# Денис Шмигаль

Президент Володимир Зеленський запропонував віце-прем'єр-міністру, міністру цифрової трансформації України Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.Таку заяву очільник держави зробив у своєму вечірньому відеозверненні."Новим міністром оборони України я запропонував стати Михайлу Федорову. Він глибоко займається питанням лінії дронів, працює результативно в цифровізації держпослуг і процесів. Разом зі всіма нашими військовими, з військовим командуванням, разом з національними виробниками зброї та партнерами України треба реалізувати в сфері оборони такі зміни, які допоможуть", — зазначив Зеленський.Він відзначив, що Федоров зможе реалізувати всі зміни і додати технологічності. Водночас, за словами президента, нинішньому очільнику Міноборони Денису Шмигалю він запропонував "очолити інший напрямок у державній роботі — і не менше важливий для нашої стійкості"."Денис Шмигаль залишається в нашій команді, у команді України, і я вдячний йому за системну роботу на державу. Торік Міністерство оборони дало хороші результати, зокрема на грудень було виконано доручення по виробництву дронів-перехоплювачів – понад тисячу на добу виробництво. Ми працюємо, щоб збільшити кількість підготовлених екіпажів. І таких завдань було ще чимало", — додав гарант.Нагадаємо, 2 січня президент Володимир Зеленський підписав укази про призначення нових очільників Головного управління розвідки Міністерства оборони України та Офісу президента. Так, ГУР очолив колишній голова Служби зовнішньої розвідки Олег Іващенко, а очільником ОП став Кирило Буданов..

Міністерство оборони надало статус резидента Defence City першій компанії. Ним став один із найбільших виробників безпілотників в Україні, відомий, зокрема, дронами "Вампір", "Шрайк" і перехоплювачами "шахедів".Про це повідомив міністр оборони України Денис Шмигаль."Defence City — системна державна політика зі створення сприятливих умов для масштабування оборонного виробництва, залучення інвестицій і розвитку українського оборонно-промислового комплексу. Запрошуємо українських виробників долучатися до Defence City та ставати частиною нової промислової екосистеми, що посилює обороноздатність держави", — заявив він.У Міноборони запевнили, що резиденти нового правового режиму отримують реальні інструменти для розвитку виробництва:звільнення від податку на прибуток за умови реінвестування коштів у розвиток;звільнення від земельного, майнового та екологічного податків;спрощені митні процедури;спеціальні гарантії захисту інформації та конфіденційності даних підприємства під час дії режиму;державну підтримку релокації та підвищення захищеності виробничих потужностей у разі необхідності.Як підприємству оборонно-промислового комплексу стати резидентом Defence CityЗатверджена Урядом процедура передбачає подання до Міноборони заяви про надання статусу резидента Defence City та пакета документів, зокрема, звіту про відповідність вимогам законодавства, фінансової й аудиторської звітності, а також інформації про участь у виконанні державних оборонних контрактів.Документи подаються або в електронній формі з накладанням кваліфікованого електронного підпису — на адресу admou@post.mil.gov.ua, або в паперовій формі — поштою за адресою 03168, м.Київ, проспект Повітряних сил України, 6.За результатами опрацювання поданих документів Міноборони ухвалює рішення щодо надання або відмови у наданні статусу резидента, або повернення заяви без розгляду. У разі позитивного рішення — інформація про резидента вноситься до реєстру Defence City.Нагадаємо, 14 листопада Денис Шмигаль розповідав, що в Україні запущено серійне виробництво дронів-перехоплювачів "шахедів". Вони захищатимуть небо від ворожих цілей..

