# Давид Арахамія

Голова фракції "Слуга народу" у Верховній Раді України Давид Арахамія підтвердив загибель свого однопартійця Ореста Саламахи.Відповідну заяву він оприлюднив у своєму дописі у Telegram."В результаті ДТП загинув наш колега, батько трьох дітей Орест Саламаха", — заявив Арахамія.За його словами, аварія трапилася на жвавій ділянці дороги біля Львова. Медики намагалися врятувати політика, однак його серце зупинилося."Лікарі до останнього боролися за життя Ореста. Щирі співчуття родині. Розділяємо біль і сум від цієї передчасної втрати", — додав він.Що відомо про ДТПЯк розповідав депутат Львівської міської ради Ігор Зінкевич, аварія сталася у Сокільниках близько 18:40. Попередньо, Саламаха, який був за кермом квадроцикла вилетів на зустрічну смугу та врізався у автобус.Правоохоронці наразі інформацію щодо смертельної ДТП не коментують. Орест Саламаха — український підприємець, політик. Народився 25 березня 1991 року у Львові. У 2013 році закінчив Національний університет "Львівська політехніка" (спеціальність "Менеджмент – логістика"). У 2018 році закінчив Львівський університет бізнесу та права (спеціальність "Правознавство").Працював менеджером, займався гуртовою та роздрібною торгівлею. Був менеджером з постачання у будівельній компанії "Буд Інвест Ком", яка належить його дружині Анні. Член Комітету Верховної Ради з питань бюджету, голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку.Нагадаємо, вночі 19 січня у Києві сталася смертельна дорожньо-транспортна пригода. Загинула одна людина.Також 19 січня на Прикарпатті автівка врізалася у вантажний поїзд. Внаслідок аварії постраждали троє людей..

Українська сторона направить повноцінну делегацію до Абу-Дабі для участі у тристоронніх консультаціях із представниками США та Росії. Зокрема, підтверджено участь у переговорному процесі очільника Офісу президента Кирила Буданова.Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час спілкування з медіа на форумі в Давосі.Хто представить УкраїнуЗа словами глави держави, до складу делегації увійшли ключові посадовці та військові керівники. Зокрема, у перемовинах візьмуть участь:Кирило Буданов — керівник Офісу президента.Сергій Кислиця — перший заступник керівника ОП.Давид Арахамія — лідер парламентської фракції "Слуга народу".Андрій Гнатов — начальник Генерального штабу ЗСУ.Формат та терміни Зустріч, за словами Зеленського, проходитиме на рівні перемовників і триватиме протягом двох днів. Президент наголосив, що це технічний етап діалогу, результати якого стануть відомі згодом."Подивимося, який буде результат. Два дні будуть працювати", — зазначив Володимир Зеленський.Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський після зустрічі з американським лідером Дональдом Трампом у Давосі зробив низку гучних заяв. Політик торкнувся тем російсько-української війни, ситуації у Гренландії, сутичок в Ірані та інших важливих питань.  Своєю чергою, лідер Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп назвав сьогоднішню зустріч з президентом України Володимиром Зеленським "хорошою"..

У суботу, 17 січня, українська делегація високого рівня розпочала візит до Сполучених Штатів для проведення стратегічних переговорів щодо завершення війни. Керівник Офісу президента Кирило Буданов, секретар Ради Національної безпеки і оборони Рустем Умєров та голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія обговорять з американськими партнерами умови справедливого миру.Про початок візиту Буданов повідомив у своєму Telegram-каналі.За його словами, головною метою поїздки є опрацювання конкретних деталей майбутньої мирної угоди. Програма візиту передбачає спільну зустріч із впливовими американськими представниками, серед яких:Стівен Віткофф — спеціальний посланник США на Близькому Сході;Джаред Кушнер — колишній радник Білого дому;Деніел Дрісколл — старший радник з питань національної безпеки.Буданов наголосив, що українська сторона налаштована на конструктивний діалог і досягнення конкретних результатів, які забезпечать державі стабільний та справедливий мир."Україні потрібен справедливий мир. Працюємо на результат", — підсумував очільник Офісу президента.Рустем Умєров також підтвердив свій візит до Сполучених Штатів, зазначивши, що наразі триває активна робота з американськими партнерами над розвитком мирного процесу. Він наголосив, що ключовими завданнями делегації є напрацювання кроків для досягнення тривалого миру та узгодження конкретних безпекових гарантій для України.  Нагадаємо, нещодавно американський президент Дональд Трамп заявив, що у Володимира Зеленського, як і раніше, "немає жодних козирів". На думку лідера Сполучених Штатів Америки, лише він спроможний закінчити війну Росії проти України.Також раніше видання The Telegraph інформувало, що президент США Дональд Трамп все більше розчаровується у російському диктаторі Володимиру Путіну. Ба більше, він вважає його перешкодою для миру в Україні..

