# історія

В передмісті італійського Неаполя дослідники виявили та відкрили саркофаг віком у 2000 років. Побачене вразило дослідників станом збереження мумії та похоронних атрибутів.Як повідомляє видання Popular Mechanics, після вивчення гробниці мікрокамерою археологи вперше отримали шанс увійти всередину запечатаної усипальниці, відомої як "гробниця Цербера". Вона розташована у місті Джульяно на північному заході Неаполя.Археологи у саркофазі виявили тіло, яке лежало обличчям догори, вкрите добре збереженим саваном. Навколо розміщувалися глечики з мазями та інструменти для очищення тіла, які зазвичай використовувалися під час античних похоронних ритуалів. Вчені відзначили, що мумія перебуває у "відмінному стані", що є унікальним випадком для місцевих розкопок.Дослідники припускають, що похована особа належала до родини, для якої звели мавзолей. На користь цього свідчить особлива увага до деталей обряду, турбота, приділена померлому, та знайдені поруч предмети."Гробниця Цербера" продовжує надавати цінні дані про територію Флегрей поблизу Літернума. Вона розширює знання про минуле та відкриває можливості для міждисциплінарних досліджень", — зазначили вчені.Так, лабораторні аналізи, проведені на зразках з поховань цього некрополя, вже дали важливу інформацію про поводження з тілами та похоронні ритуали. За словами археологів, результати значно збагатили панораму знань про античні практики. Вчені також зауважили, що саван мумії мінералізувався завдяки особливому мікроклімату гробниці. Наразі дослідники вивчають структури тканини. Йдеться про тип, якості пряжі та техніки ткацтва. Відповідна інформація може надати додаткові знання про соціальний статус і культурні особливості похованої особи.Вчені проводять генетичний аналіз останків та вивчають органічні речовини, знайдені в саркофазі. Зокрема, виявили залишки кремів, виготовлених на основі марихуани та абсенту, які, ймовірно, застосовувалися для бальзамування тіла та збереження його стану. Своєю чергою, міністерство культури Італії повідомило, що подальші дослідження поховання можуть дати нові відомості про соціальну структуру, ритуали та економічний устрій регіону двотисячолітньої давнини. Нагадаємо, раніше видання ScienceAlert повідомляло, що дослідження ДНК однієї з найстаріших людей світу, іспанки Марії Браньяс, виявило унікальні біомаркери, що можуть пояснити її довголіття. Вона прожила 117 років і перевищила середню тривалість життя у Каталонії більш ніж на тридцять років..

В Україні вперше у світовій практиці виконали повну реконструкцію давньої ікони за відбитками на середньовічних свинцевих печатках. Йдеться про ікону Спаса XI століття, яка зникла під час монгольської навали.Як повідомляє "Суспільне", реконструкцію ініціював Український інститут національної пам’яті у співпраці з музеєм Шереметєвих і видавничим домом "Антиквар". Автором відновлення став іконописець Андрій Комарницький, а наукове керівництво здійснював голова УІНП Олександр Алфьоров, який заявив, що ікона Спаса була головною святинею кафедрального собору Чернігівської єпископії, створеною на початку XI століття. Хоча після її зникнення не збереглося жодних письмових згадок, реконструкцію образу вдалося здійснити завдяки трьом свинцевим печаткам, знайденим у музейній колекції, на яких було зображено цей образ. У ході роботи команда застосовувала порівняльний іконографічний аналіз давньоруських та візантійських пам’яток XI–XII століть. Йдеться про мініатюри Трірського Псалтиря, Остромирового Євангелія, мозаїк Софії Київської та ікон Аліпія Печерського. Видання зауважило, що іконописець Андрій Комарницький відтворював образ у традиційній техніці тетрахромії — обмеженій колористичній гамі, характерній для Київської Русі."Ми аналізували як давні, так і пізніші зображення Спаса, вивчали мініатюри, скульптури, мозаїки. Жест благсловення, який видно на печатках, — надзвичайно рідкісний, і саме за такими деталями можна визначити часову приналежність первісного зразка", — розповів Комарницький.Своєю чергою, Алфьоров наголосив, що знайдена печатка виявилася старшою за заснування Москви більш ніж на сто років. Це має не лише мистецьке, а й символічне значення — підтверджує давність української християнської традиції та державності.За словами директорки видавничого дому "Антиквар" Ганни Шерман, 22 жовтня о 12:00 у Спасо-Преображенському соборі в Чернігові відбудеться презентація випуску та урочиста передача ікони до Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній". Також планується виконати шість нових реконструкцій інших втрачених українських ікон.Нагадаємо, на початку жовтня на пункті пропуску "Шегині — Медика" під час огляду мікроавтобуса працівники митниці виявили ікону "Євангельська сцена". Її написав швейцарський художник Андреас Аспер..

