єднаних Арабських Еміратах."Ми, звичайно, завжди готові до переговорів з Росією. Проте зараз в Абу-Дабі проходять скоординовані перемовини", — зауважив Мерц.Він додав, що якщо Європа може сприяти тому, щоби ці переговори ставали ще кращими й успішнішими, то вона це однозначно зробить."Але ми не будемо відкривати жодних паралельних каналів комунікації", — пояснив німецький канцлер.До речі, раніше президент Франції Еммануель Макрон припускав можливість контакту "найближчими тижнями" з російським диктатором Володимиром Путіним, не виключивши проведення відповідних переговорів на тлі обговорень з питань безпеки та війни в Україні.У відповідь міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров різко заявив, що подібні сигнали мають показний характер і розраховані на зовнішню аудиторію. На думку кремлівського політика, вони безпідставні та не мають за собою жодної конкретики.Нагадаємо, 29 січня Фрідріх Мерц зазначав, що Німеччина дуже скептично ставиться до заяв російських очільників. Зокрема, до того, що Кремль готовий погодитися на припинення вогню та мирне врегулювання війни в Україні. Дії Кремля доводять зворотне..

Економіка Росії, заснована на війні та може наближатися до точки, коли стане "нестійкою". Водночас санкції не є панацеєю і завжди будуть обходитися, але дають мають ефект.Про це заявив представник Євросоюзу з питань санкцій Девід О'Салліван, пише The Guardian."Можливо, у 2026 році ми дійдемо до точки, коли все це стане нестійким, тому що значна частина російської економіки була суттєво спотворена через розбудову військової економіки коштом цивільної економіки. Я думаю, що протистояння законам економічної гравітації може тривати лише певний час", — наголосив посадовець.Медійники зауважили, що з моменту повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році ЄС ввів безпрецедентні 19 раундів санкцій проти Росії, спрямованих проти понад 2700 осіб і організацій, та зупинив торгівлю в широких економічних сферах, включаючи енергетику, авіацію, ІТ, товари розкоші та споживчі товари, діаманти та золото.У виданні додали, що Євросоюзу поставив собі за мету переконати інші держави не дозволяти перепродаж європейських товарів до РФ, особливо компонентів, які можуть бути використані або перероблені для військових цілей.Своєю чергою, О'Салліван зазначив, що блок досяг певного успіху в запобіганні прямому реекспорту критично важливих продуктів для зброї через Центральну Азію, Кавказ, Туреччину, Сербію, ОАЕ та меншою мірою через Малайзію. За його словами, більшість випадків обходу санкцій була пов'язана з економічними операторами, які бачили економічні можливості та заробляли гроші, а не з діями урядів.Посадовець зауважив, що Китай надає підтримку Росії, хоча і не у формі прямих постачань військового обладнання. Окрім цього, він наголосив, що серед держав-членів ЄС значно зросла обізнаність про можливість продажу західних технологій іноземним дистриб'юторам, які потім постачають товари до РФ."Я не думаю, що ми повністю усунули цю проблему, але, на мою думку, ми її зменшили", — зауважив О'Салліван. Він також зазначив, що ЄС успішно вжив заходів для протидії тіньовому флоту РФ. Йдеться про старі танкери з невідомими власниками, які транспортують російську нафту на експортні ринки Китаю та Індії. Станом на грудень майже 600 суден перебували під санкціями ЄС.Нагадаємо, раніше агентство Bloomberg повідомляло, що російська оборонна промисловість може значно сповільнитися у 2026 році, адже Москва поставила у пріоритет економічну стабільність та збалансування фінансів, а не подальше збільшення витрат на війну в Україні..

