# історія

Археологи дослідили 12 людських решток залізної доби та епохи вікінгів, виявлених поза звичайними місцями поховань. На кістках знайшли сліди численних травм, зокрема розтрощені черепи, переломи рук і сліди відсікання кінцівок, а деякі випадки можуть бути пов’язані з ритуальним насильством.Дослідники проєкту BODY-POLITICS вивчили рештки майже 200 людей, знайдені поза традиційними похованнями, зокрема в колодязях, під фундаментами бенкетних залів і під підлогою будинків. У межах окремого аналізу вони виявили 12 випадків із травмами, що охоплюють період приблизно від 500 року до нашої ери до 1050 року нашої ери. У восьми випадках сліди вказували на навмисне насильство, іноді — неодноразове, пише Daily Mail.Серед знахідок — рештки чоловіка віком близько 30 років, похованого в бенкетному залі в Гаммель-Лейре в Данії. Він мав три серйозні травми черепа, а також переломи передпліч, які могли виникнути, коли людина намагалася захистити голову від ударів.В іншому поселенні археологи знайшли частину черепа хлопчика віком від двох до чотирьох років зі слідами травми, можливо завданої мечем або іншою важкою зброєю. Замість традиційної кремації частину черепа поклали під підлогою будинку.Також дослідники виявили рештки жінки віком 17-25 років, похованої в ямі для приготування їжі. Її ліву гомілку розрубали навпіл гострим предметом. Цей удар міг стати смертельним або бути частиною подальшого жорстокого поводження з тілом, на якому також знайшли порізи й сліди опіків.Чому загиблих ховали незвичним способомНауковці припускають, що травми могли бути наслідком домашнього насильства, конфліктів у громаді чи бойових дій. Водночас розташування та стан деяких решток можуть свідчити про ритуальне поводження з померлими або навіть людські жертвоприношення. Однак дослідники наголошують, що встановити точні обставини кожного випадку складно."Ми ніколи не зможемо повністю зрозуміти їхнє мислення, але можемо обґрунтовано припустити, що вони хотіли тримати кістки певних померлих поруч або вірили, що самі кістки чи видовище насильства надавали певної сили", — пояснила провідна авторка дослідження Маріанна Хем Еріксен із Національного музею Данії.Співавтор роботи Кевін Кей з Університету Лестера зазначив, що в окремих випадках версія про людські жертвоприношення видається можливою, а подекуди — навіть імовірною. Наприклад, рештки людини, яка померла близько 400 року нашої ери, мали сліди двох смертельних ножових поранень між ребрами. Положення її зап’ясть під грудною кліткою може свідчити, що перед смертю людину зв’язали.Водночас Кей застеріг, що випадки суттєво відрізняються один від одного, тому не обов’язково йдеться про єдиний усталений ритуал."Ми стверджуємо, що їх об’єднує використання поховання в будинках для осмислення насильства — незалежно від того, чи було саме це насильство ритуальним", — пояснив дослідник.Автори роботи вважають, що незвичні поховання допомагають краще зрозуміти, як спільноти залізної доби та епохи вікінгів ставилися до насильства й померлих. Проте остаточно пояснити причини такого поводження з тілами археологи поки не можуть.Нагадаємо, нещодавно археологи отримали нові дані про одну з жертв виверження Везувію 79 року н. е., які дозволяють по-новому поглянути на останні миті життя мешканців Помпеїв.Додамо, приблизно 900 тисяч років тому людство було на межі вимирання. Нові дослідження доводять, що масова міграція людей з Африки пов'язана зі значними змінами клімату..

