У середу, 25 березня, в ЮНЕСКО висловили стурбованість через удари російських дронів по історичному центру Львова. Він належить до списку світової спадщини, яка перебуває під загрозою.Про це свідчить офіційна заява, опублікована на сайті ЮНЕСКО. Там висловили готовність оцінити пошкодження та надати необхідну допомогу.У документі висловили "глибоку стурбованість" обстрілами, які сталися 24 березня, та влучанням у будівлю біля Бернардинського монастиря. Храм є частиною об'єкта всесвітньої спадщини "Ансамбль історичного центру Львова"."Культурні цінності охороняються Гаазькою конвенцією 1954 року та Конвенцією про всесвітню спадщину 1972 року", — наголосили в ЮНЕСКО.Там також акцентували, що всі сторони повинні охороняти спадщину й утримуватися від будь-яких дій, що завдають шкоди культурним цінностям."ЮНЕСКО готова підтримати владу з оцінками, заходами захисту та наданням екстреної допомоги", — йдеться в заяві.Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга розповідав, що експерти ЮНЕСКО відвідають Львів для фіксації руйнувань після російського удару по об’єкту культурної спадщини. За його словами, відомство вже домовилося про це з фахівцями організації."Росія не просто завдала ударів по будівлях в центрі Львова. Це удар по всесвітній спадщині ЮНЕСКО. Удар безпосередньо по ЮНЕСКО як організації. Удар по всім у світі, кому не байдужа культурна спадщина. Вимагаємо сильних реакцій", — наголосив він.Очільник МЗС також повідомив, що Україна звернулася до ЮНЕСКО з вимогою ініціювати санкції проти Росії у сфері культури.Раніше стало відомо, що у Львові пошкоджено комплекс Монастиря бернардинів XVII століття. Також постраждав костел Святої Марії Магдалини XVII століття — в цій будівлі розміщений Органний зал, де вибуховою хвилею розбило майже всі вікна. Є пошкодження й музею "Тюрма на Лонцького". Крім того, дрон влучив у житловий будинок на Сихові.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський заявив, що масований удар 24 березня, під час якого Росія випустила понад 550 безпілотників за добу, став чітким сигналом про відсутність у Москви намірів припиняти агресію. Така інтенсивність обстрілів цивільної інфраструктури й історичних пам'яток свідчить про свідоме небажання Кремля переходити до мирного процесу..

У середу, 25 березня, в народі відзначають день Благовіщення (Благовіщення Пресвятої Богородиці), у світі — Міжнародний день пам'яті жертв рабства і трансатлантичної работоргівлі. В Україні — День Служби безпеки. Привітання з іменинами сьогодні приймають Сава та Тихін.TrueUA розповідає про народні традиції, прикмети та заборони цього дня.Народні традиції 25 березняВіряни у цей день печуть вдома проскури (прісний невеликий хліб) та освячують його потім у храмі під час літургії. Проскури робляться для кожного члена сім’ї.Крихти від освяченого хліба додають також в корм домашній худобі та змішували з зерном — вважається, що для кращого врожаю.У день Благовіщення в храмах відправляють богослужіння, яке починається з Великого повечір’я, та читається Літургія святого Іоанна Златоуста.Загалом важливо провести цей день у гарному настрої, поспілкуватися з друзями й рідними, попросити вибачення за свої гріхи.Що не можна робити 25 березняНа Благовіщення заборонено працювати в саду та на городі.В це свято не радять давати гроші в борг, щоб не накликати невдачі.У цей день варто скасувати усі поїздки, навіть якщо вони сплановані заздалегідь.Жінкам не можна стригти та фарбувати волосся.Заборонено шити та в'язати.Прикмети погоди на 25 березняТуман вранці 25 березня — льон та коноплі щедро вродять.Коні пирхають голосно — дощ піде.Якщо погода по-справжньому весняна, то влітку буде багато дощів.Туман піднявся — буде дощ.Які відомі люди народилися 25 березняВизначні особистості, народжені 25 березня:1976 рік — видатний український боксер Володимир Кличко;1947 рік — британський співак Елтон Джон;1965 рік — американська акторка Сара Джессіка Паркер;1962 рік — американська акторка ("Відчайдушні домогосподарки") Марсія Кросс.Нагадаємо, 23 лютого у православних вірян розпочався Великий піст, який передує Великодню. Цей піст є найдовшим і найсуворішим, під час нього християни обмежують себе в харчуванні для очищення душі та тіла, дотримуючись певних правил і традицій..

