# історія

Найбільші природні катастрофи на Землі можуть бути частиною прихованого циклу, який повторюється приблизно кожні 27 мільйонів років. До такого висновку дійшов геолог із Нью-Йоркського університету Майкл Рампіно, який проаналізував десятки масштабних геологічних подій за останні сотні мільйонів років.Про це повідомляє Daily Mail із посиланням на дослідження, опубліковане в журналі Evolving Earth.Вчені проаналізували 89 глобальних катастрофУ своїй роботі професор Рампіно повторно проаналізував 89 великих геологічних подій, які сталися протягом приблизно 260 мільйонів років історії Землі, використавши сучасні методи статистичного аналізу та оновлені дані щодо їхнього віку.До переліку увійшли:масові вимирання морських організмів;різке зменшення вмісту кисню в океанах;масштабні вулканічні виверження;потужні землетруси;зміни рівня Світового океану;зміни швидкості розширення океанічного дна.За результатами аналізу дослідник дійшов висновку, що більшість цих подій групуються навколо 27-мільйонного циклу, хоча для окремих процесів існують також коротші (близько 8,9 мільйона років) і довші (до 270 мільйонів років) закономірності.Що може бути причиною такого циклуНа думку Рампіно, причиною можуть бути дуже повільні процеси, що відбуваються глибоко всередині Землі.Зокрема, йдеться про зміни в русі напіврідкої мантії, які здатні впливати на вулканічну активність, рух тектонічних плит, землетруси, клімат і навіть біосферу.Одним із прикладів учений називає величезні базальтові плато, що утворилися внаслідок гігантських вулканічних вивержень. За його словами, їхній вік майже точно збігається із запропонованим 27-мільйонним циклом і співпадає з двома найбільшими масовими вимираннями в історії Землі.Є й інші можливі поясненняРампіно також припускає, що причиною можуть бути довготривалі зміни орбіти Землі, які впливають на розподіл льоду, води та осадових порід. Це, своєю чергою, може змінювати навантаження на земну кору та активізувати тектонічні процеси.Ще одна, значно більш дискусійна гіпотеза, пов'язана з рухом Сонячної системи через площину Чумацького Шляху.За словами дослідника, Сонячна система перетинає центральну площину галактики приблизно раз на 30 мільйонів років, і цей період майже збігається з інтервалами між багатьма великими катастрофами на Землі.Він висуває кілька можливих пояснень:гравітація зірок може порушувати орбіти комет у хмарі Оорта, підвищуючи ризик падіння великих астероїдів;або ж Земля проходить крізь ділянки з підвищеною концентрацією темної матерії, що теоретично може впливати на внутрішні процеси планети."Великий викид тепла під час цього процесу може у 250 разів перевищувати сучасний внутрішній тепловий потік Землі та запускати потужний імпульс глобальної геологічної активності", — зазначив професор Рампіно.Водночас він визнає, що ця гіпотеза залишається "дуже суперечливою", а прямих доказів її існування наразі немає.Чи означає це, що людству загрожує нова катастрофаЗа розрахунками вченого, Земля перетнула площину Чумацького Шляху приблизно три-чотири мільйони років тому. Якщо запропонована закономірність дійсно існує, то наступний період підвищеної геологічної активності може настати протягом наступних двох мільйонів років.Втім, автор дослідження наголошує, що ці висновки не є прогнозом неминучої катастрофи. Його робота лише пропонує можливу закономірність, яка потребує подальших досліджень."Ми зазначаємо, що ці результати суперечать усталеним уявленням про геологічний літопис Землі, особливо щодо відсутності регулярних багатомільйонних циклів", — підсумував Рампіно.Додамо, в історії людства могли бути тривалі періоди без воєн у сучасному розумінні цього слова. Водночас насильство між людьми існувало завжди, тому відповідь залежить від того, що саме вважати війною..

