# деокупація

Українські військові звільнили у березні частину територій на Харківщині. Йдеться про землі поблизу населеного пункту Дворічна.Про це в ефірі телемарафону повідомив представник 429-го окремого полку безпілотних систем "Ахіллес" Олесь Маляревич."Покращили положення, це дуже важливі, але невеликі операції", — йдеться у заяві військового.Маляревич зазначив, що окупанти не припиняють наступи на Куп'янському напрямку й активно залучають піхотні підрозділи."Ворог наразі працює піхотними підрозділами, понтонні переправи не нові, намагаються це робити. Ми знаходимо їх, коли вони підходять до річки, це не завжди вдається. Але і на переправі знищуємо, і на підходах знищуємо, і на лівому березі Осколу знищуємо", — сказав він.Водночас, за словами військового, загарбники, яким вдалося переправитись на правий берег річки Оскіл, — риють нори, шукають хати, бліндажі й підвали."Інколи буває, що три-чотири особи перебувають у секторі, а територія замальовується як "червона", то це не значить, що там зайшли полком і стоять — така зараз специфіка на цьому напрямку. Там десь до пів тисячі піхоти противника перебуває, але вони розповзлися на великі території, їх виявити та знищити важко", — додав Маляревич.Раніше повідомлялось, що бійці третьої штурмової бригади звільнили населений пункт Надія на Луганщині. Загальний обсяг звільнених від ворога територій — три квадратних кілометри.Нагадаємо, повітряні сили української армії 21 березня успішно уразили район зосередження сил російської першої окремої гвардійської мотострілецької бригади 103-го полку в укритті міста Торецьк Донецької області.

Бійці третьої штурмової бригади звільнили населений пункт Надія на Луганщині. Загальний обсяг звільнених від ворога територій — три квадратних кілометри.Про це йдеться у повідомленні бригади у Telegram-каналі. Військові зазначили, що силами бригади, передусім першого штурмового батальйону, відновлено контроль над населеним пунктом Надія."Взяття Надії вартувало противнику двох місяців зусиль і двох стертих в "нуль" механізованих полків — 752-го та 254-го 20-ї армії РФ", — заявив командир третього армійського корпусу Андрій Білецький.Військові також опублікували перші кадри з 30-годинної операції. Ситуація на фронтіЗа даними Генштабу, на Харківському напрямку ворог чотири рази намагався прорвати оборонні рубежі наших захисників в районі Вовчанська.На Куп’янському напрямку вчора відбулося чотири атаки загарбників. Наші оборонці відбивали штурмові дії противника в районі Загризового та в напрямку Петропавлівки.На Лиманському напрямку ворог атакував 21 раз. Намагався вклинитися в нашу оборону в районах населених пунктів Надія, Діброва, Колодязі, Ямполівка, Торське та в напрямках Нового і Новомихайлівки.На Сіверському напрямку ворог здійснив три спроби йти вперед в районах Білогорівки та Спірного.На Краматорському напрямку окупанти один раз безрезультатно атакували в районі західніше Андріївки.На Торецькому напрямку ворог здійснив 22 атаки неподалік населених пунктів Кримське, Диліївка, Дружба, Торецьк та в напрямку Щербинівки.На Покровському напрямку наші захисники зупинили 44 штурмові дії агресора в районах населених пунктів Пантелеймонівка, Калинове, Водяне Друге, Єлизаветівка, Новоукраїнка, Зелене Поле, Лисівка, Удачне, Котлине, Успенівка, Котлярівка, Андріївка, Новоандріївка та в напрямку Покровська.На Новопавлівському напрямку противник протягом минулого дня здійснив 17 атак в районах Костянтинополя та Розливу.На Оріхівському напрямку окупаційні війська двічі йшли вперед на позиції наших захисників у напрямках Щербаків та Новоданилівки.На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено.На Гуляйпільському та Придніпровському напрямках ворог активних наступальних дій не проводив.Сили оборони України продовжують операцію в Курській області. Минулої доби ворог завдав 19 авіаударів, скинувши при цьому 28 КАБів, здійснив 357 обстрілів, 11 з яких — із РСЗВ. Українські захисники зупинили 25 штурмових дій загарбників.Мапа бойових дій в Україні має такий вигляд:Нагадаємо, повітряні сили української армії 21 березня успішно уразили район зосередження сил російської першої окремої гвардійської мотострілецької бригади 103-го полку в укритті міста Торецьк Донецької області.  .

