# Юлія Свириденко

У середу, 15 квітня, очільниця українського уряду Юлія Свириденко провела стратегічну зустріч із міністром фінансів США Скоттом Бессентом для обговорення фінансової стабільності та енергетичної безпеки. Сторони домовилися про запуск нових інструментів підтримки економіки, зокрема створення спеціального фонду для співінвестування.Про це йдеться у дописі посадовиці в Telegram-каналі.Фонд співінвестуванняЗа словами Свириденко, у межах розвитку домовленостей Управлінської ради Американсько-Українського інвестиційного фонду (URIF), що відбулася у березні в Києві, сторони підтвердили важливість запуску чергових проєктів. Головним результатом стало рішення розширити спроможності URIF.Зокрема, було домовлено про створення окремого фонду для співінвестування, що дозволить ефективніше залучати ресурси у пріоритетні сектори української економіки. Також посадовці обговорили роль Корпорації США з фінансування міжнародного розвитку (DFC), чиї інструменти здатні підтримати приватний капітал навіть під час бойових дій.Покриття воєнних ризиків та енергетикаОкрему увагу під час зустрічі приділили енергетичній ситуації в Україні та впливу глобальних ринків, зокрема подій на Близькому Сході, на фінансову стабільність. Сторони погодилися, що суттєве розширення механізму покриття воєнних ризиків є критично важливим для потенційних інвесторів.Посилення зашморгу для МосквиЮлія Свириденко наголосила на необхідності жорсткішої санкційної політики щодо Росії. Основна мета — перекрити шляхи для посилення військового потенціалу агресора."Позиція України незмінна: санкції проти російських компаній мають посилюватися, зокрема щодо обмеження постачання компонентів для зброї та скорочення нафтогазових доходів Росії. Ми вже бачимо їхній ефект", — наголосила очільниця уряду.Нагадаємо, раніше єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що зміна політичного ландшафту в Угорщині після виборів 12 квітня створює нові можливості для прискорення інтеграції України до європейської спільноти. У Єврокомісії прогнозують, що відсторонення Віктора Орбана від влади зніме ключові бар’єри у процесі переговорів про членство..

Українці у прифронтових громадах щодня живуть під обстрілами. Водночас там працюють люди та розвивається бізнес, тому рівень життя має бути гідним. Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко."Саме тому уряд реалізовує комплексний пакет підтримки для людей, бізнесу, безпеки та прифронтових громад", — зазначила вона.Соціальна сфераБезпека освіти — попри всі виклики уряд створює умови для безпечного і доступного навчання для дітей. На цей рік передбачено п'ять мільярдів гривень на підземні школи та один мільярд гривень — на підземні садки."Понад 728 тисяч учнів 1–11 класів шкіл прифронтових регіонів отримують безоплатне харчування", — зазначила Свириденко.Крім того, для понад 25 тисяч педагогів збережено щомісячні доплати 4000 гривень.Медицина — уряд зберігає доступ до медичних послуг у прифронтових громадах. Первинна медицина отримує понад 20% фінансування, що дозволяє лікарям продовжувати прийом навіть у зоні бойових дій."З жовтня медики екстреної допомоги в районах бойових дій отримали понад 350 мільйонів гривень доплат, що дозволило підвищити їхні зарплати. Ще понад 1,1 мільярда гривень спрямовано на підвищення оплати праці медиків спеціалізованих закладів", — зазначила прем'єр-міністр.Також розширили програми житла для медиків прифронтових сіл. Молоді лікарі отримують 200 тисяч гривень і приходять працювати в громади, де є найбільша потреба.Соціальна підтримка — фокус на ВПО. Йдеться про 15 транзитних центрів для евакуйованих, де люди отримують базову підтримку одразу після виїзду з небезпечних територій. "Допомагаємо ВПО повернутися до роботи. За минулий рік держава компенсувала роботодавцям 365 мільйонів гривень за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб", — поінформувала посадовиця.Житло та комунальні послугиЖитлово-комунальні послуги — станом на сьогодні діє мораторій на відключення води та електроенергії за борги. "єОселя" —  сотні родин ВПО отримали компенсацію 70% першого внеску за іпотекою — на понад 200 мільйонів гривень."єВідновлення" — у 2025 році близько 49 тисяч сімей отримали компенсації за пошкоджене житло (4,6 мільярда гривень), ще 21 тисяча — за знищене, і 110 родин — на будівництво нового житла.Підтримка підприємцівДля українських виробників також діють розширені можливості політики "Зроблено в Україні". Підприємці можуть отримати кредити під 1% строком до п'яти років за програмою "5-7-9%" для інвестпроєктів у зонах бойових дій. У 2025 році видано 3598 кредитів на 15,4 мільярдів гривень.Крім того, за словами Свириденко, працює механізм страхування майна від воєнних ризиків — до 30 мільйонів гривень компенсації. З 1 січня подано 104 заявки, 55 підприємств уже стали учасниками програми. Також діють гранти на відновлення виробництв — до 16 мільйонів гривень. Уже 16 підприємств отримали понад 188 мільйонів гривень. Свириденко зазначила, що майже сім тисяч підприємців уже отримали 2,2 мільярда гривень мікрогрантів за програмою "Власна справа". Розмір нарахувань збільшено: за одне робоче місце — до 300 тисяч гривень;за два і більше — до 500 тисяч гривень."Також доступне 100% бронювання працівників для критично важливих підприємств — цим уже скористалися понад 1800 компаній та установ", — додала прем'єр-міністр.Нагадаємо, український уряд розширив програму доступної іпотеки. Ще 425 родин внутрішньо переміщених осіб зможуть придбати власне житло на пільгових умовах.Читайте також: Власники пошкодженого житла не платитимуть за комуналку: Зеленський підписав закон.

