# ISW

Влада Швеції провела успішну операцію із затримання судна Jin Hui, яке ідентифікували як частину російського "тіньового флоту", що використовується для обходу міжнародних санкцій. Силові структури Швеції взяли танкер під контроль у стратегічно важливому районі Балтики, що стало черговим кроком у посиленні тиску на експортні можливості Кремля.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Деталі спецоперації поблизу ТреллеборгаЯк зазначають аналітики, інцидент стався 3 травня на південний захід від шведського міста Треллеборга. Представники поліцейської адміністрації та берегової охорони Швеції піднялися на борт танкера Jin Hui для проведення перевірки та подальшого захоплення судна. За даними систем відстеження Starboard Maritime Intelligence, судно намагалося маскуватися, плаваючи під прапором Сирії. Відомо, що до прибуття в Балтійське море танкер перебував у турецькому порту Лімас із 11 по 16 квітня.Розслідування та санкційний статусВ ISW зазначили, що шведська влада не обмежилася лише фізичним захопленням судна. Як заявив 4 травня речник берегової охорони: "Шведська влада розпочала кримінальне розслідування щодо непридатності судна до плавання". За даними аналітиків, Jin Hui є фігурантом санкційних списків одразу кількох суб'єктів:Європейського Союзу (ЄС);Сполученого Королівства (Великобританія);України.Наслідки для російського експортуВ ISW наголошують, що подібні дії європейських держав прямо б'ють по економіці агресора. Оскільки здатність Росії продавати нафту критично залежить від наявності логістичних шляхів та транспорту, продовження полювання на "тіньовий флот" суттєво погіршує можливості Москви фінансувати війну. В останні місяці Швеція та інші країни Європи все частіше застосовують практику захоплення таких танкерів, демонструючи рішучість у дотриманні енергетичного ембарго.Нагадаємо, українські військовослужбовці атакували два судна так званого "тіньового флоту" країни-агресорки Росії. Це відбулося у в акваторії входу в порт Новоросійськ..

Російський диктатор Володимир Путін суттєво посилив заходи особистої безпеки через зростальний страх перед можливим убивством за допомогою безпілотників. Згідно з даними європейської розвідки, очільник Кремля майже не залишає підземних захисних споруд.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Життя в бункері та відмова від резиденційЗвіт розвідки свідчить про те, що Володимир Путін наразі проводить більшу частину свого часу в підземних бункерах, розташованих у Краснодарському краї. Диктатор фактично припинив відвідувати свої офіційні резиденції в Московській області та на Валдаї, що в Новгородській області. Такі заходи стали наслідком зростальної стурбованості щодо його особистої безпеки та вразливості перед точковими ударами. Джерела в Росії, знайомі з Путіним, стверджують:"Нещодавні відключення інтернету в "Москва-Сіті" були принаймні частково пов'язані з безпекою Путіна та захистом від безпілотників".Посилення ФСО та страх серед генералітетуПараноїдальні настрої в Кремлі посилилися після ліквідації 22 грудня 2025 року генерал-лейтенанта Фаніла Сарварова. Начальника Департаменту оперативної підготовки Генштабу РФ було вбито прямо в "Москва-Сіті", що спричинило конфлікт всередині силових структур."Путін вніс зміни до правил Федеральної служби охорони (ФСО), щоб забезпечити безпеку 10 високопоставлених генералів після зустрічі посадовців служби безпеки в грудні 2025 року, на якій посадовці переклали провину один на одного за вбивство Фаніла Сарварова", — йдеться у зведенні ISW.ППО навколо палаців та українські дрониАналітики ISW фіксують численні докази того, що російська влада переміщує додаткові системи ППО малої та середньої дальності, зокрема "Панцир-С1" та С-400, ближче до резиденцій Путіна. Це відбувається на тлі того, як Україна збільшує дальність та інтенсивність ударів безпілотниками. Зокрема, 4 травня черговий дрон пошкодив вежу "Мосфільм" у "Москва-Сіті".Нагадаємо, за словами президента Володимира Зеленського, наразі Україна не отримувала жодних офіційних пропозицій щодо одноденного припинення вогню 9 травня, про які домовляються Сполучені Штати Америки та країна-агресорка Росія..

