# ЄС

У вівторок, 24 лютого, Україну відвідали президенти Європейської комісії та Європейської ради — Урсула фон дер Ляєн і Антоніу Кошта. Під час розмов, серед іншого йшлося, й про дату вступу України до Європейського Союзу.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах."Вдячний за те, що ви приїхали в Україну в цей день, у четверту річницю початку повномасштабного вторгнення Росії. Європа була з нами протягом цих важких років, і наші люди довіряють Європі. Вони знають, що ми не самі. Багато в чому все це завдяки вашим особистим зусиллям, вашій роботі та дружбі — дякую", — наголосив він.Український президент також подякував усім європейським друзям і партнерам — усім у Європейському Союзі, хто стоїть на правильному боці історії та допомагає Україні."Дуже важливо, що ми розпочали роботу над деталями ключової геополітичної гарантії безпеки для України й для всієї Європи — чіткої дати вступу України до ЄС. 2027 рік є важливим і реалістичним, щоб Путін не міг десятиліттями блокувати наше членство", — підсумував Володимир Зеленський.Своєю чергою, Урсула фон дер Ляєн зауважила, що зараз Євросоюз не може назвати дату вступу України, але допомагатиме отримати це членство.Президент Європейської Ради Антоніу Кошта заявив, що європейське майбутнє пов’язано зі свободою України."Ця річниця не лише про пам’ять про минуле — це про формування майбутнього, а майбутнє пишеться у Києві, а не в Москві. Єдиний шлях до справедливого та тривалого миру — миру на основі поваги до суверенітету, територіальної цілісності да поваги до статутів ООН", — сказав Кошта на спільній з президентом України Володимиром Зеленським пресконференції в Києві.Кошта привітав усі зусилля, спрямовані на досягнення миру, зокрема зусилля партнерів зі США."Росія не може досягнути перемоги за столом переговорів тоді, коли вона втрачає багато на полі бою. Росія повинна прийти за стіл переговорів серйозно та прийняти, що вона не може перемогти в цій війні", — додав голова Європейської Ради.Він зазначив, що Росія, однак, інтенсифікує свої атаки про цивільній інфраструктурі серед складних зимових умов."Мій меседж залишається максимально чітким — Україна може розраховувати на Євросоюз. Майбутнє України в Європейському Союзі", — наголосив Кошта.Нагадаємо, вчора єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос під час виступу на сесії "Культура та ідентичність України в умовах війни та їхнє значення для Європи" заявила, що вступ України до ЄС до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі..

Європейська комісія 15 квітня представить юридичну пропозицію про постійну заборону на імпорт російської нафти. Це станеться через три дні після парламентських виборів в Угорщині.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters, журналісти якої послалися на двох високопосадовців Євросоюзу.Співрозмовники медійників розповіли, що терміни подачі пропозиції розраховані так, щоби не вплинути на передвиборчу кампанію в Угорщині, де прем'єр Віктор Орбан стикається з найсерйознішим викликом для своєї влади за останні 16 років."Угорщина і Словаччина, які досі залежать від російської нафти, рішуче виступають проти будь-яких заборон", — ідеться в повідомленні.Аналітики зауважили, що ЄС прагне закріпити повну відмову від російської нафти в законодавстві. Це дасть змогу зберегти обмеження навіть у тому разі, якщо майбутня мирна угода щодо війни в Україні призведе до зняття поточних санкцій.Є версія, що Євросоюз зможе обійти спроби Будапешта та Братислави заблокувати це рішення. Для цього планується використати законодавство, що ухвалюється кваліфікованою більшістю голосів держав-членів, а не одностайно.Єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен зазначив, що пропозиція передбачає поетапну відмову від російського імпорту не пізніше кінця 2027 року.Аналогічний закон про повну відмову від російського газу до закінчення 2027 року в ЄС ухвалили минулого місяця. Угорщина та Словаччина вже пообіцяли оскаржити його в суді.Як відомо, постачання нафти в Угорщину та Словаччину через трубопровід "Дружба" припинили з 27 січня. Україна пояснила це пошкодженням обладнання внаслідок російського удару. Водночас Будапешт і Братислава покладають відповідальність на Україну.Нагадаємо, вчора прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна з 23 лютого припиняє аварійні постачання електроенергії в Україну. Це відповідь на зупинку транзиту російської нафти через нафтопровід "Дружба"..

