# Авіація

Чеський вертолітний підрозділ для спеціальних операцій у складі трьох літаків Мі-171Š прибуде до Польщі 14 вересня. Це відбувається на тлі вторгнення російських дронів на територію Республіки.Про це повідомила міністр оборони країни Яна Чернохова на чеському телебаченні, яку цитує Radio Prague International. Очікується, що до 150 чеських солдатів буде направлено максимум на три місяці."Вони мають досягти території Республіки Польща протягом кількох годин", — сказала міністр. Вони мають розпочати роботу протягом кількох днів."Мандат — це той, який вже був схвалений Палатою депутатів десь минулого року, і який у нас є до 2026 року. Наразі це посилення східного крила в рамках передової присутності", — зазначила Чернохова.Видання нагадує, що 10 вересня Польща зафіксувала 19 порушень свого повітряного простору російськими дронами. Поки президент США Дональд Трамп назвав інцидент з дроном можливою помилкою, представники Польщі, Німеччини, Європейського Союзу та України говорять про наміри Росії, а НАТО відреагувало оголошенням про посилення захисту кордонів свого східного флангу.Міністерство оборони Росії не заперечувало вторгнення дронів, але стверджує, що воно було ненавмисним і не може трактуватись нападом.Генеральний секретар НАТО Марк Рютте оголосив у п'ятницю про створення операції "Східний вартівник" у відповідь на інцидент, яка посилить захист східного флангу Альянсу.Варто зазначити, що 12 вересня в Польщі фактично розпочалася робота місії "Східний вартовий", про яку оголосили напередодні. Там показали кадри приземлення французького транспортного літака А-400 з озброєнням для винищувачів Rafale, які вже перебувають у Польщі.Раніше президент Володимир Зеленський розповідав, що в НАТО є можливість ефективної відповіді на російську дронову атаку в тому вигляді, який не означатиме участі Альянсу у війні.Нагадаємо, нещодавно верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич заявив, що операція Північноатлантичного альянсу "Східний вартовий" передусім зосереджуватиметься на захисті території НАТО, але він враховуватиме український досвід в боротьбі з безпілотниками.

Румунські винищувачі F-16, які напередодні підіймалися через російський дрон, який залетів у повітряний простір країни, в підсумку не збили його.Ситуацію пояснив міністр оборони Румунії Йонуц Моштяну в ефірі Antena 3 CNN.Очільник румунського оборонного відомства заявив, що атаки російських безпілотників відбуваються все частіше у безпосередній близькості до території Румунії."Майже щотижня ми підіймаємо літаки в повітря, або наші, або наших німецьких партнерів", — сказав Моштяну.За його словами, 13 вересня радари перехопили російський дрон і "побачили, що він входить в наш повітряний простір, літаки злетіли та побачили його"."Вони були дуже близькі до того, щоби збити його. Дрон летів дуже низько, в якийсь момент він попрямував до України, це інформація, яку ми маємо зараз, що дрон залишив повітряний простір і повернувся до України", — пояснив міністр оборони Румунії.У суботу вдень румунська влада повідомила про небезпеку для північного району Тульчанського повіту, інформуючи громадян про те, що існує ймовірність падіння об'єктів з повітряного простору.Міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою розповіла про намір порушити на засіданні Генасамблеї ООН питання провокацій Росії з дронами.Нагадаємо, що 22 серпня прем'єр-міністр Румунії Іліє Боложан заявив, що надання військових баз союзникам із НАТО може бути внеском Румунії в забезпечення підтримки тривалого миру в Україні.

У суботу, 13 вересня, румунські повітряні сили перехоплювали та супроводжували російський ударний безпілотник типу Shahed, який залетів у повітряний простір держави.Про це повідомило румунське видання Digi з посиланням на міністерство оборони країни.Там зазначили, що в суботу вдень влада опублікувала повідомлення RO-Alert для північної частини повіту Тулча, повідомивши громадян про можливість падіння об'єктів з повітряного простору та закликавши їх вжити захисних заходів. Міністерство національної оборони оголосило про мобілізацію двох літаків F-16 після виявлення безпілотника в повітряному просторі Румунії. Згодом міноборони країни повідомило, що два винищувачі F-16 з 86-ї авіабази у Фетешті вилетіли в суботу о 18:05 для моніторингу повітряної ситуації на кордоні з Україною після російських авіаударів по українській інфраструктурі на Дунаї та після перехоплення ВПС безпілотника в національному повітряному просторі, йдеться у прес-релізі MapN. Згідно з цитованим джерелом, о 18:12 було видано повідомлення про тривогу RO для населення північної частини повіту Тулча, а о 18:23 літак F16 виявив безпілотник у національному повітряному просторі, який вони відстежували приблизно за 20 кілометрів на південний захід від Кілія-Веке, коли він зник з радарів.За даними джерела, безпілотник не пролітав над населеними пунктами та не становив безпосередньої загрози безпеці населення. На момент публікації прес-релізу ситуація контролювалася радіолокаційними системами MApN та літаками в повітрі.Нагадаємо, станом на вечір середи, 10 вересня, польська поліція підтвердила падіння 15 дронів у різних населених пунктах країни. До того ж фахівці визначили, що росіяни оснастили дрони додатковими паливними баками, що збільшило їхню дальність польоту. Це дало їм змогу долетіти до Польщі.

