# ЄС

Європейський Союзу надасть Україні шість мільярдів євро на дрони вже цього кварталу. Фінансування надходитиме за двома напрямками — на потреби бюджету й оборонний сектор.Про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час виступу на пленарному засіданні Європейського парламенту в середу, 29 квітня.За її словами, раніше ЄС пообіцяв надати Україні кредит на 90 мільярдів євро, і тепер цей план розпочинають реалізовувати. Перший транш із 45 мільярдів євро на 2026 рік у межах програми планують виплатити вже цього кварталу.Фон дер Ляєн пояснила, що кошти розподілять за двома напрямами. Близько третини фінансування спрямують на бюджетні потреби України, а дві третини — на оборонний сектор.Перший оборонний пакет, за словами президентки Єврокомісії, стосуватиметься розвитку українських безпілотників."Перший оборонний пакет спрямуємо на дрони для України вартістю близько шести мільярдів євро”, — уточнила вона.Фон дер Ляєн наголосила, що Європейський Союз і надалі підтримуватиме Україну та її збройні сили на тлі російської агресії."Наш сигнал дуже чіткий: ми продовжимо підтримку мужнього українського народу та його збройних сил. Поки Росія подвоює свою агресію, Європа подвоює свою підтримку України", — наголосила президентка Єврокомісії.Нагадаємо, що, за інформацією видання Bloomberg, непопулярні податкові зміни для бізнесу можуть стати умовою від ЄС в контексті кредиту Україні на 90 мільярдів євро. Брюссель вимагатиме запровадження жорсткішого податкового законодавства..

Непопулярні податкові зміни для бізнесу можуть стати умовою від Європейського Союзу в контексті кредиту Україні на 90 мільярдів євро. Брюссель вимагатиме запровадження жорсткішого податкового законодавства.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg із посиланням на власні джерела й аналітиків."Європейський Союз розглядає можливість запровадження жорсткіших умов щодо кредиту Україні у розмірі 90 мільярдів євро, зокрема, встановлення залежності деяких виплат від запровадження непопулярної податкової зміни для бізнесу", — зазначили автори журналістського матеріалу.За інформацією джерел медійників, нові умови потенційно можуть зачепити 8,4 мільярда євро з кредиту, передбачених на оборонні потреби України та загальну фінансову стабілізацію.Ініціатива ЄС збігається зі спробами Києва переконати МВФ відтермінувати аналогічні вимоги в межах окремої програми фінансування на понад вісім мільярдів євро. Серед можливих змін — перегляд спеціального податкового режиму для малого та середнього бізнесу.На теперішній момент окремі підприємства користуються пільговою ставкою близько 5% від доходу, тоді як нова пропозиція передбачає запровадження стандартного ПДВ на рівні 20% для компаній із річним доходом понад чотири мільйони гривень. За оцінками, така реформа може забезпечити додаткові надходження до бюджету в розмірі близько 40 мільярдів гривень щорічно."Хоча нові умови стосуються лише частини загального пакета допомоги (близько 60 мільярдів євро у ньому передбачено на оборону), їх реалізація може виявитися складною", — зауважили аналітики.Вони зробили висновок, що ці заходи вкрай непопулярні, а між парламентом і президентом Володимиром Зеленським уже виникали розбіжності щодо податкової політики. Раніше парламент відмовився підтримати деякі зміни, зокрема, оподаткування іноземних посилок — ще одну вимогу МВФ.Аналітики акцентували, що подальші транші залежать від ухвалення цих та інших фіскальних заходів. Україна вже пропустила березневий дедлайн і має час до червня, коли відбудеться наступний перегляд програми. Наразі виділено 1,5 мільярда доларів, а ще близько 700 мільйонів доларів залишаються під питанням.За словами джерел, сторони обговорювали можливість відтермінування запровадження ПДВ для ФОПів приблизно на рік, однак МВФ наполягає на швидкому ухваленні частини змін."Навіть якщо Україна виграє час, у майбутньому їй доведеться привести податкову систему у відповідність до норм ЄС у межах переговорів про вступ", — підсумували експерти.Нагадаємо, 19 квітня прем'єр-міністр Юлія Свириденко заявила, що Міжнародний валютний фонд з розумінням поставився до чутливості питання запровадження оподаткування податку на додану вартість для ФОПів..