У вівторок, 24 березня, Москва здійснила чергову терористичну атаку на Львів, поціливши ударними безпілотниками в історичну частину міста та густонаселений житловий район. Внаслідок ворожих влучань є руйнування об’єктів культурної спадщини, пошкодження багатоповерхівок, а також повідомляється про перших постраждалих серед цивільного населення.Про це повідомив мер Львова Андрій Садовий та очільник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький.Удар по історичному центру містаПід час повітряної атаки російські окупанти спрямували дрони-камікадзе на центральні квартали Львова. Очільник області Максим Козицький підтвердив, що під ударом опинилися об’єкти, які перебувають під захистом міжнародних організацій."Ворог продовжує атакувати Львівщину. Є приліт в центральну частину Львова. За попередньою інформацією, постраждала спадщина ЮНЕСКО", — йдеться у повідомленні керівника ОВА.Також Андрій Садовий уточнив, що у центрі міста суттєвих пошкоджень зазнав житловий будинок. На місці події вже працюють рятувальні служби та медики, які надають допомогу мешканцям та ліквідовують наслідки влучань.Повторна атака та поранені на СиховіПоки рятувальники розбирали завали у центрі, РФ здійснила повторний напад. Другий ворожий безпілотник влучив у житлову багатоповерхівку на Сихові, зокрема на проспекті Червоної Калини. За попередніми даними, цей удар призвів до тяжких наслідків для цивільних."Важко поранені щонайменше двоє людей", — повідомив Максим Козицький пізніше.О 16:53 зафіксовано третю локацію — на початку вулиці Бандери. Попередньо, це уламки.Мер міста наголосив, що небезпека все ще залишається актуальною, оскільки у повітряному просторі зафіксовано рух інших ворожих цілей. Мешканців закликають не залишати укриттів до повної стабілізації ситуації.Нагадаємо, раніше повідомлялось, що Росія випробовує нову тактику "розтягування в часі". "Шахеди" атакуватимуть в будь-який час доби..

У середу, 25 березня, віряни відзначатимуть Благовіщення Пресвятої Богородиці. Це одне із 12 найбільших свят у православному календарі після Великодня. Повна назва звучить так: "Благовіщення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці та Приснодіви Марії".TrueUA розповідає про це церковне свято та які традиції цього дня.Благовіщення Пресвятої Богородиці: історія святаПресвята Богородиця до 14 років виховувалася при храмі. Коли її батьки померли — вона вийшла заміж. Однак Марія дала Богові обітницю залишитися назавжди Дівою. Тому її заручили з вісімдесятирічним старцем Йосифом. Він був далеким родичем святої. Чоловік піклувався про неї та "зберігав" її дівоцтво.У день Благовіщення Діва Марія читала Священне Писання, коли їй з'явився архангел Гавриїл і сказав: "Радуйся, Благодатна! Господь з Тобою! Благословенна Ти між жонами". Цими словами він повідомив, що саме вона стане Матір'ю Божого Сина.Здивована Марія запитала ангела, як може народитися син у тієї, яка не контактує з чоловіком. На що архангел Гавриїл зазначив: "Дух Святий найде на тебе й сила Всевишнього окриє тебе, тому й святе, що народиться, назветься — Син Божий!". Пресвята Діва все зрозуміла та відповіла: "Я раба Господня, нехай буде мені згідно зі словом твоїм".Традиції у свято Благовіщення Пресвятої БогородиціУ день Благовіщення Пресвятої Богородиці, як і в інші великі церковні свята, християни йдуть до храму на велику відправу, щоб помолитися. В день Благовіщення на літургію священнослужителі завжди одягають святкове блакитне вбрання. Багато вірян у це свято здійснюють паломництво до святих місць.Хоча дата святкування завжди припадає на Великий піст, церква дозволяє певне послаблення правил. Можна додати в меню рибу, морепродукти, рослинну олію, а також келих вина.Благовіщення Пресвятої Богородиці: що заборонено робитиЦього дня не варто сперечатися та лихословити. Також не варто обманювати та сердитися.Церква забороняє займатися рукоділлям, тобто шити, в'язати та вишивати.Також не можна займатися важкою фізичною працею.На Благовіщення заборонено вінчатися. Нагадаємо, 23 лютого у православних вірян розпочався Великий піст, який передує Великодню. Цей піст є найдовшим і найсуворішим, під час нього християни обмежують себе в харчуванні для очищення душі та тіла, дотримуючись певних правил і традицій..

У неділю, 22 березня, у Михайлівському Золотоверхому монастирі почалася заупокійна літургія за патріархом Філаретом під проводом предстоятеля Православної церкви України митрополита Епіфанія.Про це повідомила "Радіо Свобода". Зазначається, що попрощатися прийшли сотні людей.Після завершення літургії жалобна процесія з тілом Філарета вирушить від монастиря через Софійську площу до Володимирського кафедрального собору. Там завершать відспівування і саме там відбудеться поховання — відповідно до духовного заповіту Філарета.Як відомо, патріарх Православної церкви України Філарет помер 20 березня. Його серце зупинилося на 98-му році життя.Що відомо про ФіларетаНародився 23 січня 1929 року в селі Благодатному Амвросіївського району Сталінської округи у родині шахтаря. 1946 року, після закінчення середньої школи, вступив до 3 класу Одеської духовної семінарії, яку закінчив з відзнакою.У 1948 році вступив до Московської духовної академії. Навчаючись на другому курсі прийняв чернечий постриг з ім'ям Філарета і призначений виконуючим обов'язки доглядача Патріарших покоїв в Троїце-Сергієвій лаврі.Був головою Помісного собору РПЦ 7–8 червня 1990 року. Єпископат Української православної церкви, за ініціативою митрополита Філарета, прийняв звернення до Патріарха Московського і всієї Русі Алексія II і архієреїв Російської православної церкви про надання Українській Православній Церкві самостійності й незалежності в управлінні. 25–27 жовтня 1990 року Архієрейський собор РПЦ надав УПЦ самостійність і незалежність в управлінні, а митрополит Філарет, як одноголосно обраний українським єпископатом став настоятелем Української православної церкви з титулом "Митрополит Київський і усієї України".У грудні 2018 року відбувся Об'єднавчий церковний собор, на якому ліквідували Українську православну церкву Київського Патріархата, створили ПЦУ та обрали її настоятелем митрополита Епіфанія. Тоді Філарет підписав постанову про ліквідацію УПЦ КП, а потім свій підпис відкликав.У травні 2019 року Філарет заявив, що Київський патріархат продовжує існувати, а він сам залишається патріархом. У липні Мінкульт поінформував, що УПЦ КП припинила існування, приєднавшись до ПЦУ.На початку грудня 2019 року після ліквідації Української православної церкви Київського патріархату синод ПЦУ створив для патріарха Філарета релігійну організацію у формі місії. Священний синод ПЦУ ухвалив щодо права Філарета на довічне проживання в резиденції на вулиці Пушкінській у Києві та звершення богослужінь у Володимирському соборі.Філарет є почесним членом Московської та Ленінградської духовних академій, має звання “honoris causa” від кількох іноземних навчальних закладів.Він нагороджений найвищими відзнаками РПЦ та інших православних церков, а також державними орденами — серед них "Дружби народів", Трудового Червоного прапора, Орден Свободи та Хрест Івана Мазепи. Є повним кавалером ордена Ярослава Мудрого. У 2019 році отримав звання Героя України.Нагадаємо, у місті Ворзель на 83-му році життя відійшов у вічність відомий український кінооператор Національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка Павло Михайлович Лойко..

