Унаслідок підриву Каховської гідроелектростанції (ГЕС) Україна зазнала збитків на близько 14 мільярдів доларів. Обсяг втрачених водних ресурсів можна порівняти з половиною запасів деяких африканських країн.Про це повідомила міністерка захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук в інтерв'ю телеканалу "Рада"."Якщо говорити про матеріальний бік цих збитків, то нараховано майже 14 мільярдів доларів збитків, завданих руйнуванням Каховської греблі та втратою цих водних ресурсів", — зазначила вона.Гринчук додала, що обсяг втрачених водних ресурсів можна порівняти з половиною запасів деяких африканських країн. І для України це теж було відчутно, а тому все ще дуже актуальною є проблема водозабезпечення постраждалих регіонів.Міністерка зауважила, що просто зараз уряд працює над пошуком нових джерел постачання водних ресурсів і споруджує нові канали для постачання населенню якісної питної води. Крім того, залучають іноземних партнерів.За її словами, близько 30% природоохоронного фонду Херсонщини тоді затопили, а в підсумку втратили. Однак нині на цій території сформувалася особлива екосистема, тож природа поступово відновлюється."Звісно, були в нас очікування, що ця земля, яка залишилася після того, як вода пішла, деградує, але, на щастя, природа тут сама стала на бік України. Зараз у нас на цих територіях ростуть вербові ліси. Вона розвивається, звісно, по-іншому, але утворилася певна така особлива екосистема внаслідок цієї трагедії. Природа насправді сама себе потроху відновлює", — акцентувала Гринчук.Однак міністерка захисту довкілля та природних ресурсів України підсумувала, що наслідки цієї катастрофи Україна відчуватиме ще довго.Нагадаємо, що в червні цього року українські правоохоронці оголосили підозру російському генералу, який наказав підірвати Каховську гідроелектростанцію 2023 року. Йдеться про Олега Макаревича.
Аварія російських танкерів "Волгонефть-212" та "Волгонефть-239" у Керченській протоці завдала значних екологічних збитків. Забруднення поступово поширюється у східному напрямку до відкритої частини Чорного моря.Як повідомляє прес-служба Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, основна пляма мазуту зосереджена в районі Керченської протоки. У наступні дні мазут під впливом вітрових умов і течій почне поступово розширюватися.За попередніми розрахунками, мазут досяг суходолу РФ аж до міста Анапа. Втім, як показують супутникові знімки, частина нафтопродуктів залишилась у затонулій частині судна та поступово вивільняється у морську воду.Вже з 25 грудня внаслідок зміни синоптичної ситуації очікується поступовий рух нафтопродуктів у північно-західному напрямку. Це, ймовірно, створить потенційну загрозу досягнення мазутом південного узбережжя Криму. Надалі мазут може знову поширитися на північ від точки, де затонуло судно, у напрямку Азовського моря, що підтверджується результатами моделювання на період з 27 по 29 грудня.До ключових загроз у цей період можна віднести забруднення прибережних природоохоронних територій України, зокрема територій Опукського природного заповідника та ландшафтного парку "Мис Такиль", який розташований в окупованому Криму."На сьогодні досі залишаються невідомими точна кількість мазуту, яка залишається у затонулій частині судна та швидкість витікання мазуту, яка може залежати від гідрологічних умов, ступеня руйнування корпусу судна та інших факторів. Ці фактори створюють значну невизначеність у прогнозуванні масштабів забруднення", — додали у міністерстві.Причини аварії російських танкерівРечник Військово-морських сил України Дмитро Плетенчук заявив, що танкери 15 грудня вийшли в море, проігнорувавши вимоги судноплавства."Ті погодні умови, які були на той момент в морі, були не тими, при яких вони могли перебувати у відкритому морі... Тут як завжди росіяни порушили все, що могли порушити", — сказав він.Плетенчук зазначив, що наразі у Чорному та Азовському морях триває сезон штормів, який триватиме до середини весни. Саме через це складно з'ясувати всі обставини катастрофи, а окупантами буде важко витягувати танкери з води. Він також зауважив, що танкери "Волгонєфть-212" і "Волгонєфть-239" — старі, їм понад 50 років."Звісно перекидати російську нафту або інші паливно-мастильні матеріали для них важливіше, ніж дотримання вимог щодо безпеки цивільного судноплавства", — додав Дмитро ПлетенчукНагадаємо, раніше Міжнародна екологічна організація Greenpeace повідомляла, що аварія двох російських танкерів із нафтопродуктами в Керченській протоці впливатиме на екологію регіону ще протягом багатьох років. В організації також зауважили, що цей регіон вже страждав від суворих погодних умов, що призвели до витоку 1,2 тисячі тонн мазуту з одного російського танкера у 2007 році біля півострова Тузла. Це призвело до серйозної шкоди, яка спостерігалася навіть за рік після аварії.
