# Кабмін

Міністерство оборони України розробляє фундаментальні законодавчі зміни, спрямовані на посилення соціального захисту та врегулювання правового статусу захисників. Проєкт реформи передбачає суттєве переформатування системи фінансового забезпечення армії, а також розв'язання нагальних питань проходження служби.Про це повідомила очільниця українського уряду Юлія Свириденко під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради.Коли чекати на зміни та де уряд шукає фінансуванняЗа словами посадовиці, проєкт масштабного оновлення законодавства перебуває на фінальній стадії розробки. Свириденко наголосила, що комплексний пакет нормативних нововведень планують презентувати на розгляд уже в найближчі тижні.Головним викликом для Кабінету міністрів наразі залишається фінансовий бік питання, оскільки реалізація задекларованих ініціатив потребує залучення колосальних додаткових ресурсів. Зараз виконавча влада активно працює над пошуком необхідних джерел і балансуванням державного бюджету."Це великі кошти. Ми зараз обраховуємо, яким чином нам збалансувати бюджет для того, щоб забезпечити безперервність цих виплат як у цьому році, так і в наступних періодах", — сказала вона.Ключові аспекти майбутньої реформиХоча повний текст документа оприлюднять лише після офіційного подання, основні вектори майбутніх змін відомі вже зараз. Урядова ініціатива буде сфокусована на трьох головних напрямках. Нововведення охоплюватимуть:комплексний перегляд чинної системи грошових доплат для військовослужбовців;запровадження чіткіших і прозорих термінів проходження військової служби;стабілізацію та гарантованість фінансових виплат у довгостроковій перспективі.Нагадаємо, раніше у Сухопутних військах ЗСУ інформували, що наразі мобілізації жінок не планується і не розробляють жодних механізмів, спрямованих на це. Зокрема, в законодавстві України не відбулося жодних змін щодо регулювання цього процесу. Як і раніше жінки можуть долучитися до лав ЗСУ виключно за власним бажанням, а на військовий облік мають ставати лише громадянки з медичною та фармацевтичною освітою.Читайте також: Військовий облік жінок в Україні: що потрібно знати у 2026 році.

Український парламент ухвалив стратегічні зміни до головного фінансового документа країни, спрямувавши колосальні додаткові кошти на потреби сектору безпеки. Окрім безпосереднього фінансування армії, значна частина грошей піде на захист міст від ворожих атак на енергетичну інфраструктуру.Про це у Telegram-каналі повідомила прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко.Куди підуть рекордні трильйониЗа словами посадовиці, завдяки підтримці народних депутатів, фінансування оборонного сектору зазнало масштабного перегляду. Після внесення законодавчих змін загальні видатки на безпеку та оборону України сягнуть безпрецедентної для держави суми — 4,4 трильйона гривень. У Кабінеті міністрів чітко розписали пріоритети для цих ресурсів:2,3 трильйона гривень буде безпосередньо виділено на закупівлю сучасного озброєння та військової техніки;понад 1,45 трильйона гривень спрямують на грошове забезпечення та виплати українським військовослужбовцям.Як зазначила Свириденко, таке безпрецедентне фінансування стало можливим завдяки фінансовій допомозі від Європейського Союзу, загальний обсяг якої становить 90 мільярдів євро. Водночас, за словами очільниці уряду, вже цього року наша держава очікує отримати перший транш у розмірі 45 мільярдів євро. З цієї суми левова частка — 31,8 мільярда євро — підсилить обороноздатність держави, а 13,2 мільярда євро підуть на покриття дефіциту держбюджету.Захист від російського енергетичного тероруПрем'єр-міністр наголосила, що окремим важливим вектором оновленого бюджету є забезпечення життєдіяльності українських міст в умовах постійних обстрілів зі сторони Росії. На реалізацію комплексних планів стійкості регіонів уряд додатково виділяє 40 мільярдів гривень. Ці фінансові вливання мають гарантувати стабільне тепло-, водо- та електропостачання для цивільного населення. Кошти підуть на фізичний захист об'єктів критичної інфраструктури та закупівлю альтернативних і резервних джерел живлення для українських громад.Офіційне звернення очільниці урядуОчільниця українського уряду акцентувала на важливості консолідації зусиль влади та міжнародних партнерів задля забезпечення фронту та тилу усім необхідним."Збільшуємо бюджет на оборону та безпеку на 1,56 трильйона гривень", — заявила Юлія Свириденко, додавши, що вдячна народним депутатам за підтримку змін до Державного бюджету на 2026 рік, адже це рішення дозволить спрямувати додаткові ресурси на фінансування Сил оборони та захист людей.Нагадаємо, країни НАТО розглядають новий пакет військового фінансування для України у розмірі 70 мільярдів євро. Ймовірно, про нього оголосять під час саміту Північноатлантичного альянсу в Анкарі наступного місяця..

