# історія

Статуя Свободи — один із найвідоміших монументів світу, який уособлює свободу, демократію та справедливість. Її урочисто відкрили в Нью-Йорку 28 жовтня 1886 року. Франція подарувала скульптуру Сполученим Штатам, а її автором став французький скульптор Фредерік Бартольді.Втім, історія знаменитої леді Ліберті цікава не лише її символічним значенням. Досі існують різні версії щодо того, чиє обличчя надихнуло скульптора на створення монумента. До 140-річчя Статуї Свободи розповідаємо про її створення, символи та таємниці.Хто міг стати прообразом Статуї СвободиФредерік Бартольді задумував монумент як уособлення Лібертас — давньоримської богині свободи, яка тримає смолоскип, що символізує просвітлення.За однією з популярних версій, моделлю для скульптора могла стати Ізабелла Бойер — вдова винахідника та промисловця Айзека Зінгера. Після смерті чоловіка вона переїхала до Європи, вела активне світське життя, підтримувала мистецтво та подорожувала. Її врівноважені риси обличчя, спокійний погляд і постава, за припущеннями, могли надихнути Бартольді.Однак існує й інша версія. Деякі дослідники вважають, що скульптор створив обличчя Статуї Свободи за образом власної матері — Шарлотти Бейсер, яку також називають Шарлоттою Бартольді.За цією версією, автор прагнув відійти як від образу ніжної мадонни, так і від бунтівної жінки з картини Ежена Делакруа "Свобода, що веде народ". Натомість він хотів передати рішучість і силу характеру, які бачив у своїй матері.Як Статуя Свободи дісталася Нью-ЙоркаБартольді завершив роботу над монументом у 1884 році, проте статуя ще певний час залишалася у Франції. Згодом її розібрали на 350 частин і запакували у 214 ящиків, після чого доправили до Нью-Йорка на військовому фрегаті. Монтаж на постаменті тривав близько чотирьох місяців. Зрештою, 28 жовтня 1886 року президент США Гровер Клівленд офіційно відкрив пам’ятник.Під час церемонії Фредерік Бартольді власноруч перерізав мотузки, якими було закріплено великий французький прапор на монументі.Спочатку статуя мала золотисто-жовтогарячий відтінок. Проте з часом мідна поверхня окислилася під впливом вологи, і скульптура набула характерного зеленого кольору.Цікаві факти про леді ЛібертіДо створення монумента долучився Гюстав Ейфель. Автор знаменитої паризької вежі працював над металевою конструкцією, яка підтримує мідну оболонку статуї.У руках статуї є символи американської незалежності. У правій руці вона тримає смолоскип, а в лівій — табличку з датою 4 липня 1776 року, коли ухвалили Декларацію незалежності США.Висота самої статуї становить близько 46 метрів. Разом із постаментом монумент сягає приблизно 93 метрів.До корони ведуть 356 сходинок. Звідти відвідувачі можуть побачити панораму Нью-Йоркської гавані.У короні є 25 вікон. Сім променів на її верхівці символізують сім морів і сім континентів.Статуя певний час працювала як маяк. Однак технічні труднощі не дозволили використовувати її для цього призначення постійно.Де розташовані копії Статуї СвободиЗображення монумента неодноразово використовували на американських банкнотах, монетах, поштових марках і номерних знаках Нью-Йорка. Водночас у різних країнах світу встановили сотні копій знаменитої скульптури.Серед найвідоміших американських реплік — статуя біля казино "Нью-Йорк" у Лас-Вегасі та копії в Нью-Йорку. У Парижі також є кілька версій монумента, зокрема скульптура на Лебединому острові неподалік Ейфелевої вежі. У 1889 році США подарували Франції зменшену копію Статуї Свободи. Її встановили в Парижі на знак дружби між двома країнами.Менша копія монумента є і в Україні: в Ужгороді розташована статуя заввишки лише 30 сантиметрів.Нагадаємо, в серпні у невеликому польському селі Конотоп'є урочисто відкрили статую Діви Марії на 55,6 метра. Її вважають найвищою в Європі..

