# ФДМУ

Андрій Гмирін, який разом із колишнім головою Фонду державного майна України Дмитром Сенниченком організував схему на державних підприємствах на 10 мільярдів, уже півтора року перебуває у розшуку. Однак це не завадило йому зареєструвати бізнес за кордоном і придбати елітне майно. Про це стало відомо в розслідуванні Bihus.Info. Журналісти нагадали, що схему, яку розслідують у НАБУ, організували у Фонді держмайна 2020-2021 років. Слідство вважає, що організатори сприяли призначенню на керівні посади державних підприємств — Одеського припортового заводу й Об’єднаної гірничо-хімічної компанії — підконтрольних їм людей. Ті, своєю чергою, сприяли підписанню контрактів із підконтрольними організаторам компаніями, аби підприємства продавали компаніям товар за заниженими цінами. Організаторами схеми слідство називає колишнього голову Фонду Дмитра Сенниченка й Андрія Гмиріна, який працював у Фонді до 2017 року. Крім них, у справі ще 10 підозрюваних. Відомо, що вісім учасників втекли за кордон і перебувають у розшуку, включно з Дмитром Сенниченком і Андрієм Гмиріним. За інформацією Bihus.Info, у родини Андрія Гмиріна, як мінімум, три компанії в Об’єднаних Арабських Еміратах. У квітні 2023 року одна з дубайських фірм створила компанію у Франції — GFD COTE D’AZUR, яка придбала віллу та п’ять земельних ділянок на Лазуровому узбережжі Франції. Вартість — близько п’ять мільйонів євро. Розслідувачі з’ясували, що за адресою цю віллу можна знайти на сайті оренди нерухомості. Її площа 400 метрів квадратних. Усередині — п’ять спалень, чотири ванні кімнати, на подвір’ї — басейн. Однак зараз забронювати цю віллу неможливо. За інформацією Bihus.Info, у серпні цього року французький суд наклав арешт на це майно в межах кримінального провадження, яке розслідують в Україні. Крім того, родина Андрія Гмиріна стала власниками яхти Cranchi Settantotto 78. Ціна такого "екземпляра" — близько 5,5 мільйона євро. Яхту придбала компанія GFB COMPANY LTD, що зареєстрована на Британських Віргінських островах. За інформацією Bihus.Info, власником компанії є українець Євген Головін — дубайський бізнес-партнер Андрія Гмиріна. На батьків Андрія Гмиріна записаний також бізнес у Хорватії. Йдеться про шість компаній, які займаються нерухомістю. У фінансових документах фірм "засвітилися" мільйони євро. Журналісти-розслідувачі також акцентували, що колишній голова Фонду державного майна України Дмитро Сенниченко, якого підозрюють у відмиванні 10 мільярдів гривень, наприкінці 2022 року зареєстрував компанію в Іспанії. Нагадаємо, що ще на початку травня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід колишньому голові Фонду державного майна України Дмитру Сенниченку у вигляді тримання під вартою.

Фонд державного майна України (ФДМУ) продав завод, який конфіскували у російсько-грецького олігарха Івана Саввіді. Вартість об'єкта — 103 мільйони гривень. Про це повідомив голова ФДМУ Віталій Коваль. Так, йдеться про потужне підприємство з виробництва упаковки для м'ясопереробної галузі — "ПентоПак". ФДМУ вперше продав підсанкційну нерухомість. "Ринок визначив вартість цього об’єкту і переможна ставка повторного аукціону склала трохи понад 103 мільйони гривень", — поінформував Коваль. За його словами, на оплату вартості лота в інвестора є 20 днів. Окрім запропонованої вартості покупець вже заплатив гарантійний внесок у розмірі 20 374 579 гривень. Варто зазначити, що завод "ПентоПак" був конфіскований у родини російсько-грецького олігарха Івана Саввіді. Кошти від його продажу спрямують на відбудову нашої держави у Фонд ліквідації наслідків російської агресії. Нагадаємо, з початку 2024 року ФДМУ залучив до загального бюджету України понад 200 мільйонів гривень. Цю суму отримали від оренди держмайна. .