Очільник Міністерства закордонних справ України Андрій Сибіга запевнив, що боротьба за звільнення Кримського півострова триває, а його повернення є ключовим елементом європейської безпеки.Про це Сибіга написав у соцмережі Х. За словами дипломата, протягом 11 років Росія перетворила український півострів на військову базу та в'язницю."Замовчувала інакомислення, пригнічувала кримських татар, забороняла Меджліс, стирала українську ідентичність. Але опір ніколи не припинявся", — йдеться у дописі Сибіги.За його словами, щодня українці та кримські татари кидають виклик російським загарбникам, ризикуючи бути заарештованими за спротив режиму."Російська агресія почалася з Криму і там закінчиться. Крим повернеться до складу України. Ми ніколи не відмовимося від цієї мети. Це ключовий елемент безпеки та миру в Європі", — додав Андрій Сибіга.Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що процес деокупації Кримського півострова пройде легше, ніж захопленого росіянами Донбасу. У цьому важливу роль відіграє ментальне повернення людей до України.Також у липні 2023 року Зеленський повідомив, що війна в Україні не буде завершена до деокупації Кримського півострова. Інших сценаріїв українська влада не розглядає.Водночас, на думку колишнього прем’єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона, українській армії під силу звільнити тимчасово окупований Крим. Це станеться у разі продовження постачання озброєння від союзників.

Повернення власних територій дипломатичним шляхом не означає здачу інтересів. Україна прагне повернути землі за столом переговорів, адже це дасть змогу зберегти людські життя.Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час спілкування з українською та кримськотатарською громадами в Анкарі, передає "Укрінформ"."Як президент, я є гарантом Конституції. Ми не можемо визнати будь-яку, жодну з територій, які тимчасово окуповані Росією, російськими. Вони будуть українськими, й не може бути жодного компромісу. Дуже хочеться, щоб у нас була можливість повернути території дипломатичним шляхом, тому що дуже хочеться не втрачати наших людей, бо це найцінніше, що є в Україні", — сказав Зеленський.Як зауважив президент, на сьогодні, як Росія, так і партнери нашої держави мають зрозуміти, що "коли Україна говорить про дипломатію, вона говорить про безкровний шлях повернення справедливості Україні"."Дипломатія — це не значить здача інтересів, суверенітету нашої держави", — наголосив Зеленський.Очільник держави також зазначив, що на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році про дипломатію навіть і не йшлося. Зокрема, Україна змушена була зі зброєю захищати свої території. Натомість партнери не надто поспішали допомагати боронитися від окупантів."Там не було жодної дипломатії. Росія напала, і українці взяли зброю і почали боронити свою державу без допомоги жодної з країн світу. Ніхто Україні в цей момент не допомагав. Потім, коли всі побачили, що Путін не зможе захопити нашу державу, що нікуди не дінеться наш народ, наші військові, нікуди не побіг Президент України — тоді всі зрозуміли, що треба допомогти Україні. Тільки тоді почалася допомога — в різних обсягах, з різних країн", — сказав Зеленський.Нагадаємо, аналітики американського Інституту вивчення війни повідомляли, що країна-агресорка Росія вимагає від України піти на нові територіальні поступки й віддати їй додаткові землі. До того ж ворог вимагає розформування армії для припинення війни.