Уряд завершив фінансування антикризової програми, спрямованої на збереження стабільної роботи вітчизняного малого бізнесу в умовах регулярних відключень електроенергії. Фінансову допомогу від держави для забезпечення автономного живлення змогли отримати десятки тисяч українських підприємців.Про це в офіційному Telegram-каналі повідомила очільниця українського уряду Юлія Свириденко.Мільйонні субсидії для збереження робочих місцьУрядова ініціатива, розроблена для підтримки фізичних осіб — підприємців, продемонструвала високу ефективність у період найбільшої кризи в енергосистемі. Загалом представники малого бізнесу отримали з державного бюджету сумарно близько 438 мільйонів гривень, що дозволило багатьом об'єктам критичної інфраструктури та сервісу не закрити свої двері перед клієнтами.Згідно з оприлюдненими даними, гроші виділялися на цільові витрати. Більше ніж 50% від усієї суми фінансування представники бізнесу витратили на закупівлю пального, необхідного для безперебійної генерації струму."43 Bergh тисячі підприємців отримали допомогу від держави в межах програми енергопідтримки для ФОПів", — зазначили в уряді.Програма стартувала наприкінці січня, коли країна зіткнулася з жорсткими графіками обмеження постачання світла. Завдяки цьому ФОПи могли розраховувати на виплати у розмірі від 7 500 до 15 000 гривень, які дозволялося витратити на купівлю нових генераторів, відновлення пошкодженого обладнання, придбання палива чи інші потреби для автономності.. Рятувальне коло для українського сервісуКампанія з фінансової підтримки офіційно підійшла до кінця 31 травня. Вона стала реальним інструментом порятунку для невеликих крамниць, кав'ярень, аптек, перукарень та приватних виробництв, які функціонують у різних регіонах країни."Для багатьох невеликих магазинів, закладів харчування, аптек, виробництв і підприємств сфери послуг ця підтримка допомогла уникнути зупинки роботи, зберегти робочі місця та продовжити працювати для своїх громад", — наголошується в офіційному звіті.Енергетична програма довела свою дієвість як чіткий антикризовий крок у найкритичніші місяці дефіциту потужності.Нагадаємо, українські приватні підприємці у 2026 році можуть зіткнутися з відчутними фінансовими санкціями у разі затримки або ігнорування сплати єдиного соціального внеску. Крім того, державні органи готують суттєве посилення контролю за фінансовими операціями бізнесу через банківські установи..