Російська фінансова еліта дедалі частіше висловлює занепокоєння через системні кризи, які загрожують стабільності країни-агресорки у 2026 фінансовому році. Попри тимчасові прибутки від продажу нафти, країна-агресор стикається з невідворотним знеціненням національної валюти та виснаженням резервів через непомірні воєнні витрати.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Падіння рубля та податковий тупикЯк зазначили в ISW, представники банківського сектору Росії очікують суттєвого ослаблення рубля вже у другій половині 2026 року. За прогнозами заступника голови правління Ощадбанку Тараса Скворцова, курс може впасти до 80–90 рублів за долар США. Найбільш критичне падіння прогнозують на четвертий квартал поточного року."Росія очікує ослаблення рубля у другій половині 2026 року з прогнозованим обмінним курсом від 80 до 90 рублів за 1 долар США порівняно з поточним обмінним курсом близько 75 рублів за один долар США", — заявив Скворцов під час свого виступу 29 квітня.Окрім валютних коливань, серйозною проблемою стало зростання частки готівкових розрахунків. Нові податкові закони Кремля призвели до того, що бізнес та споживачі масово переходять у "тінь", що роздуває вартість товарів, але не забезпечує бюджет необхідними надходженнями.Виснаження резервів на тлі війниМосква продовжує підтримувати дефіцит федерального бюджету коштом ліквідних активів суверенного фонду добробуту. Головною причиною фінансової діри стали непомірно високі витрати на оборону, які російська економіка не здатна потягнути у довгостроковій перспективі. Ситуацію погіршують політичні рішення Кремля: підвищення ПДВ та зниження ключової ставки за умов високої інфляції лише прискорюють вимивання резервів.Нагадаємо, раніше аналітики ISW повідомляли, що додаткові фінансові надходження Росії від стрибка цін на енергоресурси навряд чи зможуть зупинити наростання системних економічних проблем країни-агресора. Попри очікуване поповнення бюджету, витрати Кремля на війну та соціальну стабільність продовжують виснажувати державну скарбницю..

Додаткові фінансові надходження Росії від стрибка цін на енергоресурси навряд чи зможуть зупинити наростання системних економічних проблем країни-агресора. Попри очікуване поповнення бюджету, витрати Кремля на війну та соціальну стабільність продовжують виснажувати державну скарбницю.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Прогнози Кремля та реальний стан бюджетуЯк зазначили аналітики, очільник мінфіну Росії Антон Сілуанов заявив, що федеральна скарбниця розраховує отримати близько 200 мільярдів рублів додаткового доходу завдяки сприятливій кон’юнктурі на ринку нафти. Проте аналітики зауважують, що протягом останніх місяців, починаючи з березня 2026 року, баланс доходів і витрат Росії залишається фактично незмінним. Це свідчить про те, що всі додаткові кошти миттєво поглинаються військовими потребами, зокрема різким підвищенням виплат для новобранців-контрактників, яке було зафіксовано в лютому."Федеральний бюджет Росії очікує отримати додаткові 200 мільярдів рублів доходів через зростання цін на нафту протягом невизначеного періоду", — цитують пропагандистські ресурси заяву Сілуанова.Вплив українських ударів по НПЗТакож, за даними ISW, важливим фактором тиску на економіку РФ залишається успішна кампанія України з ураження об'єктів нафтової інфраструктури в глибокому тилу Росії. За даними, які озвучив президент України Володимир Зеленський, з початку 2026 року російський бюджет втратив щонайменше сім мільярдів доларів через ці атаки. Ключові порти, такі як Усть-Луга та Приморськ у Ленінградській області, наразі змушені працювати лише на частину своєї потужності.Експерти МЕА підтверджують, що хоча в березні Росії вдалося наростити експорт сирої нафти до 7,1 мільйона барелів на день, ситуація у квітні залишається під питанням. Вибухи на заводах та терміналах можуть нівелювати вигоду від високих світових цін, які зросли на тлі нестабільності в Ірані та певного послаблення санкційного тиску з боку США.Нагадаємо, раніше Інститут вивчення війни повідомляв, що українські удари по російській нафтовій інфраструктурі знизили середній рівень виробництва російських нафтопереробних заводів до найнижчого рівня. Йдеться про грудень 2009 року..

