# історія

Вестерн-драма "Первісна Америка" може отримати неофіційну номінацію одного з найжорстокіших серіалів останніх років. Він вийшов на стрімінговому сервісі Netflix. Глядачі шоковані сценами битв у ньому.Про це повідомив Daily Mail. Журналісти теж відзначили, що деякі кадри настільки криваві та натуралістичні, що людям зі слабкими нервами важко їх дивитися."Новий вестерн-драма Netflix вивела тенденцію насильницьких шоу на інший рівень, глядачі назвали серіал "дуже образливим і тривожним" після його прем’єри. Шанувальники кіно часто змушені дивитися це з-за дивана", — йдеться в статті.  Попри приголомшливі моменти, шоу, що вийшло на платформі Netflix9 січня, вже здобуло популярність. У головних ролях — Тейлор Кітч, Саура Лайтфут Леон, Джай Кортні, Шей Вігем, Бетті Гілпін та Дейн Дехаан. Режисер — Пітер Берг.Шестисерійний серіал розповідає про матір, яка втікала від біди під час 10-місячного конфлікту в штаті Юта 1857 року. Тоді мормони, армія США та корінні американці боролися за землі на Заході країни. Під час лише однієї різанини загинули 120 осіб, а битви так і не принесли жодних результатів.У серіалі показали бої на сокирах, криваві битви та стрілянину. Після перегляду багато глядачів висловили у соціальних мережах шок через реалістичність насильницьких сцен. Водночас в коментарях зазначили, що відображення жорстоких реалій зародження американського Заходу забезпечило переконливу, хоч і похмуру, розповідь.Нагадаємо, що 26 грудня на Netflix стартувала прем'єра другого сезону південнокорейського серіалу "Гра в кальмара". Перший сезон вийшов ще 2021 року й став найпопулярнішим серіалом в історії американського провайдера медійних послуг. Його переглянули 330 мільйонів осіб.

Україна та Польща домовилися про ексгумацію останків польських жертв Волинської трагедії на території Тернопільської області. Йдеться про поховання в колишньому селі Пужники. Роботи запланували розпочати у квітні.Про це повідомило польське видання RMF FM."У квітні розпочнуться ексгумації останків польських жертв Волинської трагедії, похованих у колишньому селі Пужники в Україні. Фонд "Свобода і демократія", який два роки тому знайшов місце поховання, отримав від української влади дозвіл на вилучення останків із землі та проведення подальших досліджень", — йдеться в повідомленні.У Польщі розповіли, що метою ексгумації є встановлення осіб людей, чиї останки виявили в ямі біля колишнього цвинтаря.Заступник голови фонду "Свобода і демократія" Мацей Данцевич зазначив, що після розкопок останки досліджуватимуть польські археологи й антропологи. Фахівці вже збирають генетичний матеріал у нащадків."На місці, де розташовані останки, цей матеріал теж зберуть у такий професійний спосіб", — додав він.За його словами, після досліджень планується перепоховати жертв і увічнити пам'ять про це місце.Польські журналісти констатували, що під час Волинської трагедії у лютому 1945 року в Пужниках загинули близько 80 осіб.Нагадаємо, декілька днів тому заступник міністра культури України з питань євроінтеграції Андрій Наджос заявляв, що Київ і Варшава обмінялися списками місць для пошуку й ексгумації останків взаємних історичних конфліктів. Україна сподівається на позитивні рішення в цих питаннях.

