# Кабмін

Кабінет міністрів України на наступний рік отримає дефіцит бюджету на щонайменше 10 мільярдів доларів. Міжнародний валютний фонд (МВФ) пропонує підвищити податки. Український уряд не схильний до такого кроку та розраховує на допомогу Європейського Союзу.Таку інформацію оприлюднив Forbes. Аналітики видання зазначили, що Україна має 35 мільярдів доларів підтвердженого зовнішнього фінансування на 2026 рік зі 45 мільярдів доларів потрібних."Після виборів у США Україна не має гарантій фінансової підтримки — Дональд Трамп заявляє, що допомога не буде безкоштовною", — констатували медійники.Вони додали, що на рахунки українського уряду надходить допомога від США, погоджена ще попереднім президентом Джо Байденом — за програмою ERA, яка фіксується із заморожених активів Росії. Але на 2026 рік лише її не вистачить.За підрахунками Міністерства фінансів, Україна потребує додатково 10 мільярдів доларів на наступний рік. За оцінкою НБУ — необхідно 12,7 мільярда доларів"Найімовірнішим джерелом стануть кошти від європейських партнерів", — зазначив перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.Однак партнерів із ЄС "не тішить" перспектива збільшувати фінансову допомогу Україні, розповів журналістам депутат фінансово-економічного блоку Верховної Ради на умовах анонімності.Відкритим залишається й питання обсягів допомоги від МВФ. Раунд перемовин між урядом і фондом завершися 10 вересня. На них звучала пропозиція підвищення податків для покриття дефіциту. Але українська влада категорично проти цього. Де знайти гроші"Головним джерелом міжнародного фінансування для України цього року стала програма ERA Loans — кредитні кошти країн G7, які вони позичили на ринку коштом доходів від заморожених російських активів. Загальний обсяг обіцяних кредитів 2025 року — 36 мільярдів доларів", — зауважили медійники.Україна вже отримала майже 30 мільярдів доларів міжнародної допомоги, з яких 21 мільярд доларів — за програмою ERA Loans, 7,3 мільярда доларів — за програмою ЄС Ukraine Facility.До кінця року уряд сподівається отримати ще понад шість мільярдів доларів від Ukraine Facility, але для цього потрібно виконати низку реформ. Найпроблемніша — добір судді до Вищого антикорупційного суду.Наступного року ситуація гірша: від заморожених активів Україна отримає лише 11 мільярдів доларів, а за Ukraine Facility — 7,8 мільярда доларів."Нестача фіксування на наступний рік може бути більшою за консервативні очікування уряду — до 15 мільярдів доларів. Залежно від того, скільки грошей витратимо цього року", — зазначила експертка Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Олександра Бетлій.Про що дискутує Україна з партнерами"Президент, уряд і парламент шукають можливість покрити нестачу у 10 мільярдів доларів через міжнародну допомогу", — наголосила голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа.Двоє нардепів фінансово-економічного блоку розповіли журналістам на умовах анонімності, що наразі європейські партнери не висловлюють готовності надати додаткові кошти.Керівник НБУ Андрій Пишний і його перший заступник Сергій Ніколайчук зауважили, що й раніше Україна стикалася з нестачею фінансування партнерів, але переговори зрештою давали результат.Ніколайчук згадав нещодавню заяву президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн — 10 вересня вона анонсувала нову ініціативу з підтримки України під назвою "Репараційний кредит" (Reperations Loan), що фінансуватиметься з прибутків від заморожених російських активів. Деталей про обсяг і структуру кредиту фон дер Ляєн не розкрила."Це поки що політична заява, навіть непублічно жодних деталей українська сторона не знає", — пояснив народний депутат від "Слуги Народу", який спілкувався з медійниками на умовах анонімності.Ще одне можливе джерело допомоги — Міжнародний валютний фонд. Бюджет 2026 року став ключовою темою нещодавнього візиту представників фонду до Києва."Найбільша претензія до поточної версії документа — величезна потреба у непокритому фінансуванні", — зауважив учасник цих зустрічей на умовах анонімності.Представники МВФ запропонували Україні використати внутрішній ресурс, зокрема, розглянути варіант підвищення податків. Ідеться про податок на доходи з цифрових платформ (відомий як "податок на OLX"), оподаткування посилок вартістю до 150 євро, а також, можливо, підвищення податку на додану вартість."Уряд проти підвищення ПДВ, та все ж точкові історії, як, наприклад, податок на ОЛХ та оподаткування посилок до 150 євро, підтримує, але це політично складна історія, адже це непопулярні для людей речі", — розповів посадовець, обізнаний із перебігом переговорів. Які варіанти ще існуютьКерівник аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій акцентував, що інші внутрішні ресурси виглядають обмеженими."Використання облігацій внутрішньої державної позики не має перспективи 2026 року з урахуванням того, що уряду до кінця цього року ще треба збільшити внутрішнє фінансування майже на 250 мільярдів гривень", — додав він.Своєю чергою, Бетлій вважає, що буфер ресурсу в облігацій усе ще є, але його не так багато, якщо запозичити цього року все за планом бюджету.Аналітики стверджують, що Мінфін залишає собі простір для маневру — майже за вісім з половиною місяців не залучив через облігації й половини з передбаченого в бюджеті-2025. На 11 вересня Мінфін позичив через внутрішні боргові папери 359 мільярдів гривень із 764,1 мільярда. Однак під кінець року бюджетні витрати завжди зростають.У Міністерстві економіки розповіли, що ще одна опція, що, зокрема, звучала на перемовинах з МВФ, — детінізація економіки України. Фонд вимагає від уряду концептуального плану детінізації економіки.Раніше голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев оцінив у 800-900 мільярдів гривень частку тіні в економіці. Детінізація, на його думку, могла би за рік принести близько чотирьох мільярдів доларів у державний бюджет. Та проблемою може стати недооцінка діри в українському бюджеті.Нагадаємо, що 27 червня президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони  "Про пропозиції до Бюджетної декларації на 2026-2028 роки за статтями, пов'язаними із забезпеченням національної безпеки й оборони України.

