# Кабмін

У четвер, 6 серпня, Кабінет міністрів України ухвалив рішення з екстреного пакету підтримки українських аграріїв. Це пов’язано з російським терором у Чорному морі та блокуванням експортних маршрутів.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Вносимо зміни до програми "5-7-9%", щоб аграрії могли залучати пільгові кредити на поповнення обігових коштів", — зазначив він.За його словами, держава компенсуватиме різницю у відсоткових ставках. Загальний розмір кредитних можливостей за цією програмою — до 80 мільярдів гривень."Це допоможе аграріям закупити все необхідне для проведення польових робіт, зберегти виробництво та забезпечити стабільний експорт української продукції", — запевнив очільник українського уряду.Він додав, що паралельно Кабмін працює з Європейською комісією над тим, аби залучити додаткову підтримку для розширення цієї програми."Також найближчим часом будуть додаткові практичні рішення для підтримки аграріїв", — підсумував Сергій Корецький.Раніше, 3 серпня, український уряд тимчасово, на період стабілізації ситуації, скоригував мінімально допустимі експортні ціни на окремі види агропродукції. Це потрібно, щоби запобігти зупинці експорту зернових і олійних культур.Нагадаємо, що сьогодні ворог атакував цивільне судно в акваторії Чорного моря. Одна людина загинула. За інформацією голови Одеської ОВА Олега Кіпера, окупанти уразили торгівельний суховантаж під прапором Гвінея Бісау, завантажений українською пшеницею..

У четвер, 6 серпня, на засіданні уряду заслухали доповідь Міністерства освіти та науки України щодо стану підготовки до нового навчального року. До 1 вересня всі навчальні заклади мають бути повністю готові до нього.Про це заявив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Пріоритет №1 — безпека учнів і педагогів: продовжуємо будівництво укриттів і забезпечення громад шкільними автобусами", — зазначив він.За його словами, попри російські атаки на друкарні та склади, учні всіх класів мають бути забезпечені підручниками в повному обсязі.Також український прем’єр-міністр акцентував, що з 1 вересня на 20% підвищується заробітна плата педагогів. Удвічі зростуть студентські стипендії. Понад три мільйони школярів отримуватимуть безоплатне харчування."Усі питання, які ще потребують доопрацювання, мають бути остаточно розв’язані до початку навчального року", — підсумував Сергій Корецький.Як відомо, 31 липня Кабінет міністрів України розподілив понад 1,6 мільярда гривень на освіту. Кошти спрямували на розвиток професійної освіти, модернізацію академічних ліцеїв і організацію безоплатного гарячого харчування для школярів.В українському парламенті планують внести зміни до низки законів для забезпечення належного функціонування української мови як державної. Це стосується, зокрема, освітян.Нагадаємо, що в Україні розпочалося оформлення державної допомоги "Пакунок школяра" для родин, чиї діти цього року вперше підуть до школи. Програма передбачає одноразову виплату у розмірі п'ять тисяч гривень, які можна використати на придбання шкільного приладдя, одягу та взуття..