Сили оборони звільнили село Піщане біля Покровська Донецької області. Також окупантів вдалось потіснити з низки інших населених пунктів поряд.Таку заяву в ефірі телеканалу "Київ" зробив речник Оперативно-стратегічного угруповування військ "Хортиця" Віктор Трегубов."Низка контратак українських сил мала певний успіх. Зокрема, вже повідомлено було і вже можна говорити про звільнення села Піщане. Це десь п'ять кілометрів на південь від Покровська. Також російські війська були відтіснені з ще деяких населених пунктів поряд", — заявив речник.Трегубов наголосив, що на Покровському напрямку стався певний "перелом"."Дуже серйозні наміри були у росіян щодо напівоточення міста Покровськ. Але вони зазнали серйозних втрат саме на цьому напрямку минулого місяця. Цього місяця вони теж, скажімо так, були призупинені та навіть відкинуті в окремих населених пунктах", — резюмував речник.Нагадаємо, за даними Інституту вивчення війни, російські наступи на південь та південний захід від Покровська сповільнилися за останні два тижні на тлі ознак того, що військове командування країни-агресора може віддати пріоритет наступальним операціям на Костянтинівку — найпівденнішої точки поясу фортець України в Донецькій області — навесні та влітку 2025 року.За даними британської розвідки, російська армія під Покровськом Донецької області націлена на перерізанні логістичних ліній Сил оборони. Це відображається на великих втратах загарбників.

В України наразі відсутні необхідні сили для повернення Криму і Донбасу військовим шляхом. Тому держава розраховує на дипломатію і тиск на главу Кремля Володимира Путіна.Таку заяву зробив президент Володимир Зеленський в інтерв'ю Le Parisien. Український лідер відкинув можливість повної відмови Києва від Криму та Донбасу, оскільки це забороняє Конституція."Де-факто ці території зараз контролюються росіянами. У нас немає сил, щоб повернути їх. Ми можемо розраховувати тільки на дипломатичний тиск з боку міжнародної спільноти, щоб змусити Путіна сісти за стіл переговорів", — наголосив Зеленський.Президент також відповів на питання про те, чи готова Україна до переговорів з Росією. Зеленський наголосив, що важливим є не те, хто сидить за столом, а яка у них позиція. Український президент переконаний, що зараз позиція України не слабка, але не й не сильна, адже залишається невідомим, чи стане держава членом НАТО та Євросоюзу."Так, у майбутньому, але коли? Сісти за стіл із Путіним у цих умовах означає дати йому право вирішувати за нас", — резюмував Володимир Зеленський.Варто зазначити, що недавно голова Офісу президента Андрій Єрмак заявляв, що зараз Україна ще не готова до перемовин з Росією щодо завершення війни, оскільки не має сильних переговорних позицій. Він наголосив, що, такими мали б бути додаткові озброєння та чіткі гарантії стосовно того, що Москва через два-три роки не нападе знову.Також раніше Єрмак заявляв, що війна в Україні може завершитися за різними сценаріями. Один із таких шляхів є залучення дипломатії. Однак, за словами посадовця, цей дипломатичний шлях не може розпочинатися не з лінії 24 лютого 2022 року.Нагадаємо, нещодавно постійний представник Російської Федерації в Організації Об'єднаних Націй Василь Небензя наголосив, що Москва не приймає жодних варіантів заморожування війни в Україні. Також Кремль проти участі НАТО у врегулюванні бойових дій. Вже 17 грудня керівник Офісу президента Андрій Єрмак заявив, що переговори про сталий мир з Росією розпочнуться лише тоді, коли у ворога не буде ресурсів для продовження війни. .

