У державах Європейського Союзу відсутня єдина модель призначення генерального прокурора через конкурсні комісії з вирішальною участю громадських організацій та іноземних експертів. Більшість використовує класичні конституційні механізми.Про це йдеться в журналістському матеріалі Судово-юридичної газети в Україні. Там зазначено, що в ключових конституційних механізмах ключову роль відіграють парламент, уряд, очільник держави або професійні органи прокурорського самоврядування."Саме тому українське суспільство має право поставити незручне запитання. Чому моделі, які не є обов’язковим загальноєвропейським стандартом, пропонуються Україні як єдино можливий шлях розвитку?" — наголошується у статті.Автор Володимир Право зауважив, що спроба нав'язати Україні популістську ідею виборності правоохоронців суперечить державній практиці Німеччини та Франції, створюючи передумови для фактичного підпорядкування регіональних інституцій місцевим фінансово-промисловим групам.ФранціяТам прокуратура (Ministère public або Parquet) інтегрована до системи Міністерства юстиції. Прокурори є державними службовцями особливого статусу — "магістратами стоячи" (magistrats du parquet). Усі публічні прокурори призначаються простим декретом президента за поданням міністра юстиції.Відповідно до реформ, зокрема, Органічного закону 2016 року, президент призначає прокурорів після отримання висновку Вищої ради магістратури (CSM). Хоча для прокурорів цей висновок тривалий час мав рекомендаційний характер, на практиці уряд не йде врозріз із ним.НімеччинаФедеральний генеральний прокурор (Generalbundesanwalt) очолює систему, яка повністю підпорядкована Федеральному міністерству юстиції.Федерального генерального прокурора призначає президент за пропозицією федерального міністра юстиції та за згодою Бундесрату, тобто представництва федеральних земель.Прокурор має статус "політичного службовця" (politischer Beamter). Це означає, що його можуть відправити у відставку в будь-який момент, якщо його політичні погляди чи стратегія боротьби зі злочинністю розходяться з курсом чинного уряду. Німці вважають це вищим проявом демократичної підзвітності — прокурор підпорядкований міністру, який, своєю чергою, відповідає перед парламентом, обраним народом.США: унікальний прецедент, який неможливо скопіюватиТам генеральний прокурор (Attorney General) одночасно є політичною фігурою та вищим правоохоронцем. Він очолює Міністерство юстиції США, тобто фактично виконує функції міністра юстиції та головного публічного обвинувача країни.Замість конкурсу або голосування конституція США передбачає чіткий механізм призначення через вищі державні інституції. Президент США самостійно обирає кандидатуру на посаду генерального прокурора. Зазвичай це людина з високим авторитетом у юридичній спільноті, яка поділяє правову стратегію чинної адміністрації Білого дому.Кандидат зобов'язаний пройти публічні слухання в юридичному комітеті Сенату США. Сенатори детально вивчають усю біографію кандидата, його минулі судові справи, політичні погляди та доброчесність. Лише після того, як більшість Сенату проголосує "за", кандидат офіційно вступає на посаду.Виборність прокурорів у штатах виникла історично XIX століття. Зараз самі американські правознавці жорстко критикують цю модель. Маніпулятори часто наголошують на тому, що у США прокурорів обирають, але свідомо замовчують різницю між федеральним і місцевим рівнями.Вибори прокурорів у США існують винятково на рівні окремих штатів і округів. Натомість головна фігура правоохоронної системи США — федеральний генеральний прокурор — призначається винятково за класичною державною процедурою.Створення Європейської прокуратури"Якщо ми говоримо про стандарти самого Євросоюзу, варто звернутися до регламенту Ради ЄС № 2017/1939, який створив Європейську прокуратуру для боротьби зі злочинами проти фінансових інтересів ЄС", — ідеться у статті.Європейського головного прокурора призначають за процедурою, що поєднує конкурсні та політичні етапи. Спочатку оголошують відкритий відбір кандидатів, після чого спеціальна відбіркова комісія, до складу якої входять колишні судді ЄС, представники національних верховних судів і прокуратур вищого рівня, оцінює претендентів. За результатами формують короткий список кандидатів.Остаточне рішення про призначення ухвалюють спільно Європейський парламент і Рада ЄС. Відбір кандидата базується на професійній оцінці кваліфікації та досвіду спеціальною експертною комісією, після чого остаточне рішення ухвалюють інституції ЄС."Європейський стандарт" — це призначення конституційним органом за прозорою процедурою, а не кастинг кандидатів. Аналіз повністю нівелює аргументацію псевдореформаторів про необхідність нових правил конкурсного відбору", — зробили висновок автори цього дослідження.Вони зауважили, що жоден європейський документ — ні резолюція ПАРЄ № 1755, ні рекомендація комітету міністрів Ради Європи "Про роль прокуратури в системи кримінального правосуддя" — не пропонує обирати прокурорів на загальних виборах. Навпаки, європейські стандарти наголошують на тому держава повинна гарантувати, що підбір і просування службою прокурорів здійснюються за об'єктивними критеріями, включно з досвідом і кваліфікацією."Офіційні документи Ради Європи, регламент Ради ЄС про створення EPPO та План дій Ukraine Facility вимагають від України розбудови передбачуваної правової системи, де критеріями оцінки виступають доброчесність, а не створення політизованих виборчих майданчиків чи відсторонення конституційних органів від виконання їхніх безпосередніх обов'язків", — підсумував автор Володимир Право.Нагадаємо, два тижні тому агенція Reuters повідомила з посиланням на спільний документ Німеччини, Франції, Нідерландів, Бельгії та Люксембургу, що п’ять країн ЄС виступили з ініціативою перегляду правил вступу нових членів до блоку, запропонувавши посилити механізми контролю за дотриманням демократичних стандартів..

