# Кабмін

У вівторок, 10 грудня, український уряд погодив з Румунією угоду щодо зведення мосту через річку Тиса. Домовленість між країнами була досягнута ще у жовтні 2023 року.Про це у Telegram-каналі повідомив представник уряду у парламенті Тарас Мельничук."Затверджено угоду між Кабінетом міністрів України та урядом Румунії про будівництво автодорожнього прикордонного мосту через річку Тиса на українсько-румунському державному кордоні між населеними пунктами Біла Церква (Україна) — Сігету-Мармацієй (Румунія), вчинену 18.10.2023 у м. Києві", — йдеться у повідомленні Мельничука.Нагадаємо, 2 жовтня в пункті пропуску "Орлівка" на кордоні України та Румунії тимчасово призупинені пропускні операції. Це було пов’язано з нічною атакою безпілотниками, яку здійснили російські окупанти.Раніше повідомлялось, що Україна веде перемовини з Угорщиною про відкриття ще одного вантажного пункту пропуску, який буде вигідний для обох сторін.Варто зазначити, що у січні 2024 року румунські аграрії блокували в’їзд вантажних авто до України на двох пунктах пропуску.

Кабінет міністрів України створить нову державну установу "Офіс перекладів". Вона забезпечуватиме здійснення перекладу міжнародних нормативно-правових документів. Відповідне рішення виконавчий орган влади ухвалив на засіданні у вівторок, 5 грудня, повідомляє у Telegram-каналі представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук. За словами посадовця, урядом погоджено пропозицію Господарсько-фінансового департаменту секретаріату Кабінету Міністрів щодо утворення державної установи "Офіс перекладів" з метою забезпечення здійснення перекладу нормативно-правових документів, повʼязаних з виконанням зобовʼязань України у сфері європейської інтеграції, у тому числі в контексті підготовки України до вступу в Євросоюз. Раніше Кабінет міністрів створив Стратегічну інвестиційну раду. Головна мета — сформувати єдиний проектний портфель публічних інвестицій та посилити їхню ефективність. Нагадаємо, у вересні уряд ліквідував Державне агентство резерву. Натомість було створено новий центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних резервів, — Державне агентство з управління резервами України. Відповідні рішення ухвалили 26 вересня.

Через "Дію" вже подали понад п’ять мільйонів заявок у межах "Зимової єПідтримки". Таким чином в Україні триває реалізація цієї соціальної програми. Про це заяви прем‘єр-міністр України Денис Шмигаль, який опублікував відповідний пост у своїх соціальних мережах. "Продовжуємо реалізацію програми "Зимова єПідтримка". Через "Дію" вже подано більш ніж п’ять мільйонів заявок", — зазначив він. За його словами, до проекту вже долучилась "Укрпошта". Понад два мільйони українців, зокрема, отримувачі пенсії та субсидії через "Укрпошту", автоматично отримують 1000 гривень "Зимової єПідтримки". "У межах пакета "Зимової єПідтримки" ми також будемо розширювати програму "Доступні ліки", — запевнив український прем’єр-міністр. Він уточнив, що в бюджеті 2025 року на програму закладено 6,6 мільярда гривень. Цей крок дозволить ще як мінімум 500 тисячам українців заощадити кошти на лікуванні. Вперше до програми будуть включені препарати для дітей. "З 2025 року всі аптеки відпускатимуть препарати за програмою "Доступні ліки". Міністерство охорони здоров'я готує відповідні нормативні зміни", — підсумував Денис Шмигаль. Нагадаємо, 1 грудня президент України Володимир Зеленський розповідав, що на той момент уже понад мільйон українців подали заявки на отримання 1 000 гривень у межах "Зимової єПідтримки".