Упродовж останніх двох років в Україні працюють одразу декілька проєктів щодо ремонту доріг. Зараз же візьмуться за дороги місцевого значення. Однак ідеться лише про найбільш критичні ділянки.Про це заявила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Відремонтуємо критичні ділянки доріг місцевого значення для підвищення безпеки мешканців і логістики Сил оборони", — запевнила вона.Українська міністерша пояснила, що з резервного фонду державного бюджету виділили додатково 3,5 мільярда гривень для невідкладного ремонту доріг місцевого значення."Кошти будуть спрямовані на конкретні ділянки, де це найбільш критично", — акцентувала очільниця українського Кабміну.Вона наголосила, що для людей це питання безпеки та швидшого доступу до лікарень, пологових будинків, шкіл. Для наших Сил оборони — це питання евакуації, логістики та забезпечення підрозділів."Кошти виділяються на умовах співфінансування з місцевими бюджетами. Їх розподілимо між усіма регіонами", — підсумувала Юлія Свириденко.Декілька днів тому прем’єр-міністерка інформувала, що в Україні завершено першочергові роботи з ліквідації пошкоджень дорожнього покриття після зимового сезону на магістралях національного та міжнародного значення. За її словами, вдалося відремонтувати 14 мільйонів квадратних метрів доріг."Це найвищий показник від початку повномасштабного вторгнення", — наголошувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, у травні повідомлялося, що щодня над відновленням трас працюють понад дві тисячі фахівців у складі двохсот бригад у різних регіонах України..

Держава ухвалила рішення надати Києву додатковий фінансовий ресурс у розмірі двох мільярдів гривень. Головне завдання цих асигнувань полягає у проведенні всебічних підготовчих робіт до наступної зими. Про це у Telegram-каналі повідомила очільниця українського уряду Юлія Свириденко.Нові мільярди для стабільності КиєваЗокрема, за словами посадовиці, виділені гроші підуть на посилення інженерного захисту критичних енергетичних об'єктів міста та створення умов для стабільного і безперебійного забезпечення споживачів тепловою енергією. Нові грошові надходження покликані убезпечити мешканців від неочікуваних кризових ситуацій, коли через зовнішні чинники може зникнути теплопостачання у житлових будинках та на соціальних об'єктах узимку. Кабмін намагається забезпечити місцеву владу всіма необхідними ресурсами, аби План стійкості столиці запрацював на повну потужність, а мегаполіс зустрів холоди у повній готовності."Додатковий фінансовий ресурс для столиці має бути спрямований на те, щоб захистити людей від перебоїв із теплопостачанням взимку", — заявила Свириденко. Закупівля альтернативних котелень та План стійкостіЯк наголосила глава уряду, цей крок став продовженням уже чинних державних програм із підтримки столичної інфраструктури. Раніше у межах виконання затвердженого Плану стійкості Києва з державного бюджету уже профінансували придбання сучасних блочно-модульних котелень. На реалізацію цієї мети урядовці спрямували 966 млн грн.Завдяки цим мобільним установкам місто зможе оперативно реагувати на пошкодження стаціонарних тепломереж та підтримувати температурний режим у районах. Новий транш дозволить розширити заходи безпеки, щоб зимовий період пройшов для киян без надзвичайних подій.Нагадаємо, у Міністерстві енергетики розповідали, що з початку року до України надійшло 3 209 одиниць енергетичного обладнання. Це генератори, трансформатори, блочно-модульні котельні, когенераційні установки, котли й інше.Раніше повідомлялось, що за ініціативи Міністерства енергетики уряд запускає конкурс на будівництво понад 1,3 ГВт нових генеруючих потужностей у найбільш енергодефіцитних регіонах країни.Читайте також: Підготовка до зими: уряд ухвалив декілька важливих рішень для виконання планів стійкості.

