# екологія

В Україні майже 2250 гектарів землі вигоріло внаслідок пожеж в екосистемах. Найбільшох шкоди вогонь завдав у Житомирській області.Про це повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій."Це результат 1821 пожежі, що нищать нашу природу. Поки країна бореться за кожен метр, вогонь нищить наш тил через спеку, обстріли та людську недбалість", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що масштаби займань за областями є наступними:Житомирська — 842,3 га;Чернігівська — 503,65 га;Київська — 201,47 га;Рівненська — 182,73 га;Закарпатська — 114,04 га;Дніпропетровська — 80,13 га;Волинська — 61,27 га;Харківська — 60,26 га;Вінницька — 41,69 га;Львівська — 40,08 га;Полтавська — 23,75 га;Черкаська — 17,64 га;Івано-Франківська — 13,42 га;Одеська — 13,23 га."Нагадуємо: спалювання сухостою та сміття — це не "прибирання", а нищення природи та загроза життю. Кожна іскра може стати катастрофою. НЕ паліть траву! Бережіть Україну від вогню!" — додали у ДСНС.Нагадаємо, станом на 9 травня у Чорнобильській зоні вирувала потужна лісова пожежа, яка охопила вже 1200 гектарів території. Понад 370 фахівців було залучено до приборкання вогню, який стрімко поширювався через сильний вітер.Додамо, 5 травня на Закарпатті у лісі спалахнула масштабна пожежа. В районі Верхньо-Воловецького лісництва вогонь охопив приблизно 75 гектарів лісу..

В Ужанському національному природному парку фотопастки зафіксували нічне життя лисиць — від "снігових ванн" до гучних перегонів із характерним хрипким гавкотом. Відео зібрали в межах міжнародного проєкту LECA, який досліджує великих хижаків Карпат і всю екосистему лісу.У Всесвітньому фонді природи WWF-Україна пояснюють, що лисиці мають надзвичайно складну систему комунікації та здатні видавати понад 40 типів звуків. Хрипкий гавкіт вони використовують для позначення території, пошуку партнера або попередження суперників.Також на кадрах видно, як тварини "купаются" в снігу. Це не розвага, а спосіб очищення хутра від паразитів і маскування власного запаху перед полюванням. Завдяки чутливому нюху лисиця здатна відчути мишу навіть під метровим шаром снігу.Фахівці зазначили, що лисиці залишаються активними взимку й не впадають у сплячку. Аналіз даних із фотопасток показав, що в холодний період вони переважно ведуть нічний спосіб життя незалежно від температури."Хоча лисиці звичайні адаптувалися до урбанізованих ландшафтів і часто живуть поблизу міст чи туристичних стежок, вони залишаються дикими істотами, а не домашніми улюбленцями. Важливо дотримуватися безпечної дистанції та не наближатися до них. Найголовніше: не годуйте лисиць. Якщо тварина звикає отримувати їжу від людини, вона втрачає навички полювання, а отже – і здатність виживати в дикій природі самостійно. Крім того, лисиці можуть бути носіями інфекційних захворювань і паразитів, про що теж варто пам’ятати!" — зауважили експерти WWF-Україна.Для захисту господарств і пасік у Карпатах дедалі частіше використовують гуманні методи — зокрема електроогорожі. У межах природоохоронних програм WWF-Україна вже передав 45 таких систем місцевим фермерам і пасічникам, щоб зменшити конфлікти між людьми та дикими тваринами.Нагадаємо, нещодавно в Західному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України розповіли, що прикордонники часто фіксують на своїх камерах тварин, які прогулюються між різними країнами. Однак вони можуть створювати загрозу для людей, тому не варто обирати прикордонні ліси для мандрівок..