У Державній прикордонній службі відреагували на урядові ініціативи та делегування повноважень для здійснення закупівлі товарів оборонного призначення. У відомстві закликали не маніпулювати інформацією щодо цього рішення. Відповідну заяву опублікувала прес-служба прикордонників.   У ДПСУ відреагували на інформацію, яка почала ширитися в соціальних мережах та засобах масової інформації щодо делегування адміністрації Держприкордонслужби повноважень на виконання окремої бюджетної програми для здійснення закупівлі товарів оборонного призначення для потреб Сил оборони України з подальшою передачею Збройним силам України. У відомстві пояснили, що: Державна прикордонна служба України є відповідальним державним органом, частиною Сил оборони України та діє виключно в межах норм чинного законодавства та інтересів України.    Напередодні відомство отримало пропозиції щодо можливості закупівлі за низкою відповідних номенклатур необхідних засобів для забезпечення Сил оборони нашої країни.   Встановленим порядком дані пропозиції були направлені на адресу Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних сил з метою вивчення цього питання та прийняття там відповідного рішення. Результатом розгляду та відповідно до пропозиції Міністерства оборони до уряду стало розпорядження Кабінету міністрів України про делегування повноважень для здійснення оборонних закупівель. "Просимо не спекулювати на вказаній темі та уникати маніпуляцій, які зараз поширюються в публічній площині", — додали у ДПСУ. Нагадаємо, у липні Міністерство оборони розробило наказ щодо створення та ведення переліку недобросовісних іноземних постачальників товарів, робіт і послуг оборонного призначення. Це рішення спрямоване на підвищення прозорості та відповідальності у процесі закупівель для Збройних сил України.

У вівторок, 3 грудня, Верховна Рада призначила голову правління НАК "Нафтогаз України" Олексія Чернишова на посаду віце-прем'єр-міністра — міністра національної єдності України. Про це у Telegram-каналі повідомив нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк. Призначення Чернишова підтримало 237 народних депутатів. "Рада призначила Олексія Чернишова на посаду віце-прем'єр-міністра України — міністра національної єдності України. Тепер питання як буде затверджуватися положення та бюджет на це. Поки на агентство з обʼєднання (воно під Мінекономіки) закладено лише 150 мільйонів гривень", — йдеться у повідомленні Железняка. Ярослав Железняк також повідомив, що Рада підтримала складання мандату народною депутаткою Альоною Шкрум. За відповідне рішення проголосували 307 депутатів. Що таке Міністерство національної єдності Появу нового міністерства у серпні цього року анонсував президент Володимир Зеленський. На той момент ще не було фінальної назви, але зазначалося, що цей державний інститут об'єднуватиме українців за кордоном, протидіятиме російським наративам, захищатиме інтереси українців та сприятиме їхньому поверненню. "Україна потребує інституційного посилення політики щодо українців за кордоном, щодо наших людей з усіх хвиль міграції. Маємо створити орган центральної виконавчої влади — Міністерство об'єднання українців, яке займатиметься справами глобального багатомільйонного української спільноти — не серед інших справ, а цілеспрямовано", — заявив президент пізніше, представляючи внутрішній План стійкості. Нагадаємо, 19 листопада президент Володимир Зеленський виступив у Верховній Раді, де презентував внутрішній план стійкості України. Він складається з десяти пунктів.

Спеціалістів стоматології та протезистів додали до бронювання. В Україні частково змінили правила бронювання для працівників різних категорій. Про це повідомив народний депутат України від "Слуги народу" Олександр Федієнко, посилаючись на постанову Кабінету міністрів. Там зазначено, що військовозобов'язаним працівникам критично важливих підприємств, що включаються до списків, мають нарахувати щомісячну заробітну плату протягом терміну, на який надано відстрочку від призову на військову службу (з грудня зарплата у всіх заброньованих має бути від 20 тисяч гривень), окрім комунальних і державних установ. Окрім того, уряд 29 листопада ухвалив зміни до постанов №76 і №1332 щодо порядку бронювання військовозобов'язаних на критично важливих підприємствах. Про це повідомило Міністерство економіки. "З 1 грудня 2024 року процедура бронювання знову стане доступною через портал "Дія". Для того, щоби бронювати своїх працівників, підприємство повинно отримати або оновити свою критичну важливість за новими обов’язковими критеріями. У бізнесу є на це понад три місяці — до кінця лютого 2025 року", — йдеться у повідомленні. Водночас уряд передбачив для підприємств із чинною критичністю можливість бронювати нових працівників (або у разі завершення бронювання — чинних працівників) до 28 лютого 2025 року. Тобто до кінця терміну, відведеного на оновлення критичності. Після отримання нової критичності можна бронювати працівників на термін до 12 місяців. До прикладу, якщо термін бронювання працівників спливає 5 січня 2025 року, а підприємство не встигло оновити критичність упродовж грудня, то може продовжити бронювання цих працівників через "Дію", але на термін не довший, ніж термін дії його критичності — до 28 лютого 2024 року. Якщо ж підприємство вже оновило свій статус критично важливого, воно може вже у грудні 2024 року почати процес перебронювання цих працівників на новий термін — до 12 місяців. Як пояснили в міністерстві, після проведеного аудиту уряд запустив для всіх підприємств процес оновлення критичності з урахуванням обов’язкових критеріїв щодо рівня зарплати та відсутності податкових боргів. Нагадаємо, віце-прем'єр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявив, що з 1 грудня набудуть чинності нові правила бронювання військовозобов’язаних працівників. Усі процеси здійснюватимуть лише в електронній формі через портал "Дія".

