# історія

У ході розкопок поблизу столиці Австрії Відня археологи виявили останки щонайменше п’яти вовняних мамонтів, яким близько 25 тисяч років. Тварин убили давні мисливці, а їхні рештки використовували для виготовлення знарядь та інших предметів побуту.Як повідомляє видання Live Science, археологи припускають, що стародавні люди спеціально обробляли бивні мамонтів. Це було потрібно для виготовлення наконечників списів чи інших інструментів.Зазначається, що відповідну знахідку виявили у Лангманнерсдорфі, приблизно за 65 кілометрів на захід від австрійської столиці. Дослідники зазначили, що кістки були згруповані у двох окремих зонах. У першій — зібрані кістки кількох мамонтів із чіткими слідами обробки людськими інструментами, а поруч були виявлені кам’яні знаряддя. У другій зоні знайдено бивні щонайменше трьох мамонтів — цілі й фрагментовані, складені окремо від решти скелетів."Те, що ми виявили не просто поодинокі кістки, а ціле місце інтенсивної обробки кількох тварин, перевершило всі очікування", — наголошує вчений.Вчені зауважили припускають, що виявлені ними бивні мамонта, стародавні люди спеціально обробляли. Вони використовували їх для виготовлення наконечників списів чи інших інструментів.Мамонти сягали до 3,5 метра заввишки та мали масивні вигнуті бивні. Вони населяли Європу, Азію та Північну Америку в період останнього льодовикового максимуму, який завершився близько 11 700 років тому. Для палеолітичних мисливців мамонти були джерелом їжі, кісток для знарядь і укриттів, а також шкур для захисту від холоду. Більшість мамонтів зникли приблизно 10 000 років тому, ймовірно, через зміну клімату та полювання на них. Втім, на окремих ізольованих островах невеликі популяції дожили ще приблизно до 4 000 років тому.Нагадаємо, раніше науковці встановили, що приручення вовків і перетворення їх на собак, ймовірно, пройшло за ініціативою самих хижаків, які віддали перевагу співіснуванню з людьми замість виживання в дикій природі.

У сучасних музеях скульптури Стародавньої Греції та Риму мають безбарвний вигляд. Через це раніше вважалося, що античні статуї нічим не прикрашали.Як повідомляє The Smithsonian Magazine, стародавні греки та римляни не лише фарбували свої статуї в яскраві кольори, але й ароматизували їх.Вчені встановили, що статуї богів і правителів покривали пахучими речовинами. Йдеться про олію троянди, бджолиний віск, оливкову олію чи смоли. Окрім цього, дослідження доводять, що античні скульптури були розфарбовані в яскраві кольори, прикрашені одягом, коштовностями та вінками з квітів.Археологиня та кураторка музею Glyptotek у Копенгагені Сесілі Брьонс вивчала тексти Плінія Старшого, Цицерона, Павсанія і Вітрувія та знайшла численні згадки про ароматизацію скульптур. За її словами, в античності існували два основні ритуали догляду за статуями:ганозис — нанесення воскової суміші з ароматами, яка додавала блиску й захищала мармур;космезис — натирання ароматичними оліями, що не лише зберігало скульптуру, а й надавало їй символічного значення.Науковиця зазначила, що запахи підсилювали відчуття "присутності" божества у храмі, а парфумовані статуї правителів підкреслювали їхній особливий статус. Воскові покриття та олії також мали й практичне значення, а саме захищали мармур від ерозії. Видання додає, що під час епохи Відродження в Італії почали знаходити античні скульптури, але їхнє оригінальне забарвлення вже вицвіло під впливом часу. Водночас ті фрагменти фарб, що збереглися, були стерті під час очищення та реставрації.Саме так виник міф про "білосніжний мармур" античності, який закріпився у XVIII столітті завдяки працям таких істориків мистецтва, як Йоганн Вінкельманн. Через це митці Ренесансу, зокрема Мікеланджело, залишали свої скульптури білими. Своєю чергою, сучасні науковці прагнуть не лише відновити автентичні кольори античних скульптур, а й ідентифікувати, які саме аромати могли використовуватися. Це допоможе уявити, як виглядали грецькі храми, римські площі та імператорські палаци.Нагадаємо, раніше науковці встановили, що приручення вовків і перетворення їх на собак, ймовірно, пройшло за ініціативою самих хижаків, які віддали перевагу співіснуванню з людьми замість виживання в дикій природі.

