# ЄС

Президент Володимир Зеленський відреагував на відкриття першого переговорного кластера щодо вступу України у Європейський Союз.У своєму зверненні до Міжурядової конференції ЄС, він наголосив, що Україна наполегливо працювала, щоб дійти до цього моменту."Те, що відбувається сьогодні — відкриття першого кластера в переговорах про вступ України та Молдови, — є чітким сигналом про те, що прогрес Європи не зупинити… За останні роки Україна та Молдова разом зробили важливі кроки. І особливо символічно, що сьогодні я звертаюся до вас із Кишинева дорогою до Франції, на саміт G7. Наші сусідські відносини з Молдовою міцні. Ми підтримуємо одне одного й разом рухаємося до ЄС. І разом досягнемо цієї мети", — зауважив гарант.За його словами, одна з найсильніших відповідей, яку Європа може дати на російські атаки та постійні акти агресії, — це прискорити процес вступу України до блоку й прискорити відкриття кластерів."Часто складається враження, що нам завжди доводиться боротися сильніше від інших, щоб рухатися вперед на нашому шляху до ЄС. Україна заслужила право рухатися швидше. І саме таке політичне рішення сьогодні потрібне Європі. Ми готові до відкриття всіх кластерів. Ми виконали свою роботу. Всі у Європі це знають. Тож давайте рухатись вперед із відкриттям кластерів без зволікань — решти п’яти кластерів після сьогоднішнього відкриття першого", — резюмував Зеленський.Нагадаємо, 15 червня стало відомо, що країни-члени Європейського Союзу домовилися про відкриття першого кластера переговорів про вступ до блоку України та Молдови. Голова Офісу президента Кирило Буданов заявив, що рішення про відкриття першого кластера переговорів щодо вступу України та Молдови до ЄС — "це визнання нашої стійкості й незворотності європейського вибору".Зауважимо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив з ініціативою надати Україні новий формат участі в Європейському Союзі, так званий "асоційований членський статус".23 травня стало відомо, що Володимир Зеленський написав листа лідерам ЄС, у якому заявив, що пропозиція Німеччини надати Україні статус "асоційованого" члена Європейського Союзу є "несправедливою". Це позбавить Київ права голосу в рамках Євросоюзу.Читайте також: У Європейському Союзі хочуть посилити вимоги до нових членів: що пропонують політики.

Країни-члени Європейського Союзу домовилися про відкриття першого кластера переговорів про вступ до блоку України та Молдови.Про це повідомила пресслужба Європейcької комісії у соцмережі X."Сьогодні ми розпочинаємо переговори щодо основної складової цього процесу, зокрема у сфері правосуддя та основних прав. Розширення — це наша найкраща інвестиція в майбутнє миру, безпеки та процвітання", — йдеться у повідомленні.Реакція УкраїниГолова Офісу президента Кирило Буданов заявив, що рішення про відкриття першого кластера переговорів щодо вступу України та Молдови до ЄС — "це визнання нашої стійкості й незворотності європейського вибору"."Ми починаємо роботу над фундаментом нашого європейського життя. Це питання правосуддя, свободи та фундаментальних прав. Каркас, який зробить нас частиною єдиного сильного та захищеного європейського простору. ЄС — це сильна економіка. А тісні економічні зв’язки між учасниками зміцнюють взаємний інтерес та єдність Європи. Ми довели свою здатність боротися за незалежність. Тепер ми доводимо свою здатність інтегруватися в простір, де цінують свободу та людське життя", — зазначив він.За словами Буданова, попереду на Україну чекають важкі й непрості перемовини. Однак, на його думку, "ми повинні пройти цей шлях, щоб стати ще сильнішими та бути повноправними суб’єктами європейської спільноти"."Адже перемога кується не лише на полі бою, а й у системних рішеннях, які змінюють історію. Рухаємося далі. Слава Україні!" — резюмував голова ОП.Нагадаємо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив з ініціативою надати Україні новий формат участі в Європейському Союзі, так званий "асоційований членський статус".23 травня стало відомо, що Володимир Зеленський написав листа лідерам ЄС, у якому заявив, що пропозиція Німеччини надати Україні статус "асоційованого" члена Європейського Союзу є "несправедливою". Це позбавить Київ права голосу в рамках Євросоюзу.Читайте також: У Європейському Союзі хочуть посилити вимоги до нових членів: що пропонують політики.

