# Грузія

У понеділок, 17 березня, колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі суд визнав винним у справі щодо незаконного перетину державного кордону. Йому призначено покарання — понад чотири роки за ґратами.Про це повідомило видання "Эхо Кавказа". Журналісти зазначили, що Саакашвілі визнали винним у незаконному перетині кордону, йому призначили покарання у вигляді чотирьох років і шести місяців позбавлення волі.Оскільки суди Грузії вже засудили колишнього президента країни загалом до дев’яти років позбавлення волі, суддя заявив, що у підсумку він проведе в ув'язненні 12 років і шість місяців."Цим вироком про незаконний перетин кордону частково додається до покарання, призначеного вироком Тбіліського міського суду від 12 березня 2025 року у "справі про піджаки", — вісім років... У підсумку, за сукупністю вироків, Міхеїлу Саакашвілі встановлюється остаточна міра покарання у вигляді позбавлення волі терміном на 12 років і шість місяців", — заявив суддя.Тож за цим вироком Міхеїл Саакашвілі залишиться в ув'язненні до 1 квітня 2034 року.У контексті справи щодо незаконного перетину кордону йдеться про те, що Саакашвілі, який перебував у розшуку, таємно прибув до Грузії 29 вересня 2021 року, де його заарештували 1 жовтня.Після рішення суду щодо дев’яти років позбавлення волі у справі про розкрадання державних коштів колишній президент Грузії назвав вирок політичним переслідуванням з боку "російського олігарха" Бідзіни Іванішвілі.Нагадаємо, що в травні минулого року в Європейському суді з прав людини не знайшли підстав для сумнівів у справедливості кримінального провадження проти колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі.

У суботу, 1 березня, Україна засудила організацію так званих "виборів" в окупованій Росією грузинській Абхазії. Офіційний Київ заявив про підтримку Грузії.Відповідну заяву оприлюднило Міністерство закордонних справ України на своїй сторінці в мережі X.У відомстві наголосили, що Україна не визнає так звані "президентські вибори" в Абхазії, що перебуває під російською окупацією. "Ми завжди будемо підтримувати територіальну цілісність і суверенітет Грузії у межах її міжнародно визнаних кордонів", — заявили в МЗС.У Тбілісі теж назвали "вибори" в Абхазії  грубим порушенням суверенітету та територіальної цілісності Грузії. У заяві акцентували, що будь-який процес волевиявлення в умовах російської окупації є незаконним.Раніше Європейський суд з прав людини визнав, що ситуація на межі з окупованими Росією регіонами Грузії та підконтрольною Тбілісі територією створила велику системну практику порушень прав людини.Нагадаємо, що в грудні минулого року в "парламенті" окупованої Росією Абхазії сталася стрілянина. Один депутат — Вахтанг Голандзія — помер від отриманих поранень. Водночас ще один політик — Кан Кварчія отримав поранення у руку.

Саломе Зурабішвілі вважає легітимною президенткою більше людей, ніж частка тих, хто визнає легітимність призначеного владою Михеїла Кавелашвілі. Але перевага таких грузинських громадян невелика.Про це повідомило видання "Новости-Грузия" з посиланням на результати опитування від Інституту соціальних досліджень та аналізу (ISSA). Вони засвідчили: 40,1% респондентів відповіли, що вважають легітимною президенткою Саломе Зурабішвілі.Михеїла Кавелашвілі, якого призначили на посаду за новою процедурою без прямого народного голосування, вважають легітимним 38%. Ще 15,9% вважають, що у Грузії наразі немає легітимного президента. Якби вибори проходили цими вихідними, то партію влади "Грузинська мрія" підтримали би щонайменш 25,1% опитаних (з додаванням голосів респондентів, які не захотіли прямо називати фаворита, за методом алокації, — до 31,5%).Опозиційну "Коаліцію за зміни" підтримали би 10,3% (з алокацією — до 18%), "Єдність для порятунку Грузії — Єдиний національний рух" — 8.5% (з алокацією — 14,9%), партію "Сильна Грузія" — 6,3%, "Гахарія для Грузії" — 5,4%. Рейтинги інших менш як 5%, ще 13,8% респондентів не визначилися з думкою.Збір даних у межах опитування проводився 18-30 січня серед 2 000 повнолітніх респондентів методом особистих інтерв’ю. Можлива похибка складає +/- 2,5%.Цього тижня парламент Грузії позбавив мандатів майже всіх опозиційних депутатів, які бойкотують його роботу. Також грузинський законодавчий орган за два дні ухвалив новий пакет репресивних законів.Нагадаємо, що в січні Інститут Маккейна при Університеті штату Аризона оголосив колишню президентку Грузії Саломе Зурабішвілі своїм стипендіатом Кіссінджера 2025 року.

