# екологія

У нього немає громадянства, але є унікальний "паспорт" — рисунок з неповторних плям на хутрі, за яким його впізнають вчені по обидва боки українсько-словацького кордону. Самець рисі євразійської на ім’я ID-4 влаштовує справжній транскордонний марафон. Дослідники Всесвітнього фонду природи WWF-Україна вже прозвали його "гіперактивним", і на це є вагомі причини: за лічені дні він встигає побувати у двох країнах, шукаючи здобич та пару. Словацькі ж колеги прозвали його "Борсуком".  Цей самець уже не перший рік перебуває у фокусі уваги дослідників і вкотре підтверджує: для великих хижаків не існує ані адміністративних меж, ані державних кордонів. Маршрути без кордонів Наш герой ID-4 став справжньою зіркою фотопасток. Завдяки 60 камерам, встановленим в Ужанському національному природному парку (Закарпаття), вчені зафіксували дивовижну мобільність цього самця рисі: Він легко долає відстані, переходячи з українського Ужанського НПП до словацького національного парку "Полоніни" і повертаючись назад.Він перебуває в постійному русі вже два місяці. Адже наразі у рисей триває шлюбний період, який розпочинається наприкінці зими — і триває з лютого по березень.До речі, максимальний добовий перехід рисі може сягати 30 км, і спостереження за ID-4 наочно демонструють ці вражаючі можливості особин цього виду. Унікальний "паспорт" на хутрі: як працює моніторингЯк науковці дізналися, що це саме він — ID-4? Завдяки розташуванню візерунку плям на хутрі. Секрет криється у детерміністичному моніторингу. Це особливий науковий метод, який дозволяє дослідникам змінити фокус із приблизних припущень ("десь тут блукає близько десяти рисей") на мову фактів: "Ми знаємо цю рись в обличчя, це саме вона".Як вдалося цього досягти? Завдяки кропіткій "детективній" роботі з кадрами із фотопасток. Науковці збирають сотні знімків із різних локацій та прискіпливо зіставляють їх між собою. Оскільки візерунок плям на хутрі кожної особини такий же унікальний, як відбитки пальців у людини, помилитися неможливо. Не існує двох однакових візерунків, що дозволяє вченим не просто припускати кількість тварин, а знати кожну "в обличчя".  Саме цей ретельний аналіз дозволив не просто помітити тварину, а буквально відстежити покроково нашого гіперактивного героя, перетворивши "випадкові" кадри на історію великої мандрівки. З’ясувати його маршрут переміщення і дистанції, які він долає за добу.Для спостережень на території Ужанського НПП було встановлено фотопастки на 30 локаціях, які охоплюють як прикордонну зону, так і центральні ділянки парку. Щоб підвищити точність даних, моніторинг синхронізували з колегами з транскордонного українсько-польсько-словацького біосферного резервату "Східні Карпати", до складу якого входять національні та ландшафтні парки трьох країн.Чому це важливо?  "Такі переміщення ще раз підтверджують: великі хижаки не визнають кордонів чи лісогосподарських поділів. Це ускладнює моніторинг, бо без синхронізації одну й ту саму тварину за слідами на снігу можуть порахувати кілька разів, що призводить до завищення реальної чисельності. А неможливо розробити ефективний план порятунку виду, спираючись на умовні дані", — зауважує зоолог, менеджер проєктів "Рідкісні види" WWF-Україна Ігор Дикий.Саме тому синхронізований транскордонний детерміністичний моніторинг з використанням фотопасток є ключовим інструментом для розуміння реальної чисельності, просторової поведінки та потреб рисі євразійської в Карпатах. Спільна робота заради збереження рисі євразійської Над проєктом з моніторингу рисі працюють експерти WWF-Україна та науковці Ужанського НПП за підтримки міжнародного проєкту LECA (Supporting the coexistence and conservation of Carpathian LargE Carnivores / Підтримка співіснування та збереження карпатських великих хижаків). З листопада 2025 року розпочато вже другий етап цього унікального дослідження.Наразі моніторинг дозволив підтвердити присутність семи особин рисі євразійської (з яких чотири — самці) на території Ужанського нацпарку. Кожен з них — важлива частина екосистеми Карпат, яка потребує нашого захисту незалежно від того, в якій країні вони сьогодні знаходяться і полюють. Наразі за наявними офіційними даними в Україні мешкає близько 500 рисей. Найбільше їх трапляється в Карпатах — близько 400 особин, а понад 100 — на Поліссі.   Всесвітній фонд природи WWF — одна з найвпливовіших та найбільших незалежних природоохоронних організацій у світі, що нараховує понад п'ять мільйонів прихильників і має представництва у більш ніж 100 країнах світу.Місія WWF полягає у тому, щоб зупинити деградацію природних систем планети та побудувати майбутнє, у якому людина житиме в гармонії з природою. Цього можна досягти шляхом збереження біорізноманіття планети, раціонального використання природних ресурсів, зменшення забруднення та нераціонального споживання.Понад 20 років WWF реалізує проєкти в Україні. З 2019-го ми діємо як національне представництво WWF, яке об’єднує представників громадськості та науковців.Читайте також: Невидима мешканка Карпат: унікальний моніторинг розкрив правду про рисей.

