# ЄС

У четвер, 8 травня, Європейський парламент ухвалив резолюцію про повернення українських дітей, яких депортувала Росія.Про це повідомила прес-служба Міністерства соціальної політики України.Так, резолюцію, яка не лише засуджує "геноцидну стратегію" Росії за підтримки Білорусі, а й спрямована на стирання ідентичності українських дітей, підтримали 516 євродепутатів.Резолюція вимагає від Росії припинити:вбивати дітей; депортацію;примусове переміщення дітей;незаконне усиновлення;примусову русифікацію та мілітаризацію.Зокрема, Росія повинна негайно повідомити про місцеперебування усіх депортованих дітей і забезпечити їхнє безпечне повернення в Україну. Також Москва має відкрити доступ до дітей міжнародним організаціям: міжнародному Комітету Червоного Хреста, управлінню Верховного комісара ООН з прав людини, дитячому фонду ООН (ЮНІСЕФ)."Європарламент наголошує: жодна мирна угода не є повноцінною без повернення дітей і притягнення Росії до відповідальності", — зазначили в Мінсоцполітики.Нагадаємо, Міністерство юстиції України удосконалює системний підхід щодо інформації про дітей, яких незаконно вивезли окупанти. Одним з основних інструментів у цьому процесі стало створення та впровадження реєстру відомостей стосовно депортованих або примусово переміщених дітей.

Країни Європейського Союзу закликають Брюссель утриматися від будь-яких потенційних заходів у відповідь на мита президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа та уникати будь-яких конфліктів з ним до саміту Північноатлантичного альянсу у червні, щоб не зірвати захід.Як повідомляє газета Financial Times, посилаючись на дипломатів та урядовців, уряди країн закликають Брюссель призупинити будь-які важливі рішення, пов'язані зі США, доки не буде відомо про результати зустрічі НАТО в Гаазі наступного місяця.Так, представників НАТО також закликають максимально скоротити саміт, щоб мінімізувати ймовірність конфліктів із Трампом, оскільки існує велика невизначеність щодо того, як може діяти американський лідер на саміті. На тлі інтенсивних переговорів між ключовими європейськими лідерами і генсеком НАТО Марком Рютте про те, як заспокоїти Трампа на саміті НАТО 24-25 червня, держави-члени ЄС також закликають Єврокомісію уникнути конфронтації з Білим домом напередодні зустрічі.Посилаючись на неназваних офіційних осіб газета зазначає, що йдеться про уникнення провокаційних публічних дискусій про торгівельні санкції у відповідь на мита Трампа, відтермінування рішень про закупівлю озброєння, які передбачають вибір між європейськими та американськими варіантами, а також уникнення критики підходу США до України та риторики щодо анексії Гренландії."Напередодні Гааги панує велика нервозність, і загальна думка полягає в тому, щоб зробити все можливе, щоб Трамп приїхав, сказати йому те, що він хоче почути, і випровадити його без будь-яких катастроф", — заявив неназваний високопосадовець ЄС.Водночас, за даними Financial Times, неназвані американські посадовці повідомили своїм союзникам по НАТО, що, хоча Трамп планує взяти участь у саміті, він може вирішити скасувати візит, якщо решта членів Альянсу не ухвалять попередньої угоди про збільшення витрат і прийняття на себе більшої відповідальності за захист Європи.Наразі НАТО готує детальне дослідження поточних можливостей країн-членів, щоб підготувати ґрунтовні дискусії про нинішню залежність Європи від Сполучених Штатів, та про те, як її зменшити і наскільки швидко це можна зробити.Нагадаємо, раніше видання CBC News повідомляло, що під час зустрічі у Вашингтоні американського президента Дональда Трампа і прем'єра Канади Марка Карні одним із ключових питань в обговоренні було питання війни Російської Федерації проти України.