Двоє громадян Грузії загинули у війні проти російських окупантів. Вони воювали на боці Збройних сил України. Під час бойової операції їх не вдалося витягнути з передової.Про це повідомив керівник грузинської групи Сил спеціальних операцій України віце-полковник Вано Надірадзе, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook.Надірадзе поінформував, що 5 лютого на російсько-українській війні загинули "двоє грузинів, двоє чудових бійців" — Давид Двалішвілі та Мамука Берій."Хлопці вчора ввечері робили все можливе, щоби витягнути їх із передової", — написав він.Подробиць того, що сталося під час бою, керівник грузинської групи Сил спеціальних операцій України віце-полковник не деталізував."Слава полеглим героям у бою!" — наголосив Вано Надірадзе.Як відомо, з лютого 2022 року на передовій в Україні загинуло до 80 грузинських бійців — серед них громадяни Грузії й уродженці Грузії, які мають українське громадянство.Наприкінці грудня минулого року стало відомо, що в Курській області в боях за Україну загинув грузинський доброволець Бадрі Кварацхелія. Минулого року його нагородили знаком "Золотий хрест". Командир "Вільної Грузії" Кварацхелія загинув у контактному бою в Курській області.Нагадаємо, що в липні грузинські добровольці, які воювали в Україні проти Росії, повідомляли про виклики на допити до Служби державної безпеки Грузії. Йдеться про підозри у підготовці державного перевороту та тероризмі.

У середу, 29 січня, Парламентська Асамблея Ради Європи затвердила резолюцію щодо Грузії. Документ передбачає запровадження санкцій проти грузинської влади та вимагає від неї розпочати процес дострокових парламентських виборів під моніторингом ПАРЄ.Про це повідомляє "Європейська правда".Резолюція ПАРЄ ставить жорстку умову грузинській владі щодо запуску процесу дострокових парламентських виборів, які повинні відбутися під контролем ПАРЄ."З політичного глухого кута, коли у Грузії є провал довіри між владою та громадянським суспільством можна вийти лише через організацію нових справді демократичних парламентських виборів. Якщо ці парламентські вибори проходитимуть пуд суворим міжнародним спостереженням", — йдеться у резолюції.Варто зазначити, що 114 депутатів ПАРЄ проголосували "за", 13 — "проти" і семеро утрималися.Водночас ПАРЄ затвердила повноваження парламентської делегації Грузії на поточну сесію з обмеженими правами, але повернеться до їхнього перегляду вже у квітні. Тоді повноваження делегації повинні бути продовжені лише у разі виконання політичних вимог ПАРЄ.Як відомо, 5 грудня президент України Володимир Зеленський підписав указ, який надає силу рішенню Ради національної безпеки й оборони про санкції проти Грузії. За словами гаранта, ці санкції спрямовані проти тієї частини грузинської влади, яка здає країну російському диктаторові Володимирові Путіну. Йдеться про проти засновника партії "Грузинська мрія" Бідзіни Іванішвілі та ще 19 грузинських політиків та посадовців. Саломе Зурабішвілі позитивно сприйняла таке рішення Зеленського.Нагадаємо, Україна рішуче засудила силовий розгін мітингів у Грузії. Київ також відкинув спроби грузинської влади втягнути країну у внутрішньополітичні процеси.Своєю чергою 29 грудня опозиційна президентка Грузії Саломе Зурабішвілі добровільно залишила президентський палац. Водночас Михаїл Кавелашвілі склав присягу у парламенті.