У Франції від четверга потонули 40 людей на тлі аномальної спеки, яка охопила значну частину Європи. Влада закликає не купатися у непристосованих водоймах, оскільки люди, намагаючись охолодитися, часто недооцінюють течію, глибину та власні сили.Про це повідомляє BBC. Міністерка спорту та молоді Марина Феррарі наголосила, що під час спеки надто багато людей прямують до річок, каналів і водосховищ, де немає рятувальників.Серед загиблих — 13-річна дівчинка, яка разом із родиною пішла купатися у Сені. За даними медіа, вона не вміла плавати.Біля Ліона рятувальники також витягли з Рони чотирьох молодих людей, які потрапили в сильну течію на ділянці, де купання заборонене. Один із них, молодий професійний футболіст, перебуває у критичному стані.У Німеччині впродовж вихідних зафіксували щонайменше шість смертельних випадків на воді. У Німецькій асоціації рятувальників заявили, що люди, особливо чоловіки, нерідко переоцінюють свої здібності до плавання.Франція пережила найспекотніший червневий деньУ вівторок середня температура, розрахована за показниками 30 метеостанцій Франції, сягнула 29,8°C. Це стало найвищим значенням для червня за всю історію спостережень.У містечку Піссос на південному заході країни повітря прогрілося до 44,3°C, а в Бордо — до 42,1°C.Франція також пережила найтеплішу ніч: середня мінімальна температура становила 21,6°C. Із середи червоний рівень небезпеки мають поширити на 58 із 96 департаментів материкової частини країни.Через спеку Ейфелева вежа скоротила час роботи, а Лувр вирішив впродовж кількох днів зачинятися на дві години раніше. У музеї пояснили, що історична будівля погано пристосована до екстремальної температури, а велика кількість відвідувачів посилює накопичення тепла.Влада регіону Іль-де-Франс закликала жителів за можливості працювати дистанційно й уникати непотрібних поїздок. Через нагрівання колій вище 50°C можливі перебої у русі поїздів.Спека зупинила атомний енергоблокНа атомній електростанції "Гольфеш" на південному заході Франції зупинили один з енергоблоків через підвищення температури води у річці Гаронна.Воду використовують для охолодження реакторів. За французькими екологічними нормами її температура не повинна перевищувати 28°C, щоб скидання нагрітої води не шкодило річковій екосистемі.Екстремальна спека також спричинила дострокове закриття шкіл, скасування масових заходів і скорочення роботи громадського транспорту.Окремо французькі правоохоронці розслідують смерть двох дітей віком два і чотири роки, яких знайшли в автомобілі на парковці у місті Карпантра. Точні обставини та причина їхньої смерті встановлюються.В Іспанії прогнозували до 44°CВ Іспанії червоні попередження оголосили на півдні країни, а також у Країні Басків і Кантабрії. У районах провінцій Кордова та Хаен температура могла сягнути 44°C.Напередодні понад 100 із 828 метеостанцій зафіксували щонайменше 40°C. В Андúхарі повітря прогрілося приблизно до 45°C.Державна метеорологічна служба Aemet зазначає, що ранні хвилі спеки в Іспанії стають частішими. Упродовж 2000-2025 років у червні зафіксували десять таких періодів, тоді як за попередні 25 років — лише два.Із середи на Піренейському півострові очікують поступове зниження температури.В Італії оголосили найвищий рівень небезпекиВ Італії червоний рівень попередження запровадили у 15 містах, серед яких Рим, Мілан, Флоренція, Турин і Венеція. Очікується, що кількість таких міст зросте до 16.Цей рівень означає, що погодні умови можуть становити загрозу не лише для літніх людей, дітей і пацієнтів із хронічними захворюваннями, а й для здорових дорослих.Італійський уряд також поновив захисні заходи для працівників, які працюють просто неба. Компанії, що зупиняють або скорочують роботу через небезпечну спеку, зможуть отримувати державну допомогу для виплати компенсацій працівникам.Наприкінці тижня пік спеки очікують у Німеччині, Бельгії та Нідерландах. Бельгія вже активувала національний план реагування на спеку та підвищений рівень озону, а нідерландська метеослужба оголосила помаранчеве попередження.Додамо, екстремальна спека в Європі спричинила різке зростання споживання електроенергії через масове використання кондиціонерів і вентиляторів. У разі, якщо попит перевищить доступну потужність електростанцій, окремі регіони можуть зіткнутися з перебоями в електропостачанні.Читайте також: Попередження NOAA: На Землю насувається найпотужніше в історії Ель-Ніньйо.

