# Кабмін

У неділю, 29 червня, прем’єр-міністр України розпочав робочий візит до Іспанії. Для початку він зустрівся з прем’єр-міністром цієї країни Педро Санчесом. Уже є перші важливі домовленості.Про це повідомив Денис Шмигаль, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Подякував Іспанії за всебічну підтримку України. Загальний обсяг допомоги складає понад два мільярди євро. Особливо важливо — військова допомога. Іспанські системи протиповітряної оборони допомагають захищати українське небо від російських ракет і дронів", — зазначив він.За його словами, вони обговорили подальше посилення оборонної співпраці. Зокрема, Шмигаль озвучив українські головні потреби, насамперед — системи ППО."Україна пропонує створення спільних виробництв безпілотників та інших оборонних технологій", — акцентував прем’єр-міністр України.Другим пунктом розмови стала спільна робота над рішенням щодо перехоплення російських дронів, які щодня масово атакують українську інфраструктуру."Окрема увага — відновленню України. Наголосив, що конфіскація заморожених російських активів залишається ключовим фінансовим ресурсом, що повинен працювати на відбудову України", — констатував український прем’єр-міністр.Під час розмови також порушили тему європейської інтеграції. Україна очікує на політичне рішення про початок перемовин про членство в ЄС уже цього року."Цими днями Іспанія приймає четверту міжнародну конференцію з фінансування розвитку під егідою ООН. Очікуємо на важливі позитивні рішення, які наближатимуть мир і забезпечать наше успішне майбутнє. Вдячні Іспанії за лідерство, солідарність і непохитну підтримку України", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, 13 червня прем’єр-міністр розповідав, що Україна отримала від Європейського Союзу ще один мільярд євро коштом російських активів. Це вже пʼятий транш макрофінансової допомоги в межах ініціативи ERA.

Україна зняла гриф "Секретно" на певний перелік корисних копалин, в тому числі й критичні мінерали. Така таємничість залишалася пережитком ще з радянських часів.Про це повідомила міністерка захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук під час виступі на "Форумі держави та бізнесу: від діалогу до партнерства"."Гриф скасовано, зараз ми завершуємо всі бюрократичні процедури для того, щоби вже повноцінно без цього бар’єру працювати далі з інвесторами та бізнесом", — пояснила вона.Гринчук наголосила, що з допомогою Європейського банку реконструкції та розвитку ведеться також активна робота щодо цифровізації геологічної інформації, бо величезна її кількість перебуває в паперовому вигляді."Зараз проводимо додаткові переговори з DFC для того, щоби розширити цей проект. Ми оцифрували шість тисяч геологічних звітів. Зараз продовжуємо: буквально тиждень тому підписали угоду про другий етап, і наступні 60 тисяч книг із геологічною інформацією оцифруємо в найближчій перспективі", — зазначила міністерка.Вона також зауважила, що спільно з Мінекономіки на основі переліків стратегічної та критичної сировини, визначених в міжнародних документах і угодах, сформовано національні переліки таких мінеральних ресурсів."І підготували також переліки мінералів, угоди щодо яких реалізовуватимемо через аукціони або через угоди щодо розподілу продукції. Дуже сподіваюся, що в найближчі два тижні ми отримаємо рішення в уряді щодо цих дуже важливих документів", — повідомила Гринчук.Міністерка додала, що з осені минулого року ведеться також інтенсивна робота з геологічними службами різних країн — європейських та американських — щодо покращення якості та доступу геологічної інформації в Україні. Наприклад, разом із французькою геологічною службою розробили 3D-модель Завалівського родовища графітуЗгідно із наказом Служби безпеки України №207 від 29 травня цього року, єдиною корисною копалиною, відомості про запаси та можливості видобування якої є таємними, залишається уран, тоді як раніше подібні дані залишалися секретними й щодо золота, платини, алмазів, літію, титану, паладію, цирконію, іридію тощо.Нагадаємо, 19 червня керівник Офісу президента Андрій Єрмак розповідав, що наразі Україна веде підготовку до оголошення конкурсу на розробку літієвого родовища "Добра" в Кіровоградській області. Воно може стати першим проектом у межах співпраці зі США щодо угоди про надра.

