# Авіація

Чеський президент Петр Павел відреагував на критичні зауваження міністра закордонних справ країни Петра Мацінки про те, що той під час візиту до України цього тижня запропонував декілька невеликих літаків для захисту від дронів.Суть суперечки подало чеське видання Ceske Noviny. Журналісти цитують Павела, який заявив, що Україна хоче придбати літаки L-159, що стало би можливістю для чеського виробника.Президент розповідав в Україні про можливість надання декількох невеликих літаків для захисту від дронів, пристроїв раннього попередження та генераторів на випадок відключення електроенергії з регулярної мережі. Мацінка заявив в ефірі чеського телебачення, що президент не консультувався з урядом щодо цієї пропозиції."Ознакою досвідчених людей, а особливо дипломатів, є те, що вони перевіряють інформацію, перш ніж робити будь-які висновки. Тим більше коли вони вирішують наставляти президента республіки", — відповів Павел.Він зазначив, що літаки цікавлять Україну вже принаймні пів року, а його теперішні переговори є продовженням усіх попередніх між чеською й українською сторонами, включно з недавнім візитом Мацінки до України. Раніше йшлося про позику або дарунок, але цього разу президент Володимир Зеленський запропонував купівлю, що, на думку Павела, може пришвидшити переговори.Президент нагадав, що, згідно з правовими нормами, армія може надавати тільки те, що вважає непотрібним. Однак, за словами Павела, жодна країна не діяла таким чином, допомагаючи Україні. На його переконання, в нинішній ситуації необхідно більше говорити про те, що не загрожуватиме оборонним можливостям Чехії, а надання чотирьох літаків L-159 з 24, які має армія, є прийнятним рівнем ризику."Звичайно, це питання має обговорити уряд, але я бачу в цьому не тільки можливість значно допомогти Україні, а й надзвичайну можливість для Чеської Республіки", — зазначив очільник держави.Якщо літаки виявляться ефективними в протидії безпілотникам, на думку президента, це стане найкращою рекомендацією для їхнього виробника, компанії Aero Vodochody. Можна очікувати, що тоді інші країни зацікавляться цими літаками."Ми не повинні протистояти можливостям для нашої промисловості та для Чеської Республіки", — додав президент, зазначивши, що він обговорить це з прем'єр-міністром Андреєм Бабішем.Нагадаємо, що під час зустрічі з керівниками ГУР у Києві президенту Чеської Республіки Петру Павлу продемонстрували бойові можливості й інноваційний потенціал воєнної розвідки України..

У неділю, 18 січня, виповнюється два роки з часу авіакатастрофи в Броварах Київської області. Тоді загинуло керівництво Міністерства внутрішніх справ України. Серед жертв тоді були міністр внутрішніх справ Денис Монастирський, заступник МВС Євгеній Єнін, держсекретар МВС Юрій Лубкович та інші. Загалом трагедія забрала життя 14 осіб.Трагедія в БроварахТри роки тому 18 січня гвинтокрил ДСНС упав поруч із дитячим садком та житловим будинком у Броварах. У будівлях перебували люди. Внаслідок падіння гелікоптера загинули 14 людей, поранення отримали 25 осіб.Служба безпеки України провела розслідування за цим фактом. Слідчі розглядали декілька версій: порушення правил польоту, технічна несправність гелікоптера, умисні дії щодо знищення транспортного засобу.Згодом вийшов трейлер документального фільму про Дениса Монастирського "Незавершений політ". Він присвячений дослідженню феномена ексміністра внутрішніх справ України Дениса Монастирського — його ціннісних орієнтирів і пріоритетів, незвичайного стилю керівництва, реформаторських ідей, які він спромігся запустити до війни, а також жорстких, нерідко контроверсійних рішень, які той ініціював з початком повномасштабного вторгнення Росії задля оборони нашої держави.Нагадаємо, що минулого року, в річницю трагедії в Броварах, депутати Київради підтримали перейменування вулиці Сурикова в Солом'янському районі. Відтоді вона має назву на честь Дениса Монастирського..