Навіть частково відкрити повітряний простір наразі неможливо, це пов’язано з нинішньою безпековою ситуацією. Тому важливо розвивати альтернативні маршрути доставлення вантажів і перевезення пасажирів. Про це заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час виступу на Міжнародному транспортному форумі в суботу, 30 листопада. Його цитує "Укрінформ". "Ми провели оцінку ризиків і визначили потребу в силах і засобах протиповітряної оборони для часткового відкриття повітряного простору. Ключовими для цього рішення залишаються питання безпеки та військової ситуації. Саме тому нам важливо розвивати альтернативні маршрути доставлення вантажів і переміщення пасажирів. Йдеться про сухопутний кордон, автомобільний і залізничний транспорт", — зазначив він. Шмигаль додав, що під час російських атак пошкоджень зазнала авіаційна інфраструктура, постраждали щонайменше 15 цивільних аеропортів. Окрім того, він зауважив, що за останні три місяці ворог здійснив майже 60 атак на портову інфраструктуру, внаслідок чого пошкоджено або знищено майже 300 об’єктів і 22 цивільні судна, постраждали десятки людей. "Попри постійні спроби агресора завдати ще більших руйнувань завдяки Силам оборони ми змогли забезпечити стабільну роботу українського морського коридору. Ним скористалися понад 2 800 суден, які перевезли більш як 75 мільйонів тонн вантажів для понад 40 країн світу, з яких понад 50 мільйонів тонн — агропродукція", — акцентував український прем'єр-міністр. Він також наголосив, що це "вкотре підтверджує, що Україна залишається гарантом продовольчої безпеки, попри регулярні обстріли портової інфраструктури ворогом". Нагадаємо, що наприкінці жовтня в Україні презентували дорожню карту стосовно відкриття повітряного простору в умовах воєнного стану. До роботи над проектом залучені Міністерство розвитку громад спільно з Державною авіаційною службою, "Украерорухом", командуванням Повітряних сил і керівниками міжнародних аеропортів.

Перед тим, як підвищувати пенсійний вік в Україні, потрібно в законодавчому форматі зробити рівні умови. Зараз же такий крок не дасть тих результатів, на які можна було би сподіватися. Про це заявила заступниця міністра соціальної політики Дарина Марчак в інтерв’ю в Центрі економічної стратегії (ЦЕС). "Я вважаю, що зараз говорити про загальне підвищення пенсійного віку точно передчасно", — сказала вона. За її словами, це рішення зараз не є оптимальним. Спочатку потрібно зробити level playing field ("рівне поле гри") для усіх громадян. "Перед тим, як казати про будь-які підвищення в майбутньому, навіть з урахуванням демографії, нам спочатку потрібно запровадити level playing field в системі пенсійного забезпечення. Коли у нас кожен четвертий громадянин за чинними правилами фактично має право на достроковий вихід на пенсію, підвищувати пенсійний вік для тих, в кого він і так порівняно вже високий, точно не справедливо", — пояснила вона. Марчак констатувала, що це не буде зрозуміло для тих людей, які бачать, "що я виходитиму на пенсію в 65, а ось тут є людина, яка виходить на пенсію в 55 чи в 45". "Це не допоможе суттєво розв’язати проблему, але це лише призведе до того, що всі намагатимуться потрапити в якусь там пільгову категорію", — зазначила вона. Крім того, заступниця міністра соціальної політики вказала на суттєвий ресурс збільшення пенсійних внесків. Зараз близько двох мільйонів сплачують внески з мінімальної зарплати. "Це означає, що в нас є суттєвий простір для підвищення такої свідомості щодо сплати внесків всередині системи. У нас є очевидна проблема з тим, що більшість громадян не розуміють, узагалі від чого залежить розмір пенсій", — сказала вона. Марчак розповіла, що, за даними Київської школи економіки, третина респондентів не знають, що на розмір їхньої пенсії впливатиме кількість відпрацьованих років, половина респондентів не знають, що розмір їхньої пенсії залежатиме від сплати внесків. Вона також повідомила, що зараз в Україні сплачують страхові внески до пенсійної системи 10,7 мільйона осіб, в той час, як кількість пенсіонерів — 10,5 мільйона станом перше півріччя 2024 року. "У нас фактично один працівник утримує одного пенсіонера", — підсумувала Дарина Марчак. Нагадаємо, що станом на листопад в Україні налічується понад 10 мільйонів пенсіонерів. Середня пенсія нині становить 5 851 гривню. Найвищі виплати отримують мешканці столиці.