У середу, 5 серпня, прем'єр-міністр Сергій Корецький провів термінову нараду з представниками бізнесу, ритейлу та логістичних компаній.У своєму дописі у Telegram очільник уряду розповів, що країна-агресорка Росія системно завдає ударів по підприємствах, які забезпечують товарами мільйони українців. "Наше завдання — не допустити перебоїв із постачанням продуктів, ліків та інших товарів першої необхідності, насамперед для прифронтових регіонів. Разом із бізнесом опрацьовуємо конкретні рішення для збереження безперервної роботи підприємств. Найближчим часом проведемо окрему предметну нараду з керівництвом НБУ, банківським сектором та відповідальними міністерствами щодо механізмів кредитної підтримки. Стандартні підходи в умовах війни не працюють — потрібні швидкі та нестандартні підходи", — наголосив він.За словами прем'єра, паралельно уряд готує рішення щодо децентралізації міжнародної логістики та розширення митного коридору. Окремий напрям — страхування воєнних ризиків. "Розраховуємо на підтримку міжнародних партнерів у підготовці дієвих механізмів. Держава також готова надати бізнесу пріоритетний доступ до наявних приміщень для розосередження складських потужностей. Доручив Міністерству економіки, АРМА та Фонду державного майна у триденний строк підготувати перелік таких об’єктів. Дякую малому, середньому та великому бізнесу, який продовжує працювати, відновлюватися, зберігати робочі місця та підтримувати українську економіку попри постійні ворожі атаки", — резюмував Корецький.Нагадаємо, вночі 5 серпня війська країни-агресорки масовано атакували Україну ракетами і дронами. Зокрема, вісім людей загинуло та троє отримали поранення на залізничній станції "Квітнева" поблизу Броварів, де вони очікували на поїзд. Четвер, 6 серпня, в Київській області оголошений Днем жалоби за жертвами російської ракетної атаки.Окрім того, компанія "Епіцентр" втратила один із ключових логістичних центрів у Києві та частину виробничих потужностей на Київщині. Загинув один працівник, ще троє зазнали поранень. До того ж було знищено склад запасних частин та супутніх товарів ПІІ "Тойота-Україна" (Toyota). Через це можливі тимчасові затримки з постачанням окремих запасних частин, аксесуарів, мастильних матеріалів та інших товарів.Зауважимо, президент України Володимир Зеленський сьогодні розповів, що кількість ракет для протиповітряної оборони в постачанні скоротилася втричі, якщо порівнювати з 2025 роком. Ідеться не тільки про літній час, а про всі періоди першого півріччя 2026 року. .

У середу, 5 серпня, уряд терміново організує зустрічі з представниками бізнесу. Триває опрацювання необхідних рішень для забезпечення безперервної роботи логістичних компаній і торгових підприємств у відповідь на російський ракетний терор.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Він зазначив, що Мінекономіки отримало відповідні доручення."Росія збільшує та поширює свій терор на бізнес, який обслуговує мільйони людей. Під ударом опинилися українські підприємства, виробництва, торгівельні та логістичні комплекси", — констатував очільник українського уряду.При цьому він наголосив, що жодної військової мети в цих атаках немає — це прямий тероризм."Станом на зараз відомо про 17 загиблих, ще 44 людини отримали поранення. Щирі співчуття рідним і близьким загиблих", — написав прем’єр-міністр України.Він додав, що пошкоджено житлові будинки, магазини, складську й іншу цивільну інфраструктуру. На місцях працюють 410 рятувальників ДСНС і понад 100 одиниць спеціальної техніки."Дякую рятувальникам, медикам, поліцейським, комунальним службам і всім, хто допомагає постраждалим, надає необхідну медичну допомогу та залучений до ліквідації наслідків", — підсумував Сергій Корецький.. Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський заявив, що основною метою російського удару стали складські приміщення цивільних підприємств і об'єкти інфраструктури..

Громадам Миколаївської області передали вагому партію спеціального енергетичного обладнання для підготовки критичної інфраструктури до майбутнього опалювального сезону. Технічне підсилення південного регіону стало можливим завдяки грантовій підтримці від Уряду Японії.Про це повідомляє прем'єр-міністр України Сергій Корецький.Японські трансформатори для МиколаївщиниЗа словами посадовця, у межах підготовки до чергового опалювального сезону громади Миколаївської області отримали нову партію критично важливого енергетичного устаткування. До складу допомоги увійшли 27 трансформаторів, а також інше спецобладнання, яке допоможе утримувати стабільну роботу місцевої енергосистеми.Закупівлю цієї техніки вдалося повністю реалізувати шляхом грантових коштів, наданих Урядом Японії. Залучене обладнання одразу спрямували на об'єкти інфраструктури, аби завчасно посилити готовність регіону до можливих екстрених ситуацій у холодну пору року.Стійкість в умовах п'яти років тероруСергій Корецький наголосив, що сформований резерв техніки та здатність оперативно ремонтувати пошкодження залишаються головною умовою виживання прифронтових територій під час війни."Як показав досвід вже п'яти зим в умовах російського енергетичного терору, запас обладнання та спроможність швидкого відновлення – це стратегічна потреба. Тому ми продовжимо шукати додаткові можливості посилення нашої стійкості, особливо в прифронтових регіонах. Окремо, дякую уряду Японії за підтримку", — підсумував очільник уряду.Нагадаємо, станом на ранок вівторка, 4 серпня, через підвищення температури повітря та наслідки нових ворожих обстрілів енергосистема України працює в умовах підвищеного навантаження. Енергетики закликають громадян суттєво обмежити користування потужними електроприладами у вечірній пік та перенести енергомісткі справи на денний час..