На сьогодні активно триває підготовка до нового опалюваного сезону. Проте декілька регіонів відстають у реалізації планів стійкості.Про це повідомив президент Володимир Зеленський за результатами доповіді прем'єр-міністра Юлії Свириденко."Важливо, щоб енергосистема працювала стабільно та без обмежень. Вдячний усім, хто забезпечує захист і збільшення генерації. Розраховуємо також на нові домовленості з нашими партнерами щодо постачання обладнання для енергообʼєктів — це має бути досягнуто вже цього тижня. Детально обговорили з премʼєр-міністром стан реалізації планів стійкості наших областей та основних міст. Загалом у роботі вже 368 обʼєктів — це стосується передусім оновлення захисту", — зазначив гарант.Очільник держави наголосив, що наразі є відставання частини регіонів від графіка, який був визначений для конкретного результату до початку нового опалювального сезону. Серед аутсайдерів — Львівська, Волинська, Одеська області та Київ."Домовилися з премʼєр-міністром про повернення формату селекторів за участю всіх необхідних урядовців, керівників областей та громад, правоохоронців і військового командування, що відповідає за прикриття обʼєктів. Завдання загальнодержавне — повністю реалізувати затверджені плани стійкості у визначений термін. Це захист людей, і відповідальність за це буде персональною в кожному регіоні", — резюмував президент.Нагадаємо, керівник Офісу президента Кирило Буданов заявляв, що Україна входить у фазу глибокої енергетичної кризи, яка загрожує не лише стабільності побутового споживання, а й виживанню національного бізнесу. Через катастрофічну нестачу генерації наступний опалювальний сезон 2026-2027 років може стати найскладнішим іспитом для державної інфраструктури за всі роки незалежності..

У межах впровадження "Нової української школи" уряд продовжує системне оновлення навчальних просторів у школах. Як повідомила прем'єр-міністр Юлія Свириденко, уряд змінює підхід до облаштування класів у школах. Йдеться про точкове дооснащення та повний ремонт.За її словами, уряд затвердив порядок надання 700 мільйонів гривень субвенції на створення сучасних освітніх просторів. Кошти спрямовані на:техніку;мультимедійне обладнання;меблі для кабінетів біології, географії, математики, фізики, хімії та STEM-лабораторій."Ремонтні роботи мають бути забезпечені коштом місцевих бюджетів або за підтримки партнерів", — зазначила Свириденко.Також вона додала, що ці зміни — це частина реформи старшої профільної школи — третього етапу НУШ. Субвенцію зможуть отримати комунальні школи, які:увійдуть до мережі профільної старшої школи у 2027 році або є спеціалізованими ліцеямипроводять навчання очно або у змішаному форматімають не менше 60 учнів у 8 класахзабезпечують щонайменше 10% співфінансування з місцевого бюджетуПроєкти відбиратимуться на конкурсній основі. Умови та старт прийому заявок оголосить МОН.Нагадаємо, нещодавно в соціальних мережах активно почали поширювати інформацію про "посилений контроль за відвідуваністю у школах". Правоохоронці пояснили, чи будуть батьків карати за прогули дітей.Додамо, також нещодавно у Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт, який передбачає обмеження використання смартфонів та інших гаджетів під час навчального процесу в школах.Читайте також: У Львові відкрили першу в Україні 3D-школу: чим вона унікальна (фото).