Швеція найближчим часом може оголосити новий пакет допомоги для України. Він стосуватиметься сфери протиповітряної оборони.Про це повідомив міністр оборони Денис Шмигаль після переговорів з очільником Міноборони Швеції Полом Йонсоном."Швеція найближчим часом планує оголосити новий пакет підтримки України у сфері протиповітряної оборони. Щиро дякую за цю допомогу, яка рятує життя українців", — зазначив він.Шмигаль уточнив, що також обговорив із Йонсоном прогрес у питанні постачання літаків Gripen. Готуємося до початку тренування українських пілотів і технічного персоналу."Поінформував колегу про масовану повітряну атаку Росії у ніч на вівторок. Літаки F-16 знищили переважну більшість з 35 ворожих крилатих ракет. Відзначив вагомий внесок Швеції у посилення наших авіаційних спроможностей. Вдячний за це! Розраховуємо на подальшу тісну співпрацю у цій сфері... Вдячний Швеції за послідовну підтримку та справжнє партнерство", — резюмував Шмигаль.Нагадаємо, 21 жовтня стало відомо, що українська компанія Bullet і американська AIRO Group Holdings, Inc. підписали лист про наміри створити спільне підприємство для виробництва високошвидкісних дронів-перехоплювачів, які зможуть протистояти російським ударним безпілотникам типу "Шахед"..

У середу, 24 грудня, міністр оборони України Денис Шмигаль провів телефонні переговори з очільником оборонного відомства Швеції Полом Йонсоном. Ключовими темами діалогу стали зміцнення української системи протиповітряної оборони та перспективи отримання багатоцільових літаків Gripen. Про результати розмови посадовець повідомив у соцмережі Х.Перспективи передачі Gripen та навчання пілотівСторони детально проаналізували прогрес у питанні постачання винищувачів Gripen. Зокрема, Денис Шмигаль підтвердив, що підготовчі процеси до старту тренувань українських льотчиків та інженерно-технічного персоналу вже тривають.Наслідки масованого обстрілу 23 грудняОкрему увагу під час розмови приділили черговій повітряній атаці РФ, що відбулася в ніч на вівторок. Шмигаль відзначив ефективність західного озброєння, розповівши про успіхи авіації:українські F-16 зуміли ліквідувати більшу частину з 35 російських крилатих ракет;було підкреслено значну роль Швеції у розбудові повітряних потужностей України.Новий пакет оборонної допомогиЗа результатами перемовин стало відомо, що Стокгольм готується офіційно анонсувати черговий пакет військової допомоги. Нова підтримка буде сфокусована на посиленні протиповітряної оборони, що дозволить ще ефективніше захищати життя цивільного населення. Денис Шмигаль висловив глибоку вдячність Швеції за непохитне партнерство та послідовну підтримку України у боротьбі з агресором.Раніше Денис Шмигаль заявив, що виробництво інноваційного озброєння стало пріоритетом номер один для українського оборонного сектору. Цього року обсяги постачань безпілотних систем зросли у кілька разів у порівнянні з попереднім, забезпечуючи захисникам технологічну перевагу на фронті.Нагадаємо, Португалія пообіцяла внести 50 мільйонів євро до механізму PURL, який забезпечує закупівлю американської зброї для України. До того ж португальські партнери готові надати Києву іншу фінансову допомогу..

