# Кабмін

У п'ятницю, 18 вересня, Кабінет міністрів затвердив нові правила роботи залізниці під час повітряної загрози.Про це повідомила пресслужба "Укрзалізниці"."Кабінет Міністрів врегулював порядок роботи залізничного транспорту у разі встановлення жовтого та червоного рівнів загрози засобів повітряного нападу", — йдеться у повідомленні.Як курсуватимуть поїздиЗа даними компанії, відтепер під час жовтого рівня загрози поїзди продовжуватимуть курсувати. Дозволятимуться їхнє приймання, відправлення та інші технологічні процеси, а також посадка і висадка пасажирів на вокзалах, станціях та платформах. До того ж пасажири зможуть перебувати на вокзалах і станціях на власний розсуд. При цьому їх інформуватимуть про рівень загрози та розташування найближчих укриттів.Водночас під час червоного рівня загрози посадка та висадка пасажирів припинятимуться. Пасажирів, працівників залізниці та інших відвідувачів переміщуватимуть до найближчих укриттів.Натомість рух поїздів, які перебувають у дорозі, не припинятиметься автоматично. Рішення щодо кожного поїзда ухвалюватиметься окремо з урахуванням оперативної ситуації та інформації про повітряні загрози, яку надають моніторингові групи "Укрзалізниці". Так, у разі виявлення повітряних цілей, які можуть становити загрозу для пасажирів або працівників залізниці, вони оперативно повідомляють про це залізничників, після чого за необхідності вживаються заходи для переміщення людей в укриття або інші безпечні місця."Укрзалізниця також розосереджуватиме пасажирські потоки та рухомий склад, щоб не допускати їх скупчення. За необхідності рух окремих поїздів може бути обмежений або тимчасово припинений. На вокзалах і станціях пасажирів додатково інформуватимуть через гучномовці, інформаційні табло, сайт та застосунок Укрзалізниці. Також буде оприлюднено рекомендації щодо дій під час різних рівнів загрози та маршрути до найближчих укриттів. Окремо передбачено забезпечення працівників, які безпосередньо працюють із поїздами, додатковими засобами індивідуального захисту — захисними жилетами та шоломами. Нові правила діятимуть протягом усього періоду воєнного стану", — додали у компанії.Нагадаємо, вночі 17 вересня війська країни-агресорки завдали ударів по залізничній інфраструктурі країни. Зокрема, ворожий БпЛА завдав серйозних пошкоджень будівлі вокзалу Берестин..

У четвер, 17 вересня, у Франції відбулася п'ята міністерська зустріч Координаційної групи з питань енергетики України у форматі G7+ ("Енергетичний Рамштайн"). Там обговорили посилення інженерного захисту енергетичних об'єктів і потреби у фінансуванні Фонду підтримки енергетики України.Про це повідомив перший віцепрем'єр, міністр енергетики України Денис Шмигаль, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Вдячні міністру економіки, фінансів, промислового, енергетичного та цифрового суверенітету Франції Ролану Лескюру та Єврокомісару з питань енергетики Дену Йоргенсену за організацію "Енергетичного Рамштайну", — зазначив він.За його словами, українська делегація поінформувала партнерів про плани Росії щодо обстрілів енергетичної інфраструктури, надані українською розвідкою.Шмигаль акцентував, що Україна розуміє наміри ворога та працює над протидією. Тож веде роботу за такими напрямами:Захист. Посилюємо протиповітряну оборону. Тут потребуємо підтримки партнерів — ракети для систем ППО вкрай необхідні. Посилюємо інженерний захист енергетичних об’єктів.Відновлення та резерви. Загалом цьогоріч заплановано відновити та збудувати понад 10 ГВт потужностей. Досвід минулої зими показав, наскільки швидко під час масованих атак витрачаються резерви обладнання. Тому формуємо їх завчасно.Реформи. Паралельно з підготовкою до зими Україна продовжує модернізацію енергетичної системи та її інтеграцію до європейського енергетичного простору. Ми будуємо більш децентралізовану, захищену та гнучку систему. Продовжуємо реформи щодо незалежності регулятора, балансуючого ринку, TEN-E та ядерної безпеки.Фінансовий ресурс. Лише з липня цього року до Фонду підтримки енергетики України надійшло понад 218 мільйонів євро. Ще близько 307 мільйонів євро підтримки було оголошено. Водночас потреби залишаються значними. До кінця року необхідно залучити ще щонайменше 400 мільйонів євро."Дякуємо всім партнерам за підтримку енергетичної стійкості України. Розраховуємо на подальшу допомогу", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, міністр енергетики також зазначав, що Україна вже накопичила газ, необхідний для базового сценарію проходження наступного опалювального сезону. За словами Шмигаля, зараз в українських підземних сховищах є 14,6 мільярда кубічних метрів газу..