Український кордон у воєнний час — це не лінія контролю, а зона постійної напруги й бойової готовності. Обстріли, застосування дронів, спроби прориву диверсійно-розвідувальних груп і активність противника в прикордонних громадах змінюють характер служби та підходи до оборони держави.Про те, де ворог найактивніший, як змінюється його тактика, яку роль відіграють прикордонники у стримуванні загроз і який вигляд має оборона кордону на четвертому році повномасштабної війни, ми поговорили в інтерв’ю з речником Державної прикордонної служби України Андрієм Демченком.Актуальна ситуація на кордоні— Якою зараз є загальна оперативна ситуація на кордонах України, і в яких регіонах спостерігається найвища активність противника?— Звісно, що кордон з Росією — це той напрямок, де противник, ворог, країна-терорист Росія також здійснює свої кроки щодо спроб розширити зону бойових дій на території України. Фактично лінія кордону з Росією — це така ж сама лінія фронту, як і Покровський, Лиманський, Куп’янський чи Краматорський напрямки. Бо хоч на більшості ділянок кордону з Росією немає постійних активних бойових дій, утім є напрямки, де ворог також здійснює свої кроки й дії щодо розширення зони боїв.Якщо прив’язуватися конкретно, то це Сумщина — Хотінська та Юнаківська громади, де ворог, знову ж таки, хоч і нині менш активно застосовує малі піхотні групи для просування, але не полишає спроб розширити зону боїв на цьому напрямку. Також Краснопільська громада, населений пункт Грабовський, який розташований безпосередньо на лінії кордону. Наприкінці минулого року противник заходив своїми групами в цей населений пункт, намагаючись розширити зону боїв далі, однак вийти за його межі не зміг. Завдячуючи героїзму українських воїнів із підрозділів Збройних сил та Державної прикордонної служби, зазнаючи втрат, противник не може здійснити там подальших кроків.Харківщина — це, в першу чергу, напрямок населеного пункту Вовчанськ, а також напрямки населених пунктів Сотницький Козачок, який, до речі, також розташований безпосередньо на лінії кордону, та Дворічанський. Це ті ділянки, де ворог проявляє найбільшу активність, але, знову ж таки, за останній час вона дещо менша, ніж раніше.Інший напрямок — кордон з Білоруссю. Хоч він і вкрай відмінний від кордону з Росією, і там немає активних бойових дій, ми не бачимо по той бік кордону якоїсь активності білоруських силових структур чи збройних сил. Водночас загалом кордон з Білоруссю для нас є таким самим важливим напрямком у плані безпеки й оборони, як і кордон з Росією, адже Білорусь, на жаль, продовжує підтримувати країну-терористку.— Як ДПСУ сьогодні оцінює ризики з боку Білорусі та як вибудовується оборона на цьому напрямку?— Ще раз зазначу, що якихось безпосередніх дій по нашому кордону з території Білорусі немає, як немає й активності у напрямку нашого коридону. Звісно, Білорусь тримає там певну кількість своїх підрозділів, але це вже триває фактично роками. Тим самим Білорусь намагається якось довести, напевно, або собі, або для підтримки Росії — з акцентом на те, що такі дії вони роблять для того, аби уберегтися від України, начебто Україна становить загрозу для Білорусі.Але при цьому, звісно, забувають початок повномасштабного вторгнення, коли саме Білорусь відкривала свій кордон для російських військ. Менше з тим, наше завдання — мати сильні оборонні позиції по лінії кордону, на прикордонні. І до того моменту, коли погодні умови дозволяли здійснювати необхідні роботи з інженерного погляду, нарощувалися окремі ділянки і в фортифікаційному відношенні на прикордонні, для того щоб кожен український воїн мав усі можливості протидіяти будь-якій агресії, яка може йти з території Білорусі — чи самостійно, чи із залученням підрозділів армії Росії.Водночас за тим, як розвивається ситуація на території Білорусі, звісно, стежать підрозділи розвідки, для того щоб надалі Сили оборони України могли вчасно відреагувати на будь-які ризики.— Як сьогодні змінилася тактика росіян у прикордонних регіонах порівняно з початком, наприклад, повномасштабного вторгнення?— На початку повномасштабного вторгнення вони, звісно, очікували якоїсь парадної ходи. Разом із тим, станом на зараз, якщо говорити про ситуацію, яку ми маємо, Чернігівщина, Сумщина та Харківщина — це щоденні обстріли. Артилерія, міномети, танки, безпілотні літальні апарати.І ось, власне, безпілотники: протягом 2025 року Росія істотно збільшила удари саме із застосуванням цих засобів, тоді як наприкінці 2024 року переважали обстріли артилерійськими засобами. Найбільша кількість обстрілів припадає на Сумську та Харківську області.І тут треба розуміти, що ворог, звісно, б’є по позиціях українських захисників, намагаючись, зокрема, руйнувати наші оборонні споруди та знищувати позиції. Але це також і прицільні обстріли населених пунктів, через що фактично страждають мирні люди, які проживають у прикордонні, особливо в тих населених пунктах, що максимально близько прилягають до кордону з Росією.Поточні загрози та виклики— Ви згадали про БпЛА. Які ще загрози нині фіксує ДПСУ в прикордонних громадах? Наскільки активною є діяльність диверсійно-розвідувальних груп або обстріли авіацією?— В окремі періоди ворог досить активно застосовував авіацію. Зараз, фактично, відмічається певний спад у завдаванні таких ударів, але, знову ж таки, вони ніколи повністю не зникали. КАБами противник також намагається бити, щоби знищувати позиції українських воїнів, особливо на тих напрямках, про які я говорив раніше.Намагаючись просунутися своїми піхотними групами і не досягаючи поставлених цілей, ворог залучає різні засоби ураження, зокрема й авіацію, скидаючи керовані авіаційні бомби, аби стерти позиції українських захисників і полегшити просування піхотних груп. Але, знову ж таки, активність авіації зараз дещо менша, ніж це було раніше.Водночас нікуди не зникає загроза від застосування ворогом диверсійно-розвідувальних груп. Цей напрямок за останній період також став дещо менш активним з боку противника, але повністю не зник. Періодично спроби заходу ворожих ДРГ зберігаються.До прикладу, в попередні роки, особливо на початку повномасштабного вторгнення, такі спроби фіксувалися на Чернігівщині, згодом — у межах Сумської та Харківської областей. За останній період найбільше спроб заходу ворожих ДРГ фіксується саме в межах Сумської області, зокрема на півночі Сумщини, ближче до Чернігівської області.Що стосується Чернігівщини, то за останній час активність ворога із застосуванням ДРГ зі спробами заходу на територію України значно зменшилася. На Харківщині такі спроби також фіксуються, але ворожі групи викриваються.Водночас завдання у ДРГ можуть бути різні. Вони не завжди йдуть одразу на спробу самостійно вибити позиції українських захисників. Їхня основна мета — провести розвідку, встановити побудову нашої оборони, щоб надалі по цих позиціях можна було завдавати ударів більш потужним озброєнням. Також ідеться про мінування місцевості: закладаючи вибухівку, ворог розраховує, що на цих засобах підірвуться українські воїни.Раніше були випадки, коли на таких вибухових пристроях підривалися й мирні люди, які пересувалися у прикордонні. І, звісно, в окремі моменти це також спроби таких груп атакувати позиції українських воїнів, зокрема з метою захоплення в полон наших захисників.— Як масове застосування дронів-камікадзе вплинуло на роботу прикордонних підрозділів?— Прикордонні підрозділи зараз на кордоні з Росією та з Білоруссю — це вже не той класичний приклад охорони кордону, як багато хто може уявляти. Тобто немає патрулювання кордону, немає прикордонних нарядів, які ходять уздовж кордону з песиками, спостерігаючи за тим, що відбувається по той бік кордону.Зараз військовослужбовці Державної прикордонної служби та наші підрозділи є частиною Сил оборони України на тих напрямках, де ведуться особливо активні бойові дії. І це, зокрема, кордон з Росією. Фактично наші підрозділи діють за загальним задумом Генерального штабу Збройних сил України та перебувають у підпорядкуванні органів військового управління, маючи при цьому власні смуги оборони або виконуючи завдання конкретної бригади Збройних сил України.Тому застосування ворогом різних засобів, зокрема й безпілотників — як тих, що здійснюють скиди, так і FPV-дронів, у тому числі FPV на оптоволокні, — впливає не лише на прикордонників, а загалом на всі Сили оборони нашої держави. Адже за допомогою цих засобів ворог намагається досягти своїх цілей, зокрема знищувати нашу логістику. Йдеться не лише про удари по позиціях українських захисників, як ми говорили раніше, а й про спроби обмежити наші ресурси для забезпечення позицій, які утримують оборону на кордоні з Росією.Взаємодія та робота в зоні бойових дій— Поговорімо про роботу ДПСУ у зоні бойових дій. Як на сьогодні відбувається взаємодія прикордонників із ЗСУ та іншими силами оборони?— Як я вже казав, загалом підрозділи Державної прикордонної служби та, власне, і Національної гвардії діють за загальним задумом Генерального штабу. Є органи військового управління, у підпорядкуванні яких перебувають і наші підрозділи. Взаємодія відбувається шляхом визначення нам завдань на тому чи іншому напрямку — чи то окремої смуги оборони, чи то під час виконання завдань у складі конкретної бригади Збройних сил України.Фактично 50% усього особового складу Державної прикордонної служби виконують завдання не на кордоні з країнами Європи чи з Молдовою, а перебувають у складі Сил оборони нашої держави. За час повномасштабного вторгнення, зокрема, було створено повноцінні чотири прикордонні загони, які можна прирівняти до формувань бригадного типу, за аналогією зі Збройними силами України.Також у нас є значна кількість прикордонних комендатур швидкого реагування. Це аналоги батальйонів Збройних сил України, які мають на озброєнні необхідні засоби — так само, як і ЗСУ, — для повноцінної протидії противнику на різних напрямках: чи то на кордоні з Росією, чи для виконання завдань на кордоні з Білоруссю, чи для повноцінних дій безпосередньо на лінії фронту.Нині, виконуючи завдання і на Покровському напрямку, і на Краматорському, Лиманському, Куп’янському — на найбільш гарячих ділянках — військовослужбовці ДПСУ проявляють великий героїзм, стримуючи противника та завдаючи йому значних втрат.Окремо варто відзначити розвиток у нашій системі підрозділів розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів. Один із них — підрозділ "Фенікс". Він входить до трійки лідерів серед усіх складових Сил оборони України, а його результативність у знищенні як живої сили противника, так і техніки перебуває на досить високому рівні.Окрім піхоти та дронів, за час війни прикордонники наростили й свою артилерійську складову. На початок повномасштабного вторгнення це були фактично кілька мінометів. Нині ж ми маємо і великі калібри, і навчені підрозділи та розрахунки, які застосовують ці засоби для стримування ворога й знищення всього того, що він використовує проти нас.— Як Держприкордонслужба співпрацює з місцевими громадами на прикордонних територіях?— Співпраця була і раніше, співпраця залишається і зараз, насамперед для того, щоб забезпечити безпеку людей та інформування про ті кроки, яких можна очікувати від ворога. І, звісно, у разі, якщо органи місцевої влади — якщо говорити безпосередньо про кордон з Росією — звертаються з проханням, щоби наші військовослужбовці або підрозділи допомогли з евакуацією людей, прикордонники до цього долучаються.Загалом досить часто плутають, чим саме займаються прикордонники. Багато хто вважає, що саме наші підрозділи забезпечують евакуацію людей з прикордоння, тоді як ця робота покладена на органи місцевої влади. Але, звісно, Державна прикордонна служба не відмовляється від допомоги. Якщо є необхідність і до нас звертаються з такими проханнями, ми також долучаємося і допомагаємо.Технології та посилення кордону— Які нові технології Держприкордонслужба впроваджує для контролю кордону та виявлення загроз? Наскільки ефективними є сучасні системи спостереження, тепловізори, дрони?— Це вже інший напрямок, у межах якого прикордонникам визначено завдання щодо захисту кордону. Йдеться, в першу чергу, про кордон з країнами Європи та кордон з Молдовою. Щодо окремих технічних засобів, які ми нарощуємо, то це, звісно, системи відеоспостереження.Чим більше таких відеосистем буде розгорнуто на кордоні, тим легше контролювати великі ділянки кордону, які ми маємо, і, відповідно, вчасно викривати спроби порушень — не допускаючи їх та затримуючи осіб, які намагаються незаконно перетнути державний кордон або вчинити інші протиправні дії.Системи відеоспостереження — як стаціонарні, так і мобільні — активно розгортаються на всіх ділянках кордону з країнами Європи, а також, звісно, на кордоні з Молдовою.Окремо варто розуміти, що, крім стаціонарних систем відеоспостереження, застосовуються й так звані фотопастки. Ними насичується прикордоння для того, щоб на маршрутах можливих спроб незаконного перетину кордону своєчасно виявляти такі дії.Звісно, ми також застосовуємо безпілотні літальні апарати, за допомогою яких моніторимо як лінію державного кордону, так і прикордонну місцевість. Водночас варто зазначити, що у складі ДПСУ є й власна авіація, яка також залучається до виконання завдань із охорони державного кордону.— Чи планується посилення технічного забезпечення прикордонних ділянок нашої країни найближчим часом і, якщо так, то якими саме системами?— Ця робота не припиняється. Звісно, ще до повномасштабного вторгнення окремі напрямки вже мали певну кількість систем відеоспостереження, однак їх фактично недостатньо. Щоб повноцінно контролювати державний кордон і щоби прикордонні наряди могли вчасно реагувати на всі спроби його порушення, таких відеосистем потрібно значно більше.Державна прикордонна служба не зупиняється у цьому напрямку. Постійно ведеться робота як за бюджетні кошти, так і у співпраці з міжнародними партнерами, щоб необхідні системи відеоспостереження були в розпорядженні ДПСУ та могли бути встановлені по всій протяжності державного кордону.— Які реформи або зміни, на вашу думку, допоможуть зміцнити кордон у середньостроковій перспективі?— Зараз активно розвивається інтегроване управління державним кордоном. І до цієї роботи долучена не лише Державна прикордонна служба. Це різні суб’єкти в Україні, які працюють у цьому напрямку, зокрема Кабінет міністрів, а також інші органи контролю, що виконують завдання на державному кордоні й можуть надавати необхідну інформацію для забезпечення його безпеки.Усі ці процеси активно розвиваються в Україні. Вони затверджуються на рівні урядових розпоряджень, існують відповідні плани щодо впровадження інтегрованого управління кордонами. Звісно, ми також бачимо зацікавленість міжнародних партнерів у тому, що Україна розвиває цей напрямок.У країнах Європи інтегроване управління кордонами вже не перший рік успішно впроваджується. Так само і Україна розвиває цю систему, поєднуючи зусилля з нашими партнерами — країнами, з якими ми межуємо, — щоб повноцінно забезпечувати захист і безпеку спільних ділянок кордону по обидва його боки.Кадрова ситуація та мобілізація— На сьогодні гостро стоїть питання мобілізації та забезпечення достатнього кадрового резерву. Наскільки зараз відчувається кадровий дефіцит у прикордонній службі й чи є достатньою ротація?— Наскільки це можливо, Державна прикордонна служба здійснює ротаційні заходи щодо тих підрозділів, які виконують завдання на лінії фронту або на кордоні з Росією, особливо тих, що перебувають у зонах активних бойових дій. Водночас ви маєте рацію: зараз триває війна, і Державна прикордонна служба, як і будь-яка складова Сил оборони нашої країни, потребує посилення особовим складом.Ми, так само як і Збройні сили чи інші військові формування, комплектуємося як за мобілізацією, так і на контрактній основі. І, на щастя, Державна прикордонна служба вже напрацювала свій авторитет. Тому ми бачимо, що якщо на початку повномасштабного вторгнення багато людей емоційно йшли до лав Сил оборони України, то нині це вже більш свідомий вибір — куди саме і до якого підрозділу долучитися: до Державної прикордонної служби, Збройних сил, Національної гвардії чи інших складових Сил оборони.Ми також не стоїмо на місці й розвиваємо власні рекрутингові центри, щоб проводити необхідну роботу з інформування про наші можливості та, власне, про ті посади, на які ми очікуємо кандидатів. Адже свого часу у багатьох людей існував страх, що всі, хто потрапляє до війська, одразу опиняються в піхоті. Однак служба не обмежується лише піхотними посадами.Це широкий спектр напрямків, де можна реалізувати себе, захищаючи Україну: оператори безпілотних авіаційних комплексів, логістика, зв’язок, ІТ та інші спеціальності. Саме тому, демонструючи наші можливості, підрозділи та переваги служби, рекрутингові центри проводять необхідну роботу для залучення людей, які можуть обрати для себе як контрактну форму служби, так і мобілізацію. Крім того, окремі підрозділи ДПСУ в межах мобілізації дають можливість звертатися безпосередньо до них, оминаючи територіальні центри комплектування.— Наскільки активно зараз громадяни долучаються до служби в ДПСУ? Як за останній рік змінилася кількість охочих служити в Держприкордонслужбі — є тенденція до зростання чи спаду?— Я б сказав, що ситуація загалом стабільна. Тобто немає суттєвого спаду чи відтоку людей, так само немає й надто великого напливу. Водночас фактично щороку значна кількість громадян долучається до підрозділів Державної прикордонної служби.І, знову ж таки, йдеться про різні посади. Зокрема, це забезпечує активний розвиток підрозділів РУБпАК: туди також приходять люди як за мобілізацією, так і на контрактній основі.— Чи є регіони, де особливо активно долучаються до служби, або де, навпаки, відчувається нестача кадрів?— Державна прикордонна служба не представлена у всіх регіонах України. Наші основні регіони — це, передусім, ті, що розташовані ближче до державного кордону. Водночас, за результатами роботи рекрутингових центрів, можна відзначити, що люди з різних регіонів країни — зокрема із Заходу та Півдня — долучаються до лав Державної прикордонної служби.При цьому вони не завжди обирають для проходження служби саме ті регіони, звідки походять. Багато хто свідомо йде до бойових підрозділів, які виконують завдання як на лінії фронту, так і на кордоні з Росією.Це, знову ж таки, потребує системної роз’яснювальної роботи, щоб люди чітко розуміли, які завдання та напрями служби вони можуть обрати в лавах Державної прикордонної служби.Перетин кордону та пасажиропотоки— Чи зменшився святковий ажіотаж на кордоні й чи є черги на КПП? Які контрольно-пропускні пункти наразі найзавантаженіші?— Станом на зараз черг немає, адже новорічно-різдвяний період завершився, і пасажиропотік пішов на спад. Наприклад, за вчорашній день (запис інтерв'ю проводився 14 січня, — ред.) кордон перетнули близько 70 тисяч громадян — сукупно в обох напрямках за добу. Днем раніше цей показник становив приблизно 80 тисяч.Якщо говорити про весь новорічно-різдвяний період, то динаміка пасажиропотоку була дуже різною. Були пікові дні, коли кількість перетинів кордону сягала 155 тисяч. Переважно пасажиропотік тримався на рівні 110–140 тисяч перетинів на добу. Водночас у святкові дні — зокрема на Різдво, 25 грудня, або на Новий рік, 1 січня, — пасажиропотік різко зменшувався. Так, у перший день цього року кордон перетнули близько 32 тисяч громадян.Фактично зменшення пасажиропотоку призводить до зникнення черг. Натомість його зростання створює суттєве навантаження на пункти пропуску, особливо коли люди одночасно прибувають до одного й того самого КПП.Найбільші черги під час новорічно-різдвяного періоду, особливо в окремі дні, фіксувалися на кордоні з Польщею. Попри велику кількість пунктів пропуску, близько 50% усього пасажиропотоку традиційно припадає саме на польський напрямок. Тобто люди найактивніше використовують його як для виїзду з України, так і для в’їзду. Саме тому при зростанні пасажиропотоку там і виникають найбільші черги. Інші ділянки кордону також мали черги, але вони були значно меншими, ніж на кордоні з Республікою Польща.Наразі ж новорічно-різдвяний період завершився, і зменшення пасажиропотоку спостерігається вже не перший день. Можливо, на нього впливають і погодні умови. Хоча пункти пропуску працюють у штатному режимі, забезпечуючи оформлення як на виїзд, так і на в’їзд, складні погодні умови — зокрема опади — можуть ускладнювати доїзд до кордону або від нього. Через це частина людей, ймовірно, наразі утримується від далеких подорожей.— Як змінюється робота прикордонників під час пікових виїздів громадян, наприклад, у період Різдва?— Традиційно пікові навантаження припадають на зимовий період під час новорічно-різдвяних свят і на літній період, коли триває сезон відпусток і пасажиропотік суттєво зростає. У такі періоди, звісно, ми збільшуємо кількість інспекторських пар, які забезпечують оформлення громадян у пунктах пропуску.Це також постійна взаємодія з прикордонниками суміжних країн для обміну інформацією щодо завантаженості пунктів пропуску як на виїзд, так і на в’їзд, а також для координації спільних дій, щоб з обох боків кордону оформлення громадян відбувалося максимально інтенсивно.Водночас за час повномасштабного вторгнення ситуація суттєво змінилася, зокрема через відсутність повітряного сполучення. Раніше авіасполучення забирало значну частку пасажиропотоку, і багато людей перетинали кордон не через автомобільні пункти пропуску, а саме повітряним шляхом.Нині весь пасажиропотік зосереджений на кордоні з країнами Європи, на кордоні з Молдовою та Придністровським сегментом. Водночас пункти пропуску на кордоні з Білоруссю та Росією, як і на Придністровському напрямку, рішенням уряду ще з початку повномасштабного вторгнення залишаються закритими, і пропускні операції там не здійснюються.Саме тому як зараз, так і протягом усього воєнного періоду, навантаження на пункти пропуску суттєво зросло, особливо на кордоні з Польщею.Порушення, документи та зловживання— Нерідко у новинах з’являються повідомлення про те, що українці намагаються нелегально перетнути кордон і вдаються до підробки документів. Чи зросла кількість людей, які намагаються виїхати з України за підробленими документами?— Спроби незаконного перетину кордону з початку дії воєнного стану справді зросли. Це пов’язано з наявними обмеженнями щодо виїзду, особливо якщо говорити про категорію чоловіків-громадян України віком від 18 до 60 років. З серпня минулого року дозволено також виїзд чоловікам віком від 18 до 22 років включно, але за умови наявності не лише паспортного документа, а й військово-облікового документа.Цій категорії також відмовляють у виїзді, якщо людина не має необхідних документів, зокрема військово-облікового, або якщо вона обіймає посаду на державній службі. Адже навіть у цій віковій категорії державним службовцям дозволено виїзд лише у службове відрядження.Водночас з початку воєнного стану кількість спроб незаконного перетину кордону суттєво зросла. Передусім це стосується так званої "зеленої ділянки" кордону — тобто поза межами пунктів пропуску, адже саме таким способом люди найчастіше намагаються незаконно перетнути державний кордон.Якщо говорити про конкретні ділянки, то на першому місці нині перебуває кордон з Румунією, на другому — кордон з Молдовою. У перші роки повномасштабної війни ці напрямки фактично мали однакові показники, однак зараз чітко простежується лідерство румунського напрямку. На інших ділянках — з Угорщиною, Словаччиною та Польщею — таких спроб суттєво менше.За останній рік також зафіксовано зростання спроб незаконного перетину кордону на ділянках з Білоруссю. Хоча їх і значно менше, ніж на кордоні з країнами Європи, динаміка упродовж 2025 року дещо зросла.Окрім цього, фіксуються й спроби незаконного перетину кордону через пункти пропуску — тобто там, де існує можливість легального виїзду. У таких випадках люди намагаються використати підроблені документи або сфальшувати підстави для виїзду. Втім, подібних випадків значно менше, ніж спроб перетину кордону поза пунктами пропуску.Варто зазначити, що за незаконний перетин "зеленої ділянки" кордону порушники несуть адміністративну відповідальність. Натомість у випадках використання підроблених документів або спроб підкупу інспектора пункту пропуску для незаконного виїзду особи вже притягуються до кримінальної відповідальності.— Чи плануються оновлення правил щодо військовозобов’язаних і як Держприкордонслужба готується до можливих змін?— Зміни, а загалом і правила, які регламентують перетин державного кордону, встановлюються рішеннями уряду. Неодноразово, зокрема й під час дії воєнного стану, до постанови Кабінету міністрів №57 щодо правил перетину кордону громадянами України вносилися зміни, і Державна прикордонна служба їх виконує.Тобто, якщо в майбутньому — завтра, через місяць чи в інший час — урядом буде ухвалено рішення про внесення змін щодо тієї чи іншої категорії громадян, і ці зміни набудуть чинності, то, звісно, Державна прикордонна служба та наші інспектори в пунктах пропуску діятимуть відповідно до цих рішень і забезпечуватимуть їх виконання.— Громадянам іноді відмовляють у виїзді за кордон. Які документи найчастіше викликають сумніви у прикордонників?— Нині найбільше відмов у перетині кордону отримують саме чоловіки віком від 18 до 60 років. Основна причина — відсутність військово-облікового документа, як це передбачено правилами перетину кордону, затвердженими урядом. Також трапляються випадки, коли особа слідує як супровід людини з інвалідністю, але не має підтверджувальних документів, визначених цими правилами. Саме щодо цієї категорії громадян ми фіксуємо найбільшу кількість відмов.Окремі відмови пов’язані з тим, що людина, наприклад, планує виїзд у відпустку, але при цьому перебуває на державній службі. Для такої категорії передбачена можливість виїзду лише у службове відрядження, і в разі його відсутності виноситься відмова.Водночас варто звернути увагу й на інші категорії — зокрема жінок і дітей. Тут досить часто відмови пов’язані з тим, що паспортний документ є протермінованим. Люди інколи не перевіряють термін його дії й уже на кордоні з’ясовується, що паспорт недійсний, що є підставою для відмови у перетині кордону.Також трапляються випадки, коли люди беруть із собою чужий документ. За їхніми словами, це буває випадково, однак навіть у таких ситуаціях громадяни сподіваються перетнути кордон, що, звісно, є неможливим.— А у яких випадках при виїзді дитини за кордон можуть відмовити через документи та чому це трапляється найчастіше?— Щодо дітей, то під час дії воєнного стану існують певні особливості перетину кордону, на які люди не завжди звертають увагу, через що й отримують відмови. Загальне правило, яке діяло до воєнного стану і залишається чинним, передбачає: якщо дитина слідує з одним із батьків, від іншого має бути нотаріально завірена згода. Якщо ж дитина подорожує з третьою особою, така згода має бути оформлена від обох батьків.Водночас на період воєнного стану ці вимоги були частково спрощені, з огляду на те, що один із батьків може перебувати на лінії фронту й фізично не мати змоги оформити нотаріальну згоду. Тому наразі одному з батьків не потрібна згода іншого для перетину кордону з дитиною.Однак у випадку, коли батьки делегують супровід дитини третій особі, необхідна письмова згода одного з батьків, завірена в органах опіки та піклування. На ці норми варто звертати особливу увагу, адже досить часто саме через неправильне оформлення документів люди отримують відмову у перетині кордону..

