# Кабмін

У п'ятницю, 15 травня, уряд ухвалив нові рішення для забезпечення виконання планів стійкості. Це відбулося під час засідання координаційного центру.Про це повідомила прем'єр-міністр Юлія Свириденко. За її словами, у ході засідання було заслухано доповіді Житомирської, Вінницької та Хмельницької областей щодо підготовки до наступного опалювального сезону.За результатами наради було ухвалено декілька важливих рішень. Зокрема, буде сформовано Національний резерв автономної генерації."Уряд затвердив порядок формування та використання національного резерву автономної генерації на випадок блекаутів та нових атак на енергетику. Йдеться про децентралізований запас мобільних електростанцій, когенераційних установок, котелень, трансформаторів та іншого обладнання для оперативного забезпечення критичної інфраструктури світлом, теплом і водою", — пояснила Свириденко.Вона відзначила, що формування резерву здійснюватиметься за рахунок державного та місцевих бюджетів, а також міжнародної підтримки і до підтримки під час блекаутів. Крім того, буде спрощено процедури будівництва, відновлення та модернізації захисту об’єктів енергетичної і газової інфраструктури."Роботи з будівництва, відновлення та модернізації систем захисту таких об’єктів газової інфраструктури реалізовуватимуться за принципом "проектуй — будуй". Будувати можна одночасно з розробкою проектної документації — без попереднього отримання містобудівної документації та дозвільних документів. Їх можна оформити вже після виконання робіт, це обов’язкова умова", — додала посадовиця.Очільниця уряду наголосила, що такий спрощений механізм уже працює з кінця 2023 року для будівництва та розміщення когенераційних установок, генераторів, котелень,  систем зберігання енергії, об’єктів газосховищ, видобутку, ГТС та електромереж."Системна підготовка до наступного опалювального сезону залишається одним із ключових пріоритетів уряду. Наше завдання — забезпечити стабільне світло, тепло, водопостачання та безперебійну роботу критичної інфраструктури в усіх регіонах країни", — резюмувала Свириденко.Нагадаємо, 7 травня президент України Володимир Зеленський узяв участь у зустрічі щодо реалізації планів стійкості регіонів у межах підготовки до зими. Також були присутні: керівник Офісу президента Кирило Буданов, його заступник Віктор Микита, народні депутати та голови обласних адміністрацій.Зауважимо, раніше міністр енергетики Денис Шмигаль наголошував, що енергетична система України потребує додатково 6,5 гігавата потужностей. З них планується відновити 4,5 гігавата шляхом ремонтів і додати ще близько двох гігават завдяки розподіленій когенерації та відновлюваній енергетиці. .

Кабінет міністрів затвердив розміри разової грошової допомоги до Дня Незалежності України у 2026 році. Громадяни мають отримати кошти до 24 серпня.Відповідна постанова №602 оприлюднена на сайті уряду.Хто має право на виплатиЗгідно з документом, допомогу отримають ветерани війни, особи з інвалідністю внаслідок війни, постраждалі учасники Революція Гідності. Так, особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім в’язням концтаборів, які мають інвалідність, виплатять:І група — 3 100 гривень;ІІ група — 2 900 гривень;ІІІ група — 2 700 гривень.Учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, а також колишні неповнолітні в’язні концтаборів та діти, народжені у місцях примусового тримання, отримають по 1 000 гривень. Водночас особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, отримають 3 100 гривень.Крім того, для членів сімей загиблих ветеранів війни, захисників і захисниць України, а також дружин і чоловіків померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни передбачено виплату у розмірі 650 гривень.Учасникам війни, колишнім в’язням концтаборів, громадянам, яких примусово вивозили на роботи, а також дітям партизанів і підпільників виплатять по 450 гривень.Нагадаємо, що український уряд надає грошову допомогу, яка спрямована на забезпечення базових умов життя внутрішньо переміщених осіб: оплату житла, харчування та першочергові потреби.Читайте також: Хто отримає виплати у травні: повний список.