У вівторок, 24 лютого, Рада Європейського Союзу із загальних питань ухвалила два документи, які роблять можливим продовження технічної роботи з надання Україні кредиту в 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки.Про це повідомила "Європейська правда". Однак журналісти констатували, що ще один необхідний для надання коштів законопроєкт залишається заблокованим Угорщиною."Сьогодні ми офіційно ухвалили, як і планувалося, регламенти щодо позики на підтримку України та механізму для України (Ukraine Facility)", — заявила після завершення засідання Ради ЄС із загальних питань заступниця міністра у справах Європи Марілена Рауна.Вона наголосила, що "в той час, коли Росія посилює удари по критичній ключовій інфраструктурі, загострюються гуманітарні потреби, ЄС має рішуче підтримувати Україну: Кіпрське головування зробило це головним пріоритетом". Після затвердження документів міністр закордонних справ Кіпру Константінос Комбос і президентка Європейського парламенту Роберта Мецола урочисто підписали ці законодавчі акти.Як відомо, вчора Рада ЄС не змогла затвердити 20 пакет санкцій проти Росії до річниці повномасштабної агресії проти України. Це пов’язано з блокуванням Угорщини.Висока представниця ЄС із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас після закінчення засідання Ради ЄС у закордонних справах висловила жаль із цього приводу."Я дуже шкодую, що ми не досягнули згоди сьогодні, зважаючи на те, що завтра — сумна річниця початку цієї війни", — заявила Каллас.Вона наголосила, що ЄС "справді потрібно надіслати сильні сигнали Україні, що ми продовжуємо допомагати Україні, але також посилюємо тиск на Росію, щоби ця війна припинилася".Нагадаємо, головна речниця Єврокомісії Паула Піньо наголошувала, що прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан обіцяв під час засідання Європейської ради 19 грудня, що його країна схвалить надання Україні кредиту в розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки. Європейська комісія розраховує, що він виконає обіцянку..

Вступ України до Європейського Союзу до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі.Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос під час виступу на сесії "Культура та ідентичність України в умовах війни та їхнє значення для Європи".За її словами, президент Володимир Зеленський бачить вступ України до ЄС уже на початку 2027 року."Виходячи з того, чого хоче президент Зеленський, — це 1 січня 2027 року. Якби я могла це зробити, я би сиділа на цьому стільці до 1 січня 2027 року та зробила би це реальністю", — наголосила вона.Єврокомісарка додала, що нинішня методологія розширення Євросоюзу створювалася для мирних часів і не враховує умов війни."Це займає багато часу, а Україна та Європа цього часу не мають. Ось чому ми зараз думаємо, як це змінити", — пояснила Кос.Вона також зазначила, що Україна є особливим випадком, оскільки продовжує проводити реформи навіть під час війни. Деякі з них виявилися доволі успішними та не викликають жодних застережень у партнерів.Кос акцентувала, що для просування України до членства необхідна підтримка всіх 27 держав-членів Євросоюзу."Ми повинні переконати всі 27 країн ЄС. Але сприйняття того, наскільки небезпечною є Росія для європейців, є різним", — пояснила вона.Як приклад вона навела результати опитувань: у Польщі 77% опитаних вважають, що Росія може напасти на їхню країну, тоді як в Італії 70% відповіли, що такого ризику немає.Нагадаємо, що сьогодні Рада ЄС не змогла затвердити 20 пакет санкцій проти Росії до річниці повномасштабної агресії проти України. Це пов’язано з блокуванням Угорщини. Але, за словами високої представниці із зовнішньої та безпекової політики Каї Каллас, Євросоюз продовжуватиме підтримувати Україну..

У понеділок, 23 лютого, Рада Європейського Союзу не змогла затвердити 20 пакет санкцій проти Росії до річниці повномасштабної агресії проти України. Це пов’язано з блокуванням Угорщини.Про це заявила висока представниця ЄС із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас після закінчення засідання Ради ЄС у закордонних справах у Брюсселі, її цитує "Європейська правда".Вона висловила жаль із приводу того, що Євросоюз не зміг ухвалити новий пакет санкцій проти Російської Федерації."Я дуже шкодую, що ми не досягнули згоди сьогодні, зважаючи на те, що завтра — сумна річниця початку цієї війни", — заявила Каллас.Вона наголосила, що ЄС "справді потрібно надіслати сильні сигнали Україні, що ми продовжуємо допомагати Україні, але також посилюємо тиск на Росію, щоби ця війна припинилася".Щодо блокування пакета санкцій Угорщиною, то головна дипломатка Євросоюзу нагадала, що "ми вже бачили цей сценарій раніше"."І ми також бачили, що нам вдавалося досягати спільних рішень. Тому ми проводимо роботу на різних рівнях з угорськими та словацькими колегами, щоби просунутися з цим пакетом. Звичайно, це нелегко, це ніколи не буває легко, але робота триває", — акцентувала Кая Каллас.Раніше сьогодні міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявляв, що нафтопровід "Дружба" не зруйнувала російська ракета, натомість Україна ухвалила політичне рішення припинити постачання російської нафти в Угорщину, щоби підтримати на виборах угорську опозицію.Він підтвердив, що з цієї причини Угорщина продовжить блокувати як 20 пакет санкцій Євросоюзу проти Росії, так і виділення Україні 90 мільярдів євро європейського кредиту.Нагадаємо, сьогодні прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що з 23 лютого його країна припиняє аварійні постачання електроенергії в Україну. Це відповідь на зупинку транзиту російської нафти через нафтопровід "Дружба"..