Швеція готова надати Україні винищувачі Gripen та допомогти із розмінуванням Чорного моря. Однак це відбудеться після припинення вогню.Про це повідомив прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон. Він відзначив, що 6 січня, під час зустрічі "Коаліції охочих" у Парижі, було досягнуто "гарного прогресу"."Коли в Україні буде досягнуто мирної угоди, Швеція готова зробити свій внесок у гарантії безпеки для України та решти Європи. Ми готові зберегти мир в Україні, зокрема, за допомогою: винищувачів Gripen для повітряного спостереження над Україною — морських ресурсів для розмінування Чорного моря — продовження навчання українських військових офіцерів. Це було моє послання сьогодні в Парижі на зустрічі "Коаліції охочих", — наголосив Крістерссон.Водночас прем'єр Швеції відзначив, що обов'язковою умовою для надання допомоги є — досягнення мирної угоди, чіткі правила застосування багатонаціональних сил та їх офіційне схвалення парламентом."Швеція готова зробити свій внесок у справу миру в Європі", — резюмував посадовець.Нагадаємо, 6 січня в Парижі відбулася одна з найбільш представницьких зустрічей "Коаліції охочих". У перемовинах узяли участь 27 лідерів держав, Європейський Союз, НАТО, представники Туреччини, Японії, Австралії, Нової Зеландії. Президент України Володимир Зеленський наголосив, що "це насправді глобальна зустріч і дуже високий рівень дискусії".Додамо, західні війська будуть розміщені в Україні після закінчення війни. Такий намір закріпили в декларації після завершення зустрічі "Коаліції охочих"..