Усупереч прямій законодавчій забороні земельна ділянка Національного ботанічного саду на вулиці Садово-Ботанічній у Києві стала предметом інвестиційної угоди. За нею передбачено зведення житлових і нежитлових будівель, частку в яких мав отримати й сам ботанічний сад.Про це повідомила Державна аудиторська служба за підсумками перевірки бюджетних програм Національної академії наук України та її установ."Під час аудиту виконання бюджетних програм Національною академією наук України та її установами Держаудитслужба знайшла порушення у фінансовій діяльності Національного ботанічного саду імені Гришка", — йдеться в повідомленні.Там також зазначили, що забудовник не міг реалізувати угоду шість років через особливий режим охорони території Національного ботанічного саду. Але за цей час установа отримала від інвестора готівку, послуги й інші товари (зокрема, цибулини тюльпанів і ґрунт) на 2,6 мільйона гривень.Ботанічний сад імені Гришка входить до природно-заповідного фонду, є об'єктом комплексної охорони й належить до земель природного й історико-культурного призначення, які охороняються як національне надбання держави.У Державній аудиторській службі наголосили: будь-яка діяльність, що суперечить цільовому призначенню заповідника, заборонена. Наприклад, будівництво споруд, які не пов'язані з його функціонуванням.Як відомо, в листопаді Національна академія наук України передала приватним забудовникам у Києві 116 гектарів державної землі.Начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко звернуся до керівництва ботанічного саду та Національної академії наук із рекомендацією про негайне розірвання цього інвестиційного договору."Кияни мають підстави для занепокоєння, адже сад є частиною природно-заповідного фонду України відповідно до Закону "Про природно-заповідний фонд України" та має об’єкти національного значення. Вони перебувають під особливим режимом охорони, відтворення та використання. Національний ботанічний сад — це надбання, яке має залишитися у спадок для майбутніх поколінь", — наголосив він.Нагадаємо, в липні цього року стало відомо, що Департамент культурної спадщини Київської міської державної адміністрації, представники громади та власник незаконно знесеної Садиби Зеленських ініціювали підписання меморандуму. Згідно з документом, він відновить будівлю періоду ХІХ століття за власний кошт.

Київ і Варшава обмінялися списками місць для пошуку й ексгумації останків взаємних історичних конфліктів. Україна сподівається на позитивні рішення в цих питаннях.Про це заявив заступник міністра культури України з питань євроінтеграції Андрій Наджос у коментарі польській агенції PAP. Він з українського боку очолює польсько-українську робочу групу з історичних питань.Наджос запевнив польських медійників у позитивних намірах розв’язати суперечки, пов’язані з темою ексгумацій."Ми зробили дуже важливий перший крок: ми обмінялися запитами від польської сторони на проведення робіт на українській території, а польська сторона отримала від нас запити на проведення наших робіт на польській території. Зараз ми аналізуємо ці запити і збираємо документи, щоб за згодою обох сторін приймати позитивні рішення і публічно коментувати результати такої роботи", — наголосив він.Інший український посадовець, який побажав залишитися анонімним, розповів польським журналістам, що Україна дала дозвіл на пошук останків на місці, де 2023 року виявили польські поховання."В Україні, згідно з українським законодавством, надано дозвіл на ексгумацію останків, знайдених під час пошукових робіт 2023 року", — зазначив він.Посадовець не назвав місце, де знайдені останки поляків. Однак 2023 року тодішній прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький відвідав Пужники на території Тернопільської області, де польські й українські фахівці знайшли поховання, куди 1945 року складали тіла вбитих селян.За словами співрозмовника журналістів, "питання відновлення імен українців (членів Української повстанської армії) на надгробку на горі Монастир (на польській території) залишається відкритим".У заяві Андрія Наджоса зазначено, що дозволи на пошук і ексгумацію в Україні видаватимуться окремо на кожне місце поховання."Є українське законодавство, згідно з яким дозволи видаються і будуть видаватися на проведення робіт на конкретних об'єктах після розгляду належним чином оформлених, необхідних документів компаніями, які мають право на проведення відповідних робіт", — повідомив він.Нагадаємо, вчора польський прем'єр-міністр Дональд Туск розповів про ухвалене рішення щодо перших ексгумацій польських жертв Волинської трагедії. Він подякував Україні за "плідну співпрацю".

