# Юлія Свириденко

Україна та Латвія розпочали переговори щодо прискореної передачі устаткування з латвійських теплоелектроцентралей для відбудови українських енергооб'єктів. Спільні зусилля спрямовані на посилення стійкості енергосистеми, яка зазнає постійних ворожих ударів, та підготовку до майбутніх холодів.Про це повідомила очільниця українського уряду Юлія Свириденко в офіційному Telegram-каналі.Наслідки масованих ударів по інфраструктуріУкраїнська делегація розгорнула активну роботу в Ризі, оскільки енергетичний сектор залишається ключовою мішенню для російських обстрілів. Черговий масований удар підтвердив, що Росія намагається повністю знищити критичні об'єкти нашої країни."Під час сьогоднішнього масованого обстрілу ворог цілив не лише по житлових будинках, лікарнях і дитячих садках, а й по об'єктах енергетики та газової інфраструктури", — зазначила урядовиця.Переговори у Ризі та підготовка до зимиГоловним підсумком зустрічі з прем'єр-міністром Латвії Андрісом Кулбергсом стало обговорення суттєвого збільшення постачання критично важливого технічного обладнання. Основний акцент зроблено на залученні потужностей латвійських ТЕЦ, що дозволить оперативно повернути світло та тепло в українські міста.Наразі команда Мінекономіки веде активну підготовку до наступного опалювального сезону. Головна мета цих переговорів — мобілізувати всі наявні міжнародні ресурси для надійного захисту та швидкої реконструкції пошкоджених енергомереж.Нагадаємо, раніше перший віцепрем'єр-міністр, міністр енергетики України Денис Шмигаль заявив, що нова енергосистема України передбачає чотири рівні вертикальної безпеки. Те, що планується вибудувати в нашій країні, формується за логікою енергетичних сот..

У понеділок, 1 червня, під час NATO-Ukraine Forum оголошено про запуск Brave Lithuania. Це ініціативи підтримки інновацій, яка суттєво допоможе українським і литовським розробникам оборонної продукції.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Вона уточнила, що її спільно впроваджуватимуть Міністерство національної оборони Литви, Міністерство оборони України та кластер Brave1. Запуск програми анонсували спільно з прем’єр-міністеркою Литви Інгою Ругінене у Вільнюсі."Ініціатива допоможе українським і литовським розробникам швидше створювати та впроваджувати рішення у пріоритетних напрямах defence tech", — зауважила очільниця українського уряду.Вона додала, що йдеться, зокрема, про сфери безпілотних систем, радіоелектронної боротьби, штучного інтелекту, систем зв’язку й інших технологій, які потрібні на полі бою вже зараз.За її словами, українська оборонна промисловість — одна з найдинамічніших у світі. З 2022 року наші виробничі спроможності зросли у 50 разів — з одного мільярда доларів до 50 мільярдів доларів."Україна має унікальний досвід створення оборонних технологій в умовах сучасної повномасштабної війни. Литва є одним із наших найближчих партнерів у сфері безпеки й оборони. Об’єднання оборонних інноваційних екосистем наших країн відкриває нові можливості для спільних розробок", — наголосила прем’єр-міністерка України.Вона констатувала, що з українського боку програму реалізовуватиме кластер оборонних технологій Brave1."Такі партнерства зміцнюють обороноздатність України та посилюють безпеку всієї Європи", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, що сьогодні у Вільнюсі під час консультацій урядів України та Литви обговорили проєкти спільного оборонного виробництва. Зокрема, у сфері дронів-перехоплювачів для реалізації угоди Drone Deal..