До Дня зброяра Кабінет міністрів ухвалив декілька важливих рішень у межах виконання Державної антикорупційної програми.Про це повідомила прем'єр-міністр Юлія Свириденко. За її словами, на сьогодні вже понад 50% зброї на фронті — українського виробництва. Це безпілотні системи, артилерія, системи звʼязку."Українські зброярі — це спільнота сміливих підприємців, які у партнерстві із Силами оборони створюють унікальні технології. Це понад 900 державних і приватних компаній і більш як 300 тисяч людей", — зауважила Свириденко.Очільниця уряду відзначила, що Кабмін ухвалили рішення, яких давно очікував ринок. Зокрема, створюються можливості для швидких закупівель інновацій для війська. Так, постанова уряду надає можливість Міноборони закуповувати інноваційні зразки для тестування у реальних бойових умовах. Таким чином скорочується шлях від розробки до постачання. Також запроваджується системний збір зворотного зв’язку від військових щодо ефективності."Інновації не повинні застарівати ще до їх централізованих закупівель через складність бюрократичного процесу. У сучасній війні швидкість впровадження технологій є критичною", — наголосила Свириденко.Крім того, ухвалено рішення для захисту інтелектуальної власності в сфері оборонних розробок. Зокрема, уряд затвердив політику управління правами інтелектуальної власності в оборонно-промисловому комплексі. Встановлено чіткі правила для держави і виробників щодо захисту розробок і їх використання. "Метою політики є захист прав на оборонні технології, що створюються підприємствами державного сектору оборонно-промислового комплексу або набуваються в межах оборонних закупівель державними замовниками, і їх використання у виробництві товарів оборонного призначення. Рішення Уряду є одним із кроків виконання Державної антикорупційної програми та передбачених нею заходів. Дякую українським виробникам оборонно-промислового комплексу за роботу. Українська зброя — це ключ до безпеки Європи і всього світу", — резюмувала посадовиця.Нагадаємо, в Україні посилюється акцент на закупівлях вітчизняної продукції для потреб Збройних сил України. Порівняно з попереднім роком такий процес зріс із 46% до 82%..

Станом на 11 квітня енергосистема України демонструє стійкість, що дозволяє урядовим структурам планувати роботу без відключень світла найближчими днями. Всі зусилля наразі спрямовані на те, щоб Великдень пройшов із гарантованим електропостачанням для кожної родини.Про це повідомила у Telegram-каналі прем'єр-міністр України Юлія Свириденко.Координація зусиль та збільшення імпортуОчільниця уряду зазначила, що за результатами координаційної наради з керівництвом НЕК "Укренерго" та представниками профільних відомств було узгоджено план спільних дій для зміцнення енергетичної безпеки. Одним із ключових інструментів для стабілізації системи визначено нарощування обсягів імпорту електричної енергії."Енергосистема працює стабільно. Робимо все можливе, щоб найближчими днями електропостачання було забезпечене — без графіків і відключень", — наголосила Свириденко за підсумками наради.Пріоритет — світло у великодні дніОкрему увагу під час зустрічі приділили підготовці до святкування Великодня. Уряд ставить перед енергетиками завдання забезпечити роботу системи таким чином, щоб українські родини могли провести святкові дні за звичних умов енергоспоживання."Важливо, щоб у великодні дні українські родини були зі світлом", — підсумувала Свириденко. Наразі профільні служби продовжують цілодобовий моніторинг стану генерації та мереж для оперативного реагування на будь-які виклики.Раніше стало відомо, що у суботу, 11 квітня, по всій території України будуть застосовані заходи з обмеження споживання електроенергії. Енергетики змушені вдатися до таких кроків через дефіцит потужності в системі, спричинений ворожими обстрілами.Зауважимо, 5 та 6 квітня ворог продовжив здійснювати ракетні та дронові атаки на об’єкти енергетичної інфраструктури. Внаслідок цього на ранок фіксували знеструмлення у деяких регіонах. Водночас 7 квітня були знеструмленими різні регіони 15 областей України. Нагадаємо, керівник Офісу президента Кирило Буданов заявляв, що Україна входить у фазу глибокої енергетичної кризи, яка загрожує не лише стабільності побутового споживання, а й виживанню національного бізнесу. Через катастрофічну нестачу генерації наступний опалювальний сезон 2026-2027 років може стати найскладнішим іспитом для державної інфраструктури за всі роки незалежності.Додамо, 25 березня Славутич Київської області тимчасово залишився без централізованого електропостачання. Це наслідок ранкової атаки російських окупантів. Без світла — приблизно 21 тисяча мешканців..