Україна наближається до цифрового безвізу з Європейським Союзом, який спростить доступ громадян до європейських онлайн-послуг та електронного документообігу.Про повідомила пресслужба Міністерства цифрової трансформації України."Україна робить ще один крок до єдиного цифрового простору ЄС. Мінцифра та Єврокомісія погодили спільний робочий план впровадження Interoperable Europe Act", — йдеться у повідомленні.Завдяки цьому українські державні системи зможуть вільно взаємодіяти з європейськими, ми отримаємо основу для запуску зручних транскордонних цифрових послуг.Синхронізація з ЄС до 2027 рокуДокумент передбачає синхронізацію українського законодавства з європейськими стандартами інтероперабельності, що дозволить державним системам України та країн ЄС ефективно обмінюватися даними та взаємодіяти між собою. Це має спростити доступ громадян до транскордонних цифрових послуг і полегшити перебування українців у країнах Євросоюзу.Серед запланованих кроків — ухвалення закону про інтероперабельність, створення Національної рамки інтероперабельності, залучення українських органів влади до спільних європейських проєктів та просування українських цифрових рішень у цифровій екосистемі ЄС.Крім того, Україна працюватиме над інтеграцією власних розробок до європейського каталогу відкритого програмного забезпечення European Open Source Catalogue.Плани урядуЩоб українські цифрові сервіси стали сумісними з цифровими сервісами ЄС і були швидкими та безпечними, Мінцифри визначило ключові напрями й планує:ухвалити закон України "Про інтероперабельність";створити Національну рамку інтероперабельності;долучити українські органи влади до спільних європейських проєктів та навчальних програм;просувати українські цифрові рішення в європейській екосистемі.У Мінцифри зазначають, що реалізація плану стане важливим етапом на шляху до цифрового безвізу та повноцінної інтеграції України до єдиного цифрового ринку Європейського Союзу.Нагадаємо, у квітні керівна Ліберальна партія Канади підтримала ідею запровадження безвізового режиму для українців..

Європейський Союз представить нові санкції проти російського військово-промислового комплексу та тіньового флоту РФ. Обмеження обговорять під час засідання Ради ЄС із закордонних справ у Люксембурзі.Про це заявила висока представниця ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас, повідомляє "Укрінформ".Каллас зазначила, що міністри також обговорять ситуацію в Україні після нових російських ударів по цивільному населенню та об’єктах спадщини ЮНЕСКО."Ми обговорюватимемо Україну. Минулої ночі ми знову спостерігали посилення ударів по цивільному населенню, а також по об'єктах спадщини ЮНЕСКО. Звичайно, це все воєнні злочини, які скоює Росія. Сьогодні ми представляємо нові санкційні списки, нові санкції, над якими ми працювали, щодо військово-промислового комплексу Росії, а також тіньового флоту", — заявила вона.За словами Каллас, нові санкційні списки стосуватимуться російської військової промисловості та суден тіньового флоту, які Росія використовує для обходу обмежень. Вона також привітала повідомлення про перехоплення Великою Британією ще одного судна російського тіньового флоту.Окремо Каллас прокоментувала можливу заборону на в’їзд до ЄС для колишніх російських комбатантів. За її словами, ЄС має розвідувальні дані про людей, які брали участь у війні, тож їх можуть внести до шенгенського чорного списку.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський відреагував на масований російський обстріл України в ніч на 15 червня та заявив, що Росія демонструє намір продовжувати війну. Він закликав країни G7 до рішучої відповіді, посилення тиску на агресора та збільшення допомоги Україні з протиповітряною обороною..