У Росії вкотре перенесли початок серійного виробництва цивільного авіалайнера МС-21, який розробляють із 2009 року. Як повідомляє Центр протидії дезінформації (ЦПД), запустити цей літак у серійне виробництво росіяни хотіли ще 2016 року, але згодом переносили це на 2019, 2020, 2022 та 2024 роки."Ось сьогодні підсумок незмінний: жодного літака для авіакомпаній досі немає і, ймовірно, не буде до кінця 2026 року", — зазначили у ЦПД й додали, що така ситуація демонструє реальний стан усієї галузі цивільного літакобудування в Росії. У Центрі зазначають, що те саме відбувається й з іншими російськими лайнерами: попри гучні заяви, цифри вказують на провал."Замість обіцяних 127 літаків, які російський авіапром планував випустити за 2023–2025 роки, цивільні компанії отримали лише 13 бортів. А у 2026-му очікується постачання аж трьох літаків Іл-114, але і це не точно", — наголосили у Центрі протидії дезінформації.Крім того, у ЦПД зауважують, що на сьогодні російська авіагалузь деградує через санкції та війну: компанії банкрутують, парк стрімко старіє, технічні інциденти стають нормою, а пасажирські перельоти — "грою на виживання". Це є наслідком політики Москви.Що відомо про МС-21Передумовою виникнення цього літака стало безнадійне старіння, відсутність запчастин та сервісу, та вихід із ладу парку літаків Boeing та Airbus, взятих свого часу Росією у лізинг, а потім привласнених російським урядом як протидія західним санкціям, що запровадили проти Москви за повномасштабне вторгнення до України у 2022 році.Експерти вважають, що вихід на зовнішній ринок для виробників МС-21 є вкрай складним завданням. Це обумовлено тим, що він законтрактований американською Boeing і французькою Airbus на 75% до 2025 року, існує необхідність підготовки сервісної мережі за кордоном, а також у росіян можуть бути проблеми зі сертифікацією літака за кордоном. У січні 2019 року у медіа поширювали матеріал, у якому стверджувалося, що через санкції, впроваджені Сполученими Штатами Америки і Японією щодо Росії, на авіабудівне підприємство припинилося постачання композитних матеріалів, необхідних для виробництва крила МС-21. Якщо санкції діятимуть і надалі, то Росії доведеться або розробляти композитний матеріал самотужки (на що буде потрібно кілька років), або замінити його на метал (що позбавить МС-21 головної переваги над конкурентами, такими як Ту-204), або взагалі закрити проект.Нагадаємо, наприкінці 2025 року Центр протидії дезінформації повідомляв, що, попри запевнення Кремля про "стійкість" економіки, офіційні дані російської статистики за листопад 2025 року продемонстрували стрімке падіння ключових галузей промисловості. Найбільшого удару зазнало машинобудування та транспортна сфера..

