# Денис Шмигаль

Міністр оборони Денис Шмигаль заявив, що за результатами засідання Ставки верховного головнокомандувача, ухвалено рішення підвищити обсяги прямого фінансування бригад на закупівлі. Це дасть бойовим підрозділам більше можливостей самостійно забезпечувати свої потреби.Відповідне повідомлення посадовець опублікував у своєму Telegram-каналі. За словами Шмигаля, фінансування зросте відповідно до кількості батальйонів, які виконують бойові завдання. Для кожної бригади це додаткові десятки мільйонів гривень. "За дорученням президента відтепер кожна бригада отримуватиме сім мільйонів гривень на кожен батальйон, що діє на лінії бойового зіткнення. Це означає більше дронів та іншого необхідного оснащення", — йдеться у повідомленні. Шмигаль наголосив, що на виконання рішення Ставки в Міноборони відбулося оперативне засідання бюджетної комісії, на якому було проведено перерозподіл коштів для збільшення фінансування батальйонів, які зараз працюють на передовій. "Генеральний штаб ЗСУ формує перелік таких підрозділів. Завдання — перерахувати кошти максимально швидко", — додав міністр оборони.Раніше повідомлялось, що 31 липня Верховна Рада ухвалила законопроект №13573, який розв'язує питання грошового забезпечення військових та збільшує видатки на Сили оборони.Нагадаємо, для українських військових є три фіксовані суми під час підписання першого контракту, максимальна з яких складає 30 280 гривень. Розмір допомоги може змінюватись, адже зростає прожитковий мінімум для працездатних осіб. Проте є шість категорій осіб, котрим кошти не передбачені.

Українське Міністерство оборони визначило пріоритети діяльності на цей рік. Вони передбачають нарощування виробництва зброї, збільшення міжнародної допомоги, покращення управління оборонними ресурсами та цифровізацію. Про це повідомив очільник оборонного відомства Денис Шмигаль, якого цитує Telegram-канал Міноборони. Шмигаль зазначив, що презентував президенту Володимиру Зеленському основні завдання МОУ до кінця 2025 року, на 2026 рік і середньострокову стратегію. Посадовець запевнив, що Міністерство координує роботу задля максимального результату. Серед ключових завдань на найближчі пів року: збільшення закупівель української зброї до 50%; аудит домовленостей з партнерами, ритмічність фінансування, своєчасне надходження військової допомоги, а також формування оновлених планів військової допомоги на 2026 рік; запровадження нових підходів до планування оборони держави й трансформація Сил оборони, зокрема через перехід на корпусну систему; розробка нового контракту для військовослужбовців з покращеними умовами служби; покращення управління оборонними ресурсами; забезпечення інтеграції України в безпекові механізми ЄС та реалізація з партнерами спільних проєктів в ОПК через ініціативу Build with Ukraine"; продовження цифровізації та розвитку цифрових продуктів ("Армія+", "Резерв+"), цифровий ТЦК;запуск Defense City (екосистеми для підтримки критично важливих виробників ОПК) та масштабної грантової програми підтримки стартапів у сфері військових технологій.Нагадаємо, 5 серпня міністр оборони України Денис Шмигаль провів іще декілька важливих розмов із міжнародними партнерами. Зокрема — поспілкувався з міністром оборони Канади Девідом Макгінті та з міністром оборони Словенії Борутом Сайовіцем.