Президент Володимир Зеленський заявив, що вже цього літа Україна може досягти нових результатів на шляху до вступу в Європейський Союз. У вечірньому відеозверненні гарант нагадав, що ЄС підтвердив готовність відкрити перший переговорний кластер, а Київ зі свого боку виконав усі необхідні умови для подальшого просування євроінтеграційного процесу. За його словами, Україна вже готова до відкриття всіх шести переговорних кластерів і розраховує на досягнення нових результатів у процесі євроінтеграції протягом літа."Ми зробили абсолютно все для цього прогресу. Україна готова до відкриття шести кластерів, і ми розраховуємо, що цього літа зможемо досягти більше результатів для нашої інтеграції в Європейський Союз", — наголосив Зеленський.Водночас він зауважив, що успіх переговорного процесу залежить не лише від України, а й від готовності партнерів підтримувати подальше просування країни до членства в ЄС. "Дуже важливо, щоб партнери теж відчували повне значення цього процесу", — додав гарант.Найближчий тиждень, за словами Зеленського, буде насичений дипломатичними подіями, які можуть вплинути на подальший перебіг переговорів між Україною та Європейським Союзом.Нагадаємо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив з ініціативою надати Україні новий формат участі в Європейському Союзі, так званий "асоційований членський статус".23 травня стало відомо, що Володимир Зеленський написав листа лідерам ЄС, у якому заявив, що пропозиція Німеччини надати Україні статус "асоційованого" члена Європейського Союзу є "несправедливою". Це позбавить Київ права голосу в рамках Євросоюзу.Читайте також: У Європейському Союзі хочуть посилити вимоги до нових членів: що пропонують політики.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що наступний тиждень буде насиченим дипломатичними подіями. Про це гарант повідомив під час вечірнього відеозвернення 13 червня, опублікувавши відповідний допис на своїй сторінці у Telegram. За його словами, переговори з європейськими партнерами мають принести конкретні результати — від нових оборонних домовленостей до посилення санкцій проти Росії."Перемовини та зустрічі в Європі цими тижнями мають бути не пустими. Ми наповнюємо їх змістом та очікуємо змісту від партнерів. Політичний прогрес у нашій взаємодії, зокрема у форматі Drone Deals, нові санкції проти Росії, нова підтримка для України, передусім підтримка ППО та нашої далекобійності", — заявив лідер нашої країни.Президент наголосив, що українська далекобійність уже відіграє важливу роль у бойових діях, зокрема ураженнях по глибині тимчасово окупованих територій та об’єктах на території Росії. Він також згадав про удари по військових і нафтогазових об’єктах у Криму, Волгоградській та Краснодарській областях РФ.Зеленський зауважив, що червень і липень мають стати "результативними місяцями" як для України, так і для її європейських партнерів у контексті безпекової та політичної взаємодії.Раніше видання Sky Tg24 із посиланням на неназваного американського високопосадовця писало, що президент США Дональд Трамп може провести зустріч із лідером України Володимиром Зеленським під час саміту G7 у Франції. Захід має відбутися у французькому Евіані з 15 до 17 червня.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський заявляв, що міжнародні зустрічі на рівні Європейського Союзу, "Великої сімки" та Північноатлантичного альянсу, що заплановані на початок літа, здатні кардинально змінить хід російсько-української війни. Київ сподівається на рішучі кроки з боку західних партнерів, які допоможуть посилити дипломатичний тиск на країну-агресорку.Читайте також: Доленосні саміти літа: Зеленський розповів, що визначить подальший перебіг війни.