Міжнародні домовленості мають якнайшвидше перетворюватися на конкретний результат для нашої держави. Для цього є декілька напрямків, і серед них — основне завдання, яке стосується європейської інтеграції.Про це заявив премʼєр-міністр України Сергій Корецький, який виступив на нараді керівників дипломатичних установ України й окреслив ключові пріоритети для спільної роботи уряду та дипломатичної служби.Він, зокрема, акцентував на таких важливих аспектах роботи:нові оборонні контракти;інвестиції в розвиток українського оборонно-промислово комплексу;диверсифікація маршрутів;нові можливості для українського експорту."Також дуже важливо залучити додаткове міжнародне фінансування, зокрема, для відновлення енергетики та підготовки до зими", — додав очільник українського уряду.На його переконання, основне завдання на зараз — забезпечити якнайшвидше відкриття решти переговорних кластерів і поглиблювати інтеграцію України до внутрішнього ринку Євросоюзу.Прем’єр-міністр України пояснив, що уряд спільно з РНБО, Офісом президента, Генеральним штабом і громадами сформує конкретний перелік запитів і невідкладних потреб, які потребують опрацювання дипломатичним корпусом."Розраховую на тісну та злагоджену взаємодію між урядом і дипломатичною службою. Дякую українським дипломатам за професійну роботу з відстоювання інтересів нашої країни у світі", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, вчора прем'єр-міністр зазначав, що уряд України проведе серію термінових зустрічей із представниками аграрного сектору для розробки рішень у відповідь на посилення російських атак по портовій інфраструктурі та цивільних суднах. Ворожі обстріли створюють критичні ризики для всієї української економіки й експортних маршрутів..

Через ризики недотримання термінів від Міністерства цифрової трансформації запуск системи "еАкциз" в Україні можуть знову відтермінувати. До того ж програмне забезпечення ще не повністю готове.Про це заявив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев під час інтерв’ю Youtube-каналу "Шелтер"."Ми відчуваємо, що Мінцифри не зможе зробити це 1-го листопада. Безперечно, не будемо підставляти бізнес і бюджет, і, напевно, нам доведеться переносити це все", — зазначив він.За його словами, терміни впровадження системи та її подальшого перенесення на 1 листопада подавало саме Мінцифри. Проте під час зустрічей із представниками бізнесу з’ясувалося, що програмне забезпечення для тестування надано не повністю або воно працює неналежним чином.Гетманцев додав, що нардепи очікують від оновленої команди Мінцифри конкретних пропозицій щодо остаточних термінів запровадження системи.Раніше в Мінцифри зазначали, що спільно з Мін’юстом, Державною податковою службою та Держмитслужбою працюють відповідно до визначених законодавством термінів і мають усі передумови для впровадження функціоналу "еАкцизу" до 1 листопада 2026 року.За інформацією Мінцифри, запланований функціонал охоплюватиме повний життєвий цикл електронної акцизної марки, а також інтеграцію з інформаційними системами відомств і бізнесу через API.З’являлася інформація, що станом на 1 липня 2026 року у системі зареєстровано 434 найбільші гравці ринку, а з 14 липня розпочато бета-тестування сервісів зі сплати акцизного податку, яке триватиме до 11 жовтня 2026 року.Запуск "еАкцизу" мав відбутися раніше, однак наприкінці 2025 року парламент переніс терміни впровадження системи на 10 місяців через неготовність системи та заклики бізнесу.Нагадаємо, 7 липня стало відомо, що на Тернопільщині правоохоронці викрили та ліквідували незаконний тютюновий цех, де здійснювалося виробництво підакцизної продукції. Під час слідчих дій вилучено понад 3,3 тонни тютюнової сировини, а також обладнання..