Уламки літака Pan Am Flight 526A, що зазнав катастрофи понад 74 роки тому, знайшли на дні Атлантичного океану поблизу Пуерто-Рико. Саме ця трагедія стала поштовхом до масштабних змін у сфері безпеки цивільної авіації.Уламки літака виявили 2 червня 2026 року за допомогою високоточного сонару на глибині приблизно 600 метрів. Пошукову операцію проводили Air/Sea Heritage Foundation (ASHF) спільно з Discovery Channel та компанією Deep Sea Vision, повідомляє IFLScience.Розслідування розпочалося ще у 2019 році, коли історик і співзасновник ASHF Расс Метьюз вирішив відновити обставини трагедії. Прорив стався після того, як дослідницьке судно Fugro Brasilis, що прямувало до Мексиканської затоки, погодилося провести додаткове сканування морського дна за допомогою одного з найсучасніших автономних підводних апаратів.Отримані дані дозволили організувати повторну експедицію, яка й підтвердила місце розташування літака.Що сталося з Pan Am Flight 526AЛітак Douglas DC-4 під назвою Clipper Endeavor вилетів із Сан-Хуана 11 квітня 1952 року та мав прямувати до Нью-Йорка. На борту перебували 64 пасажири та п'ять членів екіпажу. Невдовзі після зльоту літак втратив одразу кілька двигунів і більше не міг утримуватися в повітрі. Пілот здійснив аварійну посадку на воду.Попри те, що всі люди пережили сам удар об воду, організованої евакуації тоді не існувало. Через паніку та сильне хвилювання моря літак швидко почав занурюватися. Рятувальники зі Берегової охорони США та ВПС США оперативно прибули на місце аварії, однак врятувати вдалося лише 12 пасажирів та всіх п'ятьох членів екіпажу.Унаслідок трагедії загинули 52 людини. За висновками слідства, багато пасажирів не залишили салон літака, оскільки боялися виходити у бурхливе море.Чому катастрофа змінила правила польотівПісля аварії американська Рада з цивільної авіації (попередниця сучасного Федерального управління цивільної авіації США) запровадила масштабні реформи безпеки. Саме тоді стали обов'язковими передпольотні інструктажі пасажирів та демонстрація аварійних процедур, які сьогодні проводять перед кожним рейсом."Щоразу, коли ви сідаєте в літак сьогодні, ви перебуваєте в більшій безпеці завдяки тому, що сталося з Clipper Endeavor та його пасажирами три чверті століття тому", — заявив дослідник програми Expedition Unknown Джош Гейтс.Він також поділився емоціями після виявлення літака:"Коли ми отримали зображення з автономного підводного апарата, всі буквально ахнули. Побачити алюмінієвий фюзеляж, що сяяв із дна океану, було надзвичайно емоційним моментом".Наразі учасники експедиції співпрацюють із владою Пуерто-Рико, щоб забезпечити охорону місця катастрофи та створити меморіал на честь загиблих."Сподіваюся, це історичне відкриття принесе певний спокій родинам загиблих і нагадає всім пасажирам сучасних літаків про людей, завдяки яким польоти стали безпечнішими", — додав Гейтс.Нагадаємо, нещодавно палеонтологи виявили надзвичайно рідкісну скам’янілість морської істоти віком близько 450 мільйонів років, у якій збереглися м’які тканини. Це лише другий відомий випадок, коли такі тканини знайшли у викопних криноїдів.Додамо, раніше у штаті Міссісіпі в шлунку великого алігатора виявили предмети, які могли бути давніми артефактами корінних народів Північної Америки. Один із них, за попередньою оцінкою фахівця, міг мати вік до вісьмох тисяч років..

Сучасне людство використовує близько 7500 мов, але ця кількість може бути лише невеликою частиною мовного розмаїття, яке існувало в минулому. Нове дослідження припускає, що тисячі мов могли зникнути задовго до європейської колонізації — під час розширення перших держав та імперій.Робота, опублікована в журналі Science, показує, що мовне різноманіття могло досягти свого піку приблизно 1000-3000 років тому, коли у світі могли одночасно існувати десятки тисяч мов, передає ScienceAlert.Дослідники створили математичну модель на основі даних про 171 мобільне суспільство мисливців-збирачів і рибалок. Вони використали інформацію про типові розміри таких громад, щоб оцінити кількість етнолінгвістичних груп, які могли існувати близько 12 тисяч років тому — на початку голоцену.За оцінками моделі, у той період могло існувати приблизно 4500-6200 мов. Згодом, коли розвивалося землеробство, населення зростало, а окремі громади розділялися й створювали нові мовні системи. Водночас великі суспільства та держави сприяли поширенню окремих мов на великі території.Саме зростання імперій, на думку вчених, могло стати однією з головних причин скорочення мовного різноманіття."Найсильнішим доказом є саме час занепаду мовного різноманіття", — зазначила провідна авторка дослідження, історична лінгвістка Єльського університету Клер Боверн.Дослідники наголошують, що точно визначити кількість мов, які зникли, неможливо, адже письмові джерела давнини збереглися лише частково. Однак історичні приклади показують, що багато місцевих мов поступалися місцем більш поширеним мовам великих держав.Втрата мов має значення не лише для культури, а й для науки. За словами дослідників, сучасні мови можуть бути результатом своєрідного "історичного вузького місця" — коли значна частина мовних систем зникла, а ті, що залишилися, стали основою для вивчення людської мови загалом.Науковці попереджають: мовне вимирання триває й сьогодні. Дослідження, опубліковане у журналі Nature Ecology & Evolution у 2022 році, показало, що без додаткових заходів темпи втрати мов можуть зрости, а до кінця століття людство може втратити понад 1500 мов.Водночас вчені зазначають, що зникнення мов не є неминучим. Сучасні технології, програми документування та підтримки мовних спільнот дають можливість зберегти багато мов, які перебувають під загрозою.Додамо, в історії людства могли бути тривалі періоди без воєн у сучасному розумінні цього слова. Водночас насильство між людьми існувало завжди, тому відповідь залежить від того, що саме вважати війною..

Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДСЕСС) завершила дослідження щодо наявності ознак афілійованості Почаївської Свято-Успенської лаври з іноземною релігійною організацією, діяльність якої заборонена в Україні. За результатами дослідження встановлено, що такі ознаки наявні.Про це повідомили на офіційному сайті ДСЕСС. Держслужба встановила, що Почаївська Свято-Успенська лавра є структурним підрозділом Української православної церкви та входить до складу Київської митрополії УПЦ, яка відповідно до законодавства визнана афілійованою з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена."Також дослідження підтвердило, що статут Лаври та документи, які регулюють її діяльність, засвідчують її належність до структури Київської митрополії УПЦ", — ідеться в повідомленні.Окрім того, встановлено, що Статут Російської православної церкви передбачає входження керівника Почаївської Свято-Успенської лаври до статутних органів управління РПЦ.Тож на основі результатів дослідження, яке тривало з 24 червня, щодо питання наявності ознак афілійованості Почаївської Свято-Успенської лаври з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена, видано відповідний наказ на підставі закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", закону України "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій" і порядку проведення дослідження щодо питання наявності ознак афілійованості, затвердженого Кабміном.Що відомо про Почаївську лавруЦе одна з найбільших православних святинь України. Зараз монастир перебуває у користуванні УПЦ московського патріархату.З 2023 року держава через суди повертає майно Лаври. Також 2023 року СБУ проводила там обшуки через підозри щодо розпалювання релігійної ворожнечі та заперечення української державності.Крім того, комісія Мінкульту виявила порушення під час використання державного майна, зокрема, проведення ремонтних і реставраційних робіт без необхідних дозволів.Ще 2023 року комітет із питань гуманітарної й інформаційної політики Верховної Ради рекомендував парламенту схвалити постанову з рекомендацією Кабміну розірвати з УПЦ московського патріархату договір оренди комплексів споруд Почаївської лаври.Нагадаємо, що на початку лютого працівники СБУ приходили з обшуками на територію Києво-Печерської лаври. Вони навідувалися до священнослужителя, який координував постановні акції протесту під час повернення майна Лаври державі..

У Волинській області тривають українсько-польські ексгумаційні роботи. Під час досліджень на території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька фахівці виявили рештки щонайменше 38 людей, які загинули у 1943 році.Про це повідомили польське Бюро пошуку та ідентифікації Інституту національної пам'яті. Ексгумаційні роботи проводять, зокрема, на території колишнього маєтку місцевого жителя Александра Стражица.За попередніми даними, дослідникам вдалося виявити рештки щонайменше 38 людей. На частині останків зафіксували механічні ушкодження. Крім того, під час розкопок знайшли особисті речі загиблих, серед яких обручки, намистини, ґудзики, натільні хрестики та невеликі ікони.Представник Українського інституту національної пам'яті Ярослав Онищук повідомив, що поховальна яма, де тривають роботи, нині має приблизно два метри завширшки та шість метрів завдовжки.. Україна та Польща продовжують спільні пошукові роботиУкраїнська та польська сторони раніше погодили перелік місць, де проводитимуть пошуково-ексгумаційні роботи, пов'язані з жертвами Другої світової війни. Польща планує провести дослідження у 13 локаціях на території України, тоді як українська сторона — у чотирьох місцях у Польщі.Раніше завершилися ексгумаційні роботи в селі Садове (колишні Пужники) на Тернопільщині, які стосувалися подій 1945 року.Також у вересні 2025 року у Львові завершилася спільна українсько-польська експедиція на території колишнього цвинтаря на Збоїщах, а в листопаді того ж року на Львівщині перепоховали останки польських військових, які загинули під час оборони Львова у 1939 році.Наприкінці березня 2026 року українсько-польська експедиція завершила пошукові роботи в селі Угли на Рівненщині. Тоді місць поховання жертв Волинської трагедії не виявили.Нагадаємо, за словами міністра оборони Польщі, непорозуміння між Польщею й Україною грає лише на руку Росії. При цьому важливим є будь-який крок, який наближає Варшаву та Київ до розв’язання історичних суперечок..