Ексгумація польських жертв Волинської трагедії у колишньому селі Пужники (зараз Садове) Тернопільської області розпочнеться після Великодніх свят. Орієнтовно — це 25 квітня.Про це заявив заступник голови польської фундації "Свобода і демократія" Мацей Данцевич у коментарі "Укрінформу". Ця фундація в січні отримала згоду на проведення ексгумаційних робіт на цьому місці.Данцевич зазначив, що невдовзі частина польської групи, яка братиме участь в ексгумаційних роботах у Пужниках, перебуватиме в Україні з робочою поїздкою, аби узгодити всі технічні деталі майбутніх робіт."Робота розпочнеться після Великодня, конкретний день ще остаточно не визначено. Оцінюю, що це відбудеться, приблизно, 25 квітня", — додав він.За його словами, польська частина групи, яка проводитиме ексгумацію у Пужниках, складатиметься з понад 10 осіб. Її очолюватиме доктор Анджей Оссовський з кафедри судової медицини Поморського медуніверситету у Щецині. Крім того, до складу польської групи увійдуть також фахівці з фундації "Свобода і демократія" та представники Інституту національної пам’яті Польщі.Данцевич поінформував, що ексгумаційні роботи триватимуть приблизно місяць. Вони вестимуться неподалік старого кладовища, у місці, де 2023 року в результаті пошукових робіт підтверджено наявність останків польських жертв трагічних подій на Волині."Ми намагатимемося ексгумувати могилу, провести дослідження останків, а потім здійснити їх перепоховання на старому цвинтарі у Пужниках, що раніше узгоджено з українською стороною", — зазначив польський фахівець.За його словами, польська сторона встановила імена та прізвища 80 мешканців цього села, які загинули у ніч із 13 на 14 лютого 1945 року. Тому польська сторона очікує, що в цьому місці ексгумують приблизно 80-90 останків загиблих мешканців Пужників.Данцевич зауважив, що після завершення ексгумації у Пужниках фундація буде готовою до роботи у ще декількох місцях в Україні. Зокрема, йдеться про здійснення пошуково-ексгумаційних робіт солдатів польської армії, які загинули під час бойових дій з військами Вермахту у вересні 1939 року неподалік Львова."Цього року ми проситимемо українську владу про дозвіл на продовження робіт в цьому місці, які вже вели 2014-2017 років. Проте зараз ми зосереджуємося на проведенні робіт у квітні-травні у Пужниках", — констатував представник польської фундації.Він також наголосив, що українсько-польська співпраця в цьому напрямку відбувається добре, польська сторона відчуває підтримку з боку Міністерства культури та стратегічних комунікацій України та Міністерства культури та національної спадщини Польщі, а також місцевих органів влади у Тернопільській області.Нагадаємо, в січні опитування IBRiS, яке провели на замовлення видання Rzeczpospolita, засвідчило, що без остаточного розв’язання проблемного питання ексгумацій жертв Волинської трагедії не може бути вступу України до НАТО чи Європейського Союзу. Такої думки дотримується половина поляків.

У п'ятницю, 21 березня, столичні правоохоронці перевірили інформацію щодо будівельних робіт на території історичної Садиби Зеленських, яку було незаконно знищено у 2024 році. Порушень не виявлено. Про це повідомила прес-служба поліції Києва."Сьогодні до Шевченківського управління поліції надійшло повідомлення, про те, що невідомі особи відновили роботи на території зруйнованої Садиби Зеленських. Оперативний черговий негайно скерував за вказаною адресою слідчо-оперативну групу, які виявили на місці події шість будівельників", — зазначили правоохоронці.Правоохоронці встановили особи робітників та з’ясували, що вони здійснюють роботи на підставі ухвали суду щодо консервації залишків садиби для захисту від зовнішнього впливу та руйнувань."Поліція проконтролювала проведення зазначених робіт до їх завершення та відповідності ухвали суду", — додали в прес-службі.Станом на цей час усі роботи на території садиби завершено. Правоохоронці запевняють, що "будь-яких порушень не допущено". Скандальне знесення Садиби Зеленських у Києві: що відомоУ центрі Києва на вулиці Кониського, 22, 19 липня 2024 року незаконно знесли Садибу Зеленських — історичну будівлю, збудовану в 1890 році. Водночас 21 липня мер Києва Віталій Кличко назвав знесення садиби Зеленських "цинічною провокацією". За його даними, до МКІП було направлено "десятки звернень про внесення понад півтори тисячі пам'яток та об'єктів культурної спадщини".Згодом Київська прокуратура відкрила справу за статтею "знищення майна, на яке накладено арешт", а також "самовільне будівництво на самовільно зайнятій земельній ділянці". Річ у тому, що на цю будівлю в січні 2024 року в межах кримінального провадження, розпочатого за фактом умисного незаконного знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини, наклали арешт із забороною користування, розпорядження та відчуження. Згідно з генпланом Києва, вказана земельна ділянка входить до меж історичного ареалу міста.Власнику Садиби, який погодив знесення, повідомили про підозру. 23 липня 2024 року Мінкульт надав будівлі статус памʼятки історії та архітектури. Департамент культурної спадщини Київської міської державної адміністрації, представники громади та власник незаконно знесеної Садиби Зеленських ініціювали підписання меморандуму. Згідно з документом, він мав відновити будівлю за власний кошт.Відомо, що раніше на місці історичної будівлі хотіли побудувати ЖК і назвати на честь російського письменника Тургенєва — за колишньою назвою вулиці.Садиба Зеленських — пам'ятка архітектури місцевого значення, яка отримала охоронний статус вже після знищення. Вона збудована наприкінці 19 століття з дерева та обкладена цеглою. Це одна з найстаріших будівель на вулиці Кониського. Садиба Зеленських входить до "Списку історичних будинків, які потребують додаткового захисту", тобто її заборонено зносити чи реконструювати. Нагадаємо, у 2023 році в Києві на вулиці Ярославській забудовник зніс 200-річну садибу, яка була зразком житлової деревʼяної забудови ХІХ століття. .

