# історія

Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДСЕСС) завершила дослідження щодо наявності ознак афілійованості Почаївської Свято-Успенської лаври з іноземною релігійною організацією, діяльність якої заборонена в Україні. За результатами дослідження встановлено, що такі ознаки наявні.Про це повідомили на офіційному сайті ДСЕСС. Держслужба встановила, що Почаївська Свято-Успенська лавра є структурним підрозділом Української православної церкви та входить до складу Київської митрополії УПЦ, яка відповідно до законодавства визнана афілійованою з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена."Також дослідження підтвердило, що статут Лаври та документи, які регулюють її діяльність, засвідчують її належність до структури Київської митрополії УПЦ", — ідеться в повідомленні.Окрім того, встановлено, що Статут Російської православної церкви передбачає входження керівника Почаївської Свято-Успенської лаври до статутних органів управління РПЦ.Тож на основі результатів дослідження, яке тривало з 24 червня, щодо питання наявності ознак афілійованості Почаївської Свято-Успенської лаври з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена, видано відповідний наказ на підставі закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", закону України "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій" і порядку проведення дослідження щодо питання наявності ознак афілійованості, затвердженого Кабміном.Що відомо про Почаївську лавруЦе одна з найбільших православних святинь України. Зараз монастир перебуває у користуванні УПЦ московського патріархату.З 2023 року держава через суди повертає майно Лаври. Також 2023 року СБУ проводила там обшуки через підозри щодо розпалювання релігійної ворожнечі та заперечення української державності.Крім того, комісія Мінкульту виявила порушення під час використання державного майна, зокрема, проведення ремонтних і реставраційних робіт без необхідних дозволів.Ще 2023 року комітет із питань гуманітарної й інформаційної політики Верховної Ради рекомендував парламенту схвалити постанову з рекомендацією Кабміну розірвати з УПЦ московського патріархату договір оренди комплексів споруд Почаївської лаври.Нагадаємо, що на початку лютого працівники СБУ приходили з обшуками на територію Києво-Печерської лаври. Вони навідувалися до священнослужителя, який координував постановні акції протесту під час повернення майна Лаври державі..

У Волинській області тривають українсько-польські ексгумаційні роботи. Під час досліджень на території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька фахівці виявили рештки щонайменше 38 людей, які загинули у 1943 році.Про це повідомили польське Бюро пошуку та ідентифікації Інституту національної пам'яті. Ексгумаційні роботи проводять, зокрема, на території колишнього маєтку місцевого жителя Александра Стражица.За попередніми даними, дослідникам вдалося виявити рештки щонайменше 38 людей. На частині останків зафіксували механічні ушкодження. Крім того, під час розкопок знайшли особисті речі загиблих, серед яких обручки, намистини, ґудзики, натільні хрестики та невеликі ікони.Представник Українського інституту національної пам'яті Ярослав Онищук повідомив, що поховальна яма, де тривають роботи, нині має приблизно два метри завширшки та шість метрів завдовжки.. Україна та Польща продовжують спільні пошукові роботиУкраїнська та польська сторони раніше погодили перелік місць, де проводитимуть пошуково-ексгумаційні роботи, пов'язані з жертвами Другої світової війни. Польща планує провести дослідження у 13 локаціях на території України, тоді як українська сторона — у чотирьох місцях у Польщі.Раніше завершилися ексгумаційні роботи в селі Садове (колишні Пужники) на Тернопільщині, які стосувалися подій 1945 року.Також у вересні 2025 року у Львові завершилася спільна українсько-польська експедиція на території колишнього цвинтаря на Збоїщах, а в листопаді того ж року на Львівщині перепоховали останки польських військових, які загинули під час оборони Львова у 1939 році.Наприкінці березня 2026 року українсько-польська експедиція завершила пошукові роботи в селі Угли на Рівненщині. Тоді місць поховання жертв Волинської трагедії не виявили.Нагадаємо, за словами міністра оборони Польщі, непорозуміння між Польщею й Україною грає лише на руку Росії. При цьому важливим є будь-який крок, який наближає Варшаву та Київ до розв’язання історичних суперечок..