З 1 вересня цього року усі працівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки зобовʼязані носити бодікамери та здійснювати відеофіксацію під час перевірки документів або вручення повісток.Про це повідомив міністр оборони Денис Шмигаль на своєму Telegram-каналі. Він також наголосив, що у випадку порушення правил фіксації передбачена дисциплінарна відповідальність."Цей крок дозволить забезпечити прозорість та законність діяльності груп оповіщень ТЦК, а також захистити права обох сторін", — зазначив посадовець.За словами Шмигаля, наразі забезпеченість засобами фіксації складає близько 85%. Триває робота із закупівлі додаткових засобів.Напередодні уповноважена з захисту прав військовослужбовців Ольга Решетилова переконана, що військовослужбовців територіальних центрів комплектувань та соціальної підтримки, потрібно забрати з вулиць. За її словами, вони не навчені спілкуватися з цивільними під час заходів оповіщення військовозобов'язаних."Насамперед — і це була моя вимога, відколи я прийшла на посаду — нам потрібно забрати військовослужбовців ТЦК та СП з вулиць. Вони не повинні комунікувати з військовозобов'язаними, тому що вони не навчені це робити", — наголосила вона.Військова омбудсменка заявила, що велика кількість воїнів, які працюють у ТЦК, повертаються з фронту з пораненнями. Проте, відбирати їх чи здійснювати оцінку їхнього психологічного стану зараз немає часу.Оповіщенням має займатись поліціяРешетилова пояснила, що оповіщенням і доставленням військовозобов'язаних до ТЦК мають займатися правоохоронці. Також поліціянти повинні складати протоколи про затримання або доставлення у військкомати."Оскільки доставлення — це теж певною мірою є обмеженням волі. Людина ж не добровільно туди їде… І для того, щоб нам це контролювати, потрібно, щоб поліція складала протоколи про доставлення. Повідомляла про це безоплатну правову допомогу та рідних, що людина доставлена до ТЦК й там перебуває", — зазначила Решетилова.Також, за її словами, ставлення до військовозобов'язаних у ТЦК повинно бути "більш людяним". Решетилова запропонувала допустити до цього процесу цивільних.Нагадаємо, раніше правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом спроби захоплення вінницького ТЦК в ніч з 1 на 2 серпня. Внаслідок цих подій п’ятьох учасників заворушень затримано.

У вівторок, 5 серпня, міністр оборони України Денис Шмигаль провів іще декілька важливих розмов із міжнародними партнерами. Зокрема — поспілкувався з міністром оборони Канади Девідом Макгінті та з міністром оборони Словенії Борутом Сайовіцем.Про це повідомив Денис Шмигаль, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Він зазначив, що з канадським колегою вони говорили про шляхи поглиблення двосторонньої співпраці в оборонно-промисловому комплексі."Подякував за вагому підтримку — 6,5 мільярда канадських доларів військової допомоги отримала Україна від початку повномасштабної війни. Озвучив наші нагальні потреби", — написав український міністр.Він додав, що вони скоординували подальшу співпрацю, а також можливість приєднання Канади до інструменту PURL."Щиро вдячні канадському уряду та народу за високий рівень підтримки в нашій боротьбі за свободу та справедливий мир", — наголосив Шмигаль.Він також поінформував, що з міністром оборони Словенії Борутом Сайовіцем обговорили потребу забезпечення довгострокових, стабільних і своєчасних постачань озброєння та боєприпасів для захисту України та стримування поширення війни в Європі."Україна зацікавлена в кооперації з оборонною промисловістю Словенії — як у спільному виробництві, так і в розвитку перспективних напрямків", — зауважив міністр оборони України.Денис Шмигаль подякував Словенії за активну участь у механізмах та ініціативах на підтримку України та за солідарність з українським народом.Нагадаємо, вчора очільник українського оборонного відомства розповідав, що США та НАТО запускають новий механізм підтримки України. Він відбуватиметься через ініціативу Prioritized Ukraine Requirements List (PURL).

Сполучені Штати Америки та НАТО запускають новий механізм підтримки України. Він відбуватиметься через ініціативу Prioritized Ukraine Requirements List (PURL).Про це повідомив міністр оборони України Денис Шмигаль, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці у Facebook."Метою цього механізму є забезпечення швидкого постачання Україні систем і озброєння, які у великій кількості можна отримати від США з метою зміцнення позицій України та створення умов для досягнення справедливого та стійкого миру", — пояснив він.Міністр додав, що така ініціатива реалізується в межах домовленостей між президентом України Володимиром Зеленським, президентом США Дональдом Трампом і генеральним секретарем НАТО Марком Рютте."Завдяки новому механізму країни-члени Альянсу та партнери отримають можливість фінансувати постачання американського озброєння та технологій через добровільні внески", — уточнив він.Шмигаль зауважив, що механізм PURL передбачає формування переліку обладнання та боєприпасів, сформованих на основі запитів України, які підтверджені верховним головнокомандувачем сил НАТО в Європі (SACEUR). Нові пакети допомоги оголошуватимуться на регулярній основі.НАТО координуватиме постачання в межах цього механізму, зокрема. через наявні механізми НАТО (NATO Security Assistance and Training to Ukraine — NSATU)."Нідерланди взяли на себе фінансування першого пакета допомоги на суму 500 мільйонів євро, очікується, що постачання зброї відбудуться вже незабаром. Найближчим часом очікуються також нові важливі оголошення", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, вчора міністр оборони також розповідав, що його відомство спільно з Повітряними силами створили дорожню карту розвитку спроможностей авіації. Документ розробили на основі Доктрини повітряної потужності НАТО.

