# Кабмін

Головою Національної акціонерної компанії "Нафтогаз" можуть призначити колишню прем'єр-міністерку Юлію Свириденко. За декілька місяців до початку надскладної зими ця структура готується отримати нового керівника.Такою інсайдерською інформацією поділилася "Економічна правда"."Ще декілька тижнів тому у владі розглядали інший сценарій: після призначення керівника компанії Сергія Корецького премʼєр-міністром залишити виконувачем обов'язків голови "Нафтогазу" Сергія Федоренка, пройти опалювальний сезон і вже потім провести прозорий конкурс на посаду постійного керівника", — зазначили медійники.Однак вони висловили припущення, що тепер від цієї ідеї, схоже, вирішили відмовитися. Як відомо, голову правління "Нафтогазу" призначає наглядова рада компанії. До її складу входять сім членів: чотири незалежні директори та три представники держави.Як стало відомо "Економічній правді", наглядова рада планує ввести Свириденко до правління "Нафтогазу", а згодом покласти на неї обов'язки голови. Наступним кроком має відбутися конкурс, у якому з великою ймовірністю переможе Свириденко.Журналісти нагадали, що подібну схему успішно відпрацювали в державному "Операторі ГТС", де генеральною директоркою за тим же принципом зробили Наталію Бойко."На перший погляд, кандидатура Свириденко виглядає нетипово, оскільки її кар'єра не пов'язана з енергетикою. Професійний шлях експрем'єрка розпочинала в приватному секторі. Згодом працювала в Чернігівській ОДА, а 2019 року перейшла до центральної влади, де стала заступницею міністра економіки Тимофія Милованова", — зауважили медійники.У листопаді 2021 року вона очолила Міністерство економіки та стала першою віцепрем'єр-міністеркою, а влітку 2025-го Верховна Рада призначила її головою уряду. Свириденко має значний бекграунд у державному управлінні, але досвід роботи в нафтогазовій галузі в неї відсутній. Це одне з головних питань щодо її кандидатури напередодні надскладної зими."Нафтогаз" — це велика та складна в управлінні державна компанія. Щоби забезпечити успішне проходження опалювального сезону, керівник має розумітися на видобутку, роботі сховищ, закупівлях, імпорті газу. Вочевидь, такого досвіду Юлії Анатоліївні бракує", — зазначив один зі співрозмовників "Економічної правди" в уряді.В історії з призначенням може йтися не лише про професійні якості кандидатки. За словами співрозмовника медійників у парламенті, ініціаторкою могла стати сама Свириденко: нібито вона запропонувала президенту розглянути її кандидатуру."Юля відмовилася йти послом у США. Натомість на зустрічі із Зеленським вона запропонувала свою кандидатуру на посаду голови Нафтогазу, бо там кращі умови та зарплата", — розповів один з народних депутатів.Згідно з декларацією колишнього голови правління "Нафтогазу" Сергія Корецького, 2025 року він отримав від компанії, яку очолював з травня, 14,45 мільйона гривень — по 1,93 мільйона гривень щомісячно."Остаточне рішення про призначення поки що не ухвалене, але, судячи з дій і сигналів навколо, усе йде до цього. Хоча в останній момент усе ще може змінитися", — підсумував співрозмовник.Аналітики зробили висновок: якщо Свириденко справді очолить "Нафтогаз", їй доведеться зайти в компанію у вкрай складний момент. До початку опалювального сезону залишаються лічені місяці, а перед групою стоїть низка складних завдань: від пошуку фінансування та закупівлі газу до захисту та відновлення об'єктів, пошкоджених тривалими російськими атаками."Зміна керівника напередодні зими створює додаткові ризики. Новій очільниці доведеться швидко зануритися в проблеми всіх бізнесів групи, ключові контракти та газовий баланс країни та водночас ухвалювати рішення в умовах постійних атак. Наскільки виправданою виявиться ця ставка та чи зможе Свириденко впоратися з усіма викликами, стане зрозуміло найближчими місяцями", — наголосили в "Економічній правді".Нагадаємо, раніше видання Financial Times писало, що президент України Володимир Зеленський намагався переконати Юлію Свириденко прийняти пропозицію щодо посади посла у США. Вона її відхилила..

