# історія

У середу, 1 липня, Верховна Рада ухвалила законопроєкт №15360 "Про Український національний пантеон". Це відбулося за прискореною процедурою. Парламент також підтримав невідкладне направлення закону на підпис Руслану Стефанчуку та Володимиру Зеленському.Про це повідомив народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк."Парламент схвалив законопроєкт №15360 — створення Українського національного пантеону За основу та в цілому — 287", — написав він у своєму Telegram-каналі.Тож Український національний пантеон матиме статус об'єкта державної власності, який не можна приватизувати або передавати в оренду. Для його будівництва місце можуть визначити, зокрема, на територіях природно-заповідного фонду чи в межах історичних ареалів без зміни цільового призначення земельної ділянки.Згідно з документом, тут можуть вшановувати очільників української держави різних історичних періодів:князів Русі та гетьманів Запорозького війська;президентів Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки та сучасної України (крім усунутих у порядку імпічменту);головнокомандувачів армії УНР, Галицької армії, "Карпатської Січі", Української повстанської армії та Збройних Сил України періоду війни за незалежність.Також у пантеоні можуть увічнювати пам'ять діячів науки, культури, спорту, мовознавства та нобелівських лауреатів, пов'язаних з Україною.Закон забороняє вшанування осіб, засуджених за злочини проти національної безпеки чи миру, а також тих, на кого поширюється дія законодавства про декомунізацію та заборону російської імперської символіки.Перепоховання дозволятимуть лише у визначених законом випадках:якщо наявній могилі загрожує знищення;якщо виявлено незахоронені останки;якщо поховання розташоване за кордоном;якщо йдеться про людину, яка померла після набрання законом чинності.Загальне правило передбачає, що з дня смерті має минути щонайменше 20 років, хоча в окремих випадках цей термін можуть скоротити.Кожне рішення про вшанування конкретної особи ухвалюватиметься окремим законом Верховної Ради після розгляду спеціальним дорадчим колегіальним органом, до складу якого увійдуть історики, представники Українського інституту національної пам'яті та громадських організацій. Для перепоховання також необхідна згода родичів.Закон визначає, що церемонії вшанування проходитимуть із військовими почестями за участю президента України, керівництва Верховної Ради й уряду, а відвідування пантеону стане частиною державного протоколу. За наругу над меморіалом передбачено юридичну відповідальність."Метою цього законопроєкту є подальше формування та реалізація державної політики загальнонаціональної пам'яті, створення належних умов для гідного вшанування найвидатніших діячів української історії, культури, науки, державотворення та визвольної боротьби. Український національний пантеон має стати загальнонаціональним місцем пам'яті та пошани тих, хто своєю працею, талантом та жертовністю творив Україну", — наголосила перед голосуванням представниця президента у Верховній Раді Галина Михайлюк.Вона зазначила, що створення Українського національного пантеону є одним із ключових національних завдань, покликаних об'єднати суспільство навколо історичної пам'яті, державності та боротьби за незалежність."Я дуже втішений, що Україна нарешті дійшла до того, і ми, сподіваюся, спорудимо пантеон, який буде гідний аналогів в Європі. Такі є зараз в Польщі, у Франції, в Італії, в Португалії. Я впевнений, що Україна це зможе зробити найвище", — акцентував народний депутат Володимир В'ятрович.Нагадаємо, що Польща хворобливо відреагувала на створення Українського національного пантеону. А головний редактор видання Rzeczpospolita Богуслав Хработа склав список зі 17 діячів польсько-української історії, які би могли ввійти туди та влаштувати поляків..

У текстах популярних пісень дедалі частіше трапляються теми конфлікту, шкоди, обману й непокори, тоді як згадки про турботу, відданість і моральну чистоту поступово скорочуються. Такого висновку дійшли науковці, проаналізувавши музику за понад шість десятиліть.Як повідомляє Daily Mail, результати дослідження опублікували в науковому журналі Scientific Reports. Команда за участю дослідників Queen Mary University of London опрацювала понад 380 тисяч пісень, випущених між 1960 і 2023 роками. Для аналізу використали штучний інтелект і методи обробки природної мови.Алгоритм шукав у текстах десять моральних категорій, об’єднаних у п’ять пар: турбота і шкода, справедливість і обман, відданість і зрада, повага до авторитету і непокора, чистота і деградація.Зросла кількість негативних темЗа підрахунками науковців, згадки про шкоду, обман, непокору та деградацію з роками стали помітно частішими. Одночасно зменшилася кількість текстів, пов’язаних із турботою та чистотою. У піснях також побільшало негативних емоцій, зокрема гніву, смутку й огиди.Автори пояснюють, що старіші композиції на кшталт "Stand by Me" Бена Кінга або "Lean on Me" Білла Візерса часто будувалися навколо взаємної підтримки, дружби та відданості. У сучасних хітах частіше порушуються теми токсичних стосунків, зради, образи й конфлікту.Водночас окремі пісні не можна вважати доказом загального погіршення музики. Дослідники аналізували статистичні тенденції у великих масивах текстів, а не оцінювали моральність конкретних виконавців.Результати залежали від жанруНайточніше теми турботи алгоритм визначав у ритм-енд-блюзі, соулі та фанку. Мотиви чистоти й авторитету були найбільш вираженими у релігійній музиці.Тексти метал-композицій частіше містили мову, яку модель пов’язувала зі шкодою та деградацією. Науковці зауважили, що це може пояснюватися особливостями жанру, який нерідко використовує темні або провокативні образи для критики суспільства.Жіночі виконавиці дещо частіше зверталися до тем турботи, відданості та зради у стосунках. У текстах чоловічих і змішаних гуртів модель частіше виявляла теми шкоди, непокори та деградації.Висновки не свідчать про "занепад моралі"Автори називають популярну музику своєрідним культурним барометром, який може відображати суспільні настрої, зміни у способах вираження емоцій і розвиток музичних жанрів. Однак дослідження було спостережним і не встановлювало причинного зв’язку між текстами пісень та моральними цінностями суспільства.На результати могли вплинути зміни музичних жанрів, комерційний відбір композицій, розвиток стримінгових платформ і здатність провокативних текстів привертати більше уваги. Крім того, аналіз ґрунтувався на автоматичній класифікації, яка могла не завжди правильно розпізнавати іронію, метафори, критику насильства або складний контекст пісень.Нагадаємо, нещодавно Верховна Рада ухвалила постанову про запровадження нового культурного свята — Дня української музики. Відтепер його щороку відзначатимуть у третю суботу вересня.Читайте також: День рок-н-ролу: історія музики, що змінила світ.