Кабінет міністрів доручив профільним органам влади та енергетичним компаніям підготувати системні рішення для стабілізації розрахунків на ринку електроенергії та скорочення заборгованості. Як повідомила прем'єр-міністр Україна Юлія Свириденко, відповідні механізми мають розробити міністерства енергетики, фінансів, економіки, НКРЕКП, НЕК "Укренерго" та НАЕК "Енергоатом".Одним із перших кроків стане запуск спеціального механізму постачання електроенергії для підприємств теплокомуненерго, водоканалів і державних шахт. В уряді очікують, що це дозволить стабілізувати платежі та зупинити подальше накопичення боргів.Також планується змінити механізм розподілу коштів теплокомуненерго: частина платежів автоматично спрямовуватиметься на оплату спожитої електроенергії. Окремий блок рішень стосується військових підрозділів. Міністерство оборони має підготувати пропозиції щодо погашення накопичених боргів і забезпечення поточних розрахунків за електроенергію, зокрема для підрозділів, які працюють у районах бойових дій.Крім того, уряд доручив Міністерству енергетики спільно з Мінфіном та Мінекономіки за участю НКРЕКП і НЕК "Укренерго" опрацювати з міжнародними фінансовими організаціями можливості залучення ресурсів для погашення заборгованості на ринку електроенергії."Вирішити питання боргів критично важливо для стабільного проходження наступної зими", — зауважила Свириденко.Нагадаємо, раніше компанія "Укренерго" повідомляла, що в Україні можуть змінити тарифи на передачу електрики для бізнесу у 2026 році. Такий крок пояснюється необхідністю лібералізації ринку та зростанням навантаження через курс валют.Додамо, раніше міністр енергетики Денис Шмигаль розповідав, що Україна створює мережу "енергетичних сот" — автономних або напівавтономних кластерів, де критична інфраструктура може працювати навіть тоді, коли центральна мережа пошкоджена..

В Україні продовжується дія програм підтримки для внутрішньо-переміщених українців, які евакуюються з прикордонних громад, а також втратили житло внаслідок атак росіян.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі.За її словами на теперішній момент діють різні програми підтримки, деякі з них мають суттєві оновлення.Щомісячна допомога на проживанняЩомісяця близько один мільйон ВПО отримують допомогу на проживання. З початку року держава профінансувала допомогу на проживання ВПО на 10,6 мільярда гривень."Уряд розширив перелік категорій отримувачів, щоби незалежно від доходу родини, діти ВПО отримали допомогу на проживання. Термін подачі у відділеннях або на сайті Пенсійного фонду заявок продовжено до 1 червня 2026 року", — зазначила вона.Послуга медсестринського догляду для людей старшого вікуЗ транзитного центру після евакуації люди старшого віку серед ВПО можуть одразу поїхати до медичного закладу для відновлення, а протягом 60 днів отримати кваліфіковану медичну допомогу, психологічну підтримку та супровід соціального працівника, який підбирає варіанти подальшого проживання.Житло для ВПОЗа програмою "єОселя" держава компенсує 70% першого внеску на іпотеку для ВПО та жителів прифронтових територій, а також 70% виплат по кредиту у перший рік."Додатково виділяємо 40 тисяч гривень на оплату всіх зборів, пов'язаних з оформленням іпотеки. Вже понад 2 500 заявок у роботі. Додатково уряд спрямував один мільярд субвенції для розширення та переоблаштування місць тимчасового проживання з врахуванням безбар’єрності простору", — поінформувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, що український уряд надає грошову допомогу, яка спрямована на забезпечення базових умов життя внутрішньо переміщених осіб: оплату житла, харчування та першочергові потреби..