У вівторок, 23 червня, Франція пережила найспекотніший день за всю історію метеорологічних спостережень від 1947 року. Стовпчики термометрів сягали позначки 44°C.Про це повідомляє BFMTV із посиланням на дані французького метеорологічного агентства. Зазначається, що найвищу температуру зареєстрували в департаменті Ланди поблизу кордону з Іспанією — 44,3°C. У департаменті Вандея стовпчики термометрів піднялися до 44°C.Екстремальна спека не відступала навіть уночі. Так, о четвертій ранку в Біскарросі неподалік Бордо температура становила майже 31°C, у Ла-Рошелі — 29°C, а в Парижі — 27°C. Через високу вологість та інші погодні чинники температура відчувалася ще на кілька градусів вищою.Водночас 24 червня влада оголосила найвищий рівень погодної небезпеки через спеку одразу у 58 департаментах країни. Такий масштаб запровадження "червоного" попередження став безпрецедентним для Франції.Зауважимо, екстремальна спека в Європі спричинила різке зростання споживання електроенергії через масове використання кондиціонерів і вентиляторів. У разі, якщо попит перевищить доступну потужність електростанцій, окремі регіони можуть зіткнутися з перебоями в електропостачанні.Нагадаємо, синоптик Ігор Кібальчич інформував, що впродовж тижня, 22-28 червня, в Україні очікується мінлива літня погода з періодичними дощами, грозами та поривчастим вітром. Температура переважно залишатиметься в межах кліматичної норми, а екстремальна спека із Заходу Європи до країни не дійде.Додамо, ще у квітні у мережі активно почали поширювати "прогнози", буцімто літо 2026 року буде "аномально спекотним". В "Укргідрометцентрі" прокоментували цю інформацію та пояснили, чи варто насправді довіряти таким прогнозам.Читайте також: Якою буде погода у першій половині літа 2026: прогноз синоптика.

Французький президент Еммануель Макрон подякував прем'єр-міністру Великої Британії Кіру Стармеру за внесок у зміцнення французько-британських відносин і підтримку України.Відповідний допис Еммануель Макрон зробив на своїй сторінці в соціальній мережі X."Варто відзначити відданість Кіра Стармера під час роботи у складі "Коаліції охочих" за Україну, а також зусилля заради відновлення відносин між Сполученим Королівством і Європейським Союзом", — наголосив він.За його словами, спільна робота, спрямована для оборони, ядерної енергетики, космосу й інновацій, особливо під час французько-британського саміту минулого липня, свідчить про цю відданість."Ми продовжимо йти цим шляхом на користь наших народів і Європи", — наголосив Еммануель Макрон.Раніше стало відомо, що прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер під час спеціального звернення на Даунінг-стріт оголосив, що час його перебування на посаді добігає кінця. Він заявив, що йде у відставку з посади лідера Лейбористської партії та повідомив про своє рішення королю.Проте Стармер залишається на посаді прем'єр-міністра та лідера Лейбористської партії до обрання та вступу на посаду свого наступника.Головним кандидатом на посаду нового лідера лейбористів вважають колишнього мера Великого Манчестера Енді Бернема, який нещодавно повернувся до парламенту.Водночас офіційно нового прем’єр-міністра ще не визначено. Бернем може очолити уряд без виборів лише в разі, якщо не матиме конкурентів у боротьбі за керівництво партією.Нагадаємо, що на тлі можливої відставки британського політика президент США Дональд Трамп прокоментував ситуацію, заявивши, що бажає йому "всього найкращого"..

Південна та центральна Європа потерпають від потужної хвилі спеки, під час якої температура місцями перевищує 40°C, а в окремих регіонах — сягає понад 42°C. Як пише видання Reuters, посилаючись на дані метеослужб, показники в середньому на понад 4°C перевищують кліматичну норму 1961-1990 років.У Франція повідомляється про щонайменше трьох загиблих людей літнього віку в регіоні Бордо через ускладнення, спричинені спекою. Через екстремальні температури близько 2700 шкіл у країні або закриті, або працюють за скороченим графіком. У деяких районах оголошено найвищий рівень погодної небезпеки."Нас чекають, щонайменше, кілька днів дуже, дуже спекотної погоди. Ми не знаємо, коли температура почне падати", — заявила міністр охорони здоров’я Франції Стефані Ріст.За даними ЗМІ, в Іспанія влада оголосила червоний рівень небезпеки. У місті Сан-Себастьян температура наближається до +40°C — значно вище за сезонну норму, що нетипово навіть для літніх піків у південних регіонах країни. Метеорологи фіксують відхилення від норми на 5-10°C і більше.У Великій Британії прогнозують, що хвиля спеки може побити історичні червневі рекорди. У деяких районах температура може перевищити +39°C, що наближається до абсолютних максимумів для цього періоду року.Ситуація у Італія також залишається напруженою. У таких містах, як Мілан та Рим, оголошено червоний рівень небезпеки. У деяких регіонах відкривають центри охолодження для вразливих груп населення.Окрім впливу на людей, спека серйозно б’є і по дикій природі. У Бельгія реабілітаційні центри для тварин повідомляють про різке зростання кількості постраждалих птахів та дрібних тварин — за кілька днів прийнято понад 150 особин.Нагадаємо, ще у квітні у мережі активно почали поширювати "прогнози", буцімто літо 2026 року буде "аномально спекотним". В "Укргідрометцентрі" прокоментували цю інформацію та пояснили, чи варто насправді довіряти таким прогнозам.Читайте також: Якою буде погода у першій половині літа 2026: прогноз синоптика.