Інститут Маккейна при Університеті штату Аризона оголосив колишню президентку Грузії Саломе Зурабішвілі своїм стипендіатом Кіссінджера 2025 року.Про це йдеться на сайті Інституту Маккейна. Там нагадали, що Зурабішвілі займає пост президента Грузії з 2018 року. Раніше вона була першою жінкою-міністром закордонних справ Грузії, де 2005 року вела переговори про виведення російських військових баз із Грузії. Вона також була обрана членом більшості парламенту у 2016 році. Під час свого перебування на посаді президента Зурабішвілі рішуче відстоювала шлях Грузії до інтеграції до Європейського союзу (ЄС) та НАТО та підтримувала демократичні реформи, наклавши вето на "закон про іноземних агентів" уряду "Грузинської мрії" (GD), змодельований Кремлем, та виступаючи проти авторитарного повороту партії. "Зурабішвілі оголосила недавні парламентські вибори в жовтні 2024 року нелегітимними через широкомасштабне залякування та маніпуляції з боку GD і підтримала опозиційні партії, які відмовилися від своїх мандатів. Після заяви GD про зупинення процесу вступу країни до ЄС грузинський народ вийшов на вулиці у масштабних протестах по всій країні. Вони зіткнулися з насильством та арештами. Зурабішвілі висловила підтримку демократичному руху у своїй країні та приєдналася до протестного руху", — йдеться у заяві Інституту. У заяві зазначається, що згідно з конституційними змінами, наступний президент Грузії мав бути обраний у 2024 році колегією виборників, що складається з місцевих чиновників та парламенту. 14 грудня парламент, який був незаконно скликаний через нерозкриті справи про фальсифікацію виборів та неотримання президентської підтримки, взяв участь у виборах нового президента, футболіста Михаїла Кавелашвілі, сумно відомого своєю антизахідною риторикою. Він обійняв посаду 29 грудня. Активісти демократії оголосили цей процес незаконним та продовжили протестувати. "Зурабішвілі відмовилася піти у відставку, описуючи незаконне захоплення своєї країни. Як Маккейн та Кісінджер, вона уособлює стійку державну мудрість та захист демократичних цінностей своєї країни. Сенатор Маккейн солідарний із грузинами проти вторгнення Росії у 2008 році; як стипендіат Кісінджера, Зурабішвілі продовжить традицію принципового, стратегічного лідерства на одному з найважливіших демократичних полів битви у світі", — наголошується на сайті Інституту. Там наголосили, що бувши стипендіатом Фонду Кісінджера Інституту Маккейна, Зурабішвілі використовуватиме свій великий дипломатичний, лідерський та політичний досвід для просування своєї країни до нових виборів та демократичного шляху розвитку. "Президент Зурабішвілі уособлює політичну мужність та ідеали державного управління стипендії Кісінджера", — сказала виконавчий директор Інституту Маккейна д-р Евелін Фаркас. "Вона продемонструвала демократичну силу та рішучий захист демократичного місця своєї країни в Європі перед жорстокими репресіями та автократичним захопленням. Як стипендіат Інституту Маккейна 2025 року зі стипендії Кісінджера, вона може продовжити очолювати зусилля щодо повернення Грузії на демократичний шлях".Реакція Саломе Зурабішвілі Колишня президентка Грузії заявила, що це велика честь — отримати стипендію Кісінджера. "За часів боротьби між автократіями та демократіями вкрай важливо, щоб ми підтримували демократичних діячів, які б'ються на передовій, і Грузія уособлює цю боротьбу, яку сенатор Джон Маккейн захищав усе своє життя", — додала вона.Як відомо, 5 грудня президент України Володимир Зеленський підписав указ, який надає силу рішенню Ради національної безпеки й оборони про санкції проти Грузії. За словами гаранта, ці санкції спрямовані проти тієї частини грузинської влади, яка здає країну російському диктаторові Володимирові Путіну. Йдеться про проти засновника партії "Грузинська мрія" Бідзіни Іванішвілі та ще 19 грузинських політиків та посадовців. Саломе Зурабішвілі позитивно сприйняла таке рішення Зеленського.Нагадаємо, Україна рішуче засудила силовий розгін мітингів у Грузії. Київ також відкинув спроби грузинської влади втягнути країну у внутрішньополітичні процеси.Своєю чергою 29 грудня опозиційна президентка Грузії Саломе Зурабішвілі добровільно залишила президентський палац. Водночас Михаїл Кавелашвілі склав присягу у парламенті.

