# Андрій Сибіга

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга наголосив на необхідності відновити серйозні переговори щодо повного використання заморожених російських активів для фінансування оборони та відновлення України.Про це Андрій Сибіга повідомив у спеціальному дописі на своїй сторінці в соціальній мережі X."Цей День Незалежності — це не лише слова солідарності та привітань. Бо в часи війни слів недостатньо", — зауважив він.Український міністр висловив вдячність партнерам за конкретні дії на підтримку України, посилення тиску на Москву та прискорення мирного процесу.Він констатував, що сьогодні відбулася важлива зустріч "Коаліції охочих", де провели дуже реалістичну та змістовну розмову про нагальні виклики та кроки для заповнення прогалин."Критичним є відновлення серйозних переговорів щодо повного використання заморожених російських активів для фінансування оборони та відновлення України", — наголосив очільник українського дипломатичного відомства.При цьому він погодився з розумінням чутливості цього питання. За його словами, Україна підтримує колективне рішення, яке мінімізує ризики для окремих національних урядів."Ми глибоко вдячні нашим партнерам, членам «Коаліції охочих», за їхню сильну та непохитну підтримку України. Ця підтримка — найкраща інвестиція в довгостроковий мир і безпеку в Європі", — підсумував Андрій Сибіга.Нагадаємо, що раніше президент Володимир Зеленський наголошував на загальному дефіциті України в 27 мільярдів. Одним з основних варіантів наповнення казни є дострокове надання коштів за європейською позикою вже цього року.Але, на його переконання, не варто відмовлятися від інших ідей, як забезпечити справедливий захист у цій війні — війні, яку розпочала Росія та яку вона продовжує затягувати.Український президент зауважив, що російські активи вже заморожені у Європі та в інших юрисдикціях у всьому світі, в тому числі в наших партнерів, зокрема, в Японії..

Шведські винищувачі Gripen готуються до захисту повітряного простору України. Київ і Стокгольм уже обговорюють реалізацію досягнутих раніше домовленостей щодо цих літаків.Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга за підсумками зустрічі з очільницею МЗС Швеції Марією Мальмер-Стенергард у Києві.Мальмер-Стенергард прибула до української столиці у понеділок, 24 серпня, коли Україна відзначає 35-ту річницю Незалежності. Сибіга подякував Швеції за підтримку та розповів про основні теми переговорів. Одним із ключових питань стало посилення захисту України від російських балістичних ракет."Наразі немає важливішого завдання, ніж захист від російського балістичного терору. Саме тому основну увагу під час нашої розмови ми приділили конкретним крокам для посилення такого захисту", — заявив Сибіга.За його словами, Україна працює над створенням Антибалістичної коаліції, яка має допомогти напрацювати спільні рішення у сфері протиповітряної та протиракетної оборони. Київ також координує з партнерами передачу додаткових ракет-перехоплювачів. Крім того, сторони працюють над новими санкціями проти російської балістичної програми. Їхньою метою має стати порушення виробничих ланцюгів РФ.. Gripen для УкраїниОкремою темою переговорів стали шведські винищувачі Gripen:"Надзвичайно ефективні шведські винищувачі Gripen готуються захищати українське небо".Сибіга та Мальмер-Стенергард обговорили стан реалізації домовленостей, яких раніше досягли керівники України та Швеції. Також сторони говорили про подальшу роботу над двосторонньою Drone Deal.Український міністр поінформував шведську колегу про ситуацію на фронті. Він також наголосив на необхідності нейтралізувати російські загрози у Чорному морі, щоб гарантувати свободу судноплавства та безперешкодний експорт українського і світового зерна."Я глибоко вдячний Швеції за те, що вона підтримує Україну не лише словами, а й конкретними діями — захищає нашу незалежність і наші спільні європейські цінності", — підсумував Сибіга.Нагадаємо, 24 серпня в День Незалежності України, Європейська комісія затвердила новий пакет оборонної підтримки України. За словами президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, виділені 6,1 мільярда євро будуть спрямовані на системи протиповітряної та протиракетної оборони, ракети, боєприпаси та радари для Збройних сил України..