Україна підписала Меморандум про залучення грантового фінансування для акціонерного товариства "Укрзалізниця" у межах спільного проєкту з ЄС та ЄБРР.Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.За його словами, йдеться про 54 мільйона євро, які будуть надані у межах домовленостей, досягнутих за підтримки міжнародних партнерів. Кулеба зазначив, що фінансування розподілять на три основні напрямки.10 мільйонів євро спрямують на підвищення безбар’єрності залізничної інфраструктури. Йдеться про модернізацію вокзалів, встановлення ліфтів та ескалаторів, облаштування доступних платформ і оновлення навігації. Першими об’єктами реалізації мають стати станції у Києві та Львові.Ще 41 мільйона євро передбачено на розвиток власної генерації "Укрзалізниці". Кошти планують використати для закупівлі газопоршневих установок загальною потужністю 75 МВт. Це, як зазначається, має забезпечити стабільну роботу залізниці навіть у разі атак на енергосистему та зменшити навантаження на мережу.Окремо 3 мільйони євро виділять на створення УЗ Академії — освітньої платформи для підготовки кадрів, впровадження нових управлінських підходів та запуску програм для ветеранів.. Загалом проєкт є частиною ширшої програми співпраці з ЄБРР обсягом до 245 мільйона євро, яка передбачає розвиток розподіленої генерації для залізничної галузі.Нагадаємо, "Укрзалізниця" розпочинає масштабний етап модернізації пасажирського флоту, залучивши до виробництва понад сотню вітчизняних підприємств. Вже 28 квітня перший флагманський поїзд із новими вагонами відправиться у свій дебютний рейс.Додамо, нещодавно в "Укрзалізниці" анонсували динамічне ціноутворення у преміумсегменті. Продаж квитків за новими коефіцієнтами розпочався від 25 квітня..

Президент Естонії Алар Каріс вважає, що Європа втратила можливість ініціювати мирні переговори з Росією навесні 2022 року, коли українські сили відкинули російські війська від Києва.Про це він сказав в інтерв’ю фінському виданню Yle.За словами Каріса, після відступу російських військ від столиці тоді існувала можливість посадити Росію за стіл переговорів, однак цього не було зроблено."Європейський Союз вклав у Україну дійсно багато. Не може бути так, що коли настане час, за столом переговорів опиняться США, Росія і, можливо, якась третя держава, а Європи там не буде взагалі", — зазначив він.Він також наголосив, що Європейському Союзу варто підготуватися як до потенційних мирних переговорів, так і до післявоєнного періоду. На його думку, ЄС має бути залучений до будь-яких майбутніх перемовин щодо завершення війни.Каріс додав, що відносини з Росією залишатимуться складними навіть після завершення бойових дій. Водночас він навів приклад післявоєнної трансформації Німеччини, яка після Другої світової війни пройшла політичні зміни та згодом стала членом НАТО і ЄС.Нагадаємо, нещодавно прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал заявив, що Європейський Союз може стягувати мита з російських товарів, зокрема, зі сталі та добрив. Отримані кошти сміливо можна спрямовувати на відновлення України..

У Європейському Союзі запроваджують нові правила для електроніки. Так, від 18 лютого 2027 року всі смартфони та планшети, що продаються на ринку ЄС, повинні мати батареї, які користувач зможе самостійно замінити.Йдеться про норму з регламенту про батареї, ухваленого ще у 2023 році. Документ передбачає, що акумулятори в портативних пристроях мають бути "легко знімними та замінними" без спеціалізованого обладнання або з використанням лише звичайних інструментів, пише The Olive Press.Нове правило спрямоване на боротьбу з електронними відходами та продовження терміну служби техніки. Очікується, що користувачі зможуть дешевше ремонтувати свої пристрої замість купівлі нових, коли батарея зношується.Окрім цього, регламент передбачає низку супутніх вимог: виробники повинні забезпечити доступність запасних батарей щонайменше впродовж кількох років після завершення продажу моделі, а також підвищити довговічність самих акумуляторів і пристроїв загалом.Ці зміни є частиною ширшої політики ЄС щодо переходу до "кругової економіки", яка передбачає повторне використання ресурсів і зменшення залежності від нової сировини.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що компанія Samsung готує масштабне оновлення серії Galaxy S. За попередньою інформацією, наступне покоління, ймовірно Galaxy S27, отримає нову модель із позначкою "Pro", яка стане альтернативою топовій версії Ultra.Додамо, також компанія OpenAI представила оновлену версію свого інструмента генерації зображень — ChatGPT Images 2.0, яка отримала нові так звані "розумні можливості" та здатність використовувати інформацію з вебу під час створення контенту..

