# Франція

Франція затримала одного з катів незаконної донецької тюрми "Ізоляція" за вчинення воєнних злочинів в Україні. Затриманим виявився українець.Про це повідомив генеральний прокурор України Руслан Кравченко. За даними слідства, у 2017-2019 роках чоловік добровільно співпрацював із так званим "міністерством державної безпеки ДНР".За словами колишніх бранців, він був помічником керівника незаконної тюрми в т.о. Донецьку. Так, зловмисник брав участь у катуваннях ув’язнених, жорстоко з ними поводився, чинив психологічний тиск, змушував давати зізнання та принижував людей. Наразі встановлено щонайменше дев’ятьох потерпілих.У 2021 році, коли в Україні завершили розслідування і передали справу до суду, обвинувачений втік з України до Франції та спробував отримати там статус біженця."Після звернення українських прокурорів, ГО Truth Hounds та інших громадських організацій правоохоронці Франції відкрили власне кримінальне провадження. Спільно з українськими прокурорами вони допитали потерпілих, а українська сторона передала додаткові матеріали справи для зміцнення доказів. У результаті спільної роботи чоловіка затримали. За клопотанням Національної антитерористичної прокуратури Франції його взяли під варту та висунули обвинувачення у воєнних злочинах і злочинах проти людяності", — йдеться у повідомленні.Генпрокурор відзначив, що це вже другий випадок затримання за кордоном осіб, причетних до вчинення воєнних злочинів в Україні. Першим став вирок у Фінляндії бойовику російських збройних формувань, якого засудили до довічного ув’язнення. Апеляційний розгляд цього рішення наразі знаходиться на завершальній стадії.Нагадаємо, раніше контррозвідка Служби безпеки та Національна поліція зірвали замовне вбивство Героя України — генерал-майора Сил оборони. Затримано двох агентів Росії.Додамо, СБУ затримала на Волині російського агента, який збирав дані про рух військових вантажних ешелонів "Укрзалізниці". За даними слідства, він діяв на замовлення ФСБ Росії та передавав координати та часові графіки руху поїздів, які використовуються для логістики Сил оборони..

Франція заявила, що її посольство в Києві продовжить працювати у звичайному режимі, попри погрози Росії завдати ударів по "центрах ухвалення рішень" та іноземних дипломатичних представництвах в Україні.Про це заявив речник Міністерства Європи та закордонних справ Франції Паскаль Конфаврьо, пише "Укрінформ".За словами представника французького зовнішньополітичного відомства, Париж засуджує заяви Москви напередодні 9 травня та вважає їх безвідповідальними."Що стосується заклику евакуюватися з Києва і евакуювати іноземні посольства, ми засуджуємо безвідповідальні заяви, зроблені Міністерством закордонних справ Росії напередодні 9 травня. Погрози Москви, зокрема щодо центрів ухвалення рішень та іноземних посольств в Україні, є неприйнятними й суперечать міжнародним зобов’язанням Росії", — наголосив Конфаврьо.Він також підтвердив, що Франція не планує евакуацію дипломатичної місії з української столиці:"Французьке посольство в Києві продовжить роботу у звичайному режимі".У Парижі також закликали Росію відмовитися від агресивної риторики та перейти до реальних переговорів про припинення вогню.Нагадаємо, напередодні представники російської влади та МЗС РФ виступили із заявами про можливі удари по "центрах ухвалення рішень" у Києві на тлі святкувань 9 травня. Після цього в інформаційному просторі почали з’являтися заклики до евакуації іноземних дипломатичних установ з української столиці.Додамо, у Кремлі з початку березня 2026 року зростає занепокоєння через можливі загрози безпеці Володимира Путіна. За даними росЗМІ, російський лідер побоюється, що представники власних еліт можуть спробувати організувати замах із використанням безпілотників..