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга висловився про домовленості України та Польщі стосовно ексгумацій жертв Волинської трагедії. Він вважає, що це "удар по Москві".Про це Андрій Сибіга написав на своїй сторінці в соціальній мережі X. Таким чином він прокоментував заяву польського премʼєр-міністра Дональда Туска про прогрес у питаннях ексгумації польських жертв Волинської трагедії,Український міністр закордонних справ наголосив, що Україна та Польща "поважають одна одну та разом захищаються від російського імперіалізму"."Кожне вирішене двостороннє питання — це удар по Москві", — акцентував український дипломат.Він висловив сподівання на "подальшу імплементацію домовленостей на основі взаємоповаги та взаємності".Раніше польський прем'єр-міністр Дональд Туск теж у соціальній мережі X розповів про ухвалене рішення щодо перших ексгумацій польських жертв Волинської трагедії. Він подякував Україні за "плідну співпрацю".У Варшаві говорили, що вирішення історичних суперечок буде однією з обов’язкових умов вступу України в Євросоюз.Як відомо, тема Волинської трагедії є однією з найбільш суперечливих в українсько-польських відносинах. Суперечки істориків стосовно тих подій тривають досі.Нагадаємо, що 26 листопада відбулася зустріч міністрів закордонних справ Польщі й України Радослава Сікорського й Андрія Сибіги. За словами польського посадовця, Київ запевнив у відсутності перешкод для проведення ексгумаційних робіт жертв Волинської трагедії в Україні.

Польський прем'єр-міністр Дональд Туск розповів про ухвалене рішення щодо перших ексгумацій польських жертв Волинської трагедії. Він подякував Україні за "плідну співпрацю".Про це Дональд Туск написав на своїй сторінці в соціальній мережі Х."Нарешті прорив. Є рішення про перші ексгумації польських жертв УПА", — йдеться в дописі. Польський прем’єр-міністр подякував міністрам культури Польщі та України "за плідну співпрацю"."Чекаємо подальших рішень", — підсумував Дональд Туск.Речник польського Міністерства закордонних справ Павел Вронський сказав у коментарі журналістам, що Польща довела свою ефективність у цьому питанні, попри те, що міністра закордонних справ Радослава Сікорського дехто критикував за надто жорстку позицію.Вронський також назвав рішення про перші ексгумації "хорошим для польсько-українських відносин і для самої України".Директорка Інформаційного центру Міністерства культури та національної спадщини Польщі Анна Рущинська додала, що Польща співпрацює з українською стороною та всіма суб'єктами, залученими до процесу ексгумації. З огляду на чутливість питання, інформацію про місця й інші деталі процесу ексгумації нададуть уже після завершення робіт.Напередодні кандидат у президенти Польщі від консервативної партії "Право і справедливість" Кароль Навроцький сказав, що не бачить Україну в НАТО та Євросоюзі, якщо вона не відповість за Волинську трагедію. Туск відреагував, звернувшись до лідера партії Ярослава Качинського: "Вам не соромно?"Як відомо, тема Волинської трагедії є однією з найбільш суперечливих в українсько-польських відносинах. Суперечки істориків стосовно тих подій тривають досі.Нагадаємо, що 26 листопада відбулася зустріч міністрів закордонних справ Польщі й України Радослава Сікорського й Андрія Сибіги. За словами польського посадовця, Київ запевнив у відсутності перешкод для проведення ексгумаційних робіт жертв Волинської трагедії в Україні.

У понеділок, 6 січня, шаблю гетьмана Івана Мазепи, яку показав після чемпіонського бою Олександр Усик у Саудівській Аравії, повернули в Україну. Процедуру оформили у Київській митниці після тимчасового вивезення для експонування.Про це повідомили в Державній митній службі України."Зброя українського гетьмана, що здійнялася над головою Олександра Усика після здобуття перемоги над Тайсоном Фʼюрі в Саудівській Аравії, повернулася в Україну", — йдеться в повідомленні.Митники додали, що історична реліквія кінця XVII століття, яка тимчасово покинула Чернігівський обласний історичний музей імені Тарновського, стала символом величної історії українського народу. "Сьогодні Київська митниця оформила у митному плані повернення шаблі Івана Мазепи в Україну після тимчасового вивезення для експонування в Саудівській Аравії", — зазначили митники.Вони констатували, що шабля пройшла митне оформлення з урахуванням всіх правових норм і процедур, визначених законодавством України."Поява зброї українського гетьмана на світовій арені стала свідченням нашого героїчного минулого та теперішнього, відображенням епохи гетьманщини, а також продемонструвала силу та дух українців", — підсумували в Державній митній службі України.Нагадаємо, що в Міністерство культури та стратегічних комунікацій України назвали презентацію шаблі гетьмана Івана Мазепи після перемоги Олександра Усика в бою проти Тайсона Ф'юрі історичною подією для України. До того ж це є важливим кроком культурної дипломатії.

