# Франція

Американська розвідка передала європейським урядам інформацію про можливу російську операцію із застосуванням безпілотників. За даними джерел El Mundo, серед потенційних цілей називають Іспанію, Францію та Італію, а дрони можуть запускати з торгових суден у Середземному морі.За інформацією джерел іспанського видання El Mundo, йдеться про можливе використання Росією безпілотників "Гербера". Їх, за одним із наведених у матеріалі сценаріїв, можуть перевозити на торгових суднах, а потім запускати з моря.Джерело, близьке до Міністерства оборони Литви, описало можливі дрони як такі, що можуть бути "заховані в транспортному контейнері, що запускаються з моря". При цьому йдеться не обов'язково про масштабні удари по великих об'єктах. Серед можливих сценаріїв джерела називають диверсії, пошкодження інфраструктури, пожежі або тимчасове порушення роботи окремих об'єктів.Чому згадують Іспанію, Францію та ІталіюЗа даними El Mundo, інформацію про можливу операцію отримали уряди Іспанії, Франції та Італії. Видання зазначає, що всі три країни мають стати учасницями виборчих процесів у 2027 році. Британський аналітик Кір Джайлз, який досліджує російську військову стратегію, вважає, що потенційною ціллю можуть бути не лише держави, які безпосередньо межують із Росією."Ціллю будуть не обов'язково країни на передовій. Ціль буде там, де найслабше місце Європи", — заявив він.За словами експерта, одним із факторів вразливості може бути недостатня інтеграція систем протиповітряної та протиракетної оборони.Розвідка США вже попереджала МосквуПовідомлення про можливу операцію з'явилося на тлі нещодавньої поїздки директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви.Як писали ЗМІ, наприкінці серпня Реткліфф відвідав РФ, щоб передати Москві попередження щодо можливих дій проти країн НАТО. За даними видання, візит був пов'язаний із побоюваннями США щодо можливого випробування росією готовності Альянсу реагувати на обмежені атаки.Водночас деталі можливого звіту ЦРУ щодо дронової операції офіційно не оприлюднювалися.Додамо, Литва має такі ж розвідувальні дані про можливі гібридні атаки Росії, як Польща та інші країни регіону. Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що йдеться про можливу операцію під чужим прапором із застосуванням дронів і ракет..

Під час зустрічі президентів Франції й України Еммануеля Макрона та Володимира Зеленського вони домовилися про підписання угод щодо посилення української протиповітряної оборони. Йдеться про радари та перехоплювачі.Про це повідомив Еммануель Макрон на своїй сторінці в соціальній мережі X."Російські удари по енергетичній інфраструктурі України загрожують позбавити мільйони сімей опалення й електроенергії", — зазначив він.Французький президент наголосив, що його країна перебуватиме поруч з Україною, щоби протистояти зимі. За його словами, країни G7 теж мобілізуються на її підтримку."Ми посилюємо її протиповітряну оборону шляхом підписання контракту на постачання радарів, а також надання перехоплювачів", — додав президент Франції.Він поінформував, що обговорив цю підтримку з президентом США Дональдом Трампом, а також перспективу енергетичного перемир’я та мораторію в Чорному морі."Це стане одним із ключових питань переговорів, які мають відновитися та які повинні призвести до справедливого та стійкого миру", — підсумував Еммануель Макрон.Своєю черго, Володимир Зеленський розповів, що вони обговорили передусім безпеку та зимовий пакет підтримки для України."Ми готові також забезпечити додаткові системи ППО SAMP/T та ракети до них за рахунок фінансових можливостей в межах позики ЄС", — зауважив Володимир Зеленський.Україна та Франція продовжують роботу над можливістю виробляти такі системи ППО та ракети до них в Україні, а також над спільною з партнерами антибалістичною програмою FREYJA."Розраховуємо на перші результати вже цього року. Максимально працюємо, щоби посилити захист наших людей. Дякую, Емманюелю! Дякую, Франціє!" — підсумував український президент.Нагадаємо, що сьогодні президент України Володимир Зеленський і перша леді Олена Зеленська прибули з дипломатичною командою до Нью-Йорка на 81 сесію Генеральної асамблеї ООН..