Список зі 17 діячів польсько-української історії, які могли ввійти до Українського національного пантеону. Запропонував головний редактор видання Rzeczpospolita Богуслав Хработа.Відповідну статтю він опублікував у газеті та на сайті Rzeczpospolita.Медійник наголосив, що ставить до українців з повагою. І названі діячі, "які є взірцями для сучасності", не є "натяком" для України."Список радше слугує інтелектуальним навчанням для нас, поляків, польської влади та громадської думки в той час, коли атмосфера конфронтації так сильно відчувається", — пояснив він свою ініціативу.Богуслав Хработа запропонував до Українського національного пантеону таких постатей:Петро Могила — митрополит, який сприяв налагодженню міжконфесійного діалогу та мирному співіснуванню різних релігій на теренах Речі Посполитої;В’ячеслав Липинський — польський землевласник, один з ініціаторів створення консервативної Української демократичної селянської партії;Василь Мудрий — громадський діяч, який відзначився роботою в товаристві "Просвіта", посадою секретаря підпільного Українського університету у Львові, очільника Українського національно-демократичного союзу та заступник спікера Сейму;Тарас Шевченко — письменник і художник, який пережив десятилітнє заслання в Російській імперії, де потоваришував із польськими політв'язнями, зокрема, з Броніславом Залеським;Юліуш Словацький — польський поет, у чиїх творах оповідається про українські краєвиди та фольклор;Іван Франко — український літератор, який вільно творив і польською мовою, був активним дописувачем польських видань та мав теплі дружні контакти з тогочасною польською інтелігенцією;Кароль Шимановський — польський композитор, народжений в Україні, вплив якої простежується у його ранній творчості;Симон Петлюра та Юзеф Пілсудський — лідери, які стояли біля витоків державності обох країн, увійшли в історію як творці Варшавського договору 1920 року, об'єднавши зусилля своїх армій для спільного опору більшовицькій навалі;Марко Безручко — генерал Армії УНР, який уславився завдяки обороні польського міста Замостя від радянської кінноти Семена Будьонного восени 1920 року;Андрей Шептицький — український релігійний та громадський діяч, митрополит Української греко-католицької церкви (УГКЦ);Єжи Ґедройць і Богдан Осадчук — ініціатори створення паризького товариства "Культура", що заклало ідейний фундамент для польсько-українського примирення та здобуття незалежності після розпаду комуністичної системи;Лех Качинський — президент Польщі (2005–2010), який послідовно лобіював інтеграцію України до ЄС та НАТО, а також докладав значних зусиль для стратегічного зближення та дружби між Україною та Польщею;Іван Пулюй — фізик і один із першовідкривачів рентгенівських променів, виходець із Поділля;Ізидор Шараневич — історик і археолог, що працював професором у Львівському університеті та мав членство в краківській Польській академії мистецтв і наук у Кракові;Володимир Левицький — математик і розробник україномовної термінології математичної термінології, мав багаторічний досвід співпраці зі львівським осередком Польського математичного товариства.Як відомо, 28 червня, під час виступу на урочистостях до 30-річчя з Дня Конституції України Володимир Зеленський оголосив про те, що зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт про створення у Києві Українського національного пантеону."Ніхто та ніколи не буде наказувати, як нам жити, як говорити, кого нам любити, кому бути вдячними та яких героїв шанувати", — наголосив при цьому український президент.У Польщі не сподобалася така заява. Деякі урядовці зазначили, що це може спричинити погіршення відносин між Україною та Польщею.Нагадаємо, міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш акцентував, що його країна не погодиться на вступ України до ЄС, якщо Київ не припинить вшанування низки історичних діячів. Варшаву не влаштовує використання ОУН і УПА як національних символів..

Польща не погодиться на вступ України до Європейського Союзу, якщо Київ не припинить вшанування низки історичних діячів. Варшаву не влаштовує використання Організації українських націоналістів (ОУН) і Української повстанської армії (УПА) як національних символів.Про це заявив міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш в інтерв'ю Polsat News.Посадовець зауважив, що Україна матиме серйозні проблеми зі вступом до Європейського союзу, якщо країна продовжить героїзувати ОУН і УПА та використовувати їх як національні символи."У ЄС не повинні зводити на п'єдестал тих, хто руйнує європейську співпрацю. З Бандерою Україна не вступить до Євросоюзу. Ніхто не вказуватиме нам, як голосувати за вступ тієї чи іншої країни до ЄС", — сказав він.Також Косиняк-Камиш погодився із припущенням, що в Києві нібито є певні сили, які не хочуть, щоб Україна вступала до Європейського Союзу.Крім того, він зазначив, що кожна країна під час вступу до ЄС має дотримуватися суворих вимог, зокрема, щодо питання історичної пам’яті."Не можна будувати співпрацю в нашому блоці країн на повазі до постатей чи рухів, які викликають біль, неприйняття та поширюють неправду щодо сусідніх країн ЄС", — заявив Владислав Косиняк-Камиш.Раніше польське видання Onet написало таке: в польському уряді вважають, що президент України Володимир Зеленський загострює конфлікт із Польщею. Такий висновок у Варшаві зробили після оголошення про створення Українського національного пантеону.Нагадаємо, раніше голова Бюро міжнародної політики президента Польщі Марчин Пшидач заявив, що "клептократична" влада України нібито не хоче вступати в ЄС. У польській владі вважають, що про це свідчать заяви та кроки керівництва України..

