# історія

У Чорнобильській зоні відчуження виявили лінію окопів часів Другої світової війни. Польові укріплення простягнулася на 200 метрів.Як повідомляє прес-служба "Чорнобильського заповідника", знахідку виявили співробітники наукового відділу у районі села Новосілки."Представники ЗМІ часто запитують нас про наслідки окупації 2022 року, але зона відчуження зберігає сліди й значно давніших подій", — наголосили у прес-службі заповідника.Втім, природа поступово відвойовує своє. Так, зсуви ґрунту, рослинність і дикі тварини змінюють обриси колишніх траншей. Один з окопів став прихистком для лисиці, яка влаштувала в його стіні нору, а мурахи звели мурашник на бруствері, що колись слугував елементом фортифікаційної споруди. "Життя триває, залишаючи поверх старих шрамів нові сліди", — додали у прес-службі заповідника.Нагадаємо, раніше прикордонники повідомляли, що у Чорнобильській зоні відчуження на міні підірвався червонокнижний кінь Пржевальського. Загиблу тварину виявили поблизу колишніх позицій російських окупантів. .

У п’ятницю, 27 червня, Кабінет міністрів України ухвалив рішення призначити головою Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Олександра Алфьорова. Це відомий історик, громадський і військовий діяч.Про це повідомили в Міністерстві культури та стратегічних комунікацій України."Олександр Алфьоров — український історик, телевізійний і радіоведучий, громадський і військовий діяч", — ідеться в повідомленні.Із 2010 року він працював науковим співробітником Інституту історії України НАН України.Окрім того, Алфьоров є автором, співавтором і упорядником 15 книг і понад 100 наукових статей."Із початком повномасштабного вторгнення став офіцером ССО "Азов-Київ", з вересня 2022 року — офіцер Третьої окремої штурмової бригади, начальник групи гуманітарної підготовки й інформаційного забезпечення відділення психологічної підтримки персоналу. Має звання майора запасу", — зазначили у відомстві.У Міністерстві культури та стратегічних комунікацій України також зауважили, що одночасно Олександр Алфьоров був головою експертної групи з дерусифікації в Києві.Із 2008 року він працював радіоведучим на Українському радіо "Культура", з 2019 року — телеведучий на "Суспільному телебаченні" (у розділі культури). Деякий час очолював прес-службу "Азова".Як відомо, 13 грудня 2024 року керівника УІНП Антона Дробовича звільнили за наказом Кабінету міністрів. Це відбулося у зв'язку із закінченням терміну перебування на посаді.Нагадаємо, що з 21 грудня 2024 року тимчасовою виконувачкою обов’язків керівника УІНП стала Юлія Гнатюк.

Ексгумаційні роботи на території колишнього села Збоїська у Львові можуть розпочатися в другій половині року. Зараз триває розроблення чіткого плану цих робіт, у процесі беруть участь польські й українські фахівці.Про це повідомила польська агенція PAP із посилання на міністерку культури Польщі Ганну Врублевську.Під час прес-конференції вона, серед іншого, розповіла про те, коли можуть розпочатися наступні ексгумаційні роботи в Україні.Представниця польського уряду наголосила, що на території колишнього села Збоїська такі роботи стануть можливими в другій половині року."Дозвіл на це отримав Інститут національної пам'яті. Саме він у співпраці з українською стороною повинен розробити точний план", — зазначила вона.Крім того, міністерка повідомила, що фонд "Свобода та демократія" готує нову заяву на проведення ексгумаційних робіт на території колишнього села Пужники, що на Тернопільщині.Польська сторона вже проводила ексгумації там, але вважається, що на території може бути більше останків.У червні в Мінкульті інформували, що Україна надала дозвіл польській стороні на проведення ексгумаційних робіт загиблих 1939 року польських військовослужбовців, похованих на території колишнього села Збоїська (нині — в межах Львова).Польща, своєю чергою, надала Україні дозвіл на проведення пошукових та ексгумаційних робіт в селі Юречкова.Нагадаємо, що, за інформацією офіційних осіб, в колишньому селі Пужники на Тернопільщині, де проводили ексгумаційні роботи щодо жертв Волинської трагедії у квітні та травні, виявлено останки 42 людей.