У вівторок, 22 вересня, президент України Володимир Зеленський розпочав візит до Нью-Йорка із зустрічі з американськими сенаторами. Після цього він провів розмову з французьким президентом Еммануелем Макроном.Про це Володимир Зеленський повідомив у своєму Telegran-каналі."Подякував сенаторам за сильну двопартійну підтримку України та голосування за санкційний законопроєкт Ліндсі Грема. Дуже правильний крок. І коли його вдасться повністю реалізувати, мир і гарантована безпека точно стануть ближчими", — акцентував він.Український президент і сенатори США домовилися, що українська й американська команди тісніше попрацюють на санкційному напрямі."Розповів сенаторам про пропозиції для деескалації, які будемо обговорювати з президентом Америки. Також обговорили й наші потреби у перехоплювачах балістики й виклики перед зимою", — додав Зеленський.За його словами, є речі, які можемо зробити разом з Америкою, щоби захистити життя. Американські "петріоти" зараз замінити неможливо, і що більше антибалістичного захисту матиме Україна, то менше в Росії буде зухвалості продовжувати удари та затягувати війну.Також президент України зустрівся з Еммануелем Макроном. Вони обговорили передусім безпеку та зимовий пакет підтримки для України."Ми готові також забезпечити додаткові системи ППО SAMP/T та ракети до них за рахунок фінансових можливостей в межах позики ЄС", — зауважив Володимир Зеленський.Україна та Франція продовжують роботу над можливістю виробляти такі системи ППО та ракети до них в Україні, а також над спільною з партнерами антибалістичною програмою FREYJA."Розраховуємо на перші результати вже цього року. Максимально працюємо, щоби посилити захист наших людей. Дякую, Емманюелю! Дякую, Франціє!" — підсумував український президент.Нагадаємо, вчора видання The Guardian повідомило, що під час майбутніх перемовин у Нью-Йорку американський лідер Дональд Трамп наполягатиме на припиненні взаємних ударів по енергетичній інфраструктурі між Україною та Російською Федерацією. Головною причиною такої вимоги у Вашингтоні називають стрімке зростання світових цін на пальне..

Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що обговорив із президентом США Дональдом Трампом можливість домовитися між Україною та росією про припинення атак на об’єкти енергетичного сектору. Ініціативу французький лідер планує порушити під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським.Про це Макрон розповів журналістам після зустрічі з Трампом, повідомляє Reuters. За словами президента Франції, розмова з американським лідером щодо війни була "дуже доброю" та "дуже конструктивною". Серед іншого, вони погодилися з необхідністю допомогти Україні посилити протиповітряну оборону."Ми довго обговорювали Україну та росію, а також необхідність швидше й активніше допомагати нашим українським друзям із перехоплювачами, адже це ключове питання з погляду оборони", — сказав Макрон.Водночас французький президент зазначив, що під час переговорів вони окремо розглянули можливість припинення ударів по енергетичному сектору України та росії. Деталей потенційної домовленості Макрон не розкрив.Макрон хоче обговорити ініціативу із ЗеленськимЗа словами президента Франції, питання припинення атак на енергетичні об’єкти він планує порушити під час зустрічі із Володимиром Зеленським, яка мала відбутися 21 вересня.Макрон наголосив, що підтримка української енергетичної системи залишається одним із пріоритетів на тлі війни. Він також висловив сподівання, що певного прогресу в цьому питанні вдасться досягти під час щорічного зібрання світових лідерів в ООН.Додамо, Париж переходить до посиленого режиму безпеки через активізацію диверсійних дій Росії на території Європейського Союзу. Раніше очільник Франції Еммануель Макрон оголосив про розробку оборонного плану, який передбачає створення промислово-технологічної бази для протидії безпілотникам і кібернападам..