У світі кіноіндустрії існує безліч фільмів, які були створені завдяки фантазії автора сценарію, чи письменника, за мотивами чиєї книги було відзнято стрічку. Втім, часом життя створює такі сюжети, що жоден майстер не здатен зобразити подібне. Ймовірно, саме тому людей так притягують фільми, створені на реальних подіях.Ми підготували добірку рейтингових фільмів, автором яких виступило життя."Оппенгеймер"Країни: США, Велика БританіяРежисер: Крістофер НоланУ ролях: Кілліан Мерфі, Емілі Блант, Метт Деймон, Роберт Дауні мол., Флоренс П'юЖанр: історичний, біографічний, драмаУ розпал Другої світової війни полковник армії США Леслі Гровс призначає видатного фізика-теоретика Роберта Оппенгеймера науковим керівником Манхеттенського проєкту. Вся промислова міць і технологічні ресурси країни спрямовуються на те, щоб випередити нацистську Німеччину у створенні зброї масового знищення на основі розщеплення атомного ядра. Оппенгеймер успішно проводить випробування першої у світі ядерної бомби, що наближає перемогу у війні. Та водночас його починають мучити докори сумління, адже створена ним зброя здатна знищити все людство."Вбивці квіткової повені"Країна: СШАРежисер: Мартін СкорсезеУ ролях: Леонардо ДіКапріо, Роберт Де Ніро, Лілі Гладстоун, Джессі ПлемонсЖанр: драмаНа початку 1920-х років плем’я осейджів у Оклахомі відкриває нафту на своїх землях і швидко багатіє. Заможний скотар Вільям Гейл, який удає друга індіанців, будує власні плани на їхні статки. Його племінник Ернест Беркгарт, повернувшись після Першої світової, одружується з Моллі — жінкою з багатої індіанської родини. Та за шлюбом приховується змова: щоб заволодіти нафтовими землями, хтось має померти."Темні часи"Країни: Велика Британія, СШАРежисер: Джо РайтУ ролях: Ґері Олдмен, Крістін Скотт Томас, Бен Мендельсон, Лілі Джеймс, Стівен ДіллейнЖанр: драма, історичний, військовий, біографічнийУ травні 1940 року, коли нацистська Німеччина стрімко захоплює Європу, Вінстон Черчилль стає прем’єр-міністром Великої Британії. Країна опиняється на межі катастрофи: армія оточена в Дюнкерку, союзники безсилі. Попри тиск уряду, який вимагає мирних переговорів, Черчилль відмовляється капітулювати й приймає рішення, що визначить долю всієї нації."Соціальна мережа"Країна: СШАРежисер: Девід ФінчерУ ролях: Джессі Айзенберг, Джастін Тімберлейк, Ендрю Гарфілд, Джозеф МаццеллоЖанр: драма, біографічнийФільм розповідає історія створення Facebook — соціальної мережі, яка змінила життя мільярдів людей по всьому світу. У центрі подій — студент Гарварду Марк Цукерберг, який перетворює чужу ідею на глобальний успіх і присвоює собі всі заслуги. Проте чи вийде йому уникнути наслідків своїх вчинків?"Піаніст"Країни: Велика Британія, Франція, Польща, Німеччина, СШАРежисер: Роман ПоланскіУ ролях: Едріан Броуді, Міхал Жебровський, Френк Фінліей, Ед Стоппард, Маурен ЛіпманЖанр: драма, військовий, музичний, біографічнийДруга світова війна принесла Польщі темні й криваві часи. Серед жертв нацистів — молодий талановитий музикант Владислав Шпільман, який потрапляє в рабство і змушений виживати в нелюдських умовах. Та незабаром його життя змінюється назавжди."Готель Руанда"Країни: Італія, ПАР, Велика БританіяРежисер: Террі ДжорджУ ролях:  Дон Чідл, Колані Малі, Десмонд Дюбе, Хакім Кає-Казім, Тоні Кгороге, Рози МотенеЖанр: військовий, історичний, драмаСюжет фільму "Готель Руанда" базується на реальних подіях середини 90-х років. Пол Русесабаджіна, розпорядник престижного готелю, належить до народу хуту, а його дружина Тетяна — до тутсі. Коли в країні спалахують повстання та зростає напруженість між народами, Пол намагається через зв’язки й підкупи захистити сім’ю. Громадянська війна забирає життя деяких сусідів, інших він рятує, приймаючи у готель біженців і навіть співробітників Червоного Хреста. Тепер Пол відповідає за всіх, водночас зберігаючи готель. Поки всередині панує тимчасовий спокій, зовні місто охоплене хаосом і жорстокістю, а фінал залишається непередбачуваним."Зодіак"Країна: СШАРежисер: Девід ФінчерУ ролях: Джейк Джилленгол, Марк Руффало, Ентоні Едвардс, Роберт Дауні молодшийЖанр: драма, трилер, детектив, криміналФільм розповідає про маніяка вбивцю. До редакції газети, де працює карикатурист Роберт Грейсміт, приходить лист від людини, яка стверджує, що саме він убив двох молодих людей в Вальєхо. Він описує найдрібніші подробиці вбивства. Окрім цього, незнайомець погрожує, що, якщо лист не буде опубліковано, на наступний вік-енд він буде вбивати одиноких перехожих, поки їх не набереться дюжина. У наступному листі вбивця представляється Зодіаком, продовжуючи грати з поліцією, і вбиваючи безневинних.Раніше ми рекомендували п'ять фільмів з непередбачуваними розв'язками, які триматимуть глядача у напрузі до останньої хвилини..