Польща прагне погодити 17 пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії до 1 липня. У ньому передбачені обмеження на експорт хімічних речовин і санкції проти компаній.Про це повідомило Polskie Radio 24, журналісти якого послалися на міністра у справах ЄС Адама Шлапку. Виступаючи в Європарламенті, він заявив, що санкції повинні залишатися важливим інструментом тиску на російську воєнну економіку.За його словами, робота над новим пакетом санкцій вже розпочалася, її варто завершити до кінця польського головування в ЄС.Європейська комісія вже направила до столиць країн-членів ЄС проект 17 пакету санкцій. Серед нових обмежень — заборона на експорт до Росії хімічних речовин, що використовуються в ракетних двигунах.Орім того, до чорного списку потрапили ще 15 осіб і 45 компаній, що спеціалізуються на військово-промисловому комплексі.Європейський Союз також посилить тиск на тіньовий флот Росії, зокрема, на судна, що порушують міжнародні санкції, перевозячи російську нафту за цінами, вищими за встановлені ліміти.Шлапка акцентував, що тиск на Росію має бути комплексним і супроводжуватися наданням озброєння Україні для зміцнення її позицій перед можливими переговорами про припинення вогню.Польський міністр заявив, що Україна повинна перебувати в позиції сили, щоби мати можливість укласти вигідну угоду та забезпечити її виконання в майбутньому.Як відомо, Євросоюз уже запровадив 16 пакетів санкцій проти Росії. Ці обмеження спрямовані на послаблення економічної та військової спроможності Кремля.Нагадаємо, 30 квітня верховна представниця Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас заявила, що ЄС і надалі не виключає виходу США з мирного процесу. Брюссель готується до такого сценарію. Тоді виникне необхідність якось зберігати санкційний режим проти Росії.

Словацький прем’єр-міністр Роберт Фіцо наголосив, що не підтримує запропоновану дорожню карту Європейської комісії. Там ідеться про припинення імпорту газу з Російської Федерації.Чергову скандальну заяву Роберта Фіцо цитує видання Dennik N. Словацький посадовець укотре пробує лякати Європу. За його словами, наслідки для Євросоюзу будуть серйознішими, ніж для Росії."Я прошу Європейську комісію п’ять разів відміряти й один раз відрізати", — зазначив він.Фіцо додав, що дорожня карта Європейської комісії в її теперішньому вигляді є неприпустимою для уряду Словаччини.Прем'єр-міністр також зауважив, що не знає, які будуть наслідки розірвання угоди його країни з "Газпромом", термін дії якої спливає 2034 року.Фіцо акцентував, що визнає стратегічну мету скорочення залежності Євросоюзу від інших країн, але побоюється зростання цін на газ. На його думку, наслідки виявляться відчутнішими для Євросоюзу, ніж для Росії.Як відомо, у вівторок Єврокомісія презентувала дорожню карту повного припинення імпорту російського газу до кінця 2027 року, а також мінімізації імпорту російської нафти.Угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто розкритикував цей план, заявивши про атаку на суверенітет Угорщини. Угорщина та Словаччина — єдині країни ЄС, які й надалі розраховують на трубопровідні російський газ і нафту як основне джерело.Нагадаємо, що низка держав Європейського Союзу не надають дозволу на проліт літака словацького прем'єр-міністра Роберта Фіцо в Російську Федерацію. Політик планує взяти участь 9 травня у параді в Москві.

Після встановлення сталого миру найсильнішою гарантією безпеки для України може стати прискорення вступу України до Європейського Союзу. Робота над цим триває та триватиме найближчим часом.Про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн на пленарному засіданні Європейського парламенту у Страсбурзі "Роль ЄС у встановленні справедливого та сталого миру в Україні". Її цитує "Європейська правда".Президентка Єврокомісії наголосила, що приєднання України до Євросоюзу стане найбільшою гарантією справедливого тривалого миру."Ми повинні прискорити шлях України до членства в ЄС. Це не лише прагнення України — це найсильніша гарантія безпеки. І саме це перебуває в центрі уваги моєї останньої зустрічі з президентом Зеленським у Римі", — заявила Урсула фон дер Ляєн.За її словами, війна в Україні врешті-решт закінчиться. І те, як вона закінчиться, сформує Європейський континент на декілька поколінь вперед.Президентка Єврокомісії висловила переконання, що "погана угода може заохотити Путіна повернутися з новими силами, що стало би рецептом усе більшої нестабільності та незахищеності". "Натомість справедливий і тривалий мир може відкрити нову еру процвітання для України та допомогти нам побудувати нову архітектуру безпеки для Європи", — акцентувала вона.Тож фон дер Ляєн виокремила три пріоритети для Євросоюзу на шляху до встановлення справедливого миру для України."По-перше, підтримати обороноздатність України. По-друге, завершити поетапну відмову від російського викопного палива. І по-третє, прискорити процес вступу України до ЄС", — підсумувала Урсула фон дер Ляєн.Нагадаємо, в другій половині квітня стало відомо, що Європейський Союз не погоджується щонайменше з двома пунктами "мирної угоди", яку запропонували Сполучені Штати Америки щодо війни в Україні. Це визнання окупованого Криму російським і зняття санкцій із Росії.