За минулий місяць війська країни-агресорки зазнали значної втрати території на фронті в Україні. Це відбулося вперше з часу операції України в Курській області у серпні 2024 року.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). За даними фахівців, протягом місяця російські сили втратили контроль над приблизно 116 квадратними кілометрами території.Ба більше, як відзначили аналітики, темпи просування російської армії стабільно знижуються з листопада 2025 року. Серед ключових причин:активні українські контратаки;удари середньої дальності по тилових об’єктах;низка внутрішніх проблем у російських збройних силах.До того ж додатковий вплив мали обмеження доступу України до терміналів Starlink у лютому 2026 року та рішення Кремля щодо обмеження використання Telegram. Крім того, в Інституті звернули увагу й на сезонний фактор."ISW раніше спостерігала відносне зниження темпів просування російських військ протягом березня та квітня через сезонні погодні впливи, а саме сезон мулистої розпутиці, період, коли танення замерзлої зимової землі та весняні дощі погіршують умови для механізованого пересування. Російські війська раніше збільшували своє просування у травні та червні, коли земля висихає, і ще належить з'ясувати, чи повторяться такі тенденції у 2026 році", — йдеться у звіті.Загалом темпи просування Росії у 2026 році суттєво нижчі, ніж торік. За перші чотири місяці року російські сили просувалися в середньому на 2,9 квадратного кілометра на добу, тоді як у аналогічний період 2025 року цей показник становив 9,76 квадратного кілометра.Нагадаємо, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявляв, що у квітні помітно зросла активність російських окупаційних військ на Слов’янсько-Краматорській і Костянтинівсько-Дружківській агломерації. Ворог наступає тут малими піхотними групами під прикриттям артилерії та дронів..

Українські удари по російській нафтовій інфраструктурі знизили середній рівень виробництва російських нафтопереробних заводів до найнижчого рівня. Йдеться про грудень 2009 року.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War), які послалися на дані аналітичної компанії OilX. Вони свідчать про те, що середній рівень виробництва російського нафтопереробного заводу впав до 4,69 мільйона барелів на день, що є найнижчим показником добової переробки з грудня 2009 року."Українські сили помітно посилили свою ударну кампанію по російських нафтових активах у березні та квітні 2026 року", — констатували експерти.Зокрема, українські війська завдали ударів по російській нафтовій інфраструктурі в Краснодарському та Пермському краях, а також Оренбурзькій області з 29 квітня по 1 травня, включно з ударом по Туапсинському нафтопереробному заводу вчетверте з 1 квітня.Генеральний штаб і Сили безпілотних систем ЗСУ поінформували, що українські безпілотники завдали ударів по Туапсинському нафтопереробному заводу в Краснодарському краї в ніч з 30 квітня на 1 травня, після того, як раніше вони завдали ударів по нафтопереробному заводу в ніч з 15 на 16, з 19 на 20 та з 27 на 28 квітня.На Тупасинському нафтопереробному заводі знищено щонайменше 24 резервуари, пошкоджено щонайменше чотири. Завод призупинив роботу, спалахнуло декілька пожеж, на гасіння яких знадобилися дні.Генштаб України підтвердив, що нещодавно українські війська завдали ударів по декількох російських літаках на відстані до 1 676 кілометрів від міжнародного кордону. Зокрема, завдано ударів по російських винищувачах Су-57 і винищувачах-бомбардувальниках Су-34 на аеродромі "Шагол" у Челябінській області.Супутникові знімки, опубліковані 1 травня, підтвердили пошкодження декількох літаків. Українські війська також завдали ударів по гелікоптерах Мі-28 і Мі-17 на аеродромі поблизу Бабково Воронезької області (приблизно за 150 кілометрів від лінії фронту).Інші ключові висновки ISWНі російські, ні українські війська не підтвердили просування на лінії фронту.Російські війська вчора вночі та вдень запустили 409 безпілотників у напрямку України.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що Сили оборони України здатні завдавати ударів по об'єктах на території Росії, що впливає на зниження можливостей "військової машини" Кремля. У наших сил є далекобійне озброєння власного виробництва. За роботу варто подякувати СБУ, ГРУ та ЗСУ..