У середу, 1 січня, міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків оголосив конкурс на відео з піснею чи віршем про провідника Організації Українських Націоналістів Степана Бандеру. Його троє переможців отримають премію в розмірі 10 тисяч гривень. Про оголошення конкурсу Руслан Марцінків повідомив на своїй сторінці у Facebook і запропонував у коментарях публікувати відповідне відео. Як відомо, сьогодні відзначається 116 річниця від дня народження Степана Бандери."Пам’ятаєте початок повномасштабного вторгнення, коли ворог шукав живого Степана Бандеру в Київській області? То хай не лише шукають, а й з усіх соцмереж чують!" — зазначив Марцінків.Тож він оголосив конкурс, в умовах якого є заспівана пісня чи прочитаний вірш про Степана Бандеру. Відео треба надсилати в коментарі до допису.Автори трьох найкращих відео отримають від міського голови Івано-Франківська премію — по 10 тисяч гривень."Конкурс триває до 29 січня. А 3 лютого на День заснування Організації Українських Націоналістів ми оголосимо переможця. Щоби всі пам'ятали, що бандерівська пісня, вірші про Степана Бандеру будуть лунати скрізь", — наголосив Руслан Марцінків.У коментарях він уточнив, що ця пропозиція стосується не тільки мешканців Івано-Франківська, до участі в конкурсі можуть долучатися також мешканці інших міст.Нагадаємо, що з 28 жовтня в Івано-Франківську запрацювали перші мовні волонтери-інспектори. До ініціативи долучилося близько 40 людей. За словами міського голови Івано-Франківська Руслана Марцінківа, 24 жовтня пройшли перші збори мовних волонтерів.

Науковці виявили у Китаї найдавніше місто на Шовковому шляху. Археологи оцінили вік міста у 3000 років.Як повідомляє Interesting Engineering, місто розташовувалося в регіоні Ліннань — відомому тим, що саме там розпочинався Шовковий шлях.Під час першого огляду вчені з'ясували, що поселення Ніулучонг датується раннім періодом правління династій Шан. Окрім цього, на місці розкопок археологи виявили безліч останків і реліквій. Також вони знайшли стіни, які добре збереглися.За словами археолога Хе Аньї, деякі з них сягали понад метр у висоту. "Північна і західна стіни всього міста добре збереглися, серед яких західна стіна збереглася найкраще, а найвища частина західної стіни може бути близько 1,4 метра", — сказав Аньї.Зокрема, археологи підтвердили наявність ям для попелу, отворів для стовпів, кераміки та кам’яних знарядь. Також вчені виявили “сильно заіржавілий” бронзовий меч, але це потрібно підтвердити, адже стан реліквії дуже поганий.Дослідники продовжують розкопки на місці найбільш раннього міста часів правління династії Шан. Стародавнє поселення може приховувати ще більше артефактів, які могли б надати археологам нову інформацію про другу найстарішу династію Китаю.Нагадаємо, раніше китайські науковці розробили новий спосіб вилучення урану з морської води за допомогою свічкового воску. Завдяки цьому можна отримати майже безмежне джерело палива, що призведе до революції в атомній енергетиці.