Уряд України проведе серію термінових зустрічей із представниками аграрного сектору для розробки рішень у відповідь на посилення російських атак по портовій інфраструктурі та цивільних суднах. Ворожі обстріли створюють критичні ризики для усієї української економіки та експортних маршрутів. Про це повідомив прем'єр-міністр України Сергій Корецький.Загрози для української економіки та агроекспортуРосійська Федерація активізувала обстріли цивільного судноплавства та морської логістичної інфраструктури України, намагаючись підірвати економічну стабільність держави. Очільник уряду наголосив, що агресор цілеспрямовано атакує критичні ланцюги постачання."Росія посилює терор на морі. Атакує судна, які перевозять українську аграрну продукцію та портову інфраструктуру. Це створює серйозні ризики для експорту, цілої галузі та економіки загалом", — заявив прем'єр-міністр.У зв'язку із загостренням ситуації Сергій Корецький провів екстрене засідання за участю представників аграрного бізнесу та профільних асоціацій задля напрацювання негайних антикризових кроків.Фінансування, нові маршрути та дипломатіяЗа підсумками термінової наради влада разом із підприємцями визначила основні векторні напрямки роботи для мінімізації збитків і відновлення експортного потенціалу."Працюємо над диверсифікацією та відновленням каналів постачання. Паралельно готуємо комплекс заходів підтримки галузі, зокрема у взаємодії з банками щодо фінансування виробників, а також посилюємо дипломатичну роботу з країнами-партнерами, які є ключовими ринками збуту", — зазначив урядовець.Прем'єр-міністр наголосив, що уряд уже розподілив конкретні завдання між відповідальними структурами та домовився про постійний діалог із бізнесом."Узгодили першочергові кроки, розподілили завдання та відповідальних за кожним напрямом. Домовилися проводити такі наради регулярно протягом цього екстреного періоду", — підсумував Корецький.Нагадаємо, 29 липня представники України, Європейської комісії, Молдови та Румунії провели чотиристоронню зустріч, присвячену посиленню реалізації Шляхів солідарності, розвитку спроможностей портів Дунайського регіону та забезпеченню стабільного транзиту української продукції..

У суботу, 1 серпня, прем’єр-міністр України Сергій Корецький провів телефонну розмову зі новообраним очільником уряду Молдови Василем Тофаном. Сторони обговорили євроінтеграційні прагнення обох держав, спільні інфраструктурні ініціативи та відновлення економічного діалогу.Про це він повідомив у своєму Telegram-каналі.  Євроінтеграція та спільна мета двох державПід час першої офіційної телефонної розмови Сергій Корецький висловив вдячність новому уряду Молдови за непохитну та послідовну підтримку України в умовах сучасних викликів. Очільник українського уряду підкреслив, що обидві сусідні країни мають єдиний стратегічний вектор розвитку."Наші країни мають спільну мету — членство в ЄС, і ми рухатимемося до неї разом", — наголосив прем'єр-міністр України.Спрощення перетину кордону та інфраструктураВажливим блоком переговорів стало обговорення розвитку транспортної та логістичної інфраструктури. Сторони погодилися, що перетин спільного кордону має стати більш ефективним та комфортним для громадян і підприємців обох країн. Керівники урядів домовилися опрацювати та знайти взаємоприйнятні рішення щодо оптимізації та прискорення процедур прикордонного контролю.Відновлення економічної співпраці та візит до УкраїниОкрему увагу під час діалогу було приділено поглибленню торгово-економічного партнерства. Українська сторона висунула ініціативу щодо перезапуску важливого інституційного механізму координації."Запропонував відновити роботу Міжурядової українсько-молдовської змішаної комісії з питань торгівельно-економічного співробітництва. Запросив Прем'єр-міністра відвідати Україну", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, 3 липня прем’єр-міністр Молдови Александру Мунтяну оголосив про свою відставку. Він наголосив, що більше не може виконувати обов’язки глави уряду відповідно до власних принципів і переконань..