У неділю, 23 серпня, російські окупанти вдарили по заводу американської компанії Mondelez у Тростянці на Сумщині. Постраждали п'ятеро людей.На цей обстріл відреагував міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.Два удари безпілотників пошкодили приміщення заводу та поранили кількох співробітників, обійшлося без жертв. Унаслідок атаки в Тростянці травмовано п'ятеро людей. Це двоє чоловіків 1963 та 1976 років народження, а також троє жінок 1985, 1983 та 1973 років народження.У людей незначні поранення та порізи, підтвердив голова Тростянецької громади Юрій Бова. Попередньо зафіксовано три влучання, пошкоджені адміністративна та виробнича будівлі.Міністр закордонних справ Андрій Сибіга зазначив, що систематичні та навмисні російські атаки на американські бізнес-інтереси в Україні демонструють, що російська агресія є не лише загрозою для України, а й прямим ударом по американських економічних інтересах у Європі.За його словами, стратегія протидії цим загрозам залишається чіткою: збільшити військову підтримку України, зокрема шляхом посилення можливостей протиповітряної оборони, та чинити максимальний тиск на Москву, щоб вона припинила війну, у тому числі через ухвалення закону покійного сенатора Грема про санкції проти Росії.Тростянецька фабрика Mondelez International — один із найбільших виробників кондитерської продукції та єдина в Україні суто шоколадна фабрика з повним циклом виробництва, від обробки какао-бобів до пакування й відвантаження готової продукції.На підприємстві виготовляють 138 одиниць продукції, яку реалізовують на внутрішньому ринку та експортують до Молдови, Білорусі, Грузії, Вірменії, Азербайджану, Казахстану, Киргизстану і Туркменістану.Зокрема, у Тростянці виробляють шоколад "Корона", Milka та MaxFan, бісквіти "Барні", печиво "Tuc", Oreo та Belvita. Окремо на території фабрики працює підприємство Jacobs Douwe Egberts, яке фасує каву Jacobs і Carte Noire.Нагадаємо, що сьогодні російські окупанти здійснили п'ять атак на залізничну інфраструктуру України. Внаслідок цього одна людина загинула та ще четверо отримали поранення..

Україна активно працює над пошуком ракет PAC-2, PAC-3 до систем Patriot напередодні зими. Партнери намагаються допомогти в цьому, є "правильні сигнали".Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час спілкування з медійниками на заході United 24 у п'ятницю, 21 серпня."Захист українського неба, повітряний щит. Ми працюємо з тими столицями, де ми знаємо, що є відповідні засоби для нас", — зазначив він.За його словами, це передусім інтерсептори, PAC-2, PAC-3 для систем Patriot. Із деякими моментами — дуже складно."Ми буквально вигризаємо, боремося за кожен предмет, за кожну ракету, ось так. Але я вважаю, що ми просуваємося. Реально просуваємося, партнери нас чують", — наголосив український міністр.Він зауважив, що Україні потрібно мінімум 300 ракет, аби пройти цю зиму. Наразі відчувається недостатня їх кількість, але триває робота в цьому напрямку, яка може завершитися необхідним для нас результатом."Статистика й арифметика проходження зими доведена до партнерів. Це війна не про Україну, це війна про захист з нами Європи, наша безпека — це їхня безпека також. Тому активно працюємо. Маємо попередні в тому числі, знаєте, такі правильні сигнали, тому не зупиняємося", — підсумував Андрій Сибіга.Як відомо, в липні цього року президент Володимир Зеленський заявляв, що одним із головних способів зміцнення загальної позиції України має стати зимовий пакет ракет для ППО, який має містити 100 ракет для систем Patriot на місяць — 300 ракет на зиму.Раніше зазначалося, що Україні необхідно отримати від США близько 5% наявних ракет-перехоплювачів Patriot, щоби посилити захист від російських ударів і пройти майбутню зиму. За словами Зеленського, отримання 10% американських запасів дало би змогу Україні перехоплювати всі балістичні ракети, які запускає Росія..