Перший транш від Європейського Союзу в межах кредиту на 90 мільярдів євро Україна витратить на виробництво озброєння. Далі — захист енергетики. Такими є пріоритети.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Перший транш у межах затвердженого європейського пакета підтримки у 90 мільярдів євро ми будемо спрямовувати на внутрішнє виробництво для захисту України. Це дрони та весь напрямок miltech", — зазначив він.За його словами, друге — енергетика. До наступної зими потрібно максимально захистити все, що зможемо. Для цього, крім місцевих бюджетів, передбачена частина коштів, яку ми зможемо дати від центрального бюджету."Наповнення йтиме, зокрема, від цих траншів з пакета у 90 мільярдів. Ми розраховуємо виділити кілька мільярдів із них саме на захист енергетики. Ми обговорили це на зустрічах з європейськими лідерами на Кіпрі", — деталізував український президент.Він також поінформував про зустрічі на Близькому Сході, де досягнуто різних домовленостей, зокрема, в галузі енергетики."Зараз Україна споживає дизеля в рази більше, ніж багато інших країн. Одна з причин – війна, але у нашої армії дефіциту з дизелем немає. Є дизель і для функціонування економіки — для аграрних виробників, цивільного транспорту", — пояснив президент України.Він додав, що цей обсяг необхідного Україні дизеля не просто звідкись береться — це домовленості з Близьким Сходом. Також Україна відкрила напрямок Кавказу, зокрема, для того, щоби забезпечити дизель для цивільних."Тобто у нас є декілька країн, які нам допомагають і гарантують стабільність постачання нашим людям. Ми вдячні кожній із цих країн, і саме так будуємо співпрацю, щоби були взаємні досягнення та посилення для України", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що під час сьогоднішньої зустрічі з генеральним директором МАГАТЕ Рафаелем Гроссі президент України Володимир Зеленський наголосив на неприпустимості формалізації та легалізації російського перебування на Запорізькій АЕС..

У неділю, 26 квітня, в Києві президент України Володимир Зеленський провів зустріч із президенткою Молдови Маєю Санду. Вони обговорили питання безпеки, транскордонної співпраці, енергетики, розвитку інфраструктури, міжурядової роботи та спільного руху до Євросоюзу.Про це повідомив сайт Офісу президента України. Зеленський наголосив, що президентка Молдови відвідує Україну в сорокові роковини аварії на Чорнобильській АЕС. За його словами, Росія не зробила жодних висновків із катастрофи на ЧАЕС і продовжує нести загрози для української енергетики та екології."Саме тому нам усім, сусідам Росії та всім європейцям, варто бути максимально об’єднаними, діяти скоординовано, розуміючи наші інтереси, вони спільні — й безпекові, економічні, енергетичні, всі інші інтереси. Те, що Росія робить, те, як вона веде цю війну, яку війну, терор, нестабільність Росія несе іншим народам, — це катастрофа, вона справді катастрофа не менша, ніж Чорнобильська", — зазначив український президент.Мая Санду наголосила, що Молдова підтримує Україну в боротьбі за захист суверенітету та незалежності."Ми вітаємо рішення ЄС про виділення 90-мільярдного кредиту Україні та новий пакет санкцій проти Росії. Ми повинні забезпечити максимальну підтримку Україні, яка бореться за найкращі демократичні цінності, б’ючись із агресором. Ми маємо більше підтримувати Україну й чинити більший тиск на Росію", — зауважила президентка Молдови.Мая Санду акцентувала, що важливо перейти до імплементації угоди про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти нашої країни.Під час зустрічі лідери обговорили питання безпеки, транскордонної співпраці, захисту й розвитку інфраструктури та енергетики. Окрема увага — спільному руху до Євросоюзу."Обидві наші держави заслуговують бути частиною сильної, об’єднаної Європи. Україна завжди захищала право Молдови бути частиною ЄС, і раніше ми зробили значні кроки, щоб кандидатство було в обох наших держав. Ми зараз працюємо так, щоб оперативно відкрились кластери і членство у Європейському Союзі стало нашим спільним успіхом — України, Молдови, усього ЄС", — акцентував Володимир Зеленський.Президент наголосив, що наша країна й надалі підтримуватиме Молдову в питаннях безпеки, зокрема, щодо Придністровського регіону. На його переконання, Україна та Молдова також готові розвивати тристоронні формати співпраці спільно з Румунією."Важливі речі ми робимо разом в інфраструктурі. Це стосується і транспортних шляхів, зокрема транзиту, і також нашої енергетики, зокрема транскордонних ліній електропередачі. І що більше реальних звʼязків буде між нашими енергосистемами, то більше захисту буде для життя наших людей, наших народів", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що 23 березня Мая Санду заявила про готовність своєї країни долучитися до міжнародної "Коаліції охочих", що спрямована на посилення допомоги Україні. Кишинів уже подав відповідний запит, який наразі перебуває на розгляді інших учасників об'єднання..