Американський президент Дональд Трамп мав упевненість, що Україна програє у війні проти Росія. Після приходу до влади такі тези доносило до нього оточення. Однак із часом він переконався, що це неправда.Про це заявив президент Франції Еммануель Макрон в інтерв’ю телевізійникам France TV.За його словами, Трамп вважав, що Україна програє цю війну та саме через це наполягав на тому, щоби якомога швидше домогтися укладення миру."Згадайте, січень-лютий 2025 року. Він думав, що Україна програє. Усе пішло не так в Овальному кабінеті під час зустрічі із Зеленським, а потім — саміт між Трампом і Путіним в Анкориджі породив надії на угоду, в межах якої Україні пропонували передати території, які Росія ще навіть не захопила", — зазначив Макрон.Він додав, що після цього в серпні "ми вирушили з делегацією" до Вашингтона, де заявили, що це неможливо. У підсумку подій Дональд Трамп побачив, що заяви про поразку України не відповідають дійсності."Із того часу ми пройшли величезний шлях. І цей шлях — насамперед перемога українців, їхні здібності та їхня переконливість", — акцентував французький президент.За його словами, Трамп побачив, що все, що йому говорили, — що українці впадуть, що не переживуть зиму, — виявилося неправдою."Він побачив, що перед ним — мужні, винахідливі люди, яких він поважає", — підсумував Еммануель Макрон.Також американський президент погодився з лідерами G7, що з боку Росії не виникало серйозного бажання проводити мирні переговори. Тому й результатів таких зустрічей немає.Нагадаємо, що декілька днів тому президент США Дональд Трамп офіційно оголосив про повернення жорстких санкцій проти нафтового сектору Росії. Американський лідер кардинально змінив риторику та висунув європейським партнерам умови для спільного тиску на Кремль..

У середу ввечері, 17 червня, президент України Володимир Зеленський провів термінову спільну розмову з Дональдом Трампом та Еммануелем Макроном за підсумками саміту G7. Лідери держав скоординували свої кроки, які спроможні кардинально змінити геополітичну ситуацію.Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.Підсумки саміту G7 та доленосні переговориЗеленський провів спільну розмову з президентом США Дональдом Трампом та президентом Франції Еммануелем Макроном. Сторони детально проаналізували та підсумували результати нещодавніх переговорів, які проходили у межах міжнародного саміту "Групи семи". Ця координаційна зустріч лідерів трьох держав стала логічним продовженням великої дипломатичної роботи та, за словами українського лідера, має потенціал суттєво вплинути на подальший перебіг подій.Посилення дипломатичних позицій УкраїниПід час розмови Володимир Зеленський висловив глибоку вдячність американському колезі за пильну увагу до українського питання та чітку готовність сприяти якнайшвидшому відновленню стабільності. Також слова подяки пролунали на адресу французького лідера за бездоганну організацію саміту та міцну спільну позицію на міжнародній арені. Наразі ведеться активна робота, спрямована на посилення оборонних та дипломатичних перспектив України у світі.Пряма мова: прагнення до стабільності"Щойно говорили з президентом США Дональдом Трампом і президентом Франції Еммануелем Макроном", — зазначив Зеленський, акцентуючи на важливості моменту.Він схарактеризував цю розмову як ключову для подальшого розвитку політичного процесу."Важлива координаційна розмова, яка може багато змінити", — наголосив президент України.Глава держави також окреслив пріоритет поточної міжнародної діяльності української влади."Мир потрібен. І ми робимо все, щоб мир наблизити", — резюмував лідер країни.Нагадаємо, 17 червня американський президент Дональд Трамп заявив, що українському та російському лідерам Володимиру Зеленському та Володимиру Путіну треба поговорити. Але їхню зустріч організувати надзвичайно складно. .

