# Боснія і Герцеговина

У Боснії та Герцеговині сталася авіатроща. Розбився військовий гелікоптер. Про це повідомило видання Anews із посиланням на заяву міністерства оборони Боснії та Герцеговини. За даними видання, гелікоптер UH-1H бригади Військово-повітряних сил впав у озеро Ябланіца під час планових навчань. На момент аварії на борту судна перебували четверо членів екіпажу. Їх вдалося врятувати та доправити до лікарні. Наразі постраждалі перебувають у стабільному стані. "Гелікоптер брав участь у репетиції навчань заходів цивільної оборони в місті Коніца, запланованих на четвер", -- стверджує Anews. Водночас причини авіатрощі поки не відомі. Наразі триває розслідування. Нагадаємо, раніше пасажирський літак австрійської авіакомпанії Austrian Airlines зазнав суттєвих пошкоджень у результаті граду. Він прямував з Майорки до Відня. Пасажири не постраждали.

Тіла вісьмох людей витягнули з річки Дрина, яка протікає на кордоні Сербії та Боснії та Герцеговини. Всі вони перебували на човні, що перевернувся в ніч на четвер, 22 серпня. Про це повідомила балканська служба "Радіо Свобода" з посиланням на керівника рятувальної команди Управління цивільного захисту Сербії Владана Ранкіча. За його словами, у четвер рятувальникам вдалося витягнути тіла вісьмох людей. "На жаль, ми шукаємо ще декількох людей, зокрема, матір і немовля", — додав він. Аварія на Дрині сталася в ніч на 22 серпня, коли мігранти намагалися перетнути річку на малому човні. Спершу повідомлялося про трьох загиблих. За словами мігрантів, які все ж добралися до берега, в човні перебувало близько 25 людей, а поліція та пожежники-рятувальники знайшли на березі 18, троє з яких — діти. За інформацією Міністерства внутрішніх справ Сербії, з 18 людей, які вижили, 16 є вихідцями зі Сирії, а двоє — з Єгипту. За підрахунками "Радіо Свобода", за останні десять років Дрина забрала життя щонайменше 40 мігрантів, які намагалися її перетнути. Сербія є частиною так званого балканського маршруту, через який проходять мігранти на шляху до Західної Європи. Водночас минулого року через Сербію пройшли понад 100 тисяч мігрантів, що більш ніж на 12% менше, ніж 2022 року. Нагадаємо, що в Італії триває рятувальна операція після затоплення яхти британського мільярдера Майка Лінча біля берегів Сицилії 19 серпня. Усередині яхти знайшли тіла самого Лінча та його доньки.

У Боснії та Герцеговині, Чорногорії та на більшій частині адріатичного узбережжя Хорватії температура піднялася до 40 градусів. Через це там сталося масштабне відключення електроенергії. Про це повідомила агенція Reuters. "Майже вся територія Чорногорії залишилася без електрики через перебої в мережі", — цитують журналісти місцеву мережеву компанію CEDIS. Столиця Боснії та Герцеговини Сараєво, а також міста Баня-Лука та Мостар залишилися без електрики. Місцеві ЗМІ повідомили про відключення електроенергії на території всієї країни. Енергетична компанія Хорватії HEP заявила, що відключення електроенергії в деяких частинах країни викликали "міжнародні збої, які торкнулися декількох країн". Більшість Адріатичного узбережжя Хорватії залишилася без електрики — про це повідомило державне телебачення HRT. Телевізійники акцентували, що рух у прибережному місті Спліт зупинився після того, як перестали працювати світлофори. У всьому місту чули сирени машин швидкої допомоги. Албанська телекомпанія Top Channel повідомила, що в низці міст, включаючи столицю Тирану, зникла електрика. Вона процитувала джерела, які повідомляють, що причиною відключення електроенергії стала несправність сполучної лінії у Чорногорії. Нагадаємо, 7 червня в "Укренерго" заявляли, що Україні наразі не загрожує повний блекаут на тлі російських атак на енергосистему. Водночас така оцінка базується без урахування майбутніх дій ворога, спрямованих на знищення української критичної інфраструктури.

