# Казахстан

Українська тенісистка Еліна Світоліна вийшла у півфіналі турніру WTA 1000 у Римі. У чвертьфіналі вона здобула вольову перемогу над другою ракеткою світу Оленою Рибакіною з Казахстану — 2:6, 6:4, 6:4.Про це повідомив "Великий теніс України". Там зазначили, що Світоліна зрівняла рахунок в особистих протистояннях із представницею Казахстану (4:4), яка народилася в Москві, а потім узяла громадянство сусідньої країни, та виграла третій із трьох зіграних трисетових матчів проти неї."Цього року Еліна записала до свого активу четверту перемогу в семи зустрічах із суперницею, що входить до першої п'ятірки рейтингу, та виграла шостий із шести чвертьфіналів", — ідеться в повідомленні.У першому сеті Світоліна програла три поспіль гейми та не змогла відіграти відставання, реалізувавши бодай один брейк. Партія завершилась з рахунком 6:2 на користь Рибакіної — у восьмому геймі Єлєна з четвертої спроби реаалізувала брейк.У наступному сеті тенісистки зберігали паритет до рахунку 2:2, після чого Світоліна вийшла вперед. Вирішальним став п'ятий гейм на подачі Рибакіної, який забрала Еліна. Українка втримала перевагу до завершення сету — 6:4.Таким чином матч перейшов у вирішальну третю партію. Вже на старті сету Світоліна захопила ініціативу: забрала три поспіль гейми, з яких дві на подачі суперниці. На ривок першої ракетки України Олена відповіла зворотнім брейком. Тенісистки ще одного разу обмінялись брейками, після чого Світоліна довела матч до перемоги — 6:4.Українка проведе 15-й півфінал на турнірах WTA 1000, зокрема, четвертий на ґрунті та третій із них у Римі. Нагадаємо, що вона ставала тут чемпіонкою 2017 та 2018 років.Суперницею Еліни Світоліної стане триразова переможниця турніру та третя у світовому рейтингу полька Іга Свйонтек, яку вона обіграла у березні в 1/4 фіналу в Індіан-Веллсі. Українка поступається 2:4 в рахунку особистих протистоянь і програла в обидвох зустрічах зі Свйонтек на ґрунті. Попередня відбулася минулого року на Ролан Гаррос. Матч між Світоліною та Свйонтек завершить ігровий день у четвер. Він розпочнеться не раніше 21:30 за київським часом.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що Еліна Світоліна виступила проти останніх рекомендацій Міжнародного олімпійського комітету щодо зняття обмежень із представників Білорусі на міжнародних змаганнях. Вона вважає це недоречним..