У суботу, 13 вересня, через загрозу ударів безпілотних літальних апаратів у регіонах України, Польща підняла в небо військову авіацію.Про це у соцмережі Х повідомило Оперативне командування збройних сил Польщі."Для забезпечення безпеки нашого повітряного простору Оперативний командувач збройних сил Польщі активував усі необхідні процедури. У нашому повітряному просторі діють польські та союзні літаки, а наземні системи протиповітряної оборони та радіолокаційної розвідки досягли найвищого рівня готовності", — йдеться у повідомленні. Як зазначили польські військові, ці дії мають превентивний характер і спрямовані на забезпечення безпеки повітряного простору та захист громадян, особливо в районах, що прилягають до зони загрози. "Оперативне командування збройних сил Польщі стежить за поточною ситуацією, а підпорядковані йому сили та ресурси залишаються повністю готовими до негайного реагування", — пише Оперативне командування збройних сил Польщі. Варто нагадати, що у суботу вдень, 13 вересня, у Рівному прогримів вибух. Перед цим військові зафіксували в регіоні російський безпілотник.Раніше президент Володимир Зеленський розповідав, що в НАТО є можливість ефективної відповіді на російську дронову атаку в тому вигляді, який не означатиме участі Альянсу у війні.Нагадаємо, вчора верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич заявив, що операція Північноатлантичного альянсу "Східний вартовий" передусім зосереджуватиметься на захисті території НАТО, але він враховуватиме український досвід в боротьбі з безпілотниками.

У п’ятницю, 12 вересня, в Польщі фактично розпочалася робота місії "Східний вартовий" (Eastern Sentry), про яку оголосили напередодні. Там показали кадри приземлення французького транспортного літака А-400 з озброєнням для винищувачів Rafale, які вже перебувають у Польщі.Про це повідомили журналісти RMF FM із посиланням на Генеральний штаб Війська польського.Таким чином оголошено про початок операції "Східний вартовий", оприлюднивши спеціальні кадри приземлення французького транспортного літака А400 в Мінську Мазовецькому.За інформацією військових, він доставив озброєння для винищувачів Rafale, які вже перебувають у Польщі.Раніше генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте й очільник сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич оголосив про посилення східного флангу, розповівши про запуск місії "Східний вартовий".Ключовим моментом є абсолютно нова оборонна структура. Рютте акцентував, що для цього залучать сили союзників, включаючи Данію, Францію, Британію, Німеччину й інші."Ми знаємо, що героїчна оборона України пов'язана з майбутнім Європи. Саме тому ми посилюємо нашу обороноздатність. В єдності сила, а в готовності — перемога", — заявив віце-прем'єр-міністр Польщі Владислав Косіняк-Камиш після конференції НАТО.Раніше президент Володимир Зеленський розповідав, що в НАТО є можливість ефективної відповіді на російську дронову атаку в тому вигляді, який не означатиме участі Альянсу у війні.Нагадаємо, вчора верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич заявив, що операція Північноатлантичного альянсу "Східний вартовий" передусім зосереджуватиметься на захисті території НАТО, але він враховуватиме український досвід в боротьбі з безпілотниками.