Життя на планеті до кінця XXI століття може кардинально змінитися через кліматичні зміни та розвиток новітніх технологій. Науковці прогнозують різке потепління, поширення екстремальних пожеж, перехід на лабораторно вирощені продукти та активніше використання генної інженерії.Про це повідомляє Daily Mail із посиланням на дослідження.Глобальне потепління може докорінно змінити екосистемиАвтори дослідження змоделювали кілька сценаріїв розвитку подій до 2100 року, виходячи з припущення, що середня температура на Землі зросте приблизно на 4°C порівняно з доіндустріальним періодом.На думку дослідників, саме кліматичні зміни стануть одним із головних чинників трансформації природних екосистем. Підвищення температури сприятиме частішим посухам, повеням, екстремальній спеці та збільшенню концентрації вуглекислого газу в атмосфері.Окрему увагу науковці приділили так званій "екстремальній пожежній погоді". Вони прогнозують, що через тривалі хвилі спеки та посушливі умови великі природні пожежі виникатимуть значно частіше, що може поставити під загрозу існування багатьох рослинних і тваринних видів.За словами одного з авторів роботи, професора Марка Вестобі, деякі природні екосистеми, зокрема дощові ліси, можуть існувати лише за умови тривалих проміжків між масштабними пожежами. Якщо ж такі явища почастішають, підтримувати їх стане дедалі складніше.Лабораторна їжа може витіснити традиційне тваринництвоЩе одним можливим сценарієм дослідники називають суттєве скорочення традиційного тваринництва.На їхню думку, у майбутньому значну частину м'яса та молочної продукції вироблятимуть із клітин тварин у лабораторних умовах. Такі технології вже поступово виходять за межі експериментів.Зокрема, культивоване куряче м'ясо вже дозволили продавати в Сінгапурі, США та Ізраїлі. Крім того, окремі компанії виробляють молочні білки без використання корів за допомогою технології прецизійної ферментації.Науковці також уже працюють над створенням лабораторного шоколаду та кави, які можуть стати альтернативою традиційним культурам, що дедалі більше потерпають від змін клімату.Генна інженерія може допомогти боротися зі шкідникамиОкрім розвитку харчових технологій, автори дослідження прогнозують ширше застосування генного редагування. Такі технології можуть використовувати для контролю або скорочення чисельності інвазивних видів, які завдають шкоди місцевим екосистемам.Подібні розробки вже існують. Наприклад, учені працюють над створенням генетично модифікованих комарів, здатних стримувати поширення небезпечних захворювань. Також досліджуються методи боротьби з інвазивними гризунами та іншими шкідниками.Хоча дослідження було присвячене насамперед австралійським екосистемам, його автори наголошують, що описані тенденції можуть бути актуальними й для інших регіонів світу.Раніше аналітики Climate Analytics попередили, що для стримування глобального потепління в межах 1,5°C людству необхідно вже до 2035 року скоротити використання викопного палива удвічі, а повністю відмовитися від нього — не пізніше 2070 року.Додамо, нещодавно стало відомо, що якби Сонце миттєво зникло, Земля ще приблизно вісім хвилин і 20 секунд продовжувала б рухатися як зазвичай, перш ніж будь-які наслідки стали б помітними, пояснюють вчені.Читайте також: Чи був в історії людства час без воєн: що кажуть науковці.

Сьогодні на Землі існує лише один вид людей — Homo sapiens. Однак сотні тисяч років тому поруч із нашими предками жили щонайменше ще шість інших людських видів. Вчені досі намагаються з'ясувати, чому всі вони зникли та чи були сучасні люди причетні до їхнього вимирання.Про це повідомляє IFLScience. За словами дослідників, приблизно 300 тисяч років тому, коли з'явився Homo sapiens, на планеті одночасно жили неандертальці, денисівці, Homo erectus, Homo heidelbergensis, Homo naledi та невисокі Homo floresiensis, яких часто називають "хоббітами". Існують також скам'янілості, що можуть свідчити про існування інших людських видів, однак підтвердити це поки що не вдалося через нестачу генетичних даних.Близько 60 тисяч років тому предки сучасної людини почали активно залишати Африку. Саме цей період збігається із поступовим зникненням інших представників роду Homo. Через це виникла гіпотеза, що саме Homo sapiens міг стати причиною їхнього вимирання.Втім, професор Кріс Стрінгер, який очолює дослідження еволюції людини в Музеї природознавства у Лондоні, наголошує, що відповідь далеко не така проста."Хотілося б дати однозначну відповідь, але ми відверто не знаємо, чому залишилися лише ми", — зазначив він.За словами науковця, частина людських видів могла зникнути ще до масштабного розселення Homo sapiens, хоча останні 100 тисяч років наші предки дійсно зустрічалися з іншими людьми — зокрема неандертальцями в Європі та денисівцями в Азії.Чому зникли неандертальціСаме неандертальців учені вивчили найкраще. Відомо, що вони не лише співіснували із сучасними людьми, а й схрещувалися з ними протягом тисячоліть.Дослідники вважають, що неандертальці вже перебували під тиском кліматичних змін та інших природних факторів. На цьому тлі конкуренція з Homo sapiens за ресурси могла остаточно прискорити їхнє зникнення.При цьому, як підкреслює Стрінгер, говорити про значну перевагу сучасної людини було б неправильно."Ми знаємо, що не були особливо вищими за неандертальців. Це був цілком здатний до життя людський вид", — пояснив учений.Інші людські види залишаються загадкоюЩо саме сталося з денисівцями, Homo floresiensis чи Homo erectus, дослідники поки не знають. Однак вони не виключають, що подібний сценарій — поєднання конкуренції, змін клімату та інших чинників — міг вплинути й на їхню долю.Водночас деякі вчені вважають, що неандертальці повністю не зникли. Оскільки між різними видами людей відбувалося схрещування, частина їхньої генетичної спадщини збереглася в сучасних людях.За оцінками дослідників, якщо об'єднати всі фрагменти неандертальської ДНК, які сьогодні містяться у різних людях, можна було б відновити приблизно 40% геному неандертальців. Тож у певному сенсі вони продовжують існувати в генах сучасного людства.Нагадаємо, нещодавно нові дослідження Прикордонної печери у Південній Африці показали, що ранні Homo sapiens мали доволі впорядковані побутові звички, зокрема регулярно облаштовували місця для сну, використовуючи траву та вогонь.Читайте також: Скільки поколінь людей змінилося від появи Homo sapiens: відповідь вчених.