У межах програми Cannes Docs Каннського кінофестивалю покажуть українську документальну стрічку "Пересікаючи Окс" (Crossing Oxus). Її режисерка — Світлана Ліщинська, продюсерка — Ольга Гібелінда.Про це повідомило "Суспільне Культура" з посиланням на пресреліз авторів фільму."Я працюю над цим проєктом уже понад два роки, для мене важливо проходити цей шлях без поспіху, глибоко занурюючись у матеріал. Відбір до Cannes Docs — це велика радість і знак того, що ця історія може бути важливою не лише для України, а й для інших посттоталітарних суспільств", — розповіла Ліщинська.Гібелінда додала, що це важливий крок у міжнародному розвитку проєкту та можливість представити історію, яка говорить не лише про минуле, а й про те, як воно продовжує формувати сучасність.Стрічку відібрали до секції Spotlighted Projects програми Cannes Docs, що відбувається в межах Marché du Film Каннського кінофестивалю. Відбір відбувся за результатами відкритого конкурсу, організованого Українським інститутом спільно з Каннським кіноринком. Цього року Marché du Film відбудеться з 12 по 20 травня.Crossing Oxus — це документальна стрічка, що розповідає про українську режисерку Марину, яка знайомиться з останнім радянським солдатом, що залишив Афганістан і зберіг унікальний особистий архів листів і плівок.Занурюючись у його спогади, герої починають будувати крихкий зв'язок, що дозволяє по-новому подивитися на травматичну спадщину минулого.Програма Cannes Docs є частиною Marché du Film — професійної індустрійної секції Каннського кінофестивалю, яка щороку збирає провідних представників документального кіно з усього світу.Фільм перебуває на ранній стадії виробництва. 2026 року проєкт також представили на East Doc Platform у Празі, де отримав нагороду The Docs Up Fund Award."Це потужне та безкомпромісне висвітлення війни в усій її жорстокості, що глибоко резонує із сучасними конфліктами у світі", — зробили висновок члени журі.Каннський кінофестиваль — міжнародний кінофестиваль, який проводиться щороку в Каннах у Франції. Разом зі ще чотирма найбільшими фестивалями (у Торонто, Венеційським, Берлінале і "Санденсом") належить до так званої великої п'ятірки найважливіших подій в кіноіндустрії.Український документальний фільм "Ілюзія тихої ночі" режисерки Ольги Черних отримав спеціальну відзнаку міжнародного кінофестивалю Visions du Réel. Він переміг у програмі Burning Lights Competition..

Збірна України з хокею здобула другу перемогу на чемпіонаті світу в дивізіоні 1А. У матчі третього туру українці здолали сильну збірну Франції. Це найрейтинговіший суперник, якого обіграли "синьо-жовті" за останні роки.Про це повідомило "Суспільне Спорт". Журналісти зазначили, що ключовим моментом для України став перший період, який вона виграла у Франції з рахунком 2:0."Попри те, що французи зрівняли рахунок у другій 20-хвилинці, "синьо-жовті" повернули собі перевагу до кінця другого періоду й у підсумку виграли матч", — ідеться в повідомленні.Раніше у двох турах чемпіонат світу з хокею в Дивізіон IA збірна України спочатку програла Польщі з рахунком 2:3, а потім виграли в Литви 2:1.Перемога дозволила Україні підійнятися на друге місце у турнірній таблиці дивізіону IA. У доробку "синьо-жовтих" 6 очок — стільки ж у Казахстану, який поки що зіграв на матч менше.Наступний матч Україна проведе проти Казахстану у четвер, 7 травня, о 17:00 за київським часом.Україна взяла реванш у Франції за поразку у фінальному раунді олімпійської кваліфікації. Той поєдинок українці програли з рахунком 2:7. Загалом для України це перша перемога над Францією на чемпіонаті світу за 22 роки. Востаннє подібне вдавалося ще 2004 року — тоді гра закінчилася з рахунком 6:2. З того часу збірні на чемпіонаті світу не грали, оскільки виступали в різних дивізіонах.Франція — учасник Олімпіади-2026. Груповий етап турніру французи закінчили з трьома поразками. А торік Франція грала в елітному дивізіоні чемпіонату світу з хокею, звідки вилетіла вперше з 2019 року. Франція — найрейтинговіша збірна, яку обіграла Україна за останні роки. Перед стартом турніру французи займали 14-те місце у світовому рейтингу.Нагадаємо, що в жовтні минулого року хокейна збірна України здобула дебютну перемогу на Європейському кубку націй. "Синьо-жовті" у вольовому стилі здолали команду Румунії з рахунком 4:1..