Французькі острови Сен-П'єр і Мікелон у Північній Атлантиці перебувають під суверенітетом Парижа, тому будь-які зазіхання з боку США є абсолютно безпідставними. З відповідною жорсткою заявою виступив лідер країни Еммануель Макрон, реагуючи на скандальну карту з американським прапором над цими територіями.Про це повідомляє AFP.Заява Макрона щодо зазіхань ТрампаОфіційний Париж різко відреагував на публікацію експрезидента США Дональда Трампа, який оприлюднив карту, де французький архіпелаг Сен-П'єр і Мікелон був позначений під американським прапором. Під час відвідин північноатлантичних територій глава держави підкреслив, що правовий статус островів не підлягає жодному сумніву."Тут немає про що дискутувати", — заявив Макрон після прибуття на архіпелаг.Президент Франції наголосив, що його країна не має наміру щоразу реагувати на неадекватні висловлювання чи картографічні маніпуляції з боку американських політиків."Ми не будемо повторювати це щоранку лише тому, що хтось має дивні ідеї або говорить дивні речі", — жорстко зазначив Макрон.Дводенний візит французького лідера має ключове геополітичне значення. Архіпелаг розташований за кілька кілометрів від канадського узбережжя неподалік від Ґренландії, яка останнім часом перетворилася на один із ключових стратегічних центрів в Арктичному регіоні.Переговори з Канадою та ситуація навколо ҐренландіїУ межах поїздки 20 вересня Макрон запланував зустріч на Сен-П'єрі з очільником уряду Канади Марком Карні. Цей переговорний процес стане першим візитом канадського прем'єра на архіпелаг за всю історію."Це надсилає сильний сигнал", — наголосив французький президент.Двостороння зустріч відбудеться на тлі високої напруги: Вашингтон продовжує висловлювати зазіхання на регіональні інтереси та декларує можливість анексії Канади, паралельно ведучи з Оттавою гостре торгівельне протистояння.Окремо очільник Франції торкнувся питання Ґренландії після підписання Трампом безпекової угоди з Данією щодо цієї автономної території."Данський суверенітет поважається, міжнародне право поважається (...) усе, що сприяє деескалації, є хорошою річчю", — заявив Макрон.Нагадаємо, Китай різко розкритикував новий закон США, який посилює санкції проти Росії та розширює торгівельні обмеження щодо Ірану. Офіційний Пекін заявив про категоричне несприйняття односторонніх обмежень і вторинних санкцій..

Лідерка французької правої партії "Національне об'єднання" Марін Ле Пен виступила із різкою критикою на адресу Кремля після чергових агресивних кроків Москви проти європейського бізнесу. Політикиня, яка раніше демонструвала прихильність до Російської Федерації, публічно запевнила, що росіянам не вдасться залякати Францію або змінити її позицію щодо війни в Україні.Про це йдеться в інтерв'ю політикині виданню RTL.Конфіскація бізнесу та засудження дій ПутінаЯк зазначає видання, тривалий час Марін Ле Пен залишалася серед тих французьких діячів, чия позиція щодо держави-агресорки була лояльнішою за загальноєвропейську. Проте 19 вересня вона виступила з жорсткими звинуваченнями проти Кремля. Причиною цього став указ Володимира Путіна про взяття під контроль активів великих європейських корпорацій, серед яких опинилися Nestlé та Auchan.Лідерка "Національного об'єднання" зауважила, що Росія марно "розраховувати на те, щоб зможе прямо чи опосередковано диктувати політику" Франції "за допомогою залякування, погроз, дестабілізації чи психологічного тиску". Вона окремо наголосила, що будь-які шантажі чи таємні операції спецслужб РФ виявляться безрезультатними."Жодна провокація, жодна таємна операція та жодні дестабілізаційні дії не зможуть змусити Францію сприяти досягненню Росією своїх військових цілей в Україні", — зазначила політикиня.Також Ле Пен кваліфікувала рішення Путіна як "ворожий акт", що "безпосередньо підриває інтереси та права французьких компаній".Підтримка ініціатив МакронаЗаява очільниці правої партії пролунала паралельно із дорученням президента Франції Еммануеля Макрона уряду сформувати комплексний план захисту критичної інфраструктури від російських гібридних загроз. Марін Ле Пен заявила, що за поточних умов повністю підтримує цей превентивний крок для захисту суверенітету та безпеки країни.Нагадаємо, країни Європейського Союзу намагаються знайти компроміс, який дозволить продовжити санкції проти Росії на тлі спротиву Франції. Париж наполягає на виключенні з санкційного списку російсько-узбецького мільярдера Алішера Усманова..