Міністерство культури України спільно з Міністерством відновлення, інфраструктури та транспорту України затвердили оновлений порядок спорудження (створення) пам’ятників (монументів).Про це повідомив сайт Міністерства культури України з посиланням на відповідний наказ № 1102/1925. Йдеться про те, що оновлений документ осучаснив правила щодо підготовки, погодження, проєктування і встановлення пам’ятників (монументів) державного та місцевого значення. Попередня редакція наказу діяла з 2004 року.Порядок передбачає належне історичне обґрунтування рішень, врахування думки громадськості, проведення конкурсів на найкращі проєктні пропозиції відповідно до законодавства, визначення джерел фінансування, дотримання вимог доступності та безбар’єрності, а також забезпечення подальшого утримання пам’ятників."Оновлені правила дають громадам чіткий алгоритм дій: від історичного обґрунтування та громадського обговорення до відкритого конкурсу та встановлення пам’ятника. Кожне таке рішення має спиратися на історичні факти, відповідати законодавству та враховувати суспільну значущість події чи постаті", — зазначив перший заступник міністра культури України Іван Вербицький.Тепер Державна агенція України з питань мистецтв і мистецької освіти забезпечує організацію проведення мистецьких конкурсів на найкращі проєктні пропозиції пам’ятників (монументів) державного значення:організовує конкурс після того, як Кабмін ухвалить рішення про спорудження пам’ятника чи монумента державного значення;враховує вимоги законодавства під час формування конкурсного завдання, зокрема щодо охорони культурної спадщини, деколонізації публічного простору, національної пам’яті, доступності та безбар’єрності; передає результати конкурсу замовнику, який забезпечує подальше розроблення документації, виготовлення та встановлення пам’ятника.З урахуванням змін документ деталізує технічні та художні вимоги до майбутніх пам’ятників. Зокрема, проєкти мають містити тривимірні візуалізації, розрахунки міцності конструкцій, інформацію про матеріали, кошториси та рішення щодо доступності для маломобільних груп населення. Ще до виготовлення та встановлення пам’ятника замовник має визначити, хто відповідатиме за його технічний стан, утримання та благоустрій прилеглої території.Порядок деталізує вимоги до історичних довідок про осіб і події, які пропонують увічнити. Документи мають містити інформацію про історичне значення, зв’язок з Україною та місцем встановлення пам’ятника, позитивні та негативні аспекти діяльності особи, суперечливі питання та наявні форми вшанування її пам’яті. Для пам’ятників державного значення передбачена історична довідка Національної академії наук України."Документ прямо забороняє спорудження пам’ятників особам, подіям, символам та ідеям, які підпадають під обмеження законодавства про декомунізацію, деколонізацію та заборону пропаганди російської агресії", — наголосили в Мінкульті.До переліку документів, які враховують під час ухвалення рішень щодо спорудження пам’ятників (монументів), входять результати громадських обговорень. Ініціатори мають підготувати фінансово-економічне обґрунтування орієнтовної вартості пам’ятника та визначити джерела фінансування.Окремо враховується необхідність гідного вшанування пам’яті захисників і захисниць України, які загинули внаслідок російської збройної агресії. Для таких випадків передбачили виняток із загального правила, за яким пам’ятник можна встановлювати не раніше ніж через рік після смерті особи або завершення події."Наказ оновлює єдину нормативну основу для державних органів, громад та ініціаторів спорудження пам’ятників. Це сприятиме обґрунтованому ухваленню рішень, відповідальному використанню бюджетних коштів, збереженню культурної спадщини та формуванню українського простору пам’яті", — підсумували в Міністерстві культури України.Нагадаємо, що 21 серпня президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким зобов’язав уряд забезпечити організацію проведення відкритого конкурсу, а також усіх необхідних заходів зі встановлення пам’ятника гетьману Івану Мазепі в Києві..

У п’ятницю, 23 жовтня, голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук відвідав Будапешт. Там він зустрівся з головою Державних зборів Угорщини Агнеш Форштгоффер.Про це повідомили в офіційних інформаційних ресурсах Верховної Ради України."Сімдесят років тому угорці боролися за свободу та незалежність своєї держави, протистоячи радянському режиму. Зараз Україна захищає ці самі цінності від російської агресії", — наголосив очільник українського парламенту.Український і угорська високопосадовці обговорили спільні трагічні сторінки історії двох країн, зокрема, радянські репресії та примусові депортації угорців.Руслан Стефанчук нагадав про важливий крок Верховної Ради — ухвалення постанови про визнання та засудження злочинів радянської військової адміністрації проти угорців 1944-1946 років.Голова Верховної Ради України також передав Угорському національному музею підписану копію цієї постанови.Як відомо, 16 жовтня президент України Володимир Зеленський уперше зустрівся з прем'єр-міністром Угорщини Петером Мадяром, який привітав політичну угоду щодо зміцнення прав угорців на Закарпатті, ухвалення закону про освіту та початок його виконання.Також Мадяр висловив подяку за рішення українського парламенту, яким офіційно визнано, що "1944 та 1946 року під час депортації та примусових робіт проти закарпатських угорців вчинено злочини".Нагадаємо, що Україна звернулася до ЄС із проханням надати нову позику на 70 мільярдів євро. Київ пояснив таку потребу значними витратами на війну. Словаччина й Угорщина не долучаться до фінансування..