У четвер, 11 вересня, на Запорізькому напрямку загинув льотчик Олександр Боровик. Йому було 30 років.Про це повідомили у 39-ій бригаді тактичної авіації. "Із сумом повідомляємо, що 11 вересня 2025 року, близько 13:30, на Запорізькому напрямку, під час виконання бойового завдання на літаку Су-27, загинув наш побратим — льотчик 39-ї бригади тактичної авіації майор Олександр Боровик Миколайович", — йдеться у повідомленні.Причини та обставини з’ясовуються. У бригаді висловили щирі співчуття рідним і близьким загиблого захисника.39-та бригада тактичної авіації (39 БрТА, в/ч А1435) — військове формування Повітряних сил Збройних сил України. Бригада має на озброєнні винищувачі Су-27.Нагадаємо, 29 червня під час масованої російської атаки на винищувачі F-16 загинув пілот першого класу підполковник Максим Устименко. Згодом президент Володимир Зеленський надав йому звання Героя України. Також його посмертно нагородили орденом "Золота Зірка".Також уночі 23 серпня загинув 46-річний пілот винищувача МіГ-29 Сергій Бондар. Трагедія сталася в той момент, коли його літак заходив на посадку.

Після дронової атаки Росії на Польщу влада Латвії ухвалила рішення про закриття повітряного простору біля східного кордону з Білоруссю та Росією.Про це повідомив міністр оборони країни Андріс Спрудс, передає видання LSM. За його словами, обмеження можуть почати діяти відсьогодні і будуть чинними до щонайменше 18 вересня."З 18:00 11 вересня повітряний простір Латвії на східному кордоні буде закрито щонайменше до 18 вересня з можливістю продовження", — наголосив він.Водночас очільник оборонного відомства запевнив, що наразі прямих загроз Латвії наразі немає. Натомість він відзначив, що атака Росії на Польщу є явним порушенням повітряного простору НАТО, і Латвія повинна діяти відповідно."Закриття повітряного простору на східному кордоні дозволить повністю контролювати заборонену повітряну зону та полегшить виявлення несанкціонованих літаючих об'єктів, а також звільнить заборонену повітряну зону для винищувачів Балтійської повітряної патрульної місії НАТО та латвійської протиповітряної оборони", — пояснив міністр.Він додав, що такий крок також дозволить розширити можливості випробувань акустичних систем спостереження за повітряним простором, моделювання дій безпілотних літальних апаратів та протидії їм, а також розгортання та навчання додаткових мобільних бойових підрозділів."Російські безпілотники в повітряному просторі НАТО – це тривожний сигнал, і ми повинні зробити все можливе, щоб не допустити ескалації атак із застосуванням безпілотників", — зазначив Спрудс.Нагадаємо, 11 вересня Агентство польської авіаційної навігації (PAŻP) повідомило про запровадження обмежень на польоти у східній частині країни вздовж кордону з Україною та Білоруссю. Вони діятимуть із 10 вересня до 9 грудня 2025 року.

Агентство польської авіаційної навігації (PAŻP) повідомило про запровадження обмежень на польоти у східній частині країни вздовж кордону з Україною та Білоруссю. Вони діятимуть із 10 вересня до 9 грудня 2025 року.Про це повідомляє RMF FM. За даними журналістів, у цей період діє обмежена зона EP R129, що охоплює весь польський кордон з Україною та Білоруссю.У зоні EP R129 повністю заборонено польоти цивільних безпілотників у будь-який час доби, за винятком:пілотованих літальних апаратів, які подали план польоту, мають діючий транспондер (режими A/C або S), підтримують зв'язок із диспетчерськими службами;військових літальних апаратів;польотів за сигналами GARDA, ALPHA SCRAMBLE;літаків зі спеціальним статусом: HEAD, STATE, SAR, HOSP, MEDEVAC, FFR.Додатково можуть бути дозволені:польоти державної авіації та авіаційної швидкої допомоги;рейси у випадках стихійних лих, катастроф чи надзвичайних ситуацій;польоти, пов’язані з охороною та контролем критичної інфраструктури.Водночас вхід у зону літальних апаратів, які не відповідають критеріям винятків, вважатиметься порушенням авіаційного законодавства.Російські дрони над Польщею: що відомоВночі 10 вересня відбулася безпрецедентна російська атака на Україну. При цьому дрони неодноразово порушували польський повітряний простір.Перше порушення сталося у вівторок, 9 вересня, о 23:30, останнє — у середу о 06:30. Залучено 19 дронів, деякі з яких прилетіли з Білорусі. Три чи чотири з них вдалося збити.Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск зазначав, що вночі польські військові відкривали вогонь по "об’єктах".Безпрецедентний інцидент прокоментував й президент країни Кароль Навроцький. Він заявив, що перебуває в постійному контакті з очільником міноборони Польщі та ключовими командувачами польських збройних сил з моменту порушення польського повітряного простору, тобто від початку ночі.Війська територіальної оборони Польщі повідомили, що резервісти можуть отримати повістки для пришвидшеної явки в 10 воєводствах країни. Головна причина — порушення повітряного простору Польщі російськими дронами."Через порушення повітряного простору Польщі й активацію наземних пошуково-рятувальних груп було запроваджено скорочений час явки солдатів WOT", — йдеться у повідомленні.Речниця Північноатлантичного альянсу Еллісон Гарт заявила, що НАТО тримає тісний контакт з польським керівництвом після вторгнення російських дронів на територію Польщі.У середу, 10 вересня, Польща активувала статтю 4 договору НАТО. Це означає дозвіл на початок консультацій зі союзниками через декілька годин після того, як її збройні сили збили декілька російських безпілотників, що ввійшли в її повітряний простір.Нагадаємо, станом на вечір середи, 10 вересня, польська поліція підтвердила падіння 15 дронів у різних населених пунктах країни. До того ж фахівці визначили, що росіяни оснастили дрони додатковими паливними баками, що збільшило їхню дальність польоту. Це дало їм змогу долетіти до Польщі.