Дозволи на подальші ексгумації жертв Волинської трагедії видаватимуть практично негайно. Зволікань у цьому процесі не виникатиме.Про це заявив голова Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Олександр Алфьоров у коментарі "Польському радіо".Як відомо, в п’ятницю президент України Володимир Зеленський заявив, що поляки не матимуть перешкод у проведенні пошукових робіт і ексгумації останків жертв Волинської трагедії.Алфьоров у цьому контексті наголосив, що, згідно з українським законодавством, ексгумаціям мають передувати пошукові роботи. Дозвіл на їх проведення видає Міністерство культури, а дозвіл на ексгумацію — комісія при Українському інституті національної пам’яті.За його словами, після завершення пошуків зазвичай необхідно певний час чекати на дозвіл на ексгумацію. Адже існує відповідна процедура."За нинішніх умов комісія працює дуже оперативно, тому дозволи після завершення пошукових робіт видаватимуться фактично одразу", — пояснив очільник Українського інституту національної пам’яті.Варто зазначити, що зараз в Україні тривають ексгумації в Острівках і Волі Островецькій. Наступні ексгумації, найімовірніше, відбудуться наступного року в Гуті Пеняцькій, де в червні виявили поховання людей.Минулого року Україна після кількарічної перерви відновила можливість проведення пошукових робіт і ексгумацій польських жертв на своїй території. Відтоді вдалося ексгумувати та перепоховати жертв трагічних подій у Пужниках, а також останки польських військових, загиблих під час вересневої кампанії 1939 року.Нагадаємо, сьогодні міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що непорозуміння між Польщею й Україною грає лише на руку Росії. При цьому важливим є будь-який крок, який наближає Варшаву та Київ до розв’язання історичних суперечок..

Непорозуміння між Польщею й Україною грає лише на руку Росії. При цьому важливим є будь-який крок, який наближає Варшаву та Київ до розв’язання історичних суперечок.Про це заявив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."Кожна заява, яка наближає до розв’язання складних питань між Польщею та Україною, заслуговує на увагу", — написав він.Польський міністр висловив сподівання, що обіцянки Володимира Зеленського щодо відкриття архівів, ексгумацій і діалогу перетворяться на конкретні дії."Це напрямок, якого ми домагалися", — наголосив представник влади Польщі.Він уточнив, що від початку Польща робила ставку на діалог і пам’ять про жертв Волинської трагедії."Зараз Польща й Україна мають спільного ворога — Росію. Саме там криється загроза для нашого порядку. Загроза не в Києві. Посварити наші народи — в інтересах Кремля", — підсумував Владислав Косіняк-Камиш.Раніше очільник польського уряду Дональд Туск висловив публічну підтримку новим ініціативам Володимира Зеленського, які спрямовані на зміцнення двостороннього партнерства. За словами Туска, Варшава демонструє цілковиту відкритість до розв'язання складних історичних і політичних розбіжностей задля спільного майбутнього.Нагадаємо, що, згідно з останнім опитуванням, вперше в історії плебісциту Центру дослідження громадської думки (CBOS) противники прийняття біженців з України переважають прихильників таких кроків у підтримку громадян сусідньої держави..