У п'ятницю, 21 березня, у Києві почали розбирати руїни історичної Садиби Зеленських, яку було незаконно знищено у 2024 році. Про це повідомив громадський активіст Дмитро Перов. "Знову намагаються розібрати Садибу Зеленських, на місце приїхала Національна поліція України — підходьте, треба зупинити техніку", — написав він на своїй сторінці у Facebook.Згодом він уточнив, що Садибу Зеленських розбирають будівельним краном. Станом на цей час поліція уже поїхала з місця події.Активіст додав фото будівельних робіт та звернувся до мера міста Києва Віталія Кличка."Віталій Кличко провокація вже не цинічна?" — запитав він.Варто зауважити, що у Департаменті охорони культурної спадщини КМДА поінформували, що "12 березня 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва задовольнив клопотання співвласника будинку по вулиці Кониського, 22 та частково зняв заборону на користування майном для проведення робіт, спрямованих на консервацію конструктивних елементів будівлі". Йдеться про:прибирання тротуару від будівельного сміття шляхом його переміщення в межі фундаменту будівлі;складування в межах фундаменту залишків будівлі, облаштування тимчасового накриття для захисту та збереження залишків будівлі від впливу опадів, вітру та температурних змін;облаштування тимчасових конструкцій для утримання частини фасадної стіни, що залишилася, та її захисту від руйнування, падіння та можливого травмування перехожих.Там зазначили, що 21 березня планується початок проведення вищевказаних робіт. Скандальне знесення Садиби Зеленських у Києві: що відомоУ центрі Києва на вулиці Кониського, 22, 19 липня 2024 року незаконно знесли Садибу Зеленських — історичну будівлю, збудовану в 1890 році. Водночас 21 липня мер Києва Віталій Кличко назвав знесення садиби Зеленських "цинічною провокацією". За його даними, до МКІП було направлено "десятки звернень про внесення понад півтори тисячі пам'яток та об'єктів культурної спадщини".Згодом Київська прокуратура відкрила справу за статтею "знищення майна, на яке накладено арешт", а також "самовільне будівництво на самовільно зайнятій земельній ділянці". Річ у тому, що на цю будівлю в січні 2024 року в межах кримінального провадження, розпочатого за фактом умисного незаконного знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини, наклали арешт із забороною користування, розпорядження та відчуження. Згідно з генпланом Києва, вказана земельна ділянка входить до меж історичного ареалу міста.Власнику Садиби, який погодив знесення, повідомили про підозру. 23 липня 2024 року Мінкульт надав будівлі статус памʼятки історії та архітектури. Департамент культурної спадщини Київської міської державної адміністрації, представники громади та власник незаконно знесеної Садиби Зеленських ініціювали підписання меморандуму. Згідно з документом, він мав відновити будівлю за власний кошт.Відомо, що раніше на місці історичної будівлі хотіли побудувати ЖК і назвати на честь російського письменника Тургенєва — за колишньою назвою вулиці.Садиба Зеленських — пам'ятка архітектури місцевого значення, яка отримала охоронний статус вже після знищення. Вона збудована наприкінці 19 століття з дерева та обкладена цеглою. Це одна з найстаріших будівель на вулиці Кониського. Садиба Зеленських входить до "Списку історичних будинків, які потребують додаткового захисту", тобто її заборонено зносити чи реконструювати. Нагадаємо, у 2023 році в Києві на вулиці Ярославській забудовник зніс 200-річну садибу, яка була зразком житлової деревʼяної забудови ХІХ століття. .