Набула чинності постанова Кабінету міністрів України № 587, якою внесено зміни до правил перетинання державного кордону громадянами України. Йдеться про деякі категорії жінок-посадовиць.Про це нагадали в Державній прикордонній службі України (ДПСУ)."Працівниці органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держпідприємств та інших визначених структур зможуть перетинати державний кордон без додаткових обмежень", — ідеться в повідомленні.Прикордонники додали, що нормативні зміни не стосуються жінок, які обіймають ключові керівні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та державних підприємствах.Органи державної влади, місцевого самоврядування та керівники суб’єктів господарювання зобов’язані в триденний термін подати до адміністрації Державної прикордонної служби України оновлені списки посадовиць, на яких поширюються обмеження щодо виїзду за кордон під час дії воєнного стану."У разі кадрових змін оновлену інформацію необхідно подавати не пізніше наступного дня після ухвалення рішення", — наголосили в ДПСУ.Раніше прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко інформувала, що зміни не застосовуються до:найвищих посадових осіб держави;ключових керівників органів державної влади та їхніх заступників, зокрема для членів Кабміну, керівництва міністерств і центральних органів виконавчої влади, Офісу президента України, апарату Верховної Ради, РНБО, СБУ, Національного банку;народних депутатів;суддів Верховного суду та Конституційного суду України;прокурорів Офісу генерального прокурора;керівників державних підприємств та державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України.Нагадаємо, раніше з’явилася офіційна інформація про те, що впродовж березня 2026 року працівники ДПСУ зафіксували 75 спроб надання неправомірної вигоди на загальну суму понад 375 тисяч гривень..

В Україні від початку року відремонтували майже дев'ять мільйонів квадратних метрів дорожнього полотна на стратегічних напрямках. Наразі щодня над відновленням трас працюють понад дві тисячі фахівців у складі двохсот бригад.Про це повідомив у Telegram-каналі віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба. Пріоритетні напрямки та масштаби робітЗа словами посадовця, наразі по всій території країни щодня працюють понад 200 бригад, що залучають близько 2 000 фахівців. Основний акцент дорожники роблять на забезпеченні проїзду ключовими логістичними маршрутами, міжнародними трасами та дорогами у прифронтових областях. Зокрема, активна фаза відновлення триває на таких стратегічно важливих автошляхах:М-03 Київ — Харків — Довжанський;М-05 Київ — Одеса;М-06 Київ — Чоп;М-07 Київ — Ковель — Ягодин;М-29 Харків — Красноград — Перещепине — Дніпро;М-30 Стрий — Умань — Дніпро — Ізварине.Регіони-лідери та технології ремонтуКулеба зазначив, що за темпами виконання робіт попереду Київська (70%) та Хмельницька (67%) області. Водночас за загальними обсягами відремонтованої площі лідирують Київщина (940 тисяч квадратних метрів) та Кіровоградщина (912 тисяч квадратних метрів). Як заявив міністр, для пришвидшення процесу відновлення у більшості регіонів використовують метод ремонту "картами". "Це дозволяє оперативно усувати значні пошкодження покриття та швидко покращувати проїзд", — зазначив Олексій Кулеба.Нагадаємо, раніше очільниця уряду Юлія Свириденко повідомила, що на українських автошляхах міжнародного та загального користування тривають масштабні відновлювальні роботи для покращення логістики. Від початку 2026 року дорожнім службам уже вдалося усунути пошкодження на площі понад 2,7 мільйона квадратних метрів..

Кабінет міністрів України ініціював масштабні зміни до державного бюджету на 2026 рік, передбачивши значне зростання фінансування оборонного сектору. Додаткові 174,3 мільярда гривень будуть спрямовані безпосередньо на грошове забезпечення українських захисників.Про це повідомляє Міністерство оборони України.Розподіл додаткового фінансуванняЗгідно з підготовленим проєктом змін до держбюджету-2026, уряд пропонує виділити на потреби сектору безпеки та оборони загалом 1,56 трильйона гривень. Основний акцент зроблено на технічному переоснащенні армії та соціальній підтримці особового складу. Додатковий фінансовий ресурс планують розподілити за наступними ключовими напрямками:грошове забезпечення військовослужбовців — 174,3 мільярда гривень;розвиток озброєння та військової техніки — 1,37 трильйона гривень;резерв для сектору безпеки та оборони — 14,6 мільярда гривень.Джерела надходженьУ відомстві зазначили, що збільшення видатків на військові потреби стало можливим завдяки фінансовій підтримці міжнародних партнерів. Зокрема, ключовим фактором стало погодження з боку Євросоюзу надання Україні позики обсягом 90 мільярдів євро. Ці кошти дозволять забезпечити стабільність виплат та активізувати розробку й закупівлю новітніх зразків техніки для фронту.Нагадаємо, 1 травня президент Володимир Зеленський анонсував реформу армії в Україні. Вона стартує у червні та передбачає низку важливих змін..

