# Кабмін

Потреби України в зовнішньому фінансуванні на 2026 рік залишаться на рівні понад 40 мільярдів доларів. При цьому триває робота над консолідацією внутрішніх ресурсів.Про це повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час виступу на засіданні керівного комітету Української платформи донорів."Уряд наприкінці червня подав зміни до закону про державний бюджет, де передбачив збільшення видатків на обороноздатність країни майже на 10 мільярдів доларів. Це допоможе ефективно протидіяти ворогу", — зазначив він.Прем’єр-міністр наголосив, що зовнішнє фінансування критично важливе для України, адже дозволяє спрямовувати власні ресурси на захист країни."Цього року Україна вже залучила 22 мільярди доларів зовнішнього фінансування. Водночас викликом є 2026 рік. Наші потреби у зовнішньому фінансуванні залишаться на рівні понад 40 мільярдів доларів. Ключовим завданням має стати напрацювання механізмів і інструментів, які дозволять залучити ці кошти", — додав прем'єр-міністр.Він наголосив, що Україна продовжує роботу над консолідацією внутрішніх ресурсів. Завдяки відновленню економіки та системним змінам за перші п’ять місяців цього року наш державний бюджет перевиконано на один мільярд доларів."Вдячний всім нашим партнерам за солідарність, підтримку та за важливий внесок, який допомагає Україні вистояти", — підсумував Денис Шмигаль.Як відомо, в червні Міжнародний валютний фонд завершив восьмий перегляд програми співпраці з Україною. Це дасть змогу Україні отримати пів мільярда доларів. Чотирирічна програма фонду з Україною на 2023-2027 роки обсягом 15,5 мільярда доларів є частиною міжнародного пакета підтримки України.Нагадаємо, що Європейський Союз ініціює створення фонду в розмірі 100 мільярдів євро. Йдеться про підтримку України в межах семирічного бюджету на 2028-2034 роки.

Міжнародних перевізників і пасажирів поінформували про перерозподіл транспортних потоків автобусів у межах системи єЧерга на пунктах пропуску "Шегині — Медика" та "Нижанковичі — Мальховичі" з Польщею.Про це повідомила прес-служба Міністерства розвитку громад і територій України."Протягом червня на пункті пропуску "Шегині — Медика" спостерігаються черги з автобусів, що сягають до 10 годин. Це означає, що пасажири автобусів вимушені чекати цей час перед пунктом пропуску. Відповідні черги спричинені сезонним зростанням навантаження на кордон та реконструкцією пункту пропуску", — йдеться в повідомленні.Зважаючи на таку ситуацію, схвалено рішення запровадити можливість реєстрації на пункті пропуску "Шегині — Медика" лише регулярних автобусних маршрутів."Нерегулярні маршрути реєструватись для перетину кордону через цей пункт пропуску тимчасово не зможуть", — зауважили в Мінрозвитку.Рішення розпочинає діяти з 00:00 10 липня. Діятиме відповідна функція до зменшення навантаження на вказаний пункт пропуску.У такому випадку нерегулярні маршрути можуть реєструвати на пункт пропуску "Нижанковичі — Мальховичі"."Це новий спільний пункт пропуску, що працює за механізмом "скоординованого контролю" на польському боці кордону", — додали у відомстві.Там констатували, що пункт пропуску відкрили наприкінці грудня минулого року. Його пропускна здатність — 50 автобусів на виїзд з України щодоби. Водночас за червень його загалом перетнуло 80 автобусів на виїзд з України, тоді як на інших кордонах спостерігається суттєве навантаження. У міністерстві констатували, що не йдеться про обов'язок реєструвати нерегулярні маршрути винятково на "Нижанковичі — Мальховичі". Перевізник може обрати будь-який інший пункт пропуску, де доступна реєстрація для нерегулярних маршрутів. Важливо зазначити, що жодних змін щодо в'їзду до України регулярних чи нерегулярних маршрутів не відбувається. Відповідні опції реалізовуються лише на виїзд з України. "Таке рішення підтримано в межах Координаційного штабу з питань функціонування системи єЧерга, зважаючи на пікові навантаження, що виникнули на пункті пропуску "Шегині — Медика", — підсумували в Міністерстві розвитку громад і територій України.Нагадаємо, що 8 липня тимчасово призупинено здійснення пропускних операцій у пункті пропуску "Дзвінкове — Лонья" на українсько-угорському кордоні. Це пов'язано з ліквідацією наслідків негоди, яка пройшлася західними областями України.