У Вишгороді відкрилася виставка "Окупована спадщина" — одна половина експонатів представлена у Музеї давньоруського гончарства, а друга — в Історичному музеї ВІКЗ. "Окупована спадщина" — це великий дослідницько-реконструкторський проект, мета якого — відтворити традиційні чоловічі та жіночі строї з тимчасово окупованих росією українських областей. Проект реалізовано громадською організацією "Всесвітній День Вишиванки", Центром фольклору та етнографії КНУ ім. Тараса Шевченка за підтримки міжнародного фонду ALIPH та Європейського Союзу. "‎Збереження культурної спадщини у період війни, особливо з тимчасово окупованих територій, це першочергове завдання для всіх діячів культури, для музейників та науковців. Ми не просто зберігаємо минуле, ми відтворюємо його, щоб передати майбутнім поколінням", — наголошує кандидатка історичних наук, директорка Вишгородського історико-культурного заповідника Влада Литовченко — "Ми раді, що одними з перших приймаємо цей унікальний проект у стінах наших музеїв. "Окупована спадщина" — це результат глибокої науково-дослідницької роботи та наш внесок у збереження національної пам'яті".Дослідники та майстри-реконструктори із різних куточків України впродовж пʼяти місяців відтворювали за старовинними зразками 12 повних строїв із Луганської, Донецької, Харківської, Херсонської, Запорізької областей та Криму. Серед них — вишиті сорочки, спідниці, керсетки, чоловічі штани, головні убори, прикраси та  взуття. Деякі речі відтворювали безпосередньо носії традиції.Цей проект є важливим кроком для збереження української культурної ідентичності та привернення уваги до регіонів, де українська спадщина зазнала серйозних втрат через російську агресію.Культурні куратори: Леся Воронюк, Володимир Щибря, Таїса Ковбасюк. Над проектом працювали майстри вишивки, прикрас, крою, вишитих сорочок, спідниць, керсеток, головних уборів, вінків, взуття: Андрій Паславський та майстерня "ВидимоНевидимо", Анна Гайова, Тетяна Зез, Ельміра Катакі, Олена Ясінська, Ігор Перевертнюк, Марія Перевертнюк, Ганна Гелетюк, Марія Гелетюк, Ірина Киркевич, Світлана Задоровська, Андрій Руденко, Ірина Тибінка, Яна Шмундир, Олена Єрко, Василина Ткачук, Наталя Телегей, Оксана Радецька, Ірина Киркевич, Оксана Гуменюк, Валентина Ануарова, Едуард Приступа, Ольга Максимів, майстерня "Світ почуттів" та інші."‎Ми провели величезну дослідницьку роботу, щоб відтворити ці унікальні строї. Шукали зразки в музеях, приватних колекціях, спілкувалися з майстрами та носіями традицій. ‎Кожен елемент виставки — це результат кропіткої роботи науковців та майстрів. Ми прагнули максимально точно відтворити кожен стрій, кожну деталь, щоб показати багатство та різноманітність культурної спадщини окупованих регіонів. Ми пам'ятаємо про тих, хто жив і живе на цих землях, ми продовжуємо досліджувати культуру та традиції цих регіонів", — зазначає вчений секретарем ВІКЗ, кандидат історичних наук, директор Центру фольклору ННІФ КНУ імені Тараса Шевченка Володимир Щибря.Проект надав змогу створити унікальні за мистецькою та культурною цінністю повні строї з окупованих регіонів, у котрих українська культурна спадщина значним чином знищена або вивезена до країни-агресора. Щоб знайти експонати для відтворення, дослідники провели значну пошукову роботу в державних музеях та приватних колекціях. .