Заступник керівника Офісу президента та колишній міністр економіки Олексій Соболев став членом наглядової ради Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" як представник держави.Відповідне рішення закріпило розпорядження Кабінету міністрів України №763-р, яке опублікували в "Урядовому порталі"."Обрати членом наглядової ради АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" Соболева Олексія Дмитровича як представника держави", — йдеться в документі.Головою наглядової ради "Нафтогазу" є Данкан Найтінгейл, незалежними членами — Роберт Слешинський, Ерік Расмуссен, Тор Мартін Анфіннсен, представниками держави — Анна Артеменко та Костянтин Мар’євич. Таким чином наглядову раду "Нафтогазу" повністю сформовано.Що відомо про Олексія СоболеваДержавний службовець, економіст і політик. З 2025 року працював на посаді міністра економіки, довкілля та сільського господарства України. Раніше, з 2024 по 2025 рік, був першим заступником міністра економіки.Народився 1983 року в Києві. Закінчив Київський національний економічний університет і CFA Institute. Працював керівником активів у Dragon Asset Management, 2015-2016 років — радником міністра інфраструктури, 2016-2018 років керував проєктом Prozorro.Sale у Transparency International Ukraine, з 2018 року очолював "Прозорро.Продажі".Є президентом спільноти фінансових аналітиків CFA Society Ukraine, головою консультативно-наглядової групи CoST Ukraine.Брав участь у переговорах з європейськими партнерами щодо виконання "Плану України" для отримання 50 мільярдів євро фінансової підтримки на 2024-2027 роки за програмою Ukraine Facility.Один із ключових перемовників від українського уряду в так званій "угоді про надра" та створенні інвестиційного фонду між Україною та США.Нагадаємо, що 30 липня президент України Володимир Зеленський підписав указ про призначення Олексія Соболева заступником керівника Офісу президента..

Український уряд пришвидшить роботу для виконання зобов’язань у межах Ukraine Facility. Це необхідно, щоб отримати максимально можливий обсяг фінансування від партнерів.Про це заявив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Це критично необхідний ресурс для країни", — наголосив він.На нараді з міністрами, відповідальними за конкретні напрямки, детально проаналізували поточну ситуацію — які зобов’язання вже виконані, які протерміновані, де є проблемні місця та як їх вирішити."Окремо розібрали кроки, які вже зараз створюють ризик недоотримання коштів", — зазначив очільник українського уряду.За його словами, вже зараз Україні потрібно закрити зобов’язання та виконати умови третього кварталу."Уряд повинен працювати на випередження та забезпечити кожне можливе надходження зовнішньої допомоги", — акцентував прем’єр-міністр України.За підсумками наради він дав відповіді доручення. Визначили конкретні терміни та відповідальних за кожним проблемним напрямком."Станом на теперішній момент Україна залучила вже 29,5 мільярда євро з передбачених українським планом 46,8 мільярда євро", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що вчора відбулося засідання Енергетичного штабу України. Там розглянули пріоритетні питання захисту української енергетики та підготовки до зими. Прем’єр-міністр України заслухав доповіді першого віце-прем'єр-міністра, міністра енергетики та керівників енергетичних компаній: "Нафтогазу", "Укренерго", "Енергоатому", "Укргідроенерго", "Центренерго", ДТЕК, "Оператора ГТС України"..