Уряд ухвалив рішення про запуск експериментального проєкту щодо руху довгомірних триланкових автопоїздів на маршрутах Київ — Одеса й Одеса — Київ.Про це повідомили в Міністерстві розвитку громад і територій України."Довгомірний триланковий автопоїзд —це вантажний транспортний склад, який складається з тягача та декількох послідовно з’єднаних причепів або напівпричепів", — пояснили у відомстві.Там додали, що завдяки збільшеній довжині та вантажомісткості такий транспортний засіб може перевозити значно більший обсяг вантажів за один рейс порівняно зі звичайною вантажівкою."Паралельно з цим зменшується негативний вплив на дорожнє покриття, зважаючи на ефективніший розподіл навантаження на осі транспортних засобів", — ідеться в повідомленні.Подібні транспортні рішення вже використовуються у низці країн, зокрема, у Швеції, Фінляндії, Нідерландах та Данії, як один із інструментів підвищення ефективності логістики, збереження доріг і зменшення транспортних витрат.Постанова передбачає запуск експериментального проєкту з використання сучасних транспортних складів із декількома з’єднаними причепами для перевезення вантажів.Мета проєкту — оцінити можливість використання ефективніших транспортних рішень для перевезення вантажів, які вже широко застосовуються в низці європейських країн."Запуск цього експериментального проєкту — це відповідь на запит українського бізнесу та логічний крок на шляху інтеграції нашої транспортної системи до європейського ринку. Довгомірні автопоїзди вже багато років успішно використовуються у низці країн ЄС і довели свою ефективність для логістики, економіки та збереження дорожньої інфраструктури. Важливо, що проєкт реалізовуватиметься виключно з дотриманням вимог безпеки та на основі відповідних технічних досліджень маршрутів", — зазначив віцепрем’єр-міністр з відновлення України, міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.Зараз українське законодавство обмежує можливість використання таких транспортних засобів через вимоги щодо вагових параметрів. Водночас сучасні довгомірні автопоїзди дозволяють перевозити більший обсяг вантажів за один рейс, забезпечуючи при цьому більш рівномірний розподіл навантаження на дорожнє покриття.У межах експериментального проєкту рух таких транспортних засобів здійснюватиметься виключно за спеціальними дозволами та після проведення необхідних технічних досліджень безпеки маршруту.Очікується, що реалізація проєкту матиме низку позитивних ефектів. Зокрема, для логістичної галузі — це зменшення витрат на перевезення, пальне та обслуговування транспорту. Для дорожньої інфраструктури — ефективніший розподіл навантаження на осі транспортних засобів та зменшення навантаження та негативного впливу на дорожнє покриття."Ідеться і про позитивний екологічних ефект. Адже завдяки скороченню кількості рейсів має відбуватись зменшення викидів парникових газів. Експериментальний проєкт реалізовуватиметься протягом двох років з дня набрання чинності постановою. Його результати стануть основою для подальшої оцінки можливості впровадження таких транспортних рішень на інших логістичних маршрутах України", — підсумували в міністерстві.Нагадаємо, що раніше "Укрзалізниця" збільшила періодичність курсування поїзда №54/53 Одеса — Дніпро. Головна причина — підтримати сполучення Одещини в період блекаутів у регіоні..

Кабінет міністрів України запустив річний експериментальний проєкт, який дозволить оформлювати посвідчення особи на повернення в Україну громадянам, народженим після 24 серпня 1991 року.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-зканалі. Вона уточнила, що йдеться про тимчасово окуповані території, навіть якщо інформація про таких осіб відсутня в державних реєстрах."Оформити документ можна буде через визначені закордонні дипломатичні установи України", — зазначила очільниця уряду.За її словами, для встановлення особи використовуватимуться державні реєстри, а якщо цього недостатньо — підтвердження від близьких родичів, у тому числі через відеозв’язок."Це рішення охоплює людей, які через окупацію опинилися без чинних українських документів і фактично втратили можливість легально повернутися в Україну", — пояснила прем’єр-міністерка.Вона додала, що оформити посвідчення можна буде безоплатно через визначені закордонні дипломатичні установи України, зокрема, в Туреччині, Грузії, Вірменії, Казахстані й інших країнах. Для дітей до 16 років звернення зможуть подавати батьки або законні представники."На практиці це означає, що більше наших громадян зможуть виїхати з окупації або з території Росії та повернутися на підконтрольну Україні територію. Держава створює для цього зрозумілий і доступний механізм, який працюватиме навіть у складних життєвих обставинах", — зауважила керівниця Кабміну.Вона подякувала команді Міністерства закордонних справ за проактивну роль у розробці нових механізмів і вирішенні цієї проблеми."Кожен громадянин має знати: держава працює над тим, щоби шлях додому залишався відкритим", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, що команда Save Ukraine за один тиждень квітня цього року повернула з окупації та депортації 19 українських дітей і підлітків. Операцію вдалося провести за підтримки партнерів у межах ініціативи Bring Kids Back UA..