У неділю, 7 вересня, в лісовому масиві в празькому районі Летняни розбився невеликий приватний літак. Двоє людей — чоловік і жінка — загинули внаслідок авіакатастрофи.Про це повідомило чеське видання CNN Prima News із посиланням на місцевих правоохоронців. На місці події зараз працюють поліцейські, пожежники та рятувальники. Пілот незабаром після зльоту помітив технічні проблеми, але під час спроби повернутися на летовище літак зазнав аварії.Празька служба порятунку направила на місце екіпаж рятувальників, лікаря, інспектора й авіаційних рятувальників.Відповідні служби наголосили, що під час падіння літака в лісопарку ніхто більше не постраждав і не перебував у небезпеці. Аварію розслідує Управління цивільної авіації у співпраці з криміналістами Чехії."Невеликий приватний літак впав у ліс, на жаль, двоє людей не вижили — жінка 1953 року народження та чоловік 1979 року народження. Криміналісти розслідують інші обставини аварії разом з експертами Інституту професійного розслідування причин авіаційних аварій", — заявив речник поліції.Празька рятувальна служба направила бригаду рятувальників, лікаря, інспектора та бригаду авіаційних рятувальників."На жаль, ми ніяк не змогли допомогти двом людям. Ми також направляємо на місце події нашу команду кризового втручання", — констатували рятувальники.За інформацією сайту аеропорту Летняни, він має дві трав’янисті злітно-посадкові смуги. Аеропорт використовується надлегкими літаками й іншими меншими літаками, призначеними для спортивних і приватних польотів. У районі Летнян поблизу станції метро також проводяться великі концерти просто неба.Нагадаємо, що 28 серпня в польському Радомі зазнав авіакатастрофи винищувач F-16. Це сталося під час репетиції авіашоу. Тоді пілот літака загинув.

Швеція не виключає можливості постачання Україні сучасних винищувачів Gripen. Однак це буде можливо лише після завершення війни з Росією.Про це заявив міністр оборони Швеції Пол Йонсон, передає Breaking Defence."Ми ведемо діалог з Україною, і оскільки вони безумовно висловили зацікавленість у системі Gripen… переважно Gripen Echo, новій версії, яку також використовують Швеція та Бразилія, то майбутній продаж є можливим. У такому разі це буде радше довгострокова ініціатива або створення спільного потенціалу ВПС", — сказав Йонсон.Посадовець уточнив, що постачання літаків можливе закінчення війни в Україні. Водночас ця умова не стосується старіших літаків Gripen C/D. "Ми відкриті для обговорення передачі літаків Gripen C/D і я, звичайно, розмовляв зі своїм українським колегою, коли був у Києві минулого тижня", — додав Пол Йонсон.Що відомо про Винищувачі GripenЦе сучасні багатоцільові бойові літаки шведського виробництва, розроблені компанією Saab.Моделі та версіїGripen C/D — старіші варіанти:C — одномісний, D — двомісний;використовуються для перехоплення, повітряної підтримки та навчання;мають менший радіус дії та менш сучасні системи порівняно з новішими моделями.Gripen E/F (також відомий як Gripen Echo) — нові версії:E — одномісний, F — двомісний;сучасна авіоніка, радар AESA, покращена система управління вогнем;більший радіус дії та вантажопідйомність для озброєння;може застосовувати сучасні ракети класу "повітря–повітря" і "повітря–земля".Основні характеристики Gripen EМаксимальна швидкість: ≈ 2 Махи (≈ 2 470 км/год);Практична стеля: ≈ 15 000 метрів;Радіус дії: до 1 500 кілометрів без дозаправки;Озброєння: ракети повітря–повітря, авіабомби, керовані боєприпаси, гармати;Авіоніка: сучасний рада́р AESA, система електронної боротьби, сенсорна інтеграція.Нагадаємо, Сполучені Штати Америки схвалили потенційний продаж Україні послуг з ремонту, технічного обслуговування та логістики для гаубиць M777. Загальна вартість всього пакета підтримки сягає 203,5 мільйона доларів.