Хокейна збірна України в серії післяматчевих булітів зазнала поразки від Казахстану в матчі четвертого туру чемпіонату світу. Основний і додатковий час завершився внічию 4:4, а в післяматчевій "лотереї" перемогли суперники — 2:1.Про це повідомило "Суспільне Спорт". За нічию в основний час "синьо-жовті" заробили одне очко до своєї скарбниці в турнірній таблиці.Казахстан відкрив рахунок на 12 хвилині першого періоду. Під час атаки на ворота України захисник "синьо-жовтих" Ігор Мережко припустився помилки, і шайба потрапила до Всеволода Логвіна, який вразив ворота України — 0:1.На 11 секунді другого періоду збірна України провела швидку атаку, в якій Мережко віддав шайбу нападнику Андрію Денискіну і той зрівняв рахунок в зустрічі — 1:1. Далі Казахстан закинув дві шайби, відірвавшись у рахунку 3:1Скоротити відставання збірній України вдалося зусиллями Ігоря Мережка. Україна отримала більшість на льоду, що у підсумку дозволило закинути шайбу. За 20 секунд до завершення другого періоду Олександр Пересунько отримав пас від Євгена Ратушного й ударом в ліву "дев'ятку" закинув шайбу у ворота — 3:3.Вийшла вперед Україна за дев'ять хвилин до завершення поєдинку. Спершу удару завдавав Пересунько, але голкіперу збірної Казахстану вдалося парирувати удар. Проте шайба відскочила до Артема Гребеника, який дальнім ударом вцілив в сітку воріт — 4:3. Проте менш ніж за хвилину Казахстан відновив паритет у зустрічі. Батирлан Муратов отримав скидку під кидок і в один дотик переправив шайбу у ворота України — 4:4.В овертаймі команди не виявили сильнішого, результат зустрічі вирішувала серія булітів. В результаті Україна зазнала поразки, закинувши лише одну шайбу, а Казахстан — дві.Після цього матчу турнірна таблиця в Дивізіоні 1А чемпіонату світу з хокею має такий вигляд:Сьогодні ввечері ще зіграють Польща та Японія. Цей матч і визначить, якою буде турнірна таблиця перед останнім туром.Заключні матчі на чемпіонаті світу з хокею у дивізіоні IA команди проведуть у п'ятницю, 8 травня. Україна зіграє з Японією, Казахстан протистоятиме Франції, а Польща зустрінеться з Литвою.Нагадаємо, що в матчі попереднього туру збірна України з хокею здобула другу перемогу на чемпіонаті світу в дивізіоні 1А. Українці здолали сильну збірну Франції. Це найрейтинговіший суперник, якого обіграли "синьо-жовті" за останні роки..

Російська Федерація планує припинити транзит нафти з Казахстану до Німеччини трубопроводом "Дружба". Постачання припиняться з 1 травня 2026 року. Про це пише видання Reuters. "Росія має намір припинити експорт нафти з Казахстану до Німеччини трубопроводом "Дружба" з 1 травня", — пише видання посилаючись на три джерела інформовані в цій галузі.За даними неназваних джерел, скоригований графік експорту нафти було надіслано до Казахстану та Німеччини."Зупинка казахстанських постачань додасть ще більшої невизначеності постачанням палива до Німеччини, оскільки війна в Ірані порушує постачання енергоносіїв з Близького Сходу лише через кілька років після того, як багаторічні енергетичні зв'язки Берліна з Росією були зруйновані війною в Україні", — зазначили журналісти.Експорт нафти з Казахстану до Німеччини російським нафтопроводом "Дружба" у 2025 році склав 2,146 мільйона метричних тонн, або близько 43 тисяч барелів на день, що на 44% більше, ніж у 2024 році, та 730 тисяч тонн у першому кварталі 2026 року."Повна зупинка вилучить близько 17% з 12 мільйонів метричних тонн нафти, що переробляється німецьким нафтопереробним заводом PCK — одним з найбільших у країні — у північно-східному місті Шведт, паливом якого живляться 9 з 10 автомобілів у регіоні Берлін та Бранденбург", — пише видання.Своєю чергою, речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що йому невідомо про кроки щодо припинення експорту нафти."Ми спробуємо це перевірити", — заявив він журналістам."Дружба" — один з найбільших у світі магістральних нафтопроводів, збудований у 1960-х роках для транспортування нафти з СРСР до країн Центральної та Східної Європи. Система проходить через територію України та Білорусі, залишаючись ключовим шляхом постачання російської нафти, попри санкції ЄС, зокрема для Угорщини, Словаччини та Чехії.Нагадаємо, 18 квітня Сполучені Штати Америки знову скасували санкційні обмеження на купівлю російської нафти та нафтопродуктів, що транспортуються морем. Обмеження не діятимуть упродовж наступних 30 днів..