У четвер, 17 вересня, Кабінет міністрів України затвердив нові правила роботи залізниці та вокзалів. Вони залежать від рівня повітряної загрози.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."За жовтого рівня загрози потяги йдуть за розкладом, здійснюється посадка та висадка пасажирів. За червоного рівня — посадка пасажирів і відправлення потягів призупиняються, люди йдуть в укриття", — зазначив він.Очільник українського уряду виокремив такий пункт: залежно від ситуації на місці "Укрзалізниця" зможе оперативно обмежувати рух і розосереджувати рухомий склад і пасажирів, щоб уникнути скупчення людей."Укрзалізниця" разом з обласними військовими адміністраціями та громадами повинна розширити доступ до укриттів на вокзалах і станціях."Планується запровадити автоматичне отримання інформації про рівень загрози, рішення мають ухвалювати миттєво. Є відповідні доручення Мінінфраструктури та ДСНС", — додав прем’єр-міністр України.Він також зауважив, що Міністерство внутрішніх справ і Нацполіція додатково посилять охорону вокзалів і супровід евакуації."Регіони мають адаптувати графіки роботи міського транспорту до руху потягів, особливо вночі, та максимально прискорити встановлення мобільних укриттів, щоби люди мали можливість сховатися у разі небезпеки", — підсумував Сергій Корецький.Учора під час традиційного вечірнього відео звернення президент України Володимир Зеленський наголошував, що захист критичної інфраструктури, енергетики та залізничної логістики — одна з головних тем сьогодення. Особливу увагу приділятимуть роботі "Укрзалізниці", яка залишається однією з ключових цілей для ворожих атак.Нагадаємо, на початку вересня повідомлялося, що впродовж літа 2026 року "Укрзалізниця" перевезла понад 8,14 мільйона пасажирів, що перевищує показники минулих років. Залізничникам вдалося наростити обсяги перевезень, попри постійні ворожі обстріли та скорочення парку вагонів..

Капітальні видатки державного бюджету, які планували на осінь, відкладено на грудень. Йдеться про кошти на захист енергетики та підготовку до зими. Таке рішення ухвалили в Міністерстві фінансів України.Про це повідомила голова бюджетного комітету Верховної Ради України Роксолана Підласа в коментарі "Економічній правді".За її словами, перенесення на кінець року торкнулося будівництва та реконструкції лікарень, зведення укриттів у школах і медичних закладах, спорудження соціального житла й іншого."Насамперед це капітальні видатки: будівництво та реконструкція, в тому числі лікарень. Це будівництво укриттів у лікарнях і школах; захист енергетики; будівництво соціального житла тощо", — зазначила вона.Нардепка наголосила, що, коли йдеться про капітальні видатки, відкладення їх на грудень означає, що "цього року їх узагалі не вдасться профінансувати, тому що це просто неможливо зробити".За словами голови профільного комітету, лише з вересня на грудень уряду довелося перенести 39 мільярдів гривень капітальних видатків.Депутатка зауважила, що зараз держава продовжує фінансувати соціальні потреби, зокрема, виплачувати заробітні плати працівникам бюджетного сектору, однак ситуація з бюджетом залишається складною."Тому ми кажемо, що ситуація з бюджетом погана. Коли ми наполягаємо про те, що потрібно ухвалювати ритмічно та вчасно міжнародні зобов'язання, то ми не просто так це говоримо", — наголосила Роксолана Підласа.Нагадаємо, сьогодні міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко зазначав, що простої під час повітряних тривог суттєво впливають на стан економіки України, яка й без того перебуває у кризовій ситуації. Бізнесу може допомогти, серед іншого, диференціація сигналів тривог..