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан обіцяв під час засідання Європейської ради 19 грудня, що його країна схвалить надання Україні кредиту в розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки. Європейська комісія розраховує, що він виконає обіцянку.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на заяву головної речниці Єврокомісії Паули Піньо під час спілкування з журналістами.За її словами, Єврокомісія сподівається, що Угорщина схвалить кредит Євросоюзу для України на суму 90 мільярдів євро."Європейська Рада погодила надання Україні позики за єдиної умови, що три держави-члени не братимуть фінансової участі в програмі", — заявила Піньо.Вона зауважила, що "наразі цю умову виконано, тому очікується, що всі лідери дотримаються своїх зобов’язань"."Їх недотримання є або було б очевидним порушенням принципу лояльного співпраці", — наголосила Паула Піньо.Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга розповідав, що на засіданні Ради ЄС у закордонних справах 23 лютого закликав Угорщину припинити блокування кредиту на 90 мільярдів євро для Києва, а також розблокувати затвердження 20 пакета санкцій проти Росії.Водночас міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Будапешт заблокує ухвалення Євросоюзом 20 пакета санкцій проти Росії, оскільки Україна нібито навмисне не ремонтує нафтопровід "Дружба".Нагадаємо, тиждень тому стало відомо, що російські спецслужби активізують зусилля для збереження при владі чинного прем’єра Угорщини Віктора Орбана, вбачаючи в ньому ключову фігуру для просування інтересів Москви всередині Євросоюзу. На тлі зростання популярності угорської опозиції Кремль залучає розвідувальні ресурси, щоби завадити зміні режиму в країні та не допустити виходу Будапешта з-під впливу Росії..

Угорщина заблокувала важливу для України позику від Європейського Союзу на суму 90 мільярдів євро. Київ планував витрати ці кошти для стабілізації своєї економіки.Про це повідомляє Financial Times, передає "РБК-Україна". За даними журналістів, під час зустрічі послів ЄС представник Угорщини виступив категорично проти надання кредиту Україні.Відтак, позиція Будапешта фактично зупинила процес виділення 90 мільярдів євро для Києва, адже для ухвалення такого рішення необхідна одностайна підтримка всіх країн-членів ЄС.Чому ці гроші важливі для КиєваУкраїна розраховує отримати 90 мільярдів євро кредити, адже, згідно з прогнозами, вже у квітні цього року може зіткнутися з дефіцитом бюджету. Крім того, від цієї позики залежить успіх переговорів із МВФ щодо програми на 8 мільярдів євро.У виданні зауважили, що цей кредит також розглядався як альтернативний варіант після того, як країни ЄС не змогли домовитися про використання заморожених російських активів для фінансування потреб України.Журналісти також зауважили, що Будапешт заблокував допомогу Україні на тлі підготовки Угорщини до виборів. Зокрема, прем'єр-міністр Віктор Орбан наразі посилив антиукраїнську риторику, адже його партія зараз поступається в опитуваннях опозиційній силі "Тиса".Тому зараз державні ЗМІ Угорщини активно поширюють тези про те, що фінансова підтримка Києва лише затягує війну коштом угорських платників податків.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявив, що зараз саме Україна тримає європейський фронт. Тож завдяки нашій армії балтійські держави наразі є вільними, а прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан може не думати про те, як нарощувати своє військо..