Столиця Нідерландів, Амстердам, стала першим містом у світі, яке запровадило заборону на публічну рекламу м’ясних продуктів, а також товарів і послуг, пов’язаних із викопним паливом. Обмеження набули чинності з 1 травня.Про це пише BBC.З міського простору прибрали рекламу бургерів, бензинових і дизельних автомобілів, авіаперельотів, а також інших продуктів із високим вуглецевим слідом. Заборона стосується білбордів, реклами на зупинках громадського транспорту та в метро.Міська влада пояснює, що таким чином хоче привести вигляд міста у відповідність до кліматичних цілей. Амстердам планує стати вуглецево нейтральним до 2050 року, а також очікує, що жителі поступово скоротять споживання м’яса.Ініціаторкою заборони стала представниця "Партії тварин", яка заявила, що це спосіб зменшити тиск рекламної індустрії на споживачів і стимулювати більш екологічний вибір. Прихильники рішення вважають, що постійна реклама впливає на поведінку людей і формує "звичні" моделі споживання, зокрема щодо м’яса, авіаподорожей і авто з двигунами внутрішнього згоряння.Водночас м’ясна індустрія та туристичні компанії критикують заборону, називаючи її надмірним втручанням у ринок і обмеженням свободи бізнесу. Вони наголошують, що споживачі мають самі вирішувати, що купувати та споживати.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що з Нідерландів в Україну могли потрапити желейні жувальні цукерки, які містять психоактивну речовину. Така продукція становить загрозу для здоров'я..

На Закарпатті триває ліквідація пожежі на сміттєвому полігоні, що спалахнув у селі Барвінок ще ввечері 26 квітня. Як повідомив пресцентр Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Закарпатській області, до гасіння оперативно залучили підрозділи з Ужгорода, Чопа та селища Середнє.Після опівночі пожежу вдалося локалізувати на площі близько 0,1 гектара. Для контролю ситуації та виявлення осередків тління фахівці використовують безпілотники.Станом на зараз на місці працюють 35 рятувальників та 13 одиниць техніки, зокрема й важка техніка комунальних підприємств. Роботи з ліквідації пожежі тривають.. Через значне задимлення мешканцям прилеглих населених пунктів рекомендують:зачинити вікна;обмежити перебування на відкритому повітрі до повної ліквідації займання. Фахівці зазначають, що основну загрозу становить дим і продукти горіння, однак ситуація перебуває під контролем рятувальних служб.Нагадаємо, минулої доби Україною прокотилася негода. У низці регіонів є значні пошкодження, а також постраждалі..

Північний апеляційний господарський суд залишив без задоволення апеляційну скаргу господарського товариства на рішення суду першої інстанції, яким відмовлено в частковому скасуванні рішення про створення у столиці ландшафтного заказника місцевого значення "Протасів Яр".Про це повідомила пресслужба Офісу генерального прокурора України."Йшлося про спробу виключити зі складу заказника дві земельні ділянки загальною площею понад один гектар", — ідеться в повідомленні.Позивач стверджував, що є їх законним користувачем і не надавав згоди на включення цих земель до природоохоронної території. Однак суд визнав такі доводи безпідставними.У суді апеляційної інстанції товариство також наполягало, що природно-заповідний статус цих ділянок унеможливлює реалізацію на цій території масштабного будівельного проєкту.Спеціалізована екологічна прокуратура заперечила проти доводів апеляційної скарги та наголосила на відсутності в товариства будь-яких прав на спірні земельні ділянки, зокрема, права на їх багатоповерхову забудову.Прокурори також наголосили, що будь-яке будівництво в межах заповідної зони є неприйнятним, оскільки може завдати природному комплексу безповоротної шкоди. Суд погодився з позицією прокуратури та залишив спірні земельні ділянки у складі ландшафтного заказника "Протасів Яр"."Урочище Протасів Яр є унікальним природним осередком серед щільної міської забудови Києва. Завдяки зусиллям громадськості тут вдалося зберегти первинний ландшафт і рослинність", — додали прокурори.Вони констатували, що ще з 1966 року ця територія мала статус зеленої зони, відведеної для облаштування парку культури та відпочинку."Окрім природоохоронної та ландшафтної цінності, місцевість має і важливе історико-культурне значення, оскільки тут розташовані недосліджені археологічні пам’ятки", — підсумували в Офісі генерального прокурора.Як відомо, 2022 року Київрада оголосила урочище ландшафтним заказником місцевого значення, щоби зберегти цей природний комплекс. Таке рішення також відповідає міжнародним зобов’язанням України у сфері охорони ландшафтів.Нагадаємо, 1 квітня в Національній поліції України інформували, що в Києві поліцейські викрили підприємство у системному порушенні екологічних норм. Унаслідок його діяльності відбувалося небезпечне забруднення атмосферного повітря..