Частина українців уже отримали одноразову грошову допомогу у розмірі 1500 гривень. Кошти нараховуватимуть до кінця квітня. Як повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко, Пенсійний фонд України вже здійснив виплати для 9,7 мільйона пенсіонерів."Тривають виплати цільових 1500 грн для вразливих категорій", — зазначила вона.За її словами, вісім мільйонів українців отримали кошти на банківські рахунки, а 1,7 мільйона — через "Укрпошту"."Виплати ще для 1,6 мільйона отримувачів соціальних допомог будуть профінансовані до кінця тижня", — зазначила посадовиця.Також Свириденко запевнила, що для всіх отримувачів виплати надійдуть до кінця квітня.Хто отримає одноразову грошову допомогуЗагалом виплату отримають 13 мільйона людей, серед них:пенсіонери за віком;люди з інвалідністю;малозабезпечені родини;отримувачі базової соцдопомоги;ВПО серед отримувачів соцвиплат;багатодітні сім’ї;одинокі матері."Уряд запровадив цільову підтримку 1500 гривень для людей для подолання цінового шоку і збільшення витрат, зокрема через ріст світових цін на нафту", — пояснила посадовиця.Нагадаємо, Україна продовжує підтримувати родини, у яких є діти з інвалідністю підгрупи А. Нещодавно уряд ухвалив рішення, яке дозволяє спрямувати 56,6 мільйона гривень донорської допомоги на одноразові виплати таким сім’ям.Читайте також: Гроші на дітей у 2026 році: як отримати і скільки платять.

У п'ятницю, 10 квітня, очільниця Кабінету Міністрів Юлія Свириденко підтвердила безперервну роботу над реформою військових комісаріатів. За її словами, остаточний варіант нововведень ще потребує внутрішнього узгодження перед офіційним оприлюдненням.Про це вона заявила під час години запитань до уряду у Верховній Раді, пише "Цензор.НЕТ".Внутрішні обговоренняПід час виступу у Верховній Раді на годині запитань до уряду Свириденко наголосила, що трансформація ТЦК — це пріоритетне завдання для профільного відомства. Наразі триває процес напрацювання конкретних механізмів, які дозволять зробити роботу центрів комплектування ефективнішою."Щодо реформи ТЦК, вона дійсно оголошена, над нею працює профільне міністерство та міністр. Ми поки не готові її комунікувати назовні, ми всередині обговорюємо. Як тільки у нас буде фінальний, остаточний варіант, ми обов'язково проведемо відповідні консультації з парламентарями", — зазначила глава уряду.Консультації з Верховною РадоюВажливим етапом реалізації реформи стане діалог із народними обранцями. У Кабміні планують презентувати готову стратегію лише після того, як вона пройде всі стадії внутрішнього затвердження. Це має забезпечити єдину позицію виконавчої та законодавчої гілок влади щодо майбутніх змін у системі військового обліку та призову.Нагадаємо, в Міноборони раніше пояснили, що поява позначки "оперативний резерв" у "Резерв+" не пов'язана з оновленням застосунку. Вона існувала в системі раніше, однак ця категорія не вважалася масовою.Водночас в Офісі президента стурбовані зростанням толерантності суспільства до уникнення мобілізації та зневаги до територіальних центрів комлектування. Керівник відомства Кирило Буданов акцентував на загрозі відсутності єдності, коли в інформаційному просторі "героями" стають не лише захисники, а й ті, хто незаконно виїхав за кордон..