Життя на планеті до кінця XXI століття може кардинально змінитися через кліматичні зміни та розвиток новітніх технологій. Науковці прогнозують різке потепління, поширення екстремальних пожеж, перехід на лабораторно вирощені продукти та активніше використання генної інженерії.Про це повідомляє Daily Mail із посиланням на дослідження.Глобальне потепління може докорінно змінити екосистемиАвтори дослідження змоделювали кілька сценаріїв розвитку подій до 2100 року, виходячи з припущення, що середня температура на Землі зросте приблизно на 4°C порівняно з доіндустріальним періодом.На думку дослідників, саме кліматичні зміни стануть одним із головних чинників трансформації природних екосистем. Підвищення температури сприятиме частішим посухам, повеням, екстремальній спеці та збільшенню концентрації вуглекислого газу в атмосфері.Окрему увагу науковці приділили так званій "екстремальній пожежній погоді". Вони прогнозують, що через тривалі хвилі спеки та посушливі умови великі природні пожежі виникатимуть значно частіше, що може поставити під загрозу існування багатьох рослинних і тваринних видів.За словами одного з авторів роботи, професора Марка Вестобі, деякі природні екосистеми, зокрема дощові ліси, можуть існувати лише за умови тривалих проміжків між масштабними пожежами. Якщо ж такі явища почастішають, підтримувати їх стане дедалі складніше.Лабораторна їжа може витіснити традиційне тваринництвоЩе одним можливим сценарієм дослідники називають суттєве скорочення традиційного тваринництва.На їхню думку, у майбутньому значну частину м'яса та молочної продукції вироблятимуть із клітин тварин у лабораторних умовах. Такі технології вже поступово виходять за межі експериментів.Зокрема, культивоване куряче м'ясо вже дозволили продавати в Сінгапурі, США та Ізраїлі. Крім того, окремі компанії виробляють молочні білки без використання корів за допомогою технології прецизійної ферментації.Науковці також уже працюють над створенням лабораторного шоколаду та кави, які можуть стати альтернативою традиційним культурам, що дедалі більше потерпають від змін клімату.Генна інженерія може допомогти боротися зі шкідникамиОкрім розвитку харчових технологій, автори дослідження прогнозують ширше застосування генного редагування. Такі технології можуть використовувати для контролю або скорочення чисельності інвазивних видів, які завдають шкоди місцевим екосистемам.Подібні розробки вже існують. Наприклад, учені працюють над створенням генетично модифікованих комарів, здатних стримувати поширення небезпечних захворювань. Також досліджуються методи боротьби з інвазивними гризунами та іншими шкідниками.Хоча дослідження було присвячене насамперед австралійським екосистемам, його автори наголошують, що описані тенденції можуть бути актуальними й для інших регіонів світу.Раніше аналітики Climate Analytics попередили, що для стримування глобального потепління в межах 1,5°C людству необхідно вже до 2035 року скоротити використання викопного палива удвічі, а повністю відмовитися від нього — не пізніше 2070 року.Додамо, нещодавно стало відомо, що якби Сонце миттєво зникло, Земля ще приблизно вісім хвилин і 20 секунд продовжувала б рухатися як зазвичай, перш ніж будь-які наслідки стали б помітними, пояснюють вчені.Читайте також: Чи був в історії людства час без воєн: що кажуть науковці.