Американський президент Дональд Трамп погодився з лідерами G7, що з боку Росії не виникало серйозного бажання проводити мирні переговори. Тому й результатів таких зустрічей немає.Про це заявив президент Франції Еммануель Макрон у соціальній мережі X."Минуло вже де кілька місяців, відколи американці взяли на себе ініціативу, ці наміри похвальні. Вони заявили, що вестимуть переговори з Росією, бо можуть це зробити", — зазначив він.Макрон додав, що хотів би високо оцінити зусилля США щодо налагодження діалогу з Росією, але результатів цих зусиль немає, як і не надійшло відповіді від країни-агресорки.Президент Франції зауважив, що європейські лідери також об’єдналися, щоби вести переговори з Російською Федерацією."Що сталося? Нічого. А потім Зеленський також сказав: "Я теж готовий. Я готовий провести повні переговори з Росією, щоби домовитися з нею". Що відповів Путін? "Ні. Я не прийду. Або ви спочатку маєте капітулювати", — пояснив він.Французький лідер заявив, що Трамп погодився з лідерами G7, "що з боку Росії не було серйозного бажання проводити мирні переговори чи переговори взагалі"."Ми всі погодилися, що Україна чинила опір набагато краще, ніж дехто передбачав, і що Росія опинилася у скрутному становищі. І ми всі погодилися, що посилимо нашу підтримку України", — прокоментував він огляд ситуації на фронті від Володимира Зеленського.Нагадаємо, що президент США Дональд Трамп офіційно оголосив про повернення жорстких санкцій проти нафтового сектору Росії за підсумками першого дня саміту G7. Американський лідер кардинально змінив риторику та висунув європейським партнерам умови для спільного тиску на Кремль..

У вівторок, 16 червня, президенти України та Сполучених Штатів Америки Володимир Зеленський і Дональд Трамп провели перемовини на полях саміт G7 у французькому Евіані. Вони обговорили низку актуальних питань.Про це Володимир Зеленський повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі й опублікував декілька фотографій із зустрічі."Завжди важливо координувати позиції", — наголосив український президент.. Під час розмови українського й американського президентів також неподалік перебували секретар РНБО України Рустем Умєров і державний секретар США Марко Рубіо.Детальних подробиць переговорів на найвищому рівні на полях саміту "Великої сімки" наразі не оприлюднено.Раніше американський президент заявив, що Росія має укласти угоду з Україною. Лідер США також оголосив про зустріч із президентом України Володимиром Зеленським."Послухайте, Росія має укласти угоду. Росія втратила величезну кількість людей, як і Україна. Минулого місяця вони втратили 35 000 солдатів між собою. Те, що там відбувається, просто божевілля", — наголосив президент США.Водночас прессекретар нашого президента Сергій Никифоров інформував, що Зеленський проведе серію критично важливих перемовин із ключовими світовими лідерами, присвячених посиленню оборонної та фінансової підтримки України.Офіційна програма візиту розписана буквально за хвилинами. Ранок розпочався зі швидкого обговорення нагальних питань із Францією, після чого відбудеться головна профільна подія саміту.Подальший графік Володимира Зеленського передбачає індивідуальні дипломатичні раунди з лідерами Франції, Німеччини, Канади, Великої Британії, а також із керівництвом Міжнародного валютного фонду. За словами прессекретаря, цей перелік не є остаточним.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, офіційний Київ продовжує демонструвати відкритість до дипломатичного врегулювання конфлікту, заявляючи про готовність організувати прямі перемовини на найвищому державному рівні. Натомість керівництво Росії виявляє абсолютну непохитність, ігнорує мирні ініціативи та залишається відданим своїм максималістським загарбницьким цілям..

Президент України Володимир Зеленський 16 червня розпочинає насичений робочий день у французькому Евіані в межах саміту лідерів "Великої сімки". Глава держави проведе серію критично важливих перемовин із ключовими світовими лідерами, присвячених посиленню оборонної та фінансової підтримки України.Про це повідомив прессекретар президента Сергій Никифоров.Початок саміту та розмова з МакрономОфіційна програма візиту глави держави розписана буквально по хвилинах. Ранок розпочнеться зі швидкого обговорення нагальних питань із приймаючою стороною, після чого відбудеться головна профільна подія саміту."О 8:55 за місцевим часом президент прибуває на саміт G7 в Евіані. Після короткої зустрічі "на ногах" з президентом Франції Макроном Володимир Зеленський візьме участь у спеціальному засіданні G7 — Україна", — зазначив речник Офісу президента.Серія двосторонніх перемовин та виступ для медіаПодальший графік Володимира Зеленського передбачає індивідуальні дипломатичні раунди з лідерами Німеччини, Канади, Великої Британії, а також із керівництвом Міжнародного валютного фонду. За словами прессекретаря, цей перелік не є остаточним."Далі за ходом дня будуть двосторонні зустрічі з учасниками саміту: федеральним канцлером Німеччини Мерцем, прем’єр-міністром Канади Карні, директором-розпорядником МВФ Георгієвою, прем’єр-міністром Великої Британії Стармером. Будуть також інші зустрічі. Про них повідомимо ближче до запланованого часу", — розповів Сергій Никифоров.Окрім закритих дипломатичних панелей, президент України приділить увагу великому медійному заходу. Вже вдень він вийде на прямий зв'язок з авторитетним міжнародним майданчиком."З медійних елементів сьогодні онлайн участь у конференції Reuters Next о 12:45 із відповідями на запитання модератора", — додав прессекретар.Нагадаємо, 15 червня президент Володимир Зеленський заявив, що обговорив із американським лідером Дональдом Трампом формати можливої зустрічі із російським диктатором Володимиром Путіним..