У вівторок, 2 вересня, літак Spartan із президентом Литви Гітанасом Науседою на борту впродовж певного часу не міг приземлитися у Вільнюському аеропорту. Причиною цьому став дрон, який перебував у повітряному просторі.Про це повідомили телевізійники з LRT, посилаючись на заяву речника литовського президента Томаса Бержинскаса.За інформацією ресурсу Flightradar24, літак із Науседою на борту вилетів з Гельсінкі о 19:10, розпочав кружляти над Вільнюсом і приземлився о 21:17."Під час наближення до Вільнюського аеропорту надійшла інформація про виявлення безпілотника та про те, що посадка небезпечна. Пілоти вжили всіх заходів безпеки та через деякий час здійснили посадку", — сказав речник.Компанія Oro navigacija уточнила, що повідомлення про дрон над районом Лепкальніс надійшло від Служби авіаційної безпеки Lietuvos oro uosta."Ми активували процедури безпеки: польоти ненадовго призупинили, а після отримання інформації про відсутність загрози рух відновили. Ми спільно з іншими службами з'ясовуємо, який саме дрон порушив рух літаків", — йдеться в коментарі компанії.Як відомо, 31 серпня систему GPS на борту літака президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн заглушили на шляху до Болгарії. Влада країни підозрює, що це відбулося через втручання Росії.На тлі цього інциденту з літаком, де перебувала фон дер Ляєн, ЄС розмістить додаткові супутники на низькій навколоземній орбіті, щоби посилити стійкість до перешкод GPS і поліпшити можливості їх виявлення.Нагадаємо, що Болгарія не буде проводити розслідування щодо інциденту з перешкодами сигналу GPS, які зачепили літак із фон дер Ляєн. За словами болгарського прем’єр-міністра Росена Желязкова, він не розглядається як гібридна чи кібератака.

Упродовж серпня 2025 року українська авіація продовжувала давати відсіч російським агресорам. Зокрема, в повітрі наші воїни з протиповітряної оборони знищили 6 346 цілей.Про це повідомила прес-служба Повітряних сил Збройних сил України."Протягом серпня 2025 року протиповітряна оборона Сил оборони України знищила 6 346 повітряних цілей", — ідеться в повідомленні.Українські військові деталізували цю роботу:п’ять аеробалістичних ракет Х-47 М2 "Кинджал";55 крилатих ракет Х-101/Х-55СМ;20 балістичних ракет "Іскандер-М/KN-23";20 крилатих ракет "Калібр";чотири керовані авіаційні ракети Х-59/69;дев’ять крилатих ракет "Іскандер-К"2 129 ударних БпЛА типу Shahed;930 розвідувальних БпЛА;3 174 БпЛА інших типів.Окрім того, авіація Повітряних сил ЗСУ впродовж серпня здійснила 651 літаковиліт, зокрема:близько 430 — на винищувальне авіаційне прикриття;понад 150 — на вогневе ураження й авіаційну підтримку військ."У серпні 2025 року авіація Сил оборони України знищила 438 повітряних цілей, уражено командні пункти, об’єкти логістичного забезпечення, а також місця скупчення живої сили та техніки противника. Б'ємо ворога в небі й на землі! Разом — до перемоги!" — підсумували в Повітряних силах ЗСУ.Нагадаємо, на початку квітня головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський повідомляв, що наші війська знищили російський бомбардувальник Ту-22М3. Його вартість сягає 100 мільйонів доларів.