Сьогодні на Землі існує лише один вид людей — Homo sapiens. Однак сотні тисяч років тому поруч із нашими предками жили щонайменше ще шість інших людських видів. Вчені досі намагаються з'ясувати, чому всі вони зникли та чи були сучасні люди причетні до їхнього вимирання.Про це повідомляє IFLScience. За словами дослідників, приблизно 300 тисяч років тому, коли з'явився Homo sapiens, на планеті одночасно жили неандертальці, денисівці, Homo erectus, Homo heidelbergensis, Homo naledi та невисокі Homo floresiensis, яких часто називають "хоббітами". Існують також скам'янілості, що можуть свідчити про існування інших людських видів, однак підтвердити це поки що не вдалося через нестачу генетичних даних.Близько 60 тисяч років тому предки сучасної людини почали активно залишати Африку. Саме цей період збігається із поступовим зникненням інших представників роду Homo. Через це виникла гіпотеза, що саме Homo sapiens міг стати причиною їхнього вимирання.Втім, професор Кріс Стрінгер, який очолює дослідження еволюції людини в Музеї природознавства у Лондоні, наголошує, що відповідь далеко не така проста."Хотілося б дати однозначну відповідь, але ми відверто не знаємо, чому залишилися лише ми", — зазначив він.За словами науковця, частина людських видів могла зникнути ще до масштабного розселення Homo sapiens, хоча останні 100 тисяч років наші предки дійсно зустрічалися з іншими людьми — зокрема неандертальцями в Європі та денисівцями в Азії.Чому зникли неандертальціСаме неандертальців учені вивчили найкраще. Відомо, що вони не лише співіснували із сучасними людьми, а й схрещувалися з ними протягом тисячоліть.Дослідники вважають, що неандертальці вже перебували під тиском кліматичних змін та інших природних факторів. На цьому тлі конкуренція з Homo sapiens за ресурси могла остаточно прискорити їхнє зникнення.При цьому, як підкреслює Стрінгер, говорити про значну перевагу сучасної людини було б неправильно."Ми знаємо, що не були особливо вищими за неандертальців. Це був цілком здатний до життя людський вид", — пояснив учений.Інші людські види залишаються загадкоюЩо саме сталося з денисівцями, Homo floresiensis чи Homo erectus, дослідники поки не знають. Однак вони не виключають, що подібний сценарій — поєднання конкуренції, змін клімату та інших чинників — міг вплинути й на їхню долю.Водночас деякі вчені вважають, що неандертальці повністю не зникли. Оскільки між різними видами людей відбувалося схрещування, частина їхньої генетичної спадщини збереглася в сучасних людях.За оцінками дослідників, якщо об'єднати всі фрагменти неандертальської ДНК, які сьогодні містяться у різних людях, можна було б відновити приблизно 40% геному неандертальців. Тож у певному сенсі вони продовжують існувати в генах сучасного людства.Нагадаємо, нещодавно нові дослідження Прикордонної печери у Південній Африці показали, що ранні Homo sapiens мали доволі впорядковані побутові звички, зокрема регулярно облаштовували місця для сну, використовуючи траву та вогонь.Читайте також: Скільки поколінь людей змінилося від появи Homo sapiens: відповідь вчених.

Дозволи на подальші ексгумації жертв Волинської трагедії видаватимуть практично негайно. Зволікань у цьому процесі не виникатиме.Про це заявив голова Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Олександр Алфьоров у коментарі "Польському радіо".Як відомо, в п’ятницю президент України Володимир Зеленський заявив, що поляки не матимуть перешкод у проведенні пошукових робіт і ексгумації останків жертв Волинської трагедії.Алфьоров у цьому контексті наголосив, що, згідно з українським законодавством, ексгумаціям мають передувати пошукові роботи. Дозвіл на їх проведення видає Міністерство культури, а дозвіл на ексгумацію — комісія при Українському інституті національної пам’яті.За його словами, після завершення пошуків зазвичай необхідно певний час чекати на дозвіл на ексгумацію. Адже існує відповідна процедура."За нинішніх умов комісія працює дуже оперативно, тому дозволи після завершення пошукових робіт видаватимуться фактично одразу", — пояснив очільник Українського інституту національної пам’яті.Варто зазначити, що зараз в Україні тривають ексгумації в Острівках і Волі Островецькій. Наступні ексгумації, найімовірніше, відбудуться наступного року в Гуті Пеняцькій, де в червні виявили поховання людей.Минулого року Україна після кількарічної перерви відновила можливість проведення пошукових робіт і ексгумацій польських жертв на своїй території. Відтоді вдалося ексгумувати та перепоховати жертв трагічних подій у Пужниках, а також останки польських військових, загиблих під час вересневої кампанії 1939 року.Нагадаємо, сьогодні міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що непорозуміння між Польщею й Україною грає лише на руку Росії. При цьому важливим є будь-який крок, який наближає Варшаву та Київ до розв’язання історичних суперечок..

Непорозуміння між Польщею й Україною грає лише на руку Росії. При цьому важливим є будь-який крок, який наближає Варшаву та Київ до розв’язання історичних суперечок.Про це заявив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."Кожна заява, яка наближає до розв’язання складних питань між Польщею та Україною, заслуговує на увагу", — написав він.Польський міністр висловив сподівання, що обіцянки Володимира Зеленського щодо відкриття архівів, ексгумацій і діалогу перетворяться на конкретні дії."Це напрямок, якого ми домагалися", — наголосив представник влади Польщі.Він уточнив, що від початку Польща робила ставку на діалог і пам’ять про жертв Волинської трагедії."Зараз Польща й Україна мають спільного ворога — Росію. Саме там криється загроза для нашого порядку. Загроза не в Києві. Посварити наші народи — в інтересах Кремля", — підсумував Владислав Косіняк-Камиш.Раніше очільник польського уряду Дональд Туск висловив публічну підтримку новим ініціативам Володимира Зеленського, які спрямовані на зміцнення двостороннього партнерства. За словами Туска, Варшава демонструє цілковиту відкритість до розв'язання складних історичних і політичних розбіжностей задля спільного майбутнього.Нагадаємо, що, згідно з останнім опитуванням, вперше в історії плебісциту Центру дослідження громадської думки (CBOS) противники прийняття біженців з України переважають прихильників таких кроків у підтримку громадян сусідньої держави..