У Києві поліцейські викрили підприємство у системному порушенні екологічних норм. Унаслідок його діяльності відбувалося небезпечне забруднення атмосферного повітря.Про це повідомили в Національній поліції України."Підприємство здійснювало діяльність у сфері поводження з відходами, а також виробництва алюмінію, лиття кольорових металів і механічної обробки металевих виробів", — ідеться в повідомленні.Відповідно до результатів проб повітря та лабораторних досліджень, отримані показники значно перевищували допустимі норми забруднювальних речовин."Рівень оксиду вуглецю перевищував норму більш ніж у 10 разів, а діоксиду сірки — майже у 20 разів. Така діяльність створювала реальну загрозу для життя та здоров’я людей, а також завдавала шкоди довкіллю", — наголосили правоохоронці.У Національній поліції України уточнили, що державі завдано збитків майже на 2,5 мільйона гривень."Попри це, керівництво підприємства не вживало жодних заходів для усунення порушень і продовжувало роботу з порушенням встановлених екологічних норм", — акцентували поліцейські.Вони поінформували, що керівнику товариства оголосили підозру за декількома статтями Кримінального кодексу України. Розв’язується питання про обрання запобіжного заходу.. Нагадаємо, що 23 січня цього року у Святошинському районі Києва значно погіршився стан повітря. Тоді це пов’язували з масштабною пожежею на території складів..

Центр протидії дезінформації (ЦПД) спростував інформацію, яку поширювали в Telegram-каналах про можливу нестачу питної води в Одесі. Офіційні дані не підтверджують загрози дефіциту води через забруднення річки Дністер.Про це повідомив Центр протидії дезінформації з посиланням на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.Там підтвердили, що в Дністрі зафіксовано плями технічних масел у районі села Лядова на Вінниччині. Попередньо забруднення могло виникнути через витік ракетного палива після атаки Росії на Дністровську ГЕС 7 березня. Плями поширилися донизу за течією річки, зокрема до району села Наславча у Молдові."Інформація про те, що Одеса може залишитися без питної води або зіткнутися з її дефіцитом, не відповідає офіційним даним", — наголосили в ЦПД.Там додали, що ситуація перебуває під контролем відповідних служб. Міністерство координує дії ДСНС, обласних військових адміністрацій, Держводагентства, Державної екологічної інспекції та інших інституцій.У Вінницькій і Одеській областях відбулися засідання комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Лабораторії відібрали проби води у районах потенційного поширення забруднення, зокрема біля водозабору Одеси, у селі Маяки й у Дністровському лимані."Україна також поінформувала молдовську сторону про транскордонне забруднення та координує дії в межах Дністровської комісії для мінімізації екологічних наслідків", — ідеться в повідомленні.Після узгодження з Молдовою рятувальники планують встановити бонові загородження та застосувати сорбенти для локалізації маслянистих плям.Нагадаємо, раніше у пресслужбі ДТЕК повідомляли, що ситуація з електропостачанням в Одесі залишається однією з найскладніших в Україні. Тривалі відключення світла пов’язані з масштабними пошкодженнями енергетичних об’єктів через російські атаки..

У п’ятницю, 6 березня, в Закарпатській області двоє підлітків допомогли запобігти великій пожежі. Вони швидко відреагували на ситуацію, подавши сигнали рятувальникам.Про це повідомили в Державній службі України з надзвичайних ситуацій (ДСНС).Надзвичайники констатували, що в селищі Середнє Ужгородського району сталося загоряння сухої трави."Полум’я першими помітили двоє місцевих підлітків — Анастасія та Вікторія. У той момент дівчата каталися на велосипедах неподалік", — розповіли в ДСНС.Там додали, що, побачивши вогонь, вони не розгубилися й одразу зателефонували "101". Таким чином дівчата повідомили про пожежу. На місце оперативно прибули рятувальники та швидко ліквідували займання."Завдяки уважності дівчат і швидким діям вогнеборців вдалося не допустити поширення вогню на більшу територію. Дякуємо Анастасії та Вікторії за пильність і відповідальність!" — наголосили надзвичайними.. "Нагадуємо: спалювання сухої рослинності заборонене законом і тягне за собою адміністративну, а в окремих випадках — і кримінальну відповідальність. Бережіть природу та не наражайте на небезпеку себе й інших!" — підсумували в Державній службі України з надзвичайних ситуацій.Нагадаємо, що минулого року під час пожежі в Миколаївській області у вогняній пастці опинився п’ятирічний хлопчик. Рятувальникам вдалося винести його з будинку..