З 27 березня в українських кінотеатрах стартує прокат історичного документального фільму "Ярослав Мудрий — тесть Європи" — масштабного проекту, створеного у співпраці з провідними експертами, що відкриває новий погляд на одну з найвидатніших постатей Київської Русі.Творці фільму представили офіційний постер і трейлер, що обіцяють захопливу подорож у часи Київської Русі. Глядачів чекає видовищна та глибока історія одного з наймогутніших правителів Середньовічної України — Ярослава Мудрого. Саме він зміг об’єднати розрізнені землі навколо Києва, створивши могутню державу.Особлива увага у стрічці приділена ролі дружини князя Ярослава — шведської принцеси Інгігерди. Разом вони впроваджували стратегічну династичну політику, яка визначила зовнішньополітичний курс Київської Русі. Шлюби їхніх дітей із європейськими монархами зміцнили міжнародні союзи: три доньки князя стали королевами Норвегії, Франції та Угорщини, закріпивши вплив Київської Русі як потужного центру впливу на політичній мапі тодішньої Європи."Ярослав Мудрий — тесть Європи" — це не просто фільм, а можливість по-новому поглянути на величну історію. Він стане чудовим вибором для сімейного перегляду, зацікавить школярів, молодь та всіх, хто хоче провести час із користю та відкриттями.Олеся Ногіна, режисерка та продюсерка фільму:"Я запрошую глядачів здійснити мандрівку на тисячу років назад, в славетні часи української історії, коли Москви й Росії ще не існувало, натомість Русь із центром в Києві була могутнім гравцем на мапі тодішньої Європи. Нам є чим пишатися і є що наслідувати з внеску, який лишив по собі Ярослав Мудрий, і зараз саме час повертати справжню історію Середньовічної України на великі екрани. Працювати над цим фільмом — велика честь для всієї команди".Стрічку знято в унікальному гібридному жанрі, що поєднує документальний формат із захопливими художніми реконструкціями. Такий підхід дозволяє не лише розповісти історію Ярослава Мудрого, а й оживити події минулого на екрані, занурюючи глядачів у атмосферу Київської Русі.Віталій Капранов, письменник, співавтор сценарію:"У час, коли історія стає зброєю в інформаційній війні, нам особливо потрібні цікаві, захопливі сюжети з нашого минулого, щоб кожен українець міг побачити в героях Русі – Ярославі, Володимирові, Інгігерді — себе, зрозуміти їхні вчинки через емоції, через почуття та душевні порухи. А потім, у теперішніх реаліях, діяти так, щоб бути гідним слави предків".Восени 2024 року фільм було представлено у Венеції на міжнародному кіноринку, що стало важливим кроком у його просуванні на світовій арені. Творці стрічки прагнуть не лише привернути увагу локальної аудиторії, а й популяризувати славетні сторінки історії України по всьому світу, демонструючи велич Київської Русі та її вплив на Європу.Неля Куковальська, генеральна директорка Національного заповідника "Софія Київська", експертка фільму:"Це була одна із найсвітліших і найуспішніших сторінок нашої  історії. Здобуття незалежності Україною дало нам змогу повернутися як могутня і невіддільна частина європейської сімʼї, якою Русь була ще тисячу років тому за часів великого київського князя Володимира і його сина Ярослава Мудрого. І я була дуже рада долучитися до зйомок в цьому фільмі, який допомагає нам зрозуміти велич української нації в європейському просторі. Нехай його побачить якомога більше людей і в Україні, і у світі". Виробництво проекту було реалізовано ГО "Укркінофест" на замовлення державного підприємства "Мультимедійна платформа іномовлення України" (ДП "МПІУ"). Офіційна інформація про фільмФільм розповідає про видатну роль у становленні Київської Русі легендарного правителя – князя Ярослава Мудрого. У дитинстві, бувши кульгавим хлопчиком, який зазнавав булінгу, він навіть не підозрював, що одного дня зуміє об’єднати розрізнені землі навколо Києва та створити могутню середньовічну державу.Важливим союзником у його правлінні стала дружина — шведська принцеса Інгігерда. Разом вони впроваджували далекоглядну матримоніальну політику, яка зміцнила вплив Київської Русі на міжнародній арені. Їхні діти стали ключовими фігурами європейської політики: три доньки князя стали королевами Норвегії, Франції та Угорщини, зробивши Київ важливим дипломатичним центром свого часу.Поєднуючи документальний стиль із художньою реконструкцією, стрічка занурює глядача в атмосферу ХІ століття, розкриваючи не лише політичний талант Ярослава, а і його особисте життя.

У Києві завершили оцифрування документів Софійського собору та всього національного заповідника "Софія Київська". Цей проект покликаний зберегти унікальні архіви минулого століття для науки та подальшої реставрації.Про це повідомили в Київській міській державній адміністрації з посиланням на директора Департаменту комунальної власності Києва Андрія Гудзя."Ми оцифрували тисячі сторінок цінних документів, креслень та історичних записів, забезпечивши їх збереження для майбутніх поколінь. Завдяки професіоналізму архівістів, IT-експертів і реставраторів створили детальний і надійний цифровий архів, який тепер стане основою для будь-яких дослідницьких і відновлювальних робіт", — зазначив він.За його словами, в умовах повномасштабного вторгнення Росії в Україну кожна історична будівля, кожна пам’ятка архітектури перебувають під загрозою руйнування."Софійський собор, що є об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, разом з іншими спорудами заповідника представляє не лише національну, а й світову цінність. Втрата таких об’єктів або їх пошкодження може призвести до непоправних збитків для культурної спадщини людства", — додав Гудзь.Оцифрування архівних документів дозволяє зберегти в цифровому форматі найважливіші дані про стан пам’ятників, їх архітектурні особливості, схеми реставрації й інші характеристики.У разі пошкодження споруд ці матеріали стануть основою для їх відновлення, забезпечуючи точність відтворення первісного вигляду історичних будівель."Окрім того, цифрові архіви надають дослідникам, реставраторам і фахівцям у галузі охорони культурної спадщини зручний доступ до необхідної інформації, мінімізуючи ризик втрати документів через фізичне зношування або можливі катастрофи", — йдеться в повідомленні.Нагадаємо, в січні стало відомо, що всупереч прямій законодавчій забороні земельна ділянка Національного ботанічного саду на вулиці Садово-Ботанічній у Києві стала предметом інвестиційної угоди. За нею передбачено зведення житлових і нежитлових будівель, частку в яких мав отримати й сам ботанічний сад.