У п’ятницю, 27 червня, Кабінет міністрів України ухвалив рішення призначити головою Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Олександра Алфьорова. Це відомий історик, громадський і військовий діяч.Про це повідомили в Міністерстві культури та стратегічних комунікацій України."Олександр Алфьоров — український історик, телевізійний і радіоведучий, громадський і військовий діяч", — ідеться в повідомленні.Із 2010 року він працював науковим співробітником Інституту історії України НАН України.Окрім того, Алфьоров є автором, співавтором і упорядником 15 книг і понад 100 наукових статей."Із початком повномасштабного вторгнення став офіцером ССО "Азов-Київ", з вересня 2022 року — офіцер Третьої окремої штурмової бригади, начальник групи гуманітарної підготовки й інформаційного забезпечення відділення психологічної підтримки персоналу. Має звання майора запасу", — зазначили у відомстві.У Міністерстві культури та стратегічних комунікацій України також зауважили, що одночасно Олександр Алфьоров був головою експертної групи з дерусифікації в Києві.Із 2008 року він працював радіоведучим на Українському радіо "Культура", з 2019 року — телеведучий на "Суспільному телебаченні" (у розділі культури). Деякий час очолював прес-службу "Азова".Як відомо, 13 грудня 2024 року керівника УІНП Антона Дробовича звільнили за наказом Кабінету міністрів. Це відбулося у зв'язку із закінченням терміну перебування на посаді.Нагадаємо, що з 21 грудня 2024 року тимчасовою виконувачкою обов’язків керівника УІНП стала Юлія Гнатюк.

У п'ятницю, 27 червня, Кабінет міністрів схвалив Бюджетну декларацію на 2026-2028 роки. Вона враховує всі ключові пріоритети держави і євроінтеграційні прагнення України.Як повідомила пресс-служба Міністерства фінансів України, цей комплексний документ визначає головні параметри та орієнтири бюджетної політики на середньострокову перспективу. "Бюджетна декларація має на меті забезпечення сталості та передбачуваності державної фінансової політики, раціонального управління обмеженим бюджетним ресурсом", — зазначили у відомстві.Бюджетну декларацію складено спільно з головними розпорядниками коштів та після тривалих консультацій у співпраці з Міжнародним валютним фондом. Положення та показники документа ґрунтуються на стратегічних орієнтирах розвитку держави.У Мінекономіки пояснили, що Бюджетна декларація 2026-2028 є основою для складання проекту Державного бюджету на 2026 рік. Документ містить:загальні показники доходів і фінансування держбюджету;граничні показники видатків держбюджету;розмір мінімальної заробітної плати;прожитковий мінімум та інші цілі державної політики.В бюджетній декларації на 2026-2028 роки передбачено два сценарії розвитку подій в Україні:Можливе покращення безпекової ситуації з 2026 року. Такий сценарій заснований на показниках макропрогнозу економічного і соціального розвитку України на наступні три роки (прогноз Мінекономіки).Продовження повномасштабної агресії РФ проти України. Згідно з другим сценарієм, наступного року видатки на сектор безпеки та оборони будуть становити не менше, аніж у 2025 році (з урахуванням змін до держбюджету). "Вибір одного чи іншого сценарію за основу буде зроблено під час формування Державного бюджету України на 2026 рік", — зазначили у відомстві.Такий підхід дозволить уряду бути готовим до будь-яких потенційних змін безпекової ситуації, водночас виконуючи всі взяті на себе зобов’язання у співпраці з міжнародними партнерами.Варто зауважити, що наступним кроком буде подання урядом Бюджетної декларації 2026-2028 на розгляд до Верховної Ради України.Як відомо, 27 червня президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони "Про пропозиції до Бюджетної декларації на 2026-2028 роки за статтями, пов'язаними із забезпеченням національної безпеки й оборони України.Нагадаємо, 25 червня Кабінет міністрів схвалив законопроект "Про внесення змін до державного бюджету на 2025 рік", який передбачає збільшення видатків на 449 мільярдів гривень. .