У четвер, 22 жовтня, кремлівський диктатор Володимир Путін "розродився" низкою дивних висловлювань. Зокрема, назвав окуповані території України "історичними російськими землями".Про це Володимир Путін розповів у коментарі "придворному" пропагандисту Павлу Зарубіну.Російський диктатор прокоментував заяву президента України Володимира Зеленського про готовність заморозити війну з Росією на лінії фронту."У мене ставлення до цієї справи таке: це не їхня територія, це територія історичної Росії", — безапеляційно повторив свою "мантру" очільник Кремля.При цьому він послався на "результати" фейкових референдумів, на яких мешканці Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей начебто проголосували за включення цих територій до складу Росії.Окремо Володимир Путін продовжив, що Росія "не хоче воювати з Україною". Її він повторює вже не вперше."Але якщо нинішнє українське керівництво хоче воювати, то нехай воюють", — додав він.Диктатор вигадав, що всіх громадян України, крім "мотивованих націоналістичних формувань", заганяють на фронт "насильно"."Тому ми завжди виступали за мирне врегулювання. З перших днів, 2014 року вже про це говорили… Хочу сказати, що ми і зараз готові, ми готові домовлятися та шукати розв'язки цієї важкої, непростої ситуації", — акцентував російський владоможець.Також очільник Кремля раптом послався на вигадані "генетичні дослідження" невідомих учених."Це дуже близький нам народ, розумієте? Ну, що нам говорити? Останні генетичні дослідження показують, що це один народ насправді, росіяни й українці", — підсумував Володимир Путін.Нагадаємо, раніше диктатор заявляв, що війна проти України закінчиться тільки тоді, коли армія країни-агресорки досягне всіх своїх цілей. Зокрема, Путін марить провести "денацифікацію" на території нашої держави та вигадує, що Одеса — російське місто..

У четвер, 22 жовтня, внаслідок російського обстрілу Києва зазнав пошкоджень Музей української діаспори. Його тимчасово зачинили для відвідувачів.Про це повідомили на Facebook-сторінці Музею Києва."Цієї ночі внаслідок російського обстрілу Києва зазнав пошкоджень Музей української діаспори — філія Музею історії міста Києва", — йдеться в повідомленні.Музейники уточнили, що в будівлі внаслідок російських ударів вибито вікна, пошкоджено фасад і покрівлю."На щастя, ніхто з людей не постраждав. Зараз усуваємо наслідки обстрілу, тому найближчими днями музей буде зачинений для відвідувачів", — пояснили в дописі.У Музеї історії Києва пообіцяли про відновлення роботи закладу оперативно повідомити додатково."Дякуємо всім за підтримку та готовність допомогти", — наголошується в повідомленні.. Музей української діаспори — це державний культурно-історичний заклад у Києві (філія Музею історії міста Києва), присвячений дослідженню, збереженню та популяризації історії та мистецької спадщини українців світу.Його заснували 29 травня 1999 року (до 2015 року мав назву "Музей культурної спадщини"). Будівля, в якій він розташований, — історична пам'ятка архітектури XVIII-XIX століть.Серед експозицій — історії та твори вихідців з України — від перших хвиль переселенців наприкінці XIX століття, представників еміграції часів Другої світової війни та до сьогодення (включно з проєктами про сучасних героїв і діячів).Фонди налічують близько 20 000 експонатів (твори мистецтва діаспори, особисті речі та документи видатних українців світу, таких як родина Кричевських, Ігор Сікорський, Марко Паславський тощо).Нагадаємо, що внаслідок російської атаки на Київ 28 вересня пошкоджень зазнав Національний музей Тараса Шевченка у середмісті столиці..