До кінця лютого Верховна Рада України має підготувати законопроект про проведення виборів і референдуму. Але голосування планують провести не пізніше, ніж через 90 днів після припинення вогню. Їх також можуть об'єднати.Про це повідомили лідер фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Давід Арахамія та спікер українського парламенту Руслан Стефанчук під час брифінгу для журналістів.Арахамія зазначив, що законопроект можуть презентувати вже до кінця лютого. Враховуючи темпи обговорення та розробки, якщо нічого не пришвидшувати, знадобиться певний час."Внутрішній дедлайн — до кінця лютого маємо закінчити. Тобто ми маємо драфт, який ми можемо реєструвати та голосувати", — пояснив він.Стефанчук додав, що вибори президента та проведення референдуму в Україні мають включати безпекову складову. Мінімум для підготовки таких заходів — це 60 днів, до того ж є численні проблеми."Чому не створити онлайн-інструмент для проведення виборів? Наприклад, 6,5 мільйона внутрішньо переміщених осіб є, а в реєстрі тільки мільйон — де решта? На якій дільниці вони будуть голосувати?" — поставив запитання спікер.Також Арахамія розповів, що є ідея поєднати президентські вибори та загальнонаціональний референдум щодо "мирного плану". Проблема в тому, що Україна не має сучасного досвіду організації проведення референдумів такого типу.Останній референдум в Україні проводили 1991 року, він стосувався питання незалежності та виходу зі СРСР. Цей референдум проводили інакше, ніж це можна зробити зараз, — технічні можливості дуже змінилися. Також є інші проблеми та нюанси."Сучасного досвіду в нас немає ні організаційно, ні політично, ні економічно. Чесно кажучи, ми зараз до цього не дуже готові", — акцентував він.Окрім того, Стефанчук поінформував, як можна сформулювати запитання в бюлетені для голосування під час референдуму в Україні."На референдумі може бути лише одне запитання — чи підтримуєте ви мирну угоду чи ні", — підсумував голова Верховної Ради України.Попередній контекстАмериканський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.До того ж 23 грудня вперше за час повномасштабного вторгнення, відновлено роботу "Державного реєстру виборців". Це ще один крок до проведення виборів в Україні.Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що вибори в Україні можуть відбутися шляхом гібридного голосування — онлайн і офлайн. Це необхідно, щоби забезпечити якомога вищу явку громадян.Нагадаємо, голова правління громадянської мережі "ОПОРА", член робочої групи з підготовки законів щодо проведення виборів під час війни Ольга Айвазовська заявила, що вибори як один із пунктів "мирної угоди" — це небезпечне явище, адже це ставить під питання природу конфлікту. Іншими словами — ставить Україну в статус держави зі слабким суверенітетом..

Вибори в Україні можуть відбутися шляхом гібридного голосування — онлайн та офлайн. Це необхідно, щоб забезпечити якомога вищу явку громадян. Про це повідомив голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія на засіданні робочої групи з підготовки законодавчих пропозицій щодо виборів в особливий або повоєнний період. Він зауважив, що насправді, тема виборів "дуже важка", тому що від європейських партнерів надходять різноманітні меседжі. "Деякі країни можуть нам допомагати відкривати додаткові дільниці, але з цим пов'язано також бюджетування цього процесу, хто це буде оплачувати. А деякі — кажуть, що в них прямо заборонено це робити, і тоді ми будемо мати певний bottleneck, і наша спроможність пропускна наших закордонних дільниць буде обмежена", — заявив він.Арахамія вважає, що можливо голосування триватиме декілька днів. Також розглядають питання гібридного голосування з застосуванням онлайн-механізмів. "Я взагалі, як колишній айтівець, так і не зрозумів, чи можливе онлайн-голосування, чи ні, бо чую багато фантомів. Але ми зараз проводимо онлайн-нараду, ми маємо онлайн-голосування на комітетах, проведення комітетів онлайн. І я пам'ятаю, що саме такі страхи були озвучені, коли ми це впроваджували в життя. Тому я сподіваюсь, що ваша робоча група серйозно попрацює, чи можна насправді робити гібридне голосування онлайн та офлайн, тому що ми маємо ще дуже-дуже великий і складний процес", — зазначив нардеп.Також він додав, що на дільниці має прийти якомога більше громадян, але це буде "дуже велика проблема"."Нам треба фокусуватися на максимізації явки. Цього можна досягти шляхом розширених можливостей голосування. Або додати декілька днів, або можливість онлайн-голосування", — підсумував Арахамія.Попередній контекстАмериканський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.23 грудня вперше за час повномасштабного вторгнення, відновлено роботу "Державного реєстру виборців". Це ще один крок до проведення виборів в Україні..

