# Давид Арахамія

На сьогодні питання щодо відставки міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка на порядку денному Верховної Ради немає.Про це повідомив голова фракції "Слуга Народу" Давид Арахамія. Він наголосив, що наразі окремі народні депутати "намагаються політизувати теракт в Голосіївському районі Києва", який стався 18 квітня."Такі намагання є абсолютно безпідставними. Керівництво патрульної поліції пішло у відставку, винні постали перед судом, ніхто нікого не вигороджує, речі називаються своїми іменами. Міністерство внутрішніх справ оперативно зреагувало на ситуацію, зробило висновки, запустило необхідні внутрішні процедури. Станом на зараз питання зміни глави МВС Верховною Радою не розглядається", — йдеться у заяві нардепа.Зауважимо, 21 квітня група народних депутатів зареєструвала у парламент проєкт постанови щодо звільнення Ігоря Клименка з посади міністра внутрішніх справ. Зокрема, ініціаторами документа виступили позафракційна голова підкомітету з питань кримінального процесуального законодавства та оперативно-розшукової діяльності Юлія Яцик, представник групи "За майбутнє" Сергій Рудик та голова підкомітету з питань охоронної і детективної діяльності зі "Слуги народу" Микола Галушко.Що відомо про теракт у КиєвіЯк відомо, 18 квітня кривава подія розгорнулася в Голосіївському районі Києва, де чоловік 1968 року народження відкрив хаотичний вогонь. За даними МВС, зловмисник діяв вкрай жорстоко, розстрілюючи випадкових перехожих."Злочинець, рухаючись вулицею, впритул застрелив чотирьох людей. П’яту людину він вбив у магазині", — повідомляв Ігор Клименко.Після скоєного вбивця забарикадувався у приміщенні й утримував заручників. Поліція намагалася врегулювати ситуацію мирним шляхом: діалог із фігурантом тривав близько 40 хвилин. Оскільки правопорушник не висував жодних вимог і продовжував становити смертельну загрозу, його ліквідували під час силової фази операції.Згодом міський голова Києва Віталій Кличко інформував, що кількість загиблих внаслідок кривавої стрілянини в Голосіївському районі столиці збільшилася з п’яти до шести осіб. Одна з поранених померла на операційному столі, попри зусилля лікарів.Двоє поліцейських втекли під час стрілянини в Києві, що потрапило на відео в соцмережах. Із цього приводу Національна поліція проводить службове розслідування.Генеральний прокурор України Руслан Кравченко запевнив, що дії правоохоронців, зокрема, коли вони залишили в небезпеці дитину та несвоєчасно припинили дії стрільця в Києві, отримають належну правову оцінку.21 квітня Печерський районний суд Києва взяв під варту двох патрульних, Михайла Дробницького та Анну Дудіну, які втекли з місця теракту. Їм призначили 60 діб тримання під вартою з правом внесення застави в розмірі 266 240 гривень для кожного. Натомість вже 22 квітня застава за обох правоохоронців була внесена.Нагадаємо, що серед убитих терористом у Києві в суботу, 18 квітня, виявився музикант гурту "Друге Сонце" Ігор Савченко. Вбивця розстріляв його на столичній вулиці..

