# історія

15 липня в Україні відзначають День української державності — відносно молоде державне свято, яке нагадує про понад тисячолітню історію українського державотворення. Воно має особливе символічне значення, адже підкреслює спадкоємність сучасної України від Київської Русі та нагадує, що українська державність має глибоке історичне коріння.Свято було запроваджене у 2021 році, а з 2024-го його відзначають 15 липня через перехід Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на новоюліанський календар. Дата збігається з Днем пам'яті рівноапостольного князя Володимира Великого та Днем хрещення Київської Русі-України.TrueUA розповідає, чому День української державності важливий для українців, коли його започаткували та що символізує це свято.Коли та чому з'явився День української державностіІдею запровадити окремий День української державності вперше озвучили ще у 2018 році відомі українські державні діячі, науковці та громадські активісти. Офіційно свято було встановлене указом президента Володимира Зеленського 24 серпня 2021 року — у день відзначення 30-річчя Незалежності України.Вперше День української державності відзначили у 2022 році. Спочатку його святкували 28 липня, однак після календарної реформи церков дату перенесли на 15 липня, щоб вона й надалі збігалася з Днем пам'яті князя Володимира Великого та Днем хрещення Київської Русі-України.Що символізує це святоДень української державності нагадує, що історія української держави починається не з проголошення незалежності у 1991 році. Дата підкреслює безперервність української державотворчої традиції — від Київської Русі, через княжу добу, козацьку державу, Українську Народну Республіку й до сучасної незалежної України.Особливого значення ця дата набула під час повномасштабної війни. Вона стала символом боротьби українців за власну державу, свободу та право на свою історію.Чому свято пов'язане з князем Володимиром ВеликимДату обрали невипадково. Вона припадає на День пам'яті князя Володимира Великого, якого вважають одним із найважливіших державотворців в історії України.За часів його правління Київська Русь зміцнила міжнародні зв'язки, увійшла до європейського християнського простору та отримала потужний поштовх для розвитку освіти, культури, писемності й права. Саме через це День української державності пов'язаний не лише з християнською традицією, а й із формуванням української державності.Чим День державності відрізняється від Дня НезалежностіПопри схожість назв, це різні свята. Так, День Незалежності, який відзначають 24 серпня, присвячений відновленню незалежної української держави у 1991 році після проголошення Акта незалежності України.Тоді як День української державності має значно ширший історичний зміст. Він нагадує про багатовіковий шлях українського народу до власної держави та підкреслює, що українська державність формувалася протягом століть і має понад тисячолітню історію.Додамо, щороку 28 червня Україна відзначає День Конституції — свято, що символізує верховенство права, демократію та незалежність нашої держави. TrueUA розповів історію цього дня та цікаві факти про свято.Читайте також: День Володимира: найкращі привітання з іменинами у віршах та листівках.

Традицію виготовлення, навчання та гри на великих казаноподібних козацьких барабанах — "Запорозьких тулумбасах" — внесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.Про це повідомила пресслужба Міністерства культури України."Запорозькі тулумбаси — традиція виготовлення, навчання та гри на великих казаноподібних козацьких барабанах", — так звучить формулювання, щодо якого відповідний наказ видало Міністерство культури України.Традиція виготовлення та гри на запорозьких тулумбасах є живою практикою Запорізького краю, що поєднує виконавське мистецтво, традиційну музику, ремесло, усну передачу знань і військово-церемоніальні функції. У громаді побутують назви "Запорозькі тулумбаси", "козацькі тулумбаси", "грати на тулумбасах", "тулумбасити".Тулумбаси — це великі казаноподібні козацькі барабани з металевим або дерев’яним корпусом і натуральною мембраною. Їх виготовлення охоплює добір матеріалів, роботу з деревом і металом, створення мембран і калатал, оздоблення, ремонт та догляд за інструментом.Гра передбачає використання ритмічних формул, різних технік звуковидобування, ансамблеве музикування та публічне виконання."Тулумбаси виконували сигнальні, військово-організаційні та церемоніальні функції: скликали громаду, супроводжували козацькі ради, урочистості, військові й святкові події. Їхнє звучання символізує силу, єдність, гідність і зв’язок із козацькою спадщиною", — наголосили в Мінкульті.Там додали, що традиція активно практикується в Запоріжжі через школу гри на тулумбасах, майстер-класи, публічні виступи, освітні та музейні ініціативи, зокрема, навколо Музею історії музичних інструментів "Барабанза". Передача знань відбувається через безпосереднє навчання, слухове наслідування та спільну практику."Традиція має важливе значення для локальної ідентичності Запоріжжя, культурної стійкості прифронтової громади та передачі козацької звукової спадщини молодшим поколінням. В умовах російсько-української війни тулумбаси стали символом спадкоємності, єдності та зв’язку між традицією Війська Запорозького та сучасним досвідом захисту України", — підсумували в культурному відомстві України.Нагадаємо, що у квітні Міністерство культури України додало до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини "Традицію вбирання хрестів Хресної дороги у селі Монастирок Тернопільської області"..