У суботу, 21 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі продовжується церемонія прощання з патріархом Православної церкви України Філаретом.Про це повідомляє "Суспільне". За даними журналістів, сьогодні відбудеться заупокійна Божественна літургія і Панахида. Протягом дня буде продовжуватися прощання."Це християнський обов’язок: попрощатися з усопшим. Ще прийшла тому, що відійшла ціла епоха. Я вступила в університет, жила і вчилася, і вже був Філарет. Звичайно, він відіграв дуже велику роль для української церкви", — зазначила Галина, яка прийшла вшанувати пам'ять патріарха.Водночас у звʼязку з підготовкою до поховання протягом суботи, 21 березня, Володимирський собор буде закритий для відвідування. Його відкриють для богослужінь зранку в неділю, 22 березня.Чин відспівування відбудеться у неділю, 22 березня, у Володимирському соборі. Саме там і поховають Філарета.Як відомо, патріарх Православної церкви України Філарет помер 20 березня. Його серце зупинилося на 98-му році життя.ОновленоЗа даними "Суспільного", президент України Зеленський та перша леді прийшли на прощання з патріархом ПЦУ Філаретом у Києві.Що відомо про ФіларетаНародився 23 січня 1929 року в селі Благодатному Амвросіївського району Сталінської округи у родині шахтаря. 1946 року, після закінчення середньої школи, вступив до 3 класу Одеської духовної семінарії, яку закінчив з відзнакою.У 1948 році вступив до Московської духовної академії. Навчаючись на другому курсі прийняв чернечий постриг з ім'ям Філарета і призначений виконуючим обов'язки доглядача Патріарших покоїв в Троїце-Сергієвій лаврі.Був головою Помісного собору РПЦ 7–8 червня 1990 року. Єпископат Української православної церкви, за ініціативою митрополита Філарета, прийняв звернення до Патріарха Московського і всієї Русі Алексія II і архієреїв Російської православної церкви про надання Українській Православній Церкві самостійності й незалежності в управлінні. 25–27 жовтня 1990 року Архієрейський собор РПЦ надав УПЦ самостійність і незалежність в управлінні, а митрополит Філарет, як одноголосно обраний українським єпископатом став настоятелем Української православної церкви з титулом "Митрополит Київський і усієї України".У грудні 2018 року відбувся Об'єднавчий церковний собор, на якому ліквідували Українську православну церкву Київського Патріархата, створили ПЦУ та обрали її настоятелем митрополита Епіфанія. Тоді Філарет підписав постанову про ліквідацію УПЦ КП, а потім свій підпис відкликав.У травні 2019 року Філарет заявив, що Київський патріархат продовжує існувати, а він сам залишається патріархом. У липні Мінкульт поінформував, що УПЦ КП припинила існування, приєднавшись до ПЦУ.На початку грудня 2019 року після ліквідації Української православної церкви Київського патріархату синод ПЦУ створив для патріарха Філарета релігійну організацію у формі місії. Священний синод ПЦУ ухвалив щодо права Філарета на довічне проживання в резиденції на вулиці Пушкінській у Києві та звершення богослужінь у Володимирському соборі.Філарет є почесним членом Московської та Ленінградської духовних академій, має звання “honoris causa” від кількох іноземних навчальних закладів.Він нагороджений найвищими відзнаками РПЦ та інших православних церков, а також державними орденами — серед них "Дружби народів", Трудового Червоного прапора, Орден Свободи та Хрест Івана Мазепи. Є повним кавалером ордена Ярослава Мудрого. У 2019 році отримав звання Героя України.Нагадаємо, у місті Ворзель на 83-му році життя відійшов у вічність відомий український кінооператор Національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка Павло Михайлович Лойко.Також 8 лютого в Ужгороді помер народний артист України та видатний диригент Володимир Співак.Читайте також: Від РПЦ (майже) до ПЦУ: яким був життєвий шлях останнього патріарха УПЦ КП Філарета.