У четвер, 4 червня, в Румунії призначено нового прем'єр-міністра. Його головні завдання — подолання політичної кризи та збереження фінансової стабільності країни. Насамперед він має сформувати технократичний кабінет міністрів.Про це повідомило румунське видання Digi24 з посиланням на заяву президента Румунії Нікушора Дана. Новим очільником уряду став депутат Європарламенту та колишній радник президента Еуджен Томак."Кандидатуру висунули майже через місяць після відставки попереднього кабінету міністрів під керівництвом Іліє Болояна через напругу всередині керівної коаліції", — йдеться в повідомленні.Президент Нікушор Дан зазначив, що головними завданнями нового прем'єра стануть збереження прозахідного курсу Румунії, забезпечення фінансової стабільності, завершення програм фінансування PNRR до кінця серпня, а також боротьба з корупцією та цифровізація.Сам Еуджен Томак акцентував, що не створюватиме політизований кабінет, а натомість запропонує парламенту команду фахівців."Ми будемо дотримуватися окресленого напрямку приналежності до європейської родини, зміцнення стратегічного партнерства зі США, наших трансатлантичних відносин загалом, при цьому наша роль у НАТО є пріоритетом", — наголосив новопризначений прем’єр-міністр.Він також додав, що безпека країни залишається фундаментальним обов'язком, особливо в умовах, коли "на кордоні війна, і ми бачимо її наслідки". Тепер Томак має 10 днів на формування кабінету й отримання вотуму довіри у парламенті.Що відомо про Еуджена ТомакаНародився 28 червня 1981 року в селі Бабеле Ізмаїльського району (територія сучасної України) в родині бессарабських румунів. До Румунії переїхав на початку 2000 років. 2006 року став радником в адміністрації президента Траяна Бесеску, займався питаннями діаспори.Також працював державним секретарем. Його декілька разів обирали депутатом парламенту Румунії, а з 2019 року він перебуває на посаді депутата Європарламенту.Загалом прем'єр-міністр Еуджен Томак має понад 20 років політичного досвіду на національному та європейському рівнях.Нагадаємо, вчора стало відомо, що німецький оборонний концерн Rheinmetall уклав масштабні контракти з Румунією загальною вартістю 5,7 мільярда євро на постачання військової техніки, боєприпасів і кораблів..

До оновленого переліку програми "Доступні ліки", який набуде чинності з липня 2026 року, увійде ще 51 міжнародна непатентована назва лікарських засобів.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Вона оприлюднила список, чого стосуються ці лікарські препарати:для контролю артеріального тиску;лікування серцевої недостатності та порушень серцевого ритму;профілактики тромбоутворення;зниження рівня холестерину;терапії для пацієнтів після інфаркту міокарда або з підвищеним ризиком інсульту.За її словами, програма "Доступні ліки" дає змогу українцям отримувати необхідні препарати безоплатно або з частковою доплатою за електронним рецептом."Цього року її бюджет зріс до 8,7 мільярда гривень. Від початку дії програми нею вже скористалися понад шість мільйонів українців, а лише з початку 2026 року — майже два мільйони пацієнтів", — зауважила очільниця уряду.Вона зазначила: щоб отримати ліки за програмою, пацієнту необхідно звернутися до лікаря, отримати електронний рецепт і звернутися з ним до аптеки з наліпкою "Тут є Доступні ліки"."Важливо, що якщо український виробник пропонує препарат, який відповідає встановленим вимогам і має найнижчу ціну, він може отримати перевагу під час включення до програми. Це сприятиме розвитку вітчизняного фармацевтичного виробництва та водночас посилить стабільність забезпечення пацієнтів необхідними ліками", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, що програму "Доступні ліки" розширюють уже не вперше. Зокрема, з 1 квітня 2026 року до переліку медикаментів, які можна отримати безплатно або з частковою доплатою за електронним рецептом, додали 37 нових препаратів..