У п'ятницю, 19 грудня, прем'єр-міністр України Денис Шмигаль здійснив робочу поїздку на Запорізький напрямок, де проінспектував хід зведення оборонних рубежів. Про це посадовець повідомив у своєму офіційному звіті, підбиваючи підсумки інженерних робіт за 2025 рік.Технології та масштаби будівництваЯк зазначив міністр, за будівництво фортифікацій на цій ділянці фронту відповідає Державна спеціальна служба транспорту (ДССТ). Прем'єр оглянув інженерні загородження, які зводяться із застосуванням новітніх технологій. Як доповів голова ДССТ генерал-майор Олександр Яковець, станом на кінець 2025 року план робіт на Запорізькому напрямку виконано в повному обсязі. Зокрема, звітують про такі результати:повністю облаштовано мережу опорних пунктів та встановлено загороджувальні піраміди ("зуби дракона");зведено 255 кілометрів смуг невибухових загороджень;викопано 340 кілометрів протитанкових ровів;встановлено понад 2,1 кілометра бар'єрного рубежу типу "Єгоза";прокладено 277 кілометрів малопомітних перешкод (МПП).Плани на наступний рікДенис Шмигаль відзначив високі темпи робіт, проте наголосив на необхідності подальшого посилення оборони. Міністр оборони уже дав доручення ДССТ на 2026 рік — темпи облаштування укріплень мають бути прискорені."Дякую всім, хто працює на посилення захисту, та всім, хто обороняє нашу країну", — резюмував очільник уряду.Зведення таких масштабних рубежів є стратегічним пріоритетом для стримування ворога та забезпечення стабільності лінії фронту на південному напрямку.Нагадаємо, 16 грудня міністр оборони України Денис Шмигаль звернувся до міжнародних партнерів під час 32-го засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі "Рамштайн", озвучивши колосальну потребу у фінансуванні оборони на 2026 рік, яка сягає 60 мільярдів доларів від країн-союзників..

У вівторок, 16 грудня, міністр оборони України Денис Шмигаль повідомив про безпрецедентні домовленості, досягнуті у форматі "Рамштайн", які стосуються довгострокової військової підтримки України. За його словами, у 2025 році партнери зобов'язалися виділити загалом майже 10 мільярдів доларів на потреби української оборони.Про це йдеться у Telegram-каналі міністра.За словами Шмигаля, з цієї суми майже п'ять мільярдів доларів буде спрямовано безпосередньо на українське оборонне виробництво, і ще близько п'яти мільярдів доларів — на закупівлю американського озброєння для ЗСУ. Міністр підкреслив, що обидва показники стали рекордними, і Україна прагне підтримувати таку динаміку у 2026 році.Довгострокові зобов'язання від партнерівШмигаль оприлюднив перелік найважливіших зобов'язань, отриманих від країн-партнерів у межах засідання "Рамштайн":Німеччина візьме на себе зобов'язання щодо виділення 11,5 мільярда євро у 2026 році. Головний фокус буде спрямований на посилення ППО, БпЛА та артилерійські постріли. Україні вже передані нові системи Patriot та IRIS-T.Велика Британія посилить спроможності ППО України на суму 600 мільйонів фунтів стерлінгів у 2025 році. Фінансування надійде коштом заморожених активів РФ, фінансування партнерів та власного бюджету.Нідерланди виділяють 700 мільйонів євро на БпЛА, з яких 400 мільйонів євро призначені для виробів українського виробництва.Норвегія надасть близько семи мільярдів доларів загальної військової допомоги у 2026 році, включно з внесками на підтримку американських систем ППО та "чеської ініціативи".Литва планує спрямувати понад 220 мільйонів євро у 2026 році (на рівні не менш ніж 0,25% ВВП) на військову підтримку, зокрема внески на PURL, програму Patriot для України та "чеську ініціативу".Чехія повідомила, що у межах "чеської ініціативи" на 2026 рік вже профінансовано постачання 760 тисяч артилерійських снарядів.Данія передає 29-й пакет підтримки на 250 мільйонів євро (дрони, ППО та підтримка авіації), а також робить новий внесок у PURL з фокусом на авіаційні спроможності.Канада виділяє додаткові 30 мільйонів канадських доларів на українські дрони, ракети AIM-9, електрооптичні сенсори та іншу військову допомогу.Естонія та Латвія продовжують підтримку на рівні не менш ніж 0,25% ВВП (142 мільйони євро та 110 мільйонів євро відповідно), зосереджуючись на БпЛА, РЕБ та PURL.Значні внески також анонсували Люксембург (100 мільйонів євро у 2026), Португалія (внесок у "чеську ініціативу" та 10 мільйонів євро на БпЛА), Польща (постачання 155-мм снарядів), Нова Зеландія (15 мільйонів доларів на PURL) та Чорногорія.Міністр оборони Денис Шмигаль подякував партнерам за ці внески, які, за його словами, "рятують життя, посилюють усю Європу та наближають справжній мир".Нагадаємо, 16 грудня міністр оборони України Денис Шмигаль звернувся до міжнародних партнерів під час 32-го засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі "Рамштайн", озвучивши колосальну потребу у фінансуванні оборони на 2026 рік, яка сягає 60 мільярдів доларів від країн-союзників..

