# історія

У храмі Святого Андрія у Львові розпочали відновлювати вітражі, пошкоджені під час російської атаки. Майстри вже встановили риштування, щоб отримати доступ до чотирьох вітражів другого ярусу.Про це повідомила пресслужба Офісу охорони культурної спадщини на своїй сторінці у Facebook."Після демонтажу їх оцінять за станом: найбільш пошкоджені реставруватимуть, решту очистять, зміцнять і доповнять", — ідеться в повідомленрні.За словами реставраторки Марії Шумської-Барвінок, перший етап триватиме близько місяця. Вітражі та пошкоджене скло демонтують, виготовлять лекала та встановлять захисне антивандальне скло.До холодів воно має захистити храм від потрапляння води, допомогти стабілізувати температуру та вологість, а також запобігти подальшому пошкодженню настінних розписів.. "Далі вітражі реставруватимуть і поступово повертатимуть на місце. Усі роботи планують завершити до липня 2027 року", — додала реставраторка.Паралельно до кінця грудня планують відновити знищене пожежею вікно дзвіниці та дерев’яні віконниці, відтворивши їхню форму та матеріали."Про перебіг цих робіт повідомлятимемо окремо. Проєкт реалізують Офіс охорони культурної спадщини Львівської міської ради та ГО "ХЕМО: лабораторія моніторингу української спадщини" за підтримки Світового фонду пам’яток", — підсумували в Офісі охорони культурної спадщини.Нагадаємо, у квітні цього року стало відомо, що Україна розширює міжнародну співпрацю у сфері культури, домовившись про нові проєкти підтримки з низкою країн ЄС. Про це повідомили під час Міжнародної конференції "Співпраця заради стійкості", що відбулася у Львові..

У мережі оприлюднили рідкісне фото понтонної переправи через Дніпро в Києві, зроблене у 1943 році. На світлині видно залишки підірваного мосту імені Євгенії Бош, а вдалині — силует Великої дзвіниці Києво-Печерської лаври.Історичний кадр поширили в Instagram. На опублікованій світлині видно залишки зруйнованого мосту та понтонну переправу через Дніпро. Ліворуч у далині можна розгледіти Велику дзвіницю Києво-Печерської лаври.    View this post on Instagram           A post shared by Київ Історичний (@kyiv.historyy)Міст імені Євгенії Бош був одним із київських мостів через Дніпро у першій половині XX століття. Його відкрили 10 травня 1925 року, а проєкт споруди розробив інженер Євген Патон.Міст побудували на опорах колишнього Миколаївського ланцюгового мосту, який був зруйнований у 1920 році. Нова конструкція мала балкову схему, шість прогонів, загальну довжину 776 метрів і ширину 16 метрів.Назву споруда отримала на честь більшовицької діячки Євгенії Бош. Міст забезпечував сполучення між правим та лівим берегами столиці, зокрема ним проходила трамвайна лінія до Дарниці.У вересні 1941 року міст імені Євгенії Бош був підірваний радянськими військами під час відступу з Києва. Після завершення Другої світової війни його не відновлювали.Залишки опор споруди простояли ще кілька десятиліть. До середини 1960-х років їх, зокрема, використовували для лінії електропередачі, а згодом опори підірвали під час будівництва Метро-мосту, який звели дещо північніше.У Києві готують альтернативу мостам через ДніпроІсторичні кадри особливо актуальні на тлі сучасних планів щодо резервних шляхів сполучення між берегами столиці. Міністр відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник заявив, що в Києві планують розпочати будівництво кількох резервних переправ через Дніпро. Йдеться про насипні дамби з понтонними конструкціями, які мають забезпечити рух у разі пошкодження основних мостів."Невідкладні рішення — це дамба і понтонна переправа, які швидко будуються. Ця робота вже розпочата", — розповів Калашник.За його словами, підготовчі роботи вже тривають, а будівництво таких переправ може зайняти до трьох місяців. Резервні конструкції мають забезпечити щонайменше половину пропускної спроможності наявних мостів.Калашник також повідомив, що в перспективі розглядають спорудження тунелю під Дніпром. Серед інших варіантів — швидкоспоруджувані бетонні конструкції. Водночас міністр наголосив, що першочерговим завданням залишається захист наявних мостів та їхнє швидке відновлення у разі пошкодження."Перша черга — не допустити ураження. Друга частина — забезпечити захист. Третя — швидке відновлення. І четверте — прийняти рішення щодо альтернативних резервних переправ", — зазначив Калашник.За його словами, подібні резервні рішення планують опрацьовувати не лише в Києві, а й в інших регіонах України.Нагадаємо, раніше у мережі показали архівні фото Хрещатика у 1980 роках. На фото можна побачити, який вигляд мала українська столиця понад 40 років тому.Читайте також: Київ 60 років тому: унікальні фото з приватного архіву.