На референдумі, який відбувся 15 березня 2026 року, більшість громадян Казахстану підтримали проєкт нової Конституції. Згідно з попередніми даними Центральної виборчої комісії, "за" проголосували 7,9 мільйона виборців, або 87,15% тих, хто взяв участь у голосуванні, тоді як понад 898 тисяч осіб (9,8%) висловилися проти.Про це пише "Радіо Свобода".На референдумі в Казахстані, який відбувся 14 березня 2026 року, взяли участь 9,1 мільйона осіб — це 73,12% від числа виборців, що перевищує мінімальний поріг у 50% для легітимності голосування.Референдум стосувався проєкту нової Конституції, який президент Касим-Жомарт Токаєв представив 20 січня 2026 року. Основні зміни передбачають перетворення парламенту на однопалатний Курултай з 145 депутатами, розширення повноважень президента щодо призначень генерального прокурора, керівників судів та керівництва Нацбанку, введення посади віцепрезидента та можливість розпуску парламенту. Критики вбачають у цьому посилення президентської влади й послаблення ролі Курултаю.Реформа також торкнулася прав громадян і сім’ї: шлюб визначено як союз чоловіка та жінки, а державна мова доповнена нормою про офіційне використання російської поряд із казахською. День Конституції змінили з 30 серпня на 15 березня.Під час голосування фіксувалися інциденти з журналістами в Астані та Алмати, які затримували на короткий час, але без подальших звинувачень.Нагадаємо, понад 60% українців готові взяти участь у референдумі щодо мирної угоди з РФ. Опитування КМІС показує, що більшість може підтримати мир навіть за наявності "територіальних компромісів"..

Українська тенісистка Еліна Світоліна поступилася третій ракетці світу Олені Рибакіній із Казахстану в півфіналі турніру WTA 1000 в Індіан-Веллсі. Рахунок матчу — 5:7, 4:6.Про це повідомив "Великий теніс України". Там зазначили, що тенісистки провели сьомий очний поєдинок, учетверте перемогу здобула представниця Казахстану."Це їхній другий матч на гардовому покритті — вперше вони зіграли у фіналі за бронзову нагороду Олімпіади в Токіо 2021 року, тоді перемогла Світоліна», — йдеться в повідомленні.Еліна Світоліна вдруге зіграла в півфіналі змагань в Індіан-Веллсі — 2019 року вона поступилася в трьох сетах майбутній чемпіонці канадці Б'янці Андреєску.Олена Рибакіна за свій другий титул в Індіан-Веллс зіграє проти першої ракетки світу білоруски Арини Соболенко, яку в січні перемогла у фіналі Відкритого чемпіонату Австралії (загальний рахунок їхнього протистояння — 8:7 на користь Соболенко).Фахівці відзначили, що, попри поразку в півфінальному матчі, найкраща на теперішній момент українська тенісистка показала дуже якісний теніс і в цьому поєдинку, й упродовж усіх двох тижнів."Неймовірний старт сезону для першої ракетки України триває: вона лідерка туру за кількістю виграних матчів (19), взяла свій черговий титул, зіграла фінал і два півфінали на найбільших турнірах початку року", — наголосили аналітики.Вони констатували, що за якістю гри Еліна Світоліна зараз входить до топ-4 найсильніших тенісисток світу."Побажаємо нашій тенісистці зберегти цей бойовий настрій якомога довше", — підсумували в повідомленні.Нагадаємо, раніше українська тенісистка Еліна Світоліна перемогла другу ракетку світу польку Ігу Свйонтек у чвертьфіналі турніру в Індіан-Веллсі — 6:2, 4:6, 6:4..