Українська влада та польський уряд шукають шляхи знаття напруги між країнами після скандалу з позбавленням Володимира Зеленського ордена Білого орла. 11 липня вшановували жертв подій на Волині. Як обидві країни підійшли до цієї події?TrueUA аналізував, як частина польського політикуму вирішила отримати електоральні дивіденди від чергового витка протистояння Києва і Варшави через складні моменти історичної пам’яті. У сусідній державі почастішали випадки агресії щодо українців, як сталося у Вроцлаві, де компанія агресивних молодиків влаштувала жорстоку розправу над підлітком-українцем одразу після того, як почула його розмову українською мовою.Інший резонансний випадок мав місце у Познані, де група ультраправих радикалів влаштувала допит українці в офісі компанії, яка займається правовим супроводом наших біженці від війни, розпитували про ставлення до Степана Бандери, а потім виклали відео у мережу. Такі інциденти розслідує польська поліція, обіцяє покарати кривдників, це добре, але рівень ксенофобії щодо наших співгромадян у Польщі помітно зріс, і це — факт.Як свідчать результати опитування, проведеного компанією SW Research на замовлення видання RP.pl, 46,6% поляків покладають відповідальність за ескалацію конфлікту на нашу країну, 12,7% респондентів назвали відповідальною Польщу, а 25,4% вважають, що винні обидві сторони. Тобто маховик антиукраїнської істерії приносить результат, питання — яким саме силам і чи є це довготривалим трендом із відповідними наслідками?Як Київ і Варшава намагаються досягти потепління19 червня президент Польщі Кароль Навроцький ухвалив рішення про позбавлення свого українського колеги Володимира Зеленського ордену Білого орла. У відповідь президент України відіслав свій орден до Польщі кур’єрською службою. Важливо, що те ж саме зробили попередні президенти Леонід Кучма, Віктор Ющенко і Петро Порошенко. У Варшаві пропрезидентські політики здійняли лемент, мовляв, українці проявили неповагу до Польщі. На це відповів глава МЗС сусідньої держави Радослав Сікорський:"У європейській культурі орденів позбавляють за скоєння злочинів. А тут йшлося про розбіжності в поглядах на дуже важливі історичні питання".Після цього з українського та польського боку відбулося кілька дуже важливих кроків. Перший: головний наш дипломат Андрій Сибіга зустрівся з колегою Сікорським у Варшаві, домовилися про низку спільних кроків, зокрема, про регулярні консультації між міністерствами закордонних справ, зустрічі істориків та залучення релігійних лідерів до діалогу для зниження напруги в окремих гуманітарних питаннях.Це дуже важливе рішення з огляду на політичні спекуляції окремих польських політиків. Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, перебуваючи в Україні, заявив:"Ми віддаємо шану жертвам і згадуємо в молитві під час Святої Меси тисячі невинних поляків, чиї життя були забрані лише тому, що вони були поляками. Пам'ять — наш обов'язок. Правда — основа примирення!".Своєю чергою, український посол у Польщі Василь Боднар 11 липня, у день вшанування жертв Волинської трагедії, поклав вінок у Волинському сквері у Варшаві. Ні в одному, ні в іншому випадку не було жодних питань чи інцидентів, що підтвердило штучність, роздутість теми польськими ультраправими політиками.Другий крок: у Польщі оприлюднили інформацію про військову допомогу, надану Україні з початку повномасштабного вторгнення. Загальна сума приблизно 3,5 мільярда доларів. Це рішення польського уряду багато хто критикував, але потрібно розуміти, що воно спрямоване проти внутрішньої опозиції.Коли та прознала, що Польща передала нам ракети для ППО Patriot, здійняла галас. Один із лідерів антиукраїнської партії "Конфедерація" Кшиштоф Босак звинуватив уряд у таємній передачі ракет. А відвертий українофоб, очільник Бюро міжнародної політики канцелярії президента Польщі Марцін Пшидач закинув уряду, що той поступився чергою в отриманні цих ракет від США.Сенс рішення пояснив прем’єр-міністр Дональд Туск:"Польські політики не можуть обговорювати допомогу Україні в контексті якоїсь безглуздої політичної боротьби. Це питання нашої безпеки. Кожна ракета, випущена в Україні, яка влучно знищує снаряди, ракети, дрони й літаки агресора, — це більша безпека Польщі".А днями Туск наголосив, що за розпалюванням ворожнечі стоять російські боти, то ж уряд збирається жорстко протидіяти дезінформації, а спецслужби каратимуть за будь-які переслідування за національною ознакою. Додамо: не тільки боти, а й польські політики, які прагнуть на українофобії восени наступного року отримати більшість у законодавчому органі.Як відповіли антиукраїнські силиЗрозумівши, що їхня стратегія валиться, вони вирішили перехопити ініціативу. Коротко, що з цього вийшло. Під час саміту НАТО в Анкарі зустрілися Зеленський і Навроцький. Останній під час зустрічі знову порушував історичну тематику. Після цього заявив: розбіжності — зберігаються. Можна припустити, що заради цієї заяви Навроцький і зустрічався. Як пояснив президент України, "потрібно, щоб ми були конструктивні і делікатні, щоби не зруйнувати важливі, дружні, сусідські відносини між Україною і Польщею". Видається, польський президент дотримується іншої думки.Під час заходів з нагоди річниці подій на Волині Навроцький виступив за заборону використання червоно-чорного прапора (у Польщі наголошують, що це прапор виключно УПА). І знову згадав про якусь "бандерівську ідеологію" — міф, вигаданий у Польщі. А кандидат у прем’єри від партії "Право і справедливість" Пшемислав Чарнек анонсував внесення до Сейму резолюції щодо блокування вступу України до Євросоюзу за вшанування УПА. У Кремлі — аплодують!"Ми бачимо, що російська агентура буквально намагається підігріти польсько-українські емоції. Свою справу роблять і мільйони тролів в Інтернеті, і ми знаємо, кого це тішить: пана Медведєва, пані Захарову, нас до цього заохочують. Тому пропоную замислитися, адже від XVII століття польсько-українські суперечки, злочини чи конфлікти завжди служили нашому спільному ворогові", — прокоментував заяви правої опозиції глава МЗС Сікорський.Але Навроцький та йому подібні продовжують підігрівати українофобію. Звідси логічне питання: невже у Польщі виросло покоління політиків — агентів Росії?Агенти Кремля чи "корисні ідіоти"?Відповідь парадоксальна: і так, і ні. Є, хто прикривається демократичними процедурами, на кшталт "Конфедерації польської корони" Гжегожа Брауна. Відверті українофоби та противники Євросоюзу, але вони мають чималий рейтинг серед виборців. А є такі, як "Право і справедливість", Ярослав Качинський, Кароль Навроцький та його оточення. Вони за своєю суттю — антиросійські, проте десятиліттями спекулювали на тематиці національної пам’яті і це їм приносило дивіденди. Чи є у них економічна програма для поляків без Євросоюзу та НАТО? Звісно ж, ні.TrueUA аналізував, що собою являють нинішні європейські ультраправі. Вони паразитують на слабостях демократії, граючи тим самим проти політичної єдності в Європі. Бо свій результат на виборах — важливіший.Як має чинити Україна в історії з польськими ультраправими?Перше: уряд Туска мусить задовольняти інтереси всього населення, тому іноді від його спікерів можна почути й не зовсім приємні речі, але головне — ці люди працюють на спільний із нами результат. Тому потрібно працювати спільно, шукаючи точки дотику. Перемога восени наступного року партії Туска та інших польських лібералів — нам на руку.Друге: поляки хочуть продовжувати пошукові роботи для ексгумації жертв полій на Волині, жодним чином їм не треба заважати, щобільше, в разі знахідок (поки таких не було) — покладати вінки на могили жертв. Чи потрібно від поляків вимагати чогось у відповідь? Головне, щоб "ПіС", яка висунула Чарнека кандидатом у прем’єри, не прийшла до влади восени 2027 року та не сколотила коаліцію з двома "конфедераціями", заради цього є сенс скористатися відомим прислів’ям "мовчання — золото".Нарешті, третє: чим ближче до старту парламентських виборів у Польщі, тим очевидніше, що тамтешні спецслужби активізують протидію російським впливам, у них просто не буде іншого виходу. У цьому контексті дуже важливою є робота наших спецслужб зі збору інформації про роботу агентури РФ у сусідній державі. Прийде час, коли Варшава звернеться по цю інформацію до Києва..