З початку 2024 року Фонд державного майна (ФДМУ) залучив до загального бюджету України понад 200 мільйонів гривень. Цю суму отримали від оренди держмайна.  Про це повідомив голова Фонду державного майна Віталій Коваль. "Понад 200 мільйонів гривень від оренди держмайна. Така сума надійшла в держбюджет за неповний перший квартал 2024 року. Від офісних приміщень та гаражів до складів та магазинів — перелік об’єктів оренди найрізноманітніший", — заявив він. За його словами, наразі до аукціонів готують близько 40 лотів у різних регіонах України. Їхня сумарна площа налічує 9,4 тисячі квадратних метрів. Серед них найбільше активів зосереджено на Полтавщині. Це 32 лоти загальною площею понад 5,4 тисячі квадратних метри. "Інші — розташовані у Києві та Київській області, на Дніпропетровщині, Львівщині, Харківщині, Хмельниччині та Черкащині. Фонд уже здає вісім мільйонів квадратних метрів і на сьогодні потенційними об'єктами для оренди є ще понад 2,5 мільйона квадратних метрів держмайна по всій країні", — заявив посадовець. Нагадаємо, ​на початку лютого Фонд державного майна України розпочав процедуру приватизації державної частки торговельно-розважального центру Ocean Plaza. Всі отримані кошти спрямують на відновлення країни.

​Фонд державного майна України (ФДМУ) розпочав процедуру приватизації державної частки торговельно-розважального центру Ocean Plaza. Всі отримані кошти спрямують на відновлення країни. Про це повідомив голова Фонду держмайна Віталій Коваль. "ФДМУ розпочав процедуру приватизації державної частки ТРЦ Ocean Plaza", — написав він у Facebook. За його словами, на поточному етапі Фонд держмайна формує аукціонну комісію, яка визначатиме умови та стартову ціну продажу активу. Після цього вони будуть внесені на затвердження Кабінету міністрів України. "Санкційне майно — важливий для Фонду напрямок. Адже кошти підуть на відновлення країни, а успішна компанія отримає нових проукраїнських власників", — підкреслив Коваль. Наразі Фонд очікує від ТОВ "Інвестиційний союз "Либідь", яка є власником ТРЦ Ocean Plaza, надання пакета документів про фінансово-майновий стан товариства. Ця інформація, за словами Коваля, необхідна для формування віртуальної кімнати даних, де потенційні інвестори зможуть ознайомитися з перевіреними та детальними відомостями про виставлений актив. "Також до кінця лютого 2024 року ТОВ "Інвестиційний союз "Либідь" повинен надати фінансову звітність за минулий рік. Усі приватизаційні процеси довкола державної частки ТРЦ Ocean Plaza відбуваються у чітко визначеному законом порядку", — додав голова ФДМУ. Ocean Plaza Цей торговий центр — санкційний актив, який у березні 2023 року Вищий антикорупційний суд конфіскував у російських олігархів Аркадія та Ігоря Ротенбергів. У червні його передали в управління Фонду держмайна. Таким чином у дохід держави були стягнуті дві третини акцій Ocean Plaza, які належали російським олігархам. Нагадаємо, у січні Фонд держмайна анонсував приватизацію столичного готелю "Україна". Причина — накопичені борги обсягом 45 мільйонів гривень.