Праці римського історика Тацита та юдейського історика Йосипа Флавія вважають одними з найважливіших нехристиянських джерел, у яких згадується Ісус. Обидва автори жили у першому столітті та писали через кілька десятиліть після подій, описаних у Новому Завіті.Про це пише Daily Mail із посиланням на огляд давніх римських і юдейських джерел. Більшість сучасних істориків не заперечує існування Ісуса як реальної історичної особи. Наукові дискусії переважно стосуються подробиць його життя, вчення та того, які епізоди з пізніших текстів можна вважати історично вірогідними.Що написав ТацитРимський сенатор та історик Тацит згадав ранніх християн у своїх "Анналах", створених приблизно 116 року.Аннали — це історичні хроніки, у яких найважливіші події записувалися в хронологічному порядку, рік за роком.Описуючи переслідування християн після Великої пожежі в Римі 64 року, він зазначив, що назва руху походила від Христа. За словами Тацита, його стратили за правління імператора Тиберія за рішенням Понтія Пилата.Цей уривок привертає особливу увагу істориків, оскільки Тацит не був християнином і ставився до нового релігійного руху вороже. Він називав християнство небезпечним марновірством, тому його текст не мав на меті захищати чи поширювати християнське вчення.Водночас Тацит підтверджує, що на початку другого століття римляни пов’язували виникнення християнства з реальною людиною, страченою в Юдеї за часів Понтія Пилата.Згадка Йосипа ФлавіяІншим важливим джерелом є "Юдейські старожитності" Йосипа Флавія, написані приблизно 93-94 року. В одному з уривків історик розповідає про страту Якова і називає його "братом Ісуса, званого Христом". Ісуса згадано побіжно — лише для уточнення, про якого саме Якова йдеться.Саме випадковий характер цієї згадки дослідники вважають одним з аргументів на користь її автентичності. Переважна більшість фахівців визнає, що цей фрагмент належить самому Йосипу Флавію, а не був доданий пізнішими християнськими переписувачами.В його праці є й довший уривок про Ісуса як мудрого вчителя, який зібрав навколо себе послідовників і був засуджений Пилатом. Цей фрагмент залишається предметом суперечок: чимало вчених вважають, що його основа є автентичною, але окремі фрази могли додати або змінити пізніші переписувачі.Що насправді підтверджують джерелаРазом тексти Тацита та Йосипа Флавія свідчать, що Ісус був відомою історичною постаттю, мав послідовників і був пов’язаний із зародженням християнського руху. Тацит також прямо пов’язує його страту з римською владою та Понтієм Пилатом. Джерела показують, що вже за кілька десятиліть після ймовірної смерті Ісуса його послідовники діяли не лише в Юдеї, а й у Римі.Водночас ці тексти не є доказом усіх подій, описаних у Євангеліях. Історичні джерела можуть допомогти встановити існування людини, її страту та появу руху послідовників, але не здатні підтвердити або спростувати богословські твердження про чудеса, воскресіння чи божественну природу Ісуса.Тому дослідники розрізняють історичного Ісуса, якого вивчають за стародавніми джерелами, та Христа віри, що належить до сфери релігійного переконання.Нагадаємо, нещодавно в Лондоні відкрилася виставка рідко представлених картин британського прем’єр-міністра воєнного часу Вінстона Черчилля. Експозиція в Колекції Воллеса зібрала понад 50 полотен, багато з яких публіка бачить уперше за десятиліття.Читайте також: Скільки поколінь людей змінилося від появи Homo sapiens: відповідь вчених.

У неділю, 28 червня, президент України Володимир Зеленський заявив про те, що вніс у Верховну Раду законопроєкт про український національний пантеон. Це відбулося під час урочистостей до Дня Конституції України.Про це Володимир Зеленський повідомив у своїх промовах з нагоди 30-річчя цього державного свята"Я вніс у парламент законопроєкт про український національний пантеон. Імена всіх героїв, які в різні епохи та століття боролися заради України, надихали Україні, будуть поєднані і назавжди вписані в нашу історію з великої літери з великою повагою, а також із великою увагою від нашої держави, яка поважає себе, цінує своїх і захищає своє. Своє право бути українцем. Це дуже важливо", — сказав він.Український президент наголосив, що "ніхто та ніколи не буде наказувати нам, як жити, як говорити, кого нам любити, кому бути вдячними та яких героїв шанувати".Він також поінформував, що 740 релігійних споруд України пошкодила Росія від початку повномасштабної війни."Це релігійні споруди України, по яких ударив Путін. Поранені храми України — посічені кулями, потрощені КАБами та ракетами. Вони є в багатомільйонних містах і маленьких селах", — наголосив Зеленський.Він наголосив, що в ніч на 15 червня до цього списку Росія додала Успенський собор Києво-Печерської лаври."Але ми вистояли завдяки нашим людям", — зауважив президент України.Кажучи про Конституцію, він зауважив, що рівно 30 років тому зведено важливу опору самостійності нашої держави."Фундаментальні речі. Але будь-які статті нашої Конституції були би лише буквами на папері без мільйонів українців, які готові захищати нашу незалежність, свою землю, свої права та свободи, робити це в єдності", — заявив український президент.Він додав, що саме це одна з причин, завдяки якій ми стоїмо зараз тут, на своїй землі, під своїми прапорами, бойовими знаменами та хрестами, відзначаючи свої свята, віддаючи належне своїй державі, народу, своїй Конституції."Дякуємо кожному й кожній, хто сьогодні захищає Україну. Всім, хто на своєму місці допомагає нашій державі вистояти і не зупинитись. Обов’язково збережемо нашу свободу та незалежність", — підсумував Володимир Зеленський.. Нагадаємо, що також сьогодні президент України розповів, що підтримує пропозицію встановити пам'ятник Івану Мазепі на місці, де понад десять років тому повалили пам'ятник Леніну..