Простої під час повітряних тривог суттєво впливають на стан економіки України, яка й без того перебуває у кризовій ситуації. Бізнесу може допомогти, серед іншого, диференціація сигналів тривог.Про це заявив міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко в ефірі національного телемарафону "Єдині новини".Таким чином посадовець пояснив, чому сам Кабінет міністрів України обрав диференційований режим тривог."Згідно з оцінками Мінекономіки, від одного до двох мільярдів гривень втрачає економіка від однієї години простоїв", — зауважив він.За його словами, є дні, коли більше 20 годин тривог, а протягом останнього тижня серпня зафіксовано понад 58 годин тривог упродовж тижня."Ми говоримо про шалені збитки для економіки. Вона й так зазнає суттєвого тиску через прикриття експорту, перебої логістичних шляхів і логістичних компаній", — зазначив міністр.Тож, зауважив Кравченко, Кабмін намагається знайти ту модель, яка дасть бізнесу більше гнучкості ухвалювати рішення для того, щоби підтримувати операційну діяльність, далі надавати свої послуги та підтримувати економіку під час повітряних тривог."Тому ми перейшли на цей режим, і якраз підхід до "жовтого" сигналу дає бізнесу більше змоги гнучко підходити до того, щоби спільно з трудовим колективом визначати, як вони будуть працювати", — запевнив урядовець.На його думку, це рух в правильному напрямку, і вже багато бізнесів продовжують свою роботу під час "жовтого" сигналу."Є справді низка питань, які треба доопрацьовувати й уточнювати. Зараз багато запитів, щоби детальніше розуміти суть загрози та щоби бізнеси могли більш інформовано ухвалювати рішення", — підсумував Олександр Кравченко.Нагадаємо, що декілька днів тому на Київщині запровадили додаткові заходи безпеки для автозаправних комплексів на тлі зростання загрози російських повітряних атак. Працівники АЗС отримають доступ до цифрової системи, яка дозволяє оперативно відстежувати рух повітряних цілей..

У центральних органах виконавчої влади відбудуться перевірки всіх керівників: призначених і виконувачів обов’язків. Це стосується, зокрема, податкової, АРМА, різних інспекцій, в яких є високі корупційні ризики.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення. Щодо цього він сьогодні мав розмову з перемʼєр-міністром України Сергієм Корецьким.Також український президент торкнувся теми сьогоднішніх голосувань народних депутатів Веррховної Ради за важливі законопроєкти."Важливо, що є голосування за закони, які в зобовʼязаннях України перед партнерами. Це кошти для України, це кошти для державного бюджету нашої країни", — зазначив він.За його словами, дефіцит суттєвий, і кожне рішення, яке дефіцит заповнює, справді допомагає людям, допомагає стійкості України, українській обороні."Я провів сьогодні нараду щодо подальших законодавчих кроків. Є рішення, які треба зробити", — поінформував президент України.Він анонсував рішення, що поверне декларування для правоохоронців і Сил безпеки, які не на війні."Буде такий обсяг, який гарантовано дозволить насправді реально контролювати майновий стан і спосіб життя правоохоронців", — наголосив Володимир Зеленський.Нагадаємо, що сьогодні Верховна Рада України в першому читанні ухвалила сім законопроєктів із переліку критично необхідних для продовження міжнародної фінансової допомоги. За словами прем’єр-міністра Сергія Корецького, ще один законопроєкт ухвалено та готується на підпис президенту..