У понеділок, 1 червня, у Вільнюсі під час консультацій урядів України та Литви обговорили проєкти спільного оборонного виробництва. Зокрема, у сфері дронів-перехоплювачів для реалізації угоди Drone Deal.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Вона уточнила, що відповідні домовленості уклали президенти наших держав 13 травня."Литва стала першою країною НАТО, з якою Україна уклала таку угоду", — наголосила очільниця українського уряду.За її словами, окрему увагу приділили співпраці в морському домені, виробництву морських дронів і можливостям реалізації проєктів у сфері виробництва боєприпасів."Україна підтвердила готовність направити своїх військових експертів для підтримки розвитку спроможностей Литви у захисті повітряного простору та протидії сучасним безпековим викликам", — акцентувала прем’єр-міністерка України.Вона додала, що Литва зі свого боку підтвердила намір використовувати механізм SAFE для фінансування спільних оборонних проєктів."Ми вдячні литовському народу за незмінну солідарність з Україною, яка підкріплена конкретними діями", — зауважила керівниця українського Кабміну.Це, зокрема, надані пакети військової допомоги та рішення Литви, розпочинаючи з 2024 року, щороку спрямовувати щонайменше 0,25% ВВП на підтримку оборони та безпеки України."Обидва наші народи знають ціну свободі та готові відстоювати її разом", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, 18 травня стало відомо, що Державне агентство України з питань кіно та Lietuvos kino centras підписали меморандум про співпрацю у межах кіноринку Marché du Film 79-го Каннського міжнародного кінофестивалю..

Станом на кінець травня 2,3 мільйона українців скористалися кешбеком на пальне. Кошти можна використати на оплату комунальних послуг, придбання ліків, книжок і продуктів, а також на донати.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Це був тимчасовий антикризовий інструмент фінансової підтримки наших людей у період найбільшої за останні 50 років світової нафтової кризи. Він діяв з 20 березня по 31 травня", — зазначила вона.За її словами, національна програма дозволила українцям економити від 5% до 15% залежно від виду пального. 91% користувачів цієї програми — власники автомобілів економкласу з невеликим об’ємом двигуна.За час дії програми відкрито близько 500 тисяч нових карток Національного кешбеку, що сприяло додатковому розвитку державних цифрових сервісів.. "Накопичені кошти кешбеку можна використати на оплату комунальних послуг, придбання ліків, книжок і продуктів українського виробництва, а також спрямувати на благодійність чи підтримку Сил оборони", — наголосила Юлія Свириденко.До речі, Кабінет міністрів продовжував дію "кешбеку" на пальне, який запустили 20 березня, до 31 травня 2026 року. Рішення ухвалювали з огляду на збереження високих цін на пальне й активне використання програми українцями.З 1 травня максимальна сума компенсації складала до 500 гривень на місяць на одного користувача. Раніше українські водії могли отримати до 1 000 гривень.Нагадаємо, що на території всієї країни зараз тривають поточні ремонти доріг. Уже ліквідовано понад 5,7 мільйона квадратних метрів пошкоджень дорожнього покриття на міжнародних трасах і дорогах державного значення..

Кабінет міністрів України ухвалив стратегічне рішення задля максимального розширення потужностей вітчизняного оборонно-промислового комплексу на період дії воєнного стану. Відтепер підприємства цієї спеціалізації зможуть отримувати державні об'єкти в оренду за спрощеною процедурою, оминаючи обов'язкові раніше конкурсні торги.Про це повідомила очільниця українського уряду Юлія Свириденко у своєму офіційному Telegram-каналі.Швидкий запуск ліній та пріоритетні напрямки ОПКЗа словами посадовиці, нові правила оренди, запроваджені Кабінетом міністрів, діятимуть безпосередньо до завершення чи скасування режиму воєнного стану в країні. Головна мета цих змін — надати зброярам більше можливостей для масштабного збільшення обсягів виробництва. Скасування аукціонів дозволить оперативно освоювати порожні державні приміщення й території.Спрощений порядок оренди орієнтований на розробників найважливішої військової продукції. Нововведення насамперед стосується підприємств, які створюють нові зразки зброї, виготовляють ракетне озброєння, а також займаються виробництвом вибухових матеріалів і речовин. Це допоможе закривати нагальні потреби Сил оборони в максимально стислі терміни.Хто зможе скористатися пільгамиУрядовці чітко визначили перелік критеріїв для компаній, які хочуть отримати майно без торгів. Спрощеним алгоритмом оренди зможуть оперувати лише ті суб'єкти господарювання, які офіційно визнані критично важливими для функціонування економіки та внесені Міністерством оборони до спеціального реєстру виконавців державних контрактів. Урядова ініціатива має стати базою для створення стратегічної переваги над ворогом завдяки внутрішнім ресурсам держави."Українські виробники здатні суттєво наростити виробництво, а відповідно і перевагу наших військових на полі бою. Уряд робить все можливе для того, щоб Україна була сильна і озброєна", — наголосила Юлія Свириденко.Нагадаємо, раніше Кабінет міністрів України ухвалив постанову, яка спрощує імпорт іноземних компонентів для українських виробників озброєння та військової техніки. Зміни стосуються етапу митного оформлення товарів..