У неділю, 28 червня, президент України Володимир Зеленський розповів, що підтримує пропозицію встановити пам'ятник Івану Мазепі на місці, де понад десять років тому повалили пам'ятник Леніну.Про це Володимир Зеленський заявив під час виступу на заходах із нагоди Дня Конституції України.Під час відкриття погруддя Івана Мазепи у Києво-Печерській лаврі президент заявив, що Україна відновлює історичну справедливість."Сьогодні ми виправляємо ще одну історичну несправедливість. Відтепер тут, у Києво-Печерській лаврі, абсолютно справедливо стоятиме погруддя великого українця та покровителя Лаври Івана Мазепи", — зазначив Зеленський.Він також наголосив, що саме за опіки Мазепи Києво-Печерська лавра пережила період розквіту, а самого гетьмана назвав видатним державним діячем, меценатом і очільником Козацької держави.На думку Зеленського, масштаб постаті Івана Мазепи заслуговує не лише на погруддя, а й на повноцінний пам'ятник у столиці. Він зауважив, що для цього вже існує символічне місце — на бульварі Тараса Шевченка, де у грудні 2013 року під час Революції Гідності повалили пам'ятник Леніну."Вважаю, що ідеальне місце для нього існує. Існує з грудня 2013 року на бульварі Шевченка. Я впевнений, там де Ленін впав, там міцно стоятиме Мазепа", — підсумував Володимир Зеленський.Як відомо, пам'ятник Володимиру Леніну на Бессарабці активісти повалили в грудні 2013 року під час Революції Гідності. Відтоді місце залишається порожнім, а навколо його майбутнього не стихають дискусії.Нагадаємо, що полковника армії Української Народної Республіки (УНР), голову Організації українських націоналістів (ОУН) Андрія Мельника та його дружину Софію Федак-Мельник перепоховали за на Національному військовому меморіальному кладовищі..

Понад один мільйон євро міжнародної підтримки для захисту культурної спадщини та культурно-чутливого відновлення отримає Україна від партнерів.Про це повідомили на Facebook-сторінці Міністерства культури України.У відомстві акцентували, що це результат співпраці Міністерства культури України з програмою "Партнерство за сильну Україну" (PFRU), оголошений під час Ukraine Recovery Conference 2026."Із цієї суми близько 470 тисяч євро (400 тисяч фунтів стерлінгів) буде спрямовано на розвиток платформи "Культура у відновленні" (CuRe), а понад 600 тисяч євро — на масштабування процесів культурно-чутливого відновлення", — йдеться в повідомленні.У міністерстві додали, що впродовж 2026-2027 років фінансування платформи CuRe спрямують на посилення системи евакуації музейних колекцій, які перебувають під загрозою, та цифровізацію нерухомої культурної спадщини."Одним із ключових напрямів стане підтримка Координаційного центру з евакуації культурних цінностей, який забезпечуватиме взаємодію між музеями, що потребують евакуації колекцій, і безпечними місцями їхнього зберігання", — зазначили у відомстві.Також планується оновлення державного реєстру "єПам’ятка" та проведення експедицій до прифронтових громад для цифрової фіксації щонайменше 30 об’єктів нерухомої культурної спадщини.Окрім того, 600 тисяч євро спрямують на другий етап проєкту "Школа для громад", освітні програми для університетів і фахівців, а також інтеграцію підходів культурно-чутливого відновлення до системи DREAM і державної політики відновлення.Нагадаємо, раніше генеральний директор кіностудії Довженка Андрій Дончик розповідав, що архів із близько 600 фільмів вдалося зберегти на Національній кіностудії імені Олександра Довженка після російської атаки на Київ 15 червня. Частина з цих кінострічок досі існує лише на плівці..