Після удару по дамбі Курахівського водосховища, якого ворог завдав 11 листопада, нижче за течією річки Вовча продовжує прибувати вода. Проте наразі підтоплення житлових будинків у населених пунктах Донецької та Дніпропетровської областей не фіксується. Таку заяву зробив начальник Курахівської міської військової адміністрації Роман Падун в ефірі "Суспільне. Студія". За його словами, українській владі так і не вдалося потрапити на місце руйнування. Причина -- постійні ворожі обстріли. "Так нам і не вдалося виїхати і зробити обстеження цієї дамби. Вода продовжує нижче Тернівської греблі прибувати. Зв’язувався з колегами", -- зазначив він. Падун додав, що зараз ситуація не є критична. Загрози для мешканців немає, адже підтоплених будинків поки що не фіксують. Він запевнив, що вся вода із Курахівського водосховища не може витекти. "Гребля так збудована, що все дзеркало водойми не може злитися. Там є критичний рівень водойми, який може злитись, і є той рівень, який залишається", — пояснив начальник Курахівської МВА. Також він додав, що цілком імовірно, що гребля не є повністю зруйнована, а лише частково пошкоджена. Падун підкреслив, що окупанти впродовж останніх кількох місяців неодноразово намагалися вдарити керованими авіабомбами по греблі на Курахівському водосховищі. Варто зазначити, що Курахівське водосховище розташоване на річці Вовча, витік якої біля села Прогрес, вона протікає Донецькою та Дніпропетровською областями. Курахове стоїть на березі річки та водосховища, як створили, аби охолоджувати Курахівську ТЕС. Як відомо, Курахівський напрямок залишається одним із найскладніших напрямків фронту. Там російські окупанти щодня намагаються наступати. Нагадаємо, вранці 11 листопада російській загарбники обстріляли Курахове Донецької області. Внаслідок атаки зруйновано Тернівську дамбу Курахівського водосховища.
У понеділок, 11 листопада, російські загарбники пошкодили греблю Курахівського водосховища. Це спричинило загрозу затоплення для мешканців населених пунктів Донецької та Дніпропетровської областей. Про це заявив начальник Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін. "Росіяни пошкодили греблю Курахівського водосховища. Цей удар потенційно несе загрозу мешканцям населених пунктів на річці Вовчій — як на Донеччині, так і на Дніпропетровщині", — написав він у своїх соціальних мережах. За його словами, станом на 16:00 встановлено, що рівень води у річці в межах Великоновосілківської громади піднявся на 1,2 метра. "Підтоплень житла наразі не зафіксовано! Ми продовжуємо моніторити рівень води у річці та готові до будь-якого розвитку подій", — додав начальник Донецької обласної військової адміністрації. Вадим Філашкін підсумував, що тримає ситуацію на особистому контролі. "У разі суттєвих змін повідомлятиму додатково", — наголосив він. Курахівське водосховище розташоване на річці Вовча, витік якої біля села Прогрес, вона протікає Донецькою та Дніпропетровською областями. Курахове стоїть на березі річки та водосховища, як створили, аби охолоджувати Курахівську ТЕС. Як відомо, Курахівський напрямок залишається одним із найскладніших напрямків фронту. Там російські окупанти щодня намагаються наступати. Нагадаємо, що станом на 10 листопада українські воїни відбили атаки поблизу дев’яти населених пунктів Курахівського напрямку фронту. Сили оборони спрямовують зусилля на зрив виконання російськими загарбниками планів наступу та виснаження їхнього бойового потенціалу.