Національний одяг є важливим історичним джерелом вивчення традицій та культури українського народу. ХІХ століття було часом змін у соціальному, культурному та побутовому житті. Мода, яка сформувалась на цей період, істотно вплинула на традиційний одяг, зокрема й на жіночі головні убори.Традиційні жіночі головні убори вражають своєю різноманітністю та багатогранністю. Таке розмаїття відображає багатий культурний спадок різних регіонів України, і кожен головний убір має своє символічне значення та функцію. Головні убори відігравали важливу роль у соціальній ідентифікації жінки, підкреслюючи її статус, вік, релігійні переконання та сімейний стан.Дівочі головні убори суттєво відрізнялися від жіночих — їм притаманна яскрава палітра кольорів. Вінкоподібні головні убори умовно поділяють на три види: звиті вінки, вінки-шнури та площинні вінки. Існували дівочі головні убори й інших форм. До головних уборів заміжніх жінок належали хустки, очіпки та намітки. Їх виготовляли з найкращих та коштовних матеріалів.Найрозповсюдженішими були хустки. Вони були невід'ємною частиною жіночого одягу, використовувалися практично всіма верствами населення. Хустки мали різні функції й символіку, залежно від регіону та часу. Хустка була не лише прикрасою, а й практичним предметом, що захищав голову від спеки, комах, вітру та дощу.Існує безліч варіантів пов'язування хусток залежно від регіону. Найбільш популярними були хустки з шовку, бавовни або льону, прикрашені народними вишивками або тонким малюнком. Також використовували й полотняні хустки. Різноманіття кольорів — від яскравих червоних, зелених і синіх до більш спокійних білих і чорних — дозволяло кожній жінці підбирати хустку відповідно до свого статусу, віку та можливостям. Особливо популярними були хустки серед жінок сільського населення.Очіпок носили заміжні жінки — він мав особливу символіку, що вказувала на змінений соціальний статус. Очіпок зазвичай виготовлявся з тканини або мережива, а його форма могла бути різною залежно від регіону. Для нього характерна була велика різноманітність варіантів оздоблення: від простих ажурних, до складних вишиваних виробів. Очіпок завжди символізував статус заміжньої жінки — він був головним символом її заміжжя. Окрім того, це була важлива частина весільного вбрання. Очіпок підкреслював збереження звичаїв і традицій. Для більшості жінок його носіння стало важливим ритуалом.Намітки, як і очіпки, були важливим елементом жіночого головного убору. Намітка, на відміну від хустки, мала більш об’ємну і часто складну форму та охоплювала всю голову. Її головною функцією було захищати волосся від пилу, сонця, вітру, а також служити прикрасою.Намітки зазвичай були з тканини — від простих лляних або бавовняних до більш розкішних шовкових або ситцевих. Традиційно вони мали яскраві кольори, вишивку або навіть декоративні вставки, що надавали їм особливого стилю. Однак варіанти носіння наміток також змінювались залежно від пори року та обставин.Насамперед популярними були серпанкові намітки — головні убори, у які жінки вбиралися в основному на свята. Серпанок — найкоштовніший та найтонший матеріал для наміток. Цей старовинний рушниковий головний убір був завдовжки до 5 м і завширшки до 50 см.Головні убори 19 століття для українських жінок були не лише необхідністю, але й важливим елементом культури та моди. Хустки, очіпки й намітки виконували роль захисту, прикраси та соціальної ідентифікації, адже через них можна було дізнатися про вік, сімейний стан та навіть походження жінки. Традиційні головні убори залишаються важливою частиною культурної спадщини України.