На території Національного військового меморіального кладовища перепоховають останки українського військового та політичного діяча Євгена Коновальця. Він — перший голова Організації українських націоналістів (ОУН), один з ідеологів українського націоналізму.Про план заходів щодо цього свідчить розпорядження № 703-р Кабінету міністрів України. При цьому центральні органи виконавчої влади й установи повинні забезпечити його виконання в межах своїх повноважень.Фінансувати заходи планують коштом державного та місцевих бюджетів, а також з інших джерел, не заборонених законодавством.Євген Коновалець був полковником Армії Української Народної Республіки, державним, військовим і політичним діячем та першим головою Організації українських націоналістів 1929-1938 років.Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що Україна веде перемовини щодо повернення останків Коновальця, наголошуючи на важливості відновлення історичної пам'яті та роботи над відповідними ініціативами.Перший заступник голови Держкомтелерадіо України та голова ОУН Богдан Червак зауважив, що для перепоховання важливо дотриматися всіх юридичних процедур, щоби не можна було потім поставити під сумнів легітимність цього процесу."Тому таку дорогу ще треба пройти Степану Бандері й іншим діячам ОУН, які заслуговують на те, щоби їх перепоховати, для того, аби вони повернулися в Україну", — наголосив він.Євген Коновалець — полковник армії Української народної республіки, командир Січових стрільців, член Стрілецької ради, командант Української військової організації, голова проводу українських націоналістів, перший голова Організації українських націоналістів, один з ідеологів українського націоналізму.Коновальця вбив 23 травня 1938 року агент радянської служби зовнішньої розвідки Павло Судоплатов, він похований на цвинтарі Кросвейк у Роттердамі (Нідерланди). Могила Коновальця має статус тимчасової, оскільки вважалося, що в майбутньому його мають поховати на українській землі.Нагадаємо, що 25 травня полковника армії Української народної республіки, голову ОУН Андрія Мельника та його дружину Софію Федак-Мельник перепоховали за на Національному військовому меморіальному кладовищі..

Згідно з останнім опитуванням, вперше в історії плебісциту Центру дослідження громадської думки (CBOS) противники прийняття біженців з України переважають прихильників таких кроків у підтримку громадян сусідньої держави.Про це повідомив RMF24. Медійники зазначили, що водночас більшість респондентів вважають, що допомога українцям є надмірною, хоча вони не підтримують усі обмеження."Погіршення ставлення до українців у Польщі відповідає довгостроковій тенденції, що спостерігається зі середини 2023 року", — зробили висновок автори дослідження.Згідно з результатами дослідження, 52% респондентів вважають, що Польща не повинна більше приймати українських біженців. Натомість протилежної думки дотримуються 42% опитаних.Соціологи наголосили, що це перший подібний результат із 2014 року, коли CBOS розпочав регулярні опитування на цю тему після окупації Росією Криму. Для порівняння: одразу після початку повномасштабного вторгнення Росії 2022 року рівень підтримки прийому українців серед поляків досягав рекордних 94%.Динаміка ставлення за останній час виглядає так:порівняно з груднем минулого року частка противників прийому біженців зросла на шість відсоткових пунктів;частка прихильників зменшилася на аналогічні шість відсоткових пунктів.Дослідження також показало, що більшість громадян вважають чинну підтримку українців надмірною. Зокрема, 54% респондентів переконані, що допомога є занадто великою. Ще 40% назвали її адекватною, лише 3% вважають її недостатньою. Автори звіту акцентували, що кількість незадоволених масштабами підтримки стабільно зростає з вересня минулого року.Водночас поляки продемонстрували неоднозначну реакцію на нещодавні зміни в законодавстві щодо допомоги українцям. Зокрема, 87% опитаних підтримали обмеження доступу до повного пакета безкоштовних медичних послуг для тих українців, які не сплачують внески на медичне страхування в Польщі (проти виступили лише 8%).Окрім того, 58% респондентів виступили проти скасування права на безкоштовне проживання в колективних центрах для матерів із дітьми віком понад один рік (підтримали це обмеження тільки 29%).Нагадаємо, що за шість місяців цього року в Польщі зафіксовано понад 180 повідомлень про злочини на ґрунті ненависті проти громадян України. Це збільшення статистики на більш ніж 30 відсотків. Політики та "російські боти" — не єдині винуватці такої ситуації..