Німеччина хоче розпочати купувати біогаз в України. При цьому німецькі урядовці також більше уваги приділятимуть внутрішнім джерелам газу.Про це повідомило німецьке видання Spiegel із посиланням на заяви міністерки економіки країни Катеріни Райхе."У Німеччині є власні запаси. Федеральний уряд не хоче додатково перешкоджати видобутку газу. Газ можна видобувати тут", — заявила вона в інтерв'ю газетам Funke Media Group.Міністерка зазначила, що Німеччина нещодавно відкрила Нідерландам можливість розвідувати газове родовище в Північному морі."Попри законні побоювання щодо охорони морського середовища, це також має бути можливим з німецького боку", — зауважила вона.Райхе додала, що просто передавати непопулярні проекти сусіднім країнам не є стійким рішенням у довгостроковій перспективі. Ключове питання полягає в тому, чи можна видобувати газ на вигідних умовах."Ми повинні обговорити це, особливо в умовах дефіциту ресурсів, особливо в такі складні геополітичні часи. Необхідно знайти дуже ретельний баланс між екологічними інтересами та безпекою ресурсів — обидва ці питання є законними", — запевнила представниця німецького уряду.Він має намір дозволити збільшити використання газу для опалення, зокрема, біогазу. Парламентські фракції керівної коаліції досягнули угоди з цього питання у вівторок у межах реформи закону про опалення. Це значно полегшить правила для власників будинків, які замінюють свої системи опалення: вимогу про використання щонайменше 65% відновлюваної енергії для опалення скасують.Щоби виконати заплановану квоту на зелений газ — системи опалення мають працювати з дедалі більшою часткою біометану та синтетичного палива — Райхе тепер має нову ідею. Міністерка пропонує імпортувати зелений газ з України."Біометан доступний, виробляється всередині країни та вже продається на ринку. Там, де є попит, сформується ринок", — пояснила вона.За її словами, Україна пропонує великі обсяги біогазу. До того ж із боку України та Євросоюзу все ще існують регуляторні виклики."Але як тільки ці питання вдасться розв’язати, ми можемо очікувати значного імпорту біометану", — акцентувала Катеріна Райхе.Німеччина також має багаті запаси природного газу в Північному морі. Однак видобуток цих покладів сланцевого газу за допомогою суперечливого методу фрекінгу, за якого природний газ, що міститься в глибоких гірських породах, видобувається за допомогою хімікатів і тиску, заборонений в Німеччині з 2017 року, оскільки вважається, що він становить ризик, зокрема, для підземних вод.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що група "Нафтогаз" у партнерстві з TotalEnergies організувала постачання американського газу LNG через термінал Deutsche ReGas. Це відбувається на острові Рюген у Балтійському морі..