Париж переходить до посиленого режиму безпеки через активізацію диверсійних дій Росії на території Європейського Союзу. Очільник Франції Еммануель Макрон оголосив про розробку оборонного плану, який передбачає створення промислово-технологічної бази для протидії безпілотникам і кібернападам.Про це повідомляє Le Figaro.Посилення гібридної загрози з боку КремляЗа словами Макрона, протягом останніх тижнів рівень небезпеки для Франції та всієї Європи суттєво зріс, оскільки Росії наростила інтенсивність своїх агресивних дій. Відповідну заяву французький лідер зробив під час пресконференції після зустрічі з керівниками парламентських партій."Цього літа Росія помножила свої атаки: удар безпілотника на поїзд, що сполучає Київ та Варшаву, спроба нападу в Лейпцигу, запуск ракети поблизу данського фрегата, кілька вторгнень у небо європейських країн..." — зауважив французький президент.План захисту критичної інфраструктуриЗ огляду на зростання агресивних дій з боку Росії, Франція змушена суттєво підвищити рівень пильності. Уряд країни вже працює над формуванням спеціального плану захисту чутливих об'єктів інфраструктури. Нова стратегія передбачає створення технологічного та промислового фундаменту для ефективного знешкодження ворожих БпЛА та нейтралізації кіберзагрози."Ми продовжимо наш захист від іноземного втручання та кібернетичних нападів", — наголосив Макрон.Нагадаємо, раніше Еммануель Макрон заявив, що у жовтні-листопаді цього року "Коаліція охочих" проведе спільні повномасштабні військові навчання. Вони відбудуться під проводом Великої Британії та Франції..

Країни Європейського Союзу намагаються знайти компроміс, який дозволить продовжити санкції проти Росії на тлі спротиву Франції. Париж наполягає на виключенні з санкційного списку російсько-узбецького мільярдера Алішера Усманова.Як пише "Європейська правда" з посиланням на Financial Times. Цього тижня Франція та Словаччина заблокували пропозицію продовжити дію всіх санкцій ще на 12 місяців. Французька сторона пов'язує свою вимогу із запропонованою угодою з Азербайджаном щодо звільнення французьких громадян.Через відсутність домовленості країни ЄС у понеділок екстрено продовжили чинні санкції лише на один тиждень. Відтоді європейські посадовці намагаються знайти рішення, яке дозволить подолати розбіжності. Посли 27 держав Євросоюзу 18 вересня знову зібралися для обговорення питання.Який компроміс пропонуютьЗа даними видання, ірландське головування в Раді ЄС та Європейська служба зовнішніх справ запропонували варіанти компромісу. Вони передбачають, що Усманов може залишитися у санкційному списку, але частину обмежень щодо нього можуть скасувати. Зокрема, йдеться про можливе зняття замороження активів та заборони на в'їзд до ЄС.Деякі країни, зокрема Німеччина та Італія, за словами джерел Financial Times, допускають можливість підтримати вимогу Франції. Водночас інші держави виступають проти використання санкційного механізму ЄС для вирішення національних питань.Ще одна група країн категорично не підтримує кроки, які можуть послабити санкційний режим і створити прецедент для його подальшого перегляду."Якщо держави-члени почнуть послаблювати санкції та згладжувати їхні гострі кути, це створить правовий прецедент, який стане дуже корисним для інших олігархів, що оскаржують санкції ЄС у суді", — заявив один із дипломатів ЄС.За його словами, наразі він не бачить способу, який дозволив би задовольнити вимоги всіх сторін.Алішер Усманов перебуває під санкціями Євросоюзу від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році. Санкції щодо нього пов'язані, зокрема, з його бізнес-інтересами в росії та зв'язками з кремлем.Нагадаємо, раніше прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що робитиме все можливе, аби його країна не була втягнута у військовий конфлікт через застосування статті 5 Північноатлантичного договору. Він також поставив під сумнів, чи розуміють громадяни, що означатиме залучення НАТО до війни..