У понеділок, 7 липня, Кабінет міністрів України не затвердив Олександра Цивінського на посаді керівника Бюро економічної безпеки України та попросив комісію повторно подати кандидатів на посаду.Про це повідомила прес-служба уряду. Зазначається, що під час сьогоднішнього засідання урядовці вивчили додаткові матеріали, "надані зокрема Службою безпеки України, які стосуються питань національної безпеки та містять відповідні безпекові оцінки"."За результатами всебічного розгляду поданих матеріалів та з урахуванням безпекової складової, члени Кабінету міністрів України одноголосно прийняли рішення звернутися до Комісії з добору директора Бюро економічної безпеки України з пропозицією повторно подати не більше двох кандидатур, які відповідатимуть усім встановленим вимогам, включаючи безпекові критерії", — йдеться у повідомленні.У Кабміні наголосили, що це рішення повністю відповідає положенням Закону України "Про Бюро економічної безпеки" та забезпечує належне дотримання процедур призначення керівництва БЕБ."Кабінет міністрів України залишається відданим принципам прозорості та відповідальності у процесі формування керівництва всіх органів виконавчої влади України", — резюмували в уряді.Що відомо про Олександра ЦивінськогоЗгідно з інформацією, яка розміщена на сайті уряду, Цивінський народився у Львові. У 1999 році здобу середню освіту у СШ №27 і вступив до Львівського інститут внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ України. У 2003 році закінчив навчання із відзнакою за спеціальністю "правознавство". Цього ж року був призначений на посаду слідчого у Галицькому РВЛМУ ГУ МВС України.У 2007 році був призначений на посаду слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів проти та здоровʼя особи слідчого управління ГУНП у Львівській області. Після цього працював: старшим слідчим, старшим слідчим в ОВС, старшим слідчим в ОВС — криміналістом, заступником начальника відділу.Звільнився з ОВС у 2015 році й у цьому ж році розпочав роботу у Національному антикорупційному бюро. У НАБУ був призначений спочатку на посаду старшого детектива, а потім на посаду старшого детектива — керівника відділу. На даній посаді працює до теперішнього часу.За інформацією "Дзеркала тижня", батько Цивінського проходив службу в СРСР і після розпаду Союзу залишився у Росії, де нині, може отримувати пенсію як колишній військовослужбовець. Журналісти вказують, що він має паспорт країни-агресорки й "активну сторінку в "одноклассниках" — шанувальник радянщини та флоту РФ, де, судячи з фото, проходив службу.За повідомленням "РБК-Україна", сам Олександр Цивінський неодноразово публічно наголошував на своїй проукраїнській позиції, однак офіційних коментарів щодо родинних зв’язків не давав.Перезавантаження БЕБНа початку 2024 року Кабінет Міністрів зареєстрував законопроєкт №10439 про перезавантаження БЕБ. Він передбачав переатестацію всього персоналу бюро, але не всіх одразу. Спершу — обов’язкова атестація заступників директора БЕБ, а через рік після припинення/скасування воєнного стану — атестація решти працівників.Спершу народні депутати не підтримали законопроєкт на тлі широкої критики. Тож документ доопрацьовували та подали на повторне перше читання. Однак уже у червні депутати проголосували за нього.Президент Володимир Зеленський також підписав відповідний закон, який зокрема, передбачає обовʼязкову переатестацію всіх співробітників органу.Сама реформа БЕБ, включно з очищенням органу, є вимогою програми фінансування від МВФ, а також за програмою Ukraine Facility від Європейського Союзу та прямої бюджетної підтримки від США.Нагадаємо, 8 червня члени комісії від України пропонували призупинити конкурс через отримання листа від СБУ щодо підозри трьох кандидатів у зв’язках з РФ та просили надати службі більше часу на розслідування. Три міжнародні члени комісії проголосували за продовження конкурсу, а оскільки, за законом, їх голоси переважають — через 24 години конкурс мав продовжитись.9 червня члени комісії від України — Юрій Пономаренко, Олег Гиляка та Тетяна Мацелик — не прийшли на засідання, тим самим зірвавши кворум. Планувалося, що співбесіди з 16 кандидатами пройдуть 8-10 червня, 10 червня по обіді мали визначити переможця.