Президент України Володимир Зеленський провів на Кіпрі дуже продуктивні зустрічі на Кіпрі. Він подякувати партнерам. Але при цьому звернув увагу на три важливі аспекти щодо вступу в Європейський Союз.Про це Володимир Зеленський написав у своєму Telegram-каналі."Важливо подякувати трьом європейським країнам, які підтвердили нові внески в програму PURL. Це необхідно для України. У нас такі удари, що зараз не можна втрачати час. Треба захищати енергетику, логістику — все. І я дякую за таку підтримку", — наголосив він.Окрім того український президент відзначив розблокування фінансового пакета підтримки та впровадження 20 санкційного пакета проти Росії."І зараз дуже важливо відкрити перший переговорний кластер. Я впевнений, що ми йдемо, згідно з нашим планом, попри блокування, які були. Домовлявся з партнерами, щоби 2026 року ми відкрили всі кластери. Ми зробимо все, щоби це зробити в найближчі місяці, якщо не буде нових викликів", — акцентував він.Він також торкнувся теми фаст-треку або інших прискорень повноправного членства України в ЄС. Є різні думки у Європі, але, на думку Зеленського, при цьому є три спільні позиції:Усі розуміють, що Україна повинна отримати це якомога швидше.Україна на 100% заслуговує це.Ми прийшли в такий момент історії, геополітичної і безпекової ситуації у Європі, коли нам потрібен Євросоюз і Євросоюзу дуже сильно потрібна Україна."Тому ми всі повинні прискорюватися. Не тільки Україна зі свого боку, а й також європейські країни повинні робити все, щоби прискорити вступ України", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, аналітики видання The Wall Street Journal зазначили, що, попри нещодавно підписану угоду, дефіцит фінансування України продовжує зростати. Тож Європейський Союз може зіткнутися з необхідністю схвалення нового кредиту вже 2027 року..