Кабінет міністрів ухвалив рішення про призначення Ореста Мандзія головою Державної митної служби. Кадрове рішення було прийняте на основі результатів відкритого конкурсу, за підсумками якого Міністр фінансів Сергій Марченко вніс відповідне подання на розгляд уряду.Про це у Telegram-каналі повідомила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.Очікування та ключові завданняЗа словами прем'єрки, уряд покладає на нового очільника відповідальність за прискорення темпів реформування митної галузі. Пріоритетними напрямками роботи Ореста Мандзія визначено створення прозорої та сучасної моделі управління, яка мінімізує корупційні ризики та сприятиме наповненню державного бюджету."Очікуємо від нового керівника продовження реформи митної служби, формування сучасної, прозорої й ефективної митної системи, яка працює на забезпечення фінансової стійкості держави", — наголосила Юлія Свириденко.Інституційна стійкість як стратегічна метаОкрім структурних змін, Кабмін розраховує на суттєве зміцнення спроможності митних органів оперативно реагувати на виклики воєнного часу. Подальша робота відомства має базуватися на принципах послідовності та впровадження європейських стандартів контролю."Розраховуємо на послідовну роботу з реалізації цих змін та подальше посилення інституційної спроможності митної служби", — йдеться у повідомленні очільниці уряду.Що відомо про Ореста МандзіяДо того як очолити митну службу, Орест Мандзій працював у Національному антикорупційному бюро України. На цій посаді він керував роботою одного з підрозділів відомства, що дозволило йому отримати значний досвід у сфері протидії економічним та службовим злочинам. Кар'єра посадовця розпочалася у 2001 році. Протягом шістнадцяти років він працював на різних ланках у структурі МВС, зокрема:у Личаківському та Франківському районних відділах поліції міста Львова;в обласних управліннях внутрішніх справ Львівської та Рівненської областей;у Департаменті протидії наркозлочинності Національної поліції України.Нагадаємо, 4 січня президент Володимир Зеленський призначив тимчасового виконувача обов'язків голови Державної прикордонної служби України..

Український уряд розробляє план для проходження наступної зими в умовах постійних атак і нових загроз. Серед пріоритетів — захист критичної інфраструктури, розвиток розподіленої генерації, резервне теплопостачання, стабільне водопостачання і водовідведення. Про це повідомила прем'єр-міністр Юлія Свириденко, підсумовуючи Конгрес місцевих та регіональних влад при президентові України, де обговорили з громадами стан виконання Планів стійкості регіонів.Вона зауважила, що усі регіони — у зоні ризику, безвідносно до відстані від лінії бойового зіткнення. Тому темп підготовки має бути однаковим по всій країні — пришвидшеним."Окремо зосередилися на системах водопостачання та водовідведення, які також можуть бути ціллю атак. Планами стійкості передбачено побудувати 26 проєктів у 10 громадах", — поінформувала посадовиця.Серед запланованих заходів:кільцювання мереж;резервування критичних вузлів;встановлення й підключення резервного обладнання;інші технічні рішення для стабільного водопостачання. Загальна вартість заходів — 12,7 мільярда гривень. На цьому етапі уряд уже забезпечив фінансування перших робіт Планів стійкості — загалом 22,1 мільярда гривень на захист 576 першочергових критичних об’єктів."Далі — реалізація на місцях. Очікуємо від усіх областей чіткі плани співфінансування робіт з місцевих бюджетів: який ресурс дає область, який — громади і де можна вже укладати контракти та починати роботи", — зазначила Свириденко.Також вона запевнила, що "усе, що можна зробити зараз — робимо зараз". "Наступну зиму люди мають проходити зі світлом, теплом і водою навіть у найскладніших умовах", — наголосила прем'єр-міністр.Нагадаємо, сьогодні перший віцепрем'єр, міністр енергетики Денис Шмигаль заявив, що Україна створює мережу "енергетичних сот" — автономних або напівавтономних кластерів, де критична інфраструктура може працювати навіть тоді, коли центральна мережа пошкоджена. Читайте також: Чому знову вимикають світло: у ДТЕК назвали головні причини дефіциту в системі.