Міністерство економіки готує зміни до державної програми страхування воєнних ризиків для бізнесу. Серед іншого, уряд планує поширити її на Київ і область.Про це повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі.У Кабінеті міністрів планують розширити механізми постанови №1541, якою запроваджено державний механізм страхування та компенсації воєнних ризиків для бізнесу через Експортно-кредитну агенцію (ЕКА)."Проєкт змін уже направили на погодження центральним органам виконавчої влади, після якого його мають винести на розгляд Кабміну", — зазначила вона.Народна депутатка також оприлюднила зміни, які пропонує Мінекономіки:поширити програму на Київ та Київську область як території підвищеного ризику;дозволити страхувати орендоване майно — це важливо для бізнесу, який працює в орендованих складах, терміналах та інших приміщеннях;включити до програми сільськогосподарську техніку та важкий вантажний транспорт;розширити страхування для паливного сектору: крім приміщень і обладнання АЗС, додати резервуари, запаси пального, пальне в транзиті та транспорт для його перевезення;збільшити до п’яти мільйонів гривень максимальну суму, яку держава компенсує бізнесу на оплату страхової премії."При цьому максимальний ліміт страхового покриття в межах програми наразі залишається 30 мільйонів гривень. Цей ліміт вважають вкрай замалим представники постраждалого бізнесу", — підсумувала Ольга Василевська-Смаглюк.Нагадаємо, що в червні цього року в Україні запустили розширену програму пільгового кредитування для бізнесу, за якою підприємці можуть отримати фінансування до 150 мільйонів гривень під знижену або компенсаційну відсоткову ставку..

У понеділок, 10 серпня, відбулося засідання Енергетичного штабу України. Там розглянули пріоритетні питання захисту української енергетики та підготовки до зими.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Він заслухав доповіді першого віце-прем'єр-міністра, міністра енергетики та керівників енергетичних компаній: "Нафтогазу", "Укренерго", "Енергоатому", "Укргідроенерго", "Центренерго", ДТЕК, "Оператора ГТС України"."Розглянули прогнозні баланси електроенергії та газу, орієнтуючись на різні сценарії проходження зими", — зазначив очільник українського уряду.Також на зустрічі детально проаналізували хід ремонтних робіт на генерувальних потужностях і встановлення додаткового захисту."Сфокусував усіх на пріоритетах — захисті об'єктів критичної інфраструктури та створенні резервних запасів пального й обладнання для швидкого відновлення пошкоджених об'єктів", — акцентував прем’єр-міністр.Під час засідання визначили, у яких напрямках потрібно негайно пришвидшити роботи, враховуючи інтенсифікацію та характер російських ударів.На переконання керівника Кабміну, важливо, щоб енергетичні компанії працювали на випередження та брали на себе додаткову відповідальність."За підсумками засідання Енергетичного штабу дав відповідні доручення. Координацію та контроль за їх виконанням здійснює Міністерство енергетики", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що, за версією аналітиків американського вивчення війни, Росія прагне зірвати масштабні ремонтні роботи на українських об'єктах енергетики, розпочавши нову хвилю масованих атак передчасно. Ворожі удари по Києву у серпні можуть суттєво ускладнити підготовку до зимового сезону 2026-2027 років..

У неділю, 9 серпня, прем’єр-міністр України Сергій Корецький провів окрему нараду з керівниками українських силових структур та іншими службами. Йшлося про потреби у фінансуванні до кінця цього року.Про це Сергій Корецький повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі.Він конкретизував, що під час цієї розмови були присутні:секретар РНБО Ігор Клименко;міністр фінансів Сергій Марченко:виконувач обов’язків міністра оборони Євгеній Хмара;голова Служби зовнішньої розвідки Рустем Умєров;міністр внутрішніх справ Іван Вигівський."Обговорили реальну актуалізовану потребу у фінансуванні Сил оборони до кінця цього року", — констатував український прем’єр-міністр.Він додав, що уряд і безпосередньо Міністерство фінансів працюють над тим, щоби повністю забезпечити всі необхідні видатки."Усі внутрішні податкові надходження, як і раніше, спрямовуються на потреби сектору безпеки й оборони", — запевнив очільник українського уряду.За його словами, Кабінет міністрів працюватиме над пошуком додаткового ресурсу, зокрема, із залученням допомоги наших міжнародних партнерів."Уже зараз сформовано бачення фінансування Сил оборони на наступний рік. Працюємо над комплексним формуванням бюджету 2027 року", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що 5 серпня прем'єр-міністр Сергій Корецький провів термінову нараду з представниками бізнесу, ритейлу та логістичних компаній..