Глава угорського уряду Віктор Орбан пообіцяв "докласти максимум зусиль", щоб посприяти якнайшвидшому вступу Боснії і Герцеговини до Євросоюзу. Він перебував з візитом у цій країні. Про це Орбан заявив у своїй соцмережі X. Прем'єр-міністр Угорщини, зокрема, зазначив, що Європейський Союз потребує вступу країн Західних Балкан. За його словами, це може дати новий імпульс економіці ЄС та захистити його від нелегальної міграції. Орбан також нагадав, що офіційний Будапешт з липня почне піврічне головування у Раді Євросоюзу, що може посприяти якнайшвидшому вступу Боснії і Герцеговини" у європейську спільноту. Скріншот зі сторінки Віктора Орбана у соцмережі X Раніше повідомлялось, що лідери Європейського Союзу вирішили розпочати перемовини про вступ Боснії і Герцеговини до політично-економічного блоку. Тепер виконавчий орган блоку розпочне технічну роботу з підготовки даного процесу. Нагадаємо, для деяких країн ЄС, включаючи Австрію, було життєво важливо, щоб прогрес по Україні та Молдові йшов пліч-о-пліч з прогресом щодо майбутнього вступу Боснії. Напередодні цього оголошення міністри закордонних справ Австрії, Італії та Німеччини вирушили до Сараєва, щоб підтримати початок переговорів про вступ.

4 квітня -- день Північноатлантичного альянсу. Цього року головний військовий союз Заходу відзначає 75-ту річницю з дня заснування. TrueUA розбирався, чому і навіщо він виникнув, хто входить до НАТО і чому багато країн, включно й Україна, прагнуть стати частиною цього військово-політичного клубу. Відлуння однієї війни, загроза -- іншої Організація Північноатлантичного договору з’явилася на світ 4 квітня 1949 року. В часи Холодної війни радянські пропагандисти любили заявляти, що НАТО (NATO -- North Atlantic Treaty Organization) є агресивним блоком, бо, мовляв, він з’явився першим, а от організація Варшавського договору, комуністичний квазіаналог НАТО, була оформлена аж 1955 року. Насправді ж ситуація, як можна було здогадатися, була повністю протилежною. 4 квітня 1949 року дванадцять країн Європи й Північної Америки підписали у Вашингтоні, округ Колумбія, Північноатлантичний договір. Фото: сайт НАТО Ідея створення західного військового альянсу з’явилася на початку 1948 року після того, як у Чехословаччині відбувся комуністичний переворот, а Радянський Союз, за влучним висловом тодішнього екс-прем’єра Великої Британії Вінстона Черчилля, опустив "залізну завісу", фактично взявши під контроль Східну та частину Центральної Європи. 4 березня 1948-го у Брюсселі зібралися представники п’яти країн -- Бельгія, Велика Британія, Люксембург, Нідерланди та Франція. Ця компанія обговорила і підписала угоду, що була спрямована на два ключові безпекові фактори -- унеможливлення нових воєн з боку Німеччини, а також можлива протидія Радянському Союзу. Тоді ж лідери Франції та Великої Британії звернулися із пропозицією приєднання до Сполучених Штатів Америки. У підсумку 4 квітня 1949 року Північноатлантичну угоду у Вашингтоні, яка і дала початок блоку НАТО, підписали аж 12 країн. Крім брюссельської п’ятірки та США, це Данія, Ісландія, Італія, Канада, Норвегія та Португалія. Такою була первісна конфігурація Альянсу. Як розширювалося НАТО Звісно ж, на цьому Північноатлантичний альянс не зупинився. Уже 1952-го до складу НАТО увійшли дві південноєвропейські країни -- Греція та Туреччина, які ворогували між собою. До речі, саме приналежність до Альянсу втримала їх від відкритої війни за Кіпр через два десятиліття і стримує досі. Державні прапори Греції й Туреччини піднято поряд з прапорами інших держав–членів НАТО на засіданні міністрів Альянсу у Лісабоні, Португалія, лютий 1952 р. Фото: сайт НАТО 1955 року сталася знаменна подія -- Альянс прийняв до себе оновлену Німеччину. Звісно ж, лише її західну, демократичну частину. Цей крок став дуже важливим сигналом -- про те, що колишня нацистська держава стала на шлях виправлення і готова до об’єднання із недавніми ворогами. Держави–члени Альянсу підписують Протокол про вступ Німеччини у штаб-квартирі НАТО, яка тоді розміщувалася у Парижі, жовтень 1954 р. Рік потому, у травні, Німеччина стала членом Альянсу. Фото: сайт НАТО Надалі, аж до кінця XX століття, до НАТО приєдналася тільки одна країна, постфранкістська Іспанія. Для цього їй після смерті каудильйо Франсіско Франко вистачило сім років. А от з 1999 року почало активне приєднання до ще донедавна євроатлантичної структури колишніх частин організації Варшавської угоди. Державний