Доля усіх предстоятелів неіснуючої тепер Української православної церкви Київського патріархату склалася геть по-різному. Два перші померли на престолі, причому перший — патріарх Мстислав — для того, аби очолити нову українську церкву, приїхав із-за океану. Але помер небіж Симона Петлюри все-таки у Канаді, хоч і похований у Сполучених Штатах Америки. Його наступник — патріарх Володимир — народився на території тодішньої Польщі, а його смерть, точніше, похорон на Софійській площі, перед Святою Софією, став однією із головних політичних подій 90-х.І от — патріарх Філарет. Той, хто стояв у витоків УПЦ КП. Той, хто і був рушійною силою незалежного українського церковного проєкту. Той, з ким фактично і асоціюється ця вивіска, що після 2019 року стиснулася до рамок одного Володимирського собору, але колись була одним із символів української незалежності, неповноцінної, але такої нестримної.Московський періодА починалося усе для уродженця Донбасу, онука померлого від Голодомору, сина загиблого у Другій світовій війні Михайла Денисенка у Москві. Саме там, на другому курсі духовної академії, він був призначений виконувачем обов’язки доглядача Патріарших покоїв у Троїце-Сергієвій лаврі. За чотири десятиліття Філарет (таким стало його чернецьке ім’я) зробив у Російській православній церкві серйозну кар’єру. Один промовистий факт — коли 1988 року у Радянському Союзі уже на фактично державному рівні відбувалося святкування тисячоліття хрещення Русі, саме українець, митрополит Київський і Галицький, Філарет був головним організатором усіх подій. Звісно, причиною стала хвороба тодішнього патріарха Пимена, але авторитет Денисенка був більш ніж вагомий.То ж 1990 року, коли Пимен відійшов у кращий зі світів, Філарет був одним із фаворитів на виборах нового предстоятеля РПЦ. До того ж, саме Михайла Денисенка обрали місцеблюстителем патріаршого престолу, а у червні того року він очолив помісний собор Російської православної церкви. Але українець програв ті вибори естонцю (якщо бути точним — курляндському німцю) Олексію Рідігеру, майбутньому Олексію ІІ. І тут почалася зовсім інша історія — і Філарета, і православної церкви в Україні.Спроба незалежності канонічної УПЦУже в жовтні 1990-го українська частина РПЦ отримала певну автономію (ту, яку УПЦ МП має і досі), а Філарет отримав титул "Митрополит Київський і всієї України". Та цього йому виявилося мало, до того ж епоха, процеси, які розгорталися у тодішньому СРСР, вимагали більшого. Тож у листопаді 1991 року УПЦ звернулася до Москви, уже з незалежної, хоч ніким ще не визнаної України, з проханням про автокефалію (так називається церковний варіант незалежності) Української православної церкви.Почалися політичні ігри. З Москви обіцяли розглянути це питання, вимагали від Філарета відмовитися від митрополичої кафедри — логічно намагаючись вибити в українських автокефальників їхнього лідера. А в середині 1992 року, коли Україна уже почала розбудову своєї незалежної держави — стався фактично переворот в УПЦ. Філарета позбавили усіх ступенів священства, перетворивши у православному світі на звичайного монаха.Денисенко подав апеляцію на ім’я нещодавно інтронізованого Вселенського патріарха Варфоломія І. Та це був не єдиний крок ще учора фактично другої людини в РПЦ. Уже в червні 1992-го у Києві відбувся Всеукраїнський православний собор — рішенням якого на основі громад УПЦ МП та Української автокефальної православної церкви постала нова релігійна структура. Той самий Київський патріархат — УПЦ КП. Який, як вже було сказано вище, очолив не Філарет, а патріарх УАПЦ Мстислав.Київський патріархатФіларет дочекався свого часу 1995-го — після раптової смерті і скандального похорону патріарха Володимира. Так УПЦ КП отримала свого предстоятеля на довгі роки, який через два роки, 1997-го, за законами РПЦ, був взагалі відлучений від світового православ’я і формально став мирянином.Звісна річ, таке рішення канонічної і впливової РПЦ не могло не вдарити по амбіціях та прагненнях як самого Філарета, так і Української православної церкви Київського патріархату. Ця структура (як і УАПЦ, яка фактично продовжила своє існування) опинилася поза диптихом — тобто списком усіх автокефальних церков світового православ’я.Це означало, що жодна із православних церков світу її не визнавала. УПЦ КП Філарета існувала ніби у паралельному просторі, чим усі роки користалися його, її вороги із РПЦ. Фактично саме аргумент щодо неканонічності і незаконності церкви Київського патріархату був головним — і дієвим для багатьох українських громадян, які відносили себе до православного світу.Ґрунт для ПЦУТа Українська православна церква з припискою КП не зникла. Ба більше, вона навіть у тих несприятливих умовах (фактично до 2014 року і розриву з Москвою тільки короткий період президентства Віктора Ющенка вона мала хоч якусь підтримку з боку держави) намагалася розвиватися.У цьому їй допомогла чітка проукраїнська, патріотична позиція. Завдяки цьому церква Філарета почала набирати популярність у частині регіонів (перш за все на Правобережжі та в Києві; у Галичині конкурувати із законною УГКЦ було практично нереально). Під час обох Майданів саме УПЦ КП стояла на боці протесту, тоді як УПЦ МП, хоч і намагалася лавірувати, все ж нікуди не ділася від церкви-матері — РПЦ. А історія із дзвонами Михайлівського золотоверхого у ніч розгону Євромайдану стала яскравою сторінкою сучасної історії України.Не буде перебільшенням сказати, що увесь цей час УПЦ КП трималася перш за все на авторитеті саме Філарета (Денисенка). Принаймні, без нього, без його ініціативи ця церква не з’явилася б на світ. І, найімовірніше, 2018 року Україна не отримала б свій історичний шанс на справді помісну, канонічну вітчизняну церкву. Бо релігійну структуру, створену на базі кількох громад УПЦ МП та УАПЦ, навряд чи стали б визнавати на Фанарі. А коли Українська держава дозріла до підтримки власної церкви — саме Київський патріархат і став основою майбутньою Православної церкви України.