У четвер, 6 серпня, Кабінет міністрів України ухвалив рішення з екстреного пакету підтримки українських аграріїв. Це пов’язано з російським терором у Чорному морі та блокуванням експортних маршрутів.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Вносимо зміни до програми "5-7-9%", щоб аграрії могли залучати пільгові кредити на поповнення обігових коштів", — зазначив він.За його словами, держава компенсуватиме різницю у відсоткових ставках. Загальний розмір кредитних можливостей за цією програмою — до 80 мільярдів гривень."Це допоможе аграріям закупити все необхідне для проведення польових робіт, зберегти виробництво та забезпечити стабільний експорт української продукції", — запевнив очільник українського уряду.Він додав, що паралельно Кабмін працює з Європейською комісією над тим, аби залучити додаткову підтримку для розширення цієї програми."Також найближчим часом будуть додаткові практичні рішення для підтримки аграріїв", — підсумував Сергій Корецький.Раніше, 3 серпня, український уряд тимчасово, на період стабілізації ситуації, скоригував мінімально допустимі експортні ціни на окремі види агропродукції. Це потрібно, щоби запобігти зупинці експорту зернових і олійних культур.Нагадаємо, що сьогодні ворог атакував цивільне судно в акваторії Чорного моря. Одна людина загинула. За інформацією голови Одеської ОВА Олега Кіпера, окупанти уразили торгівельний суховантаж під прапором Гвінея Бісау, завантажений українською пшеницею..

У четвер, 6 серпня, на засіданні уряду заслухали доповідь Міністерства освіти та науки України щодо стану підготовки до нового навчального року. До 1 вересня всі навчальні заклади мають бути повністю готові до нього.Про це заявив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Пріоритет №1 — безпека учнів і педагогів: продовжуємо будівництво укриттів і забезпечення громад шкільними автобусами", — зазначив він.За його словами, попри російські атаки на друкарні та склади, учні всіх класів мають бути забезпечені підручниками в повному обсязі.Також український прем’єр-міністр акцентував, що з 1 вересня на 20% підвищується заробітна плата педагогів. Удвічі зростуть студентські стипендії. Понад три мільйони школярів отримуватимуть безоплатне харчування."Усі питання, які ще потребують доопрацювання, мають бути остаточно розв’язані до початку навчального року", — підсумував Сергій Корецький.Як відомо, 31 липня Кабінет міністрів України розподілив понад 1,6 мільярда гривень на освіту. Кошти спрямували на розвиток професійної освіти, модернізацію академічних ліцеїв і організацію безоплатного гарячого харчування для школярів.В українському парламенті планують внести зміни до низки законів для забезпечення належного функціонування української мови як державної. Це стосується, зокрема, освітян.Нагадаємо, що в Україні розпочалося оформлення державної допомоги "Пакунок школяра" для родин, чиї діти цього року вперше підуть до школи. Програма передбачає одноразову виплату у розмірі п'ять тисяч гривень, які можна використати на придбання шкільного приладдя, одягу та взуття..