Європейська комісія підготувала 17-й пакет санкцій проти країни-агресорки Росії. Під обмеження може потрапити російський "тіньовий нафтовий флот".Про це повідомляє Reuters із посиланням на джерела. За даними видання, до санкційного списку можуть потрапити понад 50 фізичних і юридичних осіб, зокрема п'ять — в Китаї. Також обмеження поширюються на 31 компанію, яка допомагає російським військовим або причетна до обходу санкцій, з них — 13 зареєстровані за межами Росії.Як очікується, нові санкції також посилюватимуть експортний контроль за товарами подвійного призначення та високотехнологічною продукцією, яку Росія може використати у військових цілях."Пакет містить жорсткіший експортний контроль за товарами, які можуть бути перепрофільовані російськими військовими та передовими технологіями, а також включення до списку більшої кількості суден тіньового флоту. Москва створила величезний флот, що діє поза межами західних мереж для експорту своєї нафти та купівлі боєприпасів", — зазначили у Reuters.Водночас, на думку джерел видання, мета нового пакета санкцій — показати, що країни ЄС "все ще можуть домовитися про щось проти Росії" після неодноразових погроз вето з боку дружнього до РФ уряду Угорщини.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Сполучені Штати Америки готують новий пакет економічних санкцій проти країни-агресорки Росії. Проте поки не відомо, чи схвалить їх американський президент Дональд Трамп.

Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан назвав можливий вступ України до Європейського Союзу "поганою угодою". При цьому нинішню ситуацію він порівняв з періодом, коли Угорщину приймали до об’єднаної Європи.Відповідний допис Віктор Орбан опублікував на своїй сторінці в соціальній мережі Х.Він заявив, що Угорщину колись прийняли до Європейського Союзу, тому що це "було вигідно для країн-членів" цієї організації."Це була вигідна угода. А ось вступ України — це невигідна та погана угода. Україна — це не додана вартість, а тягар. Такі зараз реалії", — заявив він.Угорський прем’єр-міністр вважає "великою помилкою" ту політику, яку Європа проводить стосовно України."Недоцільно надсилати європейські кошти в Україну замість того, щоби спрямувати їх на підтримку економіки ЄС, яка переживає складнощі", — запевнив він.Як відомо, керівництво України та Європейська комісія мали амбітні плани щодо темпів переговорів про вступ 2025 року, проте на заваді стало угорське вето.До того ж Будапешт організував консультативне опитування про вступ України до ЄС — Віктор Орбан вже публічно проголосував проти."Настав час європейським лідерам розпочати представляти європейський народ", — наголосив прем’єр-міністр Угорщини.Нагадаємо, що вчора прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан відреагував на критику з боку президента України Володимира Зеленського, який звинуватив угорського лідера через блокаду вступу України до ЄС. Він наголосив, що без Угорщини не буде цього, а кожен угорський громадянин матиме право висловити свою думку з цього питання.

