# Франція

Президент Франції Еммануель Макрон заявив про прогрес у питанні гарантій безпеки для України. Також він анонсував зустріч "Коаліції охочих".Таку заяву він зробив у своєму дописі у соцмережі X. Макрона наголосив, що він разом з іншими європейськими лідерами взяв участь у спільній розмові з президентом України Володимиром Зеленським та президентом США Дональдом Трампом. Після чого окремо поспілкувався із Зеленським."Ми досягаємо прогресу в гарантіях безпеки, які будуть ключовими для побудови справедливого та міцного миру", — наголосив він.Французький лідер також додав, що на початку січня в Парижі зберуться представники країн "Коаліції охочих", щоб "остаточно узгодити конкретний внесок кожної країни".Нагадаємо, 28 грудня Володимир Зеленський та українська делегація з переговорів щодо миру в Україні перебували з офіційним візитом у Сполучених Штатах Америки, де провели зустріч з Дональдом Трампом та американськими колегами. Розмову президент України назвав "змістовною" й наголосив, що Україна готова до миру.Додамо, за даними CNN, адміністрація президента США Дональда Трампа готова піти на суттєві кроки щодо забезпечення стабільності в Україні, запропонувавши механізм гарантій безпеки через Конгрес. Такий формат, на якому тривалий час наполягала українська сторона, має забезпечити максимальну юридичну силу домовленостей..

Померла легендарна французька актриса Бріджит Бардо. Їй був 91 рік.Про це повідомляє Le figaro. За даними журналістів, трагічну звістку сповістив Фонд Бріжит Бардо."Фонд Бріжит Бардо з величезним сумом оголошує про смерть своєї засновниці та президентки, пані Бріжит Бардо, всесвітньо відомої акторки та співачки, яка вирішила відмовитися від своєї престижної кар'єри, щоб присвятити своє життя та енергію добробуту тварин та своєму Фонду", — йдеться у заяві.Причини смерті знаменитості поки не розкриваються.Бріджит Бардо — одна з найвідоміших французьких акторок XX століття, культурний символ епохи та впливова громадська діячка у сфері захисту тварин. Вона стала світовою зіркою у 1950–1960-х роках і уособленням сексуальної революції та нової жіночої свободи в європейському кіно. Її проривною роллю вважають фільм "І Бог створив жінку" (1956) режисера Роже Вадима, який зробив акторку міжнародною знаменитістю.Впродовж 21-річної кар'єри вона зіграла у близько пів сотні фільмів, виступила у численних музичних програмах і записала близько 80 пісень. Є номінанткою премії Британської кіноакадемії за фільм "Віва Марія!". Найбільшого успіху досягла у жанрі романтичної комедії. У 1973 році, у віці 39 років, Бардо несподівано завершила акторську кар’єру, заявивши про розчарування кіноіндустрією та публічністю.Після завершення кар’єри вона повністю присвятила себе захисту тварин. У 1986 році заснувала Фонд Бріджит Бардо, який займається боротьбою проти жорстокого поводження з тваринами, хутрової індустрії, кориди та незаконного полювання. Саме зоозахисна діяльність стала головною справою її життя.Нагадаємо, у 83-річному віці померла радянська і російська акторка Віра Алентова, яка деякий час проживала в Україні. Вона відома за роллю у фільмі "Москва сльозам не вірить".Також 12 грудня стало відомо про смерть народного артиста України Степана Гіги. Його серце зупинилося у віці 66 років..