Французький актор Жан Рено, відомий роллю у фільмі "Леон", випустив шпигунський трилер "Втеча", у якому порушує тему викрадення українських дітей російськими військовими. Книгу опублікували на початку квітня.Про це він розповів в інтерв’ю Télé 7, пояснивши, що ідея роману виникла після повідомлень про масове вивезення дітей з України."Я був надзвичайно шокований. Я вважав божевіллям, що цих дітей викрадають, щоб промивати їм мізки. Я не займаюся політикою — я хотів перетворити це на роман", — зазначив Жан Рено.У центрі сюжету — колишня масажистка Емма, яка працює на французьку зовнішню розвідку DGSE під прикриттям і вирушає до Сибіру, де, за сюжетом, утримують викрадених українських дітей. Роман вийшов у видавництві XO Éditions і є продовженням попередньої книги автора "Емма", що стала міжнародним бестселером.Як зазначили у матеріалі, задум книги безпосередньо пов’язаний із новинами про війну в Україні та гуманітарні злочини, які викликали сильний емоційний відгук у автора.Нагадаємо, Україна продовжує активну боротьбу за повернення юних громадян, які були незаконно вивезені на територію країни-агресора. Завдяки спільним зусиллям правозахисників та міжнародних партнерів тисячі дітей уже змогли знову обійняти своїх рідних..

Британська комунікаційна компанія IN2 нехтувала безпекою активістів в окупації для збереження західного фінансування.Про це йдеться у розслідуванні Kyiv Independent."Фінансована Заходом секретна програма понад три роки підтримувала ініціативу "ненасильницького опору" на території окупованої Росією України, яка заохочувала цивільних осіб до "суїцидальної" діяльності, незважаючи на достовірні повідомлення про смерть, тортури та ув'язнення активістів", — йдеться у розслідуванні.Йдеться, зокрема, про ініціативи "Жовта стрічка" та "Зла Мавка", учасникам яких пропонували виконувати завдання з ненасильницького спротиву — поширення української символіки, прослуховування української музики або навіть публічне знищення російських прапорів. Такі дії в умовах окупації можуть становити значний ризик для життя і свободи.Розслідування виявило, що вербування до "Жовтої стрічки" відбувалося через незахищений бот у Telegram. Журналісти змогли пройти реєстрацію всього за 13 хвилин, а правила безпеки не були обов’язковими для виконання."Згідно з численними джерелами, з якими Kyiv Independent детально ознайомилася протягом багатомісячного розслідування, керівники програми проігнорували неодноразові та постійні попередження про критичні недоліки в операційній безпеці програми, які могла б використати Федеральна служба безпеки Росії (ФСБ) для відстеження та затримання активістів. Крім того, ці ж джерела стверджують, що головною турботою всіх причетних було збереження західного фінансування, а не безпека активістів, попри те, що "Жовта стрічка" публічно заявляла ще у 2022 році, що "принаймні 30" з них було "заарештовано чи щось подібне", і що "деяких людей з нашої організації вбито", — наголошується у розслідуванні.За інформацією розслідувачів, компанія IN2 отримала понад 2,3 млн канадських доларів фінансування від уряду Канади, а також додаткові кошти від Великої Британії у 2025 році. Частина цих грошей, ймовірно, пішла на підтримку зазначених рухів, однак точний розподіл коштів невідомий.Джерела видання стверджують, що ключовим пріоритетом для організаторів було збереження фінансування, а не безпека учасників. Це викликало занепокоєння і призвело до внутрішніх перевірок як у британському МЗС, так і в українських структурах, зокрема у Силах спеціальних операцій. У коментарі журналістам представник української розвідки заявив, що організатори могли безпідставно наражати на небезпеку життя активістів", отримуючи з цього прибуток.Нагадаємо, на початку квітня Служба безпеки України, Федеральне бюро розслідувань Сполучених Штатів Америки та правоохоронні органи Європейського Союзу викрили Головне управління Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації на масштабному шпигуванні через "хакнуті" Wi-Fi роутери.Додамо, в березні експерти з кібербезпеки почали бити на сполох, адже сотні мільйонів користувачів Apple опинилися під загрозою потенційного викрадення інформації через "потужний програмний експлойт". Ситуація для України є критичною, адже зловмисники змогли зламати сервер українського уряду, розмістивши шкідливий код на ресурсі з доменом ".gov.ua"..

Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що після завершення свого другого терміну у 2027 році не планує продовжувати політичну кар’єру.Про це він сказав під час поїздки на Кіпр, де брав участь у неформальному саміті лідерів ЄС. За його словами, після десяти років на посаді президента він має намір повністю відійти від політики, передає Le Figaro.Макрон також зазначив, що завершальний етап його президентства є найскладнішим, адже потрібно одночасно зберегти досягнуті результати та виправити те, що залишилося незавершеним або проблемним."Я не займався політикою раніше і не буду займатися нею після", — заявив політик.Президентські вибори у Франції заплановані на квітень 2027 року.Нагадаємо, президент Франції Еммануель Макрон ініціював створення широкої коаліції держав для протидії геополітичному тиску Вашингтона та Пекіна. Під час свого азійського турне він закликав країни з потужною економікою об’єднати зусилля, щоб уникнути ролі "васалів" у глобальному протистоянні наддержав..

До програми 79 Каннського кінофестивалю відібрали фільм "Весна". Його режисер Ростислав Кирпиченко народився в Литві, але згодом переїхав в Україну. Тепер його стрічку покажуть у секції "Спеціальні сеанси".Про це повідомили на сайті Каннського кінофестивалю, де показали останні оновлення його програми.Фільм "Весна" має спільне виробництво України, Литви та Франції. У його створенні брала участь команда приблизно з 80 спеціалістів. Режисер стрічки — Ростислав Кирпиченко.Події розгортаються в окупованій Україні, де російські загарбники забороняють поховання страчених українських цивільних. Головний герой — 35-річний священник Андрій, який змушений зберігати тіла загиблих до моменту їхнього перевезення до братських могил.Водночас він таємно чинить спротив: ідентифікує жертв, повертає їхні тіла родинам і намагається забезпечити гідне поховання. У центрі сюжету — питання людської гідності, пам’яті та тихої форми опору в умовах окупації.Фільм "Весна" став одним із важливих доповнень до цьогорічної програми поруч із новими роботами таких майстрів, як Джеймс Грей (Paper Tiger) і Закарі Вігон (Victorian Psycho).Каннський кінофестиваль відбудеться з 12 по 23 травня 2026 року. Він є однією з найпомітніших подій у світовій кіноіндустрії, на нього традиційно з’їжджаються багато зірок цієї сфери.Режисер фільму "Весна" Ростислав Кирпиченко народився в Литві та в дитинстві разом із родиною переїхав до України. Згодом він розпочав професійну футбольну кар’єру, яку завершив 2016 року та переїхав до Парижа. Там він закінчив режисерський факультет кіношколи La Fémis.Нагадаємо, що український актор Олександр Рудинський увійшов до акторського складу майбутнього фільму Netflix, створеного за мотивами франшизи про гігантських роботів Mobile Suit Gundam..

Розблокування Європейським Союзом кредиту для України є дуже важливим сигналом рішучості продовжувати спільну співпрацю. Ухвалення нового пакета санкцій теж чітко вказує Росії на баланс сил у Європі.Про це заявив президент Франції Еммануель Макрон, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в мережі X."Радий повернутися до зустрічі з президентом Володимиром Зеленським на полях неформального Європейського саміту на Кіпрі", — констатував він.Французький лідер привітав розблокування європейського кредиту для України, який є дуже сильним сигналом рішучості продовжувати стояти пліч-о-пліч з Україною."Угода щодо 20 пакета санкцій теж є чітким повідомленням, спрямованим до Росії", — додав він.Президент Франції зауважив, що його країна й Україна провели повний огляд оборонної співпраці, необхідності ще більше посилювати тиск на воєнну економіку Росії та роботи, яка триває проводимо в межах "Коаліції охочих"."Наша підтримка не ослабне ні сьогодні, ні завтра. Європа тримається слова, вона витримає", — запевнив Еммануель Макрон.Як відомо, Європейський Союз остаточно затвердив 20-й пакет санкцій проти Російської Федерації, посиливши тиск на агресора у відповідь на війну проти України. Нові обмеження спрямовані на ключові сектори економіки, фінансові інструменти та "тіньовий флот", щоби ще більше звузити можливості Кремля фінансувати воєнні дії.Нагадаємо, що, за інформацією уповноваженого президента України з питань санкційної політики Владислава Власюка, повна фінансова ізоляція Росії, посилення енергетичного ембарго та припинення постачання компонентів для зброї — такими є основні елементи наступного 21 пакету санкцій ЄС, робота над яким уже розпочалася..