У четвер, 8 травня, Європейський парламент голосуватиме за запровадження пільгового режиму експорту з України сталі та заліза. Це відбудеться після того, як з 6 червня 2025 року завершиться дія загальних автономних торгівельних преференцій для українського експорту, тобто так званого "торгівельного безвізу".Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на проект законодавчої резолюції Європарламенту щодо пропозиції регламенту Європейського парламенту та Ради ЄС, яким призупиняється дія окремих положень регламенту стосовно імпорту української продукції до Європейського Союзу.У проекті законодавчої резолюції Європарламенту, яку поставлять на голосування 8 травня, йдеться про продовження спрощеного режиму імпорту для української сталі та заліза після 5 червня 2025 року."Україна все ще залишається великим експортером заліза та сталі, попри те, що війна призвела до руйнування або окупації багатьох виробничих потужностей. Тому залишається необхідним зберегти призупинення дії регламенту про спільні правила імпорту. Це призупинення є та залишатиметься правовою основою для призупинення поточного захисного заходу ЄС щодо сталевої продукції в межах підтримки з боку ЄС", — йдеться у пояснювальній записці Єврокомісії до проекту документа.У Єврокомісії наголосили, що, для того, щоби забезпечити продовження заходів із лібералізації торгівлі для України після закінчення терміну дії автономних торгівельних преференцій для України 5 червня 2025 року, "необхідно, щоби запропонований регламент набув чинності 6 червня 2025 року". Запровадити преференції для українських заліза та сталі пропонується терміном на три роки.Якщо голосування у Європарламенті виявиться успішним, то законодавчу резолюцію має затвердити Рада ЄС, вона набере чинності після офіційної публікації.Нагадаємо, 10 квітня стало відомо, що угода про лібералізацію вантажних перевезень між Україною та ЄС, відома як "транспортний безвіз", продовжена до 31 грудня 2025 року. Це рішення стало можливим завдяки ефективній реалізації угоди, її позитивному впливу на економіку й ефективному моніторингу її виконання.

Комісар Європейського Союзу з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Європа має можливість суттєво посилити військову підтримку України. Для цього необхідно закупити озброєння безпосередньо в українських виробників. Про це Андрюс Кубілюс написав на своїй сторінці в соціальній мережі Х. За його словами, зараз США та ЄС щорічно виділяють близько 40 мільярдів євро на військову допомогу Україні.Однак, додав він, ці кошти можна використовувати ефективніше, інвестуючи їх у закупівлю озброєння безпосередньо в українських виробників."Якщо Трамп не переконає Путіна укласти мир, ми могли би висунути переконливіші аргументи на користь миру дуже швидко — значно збільшивши нашу військову підтримку України", — заявив Кубілюс.Європейський чиновник пояснив, що вартість озброєнь, вироблених в Україні, приблизно вдвічі нижча, ніж аналогічного озброєння з ЄС чи США. Таким чином обсяг наданої Україні зброї можна фактично подвоїти без збільшення витрат."Реальна вартість нашої підтримки зросте до 80 мільярдів євро", — підсумував він.Окрему увагу Кубілюс приділив новому інструменту — безпековим кредитам ЄС, які дозволяють державам-членам фінансувати військові закупівлі для України. Це, на його думку, відкриває шлях до реалізації стратегії "миру через силу"."Безпекові кредити — це сила для України!" — наголосив чиновник.Нагадаємо, верховна представниця Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас нещодавно заявила, що Європейський Союз і надалі не виключає виходу США з мирного процесу. Брюссель готується до такого сценарію. Тоді виникне необхідність якось зберігати санкційний режим проти Росії.