У п’ятницю, 31 липня, український уряд розширив програму підтримки для людей, які планують встановити автономне опалення в своїх будинках.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Пільговий кредит до 250 тисяч гривень або до 480 тисяч гривень можна взяти на придбання твердопаливних печей, димоходів, супутніх матеріалів і їх установлення", — зазначив він.За його словами, держава компенсуватиме 10% або 20% основної суми кредиту залежно від розміру."Пільгова ставка становитиме 0% у перший рік, 5% — у другий і 7% — у третій", — уточнив очільник українського уряду.При цьому він зауважив, що встановлено обмеження на площу будинку — не більше 300 квадратних метрів."Закликаю громадян, які хочуть або планували встановити автономне опалення, скористатися державною програмою підтримки", — підсумував Сергій Корецький.Як відомо, ще 30 січня Кабмін оголошував початок подачі заявок на "СвітлоДім". Тоді йшлося про програму, за якою багатоквартирні будинки могли отримати до 300 тисяч гривень на закупівлю обладнання для автономного живлення.Нагадаємо, пресслужба Міністерства розвитку громад та територій України інформувала, що встановити сонячні електростанції на дахах і фасадах буде простіше. Цей процес звільняється від будь-яких дозвільних чи реєстраційних процедур у будівництві..

У п'ятницю, 31 липня, Кабінет міністрів України розподілив понад 1,6 мільярда гривень на освіту. Кошти спрямували на розвиток професійної освіти, модернізацію академічних ліцеїв та організацію безоплатного гарячого харчування для школярів.Про це повідомив прем'єр-міністр Сергій Корецький. За його словами, найбільшу частину фінансування — понад 860 мільйонів гривень — спрямують на модернізацію закладів професійної та фахової передвищої освіти. Кошти передбачені для реалізації понад 100 проєктів у різних регіонах України.Фінансування дозволить створити нові навчальні майстерні та лабораторії, оновити обладнання, підвищити енергоефективність закладів, покращити безпеку та забезпечити безбар'єрний доступ. Крім того, уряд завершив розподіл майже 700 мільйонів гривень субвенції для 130 майбутніх академічних ліцеїв у 22 областях України."Кошти спрямують на створення сучасних освітніх просторів: закупівлю навчального, комп'ютерного та мультимедійного обладнання, меблів і оснащення для лабораторій природничих дисциплін та STEM", — наголосив Корецький.До того ж, за словами очільника уряду, 83,6 мільйона гривень передбачено на підтримку громад в організації безоплатного гарячого харчування для учнів початкових класів у восьми прифронтових областях: Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській. Усього у 2026 році на харчування школярів передбачено 14,4 мільярда гривень.Нагадаємо, у Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт №15440, який покликаний завчасно врегулювати проведення державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2027 року. Ініціатива має на меті створити стабільні законодавчі умови для організації навчального процесу та екзаменів у режимі воєнного стану.Читайте також: Вступають частіше, ніж торік: в Україні зафіксували рекордну кількість абітурієнтів.

В Україні відбудеться невідкладна перевірка всіх без винятку укриттів цивільного захисту щодо їх належного утримання та безперешкодного доступу громадян.Про це заявив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.За його словами, відповідні доручення отримали всі відповідальні посадові особи, а також профільні міністерства, служби спільно з обласними військовими адміністраціями, включно з Київською міською військовою адміністрацією й органами місцевого самоврядування."Доступ до укриттів має бути й тоді, коли вже відомо, що небезпека є, але тривога ще не оголошена", — зазначив він.Очільник українського уряду додав, що в умовах постійної загрози балістики обласні влади, міські адміністрації мають діяти оперативніше та виходячи з реальної потреби захисту людей."Не може на п’ятому році повномасштабної війни в українських містах взагалі виникати проблема з доступом до укриттів", — наголосив прем’єр-міністр України.На його переконання, це неприпустимо. Люди повинні завжди мати можливість завчасно і безперешкодно потрапити до укриттів."Особливо це стосується тих ситуацій, коли існує загроза щодо балістики. І це персональна відповідальність кожного посадовця", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, віцепрезидент Всеукраїнської асоціації вибухотехніків, викладач Національної академії внутрішніх справ Юрій Приходько розповів в інтерв'ю TrueUA, що зараз правило двох стін не завжди є ефективним захистом під час масованих російських атак. Тому громадяни обов'язково мають користуватися укриттями..