Росія віддана своїм воєнним цілям в Україні та перебуває в екзистенційному конфлікті із Заходом. Тому від своїх намірів відмовлятися не планує.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War), які послалися на заяви заступника голови Ради безпеки Росії Дмитра Медведєв, їх він озвучив одразу після телефонної розмови Дональда Трампа з Володимиром Путіним.Медведєв виступив з промовою на федеральному освітньому марафоні, в якій він назвав США головним геополітичним суперником Росії та заявив, що Росія перебуває в конфлікті із Заходом, який є "питанням існування" та не закінчиться "протягом одного покоління".Він заявив, що перемога Росії у війні в Україні принесе стабільність і дозволить їй вирішити свої економічні, демографічні та соціальні проблеми. Російський посадовець також відкинув здатність США бути посередниками в мирних переговорах між Україною та Росією."Медведєв часто робив дивні заяви, які представляють екстремальніші погляди, ніж сам Кремль готовий публічно демонструвати, і його формулювання цих заяв через день після телефонної розмови Путіна та Трампа, ймовірно, має на меті представити хибні твердження Путіна про ситуацію на полі бою та нібито неминучість перемоги Росії раціональними порівняно із західними політиками", — зробили висновок аналітики.Вони додали, що заяви Медведєва, ймовірно, також мають на меті підкреслити для росіян виправдання Кремля для продовження війни в Україні, а саме те, що США є противником, а Росія веде екзистенційну війну проти Заходу, а також запевнити російське населення, що Росія досягає і продовжуватиме досягати всіх своїх воєнних цілей.Інші, відносно поміркованіші кремлівські чиновники також продовжують повторювати відданість Росії своїм воєнним цілям. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров постійно наголошував на необхідності усунення так званих "корінних причин" війни в Україні, що повторює максималістські вимоги щодо будь-якої мирної угоди в Україні, як передумови для довгострокової мирної угоди.Інші ключові висновки ISWСША виділили Україні раніше затверджені 400 мільйонів доларів.Україна отримала свої перші мобільні авіасимулятори винищувача F-16.Українські війська нещодавно просунулися в напрямку Слов'янська та Костянтинівки.Російські війська запустили 206 безпілотників у напрямку України протягом попередньої ночі.Нагадаємо, вчора речник кремлівської влади Дмитро Пєсков, заявив, що Володимир Путін ще не визначився щодо дат, коли начебто діятиме анонсоване "перемир'я" на 9 травня. Остаточного рішення ще немає..

Війна Росії в Україні внесла радикальні корективи у плани Кремля щодо проведення традиційного параду Перемоги у 2026 році. Через напружену оперативну ситуацію та страх перед українськими безпілотниками російське керівництво змушене фактично відмовитися від демонстрації військової могутності, на яку зазвичай робив ставку російський диктатор Володимир Путін.Про це повідомляють аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Вперше за 19 років: парад без бронетехнікиЯк зазначають аналітики, міністерство оборони Росії офіційно підтвердило, що цьогорічний захід у Москві пройде у максимально обмеженому складі. До участі залучать лише піші розрахунки: студентів військових училищ та кадетських корпусів. Це стане першим випадком з 2007 року, коли на Красній площі не буде представлено жодної одиниці військової техніки. Речник Кремля Дмитро Пєсков підтвердив, що такий крок є вимушеним заходом безпеки."Парад Перемоги 2026 року відбудеться у скороченому форматі, щоб мінімізувати небезпеку від потенційних українських ударів", — заявив він, назвавши можливі атаки БпЛА "терористичними актами".Обмеження зв'язку та скасування святкуваньЯк повідомили в ISW, Кремль не лише скоротив тривалість параду до 40 хвилин, а й запровадив безпрецедентні заходи цифрового захисту. Зокрема, у Москві планується обмеження мобільного зв'язку в районах "Москва-Сіті" та на Московській кільцевій дорозі 5, 7 та 9 травня. Окрім столиці, хвиля скасувань накрила всю територію РФ:щонайменше 10 міст та вісім суб'єктів Росії повністю скасували або суттєво скоротили святкові заходи;під заборону потрапили традиційні феєрверки та марш "Безсмертного полку";російські мілблогери висловлюють занепокоєння через вразливість російських міст до дронів, що можуть бути запущені як з України, так і з самої території Росії.Ця ситуація демонструє, що попри намагання Кремля транслювати впевненість, війна безпосередньо впливає на здатність Москви підтримувати ключові ідеологічні ритуали.Нагадаємо, раніше Дональд Трамп заявив у телефонному інтерв'ю журналістам телеканалу Fox News, що продовжує регулярні переговори з очільником Кремля Володимиром Путіним і президентом України Володимиром Зеленським щодо завершення війни. При цьому він додав, що ненависть між Путіним і Зеленським — це безумство.  Також стало відомо, що Дональд Трамп схвалив ідею Кремля про перемир'я з Україною на "День перемоги"..