Мешканець одного зі сіл Стрийського району відкопав у лісовому масиві руків’я щита та два наконечники списів. Він привласнив їх і виставив для продажу на інтернет-аукціоні.Про це повідомив відділ комунікації поліції Львівської області."За висновком Національного музею історії України, ці предмети є археологічними цінностями з єдиного комплексу — воїнського поховання пшеворської археологічної культури кінця ІІ — початку ІІІ століття та мають особливу культурну цінність", — ідеться в повідомленні.Водночас правоохоронці наголосили, що предмети археології не можуть бути об’єктами продажу чи колекціонування приватними особами."Фігуранта викрили дізнавачі відділення поліції № 2 Стрийського районного управління поліції, за процесуального керівництва Стрийської окружної прокуратури", — йдеться в повідомленні.Правоохоронці вилучили археологічні знахідки та передали їх на зберігання у Національний музей історії України. Досудове розслідування у кримінальному провадженні, відкритому за статтею 193 (незаконне привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї) Кримінального кодексу України, завершене. Обвинувальний акт скерований на розгляд суду."За скоєне обвинуваченому загрожує покарання — штраф від 100 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на термін до 240 годин, або виправні роботи на термін до двох років, або пробаційний нагляд на той самий термін", — підсумували у відділі комунікації поліції Львівської області.Нагадаємо, на початку серпня цього року стало відомо, що на Ардівській горі біля Берегова Закарпатської області археологи знайшли залишки ще одного середньовічного замку. Будівля існувала 18 століття.

Пошуково-ексгумаційні роботи в селі Юречкове Підкарпатського воєводства, що неподалік кордону з Україною, триватимуть до трьох тижнів. Польська сторона повністю забезпечила проведення таких робіт.Про це заявив посол України в Польщі Василь Боднар у коментарі "Укрінформу"."Ми задоволені допомогою Польщі у проведенні пошукових робіт у Юречковому, створено всі необхідні умови для роботи. Пошукові роботи триватимуть до трьох тижнів", — зазначив він.Посол поінформував, що польська сторона забезпечила весь комплекс дій, необхідних для проведення цих робіт. З українською стороною співпрацює Інститут національної пам’яті Польщі, місцева влада, поліція та відповідні служби.За його словами, проведення пошукових робіт у селі Юречкове є результатом хорошої співпраці в межах українсько-польської робочої групи.Він наголосив, що це — перше проведення пошукових робіт на території Польщі за результатами роботи робочої групи.Раніше Україна також видала дозволи, в результаті яких велися пошукові та ексгумаційні роботи у Пужниках на Тернопільщині та на території колишнього цвинтаря в районі Збоїща у Львові."У нас є відповідні домовленості, які реалізуються. Сподіваємося, що роботи триватимуть і в інших місцях, щодо яких звернулася українська та польська сторони. Україна до цього готова та видасть дозволи найближчим часом", — акцентував Боднар.Він конкретизував, що з українського боку продовжаться надання дозволів на пошуково-ексгумаційні роботи, зокрема, в таких населених пунктах, як Гута Пеняцька на Львівщині й Угли Рівненської області."Це може відбутися вже найближчими тижнями", — зауважив посол України в Польщі.Як відомо, українська експедиція, що складається з дослідників меморіально-пошукового центру "Доля" зі Львова, у вівторок розпочала пошуково-ексгумаційні роботи на території Польщі.Нагадаємо, в червні міністерка культури Польщі Ганна Врублевська розповідала, що ексгумаційні роботи на території колишнього села Збоїська у Львові можуть розпочатися восени. Тоді тривало розроблення чіткого плану цих робіт, у процесі брали участь польські й українські фахівці.