У середу, 16 вересня, Верховна Рада України в першому читанні ухвалила сім законопроєктів із переліку критично необхідних для продовження міжнародної фінансової допомоги.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Він додав, що ще один законопроєкт ухвалено та готується на підпис президенту.Очільник українського уряду уточнив, про що ці документи:зміни щодо оподаткування та митного оформлення міжнародних посилок;процедури банкрутства малого бізнесу;робота Фонду гарантування вкладів і НКРЕКП;гармонізація законодавства у сфері лісового господарства з європейськими нормами;сек’юритизація та облігації з покриттям."Від ухвалення цих законопроєктів у другому читанні залежить надходження частини зовнішньої допомоги, критично необхідної для збалансування державного бюджету, виплати зарплат і пенсій, фінансування соціальних видатків та інших критичних потреб держави", — наголосив прем’єр-міністр.Він подякував народним депутатам, які сьогодні підтримали ці важливі рішення."Сподіваюся на підтримку Верховною Радою цих законопроєктів у другому читанні та в цілому", — акцентував Сергій Корецький.Він також поінформував, що, крім того, сьогодні в парламенті міністр фінансів представив проєкт державного бюджету на 2027 рік."Розраховую на ефективну роботу над цим документом у комітетах", — підсумував український прем’єр-міністр.Нагадаємо, сьогодні народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк зазначила, що фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки..

Сили оборони України потребують великої фінансової підтримки 2027 року. Значну частину з необхідних коштів могли би надати наші союзники з-за кордону.Про це заявив прем'єр-міністр України Сергій Корецький, який у дописі в Telegram-каналі звернув увагу на деякі пріоритету майбутнього бюджету."Сьогодні уряд схвалив й у визначений законом термін передав до Верховної Ради проєкт державного бюджету на 2027 рік. Це бюджет країни, що воює. Наше ключове завдання — забезпечити потреби безпеки й оборони та зберегти фінансову стійкість", — зазначив він.За його словами, лише на оборону в цьому проєкті бюджету передбачено 4 трлн 885 мільярдів гривень. Це майже 44% ВВП. Додатково партнери надають Україні матеріально-технічну допомогу. Це ракети, зброя, техніка, снаряди, засоби ураження й інше."Ми розраховуємо, що це буде не менше одного трильйона гривень, і це навіть більше ніж цього року. Проте хочу наголосити, що потреби сил оборони на 2027 рік значно вищі. Вартість війни стає дорожчою. Працюємо над фіналізацією точних розрахунків", — зауважив очільник українського уряду.Він запевнив, що уряд і всі органи влади працюють над тим, щоби знайти джерела для покриття цих потреб."Ми чітко усвідомлюємо, що Україна власними доходами може покрити лише частину своїх видатків. А отже, відповідальна та злагоджена робота з партнерами є фундаментом наповнення державного бюджету та покриття всіх необхідних витрат і потреб. Військових і соціальних", — акцентував прем’єр-міністр.На його переконання, уряд, парламент та інші органи влади мають чітко та вчасно виконувати взяті на себе зобов’язання. Лише так держава матиме змогу збільшити фінансування освіти, медицини, соціальних програм, пенсій."Зокрема, на освіту передбачаємо 328,5 мільярда гривень, на медицину — 292,5 мільярда. Це більше, ніж цього року. Зростає фінансування соціальних програм, підтримки ветеранів і ВПО, житла. Більше ресурсу мають отримати регіони та громади для відновлення, розвитку та підвищення якості життя людей. Усі ці параметри відображені в проєкті бюджету", — зауважив головний урядовець України.Ще одним важливим пріоритетом він назвав те, щоби допомогти вистояти економіці в умовах радикальної інтенсифікації російських атак. На програми підтримки бізнесу передбачено 96 мільярдів гривень — майже вдвічі більше, ніж цього року. Це доступне кредитування, гранти та підтримка оборонних інновацій. Також передбачене окреме фінансування на страхування воєнних ризиків.Документ уже у Верховній Раді. Всі міністри і він, за його словами, особисто готові до плідного діалогу з парламентом і розраховують на підтримку народних депутатів."Головне завдання — забезпечити Україні не тільки спроможність захищатися, а й завдавати ефективних ударів у відповідь і гарантувати українцям необхідну підтримку", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, сьогодні народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк зазначила, що фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки..