В українському уряді відбулися одразу два важливі кадрові призначення. У середу, 19 серпня, Верховна Рада призначила Андрія Сибігу міністром закордонних справ, а Євгенія Хмару — міністром оборони.Чим відзначилися новопризначені очільники ключових міністерств, який професійний шлях вони пройшли та які пріоритети визначають у роботі — розповідаємо в цьому матеріалі.Що відомо про Андрія СибігуАндрій Сибіга — кадровий дипломат і юрист, який очолює українське зовнішньополітичне відомство з вересня 2024 року. Після перезавантаження Кабміну влітку 2026-го він певний час виконував обов'язки глави МЗС, а 19 серпня Верховна Рада повторно призначила його міністром закордонних справ. Рішення підтримали 266 народних депутатів.Сибіга народився 1 січня 1975 року у Зборові на Тернопільщині. Навчався у Львівському державному університеті імені Івана Франка, де здобув дві спеціальності. Так, у 1997 році закінчив навчання як фахівець із міжнародних відносин і перекладач англійської мови, а 1999-го отримав юридичну освіту.Дипломатичну кар'єру Сибіга розпочав ще 1997 року в Міністерстві закордонних справ. Уже наступного року він вирушив на дипломатичну службу до Польщі, де працював другим та першим секретарем посольства України. Пізніше повернувся до центрального апарату МЗС і обіймав керівні посади у Договірно-правовому департаменті. У 2008-2012 роках Сибіга знову працював у Польщі, цього разу як радник-посланник українського посольства.З 2012 до 2016 року дипломат очолював Департамент консульської служби МЗС. Наступним важливим етапом стала робота у Туреччині. У 2016 році Сибігу призначили Надзвичайним і Повноважним Послом України в цій країні, і дипломатичну місію він очолював до 2021 року.Після повернення з Туреччини Сибіга перейшов до Офісу президента. З травня 2021-го до квітня 2024 року він працював заступником керівника ОП і відповідав, зокрема, за питання зовнішньої політики та міжнародного партнерства. У квітні 2024 року дипломат повернувся до МЗС уже як перший заступник міністра, а 5 вересня того ж року Верховна Рада призначила його очільником відомства замість Дмитра Кулеби.Під час нового призначення у серпні 2026 року Сибіга окреслив три основні напрями подальшої роботи української дипломатії: справедливий мир, членство України в ЄС і НАТО та підтримку світового українства. Серед практичних завдань він назвав посилення військової підтримки держави, залучення США та Європи, подальший тиск на Росію і зміцнення української протиповітряної оборони. Інтеграцію до НАТО Сибіга називає незмінним зовнішньополітичним пріоритетом України.Сибіга має дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла. Він одружений та виховує трьох дітей.Що відомо про Євенія ХмаруЄвгеній Хмара — український генерал-майор, спецпризначенець і бойовий офіцер, який більшу частину кар'єри провів у структурах Служби безпеки України. Після липневого перезавантаження уряду він очолив Міністерство оборони у статусі виконувача обов'язків, а 19 серпня Верховна Рада призначила його повноправним міністром. За кандидатуру Хмари проголосували 312 народних депутатів.Хмара тривалий час залишався непублічною фігурою. Так, у відкритому доступі немає достовірної інформації про його дату та місце народження. Відомо, що Хмара має вищу освіту та проходив спеціалізовану професійну підготовку в системі безпеки й оборони.Військову кар'єру він пов'язав зі спецпризначенням. Від 2011 року Хмара служив у Центрі спеціальних операцій "А" СБУ, більш відомому як "Альфа". Ще до повномасштабної війни брав участь в АТО, а після російського вторгнення у 2022 році виконував бойові завдання під час деокупації Київщини та на Донеччині.Одним із найвідоміших здобутків його служби стала операція зі звільнення острова Зміїний у 2022 році, якою Хмара безпосередньо керував. Повернення острова під український контроль мало не лише військове значення. Це, насамперед, стало важливим кроком для послаблення російського контролю над північно-західною частиною Чорного моря.Кар'єра Хмари у СБУ стрімко розвивалася під час повномасштабної війни. У 2023 році він очолив Центр спеціальних операцій боротьби з тероризмом СБУ. 24 серпня того ж року отримав звання бригадного генерала, а в червні 2024-го — генерал-майора. Згодом він очолив ЦСО "А" СБУ.Підрозділ під його керівництвом активно застосовував безпілотні системи проти російських військ. За даними СБУ, спецпризначенці "Альфи" уразили російської військової техніки на понад 5,5 мільярда доларів. Йдеться, зокрема, про танки, броньовану техніку, артилерію, системи протиповітряної оборони та радіоелектронної боротьби. Хмару також пов'язують з організацією далекобійних ударів по військових об'єктах на території Росії та операцією "Павутина".Після кадрових змін у СБУ він став тимчасовим виконувачем обов'язків голови спецслужби. На цій посаді Хмара працював від січня до липня 2026 року, коли після чергового перезавантаження влади президент Володимир Зеленський запропонував йому перейти до Міністерства оборони.Після відставки Михайла Федорова Хмара спочатку став заступником міністра та виконувачем обов'язків очільника Міноборони. Для повноцінного призначення на посаду він мав залишити військову службу, оскільки відповідно до законодавства міністр оборони України повинен бути цивільною особою. Перед голосуванням у Верховній Раді 19 серпня Хмара повідомив, що звільнився з військової служби і відтепер має статус цивільної особи.Під час виступу в парламенті новий міністр назвав одним із головних завдань перехоплення Україною стратегічної ініціативи у війні. Серед його пріоритетів — швидше забезпечення фронту зброєю, розвиток українського оборонно-промислового комплексу, нарощування власного виробництва озброєння та підтримка військовослужбовців. Окрему увагу Хмара планує приділяти збереженню життя та здоров'я військовослужбовців. Так, впровадження технологій має мінімізувати ризики для бійців та забезпечити перевагу на полі бою.Хмара має низку державних нагород за службу та участь у бойових діях. Зокрема, він нагороджений орденом Данила Галицького, орденом Богдана Хмельницького, орденом "За мужність" III ступеня та "Хрестом бойових заслуг".Нагадаємо, 17 серпня президент Володимир Зеленський призначив командувачем Сил логістики Збройних сил України полковника Юрія Погрібного.Читайте також: Чому більшість українців не хочуть виборів навіть після перемир’я: пояснення КМІС.