На території Національного військового меморіального кладовища перепоховають останки українського військового та політичного діяча Євгена Коновальця. Він — перший голова Організації українських націоналістів (ОУН), один з ідеологів українського націоналізму.Про план заходів щодо цього свідчить розпорядження № 703-р Кабінету міністрів України. При цьому центральні органи виконавчої влади й установи повинні забезпечити його виконання в межах своїх повноважень.Фінансувати заходи планують коштом державного та місцевих бюджетів, а також з інших джерел, не заборонених законодавством.Євген Коновалець був полковником Армії Української Народної Республіки, державним, військовим і політичним діячем та першим головою Організації українських націоналістів 1929-1938 років.Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що Україна веде перемовини щодо повернення останків Коновальця, наголошуючи на важливості відновлення історичної пам'яті та роботи над відповідними ініціативами.Перший заступник голови Держкомтелерадіо України та голова ОУН Богдан Червак зауважив, що для перепоховання важливо дотриматися всіх юридичних процедур, щоби не можна було потім поставити під сумнів легітимність цього процесу."Тому таку дорогу ще треба пройти Степану Бандері й іншим діячам ОУН, які заслуговують на те, щоби їх перепоховати, для того, аби вони повернулися в Україну", — наголосив він.Євген Коновалець — полковник армії Української народної республіки, командир Січових стрільців, член Стрілецької ради, командант Української військової організації, голова проводу українських націоналістів, перший голова Організації українських націоналістів, один з ідеологів українського націоналізму.Коновальця вбив 23 травня 1938 року агент радянської служби зовнішньої розвідки Павло Судоплатов, він похований на цвинтарі Кросвейк у Роттердамі (Нідерланди). Могила Коновальця має статус тимчасової, оскільки вважалося, що в майбутньому його мають поховати на українській землі.Нагадаємо, що 25 травня полковника армії Української народної республіки, голову ОУН Андрія Мельника та його дружину Софію Федак-Мельник перепоховали за на Національному військовому меморіальному кладовищі..

Згідно з останнім опитуванням, вперше в історії плебісциту Центру дослідження громадської думки (CBOS) противники прийняття біженців з України переважають прихильників таких кроків у підтримку громадян сусідньої держави.Про це повідомив RMF24. Медійники зазначили, що водночас більшість респондентів вважають, що допомога українцям є надмірною, хоча вони не підтримують усі обмеження."Погіршення ставлення до українців у Польщі відповідає довгостроковій тенденції, що спостерігається зі середини 2023 року", — зробили висновок автори дослідження.Згідно з результатами дослідження, 52% респондентів вважають, що Польща не повинна більше приймати українських біженців. Натомість протилежної думки дотримуються 42% опитаних.Соціологи наголосили, що це перший подібний результат із 2014 року, коли CBOS розпочав регулярні опитування на цю тему після окупації Росією Криму. Для порівняння: одразу після початку повномасштабного вторгнення Росії 2022 року рівень підтримки прийому українців серед поляків досягав рекордних 94%.Динаміка ставлення за останній час виглядає так:порівняно з груднем минулого року частка противників прийому біженців зросла на шість відсоткових пунктів;частка прихильників зменшилася на аналогічні шість відсоткових пунктів.Дослідження також показало, що більшість громадян вважають чинну підтримку українців надмірною. Зокрема, 54% респондентів переконані, що допомога є занадто великою. Ще 40% назвали її адекватною, лише 3% вважають її недостатньою. Автори звіту акцентували, що кількість незадоволених масштабами підтримки стабільно зростає з вересня минулого року.Водночас поляки продемонстрували неоднозначну реакцію на нещодавні зміни в законодавстві щодо допомоги українцям. Зокрема, 87% опитаних підтримали обмеження доступу до повного пакета безкоштовних медичних послуг для тих українців, які не сплачують внески на медичне страхування в Польщі (проти виступили лише 8%).Окрім того, 58% респондентів виступили проти скасування права на безкоштовне проживання в колективних центрах для матерів із дітьми віком понад один рік (підтримали це обмеження тільки 29%).Нагадаємо, що за шість місяців цього року в Польщі зафіксовано понад 180 повідомлень про злочини на ґрунті ненависті проти громадян України. Це збільшення статистики на більш ніж 30 відсотків. Політики та "російські боти" — не єдині винуватці такої ситуації..

Міністерство закордонних справ України відреагувало на нову постанову Сейму Польщі з нагоди роковин Волинської трагедії. Українські дипломати закликали Варшаву до рівноправного діалогу.Про це свідчить офіційна заява Міністерства закордонних справ (МЗС) України. Там зазначили, що взяли до відома ухвалення чергової постанови з нагоди річниці трагічних подій на Волині 1943-1944 років."Нагадуємо, що 11 липня українська сторона на найвищому рівні віддала шану всім жертвам Волинської трагедії. Українські та польські високопосадовці вшанували пам’ять невинно вбитих українців і поляків як на території України, так і на території Польщі", — йдеться в повідомленні.У МЗС наголосили, що Україна розраховує на конструктивний і фаховий діалог, продовження спільних пошукових і ексгумаційних робіт на території двох держав."Правда про минуле встановлюється виключно науковим підходом", — акцентували українські дипломати.Вони зауважили, що Україна цінує Польщу як одного з найближчих союзників у протистоянні російській агресії та переконана: біль минулого не повинен роз'єднувати народи, об'єднані сьогодні спільними цінностями, спільним ворогом, спільним європейським майбутнім."Українська сторона продовжить дотримуватися паритетного підходу. Закликаємо до рівноправного ставлення у двосторонніх відносинах, взаємної поваги до політик національної памʼяті, прагматичного добросусідства заради сильної України та сильної Польщі", — підсумували в українському дипломатичному відомстві.Як відомо, 11 липня міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш відвідав українську Волинську область, де взяв участь у вшануванні пам’яті загиблих у регіоні під час Другої світової війни.Нагадаємо, що результати нещодавнього опитування, яке провели соціологічні служби на замовлення польського видання Rzeczpospolita засвідчили, що в Польщі зменшилася кількість людей, які виступають за продовження військової підтримки України. Історичні суперечки, які провокують політики, вплинули на свідомість пересічних поляків..

