.png.webp)
Парад боргів: як Росія купує підтримку "дружніх" країн за мільярди доларів
Щороку 9 травня Москва з розмахом влаштовує військовий парад, використовуючи це дійство для демонстрації сили й уособлення культу війни. Особливого гротеску заходу надає так звана підтримка Москви з боку "дружніх" країн. Та насправді — це зрежисований спектакль, адже за фасадом геополітичної урочистості ховається зовсім інша реальність — фінансова дипломатія, в якій участь у параді купується за мільярди доларів боргових списань, кредитів та економічних обіцянок.
У СРСР 9 травня було державним святом лише до 1947 року, а згодом цей день став звичайним робочим, адже суспільство не прагнуло гучних урочистостей — перемога далася надто високою ціною.
У перші два повоєнні десятиліття масових народних святкувань не проводили. Парад відбувся лише один раз — 24 червня 1945 року на Червоній площі.
Лише у 1965 році, до 20-річчя перемоги, 9 травня знову стало державним святом і вихідним днем. Цю дату відзначили першим післявоєнним парадом, який пройшов у Москві. Відтоді й почалося формулювання культу перемоги — з масштабними святкуваннями, військовими парадами та іншими урочистостями, покликаними підкреслити велич СРСР.
Після приходу до влади у Росії диктатора володимира путіна 9 травня остаточно почало перетворюватися з дня пам'яті на інструмент пропаганди — для виправдання агресивної політики Кремля та зміцнення культу особи.
Лояльність на експорт
Країни, які з'являються на Червоній площі 9 травня, рідко роблять це з ідеологічних міркувань. Більшість з них — боржники Росії або держави, що розраховують на її фінансову допомогу. Участь у параді стає політичною послугою, яка оплачується авансом або в борг.
- Куба — абсолютний рекордсмен: у 2014 році Росія пробачила їй $31,7 млрд боргу.
- Вірменії обіцяли 237,4 мільйона доларів, що минулі роки становило 5,5% її зовнішнього боргу.
- Буркіна-Фасо за підтримку Кремля гарантували 3 мільярди доларів російських інвестицій, зокрема в межах проекту на 20 мільярдів доларів.
- У 2023 році Кремль обіцяв списати 23 мільярди доларів боргів африканським країнам.
- Узбекистан, якому вже раніше пробачали борги, протягом останніх років накопичив понад 250 мільйонів доларів нового боргу, і не виключено, що йому пообіцяли реструктуризацію
Внутрішнє зубожіння — зовнішня щедрість
Тоді як у самій Росії триває глибокий соціальний занепад, Кремль протягом тривалого часу активно фінансував проекти за кордоном на десятки мільярдів доларів:
- Підтримка Абхазії за 15 років обійшлася Росії у 130 мільярдів рублів.
- Венесуела протягом останніх кількох років отримала чотири мільярди доларів допомоги, включно з постачанням озброєнь і списанням 3,15 мільярда доларів боргу.
- Єгипет отримав 25 мільярдів доларів кредиту на будівництво АЕС.
- Туркменістан дочекався поновлення газового контракту на 2,75 мільярда доларів.
- Куба торік отримала дизель, обладнання та реставрацію на загальну суму понад 60 мільйонів плюс ще 642 мільйонів рублів.
Натомість у Росії:
- Понад 10 мільйонів людей живуть за межею бідності.
- У 2024 році понад чотири мільйони росіян проживали в аварійному чи непридатному для життя помешканні.
- Більш як 40% сільських районів досі не мають доступу до базової медичної допомоги. Понад 2000 шкіл закрито за останнє десятиліття через нестачу фінансування.
- У низці регіонів скорочують лікарні, звільняють медперсонал, тоді як мільярди вкладаються в інфраструктуру іноземних столиць.
- Села Сибіру досі залишаються без газу, хоча Росія продає його Китаю та Індії з шаленими знижками — понад 40%.
Геополітичний театр замість союзництва
Ставлячи в залежність від своїх рублів переважно країни з авторитарними режимами й низьким рівнем економіки, Росія поступово втрачає вплив серед традиційних партнерів — членів ОДКБ (Організація договору про колективну безпеку, — ред.), зокрема Вірменії чи Казахстану. Ці країни або не беруть участі в параді, або проводять власні заходи, що свідчить про зниження реального впливу Москви навіть у найближчому колі. Водночас продажні союзники — від М'янми до Гвінеї-Бісау — отримують російську допомогу не за дотримання міжнародного права, а за участь у "геополітичному театрі".
Військові паради путіна стали своєрідною виставою, де за демонстрацією техніки ховається продаж зброї, спроби диктатора закріпити свою політичну лояльність і відтермінувати міжнародну ізоляцію.
Парад зневаги
У своїх промовах на парадах 9 травня путін часто проводить паралелі між Другою світовою війною та сучасними подіями, зокрема в Україні. Він звинувачує Захід у "реабілітації нацизму", а також називає учасників "СВО" "героями, які захищають батьківщину". Як наслідок — цей захід вже давно втратив свій сенс як національне свято перемоги. Він перетворився на інструмент зовнішньої політики, де головне не пам'ять, а пропаганда та ілюзія підтримки.
Поки росіяни живуть на пенсію у 150 доларів, стоять у чергах до поліклінік і навчають дітей у школах без опалення, Кремль режисує паради, пробачаючи мільярдні борги іноземним режимам. Кремль перекроїв історію під потреби свого диктатора: замість скорботи — пафос, замість правди — міфи, замість миру — культ війни. У цьому контексті свято перетворюється не на тріумф, а на символ зневаги до власного народу.