У другому півріччі 2026 року медичні заклади, що надають спеціалізовану медичну допомогу на територіях активних бойових дій, щомісяця отримуватимуть додаткові кошти для формування фонду оплати праці.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своїх соціальних мережах."Дія цієї програми мала завершитися 30 червня, однак уряд продовжив її до кінця 2026 року", — констатувала вона.За її словами, на теперішній момент держава застосовує декілька механізмів підтримки медичних закладів і лікарів, які працюють у прифронтових громадах і на територіях бойових дій."Медичні заклади первинної ланки отримують на 20% більше коштів за кожну декларацію з пацієнтом. Окремо посилено фінансування екстреної медичної допомоги", — пояснила очільниця українського уряду.На її переконання, робота медиків у громадах поблизу зони бойових дій є критично важливою. Тому до цього питання — прискіплива увага."Наше завдання — забезпечити фахівців усім необхідним для роботи та створити умови, щоби вони могли й надалі надавати якісну медичну допомогу людям", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, в середині травня стало відомо, що в Україні змінять підхід до бронювання медичного персоналу, що дозволить залучати лікарів до служби у військових структурах. Спеціальна комісія аналізує кожен запит, аби розбронювання не зашкодило наданню допомоги цивільному населенню. Про це повідомив міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко..

Нова енергосистема України передбачає чотири рівні вертикальної безпеки. Те, що планується вибудувати в нашій країні, формується за логікою енергетичних сот.Про це заявив перший віцепрем'єр-міністр, міністр енергетики України Денис Шмигаль під час виступу на міжнародному форумі "Архітектура безпеки" в Києві."Ми не відновлюємо стару систему, ми будуємо нову. Стару систему збудували в логіці мирного часу — централізація, масштаб, економічна оптимізація — в стабільному середовищі така модель давала ефективність, але в умовах війни концентрація стала ризиком, тому наше завдання збудувати систему, яку складніше зруйнувати та легше відновити", — пояснив він.За його словами, у виконанні цього завдання з'явилася логіка енергетичних сот, як практична архітектура стійкості енергосистеми."Соти — це окремий елемент, який має певну автономність, але є частиною більшої структури. Пошкодження однієї комірки не руйнує всю систему. Для українців це означає чотири рівні стійкості", — зауважив міністр.Перший — це держава, базова генерація, атомна енергетика, магістральні мережі, диспетчеризація, інтеграція в ENTSO-E.Другий — це регіони. Кордони цих регіонів можуть не визначатися безпосередньо кордонами областей, але кожен регіон має мати власний план енергетичної стійкості."Два макрорегіони визначаються як правий і лівий берег, далі енергетичні острови, які повинні мати свої генерувальні потужності, власні запаси обладнання та сценарії роботи в умовах дефіциту або часткової ізоляції", — зазначив перший віцепрем'єр-міністр.Третій — це громади. Кожна громада повинна мати вдосталь своєї локальної енергетичної автономності для того, щоби забезпечити роботу критичної інфраструктури.Четвертий — це бізнес. Це групи споживачів, підприємств, індустріальних парків, ОСББ, компанії агрегатори, домогосподарства."Усе це має ставати частиною енергосистеми, а не лише бути елементом пасивного споживання. Там, де можливо, вони мають виробляти, зберігати, балансувати та віддавати енергію в мережу", — зазначив посадовець.При цьому кожен рівень енергетичної стійкості повинен робити саме те, що він може зробити найкраще."Держава не повинна централізовано вирішувати те, що може зробити громада, а громада не повинна втручатися там, де бізнес зробить швидше", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, що за ініціативи Міністерства енергетики уряд запустив конкурс на будівництво понад 1,3 ГВт нових генерувальних потужностей у найбільш енергодефіцитних регіонах країни..