У суботу, 3 жовтня, в пункті пропуску "Угринів" на Львівщині прикордонники спільно з митниками виявили дві старовинні книги. Вони датовані 1906-1910 роками. Їх направлять на експертизу, щоби встановити історичну та культурну цінність.Про це повідомили на Facebook-сторінці Сьомого прикордонного Карпатського загону."Під час огляду транспортного засобу марки Audi, який прямував на виїзд з України, в багажному відділенні виявили два друкованих видання", — йдеться в повідомленні.Львівські прикордонники констатували, що це старовинні книги, датовані 1906-1910 роками.. "За кермом автомобіля перебувала 21-річна мешканка Львівщини", — акцентували в Сьомому прикордонному Карпатському загоні.За словами жінки, книги вона переміщувала до Польщі для свого брата, який займається колекціонуванням книг.За цим фактом працівники митниці склали відповідний протокол. Виявлені книги направлять на експертизу, яка має встановити їхню історичну чи культурну цінність.Нагадаємо, що в липні цього року київські митники запобігли незаконному вивезенню за кордон унікальної ікони "Богоматір Знамення", створеної у першій половині XIX століття. Культурну цінність намагалися відправити з України до Таїланду в міжнародному поштовому відправленні..

Українські та польські фахівці успішно завершили пошукові й ексгумаційні роботи на території Голосківського цвинтаря у Львові. У результаті досліджень було знайдено цілі останки понад ста польських воїнів та бійців німецької армії часів початку Другої світової війни.Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.Історія боїв та підготовка до дослідженьУ вересні 1939 року в передмістях Львова, зокрема на території колишнього села Голоско Велике, точилися запеклі бої між підрозділами Вермахту та Війська Польського. Загиблих тоді військовослужбовців поховали у братській могилі на сільському цвинтарі, який згодом, у 1958 році, увійшов до складу Львова.Протягом 2019 року на цій локації провели початкові пошукові дослідження, які виявили ознаки поховань. Згодом, 4 червня 2026 року, було надано офіційний дозвіл на проведення повноцінних ексгумаційних робіт.Результати розкопок та знайдені артефактиСамі польові роботи тривали з 25 серпня до 28 вересня 2026 року. За цей час вдалося виявити 113 цілих останків солдатів Війська Польського, а також останки 17 військовослужбовців Вермахту. Окрім того, знайдені окремі розрізнені фрагменти, які, ймовірно, належать ще двом особам.. Під час ексгумації фахівці також виявили безліч історичних предметів: солдатські жетони, медальйони, ґудзики та інші елементи уніформи, особисті речі й гільзи.Спільна робота українських та польських фахівцівДослідження виконувало ТОВ "Українська пам'ять" за безпосередньої участі польських колег — представників Інституту національної пам'яті Польщі та Вроцлавського медичного університету. Усі заходи реалізували відповідно до попередніх домовленостей Українсько-польської робочої групи з питань національної пам'яті задля подальшого належного перепоховання останків.Нагадаємо, Польща надала українській експедиції дозвіл на проведення пошукових робіт на території православного кладовища в селі Ласків Люблінського воєводства. Відповідне рішення ухвалив Люблінський воєводський консерватор пам’яток..