Український уряд виділив земельну ділянку для зведення нового заводу Rheinmetall. Він спеціалізуватиметься на виготовленні снарядів.Про це після зустрічі керівником німецької компанії Rheinmetall AG Арміном Паппергером у Лондоні повідомив у Telegram-каналі міністр оборони Денис Шмигаль."Ми фіналізували процедури щодо запуску нового спільного виробництва. 9 вересня було виділено землю у безпечному регіоні України, де буде побудований новий завод з виготовлення снарядів Rheinmetall для потреб Сил оборони", — йдеться у заяві очільника оборонного відомства.Також Шмигаль обговорив з Паппергером розвиток напряму протиповітряної оборони, зокрема боротьбу з дронами РФ. "Обговорили також інші важливі проекти, зокрема розвиток спроможностей з ремонту і виробництва бронетехніки. Лінійка Rheinmetall має низку нових зразків, які можуть посилити Сили оборони України", — резюмував Денис Шмигаль.Раніше повідомлялось, що німецький оборонний концерн Rheinmetall постачатиме Збройним силам України системи захисту від дронів Skyranger. Таким чином компанія з Німеччини посилить свою військову підтримку України.Нагадаємо, на початку цього року стало відомо, що Російська Федерація планувала вбити генерального директора німецького оборонного концерну Rheinmetall через те, що керівництво країни-агресора не влаштовують західні озброєння.