Детерміністичний моніторинг підтвердив присутність семи особин рисі євразійської (з них чотири — самці) на території Ужанського національного природного парку. Унікальні дані вдалося отримати завдяки індивідуальній ідентифікації тварин за характерним візерунком шерсті на фотознімках.З листопада 2025 року стартував другий етап детерміністичного моніторингу рисі євразійської. Використовуючи сучасні технології та міжнародну співпрацю, дослідники визначають точну чисельність цього рідкісного хижака в українських лісах і вивчають його маршрути, що проходять через кордони кількох держав.Над проєктом працюють експерти команди "Рідкісні види" WWF-Україна та науковці Ужанського національного природного парку. Моніторинг проводять синхронно з колегами транскордонного біосферного резервату "Східні Карпати" за підтримки міжнародного проєкту LECA (Supporting the coexistence and conservation of Carpathian LargE Carnivores / Підтримка співіснування та збереження карпатських великих хижаків).Що таке детерміністичний моніторинг і як його проводять в Ужанському нацпарку?Детерміністичний моніторинг — це метод спостереження, який дозволяє вченим перейти від приблизних оцінок на кшталт "десь тут мешкає близько десяти рисей" до точних фактів: "тут живе саме ця рись, і ми можемо її ідентифікувати".Для спостережень на території Ужанського національного природного парку науковці встановили фотопастки на 30 локаціях, охопивши як прикордонні зони, так і центральні ділянки парку.Щоб підвищити точність даних, моніторинг та його результати вдалося синхронізувати з колегами з транскордонного українсько-польсько-словацького біосферного резервату "Східні Карпати". До його складу входять три національні та три ландшафтні парки у Польщі, Словаччині та Україні.Скільки рисей мешкає в Ужанському НПП?Попередні багаторічні спостереження у 2017-2025 роках, що базувалися на аналізі слідів життєдіяльності та фотофіксації, свідчили: на території парку площею до 600 км² може мешкати від шести до тринадцяти особин рисі.Втім, детерміністичний моніторинг, проведений минулого року, дозволив уточнити ці дані. Завдяки аналізу індивідуального візерунка шерсті на фотознімках дослідники ідентифікували сім окремих особин, з яких чотири — самці.Рись без кордонівПід час осіннього моніторингу на фотопастки знову потрапив добре відомий дослідникам самець рисі євразійської ID-4, якого науковці спостерігають уже тривалий час.Розташування, розмір і форма плям на хутрі кожної рисі унікальні — так само, як відбитки пальців у людей. Не існує двох рисей з ідентичним візерунком шерсті.Цей гіперактивний самець за кілька днів може змінювати локації, переходячи з Ужанського національного парку до сусіднього Національного парку "Полоніни" у Словаччині, а потім повертатися назад. Максимальний добовий перехід рисі може сягати до 30 км.Чому синхронний моніторинг критично важливий?"Такі переміщення ще раз підтверджують: великі хижаки не визнають адміністративних меж, кордонів чи лісогосподарських поділів. Це суттєво ускладнює науковий моніторинг, адже неможливо розробити ефективний план збереження виду, спираючись на умовні дані", — зазначає зоолог і менеджер проєктів "Рідкісні види" WWF-Україна Ігор Дикий.За словами Романа Черепанина, менеджера проєктів "Рідкісні види" WWF-Україна та доцента Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, головною проблемою є відсутність єдиної системи моніторингу та належної координації між установами — як на національному, так і на міжнародному рівнях.Через це одну й ту саму тварину можуть порахувати кілька разів, що призводить до завищення реальної чисельності. Саме тому однією з цілей міжнародного проєкту LECA є впровадження спільної методики обліку великих хижаків на транскордонному рівні.Показовим є приклад молодого самця бурого ведмедя Iwo, якого у 2015 році відстежували польські науковці за допомогою GPS-нашийника. За місяць він пройшов шлях через Польщу, Словаччину та Україну, побував у трьох областях і п’яти адміністративних районах. За відсутності синхронізації обліків такого ведмедя могли б зарахувати до статистики кілька разів, перетворивши одну тварину у звітності на десять.Єдина система — ключ до точних данихСаме тому синхронізований транскордонний моніторинг, який нині триває в Ужанському НПП, є критично важливим. Результати пілотних проєктів уже підтверджують: традиційні методи без координації часто завищують чисельність великих хижаків.Детерміністичний підхід, заснований на індивідуальній ідентифікації тварин, дозволяє отримати реалістичну картину стану популяцій і є основою для ефективної охорони рисі євразійської та інших великих хижаків Карпат.Рись євразійська в УкраїніЗа наявними офіційними даними, нині в Україні мешкає близько 500 рисей. Найбільша їхня кількість зосереджена в Карпатах — близько 400 особин, ще понад 100 — на Поліссі.Індивідуальна територія рисі залежить від статі та біотопічних умов і в середньому становить від 100 до 200 км². За добу рись зазвичай проходить 7–15 км, а самці на рівнинних територіях можуть долати 15–25 км.У Європі головною загрозою для рисі залишається втрата та фрагментація середовища проживання через розвиток інфраструктури й населених пунктів. Саме тому забезпечення екологічної сполученості територій є ключовим для збереження стабільних і здорових популяцій великих хижаків.Всесвітній фонд природи WWF — одна з найвпливовіших та найбільших незалежних природоохоронних організацій у світі, що нараховує понад 5 мільйонів прихильників і має представництва у більш ніж 100 країнах світу. Місія WWF полягає у тому, щоб зупинити деградацію природних систем планети та побудувати майбутнє, у якому людина житиме в гармонії з природою. Цього можна досягти шляхом збереження біорізноманіття планети, раціонального використання природних ресурсів, зменшення забруднення та нераціонального споживання. Понад 20 років WWF реалізує проєкти в Україні. З 2019-го ми діємо як національне представництво WWF, яке об’єднує представників громадськості та науковців..