Щорічно 22 червня, у день початку німецько-радянської війни (1941-1945), в Україні відзначається День скорботи та вшанування пам'яті жертв війни. Це день пам'яті в Україні, адже війна забрала життя кожного п’ятого українця.Президент України Володимир Зеленський опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах."Вісімдесят років тому світ здолав нацизм і присягнув: "Ніколи знову". Але сьогодні Росія повторює злочини нацистів: масові поховання цивільних, закатовані полонені, викрадені діти, знищені міста", — наголосив він.За його словами, нині українці борються проти рашизму з тією ж відвагою, з якою наші предки перемогли нацизм."Бо це бій за саму суть людяності: за свободу, гідність і справедливість", — підсумував Володимир Зеленський.День скорботи та вшанування пам'яті жертв війни встановлено в Україні указом президента України від 17 листопада 2000 року."Мета — всенародне вшанування пам'яті синів і дочок українського народу, полеглих під час війни 1941-1945 років, їх подвигу та жертовності на підтримку ініціативи громадських організацій ветеранів війни, праці, Збройних сил і жертв нацистських переслідувань", — ішлося в документі.Раніше головнокомандувач ЗСУ генерал Олександр Сирський теж вшанував жертв війни в Україні, зазначивши, що зараз наш народ знову змушені протистояти силам зла, цього разу — рашизму.Нагадаємо, що 4 червня в Україні відзначають День пам'яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Після 24 лютого 2024 року кількість маленьких українців, що стали жертвами дій агресора, суттєво зросла.

Україна дозволила Польщі проводити ексгумаційні роботи стосовно загиблих польських військовослужбовців, які поховані на території колишнього села Збоїська. Зараз це міські межі Львова.Про це повідомило Міністерство культури та стратегічних комунікацій України."Українська сторона декларує готовність до продовження пошукових і ексгумаційних робіт у межах діяльності українсько-польської робочої групи з історичних питань", — ідеться в повідомленні.Зокрема, в середу, 11 червня, в Мінкульті розповіли, що Україна надала дозвіл польській стороні на проведення ексгумаційних робіт загиблих 1939 року польських військовослужбовців, похованих на території колишнього села Збоїська. Зараз це Львів.Також Польща, своєю чергою, надала Україні дозвіл  на проведення пошукових і ексгумаційних робіт в селі Юречкова."Розраховуємо на початок проведення таких робіт уже найближчим часом", — наголосили в Міністерстві культури та стратегічних комунікацій України.У відомстві додали, що прикладом успішної взаємодії України та Польща є спільна протидія провокаціям."Йдеться про засудження акту вандалізму з пам’ятною таблицею на горі Монастир і протидія дезінформаційній атаці щодо фейкових відомостей про нібито скасування українською стороною дозволу на проведення робіт на території колишнього села Пужники", — уточнили в українському міністерстві.Там висловили переконання, що спільна пам’ять та кроки одне одному на зустріч об’єднають український і польський народи в ім’я спільного європейського майбутнього.Нагадаємо, що в колишньому селі Пужники на Тернопільщині, де проводили ексгумаційні роботи щодо жертв Волинської трагедії, виявлено останки 42 людей.

