# Кабмін

Кабінет Міністрів України 23 жовтня створив Координаційний центр з організації бронювання військовозобов’язаних, уточнив визначення критичної важливості підприємств та доручив переглянути галузеві й регіональні критерії критичності. Також уряд оновив граничні обсяги бронювання для окремих категорій підприємств.Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки та довкілля України."Рішення спрямоване на забезпечення балансу між потребами Сил оборони та стабільною роботою економіки, критичної інфраструктури й підприємств, від яких залежить життєзабезпечення населення. Основний принцип залишається незмінним: бронювання має забезпечувати збереження працівників, без яких підприємство не може виконувати критично важливі для держави функції", — йдеться у повідомленні.Навіщо створили Координаційний центрКоординаційний центр з організації бронювання — це тимчасовий консультативно-дорадчий орган при Кабміні. До його роботи залучатимуть представників органів влади, відповідальних за економіку, оборону, безпеку, гуманітарну політику та функціонування критичної інфраструктури.Співголовами Центру визначили заступника міністра економіки та довкілля і заступника міністра оборони.Серед основних завдань нового органу:узгодження галузевих і регіональних критеріїв критичності та надання рекомендацій щодо їх доопрацювання;розгляд звернень державних органів щодо визначення підприємств критично важливими;надання рекомендацій щодо скасування такого статусу, зокрема за наявності відповідних підстав від правоохоронців;погодження збільшення обсягів бронювання понад 50%.Звернення органів влади мають розглядати не довше ніж за місяць. Якщо є обґрунтована потреба в невідкладному розгляді, Центр повинен надати пропозиції та рекомендації протягом семи робочих днів.Водночас остаточні рішення про надання підприємствам статусу критично важливих залишаються в компетенції уповноважених державних органів. Пропозиції Координаційного центру мають розглядати центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації.Як зміниться визначення критичностіУряд уточнив визначення критичної важливості підприємств. Через це центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації повинні протягом 10 днів після набуття змінами чинності переглянути галузеві й регіональні критерії відповідно до нових вимог.Оновлені критерії погоджуватиме Координаційний центр. Водночас перегляд критеріїв не означає автоматичного перегляду статусу всіх підприємств. Якщо критерії, за якими підприємство раніше визнали критично важливим, не змінять, воно збереже свій статус. За інформацією уряду, таких підприємств очікується переважна більшість.Для яких підприємств змінять обсяги бронюванняКабмін також переглянув граничні обсяги бронювання для підприємств паливно-енергетичного та оборонно-промислового комплексів. Вони становитимуть до 95% військовозобов’язаних працівників.При цьому критично важливий персонал, який безпосередньо забезпечує виробництво, виконання оборонних контрактів, оперативні, ремонтні та аварійно-відновлювальні роботи, має бути заброньований у повному обсязі.Керівник підприємства самостійно визначатиме, кого бронювати в межах установленого ліміту. Тому обмеження насамперед стосуватимуться допоміжного та обслуговуючого персоналу. Під час розрахунку граничної частки заброньованих враховуватимуть також громадян, які мають відстрочку від мобілізації з інших підстав, зокрема багатодітних батьків та опікунів.Нагадаємо, що держава готує жорсткіші заходи контролю за процедурою бронювання військовозобов'язаних працівників, приділяючи особливу увагу IT-сектору. У Міністерстві цифрової трансформації попередили бізнес, що будь-які маніпуляції зі списками заброньованих можуть призвести до скасування або перегляду всього механізму..