Презентацію шаблі гетьмана Івана Мазепи після перемоги Олександра Усика в бою проти Тайсона Ф'юрі назвали історичною подією для України. До того ж це є важливим кроком культурної дипломатії.Про це повідомили в Міністерство культури та стратегічних комунікацій України."У столиці Саудівської Аравії Ер-Ріяді відбулася історична подія для України. Абсолютний чемпіон світу з боксу Олександр Усик у реванші переміг Тайсона Ф'юрі та підняв над головою унікальну шаблю гетьмана Івана Мазепи. Цей жест не лише став символом тріумфу, а й нагадав світові про боротьбу українського народу за волю, яка триває вже століттями", — йдеться в повідомленні.У відомстві зазначили, що шабля XVII століття є унікальним артефактом, зразком українського зброярства, сформованого, зокрема, під впливом країн мусульманської східної культури."Шаблю гетьман Іван Мазепа подарував за хорошу службу осавулу Савичу. Сьогодні вона зберігається в Чернігівському обласному історичному музеї імені Тарновського", — додали в міністерстві.До Саудівської Аравії шаблю доправили з дотриманням усіх норм і під контролем музейних фахівців, а її презентація — важливий крок культурної дипломатії.У Мінкультури розповіли, що організаторами проекту виступили Благодійний фонд Олександра Усика та UKRAINE WOW."На третьому році повномасштабної війни розповідати про Україну важливо як ніколи. Особливо в країнах, які можуть бути великими партнерами для нашої країни, її відбудови та збереження нашої культурної спадщини. Саудівська Аравія — одна з них. Через подібні проекти ми будемо залучати увагу широкої аудиторії до історій видатних українців, їхньої спадщини та внеску у світову культуру", — пояснили співзасновниці UKRAINE WOW Ярослава Гресь та Юлія Соловей.Нагадаємо, що в ніч на неділю, 22 грудня, українець Олександр Усик вдруге переміг британського боксера Тайсона Ф'юрі у бою-реванші, ставши чемпіоном світу у надважкій вазі за версіями WBC, WBA, WBO.

Для польської армії планують закупити партію шведських гранатометів під назвою Carl Gustaf. Однак у Польщі вже висловили невдоволення щодо цього, йдеться про історичні протистояння між країнами.Про це заявив Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш в інтерв’ю радіостанції TokFM. Він наголосив, що йому не подобається назва гранатометів.Раніше стало відомо, що Польща планує закупити у Швеції декілька тисяч таких протитанкових гранатометів на суму 1,6 мільярда доларів."Гранатомети дуже хорошої якості. Єдине, що мені в них не подобається, — це назва, тому що це гранатомети Carl Gustaf. Той самий Карл Густав", — сказав Косіняк-Камиш, натякнувши на період в історії, коли Швеція конфліктувала з Річчю Посполитою.Тому керівник польського оборонного відомства зазначив, що пропонує змінити назву такого озброєння.Річ у тому, що шведський король Карл Густав розпочав Північну війну 1655 року. Тоді шведські війська декілька разів займали Варшаву. Війна тривала п'ять років і сильно послабила Річ Посполиту.У березні також стало відомо, що шведська збройова компанія Saab отримала замовлення на протитанкові гранатомети Carl Gustaf від агенції НАТО з підтримки та постачання на суму приблизно 60 мільйонів євро.Нагадаємо, що французький президент Еммануель Макрон висунув ідею щодо потенційної європейської миротворчої місії в Україні. Вона могла би стати одним із запобіжників від нового нападу Росії. Політик вважає Польщу ключовим союзником у такому проекті.

У вівторок, 26 листопада, відбулася зустріч міністрів закордонних справ Польщі й України Радослава Сікорського й Андрія Сибіги. За словами польського посадовця, Київ запевнив у відсутності перешкод для проведення ексгумаційних робіт жертв Волинської трагедії в Україні. Про це Радослав Сікорський розповів під час прес-конференції після переговорів. Його цитує польська агенція РАР. За його словами, він обговорив зі Сибігою майбутнє України в Євросоюзі, та за підсумками зустрічі згодом ухвалять декларацію щодо ексгумації жертв Волинської трагедії. "Україна підтверджує, що не існує жодних перешкод для польських державних установ і приватних осіб у співпраці з відповідними українськими установами для проведення пошукових і ексгумаційних робіт на території України відповідно до українського законодавства, та заявляє про свою готовність позитивно розглядати заявки у цих питаннях", — зазначив польський міністр. Своєю чергою, Сибіга заявив, що і Київ, і Варшава зацікавлені в усуненні непорозумінь в історичних питаннях. "Кожна родина має право гідно вшановувати пам'ять про своїх предків і в межах спільної українсько-польської робочої групи під егідою міністерств культури обидвох країн ми працюємо над практичними механізмами проведення пошуково-ексгумаційних робіт", — наголосив він. Як відомо, волинська трагедія сталася 1943 року. Тоді, як кажуть історики, польська Армія Крайова й Українська Повстанська Армія влаштували так звані етнічні чистки поляків і українців. Дослідники стверджують, що на Волині загинуло понад 100 тисяч поляків і 40 тисяч українців. Нагадаємо, раніше Радослав Сікорський заявляв, що на Раді Європейського Союзу із закордонних справ, мали обговорити "масштабні рішення". Йдеться про нові кроки, спрямовані на допомогу Україні.