Конференція Організації Об’єднаних Націй зі зміни клімату розпочала роботу в Баку в понеділок, 11 листопада. Її проводять у 29 раз. Павільйон України присвячений темі відновлення. Про це повідомили в Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України. "Контент павільйону наголошує на головному принципі відновлення — build back greener ("відбудовуємо екологічніше"), а також на необхідності відшкодування збитків, завданих довкіллю через агресію Росії", — йдеться в повідомленні. Зазначається, що в павільйоні презентовано екологічні ініціативи держави, бізнесу та громадськості України. "Серед них — технології цифровізованого землеробства, розробки у сфері відновлюваної енергетики та розмінування, стартапи, що створюють папір з опалого листя, ловці вуглекислого газу, екологічна альтернатива пінопласту, мобільні заводи-принтери й інші українські інновації, що вже використовують у США, Великій Британії та Японії", — розповіли у відомстві. У Міндовкілля також зазначили, що за час повномасштабного вторгнення Росія вчинила проти зовнішнього середовища понад 6,5 тисячі злочинів. Обсяг викидів парникових газів — 180 мільйонів тонн. Майже три мільйони гектарів лісів пошкоджені через війну. Заміновано 139 тисяч квадратних метрів земель — це втричі більше, ніж площа Швейцарії. Конференція в столиці Азербайджану Баку проходить з 11 до 22 листопада. Нагадаємо, 6 жовтня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав партнерів України долучатися до патронату над українськими регіонами. Це сприятиме безпосередній допомозі людям на місцях.
У понеділок, 11 листопада, зранку російській загарбники обстріляли Курахове Донецької області. Внаслідок атаки зруйновано Тернівську дамбу Курахівського водосховища. Про це повідомили "Новини Донбасу" та "Суспільне Донбас". За інформацією "Новин Донбасу", вода у річці Вовча піднялася вже на один метр. У селах, що розташовані вздовж течії річки, фіксують підйом води. "Відомо, що йде вода селами, які розташовані біля Тернівської дамби. Характер пошкоджень, критичність підтвердити не можемо. Огляд дамби не можемо здійснити через постійні обстріли", — розповів "Суспільному" начальник Курахівської міської військової адміністрації Роман Падун. За його словами, є дані, що вода підступає до населених пунктів Великоновосілківської громади. "Ми маємо інформацію з інших населених пунктів Великоновосілківської громади, що там іде вода, бо шлюзи відкриваються. Тож ми констатуємо те, що дамба, ймовірно, пошкоджена", — додав Падун. Зазначається, що огляд місця "прильоту" ускладнений через активні бої на Покровському та Курахівському напрямках. Залежно від ступеня пошкодження дамби існує ризик часткового підтоплення населених пунктів, розташованих нижче за річкою Вовчою: це села Старі Терни, Улакли, Константинополь, Андріївка, Олексіївка, Богатир, Зелений Кут, Новоукраїнка та низка населених пунктів у Дніпропетровській області. Джерело: DeepState Курахівське водосховище розташоване на річці Вовча, витік якої біля села Прогрес, вона протікає Донецькою та Дніпропетровською областями. Курахове стоїть на березі річки та водосховища, як створили, аби охолоджувати Курахівську ТЕС. Як відомо, Курахівський напрямок залишається одним із найскладніших напрямків фронту. Там російські окупанти щодня намагаються наступати. Нагадаємо, що станом на 10 листопада українські воїни відбили атаки поблизу дев’яти населених пунктів Курахівського напрямку фронту. Сили оборони спрямовують зусилля на зрив виконання російськими загарбниками планів наступу та виснаження їхнього бойового потенціалу.
У Луганській області на поверхню вийшли шахтні води. У селищі Михайлівка Ровеньківської громади вже підтоплені приватні будинки. Ця українська територія окупована ще 2014 року. Про це повідомив начальник Луганської обласної військової адміністрації Артем Лисогор. За його словами, поряд із Михайлівкою розташовані промислові майданчики трьох вуглевидобувних підприємств — шахт "Ровеньківська", "71-ша", "Луганська". "До певного часу вони займалися відкачуванням шахтних вод, аби не допустити отруєння ґрунту навколо", — пояснив начальник Луганської обласної військової адміністрації. Він уточнив, що після ліквідації цих шахт росіянами припинилося й відкачування води й інші технологічні процеси, які дозволяли функціонувати вугледобувним підприємствам регіону. "У громаді та районі наближається екологічна катастрофа", — попередив у підсумку Артем Лисогор. Раніше він розповідав, що шахти на окупованій Луганщині відключають від електроживлення через несплату, а їхніх працівників накриває чергова хвиля примусової мобілізації, триває тотальна ліквідація вугільної галузі регіону. Лисогор додавав, що водночас росіяни різали обладнання на брухт на трьох шахтах: "Червоний партизан", "Центросоюз" і "Харківська". Всі ці шахти окупанти визнали нерентабельними. Нагадаємо, що в січні внаслідок обстрілу в Донецькій області знеструмлювалось обладнання однієї з підстанцій. Без напруги тоді залишилися побутові споживачі та шахта.