Кандидатка на посаду мера Кракова Маріанна Шрайбер оприлюднила передвиборчий відеоролик, створений за допомогою ШІ, у якому зображено, як вона з міських будівель прибирає прапори України та Європейського Союзу і залишає лише польські. Відповідне відео опублікувала сама ж кандидатка на своїй сторінці в Instagram. У межах своєї кампанії вона заявила про намір "повернути Кракову польську нормальність", що викликало суспільний резонанс і критику."Шановні мешканці Кракова. Польськість — це нормальність. Щоб її відновити — голосуйте за мене на наступних виборах", — заявила вона.Серед її ініціатив — залишити на муніципальних будівлях лише польські прапори та повернути християнську символіку до шкіл.Маріанна Шрайбер — одна з найвідоміших польських блогерок і медійних персон. Широку впізнаваність вона здобула після шлюбу у 2015 році з політиком партії "Право і справедливість" (PiS) Лукашем Шрайбером. Згодом вона вибудувала власний публічний імідж як інфлюенсерка, телеведуча, учасниця ММА-бою та політична активістка.Нагадаємо, днями у польському місті Кельце депутатська фракція партії "Право і справедливість" підготувала резолюцію із закликом до влади Вінниці змінити назву вулиці Степана Бандери. Документ передали голові міської ради Кельце Аґаті Войді та сподіваються на його підтримку під час найближчої сесії.Читайте також: Скандал навколо УПА в Польщі: кому вигідне загострення теми.

У п'ятницю, 12 червня, президент України Володимир Зеленський провів зустріч із міністром оборони Латвії Райвісом Мелнісом. Посадовець відвідав нашу країну з першим закордонним візитом на посаді.Про це гарант повідомив на своїй сторінці у Telegram. "Обговорили реалізацію Drone Deal, яку цього тижня підписали між нашими країнами", — зазначив лідер України.За словами президента, цей формат співпраці дозволить обмінюватися досвідом і технологічними рішеннями, зокрема у сфері захисту повітряного простору."Україна завжди готова допомагати друзям, які підтримують нас із самого початку російської агресії", — наголосив Зеленський.Окрему увагу учасники зустрічі приділили питанням фінансування спільних оборонних проєктів у межах інструменту SAFE, а також координації дій у рамках Європейського Союзу, НАТО та Об’єднаних експедиційних сил (JEF).Президент подякував Латвії та латвійському народові за послідовну підтримку України у протистоянні російській агресії та підкреслив важливість спільного розуміння безпекових викликів, які виникають через небажання Росії завершити війну дипломатичним шляхом.Нагадаємо, 9 червня у Таллінні президент України Володимир Зеленський провів першу зустріч із новим прем’єр-міністром Латвії Андрісом Кулбергсом, під час якої сторони підписали важливу угоду..

Уряд оновив план України в межах програми Ukraine Facility, узгодивши його з процесом євроінтеграції та вимогами Європейського Союзу, що відкриває шлях до залучення до 8,35 мільярда євро додаткової фінансової підтримки.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко."Синхронізуємо план із процесом вступу України до ЄС та створюємо передумови для залучення 8,35 мільярда євро додаткової підтримки в межах Ukraine Support Loan", — зауважила посадовиця.За її словами, зміни, які схвалив уряд, напрацьовані спільно з Європейською Комісією, центральними органами виконавчої влади та народними депутатами. Йдеться про оновлення 35 кроків плану та 26 нових."Серед основних напрямів — верховенство права, енергетика, корпоративне управління та інші ключові сфери", — заявила Свириденко.Також прем'єр-міністр додала, що нові та оновлені індикатори синхронізовані з євроінтеграційними зобов'язаннями України, бенчмарками переговорного процесу щодо членства в ЄС та адаптацією українського законодавства до права Європейського Союзу."Реалізація оновленого плану України дозволить залучати фінансову підтримку для макроекономічної стабільності та відновлення країни", — підсумувала посадовиця.Ukraine Facility — це важливий інструмент фінансової підтримки України. У межах програми з початку роботи інструменту з 2024 року вже отримали 26,8 мільярда євро. Загальний обсяг програми на 2024-2027 роки становить 50 мільярдів євро.Нагадаємо, 8 червня Україна отримала сьомий транш фінансування від Європейського Союзу в межах програми Ukraine Facility. Після врахування авансового погашення до держбюджету фактично надійшло 2,6 млрд євро..