У Єгипті археологи вперше за понад століття виявили гробницю фараона. Відкриття такого рівня востаннє робили у 1922 році, коли було знайдено поховання Тутанхамона.Як повідомляє The Guardian, вперше гробницю, яка розташована за 2,4 кілометра від Долини Царів, виявила у 2022 році команда дослідників з Великої Британії та Єгипту. Втім, на той момент науковці вважали, що гробниця належить одній із дружин колишніх правителів Єгипту, оскільки вона була поруч із похованнями цариці Хатшепсут і фараона Тутмоса III. Так, впродовж місяців археологи прибирали сміття у коридорі поховання, щоб дістатися до основного приміщення.Вчені усвідомили справжнє значення відкриття, щойно побачили стелю похоронної камери. Приміщення там прикрашене сценами з Амдуата — релігійного тексту, призначеного для фараонів."Коли я вийшов, моя дружина чекала надворі, і єдине, що я міг зробити, це розплакатися", — зазначив польовий директор Дослідницького фонду Нового Королівства Пірс Літерленд.Це поховання знайшли у поганому стані через повінь, яка, ймовірно, завдала шкоди гробниці незадовго після смерті правителя. Крім того, всередині не було тіла фараона. Вчені зазначають, що негода пошкодила внутрішню частину гробниці. Саме через це вміст могили перенесли на інше місце."Насправді гробниця виявилася абсолютно порожньою не тому, що її пограбували. Згодом ми з’ясували, що могилу затопило. Вона побудована під водоспадом і наповнювалася водою протягом приблизно шести років після поховання", — зауважили археологи.Так, лише після аналізу тонн потрощеного вапняку науковцям вдалося виявити дрібні уламки алебастрових глеків з ім'ям Тутмоса II. Ймовірно, фрагменти напису пошкодилися під час переміщення поховання. Окрім цього, на місці поховання вчені знайшли написи з іменем його дружини та зведеної сестри — цариці Хатшепсут.Археологи додають, що простий архітектурний дизайн гробниці пізніше став прототипом для інших поховань правителів 18-ї династії. Дослідники зазначили, що раніше це місце поховання не знайшли, оскільки вважалося, що гробниця розташована на іншому кінці гори поблизу Долини Царів."Це відкриття розгадує велику таємницю стародавнього Єгипту: розташування гробниць царів початку 18-ї династії", — наголосили вчені.Втім, через те, що всередині поховання не виявили тіла фараона, археологи вважають, що є справжня недоторкана гробниця Тутмоса II, розташування якої невідоме.За словами генерального директора Вищої ради старожитностей Єгипту Хомаммада Смаїла Халеда, це відкриття знаменує один із найбільших археологічних проривів за останні роки.Нагадаємо, раніше палеонтологи виявили новий вид доісторичного хижака, який існував 30 мільйонів років тому на території сучасного Єгипту. Тварина досягала розмірів леопарда.

Роботи з ексгумації жертв Волинської трагедії насамперед проводитимуть там, де на це вже є дозвіл. Хоча дату початку таких робіт уже визначили — вони розпочнуться навесні.Про це заявив посол України у Польщі Василь Боднар в коментарі TVN24. Дипломат підтвердив, що роботи з ексгумації у Пужниках, що на Тернопільщині, розпочнуться вже цієї весни."Ми плануємо провести ексгумацію жертв Волинської трагедії навесні у першому місці, на яке вже отримано дозвіл, тобто у Пужниках. Зараз ми також працюємо над тим, щоб прийняти рішення щодо всіх інших місць на українській та польській території", — пояснив він.Також Боднар додав, що польська сторона вже знайшла українську компанію, яка виконуватиме відповідні роботи з ексгумації."Ця співпраця розвивається, вона отримала всі дозволи, і коли бригади виїдуть разом, розпочнуть копати, тоді громада дізнається, і ми оголосимо про це через міністрів у справах культури", — зауважив посол.Окрім того, він зазначив, що Україна частково фінансуватиме ексгумаційні роботи, в основному забезпеченням займатиметься ж польська сторона.Як відомо, Україна та Польща обмінялися списками місць для пошуку й ексгумації останків жертв історичних конфліктів. Згодом стало відомо, що у квітні на території Тернопільської області розпочнеться ексгумація останків польських жертв Волинської трагедії, похованих у колишньому селі Пужники.Нагадаємо, як свідчать результати опитування IBRiS, проведеного на замовлення видання Rzeczpospolita, половина поляків вважає, що без остаточного розв’язання проблемного питання ексгумацій жертв Волинської трагедії не може бути вступу України до НАТО чи Європейського Союзу.