У столиці України стався тимчасовий збій у роботі стаціонарних пунктів моніторингу якості атмосферного повітря. Це пов’язано з відключеннями електропостачання, які спричинені ворожими обстрілами.Про це повідомили в Департаменті захисту довкілля й адаптації до зміни клімату Київської міської державної адміністрації (КМДА)."За умов знеструмлень або нестабільного електроживлення обладнання працює некоректно", — зауважили фахівці.Вони додали, що, зокрема, прилади не завжди здатні забезпечувати точні показники якості повітря, а часті вимушені перезапуски негативно впливають на роботу автономних станцій."Тому під час тривалої відсутності електропостачання дані про стан атмосферного повітря можуть бути тимчасово недоступними", — попередили в київській владі.Спеціалісти зараз вживають усіх необхідних заходів для якнайшвидшого відновлення стабільної роботи обладнання.Водночас за даними стаціонарного пункту моніторингу атмосферного повітря за адресою вулиця Щусєва, 20, загальний індекс якості повітря в Києві — 38 (низький рівень забрудненості).Вміст забруднювальних речовин складає: речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом (TSP) — 23.9 мкг/м3 (гранично допустима концентрація — 500 мкг/м3), зокрема, пилу фракції 2,5 мкм (ТЧ2,5) — 22,1 мкг/м3, пилу фракції 10 мкм (ТЧ10) — 23,5 мкг/м3;діоксид азоту — 43,1 мкг/м3 (ГДК — 200 мкг/м3);оксид вуглецю — 563,9 мкг/м3 (ГДК — 5000 мкг/м3);озон — 19,1 мкг/м3 (ГДК — 160 мкг/м3);оксид азоту — 11,4 мкг/м3 (ГДК — 400 мкг/м3).Радіаційний фон становить 0,096 мкЗв/год.Нагадаємо, що 27 грудня минулого року внаслідок нічних російських обстрілів у Києві виникли пожежі, через що над містом утворювався смог. В окремих районах відчувався запах горілого..

У п’ятницю, 23 січня, у Святошинському районі Києва стан повітря може погіршитися. Це пов’язано з масштабною пожежею на території складів.Про це повідомили в Київській міській державній адміністрації (КМДА)."У Святошинському районі може спостерігатися тимчасове погіршення стану повітря через пожежу на території складів", — ідеться в повідомленні.У владі рекомендують до поліпшення ситуації зі станом повітря зачинити вікна й обмежити перебування на вулиці."На місці пожежі працюють аварійно-рятувальні служби", — зазначили в державній адміністрації столиці України.Як відомо, Святошинський район традиційно належить до найуразливіших районів столиці. За роки повномасштабної війни Святошинський, Шевченківський, Солом’янський і Голосіївський райони зазнають найбільше влучань під час обстрілів.Однією з причин є розташування на території району заводів «Антонов», промислових зон та розгалуженої інфраструктури. Це робить район потенційною ціллю під час ворожих атак, а також підвищує ризики техногенних надзвичайних ситуацій.Нагадаємо, що ввечері 17 січня в Подільському районі Києва сталася масштабна пожежа на території одного з ресторанних комплексів. Вогнеборцям знадобилося майже три години, щоби повністю приборкати стихію..