Європейський Союз і надалі не виключає виходу Сполучених Штатів Америки з мирного процесу. Брюссель готується до такого сценарію. Тоді виникне необхідність якось зберігати санкційний режим проти Росії.Про це заявила верховна представниця Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас в інтерв'ю Financial Times.Вона визнала, що в деяких столицях Євросоюзу тривають дискусії про те, чи варто погоджуватися з адміністрацією Дональда Трампа, якщо та вийде з мирних переговорів щодо війни проти України та перезавантажить відносини з Росією."Очевидно, що такі дискусії ведуться в деяких державах-членах, і, можливо, в декого "є надія", що нам більше не доведеться підтримувати Україну. Але це хибна надія, бо якщо подивитися на Росію, яка інвестує понад 9% свого ВВП у військову сферу, то вона захоче знову це використати", — пояснила вона.За словами Каллас, у Євросоюзі існує "план Б" для збереження економічного тиску на Росію, якщо Угорщина заблокує продовження економічних санкцій Євросоюзу в липні.Вона наголосила, що Брюссель все ще зосереджений на тому, щоби всі держави-члени дотримувалися єдиної позиції."План Б" також є, але ми маємо працювати над "планом А", бо інакше ви зосередитеся на "плані Б", і тоді реалізується він", — зазначила Каллас.Очільниця дипломатії Євросоюзу додала, що зараз тривають переговори з Вашингтоном та іншими міжнародними партнерами, аби забезпечити збереження режиму санкцій проти Росії.Нагадаємо, вчора віце-прем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, міністерка юстиції України Ольга Стефанішина розповідала, що Україна й Угорщина домовилися з 12 травня на регулярній основі проводити консультації. Це стосується розблокування переговорного процесу про вступ до Європейського Союзу.

Європейська комісія не планує продовжувати режим автономних торгівельних заходів для України (так званий "торгівельний безвіз"). Він діє до 5 червня цього року.Про це на брифінгу в Брюсселі в середу, 30 квітня, заявив речник Єврокомісії Олоф Гілл. Його цитує "Європейська правда". Однак він зазначив, що Єврокомісія забезпечить плавний перехід до нової схеми, де всі умови лібералізації торгівлі зафіксують в угоді про вільну торгівлю між Україною та ЄС.Гілл наголосив, що автономні торгівельні заходи, які знімають більшість бар’єрів для українського експорту до Євросоюзу, не повністю скасують: деталі лібералізації торгівлі між Україною та ЄС зафіксують у глибокій та всеосяжній угоді про вільну торгівлю."Ми маємо намір забезпечити плавний перехід до нового режиму, де всі торгівельні домовленості закріплені в угоді про вільну торгівлю, яку ми маємо з Україною", — додав він.За його словами, таким чином здійснюватиметься перехід, який дозволить дії автономних торгівельних заходів закінчитися, після чого всі деталі запрограмують у відповідній угоді.Речник Єврокомісії зауважив, що "не може сказати, коли цей процес розпочнеться"."Але це станеться незабаром і відбуватиметься у структурований спосіб, щоби не залишалося місця для сумнівів", — наголосив він.Речник уточнив, що Єврокомісія хоче забезпечити, аби не відбувалося потреби у відкочуванні назад."Ми запровадимо процес, щоби після закінчення терміну дії автономних торгівельних заходів спосіб, у який ми торгуємо з Україною на двосторонній основі, повністю інтегрувався в нашу угоду про торгівлю", — підсумував Олоф Гілл.Нагадаємо, 10 квітня стало відомо, що угода про лібералізацію вантажних перевезень між Україною та ЄС, відома як "транспортний безвіз", продовжена до 31 грудня 2025 року. Це рішення стало можливим завдяки ефективній реалізації угоди, її позитивному впливу на економіку й ефективному моніторингу її виконання.

Україна й Угорщина домовилися з 12 травня на регулярній основі проводити консультації. Це стосується розблокування переговорного процесу про вступ до Європейського Союзу.Про це повідомила віце-прем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, міністерка юстиції України Ольга Стефанішина в ефірі національного телемарафону "Єдині новини".Таким чином Україна намагається зняти всі занепокоєння угорської сторони та розблокувати переговорний процес про вступ України в ЄС."Ми домовилися, що з 12 травня на регулярній основі будуть працювати команди, які зараз присутні в Будапешті з української й угорської сторін, доти, поки ми не визначимо весь перелік завдань у межах тих 11 рекомендацій, які є предметом занепокоєння угорської сторони", — сказала Стефанішина.За її словами, на сьогоднішню зустріч українська сторона прибула з додатковими пропозиціями щодо врегулювання всього комплексу питань."Ми очікуємо попрацювати продовж цього тижня над контрпропозиціями угорської сторони та вже 12 травня розраховуємо на те, що матимемо проміжні результати. Я сподіваюся, що цей діалог матиме всі шанси прокласти шлях до розблокування переговорного процесу", — додала віце-прем'єрка.Також вона зауважила, що сьогодні українська сторона не почула жодних радикальних заяв чи негативних висловлювань від угорської сторони.Як відомо, до української делегації, яку очолює Стефанішина, входять перший заступник Міністерства освіти та науки України Євген Кудрявець, генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Олександр Ільков, заступник голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Ігор Лосовський, народна депутатка України, представниця комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки й інновацій Юлія Гришина, посол України в Угорщині Федір Шандор, заступник голови Закарпатської обласної державної адміністрації Ігор Шинкарюк Ігор та представники МЗС України.Угорську делегацію очолює заступник міністра, парламентський державний секретар Міністерства зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Левенте Мадяр.Нагадаємо, раніше міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський розповідав, що Угорщина продовжує блокувати відкриття переговорних кластерів щодо членства України у Європейському Союзі. До того ж Будапешт блокує 17 пакет санкцій проти країни-агресорки Росії.