Директору меморіально-пошукового центру "Доля" та депутату Львівської облради Святославу Шереметі заборонили в'їзд та перебування в Шенгенській зоні терміном на п'ять років до 20 жовтня 2031 року.Про це заявив міністр внутрішніх справ Польщі Марцін Кервінський, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X.Саме Святослав Шеремета ініціював проголошення на Львівщині 2027 роком Романа Шухевича, Української повстанської армії й Олега Ольжича. Зараз же його офіційно внесли до відповідного реєстру небажаних осіб.Раніше в середу міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський повідомив, що підписав розпорядження про внесення до списку небажаних осіб голови комісії з питань культури Львівської обласної ради Святослава Шеремети."На клопотання Радослава Сікорського Святослава Шеремету внесено до реєстру небажаних осіб із забороною на в’їзд і перебування в країнах Шенгенської зони терміном на п’ять років — до 20 жовтня 2031 року", — написав Кервінський.Святослав Шеремета є директором комунального підприємства Львівської обласної ради з питань здійснення пошуку поховань учасників національно-визвольних змагань і жертв воєн, депортацій і політичних репресій "Доля", яке здійснює пошукові й ексгумаційні роботи, зокрема, на території Польщі.У коментарі виданню Zaxid.net він зазначив, що це негативно позначиться на роботі меморіально-пошукового центру "Доля", а також припустив, що останні заяви польських політиків і урядовців можуть бути пов’язані зі знайденими нещодавно у прикордонному польському селі Ласків похованнями цивільних українців, яких 1944 року вбили підрозділи Армії крайової та батальйонів хлопських."Я не виключаю, що це пов’язано з тим, що ми знайшли поховання цивільних українців у Ласкові. Ось так польська сторона реагує на правду", — наголосив Святослав Шеремета.Раніше Український інститут національної пам’яті повідомив, що понад 40 останків жертв виявлено українською експедицією на території православного кладовища у селі Ласків Люблінського воєводства у Польщі.Нагадаємо, деякі медіа оприлюднили інформацію, що через рішення Львівської облради оголосити 2027 роком УПА, Романа Шухевича й Олега Ольжича Польща призупинила надання Україні пакету військової допомоги..

Через рішення Львівської облради оголосити 2027 роком Української повстанської армії (УПА), Романа Шухевича й Олега Ольжича Польща призупинила надання Україні пакету військової допомоги.Таку інформацію оприлюднило видання "РБК-Україна" з посиланням на власні джерела."Депутати Львівської облради примудрилися провести це голосування просто під час підготовки до відправлення масштабного пакету військової допомоги Польщі. Через їхні безвідповідальні дії зараз постачання цього пакету призупинено", — зазначив співрозмовник журналістів.За його словами, триває активна робота, щоби врегулювати ситуацію на українському та міждержавному рівнях.Водночас заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Босацький заявив, що українська сторона пообіцяла скасувати рішення Львівської обласної ради. Його цитує Polsat News.Він поінформував, що польська сторона отримала запевнення від представників Офісу президента України, що рішення Львівської обласної ради не набуде чинності.Босацький додав, що після втручання Польщі постанова з цього питання зникла зі сайту Львівської обласної ради."Постанови зараз на цьому сайті немає, тож це вселяє надію. Ми віримо на слово українській владі й розраховуємо на виконання цих обіцянок", — заявив він.До цього міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський підписав клопотання про внесення депутата Львівської обласної ради Святослава Шеремети, який є ініціатором цього документа, до списку осіб, небажаних для перебування на території Польщі.Раніше Львівська облрада ухвалила постанову про проголошення 2027 року роком Української повстанської армії (УПА), її командира Романа Шухевича та діяча Організації українських націоналістів Олега Ольжича. Це рішення облради викликало різку реакцію з боку польської влади та політикуму.Нагадаємо, наприкінці серпня заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Босацький заявив, що поява Степана Бандери та Романа Шухевича у Національному пантеоні може ускладнити відносини України з Польщею та її подальшу європейську інтеграцію..