У вівторок, 30 вересня, в селі Юречкова Підкарпатського воєводства на території Польщі розпочнуться пошуково-ексгумаційні роботи на місці можливих поховань вояків Української повстанської армії (УПА).Про це повідомили в Міністерстві культури та стратегічних комунікацій України."Новий етап українсько-польських відносин у сфері історичної пам’яті розпочався після політичних домовленостей обидвох країн на найвищому рівні, досягнутих наприкінці минулого року. Як наслідок — сторони обмінялися списками місць для потенційних досліджень історичних поховань: Польща висловила інтерес до 13 об’єктів в Україні, українська сторона — до чотирьох у Польщі”, — йдеться в повідомленні.Україна вже надала дозволи на проведення ексгумацій у Пужниках на Тернопільщині й у Львові. Своєю чергою, Польща надала дозвіл на дослідження українських поховань у Юречкові, де з 30 вересня розпочне роботу українська експедиція."Оскільки мова йде про спільну історію, українці, які довгий час перебувають на польській землі, так само потребують поваги та перепоховання", — розповів заступник міністра культури України Андрій Наджос.За його словами, цей етап для України є новим, адже тривалий час не було ні дозволів від польської сторони, ні можливості розпочати самі роботи."Тому, вважаю, це значний крок назустріч одне одному для двох дружніх країн, які мають спільний кордон і спільну ціль у цій війні — перемога над державою-агресором. Саме в цьому ми стратегічно єдині з нашими польськими колегами та партнерами", — додав заступник міністра.Він також зазначив, що Україна надала польській стороні геолокаційні дані для проведення дослідження на основі спогадів свідків і свідчень істориків, а експедиція в Юречкові стане першою спробою підтвердити поховання вояків УПА на цьому місці.Своєю чергою, голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров наголосив, що ця ініціатива стала результатом тривалих, майже десятирічних зусиль обох країн."Хронологія історичних поховань не обмежується періодом Другої світової війни. В Україні є поховання з 1920 років, зокрема, братські могили жертв радянських наступів, де поряд поховані українці, поляки, євреї та представники інших національностей, які входили до складу Другої Речі Посполитої", — йдеться в повідомленні.На початку травня стало відомо, що на місці проведення ексгумаційних робіт у колишньому селі Пужники на Тернопільщині виявлено останки 42 людей. 6 вересня тіла перепоховали.Також спільна українсько-польська експедиція здійснювала пошуково-ексгумаційні роботи у Львові, під час яких виявлено братське поховання жертв Другої світової війни.Нагадаємо, в червні стало відомо, що Україна дозволила Польщі проводити ексгумаційні роботи стосовно загиблих польських військовослужбовців, які поховані на території колишнього села Збоїська. Зараз це міські межі Львова.

На фронті загинув кандидат історичних наук і доцент кафедри історії України Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Володимир Брославський із позивним "Хорват".Про це повідомив речник 105 бригади територіальної оборони ЗСУ Юрій Кульпа."На жаль, світ покидають найкращі. "Хорват" — командир мінометної батареї. Професіонал, Патріот, Людина з великої літери. Його знали всі — надійний, відважний, завжди поруч із побратимами", — написав він на свої сторінці у Facebook.У дописі офіцер також розповів про одну з операцій, у якій вони з побратимом разом брали участь."Пам’ятаю одну з операцій. "Хорват" пообіцяв нас завезти туди, де працювали його хлопці. Він знав усі маршрути, змінював їх під обстрілами, та цього разу ми рушили найважчим — бо там чекали найкращі. На півдорозі по рації: "працює ОСА". Розвертаємося, заїжджаємо в ліс, займаємо позиції. Завис ворожий дрон. Брославський відкрив вогонь, намагаючись збити його. Не вдалося… Але й скиду не було. Ми рушили далі. Змінили маршрут, пішли лісом. І вже за кілометр — ми там, де треба. Наші хлопці зраділи, привіталися, ми разом відпрацювали по ворогу. Назад ми йшли швидко, під прикриттям РЕБу. Головне було — аби нас не засікли з неба", — пригадав Юрій Кульпа історію.Він наголосив, що всі побратими згадують "Хорвата" — командира, який завжди перебував попереду, який ніколи не залишав своїх, Героя, який віддав життя за Україну."Він назавжди залишився з нами — у строю пам’яті та серцях тих, хто мав честь його знати", — підсумував речник 105 бригади територіальної оборони ЗСУ.Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну науковець Володимир Брославський став на захист країни. Спочатку охороняв небо в складі розрахунку зенітної установки, згодом служив у підрозділі контрдиверсійної боротьби, виконував бойові завдання на Донбасі та Харківщині. Пізніше — в мінометній батареї вів бої за Донбас і Сумщину.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що в боях проти окупантів загинув колишній працівник благодійного фонду "Повернись живим", тренер українських команд Invictus Games і Warrior Games Тарас Шпук. Він мав позивний "Череп".