Ситуація у Верховній Раді перебуває під контролем. Триває робота над поверненням до режиму роботи парламенту, до якого звикло суспільство.Про це заявив голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія в коментарі для "Інтерфакс-Україна"."Суспільство звикло до того, що цей парламент працює як годинник. Так, є певні труднощі, ми їх озвучували, але ситуація під контролем, і як ми вже говорили, ведеться робота, щоби Верховна Рада повернулася до того режиму роботи, до якого звикло суспільство", — зазначив він.За його словами, для нормалізації ситуації у Верховній Раді потрібно працювати на всіх рівнях."Ситуація важка у всьому парламенті, але очевидно, що "Слуга народу" найбільше впливає на результати голосувань, тому робота всередині фракції в пріоритеті. Ми будемо працювати в групах, вивчати думки колег і формувати бачення того, як ми рухаємося далі", — акцентував Арахамія.Крім того, голова провладної фракції розповів, що триває робота над покращенням співпраці парламенту й уряду Юлії Свириденко."Також ми працюємо з премʼєр-міністеркою України щодо плану покращення взаємодії уряду з парламентом. Сподіваюся, що в цьому питанні всі налаштовані максимально конструктивно", — додав він.Політик наголосив, що Верховна Рада IX скликання неодноразово демонструвала свою здатність ухвалювати найскладніші рішення, на які бракувало політичної волі у всіх попередніх скликаннях."Розпочинаючи з 2019 року, протягом усього повномасштабного вторгнення парламент справляється зі своєю роботою — і коли потрібно було оперативно реагувати на Covid, і коли потрібно було оголосити воєнний стан, і коли депутати проводили засідання в напівоточеному Києві, і коли потрібна була законодавча база для швидкого отримання статусу кандидата на вступ до ЄС. Жоден попередній парламент не працював у подібних умовах, тому якісь рішення ухвалюються швидше, якісь довше, але в підсумку вони приймаються", — перерахував Давид Арахамія.При цьому голова фракції "Слуги народу" попросив представників медіа не драматизувати події в парламенті."Окреме прохання до журналістів, які теж живуть у цій країні — не вдаватися до перебільшень в оцінці ситуації, опираючись на ефемерні заяви декількох депутатів-блогерів. Бо подобається комусь цей парламент, чи ні — всередині країни ми точно всі як громадяни порозуміємося. Важливо те, як зараз цією інформацією маніпулює ворог", — зауважив він.За його словами, попри всі обставини, якими би вони не здавалися, кожен депутат розуміє, яка відповідальність лежить на парламенті."Питання не стоїть в тому, рухаємося ми далі, чи ні. Питання полягає в тому, як ми рухаємося. І відповідь на нього обов’язково знайдемо", — конкретизував Давид Арахамія.Нагадаємо, раніше очільник фракції "Слуги народу" пояснював, що нещодавня заява президента Володимира Зеленського не мала на увазі примусову мобілізацію народних депутатів. Натомість йшлося про внесення змін до законодавства, які дозволять депутатам служити у лавах ЗСУ..

У суботу, 21 березня, українська делегація прибула до Сполучених Штатів Америки для продовження двосторонніх перемовин.Про це повідомляє "Укрінформ". Переговори пройдуть сьогодні у місті Маямі американського штату Флорида.За даними журналістів, Київ на переговорах представлятимуть:секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров;керівник Офісу президента Кирило Буданов;перший заступник керівника ОП Сергій Кислиця;голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.Водночас американську делегацію представлятимуть спецпосланець Білого дому Стів Віткофф та зять президента Дональда Трампа Джаред Кушнер.Зауважимо, президент Володимир Зеленський заявляв, що українська перемовна команда має цілу низку завдань і тем для обговорення. Вона повинна підготувати ґрунт для нового раунду тристоронніх перемовин.Нагадаємо, раніше Росія відмовилася летіти до США на перемовини. Як повідомляв речник Кремля Дмитро Пєсков у коментарі російським пропагандистам заявив, що "пауза у продовженні тристороннього формату має тимчасовий характер". Водночас він відзначив, що РФ все ж планує повернутися до переговорного процесу. За його словами, це може відбутися вже найближчим часом..

Нещодавня заява президента Володимира Зеленського не мала на увазі примусову мобілізацію народних депутатів. Натомість йшлося про внесення змін до законодавства, які дозволять депутатам служити у лавах Збройних сил України.Про це повідомив лідер фракції "Слуга народу" Давид Арахамія, передає "Українська правда". За словами політика, на сьогодні деякі депутати хочуть приєднатися до лав ЗСУ, але цього не дозволяє законодавство."З цього приводу є вкрай важливий нюанс. Є те, що сказав президент, а є певні уривки, слова, які були довільно інтерпретовані. Ми ознайомилися зі словами президента повністю. Він сказав, що депутат або працює, або воює. Як і кожен громадянин України. Ми про це говорили багато разів, що зараз в Україні ти або працюєш, сплачуєш податки, приносиш користь обороні, або стоїш в обороні на фронті. Це розуміє багато депутатів. І були певні запити від них про бажання приєднатися до ЗСУ, але законодавство цього не дозволяє. Є окремі колеги, які прикріплені в певних підрозділах, ведуть там якусь роботу, а в пленарні дні присутні в Раді. Але юридично вони не військовослужбовці, а депутати парламенту. Очевидно, саме це малося на увазі. Що президент готовий проговорювати з парламентом законодавчі зміни, які дозволять депутатам бути військовослужбовцями", — пояснив Арахамія.Нагадаємо, 15 березня український лідер заявив, що народні депутати мають продовжувати працювати у Верховній Раді під час воєнного стану. Інший варіант — вони можуть долучитися до захисту держави на фронті.Додамо, раніше повідомлялося, що військовослужбовці, які раніше працювали у сфері IT, можуть отримувати офіцерське звання. До того ж вони мають повне право працювати на посадах із цифрової трансформації армії..