Україна начебто обіцяла прогрес у питанні ексгумації жертв Волинської трагедії до листопада. Проте, на думку польських політиків, цього не сталося. Про це заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський в інтерв’ю телеканалу TVN24. Він зауважив, що його український колега Андрій Сибіга обіцяв прогрес у питанні ексгумації до Дня усіх святих. "Маю сказати, що я розчарований… Час минув — прогресу немає", — додав Сікорський. Польський міністр наголосив, що "єдине, що потрібне Польщі", — це згода України на повернення до процесу ексгумації, який призупинили 2017 року. "Ми вважаємо, що ховати тіла навіть ворогів за християнським обрядом є частиною європейського культурного кодексу. І Україна, схоже, погоджується з цим, оскільки дозволила ексгумувати 100 тисяч солдатів вермахту, які прийшли на її територію як загарбники", — підсумував Сікорський. Як відомо, нещодавно в Українському інституті національної пам’яті заявили, що планують включити роботи з пошуку й ексгумації останків поляків у Рівненській області 2025 року, реагуючи на відповідні запити з боку Польщі. Нагадаємо, що на початку жовтня міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський уперше прокоментував непорозуміння з Володимиром Зеленським під час його візиту до Києва у вересні. Тоді між президентом і міністром виникла суперечка. Сікорський наголошував, що в Польщі існує національний консенсус щодо ексгумації жертв Волинської трагедії (а саме ця тема тоді викликала дискусію).

Голова Інституту національної пам'яті Польщі Кароль Навроцький прокоментував проблему ексгумації жертв Волинської трагедії. При цьому він назвав Галичину "Східною Малопольщею". На це звернув увагу народний депутат та колишній голова українського Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. У дописі на своїй сторінці у Facebook він назвав таке висловлення "жалем за втраченими територіями". В’ятрович послався на слова Навроцького, якого цитує польське видання wPolityce. Голова польського Інституту національної пам’яті, який нещодавно став фаворитом у польської опозиційної партії "Право і справедливість" під час вибору кандидатів у президенти, коментував рішення українських колег про початок ексгумації жертв Волинської трагедії. За його словами, це рішення нібито не стосується тих заяв, з якими зверталася до України його інституція. Натомість же ексгумацію проведуть за зверненнями приватних осіб, що Навроцький назвав "змінами у домовленостях, які українська сторона вносить без консультацій". Після цього він висловив сподівання на те, що розглянуть і заяви від його інституту, вживши слово "Малопольща". "Тому ми чекаємо на позитивний розгляд наших заяв українською владою, щоб ми могли розпочати роботи з пошуку та ексгумації жертв геноциду на Волині та Східній Малопольщі. Ми готові до цього в будь-який час", — зазначив він. Скріншот цитати Кароля Навроцького в польському виданні У своєму дописі В’ятрович зазначив, що Галичину таким терміном називали у 1922-1939 роках, а причина його запровадження була "винятково політичною". "Так українську Галичину вписували в загальнопольський наратив, витирали її українськість", — пояснив він. Водночас він акцентував, що використання цього терміну — "не про вшанування памʼяті за загиблими тут поляками, а про жаль за втраченим територіями, які так і не стали польськими". Нагадаємо, що міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський уперше прокоментував непорозуміння з Володимиром Зеленським під час його візиту до Києва у вересні. Тоді між президентом і міністром виникла суперечка.