У Польщі зменшилася кількість людей, які виступають за продовження військової підтримки України. Історичні суперечки, які провокують політики, вплинули на свідомість пересічних поляків.Про це свідчать результати опитування, яке провели соціологічні служби на замовлення видання Rzeczpospolita.За даними дослідження, зараз 52,2% поляків вважають, що країна має й надалі надавати військову допомогу Україні. Водночас частка противників сягнула 45,2%. Ще 2,5% респондентів не змогли визначитися з відповіддю.Медійники зробили висновок, що суспільна думка суттєво погіршилася порівняно з кінцем 2022 року. Тоді військову допомогу Києву підтримувала абсолютна більшість — 77,5% опитаних, а проти виступали лише 18,3%.Найбільше противників надання допомоги Україні фіксують серед виборців опозиційних партій. Йдеться насамперед про прихильників політичних сил "Право та справедливість", "Конфедерація" та Razem.Крім того, скептичні настрої переважають серед громадян, які не беруть участі у виборах, мешканців сільської місцевості та молодих респондентів.За оцінками аналітиків Rzeczpospolita, стрімка зміна настроїв у суспільстві відбувається на тлі різкого загострення польсько-українських відносин через історичні питання.Зокрема, обурення польських політиків, а також, відповідно, й громадян, викликало рішення президента України Володимира Зеленського присвоїти одному з військових підрозділів ім'я героїв УПА.Також додаткову критику уряду Дональда Туска спровокувала поява інформації про передачу українській стороні п’яти ракет PAC-3 для зенітних ракетних комплексів Patriot.Нагадаємо, минулого тижня міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш розповідав, що Україна та Польща поступово досягають прогресу в реалізації угоди, за якою Київ може отримати польські винищувачі МіГ-29. При цьому Варшава в обмін на це має отримати доступ до технологій у сфері безпілотних систем..

15 липня в Україні відзначають День української державності — відносно молоде державне свято, яке нагадує про понад тисячолітню історію українського державотворення. Воно має особливе символічне значення, адже підкреслює спадкоємність сучасної України від Київської Русі та нагадує, що українська державність має глибоке історичне коріння.Свято було запроваджене у 2021 році, а з 2024-го його відзначають 15 липня через перехід Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на новоюліанський календар. Дата збігається з Днем пам'яті рівноапостольного князя Володимира Великого та Днем хрещення Київської Русі-України.TrueUA розповідає, чому День української державності важливий для українців, коли його започаткували та що символізує це свято.Коли та чому з'явився День української державностіІдею запровадити окремий День української державності вперше озвучили ще у 2018 році відомі українські державні діячі, науковці та громадські активісти. Офіційно свято було встановлене указом президента Володимира Зеленського 24 серпня 2021 року — у день відзначення 30-річчя Незалежності України.Вперше День української державності відзначили у 2022 році. Спочатку його святкували 28 липня, однак після календарної реформи церков дату перенесли на 15 липня, щоб вона й надалі збігалася з Днем пам'яті князя Володимира Великого та Днем хрещення Київської Русі-України.Що символізує це святоДень української державності нагадує, що історія української держави починається не з проголошення незалежності у 1991 році. Дата підкреслює безперервність української державотворчої традиції — від Київської Русі, через княжу добу, козацьку державу, Українську Народну Республіку й до сучасної незалежної України.Особливого значення ця дата набула під час повномасштабної війни. Вона стала символом боротьби українців за власну державу, свободу та право на свою історію.Чому свято пов'язане з князем Володимиром ВеликимДату обрали невипадково. Вона припадає на День пам'яті князя Володимира Великого, якого вважають одним із найважливіших державотворців в історії України.За часів його правління Київська Русь зміцнила міжнародні зв'язки, увійшла до європейського християнського простору та отримала потужний поштовх для розвитку освіти, культури, писемності й права. Саме через це День української державності пов'язаний не лише з християнською традицією, а й із формуванням української державності.Чим День державності відрізняється від Дня НезалежностіПопри схожість назв, це різні свята. Так, День Незалежності, який відзначають 24 серпня, присвячений відновленню незалежної української держави у 1991 році після проголошення Акта незалежності України.Тоді як День української державності має значно ширший історичний зміст. Він нагадує про багатовіковий шлях українського народу до власної держави та підкреслює, що українська державність формувалася протягом століть і має понад тисячолітню історію.Додамо, щороку 28 червня Україна відзначає День Конституції — свято, що символізує верховенство права, демократію та незалежність нашої держави. TrueUA розповів історію цього дня та цікаві факти про свято.Читайте також: День Володимира: найкращі привітання з іменинами у віршах та листівках.