Російський диктатор Володимир Путін під час тривалих телефонних перемовин з президентом США Дональдом Трампом намагався просувати пропагандистські наративи про нібито "неминучу перемогу" Москви. Попри реальну ситуацію на фронті, очільник Кремля переконував американського лідера у слабкості української оборони, намагаючись у такий спосіб зняти з себе відповідальність за затягування війни.Про це повідомляють аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Півтори години маніпуляційВ ISW заявили, що помічник президента Росії Юрій Ушаков підтвердив, що розмова Трампа і Путіна тривала 1,5 години. За його словами, Путін намагався переконати співрозмовника, що Росія має стратегічну ініціативу та "відтісняє" українські позиції. Диктатор заявив, що Росія досягне своїх воєнних цілей "у будь-якому випадку", але воліла б зробити це дипломатичним шляхом.Такі заяви є частиною масштабної стратегії когнітивної війни. Кремль прагне виставити Україну як "непоступливу сторону", яка нібито відмовляється від миру, хоча насправді Росія не пропонує жодних реальних компромісів, окрім повної капітуляції Києва.Реальний стан фронту та економіка РФЯк зазначають аналітики, попри браваду Путіна, ситуація на полі бою демонструє іншу картину. Збройні сили України зуміли значною мірою загальмувати російський весняно-літній наступ 2026 року. Особливо запеклі бої тривають на Донеччині, де окупанти зазнають величезних втрат, не маючи значного просування. Згідно з аналітичними даними, Росія стикається з серйозними внутрішніми викликами:українські контратаки на півдні мають значні оперативні наслідки;економіка Росії відчуває дедалі більший тиск санкцій та військових витрат;процес мобілізації та набору нових рекрутів стає дедалі складнішим для Москви.Спроба перехитрити ЗахідАналітики зазначили, що Кремль намагається використати Трампа та західних партнерів, щоб підштовхнути Україну до припинення опору. Путін прагне досягти політичним тиском того, чого не зміг зробити силою під час повномасштабного вторгнення. Приховуючи власні економічні та військові невдачі, російське керівництво сподівається на "втому" союзників України.Нагадаємо, декілька днів тому Дональд Трамп заявив у телефонному інтерв'ю журналістам телеканалу Fox News, що продовжує регулярні переговори з очільником Кремля Володимиром Путіним і президентом України Володимиром Зеленським щодо завершення війни. При цьому він додав, що ненависть між Путіним і Зеленським — це безумство.  Також стало відомо, що Дональд Трамп схвалив ідею Кремля про перемир'я з Україною на "День перемоги"..