У вівторок, 16 грудня, міністр оборони України Денис Шмигаль звернувся до міжнародних партнерів під час 32-го засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі "Рамштайн", озвучивши колосальну потребу у фінансуванні оборони на 2026 рік, яка сягає 60 мільярдів доларів від країн-союзників.Про це посадовець повідомив у своєму Telegram-каналі.Рекордний 2025 рікНа початку свого звернення Шмигаль висловив подяку за підтримку у 2025 році, який він назвав рекордним за обсягами допомоги. За його словами, у разі виконання всіх зобов'язань Україна зможе залучити 45 мільярдів доларів, що є найбільшою сумою від початку повномасштабної війни.Потреби 2026 рокуПрем'єр-міністр наголосив, що загальний обсяг оборонних потреб України на 2026 рік становить 120 мільярдів доларів. Хоча половину цієї суми Україна планує покрити власними ресурсами, решта 60 мільярдів доларів має надійти від міжнародних партнерів.Шмигаль окреслив пріоритети фінансування:стабільне та прогнозоване фінансування. Запропоновано механізм, за яким партнери спрямовуватимуть щонайменше 0,25% свого ВВП на оборонні потреби України;протиповітряна оборона. Необхідність посилення спроможностей для захисту населення на тлі безперервного повітряного терору Росії;підтримка виробництва. Інвестиції в українське виробництво дронів та інших ефективних зразків озброєння;постачання боєприпасів. Забезпечення постачання, зокрема далекобійних боєприпасів;механізм PURL. Фінансування ключової співпраці між Європою та США. Загальна потреба України для отримання пакетів PURL у 2026 році становить 15 мільярдів доларів.Шлях до миру через силуШмигаль наголосив, що Україна залишається відданою відновленню миру, проте закликав до посилення тиску на агресора, обмеження його ресурсів та розширення оборонних спроможностей України як необхідної умови для досягнення цієї мети. Насамкінець, прем'єр-міністр подякував усім учасникам Контактної групи, а також висловив особливу вдячність Великій Британії, Німеччині та НАТО за лідерство в організації продуктивного засідання.За інформацією Міністерства оборони України, станом на вересень цього року союзники передали Україні допомогу на суму понад 145 мільярдів доларів, що дало змогу ЗСУ отримати сучасні ППО-системи, винищувачі F-16, танки, бронетехніку, артилерійські снаряди й інші ключові ресурси для протидії російському вторгненню.Нагадаємо, що під час попереднього 31 засідання у форматі "Рамштайн" у жовтні Україна та партнери досягнули домовленостей, які зміцнять обороноздатність держави. Київ отримає низку важливих пакетів підтримки. Про це повідомляв міністр оборони Денис Шмигаль..