Традицію виготовлення, навчання та гри на великих казаноподібних козацьких барабанах — "Запорозьких тулумбасах" — внесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.Про це повідомила пресслужба Міністерства культури України."Запорозькі тулумбаси — традиція виготовлення, навчання та гри на великих казаноподібних козацьких барабанах", — так звучить формулювання, щодо якого відповідний наказ видало Міністерство культури України.Традиція виготовлення та гри на запорозьких тулумбасах є живою практикою Запорізького краю, що поєднує виконавське мистецтво, традиційну музику, ремесло, усну передачу знань і військово-церемоніальні функції. У громаді побутують назви "Запорозькі тулумбаси", "козацькі тулумбаси", "грати на тулумбасах", "тулумбасити".Тулумбаси — це великі казаноподібні козацькі барабани з металевим або дерев’яним корпусом і натуральною мембраною. Їх виготовлення охоплює добір матеріалів, роботу з деревом і металом, створення мембран і калатал, оздоблення, ремонт та догляд за інструментом.Гра передбачає використання ритмічних формул, різних технік звуковидобування, ансамблеве музикування та публічне виконання."Тулумбаси виконували сигнальні, військово-організаційні та церемоніальні функції: скликали громаду, супроводжували козацькі ради, урочистості, військові й святкові події. Їхнє звучання символізує силу, єдність, гідність і зв’язок із козацькою спадщиною", — наголосили в Мінкульті.Там додали, що традиція активно практикується в Запоріжжі через школу гри на тулумбасах, майстер-класи, публічні виступи, освітні та музейні ініціативи, зокрема, навколо Музею історії музичних інструментів "Барабанза". Передача знань відбувається через безпосереднє навчання, слухове наслідування та спільну практику."Традиція має важливе значення для локальної ідентичності Запоріжжя, культурної стійкості прифронтової громади та передачі козацької звукової спадщини молодшим поколінням. В умовах російсько-української війни тулумбаси стали символом спадкоємності, єдності та зв’язку між традицією Війська Запорозького та сучасним досвідом захисту України", — підсумували в культурному відомстві України.Нагадаємо, що у квітні Міністерство культури України додало до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини "Традицію вбирання хрестів Хресної дороги у селі Монастирок Тернопільської області"..