Кабінет міністрів України схвалив постанову про оновлення правил бронювання військовозобов’язаних працівників. Нові підходи мають забезпечити оборонним підприємствам можливість зберігати необхідних фахівців.Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України. Там наголосили на важливості стабільно виконувати контракти та нарощувати виробництво для потреб Сил оборони."Україні потрібна зброя. Щоби її виробляти, оборонним підприємствам потрібні люди, стабільні контракти та зрозумілі правила роботи", — йдеться в повідомленні.Серед змін — оновлений підхід до квоти бронювання працівників підприємств оборонно-промислового комплексу. Вона становитиме 95%.Позиція Міністерства оборони залишається чіткою: можливість бронювання має зберігатися для працівників ОПК, які реально залучені до виробництва зброї й іншої продукції для війська. Ухвалене урядом рішення дає можливість забезпечити такий підхід."Підприємства повинні мати змогу планувати роботу, утримувати фахівців і нарощувати виробництво", — акцентував міністр оборони України Євгеній Хмара.Водночас бронювання не має ставати інструментом для зловживань. Важливі прозорість і чесний діалог між державою та бізнесом. У відомстві вважають, що держава має розуміти, хто реально працює та робить реальний внесок в оборону країни."Нам потрібні й люди, які захищають Україну на фронті, й фахівці, які забезпечують їх зброєю. Завдання держави — створити умови, за яких обидві складові нашої оборони працюватимуть ефективно, а правила будуть справедливими", — підсумував Євгеній Хмара.Раніше прем’єр-міністр України Сергій Корецький заявив, що уряд фіналізував зміни до системи бронювання працівників від мобілізації. Зокрема, планують переглянути критерії критичності підприємств. Затвердити новий механізм планують до 1 грудня 2026 року.Він наголосив, що головна мета змін — зробити правила бронювання зрозумілими та справедливими як для тих, хто працює в тилу, так і для військовослужбовців.Нагадаємо, що держава готує жорсткіші заходи контролю за процедурою бронювання військовозобов'язаних працівників, приділяючи особливу увагу IT-сектору. У Міністерстві цифрової трансформації попередили бізнес, що будь-які маніпуляції зі списками заброньованих можуть призвести до скасування або перегляду всього механізму..

Український уряд не вводив надзвичайного стану ні в енергетиці, ні в теплопостачанні, ні в жодній іншій сфері. Повідомлення про це, які поширюють анонімні Telegram-канали, не відповідають дійсності.Про це наголосили на Facebook-сторінці Кабінету міністрів України."Насправді уряд призначив керівників робіт із ліквідації наслідків російських атак на критичну інфраструктуру", — йдеться в повідомленні.Тепер за ліквідацію наслідків у енергетиці, тепло- і водопостачанні та зв'язку відповідають конкретні міністри. Надалі їхню спільну роботу координуватиме спільний штаб."Це організаційне рішення: воно визначає, хто відповідає за відновлення та як узгоджуються дії. Жодних нових обмежень для людей воно не запроваджує", — пояснили в Кабміні.Раніше деякі медіа зазначали, що надзвичайна ситуація в Україні тепер стосуватиметься не лише енергетики, а й тепла, води й Інтернету. Вони посилалися на постанову Кабміну №1292.Згідно з цим документом, рішення про подолання наслідків надзвичайної ситуації "поширили на":теплопостачання;водопостачання;водовідведення;інженерно-транспортну інфраструктуру;електронні комунікаційні мережі;інфраструктуру широкосмугового доступу до Інтернету;центри обробки даних.Як відомо, Росія продовжує щодня завдавати ударів по об'єктах енергетичної інфраструктури України. Внаслідок таких атак відключення світла спостерігаються у низці областей.Нагадаємо, що завтра в частині областей України вимушено застосовуватимуться заходи обмеження споживання електроенергії. Але ситуація може змінюватися. До того ж варто споживати світло ощадливо..

У вівторок, 20 жовтня, прем’єр-міністр України Сергій Корецький обговорив із віцепрезидентом Європейського інвестиційного банку Карлом Негаммером пришвидшення реалізації спільних проєктів.Про це Сергій Корецький повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі. Він наголосив на пріоретизації проєктів відповідно до нагальних потреб."Це захист і відновлення енергетичної інфраструктури, підтримка державних компаній, а також відновлення критичної та соціальної інфраструктури в українських громадах", — зазначив очільник українського уряду.Окремо співрозмовники обговорили можливості максимально ефективного використання гарантій ЄС у межах Ukraine Investment Framework для фінансування пріоритетних інвестиційних проєктів 2027 року.Також Корецький і Негамер підтримали ідею створення спільної робочої групи для перегляду портфеля, визначення пріоритетних проєктів та прискорення їх фінансування."Дякую Карлу Негаммеру за особисту підтримку України та готовність разом працювати над практичними результатами", — акцентував український прем’єр-міністр."Європейський інвестиційний банк є стратегічним партнером України. З початку повномасштабного вторгнення обсяг фінансування для України перевищив 4,5 мільярда євро, зокрема, рекордні 1,5 мільярда євро 2025 року", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Європейський інвестиційний банк надасть Україні кошти на відновлення та модернізацію соціальної інфраструктури країни. Йдеться про 100 мільйонів євро..