У п’ятницю, 8 травня, парламент Болгарії затвердив новий уряд на чолі з колишнім президентом Руменом Радєвим. Кабінет міністрів прогнозовано підтримала парламентська більшість на чолі з партією "Прогресивна Болгарія".Про це повідомило болгарське видання Novinite. Журналісти констатували, що Народні збори Болгарії затвердили новий склад уряду на чолі з експрезидентом Руменом Радєвим.Рішення підтримали 124 депутати, 70 проголосували проти, ще 36 утрималися. Необхідну кількість голосів забезпечила партія "Прогресивна Болгарія", яка має парламентську більшість після нещодавніх виборів."Після голосування парламенту прем’єр та члени його кабінету склали присягу", — йдеться в повідомленні.Водночас опозиційні сили виступили проти призначення. Партія ГЕРБ під час голосування утрималася.Ключові міністерські посади отримали:Іван Демерджієв — міністр внутрішніх справ;Димитар Стоянов — міністр оборони;Веліслава Петрова-Чамова — міністерка закордонних справ;Микола Найдьонов — міністр юстиції.Під час виступу в парламенті Радєв заявив, що новий уряд зосередиться на модернізації країни, боротьбі з корупцією та відновленні верховенства права. Також серед пріоритетів він назвав подолання бідності, обмеження олігархічного впливу на політику та підтримку стабільності економіки.Серед перших законодавчих ініціатив уряд планує подати законопроєкти щодо контролю цін і реформування судової системи.Нагадаємо, наприкінці квітня стало відомо, що в парламент Болгарії внесено резолюцію стосовно розірвання безпекової угоди з Україною. Її ініціювала проросійська політична партія "Відродження". Також там пропонують відкликати гарантії Болгарії для позики Європейського Союзу на 90 мільярдів євро..

Український уряд підготував зміни до Державного бюджету на 2026 рік, спрямовані на посилення сектору безпеки та оборони. Ці коригування стали можливими завдяки погодженню масштабної фінансової підтримки з боку Європейського Союзу.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко."Уряд підготував зміни до Державного бюджету-2026 для посилення сектору безпеки і оборони. Це стало можливим завдяки погодженню позики Євросоюзу обсягом 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки", — зазначила вона.Свириденко додала, що у 2026 році Україна очікує на 45 мільярдів євро підтримки, з яких 31,8 мільярда євро — на оборону та безпеку держави, ще 13,2 мільярда євро — на покриття дефіциту бюджету. Очікується, що перший транш надійде уже в червні.Як зміняться доходи державиЗагалом доходи державного бюджету зростуть на понад 2,2 трильйона гривень — передусім завдяки міжнародній підтримці та додатковим надходженням у межах виконання Плану України. Йдеться про:Додаткові 1,56 трильйона гривень для сектору безпеки і оборони. З них:на грошове забезпечення військовослужбовців — 174,3 мільярда гривень;️на розвиток озброєння та військової техніки — 1,37 трильйона гривень;резерв для сектору безпеки і оборони — 14,6 мільярда гривень."Окремо передбачаємо додаткові ресурси для розвитку українського ОПК, модернізації техніки та нарощування виробництва власної зброї", — зауважила Свириденко.40 мільярдів гривень на реалізацію Комплексних планів стійкості регіонів та громад. Це ресурси на підготовку до осінньо-зимового періоду, захист енергетики та забезпечення стабільної роботи критичної інфраструктури.Ще 40 мільярдів гривень додатково до резервного фонду — для оперативного реагування на виклики воєнного часу.Свириденко подякувала партнерам за підтримку України та міністерствам за оперативну підготовку змін до бюджету, які враховують потреби ЗСУ."Працюватимемо надалі з народними депутатами для підтримки змін у сесійній залі", — запевнила посадовиця.Нагадаємо, 30 квітня український уряд ухвалив рішення щодо нормативів дивідендів для державних компаній. За підсумками 2025 року до бюджету надійде майже 50 мільярдів гривень..