У четвер, 17 вересня, у Франції відбулася п'ята міністерська зустріч Координаційної групи з питань енергетики України у форматі G7+ ("Енергетичний Рамштайн"). Там обговорили посилення інженерного захисту енергетичних об'єктів і потреби у фінансуванні Фонду підтримки енергетики України.Про це повідомив перший віцепрем'єр, міністр енергетики України Денис Шмигаль, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Вдячні міністру економіки, фінансів, промислового, енергетичного та цифрового суверенітету Франції Ролану Лескюру та Єврокомісару з питань енергетики Дену Йоргенсену за організацію "Енергетичного Рамштайну", — зазначив він.За його словами, українська делегація поінформувала партнерів про плани Росії щодо обстрілів енергетичної інфраструктури, надані українською розвідкою.Шмигаль акцентував, що Україна розуміє наміри ворога та працює над протидією. Тож веде роботу за такими напрямами:Захист. Посилюємо протиповітряну оборону. Тут потребуємо підтримки партнерів — ракети для систем ППО вкрай необхідні. Посилюємо інженерний захист енергетичних об’єктів.Відновлення та резерви. Загалом цьогоріч заплановано відновити та збудувати понад 10 ГВт потужностей. Досвід минулої зими показав, наскільки швидко під час масованих атак витрачаються резерви обладнання. Тому формуємо їх завчасно.Реформи. Паралельно з підготовкою до зими Україна продовжує модернізацію енергетичної системи та її інтеграцію до європейського енергетичного простору. Ми будуємо більш децентралізовану, захищену та гнучку систему. Продовжуємо реформи щодо незалежності регулятора, балансуючого ринку, TEN-E та ядерної безпеки.Фінансовий ресурс. Лише з липня цього року до Фонду підтримки енергетики України надійшло понад 218 мільйонів євро. Ще близько 307 мільйонів євро підтримки було оголошено. Водночас потреби залишаються значними. До кінця року необхідно залучити ще щонайменше 400 мільйонів євро."Дякуємо всім партнерам за підтримку енергетичної стійкості України. Розраховуємо на подальшу допомогу", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, міністр енергетики також зазначав, що Україна вже накопичила газ, необхідний для базового сценарію проходження наступного опалювального сезону. За словами Шмигаля, зараз в українських підземних сховищах є 14,6 мільярда кубічних метрів газу..

Генеральний прокурор Руслан Кравченко власноруч погодив розпорядження про власну закордонну поїздку до столиці Франції. Приводом для робочого візиту вказується участь у засіданні парламентської мережі ПАРЄ.Про це повідомляє "Суспільне" з посиланням на власні джерела у владних кабінетах.Деталі відрядження та офіційний привідЗа даними інсайдерів, генеральний прокурор Руслан Кравченко самостійно оформив необхідні документи для виїзду до Парижа. Формальною підставою для поїздки була заявлена участь у слуханнях парламентської мережі ПАРЄ.Строки поїздки та спосіб пересуванняЗгідно з підписаними документами, робочий візит посадовця розрахований на п'ять днів і починається з 13 вересня 2026 року. Також зазначається, що генпрокурор планував дістатися Франції на автотранспорті.Нагадаємо, очільник Національного антикорупційного бюро України Семен Кривонос отримав офіційну підозру у вчиненні злочину. Процесуальний документ підписав генпрокурор Руслан Кравченко, оголосивши про це у своєму зверненні 14 вересня.Своєю чергою, 14 вересня президент України Володимир Зеленський відреагував на гучні заяви генерального прокурора Руслана Кравченка щодо вручення підозри директору НАБУ Семену Кривоносу та закликав до його негайної відставки. Водночас глава держави просить народних депутатів якнайшвидше підтримати відповідне рішення в парламенті.Згодом в Національному антикорупційному бюро заперечили вручення підозри та назвали дії очільника прокуратури системною атакою.  Також 14 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив про перебування у закордонному відрядженні. За його словами, у межах візиту заплановано низку зустрічей із міжнародними партнерами.Водночас у понеділок парламентська монобільшість оголосила дату вирішального голосування за кадрові зміни в Офісі генерального прокурора. Питання відставки Руслана Кравченка винесуть під купол парламенту 15 вересня. Цікаво, що генеральний прокурор Руслан Кравченко 14 вересня оприлюднив резонансні деталі щодо минулого очільника Національного антикорупційного бюро України Семена Кривоноса. За його словами, керівник НАБУ уникнув кримінального покарання через схему з фіктивним усиновленням дитини..