Флагманський поїзд 23/24 Київ — Холм матиме імʼя відомого українського історика й очільника Української Центральної Ради Михайла Грушевського. Крім того, курсуватимуть два потяги до Перемишля.Про це повідомила пресслужба "Укрзалізниці"."Ми віддаємо шану натхненнику українського національного руху, поєднуючи два визначні для нього міста, адже він народився у польському Холмі та працював у Києві майже 20 років", — ідеться в повідомленні.Залізничники нагадали, що саме під його головуванням Центральна Рада ухвалила IV Універсал, який офіційно проголосив Українську Народну Республіку самостійною, вільною та суверенною державою."У складі поїзда сучасні вагони підвищеного комфорту, побудовані в Україні під час повномасштабної війни", — зазначили в "Укрзалізниці".Там додали, що рейс вирушає під композицію МУР "Наш час настав", яка підкреслює важливість боротьби за єдину та вільну Україну — за що так палко виступав Михайло Грушевський.Залізничники зауважили, що наступні поїзди не мають гучної назви, однак курсують за важливими маршрутами:31/32 Київ — Перемишль має зручне стикування з поїздом до Берліна, Праги, Кракова, Катовіце, Вроцлава, має зупинки у Вінниці, Хмельницькому, Тернополі, Львові. Відправлення з Києва о 21:30, прибуття до Перемишля о 08:19.73/74 Дніпро — Перемишль курсує через Олександрію, Камʼянське, Пʼятихатки, Знамʼянку, Львів. Вирушає з Дніпра о 19:00, прибуває до Перемишля о 14:10. У цей час пасажири можуть пересісти на поїзд до Кракова, Варшави, Праги, Мюнхена."Продовжуємо працювати над зручним сполученням у різних напрямках", — підсумували в "Укрзалізниці".Нагадаємо, що сьогодні "Укрзалізниця" також повідомила, що продовжила маршрут швидкісного поїзда Інтерсіті+ №743 сполученням "Дарниця — Львів" до Трускавця через Дрогобич. Перший рейс за оновленим маршрутом запланований на 23 жовтня..

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш назвав неприйнятним ухвалене ще в липні рішення Львівської обласної ради про проголошення 2027 роком Української повстанської армії (УПА) та її головнокомандувача Романа Шухевича. Він вважає, що українська влада має від цього відмежуватися.Про це Владислав Косіняк-Камиш написав на своїй сторінці в соціальній мережі Х у вівторок, 20 жовтня, ввечері."Рішення Львівської обласної ради про проголошення 2027 роком УПА та Шухевича є неприйнятним. Таке рішення не сприяє побудові взаємної довіри між народами, а навпаки, поглиблює розколи. Необхідно, щоб українська влада відмежувалася від цієї позиції", — зазначив він.Львівська обласна рада ухвалила рішення про проголошення 2027 роком Шухевича, УПА й українського поета та археолога Олега Ольжича на засіданні комісії з питань культури, інформаційної політики та промоції 6 липня."Наступного року виповнюється 120 років від дня народження видатних лідерів боротьби за незалежність України, генерал-хорунжого та головнокомандувача Української повстанської армії Романа Шухевича й українського поета, очільника культурно-освітньої референтури та голови Проводу українських націоналістів Олега Ольжича. Крім того, наступного року відзначатимемо 85-річчя створення УПА", — йшлося в повідомленні облради, оприлюдненому того дня.Тоді ж облрада виступила з пропозицією звернутися до обласної військової адміністрації "напрацювати комплекс заходів із протидії дезінформації, можливо створити відповідний центр, у якому би працювали фахівці з польсько-українських відносин".Тоді ж Інститут національної пам'яті Польщі висловив занепокоєння щодо позиції української політичної, соціальної, наукової та культурної еліт щодо діяльності та вшанування ОУН і УПА.Нагадаємо, наприкінці серпня заступник міністра закордонних справ Польщі Марчин Босацький заявив, що поява Степана Бандери та Романа Шухевича у Національному пантеоні може ускладнити відносини України з Польщею та її подальшу європейську інтеграцію..