Мінцифра надала операторам інструменти для боротьби зі спам-викликами та навʼязливою рекламою. Це убезпечить українців від отримання такого типу контактів.Про це повідомив у Telegram-каналі очільник Міністерства цифрової трансформації Михайло Федоров. За словами посадовця, згодом оператори блокуватимуть спам, рекламу та потенційно шахрайські дзвінки. Ці зміни вводитимуть поступово, щоб дати час операторам на технічні доопрацювання.Як це працюватимеЯк зазначив Михайло Федоров, бізнес має укласти договір з оператором і зареєструвати номери, з яких може телефонувати. Якщо ні — виклики із цих номерів можуть бути заблоковані автоматично."Уже скоро оператор зможе блокувати номер за зверненням користувача в разі спам-дзвінка", — запевнив міністр.Федоров заявив, що також змінюються інші важливі правила, а саме:в особистому кабінеті користувача ви зможете не лише переглянути всі свої витрати, а й вимкнути контент-послуги самостійно, без запиту до оператора;відтепер швидкість інтернету має бути прописана в угоді. Якщо оператор обіцяє 100 Мбіт/с, а ви отримуєте 40 — це вже порушення договору. І якщо реальна швидкість нижча — можете подати скаргу до НКЕК або звернутися до суду;підтримка для українців у зоні бойових дій. Користувачі не втратять зв’язку через несплату послуг, а їхні SIM-картки не блокуватимуть за несплату. До того ж під час першого входу в мережу надається безоплатний пакет зв’язку. Нагадаємо, український уряд затвердив Стратегію розвитку сфери електронних комунікацій. Очікується, що до 2030 року запустять 5G, повністю відновлять мережі та буде стабільний мобільний зв’язок.

У понеділок, 23 червня, Кабінет міністрів України затвердив нову постанову щодо визнання результатів навчання українських дітей, які перебувають за кордоном.Про це повідомила заступниця керівника Офісу президента України Ірина Верещук."Хочу вкотре наголосити на важливості українських шкіл за кордоном. Бо українська держава має берегти зв'язок з українськими родинами в Європі та інших країнах. Це наш стратегічний ресурс", — запевнила вона.За її словами, сьогодні уряд затвердив порядок визнання результатів навчання українських учнів за кордоном."Це вдосконалює правовий статус українських закордонних шкіл, їхніх учнів і викладачів", — наголосила заступниця керівник Офісу президента України.Вона уточнила, що це також сприяє покращенню фінансування та матеріального забезпечення таких осередків української освіти. "Дякую представникам українських закордонних громад, які долучились до розробки відповідної постанови Кабміну. Також дякую команді Міносвіти за увагу до учнів, які опинилися за кордоном", — наголосила Ірина Верещук.Вона принагідно закликала уряди країн перебування українських дітей і міжнародні організації підтримати українські закордонні школи.Нагадаємо, наприкінці травня стало відомо, що Польща на офіційному рівні підтримує викладання української мови в польських школах. Йдеться про статус "другої іноземної", який можуть законодавчо оформити для учнів з України.

У неділю, 22 червня, віце-прем’єр з національної єдності Олексій Чернишов повернувся в Україну. Це сталось після численних чуток у медіа щодо його можливої втечі за кордон.Про це посадовець повідомив на своїй сторінці в Facebook."Нарешті вдома. Непросте, але дуже важливе відрядження (яке завдяки деяким медіа стало несподівано популярним) завершено", — написав Чернишов.Він наголосив, що у понеділок повертається до роботи в Кабміні, де буде втілювати домовленості на практиці."Зокрема, працюватимемо над максимальним збереженням вже наявної підтримки наших громадян в країнах-членах ЄС. Кампанію дискредитації розберемо по фактах. Правда завжди перемагає", — додав Олексій Чернишов.Корупція у Мінвідновлення за часів ЧернишоваРаніше повідомлялось, що 13 червня НАБУ і САП заявили про викриття корупційної оборудки в будівельній сфері за участю топ-посадовців держави, яка могла призвести до заподіяння державі понад один мільярд гривень збитків.Згодом антикорупційні органи повідомили про підозру п'ятьом фігурантам, серед яких двоє осіб, пов’язаних із Чернишовим, — колишній державний секретар Мінрегіону Василь Володін та колишній радник міністра Максим Горбатюк.Також 18 червня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід для Володіна — його взяли під варту на 60 днів, до 17 серпня, з альтернативою внесення застави у розмірі 20 мільйонів гривень.За інформацією ЗМІ, які посилаються на правоохоронні та політичні кола, близько місяця тому у Чернишова було проведено обшуки.Нагадаємо, наразі віце-прем’єр-міністр національної єдності Олексій Чернишов перебуває за кордоном. У прес-службі Мінвідновлення запевняють, що у нього "планове відрядження в країнах Європейського Союзу".Як зазначав 21 червня президент Володимир Зеленський, що підозрюваний у корупції віце-прем’єр-міністр — міністр національної єдності Олексій Чернишов перебував у плановому відрядженні за кордоном. Після його завершення він має повернутися.