У середу, 10 вересня, під час засідання уряду ухвалено низку важливих змін. Деякі з них стосуються безпека й оборони. Зокрема, нововведення введено для медичних оглядів військових України.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі"Упорядковуємо роботу військово-лікарських комісій — забезпечуємо єдиний стандарт огляду для всіх Сил оборони України", — написала вона.Свириденко уточнила, що дія правил військово-лікарської експертизи ЗСУ відтепер поширюватиметься на інші підрозділи Сил оборони.Зокрема, йдеться про СБУ, Службу зовнішньої розвідки, Державну прикордонну службу, Нацгвардію й Управління державної охорони."Усі вони будуть користуватися єдиним розкладом хвороб для визначення придатності до служби", — констатувала прем’єр-міністерка України.Вона додала, що медогляди для військових цих органів проводитимуться у власних медичних закладів.При цьому очільниця українського уряду зауважила, що якщо їх немає — то це відбуватиметься в цивільних лікарнях за договорами."Також спростили проходження медичних і військово-лікарських експертиз, у тому числі дистанційно, для військових і постраждалих, які довго лікуються за кордоном (12 місяців і більше) та не можуть пройти експертизу в Україні", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, 19 серпня стало відомо, що Кабінет міністрів опублікував програму стратегічних ініціатив, які передбачають реорганізацію роботи ТЦК і ВЛК. Уряд планує цифровізувати процеси, пов'язані з мобілізацією.

У середу, 10 вересня, Кабінет міністрів України затвердив план пріоритетних дій уряду на 2025 рік. Програма складається з 12 пріоритетів.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко."Затвердили програму дій уряду на 2025 рік. Сьогодні рішенням Кабінету міністрів погодили та внесли документ на розгляд Верховної Ради", — написала вона на своїй сторінці у Telegram.Свириденко розповіла, що у програмі окреслили 12 пріоритетів, зокрема: безпека й оборона;євроінтеграція;антикорупція;добробут;підтримка ветеранів;макрофінанси й реформи;бізнес;освіта і наука;медицина й спорт;відбудова;стабільність узимку;культура. "Цей документ — наш план для розв'язання ключових питань у цих сферах, зміцнення обороноздатності, підтримки армії, нарощення власного виробництва озброєння, забезпечення захисту громадян, розвитку економіки й підготовки до членства в ЄС. Усе це робимо разом в умовах викликів повномасштабної війни", — зазначила Свириденко.Прем'єр-міністр уточнила, що цю програму 18 серпня представили для народних депутатів, міжнародних партнерів та представників аналітичних центрів. Після цього відкрили збір пропозицій для доопрацювання документа із залученням експертів, громадських організацій, бізнесу та громадян.Загалом уряд отримав 683 пропозиції від громадських організацій, бізнес-асоціацій, експертів та активних громадян. Найбільше звернень було адресовано:Міністерству економіки — 184;Міністерству розвитку громад та територій — 80."Більшість пропозицій були враховані повністю або частково, значна їх частина вже реалізується в межах чинних програм і стратегій. Тепер працюємо для втілення запланованого", — наголосила Свириденко.Нагадаємо, раніше міністр фінансів України Сергій Марченко інформував, що проект державного бюджету України на 2026 рік будуватиметься із розрахунку продовження війни весь рік. При цьому планується залучити 45 мільярдів доларів зовнішнього фінансування.

Сполученим Штатам Америки та Європейському Союзу варто щільніше перекрити нафтові доходи Росії. Зокрема, необхідні обмеження проти нафтових гігантів країни-агресорки.Про це заявила прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка на запрошення міністра фінансів США Скотта Бессента долучилася до зустрічі представників США та ЄС, її відкрив президент США Дональд Трамп."Цей захід став частиною переговорного процесу, спрямованого на зміцнення трансатлантичної єдності", — пояснила вона.Прем’єр-міністерка України привітала зусилля міжнародних партнерів, спрямовані на досягнення справедливого та тривалого миру для України. "Я наголосила, що санкції вже мають відчутний вплив на російську економіку, яка втратила понад 160 мільярдів доларів", — розповіла Свириденко.Вона закликала партнерів і надалі спільно посилювати тиск, запровадивши жорсткі санкції проти "тіньового флоту", нафтових гігантів, нафтопереробних заводів, трейдерів та інших посередників."Лише рішучі заходи здатні зменшити ресурси Росії для ведення війни проти України та покласти край щоденним російським злочинам і терору", — підсумувала очільниця українського уряду.Нагадаємо, що також сьогодні Юлія Свириденко провела зустріч із місією МВФ, яка впродовж останнього тижня активно працювала в Києві та провела низку консультацій з урядовою командою та Національним банком України.