Україна спільно з Євросоюзом та Сполученими Штатами Америки з грудня 2025 року розробляють багаторівневий план реагування на можливе порушення Росією мирної угоди або домовленості про припинення вогню.Як повідомляє газета Financial Times, план включає залучення американських військових та реакцію протягом перший 24 годин після ескалації — спершу у вигляді дипломатичного попередження, а потім — у вигляді дій української армії, спрямованих на відновлення перемир'я.Медійники зазначили, що, якщо ж і після цього продовжаться воєнні дії, Україна та союзники розпочнуть другий етап реагування. Він передбачає застосування сил "Коаліції рішучих", до складу якої входять більшість членів ЄС, Велика Британія, Норвегія, Ісландія й Туреччина."У разі розширення атаки через 72 години після першого порушення буде запущена скоординована реакція сил, що підтримуються Заходом, включно з американськими військовими силами", — зазначили медійники, пославшись на власні джерела.Нагадаємо, 2 лютого президент США Дональд Трамп провів переговори з прем'єр-міністром Індії Нарендрою Моді. Головними результатами розмови стали відмова Делі від російської нафти, спільні кроки для завершення війни в Україні та підписання історичної торгівельної угоди.Додамо, що раніше американський сенатор Ліндсі Грем заявив, що зміна поведінки великих покупців російських енергоресурсів, зокрема Індії, є ключовим фактором для припинення агресії Російської Федерації. На його думку, економічний тиск з боку колишніх клієнтів змусить Кремль шукати дипломатичний шлях завершення війни..

Повітряні атаки Росії тривають, попри оголошення так званого "тижневого перемир’я". Під нічними ударами безпілотників загинули цивільні та постраждала критична інфраструктура України.Про це заявила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова. Вона наголосила, що жодного перемир’я не існує, а Росія не дотримується домовленостей.За її словами, зокрема, впродовж минулої ночі Росія атакувала Україну 90 ударними безпілотниками. У Дніпрі дрони влучили в приватний будинок, загинули двоє людей. У Конотопі на Сумщині постраждала залізнична інфраструктура, вибухи чути ще в низці міст."Це так виглядає перемир’я? Вибухи, загиблі цивільні, зруйновані енергетичні об’єкти та транспортна інфраструктура. Сьогоднішня атака — ще один доказ, що Росія не поважає домовленості", — зазначила Матернова.Вона додала, що в Україні зараз великий холод, а чимало багатоповерхівок у Києві досі залишаються без опалення після попередніх ударів по енергетиці. Більшість українців живуть з багатогодинними відключеннями світла."Демократичний світ не може відвертати очі від цього", — наголосила посол ЄС в Україні.Нагадаємо, сьогодні війська країни-агресорки завдали удару по пологовому будинку в Запоріжжі. Внаслідок цього багато людей постраждали. Серед потерпілих — двоє жінок, які були на огляді під час ворожого удару.Інший рашистський обстріл Запоріжжя спричинив поранення трьох людей. Серед них — чотирирічний хлопчик.До того ж кількість загиблих через ворожу атаку на автобус із шахтарями у Дніпропетровській області, яку здійснили рашистські дрони, зросла до 15 людей. Відомо також про сімох поранених..

Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що Рим підтримує прискорений вступ України до Європейського Союзу. Однак у них у пріоритеті все одно перебувають інші країни.Про це Антоніо Таяні розповів в інтерв'ю італійському виданню Corriere Della Sera. За його словами, першими вступити до Європейського Союзу мають Балканські країни."Ми підтримуємо вступ України, але Балкани для нас на першому місці. Ми взяли на себе зобов'язання перед ними, і вони є для нас пріоритетом", — заявив міністр закордонних справ Італії.Він анонсував, що 3 березня в Римі відбудеться зустріч "Друзів Балкан", а 1 квітня очікується візит до Сербії. Таяні наголосив, що при цьому Італія продовжить допомагати й Україні."На початку квітня ми відвідаємо Белград разом із міністром Німеччини Вадефулем, щоби висловити свою стурбованість Сербії. Ми підтримаємо Україну, якій необхідно домогтися прогресу", — підсумував він.Раніше Антоніо Таяні прокоментував критичні зауваження Володимира Зеленського стосовно позиції Євросоюзу. Міністр наголосив, що саме завдяки діям Європи вдалося гарантувати збереження незалежності України.Як відомо, у грудні 2025 року з'явилася інформація, що Україна в разі укладення мирної угоди та припинення війни вступить до Євросоюзу до 1 січня 2027 року. Джерела розповідали, що це обговорювалося на переговорах за участю США та європейських країн.Нагадаємо, 28 січня стало відомо, що Італія надіслала Україні першу партію допомоги для подолання енергетичної кризи. Деяке обладнання на той момент уже перебувало в Києві. Про це тоді повідомив офіс прем’єр-міністерки Італії Джорджі Мелоні..