У суботу, 21 червня, президент Володимир Зеленський заявив, що підозрюваний у корупції віце-прем’єр-міністр — міністр національної єдності Олексій Чернишов наразі перебуває у плановому відрядженні за кордоном. Після його завершення він має повернутися.Про це глава держави сказав під час зустрічі з журналістами."Те, що мені сказав Шмигаль, у нього відрядження. У нього два завдання було від мене, від уряду, від всіх нас: перше – це відкривати хаби в різних країнах, а друге — множинне громадянство. Наскільки я розумію, що він ці дві речі робить", — йдеться у заяві президента.Зеленський також запевнив, що після завершення відрядження Чернишов повинен повернутися в Україну."Відрядження закінчиться — повинен повернутися, все", — додав глава держави.Що каже нардеп ЖелезнякНародний депутат Ярослав Железняк повідомив у соцмережі Facebook, що 19 червня НАБУ і САП надіслали секретаріату Кабміну запрошення міністру національної єдності Олексію Чернишову явитися для вручення підозри 23 червня."За моєю інформацією, яку підтвердили два джерела в Уряді, ще 19-го червня НАБУ/САП надіслали на Секретаріат КМУ запрошення на Міністерство національної єдності України, яке очолює Олексій Чернишов для того, щоб в понеділок 23 червня він явився для вручення підозри", — написав парламентар.За словами депутата, цей документ був у премʼєра та інших топ-посадовців Офісу президента уже до години запитань до уряду."Тому вони й розповідають про відрядження "до кінця тижня", — додав Железняк.Корупція у Мінвідновлення за часів ЧернишоваРаніше повідомлялось, що 13 червня НАБУ і САП заявили про викриття корупційної оборудки в будівельній сфері за участю топ-посадовців держави, яка могла призвести до заподіяння державі понад один мільярд гривень збитків.Згодом антикорупційні органи повідомили про підозру п'ятьом фігурантам, серед яких двоє осіб, пов’язаних із Чернишовим, — колишній державний секретар Мінрегіону Василь Володін та колишній радник міністра Максим Горбатюк.Також 18 червня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід для Володіна — його взяли під варту на 60 днів, до 17 серпня, з альтернативою внесення застави у розмірі 20 мільйонів гривень.За інформацією ЗМІ, які посилаються на правоохоронні та політичні кола, близько місяця тому у Чернишова було проведено обшуки.Нагадаємо, наразі віце-прем’єр-міністр національної єдності Олексій Чернишов перебуває за кордоном. У прес-службі Мінвідновлення запевняють, що у нього "планове відрядження в країнах Європейського Союзу".

У суботу, 21 червня під час спілкування з журналістами президент України Володимир Зеленський повідомив, що не мав розмови з прем’єр-міністром Денисом Шмигалем. Тому про його заміну чи відставку наразі не йдеться."Якби я вирішив стовідсотково змінювати прем'єр-міністра, я передусім би сказав про це йому та, вибачте, раніше, ніж журналістам", — наголосив Зеленський.Він звернув увагу на той факт, що вони все ж багато років працюють разом і, відповідно, пройшли вже чимало проблем і здобутків."Так ось, у мене з ним розмови на цю тему не відбувалося", — акцентував український президент.Він додав, що поважає Дениса Шмигаля, особливо за роботу в ці роки повномасштабного вторгнення Росії в Україну."Безумовно, і за той досвід, і за правильні та корисні для країни рішення, й просто по-людськи", — зазначив президент України.Як відомо, час від часу з’являються навколополітичні розмови, що Володимир Зеленський начебто "втомився" від прем'єр-міністра Дениса Шмигаля. Тому нібито ймовірним є звільнення з посади нинішнього очільника уряду.Раніше член комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський заявляв, що відставка прем’єр-міністра Дениса Шмигаля під час дії правового режиму воєнного стану неможлива.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що президент України Володимир Зеленський призначив Руслана Кравченка генеральним прокурором України. Він став наймолодшим на цій посаді в історії нашої країни.