24 лютого 2022 року стало трагічною датою для всіх українців. TrueUA вирішив нагадати, скільки було спроб закінчити війну за столом переговорів і чому нинішня спроба також далека від реального миру.Від зустрічі на кордоні з Білоруссю до Стамбула. Як Росія нав’язувала свій форматЦього тижня виповнюється чотири роки не тільки з дня повномасштабного вторгнення росіян в Україну, а й із першого контакту українських та російських уповноважених осіб після початку війни. Сталося це 28 лютого на українсько-білоруському кордоні. Українську групу перемовників представляв глава фракції "Слуга народу" Давид Арахамія, російську — помічник Путіна Володимир Мединський. Обоє досі беруть участь у переговорному процесі. Тоді росіяни викотили ультиматум, який лишався незмінним в основних положеннях протягом подальших спроб дипломатії.Наступні переговори відбувалися 3 і 7 березня. Росіяни на чолі з Мединським підвищували градус ультиматумів. На той момент в окупації перебувала північ Київщини, значна частина Чернігівщини, Харківщини, росіяни просувалися на Півдні, на Донеччині й Луганщині. Зрештою серія попередніх контактів підвела до переговорів у Стамбулі, які стартували 29 березня."Стамбульський формат" був першим, де Україна і Росія за посередництва Туреччини обмінялися позиціями. Українська делегація в Стамбулі нічого не підписувала, але Путін використав цей переговорний трек для нав’язування думки про буцімто якийсь меморандум, на який погодилася Україна. Пізніше глава МЗС РФ Сергій Лавров поширював фейк про готовність української влади підписати угоду на основі стамбульських перемовин. Це була маніпуляція з метою перекладання на Україну провини за продовження бойових дій. Такий самий фінт росіяни застосують щодо Трампа після серпневої зустрічі з Путіним на Алясці, коли казатимуть про "дух Анкориджа".Частина вимог Кремля з часів перших переговорів у Стамбулі перекочувала в усі інші спроби домовитися. Серед них так зване "усунення першопричин" війни, що передбачає відмову України від членства в НАТО, суттєве обмеження Збройних сил, визнання Криму російським, надання офіційного статусу російській мові, відмова від заборони РПЦ в Україні. До цього додавалися інші максималістські вимоги. Простіше кажучи, Москва вимагала капітуляції не лише від Києва, а й від США та інших членів НАТО, які на час березневих переговорів 2022 року здавалися розгубленими й неготовими йти на щось більше, аніж економічні санкції. Переговори у Стамбулі зупинилися після деокупації Київщини, коли світ побачив звірства росіян у Бучі, Ірпені та інших містах і селах столичного регіону. До переговорів у найбільшому місті Туреччини ще повернуться через три роки, за інших умов та за наполягання Трампа, але з незмінним порожнім результатом і таким самим порожнім очільником російської делегації Мединським. Його поява у переговорному треку стала ознакою пониження Кремлем зацікавленості у реальних підсумках дипломатії."Формула миру". Як Україна просувала свій мирний план і чому нічого не вийшлоНа саміті "Великої двадцятки" на Балі 15 листопада 2022 року президент Зеленський оприлюднив "Українську формулу миру" з 10 пунктів. Навколо цього документу протягом наступних двох років і тривала робота українських дипломатів. Водночас прямих політичних контактів між Києвом та Москвою не було. Свої послуги "голубів миру" пропонували лідери окремих держав, проте це був їхній піар, який не мав нічого спільного зі справжньою дипломатією. Можна, зокрема, пригадати човникову дипломатію африканських лідерів на чолі з президентом ПАР Сірілом Рамафосою. На першу річницю російського вторгнення в Україну свій "мирний план" із 12 пунктів оприлюднив Китай — союзник у війні проти України. За змістом це був абсолютно порожній набір декларацій, єдиний пункт, який заслуговував на увагу — перший, про повагу до суверенітету всіх країн та дотримання принципів Статуту ООН. У травні 2024 року Китай спільно з Бразилією запропонував спільний "мирний план" із шести пунктів, де про повагу до суверенітету вже не згадувалося.Справжнє нутро "миротворці" із Піднебесної проявили того ж року, коли ледь не зірвали засідання Глобального саміту миру у швейцарському Бюргенштоку, де обговорювалося українське бачення миру. Україна спільно з партнерами активно готувалася до цього заходу, запросили й китайську делегацію, проте в Пекіні відповіли відмовою, бо у Швейцарії не планувалася участь Росії та мав обговорюватися український мирний план, а не всі, яких на той час вже було шість чи сім. Гірше того, китайці відверто зривали цей захід — про що тоді заявив президент Зеленський. На офіційний Пекін орієнтується багато країн Глобального Півдня, відмова китайців їхати на важливий для України форум стала для них сигналом до саботажу.Глобальний саміт відбувся 15-16 червня 2024 року, під підсумковим комюніке спочатку підписалося 80 держав і чотири міжнародні організації, три з них підписи відкликали, натомість додалися нові, загалом документ підтримали 90 держав і шість організацій. З огляду на поведінку Китаю та гнівні заяви з Москви, результат — досить успішний.Проте він не отримав розвитку. Головна причина — передвиборча кампанія в США. Світ тоді взяв паузу в очікуванні, хто ж переможе. Тому дипломатична робота з організації другого засідання наштовхувалася на понижений інтерес до цього заходу. Тим більше Дональд Трамп під час кампанії робив гучні заяви, що завершить війну в Україні за 24 години, й в один чарівний дзвінок до Путіна багато хто хотів вірити. Інша справа, що протягом минулого року про Українську формулу миру вже не згадували. Очевидно, інтересу до неї не проявляли у Вашингтоні, проте, здається, Київ сам відмовився від цієї цікавої ініціативи, віддавши ситуацію в руки Трампа.Переговори імені Трампа. Куди вони заведутьТретій за часом переговорний трек — розтягнуті на цілий рік обіцяні 24 години. Сам Трамп каже: "Ми завершили вісім воєн, і я думаю, що дев'ята на підході. Вона виявилася найскладнішою, хоча я думав, це буде найлегша. Ніколи не знаєш, що буде просто, а що не так вже й просто".За рік, що минув, та за два місяці цього року українці та наші справжні друзі в Європі й США неодноразово переживали емоційні гойдалки через поведінку глави Білого дому. Чого тільки вартий "мирний план" із 28 пунктів, написаний у Москві й під яким підписалися американці, але потім включили задній хід.Якщо "стамбульський формат" — формула капітуляції, яку нав’язувала Росія, "Українська формула миру" та Глобальний саміт миру — наше бачення мирного процесу, то зараз не зовсім зрозуміло, який остаточний варіант обговорювався в Маямі, Абу-Дабі, в Женеві. Відомо про план із 20 пунктів, не всі подобаються українцям, але це хоча б якийсь предмет переговорів. Однак після кожної зустрічі виринають тривожні подробиці, як от просування американцями абсурдної ініціативи створення вільної економічної зони в Донецькій області. Іноді складається враження, що ці переговори потрібні лише для того, щоб утримати Трампа за столом перемовин й аби він не побіг брататися з Путіним заради 12 трильйонів доларів, якими Кремль підкупляє американську адміністрацію.Днями анонсували наступний етап переговорів, а Стів Віткофф взагалі обіцяє "хороші новини"."Ми з Джаредом (зятем Трампа Джаредом Кушнером, — ред.)  сподіваємося внести на обговорення обом сторонам кілька пропозицій, які зблизять їх протягом наступних 3 тижнів і, можливо, навіть призведуть до саміту між Зеленським і президентом Путіним", — заявив він.Про бажання зустрітися з Путіним казав і президент України. Причому не раз. З Москви відповідали — спочатку треба підготувати документи.Трамп поспішає, у нього фактично вже розпочалася передвиборча кампанія з проміжних виборів до Конгресу, від яких залежатиме його президентська посада, адже втрата республіканцями більшості хоча б в одній із палат неминуче призведе до початку процедури імпічменту. Це чудово розуміють в Москві, тому навмисно затягують час, сподіваючись, що глава Білого дому або сам зіскочить з переговорів і переключиться на внутрішню політику, або погодиться на двосторонні переговори США — Росія, або на те, що Україна, аби не лишитися без підтримки Штатів, піде на серйозні поступки.Тому щодо переговорного треку імені Трампа висновків поки немає. Він — нелогічний, непрозорий та незрозумілий переважній більшості нашого суспільства. Про що свідчать дані соцопитування Центру Разумкова: 32,7% опитаних вважає, що українська влада скоріше не успішно веде переговори зі США та РФ щодо мирної угоди, ще 17,4% обрали відповідь "не успішно". "Скоріше успішно "обрали 30,2%, успішно лише 2,9%.Чому ж переважає кількість тих, хто не бачить успіхів? Відповідь в інших цифрах цього ж опитування: українці — проти поступок Росії в ключових питаннях, а переговори саме про формат поступок. 83,9% опитаних вірять у перемогу України, майже 70% впевнені, що навіть в разі територіальних поступок країна-терористка продовжуватиме агресію..