Міністерство аграрної політики та продовольства України долучилося до програми технічної допомоги "Архітектура відновлення та реформ в Україні" (URA), яка запроваджена Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) у партнерстві з Європейським Союзом для підтримки важливих процесів відновлення та реформ.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit."Офіс відновлення та реформ і команди підтримки відновлення та реформ уже функціонують при Кабінеті міністрів України та шести міністерствах", — констатував міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль.За його словами, це сильна професійна підтримка реформ, що вже довела свою ефективність. Відтепер така команда працюватиме і в Міністерстві аграрної політики та продовольства України."Її завдання — надання технічної допомоги в підвищенні спроможності щодо розробки та впровадження пріоритетних стратегій і програми реформ, а також формування політик у пріоритетних сферах", — наголосив міністр.Прес-служба Мінагрополітики додала, що основна діяльність команди полягає у наданні цільової експертної підтримки за напрямами:залучення інвестицій в агросектор;ефективне управління землями та водними ресурсами;розвиток зрошення;сталий розвиток харчового виробництва;сприяння аграрній торгівлі;адаптація до зміни клімату та інше.Європейська команда також підтримуватиме Мінагрополітики в процесі євроінтеграції. Зокрема, шляхом допомоги в підготовці до двосторонніх зустрічей Україна — ЄС у межах угоди про асоціацію та процесу вступу до Євросоюзу."Маємо великі очікування від цього партнерства. Сподіваюся, що до команди долучаться найкращі фахівці аграрної галузі. Тож стежте за оголошеннями про відкриті конкурси — й долучайтеся до змін", — акцентував Віталій Коваль.Програма "Архітектура відновлення та реформ в Україні" (URA) реалізується за фінансової підтримки Багатостороннього донорського  фонду стабілізації та сталого розвитку України. Учасниками фонду є Австрія, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Латвія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Словенія, Швеція, Швейцарія, Велика Британія, США та Європейський Союз.Нагадаємо, що в Україні триває робота над створенням національної мережі овочесховищ. В уряді вважають, що це один із кроків до формування моделі агроіндустріальної країни.

В Україні триває робота над створенням національної мережі овочесховищ. Це один із кроків до формування моделі агроіндустріальної країни.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit, які послалися на заяву міністра аграрної політики та продовольства України Віталія Коваля під час зустрічі з представниками громадського об’єднання лідерів продовольчого ритейлу UFRA.На зустрічі обговорили розвиток сучасної системи овочесховищ — критично важливої інфраструктури для стабільного ринку овочів в Україні."Унаслідок війни втрачено понад 281 тисяча тонн одночасного зберігання. Сьогодні 35% урожаю овочів не доїжджає до споживача — просто через відсутність належних умов зберігання", — наголосив міністр.Віталій Коваль також акцентував, що "овочесховища — це не просто склади". Крім усього іншого вони виконують й інші функції:можливість зберігати врожай та продавати його за найкращою ціною;інструмент для стримування інфляції;підтримка локальних селян;нові робочі місця та податки до бюджету;крок до імпортозаміщення та розвитку експорту продукції з доданою вартістю.За словами міністра, Україна рухається до моделі агроіндустріальної країни, де не сировина, а перероблена продукція формує економічну вартість."Зараз один гектар землі в Україні приносить у середньому 1 000 євро експортної виручки, а, наприклад, у Данії — це 15 000 євро", — констатував Віталій Коваль.Міністр подякував бізнесу за співпрацю, зазначивши, що системне партнерство бізнесу та держави — ключ до продовольчої стабільності України.Нагадаємо, раніше заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов розповідав, що, за попередніми оцінками, приблизно 2050 року 50% площі в Україні перебуватиме в посушливій зоні. Це суттєво вплине на стан сільського господарства в країні та матиме інші негативні наслідки.