У вівторок, 20 жовтня, російські окупанти пошкодили операційну Інституту кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені академіка Стражеска Національної академії медичних наук у Києві.Про це повідомив прем'єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Росіяни знову вдарили по лікарні. Цього разу — по операційній Інституту Стражеска Національної академії медичних наук у Києві", — констатував він."Це вже вдруге. Торік удар припав на четвертий поверх інституту, а тепер — на шостий, де розташована операційна", — додав очільник українського уряду.За його словами, на щастя, обійшлося без загиблих. Один пацієнт отримав поранення, йому надали всю необхідну допомогу.Український прем’єр-міністр зауважив, що цей інститут рятує людей із хворобами серця з усієї України. Тут оперують, виходжують після інфарктів і повертають людям життя."Дякую лікарям і персоналу, які продовжують працювати та рятувати пацієнтів", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, в КМДА повідомили, що Північний міст у Києві не зазнав ударів під час атаки 20 жовтня, однак рух ним може бути ускладнений. Тимчасові труднощі з рухом пов’язані з необхідністю документування правоохоронцями наслідків атаки поблизу штучної споруди..

Уряд України виходить на фінальну стадію оновлення механізму бронювання військовозобов’язаних, аби усунути прогалини та ліквідувати схеми зловживань. Очікується, що нові правила стануть більш справедливими та захистять лише ті підприємства, які дійсно забезпечують життєдіяльність країни.Про це повідомив прем'єр-міністр Сергій Корецький в інтерв'ю "BBC Україна".Боротьба зі зловживаннямиЗа словами посадовця, уряд планує вже найближчими днями завершити підготовку оновленого порядку бронювання працівників від мобілізації. Головна мета нововведень — зробити процедуру прозорою та унеможливити використання сірих схем."Цього тижня будуть фіналізовані зміни до системи бронювання, щоб зробити її більш справедливою. Вони спрямовані проти зловживань, які, на жаль, існують. Ми не приховуємо цю проблему і говоримо про неї відкрито", — зазначив урядовець.Доля критично важливих підприємствВодночас очільник уряду запевнив, що нововведення не створять перешкод для роботи стратегічно важливого бізнесу та об'єктів інфраструктури. Перевірки та зміни торкнуться лише тих, хто зловживав наданими можливостями."Справді критичних для держави підприємств ці зміни не торкнуться. Вони працюватимуть як і раніше", — наголосив глава Кабміну.Він також додав, що перегляду підлягатимуть виключно спірні прецеденти: "Переглядаємо лише ті випадки, коли статус критичності використовують формально, щоб забронювати людей, не пов'язаних із дійсно критичною роботою".Нагадаємо, держава готує жорсткіші заходи контролю за процедурою бронювання військовозобов'язаних працівників, приділяючи особливу увагу IT-сектору. У Міністерстві цифрової трансформації попередили бізнес, що будь-які маніпуляції зі списками заброньованих можуть призвести до скасування або перегляду всього механізму..