Адміністрація президента Дональда Трампа представила Україні план угоди з умовами, які є вигідними для Росії. Втім, визнання Сполученими Штатами Америки суверенітету Росії над Кримом і відмова від вступу України у Північноатлантичний альянс неприйнятні для Європейського Союзу.Як повідомляє "РБК-Україна" посилаючись на газету Financial Times, президент Володимир Зеленський відмовився визнати суверенітет Росії над будь-якою територією, яку вона захопила з 2014 року.Своєю чергою, Трамп завалився з критикою на позицію Зеленського, назвавши її "дуже шкідливою" для його мирних зусиль і "підбурювальною". "Він може отримати мир або битися ще три роки, перш ніж втратить усю країну", — написав президент США в Truth Social.Газета зауважила, що пропозиція Вашингтона схвалити контроль Москви над Кримом, порушуючи узгоджену політику НАТО, можливо, є найбільшою поступкою, яку він зробив Москві за останні місяці в поспіху укладення угоди. Окрім цього, адміністрація Трампа також виключила членство України в НАТО, що є давньою вимогою Росії."У той час, як Москву щедро обсипали заохоченнями, Київ зазнавав тиску і погроз. Йому мало що пропонували в обмін на відмову від своєї території", — наголошує Financial Times.Позиція ЄвросоюзуЗахідні урядовці повідомили газеті, що європейські столиці не схвалять жодних кроків США щодо визнання Криму російським або тиску на Київ, щоб він погодився на це, і дотримуються давньої позиції, що вони не приймуть нічого щодо суверенітету України.Газета зауважила, що для європейців ідея визнання анексії Криму, першого захоплення земель військовою силою в Європі з 1945 року є неприйнятною, оскільки це підірве заснований на правилах порядок, який протягом поколінь підтримував мир на континенті."Крим і майбутні прагнення до членства в НАТО — це червоні лінії для нас. Ми не можемо від них відмовитися", — наголосив неназваний високопоставлений дипломат ЄС.Так, навіть якщо Вашингтон діятиме в односторонньому порядку, це винагородить російську агресію і спонукає Кремль продовжувати свої претензії в Грузії та Молдові й погрожувати іншим колишнім радянським країнам, таким як країни Балтії, які є як членами НАТО, так і членами ЄС.Водночас неназваний європейський високопоставлений чиновник заявив, що адміністрації Трампа вже повідомили, що європейські столиці не зможуть визнати Крим російським. Найбільшим європейським державам НАТО необхідно "відмовити" Вашингтон від односторонньої дії, сказав чиновник.Нагадаємо, раніше речник Єврокомісії Гійом Мерсьє повідомляв, що перевірка відповідності українського законодавства до законодавства Європейського Союзу, тобто скринінг, у межах перемовин про вступ відбувається з безпрецедентною швидкістю. Це питання є одним із пріоритетних.