У неділю, 4 січня, мер Москви Сергій Собянін заявив що нібито столицю країни-агресорки Росії масовано атакували безпілотники. В аеропортах запроваджено обмеження.Про це повідомили пропагандистські ЗМІ. Так, мер Москви стверджував, що нібито російська ППО збила понад 20 безпілотників, які летіли на місто.Аеропорти "Внуково", "Домодєдово" і "Жуковський" тимчасово не працюють. Через обмеження у роботі летовищ 200 рейсів затримано, і ще кілька — скасовано.Водночас губернатор Курської області РФ Олександр Хінштейн заявив, що в регіоні понад 11 тисяч людей залишилися без електрики через атаку дронів. Зокрема, за його словами, безпілотники поцілили по об'єкту енергетики в селищі Хомутовка, що призвело до перебоїв зі світлом у 115 населених пунктах.Зауважимо, у Москві 1 січня також було призупинено роботу чотирьох аеропортів. Попередньо, причина — атака безпілотників. Зокрема, над аеропортами "Шереметьєво", "Внуково", "Домодєдово" та "Жуковський" запроваджували режим "Килим", який передбачає тимчасове обмеження або повне припинення польотів.Нагадаємо, у ніч на четвер, 1 січня, безпілотники атакували одразу декілька нафтобаз на території Російської Федерації. Внаслідок влучань спалахнули пожежі в Калузькій області та Краснодарському краї.Додамо, раніше видання Bloomberg оприлюднило інформацію, що в грудні 2025 року Україна посилила атаки на російську енергетичну інфраструктуру. За підрахунками експертів, українські сили вдарили по найбільшій кількості об'єктів і вразили найширший спектр цілей від початку повномасштабної війни..