У вівторок, 9 вересня, президент Франції Еммануель Макрон призначив премʼєр-міністром Себастьєна Лекорню. Він очолював міністерство оборони країни.Про це повідомило французьке видання Le Figaro. Журналісти констатували, що Себастьєн Лекорню став сьомим прем'єр-міністром Макрона з моменту його приходу до влади 2017 року та п'ятим за три останні роки.Медійники з’ясували, що Макрон доручив Лекорню провести консультації з політичними силами, представленими в парламенті Франції, "з метою ухвалення державного бюджету й укладення домовленостей, необхідних для ухвалення рішень у найближчі місяці".В Єлисейському палаці додали, що лише після завершення цих партійних дискусій Себастьєн Лекорню запропонує президенту Франції склад свого уряду.Своєю чергою, новий прем’єр-міністр Франції написав на своїй сторінці в соціальній мережі Х, що Макрон доручив йому сформувати уряд "із чітким напрямком діяльності: захист нашої незалежності та могутності, служіння французькому народу та політична й інституційна стабільність для єдності країни"."Дякую йому за довіру, яку він висловив мені, призначивши мене прем'єр-міністром", — додав він.Лекорню також відзначив "мужність" попередника Франсуа Байру, "яку він виявив, відстоюючи свої переконання до кінця".Попередній очільник уряду Франції Франсуа Байру подав президенту заяву про відставку. Це сталося після того, як парламент прогнозовано провалив голосування за вотум довіри його уряду.Нагадаємо, навесні, коли виникнула критична ситуація, Себастьян Лекорню заявляв, що Франція готова замінити США в питанні надання розвідувальної інформації Україні. У Парижа є такі можливості, й він готовий допомогти Києву.

У вівторок, 9 вересня, прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко провела зустріч із місією Міжнародного валютного фонду (МВФ). Вона впродовж останнього тижня активно працювала в Києві та провела низку консультацій з урядовою командою та Національним банком України.Про це повідомила Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Україна пройшла рекордні вісім переглядів за чинною програмою", — констатувала вона.Українська прем’єр-міністерка висловила вдячність МВФ за підтримку всі ці роки повномасштабного вторгнення."Але активні бойові дії тривають, і проект держбюджету 2026 року сформований з розрахунком, що війна далека від завершення", — наголосила вона.Під час зустрічі Свириденко передала керівнику місії МВФ Гевіну Грею лист із запитом про нову програму співпраці, яка повинна підтримати Україну протягом наступних декількох років."Ми домовилися продовжити необхідні консультації між нашими командами наступними місяцями, щоб отримати позитивне рішення Ради директорів МВФ до кінця року", — зауважила прем’єр-міністерка України.Під час розмови учасники зустрічі також обговорили проект держбюджету на 2026 рік."Наш пріоритет незмінний — фінансування оборони та соціальних програм. Для цього працюємо над пошуком внутрішніх ресурсів і мобілізацією міжнародного фінансування", — додала очільниця українського уряду.Окремо зупинилися на питаннях залучення капіталу для розвитку приватного сектору, дерегуляції та відновлення енергетики."Щиро вдячна команді МВФ за послідовну та надійну підтримку України", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, на початку серпня голова Національного банку Андрій Пишний заявляв, що зараз програма Міжнародного валютного фонду вже не відповідає потребам України. Тому формується нова кредитна програма.