Солом’янський районний суд Києва зобов’язав поліцію внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань і відкрити кримінальне провадження проти керівництва Міністерства економіки та довкілля за видачу незаконних лімітів на рубки в національних парках.Про це повідомив директор Київського еколого-культурний центр (КЕКЦ) Володимир Борейко, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці у Facebook.Він констатував, що КЕКЦ виграв судову справу проти Солом’янського управління поліції Києва. Таким чином суд задовольнив скаргу організації на бездіяльність поліції, яка відмовлялася відкривати кримінальну справу.За інформацією КЕКЦ, у жовтні 2025 року Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства підписало ліміти на проведення санітарних рубок у низці національних парків та інших об’єктів природно-заповідного фонду на площі 195 гектарів.Документ дозволяв заготівлю 4 562 кубічних метрів деревини, зокрема, в Мезинському, Кармелюковому Поділлі, Гетманському та Білоозерському національних парках, заказнику "Дніпровські пороги" та парку-пам’ятці садово-паркового мистецтва імені Декабристів.У КЕКЦ наголосили, що так звані "санітарні рубки" є прикриттям комерційної заготівлі лісу та завдають комплексної шкоди природі, знищуючи біорізноманіття та види, занесені до Червоної книги України та Бернської конвенції."Червона книга свідчить, що санітарні рубки, як суцільні, так і вибіркові, сприяють знищенню 89 видів фауни та 33 видів флори, занесених до Червоної книги України, а також 119 видів тварин, що охороняються Бернською конвенцією", — наголосив Володимир Борейко.За словами Борейка, організація вже домоглася відкриття трьох кримінальних проваджень проти керівництва Мінекономіки та довкілля, а також подала три позови до Київського окружного адміністративного суду. Наразі КЕКЦ готує нові позови щодо незаконних лімітів на використання природних ресурсів у заповідних територіях.Нагадаємо, раніше троє інспекторів Галицького національного природного парку з Івано-Франківщини отримали судові покарання через службову недбалість. Правоохоронці виявили масові рубки на заповідній території..

У середу, 7 січня, Кабінет міністрів України звільнив Олега Гоцинця з посади голови Держгеонадр. Звільнення офіційно відбулося за угодою сторін.Про звільнення посадовця повідомили на сайті українського уряду.У середу, 7 січня, 2026 року Кабінет міністрів України ухвалив розпорядження №12-р про звільнення Олега Гоцинця з посади голови Державної служби геології та надр України.Олег Гоцинець працював на посаді голови Державної служби геології та надр України з 29 листопада 2024 року до 7 січня 2026 року, тобто трохи більше одного року (понад 13 місяців).Згідно з документом, рішення ухвалено за угодою сторін відповідно до пункту 3 частини першої статті 83 Закону України "Про державну службу".Відповідне розпорядження підписала прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.Наразі інформації про призначення нового керівника Держгеонадр і кандидатів на цю посаду не оприлюднено.Держгеонадра є центральним органом виконавчої влади, який відповідає за державне управління у сфері геології та надр, ліцензування користування надрами та контроль за їх використанням, тому зміна керівництва може вплинути на роботу галузі та інвестиційні процеси.За період роботи Державної служби геології та надр України (Держгеонадр) 2025-2026 років пов’язані з нею резонансні випадки та скандали стосувалися насамперед питань незаконного використання надр і непрозорих дозволів.Нагадаємо, що ще 2023 року суд за матеріалами ДБР заарештував корпоративні права трьох підприємств, які протиправно привласнили надра Сахалінського нафто-газового родовища на Харківщині. Зокрема, йдеться про корпоративні права трьох підприємств нардепа VIIІ скликання парламенту та російського олігарха, які видобувають газ і нафту з державних надр..

Станом на понеділок, 29 грудня, екологічна ситуація на одеських пляжах значно покращилася. За даними моніторингу, слідів масового забруднення узбережжя не виявлено, а рівень нафто- та олійних домішок у морській воді значно знизився.Про це повідомляє Telegram-канал "Одеса. Офіційно".За даними екологічного моніторингу, який було проведено 27 та 28 грудня, не виявлено забруднення відходами олії в акваторії Чорного моря та на піщаній зоні таких пляжів:"Ланжерон""Відрада""Дельфін""Аркадія"Також було обстежено 15-ту і 16-ту станції Великого Фонтану та територію поблизу ресторану YUG. Там також не було виявлено слідів забруднення.. За візуальними спостереженнями зафіксовано значне зменшення забруднення на території Інклюзивного пляжу (11‑та станція Великого Фонтану), де залишаються лише дрібні розсіяні плями на воді. Так, 26 грудня Департамент муніципальної безпеки встановив бонові загородження на пляжі Санторіні, що дозволило суттєво зменшити рівень забруднення. Проте окремі сліди олії там ще є. Впродовж вихідних днів загиблих птахів виявлено не було.Нагадаємо, в Одеській області внаслідок ворожої атаки по порту "Південний" сталося загоряння контейнерів із борошном та рослинною олією. Внаслідок чого продукти горіння та рослинна олія потрапили в акваторію Чорного моря..