В історії людства могли бути тривалі періоди без воєн у сучасному розумінні цього слова. Водночас насильство між людьми існувало завжди, тому відповідь залежить від того, що саме вважати війною.Про це пише Live Science. Історик Стенфордського університету Ієн Морріс пояснює: якщо війною вважати збройний конфлікт між урядами, то більшу частину історії людство справді жило без воєн. Причина в тому, що майже 99% людської історії не існувало держав і урядів у сучасному розумінні.Натомість, якщо говорити про насильство загалом, то повністю мирного періоду в історії людей, ймовірно, не було. Люди завжди могли конфліктувати, нападати одне на одного і вбивати.За даними дослідників, у ранній історії, коли більшість людей були кочовими мисливцями-збирачами, війна була рідкісною або майже відсутньою. Археологічні знахідки свідчать, що масові травми, характерні для організованих бойових дій, стали значно частіше з’являтися після переходу людей до осілого життя та землеробства.Водночас окремі приклади насильства у доісторичних спільнотах все ж існували. Зокрема, науковці знаходили стародавні поховання зі слідами насильницької смерті, які можуть свідчити про сутички між групами людей.Після появи великих царств, імперій і держав війни стали значно поширенішими. Однак навіть тоді існували періоди відносного миру між сильними суперниками.Серед таких прикладів — тривалі перерви у війнах між Єгиптом і Хетською імперією приблизно у 1400-1200 роках до нашої ери, "довге п’яте століття" без великих війн між Римом і Персією, а також період миру між Китаєм, Кореєю та Японією приблизно з 1600 до 1850 року.Дослідники також згадують мир між ірокезькими народами у Північній Америці та відсутність великих міждержавних війн у Південній Америці після 1935 року.На думку істориків, війна була дуже частим явищем у людській історії, але не абсолютною нормою без винятків. Окремі суспільства й регіони змогли створювати тривалі періоди миру завдяки балансу сил, дипломатії, союзам або економічній вигоді від стабільності.Додамо, від появи сучасної людини на Землі могло змінитися від 10 до понад 12 тисяч поколінь. Точна кількість залежить від того, який середній вік народження дітей використовувати для розрахунків..