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про розподіл додаткових 46,5 мільйона гривень субвенції громадам для завершення модернізації шкільних їдалень у межах реформи шкільного харчування.Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.За її словами, фінансування отримають 19 об’єктів у різних регіонах України. Йдеться про проєкти, які були розпочаті у 2025 році та вже мають високий рівень готовності — щонайменше 60%.Уряд зазначає, що загалом у громадах вже модернізовано близько 20% харчоблоків. З них 188 об’єктів оновлено за кошти державної субвенції, ще понад 1,5 тисячі — коштом місцевих бюджетів і за підтримки міжнародних партнерів."Сучасна шкільна їдальня — це безпечні умови для щоденного харчування та гідний простір у школі. Держава, яка дбає про своїх дітей, інвестує у власне майбутнє. І якісне шкільне харчування є важливою частиною цієї інвестиції", — додала посадовиця.У межах реформи шкільного харчування учні 1-11 класів у прифронтових громадах уже отримують гарячі обіди, тоді як в інших регіонах — учні 1-4 класів. Уряд декларує мету з 1 вересня цього року забезпечити гарячим харчуванням усіх школярів по всій країні.Зазначимо, реформа шкільного харчування в Україні стартувала у 2020 році з ініціативи першої леді Олени Зеленської. У 2023 році Кабмін затвердив стратегію її розвитку на 2023-2027 роки.Нагадаємо, нещодавно в соціальних мережах активно почали поширювати інформацію про "посилений контроль за відвідуваністю у школах". Правоохоронці пояснили, чи будуть батьків карати за прогули дітей.Додамо, також нещодавно у Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт, який передбачає обмеження використання смартфонів та інших гаджетів під час навчального процесу в школах..

У середу, 8 квітня, Верховна Рада проголосувала за ключові законопроєкти, які необхідні для євроінтеграції. Крім того, це одне із зобов’язань, які наша країна має виконати, щоб отримувати макродопомогу.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко."Другий день поспіль маємо підтримку ВР за ключові законопроєкти для євроінтеграції та виконання зобов’язань перед міжнародними партнерами", — зазначила посадовиця.Так, за її словами, сьогодні парламент ухвалив три важливі документи:законопроєкт про оподаткування цифрових платформ №15111-д — за основу;євроінтеграційний законопроєкт про імплементацію норм регламентів ЄС у сфері державного ринкового нагляду №12426 — в цілому;законопроєкт про реформу системи державного нагляду №14030 — в цілому. "Це один з кроків для продовження фінансування за програмою Ukraine Facility", — зауважила Свириденко.Крім того, вона додала, що ці рішення:наближають українське законодавство до норм ЄС;роблять правила для бізнесу зрозумілішими;зміцнюють довіру міжнародних партнерів."Дякую народним депутатам за підтримку важливих законодавчих ініціатив", — наголосила прем'єр-міністр.Як відомо, напередодні народні депутати підтримали важливі рішення, які потрібні для забезпечення макрофінансової стабільності України, євроінтеграційного руху та виконання наших зобов’язань перед партнерами.Нагадаємо, нещодавно шведський уряд представив новий пакет допомоги Україні на 2026 рік на суму близько 240 мільйонів шведських крон (25,7 мільйона доларів). Ідеться про фінансування гуманітарних проєктів.Додамо, на початку березня керівна рада Ukraine Investment Framework (UIF) схвалила новий пакет із восьми програм на 1,5 мільярда євро..