Археологи дослідили 12 людських решток залізної доби та епохи вікінгів, виявлених поза звичайними місцями поховань. На кістках знайшли сліди численних травм, зокрема розтрощені черепи, переломи рук і сліди відсікання кінцівок, а деякі випадки можуть бути пов’язані з ритуальним насильством.Дослідники проєкту BODY-POLITICS вивчили рештки майже 200 людей, знайдені поза традиційними похованнями, зокрема в колодязях, під фундаментами бенкетних залів і під підлогою будинків. У межах окремого аналізу вони виявили 12 випадків із травмами, що охоплюють період приблизно від 500 року до нашої ери до 1050 року нашої ери. У восьми випадках сліди вказували на навмисне насильство, іноді — неодноразове, пише Daily Mail.Серед знахідок — рештки чоловіка віком близько 30 років, похованого в бенкетному залі в Гаммель-Лейре в Данії. Він мав три серйозні травми черепа, а також переломи передпліч, які могли виникнути, коли людина намагалася захистити голову від ударів.В іншому поселенні археологи знайшли частину черепа хлопчика віком від двох до чотирьох років зі слідами травми, можливо завданої мечем або іншою важкою зброєю. Замість традиційної кремації частину черепа поклали під підлогою будинку.Також дослідники виявили рештки жінки віком 17-25 років, похованої в ямі для приготування їжі. Її ліву гомілку розрубали навпіл гострим предметом. Цей удар міг стати смертельним або бути частиною подальшого жорстокого поводження з тілом, на якому також знайшли порізи й сліди опіків.Чому загиблих ховали незвичним способомНауковці припускають, що травми могли бути наслідком домашнього насильства, конфліктів у громаді чи бойових дій. Водночас розташування та стан деяких решток можуть свідчити про ритуальне поводження з померлими або навіть людські жертвоприношення. Однак дослідники наголошують, що встановити точні обставини кожного випадку складно."Ми ніколи не зможемо повністю зрозуміти їхнє мислення, але можемо обґрунтовано припустити, що вони хотіли тримати кістки певних померлих поруч або вірили, що самі кістки чи видовище насильства надавали певної сили", — пояснила провідна авторка дослідження Маріанна Хем Еріксен із Національного музею Данії.Співавтор роботи Кевін Кей з Університету Лестера зазначив, що в окремих випадках версія про людські жертвоприношення видається можливою, а подекуди — навіть імовірною. Наприклад, рештки людини, яка померла близько 400 року нашої ери, мали сліди двох смертельних ножових поранень між ребрами. Положення її зап’ясть під грудною кліткою може свідчити, що перед смертю людину зв’язали.Водночас Кей застеріг, що випадки суттєво відрізняються один від одного, тому не обов’язково йдеться про єдиний усталений ритуал."Ми стверджуємо, що їх об’єднує використання поховання в будинках для осмислення насильства — незалежно від того, чи було саме це насильство ритуальним", — пояснив дослідник.Автори роботи вважають, що незвичні поховання допомагають краще зрозуміти, як спільноти залізної доби та епохи вікінгів ставилися до насильства й померлих. Проте остаточно пояснити причини такого поводження з тілами археологи поки не можуть.Нагадаємо, нещодавно археологи отримали нові дані про одну з жертв виверження Везувію 79 року н. е., які дозволяють по-новому поглянути на останні миті життя мешканців Помпеїв.Додамо, приблизно 900 тисяч років тому людство було на межі вимирання. Нові дослідження доводять, що масова міграція людей з Африки пов'язана зі значними змінами клімату..

Директору меморіально-пошукового центру "Доля" та депутату Львівської облради Святославу Шереметі заборонили в'їзд та перебування в Шенгенській зоні терміном на п'ять років до 20 жовтня 2031 року.Про це заявив міністр внутрішніх справ Польщі Марцін Кервінський, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X.Саме Святослав Шеремета ініціював проголошення на Львівщині 2027 роком Романа Шухевича, Української повстанської армії й Олега Ольжича. Зараз же його офіційно внесли до відповідного реєстру небажаних осіб.Раніше в середу міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський повідомив, що підписав розпорядження про внесення до списку небажаних осіб голови комісії з питань культури Львівської обласної ради Святослава Шеремети."На клопотання Радослава Сікорського Святослава Шеремету внесено до реєстру небажаних осіб із забороною на в’їзд і перебування в країнах Шенгенської зони терміном на п’ять років — до 20 жовтня 2031 року", — написав Кервінський.Святослав Шеремета є директором комунального підприємства Львівської обласної ради з питань здійснення пошуку поховань учасників національно-визвольних змагань і жертв воєн, депортацій і політичних репресій "Доля", яке здійснює пошукові й ексгумаційні роботи, зокрема, на території Польщі.У коментарі виданню Zaxid.net він зазначив, що це негативно позначиться на роботі меморіально-пошукового центру "Доля", а також припустив, що останні заяви польських політиків і урядовців можуть бути пов’язані зі знайденими нещодавно у прикордонному польському селі Ласків похованнями цивільних українців, яких 1944 року вбили підрозділи Армії крайової та батальйонів хлопських."Я не виключаю, що це пов’язано з тим, що ми знайшли поховання цивільних українців у Ласкові. Ось так польська сторона реагує на правду", — наголосив Святослав Шеремета.Раніше Український інститут національної пам’яті повідомив, що понад 40 останків жертв виявлено українською експедицією на території православного кладовища у селі Ласків Люблінського воєводства у Польщі.Нагадаємо, деякі медіа оприлюднили інформацію, що через рішення Львівської облради оголосити 2027 роком УПА, Романа Шухевича й Олега Ольжича Польща призупинила надання Україні пакету військової допомоги..