Кабінет міністрів України зробив перший крок до оновлення Держпраці. Зокрема, йдеться про прибирання зайвих функцій, які дублювали роботу інших органів або давно втратили сенс.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі.За її словами, натомість Держпраці більше зосередиться на безпеці людей на роботі, дотриманні трудових прав і підтримці чесних правил на ринку праці."Окремо посилюємо соціальний напрям. Держпраці матиме більше повноважень для підтримки працевлаштування людей з інвалідністю та роботодавців, які створюють доступні робочі місця", — акцентувала вона.На переконання української прем’єр-міністерки, Держпраці повинна стати прозорою та цифровою службою, якій довірятимуть і працівники, і роботодавці."Її головне завдання — захищати права працівників і стежити за безпечними умовами праці", — підсумувала Юлія Свириденко.Наприкінці квітня в Мінекономіки інформували, що український уряд готує реформу ринку праці. Заплановані зміни мають допомогти зменшити адміністративне навантаження на бізнес.Запропоновані зміни передбачають перехід від чинної системи, де держава одночасно регулює та впливає на доступ до ринку послуг з охорони праці, до моделі, у якій Держпраці концентрується виключно на наглядових функціях. Йдеться про:розмежування контрольних і сервісних функцій;передачу частини процедур незалежним акредитованим органам;скасування адміністративних погоджень, які не пов’язані з держнаглядом;цифровізацію документів і рішень;розвиток ризик-орієнтованого підходу до перевірок.Нагадаємо, раніше стало відомо, що уряд запускає новий механізм, що дозволяє українцям звільнятися з роботи онлайн без згоди керівництва, якщо підприємство розташоване в зоні боїв. Це допоможе тисячам громадян офіційно працевлаштуватися на новому місці та отримувати соціальні виплати..

На проєкти модернізації шкільних їдалень виділено 350 мільйонів гривень. Таким чином 50 тисяч школярів невдовзі отримають теплі обіди.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Це вже четвертий і остаточний розподіл державної субвенції. Загалом на один мільярд гривень профінансуємо 73 проєкти у 15 областях", — зазначила вона.Очільниця українського уряду наголосила, що це унікальний проєкт. Відбір здійснюється через цифрові системи DREAM і АІКОМ, які автоматично формували рейтинг за визначеними критеріями пріоритетності."Остаточне рішення ухвалювала комісія Міністерства освіти та науки за участю незалежних експертів, зокрема, антикорупційної ініціативи Євросоюзу в Україні", — підсумувала Юлія Свириденко.Раніше вона акцентувала, що з 1 вересня 2026 року безкоштовні теплі обіди мають отримувати учні 1-11 класів на території всієї України."Безкоштовне харчування вже забезпечене для всіх дітей у прифронтових громадах і учнів 1-4 класів в усіх областях", — зауважила Свириденко.Вона відзначила, що уряд уже розподілив один мільярд гривень на модернізацію 73 харчоблоків у школах по всій Україні."Шкільне харчування — це не лише про соціальну підтримку, а й про розвиток місцевої економіки, робочі місця та підтримку українських виробників", — резюмувала Свириденко.Нагадаємо, що минулого року в Україні проводили виплати за програмою "Пакунок школяра". Загалом держава спрямувала 1,2 мільярда гривень на допомогу, яка розрахована на кожного першокласника..