Археологи виявили під храмом Гробу Господнього в Єрусалимі залишки круглої мармурової споруди, зведеної навколо поховальної камери, яку християнська традиція пов’язує з похованням Ісуса Христа.Про відкриття повідомляє Daily Mail із посиланням на результати археологічних досліджень у храмі Гробу Господнього.Під сучасною святинею дослідники виявили фрагменти круглої мармурової споруди діаметром близько шести метрів. Вона оточувала висічену в скелі поховальну камеру, яку християни вшановують як місце поховання Ісуса Христа. За словами керівниці розкопок Франчески Романи Стасолли, навколишню породу навмисно зрізали, щоб відокремити камеру від інших поховань."Це камера, у якій, згідно з традицією, поклали тіло Христа", — пояснила археологиня.Дослідники вважають, що споруда могла бути пов’язана з монументом, зведеним за наказом римського імператора Костянтина у IV столітті. Саме тоді, близько 335 року, освятили первісний храм Гробу Господнього.Стасолла припускає, що ранні християни могли зберігати пам’ять про конкретну поховальну камеру впродовж кількох поколінь."Можливо, пам’ять про цю гробницю закріпилася в ранній християнській громаді й передавалася від покоління до покоління", — написала вона у звіті про розкопки.Коли звели мармурову спорудуЗнайдені фрагменти складаються з повторно використаних мармурових плит, з’єднаних розчином. На них також виявили сліди декоративних візерунків, які, ймовірно, з’явилися вже після правління Костянтина. Це може означати, що монумент ремонтували або перебудовували, зокрема після перського вторгнення до Єрусалима у 614 році. Наразі археологи досліджують розчин між плитами, щоб точніше визначити час їхнього встановлення.Попри невизначеність щодо датування окремих частин, кругла форма споруди відповідає давнім зображенням святині. Водночас збереглася лише частина її основи, тому повністю відтворити первісний вигляд монумента поки неможливо. Результати розкопок, які тривали з травня 2022-го до жовтня 2025 року, виклали у звіті обсягом 605 сторінок.Чи підтверджує знахідка місце поховання ІсусаХрам Гробу Господнього впродовж майже 1700 років вшановують як місце розп’яття, поховання та воскресіння Ісуса. Багато дослідників вважають цю версію історично обґрунтованою, зокрема через наявність у цій місцевості скельних поховань I століття. Водночас інші називають можливим місцем поховання так звану Садову гробницю в Єрусалимі.Нове відкриття дає археологічні свідчення того, що конкретну поховальну камеру виділили й почали вшановувати ще в давнину. Однак воно не встановлює остаточно, кому саме належали останки, які могли перебувати в гробниці.Під час досліджень археологи також знайшли фрагмент давньої дороги неподалік святині. Стасолла припускає, що вона могла вести до місця публічних страт на Голгофі, де, згідно з Біблією, розіп’яли Ісуса. Проте сама дослідниця наголошує, що це лише гіпотеза, яка потребує подальшої перевірки.Додамо, раніше поблизу міста Марсель у Франції археологи виявили частину давньоримського поселення, яке існувало приблизно дві тисячі років тому. Відкриття зробили в містечку Жеменос, за кілька десятків кілометрів від узбережжя.Читайте також: Унікальна знахідка в Помпеях: археологи розкрили нові деталі давньої трагедії.

Національний військово-історичний музей України створив цифровий архів, який налічує понад 500 артефактів російсько-української війни. Там зібрано предмети які стосуються періоду від Революції Гідності до звільнення Херсона.Про це повідомило "Суспільне Культура" з посилання на пресреліз музею."Команда розгорнула три спеціалізовані фотостудії просто в залах музею. За п'ять тижнів фахівці зробили понад шість тисяч світлин, оцифрувавши більш ніж 500 предметів періоду з 2014 року до сьогодення", — йдеться в повідомленні.Для складних об'єктів, наприклад, військових касок, зброї чи деформованої техніки, застосовували технологію пошарового поєднання точок фокусу (focus stacking). Це забезпечило максимальну чіткість кожного міліметра поверхні.Оцифрування проводили за міжнародними стандартами збереження даних. Незабаром усі створені матеріали передадуть до Єдиного державного реєстру Музейного фонду України."Оцифрування за міжнародними стандартами гарантує, що інформація про наші музейні скарби збережеться на покоління вперед, незалежно від будь-яких зовнішніх загроз", — пояснив керівник проєкту Влад Піоро.Особливу увагу автори приділили предметам побуту військових і полонених. Серед оцифрованих речей — шапка, яку полонені "азовці" зшили з радянської ватної ковдри у холодних камерах, і футболка з номерами телефонів родин побратимів. Її винесли на собі бійці, яких обміняли першими. Поряд із такими особистими речами команда зафіксувала бойові прапори, важке екіпірування, пошкоджену броню та безпілотники."Завдяки цифровим технологіям ми можемо показати експонати в деталях, пояснити їхнє походження, відтворити обставини історичних подій і донести ці розповіді до людей. Адже йдеться не просто про доступ до цифрових зображень, а про доступ до самої історії України", — наголосив військовий історик і заступник директора музею з наукової роботи Ярослав Тинченко.Окрім відцифрованих артефактів, у межах ініціативи також створили двомовний мультимедійний аудіогід, який охоплює 35 тематичних вітрин, повністю покриваючи експозицію третього поверху музею.Голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров переконаний, що аудіогід є унікальним посібником для школярів, студентів, вчителів і батьків."Автори у доступній і зрозумілій формі не лише надають слухачу потрібну інформацію, а й діляться з ним спогадами й емоціями безпосередніх учасників подій. З таких цеглинок, як цей проєкт, ми й вибудовуємо каркас нашої національної памʼяті", — підсумував він.Нагадаємо, що на початку року в Силах безпілотних систем запрацював цифровий облік та постачання майна і техніки зв’язку. Відтепер всі процеси відбуваються "без паперової тяганини та довгих погоджень"..