Росія може зосередити дезінформаційні кампанії на майбутніх виборах у Німеччині та Франції, використовуючи для цього мережі ботів у соціальних мережах. Однією з цілей Кремля може бути послаблення підтримки України серед європейських виборців.Про це заявив генеральний директор Шведського агентства психологічної оборони Магнус Хьорт в інтерв'ю Politico. За його словами, російські інформаційні кампанії можуть бути спрямовані на те, щоб посіяти серед європейців сумніви щодо доцільності подальшої військової та фінансової допомоги Україні. Для цього, зокрема, поширюються неправдиві повідомлення про корупцію та інші нібито зловживання в Україні.У Шведському агентстві психологічної оборони наразі не бачать ознак того, що Москва приділяє особливу увагу парламентським виборам у Швеції. Хьорт пов'язує це, зокрема, з високим рівнем суспільної підтримки допомоги Україні.Натомість під більшим ризиком, за його оцінкою, перебувають впливові європейські держави, де незабаром проходитимуть виборчі кампанії."Наша оцінка полягає в тому, що Росія надає пріоритет іншим виборам, іншим країнам, більшим країнам Європи. У Німеччині незабаром відбудуться вибори на регіональному та місцевому рівнях. А наступного року у Франції відбудуться президентські вибори", — заявив Хьорт.Особливу увагу фахівці приділяють соціальним мережам. За словами Хьорта, одна державна структура, назву якої публічно не розголошують, керувала мережею з близько 1200 акаунтів у X, спрямованою проти Швеції та інших держав. Упродовж 2025-2026 років ця мережа опублікувала близько 50 тисяч дописів і коментарів. За оцінкою агентства, їхній зміст навмисно був спрямований на поглиблення суперечностей та розкол суспільства.Хьорт закликав соціальні платформи активніше протидіяти скоординованим мережам ботів, які Росія може використовувати для впливу на суспільні настрої та виборчі процеси в Європі.Нагадаємо, торік Служба зовнішньої розвідки України попередила про початок скоординованої операції російських спецслужб. Метою Москви було дискредитувати українське керівництво та нівелювати прогрес, досягнутий під час переговорів президентів України та США у Мар-а-Лаго..

У неділю, 6 вересня, прем'єр-міністр України Сергій Корецький разом з очільниками Міністерства фінансів та Міністерства економіки провів важливу зустріч із дипломатами та радниками з нацбезпеки провідних країн Європи. На порядку денному були питання фінансових потреб України на тлі зростання інтенсивності бойових дій.Про це він повідомив у своєму Telegram-каналі. Фінансові потреби та підготовка до зимового періодуГолова українського уряду спільно з міністром фінансів та міністром економіки зустрівся з радниками з питань національної безпеки лідерів Німеччини, Великої Британії та Франції, а також із дипломатами й керівниками посольств. Під час перемовин сторони детально проаналізували реальний стан державних фінансів та потреби України на поточний і наступний роки.Українська сторона поінформувала партнерів про наслідки російського терору проти бізнесу та цивільної інфраструктури, висвітливши пріоритети та виклики Кабміну напередодні зими в економічній і соціальній сферах.Зростання ціни війни та гарантії підтримкиВ уряді наголошують на необхідності прискорення євроінтеграційних реформ задля швидшого ухвалення рішень щодо макрофінансової допомоги."Безумовно, вартість ведення війни зростає. Ворог суттєво наростив виробництво та запуск дронів і ракет. Україна має реагувати відповідно, і для цього потрібно більше ресурсів", — зазначив прем'єр-міністр.Українські посадовці розраховують на спільні рішення щодо забезпечення фінансування та мають чіткий план дій для виконання вимог і отримання передбаченої на цей рік міжнародної допомоги."У нас однакове бачення наступних кроків. Головний висновок зустрічі — Україна та українці не наодинці з ворогом", — підсумував урядовець, подякувавши партнерам за підтримку.Нагадаємо, раніше уряд схвалив і спрямував до Верховної Ради чотири законопроєкти, необхідні для виконання міжнародних зобов’язань України та залучення зовнішнього фінансування..

У французькому Міттерсаймі сталася сутичка між двома українцями та 44-річним чоловіком, якого спочатку вважали "росіянином", однак він виявився уродженцем Казахстану.Як пише видання TF1, під час конфлікту один із громадян України, 43-річний чоловік, отримав три ножові поранення в живіт. Наступного дня його опонента знайшли мертвим у ставку.Інцидент стався в ніч проти 22 серпня на ставку в районі Міттерсайма на південному сході Мозеля. За попередніми даними, двоє українців рибалили разом із двома молодшими родичами, коли між ними та 44-річним чоловіком виникла бійка.Як повідомив один із учасників події, 24-річний чоловік, під час сутички його 43-річного вітчима поранили ножем. Нападник після цього втік із місця події пішки. Автомобіль та особисті речі чоловіка правоохоронці згодом виявили біля ставка.Постраждалого доправили до лікарні у важкому стані. Спочатку його стан оцінювали як небезпечний для життя, однак згодом він стабілізувався. За фактом події французькі правоохоронці відкрили розслідування за підозрою у замаху на вбивство.Чоловіка знайшли мертвим у ставкуУ неділю, 23 серпня, у ставку в Міттерсаймі виявили тіло 44-річного чоловіка, якого пов'язували з нічною бійкою. Після цього двох українців затримали, а розслідування розширили за фактом можливого вбивства. Однак результати розтину не підтвердили версію про насильницьку смерть.Прокурор Меца Давід Туве повідомив, що розтин підтвердив смерть унаслідок утоплення. При цьому на тілі не виявили слідів насильства або ознак втручання третьої особи."За відсутності доказів на цьому етапі, які підтверджували б версію про вбивство, затримання двох чоловіків українського походження було скасовано", — заявив прокурор.Українців звільнили, а розслідування триває. Правоохоронці встановлюють всі обставини бійки та загибелі 44-річного чоловіка.Нагадаємо, 29 липня Вроцлавський суд обрав тримісячний арешт 45-річному Адаму Ц. і 27-річному Томашу М. Їх підозрюють в участі в жорстокому нападі на двох громадян України. В Адама Ц. — також умовний термін за рецидив..