У нього немає громадянства, але є унікальний "паспорт" — рисунок з неповторних плям на хутрі, за яким його впізнають вчені по обидва боки українсько-словацького кордону. Самець рисі євразійської на ім’я ID-4 влаштовує справжній транскордонний марафон. Дослідники Всесвітнього фонду природи WWF-Україна вже прозвали його "гіперактивним", і на це є вагомі причини: за лічені дні він встигає побувати у двох країнах, шукаючи здобич та пару. Словацькі ж колеги прозвали його "Борсуком".  Цей самець уже не перший рік перебуває у фокусі уваги дослідників і вкотре підтверджує: для великих хижаків не існує ані адміністративних меж, ані державних кордонів. Маршрути без кордонів Наш герой ID-4 став справжньою зіркою фотопасток. Завдяки 60 камерам, встановленим в Ужанському національному природному парку (Закарпаття), вчені зафіксували дивовижну мобільність цього самця рисі: Він легко долає відстані, переходячи з українського Ужанського НПП до словацького національного парку "Полоніни" і повертаючись назад.Він перебуває в постійному русі вже два місяці. Адже наразі у рисей триває шлюбний період, який розпочинається наприкінці зими — і триває з лютого по березень.До речі, максимальний добовий перехід рисі може сягати 30 км, і спостереження за ID-4 наочно демонструють ці вражаючі можливості особин цього виду. Унікальний "паспорт" на хутрі: як працює моніторингЯк науковці дізналися, що це саме він — ID-4? Завдяки розташуванню візерунку плям на хутрі. Секрет криється у детерміністичному моніторингу. Це особливий науковий метод, який дозволяє дослідникам змінити фокус із приблизних припущень ("десь тут блукає близько десяти рисей") на мову фактів: "Ми знаємо цю рись в обличчя, це саме вона".Як вдалося цього досягти? Завдяки кропіткій "детективній" роботі з кадрами із фотопасток. Науковці збирають сотні знімків із різних локацій та прискіпливо зіставляють їх між собою. Оскільки візерунок плям на хутрі кожної особини такий же унікальний, як відбитки пальців у людини, помилитися неможливо. Не існує двох однакових візерунків, що дозволяє вченим не просто припускати кількість тварин, а знати кожну "в обличчя".  Саме цей ретельний аналіз дозволив не просто помітити тварину, а буквально відстежити покроково нашого гіперактивного героя, перетворивши "випадкові" кадри на історію великої мандрівки. З’ясувати його маршрут переміщення і дистанції, які він долає за добу.Для спостережень на території Ужанського НПП було встановлено фотопастки на 30 локаціях, які охоплюють як прикордонну зону, так і центральні ділянки парку. Щоб підвищити точність даних, моніторинг синхронізували з колегами з транскордонного українсько-польсько-словацького біосферного резервату "Східні Карпати", до складу якого входять національні та ландшафтні парки трьох країн.Чому це важливо?  "Такі переміщення ще раз підтверджують: великі хижаки не визнають кордонів чи лісогосподарських поділів. Це ускладнює моніторинг, бо без синхронізації одну й ту саму тварину за слідами на снігу можуть порахувати кілька разів, що призводить до завищення реальної чисельності. А неможливо розробити ефективний план порятунку виду, спираючись на умовні дані", — зауважує зоолог, менеджер проєктів "Рідкісні види" WWF-Україна Ігор Дикий.Саме тому синхронізований транскордонний детерміністичний моніторинг з використанням фотопасток є ключовим інструментом для розуміння реальної чисельності, просторової поведінки та потреб рисі євразійської в Карпатах. Спільна робота заради збереження рисі євразійської Над проєктом з моніторингу рисі працюють експерти WWF-Україна та науковці Ужанського НПП за підтримки міжнародного проєкту LECA (Supporting the coexistence and conservation of Carpathian LargE Carnivores / Підтримка співіснування та збереження карпатських великих хижаків). З листопада 2025 року розпочато вже другий етап цього унікального дослідження.Наразі моніторинг дозволив підтвердити присутність семи особин рисі євразійської (з яких чотири — самці) на території Ужанського нацпарку. Кожен з них — важлива частина екосистеми Карпат, яка потребує нашого захисту незалежно від того, в якій країні вони сьогодні знаходяться і полюють. Наразі за наявними офіційними даними в Україні мешкає близько 500 рисей. Найбільше їх трапляється в Карпатах — близько 400 особин, а понад 100 — на Поліссі.   Всесвітній фонд природи WWF — одна з найвпливовіших та найбільших незалежних природоохоронних організацій у світі, що нараховує понад п'ять мільйонів прихильників і має представництва у більш ніж 100 країнах світу.Місія WWF полягає у тому, щоб зупинити деградацію природних систем планети та побудувати майбутнє, у якому людина житиме в гармонії з природою. Цього можна досягти шляхом збереження біорізноманіття планети, раціонального використання природних ресурсів, зменшення забруднення та нераціонального споживання.Понад 20 років WWF реалізує проєкти в Україні. З 2019-го ми діємо як національне представництво WWF, яке об’єднує представників громадськості та науковців.Читайте також: Невидима мешканка Карпат: унікальний моніторинг розкрив правду про рисей.