П’ять країн Європейського Союзу виступили з ініціативою перегляду правил вступу нових членів до блоку, запропонувавши посилити механізми контролю за дотриманням демократичних стандартів.Про це повідомляє Reuters із посиланням на спільний документ Німеччини, Франції, Нідерландів, Бельгії та Люксембургу.Серед запропонованих заходів — створення нових гарантій дотримання принципів верховенства права, а також механізмів реагування на можливе "демократичне відкатування" після вступу до ЄС. Йдеться про інструменти, які можуть бути закладені у майбутні договори про приєднання.Окремо країни-ініціатори пропонують обговорити можливість тимчасового обмеження права голосу для нових членів ЄС у чутливих сферах, де рішення ухвалюються одностайно. Це може стосуватися, зокрема, зовнішньої політики, розширення блоку та бюджетних питань.Ініціатива з’явилася на тлі дискусій про розширення ЄС, зокрема щодо України та Молдови, які продовжують рух до членства. У Євросоюзі також враховують досвід попередніх розширень і проблеми з дотриманням демократичних стандартів у деяких країнах-членах.Паралельно в ЄС триває підготовка до відкриття переговорних кластерів з Україною та Молдовою, які охоплюють питання верховенства права та демократичних реформ.Додамо, нещодавно стало відомо, що Україна може недоотримати близько 680 мільйонів євро фінансової допомоги від Європейського Союзу. Головна причина — несвоєчасне виконання окремих реформ..

Україна може недоотримати близько 680 мільйонів євро фінансової допомоги від Європейського Союзу. Головна причина — несвоєчасне виконання окремих реформ.Про це повідомив посадовець Європейської комісії, передає "Суспільне"."Є два кроки, пов’язані з 4-м та 5-м траншами, які не були завершені вчасно. Суми, пов’язані з цими траншами, були "призупинені". Це означає, що вони ще не були виплачені. Останній термін для цих двох кроків — 30 червня та 29 вересня цього року відповідно. З 4-го платіжного запиту (з кінцевим терміном 30 червня) невиконаним лишається крок "Збільшення штату Вищого антикорупційного суду", що відповідає майже 300 мільйонам євро. З 5-го (з кінцевим терміном подання до 29 вересня) — крок, що залишився, стосується "Набрання чинності законодавства про перегляд декларацій доброчесності суддів та процесу їх перевірки", що відповідає понад 380 мільйонам євро", — зазначив посадовець.Як відзначив речник Європейської комісії Ґійом Мерсьє, Україна виконала 18 реформ, з яких 11 стосувалися конкретного платіжного запиту. Водночас частина реформ залишилася невиконаною або була перенесена з попередніх та майбутніх траншів."А ще були невиконані реформи з 5-го та 6-го платежів, а також реформи для майбутніх траншів, які вже були запропоновані українською владою", — сказав Мерсьє.У Єврокомісії також пояснили, що механізм передбачає певний буфер часу для виконання зобов’язань. Тому навіть ті вимоги, які не були реалізовані вчасно, можуть бути перенесені та виконані пізніше без автоматичної втрати всього фінансування.Нагадаємо, 8 червня Україна отримала сьомий транш фінансування від Європейського Союзу в межах програми Ukraine Facility. Після врахування авансового погашення до держбюджету фактично надійшло 2,6 млрд євро..