Приватну земельну ділянку офіційно передали у власність держави для природоохоронних цілей. Таке в українських Карпатах відбулося вперше в історії.Про це повідомили в Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України. Там констатували офіційне підписання акту передачі приватної ділянки площею 0,62 гектара у власність відомства в особі Верховинського національного природного парку.У підписанні взяли участь директор департаменту природно-заповідного фонду міністерства, керівництво національного природного парку "Верховинський" і громадської організації "Лісові ініціативи та суспільство"."Це перший випадок в українських Карпатах, коли приватна земля офіційно переходить у власність держави для природоохоронних цілей", — наголосили в міністерстві.Там додали, що метою є продовження розвитку еколого-освітніх ініціатив Верховинського району Івано-Франківської області. Передусім ідеться про врахування вимог інклюзивності."Це важливий приклад партнерства держави, громад і міжнародних організацій", — зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ігор Зубович.Він додав, що таким чином створюються умови для розвитку "зелених" робочих місць, зокрема, для ветеранів."Пілотні проекти щодо екоконтролю вже показують, що сучасна модель охорони природи має ґрунтуватися не на покаранні, а на запобіганні порушенням", — наголосив посадовець.У відомстві наголосили, що протягом трьох років у цьому регіоні реалізується проект розвитку національного парку як реабілітаційно-туристичного осередку, спрямованого на створення доступної інфраструктури для людей, які постраждали внаслідок війни. Надалі у планах будівництво кемпінгового павільйону та візит-центру на новоприєднаній території. Також планується збудувати інклюзивний реабілітаційний і туристичний хаб "Перкалабську браму"."Ця подія є важливим внеском у розвиток українського природно-заповідного фонду та підтримку ветеранів України", — підсумували в Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України.Нагадаємо, 10 листопада стало відомо про те, що всесвітній фонд природи WWF-Україна разом із партнерами розпочав інформаційну кампанію "Тварини не знають кордонів". Її мета — підвищити обізнаність про великих хижаків і важливість збереження їхніх природних середовищ існування..