Казахстан, який політологи вважають країною з орбіти Кремля, у проєкті нової конституції планує змінити формулювання про статус російської мови. Таким чином відбувається поступова відмова від неї.Такий висновок зробили експерти Центру протидії дезінформації (ЦПД) при Раді національної безпеки й оборони України (РНБО).Вони зауважили, що речення, в якому зазначено, що російська мова використовується "нарівні" з казахською, пропонують замінити на "поруч із казахською"."Попри формальний характер змін, вони відображають сталу політику влади Казахстану поступово зменшувати вплив Росії на своє життя", — зазначили аналітики.Тож казахська мова де-факто поступово стає основною мовою в країні. У державному управлінні, освіті та публічній сфері все більше використовують казахську, а не російську."Після початку повномасштабного вторгнення в Україну Казахстан дистанціюється від Росії не лише в гуманітарних питаннях", — акцентували в Центрі протидії дезінформації.Там навели приклад, що, зокрема, в грудні росіянам у Казахстані обмежили можливість відмивати кошти й обходити санкції за допомогою казахстанських банків."Поки Кремль зосереджений на війні проти України, Росія продовжує втрачає позиції в Центральній Азії", — підсумували аналітики Центру протидії дезінформації.Нагадаємо, в жовтні минулого року стало відомо, що в Алмати засудили до п’яти років колонії громадянина Казахстану Тимура Пралієва, який брав участь у війні проти України на боці російських окупантів. Його свого часу завербувала приватна військова компанія "Вагнера"..

Вінгер київського "Динамо" та національної збірної України Андрій Ярмоленко відреагував на інформацію про можливий трансфер до казахстанського "Актобе". Наразі футболіст не розглядає таке продовження своєї професійної кар'єри. У розмові з журналістами видання Sports24.kz футболіст спростував ці чутки. Він зазначив, що нічого не знає про таку пропозицію. Водночас Ярмоленко додав, що раніше чув чимало цікавого про футбол у Казахстані, проте наразі не веде жодних переговорів. "Перехід в "Актобе"? Нічого про це не знаю. Про футбол Казахстану, звісно, багато чув. Гарного вам вечора", — сказав Ярмоленко.Що відомо про ФК "Актобе"Історія та статус. Клуб заснований у 1967 році в однойменному місті Казахстану. Він вважається одним із найпопулярніших та найтитулованіших клубів країни. "Актобе" став першою командою в історії казахстанського футболу, якій вдалося виграти всі три головні внутрішні трофеї в одному сезоні.Досягнення. Команда є п'ятиразовим чемпіоном Казахстану. Основний період розквіту клубу припав на 2000-ні роки, коли він домінував на внутрішній арені. Окрім чемпіонських титулів, "Актобе" неодноразово здобував Кубок та Суперкубок країни. На міжнародній арені клуб регулярно бере участь у кваліфікаційних раундах Ліги чемпіонів та Ліги конференцій.Стадіон та вболівальники Домашні матчі команда проводить на Центральному стадіоні імені Кобланди-батира. Це суто футбольна арена без бігових доріжок, що створює особливу атмосферу. Вболівальники "Актобе" вважаються одними з найпалкіших у країні, а сам клуб має величезну фан-базу.Кольори та прізвисько. Традиційні кольори клубу — червоний та білий. Через це команду та її прихильників часто називають "червоно-білими".Український слід. Клуб добре відомий українським вболівальникам, оскільки за нього в різні часи виступали українські легіонери (наприклад, Артем Мілевський свого часу мав короткий досвід співпраці з клубом, також там грав Дмитро Чигринський), а команду очолювали українські тренери.Нагадаємо, 17 грудня Ігоря Костюка призначили головним тренером першої команди "Динамо" Київ. До цього він обіймав посаду виконувача обов'язків головного тренера..

Казахстан на рік запровадив нові правила експортного контролю, які стосуються виключно постачань до Росії. Астана планує боротися зі спробами Москви імпортувати товари подвійного призначення та обходити санкційні обмеження.Як повідомляє прес-центр Служби зовнішньої розвідки, оновлений режим включає обов’язкове ліцензування експорту низки товарів, на які поширюються західні санкції, а також посилений моніторинг продукції, імпортованої з Європейського Союзу, Сполучених Штатів Америки та Великої Британії."Для таких товарів встановлено заборону на подальший реекспорт у межах Співдружних Незалежних Держав, передусім до Росії", — зазначили у розвідці.Водночас Казахстан поглиблює координацію з Європейським Союзом у сфері запобігання санкційному транзиту, намагаючись утримувати баланс між західними партнерами та Москвою. У розвідці додали, що Астана не приєднується формально до санкцій, але демонструє готовність звужувати Росії канали доступу до товарів, критичних для оборонно-промислового комплексу.Нагадаємо, раніше видання Bloomberg повідомляло, що обстріли нафтової інфраструктури Росії, серед іншого, вплинули на експорт нафти з Казахстану. Один із таких ударів навіть паралізував головний маршрут казахстанського експорту..