Адміністрація президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа погрожує запровадити у відповідь проти європейських країн, якщо Євросоюз надаватиме перевагу своїм виробникам зброї в межах кампанії з переозброєння континенту.Як повідомляє Politico, міністерство війни Вашингтон виступив проти будь-яких спроб ЄС обмежити доступ американських виробників зброї до європейського ринку й попередило, що це викличе відповідну реакцію. Адміністрація Білого дому висловила ці зауваження у відповіді на консультації Єврокомісії на початку цього місяця, після того, як виконавча влада ЄС запросила відгуки від урядів та промисловості щодо європейських правил закупівлі зброї."Сполучені Штати рішуче виступають проти будь-яких змін до директиви, які обмежуватимуть здатність американської промисловості підтримувати або іншим чином брати участь у національних оборонних закупівлях держав ЄС", — зазначила адміністрація США напередодні запланованого оновлення законів ЄС про закупівлі в оборонній сфері.Медійники зауважили, що такий рішучий опір з боку адміністрації Трампа також загрожує ускладнити будь-які ширші промислові зусилля Єврокомісії щодо підтримки європейських виробників. За даними видання, це буде перевіркою того, якою мірою європейські країни готові піти на незалежність від США, який в епоху Трампа стає дедалі менш надійним партнером для континенту."Очікується, що виконавча влада ЄС представить оновлену версію директиви про закупівлі на тлі ширшого і більш суперечливого тиску на запровадження правил щодо підтримки європейських виробників. Наразі незрозуміло, чи буде новий текст містити обов'язкові правила на користь європейських виробників", — зазначили медійники.Євросоюз вже надає перевагу місцевим компаніям у таких проєктах, як програма SAFE на суму 150 мільярдів євро, що передбачає надання кредитів на придбання зброї, та у закупівлі озброєння, яку Україна може здійснити за рахунок нещодавно узгодженого кредиту на 90 мільярдів євро. Кошти блоку можуть бути використані для придбання військового обладнання лише в тому випадку, якщо щонайменше 65% вартості обладнання походить з Європи.Своєю чергою, Пентагон попередив, що будь-який крок із включення жорсткої клаузули "Купуй європейське" в майбутнє законодавство про закупівлі викличе відповідні заходи з боку США. Так, Вашингтон заявлявє, що, якщо заходи надання переваги європейським товарам будуть впроваджені в національне законодавство про закупівлі держав-членів, США, ймовірно, переглянуть усі наявні загальні винятки та відступи від законів "Купуй американське", передбачені або прийняті у зв'язку з йогоугодами про взаємні оборонні закупівлі."Фактично це означає, що США можуть закрити доступ європейським компаніям", — наголосили медійники.У виданні додали, що 19 з 27 столиць ЄС підписали такі угоди з Вашингтоном, що дозволяє європейським компаніям брати участь у тендерах Пентагону. Медійники додали, що Пентагон купує матеріали переважно в американських компаній, деякі європейські виробники також продають свою продукцію США.На думку Вашингтона, положення про купівлю європейських товарів для національних закупівель обмежить свободу країн ЄС, послабить НАТО і поставить під загрозу здатність європейських союзників досягти цілей Альянсу, узгоджених минулого року. Адміністрація Трампа також стверджує, що це суперечитиме зобов'язанням ЄС за торговельною угодою, підписаною минулого літа, в якій Єврокомісія пообіцяла купувати більше американської зброї."Заяви Вашингтона наголошують на парадоксі у підході США до Європи: хоча адміністрація Трампа неодноразово заявляла європейцям, що хоче, щоб ті взяли на себе основну частину витрат на оборону континенту, Штати водночас не хочуть, щоб це відбувалося за рахунок відмови від американських оборонних компаній", — зазначає видання.Нагадаємо, раніше видання Politico повідомляло, що Сполучені Штати Америки виступили проти участі України та чотирьох партнерів НАТО з Індо-Тихоокеанського регіону в цьогорічному саміті Альянсу, який відбудеться в Анкарі — столиці Туреччини..