Володимир Зеленський розглядає щонайменше п'ять кандидатів на посаду голови Офісу президента. Серед них — міністр оборони Денис Шмигаль.Таку заяву гарант зробив під час спілкування з журналістами у літаку після зустрічі з лідерами ЄС у Лондоні, пише "Суспільне".Так, серед кандидатів на посаду голови Офісу президента:міністр цифрової трансформації Михайло Федоров;міністр оборони Денис Шмигаль;заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця;заступник керівника ОПУ Павло Паліса;керівник ГУР Кирило Буданов."Що стосується голови ОП, я провів консультації, і країна це бачила. Є варіанти, але тут є виклик, бо рада повинна спершу їх знімати перед тим, як призначати. Не хочеться, щоб це було як у грі “Дженга”, коли витягнеш одну деталь і все розсипається", — прокоментував Зеленський кандидатури Шмигаля та очільника Федорова.Варто зауважити, що радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин 8 грудня заявив, що триває процес оцінки та визначення подальшої стратегії роботи головного органу виконавчої влади."Пауза" спричинена тим, що одночасно відбуваються дуже інтенсивні переговори зі США та іншими, і залежно від їхнього результату буде вирішено, на чому зосередитися — чи повинен керівник Офісу мати більше ролі типу АНБ, чи більше уваги приділяти внутрішній політиці", — пояснив він.Як відомо, вранці 28 листопада журналісти "Української правди" повідомили, що детективи Національного антикорупційного бюро та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури прийшли з обшуками до Андрія Єрмака. За годину вже колишній керівник ОП підтвердив візит антикорупційних органів до його помешкання й заявив про готовність співпрацювати зі слідством.Обшуки у Єрмака викликали реакцію у світової спільноти. У Єврокомісії заявили, що будь-які розслідування свідчать, що антикорупційні органи в Україні працюють, а боротьба з корупцією є вирішальною для країни, яка прагне приєднатися до ЄС. У Польщі ж вважають, що розслідування корупції в Україні не полегшує поточні мирні переговори.Вечері у п'ятницю Зеленський повідомив про звільнення Єрмака з посади керівника Офісу президента й анонсував перезавантаження інституції. Президент додав, що у суботу проведе консультації з тими, хто може очолити ОП.Нагадаємо, екс-глава Офісу президента Андрій Єрмак наступного дня після своєї відставки, 29 листопада, знову відвідав Банкову для особистої розмови з президентом Володимиром Зеленським.Додамо, нещодавно народний депутат від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко повідомив про ймовірну підготовку до втечі з України Андрія Єрмака..

У Збройних силах України планують розгорнути нову армійську IT-вертикаль. Вона охопить всі рівні — від Міністерства оборони та Генерального штабу до кожного батальйону ЗСУ.Про це заявив міністр оборони Денис Шмигаль під час Defence Digital Forum. За його словами, ключовим елементом цієї системи стане корпус із понад семи тисяч цифрових офіцерів, які працюватимуть синхронно та відповідатимуть за впровадження цифрових рішень у своїх підрозділах. Частина таких фахівців уже виконує відповідні функції на місцях, і їх планують об’єднати в єдину структуру."Важливо, щоб диджиталізація у війську стала тотальною — від Міністерства і Генштабу до кожного батальйону. Такі люди забезпечать більшу швидкість і результативність цифровізації нашого війська", — наголосив Шмигаль.Водночас заступниця міністра оборони з цифрової трансформації Оксана Ферчук зауважила, що нинішніх десятків цифрових систем недостатньо для масштабування, тому потрібна окрема вертикаль фахівців, здатних працювати зі складними технологіями."Ми хочемо, щоб посади цифрових офіцерів з'явилися в кожному підрозділі — від батальйону й бригади до корпусів, оперативних командувань, усіх управлінь Генштабу та Міністерства оборони", — сказала вона.Ферчук додала, що до підрозділів планують направити близько 7 тисяч цифрових офіцерів, і якість їхнього добору залежатиме від командирів. Кандидати мають володіти відповідними IT-навичками, адже призначення випадкових людей може звести реформу нанівець.До того ж, як пояснив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, перед цифровими офіцерами стоятимуть наступні завдання:впроваджувати цифрові системи у підрозділах;збирати й передавати зворотний зв’язок;визначати реальні потреби військових;виступати замовниками та архітекторами технічних рішень;формувати ІТ-культуру в Силах оборони."Завдяки новій структурі ми зможемо значно пришвидшити цифровізацію армії, ефективніше впроваджувати цифрові продукти, системно отримувати зворотний зв’язок та масштабувати найкращі ініціативи військових", — зазначив Федоров.Нагадаємо, 5 грудня уряд затвердив нові контракти для військовослужбовців, які передбачають гарантовані чіткі терміни служби та підвищення виплат. Законопроект спрямували до Верховної Ради..