Фанар — це район у Стамбулі, де розташована резиденція Вселенського патріархату, найвищого центру православ'я, очолюваного патріархом Варфоломієм I. Він відіграє ключову роль у світовому православ'ї, має першість честі та надав Томос про автокефалію Православній церкві України у 2019 році.Церква одного храмуРазом з цим почалася ще одна історія. Історія, яка, говорячи афористично, "зіпсувала некролог" колишньому вже патріарху Філарету, але, на щастя, не зашкодила ПЦУ. Хоча дехто із релігієзнавців вважає, що саме персона Денисенка відштовхнула частину ієрархів УПЦ МП від участі у об’єднавчому соборі 2018 року.Хай там як, а Філарет не очолив Православну церкву України, яка за місяць, на початку 2019-го, отримала з рук Вселенського патріарха (він перед тим відновив свою юрисдикцію над українськими землями, не дуже законно відібраними Москвою ще кілька століть тому) томос про автокефалію. Предстоятелем нової церкви став молодий митрополит Епіфаній. З яким у престарілого патріарха Філарета дуже швидко почалися непорозуміння чи навіть і конфлікти.І тут треба віддати належне Епіфанію, який з честю вийшов із ситуації, формально інкорпорувавши Філарета до складу ПЦУ, а фактично залишивши йому — і його УПЦ КП — Володимирський собор, де третій і останній предстоятель Київського патріархату продовжував служити до останніх днів.Фактично саме там, на столичному бульварі Шевченка, досі і залишалася та невизнана світом церква, на ґрунті якої і виросла нинішня Православна церква України, найпопулярніша і найвпливовіша (куди тій УПЦ МП, яка вже не знає, як їй викручуватися після початку повномасштабної війни) церква в нашій державі.А Філарет… Що ж, він усе життя був неоднозначною фігурою. І йдеться не лише про власне релігійно-політичні кроки, а і, скажімо, про історію із патріархом Володимиром (деякі джерела говорили про конфлікт Філарета, який був тоді заступником патріарха, із предстоятелем УПЦ КП через фінансові питання). Він прожив своє життя у непростих умовах, не завжди однозначних. І запам’ятається, найімовірніше, саме таким — неоднозначним. Але, попри усі мінуси — саме Філарет (Денисенко) створив передумови появи незалежної, канонічної справді української православної церкви.І це українці йому не забудуть. А все, що було після січня 2019-го — уже нова епоха, у якій 90-річний Денисенко вже не почувався своїм. Та це і не було потрібно. Свою епоху він пройшов так, як пройшов. І зробив те, що зробив. Те, без чого не було б не тільки самої ПЦУ, а і тих, хто зараз втілює в життя прагнення мільйонів українців..

Ввечері 20 березня у Києві розпочалася церемонія прощання з почесним патріархом Православної церкви України Філаретом. Про це повідомили на офіційній сторінці ПЦУ.Труну з тілом патріарха Філарета перевезли до Михайлівського Золотоверхого собору о 20:00. Прощання триватиме протягом вечора 20 березня та всього дня 21 березня.Чин відспівування відбудеться у неділю, 22 березня, у Володимирському соборі. Саме там і поховають Філарета.Як відомо, патріарх Православної церкви України Філарет помер 20 березня. Його серце зупинилося на 98-му році життя.Що відомо про ФіларетаНародився 23 січня 1929 року в селі Благодатному Амвросіївського району Сталінської округи у родині шахтаря. 1946 року, після закінчення середньої школи, вступив до 3 класу Одеської духовної семінарії, яку закінчив з відзнакою.У 1948 році вступив до Московської духовної академії. Навчаючись на другому курсі прийняв чернечий постриг з ім'ям Філарета і призначений виконуючим обов'язки доглядача Патріарших покоїв в Троїце-Сергієвій лаврі.Був головою Помісного собору РПЦ 7–8 червня 1990 року. Єпископат Української православної церкви, за ініціативою митрополита Філарета, прийняв звернення до Патріарха Московського і всієї Русі Алексія II і архієреїв Російської православної церкви про надання Українській Православній Церкві самостійності й незалежності в управлінні. 25–27 жовтня 1990 року Архієрейський собор РПЦ надав УПЦ самостійність і незалежність в управлінні, а митрополит Філарет, як одноголосно обраний українським єпископатом став настоятелем Української православної церкви з титулом "Митрополит Київський і усієї України".У грудні 2018 року відбувся Об'єднавчий церковний собор, на якому ліквідували Українську православну церкву Київського Патріархата, створили ПЦУ та обрали її настоятелем митрополита Епіфанія. Тоді Філарет підписав постанову про ліквідацію УПЦ КП, а потім свій підпис відкликав.У травні 2019 року Філарет заявив, що Київський патріархат продовжує існувати, а він сам залишається патріархом. У липні Мінкульт поінформував, що УПЦ КП припинила існування, приєднавшись до ПЦУ.На початку грудня 2019 року після ліквідації Української православної церкви Київського патріархату синод ПЦУ створив для патріарха Філарета релігійну організацію у формі місії. Священний синод ПЦУ ухвалив щодо права Філарета на довічне проживання в резиденції на вулиці Пушкінській у Києві та звершення богослужінь у Володимирському соборі.Філарет є почесним членом Московської та Ленінградської духовних академій, має звання “honoris causa” від кількох іноземних навчальних закладів.Він нагороджений найвищими відзнаками РПЦ та інших православних церков, а також державними орденами — серед них "Дружби народів", Трудового Червоного прапора, Орден Свободи та Хрест Івана Мазепи. Є повним кавалером ордена Ярослава Мудрого. У 2019 році отримав звання Героя України.Нагадаємо, у місті Ворзель на 83-му році життя відійшов у вічність відомий український кінооператор Національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка Павло Михайлович Лойко.Також 8 лютого в Ужгороді помер народний артист України та видатний диригент Володимир Співак..

