# ЄС

У середу, 8 квітня, Верховна Рада проголосувала за ключові законопроєкти, які необхідні для євроінтеграції. Крім того, це одне із зобов’язань, які наша країна має виконати, щоб отримувати макродопомогу.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко."Другий день поспіль маємо підтримку ВР за ключові законопроєкти для євроінтеграції та виконання зобов’язань перед міжнародними партнерами", — зазначила посадовиця.Так, за її словами, сьогодні парламент ухвалив три важливі документи:законопроєкт про оподаткування цифрових платформ №15111-д — за основу;євроінтеграційний законопроєкт про імплементацію норм регламентів ЄС у сфері державного ринкового нагляду №12426 — в цілому;законопроєкт про реформу системи державного нагляду №14030 — в цілому. "Це один з кроків для продовження фінансування за програмою Ukraine Facility", — зауважила Свириденко.Крім того, вона додала, що ці рішення:наближають українське законодавство до норм ЄС;роблять правила для бізнесу зрозумілішими;зміцнюють довіру міжнародних партнерів."Дякую народним депутатам за підтримку важливих законодавчих ініціатив", — наголосила прем'єр-міністр.Як відомо, напередодні народні депутати підтримали важливі рішення, які потрібні для забезпечення макрофінансової стабільності України, євроінтеграційного руху та виконання наших зобов’язань перед партнерами.Нагадаємо, нещодавно шведський уряд представив новий пакет допомоги Україні на 2026 рік на суму близько 240 мільйонів шведських крон (25,7 мільйона доларів). Ідеться про фінансування гуманітарних проєктів.Додамо, на початку березня керівна рада Ukraine Investment Framework (UIF) схвалила новий пакет із восьми програм на 1,5 мільярда євро..

Правоохоронці викрили організовану злочинну групу, яка налагодила транснаціональний канал постачання наркотичних речовин з однієї з країн ЄС та їх подальший збут по всій Україні під виглядом електронних пристроїв для куріння.Про це повідомляє Офіс Генерального прокурора України.Як працювала схема?За даними слідства, організатором схеми був 35-річний мешканець Києва, який залучив ще чотирьох спільників. Група діяла щонайменше з середини 2025 року та мала чітко розподілені ролі між учасниками.Наркотичну речовину (екстракт канабісу з високим вмістом тетрагідроканабінолу) незаконно ввозили в Україну, маскуючи під харчові продукти. Надалі її використовували для наповнення pod-систем, тобто готових до вживання вейп-пристроїв.Pod-система — це компактна електронна сигарета, призначена для швидкого втамування нікотинового голоду, переважно з використанням сольового нікотину.Замовлення приймали через Telegram-канал, а доставлення здійснювали поштовими відправленнями або через мережу розповсюджувачів у різних регіонах країни. Вартість одного такого пристрою становила від 1800 до 4000 гривень. За даними слідства, щомісячний прибуток угруповання перевищував 10 мільйонів гривень.Під час понад 30 обшуків у кількох регіонах правоохоронці вилучили велику кількість речових доказів. Серед них — понад 700 вейп-пристроїв із наркотичною речовиною, близько чотирьох кілограмів екстракту канабісу, трьох з половиною кілограмів цукерок із вмістом тетрагідроканабінолу, а також техніка, банківські картки, чорнові записи, обладнання для друку товарно-транспортних накладних і понад 200 SIM-карт.. Окрім цього, вилучено чотири автомобілі, акцизні марки та боєприпаси. Загальна вартість вилученого, за оцінками правоохоронців, становить близько 17,4 мільйона гривень.Організатора затримано в порядку статті 208 КПК України та повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307 КК України (організація злочинної діяльності та незаконний обіг наркотичних засобів). Ще чотирьом учасникам групи інкримінують участь у збуті наркотиків у складі організованої групи. Наразі триває розвʼязання питання щодо обрання запобіжних заходів для всіх фігурантів справи.Нагадаємо, наприкінці березня правоохоронці Києва завершили розслідування щодо діяльності організованої групи наркоторговців, які розвозили заборонені речовини клієнтам за допомогою служб таксі. До складу злочинного угруповання входило п’ятеро місцевих жителів, яким тепер загрожує тривале тюремне ув’язнення з конфіскацією майна.Додамо, на Тернопільщині правоохоронні органи викрили наркогрупу з мережею у всій Україні.Читайте також: Мед і варення з наркотиками: поліція зірвала постачання наркотиків до Київського СІЗО.