Обстріли нафтової інфраструктури Росії, серед іншого, вплинули на експорт нафти з Казахстану. А один із таких ударів навіть паралізував головний маршрут казахстанського експорту.Таку інформацію оприлюднила агенція Bloomberg. Журналісти, посилаючись на власні авторитетні джерела зазначили, що одну з трьох точок швартування термінала Caspian Pipeline Consortium пошкодили українські морські безпілотники.Аналітики зауважили, що через неї Казахстан експортує більшу частину своєї нафти. Після удару робота цього швартового вузла неможлива, наразі він фактично не функціонує.Медійники Bloomberg поінформували, що у Caspian Pipeline Consortium залишилася тільки одна робоча точка, оскільки третя перебуває на плановому ремонті. До удару через цей маршрут транспортувалося близько 1,5 мільйона барелів на добу.Казахстан перенаправив частину свого експорту альтернативними шляхами та назвав "неприйнятними" удари по цивільній енергетичній інфраструктурі.Минулого місяця українські безпілотники завдали рекордної кількості ударів по російських нафтопереробних заводах за весь час війни — їх атакували щонайменше 14 разів.Згідно із повідомленням аналітиків, внаслідок повторних ударів НПЗ Росії скоротили перероблення до близько п’яти мільйонів барелів на добу. Крім того, існують ризики подальших перебоїв, оскільки запуск деяких заводів небезпечний і після ремонту.Як відомо, 30 листопада Казахстан закликав Україну припинити атаки на Чорноморський нафтовий термінал у Новоросійську. Це сталося після зупинки експорту внаслідок серії дронових атак і пошкодження інфраструктури завантаження.МЗС України взяло до уваги висловлене Казахстаном занепокоєння, а також нагадало країні, що вона жодного разу не засудила російські удари по українському цивільному населенню й інфраструктурі.Нагадаємо, президент Туреччини Реджеп Ердоган сьогодні заявив, що його країна виступає проти будь-яких атак на судна в Чорному морі, навіть якщо це танкери російського "тіньового флоту". Такі агресивні дії начебто збільшують ескалацію війни Росії проти України..

Жодні дії України не спрямовані проти Казахстану чи третіх сторін. Всі зусилля спрямовані на відсіч повномасштабної російської агресії — це стратегічно обґрунтовані операції.На цьому наголосив у спеціальній заяві речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий.Раніше морський термінал Каспійського трубопровідного консорціуму в Новоросійську зупинив відвантаження нафти після атаки українських безекіпажних катерів зранку 29 листопада. Сьогодні ж Казахстан закликав Україну припинити атаки на Чорноморський термінал, який обробляє понад 1% світових постачань нафти, після того, як серія дронових атак зупинила експорт і серйозно пошкодила інфраструктуру завантаження."Підкреслюємо, що жодні дії української сторони не спрямовані проти Республіки Казахстан чи інших третіх сторін — усі зусилля України покладені на відсіч повномасштабної російської агресії в межах реалізації гарантованого 51 статтею Статуту ООН права на самооборону", — наголосив Тихий.Він додав, що в межах вивірених і стратегічно обґрунтованих оборонних операцій Сили оборони України системно послаблюють військово-промисловий потенціал агресора та позбавляють його засобів для ведення злочинної загарбницької війни та вбивства наших людей — Україна б'є у відповідь на удари й атаки агресора."Єдиним фактором дестабілізації та причиною безпекових викликів у Чорноморському регіоні та за його межами залишається російська агресія", — акцентував речник МЗС України.На тлі сьогоднішніх занепокоєнь він окремо звернув увагу на відсутність попередніх заяв казахської сторони на засудження ударів Російської Федерації по цивільних людях в Україні, житлових будинках, цивільній інфраструктурі й енергетичній системі нашої держави, зокрема, підстанціях українських атомних електростанцій.Речник зауважив, що лише позавчора Росія здійснила дев’ятигодинну комбіновану ракетно-дронову атаку проти України, внаслідок чого вбиті та поранені цивільні люди, а без світла залишилися щонайменше 500 тисяч мешканців Києва та понад 100 тисяч мешканців Київської області."Закликаємо всі сторони спрямувати зусилля на примус агресора до якнайшвидшого припинення злочинної війни проти нашої держави та людей. Насамкінець підтверджуємо незмінну повагу до казахського народу та налаштованість на розвиток дружніх і прагматичних відносин із Республікою Казахстан, які відповідають рівню історично міцних звʼязків між нашими народами", — підсумував Георгій Тихий.Нагадаємо, що наприкінці вересня два ключові нафтові порти на російському узбережжі Чорного моря призупинили завантаження танкерів після нічних попереджень про атаки дронів. Це тоді стало черговою ознакою того, як Україна руйнує енергетичну інфраструктуру своїх ворогів..