Кабінет міністрів України ухвалив постанову, згідно з якою посли, які припинили дипломатичну службу, не мають права на перетин державного кордону під час воєнного стану.Відповідний документ оприлюднено на сайті уряду."Кабінет Міністрів України постановляє: Внести зміну до пункту 26 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 (ЗП України, 1995 р., № 4, ст. 92; Офіційний вісник України, 2010 р., № 65, ст. 2239; 2022 р., № 29, ст. 1566; 2025 р., № 29, ст. 1929, ст. 1938), замінивши в абзаці першому слова і цифри "а також пункті 214 цих Правил" словами і цифрами "пункті 214 цих Правил, а також осіб, які мають дипломатичний ранг Надзвичайний і Повноважний Посол та припинили дипломатичну службу", — йдеться у документі.Так, згідно з постановою №1089, особи, які мають дипломатичний ранг надзвичайний і повноважний посол, але припинили дипломатичну службу, не мають права на перетин кордону України.Відтак, колишні посли тепер підпадають під загальні обмеження на виїзд за кордон, які діють для більшості громадян України в умовах воєнного стану.Важливо! Нововведення стосуються лише тих послів, які припинили свою службу. Натомість чинні дипломати зберігають свої повноваження для здійснення міжнародних поїздок.Хто має право виїхати за кордонПід час дії воєнного стану та загальної мобілізації з України мають право покинути межі держави: чоловіки, старші за 60 років; особи, які мають інвалідність або постійно непридатні до служби за станом здоров'я;батьки трьох і більше дітей (та вихователі дітей-сиріт); опікуни осіб з інвалідністю; студенти іноземних навчальних закладів;чоловіки у віці від 18 до 22 років включно.Нагадаємо, уряд розширив перелік підстав для бронювання військовозобов’язаних від мобілізації. Нововведення стосуються бізнесу на прифронтових територіях та підприємств, що виготовляють дрони.Зауважимо, 3 вересня Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроект, який дає критичним підприємствам право на 45 днів бронювати людей, у яких неналежно оформлені облікові документи. За цей проект закону проголосували 283 представники українського парламенту.

Уряд розширив перелік підстав для бронювання військовозобов’язаних від мобілізації. Нововведення стосуються бізнесу на прифронтових територіях та підприємств, що виготовляють дрони.Про це йдеться у постанові уряду від 8 вересня 2025 р. №1106. Згідно з документом, бронювання 100% працівників може здійснюватися "на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси".Крім того, уряд доповнив критерії критично важливих підприємств, які можуть бронювати працівників. До них увійшли "підприємства, установи та організації, що виконують державні контракти (договори) з виробництва безпілотних систем (безпілотних 2 авіаційних комплексів, безпілотних літальних апаратів, безпілотних наземних (роботизованих) комплексів, безпілотних водних (плаваючих) комплексів), озброєння, військової й спеціальної техніки, боєприпасів, їх складових частин та інших товарів оборонного призначення на замовлення Адміністрації Держспецзв’язку, інших державних замовників у сфері оборони (у тому числі їх служб державного замовника)".Зауважимо, 3 вересня Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроект, який дає критичним підприємствам право на 45 днів бронювати людей, у яких неналежно оформлені облікові документи. За цей проект закону проголосували 283 представники українського парламенту.Нагадаємо, перебуваючи на Харківщині 4 серпня, президент Володимир Зеленський зустрівся там із представниками бізнесу, волонтерської та ветеранської спільнот, шкіл і університетів і пообіцяв збільшення відсотка заброньованих працівників у цьому регіоні.