Українська влада та польський уряд шукають шляхи знаття напруги між країнами після скандалу з позбавленням Володимира Зеленського ордена Білого орла. 11 липня вшановували жертв подій на Волині. Як обидві країни підійшли до цієї події?TrueUA аналізував, як частина польського політикуму вирішила отримати електоральні дивіденди від чергового витка протистояння Києва і Варшави через складні моменти історичної пам’яті. У сусідній державі почастішали випадки агресії щодо українців, як сталося у Вроцлаві, де компанія агресивних молодиків влаштувала жорстоку розправу над підлітком-українцем одразу після того, як почула його розмову українською мовою.Інший резонансний випадок мав місце у Познані, де група ультраправих радикалів влаштувала допит українці в офісі компанії, яка займається правовим супроводом наших біженці від війни, розпитували про ставлення до Степана Бандери, а потім виклали відео у мережу. Такі інциденти розслідує польська поліція, обіцяє покарати кривдників, це добре, але рівень ксенофобії щодо наших співгромадян у Польщі помітно зріс, і це — факт.Як свідчать результати опитування, проведеного компанією SW Research на замовлення видання RP.pl, 46,6% поляків покладають відповідальність за ескалацію конфлікту на нашу країну, 12,7% респондентів назвали відповідальною Польщу, а 25,4% вважають, що винні обидві сторони. Тобто маховик антиукраїнської істерії приносить результат, питання — яким саме силам і чи є це довготривалим трендом із відповідними наслідками?Як Київ і Варшава намагаються досягти потепління19 червня президент Польщі Кароль Навроцький ухвалив рішення про позбавлення свого українського колеги Володимира Зеленського ордену Білого орла. У відповідь президент України відіслав свій орден до Польщі кур’єрською службою. Важливо, що те ж саме зробили попередні президенти Леонід Кучма, Віктор Ющенко і Петро Порошенко. У Варшаві пропрезидентські політики здійняли лемент, мовляв, українці проявили неповагу до Польщі. На це відповів глава МЗС сусідньої держави Радослав Сікорський:"У європейській культурі орденів позбавляють за скоєння злочинів. А тут йшлося про розбіжності в поглядах на дуже важливі історичні питання".Після цього з українського та польського боку відбулося кілька дуже важливих кроків. Перший: головний наш дипломат Андрій Сибіга зустрівся з колегою Сікорським у Варшаві, домовилися про низку спільних кроків, зокрема, про регулярні консультації між міністерствами закордонних справ, зустрічі істориків та залучення релігійних лідерів до діалогу для зниження напруги в окремих гуманітарних питаннях.Це дуже важливе рішення з огляду на політичні спекуляції окремих польських політиків. Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, перебуваючи в Україні, заявив:"Ми віддаємо шану жертвам і згадуємо в молитві під час Святої Меси тисячі невинних поляків, чиї життя були забрані лише тому, що вони були поляками. Пам'ять — наш обов'язок. Правда — основа примирення!".Своєю чергою, український посол у Польщі Василь Боднар 11 липня, у день вшанування жертв Волинської трагедії, поклав вінок у Волинському сквері у Варшаві. Ні в одному, ні в іншому випадку не було жодних питань чи інцидентів, що підтвердило штучність, роздутість теми польськими ультраправими політиками.Другий крок: у Польщі оприлюднили інформацію про військову допомогу, надану Україні з початку повномасштабного вторгнення. Загальна сума приблизно 3,5 мільярда доларів. Це рішення польського уряду багато хто критикував, але потрібно розуміти, що воно спрямоване проти внутрішньої опозиції.Коли та прознала, що Польща передала нам ракети для ППО Patriot, здійняла галас. Один із лідерів антиукраїнської партії "Конфедерація" Кшиштоф Босак звинуватив уряд у таємній передачі ракет. А відвертий українофоб, очільник Бюро міжнародної політики канцелярії президента Польщі Марцін Пшидач закинув уряду, що той поступився чергою в отриманні цих ракет від США.Сенс рішення пояснив прем’єр-міністр Дональд Туск:"Польські політики не можуть обговорювати допомогу Україні в контексті якоїсь безглуздої політичної боротьби. Це питання нашої безпеки. Кожна ракета, випущена в Україні, яка влучно знищує снаряди, ракети, дрони й літаки агресора, — це більша безпека Польщі".А днями Туск наголосив, що за розпалюванням ворожнечі стоять російські боти, то ж уряд збирається жорстко протидіяти дезінформації, а спецслужби каратимуть за будь-які переслідування за національною ознакою. Додамо: не тільки боти, а й польські політики, які прагнуть на українофобії восени наступного року отримати більшість у законодавчому органі.Як відповіли антиукраїнські силиЗрозумівши, що їхня стратегія валиться, вони вирішили перехопити ініціативу. Коротко, що з цього вийшло. Під час саміту НАТО в Анкарі зустрілися Зеленський і Навроцький. Останній під час зустрічі знову порушував історичну тематику. Після цього заявив: розбіжності — зберігаються. Можна припустити, що заради цієї заяви Навроцький і зустрічався. Як пояснив президент України, "потрібно, щоб ми були конструктивні і делікатні, щоби не зруйнувати важливі, дружні, сусідські відносини між Україною і Польщею". Видається, польський президент дотримується іншої думки.Під час заходів з нагоди річниці подій на Волині Навроцький виступив за заборону використання червоно-чорного прапора (у Польщі наголошують, що це прапор виключно УПА). І знову згадав про якусь "бандерівську ідеологію" — міф, вигаданий у Польщі. А кандидат у прем’єри від партії "Право і справедливість" Пшемислав Чарнек анонсував внесення до Сейму резолюції щодо блокування вступу України до Євросоюзу за вшанування УПА. У Кремлі — аплодують!"Ми бачимо, що російська агентура буквально намагається підігріти польсько-українські емоції. Свою справу роблять і мільйони тролів в Інтернеті, і ми знаємо, кого це тішить: пана Медведєва, пані Захарову, нас до цього заохочують. Тому пропоную замислитися, адже від XVII століття польсько-українські суперечки, злочини чи конфлікти завжди служили нашому спільному ворогові", — прокоментував заяви правої опозиції глава МЗС Сікорський.Але Навроцький та йому подібні продовжують підігрівати українофобію. Звідси логічне питання: невже у Польщі виросло покоління політиків — агентів Росії?Агенти Кремля чи "корисні ідіоти"?Відповідь парадоксальна: і так, і ні. Є, хто прикривається демократичними процедурами, на кшталт "Конфедерації польської корони" Гжегожа Брауна. Відверті українофоби та противники Євросоюзу, але вони мають чималий рейтинг серед виборців. А є такі, як "Право і справедливість", Ярослав Качинський, Кароль Навроцький та його оточення. Вони за своєю суттю — антиросійські, проте десятиліттями спекулювали на тематиці національної пам’яті і це їм приносило дивіденди. Чи є у них економічна програма для поляків без Євросоюзу та НАТО? Звісно ж, ні.TrueUA аналізував, що собою являють нинішні європейські ультраправі. Вони паразитують на слабостях демократії, граючи тим самим проти політичної єдності в Європі. Бо свій результат на виборах — важливіший.Як має чинити Україна в історії з польськими ультраправими?Перше: уряд Туска мусить задовольняти інтереси всього населення, тому іноді від його спікерів можна почути й не зовсім приємні речі, але головне — ці люди працюють на спільний із нами результат. Тому потрібно працювати спільно, шукаючи точки дотику. Перемога восени наступного року партії Туска та інших польських лібералів — нам на руку.Друге: поляки хочуть продовжувати пошукові роботи для ексгумації жертв полій на Волині, жодним чином їм не треба заважати, щобільше, в разі знахідок (поки таких не було) — покладати вінки на могили жертв. Чи потрібно від поляків вимагати чогось у відповідь? Головне, щоб "ПіС", яка висунула Чарнека кандидатом у прем’єри, не прийшла до влади восени 2027 року та не сколотила коаліцію з двома "конфедераціями", заради цього є сенс скористатися відомим прислів’ям "мовчання — золото".Нарешті, третє: чим ближче до старту парламентських виборів у Польщі, тим очевидніше, що тамтешні спецслужби активізують протидію російським впливам, у них просто не буде іншого виходу. У цьому контексті дуже важливою є робота наших спецслужб зі збору інформації про роботу агентури РФ у сусідній державі. Прийде час, коли Варшава звернеться по цю інформацію до Києва..