Кабінет міністрів України ухвалив рішення про створення спеціальної комісії, яка займатиметься організацією та проведенням продажу державних пакетів акцій "Сенс Банку" та "Укргазбанку". До процесу залучатимуть міжнародних експертів і представників фінансових інституцій Європейського Союзу.Про це у Telegram-каналі повідомив прем'єр-міністр Сергій Корецький.Уряд офіційно утворив спеціальну комісію для продажу державних пакетів акцій "Сенс Банку" та "Укргазбанку". Планується, що до практичної роботи комісії також зможуть долучатися представники міжнародних фінансових організацій та інституцій ЄС.Новостворений орган виконуватиме ключові повноваження у процесі приватизації: визначатиме чіткий порядок проведення конкурсів, ухвалюватиме рішення про допуск потенційних учасників до торгів, а також узгоджуватиме стартову ціну активів з урахуванням рекомендацій незалежних радників.  Крім того, комісія затверджуватиме переможців і фінальну ціну продажу, після чого подаватиме відповідні документи на затвердження Кабінету міністрів."Мінфін уже обрав радників для обох банків", — зазначив Корецький. Цілі та прозорість приватизаціїЗа словами очільника уряду, головним завданням комісії є створення належних, прозорих і повністю конкурентних умов для продажу державних часток у цих банках. Як зазначають урядовці, залучення міжнародних партнерів і професійних радників має гарантувати ринкову оцінку та довіру з боку інвесторів.Як відомо, 6 травня 2026 року голова наглядової ради акціонерного товариства "Сенс Банк" Микола Гладишенко подав заяву про усунення від виконання повноважень за власною ініціативою на період, необхідний для з'ясування всіх обставин у межах негативної інформації про банк, поширеної в медіа.Нагадаємо, 19 серпня Верховна Рада ухвалила рішення викликати голову Національного банку України Андрія Пишного для доповіді щодо розслідування НАБУ, у якому фігурує "Сенс Банк". Ініціативу підтримали 155 народних депутатів..

Кабінет міністрів готує зміни переглядає систему бронювання військовозобов'язаних працівників від мобілізації. Головна причина — масштабні зловживання.Про це повідомив прем'єр-міністр Сергій Корецький під час години запитань до уряду у Верховній Раді 16 жовтня, передає "Суспільне". За його словами, на сьогодні 100% бронювання дає підприємствам можливість штучно збільшувати штат і бронювати працівників. Зокрема, йдеться про "десятки тисяч" додаткових бронювань щомісяця."Можу навести один практичний приклад. Є підрядник (одна з енергокомпаній, — ред.), який сьогодні заброньований на 100%, тому що він виконує підрядні роботи, наприклад, для компанії "Укренерго". Тільки коли ми детально розібралися, 20 людей зі 100 дійсно виконують роботи для "Укренерго", а заброньовані 100. А далі це просто бізнес. Вони займаються якимись справами, роблять якісь проєкти, а 100% заброньовано", — розповів він.Як зауважив очільник уряду, під час перегляду системи бронювання не буде ніяких радикальних змін для критичних підприємств оборонного та енергетичного комплексу."Постанова в процесі опрацювання, вона обов'язково буде доопрацьована, ухвалена і оприлюднена. Ніякої зради там немає. Всі деталі будуть тоді, коли вони будуть оприлюднені, і прийняті всі відповідні рішення. Тому зараз той скепсис, який в суспільстві обговорюється, — він не має підстав. Бо нема жодних офіційних рішень, немає що критикувати зараз. А те, що система мобілізації й бронювання підлягає вдосконалення, це беззаперечний факт. Те, що Генштаб (ЗСУ, — ред.) потребує військових, це факт", — додав Корецький.Нагадаємо, держава готує жорсткіші заходи контролю за процедурою бронювання військовозобов'язаних працівників, приділяючи особливу увагу IT-сектору. У Міністерстві цифрової трансформації попередили бізнес, що будь-які маніпуляції зі списками заброньованих можуть призвести до скасування або перегляду всього механізму..