Українська експедиція виявила близько 30 останків українських жертв на території Польщі. Їх знайшли на православному кладовищі у селі Ласків Люблінського воєводства.Про це повідомили на Facebook-сторінці Українського інституту національної пам'яті (УІНП).Пошукові роботи проводять на замовлення Українського інституту національної пам’яті. Забезпечує проведення пошукових робіт комунальне підприємство "Доля", яке отримало від польської сторони відповідний дозвіл 31 серпня 2026 року."Виявлено як поодинокі, так і групові поховання українців, які загинули внаслідок нападу підрозділів Армії Крайової та Батальйонів хлопських у березні 1944 року", — йдеться в повідомленні.Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров зазначив, що спільним завданням є забезпечити гідне вшанування пам’яті всіх загиблих, незалежно від їхнього походження та національності."Адже справжнє примирення розпочинається з поваги до пам’яті кожного, визнання болю іншої сторони та спільного прагнення до порозуміння. Дякую польській стороні за можливість проводити дослідження", — наголосив він.Пошукові дослідження проводять на виконання домовленостей, досягнутих за результатами роботи Українсько-польської робочої групи у справах гідних поховань. Останні подібні пошукові експедиції, під час яких виявляли людські останки, відбулися 2016 року."Попередні результати пошукових досліджень підтверджують інформацію, відображену в спогадах колишніх мешканців Ласкова, яким вдалося врятуватися під час страшних подій березня 1944 року. Ми плануємо продовжувати пошук місць поховань, а наступним етапом провести ексгумаційні дослідження, перепоховати загиблих і гідно вшанувати їх пам'ять", — зауважив керівник комунального підприємства "Доля" Святослав Шеремета.Це вже другі пошукові роботи, які українська сторона проводить на території Польщі після тривалої перерви. Восени 2025 року відбулася перша українська пошукова експедиція, проведена на підставі офіційного дозволу польської влади. Роботи проходили в селі Юречкова.За різними історичними даними, під час масового вбивства українців у Ласкові 10 березня 1944 року загинули понад 300 людей. У межах досліджень істориків і експертів з України та Польщі встановлено дані про 327 мешканців Ласкова, які загинули 1944 року.Водночас окремі історики називають більшу кількість жертв — близько 350 осіб. Остаточну кількість жертв можна встановити внаслідок подальших історичних і пошукових досліджень.Нагадаємо, що на початку жовтня українські та польські фахівці успішно завершили пошукові й ексгумаційні роботи на території Голосківського цвинтаря у Львові. У результаті досліджень знайдено цілі останки понад ста польських воїнів і бійців німецької армії часів початку Другої світової війни..