Служба безпеки України, Федеральне бюро розслідувань Сполучених Штатів Америки та правоохоронні органи Європейського Союзу викрили Головне управління Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації на масштабному шпигуванні через "хакнуті" Wi-Fi роутери.Про це повідомила пресслужба СБУ."Служба безпеки спільно з ФБР, контррозвідувальними органами Республіки Польща та правоохоронними органами ЄС провела скоординовану кібероперацію з нейтралізації розвідувальної діяльності ворога на території України та держав-партнерів. За результатами міжнародної кібероперації викрито численні факти "зламу" російською воєнною розвідкою (більш відомою як ГРУ) офісних, домашніх Wi-Fi роутерів українців та іноземних громадян (так зване SOHO-обладнання)", — йдеться у повідомленні.За матеріалами розслідування, російські спецслужбісти "полювали" на роутери, які не відповідали сучасним протоколам безпеки. Після "проникнення" до вразливих інтернет-пристроїв рашисти перенаправляли їх трафік через заздалегідь розгорнуту мережу DNS-серверів.У такий спосіб вони ставали "посередниками" в онлайн-просторі, щоб збирати паролі, токени автентифікації та іншу чутливу інформацію, включно з електронними листами. Отримані відомості ворог планував використати для здійснення кібератак, інформдиверсій та збору розвідувальної інформації.Зазначається, що у зоні особливої уваги російської спецслужби була інформація, якою обмінюються співробітники та військовослужбовці держаних органів, підрозділів Сил оборони України, підприємств оборонно-промислового комплексу.У результаті масштабної міжнародної кібероперації вдалося заблокувати понад 100 серверів та вивести з-під контролю ворога сотні маршрутизаторів лише в Україні. Наразі тривають комплексні заходи для притягнення до відповідальності всіх осіб, причетних до кіберзлочинів."СБУ рекомендує всім власникам роутерів актуалізувати для себе модель та поточну версію програмного забезпечення пристрою, наявність актуальних оновлень безпеки до неї, їх невідкладно імплементувати. У разі відсутності підтримки з боку виробника наполегливо пропонуємо замінити роутер на сучаснішу модель, у тому числі від іншої компанії. Після оновлення необхідно обов'язково змінити пароль доступу до пристрою, вимкнути можливість доступу до його панелі керування з мережі "Інтернет", перевірити налаштування та видалити підозріле. Провайдерів телекомунікацій просимо надати сприяння своїм клієнтам у реалізації вищезазначених заходів кібербезпеки", — додали у СБУ.Нагадаємо, 27 березня Європейська комісія повідомила про кібератаку на свою платформу Europa.eu. Міг статися витік частини внутрішніх даних вебсайту.Додамо, раніше Китай зламав електронну пошту співробітників впливових комітетів Палати представників Конгресу Сполучених Штатів Америки у межах масштабної кампанії кібершпигунства Salt Typhoon. Кібервторгнення було зафіксоване торік у грудні..

Європейський Союз готує жорсткі обмеження у відповідь на енергетичну кризу, яку спричинила війна в Ірані. Брюссель розробив план для подолання кризи та її наслідків.Таку інформацію оприлюднило видання ElPais. Журналісти констатували, що конфлікт уже призвів до серйозних перебоїв на глобальних енергетичних ринках."Ситуація загострилася після атак на інфраструктуру в Перській затоці та фактичного блокування Ормузької протоки — одного з ключових маршрутів постачання нафти та газу", — зазначили автори журналістського матеріалу.Аналітики видання додали, що це спричинило дефіцит енергоресурсів і різке зростання цін, що безпосередньо впливає на країни Євросоюзу.У Єврокомісії зазначили, що наразі прямої загрози фізичному постачанню енергії немає. Водночас у ЄС розглядають сценарії реагування, подібні до тих, що застосовувалися після початку повномасштабної війни Росії проти України.Серед можливих заходів:обмеження температури в будівлях;розширення дистанційної роботи;можливе раціонування пального;спільні закупівлі енергоресурсів на рівні ЄС.Окремі країни вже стикаються зі складнощами. Зокрема, Італія та Словенія повідомляють про обмеження у постачанні пального.Крім короткострокових кроків, у ЄС планують активізувати політику розвитку відновлюваної енергетики. Очікується, що нинішня криза може прискорити перехід до альтернативних джерел і зменшити залежність від імпорту. Експерти зазначили, що країни з меншою залежністю від газу, зокрема Іспанія, наразі відчувають слабший вплив ситуації.Водночас наслідки конфлікту можуть вийти за межі енергетики. Через перебої у глобальних постачаннях існують ризики нових криз, зокрема, продовольчої та медичної, адже під загрозою можуть опинитися постачання добрив і лікарських засобів.Міністри енергетики країн ЄС уже обговорили можливі кроки реагування. Частина заходів базується на рекомендаціях Міжнародної енергетичної агенції та спрямована на швидке пом’якшення наслідків кризи.Нагадаємо, минулого тижня єврокомісар з енергетики Ден Йоргенсен заявив, що за перший місяць бойових дій на Близькому Сході витрати ЄС на імпорт викопного палива зросли на 14 мільярдів євро. Йдеться про наслідки військової операції США й Ізраїлю проти Ірану..