У Казахстані 23 жовтня зафіксували вибух безпілотника невідомого походження. Інцидент стався неподалік кордону із країною-агресоркою Росією.Про це повідомило Міністерство оборони країни. За даними відомства, вибух пролунав у Бурлинському районі Західно-Казахстанської області, що межує з Оренбурзькою областю Росії. Уламки БпЛА впали у віддаленій місцевості, де немає житлових будинків, тому постраждалих і руйнувань немає.Міноборони Казахстану спільно з іншими державними органами проводить перевірку для встановлення обставин події та походження дрона. У відомстві також запевнили, що вжито додаткових заходів контролю за повітряним простором та посилено моніторинг для запобігання несанкціонованим перетинам кордону повітряними об’єктами.До того ж Казахстан проводить консультації з іноземними партнерами, яким потенційно можуть належати подібні безпілотники. З якими саме країнами тривають контакти — у відомстві не уточнюють.Нагадаємо, 23 жовтня два російські літаки Су-30 та Іл-78 порушили повітряний простір Литви. На їхнє перехоплення підіймали літаки Північноатлантичного альянсу. Літаки країни-агресорки перетнули держкордон Литви вглиб на 700 метрів та перебували в повітряному просторі країни 18 секунд.Додамо, 21-22 жовтня у столиці Литви Вільнюсі місцевий аеропорт призупиняв роботу через десятки повітряних куль контрабандистів. Їх зафіксували в повітряному просторі країни, вони летіли з Білорусі..

Оренбурзький завод "Газпрому" припинив приймання газу з Казахстану після атаки безпілотників 19 жовтня. Про це повідомляє Astra.За даними Міненерго Казахстану, "Газпром" підтвердив факт "аварійної ситуації" на Оренбурзькому газопереробному заводі в ніч проти 19 жовтня 2025 року. У зв'язку із цим завод тимчасово припинив приймання сирого газу з родовища Карачаганак. "Інформацію про характер пошкоджень та терміни відновлення роботи заводу російською стороною поки не надано", — заявили в міністерстві. Там також додали, що газопостачання Казахстану не торкнулося. В результаті атаки спалахнув один із цехів газового заводу, повідомляв губернатор регіону Євген Солнцев. Судячи з кадрів очевидців, пожежу на ранок загасили.Нагадаємо, 15 жовтня російське місто Уфа потрапило під атаку дронів. Один із безпілотників поцілив у нафтопереробний завод.Нещодавно Сили оборони України завдали потужних ударів по ворожих цілях на тимчасово окупованих територіях. Зокрема, підтверджено повторне ураження в ніч на 13 жовтня 2025 року підприємства "Морской нєфтяной тєрмінал" у тимчасово окупованій Феодосії у Криму.Раніше повідомлялось, що застосування дешевих дронів-перехоплювачів, які створили українські інженери, змінило уявлення про повітряну війну та стало ключовим елементом оборони. Ці безпілотники вже збивають сотні російських "шахедів"..