Унаслідок російської атаки на Київ у понеділок, 28 вересня, пошкоджень зазнав Національний музей Тараса Шевченка у середмісті столиці. Профільні спеціалісти оглядають будівлю музею, визначають масштаби пошкоджень.Паро це повідомив сайт Міністерства культури України (Мінкульт)."Це чергова атака Росії на українську освіту, науку та культуру. В середмісті столиці росіяни пошкодили Національний музей Тараса Шевченка. Російський безпілотник влучив у Будинок Президії Національної академії наук України — пам’ятку історії національного значення", — зазначила віцепрем’єр-міністерка України з гуманітарної політики України, міністерка культури України Тетяна Бережна.За її словами, Росія продовжує цілеспрямовано руйнувати те, що формує та зберігає українську ідентичність."Ми фіксуємо наслідки російських атак і докладаємо всіх зусиль для збереження нашої культурної спадщини", — наголосила посадовиця.. Будинок Президії Національної академії наук, зведений на початку XX століття, має статус пам’ятки історії національного значення. Національна академія наук України — вища наукова самоврядна організація України, яка проводить і координує фундаментальні та прикладні дослідження у природничих, технічних, суспільних і гуманітарних науках. Академію заснували 1918 року. Її першим президентом став видатний учений Володимир Вернадський.Національний музей Тараса Шевченка — літературно-художній музей у Києві, присвячений життю та творчості українського поета й художника, філософа, публічного інтелектуала Тараса Шевченка. російські атаки вже завдавали шкоди музею. 10 жовтня 2022 року внаслідок масованого ракетного удару по Києву вибухова хвиля пошкодила будівлю Національного музею Тараса Шевченка."Внаслідок повномасштабної російської агресії зафіксовані пошкодження або руйнування 2 138 об’єктів культурної спадщини та 2 640 закладів культури", — підсумували в Мінкульті.Нагадаємо, вчора ДСНС інформувала, що до двох осіб зросла кількість загиблих внаслідок російського удару по корпусу Національної академії наук України в Шевченківському районі Києва. Під завалами знайшли тіло людини..

Під час російського обстрілу в опонеділок, 21 вересня, зруйновано один із корпусів Запорізького національного університету. Там спалахнула масштабна пожежа. Це об'єкт культурної спадщини.Про це повідомили на Facebook-сторінці Запорізького національного університету (ЗНУ)."Корпус №3 ЗНУ — об’єкт культурної спадщини. У його стінах минали роки навчання, зустрічі, лекції та важливі моменти університетського життя", — йдеться в повідомленні.Пресслужба провідного вишу Запоріжжя констатувала, що цієї ночі корпус зазнав прямого влучання."Попереду — складна робота з відновлення. Але ми віримо, що зможемо повернути йому життя", — наголосили в ЗНУ.. У корпусі після рашистської  атаки спалахнула масштабна пожежа. Будівля постраждала як ззовні, так і зсередини.Також знищені автомобілі, припарковані поруч із місцем удару. Постраждали й будівлі, розташовані неподалік.Окрім того, у ЗНУ опублікували відео з наслідками російської атаки, яка завдала пошкоджень вищому навчальному закладу."Ранок після влучання. Студенти, викладачі, працівники разом усувають наслідки удару. Дякуємо кожному, хто прийшов", — наголосили у прес-службі університету.Нагадаємо, що минулої ночі російські окупанти атакували Україну 172 ударними безпілотниками типу Shahed (64 з них — реактивні), "Гербера", дронами-імітаторами типу "Пародія", а також "Бандероль" / "Дань-Т". Сили оборони знешкодили 148 цілей..