Українські дрони здійснили нову успішну атаку на Туапсинський нафтопереробний завод Краснодарському краї Росії, що призвело до масштабного займання. Це вже третє влучання по території цього підприємства протягом квітня 2026 року.Про це повідомляють аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).У ніч з 27 на 28 квітня українські сили здійснили третю за місяць атаку на Туапсинський нафтопереробний завод. У Генеральному штабі України зазначили, що внаслідок удару безпілотника на об'єкті спалахнула пожежа. Наразі українська сторона продовжує проводити оцінку бойових збитків (ОБЗ) для встановлення точних масштабів руйнувань.Дані розвідки та супутникові знімкиЕфективність проведеної операції підтверджується незалежними джерелами. Геолокаційні супутникові знімки від 28 квітня демонструють численні осередки вогню та шлейфи диму на території нафтобази та НПЗ. За оцінками OSINT-проєктів, остання атака вивела з ладу щонайменше чотири резервуари для зберігання нафти.Системи моніторингу FIRMS від NASA також зафіксували теплові аномалії у північній частині заводу. Згідно з повідомленнями Російської служби ВВС, попередні українські удари не торкалися цієї ділянки підприємства. Водночас влада Краснодарського краю Росії стверджує, що причиною займання стали "уламки безпілотника".Системна кампанія проти енергетики РФКвітень став критичним місяцем для російської нафтової галузі в регіоні. Раніше українські війська атакували Туапсинський НПЗ у середині місяця. "Ці два українські удари знищили 24 резервуари для зберігання нафти та пошкодили ще чотири резервуари", — повідомили представники українських безпілотних систем.Через серйозні пошкодження завод був змушений зупинити роботу свого єдиного нафтопереробного комплексу, потужність якого становить 12 мільйонів тонн на рік. Окрім цього об'єкта, під удари ЗСУ у квітні 2026 року потрапили:нафтовий термінал "Шесхаріс" та фрегат "Адмірал Григорович";нафтоперекачувальні станції в Кримську та Тихорецьку;порти у Туапсе, Новоросійську та Єйську.Нагадаємо, у ніч на 28 квітня Краснодарський край Росії знову здригнувся від масованої атаки невідомих безпілотників. Основний удар припав на стратегічні об’єкти в Туапсе — місцевий нафтопереробний завод та морський термінал.Також повідомлялось, що екологічна катастрофа у Чорному морі загрожує узбережжю Краснодарського краю Росії, де зафіксовано масштабний вилив нафтопродуктів. Величезна нафтова пляма рухається у напрямку мису Ідокопас, де розташований розкішний маєток російського диктатора Володимира Путіна..

Успішні атаки українських сил на нафтопереробний завод у Туапсе, що відбулися 27–28 квітня, призвели до серйозних екологічних та інфраструктурних проблем у регіоні. Масштаб пошкоджень виявився настільки значним, що російське керівництво порушило звичне мовчання щодо подібних інцидентів.Про це повідомляють аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).За даними аналітиків, влада Краснодарського краю була змушена запровадити режим надзвичайного стану в Туапсинському муніципальному окрузі. Окрім руйнувань на самому об'єкті, підтверджено факт масштабного розливу нафти.Реакція вищого керівництва РосіїСитуація набула такого розголосу, що у справу втрутився особисто російський диктатор Володимир Путін. Він провів зустріч із міністром надзвичайних ситуацій Олександром Куренковим, наказавши йому негайно вирушити на місце події для координації ліквідації наслідків. Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков також підтвердив факт удару, проте відмовився конкретизувати масштаби руйнувань."Всі деталі щодо уражених об'єктів засекречені", — заявив речник Кремля.Водночас він спробував перекласти відповідальність на Україну, звинувативши її у "подальшій дестабілізації світових енергетичних ринків".Стратегічне значення ударівЕксперти зазначають, що зазвичай Москва ігнорує звіти про успішні атаки на свою нафтову інфраструктуру. Проте результативність операції в Туапсе змусила Кремль реагувати публічно. Це свідчить про болючість втрат для російського бюджету, який використовує прибутки від експорту енергоносіїв для фінансування війни.Україна продовжує системно нарощувати темпи ударів по глибокому тилу Росії. Очікується, що завдяки збільшенню виробництва вітчизняних дронів українські війська й надалі використовуватимуть прогалини у російській ППО для знищення критичних об'єктів ворога.Нагадаємо, у ніч на 28 квітня Краснодарський край Росії знову здригнувся від масованої атаки невідомих безпілотників. Основний удар припав на стратегічні об’єкти в Туапсе — місцевий нафтопереробний завод та морський термінал.Також повідомлялось, що екологічна катастрофа у Чорному морі загрожує узбережжю Краснодарського краю Росії, де зафіксовано масштабний вилив нафтопродуктів. Величезна нафтова пляма рухається у напрямку мису Ідокопас, де розташований розкішний маєток російського диктатора Володимира Путіна..