У Єгипті у ході розкопок у місті Луксор науковці виявили три могили старших державних діячів. Археологи встановили, що похованням понад три тисячі років.Як повідомляє Міністерство туризму та старожитностей Єгипту, дослідники натрапили на раніше невідомі поховання давньоєгипетському похоронному комплексі Дра Абу ель-Неґа.Археологи виявили у некрополі три стародавні гробниці видатних державних діячів епохи Нового царства, який датується періодом від 1539 до 1077 року до нашої ери. За словами міністр туризму та старожитностей Єгипту Шерифа Фатхі, відкриття є "значним".Вивчивши написи всередині поховань археологи встановили імена та титули їхніх власників. Вони встановили, що одна з гробниць належить людині, на ім'я Амон-ем-Іпет, яка жила в період фараонів Стародавнього Єгипту Рамессидів — епоха XIX та XX династій. На думку науковців, похований там Амон-ем-Іпет був пов’язаний із божеством Амоном. У єгипетській міфології він є царем богів. Ймовірно, він працював у храмі або інших будівлях комплексу міфологічного героя місцевої релігії.Поховання Амон-ем-Іпета являє собою невеликий внутрішній двір, вхід до гробниці та квадратної зали, яка закінчується нішею. Водночас інше поховання датується XVIII династією єгипетських правителів. За словами археологів, воно належить людині, на ім’я Бакі, яка працювала наглядачем зерносховища. "Його гробниця складається з довгого внутрішнього двору, який через протяжність схожий на коридор. Після цієї частини приміщення переходить до іншого внутрішнього дворика, в якому розмістили головний вхід. Поховання також містить дві зали — розширені та довгу, які закінчуються поховальною шахтою, яка вела вниз до камери з померлим", — зазначили у міністерстві.Щодо третьої гробниці, то там поховали наглядача у храмі Амона, мера північних оазисів та писаря Еса. Поховання має невеликий внутрішній двір з криницею. Вона веде до головного входу та двох залів, зокрема одного неповного. Археологи згодом планують продовжувати роботи з очищення та вивчення написів у гробницях.Нагадаємо, у Єгипті археологи вперше за понад століття виявили гробницю фараона. Відкриття такого рівня востаннє робили у 1922 році, коли було знайдено поховання Тутанхамона.

Насправді твердження про те, що наразі столиці України близько 1500 років — це міф, який був поширений ще за часів Радянського Союзу.Про це розповіла наукова співробітниця "Музею історії Києва" Наталія Пінчук в інтерв'ю "РБК-Україна". Вона зазначила, що Київ не старший за Париж і Лондон."Наша столиця сформувалася в останній чверті IX століття. А Париж був закладений ще до нашої ери, Лондон — у першому столітті нашої ери", — наголосила вона.Водночас, як зауважила експерт, вік у 1500 років був приписаний Києву ще за часів СРСР, адже тодішня влада хотіла дати місту визначну дату заснування. Для цього з бюджету виділили мільйон рублів, а рішення про "1500-й вік" Києва ухвалили на рівні ЮНЕСКО. Проте таке рішення було виключно політичним."Авторитетний академік Петро Толочко став автором "державного замовлення", щоб вигідна теорія перетворилася на офіційну версію. В основі його твердження було те, що на Старокиївській горі виявили поселення, яке датують V століттям нашої ери. Там дійсно знайшли кераміку та інші ремісничі вироби, є згадки про це поселення в іноземних хроніках, але як місто його розглядати не можна", — зауважила науковиця.Крім того, Наталія Пінчук пояснила й те, чому Київ називають "матір'ю міст руських". За її словами, це літописний вислів із "Повісті минулих літ"."Київ був столицею давньоруської держави, бо займав дуже вигідне географічне положення — був на перетині торгових шляхів. Один із найважливіших — відомий шлях із варяг у греки, що проходив Дніпром і з'єднував північні країни з могутньою Візантією на півдні Європи... Місто було великим портом на Дніпрі. Таке розташування дало поштовх до розвитку як торгово-логістичного центру. Згодом тут формується держава", — розповіла Пінчук.Водночас науковиця спростувала й легенду про те, що нинішня столиця України була заснована трьома братами Києм, Щеком та Хоривом і їхньою сестрою Либідь. Вона зазначила, що подібні історії мають "не виникають на порожньому місці"."Ще одна відома столична легенда — про Андрія Первозванного, який мандрував і зупинився на київських схилах, провів тут ніч, а прокинувшись, озирнувся навкруги та сказав — тут буде велике місто і багато церков збудує Бог. Зараз на цьому місці Андріївська церква, яка теж є символом Києва", — додала Пінчук.Нагадаємо, 25 травня в Україні святкують день Києва. Офіційно день Києва розпочали святкувати з 1982 року — до 1500-річчя міста. Столицю України засновано 482 року. До 1980 років в цей день не відзначали. Однак ювілей (1500 років) пишно відсвяткували 1982 року. Надалі повноцінно традиція Дня Києва утворилася тільки 1987 року. Більше цікавих фактів про столицю читайте у нашому матеріалі.