У п’ятницю, 26 грудня, Єлисейський палац у відповідь на запит французьких журналістів оприлюднив інформацію, що жодних телефонних переговорів між Еммануелем Макроном і Володимиром Путіним наразі не заплановано.Про це повідомили медійники з BFMTV із посиланням на офіс Макрона.Там зазначили, що між президентом Франції й очільником Кремля останнім часом "не відбулося жодних контактів, тож наразі не планується жодних телефонних дзвінків".Також у Єлисейському палаці відповіли на запитання журналістів щодо попередніх планів можливого візиту Еммануеля Макрона до Москви."Це всі безпідставні чутки та розмови. Не планується жодна поїздка Еммануеля Макрона до Москви", — акцентували в офісі французького президента.Попередній контекстДекілька днів тому Еммануель Макрон заявив, що Європі доведеться знайти спосіб безпосередньо взаємодіяти з Путіним, а не через США, які активно просувають мирні переговори.Заява Макрона прозвучала після того, як лідери ЄС 19 грудня ухвалили рішення надати Україні кредит у розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки, відмовившись від ідеї конфіскувати заморожені активи Росії.На це відповів речник Кремля Дмитро Пєсков, який зазначив, що Володимир Путін готовий вести діалог із президентом Франції Еммануелем Макроном. При цьому з обидвох сторін начебто є політична воля до переговорів.Президент України у відповідь наголосив, що справжні сигнали від Росії тільки негативні — штурми на фронті, російські воєнні злочини у прикордонні й удари по інфраструктурі тільки продовжуються. Потрібно, щоби про це все у світі не мовчали.Після цього, 21 грудня, у Франції оприлюднили офіційну заяву, що вітають готовність Володимира Путіна до переговорів з президентом Франції Еммануелем Макроном. Там зауважили, що така ідея має перспективу..

Редакційна колегія The Times вважає, що для багатьох 2025 рік залишиться у пам’яті як період внутрішньої похмурості та розчарування, а також часу воєн, глобальних потрясінь і зростання небезпек у світі. За останні роки було небагато моментів, коли відчуття безпеки виглядало настільки крихким, а післявоєнний порядок у Європі — настільки серйозно поставленим під загрозу.Втім, західні лідери не повинні відмовлятися від завдання відновлення союзів і стримування агресорів, повідомляють у The Times. Медійники наголосили, що Північноатлантичний альянс, світова торгівля, демократичні інститути й навіть міжнародні кордони були серйозно похитнуті. Війни в Україні та Газі, громадянська війна в Судані, повені й інші стихійні лиха призвели до загибелі та каліцтва мільйонів людей."Проте ціна миру у світі надто висока, щоб відмовлятися від активної участі у міжнародних справах", — наголошує редакційна колегія.З першого ж моменту інавгурації на другий термін американський президент Дональд Трамп почав активно діяти. Він підписував укази, брався за опонентів, розпочинав дипломатичні зусилля для завершення конфліктів у Газі та в Україні, висував претензії на Канаду й Гренландію, завдавав ударів по іранських ядерних дослідницьких об’єктах, топив венесуельські судна, які нібито перевозили наркотики, та погрожував повномасштабним вторгненням у цю країну."Його ініціативи й пріоритети швидко змінювалися, часто суперечили одне одному, нерідко дратували союзників, але водночас інколи відкривали шлях до прориву в проблемах, які здавалися безвихідними", — зазначили медійники.В одному питанні зокрема Трамп спричинив глобальні політичні й економічні потрясіння, підвищивши мита Сполучених Штатів Америки на широкий спектр імпорту як від союзників, так і від опонентів. Частина цих заходів мала відверто прагматичний характер і змусила європейських партнерів сісти за переговори та піти на поспішні, хоч і неохочі, поступки. "Інші кроки були більш явно політичними та репресивними", — додали у газеті.Погрози американського лідера на короткий час призвели до перспективи запровадження 100% мит на китайський імпорт, а Пекін у відповідь швидко пригрозив заблокувати експорт рідкісноземельних металів та інших товарів, життєво важливих для промисловості Вашингтона. Усі ці протистояння були частиною боротьби між двома державами.Своєю чергою, світові ринки зазнали збоїв, довіра інвесторів похитнулася, економіки середніх держав, зокрема Великої Британії, зазнали побічних збитків, натомість Китай вийшов із ситуації з більшою впевненістю у своєму глобальному статусі. Інші держави також зазнали власних потрясінь. "Президент Франції Еммануель Макрон призначив Себастьяна Лекорню прем'єр-міністром у вересні, намагаючись вийти з глухого кута в Національній асамблеї щодо бюджету, і через місяць після його швидкої відставки призначив його знову. Фрідріх Мерц у травні замінив на посаді канцлера Німеччини Олафа Шольца, покладаючи надії на більш стабільний коаліційний уряд, але німецька економіка все ще перебуває в стані застою", — наголошує редакційна колегія газети.Медійники додали, що інші країни зазнали більш суттєвих змін. Студентське повстання в Непалі змусило піти у відставку маоїстського прем’єр-міністра. Президента Південної Кореї Юн Сок Йоля заарештували після протестів проти його раптового запровадження воєнного стану.У травні між Індією та Пакистаном відбулися військові сутички, а в липні Камбоджа та Таїланд розпочали прикордонні зіткнення. Натомість у більш мирний спосіб у травні конклав у Ватикані обрав нового Папу — американця Лева XIV."В Україні все ще триває війна. Трамп провів саміт на Алясці з російським диктатором Володимиром Путіним, який приніс мало результатів і звинувачення в тому, що ним маніпулювала Москва. Його попередня публічна суперечка з президентом Зеленським і мирний план, який передбачав значні поступки Москві, викликали занепокоєння серед союзників по НАТО і призвели до проведення кількох екстрених самітів у Вашингтоні та Європі", — додали медійники.Водночас у Газі Трамп успішно домігся припинення ізраїльських бомбардувань, звільнення ізраїльських заручників, відновлення допомоги та проведення короткого саміту в Газі. Медійники зауважили, що подальших кроків у напрямку повного мирного плану зроблено не було.У редакційній колегії газети зробили висновок, що наприкінці року з'явилися проблиски надії на мир як у Газі, так і в Україні. Якщо так, то наступний рік буде безпечнішим попри потрясіння 2025 року.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський вперше оприлюднив деталі документа про припинення війни. Він озвучив 20 пунктів "мирного плану", який повинен принести мир Україні.Нещодавно прес-секретар російського диктатора Дмитро Пєсков заперечив заяви віце-президента Сполучених Штатів Америки Джей Ді Венса про прогрес у переговорах щодо війни в Україні..

Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що "Коаліція охочих" проведе наступний раунд переговорів щодо безпекових гарантій для України у січні 2026 року.Таку заяву французький лідер зробив у своєму дописі у соцмережі X. Він відзначив, що 24 грудня, провів розмову з генсеком Північноатлантичного альянсу Марком Рютте щодо розвитку ініціатив "Коаліції охочих" та посилення обороноздатності України."Починаючи з січня в Парижі, ми продовжимо роботу, розпочату в цих рамках, щоб забезпечити Україні надійні гарантії безпеки, що є передумовою для міцного та тривалого миру", — наголосив він.Макрон також наголосив, що поки Росія продовжує свою агресію, Україна може розраховувати "на нашу непохитну підтримку зараз і в майбутньому".Попередній контекст:Президент України Володимир Зеленський 18 грудня анонсував, що українська делегація вирушила до США на новий раунд переговорів щодо завершення війни. Він розповів, що на зустрічі планується обговорення мирного плану США з 20 пунктів, гарантій безпеки та договору про відновлення України.Наступного дня Рустем Умєров також повідомив, що він разом із начальником Генштабу ЗСУ Андрієм Гнатовим зустрінеться з представниками США. Також секретар РНБО підтвердив інформацію про те, що до переговорів залучать європейських чиновників.Агенція Reuters поінформувала, що спецпредставник Путіна Кирило Дмитрієв летить у Маямі для переговорів із Дональдом Кушнером. За інформацією журналістів, при цьому тристоронні контакти з представниками України не плануються через відмову російської сторони.Державний секретар США Марко Рубіо допустив, що теж може взяти участь у переговорах із Росією. Він зазначив, що США під час переговорів з представниками України та Росії намагаються з'ясувати, на що сторони готові піти, щоби настав мир.Марко Рубіо також заявив, що Вашингтон докладає максимум зусиль для пошуку дипломатичного виходу з війни. За його словами, американська сторона зосереджена на пошуку компромісів, які могли б задовольнити обох учасників конфлікту та завершити бойові дії ще до кінця цього року.19 грудня пізно ввечері за київським часом у Сполучених Штатах Америки відбулися перемовини України з американськими та європейськими партнерами. Сторони домовилися про подальші кроки.21 грудня Рустем Умєров заявив, що протягом трьох днів у Флориді українська делегація провела низку перемовин із американською стороною. Зустрічі були "продуктивними та конструктивними". Зокрема, основна увага була зосереджена на чотирьох ключових документах..