У Женеві, після основного раунду перемовин, Україні та Росія провели окрему двосторонню зустріч.Про це повідомила прессекретар Рустема Умєрова Діана Давітян, передає "Суспільне". За її словами, у двосторонніх перемовинах взяли участь голови двох делегацій Рустем Умєров і Володимир Мединський відповідно, а також Давид Арахамія.Водночас у коментарі пропагандистським ЗМІ Мединський заявив, що "ці перемовини тривали приблизно півтори години". Проте, про що саме говорили сторони, поки не відомо.Переговори у Женеві: що відомоТретій раунд тристоронніх переговорів відбувся у Женеві (Швейцарія). Він тривав два дні. Протягом 17-18 лютого сторони розглянули військові та політичні аспекти. Найбільшого прогресу досягнули у питанні моніторингу припинення вогню.До складу української команди увійшли секретар РНБО Рустем Умєров, голова Офісу президента Кирило Буданов, начальник Генштабу ЗСУ Андрій Гнатов, голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія, перший заступник голови Офісу перзидентоа Сергій Кислиця та заступник начальника ГУР Вадим Скібіцький.Володимир Зеленський проаналізував дводенні перемовини в тристоронньому форматі та під час спілкування з журналістами заявив, що "є певні напрацювання". За його словами, поки що позиції різні, бо цей раунд виявився непростим. Також у коментарі медійникам гарант зауважив, що військові переговори з Росією в Абу-Дабі були продуктивнішими.Своєю чергою керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що перемовини були непростими, але важливими. Він також відзначив, що українська готується до продовження переговорів. Очікується, що вони відбудуться найближчим часом.Нагадаємо, раніше журналісти видання Axios інформували, що в перший день — вівторок, 17 лютого, — переговори в Женеві між США, Україною та Росією зайшли в глухий кут. Головною причиною стала позиція керівника російської делегації Володимира Мединського..