Літак із президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн на борту приземлятися в аеропорту болгарського міста Пловдив, використовуючи паперові карти. Це відбулося через збої в роботі GPS.Таку інформацію оприлюднило видання Financial Times із посиланням на власні джерела.Журналісти зазначили, що літак, на борту якого перебувала президентка Єврокомісії, залишився без електронних навігаційних засобів під час підльоту до аеропорту міста.За словами трьох поінформованих посадовців, які поспілкувалися з медійниками, інцидент розглядається як операція російського втручання."GPS у всій зоні аеропорту перестав працювати", — сказав один із посадовців.Після години кружляння над аеропортом пілот літака ухвалив рішення приземлитися вручну, використовуючи паперові карти."Це було беззаперечне втручання", — додало одне з джерел журналістів.Болгарська служба управління повітряним рухом підтвердила інцидент у заяві для Financial Times."З лютого 2022 року спостерігається значне збільшення випадків глушіння GPS й останнім часом підроблення сигналів", — ідеться в заяві.Як зазначили у відомстві, такі перешкоди порушують точність приймання сигналу GPS, що призводить до різних операційних проблем для літаків і наземних систем.Фон дер Ляєн летіла до Пловдива з Варшави на зустріч із прем'єр-міністром Болгарії Росеном Желязковим і для відвідин заводу з виробництва боєприпасів. Після візиту очільниця Єврокомісії без інцидентів покинула Пловдив на тому ж літаку.Нагадаємо, у травні видання Financial Times інформувало з посиланням на європейські спецслужби, що Росія готує серію диверсій на всій території Європи. Вони можуть призвести до жертв серед цивільного населення.

Європейські країни розглядають можливість у межах врегулювання ситуації в Україні гарантувати безпеку повітряного простору. Планують розпочинати із Заходу країни та поетапно розширювати на Схід.Про це повідомило видання The Telegraph із посиланням на власні джерела."Європейці ведуть дискусії про введення закритої для військової авіації зони, щоб Україна могла впевнено відновити рейси цивільної авіації», – написали журналісти.Схема, про яку розповіли медійники The Telegraph, розпочне працювати на Заході країни."Поступово вона охоплюватиме дедалі більший авіапростір, поки вся країна не стане належно безпечною для комерційного авіасполучення", — таку інформацію отримали журналісти.За їх інформацією, до місії можуть залучити західні винищувачі та наземні системи ППО, щоби спочатку відкрити аеропорт Львова та інші повітряні гавані на заході України.Співрозмовники видання додали, що після дотримання угод про припинення вогню дія місії може поширитися на Схід до Києва й інших міст.У The Telegraph пояснили, що відновлення авіасполучення має стати ключовим елементом для залучення інвестицій в Україну і повернення біженців.План обговорюється разом із низкою інших так званих гарантій безпеки, розроблених "Коаліцією охочих" на чолі з Великою Британією та Францією, які стануть основою довгострокового мирного плану.Нагадаємо, що 29 серпня президент Володимир Зеленський виокремив три ключові блоки гарантій безпеки для України. Перший — стосується української армії. За словами президента, потрібно працювати над збереженням нинішньої чисельності військових. Також їх варто забезпечити зброєю завдяки українському, європейському й американському виробництву. Другий блок — НАТО. Йдеться про домовленості з партнерами на рівні лідерів щодо їхньої готовності підтримати Україну у випадку нової збройної агресії. Третій блок стосується санкцій проти Росії.

Спецпідрозділ Головного управління розвідки Міністерства оборони України "Примари" уразив кілька об’єктів противника у тимчасово окупованому Криму.Про це повідомила прес-служба ГУР. За даними розвідників, внаслідок удару дронами по авіабазі в Гвардійському, що неподалік Сімферополя, успішно уражено два ворожі гелікоптери Мі-8. Орієнтовна вартість знищеної техніки становить від 20 до 30 мільйонів доларів.Крім того, в акваторії Севастополя українські воїни завдали точного удару по російському буксиру, ймовірно БУК-2190. Судно зазнало серйозних ушкоджень."Рейдовий буксир входить до складу т.зв. "ПДСС" (підводних диверсійних сил та засобів). Це підрозділ висококваліфікованих водолазів-розвідників, на підготовку яких витрачають значні фінансові та часові ресурси, а також забезпечують найкращим оснащенням. Ураження буксиру суттєво обмежує бойові спроможності елітного російського підрозділу", — додали у ГУР.Нагадаємо, 30 серпня Збройні сили України завдали потужних ударів по країні-агресорці Росії. Уражено два нафтопереробних заводи.Крім того, вночі 29 серпня підрозділи Сил оборони України завдали комплексного вогневого ураження по лінійно-виробничій станції в районі населеного пункту Найтоповичі Брянської області Росії.Також 24 серпня Генеральний штаб Збройних сил України повідомляв, що військові завдали вогневого ураження по інфраструктурному об’єкту на території морського термінала "Усть-Луга" Ленінградської області Росії. Попередньо, було уражено установку з фракціонування та перевалки газового конденсату.