Україна, Румунія та Молдова уклали меморандум про підготовку спільної номінації об'єкта до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Це відбулося під час міжнародної конференції "Виняткова універсальна цінність культурного комплексу "Прекукутень — Аріушд — Кукутень — Трипілля": архітектурна спадщина" у Кишиневі.Про це повідомила прес-служба Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.Документ підписали тимчасова виконувачка обов'язків міністерки культури та стратегічних комунікацій України Тетяна Бережна, міністр культури Молдови Сержіу Продан і міністр культури Румунії Андраш Іштван Деметер.Тетяна Бережна наголосила на глибокому символізмі цієї події для трьох держав і всього європейського простору."Прекукутень — Аріушд — Кукутень — Трипілля — це наша спільна спадщина та справжній скарб людства. Ця культура, що процвітала понад 6000 років тому, дає унікальне уявлення про ранній урбанізм, культуру та духовне життя наших предків", — наголосила вона.Меморандум закріплює наміри України, Молдови та Румунії спільно підготувати та просувати номінаційне досьє до включення транснаціонального серійного об’єкта "Культурний комплекс Прекукутень — Аріушд — Кукутень — Трипілля: архітектурна спадщина" до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО."Цей крок не лише сприятиме збереженню унікальної археологічної спадщини, а й стане важливим внеском у зміцнення культурних, гуманітарних та європейських зв'язків між трьома країнами", — наголосили у відомстві.Що відомо про Трипільську культуруТрипільська культура, також відома як культура кукутень, — це археологічна культура епохи неоліту та раннього енеоліту (близько 5050-2950 роки до нашої ери) Південно-Східної Європи.Вона простягалася від Карпатських гір до регіонів Дністра та Дніпра, зосереджуючись на території сучасної Молдови та охоплюючи значну частину західної України та північно-східної Румунії. Загальна площа — 350 000 кілометрів квадратних.Більшість поселень культури були невеликими за розміром, високою щільністю: розташовані на відстані трьох-чотирьох кілометрів одне від одного.Упродовж приблизно 4100-3500 років до нашої ери населення трипільської культури побудувало одні з найбільших поселень в Євразії, деякі з яких містили до трьох тисяч споруд, а кількість мешканців оцінюється від 20 000 до 46 000 людей.Серед тих, що датуються V тисячоліттям до нашої ери, поселення культури вважаються найбільшими у Євразії та, можливо, у світі.Нагадаємо, що наприкінці березня Головне управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднило інформацію про російських музейників, які сприяють викраденню українських культурних цінностей на окупованих територіях.

На Полтавщині краєзнавиця випадково виявила унікальну знахідку. Під час копання глини вона натрапила на рештки доісторичної тварини.Про це повідомляє Центр охорони та досліджень пам’яток археології. Там, зазначили, що Оржиччина — земля, яка не перестає дивувати, адже саме там знайшли нове "археологічне поповнення"."Нещодавно до нас звернулася Наталія Погорелова, краєзнавиця із села Заріг, Оржицької громади Лубенського району з проханням ідентифікувати випадкову знахідку, яка трапилась під час копання глини на околиці лісового масиву", — зазначили в Центрі.Знахідка дуже нагадувала бивень мамонта. Під час огляду місця виявлення співробітник Центру охорони та досліджень пам’яток археології Михайло Коваленко підтвердив, що це саме він. На жаль, бивень лежав дуже близько до поверхні, тому зазнав сильної ерозії та не був придатний для музеєфікації. "Він був розташований у верхній частині схилу плато корінної тераси правого берега річки Оржиця, та, судячи з ситуації його залягання, ймовірно, був принесений льодовиком разом з глиняним лесом", — припускають дослідники. У Центрі зауважили, що це не перший такий палеолітичний слід у цій місцевості. 16 вересня 2005 року голова тогочасної Оржицької районної ради Сергій Гордієнко повідомив про знахідки кісток мамонта на території кар’єру Тарасівського цегельного заводу. До того ж за декілька днів до цього місцеві школярі передали до районного музею декілька уламків бивня мамонта, які також походили звідси."Кожна така знахідка, кожен такий сигнал, може наближати нас до такого відкриття", — зауважили в Центрі.Нагадаємо, раніше Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу повідомляла, що в акваторії Чорного моря зафіксували смертельно отруйну рибу — Тетраодона сріблястого. Цей "токсичний прибулець" має екзотичний вигляд та може роздуватися як куля.

У четвер, 22 серпня, Верховна Рада України затвердила законопроект № 13273 "Про засади державної політики національної пам'яті українського народу". Документ визначає ключові принципи збереження пам'яті, діяльність Українського інституту національної пам'яті та нові правила щодо назв, місць пам'яті та символіки в публічному просторі.Про це повідомив Володимир В'ятрович, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці у Facebook.За його словами, закон дає визначення поняттям політики пам'яті, місць пам'яті, рашизму та злочинів проти Українського народу.Український інститут національної пам'яті отримує статус центрального органу виконавчої влади, який формує та реалізує державну політику в цій сфері. Уряд має ухвалити Державну стратегію відновлення та збереження національної пам'яті.Документ передбачає наскрізне впровадження політики пам'яті в діяльність закладів освіти, музеїв і органів влади.Основними напрямками є такі:захист державної мови;охорона культурної спадщини;приведення місць пам'яті Другої світової війни у відповідність до законів про декомунізацію та деколонізацію.Закон встановлює, що інформація про померлих на могилах і місцях почесного поховання не є конфіденційною.До того ж, якщо заклади чи вулиці не перейменували відповідно до закону, їхню назву змінює засновник або уповноважений орган. Нові назви вулиць і площ не можна змінювати протягом 10 років. Також назви територіальних громад мають відповідати назвам їхніх центрів.Відновлюється "антисаботажний механізм": місцеві ради отримують шість місяців для усунення символів російської імперської політики, після чого відповідальність переходить до голів громад, а далі — до обласних адміністрацій.Крім того, Україна визнає державними нагородами відзнаки, запроваджені УНР і УГВР, якими до 1991 року відзначали борців за незалежність. Український інститут національної пам'яті має публікувати та оновлювати на сайті перелік осіб і подій, що містять або не містять символіку російської імперської політики.Нагадаємо, що 27 червня Кабінет міністрів України ухвалив рішення призначити головою Українського інституту національної пам’яті Олександра Алфьорова. Це відомий історик, громадський і військовий діяч.