Кабінет міністрів України повністю завершив ухвалення нормативно-правових актів, необхідних для залучення міжнародної фінансової підтримки на 2026 рік. Ухвалені рішення дозволять розпочати офіційні процедури узгодження із Європейською комісією та іншими міжнародними партнерами.Про це повідомив прем'єр-міністр України Сергій Корецький.Повний комплект рішень та наступні крокиЗа даними прем'єра, Кабінет міністрів чітко дотримався визначених строків і повністю закрив урядовий блок зобов'язань перед міжнародними донорами. Тепер процес переходить у площину дипломатичних та бюрократичних узгоджень із західними союзниками."Сьогодні уряд завершив виконання своєї частини зобов'язань, від яких залежить отримання міжнародної фінансової допомоги у 2026 році. Як я й обіцяв, усі постанови, розпорядження та регламентні документи ухвалені до 15 жовтня", — наголосив Корецький.Очільник уряду пояснив, що далі на Україну чекають стандартні міждержавні процедури для безпосереднього зарахування коштів до бюджету."Далі — подання відповідних запитів до Єврокомісії, обов'язкові процедури узгодження з країнами-членами ЄС і тільки потім будемо чекати на надходження коштів. Схожі процедури передбачені й з іншими партнерами поза межами ЄС. Прискорюємось на кожному з цих етапів", — підкреслив прем'єр-міністр.Синхронна робота з ПарламентомКрім урядових рішень, ключовий внесок у виконання міжнародних домовленостей зробила Верхована Рада України. На поточному тижні народні депутати підтримали низку стратегічних ініціатив у межах програми Ukraine Facility та співпраці з МВФ."Цього тижня Парламент підтримав низку надважливих законопроєктів у межах Ukraine Facility, домовленостей із МВФ та інших механізмів міжнародної підтримки. Щиро дякую народним депутатам, які проголосували за ці рішення", — зазначив очільник уряду.Водночас урядовець зауважив, що процес виконання реформ триває і потребуватиме подальшої консолідованої роботи виконавчої та законодавчої гілок влади."Водночас це лише частина наших спільних зобов'язань перед партнерами. Тому наступні сесійні тижні також надзвичайно важливі для отримання міжнародної фінансової допомоги в повному обсязі. Уряд на 100% готовий до співпраці", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, Верховна Рада України підтримала частину важливих законодавчих ініціатив у межах програми Ukraine Facility, домовленостей із Міжнародним валютним фондом та інших механізмів міжнародної підтримки..

Верховна Рада України підтримала частину важливих законодавчих ініціатив у межах програми Ukraine Facility, домовленостей із Міжнародним валютним фондом (МВФ) та інших механізмів міжнародної підтримки.Про це повідомив премʼєр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Дякую народним депутатам, які підтримали першу частину важливих для країни рішень, від яких залежить наша фінансова стійкість і обороноздатність", — акцентував він.На його переконання, результати цього пленарного тижня дають підстави для оптимізму. Однак, додав очільник українського уряду, попереду ще дуже багато роботи.Він запевнив, що міністри працюють із депутатами на рівні комітетів і парламентських груп, надають усю необхідну інформацію в процесі підготовки до розгляду решти законопроєктів."Розраховуємо на таку ж конструктивну спільну роботу й на наступних пленарних тижнях", — висловив побажання високопосадовець.Вні наголосив, що це необхідно, щоби забезпечити своєчасне ухвалення всіх необхідних рішень і отримання Україною міжнародної фінансової допомоги в повному обсязі."Ще раз дякую. Це важливо", — лаконічно підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що сьогодні депутати ухвалили законопроєкт про запровадження ПДВ на товари з іноземних маркетплейсів незалежно від їхньої вартості. Уряд очікує, що зміни приноситимуть державному бюджету понад 10 мільярдів гривень щороку..