Міністерство оборони України спільно з Повітряними силами створили дорожню карту розвитку спроможностей авіації. Документ розробили на основі Доктрини повітряної потужності НАТО.Про це повідомив міністр оборони України Денис Шмигаль, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Це стратегічний документ щодо принципів та способів застосування військово-повітряних сил НАТО для безпеки та стримування агресії", — уточнив він.За його словами, ця доктрина є ключовою для оборонної стратегії НАТО, і на її основі формується підготовка нових членів Північноатлантичного альянсу та її партнерів.Шмигаль наголосив, що мета дорожньої карти — посилити спроможності України. А саме:застосовувати повітряну міць під час обʼєднаних операцій і операцій в межах діяльності НАТО;завдавати ефективної поразки противнику під час поточної агресії;запобігти просуванню противника та стримати його в майбутньому.Міністр оборони України зауважив, що дорожню карту структуровано відповідно до ключових функцій, визначених Доктриною НАТО."Завдяки цьому документу Повітряні сили ЗСУ набудуть спроможностей стримувати агресію противника через здатність застосовувати повітряну міць за стандартами НАТО", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, 16 квітня стало відомо, що під час засідання групи взаємосумісності НАТО з навчання та технологій Міністерство оборони України презентувало основні досягнення трансформації системи військової освіти України та порядок проведення її інституційного аудиту.

Кабмін збільшує інвестиції в українські безпілотники та зміцнення Сил оборони. Кошти будуть перерозподілені на потреби української армії.Про це у Telegram-каналі повідомив міністр оборони Денис Шмигаль.Як зазначив посадовець, на виконання рішення Ставки верховного головнокомандувача Міноборони затвердило рішення про перерозподіл коштів на потреби українського війська:вісім мільярдів гривень — на нагальні потреби військових частин ЗСУ, залучених до проєкту "Лінія дронів", та посилення безпілотних систем у новосформованих підрозділах. "Це дозволить забезпечити невідкладне фінансування нагальних потреб таких підрозділів як "Птахи Мадяра", К2, "Рарог", "Ахіллес", "Немезіс", "Чорний ліс". Вони продемонстрували високу ефективність: тільки впродовж минулого місяця знищено 22,7 тисячі ворожих цілей", — зазначив Шмигаль.один мільярд гривень — спрямовуються на антидроновий захистмаршрутів евакуації та логістики."Окремо над питанням фінансування проєкту "Лінія дронів" працюємо з партнерами. У межах двосторонньої угоди з Нідерландами передбачено придбання безпілотників в українських виробників", — йдеться у повідомленні.Шмигаль наголосив, що завдяки цьому інструменту державний "Ощадбанк" уже надав банківських гарантій за контрактами на суму 837 мільйонів євро.Раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що виробництво дронів-перехоплювачів вже розпочалося. Загалом питання виробництва таких безпілотників становить шість мільярдів доларів.Нагадаємо, раніше видання Defence Express повідомляло, що данська компанія Terma, яка є одним з провідних європейських комплектаторів винищувача п'ятого покоління F-35, співпрацюватиме з українською Odd Systems над недорогим зенітним комплексом для перехоплення ворожих дронів. Цей безпілотник використовуватиме технології штучного інтелекту. .