У середу, 6 травня, голова наглядової ради акціонерного товариства "Сенс Банк" Микола Гладишенко подав заяву про усунення від виконання повноважень за власною ініціативою на період, необхідний для з'ясування всіх обставин у межах негативної інформації про банк, поширеної в медіа.Про це йдеться в офіційні заяві Миколи Гладишенка, опублікованій на сайті "Сенс Банку"."Учора, 5 травня, на засіданні ТСК Верховної Ради України щодо економічної безпеки я детально та правдиво відповів на запитання членів комісії, а також заявив про відкритість до подальшої взаємодії з уповноваженими органами. Як голова Наглядової ради АТ "Сенс Банк" я насамперед відчуваю відповідальність за долю державного банку, необхідність забезпечити його стабільну діяльність, особливо в контексті підготовки до майбутньої приватизації", — зазначається в його заяві.Гладишенко додав, що саме тому, з огляду на публічний резонанс ситуації, він ухвалив рішення про самоусунення від виконання повноважень голови наглядової ради АТ "Сенс Банк" на період, необхідний для з’ясування всіх обставин."Ще раз наголошую, що банк відкритий до взаємодії з усіма стейкхолдерами для якнайшвидшого прояснення ситуації. Щойно відбулося позачергове засідання наглядової ради, під час якого мою офіційну заяву прийняли. Виконання повноважень голови наглядової ради покладено на Пйотра Новака", — підсумував він.Пйотр Новак приєднався до наглядової ради АТ "Сенс Банк" у жовтні 2025 року як незалежний член. З березня 2026 року Новак є громадським радником президента Польщі Кароля Навроцького.Він має понад 20-річний досвід у банківській сфері, управлінні інвестиціями, економічній політиці та корпоративному управлінні. Працював на посадах міністра розвитку економіки та технологій Польщі, заступника міністра фінансів, а також у Міжнародному валютному фонді у Вашингтоні."АТ "Сенс Банк" як один із найбільших державних системно важливих банків України продовжує діяти відповідно до встановлених законодавством процедур і кращих міжнародних практик корпоративного управління. Усі сервіси працюють без змін та залишаються доступними для клієнтів, забезпечуючи стабільну роботу", — наголосили в банку.Нагадаємо, що сьогодні під час зустрічі президента Володимира Зеленського та прем’єр-міністерки Юлії Свириденко вони обговорили роботу державних банків. Зокрема, Зеленський зазначив, що потрібна лібералізація банківської сфери та розширення підприємницьких можливостей. Що стосується "Сенс Банк", то вже визначено необхідність провести приватизацію цього банку, і не має бути жодних затримок у процесі приватизації: цього року банк має бути приватизований..

У середу, 6 травня, президент України Володимир Зеленський детально обговорив із премʼєр-міністеркою Юлією Свириденко кадрові питання. За його словами вони потребують негайного розв’язання.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Зокрема, найближчим часом Кабінет міністрів України проведе зміни на рівні заступників міністрів. Важливо, щоби відбувалася ефективна комунікація з парламентарями й стосовно вакантних посад міністрів", — зазначив він.Окрім того, за його словами, варто оперативно провести та перезавантажити визначені державні підприємства. Зокрема, потрібен прозорий і фаховий конкурс на посаду нового керівника компанії "Ліси України"."І в цілому галузь потребує нових підходів — сучасніших, чистіших і здатніших підтримати доходи держави", — акцентував український президент.Він також доручив премʼєр-міністерці пришвидшити процеси змін у державних енергетичних компаніях, передусім в "Енергоатомі"."Уже сформована нова наглядова рада компанії, варто прискорити обрання наглядовою радою нового керівника компанії — для цього є всі необхідні інструменти та повноваження", — зауважив президент України.Окремо вони обговорили й роботу державних банків: потрібна лібералізація банківської сфери та розширення підприємницьких можливостей. Що стосується "Сенс Банк", то вже визначено необхідність провести приватизацію цього банку, і не має бути жодних затримок у процесі приватизації: цього року банк має бути приватизований."Розраховую на активні та швидкі кроки у розв’язанні тих проблем, які гальмують економічні процеси в Україні та зменшують доходи державного бюджету. Кабінет міністрів України має забезпечити необхідні результати", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, також сьогодні президент поінформував, що Угорщина повернула кошти та цінності "Ощадбанку", які раніше незаконно забрали спецслужби цієї країни. За попередньої влади це питання залишалося не узгодженим..