Кабінет Міністрів звільнив Тараса Кременя з посади уповноваженого із захисту державної мови. Він закінчить виконання своїх повноважень 8 липня 2025 року.Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук."Кременя Тараса Дмитровича з посади Уповноваженого із захисту державної мови з 08.07.2025 у зв’язку з закінченням строку призначення на посаду", — йдеться у повідомленні.Крім того, з посади було звільнено голову Державного агентства України з управління зоною відчуження Григорія Іщенка та Миколу Кравчука першого заступника голови Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України.Що відомо про Тараса КреміняУкраїнський політик, науковець, громадський діяч. Навчався в Миколаївському державному педагогічному університеті, одержав диплом з відзнакою, здобувши кваліфікацію вчителя української мови і літератури та англійської мови і зарубіжної літератури.Закінчив докторантуру на кафедрі української та зарубіжної літератури і методики їх викладання ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди". Тема дисертації — "Еволюція епосу та ліро-епосу в українській літературі X—XXI ст.".Протягом 2000—2010 років був викладачем, старшим викладачем, доцентом кафедри української літератури, заступником декана Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського та керівником мистецької агенції "ЛАКМУС". Почесний президент Миколаївського територіального відділення НЦ "Мала академія наук України".Також Кремінь у 2018—2024 роках був членом Наглядової ради Київського університету імені Бориса Грінченка, Державного університету "Київський авіаційний інститут" (2015—2019), Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного (з 2023 р. і дотепер).Водночас з 8 липня 2020 року працював Уповноваженим із захисту державної мови. До того ж він є автором понад 300 статей з історії української літератури Х-ХХІ ст., науково-методичних рекомендацій до проведення фольклорної практики, а також до навчальних курсів, публікацій та виступів в українських та зарубіжних медіа. Він упорядкував низку літературних антологій молодих митців України.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що історик Сергій Плохій, який 12 років очолював Український науковий інститут Гарвардського університету, йде зі своєї посади.

У п’ятницю, 27 червня, на засіданні уряду схвалили законопроект, розроблений Міністерством оборони України, щодо 12-місячної відстрочки від мобілізації для добровольців, які відслужили за "Контрактом 18–24".Про це повідомила прес-служба Міністерства оборони України."Раніше після звільнення з військової служби, таких громадян могли взяти на військовий облік й одразу призвати знову. Схвалені поправки до Закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" усунуть цю невизначеність", — пояснили у відомстві.Там додали, що, крім того, гарантована законодавчо відстрочка надасть можливість добровольцям відпочити та, за потреби, пройти необхідну медико-соціальну реабілітацію.Як відомо, в лютому Міністерство оборони України офіційно розпочало проект "Контракт 18-24"."Це добровільна ініціатива для українців віком 18-24 роки, які готові приєднатися до Сил оборони на один рік", — зазначили в Міністерстві оборони України.Там уточнили, що проект пропонує додаткову фінансову винагороду, професійний вишкіл за участі інструкторів з бойовим досвідом і соціальні гарантії.Декілька днів тому міністр оборони Рустем Умєров заявляв, що військові командири високо оцінили витримку, професіоналізм і рішучість молодих захисників, які доєднались до Збройних сил України за "Контрактом 18-24".Нагадаємо, у квітні стало відомо, що Міністерство оборони України продовжило розширювати програму "Контракт 18-24", що призвело до збільшення кількості вакансій, за якими можна долучитися до ЗСУ.