У вівторок, 15 вересня, Кабінет міністрів України вніс до Верховної Ради проєкт закону про державний бюджет на 2027 рік. Пріоритетом, як і попередніми роками, залишається фінансування сектору безпеки й оборони.Про це повідомив сайт Верховної Ради України. Там вказано, що документ передано на розгляд керівництву, відповідному комітету та надано на ознайомлення.Ще наприкінці липня прем'єр-міністр України Сергій Корецький інформував, що уряд розпочав підготовку проєкту держбюджету на 2027 рік."Завдання уряду — подати проєкт держбюджету до Верховної Ради у встановлений законом термін — до 15 вересня", — заявляв очільник українського уряду.Він зазначав, що документ має відповідати головним завданням — зміцненню обороноздатності, забезпеченню фінансової стійкості та продуманої соціальної політики.У середині червня Кабінет міністрів схвалив Бюджетну декларацію на 2027-2029 роки. Вона є основою для складання проєкту державного бюджету України.Документ передбачає два сценарії розвитку подій — базовий, за якого безпекова ситуація суттєво покращиться з 2027 року, та сценарій стійкості, який враховує можливість тривалішого перебігу воєнних дій.Саме базовий сценарій покладено в основу показників бюджетної декларації. За базовим сценарієм:реальний ВВП має зрости на 4,5% 2027 року, на 5,3% 2028 року та на 6,7% 2029 року;номінальний ВВП прогнозували на рівні 11,53 трильйона гривень 2027 року та має зрости до 14,95 трильйона гривень 2029 року;інфляція, за прогнозом, має поступово сповільнюватися — з 8,9% у грудні 2027 року до 5,1% у грудні 2029 року;середньомісячна заробітна плата прогнозується на рівні 35 010 гривень 2027 року та 44 083 гривні 2029 року;курс долара на кінець 2027 року очікується на рівні 48,3 гривні.Прожитковий мінімум на одну особу планують встановити на рівні 3 559 гривень на місяць. Для працездатних осіб він становитиме 3 691 гривня, а для непрацездатних — 2 878 гривень. Остання сума є базою для розрахунку мінімальної пенсії.Водночас для визначення посадових окладів прокурорів, податківців, митників та працівників окремих державних органів пропонується залишити окремий "заморожений" прожитковий мінімум — 2 331 гривня.Нагадаємо, сьогодні народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк зазначила, що фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки..

Уряд припинив повноваження Лесі Карнаух як виконувачки обовʼязків голови Державної податкової служби України. Зараз триває пошук нової кандидатури на цю посаду.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Міністру фінансів доручено внести на наступне засідання уряду кандидатури на посаду керівника ДПС або особи, яка виконуватиме його обов’язки", — написав він.Що відомо про Лесю КарнаухЮристка за освітою, випускниця Одеської національної юридичної академії. Більшу частину кар'єри присвятила державній службі: працювала у структурі Держкомприроди, Держекоінспекції й у заповідній справі.Упродовж п’яти років (2018-2023) обіймала керівну посаду в Рахунковій палаті України. 2023 року стала заступницею голови Київської ОВА, коли її очолював Руслан Кравченко.Після того, як Кравченко наприкінці 2024 року очолив Державну податкову службу, Карнаух у січні 2025 року призначили його заступницею. У травні вона стала першою заступницею голови Державної податкової служби України.Громадський рух "Чесно", який спеціалізується на моніторингу політиків, депутатів і кандидатів на виборні посади, детальних профільних розслідувань чи фіксацій порушень антикорупційного законодавства щодо неї як кадрового державного службовця не публікував.Нагадаємо, що на початку серпня цього року Державна податкова служба та Державна прикордонна служба запровадили автоматизований обмін інформацією. Там запевнили, що це не вплине на правила перетину кордону, але має допомогти ефективніше виявляти податкові порушення..