Під час повномасштабної війни запровадження повноцінного експорту зброї з України неможливе. На сьогодні вся зброя необхідна Збройним силам.Про це повідомив міністр оборони Денис Шмигаль в інтерв'ю BBC News Україна."Експорт зброї — це політичне рішення, завжди і в будь-якій країні. В час війни, якщо у нашого захисника на передовій недостатньо тої або іншої зброї, неможливо її експортувати, доки ми не наповнимо наші збройні сили на 100 плюс відсотків. Якщо є надлишок виробництва — ми маємо знаходити засоби, як її профінансувати і віддати нашим Збройним силам", — наголосили він.За словами міністра, наразі держава шукає додаткові кошти, аби забезпечити українських зброярів необхідним фінансуванням. Але про продаж зброї іншим країнам наразі не йдеться."Для цього ми шукаємо додаткові кошти, намагаємося замовити все, що в державі може вироблятись. Але в умовах війни прямий експорт уявити неможливо. Як я вже казав, можуть бути партнерські проєкти, коли частина залишається на складах партнерів. Можливо утворювати з партнерами міцні ланцюги обміну зброєю. Але не прямий експорт", — пояснив Шмигаль.Нагадаємо, Денис Шмигаль повідомляв, що на сьогодні Україна працює над створення власних балістичних ракет. Вітчизняний оборонно-промисловий комплекс вже близький до створення власної далекобійної зброї.Зауважимо, раніше президент Володимир Зеленський дав завдання максимально прискорювати створення української балістики. Водночас ще 1 жовтня 2024 року президент на відкриті другого Міжнародного форуму оборотних індустрій заявив, що Україна створила нову балістичну ракету. Він повідомляв, що вона вже пройшла льотні випробування.

На сьогодні Україна працює над створення власних балістичних ракет. Вітчизняний оборонно-промисловий комплекс вже близький до створення власної далекобійної зброї.Про це заявив міністр оборони Денис Шмигаль в інтерв'ю BBC News Україна. Зокрема, у очільника Міноборони поцікавилися, коли можна буде побачити українські балістичні ракети та їхні удари по цілях у країні-агресорці Росії.Своєю чергою Шмигаль зазначив, що Україна дуже близька до цього. Проте жодних термінів міністр поки не озвучив."Президент України вже анонсував, що Україна буде мати свою балістику. Ми дуже до цього близькі. Це в принципі все, що я публічно можу сказати з цього приводу", — сказав очільник Міноборони.Зауважимо, раніше президент Володимир Зеленський дав завдання максимально прискорювати створення української балістики. Водночас ще 1 жовтня 2024 року президент на відкриті другого Міжнародного форуму оборотних індустрій заявив, що Україна створила нову балістичну ракету. Він повідомляв, що вона вже пройшла льотні випробування.До того ж, за даними Зеленського, у 2024 році Україна показала значні результати у власній оборонній промисловості та перетнула позначку у перших 100 одиниць власного ракетного озброєння.Нагадаємо, у грудні минулого року українська далекобійна ракета-дрон "Паляниця" вийшла в серійне виробництво. Ця програма є стратегічно важливою частиною для нашої держави. "Паляниця" має радіус дії до 700 кілометрів, що можна порівняти з американськими ракетами ATACMS.

На сьогодні мобілізація в Україні проходить "абсолютно нормально", без скандалів. Водночас резонансних випадків фіксується лише 5-10%.Про це заявив міністр оборони Денис Шмигаль в інтерв'ю BBC News Україна."Також дуже важливо розуміти, що мобілізація на 90% відбувається абсолютно нормально — люди, отримуючи повістки, приходять служити. Їх не хапають, їх не тягнуть. Вони, отримавши документ, приходять у ТЦК, оформляються і їдуть у навчальні центри", — зазначив Шмигаль.Він наголосив, що на сьогодні у мережі створюється видимість, що всю мобілізацію відображають тільки "5-10% скандалу". І це грає на руку ворогу. До того ж Шмигаль запевнив, що під час мобілізації немає жодного класового розшарування, адже в лавах Збройних сил служать як бізнесмени, так і люди з сіл."Армія — це відображення українського суспільства. У мене поки що немає результатів якихось досліджень, я це говорю інтуїтивно. Але я просто не хочу, щоб ми жили в російській пропаганді та міфах... Війну ніхто не любить. І українці не починали цю війну, ми хочемо жити в мирній країні. Але це право жити в мирній країні ми маємо відстояти", — розповів міністр.Скільки людей мобілізують в Україні щомісяцяЯк повідомляв нардеп від "Голосу", секретар комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко, В Україні щомісяця мобілізують близько 30 тисяч осіб. Водночас ще близько 1,5 мільйона людей не оновили свої військово-облікові дані."Ми на місяць призиваємо, щоб не говорити конкретну цифру, близько 30 тисяч особового складу. Так, ці випадки (порушень з боку ТЦК, — ред.) є 100%, але давайте говорити про те, що в нас, мабуть, 1,5 мільйона людей не оновили свої дані і не йдуть в ТЦК. І давайте говорити про випадки, коли у нас солдати на першій лінії сидять по 200 днів", — заявив політик.Нагадаємо, воєнний стан і мобілізацію продовжено ще на 90 днів — зі 7 серпня до 5 листопада 2025 року. Відповідні закони підписав президент Володимир Зеленський 25 липня. Зауважимо, уперше воєнний стан в Україні запровадили в перший день повномасштабної війни — зранку 24 лютого 2022 року на 30 діб. Минулого разу воєнний стан і загальну мобілізацію продовжували 16 квітня 2025 року.