Український уряд продовжує системну підготовку регіонів до опалювального сезону та посилення стійкості критичної інфраструктури. Фокус — на практичній реалізації робіт планів стійкості.Про це повідомила прем'єр-міністр Юлія Свириденко, підсумовуючи дев’яте засідання Координаційного центру, яке відбулося 28 травня.Захист критичної інфраструктуриОдним із ключових напрямів залишається захист критичної інфраструктури. До 1 червня має завершитися перший етап будівництва захисних споруд на об’єктах критичної інфраструктури. У межах концепції "Країна-фортеця" оновлено перелік об’єктів та затверджено подальші роботи. На заходи фізичного захисту вже спрямовано 22,1 мільярда гривень, з яких 8,9 мільярда гривень використано на завершення перехідних та запуск нових об’єктів. "Окремо обговорили додатковий захист підстанцій від ворожих FPV-дронів", — зазначила Свириденко.Підключення блочно-модульних котелень та когенераційних установокТакож триває підготовка до запуску блочно-модульних котелень. На початку квітня регіони отримали 424,8 мільйона гривень для підключення 70 котелень загальною потужністю 316 МВт, а старт монтажних робіт заплановано на 1 червня. Додатково уряд виділив ще три мільярда гривень із резервного фонду держбюджету на закупівлю та встановлення 216 нових блочно-модульних котелень у регіонах та Києві.Розподілена генерація та резервне живленняУ межах планів стійкості з 1 березня вже введено 319 МВт розподіленої генерації. Крім того, розпочато встановлення газогенераторних установок потужністю 541 МВт. До кінця року планується додатково забезпечити ще 1,5 ГВт генерації.Окремо учасники засідання розглянули питання резервного живлення об’єктів тепло- та водопостачання. Найбільша потреба у резервних джерелах живлення наразі зберігається у Києві, Дніпропетровській, Харківській, Київській та Сумській областях. Мінрозвитку доручено тримати це питання на постійному контролі."Системна підготовка до зими залишається одним із ключових пріоритетів уряду", — додала Свириденко.Нагадаємо, 7 травня президент України Володимир Зеленський узяв участь у зустрічі щодо реалізації планів стійкості регіонів у межах підготовки до зими. Також були присутні: керівник Офісу президента Кирило Буданов, його заступник Віктор Микита, народні депутати та голови обласних адміністрацій.Зауважимо, раніше міністр енергетики Денис Шмигаль наголошував, що енергетична система України потребує додатково 6,5 гігавата потужностей. З них планується відновити 4,5 гігавата шляхом ремонтів і додати ще близько двох гігават завдяки розподіленій когенерації та відновлюваній енергетиці. .

У червні українцям не варто очікувати різкого підвищення тарифів на електроенергію — держава зберігає чинні правила, тож рахунки за світло залишаться стабільними, без нових шокових змін для споживачів.Як повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко, уряд продовжив дію чинного тарифу для побутових споживачів до 31 жовтня 2026 року — 4,32 грн за кВт⋅год. Це рішення затвердили ще наприкінці квітня."Це означає, що ціни на електроенергію для населення залишаються без змін", — пояснила вона.Також уряд продовжує підтримку українських родин, для яких електроенергія є основним джерелом опалення. Йдеться про приватні будинки та квартири з електроопаленням, а також багатоквартирні будинки, які не підключені до газопостачання або централізованого й автономного теплопостачання. Для них у період з 1 жовтня по 30 квітня діятиме пільговий тариф:2,64 гривні за кВт⋅год — за споживання до 2 000 кВт⋅год на місяць;4,32 гривні за кВт⋅год — за споживання понад 2 000 кВт⋅год на місяць.Свириденко пояснила, що таке рішення спрямоване на зменшення фінансового навантаження на домогосподарства в холодний період та забезпечення більш доступної вартості енергоресурсів для найбільш вразливих категорій споживачів.Нагадаємо, в Україні оновили підхід до нарахування плати за теплопостачання та гарячу воду у випадках надзвичайних ситуацій. Відтепер споживачі отримуватимуть більш справедливий перерахунок вартості послуг у разі їхньої відсутності або неналежної якості.Додамо, в Україні діє програма житлових субсидій і пільг. Між цими двома допомогами існує суттєва різниця. Детальніше — у матеріалі TrueUA.Читайте також: Чи зростуть ціни на газ з 1 червня: тарифи для населення.