В Україні планують запустити "Систему управління багатоквартирними будинками" (СУББ), яка покликана спростити доступ до даних про житло, а також зменшити корупцію в цій сфері. Наразі готують експериментальний проект, впроваджуватимуть систему в найближчі два роки. Про це повідомила прес-служба Міністерства розвитку громад і територій, яка послалася на відповідну постанову Кабінету міністрів. Нова система виконуватиме такі завдання: запровадження єдиного цифровізованого підходу до управління багатоквартирними будинками; розширення доступу до інформації про технічний стан майна співвласників багатоквартирних будинків; використання інструментів для збору даних, необхідні прийняття рішень у житловій політиці — як усередині громад, і на державному рівні. У відомстві розраховують, що СУББ "мінімізує негативний вплив людського фактора у переважній більшості процесів управління багатоквартирним будинком". Зокрема, це зачепить проведення зборів співвласників житла та публікації протоколів таких зборів. "За рахунок цифровізації процесів унеможливлюється корупційна складова. А на державному рівні впровадження та розвиток системи управління багатоквартирними будинками є важливою складовою реформи житлової політики", — заявили в міністерстві. Там уточнили, що для запуску системи потрібно буде провести додаткову роботу. Зокрема, визначити: процедуру та вимоги щодо наповнення та ведення системи управління; структуру системи управління, можливості власника, адміністратора та технічного адміністратора; функціональні можливості системи керування. Крім того, передбачається створення Реєстру управління багатоквартирними будинками та функціонування 11 електронних кабінетів. Також СУББ має забезпечити взаємодію з Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва. Нагадаємо, в серпні стало відомо, що Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури представило новий державний портал, на якому громадяни можуть знайти інформацію щодо регулярних міжнародних автобусних маршрутів.

Уряд опублікував новий порядок бронювання працівників підприємств з критерієм місячної зарплати від 20 тисяч гривень. Також Кабмін затвердив умови анулювання відстрочок для військовозобов'язаних громадян. Про це йдеться на сайті урядового порталу. Тепер відстрочки від призову на військову службу, що надані рішеннями Міністерства економіки до набрання чинності постанови, є чинними протягом строку, на який вони надані, але не пізніше ніж до 28 лютого 2025 року. Це стосується й відстрочок, які були надані засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг. Уряд затвердив умови анулювання відстрочки: йдеться про звільнення працівника, завершення критично важливої діяльності підприємства чи закінчення строку призначення. Згідно з постановою Кабміну, Міністерство економіки має надіслати рішення про анулювання такої відстрочки органам державної влади, а також Міністерству цифрової трансформації та Міноборони. Постанова набирає чинності з 1 грудня 2024 року, але окремі її пункти стають чинними з дня публікації документа. Нагадаємо, міністр оборони України заявляв, що його відомство відкрите до співпраці з бізнес-структурами в питаннях, що стосуються бронювання військовозобов’язаних. Однак мобілізація має тривати для забезпечення оборони. Раніше президент Володимир Зеленський доручив військовому командуванню розширити функціонал застосунку "Армія+", що він був доступним для всіх Сил оборони та безпеки країни. Також Володимир Зеленський заявив, що мобілізація в Україні триває і наразі недоцільно оголошувати точну кількість призваних на фронт чоловіків. Однак він зауважив, що людей на полі бою все одно не вистачає.