У п'ятницю, 5 грудня, уряд затвердив нові контракти для військовослужбовців, які передбачають гарантовані чіткі терміни служби та підвищення виплат. Законопроект спрямували до Верховної Ради.Як повідомив міністр оборони України Денис Шмигаль, документ розроблений за дорученням президента Володимира Зеленського."Ми відповідаємо на ключові запити українського війська та суспільства", — зауважив він.Нова система передбачає:контракт пропонується для солдатів, сержантів і офіцерів всіх Сил безпеки та оборони: ЗСУ, НГУ, ДПСУ та інших;термін контрактів — від одного до п’яти років. Відстрочка від мобілізації на 12 місяців після завершення контракту за умови його укладення на два-п'ять років;щорічні фінансові бонуси та додаткова щомісячна винагорода за участь у бойових операціях;нові контракти зможуть укласти громадяни, які перебувають в запасі та резервісти, мобілізовані військовослужбовці. Воїни, які вже служать за контрактом, матимуть змогу переукласти їх на нових умовах.У Міноборони очікують на оперативне ухвалення законопроекту народними депутатами. Також у відомстві розраховують, що система нових контрактів запрацює в першому кварталі 2026 року. Нагадаємо, 5 грудня прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час виступу в парламенті зазначив, що загальне підвищення зарплат для військовослужбовців у Держбюджеті на 2026 рік не передбачене. Натомість уряд працює над альтернативним механізмом виплат..

Загальне підвищення зарплат для військовослужбовців у Держбюджеті на 2026 рік не передбачене. Натомість уряд працює над альтернативним механізмом виплат.Як заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час виступу в парламенті, замість загального підвищення грошового забезпечення вводиться нова контрактна форма служби. "Ми передбачаємо запровадження нової форми, контрактної, яка буде містити покращені умови для всіх військовослужбовців, зокрема для чинних військовослужбовців буде змога підписувати контракти за новою формою, отримувати по них більше коштів", — прокоментував Шмигаль.Державний бюджет на 2026 рік: основні показникиЯк відомо, в першому читанні державний бюджет України на 2026 рік ухвалили ще 22 жовтня. Уряд 5 листопада підготував документ до другого читання у Верховній Раді. До нього внесли низку змін.Витрати на 2026 рік в бюджеті заклали в розмірі 4,8 трильйона гривень при доходах у 2,83 трильйона гривень. Особливістю бюджету-2026 є те, що уряд вирішив підвищити соціальні стандарти, заморожені 2026 року. Документ встановлює з 1 січня 2026 року мінімальну заробітну плату:у місячному розмірі — 8 647 гривень;у погодинному розмірі — 52 гривні.Зараз мінімалка становить 8 000 гривень. Вона зросте на 8,1%.За очікуваннями Мінекономіки, 2025 році середня зарплата збільшиться на 20,6% до 25 886 гривень. Це зарплата до вирахування податків. Кабінет міністрів прогнозує уповільнення зростання заробітних плат українців 2026 року до 16%. Згідно з документом, середня зарплата становитиме 2026 року 30 032 гривні.Прогноз уряду передбачає зростання споживчих цін наступного року на 9,9%. Саме на цю величину пропонується збільшити прожитковий мінімум, у тому числі для осіб які втратили працездатність (мінімальну пенсію). Документ пропонує установити з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 209 гривеньУ документі закладений середній курс гривні до долара на рівні 45,7 гривні за долар 2026 року. Цей курс є розрахунковим і жодним чином не впливає на валютно-курсову політику НБУ, який встановлює курси за своїми принципами.Очікується, що реальний ВВП 2026 року зросте на 2,4%, а номінальний ВВП становитиме 10,309 трильйона гривень. Інфляція (грудень до грудня) прогнозується на рівні 9,9%.Нагадаємо, раніше віце-прем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка заявив, що у Європейському Союзі є порозуміння щодо фінансової підтримки України на наступні два роки. Тому в державному бюджеті на 2026 рік не буде "дірки"..