Європейський Союз не погоджується щонайменше з двома пунктами "мирної угоди", яку запропонували Сполучені Штати Америки щодо війни в Україні. Це визнання окупованого Криму російським і зняття санкцій із Росії.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters, журналісти якої послалися на власні джерела у євроструктурах.Медійники зауважили: минулого тижня держсекретар США Марко Рубіо заявляв, що рамкову програму США, запропонована європейцям спецпредставником президента Дональда Трампа Стівом Віткоффом у Парижі, у Брюсселі сприйняли з натхненням.Але, за словами джерел Reuters, насправді не все так гладко, як це хотіли показати у США. Серед пропозицій були й такі, які не влаштували європейців."Визнання незаконної анексії Криму Росією — крок, який не влаштовує ні Європу, ні Україну", — розповів журналістам один зі співрозмовників.Він додав, що, крім Криму, залишаються й інші важливі точки спотикання."Європа категорично заперечує вимогу Росії скасувати санкції Європейського союзу проти неї до завершення переговорів", — констатували журналісти з посиланням на джерела.Сьогодні ж на переговорах в Лондоні щодо врегулювання війни в Україні, які пройдуть на рівні високопосадовців, Францію та Німеччину представлятимуть дипломатичні радники лідерів цих держав. Францію представлятимуть дипломатичний радник президента Еммануель Бонн, а також — політичний директор МЗС Франції Фредерік Мондолоні. Натомість міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро сьогодні перебуває в Іраку з офіційним візитом.Німецьку сторону представлятиме радник з питань зовнішньої та безпекової політики Єнс Пльотнер. Він представляв Німеччину й на зустрічі в Парижі минулого тижня. Раніше МЗС Великої Британії підтвердило, що переговори щодо війни в Україні на рівні міністрів, які мали пройти у середу в Лондоні під головуванням міністра закордонних справ Великої Британії Девіда Леммі, відкладаються.Нагадаємо, що США в особі віце-президента Джея Ді Венса знову пригрозили припинити свою посередницьку роль у переговорах між Росією й Україною. Офіційний Вашингтон вважає свою "мирну пропозицію" "справедливою".

Перевірка відповідності українського законодавства до законодавства Європейського Союзу, тобто скринінг, у межах перемовин про вступ відбувається з безпрецедентною швидкістю. Це питання є одним із пріоритетних.Про це повідомив речник Єврокомісії Гійом Мерсьє. Його цитує "Європейська правда". Він наголосив, що Україна рухається на шляху до ЄС зі стабільним прогресом, зокрема, демонструючи найвищу за всю історію розширення швидкість проведення скринінгу."Розширення залишається одним із пріоритетів Єврокомісії. І ми розпочали переговори з Україною в червні 2024 року. Україна демонструє стабільний прогрес на шляху до членства в ЄС. Наразі ми перебуваємо в процесі проведення двостороннього скринінгу за різними тематичними кластерами права ЄС", — нагадав речник Єврокомісії.Він додав, що у випадку з Україною застосовується пришвидшена процедура — скринінг відбувається з безпрецедентною швидкістю."Це стало можливим завдяки тісній співпраці експертів Єврокомісії з українськими партнерами, аби забезпечити максимально ефективне проходження цього етапу", — заявив Гійом Мерсьє.Він уточнив, що процес скринінгу триватиме до осені, та підтвердив, що Україна вже готова до відкриття першого перемовного кластера "Засадничі питання" (Fundamentals), але для цього необхідна згода усіх 27 держав-членів ЄС."Україна виконала всі умови для відкриття першого кластера — так званого кластера "Засадничі питання". Але, як ви правильно зауважили, це потребує згоди всіх держав-членів", — сказав він.До речі, відкриття першого кластера заблокувала Угорщина, висуваючи додаткові умови щодо прав угорців Закарпаття. Мерсьє додав, що стосовно цього питання "наразі обговорення триває у Раді ЄС"."Зі свого боку Єврокомісія надає всебічну підтримку Україні в усіх можливих формах — технічній, політичній і фінансовій. Ми продовжуємо це робити й надалі, а також підтримуємо активний діалог з усіма державами-членами", — наголосив речник Єврокомісії.Нагадаємо, минулого тижня єврокомісарка з розширення Марта Кос заявила, що приєднання України та Молдови до Європейського Союзу до 2030 року стало реальною перспективою. Цьому надали поштовх низка геополітичних змін у світі.