Європейський Союз вимагає виведення військ Росії з Білорусі, Грузії, Вірменії та невизнаного Придністров’я (територія Молдови). Такий пункт планують внести в можливу мирну угоду щодо України.Таку інформацію оприлюднило видання "Радіо Свобода". Журналісти з’ясували, що висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас поширила серед держав-членів ЄС документ із викладенням вимог до Росії в контексті дипломатичних переговорів з Україною. Посередником у таких переговорах виступають США.Згідно з документом, йдеться не лише про виведення військ зі сусідніх країн, а й про скорочення чисельності російської армії. Крім того, у переліку вимог — виплата репарацій та демократизація російського суспільства.За інформацією джерел видання в дипломатичних колах ЄС, запропоновані умови самі європейці називають максималістськими. Один із дипломатів пояснив, що таким чином Європа фактично відповідає на максималістські вимоги Росії до України.Інший європейський посадовець наголосив, що досягнення миру залежить не лише від можливих поступок Києва. За його словами, паралельно необхідно визначити, які кроки має зробити Москва ще до початку будь-яких мирних місій чи переговорних ініціатив.У першому розділі документа зазначено: якщо Україна обмежує чисельність військ або відводить їх з окремих районів, Росія має зробити те саме. Водночас не допускається жодного "де-юре" визнання окупованих територій, які мають бути демілітаризовані.У блоці про безпеку Європи вимагається припинення дезінформації, кібератак, диверсій, порушень повітряного простору та втручання у вибори.Інший ультиматум передбачає відсутність ядерної зброї в Білорусі та "заборону російської військової присутності та розгортання військ у Білорусі, Україні, Молдові, Грузії та Вірменії". Російські війська протягом десятиліть розміщувалися в контрольованих Росією сепаратистських регіонах, таких як Абхазія, Південна Осетія та Придністров'я, а також на базах у Вірменії та Білорусі.Окремо наголошується на дотриманні міжнародного права: без амністії за воєнні злочини, з доступом міжнародних слідчих і пріоритетом міжнародних зобов’язань над внутрішнім законодавством РФ.Документ також передбачає виплату репарацій Україні та компенсацію збитків європейським державам і компаніям, зокрема за екологічну шкоду. ЄС заморозив близько 210 мільярдів євро російських активів і вже спрямовує доходи від них Україні.Серед внутрішніх вимог до Росії — проведення вільних виборів під міжнародним наглядом, звільнення політв’язнів, повернення депортованих цивільних і дітей, свобода медіа, скасування репресивного законодавства та співпраця в розслідуванні вбивств опозиціонерів.Нагадаємо, раніше аналітики американського Інституту вивчення війни зазначали, що Росія може створювати умови для загрози Одеській області з боку окупованого Придністров'я, намагаючись закріпити українські війська на південному заході України..

Позиція Угорщини щодо російських спортивних посадовців може затримати ухвалення наступного 20 пакета антиросійських санкцій Європейського Союзу. При цьому перемовини з Будапештом іще тривають.Таку інформацію оприлюднило видання Politico, журналісти якого послалися на власні поінформовані джерела.Зокрема, три дипломати повідомили виданню, що Європа наближається до фінішу в ухваленні 20 пакета санкцій проти Росії. Очікується, що остаточну угоду укладуть після ще двох зустрічей послів у форматі Coreper II.Водночас двоє інших дипломатів розповіли медійникам, що Угорщина наполягає на виключенні зі списку санкцій провідних російських спортивних посадовців. Це може призвести до затримки з ухваленням пакета санкцій.Головна дипломатка Євросоюзу Кая Каллас домагається, щоби новий пакет санкцій був готовий до четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого.Європейські дипломати повідомили медійникам, що посли, ймовірно, зустрінуться в середу, 18 лютого, та, можливо, в п'ятницю, 20 лютого.Крім того, Каллас намагається координувати свої дії з Великою Британією. Це допоможе надати обмеженням максимальний ефект, якого прагнуть у Євросоюзі.Як відомо, 6 лютого Єврокомісія підготувала 20 пакет санкцій проти Росії. За словами президентки Урсули фон дер Ляєн, санкційний список планують розширити ще на 43 судна так званого "тіньового флоту", що збільшить їхню загальну кількість до 640.Крім того, ЄС має намір ускладнити для Москви закупівлю нових танкерів для обходження обмежень, а також запровадити заборону на технічне обслуговування і надання низки послуг танкерам зі скрапленим газом і криголамам.Нагадаємо, що 13 лютого президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення РНБО щодо застосування санкцій проти 91 морського судна, що є частиною "тіньового флоту" країни-агресорки Росії..