Через рішення Львівської облради оголосити 2027 роком Української повстанської армії (УПА), Романа Шухевича й Олега Ольжича Польща призупинила надання Україні пакету військової допомоги.Таку інформацію оприлюднило видання "РБК-Україна" з посиланням на власні джерела."Депутати Львівської облради примудрилися провести це голосування просто під час підготовки до відправлення масштабного пакету військової допомоги Польщі. Через їхні безвідповідальні дії зараз постачання цього пакету призупинено", — зазначив співрозмовник журналістів.За його словами, триває активна робота, щоби врегулювати ситуацію на українському та міждержавному рівнях.Водночас заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Босацький заявив, що українська сторона пообіцяла скасувати рішення Львівської обласної ради. Його цитує Polsat News.Він поінформував, що польська сторона отримала запевнення від представників Офісу президента України, що рішення Львівської обласної ради не набуде чинності.Босацький додав, що після втручання Польщі постанова з цього питання зникла зі сайту Львівської обласної ради."Постанови зараз на цьому сайті немає, тож це вселяє надію. Ми віримо на слово українській владі й розраховуємо на виконання цих обіцянок", — заявив він.До цього міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський підписав клопотання про внесення депутата Львівської обласної ради Святослава Шеремети, який є ініціатором цього документа, до списку осіб, небажаних для перебування на території Польщі.Раніше Львівська облрада ухвалила постанову про проголошення 2027 року роком Української повстанської армії (УПА), її командира Романа Шухевича та діяча Організації українських націоналістів Олега Ольжича. Це рішення облради викликало різку реакцію з боку польської влади та політикуму.Нагадаємо, наприкінці серпня заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Босацький заявив, що поява Степана Бандери та Романа Шухевича у Національному пантеоні може ускладнити відносини України з Польщею та її подальшу європейську інтеграцію..

Флагманський поїзд 23/24 Київ — Холм матиме імʼя відомого українського історика й очільника Української Центральної Ради Михайла Грушевського. Крім того, курсуватимуть два потяги до Перемишля.Про це повідомила пресслужба "Укрзалізниці"."Ми віддаємо шану натхненнику українського національного руху, поєднуючи два визначні для нього міста, адже він народився у польському Холмі та працював у Києві майже 20 років", — ідеться в повідомленні.Залізничники нагадали, що саме під його головуванням Центральна Рада ухвалила IV Універсал, який офіційно проголосив Українську Народну Республіку самостійною, вільною та суверенною державою."У складі поїзда сучасні вагони підвищеного комфорту, побудовані в Україні під час повномасштабної війни", — зазначили в "Укрзалізниці".Там додали, що рейс вирушає під композицію МУР "Наш час настав", яка підкреслює важливість боротьби за єдину та вільну Україну — за що так палко виступав Михайло Грушевський.Залізничники зауважили, що наступні поїзди не мають гучної назви, однак курсують за важливими маршрутами:31/32 Київ — Перемишль має зручне стикування з поїздом до Берліна, Праги, Кракова, Катовіце, Вроцлава, має зупинки у Вінниці, Хмельницькому, Тернополі, Львові. Відправлення з Києва о 21:30, прибуття до Перемишля о 08:19.73/74 Дніпро — Перемишль курсує через Олександрію, Камʼянське, Пʼятихатки, Знамʼянку, Львів. Вирушає з Дніпра о 19:00, прибуває до Перемишля о 14:10. У цей час пасажири можуть пересісти на поїзд до Кракова, Варшави, Праги, Мюнхена."Продовжуємо працювати над зручним сполученням у різних напрямках", — підсумували в "Укрзалізниці".Нагадаємо, що сьогодні "Укрзалізниця" також повідомила, що продовжила маршрут швидкісного поїзда Інтерсіті+ №743 сполученням "Дарниця — Львів" до Трускавця через Дрогобич. Перший рейс за оновленим маршрутом запланований на 23 жовтня..