Українська сторона проведе детальні переговори з керівництвом Світового банку, Міжнародного валютного фонду, Євросоюзу та країн "Великої сімки" щодо залучення необхідного зовнішнього фінансування. На 2027 рік потреба держбюджету в іноземних коштах перевищує 52 мільярди доларів, від яких безпосередньо залежить обороноздатність держави та виконання соціальних зобов'язань перед громадянами.Про це повідомив у Telegram-каналі прем'єр-міністр України Сергій Корецький.Потреба у зовнішньому фінансуванніОчільник уряду детально обговорив ключові фінансові виклики під час виступу на міністерському круглому столі в межах щорічних зборів МВФ і Світового банку, який відбувся у режимі відеозв'язку з Києва після чергової повітряної атаки РФ. За словами посадовця, на 2027 рік потреба у зовнішньому бюджетному фінансуванні перевищує 52 мільярди доларів. Корецький окреслив поточний стан домовленостей із донорами та значення цих коштів для держави."Майже 20 мільярдів доларів уже чітко визначено в межах домовленостей з ЄС, МВФ та Японією, ще понад 32,6 мільярда доларів нам потрібно залучити. Від цих коштів залежить обороноздатність країни, виплата пенсій, підтримка роботи лікарень і бізнесу", — наголосив очільник уряду.Уряд зауважує, що наступного року бюджетні видатки виключно на сферу безпеки та оборони становитимуть майже 44% ВВП. Водночас позабюджетна потреба безпосередньо для Сил оборони оцінюється на рівні 45 мільярдів доларів.Вплив атак на економіку та зобов'язання УкраїниСистематичні ворожі удари по цивільних та промислових об'єктах завдають істотної шкоди вітчизняній економіці. Через вимушену зупинку підприємств та руйнування інфраструктури держбюджет недоотримає значні суми"Росія систематично атакує критичну інфраструктуру, бізнес, виробництва, цивільні об'єкти. Через руйнування і зупинку роботи підприємств до кінця року податкові надходження будуть приблизно на 1,5 мільярда доларів меншими за прогноз", — наголосив Сергій Корецький.Зі свого боку Україна системно виконує всі взяті на себе зобов'язання перед партнерами. Кабінет міністрів планує затвердити необхідні рішення для продовження фінансування, а Верховна Рада розгляне законопроєкти, передбачені програмами співпраці з МВФ, Світовим банком та ЄС.Глава уряду також висловив вдячність партнерам за визначені джерела покриття потреб на 2026 рік та окремо Європейському Союзу за програму Ukraine Support Loan обсягом 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки.Нагадаємо, вже найближчим часом Україна отримає від Європейського Союзу ще близько трьох мільярдів євро військової підтримки. Це реальний захист українців, які потерпають від російських обстрілів. .

У середу, 14 жовтня, Кабінет міністрів України ухвалив рішення суттєво спростити процедури контролю імпортних лікарських засобів для пришвидшення їхнього надходження до медичних закладів та аптечних мереж. Відповідний крок став вимушеним заходом у відповідь на постійні загрози та ворожі атаки з боку Росії на аптечні й фармацевтичні склади.Про це повідомив у Telegram-каналі прем'єр-міністр України Сергій Корецький.Оптимізація контролю та захист від атакРішення про спрощення імпорту було ухвалене Кабінетом міністрів через зростання ризиків системних обстрілів складських приміщень із медикаментами з боку Російської Федерації. Головна мета нових правил — унеможливити тривале затримування медичних препаратів на складах та забезпечити їхнє оперативне транспортування безпосередньо до точок кінцевого продажу та лікарень. Урядовець детальніше розповів про ключові завдання ухвалених змін:"Завдання — зробити так, щоб ліки не затримувалися на складах, а швидко розходилися по точках кінцевого продажу", — зазначається в офіційній заяві.Нова процедура перевіркиЗгідно з новими правилами, уповноважені особи компаній-імпортерів отримують право самостійно звіряти відповідність ввезеного вантажу супровідній документації, а також здійснювати візуальний контроль упаковки з обов'язковою фотофіксацією. Зібрані результати оперативно надсилатимуться до Держлікслужби, яка на їхній основі видаватиме підсумковий висновок про якість. При цьому у разі повторного ввезення в Україну тотожної серії ліків строк перевірки та оформлення скорочується всього до одного робочого дня. За словами Корецького, попри суттєве прискорення бюрократичних процесів, ключові стандарти залишаться незмінними:"Водночас важливо, що державний контроль якості зберігається, а вимоги до якості та безпеки препаратів не змінюються. Це частина системної роботи Уряду, щоб зробити постачання ліків гнучкішим і стійкішим", — підсумував  прем'єр-міністр.Нагадаємо, на початку травня Міністерство охорони здоров’я розширило програму "Доступні ліки", додавши до переліку сучасні препарати для лікування низки поширених хронічних захворювань..