За повідомленням американського видання Politico, кілька європейських держав оголосили про намір доєднатися до переговорів про створення спільного ядерного щита. Така ініціатива з’являється не вперше, та щоразу вона буксує. Чи вдасться цього разу?Самі здатні на ядерне стримування. Що відбулося у МюнхеніІніціатива спричинена втратою довіри європейців до безпекової політики адміністрації Дональда Трампа. Розмови про ядерне стримування посилилися на тлі Мюнхенської конференції з безпеки, яка відбулася минулого тижня. Під час виступу на цьому заході канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підтвердив переговори з президентом Франції Еммануелем Макроном щодо спільного ядерного стримування. За його словами, це робиться не шляхом "списання НАТО з рахунків, а шляхом створення сильної, самодостатньої європейської опори в рамках Альянсу". Не звинувачуючи прямо Вашингтон, він зазначив: світ вступає в нову реальність й Європа має бути до нею готовою, зберігаючи власні цінності.У Мюнхені Макрон заявив: розглядає доктрину, яка могла б передбачати "спеціальну співпрацю, спільні навчання та спільні безпекові інтереси з певними ключовими країнами". Його розширений виступ щодо цього очікується у Франції чи в кінці лютого, чи на початку березня. Якщо Макрон запропонує накрити французькою ядерною "парасолькою" Європу й отримає згоду багатьох країн — це стане геополітичним викликом Сполученим Штатам, які навіть у своїй безпековій стратегії змалювали Європу слабкою та залежною від Америки.Цього разу американські гості у Мюнхені на погрожували європейцям, а поводилися на диво чемно та ввічливо. Причина не в тому, що замість радикального критика Європи віцепрезидента Джей Ді Венса у конференції брав участь поміркований глава Держдепу Марко Рубіо. У Вашингтоні не надто зраділи намірам країн ЄС створити власний ядерний щит, тому Рубіо запевняв європейців у підтримці і дружбі, навіть назвавши США "дитиною" європейської цивілізації.Інший посадовець, заступник міністра оборони Елбрідж Колбі США (це той, на якого вказували як на ініціатора зупинки постачання зброї Україні минулого року) заявив, що Америка не знімає свою ядерну "парасольку" з Європи, а тільки хоче, щоб та активізувалась і зробила більше для звичайної оборони. Проте західні аналітики закликають Європу не вірити сказаному й не відступати від курсу на посилення власної безпеки та оборони. Доказом може слугувати вояж Рубіо до Угорщини та Словаччини, чиї уряди відповідно Віктора Орбана та Роберта Фіцо підривають єдність та стійкість Європи.То що ж було у Мюнхені — європейці показали американцям зуби й на цьому все, чи справді планують спільне ядерне стримування?Дві ядерні держави Європи, але Британія поки поза гроюДля початку варто уточнити, який потенціал мають дві ядерні держави Європи. Повна інформація щодо наявних боєзарядів зі зрозумілих причин не афішується, але приблизно Франція має 300 стратегічних боєзарядів, розміщених на атомних субмаринах, а також 60 тактичних боєзарядів авіаційного базування. Ядерної зброї наземного базування у французів немає. Тобто у них відсутня так звана "тріада" — море, повітря, земля. Проте, за загальною кількістю боєзарядів, Франція посідає третє місце у світі — після Росії та США. Друга ядерна держава в Європі — Велика Британія. Вона має близько 225 термоядерних зарядів, із яких десь 160 перебувають у стані бойової готовності. Британська ядерна зброя розміщена на 4-х атомних субмаринах класу "Венгард", які базуються у Шотландії. Але є кілька нюансів, які стоять на заваді приєднанню Британії до європейської ядерної ініціативи. По-перше, згадані підводні човни озброєні американськими балістичними ракетами "Трайдент". Без згоди США британці не можуть їх використовувати на свій розсуд, та й загалом ядерна програма британців дуже тісно поєднана з американською. Лондон і Вашингтон — природні союзники, сваритися зі Штатами британці не будуть.По-друге, після Brexit Велика Британія не є членом Євросоюзу, укладання безпекових угод із країнами ЄС, коли йтиметься про захист поза НАТО, потребуватимуть додаткових умов. По-третє, Британія входить до Групи ядерного планування НАТО, в межах якої розробляється, реалізовується та уточнюється спільна політика Альянсу щодо зброї масового знищення. Лондон має дотримуватися цієї спільної політики.А от Франція до Групи ядерного планування НАТО не входить — єдина з держав Північноатлантичного блоку. Такою була і лишається принципова політика Парижа, — французька ядерна зброя стоїть на варті європейських інтересів в НАТО, проте рішення щодо використання зброї ухвалюється керівництво Франції, а не Альянсу. Тому станом на зараз лише Франція може запропонувати свою "парасольку" Євросоюзу. Французи завжди мали значні геополітичні амбіції і нині можуть їх реалізувати, піднявши статус своєї держави дуже високо, однак подібний крок несе у собі низку ризиків. Перший: якщо Макрон запропонує послуги Франції, а їх прийме тільки кілька країн, інші ж продовжать орієнтуватися на США, — це буде провал. З Макроном про спільне ядерне стримування домовляється Мерц. Згідно з аналізом ЗМІ, на одній із німецьких авіабаз можуть розміщуватися американські боєголовки, носіями яких є літаки F-16 і Tornado.Окрім Німеччини зброя масового знищення США також розміщується на двох авіабазах в Італії та по одній у Нідерландах і Бельгії, поза межами ЄС — у Туреччині. Точна кількість бомб невідома, припускають, що близько ста. В разі приєднання тієї ж Німеччини до ініціативи спільного ядерного стримування Євросоюзу американці можуть вивезти від німців свої боєголовки. Це точно не посилить безпековий фактор на континенті. Другий ризик полягає у внутрішній політиці Франції. Макрон — хороший політичний гравець, навіть авантюрного складу, проте його президентська каденція завершується наступного року, і зі значною долею ймовірності у Єлисейському палаці засяде ультраправий президент. Французькі праві — союзники трампістів. Тож немає жодної гарантії, що в разі отримання головної посади у Франції ці діячі не скасують рішення попередника під тим соусом, що Франція може стати об’єктом ядерної атаки. Та навіть якщо ультраправий наступник Макрона не скасує рішення нинішнього президента, він отримає значні важелі тиску на країни, які погодяться піти під французький захист. І в столицях цих країн такий сценарій не виключають, тому не поспішатимуть казати "так".Видається, варіант спільного ядерного щита Євросоюзу далі розмов не піде? Не варто поспішати з висновками. Держави ЄС, які погодяться приєднатися, завдяки значним фінансовим вливанням і сучасним технологіям спроможні покращити і наростити військові засоби для розміщення французької ядерної зброї. Щоб було не чотири субмарини, а хоча б десять. Також спільним коштом Франція могла б наростити ядерний потенціал для спільного захисту. Проти європейського ядерного щита виступають в керівництві НАТО, наголошуючи, що це підриває роль Америки як захисника Європи. Проте політика Трампа створює новий геополітичний контекст, коли виживання європейців стає їхньою справою. У багатьох столицях ЄС бояться зробити перший крок, остерігаючись гніву заокеанського "президента хаосу". Проте спільна позиція європейських лідерів щодо ядерної безпеки може зіграти не на розкол, а навпаки — підштовхнути Вашингтон до подвоєння зусиль з ядерного стримування в Європі.Як би не намагалися принизити європейців правлячі еліти США, вони, мабуть, розуміють, що американська ядерна зброя на європейському континенті — це ціна політичного впливу. Не виключено, проти Трампа європолітики застосували його ж прийом із митами: хочеш бути нашим другом — плати більше за наш захист. А ні — підемо під французький..