Кабінет міністрів ухвалив рішення про запуск окремого напрямку програми "Контракту 18-24". Йдеться про операторів дронів, які служитимуть у Збройних силах України, Нацгвардії та Державній прикордонній службі.Про це заявив міністр оборони України Денис Шмигаль, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Цей напрям має особливі умови. Головна — це чіткий термін служби: два роки", — зазначив він.Очільник Міноборони додав, що майбутні оператори дронів проходитимуть до 45 днів базової підготовки, до 60 днів фахової підготовки (з урахуванням наявних сертифікатів) і 14 днів адаптаційного курсу."Як і в основній програмі, передбачено виплату одного мільйона гривень, яка здійснюється у три етапи", — наголосив він.Шмигаль акцентував також, що після завершення служби захисники та захисниці отримують додаткову підтримку від держави, зокрема, іпотеку під 0%.Крім того, за ініціативи Міністерства оборони, уряд подає до парламенту законопроект про відстрочку для тих, хто відслужив за програмою "Контракт 18-24"."Таким чином усі, хто добровільно приєднався до війська за контрактом, матимуть право на відстрочку на 12 місяців після досягнення 25-річного віку", — пояснив міністр оборони України.Він зауважив, що подати заявку на "Контракт 18-24" можна на сайті: 18-24.army.gov.ua або в "Резерв+"."Разом будуємо силу, яка зупинить Росію та принесе довготривалий мир", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, наприкінці червня тодішній міністр оборони Рустем Умєров заявляв, що військові командири високо оцінили витримку, професіоналізм і рішучість молодих захисників, які доєдналися до Збройних сил України за контрактом "18-24".