Фахівці київського "Охматдиту" виходили глибоко недоношеного хлопчика, який народився на 29-му тижні вагітності з вагою 1060 грамів. Через незрілість кишківника дитина не могла нормально харчуватися, однак медикам вдалося стабілізувати її стан без хірургічного втручання.Про це повідомили в Національній дитячій спеціалізованій лікарні "Охматдит".Перші три тижні життя Марк провів у перинатальному центрі. Організм хлопчика погано переносив навіть невеликі об’єми молока, у нього спостерігали здуття живота, зригування, знижену перистальтику кишківника та залишки їжі у шлунку. Згодом у немовляти також виникли судоми."Одразу після госпіталізації розпочали комплексне обстеження. Лікарі виявили ознаки гіпоксії на фоні анемії, тому для корекції показників червоної крові дитині провели трансфузію еритроцитарної маси. Далі лікування продовжили у відділенні інтенсивного та постінтенсивного лікування і виходжування передчасно народжених дітей. Через перенесену гіпоксію у хлопчика виникли труднощі з диханням, тож знадобилась підтримка ШВЛ, а також було порушення роботи кишківника — їжа просувалася повільно, живіт збільшувався", — зазначили в дописі медзакладу.Лікарі розглядали можливість операціїМедику провели ультразвукові й рентгенологічні дослідження та іригографію. До обстеження долучили дитячих хірургів, невролога, генетика, уролога, офтальмолога і фахівця з орфанних захворювань.У результаті команда виключила вроджені аномалії та хірургічну патологію. Причиною порушень виявилися виражена морфофункціональна незрілість організму та недостатньо сформована нервова регуляція роботи кишківника."Кишківник тривалий час не отримував достатніх сигналів і не запускався в роботу. Разом із хірургами розглядали навіть можливість оперативного лікування, але завдяки досвіду команди змогли пройти цей період консервативно. Ми встановили центральний венозний катетер, підібрали лікувальне харчування і майже місяць дитина отримувала повне парентеральне харчування. Згодом вдалося поступово перейти до ентерального", — розповіла завідувачка відділення Тетяна Орлова.Майже місяць Марк отримував поживні речовини внутрішньовенно через центральний венозний катетер. Згодом лікарям вдалося поступово перевести його на ентеральне харчування.Через два з половиною місяці хлопчика виписали додомуНа тлі лікування у немовляти відновилася робота кишківника, сформувався смоктальний рефлекс і зменшилася потреба в медикаментозній підтримці. До догляду активно долучалася родина. Батьки застосовували метод "кенгуру" — контакт "шкіра до шкіри", який сприяє розвитку та стабілізації стану передчасно народжених дітей."Ми виписуємося з великою радістю і хвилюванням водночас. Дуже довго чекали цього моменту. У лікарні ми завжди відчували підтримку команди й знали, що в будь-який момент можемо звернутися по допомогу. Але медики допомогли нам підготуватися до нового етапу — життя вдома. Тому зараз ми готові їхати. Дякуємо всім", — зазначила мама хлопчика.Через два з половиною місяці після народження Марк важить майже 2,8 кг, самостійно дихає, активно харчується та набирає вагу. Хлопчика виписали з лікарні додому."Бажаємо Марку міцного здоров’я, легкого відновлення та щасливого дитинства", — додали в лікарні.Нагадаємо, торік лікарі "Охматдиту" вперше провели трансплантацію органів чотирирічної дівчинки після фіксації смерті мозку. Операції відбулися, попри повітряну тривогу та звуки вибухів у столиці. Завдяки рішенню батьків вдалося врятувати життя трьох дітей..

За підтримки ЮНЕСКО в Національному заповіднику "Софія Київська" реалізовують унікальний проєкт в умовах воєнного стану. Там установили 28 сейсмодатчиків, які відстежують вплив ракетних ударів, вибухів та інших вібраційних навантажень на пам’ятки комплексу.Про це повідомило "Суспільне" з посилання на генеральну директорку заповідника "Софія Київська" Нелю Куковальську.За її словами, система моніторингу стану пам’яток у "Софії Київській" працює вже близько 20 років. Вона контролює стан будівель, ґрунтів, підземних вод, мікроклімату й екологічних показників.Вона розповіла, що ще до повномасштабної війни в заповіднику планували доповнити її датчиками для фіксації вібраційних навантажень. Однак реалізувати цей проєкт тоді не вдалося. Зокрема, відмовилися від безоплатної пропозиції американської компанії через високу вартість доставлення та митного оформлення. Зрештою систему вдалося встановити за підтримки ЮНЕСКО.Зараз 20 датчиків змонтували на Софійському соборі, ще вісім — на дзвіниці. ЮНЕСКО також профінансувало програмне забезпечення, спеціальний комп’ютер для обробки даних і роботу італійських фахівців, які монтували систему.За словами генеральної директорки заповідника Нелі Куковальської, датчики фіксуватимуть вібрації від вибухів, прольотів ракет і дронів, автомобільного руху, концертів та інших зовнішніх чинників.Отримані дані використовуватимуть для створення моделі напружено-деформованого стану пам’яток. Це дозволить визначити найуразливіші ділянки споруд і своєчасно планувати їхнє укріплення."Ми розумітимемо, де в нас ключові точки в пам’ятках, на які треба звернути увагу, які, можливо, треба підсилювати, щоби зберегти споруду", — пояснила Куковальська.Під час одного з останніх масованих обстрілів Києва поблизу території заповідника впала ракета "Іскандер". Працівники Софії Київської та профільні служби обстежили пам’ятки комплексу, однак пошкоджень не виявили. Однак на території довелося збирати уламки ракети та викликати вибухотехніків, але самі будівлі не постраждали."За пів дня ми обстежили всю територію, всі дахи, всі приміщення. Слава Богу, серйозних пошкоджень ніде не виявили", — сказала вона.Водночас директорка зазначила, що нові датчики вже зафіксували декілька потужних атак на Київ. Остаточні результати вимірювань фахівці зможуть проаналізувати після завершення налаштування всієї системи моніторингу.Крім того, система допоможе відстежувати вплив можливих землетрусів у зоні Вранча в Румунії, які періодично відчуваються й на території України. За словами директорки, черговий цикл сейсмічної активності в цьому регіоні очікують найближчими роками.Паралельно у Софійському соборі тривають реставраційні роботи з розкриття живопису XVIII–XIX століть, який десятиліттями залишався прихованим під нейтральним тонуванням.Нагадаємо, декілька днів тому міністр внутрішніх справ Ігор Клименко розповідав, що на території Києво-Печерської лаври тривають ремонтно-відновлювальні роботи після влучання російського дрона по Свято-Успенському соборі. Рятувальники намагаються захистити святиню від опадів і подальших руйнувань..