Україна зробила потужний крок до зміцнення власного оборонно-промислового комплексу та отримала дозвіл на власне виробництво далекобійної зброї від ключових західних партнерів. Велика Британія та Франція офіційно погодилися передати спеціальну ліцензію для виготовлення ракет Storm Shadow та SCALP на українських потужностях.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з медіа разом із президентом Естонії Аларом Карісом.Виробництво ракет Storm Shadow та SCALP24 серпня президент Франції Еммануель Макрон та прем'єр-міністр Британії Енді Бернем дали офіційну згоду на передачу Україні відповідної ліцензії для виробництва далекобійного озброєння."Ми отримали підтвердження від Великої Британії щодо виробництва ракет великої дальності SCALP. До цього ми говорили з президентом Макроном, він підтвердив розблокування "скальпів" і ліцензії", — каже президент.За словами Зеленського, Україна буде діяти."Вважаю, що це сильний позитив і сильне рішення", — уточнив він.Антибалістична система FREYJA та посилення ППОКрім цього, глава держави оголосив, що за 7-10 днів Україна матиме чіткий графік стосовно роботи з антибалістичною системою FREYJA. Зокрема, буде визначено:коли відбудуться наступні зустрічі з партнерами;де саме блокується процес;з якою компанією якої країни щось не виходить."Всі дуже серйозно до цього налаштовані, будемо все розблоковувати", — каже він.Паралельно Норвегія підтвердила виділення 9 мільярдів доларів фінансування на 2027 рік. Також Україна отримала підтвердження щодо майбутніх надходжень військової допомоги, серед якої:кілька систем ППО Crotale та ракет до них;ракети AIM, якими українська ППО збиває російські ракети.Нагадаємо, 25 серпня президент Володимир Зеленський заявив, що Україна отримала невелику партію ракети для систем протиповітряної оборони Patriot..

У жовтні-листопаді цього року "Коаліція охочих" проведе спільні повномасштабні військові навчання. Вони відбудуться під проводом Великої Британії та Франції.Про це заявив президент Франції Еммануель Макрон під час зустрічі "Коаліції охочих" у Києві 24 серпня в День Незалежності України.Про плани провести такі навчання він згадав у контексті пріоритетів союзників у підтримці України, зокрема, надання їй гарантій безпеки після звершення війни."Дуже важливо продовжувати демонструвати нашу рішучість і готовність, коли йдеться про гарантії безпеки, які ми погодили", — наголосив французький президент.За його словами, повномасштабні навчання, які заплановано провести в жовтні та листопаді, продемонструють оперативну готовність "Коаліції охочих" і здатність рішуче діяти після припинення бойових дій."Це дуже важливо. Це один із ключових елементів відповідних переговорів, коли Україна вирішить їх провести. І надзвичайно важливо, щоби ми працювали колективно над цим", — зауважив Макрон.Ці військові навчання анонсували на попередній зустрічі "Коаліції охочих" у липні. Тоді стало відомо, що восени близько 1,5 тисячі військовослужбовців із Великої Британії та Франції прибудуть у вересні до Польщі для участі у міжнародних навчаннях країн коаліції.Як повідомляли тоді журналісти TVP Info з посиланням на заступника міністра національної оборони Польщі Павела Бейду, навчання будуть присвячені відпрацюванню питань перекидання військ і техніки.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський розповідав за підсумками переговорів із президентом Франції Еммануелем Макроном у середині липня, що Україна та Франція досягнули масштабної домовленості про розширення оборонної співпраці, яка передбачає передачу ліцензій на виробництво сучасного озброєння, посилення протиповітряної оборони та постачання винищувачів Rafale..