Міністерство оборони України розробляє проект постанови Кабінету міністрів, який передбачає порядок і розміри грошової винагороди для військовослужбовців за впровадження та використання їхніх інноваційних розробок.Про це повідомила прес-служба Міністерства оборони України.Там зазначили, що запропонований механізм має стати інструментом справедливої оцінки досягнень військовослужбовців-винахідників, а також стимулом до подальших досліджень і творчих пошуків рішень у сфері оборони."В умовах війни, технологічного змагання з ворогом ми маємо не лише швидко створювати інноваційні рішення для фронту, а й захищати їх", — наголосив заступник міністра оборони України Валерій Чуркін.Саме цим він пояснив те, що Міністерство оборони розбудовує систему захисту прав інтелектуальної власності.За його словами, йдеться не лише про юридичне оформлення прав, а й про формування культури поваги до інтелектуального продукту в оборонному секторі."З метою створення сучасної та ефективної системи управління правами інтелектуальної власності в структурі Міноборони створено спеціалізоване управління з питань інтелектуальної власності", — додала прес-служба оборонного відомства.Крім того, міністерство ініціювало два законопроекти, які вже підтримані Верховною Радою України у першому читанні.У відомстві акцентували, що ці документи передбачають зміни до Цивільного кодексу України щодо розподілу майнових прав інтелектуальної власності на об’єкти, створені військовослужбовцями, а також врегульовують правовідносини, пов’язані зі створенням і використанням об’єктів права інтелектуальної власності у сфері оборони.Очікується, що запропоновані зміни стануть основою для побудови цілісної системи управління інтелектуальною власністю в оборонному відомстві, в якій перспективні розробки, створені за кошти державного бюджету, належатимуть державі, а їхні автори отримуватимуть справедливу винагороду.Нагадаємо, що у вересні минулого року в експлуатацію ввели перший підземний стабілізаційний пункт або шпиталь для українських військових. Тоді планували будівництво понад 20 таких пунктів для потреб українського війська.

У вівторок, 17 червня, Верховна Рада України офіційно призначила Руслана Кравченка генеральним прокурором. До цього він очолював Державну податкову службу.Як відомо, раніше президент Володимир Зеленський вніс до парламенту подання на призначення Руслана Кравченка на цю посаду. Варто зазначити, що згідно із законодавством, генпрокурором може бути людина віком від 35 років. Русланові Кравченку 35 років виповнилося в березні цього року. Відтак, він наймолодший генеральний прокурор в історії України. TrueUA зібрав усю інформацію про нового генпрокурора.Що відомо про Руслана КравченкаНародився Кравченко 14 березня 1990 року у місті Сіверськодонецьк Луганської області. З 1997 року по 2005 рік навчався у загальноосвітній середній школі №8 свого рідного міста. У 2005 вступив на навчання до Київського військового ліцею імені Івана Богуна. Далі вступив на військово-юридичний факультет Національного університету "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого", де навчався з 2007 по 2012 рік та отримав диплом магістра про повну вищу освіту за спеціальністю "правознавство" та військове звання лейтенант юстиції.Вже 15 серпня 2012 року Руслана Кравченка було призначено на посаду слідчого Севастопольської прокуратури, де він брав участь у заходах із забезпечення дотримання законів у воєнній сфері Кримського регіону України. Вже за рік Кравченка підвищили до посади старшого слідчого, на якій він працював до окупації півострова у 2014 році.У 2014 році він отримав призначення на посаду старшого прокурора Рівненської, а згодом Львівської прокуратури з нагляду за дотриманням законів у воєнній сфері Західного регіону України. З 2015 по 2019 рік працював у Головній військовій прокуратурі Генеральної прокуратури України.З 2019 по 2020 рік обіймав посаду заступника військового прокурора Центрального регіону України, а надалі був переведений на посаду прокурора відділу процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів при проведенні оперативно-розшукової діяльності управління організації процесуального керівництва, нагляду за виконанням судових рішень.З 2020 по 2021 рік Кравченко працював начальником управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини у сфері оборонно-промислового комплексу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сферах Офісу генерального прокурора України.У 2021 році Руслан Кравченко очолив Бучанську окружну прокуратуру Київської області, а з 31 березня 2022 року проводив фіксацію та розслідування воєнних злочинів російських окупантів у місті Буча. Надалі у квітні 2023 року, згідно з указом Зеленського, був призначений головою Київської обласної військової адміністрації.Втім, 28 грудня 2024 року уряд підтримав проект указу президента про відставку Кравченка з посади очільника Київської ОВА. Вже 31 грудня 2024 року Кабінет міністрів призначив Руслана Кравченка новим головою Державної податкової служби. Відставка Андрія КостінаКолишній генеральний прокурор Андрій Костін написав заяву про звільнення 22 жовтня 2024 року. Це сталося після скандалів з фальшивими інвалідностями. Генпрокурор зазначив, що президент України Володимир Зеленський 22 жовтня провів засідання РНБО щодо очевидно аморальної ситуації з фальшивими інвалідностями посадових осіб державних органів. За словами Костіна, на всіх рівнях в державі тривають перевірки та розслідуються кримінальні провадження щодо "ганебних фактів зловживань". Частину із них виявлено і в системі органів прокуратури.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський призначив нову очільницю місії України при Північноатлантичному альянсі. Нею стала Альона Гетьманчук.