Війна, розв’язана Російською Федерацією у режимі походу на Київ, війна, яка мала закінчитися за три-чотири доби, сьогодні досягла символічної позначки — 1000 днів. За понад два роки небачений в Європі з часів Другої світової воєнний конфлікт поставив перед Україною, перед її владою та суспільством низку важливих, вікопомних завдань.Виклик перший — військовийПершим, найважливішим у початковий період повномасштабної війни, став військовий виклик. Російська пропаганда так завзято розповідала про те, що "в гарячій війні ми Україну переможемо за два дні", що росіяни "тільки брову піднімуть" — і Україна капітулює, що в це повірили, здається, не тільки усі росіяни й кремлівська влада, а й, на жаль, певна кількість самих українців. Продемонструвати, що усі ці закиди є лише імперською пихою Москви, й разом з цим втримати Київ, аби не дати диктатору Путіну встановити в українській столиці свою владу — стало головним завданням Збройних сил України у перші дні та тижні повномасштабної війни.І з цим викликом українська армія під керівництвом Валерія Залужного впоралася з честю. Збройні сили України, інші силові структури відстояли Київ, а через місяць взагалі вигнали ворога з північних областей. Це була перша велика перемога України у великій війні.Далі Сили оборони України продемонстрували, що вони можуть не тільки захищатися, а й наступати. Спочатку слобожанський контрнаступ, в результаті якого був звільнений Ізюм і майже уся окупована Харківщина, а потім Херсон та уся правобережна частина Херсонської області — стали успішним завершенням воєнного 2022 року.2023 року ЗСУ зробили майже неможливе під Бахмутом та на Півдні. Донецьке місто стало справжньою фортецею, звідти українська армія відступила тільки тоді, коли оборонятися банально було ніде — та й при цьому фактично знищивши підрозділи ПВК "Вагнер". А на Приазов’ї Збройні сили України зуміли просунутися, нехай і не так глибоко, як планували, але в умовах неймовірно насиченої оборони навіть той результат, який показали ЗСУ, став серйозним успіхом.Врешті, 2024 року Україна досягла несподіваного прориву, взявши під контроль частину міжнародно визнаної території Росії. І досі країна-агресор нічого не може вдіяти із тими підрозділами ЗСУ, які тримають оборону на Курщині. Тож можна сказати, що українська армія продемонструвала — проти "другої армії світу" можна успішно воювати.Виклик другий — дипломатичнийДругим викликом було не просто втримати агресора, не програти у блискавичній війні й зберегти під контролем максимальну частину території своєї країни, а ще й закріпити це на зовнішньополітичному напрямку. Простіше кажучи, Україна мала добитися світової підтримки, продемонструвати Росії, що світова спільнота, попри наявність таких же навіжених диктаторів, як Путін, все ж стоїть на сторожі демократії та свободи, а значить, й України.Цей виклик наша держава також здолала. Організація Об’єднаних Націй на своїх голосуваннях досягла максимуму, якого можна було чекати від структури, якою керує прихильний до антизахідних тиранів лівак і в якій голосує низка залежних від Росії та Китаю країн. Та коли навіть частина з цих членів ООН підтримали відповідні резолюції — стало зрозуміло, цей напрямок окупанти програли.Не менш важливим було досягти успіху на внутрішньоєвропейському дипломатичному напрямку. Йдеться не тільки про антиросійські санкції, які постійно продовжуються уже без жодних дискусій, а й про євроатлантичні перспективи України. Станом на зараз наша держава уже є офіційним кандидатом у члени ЄС і готується розпочати переговори про вступ до Євросоюзу. Що це, як не свідчення успішного подолання дипломатичного виклику?Виклик третій — економічнийВійна, яка триває понад рік, війна, яка перейшла у фазу "виснаження" — серйозне навантаження не тільки на армію, а й на тил. На економіку держави, на фінансовий сектор, на Національний банк й банківські структури загалом. Війна, яка у певний момент обернулася справжньою катастрофою для енергетики — після початку масованих ракетних обстрілів відповідної інфраструктури — це ще важче випробування. Та подивімось на ситуацію через 33 місяці після початку війни.Більша частина України живе у більш-менш звичному режимі. Після 2022 року, коли закривалися бізнеси, почали з’являтися нові підприємства, відкриватися торгово-розважальні центри та мережі супермаркетів. Так, це переважно у найвіддаленіших від лінії фронту регіонах країни, але все ж це територія воюючої країни.Курс долара до гривні помітно зріс — з 28 до нинішньої позначки 41. Але, по-перше, більш ніж половину цієї "дистанції" українська валюта подолала за тиждень у липні 2023-го, коли це було необхідно. У інші періоди знецінення гривні зовсім не таке відчутне, як очікувалося. Не кажучи вже про те, що курс у нас взагалі-то зовсім не воєнний. Чому сприяло, зокрема, різке підвищення облікової ставки НБУ — з 10 до 25 пунктів ще 2022-го. (А влітку 2023-го, коли гривня поповзла униз, ставку якраз почали знижувати.) Зараз розмір облікової ставки Нацбанку становить 13%, знизившись з початку року на два пункти.Для порівняння — у Росії, яка охоплена війною значно менше, ніж Україна, у якої не страждають від обстрілів ключові сектори економіки (а якщо і страждають, то від дій власного диктатора), ключова ставка ЦБ з січня виросла на п'ять пунктів — з 16 до 21%. У країні-агресорці інфляція лише посилюється, прогнози у росіян відверто погані. Тоді як українська економіка не просто вижила, а й намагається розвиватися.Виклик четвертий — політичнийЦей виклик виявився чи не найскладнішим. І його, будьмо чесними, Україна не до кінця здолала. Принаймні, тієї єдності політеліту та суспільства, до якої закликали після початку повномасштабного вторгнення, зараз немає. Тут можна звинувачувати як Банкову, так і опозицію — претензії знайдуться і до тих, і до інших. Але важливо ось що.2024 року Україна, на думку Кремля, мала пережити дуже серйозну політичну кризу. Пов’язували її кремлівські пропагандисти із закінченням п’ятирічного терміну повноважень як президента Зеленського, так і монокоаліційної Верховної Ради. Росіяни з початку 2024 року усіма силами намагалися розігнати мегазраду. Але цей план провалився.Як би не ставилася частина українців до чинного глави держави (а його рейтинг логічно знижується з кожним місяцем війни) — його термін перебування на посаді до закінчення дії воєнного стану ніхто навсправжки не оскаржував. "Майдан", на який сподівалися Путін і ФСБ, не стався. Українці зуміли поставити важливість стабільності самої держави вище того, хто саме керує нею в цей надважкий історичний момент. А обрати нового президента завжди встигнемо після війни. Бо Україна — навіть за усіх обмежень воєнного часу — залишається демократичною країною.Виклик п’ятий — соціальнийОстанній виклик — найнепомітніший, та від того не менш важливий для існування єдиної держави. Після початку повномасштабної війни, яка охопила переважно російськомовні до війни Південь і Схід, до центральних і західних областей потекли не струмки, а бурхливі потоки біженців. Люди, які десятиліттями щонайменше з підозрою ставитися одне до одного, зустрілися віч-на-віч.Так, не обійшлося без проблем. Були й надвисокі ціни на оренду житла на Галичині, і відверто ксенофобські заяви — як на адресу біженців, так і на адресу мешканців західних регіонів. Та при цьому ситуація, як би на це не сподівалися росіяни та їхні поплічники тут, в Україні, жодного разу не вийшла з-під контролю. Не було масових бунтів, заворушень. Схід і Захід, які змушені були нарешті зійтись, зуміли втриматися від занадто різкої риторики, зуміли не забути, що, попри усю розмаїтість, вони залишаються однією, єдиною країною.А Схід ще й почав переходити на українську. Не усі й не завжди, але у кожного з нас знайдеться кілька, а може, й кількадесят знайомих прикладів того, як повністю російськомовні до 24 лютого 2022 року люди — "забули" мову країни-агресора, як той польський адмірал німецького походження Юзуф Унгур у вересні 1939-го.П’ять викликів — п’ять висновків. Україна вистояла, Росія не зможе її захопити — уже, здається, ніколи. Україна залишається частиною демократичного світу, який, попри усі проблеми, продовжує підтримувати нас, не віддавши на поталу російським ордам. Українська економіка не обвалилася, а демонструє дуже непогані для свого нинішнього стану результати. Українці зуміли примиритися із тим, що президент буде керувати країною після завершення терміну повноважень, бо держава важливіша, ніж прізвище її очільника. Українці Заходу зуміли простягнути руку тим, хто під впливом російських і проросійських медіааферистів вважав їх мало не злочинцями, а українці Сходу зуміли зробити крок в напрямку єдиної в мовнокультурному просторі держави як надійного запобіжника від наступних імперських зазіхань.Так, війна ще не завершена. Й Україна ще не перемогла. Але Росія уже зазнала невдач у всіх своїх стратегічних планах.