У понеділок, 14 вересня, прем’єр-міністр України Сергій Корецький закликав усіх народних депутатів якнайшвидше ухвалити законопроєкти, від яких залежить отримання міжнародної фінансової допомоги.Про це Сергій Корецький написав у своєму Telegram-каналі. Він наголосив, що після декількох попередніх нарад із парламентарями Уряд офіційно направить усім народним депутатам і профільним комітетам графік із чіткими дедлайнами щодо кожного необхідного голосування."У разі порушення цих термінів Україна ризикує втратити значну частину з 29,5 мільярда доларів передбаченого міжнародного фінансування", — зазначив він.За його словами, це критично необхідний ресурс для збалансування державного бюджету, фінансування соціальних видатків і, найголовніше, потреб Сил оборони."Безумовно, є також частина, за яку відповідальний уряд. Зі свого боку ми гарантуємо повне виконання своєї частини зобов’язань — це 42 рішення. Попередньо ми заявляли про намір завершити цю роботу до 1 листопада. Але, враховуючи складність ситуації, прискорюємо роботу і плануємо завершити все до 15 жовтня", — додав український прем’єр-міністр.Він також розповів, що під час сьогоднішньої зустрічі з послами держав G7 і держав-членів ЄС разом із головою Верховної Ради, міністрами, депутатами та головами комітетів детально обговорили необхідність синхронної роботи для забезпечення міжнародної фінансової підтримки.Очільник українського уряду запевнив, що в Кабміні готові опрацювати з депутатами кожен законопроєкт, кожне формулювання та кожну норму, щоби забезпечити необхідну підтримку та якнайшвидше ухвалення рішень."Дякую голові Верховної Ради за цю дискусію й усвідомлення ситуації, а дипломатам — за залученість і бажання допомогти. Уряд зі свого боку виконає всі необхідні рішення. Очікуємо такої ж відповідальної роботи від депутатів усіх фракцій і груп", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що Україна найближчим часом отримає 841 мільйон доларів бюджетної підтримки від Світового банку під гарантії уряду Канади. Кошти спрямують на відшкодування видатків державного бюджету на пенсійні виплати..

Кожне українське міністерство та центральні органи влади зобов’язуються визначити працівника на рівні заступника, який відповідатиме за ветеранську політику.Про це повідомив міністр у справах ветеранів України Віталій Кім, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Уряд ухвалив важливе рішення — міністерства й інші центральні органи виконавчої влади мають визначити заступника міністра або заступника керівника відповідного відомства, який персонально відповідатиме за реалізацію державної ветеранської політики у своєму напрямі", — зазначив він.Кім висловив переконання, що ветеранська політика дає результат лише тоді, коли до неї включені всі міністерства та відомства."Це працевлаштування, освіта, здоров’я та відновлення, соціальний захист, безбар’єрність, робота громад. Тому в кожному відомстві має бути конкретна людина, з якою можемо оперативно вирішувати питання й рухатися вперед", — пояснив ветеранський міністр.Він також поінформував, що уряд оновив склад Координаційного штабу з питань реалізації державної ветеранської політики. Координуватимуть його роботу та взаємодію між відомствами два співголови: перший віцепрем’єр-міністр України та міністр у справах ветеранів України.За його словами, оновлено й представництво міністерств і Збройних сил України у складі цього штабу."Наше завдання — синхронізувати роботу всіх відомств навколо пріоритетів ветеранської політики, визначених президентом України та прем’єр-міністром України. Щоб усі ці рішення врешті давали конкретний результат для ветеранів, ветеранок і їхніх родин", — підсумував Віталій Кім.Нагадаємо, що призначення міністром у справах ветеранів України колишнього очільника Миколаївщини Віталія Кіма викликало неоднозначну реакцію в суспільстві. Він же визначив для себе термін у рік, щоби реалізувати задумане та показати результат, який потрібен ветеранам..