Британське видання Financial Times з посиланням на відповідні документи повідомило про пропозицію Україні стати "асоційованим" членом Євросоюзу. Це як за стіл посадили, але їжу не дали. Тому серед експертів думки стосовно ініціативи Європи розділилися.Про що йдеться у німецько-французькому плані приєднання України до ЄСБерлін пропонує формат "асоційованого членства". Він передбачає участь української делегації у міністерських і лідерських зустрічах, але без права голосу та автоматичного доступу до спільного бюджету Європейського Союзу. Париж називає свій формат "інтегрованим статусом держави", у ньому, зокрема, міститься відтермінування доступу України до спільної аграрної політики ЄС та фінансових фондів. За оцінками Європейської комісії, пише британське видання, новий формат міг би забезпечити поступову інтеграцію України з доступом до окремих програм ЄС, зокрема освітніх та інвестиційних, але без повноцінних бюджетних прав.Українська сторона, зазначає Financial Times, критично висловлюється щодо "символічного" членства, побоюючись, що воно замінить повноцінну інтеграцію. Простіше кажучи, може відбутися як із Туреччиною, яка у 1963 році стала асоційованим членом попередника Євросоюзу Європейського економічного співтовариства, з 2005 року вела переговори про вступ до ЄС, проте у грудні 2016-го їх заморозили. Таким чином, у статусі асоційованого члена Туреччина перебуває 63 роки! Цей приклад політологи найчастіше наводять для критики "недочленства" України в Євросоюзі. Можна сперечатися щодо відповідності чи невідповідності цієї держави політичним вимогам Євросоюзу, зокрема, через окупацію частини Кіпру та натягнуті відносини з Грецією, проте у виконанні Копенгагенських критеріїв щодо членства Анкара просунулася далі за Київ, що підтверджує скринінг турецького законодавства, — у цій сфері виконання вимог стовідсоткове. Тут варто нагадати, як рухаються наші справи.Як Україна рухається до ЄС11 грудня минулого року у Львові під час неформальної зустрічі міністрів країн ЄС у справах Європи українська сторона отримала умови за трьома переговорними кластерами "Основи процесу вступу" (дуже важливий кластер, з нього починаються переговори і ним їх закривають), "Внутрішній ринок", "Зовнішні відносини". 17 березня Україні передали вимоги ще по трьох кластерах — "Конкурентна спроможність та інклюзивний розвиток", "Зелений порядок денний та стале з’єднання", "Ресурси, агросектор та політика згуртованості". Як наголошувала єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, усі шість кластерів для України неофіційно відкрито. Неофіційно, бо на той час Віктор Орбан блокував переговори про членство нашої країни в Європейському Союзі. Петер Мадяр, чия партія "Тиса" перемогла на виборах в Угорщині, найімовірніше, блок для України зніме, але не зовнішні сили, а українська влада — уряд і парламент — мають виконувати рекомендації ЄС щодо кожного кластеру. Поки що оцінки темпів виконання вимог у Києві та Брюсселі відрізняються.У березні Марта Кос зробила заяву, яка стала холодним душем для мрійників, які хотіли бачити Україну членом Євросоюзу вже 1 січня 2027 року:"Спочатку вам потрібен мир — це важливо — потім ви маєте провести реформи. Інвестори прийдуть і в Україну, лише якщо вони спочатку зможуть заробити гроші і якщо їхні інвестиції будуть безпечними".А цього понеділка заінтригувала іншою заявою: ЄС має знайти спосіб надати країнам-кандидатам "надійну пропозицію та міцно закріпити їх у європейському політичному просторі, зменшуючи ризик того, що конкуруючі сили формуватимуть майбутнє нашого континенту".Але компромісів щодо високих стандартів реформ — не буде. Очевидно у такій завуальованій формі пані Кос висловила ідеї, які й описано у Financial Times: не повний вступ хоча б авансом, а частковий — однією ногою.Плюси та мінуси "символічного" приєднання до ЄвросоюзуПочнемо з мінусів. Ключовий — українці, які ціною свого життя захищають і нашу державу, і Європу від російських агресорів, будуть дуже розчаровані "асоційованим" членством. Особливо коли воно не передбачатиме дати реального вступу після виконання всіх вимог. Наступні вибори до Європарламенту відбудуться влітку 2029 року, щоб вони проводилися і в Україні, наша держава має отримати повноцінне членство максимум із 1 січня 2029 року. До того часу фінансові витрати на різні європейські програми для України мають бути враховані у проєкті бюджету на 2029 рік. Себто, ще 2028-го.Ці строки видаються нереальними. До того ж повноправне членство наступає з часу ратифікації рішення всіма 27 державами-членами. Ратифікація може відбуватися як у парламенті, так і на референдумі. Там, де прагнуть поставити заслін перед кандидатами, виносять питання на референдум. До речі, Мадяр уже пообіцяв його угорцям.Другий мінус — "асоційованість" не передбачає повноцінного включення України в усі економічні формати ЄС. Іншими словами, ті сектори насамперед аграрний, де Україна має найбільші потужності, залишатимуться закритими. Нам даватимуть кредити, у такий спосіб фінансуватимуть проєкти з відбудови, проте, що не виключено, постійно висуватимуть нові вимоги, від виконання яких залежатиме таке фінансування.Третій мінус об’єднує перші два: якщо членство ставатиме недосяжною метою, з часом в українському суспільстві знижуватиметься підтримка євроінтеграції. І на цій темі спекулюватимуть певні політичні сили, які, на жаль, нарощуватимуть електоральну підтримку. Для прикладу можна згадати Болгарію і Румунію. Обидві країни стали членами ЄС 1 січня 2007 року, проте для них не відкрили одразу всі сфери співпраці. Зокрема, повноправними членами Шенгенської зони вони стали лише з 1 січня 2025 року. Політичні проблеми всередині цих країн, серед них підйом ультраправих — це результат спекуляції таких політиків на образах за "неповноцінне" членство в ЄС.Для рівності — три плюси. Перший: представники України на рівних братимуть участь у всіх дискусіях та будуть долучені до процесу ухвалення рішень. У тому числі неформального процесу. Дипломатичний лобізм даватиме можливість просувати українські інтереси у документах Євросоюзу та у бюджетних статтях.Другий плюс — для України та Європи одночасно — посилення безпекової співпраці. Торік у березні Єврокомісія представила великий план ReArm Europe, який передбачає переозброєння європейських армій та їхню технічну модернізацію. Бюджет цього плану приблизно 800 мільярдів євро. Участь України у програмах переозброєння дасть європейцям військовий досвід, якого у них немає, а українцям — додаткові кошти. Навіть без повноцінного членства в Євросоюзі.Третій плюс — тимчасова "асоційованість" позбавить козирів європейських трампістів та путіністів. Вони маніпулюватимуть на темах "гроші дають Україні, а не нашим громадянам", "українські фермери задушать наших", "з Україною до наших держав прийде війна" тощо. Рівно за рік французи обиратимуть нового президента, ультраправі з "Національного об’єднання" дуже хочуть привести свою креатуру до Єлисейського палацу. Якщо це станеться, Україна може на багато років забути про євроінтеграцію.Тож, можливо, між "ніколи" і "не зараз, але колись" більш прагматично обрати другий варіант? Тим більше до завершення війни з Росією інший нам навряд чи запропонують….

Президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна вже отримала запити від 11 країн щодо постачання вітчизняних безпілотників. Йдеться насамперед про держави регіону Близького Сходу та Перської затоки, а також про перспективу виходу на ринки Кавказу.За словами політика, в межах ініціативи Drone Deal планується укладення щонайменше десяти міжнародних угод щодо експорту українських дронів. Важливо, що співпраця передбачає не лише продаж техніки, а й спільне виробництво — створення виробничих ліній як в Україні, так і за кордоном."У цьому Drone Deal буде щонайменше 10 різних договорів про той чи інший експорт української зброї. Передбачене співвиробництво – будівництво наших ліній виробництва як в Україні, так і в інших державах. Нові технології, які ми спільно розробляємо разом із тією чи іншою державою, у які вони інвестують. І є домовленість про фінансування на рік відповідного об'єму та зафіксована кількість років", — зазначив президент.Президент наголосив, що мова йде про розвиток нових технологій у партнерстві. Так, іноземні держави інвестують у виробництво, а Україна ділиться досвідом і розробками. Уже досягнуто домовленостей щодо фінансування на кілька років уперед із чітко визначеними обсягами.Окремо Зеленський повідомив про початок активної співпраці з європейськими країнами, зокрема з Німеччиною, Італією, Норвегією, Швецією та Нідерландами. Крім того, Україна розраховує на подальше розширення співпраці з традиційними партнерами — Великою Британією та Францією."Друге – це європейська частина. Вже є початок роботи з Німеччиною, Італією, Норвегією, Швецією та Нідерландами. Безумовно, в нас хороші відносини з Британією та Францією. Я впевнений, що там все це буде також відбуватися", — додав він.Нагадаємо, наразі Україні потрібно за рік створити свою антибалістичну систему протиповітряної оборони. Володимир Зеленський розповів, скільки українцям потрібно часу, щоб її створити..