Керівник Офісу президента Андрій Єрмак заявив, що війна в Україні може завершитись за різними сценаріями. Один із таких шляхів є залучення дипломатії. Про це Єрмак сказав в інтерв'ю Наталії Мосейчук на інформаційному марафоні "Єдині новини". За словами посадовця, цей дипломатичний шлях не може починатися не з лінії 24 лютого 2022 року. "Це буде несправедливо, це буде неправильно і це не буде відповідати міжнародному праву, і це, на жаль, створить загрози, що це може повторитися. Це моя думка", —  зазначив Єрмак. Андрій Єрмак також додав, що Київ повинен повернути всі свої території та всіх своїх людей. Раніше глава Офісу президента Андрій Єрмак заявляв, що для початку мирних переговорів Росія має відійти на позиції, які були до початку повномасштабної війни. Натомість Україна проти заморожування війни та компромісів щодо територій. Нагадаємо, що в Україні вже 38% громадян вважають проведення переговорів з президентом Росії Володимиром Путіним дієвим способом досягнення миру. Протилежну думку мають — 48%. Про це засвідчили результати опитування, що проводилося соціологічною службою Центру Разумкова з 20 по 26 вересня 2024 року. Водночас 4 листопада голова Офісу президента Андрій Єрмак запевнив, що Україна не веде жодних перемовин з Російською Федерацією. Це також стосується й інформації, оприлюднену низкою ЗМІ щодо нібито переговорів Києва та Москви про припинення ударів по енергетиці. Також Андрій Єрмак запевнив, що Україна не веде жодних перемовин з Російською Федерацією. Це також стосується й інформації, оприлюднену низкою ЗМІ щодо нібито переговорів Києва та Москви про припинення ударів по енергетиці.