У неділю, 29 червня, прем’єр-міністр України розпочав робочий візит до Іспанії. Для початку він зустрівся з прем’єр-міністром цієї країни Педро Санчесом. Уже є перші важливі домовленості.Про це повідомив Денис Шмигаль, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Подякував Іспанії за всебічну підтримку України. Загальний обсяг допомоги складає понад два мільярди євро. Особливо важливо — військова допомога. Іспанські системи протиповітряної оборони допомагають захищати українське небо від російських ракет і дронів", — зазначив він.За його словами, вони обговорили подальше посилення оборонної співпраці. Зокрема, Шмигаль озвучив українські головні потреби, насамперед — системи ППО."Україна пропонує створення спільних виробництв безпілотників та інших оборонних технологій", — акцентував прем’єр-міністр України.Другим пунктом розмови стала спільна робота над рішенням щодо перехоплення російських дронів, які щодня масово атакують українську інфраструктуру."Окрема увага — відновленню України. Наголосив, що конфіскація заморожених російських активів залишається ключовим фінансовим ресурсом, що повинен працювати на відбудову України", — констатував український прем’єр-міністр.Під час розмови також порушили тему європейської інтеграції. Україна очікує на політичне рішення про початок перемовин про членство в ЄС уже цього року."Цими днями Іспанія приймає четверту міжнародну конференцію з фінансування розвитку під егідою ООН. Очікуємо на важливі позитивні рішення, які наближатимуть мир і забезпечать наше успішне майбутнє. Вдячні Іспанії за лідерство, солідарність і непохитну підтримку України", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, 13 червня прем’єр-міністр розповідав, що Україна отримала від Європейського Союзу ще один мільярд євро коштом російських активів. Це вже пʼятий транш макрофінансової допомоги в межах ініціативи ERA.

Україна зняла гриф "Секретно" на певний перелік корисних копалин, в тому числі й критичні мінерали. Така таємничість залишалася пережитком ще з радянських часів.Про це повідомила міністерка захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук під час виступі на "Форумі держави та бізнесу: від діалогу до партнерства"."Гриф скасовано, зараз ми завершуємо всі бюрократичні процедури для того, щоби вже повноцінно без цього бар’єру працювати далі з інвесторами та бізнесом", — пояснила вона.Гринчук наголосила, що з допомогою Європейського банку реконструкції та розвитку ведеться також активна робота щодо цифровізації геологічної інформації, бо величезна її кількість перебуває в паперовому вигляді."Зараз проводимо додаткові переговори з DFC для того, щоби розширити цей проект. Ми оцифрували шість тисяч геологічних звітів. Зараз продовжуємо: буквально тиждень тому підписали угоду про другий етап, і наступні 60 тисяч книг із геологічною інформацією оцифруємо в найближчій перспективі", — зазначила міністерка.Вона також зауважила, що спільно з Мінекономіки на основі переліків стратегічної та критичної сировини, визначених в міжнародних документах і угодах, сформовано національні переліки таких мінеральних ресурсів."І підготували також переліки мінералів, угоди щодо яких реалізовуватимемо через аукціони або через угоди щодо розподілу продукції. Дуже сподіваюся, що в найближчі два тижні ми отримаємо рішення в уряді щодо цих дуже важливих документів", — повідомила Гринчук.Міністерка додала, що з осені минулого року ведеться також інтенсивна робота з геологічними службами різних країн — європейських та американських — щодо покращення якості та доступу геологічної інформації в Україні. Наприклад, разом із французькою геологічною службою розробили 3D-модель Завалівського родовища графітуЗгідно із наказом Служби безпеки України №207 від 29 травня цього року, єдиною корисною копалиною, відомості про запаси та можливості видобування якої є таємними, залишається уран, тоді як раніше подібні дані залишалися секретними й щодо золота, платини, алмазів, літію, титану, паладію, цирконію, іридію тощо.Нагадаємо, 19 червня керівник Офісу президента Андрій Єрмак розповідав, що наразі Україна веде підготовку до оголошення конкурсу на розробку літієвого родовища "Добра" в Кіровоградській області. Воно може стати першим проектом у межах співпраці зі США щодо угоди про надра.