Президент США Дональд Трамп пригрозив Франції новими митами на вино та шампанське через цифровий податок для американських технологічних компаній. Він заявив, що Вашингтон може запровадити 100% тарифи, якщо Париж не скасує відповідний збір.Про це Трамп сказав в інтерв’ю New York Post. За словами американського президента, він уже говорив про це з президентом Франції Еммануелем Макроном. Трамп заявив, що попросив не стягувати податок з американських компаній, а в разі відмови пригрозив митами на "усе шампанське і всі вина", які надходять із Франції.Йдеться про 3% цифровий податок, який Франція запровадила у 2019 році. Він стосується місцевих доходів великих технологічних компаній, зокрема Alphabet, Amazon і Apple.Трамп заявив, що Франції достатньо скасувати цей податок, щоб уникнути торговельного тиску з боку США.За даними New York Post, американський ринок забезпечує близько п’ятої частини світових продажів французької виноробної галузі. Це понад два мільярди доларів на рік.Французьке вино та шампанське постачаються до США, однак цей процес суворо регулюється американським законодавством. Імпорт алкогольної продукції потребує митного оформлення, сплати податків і дотримання вимог федеральних органів контролю.Крім того, правила доставлення можуть відрізнятися залежно від штату: в окремих регіонах діють додаткові обмеження або спеціальні вимоги до імпортерів. Через особливості транспортування шампанського та інших ігристих вин для перевезення використовують спеціальне пакування, а доставку зазвичай здійснюють ліцензовані компанії та спеціалізовані постачальники алкоголю.Нагадаємо, у травні Дональд Трамп оголосив про посилення торгового тиску на Європейський Союз. Зокрема, Вашингтон підвищує до 25% тарифи на авто з ЄС..

Саміт "Групи семи", який відбудеться 15–17 червня у французькому Евіані, може стати майданчиком для обговорення можливих майбутніх мирних переговорів щодо війни Росії проти України.Про це повідомляє "Суспільне" з посиланням на джерела в німецькому уряді."Сьогодні Україна перебуває в новій позиції сили. Росія не може перемогти військовим шляхом. Її економіка зазнає труднощів. Тому вперше може повільно відкриватися вікно можливостей для дипломатії. Про це радилися в Лондоні на зустрічі. Разом вони сформулювали п’ять основних пунктів, які також будуть обговорюватися в Евіані з президентом Трампом", — зазначило джерело.Окремо джерела наголошують, що ключовим питанням залишається представництво Європи у можливих переговорах. Європейські партнери наразі шукають баланс між ефективністю формату та його легітимністю."Ми вважаємо, що найімовірніше в разі реальних мирних переговорів формат буде "Україна, Росія, США і Європа". Найскладніше питання — хто говорить від Європи. Наразі немає остаточної відповіді. Потрібна одночасно ефективність і легітимність. Ефективність означає: не надто великий формат. Легітимність означає тісну координацію з Україною, США і європейськими партнерами", — пояснило джерело.Водночас співрозмовники визнають, що досягнення спільної позиції між країнами "Групи семи" та Україною щодо нової ініціативи мирних переговорів наразі є малоймовірним.Нагадаємо, за даними The Guardian, президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп візьме участь у робочій сесії саміту G7 за участю президента України Володимира Зеленського, однак окремих двосторонніх переговорів між лідерами не заплановано.Зауважимо, раніше Володимир Зеленський заявляв, що міжнародні зустрічі на рівні Європейського Союзу, "Великої сімки" та Північноатлантичного альянсу, що заплановані на початок літа, здатні кардинально змінить хід російсько-української війни. Київ сподівається на рішучі кроки з боку західних партнерів, які допоможуть посилити дипломатичний тиск на країну-агресорку.Читайте також: Доленосні саміти літа: Зеленський розповів, що визначить подальший перебіг війни.

Президент США Дональд Трамп може провести зустріч із президентом України Володимиром Зеленським під час саміту G7 у Франції. Захід має відбутися у французькому Евіані з 15 до 17 червня.Про це повідомляє Sky Tg24 із посиланням на неназваного американського високопосадовця. За даними медіа, Зеленський планує взяти участь у засіданні саміту у вівторок, 16 червня. Очікується, що Трамп прибуде до Евіана ввечері в понеділок, 15 червня.Американський посадовець заявив журналістам, що президент США візьме участь у робочій сесії G7 разом з українським лідером і проведе з ним окрему зустріч."Ми хочемо, щоб війна закінчилася якомога швидше", — сказав чиновник.Інших деталей можливої зустрічі Трампа і Зеленського наразі не повідомляють. Також станом на зараз немає офіційного підтвердження ані від Української сторони, ані від міжнародних партнерів.Нагадаємо, 13 червня Чемпіон світу з боксу в надважкій вазі Олександр Усик зустрівся з президентом Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом..