Не надто вдала військова операція Сполучених Штатів на Близькому Сході та сварки через неї союзників по НАТО спонукала окремих лідерів до ініціатив щодо перегляду чинної архітектури безпеки. Чи можливо втілити в життя їхні ідеї?TrueUA детально аналізував причини конфлікту американської адміністрації з партнерами по НАТО та чи стане його наслідком вихід Сполучених Штатів із Північноатлантичного альянсу. Найімовірніше, після зустрічі генсека НАТО Марка Рютте з Дональдом Трампом, яка відбудеться найближчими днями, союзники зійдуться посередині й саміт Альянсу, а запланований на липень в Анкарі, не стане останнім в історії військового блоку.На тлі подій навколо Ірану знову актуальною стала дискусія, чи можливі нові геополітичні союзи та наскільки вони будуть міцними. Перед тим, як перейти до аналізу подібних ініціатив, наголосимо на важливому факторі: міцні союзи об’єднуються спільними або схожими цінностями, а не лише економічними інтересами. НАТО, Європейський Союз, "Велика сімка" мають у своєму складі держави, що поділяють ліберально-демократичні цінності, мають ринкову економіку, дотримуються прав і свобод людини, хоча можуть мати й особливий погляд на окремі права.За останні роки утворилися й інші геополітичні союзи, наприклад, БРІКС. Усі спроби зробити його антизахідним проєктом, запровадити спільну валюту, таку собі альтернативу долару — це просували Китай і Росія — провалилися. Бо у членів БРІКС не існує спільних цінностей.Сильна Європа, але з НАТО: проєкт КубілюсаУ січні з цікавою ініціативою вийшов єврокомісар з питань оборони литовець Андрюс Кубілюс. Він закликав до створення постійної стотисячної армії ЄС та Ради європейської безпеки. TrueUA аналізував сильні й слабкі сторони цієї ініціативи, наголошуючи на тому, що для її реалізації в Європи залишилося не так багато часу. Нині можна стверджувати, що дорогоцінний час — згаяний, проте окремі ідеї можуть бути здійснені за певних умов.В Європі перебувають американські військові загальною чисельністю близько ста тисяч, у випадку їхньої передислокації з європейського континенту, а цього не можна виключати в разі поглиблення конфлікту з главою Білого дому, союзники по НАТО в ЄС опиняться перед величезним викликом, як і ким замінити таку чисельність військових.Кубілюс не стверджує, що американці підуть, проте Європа має бути готова замінити їх такою ж за чисельністю армією. Зробити це швидко неможливо, але до такого сценарію можна підготуватися, здійснюючи навчання військових, модернізацію власних армій і таке інше. А ключові оборонні питання європейці обговорюватимуть на Раді європейської безпеки.Ініціатива Кубілюса як загалом ідея збройних сил Євросоюзу залишатиметься лише мрією доти, доки в рамках ЄС існує полярне бачення власного майбутнього.Перша позиція полягає в тому, що Євросоюз — економічне об’єднання і тому має займатися політикою лише в контексті забезпечення економічних пріоритетів, а все інше — прерогатива НАТО.Друга позиція: ЄС ще й політичне об’єднання і країни-члени мусять дбати про спільну безпеку, щоб союз не розгойдували й не розвалювали зовнішні сили. Не всі європейські лідери цю позицію поділяють навіть зараз, коли виклики для Європи більш ніж очевидні.Тож перед тим, як серйозно говорити про спільну армію, необхідно почати з втілення простішої задачі — домовитися про зміну процедур ухвалення рішень в рамках Євросоюзу. Це ініціатива, з якою виступає Німеччина, — всі рішення повинні прийматися кваліфікованою більшістю, а не спільним голосом. Хоча не така і проста ця задача. Кожна країна ЄС не проти зберегти право на вето. Про всяк випадок."Ядерна парасолька" Франції: проєкт Макрона і МерцаТакож не нова ініціатива і так само неоднозначна. TrueUA детально аналізував, чому ідея французької "ядерної парасольки" стала актуальною після цьогорічної конференції з безпеки у Мюнхені. Місяць тому президент Еммануель Макрон оприлюднив нову ядерну доктрину Франції, яка охоплює збільшення кількості боєголовок та розміщення літаків, спроможних нести ядерні заряди, в країнах — союзницях.Це не самодіяльність Парижа, його ініціативи обговорювали зі США та Великою Британією, іншими двома ядерними державами НАТО. Інтерес до такої ідеї висловили Польща, Нідерланди, Данія, Швеція, Фінляндія, Бельгія, головне — Німеччина.Канцлер Фрідріх Мерц ще під час торішніх виборів до Бундестагу висловлювався за зменшення залежності ЄС від ядерного "щита" США на користь європейської "парасольки". Цікава ця тема й Україні з огляду на блокування нашого членства в НАТО, а як майбутній член Євросоюзу Київ може спробувати отримати французький ядерний захист.Та поки це мрії. По-перше, за понад рік завершується каденція Макрона, наступний президент Франції може виявитися висуванцем ультраправих євроскептиків і згорнути ядерну програму. Або запропонує охочим купити захист у Парижа за великі гроші. По-друге, самостійно французи такий масштабний проєкт не потягнуть, аби його реалізувати, потрібно, щоб усі вклали серйозні суми. Багато країн НАТО з великою неохотою погодилися під тиском Трампа збільшити витрати на спільну оборону, тож зрештою можуть сказати, що їм і американського захисту достатньо."Альянс середніх держав": глобальний проєкт Макрона"Геть від Вашингтона і Пекіна!" — таким є гасло історичного виступу Макрона в Сеулі 3 квітня. До Південної Кореї президент Франції завітав в рамках великого міжнародного турне. Амбітна ідея Макрона полягає у тому, що Європа, Південна Корея, Японія, Австралія, Бразилія, Індія, Канада здатні об’єднати зусилля у сферах міжнародного права, безпеки й демократії з метою уникнення надмірної залежності від США та Китаю.Французький лідер обрав дуже вдалий час для проголошення ініціативи "альянсу середніх держав": Сполучені Штати загрузли на Близькому Сході, їхня війна там посилила авторитарні режими в Пекіні та Москві, остання непогано заробляє на продажу зрослої в ціні нафти. Макрон пропонує альтернативу двополюсному американсько-китайському світу у вигляді "третього шляху"."Наша мета — не бути васалами двох держав-гегемонів. Ми не хочемо залежати від домінування, скажімо, від Китаю, або ми не хочемо бути надто схильними до непередбачуваності США", — заявив глава Франції.Він також наголосив, що міжнародна політика ЄС має базуватися на "стратегічній автономії" — відмові від ролі молодшого партнера, змушеного підлаштовуватися під електоральні коливання в США або тиск Китаю.Свою ідею він пообіцяв у розширеному вигляді презентувати у червні на саміті "Великої сімки", який прийматиме Франція. Це буде останній такий захід, де Макрон братиме участь як глава своєї держави. Та, судячи з цікавої ініціативи, він не планує просто піти на політичну пенсію. Чи можливо реалізувати "альянс середніх держав"? Цілком. І Україна зі своїм досвідом ведення війни сучасного типу в ньому може зайняти свою важливу нішу."НАТО без боягузів": проєкт генерала КеллогаКолишній спецпредставник президента Трампа в Україні, відставний генерал-лейтенант Кіт Келлог запропонував ідею, яка видається ще амбітнішою за макронівську.Процитуємо сказане ним в ефірі американського телеканалу Fox News:"НАТО перетворюється на боягузів. Можливо, нам потрібне нове НАТО, нова оборонна система. Переосмислити наявні оборонні альянси, можливо, створити один з Японією та Австралією, а також із деякими з тих європейських країн, які готові вступити у війну, як-от Німеччина чи Польща. Навіть Україна, яка також довела свою ефективність як хороший союзник".Тобто ідея полягає в тому, що Сполучені Штати можуть створювати окремі альянси з країнами, готовими діяти для забезпечення спільних безпекових інтересів. Не вагатися, не шукати причин для відмови, а бути ефективним союзником на полі бою. Без різниці, де географічно розташована держава. Це не означає кінець Північноатлантичного альянсу, створеного за принципом колективного Заходу, а відбір із цього об’єднання справді здатних до сучасних методів війни, охочих посилюватися та спільно із собі подібними встановлювати правила гри у сучасному світі.В ідеї Келлога є слабкі сторони, як-от той же випадок з Іраном, військова операція супроти якого розпочалася і триває з порушенням міжнародного права. Це залишається однією з ключових причин небажання союзників США ставати з ними опліч. Подібний альянс, якби він виник, мав би опиратися на міжнародне право, а не діяти свавільно, як світовий жандарм. Проте сам підхід, якщо він враховуватиме український інтерес, звучить доволі привабливо..