У четвер, 28 травня, Рада Європейського Союзу схвалила виділення для України сьомого траншу макрофінансової допомоги у межах програми Ukraine Facility. Йдеться про 2,8 мільярда євро.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко."Сьогодні Рада ЄС ухвалила рішення про виділення Україні майже 2,8 мільярда євро в межах програми Ukraine Facility", — зазначила вона.За її словами, Єврокомісія позитивно оцінила виконання Плану України за четвертий квартал 2025 року. "Дякуємо Верховній Раді за підтримку важливих рішень і спільну роботу. Станом на кінець травня 2026 року спільними зусиллями вже виконано 86 кроків Плану України, ще 65 — у процесі реалізації. Продовжуємо разом впроваджувати реформи та рухатися шляхом європейської інтеграції", — наголосила посадовиця.Щиро вдячні європейським партнерам за підтримку та довіру.Ukraine Facility — це важливий інструмент фінансової підтримки України. У межах програми з початку роботи інструменту з 2024 року вже отримали 26,8 мільярда євро. Загальний обсяг програми на 2024-2027 роки становить 50 мільярдів євро.Як відомо, 28 травня Європейський Союз офіційно підтримав та привітав успішне голосування в українському парламенті за пакети документів, необхідні для старту масштабної програми макрофінансової допомоги. Ухвалені законодавчі акти відкривають юридичну можливість для виділення колосальних коштів на стабілізацію економіки України.Нагадаємо, наприкінці минулого року Україна отримала шостий фінансовий транш від Європейського Союзу в межах програми Ukraine Facility. Сума виплати склала 2,3 мільярда євро. .

Кабінет міністрів схвалив проєкт нового Митного кодексу. Документ має стати одним із ключових етапів на шляху України до членства в Європейському Союзі.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко."Уряд схвалив проєкт нового Митного кодексу європейського зразка. Це один із ключових кроків для вступу України до ЄС та виконання наших зобов’язань у межах переговорного процесу щодо членства", — зазначила вона.За словами Свириденко, документ повністю узгоджується з Митним кодексом ЄС та запроваджує єдині з Євросоюзом митні правила. "Це нові підходи до митних процедур, авторизацій, гарантій, декларування та звільнення від мита", — зауважила посадовиця.Прем'єр-міністр назвала основні переваги для українського бізнесу. За її словами, йдеться про:більш зрозумілі та передбачувані правила;швидшу адаптацію до європейського ринку;спрощення логістики;нові можливості для торгівлі з державами-членами ЄС.Водночас Свириденко додала, що для бізнесу та громадян зберігається безперервність процесів: чинні авторизації продовжать діяти, а система "єдиного вікна" працюватиме у звичному режимі.Документ готувався два роки у широкому діалозі з Єврокомісією та українським бізнесом. Далі законопроєкт чекає розгляд у парламенті.Нагадаємо, на початку березня президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна незабаром буде технічно готова до відкриття всіх шести переговорних кластерів щодо вступу до ЄС.Читайте також: Вступ однією ногою: чи варто Україні погоджуватися на "символічне" членство в ЄС.