Кремль розгорнув масштабну кампанію з вербування студентів вищих навчальних закладів до лав збройних сил Росії. Через критичне зростання втрат на фронті міністерство оборони країни-агресорки змушує університети виконувати плани з набору контрактників серед молоді.Про це повідомляють аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Примусові квоти для ВНЗЯк зазначають аналітики, міністерство оборони Росії розпочало активну фазу вербування студентів ще на межі 2025–2026 років. Для забезпечення стабільного припливу новобранців міністр науки і вищої освіти Росії Валєрій Фальков встановив для великих університетів конкретні показники. Згідно з його дорученням, заклади мають забезпечити підписання контрактів із силовим відомством щонайменше для 2% від загальної кількості студентів. Такі заходи покликані компенсувати дефіцит живої сили, оскільки загальні темпи набору в Росії не встигають за кількістю втрат у штурмових підрозділах.Страх перед штурмовими загонамиВ ISW наголосили, що попри обіцянки комфортної служби, російські студенти дедалі частіше уникають підписання контрактів. Основною причиною є побоювання, що після формального зарахування до технічних підрозділів (наприклад, ПКС) їх одразу переведуть до піхотних груп.Цю проблему визнають навіть російські пропагандисти та мілблогери. Вони критикують неефективність кампанії, зазначаючи, що молодь боїться опинитися у штурмових загонах з високим рівнем смертності. Зокрема, у звітах згадуються побоювання, що командування перекидатиме новобранців з підрозділів ПКС Росії до "м’ясних штурмів" для закриття дірок в обороні.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявив, що на сьогодні країні-агресорці Росії потрібна загальна мобілізація для того, аби спробувати повторити наступ на Україну або ж провести паралельний наступ з меншою кількістю бойових сил..

Російське керівництво дедалі частіше озвучує загарбницькі плани, які виходять далеко за межі початкових заяв про вихід на кордони Донеччини. Наразі у Москві відкрито обговорюють необхідність окупації територій у Дніпропетровській та Запорізькій областях.Про це повідомляють аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Нові зазіхання на українські територіїАналітики зазначають, що представники окупаційної влади продовжують тиражувати заяви про розширення територіальних цілей Росії в Україні. Зокрема, ватажок так званої "ДНР" Денис Пушилін у коментарі кремлівському пропагандистському агентству ТАСС висловив нові претензії на українські землі.За його словами, Росія повинна створити "буферну зону" в Дніпропетровській області, щоб забезпечити безпеку окупованого Великоновосілківського району Донецької області та повністю захопити решту неокупованої Запорізької області.Суперечність кремлівській пропагандіВ ISW наголошують, що такі висловлювання прямо спростовують намагання Кремля переконати міжнародну спільноту у своїй нібито готовності до переговорів. Раніше Москва намагалася зобразити ситуацію так, ніби єдиною перешкодою для миру є небажання України поступитися лише Донецькою областю.Проте реальні плани РФ залишаються незмінними: повна окупація південних та східних регіонів. Експерти давно оцінюють, що Росія зберігає свої територіальні цілі за межами Донеччини, а заяви маріонеткових керівників лише підтверджують ці наміри, руйнуючи дипломатичні маніпуляції Кремля.Нагадаємо, в Україні змінюють модель ведення війни. Йдеться про впровадження новітніх підрозділів, які уже показали позитивні результати на фронті. Такий підхід вже показав результат на Півдні, де з лютого 2026 року було звільнено великий об’єм територій, саме завдяки застосуванню цих новітніх підрозділів.Додамо, за даними міністерства оборони Естонії, Сили оборони України успішно реалізують стратегію глибоких ударів, що дозволило значно послабити протиповітряну оборону Росії та дезорганізувати її наступальні плани. Завдяки систематичному нищенню ворожих ресурсів українська армія перехоплює ініціативу на стратегічному рівні на 215-й тиждень повномасштабного вторгнення..