Різдво святкують у багатьох країнах світу, але в кожній з них воно має свій особливий настрій і традиції. Хоча це християнське свято, яке об’єднує мільйони людей, способи його відзначення — від святкових страв до обрядів і символів — можуть суттєво різнитися.Як саме святкують Різдво у різних куточках світу та чим ці традиції відрізняються — у матеріалі TrueUA.ФранціяФранції Санта Клауса називають Пер Ноель — цей образ з’явився тут після Другої світової війни під впливом американських військових. Давня різдвяна традиція спалювати поліно з часом трансформувалася у солодкий символ свята — рулет у формі поліна, який нині є обов’язковим десертом на різдвяному столі.Оселі та святкові столи французи прикрашають букетами живих квітів, а головною стравою часто стає спеціально виведений Тулузький гусак, вага якого інколи сягає до 12 кілограмів. Саме він вважається справжнім гастрономічним символом французького Різдва.Італія Італійці декорують приміщення сценками народження Ісуса Христа. Статуетки й живі постановки присутні у всіх публічних місцях: на площах, в церквах, будинках, на вітринах магазинів і біля фонтанів. Не менш важливим символом Різдва є Ла Бефана — відьма на мітлі.Згідно з місцевою традицією. Ле Бефана приносить подарунки дітям, тому не дивно, що малеча любить її більше, ніж Санта Клауса. І хоча він теж є, його популярність в Італії значно поступається улюбленій відьмі. Як і у Франції, Санта Клаус в Італії має свою назву — Боббі Натале.Відвідати в Італії месу на Різдво досить складно. Задля того, щоб потрапити в Собор Святого Петра цього дня, потрібно бронювати квиток за кілька місяців. Тим італійцям, які не потурбувалися про це заздалегідь, дається можливість спостерігати за ходом меси на великому екрані, встановленому на площі.ЯпоніяНе варто дивуватися появі цієї країни у такому рейтингу. Хоч більшість громадян Японії є буддистами та синтоїстами, понад 120 мільйонів сповідують християнство. Через значний вплив західної культури у цій країні Різдво святкують не лише з релігійних причин.Різдво в Японії — це свято закоханих під назвою "Курімасу". Більшість японців просто не знають біблійної історії про народження Христа, вважаючи це свято днем ​​народження Санта Клауса — Санта Куроху в японській інтерпретації. Своєю чергою, християни у цій азійській країні намагаються здійснити якомога більше добрих справ. У Різдво вони роблять пожертвування, допомагають бездомним і відвідують лікарні.ІсландіяВід європейських традицій тут є своя відмінність, яка стосується подарунків дітлахам. Якщо на континенті діти отримують лише один подарунок, то малечі у цій острівній державі пощастило значно більше. Батьки змушені витратитись на 12 презентів для своїх нащадків.Також дивною традицією в Ісландії є повна відмова від телебачення у святкові дні. Уряд цієї острівної держави вирішив, що телевізор лише завадить близьким і друзям спілкуватися в Різдво. Свята у цій країні проходять у колі сім'ї та в активному відпочинку на природі. БразиліяЖителям цієї південноамериканської країни доводиться відзначати Різдво при температурі понад +30°C, і заміною справжньому снігу є штучний. Тут 90% населення є католиками, які регулярно відвідують церкву. На відміну від європейців, бразильці люблять відзначати Різдво на вулиці, де проходять концерти, феєрверки й паради. У лагуні Ріо-де-Жанейро популярною традицією є плавуча різдвяна ялинка.Нагадаємо, 15 листопада у православних вірян розпочався Різдвяний піст, який передує одному із найбільших свят у році Різдву Христовому. Він є найдовшим та найсуворішим. Яких правил та харчування варто дотримуватися у цей період — у матеріалі TrueUA.Читайте також:М’ясні страви на Різдво: цікаві ідеї для святкового столуНедорогі, але теплі: ідеї символічних подарунків на РіздвоСвятковий стіл здорожчає на 10%: експерт розповів, що "злетить" у ціні перед Різдвом і Новим роком.