У вівторок, 23 грудня, вперше за час повномасштабного вторгнення, відновлено роботу "Державного реєстру виборців". Це ще один крок до проведення виборів в Україні.Про це повідомив народний депутат, голова фракції "Слуга Народу" Давив Арахамія."Як і обіцяв, інформуватиму суспільство про підготовку до можливого проведення виборів в умовах воєнного стану. Сьогодні, вперше за час повномасштабного вторгнення, постановою Центральної виборчої комісії було відновлено роботу "Державного реєстру виборців", — заявив він.Як пояснив політик, відновлення роботи реєстру відкриває шлях до поновлення взаємодії ЦВК з громадянами, органами влади в частині роботи з реєстром і як наслідок — його актуалізації."Оновлення реєстру виборців — одна з базових умов проведення будь-яких виборів. Війна сильно вплинула на демографічні показники і це має бути відображено в реєстрі. Роботи в цьому напрямку предостатньо", — додав Арахамія.Попередній контекст:Американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.В інтерв’ю польській агенції PAP президент України заявив, що не має наміру триматися за президентське крісло. Але за теперішніх обставин організувати вибори надзвичайно складно.Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук під час зустрічі з дипломатами 22 грудня заявив, що для запуску виборчого процесу Верховна Рада має оновити законодавство, що враховуватиме специфіку проведення голосування у воєнний період. Закон про вибори буде "одноразовим"..

У Верховній Раді ініційовано створення спеціальної робочої групи, яка займеться розробкою законодавства для проведення президентських виборів. Очолити цей процес має перший віце-спікер Олександр Корнієнко, а до обговорення залучать представників усіх фракцій, Центральної виборчої комісії та громадський сектор.Про створення спеціальної робочої групи повідомив у Telegram-каналі голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.Формат та учасники обговоренняЯк зазначив Арахамія, згідно з попередніми домовленостями, робоча група працюватиме над швидким опрацюванням механізмів, які дозволять організувати виборчий процес під час дії воєнного стану.Він наголосив, що процес відбуватиметься на базі профільного Комітету Верхвної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. До обговорення планують залучити широке коло учасників:представників усіх парламентських фракцій та груп;членів Центральної виборчої комісії;експертів профільних громадських організацій, що спеціалізуються на виборчому праві.Прозорість та наступні крокиАрахамія наголосив на відкритості процесу: на засідання робочої групи будуть запрошені представники засобів масової інформації."Дату і час засідання незабаром повідомимо", — зазначив очільник фракції, додавши, що головна мета групи — оперативна розробка необхідних законодавчих змін.Попередній контекст:Американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.В інтерв’ю польській агенції PAP президент України заявив, що не має наміру триматися за президентське крісло. Але за теперішніх обставин організувати вибори надзвичайно складно.Заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик заявив, що для запуску виборчого процесу Верховна Рада має оновити законодавство, що враховуватиме специфіку проведення голосування у повоєнний період. Оскільки ЦВК чекає на ці рішення, подальша доля виборів наразі цілком залежить від ініціативи парламенту.Також стало відомо, що майбутні вибори в Україні коштуватимуть державі щонайменше у 20 мільярдів гривень. У цій сумі враховані також усі супутні витрати, які можуть супроводжувати виборчий процес у надзвичайних умовах..

Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив про значну кількість народних депутатів, які більше не мають бажання чи можливості продовжувати роботу у Верховній Раді. За його словами, в парламенті спостерігається криза мотивації, оскільки багато обранців прагнуть скласти свої повноваження. Про це повідомляє NV. Арахамія порівняв це з "дилемою курки та яйця", оскільки дієвого механізму оновлення законодавчого органу в умовах воєнного стану просто не існує.За словами політика, головною причиною занепаду настроїв у Раді є банальна людська втома. Попри заклики до змін, Арахамія бачить лише один шлях — продовжувати діяльність, закликаючи колег припинити скарги та рівнятися на витримку військових. "Є дуже багато людей, які не можуть і не хочуть далі працювати в парламенті. Але вони незамінні, тому що ми не можемо провести вибори. Така собі проблема курки та яйця", — сказав він.Він наголосив, що парламенту необхідно зберігати стабільність до моменту появи реальних "вікон можливостей" для мирного врегулювання.Раніше повідомлялось, що партія "Слуга народу" обрала нового голову партії. Ним став перший віце-спікер Верховної Ради Олександр Корнієнко.Нагадаємо, 9 грудня американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія.Водночас спікерка Єврокомісії Анітта Хіппер заявила, що проведення президентських виборів в Україні можливе тільки тоді, коли це дозволять обставини, адже війна з Росією все ще триває. Також вона наголосила, що нині — "виняткові часи"..

Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що команда президента Володимир Зеленського, підтримує його рішення щодо звільнення голови Офісу президента Андрія Єрмака із посади.Таку заяву політик оприлюднив у своєму Telegram-каналі."Ми, як команда президента, підтримуємо рішення Володимира Зеленського. Сьогодні він бореться за наше майбутнє, за гідне закінчення війни. Нам потрібно бути сильними всередині країни, щоб мати міцні позиції ззовні. Володимир Зеленський чітко заявив, що ми не маємо права відволікатися на щось, окрім захисту України. Це пріоритет номер один для влади, для суспільства, для кожного українця", — наголосив Арахамія.Він додав, що на сьогодні "важливо, щоб ні в кого не було жодних питань до України". Відтак, "Зеленський показав, що інтереси країни для нього на першому місці"."І він, як лідер нації, лідер держави, не допустить послаблення України ані ззовні, ані зсередини", — резюмував Арахамія.Нагадаємо, 28 листопада президент Володимир Зеленський заявив, що керівник Офісу президента Андрій Єрмак написав заяву про відставку. За його словами, у суботу відбудуться консультації стосовно нового голови ОП.Як відомо, вранці 28 листопада стало відомо про обшуки в Андрія Єрмака. Згодом сам керівник ОП підтвердив інформацію про те, що Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура проводять обшуки у його помешканні. Посадовець заявив, що не перешкоджає слідчим діям. Наразі деталі розслідування, а також стаття, за якою відкрита справа, не розголошуються. НАБУ обіцяє надати більше інформації згодом..

Інформація про нібито підготовку підозри голові фракції "Слуга народу" Давиду Арахамії чи очільнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Олександру Клименку не відповідає дійсності.Про це повідомили в Службі безпеки України у відповідь на запит журналістів "Інтерфакс-Україна". Там констатували, що жодних "вказівок" чи "прохань" від Офісу президента щодо цього до СБУ не надходило."Інформація про те, що Служба безпеки України нібито готувала оголошення підозри у державній зраді голові фракції "Слуга народу" Давиду Арахамії чи очільнику САП Олександру Клименку не відповідає дійсності", — поінформували в СБУ.У відомстві зазначили, що жодних таких "вказівок", "прохань" чи "натяків" з Офісу президента або будь-якої іншої структури до СБУ не надходило".У СБУ наголосили, що, згідно із законодавством, слідчі Служби безпеки не можуть повідомляти про підозру чинним народним депутатам України."Тому цей інформаційний вкид не має нічого спільного з реальністю", — пояснили медійникам у прес-службі відомства.Раніше деякі українські медіа повідомляли, що в Офісі президента розмірковували над тим, щоби вручити керівнику фракції "Слуга народу" Давиду Арахамії підозру в державній зраді. Таким чином начебто "намагалися знайти "винуватців" зливу у справі Міндіча".Водночас, за інформацією "Української правди", ні голова СБУ Василь Малюк, ні генпрокурор Руслан Кравченко на це нібито не погодилися.Нагадаємо, 21 листопада стало відомо, що заступник прокурора САП Андрій Синюк звільнився з посади за власним бажанням. Варто зауважити, що, згідно із законодавством України, керівник САП не має повноважень одноосібно звільняти своїх заступників..