У п'ятницю, 2 січня, в аеропорту "Схіпгол" поблизу Амстердама через снігопад і сильний вітер було скасовано та затримано сотні авіарейсів.Про це повідомляє nltimes.nl."Майже 450 рейсів скасовано та затримано в аеропорту "Схіпгол" через сніжну та вітряну погоду", — йдеться у повідомленні.За даними видання, станом на ранок авіакомпанії скасували 56 рейсів на виліт та 58 — на прибуття. Ще понад 330 рейсів було затримано. Крім того, негода вплинула й на роботу інших аеропортів у Нідерландах. Так, проблеми з авіасполученням фіксувалися в аеропортах "Ейндховен" та "Роттердам-Гаага".Пасажирів закликають заздалегідь перевіряти статус своїх рейсів і враховувати складні погодні умови. Окрім цього, дістатися до аеропорту ускладнено через слизьке дорожнє покриття та сильні пориви вітру. До того ж автомагістраль A5 поблизу "Схіпгола" тимчасово перекрили через дорожньо-транспортну пригоду.Нагадаємо, наприкінці грудня в Південній Каліфорнії відбулася масова евакуація громад, перекриття доріг і перебої з електропостачанням. Внаслідок зимового шторму загинули щонайменше три людини, влада оголошувала надзвичайний стан.Водночас у листопаді минулого року у Португалії та Великій Британії вирував шторм "Клаудія". Через стихію загинули троє людей.Також на початку липня в Центральному Техасі вирувала катастрофічна повінь. Тоді внаслідок стихійного лиха загинули понад 30 людей..

Наприкінці грудня в аеропорту імені Фридерика Шопена у Варшаві затримали 23-річного українця. Він приніс зі собою на летовище пристрій для глушіння радіохвиль. Молодий чоловік не зміг пояснити, навіщо йому цей прилад.Про це повідомило польське видання Rzeczpospolita. Журналісти зазначили, що прокуратура обрала для нього запобіжний захід — тимчасовий арешт терміном на один місяць.Чоловік привернув увагу охорони тим, що, на відміну від інших пасажирів, проводив дуже багато часу в кафе аеропорту (в день затримання — близько 6 годин). Під час перевірки особи у нього виявили пристрій для глушіння радіохвиль, здатний функціонувати в частотних діапазонах, зарезервованих для авіаційного зв'язку та навігації."Після арешту Ілля С. не зміг раціонально пояснити, що він робив в аеропорту або чому в нього був пристрій для глушіння. За даними наших джерел, він відмовився відповідати щодо свого статусу — професії, статків чи судимості", — зауважили медійники.Вони додали, що він плутався у свідченнях. Одного дня він стверджував, що солдат, а наступного — що бізнесмен."Він також не пояснив, що робив у Польщі, коли сюди приїхав і яка в нього мета відвідин Варшави", — розповіли журналісти, посилаючись на власні джерела.Підозрюваному 23 роки, і він заявив, що постійно проживає в Канаді. Українець не визнав себе винним у злочинах, у яких його звинувачують, і надав свідчення, які на цьому попередньому етапі розслідування не підтверджуються зібраними доказами. Заплановано проведення експертизи з комп’ютерної криміналістики.За інформацією видання, слідство не виключає жодної версії: спроби диверсії, шпигунства або й того, що підозрюваний є психічно-неврівноваженим.Нагадаємо, що нещодавно в польському Радомі громадянин України став жертвою групового нападу після побутового інциденту. Його врегулювали без залучення поліції, а українець потрапив до лікарні. Під час побиття на його адресу лунали образливі висловлювання, пов’язані з його національним походженням..