День Києва традиційно відзначають в останню неділю травня. Цього року, які попередніми, це відбувається в умовах воєнного стану. Історично саме в цю пору року в столиці відбувалися значущі події — від народних ярмарків до військових парадів і велелюдних зібраньОфіційно День Києва розпочали святкувати з 1982 року — до 1500-річчя міста. Столицю України засновано 482 року. До 1980 років в цей день не відзначали. Однак ювілей (1500 років) пишно відсвяткували 1982 року. Надалі повноцінно традиція Дня Києва утворилася тільки 1987 року.Цікаві факти про КиївКиїв — один із найстаріших мегаполісів Європи. Археологічні знахідки на території міста свідчать про поселення ще в V столітті до нашої ериЗа легендою, Київ заснували брати Кий, Щек і Хорив та їх сестра Либідь. На честь старшого з братів місто отримало свою назву, імена інших назвали вулиці, гори та квартали міста. На честь сестри Либідь назвали річку.На Печерських пагорбах майорить прапор розміром 16 на 24 метри, піднятий на 90-метровому флагштоці. Це найбільший державний прапор у країні.Золоті ворота — символ відродження — зведені 1037 року за Ярослава Мудрого. У ХХ столітті їх реконструювали — і це стало одним зі символів нового етапу розвитку Києва.Києво-Печерська лавра, заснована 1051 року, внесена до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Вона є не лише релігійним, а й архітектурним і культурним центром.У столиці Україні є вулиця, якій вже понад 1 000 років — Володимирська.Хрещатик вважається найкоротшою столичною центральною вулицею в Європі, його довжина — всього 1,3 кілометра. Але Хрещатик — це найширша серед головних вулиць міст Європи. Його  ширина — 75 метрів.Також у Києві є найглибша станція метрополітену у світі — метро "Арсенальна". Її глибина — 105 метрів.Київський метрополітен відкрили 1960 року, він став першим в Україні та третім у СРСР після Москви та Ленінграда.На вулиці Прорізній розташований єдиний у світі музей проїзних квитків.У Києві є пам'ятник "Батьківщина-Мати", він входить до п'ятірки найвищих у світі. Його висота — 102 метри.Київ — це місто каштанів. Це дерево стало неофіційним символом міста у XX столітті — зокрема, завдяки пісні "Як тебе не любити, Києве мій".Київський торт — гастрономічний символ міста. Цей десерт створили на фабриці імені Карла Маркса (нині — Roshen) 1956 року. З того часу торт із безе, горіхами та кремом став візитівкою міста.Котлета по-київськи — кулінарна легенда столиці, яка давно перетворилася на бренд. Куряче філе з маслом усередині, паніруванням і хрусткою скоринкою — класика, яку подають і в ресторанах Нью-Йорка, і в токійських готелях. Але вперше офіційно котлету по-київськи розпочали подавати саме в Київському готелі "Континенталь" 1947 року.Нагадаємо, що через воєнний стан масових культурних заходів у День Києва останніми роками не проводять, проте тематичні ярмарки, виставки й екскурсії все ж організовуються.