У середу, 19 серпня, Верховна Рада України 266 голосами затвердила призначення Андрія Сибіги на посаду міністра закордонних справ. Виступаючи перед народними депутатами, новий очільник зовнішньополітичного відомства окреслив ключові завдання дипломатії в умовах повномасштабної війни.Стратегічний вектор та ключові завдання МЗСПарламент підтримав призначення Андрія Сибіги на посаду очільника Міністерства закордонних справ України.Виступаючи у Верховній Раді України, новопризначений очільник зовнішньополітичного відомства наголосив: "Україна перебуває на визначальному етапі війни, на якому дипломатія набуває особливого значення". Також Андрій Сибіга назвав три ключові пріоритети роботи МЗС, серед яких: справедливий мир, вступ до ЄС і НАТО та світове українство.Ключові тези з першої промови СибігиПрагматизація зовнішньої політики. Україна бере курс на максимальну прагматизацію та економізацію дипломатії, що відповідає баченню президента України.Зброя та самодостатність. "Будемо максимально залучати союзників, аби забезпечити паритет, перевагу та асиметрію для нашого війська. Нам потрібна самодостатність в усіх критичних озброєннях", — зазначив дипломат.Нова ініціатива. Восени Україна створить нову геополітичну ініціативу — Карпатську.Інтеграція до ЄС та НАТО: Україна прагне якнайшвидше відкрити всі переговорні кластери з Євросоюзом. Водночас інтеграція до Альянсу переходить у практичну площину: "Максимально заходимо у всі формати практичної взаємодії з Альянсом уже сьогодні".Чорне море та експорт. У контексті викликів у Чорноморському регіоні Україна домовилася із сусідами про транзит продовольства, відновлює "Шляхи солідарності" та шукає способи захисту свободи судноплавства.Захист громадян. "Будемо посилювати захист прав українців за кордоном, збереження ідентичності та зв'язків світового українства з державою", — підсумував Сибіга.Нагадаємо, 18 серпня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради подання про призначення Євгенія Хмари міністром оборони України та призначення Андрія Сибіги на посаду міністра закордонних справ..