Голова фракції "Слуга народу" у Верховній Раді України Давид Арахамія підтвердив загибель свого однопартійця Ореста Саламахи.Відповідну заяву він оприлюднив у своєму дописі у Telegram."В результаті ДТП загинув наш колега, батько трьох дітей Орест Саламаха", — заявив Арахамія.За його словами, аварія трапилася на жвавій ділянці дороги біля Львова. Медики намагалися врятувати політика, однак його серце зупинилося."Лікарі до останнього боролися за життя Ореста. Щирі співчуття родині. Розділяємо біль і сум від цієї передчасної втрати", — додав він.Що відомо про ДТПЯк розповідав депутат Львівської міської ради Ігор Зінкевич, аварія сталася у Сокільниках близько 18:40. Попередньо, Саламаха, який був за кермом квадроцикла вилетів на зустрічну смугу та врізався у автобус.Правоохоронці наразі інформацію щодо смертельної ДТП не коментують. Орест Саламаха — український підприємець, політик. Народився 25 березня 1991 року у Львові. У 2013 році закінчив Національний університет "Львівська політехніка" (спеціальність "Менеджмент – логістика"). У 2018 році закінчив Львівський університет бізнесу та права (спеціальність "Правознавство").Працював менеджером, займався гуртовою та роздрібною торгівлею. Був менеджером з постачання у будівельній компанії "Буд Інвест Ком", яка належить його дружині Анні. Член Комітету Верховної Ради з питань бюджету, голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку.Нагадаємо, вночі 19 січня у Києві сталася смертельна дорожньо-транспортна пригода. Загинула одна людина.Також 19 січня на Прикарпатті автівка врізалася у вантажний поїзд. Внаслідок аварії постраждали троє людей..