У суботу, 11 липня, міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш запланував поїздку в українську Волинську область. Він візьме участь у вшануванні пам’яті загиблих у регіоні під час Другої світової війни.Про це Владислав Косіняк-Камиш написав на своїй сторінці в соціальній мережі Х. Він зазначив, що хоче вшанувати пам’ять жертв Волинської трагедії."Уже багато років поспіль луцький єпископ Віталій Скомаровський організовує там траурні урочистості. Наші думки та молитви будуть з усіма, хто загинув лише тому, що був поляком. Жертви закликають не до помсти, а до пам’яті та правди", — додав очільник польського оборонного відомства.На початку цього тижня Інститут національної пам'яті Польщі висловив занепокоєння щодо позиції української політичної, соціальної, наукової та культурної еліт щодо діяльності та вшанування ОУН і УПА.Останнім часом помітною є ескалація конфлікту між Польщею й Україною. При цьому майже половина поляків, як свідчать результати опитування, яке провела компанія SW Research, відповідальним за таке напруження вважають саме Київ і українську владу. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск зазначив, що Польща й Україна добре усвідомлюють, що відносини між країнами перебувають у кризі, та намагаються розв’язати суперечності, які пов’язані з історичними питаннями.Він позитивно оцінив сам факт зустрічі президента України Володимира Зеленського та президента Польщі Кароля Навроцького на полях саміту НАТО в Анкарі. За його словами, публічні сигнали лідерів свідчать про бажання врегулювати розбіжності, які лише грають на руку Кремлю.Нагадаємо, що 5 липня з могили в польському Кракові зникнув барельєф українського письменника Богдана Лепкого. В Міністерстві закордонних справ України назвали інцидент свідомою провокацією..

Польща й Україна добре усвідомлюють, що відносини між країнами перебувають у кризі, та намагаються розв’язати суперечності, які пов’язані з історичними питаннями.Про це заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, його цитують журналісти агенції PAP. Він позитивно оцінив сам факт зустрічі президента України Володимира Зеленського та президента Польщі Кароля Навроцького на полях саміту НАТО в Анкарі.За його словами, публічні сигнали лідерів свідчать про бажання врегулювати розбіжності, які лише грають на руку Кремлю."Росіяни стали би найщасливішими, якби сталася серйозна криза в польсько-українських відносинах", — зауважив прем'єр-міністр Польщі.Туск також звернув увагу на появу в соцмережах провокаційних матеріалів, які ображають польські компанії, що допомагають Україні.Він наголосив, що за розпалюванням ворожнечі часто стоять російські боти. Уряд Польщі збирається жорстко протидіяти дезінформації, а служби каратимуть за будь-які переслідування за національною ознакою.Також перед річницею Волинської трагедії, яка останнім часом стала темою гарячих спекуляцій, польський прем'єр-міністр закликав сторони до взаємного діалогу без надмірних емоцій."Звертаюся до всіх порядних, мудрих і відповідальних українців. Пам’ятайте, що велика європейська спільнота побудована на правді, а правда є абсолютно необхідною основою примирення. Тому я розраховую на переосмислення з українського боку, але також звертаюся до всіх у Польщі із закликом стримати надмірні емоції ", — наголосив Дональд Туск.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський прокоментував заяву президента Польщі Кароля Навроцького про відсутність домовленостей щодо історичних питань. Він наголосив, що Київ і Варшава мають вирішувати такі теми конструктивно, не ставлячи під загрозу стратегічне партнерство..

У вівторок, 7 липня, Інститут національної пам'яті Польщі висловив занепокоєння щодо позиції української політичної, соціальної, наукової та культурної еліт щодо діяльності тв вшанування Організації українських націоналістів (ОУН) і Української повстанської армії (УПА).Відповідну заяву Інститут національної пам’яті Польщі опублікував на своїй сторінці у Facebook."Висловлюємо велике занепокоєння голосами представників української політичної, соціальної, наукової та культурної еліт (зокрема, істориків), які утверджують діяльність різних фрагментів бандерівського руху в Україні та заперечують факт геноциду, вчиненого цим про поляків та інших народів", — ідеться в ній.Особливе обурення в поляків викликає президент Володимир Зеленський, який надав Центру спеціальних операцій "Північ" Сил спеціальних операцій ЗСЦ ім'я "Героїв УПА"."Це образа пам'яті жертв, убитих УПА, та всієї польської нації. Ми занепокоєні також проєктом будівництва Національного пантеону, в якому також будуть поховані керівники таких формувань, як ОУН і УПА", — додали в документі.Інститут національної пам’яті Польщі закликав українську владу й українське суспільство припинити такі дії, які заважають процесу об'єднання народів."Ми хочемо жити в дружбі зі східними сусідами, але не можемо терпіти фальсифікацію історії та віддавати шану формаціям, які жорстоко вбивають поляків і польських громадян інших національностей", — підсумовується в заяві.В Інституті національної пам’яті Польщі додали, що заяву одностайно ухвалила колегія їхньої організації.Нагадаємо, що останнім часом помітною є ескалація конфлікту між Польщею й Україною на історичному ґрунті. Як свідчать результати опитування, яке провела компанія SW Research на замовлення видання RP.pl, майже половина поляків відповідальним за таке напруження вважають саме Київ і українську владу..