Президент Франції Еммануель Макрон "фактично зрадив" канцлера Німеччини Фрідріха Мерца у питанні використання заморожених російських активів для допомоги Україні, приєднавшись до країн, які виступають проти конфіскації коштів РФ на користь Києва.Про це повідомляє Financial Times, передає "РБК-Україна". Як зазначає видання, Мерц був одним із ключових прихильників ідеї спрямувати на підтримку України 210 мільярдів євро заморожених російських активів. Водночас Макрон публічно не висловлював чіткої позиції щодо цього питання. Попри це Берлін все одно розраховував на підтримку Парижа.За даними FT, у приватних розмовах команда французького президента транслювала аргументи противників конфіскації активів. У результаті в останній момент Франція стала на бік Бельгії, Італії та інших опонентів ідеї вилучення активів Росії."Макрон зрадив Мерца, і він знає, що за це доведеться заплатити ціну. Але він настільки слабкий, що в нього не було іншого вибору, окрім як підтримати Мелоні", — пояснило виданню одне з джерел, маючи на увазі прем’єр-міністерку Італії Джорджу Мелоні.Журналісти відзначили, що суперечка навколо російських активів показала новий розподіл ролей усередині Європейського Союзу. Так, якщо раніше Німеччину вважали "гальмом" європейської політики, а Францію — її "локомотивом", то тепер ситуація змінилася. Зокрема Франція, за оцінкою експертів, ніби злякалася власних ініціатив і почала від них відступати."У певному сенсі ЄС ніколи не був таким французьким — з огляду на промислову та безпекову політику, значною мірою завдяки Макрону. Але в Брюсселі зростає відчуття, що Франція дедалі частіше ставить національні інтереси вище за інтереси ЄС. Старе прислів’я про те, що “Франція — це лише слова, слова, слова, без дій”, знову повертається", — зазначила одна з експертів у коментарі Financial Times.Попередній контекст:Декілька днів тому Еммануель Макрон заявив, що Європі доведеться знайти спосіб безпосередньо взаємодіяти з Путіним, а не через США, які активно просувають мирні переговори.Заява Макрона прозвучала після того, як лідери ЄС 19 грудня ухвалили рішення надати Україні кредит у розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки, відмовившись від ідеї конфіскувати заморожені активи Росії.На це відповів речник Кремля Дмитро Пєсков, який заявив, що Володимир Путін готовий вести діалог із президентом Франції Еммануелем Макроном. При цьому з обидвох сторін начебто є політична воля до переговорів.21 грудня у Франції оприлюднили офіційну заяву, що вітають готовність Володимира Путіна до переговорів з президентом Франції Еммануелем Макроном. Там вважають, що така ідея має перспективу..

У неділю, 21 грудня, у Франції оприлюднили офіційну заяву, що вітають готовність Володимира Путіна до переговорів з президентом Франції Еммануелем Макроном. Там вважають, що така ідея має перспективу.Про це повідомили журналісти BFM TV, які послалися на офіційні джерела. Вони нагадали, що в п'ятницю після саміту, на якому ЄС домовився про виділення кредиту в розмірі 90 мільярдів євро для підтримки України, Макрон висловив думку, що Європа повинна знайти спосіб безпосередньо взаємодіяти з російським лідером. У Кремлі підтримали цю ідею."Ми вітаємо те, що Кремль дав публічну згоду на такий підхід. Найближчими днями ми повідомимо про найкращий спосіб дій", — зазначили в Єлисейському палаці.Водночас в офісі президента Франції наголосили, що будь-які дискусії з Москвою відбуватимуться "в умовах повної прозорості" з президентом України Володимиром Зеленським і європейськими партнерами, а метою залишається досягнення "міцного та тривалого миру" для українців.Попередній контекст:Декілька днів тому Еммануель Макрон заявив, що Європі доведеться знайти спосіб безпосередньо взаємодіяти з Путіним, а не через США, які активно просувають мирні переговори.Заява Макрона прозвучала після того, як лідери ЄС 19 грудня ухвалили рішення надати Україні кредит у розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки, відмовившись від ідеї конфіскувати заморожені активи Росії.На це відповів речник Кремля Дмитро Пєсков, який заявив, що Володимир Путін готовий вести діалог із президентом Франції Еммануелем Макроном. При цьому з обидвох сторін начебто є політична воля до переговорів.Президент України сьогодні заявив, що справжні сигнали від Росії тільки негативні — штурми на фронті, російські воєнні злочини у прикордонні й удари по інфраструктурі тільки продовжуються. Потрібно, щоби про це все у світі не мовчали.Аналітики CNN зазначили, що економічна ситуація в Росії стає все важчою. Однак навіть такі складнощі, які вже неможливо приховати, не змусять кремлівського диктатора Володимира Путіна сісти за стіл переговорів..