Парламентська фракція "Слуга народу" провела офіційну зустріч із кандидатами на посади очільників двох ключових відомств: Міністерства закордонних справ та Міністерства оборони України. За підсумками обговорення нардепи одноголосно висловили готовність підтримати ініціативу глави держави.Про це у Telegram-каналі заявив голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.Повна підтримка президентських ініціативЗа словами посадовця, у парламенті відбулася важлива зустріч нардепів із кандидатами на посади очільників ключових міністерств: Андрієм Сибігою та Євгенієм Хмарою. Голова фракції зазначив, що подання фігур на посади міністра оборони та міністра закордонних справ є виключними повноваженнями президента України Володимира Зеленського. Парламентська більшість повністю поділяє бачення глави держави та готова проголосувати за запропоновані кандидатури. Коментуючи призначення очільника зовнішньополітичного відомства, Давид Арахамія відзначив його високий професіоналізм: "Андрій Сибіга — досвідчений дипломат, потужний член команди, якого ми всі добре знаємо. Він не потребує додаткових рекомендацій, важливо продовжувати роботу, яку він веде давно".Новий курс МіноборониАрахамія зауважив, що під час спілкування з народними обранцями Євгеній Хмара, який є бойовим офіцером та неодноразово ризикував життям на фронті, окреслив власне бачення подальшого розвитку оборонного сектору. За його словами, ключовими завданнями стануть перехоплення стратегічної ініціативи, перенесення бойових дій на територію ворога, розвиток ОПК та збереження життя військових."Євгеній Хмара виступає за збереження позитивних напрацювань та людей, які добре зарекомендували себе у Міністерстві оборони. Фракція поділяє його погляди та підтримуватиме його кандидатуру в залі", — додав Арахамія.Нагадаємо, 18 серпня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради подання про призначення Євгенія Хмари міністром оборони України та призначення Андрія Сибіги на посаду міністра закордонних справ..

У вівторок, 18 серпня, президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради подання про призначення Євгенія Хмари міністром оборони України та призначення Андрія Сибіги на посаду міністра закордонних справ.Про це повідомив народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк."Зеленський вніс подання на Хмару та Сибігу у парламент", — наголосив він.За словами нардепа, голосування у Раді за кандидатури міністрів відбудеться у середу, 19 серпня.Оновлення уряду16 липня 2026 року Верховна Рада призначила Сергія Корецького главою уряду та затвердила новий склад Кабміну. До цього уряд очолювала Юлія Свириденко. Президент Володимир Зеленський ще 12 липня оголосив про масштабне оновлення Кабміну та запропонував Свириденко перейти на інший стратегічний напрям роботиРезонанс у суспільстві викликала відставки міністра оборони Михайла Федорова. Люди вийшли на акції протесту, вимагаючи повернення Федорова до Міноборони. Водночас 20 липня в.о. міністра оборони призначили Євгенія Хмару. Так, міністерства оборони та закордонних справ стали особливо важливими кадровими питаннями.Нагадаємо, новий уряд уже затвердив програму своєї діяльності. 17 серпня Кабмін схвалив документ, у якому визначені основні цілі та завдання уряду і персональна відповідальність за їх реалізацію..

У середу, 19 серпня, Верховна Рада може проголосувати за призначення очільників Міністерства оборони та Міністерства закордонних справ. Йдеться про Євгенія Хмару та Андрія Сибігу, які наразі виконують обов'язки керівників відомств.Про це повідомляє "РБК-Україна" з посиланням на народних депутатів Олексія Гончаренка, Ярослава Железняка та власні джерела у парламенті.За інформацією співрозмовників видання, у вівторок, 18 серпня, очікується подання президента Володимира Зеленського до Верховної Ради щодо призначення Євгенія Хмари міністром оборони, а Андрія Сибіги — міністром закордонних справ.Железняк повідомив, що під час Погоджувальної ради анонсували зустріч кандидатів із парламентськими фракціями. Голосування за їхнє призначення заплановане на 19 серпня. За оцінками депутатів, необхідну кількість голосів у парламенті зібрати вдасться.Що відомо про можливе призначення ХмариПісля оновлення Кабінету міністрів у липні посаду міністра оборони втратив Михайло Федоров. Згодом Зеленський призначив виконувачем обов'язків очільника Міноборони Євгенія Хмару, який до цього був в.о. голови Служби безпеки України.Водночас законодавство передбачає, що міністром оборони має бути цивільна особа. За даними джерел РБК-Україна, розглядалася можливість законодавчих змін, які дозволили б військовослужбовцю очолювати Міноборони під час воєнного стану. Однак, як стверджує видання, найімовірніше, для призначення міністром Хмара звільниться з військової служби.Сибіга може знову офіційно очолити МЗСАндрій Сибіга після липневого переформатування уряду продовжив керувати Міністерством закордонних справ у статусі виконувача обов'язків.Змінювати очільника зовнішньополітичного відомства, за даними журналістів, не планували. Водночас його офіційне призначення відклали разом із вирішенням питання щодо нового міністра оборони.Нагадаємо, 17 серпня президент Володимир Зеленський призначив командувачем Сил логістики Збройних сил України полковника Юрія Погрібного..