Українська тенісистка Марта Костюк із рахунком 6:0, 6:7 (4), 6:3 обіграла Енн Лі у чвертьфінальному матчі на турнірі WTA 250 у Руані. Таким чином вона вийшла у півфінал, куди раніше пробилася українка Вероніка Подрез.Про це повідомив Telegram-канал "Великий теніс України". Там зазначили, що у вирішальному сеті українській тенісистці вдалося здійснити камбек, поступаючись 1:3.Раніше у своєму стартовому матчі Марта обіграла господарку змагань Діан Паррі, яка є сотою ракеткою світу, після чого вибила американську тенісистку Кеті Макнеллі вольовою перемогою."Костюк удруге цього року зіграє у півфіналі. У січні вона змогла дістатися фіналу на турнірі WTA 500 у Брісбені", — констатували медійники.Загалом Марта вдесяте вийшла до півфіналу змагань рівня Туру та втретє на ґрунтовому покритті.За свій п'ятий фінал у кар'єрі українка боротиметься з німкенею Татьяною Марією, яку раніше двічі перемагала на гарді (Торонто-2024, Цинциннаті-2025).Марія вийшла у чвертьфінал після перемоги над "нейтральною" тенісисткою Іриною Шиманович. Також у півфінал турніру в Руані потрапила 19-річна українка Вероніка Подрез.Це вже другий випадок цього року, коли до півфіналу одного престижного турніру WTA дісталися дві українські тенісистки. У лютому на турнірі WTA 250 у Клуж-Напоці на цій стадії зіграли Дарія Снігур і Олександра Олійникова. Тоді це був перший такий випадок в історії українського тенісу.Нагадаємо, що перша ракетка України Еліна Світоліна продовжує успішний виступ на ґрунтових кортах Німеччини. У напруженому поєдинку чвертьфіналу турніру серії WTA 500 українська тенісистка здолала опір представниці Чехії Лінди Носкової, забезпечивши собі місце у четвірці найкращих учасниць змагань..

Легендарний тенісист та чоловік Еліни Світоліної Гаель Монфіс оголосив про завершення своєї багаторічної кар’єри. Прощальний захід відбудеться у травні на кортах знаменитого "Ролан Гаррос".Про це він написав у своїй соцмережі X.Останній танець на паризьких кортахМонфіс, який роками дарував фанатам неймовірні емоції, анонсував особливу подію під назвою Gaël & Friends. Вона відбудеться у четвер, 21 травня, на центральному корті "Ролан Гаррос". Чоловік Еліни Світоліної зізнався, що для нього цей турнір завжди був особливим, тому він хоче завершити цей шлях яскраво та в колі близьких людей.За словами тенісиста, свято об’єднає дві головні пристрасті його життя — спорт та мистецтво. На захід запрошені не лише зіркові колеги-гравці, а й відомі виконавці, серед яких Matt Pokora, Martin Solveig та Franglish.Щире зізнання легендиФранцуз наголосив, що не хоче йти "по-тихому", оскільки відчуває глибокий зв’язок із вболівальниками."Ролан Гаррос"... Мій останній "Ролан Гаррос". Дивно це писати, але це реальність. І замість того, щоб просто тихо це пережити, я захотів відзначити цей момент так, як це справді близько мені. Я подзвонив друзям. Справжнім. Гравцям, яких я поважаю і з якими ділив роздягальні, корти, шалений сміх. А також артистам, яких я щиро люблю — Matt Pokora, Martin Solveig, Franglish, бо для мене теніс і музика завжди були пов’язані. Це моє життя, це моя ДНК. Теніс, музика, сюрпризи... І передусім любов. Бо саме це я завжди отримував від вас і саме це хочу вам повернути того вечора. Я хочу, щоб ми пережили щось разом. Щось, що ми не забудемо. До зустрічі 21 травня", — заявив Монфіс.Нагадаємо, раніше Еліна Світоліна поділилася емоціями від свого повернення до десятки найсильніших тенісисток планети. Попри вагоме досягнення, спортсменка не збирається зупинятися на рекордах і вже ставить перед собою нові амбітні цілі на корті..