У середу, 3 грудня, Кабінет міністрів ухвалив рішення, яке продовжує кадрові перезавантаження в енергетичній та оборонній сфері. Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко. За її словами, уряд ініціював невідкладно припинити повноваження суттєвої частини наглядових рад ключових державних енергетичних компаній, серед яких: ТОВ "Оператор ГТС України";ПАТ "Центренерго";АТ "Українські розподільні мережі";АТ "Енергетична компанія України";АТ "Оператор ринку";АТ "Українські енергетичні машини".Також Кабмін затвердив прозору процедуру відбору кандидатів до наглядових рад. "Нові члени наглядових рад зазначених компаній мають бути обрані вже до кінця грудня", — запевнила вона.До того ж уряд доручив міністру оборони Денису Шмигалю провести перезавантаження наглядових рад у підприємствах оборонного сектору. Свириденко очікуватиме від посадовця регулярних звітів. "Перезавантаження наглядових рад — важливий крок, оскільки саме члени наглядових рад відповідають за стратегічне управління та контроль за внутрішніми процесами компанії", — наголосила прем'єр-міністр.Як відомо, 3 грудня президент України Володимир Зеленський обговорив з прем'єр-міністеркою Юлією Свириденко кадрове перезавантаження в енергетичній сфері.Нагадаємо, 28 листопада Володимир Зеленський натякнув на перезавантаження уряду. Він заявив, що усіх чинних міністрів потрібно перевірити..

У середу, 3 грудня, президент України Володимир Зеленський обговорив з прем'єр-міністеркою Юлією Свириденко кадрове перезавантаження в енергетичній сфері.Як повідомив гарант на своїй сторінці у Telegram, "темп трансформації непоганий і має забезпечити повноцінну прозорість управління". "Зокрема, сьогодні будуть припинені повноваження суттєвої частини складу наглядових рад основних державних енергетичних компаній: Центренерго, Оператор ГТС, Оператор ринку, Українські розподільні мережі, Енергетична компанія України", — поінформував він.Зеленський зауважив, що нові члени наглядових рад мають бути призначені вже у грудні відповідно до чіткої та справедливої процедури. Перезавантаження оборонної сфериТакож президент доручив міністру оборони Денису Шмигалю провести невідкладне перезавантаження наглядових рад і в оборонній сфері. "Саме через наглядові ради відбувається управління та контроль за внутрішніми процесами в компаніях, і це має забезпечуватись на сто відсотків", — наголосив гарант.Зеленський додав, що Свириденко має інформувати основних партнерів України про заходи, які Кабмін вживає для гарантування довіри до нашої країни.Нагадаємо, 28 листопада президент України Володимир Зеленський натякнув на перезавантаження уряду. Він заявив, що усіх чинних міністрів потрібно перевірити..