Єврокомісарка з питань розширення Європейського Союзу Марта Кос написала листа голові Верховної Ради України Руслану Стефанчуку, в якому закликала пришвидши реформи задля членства в організації.Про це повідомило "Суспільне". За інформацією журналістів, Марта Кос звернула увагу в листі на декілька законопроєктів, які вже подані до парламенту.Йдеться, зокрема, про документи щодо виконання та цифровізації судових рішень, декларації доброчесності суддів, законопроєкт про державну службу та незалежність регулятора енергетики."Усього 11 документів, які є частиною "Плану України", за яким уряд України отримує 50 мільярдів євро за чотири роки після ухвалення законопроектів", — ідеться в повідомленні.Ці законопроєкти не ухвалили 2025 року. У разі виконання Україна може отримати до чотирьох мільярдів фінансування за цим планом.Єврокомісарка додала, що ці реформи також підтримують шлях України до вступу в Євросоюз, а "гарний момент", за її словами, — розпочати виконання вже у квітні на пленарній сесії.Раніше Марта Кос зазначала, що вступ України до ЄС до 2027 року є неможливим. А загалом він залежить від двох важливих умов — досягнення миру та проведення реформ."Спочатку потрібен мир — це важливо. Потім треба провести реформи. Інвестори прийдуть, як ви знаєте, в Україну лише тоді, коли вони зможуть заробляти гроші та коли їхні інвестиції будуть у безпеці", — наголосила єврокомісарка.Вона акцентувала, що Україна вже є важливою партнеркою ЄС у сферах інновацій, оборони й інших стратегічних напрямках, які можуть посилити конкурентоспроможність блоку.Нагадаємо, на початку березня президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна незабаром буде технічно готова до відкриття всіх шести переговорних кластерів щодо вступу до ЄС..