У середу, 5 серпня, прем'єр-міністр Сергій Корецький провів термінову нараду з представниками бізнесу, ритейлу та логістичних компаній.У своєму дописі у Telegram очільник уряду розповів, що країна-агресорка Росія системно завдає ударів по підприємствах, які забезпечують товарами мільйони українців. "Наше завдання — не допустити перебоїв із постачанням продуктів, ліків та інших товарів першої необхідності, насамперед для прифронтових регіонів. Разом із бізнесом опрацьовуємо конкретні рішення для збереження безперервної роботи підприємств. Найближчим часом проведемо окрему предметну нараду з керівництвом НБУ, банківським сектором та відповідальними міністерствами щодо механізмів кредитної підтримки. Стандартні підходи в умовах війни не працюють — потрібні швидкі та нестандартні підходи", — наголосив він.За словами прем'єра, паралельно уряд готує рішення щодо децентралізації міжнародної логістики та розширення митного коридору. Окремий напрям — страхування воєнних ризиків. "Розраховуємо на підтримку міжнародних партнерів у підготовці дієвих механізмів. Держава також готова надати бізнесу пріоритетний доступ до наявних приміщень для розосередження складських потужностей. Доручив Міністерству економіки, АРМА та Фонду державного майна у триденний строк підготувати перелік таких об’єктів. Дякую малому, середньому та великому бізнесу, який продовжує працювати, відновлюватися, зберігати робочі місця та підтримувати українську економіку попри постійні ворожі атаки", — резюмував Корецький.Нагадаємо, вночі 5 серпня війська країни-агресорки масовано атакували Україну ракетами і дронами. Зокрема, вісім людей загинуло та троє отримали поранення на залізничній станції "Квітнева" поблизу Броварів, де вони очікували на поїзд. Четвер, 6 серпня, в Київській області оголошений Днем жалоби за жертвами російської ракетної атаки.Окрім того, компанія "Епіцентр" втратила один із ключових логістичних центрів у Києві та частину виробничих потужностей на Київщині. Загинув один працівник, ще троє зазнали поранень. До того ж було знищено склад запасних частин та супутніх товарів ПІІ "Тойота-Україна" (Toyota). Через це можливі тимчасові затримки з постачанням окремих запасних частин, аксесуарів, мастильних матеріалів та інших товарів.Зауважимо, президент України Володимир Зеленський сьогодні розповів, що кількість ракет для протиповітряної оборони в постачанні скоротилася втричі, якщо порівнювати з 2025 роком. Ідеться не тільки про літній час, а про всі періоди першого півріччя 2026 року. .

У середу, 5 серпня, уряд терміново організує зустрічі з представниками бізнесу. Триває опрацювання необхідних рішень для забезпечення безперервної роботи логістичних компаній і торгових підприємств у відповідь на російський ракетний терор.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Він зазначив, що Мінекономіки отримало відповідні доручення."Росія збільшує та поширює свій терор на бізнес, який обслуговує мільйони людей. Під ударом опинилися українські підприємства, виробництва, торгівельні та логістичні комплекси", — констатував очільник українського уряду.При цьому він наголосив, що жодної військової мети в цих атаках немає — це прямий тероризм."Станом на зараз відомо про 17 загиблих, ще 44 людини отримали поранення. Щирі співчуття рідним і близьким загиблих", — написав прем’єр-міністр України.Він додав, що пошкоджено житлові будинки, магазини, складську й іншу цивільну інфраструктуру. На місцях працюють 410 рятувальників ДСНС і понад 100 одиниць спеціальної техніки."Дякую рятувальникам, медикам, поліцейським, комунальним службам і всім, хто допомагає постраждалим, надає необхідну медичну допомогу та залучений до ліквідації наслідків", — підсумував Сергій Корецький.. Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський заявив, що основною метою російського удару стали складські приміщення цивільних підприємств і об'єкти інфраструктури..

Громадам Миколаївської області передали вагому партію спеціального енергетичного обладнання для підготовки критичної інфраструктури до майбутнього опалювального сезону. Технічне підсилення південного регіону стало можливим завдяки грантовій підтримці від Уряду Японії.Про це повідомляє прем'єр-міністр України Сергій Корецький.Японські трансформатори для МиколаївщиниЗа словами посадовця, у межах підготовки до чергового опалювального сезону громади Миколаївської області отримали нову партію критично важливого енергетичного устаткування. До складу допомоги увійшли 27 трансформаторів, а також інше спецобладнання, яке допоможе утримувати стабільну роботу місцевої енергосистеми.Закупівлю цієї техніки вдалося повністю реалізувати шляхом грантових коштів, наданих Урядом Японії. Залучене обладнання одразу спрямували на об'єкти інфраструктури, аби завчасно посилити готовність регіону до можливих екстрених ситуацій у холодну пору року.Стійкість в умовах п'яти років тероруСергій Корецький наголосив, що сформований резерв техніки та здатність оперативно ремонтувати пошкодження залишаються головною умовою виживання прифронтових територій під час війни."Як показав досвід вже п'яти зим в умовах російського енергетичного терору, запас обладнання та спроможність швидкого відновлення – це стратегічна потреба. Тому ми продовжимо шукати додаткові можливості посилення нашої стійкості, особливо в прифронтових регіонах. Окремо, дякую уряду Японії за підтримку", — підсумував очільник уряду.Нагадаємо, станом на ранок вівторка, 4 серпня, через підвищення температури повітря та наслідки нових ворожих обстрілів енергосистема України працює в умовах підвищеного навантаження. Енергетики закликають громадян суттєво обмежити користування потужними електроприладами у вечірній пік та перенести енергомісткі справи на денний час..