У понеділок, 1 червня, під час NATO-Ukraine Forum оголошено про запуск Brave Lithuania. Це ініціативи підтримки інновацій, яка суттєво допоможе українським і литовським розробникам оборонної продукції.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Вона уточнила, що її спільно впроваджуватимуть Міністерство національної оборони Литви, Міністерство оборони України та кластер Brave1. Запуск програми анонсували спільно з прем’єр-міністеркою Литви Інгою Ругінене у Вільнюсі."Ініціатива допоможе українським і литовським розробникам швидше створювати та впроваджувати рішення у пріоритетних напрямах defence tech", — зауважила очільниця українського уряду.Вона додала, що йдеться, зокрема, про сфери безпілотних систем, радіоелектронної боротьби, штучного інтелекту, систем зв’язку й інших технологій, які потрібні на полі бою вже зараз.За її словами, українська оборонна промисловість — одна з найдинамічніших у світі. З 2022 року наші виробничі спроможності зросли у 50 разів — з одного мільярда доларів до 50 мільярдів доларів."Україна має унікальний досвід створення оборонних технологій в умовах сучасної повномасштабної війни. Литва є одним із наших найближчих партнерів у сфері безпеки й оборони. Об’єднання оборонних інноваційних екосистем наших країн відкриває нові можливості для спільних розробок", — наголосила прем’єр-міністерка України.Вона констатувала, що з українського боку програму реалізовуватиме кластер оборонних технологій Brave1."Такі партнерства зміцнюють обороноздатність України та посилюють безпеку всієї Європи", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, що сьогодні у Вільнюсі під час консультацій урядів України та Литви обговорили проєкти спільного оборонного виробництва. Зокрема, у сфері дронів-перехоплювачів для реалізації угоди Drone Deal..

Кабінет міністрів України усунув диспропорції, які призводили до заниження оцінки земельних ділянок та позбавляли місцеві бюджети додаткових надходжень. Відповідну постанову ухвалено 27 травня.Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України."Нові правила вдосконалюють загальну методологію, що запроваджена після реформи 2021 року, та пропонують ефективніші рішення для розвитку громад", — ідеться в повідомленні.Насамперед постанова скасовує жорстку прив'язку до адмінцентру під час визначення базових показників. Раніше визначення рентного доходу залежало винятково від кількості населення адміністративного центру громади. Через це, якщо в межах громади були інші — більші чи економічно активніші населені пункти, — оцінка земельних ділянок на всій території громади занижувалася. Тепер громадам дозволено використовувати для розрахунків показники найбільш розвиненого населеного пункту."Окремий блок змін стосується земель оздоровчого та курортного призначення", — пояснили у відомстві.Часто такі ділянки розташовані в містах і селищах, займають великі площі у привабливих зонах. Після ухвалення методики 2021 року їхня нормативна оцінка суттєво знизилась. Санаторії та курортні комплекси сплачували значно менший податок."Тепер такі землі оцінюватимуться за тим же коефіцієнтом, що й забудовані земельні ділянки населених пунктів. Тобто за вищим показником, оскільки вони активно використовуються і приносять дохід. Крім того, уряд уточнив перелік курортно-рекреаційних зон і офіційно включив до нього Одесу", — зауважили в міністерстві.Там наголосили, що вдосконалення методики нормативної грошової оцінки — це насамперед крок до фінансової самостійності українських громад."Ми прибираємо штучні обмеження, через які місцеві бюджети втрачали реальні доходи від плати за землю. Оновлені підходи до оцінки курортних зон і включення Одеси до відповідного переліку дозволять мобілізувати значні кошти. Лише це рішення додатково приноситиме місцевим бюджетам близько 300 мільйонів гривень щороку", — зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Денис Башлик.Водночас постанова суттєво спрощує життя бізнесу та землевпорядникам, завдяки трьом важливим змінам:усунення прогалин під час розширення меж населених пунктів: досі не було механізму, як оцінювати земельні ділянки до моменту проведення повної оцінки всієї території; нова постанова запроваджує чіткий і зрозумілий алгоритм для таких випадків;укрупнення оціночних районів: максимальну площу одного району збільшено до 1 500 гектарів, що суттєво спростить виконання робіт;актуальні дані про якість ґрунтів: виконавці робіт з оцінки тепер можуть уточнювати агровиробничі групи ґрунтів на основі реальних сучасних ґрунтових обстежень, це дозволить отримувати максимально точні дані; правило поширюється на всі землі, крім особливо цінних.Нагадаємо, декілька днів тому на платформі для роботи з відкритими даними "Опендатабот" повідомляли, що вартість сільськогосподарської землі в Україні продовжує зростати в більшості регіонів. Найвищі ціни традиційно фіксують у західних областях, де попит на ділянки залишається стабільно високим. Вартість гектара землі в Україні коливається від 30 745 до 179 622 гривень..