Фонд держмайна анонсував приватизацію столичного готелю "Україна". Причина — накопичені борги обсягом 45 мільйонів гривень. Про це повідомив голова Фонду держмайна України Віталій Коваль. За його словами, наразі будівля знаходиться у підпорядкуванні ФДМУ. "Відвідав державне підприємство. Шість конференц-залів, кімнати для переговорів та фонд у 363 номери. Готель "Україна" — працює і буде працювати", — написав він у Telegram. За його словами, на даний час, через воєнний стан, у готелі дуже мало клієнтів. Проте щомісяця тут проходять в середньому 15 конференцій. Для гостей пропонують зали, де можна розмістити від 10 до 250 людей. Також є укриття, в якому розташована окрема аудиторія для заходів на 50 осіб. Наявний паркінг на 80 машин. Фото: Telegram голови ФДМУ Віталія Коваля "Разом з тим, готель накопичив понад 45 мільйонів гривень боргів. Тому у планах Фонду — його приватизація. Завдання ФДМУ, щоб будь-яке підприємство, яке знаходиться в нашому управлінні, було прибутковим або знайшло нового ефективного власника", — проінформував посадовець. Коваль підкреслив, що під час війни Україна має використовувати внутрішні резерви держави. "А приватизація — це дохід в бюджет, із якого фінансуються Сили оборони. А також робочі місця, нові можливості для створення бізнесу і розвитку територій", — додав голова ФДМУ. Нагадаємо, Фонд державного майна запустив сайт, який містить перелік усіх арештованих активів росіян та колаборантів, переданих в управління відомству.

У Національному антикорупційному бюро та Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі оновили підозри усім учасникам злочинної організації на чолі з колишнім головою Фонду держмайна України. Тепер вони підозрюються у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, на суму понад десять мільярдів гривень. Про це повідомляє Національне антикорупційне бюро. НАБУ і САП оновили підозри усім учасникам злочинної організації на чолі з колишнім головою Фонду держмайна України. Йдеться, зокрема, про екс-посадовця Дмитра Сенниченка. "Вони тепер також підозрюються у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, на суму понад 10 мільярдів гривень", — йдеться в повідомленні. Підозру отримали (посади вказані на момент вчинення злочину): голову Фонду державного майна України (керівник ЗО, організатор); особу наближену до голови ФДМУ (співорганізатор); радника голови ФДМУ; двох в.о. директора АТ "Одеський припортовий завод" (у різні періоди); в.о. керівника АТ "Об’єднана гірничо-хімічна компанія"; двох власників ТОВ — переможця аукціону на АТ "Одеський припортовий завод"; двох фізичних осіб — співучасників злочину. Справа Сенниченка з Фонду держмайна НАБУ і САП 22 березня 2023 року викрили два епізоди діяльності злочинної організації. Перший — щодо корупції на "Одеському припортовому заводі" (99,56% акцій належить державі). За даними слідства, на початку 2020 року голова ФДМУ домігся обрання "лояльних" членів наглядової ради ОПЗ, які згодом погодили призначення учасника злочинної організації директором заводу. Підозрювані — тодішні голова ФДМУ, його наближена особа, два в.о. директора АТ ОПЗ, два власники ТОВ — упродовж травня 2020-жовтня 2021 рр. незаконно продовжували дію додаткових угод з підконтрольним їм ТОВ про перероблювання газу в карбамід та аміак. Це було зроблено, щоб і далі платити заводу менше за перероблювання сировини. Згодом члени злочинної організації зрозуміли, що постійне безпідставне продовження дії договору між АТ ОПЗ та підконтрольним ТОВ може викликати запитання. Тому провели конкурсний відбір нового постачальника давальницької сировини, припускаючи перемогу в ньому саме підконтрольної їм компанії. Коли ж сталося інакше — незаконно скасували результати та підписали договір з наперед визначеним ТОВ. Слідство зібрало достатньо доказів того, що конкурс було зірвано навмисно. Підтвердження цьому — в листуванні між учасниками злочинної організації. В результаті, за період з травня 2020 року по жовтень 2021 року АТ ОПЗ недоотримало понад 300 мільйонів гривень. Другий епізод діяльності злочинної організації стосується "Об’єднаної гірничо-хімічної компанії" (100% належить державі в особі ФДМУ). НАБУ і САП встановили, що у жовтні 2020 року організатор злочину домігся призначення "лояльного" в.о. директора АТ ОГХК. Той, зі свого боку, на виконання вказівок "зверху" впродовж 2020-2021 років від імені держпідприємства умисно уклав чотири контракти про продаж титановмісної сировини (ільменітового концентрату) із підконтрольною раднику голови ФДМУ чеською компанією за заниженими цінами. Цей товар потім перепродали за ринковими цінами. Як встановило слідство, ільменітовий концентрат поставили підприємствам РФ та на територію тимчасово окупованого Криму. Це призвело до заподіяння державі збитків у понад 118 мільйонів гривень. Нагадаємо, Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили організовану групу у складі з керівництвом Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (Держспецзв’язку). Її члени заволоділи державними коштами на суму понад 62 мільйони гривень. Слідство встановило, що впродовж 2020-2022 років власник групи компаній у змові з керівництвом Держспецзв’язку розробили схему заволодіння бюджетними коштами, виділеними на закупівлю обладнання та програмного забезпечення.