Кремлівський диктатор Володимир Путін готовий вести діалог із президентом Франції Еммануелем Макроном. При цьому з обидвох сторін начебто є політична воля до переговорів.Про це заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, якого цитують російські пропагандистсько-інформаційні ресурси."Макрон сказав про готовність поговорити з Путіним. Тут дуже важливо згадати те, що заявив наш президент на прямій лінії. Він також висловив готовність вести діалог із Макроном", — зазначив він.За його словами, очільник Кремля нібито готовий до спілкування задля "розв’язання українського конфлікту". "Рупор" Кремля наголосив на "відкритості" Володимира Путіна."Тому якщо є взаємна політична воля, то це можна тільки позитивно оцінити", — підсумував Дмитро Пєсков.Попередній контекст:Декілька днів тому Еммануель Макрон заявив, що Європі доведеться знайти спосіб безпосередньо взаємодіяти з Путіним, а не через США, які активно просувають мирні переговори.Заява Макрона прозвучала після того, як лідери ЄС 19 грудня ухвалили рішення надати Україні кредит у розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки, відмовившись від ідеї конфіскувати заморожені активи Росії.У Маямі 19 грудня відбулася чергова зустріч секретаря РНБО Рустема Умерова з американськими та європейськими партнерами щодо "мирного плану" США.Наступного дня, 20 грудня, до США прибув представник Путіна Кирило Дмитрієв, який теж зустрівся з американцями. Дискусії та переговори мали тривати два дні поспіль.Учора президент Володимир Зеленський заявив під час спілкування з журналістами, що Вашингтон виступив з ініціативою провести зустріч радників із національної безпеки України, США та Росії. Проте, на його думку, навряд чи такі перемовини принесуть щось нове у миротворчий процес..

Рано чи пізно, але Європі доведеться взаємодіяти з Володимиром Путіним. Це може стати необхідністю задля просування мирних переговорів. Зараз же ініціатива в цьому плані повністю належить Сполученим Штатам Америки.Про це заявив президент Франції Еммануель Макрон, якого цитує видання Bloomberg."Задля досягнення міцного миру ми знайдемо способи для європейців відновити діалог з Росією — у прозорості й асоціації з Україною. Для цього знову корисно поговорити з Володимиром Путіним", — наголосив він.Такі тези Макрон висловив після того, як лідери Європейського Союзу вранці 19 грудня оголосили про надання Україні позики в 90 мільярдів євро, відмовившись від ідеї конфіскувати заморожені активи Росії.При цьому аналітики звернули увагу на одне важливе питання, воно полягає в тому, що Європа вимагає місце за столом переговорів про мир в Україні.Зараз же, за словами авторів статті, США перебрали на себе мирний процес. До того ж незрозуміло, чи готовий Путін припинити війну, оскільки імперські амбіції Росії, судячи з усього, не зазнали змін."Ми, європейці й українці, зацікавлені у пошуку правильної структури для належного відновлення участі в цій дискусії. В іншому випадку будемо обговорювати це між собою з перемовниками, які потім самостійно обговорюватимуть це з росіянами. Це не ідеально", — зазначив Макрон у своєму виступі.Аналітики також зауважили, що після останніх заяв Володимира Путіна й інших російських політиків виникли сумніви в реальності дипломатичного шляху для закінчення війни. Однак будь-яка війна закінчується перемовинами. У цьому контексті президент України Володимир Зеленський заявив, що багато що залежить від партнерів, щоби дипломатія дала реальний результат.Нагадаємо, раніше офіційний Париж вимагав, щоб Україна була забезпечена надійними гарантіями безпеки ще до початку будь-якого обговорення територіальних питань у межах потенційних мирних переговорів..