Детерміністичний моніторинг підтвердив присутність семи особин рисі євразійської (з них чотири — самці) на території Ужанського національного природного парку. Унікальні дані вдалося отримати завдяки індивідуальній ідентифікації тварин за характерним візерунком шерсті на фотознімках.З листопада 2025 року стартував другий етап детерміністичного моніторингу рисі євразійської. Використовуючи сучасні технології та міжнародну співпрацю, дослідники визначають точну чисельність цього рідкісного хижака в українських лісах і вивчають його маршрути, що проходять через кордони кількох держав.Над проєктом працюють експерти команди "Рідкісні види" WWF-Україна та науковці Ужанського національного природного парку. Моніторинг проводять синхронно з колегами транскордонного біосферного резервату "Східні Карпати" за підтримки міжнародного проєкту LECA (Supporting the coexistence and conservation of Carpathian LargE Carnivores / Підтримка співіснування та збереження карпатських великих хижаків).Що таке детерміністичний моніторинг і як його проводять в Ужанському нацпарку?Детерміністичний моніторинг — це метод спостереження, який дозволяє вченим перейти від приблизних оцінок на кшталт "десь тут мешкає близько десяти рисей" до точних фактів: "тут живе саме ця рись, і ми можемо її ідентифікувати".Для спостережень на території Ужанського національного природного парку науковці встановили фотопастки на 30 локаціях, охопивши як прикордонні зони, так і центральні ділянки парку.Щоб підвищити точність даних, моніторинг та його результати вдалося синхронізувати з колегами з транскордонного українсько-польсько-словацького біосферного резервату "Східні Карпати". До його складу входять три національні та три ландшафтні парки у Польщі, Словаччині та Україні.Скільки рисей мешкає в Ужанському НПП?Попередні багаторічні спостереження у 2017-2025 роках, що базувалися на аналізі слідів життєдіяльності та фотофіксації, свідчили: на території парку площею до 600 км² може мешкати від шести до тринадцяти особин рисі.Втім, детерміністичний моніторинг, проведений минулого року, дозволив уточнити ці дані. Завдяки аналізу індивідуального візерунка шерсті на фотознімках дослідники ідентифікували сім окремих особин, з яких чотири — самці.Рись без кордонівПід час осіннього моніторингу на фотопастки знову потрапив добре відомий дослідникам самець рисі євразійської ID-4, якого науковці спостерігають уже тривалий час.Розташування, розмір і форма плям на хутрі кожної рисі унікальні — так само, як відбитки пальців у людей. Не існує двох рисей з ідентичним візерунком шерсті.Цей гіперактивний самець за кілька днів може змінювати локації, переходячи з Ужанського національного парку до сусіднього Національного парку "Полоніни" у Словаччині, а потім повертатися назад. Максимальний добовий перехід рисі може сягати до 30 км.Чому синхронний моніторинг критично важливий?"Такі переміщення ще раз підтверджують: великі хижаки не визнають адміністративних меж, кордонів чи лісогосподарських поділів. Це суттєво ускладнює науковий моніторинг, адже неможливо розробити ефективний план збереження виду, спираючись на умовні дані", — зазначає зоолог і менеджер проєктів "Рідкісні види" WWF-Україна Ігор Дикий.За словами Романа Черепанина, менеджера проєктів "Рідкісні види" WWF-Україна та доцента Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, головною проблемою є відсутність єдиної системи моніторингу та належної координації між установами — як на національному, так і на міжнародному рівнях.Через це одну й ту саму тварину можуть порахувати кілька разів, що призводить до завищення реальної чисельності. Саме тому однією з цілей міжнародного проєкту LECA є впровадження спільної методики обліку великих хижаків на транскордонному рівні.Показовим є приклад молодого самця бурого ведмедя Iwo, якого у 2015 році відстежували польські науковці за допомогою GPS-нашийника. За місяць він пройшов шлях через Польщу, Словаччину та Україну, побував у трьох областях і п’яти адміністративних районах. За відсутності синхронізації обліків такого ведмедя могли б зарахувати до статистики кілька разів, перетворивши одну тварину у звітності на десять.Єдина система — ключ до точних данихСаме тому синхронізований транскордонний моніторинг, який нині триває в Ужанському НПП, є критично важливим. Результати пілотних проєктів уже підтверджують: традиційні методи без координації часто завищують чисельність великих хижаків.Детерміністичний підхід, заснований на індивідуальній ідентифікації тварин, дозволяє отримати реалістичну картину стану популяцій і є основою для ефективної охорони рисі євразійської та інших великих хижаків Карпат.Рись євразійська в УкраїніЗа наявними офіційними даними, нині в Україні мешкає близько 500 рисей. Найбільша їхня кількість зосереджена в Карпатах — близько 400 особин, ще понад 100 — на Поліссі.Індивідуальна територія рисі залежить від статі та біотопічних умов і в середньому становить від 100 до 200 км². За добу рись зазвичай проходить 7–15 км, а самці на рівнинних територіях можуть долати 15–25 км.У Європі головною загрозою для рисі залишається втрата та фрагментація середовища проживання через розвиток інфраструктури й населених пунктів. Саме тому забезпечення екологічної сполученості територій є ключовим для збереження стабільних і здорових популяцій великих хижаків.Всесвітній фонд природи WWF — одна з найвпливовіших та найбільших незалежних природоохоронних організацій у світі, що нараховує понад 5 мільйонів прихильників і має представництва у більш ніж 100 країнах світу. Місія WWF полягає у тому, щоб зупинити деградацію природних систем планети та побудувати майбутнє, у якому людина житиме в гармонії з природою. Цього можна досягти шляхом збереження біорізноманіття планети, раціонального використання природних ресурсів, зменшення забруднення та нераціонального споживання. Понад 20 років WWF реалізує проєкти в Україні. З 2019-го ми діємо як національне представництво WWF, яке об’єднує представників громадськості та науковців..