У четвер, 12 червня, Кабінет міністрів України затвердив комплекс заходів із підготовки до опалювального сезону 2025-2026 років. У переліку завдань — ремонти, створення запасів палива, підготовка будинків, лікарень та іншого.Про це повідомили в Міністерстві розвитку громад і територій України, де констатували затвердження плану підготовки до майбутньої зими."Це рішення допоможе забезпечити стабільну роботу тепла, світла та води в осінньо-зимовий період, навіть попри складну ситуацію в країні", — йдеться в повідомленні.До плану входять ремонти в енергетиці, відновлення тепломереж, підготовка житлових будинків, лікарень, шкіл та інших важливих об’єктів."Також передбачено створення запасів палива та накопичення матеріалів. Держава готує все необхідне, щоб узимку українці не залишилися без тепла", — додали у відомстві.У Міністерстві розвитку громад і територій України запевнили, що за виконанням плану стежитимуть як центральні, так і місцеві органи влади."План заходів необхідний, щоб українці могли пройти зиму з теплом, світлом і відчуттям захищеності. Попереду багато викликів, але ми готуємось до них уже зараз", — наголосили в урядовому повідомленні.Нагадаємо, прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявляв під час засідання уряду 30 травня, що штаб з підготовки до опалювального сезону вже з літа оперативно розв’язуватиме проблемні питання. В уряді вважають, що одним із ключових викликів всередині країни є наступна зима.

Кабінет міністрів затвердив експериментальний проект щодо посилення протиповітряної оборони. Ініціатива дозволить добровольцям збивати ворожі безпілотники.Про це повідомив уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук."Погоджено пропозицію Міністерства оборони стосовно реалізації протягом дії правового режиму воєнного стану, але не довше двох років, експериментального проекту щодо посилення протиповітряної оборони території України шляхом залучення груп протиповітряної оборони", — наголосив посадовець.Він зазначив, що, згідно з документом, до захисту неба залучатимуться спецгрупи протиповітряної оборони, сформовані з представників Сил територіальної оборони та добровольців, які мають відповідні льотні навички або кваліфікацію.Водночас, як пояснив народний депутат від "Європейської Солідарності" Олексій Гончаренко, до відповідних добровольчих спецгруп можуть долучитися:члени добровольчих формувань територіальних громад (ДФТГ);особи, які не підлягають мобілізації;ті, хто пройшов підготовку та має сертифікат (для БпЛА).Що можуть робити спецгрупи:Виявляти, супроводжувати і збивати повітряні загрозивикористовувати дрони, літаки, особисту зброю для збиття безпілотників;отримувати техніку, зброю, боєприпаси від ЗСУ;використовувати власні авто та обладнання.До того ж, за словами політика, учасники спецгруп отримуватимуть до 100 тисяч гривень на місяць. Кошти будуть виділятися з місцевих бюджетів.Нагадаємо, у Верховній Раді розглядають можливість вимкнення мобільного зв'язку під час повітряних тривог. Відповідні заходи є способом боротьби з російськими безпілотниками, які використовують українські sim-карти.