Пригодницька драма Костянтина Коновалова "Довженко. Перший погляд" закінчила стартовий тиждень прокату в українських кінотеатрах. За цей період вона зібрала понад 1,6 мільйона гривень.Про це повідомило "Суспільне Культура" з посилання на команду фільму "Довженко. Перший погляд"."Довженко продовжує зустрічатися з глядачами у кінотеатрах. І нам дуже хочеться, щоби цих зустрічей було ще більше", — зазначили автори цього кінофільму.Підраховано, що за перший тиждень фільм уже побачили 8 857 глядачів. До того ж зібрати вдалося 1 622 055 гривень. У команді зазначили, що прокат іще триває.Картина переносить глядачів в Одесу 1926 року, куди Довженко приїжджає знімати свій перший фільм. У картині також зображені його близькі родичі та друзі — письменник Юрій Яновський, балерина Іда Пензо та директор кінофабрики Павло Нечеса.За словами творців, це не лише пригодницька драма про найвідомішого українського кіномитця, а фільм про свободу, про силу мистецтва, дружби та молодості перед обличчям тоталітарної системи, а також про ціну, яку доводиться платити за право бути собою.Головну роль на екрані втілив одеський актор Григорій Бакланов. Також у фільмі знялися народний артист України Богдан Бенюк, Максим Самчик, Поліна Василина, Роман Ясіновський.В Одесі знімали на таких локаціях, як готель "Лондонський", Приморський бульвар, Оперний театр і Одеська кіностудія. Зйомки також відбувалися в київських локаціях, зокрема, в музеї "Укрзалізниці" та на кіностудії імені Довженка.Загальний бюджет проєкту — 46 мільйонів гривень, з яких 54% покриває державне фінансування, а решта — кошти міжнародних партнерів.Нагадаємо, 16 вересня стало відомо, що Український Оскарівський Комітет обрав фільм "Сліди" режисерки Аліси Коваленко та співрежисерки Марисі Нікітюк претендентом від України на 99-ту премію "Оскар" у категорії "Найкращий міжнародний повнометражний фільм"..

У храмі Святого Андрія у Львові розпочали відновлювати вітражі, пошкоджені під час російської атаки. Майстри вже встановили риштування, щоб отримати доступ до чотирьох вітражів другого ярусу.Про це повідомила пресслужба Офісу охорони культурної спадщини на своїй сторінці у Facebook."Після демонтажу їх оцінять за станом: найбільш пошкоджені реставруватимуть, решту очистять, зміцнять і доповнять", — ідеться в повідомленрні.За словами реставраторки Марії Шумської-Барвінок, перший етап триватиме близько місяця. Вітражі та пошкоджене скло демонтують, виготовлять лекала та встановлять захисне антивандальне скло.До холодів воно має захистити храм від потрапляння води, допомогти стабілізувати температуру та вологість, а також запобігти подальшому пошкодженню настінних розписів.. "Далі вітражі реставруватимуть і поступово повертатимуть на місце. Усі роботи планують завершити до липня 2027 року", — додала реставраторка.Паралельно до кінця грудня планують відновити знищене пожежею вікно дзвіниці та дерев’яні віконниці, відтворивши їхню форму та матеріали."Про перебіг цих робіт повідомлятимемо окремо. Проєкт реалізують Офіс охорони культурної спадщини Львівської міської ради та ГО "ХЕМО: лабораторія моніторингу української спадщини" за підтримки Світового фонду пам’яток", — підсумували в Офісі охорони культурної спадщини.Нагадаємо, у квітні цього року стало відомо, що Україна розширює міжнародну співпрацю у сфері культури, домовившись про нові проєкти підтримки з низкою країн ЄС. Про це повідомили під час Міжнародної конференції "Співпраця заради стійкості", що відбулася у Львові..