Уряд Віктора Орбана може отримати нові кошти від Європейського Союзу. До того ж Брюссель відчутно пом’якшив загалом жорстку риторику на його адресу. Це відбувається перед важливими виборами в Угорщині.Таку інформацію оприлюднило видання Financial Times, журналісти якого послалися на людей, які добре обізнані зі ситуацією навколо угорських виборів.Річ у тому, що посадовці ЄС не хочуть, аби їх вважали такими, що втручаються у вибори або дають Віктору Орбану додаткові аргументи для його антибрюссельської кампанії.Опитування показали, що Орбан може програти вибори 12 квітня, оскільки опозиційна партія "Тиса" на чолі з Петером Мадяром випереджає "Фідес" Орбана приблизно на 10 пунктів.Також джерела медійників запевнили, що "Тиса" теж закликала інституції Євросоюзу проявити стриманість під час виборчої кампанії. У недільній промові Мадяр пообіцяв зміцнити позиції Угорщини в ЄС."Місце Угорщини — в Європі, не тільки тому, що ми потребуємо Європи, а й тому, що Європа потребує нас", — наголосив він.За словами співрозмовників журналістів, Єврокомісія вже розпочала обережніше висловлюватися у своїх публічних заявах щодо Угорщини та питань верховенства права.До того ж, попри останні застереження, уряду Віктора Орбана можуть виділити близько 2,4 мільярда євро нових коштів до виборів."За декілька місяців до таких історичних і вирішальних виборів, вони дійшли висновку, що найкраще нічого не робити. Європейська комісія страхує свої ризики, що є нормальним", — пояснив журналістам угорський посадовець. Він акцентував, що все, що зроблять інституції ЄС, Віктор Орбан може використати проти Брюсселя. І він готується до таких контратак.«Усе, що ми скажемо або не скажемо, він використає проти нас", — заявив неназваний представник Європейського парламенту в розмові з медійниками.Нагадаємо, декілька днів тому президент Володимир Зеленський заявив, що зараз саме Україна тримає європейський фронт. Тож завдяки нашій армії балтійські держави наразі є вільними, а прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан може не думати про те, як нарощувати своє військо..