Для ведмедя, рисі чи вовка державні межі не існують. Їхній дім — це безперервний простір лісів, річкових долин і гір, який простягається через кілька країн. Але сьогодні цей простір стрімко звужується. Будівництво доріг, парканів, гребель і розростання населених пунктів розривають природні маршрути міграцій, ізолюючи популяції тварин і загрожуючи їхньому виживанню.Щоб привернути увагу до цієї проблеми та пояснити, як можна відновити зв’язок між розірваними природними територіями, Всесвітній фонд природи WWF-Україна разом із партнерами розпочинає інформаційну кампанію "Тварини не знають кордонів".Її мета — підвищити обізнаність про великих хижаків та важливість збереження їхніх природних середовищ існування (оселищ). Кампанія привертає увагу до того, як руйнування міграційних коридорів і скорочення площ природних територій ставлять під загрозу виживання таких ключових видів як ведмідь, рись і вовк — символів дикої природи Європи та Карпат, зокрема.Ця ініціатива є частиною проекту ForestConnect — Створення кліматично-стійких лісових коридорів для великих хижаків у Балкансько-Карпатсько-Динарському регіоні, що співфінансується Європейським Союзом у межах Програми Interreg Danube Region. Кампанія "Тварини не знають кордонів" закликає людей, громади та представників влади долучатися до діалогу й спільного бачення співжиття людини та дикої природи.Що таке екологічні коридори та для чого вони потрібні? У 2015 році польські науковці спостерігали за ведмедем за допомогою нашийника з GPS-навігатором, який за один день перетнув кордони трьох країн — Польщі, Словаччини та України. Наступні декілька місяців тварина провела в Українських Карпатах, де переміщувалася у межах п'яти районів і, нарешті, залягла у барліг біля Осмолоди на Івано-Франківщині. Для чого тварині долати такі відстані? Міграційна здатність є запорукою виживання диких тварин та збереження їхніх популяцій. Так тварини шукають місця, де безпечно, достатньо їжі, і де є партнери для спарювання. Міграція диких видів підтримує рівновагу екосистем. А для того, щоб дістатися до місця, де їм комфортно перебувати в певний період року тварини використовують так звані екологічні коридори. По суті — це сполучна територія (ланка), яка поєднує між собою різні оселища та ландшафти. Екокоридори дають можливість диким тваринам:мігрувати та розселятися;успішно розмножуватися;підтримувати сприятливий стан популяції завдяки генетичному обміну;шукати комфортні умови для існування."Інтенсивний розвиток населених пунктів, промислових об’єктів, господарства і транспортної інфраструктури може зашкодити шляхам міграції диких тварин. Наприклад, авто- та залізничні шляхи спричиняють фрагментацію середовища існування тварин (оселищ), виступаючи бар’єрами на шляху їхніх міграцій. Окрім цього, суцільні території існування диких тварин дробляться на невеликі ділянки, які не здатні забезпечити виживання цілих популяцій. У таких випадках негативного впливу зазнають в першу чергу великі ссавці, такі як ведмідь і рись, оскільки для свого повноцінного виживання вони потребують значних за площею природних ландшафтів", — пояснює менеджер проектів "Рідкісні види" WWF-Україна, зоолог Остап Решетило.Як штучні інженерні рішення допомагають співжиття з природою?Екологічні коридори бувають природні — це ліси, річки, долини, луки, якими тварини вільно і безпечно переміщуються. Але існують і штучні екокоридори — створені людиною рішення, що допомагають відновити зв’язки між розірваними оселищами.Ця "екологічна інфраструктура" передбачає:віадуки та зелені мости через автомагістралі чи залізничні колії, завдяки яким  тварини безпечно долають такі перепони;спеціальні тунелі під дорогами для земноводних і дрібних ссавців;звукові сенсори, що відлякують тварин від небезпечних ділянок доріг;рибоходи — інженерні споруди, які дозволяють рибам долати греблі й мігрувати у природному ритмі.Такі рішення стають усе більш поширеними в розвинених країнах Європи, США та Канаді, де розвиток інфраструктури поєднується з турботою про дику природу.Співіснування людей і диких тварин: як знайти балансУ природі все взаємопов’язано. Коли дикі тварини втрачають природні джерела їжі чи простір для існування, вони змушені шукати нові території — часто впритул наближаючись до людських осель. Так виникають конфлікти між людиною і дикою природою.Завдання WWF-Україна і партнерів — запобігати таким ситуаціям, допомагаючи місцевим громадам і диким тваринам мирно співіснувати. Для цього впроваджуються різні природоорієнтовані рішення — від "садів для хижаків" до електроогорож, які допомагають хижакам у пошуках їжі, знижуючи водночас рівень конфліктності з людиною."Харчові оази" для ведмедівУ пошуках їжі ведмеді можуть виходити до людських поселень, що часто призводить до небезпечних ситуацій. Щоб цього уникнути, команда WWF-Україна спільно з ГО "РахівЕкоТур" та Карпатським біосферним заповідником створює "харчові оази" — спеціальні сади з дикими плодовими деревами, які розташовані подалі від сіл. Такі ділянки стають природними їдальнями для ведмедів, дозволяючи їм залишатися в межах своїх територій. Плоди пізніх сортів яблунь та інших дерев зберігаються навіть після морозів, забезпечуючи тварин їжею в осінній період, коли інших природних ресурсів поживи обмаль.ФорелепадиТакі гідротехнічні споруди полегшують міграцію струмкової форелі у гірських річках, насичуючи воду киснем і дозволяючи рибі долати пороги та греблі. Форель є важливою складовою природного раціону ведмедів, тому відновлення її популяцій допомагає тваринам знаходити їжу у природному середовищі, не наближаючись до людських поселень.ЕлектроогорожіОдним із найефективніших способів запобігти конфліктам безпосередньо є встановлення електричних огорож, або так званих "електропастухів". Перші такі системи вже встановлено в Карпатах для захисту пасік і худоби від нападів ведмедів і вовків. Електроогорожа не завдає шкоди тварині, але створює відлякуючий електричний імпульс, який змушує її триматися якомога далі.У реалізації цих заходів WWF-Україна допомагають такі проекти як ForestConnect і COOP4SAFE ("Співпраця заради збереження біорізноманіття та забезпечення гармонійного співіснування людей і диких тварин у транскордонному регіоні").Великі хижаки потребують так званих екологічних коридорів — природних шляхів, які дозволяють їм вільно переміщуватись між лісами та країнами, знаходити їжу, партнерів і розселятися на нові території. Саме завдяки цим маршрутам підтримується рівновага в екосистемах і зберігаються життєздатні популяції тварин. Однак за останні роки багато таких коридорів було перервано внаслідок вирубок, будівництва доріг і гребель, а також через негативний вплив зміни клімату. Це робить переміщення тварин між їхніми важливими оселищами дедалі складнішим і загрожує їхньому виживанню.Проект ForestConnect спрямований на подолання цих викликів шляхом посилення сполучності між ключовими лісовими ландшафтами Карпат, Балкан і Динарських гір. У межах партнерства представлено 15 організацій із семи країн.Всесвітній фонд природи WWF — одна з найвпливовіших та найбільших незалежних природоохоронних організацій у світі, що нараховує понад 5 мільйонів прихильників і має представництва у більш ніж 100 країнах світу. Місія WWF полягає у тому, щоб зупинити деградацію природних систем планети та побудувати майбутнє, у якому людина житиме в гармонії з природою. Цього можна досягти шляхом збереження біорізноманіття планети, раціонального використання природних ресурсів, зменшення забруднення та нераціонального споживання. Понад 20 років WWF реалізує проекти в Україні. З 2019-го ми діємо як національне представництво WWF, яке об’єднує представників громадськості та науковців. .