У колишньому селі Пужники на Тернопільщині, де проводять ексгумаційні роботи щодо жертв Волинської трагедії, виявлено останки 42 людей.Про це йдеться у спільній заяві Міністерства культури та національної спадщини Польщі, фонду "Свобода та демократія", Поморського медичного університету й Інституту національної пам’яті Польщі з приводу завершення робіт з ексгумації."Знайдено фрагменти скелетів щонайменше 42 осіб — жінок, чоловіків і дітей. Після лабораторних аналізів встановиться остаточна кількість постраждалих, їхню стать та вік", — ідеться в документі.У ньому зазначили, що дослідницька група очищає знайдені останки, проводить антропологічні та медичні аналізи, а також виконує 3D-сканування.Водночас фахівці отримують зразки матеріалу для генетичного дослідження, з якого вилучено ДНК жертв. Ці дії спрямовані на відновлення їхньої особистості та забезпечення їм гідного поховання. Згідно з бажанням родин, після проведення дослідницьких робіт останки жертв поховають на цвинтарі в Пужниках.Під час роботи також збережено особисті речі, зокрема, ґудзики, фрагменти чоток, медальйони.У роботі, яку координує Фонд "Свобода і демократія", беруть участь експерти Поморського медичного університету, компанії "Волинські старожитності" й Інституту національної пам’яті Польщі. Роботи повністю фінансує бюджет Міністерства культури та національної спадщини Польщі.Уповноважений уряду Польщі з відбудови України, голова комісії Сейму Польщі в закордонних справах Павел Коваль заявив, що проведення ексгумаційних робіт у Пужниках на Тернопільщині є проривом в українсько-польських відносинах.Ексгумацію тіл польських громадян, які загинули 1945 року, розпочали на місці колишнього села Пужники 24 квітня. Роботи проходять у межах українсько-польської співпраці, спрямованої на спільне осмислення історичних подій Другої світової війни.Нагадаємо, раніше керівниця Товариства польсько-українського примирення Кароліна Романовська заявляла, що важливим кроком на шляху до примирення став іще один дозвіл України проводити Польщі ексгумацію жертв Волинської трагедії. Йдеться про село Угли Рівненської області.

У вівторок, 6 травня, у віці 85 років помер український письменник, літературознавець і перекладач Валерій Шевчук. Останнім часом він боровся з важкою недугою.Про це в соціальних мережах повідомила його донька Мирослава Андрущенко."Сьогодні, 6 травня, о шостій ранку відійшов у кращі світи мій тато, Валерій Олександрович Шевчук. Про нього можна багато писати як про видатного письменника, але для мене він перш за все був просто татом", — написала вона.Вона висловила сподівання, що там йому буде добре, і він зустрінеться з багатьма своїми друзями. Адже він був одним з останніх свого покоління – шістдесятників."Про дату і час похорону буде повідомлено додатково. Згадайте його добрим словом..." — підсумувала Мирослав Андрущенко.Валерій Шевчук помер у реанімації лікарні "Феофанія". Останні дні він перебував у важкому стані. Минулого року в українському письменницькому середовищі організували збір коштів на його лікування через ускладнення, пов’язані з діабетом.Валерій Шевчук — український письменник, літературознавець і перекладач, представник шістдесятників.Його творчість охоплює різноманітні жанри, від історичної прози до літературознавчих праць. Приділяв велику увагу дослідженню українського літературного бароко, створюючи переклади й адаптації давніх текстів.У радянські часи він потрапив до так званого "чорного списку": впродовж 10 років його твори взагалі не друкували.Шевчук здобув популярність завдяки своїм романам та повістям, серед яких особливе місце займають "На полі смиренному", "Дім на горі", "Три листки за вікном". 1988 року Шевчук отримав Шевченківську премію. Крім того, він лауреат інших престижних літературних премій. 1999 року його нагородили орденом Ярослава Мудрого V ступеня.Упродовж своєї кар'єри Валерій Шевчук не лише писав, а й активно працював викладачем у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.Він також був ведучим історичних програм на Українському радіо, став відомим не лише завдяки літературній діяльності, але й за свій внесок у популяризацію української культури й історії.Нагадаємо, що 14 квітня стало відомо про смерть режисера, сценариста та письменника Олександра Муратова. Це сталося за тиждень до його 90-річчя.