У понеділок, 1 червня, у Вільнюсі під час консультацій урядів України та Литви обговорили проєкти спільного оборонного виробництва. Зокрема, у сфері дронів-перехоплювачів для реалізації угоди Drone Deal.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Вона уточнила, що відповідні домовленості уклали президенти наших держав 13 травня."Литва стала першою країною НАТО, з якою Україна уклала таку угоду", — наголосила очільниця українського уряду.За її словами, окрему увагу приділили співпраці в морському домені, виробництву морських дронів і можливостям реалізації проєктів у сфері виробництва боєприпасів."Україна підтвердила готовність направити своїх військових експертів для підтримки розвитку спроможностей Литви у захисті повітряного простору та протидії сучасним безпековим викликам", — акцентувала прем’єр-міністерка України.Вона додала, що Литва зі свого боку підтвердила намір використовувати механізм SAFE для фінансування спільних оборонних проєктів."Ми вдячні литовському народу за незмінну солідарність з Україною, яка підкріплена конкретними діями", — зауважила керівниця українського Кабміну.Це, зокрема, надані пакети військової допомоги та рішення Литви, розпочинаючи з 2024 року, щороку спрямовувати щонайменше 0,25% ВВП на підтримку оборони та безпеки України."Обидва наші народи знають ціну свободі та готові відстоювати її разом", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, 18 травня стало відомо, що Державне агентство України з питань кіно та Lietuvos kino centras підписали меморандум про співпрацю у межах кіноринку Marché du Film 79-го Каннського міжнародного кінофестивалю..

Станом на кінець травня 2,3 мільйона українців скористалися кешбеком на пальне. Кошти можна використати на оплату комунальних послуг, придбання ліків, книжок і продуктів, а також на донати.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Це був тимчасовий антикризовий інструмент фінансової підтримки наших людей у період найбільшої за останні 50 років світової нафтової кризи. Він діяв з 20 березня по 31 травня", — зазначила вона.За її словами, національна програма дозволила українцям економити від 5% до 15% залежно від виду пального. 91% користувачів цієї програми — власники автомобілів економкласу з невеликим об’ємом двигуна.За час дії програми відкрито близько 500 тисяч нових карток Національного кешбеку, що сприяло додатковому розвитку державних цифрових сервісів.. "Накопичені кошти кешбеку можна використати на оплату комунальних послуг, придбання ліків, книжок і продуктів українського виробництва, а також спрямувати на благодійність чи підтримку Сил оборони", — наголосила Юлія Свириденко.До речі, Кабінет міністрів продовжував дію "кешбеку" на пальне, який запустили 20 березня, до 31 травня 2026 року. Рішення ухвалювали з огляду на збереження високих цін на пальне й активне використання програми українцями.З 1 травня максимальна сума компенсації складала до 500 гривень на місяць на одного користувача. Раніше українські водії могли отримати до 1 000 гривень.Нагадаємо, що на території всієї країни зараз тривають поточні ремонти доріг. Уже ліквідовано понад 5,7 мільйона квадратних метрів пошкоджень дорожнього покриття на міжнародних трасах і дорогах державного значення..