У п'ятницю, 20 березня, помер почесний патріарх Православної церкви України Філарет. Про це повідомив Митрополит Київський і всієї України Епіфаній."Сьогодні глибокий сум і жаль у моєму серці, як і в серцях багатьох українців, бо нині завершився земний шлях Святійшого Патріарха Філарета... Серце Патріарха Філарета зупинилося на 98-му році життя. Але молитва та пам’ять про нього залишаться в помісній автокефальній Українській Православній Церкві довіку. Нехай світлою і вічною буде пам’ять новопреставленого Патріарха, а душа його нехай радіє на небесах тим плодам, які його добра праця тут, на землі, дала і буде давати!" — зазначив Епіфаній.Що відомо про ФіларетаНародився 23 січня 1929 року в селі Благодатному Амвросіївського району Сталінської округи у родині шахтаря. 1946 року, після закінчення середньої школи, вступив до 3 класу Одеської духовної семінарії, яку закінчив з відзнакою.У 1948 році вступив до Московської духовної академії. Навчаючись на другому курсі прийняв чернечий постриг з ім'ям Філарета і призначений виконуючим обов'язки доглядача Патріарших покоїв в Троїце-Сергієвій лаврі.Був головою Помісного собору РПЦ 7–8 червня 1990 року. Єпископат Української православної церкви, за ініціативою митрополита Філарета, прийняв звернення до Патріарха Московського і всієї Русі Алексія II і архієреїв Російської православної церкви про надання Українській Православній Церкві самостійності й незалежності в управлінні. 25–27 жовтня 1990 року Архієрейський собор РПЦ надав УПЦ самостійність і незалежність в управлінні, а митрополит Філарет, як одноголосно обраний українським єпископатом став предстоятелем Української православної церкви з титулом "Митрополит Київський і усієї України".У грудні 2018 року відбувся Об'єднавчий церковний собор, на якому ліквідували Українську православну церкву Київського Патріархата, створили ПЦУ та обрали її предстоятелем митрополита Епіфанія. Тоді Філарет підписав постанову про ліквідацію УПЦ КП, а потім свій підпис відкликав.У травні 2019 року Філарет заявив, що Київський патріархат продовжує існувати, а він сам залишається патріархом. У липні Мінкульт поінформував, що УПЦ КП припинила існування, приєднавшись до ПЦУ.На початку грудня 2019 року після ліквідації Української православної церкви Київського патріархату синод ПЦУ створив для патріарха Філарета релігійну організацію у формі місії. Священний синод ПЦУ ухвалив щодо права Філарета на пожиттєве проживання в резиденції на вулиці Пушкінській у Києві та звершення богослужінь у Володимирському соборі.Філарет є почесним членом Московської та Ленінградської духовних академій, має звання “honoris causa” від кількох іноземних навчальних закладів.Він нагороджений найвищими відзнаками РПЦ та інших православних церков, а також державними орденами — серед них "Дружби народів", Трудового Червоного прапора, Орден Свободи та Хрест Івана Мазепи. Є повним кавалером ордена Ярослава Мудрого. У 2019 році удостоєний звання Героя України.Нагадаємо, у місті Ворзель на 83-му році життя відійшов у вічність відомий український кінооператор Національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка Павло Михайлович Лойко.Також 8 лютого в Ужгороді помер народний артист України та видатний диригент Володимир Співак..