Міністерство закордонних справ України відреагувало на нову постанову Сейму Польщі з нагоди роковин Волинської трагедії. Українські дипломати закликали Варшаву до рівноправного діалогу.Про це свідчить офіційна заява Міністерства закордонних справ (МЗС) України. Там зазначили, що взяли до відома ухвалення чергової постанови з нагоди річниці трагічних подій на Волині 1943-1944 років."Нагадуємо, що 11 липня українська сторона на найвищому рівні віддала шану всім жертвам Волинської трагедії. Українські та польські високопосадовці вшанували пам’ять невинно вбитих українців і поляків як на території України, так і на території Польщі", — йдеться в повідомленні.У МЗС наголосили, що Україна розраховує на конструктивний і фаховий діалог, продовження спільних пошукових і ексгумаційних робіт на території двох держав."Правда про минуле встановлюється виключно науковим підходом", — акцентували українські дипломати.Вони зауважили, що Україна цінує Польщу як одного з найближчих союзників у протистоянні російській агресії та переконана: біль минулого не повинен роз'єднувати народи, об'єднані сьогодні спільними цінностями, спільним ворогом, спільним європейським майбутнім."Українська сторона продовжить дотримуватися паритетного підходу. Закликаємо до рівноправного ставлення у двосторонніх відносинах, взаємної поваги до політик національної памʼяті, прагматичного добросусідства заради сильної України та сильної Польщі", — підсумували в українському дипломатичному відомстві.Як відомо, 11 липня міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш відвідав українську Волинську область, де взяв участь у вшануванні пам’яті загиблих у регіоні під час Другої світової війни.Нагадаємо, що результати нещодавнього опитування, яке провели соціологічні служби на замовлення польського видання Rzeczpospolita засвідчили, що в Польщі зменшилася кількість людей, які виступають за продовження військової підтримки України. Історичні суперечки, які провокують політики, вплинули на свідомість пересічних поляків..

У Польщі зменшилася кількість людей, які виступають за продовження військової підтримки України. Історичні суперечки, які провокують політики, вплинули на свідомість пересічних поляків.Про це свідчать результати опитування, яке провели соціологічні служби на замовлення видання Rzeczpospolita.За даними дослідження, зараз 52,2% поляків вважають, що країна має й надалі надавати військову допомогу Україні. Водночас частка противників сягнула 45,2%. Ще 2,5% респондентів не змогли визначитися з відповіддю.Медійники зробили висновок, що суспільна думка суттєво погіршилася порівняно з кінцем 2022 року. Тоді військову допомогу Києву підтримувала абсолютна більшість — 77,5% опитаних, а проти виступали лише 18,3%.Найбільше противників надання допомоги Україні фіксують серед виборців опозиційних партій. Йдеться насамперед про прихильників політичних сил "Право та справедливість", "Конфедерація" та Razem.Крім того, скептичні настрої переважають серед громадян, які не беруть участі у виборах, мешканців сільської місцевості та молодих респондентів.За оцінками аналітиків Rzeczpospolita, стрімка зміна настроїв у суспільстві відбувається на тлі різкого загострення польсько-українських відносин через історичні питання.Зокрема, обурення польських політиків, а також, відповідно, й громадян, викликало рішення президента України Володимира Зеленського присвоїти одному з військових підрозділів ім'я героїв УПА.Також додаткову критику уряду Дональда Туска спровокувала поява інформації про передачу українській стороні п’яти ракет PAC-3 для зенітних ракетних комплексів Patriot.Нагадаємо, минулого тижня міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш розповідав, що Україна та Польща поступово досягають прогресу в реалізації угоди, за якою Київ може отримати польські винищувачі МіГ-29. При цьому Варшава в обмін на це має отримати доступ до технологій у сфері безпілотних систем..