Правоохоронці викрили керівника одного з відділів Державної екологічної інспекції Придніпровського округу Дніпропетровської та Кіровоградської області на незаконному збагаченні. У неї вдома вилучено понад мільйон доларів.Про це повідомляє Державне бюро розслідувань.У відомстві зазначили, що у межах розслідування кримінального провадження щодо можливих неправомірних дій працівників Державної екологічної інспекції Придніпровського округу було проведено низку обшуків."Під час обшуку за місцем проживання в однієї з посадовиць правоохоронці виявили та вилучили незадекларовану готівку — 880 тисяч доларів США та понад 200 тисяч євро", — йдеться у повідомленні.. За даними ДБР, фігурантку затримано за підозрою у незаконному збагачені (ст. 368-5 КК України). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років."Наразі фігурантці обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави 30 мільйонів гривень", — додали в ДБР.Нагадаємо, у вересні співробітники Державного бюро розслідувань спільно з Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції та Управлінням внутрішньої та власної безпеки Державної кримінально-виконавчої служби викрили масштабну корупційну схему в одній з ключових установ системи пробації.Раніше Державне бюро розслідувань припинило діяльність ще одного каналу переправлення чоловіків через кордон. У результаті операції затримано п'ятьох прикордонників..

У четвер, 16 жовтня, на території Обухівського району Київської області стався витік хімічної речовини. Працювала група радіаційно-хімічного та біологічного захисту.Про це повідомили в Державній службі України з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Там констатували, що на Київщині рятувальники ліквідували витік хімічної речовини."На автодорозі в селі Росава Обухівського району Київської області стався розлив близько одного кубічного метра азотної кислоти з цистерни", — йдеться в повідомленні.. Фахівці ДСНС України, зокрема, група радіаційно-хімічного та біологічного захисту з Білої Церкви оперативно локалізували ситуацію.Їм активно допомагав мобільний рятувальний центр швидкого реагування та спеціалісти Київського обласного центру контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України.Рятувальники перекачали кислоту в іншу місткість, запобігши подальшому розповсюдженню небезпечної речовини."Загрози для населення немає", — підсумували в Державній службі України з надзвичайних ситуацій.Нагадаємо, що на Півдні України російські загарбники використовують боєприпаси з отруйними речовинами, скидаючи їх на позиції українських бійців за допомогою безпілотників..

Унаслідок витоку поблизу Новоросійська 29 серпня щонайменше 10 тонн нафтопродуктів потрапило в Чорне море. Загальна площа плями — приблизно 350 квадратних кілометрів, вона рухається в напрямку окупованого Криму.Про це повідомив фахівець із дистанційних методів дослідження Сергій Станичний у коментарі російським медіа."Площа розливу нафтопродуктів у Чорному морі внаслідок витоку поблизу Новоросійська, за останніми даними, складає близько 350 квадратних кілометрів. Мінімальна оцінка обсягу нафтопродуктів перевищує 10 тонн", — зазначив він.Раніше, за супутниковими вимірюваннями 30 серпня, повідомлялося, що ця площа — близько 75 квадратних кілометрів, а витік оцінювався щонайменше в чотири-п’ять тонн нафтопродуктів.Зараз же росіяни на офіційному рівні інформують про значно більші масштаби аварії."За свіжими знімками, це вже 350 квадратних кілометрів, у моїй практиці такого масштабного плівкового забруднення в морі ще не спостерігалося", — додав фахівець.Він зауважив, що при цьому плівка залишається доволі товстою для цього типу нафтопродуктів. Це означає, що на цей момент пляма складається щонайменше з 10 тонн нафтопродуктів."Вона локалізується західніше Анапи, можливий невеликий викид на берег північніше від Анапи. Пляма рухається в бік Криму, але поки що проходить південніше від Керченської протоки", — уточнив Станичний.Як відомо, 29 серпня під час проведення вантажної операції з танкером в акваторії морського порту Новоросійська зафіксовано витік нафтопродуктів. Каспійський трубопровідний консорціум вивів з експлуатації на невизначений термін один із трьох виносних причальних пристроїв  — ВПП-2 — на своєму морському терміналі під Новоросійськом після позаштатної ситуації.Нагадаємо, що наприкінці грудня минулого року режим надзвичайної ситуації регіонального характеру вводили в тимчасово окупованому Криму. Це сталося через розлив мазуту в Чорному морі.