Керівники НАТО та Євросоюзу не сподіваються, що Україна поверне окуповані Росією території. Однак офіційно про це ніхто не хоче говорити. Таку інформацію оприлюднило німецьке видання Welt. Співрозмовники журналістів зазначили, що розвиток ситуації в зоні бойових дій для Києва складається "набагато гірше", ніж це часто подається в суспільному дискурсі. Прорив російськими військами другої лінії оборони України є "лише питанням часу". Тому військові та дипломати з Євросоюзу та НАТО прогнозують припинення вогню в зоні конфлікту протягом найближчих шести-дев'яти місяців незалежно від результату президентських виборів у США "Зважаючи на обставини, що склалися, я не бачу іншого виходу, крім якнайшвидшого припинення вогню. Така ситуація може тривати роками, а локальні порушення режиму припинення вогню, ймовірно, відбуватимуться знову та знову", — зазначив високопоставлений дипломат, який розмовляв із медійниками Welt. Відповідаючи на запитання про те, чи не скористається президент Путін виграним за рахунок режиму припинення вогню часом, щоби консолідувати свої війська для нової атаки, співрозмовник видання наголосив: "Захід теж повинен скористатися наданою паузою для підвищення своєї обороноздатності. Тоді йому вдасться утримати Кремль від нового наступу". Згасання віри в перемогу України пояснюють тим, що Захід в майбутньому, ймовірно, не збільшить військову підтримку Києва до рівня, що дозволяє розпочати успішний широкомасштабний контрнаступ. Аналітики видання зазначили, що у Вашингтоні та Берліні надто бояться ескалації конфлікту та непередбачуваності Путіна. На думку військових експертів, президент США Джо Байден і канцлер ФРН Олаф Шольц остерігаються, що в умовах надмірного тиску президент Росії може застосувати тактичну ядерну зброю, або що може статися розпад Російської Федерації, тобто контроль над понад шістьма тисячами російських ядерних боєголовок може потрапити до рук таких людей, як очільник Чечні Рамзан Кадиров. Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявив в інтерв'ю французьким ЗМІ, що більшість держав світу хочуть, щоби Російська Федерація взяла участь у другому Саміті миру. Тому Київ не може бути проти такої ініціативи.

У понеділок, 1 липня, українські пілоти завдали удару по складу боєприпасів у тимчасово окупованому Криму. При цьому російська пропаганда вкотре заявила про начебто "знищення" української авіації. Про це повідомив командувач Повітряних сил Збройних сил України (ЗСУ) Микола Олещук. Він відзначив, що вкотре "знищена" пропагандою ворога українська авіація продовжує виконувати бойові завдання та завдавати ракетно-бомбових ударів по позиціях окупантів, а також знищувати військові об’єкти в глибокому тилу росіян. "1 липня 2024 року українські пілоти завдали нищівного удару по складу боєприпасів у Криму. Дякую, хлопці, за чудову роботу! Разом — до перемоги!" — додав він. Як відомо, на території тимчасово окупованого Криму регулярно лунають вибухи після успішних ударів Сил оборони або ж інших операцій. Нагадаємо, 1 липня місцеві пабліки повідомляли, що в тимчасово окупованому Криму прогриміли декілька вибухів. Гучно було у Севастополі, а саме у Балаклаві.