прапор Іспанії майорить разом з прапорами інших держав–членів Альянсу у штаб-квартирі НАТО невдовзі після вступу Іспанії до НАТО у 1982 р. Фото: сайт НАТО Східна Європа -- від Кремля до НАТО 1999 року членами НАТО стали три найпотужніші держави колишнього соціалістичного блоку -- Польща, Угорщина та Чехія. Через п'ять років Альянс збільшився одразу на сім країн -- три країни Балтії, Болгарія, Румунія, Словаччина та Словенія. Виступ військового оркестру на церемонії підняття державних прапорів Польщі, Угорщини й Чехії у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі, березень 1999 р. Фото: сайт НАТО Надалі організація Північноатлантичного договору прийняла до складу ще п’ять балканських країн -- чотири колишні республіки Югославії та Албанію. Усі ці країни, які вступили до НАТО з 1999 року починаючи, колись були під контролем кремлівської імперії -- тому нинішній російський диктатор Володимир Путін перед початком повномасштабної війни зажадав фактичної відмови Заходу від військової їх підтримки. На що отримав зворотну реакцію, бо заявки на вступ до НАТО подали дві нейтральні країни Півночі -- Фінляндія, яка має найдовший кордон з Росією, та Швеція, на чий острів Готланд російські пропагандисти уже готували напад задля подальшої атаки на країни Балтії. Межа між Фінляндією та Росією становить близько 1340 км (833 милі). Навіщо потрібне членство в Альянсі Зараз членами Північноатлантичного альянсу є 32 країни, 33-ю може стати Боснія і Герцеговина. Вона єдина має План дій щодо членства (ПДЧ) -- який Україна через позицію Путіна й Ангели Меркель не отримала на бухарестському саміті 2008 року. Втім, Україна в нинішніх умовах може вступити до НАТО і без ПДЧ -- на особливих умовах, пов’язаних з російською агресією. Бухарестський саміт НАТО 2008. Фото: Вікіпедія Навіщо ж Україні, як і іншим країнам світу, потрібне членство в НАТО? У Північноатлантичній угоді є стаття 5, яка визначає агресію проти одного із членів Альянсу -- як агресію проти усіх її членів, і реагувати вони мають відповідним чином, так, ніби напали справді на них самих. Власне кажучи, головним фактором, який має спрацювати у подібних ситуаціях (поки що ця стаття активувалася лише одного разу і скоріше символічно -- бо це сталося після терактів 11 вересня 2001 року, коли постраждала найпотужніша країна блоку, США, яка і сама здатна себе захистити), є наявність у частини підписантів угоди ядерної зброї. Таких країн в Альянсі три -- Велика Британія, США та Франція. Саме тому, аби потрапити під "ядерну парасольку" (перш за все, американську, оскільки Сполучені Штати єдині в НАТО й одні з двох у світі, крім Росії, мають повноцінну ядерну тріаду -- стратегічну авіацію, міжконтинентальні балістичні ракети й атомні субмарини-ракетоносці), деякі країни й прагнуть потрапити до цієї міждержавної організації. Три перепони для претендентів Та не все так просто. По-перше, НАТО не виключно військовий, а військово-політичний союз. Тож країнам з антидемократичним устроєм туди зась -- це чудово знає Іспанія, яка стала членом Альянсу майже через 30 років після Німеччини. По-друге, військові сили країни-претендента мають бути відповідним чином підготовлені й реформовані. Тож, коли йдеться про те, що Україна готова хоч завтра до вступу в Альянс -- це не зовсім правда. Адже проблем, які залишилися нам у спадок від радянської армії, ще чимало. По-третє -- і в нашій ситуації найголовніше -- країна-претендент не повинна мати територіальних суперечок та відкритих військових конфліктів. Саме тому, скажімо, Кіпр вступив до Євросоюзу, але в НАТО його не взяли й не візьмуть, поки на частині острова існуватиме невизнана світом (тільки Туреччину) республіка Північний, або Турецький Кіпр. Втім, Україна -- і про це кілька разів уже заявлялося з високих трибун -- може отримати запрошення в Альянс на особливих, унікальних умовах. Зокрема, таких, що стаття 5 Північноатлантичного договору розповсюджуватиметься тільки на ті регіони, де не відбувається активних бойових дій. А за звільнення нині окупованих територій українська армія воюватиме самостійно. Зважаючи на те, що Російська Федерація уже не приховує своїх намірів з повної окупації України і є нашим вічним сусідом (принаймні, поки не розпадеться на шматки) -- членство в НАТО фактично є єдиним реальним запобіжником від усіх наступних спроб агресії з боку Кремля. Саме тому 30 вересня 2022 року українська влада і подала заявку на вступ до Альянсу у пришвидшеному порядку.