Вже 15 січня о 15:00 роботодавці та працівники Грузії організовують публічний попереджувальний страйк. Громадяни вимагають проведення нових виборів до парламенту, а також звільнення усіх затриманих протестувальників. Про це повідомляє Protest 24.Організатори закликають бізнес та працівників тимчасово призупинити діяльність на три години та вийти на вулиці. Цим страйком вони збираються показати, що відбувається в умовах ізоляції, а саме:застій економіки;закритий бізнес;бідність та безробіття."І небезпека, і вирішення спільні для всіх — нові вибори та звільнення затриманих. Незалежно від того, де ви працюєте, ви власник бізнесу, керівник чи співробітник — приєднуйтесь до нас! Грузія склала присягу!" — йдеться у заяві організаторів загальнонаціонального страйку.Як відомо, 5 грудня президент України Володимир Зеленський підписав указ, який надає силу рішенню Ради національної безпеки й оборони про санкції проти Грузії. За словами гаранта, ці санкції спрямовані проти тієї частини грузинської влади, яка здає країну російському диктаторові Володимирові Путіну. Йдеться про проти засновника партії "Грузинська мрія" Бідзіни Іванішвілі та ще 19 грузинських політиків та посадовців. Саломе Зурабішвілі позитивно сприйняла таке рішення Зеленського.Нагадаємо, Україна рішуче засудила силовий розгін мітингів у Грузії. Київ також відкинув спроби грузинської влади втягнути країну у внутрішньополітичні процеси.Своєю чергою 29 грудня опозиційна президентка Грузії Саломе Зурабішвілі добровільно залишила президентський палац. Водночас Михаїл Кавелашвілі склав присягу у парламенті.

У суботу, 4 січня, офіційний Тбілісі оголосив про початок депортації іноземних громадян, яких звинувачують в адміністративних правопорушеннях. Вони брали участь в акціях протесту за європейське майбутнє країни.Про це повідомило видання "Новости-Грузия" з посиланням на заяву прес-службі МВС Грузії. Там зазначили, що загалом за листопад-грудень 2024 грудня зобов’язання залишити країну оголосили щодо 91 іноземних громадян.Із цього переліку понад чверть людей брали участь у протестах у Тбілісі та інших регіонах Грузії."Серед осіб, стосовно яких міграційний департамент МВС розпочав процедури випровадження, є іноземні громадяни, які брали участь в акціях у Тбілісі у листопаді-грудні та яким суд призначив різні адміністративні покарання — загалом 25 осіб", — йдеться у заяві.Громадянство цих людей офіційні представники Грузії не уточнюють. Однак місцеві пабліки пишуть, що серед таких осіб можуть бути громадяни України, які активно підтримували грузинів у їхній боротьбі.Водночас, за оцінками громадських організацій і ЗМІ, з приблизно 450 осіб, затриманих за адміністративними звинуваченнями, було понад два десятки іноземців, більшість із них — росіяни.Нагадаємо, 5 грудня провладні грузинські телевізійні канали повідомляли, що в Тбілісі на акції протесту грузинської опозиції нібито затримано громадянина України. Чоловіка обшукали та доправили в один із відділків поліції в столиці Грузії. В українця під час обшуку начебто знайшли перцевий балончик і мобільний телефон.

У Грузії 29 грудня відбуваються перші затримання після інавгурації Михаїла Кавелашвілі. На вулицях Тбілісі проходять сутички між мітингувальниками та правоохоронцями.Про це повідомляють місцеві ЗМІ.За даними грузинських медіа, поліціянти на проспекті Руставелі у Тбілісі отримали наказ розпочати затримання мітингувальників. Повідомляється, що є постраждалі. У парламенті Грузії пройшла інавгурація КавелашвіліУ грузинському парламенті відбулась інавгурація обраного виборчою колегією президента Михаїла Кавелашвілі. Політик склав відповідну присягу. Але на інавгурацію не були запрошені представники європейських країн та США. Раніше президентка Грузії Саломе Зурабішвілі в Парижі зустрілася з новообраним президентом Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом. Після розмови вона заявила, що "в його особі грузинський народ має друга".Як відомо, 5 грудня президент України Володимир Зеленський підписав указ, який надає силу рішенню Ради національної безпеки й оборони про санкції проти Грузії. За словами гаранта, ці санкції спрямовані проти тієї частини грузинської влади, яка здає країну російському диктаторові Володимирові Путіну. Йдеться про проти засновника партії "Грузинська мрія" Бідзіни Іванішвілі та ще 19 грузинських політиків та посадовців. Саломе Зурабішвілі позитивно сприйняла таке рішення Зеленського.Нагадаємо, Україна рішуче засудила силовий розгін мітингів у Грузії. Київ також відкинув спроби грузинської влади втягнути країну у внутрішньополітичні процеси.