У п'ятницю, 25 липня, Кабінет міністрів України призначив заступників очільника оборонного відомства Дениса Шмигаля. Усі посадовці отримають конкретні завдання на нових посадах.Про це міністр повідомив на своїй сторінці у Telegram."Сьогодні уряд призначив нових заступників міністра оборони України. Формуємо професійну та результативну команду, яка здатна впроваджувати системні зміни у секторі оборони за всіма ключовими напрямами: від цифровізації та логістики до виробництва зброї та міжнародної співпраці", — зазначив він. Шмигаль додав, що перші результати мають бути відчутні максимально швидко.Генерал-лейтенант Іван Гаврилюк — перший заступник міністра оборони УкраїниГаврилюк має значний досвід служби на керівних посадах в органах військового управління ЗСУ. Раніше він був радником командувача Сил логістики та керівником Головного управління логістики, а також заступником начальника Генштабу. У квітні-серпні 2022 року обіймав посаду очільника робочої групи від України в Координаційному штабі з надання допомоги у Німеччині.З жовтня 2023 року по травень 2024 року був заступником міністра оборони України, а згодом, до квітня 2025 — першим заступником міністра оборони.Сергій Боєв — заступник міністра оборони УкраїниБозов має значний досвід роботи у сферах економіки, стратегічного планування, промисловості та безпеки. Розпочав кар’єру аналітиком у міжнародних фінансових установах JPMorgan Chase & Co та Credit Suisse у Великій Британії. Після повернення в Україну працював у Boston Consulting Group Ukraine, а також на керівних посадах в АТ "Укргазвидобування" та НАК "Нафтогаз України", де відповідав за стратегію, розвиток і аналітику.З 2023 року обіймав посади радника, а згодом заступника міністра з євроінтеграції в Міністерстві з питань стратегічних галузей промисловості. У жовтні 2024 року призначений заступником міністра оборони з питань європейської інтеграції, у квітні 2025 року — першим заступником міністра оборони України.Анна Гвоздяр — заступниця міністра оборони УкраїниГвоздяр — волонтерка та громадська активістка. З 2014 року долучилася до ініціатив, пов’язаних із забезпеченням війська, питаннями українських полонених та сімей загиблих військових. З 2015 року по 2016 рік працювала на посаді радниці голови Луганської ВЦА. Згодом обіймала посаду директорки Благодійного фонду Сергія Притули.З вересня 2023 року працювала заступницею міністра з питань стратегічних галузей промисловості України. Має глибоку експертизу у сфері оборонного виробництва, інновацій та масштабування ОПК.Полковник Володимир Заверуха — заступник міністра оборони УкраїниЗаверуха має 22 роки досвіду військової служби та роботи в оборонному секторі. Службу розпочав у 2006 році в інженерних військах. З 2017-го по 2020 рік проходив військову службу в Управлінні екологічної безпеки та протимінної діяльності. У 2020-2025 роках обіймав низку керівних посад у Міністерстві оборони.У травні 2025 року призначений першим заступником міністра з питань стратегічних галузей промисловості України.Майор Юрій Мироненко — заступник міністра оборони УкраїниНовий заступник міністра має досвід керівництва великими холдингами та глибоку експертизу у сфері дронових технологій. Під час повномасштабного вторгнення захищав Київ у складі 112-ї бригади ТрО. З березня 2023 року по грудень 2023 року був командиром підрозділу БпЛА Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації. Також брав участь у боях на Півдні України. Нагороджений нагрудними знаками головнокомандувача ЗСУ "Срібний хрест" та "Сталевий хрест".У 2023-2024 роках очолював Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації. З грудня 2024-го по лютий 2025 року працював заступником міністра цифрової трансформації. В лютому цього року очолив Центр інновацій та розвитку оборонних технологій Міноборони, де координував впровадження бойової системи DELTA.Оксана Ферчук — заступниця міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізаціїФерчук працювала радницею міністра оборони України у 2022 році. Координувала впровадження системи управління логістичним забезпеченням (SAP), зокрема автоматизацію процесів постачання тилового забезпечення (речового майна, ПММ), постачання озброєння (наземних систем озброєння, БпЛА, РЕБ), майна звʼязку, медичного постачання, автоматизацію контрактної роботи.До повномасштабної агресії була топменеджером відомих українських логістичних та продуктових сервісів, зокрема директором групи компаній "Нова Пошта", майданчика електронних державних закупівель (реформа Prozorro), сервісу електронного документообігу "Вчасно".Нагадаємо, 16 липня Верховна Рада проголосувала за звільнення прем'єр-міністра Дениса Шмигаля. У відставку також пішов увесь уряд. Дане рішення підтримав 261 нардеп.Наступного дня, а саме 17 липня, ВР призначила Юлію Свириденко прем'єр-міністром України. До цього вона обіймала посаду першого віце-прем'єра — міністра економіки.

У четвер, 24 липня, президент України Володимир Зеленський змінив склад Ставки верховного головнокомандувача. Її координатором став секретар Ради національної безпеки й оборони (РНБО) Рустем Умєров.Про це свідчить відповідний указ українського президента. Там ідеться про те, що до персонального складу ввели прем'єр-міністра Юлію Свириденко, а секретаря РНБО Рустема Умєрова затвердили координатором Ставки.Також у персональному складі затверджено міністра оборони Дениса Шмигаля та першого віце-прем'єра, міністра цифрової трансформації Михайла Федорова.Окрім того, зі складу Ставки вивели колишніх секретаря РНБО Олександра Литвиненка та міністра з питань стратегічних галузей промисловості Германа Сметаніна.Іншим указом Зеленський призначив Рустема Умєрова керівником Національного координаційного центру кібербезпеки. Цю посаду за штатним розкладом займає саме секретар РНБО.Як відомо, нещодавно в українському уряді відбулися зміни. 17 липня Верховна Рада підтримала призначення Юлії Свириденко на посаду прем'єр-міністерки України.Нагадаємо, що 7 липня президент України Володимир Зеленський провів Ставку верховного головнокомандувача. Головна тема засідання — виробництво безпілотників та посилення протиповітряної оборони.