Підготовка столиці до наступного опалювального сезону наразі не відповідає рівню наявних загроз та обсягам наданого державного фінансування. Попри виділення майже чотирьох мільярдів гривень протягом квітня-травня, темпи реалізації Плану стійкості залишаються незадовільними, що ставить під загрозу теплопостачання міста взимку.Таку заяву зробив міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.Мільярдні інвестиції у стійкість столиціКулеба наголосив, що держава бере на себе основний фінансовий тягар щодо захисту енергосистеми Києва. Лише за останні два місяці на потреби міста передбачено майже чотирьох мільярдів гривень державних коштів, що є ресурсом країни, яка воює. Зокрема, уряд уже здійснив наступні кроки:спрямував 987 мільйонів гривень на реалізацію першочергових заходів захисту;готує 967 мільйонів гривень для авансування закупівлі обладнання розподіленої теплової генерації;передбачив окремі два мільярди гривень на захист критичних об'єктів та запуск додаткових потужностей.Вимоги до міської владиКулеба наголосив, що Київ має найбільший муніципальний бюджет після державного, проте темпи підготовки не є достатніми. Від обговорень План стійкості має терміново перейти до стадії виконання."Темпи Києва у підготовці до опалювального сезону не відповідають ані рівню загроз, ані обсягу державного фінансування. Наступна зима — не "колись потім". До неї залишилося сім місяців", — заявив посадовець.Місто, за даними Кулеби, зобов'язане негайно забезпечити:укладення контрактів та визначення підрядників;підготовку майданчиків для встановлення обладнання;підключення до електричних, теплових, газових та водних мереж;запуск систем резервної генерації для підтримки температури в будинках під час кризових сценаріїв.Дедлайни та відповідальністьОкрему увагу під час перемовин із Віталієм Кличком приділили вирішенню технічних умов та доступу до земельних ділянок. Уряд виставив чіткий термін — контроль виконання всіх завдань, включаючи законтрактовані рішення з графіками фінансування, триватиме до 10 травня.Якщо до зазначеної дати завдання не будуть виконані, влада обіцяє оцінити управлінські можливості керівництва столиці. Наголошується, що за наявності всіх необхідних ресурсів затримки у підготовці до критичних викликів зими є неприпустимими.Нагадаємо, міністр енергетики України Денис Шмигаль заявив, що наразі Україні потрібно щонайменше 5,4 мільярда євро для підготовки до наступної зими та опалювального сезону..

Україна очікує на офіційні контакти з Угорщиною після завершення формування нового уряду в Будапешті. Після цього з'ясується її позиція щодо подальшого просування переговорів про вступ України в Європейський Союз.Про це заявив віцепрем’єр з європейської інтеграції Тарас Качка під час брифінгу в Києві, його цитує "Європейська правда".У нього запитали, чи ознайомлена Україна з новою угорською позицією щодо відкриття кластерів для українського вступу в ЄС. Віцепрем’єр з європейської інтеграції зазначив, що уряд Угорщини сформується наступного тижня. Лише після цього стануть можливими офіційні контакти."Зараз відбувається багато технічних розмов між Будапештом і Брюсселем, з Європейською комісією, в тому числі й щодо відкриття кластерів, тому що потрібно розуміти позицію Угорщини", — сказав він.Качка також висловив очікування на дуже швидкі контакти між Україною й Угорщиною."Але наразі це все більше питання технічних розмов, оскільки потрібно, щоби завершилось формування уряду в Угорщині", — наголосив він.За інформацією видання Financial Times, темп реформ і різне бачення швидкості вступу посилили напругу між Україною та Євросоюзом.Протягом останніх тижнів Франція та Німеччина запропонували поетапний процес, за яким Україна отримуватиме "символічні" переваги та поступовий доступ до механізмів ЄС в обмін на виконання етапів реформ. Це означатиме, що до отримання повноправного членства залишиться щонайменше десять років.Тим часом майбутній прем’єр Угорщини Петер Мадяр очікує від України кроків щодо угорської меншини, перш ніж погодиться на розблокування вступу до ЄС.Нагадаємо, наприкінці квітня новообраний прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що він готовий провести зустріч із президентом України Володимиром Зеленським. Перемовини можуть відбутися вже влітку..