Аналітики прогнозують черговий виток напруги в польсько-українських відносинах через те, що в Польщі невідомі замінили табличку на братській могилі воїнів Української повстанської армії (УПА).Про це повідомило видання zlubaczowa.pl. Медійники зазначили, що йдеться про пам'ятник на честь бійців УПА, які загинули в бою з підрозділами НКВС. Він розташований на пагорбі в Монастирі в гміні Горинець-Здруй.Пам’ятник установили у 1990 роках з ініціативи української громади. Після цього він неодноразово зазнавав пошкоджень. Зокрема, 2015 року хтось розбив табличку з іменами членів УПА, а хрест пофарбували у польські національні кольори та замінили українську символіку на польську.Через п'ять років, 2020 року, пам'ятник знову зазнав вандалізму. Меморіальну дошку, вже пошкоджену, повністю розбили, а її уламки скинули в яму.Через деякий час встановили нову, двомовну табличку без імен членів УПА, із таким текстом: "Братська могила українців, які загинули в бою з радянськими військами в монастирських лісах у ніч з 2 на 3 березня 1945 року".Таке формулювання не зустріло схвалення української сторони, але табличка залишилася на своєму місці. Однак декілька днів тому на її місці з'явилася нова табличка, але вже зовсім іншого змісту. На таблиці викарбувано напис: "Братська могила українців, членів Української повстанської армії, відповідальних за терор і геноцид проти беззахисного польського, українського та єврейського населення. Господи Боже, помилуй їх і не відплати їм за жахливі вчинки, які вони вчинили проти своїх братів. Прощення не означає забуття, але зцілення болю".Крім меморіальної дошки, на хресті замість тризуба з'явився християнський хрест.Таблицю замінили незаконно. Справою зайнялася любачівська поліція, яка з'ясовує, хто це зробив."У понеділок ми отримали інформацію від прикордонників про те, що на могилі, розташованій у Монастирі, з'явилася нова табличка та хрест. Поліцейські виїхали на місце та провели всі необхідні дії, включаючи огляд місця та фотофіксацію. Наразі проводяться заходи, спрямовані на встановлення осіб, відповідальних за внесення змін", — прокоментувала прес-офіцер районного відділу поліції в Любачеві Маржена Мрочковська.Нагадаємо, що в січні польський прем'єр-міністр Дональд Туск розповів про ухвалене рішення щодо перших ексгумацій польських жертв Волинської трагедії, яких він назвав "жертвами УПА". Прем’єр подякував Україні за "плідну співпрацю".

У Єрусалимі (Ізраїль) встановили пам'ятник жертвам Голодомору в Україні 1932-1933 років. Офіційного відкриття ще не відбулося — парк іще досі перебуває на реконструкції.Про це повідомила директорка Національного музею Голодомору-геноциду Леся Гасиджак, опублікувавши відповідний допис на своїй Facebook-сторінці. Це перший в Ізраїлі такий пам’ятник.Пам'ятник встановили в Саду Роз між Кнесетом і Вищим судом справедливості. Авторкою є канадка українського походження Людмила Темертей іа Девід Робінсон. Інший пам'ятник авторства Темертей, майже ідентичний єрусалимському, встановлено 41 рік тому в канадському Едмонтоні.Леся Гасиджак додала, що це результат співпраці міста Єрусалим, Фундації Тімертеїв, посольства України, HREC і управління розвитку Єрусалиму."Організаційну тишу дуже добре розумію, адже росіян і вандалів в Ізраїлі немало. Та значення цієї події є максимально великим, а вдячність усім причетним — безмірною", — наголосила директорка Національного музею Голодомору-геноциду.У Міністерстві закордонних справ у листопада 2024 року повідомляли, що 28 країн визнали Голодомор геноцидом українського народу.В історії України були три періоди масового голоду, найбільших масштабів набув Голодомор 1932-1933 років, який став спланованою акцією сталінського режиму для фізичного знищення українського населення.Як відомо, Україна щорічно, у четверту суботу листопада, вшановує пам'ять жертв цих страшних подій.Нагадаємо, в листопаді минулого року президент Володимир Зеленський наголосив, що наш обов’язок — пам’ятати, згадувати та говорити світу правду про жорстокий злочин, про геноцид, який здійснили проти українців.