Українська сторона направить повноцінну делегацію до Абу-Дабі для участі у тристоронніх консультаціях із представниками США та Росії. Зокрема, підтверджено участь у переговорному процесі очільника Офісу президента Кирила Буданова.Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час спілкування з медіа на форумі в Давосі.Хто представить УкраїнуЗа словами глави держави, до складу делегації увійшли ключові посадовці та військові керівники. Зокрема, у перемовинах візьмуть участь:Кирило Буданов — керівник Офісу президента.Сергій Кислиця — перший заступник керівника ОП.Давид Арахамія — лідер парламентської фракції "Слуга народу".Андрій Гнатов — начальник Генерального штабу ЗСУ.Формат та терміни Зустріч, за словами Зеленського, проходитиме на рівні перемовників і триватиме протягом двох днів. Президент наголосив, що це технічний етап діалогу, результати якого стануть відомі згодом."Подивимося, який буде результат. Два дні будуть працювати", — зазначив Володимир Зеленський.Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський після зустрічі з американським лідером Дональдом Трампом у Давосі зробив низку гучних заяв. Політик торкнувся тем російсько-української війни, ситуації у Гренландії, сутичок в Ірані та інших важливих питань.  Своєю чергою, лідер Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп назвав сьогоднішню зустріч з президентом України Володимиром Зеленським "хорошою"..

У суботу, 17 січня, українська делегація високого рівня розпочала візит до Сполучених Штатів для проведення стратегічних переговорів щодо завершення війни. Керівник Офісу президента Кирило Буданов, секретар Ради Національної безпеки і оборони Рустем Умєров та голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія обговорять з американськими партнерами умови справедливого миру.Про початок візиту Буданов повідомив у своєму Telegram-каналі.За його словами, головною метою поїздки є опрацювання конкретних деталей майбутньої мирної угоди. Програма візиту передбачає спільну зустріч із впливовими американськими представниками, серед яких:Стівен Віткофф — спеціальний посланник США на Близькому Сході;Джаред Кушнер — колишній радник Білого дому;Деніел Дрісколл — старший радник з питань національної безпеки.Буданов наголосив, що українська сторона налаштована на конструктивний діалог і досягнення конкретних результатів, які забезпечать державі стабільний та справедливий мир."Україні потрібен справедливий мир. Працюємо на результат", — підсумував очільник Офісу президента.Рустем Умєров також підтвердив свій візит до Сполучених Штатів, зазначивши, що наразі триває активна робота з американськими партнерами над розвитком мирного процесу. Він наголосив, що ключовими завданнями делегації є напрацювання кроків для досягнення тривалого миру та узгодження конкретних безпекових гарантій для України.  Нагадаємо, нещодавно американський президент Дональд Трамп заявив, що у Володимира Зеленського, як і раніше, "немає жодних козирів". На думку лідера Сполучених Штатів Америки, лише він спроможний закінчити війну Росії проти України.Також раніше видання The Telegraph інформувало, що президент США Дональд Трамп все більше розчаровується у російському диктаторі Володимиру Путіну. Ба більше, він вважає його перешкодою для миру в Україні..

До кінця лютого Верховна Рада України має підготувати законопроект про проведення виборів і референдуму. Але голосування планують провести не пізніше, ніж через 90 днів після припинення вогню. Їх також можуть об'єднати.Про це повідомили лідер фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Давід Арахамія та спікер українського парламенту Руслан Стефанчук під час брифінгу для журналістів.Арахамія зазначив, що законопроект можуть презентувати вже до кінця лютого. Враховуючи темпи обговорення та розробки, якщо нічого не пришвидшувати, знадобиться певний час."Внутрішній дедлайн — до кінця лютого маємо закінчити. Тобто ми маємо драфт, який ми можемо реєструвати та голосувати", — пояснив він.Стефанчук додав, що вибори президента та проведення референдуму в Україні мають включати безпекову складову. Мінімум для підготовки таких заходів — це 60 днів, до того ж є численні проблеми."Чому не створити онлайн-інструмент для проведення виборів? Наприклад, 6,5 мільйона внутрішньо переміщених осіб є, а в реєстрі тільки мільйон — де решта? На якій дільниці вони будуть голосувати?" — поставив запитання спікер.Також Арахамія розповів, що є ідея поєднати президентські вибори та загальнонаціональний референдум щодо "мирного плану". Проблема в тому, що Україна не має сучасного досвіду організації проведення референдумів такого типу.Останній референдум в Україні проводили 1991 року, він стосувався питання незалежності та виходу зі СРСР. Цей референдум проводили інакше, ніж це можна зробити зараз, — технічні можливості дуже змінилися. Також є інші проблеми та нюанси."Сучасного досвіду в нас немає ні організаційно, ні політично, ні економічно. Чесно кажучи, ми зараз до цього не дуже готові", — акцентував він.Окрім того, Стефанчук поінформував, як можна сформулювати запитання в бюлетені для голосування під час референдуму в Україні."На референдумі може бути лише одне запитання — чи підтримуєте ви мирну угоду чи ні", — підсумував голова Верховної Ради України.Попередній контекстАмериканський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.До того ж 23 грудня вперше за час повномасштабного вторгнення, відновлено роботу "Державного реєстру виборців". Це ще один крок до проведення виборів в Україні.Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що вибори в Україні можуть відбутися шляхом гібридного голосування — онлайн і офлайн. Це необхідно, щоби забезпечити якомога вищу явку громадян.Нагадаємо, голова правління громадянської мережі "ОПОРА", член робочої групи з підготовки законів щодо проведення виборів під час війни Ольга Айвазовська заявила, що вибори як один із пунктів "мирної угоди" — це небезпечне явище, адже це ставить під питання природу конфлікту. Іншими словами — ставить Україну в статус держави зі слабким суверенітетом..