У вівторок, 22 жовтня, у Києві зафіксовано значне погіршення якості повітря. Найбільше забруднення спостерігається у Деснянському і Дніпровському районах. Про це повідомляє "Київцифровий". Згідно з даними додатку, місцями рівень забруднення досяг позначки -- шкідливо та небезпечно. Скріншот із додатку "Київцифровий" Водночас, як повідомляє сайту SaveEcoBot, найбільш забруднене повітря станом на ранок 22 жовтня фіксується у Деснянському та Дніпровському районах столиці. Там індекс якості атмосферного повітря досяг шкідливого для чутливих груп населення рівня. Відтак, може виникнути дискомфорт при диханні у людей із захворюваннями легенів, таких як астма, а також у людей з серцевими захворюваннями, дітей і літніх людей. Скриншот із сайту SaveEcoBo Натомість найвищий рівень забрудненості, він вже визнається як небезпечний, зафіксовано на вулицях Миколи Шепелєва та на вулиці Булгакова. Там індекс "якості" перевалив за 156 AQI PM2.5, при цьому при нормальній якості цей показник не перевищує 50 AQI PM2.5. Скриншот із сайту SaveEcoBo Нагадаємо, що, згідно з даними швейцарського сервісу IQ Air, 20 вересня Київ опинився на другому місці в антирейтингу міст світу з найбруднішим повітрям. Саме в цей день у Києві та регіоні було зафіксовано погіршення стану повітря через підвищення концентрації пилу.
Росія з початку повномасштабної війни завдала Україні значної шкоди клімату. Загальна сума збитків становить понад два трильйони гривень. Про це повідомила міністр захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук в інтерв'ю "Укрінформ". "Уже зафіксовано понад шість тисяч різних кейсів. За підрахунками, це десь 2,6-2,7 трильйона гривень", -- зазначила вона. За її словами, шкода, завдана довкіллю, є "однією з найбільших у грошовому еквіваленті, тому що це величезна кількість пошкоджених та знищених сільськогосподарських земель, лісових угідь природоохоронного та промислового статусу, забруднених басейнів наших водних артерій". За підрахунками Міндовкілля, щодня фіксуються пожежі на сотнях гектарів лісів, для гасіння яких неможливо використовувати традиційні засоби через замінування. Кількість замінованих лісів оцінюється у півмільйона гектарів. Гринчук додає, що наразі 20% природоохоронних територій України перебувають під окупацією або в зоні бойових дій. За підрахунками фахівців міністерства, орієнтовна шкода природно-заповідному фонду України становить майже 650 мільярда гривень. Нагадаємо, раніше армія Російської Федерації атакувала Харківську область. Через російську агресію загорілось поле пшениці площею понад 100 гектарів.
У понеділок, 30 вересня, в деяких районах Києва спостерігається задимлення. Його причиною є пожежі в екосистемах Київщини. Спостерігається також погіршення якості повітря. Про це повідомила прес-служба Міндовкілля. "Наразі у столиці спостерігається задимлення, причиною якого є пожежі в екосистемах Київщини. За даними моніторингових постів місцевої влади та громадських організацій, спостерігається середній рівень забрудненості повітря", — йдеться в повідомленні. У Міндовкіллі уточнили, що станом на сьому годину ранку локалізовано сім випадків пожеж на загальній площі 1,25 гектара у Вищедубечанській філії державного підприємства "Ліси України" на Київщині. О 10 ранку локалізовано нове загоряння на площі 1,1 гектара. Зараз ситуація перебуває під контролем лісівників. "За інформацією Укргідрометцентру, до України заходять вітрові потоки з Каспійської низовини, де триває пилова буря та високе запилення повітря. Цей дрібний пил осідає в Україні у Полтавській, Дніпропетровській, Сумській, Харківській, Запорізькій, Донецькій, Луганській областях. Невелика кількість також потрапляє на територію Черкаської та Кіровоградської областей", — пояснили у відомстві. Там додали, що така ситуація утримається попередньо до п'ятниці, коли напрям вітру в Україні зміниться на південний і західний. Пил потраплятиме до Києва хвилями, тобто покращення чергуватимуться з погіршеннями видимості та якості повітря. "На територію Київщини пил потрапить 1 та 2 жовтня, але його кількість буде вже меншою. Однак для Київщини, Чернігівщини та Сумщини якість повітря може погіршуватися ще й через переміщення оксиду вуглецю із задимленням, що пошириться з-за меж України з північного сходу 1 жовтня", — акцентували фахівці. Вони порадили дотримуватися рекомендацій і стежити за показниками якості повітря на ЕкоЗагрозі, станціях державного (місцевого) та громадського моніторингу та дали такі рекомендації: за можливості не перебувайте на відкритому повітрі, особливо під час періодів інтенсивного диму; тримайте вікна та двері зачиненими, щоби запобігти потраплянню диму в приміщення; підтримуйте водний баланс, пийте багато води; використовуйте маску або респіратор, а також — очищувач повітря; використовуйте очисники повітря; робіть вологе прибирання приміщень. "Особливу увагу на ці поради мають звернути люди із захворюваннями дихальної та серцево-судинної систем", — підсумували в Міндовкіллі. Нагадаємо, що 24 вересня в Чернігівській області фіксували погіршення якості води у річці Сейм. У Десні й у водоймах Київської області переміщення забруднення не фіксували.