У столиці України стався тимчасовий збій у роботі стаціонарних пунктів моніторингу якості атмосферного повітря. Це пов’язано з відключеннями електропостачання, які спричинені ворожими обстрілами.Про це повідомили в Департаменті захисту довкілля й адаптації до зміни клімату Київської міської державної адміністрації (КМДА)."За умов знеструмлень або нестабільного електроживлення обладнання працює некоректно", — зауважили фахівці.Вони додали, що, зокрема, прилади не завжди здатні забезпечувати точні показники якості повітря, а часті вимушені перезапуски негативно впливають на роботу автономних станцій."Тому під час тривалої відсутності електропостачання дані про стан атмосферного повітря можуть бути тимчасово недоступними", — попередили в київській владі.Спеціалісти зараз вживають усіх необхідних заходів для якнайшвидшого відновлення стабільної роботи обладнання.Водночас за даними стаціонарного пункту моніторингу атмосферного повітря за адресою вулиця Щусєва, 20, загальний індекс якості повітря в Києві — 38 (низький рівень забрудненості).Вміст забруднювальних речовин складає: речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом (TSP) — 23.9 мкг/м3 (гранично допустима концентрація — 500 мкг/м3), зокрема, пилу фракції 2,5 мкм (ТЧ2,5) — 22,1 мкг/м3, пилу фракції 10 мкм (ТЧ10) — 23,5 мкг/м3;діоксид азоту — 43,1 мкг/м3 (ГДК — 200 мкг/м3);оксид вуглецю — 563,9 мкг/м3 (ГДК — 5000 мкг/м3);озон — 19,1 мкг/м3 (ГДК — 160 мкг/м3);оксид азоту — 11,4 мкг/м3 (ГДК — 400 мкг/м3).Радіаційний фон становить 0,096 мкЗв/год.Нагадаємо, що 27 грудня минулого року внаслідок нічних російських обстрілів у Києві виникли пожежі, через що над містом утворювався смог. В окремих районах відчувався запах горілого..

У п’ятницю, 23 січня, у Святошинському районі Києва стан повітря може погіршитися. Це пов’язано з масштабною пожежею на території складів.Про це повідомили в Київській міській державній адміністрації (КМДА)."У Святошинському районі може спостерігатися тимчасове погіршення стану повітря через пожежу на території складів", — ідеться в повідомленні.У владі рекомендують до поліпшення ситуації зі станом повітря зачинити вікна й обмежити перебування на вулиці."На місці пожежі працюють аварійно-рятувальні служби", — зазначили в державній адміністрації столиці України.Як відомо, Святошинський район традиційно належить до найуразливіших районів столиці. За роки повномасштабної війни Святошинський, Шевченківський, Солом’янський і Голосіївський райони зазнають найбільше влучань під час обстрілів.Однією з причин є розташування на території району заводів «Антонов», промислових зон та розгалуженої інфраструктури. Це робить район потенційною ціллю під час ворожих атак, а також підвищує ризики техногенних надзвичайних ситуацій.Нагадаємо, що ввечері 17 січня в Подільському районі Києва сталася масштабна пожежа на території одного з ресторанних комплексів. Вогнеборцям знадобилося майже три години, щоби повністю приборкати стихію..