Україна продовжує підтримувати родини, у яких є діти з інвалідністю підгрупи А. Уряд ухвалив рішення, яке дозволяє спрямувати 56,6 мільйона гривень донорської допомоги на одноразові виплати таким сім’ям.Як повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко, кошти виділяють на базові потреби та щоденний догляд за дітьми.За її словами, понад 8700 родин отримають допомогу в розмірі 6500 гривень. Йдеться про сім'ї, які проживають у наступних областях: Чернігівській;Дніпропетровській;Донецькій;Харківській;Херсонській;Миколаївській;Одеській;Сумській;Запорізькій."Це додаткова адресна підтримка, яка надається коштом донорів у співпраці з ЮНІСЕФ у межах надання гуманітарної та іншої допомоги цивільному населенню", — зазначила Свириденко.Виплати будуть здійснені через ПФУ на банківські рахунки отримувачів протягом кількох місяців. "Для багатьох сімей, де виховуються діти з інвалідністю підгрупи А це відчутна підтримка для покриття щоденних потреб", — наголосила посадовиця.Вона зауважила, що із загальної суми майже 49,9 мільйона гривень надійшли як основний донорський ресурс у межах цієї співпраці, ще 6,7 мільйона гривень — донорські кошти, залучені раніше у вигляді гуманітарної допомоги, а також кошти спеціального фонду державного бюджету."Дякуємо міжнародним донорам і партнерам за цю допомогу українським родинам. Уряд продовжує працювати над збільшенням такої підтримки", — підсумувала Свириденко.Нагадаємо, з 8 квітня громадянам України розпочали нараховувати одноразову грошову допомогу у розмірі 1500 гривень. Хто може отримати виплати — у матеріалі TrueUA..

Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко провела зустріч з головою правління компанії "Нафтогаз України" Сергієм Корецьким. Вони обговорили нинішню ситуацію на світових ринках нафти та нафтопродуктів.Про це Юлія Свириденко написала у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Фіксуємо зниження котирувань на основних біржах, що має безпосередньо впливати на ціни на пальне в Україні", — зазначила вона.За її словами, державна мережа автозаправних комплексів "Укрнафта" вже відреагувала та розпочала зниження цін."Під час збереження поточної світової динаміки очікується суттєвіше зниження", — зробила прогноз очільниця українського уряду.Вона висловила сподівання на аналогічну реакцію від інших учасників ринку. На її переконання, ринок має справедливо реагувати на зміну цінової кон’юнктури."Ситуація з наявністю палива — стабільна. У березні забезпечено рекордні за останні п’ять років обсяги постачання. Аналогічну динаміку плануємо зберегти й у квітні", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, сьогодні журналісти авторитетного видання Axios повідомили, що світові ціни на нафту зазнали різкого падіння після заяви президента США Дональда Трампа про досягнення двотижневого перемир’я з Іраном. За даними медійників, це стало найбільшим одноденним обвалом нафтових котирувань з часів війни в Перській затоці 1991 року..

Народні депутати підтримали важливі рішення, які потрібні для забезпечення макрофінансової стабільності України, євроінтеграційного руху та виконання наших зобов’язань перед партнерами.Як повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко, 7 квітня Верховна Рада ухвалила ключові рішення, необхідні для продовження фінансування за програмою Ukraine Facility. Йдеться про:закон про цифровізацію виконавчого провадження №14005 — в цілому;закон щодо інтеграції до енергоринку ЄС №12087-д — в цілому."Ці дві ініціативи дозволять Україні отримати від ЄС 875 мільйонів євро фінансування", — пояснила Свириденко.Посадовиця додала, що ще один законопроєкт про засади розмежування та розподілу повноважень між рівнями публічного врядування №14412 ухвалений за основу. Після остаточного прийняття він дозволить отримати додаткові 440 мільйонів євро."Окремо дякую за підтримку євроінтеграційного законопроєкту №12221, який дозволить розпочати переговори про укладення Угоди АСCА (промисловий безвіз), а також законопроєкту №15110 про військовий збір, необхідного для продовження програми МВФ", — зазначила прем'єр-міністр.Свириденко додала, що Верховна Рада і уряд "працюють як одна команда в інтересах держави".Ukraine Facility — це чотирирічна програма загальним обсягом 50 мільярдів євро. Значна частина цих коштів буде спрямована до держбюджету й допоможе у фінансуванні бюджетного дефіциту. Ще один компонент програми передбачає створення спеціального інвестиційного інструменту для покриття ризиків у пріоритетних секторах. Він дозволить залучити додаткові кошти на інвестиції.Нагадаємо, нещодавно шведський уряд представив новий пакет допомоги Україні на 2026 рік на суму близько 240 мільйонів шведських крон (25,7 мільйона доларів). Ідеться про фінансування гуманітарних проєктів.Додамо, на початку березня керівна рада Ukraine Investment Framework (UIF) схвалила новий пакет із восьми програм на 1,5 мільярда євро..