У неділю, 13 квітня, померла генеральна директорка Музею історії Києва Діана Попова. Останнім часом вона боролася з важкою недугою,Про це повідомили Facebook-сторінки Музею історії Києва та Діани Попової."Із сумом повідомляємо, що відійшла у засвіти генеральна директорка Музею історії Києва Діана Попова", — зазначили в музеї.Там додали, що пані Діана очолила музей після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну."Вона гідно приймала виклики цих важких часів, вкладала в музей усю свою нестримну енергію, залучала підтримку партнерів, надихала та гуртувала команду, прагнула, щоби музейні проекти були яскравими та пам'ятними!" — йдеться в повідомленні.Висловивши найщиріші співчуття родині та близьким, працівники музею запевнили, що ідеї та цінності, закладені пані Діаною в роботу, житимуть у стінах Музею завжди."Спочивайте з миром, дякуємо за все!" — підсумувала команда Музею історії Києва.Упродовж тривалого часу Діана Попова боролася з важкою хворобою, 2022 року розпочала хімієтерапію. У березні 2025 року написала, що "переживає найважчі тижні свого життя".Раніше Попова працювала керівником департаменту культури Київської міської державної адміністрації, а до цього – в бізнесі. Їй було 48 років.Нагадаємо, 13 січня стало відомо, що в Польщі у 89 років померла знаменита польська актриса Барбара Рильська. Вона грала в різних театрах Польщі — переважно у Варшаві та Кракові.

Дослідники з Брістольського університету припустили, що ссавці почали адаптуватися до наземного способу життя за кілька мільйонів років до падіння астероїда Чикшулуб 66 мільйонів років тому, який знищив динозаврів.Як повідомляє Interesting Engineering, дослідники вивчали скам'янілі фрагменти кісток кінцівок плацентарних і сумчастих ссавців, знайдених у західній частині Північної Америки.Ця територія є одним із небагатьох місць, де, як відомо, є наземні копалини цього періоду, і вчені змогли виявити анатомічні елементи, які дозволяють припустити, що ці ссавці адаптувалися до життя на суші."Було вже відомо, що життя рослин змінилося наприкінці крейдяного періоду, коли квіткові рослини, відомі як покритонасінні, створили різноманітніші середовища існування на Землі. Ми також знали, що ссавці, які живуть на деревах, зазнали труднощів після удару астероїда", — зазначили вчені.Вчені досліджували кінцівки кісток, які містять сліди рухів, а також ті, що можна кількісно порівняти з кістками сучасних ссавців. На відміну від більшості досліджень, які покладалися на абсолютно неушкоджені скелети, щоб вивести моделі рухів стародавніх ссавців, це дослідження є одним із перших, яке покладалося на дрібні фрагменти кісток для відстеження змін у спільноті ссавців протягом певного періоду часу.Отримані дані пропонують нове уявлення про те, як доісторичні ссавці адаптувалися до змін навколишнього середовища задовго до того, як впав астероїд, який знищив динозаврів та змінив життя на Землі. Хоча це дослідження є завершенням проекту, воно відкриває нові шляхи для розуміння того, як ранні ссавці еволюціонували у відповідь на зміни середовища проживання мільйони років тому.Нагадаємо, раніше науковці встановили, що приручення вовків і перетворення їх на собак, ймовірно, пройшло за ініціативою самих хижаків, які віддали перевагу співіснуванню з людьми замість виживання в дикій природі.

Важливим кроком на шляху до примирення став дозвіл України проводити Польщі ексгумацію жертв Волинської трагедії. Йдеться про село Угли Рівненської області.Про це розповіла керівниця Товариства польсько-українського примирення Кароліна Романовська, яку цитує видання Onet.Романовська ще 2024 року офіційно подала заяву на ексгумацію останків жертв Волинської трагедії в селі Угли Рівненської області.Жінка отримала від Українського інституту національної пам'яті лист, у якому зазначено, що перші пошукові роботи в Углах заплановані на травень 2025 року."Це перший реальний крок до початку ексгумацій на Волині. Це не тільки моя особиста справа — це шанс для тисяч польських родин, які роками чекали можливості гідно поховати своїх близьких", — зазначила Романовська.За її словами, такий крок з боку України є "важливим на шляху до пам'яті та примирення".Зі свого боку міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський назвав таке рішення Українського Інституту національної пам'яті "хорошими новинами".Нагадаємо, 25 березня заступник голови польської фундації "Свобода і демократія" Мацей Данцевич розповідав, що ексгумація польських жертв Волинської трагедії в колишньому селі Пужники (зараз Садове) Тернопільської області розпочнеться після Великодніх свят. Орієнтовно — це 25 квітня.