У п’ятницю, 27 червня, Кабінет міністрів України ухвалив рішення призначити головою Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Олександра Алфьорова. Це відомий історик, громадський і військовий діяч.Про це повідомили в Міністерстві культури та стратегічних комунікацій України."Олександр Алфьоров — український історик, телевізійний і радіоведучий, громадський і військовий діяч", — ідеться в повідомленні.Із 2010 року він працював науковим співробітником Інституту історії України НАН України.Окрім того, Алфьоров є автором, співавтором і упорядником 15 книг і понад 100 наукових статей."Із початком повномасштабного вторгнення став офіцером ССО "Азов-Київ", з вересня 2022 року — офіцер Третьої окремої штурмової бригади, начальник групи гуманітарної підготовки й інформаційного забезпечення відділення психологічної підтримки персоналу. Має звання майора запасу", — зазначили у відомстві.У Міністерстві культури та стратегічних комунікацій України також зауважили, що одночасно Олександр Алфьоров був головою експертної групи з дерусифікації в Києві.Із 2008 року він працював радіоведучим на Українському радіо "Культура", з 2019 року — телеведучий на "Суспільному телебаченні" (у розділі культури). Деякий час очолював прес-службу "Азова".Як відомо, 13 грудня 2024 року керівника УІНП Антона Дробовича звільнили за наказом Кабінету міністрів. Це відбулося у зв'язку із закінченням терміну перебування на посаді.Нагадаємо, що з 21 грудня 2024 року тимчасовою виконувачкою обов’язків керівника УІНП стала Юлія Гнатюк.

У п'ятницю, 27 червня, Кабінет міністрів схвалив Бюджетну декларацію на 2026-2028 роки. Вона враховує всі ключові пріоритети держави і євроінтеграційні прагнення України.Як повідомила пресс-служба Міністерства фінансів України, цей комплексний документ визначає головні параметри та орієнтири бюджетної політики на середньострокову перспективу. "Бюджетна декларація має на меті забезпечення сталості та передбачуваності державної фінансової політики, раціонального управління обмеженим бюджетним ресурсом", — зазначили у відомстві.Бюджетну декларацію складено спільно з головними розпорядниками коштів та після тривалих консультацій у співпраці з Міжнародним валютним фондом. Положення та показники документа ґрунтуються на стратегічних орієнтирах розвитку держави.У Мінекономіки пояснили, що Бюджетна декларація 2026-2028 є основою для складання проекту Державного бюджету на 2026 рік. Документ містить:загальні показники доходів і фінансування держбюджету;граничні показники видатків держбюджету;розмір мінімальної заробітної плати;прожитковий мінімум та інші цілі державної політики.В бюджетній декларації на 2026-2028 роки передбачено два сценарії розвитку подій в Україні:Можливе покращення безпекової ситуації з 2026 року. Такий сценарій заснований на показниках макропрогнозу економічного і соціального розвитку України на наступні три роки (прогноз Мінекономіки).Продовження повномасштабної агресії РФ проти України. Згідно з другим сценарієм, наступного року видатки на сектор безпеки та оборони будуть становити не менше, аніж у 2025 році (з урахуванням змін до держбюджету). "Вибір одного чи іншого сценарію за основу буде зроблено під час формування Державного бюджету України на 2026 рік", — зазначили у відомстві.Такий підхід дозволить уряду бути готовим до будь-яких потенційних змін безпекової ситуації, водночас виконуючи всі взяті на себе зобов’язання у співпраці з міжнародними партнерами.Варто зауважити, що наступним кроком буде подання урядом Бюджетної декларації 2026-2028 на розгляд до Верховної Ради України.Як відомо, 27 червня президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони "Про пропозиції до Бюджетної декларації на 2026-2028 роки за статтями, пов'язаними із забезпеченням національної безпеки й оборони України.Нагадаємо, 25 червня Кабінет міністрів схвалив законопроект "Про внесення змін до державного бюджету на 2025 рік", який передбачає збільшення видатків на 449 мільярдів гривень. .