На Рівненщині розпочали будівництво гарнізонного храму князів Острозьких Православної церкви України. Він стане не лише архітектурною та духовною пам’яткою міста Дубно, а й духовним осередок для військовослужбовців.Про це повідомив капелан Василь Лозинський, пише "Суспільне Рівне". Храм князів Острозьких ПЦУ буде дерев'яним, його площа становитиме 200 квадратних метрів. Наприкінці 2025 року уже залили фундамент, тепер — готуються зводити стіни та гонтову покрівлю. Планується, що це буде духовний осередок для військовослужбовців гарнізону та їхніх родин, однак відвідати церкву зможуть всі охочі."Храм буде постійно відчинений для всіх, тут служитимуть капелани Дубенського гарнізону. Він буде орієнтований на наших захисників та їхніх рідних. Адже часто військовослужбовці хочуть отримати духовну підтримку саме від капеланів", — зазначив Лозинський.Капелан розповів, що ідея створити такий храм виникла з огляду на історичний контекст міста. "Наше Дубно тісно пов’язане з князями Острозькими, але немає жодного храму на їхню честь. В Острозі є на честь преподобного Федора Острозького, а от Костянтина Острозького поки що немає жодного храму в Україні", —зазначив він.Храм зводять у Дубно в мікрорайоні п'ятої школи на земельній ділянці, яка понад десять років була незабудованою. Основними меценатами проєкту стали колишній військовослужбовець Віктор Бовкун та його дружина Марія."Ідея збудувати храм з’явилася у нас з чоловіком давно. Якось Віктор під час служби озвучив її капелану Василю Лозинському. Як з'ясувалося, у Дубні є ділянка під храм, яка пустує понад 10 років. Ми порадилися — і вирішили будувати. Тоді мій чоловік з отцем Василем під час службових поїздок в різні куточки України почали придивлятися до дерев'яних храмів, мені скидали фото. І потім ми вибирали ідеї, які найбільше сподобалися", — поділилася жінка.Будівництво родина фінансує самостійно, однак долучитися можуть усі охочі — через благодійні внески.Марія Бовкун додала, що завершити будівництво храму планують у 2026 році, а саме до 500-річчя з дня народження князя Костянтина Острозького. Проте точні терміни залежать від перебігу робіт та обставин війни.Нагадаємо, раніше у селі П'ятидні Волинської області на дзвіниці Свято-Покровського храму, який торік відзначив своє 190-річчя, виявили процесійний хрест 19-го та образ Казанської ікони Божої Матері 20 століть.Читайте також: Коли релігія стає зброєю: інтерв’ю про війну, віру і відповідальність держави.

У суботу, 14 березня, в Україні відзначають День українського добровольця, в народі — день Венедикта. У світі — Міжнародний день запитань. Привітання з іменинами сьогодні приймають Михайло та Ростислав.TrueUA розповідає про народні традиції, прикмети та заборони цього дня.Народні традиції 14 березняЗдавна вірили, чим щасливіше і радісніше проведете 14 березня, тим кращим буде майбутнє життя.Наші предки вважали, якщо подумати цього дня про щось погане — воно обов'язково збудеться.14 березня читають молитви від дитячого заїкання та переляку. Немовлят, які часто плачуть, вмивають водою зі срібної миски.У цей день селяни оглядають домашню худобу. Її виводять на вулицю, чистять шерсть. Особливо дбають про свиней і корів як про головних годувальниць сім'ї.Що не можна робити 14 березняКраще не дивитися у цей день в дзеркало — можна накликати на себе біду.Не користуйтеся 14 березня гострими предметами та зброєю.Не варто ходити на полювання.Прикмети погоди на 14 березняЯкщо цього дня чути грім — до врожайного літа.Горобці купаються — скоро буде тепло.Хмари високі — потепліє.Дятел по сухому дереву стукає — до теплої погоди.Заметіль 14 березня обіцяє затяжну весну і неврожай.Капель з дахів — до теплого літа.Нагадаємо, в Україні можуть запровадити День Біблії. Нардепи уже визначилися з датою свята.Читайте також: Чи можна відмовитись бути хрещеною та хрещеним: пояснення ПЦУ.

У п'ятницю, 13 березня, в народі відзначають Никифорів день, у світі — Міжнародний день планетаріїв. Привітання з іменинами сьогодні приймають Олександр, Григорій, Михайло, Микола, Христина.TrueUA розповідає про народні традиції, прикмети та заборони цього дня.Народні традиції 13 березняПотрібно з повагою ставитися до рослин у день Никифора. Наші предки вірили, що можна накликати на себе і свою сім'ю біду, якщо нашкодити квітці чи зрубати дерево.13 березня потрібно обов'язково скупатися або попаритися в лазні, тому що святого Никифора просили одужання від будь-яких захворювань, а вода вважалася найкращими ліками.Також потрібно у цей день добре вимити підлогу в будинку — тоді ніхто в родині не буде хворіти цілий рік.13 березня заведено ходити на риболовлю. Що не можна робити 13 березняНе можна у цей день рубати дерева чи навіть ламати їхні гілки.В загальному 13 березня забороняється шкодити рослинам.Не можна лихословити та лаятися.Не варто цього дня ходити в ліс — ведмідь вибирається з барлогу.Прикмети погоди на 13 березняДощ в цей день віщує мокре літо.Якщо прилетіли жайворонки — холодів більше не буде.Багато бурульок на дахах — до хорошого врожаю зерна, затяжної весни та пізнього літа.Бурульки тануть і капають 13 березня — до вдалого полювання на зайців."Пухнасті" хмари сьогодні віщують потепління.Які відомі люди народилися 13 березняВизначні особистості, народжені 13 березня:1960 рік — сучасний український письменник, поет, есеїст, ключова постать українського постмодернізму Юрій Андрухович;1950 рік — український історик, дослідник вітчизняної минувшини Володимир Сергійчук;1897 рік — видатний ботанік, альголог та гідробіолог Олександр Топачевський;1916 рік — американський футуролог та інженер, засновник проєкту "Венера" Жак Фреско;1973 рік — відомий нідерландський футболіст Едгар Давідс.Нагадаємо, в Україні можуть запровадити День Біблії. Нардепи уже визначилися з датою свята.Читайте також: Чи можна відмовитись бути хрещеною та хрещеним: пояснення ПЦУ.