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш назвав неприйнятним ухвалене ще в липні рішення Львівської обласної ради про проголошення 2027 роком Української повстанської армії (УПА) та її головнокомандувача Романа Шухевича. Він вважає, що українська влада має від цього відмежуватися.Про це Владислав Косіняк-Камиш написав на своїй сторінці в соціальній мережі Х у вівторок, 20 жовтня, ввечері."Рішення Львівської обласної ради про проголошення 2027 роком УПА та Шухевича є неприйнятним. Таке рішення не сприяє побудові взаємної довіри між народами, а навпаки, поглиблює розколи. Необхідно, щоб українська влада відмежувалася від цієї позиції", — зазначив він.Львівська обласна рада ухвалила рішення про проголошення 2027 роком Шухевича, УПА й українського поета та археолога Олега Ольжича на засіданні комісії з питань культури, інформаційної політики та промоції 6 липня."Наступного року виповнюється 120 років від дня народження видатних лідерів боротьби за незалежність України, генерал-хорунжого та головнокомандувача Української повстанської армії Романа Шухевича й українського поета, очільника культурно-освітньої референтури та голови Проводу українських націоналістів Олега Ольжича. Крім того, наступного року відзначатимемо 85-річчя створення УПА", — йшлося в повідомленні облради, оприлюдненому того дня.Тоді ж облрада виступила з пропозицією звернутися до обласної військової адміністрації "напрацювати комплекс заходів із протидії дезінформації, можливо створити відповідний центр, у якому би працювали фахівці з польсько-українських відносин".Тоді ж Інститут національної пам'яті Польщі висловив занепокоєння щодо позиції української політичної, соціальної, наукової та культурної еліт щодо діяльності та вшанування ОУН і УПА.Нагадаємо, наприкінці серпня заступник міністра закордонних справ Польщі Марчин Босацький заявив, що поява Степана Бандери та Романа Шухевича у Національному пантеоні може ускладнити відносини України з Польщею та її подальшу європейську інтеграцію..

Археологи виявили під храмом Гробу Господнього в Єрусалимі залишки круглої мармурової споруди, зведеної навколо поховальної камери, яку християнська традиція пов’язує з похованням Ісуса Христа.Про відкриття повідомляє Daily Mail із посиланням на результати археологічних досліджень у храмі Гробу Господнього.Під сучасною святинею дослідники виявили фрагменти круглої мармурової споруди діаметром близько шести метрів. Вона оточувала висічену в скелі поховальну камеру, яку християни вшановують як місце поховання Ісуса Христа. За словами керівниці розкопок Франчески Романи Стасолли, навколишню породу навмисно зрізали, щоб відокремити камеру від інших поховань."Це камера, у якій, згідно з традицією, поклали тіло Христа", — пояснила археологиня.Дослідники вважають, що споруда могла бути пов’язана з монументом, зведеним за наказом римського імператора Костянтина у IV столітті. Саме тоді, близько 335 року, освятили первісний храм Гробу Господнього.Стасолла припускає, що ранні християни могли зберігати пам’ять про конкретну поховальну камеру впродовж кількох поколінь."Можливо, пам’ять про цю гробницю закріпилася в ранній християнській громаді й передавалася від покоління до покоління", — написала вона у звіті про розкопки.Коли звели мармурову спорудуЗнайдені фрагменти складаються з повторно використаних мармурових плит, з’єднаних розчином. На них також виявили сліди декоративних візерунків, які, ймовірно, з’явилися вже після правління Костянтина. Це може означати, що монумент ремонтували або перебудовували, зокрема після перського вторгнення до Єрусалима у 614 році. Наразі археологи досліджують розчин між плитами, щоб точніше визначити час їхнього встановлення.Попри невизначеність щодо датування окремих частин, кругла форма споруди відповідає давнім зображенням святині. Водночас збереглася лише частина її основи, тому повністю відтворити первісний вигляд монумента поки неможливо. Результати розкопок, які тривали з травня 2022-го до жовтня 2025 року, виклали у звіті обсягом 605 сторінок.Чи підтверджує знахідка місце поховання ІсусаХрам Гробу Господнього впродовж майже 1700 років вшановують як місце розп’яття, поховання та воскресіння Ісуса. Багато дослідників вважають цю версію історично обґрунтованою, зокрема через наявність у цій місцевості скельних поховань I століття. Водночас інші називають можливим місцем поховання так звану Садову гробницю в Єрусалимі.Нове відкриття дає археологічні свідчення того, що конкретну поховальну камеру виділили й почали вшановувати ще в давнину. Однак воно не встановлює остаточно, кому саме належали останки, які могли перебувати в гробниці.Під час досліджень археологи також знайшли фрагмент давньої дороги неподалік святині. Стасолла припускає, що вона могла вести до місця публічних страт на Голгофі, де, згідно з Біблією, розіп’яли Ісуса. Проте сама дослідниця наголошує, що це лише гіпотеза, яка потребує подальшої перевірки.Додамо, раніше поблизу міста Марсель у Франції археологи виявили частину давньоримського поселення, яке існувало приблизно дві тисячі років тому. Відкриття зробили в містечку Жеменос, за кілька десятків кілометрів від узбережжя.Читайте також: Унікальна знахідка в Помпеях: археологи розкрили нові деталі давньої трагедії.