В Алмати засудили до п’яти років колонії громадянина Казахстану Тимура Пралієва, який брав участь у війні проти України на боці російських окупантів. Його свого часу завербувала приватна військова компанія "Вагнера".Про це повідомили журналісти казахстанського видання Orda.Слідство встановило, що восени 2022 року Пралієва завербувала Росія, тож із листопада того ж року він воював проти України.Пралієв служив зв’язківцем, брав участь у боях за Бахмут, Росія відзначила його декількома нагородами.Дещо пізніше, 2023 року, він отримав російський паспорт, зберігши при цьому громадянство Казахстану. Після заколоту Пригожина Пралієв воював у складі "вагнерівців" у Малі.У жовтні 2024 року він припинив службу. На початку січня 2025 року його затримали у США під час спроби нелегально перетнути кордон."При ньому знайшли чотири тисячі доларів, 60 тисяч мексиканських песо та безпілотник. Чоловіка депортували до Казахстану", — розповіли медійники.Суд визнав Пралієва винним в "участі в іноземних збройних конфліктах". Йому призначили мінімальний термін за цією статтею — п’ять років ув’язнення.Суд встановив, що загалом за час служби у ПВК "Вагнера" Пралієв отримав понад чотири мільйони рублів."Захист вимагав розгляду справи в Росії, однак суд наголосив, що на момент вербування підсудний мав лише громадянство Казахстану", — зауважили журналісти.Нагадаємо, що на початку листопада минулого року в Росії знайшли мертвим Андрія Ткаченка, який був членом приватної військової компанії "Вагнера" та близьким соратником Євгена Пригожина.

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив, що виступає за початок прямих переговорів між Україною та Російською Федерацією на найвищому рівні. Водночас потрібно провести попередню роботу для досягнення взаєморозуміння між сторонами.Про це повідомляє Tengrinews.kz. Кореспондент поставив питання Токаєву, чи готовий Казахстан організувати зустріч лідерів України та РФ в Астані та чи ведуться такі перемовини."Казахстан у військовому конфлікті між Росією та Україною не є посередником і таким себе не бачить. На мій погляд, обидві сторони спроможні вести діалог з усіх спірних питань на двосторонній основі й на різних рівнях. Завжди вважав і публічно говорив, що "українська криза" вкрай складна і спрощувати її не можна", — сказав Токаєв.Як зазначив Президент Казахстану, з продовженням військових дій відбувається нашарування багатьох питань: територіальних, історичних, національних, мовних і, звісно, ​​політичних."Так, територіальне питання зараз найголовніше і найважче, але його практичне рішення за переговорним столом поки не проглядається через супутні дискусії на історичну тему (Київська Русь, "територіальні подарунки", українська державність та інші), і тут є розкид найрізноманітніших думок, у тому числі неординарних і навіть екзотичних. Проте переговори треба продовжувати, про це було сказано у моїй промові в ООН", — наголосив лідер Казахстану.Він також зазначив, що у разі бажання лідерів РФ та України приїхати до Казахстану, то влада країни надасть всі необхідні послуги для успішного забезпечення переговорів.При цьому Касим-Жомарт Токаєв зазначив головне: "Зустрічі на вищому рівні ретельно готуються на експертному рівні дипломатами та іншими службами, це аксіома та абетка разом узяті. Сподіватися на практичний результат в умовах продовження військових дій без перемир'я, з розбіжностями з усіх основних питань порядку денного — це, відверто кажучи, нереалістичний підхід", — наголосив Токаєв.Підсумовуючи, Токаєв заявив, що він за початок прямих переговорів на найвищому рівні між Україною та Росією, "але потрібна попередня робота для досягнення взаєморозуміння".Не бувши посередником, Казахстан, якщо виникне потреба, готовий виступити з "добрими послугами" як місце переговорів та зустрічей на всіх рівнях, — додав він.Раніше президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна пропонувала країні-агресорці Росії провести переговори на рівні лідерів у будь-якій країні, навіть у Казахстані. Проте Кремль так і не погодився.Зазначимо, президент США Дональд Трамп заявив, що вірить у шанси Києва відновити контроль над своїми територіями в межах міжнародно визнаних кордонів. Відповідний допис він зробив після того, як зустрівся з Володимиром Зеленським у Вашингтоні 23 вересня.Відкрита частина зустрічі лише побіжно стосувалась війни Росії проти України: серед іншого, Трамп сказав, що поки не готовий говорити про американські гарантії безпеки для Києва, а про довіру до Путіна скаже "через місяць". Сам Зеленський вважає, що Трамп сьогодні більше довіряє йому, аніж російському диктатору.Нагадаємо, американський сенатор-республіканець Ліндсі Грем заявив, що заява президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа про те, що Україна може повернути свої території є "переломним моментом".