Український уряд виділив майже 400 мільйонів гривень на відбудову пошкодженого житлового фонду у п'яти населених пунктах Харківської області. Фінансування з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії спрямують на ремонт 11 багатоповерхівок, а основні роботи розплановані на 2026–2027 роки.Про це повідомив прем'єр-міністр України Сергій Корецький.Розподіл коштів та географія відбудовиЯк зазначив посадовець, коштом ресурсів Фонду ліквідації наслідків збройної агресії держава фінансує відновлювальні роботи в найбільш постраждалих куточках регіону. Кабмін розподілив близько 400 мільйонів гривень, передбачених у державному бюджеті, для проведення ремонтних робіт у 11 житлових будинках.Відбудова охопить п'ять ключових населених пунктів Харківщини: Харків, Дергачі, Ізюм, Балаклію та Чугуїв. Левову частку будівельно-відновлювальних заходів заплановано виконати упродовж 2026–2027 років.Пріоритет для прифронтових громадКорецький наголосив, що в умовах безперервних ворожих ударів з боку Росії держава повинна діяти максимально оперативно, аби підтримувати населення прифронтових територій."Російські атаки тривають, тому маємо оперативно реагувати на нові руйнування та завершувати вже розпочаті роботи. Особливо це важливо для прифронтових громад, щоб люди могли повертатися до своїх домівок і залишатися жити у своїх громадах", — зазначив прем'єр-міністр.За словами очільника уряду, Кабінет міністрів продовжує шукати та виділяти необхідне фінансування для завершення вже розпочатих та запуску готових проєктів з відбудови по всій країні.Нагадаємо, раніше повідомлялось, що в Україні створять національні бригади відновлення. Вони допомагатимуть громадам оперативно ліквідовувати наслідки російських обстрілів..

Кабінет міністрів ухвалює рішення щодо продовження програми, яка гарантує дітям українських ветеранів та ветеранок 100% компенсацію вартості навчання на контракті у 2026/2027 навчальному році. Державна підтримка охоплює здобувачів освіти у закладах фахової передвищої та вищої освіти по всій країні.Про це у Telegram-каналі повідомив очільник українського уряду Сергій Корецький.Механізм оформлення пільгиЯк уточнив посадовець, щоб скористатися державним фінансуванням, здобувачу освіти необхідно подати пакет відповідних документів безпосередньо до свого навчального закладу. Після обробки запиту в застосунку "Дія" з'явиться спеціальний сертифікат, який потрібно офіційно підтвердити упродовж 20 календарних днів.Перерахунок коштів та повернення вже сплачених сумКорецький наголосив, що усі фінансові розрахунки здійснюватимуться централізовано: Мінветеранів перераховуватиме кошти безпосередньо на рахунки закладів освіти. Якщо студент чи його родина вже внесли плату за контракт або його частину, навчальний заклад зобов'язаний повернути ці кошти громадянам."Попри складну фінансову ситуацію, підтримка ветеранів, ветеранок та їхніх дітей залишається одним із пріоритетів держави", — підсумував Корецький.Нагадаємо, в Україні на 2027 рік заплановано закласти в бюджет близько 18,5 мільярда гривень на підтримку ветеранів. Зараз їх є понад 1,5 мільйона..

Уряд України затвердив важливі кадрові зміни в міністерствах та місцевій адміністрації. Серед нових призначень — нові заступники очільників Міністерства оборони, Міністерства з відновлення та Мінсоцполітики.Про це повідомив постійний представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.Звільнення в Міністерстві соціальної політикиЗгідно з рішенням уряду, Анатолія Комірного було звільнено з посади заступника Міністра соціальної політики, сім'ї та єдності України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. Його наступником на цій посаді призначили Миколу Матюшенка, який відтепер відповідатиме за цифровий напрям у цьому ж відомстві.Призначення в Міноборони та інших відомствахКабінет міністрів також ухвалив рішення про ротації в інших стратегічних міністерствах:Ганну Гвоздяр призначено заступником Міністра оборони України;Володимира Шемаєва призначено заступником Міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України.Окрім того, уряд погодив призначення Миколи Грушки головою Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області.Нагадаємо, 3 вересня Кабінет міністрів звільнив Сергія Сухомлина із посади голови Державного агентства відновлення і призначив новим очільником відомства ексголову Запорізької обласної військової адміністрації Івана Федорова..