У п’ятницю, 13 лютого, в Німеччині відбулася зустріч у Берлінському форматі за участю президента України Володимира Зеленського. За її підсумками Київ розраховує на підтримку партнерів і союзників.Про це повідомив Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Головна увага — ситуації в енергетиці, нашому відновленню. Україна сформує та відправить партнерам список потреб для підтримки нашої енергетичної інфраструктури та військової сфери", — зазначив він.За його словами, Україна розраховує на підтримку. Також належну увагу під час розмови приділили й гарантіям безпеки для України та всієї Європи."Говорили й про нашу дипломатичну роботу, важливість підтримки України", — акцентував український президент.На його переконання, потрібно продовжувати підтримку PURL і повністю реалізувати потенціал ініціативи SAFE для спільного з Україною виробництва зброї."Українці разом з усіма іншими європейцями мають бути впевнені у своєму майбутньому та в тому, що російська агресія більше ніколи не повториться. Дякую партнерам, які це розуміють і допомагають", — наголосив Володимир Зеленський.Він підсумував, що учасники зустрічі узгодили спільні позиції, скоординували подальші кроки та домовилися про наступні контакти в широкому колі.Раніше повідомлялося, що державний секретар США Марко Рубіо в останній момент скасував свою участь у розмові з лідерами країн Європи, керівниками Європейського Союзу, НАТО та президентом України Володимиром Зеленським.Нагадаємо, що сьогодні Дональд Трамп запропонував українському лідеру Володимиру Зеленському не втратити "чудової можливості". Адже, за словами американського президента, Володимир Путін "хоче підписати угоду"..

У п’ятницю, 13 лютого, державний секретар Марко Рубіо в останній момент скасував свою участь у розмові з лідерами країн Європи, керівниками Європейського Союзу, НАТО та президентом України Володимиром Зеленським.Таку інформацію оприлюднило видання Financial Times, журналісти якого послалися на власні джерела.Зустріч у так званому "Берлінському форматі" відбулася на полях Мюнхенської конференції з безпеки за участі лідерів європейських країн, ЄС, НАТО та президента України Володимира Зеленського.Очікувалося, що державний секретар США приєднається до обговорень, але він скасував свою участь в останню хвилину через непорозуміння в розкладі."Він не буде присутній на зустрічі Берлінського формату щодо України, враховуючи кількість зустрічей, які він має провести одночасно. Він займається питаннями Росії й України на багатьох своїх зустрічах тут у Мюнхені", — заявив представник американського посадовця.Один європейський політик у коментарі Financial Times назвав це "божевіллям", а інший заявив, що зустріч не мала змісту без участі Марка Рубіо.До речі, перед початком Мюнхенської конференції з безпеки державний секретар США Марко Рубіо заявив, що може зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським. Він також має виступити на конференції у Мюнхені та висловив сподівання, що його послання на Мюнхенській конференції "добре сприймуть" європейці.Раніше журналісти The Atlantic писали, що Дональд Трамп розглядає можливість виходу США з переговорів щодо України. Це може статися вже найближчими тижнями.Нагадаємо, що сьогодні Дональд Трамп запропонував українському лідеру Володимиру Зеленському не втратити "чудової можливості". Адже, за словами американського президента, Володимир Путін "хоче підписати угоду"..

Європейський Союз розробляє план, який може надати Україні часткове членство в блоці вже до 2027 року. Президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в середу, 11 лютого, заявив, що ставиться до цієї ініціативи "дуже обережно"."Україна зробить все, щоб технічно бути готовою до вступу в ЄС до 2027 року. Принаймні головні речі ми зробимо", — зазначив гарант.Також Зеленський додав, що "хоче конкретну дату". "Безумовно, я впевнений, що якщо в договорі, під яким підписується Америка, Росія, саме Володимир Путін, я, як президент України і Європа, якщо там не буде дати, то РФ зробить все, потім, щоб заблокувати процес", — наголосив президент.Гарант пояснив, що Україна та Європа є свідками того, що "кластери не відкриваються", також були проблеми з кандидатством. "Це ціла була хвиля така, але, тим не менше, ми отримали кандидатство. З кластерами складніше. Тому для нас, ЄС — це конкретика з конкретною датою", — додав гарант.Раніше заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква заявляв, що Київ розраховує на те, що країни-члени Європейського Союзу ухвалять ключове політичне рішення про приєднання України до блоку вже у 2027 році. Окрім того, влада прогнозує повну готовність держави до відкриття всіх переговорних кластерів уже в першій половині поточного року.Нагадаємо, за даними Bloomberg, Європейський Союз наразі опрацьовує кілька підходів щодо можливого включення питання членства України до майбутньої мирної угоди..