Майже 2 300 музейних предметів зараз перебувають за кордоном. Але без змін до законодавства їх можуть повернути в Україну під російські обстріли.Про це повідомили на Facebook-сторінці Коаліції дієвців культури, де закликали народних депутатів України ухвалити відповідний законопроєкт, який зможе змінити ситуацію.Міністертво культури у відповідь на запит Коаліції дієвців культури повідомило, що станом на 29 червня 2026 року за кордоном перебувають 2 299 предметів державної частини Музейного фонду України."Українське законодавство досі не дозволяє вивозити музейні колекції за кордон для їхнього безпечного зберігання. Тому вже п'ятий рік музеї змушені оформлювати евакуацію як виставки, реставрацію чи наукову експертизу", — йдеться в повідомленні.Виправити цю ситуацію має законопроєкт №14391, який уперше створює законну процедуру тимчасового зберігання музейних колекцій за кордоном під час війни."Попри це, Верховна Рада вже понад місяць не включає його до порядку денного", — зауважили в Коаліції дієвців культури.Там наголосили: якщо рішення й надалі відкладатимуть, то музеї  будуть змушені повернути колекції під обстріли, оскільки втратять можливість легально залишати їх у безпеці за кордоном."Закликаємо народних депутатів невідкладно розглянути й ухвалити законопроєкт №14391. Це рішення напряму стосується збереження культурної спадщини України", — пояснили в Коаліції дієвців культкри.Нагадаємо, минулого тижня в Міністерстві культури України розповідали про те, що понад один мільйон євро міжнародної підтримки для захисту культурної спадщини та культурно-чутливого відновлення отримає Україна від партнерів..

Кабінет міністрів України ухвалив постанову, згідно з якою Український національний пантеон розмістять на території Національного заповідника "Києво-Печерська лавра".Про це повідомили в Українському інституті національної пам'яті (УІНП). Там зазначили, що постанова є логічним продовженням реалізації проєкту щодо створення Українського національного пантеону.Документ передбачає:розробку концепції та структури пантеону Українським інститутом національної пам’яті;забезпечення науково-методичного супроводу процесу утворення пантеону та визначення форм меморіалізації;проведення експертних і публічних обговорень із питань, пов’язаних з утворенням і діяльністю пантеону.Також УІНП спільно з Міністерством закордонних справ України мають забезпечити проведення верифікації борців за незалежність України й інших осіб, які відіграли значну роль у формуванні національної свідомості та ідентичності українців, і членів їхніх сімей, похованих за межами України, щодо яких доцільне здійснення перепоховання на території пантеону.На Міністерство культури України, до сфери якого належить Національний заповідник "Києво-Печерська лавра", покладено відповідальність за розташування пантеону з урахуванням обмежень у використанні земельних ділянок, вимог стосовно охорони культурної спадщини та міжнародних зобов’язань України, а також забезпечення організації та проведення архітектурного конкурсу на найкращий архітектурний проект пантеону за участю представників державних органів, органів місцевого самоврядування, громадськості, міжнародних організацій, релігійних об’єднань і провідних архітекторів, істориків, мистецтвознавців.Створення, облаштування, утримання та забезпечення функціонування пантеону в складі Національного заповідника "Києво-Печерської лаври" здійснюватиметься за рахунок державного бюджету й інших джерел, не заборонених законодавством."Це підсумок тривалого шляху — від ідеї, висловленої понад 30 років тому, до чіткого законодавчого регулювання", — резюмували в Українському інституті національної пам’яті.Нагадаємо, що 1 липня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №15360 "Про Український національний пантеон". Це відбулося за прискореною процедурою. Парламент також підтримав невідкладне направлення закону на підпис Руслану Стефанчуку та Володимиру Зеленському..

На аукціон Christie’s виставили рідкісний череп шаблезубого хижака Smilodon fatalis, який жив наприкінці льодовикового періоду. Очікується, що викопний експонат із майже 17-сантиметровими іклами можуть продати за 1,5 мільйона фунтів стерлінгів (≈ 87,7 млн грн).Про це повідомляє Daily Mail. Череп знайшли 2008 року в карстовій воронці в окрузі Колумбія, штат Флорида. Вік скам’янілості оцінюють у межах від 11 до 70 тисяч років.Smilodon fatalis часто називають шаблезубим тигром, хоча точніше йдеться про шаблезубого кота. Цей хижак мешкав в Америці приблизно від 2,5 мільйона років тому і зник близько 10 тисяч років тому, наприкінці останнього льодовикового періоду.Особливістю Smilodon fatalis були масивні верхні ікла. У цього екземпляра вони сягають шести і трьох чвертей дюйма, тобто майже 17 см.За описом аукціонного дому, череп є одним із найупізнаваніших символів зниклої фауни льодовикового періоду. У Christie’s наголошують, що добре збережені черепи такого рівня рідко з’являються у приватних колекціях.Як полювали шаблезубі хижакиSmilodon fatalis був одним із головних хижаків свого часу. За розмірами він був близький до найбільших сучасних великих котів і міг важити від 160 до 280 кг.Науковці вважають, що його довгі ікла не були пристосовані до тривалої боротьби чи роздроблення кісток. Натомість хижак, імовірно, використовував потужні передні кінцівки, щоб утримати здобич, а потім завдавав точного укусу в м’які тканини, зокрема в ділянку шиї.За однією з гіпотез, Smilodon міг широко розкривати пащу — до 120 градусів. Це дозволяло йому ефективно використовувати довгі ікла під час атаки. Серед потенційної здобичі шаблезубих котів були великі травоїдні тварини льодовикового періоду, зокрема бізони, верблюди, коні та гігантські наземні лінивці.Люди з’явилися в Америці ще до вимирання Smilodon fatalis, тому певний час могли співіснувати з цими хижаками на одному континенті.Нагадаємо, в червні особисті речі легендарної акторки Мерилін Монро вперше за тривалий час виставили на аукціон, відкривши нові деталі її приватного життя.Читайте також: Рідкісний лот з "Титаніка": на аукціон виставили жилет врятованої пасажирки.