У середу, 5 лютого, президент України Володимир Зеленський підписав указ про введення нових санкцій. Обмеження стосуються низки юридичних осіб, пов'язаних із незаконною діяльністю на тимчасово окупованих територіях України.Про це свідчать відповідні укази президента України. Зокрема, Володимир Зеленський підписав укази №67/2025 і №68/2025, якими увів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони України від 4 лютого 2025 року про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).Перелік юридичних осіб, до яких застосовано санкції:Федеральний державний бюджетний заклад культури "Державний історико-археологічний музей-заповідник 'Херсонес Таврійський'" (Російська Федерація);Державна бюджетна установа Республіки Крим "Східно-Кримський історико-культурний музей-заповідник";Державна бюджетна установа Республіки Крим "Центральний музей Тавриди".Обмежувальні заходи, що застосовуються до зазначених юридичних осіб:блокування активів — тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися належним їм майном;обмеження торгівельних операцій;зупинення виконання економічних і фінансових зобов'язань;заборона участі у приватизації, оренді державного майна України;інші заходи відповідно до Закону України "Про санкції".Санкції запроваджено терміном на 10 років. Контроль за виконанням рішення покладено на секретаря РНБО України.Водночас санкції також стосуються й фізичних осіб, серед них:Піотровський Михайло Борисович — радянський і російський історик-сходознавець;Обривалін Сергій Геннадійович — перший заступник міністра культури Росії;Рибало Роман Олексійович — керівник департаменту держави охорони культурної спадщини Міністерства культури Росії.Санкції щодо фізичних осіб передбачають:позбавлення державних нагород та інших відзнак;блокування активів;обмеження торгівельних операцій;обмеження транзиту ресурсів, польотів і перевезень;запобігання виведенню капіталів;зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань;припинення дії ліцензій і дозволів;заборона участі в приватизації й оренді державного майна;заборона публічних і оборонних закупівель;заборона заходження іноземних суден і військових кораблів;заборона правочинів щодо цінних паперів;заборона збільшення статутного капіталу;припинення торгівельних угод і спільних проектів;заборона передання технологій і прав на інтелектуальну власність;анулювання офіційних візитів і переговорів;заборона набуття земельних ділянок;інші санкції, включаючи заборону фінансових операцій і укладання договорів.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський заявляв про розширення санкцій проти країни-агресорки Росії. Зокрема, за його словами, готується три нові жорсткі пакети обмежень.

Дізнавачі поліції Києва запобігли незаконному продажу рідкісних артефактів IV-V століття. Серед унікальних знахідок, які намагалися продати на аукціоні, — фрагменти чоловічого браслета та ременя, а також срібна фібула.Про це повідомив відділ комунікації поліції Києва. Там пояснили, що ці прикраси були ознакою найвищого статусу часів Великого переселення народів та належали знаті варварських королівств."Тепер об’єкти культурної спадщини світового значення, яких не має у жодному музеї світу, отримає Національний музей історії України", — додали правоохоронці.Вони уточнили, що запобігти продажу археологічних знахідок, що мають виняткову історичну та культурну цінність, вдалось у взаємодії із фахівцями провідного історичного музею країни. Представники закладу на сайті для колекціонерів відстежили оголошення про продаж рідкісних артефактів — фрагмент браслета та золочене закінчення ременя у вигляді голови хижого птаха із вставкою з гранату. "Справжні скарби, аналогів яким по теперішній час нема ніде у світі, мешканка Кіровоградської області намагалась продати за безцінь. Окрім того, ми встановили факт продажу іншим продавцем срібної фібули — рідкісної застібки для одягу, декорованої складними ювелірними техніками, що одночасно слугувала прикрасою для її власника. Всі рідкісні артефакти ми вилучили", — розповів дізнавач Шевченківського управління поліції Олександр Секрет.Наразі поліцейські призначили мистецтвознавчу експертизу для підтвердження автентичності та культурної цінності вилучених виробів. Після завершення експертизи артефакти отримає Національний музей історії України для їх подальшого зберігання та вивчення.Досудове розслідування здійснюється за статтею Кримінального кодексу України про "незаконне привласнення особою чужого майна скарбу, які мають особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність"."Культурні й історичні цінності не можуть бути предметами продажу та колекціонування приватними особами. Їх місце в Музейному фонді України", — наголосили в поліції Києва.Нагадаємо, що наприкінці грудня минулого року у Хмельницькій області правоохоронці запобігли незаконному продажу на інтернет-аукціоні артефакту часів Великого переселення народів, якому понад 1 500 років.