Солом’янський районний суд Києва зобов’язав поліцію внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань і відкрити кримінальне провадження проти керівництва Міністерства економіки та довкілля за видачу незаконних лімітів на рубки в національних парках.Про це повідомив директор Київського еколого-культурний центр (КЕКЦ) Володимир Борейко, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці у Facebook.Він констатував, що КЕКЦ виграв судову справу проти Солом’янського управління поліції Києва. Таким чином суд задовольнив скаргу організації на бездіяльність поліції, яка відмовлялася відкривати кримінальну справу.За інформацією КЕКЦ, у жовтні 2025 року Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства підписало ліміти на проведення санітарних рубок у низці національних парків та інших об’єктів природно-заповідного фонду на площі 195 гектарів.Документ дозволяв заготівлю 4 562 кубічних метрів деревини, зокрема, в Мезинському, Кармелюковому Поділлі, Гетманському та Білоозерському національних парках, заказнику "Дніпровські пороги" та парку-пам’ятці садово-паркового мистецтва імені Декабристів.У КЕКЦ наголосили, що так звані "санітарні рубки" є прикриттям комерційної заготівлі лісу та завдають комплексної шкоди природі, знищуючи біорізноманіття та види, занесені до Червоної книги України та Бернської конвенції."Червона книга свідчить, що санітарні рубки, як суцільні, так і вибіркові, сприяють знищенню 89 видів фауни та 33 видів флори, занесених до Червоної книги України, а також 119 видів тварин, що охороняються Бернською конвенцією", — наголосив Володимир Борейко.За словами Борейка, організація вже домоглася відкриття трьох кримінальних проваджень проти керівництва Мінекономіки та довкілля, а також подала три позови до Київського окружного адміністративного суду. Наразі КЕКЦ готує нові позови щодо незаконних лімітів на використання природних ресурсів у заповідних територіях.Нагадаємо, раніше троє інспекторів Галицького національного природного парку з Івано-Франківщини отримали судові покарання через службову недбалість. Правоохоронці виявили масові рубки на заповідній території..

У середу, 7 січня, Кабінет міністрів України звільнив Олега Гоцинця з посади голови Держгеонадр. Звільнення офіційно відбулося за угодою сторін.Про звільнення посадовця повідомили на сайті українського уряду.У середу, 7 січня, 2026 року Кабінет міністрів України ухвалив розпорядження №12-р про звільнення Олега Гоцинця з посади голови Державної служби геології та надр України.Олег Гоцинець працював на посаді голови Державної служби геології та надр України з 29 листопада 2024 року до 7 січня 2026 року, тобто трохи більше одного року (понад 13 місяців).Згідно з документом, рішення ухвалено за угодою сторін відповідно до пункту 3 частини першої статті 83 Закону України "Про державну службу".Відповідне розпорядження підписала прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.Наразі інформації про призначення нового керівника Держгеонадр і кандидатів на цю посаду не оприлюднено.Держгеонадра є центральним органом виконавчої влади, який відповідає за державне управління у сфері геології та надр, ліцензування користування надрами та контроль за їх використанням, тому зміна керівництва може вплинути на роботу галузі та інвестиційні процеси.За період роботи Державної служби геології та надр України (Держгеонадр) 2025-2026 років пов’язані з нею резонансні випадки та скандали стосувалися насамперед питань незаконного використання надр і непрозорих дозволів.Нагадаємо, що ще 2023 року суд за матеріалами ДБР заарештував корпоративні права трьох підприємств, які протиправно привласнили надра Сахалінського нафто-газового родовища на Харківщині. Зокрема, йдеться про корпоративні права трьох підприємств нардепа VIIІ скликання парламенту та російського олігарха, які видобувають газ і нафту з державних надр..