Франція та Німеччина не подолали розбіжностей щодо проекту винищувача нового покоління FCAS. Суперечки та конкуренція представників обидвох країн призвели до відкладення реалізації ідеї.Про це повідомило видання Euractiv із посиланням на неназваного представника німецького уряду.Журналісти зазначили, що канцлер Німеччини Фрідріх Мерц і президент Франції Еммануель Макрон мали намір врегулювати затяжний конфлікт навколо флагманської оборонної програми Європи Future Combat Air System (FCAS) до кінця 2025 року."Усупереч початковому плану остаточне рішення про продовження проекту FCAS до кінця року ще не ухвалено", — повідомив Euractiv співрозмовник з уряду Німеччини.При цьому він не зміг назвати нову дату ухвалення рішення. Майбутній винищувач, який розробляється для роботи в мережі з дронами та цифровою бойовою хмарою, повинен замінити нинішні повітряні флоти трьох країн-партнерів — Німеччини, Франції та Іспанії — з 2040 року. Будь-яка подальша затримка проекту поставить під загрозу цей графік.Мерц, Макрон і прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес планували обговорити це питання в кулуарах саміту в Брюсселі в середині грудня, але жодних заяв не прозвучало."Всеосяжна французько-німецька програма дій із питань зовнішньої політики та безпеки поки що не дозволила розв'язати питання про спільний винищувач на рівні президента та канцлера", — заявив представник уряду Німеччини.В основі суперечки лежить бажання французького військового підрядника Dassault взяти на себе провідну роль у проекті, обійшовши німецького партнера Airbus, що офіційний Берлін вважає неприйнятним.Ще однією проблемою є те, що дві країни потребують військових літаків для різних завдань. Франції необхідні літаки, здатні нести ядерні боєголовки та взаємодіяти з її авіаносцем, тоді як Німеччина, яка не має авіаносців, вже погодилася придбати американські військові літаки F-35 для перевезення ядерних боєголовок НАТО.Раніше очільник Dassault висловив сумніви щодо майбутнього програми, заявивши, що воно залежить від того, чи готова Німеччина переглянути свою залежність від імпорту американської зброї.Нагадаємо, 21 грудня журналісти Financial Times повідомляли, що президент Франції Еммануель Макрон "фактично зрадив" канцлера Німеччини Фрідріха Мерца в питанні використання заморожених російських активів для допомоги Україні, приєднавшись до країн, які виступають проти конфіскації коштів Росії на користь Києва..

У четвер, 25 грудня, польські винищувачі "перехопили, візуально ідентифікували та супроводили" розвідувальний літак Росії, який виконував політ неподалік межі повітряного простору Польщі. Це відбулося над територією Балтійського моря.Ситуацію прокоментував міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах. Він, зокрема, відзначив роботу польських військових.Польський посадовець запевнив, що польські військові контролювали ситуацію над Балтійським морем та поблизу кордону з Білоруссю."Ще одна напружена ніч для оперативних служб польського війська", — наголосив він.За його словами, всі провокації – як над Балтійським морем, так і на кордоні з Білоруссю — перебували під повним контролем військових Польщі."Дякую майже 20 тисячам наших солдатів, які під час свят пильнують нашу безпеку — і, як бачимо, роблять це надзвичайно ефективно", — акцентував польський міністр.Раніше оперативне командування Збройних сил Польщі повідомляло, що вранці над міжнародними водами Балтійського моря польські винищувачі виявили розвідувальний літак Росії. Крім того, вночі зафіксували вторгнення у повітряний простір Польщі об’єктів з боку Білорусі.Сьогодні британське видання Mirror інформувало, що в різдвяний період Кремль вдався до чергової повітряної провокації, відправивши стратегічні бомбардувальники до кордонів Великої Британії. У відповідь сили НАТО підняли в небо винищувачі для супроводу російських літаків над Норвезьким і Баренцевим морями.Нагадаємо, вчора стало відомо, що країни-члени НАТО розглядають зміцнення власних флотів і посилення військової присутності в акваторії Балтійського моря. Такі рішення ухвалюються на тлі зростання кількості атак Росії на критичну підводну інфраструктуру..

У різдвяний період Кремль вдався до чергової повітряної провокації, відправивши стратегічні бомбардувальники до кордонів Великої Британії. У відповідь сили НАТО підняли в небо винищувачі для супроводу російських літаків над Норвезьким та Баренцевим морями.Про це повідомляє видання Mirror.Політ над нейтральними водамиЗа даними міністерства оборони РФ, російські ракетоносці Ту-95МС провели в повітрі понад сім годин. Офіційна Москва називає це "плановим польотом", проте західні медіа вказують на навмисний характер акції, спрямованої на залякування північних регіонів Британії саме під час свят.Російські бомбардувальники супроводжувалися винищувачами Су-33. У РФ підтвердили, що на певних етапах маршруту їх перехоплювали літаки іноземних держав, хоча конкретні країни Альянсу не назвали.Контекст та загрозиЖурналісти іронічно зауважили, що такий маршрут поблизу Північного полюса міг бути спробою "роздратувати Захід" на шляху символічного польоту Санта-Клауса. Втім, ситуація має серйозний військовий підтекст:ядерний потенціал: літаки Ту-95МС здатні нести ядерну зброю;війна в Україні: Саме ці бомбардувальники Росія регулярно використовує для масованих ракетних ударів по українській цивільній та енергетичній інфраструктурі.Сили НАТО продовжують моніторити активність російської стратегічної авіації, щоб запобігти будь-яким порушенням суверенного повітряного простору країн-членів Альянсу.Варто зауважити, що винищувачі Альянсу час від часу перехоплюють російські військові літаки біля повітряного простору НАТО. До того ж 28 вересня на півночі Норвегії пасажирський рейс Norwegian з Осло до Бардуфосса був змушений повернутися через виявлення дрона в повітряному просторі.Нагадаємо, наприкінці вересня видання Bloomberg писало, що європейські дипломати попередили Кремль, що НАТО готове відповісти повною силою на порушення свого повітряного простору, зокрема збиваючи російські літаки..

Служба безпеки України уразила російський морський літак-розвідник Іл-38Н. Це відбулося перед підривом підводного човна в Новоросійську.Про це повідомила прес-служба СБУ. Зазначається, що при підготовці до удару по підводному човну, було ухвалено рішення спершу уразити модернізований літак-розвідник Іл-38Н на авіабазі Єйськ. Це було одним із етапів підготовки до підриву субмарини в порту Новоросійськ.Як пояснили у СБУ, літак Іл-38Н призначений для морської розвідки, пошуку підводних човнів, контролю акваторій, встановлення мінних загороджень і завдання торпедних ударів. Відтак, цей борт активно протидіяв роботі морських дронів СБУ. Його орієнтовна вартість становить 24 мільйони доларів США."У Чорному морі росіяни мали лише одне повітряне судно цього класу, здатне виявити підводний дрон Sub Sea Baby під час його руху до цілі. Виведення цього протичовнового літака з ладу забезпечило успішне виконання основної частини спецоперації — підрив субмарини класу "Варшавянка", — йдеться у повідомленні.Наголошується, що для ураження Іл-38Н СБУ застосувала сучасний дрон із бойовою частиною надземного підриву, оснащеною двома тисячами уражаючих елементів, спрямованих донизу. Підрив відбувся безпосередньо над відсіком з основним обладнанням і радарами, а також пошкодив двигун."Служба безпеки України й надалі працюватиме по законних військових цілях ворога та нищитиме його там, де він цього не очікує", — додали у СБУ.Іл-38Н — це глибока модернізація радянського протичовнового літака Іл-38, призначена для морської розвідки, пошуку та знищення підводних човнів, а також радіоелектронної боротьби. Може виявляти повітряні цілі на відстані до 90 кілометрів, а надводні — до 320 кілометрів.Його бойове навантаження сягає до 9 тонн, включаючно із протичовновими торпедами, протикорабельними ракетами Х-35, глибинними бомбами та морськими мінами. Максимальна швидкість — 650 км/год, дальність польоту — до 9500 км, екіпаж — 7 осібНагадаємо, 15 грудня стало відомо, що Служба безпеки України провела чергову унікальну спецоперацію та вдарила по підводному човну росіян в порту Новоросійська. Це відбулося вперше в історії. Підводні дрони Sub Sea Baby підірвали російський підводний човен класу 636.3 "Варшав'янка" (за класифікацією НАТО — Kilo)..