У вівторок, 7 липня, Європейський парламент обговорить доповідь щодо прогресу України на шляху до членства в Європейському Союзі. Польські євродепутати подали до документа правки, які стосуються Волинської трагедії та діяльності Української повстанської армії.Про це повідомляє RMF24 із посиланням на власні джерела.За даними видання, до звіту про Україну загалом подали понад 400 поправок. Частина з них стосується історичних питань у польсько-українських відносинах, зокрема Волині, УПА та рішення президента України Володимира Зеленського про присвоєння одному з підрозділів Сил оборони назви "імені Героїв УПА".Партія "Право і справедливість" подала чотири поправки. В одній із них пропонують зафіксувати, що Українська повстанська армія є організацією, яка, на думку авторів правки, посилалася на нацистську ідеологію та несе відповідальність за масові злочини проти цивільного населення.Інші поправки передбачають заклик до України засудити ідеологію, символіку та діяльність УПА, а також провести ексгумацію і забезпечити гідне поховання жертв. Польські євродепутати також хочуть внести до документа положення про відповідальність УПА за злочин геноциду проти польського народу.Окрема правка стосується засудження героїзації в Україні осіб, пов’язаних з УПА, зокрема Степана Бандери. Також польські політики порушили питання демонстрації символіки УПА українськими біженцями у країнах ЄС.Правку підготувала і Європейська народна партіяАльтернативну поправку також підготували представники Європейської народної партії. Її авторами стали євродепутат від польської "Громадянської коаліції" Анджей Галіцький та доповідач щодо України Міхаель Галер.За інформацією RMF24, цю поправку планують включити до пункту про процес вступу України до ЄС. Так, питання Волині може бути безпосередньо пов’язане з оцінкою європейського шляху Києва.У тексті правки автори висловлюють жаль через рішення Зеленського присвоїти одному з українських підрозділів назву "імені Героїв УПА". Вони вважають, що цей крок ігнорує польську історичну чутливість і біль родин жертв Волинської трагедії.Галіцький заявив RMF24, що героїзація винуватців злочинів проти цивільного населення, на його думку, суперечить європейським цінностям. Він також наголосив, що Польща підтримує Україну у війні з Росією, однак очікує поваги до важливих для поляків історичних питань. Водночас співрозмовники RMF24 припускають, що дискусія щодо звіту про прогрес України може частково перетворитися на дебати про Волинську трагедію.Що передувалоКароль Навроцький позбавив Володимира Зеленського ордена Білого Орла через суперечку навколо присвоєння одному з українських військових підрозділів назви "Герої УПА".Після цього Зеленський заявив, що повертає нагороду президентові Польщі. Він наголосив, що Україна вдячна польському народові за підтримку та залишається відкритою до діалогу щодо складних сторінок спільної історії.Свої польські нагороди також вирішили повернути колишні президенти України Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Петро Порошенко. Від інших польських відзнак відмовилися керівник Офісу президента Кирило Буданов і міністр закордонних справ Андрій Сибіга.Додамо, на думку польського міністра-координатора спеціальних служб Томаша Семоняка, Росія може скористатися напруженістю у відносинах між Україною та Польщею для здійснення зловмисних дій. Їх варто очікувати вже найближчим часом..