Попри нещодавно підписану угоду, дефіцит фінансування України продовжує зростати. Тож Європейський Союз може зіткнутися з необхідністю схвалення нового кредиту вже 2027 року.Таку інформацію оприлюднило видання The Wall Street Journal із посиланням на аналітиків.Зазначається, що підписана угода про позику на 90 мільярдів євро мала закрити дві третини потреб України у фінансуванні бюджету й оборони до кінця наступного року. Проте європейські посадовці попередили, що цих коштів може бути замало.За словами європейських фінансистів, дефіцит на наступний рік зріс порівняно з початковими розрахунками. Україні знадобиться додатково щонайменше 19 мільярдів євро для покриття бюджетних витрат 2026 року."Це означає, що лідерам ЄС потенційно доведеться знову звертатися за новою позикою в десятки мільярдів євро через 12 місяців", — йдеться в журналістському матеріалі.Україна опинилася в більшій залежності від ЄС на тлі того, як адміністрація президента США Дональда Трампа припинила надання прямої військової допомоги та зосередилася на конфліктах на Близькому Сході.Водночас президент України Володимир Зеленський наголосив, що підтримка США залишається критично важливою, особливо в питаннях розвідки та засобів ППО."Під час війни нам потрібно все та всі. Нам потрібні США, нам необхідні наші європейські партнери", — заявив він перед самітом на Кіпрі.Зеленський також висловив сподівання, що фінансова стійкість України підштовхне Росію до переговорів, продемонструвавши, що ресурси країни не вичерпані.Нагадаємо, вчора прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал висунув ідею, що ЄС може стягувати мита з російських товарів, зокрема, зі сталі та добрив. Отримані кошти сміливо можна спрямовувати на відновлення України..

Україна розраховує вже у 2026 році відкрити всі переговорні кластери з Європейським Союзом щодо вступу у блок.Про це заявив Володимир Зеленський в ефірі телемарафону."Я впевнений, що ми йдемо згідно наших планів, незважаючи на блокування, які були. Я дуже хотів і про це ми домовлялися з партнерами, що ми дуже хочемо, щоб в 2026 році ми відкрили всі кластери. І на мій погляд, це досяжна ціль. Ми зробимо все, щоб зробити це в найближчі місяці, якщо не буде якихось нових викликів", — наголосив Зеленський.Очільник держави зауважив, що серед країн ЄС існують різні підходи до темпів розширення блоку. Однак стратегічне бачення залишається спільним — Україна має стати членом Євросоюзу. За його словами, пришвидшення процесу інтеграції має бути спільним завданням — як для України, так і для держав-членів ЄС."Те, про що ми говорили з партнерами за зачиненими дверима: ми дійшли висновку, що з огляду на геополітичну та безпекову ситуацію в Європі Україні дуже потрібен ЄС, а Європі — Україна. Тому всі мають прискорюватися: не лише Україна зі свого боку, а й європейські країни повинні зробити все, щоб пришвидшити вступ України", — сказав Зеленський.Нагадаємо, що Франція та Німеччина пропонують надати Україні "символічне членство" в ЄС. Йдеться, зокрема, про відсутність доступу до ухвалення рішень і бюджету. Однак президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами 23 квітня висловився проти такої ідеї.Водночас канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає, що Україну варто тісніше залучати до процесів діяльності Європейського Союзу. Відповідні проміжні кроки необхідні для інтеграції, попри те, що швидке членство України, на думку деяких європейців, неможливе..

Європейський Союз може стягувати мита з російських товарів, зокрема, зі сталі та добрив. Отримані кошти сміливо можна спрямовувати на відновлення України.Таку ідею висунув прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал, якого цитують журналісти видання Politico.Медійники констатували, що від початку повномасштабного вторгнення Євросоюз запровадив низку санкцій, заборон і мит стосовно Росії.Однак блок досі не підвищував тарифи з конкретною метою — акумулювати кошти для допомоги Україні. Сама ідея використання торгівельної політики в безпекових цілях досі викликає суперечки всередині Євросоюзу.У листопаді сім держав, включно з Естонією, вже закликали обкласти митом російську сталь і добрива. Проте ініціатива зайшла в глухий кут і не увійшла до 20 пакета санкцій."Нам потрібно ввести мита на товари з Росії, щоби компенсувати збитки. Це обговорювали в різних кулуарах і на різних зустрічах: різні мита на російські товари могли би фінансувати відновлення України", — наголосив очільник естонського уряду.Міхал окремо зауважив, що наявних фінансових ресурсів забракне для післявоєнної відбудови України. Він додав, що навіть 210 мільярдів євро заморожених активів Росії не покриють усіх витрат на відновлення української інфраструктури.Окрім економічного тиску, прем’єр Естонії вкотре закликав ЄС оновити візові правила. Мета — повністю закрити в'їзд до європейського блоку для російських солдатів."Вони злочинці, вони шукатимуть роботу в приватних арміях, у різних місцях. Тож це питання нашої внутрішньої безпеки. Якщо ви причетні до такої агресії проти України, то, будь ласка, залишайтеся в Росії", — наголосив Крістен Міхал.Нагадаємо, сьогодні начальник розвідувального центру Збройних сил Естонії Антс Ківісельг заявив, що наразі немає підстав вважати, що Росія може відкрити новий фронт проти країн Балтії. При цьому Москва не досягнула своїх цілей в Україні та виснажила ресурси..