Після повернення з Китаю російський диктатор Володимир Путін, ймовірно, перейшов до нового етапу війни проти України. Ознакою цього стала ракетна атака на будівлю Кабінету міністрів у Києві.Про це повідомляє The Times, передає "РБК-Україна". Зазначається, що упевненість Путіна значно зросла після зустрічі із Сі Цзіньпіном у Пекіні, де вони обговорили перспективи подальшої співпраці. Підтвердженням стало масштабне повітряне бомбардування Києва, яке стало одним із найпотужніших за час повномасштабної війни.Внаслідок атаки вперше за понад три роки було уражено урядову будівлю в центрі столиці. Прихильники так званої "жорсткої лінії" в Росії давно закликали Кремль бити по центрах ухвалення рішень в Україні.Видання зазначає, що Пекін дедалі більше стає ключовим майданчиком для дипломатичних маневрів Москви. Путін заявив про "безпрецедентно високий рівень" відносин із Китаєм, а на військовому параді в Пекіні він сидів поруч із Сі Цзіньпіном та Кім Чен Ином. Це був перший випадок з часів Холодної війни, коли лідери Росії, Китаю та Північної Кореї разом з’явилися на публічному заході.При цьому Китай, на відміну від КНДР, не направляє свої війська на війну проти України, однак підтримує Росію дипломатично й допомагає обходити західні санкції. Минулого тижня Кремль повідомив про попередню домовленість із Пекіном щодо будівництва газопроводу "Сила Сибіру-2".Нагадаємо, що 7 вересня прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко у своїх соціальних мережах показала, який вигляд мав будинок уряду після російської атаки, та запевнила, що російський терор не зупинить роботу уряду.Водночас уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк заявив, що російська ракета "Іскандер", яка влучила у будівлю Кабінету міністрів, містила понад 30 іноземних деталей. .

Російська ракета "Іскандер", яка під час комбінованої ворожої атаки у ніч на 7 вересня влучила у будівлю Кабінету міністрів, містила понад 30 іноземних деталей.Про це повідомив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк."Дійсно, по будівлі Уряду влучив Іскандер 9М727 (крилата), точніше його частина. Горіло пальне. Бойова частина не спрацювала, попередньо внаслідок ураження ракети. Всі точні відповіді будуть", — наголосив він.Посадовець зауважив, що ця ракета містила десятки іноземних компонентів, серед них:близько 35 компонентів американського виробництва;один – японського;один — британського:один — швейцарського;п'ять — білоруського;57 — російського.Власюк додав, що російський "Іскандер" складався із деталей таких компаній:Texas Instruments, Analog Devises та Altera (США);College Electronics Ltd (Велика Британія);Fujitsu (Японія);Traco Power (Швейцарія)АТ;"Інтеграл" (Білорусь);АТ "Мікрон", АТ "Виробнича асоціація "Стріла", АТ "Ангстрем", АТ "Дослідницько-конструкторське бюро "Ексітон", "Карачевський завод "Електродеталь" (РФ)."Порівняно з ракетами попередніх років, стало менше компонентів з Європи і США, а більше — Росія і Білорусь. Вся інформація була надана партнерам для санкційного реагування", — додав Власюк.Іскандер-К — ракета здатна маневрувати на малій висоті до цілі й уражати з високою точністю. Для цього на ракеті встановлений потужний комп'ютер, який здатний отримувати дані з різних інерційних і активних датчиків та командних каналів і перетворювати їх на інструкції щодо маніпулювання керуючими поверхнями ракети. Він розташований всередині теплозахисного екрана, здатного витримувати перевантаження при прискоренні ракети та перегрів під час польоту. Раніше видання Defense Express, експерти якого провели аналіз уламків і отримали інформацію з власних джерел, писало, що під час атаки у ніч на 7 вересня в будівлю Кабміну влучила крилата ракета 9М727 оперативно-тактичного комплексу "Іскандер". Її бойова частина не вибухнула.Вони послалися на звіт командування повітряних сил, де зазначено використання в цій атаці дев’яти крилатих ракет з "Іскандер", із яких чотири вдалося збити. Разом із ними ворог випустив 810 дронів різних типів, із яких вдалося знешкодити та збити 747 одиниць. А також чотири балістичні ракети, які не збили.У виданні додали, що крилата ракета 9М727 є однією з трьох, що призначена для "Іскандера" разом із 9М728, 9М729. Здебільшого вони позначаються просто як "Іскандер-К" або Р-500.Вона активно використовується ворогом для ударів по українських містах. Один із найвідоміших епізодів з її використанням — удар по драмтеатру в Чернігові 2023 року.Також про те, що урядова будівля отримала пошкодження не від "шахеда" раніше написала голова представництва ЄС в Україні Катаріна Матернова. Вона опублікувала фотографії з місця удару.Нагадаємо, що 7 вересня прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко у своїх соціальних мережах показала, який вигляд мав будинок уряду після російської атаки, та запевнила, що російський терор не зупинить роботу уряду.