У четвер, 28 травня, Верховна Рада успішно ратифікувала двосторонню угоду про надання Києву колосального фінансового пакету підтримки у розмірі 90 мільярдів євро від європейських партнерів на найближчі два роки. Старт фінансування очікується вже на початку літа, що дозволить забезпечити макроекономічну стабільність, відбудову інфраструктури та профінансувати ключові оборонні потреби країни.Про це повідомили президент України Володимир Зеленський та очільниця уряду Юлія Свириденко.Ратифікація угоди та реакція президентаЗеленський наголосив, що українські парламентарі продемонстрували високий рівень єдності під час голосування за залучення масштабних фінансових ресурсів від Брюсселя. Законопроєкт про ратифікацію кредитної угоди на загальну суму 90 мільярдів євро, розрахованої на два роки, підтримали 298 народних обранців. Глава держави назвав це голосування одним із найважливіших, оскільки воно свідчить про злагоджену роботу гілок влади."Вдячний усім парламентарям, які так оперативно ратифікували угоду з Євросоюзом про підтримку обсягом 90 мільярдів євро для України на два роки. Ці кошти посилять нашу стійкість і допоможуть захищати життя наших людей, відновлювати зруйноване після російських ударів та обороняти нашу незалежність", — зазначив Зеленський.Президент також подякував європейським партнерам за солідарність, додавши, що повноцінна підтримка України обов'язково посилить і всю Європу, яку наша країна наразі захищає на повну силу.Напрямки використання коштів та перші траншіЗа словами Свириденко, затверджена програма реалізується в межах спеціального фінансового інструменту під назвою Ukraine Support Loan. Перше грошове надходження у межах підписаного документа заплановане вже на перший місяць літа, а загалом протягом поточного року до державного бюджету має надійти половина від усієї суми. В уряді детально розповіли, куди саме спрямують ці ресурси."Дякую народним депутатам за ратифікацію Угоди про отримання Україною позики від Європейського Союзу загальним обсягом 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки. Дуже важливе рішення, яке відкриває можливість для надходження першого траншу вже в червні. Загалом цього року очікуємо 45 мільярдів євро підтримки в межах інструменту ЄС Ukraine Support Loan. Кошти спрямуємо на оборону та безпеку держави, посилення енергетичної стійкості та покриття дефіциту бюджету", — повідомила Юлія Свириденко.Стабільність держави та єдністьКерівництво держави заявило, що залучення багатомільярдних європейських коштів є критично важливим фактором для збереження міцності економічного сектору України в умовах триваючої війни. Ці ресурси гарантують, що держава зможе безперебійно виконувати всі свої зобов'язання щодо виплати пенсій та інших соціальних допомог громадянам. Керівництво держави зазначає, що єдність всередині країни та спільна робота уряду і парламенту дозволять успішно впроваджувати необхідні реформи та зберігати зовнішнє фінансування.Нагадаємо, Європейський Союз має намір кардинально реформувати чинні механізми інтеграції нових членів, щоб забезпечити оперативніше реагування на інтереси Києва. Традиційна модель вступу, що створювалася протягом багатьох десятиліть, більше нездатна відповідати сучасним міжнародним кризам..

В Україні продовжують розширювати програми для внутрішньо переміщених осіб та вразливих категорій населення. Уряд планує закупити тисячу будинків у сільській місцевості для переселенців.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко, підсумовуючи селекторну нараду з гуманітарних питань із регіонами. "У фокусі — житло для ВПО, підтримка вразливих категорій людей та робота соціальної інфраструктури", — поінформувала вона. Свириденко заявила, що уряд працює над розширенням мережі місць тимчасового проживання та соціальної підтримки. За її словами, із мільярда гривень субвенції області вже розподілили майже 700 мільярдів на облаштування житла для ВПО, зокрема для маломобільних людей та людей з інвалідністю."14 областей уже повністю використали виділені кошти. Водночас звернули увагу на затримки у Дніпропетровській, Вінницькій та Полтавській областях", — зазначила вона.Окремо на нараді обговорили проєкт програми з придбання 1000 будинків у сільській місцевості для ВПО.Внутрішньо переміщена особа (ВПО) — це людина, що є громадянином України, іноземцем, або не має громадянства, однак перебуває в Україні на законних підставах і має право на постійне проживання на її території, яка була змушена залишити своє місце проживання через збройний конфлікт, окупацію, прояви насильства, порушення прав і свобод особи, природні чи техногенні катастрофи та інше. При цьому, така особа не виїжджає за межі території України, а змушена шукати безпечніше або стабільніше місце для проживання всередині власної країни.Нагадаємо, нещодавно український уряд розширив програму доступної іпотеки. Ще 425 родин внутрішньо переміщених осіб зможуть придбати власне житло на пільгових умовах.Читайте також: Виплати ВПО під загрозою: кому потрібно подати заяву до 1 червня.