Археологи дослідили скіфський курган віком понад 2 500 років. Він розташований на Полтавщині. В похованні знайшли людські кістки, золоті намистини та фрагменти посуду.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на директора історико-культурного заповідника "Більськ" Ігоря Короста.Розкопки провела експедиція історико-культурного заповідника "Більськ" і Харківського національного університету імені Каразіна. Експедицію очолювала археологиня, кандидатка історичних наук Ірина Шрамко."Фахівці дослідили курган на некрополі Скоробір — об'єкті культурної спадщини, який, за словами дослідників, уже понад 100 років зазнає розорювання", — йдеться в повідомленні.Площа некрополя перевищує 500 гектарів. У період раннього залізного віку тут, за оцінками археологів, було щонайменше 1 000 курганів.Скоробір має особливе значення для дослідження Більського городища — найбільшого укріпленого поселення скіфського часу у Східній Європі. Некрополь вважають кладовищем населення цього поселення.Досліджений 2026 року курган, імовірно, пограбували ще в скіфські часи. Попри значне руйнування поховання, науковці знайшли на дні могили людські кістки. Точну кількість похованих поки не встановили — для цього необхідні додаткові дослідження. Серед останків є кістки дитини.Поруч археологи виявили окремі золоті намистини. На думку дослідників, вони могли бути частиною намиста дитини або жінки. Також у могилі знайшли уламки миски та горщиків. Археологи припускають, що ліплений посуд спочатку розміщувався на дерев'яному перекритті могили, а після його руйнування впав до поховальної камери.Під час розкопок дослідники зафіксували особливості облаштування поховання, які є чи не вперше виявленими на більських могильниках."Це важлива знахідка для дослідження поховальних традицій населення Більського городища. За понад 120 років досліджень на більських могильниках археологи розкопали понад 130 курганів", — акцентували фахівці.Вони додали, що аналіз знайдених артефактів і особливостей поховальної камери дає археологам підстави датувати поховання першою половиною VI століття до нашої ери. Не виключено, що курган спорудили ще в першій чверті VI століття до нашої ери — тобто понад 2 500 років тому.Нагадаємо, в травні цього року стало відомо, що до попереднього списку ЮНЕСКО включено транснаціональний культурний комплекс "Прекукутень — Аріушд — Кукутень — Трипілля". До його складу входять 15 об’єктів археології на території восьми областей України, а також у Румунії та Молдові..

Україна та Велика Британія розпочали роботу консультативної ради програми культурної спадщини в межах угоди про сторічне партнерство. Оголошено про перший пілотний проєкт — партнерство з Національним музеєм Тараса Шевченка.Про це повідомили в Міністерстві культури України. Там зазначили, що головна мета — збереження історичних фотографічних колекцій і розвиток фахових компетентностей українських реставраторів.Консультативна рада створена для стратегічного супроводу реалізації програми культурної спадщини, яка впроваджується Historic England 2025-2029 років у межах Угоди про сторічне партнерство. Програму фінансує Міністерство цифрових технологій, культури, медіа та спорту Великої Британії, яке виділило на її реалізацію 800 тисяч фунтів стерлінгів."Програма спрямована на розвиток освітнього обміну, професійних навичок та інституційної спроможності фахівців, які працюють у сфері захисту, збереження та відновлення культурної спадщини України", — акцентували в Мінкульті.Установче засідання Консультативної ради відбулося 14 вересня в офісі Комісії з історичних будівель і пам’яток Англії в Лондоні. Віцепрем’єр-міністерка України з гуманітарної політики України, міністерка культури Тетяна Бережна подякувала британським партнерам за підтримку України та наголосила на важливості довгострокової співпраці у сфері культурної спадщини."Культурна спадщина України щодня перебуває під загрозою через російську агресію, її захист потребує як невідкладних заходів, так і довгострокових інвестицій. У межах сторічного партнерства ми поєднуємо британську й українську експертизу, щоби зберігати колекції, посилювати професійну спроможність і готуватися до майбутнього відновлення. Я вдячна Historic England та уряду Великої Британії за підтримку України у захисті культури й історичної пам’яті, які Росія намагається знищити", — зазначила вона.Голова Historic England лорд Ніл Мендоса наголосив на відданості британської сторони співпраці з українськими партнерами у сфері захисту культурної спадщини."Ми надзвичайно раді започаткувати програму культурної спадщини в межах Угоди про сторічне партнерство між Україною та Великою Британією. Росія посилює цілеспрямовані атаки на музеї та культурну спадщину. Ми твердо налаштовані працювати з українськими колегами, щоби забезпечити захист, збереження та відновлення української спадщини", — висловився лорд Ніл Мендоса.Першим пілотним проєктом програми стане партнерство з Національним музеєм Тараса Шевченка в Києві. Його зосередять на збереженні історичних фотографічних матеріалів із музейної колекції та розвитку спеціалізованих навичок українських фахівців.Проєкт передбачає три етапи:реставрацію унікальних прижиттєвих фотографій Тараса Шевченка, які зберігаються в музеї;навчання українських реставраторів у Великій Британії, щоби вони могли працювати з такими матеріалами в Україні та передавати знання колегам, зараз в Україні майже немає фахівців з реставрації фото, тому британський досвід допоможе сформувати цю експертизу;виставку робіт Тараса Шевченка у Великій Британії, яка представить його як одну з ключових постатей української культури."Консультативна рада надаватиме стратегічні рекомендації щодо пріоритетів програми, розвитку партнерств, проєктних пропозицій та ініціатив із розбудови професійних спроможностей. Її робота має забезпечити врахування позицій і потреб як української, так і британської сторін, а також сприяти обміну знаннями та розвитку нових спільних ініціатив", — зауважили в культурному відомстві України.Засідання консультативної ради проводитимуть раз на шість місяців до запланованого завершення програми в березні 2029 року. Її роботу також підтримуватиме ширше коло представників і фахівців сфери культурної спадщини України та Великої Британії.Нагадаємо, що угода про сторічне партнерство України та Великої Британії зміцнила союз двох країн на десятиріччя вперед. 15 жовтня минулого року документ офіційно набув чинності..