Ситуація, що склалася перед парламентськими виборами в Угорщині, викликає занепокоєння. Вона супроводжується грубою риторикою антиукраїнського й антиєвропейського спрямування.Такий висновок зробила делегація спостерігачів Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), заяву пресслужби якої цитує "Європейська правда". Міжпартійна делегація спостерігачів від ПАРЄ відвідала Будапешт 30 та 31 березня перед парламентськими виборами 12 квітня.Вона провела переговори з представниками влади, виборчої адміністрації, політичних партій, громадянського суспільства, ЗМІ та дипломатичного корпусу. Делегація зазначила, що виборчий процес загалом виглядає технічно добре підготовленим.Однак багато співрозмовників вказали на токсичний клімат, що характеризується розмиванням меж між державою та партією, масовим використанням усіх державних і урядових ресурсів на користь однієї партії.Також в Угорщині спотворений інформаційний простір, пропаганда, існує занепокоєння щодо зловмисного іноземного втручання та ворожість до незалежних організацій громадянського суспільства."Після наших зустрічей у Будапешті не можна уникнути одного запитання: чи є Угорщина досі конкурентною демократією, чи державою, захопленою однією партією? Виборці мають вирішувати майбутнє Угорщини — не кампанії залякування, не операції з дискредитації, не нерівні правила та не іноземні маніпуляції", — прокоментував голова делегації Пабло Іспан.Делегацію особливо стурбували неодноразові повідомлення про агресивні й оманливі передвиборчі повідомлення, які включали постійну антиукраїнську й антиєвропейську пропаганду та грубу риторику "війна чи мир", спрямовану на стигматизацію опонентів, а не на забезпечення поінформованого демократичного вибору.Члени делегації також почули серйозні занепокоєння щодо загальної цілісності виборчого середовища:тривалого надзвичайного стану;недоліків у засобах правового захисту;зловживання державними ресурсами, даними й інституціями в партійних цілях;серйозних звинувачень у підкупі виборців і їх залякуванні.Також лунали занепокоєння щодо незалежності судової влади, яка займається вирішенням виборчих суперечок, нерівномірного висвітлення політичних партій у ЗМІ та медіаландшафту, в якому багато виборців мають лише обмежений доступ до плюралістичної та незалежної інформації.Ще однією серйозною проблемою, порушеною протягом візиту, стало звуження простору для незалежної журналістики, контролю та підзвітності.Нагадаємо, що парламентські вибори в Угорщині відбудуться 12 квітня. За оцінками соціологів, багато що на них залежатиме від активності молодих людей до 30 років. Адже вони, на відміну від старших угорців, більше схиляються до опозиційної "Тиси"..