У вівторок, 19 серпня, перебуваючи в гостях у знайомого, 30-річний киянин викрав альбом із рідкісними монетами та макет пістолета. За скоєне йому загрожує до восьми років ув’язнення.Про це повідомив відділ комунікації поліції Києва."Інцидент стався у квартирі на вулиці Костянтинівській. Правоохоронці з’ясували, що до місцевого колекціонера напередодні приходив знайомий", — ідеться в повідомленні.Гість, скориставшись тим, що господар оселі перебував в іншій кімнаті, забрав альбом зі стародавніми монетами, серед яких були нумізматичні раритети античності та середньовіччя."Загальна вартість викраденого склала понад 330 тисячі гривень. Окрім того, зловмисник викрав також макет пістолету", — додали правоохоронці.Оперативники Подільського управління поліції під час розшукових заходів спільно з аналітиками кримінального аналізу встановили та розшукали підозрюваного — 30-річного киянина.Слідчі затримали порушника в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України та вилучили викрадене майно.Фігуранту інкримінують частину 4 статті 185 Кримінального кодексу України — крадіжка, вчинена в умовах воєнного стану."Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави. За скоєне йому загрожує до восьми років позбавлення волі", — підсумували в київські поліцейські.Нагадаємо, 18 червня стало відомо, що прикордонники Сьомого Карпатського загону зупинили вивезення з України старовинної колекції монет. Мешканець Прикарпаття з таким "скарбом" прямував до Німеччини.

У п’ятницю, 15 серпня, під час переговорів на Алясці кремлівський диктатор Володимир Путін передав американському президенту Дональду Трампу "карти й історичні матеріали", які, за його твердженням, свідчать про "штучний характер формування української держави".Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters із посиланням на власні джерела, які присутні на Алясці в момент американсько-російських переговорів.Відповідні "історичні матеріали" Володимир Путін оприлюднює вже не вперше. Їх для нього готує колишній міністр культури Росії та керівник російської делегації на стамбульських переговорах Володимир Мединський, який, імовірно, веде кремлівський проект з поширення своєї версії історії.Раніше Центр протидії дезінформації повідомляв із посиланням на Сили оборони, що російський диктатор Володимир Путін готував для зустрічі з президентом США Дональдом Трампом певні "історичні матеріали". Вони мають довести, що Україна є нібито "штучною державою".Там зазначали, що йдеться про географічні карти, які, за задумом Путіна, мають довести Трампу, що Україна нібито "штучна держава", сформована з територій інших країн. "Це начебто має виправдати військову агресію Кремля проти України та претензії РФ на українські території", — наголошували в Центрі.У відомстві додали, що такі псевдоісторичні спекуляції — типовий прийом російської пропаганди, до якого неодноразово вдавався у публічних виступах і сам Путін. "Подібний підхід є неприпустимим з погляду міжнародного права, у якому чітко зафіксовані принципи територіальної недоторканості, непорушності кордонів та незаконності застосування сили або погрози силою", — зазначали у ЦПД. Там зауважили, що більшість сучасних країн або їх частин у минулому входили до інших держав. Це стосується і нинішньої Росії, яка свого часу була частиною Золотої Орди, а багато нинішніх територій Росії в минулому належали іншим державам — Німеччині, Швеції, Фінляндії тощо. "Утім, жодні історичні факти, а тим більше псевдоісторичні фантазії, не можуть бути підставою для територіальних зазіхань і не виправдовують збройну агресію проти інших країн", — підсумували у Центрі протидії дезінформації.Нагадаємо, що журналісти, присутні сьогодні під час першої зустрічі американського та російського президентів після виходів із трапів літаків, розкритикували дії Дональда Трампа. Вони назвали його поведінку "занадто приязною" щодо Володимира Путіна.