Ідея створення нової коаліції у Верховній Раді України не відображає позицію всієї фракції "Слуги народу". Це лише пропозиція окремих народних депутатів від провладної політичної сили.Про це заявив голова фракції "Слуги народу" у Верховній Раді України Давид Арахамія, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Верховна Рада звільнила скомпрометованих членів уряду. Дякую усім фракціям та групам за те, що знайшли порозуміння в питанні розблокування роботи парламенту й ухвалення рішень, які мали бути ухвалені ще вчора", — зазначив він.Він запевнив, що його політична сила підтримує ефективні дії НАБУ, САП, усієї антикорупційної інфраструктури щодо боротьби з корупцією."У цьому наша позиція незмінна — винні мають нести покарання незалежно від статусів чи посад. Що стосується політичних оцінок, то їх сьогодні прозвучало пре достатньо", — додав Арахамія.Він констатував, що є окремі представники фракції, які теж озвучили свої думки з приводу ситуації в парламенті. За його словами, це заява окремих народних депутатів, вони мають на це право."Не варто сприймати її як позицію всієї фракції. Оскільки ні фракція, ні партія з подібними заявами не виходила", — наголосив Давид Аарахамія.Раніше нардеп від "Слуги народу" Микита Потураєв оприлюднив спільну заяву представників фракції у Верховній Раді. Зокрема, група депутатів пропонувала створити коаліцію національної стійкості, до якої мали би ввійти представники всіх проукраїнських сил парламенту. На думку парламентарів, після цього необхідно повністю оновити склад Кабміну.До речі, деякі ЗМІ поінформували, що 20 листопада президент України Володимир Зеленський зустрінеться з нардепами від "Слуги народу". Головною темою обговорень мають стати подальші кроки для виходу з кризи, яка виникла через корупційну схему в "Енергоатомі".Нагадаємо, що сьогодні в українському парламенті знову виникла політична криза: народні депутати від фракції "Європейська Солідарність" повторно заблокували парламентську трибуну після відновлення засідання, яке тимчасово переривалося через повітряну тривогу..

Народного депутата Олексія Кузнєцова хочуть виключити з партії "Слуга народу". Причиною стала справа про корупцію. До того ж він уже не очолює луганський осередок цієї політичної сили.Про це повідомив голова фракції "Слуга народу" у Верховній Раді України Давид Арахамія. Відповідну заяву озвучила й політична партія "Слуга народу"."Фракція повністю підтримує ефективні дії НАБУ та САП щодо протидії корупції", — наголосив Арахамія.Він додав, що антикорупційна інфраструктура працює незалежно, а нещодавно проголосований парламентом президентський закон надає для цього усі необхідні гарантії. Взаємодія усіх в державі для подолання корупції вкрай важлива."На час розслідування членство народного депутата Олексія Кузнєцова у фракції призупинено. Очікуємо на судовий розгляд цієї справи у відповідні терміни. Винні у корупційних злочинах мають понести справедливе покарання незалежно від статусів і посад", — написав Давида Арахамія.У партії додали, що у зв’язку з кримінальним провадженням стосовно народного депутата Олексія Кузнєцова "Слуга народу" ухвалила рішення усунути його від керівництва Луганською обласною організацією партії.Також там додали, що дисциплінарна комісія вже розглядає питання про виключення Кузнєцова з партії."Очікуємо на чесний та об’єктивний розгляд справи у суді. Для партії принциповим є те, що відповідальність за корупційні дії мають нести всі, незалежно від посади, статусу чи політичної сили", — заявили в "Слузі народу".Партія запевнила, що підтримує роботу НАБУ та САП у боротьбі з корупцією."Ми вважаємо, що антикорупційні органи повинні діяти незалежно, рішуче та професійно. Держава має всі необхідні механізми для ефективної протидії корупції", — акцентували в "Слузі народу".Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський розповів про доповіді директора НАБУ Семена Кривоноса й очільника САП Олександра Клименка, наголосивши, що повинна бути тільки нульова толерантність до корупції.