У Києві співробітники Служби безпеки України викрили колаборантку, яка під час окупації Куп'янська перейшла на бік росіян і продовжила керувати Центром професійного розвитку педагогічних працівників міськради. Підозрюваній загрожує 10 років в'язниці. Як повідомляє прес-служба правоохоронного органу, жінка після деокупації міста виїхала до столиці, де влаштувалася працювати вчителем в одній із київських шкіл. Зазначається, що з липня 2022 року підозрювана розробляла кремлівські "методички" для педагогів місцевих шкіл, у яких вона вимагала переходу на російські стандарти освіти. За даними СБУ, вона описувала методику викладання учням сфальсифікованої історії становлення Української Державності та навчала, як правильно виправдовувати агресивну війну Росії проти України та воєнні злочини Москви.  "Для впровадження "нововведень" колаборантка у складі делегації зустрічалася з "першим заступником міністра освіти" так званої ЛНР. Цю подію широко висвітлювали прокремлівські медіа", -- зазначили в СБУ. Фото: СБУ Відомо, що під час деокупації Куп’янська підозрювана швидко переїхала до Києва, де оформила статус внутрішньо переміщеної особи. Згодом вона влаштувалася вчителькою інформатики до однієї зі шкіл Дніпровського району міста. Наразі йде перевірка щодо її можливої причетності до поширення ворожої пропаганди серед школярів столичного навчального закладу. На підставі зібраних доказів слідчі СБУ повідомили фігурантці про підозру в колабораційній діяльності (ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України). За цей злочин підозрюваній загрожує покарання у вигляді десяти років позбавлення волі. Нагадаємо, 11 червня СБУ затримала в Києві 36-річну доньку колишнього мера Полтави. Жінку підозрюють у співпраці з країною-агресоркою під час російських виборів у 2022 та 2023 роках.

Не усі українські території, які були захоплені Російською Федерацією, будуть повернені військовим шляхом. Водночас Україна має намір деокупувати усі свої землі. Таку заяву зробив президент Володимир Зеленський в інтерв'ю Bild. Зеленський, зокрема, відповів на питання журналіста, щодо ймовірності повернення всіх захоплених територій. Президент підкреслив, що Україна не відмовляється від повернення всіх своїх земель. "У цьому полягає мета. У цьому полягає справедливість. Повернути всі наші території. Не кажу, що всю територію зі зброєю, як я вже казав вам. Думаю, це довгий шлях. Не хочу здаватися надто оптимістичним, але зараз буду реалістом", — заявив глава держави. За словами Зеленського, якщо ми хочемо зберегти Україну як демократичну країну та майбутнього члена ЄС, та нам потрібно повернути нашу незалежність.  "Йдеться не лише про територію. Потрібно створити умови, щоб люди могли повернутися назад. Це значить, що всі інвестори та світовий бізнес мають вірити в Україну, у її майбутнє. Це означає відсутність будь-якого замороженого конфлікту", — наголосив український лідер. На запитання журналіста, чи дійсно Зеленський вірить у можливість повернення Донбасу, Луганська та Криму після "невдалого тогорічного контрнаступу", президент відповів, що Україна не планує повертати всі свої території зі зброєю. Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський заявив, що для успішного протистояння російській агресії Україні потрібні системи протиповітряної оборони та бойові літаки. При постачанні достатньої кількості озброєння нашій державі під силу здобути перемогу у війні.