Вибори в Україні можуть відбутися шляхом гібридного голосування — онлайн та офлайн. Це необхідно, щоб забезпечити якомога вищу явку громадян. Про це повідомив голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія на засіданні робочої групи з підготовки законодавчих пропозицій щодо виборів в особливий або повоєнний період. Він зауважив, що насправді, тема виборів "дуже важка", тому що від європейських партнерів надходять різноманітні меседжі. "Деякі країни можуть нам допомагати відкривати додаткові дільниці, але з цим пов'язано також бюджетування цього процесу, хто це буде оплачувати. А деякі — кажуть, що в них прямо заборонено це робити, і тоді ми будемо мати певний bottleneck, і наша спроможність пропускна наших закордонних дільниць буде обмежена", — заявив він.Арахамія вважає, що можливо голосування триватиме декілька днів. Також розглядають питання гібридного голосування з застосуванням онлайн-механізмів. "Я взагалі, як колишній айтівець, так і не зрозумів, чи можливе онлайн-голосування, чи ні, бо чую багато фантомів. Але ми зараз проводимо онлайн-нараду, ми маємо онлайн-голосування на комітетах, проведення комітетів онлайн. І я пам'ятаю, що саме такі страхи були озвучені, коли ми це впроваджували в життя. Тому я сподіваюсь, що ваша робоча група серйозно попрацює, чи можна насправді робити гібридне голосування онлайн та офлайн, тому що ми маємо ще дуже-дуже великий і складний процес", — зазначив нардеп.Також він додав, що на дільниці має прийти якомога більше громадян, але це буде "дуже велика проблема"."Нам треба фокусуватися на максимізації явки. Цього можна досягти шляхом розширених можливостей голосування. Або додати декілька днів, або можливість онлайн-голосування", — підсумував Арахамія.Попередній контекстАмериканський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.23 грудня вперше за час повномасштабного вторгнення, відновлено роботу "Державного реєстру виборців". Це ще один крок до проведення виборів в Україні..

У вівторок, 23 грудня, вперше за час повномасштабного вторгнення, відновлено роботу "Державного реєстру виборців". Це ще один крок до проведення виборів в Україні.Про це повідомив народний депутат, голова фракції "Слуга Народу" Давив Арахамія."Як і обіцяв, інформуватиму суспільство про підготовку до можливого проведення виборів в умовах воєнного стану. Сьогодні, вперше за час повномасштабного вторгнення, постановою Центральної виборчої комісії було відновлено роботу "Державного реєстру виборців", — заявив він.Як пояснив політик, відновлення роботи реєстру відкриває шлях до поновлення взаємодії ЦВК з громадянами, органами влади в частині роботи з реєстром і як наслідок — його актуалізації."Оновлення реєстру виборців — одна з базових умов проведення будь-яких виборів. Війна сильно вплинула на демографічні показники і це має бути відображено в реєстрі. Роботи в цьому напрямку предостатньо", — додав Арахамія.Попередній контекст:Американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.В інтерв’ю польській агенції PAP президент України заявив, що не має наміру триматися за президентське крісло. Але за теперішніх обставин організувати вибори надзвичайно складно.Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук під час зустрічі з дипломатами 22 грудня заявив, що для запуску виборчого процесу Верховна Рада має оновити законодавство, що враховуватиме специфіку проведення голосування у воєнний період. Закон про вибори буде "одноразовим"..