Від появи сучасної людини на Землі могло змінитися від 10 до понад 12 тисяч поколінь. Точна кількість залежить від того, який середній вік народження дітей використовувати для розрахунків.Про це повідомляє Live Science із посиланням на дослідження генетиків. Найдавніші відомі рештки Homo sapiens датують приблизно 300 тисячами років. Щоб визначити кількість поколінь, цей період ділять на середній інтервал між народженням батьків та їхніх дітей.Дослідження 2023 року показало, що впродовж останніх 250 тисяч років середня тривалість покоління становила близько 26,9 року. За такого показника від появи Homo sapiens змінилося приблизно 11 152 покоління.Для розрахунку вчені аналізували мутації, які батьки передають дітям. Їхній набір змінюється залежно від віку матері та батька, що допомагає оцінити середній вік народження дітей у різні історичні періоди.Кількість поколінь може перевищувати 12 тисячЕволюційний біолог Мойсес Коль Масія вважає, що коректніше говорити про діапазон. За його оцінкою, одне людське покоління могло тривати від 24,6 до 30 років.У такому разі за 300 тисяч років змінилося щонайменше 10 тисяч і щонайбільше 12 195 поколінь сучасних людей.Тривалість покоління — це середній вік, у якому люди народжують дітей. Для чоловіків цей показник зазвичай вищий, оскільки вони можуть ставати батьками у старшому віці.Нагадаємо, нещодавно науковці представили новий міжнародний протокол, який визначає порядок дій у разі виявлення підтвердженого сигналу від позаземної цивілізації. Документ містить вісім основних пунктів — від перевірки сигналу до можливого контакту з іншою формою розумного життя.Читайте також: Зелені очі мають лише 2% людей у світі: вчені пояснили, чому це найрідкісніший колір.

На Кіпрі готують місце під установлення пам’ятника Тарасу Шевченку. Його створили українські скульптори Олесь Сидорук і Борис Крилов.Про це повідомило посольство України на Кіпрі на своїй сторінці у Facebook.Зараз тривають перемовини щодо локації пам'ятника. У дипломатичному відомстві переконані, що майбутнє місце встановлення монумента стане важливим осередком української громади на Кіпрі та простором збереження національної пам'яті."Установлення погруддя Тараса Шевченка на Кіпрі є символом духовної присутності України у світовому просторі. Монумент покликаний зміцнювати культурні, духовні та гуманітарні взаємини між Україною та Кіпром, утверджуючи авторитет України як європейської держави з великою історією, культурою та незламним народом", — зазначив посол України Сергій Ніжинський.Біля нього вшановуватимуть пам'ять Великого Кобзаря українці, дипломати, представники урядових місій, діячі культури, духовенство та друзі України з різних країн світу."Ми з великою честю та гордістю долучилися до створення цього пам’ятного знаку, усвідомлюючи його високу місію — нести світові українське слово, українську культуру та невмирущу духовну спадщину Тараса Шевченка", — наголосив творець монументу Олесь Сидорук.Пам'ятний знак створено у співпраці з українською ливарнею "САЯМАТ". Композиція виконана з бронзи та світлого граніту. На постаменті відтворено український рушник, факсиміле підпису Тараса Шевченка та перо, що символізують його творчу спадщину."Монумент виконаний у двох благородних матеріалах: світлому граніті та бронзі, що надають композиції монументальності, урочистості та позачасового звучання", — акцентували в посольстві України на Кіпрі.. Нагадаємо, що 9 березня цього року в Республіці Ботсвана відбулася історична подія. Там установили перший пам'ятник Тарасу Шевченку на африканському континенті..