У понеділок, 8 вересня, Національна асамблея Франції прогнозовано провалила голосування за вотум довіри уряду Франсуа Байру. Це означає відставку премʼєр-міністра та його кабінету міністрів.Про це повідомило французьке видання Le Figaro. Журналісти констатували, що вотум довіри уряду Байру підтримали 194 депутати нижньої палати французького парламенту, тоді як проти проголосували 364. Ще 25 депутатів утрималися під час головування.Політичні експерти стверджують, що такі результати прогнозовані після того, як ультраправе "Національне обʼєднання" та Соціалістична партія відмовилися підтримувати уряд — саме їхні голоси були вирішальними для забезпечення більшості."Після голосування прем'єр-міністр Франції має піти у відставку", — наголосили французькі медійники.Тож президент Франції Еммануель Макрон може або обрати нового прем'єр-міністра та знову сформувати нестабільний уряд меншості, або розпустити парламент і провести вибори.До речі, в радикальному та частково проросійському "Національному обʼєднанні" Марін Ле Пен вже мріють про абсолютну більшість у разі дострокових виборів.У грудні минулого року 73-річний центрист Франсуа Байру став новим прем'єр-міністром країни. Перед цим відправили у відставку попередній французький уряд.Тож Байру замінив на цій посаді Мішеля Барньє після того, як його уряд меншості зусиллями крайніх правих і крайніх лівих відправили у відставку вперше з 1962 року — той протримався рекордно короткий термін, 91 день.Байру 2017 року був соратником Еммануеля Макрона. Однак згодом він дистанціювався від нинішнього президента, хоча зберігав авторитет в його оточенні. Аналітики стверджували, що його добре мала сприймати більшість політичних сил у Національній асамблеї, в тому числі партія Ле Пен "Національне об’єднання". Однак зараз щось пішло не так.Нагадаємо, що 23 серпня віце-прем'єр Італії Маттео Сальвіні різко розкритикував президента Франції Еммануеля Макрона за пропозицію відправити в Україну європейських солдатів.

Під час комбінованої далекобійної російської атаки у ніч на 7 вересня в будівлю Кабінету міністрів України влучив не дрон типу "Шахед", а крилата ракета 9М727 оперативно-тактичного комплексу "Іскандер". Її бойова частина не вибухнула.Про це повідомив Defense Express, експерти якого провели аналіз уламків і отримали інформацію з власних джерел."Пожежа, яка виникла на верхніх поверхах будівлі, викликана займанням палива з баків ракети", — зробили висновок аналітики.Вони послалися на звіт командування повітряних сил, де зазначено використання в цій атаці дев’яти крилатих ракет з "Іскандер", із яких чотири вдалося збити. Разом із ними ворог випустив 810 дронів різних типів, із яких вдалося знешкодити та збити 747 одиниць. А також чотири балістичні ракети, які не збили.У виданні додали, що крилата ракета 9М727 є однією з трьох, що призначена для "Іскандера" разом із 9М728, 9М729. Здебільшого вони позначаються просто як "Іскандер-К" або Р-500.Вона активно використовується ворогом для ударів по українських містах. Один із найвідоміших епізодів з її використанням — удар по драмтеатру в Чернігові 2023 року."Як в абсолютній більшості всіх інших зразків російського озброєння в цій ракеті також активно використовуються західні мікроелектронні компоненти з цивільного ринку, які виробляються у Китаї", — наголосили експерти.У випадку штатного спрацювання бойової частини ракети, а її маса складає близько 450 кілограмів, наслідки цього удару були би значно більшими.Про те, що урядова будівля отримала пошкодження не від "шахеда" раніше написала голова представництва ЄС в Україні Катаріна Матернова. Також вона опублікувала фотографії з місця удару.А також уламок самої крилатої ракети. Зокрема, доволі чітко видно рештки турбореактивного двигуна, що є безумовною ознакою саме крилатої ракети.Нагадаємо, що 7 вересня прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко у своїх соціальних мережах показала, який вигляд мав будинок уряду після російської атаки, та запевнила, що російський терор не зупинить роботу уряду.