Лідери Європейського Союзу вирішили розпочати перемовини про вступ Боснії і Герцеговини до політично-економічного блоку. Тепер виконавчий орган блоку розпочне технічну роботу з підготовки даного процесу. Про це у соцмережі X повідомив президент Євроради Шарль Мішель. "Ваше місце — у нашій європейській родині", — йдеться у повідомленні Мішеля. Політик підкреслив, що сьогоднішнє рішення є ключовим кроком на шляху країни до Євросоюзу. Скріншот зі сторінки соцмережі X Шарля Мішеля Тепер виконавчий орган ЄС розпочне технічну роботу з підготовки процесу вступу, яка передбачає складання планів і перевірку рівня відповідності законодавства країни європейському паралельно із завершенням майбутніх реформ. Для деяких країн ЄС, включаючи Австрію, було життєво важливо, щоб прогрес по Україні та Молдові йшов пліч-о-пліч з прогресом щодо майбутнього вступу Боснії. Напередодні цього оголошення міністри закордонних справ Австрії, Італії та Німеччини вирушили до Сараєва, щоб підтримати початок переговорів про вступ. Європейська комісія також мала подати документ про те, як внутрішньо підготувати блок до майбутнього розширення, особливо про те, як прийняти спустошену війною країну з населенням понад 40 мільйонів людей, таку як Україна. Але цей документ, який спочатку планувався на 27 лютого, тепер відкладено до 20 березня, згідно з останнім порядком денним Єврокомісії, який є у розпорядженні Politico. Нагадаємо, прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що ухвалення політичного рішення щодо вступу України до Євросоюзу — це окрема процедура. Його ймовірність одразу після завершення війни дуже висока. А стосовно технічних умов, то Україна готова їх виконати за два роки.Таким чином він відповів на запитання щодо найоптимістичнішого сценарію входження України в Євросоюз.

Російська Федерація використовує етнічну напруженість на Балканах, щоб розпалити нову війну в Європі, оскільки Сербія загрожує насильством щодо Косова, а сепаратисти загрожують розпадом Боснії і Герцеговини.  Про це пише The Wall Street Journal. За даними видання, поки вся увага прикута до України, в Європі назріває інший конфлікт. Через три десятиліття після кривавого розпаду Югославії недавні зіткнення між Сербією і Косово знову розпалюють етнічні конфлікти, що затягнулися. У той час як Сербія керує подіями на місцях, Москва роздмухує полум'я. "Путін відверто говорить про своє бажання послабити НАТО та повернути Росію до її історичних кордонів. Але оскільки російські війська зазнають втрат в Україні, Москва може багато виграти, розпалюючи проблеми в інших частинах континенту", — йдеться у матеріалі. Війна на Балканах — частина плану РФ The Wall Street Journal наголошує, що нова війна на Балканах може стати частиною плану Росії. У виданні переконані, що регіональна криза дасть Кремлю можливість досягти впливу на місцевому рівні за допомогою торгівлі зброєю та посередництва, водночас відволікаючи увагу від України та даючи Росії важелі впливу на західних лідерів.  "Західні Балкани — ідеальний кандидат. Косово і Боснія та Герцеговина не є членами НАТО. Так само як Москва прагне домінувати над тим, що вона називає "російським світом", Сербія вже давно закликає об'єднати "сербський світ", — пише WSJ. Аналітики видання переконані, що у 1998 році ця концепція підштовхнула Сербію до вторгнення в Косово — конфлікт закінчився лише після військової інтервенції НАТО в березні 1999 року, щоб покласти край сербським порушенням прав людини щодо етнічного албанського населення. Хоча тисячі солдатів НАТО досі залишаються в Косові як миротворці, напруженість у країні висока.   