Україна посилює співпрацю з Європейським Союзом у сфері оборонно-промислового комплексу. Зокрема, готується запуск нових спільних оборонних проєктів.Про це повідомив міністр оборони України Михайло Федоров, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Він поінформував, що провів зустріч із комісаром ЄС з питань оборони та космосу Андрюсом Кубілюсом і амбасадоркою ЄС в Україні Катаріною Матерновою."У фокусі роботи — розширення фінансування та запуск спільних проєктів у дронах, ППО та далекобійних спроможностях", — пояснив український міністр.Пріоритетом він назвав гнучке фінансування. Україна має швидко спрямовувати ресурси на критичні напрями відповідно до плану війни: виробництво безпілотників, засобів протидії дронам і розвиток deep strike."Також критично важливо розблокувати 90 мільярдів євро кредиту ЄС — це дасть змогу масштабувати виробництво та швидше закривати потреби фронту", — уточнив Федоров.Він додав, що окремий фокус — інтеграція з європейським оборонно-промисловим комплексом і спільні проєкти:спільне виробництво: в межах EDIP запускаємо проєкти з країнами ЄС у виробництві дронів, засобів ППО та ураження;тестування в бойових умовах: готові тестувати нові рішення на полі бою та масштабувати ті, що довели ефективність, зокрема, дрони та доступні антидронові технології;інвестиції в ОПК: 260 мільйонів євро в межах USI спрямовують на відновлення, модернізацію та інтеграцію українського ОПК в європейську екосистему.Також, за його словами, у фокусі — антибалістичні рішення, зокрема, ракета для перехоплення балістичних цілей."Дякую Євросоюзу за системну підтримку та готовність посилювати співпрацю", — підсумував Михайло Федоров.Нагадаємо, вчора міністр оборони зазначав, що в Україні успішно стартував експериментальний урядовий проєкт, що дозволяє приватному бізнесу долучатися до захисту повітряного простору. Перші сформовані мобільні групи протиповітряної оборони вже продемонстрували свою ефективність, перехопивши ворожі цілі у Харківській області та підтвердивши життєздатність моделі "держава — військові — бізнес"..

Європейський Союз надає Україні додаткові 80 мільйонів євро. Йдеться про кошти, отримані з доходів від заморожених російських активів.Про це повідомила висока представниця ЄС Кая Каллас на пресконференції в рамках виїзного неформального засідання у Києві."Сьогодні я рада, що ми надаємо Україні додаткові 80 мільйонів євро, отримані з прибутку від заморожених російських активів. Щодо енергетичних потреб — ми коротко обговорили це сьогодні. Ми продовжуємо мобілізувати міжнародну підтримку", — заявила вона.Раніше президент Володимир Зеленський зазначив, що Україна безумовно боротиметься за заморожені російські активи, оскільки їх використання є абсолютно справедливим кроком. Свою позицію він обґрунтував тим, що Росія є агресором, і цей факт визнаний усім світом.Нагадаємо, 31 березня президент України Володимир Зеленський провів зустріч із Високою представницею Європейського Союзу із закордонних справ та безпекової політики Каєю Каллас. Вони обговорили важливі питання.Напередодні президент Володимир Зеленський заявив, що, якщо європейські лідери не проголосують за схвалення кредиту Україні на 90 мільярдів євро, це найбільше може вплинути на підготовку до зими. Щодо фінансування армії, зарплат і пенсій, то наразі на це гроші є..

У вівторок, 31 березня, президент України Володимир Зеленський провів зустріч із високою представницею Європейського Союзу із закордонних справ та безпекової політики Каєю Каллас.Глава держави подякував Євросоюзу за постійну допомогу Україні й відзначив особисту підтримку з боку Каї Каллас, яка з європейськими міністрами прибула в Україну у четверту річницю звільнення Бучі від російських окупантів. За його словами, під час перемовин обговорили розблокування пакета фінансової підтримки для України на 90 мільярдів євро. Зеленський зауважив, що ці кошти критично важливі і є фінансовою гарантією безпеки не лише для нашої країни, а й для всієї Європи. "Саме цей пакет повинен забезпечити нашу оборону і дати сигнал росіянам, що їхня війна буде безперспективною. Цей сигнал залежить від Європи, і потрібно, щоб цей сигнал був, щоб війна закінчилась раніше", — зауважив президент.Також говорили про необхідність збільшення тиску на Росію та роботу над відкриттям переговорних кластерів щодо нашого членства у Євросоюзі. "Важливо, щоб кожен російський злочинець поніс справедливу відповідальність за весь біль, який Росія принесла нашим людям", — підсумував Зеленський.Нагадаємо, 30 березня Володимир Зеленський заявив, що, якщо європейські лідери не проголосують за схвалення кредиту Україні на 90 мільярдів євро, це найбільше може вплинути на підготовку до зими. Щодо фінансування армії, зарплат і пенсій, то наразі на це гроші є..