Національний військово-історичний музей України створив цифровий архів, який налічує понад 500 артефактів російсько-української війни. Там зібрано предмети які стосуються періоду від Революції Гідності до звільнення Херсона.Про це повідомило "Суспільне Культура" з посилання на пресреліз музею."Команда розгорнула три спеціалізовані фотостудії просто в залах музею. За п'ять тижнів фахівці зробили понад шість тисяч світлин, оцифрувавши більш ніж 500 предметів періоду з 2014 року до сьогодення", — йдеться в повідомленні.Для складних об'єктів, наприклад, військових касок, зброї чи деформованої техніки, застосовували технологію пошарового поєднання точок фокусу (focus stacking). Це забезпечило максимальну чіткість кожного міліметра поверхні.Оцифрування проводили за міжнародними стандартами збереження даних. Незабаром усі створені матеріали передадуть до Єдиного державного реєстру Музейного фонду України."Оцифрування за міжнародними стандартами гарантує, що інформація про наші музейні скарби збережеться на покоління вперед, незалежно від будь-яких зовнішніх загроз", — пояснив керівник проєкту Влад Піоро.Особливу увагу автори приділили предметам побуту військових і полонених. Серед оцифрованих речей — шапка, яку полонені "азовці" зшили з радянської ватної ковдри у холодних камерах, і футболка з номерами телефонів родин побратимів. Її винесли на собі бійці, яких обміняли першими. Поряд із такими особистими речами команда зафіксувала бойові прапори, важке екіпірування, пошкоджену броню та безпілотники."Завдяки цифровим технологіям ми можемо показати експонати в деталях, пояснити їхнє походження, відтворити обставини історичних подій і донести ці розповіді до людей. Адже йдеться не просто про доступ до цифрових зображень, а про доступ до самої історії України", — наголосив військовий історик і заступник директора музею з наукової роботи Ярослав Тинченко.Окрім відцифрованих артефактів, у межах ініціативи також створили двомовний мультимедійний аудіогід, який охоплює 35 тематичних вітрин, повністю покриваючи експозицію третього поверху музею.Голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров переконаний, що аудіогід є унікальним посібником для школярів, студентів, вчителів і батьків."Автори у доступній і зрозумілій формі не лише надають слухачу потрібну інформацію, а й діляться з ним спогадами й емоціями безпосередніх учасників подій. З таких цеглинок, як цей проєкт, ми й вибудовуємо каркас нашої національної памʼяті", — підсумував він.Нагадаємо, що на початку року в Силах безпілотних систем запрацював цифровий облік та постачання майна і техніки зв’язку. Відтепер всі процеси відбуваються "без паперової тяганини та довгих погоджень"..

Українська експедиція виявила близько 30 останків українських жертв на території Польщі. Їх знайшли на православному кладовищі у селі Ласків Люблінського воєводства.Про це повідомили на Facebook-сторінці Українського інституту національної пам'яті (УІНП).Пошукові роботи проводять на замовлення Українського інституту національної пам’яті. Забезпечує проведення пошукових робіт комунальне підприємство "Доля", яке отримало від польської сторони відповідний дозвіл 31 серпня 2026 року."Виявлено як поодинокі, так і групові поховання українців, які загинули внаслідок нападу підрозділів Армії Крайової та Батальйонів хлопських у березні 1944 року", — йдеться в повідомленні.Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров зазначив, що спільним завданням є забезпечити гідне вшанування пам’яті всіх загиблих, незалежно від їхнього походження та національності."Адже справжнє примирення розпочинається з поваги до пам’яті кожного, визнання болю іншої сторони та спільного прагнення до порозуміння. Дякую польській стороні за можливість проводити дослідження", — наголосив він.Пошукові дослідження проводять на виконання домовленостей, досягнутих за результатами роботи Українсько-польської робочої групи у справах гідних поховань. Останні подібні пошукові експедиції, під час яких виявляли людські останки, відбулися 2016 року."Попередні результати пошукових досліджень підтверджують інформацію, відображену в спогадах колишніх мешканців Ласкова, яким вдалося врятуватися під час страшних подій березня 1944 року. Ми плануємо продовжувати пошук місць поховань, а наступним етапом провести ексгумаційні дослідження, перепоховати загиблих і гідно вшанувати їх пам'ять", — зауважив керівник комунального підприємства "Доля" Святослав Шеремета.Це вже другі пошукові роботи, які українська сторона проводить на території Польщі після тривалої перерви. Восени 2025 року відбулася перша українська пошукова експедиція, проведена на підставі офіційного дозволу польської влади. Роботи проходили в селі Юречкова.За різними історичними даними, під час масового вбивства українців у Ласкові 10 березня 1944 року загинули понад 300 людей. У межах досліджень істориків і експертів з України та Польщі встановлено дані про 327 мешканців Ласкова, які загинули 1944 року.Водночас окремі історики називають більшу кількість жертв — близько 350 осіб. Остаточну кількість жертв можна встановити внаслідок подальших історичних і пошукових досліджень.Нагадаємо, що на початку жовтня українські та польські фахівці успішно завершили пошукові й ексгумаційні роботи на території Голосківського цвинтаря у Львові. У результаті досліджень знайдено цілі останки понад ста польських воїнів і бійців німецької армії часів початку Другої світової війни..