На 95-му році життя померла українська журналістка, громадська діячка та представниця руху шістдесятників Маргарита Довгань. Вона працювала й товаришувала з Василем Стусом, Іваном Дзюбою, Іваном Світличним та В'ячеславом Чорноволом.Про смерть Маргарити Довгань повідомила її донька Катерина.Майбутня журналістка народилася в Ташкенті, куди її родина потрапила внаслідок сталінських репресій. У 1944 році сім'я повернулася до Києва. Довгань закінчила відділення журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка, після чого працювала у газеті "Вечірній Київ" та літературному виданні "Друг читача".У 1960-х роках вона стала частиною українського культурного руху. Довгань працювала та підтримувала дружні стосунки з Василем Стусом, Іваном Дзюбою, Іваном Світличним і В'ячеславом Чорноволом, а також організовувала масштабні поетичні вечори.Чоловік журналістки, скульптор Борис Довгань, своєю чергою створював портрети представників покоління шістдесятників.Від Народного Руху до Революції ГідностіНа початку 1990-х років Маргарита Довгань працювала в Народному Русі України. Згодом вона стала учасницею Помаранчевої революції та Революції Гідності. У 2018 році Довгань також видала документальну книгу "Шпитальні нотатки. Лютий 2015 р. — Березень 2018 р.". До неї увійшли історії учасників АТО, які авторка записувала під час відвідувань Київського військового шпиталю.У Національному музеї Революції Гідності назвали смерть Маргарити Довгань великою втратою для української спільноти."Маргарита Довгань — одна з тих, хто тримав на своїх плечах дух шістдесятництва, нескореності 1960-1980-х років та безмежної любові до України", — наголосили у музеї.За словами доньки журналістки, похорон відбудеться у приватному форматі. На честь Маргарити Довгань також планують провести вечір пам'яті.Нагадаємо, 7 травня пішла з життя заслужена артистка України, провідний майстер сцени та акторка Чернігівського драмтеатру Любов Колесникова. Їй було 75 років..

Англомовна збірка вибраних віршів поета та дисидента Василя Стуса матиме назву Vortex: Selected Poems. Її підготувало до друку американське видавництво Lost Horse Press.Про це видавництво Lost Horse Press повідомило у своїх соціальних мережах, наголошуючи, що таким чином вшановує Василя Стуса."Вшановуємо пам'ять українського поета Василя Стуса, який помер 41 рік тому у виправно-трудовому таборі "Перм-36". Маємо честь оголосити про майбутній вихід збірки вибраних віршів Стуса під назвою Vortex", — ідеться у повідомленні.Видання охопить понад десятиріччя ранньої творчості поета — від перших текстів до періоду його радянського ув'язнення. Над перекладом працювали Богдан Токарський і Ніна Мюррей.Книгу опублікують у серії "Сучасна українська поезія" видавництва Lost Horse Press. Редакторка — Крістін Лисневич Крук Холберт. Придбати збірку можна за попереднім замовленням у книгарні Asterism Books.Василь Стус — український поет-шістдесятник, перекладач, публіцист, літературознавець та один із найактивніших представників українського дисидентського руху.У радянські часи, 4 вересня 1985 року, Василь Стус загинув у таборі суворого режиму "Перм-36", куди його ув'язнили невдовзі після того, як він став активним представником Української Гельсінської групи.Нагадаємо, що з 4 вересня Національний банк України ввів у готівковий обіг нову банкноту номіналом 2 000 гривень. На ній зображено портрет поета, дисидента та правозахисника Василя Стуса..