У п’ятницю, 15 серпня, у вітанні до Дня польської армії новий президент Польщі Кароль Навроцький відзначив роль українців. Ідеться про перемогу Польщі у відбитті навали більшовиків.Відповідний допис Кароль Навроцький опублікував на своїй сторінці у Facebook. Він зазначив, що цього дня Польща відзначає перемогу в битві за Варшаву 1920 року."Тоді польська армія разом з українськими силами успішно зупинила марш Червоної армії на Захід, убезпечивши Європу від комуністичної революції", — наголосив Навроцький.Він згадав, що російський імперіалізм сторіччями був "смертельною загрозою для нашої свободи" та що спинити його можна лише силою альянсів вільних народів."Свобода — неоціненна. Її не можна купувати чи продавати, її варто захищати. Це польська традиція, що тягнеться ще з 15 століття", — зауважив польський президент.Він запросив усіх, хто плекає свободу та мир, приєднатися 15 серпня до поляків з нагоди святкування припинення деспотизму й оборони свободи."Саме тому ми ніколи не здамося російському імперіалізму, тому ми стоїмо разом з Україною, захищаючи її свободу, — щоби знову зробити Європу цілісною, вільною та мирною. Росію можливо зупинити. Росія не є непереможною", — акцентував Навроцький.Як відомо, сьогодні Польща святкує 105 річницю великої польської перемоги у Варшавській битві 1920 року.Нагадаємо, що український лідер Володимир Зеленський 31 липня провів телефонну розмову з Каролем Навроцьким, який здобув перемогу на виборах президента Польщі.

Усуваючи наслідки негоди в Харкові, комунальники, які працювали на території скверу "Стрілка", виявили старовинні катакомби. Там доволі чітко можна побачити невідомі раніше підземні ходи.Про це повідомила прес-служба Харківської міської ради. Фахівці припустили, що вони стали видимими через зсув ґрунту."Зсув ґрунту відбувся під час ліквідації наслідків буревію, зокрема, через вібрацію від роботи спецтехніки", — йдеться в повідомленні.Комунальні служби розпочали розчищати територію для подальшого вивчення підземної локації.Харківська міська рада запевнила, що тримає ситуацію під контролем і розглядає всі можливості використання знайденого простору. Своєю чергою, міський голова Харкова Ігор Терехов висловив припущення, що катакомби могли бути старим водогоном або частиною рибної площі чи ринку, та зазначив, що точні дані встановлять науковці."З'явилося таке провалля, яке ми зараз будемо розкопувати", — констатував він.Мер Харкова також поінформував про залучення до досліджень краєзнавців та істориків для того, щоби вони оцінили, що це таке."Тут є підземна комунікація. Якщо це представлятиме історичну цінність для Харкова, то ми зробимо невеличкий проект для того, щоби люди могли бачити цю історію Харкова", — підсумував Ігор Терехов.Нагадаємо, на початку травня цього року стало відомо, що в Сумах побудують чотири підземні школи. Загалом в області планують звести 11 таких шкіл.