Україна разом із Грецією працює над нарощуванням спроможностей протиповітряної оборони та забезпеченням безперешкодного цивільного судноплавства у Чорноморському регіоні. Систематичні удари Росії роблять питання захисту неба пріоритетним завданням для обох держав.Про це у соцмережі X повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.Захист неба та портової інфраструктуриЗа словами дипломата, під час офіційних перемовин з очільником МЗС Греції Джорджем Герапетрітісом український дипломат детально окреслив наслідки неперервних комбінованих атак Росії по цивільних об'єктах і портовій інфраструктурі України.Андрій Сибіга акцентував на тому, що інтенсифікація повітряного терору з боку Росії вимагає негайного реагування та посилення протиповітряного щита. Окремим блоком переговорів стала ситуація на морських торгівельних шляхах."Постійні атаки Росії на українські фактично портові об'єкти, морську інфраструктуру та цивільні судна становлять пряму загрозу свободі судноплавства, міжнародній торгівлі та глобальній продовольчій безпеці. Для України та Греції, двох морських держав, свобода судноплавства є питанням принципу та безпеки", — зазначив очільник зовнішньополітичного відомства України.Протидія спробам шантажу у Чорному моріГлава української дипломатії звернув увагу на те, що Москва намагається перетворити акваторію Чорного моря на зону суцільного тиску та залякування міжнародної спільноти."Росія намагається перетворити Чорне море — життєво важливу артерію, що з'єднує країни, ринки та людей — на ще один інструмент тиску та залякування. Ми поділяємо зацікавленість у тому, щоб воно залишалося відкритим, безпечним та вільним для морського судноплавства", — зазначив Андрій Сибіга.Сторони підсумували поточний стан безпекового середовища, узгодили ключові пріоритети подальшої взаємодії та домовилися про регулярний діалог.Нагадаємо, у ніч на 12 серпня підрозділи Сил оборони України уразили військово-морську базу в Новоросійську Краснодарського краю Росії. Це відбулося в межах спільної операції українських військових..

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга назвав поїздку Володимира Путіна на острів Ітуруп свідомою провокацією проти Токіо. За словами дипломата, такі дії Кремля є спробою легітимізувати окупацію японських земель та залякати міжнародну спільноту.Про це заявив глава Міністерства закордонних справ України Андрій Сибіга у соцмережі Х.Спроба залякування та імперський сценарій РФОчільник українського зовнішньополітичного відомства наголосив, що демарш кремлівського диктатора є прямою демонстрацією зневаги до суверенітету Токіо."Провокаційний візит Путіна на японський острів Ітуруп демонструє цілковиту неповагу до Японії та є навмисною спробою залякати, загострити напруженість і нормалізувати незаконну окупацію", — зазначив глава МЗС.Сибіга заявив, що острів Ітуруп є невіддільною частиною Північних територій Японії, які загарбала Росія. Ніякі провокаційні поїздки не здатні змінити юридичну реальність та історичні факти."Ми вважаємо, що візит Путіна на Етороф також доводить: Москва розуміє лише мову сили. Агресивний російський режим не цінує, не поважає і не відповідає взаємністю на конструктивні кроки. Позиція України непохитна: суверенітет Японії над Північними територіями ґрунтується на історичних фактах і міжнародному праві. Жоден візит, плин часу чи спроба нав’язати доконаний факт не можуть легітимізувати окупацію", — зауважив міністр.Тактика загарбників від Європи до Тихоокеанського регіонуЗа словами керівника дипломатичного відомства, Росія повсюдно використовує той самий загарбницький шаблон. Кремль захоплює чужі землі, насичує їх зброєю, висуває погрози сусідам, після чого намагається змусити світ змиритися із захопленням як із доконаним фактом. Українці добре знають цей сценарій і наголошують, що він не має спрацювати ні в Європі, ні в Тихоокеанському регіоні. Урядовець закликав міжнародну спільноту дати рішучу відповідь на нові зазіхання Кремля:"Ми висловлюємо солідарність із Японією та високо цінуємо її підтримку України. Закликаємо наших міжнародних партнерів чітко засудити провокаційний візит Путіна, відкинути будь-які спроби нормалізувати російську окупацію, посилити ізоляцію агресора та збільшити санкційний тиск", — підсумував урядовець.Територіальна суперечка навколо чотирьох островів триває з часів завершення Другої світової війни. Росія контролює їх із серпня 1945 року, тоді як Японія вважає острови своїми північними територіями. Суперечка стала однією з причин, через які Москва і Токіо досі не уклали формальний мирний договір після Другої світової війни.Відносини між країнами додатково погіршилися після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Японія приєдналася до західних санкцій проти Москви.За даними Reuters, на тлі візиту Путіна російський і китайський посли в Японії оприлюднили спільну заяву, в якій виступили проти спроб переглянути результати Другої світової війни та застерегли від "повторної мілітаризації" Азійсько-Тихоокеанського регіону.Нагадаємо, за даними Institute for the Study of War, кремлівські соціологічні служби зафіксували рекордне зниження рівня підтримки та довіри до російського диктатора Володимира Путіна з моменту початку повномасштабного вторгнення в Україну. Аналітики переконані, що навіть заангажовані державні центри країни-агресора більше не спроможні приховувати зростання внутрішнього невдоволення серед населення країни-агресорки..