У п’ятницю, 30 січня, Європейська комісія оголосила про розслідування щодо Словаччини. Це пов’язано з ліквідацією її бюро захисту інформаторів.Таку інформацію оприлюднило видання Politico, журналісти якого послалися на відповідну заяву Єврокомісії.Медійники зауважили, що у своїй останній суперечці з Братиславою щодо верховенства права виконавчий орган ЄС розкритикував Роберта Фіцо за спробу замінити бюро новою інституцією, керівництво якої призначатиметься політично."Комісія вважає, що цей закон порушує правила Європейського Союзу", — йдеться в офіційній записці Єврокомісії.Крок Брюсселя зроблено на тлі сильного тиску з боку законодавців, які вимагають вжити заходів проти репресій Фіцо проти незалежних інституцій і підозр у шахрайстві з використанням сільськогосподарських фондів ЄС.Голова бюро захисту інформаторів Зузана Длугошова заявила, що неодноразово попереджала словацьких посадовців про те, що ці плани суперечать законодавству ЄС."Якби врахували думку експертів, Словаччина могла б уникнути процедури порушення справи від ЄС. Проте ми вважаємо, що сам цей процес може сприяти професійнішій і змістовнішій дискусії про те, як варто правильно організувати захист інформаторів у Словаччині", — зазначила вона.Брюссель дав Братиславі місяць на відповідь на свої запити, перш ніж вжити подальших заходів, які потенційно можуть містити скорочення виплат ЄС Словаччині після багатоетапного процесу.Аналітики видання констатували, що з моменту повернення до влади 2023 року на четвертий термін партія Фіцо вжила заходів для ліквідації антикорупційних інституцій, зокрема, скасувала Спеціальну прокуратуру, яка займалася гучними корупційними справами, та розформувала NAKA, елітний поліцейський підрозділ, завданням якого була боротьба з організованою злочинністю.Нагадаємо, що декілька днів тому прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо оголосив про намір оскаржити рішення ЄС щодо заборони імпорту газу з Росії. Братислава планує подати позов до Європейського суду ООН спільно з Будапештом після того, як обидві країни опинилися в меншості під час голосування 26 січня..

Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан заявив, що Європейський Союз прагне прийняти Україну 2027 року. Головна мета — начебто відкрити доступ Києва до бюджету ЄС із 2028 року.Про це свідчить відео з фрагментами інтерв'ю угорського прем'єр-міністра, які опублікував у соціальних мережах його речник Золтан Ковач.За словами Орбана, під час останнього саміту ЄС лідерам нібито презентували документ, у якому викладено плани Брюсселя щодо вступу України саме 2027 року. На його думку, такий поспіх пов’язаний із початком нового семирічного бюджетного циклу Євросоюзу 2028 року."Вони хочуть прийняти Україну 2027 року. Це тому, що прагнуть надати Україні гроші зі семирічного європейського бюджету, який розпочинається 2028 року", — заявив прем’єр-міністр Угорщини.Він додав, що в такому разі фінансування отримає Україна коштом інших країн-членів."Це означає, що ці гроші відберуть у нас, центральноєвропейців", — повторив Орбан свою відому тезу, яка не підкріплена вагомими аргументами.Він також наголосив, що час для вступу України, на його думку, обмежений саме рамками бюджетного циклу."Тому є обмежений час для вступу України до ЄС до початку наступного семирічного бюджету", — знову наголосив угорський прем’єр-міністр.Окрім того, він повторив свою позицію проти членства України в Євросоюзі. Зокрема, заявив, що Україна нібито не посилить безпеку Європи."Україна не може захистити Європу від Росії. Вступ України в ЄС втягне нас у війну", — зазначив Орбан.На його думку, фінансову допомогу Україні варто переорієнтувати на внутрішні потреби країн ЄС. Оскільки вона не рятує Європу за нинішньої ситуації."Гроші, які ми даємо або хочемо дати Україні, варто використати для розвитку армій і озброєння європейських країн", — заявив він.Водночас прем’єр-міністр Угорщини окреслив власне бачення європейської безпеки. В ньому не надається важливого місця Україні."Наша лінія оборони проти Росії — це не українсько-російський кордон, а місце, де закінчується кордон НАТО", — підсумував Віктор Орбан.Нагадаємо, що 24 січня угорський прем'єр-міністр виступив із різкою заявою, звинувативши Київ у відвертих спробах вплинути на результати парламентських виборів в Угорщині. Попри нібито зовнішній тиск, він зазначив, що країна збереже свій курс і не піддасться жодному залякуванню..

Новий пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії планують схвалити 24 лютого. Він стане вже 20 за ліком. Попередня (хоча й не повна) згода між країнами щодо змісту документа вже є.Про це повідомила висока представниця Євросоюзу із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас після закінчення засідання Ради ЄС у закордонних справах у четвер, 29 січня, її цитують журналісти "Європейської правди"."Щодо 20 пакету антиросійських санкцій, то ми вже визначили, що прагнемо вийти з ним 24 лютого", — зазначила вона.За її словами держави-члени ЄС пропонують різні санкції, включно з "повною забороною морських послуг, а також питаннями енергетичних санкцій і мінеральних добрив"."Я маю на увазі, що це пропозиції, які ми маємо на столі. Отже, робота триває, процес узгоджень іще не завершений", — розповіла головна дипломатка ЄС. Кая Каллас зауважила, що не може сказати, що станом на зараз серед держав Європейського Союзу є повна згода щодо вмісту пакета. Але вона уточнила, що загалом процес домовленостей рухається в «правильному напрямку»."Я не можу сказати, що ми маємо згоду зараз, інакше ми би вже оголосили про те, що маємо згоду. Але, наприклад, сьогодні ми мали багато розмов про це — і тепер продовжуємо працювати над документом", — пояснила вона.Раніше стало відомо, що наступного тижня Єврокомісія очікувано оприлюднить пропозицію щодо нового, 20 пакета санкцій ЄС проти Росії. Відомою є й позиція Франції, яка хоче, щоби 20 пакет санкцій виявився "особливо жорстким" щодо "тіньового флоту" Росії.Нагадаємо, що сьогодні Європейський Союз запровадив персональні санкції проти російських пропагандистів. Це, зокрема, телеведучі та журналісти Катерина Андреєва, Марія Сіттель, Дмитро Губернієв і Павло Зарубін..