Енергетики та рятувальники від самого ранку середи, 14 жовтня, працюють на місцях нічних атак. Триває гасіння пожеж і розбір завалів. Фахівці вже розпочали першочергові відновлювальні роботи на атакованих обʼєктах.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Ціллю російської балістики були обʼєкти енергосистеми в Києві, Харкові й області. У столиці атаковані всі три міські ТЕЦ", — констатував він.За його словами, також ворог бив по критично важливих обʼєктах у Київській області, які забезпечують живлення столиці та центральних регіонів."На жаль, зросла кількість постраждалих після вечірнього удару по багатоповерхівці в Києві: двоє загиблих, 25 поранених. Ще одна людина загинула й одна постраждала від ранкового удару по столиці. Щиро співчуваю рідним і близьким", — зазначив очільник українського уряду.. До того ж у пʼяти областях рашисти атакували залізничні обʼєкти. Завдяки завчасній евакуації ніхто не постраждав. Тривають відновлювальні роботи."Дякую рятувальникам, поліцейським, медикам, енергетикам і всім, хто залучений до ліквідації наслідків і допомагають людям", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, раніше сьогодні президент України Володимир Зеленський інформував, що за минулу ніч 14 жовтня росіяни застосували 39 балістик і понад 120 ударних дронів і баражувальних боєприпасів проти української енергетики та критичної інфраструктури в Києві, Київській області та Харкові..

У вівторок, 13 жовтня, Кабінет міністрів ухвалив рішення про виділення додаткових 60 мільярдів гривень на забезпечення потреб українських захисників. Левова частка цих коштів спрямується безпосередньо на грошове забезпечення військовослужбовців та підтримку їхніх сімей.Про це повідомив у Telegram-каналі прем'єр-міністр України Сергій Корецький.Куди спрямують колосальне фінансуванняЗа словами посадовця, український уряд ухвалює чергові кроки задля безперебійного забезпечення оборонного сектору та розширення грошової підтримки військових. На фінансування потреб Сил оборони виділено додаткові 60 мільярдів гривень.Основна частина виділених коштів — 43,5 мільярда гривень — призначена на виплати військовослужбовцям та грошову допомогу родинам захисників. Ще 16,6 мільярда гривень спрямують на закупівлю необхідного озброєння та військового обладнання: боєприпасів, безпілотників, засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) та зв'язку, а також на ремонт і модернізацію наявної техніки."Забезпечуємо своєчасні виплати та стабільне фінансування підрозділів, які виконують бойові завдання", — наголосив очільник уряду Сергій Корецький.Нагадаємо, 4 вересня Кабінет міністрів України скерував 33,6 мільярда гривень на виплати військовим. Також додаткові кошти надійдуть і для членів їхніх сімей..

Кабінет міністрів України ухвалив рішення про масштабування урядової програми щодо встановлення автономного енергетичного обладнання у багатоповерхівках. Відтепер державна підтримка стане доступною мешканцям ще чотирьох українських областей.Про це повідомив у Telegram-каналі прем'єр-міністр України Сергій Корецький.Нові регіони та умови участіЗа словами посадовця, державна програма встановлення автономних джерел живлення додатково запрацює у Дніпропетровській, Запорізькій, Полтавській та Сумській областях. Раніше ця ініціатива була доступна лише для мешканців Києва, а також Київської та Харківської областей. Подати офіційну заявку на участь від імені співвласників житла мають право:об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ);управителі багатоквартирних будинків;житлово-будівельні та обслуговчі кооперативи.На що спрямоване обладнанняКорецький уточнив, що програма передбачає закупівлю та монтаж технічного обладнання, що гарантуватиме безперебійне функціонування критично важливих систем у разі відключень електроенергії. Зокрема, йдеться про забезпечення роботи:під'їзного та загальнобудинкового освітлення;систем водопостачання та подачі тепла;телекомунікаційного зв'язку;пасажирських ліфтів.Окрім розширення списку областей, уряд також суттєво вдосконалив сам механізм реалізації програми для прискорення розгляду звернень.Нагадаємо, 13 жовтня президент України Володимир Зеленський жорстко розкритикував темпи виконання Плану стійкості у столиці, де ситуація виявилася гіршою, ніж у прифронтових регіонах. Глава держави вже розпочав консультації з посадовцями та бізнесом для термінового виправлення становища..