Мінцифра надала операторам інструменти для боротьби зі спам-викликами та навʼязливою рекламою. Це убезпечить українців від отримання такого типу контактів.Про це повідомив у Telegram-каналі очільник Міністерства цифрової трансформації Михайло Федоров. За словами посадовця, згодом оператори блокуватимуть спам, рекламу та потенційно шахрайські дзвінки. Ці зміни вводитимуть поступово, щоб дати час операторам на технічні доопрацювання.Як це працюватимеЯк зазначив Михайло Федоров, бізнес має укласти договір з оператором і зареєструвати номери, з яких може телефонувати. Якщо ні — виклики із цих номерів можуть бути заблоковані автоматично."Уже скоро оператор зможе блокувати номер за зверненням користувача в разі спам-дзвінка", — запевнив міністр.Федоров заявив, що також змінюються інші важливі правила, а саме:в особистому кабінеті користувача ви зможете не лише переглянути всі свої витрати, а й вимкнути контент-послуги самостійно, без запиту до оператора;відтепер швидкість інтернету має бути прописана в угоді. Якщо оператор обіцяє 100 Мбіт/с, а ви отримуєте 40 — це вже порушення договору. І якщо реальна швидкість нижча — можете подати скаргу до НКЕК або звернутися до суду;підтримка для українців у зоні бойових дій. Користувачі не втратять зв’язку через несплату послуг, а їхні SIM-картки не блокуватимуть за несплату. До того ж під час першого входу в мережу надається безоплатний пакет зв’язку. Нагадаємо, український уряд затвердив Стратегію розвитку сфери електронних комунікацій. Очікується, що до 2030 року запустять 5G, повністю відновлять мережі та буде стабільний мобільний зв’язок.

У понеділок, 23 червня, Кабінет міністрів України затвердив нову постанову щодо визнання результатів навчання українських дітей, які перебувають за кордоном.Про це повідомила заступниця керівника Офісу президента України Ірина Верещук."Хочу вкотре наголосити на важливості українських шкіл за кордоном. Бо українська держава має берегти зв'язок з українськими родинами в Європі та інших країнах. Це наш стратегічний ресурс", — запевнила вона.За її словами, сьогодні уряд затвердив порядок визнання результатів навчання українських учнів за кордоном."Це вдосконалює правовий статус українських закордонних шкіл, їхніх учнів і викладачів", — наголосила заступниця керівник Офісу президента України.Вона уточнила, що це також сприяє покращенню фінансування та матеріального забезпечення таких осередків української освіти. "Дякую представникам українських закордонних громад, які долучились до розробки відповідної постанови Кабміну. Також дякую команді Міносвіти за увагу до учнів, які опинилися за кордоном", — наголосила Ірина Верещук.Вона принагідно закликала уряди країн перебування українських дітей і міжнародні організації підтримати українські закордонні школи.Нагадаємо, наприкінці травня стало відомо, що Польща на офіційному рівні підтримує викладання української мови в польських школах. Йдеться про статус "другої іноземної", який можуть законодавчо оформити для учнів з України.