Канада ввела санкції проти оборонного підприємства Streit Group, яке виробляє броньовані транспортні засоби й іншу військову техніку. Воно постачало продукцію російському військово-промисловому комплексу.Про це повідомила міністерка закордонних справ Канади Аніта Ананд, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."Ці заходи порушать потік технологій і обладнання, що живлять війну Кремля проти України", — зазначила вона.За її словами, направляючи удар по тих, хто сприяє воєнній машині Росії, Канада твердо стоїть пліч-о-пліч з Україною."Канада й надалі притягатиме до відповідальності осіб і організації, які наживаються на незаконному повномасштабному вторгненні", — наголосила канадська посадовиця.Виконувач обов’язків міністра закордонних справ України Андрій Сибіга подякував особисто Аніті Ананд і Канаді за це важливе рішення."Має бути ціна за годування воєнної машини Росії. Кожна компанія, яка постачає технології, обладнання чи компоненти до військово-промислового комплексу Росії, сприяє підтримці її війни агресії проти України, тож повинна зіткнутися з наслідками", — акцентував він.На його переконання, санкції працюють тоді, коли вони послідовні та скоординовані."Ми повинні продовжувати підвищувати вартість агресії Росії та запроваджувати санкції проти тих, хто допомагає підтримувати її воєнну машину в дії", — підсумував Андрій Сибіга.Нагадаємо, на початку липня агенція Reuters оприлюднила інформацію, що Канада запроваджує новий державний механізм фінансування оборони. До нього долучать Україну. Він має дати союзникам дешевші кредити на зброю..

У заяві ЮНІСЕФ про загиблих і поранених дітей унаслідок атак у Росії й Україні не враховано ключовий момент — що всі ці смерті є прямим наслідком російської агресії.Про це повідомив виконувач обов’язків міністра закордонних справ України Андрій Сибіга, якого цитує Telegram-канал МЗС України."Украй прикро, що у своїй заяві від 4 серпня UNICEF не врахував ключовий момент: усі ці смерті дітей є прямим наслідком агресивної війни Росії проти України", — зауважив він.За його словами, подаючи інформацію про ці жертви без такого принципово важливого контексту, ЮНІСЕФ створює хибне враження рівнозначності між агресором і жертвою."Крім того, у заяві ЮНІСЕФ бракує базової перевірки фактів", — наголосив Андрій Сибіга.Він перерахував такі моменти. Зокрема, в ній не згадується, що жертви у Краснодарі в Росії стали наслідком падіння безпілотника, який, за повідомленнями, перехопила російська протиповітряна оборона.Також ЮНІСЕФ не перевірив інформацію про жертви в Україні: у Дніпропетровській області загинули семеро, а не троє дітей з однієї родини.Також очільник українського дипломатичного відомства констатував, що вчора Росія вбила ще одну невинну українську дитину — трирічного хлопчика на Київщині."Це воєнні злочини Росії. Ми закликаємо ЮНІСЕФ засудити ці жахливі злочини та закликати Росію припинити вбивати невинних українських дітей", — підсумував Андрій Сибіга.Нагадаємо, також сьогодні міністр закордонних справ зазначав, що нинішня білоруська влада несе повну відповідальність у сприянні російській агресії проти України. При цьому офіційний Київ має наміри продовжувати взаємодію з білоруською опозицією..