Більшість із нас звикла до думки, що архітектурні надбання у вигляді середньовічних замків і споруд розташовані переважно в європейських країнах. У цьому є частка правди, адже через велику кількість бойових дій, що відбувалися на території України, а також політичних чвар, які значною мірою пригнічували народ, на території нашої держави дійсно залишилася невелика кількість замків і фортець. Проте нам є чим похизуватися.У цій підбірці ви знайдете історичні місця, які варто відвідати і які не поступаються навіть найвеличнішим замкам Європи.Жовківський замок (Львівська область)Неймовірна пам’ятка ренесансної оборонної архітектури розташована в місті Жовква — це Жовківський замок, одна з ключових історичних споруд регіону.Замок внесений до Державного реєстру національного культурного надбання України та є важливою частиною архітектурної спадщини доби Ренесансу.Його збудували у 1594-1606 роках на замовлення польного гетьмана Станіслава Жолкевського як укріплену резиденцію в стилі ренесансної фортифікації. Споруда неодноразово витримувала облоги, хоча в окремі періоди була захоплена козацькими військами. Наприкінці XVII століття замок став улюбленою резиденцією польського короля Ян III Собеський і саме тоді пережив свій період найбільшого розквіту.Сучасного вигляду комплекс набув у результаті численних перебудов. Сьогодні замок поступово реставрують, однак для відвідувачів відкрита лише частина комплексу — внутрішній двір та музей, що дозволяє частково відчути його історичну атмосферу.Меджибіж (Хмельницька область)Меджибізький замок є одним із найвражаючих оборонних комплексів Поділля.У 2001 році Меджибізький замок включили до складу історико-культурного заповідника. Втім, цей статус не зміг повністю врятувати пам’ятку, зокрема, частково було втрачено бічну стіну замкового палацу. Сьогодні стан фортеці залишається складним, проте її масштаб і автентична атмосфера, підсилена слідами часу на мурах, роблять об’єкт надзвичайно привабливим для туристів.Розташований між річками Південний Буг і Бужок, замок і досі вражає своїми розмірами та історичною енергетикою. Окрему увагу до нього додає й релігійний аспект: Меджибіж є важливим місцем паломництва, адже тут похований Баал Шем Тов — засновник хасидизму.Палац Кирила Розумовського (Чернігівська область)Палац у Батурині має складну й показову історію, яка частково перегукується з долею київських резиденцій еліти, зокрема Маріїнського палацу.Споруда задумувалася як представницька резиденція та своєрідна штаб-квартира для гетьманської адміністрації, куди мали б з’їжджатися українські гетьмани для нарад і державних рішень. Проте після смерті Кирила Розумовського гетьманство було ліквідовано, і ця функція так і не реалізувалася.Понад століття пам’ятка фактично не відновлювалася, доки на початку ХХ століття не з’явилися спроби реставрації, ініційовані нащадками гетьмана. Однак події революційного 1917 року зупинили ці плани.Сучасного вигляду палац набув після масштабної реконструкції, завершеної у 2003 році. Сьогодні це одна з головних історичних пам’яток регіону, де проводять виставки та культурні заходи, що повертають будівлі її репрезентативне значення.Кам’янець-Подільська фортеця (Хмельницька область)Найвідоміша фортеця України розташована в місті Кам’янець-Подільський, яке навіть своєю назвою частково пов’язане з цією унікальною пам’яткою.Фортеця є однією з головних історичних пам’яток Хмельниччини та важливою частиною архітектурної спадщини України. Її історія сягає другої половини XIV століття, коли укріплення почали зводити за сприяння литовського роду Коріатовичів. Згодом фортеця переходила під владу Польщі та Речі Посполитої, залишаючись важливим оборонним форпостом регіону.Впродовж століть замок неодноразово витримував напади турецько-татарських військ, зберігаючи стратегічне значення. Сучасного вигляду комплекс набув у XVI столітті. З 1937 року фортеця має статус музею-заповідника.Сьогодні Кам’янець-Подільська фортеця відкрита для відвідувачів щодня. Тут проводять екскурсії, театралізовані середньовічні турніри, фестивалі та навіть весільні церемонії.Замок Паланок (Закарпатська область)Замок Паланок у місті Мукачево — одна з найтаємничіших і найвідоміших фортифікацій України з надзвичайно багатою історією.Колишня резиденція Трансильванського князівства, Замок Паланок, впродовж століть був важливим політичним і військовим центром регіону. Тут укладали міжнародні угоди, підписували мирні договори, а також відбувалися події, пов’язані з народними повстаннями та боротьбою за владу.За різними даними, перші укріплення на цій території могли з’явитися ще в X-XIII століттях. Впродовж своєї історії він пережив численні штурми, облоги та зміну власників, але зумів зберегтися у відносно доброму стані до сьогодні.Підгорецький замок (Львівська область)Підгорецький замок був зведений у стилі Ренесансу й бароко як розкішна резиденція магнатів. Його оточує парк і система оборонних укріплень, а сам комплекс вирізняється гармонійністю архітектурного задуму, через що його часто називають "українським Версалем".Впродовж історії замок неодноразово змінював власників, а значна частина мистецьких колекцій і цінних предметів у різні періоди була вивезена, зокрема до Санкт-Петербурга, і досі не повернулася в Україну.Сьогодні Підгорецький замок входить до переліку пам’яток, які потребують термінової реставрації. Попри це, він залишається однією з найвідоміших архітектурних перлин Львівщини.Окрему популярність місцю додають легенди про привид жінки, який нібито з’являється в підземеллях замку. Ці оповіді стали частиною локального фольклору і лише підсилюють містичну атмосферу Підгорецького комплексу.Олеський Замок (Львівська область)Олеський замок виник, ймовірно, ще в XIV столітті й традиційно пов’язується з князем Юрієм Даниловичем, хоча точних документальних підтверджень його заснування не збереглося. Фортеця стоїть на високому пагорбі й протягом століть неодноразово переходила від одного власника до іншого, змінюючи свій вигляд разом із новими епохами.Попри скромні розміри, замок є одним із найвідоміших на Львівщині та одним із найкраще збережених і доглянутих в Україні. Сьогодні тут діє музей, а також працюють культурні простори, що відтворюють атмосферу середньовіччя, включно з інтер’єрними експозиціями та тематичними подіями.Поруч із замком розташований колишній монастир капуцинів і парк скульптур, які доповнюють історико-культурний ансамбль. Протягом історії замок неодноразово перебудовувався, і кожна епоха залишала свій слід у його архітектурі. У радянський період його частково реставрували, а також відкрили картинну галерею, яка діє й нині як частина музейного комплексу.Палац графів Шенборнів (Закарпатська область)Це колишня мисливська резиденція графів Шенборнів, яка сьогодні входить до складу санаторію "Карпати" в Закарпатській області. Палац Шенборнів був збудований у XIX столітті як заміський комплекс австрійської аристократичної родини Шенборн. Споруда виконана у стилі неоромантизму з елементами французького Ренесансу й гармонійно вписана в карпатський ландшафт.Архітектура палацу має символічний "календарний" задум, який часто підкреслюють у туристичних описах. Будівля нібито містить 365 вікон, 52 димарі, 12 входів (або веж у різних версіях легенди) та 7 виходів — за кількістю днів, тижнів, місяців і днів тижня. Ця система чисел стала однією з найвідоміших особливостей резиденції.До сьогодні на фасадах і в інтер’єрах частково збереглися фамільні герби Шенборнів, які нагадують про її аристократичне походження. Попри те, що будівля зараз використовується як санаторій, вона зберігає атмосферу шляхетної резиденції.Збаразький замок (Тернопільська область)Серед усіх фортифікацій Тернопільської області особливо вирізняється Збаразький замок — один із найкраще збережених і відреставрованих замків країни. Він вважається важливою туристичною пам’яткою та прикладом ренесансної оборонної архітектури в Україні.Замок має потужні бастіони, рови та мури, які добре збереглися й сьогодні створюють ефектний вигляд оборонної фортеці. Усередині розташовані музейні експозиції та виставкові зали, що робить його не лише архітектурною, а й культурною пам’яткою.Історично проєкт фортеці пов’язують із впливом європейської фортифікаційної школи, зокрема з іменем італійського архітектора Вінченцо Скамоцці.Ужгородський замок (Закарпатська область)Ужгородський замок — одна з найвизначніших фортифікацій Закарпаття, що височіє над містом на Замковій горі. Це укріплення бастіонного типу, яке поєднує оборонну силу та риси романської архітектури. Його масивні сиві мури створюють враження непорушності та зберігають пам’ять про століття воєн, перебудов і змін влади.Історія замку сягає глибини століть: у літописах згадуються укріплення ще з IX століття, хоча основні етапи формування сучасного вигляду припадають на XV-XVIII століття. Найбільших змін фортеця зазнала у XVI столітті, коли отримала риси, що визначають її вигляд і сьогодні. Нині замок є частиною Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Легоцького.Всередині розташовано близько 40 приміщень, серед яких особливо вирізняється Лицарська зала з розписною стелею. Тут можна побачити музейні експозиції, спуститися до підземель, де колись могли утримувати в’язнів, а також ознайомитися з історією краю через численні артефакти та легенди.Додамо, з приходом справжнього тепла хочеться бодай ненадовго втекти від щоденної метушні, змінити звичний ритм і провести час ближче до природи. Нещодавно TrueUA розповідав, куди поїхати на вихідні в Україні.Читайте також: Подорожі у часи нестабільності: експерти дали несподівану пораду туристам.