Деякі українці можуть отримати одноразову грошову виплату до Дня Незалежності країни. Для проведення такої виплати пенсіонерам додатково звертатися не потрібно.Про це йдеться на сайті Пенсійного фонду України.Там зазначили, що Кабінет Міністрів України ухвалив постанову "Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", у 2025 році"."У 2025 році механізм проведення виплати разової грошової допомоги до Дня Незалежності України такий самий, як і торік. Пенсіонерам, які мають право на таку виплату, грошова допомога буде виплачена у серпні разом із пенсією", — йдеться у повідомленні ПФУ.Як зазначили у прес-службі Фонду, для проведення такої виплати пенсіонерам додатково звертатися не потрібно."Ветеранам війни, які проходять службу / працюють та не є пенсіонерами, кошти буде спрямовано на рахунки військових частин, установ, організацій, де такі громадяни проходять службу / працюють, на підставі поданих роботодавцями заявок", — наголосили у Пенсійному фонді.На що варто звернути увагуУ відомстві зауважили, якщо особа не є пенсіонером та проходить службу / працює, то потрібно переконатися, що роботодавець має документи про вашу належність до ветеранів війни."Тим, хто має право на виплату, не є пенсіонером та не проходить службу / не працює, для отримання допомоги потрібно звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України", — йдеться у повідомленні.Як подати заяву на отримання виплатиУ заяві довільної форми зазначаються реквізити документів, що підтверджують особу; номер банківського рахунка для одержання виплати; реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) та реквізити посвідчення особи, яке дає право на отримання грошової виплати.До заяви додаються:копія паспорта громадянина України або тимчасового посвідчення громадянина України (при особистому зверненні пред’являються оригінали);копія посвідчення, що підтверджує відповідний статус особи (при особистому зверненні – оригінали)."Заяви на здійснення разової грошової виплати подаються до 1 серпня поточного року. Якщо можливість подати заяву в зазначений термін відсутня, це можна зробити до 1 жовтня 2025 року", — повідомили у ПФУПодати заяву на виплату можна в один зі способів:особисто, звернувшись до обраного сервісного центру Пенсійного фонду України або до центру надання адміністративних послуг за задекларованим / зареєстрованим місцем проживання (перебування);поштою — на адресу територіального органу Пенсійного фонду України;онлайн — через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (portal.pfu.gov.ua), з накладанням кваліфікованого електронного підпису.Раніше повідомлялось, що в Україні сім'ї, які виховують трьох і більше дітей, мають право на державну допомогу. Зокрема, на пільги на оплату житлово-комунальних послуг.Нагадаємо, в Україні учасники бойових дій мають право на низку пільг, пов'язаних з медичним обслуговуванням, фінансовою допомогою, житлом тощо.

У середу, 4 червня, український уряд схвалив концепцію Державної цільової національно-культурної програми сприяння вивченню та застосуванню англійської мови в Україні на 2026-2030 роки.Про це повідомив представник Кабінету міністрів у Верховній Раді України Тарас Мельничук. За його словами, відповідне рішення ухвалено на засіданні уряду у вівторок."Концепція визначає стратегічні напрями, цілі та завдання для підвищення рівня володіння англійською мовою серед населення України", — зазначив він.Представник Кабміну в парламенті додав, що це відбуватиметься, зокрема, шляхом створення сприятливого інституційного, фінансового та кадрового забезпечення для реалізації заходів програми."Визначено Міністерство культури та стратегічних комунікацій державним замовником програми", — підсумував Тарас Мельничук.Як відомо, 23 травня, Кабмін затвердив постанову, згідно з якою англійська мова стала обов'язковою для низки освітніх посад. Це стосується вишів, коледжів, профтехів та наукових установ.Народний депутат Олексій Гончаренко оприлюднив перелік посад у сфері освіти та науки, претенденти на зайняття яких зобов'язані володіти англійською мовою. За постановою уряду, англійську мову повинні опанувати:у вишах — заступники керівників, декани, завідувачі кафедр, професори, науковці, керівники міжнародних підрозділів;у коледжах — заступники з міжнародки, керівники відділів, які працюють з іноземцями;у профтехах — методисти й адміністрація, яка відповідає за співпрацю з іншими країнами;у наукових установах — завідувачі аспірантур, керівники видавництв, старші наукові співробітники тощо.Нагадаємо, що 26 червня минулого року президент України Володимир Зеленський підписав закон, який офіційно закріпив англійську мову як одну з мов міжнародного спілкування в країні.