У мережі оприлюднили рідкісне фото понтонної переправи через Дніпро в Києві, зроблене у 1943 році. На світлині видно залишки підірваного мосту імені Євгенії Бош, а вдалині — силует Великої дзвіниці Києво-Печерської лаври.Історичний кадр поширили в Instagram. На опублікованій світлині видно залишки зруйнованого мосту та понтонну переправу через Дніпро. Ліворуч у далині можна розгледіти Велику дзвіницю Києво-Печерської лаври.    View this post on Instagram           A post shared by Київ Історичний (@kyiv.historyy)Міст імені Євгенії Бош був одним із київських мостів через Дніпро у першій половині XX століття. Його відкрили 10 травня 1925 року, а проєкт споруди розробив інженер Євген Патон.Міст побудували на опорах колишнього Миколаївського ланцюгового мосту, який був зруйнований у 1920 році. Нова конструкція мала балкову схему, шість прогонів, загальну довжину 776 метрів і ширину 16 метрів.Назву споруда отримала на честь більшовицької діячки Євгенії Бош. Міст забезпечував сполучення між правим та лівим берегами столиці, зокрема ним проходила трамвайна лінія до Дарниці.У вересні 1941 року міст імені Євгенії Бош був підірваний радянськими військами під час відступу з Києва. Після завершення Другої світової війни його не відновлювали.Залишки опор споруди простояли ще кілька десятиліть. До середини 1960-х років їх, зокрема, використовували для лінії електропередачі, а згодом опори підірвали під час будівництва Метро-мосту, який звели дещо північніше.У Києві готують альтернативу мостам через ДніпроІсторичні кадри особливо актуальні на тлі сучасних планів щодо резервних шляхів сполучення між берегами столиці. Міністр відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник заявив, що в Києві планують розпочати будівництво кількох резервних переправ через Дніпро. Йдеться про насипні дамби з понтонними конструкціями, які мають забезпечити рух у разі пошкодження основних мостів."Невідкладні рішення — це дамба і понтонна переправа, які швидко будуються. Ця робота вже розпочата", — розповів Калашник.За його словами, підготовчі роботи вже тривають, а будівництво таких переправ може зайняти до трьох місяців. Резервні конструкції мають забезпечити щонайменше половину пропускної спроможності наявних мостів.Калашник також повідомив, що в перспективі розглядають спорудження тунелю під Дніпром. Серед інших варіантів — швидкоспоруджувані бетонні конструкції. Водночас міністр наголосив, що першочерговим завданням залишається захист наявних мостів та їхнє швидке відновлення у разі пошкодження."Перша черга — не допустити ураження. Друга частина — забезпечити захист. Третя — швидке відновлення. І четверте — прийняти рішення щодо альтернативних резервних переправ", — зазначив Калашник.За його словами, подібні резервні рішення планують опрацьовувати не лише в Києві, а й в інших регіонах України.Нагадаємо, раніше у мережі показали архівні фото Хрещатика у 1980 роках. На фото можна побачити, який вигляд мала українська столиця понад 40 років тому.Читайте також: Київ 60 років тому: унікальні фото з приватного архіву.

У суботу, 3 жовтня, в пункті пропуску "Угринів" на Львівщині прикордонники спільно з митниками виявили дві старовинні книги. Вони датовані 1906-1910 роками. Їх направлять на експертизу, щоби встановити історичну та культурну цінність.Про це повідомили на Facebook-сторінці Сьомого прикордонного Карпатського загону."Під час огляду транспортного засобу марки Audi, який прямував на виїзд з України, в багажному відділенні виявили два друкованих видання", — йдеться в повідомленні.Львівські прикордонники констатували, що це старовинні книги, датовані 1906-1910 роками.. "За кермом автомобіля перебувала 21-річна мешканка Львівщини", — акцентували в Сьомому прикордонному Карпатському загоні.За словами жінки, книги вона переміщувала до Польщі для свого брата, який займається колекціонуванням книг.За цим фактом працівники митниці склали відповідний протокол. Виявлені книги направлять на експертизу, яка має встановити їхню історичну чи культурну цінність.Нагадаємо, що в липні цього року київські митники запобігли незаконному вивезенню за кордон унікальної ікони "Богоматір Знамення", створеної у першій половині XIX століття. Культурну цінність намагалися відправити з України до Таїланду в міжнародному поштовому відправленні..

Українські та польські фахівці успішно завершили пошукові й ексгумаційні роботи на території Голосківського цвинтаря у Львові. У результаті досліджень було знайдено цілі останки понад ста польських воїнів та бійців німецької армії часів початку Другої світової війни.Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.Історія боїв та підготовка до дослідженьУ вересні 1939 року в передмістях Львова, зокрема на території колишнього села Голоско Велике, точилися запеклі бої між підрозділами Вермахту та Війська Польського. Загиблих тоді військовослужбовців поховали у братській могилі на сільському цвинтарі, який згодом, у 1958 році, увійшов до складу Львова.Протягом 2019 року на цій локації провели початкові пошукові дослідження, які виявили ознаки поховань. Згодом, 4 червня 2026 року, було надано офіційний дозвіл на проведення повноцінних ексгумаційних робіт.Результати розкопок та знайдені артефактиСамі польові роботи тривали з 25 серпня до 28 вересня 2026 року. За цей час вдалося виявити 113 цілих останків солдатів Війська Польського, а також останки 17 військовослужбовців Вермахту. Окрім того, знайдені окремі розрізнені фрагменти, які, ймовірно, належать ще двом особам.. Під час ексгумації фахівці також виявили безліч історичних предметів: солдатські жетони, медальйони, ґудзики та інші елементи уніформи, особисті речі й гільзи.Спільна робота українських та польських фахівцівДослідження виконувало ТОВ "Українська пам'ять" за безпосередньої участі польських колег — представників Інституту національної пам'яті Польщі та Вроцлавського медичного університету. Усі заходи реалізували відповідно до попередніх домовленостей Українсько-польської робочої групи з питань національної пам'яті задля подальшого належного перепоховання останків.Нагадаємо, Польща надала українській експедиції дозвіл на проведення пошукових робіт на території православного кладовища в селі Ласків Люблінського воєводства. Відповідне рішення ухвалив Люблінський воєводський консерватор пам’яток..