Майже 30 представників країн Європи та Європейського Союзу 31 березня прибули до України, щоб вшанувати пам’ять людей, убитих під час російської окупації в місті Буча. Візит відбувся у межах неформального засідання Ради ЄС із закордонних справ, яке також минає в Україні.Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.Європейські політики відвідали місця масових убивств цивільних, щоб вшанувати загиблих і висловити підтримку Україні. Сибіга наголосив, що події в Бучі стали одним із символів російських злочинів проти цивільного населення. Він підкреслив, що безпека Європи напряму залежить від ситуації в Україні, а Буча стала одним із місць, де це особливо відчутно."Стоячи тут, ми відчували кожною клітиною: саме тут, на українській землі, вирішується майбутнє й безпека всієї Європи. Буча — це символ російських звірств, але водночас і свідчення української незламності. Саме звідси чотири роки тому розпочалося визволення наших земель. Для наших полеглих і тих, хто вижив, притягнення до відповідальності — не просто вимога, а фундамент стійкого, гідного й справедливого миру. Ми наполегливо просуваємо створення Спеціального трибуналу, Реєстру збитків і Комісії з розгляду вимог, щоб жоден злочин не залишився безкарним", — наголосив міністр.. За словами української сторони, держава продовжує роботу з міжнародними партнерами щодо створення механізмів притягнення винних до відповідальності. Йдеться про міжнародні розслідування воєнних злочинів, створення спеціальних правових механізмів та реєстрацію завданих збитків. Під час візиту також обговорювалися питання ситуації на фронті, енергетичної безпеки і євроінтеграційного шляху України.Нагадаємо, 30 березня радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов із позивним "Флеш" розповів, що російські війська почали використовувати нову тактику проти української протиповітряної оборони. На "шахеди" встановлюють імітаційні макети ракет Р-60..

Якщо європейські лідери не проголосують за схвалення кредиту Україні на 90 мільярдів євро, це найбільше може вплинути на підготовку до зими. Щодо фінансування армії, зарплат і пенсій, то наразі на це гроші є.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час пресконференції з прем’єр-міністром Болгарії Андреєм Гюровим."Зарплати для людей є, фінансування армії є, пенсії ще сплачуються", — зазначив він.Українського президента запитали, які ризики він бачить у зв'язку з блокування цієї фінансової допомоги від Європейського Союзу."Найбільші ризики — це підготовка до зими, тому що є глобальний енергетичний план захисту енергетики, водопостачання", — пояснив він.Раніше в інтерв’ю для французького видання Le Monde Зеленський зауважував, що надання Україні позики — це позиція, узгоджена всіма лідерами ЄС наприкінці 2025 року. Альтернатива цьому кроку — це запитання до лідерів європейських країн."Ми будемо вдячні, якщо вони зможуть розблокувати цей формат. Якщо не розблокують, ми сподіваємося на альтернативу", — додав він,За його словами, Україні необхідно отримати ці кошти, інакше українська армія буде недофінансована."Буде недофінансоване виробництво дронів — далекобійних, дронів-перехоплювачів, а також систем протиповітряної оборони, тому що ми звідти виділяємо гроші й на європейські системи ППО, й на американські ракети РАС-3", — пояснив український президент.Він наголосив, що це ризик для всіх. Насамперед це є ризиком для всієї європейської безпеки."Я вважаю, що жодного краху не відбудеться, і європейці вирішать і це питання", — наголосив Володимир Зеленський.Нагадаємо, вчора прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив про готовність заблокувати 20 пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії..