Почесного патріарха Православної церкви України Філарета госпіталізували до одного з медичних закладів столиці. Причина — погіршення стану здоров’я. Про це повідомила пресслужба УПЦ "Київський патріархат"."Повідомляємо, що у зв’язку з погіршенням стану здоров’я святійшого патріарха Київського і всієї Русі-України Філарета було госпіталізовано до одного з медичних закладів міста Києва", — йдеться у повідомлені.Патріарх перебуває під наглядом лікарів та отримує необхідну медичну допомогу."Закликаємо архієреїв, духовенство, чернецтво і всіх вірних підносити посилені молитви за здоров’я і одужання святійшого патріарха Філарета", — наголосили в УПЦ.Філарет — активний прихильник незалежності української церкви від Московського патріархату. У період з 1992 по 2018 рік він очолював УПЦ Київського патріархату, у 2018 році отримав титул почесного патріарха. Він народився 23 січня 1929 року на Донеччині.Нагадаємо, у вересні минулого року до суду було подано позов про припинення діяльності Київської митрополії Української православної церкви Московського патріархату. Він був ініційований Державною службою з етнополітики та свободи совісті..

Воскресіння Христове — одне із найважливіших свят у християн. 2026 року православні християни відзначатимуть Великдень 12 квітня, а католики — 5 квітня. TrueUA розповідає детальніше про цей день, традиції та заборони, яких варто дотримуватися християнам.Воскресіння Христове: історія святаВеликдень — дуже давнє свято. Українці відзначали його ще задовго до виникнення християнства на землі Русі. Раніше його називали "Великий день". Наші предки пов'язували цей день з початком весняних польових робіт. Було заведено пекти великодні "бабки" та прикрашати різноманітними способами яйця.Ісус Христос, за біблійним сюжетом, воскрес рано-вранці. Його воскресіння супроводжувалося великим землетрусом — янгол небесний відвалив камінь від дверей гробу Господнього. На світанку жінки-мироносиці Марія Магдалина, Діва Марія, мати Якова та Соломія прийшли до гробу з пахучими оліями, аби за звичаєм намастити ними тіло Ісуса, але побачили відвалений камінь і порожню труну. Тоді схвильованим жінкам з'явився янгол і сповістив про Воскресіння Господнє.Традиції у день Воскресіння ХристовогоТрадиції Великодня добре відомі кожному християнину. У цей світлий день відвідують богослужіння у храмах. Також освячують великодні кошики, як і у Велику суботу. У деяких сім'ях на Великдень обмінюються подарунками.Після служби всі повертаються у свої домівки та усією сім'єю сідають за святковий стіл, де вживають освячену їжу.Що не можна робити на ВеликденьУ цей день не можна сумувати або сваритися.Не можна лихословити, пліткувати, засуджувати інших людей.Заборонено працювати на Великдень. Проте церква не забороняє перебувати на робочому місці тим, хто через обставини в цей день не може організувати собі вихідний.У ніч Великодня й до ранку неділі не можна їсти освячене. Нагадаємо, лютий 2026 року має низку важливих дат. Зокрема, християни відзначатимуть перше і друге Віднайдення голови Іоанна Хрестителя.Читайте також: Коли релігія стає зброєю: інтерв’ю про війну, віру і відповідальність держави.

Поштова служба Ватикану презентувала нову поштову марку, які присвятили українським католикам. На ній зображено собор Воскресіння Христового в столиці України під час вимкнення світла.Про це повідомила агенція Reuters, журналісти якої послалися на офіційні інформаційні ресурси Ватикану.Медійники зазначили, що Ватикан зазвичай уникає будь-яких політичних послань у своїх дизайнах, що вирізняє цю марку."Ми справді відчуваємо підтримку Святого Престолу за цю особливу увагу до нашої історії, до нашого життя в цей трагічний момент війни", — наголосив архієпископ Святослав Шевчук.Він узяв участь у заході у Ватикані, який відбувся з нагоди презентації марки. Українець виступив зі словами вдячності за підтримку нашого народу.Архієпископ також додав, що собор слугував бомбосховищем для киян. Він схарактеризував його як "центр опору"."Випуск марки присвячено 30 річниці відновлення Київської католицької єпархії після розпаду СРСР і 12 річниці будівництва собору Воскресіння Христового", — йдеться в повідомленні журналістів.Варто зазначити, що вість марки — 1,35 євро (приблизно 69 гривень).Раніше, 9 лютого, стало відомо, що Ватикан передав Україні важливий пакет підтримки. До нього ввійшли генератори та ліки для українців.Нагадаємо, що наприкінці січня Папа Римський Лев XIV закликав світ активізувати зусилля для того, аби припинити війну Росії проти України..