У неділю, 7 вересня, спецпредставник президента Сполучених Штатів Америки Кіт Келлог заявив, що ударом по будівлі уряду в Києві Росія аж ніяк не сигналізує про намір закінчити війну дипломатичним шляхом.Про це Кіт Келлог написав на своїй сторінці в соціальній мережі Х.Він зазначив, що небезпека будь-якої війни полягає в її ескалації, і Росія, за його словами, "ескалює конфлікт".Келлог визнав, що Москва здійснила найбільшу повітряну атаку за цю війну, вразивши при цьому будівлю Кабінету міністрів України.Він додав, що два тижні тому особисто перебував у цій будівлі разом із прем'єр-міністеркою Юлією Свириденко."Історія показує, що такі дії можуть призвести до ескалації конфлікту, який вийде з-під контролю", — наголосив спецпредставник американського президента.За його словами, саме тому президент Дональд Трамп докладає зусиль, щоби зупинити цю війну.Він додав, що цими діями Російська Федерація зовсім не демонструє бажання завершити війну дипломатичним шляхом."Цей напад не був сигналом про те, що Росія хоче дипломатичним шляхом покласти край цій війні", — підсумував Кіт Келлог.Раніше сьогодні Дональд Трамп заявив, що готовий запровадити "другий етап" санкцій проти Росії. Поштовхом до цього стали останні масовані обстріли рашистів.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявив під час традиційного вечірнього відео звернення, що Росія намагається завдати болю Україні, її удари все нахабніші. Це чітка ознака, що кремлівський диктатор Володимир Путін випробовує світ — чи приймуть вони це, чи змиряться.

У неділю, 7 вересня, російські окупанти вперше з початку повномасштабного вторгнення поцілили по будівлі Кабінету міністрів України. Там працює вся команда українського уряду.Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко у своїх соціальних мережах показала, який вигляд має зараз будинок уряду після російської атаки сьогодні зранку."На щастя, ніхто не постраждав. Пожежу погасили. Дякую рятувальникам. Російський терор не зупинить роботу уряду. Руйнування відновимо", — зазначила вона. Свириденко додала, що життя українців не повернути, та нагадала, що за цю ніч по всій країні через російський обстріл загинули чотири людини та понад 44 зазнали поранень."Очевидно, що Росія не хоче миру. Я закликаю наших партнерів і всі держави світу перетворити розчарування діями Росії на ефективну допомогу для України — не для урядової будівлі, а для захисту наших людей по всій країні", — наголосила вона.На переконання прем’єр-міністерки України, настав час діяти. Україні потрібно більше систем ППО для захисту неба й енергетичної інфраструктури, особливо перед наближенням зими."Посильте санкційний тиск на Росію, щоби зменшити ресурси для російської військової машини. Це все реально — можливості у ваших руках. Лише наша єдність і сильна відповідь зможуть зупинити Росію та принести мир", — підсумувала Юлія Свириденко.Як відомо, в ніч на 7 вересня російська армія завдала комбінованого удару по території України із застосуванням ударних безпілотників і ракет наземного базування. Ворог запустив по нашій землі рекордні 818 повітряних цілей, що стало наймасштабнішою атакою з початку повномасштабного вторгнення.За словами президента Володимира Зеленського, в Україні загинуло четверо людей і понад 44 зазнали поранень. Рятувальники й екстрені служби досі ліквідовують наслідки атаки по всій країні.Нагадаємо, що очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн жорстко відреагувала на нічну масовану атаку Російської Федерації на Україну. Вона заявила про демонстрацію зневаги Кремля до дипломатії.