Нардепи подали на реєстрацію розроблений спільно з Міністерством оборони пакет законопроектів про Defence City. Цей спеціальний правовий режим звільнить на 10 років від сплати податків виробників зброї.Про це у Telegram-каналі повідомив лідер фракції "Слуги народу" Давид Арахамія. "Понад 40% зброї на фронті виготовлено в Україні. Ми маємо унікальні розробки та досвід ведення сучасної війни. Західні партнери проявляють високий інтерес до співпраці з нашими підприємствами. В майбутньому наш ОПК буде однією з точок зростання економіки", — йдеться у повідомленні.Арахамія наголосив, що ці можливості потрібно використовувати й масштабувати. Для цього, за словами нардепа, було розроблено пакет законопроектів, який передбачає: створення Переліку підприємств-резидентів Defence City, який вестиме Міністерство оборони України; захист інформації про виробників зброї; податкові пільги до 1 січня 2036 року — звільнення від податку на прибуток за умови реінвестування, від земельного податку, податку на нерухомість та екологічного податку. Арахамія запевнив, що також зберігаються усі чинні податкові преференції: пільги з ПДВ, прискорена амортизація, пільги для працівників на релокованих підприємствах. "Резиденти Defence City отримають спрощення митних процедур, спрощений експортний контроль для військових технологій, додаткові гарантії захисту в межах кримінального процесу, підтримку в релокації підприємств, можливість встановлення НБУ особливостей валютного нагляду та валютних операцій", — повідомив глава фракції "Слуга народу". Як наголосив Арахамія, пакет підтримки дозволить підприємствам розвиватися, масштабувати виробництва, розширювати співпрацю з партнерами і головне — давати більше зброї та обладнання для захисту України. "Розраховуємо на підтримку усіх фракцій та груп", — додав Давид Арахамія.Нагадаємо, 29 квітня Кабінет міністрів України ухвалив законопроект, який передбачає нові правила оподаткування доходів, отриманих фізичними особами через цифрові торгові платформи. Йдеться про OLX, Prom, Rozetka тощо.

У вівторок, 17 червня, відбудеться засідання фракції "Слуга народу", в ході якого буде представлено кандидатуру генерального прокурора України. Ним стане екс-очільник Державної податкової служби Руслан Кравченко.Про це повідомив у Telegram-каналі лідер фракції "Слуга народу" Давид Арахамія. Він зазанчив, що до парламенту уже надійшло подання президента Володимира Зеленського на призначення Руслана Кравченка на цю посаду. "Воно буде розглянуте на одному із найближчих засідань Верховної Ради", — йдеться у повідомленні Арахамії.Зауважимо, вже колишній генеральний прокурор Андрій Костін написав заяву про звільнення ще 22 жовтня 2024 року. Це сталося після скандалів з фальшивими інвалідностями. Генпрокурор зазначив, що президент України Володимир Зеленський 22 жовтня провів засідання РНБО щодо очевидно аморальної ситуації з фальшивими інвалідностями посадових осіб державних органів. За словами Костіна, на всіх рівнях в державі тривають перевірки та розслідуються кримінальні провадження щодо "ганебних фактів зловживань". Частину із них виявлено і в системі органів прокуратури.Раніше президент Володимир Зеленський призначив нову очільницю місії України при Північноатлантичному альянсі. Нею стала Альона Гетьманчук.Також 3 червня Зеленський звільнив Ігоря Скиб’юка з посади командувача Десантно-штурмових військ Збройних сил України. На його місце призначено Олега Апостола.Ще 8 квітня український уряд призначив Максима Кутергу тимчасовим виконувачем обов’язків директора Бюро економічної безпеки.

Керівник фракції "Слуга народу" Давид Арахамія 16 квітня заявив, що низка депутатів Верховної Ради виступають проти продовження воєнного стану. Вони дотримуються такої позиції навіть після кривавих атак на українські міста.Про це політик повідомив у своєму Telegram-каналі. "Після Сум. Після Кривого Рогу. Під час наступу росіян. Багато журналістів запитують, що я про це думаю. Слів немає. Лише літери, в основному з кінця алфавіту", — написав Арахамії. Глава фракції "Слуга народу" також заявив, що "втома від війни" дається взнаки після виснажливого закордонного відрядження.Раніше лідер "Європейської солідарності", пʼятий президент України Петро Порошенко розкритикував терміни голосування за воєнний стан. Він заявив, що влада "почала зловживати воєнним станом". Варто зазначити, що 15 квітня президент Володимир Зеленський подав до парламенту проекти законів про "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" та "Про продовження строку проведення загальної мобілізації". Правові режими можуть продовжити до 6 серпня.Нещодавно спікер парламенту Руслан Стефанчук заявляв, що українські законодавці майже напевно знову продовжать воєнний стан до закінчення терміну його дії 9 травня. Це означає, що виборів влітку не буде.Своєю чергою керівник Офісу президента України Андрій Єрмак заявив, що вибори в Україні можливі лише після закінчення війни. Наразі ж немає конкретики стосовно українсько-російських переговорів, тому про будь-яку підготовку до виборів говорити не доводиться.Нагадаємо, голова Центрального виборчого комітету України Олег Діденко заявив наприкінці березня, що, аби визначити конкретні терміни, коли можна провести вибори в Україні, необхідно ухвалити закон про особливості проведення повоєнних виборів. Підготовка до них після закінчення війни вимагатиме більше часу, ніж встановлено чинним законодавством.