У Верховній Раді ініційовано створення спеціальної робочої групи, яка займеться розробкою законодавства для проведення президентських виборів. Очолити цей процес має перший віце-спікер Олександр Корнієнко, а до обговорення залучать представників усіх фракцій, Центральної виборчої комісії та громадський сектор.Про створення спеціальної робочої групи повідомив у Telegram-каналі голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.Формат та учасники обговоренняЯк зазначив Арахамія, згідно з попередніми домовленостями, робоча група працюватиме над швидким опрацюванням механізмів, які дозволять організувати виборчий процес під час дії воєнного стану.Він наголосив, що процес відбуватиметься на базі профільного Комітету Верхвної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. До обговорення планують залучити широке коло учасників:представників усіх парламентських фракцій та груп;членів Центральної виборчої комісії;експертів профільних громадських організацій, що спеціалізуються на виборчому праві.Прозорість та наступні крокиАрахамія наголосив на відкритості процесу: на засідання робочої групи будуть запрошені представники засобів масової інформації."Дату і час засідання незабаром повідомимо", — зазначив очільник фракції, додавши, що головна мета групи — оперативна розробка необхідних законодавчих змін.Попередній контекст:Американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.В інтерв’ю польській агенції PAP президент України заявив, що не має наміру триматися за президентське крісло. Але за теперішніх обставин організувати вибори надзвичайно складно.Заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик заявив, що для запуску виборчого процесу Верховна Рада має оновити законодавство, що враховуватиме специфіку проведення голосування у повоєнний період. Оскільки ЦВК чекає на ці рішення, подальша доля виборів наразі цілком залежить від ініціативи парламенту.Також стало відомо, що майбутні вибори в Україні коштуватимуть державі щонайменше у 20 мільярдів гривень. У цій сумі враховані також усі супутні витрати, які можуть супроводжувати виборчий процес у надзвичайних умовах..

Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив про значну кількість народних депутатів, які більше не мають бажання чи можливості продовжувати роботу у Верховній Раді. За його словами, в парламенті спостерігається криза мотивації, оскільки багато обранців прагнуть скласти свої повноваження. Про це повідомляє NV. Арахамія порівняв це з "дилемою курки та яйця", оскільки дієвого механізму оновлення законодавчого органу в умовах воєнного стану просто не існує.За словами політика, головною причиною занепаду настроїв у Раді є банальна людська втома. Попри заклики до змін, Арахамія бачить лише один шлях — продовжувати діяльність, закликаючи колег припинити скарги та рівнятися на витримку військових. "Є дуже багато людей, які не можуть і не хочуть далі працювати в парламенті. Але вони незамінні, тому що ми не можемо провести вибори. Така собі проблема курки та яйця", — сказав він.Він наголосив, що парламенту необхідно зберігати стабільність до моменту появи реальних "вікон можливостей" для мирного врегулювання.Раніше повідомлялось, що партія "Слуга народу" обрала нового голову партії. Ним став перший віце-спікер Верховної Ради Олександр Корнієнко.Нагадаємо, 9 грудня американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія.Водночас спікерка Єврокомісії Анітта Хіппер заявила, що проведення президентських виборів в Україні можливе тільки тоді, коли це дозволять обставини, адже війна з Росією все ще триває. Також вона наголосила, що нині — "виняткові часи"..

Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що команда президента Володимир Зеленського, підтримує його рішення щодо звільнення голови Офісу президента Андрія Єрмака із посади.Таку заяву політик оприлюднив у своєму Telegram-каналі."Ми, як команда президента, підтримуємо рішення Володимира Зеленського. Сьогодні він бореться за наше майбутнє, за гідне закінчення війни. Нам потрібно бути сильними всередині країни, щоб мати міцні позиції ззовні. Володимир Зеленський чітко заявив, що ми не маємо права відволікатися на щось, окрім захисту України. Це пріоритет номер один для влади, для суспільства, для кожного українця", — наголосив Арахамія.Він додав, що на сьогодні "важливо, щоб ні в кого не було жодних питань до України". Відтак, "Зеленський показав, що інтереси країни для нього на першому місці"."І він, як лідер нації, лідер держави, не допустить послаблення України ані ззовні, ані зсередини", — резюмував Арахамія.Нагадаємо, 28 листопада президент Володимир Зеленський заявив, що керівник Офісу президента Андрій Єрмак написав заяву про відставку. За його словами, у суботу відбудуться консультації стосовно нового голови ОП.Як відомо, вранці 28 листопада стало відомо про обшуки в Андрія Єрмака. Згодом сам керівник ОП підтвердив інформацію про те, що Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура проводять обшуки у його помешканні. Посадовець заявив, що не перешкоджає слідчим діям. Наразі деталі розслідування, а також стаття, за якою відкрита справа, не розголошуються. НАБУ обіцяє надати більше інформації згодом..