У понеділок, 1 вересня, в Києві знову спостерігається тимчасове погіршення стану повітря. На території столиці України фіксують підвищення шкідливих домішок.Про це повідомили в Київській міській державній адміністрації (КМДА)."Станом на 10:30 фіксується підвищення концентрації зважених часток (пилу)", — йдеться в повідомленні.У владі ймовірною причиною тимчасового погіршення стану повітря назвали метеорологічні умови. Зокрема — низьку швидкість вітру."Це сприяє накопиченню й утриманню шкідливих домішок у приземному шарі повітря", — пояснили в КМДА з посиланням на фахівців.До поліпшення ситуації зі станом повітря влада рекомендує:зачинити вікна;обмежити перебування на вулиці;пити багато води;якщо є очищувач повітря, то ввімкнути його на максимум.Раніше, 4 липня, в Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України повідомляли, що після масованої комбінованої нічної атаки росіян рівень забруднення атмосферного повітря в Києві різко погіршився. Станом на ранок він був доволі високим.Нагадаємо, що торік лише в семи країнах якість повітря відповідала стандартам Всесвітньої організації охорони здоров’я. Загалом стан якості повітря досліджували в 138 країнах світу.

На Півдні та південному сході України вже фіксують довготривалі ризики висихання річок. За несприятливих умов сценарії повного зникнення водотоків можуть реалізуватися протягом наступних 50 років.Про це розповіла керівниця напряму "Вода" Всесвітнього фонду природи "WWF-Україна", кандидатка географічних наук Оксана Коноваленко.Яка ситуація з річками на ПівдніЗа словами експертки, цього літа умови для збереження водних ресурсів сприятливі у центральних та північних регіонах країни. Водночас південні області залишаються особливо вразливими до посух."На півдні вже є річки, які пересихають, переважно ті, що впадають у Азовське та Чорне моря. За відсутності опадів вони можуть повністю зникати, а після дощів перетворюватися на тимчасові водотоки", — пояснила Коноваленко.Чому міліють річкиОсновні причини — нерівномірний розподіл водних ресурсів, забруднення та людська діяльність. Малі річки заростають через надлишок органічних речовин, а локальне розчищення річищ не дає тривалого результату."У багатьох місцях землю розорюють майже до самих берегів, позбавляючи річки природного захисту. Якщо це триватиме, проблема лише загострюватиметься", — додала гідролог.Фахівчиня наголосила, що потрібен комплексний підхід: модернізація очисних споруд, відновлення водоохоронних смуг і перегляд землекористування.За словами Коноваленко, кліматичні зміни вже істотно впливають на українські водні ресурси. Зменшення кількості та інтенсивності опадів веде до обміління річок і озер, а підвищення температури — до більшого випаровування води з поверхонь.Нагадаємо, Старокримське водосховище, яке розташоване у тимчасово окупованому Маріуполі Донецької області, на межі зникнення. Водойма, яка є джерелом водозабезпечення міста, майже повністю обміліла.

В Одесі останнім часом фіксують масове цвітіння моря, спричинене скупченням водоростей, які хвилями прибиває до узбережжя. У місцях масового накопичення вода набуває зеленого, брудно-жовтого або коричневого відтінків.Про це повідомили у Державній екологічній інспекції Південно-Західного округу. Там запевнили, що продовжують реагувати на перевищення забруднювальних речовин у Чорному морі.Зокрема, останнім часом там виявили перевищення показників завислих речовин і азоту амонійного в місцях великого скупчення водоростей."Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу вживає заходів для моніторингу стану екосистеми та недопущення подальшого погіршення ситуації", — йдеться в повідомленні.Інспекція направила лист до Одеської міської ради щодо забезпечення очищення узбережжя від накопичених водоростей."Результати досліджень свідчать: у прибережній смузі відбувається розкладання водоростей, що призводить до перевищення встановлених допустимих концентрацій уздовж пляжів", — констатували фахівці.Для отримання розгорнутої інформації стану води у прибережній смузі інспекція звернулася до Українського наукового центру екології моря та Держпродспоживслужби в Одеській області."Необхідно здійснити додаткові дослідження морської води на мікробіологічні та санітарно-хімічні показники, гідробіологічного та бактеріологічного аналізу вод в місцях масового скупчення водоростей", — підсумували екологи.Нагадаємо, що 10 серпня один чоловік загинув на пляжі поблизу Одеси внаслідок підриву міни. Трагедія сталася в районі популярної курортної Затоки. Згодом стало відомо про смерть іще двох осіб на іншому пляжі Одещини з цієї ж причини.