Архів із близько 600 фільмів вдалося зберегти на Національній кіностудії імені Олександра Довженка після російської атаки по Києву 15 червня. Частина з цих кінострічок досі існує лише на плівці.Про це повідомило "Суспільне Культура" з посиланням на генерального директора кіностудії Довженка Андрій Дончик.Він поінформував, що поруч із будівлею, де відбулося влучання, розташоване сховище кіноплівок. Вибухова хвиля пошкодила там вікна та двері, однак сама колекція не постраждала."Буквально в десяти метрах розташоване сховище плівок, де зберігалося близько 600 фільмів кіностудії Довженка в плівковому варіанті. Багато з них ще не оцифровані. На щастя, з колекцією нічого не трапилося", — зазначив Дончик.Водночас пряме влучання повністю знищило костюмерний цех, де зберігалася найбільша та найстаріша костюмна колекція України.За словами керівника студії, у приміщенні було близько 100 тисяч костюмів, пошитих для фільмів різних років, а також майже три мільйони предметів одягу, взуття та аксесуарів.Пожежа спалахнула 15 червня після влучання близько 02:08. Через велику кількість текстильних виробів гасіння тривало до ранку. Коли працівників допустили на місце події, рятувати експонати вже було неможливо."Водночас частину костюмної колекції вдалося зберегти, оскільки вона зберігалася в інших приміщеннях", — зауважили представники кіностудії Довженка.За словами Дончика, вибухова хвиля пошкодила практично всю територію студії. На комплексі площею 16 гектарів і з 18 будівлями не залишилося жодного вцілілого вікна.Зараз фахівці продовжують оцінювати масштаби збитків. На допомогу студії вже відгукнулися представники кіноспільноти, меценати та волонтери, які готові долучитися до відновлення пошкоджених об'єктів.Нагадаємо, що президент Володимир Зеленський відреагував на масований російський обстріл України та заявив, що Росія демонструє намір продовжувати війну. Він закликав країни G7 до рішучої відповіді, посилення тиску на агресора та збільшення допомоги Україні з протиповітряною обороною..

У штаті Міссісіпі в шлунку великого алігатора виявили предмети, які могли бути давніми артефактами корінних народів Північної Америки. Один із них, за попередньою оцінкою фахівця, міг мати вік до вісьмох тисяч років.Як повідомляє IFLScience, знахідку зробили у вересні 2021 року на підприємстві Red Antler Processing у місті Язу-Сіті, яке займається обробкою дикої дичини. Працівники перевіряли вміст шлунків великих алігаторів і в одному з них, завдовжки чотири метри, знайшли незвичні кам’яні предмети.Фото передали Джеймсу Старнсу, директору з поверхневої геології та картографування Департаменту якості довкілля Міссісіпі, який також цікавиться місцевою археологією.Один із предметів він попередньо визначив як наконечник дротика для атлатля — давнього метального знаряддя, яке використовували для кидання списоподібних снарядів. За його оцінкою, артефакт могли виготовити приблизно між 5000 і 6000 роками до нашої ери. Точний вік можна було б підтвердити лише за допомогою додаткових досліджень.Другий предмет досі залишається загадкоюІнший знайдений предмет виявився ще менш зрозумілим. Старнс описав його як "плюмет" — гладкий камінь краплеподібної форми, призначення якого археологи досі не можуть остаточно пояснити.Такі об’єкти знаходили в різних частинах Північної Америки. Частина дослідників припускає, що їх могли використовувати під час полювання або риболовлі, інші вважають, що вони мали особисте чи ритуальне значення.Попри перші припущення, що алігатор міг проковтнути речі разом із рештками людини, найбільш імовірне пояснення простіше. Алігатори та інші крокодилові часто ковтають каміння.Науковці припускають, що вони можуть робити це для травлення, отримання мінералів, боротьби з паразитами або регулювання плавучості у воді. Тож алігатор, найімовірніше, просто проковтнув давні кам’яні предмети, не "знаючи", що вони були оброблені людьми тисячі років тому.Нагадаємо, нещодавно археологи отримали нові дані про одну з жертв виверження Везувію 79 року н. е., які дозволяють по-новому поглянути на останні миті життя мешканців Помпеїв.Додамо, раніше під час розкопок на території Віндонісси археологи зробили рідкісне відкриття — обвуглений шматок хліба, якому близько двох тисяч років. Це може бути перший підтверджений зразок римського хліба, знайдений у Швейцарії..