Україну варто тісніше залучати до процесів діяльності Європейського Союзу. Відповідні проміжні кроки необхідні для інтеграції, попри те, що швидке членство України, на думку деяких європейців, неможливе.Про це заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час пресконференції за підсумками неформального саміту ЄС на Кіпрі.Як приклад такої взаємодії він навів можливу участь президента України у засіданнях Європейської Ради, проте поки що без права голосу.Також, за його словами, можливе поступове включення України в окремі сфери політики залежно від стану реформ. Канцлер повідомив, що неодноразово говорив про це останніми днями з президентом України Володимиром Зеленським.Загалом Мерц наголосив на необхідності запуску в ЄС "процесів зі стратегією поступового зближення з Україною, наприкінці якого, звісно, має стояти повноправне членство"."Але нам потрібні проміжні кроки. Важливо, щоби це зближення зараз також прискорило переговори про вступ і стало мостом до майбутнього повноправного членства", — наголосив німецький федеральний канцлер.Окрім того Фрідріх Мерц заявив, що війна в Україні спровокувала безпрецедентний стрибок у розвитку військових технологій, темпи якого були би неможливими у мирний час.За його словами, станом на першу половину 2026 року він відчуває набагато більше впевненості в питаннях безпеки, ніж декілька років тому. Головним чинником він вважає надшвидке скорочення технологічного розриву та модернізацію армії."Ми спостерігаємо військово-технологічний розвиток, який іде настільки стрімко, якого без цієї війни не було би. Й у цьому, попри всю трагічність цієї війни та весь жахливий біль, полягає також велика можливість, яку ми використаємо", — акцентував Фрідріх Мерц.Нагадаємо, що Франція та Німеччина пропонують надати Україні "символічне членство" в ЄС. Йдеться, зокрема, про відсутність доступу до ухвалення рішень і бюджету. Однак президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами 23 квітня висловився проти такої ідеї..

Європейський Союз цього року виплатить Україні 16,7 мільярда євро бюджетної підтримки. Половина з цієї суми надійде трьома траншами через інструмент макрофінансової допомоги.Про це повідомила "Європейська правда". Журналісти зазначили, що за інструментом макрофінансової допомоги ЄС цього року виплатить Україні 8,35 мільярда євро, які заплановано передати трьома траншами.Перший транш становитиме 3,2 мільярда євро, його виплатять найпізніше у червні. Друга частина коштів — 3,7 мільярда євро — надійде Україні орієнтовно влітку або одразу після літа. Очікується, що третій транш на суму 1,45 мільярда євро Київ отримає ближче до пізньої осені.Йдеться лише про половину бюджетної частини з кредиту на 90 мільярда євро від ЄС. Решта фінансової підтримки — 8,35 мільярда євро — Україні нададуть через інструмент Ukraine Facility. На відміну від макрофінансової допомоги, ця програма вимагає виконання реформ для отримання коштів.Аналітики зауважили, що кредит на 90 мільярдів євро не передбачає повернення від України отриманої допомоги. Київ буде зобов’язаний погасити кредит лише в разі, якщо отримає репарації від Росії. В іншому разі — його виплачують 24 держави-члени блоку.Для отримання частини бюджетної підтримки з кредиту від Євросоюзу Україна має провести низку реформ, які стосуються верховенства права та боротьби з корупцією.Україна та ЄС ще мають провести переговори щодо переліку реформ, за виконання яких Київ отримуватиме транші бюджетної підтримки.Нагадаємо, президент Франції Еммануель Макрон заявив, що розблокування Європейським Союзом кредиту для України є дуже важливим сигналом рішучості продовжувати спільну співпрацю. Ухвалення нового пакета санкцій теж чітко вказує Росії на баланс сил у Європі..