У неділю, 29 грудня, опозиційна президентка Грузії Саломе Зурабішвілі добровільно залишила президентський палац. Водночас Михаїл Кавелашвілі склав присягу у парламенті.Про це повідомляє "Ехо Кавказу". Вона вийшла з промовою до учасників акції, які зібралися біля президентського палацу Орбеліані."Я хочу звернутися до вас і подати звіт. Шість років тому я прийняла присягу на Конституції, але ще більше — у вірності країні й вам. Тому я сьогодні тут, і ця лояльність не зміниться за жодних обставин — чи я перебуваю у палаці, чи поза ним. Я вийду звідси з вами й залишусь з вами. З собою я забираю легітимність, прапор та вашу довіру", — сказала вона громадянам, які зібралися біля палацу Орбеліані.За словами Зурабішвілі, інавгурація нового президента Михайла Кавелашвілі є "пародією"."І ця держава не заслуговує на такі пародії... Вони замкнені, налякані, продажні, нелегітимні, невизнані, піддані санкціям. Ми ж відкриті, вільні та спокійні. За нами правда, тому що у нас кохання — любов до країни та кохання один до одного, і саме тому ми переможемо", — сказала Саломе Зурабішвілі.Зурабішвілі закликала готуватись до парламентських виборівТим часом п'ятий президент закликала громадян та опозиційні політичні сили бути готовими до позачергових парламентських виборів."Я працюватиму над створенням умов для виборів разом з усіма, хто включений до цієї справи, щоб дуже скоро, за кілька днів, ми могли скласти документ разом із запитом на вибори. Це не гасло про необхідність проведення нових виборів, це не риторична заява, це реальна вимога… Вибори пройдуть — іншого шляху немає, і це єдине рішення у всіх подібних кризах, і ми маємо бути готові до цих виборів, і не лише виставивши докладний документ — мають бути готові партії, нові сили, що виникли внаслідок цього протесту", — заявила вона.У парламенті Грузії пройшла інавгурація Кавелашвілі У грузинському парламенті відбулась інавгурація обраного виборчою колегією президента Михаїла Кавелашвілі. Політик склав відповідну присягу. Але на інавгурацію не були запрошені представники європейських країн та США. Раніше президентка Грузії Саломе Зурабішвілі в Парижі зустрілася з новообраним президентом Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом. Після розмови вона заявила, що "в його особі грузинський народ має друга".Як відомо, 5 грудня президент України Володимир Зеленський підписав указ, який надає силу рішенню Ради національної безпеки й оборони про санкції проти Грузії. За словами гаранта, ці санкції спрямовані проти тієї частини грузинської влади, яка здає країну російському диктаторові Володимирові Путіну. Йдеться про проти засновника партії "Грузинська мрія" Бідзіни Іванішвілі та ще 19 грузинських політиків та посадовців. Саломе Зурабішвілі позитивно сприйняла таке рішення Зеленського.Нагадаємо, Україна рішуче засудила силовий розгін мітингів у Грузії. Київ також відкинув спроби грузинської влади втягнути країну у внутрішньополітичні процеси.

Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі отримала запрошення на інавгурацію новообраного президента Сполучених Штатів Дональда Трампа. Його надіслав представник республіканців Джо Вілсон, який очолює підкомітет у закордонних справах Палати представників з питань Близького Сходу.Про це Вілсон повідомив у своїй соцмережі X. Представник республіканців відзначив мужність президентки Зурабішвілі та запросив її відвідати інавгурацію Дональда Трампа."Я глибоко захоплююся її мужністю перед обличчям нападок з боку Іванішвілі та його союзників з КПК (Комуністична партія Китаю, — ред.) та іранського режиму", — йдеться у заяві Вілсона.Раніше президентка Грузії Саломе Зурабішвілі в Парижі зустрілася з новообраним президентом Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом. Після розмови вона заявила, що "в його особі грузинський народ має друга".Як відомо, 5 грудня президент України Володимир Зеленський підписав указ, який надає силу рішенню Ради національної безпеки й оборони про санкції проти Грузії. За словами гаранта, ці санкції спрямовані проти тієї частини грузинської влади, яка здає країну російському диктаторові Володимирові Путіну. Йдеться про проти засновника партії "Грузинська мрія" Бідзіни Іванішвілі та ще 19 грузинських політиків та посадовців. Саломе Зурабішвілі позитивно сприйняла таке рішення Зеленського.Нагадаємо, Україна рішуче засудила силовий розгін мітингів у Грузії. Київ також відкинув спроби грузинської влади втягнути країну у внутрішньополітичні процеси.

У п'ятницю, 27 грудня, Сполучені Штати Америки ввели санкції проти почесного голови керівничої партії Грузії "Грузинська мрія" та олігарха Бідзіни Григоріса Дзе Іванішвілі.Про це повідомляється на сайті Міністерства фінансів США. За даними відомства, всі активи Іванішвілі, які перебувають на території США або під контролем американських осіб, будуть заблоковані.У Мінфіні США також наголосили, що рішення щодо санкцій проти Іванішвілі ухвалили у відповідь на "шкідливі дії Російської Федерації"."Дії Іванішвілі та "Грузинської мрії" підірвали демократичні інститути, уможливили порушення прав людини та обмежили реалізацію основоположних свобод у Грузії. Крім того, вони підірвали євроатлантичне майбутнє Грузії — майбутнє, якого прагне більшість грузинського народу і яке передбачене грузинською конституцією. В результаті Грузія стала вразливою перед Росією, яка продовжує окупувати понад 20% грузинської території", — зазначили у відомстві.До того ж США засудили дії "Грузинської мрії", які пов'язані із насильницькими репресіями громадян Грузії, протестувальників, представників ЗМІ, правозахисників та діячів опозиції."Сполучені Штати сприятимуть притягненню до відповідальності тих, хто підриває демократію та права людини в Грузії", — йдеться у повідомленні.Реакція грузинського урядуПрем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що фактично Іванішвілі вже перебував під неформальними санкціями, тож обмеження від США не матимуть значного впливу на його діяльність."Насправді нічого не змінилося, де-факто санкції й так діяли, бо ця людина не пішла на компроміс із національними інтересами країни. Ви знаєте, які були наші виклики у 2022 році, чого вимагали від команди, від Бідзини Іванішвілі. Оскільки він не став протистояти ключовим, основним інтересам країни, саме тому спочатку були введені де-факто санкції, а тепер ухвалили таке рішення, яке не має суттєвого значення", — сказав Кобахідзе.Нагадаємо, що 14 грудня Литва й Естонія розширили санкції проти грузинської влади. Головна причина — застосування насильства проти антиурядових протестувальників.Додамо, 5 грудня Володимир Зеленський підписав указ, який надає силу рішенню Ради національної безпеки й оборони про санкції проти Грузії. За словами гаранта, ці санкції спрямовані проти тієї частини грузинської влади, яка здає країну російському диктаторові Володимирові Путіну.Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі позитивно сприйняла рішення президента Володимира Зеленського щодо запровадження санкцій проти засновника партії "Грузинська мрія" Бідзіни Іванішвілі та ще 19 грузинських політиків та посадовців.