Українські сили успішно використовують прогалини у перевантаженій системі протиповітряної оборони Росії для систематичного знищення нафтової інфраструктури та стратегічних військових об'єктів. Протягом останніх тижнів інтенсивність атак на глибокий тил ворога значно зросла, охоплюючи об'єкти на відстані понад 1800 кілометрів.Про це повідомляють аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Атака на нафтовий гігант у ЯрославліЯк зазначають експерти, у ніч на 26 квітня українські війська атакували Ярославський нафтопереробний завод, що призвело до масштабної пожежі на об'єкті. За оцінками розвідки з відкритих джерел, удару було завдано по ключовій установці ЕЛОУ-АТ-4, яка відповідає за первинне перероблення сировини. Завод має стратегічне значення для РФ, виробляючи авіаційне паливо, бензин та дизель загальною потужністю близько 15 мільйонів тонн на рік.Розгром у Бельбеку та КримуПаралельно з ударами по енергетиці, Служба безпеки України атакувала військово-морську базу та аеродром Бельбек у тимчасово окупованому Севастополі. Внаслідок атаки зафіксовано пошкодження великих десантних кораблів "Ямал" та "Фільченков", розвідувальних суден типу "Іван Хурс", а також літака-перехоплювача МіГ-31. Окупаційна влада визнала потужність атаки, заявивши про використання Україною понад 70 безпілотників."Україна продовжує використовувати перевантажені російські системи протиповітряної оборони для пошкодження нафтової інфраструктури та військових об'єктів у Росії та окупованому Криму. З березня 2026 року українські війська постійно збільшують дальність, обсяг та інтенсивність своїх ударних кампаній далекої дії, включаючи нещодавній удар по Челябінську на відстані понад 1800 кілометрів", — зазначають аналітики ISW у своєму звіті.Стратегія глибокого тилуНа думку військових експертів, успіх цих операцій забезпечується нарощуванням виробництва вітчизняних безпілотників. Російська ППО не здатна одночасно захищати всі стратегічні об'єкти на такій великій території. Очікується, що Україна продовжить розширювати зону атак, фокусуючись на об'єктах, що підтримують логістику та військову економіку країни-агресора.У ніч проти 20 квітня російське місто Туапсе зазнало атаки безпілотників. За інформацією Генерального штабу ЗСУ, під удар потрапив нафтопереробний завод "Туапсинский". Повідомлялося про влучання в резервуарний парк, що спричинило масштабну пожежу на території підприємства.Ліквідація загоряння виявилася складною — роботи з гасіння тривають уже кілька днів. За даними медіа, до них залучили близько 300 рятувальників та 77 одиниць техніки.Нагадаємо, 20 квітня та в ніч на 21 квітня підрозділи Сил оборони України завдали потужних ударів по армії країни-агресорки, уразивши три склади боєприпасів та інші логістичні об'єкти ворога..

Москва продовжує активно формувати передумови для потенційної військової ескалації проти держав Балтійського регіону та Польщі. Російське керівництво використовує маніпулятивну риторику для виправдання своїх майбутніх агресивних дій, виставляючи НАТО стороною, що провокує конфлікт.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Звинувачення на адресу Литви та НАТОЯк зазначають аналітики, Росія перейшла до відкритих звинувачень сусідніх держав у мілітаризації. Зокрема, 23 квітня Рада Безпеки Росії назвала дії литовської влади спробою створити "осередок напруженості" неподалік Калінінградської області.Того ж дня заступник міністра закордонних справ Росії Олександр Грушко в інтерв'ю державному агентству "РИА Новости" заявив, що маневри Об’єднаних експедиційних сил Альянсу нібито спрямовані на "відпрацювання сценаріїв морської блокади та захоплення Калінінградської області". Окрім цього, він звинуватив блок у цілеспрямованому "посиленні конфронтації" з Росією.Калінінград як інструмент маніпуляційАналітики зазначають, що такі заяви є частиною масштабної когнітивної війни Кремля. Росія намагається представити НАТО як агресора, аби відвернути увагу від власної повномасштабної війни в Україні та виправдати можливу інтервенцію в майбутньому.Москва розглядає контроль над Калінінградським ексклавом як стратегічний важіль. Саме захистом цього регіону Кремль планує пояснювати ймовірні удари по Польщі чи країнах Балтії, створюючи тривалі інформаційні умови для легітимізації своєї агресивної політики в очах внутрішнього та зовнішнього споживача.Нагадаємо, раніше керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони Андрій Коваленко заявив, що у країни-агресорки Росії наразі є мінімум три сценарії щодо війни в Україні. Один з них передбачає спробу поступового замороження протистояння..