Україна отримала сьомий транш фінансування від Європейського Союзу в межах програми Ukraine Facility. Після врахування авансового погашення до держбюджету фактично надійшло 2,6 млрд євро.Як повідомила премʼєр-міністерка України Юлія Свириденко, загальний обсяг сьомого траншу становить 2,8 млрд євро. Після врахування погашення раніше наданого авансового фінансування до державного бюджету фактично надійшло 2,6 млрд євро. Посадовиця зазначає, що сукупне фінансування України в межах механізму Ukraine Facility вже перевищило 29,4 млрд євро."Кошти буде спрямовано на фінансування пріоритетних видатків державного бюджету, зокрема соціальних і гуманітарних потреб", — зазначила політикиня.Виконання реформ і умови ЄСЦе вже сьомий транш у межах програми. На цьому етапі Україна виконала 11 індикаторів Плану України, які охоплюють реформи у сферах державного управління, економіки, енергетики, цифровізації та верховенства права.Також повідомляється, що частину умов для наступних етапів фінансування Україна виконала достроково. Завдяки цьому країна вперше отримає додаткову компенсацію за випереджальне впровадження реформ."Станом на кінець травня 2026 року Україна виконала 86 заходів Плану, ще 65 перебувають на різних етапах реалізації. Уряд продовжує системно впроваджувати необхідні зміни для забезпечення економічної стійкості, відновлення країни та наближення до членства в ЄС", — додала Свириденко.Додамо, нещодавно стало відомо, що країни НАТО розглядають новий пакет військового фінансування для України у розмірі 70 мільярдів євро. Ймовірно, про нього оголосять під час саміту Північноатлантичного альянсу в Анкарі наступного місяця..

Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц міг би очолити перемовний процес Європейського Союзу. Йдеться про намагання припинити російську агресію проти України.Про це заявив прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш, якого цитує видання Ceske Noviny. За його словами, саме Мерц здатний координувати переговорний процес на рівні ЄС, спираючись на відповідний мандат європейських інституцій.Раніше канцлер Німеччини надіслав до Брюсселя листа з пропозицією розглянути можливість надання Україні статусу асоційованого члена Європейського союзу. Ця ініціатива викликала дискусію серед лідерів країн ЄС, оскільки вона стала відповіддю на запит Києва про прискорену євроінтеграцію.При цьому, зазначили в чеському виданні, не йдеться про повноцінне членство та право голосу, що, за оцінками низки європейських політиків, включно з прем'єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо, не знаходить одностайної підтримки всередині союзу.Мерц зауважив, що Україні можуть надати особливий формат участі з урахуванням поточних умов, що виникнули після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року, яке стало найбільшим військовим конфліктом у Європі з часів Другої світової війни.Медійники нагадали, що президент України Володимир Зеленський раніше неодноразово виступав проти будь-яких проміжних або обмежених форм членства, наполягаючи на повноцінній інтеграції.Водночас, за даними європейських агентств, Мерц вказав у своєму листі, що асоційований статус може стати політичним сигналом, тоді як повноправне членство в найближчій перспективі залишається малореалістичним через позицію частини країн-членів.Аналітики видання наголосили, що зараз у процесі розширення ЄС беруть участь дев'ять країн-кандидатів, включно з Україною, державами Західних Балкан, а також Молдовою, Грузією та Туреччиною, тоді як Косово має статус потенційного кандидата.Водночас темпи переговорів для різних країн істотно відрізняються: частина держав розраховує на вступ найближчими роками, тоді як переговори з Туреччиною, розпочаті ще наприкінці 1980 років, залишаються фактично замороженими.Раніше в кулуарах ЄС називали такий список кандидатів на роль перемовника від Європи:президент Євроради Антоніу Кошта;президент Фінляндії Александер Стубб;колишній голова ЄЦБ Маріо Драгі;колишній президент Фінляндії Саулі Нійністьо;колишній голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер.До цього пропонували на таку роль колишню канцлеру Німеччини Ангелу Меркель. Росія ж підтримувала кандидатуру Герхарда Шрьодера.Нагадаємо, декілька днів тому керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що європейські країни, які прагнуть долучитися до мирних переговорів, мають вирішити два важливі завдання — обрати одного представника для таких зустрічей і чітко опрацювати свою позицію..