За період зими та весни програми підтримки охопили 60% українців. Зокрема 17,8 мільйона громадян отримали по 1 000 гривень зимової підтримки. Ще майже 415 тисяч українців з найвразливіших категорій отримали по 6 500 гривень.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Вона додала, що ще понад 100 тисяч людей з інвалідністю й одиноких пенсіонерів отримали підтримку за програмою "пакунків тепла"."Програми прямої підтримки українців довели свою ефективність. В умовах повномасштабної війни ресурси нашої держави відчутно обмежені та спрямовуються передусім на захист України", — зазначила вона.За її словами, рішення у сфері соціального захисту також ухвалюються, щоби підтримати українців в умовах надзвичайних соціальних та економічних викликів."Масштаб користування відповідними програмами підтверджує їхню необхідність", — вважає очільниця українського уряду.Вона також наголосила, що Україна підтримує енергетиків, комунальників, газовиків і залізничників, які відновлювали критичну інфраструктуру після атак."Близько 27 тисяч таких працівників отримали доплати до зарплати по 20 тисяч гривень протягом особливо складних місяців минулого опалювального сезону", — зауважила прем’єр-міністерка України.Вона також констатувала, що вже цієї весни ще майже 12 мільйонів українців з вразливих категорій отримали одноразову допомогу 1 500 гривень."Такі цільові програми соціальної підтримки важливі для людей і реально допомагають українцям. Уряд України продовжить виконувати соціальні зобов’язання держави та підтримувати мільйони громадян у межах затверджених програм", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що уряд розширив програму "СвітлоДІМ", додавши до неї ще одну область. Нововведення запроваджені у межах Планів стійкості областей..

У вівторок, 5 травня, парламент Румунії проголосував за вотум недовіри уряду Іліє Боложана. Його відправили у відставку — в країні триває політична криза.Про це повідомило румунське видання Digi24. Журналісти зазначили, що за таке рішення проголосував 281 депутат за мінімально необхідних 233 голосах. Проти виступили чотири парламентарі, ще три бюлетені визнали недійсними."Після голосування Іліє Боложан залишиться виконувачем обов’язків прем’єр-міністра до призначення нового очільника уряду, однак з обмеженими повноваженнями", — йдеться в повідомленні.Аналітики наголосили, що політична криза в країні тривала з кінця квітня. Саме тоді соціал-демократи вийшли з урядової коаліції.У підсумку їхні голоси разом із підтримкою ультраправої партії AUR забезпечили необхідну більшість для відставки кабінету міністрів. Це ще більше поглибило політичну кризу в країні.Тепер президент Румунії Нікушор Дан має запропонувати кандидатуру нового прем’єра. Якщо парламент двічі відхилить кандидатів, очільник держави зможе розпустити парламент і оголосити дострокові вибори.Як відомо, в Румунії раніше заявляли про готовність до діалогу щодо можливого об’єднання з Молдовою. У Бухаресті наголошують, що таке рішення має виходити винятково від громадян Молдови та враховувати їхню позицію.Ще 2018 року парламент Румунії одноголосно підтримав декларацію про готовність розпочати такі переговори. Однак необхідним є відповідний запит від сусідньої країни.Нагадаємо, що 4 травня "Укрзалізниця" запустила регулярний вантажний рейс Румунія — Україна. Він вже виконав своє перше перевезення..