Наразі Україна вже уклала чотири контракти на понад три мільярди гривень на постачання дронів-перехоплювачів. Вони здатні протидіяти російським безпілотникам типу "Шахед".Про це на своєму Telegram-каналі повідомив міністр оборони Денис Шмигаль. За його словами, наша держава буде й надалі масштабувати ці технології.Він додав, що разом із віце-премʼєр-міністром Михайлом Федоровим провів зустріч з Brave1, командою Мінцифри, виробниками дронів та найбільшими волонтерськими фондами України. Посадовці зосередилися на забезпеченні безпілотниками українських воїнів на передовій."Велику увагу приділили дронам-перехоплювачам, які здатні протидіяти російським "шахедам". Президент поставив завдання розвивати цей напрям. І маємо вже чотири держконтракти з виробниками. Цього тижня також говорили з великими державними банками про кредитування виробників під держгарантії", — наголосив Шмигаль.Також очільник Міноборони зауважив, що міністерство веде перемовини з партнерами про залучення фінансування на закупівлю таких перехоплювачів. Досягнуто перших домовленостей.Дрони-перехоплювачі вже нищать російські "шахеди"Президент Володимир Зеленський повідомляв, що під час російської масованої атаки 4 липня в українському небі ефективно відпрацювали дрони-перехоплювачі. За допомогою цього озброєння вдалось знешкодити десятки ворожих "шахедів"."Десятки "шахедів" були збиті саме перехоплювачами. Максимально це масштабуємо. Більше виробництва таких дронів-перехоплювачів. Більше навчання та підготовки наших операторів дронів. Чітке завдання", — зазначав український лідер.Своєю чергою, російські загарбники змінюють тактику масованих і тривалих обстрілів України. Це ускладнює роботу рятувальникам, які ліквідовують наслідки цих атак. Речниця ДСНС Світлана Водолага раніше заявляла, що це довготривалі атаки — спочатку дронами, потім ракетами, потім знову дронами.Нагадаємо, 21 липня голова Агенції оборонних закупівель Арсен Жумаділов заявляв, що наразі придбання дронів-перехоплювачів законтрактовані у трьох компаніях, що займаються їх виробництвом. За його словами, серед них є й українська.

У вівторок, 22 липня, міністр оборони України Денис Шмигаль провів нараду з міністерством фінансів і керівниками найбільших державних банків. Ішлося про посилення фінансової підтримки оборонного сектору.Про це повідомив Денис Шмигаль, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Посилюємо фінансову підтримку оборонного сектору", — наголосив він.Шмигаль також подякував за започаткування консорціуму, який уже працює над кредитуванням оборонного виробництва під державні гарантії."Обговорили подальші кроки, зокрема, реалізацію "нідерландської моделі", яка передбачає прямі контракти з виробниками, інвестиції в українські оборонні компанії та створення спільних підприємств", — додав міністр оборони України.Він констатував, що його відомство вже готує зміни до постанови, які дозволять включати відсотки за кредитами до собівартості продукції — це спростить роботу для підприємств.Представник уряду під час зустрічі заслухали пропозиції банків. Новопризначений очільник відомства запевнив, що Міністерство оборони спільно з Міністерством фінансів та іншими структурами їх оперативно опрацює."Від державних банків очікуємо активнішої участі у фінансуванні підприємств оборонно-промислового комплексу. Це — ключ до збільшення виробництва зброї та посилення нашої обороноздатності", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, вчора на засіданні контактної групи в форматі "Рамштайн" міністр оборони заявляв, що, аби закрити потребу у військових закупівлях 2025 року та повернути війну на територію Росії, Україні необхідно шість мільярдів доларів.