У Харківській області судитимуть працівника лісового господарства, якого підозрюють у роботі на ворога. За даними слідства, чоловік вирубував український ліс для подальшої передачі деревини російським військовим.  Як повідомляє прес-служба Харківської обласної прокуратури, у січні 2024 року правоохоронці затримали у місті Купʼянськ колаборанта, яким виявився майстер лісу державного підприємства "Куп’янське лісове господарство".  Чоловік свідомо та добровільно пішов на співпрацю з росіянами, коли місто було окуповане, та працював на росіян з травня 2022 року до деокупації міста. Від окупантів він отримав посаду в незаконно створеному на базі українського держпідприємства "Купянском лесничестве". Як зазначають в прокуратурі, підозрюваний займався вирубкою українського лісу та передавав на потреби загарбників. За роботу на державу-агресорку він встиг отримати понад 70 тисяч рублів. Колаборант тривалий час намагався "замаскуватись" в Куп'янську та позиціював себе, як аполітичну людину. Час від часу проживав у родичів. У прокуратурі додають, що нині обвинувачуваний перебуває під вартою. Його судитимуть у Червонозаводському районному суді міста Харкова. Чоловікові загрожує позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої. Нагадаємо, нещодавно контррозвідка Служби безпеки України затримала російську агентку, яка шпигувала за бойовими літаками Збройних сил України поблизу Кривого Рогу.

Два роки тому українські воїни звільнили від російських окупантів село Мощун, що на Київщині. Саме тут відбулись одні з вирішальних боїв за столицю України. Президент Володимир Зеленський опублікував фото, які було зроблено одразу після деокупації населеного пункту. "Тут відбувалися важкі бої, ворог намагався прорватися на Київ. Та наші українці не дали цього зробити, героїчно захистили Мощун, тим самим захистивши й столицю. Мощун -- місце великої відваги, великого подвигу наших людей", — йдеться у дописі президента. Як окупували та звільняли Мощун 5 березня 2022 року рашисти незначними силами зайняли північно-західну частину села, а 11 березня окупанти почали потужний штурм села Мощун. Протягом наступних днів українські сили поступово відступали на околиці села. 14 березня командир 72-ї ОМБр запропонував тодішньому головнокомандувачу Збройних сил України Валерію Залужному відійти з позиції в селі Мощун. На що Залужний відповів відмовою. Після цього було змінено тактику. Почали частіше проводити ротацію військових та ввели у бій додатковий батальйон. 16 березня українські військові повністю відбили втрачені позиції. А 21 березня було повністю звільнено село Мощун.  Нагадаємо, раніше колишній речник Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат розповів, що є ключем до деокупації Криму.

У Харківській області судитимуть 62-річну жінку за фактом колабораційної діяльності (ч. 3 ст. 111-1 КК України). Вона добровільно пішла на співпрацю з ворогом під час окупації Куп’янщини та намагалася русифікувати навчальний процес у гімназії, яку очолила при окупантах. Про це повідомляє Харківська обласна прокуратура у Telegram-каналі. За даними слідства, у липні 2022 року обвинувачена, перебуваючи на території Куп’янщини, на той час окупованій російськими загарбниками, добровільно пішла на співпрацю з ворогом. Жінка погодилась на пропозицію окупантів очолити так звану "Великохуторскую гимназию ВГА Купянского района", створену на матеріально-технічній базі українського навчального закладу.  "Новоспечена "и.о. директора" повідомила вчителям гімназії та батькам учнів про встановлення та впровадження стандартів освіти РФ. Колаборантка збирала списки вчителів, згодних працювати на таких умовах, та здійснювала набір технічного персоналу", — йдеться у повідомленні.  Зазначається, що обвинувачена ретельно готувалась до нового навчального року — проводила інвентаризацію майна, отримала від представника окупаційної влади зразки документів відповідно до стандартів РФ, у тому числі свідоцтва про отримання середньої освіти.  Задля остаточної русифікації освітнього процесу "директорка" гімназії навіть зробила опис українських підручників і книжок для їхнього подальшого вилучення як "нацистської" літератури.   Згідно з матеріалами справи, колаборантка за особистим підписом склала "ведомость на канцелярские принадлежности первокласников" та "список учеников". Обвинувачена встигла організувати й провести свято Першого дзвоника восени 2022 року, але остаточно втілити плани з русифікації освітнього процесу їй не вдалось у зв’язку з деокупацією. Наразі жінка перебуває під вартою. Судитимуть колаборантку в Орджонікідзевському районному суді м. Харкова. Нагадаємо, депутат однієї з міськрад Херсонщини отримав підозру в колабораціонізмі, оскільки під час тимчасової окупації регіону перейшов на бік ворога, а пізніше став кандидатом у депутати від партії "Єдина Росія".