Унаслідок російської атаки на Київ у понеділок, 28 вересня, пошкоджень зазнав Національний музей Тараса Шевченка у середмісті столиці. Профільні спеціалісти оглядають будівлю музею, визначають масштаби пошкоджень.Паро це повідомив сайт Міністерства культури України (Мінкульт)."Це чергова атака Росії на українську освіту, науку та культуру. В середмісті столиці росіяни пошкодили Національний музей Тараса Шевченка. Російський безпілотник влучив у Будинок Президії Національної академії наук України — пам’ятку історії національного значення", — зазначила віцепрем’єр-міністерка України з гуманітарної політики України, міністерка культури України Тетяна Бережна.За її словами, Росія продовжує цілеспрямовано руйнувати те, що формує та зберігає українську ідентичність."Ми фіксуємо наслідки російських атак і докладаємо всіх зусиль для збереження нашої культурної спадщини", — наголосила посадовиця.. Будинок Президії Національної академії наук, зведений на початку XX століття, має статус пам’ятки історії національного значення. Національна академія наук України — вища наукова самоврядна організація України, яка проводить і координує фундаментальні та прикладні дослідження у природничих, технічних, суспільних і гуманітарних науках. Академію заснували 1918 року. Її першим президентом став видатний учений Володимир Вернадський.Національний музей Тараса Шевченка — літературно-художній музей у Києві, присвячений життю та творчості українського поета й художника, філософа, публічного інтелектуала Тараса Шевченка. російські атаки вже завдавали шкоди музею. 10 жовтня 2022 року внаслідок масованого ракетного удару по Києву вибухова хвиля пошкодила будівлю Національного музею Тараса Шевченка."Внаслідок повномасштабної російської агресії зафіксовані пошкодження або руйнування 2 138 об’єктів культурної спадщини та 2 640 закладів культури", — підсумували в Мінкульті.Нагадаємо, вчора ДСНС інформувала, що до двох осіб зросла кількість загиблих внаслідок російського удару по корпусу Національної академії наук України в Шевченківському районі Києва. Під завалами знайшли тіло людини..

Під час російського обстрілу в опонеділок, 21 вересня, зруйновано один із корпусів Запорізького національного університету. Там спалахнула масштабна пожежа. Це об'єкт культурної спадщини.Про це повідомили на Facebook-сторінці Запорізького національного університету (ЗНУ)."Корпус №3 ЗНУ — об’єкт культурної спадщини. У його стінах минали роки навчання, зустрічі, лекції та важливі моменти університетського життя", — йдеться в повідомленні.Пресслужба провідного вишу Запоріжжя констатувала, що цієї ночі корпус зазнав прямого влучання."Попереду — складна робота з відновлення. Але ми віримо, що зможемо повернути йому життя", — наголосили в ЗНУ.. У корпусі після рашистської  атаки спалахнула масштабна пожежа. Будівля постраждала як ззовні, так і зсередини.Також знищені автомобілі, припарковані поруч із місцем удару. Постраждали й будівлі, розташовані неподалік.Окрім того, у ЗНУ опублікували відео з наслідками російської атаки, яка завдала пошкоджень вищому навчальному закладу."Ранок після влучання. Студенти, викладачі, працівники разом усувають наслідки удару. Дякуємо кожному, хто прийшов", — наголосили у прес-службі університету.Нагадаємо, що минулої ночі російські окупанти атакували Україну 172 ударними безпілотниками типу Shahed (64 з них — реактивні), "Гербера", дронами-імітаторами типу "Пародія", а також "Бандероль" / "Дань-Т". Сили оборони знешкодили 148 цілей..