Франція відмовилася від проведення "Дитячого Євробачення-2026", попри право на це після перемоги своєї представниці Лу Делез у цьому році. Причиною є фінансові обмеження, пов'язані з потребою зекономити 140 мільйонів євро.Про це йдеться у бюджетному плані суспільного мовника країни France Télévisions. Документ передбачає значне скорочення витрат для збалансування фінансів.Задля цього мовник планує зменшити витрати на сітку мовлення та скоротити кількість програм. Окрім цього, France Télévisions розглядає можливість перепродажу прав на трансляцію окремих спортивних подій. На сьогодні організація масштабного музичного конкурсу вважається недоцільною.Варто наголосити, що країна-переможець має право першочергової відмови від хостингу згідно з правилами Європейської мовної спілки. Франція вже відмовлялася від проведення "Дитячого Євробачення" після перемоги у 2023 році, передавши це право Іспанії.Тоді мовник пояснював рішення необхідністю зосередити ресурси на організації Олімпійських ігор у Парижі. Аналогічний підхід застосували й цього разу, але цього разу причина інша.Відомо, що "Дитяче Євробачення-2025" відбулося 13 грудня у Тбілісі, Грузія. Перемогу у цьому конкурсі виборола представниця Франції Лу Делез з піснею Ce Monde, набравши 248 балів від журі та глядачів. Україну на конкурсі представляла Софія Нерсесян із піснею "Мотанка". Вона посіла друге місце, отримавши 177 балів від журі та глядачів.Нагадаємо, що 3 грудня стало відомо імена фіналістів Національного відбору на "Євробачення-2026". У фінал пройшли дев'ять артистів..

Державне бюро розслідувань офіційно підтвердило, що 17 грудня на території Франції відбулися обшуки за місцем перебування колишнього генерального прокурора України Святослава Піскуна. Слідчі дії проводилися місцевими правоохоронцями на підставі запиту української сторони.Про це повідомляє "Суспільне".У ДБР зазначили, що під час процесуальних заходів у французьких колег з’явилися підстави для затримання ексчиновника. Наразі правоохоронці готують розгорнуту інформацію про розслідування та обіцяють розкрити всі деталі найближчим часом.Святослав Піскун тричі очолював Генеральну прокуратуру України — у 2002–2003, 2004–2005 та 2007 роках. Окрім прокурорської діяльності, він має звання генерал-лейтенанта податкової міліції та статус державного радника юстиції першого класу.Протягом 2007–2012 років він був народним депутатом від нині забороненої "Партії регіонів". Останньою помітною появою Піскуна в політикумі стало його призначення у 2020 році радником тодішньої генпрокурорки Ірини Венедіктової, яка пояснювала це рішення його багаторічним досвідом.Нагадаємо, голова парламентського комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин заявив, що фігуранти справи "Мідас", серед іншого, стежили за журналістами. Щоправда, провадження з цього приводу можуть відкрити лише в тому випадку, якщо потерпілі звернуться особисто..

Офіційний Париж вимагає, щоб Україна була забезпечена надійними гарантіями безпеки ще до початку будь-якого обговорення територіальних питань у межах потенційних мирних переговорів.Про це повідомляє видання Le Monde, посилаючись на джерело, близьке до президента Франції Еммануеля Макрона.Пріоритет ПарижаЦя заява була зроблена після зустрічей, присвячених даному питанню, що відбулися в Берліні. В оточенні Макрона наголосили: "Насамперед ми хочемо надійних гарантій безпеки для України перед будь-якими обговореннями територіального питання". Там також додали, що у питанні гарантій досягнуто прогресу, зокрема завдяки роботі "коаліції охочих" та уточненню умов підтримки з боку США.Таким чином, Париж чітко окреслив свою позицію: безпека України є пріоритетною умовою перед переходом до вирішення територіальних спорів.Раніше лідери деяких європейських країн та інституцій Європейського Союзу виступили зі спільною заявою, в якій привітали тісну співпрацю між командами президента Зеленського і президента Трампа, а також європейськими командами протягом останніх днів і тижнів.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський заявив, що представники американської делегації під час перемовин у Німеччині озвучили Україні російські вимоги для завершення війни. При цьому жорстких вимог під час розмови в Берліні ніхто не висував..