15 липня в Україні відзначають День української державності — відносно молоде державне свято, яке нагадує про понад тисячолітню історію українського державотворення. Воно має особливе символічне значення, адже підкреслює спадкоємність сучасної України від Київської Русі та нагадує, що українська державність має глибоке історичне коріння.Свято було запроваджене у 2021 році, а з 2024-го його відзначають 15 липня через перехід Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на новоюліанський календар. Дата збігається з Днем пам'яті рівноапостольного князя Володимира Великого та Днем хрещення Київської Русі-України.TrueUA розповідає, чому День української державності важливий для українців, коли його започаткували та що символізує це свято.Коли та чому з'явився День української державностіІдею запровадити окремий День української державності вперше озвучили ще у 2018 році відомі українські державні діячі, науковці та громадські активісти. Офіційно свято було встановлене указом президента Володимира Зеленського 24 серпня 2021 року — у день відзначення 30-річчя Незалежності України.Вперше День української державності відзначили у 2022 році. Спочатку його святкували 28 липня, однак після календарної реформи церков дату перенесли на 15 липня, щоб вона й надалі збігалася з Днем пам'яті князя Володимира Великого та Днем хрещення Київської Русі-України.Що символізує це святоДень української державності нагадує, що історія української держави починається не з проголошення незалежності у 1991 році. Дата підкреслює безперервність української державотворчої традиції — від Київської Русі, через княжу добу, козацьку державу, Українську Народну Республіку й до сучасної незалежної України.Особливого значення ця дата набула під час повномасштабної війни. Вона стала символом боротьби українців за власну державу, свободу та право на свою історію.Чому свято пов'язане з князем Володимиром ВеликимДату обрали невипадково. Вона припадає на День пам'яті князя Володимира Великого, якого вважають одним із найважливіших державотворців в історії України.За часів його правління Київська Русь зміцнила міжнародні зв'язки, увійшла до європейського християнського простору та отримала потужний поштовх для розвитку освіти, культури, писемності й права. Саме через це День української державності пов'язаний не лише з християнською традицією, а й із формуванням української державності.Чим День державності відрізняється від Дня НезалежностіПопри схожість назв, це різні свята. Так, День Незалежності, який відзначають 24 серпня, присвячений відновленню незалежної української держави у 1991 році після проголошення Акта незалежності України.Тоді як День української державності має значно ширший історичний зміст. Він нагадує про багатовіковий шлях українського народу до власної держави та підкреслює, що українська державність формувалася протягом століть і має понад тисячолітню історію.Додамо, щороку 28 червня Україна відзначає День Конституції — свято, що символізує верховенство права, демократію та незалежність нашої держави. TrueUA розповів історію цього дня та цікаві факти про свято.Читайте також: День Володимира: найкращі привітання з іменинами у віршах та листівках.

Традицію виготовлення, навчання та гри на великих казаноподібних козацьких барабанах — "Запорозьких тулумбасах" — внесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.Про це повідомила пресслужба Міністерства культури України."Запорозькі тулумбаси — традиція виготовлення, навчання та гри на великих казаноподібних козацьких барабанах", — так звучить формулювання, щодо якого відповідний наказ видало Міністерство культури України.Традиція виготовлення та гри на запорозьких тулумбасах є живою практикою Запорізького краю, що поєднує виконавське мистецтво, традиційну музику, ремесло, усну передачу знань і військово-церемоніальні функції. У громаді побутують назви "Запорозькі тулумбаси", "козацькі тулумбаси", "грати на тулумбасах", "тулумбасити".Тулумбаси — це великі казаноподібні козацькі барабани з металевим або дерев’яним корпусом і натуральною мембраною. Їх виготовлення охоплює добір матеріалів, роботу з деревом і металом, створення мембран і калатал, оздоблення, ремонт та догляд за інструментом.Гра передбачає використання ритмічних формул, різних технік звуковидобування, ансамблеве музикування та публічне виконання."Тулумбаси виконували сигнальні, військово-організаційні та церемоніальні функції: скликали громаду, супроводжували козацькі ради, урочистості, військові й святкові події. Їхнє звучання символізує силу, єдність, гідність і зв’язок із козацькою спадщиною", — наголосили в Мінкульті.Там додали, що традиція активно практикується в Запоріжжі через школу гри на тулумбасах, майстер-класи, публічні виступи, освітні та музейні ініціативи, зокрема, навколо Музею історії музичних інструментів "Барабанза". Передача знань відбувається через безпосереднє навчання, слухове наслідування та спільну практику."Традиція має важливе значення для локальної ідентичності Запоріжжя, культурної стійкості прифронтової громади та передачі козацької звукової спадщини молодшим поколінням. В умовах російсько-української війни тулумбаси стали символом спадкоємності, єдності та зв’язку між традицією Війська Запорозького та сучасним досвідом захисту України", — підсумували в культурному відомстві України.Нагадаємо, що у квітні Міністерство культури України додало до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини "Традицію вбирання хрестів Хресної дороги у селі Монастирок Тернопільської області"..