У Курській області в боя за Україну загинув грузинський доброволець Бадрі Кварацхелія. Минулого року він був нагороджений знаком "Золотий хрест".Про це повідомляє Interpress News, посилаючись на Міністерство закордонних справ Грузії. За даними видання, командир "Вільної Грузії" Кварацхелія загинув у контактному бою в Курській області..Водночас, як розповіли грузинські пабліки, Кварацхелія був убитий пострілом у спину під час бою із російськими загарбниками. Наголошується, що у вересні 2023 року за бездоганне виконання бойового завдання на Бахмутському напрямку доброволець був нагороджений нагрудним знаком "Золотий хрест".За інформацією видання News Georgia, з перших днів повномасштабної війни в Україні воюють кілька сотень грузинських добровольців. Вони зараховуються до різних батальйонів і беруть участь у бойових діях на передовій. Від початку повномасштабного вторгнення в Україні загинули понад 70 грузинських бійців. Нагадаємо, 13 листопада під час евакуації поранених побратимів загинула госпітальєрка Медичного добровольчого батальйону "Госпітальєри" Марія-Христина Двойнік.

Премʼєр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявляв про те, що Іспанія та Італія начебто не підтримали накладання санкцій на посадовців Грузії на рівні Євросоюзу. Однак Мадрид і Рим на офіційному рівні спростували такі твердження.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на відповідні заяви зовнішньополітичних відомств обидвох держав.Іспанське міністерство закордонних справ наголосило, що під час дискусії міністрів зовнішніх справ країн ЄС 16 грудня "дуже чітко висловило серйозну стурбованість громадянськими правами в Грузії та передбачуваними дезінформаційними кампаніями"."Ми повністю підтримали рішення, ухвалені вчора Радою очільників МЗС. Дезінформація — це загроза для наших демократій, якій ми завжди будемо протистояти", — додали там.Міністерство закордонних справ Італії окремо акцентувало, що в дискусіях 16 грудня висловило підтримку всім запропонованим заходам, "включно з пропозиціями щодо санкцій", які заблоковані через відсутність консенсусу."Насамкінець Італія підтвердила, що Європейський Союз повинен підтримувати грузинський народ, і висловила сподівання, що останні рішення в Тбілісі, які де-факто призупинили європейський шлях, варто переглянути", — констатували в Римі.Раніше Іраклій Кобахідзе заявив, що не всі в Євросоюзі виступають за санкції проти грузинських посадовців, та подякував п'ятьом країнам ЄС за те, що вони виступили проти санкцій – окрім Угорщини та Словаччини, він згадав Італію, Іспанію та Румунію.Однак румунське міністерство закордонних справ уже спростувало слова грузинського премʼєр-міністра. Зараз це зробили також у відомствах Іспанії й Італії.Нагадаємо, що 14 грудня Литва й Естонія розширили санкції проти грузинської влади. Головна причина — застосування насильства проти антиурядових протестувальників.

У неділю, 14 грудня, Литва та Естонія розширили санкції проти грузинської влади. Головна причина — застосування насильства проти антиурядових протестувальників.Так, міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що його країна в координації з Естонією додала до санкційного списку ще 17 грузинських посадовців, серед них — прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе."Ми не будемо миритися з насильством та репресіями проти мирних протестувальників, журналістів та опозиції. Настав час для спільних дій на рівні ЄС!" — наголосив Будріс.У МЗС Естонії також підтвердили запровадження санкцій проти влади Грузії. Зокрема, міністр закордонних справ Маргус Цахкна підписав директиву, згідно з якою, Естонія ввела санкції проти 14 високопоставлених грузинських чиновників і суддів. Їм заборонили в'їзд на територію Естонії."Я закликаю всі країни Європейського Союзу відреагувати на те, що відбувається в Грузії, і вжити конкретних заходів проти тих, хто застосовує невиправдану силу і жорстоке насильство проти народу Грузії та підриває демократію", — зазначив Цахкна.Варто зазначити, що 2 грудня Естонія, Латвія та Литва рішуче засудили серйозні порушення прав людини у зв'язку з протестами у Грузії та оголосили про заборону в'їзду низці грузинських посадовців.Додамо, 5 грудня Володимир Зеленський підписав указ, який надає силу рішенню Ради національної безпеки й оборони про санкції проти Грузії. За словами гаранта, ці санкції спрямовані проти тієї частини грузинської влади, яка здає країну російському диктаторові Володимирові Путіну.Нагадаємо, президентка Грузії Саломе Зурабішвілі позитивно сприйняла рішення президента Володимира Зеленського щодо запровадження санкцій проти засновника партії "Грузинська мрія" Бідзіни Іванішвілі та ще 19 грузинських політиків та посадовців.