Пів року тому Миколаївський глиноземний завод та інші активи російського олігарха Олега Дерипаски були стягнуті в дохід держави, але їх досі не передали ФДМУ. Це пов'язано з проходженням певних процедур в Кабміні. Про це розповів голова ФДМУ Олександр Федоришин в інтерв'ю "Економічній правді". За його словами, коли актив стягується в дохід держави, то рішення ВАКС надсилається в Кабмін, а там уже роблять розсилку всім зацікавленим державним органам для висловлення своєї позиції. "Фонд висловив свою позицію, що він готовий взяти ці активи до сфери свого управління для подальшої приватизації. Усі інші органи також висловили свої позиції. Можливо, були виражені якісь зауваження чи застереження або могли надійти листи з боку правоохоронних органів. Це вимагало від уряду більшого часу, щоб дослідити певні обставини", — пояснив він. Варто додати, що це питання не було вирішене до 22 вересня 2023 року, але з 22 вересня набули чинності зміни до закону, які передбачають, що тепер фонд автоматично приймає в управління конфісковані активи. "Ми звернулися до уряду з питанням щодо цих активів. Уже мали кілька зустрічей, де це обговорювали. Попередньо домовилися, що буде висловлена позиція всіх зацікавлених осіб, зокрема, буде наданий відповідний висновок Мін'юсту. Виходячи із зібраних позицій, буде ухвалене рішення, як відбудеться передавання цих активів фонду", — додав очільник ФДМУ. Також він наголосив, що передача активів Дерипаски в управління Фонду держмайна має завершитись до кінця 2023 року. "У нас не всі конфісковані активи. Держава конфіскує багато, загальна кількість стягнутого скоро становитиме близько півтори тисячі одиниць. Стягнуто чи передано в управління фонду 157 активів — близько 10%", —  підкреслив Федоришин. Нагадаємо, 16 лютого Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення щодо передання в державну власність України майна російського олігарха Олега Дерипаски. Йдеться про Миколаївський глиноземний завод, Глухівський кар’єр кварцитів, Хустський та Жежелівський кар’єри тощо. 11 липня активи олігарха було націоналізовано.