У п’ятницю, 24 квітня, головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський зустрівся з головами військових комітетів НАТО та Європейського Союзу — адміралом Джузеппе Каво Драгоне та генералом Шоном Кленсі.Про це Олександр Сирський написав у своєму Telegram-каналі."Надзвичайно символічно, що очільники військових комітетів двох найпотужніших міжнародних безпекових організацій одночасно перебувають в Україні. Користуючись нагодою, подякував ЄС і Північноатлантичному альянсу за консолідовану підтримку в інтересах оборони України та захисту вільного світу", — зазначив він.Головком поінформував про поточну ситуацію на лінії фронту. Попри значні втрати особового складу, озброєння та військової техніки, противник не відмовляється від продовження наступальних дій."Для нівелювання його кількісної переваги Сили оборони України застосовують якісні підходи до ведення бойових дій, змушуючи ворога діяти в невигідних умовах і постійно переносити терміни виконання поставлених завдань. Уже чотири місяці поспіль лише наші підрозділи безпілотних систем уражають більше живої сили противника, ніж він здатен мобілізувати", — зауважив Сирський.За його словами, ЗСУ разом з іншими складовими Сил оборони продовжують виконувати вогневі завдання з ураження ключових об’єктів воєнно-промислового комплексу та військової інфраструктури противника."Прямі та непрямі економічні збитки, завдані ворогу, становлять близько 25,5 мільярда доларів", — наголосив він.Окремо головнокомандувач ЗСУ окреслив критичні потреби українського війська. Через постійні атаки противника, протиповітряна оборона залишається нашим пріоритетом.Він висловив вдячність Альянсу за консолідацію зусиль союзників у межах ініціативи пріоритетного переліку потреб України (PURL), а також за ефективну діяльність NSATU, що забезпечує щоденну координацію постачання міжнародної військової допомоги, логістики, а також підготовку та розвиток військ.Головком подякував ЄС за підготовку понад 90 тисяч військовослужбовців Сил оборони України в межах місії ЄС з військової допомоги (EUMAM), наголосив на важливості продовження фахової підготовки українських військових із залученням іноземних інструкторів."Переконаний, що співпраця з ЄС і НАТО є стратегічно важливою як для України, так і для партнерів. Спільними зусиллями зміцнюємо безпеку та формуємо основу для стабільного і мирного майбутнього", — підсумував Олександр Сирський.Нагадаємо, вчора стало відомо, що Україна та Велика Британія посилюють співпрацю у сфері високих технологій для фронту. Головнокомандувач ЗСУ поінформував британського колегу про деокупацію понад 480 квадратних кілометрів територій за останні місяці..

У березні 2026 року ринок нових легкових автомобілів у Європейському Союзі продемонстрував помітне зростання. За даними ACEA, було зареєстровано понад 1,15 мільйона авто — це на 12,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року.Як повідомляє УкрАвтопром, найбільшу частку ринку продовжують займати гібридні автомобілі — майже половину всіх продажів (47,5%). Вони залишаються найпопулярнішим вибором серед європейських споживачів.Водночас традиційні авто з двигунами внутрішнього згоряння втрачають позиції. Сукупна частка бензинових і дизельних машин знизилася до 30%, тоді як рік тому вона становила 37%.Електромобілі показали найдинамічніше зростання. Так, кількість їх реєстрацій збільшилася на 49% і перевищила 234 тисячі одиниць. Також зросли продажі плагін-гібридів (+28%) і звичайних гібридів (+20%). Натомість бензинові авто втратили 9% у річному вимірі, а дизельні — 12%.Загалом за перший квартал 2026 року в ЄС зареєстрували понад 2,8 мільйона нових легкових автомобілів, що на 4% більше, ніж за аналогічний період 2025 року.Нагадаємо, у 2026 році в Україні стартувала масштабна реформа у сфері автомобільного транспорту. TrueUA писав, що змінилося для водіїв цьогоріч і за що штрафуватимуть.Додамо, нещодавно німецькі експерти назвали найкращі вживані авто до 30 тисяч євро..