Пригодницька драма Костянтина Коновалова "Довженко. Перший погляд" закінчила стартовий тиждень прокату в українських кінотеатрах. За цей період вона зібрала понад 1,6 мільйона гривень.Про це повідомило "Суспільне Культура" з посилання на команду фільму "Довженко. Перший погляд"."Довженко продовжує зустрічатися з глядачами у кінотеатрах. І нам дуже хочеться, щоби цих зустрічей було ще більше", — зазначили автори цього кінофільму.Підраховано, що за перший тиждень фільм уже побачили 8 857 глядачів. До того ж зібрати вдалося 1 622 055 гривень. У команді зазначили, що прокат іще триває.Картина переносить глядачів в Одесу 1926 року, куди Довженко приїжджає знімати свій перший фільм. У картині також зображені його близькі родичі та друзі — письменник Юрій Яновський, балерина Іда Пензо та директор кінофабрики Павло Нечеса.За словами творців, це не лише пригодницька драма про найвідомішого українського кіномитця, а фільм про свободу, про силу мистецтва, дружби та молодості перед обличчям тоталітарної системи, а також про ціну, яку доводиться платити за право бути собою.Головну роль на екрані втілив одеський актор Григорій Бакланов. Також у фільмі знялися народний артист України Богдан Бенюк, Максим Самчик, Поліна Василина, Роман Ясіновський.В Одесі знімали на таких локаціях, як готель "Лондонський", Приморський бульвар, Оперний театр і Одеська кіностудія. Зйомки також відбувалися в київських локаціях, зокрема, в музеї "Укрзалізниці" та на кіностудії імені Довженка.Загальний бюджет проєкту — 46 мільйонів гривень, з яких 54% покриває державне фінансування, а решта — кошти міжнародних партнерів.Нагадаємо, 16 вересня стало відомо, що Український Оскарівський Комітет обрав фільм "Сліди" режисерки Аліси Коваленко та співрежисерки Марисі Нікітюк претендентом від України на 99-ту премію "Оскар" у категорії "Найкращий міжнародний повнометражний фільм"..

У храмі Святого Андрія у Львові розпочали відновлювати вітражі, пошкоджені під час російської атаки. Майстри вже встановили риштування, щоб отримати доступ до чотирьох вітражів другого ярусу.Про це повідомила пресслужба Офісу охорони культурної спадщини на своїй сторінці у Facebook."Після демонтажу їх оцінять за станом: найбільш пошкоджені реставруватимуть, решту очистять, зміцнять і доповнять", — ідеться в повідомленрні.За словами реставраторки Марії Шумської-Барвінок, перший етап триватиме близько місяця. Вітражі та пошкоджене скло демонтують, виготовлять лекала та встановлять захисне антивандальне скло.До холодів воно має захистити храм від потрапляння води, допомогти стабілізувати температуру та вологість, а також запобігти подальшому пошкодженню настінних розписів.. "Далі вітражі реставруватимуть і поступово повертатимуть на місце. Усі роботи планують завершити до липня 2027 року", — додала реставраторка.Паралельно до кінця грудня планують відновити знищене пожежею вікно дзвіниці та дерев’яні віконниці, відтворивши їхню форму та матеріали."Про перебіг цих робіт повідомлятимемо окремо. Проєкт реалізують Офіс охорони культурної спадщини Львівської міської ради та ГО "ХЕМО: лабораторія моніторингу української спадщини" за підтримки Світового фонду пам’яток", — підсумували в Офісі охорони культурної спадщини.Нагадаємо, у квітні цього року стало відомо, що Україна розширює міжнародну співпрацю у сфері культури, домовившись про нові проєкти підтримки з низкою країн ЄС. Про це повідомили під час Міжнародної конференції "Співпраця заради стійкості", що відбулася у Львові..