Франція та Австрія приєднались до Спеціального трибуналу зі злочинів країни-агресорки Росії проти України.Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга. За його словами, про своє рішення приєднатися до трибуналу Франція оголосила ще 15 квітня."Я вдячний Франції за офіційне підтвердження свого наміру приєднатися до Розширеної часткової угоди щодо Керівного комітету Спеціального трибуналу... Ми закликаємо всі держави, як у рамках Ради Європи, так і поза нею, взяти участь у цьому історичному процесі. Вперше з часів Нюрнберзького процесу ми працюємо над забезпеченням правосуддя за злочин агресії, і цей процес матиме глибоке значення для всієї міжнародної спільноти", — наголосив Сибіга.Водночас 16 квітня до трибуналу також доєдналася й Австрія. Серед країн, які приєднались до трибуналу, 19 — держави-члени Ради Європи.Відтак, загальна кількість країн зросла до 20. Це дозволяє внести документ про юридичне оформлення трибуналу на голосування Комітету міністрів Ради Європи, яке відбудеться у Молдові наступного місяця.Нагадаємо, раніше Андрій Сибіга поінформував, що Португалія офіційно підтвердила намір приєднатися до Розширеної часткової угоди, що відкриває шлях до практичного створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.Також нещодавно Естонія зробила рішучий крок у напрямку притягнення керівництва Російської Федерації до відповідальності, офіційно приєднавшись до розробки механізму спеціального трибуналу. Країна увійшла до складу Управлінського комітету, який координуватиме розслідування злочину агресії проти України.Читайте також: Спецтрибунал над Путіним. Як Росію судитимуть за злочини агресії проти українців.

Союзники Сполучених Штатів Америки не готові допомагати з розблокуванням Ормузької протоки. Тому заяви американського президента Дональда Трампа стосуються лише намірів, а не чітких домовленостей.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg. Журналісти зауважили, що в п'ятницю, 17 квітня, Велика Британія та Франція прийматимуть зустріч, на якій обговорюватимуть ситуацію з Ормузькою протокою.Однак, за словами європейських посадовців, обізнаних із ситуацією, з якими спілкувалися медійники, у формуванні військово-морської місії досягнуто лише незначного прогресу. До того ж союзники не хочуть розгортати свої сили доти, доки не вдасться укласти постійне перемир'я між США й Іраном.За інформацією джерел видання, наразі переговори зосереджені більше на дипломатичних зусиллях щодо врегулювання конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном, ніж на військових рішеннях, навіть попри те, що Вашингтон наполягає на конкретних зобов'язаннях щодо військово-морських сил.Інше джерело зазначило, що Велика Британія та Франція також досі не дійшли повної згоди між собою щодо того, як може працювати військово-морська операція, включно з тим, яку роль у ній можуть відіграти США.Наразі дипломати хочуть подивитися, як розвиватимуться крихкі мирні переговори, перш ніж ухвалювати рішення про конкретну місію.За словами джерел журналістів, поки президент США не зможе представити реалістичний план для досягнення розблокування протоки та припинення війни, доти союзники США, ймовірно, матимуть складнощі з розробкою планів допомоги.Велика Британія зосереджена на тому, чи варто розгортати в регіоні вже наявні автономні системи тралення мін, а не військові кораблі для супроводу танкерів через протоку.Тим часом Франція неодноразово заявляла про "систему супроводу". Париж хоче, щоби будь-яка місія тісно координувалася з Іраном, а це означає, що в ній повинні брати участь тільки ті країни, які не вступали в конфлікт з Іраном, такі як Індія або інші європейські держави.Крім того, декілька союзників вважають, що участь США матиме негативний ефект, аргументуючи це тим, що вона змусить іранців займати надто оборонну позицію.Однак Франція та Велика Британія єдині в тому, що місія має діяти під мандатом ООН. Але офіційні особи визнають, що це важко забезпечити, враховуючи, що США, Китай і Росія повинні дати свою згоду.Нагадаємо, 12 квітня американський президент Дональд Трамп заявив, що через провал переговорів з Іраном американський флот розпочав блокаду Ормузької протоки. Жодному кораблю не дозволено увійти або вийти звідти..