Український президент Володимир Зеленський наразі не обрав наступника на вакантну посаду голови свого Офісу, розглядаючи кілька кандидатур. Наступний керівник цієї структури, ймовірно, фокусуватиметься на внутрішній політиці.Як повідомляє "РБК-Україна", серед найбільш обговорюваних претендентів на керівництво ОП фігурують:міністр оборони Денис Шмигаль;перший віцепрем'єр Михайло Федоров;начальник ГУР Кирило Буданов;заступник голови ОП Павло Паліса.Співрозмовник видання зазначив, що перші троє були "тими, про кого президент подумав одразу", тоді як Паліса "непогано проявив себе в роботі". Призначення прем’єра Юлії Свириденко джерела вважають малоймовірним, щоб уникнути чергової зміни в уряді.Наступний голова ОП, ймовірно, фокусуватиметься на внутрішній політиці, оскільки Зеленський планує особисто займатися зовнішніми питаннями, повідомляють джерела. "Тож це в будь-якому разі має бути high-level людина, на яку дивитимуться еліти", — наголосило поінформоване джерело.Список не обмежується згаданими чотирма прізвищами — є ще два менш очевидні кандидати. Рішення, ймовірно, не буде ухвалене раніше середи, доки президент не повернеться із закордонного відрядження.Попередній контекст:Вранці 28 листопада журналісти "Української правди" повідомили, що детективи Національного антикорупційного бюро та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури прийшли з обшуками до Андрія Єрмака.За годину вже колишній керівник ОП підтвердив візит антикорупційних органів до його помешкання й заявив про готовність співпрацювати зі слідством.Обшуки у Єрмака викликали реакцію у світової спільноти. У Єврокомісії заявили, що будь-які розслідування свідчать, що антикорупційні органи в Україні працюють, а боротьба з корупцією є вирішальною для країни, яка прагне приєднатися до ЄС. У Польщі ж вважають, що розслідування корупції в Україні не полегшує поточні мирні переговори.Ввечері у п'ятницю Зеленський повідомив про звільнення Єрмака з посади керівника Офісу президента й анонсував перезавантаження інституції. Президент додав, що у суботу проведе консультації з тими, хто може очолити ОП.На тлі звільнення Єрмака Зеленський змінив й склад делегації для подальших переговорів щодо "мирного плану", яка вже цими вихідними повинна зустрітися у США зі спецпосланцем Дональда Трампа Стівом Віткоффом. Делегацію очолить начальник Генерального штабу Андрій Гнатов. До групи також увійшли представники Міністерства закордонних справ, розвідки та секретар Ради національної безпеки й оборони Рустем Умєров.Партія "Слуга народу" висловила повну підтримку рішенню Зеленського про відставку Єрмака.Цікаво, що Андрій Єрмак, який раніше написав заяву про звільнення після проведених у нього обшуків Національним антикорупційним бюро, повідомив американським журналістам, що вирушає на фронт.Екс-глава Офісу президента Андрій Єрмак наступного дня після своєї відставки, 29 листопада, знову відвідав Банкову для особистої розмови з президентом Володимиром Зеленським..

Україна та Норвегія підписали угоду про спільне виробництво українських безпілотних літальних апаратів. Міністр оборони Денис Шмигаль назвав цей крок ключовим для масштабування оборонних спроможностей країни та зміцнення співпраці з партнерами.Про це йдеться у повідомленні посадовця в Telegram-каналі.Підписання угоди та стратегічна метаВідповідний документ був підписаний із міністром оборони Норвегії Торе Сандвіком. За словами Дениса Шмигаля, це "важливий крок, який дозволить масштабувати наші спроможності та посилити оборону України".Наступні етапи реалізації проекту:2026 рік: швидке розгортання пілотної виробничої лінії;паралельно: робота над подальшим збільшенням виробничих потужностей.Взаємна вигода та інноваціїШмигаль наголосив, що співпраця матиме двосторонні переваги, поєднуючи український досвід із потужностями Норвегії:для України. Створення сильного виробничого майданчика, який забезпечить військових сучасними дронами, а також науково-дослідна та конструкторська співпраця з провідними норвезькими установами;для Норвегії. Україна поділиться своїм унікальним досвідом та інноваціями, набутими в умовах повномасштабної війни.Шмигаль резюмував, що цей проект є яскравим прикладом кооперації, яка посилює обороноздатність усіх країн вільного світу, і подякував Норвегії за постійну підтримку.Нагадаємо, раніше стало відомо, що фінансова підтримка України з боку Норвегії до кінця 2026 року загалом становитиме понад 19,4 мільярда євро, що дорівнює 227 мільярдам норвезьких крон..