У 2008 році Косово в односторонньому порядку проголосило свою незалежність від Сербії та здобуло визнання багатьох західних країн, у тому числі США. Але Сербія досі не визнає його суверенітет. Президент Сербії Олександр Вучич все міцніше стискає владу всередині країни й протягом останнього року за підтримки Росії чинить тиск на Косово.  Як зазначає WSJ, у травні 2023 року Сербія привела свої війська до бойової готовності після зіткнення між етнічними сербськими бунтівниками та міжнародними миротворцями, внаслідок якого постраждали 90 солдатів НАТО. Це був крок у дусі Кремля, який використовував етнічну напруженість як привід для воєнних дій. У вересні Вучич взяв ще одну сторінку із книги Путіна. Тридцять добре озброєних етнічних сербів, яких, як стверджує Косово, забезпечила Сербія, напали на поліцейський патруль у Косові, внаслідок чого загинуло четверо людей. Президент Сербії заперечує, що озброював нападників. Сербія використала цей інцидент як привід для масового розміщення важкого озброєння та військ на кордоні з Косовом наприкінці вересня.  Білий дім був "дуже стурбований тим, що Сербія може готуватися до військового вторгнення", — заявив згодом американський чиновник в інтерв'ю Time. Такий конфлікт може легко перекинутися на сусідню Північну Македонію, член НАТО. Сербія планує повторний напад Занепокоєння кризою, що назріває, спонукала Вашингтон оприлюднити розсекречені розвіддані про нарощування Сербією військової могутності та напад на косовську поліцію. За кілька днів Сербія відступила від кордону, але очевидно, що Белград і Москва готують другу кампанію насильства та провокацій на 2024 рік. Росія проводить операції впливу з пропагандою війни у Сербії та відправляє зброю. Китай теж постачає зброю. Сербія пообіцяла збільшити військові витрати цього року і продовжує розміщувати поблизу головної бази НАТО в Косові так званий гуманітарний центр, керований Росією, який, на думку західних чиновників, є російським шпигунським центром. Сербія та Росія заперечують це. Серби, схоже, прагнуть приводу для дій — у лютому Сербія заявила, що заборона Косова на використання сербського динара як валюта рівносильна етнічній чистці.  Поки НАТО святкує 75-річчя, а Путін зазнає нових втрат в Україні, Москва намагається відкрити новий фронт на Балканах. Москві не потрібно надсилати в регіон свою армію. Росії достатньо спертися на Сербію, щоб розпалити насильство та нестабільність. Раніше президент Сербії Александар Вучич різко прокоментував перспективи визнання Україною Косова. Це сталось після того, як один з українських депутатів підписав звернення до урядів західних держав із закликом переглянути політику щодо Белграда й Приштини. Ще у листопаді 2023 року Володимир Зеленський повідомляв, що Україна має інформацію щодо намірів Росії розпалити війну на Балканах. Кремль реалізує свій план, якщо цивілізований світ проігнорує цю загрозу. Нагадаємо, у Європейському Сюзі попередили про ризики для євроінтеграції Косова та Сербії. Напередодні річниці підписання Охридської угоди між Косовом і Сербією глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель виступив з заявою, в якій зазначив, що обидві сторони не виконують своїх зобов'язань, та попередив про ризики для євроінтеграції.