Унаслідок чергової російської атаки в п’ятницю, 4 вересня, пошкоджена пам’ятка архітектури національного значення — Будинок Консисторії на території Національного заповідника "Софія Київська".Про це повідомили на сайті Міністерства культури України."У будівлі пошкоджено вікна та віконні рами. Жертв і постраждалих серед людей на території заповідника немає", — зазначили у відомстві.. Там нагадали, що Національний заповідник "Софія Київська" внесений до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, списку світової спадщини під загрозою, а також перебуває під посиленим захистом відповідно до Другого протоколу до Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту."Атаки на такі об’єкти є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права та становлять загрозу культурній спадщині світового значення", — акцентували в Мінкульті.За інформацією Міністерства культури України, на кінець серпня 2026 року внаслідок повномасштабної російської агресії зафіксовані значні пошкодження або руйнування культурних об’єктів."Ідеться про 2 138 об’єктів культурної спадщини та 2 640 закладів культури", — підсумували в Мінкульті.Як відомо, цього року за підтримки ЮНЕСКО в Національному заповіднику "Софія Київська" реалізовують унікальний проєкт в умовах воєнного стану. Там установили 28 сейсмодатчиків, які відстежують вплив ракетних ударів, вибухів та інших вібраційних навантажень на пам’ятки комплексу.Нагадаємо, що сьогодні російські окупанти вдарили безпілотником у центральну будівлю Служби безпеки України в Києві. Ворожий боєприпаси скерували прямо в кабінет керівника СБУ..

Польща надала українській експедиції дозвіл на проведення пошукових робіт на території православного кладовища в селі Ласків Люблінського воєводства. Відповідне рішення ухвалив Люблінський воєводський консерватор пам’яток.Про це повідомив сайт Міністерства культури України. Там зазначили, що дозвіл на проведення археологічних досліджень на території православного кладовища в Ласкові отримало комунальне підприємство Львівської обласної ради «Доля» 31 серпня 2026 року. Роботи проводитимуть на замовлення Українського інституту національної пам’яті."Мета досліджень — виявлення місць поховань цивільних українських мешканців села, вбитих батальйонами хлопськими у березні 1944 року", — йдеться в повідомленні.У Мінкульті наголосили, що проведення робіт у селі Ласків стане черговим практичним кроком у співпраці України та Польщі щодо пошуку, дослідження та гідного вшанування жертв воєн і репресій."Продовжуємо співпрацю з Польщею. Дозвіл на проведення пошукових робіт у Ласкові — це ще один практичний результат українсько-польського діалогу з питань історичної пам’яті. Для нас важливо, щоби цей процес ґрунтувався на взаємності. Наше спільне завдання — забезпечити професійне дослідження таких місць і гідне вшанування пам’яті загиблих", — зазначив перший заступник міністра культури України Іван Вербицький.Україна та Польща продовжують експертний діалог щодо спільних питань історичної пам’яті та вшанування українців у Польщі та поляків в Україні. Цю роботу координує українсько-польська робоча група, що діє під егідою міністерств культури двох держав.Зокрема, сторони домовляються про проведення пошукових і ексгумаційних робіт і взаємне надання необхідних дозволів. Практику таких взаємних кроків започаткували 2025 року.Домовленість щодо надання дозволу на дослідження у Ласкові також зафіксована в спільному комюніке Міністерства культури України та Міністерства культури та національної спадщини Польщі за результатами роботи українсько-польської робочої групи у справах гідних поховань."Україна послідовно виступає за конструктивну співпрацю з Польщею, спрямовану на пошук, належне вшанування та збереження пам’яті про загиблих", — підсумували в Міністерстві культури України.Нагадаємо, що на старому Голосківському цвинтарі у Львові 25 серпня стартували масштабні пошуково-ексгумаційні дослідження останків вояків Війська Польського, які загинули у вересні 1939 року. Спільні українсько-польські роботи триватимуть із 25 серпня по 2 жовтня 2026 року з метою подальшого перепоховання загиблих..