У п'ятницю, 22 листопада, Кабінет міністрів розширив перелік категорій, за якими можна подати заяви до Реєстру збитків. Він тепер доповниться трьома категоріями. Про це у Telegram-каналі повідомив народний депутат України Олексій Гончаренко. Відтепер для подання заяви до Реєстру збитків передбачаються наступні категорії: внутрішньо переміщені особи; загиблі близькі члени сімʼї; зникнення безвісти близького члена сімʼї. Раніше Кабінет міністрів погодив законопроект про виплати родинам загиблих цивільних осіб одноразової грошової допомоги. Це рішення спрямоване на забезпечення справедливості та однакової підтримки для всіх родин, які втратили близьких, захищаючи Україну. Також 22 листопада уряд підтримав запровадження щорічного Національного рейтингу "Роботодавець для ветеранів". Його основною ціллю є підтримка ветеранів війни та їхніх сімей. Нещодавно уряд ухвалив зміни щодо виплати одноразової грошової допомоги родинам зниклих безвісти військових, яких згодом оголосили померлими. Згідно зі змінами, відтепер відлік часу на оформлення допомоги починається з дня набрання законної сили рішення суду про оголошення військовослужбовця померлим. Це дозволить забезпечити соціальні гарантії для родин загиблих воїнів. Нагадаємо, в Україні військові та члени їхніх сімей мають право скористатись пільгами на житлово-комунальні послуги.

У п'ятницю, 22 листопада, Кабінет міністрів підтримав запровадження щорічного Національного рейтингу "Роботодавець для ветеранів". Його основною ціллю є підтримка ветеранів війни та їхніх сімей. Про це у своєму Telegram-каналі повідомив народний депутат від "Європейської Солідарності" Олексій Гончаренко.  За словами політика, на засіданні уряду погоджено проект указу президента про створення рейтингу, що визнаватиме та заохочуватиме компанії, які: активно працевлаштовують ветеранів війни; підтримують членів їхніх сімей та родини загиблих Захисників і Захисниць України; реалізують соціальні програми й беруть участь у благодійних ініціативах. Які критерії оцінювання підприємств Критеріями оцінювання компаній стануть: кількість працевлаштованих ветеранів, участь у соціальних проєктах і внесок у ветеранську політику. Найкращі роботодавці отримають відзнаки, а результати рейтингу оприлюднюватимуться публічно. "Цей крок сприятиме інтеграції ветеранів у мирне життя та формуванню соціально відповідального бізнес-середовища", — додав Гончаренко. Раніше Кабінет міністрів погодив законопроект про виплати родинам загиблих цивільних осіб одноразової грошової допомоги. Це рішення спрямоване на забезпечення справедливості та однакової підтримки для всіх родин, які втратили близьких, захищаючи Україну. Нещодавно уряд ухвалив зміни щодо виплати одноразової грошової допомоги родинам зниклих безвісти військових, яких згодом оголосили померлими. Згідно зі змінами, відтепер відлік часу на оформлення допомоги починається з дня набрання законної сили рішення суду про оголошення військовослужбовця померлим. Це дозволить забезпечити соціальні гарантії для родин загиблих воїнів. Нагадаємо, в Україні військові та члени їхніх сімей мають право скористатись пільгами на житлово-комунальні послуги.

У п'ятницю, 22 листопада, Кабінет міністрів погодив законопроект про виплати родинам загиблих цивільних осіб одноразової грошової допомоги. Про це у Telegram-каналі повідомив народний депутат Олексій Гончаренко. За його словами, це рішення спрямоване на забезпечення справедливості та однакової підтримки для всіх родин, які втратили близьких, захищаючи Україну. Ухвалений Кабміном документ передбачає: виплату 15 мільйонів гривень родинам цивільних осіб, які з 24 лютого по 25 березня 2022 року загинули під час участі у заходах оборони України разом із військовими формуваннями; уточнення підстав для надання статусу члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України; доплату тим, хто вже отримав часткову компенсацію, до повної суми в 15 мільйонів гривень. Раніше повідомлялось, що Кабінет міністрів ухвалив зміни щодо виплати одноразової грошової допомоги родинам зниклих безвісти військових, яких згодом оголосили померлими. Згідно зі змінами, відтепер відлік часу на оформлення допомоги починається з дня набрання законної сили рішення суду про оголошення військовослужбовця померлим. Це дозволить забезпечити соціальні гарантії для родин загиблих воїнів. Нагадаємо, в Україні військові та члени їхніх сімей мають право скористатись пільгами на житлово-комунальні послуги.