В Україні змінили підхід до малої приватизації. Відтепер орендоване майно, в яке інвестували кошти, не можна буде викупити напряму — лише через відкриті онлайн-аукціони.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко. За її словами, викупити державне чи комунальне майно "за копійки" через оренду та ремонти більше не вийде. "Уряд змінив правила малої приватизації та зробив відкриті онлайн-аукціони обов’язковими для продажу орендованого майна. Тепер орендоване державне та комунальне майно, у якому провели ремонт або модернізацію, продаватиметься лише через відкриті онлайн-аукціони у Prozorro.Продажі", — пояснила вона.Підхід до малої приватизації змінюють, щоб зробити продаж державного та комунального майна більш прозорим і конкурентним. "Раніше часто працював позаконкурентний викуп. Майно брали в оренду, вкладали кошти у ремонт чи модернізацію (так звані невід’ємні поліпшення), а потім отримували право викупити об’єкт без аукціону та за значно нижчою ціною", — зауважила посадовиця.Такий підхід, за оцінками Transparency International Ukraine, призводив до втрат для громад і держави — у середньому близько 45% недоотриманих доходів у порівнянні з відкритими аукціонами. Лише у 2021-2024 роках продажі через аукціони забезпечили понад три мільярди гривень надходжень, що більш ніж удвічі перевищує результати прямих викупів."Тепер ціна формуватиметься конкуренцією та ринком. Водночас ми зберігаємо захист для добросовісного бізнесу: підтверджені інвестиції орендаря у невід’ємні поліпшення компенсуватимуться або зараховуватимуться під час остаточного розрахунку", — додала Свириденко.Нагадаємо, уряд розглядає питання оновлення застарілого житлового фонду, зокрема так званих "хрущовок", однак про масове знесення всіх будинків не йдеться. У центрі уваги — безпека мешканців, комфорт проживання та подальша модернізація житла.Читайте також: В Україні мають бізнес майже 22 тис. іноземців: кожен п’ятий — громадянин РФ.

Під час чергової масованої атаки на столицю 24 травня постраждала споруда вищого органу виконавчої влади країни. Унаслідок ворожих обстрілів конструкції об'єкта зазнали руйнувань, проте серед співробітників та охорони обійшлося без жертв.Про це повідомила прем'єр-міністерка Юлія Свириденко на своїй офіційній сторінці у соцмережі X.Наслідки повітряного удару по урядовому кварталуЗа словами посадовиці, російська нічна атака на Київ призвела до пошкоджень офіційних установ у центрі міста. Потужні вибухи, що пролунали в урядовому мікрорайоні, спричинили серйозне руйнування зовнішнього засклення споруди Кабінету Міністрів.Попри значну силу детонації поруч із державною установою, внутрішні приміщення не зазнали критичних руйнувань, які могли б повністю паралізувати роботу відомства.Потерпілих серед персоналу немаєОчільниця міністерства запевнила, що ситуація перебуває під повним контролем, а на місці інциденту оперативно розпочали роботу комунальні та профільні служби для ліквідації наслідків обстрілу. Головним позитивним підсумком нічного інциденту є те, що всі люди в момент удару перебували в безпечних місцях."Під час нічної атаки Росії на Київ штаб-квартира уряду України була пошкоджена, вибухом вибито вікна. На щастя, ніхто не постраждав", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, що вночі 24 травня росіяни вдарили по Києву й інших містах і громадах. Найбільше ракет — саме проти столиці, по звичайних житлових будинках, школах, спалили продуктовий ринок — один із найстаріших київських ринків. За словами президента Володимира Зеленського, кривава нічна атака Росії 24 травня забрала життя чотирьох українців та спричинила поранення ще у близько сотні людей у різних куточках країни. Глава держави відреагував на черговий акт терору та повідомив про критичну ситуацію із пошкодженням житлових будинків у столиці.Своєю чергою, начальник управління комунікацій Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат заявив, що американські винищувачі F-16 продемонстрували високу ефективність під час ліквідації наслідків масштабної повітряної атаки, яку російські окупаційні війська здійснили у ніч на 24 травня. Водночас українське командування наголошує на гострій потребі у збільшенні постачань спеціальних боєприпасів для західних комплексів протиповітряної оборони, здатних перехоплювати балістичні цілі..