У системі Prozorro 15 листопада відбудеться аукціон з продажу одного з найдорожчих лотів банків, що ліквідуються Фондом гарантування вкладів. Початкова ціна — майже 10,6 мільярда гривень. Про це повідомила прес-служба Фонду. Зазначається, що на торги виставлено пов’язані між собою та з акціонерами банку активи АТ "Златобанк". До лота також включені активи, які частково перебувають у заставі Національного банку. Так у складі лота виставлено частку корпоративних прав у статутному капіталі ТОВ "Торгово-Логістичний Комплекс "Арктика", а також дебіторська заборгованість та права вимоги та майнові права за кредитними договорами, які укладені з суб’єктами господарювання і фізичними особами. "Усі контрагенти, а відтак і включені до складу лота активи пов’язані між собою, зокрема, мають спільне забезпечення (нерухомість, порука ін.) за кредитами, спільних засновників та місцеперебування позичальників", — йдеться у повідомленні. Варто зазначити, що забезпеченням за кредитами виступають об’єкти нерухомості у Києві та області, транспорт, обладнання, товари в обороті, а також майнові права на частку в статутному капіталі одного з позичальників. Включені до складу лота активи вже неодноразово виставлялися на торги, але не знайшли своїх покупців. За даними Фонду, торги відбудуться за "голландською моделлю" аукціону, на пониження ціни, під час якого початкова вартість лота автоматично поступово знижується. Далі відбувається етап закритих цінових пропозицій. Тобто інші учасники зможуть запропонувати вищу ціну. Зрештою переможцем стає той, хто запропонував найбільше. "На продаж виставлено права вимоги за кредитами, а не заставне майно. Тому переможець аукціону отримає право вимагати від боржника повернення коштів, зокрема шляхом звернення стягнення на заставне майно, у тому числі у судовому порядку", — наголосили у прес-службі. Участь в аукціоні можуть узяти як юридичні, так і фізичні особи, окрім позичальників та поручителів за кредитом, громадян Російської Федерації, юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства РФ, або осіб, пов'язаних з державою-агресором. Нагадаємо, Фонд державного майна запустив сайт, який містить перелік усіх арештованих активів росіян та колаборантів, переданих в управління відомству.

Фонд державного майна запустив сайт, який містить перелік усіх арештованих активів росіян та колаборантів, переданих в управління відомству. Про це повідомляє прес-служба Фонду держмайна. Зазначається, що до реєстру внесена інформація про 136 підсанкційних активів. Це власність російських олігархів Михайла Шелкова, Володимира Євтушенкова, Аркадія Ротенберга, херсонського колаборанта Володимира Сальдо, російського сенатора Сергія Цекова, екс-президента  України Віктора Януковича та інших. Фото: Фонд державного майна За інформацією Фонду, арештоване майно в майбутньому буде виставлено на приватизацію або в оренду через систему Prozorro. Там кожен зможе стежити за ходом аукціону в режимі реального часу. Реєстр запустили з метою інформування української громадськості та іноземних партнерів про стан справ з усіма конфіскованими активами, якими управляє Фонд. "Важливо, щоб кожен у кілька кліків міг дізнатися все про захоплене майно колаборантів чи російських олігархів, яке в майбутньому може принести прибуток державі", — зазначив перший заступник голови Фонду держмайна Денис Шугалій. Варто зазначити, що перелік арештованих активів буде збільшуватися. Адже найближчим часом Фонд планує передати ще близько 500 об'єктів російських олігархів та українських колаборантів. "Команда ФДМУ невпинно працює над здобуттям нового досвіду щодо питань розшуку, замороження та ефективного управління санкційним майном", — додають у прес-службі. Нагадаємо, 13 вересня Європейський Союз вирішив продовжити індивідуальні санкції проти Росії ще на півроку. Обмеження застосували до майже 1 800 фізичних та юридичних осіб у відповідь на необґрунтовану військову агресію РФ проти України. Рада ЄС вирішила продовжити обмеження щодо осіб, причетних до підриву територіальної цілісності, суверенітету і незалежності України, на наступні шість місяців. Відомо, що санкції передбачають обмеження на пересування для фізичних осіб, заморожування активів, а також заборону надавати кошти чи інші економічні ресурси фізичним та юридичним особам зі списку. До того ж Євросоюз вирішив викреслити зі списку чотирьох фізичних осіб. Їхні імена офіційно не називають.