У четвер, 29 січня, Європейський Союз запровадив персональні санкції проти російських пропагандистів. Це, зокрема, телеведучі та журналісти Катерина Андреєва, Марія Сіттель, Дмитро Губернієв і Павло Зарубін.Про це свідчить текст регламенту Ради ЄС щодо обмежувальних заходів у зв’язку з дестабілізаційною діяльністю Росії. Зазначається, що обмеження передбачають заборону на в’їзд до країн-членів ЄС і заморожування активів у європейських банках.Також у санкційному переліку є танцівник балету, колишній голова Севастопольського театру Сергій Полунін, якому президент Володимир Зеленський припинив українське громадянство у жовтні торік, і російський актор і співак Роман Чумаков.Ведуча програми "Время" Катерина Андреєва "регулярно поширює дезінформацію та пропаганду про війну проти України", підтримує армію Росії та незаконні формування "ДНР / ЛНР". Також вказується, що вона двічі вела "пряму лінію" з очільником Кремля Володимиром Путіним (2001, 2007), а також коментувала його інавгурації та військові паради.Ведучий програми "Москва. Кремль. Путин" на каналі "Россия 1" Павло Зарубін характеризується як пропагандист з "ексклюзивним доступом до порядку денного Володимира Путіна". Зокрема, він першим узяв інтерв’ю у нього після початку повномасштабного вторгнення, регулярно поширює антиукраїнську дезінформацію, а 2025 року був співведучим "прямої лінії".Дмитро Губернієв є ведучим і коментатором російських державних медіа та публічно підтримує / виправдовує війну Росії проти України, поширюючи наративи Кремля. Відповідні наративи він просуває під час спортивних трансляцій.Марія Сіттель веде державні пропагандистські заходи Росії, а також є ведучою новинної програми "Вести" на телеканалі "Россия" з 2001 року. Сіттель систематично підтримує агресію проти України, анексію Криму та політику російської влади.Роман Чумаков — російський актор і співак, який після початку повномасштабної війни Росії проти України активно підтримує російські війська. Він часто відвідує солдатів на окупованих українських територіях і пише патріотичні пісні, А також публічно вихваляє та прославляє Путіна, збирає гроші для російських збройних сил.17 січня, президент України Володимир Зеленський підписав санкції, спрямовані проти тих, хто виправдовує російську агресію. Йдеться про осіб, який Кремль використовує у пропагандистських цілях..

У четвер, 29 січня, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга взяв онлайн-участь у засіданні Ради Європейського Союзу в закордонних справах. Він поінформував європейських колег про ситуацію на лінії фронту та в Україні загалом, найнагальніші та стратегічні потреби, просування мирних зусиль.Про це повідомили на сайті українського МЗС."Ми вступили в новий рік, який може стати поворотним для майбутнього Європи. В умовах геополітичної турбулентності важливо зберігати Україну в центрі уваги", — наголосив міністр. Сибіга висловив вдячність європейським партнерам за єдність, послідовність і лідерство у щоденній підтримці України. За його словами, це свідчить про три речі: Європа стоїть на захисті своїх цінностей. Європа сповнена рішучості. Європа має силу.Очільник МЗС підкреслив, що, попри гучні заяви, Росії не вдалося досягнути жодного прориву на полі бою, а втрати окупанта продовжують зростати. Метою України є досягнення рівня у 50 тисяч російських втрат на місяць. За словами керівника зовнішньополітичного відомства, коли росіяни втрачатимуть більше, ніж здатні набирати, це змусить Путіна та його режим переглянути свої плани. "Ми виграємо для вас час — це гірка правда. Краще зупинити Росію в Україні вже зараз", — зазначив міністр. Він зауважив, що Європа має досягнути повної стратегічної автономії у питаннях озброєння та безпеки. Це питання виживання Європи, в якому Україна є ключовим елементом на цьому шляху.Сибіга відзначив важливість програми PURL для зміцнення української протиповітряної оборони та захисту критичної інфраструктури, особливо для протиракетної оборони від балістичних загроз та постачання ракет-перехоплювачів. Для цього важливо забезпечити фінансування цієї програми на рівні орієнтовно 15 мільярдів доларів на рік."PURL — єдиний інструмент, який дозволяє нам купувати критично важливу зброю в американців. Важливо також, щоб європейська ініціатива SAFE почала приносити результати якомога швидше цього року", — наголосив міністр.