Міжнародні домовленості мають якнайшвидше перетворюватися на конкретний результат для нашої держави. Для цього є декілька напрямків, і серед них — основне завдання, яке стосується європейської інтеграції.Про це заявив премʼєр-міністр України Сергій Корецький, який виступив на нараді керівників дипломатичних установ України й окреслив ключові пріоритети для спільної роботи уряду та дипломатичної служби.Він, зокрема, акцентував на таких важливих аспектах роботи:нові оборонні контракти;інвестиції в розвиток українського оборонно-промислово комплексу;диверсифікація маршрутів;нові можливості для українського експорту."Також дуже важливо залучити додаткове міжнародне фінансування, зокрема, для відновлення енергетики та підготовки до зими", — додав очільник українського уряду.На його переконання, основне завдання на зараз — забезпечити якнайшвидше відкриття решти переговорних кластерів і поглиблювати інтеграцію України до внутрішнього ринку Євросоюзу.Прем’єр-міністр України пояснив, що уряд спільно з РНБО, Офісом президента, Генеральним штабом і громадами сформує конкретний перелік запитів і невідкладних потреб, які потребують опрацювання дипломатичним корпусом."Розраховую на тісну та злагоджену взаємодію між урядом і дипломатичною службою. Дякую українським дипломатам за професійну роботу з відстоювання інтересів нашої країни у світі", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, вчора прем'єр-міністр зазначав, що уряд України проведе серію термінових зустрічей із представниками аграрного сектору для розробки рішень у відповідь на посилення російських атак по портовій інфраструктурі та цивільних суднах. Ворожі обстріли створюють критичні ризики для всієї української економіки й експортних маршрутів..

Через ризики недотримання термінів від Міністерства цифрової трансформації запуск системи "еАкциз" в Україні можуть знову відтермінувати. До того ж програмне забезпечення ще не повністю готове.Про це заявив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев під час інтерв’ю Youtube-каналу "Шелтер"."Ми відчуваємо, що Мінцифри не зможе зробити це 1-го листопада. Безперечно, не будемо підставляти бізнес і бюджет, і, напевно, нам доведеться переносити це все", — зазначив він.За його словами, терміни впровадження системи та її подальшого перенесення на 1 листопада подавало саме Мінцифри. Проте під час зустрічей із представниками бізнесу з’ясувалося, що програмне забезпечення для тестування надано не повністю або воно працює неналежним чином.Гетманцев додав, що нардепи очікують від оновленої команди Мінцифри конкретних пропозицій щодо остаточних термінів запровадження системи.Раніше в Мінцифри зазначали, що спільно з Мін’юстом, Державною податковою службою та Держмитслужбою працюють відповідно до визначених законодавством термінів і мають усі передумови для впровадження функціоналу "еАкцизу" до 1 листопада 2026 року.За інформацією Мінцифри, запланований функціонал охоплюватиме повний життєвий цикл електронної акцизної марки, а також інтеграцію з інформаційними системами відомств і бізнесу через API.З’являлася інформація, що станом на 1 липня 2026 року у системі зареєстровано 434 найбільші гравці ринку, а з 14 липня розпочато бета-тестування сервісів зі сплати акцизного податку, яке триватиме до 11 жовтня 2026 року.Запуск "еАкцизу" мав відбутися раніше, однак наприкінці 2025 року парламент переніс терміни впровадження системи на 10 місяців через неготовність системи та заклики бізнесу.Нагадаємо, 7 липня стало відомо, що на Тернопільщині правоохоронці викрили та ліквідували незаконний тютюновий цех, де здійснювалося виробництво підакцизної продукції. Під час слідчих дій вилучено понад 3,3 тонни тютюнової сировини, а також обладнання..