У Європейському Союзі поступово змінюється ставлення до розширення блоку. Якщо раніше вступ нових країн розглядався насамперед як економічний шанс для зростання, то тепер дедалі більше політиків у ЄС оцінюють його через призму безпеки, стабільності та політичних ризиків.Про це пише Politico, зазначаючи, що на тлі глобальної нестабільності та зміни ролі США європейські країни починають інакше дивитися на те, кого вони готові приймати до ЄС.Ще два десятиліття тому розширення ЄС сприймалося як інструмент економічного розвитку. Країни Східної Європи бачили у вступі шлях до вищих зарплат, інвестицій і модернізації економіки.Тепер акцент змістився. Дедалі частіше йдеться не про економічну вигоду, а про безпеку в умовах війни Росії проти України та зростання геополітичної напруги. У цьому контексті навіть заможніші держави, які раніше не були зацікавлені у вступі, почали придивлятися до ЄС як до гаранта стабільності.Чому в ЄС зростає обережність щодо нових членів?Водночас серед чинних членів союзу зростає скепсис щодо розширення за рахунок бідніших країн-кандидатів, серед яких згадується й Україна. Головні побоювання стосуються не лише економічного навантаження на бюджет ЄС, а й політичної стабільності майбутніх членів.У Брюсселі, за даними Politico, відкрито обговорюють ризики появи всередині ЄС країн із нестабільними демократичними інституціями. Один із неформальних аргументів звучить жорстко: небажання отримати "ще одного Орбана". Тобто лідера, який може ставити під сумнів базові принципи Союзу, як це відбувається в Угорщині.Баланс між розширенням і контролемКлючова проблема для ЄС сьогодні — баланс між політичним розширенням і внутрішньою згуртованістю. З одного боку, Союз хоче зберегти вплив у регіоні та підтримати країни, які рухаються до європейських стандартів. З іншого — боїться втратити керованість і ефективність через нові розбіжності всередині блоку.Саме тому процес вступу нових країн стає повільнішим і більш жорстко контрольованим, а критерії не лише економічними, а й політичними та безпековими.На тлі війни в Україні та сумнівів щодо гарантій безпеки з боку США, ЄС дедалі частіше розглядається як "щит" у нестабільному світі. Це змінює і мотивацію країн-кандидатів. Так, якщо раніше вони прагнули до добробуту, то тепер — до захисту.Нагадаємо, за словами єврокомісарки з питань розширення Марти Кос, вступ України до Європейського Союзу до 2027 року є неможливим..

У вівторок, 31 березня, до Києва прибуде представниця Європейського Союзу Кая Каллас разом із міністрами закордонних справ країн ЄС.Про це повідомив очільник Міністерства закордонних справ України Андрій Сибіга. Варто відзначити, що візит європейської делегації збігається з річницею звільнення Київської області від російських окупантів.Сибіга наголосив, що вибір цієї дати є свідомим і символічним кроком для вшанування пам’яті жертв російської агресії."Ця дата символічна. Ми відзначимо сумну річницю різанини в Бучі та підтвердимо свою відданість притягненню російських злочинців до відповідальності за цей та інші злочини", — заявив міністр.За його словами, під час зустрічей сторони зосередяться не лише на юридичних механізмах притягнення Росії до відповідальності, а й на практичній підтримці України в умовах триваючої війни. Йдеться, зокрема, про розширення військової допомоги, посилення санкційного тиску та координацію спільних кроків для досягнення довгострокового миру в Європі."Ми також обговоримо підтримку України з боку ЄС, тиск на Росію та зусилля щодо досягнення миру та захисту довгострокової стабільності в Європі. Я вдячний високому представнику-віце-президенту Каї Каллас та моїм колегам з ЄС за прийняття запрошення та з нетерпінням чекаю на їхню зустріч", — додав міністр.Нагадаємо, 22 березня до України прибуло вище військове командування Північноатлантичного альянсу. Це був перший візит від початку повномасштабного вторгнення Росії.Також 11 березня президент Бундестагу Федеративної Республіки Німеччина Юлія Кльокнер вперше після свого призначення прибула до Києва. Голова ВР Руслан Стефанчук заявляв, що цей візит є чітким політичним сигналом солідарності з Україною та підтримки на найвищому парламентському рівні..

Надання Україні позики — це позиція, узгоджена всіма лідерами Європейського Союзу наприкінці 2025 року. Альтернатива цьому кроку — це запитання до лідерів європейських країн.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час інтерв’ю для французького видання Le Monde."Ми будемо вдячні, якщо вони зможуть розблокувати цей формат. Якщо не розблокують, ми сподіваємося на альтернативу", — зазначив він,За його словами, Україні необхідно отримати ці кошти, інакше українська армія буде недофінансована."Буде недофінансоване виробництво дронів — далекобійних, дронів-перехоплювачів, а також систем протиповітряної оборони, тому що ми звідти виділяємо гроші й на європейські системи ППО, й на американські ракети РАС-3", — пояснив український президент.Він наголосив, що це ризик для всіх. Насамперед це є ризиком для всієї європейської безпеки."Я вважаю, що жодного краху не відбудеться, і європейці вирішать і це питання", — наголосив Володимир Зеленський.Учора канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловив сподівання на розв'язання питання замороженої допомоги Україні в середньостроковій перспективі, проте не надав жодних гарантій. Ситуація ускладнюється непохитною позицією Угорщини, яка продовжує ветувати ключові рішення блоку.Нагадаємо, що в інтері’ю французьким медівникам Зеленський також розповів, що російська армія зараз втрачає страшну кількість людей — 30-35 тисяч людей на місяць. Росія не встигає мобілізувати, підписувати контракти та точно не встигає навчати своїх людей..