У четвер, 30 липня, тимчасовий виконувач обов’язків голови Національної поліції України Максим Цуцкірідзе представив особовому складу начальника департаменту патрульної поліції — полковника поліції Олексія Білошицького.Про це повідомили в Telegram-каналі Національної поліції України. Там зазначили, що до призначення він обіймав посаду першого заступника начальника департаменту патрульної поліції."Олексій Білошицький — один із тих, хто стояв біля витоків створення патрульної поліції та багато років працював над її розвитком", — ідеться в повідомленні.Він брав безпосередню участь у впровадженні сучасних підходів до роботи, створенні нових підрозділів, формуванні законодавчої бази сучасної поліції, розвитку системи автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху, а також удосконаленні законодавства у сфері безпеки дорожнього руху та громадського порядку."Для вас це не новий офіцер — велику частину свого життя він присвятив службі в патрульній поліції. Тож на цьому шляху я побажаю йому успіхів, зважених рішень та ефективної роботи", — зазначив тимчасовий виконувач обов’язків голови Національної поліції України Максим Цуцкірідзе.Своєю чергою, новоспечений начальник департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький подякував міністру внутрішніх справ і тимчасовому виконувачу голови Національної поліції за довіру."Для мене велика честь і водночас велика відповідальність бути вашим командиром. Попереду багато викликів, але я робитиму все, щоби зберегти наші принципи, цінності та підходи, які ми будували впродовж цих років, і водночас удосконалювати та розвивати їх", — сказав він, звертаючись до колег.Що відомо про Олексія БілошицькогоНародився 9 червня 1984 року у Вінниці. 2007 року закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю правознавство. Має другу вищу освіту — філологічну.Трудову діяльність розпочав 2006 року, працював у Національній академії державного управління при Президентові України, займався приватною адвокатською та юридичною практикою.З 2015 року — начальник відділу моніторингу й аналізу управління моніторингу й аналітичного забезпечення департаменту патрульної служби МВС. З 2016 року до 30 липня 2026 року — на посаді першого заступника начальника цього відомства.В умовах повномасштабної війни Олексій Білошицький долучився до створення бригади "Хижак" при Департаменті патрульної поліції та виконував бойові завдання у її складі. Згодом під його керівництвом бригада розширила свої спроможності, сформувавши підрозділи ударних безпілотних літальних апаратів і аеророзвідки.Нагадаємо, що на початку червня цього року лави вищого керівництва Нацгвардії посилив легендарний бойовий командир та Герой України Олег Мироненко. Володимир Зеленський підписав укази про звільнення попереднього заступника та призначення нового очільника..

У середу, 29 липня, Кабінет міністрів розподілив 419 мільйонів гривень для шести обласних військових адміністрацій. Ідеться про Сумську, Одеську, Миколаївську, Харківську, Херсонську та Чернігівську області.Про це повідомив премʼєр-міністр Сергій Корецький, який опублікував низку дописів у своєму Telegram-каналі."Ці кошти спрямуємо на оплату роботи працівників обласних і районних військових адміністрацій", — уточнив він.За його словами, в цих регіонах люди живуть і працюють у надзвичайно складних умовах. Тому обов'язок влади — надати всю необхідну підтримку.Також Корецький торкнувся питання відновлення нормальної роботи портів. Над цим зараза працюють уряд, дипломатичний корпус і всі відповідальні державні інституції в режимі 24/7."Це питання на особистому контролі в президента України. Воно має критичне значення для нашої економіки та глобальної продовольчої безпеки", — наголосив він.Очільник Кабміну запевнив, що триває координація роботи з міжнародними партнерами, а також пошук диверсифікації каналів постачань."Особлива роль і залученість у військових. Від них багато залежить", — зауважив прем’єр-міністр України.Також сьогодні уряд оновив статут "Енергоатома". Це дозволить перезавантажити управління компанією та сформувати топ-менеджмент без затягувань і штучних перешкод."Державний "Енергоатом" — це компанія, від стабільної роботи якої залежить енергетична безпека держави. Новий статут запроваджує сучасні стандарти корпоративного управління", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що 25 липня прем’єр-міністр України провів онлайн-розмову з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском. Сторони обговорили низку актуальних тем. Корецький запросив Туска відвідати Київ..