Внесено певні зміни до порядку денного роботи Верховної Ради у кадрових питаннях. Наразі посада голови Фонду держмайна України залишається без призначення. Водночас парламент готується призначити Павла Кириленка, який очолює Донецьку обласну військову адміністрацію, головою Антимонопольного комітету.   Про це повідомив голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія. Він заявив, що 4 вересня Кабінет міністрів встиг опрацювати всі необхідні документи, тому до порядку денного роботи ВР додане додаткове питання, а саме: Надійшла заява про звільнення голови Антимонопольного комітету України. Вона буде опрацьована на комітеті та винесена до зали. Наступного дня буде опрацьовано та призначено Павла Кириленка на посаду голови АМКУ. Він також зазначив, що посада голови Фонду держмайна поки залишається без призначення. Нагадаємо, у неділю, 3 вересня, про зміни в оборонному відомстві країни офіційно повідомив президент Володимир Зеленський. На його думку, міністерство потребує нових підходів та інших форматів взаємодії як із військовими, так і з суспільством в цілому. Зеленський зазначив, що очікує підтримки парламенту щодо кандидатури на посаду очільника Міноборони Рустема Умєрова. Вже 4 вересня Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони і розвідки підтримав звільнення Олексія Резнікова з посади міністра оборони України. "За" відставку Олексія Резнікова проголосували 16 членів комітету, ще двоє утримались. Крім того, Комітет з питань економіки Верховної ради України підтримав звільнення Рустема Умєрова з посади голови Фонду державного майна. За словами депутата, далі має відбутися голосування за це рішення в Раді.

Очільник Фонду державного майна Рустем Умєров подав до Ради заяву про відставку. Він може очолити Міністерство оборони замість Олексія Резнікова. Відповідне повідомлення з'явилось у Facebook Руслана Стефанчука. "До Верховної Ради України надійшла заява від голови Фонду державного майна Рустема Умєрова про звільнення з посади", — написав голова Верховної Ради. Стефанчук наголосив, що заяву розглянуть на найближчому пленарному засіданні. Раніше Олексій Резніков подав заяву про відставку з посади міністра оборони України до Верховної Ради. У неділю ввечері про зміни в оборонному відомстві країни офіційно повідомив президент Володимир Зеленський. На його думку, міністерство потребує нових підходів та інших форматів взаємодії як із військовими, так і з суспільством в цілому. Зеленський зазначив, що очікує підтримки парламенту щодо кандидатури на посаду очільника Міноборони Рустема Умєрова. Що відомо про Рустема Умєрова Рустем Енверович Умєров народився в 1982 році в Самарканді Узбецької РСР, в сім’ї вихідців з Алушти (Крим, Україна). Етнічний кримський татарин і мусульманин. Закінчив Кримську гімназію-інтернат для обдарованих дітей Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим. Стипендіат за Програмою обміну майбутніх лідерів (FLEX), США. Має диплом бакалавра за спеціальністю "Економіка". Здобув диплом магістра за спеціальністю "Фінанси" у Національній академії управління. Рустем Умєров одружений та виховує трьох дітей. Фото: "Українська правда" Рустем Умєров розпочав свою кар’єру в компанії lifecell, обіймаючи різні керівні посади з 2004 по 2010 роки. Керував напрямками юридичної підтримки та логістики. Паралельно почав в цей час займатись інвестиційною діяльністю. У 2013 році разом із братом Асланом Омєр Киримли заснували інвестиційну компанію ASTEM і благодійний фонд ASTEM Foundation Компанія ASTEM управляє інвестиціями у сферах комунікацій, інформаційних технологій та інфраструктури. У 2019 році був обраний народним депутатом 9 скликання від партії "Голос" номером 18 у списку як безпартійний. Член однойменної фракції. Рустем Умєров очолює Фонд державного майна України з 7 вересня 2022 року. Нагадаємо, голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія повідомляв, що голосування за ротації в Міністерстві оборони відбудуться вже цього тижня. Раніше нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк інформував, що Резніков, якщо більше не буде гучних скандалів, стане послом України у Великій Британії. Проте, хто очолить Фонд держмайна, поки не вирішили.