У Національному військово-історичному музеї України оцифровують 500 артефактів сучасної воєнної спадщини. Роботи розпочали напередодні Дня пам'яті захисників України 29 серпня.Про це повідомили в Національному військово-історичному музеї. Там зазначили, що проєкт має за мету зберегти у 3D-форматі пів сотні експонатів російсько-української війни.Оскільки під час війни музейні колекції є особливо вразливими, фахівці створюють інтерактивне середовище для надійного збереження артефактів. Вони використовують 3D-сканування та детальну зйомку за міжнародними стандартами.Усі 500 оцифрованих предметів фахівці заархівують та додадуть до електронного реєстру Музейного фонду України. На основі цих даних розробники створюють мультимедійний аудіогід українською та англійською мовами, який міститиме 35 відеосюжетів із 3D-моделями. Ознайомитися з ними можна буде за QR-кодом безпосередньо в музеї або онлайн із будь-якого куточка світу.Команда проєкту планує завершити роботи на початку жовтня. Після цього матеріали стануть повністю доступними для ознайомлення.    Переглянути цей допис в Instagram           Допис, поширений Military_museum (@military_museum_ua)Керівник проєкту та голова ГО "Український центр розвитку музейної справи" Влад Піоро зазначив, що цифрові технології вже стали невіддільною частиною взаємодії з культурним контентом. За його словами, професійна фіксація допомагає зберегти інформацію про експонати навіть у разі втрати оригіналу."Ми хочемо, щоби ці свідчення війни за незалежність України стали доступними не лише відвідувачам музею сьогодні, а й дослідникам та суспільству через десятки років", — наголосив він.Голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров нагадав, що Іловайськ є важливою віхою в сучасній історії, адже оточення українських військ росіяни розпочали показово — до Дня незалежності. Він додав, що, попри малий проміжок часу, пам'яток з Іловайська залишилося вкрай мало."У цьому контексті колекція Національного військово-історичного музею України, в якій зібрані предмети з полів боїв під Іловайськом є унікальним надбанням національного значення", — запевнив він.Керівник музею Юрій Кошель пояснив, що в умовах війни з безпринципним ворогом українці не можуть бути стовідсотково впевненими у вічному фізичному збереженні речей."Музей — це не просто сукупність речей, а джерело пам'яті для майбутніх поколінь. Особливо символічно, що першими у цифровому форматі представлені експонати, пов'язані з боями під Іловайськом", — акцентував він.Нагадаємо, що на початку року в Силах безпілотних систем запрацював цифровий облік та постачання майна і техніки зв’язку. Відтепер всі процеси відбуваються "без паперової тяганини та довгих погоджень"..