Тренер збірної України Сергій Ребров нагадає наставнику Боснії і Герцеговини Саво Милошевичу про війну з Російською Федерацією, якщо почує від нього слова захисту на адресу громадян країни-окупанта. Про це на Youtube-каналі УАФ Сергій Ребров заявив перед півфінальним матчем проти Боснії і Герцеговини. Журналісти у своєму зверненні до Реброва нагадали йому, що Милошевич багато підтримує та захищає росіян, російських футболістів, щоб вони могли грати у міжнародних матчах. "Я не бачив цього інтерв'ю від Саво. Якщо він казав це, то так, я нагадаю йому про те, що у нас триває війна, ситуація така. Я цього не чув. Але якщо я побачу — я скажу, так. Але я вважаю, що для нас більш важливо підготуватись до цієї гри, ніж розмовляти про це", — сказав Ребров. Що Милошевич сказав про Україну Саво Милошевич раніше сказав: "Наразі ситуація в Україні така, якою є. Я вважаю, що нам слід постаратися зосередитись лише на тому, що відбуватиметься на полі. Ситуація та проблеми в Україні — це їхні проблеми". Заявка збірної України на матч із Боснією і Герцеговиною Головний тренер збірної України Сергій Ребров викликав на матч України проти Боснії та Герцеговини у півфіналі плей-оф кваліфікації Євро-2024 таких гравців: Воротарі: Георгій Бущан ("Динамо"), Анатолій Трубін ("Бенфіка"), Андрій Лунін ("Реал"). Захисники: Денис Попов, Олександр Караваєв (обидва — "Динамо"), Микола Матвієнко, Юхим Конопля, Валерій Бондар (всі — "Шахтар"), Ілля Забарний ("Борнмут"), Віталій Миколенко ("Евертон"), Максим Таловєров (ЛАСК), Богдан Михайліченко ("Полісся"). Півзахисники: Георгій Судаков, Олександр Зубков (обидва — "Шахтар"), Володимир Бражко, Микола Шапаренко (обидва — "Динамо"), Олександр Піхальонок ("Дніпро-1"), Віктор Циганков ("Жирона"), Сергій Сидорчук ("Вестерло"), Руслан Маліновський ("Дженоа"), Олександр Зінченко ("Арсенал"), Михайло Мудрик ("Челсі"). Нападники: Данило Сікан ("Шахтар"), Артем Довбик ("Жирона"), Роман Яремчук ("Валенсія"), Владислав Ванат ("Динамо"). У разі перемоги над Боснією та Герцеговиною 21 березня українська команда гратиме у фіналі проти Ізраїлю або Ісландії. Нагадаємо, нещодавно визначився календар матчів збірної України з футболу в Лізі націй сезону-2024/2025. Суперниками команди головного тренера Сергія Реброва стали збірні Чехії, Албанії та Грузії.

Європейська комісія 12 березня має оголосити про початок переговорів Боснії і Герцеговини щодо вступу до Євросоюзу. Це відкриє шлях до того, щоб країна зрештою стала членом блоку. Про це повідомляє Politico. Видання нагадує, що Євросоюз надав Боснії статусу кандидата у грудні 2022 року. Тепер Європейська комісія дасть позитивну рекомендацію розпочати офіційні переговори про вступ, повідомили Politico два чиновники та один дипломат ЄС. За даними джерела, Україна та Молдова також мають намір зробити ще один крок уперед у процесі розширення. Європейська комісія у вівторок запропонує так звані переговорні рамки, які встановлять керівні засади та основні засади переговорів про вступ. Потім країни ЄС мають обговорити ці тексти.  Дипломати та чиновники Євросоюзу попереджають, що угода між 27 європейськими столицями, необхідна для офіційного початку переговорів, навряд чи відбудеться до червневих європейських виборів. Для деяких країн ЄС, включаючи Австрію, було життєво важливо, щоб прогрес по Україні та Молдові йшов пліч-о-пліч з прогресом щодо майбутнього вступу Боснії. Наступним кроком стане обговорення рекомендацій щодо Боснії лідерами ЄС на зустрічі у Брюсселі наступного тижня. Напередодні цього оголошення міністри закордонних справ Австрії, Італії та Німеччини минулого тижня вирушили до Сараєва, щоб підтримати початок переговорів про вступ. Європейська комісія також мала подати документ про те, як внутрішньо підготувати блок до майбутнього розширення, особливо про те, як прийняти спустошену війною країну з населенням понад 40 мільйонів людей, таку як Україна. Але цей документ, який спочатку планувався на 27 лютого, тепер відкладено до 20 березня, згідно з останнім порядком денним Єврокомісії, який є у розпорядженні Politico. Нагадаємо, прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що ухвалення політичного рішення щодо вступу України до Євросоюзу — це окрема процедура. Його ймовірність одразу після завершення війни дуже висока. А стосовно технічних умов, то Україна готова їх виконати за два роки.Таким чином він відповів на запитання щодо найоптимістичнішого сценарію входження України в Євросоюз.