Представники України, Європейської комісії, Молдови та Румунії провели чотиристоронню зустріч, присвячену посиленню реалізації Шляхів солідарності, розвитку спроможностей портів Дунайського регіону та забезпеченню стабільного транзиту української продукції.Про це повідомила пресслужба Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України.Українську сторону на зустрічі представляли перший заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України Сергій Деркач і заступник міністра Андрій Кашуба, а також команда адміністрації морських портів України й "Укрзалізниці". Ситуацію з експортом зерна презентував міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.Від Єврокомісії участь взяла генеральна директорка з питань мобільності та транспорту Магда Копчинська. Румунію представляв держсекретар Міністерства транспорту Іонел Скріштіяну, а Молдову — державний секретар Мірча Паскалуца.Зустріч відбулася у звʼязку з посиленням російських атак на цивільну портову інфраструктуру, торговельні судна та екіпажі. Останні масовані обстріли фактично призвели до тимчасового призупинення заходу суден в українські порти."Попри щоденні загрози, українські порти продовжують працювати. Водночас системні атаки Росії створюють прямі ризики для свободи судноплавства, стабільності міжнародної торгівлі та глобальної продовольчої безпеки", — зазначили представники України.Учасники зустрічі зосередилися на напрацюванні практичних рішень для збільшення пропускної спроможності Дунайського логістичного маршруту, розвитку портів України, Румунії та Молдови, а також усунення інфраструктурних і адміністративних обмежень на ключових транспортних коридорах."Разом з партнерами посилюємо альтернативні маршрути експорту. Дунайський напрямок і Шляхи солідарності мають забезпечувати стабільний рух українських вантажів навіть в умовах постійних безпекових загроз. Наше спільне завдання — збільшити спроможність портів і пунктів пропуску, усунути вузькі місця та створити прогнозовані умови для перевезень", — зазначив Сергій Деркач.Серед основних напрямів роботи:збільшення спроможності портів Дунайського регіону;розвиток залізничної, автомобільної та прикордонної інфраструктури;скорочення часу проходження митного та прикордонного контролю;покращення координації між транспортними, митними та прикордонними службами сторін;розширення можливостей транзиту української аграрної й іншої експортної продукції;залучення європейського фінансування до модернізації інфраструктури в межах Шляхів солідарності та мережі TEN-T."Разом із міжнародними партнерами шукаємо рішення, які дозволять зберегти безперервність експорту та зміцнити стійкість логістичних маршрутів. Водночас Україна щодня працює над посиленням захисту портової інфраструктури, щоби цивільне судноплавство залишалося можливим навіть в умовах постійних російських атак", — наголосив Андрій Кашуба.З моменту запуску Українського морського коридору у вересні 2023 року через порти Великої Одеси перевезено 209,3 мільйона тонн вантажів, з яких 124,1 мільйона тонн зерна, та забезпечено прохід 8 222 суден.Із початку 2026 року українські морські порти обробили 46 мільйонів тонн вантажів. Із них 42,2 мільйона тонн припадає на порти Великої Одеси, ще 3,8 мільйона тонн — на порти Дунайського регіону.Порти Великої Одеси забезпечують близько 90% експорту української аграрної продукції, яка постачається до понад 55 країн світу. Тому стабільність морських і сухопутних логістичних маршрутів має значення не лише для економіки України, а й для світових продовольчих ринків.Нагадаємо, вчора агенція Reuters інформувала, що порти Тамані та Новоросійська обмежили доставлення зерна вантажівками через зростання ризиків судноплавства в Чорному морі. Наразі російські зернові експортні термінали не працюють або функціонують обмежено..