Фонд держмайна знову не зміг продати Білгород-Дністровський морський торговельний порт. Повторний аукціон з приватизації запланований на 15 серпня, не відбувся через відсутність учасників.  Про це свідчать дані у системі Prozorro. Аукціон був запланований зі зменшеною удвічі стартовою ціною — 92,45 мільйона гривень. Він не відбувся через відсутність учасників. При цьому на 23 серпня запланований ще один повторний аукціон — заявки почали приймати 14 серпня. Стартова ціна не змінилась — 92,45 мільйона гривень. Раніше повідомлялось, що п'ятий аукціон з продажу Білгород-Дністровського морського торговельного порту, запланований на 7 серпня, не відбувся через відсутність учасників. Перший аукціон з приватизації Білгород-Дністровського порту, який оцінили у 187,6 мільйона гривень, не відбувся, оскільки на нього ніхто не зареєструвався. На другому аукціоні порт було продано за 220 мільйонів гривень ТОВ "Укрдонінвест", що належить українському бізнесмену Віталію Кропачову. Однак підприємство не сплатило кошти. Нагадаємо, Фонд держмайна оголосив старт приватизації активів, стягнутих у російських олігархів. ФДМУ виставив на аукціон ТОВ "Інвестагро". Конфіскована державою компанія належала громадянину Російської Федерації Михайлу Шелкову.

У Фонді державного майна України спростували інформацію зі звинуваченням державної "Обʼєднаної гірничо-хімічної компанії" в постачанні титанової сировини до Росії. Стверджують, що проти них розгорнули інформаційну війну. Про це сказано у заяві ФДМУ у вівторок, 8 серпня.  Там зазначають, що 7 серпня одне з українських ЗМІ розповсюдило інформацію про те, що нібито Україна під час війни продає Росії титанову сировину для виробництва літаків та ракет. ЗМІ звинуватило у цьому державну "Обʼєднану гірничо-хімічну компанію". У ФДМУ наголошують, що інформація не відповідає дійсності, не містить джерел, а представники видання не звертались за коментарем до підприємства. "ОГХК не співпрацює з державою-агресором, продукція компанії не постачається ані в Росію, ані в Білорусь. З осені 2022 року компанія посилила заходи контролю над експортними процедурами та змінила підходи до співпраці з покупцями", — сказано у заяві. У Фонді наголосили, що представники ОГХК та правоохоронних органів контролюють використання продукції, всі ланцюги постачання та кінцевих споживачів. Зокрема, переконують у ФДМУ, експорт ільменітового концентрату до кінцевого споживача відбувається лише у супроводі уповноважених представників правоохоронних органів. "Автор статті згадує співпрацю ОГХК з компаніями SIC LUCEAT LUX KFT (Угорщина) та BioProfTech Sp. z o.o. (Польща). Однак перша компанія ще з початку широкомасштабного вторгнення припинила співпрацю з країною-агресором. Друга компанія купила у ОГХК ільменітовий концентрат для кінцевого споживача в США, що підтверджено усіма необхідними документами", — йдеться в повідомленні. Нагадаємо, у серпні 2022 року колишній керівник підприємства "Мотор Січ" В'ячеслав Богуслаєв обговорював таємний план для реалізації схеми постачання двигунів у РФ через Китай зі своїм підлеглим — начальником департаменту зовнішньоекономічної діяльності підприємства Олегом Дзюбою. Також було оприлюднено нові факти злочинної діяльності колишнього президента АТ "Мотор Січ" В’ячеслава Богуслаєва. Контррозвідка та слідчі Служби безпеки викрили дані, які вказують на можливу співпрацю Богуслаєва з країною-агресором. 10 травня В’ячеслав Богуслаєв попросив додати його до списку на обмін з Росією. Йому інкримінують пособництво державі агресору, колабораційну діяльність, сприяння діяльності терористичної організації і протидію ЗСУ.