У контексті мирних зусиль і нещодавніх переговорів в Абу-Дабі Сибіга відзначив, що Україна розглядає їх як продовження взаємодії зі США та мирних зусиль, які отримали новий імпульс минулої осені. Очільник МЗС повідомив, що наразі Україна разом зі США готується до наступного раунду в тристоронньому форматі найближчим часом."Як я вже казав, президент України Володимир Зеленський готовий зустрітися з Путіним, щоб обговорити найчутливіші питання. Зокрема, що стосується територій і ЗАЕС. Публічна реакція Кремля на цю тезу вкотре показала, що Путін не хоче зупиняти агресію", — наголосив Сибіга.Він закликав партнерів не знімати з порядку денного питання заморожених російських активів. Це потужний важіль для миру, який не можна залишати. Сибіга виокремив ключові можливості для Європи чинити тиск на Росію: блокування "тіньового флоту" й ухвалення сильного 20 пакету санкцій, включно з обмеженнями проти російської оборонної промисловості та нафтогазового сектору.Очільник МЗС привітав ЄС з остаточним рішенням відмовитися від російського газу до 2027 року та подякував за нещодавнє рішення виділити перші 10 мільйонів євро для Спеціального трибуналу."Росія повинна заплатити. Рано чи пізно. Вона має відчути цей тиск вже зараз. Сам ризик втрати активів змусив Путіна змінити свою поведінку минулого року", — зауважив він. Окремо Сибіга відзначив невідкладну енергетичну допомогу з боку ЄС та внески до стійкості України в рамках так званого "Енергетичного Рамштайну". Міністр також висловив щиру вдячність суспільствам європейських країн за їхнє щиру солідарність. "Я впевнений, що наш гіркий досвід на рівні кожної родини та загалом нашої держави також сприятиме стабільності Європи. Звісно, було би краще, якби ніхто не мусив проходити через такий досвід. Але ми повинні бути готові. Це війна майбутнього", — зазначив міністр.У контексті євроінтеграційного шляху він додав, що цей рік має стати визначальним. Членство України в ЄС наблизить мир, зміцнить ЄС, дасть Україні ще одну гарантію безпеки та створить умови для економічного зростання в Європі. Це є ключовим елементом нової архітектури безпеки Європи."Доля та мир Європи сьогодні вирішуються в Україні. І за дуже високу ціну", — підсумував український міністр.Нагадаємо, декілька днів тому Андрій Сибіга заявив, що Україна планує притягнути самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка до відповідальності за допомогу країні-агресорці Росії у війні..

Створення об'єднаних європейських збройних сил зараз недоцільне. Країни Європи вже мають власні збройні сили у межах НАТО. Тож об’єднання зусиль навряд чи працюватиме належним чином.Про це заявила висока представниця Євросоюзу із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас перед початком засідання Ради ЄС із закордонних справ у Брюсселі в четвер, 29 січня.Відповідаючи на запитання журналістів щодо ініціативи президента України Володимира Зеленського про формування окремої європейської армії, в основі якої могли би бути Збройні сили України, Каллас зауважила, що "не уявляє цього"."У кожної європейської країни є армія, й армії 23 країн також є частиною структур НАТО. Тому я не можу собі уявити, що країни створять окрему європейську армію. Тож мають бути армії, що вже існують. Треба дивитися, як це працює на практиці", — аргументувала голова дипломатії ЄС.Вона зазначила, що у військовій справі необхідна дуже чітка та зрозуміла ієрархія командування, аби, мовляв, "коли щось трапляється, стало зрозуміло, хто кому віддає накази"."Якщо ми створимо паралельні структури, це лише розмиє картину. А у важкі часи накази можуть просто загубитися", — додала Каллас.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський заявляв, що українське військо чисельністю в мільйон осіб могло би стати фундаментом об'єднаних збройних сил Європи, однак реалізація цієї ідеї можлива лише після завершення війни.Український президент пояснив таку необхідність: загроза від Росії зрозуміла. Вони планують до 2030 року мати армію у 2-2,5 мільйони. Тому армія в Європі, з урахуванням, безумовно, що в кожній країні залишиться своя суверенна армія, мінімум має бути в три мільйони..