Нинішня білоруська влада несе повну відповідальність у сприянні російській агресії проти України. При цьому офіційний Київ має наміри продовжувати взаємодію з білоруською опозицією.Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Xу річницю протестів в Білорусі."Шість років тому, 9 серпня, білоруси чітко продемонстрували свою волю до демократичних змін та своє право визначати майбутнє своєї країни", — зазначив він.За його словами, їхній вибір зустріли репресії. Проте роки тиску, ув’язнення та вимушеного вигнання не стерли прагнення білорусів до свободи, демократії та суверенітету."Україна чітко розрізняє білоруський народ і режим Лукашенка, який несе відповідальність за сприяння війні агресії Росії проти України", — акцентував український міністр.Він додав, що Україна цінує багатьох білорусів, які стали пліч-о-пліч з Україною та виступили проти російської агресії."Ми сподіваємося, що одного дня Білорусь стане вільною, незалежною, демократичною та європейською, де її народ, а не Москва, визначатиме майбутнє країни. Така Білорусь зміцнить безпеку всього нашого регіону", — наголосив Андрій Сибіга.Він підсумував, що Україна продовжить тісну взаємодію з опозиціонеркою Світланою Тихановською та всіма білорусами, які прагнуть жити у вільній та європейській Білорусі."Вільна Білорусь належить до вільної Європи", — підсумував міністр закордонних справ Білорусі.Нагадаємо, сьогодні президентка Європейського парламенту Роберта Мецола заявила, що ЄС і надалі сприятиме тому, щоби в Білорусі панувала свобода. Брюссель всебічно підтримуватиме тих, хто вийшов на її захист у Мінську й інших білоруських містах..

Росія повторює сценарій 2022 року, коли атакує цивільні судна в українських портах і в морському коридорі. Це може спричинити нову глобальну продовольчу кризу та катастрофу.Про це заявив тимчасовий виконувач обв’язків міністра закордонних справ України Андрій Сибіга, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."Коли Росія 2022 року розпочала свою незаконну блокаду українських морських портів, глобальний індекс цін на продукти харчування часом зростав більш ніж на 25%, що призводило до гострої продовольчої незахищеності для мільйонів сімей", — нагадав він.За його словами, Росія намагається досягнути того самого результату зараз, атакуючи цивільні судна в українських портах і вздовж морського коридору України."Наслідки для світу можуть виявитися такими ж серйозними, як і 2022 року", — застеріг очільник українського дипломатичного відомства.Він закликав постраждалі регіони та країни висловлюватися, а міжнародну спільноту — посилити тиск на Москву."Необхідно вимагати припинення атак проти свободи судноплавства та глобальної продовольчої безпеки в Чорному морі", — підсумував Андрій Сибіга.Як відомо, сьогодні Кабмін ухвалив рішення з екстреного пакету підтримки українських аграріїв. Це пов’язано з російським терором у Чорному морі та блокуванням експортних маршрутів.Зокрема, внесено зміни до програми "5-7-9%", щоб аграрії могли залучати пільгові кредити на поповнення обігових коштів. Держава компенсуватиме різницю у відсоткових ставках. Загальний розмір кредитних можливостей за цією програмою — до 80 мільярдів гривень."Це допоможе аграріям закупити все необхідне для проведення польових робіт, зберегти виробництво та забезпечити стабільний експорт української продукції", — запевнив прем’єр-міністр України Сергій Корецький.Нагадаємо, що сьогодні ворог атакував цивільне судно в акваторії Чорного моря. Одна людина загинула. За інформацією голови Одеської ОВА Олега Кіпера, окупанти уразили торгівельний суховантаж під прапором Гвінеї Бісау, завантажений українською пшеницею..