У середу, 1 липня, Верховна Рада ухвалила законопроєкт №15360 "Про Український національний пантеон". Це відбулося за прискореною процедурою. Парламент також підтримав невідкладне направлення закону на підпис Руслану Стефанчуку та Володимиру Зеленському.Про це повідомив народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк."Парламент схвалив законопроєкт №15360 — створення Українського національного пантеону За основу та в цілому — 287", — написав він у своєму Telegram-каналі.Тож Український національний пантеон матиме статус об'єкта державної власності, який не можна приватизувати або передавати в оренду. Для його будівництва місце можуть визначити, зокрема, на територіях природно-заповідного фонду чи в межах історичних ареалів без зміни цільового призначення земельної ділянки.Згідно з документом, тут можуть вшановувати очільників української держави різних історичних періодів:князів Русі та гетьманів Запорозького війська;президентів Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки та сучасної України (крім усунутих у порядку імпічменту);головнокомандувачів армії УНР, Галицької армії, "Карпатської Січі", Української повстанської армії та Збройних Сил України періоду війни за незалежність.Також у пантеоні можуть увічнювати пам'ять діячів науки, культури, спорту, мовознавства та нобелівських лауреатів, пов'язаних з Україною.Закон забороняє вшанування осіб, засуджених за злочини проти національної безпеки чи миру, а також тих, на кого поширюється дія законодавства про декомунізацію та заборону російської імперської символіки.Перепоховання дозволятимуть лише у визначених законом випадках:якщо наявній могилі загрожує знищення;якщо виявлено незахоронені останки;якщо поховання розташоване за кордоном;якщо йдеться про людину, яка померла після набрання законом чинності.Загальне правило передбачає, що з дня смерті має минути щонайменше 20 років, хоча в окремих випадках цей термін можуть скоротити.Кожне рішення про вшанування конкретної особи ухвалюватиметься окремим законом Верховної Ради після розгляду спеціальним дорадчим колегіальним органом, до складу якого увійдуть історики, представники Українського інституту національної пам'яті та громадських організацій. Для перепоховання також необхідна згода родичів.Закон визначає, що церемонії вшанування проходитимуть із військовими почестями за участю президента України, керівництва Верховної Ради й уряду, а відвідування пантеону стане частиною державного протоколу. За наругу над меморіалом передбачено юридичну відповідальність."Метою цього законопроєкту є подальше формування та реалізація державної політики загальнонаціональної пам'яті, створення належних умов для гідного вшанування найвидатніших діячів української історії, культури, науки, державотворення та визвольної боротьби. Український національний пантеон має стати загальнонаціональним місцем пам'яті та пошани тих, хто своєю працею, талантом та жертовністю творив Україну", — наголосила перед голосуванням представниця президента у Верховній Раді Галина Михайлюк.Вона зазначила, що створення Українського національного пантеону є одним із ключових національних завдань, покликаних об'єднати суспільство навколо історичної пам'яті, державності та боротьби за незалежність."Я дуже втішений, що Україна нарешті дійшла до того, і ми, сподіваюся, спорудимо пантеон, який буде гідний аналогів в Європі. Такі є зараз в Польщі, у Франції, в Італії, в Португалії. Я впевнений, що Україна це зможе зробити найвище", — акцентував народний депутат Володимир В'ятрович.Нагадаємо, що Польща хворобливо відреагувала на створення Українського національного пантеону. А головний редактор видання Rzeczpospolita Богуслав Хработа склав список зі 17 діячів польсько-української історії, які би могли ввійти туди та влаштувати поляків..

У текстах популярних пісень дедалі частіше трапляються теми конфлікту, шкоди, обману й непокори, тоді як згадки про турботу, відданість і моральну чистоту поступово скорочуються. Такого висновку дійшли науковці, проаналізувавши музику за понад шість десятиліть.Як повідомляє Daily Mail, результати дослідження опублікували в науковому журналі Scientific Reports. Команда за участю дослідників Queen Mary University of London опрацювала понад 380 тисяч пісень, випущених між 1960 і 2023 роками. Для аналізу використали штучний інтелект і методи обробки природної мови.Алгоритм шукав у текстах десять моральних категорій, об’єднаних у п’ять пар: турбота і шкода, справедливість і обман, відданість і зрада, повага до авторитету і непокора, чистота і деградація.Зросла кількість негативних темЗа підрахунками науковців, згадки про шкоду, обман, непокору та деградацію з роками стали помітно частішими. Одночасно зменшилася кількість текстів, пов’язаних із турботою та чистотою. У піснях також побільшало негативних емоцій, зокрема гніву, смутку й огиди.Автори пояснюють, що старіші композиції на кшталт "Stand by Me" Бена Кінга або "Lean on Me" Білла Візерса часто будувалися навколо взаємної підтримки, дружби та відданості. У сучасних хітах частіше порушуються теми токсичних стосунків, зради, образи й конфлікту.Водночас окремі пісні не можна вважати доказом загального погіршення музики. Дослідники аналізували статистичні тенденції у великих масивах текстів, а не оцінювали моральність конкретних виконавців.Результати залежали від жанруНайточніше теми турботи алгоритм визначав у ритм-енд-блюзі, соулі та фанку. Мотиви чистоти й авторитету були найбільш вираженими у релігійній музиці.Тексти метал-композицій частіше містили мову, яку модель пов’язувала зі шкодою та деградацією. Науковці зауважили, що це може пояснюватися особливостями жанру, який нерідко використовує темні або провокативні образи для критики суспільства.Жіночі виконавиці дещо частіше зверталися до тем турботи, відданості та зради у стосунках. У текстах чоловічих і змішаних гуртів модель частіше виявляла теми шкоди, непокори та деградації.Висновки не свідчать про "занепад моралі"Автори називають популярну музику своєрідним культурним барометром, який може відображати суспільні настрої, зміни у способах вираження емоцій і розвиток музичних жанрів. Однак дослідження було спостережним і не встановлювало причинного зв’язку між текстами пісень та моральними цінностями суспільства.На результати могли вплинути зміни музичних жанрів, комерційний відбір композицій, розвиток стримінгових платформ і здатність провокативних текстів привертати більше уваги. Крім того, аналіз ґрунтувався на автоматичній класифікації, яка могла не завжди правильно розпізнавати іронію, метафори, критику насильства або складний контекст пісень.Нагадаємо, нещодавно Верховна Рада ухвалила постанову про запровадження нового культурного свята — Дня української музики. Відтепер його щороку відзначатимуть у третю суботу вересня.Читайте також: День рок-н-ролу: історія музики, що змінила світ.