Представниця України Софія Нерсесян посіла друге місце в фіналі "Дитячого Євробачення". Вона представляла Україну з піснею "Мотанка" та набрала 177 балів.Про це повідомило "Суспільне". Конкурс цього року відбувся 13 грудня у Тбілісі (Грузія).Загалом Україна отримала 177 балів від журі та глядачів. Національні журі дали Україні 79 балів:10 балів — Сан-Марино, Чорногорія;8 балів — Хорватія;6 балів — Мальта, Вірменія, Грузія, Франція;5 балів — Кіпр, Албанія;4 бали — Нідерланди, Північна Македонія;3 бали — Ірландія, Португалія;2 бали — Іспанія;1 бал — Італія.Від глядачів Україна отримала 98 балів. Із піснею "Мотанка" Софія Нерсесян виступила під номером 6. Авторкою якої стала Світлана Тарабарова.Перемогла Франція — найбільше набрала співачка Лу Делез з піснею Ce monde. Вона отримала 248 балів: 152 від журі та 96 від глядачів.У фіналі "Дитячого Євробачення" цього року взяли участь 18 країн. Другий етап голосування розпочався після останнього виступу під час прямого ефіру. Тоді була можливість голосувати протягом приблизно 15 хвилин. Особливістю стало те, що можна голосувати за представника або представницю своєї країни.Переможця чи переможницю "Дитячого Євробачення" визначали за результатами голосування глядачів (50%) та журі 17 країн-учасників (50%).Нагадаємо, що 3 грудня стало відомо імена фіналістів Національного відбору на "Євробачення-2026". У фінал пройшли дев'ять артистів..

Париж не готовий включати до запланованого "репараційного кредиту" для України ті російські активи, які зберігаються у французьких приватних банках. Це — близько 18 мільярдів євро.Таку інформацію оприлюднило видання Financial Times. Журналісти навели аргументацію Франції — паризька влада посилається на правові обмеження щодо використання заморожених приватних активів.Зокрема, у Франції заморожені кошти Центрального банку Росії утримують комерційні банки, серед яких великі установи. Тому, на відміну від державних цінних паперів, які зберігаються у депозитарії Euroclear (Бельгія), ці приватні активи мають інші договори та юридичні зобов’язання.Медійники акцентували, що Франція не заперечує проти надання допомоги Україні в цілому, але проти залучення в процес тих російських активів, що перебувають у приватних фінансових установах країни. Така позиція пояснюється юридичною невизначеністю та ризиками виплат колишньому власнику — Росії.За інформацією ЗМІ, банки мають контрактні зобов’язання перед попереднім власником активів, зокрема, щодо виплати відсотків. Передача коштів може призвести до юридичних претензій з боку Кремля.Використання приватних активів відрізняється від тих, що зберігаються в Euroclear — законодавча та правова база є менш прозорими, і це породжує питання про гарантії для вкладників та самих країн ЄС."Існує також і політичний ризик, адже участь приватних фінансових установ може викликати критику з боку частини європейського бізнесу й інвесторів, які побоюються, що подібні дії створять прецедент втручання у приватну власність", — ідеться в статті.Аналітики переконані, що така відмова — серйозний удар по плану Європейської комісії щодо надання так званого "репараційного кредиту" для України, забезпеченого замороженими російськими активами. Адже Франція утримує другий за розміром пул таких коштів у країнах ЄС.Загальна ініціатива передбачала, зокрема, що активи, заморожені після повномасштабного вторгнення Росії, можуть стати частково або повністю використані для фінансування потреб України 2026-2027 років.Однак, якщо значна частина цих коштів, наприклад, французькі 18 мільярдів євро, залишаться поза схемою, то сума, доступна для кредиту, суттєво скоротиться. Це може знизити загальний обсяг підтримки України й ускладнити фінансове планування в Брюсселі.Нагадаємо, що сьогодні лідери сімох європейських держав готові "конструктивно працювати" з очільниками Європейської комісії та Європейської ради — Урсулою фон дер Ляєн і Антоніу Коштою — щодо надання Україні "репараційного кредиту"..