Уряд України проведе серію термінових зустрічей із представниками аграрного сектору для розробки рішень у відповідь на посилення російських атак по портовій інфраструктурі та цивільних суднах. Ворожі обстріли створюють критичні ризики для усієї української економіки та експортних маршрутів. Про це повідомив прем'єр-міністр України Сергій Корецький.Загрози для української економіки та агроекспортуРосійська Федерація активізувала обстріли цивільного судноплавства та морської логістичної інфраструктури України, намагаючись підірвати економічну стабільність держави. Очільник уряду наголосив, що агресор цілеспрямовано атакує критичні ланцюги постачання."Росія посилює терор на морі. Атакує судна, які перевозять українську аграрну продукцію та портову інфраструктуру. Це створює серйозні ризики для експорту, цілої галузі та економіки загалом", — заявив прем'єр-міністр.У зв'язку із загостренням ситуації Сергій Корецький провів екстрене засідання за участю представників аграрного бізнесу та профільних асоціацій задля напрацювання негайних антикризових кроків.Фінансування, нові маршрути та дипломатіяЗа підсумками термінової наради влада разом із підприємцями визначила основні векторні напрямки роботи для мінімізації збитків і відновлення експортного потенціалу."Працюємо над диверсифікацією та відновленням каналів постачання. Паралельно готуємо комплекс заходів підтримки галузі, зокрема у взаємодії з банками щодо фінансування виробників, а також посилюємо дипломатичну роботу з країнами-партнерами, які є ключовими ринками збуту", — зазначив урядовець.Прем'єр-міністр наголосив, що уряд уже розподілив конкретні завдання між відповідальними структурами та домовився про постійний діалог із бізнесом."Узгодили першочергові кроки, розподілили завдання та відповідальних за кожним напрямом. Домовилися проводити такі наради регулярно протягом цього екстреного періоду", — підсумував Корецький.Нагадаємо, 29 липня представники України, Європейської комісії, Молдови та Румунії провели чотиристоронню зустріч, присвячену посиленню реалізації Шляхів солідарності, розвитку спроможностей портів Дунайського регіону та забезпеченню стабільного транзиту української продукції..

У суботу, 1 серпня, прем’єр-міністр України Сергій Корецький провів телефонну розмову зі новообраним очільником уряду Молдови Василем Тофаном. Сторони обговорили євроінтеграційні прагнення обох держав, спільні інфраструктурні ініціативи та відновлення економічного діалогу.Про це він повідомив у своєму Telegram-каналі.  Євроінтеграція та спільна мета двох державПід час першої офіційної телефонної розмови Сергій Корецький висловив вдячність новому уряду Молдови за непохитну та послідовну підтримку України в умовах сучасних викликів. Очільник українського уряду підкреслив, що обидві сусідні країни мають єдиний стратегічний вектор розвитку."Наші країни мають спільну мету — членство в ЄС, і ми рухатимемося до неї разом", — наголосив прем'єр-міністр України.Спрощення перетину кордону та інфраструктураВажливим блоком переговорів стало обговорення розвитку транспортної та логістичної інфраструктури. Сторони погодилися, що перетин спільного кордону має стати більш ефективним та комфортним для громадян і підприємців обох країн. Керівники урядів домовилися опрацювати та знайти взаємоприйнятні рішення щодо оптимізації та прискорення процедур прикордонного контролю.Відновлення економічної співпраці та візит до УкраїниОкрему увагу під час діалогу було приділено поглибленню торгово-економічного партнерства. Українська сторона висунула ініціативу щодо перезапуску важливого інституційного механізму координації."Запропонував відновити роботу Міжурядової українсько-молдовської змішаної комісії з питань торгівельно-економічного співробітництва. Запросив Прем'єр-міністра відвідати Україну", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, 3 липня прем’єр-міністр Молдови Александру Мунтяну оголосив про свою відставку. Він наголосив, що більше не може виконувати обов’язки глави уряду відповідно до власних принципів і переконань..