Представник Головного управління розвідки Андрій Юсов наголосив, що Україна воює проти Російської Федерації не лише за себе, а й захищає право й інших народів жити вільно. Про це представник ГУР МО України Андрій Юсов заявив в інтерв’ю азербайджанському журналісту Ільхаму Ісмаїлу. Розвідник зазначив, що Україна захищає право кожного народу жити вільно та робити власний вибір. "Якщо говорити про геополітичний та історичний контекст, а також про демократію і європейський вимір, то, безумовно, сьогодні Україна захищає ідею інтеграції до Європейського Союзу й платить за це високу, важку ціну", — наголосив він. Юсов заявив, що з урахуванням історичних паралелей та сучасного курсу Кремля імперські амбіції Росії становлять загрозу не лише для України, а й для інших держав — зокрема, Молдови, Грузії, Казахстану та Азербайджану. "Кожна ракета, кожен безпілотний літальний апарат, знищені українцями під час російської агресії, означають, що цей арсенал не полетить до жодної мирної країни", — зауважив він. Представник розвідки також наголосив, що Азербайджан протистоїть російському імперіалізму та демонструє здатність дати гідну відповідь агресорам. Нещодавно прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що, за оцінками НАТО та США, Росія і Китай можуть бути готові до протистояння із Заходом вже у 2027 році. Він закликав до посиленої підготовки, особливо в Польщі, і наголосив на важливості співпраці з союзниками на тлі зростальних безпекових викликів у Європі.За даними аналітиків Інституту вивчення війни, дані з відкритих джерел свідчать про те, що Росія дедалі більше інвестує у свою оборонну промисловість та розширює можливості виробництва безпілотників, бойових машин піхоти, літаків та суднобудування — кілька ключових платформ, на які Росія, ймовірно, покладатиметься у майбутній війні з НАТО. Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський в інтерв'ю Sky News заявив, що темпи країн НАТО з нарощення оборонних витрат є надто повільними. Росія має більше можливостей за наступні роки вибудувати спроможності для атаки.Також видання Bloomberg повідомляло, що Росія може планувати напад на європейські країни, які входять до НАТО. Зазначається, що наразі РФ активно нарощує виробництво артилерійських снарядів, дронів і ракет. Обсяги виробництва скоро перевищать попит, навіть з урахуванням українського фронту. За оцінками аналітиків, втрати світового ВВП можуть скласти до 1,5 трильйона доларів у разі повномасштабної війни Росії проти Європи.Своєю чергою, президент Володимир Зеленський заявив, що країна-агресорка Росія планує нові військові операції на території Північноатлантичного альянсу. Це підтверджують дані української розвідки.