Вестерн-драма "Первісна Америка" може отримати неофіційну номінацію одного з найжорстокіших серіалів останніх років. Він вийшов на стрімінговому сервісі Netflix. Глядачі шоковані сценами битв у ньому.Про це повідомив Daily Mail. Журналісти теж відзначили, що деякі кадри настільки криваві та натуралістичні, що людям зі слабкими нервами важко їх дивитися."Новий вестерн-драма Netflix вивела тенденцію насильницьких шоу на інший рівень, глядачі назвали серіал "дуже образливим і тривожним" після його прем’єри. Шанувальники кіно часто змушені дивитися це з-за дивана", — йдеться в статті.  Попри приголомшливі моменти, шоу, що вийшло на платформі Netflix9 січня, вже здобуло популярність. У головних ролях — Тейлор Кітч, Саура Лайтфут Леон, Джай Кортні, Шей Вігем, Бетті Гілпін та Дейн Дехаан. Режисер — Пітер Берг.Шестисерійний серіал розповідає про матір, яка втікала від біди під час 10-місячного конфлікту в штаті Юта 1857 року. Тоді мормони, армія США та корінні американці боролися за землі на Заході країни. Під час лише однієї різанини загинули 120 осіб, а битви так і не принесли жодних результатів.У серіалі показали бої на сокирах, криваві битви та стрілянину. Після перегляду багато глядачів висловили у соціальних мережах шок через реалістичність насильницьких сцен. Водночас в коментарях зазначили, що відображення жорстоких реалій зародження американського Заходу забезпечило переконливу, хоч і похмуру, розповідь.Нагадаємо, що 26 грудня на Netflix стартувала прем'єра другого сезону південнокорейського серіалу "Гра в кальмара". Перший сезон вийшов ще 2021 року й став найпопулярнішим серіалом в історії американського провайдера медійних послуг. Його переглянули 330 мільйонів осіб.

Україна та Польща домовилися про ексгумацію останків польських жертв Волинської трагедії на території Тернопільської області. Йдеться про поховання в колишньому селі Пужники. Роботи запланували розпочати у квітні.Про це повідомило польське видання RMF FM."У квітні розпочнуться ексгумації останків польських жертв Волинської трагедії, похованих у колишньому селі Пужники в Україні. Фонд "Свобода і демократія", який два роки тому знайшов місце поховання, отримав від української влади дозвіл на вилучення останків із землі та проведення подальших досліджень", — йдеться в повідомленні.У Польщі розповіли, що метою ексгумації є встановлення осіб людей, чиї останки виявили в ямі біля колишнього цвинтаря.Заступник голови фонду "Свобода і демократія" Мацей Данцевич зазначив, що після розкопок останки досліджуватимуть польські археологи й антропологи. Фахівці вже збирають генетичний матеріал у нащадків."На місці, де розташовані останки, цей матеріал теж зберуть у такий професійний спосіб", — додав він.За його словами, після досліджень планується перепоховати жертв і увічнити пам'ять про це місце.Польські журналісти констатували, що під час Волинської трагедії у лютому 1945 року в Пужниках загинули близько 80 осіб.Нагадаємо, декілька днів тому заступник міністра культури України з питань євроінтеграції Андрій Наджос заявляв, що Київ і Варшава обмінялися списками місць для пошуку й ексгумації останків взаємних історичних конфліктів. Україна сподівається на позитивні рішення в цих питаннях.

Усупереч прямій законодавчій забороні земельна ділянка Національного ботанічного саду на вулиці Садово-Ботанічній у Києві стала предметом інвестиційної угоди. За нею передбачено зведення житлових і нежитлових будівель, частку в яких мав отримати й сам ботанічний сад.Про це повідомила Державна аудиторська служба за підсумками перевірки бюджетних програм Національної академії наук України та її установ."Під час аудиту виконання бюджетних програм Національною академією наук України та її установами Держаудитслужба знайшла порушення у фінансовій діяльності Національного ботанічного саду імені Гришка", — йдеться в повідомленні.Там також зазначили, що забудовник не міг реалізувати угоду шість років через особливий режим охорони території Національного ботанічного саду. Але за цей час установа отримала від інвестора готівку, послуги й інші товари (зокрема, цибулини тюльпанів і ґрунт) на 2,6 мільйона гривень.Ботанічний сад імені Гришка входить до природно-заповідного фонду, є об'єктом комплексної охорони й належить до земель природного й історико-культурного призначення, які охороняються як національне надбання держави.У Державній аудиторській службі наголосили: будь-яка діяльність, що суперечить цільовому призначенню заповідника, заборонена. Наприклад, будівництво споруд, які не пов'язані з його функціонуванням.Як відомо, в листопаді Національна академія наук України передала приватним забудовникам у Києві 116 гектарів державної землі.Начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко звернуся до керівництва ботанічного саду та Національної академії наук із рекомендацією про негайне розірвання цього інвестиційного договору."Кияни мають підстави для занепокоєння, адже сад є частиною природно-заповідного фонду України відповідно до Закону "Про природно-заповідний фонд України" та має об’єкти національного значення. Вони перебувають під особливим режимом охорони, відтворення та використання. Національний ботанічний сад — це надбання, яке має залишитися у спадок для майбутніх поколінь", — наголосив він.Нагадаємо, в липні цього року стало відомо, що Департамент культурної спадщини Київської міської державної адміністрації, представники громади та власник незаконно знесеної Садиби Зеленських ініціювали підписання меморандуму. Згідно з документом, він відновить будівлю періоду ХІХ століття за власний кошт.