В історії людства могли бути тривалі періоди без воєн у сучасному розумінні цього слова. Водночас насильство між людьми існувало завжди, тому відповідь залежить від того, що саме вважати війною.Про це пише Live Science. Історик Стенфордського університету Ієн Морріс пояснює: якщо війною вважати збройний конфлікт між урядами, то більшу частину історії людство справді жило без воєн. Причина в тому, що майже 99% людської історії не існувало держав і урядів у сучасному розумінні.Натомість, якщо говорити про насильство загалом, то повністю мирного періоду в історії людей, ймовірно, не було. Люди завжди могли конфліктувати, нападати одне на одного і вбивати.За даними дослідників, у ранній історії, коли більшість людей були кочовими мисливцями-збирачами, війна була рідкісною або майже відсутньою. Археологічні знахідки свідчать, що масові травми, характерні для організованих бойових дій, стали значно частіше з’являтися після переходу людей до осілого життя та землеробства.Водночас окремі приклади насильства у доісторичних спільнотах все ж існували. Зокрема, науковці знаходили стародавні поховання зі слідами насильницької смерті, які можуть свідчити про сутички між групами людей.Після появи великих царств, імперій і держав війни стали значно поширенішими. Однак навіть тоді існували періоди відносного миру між сильними суперниками.Серед таких прикладів — тривалі перерви у війнах між Єгиптом і Хетською імперією приблизно у 1400-1200 роках до нашої ери, "довге п’яте століття" без великих війн між Римом і Персією, а також період миру між Китаєм, Кореєю та Японією приблизно з 1600 до 1850 року.Дослідники також згадують мир між ірокезькими народами у Північній Америці та відсутність великих міждержавних війн у Південній Америці після 1935 року.На думку істориків, війна була дуже частим явищем у людській історії, але не абсолютною нормою без винятків. Окремі суспільства й регіони змогли створювати тривалі періоди миру завдяки балансу сил, дипломатії, союзам або економічній вигоді від стабільності.Додамо, від появи сучасної людини на Землі могло змінитися від 10 до понад 12 тисяч поколінь. Точна кількість залежить від того, який середній вік народження дітей використовувати для розрахунків..

У суботу, 11 липня, міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш запланував поїздку в українську Волинську область. Він візьме участь у вшануванні пам’яті загиблих у регіоні під час Другої світової війни.Про це Владислав Косіняк-Камиш написав на своїй сторінці в соціальній мережі Х. Він зазначив, що хоче вшанувати пам’ять жертв Волинської трагедії."Уже багато років поспіль луцький єпископ Віталій Скомаровський організовує там траурні урочистості. Наші думки та молитви будуть з усіма, хто загинув лише тому, що був поляком. Жертви закликають не до помсти, а до пам’яті та правди", — додав очільник польського оборонного відомства.На початку цього тижня Інститут національної пам'яті Польщі висловив занепокоєння щодо позиції української політичної, соціальної, наукової та культурної еліт щодо діяльності та вшанування ОУН і УПА.Останнім часом помітною є ескалація конфлікту між Польщею й Україною. При цьому майже половина поляків, як свідчать результати опитування, яке провела компанія SW Research, відповідальним за таке напруження вважають саме Київ і українську владу. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск зазначив, що Польща й Україна добре усвідомлюють, що відносини між країнами перебувають у кризі, та намагаються розв’язати суперечності, які пов’язані з історичними питаннями.Він позитивно оцінив сам факт зустрічі президента України Володимира Зеленського та президента Польщі Кароля Навроцького на полях саміту НАТО в Анкарі. За його словами, публічні сигнали лідерів свідчать про бажання врегулювати розбіжності, які лише грають на руку Кремлю.Нагадаємо, що 5 липня з могили в польському Кракові зникнув барельєф українського письменника Богдана Лепкого. В Міністерстві закордонних справ України назвали інцидент свідомою провокацією..