Науковці виявили скам'янілі рештки акул у Західній пустелі Єгипту. Це свідчить про те, що понад 70 мільйонів років тому ця посушлива територія була вкрита теплим морем. Серед знахідок є вид, рештки якого раніше, ймовірно, ніколи не знаходили в Африці.Дослідники знайшли 14 скам'янілих зубів на плато Абу-Тартур у Західній пустелі Єгипту, приблизно за 640 кілометрів на південний захід від Каїра. Вони належали п'ятьом вимерлим видам акул. Після нового відкриття загальна кількість відомих видів акул із цієї місцевості зросла щонайменше до семи, повідомляє Daily Mail.Виявлені зуби суттєво відрізнялися за формою. Одні були тонкими та голкоподібними, інші ж — широкими й зазубреними. На думку вчених, це свідчить, що різні види полювали на різну здобич і займали окремі ніші в харчовому ланцюгу.Які види акул виявилиПорівнявши зуби зі скам'янілостями з інших регіонів світу, дослідники пов'язали їх із п'ятьма видами: Cretalamna cf. maroccana, Scapanorhynchus cf. raphiodon, Serratolamna cf. serrata, Squalicorax bassanii та Squalicorax pristodontus. Жоден із них раніше не був зафіксований на плато Абу-Тартур. Водночас Serratolamna cf. serrata та Squalicorax bassanii вперше виявили на території Єгипту.Особливу увагу науковців привернули рештки Scapanorhynchus cf. raphiodon. Якщо визначення підтвердиться, це може бути перша відома знахідка цього виду в Африці. Крім того, вона потенційно є наймолодшим відомим представником виду у палеонтологічному літописі.Як на місці пустелі могло існувати мореАкули населяли цю територію в крейдовому періоді, який тривав приблизно від 145 до 66 мільйонів років тому. Тоді клімат Землі був значно теплішим і вологішим, а частина сучасного Єгипту перебувала під водами теплого океану Тетіс.Науковці припускають, що морські течії підіймали з глибин багату на поживні речовини воду. Це сприяло розвитку планктону та інших дрібних організмів, які ставали основою розгалуженого харчового ланцюга.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що неандертальці могли освоїти не лише льодовикову Європу, а й північну частину Аравійської пустелі близько 55 тисяч років тому. Нове дослідження свідчить, що їхній ареал був значно ширшим, ніж вважалося раніше.Читайте також: Археологи виявили один із найдавніших "брендів" у світі: йому понад 3200 років.

На старому Голосківському цвинтарі у Львові 25 серпня стартували масштабні пошуково-ексгумаційні дослідження останків вояків Війська Польського, які загинули у вересні 1939 року. Спільні українсько-польські роботи триватимуть із 25 серпня по 2 жовтня 2026 року з метою подальшого перепоховання загиблих.Про це на сторінці в Facebook повідомляє Український інститут національної пам'яті.Організація та учасники експедиціїУ відомстві зазначили, що з 25 серпня по 2 жовтня 2026 року на старому Голосківському кладовищі у Львові проводитимуться дослідження з метою ексгумації та подальшого перепоховання останків вояків Війська Польського, які загинули у вересні 1939 року. Роботи проводитимуться товариством з обмеженою відповідальністю "Українська пам'ять" за участю польських фахівців — співробітників Інституту національної пам'яті Республіки Польща та Вроцлавського медичного університету.Ексгумаційні дослідження відбуваються на виконання домовленостей, досягнутих за результатами діяльності Українсько-польської робочої групи з питань національної пам'яті. У продовження цієї роботи на засіданні Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій 4 червня 2026 року ТОВ "Українська пам'ять" надали дозвіл на проведення ексгумаційних досліджень віднайдених останків.Український інститут національної пам'яті залучає та фінансує для нагляду за пошуковими роботами фахівців комунального підприємства Львівської обласної ради "Доля", що займається пошуком поховань учасників національно-визвольних змагань та жертв воєн, депортацій і політичних репресій. А саме — пошуковці та антрополога, для забезпечення фахового нагляду, а також консультаційної підтримки при проведенні досліджень.Історичний контекст та попередні дослідженняУ вересні 1939 року у передмістях Львова точилися жорстокі бої між підрозділами Вермахту та Війська Польського. Одним із місць бойових дій була територія села Голоско Велике, розташованого біля Львова. Загиблих у бою вояків Війська Польського поховали у братській могилі на території сільського кладовища. У 1958 році село Голоско Велике увійшло до складу міста Львів.Упродовж 2019 року на території колишнього села Голоско Велике, а саме у межах старого Голосківського кладовища, уже проводилися дослідження з метою пошуку останків вояків Війська Польського, які загинули у вересні 1939 року. За результатами цих досліджень було виявлено ознаки місць поховань.Нагадаємо, в липні стало відомо, що дозволи на подальші ексгумації жертв Волинської трагедії видаватимуть практично негайно. Зволікань у цьому процесі не виникатиме. Так, поляки не матимуть перешкод у проведенні пошукових робіт і ексгумації останків жертв Волинської трагедії..