У Туреччині зазнав аварії приватний літак. На борту, ймовірно, перебував начальник штабу лівійської армії Мохаммед Алі Ахмед Аль-Хаддад.Про це повідомляє Reuters. За даними журналістів, міністр внутрішніх справ Туреччини Алі Єрлікая заявив, що літак, який тримав курс на Триполі, розбився над Анкарою.Зазначається, що з літаком було втрачено зв'язок одразу після того, як він злетів у турецькій столиці. Зокрема, борт злетів о 17:10 за Гринвічем, а радіозв'язок з ним було втрачено о 17:52 за Гринвічем. Як відзначив очільник МВС Туреччини, літак зробив запит на екстрену посадку над районом Хаймана в Анкарі, але після цього зв'язок не встановився.Відомо, що, окрім начальника штабу лівійської армії, на борту літака було ще четверо людей. Наразі повітряний простір над Анкарою закритий для польотів. Нагадаємо, 9 грудня у Росії розбився військово-транспортний літак АН-22. На момент авіакатастрофи на борту було семеро людей. Літак упав на території Іванівської області.Також 28 жовтня біля узбережжя Кенії сталася авіакатастрофа. Внаслідок цього загинули 10 європейських туристів, а також місцевий пілот.До того ж під час фестивалю на узбережжі Каліфорнії розбився гелікоптер. Він пролітав над популярним пляжем південної Каліфорнії, раптово розпочав виходити з-під контролю, зрештою втративши висоту та врізавшись у ряд пальм на очах у відвідувачів пляжу..

Серед членів екіпажу гелікоптера Мі-24, який трагічно загинув 17 грудня, був командир та уродженець Корюківки Олександр Шемет. Легендарний пілот мав звання Героя України та став відомим завдяки здійсненню останнього надскладного авіапрориву на оточену "Азовсталь".Про це повідомив брат загиблого Юрій Шемет, пише "Суспільне".Обставини трагедії: зіткнення у небіТрагедія трапилася на Черкащині. За словами родича загиблого, того вечора екіпаж вилетів на перехоплення ворожих безпілотників "Шахед". Невдовзі після зльоту зв’язок із бортом перервався, а вертоліт зник із радарів. За попередніми даними розслідування, причиною катастрофи стало пряме зіткнення з дроном-камікадзе. Про втрату екіпажу повідомляла 12-та окрема бригада армійської авіації імені генерал-хорунжого Віктора Павленка, де служили авіатори."Розслідувачі кажуть, що раніше такого не бачили. Вертоліт буквально розірвало на шматки, а тіла сильно обгоріли. Ймовірно, "Шахед" летів дуже низько, тому його не бачили на пункті управління", — розповів Юрій Шемет.Наразі триває експертиза ДНК для ідентифікації чотирьох загиблих авіаторів. Розшифровка "чорного ящика" вже підтвердила, що борт був повністю справним, а версія про помилку пілота виключена.Ким був Олександр ШеметОлександр народився в Корюківці на Чернігівщині, але більшу частину життя прожив на Львівщині, де проходив службу. Його військовий шлях був сповнений героїзму:з 2015 року брав участь в АТО на Сході країни;у 2022 році обороняв Київ від початку повномасштабного вторгнення;мав високі нагороди: ордени Данила Галицького, Богдана Хмельницького третього ступеня та відзнаки "Козацький хрест".Найвищу державну нагороду — "Золоту Зірку" Героя України — Олександр отримав за неймовірну операцію в Маріуполі. 5 квітня 2022 року він здійснив останній успішний авіапрорив на заблоковану "Азовсталь". Попри щільний вогонь ворога, пілот зміг доставити боєприпаси й ліки, а на зворотному шляху евакуювати поранених захисників.Лише за кілька днів до загибелі, 13 грудня, Олександрові виповнилося 55 років. Тоді він востаннє спілкувався з рідними. У захисника залишилися мати, брат, дружина та двоє дітей — син і донька.Нагадаємо, 8 грудня загинув підполковник Євгеній Іванов. Він виконував бойове завдання на літаку Су-27.Також раніше під час масованої російської атаки на винищувачі F-16 загинув пілот першого класу підполковник Максим Устименко. Згодом президент Володимир Зеленський надав йому звання Героя України. Також його посмертно нагородили орденом "Золота Зірка"..

Безпілотники Служби безпеки України (СБУ) атакували російський військовий аеродром "Бельбек" у тимчасово окупованому Криму. Внаслідок операції знищено два літаки Су-27.Про це повідомила прес-служба СБУ, де розповіли подробиці спецоперації українських силовиків."Далекобійні дрони центру спецоперацій "Альфа" СБУ уразили два літаки Су-27 на російському військовому аеродромі "Бельбек" у тимчасово окупованому Криму", — йдеться в повідомленні.У СБУ наголосили, що один із літаків перебував на руліжній доріжці з повним боєкомплектом. Його готували до бойового вильоту. А зараз, як запевнили силовики, він знищений."Орієнтовна вартість обидвох літаків — близько 70 мільйонів доларів", — акцентували в СБУ.Додатково організатори спецоперації отримали підтвердження щодо ураження диспетчерської вежі, що може ускладнити організацію та контроль польотів на аеродромі.. "Це вже друга успішна атака СБУ на аеродром "Бельбек" за останні дні. 18 грудня безпілотники уразили на цьому летовищі російської техніки на сотні мільйонів доларів: дві РЛС "Небо-СВУ", РЛС 92Н6 від ЗРК С-400 "Тріумф", ЗРК "Панцир-С2" та літак МіГ-31 із повним боєкомплектом", — наголосили українські силовики.У СБУ запевнили, що удари по ключових військових аеродромах, а також знищення літаків і систем ППО ворога в тимчасово окупованому Криму, відчутно зменшують його військовий потенціал у регіоні."Ця системна робота триватиме й надалі", — підсумували в Службі безпеки України.Нагадаємо, 15 грудня стало відомо, що СБУ провела чергову унікальну спецоперацію та влаштувала морську "бавовну" в порту Новоросійська. Це відбулося вперше в історії..