Наші оборонці успішно атакують Росію дронами та паралізують логістику окупантів до Криму. У Лондоні узгодили пункти мирного процесу. Сі Цзіньпін особисто відвідав Кім Чен Ина. Про ці та інші події та їхні наслідки — у підсумковому аналізі TrueUA.Чемпіонат світу з футболу, який розпочався цього тижня, буде важливою подією не лише у світі спорту, а й політики. Перший матч Мундіалю затьмарив скандал із російськими прапорами на трибунах стадіону "Ацтека" у Мехіко. Організатори турніру пояснили, мовляв, хоча збірну Росії і відсторонили від змагань на невизначений час, проте вона лишається членом ФІФА. Тому й повісили її прапор серед інших. Були на трибунах і росіяни з триколорами. Росія завжди використовувала масштабні спортивні форуми для політичних провокацій, тому подібне, на жаль, повторюватиметься й на інших стадіонах.Окрім футбольної першості, тиждень приніс й інші події. TrueUA проаналізував основні з них: що відбулося і якими будуть наслідки.Крим стає островом, а Росія запалала ще більшеСерія ударів українських БпЛА по мостах, які ведуть до анексованого Криму, паралізувала логістику окупантів.Після пошкодження мосту біля Чонгара, загарбники перенаправили свої вантажівки через Армянськ, але і там їх наздогнало покарання, — добрі дрони вразили колону з 50 вантажівок, які перевозили паливо та боєприпаси.Анексований Крим значною мірою відчув на собі наслідки знищення логістики агресора, — там триває бензинова криза, на тлі якої населення почало масово скуповувати крупи та макарони. Путінський режим не був готовий до такого повороту. Росіяни намагаються навести понтонні переправи замість пошкоджених мостів, та це не розв'язує проблему глобально.Дісталося загарбникам і на інших окупованих територіях. Зокрема, після ефективних ударів БпЛА зупинив роботу порт Маріуполя, крім того, вражено електропідстанції, РЛС ворога, цистерни з паливом на захоплених росіянами землях Донеччини й Луганщини.Палає і сама Росія. Протягом тижня, що минає, червоний півень прилетів на нафтопереробні заводи "Танеко" та "ТАИФ-НК" у Татарстані, на хімічний завод "Тольяттікаучук" та на Куйбишевський НПЗ у Самарській області, Афіпський НПЗ у Краснодарському краї, завод "ВНИИР-Прогрес" у Чебоксарах, який виробляє компоненти для російських ракет і безпілотників. І це далеко не повний перелік уражених об’єктів."У нас є десь 300, 350 засобів, які ми застосовуємо, і ми вийдемо на ту кількість, яка дозволить нам відповідати їм повною мірою. Росія розуміє, що коли буде 600 дронів та ракет, тоді вони відчують цю війну так, як її відчуваємо ми. Але вони відчують її вдома", — заявив президент Володимир Зеленський 9 червня в Естонії під час спілкування з медіа разом із лідерами країн Північної Європи та Балтії.Нарешті визнав шкоду для своєї економіки від глибоких ударів БпЛА й Путін. Але одразу збрехав: мовляв, зруйноване швидко відновлюють. І пообіцяв посилити удари по Україні. Нічого нового, знову погрози "Орєшніком" та атаками на українські міста. Але навіть одурманені кремлівською пропагандою росіяни не можуть не бачити страху своєї керівної верхівки.У Москві вперше за 23 роки скасували святковий концерт на Красній площі до так званого "Дня Росії", також не відбудеться авіасалон у підмосковному Жуковському. Протягом кількох минулих років це дійство проводилося в онлайн-форматі, проте глава уряду країни-агресорки Михайло Мішустін гарантував, що цього року авіасалон відбудеться. І цей збрехав…Міжнародна активність України зі знаком плюсПрезидент Зеленський 7 червня у Лондоні провів зустріч із лідерами групи Е3 — прем’єром Великобританії Кіром Стармером, президентом Франції Еммануелем Макроном та канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. Результатом стали п’ять умов мирного процесу та акцент на участі Сполучених Штатів у цьому процесі. Через те що Дональд Трамп добряче загруз у військовому конфлікті з Іраном, він дистанціювався від переговорів про припинення війни в Україні. Європа намагається повернути його за переговорний стіл, але не в тому форматі, який призвів до пастки з "духом Анкориджа", а до спільної з європейцями позиції.Вона викладена у п’яти пунктах:негайне припинення вогню та повна зупинка Путіним бойових дій;ордони не можуть змінюватися силою, точкою для переговорів є нинішня лінія бойових зіткнень, Україна має суверенне право укладати союзи будь з ким, у тому числі з НАТО;українці мають отримати чітку юридичні гарантії безпеки, які набудуть чинності одразу після припинення вогню та передбачатимуть розгортання на нашій території міжнародних сил;російські гроші будуть заморожені доти, доки Москва не компенсує завданих Україні збитків;у мирній угоді має бути врахований безпековий інтерес Європи, тому будь-які перемовини щодо Євросоюзу та НАТО потребуватимуть згоди їхніх країн-членів.Останній пункт — сигнал Трампу, що домовлятися з Путіним про щось за спинами європейців у нього не вийде.Після Лондона Зеленський відвідав саміт країн Північної Європи та Балтії, який відбувся в Естонії. Окрім демонстрації політичного союзництва України з країнами цього регіону, з Таллінна українська делегація привезла і конкретні рішення, зокрема, щодо посилення української системи ППО. 15-17 червня у Франції відбудеться саміт G7, куди запросили Зеленського. Тож очікуємо важливих новин уже у понеділок.