Фонд державного майна України виставив на аукціон ТОВ "Інвестагро". Конфіскована державою компанія належала громадянину Російської Федерації Михайлу Шелкову. Про це повідомляє прес-служба ФДМУ. Фонд держмайна оголосив старт приватизації активів, стягнутих у російських олігархів. "10 серпня ФДМУ проведе на Prozorro відкриті торги з продажу аграрної компанії "Інвестагро", яка раніше належала російському мільярдеру, акціонеру титанової корпорації ВСМПО-Авісма Михайлу Шелкову", — йдеться в повідомленні. За підсумками 2022 року "Інвестагро" отримала 3,7 мільйонів гривень чистого прибутку, у першому півріччі 2023 року — сім мільйонів гривень збитку. "Поточна кредиторська заборгованість підприємства становить 17,2 мільйонів гривень. У власності компанії перебувають 25 об'єктів нерухомого майна та 12 транспортних засобів. В оренді — 204 земельні ділянки загальною площею майже 1,32 тисяч гектарів", — повідомля ФДМУ. Стартова ціна лоту становить 55 мільйонів гривень. Гарантійний внесок для участі у торгах — 11 мільйонів гривень. Нагадаємо, в травні повідомлялося, що Сполучені Штати Америки вперше передадуть Україні конфісковані російські активи. Йдеться про статки російського олігарха Костянтина Малофєєва. Мін'юст США торік звинуватив російського олігарха у порушенні санкцій, введених проти Росії після її вторгнення в Україну. Зокрема, було вказано, що він фінансував росіян, які просувають сепаратизм у Криму. .

У розшук за ініціативи Національного антикорупційного бюро України оголошено сімох фігурантів справи щодо махінацій з майном ФДМУ. У кримінальній справі також фігурує колишній очільник відомства Дмитро Сенниченко. Про це НАБУ повідомило у Telegram. Згідно з наявною інформацією, НАБУ розшукує Сенниченка Дмитра Володимировича, Гмиріна Андрія Анатолійовича, Присяжнюка Павла Васильовича, Парсентьєва Миколу Миколайовича, Горбуненка Олександра Ігоровича, Сомова Артура Юлійовича і Колота Володимира Васильовича. "Усі вони входять до складу злочинної організації, яка причетна до заволодіння понад пів мільярда грн коштів АТ "Одеський припортовий завод" та АТ "Об’єднана гірничо-хімічна компанія", — повідомляє НАБУ. Бюро наголошує, що угруповання очолював екс-голова Фонду державного майна України, який тричі виступав викривачем корупції, подаючи відповідні заяви до НАБУ.  "Насправді ж він усував "конкурентів" на підприємствах зі сфери ФДМУ, аби заробляти могла лише підконтрольна злочинній організації компанія", — заявили у відомстві. Також підозри оголосили ще дев'ятьом фігурантам справи: співорганізатору злочину — наближеній до голови ФДМУ особі, раднику голови ФДМУ, двом особам, які у різні періоди виконували обов’язки директора АТ "Одеський припортовий завод", в.о. керівника АТ "Об’єднана гірничо-хімічна компанія", двом власникам ТОВ — переможцю аукціону на "ОПЗ", двом особам — співучасникам злочину. Згідно з даними слідства, у період з листопада 2019 по березень 2020 року очільник Фонду створив злочинну організацію, метою якої було встановлення контролю над найважливішими об’єктами управління ФДМУ в добувній, переробній, паливно-енергетичній та інших галузях економіки держави. Злочинна схема полягала у призначенні в органи управління державних підприємств лише керованих осіб, які б забезпечили реалізацію сировини, надання послуг, використання державних ресурсів виключно в інтересах членів злочинної організації. Для цього контрольоване головою ФДМУ керівництво державних підприємств укладало відповідні договори із підконтрольними злочинцям компаніями на умовах, які не відповідали інтересам держави, однак дозволяли неправомірно збагатитись злочинцям. Нагадаємо, у понеділок, 10 квітня, Верховна Рада з другої спроби звільнила голову Рахункової палати Валерія Пацкана. Це відбулось шляхом підтримки постанови про недовіру.