1 серпня минає 112 років з дня смерті Лесі Українки — поетеси, драматургині, перекладачки, яка зуміла перетворити особистий біль, фізичні страждання та соціальну несправедливість на безсмертні тексти, що досі хвилюють українців.Про те, як жила та творила українська поетеса — у матеріалі TrueUA.Ранні роки та освітаСправжнє ім'я Лесі Українки — Лариса Петрівна Косач. Народилася 25 лютого 1871 року в Новограді-Волинському (нині — Звягель). Вона була другою із шести дітей Косачів. Батько і мати Лариси походили зі шляхти: Петро Косач — із заможного українсько-козацького шляхетства, яке мало власний герб і після ліквідації Гетьманщини отримало права російського дворянства, а Олена Пчілка — із роду Драгоманових, що належав до козацької старшини.Здобувала освіту майбутня поетеса вдома — втім, це було не через хворобу, а тому, що у такий спосіб навчалися всі діти у родині Косачів. Це була принципова позиція матері — Олени Пчілки, адже вона не хотіла віддавати дітей до навчальних закладів у Російській імперії, де навчали виключно російською.Домашня освіта була на рівні з гімназійною. Так, впродовж життя Лариса Косач вивчила 11 іноземних мов: латину, грецьку, німецьку, французьку, італійську, англійську, польську, болгарську, грузинську, іспанську, шведську, а також українську й російську.Вже у п'ятирічному віці навчилася писати, у дев'ять років — написала перший вірш. Першу книгу Леся Українка надрукувала у 14 років. Це був спільний з братом Михайлом переклад "Вечорниць" Миколи Гоголя з російської на українську.Хвороба Лесі УкраїнкиЛеся Українка страждала від туберкульозу кісток та суглобів, який у неї виявили у віці 10 років. Під час святкування Водохреща 1881 року вона сильно застудилася, а вже за два роки недугу було діагностовано. У жовтні 1883 року професор Олександр Рінек прооперував їй ліву руку, видалив кістки, уражені патологічним процесом. Ця хвороба супроводжувала її протягом усього життя і значно вплинула на творчість та спосіб життя, змушуючи шукати лікування за кордоном та в різних санаторіях. Та фізичний біль не зламав її бажання творити.Творчість у зрілому віціПобувавши 1891 року на Галичині, а пізніше й на Буковині, Косач знайомиться з культурним бомондом Західної України: Іваном Франком, Михайлом Павликом, Ольгою Кобилянською, Василем Стефаником, Осипом Маковеєм, Наталією Кобринською. Втім, основний зарис соціально-політичного світогляду поетеса сформувала після річного перебування у Михайла Драгоманова в Софії (Болгарія) і його трагічної смерті.Вона також стає співзасновницею першої на Наддніпрянщині української соціал-демократичної організації, групи "Українська соціал-демократія". З юних літ, постійно подорожуючи до Європи та великих міст царської Росії задля лікування, формувала особистий та письменницький світогляд. Косач відвідала майже всі найкращі європейські театри, слухала найвідоміших музикантів та знала про всі новини музично-театрального світу.Такі вимушені потребою подорожі до Німеччини, Австро-Угорщини, Італії, Єгипту, кількаразові перебування на Полтавщині, Одещині, у Криму, на Кавказі збагачували та наснажували її душу і тіло для творчості.Діяльність Лесі Українки в останні роки життяУ січні 1907 року Лесю Українку та її сестру Ольгу без жодної формальної причини арештували. Таким чином, вона потрапила до тієї самої камери, де сидів український письменник Борис Грінченко. Протримавши ніч, обох сестер відпустили. Вже на початку березня 1907 року Леся Українка переїхала з Колодяжного (село в Ковельському районі Волинської області) до Києва. А наприкінці березня разом із Климентом Квіткою, який був українським музикознавцем та фольклористом, здійснила поїздку до Криму, зокрема, побувала у Севастополі, Алупці та Ялті.Попри те, що Олена Пчілка була категорично проти стосунків дочки "з якимось жебраком", як презирливо називала Климента Квітку, 7 серпня 1907 року вони офіційно оформили шлюб у церкві Вознесіння Господнього та оселилися у Києві. З письменницею Квітка прожив у шлюбі шість років до смерті Українки у 1913 році. Відомо, що багато народних мелодій він записав з її голосу.Вже 21 серпня вони разом вирушили до Криму, де Квітка одержав посаду в суді. Подружжя мешкало спочатку в Ялті (жовтень 1907 — кінець 1908), а 6 грудня 1908 від'їздить до Батумі, і на початку 1909 оселяється у Грузії. У цей час Леся Українка багато працює на літературній ниві. Вже у травні 1907 написала драматичну поему "Айша та Мохаммед", а 18 травня остаточно завершила поему "Кассандра", роботу над якою розпочала ще 1903. 12 травня надіслала до альманаху "З неволі" (Вологда) драматичну поему "На руїнах", видання для допомоги політичним засланцям. У вересні пише поезію "За горою блискавиці", продовжує роботу над творами "У пущі", "Руфін і Прісцілла".На початку липня 1913 року здоров'я поетеси різко погіршилося через туберкульоз нирок. Так, 4 липня на звістку про важкий стан Лариси до Грузії терміново приїхала її мати, яка наполягала на переїзді доньки до Сурамі.Виснажена хворобою, Лариса Косач-Квітка померла 19 липня (за сучасним календарем 1 серпня) 1913 року в Сурамі у 42-річному віці. Похована на Байковому кладовищі в Києві.Поряд із нею поховані батьки та брат Михайло.Творчість, що житиме вічноЛеся Українка — не лише геніальна поетеса, а й приклад людської сили, яка перемагає біль. Її тіло майже з дитинства змагалося з тяжкою недугою — туберкульозом кісток. Щодня, зазнаючи фізичних страждань, й навіть у хвилини найгострішого болю — вона не мовчала, а творила. Її поезія не просто література — це зброя духу. Кожен рядок написаний крізь біль, кожна строфа — як виклик долі. Вона не жалілась, не просила поблажливості. Навпаки — із неймовірною внутрішньою силою вона підіймала голос за свободу, гідність, любов до рідного краю.Талант Лесі Українки найяскравіше проявився у глибокому, художньо витонченому втіленні національної ідеї та щирій любові до рідної землі. Вона відстоювала право українського народу на самостійне національне й державне життя. Свої переконання поетеса майстерно втілила у витонченій літературній формі, сповненій багатих поетичних образів і мелодійного звучання. Леся Українка вийшла за межі традиційної тематики — її творчість охопила універсальні, світові мотиви, що зробило її вагомою постаттю не лише української, а й світової культури.Сьогодні поезія Лесі Українки — не просто літературна спадщина. Це — голос свободи, гідності й сили, що не втрачає актуальності в нових історичних обставинах. Її твори надихають боротися, не здаватися, залишатися собою навіть тоді, коли важко — фізично, морально, національно. Леся Українка була і залишається символом нескореності. У час війни її рядки про боротьбу, внутрішню твердість і жагу до волі читаються як заклики до дії. Її образ — це нагадування, що справжня сила — в характері. Що навіть тіло, ослаблене хворобою, не може стримати дух, який обирає шлях.Нагадаємо, у травні поточного року у віці 85 років помер український письменник, літературознавець і перекладач Валерій Шевчук. Останнім часом він боровся з важкою недугою.