В Одеській області найважча ситуація зі світлом після масштабної атаки Росії 17 листопада. При цьому в п'яти областях продовжуються відновлювальні роботи в енергетичному секторі. Таку заяву під час брифінгу зробив заступник міністр розвитку громад та територій Тимур Ткаченко. Посадовець наголосив, що внаслідок ворожої атаки 17 листопада пошкоджено енергетичні об'єкти в Одеській, Вінницькій, Рівненській, Волинській та Львівській областях. "Найскладніша ситуація спостерігається на Одещині, де наразі діють стабілізаційні відключення електроенергії", — заявив Ткаченко. Заступник міністр розвитку громад та територій зауважив, що в Одеській області критична інфраструктура працює в штатному режимі. У регіоні розгорнуто 674 "пункти незламності". Ткаченко додав, що на Волині внаслідок ворожої атаки без електропостачання залишилися 250 тисяч абонентів. Енергопостачання вдалося оперативно відновити. Окрема увага акцентована на Кривий Ріг, де частина міста залишається без тепла через ремонтні роботи. Масований обстріл України 17 листопада: що відомо У ніч на неділю, 17 листопада, російські окупанти здійснили масований комбінований удар по об’єктах енергетичного сектору України ракетами різних типів повітряного, наземного та морського базування, а також ударними БпЛА типу Shahed. Сили оборони збили 144 повітряні цілі — 102 ракети та 42 дрони. Востаннє такий потужний удар ворог завдав майже три місяці тому. Через цей обстріл було знищено спортивну школу №2 відділення академічного веслування в Ладижині Вінницької області. Крім того, загинули двоє енергетиків. Вони потрапили під ворожий обстріл на електропідстанціях. Нагадаємо, через масовану атаку 17 листопада значних збитків зазнали українські залізничні лінії. Крім того, на Дніпропетровщині загинули два залізничники, є поранені. Раніше повідомлялось, що після масованого обстрілу 17 листопада енергетика України перебуває під "підвищеним ризиком катастрофічного збою", адже ворожі атаки були спрямовані на електропідстанції, що забезпечують роботу трьох головних українських атомних електростанцій — Рівненську, Хмельницьку та Південноукраїнську, які виробляють близько 60% електроенергії країни.

Кабінет міністрів України призначив бригадного генерала Олександра Потія головою Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (Держспецзв’язку). Про це повідомила прес-служба відомства. Рішення про призначення Потія очільником Держспецзв’язку уряд ухвалив іще 15 листопада 2024 року. "Олександр Потій має понад 25 років досвіду служби у Збройних силах України, де працював над питаннями безпеки зв’язку та інформаційних технологій", — йдеться в повідомленні. Крім військової служби, він має понад 20 років роботи в академічній сфері, є доктором технічних наук, професором і зробив значний внесок у розвиток наукових досліджень. Із 2020 року обіймав посаду заступника голови Держспецзв’язку, відповідаючи за стратегічні напрями роботи. "Ми продовжуємо стояти на сторожі безпеки нашої держави та виконувати покладені на Держспецзв’язку обов’язки. Наразі нашим пріоритетом є подальше посилення напрямів, які активно розвивалися в службі як напередодні, так і після початку повномасштабного вторгнення", — зазначив після призначення Олександр Потій. У Держспецзв’язку наголосили, що це призначення підкреслює важливість зміцнення кібербезпеки та безпеки урядового зв’язку, надійності телерадіомовлення та розвитку технологій захисту інформації в умовах сучасних викликів, що постали перед Україною. Нагадаємо, 15 листопада постійний представник Кабінету міністрів у Верховній Раді України Тарас Мельничук повідомляв, що очільника Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації Юрія Мироненка звільнили з посади. Відтоді його обов'язки розпочав виконувати його заступник Олександр Потій.