У неділю, 22 червня, віце-прем’єр з національної єдності Олексій Чернишов повернувся в Україну. Це сталось після численних чуток у медіа щодо його можливої втечі за кордон.Про це посадовець повідомив на своїй сторінці в Facebook."Нарешті вдома. Непросте, але дуже важливе відрядження (яке завдяки деяким медіа стало несподівано популярним) завершено", — написав Чернишов.Він наголосив, що у понеділок повертається до роботи в Кабміні, де буде втілювати домовленості на практиці."Зокрема, працюватимемо над максимальним збереженням вже наявної підтримки наших громадян в країнах-членах ЄС. Кампанію дискредитації розберемо по фактах. Правда завжди перемагає", — додав Олексій Чернишов.Корупція у Мінвідновлення за часів ЧернишоваРаніше повідомлялось, що 13 червня НАБУ і САП заявили про викриття корупційної оборудки в будівельній сфері за участю топ-посадовців держави, яка могла призвести до заподіяння державі понад один мільярд гривень збитків.Згодом антикорупційні органи повідомили про підозру п'ятьом фігурантам, серед яких двоє осіб, пов’язаних із Чернишовим, — колишній державний секретар Мінрегіону Василь Володін та колишній радник міністра Максим Горбатюк.Також 18 червня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід для Володіна — його взяли під варту на 60 днів, до 17 серпня, з альтернативою внесення застави у розмірі 20 мільйонів гривень.За інформацією ЗМІ, які посилаються на правоохоронні та політичні кола, близько місяця тому у Чернишова було проведено обшуки.Нагадаємо, наразі віце-прем’єр-міністр національної єдності Олексій Чернишов перебуває за кордоном. У прес-службі Мінвідновлення запевняють, що у нього "планове відрядження в країнах Європейського Союзу".Як зазначав 21 червня президент Володимир Зеленський, що підозрюваний у корупції віце-прем’єр-міністр — міністр національної єдності Олексій Чернишов перебував у плановому відрядженні за кордоном. Після його завершення він має повернутися.

У суботу, 21 червня, президент Володимир Зеленський заявив, що підозрюваний у корупції віце-прем’єр-міністр — міністр національної єдності Олексій Чернишов наразі перебуває у плановому відрядженні за кордоном. Після його завершення він має повернутися.Про це глава держави сказав під час зустрічі з журналістами."Те, що мені сказав Шмигаль, у нього відрядження. У нього два завдання було від мене, від уряду, від всіх нас: перше – це відкривати хаби в різних країнах, а друге — множинне громадянство. Наскільки я розумію, що він ці дві речі робить", — йдеться у заяві президента.Зеленський також запевнив, що після завершення відрядження Чернишов повинен повернутися в Україну."Відрядження закінчиться — повинен повернутися, все", — додав глава держави.Що каже нардеп ЖелезнякНародний депутат Ярослав Железняк повідомив у соцмережі Facebook, що 19 червня НАБУ і САП надіслали секретаріату Кабміну запрошення міністру національної єдності Олексію Чернишову явитися для вручення підозри 23 червня."За моєю інформацією, яку підтвердили два джерела в Уряді, ще 19-го червня НАБУ/САП надіслали на Секретаріат КМУ запрошення на Міністерство національної єдності України, яке очолює Олексій Чернишов для того, щоб в понеділок 23 червня він явився для вручення підозри", — написав парламентар.За словами депутата, цей документ був у премʼєра та інших топ-посадовців Офісу президента уже до години запитань до уряду."Тому вони й розповідають про відрядження "до кінця тижня", — додав Железняк.Корупція у Мінвідновлення за часів ЧернишоваРаніше повідомлялось, що 13 червня НАБУ і САП заявили про викриття корупційної оборудки в будівельній сфері за участю топ-посадовців держави, яка могла призвести до заподіяння державі понад один мільярд гривень збитків.Згодом антикорупційні органи повідомили про підозру п'ятьом фігурантам, серед яких двоє осіб, пов’язаних із Чернишовим, — колишній державний секретар Мінрегіону Василь Володін та колишній радник міністра Максим Горбатюк.Також 18 червня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід для Володіна — його взяли під варту на 60 днів, до 17 серпня, з альтернативою внесення застави у розмірі 20 мільйонів гривень.За інформацією ЗМІ, які посилаються на правоохоронні та політичні кола, близько місяця тому у Чернишова було проведено обшуки.Нагадаємо, наразі віце-прем’єр-міністр національної єдності Олексій Чернишов перебуває за кордоном. У прес-службі Мінвідновлення запевняють, що у нього "планове відрядження в країнах Європейського Союзу".