У вівторок, 24 вересня, у Чернігівській області зафіксовано погіршення якості води у річці Сейм. У Десні та у водоймах Київської області переміщення забруднення не фіксується. Про це повідомила прес-служба Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. "У вівторок, 24 вересня, переміщення забруднення у Київській області не фіксується. Якість води на річці Десна у місцях водозаборів у Києві та Броварах у межах норми", — йдеться в повідомленні. У Міндовкіллі також зазначили, що перевищень за вмістом пестицидів, поліароматичних вуглеводнів, летких органічних сполук, а також важких металів не виявлено. Загибелі риби теж немає. Щодо азоту амонійному, нітритах і хлоридах перевищень не зафіксовано. Водночас в річці Сейм у Сумській області спостерігається переміщення забруднення, однак "воно не завдасть такої шкоди, як попереднє". Покращення води в Сеймі фіксується поблизу села Чумакове, на ділянці села Мутин — села Озаричі та поблизу села Пруди — села Хижки. Тим часом у Чернігівській області спостерігається погіршення якості води у річці Сейм у районі Батурина. Натомість результати вимірювань проб води річці Десна свідчать, що якість води покращилась у всіх пунктах. У Міндовкіллі додали, що, за результатами вимірювань пріоритетних забруднювальних речовин проб води річок Сейм і Десна у Сумській і Чернігівській областях, перевищень екологічних нормативів якості за вмістом пестицидів, летких органічних сполук, а також важких металів не виявлено. Нагадаємо, декілька днів тому в Державній екологічній інспекції України повідомляли, що поблизу села Літки Броварського району Київської області на річці Десна нижче від гирла річки Любич встановлено ще дві аераційні установки. Моніторинг екологічного стану води триває цілодобово.
Станом на неділю, 22 вересня, по руслу річки Сейм продовжує рухатися повторне забруднення. У деяких регіонах спостерігається помутніння води та збільшення рівня хімічного споживання кисню. Про це повідомило Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. "Повторне забруднення продовжує рухатися по руслу річки Сейм. Покращення фіксується по пункту с. Чумакове -- прозорість води збільшилася, проте зберігається жовто-зелений відтінок, місцями -- сіруватий. У пунктах с. Мутин та с. Озаричі вода мутна, рівень хімічного споживання кисню перевищує норму в 4,3 раза. Розчинений кисень відсутні", -- йдеться у повідомленні. Водночас у пункті міста Батурин спостерігається потемніння води, незначний специфічний запах, але мор риби не спостерігається. Хімічне споживання кисню перевищує норму у 1,1 раза, проте кисневий режим в нормі. Перевищення по вмісту марганцю -- до 1,3 раза. Натомість по азоту амонійному, залізу загальному, нітритах, фосфатах та хлоридах перевищень не зафіксовано. Однак на річці Десна спостерігається стабілізація ситуації. На всій протяжності у Чернігівській області вода посвітлішала, подекуди на дні осад темного кольору, неприємний запах та мор риби не спостерігаються. У річці з’являються живі водні біоресурси. "Переміщення забруднення у Київській області не фіксується", -- додали у Міндовкілля. Нагадаємо, 19 вересня у річці Сейм на Сумщині зберігалося погіршення якості води у верхніх пунктах моніторингу. Ймовірне джерело забруднення — на території Російської Федерації.