Список зі 17 діячів польсько-української історії, які могли ввійти до Українського національного пантеону. Запропонував головний редактор видання Rzeczpospolita Богуслав Хработа.Відповідну статтю він опублікував у газеті та на сайті Rzeczpospolita.Медійник наголосив, що ставить до українців з повагою. І названі діячі, "які є взірцями для сучасності", не є "натяком" для України."Список радше слугує інтелектуальним навчанням для нас, поляків, польської влади та громадської думки в той час, коли атмосфера конфронтації так сильно відчувається", — пояснив він свою ініціативу.Богуслав Хработа запропонував до Українського національного пантеону таких постатей:Петро Могила — митрополит, який сприяв налагодженню міжконфесійного діалогу та мирному співіснуванню різних релігій на теренах Речі Посполитої;В’ячеслав Липинський — польський землевласник, один з ініціаторів створення консервативної Української демократичної селянської партії;Василь Мудрий — громадський діяч, який відзначився роботою в товаристві "Просвіта", посадою секретаря підпільного Українського університету у Львові, очільника Українського національно-демократичного союзу та заступник спікера Сейму;Тарас Шевченко — письменник і художник, який пережив десятилітнє заслання в Російській імперії, де потоваришував із польськими політв'язнями, зокрема, з Броніславом Залеським;Юліуш Словацький — польський поет, у чиїх творах оповідається про українські краєвиди та фольклор;Іван Франко — український літератор, який вільно творив і польською мовою, був активним дописувачем польських видань та мав теплі дружні контакти з тогочасною польською інтелігенцією;Кароль Шимановський — польський композитор, народжений в Україні, вплив якої простежується у його ранній творчості;Симон Петлюра та Юзеф Пілсудський — лідери, які стояли біля витоків державності обох країн, увійшли в історію як творці Варшавського договору 1920 року, об'єднавши зусилля своїх армій для спільного опору більшовицькій навалі;Марко Безручко — генерал Армії УНР, який уславився завдяки обороні польського міста Замостя від радянської кінноти Семена Будьонного восени 1920 року;Андрей Шептицький — український релігійний та громадський діяч, митрополит Української греко-католицької церкви (УГКЦ);Єжи Ґедройць і Богдан Осадчук — ініціатори створення паризького товариства "Культура", що заклало ідейний фундамент для польсько-українського примирення та здобуття незалежності після розпаду комуністичної системи;Лех Качинський — президент Польщі (2005–2010), який послідовно лобіював інтеграцію України до ЄС та НАТО, а також докладав значних зусиль для стратегічного зближення та дружби між Україною та Польщею;Іван Пулюй — фізик і один із першовідкривачів рентгенівських променів, виходець із Поділля;Ізидор Шараневич — історик і археолог, що працював професором у Львівському університеті та мав членство в краківській Польській академії мистецтв і наук у Кракові;Володимир Левицький — математик і розробник україномовної термінології математичної термінології, мав багаторічний досвід співпраці зі львівським осередком Польського математичного товариства.Як відомо, 28 червня, під час виступу на урочистостях до 30-річчя з Дня Конституції України Володимир Зеленський оголосив про те, що зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт про створення у Києві Українського національного пантеону."Ніхто та ніколи не буде наказувати, як нам жити, як говорити, кого нам любити, кому бути вдячними та яких героїв шанувати", — наголосив при цьому український президент.У Польщі не сподобалася така заява. Деякі урядовці зазначили, що це може спричинити погіршення відносин між Україною та Польщею.Нагадаємо, міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш акцентував, що його країна не погодиться на вступ України до ЄС, якщо Київ не припинить вшанування низки історичних діячів. Варшаву не влаштовує використання ОУН і УПА як національних символів..

Польща не погодиться на вступ України до Європейського Союзу, якщо Київ не припинить вшанування низки історичних діячів. Варшаву не влаштовує використання Організації українських націоналістів (ОУН) і Української повстанської армії (УПА) як національних символів.Про це заявив міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш в інтерв'ю Polsat News.Посадовець зауважив, що Україна матиме серйозні проблеми зі вступом до Європейського союзу, якщо країна продовжить героїзувати ОУН і УПА та використовувати їх як національні символи."У ЄС не повинні зводити на п'єдестал тих, хто руйнує європейську співпрацю. З Бандерою Україна не вступить до Євросоюзу. Ніхто не вказуватиме нам, як голосувати за вступ тієї чи іншої країни до ЄС", — сказав він.Також Косиняк-Камиш погодився із припущенням, що в Києві нібито є певні сили, які не хочуть, щоб Україна вступала до Європейського Союзу.Крім того, він зазначив, що кожна країна під час вступу до ЄС має дотримуватися суворих вимог, зокрема, щодо питання історичної пам’яті."Не можна будувати співпрацю в нашому блоці країн на повазі до постатей чи рухів, які викликають біль, неприйняття та поширюють неправду щодо сусідніх країн ЄС", — заявив Владислав Косиняк-Камиш.Раніше польське видання Onet написало таке: в польському уряді вважають, що президент України Володимир Зеленський загострює конфлікт із Польщею. Такий висновок у Варшаві зробили після оголошення про створення Українського національного пантеону.Нагадаємо, раніше голова Бюро міжнародної політики президента Польщі Марчин Пшидач заявив, що "клептократична" влада України нібито не хоче вступати в ЄС. У польській владі вважають, що про це свідчать заяви та кроки керівництва України..