Третя подія — візит до Києва єврокомісарки з питань розширення Марти Кос. В українській столиці вона повідомила чудову новину для українців — 15 червня відкриється перший переговорний кластер для членства України в Євросоюзі."За допомогою так званого випереджального підходу, з технічного погляду, ми готові до відкриття. Зараз тривають фінальні консультації з країнами-членами ЄС. Після відкриття першого кластера, у липні можуть бути відкриті й інші", — зазначила єврокомісарка.Показово, що цей процес відбувається на тлі триваючої сварки між Києвом і Варшавою через складні сторінки спільного минулого. TrueUA аналізував причини і наслідки чвар. На жаль, від польських політиків протягом тижня, що минає, звучало багато неприємних заяв на адресу України, українців та українського президента. Залишається сподіватися, що місце Віктора Орбана, який на користь Росії гальмував просування нашої держави до ЄС, не займе польський президент Кароль Навроцький.Китай лякав маневрами біля берегів Тайваню, а Сі Цзіньпін особисто їздив до КімаСеред інших важливих подій TrueUA виділяв перемогу на парламентських виборах у Вірменії політичної сили прозахідного прем’єр-міністра Нікола Пашиняна. Ще одна країна прагне піти якомога далі від Москви, і це — хороша новина. Але були й тривожні, серед таких — Китай знову шукає привід для військового конфлікту навколо Тайваню. Протягом тижня китайці проводили так звану "спеціальну морську операцію" у водах на схід від Тайваню. У Тайбеї звинуватили Пекін у порушенні міжнародного права. Маневри китайців завершилися, але вони підтвердили, що комуністична влада Сі Цзіньпіна прагне домінувати в цьому регіоні попри інтереси інших держав.У Піднебесній свої дії пояснювали реакцією на переговори Японії та Філіппін про делімітацію морських кордонів, буцімто це зазіхання на виключну економічну зону Китаю, якою він вважає води біля Тайваню. Китайська влада підозрює Філіппіни та Японію у бажанні встановити контроль за морським шляхом, яким, у разі нападу КНР на Тайвань можна надавати допомогу тайванцям. Тому Сі вирішив погрозити дубинкою.Проте аналітики вважають, що нетривала "спеціальна морська операція" — черговий етап нагнітання, і що Китай готується до війни. Поки — дипломатичної, але з позиції сили. На це вказують кілька ознак. Перша: протягом останніх 19 місяців КНР скуповує золото. З одного боку, цей метал дає можливість диверсифікувати міжнародні резерви на тлі глобальної нестабільності у світі. З іншого — великі запаси золота створюють фінансову подушку на випадок санкцій у відповідь на агресію проти Тайваню.Друга ознака — вперше за сім років 7-8 червня відбувся візит Сі Цзіньпіна до Кім Чен Ина. Оглядачі вказують: це перший міжнародний вояж вождя китайських комуністів у 2026 році, досі всі приїздили до нього, навіть Трамп. Чому ж північнокорейський лідер удостоївся такої честі? У Сі немає стратегічних партнерів в Індо-Тихоокеанському регіоні, але вистачає ворогів, точніше, конкурентів за вплив, і в разі військового зіткнення навколо Тайваню опертися буде ні на кого, окрім КНДР.Утім, китайська дипломатія відома тим, що про реальні домовленості пресрелізів не видають, все лишається утаємниченим. Тому наслідки переговорів можна простежувати тільки по конкретних діях і то не відразу. Оскільки китайці допомагають росіянами у війні проти України не публічно, а північні корейці — безпосередньо, за розвитком активності Пекіна варто поспостерігати й українським аналітикам..

П’ять країн Європейського Союзу виступили з ініціативою перегляду правил вступу нових членів до блоку, запропонувавши посилити механізми контролю за дотриманням демократичних стандартів.Про це повідомляє Reuters із посиланням на спільний документ Німеччини, Франції, Нідерландів, Бельгії та Люксембургу.Серед запропонованих заходів — створення нових гарантій дотримання принципів верховенства права, а також механізмів реагування на можливе "демократичне відкатування" після вступу до ЄС. Йдеться про інструменти, які можуть бути закладені у майбутні договори про приєднання.Окремо країни-ініціатори пропонують обговорити можливість тимчасового обмеження права голосу для нових членів ЄС у чутливих сферах, де рішення ухвалюються одностайно. Це може стосуватися, зокрема, зовнішньої політики, розширення блоку та бюджетних питань.Ініціатива з’явилася на тлі дискусій про розширення ЄС, зокрема щодо України та Молдови, які продовжують рух до членства. У Євросоюзі також враховують досвід попередніх розширень і проблеми з дотриманням демократичних стандартів у деяких країнах-членах.Паралельно в ЄС триває підготовка до відкриття переговорних кластерів з Україною та Молдовою, які охоплюють питання верховенства права та демократичних реформ.Додамо, нещодавно стало відомо, що Україна може недоотримати близько 680 мільйонів євро фінансової допомоги від Європейського Союзу. Головна причина — несвоєчасне виконання окремих реформ..