Україна активно працює, щоби в червні отримати кошти з європейського пакета підтримки обсягом у 90 мільярдів євро. До того ж є прогрес у ще декількох напрямках співпраці з Європою.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Ми билися за цей пакет, і він затверджений. Процедурно треба, щоб уже зараз, в літній час, кошти запрацювали на Україну — на нашу стійкість, на нашу оборону, на допомогу нашим людям — українцям. І це буде", — наголосив він.За його словами, є прогрес і на напрямку перемовин із Європейським Союзом щодо членства України. Наша держава цілеспрямовано йде в Європу."У нас буде дуже чіткий графік можливостей для руху у перемовинах, тим паче після змін в Угорщині. Термінів ми дотрималися", — акцентував український президент.Він додав, що зараз, уже в червні, Україна дуже розраховує перейти до відкриття кластерів, які підготовлені."Ми зробили цю свою частину роботи. І зараз крок за Європейським Союзом", — зауважив президент України.Він констатував, що фактично щодня українська команда перебуває в комунікації з ЄС. І це дуже важливо для мотивації України та всіх наших людей."Кожна позитивна новина з ЄС підтверджує, що Україна на правильному шляху, і що партнери — з нами, з Україною", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, сьогодні журналісти видання Bloomberg оприлюднили інформацію, що Україна звернулася до Німеччини з проханням надати цього року десятки додаткових ракет-перехоплювачів Patriot зі своїх запасів. Київ прагне посилити свою протиповітряну оборону на тлі російських ударів..

У Сполучених Штатах тривають конфіденційні переговори щодо можливого розширення розміщення американської ядерної зброї в країнах Європи. Ініціатива покликана заспокоїти союзників по НАТО на тлі побоювань щодо скорочення американської військової присутності на континенті.Про це повідомляє Financial Times із посиланням на джерела, знайомі з перебігом обговорень, передає "Європейська правда".Нові країни можуть долучитися до ядерної програми НАТОЗа інформацією видання, американські посадовці висловили готовність обговорювати можливість розміщення елементів ядерного стримування за межами держав, які вже беруть участь у програмі спільного використання ядерної зброї НАТО. Йдеться насамперед про розширення використання літаків подвійного призначення, здатних у разі потреби застосовувати американську ядерну зброю.За словами співрозмовників FT, такі консультації мають продемонструвати, що ядерні гарантії США для європейських союзників залишаються незмінними, навіть попри заклики Вашингтона до країн НАТО активніше інвестувати у власну оборону.Східний фланг НАТО виявляє найбільший інтересЯк зазначають джерела, найбільшу зацікавленість у можливому розширенні програми виявляють країни, розташовані поблизу кордонів Росії. Серед них називають Польщу та держави Балтії.Обговорення ведуться в рамках НАТО, однак наразі перебувають на ранній стадії й не означають автоматичного ухвалення нових рішень.Попри активні консультації, співрозмовники видання наголошують, що жодної угоди про розширення розміщення американської ядерної зброї найближчим часом не передбачається. Переговори проходять на тлі занепокоєння європейських союзників щодо можливого скорочення американської військової присутності та переорієнтації зовнішньої політики адміністрації президента США Дональда Трампа.Як працює ядерна програма НАТОНаразі в програмі спільного використання ядерної зброї НАТО беруть участь:Бельгія;Німеччина;Італія;Нідерланди;Туреччина;Велика Британія.Американська ядерна зброя, розміщена на території цих держав, залишається під контролем і охороною військових США. Водночас виключне право на її застосування зберігає Вашингтон.Нагадаємо, 1 червня у Вільнюсі під час консультацій урядів України та Литви обговорили проєкти спільного оборонного виробництва. Зокрема, у сфері дронів-перехоплювачів для реалізації угоди Drone Deal..